розвиток критичного мислення при оцінюванні Інтернет-ресурсів для навчальної діяльності

Міністерство освіти та науки України
Проект Світового банку

«Рівний доступ до якісної освіти в Україні»
Компонент 1
«Професійний розвиток педагогічних працівників»
Субкомпонент 1.1.
«Підготовка викладачів для системи післядипломної педагогічної освіти»
Програма підвищення кваліфікації

викладачів системи післядипломної педагогічної освіти
МОДУЛЬ
«Стратегії розвитку навичок критичного мислення

учнів при оцінюванні ресурсів Інтернету»
Навчально-методичні матеріали
КИЇВ – 2008
Автор:
Н.П. Дементієвська, голова правління громадської організації «Ресурсно-методичний центр

«АЙОРН», науковий співробітник Інституту інформаційних
технологій і засобів навчання АПН України.
Рецензенти:
Ініціали, прізвище – науковий ступінь, вчене звання, посада, організація.
Ініціали, прізвище – науковий ступінь, вчене звання, посада, організація.
© Дементієвська Н.П., 2008

© Проект «Рівний доступ до якісної освіти в Україні»
2
Модуль «Стратегії розвитку навичок критичного мислення в учнів при оцінюванні ресурсів Інтернету»»
ПРОГРАМА МОДУЛЯ
Актуальність модуля визначається:
 сучасними тенденціями розвитку суспільства (інформатизація, глобалізація, демократизація);
 зростаючою роллю освіти та необхідністю забезпечення її випереджаючого значення для
розвитку суспільства;
 зростаючою роллю освіти дорослих та навчання впродовж життя.
Мета модуля – формування професійних компетенцій вчителів щодо цілеспрямованого формування
навичок критичного мислення в учнів, використовуючи засоби ІКТ.
Завдання модуля:
 Систематизувати знання щодо:
o сутності та основних стратегій розвитку критичного мислення згідно вимог Державних стандартів
та ключових компетенцій;
o сутності, особливостей сучасних теорій структури інтелекту та місця в них критичного мислення;
o специфіки застосування основних технік пропаганди, які використовуються в ЗМІ, Інтернеті та при
спілкуванні;
o особливостей побудови Інтернету та розміщення інформаційних даних в ньому;
o специфіки застосування формальних індикаторів достовірності інформації на веб-сторінках;
o алгоритму застосування стратегій критичного мислення при роботі з ресурсами Інтернету;
o алгоритму побудови плану формування критичного мислення при викладанні окремих предметів,
враховуючи вікові особливості учнів;
o сутності основних напрямків розвитку теорії оцінювання вмінь учнів та рівня розвитку мислення;
o алгоритму побудови форм оцінювання рівня сформованості в учнів критичного мислення.
 Сформувати вміння:
o аналізувати стратегії критичного мислення та створювати моделі побудови уроку при викладанні
свого навчального предмету для учнів різного віку з використанням цих стратегій;
o планувати власну педагогічну діяльність з цілеспрямованого формування в учнів навичок
критичного мислення;
o планувати роботу з оцінювання рівня сформованості критичного мислення учнів при оцінювання
ресурсів Інтернету ;
o розробляти форми оцінювання рівня сформованості критичного мислення в учнів;
o визначати техніки пропаганди, що застосовуються в ЗМІ та Інтернеті;
o відбирати надійні інформаційні джерела Інтернету для навчальної дослідницької діяльності учнів
та своєї педагогічної діяльності;
o розробляти форми оцінювання веб-сторінок для потреб класу, навчального предмету, відповідно до
вікових особливостей учнів.
o співпрацювати в команді щодо вирішення методичних та інформаційних питань
o виявляти доцільні інтерактивні технології при проведенні занять з учнями.
 Розвинути установки до:
o інноваційності мислення;
o готовності впровадження в практичну педагогічну діяльність стратегій формування критичного
оцінювання інформаційних ресурсів в учнів, батьків, колег;
o цілеспрямованого розвитку у себе навичок критичного мислення;
o розпізнавання маніпулятивих технік та опір неприйнятному впливу на свідомість;
o трансформації отриманих знань та навичок для проведення аналізу рівня сформованості КМ у своїх
учнів, вироблення планів формування КМ та їх оцінювання.
Очікувані навчальні результати модуля:
 знання:
o сутності та основних стратегій розвитку критичного мислення згідно вимог Державних стандартів
та ключових компетенцій;
o специфіки застосування основних технік пропаганди, які використовуються в ЗМІ, Інтернеті та при
спілкуванні;
3
o алгоритму побудови плану формування критичного мислення при викладанні окремих предметів,
враховуючи вікові особливості учнів;
o сутності основних напрямків розвитку теорії оцінювання вмінь учнів та рівня розвитку мислення;
 вміння:
o планувати роботу з оцінювання рівня сформованості критичного мислення учнів при оцінювання
ресурсів Інтернету ;
o відбирати надійні інформаційні джерела Інтернету для навчальної дослідницької діяльності учнів
та своєї педагогічної діяльності;
o розробляти форми оцінювання веб-сторінок для потреб класу, навчального предмету, відповідно до
вікових особливостей учнів.
 установки до:
o інноваційність мислення;
o розпізнавання маніпулятивих технік та опір неприйнятному впливу на свідомість.
учнів, вироблення планів формування КМ та їх оцінювання
Навчальна стратегія курсу
Реалізація завдань для досягнення результатів модуля здійснюється на тренінгу шляхом:
 розгляду навчального матеріалу на лекціях;
 самостійного вивчення слухачами навчального матеріалу на основі розробленого для модуля
комплексу навчально-методичних матеріалів;
 виконання практичних завдань, спрямованих на набуття слухачами вмінь і навичок на практиці
застосовувати набуті теоретичні знання;
 участі слухачів у практичних заняттях з метою розвитку критичного мислення, установок і рис
для використання у професійній діяльності здобутих знань, вмінь;
 участі слухачів у практичних заняттях на комп’ютері з метою розвитку комп’ютерних навичок для
використання у професійній діяльності здобутих знань, вмінь;
 проведення вхідного тестування та підсумкового контрольного тестування до модуля.
4
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН МОДУЛЯ

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ ПРО КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА ЙОГО МІСЦЕ В СТРУКТУРІ ІНТЕЛЕКТУ.
 Поняття про критичне мислення. Означення та основні ознаки.
 Основні техніки та стратегії розвитку критичного мислення. Місце критичного мислення в
структурі інтелекту.
 Основні підходи до формування критичного мислення в учнів.
ТЕМА 2. ІНТЕРНЕТ В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ІНДИКАТОРИ ТА
КРИТЕРІЇ ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, РОЗМІШЕНОЇ НА ВЕБ-САЙТАХ.
 Використання ресурсів Інтернету в навчальній дослідницькій діяльності. Розвиток критичного
мислення при оцінюванні веб-сторінок: мотивація, технології.
 Формальні індикатори для оцінювання достовірності інформації на веб-сайтах.
 Використання навичок критичного мислення при користуванні Інтернетом та оцінюванні веб-
сторінок.
 Навчання учнів розпізнаванню технік пропаганди
ТЕМА 3. ТЕХНОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРИ ОЦІНЮВАННЯ РЕСУРСІВ
ІНТЕРНЕТУ У ВЧИТЕЛІВ ТА ШКОЛЯРІВ РІЗНОГО ВІКУ.
 Формування навичок критичного оцінювання веб-сторінок у дорослих (вчителів і батьків).
 Особливості роботи в Інтернеті молодших школярів, учнів середніх класів та старшокласників.
 Планування навчальної діяльності, пов’язаної з формуванням навичок критичного мислення в
класі на конкретному предметі
ТЕМА 4. ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ШКОЛЯРІВ
РІЗНОГО ВІКУ.
 Проблема оцінювання рівня сформованості навичок критичного мислення в учнів.
 Оцінювання знань та умінь учнів та рівня сформованості навичок критичного мислення.
 Розробка форм оцінювання для учнів різного віку при роботі з Інтернет-сайтами.
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН МОДУЛЯ
Зан-тя на
Лекції, Самост.
Практ. комп’юте Тести, Всього,
вивч-ня робота,
зан-тя год. рі, год. ауд. год.
теорії, год. год.
год.
Вступ до модуля 15 хв. 35 хв. 50 хв.
Тема1. Поняття про критичне 15 хв. 3 год.05 хв. - 3год. 20
мислення та його місце в структурі хв.
інтелекту.
Тема 2. Інтернет в дослідницькій 30 хв. 1 год.20 хв. - - 1 год. 50 1 год
навчальній діяльності. Індикатори та хв.
критерії достовірності інформації,
розмішеної на веб-сайтах та в ЗМІ.
Тема 3. Технології розвитку 50 хв. 2 год.10 хв. 3 год. - 6 год.
критичного мислення при оцінювання
ресурсів Інтернету у вчителів та
школярів різного віку.
Тема 4. Оцінювання рівня 15 хв. 2год. 45 хв. 1 год. 4 год.
сформованості критичного мислення у
школярів різного віку
Заключна частина тренінгу 15 хв. 1 год. 05 хв. 1 год.20 хв.
Підсумковий контроль 40 хв. 40 хв.
у формі тесту
Всього, год. 2 год.20 хв. 11год.00 хв. 4 год. 40хв. 18 год. 1 год.
ФОРМИ КОНТРОЛЮ
Навчальні результати слухачів у межах модуля оцінюються на основі:
Навчальні результати слухачів у межах модуля оцінюються на основі:
 виконання практичних завдань;
5
 виконання практичних завдань на комп’ютері;
 підсумкового тесту.
Максимальна кількість балів за вивчення всього курсу – 100. Заліковий бал – 51.
Розподіл балів:
Підсумковий
Види навчальної діяльності 1 2 3 4 Всього
контроль
Практичні завдання 10 10 10 50
Практичні завдання на комп’ютері 20 20
Підсумковий контроль (тест) 50 50
Всього 50 100
ГРАФІК НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Вид навчальної Час Макс.
Тема
діяльності проведення, год. оцінка
Лекція Презентація модуля 15 хв., заняття № 1
Практичне заняття Знайомство учасників, очікування та 20 хв., заняття № 2
сподівання.
Практичне заняття Вироблення правил групової роботи 15 хв., заняття № 3
ТЕМА1. ПОНЯТТЯ ПРО КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА ЙОГО МІСЦЕ В СТРУКТУРІ
ІНТЕЛЕКТУ.
Практичне заняття Актуалізація знань. Створення мотивації до 30 хв., заняття № 4 -
вивчення модуля. «Що я знаю про критичне
мислення?»
Практичне заняття Означення та основні поняття 30 хв., заняття № 5 -
Практичне заняття Стратегії критичного мислення 1 год., заняття №6
Лекція Місце критичного мислення в структурі 15хв., заняття №7
інтелекту
Практичне заняття Рефлексія (консолідація) практичного заняття 15хв., заняття №8
Практичне заняття Побудова уроку, техніки формування КМ в 30 хв., заняття №9 10
учнів.
Практичне заняття Підведення підсумків модуля. Рефлексія теми 20 хв., заняття №10
1. Сенкан «Критичне мислення»
ТЕМА 2. ІНТЕРНЕТ В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ІНДИКАТОРИ ТА КРИТЕРІЇ
ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, РОЗМІШЕНОЇ НА ВЕБ-САЙТАХ ТА В ЗМІ.
Практичне заняття Актуальність критичного мислення при 30хв., заняття №11
роботі учнів в Інтернеті
Лекція Формальні критерії достовірності, критичне 30хв., заняття №12
мислення та маніпулятивні техніки в Інтернеті
та ЗМІ.
Практичне заняття Розпізнавання технік пропаганди в житті, 40 хв., заняття №13 10
Інтернеті та ЗМІ.
Практичне заняття Підведення підсумків модуля. Рефлексія (міні- 10 хв., заняття №14
есе).
Домашнє завдання Визначення мініпулятивних технік з 60хв., заняття №15
телебачення, біг-бордів
ТЕМА 3. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРИ ОЦІНЮВАННЯ РЕСУРСІВ
Лекція Формування навичок критичного оцінювання. 30хв., заняття №16
Загальна стратегія та форми оцінювання
сайтів.
Практичне заняття Робота з формами оцінювання для дорослих 1 год. 30хв., заняття 10
(вчителів, батьків). №17
6
Практичне заняття Рольова гра «Робота з формами оцінювання 2 год., заняття №18 10
для старшокласників»
Лекція Планування навчальної діяльності, пов’язаної 20 хв., заняття №19
з формуванням навичок критичного мислення
при роботі учнів в Інтернеті.
Практичне заняття Планування навчальної діяльності, пов’язаної 60хв., заняття №20
з формуванням навичок критичного мислення
в класі на конкретному предметі
Практичне заняття Підведення підсумків модуля. Рефлексія Модуля 3
40хв., заняття №21
ТЕМА 4. ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ШКОЛЯРІВ РІЗНОГО
ВІКУ
Практичне заняття Проблеми оцінювання навчальних досягнень 30хв., заняття №22
учнів, пов’язаних з критичним аналізом веб-
ресурсів.
Лекція Оцінювання діяльності учнів з 15 хв., заняття №23
інформаційними джерелами. Рівень
сформованості критичного мислення.
Практичне заняття Створення форм оцінювання роботи учнів з 30 хв., заняття №24,
оцінюванням інформації. 25,
Практичне заняття Створення рубрик для оцінювання 20 хв., заняття №26 10
презентування результатів роботи з
критичного оцінювання веб-сторінок.
Практичне заняття Розробка форми оцінювання для оцінки 1год., заняття №27.
діяльності учнів з критичного аналізу ресурсів
Інтернету
Практичне заняття Рефлексія (консолідація) теми 4 25 хв., заняття №28
Рольова гра Підведення підсумків модуля. Рефлексія 1 год. 20хв., заняття

Модуля №29
Підсумковий контрольний тест 40 хв., заняття № 30 50
Практичне заняття Аналіз очікувань та сподівань 15 хв., заняття № 31
Практичне заняття Підведення підсумків тренінгу. Рефлексія 15хв., заняття № 32
тренінгу
Практичне заняття Заповнення вихідних анкет 15 хв., заняття № 33
Організаційне вправа Видача сертифікатів 15 хв., заняття № 34
Всього 100
7
ВСТУП ДО МОДУЛЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
Лекція
«Презентація модуля»
Метод навчання: лекція-презентація.

Матеріали для обов’язкового вивчення:
1. Презентація «Модуль. «Стратегії розвитку навичок критично мислення в учнів при оцінюванні
ресурсів Інтернету»».
2. Схема «Логіка викладення змісту Модуля».
3. Схема «Сценарій вивчення Модуля».
Схема.
Логіка викладення змісту Модуля.
Критичне мислення, Інтернет,

школа
Основні поняття КМ: Проблеми використання інформації

означення, стратегії, історія в навчальній діяльності
Формування навичок КМ в учнів
Планування навчання Оцінювання Оцінювання рівня сформова

КМ інформації в Інтернеті ності навичок КМ в учнів
Формальні КМ та достовірність
індикатори та критерії інформації на веб-сайтах
8
Схема. Сценарій вивчення Модуля.

1 день тренінгу
№1. Презентація модуля Міні-лекція (15 хв.)

Вступна
частина
№2 Знайомство учасників, очікування та сподівання. Інтерактивна вправа (20 хв.)
№3 Вироблення правил групової роботи Інтерактивна вправа (15 хв.)
№4. Актуалізація знань. «Що я знаю про критичне Мозговий штурм (30 хв.)
мислення?»
№5. Означення та основні поняття КМ Інтерактивна лекція з

презентацією (30 хв.)
№6 Стратегії критичного мислення Інтерактивна вправа (1год.)

ТЕМА 1.
№ 7. Місце критичного мислення в структурі Інтерактивна лекція з

інтелекту презентацією (15хв.)
№8. Рефлексія (консолідація) практичного заняття. Інтерактивна вправа (15 хв.)
№ 9. Побудова уроку, техніки формування КМ в учнів. Інтерактивна вправа (30 хв.)
№ 10. Підведення підсумків модуля. Рефлексія Модуля 1 Інтерактивна вправа (20 хв.)
ТЕМА 2. ІНТЕРНЕТ В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ІНДИКАТОРИ ТА КРИТЕРІЇ

ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, РОЗМІШЕНОЇ НА ВЕБ-САЙТАХ ТА В ЗМІ.
№11. Актуальність критичного мислення при Інтерактивна вправа (30 хв.)

роботі учнів в Інтернеті
№12. Формальні критерії достовірності, Лекція (30 хв.)

критичне мислення та маніпулятивні техніки в
ТЕМА 2.
№ 13. Розпізнавання технік пропаганди в житті, Практичне заняття (40 хв.. )

№ 14. Підведення підсумків модуля. Рефлексія Практичне заняття (10 хв. )

(міні-есе).
№ 15. Визначення мініпулятивних технік з Домашнє завдання. (1 год.)

телебачення, біг-бордів
9
№ 16. Формування навичок критичного Лекція (30 хв.)

оцінювання. Загальна стратегія та форми
оцінювання сайтів.на веб-сайтах
№ 17. Робота з формами оцінювання для Практичне заняття (1 год. 30 хв.)

дорослих (вчителів, батьків).
№ 18. Рольова гра «Робота з формами оцінювання Практичне заняття (2 год.)

для старшокласників»
ТЕМА 3
№ 19. Планування навчальної діяльності, Лекція (20 хв.)

пов’язаної з формуванням навичок критичного
мислення при роботі учнів в Інтернеті.
№ 20. Планування навчальної діяльності, Практичне заняття (60 хв.)

пов’язаної з формуванням навичок критичного
мислення в класі на конкретному предметі
№ 21. Підведення підсумків модуля. Рефлексія Теми 3 Практичне заняття (40 хв.)
ТЕМА4. ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ШКОЛЯРІВ РІЗНОГО ВІКУ.
№ 22. Проблеми оцінювання навчальних досягнень Практичне заняття (30 хв.)

учнів, пов’язаних з критичним аналізом веб-
ресурсів.
№ 23. Оцінювання діяльності учнів з Лекція (15 хв.)
інформаційними джерелами. Рівень сформованості
критичного мислення
Створення форм оцінювання роботи учнів з Практичне заняття (30 хв.)

оцінюванням інформації
ТЕМА4.
№ 24. Створення рубрик для оцінювання Практичне заняття (20 хв.)

презентування результатів роботи з критичного
оцінювання веб-сторінок
№ 26. Розробка форми оцінювання для оцінки Практичне заняття (1 год.)

діяльності учнів з критичного аналізу ресурсів
Інтернету
№ 27. Рефлексія (консолідація) теми 4 Практичне заняття (25 хв.)
№ 29. Підведення підсумків модуля. Рефлексія Практичне заняття (1 год.20 хв.)

модуля.
10
Підсумковий тест (40 хв.)
№ 31. Аналіз очікувань та сподівань Практичне заняття (15 хв.)

Заключна частина
№ 32. Підведення підсумків тренінгу. Групова дискусія (15 хв.)

Рефлексія тренінгу
№ 33. Заповнення вихідних анкет Індивідуальна робота (15 хв.)
№ 34. Видача сертифікатів Організаційна вправа (15 хв.)
Практичне заняття
«Знайомство учасників. Очікування та сподівання учасників»
Метод навчання: інтерактивна вправа
Завдання для виконання:
1. Назвати себе, місце роботи і посаду, закінчити речення «Я не хочу хвалитися, але я ..» і
похвалити себе у такий спосіб.
2. Після того як останні учасник в колі назвав себе спробувати пригадати імена всіх
учасників.
«Вироблення правил спільної роботи на тренінгу »
Метод навчання: інтерактивна вправа, мозкова атака
Запитання для обговорення:
1. Як би ви хотіли, щоб поводилися всі учасники тренінгу під час обговорення спірних
питань, проведенні групових та спільних дискусій, щоб наша робота була продуктивною,
щоб була можливість почути та врахувати думку кожного учасника, щоб не були
порушені права учасників?
2. Як ми всі (чи хто?) будемо дбати про виконання цих правил?
3. як будемо діяти, коли правила не виконуються тренером чи учасниками?
Ведучий записує всі думки учасників на окремому аркуші паперу, який вивішується на видному
мі, після спільного обговорення, приймаються спільні правила.
МІСЦЕ ДЛЯ НОТАТОК
11
 Поняття про критичне мислення. Означення та основні ознаки.
 Основні техніки та стратегії розвитку критичного мислення. Місце критичного мислення в
структурі інтелекту.
 Проблеми та основні підходи до формування критичного мислення в учнів.
Мета теми – формування професійних компетенцій вчителів щодо основних понять про критичне
мислення та необхідності цілеспрямованого формування навичок критичного мислення в учнів.
Завдання теми 1:
o сутності та основних стратегій розвитку критичного мислення згідно вимог Державних стандартів та
ключових компетенцій;
o сутності, особливостей деяких сучасних теорій структури інтелекту та місця в них критичного
мислення;
Очікувані навчальні результати теми:
 знання:
o сутності та основних стратегій розвитку критичного мислення згідно вимог Державних стандартів та
ключових компетенцій;
 вміння:
o аналізувати стратегії критичного мислення при викладанні свого навчального предмету для учнів
різного віку з використанням цих стратегій;
o планувати власну педагогічну діяльність з цілеспрямованого формування в учнів навичок критичного
мислення;
1. Теоретичний матеріал до теми 1.
2. Презентації до лекцій теми 1.
Додаткові матеріали для вивчення (див. http://www.scribd.com/doc/1407038/- ,
http://www.scribd.com/doc/1408727/- )
1. Файл – «СтратегіїКМ» (на веб_стратег_КМ.doc).
2. Файл – «Модерніз_таксономія_Блума.doc»
12
Теоретичний матеріал до теми 1.

Основні поняття
 Актуалізація – фаза на початку уроку, де виконуються завдання і вправи. Мета яких нагадати учням, що
вони вже знають із певної теми, заохотити їх задавати питання та поставити цілі для самостійного
подальшого вивчення.
 Бесіда – метод навчання, при якому вчитель, спираючись на наявні в учнів знання та досвід, ставлячи
запитання підводить їх до розуміння і засвоєння нових знань, повторення і перевірки навчального матеріалу.
 Вміння – готовність людини ефективно виконувати дії (або діяльність) відповідно до мети, умов, за яких
необхідно діяти. Основою вмінь є знання; розрізняють розумові, практичні, часткові, загальні та
узагальнені.
 Інтелект – здатність до раціонального пізнання, мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів.;
рівень розумового розвитку.
 Інтелект - - мислитель ні здібності людини: здатність орієнтуватися в навколишньому середовищі,
адекватно його відображати й перетворювати мислити, навчатися, пізнавати світ і переймати соціальний
досвід; спроможність розв’язувати завдання і приймати рішення, розумно діяти, передбачати.
 Інтелект (за Г.Гарднером) – це сукупність здібностей, талантів, розумових умінь, це здатність до
вирішення проблем чи вироблення продукту, який є наслідком певного культурного середовища.
 Компетентність – інтегральна характеристика особистості, яка визначає її здатність вирішувати
проблеми та типові завдання, що виникають в реальних життєвих ситуаціях, у різних сферах діяльності на
основі використання знань, навчального досвіду та відповідно до засвоєної системи цінностей.
 Консолідація (Рефлексія) – у моделі навчання КМ це фаза завершення уроку, під час якої учні обмірковують
те, чого вони довідались, інтерпретують свої нові знання,, аналізують, обговорюють, застосовують їх, а
також переосмислюють те, що вони знали до цього, з огляду на те, що вивчили.
 Критичне мислення – підхід до такого розвитку мислення, при якому особлива увага приділяється вмінню
сформулювати самостійні твердження або думки та їх ґрунтовній аргументації. Учні проявляють своє
вміння критично мислити, коли в усній чи письмовій формі розробляють інтерпретації і підкріплюють їх
власними доводами. Критичне мислення використовується учнями рецептивно, коли вони аналізують чи
критикують аргументи інших людей.
 Метод «Ажурна пилка» - метод, що передбачає використання технології кооперативного навчання, у ході
якого учні працюють як у своїх звичайних «домашніх» групах, так і в експертних групах. Звичайні
(«домашні» ) – це групи, в яких учні розподілені на відносно короткотривалий термін для спільного навчання,
а експертні групи організовані на один раз, у яких учні готуються до виконання певного завдання на
матеріалі уроку.
 Мислення – процес, дія в ході якої людина міркуючи, зіставляє явища об’єктивної дійсності і роблячи
висновки; система переконань, поглядів, уявлень 1
 Мотивація – система мотивів або стимулів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або
поведінки. Мотивами можуть виступати уявлення й ідеї, почуття й переживання, що виражають
матеріальні й духовні потреби людини. Одна й та ж сама діяльність може здійснюватися за різних мотивів.
 Навички – дії, складові частини яких в процесі багаторазового повторення стають автоматичними.
навички характеризуються високим ступенем засвоєння і відсутністю по елементної свідомої регуляції і
контролю.
 Побудова знань – у моделі Км це фаза в середині уроку, під час якої учні вивчають тему й шукають
відповіді на свої запитання.
 Стратегії - способи конструювання значення. Стратегії (Clay, 1991) –це заняття, завдання або дії, які
дозволяють учням використовувати, застосовувати, трансформувати, співвідносити, відтворювати і
перетворювати інформацію для спілкування.
 Установка – ставлення або підхід до виконуваної роботи чи завдання.
«Ядро шкільного навчання мусять формувати два предмети

як вчитися і як мислити – і вони мають бути компонентом
усіх навчальних дисциплін»
(Гордон Драйден, Джанетт Вос).
1
Сучасний тлумачний словник української мови/ за заг. Ред.. д-ра філ. Наук, проф.. В.В, Дубічинського. – Х.:ВД
«Школа», 2006. – 1008с.
13
Інтелект та мислення як педагогічна проблема.
Інтелект, мислення і їх визначення знаходяться в центрі уваги психології та педагогіки з 1905р.,
коли французькі психологи Альфред Біне та Теодор Сімон розробили тест для визначення рівня
розвитку дітей від 5 років. Вони розробили шкалу, яка дозволяла вирізняти здібних до навчання дітей від
розумово відсталих.
Структура інтелекту та мислення розглядалися різними науковими психологічними школами і
висвітлені у дослідженнях Спірмена, Терстоуна, Гілфорда, Кеттела, Хебба, Ф. Вернона. У сучасній
психології цей напрямок розвивали С. Л. Рубінштейн, О. В. Брушлінський, О. В. Скрипченко, М. О.
Холодна та ін.
1956 році Бенджамін Блум з колегами визначив що 95% тестових питань змушують учнів мислити на
найнижчому рівні – відображення інформації. Б.Блум розробив таксономію освітніх цілей. Він виділив 6
рівнів когнітивної сфери:
1. Просте знання: запам’ятай.
2. Розуміння: зрозумій, визнач значення.
3. Застосування: використай отримані знання.
4. Аналіз: розділи матеріал на складові частини і знайди взаємозв’язок між ними.
5. Синтез: об’єднай частини з метою формулювання нового цілого.
6. Оцінка: оціни важливість результатів (матеріалу) залежно від поставленої мети.
Кожному рівневі відповідають певні навички мислення і певні запитання, а також певні стратегії (техніки)
формування навичок.
Таблиця 1. Діяльність вчителя та учнів за таксономією Блума
Навичк
и Діяльність
Означення Навчальна діяльність учнів
мисленн вчителя
я
Слухають, запам'ятовують, засвоюють, вивчають

Ідентифікація
Розказує, показує, напам'ять, впізнають, згадують, називають; цитують,
Знання та
керує, вказує розпізнають (щось вже знайоме раніше), реєструють,
переказування
відносять до певної категорії
Розуміння
Звіряє з
наданої
правильним
Розумін інформації; Обговорюють, розпізнають, переказують, пояснюють,
(правилом),
ня переказування роблять повідомлення, демонструють приклади
зпівставляє,
власними
демонструє
словами
Використовують, вживають, розраховують,

Використання Спостерігає,
демонструють, інсценують, розглядають, перевіряють,
Викорис концепцій, звертає увагу,
ілюструють, наводять приклади, тлумачать, визначають
тання ідей в нових сприяє, допомагає,
співвідношення, складають перелік, описують в
ситуаціях критикує
загальних рисах
Аналізують, упорядковують, систематизують,

Супроводить,
Розбиття порівнюють, встановлюють зв'язки (між словами,
наставляє,
інформаційних частинами цілого), протиставляють, розрізняють,
допомагає робити
Аналіз даних на диференціюють, виділяють частини, виводять
спроби, допомагає
зв'язані між (висновки, наслідки, тощо ), впорядковують, ставлять
з джерелами
собою частини запитання, визначають співвідношення,
інформації
відокремлюють, впорядковують
Об'єднання Розширює, Приводять в систему, компонують, з'єднують,

Синтез інформаційних оцінює, створюють, проектують, розробляють, придумують,
даних для відображає, конструюють, створюють (принципи, правила),
14
створення впливає об'єднують в одне ціле, укрупнюють, надають

нового цілого завершеного вигляду, трансформують, модифікують,
підправляють, систематизують, приводять до робочого
стану, перебудовують, перерозподіляють,
переробляють, споруджують, використовують замість
чогось, формулюють гіпотези
Оцінюють, розцінюють, аргументують, наводять докази,

визначають (величину, цінність, користь, шкоду),
віддають перевагу; роблять вибір, приводять у
Прояснює, вносить
Визначення відповідність (вимогам, стандартам, критеріям),
ясність, допускає,
Оцінюв цінності на роблять висновки, переконують, приймають рішення,
визнає, узгоджує,
ання основі відстоюють, виправдовують (заходи, вчинки, тощо),
приводить до
критеріїв судять, приписують (клас, ранг), стають арбітрами,
згоди
передбачають, прогнозують, розподіляють місця,
надають рекомендацію, підкріпляють доказами,
свідчать на користь (чогось/когось)
Вчені модернізують таксономію Блума, вважаючи категорії аналізу і синтезу рівнозначними, однаковими
за когнітивною вагою (Г. Мадер), вказуючи, що вона має досить загальний характер і не відображає
особливостей конкретних методичних аспектів, зокрема – формування уміння розв'язувати задачі.
У 2001 р. Л.Андерсон і Д. Кратволь по-новому оцінили таксономію Блума. Вони виділили когнітивні
(мисленнєві) процеси і вимірювання рівня знань. У таблиці (http://www.scribd.com/doc/1408727/- )
містяться приклади навчальних завдань, що дозволяють продемонструвати можливість її застосування у
навчально-виховному процесі.
Поняття про критичне мислення та місце його в структурі інтелекту.
Що не є критичним мисленням?
Ми звикли до того, що слово «критичний» пов’язане з критикою. Під критичним мисленням не
розуміють нічого «негативного» чи «засуджуваного». Критичне мислення – це не стільки здатність
виявляти помилки, неточності і сумніватися, найважливіше в ньому - продукувати нові ідеї, бути
продуктивним, шукати пояснення незрозумілих даних. Важливо вміти задумуватися над підтекстом,
вміти ставити перед собою питання та проблеми, в решті решт мати вільний відкритий розум. Слово
«критичне» припускає оцінювальний компонент: чи вдало вибрані джерела, чи добре ми проаналізували
інформацію, чи правильні зробили з неї висновки, чи правильне рішення ми прийняли, але не визначає
критичне мислення. До критичного мислячих людей не відносять скептиків або тих, хто надмірно
недовіряє нікому чи виявляє постійний негативізм.
Означення і основні ознаки критичного мислення.
Аналіз закордонних, а також вітчизняних досліджень показав, що не існує єдиного визначення даного
виду мислення. Багато вчених дають своє визначення цього поняття.
Д.Дьюі описував критичне мислення як складну, пов'язану із вчинками людини, засновану на змісті сферу
діяльності, що потребує всієї людини. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк і А.У.Бидл визначають це поняття як
процес, за допомогою якого розум переробляє інформацію, щоб зрозуміти усталені ідеї, створювати нові
ідеї або вирішувати проблеми.
Р.Пол присвятив багато робіт питанню про критичне мислення, він вважає, що критичне мислення - це
організоване, раціональне, самоспрямоване мислення, що вміло спрямовує мислення в деякій сфері
знань або інтересів людини. На думку Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності,
цінності або точності чого-небудь.]
Психологи К. Уейд і К. Таврис вважають, що критичне творче мислення - це здатність і прагнення
оцінювати різні твердження й робити об'єктивні судження на основі добре обґрунтованих доказів. Це
здатність бачити недоліки в аргументах і не піддаватися твердженням, що не мають достатніх підстав
(Wade C., Tavris C., 1990). Коротко й формально говорячи, критичне мислення - це мислення, що
приводить до об'єктивної істини. Адже необхідність критичного мислення виникає тоді, коли з'являється
потреба перевіряти вірогідність суджень, висловлюваних людьми - або нами самими, або іншими. Тобто
мова йде про можливість бути кимсь уведеним в оману, усвідомлено або неусвідомлено.
15
Критичне мислення являє собою таке мислення, що розвивається на основі ретельної оцінки як припущень,
так і фактів і приводить до найбільш об'єктивних висновків шляхом аналізування всіх доречних факторів і
використання обґрунтованих логічних процесів (Картер, 1973).
З точки зору О.В.Тягло, критичне мислення це вміння логічно мислити та аргументувати, він назвав його
«просунутою сучасною логікою». С точки зору теоретиків літератури (Ч.Темпл) критичне мислення – це
підхід, за яким тексти розкладаються на складові частини і яке розглядає, як вони досягають впливу на
читачів, які мотиви тих, хто їх написав. Воно дозволяє міркувати про свої власні думки і причини, яки
стоять за нашими точками зору. Ми міркуємо про те, яким чином ми прийшли до рішення проблем. Ці
роздуми базуються на логіці та надійній достовірній інформації, яку ми збираємо з багатьох джерел.
С погляду психолога (Л.Терлецька) критичне мислення це таке мислення, яке має наступні
характеристики:
o глибина (проникливе мислення ) – вміння проникати в суть, бачити неясне там, де іншим
здається все цілком ясним і зрозумілим;
o послідовність – вміння дотримуватися логічних правил, не суперечити самим собі,
обґрунтовувати висновки;
o самостійність – вміння ставити питання, знаходити нові підходи до їх з’ясування;
o гнучкість – вміння змінювати спосіб розв’язання проблеми, знаходити нові шляхи, бути вільним
від шаблону;
o швидкість –вміння швидко справитися з пізнавальними завданнями;
o стратегічність – послідовне висування гіпотез, визначення ознак (сканування і фокусування) при
розв’язанні задач.
o З точки зору педагогічної теорії розвивального навчання (Є.С.Полат), в якому в учня як суб’єкта
пізнавальної діяльності розвивається і формується механізм мислення, а не експлуатується
пам’ять, критичне мислення має наступні ознаки:
o аналітичність (відбір, порівняння, зіставлення фактів та явищ);
o асоціативність (встановлення асоціацій з раніш вивченими фактами, явищами);
o самостійність;
o логічність (вміння будувати логіку доказовості рішення проблеми, послідовність дій);
o системність (вміння розглядати об’єкт, проблему в цілісності їх зв’язків і характеристик).
Канадський професор Ральф Х Джонсон визначає критичне мислення, як «особливий вид розумової
діяльності, що дозволяє людині винести раціональне судження щодо запропонованої їй точці зору або
моделі поведінки». Роберт Енніс визначає критичне мислення як «прийняття обміркованих рішень у тім,
як варто діяти і у що вірити».
Психолог Ноель-Цигульська Т. Ф. найбільш прийнятним вважає таке визначення, у якому відбита його
універсальність, і тому пропонує розглядати критичне мислення як систему психічних станів, процесів і
властивостей, спрямованих на продукування оцінки. Критичне мислення - це пошук здорового глузду: як
розсудити об'єктивно й чинити логічно, з врахуванням як своєї точки зору, так і інших думок, уміння
відмовитися від власних упереджень. Критичне мислення здатне висунути нові ідеї й побачити нові
можливості, що є досить істотним при вирішенні проблем.
Критичне мислення часто називають «спрямованим мисленням», тому що воно спрямоване на
одержання бажаного результату.
Професор Девід Клустер дає, на наш погляд, найбільш зрозуміле і корисне для вчителів
визначення критичного мислення. Він називає п’ять складових критичного мислення 2:
1. Критичне мислення – мислення самостійне. Ніхто не може думати за нас. Ми формулюємо свої ідеї,
оцінки й переконання винятково самі і для самих себе. Для того щоб сформувати власну думку про
історичну особу, не достатньо знати біографію цієї історичної особистості, не достатньо розуміти
значення її діяльності, висловлене тим або іншим істориком. Необхідно мати навички критичного
мислення. Наші учні часто вважають, що достатньо сказати: «Я вважаю <» або «На мою думку <» щоб їх
відповідь була самостійною. У мене на уроці була кумедна ситуація, коли один учінь розпочав свій виступ
зі слів «Я вважаю<». Всередині його відповіді с сусідній парти почувся коментар: «Сторінка 72..!» весь
клас посміхався, навіть і сам відповідаючий. Гадаю, що такі ситуації трапляються у всіх вчителів.
Критично мисляча людина не зобов’язана бути зовсім оригінальною. Вона може поділяти чиюсь точку
2
За кн.ВукінаН.В., Дементієвська Н.П., Сукенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний
посібник/За 7наук. Ред.. О.І.Пометун – Харків, 2007, стор.15-17.
16
зору, ідею або переконання. Але головне, щоб кожний сам вирішував, що йому думати, і міг
сформулювати свої думки. Мислити критично можна в будь-якому віці, навіть малята здатні думати
критично і цілком самостійно. Самостійність – перша і, можливо, найважливіша ознака критичного
мислення.
2. Інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Знання створює базу, без якої
людина не може мислити критично. Щоб висловити складну думку, потрібно переробити гору фактів,
ідей, теорій, концепцій. На уроках учні самі починають розуміти, для того щоб навчитися мислити на
більш високому рівні, потрібно мати знання. Завдяки критичному мисленню процес пізнання стає
осмисленим, безперервним і продуктивним.
3. Критичне мислення починається з постановки питань і з’ясування проблем, які потрібно вирішити. Люди
допитливі у своїй природі. Ми помічаємо щось нове – і хочемо довідатися, що це таке. «Жити – значить
мати проблеми, а вирішувати їх – значить зростати інтелектуально» (Дж.Гілфорд). Американський
філософ і педагог Джон Дьюі вважав, що критичне мислення виникає тоді, коли учні починають
займатися конкретною проблемою: «Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний
вихід із сформованої ситуації, учень дійсно думає». Основне завдання вчителя, який навчає учнів мислити
критично – це навчити їх ставити запитання та формулювати проблеми, тому що вміння вирішувати
проблеми – шлях до досягнення мети, шлях до успіху.
4. Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Критично мисляча людина може знайти власне
рішення проблеми й обґрунтувати це рішення розумними доказами. Вона усвідомлює, що можливі й
інші рішення тієї ж проблеми, але може довести, що її рішення є оптимальним. Будь яка аргументація
містить у собі чотири основних елементи:
o твердження (теза, основна ідея)
o доведення
o докази (цифри, витримка з тексту, особливий досвід)
o підстава (точка відліку, що дає обґрунтування всієї аргументації)
Наприклад, кожен учень має право ходити у школу без форми (твердження), оскільки він вдягає те, у
чому йому зручно перебувати у школі цілий день (довід) і одяг виражає його внутрішнє «Я» (ще один
довід). У законі про освіту немає статті, яка б зобов’язувала всіх учнів в Україні ходити у школу в формі
(доказ). Дитина має право на самовираження (підстава).
5. Критичне мислення є мислення соціальне. Особлива думка перевіряється й вдосконалюється, коли нею
діляться із іншими. Коли ми дискутуємо, сперечаємося, обмінюємося думками
із іншими людьми, ми уточнюємо й поглиблюємо свою власну позицію. Тому при формуванні в учнів
навичок критичного мислення необхідно використовувати інтерактивні методи: парну й групову роботу,
дискусії й дебати, проекти й письмові роботи.
Всі п’ять складових цього визначення критичного мислення можуть втілюватися в різних видах
навчальної діяльності.
За М. Ліпманом, критичне мислення є «вміле, відповідальне мислення, що дозволяє людині
формулювати надійні вірогідні судження, оскільки а) воно засновується на критеріях, б) є таким, що
самокоректується, в) звертається до контексту. Ліпман вділяє в КМ шість основних елементів:
o Уміння мислити. Передбачає володіння певними прийомами, які в сукупності створюють
перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації.
o Відповідальність. Передбачає, що людина, звертаючись до інших, усвідомлює обв’язки надавати
слухачам чи читачам доводи та приклади, відповідно до прийнятих стандартів. Або, якщо ці
стандарти її не влаштовують, піддавати їх сумніву за допомогою переконливої аргументації.
o Формулювання самостійних суджень як продукт критичного мислення означає, що воно
спрямоване на творчу мовленнєву діяльність, а не на репродуктивне мислення, що базується на
жорстких алгоритмах і стереотипах.
o Дуже важливими є критерії, до яких апелює, на які спирається критичне мислення. Такими
критеріями є, наприклад, стандарти, закони, підзаконні акти тощо.
o Самокорекція потребує, щоб людина використовувала критичне мислення як метод, звернений на
їх власні судження з метою їх виправлення чи покращення.
o Використання загальних критеріїв не виключає уваги та чутливості до контексту, до не явно
визначених ідей.
o Критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії.
17
Як видно з наведених визначень, критичне мислення представляється складним, багатомірним і
багаторівневим явищем. У визначеннях підкреслюється різні аспекти цього виду мислення.
Чотири основних принципи, які характеризують процес критичного мислення:
1. Виявлення й піддання сумнівам припущень проявляється у вигляді двобічного процесу.
По-перше, ця навичка включає вивчення припущень, захованих у фактичному матеріалі,
представленому політиком, ученим і ін. По-друге, це означає усвідомлення того, як наші припущення
впливають на наше мислення. Вони є фільтром, що формує сприйману нами інформацію. Одержуючи
нову інформацію, людина, що мислить критично, завжди намагається виявити припущення, які
сформували дану інформацію. Інакше кажучи, заперечування припущень означає вміння
відокремлювати думки від фактів.
Як можна виявити й заперечити припущення? Для виявлення необхідно задуматися про те, яке
припущення робить автор. Можна спробувати задати спеціальні питання, що проясняють деталі. Варто
вивчити, на основі чого був зроблений висновок і проаналізувати, чи є різні сторони даного висновку
фактами або припущеннями. Варто пам'ятати, що більшість фактичних заяв включають припущення. У
свою чергу, ці припущення можуть бути думкою, або судженням, що було зроблено на основі
упередження.
Щоб заперечити припущення після його виявлення, задайте собі наступні питання: " Чи є це
припущення виправданим і прийнятним? Чому так або чому ні? Чи згодний я із цим припущенням? Що б
відбулося, якби було зроблене інше припущення?". На закінчення спробуйте визначити свої власні ціннісні
орієнтації й переконання щодо цих питань. Після визначення своєї точки зору напишіть, що, з вашого
погляду, є фактом, а що думкою.
2. Перевірка фактичної точності й логічної послідовності включає відповідь на два основних
запитання: "Наскільки фактично точна ця інформація? Чи є доказ логічним і послідовним, чи є в
міркуванні помилка?"
Щоб перевірити фактичну точність твердження рекомендується задуматися про те, чи очевидні
фактичні помилки автора. Чи можуть факти або заяви бути підтверджені? Яке джерело інформації? Тобто
критично мисляча людина приділяє особливу увагу вивченню доказів, на яких будується твердження.
Перевірка на точність має на увазі більше, ніж просто виявлення істинності тверджень. Часто трапляється
так, що більш важливим є те, що не сказане. У цьому випадку факти можуть бути подані в такому
порядку, що вони приводять читача до неправильного висновку. Коли людина сама знайомиться з
фактичною інформацією, вона самостійно робить висновок.
Через відсутність важливої інформації твердження може не мати змісту. До неправильного висновку
може привести також і неповне пред'явлення фактів. Цей метод часто використовується політиками в
передвиборчих кампаніях. Неправильне використання схем і діаграм також може привести до неточної
фактичної передачі матеріалу.
Після перевірки на точність варто проаналізувати логічну послідовність і задати друге питання: " Чи
логічно зроблені висновки на основі пред'явлених фактів?" Одна з логічних помилок називається тавтологією,
тобто повторення того самого визначення, судження іншими, близькими за змістом словами. Безліч
тверджень ґрунтуються на тавтології, а тому є помилковими. Таким чином, перевірка на фактичну
точність і логічну послідовність має на увазі відповіді на кілька питань.
o Чи точні факти?
o Наскільки вони можуть бути перевірені?
o Чи відсутня важлива інформація, що веде до неправильного тлумачення фактів?
o Чи ґрунтується висновок на тавтології?
o Чи чітко простежується причинно-наслідковий зв'язок подій?
3. Розгляд контексту. Психологи вважають цю навичку найбільш важливим у критичному мисленні.
Одержуючи нову інформацію, критично мисляча людина завжди задає собі питання про те, у якому
контексті дана інформація має сенс. Він аналізує, чи може ця інформація бути застосована в будь-якій
ситуації або тільки в особливих умовах. Він також намагається визначити, чи існують випадки, де в
дійсності ті ж самі факти мають інше значення. Варто брати до уваги й культурологічний аспект.
Імовірно, важко уявити, що багато ідей і переконань, які важливі на наш погляд, сформовані під впливом
рідної культури й не є універсальними для всіх культур.
4. Вивчення альтернатив. Як і попередні компоненти критичного мислення дана навичка може бути
досягнуть тільки при її тренуванні.
Для цього рекомендується користуватися рядом стратегій:
18
 Наприклад, спрощення складної інформації. Для цього необхідно:

o розбити дану інформацію на складові частини;
o представити її наочно (тут доречно зробити список доводів "за" і "проти" і порівняти ці частини);
подання проблеми у вигляді наочної моделі спростить складну інформацію, що, у свою чергу,
допоможе виявити альтернативи; представивши дану інформацію наочно, а потім
переструктурувати її знову;
o спробувати представити складну інформацію на прикладі аналогічних повсякденних ситуацій
(можлива заміна наукових термінів на повсякденні слова або використання конкретних прикладів
для пояснення абстрактної ідеї).
 Наступною стратегією є нова постановка проблеми, що має на увазі спробу глянути на проблему з
нової точки зору. Такий підхід може привести до нових ідей (мозковий штурм). У цьому процесі варто
використовувати вище описані навички критичного мислення: виявлення й заперечування
припущень, перевірку фактичної точності й логічної послідовності, розгляд контексту, вивчення
альтернатив.
 Перемикання ролей. Щоб спростити складну інформацію необхідно записати її, представити матеріал
наочно, реконструювати й зрозуміти логіку подачі інформації з іншого погляду. Коли ви
зустрічаєтеся з ідеєю або інформацією, з якої не можете погодитися, спробуйте відтворити крок за
кроком шлях автора, по якому він дійшов цього висновку. Спробуйте зайняти його позицію,
застосувати його логіку, побачити ситуацію його очима. Уявіть, що ви приймаєте його точку зору й
змушені відстоювати її в суперечці. Як би ви переконали опонента у своїй правоті? У цьому процесі
можливо виявити припущення, спірні по своїй логіці, а також визначити місце розбіжності ваших
поглядів. Коли ви проаналізуєте точки зору - свою й опонента, - з'явиться можливість вибрати
найдужчі сторони аргументів і досягти гнучкої альтернативи.
Отже, чотири принципи (виявлення й заперечування припущень; перевірка фактичної точності й
логічної послідовності; розгляд контексту; вивчення альтернатив) формують основу критичного
мислення.
Критичне мислення – це вроджена здатність чи йому можна навчитися?
Чи можна тренувати, розвивати критичне мислення? Відповідно до подань про розвиток здібностей,
(Теплов Б.М., 1981), здібності як індивідуально-психологічні характеристики, розвиваються у відповідній
діяльності, у тій діяльності, що їх вимагає. Відносячи критичне мислення до здібностей, уживаючи на
практиці вміння, прийоми критичного мислення, ми тим самим сприяємо його розвитку.
Наскільки важко мислити критично й творчо? Не дуже важко за умови наявності в нас відповідного
бажання й володіння рядом певних умінь. Правда, життя в умовах тоталітарного суспільства не надихало
мислити критично, тому що суспільство не було зацікавлено в самостійній, незалежній особистості. У
сучасній громадській ситуації з'явилися нові можливості, проте рівень розвитку критичного мислення
багатьох усе ще не найкращий. Даються взнаки старі звички й стереотипи.
Багатьом дітям властиве прагнення мислити творчо й критично. На жаль, таких дітей, які ставлять під
сумнів загальноприйняті думки, у школі й вдома часто вважають неслухняними, "важкими", такими що
вимагають, на думку дорослих, перевиховання.
Стратегії критичного мислення
Навчитися мислити критично означає, по-перше, додержуватися правил логіки, а по-друге також
ураховувати ряд наступних загальних психологічних моментів (Ennis R., 1985, Ruggiero V., 1983, Feldman
R., 1994, Цигульська Т.Ф., 2000)3:
1. Ставте питання, цікавтеся.
3. Коректно визначте або переформулюйте проблему.
4. Відрізняйте факти від думок.
5. Досліджуйте факти, докази й надійність їхніх джерел.
6. Аналізуйте ідеї, припущення, традиції й упередження.
7. Уникайте емоційних пояснень.
8. Не спрощуйте настільки, щоб втратити сутність.
3
За статтею Цигульська Т.,Проблема вмiнь критичного мислення. Вченi записки. стор. 125-128."
N54, 01/01/2004, Кiровоград, Кiровоградський державний педагогiчний унiверситет: журнал
тир.5000, http://zhurnal.lib.ru/c/cigulxskaja_t_f/criticalthink.shtml
19
9. Враховуйте інші пояснення.
10. Будьте терпимі до невизначеності.
11. Займайте критичну позицію (перспективу).
12. Мисліть нестандартно, нешаблонно.
Основні техніки формування і розвитку критичного мислення в учнів.
Основне завдання вчителя, який навчає учнів мислити критично – це навчити їх ставити запитання та
формулювати проблеми та вирішувати їх, тому що вміння вирішувати проблеми – шлях до досягнення
мети, шлях до успіху.
Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Критично мисляча людина може знайти власне
рішення проблеми й обґрунтувати це рішення розумними доказами. Вона усвідомлює, що можливі й
інші рішення тієї ж проблеми, Але може довести, що її рішення є оптимальним.
Будь яка аргументація містить у собі чотири основних елементи:
o твердження (теза, основна ідея)
o доведення
o докази (цифри, витримка з тексту, особистий досвід)
o підстава (точка відліку, що дає обґрунтування всієї аргументації)
Наприклад, кожен учень має право ходити у школу без форми (твердження), оскільки він вдягає те, у
чому йому зручно перебувати у школі цілий день (довід) і одяг виражає його внутрішнє «Я» (ще один
довід). У законі про освіту немає статті, яка б зобов’язувала всіх учнів в Україні ходити у школу в формі
(доказ). Дитина має право на самовираження (підстава).
Умови для формування критичного мислення в школі:
o сприятливий психологічний клімат та навчальний простір;
o вмотивованість вчителя;
o знання основних понять, технік, методики;
o вміння ідентифікувати і оцінювати рівень розвитку КМ у себе і своїх вихованців.
Особливості навчального процесу в рамках будь-якого предмета, побудованого на засадах критичного
мислення, є такі:
o В навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня;
o Навчальний процес обов’язково організований як дослідження учнями певної теми, що виконується
шляхом інтерактивної взаємодії між ними;
o Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через
застосування до інформації певних прийомів мислення;
o Викладання в цьому процесі є стратегією постійного оцінювання результатів із використанням
зворотного зв’язку «учні-вчитель» на основі дослідницької активності вчителя в класі;
o Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доводами та формулювання
умовиводів; відповідальність вимагає, щоб учні були вмотивовані до обговорення проблем, а не
намагались уникнути їх вирішення.
Побудова уроку. Основні техніки КМ для роботи з учнями 4.
Фахівці з критичного мислення будують урок за трьома фазами (стадіями): актуалізацією, побудовою
знань та консолідацією. Кожна з цих фаз передбачає застосування тих чи інших стратегій (методів,
прийомів, технологій) навчання.
Стадія актуалізації (виклик). На цьому етапі уроку учні пригадують що вони знають з теми,
перевіряють і встановлюють рівень власного знання, вчитель встановлює мету навчання і сприяє
формуванню у учнів самоспрямованості на вивчення нової теми. На цьому етапі можна використовувати
кілька технік.
Стадія побудови знань. На цьому етапі уроку учні вступають в контакт з новою інформацією. Вони
читають, слухають, досліджують та обговорюють проблеми, проводять експерименти, вирішують задачі
тощо. Коли вчитель обирає текст для опрацювання в класі, він повинен задати запитання собі (виробити
певні критерії відбору): Хто написав цій текст? Що він говорить про тему? Які події були відібрані автором,
які опущені? Чи є там поняття, яке має бути розглянуто на цьому уроці?
– Якої допоміжної інформації може потребувати учень для розуміння цього тексту тощо?
4
Наведені техніки використані з посібника ВукінаН.В., Дементієвська Н.П., Сукенко І.М. Критичне мислення: як
цьому навчати. Науково-методичний посібник/За 7наук. Ред.. О.І.Пометун – Харків, 2007, стор.41-74.
20
Якщо учні на уроці слухатимуть лекцію, вчитель повинен продумати і озвучити запитання до кожного
фрагменту лекції, для того щоб слухання учнів було спрямованим, тобто активним.
Якщо учні досліджують проблему, головним завданням є правильно сформулювати запитання до неї. Як
ви запитуєте, таку відповідь і отримуєте.
Стадія консолідації(рефлексії). На цьому етапі уроку учні проводять самоаналіз – розмірковують, як
вони набували нове знання, як нові знання розширюють те, що вже відомо, яку цінність має набута
інформація, як її можна використати в подальшому навчанні, яких знань треба ще набути, що вийшло а
що ні і що треба здійснити, щоб в наступний раз це вдалося. Учні обговорюють результати своєї роботи,
висловлюють власними словами свою точку зору, використовують нові навички, оцінюють процес
навчання, обмінюються думками.
Техніки (прийоми, стратегії) із набуття досвіду критичного мислення в учнів(для оцінювання ресурсів
Інтернету):
«АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ»
В основу стратегії покладено схему, що складається на класній дошці або на великому аркуші паперу
вчителем разом з учнями. Така форма роботи дозволяє
вчителю: створити ситуацію емоційного комфорту для учнів на початку уроку; налаштувати учнів на
творчість; визначити, як учні розуміють основне поняття теми,
учням: вільно і відкрито міркувати над темою; активізувати свої думки; навчитися виражати свої
думки точно і коротко.
Щоб організувати діяльність:
1. Напишіть ключові поняття теми на дошці та обведіть їх в кільце.
2. Задайте учням запитання: «Які асоціації виникають у вас, коли Ви чуєте поняття «<.?»
3. За допомогою методу «мозкового штурму» запишіть всі слова, що приходять в голову учням, не
оцінюючи і не перефразовуючи. Не дозволяйте й іншим учням робити це.
4. Встановіть зв’язки між словами (гілками «куща»).
5. Вкажіть аспекти (напрями) проблеми, де потрібна додаткова інформація.
6. Поставте знаки питання над тими поняттями, у яких не впевнені.
7. Продовжуйте роботу поки ідеї не закінчаться.
Ця стратегія може бути використовувана також і на етапі рефлексії, в кінці уроку. Маркером іншого
кольору можна доповнити або змінити щось в «кущі». Тоді явно видно, як нові знання, отримані на уроці
«прирощуються»– «кущ», який росте». (Васильєва О.А.)
«ЗНАЄМО – ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЯ – ДІЗНАЛИСЯ» – (OGLE, 1986)
В основу стратегії покладено таблицю, що заповнюється на класній дошці або на великому аркуші
паперу вчителем разом з учнями.
Що ми знаємо? Що хочемо дізнатися? Про що дізналися?
Заповнення цієї таблиці дає можливість

o вчителю: структурувати урок;
o учням: навчатися активно і більш зацікавлено; пригадувати те, що вони вже знають; вчитися
формулювати запитання; формувати нові знання.
1. Попросіть учнів у парах обговорити і заповнити першу колонку у своїх зошитах, записуючи, що вони
знають з цієї теми.
2. Накресліть таблицю на дошці і заповніть її разом із усім класом, формулюючи і коректуючи думки
учнів.
3. Попросіть учнів сформулювати запитання, які вони мають з цієї теми, на які б вони хотіли знайти
відповідь. Якщо потрібно, вчитель може стимулювати власним прикладом і поставити свої запитання.
4. Запишіть запитання в другій стовпчик таблиці.
5. Подальша робота може здійснюватись різними шляхами: читання підручника, слухання доповіді,
дослідження тощо, але важливо, щоб учні у всіх формах навчання шукали відповіді на свої запитання.
6. Обговорення результатів. Учні спочатку повідомляють про те, на які запитання вони знайшли відповіді
і записують це у стовпчик «Що ми дізналися?»
7. Потім вони відмічають ті нові думки (ідеї, знання, результати), які вони не очікували і на які не ставили
запитання. Все це записується у третій стовпчик.
21
8. Після цього можна попросити учнів сформулювати нові запитання до цих думок і дописати їх у другій
стовпчик.
9. Запитання, на які в процесі роботи не було знайдено відповіді, можуть стати предметом для
індивідуальної творчої домашньої роботи – пошук відповіді в додатковій літературі або в Інтернеті.
Наприклад, в темі «Підсумки Другої світовій війни» таким запитанням може бути: «Чи виплачували
країни, що програли війну репарації?» Відповідь на це запитання відсутня в підручниках, але запитання
виникає в зв’язку з вивченням причин післявоєнного «економічного дива» в Німеччині, Японії тощо.
Цю стратегію можна також використовувати задля структуризації цілого уроку або теми.
«ДОШКА ЗАПИТАНЬ»
На стіні класу вивішується великий аркуш паперу, на якому вчитель просить учнів записувати будь-які
запитання, що виникають у них в процесі роботи з джерелами інформації.
Така форма роботи з запитаннями
o вчителю: допомагає при плануванні уроків розробити завдання, які цікаві учням; знімає з вчителя
необхідність відповідати на всі запитання; дає можливість зайвий раз похвалити одних учнів за
коректно сформульоване запитання, інших – за відповідь; побачити теми для письмових завдань, що
цікавлять учнів; дає можливість працювати з запитаннями всіх типів; побачити, що з вивченого
залишилось незрозумілим,
o учням: стимулює природну допитливість дітей; знімає страх здатися нерозумним «незнайком»;
формує навичку коректно формулювати свої запитання на папері; дає можливість показати свій
інтелект (свої знання); розвиває вміння задавати всі типі запитань (від простих закритих до складних –
відкритих).
1. «Дошка запитань» розміщується у тому місці класу, де діти частіше проходять.
2. На початку уроку вчитель пропонує учням записувати всі запитання, які виникають у них в ході уроку.
Ці запитання можна озвучувати або ні, підписувати або ні.
3. Для того, щоб стимулювати учнів, вчитель може деякі запитання розміщувати на дощі сам, показуючи
приклад.
4. За 10 хвилин до кінця уроку можна пропонувати учням занести на дошку свої запитання, на які вони не
знайшли відповідь.
5. Наприкінці уроку вчитель може пропонувати учням прочитати запитання і знайти дома відповіді на
найбільш цікаві, зауваживши, що ця робота буде оцінюватись, як пошукова, творча, тобто вищим балом.
6. Якщо «Дошка запитань» присвячена якійсь темі, то відповідям на запитання можна присвятити урок
тематичного оцінювання.
Учнів молодших класів «Дошка запитань» організує, привчає не відволікатися від теми уроку. Вони дуже
охоче беруть участь у грі «запитання – відповідь». Для учнів старшої школи вона допомагає занурюватись
у тему і поширювати знання з проблеми. Запитання на «Дошці» сприятиме тому, щоб вони
використовували різні джерела інформації, а не тільки підручники. Для старшокласників можна і
необхідно дати поняття таксономії Блума і структуризацію різних типів запитань. Дуже добре працює
«Дошка запитань» при роботі в групах (кооперативному навчанні). Запитання, виникаючі у групах,
можна виносити на обговорення всім класом. Вчителю необхідно намагатись, щоб запитання, що
розміщуються на «Дошці» були відкритими, оскільки ці запитання розвивають критичне мислення.
Робота над тим, щоб привчити учнів ставити запитання дуже кропітка і залежить від бажання и
наполегливості вчителя. Потрібно завжди пам’ятати, що в класі, де учні вміють мислити критично, вони
ставлять запитання.
ЧИТАННЯ ТЕКСТУ З ПОЗНАЧКАМИ
В основу стратегії покладено читання тексту з одночасним маркуванням окремих його частин
спеціальними позначками на полях і заповнення таблиці.
Ця стратегія дає можливість
o вчителю: створити на уроці клімат, якій відповідає активній навчальній діяльності; перевірити рівень
попередніх знань кожного учня і рівень засвоєння нового матеріалу; перевірити, як учні самостійно
виконали домашня завдання,
o учням: навчитися читати вдумливо; виділяти ключові поняття; класифікувати отриману інформацію;
формулювати своїми словами думки автора; оцінювати інформацію; побачити, що кожний сприймає
одну й ту саму інформацію по-різному.
Щоб організувати діяльність, треба:
22
1. Написати позначки на дошці і пояснити, що вони означають:

o «V»– знайома інформація
o «+»– нова для вас інформація
o «–» – інформація, яка суперечить попереднім уявленням (ви думаєте інакше)
o «?» (знак питання) – інформація, що здивувала вас і викликає інтерес, але інформації не достатньо
і ви хочете дізнатися про це більше.
2. Дати учням завдання прочитати текст і зробити подібні позначки на полях підручника. На кожний
абзац тексту по 1-2 позначки.
3. Після читання можна запропонувати учням класифікувати інформацію і заповнити таблицю в
зошитах.
«V» «+» «– » «?»
4. Обговорити результати роботи у класі.

Ця стратегія потребує певного часу, але учні більш глибоко вивчають текст підручника, навчаються
класифікувати інформацію. Критеріями класифікації є самі позначки. Під час обговорення учні
навчаються формулювати свої висновки щодо інформації. Цю стратегію слід вводити в класі, але з часом
її можна давати як домашнє читання. Вчитель може перевірити таблиці у зошитах, може запитати про
використання будь якої позначки. Важливо, щоб діти ставили всі позначки, тому що коли вони ставлять
«V», вони визначають, що вони вже знають з цієї теми, а коли ставлять «+» вони бачать, що вони
дізнались. Позначка «?» особливо цікава, тому що вона спонукає учнів до пошуку додаткової інформації в
інших джерелах.
«ЧИТАННЯ З МАРКУВАННЯМ ТЕКСТУ»– (VAUGHN, 1986)
Ця стратегія є розвитком попередньої. Вона передбачає читання тексту з метою знайти певну
інформацію і позначити на полях кожний тип інформації спеціальними символами.
Така стратегія дає можливість
o вчителю: відібрати і відпрацювати всі програмні вимоги до навчального матеріалу на уроці; допомогти
учням навчитися цілеспрямовано і самостійно працювати с джерелом інформації,
o учням: визначити чіткі цілі для роботи з джерелом інформації; знайти потрібну інформацію; бути
здатними використати потрібну інформацію в подальшому.
1. Вчителю визначити, яку інформацію учні повинні знайти у підручнику.
2. Кожному типу інформації придумати певний символ (запропонувати учням самим зробити це).
3. Символи виписати на дощі.
4. Чітко пояснити учням, що вони повинні будуть знайти у тексті.
5. Пропонувати учням прочитати текст і промаркірувати його.
6. Поки діти читають, вчитель може накреслити на дошці таблицю для обговорення результатів. В
дужках ставляться символи, якими користувалися при маркуванні.
7. Провести обговорення результатів читання і заповнення таблиці.
Ця стратегія однаково добре працює в різних шкільних предметах. Наприклад, на уроці історії ви
можете попросити учнів знайти в підручнику інформацію щодо побуту, розвитку промисловості,
політичного устрою, розвитку культури тощо, на уроках географії – про клімат, економіку, корисні
копалини, рельєфні зони, на уроках літератури – про риси характеру героїв, соціальне походження,
взаємовідносини з іншими тощо. Цю стратегію можна використовувати при роботі зі спеціальними
текстами: історичним документом, літературним твором.
«ЧИТАННЯ В ПАРАХ/УЗАГАЛЬНЕННЯ В ПАРАХ»– (VAUGHN,1986)
Ця стратегія розрахована на читання тексту в парах і є ефективною, коли текст складний для розуміння
або перевантажений фактичним матеріалом.
Стратегія дає можливість
o вчителю: залучити учнів до уважного читання важкого тексту; впливати на правильне розуміння тексту
та корегувати помилки; допомагати у формулюванні запитань,
o учням: уважно і вдумливо читати текст, фокусуватись на його змісті; розвивати уміння стисло
формулювати (узагальнювати) свої думки своїми словами щодо розуміння змісту тексту; формулювати
запитання; працювати з партнером, уважно слухати один одного, ділитися міркуваннями; спільно
відповідати за результати навчання.
23
1. Вчителю обрати текст, розбити його на короткі частини.
2. Об’єднати учнів у пари і дати чіткі пояснення, що вони повинні будуть робити:
“Кожний член пари буде виконувати дві ролі: доповідача і респондента. Доповідач – уважно читає вголос
абзац та узагальнює його зміст, тобто стисло своїми словами розповідає основну ідею. Респондент – теж
читає текст а потім уважно слухає доповідача і ставить йому два запитання, які прояснюють щось у
тексті. Потім вони повинні помінятися ролями, тобто доповідач стає респондентом, і навпаки, коли вони
працюють над другим абзацом.”
3. Коли пари виконують цю роботу, вчитель має попросити кількох учнів виголосити свої запитання.
4. Вчитель може зробити свій коментар щодо розуміння тексту або формулювання запитань.
Коли ця стратегія впроваджується вперше, вчителю необхідно продемонструвати її самому. Читати
вголос можна спочатку, а потім учні можуть читати самостійно (про себе). Цю стратегію можна
використовувати при роботі с літературними творами.
Приклади запитань: «Що, на твою думку, має на увазі автор, коли пише <?» «Що є найважливішим з
того, про що піше автор?» «Чому це так сталося?» «Як ти вважаєш, про що далі буде говорити автор?»
«ЧИТАЄМО ТА ЗАПИТУЄМО»– (TEMPLE,2003)
Стратегія передбачає читання тексту в парах та формулювання запитань до ключових понять тексту.
Вона більш складна, ніж попередня.
o вчителю: опрацювати програмні поняття; оцінити за один урок всіх учнів; організувати самостійну
роботу учнів з текстом; коригувати самостійну роботу учнів, бути дійснім фасилітатором процесу
навчання,
o учням: навчитися самостійно працювати з печатним джерелом інформації; знаходити ключові
поняття; формулювати запитання; працювати з партнером (див. попередню стратегію).
1. Об’єднати учнів в пари та організувати читання тексту по абзацах.
2. Після цього вони мають обговорити, які ключові поняття слід виписати на полях тексту і виписують їх.
3. Перший учень формулює запитання, використовуючи поняття, що виписані.
4. Другий учень відповідає на кожне запитання.
5. Якщо перший учень погоджується з відповіддю, вони записують запитання і відповідь на аркуші
паперу.
6. Потім вони міняються ролями. Процес повторюється, доки текст не буде прочитаний.
7. Організувати обговорення написаних ключових понять, запитань і відповідей у загальному колі. При
потребі, вчитель може скоригувати те чи інше.
В процесі самостійної роботи учнів вчитель повинен пересуватися по класу і уважно слухати, що
запитують і що відповідають учні. Запитання, що формулюють учні, мають бути схожі на контрольні, до
яких учні звикли під час тематичного оцінювання.
«ВЗАЄМНЕ НАВЧАННЯ»– (PALINCSAR,1984)
Стратегія передбачає читання у групі і виконання кожним її членом ролі вчителя, який керує процесом
читання тексту.
o вчителю: організувати самостійну групову роботу учнів; формувати у учнів навички застосування
розуміння тексту,
o учням: навчаючи інших, навчатися самому; використовувати свої навички читання, узагальнення,
знаходження головних ідей в тексті і взаємозв’язку між ними; формулювати запитання; відповідати на
запитання своїх партнерів по роботі; організовувати роботу групи.
1. Об’єднати учнів у групи по 4 особи та ретельно пояснити, що вони по черзі будуть виконувати роль
учителя, який повинен:
o прочитати текст;
o підсумувати основні ідеї (сутність) абзацу дуже стисло;
o поставити запитання про зміст абзацу;
o пояснити, що було не зрозуміло (відповісти на можливі запитання);
o зробити припущення, про те, що буде говоритись у наступному абзаці.
2. Спочатку вчитель демонструє, як це повинно проходити сам на першому абзаці.
24
3. Після демонстрації слід провести обговорення, чи всі зрозуміли, що відбувалося, чи всі визначили для
себе виконання всіх 5 завдань.
4. Далі групи працюють самостійно, але після кожного етапу слід дати можливість одній з груп
презентувати свою роботу і прокоментувати її.
5. Після того, як всі етапи прокоментовані, учні можуть працювати самостійно.
Стратегія дуже складна для впровадження і потребує дуже багато часу, але навички, які вона формує
варті того. Практика показує, що вже після другого заняття учні навчаються працювати з
текстом самостійно і роблять це із задоволенням. Ця стратегія однаково добре працює на всіх шкільних
предметах. Вчитель повинен дуже уважно слідкувати за ходом роботи і постійно коригувати її, але
водночас, виявляти повагу до учнів.
«ЗАПИТАННЯ ДО АВТОРА» – (ІЗАБЕЛ БЕК, МАК КЕОН, 1997)
Стратегія передбачає організацію процесу читання тексту як розмову з автором.
o вчителю: спонукати учнів до активної пізнавальної діяльності в процесі читання; ставити
запитання, які спонукають учнів думати і акцентувати на значенні, а не простому пошуку інформації,
o учням: в процесі читання ставити запитання автору; налагодити з ним зв’язок; зрозуміти, як цій
текст був написаний; бути активними в процесі читання; більш глибоко розуміти зміст.
1. Вчителю перед ти як давати текст учням, прочитати його і виділити ідеї, які можуть бути складними
для розуміння учнів.
2. Спланувати зупинки в тексті у цих місцях.
3. Сформулювати свої запитання на той випадок, якщо учні не зможуть цього зробити.
4. Далі стратегія працює як «Спрямоване читання», але учні повинні задавати власні запитання, які
виникли у них в процесі читання до автора.
Приклади запитань автору
Стосовно сюжету: Що автор прагне тут сказати? Про що говорить автор? У чому є конфлікт? Що цей
персонаж справді хотів? Чого він не хотів? Наскільки вірогідні описані події та збіг обставин? Чого
позбувся герой, щоб досягти своєї мети?
Стосовно дійових осіб: Якими засобами автор розкриває характери героїв? Чи достатньо виписаний
характер героя? Яким він був спочатку? Яким він став? Що призвело до змін?
Стосовно ідеї текст: Чи явно виражена в тексті ідея? Чи ідея тексту виражає загальновизнані погляди чи
протиставляється їм?
Стосовно точки зору автора: Чи змінюються точка зору автора на протязі оповідання і якщо так, то чи
обґрунтована така зміна? Чи дозволяє вибір автора краще зрозуміти його цілі? Чи співпадає точка зору
автора із точкою зору когось із героїв тексту?
Стосовно символів: Чи використовує автор символи і якщо так, то чи в них криється смисл тексту, чи вони
допомагають краще його розкрити? Що це означає для людства?
«ЧИТАННЯ З МАРКІРУВАННЯМ ТЕКСТУ»
Основою стратегії є вже описуваний прийом маркування тексту позначками.
1. Прочитати статтю і позначити в тексті 2 маркерами різного кольору фрагменти виключно
інформаційні місця (факти) і фрагменти, де є елементи коментарів, тобто судження автора чи редакції.
2. Учням слід дати чітке поняття, що є факт, а що – судження, тобто аргумент. Факти можна перевірити,
аргументи перевірити не можна. Їх можна або довести, або спростувати.
3. Після читання учні повинні оцінити об’єктивність чи необ’єктивність інформації, наданої у тексті,
відповівши на наступні запитання:
o Чи подані джерела, з яких надійшла інформація (якщо ні, інформація стає менш достовірною)?
o Чи є інформація повною, тобто чи містить дані про суть справи, розвиток подій, місце, час і причини?
o Чи були при описанні конфлікту враховані позиції всіх сторін?
o Якщо донесення матеріалу містить оцінку події з точки зору автора чи редакції, то чи була ця оцінка
сформульована так, що її можна легко відрізнити від інформації про факти?
4. Обговорити відповіді на ці запитання з класом.
Не завжди, але як правило, під час описування фактів частіше використовуються іменники і дієслова, а
під час висловлювання суджень – прикметники.
« М – СХЕМА»
25
Стратегія передбачає читання джерела інформації із заповненням таблиці.
вчителю: за допомогою таблиці навчити учнів уникати маніпуляцій з боку авторів,
учням: оцінювати мову; розрізняти терміни та їх значення; виявляти відношення автора до подій та
персонажів; розуміти, коли автор маніпулює їх свідомістю за допомогою мови; виховувати в себе
інтелектуальну незалежність.
1. Вчителю на дошці намалювати таблицю М – схеми.
Позитивні Нейтральні Негативні
2. Читаючи текст, запропонувати учням обирати ключові терміни, якими автор описав своє відношення
до проблеми, і вписувати їх у відповідну колонку.
3. Після читання при обговоренні результатів запропонувати підібрати до термінів автора спочатку
протилежні, а потім нейтральні і вписати їх в таблицю.
4. Обговорити з учнями результати заповнення таблиці, відповідаючи на запитання:
– Як ця таблиці допомогла прояснити позицію автора?
Цю стратегію можна використовувати, слухаючи виступи політичних діячів.
«СЕНКАН»
Стратегія передбачає використання «білого вірша», в якому синтезовано інформацію, написання
невеличкого слогану з п’яти рядків (від фр. cing – п’ять).
o вчителю: організувати роботу учнів для підведення підсумків уроку; закріпити основні поняття які
були введені на уроці,
o учням: чітко визначитися с ключовими поняттями, головними ідеями уроку; сформулювати свої
думки у цікавий спосіб; проявити свої творчі здібності; синтезувати знання, які отримали на уроці.
1. Наприкінці уроку для закріплення теми запропонувати учням створити сенкан.
2. Надати чіткі інструкції, як сенкан складається:
o перший рядок складається з одного (1) слова – іменника (або назви поняття, теорії);
o в другому рядку представлено опис, що складається вже з двох слів – прикметників;
o третій рядок – визначає характерні дії і складається з трьох слів – дієслів;
o в четвертому рядку формулюється фраза, що складається з чотирьох слів і показує ставлення
автора до теми;
o п’ятий рядок складається з одного слова – синоніма до теми, в якому відображено суть чи
сформульовано висновок.
Наприклад:
Тема (іменник)  Інтернет
Опис (2 прикметника)  Простий та зручний
Дія (3 дієслова)  Всіх зв’язав, об’єднав, перетворив
Відношення (фраза з 4 слів)  В один комп’ютер цілий світ
Перефразування суті  Мережа
3. Після того, як учні створили сенкан, запропонувати добровольцям зачитати його.
Учням дуже подобається ця стратегія. Вони часто створюють сенкан в риму. Деякі вчителі вважають
доцільним використовувати цю стратегію не тільки на закріпленні теми, але й на стадії
актуалізації, для того щоб учні побачили, як змінилося їх уявлення про поняття або тему.
«ЕСЕ»
Есе – це письмовий твір, вільне, особисте трактування певної теми. Його метою є переконати читача у
тому, що ви добре оволоділи темою і можете аргументувати свою точку зору.
o вчителю: навчити учнів аргументувати свою точку зору за допомогою простого алгоритму;
формувати у учнів таки навички, які будуть їм дуже корисні у подальшому повсякденному житті;
o учням: викласти свою позицію на папері чітко і аргументовано; зрозуміти, що таке довід, а що
таке доказ і чім вони розрізняються.
26
1. Пояснити учням, що есе – це вільне вираження своїх думок, але від того наскільки ці думки будуть
аргументовані залежить досягнення мети твору, а отже і успіху.
2. Надати учням матрицю (структуру) есе. Її можна намалювати на дошці.
Назва__________________________________________
Вступ __________________________________
Теза (твердження)_________________________________
Аргументи (доведення), які обстоюють тезу (твердження)
Докази (факти, дати, числа, приклади із життя)
1. ____________________
1. ____________________
2._____________________
3._____________________
Висновки ________________________________________
3. Пояснити, що у структурі есе вирізняються:
o «назва»– це: формулювання тези або теми;
o «вступ»– це особисте твердження – теза, основна ідея або положення, або особисті погляди, загальний
підхід до теми, який включає проблемне завдання та відповідь на поставлене запитання;
o основна частина – це частина. де приводяться аргументи і факти (доведення і докази) щодо тези. (Навіть
коротке есе потребує не менш трьох доведень, а к кожному доведенню 1-2 докази);
o висновки: це узагальнення есе, у яких підкреслюється, як автор довів свою точку зору, і знову
окреслюється тема.
4. Запропонувати учням уважно перечитати тему, сформулювати відкрите запитання, на яке вони будуть
відповідати у есе.
5. Після цього учні пишуть есе.
6. Попросити кого-небудь зачитати твір, а інших уважно слухати і помічати, чи всі вимоги до есе
виконуються.
7. Обговорити з класом результати написання.
Стратегію необхідно вводити спочатку тільки на уроці. Обговорення можна проводить за допомогою
прийому «стоп-кадр», щоб діти відразу помічали, де зроблені помилки в алгоритмі есе. Оцінка залежіть
від кількості аргументів і доказів.
«П’ятихвилинне есе»
Стратегія передбачає написання на протязі п’яти хвилин своїх вражень щодо теми уроку.
o вчителю: визначити, що відбувалося на уроці, як учні засвоїли тему, що осталося не зрозумілим;
скорегувати свою подальшу роботу над темою; визначити, на якому рівні учні засвоїли матеріал;
оцінити свій урок.
o учням: краще зрозуміти свої думки і почуття щодо теми уроку; навчитися викладати думки стисло;
визначати, які запитання осталися без відповіді; підводити підсумки праці; визначати, чи досягли
вони мети яку ставили на початку уроку.
1. В кінці уроку запропонувати учням протягом п’яти хвилин написати:
o ключові поняття теми, або
o нові поняття, які вони дізналися, або
o поняття, які сподобались / не сподобались, або
o одну річ, про яку вони дізналися з теми і одне запитання, на яке поки вони не знайшли відповіді
2. Зібрати есе і використовувати їх під час планування наступного уроку.
3. Якщо є час можна проглянути ці есе і, вибрати з них. якщо є, цікаві запитання, відповіді.
Можна почати наступний урок посиланням на ці есе, сказавши: «На попередньому уроці залишилось
незрозумілим <». Таким чином ви покажете повагу до думок учнів. Вони не будуть боятися чогось не
зрозуміти. Ця стратегія на наш погляд краще ніж усне опитування, оскільки дає змогу визначити рівень
засвоєння теми кожним учнем.
«Десятихвилинне есе»
Стратегія передбачає вільний виклад учнями думок з пропонованої теми без перечитування, перевірки
чи критичного ставлення до написаного.
27
o вчителю: надати можливість учням викласти свої почуття на папері; стимулювати учнів
виражати свої думки власними словами; розвивати в учнів повагу до власних думок; усвідомити,
на яком рівні учні засвоїли тему,
o учням: «зібрати думки до купи»; виразити своє ставлення до теми; усвідомити, що всі різні і
кожний має право на вільне вираження своїх думок; розвивати мову.
1. Після усвідомлення нової інформації на стадії рефлексії запропонувати учням написати протягом
десяти хвилин свої думки щодо теми, яка вивчалася на уроці.
2. Дуже важливо пояснити учням, що писати вони повинні без зупинок, все, що спадає на думку, не
оцінювати і не виправляти.
3. Далі вчитель пропонує добровольцям зачитати свій твір.
4. Якщо в різних есе будуть суттєві розбіжності, можна обговорити це з класом.
Ця стратегія, як правило, використовується на стадії рефлексії, але можлива і на стадії актуалізації (якщо
є час). Есе не оцінюється. Після написання і обговорення десятихвилинного есе і обговорення можна
пропонувати учням написати п’ятихвилинне есе і запитати: «Який варіант було складніше писати і чому?
Який більше сподобався і чому?»
«Міні-есе» (В.І.КУРИЛІВ 2003)
Так званий «метод гамбургера». Написання на протязі 5 – 10 хвилин міні-есе на певну тему.
o вчителю: змоделювати алгоритм швидкого й ефективного написання твору на певну тему;
зробити процес написання цікавим і структурованим;
o учням: навчитися писати коротко і лаконічно; навчитися ясно аргументувати свою точку зору;
розвівати свою мову, використовувати власні слова.
1. Намалювати на дошці гамбургер з алгоритмом міні-есе. Верхня частина – вступ - 1 речення, що
пояснює головну тему. Середина - основна частина: факти, докази, пояснення – 4 речення. Нижня
частина – висновки – 1 речення, що єднає вступ і основну частину.
2. Запропонувати учням відповісти на запитання, написавши міні-есе. Запитання повинні бути
відкритими. Наприклад: Чим вам сподобилася /не сподобилася тема уроку? Чи правий автор, коли стверджує
що <? Чи повинен був герой <? Як ви вважаєте <?
3. Далі слід обговорити міні-есе, які прочитають учні.
При оцінюванні есе слід оцінювати не точку зору учнів, а те, наскільки вони витримали алгоритм
написання. Чи було чітко сформульований вступ? Чи наведені докази? Чи підтримували докази саме ту ідею,
що надана у вступі? Чи правильно сформульовано висновки? тощо. Практика підказує, що коли учні
навчаються писати такі есе, їх усні відповіді стають більш чіткими та аргументованими. Такі есе більш
складні і навчання потребує більше часу. На першому етапі засвоєння цієї стратегії не слід задавати
написати есе додому, адже учні будуть намагатися користуватися підручником або іншими джерелами й
їхні роботи будуть написані ні власними словами, а чужими, «розумними».
„ПЕРЕКОНУЮЧІ ЛИСТИ” – написання листів до авторів статей та власників сайтів, а також до експертів з
теми веб-сайту, в яких учні роблять висновки, навчаються ставити запитання та спонукати інших до
спілкування з ними. Листи мають бути добре структурованими, логічними, переконливими, містити
переконливі факти та аргументи.
Види навчальної діяльності до теми 1.

Практичне заняття «Що я знаю про критичне мислення?»
1. Теоретичний матеріал до теми1.
Метод навчання: Інтерактивна вправа «Знаю - Хочу дізнатися-Дізнався»
Завдання для виконання :
28
1. Індивідуально заповніть першу і другу колонку таблиці «Критичне мислення і школа.«Знаю - Хочу
дізнатися-Дізнався»»
Для заповнення таблиці спробуйте дати відповіді на такі запитання: Що таке критичне мислення(КМ)? Які
основні ознаки такого мислення? *Які стратегії розвитку критичного мислення? *Які ознаки того, що учень
мислить критично? Як оцінити ступінь розвитку критичного мислення в учня?
1. Об’єднайтеся в пари та обговоріть ваші відповіді в першій (Знаю) та другій (Хочу дізнатися) колонках.
При необхідності доповніть власні записи після обговорення в парі, записавши нові отримані щойно
відомості в третю колонку (Дізнався).
2. Ознайомтеся в парі з наведеними в теоретичному матеріалі до розділу означеннями та поняттями КМ.
Додайте в третю колонку (Дізнався) нові поняття та терміни.
3. Сформулюйте запитання, на які ви не можете дати остаточної відповіді, або уточнюючі запитання, якщо
ви не впевнені в правильності своїх відповідей. Допишіть їх при потребі в свою табличку в розділ «Хочу
дізнатися».
4. Запишіть свої запитання (від кожної пари) на спільному для всіх учасників аркуші «Дошка запитань».
Критичне мислення і школа

Знаю Хочу дізнатися Дізнався
Практичне заняття «Означення критичного мислення»

Метод навчання: робота в парах, метод „Читання з маркуванням тексту”
Теоретичний матеріал до теми1.
1. Об’єднайтеся в пари.
2. В теоретичному матеріалі до теми 1 (розділ «Означення і основні ознаки критичного мислення»)
промаркіруйте всі ключові слова (основні ознаки) в різних визначеннях КМ.
3. Перегляньте позначені слова і випишіть в Форму звітності сім понять, які найчастіше
зустрічаються в означеннях різних авторів.
4. Обговоріть в парі і дайте кожен своє визначення поняття «критичне мислення», яке буде
зрозумілим учням класу, в якому ви викладаєте.
5. Напишіть це визначення в формі звітності та на окремому аркуші паперу, який дасть тренер.
6. Розмістіть свої аркуші з визначеннями на дошці «Критичне мислення». Перегляньте визначення
інших учасників. Поставте спеціальну позначку біля означення, яке ви вважаєте самим вдалим.
Форма звітності для виконання завдання:
Ключові слова з визначень критичного мислення:
Клас (або вік учнів)____________

Критичне мислення – ____________________________________________________________
___________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________
Практичне заняття «Стратегії критичного мислення»

Метод навчання: робота в малих групах, „Ажурна пилка”
Теоретичний матеріал до теми1.
Завдання 1 для виконання:
29
1. В «домашніх групах» кожен індивідуально уважно прочитайте одну з стратегій формування КМ,
яку ви отримаєте від тренера(№1, №3, №4, №5, №9, №11).
2. Поставте запитання та зробіть уточнення щодо прочитаного матеріалу в середині групи.
3. На окремому аркуші спробуйте зобразити сутність цієї стратегії для кращого її пояснення в
«експертних групах». По можливості наведіть власні приклади з викладання своїх предметів для
ілюстрування цієї стратегії.
4. В „експертних” групах по черзі розкажіть учасникам про цю стратегію.
5. З’ясуйте сутність інших стратегій, які будуть викладені іншими учасниками «експертної групи»
та занотуйте їх в Формі звітності, наведеній нижче.
6. Поверніться в «домашні групи» та наведіть цікаві приклади щодо цих нових стратегій.
Форма звітності для виконання завдання:
Основні стратегії КМ Приклад Запитання
Метод навчання: робота в малих групах, метод, «Читання в парах» (Читання з запитаннями)
1. В парах по черзі прочитайте вголос один одному дві (№8, №7 ) наступні стратегії КМ.
2. Кожну стратегію перший учасник в парі виразно читає, другий після цього ставить першому 3-4
уточнюючих запитання щодо прочитаного.
3. При читанні другої стратегії учасники міняються ролями: другий читає, а перший ставить
запитання.
4. Допишіть в Форму звітності назви цих стратегій, сформулювавши їх своїми словами (парафраз).
Метод навчання: робота в малих групах, метод «Читання з позначками» (Читання з маркуванням),
1. Самостійно кожен прочитайте дві (№4 та №6 або №3 з запропонованих тренером) наступні
стратегії КМ.
2. На полях біля прочитаного ставте по ходу читання позначки :
o «V» - знайома інформація
o «+» - нова для вас інформація, думка;
o «-» - інформація, яка для суперечить вашим попереднім уявленням (ви думаєте інакше)
o «?» - інформація, що здивувала вас, вона викликає інтерес, і ви хочете про це дізнатися більше.
3. Допишіть в Форму звітності ці стратегії, сформулювавши їх своїми словами (парафраз).
Лекція «Місце критичного мислення в структурі інтелекту»
Метод навчання: лекція-презентація.
1. Презентація «Критичне мислення в структурі інтелекту».
Рефлексія Практичного заняття «Стратегії критичного мислення» (Фаза Консолідації)
Метод навчання: групова дискусія, індивідуальна робота з аркушами «Знаю – Хочу дізнатися -
Дізнався»
30
1 Дайте відповіді на запитання:

а.
Про які нові стратегії формування КМ ви дізналися? Чи можете ви відтворити їх по-пам’яті?
б.
Чи засвоїли ви знання при виконанні цих вправ? Які мисленєві операції ви здійснювали,
виконуючи завдання (за таксономією Блума)?
в. Яка техніка вам здається найбільш вдалою при роботі з учнями? Чому? (наведіть по 2 аргументи).
г. В яких випадках, може бути ефективною кожна стратегія (коли складний, чи великий текст, коли
багато нових понять, для домашньої роботи, тощо)?
д. З якими інтерактивними техніками формування КМ ви познайомилися, виконуючи попередні
вправи?
2 Доповніть у себе в аркуші колонку «Дізнався» після спільного обговорення.
3 Впишіть назви використаних інтерактивних технік на спільний аркуш «Інтерактивні техніки КМ»
Практичне заняття « Побудова уроку, техніки формування критичного мислення в учнів»
1. Теоретичний матеріал до теми1.
Метод навчання: Інтерактивна вправа «Читання з позначками», «Взаємне навчання»
1. В теоретичному матеріалі до теми1 (розділ «Побудова уроку. Основні техніки» позначте знаком
«+» вправи та техніки, які ви вже виконували в ході проведення цих занять, знаком «-» - нові
вправи.
2. Об’єднайтеся в малі групи по 4 учасника.
3. Кожен учасник групи обирає одну з нових вправ і впродовж 5 хвилин готує її для навчання
інших. Домовтеся в групі, щоб всі учасники готували різні вправи. Спробуйте наочно,
схематично зобразити цю техніку. Продумайте, на якому етапі уроку її краще проводити, які її
обмеження та переваги.
4. Кожен учасник по черзі навчає інших членів групи новій техніці.
5. Впишіть назви вивчених інтерактивних технік в Форму для звітності «Інтерактивні техніки КМ»,
розділивши їх на групи відповідно до етапів уроку з розвитку критичного мислення.
6. Позначте техніки, які можна використовувати для критичного аналізу Інтернет-сайтів?
Форма для звітності «Інтерактивні техніки КМ»

Актуалізація Побудова знань Консолідація
Рефлексія теми (Фаза консолідації)

Метод навчання: інтерактивна вправа «Сенкан»
1. Напишіть «білий вірш» – сенкан щодо поняття «критичне мислення», підсумовуючи заняття з теми
1, в якому висловіть своє ставлення.
Форма для звітності
31
ТЕМА 2. ІНТЕРНЕТ В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ІНДИКАТОРИ ТА
КРИТЕРІЇ ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, РОЗМІШЕНОЇ НА ВЕБ-САЙТАХ ТА В ЗМІ.
 Використання ресурсів Інтернету в навчальній дослідницькій діяльності. Розвиток критичного
мислення при оцінюванні веб-сторінок: мотивація, технології.
 Формальні індикатори для оцінювання достовірності інформації на веб-сайтах.
 Використання навичок критичного мислення при користуванні Інтернетом та оцінюванні веб-
сторінок.
 Навчання учнів розпізнаванню технік пропаганди
Актуальність теми 2 визначається:
 зростаючою роллю пропаганди та необхідністю забезпечення активного свідомого опору
маніпулятивним технікам;
Мета теми 2 – формування професійних компетенцій вчителів щодо розпізнавання індикаторів та
критеріїв достовірності та надійності інформації, виявлення маніпулятивних технік, використовуючи
засоби ІКТ.
Завдання теми 2 :
o специфіки застосування основних технік пропаганди, які використовуються в ЗМІ, Інтернеті та
при спілкуванні;
o відбирати надійні інформаційні джерела Інтернету для навчальної дослідницької діяльності
учнів та своєї педагогічної діяльності;
o співпрацювати в команді щодо вирішення методичних та інформаційних питань;
o розпізнавання маніпулятивих технік та опір неприйнятному впливу на свідомість;
o трансформації отриманих знань та навичок для проведення аналізу рівня сформованості КМ у
своїх учнів.
Очікувані навчальні результати теми 2:
 знання:
o специфіки застосування основних технік пропаганди, які використовуються в ЗМІ, Інтернеті та
при спілкуванні;
 вміння:
o відбирати надійні інформаційні джерела Інтернету для навчальної дослідницької діяльності
учнів та своєї педагогічної діяльності;
o співпрацювати в команді щодо вирішення методичних та інформаційних питань;
o розпізнавання маніпулятивих технік та опір неприйнятному впливу на свідомість.
своїх учнів.
 Браузер – програма для навігації та перегляду різноманітних Інтернет-ресурсів.
32
 Веб-сайт – сукупність веб-сторінок певної тематики, що зберігаються на одному сервері, та мають

систему навігацій між сторінками.
 Веб-сторінка (веб-документ, Інтернет-сторінка) – документ, створений за допомогою мови HTML,
доступний в глобальній комп’ютерній мережі.
 Доменне ім’я - символьне ім’я, під яким зареєстровано кожен вузол в мережі . Складається з декількох груп
символів, розділених крапками.
 Електронна пошта (e-mail) – сукупність засобів, призначених для обміну відомостями (листами) між
користувачами комп’ютерної мережі.
 Інтернет - глобальна комп’ютерна мережа, що використовує стандартні протоколи та об’єднує більш
ніж 50 тис. мереж.
 Метод рефлексії – передбачає обмірковування та аналіз досвіду, видів діяльності, людських взаємостосунків
та подій, які формують життя людей.
 Пропаганда – друковане або усне поширення і роз’яснення цілей, ідей, вчень, проглядів, політичних,
наукових та інших знань; ідейний вплив на широкі верстви суспільства.
 Оцінювання – обмірковування чогось з метою визначення його якості, придатності, особливостей,
значення.
 URL (Uniform Resource Locator) – уніфікований вказівник ресурсу, стандартизований рядок символів якого
вказує місцезнаходження ресурсу, документу або його частини в Інтернеті. URL-адреса – адреса,
використовувана веб-браузером для пошуку ресурсу в Інтернеті.
 HTML (Hypertext Markup Language) – мова гіпертекстової розмітки, спосіб опису документів в Інтернеті.
Використовує набір символів, які вводять у текстові документи, вказуючи браузеру як інформацію треба
виводити на екран.

Чому треба навчати учнів відрізняти „хороші” сайти” від „поганих”
Вчителі та учні середніх загальноосвітніх навчальних закладів країни використовують в
навчальному процесі Інтернет як потужне джерело інформаційних, методичних ресурсів для
отримання нових даних, які ще не встигли потрапити в підручники. Вони шукають у демократичній
всесвітній мережі інформацію, яка має бути точною, достовірною, перевіреною, іноді освітянам
потрібна і контраверсійна, або ще не доведена наукою інформація.
Сучасний рівень комп’ютеризації суспільства робить неосяжне інформаційне поле доступним
кожному. Практично кожен може зчитувати інформацію з мережі, але практично кожен може і
вмістити туди все, що завгодно. В цьому велика превага такого ресурсу, але в ньому криється і
великі перестороги щодо необмеженого не розбірливого використання.
Навчати вчителів і учнів оцінювати ресурси Інтернету потрібно ще й тому, що кожен, і учень, і
вчитель має можливість створювати власні веб-сторінки і розміщувати їх в Інтернеті. Знання
основних критеріїв оцінювання сторінок Інтернету може допомогти створювати у всесвітній
мережі власні веб-сторінки, які будуть цікаві та корисні іншим, яким будуть довіряти інші учні і
вчителі і використовувати їх в своїй діяльності. Ваша сторінка має бути серед тих, які обирають,
якій можна довіряти. Це важливо для того, щоб знайти собі в Інтернеті цікавих і достойних
партнерів для спілкування і співпраці.
Виходячи з сучасності джерела інформації учні часто помилково вважають, що сучасною, цінною
і вірною є інформація, вміщена на сторінках Інтернету. Зазвичай вони занадто довіряють
Інтернету, у них не виникає навіть сумніву щодо достовірності інформації і чесності авторів.
Попередній досвід учнів, які здебільшого в школі користуються надійними друкованими джерелами
інформації (підручниками, посібниками), дозволяє їм переносити ці якості і на всі інші джерела
інформації. Якщо не проводити спеціальних, цілеспрямованих занять, учні і не підозрюють в
необхідності працювати з Інтернет-джерелами, використовуючи спеціальні методи, прийоми і
стратегії.
Державні освітні стандарти, програми окремих навчальних предметів передбачають формування
таких спеціальних вмінь та навичок, проте в державних документах не передбачений ні зміст такого
навчання, ні система діагностування відповідних навичок, ні їх оцінювання. Кожен вчитель, який
усвідомивши важливість формування таких знань і навичок, захоче навчати цьому учнів, нажаль,
має сам спланувати те, чому він буде вчити, і як перевіряти та оцінювати отримані знання та
навички. Він має планувати це для кожного конкретного класу, в якому викладає. У випадку,
33
якщо такі навички не були сформовані у його учнів в початкових чи середніх класах, то слід
починати спочатку, навіть, якщо його вихованці в випускному класі.
Підручник та вчитель перестають бути виключними джерелами наукових знань про природу і
суспільство. Учні отримують багато нової, різноманітної інформації з засобів масової інформації,
телебачення, Інтернету.
Переважна більшість ЗМІ (газет, каналів телебачення) та сайтів Інтернету утримуються та
фінансуються окремими комерційними кампаніями чи політичними партіями, які мають свої
комерційні чи ідеологічні інтереси.
Діти часто в поведінці наслідують дорослих. Вчителі і батьки, які виховувалися в тоталітарній
системі, не дають прикладу ефективного використання критичного мислення і відбору інформації.
Проблеми оцінювання придатності сайтів для навчання
 Складність такого оцінювання полягає насамперед в тому, що не існує одного конкретного критерію
(ознаки, чи конкретної, фіксованої сукупності ознак), за яким можна було б оцінити сайт, як
достовірний, корисний для використання в навчальному процесі, чи для проведення навчального
дослідження.
 Не існує надійної методики визначення надійності джерела, не існує такого „детектора брехні”. При
оцінюванні ресурсів Інтернету це завжди має бути сукупність факторів (ознак), за якими користувачі
самі мають визначити доцільність та можливість використання того, чи іншого сайту.
 Ця сукупність ознак буде різною для різного віку учнів, вона залежатиме від навчальних цілей, які ставить
вчитель перед учнями, від того, з якою метою ця інформація буде використана. Так, наприклад,
такий набір критеріїв буде різним для відбору матеріалів для шкільного науково-популярного
вечора, чи для наукового навчального дослідження. Вимоги до сайтів, які будуть використовуватися
учнями початкової школи будуть відрізнятися від критеріїв оцінки сайтів, які використовуватимуть
для проведення досліджень учні старших класів.
 В Інтернеті неможливо зробити абсолютно надійного „замка”, фільтру проти недостовірної та
неправдивої, ненадійної інформації. Сучасні педагоги вважають, що більш надійним захистом для
людей буде виховання у них свого власного „фільтру”, тобто розвиток у них навичок критичного
оцінювання різних джерел інформації і вмінь розпізнавати намагання маніпулювання їхньою
свідомістю, часом та гаманцями.
При критичному аналізі веб-сайтів не обговорюються:
o оцінка художніх, естетичних критеріїв веб-світу, дизайнерські якості (оформлення) Інтернет-сторінок;
o технічні питання створених веб-сторінок - способи їх створення, особливості розміщення;
o питання безпеки учнів в Інтернеті. Не обговорюються сторінки, які можуть завдати шкоди фізичному
і психічному здоров’ю учнів, негативно вплинути на поведінку учнів.
Проте, навчаючи учнів критичному оцінюванню сторінок мережі, можна допомогти і вирішенню
проблеми безпеки учнів в Інтернеті. В деяких країнах (наприклад США, Нідерланди та ін.) практично в
усіх школах стоять так звані „програми-фільтри”, які не пропускають на шкільні сервери шкідливу для
учнів інформацію (порнографія, насильство, відомості про терористичні та насильницькі організації, і т.
ін.). Опитування учнів таких шкіл і досвід освітян показують, що ці сторінки доступні для дітей в інших,
крім школи, місцях. Крім того, чим міцніші „замки” придумують одні, тим досконаліші „відмички”
вигадують інші, цей процес не має меж вдосконалення, і не веде до безумовної перемоги добра над злом.
Що будемо оцінювати на веб-сторінці
Виходячи з мети оцінювання достовірності та надійності сайтів для навчальних цілей, маються на увазі
три головних параметри для оцінювання веб-сторінок:
 Навігація та зручність використання. Для ефективного використання сайту та для того, щоб
знайти важливу і корисну інформацію, важливо, щоб такий сайт можна було досить просто знайти
та легко використовувати. Такий сайт має бути простий в навігації, тобто, щоб в ньому, рухаючись по
гіперпосиланням, можна було легко знаходити потрібну інформацію, оминаючи зайву, нецікаву,
непотрібну. Він має бути структурований так, щоб на ньому було легко знаходити потрібне (карта
сайту, меню і гіперпосилання як всередині сайту так і на інші ресурси). Він має бути придатним для
широкого кола користувачів за мовою і способом викладення інформації.
 Авторство. На сайті мають бути відомості як про власників, тих, хто створив і розмістив сайт в
Інтернеті, так і про авторів статей, вміщених на ньому. На сайті мають бути такі відомості, як повне
ім’я автора, чим він займається, його досягнення в даній галузі, чи має він право та достатню
34
кваліфікацію, щоб фахово писати на цю тему, а також, інформація про те, як при потребі зв’язатися з
автором, щоб поставити йому запитання, що виникли з теми статті.
 Надійність змісту. Найважливішим при аналізі та оцінюванні сайту з огляду на використання його
при навчанні учнів є його зміст. Учні мають з’ясувати, чи містить сайт тільки рекламу, чи думки
автора, чи виключно наукові знання, чи може насправді він бути джерелом інформації для навчання.
З якою метою надається інформація і кому вона вигідна, корисна? Дуже важливо, щоб учні
усвідомлювали, чи потрібний їм цей сайт для вирішення навчального завдання. По можливості вони
мають перевірити достовірність наведеної інформації за допомогою інших, наприклад, традиційних
друкованих джерел інформації.
При оцінюванні веб-сайту пропонується дотримуватись такої стратегії - навчитися вирізняти на
сторінці формальні індикатори та застосовувати навички критичного мислення.
І. Формальні критерії (індикатори) оцінювання сайтів - ті які можна просто і легко виявити на сайті:
1. Надійність джерела та/або автора веб-документу Чим надійніше автор статті чи авторитетніша
назва організації, тим більше довіри до нього в Інтернеті, тим цінніша веб-сторінка. Учням можна
пояснити різницю між авторами статей та власниками сайтів. Іноді вони співпадають, тобто люди
виставляють свої власні сторінки в Інтернеті. Важливо, щоб учні могли встановити людині, групі людей
чи організації належить той чи інший сайт. Додатковою ознакою надійності джерела є забезпечення на
сторінці так званого „зворотного зв’язку” з автором, тобто наявність електронної адреси чи
організація форуму (відстроченого спілкування) чи, навіть чату з автором(авторами) веб-документу.
Сприяє довірі до сайту і наведення інформації про рівень кваліфікації автора, його заслуги з теми
статті, все, що вказує, що він може бути експертом в цьому питанні. Наприклад, професор історії не
має достатньої кваліфікації писати статті про ракові захворювання. Учням потрібно пояснити, що
слова (професор, Д-р (доктор), чи к.п.н (кандидат педагогічних наук)), які стоять перед іменем автора
ще не свідчать про те, що ця людина може бути надійним джерелом інформації, експертом з будь-
яких питань. Наявність потрібної кваліфікації у автора можна визначити, ввівши його ім’я в
пошукову машину і переглянувши сайти, які дають додаткові відомості про автора, його місце
роботи, публікації.
2. Основні ознаки надійності URL-адреси веб-сайту. Учень має вміти визначати URL-адресу сайту і
звертати особливу увагу на деякі елементи адреси. Їх потрібно навчити базовим відомостям
формування доменних імен, які надаються сайтам. Зокрема вони мають знати про певну комбінацію
літер в кінці доменного імені, наприклад :
o .gov – це вказує на те, що це сайт державної установи
o .edu – це ознака освітніх установ, університетів
o .com – використовується для комерційних організацій, які створені для отримання прибутку
o .org – в основному ознака неприбуткових організацій
Такі доменні імена можуть бути легко ідентифіковані учнями і слугувати для визначення учнями цілей
створення сайтів та розміщення на ньому тої чи іншої інформації.
3. Наявність дати створення сайту, дат розміщення матеріалів та оновлення сайту. Сайт має
періодично оновлюватись, для того, щоб вміщена на ньому інформація була достовірною, свіжою та
точною, для того, щоб показати, що автори піклуються про висвітлення поточних подій, що вони
слідкують за тим, що відбувається в світі, в тому числі і в науковому світі. Це особливо важливо для
сайтів, які пов’язані з щоденними подіями та з наукою. Учням треба показати, що відомості про
створення та оновлення сайту зазвичай розміщена в нижній частині сторінки.
4. Наявність у статті слів узагальнюючого (всі, завжди, ніколи, ніхто, всім відомо, тощо) та
оціночного (хороші, погані, найкращі, здорові, шкідливі, тощо) характеру. Цікавим і суттєвим
індикатором ідентифікації наукових та науково-популярних статей сайтів є наявність слів
узагальнюючого (всі, завжди, ніколи, ніхто, всім відомо, тощо) та оціночного (хороші, погані,
найкращі, здорові, шкідливі, тощо) характеру, що не притаманне мові науковців, їх висновкам, навіть
в популярних статтях. В наукових та науково-популярних статтях справжні незаангажовані вчені
завжди показують переваги і недоліки ідеї, методу, виробу, продукту, висвітлюють їх обмеження та
противаги застосування.
5. Наявність граматичних та орфографічних помилок на сайті, явних помилок в інформації.
Учні мають вміти оцінювати загальний вигляд сайту. Вони мають визначити, чи є граматичні та
орфографічні помилки на сайті, помилки в інформації, які легко помітити. Сайти, які створюються
вченими і освіченими людьми практично не мають таких помилок. Додатково, вони мають знати, що
35
сайт має бути таким, який легко завантажується, фон та шрифт сайту мають бути такими, щоб його
можна було легко читати, це свідчить про загальну культуру та освіченість тих, хто публікує
інформацію.
ІІ. Мисленнєві операції при аналізі сайтів (критичне мислення, навички мислення високого рівня,
мета когнітивні знання - знання про закономірності мислення людей та про власне мислення).
1. З’ясування причин, через які автор сайту публікує свою інформацію. Дуже важливо визначати
головне призначення сайтів, цілі їх створення і розміщення в Інтернеті. Тісно пов’язана з
визначенням мети створення сайту ідентифікація учнями необхідної для них ступені об’єктивності,
вимоги до достовірності інформації, яка їм потрібна для виконання навчальної (дослідницької)
задачі. Мета сайту може не відповідати дослідницьким завданням учня і важливо навчити
ідентифікувати і свої цілі і потреби. Мета сайту може бути не явною, можна і потрібно навчати учнів
визначати такі неявні, а іноді і приховані цілі авторів сайтів. Учні, переглядаючи сайти, мають
ставити собі питання типу: Що цей сайт намагається повідомити? Чому він був створений? Чи був цей
сайт створений з метою продавати якість вироби? чи пропагувати ідеї? Чи був цей сайт створений для
розваги? Такі питання допоможуть учням визначити, чи відповідає сайт тим цілям, які ставить перед
собою учень. Наприклад, автор наводить на сайті факти про хороший відпочинок на узбережжі
Чорного моря, він не має розповідати про все, що стосується Чорного моря. І такий сайт навряд чи
буде корисним учню, який досліджує екологічні проблеми Чорного моря.
2. Виявлення перекрученої, «кривої» логіки; порушень логіки, аргументації. Важливо навчити
учнів визначати сильні та слабкі аргументи, їх кількість та якість, причини та наслідки, їх
взаємозв’язок. Вміння логічно мислити, доводити тези, висловлювати та перевіряти гіпотези.
3. Виявлення фактів та їх інтерпретації. Важливо навчити учнів знаходити аргументацію в тексті
статті та серед аргументів – що є факт, а що думка автора.
4. З’ясування неявних або прихованих мотивів розміщення інформації в Інтернеті. Для перевірки
статті за цим критерієм важливо навчити учнів ставити запитання та самим, аналізуючи сайт
відповідати на запитання: Кому вигідний цей сайт? Чиї інтереси (груп, кампаній, організацій) відстоює цей
сайт? Які погляди з теми чи інтереси яких груп не представлені на сайті? Кому може зашкодити цей
сайт? Що може статися, коли люди беззаперечно повірять тому, про що розповідає сайт? Що може
статися, коли люди не повірять тому, про що розповідає сайт? Як інформація, наведена на сайті може
впливати на поведінку та думки людей? Кому це вигідно?
5. Виявлення статей з «прихованою пропагандою», рекламою. Найпоширенішим засобом в
Інтернеті є „прихована реклама”, чи реклама, яка „маскується” під наукові або інформаційні статті.
Розпізнавання пропагандистських технік з у ЗМІ та Інтернеті
Найчастіше в Інтернет-статтях та ЗМІ використовуються такі техніки маніпуляцій поведінкою чи
свідомістю:
1. „Перенесення” – використання імен, фраз, чи символів, які можуть зробити очікуваний вплив.
Наприклад: використання фотографії кінозірки чи відомого діяча на першій сторінці сайту, щоб
люди виходили на сторінку при здійсненні пошуку; включення до „ключових слів” на веб-сторінці
таких імен чи назв, щоб пошукова машина звернулася саме до цих сторінок.
2. „Приховування” (Відбір фактів) - презентація виключно такої інформації, яка дає перелік
позитивних якостей, рис, ознак певного винаходу, товару, способу без надання переліку негативних.
3. „Причіпний вагон”(«Роби, як усі!») – використання інформації, яка впливає на поведінку, що
використовує відомості про використання людьми певної групи чогось, що „відрізняє” їх від „інших”
наприклад, часто на молодіжних сторінках Інтернету, стверджується, що більшість молоді вживає
легкі алкогольні напої, „приєднуйся до нас!”, закликають такі сайти, або запитують „А ти вже
спробував? Купив?”. «Всі це роблять, значить, і ти маєш робити також!»
4. „Псевдонауковість” – надання деяким рекламним статтям вигляду наукових, де використовується
мова близька до наукової, в якій багато наукових термінів та понять. Часто в таких статтях вказуються
неіснуючі установи, несправжні імена вчених. В Інтернеті, наприклад, дуже багато статей, які
розповідають про певні ліки, товари, які на перший погляд не несуть рекламного характеру, а
виглядають як наукові статті.
5. „Свідчення” (Експертна оцінка) – рекомендації чи підтримка, які робляться відомими чи
впливовими людьми. Наприклад: відомий футболіст рекламує в Інтернеті пиво, відомий актор
розповідає про зубну пасту чи медичний препарат.
36
6. „Малюнки-антисвідки” - дуже часто ознаками прихованої пропаганди є невідповідність ілюстрацій

змісту статті, підбір фотографій, які зроблені зовсім не під час описуваних подій чи явищ. Часто в
Інтернеті наводяться відредаговані нечесними авторами чужі, „підтасовані” фотознімки, в яких
змінені/замінені деталі.
7. «Гра на емоціях» - розповідь про ідею чи виріб супроводжується короткою, хвилюючою приємною
чи дуже негативною історією. Якщо ви у захваті від чогось, сумні чи щасливі, то це і є той самий
виріб або ідея, які вам потрібні!
8. «Повторення» - часте повторення назви виробу чи ідеї. Назва рекламованого товару чи ідеї часто
повторюється, мало не в кожному реченні, і людина легко запам’ятовує її і при нагоді купує чи
використовує в своїй мові.
9. «Негатив про суперників» - наведення негативних епітетів чи прикладів про інші вироби чи ідеї.
Свідчення про недоліки інших зовсім не робить ваші ідеї чи продукти добрими, проте люди часто
сприймають це на користь рекламованого вами товару чи ідеї. Наприклад, в рекламі прального
порошку чи миючих засобів часто показують, як «інший» засіб нічого не робить з плямами, а
рекламований – все і одразу відчищає.
10. Приховані маніпулятивні психологічні техніки – спеціальні прийоми та лексичні побудови,
які використовуються в психології та психотерапії для зміни поведінки людей. Наприклад, в НЛП
(нейролінгвістичне програмування) є прийом, коли психотерапевт, щоб здобути прихильність
клієнта на початку розмови висловлює три простих твердження, з якими клієнт, безумовно
погоджується. Після чого ступінь його довіри до психотерапевта підвищується, а критичне
сприйняття знижується. Проте, на відміну від інших маніпулятивних застосувань, в психотерапії,
психотерапевт спочатку з’ясовує, що доброго і поганого може статися, коли пацієнт отримає
бажаний тип поведінки, бажані риси, а реклама цього не робить.
Види навчальної діяльності до теми 2

Практичне заняття «Актуальність критичного мислення при роботі учнів в Інтернеті»
Метод навчання: Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»
1. Наведіть принаймні 4 причини, які доводять важливість вміння учнями критично оцінювати
веб-сторінки. Врахуйте як особливості Інтернету, особливості роботи учнів в мережі,
особливості шкільної програми, особливості виховання та менталітету тощо.
2. Запишіть свої відповіді в Формі для звітності та назвіть їх для запису тренером на окремому
спільному аркуші.
3. Спробуйте об’єднати всі окремі причини в групи, встановіть зв’язки між «гілками куща».
4. Вкажіть аспекти (напрями проблеми), де потрібна додаткова інформація
_____________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________
Рефлексія Практичного заняття «Актуальність критичного мислення при роботі учнів в
Інтернеті»
Метод навчання: дискусія, вправа «Чарівний м’яч мудрості»
Запитання для обговорення :
1. Чому вправа називається «асоціативний кущ»?
2. З якою метою була проведена ця вправа?
3. При вивченні яких предметів її можна використовувати?
4. На яких етапах уроку її можна використовувати в школі?
5. Які обмеження та переваги проведення цієї вправи?
37
Лекція
«Критичне оцінювання Інтернету та ЗМІ(формальні критерії, критичне мислення, розпізнавання
технік пропаганди)»
Метод навчання: міні-лекція з презентацією
Практичне заняття «Розпізнавання технік пропаганди»
Метод навчання: рольова гра
1. При перегляді сценки з шкільного життя, підготовлену учасниками, дайте відповіді на
запитання:
a. Чи є ситуація і діалог, наведений в відео ролику реальними?
b. Чи є тут маніпулятивні техніки? Які саме?
2. Прочитайте уважно текст представленої сцени з шкільного життя та проставте на полях
відповідні номери технік пропаганди в Формі для звітності.
3. Дайте відповіді на запитання:
a. Як саме пропаганда переконує людей?
b. Чим може допомогти нам вивчення технік пропаганди?
c. Яким чином використовується пропаганда для більшого впливу на людей?
d. Як школи, бізнесові компанії, партії і уряди використовують пропаганду для впливу на людей?
e. Як люди та організації використовують пропаганду, коли вони конфліктують?
f. Які саме техніки пропаганди використовують партії під час виборчих кампаній?
Форма для звітності виконання завдання:

Текст діалогу Техніка
Сашко: Привіт, Наталка. Ти зробила домашнє завдання? Це обов’язково на сьогодні?

Наталка: Так, зробила.
Сашко: Дай списати. Я не хочу отримати погану оцінку сьогодні.
Наталка: Не дам! Я робила домашнє завдання цілісінький вечір !
Сашко: Давай- давай! Майже всі завжди списують домашню роботу.
Наталка: Це для мене не має значення.
Сашко: Якщо ти дійсно друг, якщо ти дійсно вболіваєш за мене і добре до мене ставишся, то
даси списати. Ну, будь ласка...
Наталка: Ти починаєш мене дратувати. Я сказала - ні.
Сашко: Але це не так уже й погано, дати мені списати. Я бачив по телевізору в одній
передачі казали, що списувати домашнє завдання, це майже так добре, як і зробити
його самому.
Наталка: Ні, не дам.
Сашко: Що ж такого поганого, якщо я перепишу у тебе? Подумай. Ти матимеш хорошу
оцінку з математики, і я б мав теж.
Наталка: Ні. Я не дам.
Сашко: Наталка, не будь дурною. Ніхто нас не зловить. Так ти даєш мені зошита, так ? Дай
мені списати домашню роботу. Тільки дай мені списати, дай списати. Дай списати...
Наталка: Ні.
Сашко: Ти точно така ж, як Мишко, а ми ж всі знаємо, який він зануда і підлиза.
Наталка: Так ти збираєшся переконати мене, ображаючи Мишка!
Сашко: А я думав, що ми друзі.
Наталка: А я думала, що ти порядний.
Рефлексія теми (Фаза консолідації)

Метод навчання: вправа «Міні-есе»
38

1. Напишіть міні-есе, в якому дайте відповідь на запитання «Чи обов’язково навчатися критично
оцінювати веб-сторінки?»
Міні-есе
__________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________
Домашнє завдання: Впродовж 1 години переглянути реклами на телебаченні (канали «1

національний», «1+1», «Інтер») або з біг-бордів, міської реклами. Визначити, які саме техніки пропаганди
застосовуються в кожній рекламі?
Які пропагандистські техніки використовуються найчастіше? Як Ви думаєте, чому?

 Формування навичок критичного оцінювання веб-сторінок у дорослих (вчителів і батьків).
 Особливості роботи в Інтернеті молодших школярів, учнів середніх класів та старшокласників.
 Планування навчальної діяльності, пов’язаної з формуванням навичок критичного мислення в
класі на конкретному предметі.
Мета теми 3 – формування професійних компетенцій вчителів щодо врахування вікових особливостей
учнів для цілеспрямованого формування навичок критичного мислення, використовуючи засоби ІКТ.
o алгоритму застосування стратегій критичного мислення при роботі з ресурсами Інтернету учнів
різного віку;
o алгоритму побудови плану формування критичного мислення при викладанні окремих
предметів, враховуючи вікові особливості учнів.
своїх учнів, вироблення планів формування КМ.
 знання:
o алгоритму застосування стратегій критичного мислення при роботі з ресурсами Інтернету учнів
різного віку;
39
o алгоритму побудови плану формування критичного мислення при викладанні окремих
предметів, враховуючи вікові особливості учнів;
 вміння:
своїх учнів, вироблення планів формування КМ та їх оцінювання
Вікові особливості формування навичок критичного мислення
Починати формувати в учнів відповідні навички потрібно з того моменту, як тільки вони самі
починають подорожувати мережею Інтернет. Наприклад, якщо в учнів початкової школи та середніх
класів є уроки інформатики і в школі є доступ до Інтернету, то варто спланувати такі заняття для цих
учнів. Чим раніше почнеться формування таких знань та навичок, тим краще учні усвідомлюватимуть
користь і цінність інформації, вміщеної в Інтернеті. Бажано провести окремі уроки, присвячені
критичному оцінюванню веб-ресурсів, проте це не завжди можливо. Важливо за таких умов планувати і
проводити окремі вправи та формулювати спеціальні завдання з розвитку критичного мислення при
читанні науково-популярних текстів та інформаційних повідомлень, для того, щоб до моменту, коли
учні починають мандрувати Інтернетом, вони вже були готові до критичного сприйняття представленої
в ньому інформації. Учні початкових класів мають робити це з сайтами, які попередньо підібрані для
цієї мети вчителями і або записані на локальному сервері, чи на них зроблені спеціальні закладки
вчителем. Учні мають бути ознайомлені з освітніми ресурсами Інтернету настільки рано, як тільки це
можливо. Часто у дітей, які самостійно починають працювати в Інтернеті формується уявлення про
Інтернет, як тільки про розважальний засіб. Чим раніше ми, вчителі, почнемо це робити, тим легшими і
більш природними будуть для них навички критичного оцінювання веб-ресурсів. Разом з тим, учні
мають якнайраніше усвідомити саму необхідність в оцінюванні такої інформації. Такі навички важливо
формувати поетапно, відповідно до віку учнів та можливостей класу. Це завдання не тільки і не стільки
вчителів інформатики, а викладачів всіх без виключення предметів, оскільки такі навички відносяться до
загальнонавчальних, необхідних для кожного сучасного учня, кожної сучасної людини, де б вона не
працювала.
Що вже надає наша школа?
На уроках інформатики в середній школі учні ознайомлюються з організацією мережі, існуючими
інформаційними ресурсами Інтернету і службами, що забезпечують доступ до них. Учні отримують
практичні навички роботи з інформаційно-пошуковими системами, що, власне, і становить вміння
отримувати інформацію. Навчають в школі зберігати інформацію на відповідних носіях. Обробка
надійності інформації для використання в навчальних цілях не проводиться.
Необхідні попередні навички
Перед проведенням занять з формування навичок критичного оцінювання сторінок Інтернету вчитель
має пересвідчитись, що учні вміють:
користуватися програмою для перегляду сторінок Інтернету (браузером);
вміти вести пошук в Інтернеті, користуватися пошуковими машинами та тематичними
каталогами;
вміти користуватися електронною поштою.
Учні мають знати та правильно вживати відповідні слова: веб-сайт (сайт, веб-сторінка, сторінка), браузер,
навігація, URL-адреса сторінки, пошукова машина, тематичний каталог, гіперпосилання (посилання,
лінк), ключові слова, сервер, провайдер.
Почнемо формувати критичне ставлення до Інтернету з вчителів
Навчання вчителів критичному оцінюванню Інтернет-ресурсів в Україні вже ведеться. Десятки тисяч
українських вчителів, які пройшли навчання за курсом «Інтел® Навчання для майбутнього», на заняттях
40
обговорюють питання важливості такого оцінювання і навчаються самі оцінювати сторінки Інтернету.
Можна провести таке заняття для вчителів школи окремо від всього курсу.
Декілька порад для вчителів:
Варто проаналізувати якнайбільше сайтів самому! Стійкі навички приходять, коли в них вправляєшся.
На перших етапах формування таких навичок спробуйте оцінити підряд хоча б 3 сайти з свого фаху.
Можна це зробити на спеціальному тренінгу чи занятті для вчителів, але варто проробити це
декілька раз і самому, для самоосвіти і самонавчання, так би мовити „ для профілактики” від старої,
консервативної хвороби-звички довіряти друкованому слову, а особливо тому, що пишуть наукові
книжки. Поволі це стає корисною звичкою. Звичайно, бажано було б, щоб така тема стала
обов’язковою і при викладанні курсу методики всіх без виключення предметів в педагогічних
навчальних закладах, особливо доцільною вона може бути в ході курсової перепідготовки і
проведенні курсів підвищення кваліфікації вчителів.
Якщо у школі не дуже потужний Інтернет, це не має стати на заваді. Типовою помилкою вчителів, які
навчають учнів роботі в Інтернеті та з Інтернетом є робота безпосередньо в мережі під час уроку. Не
варто працювати в „живому”, безпосередньому Інтернеті під час навчальних занять, навіть, якщо у вас
в комп’ютерній лабораторії дуже хороший доступ до мережі. По-перше, під час роботи на уроці
реальні сервери можуть вам не забезпечити доступ навіть до тих ресурсів, які ви переглядали
напередодні. По-друге, існує висока імовірність, того, що під час роботи учнів на їх комп’ютери
будуть завантажуватись не потрібні для навчання сайти і баннери, які відволікатимуть учнів і можуть
бути шкідливими чи небезпечними для них, чи для комп’ютерів. Методисти рекомендують
розмістити всі необхідні для уроку матеріали на локальному шкільному сервері і надати учням
можливості доступ до відповідного матеріалу. Можна такий урок провести, навіть, взагалі без
комп’ютерів, роздрукувавши відповідні сторінки для учнів.
„Живий” Інтернет при оцінюванні веб-ресурсів потрібно використовувати, коли учні мають
перевірити, наприклад, прізвище автора, наявність певної названої в статті установи; коли вони
можуть визначати, які інші веб-сторінки роблять посилання на цього автора і його статті. Вони
можуть перевірити існування в певній країні, області, районі конкретного міста чи села.
Навчаємося разом з учнями! Переходити до навчання учнів варто не тільки тоді, коли добре навчишся
цьому сам, а краще тут підходить техніка „навчаючи вчуся”. Тож починаймо формувати ці навички і
у своїх головних вчителів, наших учнів, і у себе одночасно.
Варіанти занять для учнів різного віку
Для учнів пропонується декілька варіантів спеціально розроблених уроків, які вчителі за
бажанням можуть модифікувати, виходячи з віку учнів, їх навичок роботи в Інтернеті, можливості
доступу до мережі Інтернет, змісту навчального предмету, який вони викладають, відповідно цілям
які вони перед собою і учнями ставлять.
Інтернет для початкової школи

Перше знайомство з сторінками Інтернету учнів початкової школи краще починати не з сторінок
„живого” Інтернету, а, переглядаючи разом з ними записані на шкільному сервері чи учительському
комп’ютері навчальні веб-сторінки. Починати варто з предмету, де вперше вчителем чи змістом
предмету передбачений пошук та відбір інформаційних джерел: це може бути, наприклад,
природознавство, громадянська освіта, «Я і Україна». Вчитель має заздалегідь приготувати декілька
веб-сторінок, що відповідають темі уроку та віку учнів. Ці сторінки він може сам легко створити в
програмі Mscrosoft Publisher, або переписати з компакт-диску програми „Інтел®Навчання для
майбутнього” з прикладів учнівських робіт Портфоліо навчальних проектів. Можна також
завантажити сторінки, відповідні до теми уроку з Інтернету. Слід зауважити, що україномовний
Інтернет-простір поки що надзвичайно бідний на веб-сторінки, які можна використати для
молодших школярів.
Можна підібрати декілька сторінок з теми, а можна для такого навчання взяти одну невелику за
об’ємом і текстовим матеріалом веб-сторінку, що відповідає темі уроку та віку учнів, записати на свій
комп’ютер і, відредагувавши, створити декілька версій цієї сторінки, навмисно зробивши на них
декілька „помилок” (ввівши неправдиву інформацію, неправильні посилання, цитати,
„пропустивши” імена авторів, їх контактні адреси, можна вставити помилкові фотографії, або
відредагувати їх, допустивши навмисні помилки, тощо). Це правомірно робити, як і те, що ми
41
готуємо для учнів задачі з математики, на яких вони вправляються перш ніж рахують справжні
гроші в крамниці, чи реальні предмети.
Цю інформацію можна або завантажити на комп’ютери учнів, або роздрукувати на окремих
аркушах паперу. Поділивши клас на малі групи, запропонувати учням кожен окремий аркуш (веб-
сторінку) для аналізу. Аналіз учні мають проводити за певною формою.
Приклад уроку для учнів початкової школи
Учням пропонується для проведення такого заняття, наприклад, сторінка про динозаврів,
оскільки тема є цікавою для учнів саме цього віку. Вони вже мають певні знання, відомості про
динозаврів, тобто тема їм частково знайома. Урок можна почати з фази актуалізації, структурованого
огляду у вигляді короткого повідомлення чи розмови на цю тему, достатньої для того, щоб
спрямувати думки учнів на цю тему й розбудити в них зацікавленість, наприклад, можна обговорити
питання „Що ми знаємо про загибель динозаврів? Чи насправді вони всі загинули? Звідки ми про це
знаємо?” та поступового заповнення таблиці на класній дошці
Як перевірити?
Що знаємо? Що хочемо дізнатися? Що дізналися з сайту?
Чи правда?
Учитель завантажує на кожен учнівський комп’ютер чи роздає учням роздруковану веб-сторінку таку,
як, наприклад, зображена на малюнку:
Рисунок 1.
Веб-сторінка для молодших школярів.
Заповнивши разом з учителем перші дві колонки

таблиці на дошці, учні в малих групах, розглядають
веб-сторінку, читають статтю та заповнюють форму
„Критичне оцінювання веб-сайтів. Початкова
школа”. Разом з учителем, який спрямовує
дискусію, учні обговорюють, що можуть записати в
третю колонку таблиці, а останню заповнюють
разом з учителем після обговорення висновків.
Для учнів молодших класів можна запропонувати
таку форму:
Таблиця 3. Критичне оцінювання веб-сайтів. Початкова школа
Ім’я учня :_________________________________ Дата:____________
Назва сайту _________________________________________________________
Частина1: Роздивляємось сторінку
Уважно роздивися сторінку, прочитай запитання, постав X в колонці “так” або “ні”
№ Запитання Так Ні
1. Чи є на сторінці дата, коли була створена ця сторінка?
2. Чи є ім’я автора статті, розміщеної на сторінці?
3. Чи є на сторінці відомості, яка організація чи людина розмістила цю сторінку в
Інтернеті?
4. Чи є на сторінці електронна адреса (чи телефон, поштова адреса, тощо), щоб
можна було зв’язатися з автором?
5. Чи достатньо великі і чіткі малюнки на сторінці, щоб їх можна добре
роздивитися?
6. Якщо на сторінці є фотографії, то чи виглядають вони реальними?
Частина 2: Читаємо уважно
1. Чи говорить назва статті, про що ця стаття?
2. Чи написано у вступній частині, про що саме ця сторінка?
3. Чи є щось у статті таке, з чим ти не згоден?
4. Чи є на сторінці така інформація, яка може бути неправдивою, неправильною?
42
5. Чи допомагають тобі малюнки чи фотографії краще зрозуміти зміст?

6. Чи є граматичні помилки на сторінці?
7. Якщо на сторінці є фотографії/малюнки, то чи відомо хто, де і коли їх зробив?
Частина 3: Чому ти навчився?
Переглянь всі запитання з Частини 1 та Частини 2 та свої відповіді на них, запиши свої висновки: Чи можна
довіряти всій інформації, яка є на цій сторінці? Допомогла тобі, чи ні ця сторінка більше дізнатися з теми
уроку?
Після презентування кожною групою результатів їх роботи, разом з усіма учнями доцільно
обговорити, що саме (які індикатори, критерії) допомагає нам виявити, чи варто використовувати
для навчання таку веб-сторінку.
Учні третіх-четвертих класів досить добре справляються з такою роботою. Щоб зацікавити учнів
можна таку роботу провести у вигляді гри, наприклад, „Знайди, що автор сторінки наплутав”, або
створити детективна історію („Мисливці за фальшивками, (підробками), „Викривачі”, „Знайди
шахрая”)
В якості додаткового завдання можна запропонувати учням перевірити деякі факти і твердження з
запропонованих Інтернет-статей, користуючись енциклопедіями та іншими статтями з Інтернету на
цю ж тему. В запропонованому прикладі можна запропонувати перевірити наявність в Київській
області міста та річки.
Оцінювання веб-сторінок учнями середніх класів
Для учнів середніх класів можна провести аналогічні вправи та уроки, проте теми для такої роботи
слід обирати інші, такі як, наприклад, паління, гороскопи, екологія рідного краю, країни.
Якщо основними ознаками для критичного оцінювання веб-ресурсів для учнів молодшого шкільного
віку є визначення авторства, компетентності автора, індикації дати створення чи оновлення і
перевірки недостовірної інформації іншими шляхами та джерелами, то для учнів середнього
шкільного віку можна поступово вводити такі нові для них критерії як:
1. Пропагандистські техніки, з якими слід познайомити учнів на окремому занятті.
2. Лексичні прийоми прихованої маніпуляції:
a) Використання в статтях слів з негативним забарвленням, таких як: невдалий, нерозумний,
нерозсудливий, нерозбірливі, незрозумілі, неясно, непросто, ненадійно, важко тощо (здебільшого про
конкурентів).
b) Використання слів з явним позитивним забарвленням, таких як: привабливий, гарний, розсудливий,
корисний, сучасний, смачний, хороший, розумний, надійний, простий для вживання, легко засвоюється,
просто використовувати, легко помітити, здоровий тощо.
c) Вживання узагальнень, генералізацій, категоричних суджень : всі, ніхто, більшість, меншість,
завжди, ніколи тощо.
d) Використання в таких статтях „псевдонаукової” лексики, тобто слів, яких немає серед наукових
термінів, застарілих наукових термінів.
e) Застосування навмисно переобтяженої науковими термінами мови.
Недобросовісних „науковців” та „експертів” можна викрити простим підрахунком таких слів.
3. Приховані мотиви і цілі.
Важливо і цікаво почати навчати учнів середніх класів розпізнавати приховані мотиви створення
статей. Найчастіше автори таких статей зовсім не вказують цілей веб-публікації та цільової групи.
(Наприклад, сторінка для учнів, чи для студентів, чи наукових працівників тощо). В таких статтях
зазвичай не чітко прописано, чому автор написав цю статтю, на чому наполягають автори. Іде
маскування під „незалежного” експерта, який пише для всіх.
Слід поступово спочатку надавати учням можливості відповідати на поставлені вчителем запитання, а
потім спонукати учнів самим ставити собі та іншим запитання типу: Чому автор написав цю
статтю? Для кого? Які явні його мотиви? Чи є приховані мотиви? Якими вони можуть бути? Чи є у
автора „замовники”? Інтереси яких компаній чи груп людей від може представляти?
4. Порушення логіки
43
Використання елементів „ невірної логіки”, коли з порушується логічна побудова тверджень і
робляться не правильні висновки.
Заняття та вправи для учнів середніх класів.

Для „зняття масок з Інтернет-героїв та злодіїв” можна запропонувати для учнів середніх класів:
1. Заповнити спеціальну форму „Форма оцінювання веб-сайтів (середні класи)” індивідуально, в
парах чи малих групах. Обговорити висновки всім класом.
2. При проведенні уроків з оцінювання веб-сайтів можна одному з учасників групи дати завдання просто
підрахувати позитивні епітети та слова, другому – негативні, третьому – нейтральні - із зазначенням, до
якої саме ідеї, події чи товару вони відносяться.
Можна провести вправу, використовуючи „М- схему” („М- діаграму”)
Позитивні Нейтральні Негативні
3. Як додаткове завдання можна запросити учнів перевірити деякі „факти” і твердження з запропонованих
статей, користуючись енциклопедіями, довідниками та іншими статтями з Інтернету на цю ж тему.
4. Використовувати здатність проводити оцінювання за виділеними вчителем чи власними ознаками –
ранжування таких критеріїв. Наприклад, написати, чому учні довіряють саме цьому сайту. Спробувати
виділити найхарактерніші ознаки, за якими можна довіряти інформації, наведеній на сайті. Можна
запропонувати завдання проранжувати сайти з даної теми від найкращого до найменш менш
придатного для використання.
5. Крім критичного читання, про яке було зазначено при аналізі сторінок в початковій школі, для учнів 6-
7 класів можна запропонувати завдання і на опанування критичним письмом. Наприклад, результатом
аналізу веб-сторінки за формою оцінювання може бути аргументований переконуючий електронний
лист другу про те, варто (чи не варто) використовувати цю сторінку в навчальному дослідженні. Можна
запропонувати учням написати відкритого листа автору статті чи власникам сайту, аргументовано
доводячи, чому слід (чи не слід) публікувати такі дані в Інтернеті, і розмістити цього листа в гостьовій
книзі сайту або відправити його електронною поштою власникам сайту.
6. Після роботи учнів в парах чи малих групах з формами оцінювання веб-сайтів можна обговорити
питання: „Який пункт (запитання) ти б хотів винести на загальне обговорення?”
Саме в середніх класах доцільно почати формувати знання про перебіг мисленєвих операцій. Варто
познайомити учнів з відомостями про когнітивні стилі та формувати поняття про метакогнітивні
знання – а саме, знання про способи мислення, про своє власне мислення, його сильні і слабкі сторони.
Таблиця 4. Форма оцінювання веб-сайтів (середні класи)
Критичне оцінювання веб-сайтів. (Середня школа, 6-8 класи)
Ім’я учня :_________________________________ Дата:____________
URL (адреса) веб-сторінки, http://_________________________________________
Назва сайту______________________________________
Частина1: Вигляд сайту та зручність його використання
Прочитай запитання, постав X в колонці “так” або “ні”
1. Чи довго завантажувалася сторінка?
2. Чи вказує автор статті своє ім’я?
3. Чи є на сторінці електронна адреса автора? Телефон?
4. Чи є на сторінці інформація, коли ця сторінка була створена? оновлювалася?
5. Якщо ти виходиш на інші сторінки цього сайту, чи є можливість повернутися на
першу сторінку?
6. Чи є фотографії на сторінці?
7. Якщо так, то чи вказано, коли, хто і де зробив ці фотографії?
8. Якщо є фотографії, то чи можна бути впевненим, що автор не змінював (редагував)
ці фотографії?
9. Чи можеш ти впевнено твердити, що фотографії правдиві?
10. Чи є в статті посилання на інші сторінки з цієї теми?
11. Чи працюють ці гіперпосилання?
Висновок за Частиною 1.
44
Використовуючи свої відповіді на запитання, запиши, чому б ти рекомендував (чи не рекомендував) цей сайт
своїм товаришам для використання при вивченні цієї теми.
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
Частина2: Що є на сторінці і навіщо вона створена
Прочитай запитання, постав X в колонці “так” або “ні”
1. Чи говорить назва сторінки, статті, про що саме вона?
2. Чи є на сторінці (в статті) абзац чи речення, які пояснюють, для чого вона створена?
3. Чи подає автор додаткові відомості про себе (в якій установі працює, чим
займається тощо)?
4. Чи автор має достатній фах, щоб писати такі наукові статті?
5. Чи допомагають тобі ілюстрації на веб-сторінці краще зрозуміти зміст статті?
6. Чи використовує автор такі узагальнення, як „всі”, „завжди”, „ніколи”, „ніде”,
„ніхто”?
7. Чи використовує автор такі оціночні слова, як „ найгірший”, „найкращий”, „тільки
так”, „корисний”, „шкідливий” тощо?
8. Чи є в статті факти, які можна легко перевірити (Що? Де? Коли?)?
9. Чи можеш ти знайти (перевірити) цю інформацію з інших джерел (підручника,
енциклопедії, наукових книжок)?
10. Чи можеш ти впевнено твердити, що інформація, подана в статті, сучасна, а не
застаріла?
11. Чи автор статті подає загальноприйняті, загальновідомі думки?
12. Чи є в статті інформація чи думки автора, з якими ти не згоден?
13. Чи є в статті інформація, що суперечить матеріалам, які ти знайшов в інших
джерелах?
14. Чи є в статті інформація, яку ти вважаєш неправдивою?
Як ти можеш перевірити, чи правдива інформація в статті?
Який пункт (запитання) ти б хотів винести на загальне обговорення?

____________________________________________________________
Висновки за Частиною 2
Проглянь запитання і свої відповіді Частини 2, напиши коротенького листа автору, пояснивши, як ти
будеш (чи чому не будеш) використовувати його статтю для підготовки до свого уроку (проекту),
аргументуй кожне своє твердження.
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В учнів середніх класів при оцінюванні веб-сайтів можна починати формувати наступні компоненти
критичного мислення:
Аналіз. Аналіз включає багато мисленєвих вмінь, серед них - вміння виділяти, відрізняти факти і їх
інтерпретації, вміння відрізнити спостереження реальних фактів від припущень, висновків, які роблять
люди на основі цих фактів. Коли учні навчаться бачити цю різницю, вони потім зможуть розуміти, на
основі чого ці висновки були зроблені (наприклад, на основі логіки чи статистичних даних).
Розпізнавання фактів і думок. Факти – це точний опис об’єктів, предметів, подій, які насправді
відбуваються, існують. Найчастіше такий опис містить відповіді на конкретні змістові питання (Що?
Хто? Коли саме? Де? Як?). Думки, умовиводи (інтерпретації) це твердження про те, як люди ставляться
до того чи іншого факту, або що люди вважають правдою.
45
Для того, щоб навчити учнів розрізняти факти та їх інтерпретацію, можна познайомивши їх з
означеннями та прикладами, запропонувати для аналізу декілька спеціально підібраних сторінок.
Питання для дискусії можуть бути такими:
o Які правила, прийоми чи техніки можна використовувати, щоб відрізнити факти від думок людей?
o Чи можуть певні твердження складатися і з фактів, і з думок про них?
o Чи можуть деякі думки, умовиводи бути дуже схожими на реальність?
o Чому деякі твердження, думки іноді здаються дуже реальними? іноді більш реальними, навіть, ніж
факти?
Порівняння і протиставлення інформації. Щоб навчитися порівнювати та протиставляти
інформацію, учні повинні мати досить багато матеріалу. Вони мають навчитися знаходити спільне і
відмінне у фактах, думках, умовиводах, та різних точках зору серед великої кількості статей з певної
теми. Інтернет в порівнянні з підручниками надає учням можливості отримати таку велику кількість
різноманітного реального, правдивого, а також сумнівного та неправдивого матеріалу, і тому, він
може стати для вчителя добрим помічником для розвитку таких умінь. Порівнюючи і протиставляючи
таку інформацію, учні можуть ідентифікувати факти, робити припущення та висновки про те, чи
можливе таке припущення, чи ні. Можна запропонувати учням дві невеликі статті з Інтернету (вчитель
може знайти такі дві статті в Інтернеті за ключовими словами досить легко). Після прочитання учнями
двох статей ви можете їх запитати :
o Чим відрізняються ці дві статті, в чому відмінність інформації, поданої в статтях?
o Однаково, чи по-різному вони інтерпретують (пояснюють, представляють) ту ж саму інформацію?
o Чи ці статті повно і точно надають інформацію? Чому так і чому ні?
o З якою метою написані ці статті? Хто їх написав? Для кого?
Можна об’єднати учнів в малі групи і, запропонувавши їм різні статті, попросити обговорити, знайти
спільне групове рішення, потім заповнити спеціальні форми для оцінювання веб-ресурсів. Після чого
обговорити висновки всім класом.
Аргументація, доведення. Однією з складових критичного мислення є аргументація, доведення.
Важливими її компонентами є: розуміння понять, виокремлення різних поглядів, визначення,
розпізнавання припущень, можливого підтексту, вироблення висновків та умовиводів.
Вироблення суджень та формулювання висновків
Коли учні роблять висновки та судження це сприяє розвитку навичок критичного мислення. Для
того, щоб допомогти їм успішно справлятися з такими завданнями, після прочитання ними будь-
якої статті, можна поставити учням наступні запитання:
o Які висновки робить автор статті?
o Чи згоден ти з висновками, які зробив автор?
o Які висновки ще можна зробити, використовуючи ту саму інформацію?
o Які, можливо, потрібні додаткові дані (важлива інформація), для того, щоб судити про
важливість і цінність цієї статті автора?
При роботі з Інтернет-сайтами важливо розвивати в учнів навички швидкого читання, так званого
«скануючого» читання для того, щоб за деякими зовнішніми ознаками статей (за сукупністю ознак), учні
могли швидко розпізнавати недостовірні сайти, яких в Інтернеті дуже багато.
Як навчати учнів старших класів оцінювати веб-сторінки
Виходячи з психологічних і мотиваційних особливостей навчання старшокласників для них
пропонуються нові теми, а найголовніше - нові додаткові вправи на формування та розвиток навичок
критичного мислення та навичок мислення вищого рівня. Для обговорення можуть бути цікавими
такі, наприклад, теми: клонування, наркоманія, вплив освіти і ролі батьків на долю людини, важливість
генів та умов життя; використання ліків, харчових добавок тощо. Крім важливих для молоді тем
додаються і нові більш глибокі, ціннісні критерії оцінювання. Зокрема, важливо обговорити більш
„вишукані” техніки пропаганди, зокрема не тільки для рекламування товарів, але й для
маніпулювання суспільною свідомістю через Інтернет. Обов’язково варто обговорювати питання
типу: Кому ці ідеї (висновки, модні тенденції харчування чи одягу) більше потрібні, вигідні? Хто від такої
статті в Інтернеті виграє? Як це може вплинути на життя та поведінку людей? Чиї інтереси враховані
(не враховані) автором статті? Чому?
До наведених вище (для учнів середніх класів) компонентів критичного мислення для
старшокласників можна додати:
46
Розпізнавання невірних, помилкових логічних побудов і „неправильної” логіки (псевдологіки)

Критичне мислення передбачає вміння розпізнавати невірну логіку. Сім головних помилок
побудови неправильних логічних зв’язків, які учні мають знати і вміти їх розпізнавати:
o Некоректне використання причинно–наслідкових зв’язків (наприклад, „завжди, коли ми збиралися
на прогулянку, ішов дощ, тому, як тільки ми почнемо сьогодні збиратися погуляти, піде дощ”)
o Неточне або викривлене використання статистичної інформації (наприклад, „Смертельних
випадків на шляхах практично немає, якщо машини рухаються зі швидкістю близько 40 км/год”.
Хоча насправді, ці дослідження могли просто проводитись на шляхах, де більше зроблено для
безпеки руху. Фактично, швидкість і впорядкованість автомобільних доріг можуть бути рівними
факторами, або один з них може переважати і такий попередній висновок потребує і іншої
додаткової інформації)
o Невірні аналогії. Порівняння деяких далеких факторів, які не мають нічого спільного. (Наприклад,
„Яблука і апельсини – це фрукти. І ті, і другі ростуть на деревах. Тому на смак вони однакові.”)
o Занадто велике спрощення. Серед гравців футбольної команди значно більше легіонерів, які є
кваліфіковані гравці, тому ця команда буде завжди вигравати.
o Стереотипізація. Люди чи інші об’єкти, об’єднуються лише за одною з їх ознак, їм надається
певний ярлик. (Наприклад, „ блондинки – гарні, але не дуже розумні”, „цигани крадуть”)
o Ігнорування головних запитань. Відхилення від теми, збивання з пантелику та подібні техніки
використовуються для того, щоб уникнути відповідей на головні, суттєві запитання. Наприклад,
коли директора запитують, скільки учнів школи не склали тестів, а він відповідає, що школа
завжди мала високі досягнення в вивченні основ наук. Подібні відповіді на незручні для них
запитання часто дають політики.
o Неправомірні генералізації. Судження робиться на основі неточних або неповних свідчень
(наприклад, „Качки і гуси відлітають на південь на зиму, тому, всі водоплаваючі птахи відлітають
на південь на зиму.”)
Приклади вправ та занять для старшокласників
В розділі «Види навчальної діяльності до теми 3» наведений один з можливих уроків для
старшокласників.
Протягом одного уроку учні за 25 хвилин переглядають і оцінюють по 6 підготовлених заздалегідь
вчителем веб-сайтв. Перегляд такої великої кількості сайтів протягом невеликого проміжку часу
примушує учнів використовувати „скануюче”, або „швидке” читання, що передбачає роботу не стільки зі
змістом текстів, скільки аналізування сайтів за основними ознаками надійних та достовірних джерел.
Учням старших класів можна, наприклад, запропонувати для аналізу наступні теми та веб-сторінки:
«ГМЇ (генетично модифікована їжа) – це шлях нагодувати все людство, чи дорога в нікуди?”
1. http://www.zik.com.ua/2005/3/31/news9101.htm
2. http://www.eedi.org.ua/eem/3-4.html
3. http://www.ukragroportal.com/propoz/item.html?PropozRubID=4&Year=&NumID=&obl=&ItemID=107
2&Page=80
4. http://www.zn.kiev.ua/nn/show/512/47770/
6. http://www.ogo.ua/arhive/ogo/2004-07-08/?n=6307
„Клонування. ТИ – „за” чи „проти? ”
1. http://proeco.visti.net/naturalist/biology/clon.htm
2. http://www.bioinfo.kiev.ua/views/4/29views.htm
4. http://www.epochtimes.com.ua/articles/view/5/3166.html
5. http://observer.sd.org.ua/news.php?id=9680
6. http://www.cym.org/ua/cont/clone.asp
Додаткові вправи:
o запропонувати учням після аналізу веб-сторінок проранжувати їх за ступенем достовірності, потім
обговорити висновки в малих групах і підвести підсумки на загальній дискусії;
o підготувати та провести заняття з учнями середніх класів з критичного оцінювання веб-сторінок;
o розробити пам’ятки з оцінювання ресурсів Інтернету для молодших школярів. Така робота
надасть змогу старшокласникам викласти своїми словами нові, засвоєні під час уроку, знання.
(використання більш простих слів, зрозумілих дітям молодшого віку; перефраз).
47
o провести таке заняття та/або розробити інструкцію з оцінювання також для інших вчителів
школи та батьків.
Бажано проводити такі заняття в комп’ютерному класі. Проте учні не мають завантажувати сайти,
призначені для перегляду з „живого” Інтернету. Всі ці сайти мають бути заздалегідь завантажені
вчителем на шкільний сервер. Інтернет може знадобитися учням для перевірки деяких пунктів з форми
оцінювання. Якщо провести такий урок в комп’ютерному класі немає можливості, то ці сайти можуть
бути заздалегідь роздруковані і роздані учням. Учням мають бути роздруковані і роздані спеціальні
форми оцінювання, які слід обговорити перед початком роботи з ними, з’ясувавши, чи всі терміни в цих
формах зрозумілі учням.
Плануємо навчання
o Визначення тем з навчальної програми, які є придатними для формування таких навичок. Доречно це
робити у предметах та темах, де передбачені навчальні дослідження, де потрібні дані, яких немає в
підручниках. Саме в цих випадках учні звертаються за додатковою науковою інформацією в Інтернет
для підтвердження чи спростування своїх гіпотез. Відповідатимуть таким цілям і питання, пов’язані з
соціальними проблемами, де потрібні свіжі, сучасні дані, як, наприклад, при вивченні соціальних
наук, громадянської освіти.
o Визначення міжпредметних зв’язків, залучення вчителя іншого навчального предмету. Вчителі, які
викладають в одному класі, можуть об’єднати свої зусилля і скласти спільний план по формуванню
цих окремих спеціальних навичок. Це зекономить час, якого вчителям-предметникам завжди не
вистачає для виконання програм, і забезпечить міжпредметні зв’язки, які демонструють учням
єдність і неділимість світу, спільні методи пізнання дійсності і наукового пояснення процесів та подій.
Добре, якщо такі уроки будуть заплановані для учнів всієї школи і координуються навчальною
частиною.
o Створення плану формування навичок критичного оцінювання веб-ресурсів.
Структура плану
Цей план має передбачати чотири розділи, які допоможуть структурувати таке навчання для того, щоб
учні були успішними в використанні ресурсів Інтернету.
Перша частина плану – це усвідомлення учнями необхідності оцінювати інформацію. Вони мають знати
причини, чому це слід знати і робити. Мотивація до такого оцінювання може полягати в знаннях
причин, через які учні можуть бути ошукані авторами Інтернет-статей (внутрішня мотивація) та в
бажанні отримати хорошу оцінку за критичне оцінювання веб-сторінок (зовнішня мотивація). В плані
слід передбачити окремі вправи та завдання щодо таких питань:
o Побудова Інтернету і способи наповнення його інформацією. Учні часто не знають побудови Інтернету,
не мають уявлення про те, що будь-яку інформацію в Інтернеті може розмістити будь-хто. Як
ілюстрацію наповнення інформацією різної якості потрібно заздалегідь підібрати і показати учням
декілька прикладів Інтернет-сайтів, які містять неточну і неправильну інформацію. Можна
запросити їх порівняти інформацію, отриману з друкованих джерел (підручників, посібників,
наукових журнальних статей, академічних енциклопедій), з інформацією про ці ж самі події
(досягнення, відкриття, явища), отриману з Інтернету. Наприклад, можна порівняти факти про
Голокост з підручника та приватного веб-сайту. Цей приклад може показати учням важливість
використання для аналізу сторінок їх попередніх знань, отриманих в школі.
o Порівняння інформації з тої ж самої теми (про явище, подію, тощо), отриманої з різних сторінок
Інтернету. Наприклад, якщо вони вивчають Голокост, то вони можуть знайти в Інтернеті сотні
сторінок, які по-різному висвітлюють цю тему. Коли учні будуть порівнювати ці сторінки, вони
побачать різноманіття поглядів, способів подачі і інтерпретації тих самих фактів. Причини цього
різноманіття різні, проте висновок про необхідність оцінювання ресурсів Інтернету незаперечний.
Учні мають усвідомити свою власну відповідальність за вміння правильно користуватися
Інтернетом.
o Обговорення причин, через які різні кампанії, організації та окремі люди подають одну і ту ж тему по-
різному. Тут важливо обговорити такі поняття як пропаганда, реклама, наукова інформація,
медична та юридична таємниця, інформація, що стосується приватного життя та відомості,
що становлять державну чи комерційну таємницю. Кожне з цих понять показує, чому різні
люди і організації можуть висвітлювати однакові теми по-різному. Учні мають відмітити, що
48
подібне подання інформації властиве і телебаченню, і журналам, і іншим друкованим та

візуальним засобам інформації, а не тільки Інтернету. Різниця полягає в тому, що, як правило,
друковані засоби інформації мають спеціальних редакторів, які перевіряють наведену в цих
виданнях інформацію і форму її подання. Таким чином, важливо підкреслити цю різницю для
учнів.
o Поінформованість, що переважна більшість ЗМІ (газет, каналів телебачення) та сайтів Інтернету
утримуються та фінансуються окремими комерційними кампаніями чи політичними партіями, які
мають свої комерційні чи ідеологічні інтереси.
Можна провести окреме спеціальне заняття, в якому передбачити засвоєння цих знань, можливо також
розбити їх на окремі блоки і ознайомлювати учнів з цими знаннями поступово, добираючи відповідні
теми з програми навчального предмету.
Друга частина плану – отримання учнями знань про спеціальні техніки, за допомогою яких учні можуть
оцінювати інформацію. В цій частині учні дізнаються про методи, критерії і індикатори, якими
користуються для оцінювання інформації. Ці індикатори сформульовані в спеціальних питаннях, які учні
мають поставити при перегляді сайтів. На початку ці запитання може їм допомогти сформулювати
вчитель. Ці інструменти (індикатори) можуть бути надані їм в вигляді спеціальних форм чи опитувальників,
пам’яток, рубрик та робочих аркушів. Учні мають бути ознайомлені з усіма індикаторами поступово, їх
також потрібно ознайомити з основними стратегіями їх використання. (див. матеріал теми 2).
Третім запланованим кроком має стати формування сталих навичок використання цих знань. Коли
учні будуть ознайомлені з усіма ознаками достовірного веб-сайту, важливо, щоб вони мали досить багато
часу і можливостей для практики з оцінювання сайтів. Учні мають проробити вправи з оцінювання веб-
сайтів під керівництвом вчителя багато разів. Для такої роботи вчителі мають відібрати в Інтернеті і
записати (чи поставити закладки за умов хорошого доступу з шкільного комп’ютерного класу до
Інтернету) велику кількість сайтів для такої практики, серед яких мають бути і явно недостовірні, і спірні,
і вірогідні сторінки з тих самих тематичних питань.
Декілька сайтів можна проаналізувати разом з учнями, спонукаючи учнів самим ставити питання і
шукати індикатори достовірності сайтів. Після вправ по оцінюванню сайтів, проведених разом з
учителем, бажано створити умови для групової роботи по такому оцінюванні, і, безумовно, надати учням
можливості попрацювати також і індивідуально.
На четвертому запланованому кроці мають бути оцінені знання учнів з першого і другого розділів та
навичок, здобутих на третьому етапі. Вчителі мають пересвідчитись, що вихованці добре засвоїли, як
можна використовувати отриману інформацію в житті. Таке оцінювання (в розумінні - виставлення
оцінок) учнів має бути проведене не тільки за знанням учнями індикаторів, які можна визначити на
сайті, але й з застосування навичок критичного мислення при виявленні неявних цілей та причин
публікації сайтів в Інтернеті, з аналізу науковості змісту статті, аргументованості доказів і висновків
авторів. Важливо проводити поточне та підсумкове оцінювання, щоб від слідкувати розвиток навичок
критичного мислення та знань з причин та способів такого оцінювання інформаційних джерел.
Успішним в формуванні в учнів навичок критичного оцінювання веб-сторінок є наслідування учнями вашої
учительської поведінки, ваших дій по оцінюванню інформаційних джерел. Вони завжди відмічатимуть, які саме
сайти ви відбираєте для своєї освітньої діяльності. Ви слугуєте позитивним чи негативним прикладом для
наслідування.
Лекція
«Формування навичок критичного оцінювання. Загальна стратегія та форми оцінювання сайтів»
Метод навчання: лекція – презентація.
1. Презентація до теми 3 «Формування навичок критичного оцінювання. Загальна стратегія та форми
оцінювання сайтів»
Практичне заняття «Робота з формами оцінювання для дорослих (вчителів, батьків)» (варіант 1)
Метод навчання: індивідуальна робота за комп’ютерами, робота в малих групах
49
1. Завантажте на комп’ютері програму для перегляду веб-сайтів (браузер).
2. Введіть з клавіатури адресу веб-сайту для аналізу, запропоновану тренером. Завантажте сайт.
3. Перегляньте веб-сайт та дайте відповіді на запитання Форми для оцінювання.
4. Об’єднайтеся в малі групи по 3 учасника. Порівняйте висновки з кожного етапу та обговоріть
отримані результати.
Форма для оцінювання веб-сторінок (вчителі5):
Ім’я :_________________________________ Дата:____________
1. Який тип підключення до Інтернету ви використовуєте?
• ___ Модем та телефонна лінія: швидкість підключення (обведіть одну відповідь) 28.8 -- 33.6 -- 56kб
• ___ Виділена лінія в школі/вдома (обведіть одну відповідь) 56K -- DSL -- T1 -- T3 -- Інше:_________
2. Який браузер ви використовуєте? ______________
3. Яка URL (адреса) веб-сторінки? http://_______________________________________________________
4. Назва сайту? ______________
Частина 1. Технічні та візуальні аспекти веб-сторінки
Прочитайте запитання, поставте X в колонці “так” або “ні”
1. Чи довго завантажувалася сторінка?
2. Чи є на сторінці інформація, коли ця сторінка була створена? оновлювалася?
3. Чи є фотографії чи звукові файли на сторінці?
4. Чи доповнюють інформацію на сторінці малюнки чи фотографії?
5. Якщо так, то не могли вони бути відредаговані, змінені?
6. Якщо є фотографії, то чи вказано коли, хто і де зробив ці фотографії?
7. Чи можете Ви впевнено твердити, що фотографії правдиві?
8. Чи є на сторінці підзаголовки? Чи вони корисні для орієнтації на сторінці?
9. Якщо виходити на інші сторінки сайту, чи можна повернутися на першу сторінку?
10. Чи є орфографічні та граматичні помилки на сторінці?
11. Чи є в статті посилання на інші сторінки з цієї теми?
12. Чи працюють ці гіперпосилання?
13. Чи достатня кількість інших веб-сайтів посилаються на цю сторінку? (в пошуковій
машині, наприклад, Google вставити „link:адреса веб-сайту”)
14. Чи ці посилання носять позитивний характер?
15. Чи можете ви впевнено використовувати інформацію з цієї сторінки як правдиву,
дійсну?
Висновок за Частиною 1.
Використовуючи свої відповіді на запитання, запишіть, чому б ви рекомендували (чи не рекомендували) цей
сайт своїм колегам для використання при вивченні цієї теми.
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Частина2: Зміст
1. Чи відповідає назва сторінки/статті її змісту ?
2. Чи є на сторінці (в статті) повідомлення про призначення, мету створення сторінки?
3. Чи є інформація про дати створення статей на сторінці?
4. Якщо немає таких дат, чи можна опосередковано їх встановити?
5. Чи є ознаки того, що це нова, сучасна інформація?
6. Чи достатньо вам, виходячи з теми та проблеми, такої (за датами) інформації?
7. Чи можете ви впевнено твердити, що інформація, подана в статті, сучасна, а не застаріла?
5
Переклад та адаптація з Kathleen Schrock, Kathy Schrock's Guide for Educators, Critical evaluation of Web-
page, http://kathyschrock.net/eval/index.htm
50
8. Чи інформація, знайдена на цій сторінці, корисна для ваших цілей?

9. Чи можна було б знайти таку інформацію легше з іншого джерела?
10. Чи буде така інформація з іншого джерела відрізнятися від того, що є на цій сторінці? (В чому
– „так”, і „ні”)________________________
11. Чи допомагає вам ця сторінка знайти інші друковані чи Інтернет ресурси з цієї теми?
12. Чи вказана на сторінці бібліографія, список посилань на використані авторами джерела?
13. Чи виглядає інформація на сторінці упередженою (односторонньою, тільки критикує чи
пропагує думки інших, тощо)?
14. Чи ілюстративний матеріал відповідає змісту статті?
15. Чи використовує автор такі узагальнення (як „всі”, „завжди”, „ніколи”, „ніде”, „ніхто”)?
16. Чи використовує автор оціночні слова (як „ найгірший”, „найкращий”, „тільки так”, тощо)?
17. Чи є в статті факти, які можна легко перевірити з інших джерел (Що? Де? Коли?)?
18. Чи можете ви знайти (перевірити) цю інформацію з інших джерел (підручника, енциклопедії,
наукових книжок)?
19. Чи автор статті подає загальноприйняті (не спірні) думки?
20. Чи є в статті інформація чи думки автора, з якими ви не згодні?
21. Чи є в статті інформація, яка суперечить матеріалам, які ви знайшли в інших джерелах?
22. Чи є в статті інформація, яку ви вважаєте неправдивою?
23. Чи є достатньою аргументація висновків? Чи немає порушень логіки?
Частина 3: Авторство
1. Чи відомо, хто створив цю сторінку/статтю?
2. Чи репрезентує автор сторінки якусь організацію?
3. Чи подає автор додаткові відомості про себе (в якій установі працює, чим займається,
тощо)?
4. Чи вказує автор статті своє повне ім’я, а не псевдонім?
5. Чи є на сторінці електронна адреса автора?
6. Чи домен сторінки (.edu, .com, .org, .gov) свідчить додатково на користь сторінки?
7. Як ви думаєте, чи автор має достатню кваліфікацію з теми?
8. Чи можна знайти, користуючись пошуковою системою (наприклад Google), інформацію
про автора, яка додатково свідчить про кваліфікацію автора? Чи можна його вважати
експертом з даної теми?
9. Чи можете ви твердити, що це надійна сторінка для використання в школі з даної теми?
Частина 4: Педагогіка
Чи інформація, наведена на сторінці, твердо витримана на принципах викладання
1.
навчальної дослідницької роботи учнів?
Чи дійсно інформація, наведена на сторінці, є прикладом передового педагогічного
2.
досвіду? Чи можливо цей досвід відтворити в інших класах?
Чи інформація, наведена на сторінці, відповідає Державним стандартам та
3.
програмі навчального предмету?
Чи наведена на сайті інформація передбачає варіативність представлення її (в
4. якості ілюстрації, як текст, чи є відповідне відео, аудіофайли для скачування, тощо)?
Чи є достовірні відомості, що автор знає проблему/питання не з підручників, і

5. висвітлює її спираючись не тільки на теоретичні відомості, а з педагогічного
досвіду?
6. Чи цей сайт/стаття спрямовані на підвищення загальної педагогічної кваліфікації?
Чиї інтереси представлені на сайті? Чиї інтереси не представлені на сайті, залишені без уваги?
_________________________________________________________________________________________________________
51
___________________
Частина 5: Оцінювання отриманих фактів про сайт
Переглянувши всі дані, отримані в ході оцінювання цього сайту, поясніть чому цей сайт підходить (чи не
підходить) вам для використання. Зазначте всі технічні та візуальні аспекти веб-сторінки, зміст, авторство,
педагогічні аспекти.
_________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Практичне заняття «Робота з формами оцінювання для дорослих (вчителів, батьків)» (варіант 2)
Метод навчання: індивідуальна робота з аркушами оцінювання, робота в малих групах
1. В Формі для оцінювання веб-сторінок (вчителі)(див. варіант 1 практичного заняття) прочитайте
запитання кожної частини та позначте :
** - Запитання, відповіді на які є сильними аргументами щодо оцінювання достовірності та
надійності наведеної в статті інформації;
* - Запитання, що є дуже слабкими аргументами щодо оцінювання достовірності та надійності
наведеної в статті інформації
2. Дайте відповіді на наступні запитання :
o Чи можна створити форму оцінювання веб-сторінок, користуючись тільки запитаннями,
позначеними (**)? В чому переваги та недоліки такої форми оцінювання?
o Як можна переструктурувати запитання, об’єднавши їх в інші групи для структурування критеріїв
оцінки та індикаторів? В яких випадках і з якою категорією вчителів це слід зробити?
o Як змінити ці форми оцінювання для роботи, наприклад, з батьками?
Рольова гра «Робота з формами оцінювання для старшокласників»(варіант 1)
Методи навчання: структурований огляд, рольова гра, індивідуальна робота за комп’ютерами, робота в
малих групах.
Структурований огляд : Тренер коротко пояснює суть термінів, повідомивши учасникам тему
обговорення, ставить запитання, спонукаючі до дискусії, і запитує їх думку з цих питань. Таким чином
актуалізуються попередні знання з теми. Можна використати для записів таку таблицю
Чи переконлива ця
Про що хочемо
Що знаємо? Що дізналися з сайтів? інформація?
додатково дізнатися?
Як можна її ще перевірити?
Учасники заповнюють першу і другу колонки таблиці.

Питання для спільного обговорення: Як можна залучити думки спеціалістів, щоб більше дізнатися з цієї
теми? Як пересвідчитись, що отримана інформація достовірна і надійна?
1. Об’єднайтеся в малі групи по 4 учасники в кожній.
2. Розподіліть ролі в своїй малій групі: «Фахівець зі змісту», «Фахівець з авторства», «Фахівець з
об’єктивності», «Фахівець з навігації та дизайну»,
3. Кожен на комп’ютері завантажує програму для перегляду веб-сайтів (браузер).
4. Введіть з клавіатури послідовно адреси веб-сайтів для аналізу, запропоновані тренером. Завантажте
сайти.
5. Перегляньте продовж 20 хвилин всі веб-сайти та дайте відповіді на запитання Аркушів для оцінювання.
Кожен учасник в групі заповнює тільки свій аркуш, що відповідає його ролі в малій групі.
6. Через 20 хвилин обговоріть одержані висновки в своїй малій групі для кожного сайту.
7. Визначте, який сайт є найбільш придатним для використання в якості джерела інформації (написання
реферату), а який найгіршим.
52
Аркуш 1. Фахівець зі змісту та датування :

1веб- 2 веб- 3 веб- 4 веб- 5 веб- 6 веб-
№ Запитання
сайт сайт сайт сайт сайт сайт)
1. Чи сайт надає вичерпну інформацію, висвітлюючи її з
різних точок зору? Чи наведені аргументи «за» і «проти»?
2. Чи інформація викладена точно і зрозуміло?
3. Чи занадто спрощено, а чи ускладнено подається
інформація?
4. Чи є в статті гіперпосилання на інші джерела? Чи вони
працюють? Чи ці джерела додають аргументацію до
позиції автора чи нову інформацію?
5. Датування : Чи можна впевнено твердити, коли саме була
створена стаття? Коли опублікована (розміщена) в
Інтернеті? Чи оновлюється вона? Коли було останнє
оновлення? Чи ці дати відповідають обговорюваній темі,
чи вони достатньо сучасні?
6. Чи включили б ви цей сайт до свого переліку джерел
на користь аргументації одної з точок зору з цієї теми?
Аркуш 2. Фахівець з авторства
1 веб- 2 веб- 3 веб- 4 веб- 5 веб- 6 веб-
сайт сайт сайт сайт сайт сайт
1. Хто створив цей сайт? Хто пише статті, надає матеріали для
цього сайту? Перевірте всі гіперпосилання, які стосуються
авторства сайту, чи працюють вони? Чи наведено на сайті
потрібну інформацію про автора (авторів)?
2. Який рівень кваліфікації цих авторів? Перевірте, які ще є в
Інтернеті статті цього автора, чи статті про нього (ввести ім’я
автора до пошукової системи Google. Переглянути статті ).
3. Чи автори сайту використовують тільки власні, створені ними
матеріали? Чи використовують автори сайту матеріали інших?
Чи правильно вони посилаються на інші джерела?
4. Чи малюнки та фотографії доповнюють, пояснюють зміст? Чи
вказані автори малюнків, фотографій?
5. Хто ще посилається на цей сайт (Ви можете перевірити це,
ввівши в рядок пошуку пошукової системи Google "link:адреса
цього сайту")? Чи на цю сторінку посилаються інші надійні
Інтернет-джерела? Чи позитивно вони оцінюють інформацію
цього сайту?
на користь аргументації одної з точок зору з цієї
теми?
Аркуш 3. Фахівець з об’єктивності:
Чому, для чого цей сайт було створено? (щоб
1. інформувати, переконувати, пояснювати, продавати,
пародіювати, просувати ідеї, для пропаганди, інше)
Чи це комерційний, урядовий сайт, чи сайт організації, чи
2.
окремої людини, групи людей?
Чи є якісь докази упередженості (інформація надається
тільки з одного боку, чи є прихований заклик до чогось, чи
є явні намагання переконати вас, вплинути на вас, змінити
3. вашу думку? Чи є в статтях багато слів оціночного
(хороше, погане, добрі, злі, корисно, шкідливо, тощо) чи
узагальнюючого характеру (всі, завжди, ніхто, ніколи,
тощо)? Чи є інформація, яку навмисне приховано?
53
пропущено? Чи може ця упередженість про щось
додаткове свідчити?
Чи можна на сайті відрізнити факти від думок, умовиводів
4.
авторів? (факти - Що? Де? Коли? Хто особисто?)
Чий голос та інтереси представлені на сайті? Чий голос та
5.
інтереси залишені без уваги?
Чи включили б ви цей сайт до свого переліку джерел
6. на користь аргументації одної з точок зору з цієї
теми?
Аркуш 4. Фахівець з навігації та дизайну, оформлення сайту
1. Чи легко завантажується сайт? Чи легко просуватися по
меню сайту? Чи зручна навігація? Чи можна вважати
сайт дружнім до користувача? Чи полегшують читання
змісту спеціальні позначки, меню?
2. Чи все елементи навігації (графіка, кнопки, панелі
навігації) сприяють сприйняттю? відповідають головній
ідеї сайту? Чи відповідає дизайн кожної сторінки
головному змісту сайту?
3. Яке доменне ім’я сайту? Чи має він закінчення .com,
.gov, .edu, .org, .net? Чи це персональний сайт? Чи може
ця інформація бути визначальною для оцінювання
такого сайту? (Ви не завжди можете судити про якість
інформації на сайті за цією ознакою. Деякі комерційні
сайти надають дуже вагому інформацію, деякі наукові
установи мають дуже слабкі сайти).
4. Чи виглядають сторінки акуратними? охайними?
впорядкованими? Чи виглядають вони не випадковими,
хаотичними?
5. Чи працюють всі гіперпосилання на сайті?
на користь аргументації одної з точок зору з цієї
теми?
Рольова гра «Робота з формами оцінювання для старшокласників»(варіант 2)
Методи навчання: структурований огляд, рольова гра, індивідуальна робота за комп’ютерами, робота в
малих групах, інтерактивна вправа «Ажурна пилка».
На початку роботи формуються так звані „домашні групи”, в яких розподіляються відповідні ролі
спеціалістів. Після ознайомлення з завданням і розподілом ролей в домашній групі, спеціалісти
об’єднуються в „експертні групи” (спеціалістів зі змісту, авторства тощо), працюють з формами,
з’ясовують основні критерії та повертаються в свої домашні групи, щоб навчити членів своєї домашньої
групи та разом визначити надійні сайти та проранжувати їх, доводячи свою думку принаймні двома
аргументами.
Домашнім завданням чи результатом такого уроку може бути розробка цікавої, короткої, ілюстрованої
пам’ятки з оцінювання веб-ресурсів для молодших школярів, які тільки починають користуватися веб-
сайтами для навчання.
Лекція
«Планування навчальної діяльності, пов’язаної з формуванням навичок критичного мислення
при роботі учнів в Інтернеті »
Метод навчання: лекція з презентацією.
1. Презентація до теми «Плануємо роботу з формування КМ».
2. Матеріали для вивчення теми 3.
54
3. Навчальні програми та Державні стандарти (на компакт-диску)

«Планування навчальної діяльності, пов’язаної з формуванням навичок критичного мислення в
класі на конкретному предметі»
Методи навчання: індивідуальна робота за комп’ютерами, робота в парах.
1. Визначте, клас та предмет, для якого ви будете розробляти план навчання.
2. Перегляньте навчальну програму та Державні стандарти для обраного класу. Визначте теми,
найбільш придатні для роботи з Інтернетом.
3. Оберіть структуру плану формування вмінь критичного оцінювання ресурсів Інтернету для учнів
свого (конкретного) класу.
4. В робочому зошиті зробіть чернетку плану.
5. Відкрийте шаблон плану з спільної папки «Плани». В текстовому редакторі створіть план роботи по
формуванню в учнів навичок критичного оцінювання ресурсів Інтернету та розвитку критичного
мислення, вказавши теми з навчальної програми та заходи. (Варіант2. Розробити структуру та
заходи плану формування КМ у програмі FreeMind (як графвіз), або в Інтернеті за допомогою Карти
знань www.bublle.us ) . Передбачте в плані час та заходи на вдосконалення навичок .
6. Збережіть розроблений план на комп’ютері в спільній папці «Плани», назвавши свій файл
«План_Ваше прізвище».
7. Відкрийте на своєму комп’ютері плани інших учасників (сусідів праворуч та ліворуч), ознайомтеся з
ними та запишіть в своєму робочому зошиті коментарі щодо переглянутих планів, вказавши сильні
сторони планування та можливості їх вдосконалення.
8. Ознайомте сусідів з вашими коментарями.
9. При необхідності внесіть корективи в свої плани.
Форма звітності для виконання завдання
План формування навичок критичного мислення при роботі учнів в Інтернеті
Вчитель ____________________
Клас_______________ Навчальний предмет _______________________
Коментарі:
А) Сильні сторони, цікаві моменти: ____________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________
Б) Можна вдосконалити:_______________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________
(варіант 2)
Пункти 1-4 та 6-9 - як в попередньому завданні.
6. Розробити структуру та заходи плану формування КМ у програмі FreeMind (як графвіз), або в
Інтернеті за допомогою Карти знань www.bublle.us
Практичне заняття. Рефлексія теми 3. (Фаза консолідації)

Методи навчання: спільна дискусія, «Відкритий мікрофон»
Запитання для обговорення:
Які саме критерії (наприклад – елементи навігації, зміст, чи відомості про автора) ви вважаєте
вирішальними та більш важливими в порівнянні з іншими?
55
Чи є серед критеріїв такий один, за яким можна було б однозначно сказати, чи можна довіряти цьому
сайтові, чи ні?
Яка мінімальна кількість критеріїв може допомогти нам з упевненістю сказати про корисність сайту
для навчальних цілей? Які саме ці критерії? В якому порядку?
Що важливіше – знати формальні індикатори, чи вміти критично мислити при оцінюванні веб-сайтів?
ТЕМА 4. ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ШКОЛЯРІВ
РІЗНОГО ВІКУ.
 Проблема оцінювання рівня сформованості навичок критичного мислення в учнів.
 Формальні індикатори і критерії рівня сформованості навичок критичного мислення.
 Розробка форм оцінювання для учнів різного віку при роботі з Інтернет-сайтами.
 невідповідністю між декларованими в основних державних документах цілей щодо необхідності
формування критичного мислення і відсутністю документів та рекомендацій з засобів, методів їх
оцінювання;
Мета теми 4 – формування професійних компетенцій вчителів щодо цілеспрямованого визначення
рівня сформованості навичок критичного мислення в учнів, використовуючи засоби ІКТ.
o сутності основних напрямків розвитку теорії оцінювання вмінь учнів та рівня розвитку
мислення;
o планувати роботу з оцінювання рівня сформованості критичного мислення учнів при
оцінювання ресурсів Інтернету ;
o розробляти форми оцінювання веб-сторінок для потреб класу, навчального предмету,
відповідно до вікових особливостей учнів.
своїх учнів, вироблення планів формування КМ та їх оцінювання.
 знання:
o сутності основних напрямків розвитку теорії оцінювання вмінь учнів та рівня розвитку
мислення;
 вміння:
o планувати роботу з оцінювання рівня сформованості критичного мислення учнів при
оцінювання ресурсів Інтернету ;
o розробляти форми оцінювання веб-сторінок для потреб класу, навчального предмету,
відповідно до вікових особливостей учнів.
56

своїх учнів, вироблення планів формування КМ та їх оцінювання
 Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змісту предмета
в порівнянні з вимогами діючих програм. Оцінювання є особливою стороною контролю, а педагогічна
оцінка його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її
якісними (словесним, вербальним) показниками, або в балах, тобто в кількісних показниках.
 Самооцінка - процес при якому учні чи педагоги, систематично розглядають власні результати,
зворотній зв’язок щодо власної роботи з метою покращення своїх результатів в майбутньому.
Зазвичай передбачає порівняння із стандартом та визначеними критеріями.
 Взаємооцінка – процес при якому учні розглядають та оцінюють результати роботи чи поведінку
інших учнів, які співпрацювали в одній групі. Зазвичай передбачає порівняння із стандартом та
визначеними критеріями.
 Порт фоліо – колекція робіт учня/педагога, що збирається цілеспрямовано і систематично і
відображає його зусилля, успіхи та досягнення протягом певного часу. У порт фоліо включаються
приклади робіт у письмовому вигляді, відео матеріали, матеріали на електронних носіях, щоденники
рефлексії.
 Дескриптор - опис діяльності учнів в формі оцінювання, що відповідає певному рівню знань та вмінь.
 Рубрики – підзаголовки, опис характеристик, критеріїв, загальних груп параметрів оцінювання.
 Форми оцінювання – певні правила, інструктивні матеріали, за якими оцінюються результати
учнівських робіт та діяльність учнів в процесі навчання.
В державних документах щодо оцінювання вказано: 6 «При оцінюванні вчитель має враховувати рівень
досягнень учня, а не ступінь його невдач. Критерії оцінювання ґрунтуються на позитивному принципі,
при якому оцінки не поділяються на позитивні й негативні, останні з яких нерідко виконували каральні
функції.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є такі:
а. контролююча, яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), дає змогу
вчителю своєчасно планувати й коригувати роботу й методику вивчення наступного матеріалу;
б. навчальна, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його
проведення сприяє вдосконаленню підготовки учня, групи чи класу;
в. діагностична, яка є основою діагностичного підходу в діяльності вчителя й допомагає йому
встановлювати причини труднощів, з якими стикається учень у процесі навчання, виявлених прогалин у
його знаннях та вміннях;
г. виховна виявляється не тільки в меті та змісті завдань, а й у методиці їх реалізації вчителем, у
наступному коментуванні й оцінюванні робіт.
Оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє:
повторенню і систематизації навчального матеріалу;
своєчасному виявленню труднощів, з якими стикається учень у навчальній діяльності, прогалини у
його знаннях і вміннях;
встановленню рівня готовності до засвоєння нового матеріалу;
формуванню вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовуючи прийоми самоперевірки
і самоконтролю;
стимулюванню відповідальності та бажанню змагатися учнів.
При цьому вчитель застосовує попереднє оцінювання, яке має на меті виявлення рівня навчальних
досягнень учнів; поточне оцінювання, яке є набором різних видів актуалізації досягнень учнів та їх
закріплення; тематичне оцінювання, що допомагає виявити рівень досягнень учня з конкретної теми
чи кількох тем.
Важливим при оцінюванні навчальних досягнень учнів є врахування критеріїв оцінювання. Залежно від
ступеня компетентності учня розрізняються такі чотири рівні навчальних досягнень: низький
6
Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти.
57
(рецептивно продуктивний); середній (репродуктивний); достатній (конструктивно-варіативний);
високий (творчий).
Таблиця 5. Умовна схема переведення навчальних досягнень учнів з чотирибальної шкали оцінюванні у 12-бальну.
Рівні Бали Критерії
компе
тент
ності
I. Учень володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення

1 окремих фактів, елементів, об'єктів, що позначаються учнем окремими словами чи
реченнями.
Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими
2
реченнями, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні.
Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину
3
навчального матеріалу.
Учень володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на
4
репродуктивному рівні.
Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний з допомогою вчителя
5
ІІ. логічно відтворити значну його частину.
Учень може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і
6 розуміння основних положень, з допомогою вчителя може аналізувати навчальний
матеріал, порівнювати та робити висновки, виправляти допущені помилки.
Учень здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, частково
7 контролювати власні навчальні дії, наводити окремі власні приклади на підтвердження
певних тверджень.
Учень вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом
учителя, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну
8
ІІІ. діяльності, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок
під керівництвом учителя.
Учень вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує
його на практиці; вільно розв'язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє
9
допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого
матеріалу.
Учень виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної
10 навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела
інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, які поставив учитель.
Учень вільно висловлює власні думки і відчуття, визначає програму особистої пізнавальної
діяльності, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту
ІV. позиції щодо них; без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує
11
одержані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності.
Використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує
особисту життєву позицію, узгоджуючи її із загальнолюдськими цінностями.
Учень виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдаровання і нахили,
12
вміє самостійно здобувати знання.
Сучасні тенденції оцінювання.
Таблиця 6 . Оцінювання: сучасні тенденції 7
Від До
Письмові роботи (іспит), закритий іспит Відкритий іспит, кооперативний іспит,
7
Краснова Т.И.Центр проблем развития образования Белорусского государственного университета,
www.charko.narod.ru
58
курсові роботи, проекти

Оцінювання викладачем Оцінювання при участі учнів
Імпліцитні (неявні) критерії оцінки Експліцитні (явні) критерії оцінки
Конкуренція Співробітництво
Оцінка результату Оцінка процесу
Мети й завдання Навчальні результати
Оцінювання знань Оцінювання вмінь, здібностей
Тестування пам'яті Оцінювання розуміння, інтерпретації,
застосування, аналізу, синтезу
Оцінювання предмету Оцінювання теми
Підсумкове, сумарне оцінювання Формуюче, розвиваюче оцінювання
Пріоритетність оцінки Пріоритетність навчання
Чим може допомагати оцінювання учню? (Або: Коли оцінювання стає розвиваючим?)
o може допомагати учитися на помилках;
o може допомагати зрозуміти учням, що важливо;
o може допомагати зрозуміти учням, що в них виходить;
o може допомагати учням виявляти, що вони не знають;
o може допомагати учням виявляти, що вони не вміють робити;
o може допомагати зрозуміти відслідковувати їм власний процес руху в змісті.
Розвиваючий ефект зворотного зв'язку полягає в тому, що він:
o Показує сильні сторони роботи.
o Фіксуючи слабкі моменти, пропонує або показує способи їхнього подолання (розвитку)
Способи оформлення зворотного зв'язку:
o почніть із позитивного, підбадьорливого коментарю;
o напишіть коротке резюме Вашої точки зору на завдання;
o балансуйте негативні й позитивні коментарі;
o перетворюйте всю критику в позитивні пропозиції;
o робіть загальні пропозиції щодо того, що можна зробити в наступному завданні;
o задавайте питання, які заохочують рефлексію роботи;
o використовуйте зрозумілу мову;
o пояснюйте всі Ваші коментарі;
o запропонувати наступну роботу й рекомендації;
o запропонувати певні способи поліпшення виконання завдання;
o запропонувати допомогу по певних проблемах;
o запропонувати обговорити оцінку й ваші коментарі.
Оцінювання інтерпретується як конструктивний зворотний зв'язок.
Ключові цінності оцінювання. Оцінювання повинне бути:
o валідним (об'єкти оцінки повинні відповідати поставленим цілям курсу)
o надійним (використовувати однакові стандарти або критерії)
o справедливим (різні учні повинні мати рівні можливості домогтися успіху)
o розвиваючим (фіксувати що можуть учні, і як їм поліпшити свої результати)
o своєчасним (підтримуючий розвиваючий зворотний зв'язок)
o ефективним (здійсненним, не забирати увесь ваш час і час ваших студентів)
Поради вчителям (оцінювання):
 Зв'язуєте оцінювання насамперед з навчанням, потім з підтримуючих учнів зусиллями, і тільки в
останню чергу з виставлянням оцінок.
 Оцінюйте як у процесі навчання, так і в його кінці.
 Ніколи не оцінюйте учнів без коментарів щодо того, як вони можуть поліпшити свій результат.
 Вчіться самі на помилках учнів.
 Використовуйте різноманітні методи оцінювання
 Намагайтеся залучати учнів до участі в процесі оцінювання за рахунок:
o обговорення функцій методів оцінювання і їхніх відповідностей цілям курсів;
o використання самооцінювання й взаємооцінювання учнів
o пропонуйте учням розділити відповідальність при виборі методів оцінювання.
59
 Часто і ясно фіксуйте, що просте запам'ятовування й відтворення знань не буде заохочуватися.
 Фокусуйтесь спочатку на валідності, а потім на надійності.
 Робіть усе, що від Вас залежить, щоб знизити тривожність, що ініціює оцінювання.
 Ніколи не пропонуйте завдання або екзаменаційне питання поки Ви не підготуєте відповідь самі
 Підготуйте моделі відповідей і використовуйте їх, щоб демонструвати учням, що Ви очікуєте
одержати від них
 Будьте обережні в об'єктивності й точності при оцінюванні здібностей учнів.
Проблеми оцінювання рівня сформованості критичного мислення в учнів:
o Протиріччя між вимогами Державних стандартів і навчальних програм розвивати критичне
мислення (КМ зустрічається більше 10 разів), та розробленою загальною системою оцінювання.
o Немає розроблених критеріїв оцінювання для розвитку мислення, інструментарію, засобів та
методики вимірювання.
o Складність розробки таких єдиних критеріїв для розвитку мислення.
o Вчителі не оцінюються (атестаційні вимоги – не конкретні) за вміннями розвивати мислення в учнів.
o Перевантаженість шкільних програм фактичним матеріалом, необхідним для засвоєння, що не дає
змогу виділити час на формування та оцінювання рівня сформованості критичного мислення.
o Відсутність окремого предмету, навчальних наскрізних тем в структурі інших предметів, з яких
можна було б проводити оцінювання і виставлення оцінок з рівнів сформованості мислення в тому
числі і критичного мислення
В навчальній діяльності з аналізу ресурсів Інтернету оцінюємо:
1. Наявність і ступінь сформованості установок до готовності учнів самостійно, перш ніж
використовувати дані, перевірити надійність джерела та достовірність інформації.
2. Знання:
o причин, які викликають необхідність оцінювання ресурсів Інтернету;
o формальних індикаторів оцінювання веб-ресурсів;
o основних мисленнєвих навичок, складових критичного мислення
3. Вміння критично мислити:
o ставити відповідні запитання;
o піддавати сумнівам вірогідність тверджень, фактів;
o аргументувати своє рішення, думку;
o робити висновки.
Методи оцінювання можуть бути різними, як традиційними, так і інноваційними.
Таблиця7. Переваги і недоліки різних засобів оцінювання
Презентування Письмові роботи Тести, контрольні Індивідуальні звіти
результатів роботи роботи
Найкраще для перевірки для перевірки основних для перевірки спосіб мислення,
застосування основних знань та знань та деяких вмінь знань мисленєві процеси
вмінь
Переваги можливість для дозволяє учням можливість дозволяє вчителям
засвоєння працювати впродовж перевірити оцінити установки,
основного змісту. певного часу та стандартизованою отримати зворотній
дозволяє учням здійснювати процедурою зв'язок про перебіг
демонструвати кооперативний знання у великої мисленєвих
свою роботу (груповий) перегляд та групи учнів за процесів в учнів
цільовій аудиторії. спільне редагування невеликий дозволяє учням
Дозволяє досягти проміжок часу усвідомити
дозволяє майстерності, найкращої переваги проектної
здійснювати якості та власних засобів корисно роботи; добре для
інтеграцію творчого вираження. використовувати ідентифікації та
(поєднання) цілого для оцінювання планування дій в
комплексу вмінь та окремих учнів непередбачуваній
навичок) обстановці.
Недоліки важко давати важко встановити важко визначити важко визначати
завдання та особистий внесок набуті вміння надійні критерії для
управляти кожного учня, якщо оцінювання.
60
процесом, створюється груповий

особливо для продукт. Встановлення,
великої кількості що саме було вивчено не
учнів завжди очевидне через
кінцевий продукт.
Спостереження за поведінкою учнів – для визначення сформованої готовності учнів оцінювати

достовірність та надійність веб-сайтів, які вони використовують в навчальній діяльності.
Таблиця8. Приклади категорій для представлення результатів та критерії оцінювання:
Розуміння Якість роботи Поведінка
Демонструє розуміння Оригінальність Готовність до критичного мислення
Показує застосування та Повнота, завершеність Старанність
розширення ідеї Коректність, точність, Вміння правильно розподілити час
Відповідає на питання, правильність – своєчасність виконання
показуючи майстерне Відповідність, підходить до Наполегливість
володіння предметом теми Фокусування на завданні
дослідження Якість організації матеріалу для Продуктивність, ефективність
Всебічність та вичерпний показу Оперативність, працездатність
показ Якість використання візуалізації Рентабельність
Відповідність (адекватність) Якість презентування (процесу Ентузіазм
відібраного матеріалу демонстрації)
Розробка і створення форм оцінювання
Перед тим, як скласти власний план оцінювання, перегляньте декілька цікавих прикладів форм
оцінювання та планів проведення оцінювання в ході навчання. Ви можете адаптувати їх для свого класу,
навчального предмету, віку своїх учнів, цілей, які ви ставите перед своїми учнями.
Для того щоб скласти форми оцінювання важливо знати деякі терміни та поняття, наприклад:
Характеристики, Бали
критерії,
назви рубрик
4 3 2 1
Визначення цілей Обирає Обирає цілі, які Обирає нереальні Починає
дослідження проблемні цілі та можна досягти. для досягнення вирішення
такі, яких можна цілі. завдання без
досягти формулювання
будь-яких цілей.
Ідентифікує та Ідентифікує та Ідентифікує Не може
знаходить всі знаходить деякі ресурси, які ідентифікувати
ресурси необхідні ресурси, необхідні необхідні для ніяких ресурсів для
для досягнення для досягнення досягнення досягнення цілей.
цілей. цілей. поставлених цілей,
проте не знаходить
їх
Дескриптор (опис діяльності учнів, що відповідає певному рівню).

Приклади форм оцінювання
Таблиця 9. Критичне мислення (робота в навчальному проекті)
Критерії/ Середній Достатній Високий
рівень
Відповідніс Додатково до критеріїв, що
ть зазначені в розділі
Учень Матеріали (фото, звукові Учень відібрав матеріали (фото, Професійно:
61
відібрав файли, відео матеріали, звукові файли, відео матеріали, Учень демонструє глибоке
матеріал, ілюстрації тощо) не ілюстрації тощо) відповідно до розуміння аудиторії та
об’єкти та відповідають аудиторії та аудиторії та ситуації. ситуації шляхом відбору
/чи техніки, ситуації. матеріалу, який підвищує
які розуміння проекту.
відповідают Мова не відповідає Учень використовує мову, яка
ь потребам аудиторії та ситуації (для прийнятна до аудиторії та Учень використовує мову,
вимогам та школи чи місцевої відповідна ситуації. яка налаштовує слухачів на
правилам громади). конкретну та позитивну
для часу, Ніяких ознак, що учень Учень відібрав ефективні реакцію аудиторії.
місця та відбирав ефективні інструменти та засоби, техніки Учень створює та підбирає
аудиторії. матеріали, техніки чи та концепції для досягнення зміст, інструментарій та
концепції, щоб відобразити мети проекту та такі, що засоби, які підвищують
цілі проекту чи слідувати відповідають вимогам проекту. ефективність сприйняття
основним вимогам проекту. визначених цілей.
Гумор не підвищує Учень використовує гумор, який
розуміння та може підвищує розуміння та не
образити аудиторію. ображає аудиторію.
Застосуван Додатково до критеріїв, що
ня зазначені в розділі
Учень Можливості до Учень демонструє здатність Професійно:
використову застосування теорій, змінювати теорію, принципи та Учень активно шукає нові
є свій принципів та /або вмінь, /чи навички до нових ситуацій, умови, обставини та
матеріал, установок чи проблем не умов чи проблем. ситуації, які дозволять
розуміння продемонстровано. йому використовувати
чи набуті Учень не може перетворити Учень може модифікувати теорії, принципи, та/або
навички в теорію, продукти чи теорії, продукти, поведінку чи навички.
нових поведінкові навички навички до нових відповідних Учень наводить численні
ситуаціях. відповідно до нових чи ситуацій чи змінених умов приклади, як і за яких умов
змінених умов. існування. можуть бути використані
певні теорії, принципи та
/чи навички.
Аналіз Додатково до критеріїв, що
Учень зазначені в розділі
розбиває Учень не демонструє чітке Учень розуміє чітке розуміння Професійно:
весь розуміння правил, означень, правил, означень, законів, Учень використовує аналіз
матеріал законів, концепцій, теорій, та концепцій, теорій та принципів для вивчення теорій,
та/чи вміння принципів теми чи вмінь та теми та вмінь та навичок що законів, концепцій, теорій
та навички навичок, що вивчаються. вивчаються. та принципів, що
на їх Аналіз не включає діаграм, Аналіз включає діаграми, вивчаються.
складові, моделей, часових діаграм, моделі, часові діаграми,
так, щоб уся ілюстрацій чи етапів ілюстрації, етапи розвитку Учень та/чи аудиторія
структура розвитку об’єктів, об’єктів/принципів/проблем, можуть визначати різницю
була принципів/проблем що що вивчаються. між подібними
зрозумілою. вивчаються. означеннями, законами,
Учень не демонструє Учні можуть ідентифікувати теоріями та принципами.
розуміння причинно- взаємозв’язки між ідеями,
наслідкових зв’язків. даними, та феноменами. Учень може
ідентифікувати різницю
між причиною та
наслідком та спричиненим
ефектом.
Оцінювання Додатково до критеріїв, що
Учень оцінює зазначені в розділі
якість Учень не демонструє Учень демонструє розуміння Професійно:
62
матеріалів, розуміння критеріїв критеріїв, що використовуються Оцінювання включає

об’єктів чи потрібних для оцінювання. для оцінювання. посилання на
ідей на основі Учень не проявляє свого Учень може відстоювати своє порівняння/протиставленн
суб’єктивних бажання до відстоювання оцінювання (критику). я з трьома чи більше
та свого оцінювання іншими теоріями, ідеями,
об’єктивних (критики). об’єктами.
показників, Оцінювання не спирається Оцінювання спирається на
(критеріїв). на критерії чи стандарти. критерії, стандарти. Учень створює сам чіткі і
Оцінювання не включає Оцінювання включає зрозумілі, обґрунтовані
порівняння та порівнювання та критерії (такі як рубрики,
протиставлення одних протиставлення одних стандарти, правила) для
ідей/об’єктів / матеріалів ідей/об’єктів / матеріалів іншим. оцінювання.
іншим.
Синтез Додатково до критеріїв, що
зазначені в розділі
Учень Синтезування не успішно Синтезування успішно інтегрує Професійно:
комбінує інтегрує ідеї, зображення, ідеї, зображення та/чи об’єкти в Синтез унікальний
більше ніж та/чи об’єкти в одне ціле. одне ціле. (оригінальний).
один об’єкт
чи ідею та Учень не узагальнює свої Учень узагальнює свої Синтез показує ретельне
формує умовиводи в процесі умовиводи в процесі синтезу. планування та увагу до
нове синтезу. того, як елементи
зв’язане Комбінація елементів не Комбінація елементів логічна підходять один одному.
ціле. логічна та/чи голослівна (не та/чи виправдана (підтверджена Учень може синтезувати
підтверджена доказами) доказами). нові елементи на основі
змінних умов, впливів чи
середовища.
Комбінація елементів
підтверджена доказами.
Таблиця10 . Оцінювання співпраці та роботи в команді

Крит Вага
ерій крит Середній рівень Достатній рівень Високий рівень
ерію
25% Додатково до критеріїв, що
Член групи був активним, зазначені в розділі Професійно:
ініціативність
Лідерство та
Член групи був пасивним, генерував нові ідеї, брав Член групи був лідером в
запропонував декілька нових на себе ініціативу для організації роботи групи та
ідей; в основному робив те, того, щоб виконання розподілі обов’язків членів
що пропонували інші або не завдання було чітко групи, слідкував за розвитком
надавав допомогу, коли вона організоване та завершене та прогресом, фокусував та
була потрібна. та надавав допомогу, коли спрямовував роботу групи
вона була потрібна. над проектом.
Член групи був не здатним чи Член групи демонстрував зазначені в розділі Професійно:
не хотів допомагати іншим, бажання допомагати Член групи активно
Сприяння та
підтримка
робив неконструктивні іншим членам групи, співпрацював з членами

критичні зауваження з коли вони зверталися по групи, слідкував за прогресом
приводу проекту та членів допомогу, активно кожного, намагався
групи, чи поводився вислуховував інших допомогти кожному члену
деструктивно з іншими членів групи та допомагав групи.
членами групи. створювати позитивну
групову взаємодію.
63
Вклад та робоча етика Член групи був готовим зазначені в розділі Професійно:
Член групи був завжди поза кожного дня працювати в Член групи робив все, щоб всі
спільним завданням, не групі, мав свої обов’язки в члени групи працювали весь
виконував групові обов’язки групі і працював над час та демонстрував бажання
та не завжди був присутнім, проектом майже весь час. витрачати додатковий час
що вплинуло на розвиток та Якщо був відсутнім, то поза класом/школою для
здійснення проекту. інші члени групи знали того, щоб завершити проект.
Можливо працював старанно, причини, і це не
але не над важливими вплинуло на загальний
частинами проекту. результат проекту.
Таблиця11 . Оцінювання письмового есе8

Середній рівень Достатній рівень Високий рівень
Чи дав учень Ви не висловили чіткого Ви висловили висновок, Ви зробили цікавий та
обґрунтований висновок висновку. але він занадто оригінальний висновок.
? очевидний.
Чи зміг учень Наведено недостатньо Були наведені певні Було наведено достатньо
підтримати доказів, або не має докази, але вони не були переконливих доказів.
свою відповідь висновку, який би переконливими.
доказами з тексту? можна було доводити.
Чи достатня величина Робота була занадто Робота була Робота була адекватного
роботи? (обсяг роботи) короткою/довгою. короткою/довгою. розміру.
Чи правильна Роботі не вистачає чіткої Робота має певну Робота має чітку
організація (структура) організації викладення організацію (структуру), структуру, в тому числі
роботи? матеріалу. але автор не завжди вступ, головну
дотримується. частину і висновок, і
автор дотримувався
її весь час.
Чи чітко висловлені У роботі було занадто Вам треба висловлювати Думки Були чіткими, а
думки автором у багато узагальнень. свої думки більш чітко деталі та приклади
роботі Приведено замало та включати деталі та яскравими.
та відповідно до теми? детальних прикладів. приклади.
Чи використовує автор Ви використовували Ви використали деякі Ви підібрали чіткі слова
слова чітко та надто загальні чіткі слова, але їх з уважністю.
зрозуміло? висловлювання. потрібно більше.
Необхідні чіткіші слова.
Таблиця12 . Схема оцінювання есе9
Почат Серед Достат Висо
ковий ній ній кий
СТРУКТУРА
Есе відповідає темі Есе не відповідає темі
Тема глибоко розкрита Тема розкрита поверхово
АРГУМЕНТАЦІЯ
Аргументи логічно структуровані Аргументи розкидані,
непослідовні
Факти представлені точно Багато сумнівних або
неточних фактів
8
За кн.ВукінаН.В., Дементієвська Н.П., Сукенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний
посібник/За 7наук. Ред.. О.І.Пометун – Харків, 2007, стор.74-75.
9
Краснова Т.И.Центр проблем развития образования Белорусского государственного университета,
www.charko.narod.ru
64
Строгий критичний аналіз Недостатнє використання

ключових понять (концепцій) ключових понять (концепцій)
НОВИЗНА
Оригінально й творчо Не дуже оригінально
СТИЛЬ
Акуратне написання Незграбне написання
Концентрований текст Зайві повторення
ОФОРМЛЕННЯ
Чітко й добре оформлена робота Неохайна й робота, що
читається важко
Вивірений, обґрунтований розмір Занадто довга / коротка
роботи (обсяг) робота
ГРАМОТНІСТЬ
Граматично правильні Багато граматичних помилок
конструкції
Немає орфографічних помилок Є орфографічні помилки
Ефективне використання схем / Неефективне використання
таблиць для підтвердження схем / таблиць для
аргументів підтвердження аргументів
ДЖЕРЕЛА
Адекватне використання джерел Плагіат
Таблиця13 . Форма зворотного зв’язку на есе
Ім’я Оцінка
Сильні моменти Пропозиції до покращення
Аспект аналізу / Пояснення Аспект аналізу / Пояснення
Вступ Вступ
Теза / фокус; ясно, виразно, добре, Необхідне більш виразне фокусування, визначення тези
визначений Поясніть ваш підхід
Аргументація Аргументація
Точно сформульована Поясніть спрямованість аргументації
Добре підкріплена фактами й Більше аналізуйте, менше описуйте
джерелами Необхідний більш глибокий аналіз
Гарні навички синтезу Зв'язуйте проблеми з їх інтерпретаціями
Критичне використання матеріалу «Тримаєтесь» питання есе
Гарне розуміння питання Переробіть / розширте висновки
Стиль викладу: Зверніть увагу на наступні моменти:
Зміст Зміст
Добре підібрано, доречно Будьте безжалісні до нерелевантного матеріалу
Уникає тривіального змісту Чи дійсно всі деталі так необхідні?
Зафіксовано розходження між Використовуйте більше широкий діапазон інтерпретацій.
історичними підходами Використовуйте більше джерел, гарних джерел!
Пояснено підстави позицій Демонструйте використання джерел у бібліографії Впевніться,
Добре відібрана використовувана що зміст ясно розуміється.
література Будьте критичнішим!
Технічний аспект Технічні аспекти
Визнані джерела Перевірте ваші посилання
Посилання / бібліографія оформлені Використовуйте посилання
правильно Перевірте порядок джерел
Акуратніше оформіть роботу
Поліпшіть ваш почерк / підберіть більш читабельний шрифт
Ви перевіряли помилки? (помилки недбалості)
Уникайте м'яких цитат. Перефразуйте!
65
Практичне заняття «Проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів, пов’язаних з критичним
аналізом веб-ресурсів»
Метод навчання: інтерактивна вправа «Голосуємо ногами. (Дискусія з відкритими відповідями)» .
1. Тренер читає твердження. Займіть позицію, станьте на одну сторону «дороги», якщо ви
згодні з цим твердженням, або на протилежний бік, якщо не згодні.
2. Будьте готові пояснити і аргументувати свій вибір.
Лекція
«Оцінювання діяльності учнів з інформаційними джерелами. Рівень сформованості критичного
мислення»
Метод навчання: лекція – презентація.
1. Презентація до теми 4 «Оцінювання діяльності учнів з інформаційними джерелами. Рівень
сформованості критичного мислення»
Практичне заняття «Створення форм оцінювання роботи учнів з оцінюванням інформації»
Метод навчання: індивідуальна робота з шаблонами форм
1. Використовуйте наступні елементи для створення рубрик для оцінювання роботи з інформацією.
Початков Середній Достатній Високий
ий рівень рівень рівень рівень
Показує стратегічний підхід при оцінюванні
інформації
Оцінює більшість різноманітних ресурсів, які
використовує
Досліджує різноманітні точки зору авторів на
проблему
Використовує формальні індикатори достовірності і
надійності інформації
Ставить відповідні запитання щодо з’ясування мети
авторів публікації інформації
Вміє аргументувати свій вибір сайтів для навчання
Звертається по допомогу, коли її потребує
2. Додайте дескриптори (описові ознаки), визначаючи, що саме роблять учні, коли вони роблять
експертизу інформації, яка потрібна для виконання проекту. Нижче наведені описи критеріїв для
перших деяких елементів таких рубрик:
Початковий Середній Достатній Високий рівень
рівень рівень рівень
Показує Шукає Розуміє Може пояснити та
стратегічний інформацію необхідність демонструє значення та
підхід при випадково чи стратегічного розуміння стратегій
оцінюванні без спеціальної підходу і знає, пошуку, відповідних до
інформації стратегії для як складати поставленого запитання
пошуку пошуковий (вирішення проблеми)
план
Практичне заняття «Створення форм оцінювання для відбору інформації»
66

1. Використовуйте наступні елементи для створення рубрик для оцінювання роботи з інформацією.
Початковий Середній рівень Достатній Високий
рівень рівень рівень
Знаходить основні джерела
Фокусується на головних
(основних) джерелах
Відбирає головні ідеї з джерел
Ефективно записує
інформацію
Організує та маркує відібрану
інформацію
Виявляє достовірність
інформації при потребі
2. Додайте дескриптори (описи), як саме мають працювати учні при відборі відповідної та оцінюванні
інформації, потрібної для виконання проекту. Нижче наведені описи критеріїв для перших деяких
елементів таких рубрик:
Початковий Середній Достатній рівень Високий рівень
рівень рівень
Знаходить Не Отримує потрібну Швидко отримує різнобічну
основні використовує інформацію з потрібну інформацію з
джерела головних головних пошукових головних пошукових джерел та
пошукових джерел та використовує різноманітні
джерел, чи не використовує пошукові стратегії для
відбирає відповідні пошукові знаходження потрібної
важливої стратегії для інформації (індексування,
інформації знаходження ключові слова, розширення та
потрібної інформації звуження пошуку)
Практичне заняття «Створення форм оцінювання для роботи з інформацією»
1. Використайте наступні елементи для оцінювання робот з інформацією.
Початковий Середній Достатній Високий
рівень рівень рівень рівень
Висвітлення взаємозв’язку між ідеями
Визначення та маркування (позначення)
ключової інформації та головних ідей
Організація даних та ідей
Структурування інформації
Інтерпретація інформації
Висновки з інформації
2. Додайте дескриптори (описи), як саме мають працювати учні при роботі з інформацією,
потрібною для виконання проекту. Нижче наведені описи критеріїв для перших деяких
елементів таких рубрик:
Початковий рівень Середній рівень Достатній рівень Високий рівень
Висвітлення Прочитує та записує Занотовує та Занотовує та виділяє
взаємозв’язку інформацію дослівно виділяє головні невідповідності в між
між ідеями (слово в слово). Не явні ідеями, користуючись
коментує своїми невідповідності в декількома різними
словами, не знаходить між ідеями, джерелами
взаємозв’язку між користуючись інформації.
інформацією з різних єдиним джерелом
67
джерел. інформації.
Практичне заняття «Створення рубрик для оцінювання презентування результатів роботи з
критичного оцінювання веб-сторінок»
1. Використайте наступні елементи для оцінювання створення презентації.
Початковий Середній Достатній Високий
рівень рівень рівень рівень
Підбір переконливих, авторитетних
аргументів
Виявлення творчих самостійних рішень при
компонуванні презентації
Викладання інформації власними словами.
Розвиток головних ідей та створення
концепцій
Підбір достатньої кількості доказів на
підтримку тверджень
Відбір прикладів та конкретних деталей.
2. Додайте дескриптори (описи), як саме мають працювати учні при створенні презентації, потрібної
для представлення проекту. Нижче наведені описи критеріїв для перших деяких елементів таких
рубрик:
Початковий Середній Достатній рівень Високий рівень
рівень рівень
Підбір Відбирає Аргументує Будує логічну, покрокову
переконливих, непереконливі позицію, аргументацію,
авторитетних докази для використовуючи використовуючи
аргументів підтвердження переконливі різноманітні та переконливі
головної думки аргументи докази.
Практичне заняття «Розробка форми оцінювання для оцінки діяльності учнів з критичного
аналізу ресурсів Інтернету»
Метод навчання: індивідуальна робота на комп’ютері
1. В розробленому плані формування в учнів вмінь критично оцінювати веб-ресурси (при вивченні
попередньої теми) оберіть етап, для якого ви будете розробляти форму оцінювання знань та вмінь
учнів.
2. Визначте основні навчальні цілі, які ви ставите на цьому етапі. Впишіть їх в відповідні клітинки
Форми для звітності. (Роботу можна виконувати в формі для звітності або відразу на комп’ютері).
3. Визначте 4-5 основних критеріїв для оцінювання діяльності учнів з критичного оцінювання веб-
ресурсів.
4. Заповніть описи діяльності учнів (дескриптори) в такому порядку: починаючи з Високого рівня, потім
- Початковий рівень, далі Середній і Достатній.
5. Визначте цінність кожного критерію (відсотки від загальної оцінки) на цьому етапі навчання та
проставте для кожного критерію максимальну кількість балів (або коефіцієнт), враховуючи, що
максимальний загальний бал – 100.
6. Продумайте систему переводу балів в оцінки (бали в класний журнал ) та запишіть під таблицею.
Форма для звітності:
Клас ______________ Предмет___________________ Тема _______________________
Цілі Назва Початковий Середній Достатній Високий
навчання критерію рівень рівень рівень рівень
знання
68
вміння
Бали
Перерахунок балів в оцінки (за 12-бальною системою):
Практичне заняття «Рефлексія (консолідація) теми 4 »

Метод навчання: інтерактивна вправа «Аргументований переконуючий лист»
1. Об’єднайтеся в групи по 4 учасники.
2. Складіть аргументованого листа до освітньої установи, в якому наведіть щонайменше 2 факти та 3
переконливих докази на користь навчання в школі критичному оцінюванню сторінок Інтернету.
ЗВЕРШЕННЯ МОДУЛЯ
Практичне заняття «Консолідація (рефлексія) модуля»
1. Опитувальник В.МакКензі.
2. Теоретичний матеріал до Модуля.
Метод навчання: індивідуальна робота.
Опис завдання:
1. Індивідуально ознайомтеся з опитувальником В.МакКензі з визначення множинного інтелекту та
заповніть кожну секцію відповідно до рекомендацій опитувальника.
2. Визначте власний тип інтелекту або індивідуальних здібностей.
2. Об’єднайтеся в групи за типами інтелекту (за Г. Гарднером) і кожна група впродовж 15 хв. виконує
завдання, що наведене в таблиці:
Групи за типами Навчальні завдання/методи:
інтелекту:
69
Лінгвістичні Написати СЕНКАН з критичного мислення та оцінювання веб-ресурсів
та/ або Переконливого листа до МОН України з аргументацією чому слід
ввести в програми та Стандарти навчання учнів критично оцінювати веб-
сторінки.
Візуально-просторові: Намалювати карту-місцевість КРАЇНА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
(острови, річки, моря – назви пов’язані з основними поняттями КМ)
та/або рекламну презентацію (PowerPoint) «МИ – за критичне мислення!»
Логіко-математичні Методом ПРЕСС створити плакат «Навчати критично оцінювати веб-

сторінки<., тому що..» (5 аргументів).
Міжособистісні Спілкуються з усіма групами - збирають матеріали всіх груп, створюють
сценарій і організовують та проводять ЗАВЕРШАЛЬНУ ВПРАВУ з
виступом всіх груп
Внутрішьоособистісні Індивідуально пишуть міні -есе на одне з завдань:
1. Опишіть якості, які допоможуть вам бути успішними при
формуванні в учнів КМ
2. Поясніть власну філософію щодо критичного мислення та роботи
в школі.
Кінестетичні Створюють групову скульптуру на тему «Критичне мислення - бій
пропаганді!»
3. Презентація своєї роботи кожною групою.
ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
1. Заповнення вихідних анкет.
2. Видача сертифікатів.
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ДО МОДУЛЯ (виконується на комп’ютері)

Тест до модуля
1. Хто з вчених першим обґрунтував необхідність цілеспрямованого формування критичного мислення в
учнів? Із поданого переліку тверджень оберіть вірне:
Жан Піаже
Девід Клустер
Джон Дьюі
Говард Гарднер
Чарльз Темпл
Бенджамін Блум
2. Позначте на піраміді рівні мислення за таксономією освітніх цілей Блума (Піраміда буде на малюнку)
3. Чому Андерсон та Д. Кратволь , учні Блума, відмовилися від ієрархічної структури рівнів мислення?
4. Розташуйте, де знаходиться критичне мислення в піраміді Блума .

5. Чи вірним є твердження, що не можна ставити учням оцінки за критичне мислення?
Так
Ні
6. Хто є автором теорії множинного інтелекту ? 1.Альфред Біне 2. Девід Клустер 3. Джон Дьюі 4. Говард
Гарднер 5. Чарльз Темпл 6. Жан Піаже
7. Знайдіть відповідність між «категоріями множинного інтелекту» та їх описами:
Категорії інтелекту: Опис категорій інтелекту:
1. Вербальний/ лінгвістичний А. Особливе сприйняття звуків, структур, значень і функцій слів мови.
інтелект. Б. Здатність розпізнавати і відповідно реагувати на настрій,
2. Логіко-математичний темперамент, мотивацію і бажання інших.
інтелект В. Особлива здібність контролювати рухи тіла та спритно робити вправи
3. Просторовий інтелект з предметами.
4. Музичний інтелект Г. Особливе сприйняття та розпізнання закономірностей або числових
5. Міжособистісний інтелект операцій, здатність розуміти довгі кількісні ланцюги.
6. Внутрішньо-особистісний Д. Здатність відчувати та оцінювати ритм, тон, тембр, форми звуків
інтелект Е. Здатність чіткого сприйняття розташування елементів світу і
70
7. Кнестетичний інтелект можливість трансформувати це сприйняття.

Ж.Особливе сприйняття власних почуттів і здатність розрізняти власні
емоції, знання власних сильних і слабких сторін.<
8. Поставте позначку (Х) на шкалі , яка відповідає вашій думці щодо потреби формування
критичного мислення в школі .
Формувати критичне мислення у школярів
взагалі потрібно потрібно потр ібно

не потрібно іноді часто на кожному уроці
9. Зобразіть схематично наведене визначення критичного мислення (Девід Клустер), обравши
відповідний тип організаційної діаграми:
10. Класифікуйте наведені під таблицею стратегії критичного мислення за ознакою місця їх в
структурі уроку (Поставте відповідні номери в клітинках таблиці через кому. Деякі стратегії
можна використовувати на різних стадіях уроку)
Актуалізація Стадія побудови знань Консолідація
Фаза уроку Стратегія

Актуалізація Опис
Стадія побудови знань Структурований огляд<
Консолідація «Знаємо - Хочемо дізнатися - Дізналися»
Читання з маркуванням (позначками)
Читаємо та запитуємо
Спрямоване читання
Сенкан
Асоціативний кущ
М-схема
Написання переконуючого листа
П’ятихвилинне есе
Дошка запитань
«Дерево рішень
11. Чи погоджуєтесь ви з твердженням «Наявність у статті слів узагальнюючого (всі, завжди, ніколи,
ніхто, всім відомо, тощо) та оціночного (хороші, погані, найкращі, здорові, шкідливі, тощо)
характеру свідчить про приховану пропаганду» ?
Так
Ні
12. Які наведених нижче причин є найбільш суттєвими (оберіть 4) для формування в учнів
критичного ставлення до статей Інтернету?
Учні звикли довіряти інформації та не вміють ставити додаткові запитання для її перевірки чи
уточнення.
Учні не знають побудови Інтернету, хто і як може вміщувати інформацію
Друковані засоби інформації мають спеціальних редакторів, а Інтернет – ні
Учні багато часу проводять в Інтернеті
Учні самі будуть створювати веб-сторінки, і такі знання допоможуть їм в цьому
Багато статей Інтернету не несуть правдивої інформації
Способи пропаганди в Інтернеті вдосконалюються
13. Чому не можна створити єдиний індикатор (чи блок індикаторів), за яким (и) можна було б однозначно оцінити
інформацію на веб-сторінці як достовірну. Позначте тільки дві головні причини з наведеного переліку:
тому , що зміст сайтів різний, і до кожного потрібні свої індикатори;
тому, що найважче визначити приховані мотиви розміщення інформації;
тому, що автори тоді б знаходили нові способи, як нами маніпулювати
тому що, крім індикаторів потрібно використовувати при такій оцінці ще й критичне мислення;
тому, що не всі знатимуть ці індикатори
14. В якому віці потрібно починати формувати в учнів критичне ставлення до ресурсів Інтернету :
в учнів початкової школи, тому що вони звикли довіряти всім
в будь-якому віці, як тільки учень стає користувачем Інтернету
71
в молодших підлітків (середні класи), бо у них активний період критичного ставлення до світу
у старшокласників, бо вони готуються до самостійного життя.
15. Знайдіть правильне продовження речення «Вміння критично мислити –
значною мірою вроджена здатність людини критично ставитись до оточуючого світу.
можна в будь якому віці (крім глибокої старості) в процесі цілеспрямованого навчання.
можна сформувати в будь-якому віці, але для цього у людини має бути природжена
схильність до такого типу мислення
може бути сформована тільки в ранньому віці, коли у дитини формуються основні типи
мислення. Потім їх можна тільки розвинути.
16. Написати твір-п’ятихвилинку (міні –есе), на тему «Формувати навички критичного мислення на
уроках (вкажіть предмет, який викладаєте, клас) важливо (не важливо)».
17. Побудуйте можливу структуру уроку (45 хвилин) для конкретного класу, використовуючи
техніки (стратегії) з тестового завдання 8., зазначивши час на виконання кожної вправи.
18. Встановіть правильну послідовність етапів побудови плану формування навичок критичного
мислення при оцінюванні ресурсів Інтернету.
отримання учнями знань про спеціальні техніки оцінювання інформації
усвідомлення учнями необхідності оцінювати інформацію
формування сталих для практики з оцінювання сайтів.
оцінювання знання та навичок
19. Встановіть відповідність між назвами та описами технік пропаганди:
Повторення використання імен, фраз, чи символів, які можуть зробити очікуваний вплив.
Свідчення презентація виключно позитивних якостей, без надання переліку негативних.
(Експертна оцінка)
Причіпний вагон використання інформації, що використовує відомості про використання
(Роби, як усі!) людьми певної групи чогось, що „відрізняє” їх від „інших”
Малюнки- надання рекламним статтям вигляду наукових, де використовується мова
антисвідки близька до наукової
Приховування рекомендації чи підтримка, які робляться відомими чи впливовими людьми.
(Відбір фактів)
Гра на емоціях невідповідність ілюстрацій змісту статті, які зроблені зовсім не під час
описуваних подій чи явищ.
Негатив про розповідь про ідею чи виріб супроводжується короткою, хвилюючою
суперників приємною чи дуже негативною історією
Перенесення наведення негативних епітетів чи прикладів про інші вироби чи ідеї.
Псевдонауковість часте повторення назви виробу чи ідеї.
20. Чи вірне твердження «Найскладніше при оцінюванні веб-сайту з’ясувати приховані причини та
мотиви, через які автор сайту публікує інформацію»?
Так
Ні
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

І – Основні джерела:
1. Технології розвитку критичного мислення / Кроуфорд А., Cаул В., Метью С., Макінстер Д. ; наук.ред., передм.,
О.І.Пометун. – К.: вид-во «Плеяди», 2006. – 220с.
2. Вукіна Н.В., Дементієвська Н. П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-
методичний посібник/За наук.ред. О.І.Пометун – Харків. 2007.-190с.
3. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. Пособие для студ.
пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. Кадров/Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е.
Петров; под ред. Е.С. Полат. – М. «Академия», 2005. – 272с.
4. Дементієвська Н.П. Телекомунікаційні проекти як один із напрямів формування критичного мислення
//Збірка конспектів уроків за методиками розвитку критичного мислення та наукових статей з проблем
72
сучасної освіти. Частина ІІ./ Харківський державний педуніверситет ім.. Г.С. Сковороди.-
Харків:ХДПУб2002 106с. (стор.51-56)
5. Intel® Навчання для майбутнього. –К: видавнича група BHV, 2004. -416 c. (Автори адаптації до
українського видання Морзе Н.В., Дементієвська Н.П.)
6. Н. Морзе, Н. Дементієвська. Методичні рекомендації для тренерів-методистів, Intel Corporation, -К,
2005, -124 с.
7. Markham Thom, Larner John, Ravits Jason Project Based Learning. F Guide to Standart-Focused Progect Based
Learning (for Middle and High School Neachers), Buck Institute for Education, Wilsted & Tailor Publishing
services, Oakland, California, 2003, p.180
ІІ – Додаткові джерела:
1. Dewey J. How We Think. Heath. Boston, 1910. (1)
2. А.В.Тягло, Т.С.Воропай, Критичне мислення: Проблеми світової освіти ХХІ ст.., Постметодика, № 3,
2001, Науково-методичний педагогічний журнал,
3. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - Л.: ЛГУ, 1988. - 565 с.
4. Дементієвська Н. Вчимося самі, вчимо інших.// Вісник програм шкільних обмінів, №21, 2004, с.5-8
5. Anne Betey, Jim Pollard, Shelly Shott, Judy Jost, Workshop on Teaching Thinking with Technology, Intel.
Teach to the Future, Intel Corporation, 2005,
6. Ruminski H.J., Hanks W.E. Critical Thinking Lacks Definition and Uniform Evaluation ()Criteria //
Journalism and Mass Communication Education.1995. N 50/34, p. 4-11. (2)
7. Paul R.W. Critical Thinking. Sonoma State University, 1990. (3)
8. Lushyn P. The problem of pedagogical transfer of critical thinking curriculum: ecopsychological
interpretation // Democracy and Education. – Montclair-Kyiv: Literal Books, 2002. “P. 45–50.
9. Feldman R., Schwartzberg S. Thinking Critically. New York, 1990. (5)
10. Теплов Б.М. Способности и одаренность. / Избр. труды, т.1, - М.: 1981
11. Berne E. Games people play. - Harmondsworth: Penguin, 1975.
12. Brown, S.I., & Walter, M.I.(Eds.). The art of problem posing (2nd ed.). - Hillsdale, NJ: Erlbaum, 1990.
13. Dean J. Does astrology need to be true? Part II: The answer is No. - The Skeptical Inquirer, II, 1987.
14. Ennis R. Critical Thinking and the Curriculum. - National Forum, 1985, 61 (1).
15. Ennis R. A taxonomy of critical thinking disposition & abilities / Critical Thinking & learning. - Montclair,
1992.
16. Kuhn, T. Unanswered questions about science. In R.D.Tweney, M.E.Doherty, & C.R.Mynatt (eds.) On
scientific thinking. - New York: Columbia University Press, 1981.
17. Paul, Richard W. Critical Thinking: Fundamental to education for a free society. - Educational Leadership,
1984, September, 4-14.
18. Ruggiero V. Teaching Thinking across the curriculum. - New York, Harper and Row, 1983.
19. Schmidt J. A. Older and Wiser? A longitudinal study of the impact of college on intellectual development.
- Journal of College Student Personnel, 1985, 26, p. 388-394.
20. Wade C., Tavris C. Psychology. - Harper and Row, 1990. 692 p.
ІІІ – Інтернет-ресурси:
1. Тягло А.В., Воропай Т.С., Критичне мислення: Проблеми світової освіти ХХІ ст.., Постметодика,
№ 3, 2001, Науково-методичний педагогічний журнал,
http://www.ipe.poltava.ua/pm/35/tiahlo.htm, перегляд 12.11.2007
2. Ноэль-Цигульская Т. Ф. http://zhurnal.lib.ru/c/cigulxskaja_t_f/criticalthink.shtml
3. Веретенникова А., Американский опыт - толчок к критическому мышлению
http://www.prof.msu.ru/publ/book6/c62_03.htm, перегляд 29.12.2007
4. Лушин П.В., Критическое мышление в отечественном образовательном пространстве: из опыта
формирования, http://www.politik.org.ua/vid/bookscontent.php3?b=6&c=324, перегляд 25.12.2007
5. Краснова Т.И., Оценивание учебной деятельности студентов, Центр проблем развития
образования Белорусского государственного университета, http://charko.narod.ru/tekst/an6/3.html,
6. Збірка статей «Развитие критического мышления через чтение и письмо»,
http://lib.1september.ru/2003/16/1.htm , перегляд 08.01.2006
7. Joyce Valenza, Evaluating Web Pages: A WebQuest,
http://mciunix.mciu.k12.pa.us/~spjvweb/evalwebteach.html, перегляд 12.11.2007
73
8. Separating the Wheat from the Chaff: How to Tell the Good Sites from the Bad,
http://school.discovery.com/schrockguide/chaff.html, перегляд 06.04.2007
9. Teaching Web Evaluation, http://lrs.ed.uiuc.edu/wp/credibility/page4.html, Date Last Modified:
7/01/2002 by Valarie Pozen, перегляд 05.09.2007
10. Elementary CCs for evaluating internet sites, http://www.neutralbay-
p.schools.nsw.edu.au/library/infoeval.htm , Ad.by Maggie Roche, Betsy Richmond, перегляд 12.11.2007
11. Five criteria for evaluating Web pages, http://www.library.cornell.edu/olinuris/ref/webcrit.html,
FROM: Kapoun, Jim. "Teaching undergrads WEB evaluation" C&RL (July/ 1998):, перегляд 08.09.2007
12. Implications for Educators, http://lrs.ed.uiuc.edu/wp/copyright/implications_for_educators.html,
Janeen McCarthy 5/99, Revised 7/02 Allison Drew, перегляд 12.10.2007
13. Evaluating Web Resources, http://matrixmagic.com, перегляд 12.10.2007
14. Checklist for Evaluating Web Resources, University of Southern Maine,
http://library.usm.maine.edu/research/researchguides/webevaluating.html , Last Update: 01.2004,
15. Evaluating Web Sites, http://gateway.lib.ohio-state.edu/tutor/les1/pg2.html, net.TUTOR -2005, The
Ohio State University Libraries,http://liblearn.osu.edu/tutor/, перегляд 12.10.2007
16. Critical evaluation of Web-page, http://kathyschrock.net/eval/index.htm
17. 21CIF Lesson Plans and Action Research Repository, http://21cif.imsa.edu/resources/lessondb,
перегляд 12.10.2007
74
ЗМІСТ
ПРОГРАМА МОДУЛЯ ............................................................................................................................................ 3

ВСТУП ДО МОДУЛЯ. Організаційна частина .................................................................................................. 8
ТЕМА 1. Поняття про критичне мислення та його місце в структурі інтелекту. ................................... 12
ТЕМА 2. Інтернет в дослідницькій навчальній діяльності. Індикатори та критерії достовірності
інформації, розмішеної на веб-сайтах. ............................................................................................................. 34
ТЕМА 3. Технології розвитку критичного мислення при оцінювання ресурсів Інтернету у вчителів
та школярів різного віку ....................................................................................................................................... 41
ТЕМА 4. Оцінювання рівня сформованості критичного мислення у школярів різного віку .............. 58
ЗАВЕРШЕННЯ МОДУЛЯ. Організаційна частина ........................................................................................ 71
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ДО МОДУЛЯ<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<< 72
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<... 75
Навчальне видання
Навчально-методичні матеріали до модуля

«Стратегії розвитку навичок критичного мислення в учнів при оцінюванні ресурсів Інтернету»
Автор:
Дементієвська Ніна Петрівна
75

розвиток критичного мислення при оцінюванні Інтернет-ресурсів для навчальної діяльності

Загружено:

Сведения о документе

Авторское право

Доступные форматы

Поделиться этим документом

Поделиться или встроить документ

Параметры публикации

Этот документ был вам полезен?

Это неприемлемый материал?

Авторское право:

Доступные форматы

розвиток критичного мислення при оцінюванні Інтернет-ресурсів для навчальної діяльності

Загружено:

Авторское право:

Доступные форматы

Міністерство освіти та науки України

Проект Світового банку

Програма підвищення кваліфікації

«Стратегії розвитку навичок критичного мислення

Н.П. Дементієвська, голова правління громадської організації «Ресурсно-методичний центр

Ініціали, прізвище – науковий ступінь, вчене звання, посада, організація.

Ініціали, прізвище – науковий ступінь, вчене звання, посада, організація.

© Дементієвська Н.П., 2008

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН МОДУЛЯ

ГРАФІК НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Рольова гра Підведення підсумків модуля. Рефлексія 1 год. 20хв., заняття

Метод навчання: лекція-презентація.

Критичне мислення, Інтернет,

Основні поняття КМ: Проблеми використання інформації

Формування навичок КМ в учнів

Планування навчання Оцінювання Оцінювання рівня сформова

Схема. Сценарій вивчення Модуля.

№1. Презентація модуля Міні-лекція (15 хв.)

№2 Знайомство учасників, очікування та сподівання. Інтерактивна вправа (20 хв.)

№3 Вироблення правил групової роботи Інтерактивна вправа (15 хв.)

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ ПРО КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА ЙОГО МІСЦЕ В СТРУКТУРІ ІНТЕЛЕКТУ.

№5. Означення та основні поняття КМ Інтерактивна лекція з

№6 Стратегії критичного мислення Інтерактивна вправа (1год.)

№ 7. Місце критичного мислення в структурі Інтерактивна лекція з

№8. Рефлексія (консолідація) практичного заняття. Інтерактивна вправа (15 хв.)

№ 9. Побудова уроку, техніки формування КМ в учнів. Інтерактивна вправа (30 хв.)

ТЕМА 2. ІНТЕРНЕТ В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ІНДИКАТОРИ ТА КРИТЕРІЇ

№11. Актуальність критичного мислення при Інтерактивна вправа (30 хв.)

№12. Формальні критерії достовірності, Лекція (30 хв.)

№ 13. Розпізнавання технік пропаганди в житті, Практичне заняття (40 хв.. )

№ 14. Підведення підсумків модуля. Рефлексія Практичне заняття (10 хв. )

№ 15. Визначення мініпулятивних технік з Домашнє завдання. (1 год.)

№ 16. Формування навичок критичного Лекція (30 хв.)

№ 17. Робота з формами оцінювання для Практичне заняття (1 год. 30 хв.)

№ 18. Рольова гра «Робота з формами оцінювання Практичне заняття (2 год.)

№ 19. Планування навчальної діяльності, Лекція (20 хв.)

№ 20. Планування навчальної діяльності, Практичне заняття (60 хв.)

ТЕМА4. ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ШКОЛЯРІВ РІЗНОГО ВІКУ.

№ 22. Проблеми оцінювання навчальних досягнень Практичне заняття (30 хв.)

Створення форм оцінювання роботи учнів з Практичне заняття (30 хв.)

№ 24. Створення рубрик для оцінювання Практичне заняття (20 хв.)

№ 26. Розробка форми оцінювання для оцінки Практичне заняття (1 год.)

№ 29. Підведення підсумків модуля. Рефлексія Практичне заняття (1 год.20 хв.)

Підсумковий тест (40 хв.)

№ 31. Аналіз очікувань та сподівань Практичне заняття (15 хв.)

№ 32. Підведення підсумків тренінгу. Групова дискусія (15 хв.)

№ 33. Заповнення вихідних анкет Індивідуальна робота (15 хв.)

№ 34. Видача сертифікатів Організаційна вправа (15 хв.)

Теоретичний матеріал до теми 1.

«Ядро шкільного навчання мусять формувати два предмети

Слухають, запам'ятовують, засвоюють, вивчають

Використовують, вживають, розраховують,

Аналізують, упорядковують, систематизують,

Об'єднання Розширює, Приводять в систему, компонують, з'єднують,

створення впливає об'єднують в одне ціле, укрупнюють, надають

Оцінюють, розцінюють, аргументують, наводять докази,

 Наприклад, спрощення складної інформації. Для цього необхідно:

Заповнення цієї таблиці дає можливість

1. Написати позначки на дошці і пояснити, що вони означають:

4. Обговорити результати роботи у класі.

Види навчальної діяльності до теми 1.

Критичне мислення і школа

Практичне заняття «Означення критичного мислення»

Клас (або вік учнів)____________