Ш.

Бодлер "Альбатрос"

L’Albatros. Charles Baudelaire

Souvent, pour s’amuser, les hommes d’équipage

Prennent des albatros, vastes oiseaux des mers,
Qui suivent, indolents compagnons de voyage,
Le navire glissant sur les gouffres amers.

À peine les ont-ils déposés sur les planches,

Que ces rois de l’azur, maladroits et honteux,
Laissent piteusement leurs grandes ailes blanches
Comme des avirons traîner à côté d’eux.

Ce voyageur ailé, comme il est gauche et veule !

Lui, naguère si beau, qu’il est comique et laid !
L’un agace son bec avec un brûle-gueule,
L’autre mime, en boitant, l’infirme qui volait !

Le Poète est semblable au prince des nuées

Qui hante la tempête et se rit de l’archer ;
Exilé sur le sol au milieu des huées,
Ses ailes de géant l’empêchent de marcher.

Переклади:

Альбатрос. Переклад Д. Павличка

Буває, моряки піймають альбатроса,

Як заманеться їм розваги та забав.
І дивиться на них король блакиті скоса -
Він їхній корабель здалека проводжав.

Ходити по дошках природа не навчила -

Він присоромлений, хода його смішна.
Волочаться за ним великі білі крила,
Як весла по боках розбитого човна.

Незграба немічний ступає клишоного;

Прекрасний в небесах, а тут - як інвалід!..
Той ляльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,
Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!

Поет, як альбатрос - володар гроз і грому,

Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.
Альбатрос. Переклад І. Драча

Буває, пливучи дорогами морськими,

Аби розвіятись, полюють моряки
На альбатросів тих, що в вишині над ними
Серед блакиті й хмар пливуть віддалеки.

Коли на палубу вже люта сила збила,

Король небес, що знав всі грози без числа.
Волочить важко так свої великі крила,
Мов сніжно-білі два розкинуті весла.

Крилатий мандрівник - який незграбний в рухах,

В польоті буйнокрил - каліка на ногах!
Ще й дражняться - той в дзьоб йому із люльки дмуха,
А той, глузуючи, кульгає, ніби птах!

Поете! Князю хмар твоя подібна сила,

Між блискавок ти свій у грозовій імлі;
Але під шал образ перешкоджають крила
Тобі, вигнанцеві, ступати по землі.

Альбатрос. Переклад Терещенка М.

Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів

Серед нестримних вод розбурханих морів
Безпечно ловить птиць, величних альбатросів,
Що люблять пролітать слідами кораблів.

На палубу несуть ясних висот владику.

I сумно тягне він приборкане крило,
Що втратило свою колишню міць велику,
Мов серед буйних вод поламане весло.

Мандрівник зборканий знесилено ступає!

Плавець повітряний незграбний і смішний!
Той тютюновий дим у дзьоб йому пускає,
А цей, дратуючи, кульгає, мов кривий.

Поет подібний теж до владаря блакиті,

Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.
Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій
Він крила велетня волочить по землі.

2
Альбатрос. Переклад Маланюка Є.

Синів височини, сріблястих альбатросів,

Що над безкраєм хвиль провадять корабель,
Буває, для забав впіймає гурт матросів
Розважити нудьгу серед морських пустель.

Та лиш поставлять їх на палубі, - ці птиці,

Володарі висот, в ту мить стають без сил:
Незграбно шкутильгать почнуть вони і биться,
Обтяжені з боків кінцями зайвих крил.

Крилаті королі! Які ж ви тут комічні!

Могутні в синяві - каліки ви тепер.
Он з люльки одному пускають дим у вічі,
Он дражнять другого, що зовсім вже завмер...

Поете! Ти також є князем висоти,

І тільки угорі - ти і краса, і сила,
Та на землі, в житті, ходить не вмієш ти,
Бо перешкодою - твої великі крила.

Альбатрос. Переклад Коваленка І.

Бува, для забавки нудьгуючі матроси

Серед безмежних вод, далеко від землі
Птахів могутніх ловлять, альбатросів,
Що супроводжують невтомно кораблі.

І ось на палубі розпластані безсило

Царі небес, тепер незграбні і бридкі,
Тягають ідучи свої широкі крила,
Як весла непотрібні і тяжкі.

Крилатий мандрівець – який він жалюгідний,

Недавно красень ще – яким він став смішним.
І пихка в дзьоба дим йому якийсь негідник,
А інший передражнює, кульгаючи за ним.

Поете, ти такий, як птах той океанський,

Що не боїться бур, ні стріл, ні висоти,
Та в натовпі людськім ці двоє крил гігантських
Тобі перешкоджають по землі іти.

3
Альбатрос. Переклад Марача В.

Коли сум і нудьга обсідають матросів,

Щоб розвагу лиш мать, а яку - все одно, -
Ловлять птахів вони, осяйних альбатросів,
Що весь день супроводжують в морі судно.

Вже на палубі, кинутий перед юрбою,

Щойно - неба блакить, зараз - грязь, - він в ганьбі
Білі крила важкі волоче за собою,
Мов опущені весла, в безсилій мольбі.

Цар небес і морів, але тут знемагає,

Ставши враз жалюгідним, нещасним, смішним;
Той димить тютюном, люльку в дзьоб йому пхає,
Цей каліку вдає - шкутильгає за ним.

Так поет лине ввись серед радості й суму,

Недоступний для стріл, світло звідавши й тьму, -
Та ходить по землі серед ґвалту і глуму
Два гігантські крила заважають йому.

4
 Аналіз

Поезія "Альбатрос" (написана у 1842 році під час поїздки Бодлера на острів
Маврикій, куди його направив вітчим, щоб по вернути на путь істини. Шарль,
перебуваючи там 10 місяців на кораблі під наглядом капітана і спостерігаючи за
птахами, роздумував над власною долею) входить до збірки "Квіти зла" (1857),
цикл "Сплін та ідеал", який присвячений естетичним поглядам поета, що
констатує фатальну антитетичність реального світу і мистецтва. Цей цикл, як і в
цілому вся збірка, — це лірична драма, де ідеалові протистоїть не сама дійсність,
а "сплін" — хворобливий душевний стан, породжений цією дійсністю. Бодлеру
вдалося заглянути у безодню людського відчаю й душевного мороку. У всіх віршах
протиставляються Добро і Зло. Усі поезії мають здебільшого двопланову
структуру, де на передньому плані — предмети, емпіричні явища, конкретні
деталі, за якими ховається ідея, абстракція, що перетворює предметно-емпіричні
образи в символи.
Бодлер, будучи ще зовсім маленьким, плекав у серці два суперечливих
почуття: боязнь життя і захоплення ним. Ці почуття для Бодлера були ніби двома
полюсами, які спонукали до безкомпромісного вибору, звідси і вся біганина
Бодлера – між активністю і пасивністю, "бажанням підійнятися" і "блаженством
спадання", поривів до Бога і до сатани. На цьому і побудовані поезії автора,
зокрема "Альбатрос", де стверджується божественна природа людини, що вищою
мірою втілена в постаті поета.
Розпочнемо власне сам аналіз вірша "Альбатрос". По-перше, моряків, яких
охоплює туга чи хандра, не треба розуміти безпосередньо. Тобто перед нами не
реалістична замальовка, а створення символу людства, яке пливе на своєму судні у
безмежжі всесвіту. Проте і ця спроба розкрити смисл слова не є правильною:
символ не алегорія. Він знак, який містить у собі світ і світогляд, зміст і його
оцінку. Чому протиставлені саме матроси й альбатрос? Бо якщо небо є домівкою
5
альбатроса, то люди не морські створіння. І ота хандра виникає саме тому, що
моряк тужить за суходолом. Може, мається на увазі, що самі люди відірвалися від
свого справжнього середовища заради штучних створінь техніки, які не зробили їх
володарями океану, а лише встигли розірвати зв'язки з матір'ю-землею, розмах
його крил натовп не бачить, тому що не дивиться на небо, спрямовуючи свої очі в
землю. Але альбатрос - птах, який не в'є гнізд і практично ніколи не сідає на
землю, навіть під час бурі залишається у повітрі. Якщо він є символом поета, то
чому ж він, який може озирати усю планету, так ганебно піддається на примітивні
хитрощі нелітаючих створінь?
Проблема тексту оригіналу і перекладу в різних її аспектах (адекватність і
еквівалентність, закономірності та способи трансформацій, дериваційні типи
текстів, існування текстів в культурі та ін..) безумовно передбачає різні підходи до
її вивчення, створені в рамках семіотики, теорії тексту, теорії перекладу,
психолінгвістики, міжкультурної комунікації та ін.. Можна все ж таки виділити
кілька основних питань, пов'язаних з існуванням первинного і вторинного текстів.
Це, по-перше, проблема вивчення цілісних ознак тексту (аналіз відповідників
мовних елементів різних рівнів обох текстів, зіставлення концептуальної картини,
її функціонування). По-друге, це проблема культурогенності, яка завжди впливає
на дослідницький процес, як і оригінал, так і переклад, можуть бути представлені і
розглянуті лише в рамках певної культури, відповідно в них будуть виражені
особливості тієї чи іншої культури. Також потрібно враховувати часові межі, адже
з плином часу будь-який важливий для людства факт набуває своїх додаткових
інтерпретацій.
Метою нашого дослідження є зіставлення та оцінка інтерпретаційного
потенціалу тексту-оригіналу і його перекладів. Розпочнемо з перекладу Дмитра
Павличка. Український варіант, виражений в поетичній формі, функціонально
схожий з оригіналом, але, як будь-який переклад, неминуче перетворює вихідний
текст, адаптує до факторів чужої культури, що зумовлює відмінності між двома
поезіями. Перше, що кидається у вічі, - це те, що Бодлер спочатку подає загальний
6
образ альбатросів, говорить не про одного, а про всіх цих великих птахів, які
супроводжують кораблі під час плавання, а в Павличка виник образ єдиного птаха,
який проводжає окремий корабель, тобто тут менш глобальний характер піднятої у
поезії проблеми. Друга строфа віршу перекладена дуже близько до оригіналу,
зберігся і зміст, й думка, виражена однаковими лексичними засобами. Взагалі, що
стосується лексики, то тут Д. Павличку вдалося зробити досить близький до
оригіналу переклад, протиставлення, що є у Бодлера "prince des nuées" і "rois de
l’azur" теж залишилося, хоча в інших строфах.
Важливим є розмір, який використав автор. Поезія складається з чотирьох
катренів, написаних олександрійським віршем, Д. Павличко зміг передати і
ритміку твору.
Тепер перейдемо до трохи іншого перекладу І. Драча. У першій строфі
перекладач залишив загальний образ альбатросів, але потім створив образ "лютої
сили", що збиває "короля небес", якого немає в оригіналі, також те, що альбатрос
"знав всі грози без числа", мені здається, не зовсім відповідає загальній картині.
Своєрідний порядок слів скоріше говорить про стиль І. Драча, аніж передає
особливості поезії Бодлера, хоча, на мою думку це теж непоганий переклад.
Наступний переклад – М. Терещенка. Він відрізняється перш за все від двох
попередніх більш плавною, повільною ритмікою. " Les hommes d’équipage" тут
вже " веселий гурт матросів", хоча Бодлер навпаки хотів показати не "веселість"
моряків, а їх ницість по відношенню до високого, і "безпечними" він назвав не
людей, а птахів, тобто у цьому перекладі трохи викривлено основну думку, яка
побудована на антитезі "моряки – альбатрос, люди – поет". Під час читання третьої
строфи виникає інша картина, на така, як у французькому вірші. Адже альбатрос
незграбний не тому, що знесилився, а тому, що він може злетіти лише з води чи
скелі, а з палуби – ні, ось чому він смішний, перекладач, можливо, не знав такої
особливості цих птахів. До того ж, М. Терещенко говорить про тюрму, якої немає в
оригіналі, і порівнює її з несамовитою юрбою, невдало, на мою думку, адже дія

7
відбувається у відкритих водах, серед бурхливих хвиль (не схоже на в'язницю).
Хоча, звичайно, сам по собі переклад дуже гарний.
Переклади Коваленка І. та Марача В. взагалі справили на мене негативне
враження. У першому, наприклад, відразу видно неграмотність автора –
дієприслівника "нудьгуючі" в українській мові немає, з перших рядків якось і
бажання читати далі пропадає. У вірші немає мелодії, порушений ритм,
альбатроси тут стали "бридкими, розпластаними", в уяві постає зовсім інший
образ, зникає яскравість протиставлення гарного й огидного. В. Марач теж
зобразив нам картину, повну бруду, де ледь відчувається піднесеність птахів, а
ставиться акцент на їхній жалюгідності порівняно з матросами. На палубі тут
"грязь", а поет виявився з двома крильми, хоча в оригіналі "ses ailes de géant"
вжито більш образно, можна подумати про крила таланту, поезії, а не лише крила
птаха.
Найбільш вдалим, на мою думку, є переклад Є. Маланюка, хоча тут теж є
певні додатки, але головне – те, що перекладачеві вдалося зберегти
протиставлення Бодлер і наголосити на ньому в останній строфі, адже, як ми
згадували раніше, саме ці протиставлення доброго й поганого, високого й низького
і лежать в основі творчості французького митця. Тут вмить, залишивши
"височину", "сріблясті альбатроси, володарі висот" стають без сил, вони могутні в
синяві – і каліки на палубі. Остання строфа взагалі надзвичайно сильна, у ній
Є.Маланюк ще раз стверджує, наскільки птаху (поету) тяжко, неможливо жити на
землі, між простих смертних, через його велич, красу, силу, через великі крила
(талант). Прочитавши цей переклад, розумієш Бодлера, відчуваєш його настрої,
почуття.
З усього вище сказаного можна зробити певні висновки. По-перше,
аналізувати переклад можна з різних аспектів. Обираючи природний інструмент
аналізу, ми розглядаємо переклад більше як самостійний твір, по-своєму красивий,
ставлячи на друге місце певні структурні елементи, лексичні відповідники.
Літературознавчий аналіз більш прискіпливий, перекладачеві потрібно відтворити
8
віршований розмір, ритміку, взагалі жанр вихідного твору. Застосовуючи
лінгвістичний, тобто компонентний, аналіз, ми досліджуємо, наскільки
перекладачу вдалося передати інформацію, яку хотів донести автор, це пов'язано з
різними функціями мови, з неоднаковою конотацією слів.
Проаналізувавши кілька перекладів поезії "Альбатрос" Шарля Бодлера, ми
дійшли висновків, що головне – зрозуміти не текст оригіналу, а автора, його
світогляд, почуття, відчути його настрій, тоді, напевно, і стилістичні особливості,
мову можна правильно і красиво передати. Звичайно, у віршованих текстах
точність не може бути ідеальною, але потрібно намагатися знайти максимально
рівнозначні відповідники, звернути достатню увагу на художні засоби, використані
автором, щоб не спотворити думку першоджерела, також відтворити метричні
особливості першотвору. Не можна все ж таки ні в якому разі забувати про красу,
природність, багатство рідної мови, щоб переклад поезії справді став мистецьким
здобутком.

9
 Використані джерела:

1. Бодлер Ш. Об искусстве. – М., 1986.

2. Наливайко Д. Шарль Бодлер – поет скорботи і протесту // Шарль Бодлер.
Поезії (Прим. М.Москаленка). – К., 1989.
3. Ніколенко О. Поезія французького символізму: Ш.Бодлер, П.Верлен,
А.Рембо.– Х., 2003.
4. http://www.ukrlib.com.
5. http://www.revue-texto.net/Reperes/Cours/Mezaille/albatros.html.
6. http://www.poezia.ru/article.php.
7. http://www.world-art.ru/lyric/lyric.php.
8. http://maysterni.com/publication.php.
9. http://fleursdumal.org/poem/200.

10