Методичний порадник

Природознавство ––

Природознавство
5 клас
клас
5
новий Державний
Державний стандарт
стандарт
новий

для вчителів природознавства,
які викладають у 5 класі
за новим Державним стандартом
базової і повної загальної
середньої освіти

Програма

ПРИРОДОЗНАВСТВО
5 КЛАС
для загальноосвітніх навчальних закладів

Програма
ПРИРОДОЗНАВСТВО
5 КЛАС
для загальноосвітніх навчальних закладів

Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
(наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
від 06.06.2012 р. № 664 «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх
навчальних закладів ІІ ступеня»)
Програму підготували: Гільберг Т. Г., Крячко І. П., Сак Т. В., Бєскова Н. В., Фіцайло С.
С.
Пояснювальна записка
Предмет «Природознавство» в 5 класі продовжує курс природознавства початкової
школи. Передбачається, що здобуття нових знань, а також узагальнення, розширення і
поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі, забезпечать
достатню основу для вивчення біології, хімії, географії, фізики як самостійних предметів у 6-9
класах.
Основна мета навчального предмета “Природознавство” в 5 класі – формування
природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу
і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності,
розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

формування ключових і предметних компетентностей;

формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему
знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;

засвоєння і поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв’язок
між явищами живої і неживої природи, зміни природного середовища під упливом людини;

оволодіння й удосконалення уміннями проводити спостереження, досліди,
вимірювання та описувати їх результати;

виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення
діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;

застосування знань про природу в повсякденному житті для збереження
навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов
проживання на певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього
середовища як сфери життєдіяльності.
Типовими
навчальними
планами
для
вивчення
навчального
предмета
«Природознавство»
в
5
класі
передбачено
2 навчальних години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 70 год, з них 3
год – резервний час, що може бути використаний учителем на власний розсуд для організації
різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності
учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, у
програмі предмета «Природознавство» визначено такі змістові лінії: «Методи пізнання
природи. Природознавство – комплекс наук про природу»; «Об’єкти і явища природи.
Природні й штучні системи»; «Земля – планета Сонячної системи. Умови життя на Землі»;
«Людина і природа. Природне середовище і життя людини. Охорона і збереження природи».
Особливості організації вивчення навчального матеріалу
Навчально-пізнавальний процес необхідно спрямовувати на формування в учнів
загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому пріоритетами є:
діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів,
робота з різними джерелами інформації для розв’язування проблемних завдань.
Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати
школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних
методик та використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронного
планетарію, відеосюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів
комунікативної та соціальної компетентностей.
Для засвоєння навчального змісту предмета «Природознавство» особливе значення
мають такі методи і прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення
нескладних дослідів, вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами тощо. Тому в
кожному розділі програми виділено рубрики «Практичні роботи», «Практичні заняття»,
«Дослідницький практикум» та «Міні-проекти».
«Практичні роботи» і «Практичні заняття» проводяться і реалізуються на уроці.
«Дослідницький практикум» – це самостійна (або з допомогою дорослих) робота учнів у
позаурочний час. Його мета – вироблення дослідницьких умінь у процесі розв’язування задач
практичного спрямування. Підготовка «Міні-проектів» здійснюється як на уроці так і в
позаурочний час, так само відбувається їхня презентація. Впровадження проектної технології
спрямоване на стимулювання інтересу учнів до самостійного здобуття нових знань і
застосування їх шляхом розв’язування проблем у конкретній практичній діяльності. Усі
запропоновані міні-проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований
зміст.
Тематику завдань для дослідницького практикуму і міні-проектів учитель може
змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих
дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, особливостей природи свого краю тощо.
Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи мають спостереження
за природою, дидактичні ігри, власні дослідження, вирішення ситуативних завдань, творчі
завдання, уроки, що їх проведено у формі подорожі, віртуальної екскурсії, усного журналу,
репортажу з місця подій, святкування Дня Землі, Дня космонавтики, дня прильоту птахів,
екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на
формування емоційного ставлення до природи, навчають оцінювати власну діяльність,
сприяють розвитку уяви і фантазії.
У навчальних цілях доцільно використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий
матеріал, проводити екскурсії у природу, населеним пунктом, до краєзнавчого або
природничого музею, будинку природи, планетарію, обсерваторії.
Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Учитель може самостійно змінювати кількість
годин, відведених на вивчення тієї чи іншої теми, порядок вивчення тем, послідовність
вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів та природознавчих
досліджень.

1

2

годинК-ть

з/пНомер

ПРИРОДОЗНАВСТВО
5 клас
(усього 70 год, 2 год на тиждень, із них – 3 год резервний час)

5

Зміст навчального матеріалу
ВСТУП
Науки, що вивчають природу.
Методи вивчення природи.
Обладнання для вивчення природи.
Практичні заняття
 Ознайомлення з довідковими
виданнями з природничих наук
різних типів: енциклопедії, словники,
довідники величин, атласи
географічних карт, атласивизначники рослин і тварин, науковопопулярна література
природознавчого змісту, хрестоматії
з природознавства, Інтернет-ресурси
тощо.
 Ознайомлення з простим
обладнанням для
природничонаукових спостережень
та дослідів.
Міні-проект (інформаційний)
 Визначні вчені-натуралісти.
Дослідницький практикум
 Складання переліку побутових
вимірювальних
приладів
та
здійснення
вимірювання
за
допомогою одного з них.

Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця):
називає: природничі науки (біологію,
фізику, хімію, географію, астрономію,
екологію) та їх внесок у вивчення
природи; методи вивчення природи
(спостереження, експеримент,
вимірювання); обладнання для вивчення
природи (лабораторне обладнання,
збільшувальні та вимірювальні прилади);
імена вчених-натуралістів (2-3) та їхній
внесок у вивчення природи;
наводить приклади: використання різних
природничо-наукових методів під час
вивчення природи; лабораторного
обладнання, вимірювальних і
збільшувальних приладів;
описує призначення простого обладнання
(лупи, термометра, лінійки, мірного
циліндра) для природничо-наукових
спостережень та дослідів;
пояснює прикладне значення досягнень у
галузі природничих наук;
розрізняє в описі досліду або
спостереження мету, умови його
проведення та отримані результати;
уміє знаходити необхідну інформацію в
довідкових виданнях з природничих
наук;
використовує: додаткові джерела
інформації для виконання навчального
завдання; вивчену природничо-наукову
лексику в самостійних усних
повідомленнях;
дотримується правил безпечного
використання лабораторного обладнання.
Обладнання: портрети визначних учених-натуралістів; лупи, бінокль, терези,
годинник, секундомір, термометр, лінійка, мірний циліндр, хімічний стакан
Демонстрації вимірювальних і збільшуваних приладів, лабораторного
обладнання
Організація спостережень за тілами живої та неживої природи
РОЗДІЛ І. ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС

14

3

Тіла навколо нас. Характеристики
тіла, їх вимірювання.
Речовини.
Фізичні
властивості
речовин.
Властивості твердих тіл, рідин і газів.
Атоми і хімічні елементи.
Молекули. Рух молекул. Дифузія.
Різноманітність речовин. Поняття
про прості та складні речовини,
неорганічні та органічні речовини.
Чисті речовини і суміші. Способи
розділення сумішей.
Явища природи. Фізичні явища, їх
різноманітність.
Хімічні явища, їх ознаки. Горіння.
Гниття.
Повторюваність явищ. Взаємозв’язок
явищ у природі.
Практичні роботи
 Вимірювання маси та розмірів
різних тіл.
Практичні заняття
 Розділення
сумішей
фільтруванням.
Міні-проект

Опале листя: користь чи
шкода?
Дослідницький практикум

Дослідження
залежності
швидкості випаровування рідини від
температури та площі поверхні.

Учень (учениця):
називає: характеристики тіла (форма,
розміри, маса, об’єм); прилади та
інструменти для вимірювання розмірів
та маси тіл; фізичні властивості речовин
(колір, блиск, запах, агрегатний стан);
властивості газів (не зберігають форми,
займають весь представлений їм простір);
властивості рідин (не зберігають форми,
зберігають об’єм, текучі); властивості
твердих тіл (зберігають форму та об’єм);
найпоширеніші в природі хімічні
елементи (2-3); способи розділення
сумішей (відстоювання, фільтрування,
випаровування); ознаки хімічних явищ;
умови, за яких відбувається горіння;
наводить приклади: тіл і речовин, що
оточують людину; чистих речовин і
сумішей (2-3); неорганічних та
органічних речовин (2-3); природних
явищ (фізичних, хімічних, біологічних);
явищ природи, пов’язаних зі зміною
сезонів; явищ природи, що
повторюються;
характеризує: горіння як приклад
хімічних явищ;
розрізняє: тіла живої і неживої природи;
фізичні, хімічні та біологічні явища;
пояснює: відмінність між твердим,
рідким, газуватим станом речовин;
причини дифузії, особливості дифузії в
газах, рідинах і твердих тілах; відмінності
простих речовин від складних, чистих
речовин – від сумішей; значення
органічних речовин для живої природи;
значення горіння і гниття;
описує за запропонованим планом тіла і
речовини; явища природи (2-3);
порівнює тіла і речовини за 3-4 ознаками;
уміє: користуватися приладами для
вимірювання маси і розмірів тіла;
розділяти суміш фільтруванням;
дотримується правил: безпечного
використання хімічного посуду
Обладнання: терези, лінійки, фільтри, лійки, скляні палички, хімічні стакани,
нагрівальний прилад.
Демонстрації: зразків природних і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей;
моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ.
Організація спостережень за явищами природи.
РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ

11

4
4.1

16

Небо і небесна сфера. Небесні
світила. Видимі рухи світил.
Поняття сузір’я. Значення зоряного
неба в історії людства.
Небесні тіла. Зоря – самосвітне
небесне тіло.
Відмінності між зорями.
Міжзоряний простір.
Планети та планетні системи.
Сонячна система.
Відмінності між планетами.
Зоряні системи – галактики.
Відмінності між галактиками.
Скупчення галактик.
Всесвіт та його складові.
Людина і Всесвіт. Астрономія –
наука, що вивчає Всесвіт. Методи та
засоби астрономічних досліджень.

Учень (учениця):
називає: точки й лінії небесної сфери;
сузір’я (2-3); найвідоміших астрономів
(Птолемей, М. Коперник, Г. Галілей, Е.
Габбл), дослідників космосу (Ю. Гагарін,
Н. Армстронг, Л. Каденюк);
наводить приклади: впливу космічних
чинників на Землю; небесних тіл, що
складають наш Всесвіт;
описує: загальну будову Сонячної
системи; відмінності між планетою і
зорею, туманностями різних типів,
галактиками різних типів;
порівнює: планети різних типів; Сонце з
іншими зорями;
характеризує: особливості
астрономічних досліджень; місце людини
у Всесвіті;
пояснює: значення понять «сузір’я»,
Практичні заняття
«Сонячна система»; причину видимих
 Визначення найвідоміших сузір’їв рухів світил та зміну вигляду зоряного
неба впродовж року;
на карті зоряного неба.
розрізняє: небесні тіла (планета, зоря,
галактика); типи планет, туманностей, зір
Міні-проект (за вибором)
і галактик; зорі та планети на небесній
 Космос далекий і близький.
сфері;
 Світ галактик.
показує на карті зоряного неба: Полярну
Дослідницький практикум
зорю, сузір’я Великої та Малої
 Спостереження за зоряним небом
Ведмедиці;
впродовж
використовує: додаткові джерела
календарного року.
інформації для виконання навчального
завдання; вивчену природничо-наукову
лексику в самостійних усних
повідомленнях;
виявляє ставлення: до потреби пізнання
Всесвіту, розвитку астрономічних та
космічних досліджень;
оцінює значення: зоряного неба в історії
людства; телескопічних спостережень;
вивчення Всесвіту для потреб людини.
Обладнання: карта зоряного неба, бінокль.
Демонстрації: карти зоряного неба; моделі Сонячної системи; фотографій
галактик, планет, Місяця; приладів для вивчення Всесвіту
Організація спостережень за змінами вигляду зоряного неба впродовж
календарного року; сузір’ями Малої та Великої Ведмедиці.
РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ
Тема 1. Земля як планета
Учень (учениця):
Гіпотези та сучасні уявлення про
називає: учених, які пояснювали
виникнення Землі.
походження Землі (Ж. Бюффон, І. Кант,
Форма і розміри Землі. Внутрішня
Д. Джинс, О. Шмидт) та відмінності між

будова Землі.
Рухи Землі. Пори року.
Місяць – супутник Землі. Сонячні та
місячні затемнення.
Способи зображення Землі.
Масштаб.
Ґрунт, його значення. Утворення
ґрунту.
Властивості ґрунту. Догляд за
ґрунтом.
Повітря – суміш газів. Значення
повітря.
Властивості повітря.
Вода на Землі. Властивості води. Три
стани води. Кругообіг води.
Вода – розчинник. Розчинні й
нерозчинні речовини. Розчини в
природі.
Значення води у природі.
Використання води людиною.
Практичні заняття:
 Знаходження на карті та глобусі
екватора, полюсів, меридіанів,
півкуль.
 Знаходження на карті та глобусі
материків і частин світу;
географічних об’єктів.

їхніми гіпотезами; сучасні погляди на
виникнення Землі;
форму і розміри Землі; рухи Землі; фази
Місяця; способи зображення Землі;
материки та частини світу; склад ґрунту,
повітря; властивості ґрунту, повітря,
води;
наводить приклади: розчинних і
нерозчинних речовин; розчинів у
природі; використання води людиною;
описує внутрішню будову Землі;
результати власних спостережень і
дослідів;
пояснює: зміну дня і ночі; зміну пір року;
зміни фаз Місяця; нерівномірність
розподілу сонячного світла і тепла на
поверхні Землі; причини сонячного і
місячного затемнення; значення
масштабу в створенні карт; утворення
ґрунту; кругообіг води у природі;
значення води, повітря, ґрунту; значення
сонячного світла і тепла для живої
природи;
розрізняє: фази місяця на зображеннях;
способи зображення об’єктів на
географічних картах;
показує на глобусі та географічній карті:
материки і частини світу; найбільші
географічні об’єкти (гори, річки, рівнини,
моря, океани); екватор, півкулі, полюси,
паралелі і меридіани;
використовує: додаткові джерела
інформації для виконання навчального
завдання; вивчену природничо-наукову
лексику в самостійних усних
повідомленнях;
оцінює власний внесок у діяльність малої
групи співробітництва, прагне
аргументовано висловлювати власні
судження.

Міні-проекти (за вибором)
 Чому ми бачимо тільки один бік
місяця?

Краплина, або «Де ми
втрачаємо воду?»
 «Професія» дощового черв’яка.
Дослідницький практикум (за
вибором)
 Вивчення розчинності речовин:
глини, олії, лимонної кислоти.
 Дослідження впливу різних
температур на розчинення цукру
(солі) у воді.
 Дослідження нагрівання тіл
(різних за кольором і прозорістю)
променями Сонця.
Обладнання: глобус; географічні карти; телурій; контурні карти; атласи.
Демонстрації: обертання Землі навколо осі; обертання Землі навколо Сонця за
допомогою телурія; залежність освітлення від кута падіння сонячних променів;
дослідів, які ілюструють зміну освітлення півкуль Землі впродовж року;
фотографії Землі з орбітальних станцій і космічних апаратів, Місяця у різні фази,

4.2

15

місячного і сонячного затемнення; дослідів, що демонструють властивості
ґрунту, властивості та рух повітря, розчинність речовин.
Організація спостережень: за повертанням листя і квітів рослин до Сонця;
нагріванням тіл променями Сонця.
Тема 2. Планета Земля як
Учень(учениця):
середовище життя організмів
називає: властивості організмів;
Організм і його властивості.
відмінності рослин, тварин, грибів,
Клітинна будова організмів.
бактерій; умови життя на планеті Земля;
Різноманітність організмів: Рослини, чинники середовища; основні
Тварини, Гриби, Бактерії.
середовища життя; склад екосистеми;
Умови життя на планеті Земля.
наводить приклади: пристосування
Середовище життя. Чинники
організмів до періодичних змін умов
середовища. Вплив на організми
середовища (листопад, зимова сплячка,
чинників неживої природи.
зміна забарвлення хутра, перельоти
Пристосування організмів до
птахів;); співіснування організмів;
періодичних змін умов середовища.
природних і штучних екосистем;
Різноманітність середовищ життя.
описує: пристосування організмів до
Наземно-повітряне середовище,
чинників неживої природи;
пристосування живих організмів до
пристосування організмів до середовища
життя у ньому.
життя; результати власних спостережень
Водне середовище життя.
і дослідів;
Пристосування організмів до життя пояснює: як відрізнити живий організм
у воді.
від неживого природного тіла; вплив
Ґрунтове середовище життя.
чинників середовища на живі організми;
Пристосування організмів до життя у зв’язок грибів, бактерій, рослин, тварин
ґрунті.
у природі; роль рослин, тварин, грибів,
Вплив на організми чинників живої
бактерій у екосистемах;
природи. Взаємозв’язки між
розпізнає найпоширеніші рослини і
організмами.
тварини своєї місцевості; отруйні
Співіснування організмів.
рослини, гриби, тварини своєї місцевості;
Угруповання організмів. Екосистеми. уміє визначати назви рослин, тварин,
Рослинний і тваринний світ своєї
грибів за допомогою атласів-визначників;
місцевості.
оцінює значення природних і штучних
Практичні заняття
екосистем у природі та житті людини;
використовує: додаткові джерела

Визначення назв найбільш
поширених в Україні рослин, грибів, інформації для виконання навчального
завдання, вивчену природничо-наукову
тварин за допомогою атласівлексику в самостійних усних
визначників.
повідомленнях.

Ознайомлення з
найпоширенішими й отруйними
рослинами, грибами і тваринами
своєї місцевості
________________________________
__
Міні-проект (за вибором)

Бактерії корисні та шкідливі.

Тварини минулого.
Дослідницький практикум

Дослідження впливу

4.3

6

температури, світла і вологості на
проростання насіння.
Екскурсія (відповідно до місцевих
умов)
до зоопарку, живого куточку,
Будинку природи, краєзнавчого
музею, на ферму тощо.
Обладнання: гербарії; зображення (фотографії, малюнки) рослин, грибів,
тварин, бактерій; атласи-визначники рослин, тварин, грибів.
Демонстрації: клітинної будови організмів; колекцій зображень (у тому числі
електронних) рослин, грибів, тварин, бактерій.
Організація спостережень за основними властивостями живих організмів.
Тема 3. Людина на планеті Земля
Учень (учениця):
Людина – частина природи. Зв’язок
називає: джерела забруднення
людини з природою. Зміни в природі, навколишнього середовища; наслідки
що виникають унаслідок природних
забруднення навколишнього середовища;
чинників і діяльності людини.
важливі екологічні проблеми своєї
Екологічні проблеми та їх
місцевості; природоохоронні об’єкти й
розв’язування (збереження
території свого регіону;
біологічного різноманіття,
наводить приклади: впливу людини на
боротьба зі знищенням лісів і
природу і природи на людину; рослин і
опустелюванням, захист планети від
тварин своєї місцевості, що їх занесено
забруднення різних видів).
до Червоної книги України;
Охорона природи. Червона книга
пояснює зв’язок людини з природою;
України. Заповідники, заказники,
зміни в природі, що викликані
національні парки та їх значення для природними чинниками і діяльністю
збереження природи Землі.
людини; призначення Червоної книги і
Практичні роботи
природоохоронних територій;
висловлює судження щодо необхідності
 Складання Червоної книги своєї
охорони природи і раціонального
місцевості.
________________________________ використання природних ресурсів;
виявляє бережливе ставлення до
______
природи;
Міні-проекти (за вибором)

Чи не перетвориться Земля на дотримується екологічних норм
поведінки у природі.
пустелю?

Будь природі другом!
Дослідницький практикум

Дослідження екологічних
проблем своєї місцевості.
Обладнання: Червона книга України.
Демонстрації: зображень рідкісних рослин та тварин своєї місцевості, що їх
занесено до Червоної книги України; відеоматеріалів про екологічні проблеми та
шляхи їх розв’язування, охорону природи, природоохоронні території України.
Організація спостережень: за природоохоронною діяльністю людей у своїй
місцевості.

Методичні рекомендації
щодо викладання природознавства у 5-х
класах загальноосвітніх навчальних
закладів відповідно до нового Державного
стандарту базової і повної загальної
середньої освіти

Рекомендації щодо особливостей викладання природознавства
у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів
у 2013-2014 навчальному році відповідно до нового
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Предмет «Природознавство» у 5 класі поєднує в собі елементи знань з біології,
географії, фізики, хімії, астрономії та екології. Він завершує природничо-наукову складову
предмета «Природознавство» початкової школи і є пропедевтикою для систематичних курсів
фізики, хімії, біології, географії та астрономії в основній школі. Зміст і методика
природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і
відрізняються практичною спрямованістю.
Згідно з новою редакцією Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти, мета навчання природознавства полягає у формуванні учнів 5 класу природознавчої
компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ
екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток
ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:
- формування ключових і предметних компетентностей;
- формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань,
уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;
- засвоєння і поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв'язок між
явищами живої і неживої природи, зміни природничого середовища під впливом людини;
- опанування й удосконалення вмінь проводити спостереження, досліди, вимірювання та
описувати їх результати;
- виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в
навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;
- застосування знань про природу в повсякденному житті для збереження
навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов
проживання на певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього
середовища як сфери життєдіяльності.
У 2013-2014 навчальному році вивчення природознавства у 5 класі здійснюватиметься за
новою навчальною програмою для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою
на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти,
затвердженою наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012
року №664.
Типовими навчальними планами на вивчення предмета «Природознавство» у 5 класі за
новою програмою передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу
становить 70 год., з них 3 год. – резервний час, який може бути використаний для організації
різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності
учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.
У програмі предмета «Природознавство» визначено такі змістові лінії: «Методи
пізнання природи. Природознавство – комплекс наук про природу»; «Об'єкти і явища природи.
Природні й штучні системи»; «Земля – планета Сонячної системи. Умови життя на Землі»;
«Людина і природа. Природне середовище і життя людини. Охорона і збереження природи».
Програма визначає мінімальну кількість демонстрацій, практичних робіт, практичних
занять, завдань для дослідницького практикуму і проектної діяльності, розглядає формування у
школярів способів роботи з природничою інформацією, комунікативних умінь, а також набуття
елементів природознавчої, здоров'язбережувальної та екологічної компетенцій.
Для реалізації завдань програми необхідна відповідна матеріально-технічна база,
забезпечення потрібною довідковою та науково-популярною літературою (словники з

природничих наук, атласи-визначники рослин і тварин, атласи географічних карт і зоряного
неба, довідники різноманітних даних в табличній або графічній формі, дитячі енциклопедії з
природничих наук).
Для якісного виконання програми вчителю слід звернути увагу на формування в
учнів таких умінь:
 Спостереження як сприйняття і визначення властивостей об'єкта за допомогою
органів сприйняття.
 Опис зовнішнього вигляду вивчених тіл і речовин.
 Порівняння природних об'єктів за 3-4 ознаками.
 Визначення в описі досліду або спостереження його мети, умов проведення та
отриманих результатів
 Правильне використання (з урахуванням правил безпеки) лабораторного обладнання
та вимірювальних приладів для вимірювання довжини, температури, маси та часу при
проведенні спостережень і дослідів.
 Вибір способу вимірювання: визначення способу вимірювання величин,
використання різноманітних одиниць вимірювання, відбір (або конструювання) необхідних
вимірювальних приладів.
 Фіксація результатів дослідження за допомогою різних форм представлення
інформації: словесного опису, малюнків, схем тощо.
 Формулювання висновків, заснованих на результатах досліджень.
Реалізація всіх зазначених вище способів діяльності буде забезпечувати діяльнісний
характер предмета і служити основою для перетворення навчальної інформації в практичні
особистісно значущі уміння, застосовувані в повсякденному житті.
Особливості змісту програми
Програма 5 класу починається зі «Вступу» (5 год.), під час вивчення якого учні
ознайомляться з науками, що вивчають природу, методами пізнання природи та обладнанням
для її вивчення. Новим у змісті цього розділу є інформація про відомих вчених-натуралістів і
їхній внесок у розвиток природничих наук. У вступі учні знайомляться з методами вивчення
природи (спостереження, експеримент, вимірювання) та з обладнанням для вивчення природи
(лабораторне обладнання, збільшувальні та вимірювальні прилади).
На вивчення Розділу І «Тіла, речовини та явища навколо нас» визначено 14 годин. Зміст
розділу спрямований на ознайомлення школярів із поняттями: речовини, атоми, молекули,
явища. Для переконання учнів в існуванні найменших частинок речовини, доцільно
використати їхній життєвий досвід, безпосередні спостереження за явищами у природі та
побуті, продемонструвати досліди, що підтверджують молекулярну будову речовини, рух
молекул. При демонстрації явища дифузії не рекомендується використовувати аерозолі,
парфуми, які можуть спровокувати алергічні реакції у дітей.
Вивчаючи цю тему п’ятикласники знайомляться з деякими простими і складними,
органічними і неорганічними речовинами (з якими найчастіше зустрічаються в природі та
побуті), з фізичними, хімічними і біологічними явищами природи, розглядають їх
взаємозв’язки у природі.
Важливо при вивченні навчального матеріалу про речовини і хімічні елементи, їх
поширеність в природі підвести учнів до висновку про матеріальну єдність світу. Земля в
цілому та її окремі географічні оболонки, організми, Сонце, інші зорі і планети утворені
хімічними речовинами, що складаються з порівняно невеликої кількості одних і тих самих
хімічних елементів, які виступають матеріальною основою єдності природи.
На вивчення Розділу ІІ «Всесвіт» відведено 11 навчальних годин. Зміст розділу
спрямований на розширення знань учнів про Всесвіт, отриманих ними в початковій школі, їх

систематизацію та пропедевтику, а також формування загальнокультурної компетентності учня
через засвоєння тих астрономічних знань, що є складовою культури нашої цивілізації.
Водночас зміст розділу спрямований і на формування природознавчої компетентності як
основної мети навчального предмета «Природознавство» у 5 класі.
Основні поняття розділу: небесна сфера, сузір’я, небесне тіло (планета, зоря, галактика)
та видимі рухи світил на зоряному небі.
Розглядаючи питання про небесну сферу, потрібно звернути увагу учнів на те, що вона є
прикладом моделі, як методу пізнання довкілля.
Важливим загальнокультурним питанням є поняття сузір’я. Зазвичай, у побуті говорять
про фігури, які можна намалювати на небесній сфері по яскравих зорях того чи іншого сузір’я,
але учитель має формулювати поняття сузір’я правильно, а саме – це ділянка небесної сфери,
що має чітко визначені межі. Як і небесна сфера, що існує лише в уяві людини, сузір’я не є
реальними об’єктами нашого Всесвіту. Небесні тіла, що належать до якогось конкретного
сузір’я, насправді лежать від нас на дуже різних відстанях і між собою, зазвичай, не пов’язані.
Питання відмінностей у світі зір доцільно розглядати без зайвої деталізації. Варто
звернути увагу на те, що зір у космічному просторі дуже багато, але їх можна згрупувати за
певними ознаками. Наприклад, порівнювати їхні розміри, колір, етапи їхнього розвитку
(еволюції).
Розгляд питання про планети та планетні системи доцільно будувати з огляду на два
принципові положення:
1) планета не схожа на зорю, бо не належить до самосвітних небесних тіл (ми бачимо
планети Сонячної системи на зоряному небі тільки тому, що вони відбивають сонячне світло);
2) планети обертаються навколо зір, тобто вони практично не існують у Всесвіті
поодинці, окремо від своєї зорі. Цей факт дає змогу цілком органічно перейти до пояснення
питання про планетні системи.
На прикладі планет Сонячної системи доцільно пояснити учням, що планети можуть
мати тверді поверхні або складатися з газу. У цьому полягає головна відмінність між ними.
Немає необхідності в цьому питанні детально розглядати відмінності будови різних планет
Сонячної системи. Краще звернути увагу учнів на те, що планети-гіганти мають великі
сімейства супутників, а також кільця.
Перехід до питання «Зоряні системи – галактики» радимо зробити під кутом огляду
розширення меж пізнання довкілля людиною. Дуже довго для людини межею між відомим і
невідомим була небесна сфера (сфера нерухомих зір). Тільки після того, як були визначені
відстані до найближчих зір, стало зрозумілим, що Сонячна система перебуває у величезному
зоряному утворенні, частину якого ми спостерігаємо на зоряному небі Землі як сріблясту
туманну смугу – Молочний Шлях.
У такий спосіб підводимо учнів до розуміння того, що зорі не існують у Всесвіті осібно
– вони належать до величезних за розмірами зоряних систем – галактик. Наша галактика
(доцільно показати малюнок Молочного Шляху із зазначенням місця Сонячної системи)
належить до спірального типу. Є галактики, що мають інший зовнішній вигляд (доцільно
показати зображення еліптичних та неправильних галактик). Звертаємо увагу учнів на відомий
факт – ми живемо в час існування у нашому Всесвіті галактик. Саме галактики можна вважати
основними складовими цього етапу розвитку Всесвіту.
Останнім, третім Розділом програми є «Земля – планета Сонячної системи», який
включає три теми:
Тема 1. «Земля як планета» (16 год.) є найбільш знайома для п’ятикласників, оскільки
елементарні знання про Землю та її оболонки учні отримали у початковій школі. Дана тема
найбільш повно інтегрує знання природничих дисциплін, розкриває взаємозв’язки між ними.
Зміст теми знайомить учнів з гіпотезами та сучасними уявленнями про виникнення
Землі, її формою, розмірами, внутрішньою будовою, рухами та способами зображення. У ході

її вивчення учні розширюють знання про компоненти природи, без яких неможливе життя –
повітря, вода, ґрунт.
Тема має глибоке екологічне навантаження. Її вивчення дає можливість розкрити
необхідність охорони природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього
середовища для життєдіяльності організмів. Вона розкриває загальні закономірності природи, а
особливо періодичність у русі космічних тіл і її відображення в явищах природи на Землі.
Під час вивчення даної теми особливу увагу необхідно приділити роботі з
картографічним джерелами інформації, розвивати вміння використовувати їх для вирішення
практичних завдань, формувати просторову компетенцію.
Тема 2. «Планета Земля як середовище життя організмів» (15 год.) спрямована на
формування природознавчої, здоров'язбережувальної компетенції. Основною метою вивчення
теми є формування в учнів уявлення про організм як відкриту живу систему, яка, для
забезпечення своєї життєдіяльності, постійно потребує обміну інформацією з навколишнім
середовищем.
При вивченні цієї теми учні знайомляться з поняттями: організм, властивості організму,
клітина. Дається уявлення про різноманітність організмів на планеті Земля (рослини, тварини,
гриби, бактерії). Закладається системне бачення середовищ життя на планеті Земля, шляхом
вивчення умов та чинників середовища, вплив на організми чинників неживої природи,
пристосування організмів до періодичних змін умов середовища. Знання конкретизуються
вивченням конкретних середовищ життя (наземно-повітряного, водного, ґрунтового) та
пристосування живих організмів до життя у цих середовищах. Основна увага відводиться
формуванню системного уявлення про взаємозв’язки та залежність неживої і живої природи,
зокрема взаємозв’язки між організмами, співіснування організмів, угрупування організмів,
екосистеми. Передбачається конкретизація окреслених питань на прикладах вивчення
рослинних і тваринних організмів своєї місцевості.
Тема 3. «Людина на планеті Земля» вивчається впродовж 6 год. Її зміст націлений на
набуття учнями елементів екологічної компетенції: вміння жити і діяти в навколишньому
середовищі; дотримуватися норм екологічної поведінки в природі; виявляти екологічні
проблеми своєї місцевості та розробляти шляхи їх розв’язання; застосовувати отримані знання
в повсякденній діяльності.
Формування основ ціннісного ставлення до природи (знання рідкісних видів рослин і
тварин своєї місцевості, оцінка доступними способами екологічних параметрів навколишнього
середовища, усвідомлення необхідності дбайливого використання і захисту природи, прагнення
внести посильний внесок у вирішення місцевих екологічних проблем).
Особливої уваги заслуговують особливості організації навчальної діяльності на
уроці.
Головна мета уроку природознавства – розвиток дитини. Вчитель повинен так
організувати навчальний процес, щоб у дітей було бажання вчитися, створити такі умови, щоб
у ході кожного уроку формувалася навчальна діяльність, яка перетворює школяра в суб’єкт,
зацікавленого в навчанні і саморозвитку. Учень на уроці – це повноцінний учасник
різноманітних форм роботи. Учитель на уроці – організатор обставин, в яких учень,
використовуючи всі спільні напрацювання, веде самостійний пошук. Вчитель має пояснити,
показати, натякнути, підвести до проблеми, створити ситуацію успіху, заохочувати, всиляти
впевненість, формувати мотиви учіння, закріпити авторитет учня серед однокласників.
Урок природознавства повинен бути цікавим, а не розважальним. Тому не обійтися без
проблемних задач, парадоксів, дивовижних протиріч. Сама ситуація незвичайного створює не
тільки інтерес, але і потребу з’ясувати, зрозуміти, чому саме так, а не інакше.
Оптимізувати навчальний процес допоможе використання комп’ютерних технологій.
Хоч у перехідний період незначна частина п’ятикласників готова до їх використання у
навчанні, однак доцільно пропонувати учням такі завдання (пошук природознавчої інформації,

малюнків, фотографій тіл і явищ природи, підготовка презентацій тощо). Ці технології
сприяють розкриттю і розвитку особистісних якостей кожної дитини, допомагають краще
засвоїти знання, підвищують рівень наочності навчання,забезпечують включення широкого
кола позаурочної інформації в контекст предметної освіти, навчають її сприймати і
переробляти, розвивають критичне мислення, формують інформаційну культуру школяра.
Освоєння учнями прийомів роботи з інформацією можна розділити на дві частини:
- оволодіння самим процесом пошуку, розуміння, переробки і передачі інформації;
- набуття навичок роботи з конкретними засобами інформаційно-комунікаційних
технологій: ксерокс, факс, відеокамера, сканери, принтери, текстові редактори, графічні,
електронні таблиці і тощо.
Перша частина прийомів відноситься до загальних навчальних умінь. Друга – до
формування інформаційно-комунікаційної компетентності. При навчанні природознавству
володіння учнями інформаційно-комунікаційними технологіями не береться до уваги при
оцінюванні. ІКТ розглядаються як засіб до отримання природничої інформації та її подання.
Навчання учнів прийомам подання інформаційних повідомлень (переказувати навчальні
або науково-популярні тексти, давати коротку рецензію відповідей інших учнів;
використовувати природничу лексику у власних усних повідомленнях із застосуванням
ілюстративного матеріалу і в письмових розповідях, брати участь у роботі малої групи
співробітництва відповідно до визначеної ролі , коректно вести навчальний діалог) є завдання
між предметного характеру. Ефективність його вирішення багато в чому залежить від
координації роботи вчителів гуманітарного і природничо-наукового циклів. Цілеспрямоване
формування на уроках природознавства умінь, пов'язаних з поданням інформації, розвиває
мовлення школярів, стимулює їх інтерес до вивчення предмета, формує комунікативну
компетенцію.
Програмою передбачено залучення школярів до проектної діяльності, мета якої навчити
учнів самостійного, критичного мислення; міркувати, використовуючи знання фактів,
закономірностей науки, робити обґрунтовані висновки; приймати самостійні аргументовані
рішення; навчити працювати в команді, виконуючи різні соціальні ролі. Міні-проекти, які
запропоновані п’ятикласникам, – це доступні творчі завдання, що виконуються на уроках
природознавства у формі колективних творчих справ. Усі запропоновані міні-проекти мають,
як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст. Тому тривалість виконання
проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним-двома
тижнями в режимі урочно-позаурочних занять.
Проектна технологія навчання сприяє самостійній діяльності учнів щодо розв’язання тієї
чи іншої проблеми з використанням різноманітних засобів інтеграції знань і вмінь з різних
галузей. Результати виконаних проектів мають бути безпосередньо пов’язані з реальним
життям. Форма представлення проекту може бути різна: теоретичне розв’язання проблеми,
діюча модель, плакат, екологічний знак, план дій, результат, готовий до впровадження, тощо.
Виконання проекту передбачає декілька послідовних дій: визначення мети проекту;
висування ідей проекту і вибір з-поміж них кращої; планування проектної діяльності;
безпосередня реалізація проекту; презентація проекту; оцінювання проекту і власної діяльності
у ньому (самооцінювання). Участь у проектній діяльності передбачає розвиток в учнів
самостійності, ініціативності, креативності, здатності визначати мету діяльності.
Працюючи над проектом, діти вчаться самостійно мислити, знаходити і розв’язувати
проблеми, у них розвиваються здібності до прогнозування результатів, можливих наслідків
різних варіантів розв’язання проблеми, формується вміння встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки.
П’ятикласники навчаються планувати свою роботу, працювати в групі, обговорювати
висунуті ідеї, вислухувати пропозиції інших членів групи, розподіляти завдання для виконання,
ознайомлюються з вимогами до роботи (кінцевого продукту), дізнаються про джерела здобуття
інформації.

У проектній діяльності проявляється індивідуальність дитини, вона може самостійно
визначитися у виборі способу діяльності. Учень, працюючи над проектом, проходить стадії
планування, аналізу, синтезу, активної діяльності. При організації проектної діяльності
можлива не тільки індивідуальна, самостійна, але і групова робота учнів. Це дозволяє
формувати комунікативні навички та вміння. Постановка завдань, вирішення проблем
підвищує мотивацію до проектної діяльності і припускає: цілепокладання, предметність,
ініціативність, оригінальність у вирішенні пізнавальних питань, неординарність підходів,
інтенсивність розумової праці, дослідницький досвід.
Основні принципи організації проектної діяльності:
створення умов, що сприяють підтриманню природної цікавості учнів, їхнього
інтересу і прагнення до самостійної роботи над вирішенням проблеми;
постійна увага до діяльності учнів в процесі навчання, готовність
перебудовуватися у ході роботи на інший вид діяльності.
Основні вміння і навички

вміти здобувати і практично використовувати знання, знаходити інформацію,
аналізувати, інтерпретувати і адекватно використовувати її для вирішення проблем;

оволодіти технологією індивідуальної та групової проектної діяльності, навчити
рефлексувати власну діяльність.
За домінуючою діяльністю проекти можуть бути: практико-орієнтовані, дослідницькі,
інформаційні, творчі, рольові (ігрові).
Не менш важливим є питання оцінювання результативності роботи над проектом на всіх
етапах роботи. Тут можна виділити два варіанти.
Перший варіант оцінювання проекту передбачає обговорення етапів розробки, реалізації
та захисту проекту.
Другий варіант передбачає самооцінку і оцінку однокласників. Основними критеріями
можуть бути:
• Самостійність роботи над проектом
• Актуальність та значимість теми
• Повнота розкриття теми
• Оригінальність вирішення проблеми
• Артистизм і виразність виступу
• Розкриття змісту проекту на презентації
• Використання засобів наочності, технічних засобів.
Перші чотири критерії – оцінка проекту, решта – оцінка презентації.
Тематику міні-проектів учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного
забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу,
інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо.
Пізнання дітьми природи не обмежується рамками уроків. Воно продовжується постійно
в школі і за її стінами. Сам навчальний курс є переважною мірою системотворчим стрижнем
цього процесу. Ось чому важливо, щоб робота з дітьми, розпочата на уроках, продовжувалася у
тій чи іншій формі і після них, наприклад, на позакласних заходах, «тижнях природознавства в
школі». Необхідно прагнути до того, щоб батьки учнів у щоденному спілкуванні зі своїми
дітьми підтримували їхні пізнавальні ініціативи, які пробуджуються на уроках. Це можуть
бути і конкретні завдання для домашніх дослідів, читання та отримання інформації для
дорослих.
Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Учитель може самостійно змінювати кількість
годин, відведених на вивчення тієї чи іншої теми, порядок вивчення тем, послідовність
вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів та природознавчих
досліджень.

Парфенюк А.В., методист НМЦ

КАЛЕНДАРНЕ
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ
ПЛАНУВАННЯ
ззприродознавства
природознавствауу55класі
класі
за
зановим
новимДержавним
Державнимстандартом
стандартомбазової
базовоїіі
повної
повноїзагальної
загальноїсередньої
середньоїосвіти
освіти

Календарне планування з природознавства
5 клас
(2 год. на тиждень, усього 70 год., з них 3 год.- резервний час)
Календарне планування складене за Програмою «Природознавство. 5 клас» для
загальноосвітніх навчальних закладів, - укладачі:Гільберг Т.Г., Крячко І.П., Сак Т.В., Бєскова
Н.В., Фіцайло С.С.
Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (наказ
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012 року №664)
Підручник _________________________________________________________________
Тема
Вступ
Розділ 1. Тіла, речовини та явища навколо нас
Розділ 2. Всесвіт
Розділ 3. Земля – планета Сонячної системи
- Земля як планета
- Планета Земля як середовище життя
організмів
- Людина на планеті Земля

Кількість
годин за
програмою

Кількість
годин за
планом

5
14
11

5
13+1
10+1

16
15
6

15+1
15
6

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Тема
Вступ

Державні вимоги
Учень (учениця):
називає: природничі науки (біологію, фізику, хімію, географію,
астрономію, екологію) та їх внесок у вивчення природи; методи
вивчення природи (спостереження, експеримент, вимірювання);
обладнання для вивчення природи (лабораторне обладнання,
збільшувальні та вимірювальні прилади); імена вчених-натуралістів (2-3)
та їхній внесок у вивчення природи;
наводить приклади: використання різних природничо-наукових методів
під час вивчення природи; лабораторного обладнання, вимірювальних і
збільшувальних приладів;
описує призначення простого обладнання (лупи, термометра, лінійки,
мірного циліндра) для природничо-наукових спостережень та дослідів;
пояснює прикладне значення досягнень у галузі природничих наук;
розрізняє в описі досліду або спостереження мету, умови його
проведення та отримані результати;
уміє знаходити необхідну інформацію в довідкових виданнях з
природничих наук;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального
завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних
повідомленнях;
дотримується правил безпечного використання лабораторного
обладнання.
Розділ 1. Тіла,
речовини та
явища навколо
нас

Учень (учениця):
називає: характеристики тіла (форма, розміри, маса, об’єм); прилади та
інструменти для вимірювання розмірів та маси тіл; фізичні властивості
речовин (колір, блиск, запах, агрегатний стан); властивості газів (не
зберігають форми, займають весь представлений їм простір); властивості
рідин (не зберігають форми, зберігають об’єм, текучі); властивості
твердих тіл (зберігають форму та об’єм); найпоширеніші в природі
хімічні елементи (2-3); способи розділення сумішей (відстоювання,
фільтрування, випаровування); ознаки хімічних явищ; умови, за яких
відбувається горіння;
наводить приклади: тіл і речовин, що оточують людину; чистих речовин
і сумішей (2-3); неорганічних та органічних речовин (2-3); природних
явищ (фізичних, хімічних, біологічних); явищ природи, пов’язаних зі
зміною сезонів; явищ природи, що повторюються;
характеризує: горіння як приклад хімічних явищ;
розрізняє: тіла живої і неживої природи; фізичні, хімічні та біологічні
явища;
пояснює: відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин;
причини дифузії, особливості дифузії в газах, рідинах і твердих тілах;
відмінності простих речовин від складних, чистих речовин – від
сумішей; значення органічних речовин для живої природи; значення
горіння і гниття;
описує за запропонованим планом тіла і речовини; явища природи (2-3);
порівнює тіла і речовини за 3-4 ознаками;
уміє: користуватися приладами для вимірювання маси і розмірів тіла;
розділяти суміш фільтруванням;
дотримується правил: безпечного використання хімічного посуду

Розділ 2.
Всесвіт

Учень (учениця):
називає: точки й лінії небесної сфери; сузір’я (2-3); найвідоміших
астрономів (Птолемей, М. Коперник, Г. Галілей, Е. Габбл), дослідників
космосу (Ю. Гагарін, Н. Армстронг, Л. Каденюк);
наводить приклади: впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл,
що складають наш Всесвіт;
описує: загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і
зорею, туманностями різних типів, галактиками різних типів;
порівнює: планети різних типів; Сонце з іншими зорями;
характеризує: особливості астрономічних досліджень; місце людини у
Всесвіті;
пояснює: значення понять «сузір’я», «Сонячна система»; причину
видимих рухів світил та зміну вигляду зоряного неба впродовж року;
розрізняє: небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет,
туманностей, зір і галактик; зорі та планети на небесній сфері;

показує на карті зоряного неба: Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої
Ведмедиці;
використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального
завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних
повідомленнях;
виявляє ставлення: до потреби пізнання Всесвіту, розвитку
астрономічних та космічних досліджень;
оцінює значення: зоряного неба в історії людства; телескопічних
спостережень; вивчення Всесвіту для потреб людини.
Розділ 3. Земля
– планета
Сонячної
системи
- Земля як
планета

- Планета
Земля як
середовище
життя
організмів

Учень (учениця):
називає: учених, які пояснювали походження Землі (Ж. Бюффон, І. Кант,
Д. Джинс, О. Шмидт) та відмінності між їхніми гіпотезами; сучасні
погляди на виникнення Землі;
форму і розміри Землі; рухи Землі; фази Місяця; способи зображення
Землі; материки та частини світу; склад ґрунту, повітря; властивості
ґрунту, повітря, води;
наводить приклади: розчинних і нерозчинних речовин; розчинів у
природі; використання води людиною;
описує внутрішню будову Землі; результати власних спостережень і
дослідів;
пояснює: зміну дня і ночі; зміну пір року; зміни фаз Місяця;
нерівномірність розподілу сонячного світла і тепла на поверхні Землі;
причини сонячного і місячного затемнення; значення масштабу в
створенні карт; утворення ґрунту; кругообіг води у природі; значення
води, повітря, ґрунту; значення сонячного світла і тепла для живої
природи;
розрізняє: фази місяця на зображеннях; способи зображення об’єктів на
географічних картах;
показує на глобусі та географічній карті: материки і частини світу;
найбільші географічні об’єкти (гори, річки, рівнини, моря, океани);
екватор, півкулі, полюси, паралелі і меридіани;
використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального
завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних
повідомленнях;
оцінює власний внесок у діяльність малої групи співробітництва, прагне
аргументовано висловлювати власні судження.
Учень(учениця):
називає: властивості організмів; відмінності рослин, тварин, грибів,
бактерій; умови життя на планеті Земля; чинники середовища; основні
середовища життя; склад екосистеми;
наводить приклади: пристосування організмів до періодичних змін умов
середовища (листопад, зимова сплячка, зміна забарвлення хутра,
перельоти птахів;); співіснування організмів; природних і штучних

екосистем;
описує: пристосування організмів до чинників неживої природи;
пристосування організмів до середовища життя; результати власних
спостережень і дослідів;
пояснює: як відрізнити живий організм від неживого природного тіла;
вплив чинників середовища на живі організми; зв’язок грибів, бактерій,
рослин, тварин у природі; роль рослин, тварин, грибів, бактерій у
екосистемах;
розпізнає найпоширеніші рослини і тварини своєї місцевості; отруйні
рослини, гриби, тварини своєї місцевості;
уміє визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласіввизначників;
оцінює значення природних і штучних екосистем у природі та житті
людини;
використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального
завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних
повідомленнях.
- Людина на
планеті Земля



з/п уроку
в
темі

Учень (учениця):
називає: джерела забруднення навколишнього середовища; наслідки
забруднення навколишнього середовища; важливі екологічні проблеми
своєї місцевості; природоохоронні об’єкти й території свого регіону;
наводить приклади: впливу людини на природу і природи на людину;
рослин і тварин своєї місцевості, що їх занесено до Червоної книги
України;
пояснює зв’язок людини з природою; зміни в природі, що викликані
природними чинниками і діяльністю людини; призначення Червоної
книги і природоохоронних територій;
висловлює судження щодо необхідності охорони природи і
раціонального використання природних ресурсів;
виявляє бережливе ставлення до природи;
дотримується екологічних норм поведінки у природі.

Зміст теми, уроку

Тип уроку

Обладнання,
демонстрації
тощо

Вступ 5 годин
1

1

Поняття про природу. Вивчення природи
людиною. Науки, що вивчають природу.
Значення знань про природу в житті
людини.

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Обладнання:
портрети
визначних
ученихнатуралістів

2

2

Визначні вчені-натуралісти.
Міні-проект (інформаційний)

Урок
вивчення
нового

Обладнання:
портрети
визначних

3

3

Визначні вчені-натуралісти

матеріалу

Методи вивчення природи.

Урок
вивчення
нового
матеріалу і
формування
практичних
навичок

Практична робота: Ознайомлення з
довідковими виданнями з природничих
наук різних типів: енциклопедії,
словники, довідники величин, атласи
географічних карт, атласи-визначники
рослин і тварин, науково-популярна
література природознавчого змісту,
хрестоматії з природознавства, Інтернетресурси тощо.

ученихнатуралістів
Обладнання:
лупи, бінокль,
терези,
годинник,
секундомір,
термометр,
лінійка, мірний
циліндр,
хімічний
стакан
Демонстрації
вимірювальних
і збільшуваних
приладів,
лабораторного
обладнання

4

4

Обладнання для вивчення природи.
Практична робота: Ознайомлення з
простим обладнанням для природничонаукових спостережень та дослідів.

Урок
формування
практичних
навичок

Організація спостережень за тілами
живої та неживої природи.

Обладнання:
лупи, бінокль,
терези,
годинник,
секундомір,
термометр,
лінійка, мірний
циліндр,
хімічний
стакан
Демонстрації
вимірювальних
і збільшуваних
приладів,
лабораторного
обладнання

5

5

Дослідницький практикум: Складання
переліку побутових вимірювальних
приладів та здійснення вимірювання за
допомогою одного з них.

Урок
узагальнення,
систематизації
знань учнів,
удосконаленн
я практичних
умінь і
навичок

Обладнання:
Перелік
побутових
вимірювальних
приладів

Розділ 1. Тіла, речовини та явища навколо нас - 14 годин
6

1

Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх Урок
вимірювання.
вивчення

Демонстрації:
зразків

нового
матеріалу

природних і
рукотворних
тіл.

7

2

Практична робота: Вимірювання маси
та розмірів різних тіл.

Урок
формування
практичних
навичок

Обладнання:
терези, лінійки,
мірні циліндри,
тіла правильної
і неправильної
форми

8

3

Речовини. Фізичні властивості речовин.
Властивості твердих тіл, рідин і газів.

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації:
зразків
природних і
рукотворних
тіл, фізичних
властивостей
тіл в різних
агрегатних
станах

9

4

Атоми і хімічні елементи.

Демонстрації:
моделей
молекул.

10

5

Молекули. Рух молекул. Дифузія.

11

6

Різноманітність речовин. Поняття про
прості та складні речовини, неорганічні
та органічні речовини.

Урок
вивчення
нового
матеріалу
Урок
вивчення
нового
матеріалу
Урок
вивчення
нового
матеріалу

12

7

Чисті речовини і суміші. Способи
розділення сумішей.
.

Урок
вивчення
нового
матеріалу і
формування
практичних
навичок

Обладнання:
фільтри, лійки,
скляні
палички,
хімічні
стакани,
нагрівальний
прилад.

Демонстрації:
зразків
природних і
рукотворних
тіл.

Демонстрації:
зразків чистих
речовин,
сумішей;
способів
розділення
сумішей.
13

8

Практична робота: Розділення сумішей
фільтруванням

Урок
формування

14

9

Явища природи. Фізичні явища, їх
різноманітність.
Організація спостережень за явищами
природи.

практичних
навичок
Урок
вивчення
нового
матеріалу

15

10

Дослідницький практикум:
Дослідження залежності швидкості
випаровування рідини від температури та
площі поверхні

Урок
формування
практичних
навичок

Демонстрації:
явища
випаровування,
залежності
швидкості
випаровування
від впливу
зовнішніх
факторів

16

11

Хімічні явища, їх ознаки. Горіння.
Гниття.

Демонстрації:
хімічних явищ.

17

12

Міні-проект: Опале листя: користь чи
шкода?

Урок
вивчення
нового
матеріалу і
формування
практичних
навичок
Урок
формування
практичних
навичок

Організація спостережень за явищами
природи
18

13

Повторювально-узагальнюючий урок з
теми «Тіла, речовини та явища навколо
нас»

19

14

Урок контролю знань

Демонстрації:
фізичних явищ.

Обладнання:
дитячі мініпроекти

Урок
узагальнення,
систематизації
знань учнів,
удосконаленн
я практичних
умінь і
навичок
Урок
контролю
знань

Розділ 2. Всесвіт – 11 годин (10+1 год)
20

21

1

2

Небо і небесна сфера. Небесні світила.
Видимі рухи світил.
Поняття сузір’я. Значення зоряного неба
в історії людства.

Урок
вивчення
нового
матеріалу
Урок
вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації:
моделі
небесної сфери
Демонстрації:
карти зоряного
неба

22

3

Знайомство з картами зоряного неба.
Рухома карта зоряного неба, її структура,
правила користування.

Урок
формування
практичних
навичок

Обладнання:
карти
зоряного неба.

23

4

Практичне заняття: Визначення
найвідоміших сузір'їв на карті зоряного
неба.

Урок
формування
практичних
навичок

Обладнання:
карта зоряного
неба, бінокль.

24

5

Небесні тіла. Зоря – самосвітне небесне
тіло.
Відмінності між зорями.
Міжзоряний простір.

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації:
фотографій
зірок, Сонця

25

6

Планети та планетні системи. Сонячна
система. Відмінності між планетами.

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації:
моделі
Сонячної
системи;
планет, Місяця

26

7

Дослідницький практикум:
Спостереження за зоряним небом
впродовж календарного року.

Урок
формування
практичних
навичок

Обладнання:
карта зоряного
неба, бінокль.

Урок
вивчення
нового
матеріалу
Урок
вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації:
фотографій
галактик

Організація спостережень за змінами
вигляду зоряного неба впродовж
календарного року; сузір’ями Малої та
Великої Ведмедиці
27

8

Зоряні системи – галактики.
Відмінності між галактиками. Скупчення
галактик.

28

9

Всесвіт та його складові.
Людина і Всесвіт. Астрономія – наука,
що вивчає Всесвіт. Методи та засоби
астрономічних досліджень.

29

10

Повторювально-узагальнюючий урок з
теми «Всесвіт».
Міні-проект (за вибором):
- Космос далекий і близький
- Світ галактик

30

11

Урок контролю знань

Урок
узагальнення,
систематизації
знань учнів,
удосконаленн
я практичних
умінь і
навичок
Урок
контролю
знань

Демонстрації:
приладів для
вивчення
Всесвіту

РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ (15 + 1 год.)
Тема 1. Земля як планета
31

32

1

2

Гіпотези та сучасні уявлення про
виникнення Землі.

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Обладнання:

Форма і розміри Землі. Внутрішня будова Урок
Землі.
вивчення
людства.
нового
матеріалу

Обладнання:

глобус,
географічні
карти
глобус,
географічні
карти

33

3

Практичні заняття:
 Знаходження на карті та глобусі
екватора, полюсів, меридіанів,
півкуль.

Урок
формування
практичних
навичок

Обладнання:
контурні карти,
атласи

34

4

 Практичне заняття: Знаходження на
карті та глобусі материків і частин
світу; географічних об’єктів.

Урок
формування
практичних
навичок
Урок
вивчення
нового
матеріалу

Обладнання:

35

5

Рухи Землі. Пори року.

контурні карти,
атласи
Демонстрації:
Обертання
Землі навколо
осі; Обертання
Землі навколо
Сонця за
допомогою
телурія.

36

6

Місяць – супутник Землі. Сонячні та
місячні затемнення .

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації:
залежність
освітлення від
кута падіння
сонячних
променів.

37

7

Способи зображення Землі. Масштаб.
Дослідницький практикум:
Спостереження за зоряним небом
впродовж календарного року.

Урок
формування
практичних
навичок

Демонстрації:
Фотографії
Землі з
орбітальних
станцій і
космічних
апаратів,
Місяця у різні
фази, місячного
і сонячного
затемнення

38

39

40

41

8

9

10

11

Ґрунт, його значення. Утворення ґрунту.

Властивості ґрунту. Догляд за ґрунтом.

Повітря – суміш газів. Значення повітря.

Властивості повітря.

42

12

Вода на Землі. Властивості води. Три
стани води. Кругообіг води.

43

13

Вода – розчинник. Розчинні й нерозчинні
речовини. Розчини в природі.

44

14

Значення води у природі

45

15

Використання води людиною.
Міні-проекти (за вибором)
 Чому ми бачимо тільки один бік
місяця?

Краплина, або «Де ми втрачаємо
воду?»
 «Професія» дощового черв’яка.

46

16

Урок перевірки знань , умінь і навичок

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації:

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації:

Урок
узагальнення,
систематизації
знань учнів,
удосконаленн
я практичних
умінь і
навичок
Урок
контролю
знань

Демонстрації:

Урок
вивчення
нового
матеріалу
Урок
вивчення
нового
матеріалу
Урок
вивчення
нового
матеріалу
Урок
систематизації
знань

Урок
контролю

Дослідів, що
демонструють
властивості
грунту
Дослідів, що
демонструють
властивості
грунту
Дослідів, що
демонструють
властивості та
рух повітря

Демонстрації:
Дослідів, що
демонструють
властивості та
рух повітря

Демонстрації:
Дослідів, що
демонструють
розчинність
речовин

Організація
спостережень:
За
повертанням
листя і квітів
рослин до
Сонця;
Нагріванням
тіл променями
Сонця.

знань
Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів (15 +1 год.)
47

48

1

2

Організм і його властивості. Клітинна
будова організмів.

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації:

Різноманітність організмів: Рослини,
Тварини, Гриби, Бактерії.
Міні-проект (за вибором)
 Бактерії корисні та шкідливі.
 Тварини минулого.

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації:
гербарії;

49

3

Урок
вивчення
нового
матеріалу
Середовище життя. Чинники середовища. Урок
Вплив на організми чинників неживої
вивчення
природи .
нового
матеріалу
Пристосування організмів до
Урок
періодичних змін умов середовища.
вивчення
нового
матеріалу

50

4

51

5

52

6

Різноманітність середовищ життя.

Урок
вивчення
нового
матеріалу

53

7

Наземно-повітряне середовище,
пристосування живих організмів до
життя у ньому.

Урок
вивчення
нового
матеріалу

Клітинної
будови
організмів

Зображення
(фотографії,
малюнки)
рослин, тварин,
бактерій:
атласивизначники
рослин, тварин,
грибів.

Умови життя на планеті Земля.

Демонстрації:
Колекції
зображень (у
тому числі
електронних)
рослин, грибів,
тварин,
бактерій.
Демонстрації:
Колекції
зображень (у
тому числі
електронних)
рослин, грибів,
тварин,
бактерій

54

8

Водне середовище життя. Пристосування
організмів до життя у воді.

55

9

Ґрунтове середовище життя.
Пристосування організмів до життя у
ґрунті.

56

10

Дослідницький практикум

Дослідження впливу температури,
світла і вологості на проростання
насіння.

57

11

Вплив на організми чинників живої
природи. Взаємозв’язки між організмами.
Співіснування організмів.

58

12

Практичні заняття
Ознайомлення з найпоширенішими й
отруйними рослинами, грибами і
тваринами своєї місцевості Вода на
Землі.

59

13

Угруповання організмів. Екосистеми.

60

14

Рослинний і тваринний світ своєї
місцевості.

61

15

Урок
вивчення
нового
матеріалу
Урок
вивчення
нового
матеріалу
Урок
узагальнення,
систематизації
знань учнів,
удосконаленн
я практичних
умінь і
навичок
Урок
вивчення
нового
матеріалу

Урок
узагальнення,
систематизації
знань учнів,
удосконаленн
я практичних
умінь і
навичок
Урок
вивчення
нового
матеріалу

Урок
узагальнення,
систематизації
Екскурсія (відповідно до місцевих умов)
знань учнів,
до зоопарку, живого куточку, Будинку
удосконаленн
природи, краєзнавчого музею, на ферму
я практичних
тощо.
умінь і
навичок
Практичні заняття
Урок
 Визначення назв найбільш поширених узагальнення,

Організація
спостереження
за основними
властивостями
живих
організмів

Організація
спостереження
за основними
властивостями
живих
організмів
Організація
спостереження
за основними
властивостями
живих
організмів
Демонстрації:
атласи-

в Україні рослин, грибів, тварин за
допомогою атласів-визначників.

62

16

Узагальнення знань

систематизації
знань учнів,
удосконаленн
я практичних
умінь і
навичок
Урок
контролю
знань .

визначники
рослин, тварин,
грибів.

Тема 3. Людина на планеті Земля (6 +2 год.)
63

1

Людина – частина природи. Зв’язок
людини з природою. Зміни в природі, що
виникають унаслідок природних чинників
і діяльності людини.

Урок вивчення
нового
матеріалу

64

2

Екологічні проблеми та їх розв’язування
(збереження біологічного різноманіття,
боротьба зі знищенням лісів і
опустелюванням, захист планети від
забруднення різних видів).

Урок вивчення
нового
матеріалу

65

3

Дослідницький практикум
Дослідження екологічних проблем своєї
місцевості.

Урок
формування
практичних
навичок

66

4

Охорона природи. Червона книга України.
Заповідники, заказники, національні
парки та їх значення для збереження
природи Землі.

Урок
формування
практичних
навичок

67

5

Практична робота
 Складання Червоної книги своєї
місцевості.

Узагальнююч
ий урок

68

6

Міні-проекти (за вибором)
 Чи не перетвориться Земля на
пустелю?

Урок вивчення
нового
матеріалу

Демонстрації
зображень
рідкісних
рослин та
тварин своєї
місцевості, що
занесено до
Червоної книги
України
Демонстрації
відеоматеріалі
в про екологічні
проблеми та
шляхи їх
розв’язування,
охорону
природи,
природоохорон
ні території
України.
Обладнання
Червона книга
України.

Демонстрації:
фотографій
зірок, Сонця

Будь природі другом!

69

7

Екскурсія в природу

Урок
формування
практичних
навичок

70

8

Узагальнення та систематизація знань

Узагальнююч
ий урок

Організація
спостережень
за природоохоронною
діяльністю
людей у своїх
місцевості.

Методисти НМЦ Парфенюк А.В., Плаксій Г.Б.

ПОРІНЯННЯ ПРОГРАМ
курсів природознавства
початкової школи та 5-го класу:
(забезпечення наступності)

У пояснювальній записці до програми «Природознавство» для 5-х класів
говориться про те, що цей курс має наступні особливості:

курс поєднує в собі елементи знань з біології, географії, фізики, хімії,

астрономії та екології;

курс

завершує

природничо-наукову

складову

предмета

«Природознавство» початкової школи;

курс є пропедевтикою для систематичних курсів фізики, хімії,

біології, географії та астрономії в основній школі;

курс направлений на оволодіння й удосконалення умінь проводити

спостереження, досліди, вимірювання, описувати та презентувати результати
досліджень результати;

курс має на меті виховання позитивного емоційно-ціннісного

ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно
до екологічних норм поведінки;

зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття

навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною
спрямованістю.

У зв’язку з цим вчитель природознавства, який викладає курс у 5-х класах
повинен бути ознайомлений із змістом програми з природознавства для
початкової

школи,

вимогами,

які

ставить

ця

програма

компетентності

випускника 4-го класу у природничій галузі, зміст підручника. У таблиці,
розміщеній нижче,

зібрані відомості, які розкривають питання наступності у

викладанні природознавства.

(див. таблицю у додатку)

Sign up to vote on this title
UsefulNot useful