Вы находитесь на странице: 1из 184

International Research and Training

Center for Information


Technologies and Systems

National Commission of Ukraine for


UNESCO

Knowledge Society Building for Youth through


21-st Century Technologies

International Workshop – Kiev, Ukraine, 2005

KS 2005
November 21-23
International Research and Training Center for Information Technologies and Systems

National Commission of Ukraine for UNESCO

Knowledge Society Building for Youth

through 21-st Century Technologies

Proceedings of the International Workshop

November 21-23, 2005


Kiev, Ukraine
http://www.dlab.kiev.ua/KS2005/main.html
Knowledge Society Building for Youth through 21-st
Century Technologies

This volume introduces working papers submitted to the International Workshop


“Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies” held 21-23 of
November, 2005 in Kiev, Ukraine. The Workshop was organized and hosted by International
Research and Training Center for Information Technologies and Systems (IRTC) of National
Academy of Sciences and Ministry of Sciences and Education of Ukraine. The IRTC is a
National coordinator of UNESCO Intergovernmental Programme “Information for All”. The
Workshop was sponsored by UNESCO.

The main Workshop objective was the wide discussion of knowledge society challenges
and e-technologies for youth support in all development stages. Teachers, tutors and
administration of the educational bodies and training and retraining centers, researchers in
applications of the information and communication technologies for learning, training, and
education, developers of the modern learning products and software for educational
environment, suppliers of information and learning services were invited. The Workshop was a
unique event bringing together the representatives of all major players and policy makers. It
facilitated exchange of opinions during the discussions of presentations, Round Table and
videoconference.

The main topics of the Workshop were:


• Networked society: emerging technologies and open education for Youth
• E-technologies in the modern educational world
• Networked society: problems of teachers' training for e-technologies use
• Information resources for life-long learning support of Youth

The authors from Czech Republic, Japan, Germany, Russia, Switzerland and Ukraine
contributed to this volume. The papers were presented at the Workshop as invited keynote
speakers, regular papers, and presentations, and provoked intensive and fruitful discussions at the
Workshop sessions and the Round Table.

All rights reserved. No part of this publication may be reproduced, stored in a retrieval
system or transmitted in any form or by any means, electronic, mechanical, photocopying or
otherwise, without the prior permission of the publisher.

Papers text is printed in authors’ edition

©IRTC, 2005
Даний збірник представляє робочі матеріали, прийняті до розгляду на
Міжнародному семінарі “Розбудова суспільства знань для молоді шляхом
використання технологій XXI століття”, що проходив 21-23 листопада 2005р. у Києві
(Україна). Семінар організовано Міжнародним науково-навчальним центром
інформаційних технологій та систем Національної академії наук України та Міністерства
освіти і науки України, як Національним координатором Міжурядової програми
ЮНЕСКО „Інформація для всіх”. Семінар відбувся за підтримкою ЮНЕСКО.
Метою семінару було широке обговорення проблем суспільства знань і е-
технологій для сприяння підтримки молоді на всіх етапах її розвитку. До обговорення
були запрошені викладачі та адміністратори навчальних закладів різного профілю, у тому
числі, центрів підготовки і перепідготовки фахівців, дослідники проблем використання
інформаційних і комунікаційних технологій у навчальних цілях, розробники мережевих
продуктів учбового призначення, програмного забезпечення для цілей освіти,
постачальники інформаційних послуг.
В ході семінару обговорювалися наступні теми:
1. Суспільство знань: сучасні технології і відкрита освіта в ракурсі підготовки молоді.
2. Е-технології в сучасному освітньому просторі.
3. Суспільство знань: проблеми підготовки викладачів з використання е-технологій.
4. Інформаційні ресурси для підтримки безперервної освіти молоді.
Під час роботи семінару були проведені дискусії, засідання круглих столів та
відеоконференція. Автори з Німеччини, Росії, України, Чехії, Швейцарії, Японії надали
статті для даного збірника. Матеріали, що публікуються, були представлені на семінарі як
доповіді, повідомлення і презентації й ініціювали в ході семінару активні дискусії й
обговорення під час «круглих столів».

Настоящий сборник представляет рабочие материалы, принятые к рассмотрению


на Международном семинаре “Построение общества знаний для молодежи путем
использования технологий XXI века”, который проходил 21-23 ноября 2005г. в Киеве
(Украина). Семинар был организован Международным научно-учебным центром
информационных технологий и систем Национальной академии наук и Министерства
образования и науки Украины, как Национальным координатором Межправительственной
программы ЮНЕСКО „Информация для всех”. Семинар состоялся при поддержке
ЮНЕСКО.
Целью семинара было широкое обсуждение проблем общества знаний и е-
технологий для содействия поддержки молодежи на всех этапах ее развития. К
обсуждению были приглашены преподаватели и администраторы учебных заведений
различного профиля, в том числе, центров подготовки и переподготовки специалистов,
исследователи проблем использования информационных и коммуникационных
технологий в учебных целях, разработчики сетевых продуктов учебного назначения,
поставщики информационных услуг.
В ходе работы семинара были обсуждены следующие темы
1. Общество знаний: современные технологии и открытое образование в свете подготовки
молодежи.
2. Е-технологии в современном образовательном пространстве.
3. Общество знаний: проблемы подготовки преподавателей в использовании Е-
технологий.
4. Информационные ресурсы для поддержки непрерывного образования молодежи.
Во время работы семинара были проведены дискуссии, заседания круглых столов,
видеоконференция. Авторы из Германии, России, Украины, Чехии, Швейцарии, Японии
предоставили статьи для настоящего сборника. Публикуемые материалы были заслушаны
на семинаре как доклады, сообщения и презентации и инициировали в ходе семинара
ативные дискуссии и обсуждения за “круглым столом”.
WORKSHOP COMMITTEE

Gritsenko Vladimir Chair of the committee


Prof., Director of the International Research and Training Center
for Information Technologies and Systems

Valakh Valery Information material Chair


The deputy director on science of the International Research and
Training Center for Information Technologies and Systems

Kudrjavtseva Svitlana Vice - Chair of the committee


Ph.D., the Leading Researcher, International Research and
Training Center for Information Technologies and Systems

Manako Alla Program Chair


Ph. D., Head of the Department, International Research and
Training Center for Information Technologies and Systems

Vlasenko Nataliya Publication Chair


Ph.D., Senior Researcher, International Research and Training
Center for Information Technologies and Systems

Synytsya Kateryna Member of the committee, Program


Development
Ph.D., Senior Researcher, International Research and Training
Center for Information Technologies and Systems

Maksymenko Alla Member of the committee, Local


Arrangements
Researcher, International Research and Training Center for
Information Technologies and Systems

Usenko Roza Member of the committee, Local


Arrangements
Researcher, International Research and Training Center for
Information Technologies and Systems
Antonyuk Jaroslav Member of the committee, Technical
Support
Researcher, International Research and Training Center for
Information Technologies and Systems
KEYNOTE SPEAKERS

Toshio Okamoto University of Electro –


Communications, Tokyo,
Japan

Zdena Lustigova Charles University, Prague,


Czech Republic

Miroslava Charles University, Department of


Chernochova Information Technology,
Faculty of Education, Prague,
Czech Republic

Mikhail Burtsev Institute of New Technologies in


Education, Moscow,
Russia

Ildar Galeev Kazan State Technological


University,
Russia

Rita Zaltsman Centre of Modern Education,


Germany

Hansjörg von Brevern Bern University,


Switzerland
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

CONTENT
Vladimir Gritsenko
FOREWORD .............................................................................................................................................................11

Toshio Okamoto, Mizue Kayama


LEARNING GRID AND E-PEDAGOGY IN COLLABORATIVE LEARNING ..............................................13

Zdena Lustigova
TEACHERS TRAINING WITHIN THE FRAME OF THE STATE INFORMATION POLICY IN
EDUCATION - OUTCOMES AND THE FIRST EXPERIENCE .......................................................................24

Miroslava Cernochova, David Mudrak


A COURSE „E+LEARNING“ IN A SYSTEM OF ICT TEACHER TRAINING SUPPORTED BY THE
CZECH NATIONAL STRATEGY FOR ICT IN EDUCATION .........................................................................30

Hansjörg von Brevern


SUPPORT OF COGNITIVE PROCESSES FOR CORPORATE LEARNING AND TRAINING ..................32

Фиалкова Т.А., Станченко Н.С., Бурцев М.С.


РОССИЙСКИЙ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПОРТАЛ .............................................................................38

Галеев И. Х. , Иванов В. Г.,Тарасов Д. Ф.


РАЗВИТИЕ ТЕХНОЛОГИИ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ ОБУЧАЮЩИХ
СИСТЕМ...................................................................................................................................................................42

Rita Zaltsman
PОЛЬ ВЕБ-САЙТА В РЕШЕНИИ КРОСС-КУЛЬТУРНЫХ ЗАДАЧ ...........................................................46

Антонюк А. Н.
СПЕЦИФИКА ОРГАНИЗАЦИИ ИНФОРМАЦИОННЫХ КОМПЬЮТЕРНЫХ СРЕД ОБУЧЕНИЯ
ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ АБИТУРИЕНТОВ С НАРУШЕНИЯМИ СЛУХОВОЙ ФУНКЦИИ ........52

Антонюк Я. М.
СИСТЕМЫ IP-ТЕЛЕФОНИИ И ВИДЕОКОНФЕРЕНЦ-СВЯЗИ В СОВРЕМЕННОМ
ОБРАЗОВАТЕЛЬНОМ ПРОСТРАНСТВЕ ........................................................................................................54

Антонюк Я. М., Ашаери Х. Р.


ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРОГРАММНЫХ СРЕДСТВ, БАЗИРУЮЩИХСЯ НА ПРОТОКОЛЕ H.323, В
НАУЧНО-УЧЕБНЫХ СРЕДАХ ...........................................................................................................................57

Антонюк Я. М., Джуваго М. Ю.


ПРОКСИРОВАНИЕ ЗАПРОСОВ ПРОГРАММНЫХ СРЕДСТВ, БАЗИРУЮЩИХСЯ НА
ПРОТОКОЛЕ SIP В ИНФОРМАЦИОННЫХ ИНТЕРНЕТ-СРЕДАХ ..........................................................59

7
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Артеменко В. Б., Зачко О. Б.
ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ЛЬВІВСЬКІЙ
КОМЕРЦІЙНІЙ АКАДЕМІЇ.................................................................................................................................62

Брескіна Л. В.
ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА З ІНФОРМАТИКИ В УМОВАХ РОЗВИТКУ Е-ТЕХНОЛОГІЇ...............67

Величко А. Г., Вдовин В. Д., Иващенко В. П., Ясев А. Г.


ДОСТУПНЫЕ ЭЛЕКТРОННЫЕ УЧЕБНИКИ И ПРОГРАММЫ - ОСНОВА НЕПРЕРЫВНОГО
ОБРАЗОВАНИЯ МОЛОДЕЖИ............................................................................................................................68

Веренич Е. В., Отенко В. И., Милейкина Н. А.


ИНСТРУМЕНТАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ ТЕХНОЛОГИИ ПОДДЕРЖКИ
ОБУЧЕНИЯ НА ОСНОВЕ ЭЛЕКТРОННЫХ ТОЛКОВЫХ СЛОВАРЕЙ ..................................................71

Войченко А. П., Галицкий А. Н., Манако В. В., Манако Д. В.


ОПЫТ ОРГАНИЗАЦИИ РАБОТЫ С ДОКУМЕНТАЛЬНЫМИ ИНФОРМАЦИОННЫМИ
РЕСУРСАМИ ...........................................................................................................................................................73

Войченко А. П., Воробьев А.


НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ПРИМЕНЕНИЯ МОБИЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ДИСТАНЦИОННОМ
ОБУЧЕНИИ .............................................................................................................................................................77

Данилова О. В.
СИСТЕМА ПІДТРИМКИ САМОСТІЙНОГО НАВЧАННЯ ТА МОДЕЛЬ УЧНЯ....................................80

Иванова Е. В., Иванов Н.В.


ОПЫТ РЕАЛИЗАЦИИ КОМПЬЮТЕРИЗИРОВАННЫХ ОБУЧАЮЩИХ СИСТЕМ В УКРАИНЕ НА
ПРИМЕРЕ СИСТЕМЫ ИНТЕРАКТИВНОГО ТЕСТИРОВАНИЯ “САПФИР”........................................82

Ільчук О. І.
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ПОЗИЦІЙ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ ......................................................................87

Каменєва Т. М.
ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ
ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА ......................................................................................................................91

Коваль О. О., Мельник І. Ю.


ЕЛЕКТРОННА ЛЕКЦІЯ – НОВА ФОРМА ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В
ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ ..................................................................................................................................94

Козленко О. Г.
КОМП’ЮТЕРНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТАХ ДЛЯ
АКАДЕМІЧНОГО ТА САМОСТІЙНОГО НАВЧАННЯ ................................................................................96

8
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Колос В. В.
АНАЛИЗ ДИНАМИКИ ОСНОВНЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ПОТОКОВ
ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННОЙ ИНФОРМАЦИОННО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ СРЕДЫ ....................98

Круглик В. С.
КОНЦЕПЦІЯ ПОБУДОВИ СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ З ПІДТРИМКОЮ
ІНТЕРАКТИВНОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ НА ПРИКЛАДІ СЕРЕДОВИЩА «WEBALMIR».........104

Литвиненко Н. І., Заріцька С. І.


ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ШКОЛІ: РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ В
ПРОЦЕСІ ГРАФІЧНОГО КОНСТРУЮВАННЯ............................................................................................109

Любчак В. О., Купенко О. В., Півень А. Г., Кліменченко О. В.


ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ МОЛОДІ: ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ТА
ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ .................................................................................................................................115

Львов М. С.
КОНЦЕПЦІЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ШКІЛЬНОЇ СИСТЕМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ
АЛГЕБРИ (СИСТЕМА ТЕРМ)...........................................................................................................................119

Манако А. Ф
РОЛЬ ИННОВАЦИЙ В РАЗВИТИИ НЕПРЕРЫВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ..............................................123

Мухина Н. А., Рохварг С. Л., Тарасова И. А.


СТАТИСТИЧЕСКИЕ И АНАЛИТИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ БИБЛИОТЕКИ БУДУЩЕГО.
ОПЫТ ПОСТРОЕНИЯ И РЕАЛИЗАЦИИ ЭЛЕКТРОННОЙ ПОЛНОТЕКСТОВОЙ БИБЛИОТЕКИ
НА ПРИМЕРЕ „БАЗЫ ОПЫТА И ЗНАНИЙ „АТЛАС АНАЛИТИКА”....................................................131

Недашковский А. В.
НЕКОТОРЫЕ ПОДХОДЫ К ПОСТРОЕНИЮ ЭЛЕКТРОННОЙ БИБЛИОТЕКИ НАУЧНО-
УЧЕБНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ..............................................................................................................................140

Олейник Т. А., Величко Д. Н., Доценко С. А.


ИНФОРМАЦИОННЫЕ РЕСУРСЫ ДЛЯ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПЕДАГОГА......144

Олійник Т. О., Гадецька С. В., Сердюк Л. В., Савченко Г. О.


ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-
КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ..............................................................................................................148

Плискановский С. Т., Хохлова Т. С., Ступак Ю. А., Потап О. Е., Плискановский С. А.


ПОДГОТОВКА ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ К ИСПОЛЬЗОВАНИЮ ТЕСТОВЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В
УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОБУЧЕНИЯ ........................................................151

Стеценко І. Б.
ТЕХНОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТА МЕТОДИЧНИЙ РЕСУРС ДЛЯ
ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ НАВЧАЛЬНОГО РОЗВИВАЛЬНОГО КУРСУ “ЛОГІКИ СВІТУ” ДЛЯ
ДОШКІЛЬНИКІВ ТА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ........................................................................................154

9
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Сук О. П.
МЕНЕДЖМЕНТ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ
НАВЧАННЯ ...........................................................................................................................................................159

Терьоменко К. П.
ЕЛЕКТРОННІ БІРЖІ ПРАЦІ – СУЧАСНИЙ ПІДХІД ЩОДО ОНЛАЙНОВОГО
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВІДДАЛЕНИХ ПРАЦІВНИКІВ................................162

Усов Д. В.
ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ БЛОКІВ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
СЛУХАЧІВ ФАКУЛЬТЕТУ ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ В ЧЕРКАСЬКОМУ ІНСТИТУТІ ПОЖЕЖНОЇ
БЕЗПЕКИ МНС УКРАЇНИ .................................................................................................................................165

Щедрина А. А.
СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ ЗНАНИЯМИ НА ОСНОВЕ ИНТЕГРИРОВАННОГО ПОРТАЛА...........168

Шуневич Б. І.,Мусійовська О. Ф., Калужна Г. В.


МЕТОДИКА РОБОТИ З ДИСТАНЦІЙНИМ КУРСОМ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРИ
КОМБІНОВАНОМУ НАВЧАННІ .....................................................................................................................173

INFORMATION ABOUT AUTORS.....................................................................................................................177

10
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

Foreword
Information society formation and development problems are characteristic feature of
XXI century. In the information society information and communication environment is actively
developed, there are conditions for an effective knowledge use in major society tasks of
management and democratization solution. Huge intellectual resources, knowledge developed by
science, culture and education form the knowledge society.

We will basically concentrate on educational and information aspects of knowledge


society. In epoch of information society the education should be continuous. The continuous
education means that the man studies permanently by self-education or in special educational
establishments. The support of continuous education is a complex problem, its solution depends
on many factors, major of them are: status of information-communication environment and
technologies of knowledge updating.

The information-communication environments should be dynamical environments,


which, on the one hand, should provide necessary interaction between trained and teachers, and,
on another - fast access to the distributed intellectual information resources. The modern
environments are based, basically, on the Internet and some other information-communication
technologies. On the initial stage such approaches are justified, however in the long term, when
education is considered as an achievement of new quality, we will meet with problems and
difficulties, produced by limitations of the Internet. Let's notice, that now in the Internet in many
cases the information search is complicated, but information-communication environment is not
sated.

The scientific, technical, technological and organizational efforts are necessary in order to
make information space formation and development processes balanced and responding high
user requests. In Ukraine (International Research and Training Centre) the researches in this
direction are carried out, the conditions of information space of knowledge society development
are formulated. The balance of information space is achieved when:
• in their structure present the powerful computer telecommunication sites with functions
of integrators, concentrators and navigators of information, with complexes of devices
and technologies using modern analysts, modeling and optimization in complex
processes of search and processing of information
• in their structure the problem-oriented information spaces (for example, educational,
science, culture etc.) are formed. It means highly organized information spaces, which
are ordered on technological parameters and legal questions
• in their structure multilingual environments are developed as tools for multylinguistic
support
• in its environment intellectual information environments with qualitatively new
opportunities of dialogue, perception and processing of the information are widely used.

Let's notice that in unbalanced information spaces it will be impossible to use effectively
information-communication technologies in continuous training. In knowledge society for
achievement of knowledge transformation during training and their use it is also important to
develop perspective technologies of knowledge updating and mastering.

On the basis of works carried out in Ukraine, we consider that the perspective
information-communication technologies in training should respond the following basic
qualities:
• it is highly intellectual technology
• it is technologies with powerful didactic support

11
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
• it is flexible technologies, functioning in real time and providing direct dialogue between
teacher and student
• it is accessible technology.
Such technologies are created on the basis of fundamental results in computer science,
pedagogic and other adjacent sciences.

In knowledge society role of remote technologies of training is exclusive. These


technologies accelerate processes of transformation and updating of knowledge, provide wide
access to them for various layers of population, and essentially expand opportunities of
knowledge and intellectual resources of a society use. In Ukraine the perspective concept of
flexible distance technologies has been developed. Created distance technologies in training
open new ways for achievement of high quality training, overcoming of an educational
inequality thresholds, audience of training etc. Distance technologies in science allow involving
territorially separated scientists and experts in performance of the complex priority projects.

The development of information resources as cultural components of knowledge society


is defined by:
• formation and development of a digital information scientific, educational and cultural
heritage, which is concentrated in:
¾ digital storages, electronic libraries, archives, databases etc.
¾ virtual museums, expositions, virtual galleries;
¾ multimedia databases for educational and scientific purpose;
¾ an information portals of the electronic dissertations, thematic editions, electronic
scientific and pedagogical magazines.

• development of high technologies, which allow to develop access to a digital heritage and
to make highly effective search in heterogeneous thematic scientific and educational
collections.

• development of specialized educational environment for the developers of information


resources at the level of the international standards with the purpose of distribution of the
best world experience of digital resources manufacturing.

• expansion of the specialized educational environments by the special information


catalogues for personalization and unification of information support for continuous
remote training.
In summary we should note the following: we are the witnesses of forming and
development of knowledge society - society with the wide democratic basis. Ukraine, as well as
all countries - members of UNESCO, will bring in the contribution to the solution of this
problem.

Prof. Vladimir Gritsenko,


Director of International Research and Training Center
UNESCO Chair holder “New Information Technologies in Education for All”

12
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Learning GRID and e-Pedagogy in Collaborative Learning
Toshio Okamoto, University of Electro- Communications, Graduate School of Information Systems, Tokyo, Japan
Mizue Kayama, Senshu University, School of Network and Information, Japan

Abstract

Internet is becoming the catchphrase in the world of training/education, which makes the
distance education possible to anybody at anytime and from anywhere. As such, a new learning
type ‘e-Learning’ emerged under the umbrella new concept of “Learning Ecology and
Pedagogy”, where Internet raises the level of communications and collaborations among people
via technology. Nowadays, the word/system of "e-Learning” is rapidly spreading according to
popularization of Internet. As for advantages of Internet, people can communicate each other for
anyone, anytime and anywhere. Moreover people can share, rebuild, stock and reuse the various
kind of information. Here, it seems that the concept of “e-Learning” gets the citizenship in the
society instead of CAI (Computer Assisted Instruction). Along with this stream/trend, we
recognize the necessity of construction to new learning society such as learning individuals,
learning organization and learning community. Above mentioned, we can say that Internet is a
kind of “Treasure Island” of educational resources from the world wide stance, though it
includes many harmful information.

Introduction

The new educational way by e-Learning has been explored and practiced in many
organizations and areas. The ecology of e-Learning is always evolutional and has diversity.
Here, we focus on building the infrastructure for supporting Collaborative Learning based on the
network environments. In this environment, participants can efficiently share, stock and reuse the
various learning resources and exchange heuristic knowledge generated in collaborative learning.
In this paper, we would like to introduce the systematical framework of collaborative
technologies and e-pedagogical issues in reference to WG2 (Collaborative Technology) activities
in SC36 (Learning Technology), ISO/IEC-JTC1. In WG2, the following 3 items have been
discussed:
• Collaborative Workplace
• Learner to Learner interaction scheme
• Agent to Agent architecture
At the moment, the two projects of collaborative workplace and learner to learner
interaction scheme are examined under the experts from many countries. The goals of those
activities in order to standardize are as follows:
(1) Independent on any pedagogical/psychological theories in order to warranty
interoperability and re-using of learning objects
(2) Common platform to enhance group learning
(3) Functions of Plug-in & data model of learning log-data in order to share and use/operate
any application software, learning resources/data and so on for participating from plural
learning sites
(4) Accumulating a practical case base of collaborative learning based on instructor’s rationale
(5) General description of collaborative learning entity as meta-data

13
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Problem Consciousness

The educational environment is changing from traditional classroom teaching ecology to


the adaptive individual/collaborative learning one by development of Internet, mobile and
wireless technology. Therefore, we need to develop the new pedagogy in consideration of such
new technologies. Especially, our knowledge and wisdom are cultivated by interactive learning/
problem solving/building-something through collaborative activities. In this panel discussion, we
would like to examine the meanings/ecology of "Collaborative Learning" again and explore the
new technologies of communications, which evokes and enhances it.
In the advanced network society, Varieties of knowledge will be taking a form of multi-
modal in education, medicine, industry and so on. The wide usage of educational applications
and teaching /learning systems will be seemed in many educational /training institutions.
However, the problem is that we need ability to grasp the essence of that knowledge. Also this
knowledge should not be enclosed just in a human understanding of the world. An ability to
create a new knowledge out of that understanding is sought now. The knowledge in a closed
textbook will be transferred to this real world. It is important to form a live knowledge. So, this
kind of learning requires collaborative and creative activities in its process, therefore we need to
exploit a new learning ecology and explore e-pedagogy.
In the Post-Modern age, our new learning viewpoint is as follows.
(1) Group modeling and collaboration for social activities.
(2) Exploration-minded experimental learning.
(3) Learning (urged) by asking, explaining and teaching to make a new insight.
(4) Interactive diagnosis and open learning model.

Learning GRID and Knowledge Exchanging

In this paper, we examine the GRID technology as the knowledge management for
supporting collaborative learning. RAPSODY-EX we have developed is a network based
distributed learning environment organized as a self/group learning platform. This system can
effectively support collaborative learning activities in asynchronous /synchronous learning
mode. The mixed distributed learning environment is utilized as a new learning ecology, where
individual learning, collaborative learning and videoconference are performed on the multimedia
communication network. In this mixed distributed learning environment, people can arrange,
modify and integrate educational information for the purpose of investigating, decision making,
planning, problem solving, building knowledge and so on. Various information in the
educational context is referred and reused as knowledge which oneself and others can practically
utilize. We aim at constructing the growing digital portfolio database for CL-knowledge
management in Internet environment. In addition, we explore the GRID technology of activating
human-interactivity for knowledge mining/discovering.
Furthermore, this concept is being extended toward knowledge Grid, Grid Intelligence,
Distributed Artificial Intelligence for effective knowledge communication/ building/
management. We investigate the mechanism of transmission and management of knowledge for
the development of the knowledge community in the learning space, within the educational
context.
In this paper, we also discuss about the technologies for the knowledge
representation/management to support collaborative learning in consideration of GRID
technology under the context of e-Learning. Here, the concept of distributed learning means
ecological situation with the various usages of information technologies from remote sites in any
time in order to provide learning opportunities widely. Some examples of distributed learning
technologies include the World Wide Web, email, video conferencing, groupware, simulations
and instructional software. A distributed learning environment facilitates a learner-centered
educational paradigm and promotes active learning. Distributed learning is a learning type where
individual learning and collaborative learning are conducted through the multimedia

14
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
communication network. In this environment, learners and teachers can arrange and integrate the
learning information in order to improve their learning/teaching activities. The significant
information in this educational context should be referred and reused as knowledge utilized by
all of participants. We aim at constructing the incremental digital portfolio based on the agent
technology.

Pedagogical Considerations of Collaborative Learning

In consideration of the past researches, Okamoto(2000) pointed out that CL should


emphasize
(1) Process/situated context,
(2) Individual learning achievement such as knowledge acquisition, skill formation and
concept formation, learning set,
(3) Versatile cognition for both of holistic and serialistic thinking schema,
(4) Understandings of objective relationship among self/you/he or she
(5) Effects of observation learning (reflection/self-monitoring).
Especially, in Internet environment, the asynchronous mode of collaborative learning is
useful rather than the synchronous one such as a Videoconference. Moreover, individual learning
mode may be sometime embedded in the process of collaborative learning under some
pedagogical reason in schools and vise versa. Table 1 shows the dimensions on features of
collaborative learning.
Highly Non
Learning Structure ⇔
structured structured
Teacher Control Highly ⇔ Low
Moderation External ⇔ Internal
Motivation External ⇔ Internal
Curriculum Learner
Learning Content ⇔
based based
Assessment By teacher ⇔ By learner

Table 1 The Dimensions on features of CL

In general, we can divide the activities on collaborative learning into two classes.

Activity-cognitive level Activity-social level


• Discussing • Observing/Suggesting
• Planing/Designing • Role-
taking/Cooperating
• Data/Idea sharing • Coordinaing/Controlin
• Evaluating/Finding • Social interacting
solution
• Building knowledge • Facilitating/Supervisin

Based on these activities, the resources required in collaborative learning environment are
as follows:
(1) Technologically mediated dialogue channel
(2) Shared workplace for a group
(3) Personal workplace
(4) Learning materials/ learning tools
(5) Analyzing tools of Data/Information
(6) Repository/Memory for data /information revealed in CL
(7) Reference channel for the collaborative repository
(8) Modeling tools for monitoring the process of CL and etc.

15
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
This system can store all leaning activities log in the digital portfolio holder and
participants can review those data in order to diagnose/evaluate their achievements. Also, the
participants can refer the flow/stock of knowledge for an arbitrary situation of collaborative
learning. Figure 1 shows the e-Pedagogical model as for knowledge building through net- based
collaborative learning. There are 6 stages which are 1) problem recognition, 2) investigating &
analysis, 3) plan & design, 4) production & execution, 5) evaluation, and 6) presentation
documentation through collaborative working with the shared digital resources. In some sense,
this model reveals knowledge building oriented ecology for evolution of participants and their
knowledge. The repository-module at the center of Figure 1 can work to analyze/manage
knowledge that each of participants revealed /found in the process of collaborative learning. We
discuss the details about this function in the following chapters from the technological aspect of
data /knowledge transmission.
Knowledge
K nowledge Building O riented Ecology
Oriented
of Collaborative Learning
D ata
gathering/collection Knowledge Navigation/Exploring Tools
collaboration
Problem Investigation/ Digital Portfolio H older
R ecognition A nalysis (Agent Analyzer)
(S tatistical tool)
Prepared
Educational Plan,D esign
Resources & Synthesis
Presentation/ C LB-S pace (m odeling,sim ulation)
D ocum entation and
K now ledge
(D TP tool) S torage/ Production/
INTER
IN TERNNET
ET S haring Execution
*Shared Cognition (problem solving)
*Insight/Reflection
Evaluation Project Based
(spread sheet) D ata
*Creativity/Discover gathering/Learning(CLB
collection-Support AP)
*Logical thinking

Fig.1. The model of collaborative learning/working

Collaborative Learning and Knowledge Management based on RAPSODY-EX

In order to maintain group activities, the smooth transmission of knowledge among group
members should be guaranteed in the learning community. By sharing and reusing valuable
knowledge, we can suppose that group activities would become productive and cooperative
much more.
RAPSODY-EX can support to transmit knowledge in the learner group and promote the
learning activities. It is indispensable that this system has the following functions:
(1) Function which maintains learning information for the individual learner and the group
(2) Function which manages learning information of the learner for mediation
The learner and group information are produced from the learning space. This information
will be stored in the collaborative memory. This information is defined as learning information.
We also define the method of information management in the collaborative memory and mention
its structure.

16
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Tools/Applications for Learning activity
Learning
The collaborative learning Management tools Environment
Producing
ex) Web-based CAI/ITS, Simulator, Management tools for learner/group Layer
ILE, CHAT, Draw

Collaborative Learning
Learning information management unit
Memory Learning
Storage module Reference module Information
Management
arrangement reference visualization Layer
(knowledge
processor in the
collaborative
housing / classification iniquity delivery memory)

Learner/Group profile
profile database
database
Storage
Personal/ Layer
(knowledge storager
Portfolio Group Security Preference Achievement Performance in the collaborative
information member information information information information memory)
information

Figure 3 The mechanism schema of the

The simple mechanism to manage learning information developed in this study is shown
in Figure 3. The processing mechanism consists of two components. The first one is a module
that offers the learning environment. The second one is the collaborative memory that manages
various information/data produced in the learning environment. The two types of function are
prepared in our learning environment. One is the function for monitoring the process of learning
progress. Another is the function for incorporating tools/ applications into collaborative learning
platform. The former function means to control the learning history/record of individual learner
and progress of the collaborative group learning. The latter function means to prepare the
environment of the space/workplace for collaborative synchronous /asynchronous learning. The
learning information, which emerged from such a learning environment, is handed into the
collaborative memory. This memory has two types of function. One is the knowledge processing
function, and another is the knowledge storage function. In the former, inputted learning
information is reformed to the defined form. In the latter, for the formatted information, some
attributes related to the content are added. This complex information processing is executed in
the collaborative memory.

The Meanings of RAPSODY-EX in Learning GRID System

In this study, the processing described in the previous section is considered as a process of
the knowledge management in the learning context. Knowledge management is defined like
follows (Davenport 1997). The knowledge management is "the systematic process of finding,
selecting, organizing, distilling and presenting information in a way that improves an
employee's comprehension in a specific area of interest."
Here, we propose the functions of Learning GRID as Knowledge Management between
RAPSODY-EX and collaborative learning environment. It guarantees the mutual interactivity
among learners and activates knowledge building. In some sense, GRID means the role of
exchanging knowledge or artefacts in a marketplace that can stock the various kind of
information. At the same time, learners need the value of sense with sharing/re-using manners.
We have developed GRID technology as knowledge mining in collaborative learning process.

17
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
C o lla b o r a tiv e & S o c ia l
C o m p u tin g  v ia  L e a r n in g G R I D
A L e a r n in g G R I D

S tr e n g th o f
S o c ia l I n te r a c tiv ity
    + -  ω
A c tiv e
P a r tic ip a tio n
& C o n tr ib u tio n s

E x c h a n g in g /T r a n s fo r m in g
& B u ild in g /R e fin e m e n t o f
K n o w le d g e
C o n n e c tio n to a r e a l w o r ld
w ith A s s im ila tio n
& A c c o m m o d a tio n
a s K n o w le d g e M a r k e t

Fig. 4 The Concept of Collaborative Learning & Learning GRID

Figure 4 shows the meaning of Learning GRID which plays roles of the marketplace for
knowledge transmission, transformation and exchange. Moreover, the function of Learning
GRID is in charge of bringing about building and discovering knowledge through
assimilation/accommodation, differentiating/integrating occurred in collaborative learning.
The knowledge management in educational context is defined as follows: "the systematic
process of finding, selecting, organizing, distilling and presenting information in a way that
improves a learner's comprehension and/or ability to fulfil his/her current learning objectives."
Our system aims to support participants’ activities in the C (combination of knowledge) phase.
Moreover, it affects not only the process of knowledge conversion from the C phase to the I
(internalization of knowledge) phase, but also from the E (externalization of knowledge) phase
to the C phase. The information of learning entity contains the expressed knowledge by learners.
This overt knowledge can be represented by natural language as verbal information. So, we can
regard this knowledge as one that would be elicited from the learner's tacit knowledge.

In this situation, what we have to consider is as follows:

* Who engages in knowledge management ?


We focus on the persons who play a role of supervising the each learner in the group
learning process, including “turn taking roles”. Each learner’s task is to acquire the ability/skill
for problem solving. On the other hand, the supervisor’s tasks are to support acquisition of
ability/skill for each learner and support learners’ problem solving activities. A supervisor means
a facilitator/tutor/coach/organizer etc.

* What are the knowledge resources in the learning group?


Learners themselves become the knowledge resources for the effective and efficient
problem solving in collaborative learning world. Moreover, every learner has the opportunity to
become a supervisor. The knowledge on problem setting and activity assessment becomes the
knowledge source for the participant as a supervisor.

*What is the gain for the learning group?


The gains for learners are to acquire the ability to solve the problem effectively and
efficiently, and to acquire the meta-cognition/self-monitoring ability. For a supervisor, it means
the ability of meta-managing/coordinating including the acquisition domain content-knowledge
and meta-procedural knowledge.

18
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
*How are the knowledge resources utilized to guarantee the expected gain for the learning
group?
By eliciting/mining the common and valuable knowledge in the collaborative memory
along with learning context, we try to manage the knowledge in this memory. By creating the
collaborative portfolio between individual and group learning, we have developed the relational
knowledge space based on the knowledge acquired by each learner. This method means
knowledge extraction (summarizing the process of problem solving) from learning history and
dialogue-log by applying text /data mining technology. We measure the distance between the
expected goal and the present status.

The Agent's Roles in Learning GRID

Our concept of Learning GRID means the Knowledge Market with exchanging, re-
organizing and sharing knowledge generated during e-learning/collaborative learning.
Figure 5 shows the framework of learning GRID technology. From participants’
performance information and learning resource information Learning GRID has the functions of
modelling the situation of collaborative learning and perturbing a learner’s behaviour for
knowledge exchanging, transforming and acquiring by distributed collaborative agents in
order to facilitate knowledge building. Learning GRID provides adhesive fundamentals for
social computing which has also the function of collaborative filtering with recommendation
function.

Participants’ performance Learning resource


information information

Collaborative Distributed
Learning Collaborative
Recommendation Knowledge

System GRID Market


Agents

Modeling the situation of


Perturbation function
Collaborative Learning

Facilitating
knowledge building

Fig. 5. The scheme and function of Learning GRID Technology

So, we can regard this as a conductor in a marketplace and a kind of negotiation-


circulation engine for knowledge management. Every agent is embedded in every Learning
GRID in Internet space, each agent tries to communicate, exchange need-information among
Learning GRID. In some cases, plural agents behave collaboratively or competitively for taking
well knowledge negotiation along with participants’ requirement. Therefore, the agent’s roles
become to be quite important within/ among Learning GRID s in our system. We set up two
kinds of agent who are 1) Learning GRID agent, 2) knowledge –Messenger agent for
investigation, collaboration and whole-watching in RAPSODY-EX.

The standardization of Collaborative Technology in WG2, ISO/IEC-JTC1 SC36 (ISO)

Collaborative workplace
The purpose of this standard is to contribute the promotion of collaborative learning with
e-Learning. This standard defines:
(1) The Collaborative Workplace Data Model for grouping of the learners, and for defining
the using resources shared by group.
(2) The Collaborative Workplace Log Data Model for interoperates between one
collaborative workplace and another collaborative workplace. There is a risk of
19
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
improper access and misuse of personal and private data facilitated by use of the
Collaborative Workplace Log Data Model. It is the responsibility of the implementer to
ensure proper use of a participant identifier.

Terms and definitions

Collaborative Workplace:
Abstract concept to group with participants and to define resources shared by a group,
and to offer the function to record the information regarding event in the Collaborative
Workplace.
Collaborative Workplace Data Model:
This provides the Data Model for a Collaborative Workplace. This model forms the core
of the Collaborative Workplace and should be taken as a minimum specification. Users of this
standard are free to provide their own extensions. This defines the function, datatype, and syntax
rule of the Data Model for a Collaborative Workplace.
Function :
"Collaborative Workplace" is used by a group of two or more participants for processing
multiple tasks collaboratively. "Collaborative Workplace" may be implemented by a
management system, for example a Learning Management System (LMS). The management
system is one that supports collaboration, and also tools, and collaboration tools that enables
collaborative work.

Syntax Rules
* The content of “collaborative_workplace_id” identifies each "Collaborative Workplace"
implemented in a management system.
* The content of “collaborative_workplace_name" is the alias for
“collaborative_workplace_id”. It is optional.
* The content of “group_id" identifies the corresponding group of participants in a
management system.
* The content of “shared_resource_id” identifies the shared resource in a management system.
* The content of “location" identifies the resource location. For example, URL.
* The content of "application" identifies the type of application tool that will execute the
shared resource. For example, Chat, Word, SCORM.
* The content of "collaborative_workplace_log_set_id" identifies the set of collaborative
workplace log in a management system.

Learner to Learner Interaction Scheme

This international standard provides a data model for the information that will be given to
a learning support system for a collaborative learning to setup the learning space where learners
interact with one another. The whole information consists of information on what resources the
learners can use in that learning space and how they interact with those resources and/or other
learners. The information also contains characteristics about the collaborative learning itself,
such as, objectives, results learners required, learning activities, evaluation methods as additional
information, for the sake of attaching a rationale to the setup information, providing a search
clue, and etc. We call such information ‘learner to learner interaction scheme’ since it expresses
the characteristics about the learning space where learners interact with. This international
standard is applicable to online learning, education, training involving multiple learners learning
in groups.

Collaborative learning support system


The standard ‘learner to learner interaction scheme’ assumes a collaborative learning
support system that accepts data for the specification of learning environment. There are several
20
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
relationship between a collaborative learning support system and a learning management system.
In some cases, a collaborative learning support system may be an application launched by a
learning management system and in other cases it may be embedded into a learning management
system.

Group characteristic data and roles


Any data that characterize a group for the purpose of informing a collaborative learning
support system with the way the participants are managed. The example of group characteristic
data may be a list of roles with the information about their privilege to learning resources, a set
of possible relations among participants, the group organization method such as ‘jigsaw group’
which ensures the group is composed of different skill participants, etc.
There may be several methods to express such a group characteristic data, e.g.,
classification of several group kinds, or some analytic methods that declares 'what roles are in
the group?' An example of the group kind in a classification is ‘jigsaw group’ which is a group of
participants of different skills. In this standard, we provide a representation method called
'Interaction Graph' as a one of analytic methods. It represents the group characteristic data as a
pair of roles in the group and the relations between the roles. A signature to participants that
expresses their character in the learning. Sometimes, it holds information about the privilege to
learning resources. Examples are ‘Learner’, ‘Teacher’, ‘Helper’, etc.

Target Collaborative Learning Systems


We concentrate on IT based collaborative learning shown in figure 1. In the figure, two
or more participants in a group learn collaboratively communicating through their computers
connected to a network. On the network, a ‘collaborative learning environment’, i.e., virtual
shared area where learners can co-operate, is provided. In the learning, usually, some
assignments such as 'to solve a certain problem collaboratively' are given to the group. The
participants may have roles. Sometimes, participants are assigned different roles perform
individual goals, e.g., 'Presenter' and 'audience', 'Salesman' and 'Customer' in a learning that uses
role playing technique. Sometimes the roles are used to control the participants’ access right to
resources.

Evaluation & Conclusions

The purpose of this study is to support the learning activity in the Internet learning space.
We examine the knowledge management and the knowledge representation of the learning
information for the CL support. REX is a distributed learning support environment organized as
a learning GRID technology.
In this paper, the management of learning information in REX is described. REX is an integrated
distributed learning environment and the GRID technology for supporting tools/ applications for
the CL. Also, in this paper, the knowledge management mechanism in the educational context is
showed. The details of GRID technology as knowledge management and for connecting different
software is exploring by using the semantic web approach, and it will be integrated with the
current learning support environment.
Our Grid technology is focused in the center of connecting various information among
learners’ profile, log-data in learning process and learning resources as information Grid for the
purpose of sharing with interoperability of applications/tools used in collaborative learning
process. As one of current big issues in e-Learning world, the concept/technology of Learning
GRID is proposed in order to build the learning environment for the mutual/sharable utilization
of learning resources. We would like to clear its framework and discuss the relationship between
new e-Pedagogy and learning GRID from Collaborative Learning point of view. We suppose
that Learning GRID is to drive distributed computing and seamless accessibility for learning
resources and communication activities with interoperability and knowledge sharing. Under this
environment, we need to establish new e-Pedagogy in order to create the effective/significant
systems for the future education. Finally, we expect standardization of the infrastructure for

21
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Collaborative Learning environment in order to share data/materials/tools/applications related to
the events of Collaborative Learning. The standardization of e-Learning technologies is
indispensable to diffuse the contents, platforms, collaborative tools/applications and so on to
users in conditions of easy usage and low cost . We would like to emphasize this point
strongly.

References

ADLNet 2000. Shareble Courseware Object Reference Model:SCORM, Ver.1.0,


http://www.adlnet/org/.
Agent Society, http://www.agent.org/
A. Inaba and T. Okamoto 1997. Negotiation Process Model for intelligent discussion
coordinating system on CSCL environment, Proceedings of the AIED 97, pp. 175-182.
A. R. Kaye 1994. Computer Supported Collaborative learning in a Multi-Media Distance
Education Environment, in Claire O'Malley (Ed.) Computer Supported Collaborative learning,
pp.125-143, Springer-Verlag.
B. Collis 1999. Design, Development and Implementation of a WWW-Based Course-Support
System, Proceedings of ICCE99, pp.11-18.
Cowie,H. and Ruddick,J. 1988 Co-operative Group Work; an overview, BP Educational Service,
Sheffield University
Dillenbourg, P. 1999 Collaborative learning, - Cognitive and Computational Approaches - ,
Pergamon.
FIPA, http://drogo.cselt.stet.it/fipa/
G. Cumming, T. Okamoto and L. Gomes 1998. Advanced Research in Computers in Education,
IOS press.
J. Elliott 1993. What have we Learned from Action Research in School-based Evaluation,
Educational Action Research ,Vol.1, No.1, pp175-186.
IEEE 2000. Draft Standard for Learning Technology -Public and Private Information (PAPI) for
Learner, IEEE P1484.2/D6, http://ltsc.ieee.org/, 2000.
IMS 1998. Learning Resourcde Metadata : Information Model, Best Practice and
Implementation Guide, IMS Ver1.0, http://www.imsproject.org/.
I. Nonoka 1995. The Knowledge-Creating Company, Oxford University Press.
IPSJ Journal 1999. Special Issue on Multimedia Distributed and Cooperative Computing,
Vol.39 No.02.
ISO/IEC JTC1 SC36 WG2 : http://collab-tech.jtc1sc36.org/
Journal of International Forum of Educational Technology & Society 2000. Special issue on
Theme: On-line Collaborative learning Environment, Vol.3, No.3.
Journal of Interactive Learning Research 1999. Special Issue on Intelligent Agents for
Educational Computer-Aided Systems ,Vol.10, Nos.3-4.
L. Colazzo, and A. Molinari 1996. Using Hypertext Projection to Increase Teaching
Effectiveness, International Journal of Educational Multimedia and Hypermedia, AACE.
M. Chiku et al. 2001. “A dialog visualization tool : Gijiroku”, Proceedings of the 62th Annual
Conference of the Information Processing Sciety of Japan, pp.241-244.
M. Kobayashi ei al. 1998. Collaborative Customer Services Using Synchronous Web Browser
Sharing, Proceedings of CSCW 98, pp.99-108, 1998.
OMG, http://www.omg.org/
Roschelle,J. and Teasley,S.D. 1995 The construction of shared knowledge in collaborative
problem solving, In C.E. O'Malley (Ed.) Computer-Supported Collaborative learning, pp.69-97,
Springer-Verlag.
S. McNeil et al 1998. Technology and Teacher Education Annual, AACE.
T. Chan et al. 1997. Global Education ON the Net, Springer-Verlag.
T. Davenport 1997. Working Knowledge, Harvard Business School Press.
22
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
The United Kingdum Government 1997. Connecting the Learning Society, The United Kingdum
Government's Consultation paper.
T. Kuhn 1962. The structure of scientific revolutions, University of Chicago Press.
T. Okamoto, A.I.Cristea and M. Kayama 2000. Towards Intelligent Media-Oriented Distance
Learning and Education Environments, Proceedings of ICCE2000.
University of Phoenix Home Page: http://www. uophx.edu/
Jones International University Home Page : http://www.jonesinternational.edu/
V. Pankratius and G. Vossen. 2003. Towards e-Learning Grids: Using Grid Computing in
Electronic Learning. Technical Report Nr. 98, Dept . of Information Systems, University of
Muenster.
V. Pankratius and G. Vossen. 2003. Towards the Utilization of Grid Computing in e-Learning,
in Jose C. Cunha and Omer F, Rana (Eds) “Grid Computing: Software Environments and
Tools”, Springer Verlag.
W. L. Johnson, and E. Shaw 1997. Using Agents to Overcome Deficiencies in Web-Based
Courseware, Proceedings of the workshop "Intelligent Educational Systems on the World Wide
Web" at the 8th World Conference of the AIED Society, IV-2.
Y. Aoki and A. Nakajima 1999. User-Side Web Page Customization, Proceedings of 8th
International Conference on HCI, Vol.1, pp.580-584.
Y. Shimizu 1999. , Toward a New Distance Education System, Proceedings of ICCE99, pp.69-
75.

23
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Teachers Training within the Frame of the State Information Policy
in Education - Outcomes and the First Experience
Zdena Lustigova, professor
Charles University Prague, Czech Republic
lustigo@plk.mff.cuni.cz

Abstract
The paper provides a structured overview drawing on the results of the first three years
of the large program of State Information Policy (SIP) in Education in the Czech Republic with a
special focus on Science Education, primarily Physics Education.
In the first part of the paper the whole system of training in service teachers in using ICT
in different subjects is described, learning and teaching materials, online courses and the whole
online supportive environment TELMAE are briefly introduced.
TELMAE educational portal and learning objects repository has been in use since 2000.
It has become the key learning, publishing and also monitoring and controlling tool for teachers
and educators in Science part of SIP in Education program.
In the second part of the article the author focuses on the key factors, advantages and
limitations of such a large training program (several tens of thousands of teachers) and on the
possible role of virtual learning communities of teachers, tutors and teacher trainers, arising
from the creative background of TELMAE supportive learning environment.
The possibilities and the potential for a wider (and international) use of experience,
results and the developed tools that contribute to teachers’ professional development are
discussed at the end of the paper.

1. The State Information Policy in Education Program – Outcomes


The government of the Czech Republic has adopted the official public policies aimed at
moving the society from the post-industrial model to the information and knowledge-based
society model. "The basic objective of the state information policy is to foster and develop an
information society and thereby to create the prerequisites for improving the quality of life of
individual citizens…." The adaptation will come through expanded use of computers and their
attendant technologies, such as the Internet and networking, by all governmental sectors;
including education. (http://www.vlada.cz/1250/eng/vrk/rady/rady.htm)
In short, the initiative is to serve as a modernizing influence for the Czech society as well as
serving its global interests by bringing the country in line with European Commission initiatives.

State Information Policy in Education


One of the general aims of SIP VZ is the inclusion of ICT in the education system, which
is supposed to enable the development of a real Information Society. From this perspective, the
Ministry of Education's [1] main strategies are:
1. Provision of schools and libraries with computers connected to the Internet.
2. Presence of an ICT coordinator in each school to help teachers and pupils use the
technology as a resource for teaching and learning.
3. A shift in emphasis in teacher training, moving from a methodology concerned with
the transmission of information to one concerned with problem-solving; greater emphasis on the
use of ICT.
4. Introduction of programs for lifelong learning.
5. Introduction of programs to encourage teachers, researchers and manufacturers to
discover efficient ways of using ICT.
6. Analysis and assessment of ICT policy.

[1]
In the Czech Republic the only official body responsible for supervising and promoting the national policy for ICT in
education is the Ministry of Education.
24
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
In the following text we will focus mainly on teacher education, in service training and other
ways of professional development with respect to the main objective – to emphasize effective
use of ICT in classrooms. (http://www.giic.org/).

2. Teachers Training and ICT – The Reality of 2004/2005

Figure 1: Approaches to ICT defined in the compulsory minimum curriculum. General secondary education
(ISCED 2 and 3), 2002/03

At the secondary education level, ICT forms a part of the compulsory curriculum in
practically all European countries. In most cases, national curricula combine the two approaches
to ICT, i.e. as a separate subject and its use as a tool for other subjects. In the Czech educational
system, on both secondary school levels (upper and lower) the situation is quite exceptional. ICT
is only incorporated as a subject not as a tool for introducing other subjects or carrying out
interdisciplinary projects.

Figure 2: Inclusion of ICT in the initial education of all teachers (except specialist ICT teachers). General lower
and upper secondary education (ISCED 2 and 3), 2002/03

25
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Figure 3: The share of compulsory teaching related to ICT, and the minimum number of hours devoted to such
teaching, in the initial education of all teachers (except specialist ICT teachers). Primary and general secondary level
(ISCED 1, 2 and 3), 2002/03

The primary objective is to prepare teachers, mainly in-service teachers, to use ICT
effectively for their specific subjects. According to the graphs, presented above, future teachers
in the Czech Republic might and might not at all be prepared for such a way of teaching (full
autonomy of universities, involved in future teachers´ education). Considering the fact, that there
is no compulsory system of professional development of in service teachers in the Czech
Republic, the only and probably the most efficient solution is to incorporate such system into the
State Information Policy in Education National Program.

3. Teacher Training within the Frame of SIPVZ

The Three-level Pyramidal Concept

The key fact and for many people probably the most surprising one is that the SIP VZ National
Program is assumed to train more then 200 000 teachers, including those at the pre-primary
education level within approximately 3-4 years. That is why the State Information Policy in
Education National Program adopted the 3-level pyramidal model for in-service teacher training.
The basic level has been offered to in service teachers since 2002 with the main focus on
obtaining basic ICT skills and knowledge on the level comparable to ECDL (word-processing,
calculus, spreadsheets, browsing and effective searching for information, etc.).
The intermediate level (“P”-level courses) is more conceptual, subject oriented and focused
mainly on the use of ICT in classrooms. The Intermediate level, again, is offered to all teachers,
but only 25 % of them will get funding from the budget of the State Information Policy.
The specialized courses (“S”-level courses) are focused on specific topics and teachers´ needs.
Science and partially physics represent only a small triangle in the intermediate section (“P”-
level courses) and of course a part of the advanced section (“S”- level courses). In the area of
Science, there are now 2 running modules, namely ICT in Physic and ICT in Chemistry.

4. Basic Characteristics of Training Modules

The Faculty of Mathematics and Physics, Charles University in Prague became the
official guarantor for the ICT in Physics Education Module in 2003. Few months later the faculty
became guarantor for SIPVZ publishing activities even in other modules (Chemistry, Database
systems, Arts, etc).
All guarantors, including us, have several responsibilities:
In Science:
• To manage the training of approx. 10 000 in-service physics teachers within the period of
two years (this represents the training of hundreds of tutors, development of reliable
supportive environment for information dissemination, for efficient communication, for
registration and billing, etc.).
In other subjects, including science
• To guarantee the quality of the conceptual and content scheme and supportive materials,
the reliability of the online learning environment, including the learning objects
repositories.
• To guarantee the quality of the course outcomes (public accessibility and control).
Guarantor is responsible for reviewing and publishing of all final projects, which requires
development and administration of a reliable Web based publishing environment, the
management of editorial boards and the controlling of the workflow.

26
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

5. The Conceptual and Organizational Scheme


Organizational, conceptual and content scheme of “P” level courses is well represented
by the “ICT in Physic course”. The best participants of “P” level course might become
instructors. The requirements are very simple:
• to publish 5 additional projects approved by two independent cross reviewers
• active participation at a two-day seminar for instructors (focused mainly on used
methodologies)
The successful instructors may organize face-to-face parts and participate (as teachers) in the
online part of the course. To ensure the quality of the whole training system, the online part is
under the supervision of the course guarantor; the course outcomes are under public control (the
participants projects may be accessed by the public).

Figure 4: The basic organizational scheme for course P “ ICT in Physics participants” (left part) and lectors
(right part in addition).

INITIAL FACE-TO-FACE TRAINING (kick off workshop)


Work in the laboratories (Computer aided school experiment, Effective ways to experimental data processing, Modeling in
education – examples, recommendations)
ONLINE PART
Work within the online course (6 basic topics, including freeware, general Internet resources for physics, virtual and remote
laboratories, remote sensing, etc.)
Work in the supportive environment TELMAE, mainly with lesson plans, published by course authors, tutors, and former students
(high reliability and validity of published materials and sources)
Teamwork on the selected topic lesson plan, validation of developed materials by all team members, sharing experience.
FINAL MEETING/SEMINAR
Final project (lesson plan) presentation
Evaluation
PUBLICATION ON THE TELMAE PORTAL
Uploading and description of project files
Editorial process, including cross review
Publishing or refusing

Table 1: The basic conceptual and content scheme of the ” ICT in Physics” course and training

6. Supportive and Publishing Environment -TELMAE Learning Object


Repository and Educational Portal
Students (teachers) interact with the supportive environment of the TELMAE Portal throughout
the whole course of their online studies. Management of the course, communication and
feedback are provided by the Learning Space LMS system (pilot runs also in Moodle and Czech
LMS system EDEN). The supportive environment TELMAE includes databases of learning
objects, tools for publication, evaluation, editing and communication and, of course, various
other services and tools for different users – students, common users, reviewers and instructors.

27
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
The supportive environment of the TELMAE Portal2 serves as a reliable source of information
(in Czech language) for students, as well as an environment where it is possible to publish one’s
own ideas – e.g. a kitchen experiment or a lesson plan.

Figure 5: The database of lesson plans. The back window, right strip – basic database tools for ordering, the
back window, main area – the list of lesson plans ordered by title, the front window – an example of students work –
lesson plan” Rutherford scattering (Note: Lesson plans are available only in Czech language)

Figure 6: Online Journal TELMAE – database of articles and papers – reviewer’s view. Similar type of sorting is
available to common users (left navigation column)..

7. Selected Outcomes in Particular


The first students´ projects have already been published on the TELMAE portal. Each student’s
work (lesson plan) is reviewed by two independent reviewers, in the same way as all the work
done or contributed by common users, contracted authors and “P” level course instructors. In the

[2]
The number of teachers who are supposed to go through the SIPVZ courses is considerably high. Naturally, it is
convenient to use Web based learning as a part of in-service teacher training. However, despite the government's declared
liberalization policy, the telecommunications industry remains primarily a state monopoly and effective liberalization has just
started. Access to web-based learning and resources for in service teachers is still problematic, supposedly due to their lower
income status and the above mentioned technical issues.

28
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
case of Physics and Chemistry reviewers are selected from Physics and Chemistry experts and
specialists on didactics of each subject area or teachers with a long-term practice. Not all
contributed projects are approved by the reviewers; so far one half of the students´ projects have
been published.

8. Conclusions - Experience
In-service teachers do not seem to have major problems with laboratory work performed during
seminars or with managing the virtual environment, either the supportive environment or the
online course itself. Students´ attitudes differ though, primarily because of psychological barriers
and distance from the actual educational institution (insufficient self-discipline). Often it is also
slow Internet connection that causes problems in the online part of study. Despite these issues,
majority of students is able to complete the course successfully. Some of the older students
manage to overcome the above mentioned barrier for the first time during the course and since
they are well experienced teachers, their results then become examples for other students (see
contributed projects on TELMAE). One of the major mistakes observed is students´ “effort” to
use ICT in class just for the sake of using it, no matter if it has any contribution to learning.
Overall, it is crucial to pay attention to expertise, active constructivist approach to learning and
“sensitive” incorporation of ICT to appropriate areas and learning situations.

References

1. Burbles, N. C. & Torres, C.A. (2000). Globalization and Education: Critical Perspectives.
New York: Routledge.
2. Delhaxhe, A. Key Data on Information and Communication Technology in Schools in
Europe 2004 Edition. (Online), 26 May 2004. Available:
http://www.eurydice.org/Documents/KDICT/en/FrameSet.htm
3. Elearningeuropa. Elearningeuropa.info – National Policies – Czech Republic. (Online), 27
May 2004. Available:http://www.elearningeuropa.info/dir_national.php?lng=1&&p1=1
4. Reding, V.: Presents the Future eLearning Program (2004-2006). (Online), 25 May 2004.
Available: http://www.elearningeuropa.info/

29
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
A course „E+learning“ in a system of ICT teacher training
supported by the Czech National Strategy for ICT in Education
Miroslava Cernochova, Charles University in Prague, Faculty of Education, Czech Republic,
miroslava.cernochova@pedf.cuni.cz
David Mudrak, Charles University in Prague, Faculty of Education, Czech Republic,
david.mudrak@pedf.cuni.cz

Brief summary
The paper presents fundamental information about main domains of the Czech Governmental
Information Policy in Education that was accepted a few years ago as the national strategy to
support schools to integrate ICT into school practice. It describes a system of ICT courses as a
part of the teacher professional development offered to primary and secondary school teachers
to develop their information literacy. The paper’s main attention is given to the course titled
“Application of computer networks in school practice” (with an acronym “E+learning”) that is
guaranteed and managed by the Faculty of Education in Prague.

1. The Governmental Initiative for ICT in Education in the Czech Republic

In 2000 the Czech Government accepted a plan and started to realise the Governmental
Information Policy in Education to implement ICT in education defined three key target
domains:
o educational software and information resources
With the aim to collect educational applications, courses and learning objects developed in as a
part of the Governmental Initiative for ICT in Education, it was created an evaluation web
accessible on http://web26.e-gram.cz
o IT infrastructure:
Thanks to the governmental plan a half of the total number Czech schools have been equipped
by a multimedia computer lab connected to the Internet. Nowadays, the schools have prepared
their own plan of ICT development and they can ask a financial support to realise it.
o information literacy:
In a frame of the governmental initiative it was necessary also to develop a system of ICT
teacher training courses. The system offers to primary and secondary school teachers ICT
courses of different levels (for basic user skills, advanced user skills, specific skills, school
computer network administrator skills, ICT coordinator skills). The aim of the governmental
policy is to train in schools 75% teachers on the basic level and 25% teachers on the advanced
level. A teacher who has completed a course for basic user skills can continue in three courses
for advanced user skills. This advanced level has a modular structure that facilitates to teachers
to gain new kinds of skills for dealing with ICT in everyday teaching in different school subjects.
The advanced level offers:
a) a set of courses focused on applications of ICT in subjects (ICT in Physics Education,
ICT in Chemistry Education, ICT in Art Education, ICT in English Education, ICT in
Geography, ICT in Math Education, ICT in Czech Education, ICT in Music Education,
ICT in Biology Education, CAD etc.)
b) a set of courses dedicated to technologies that could be applied practically in every
school subject (Computer graphics, WWW pages design, Spreadsheets, Creativity with
Multimedia, Elearning, etc.)
c) courses aimed to ICT applications in Primary Education
Each module has the same organisational structure: a course of 24 hours of face-to-face teaching
combined with 6 hours of on-line education/. It has been developed and innovated by an
educational institution (in most cases by universities) or professional association (for example
the Association of the Informatics Teachers) that guarantees a quality, organisation structure and
study materials of the module. Each guarantor trains a group of lectures who will train Czech
teachers the module.

30
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

2. A course “E+learning”

The Faculty of Education in Prague guarantees a module Application of computer networks in


school practice (with an acronym “E+learning”). A main aim of the module is to give a chance
to teachers to understand the educational potential and advantages of computer networks for
learning and for support of different processes in education. Teachers familiarise with some
techniques how to distribute educational content, how to monitor student learning and to provide
feedback, how to apply a/synchronous communication tools in learning and collaboration, etc.
via the LAN/WAN. The module contributes to develop teacher’s skills to design his/her own
elearning project in MOODLE.

3. Conclusions

A situation with ICT applications in school practice differs in Czech schools. We can find in the
Czech Republic many schools with very high advanced technology applications, but also there
are a lot of schools in a stage of beginners in using ICT in education. The idea of E+learning is
actual and more attractive mainly for schools with advanced and long-dated experiences with
ICT applications in teaching and learning.

Resources:
E-gram. http://www.e-gram.cz
Evaluation web. http://web26.e-gram.cz
MOODLE. http://moodle.org
National Strategy for ICT in Education. Leaflet. Czech Ministry of Education, November 2005.
PELGRUM,W.J., LAW,N. ICT in education around world: trends, problems and prospects.
UNESCO : Paris, 2003. ISBN 92-803-1244-8.
Vyuziti pocitacovych siti ve skolni praxi. http://it.pedf.cuni.cz/elearning
WebQuest. http://www.webquest.cz

31
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Support of Cognitive Processes for Corporate Learning and
Training
Hansjörg von Brevern, MSc Enterprise Information Systems
International Multidisciplinary PhD Studies in Educational Technology (IMPDET)
researcher@SAFE-mail.net

Abstract
Today’s information age brings forth new challenges to all those who are involved in
information and knowledge processing including research, industries, and education.
Organisations deal with competing information channels, continuously changing data, and
evolving knowledge in real time. Therefore, emerging ICTs need to become able to assist in
coping with cognitive overload to efficiently facilitate human performances. To do so, one needs
to step back into understanding individual processes of knowledge and skills acquisition and
explore how learning & training is intervened with professional activities. The understanding of
processes involved is the prerequisite to answer the “why’s” and only once we grasp the
“why’s”, we can determine the “what’s” in order to solve the “how’s”. This paper presents an
approach to understand the context of human processes and their activities in connection with
technology systems before we are able to determine system requirements and decide how to
model systems according to engineering principles.

1. The Information Age and the New Corporate Vision

Corporate training in a learning organization has to cover a wide range of needs, such as
training new workforces, updating employees on new products and services offered to
customers, training on new tools used in the company, raising professional and education levels,
providing corporate information for smooth coordination of activities, teaching so-called “soft
skills”, etc. With this respect, “corporate training” includes processes, typical for training,
instruction and learning, and is tightly connected to information and knowledge structure in the
organization.
An analysis of call agent’s work processes of a mobile phone organisation made us
realise that learning & training is embedded into a larger context that includes activities between
individuals (learners, instructors, and peers), goal-oriented objects of activity (learning &
training, information processing), and mediating tools (systems or artefacts). The diversity of
information about new, altered, or obsolete products, services, promotions, etc. needed in
responding to telephone enquiries makes call agents heavily rely on Information Systems (IS);
the continuously changing nature of information requires call agents to constantly be trained.
Learning & training impacts an individual’s work performance that has an important effect on
corporate efficiency and knowledge. Importantly, learning & training evokes new learning
content that needs to be shared by and be made available in IS. Learning content therefore needs
to be materialised, structured, well organised, and presented not only in Learning Technology
Systems (LTS) but also modularised for presentation in a well-structured and organised manner
by IS. Hence, the critical need arises that LTS and IS ought to return learning content according
to cognitive actions during human activities.

2. Methodology
Although IS and LTS share learning content, both systems impose different behaviours
and new requirements, which are caused by the nature of human activity. So, to identify these
requirements we need to analyse provisioning and presentation of learning content during work
activity and learning & training activity.
While IS’ functionality is concerned with processing corporate information and providing
whole or parts of learning content upon call agents’ requests, LTS’ mediate between an

32
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
instructor, a learner, peers, and need to facilitate learning & training, need to respond to human
behaviours, and need to provide respective learning content. These facets require learning
content to be modular according to cognitive behaviours and systems to respond to human
stimuli. We cannot separate provisioning and presentation of learning content from how it is
processed by humans during the work process and during learning & training. Equally, we
cannot separate what is learnt from how it is learnt.
As described by (Gregory Bedny & Meister, 1997), the Systemic-Structural Theory of
Activity (SSTA) is a pragmatic and systemic methodology that enables us to analyse human
behaviours and processes between subjects, subjects and the goal-oriented object of activity, and
their mediating tools. Therefore, the activity system as denoted by SSTA widens a mere
engineering-based approach because it includes cognitive processes. SSTA allows analysis of
cognitive processes, goals, tasks, and actions to which today’s IS and LTS ought to respond
meaningfully and return significant learning content. Formal methods of analysis of SSTA are
informational or cognitive, parametric, morphological, and functional. “Informational or
cognitive analysis studies the cognitive processes that are concerned with task performance;
Parametric analysis is quantitative and qualitative and allows evaluation of the effectiveness of
work activity in terms of quality, quantity, and reliability; Morphological analysis looks at
describing the logical and, in a spatio-temporal organization, the constructive features of activity
on the basis of actions and operations; Functional analysis looks at the function blocks” (von
Brevern & Synytsya, 2005), p. 747.
Requirements as a result of task analysis build the ground for system identification and
decomposition like in engineering.

3. Cognitive Behaviours determine the Needs for the Training System


Understanding human processes and analysing their tasks provides us with an
understanding of goals, tasks, and actions involved of the object of activity. In other words,
activity becomes meaningful to us when its processes are coupled with situated actions, their
super ordinate tasks, and internalisation processes.
Typically, work processes make an organisation develop learning & training processes,
which are the basis of their vocational training needs. This calls for a cognitive analysis of the
task from which we can then classify the respective actions (Gregory Bedny & Meister, 1997).
Its result allows us to determine to what human stimuli and under what conditions IS or LTS
have to or should respond. This also explains why we must not model behaviourist system
functioning but systems that respond significantly, meaningfully, ideally individually, and
adaptively to cognitive actions. Moreover, this requires learning content to be well organised and
structured before presenting it in LTS for learning & training and making it available by IS
during work processes. Ill-structured learning content does not only impede memorisation but
also motives, goals, and the method of performing the activity. We refer to the higher
psychological process of preparing, structuring, organising, and separating learning content,
creating and sequencing learning paths as “training system”.
Some pragmatic and informal examples of findings during a call agent’s work activity
are:
1) The task to understand ill-structured problems. The nature of a call agent’s job
requires a high degree of sensory perceptual and imagery responses to solve situational
problems. This may result in subjectively accepted sensory tasks. A call agent’s goals are often
imprecise because of ill-structured problems (described by the customer over the phone) that
leave space for goal formation. Resulting needs are IS’ help on problem identification based on
possible parameters of problem descriptions; call agents need to be trained of how to
discriminate customer’s stimuli (or signals). This in turn, presupposes that an organisation
knows sensory criteria and stimuli at the front, trains agents in differentiating stimuli according
to specified criterion, and helps agents’ to avoid developing their own barometers.

33
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
2) The task to search for specific information within time constraints. Cognitive overload
that is caused by irrelevant feed-back by IS or LTS, insignificant information, too much
information, or the like cause interaction breakdowns. Interaction breakdowns are due to
contradictions between task requirements and conditions (von Brevern & Synytsya, 2005).
Resulting needs are analysis and reduction of interaction breakdowns but also the modelling of
system responses that are meaningful and situated. To improve such system behaviours, learning
content must be modular.

3) Task switching. A call agent’s behaviour is regulated by an incoming call. Its pre task
instruction is to answer the incoming call. The regulation is caused by external stimulation as by
a ringing sound and a blinking icon to which the call agent is to react. Another icon may indicate
to stop answering incoming calls to pursue daily learning & training. In this case, goals change.
Both activities are completely different in nature so that we need to investigate motives and
actions between task switching to determine how IS or LTS should facilitate task switching.

4) The task to classify information. For example, the IS may have alerted the call agent
about an upcoming summer promotion during which the agent will be on holidays. At the same
time of the alert, customers are complaining about a new phone for which no training has been
received so that the information about the summer promotion becomes meaningless. Analysis of
personal interpretations – meaning and sense – can be absolutely crucial as (G. Bedny &
Karwowski, 2004) argue. Therefore, information needs to be spatially and temporally significant.

5) The task to master skills consciously. For example, a routined agent may know how to
repair even a new model of a mobile phone of a specific brand. So, motor actions that consist of
automatisation may be unconscious to the call agent. (Gregory Bedny & Meister, 1997) argue
that motor actions of a higher order task can disintegrate. That means, that if for any reason, the
call agent suddenly consciously considers each hierarchical motion involved in repairing the
mobile phone and becomes aware of each individual goal associated with each step, the process
will slow down and regresses. Learning & training therefore needs to explicitly shape a call
agent’s understanding of the conditions of the task and make the call agent master it.
The systemic approach of SSTA is pragmatic and differs from known Western
approaches in e-learning that try to model LTS on educational, pedagogical, or didactical
theories while they overlook and ignore cognitive processes. Although we have not yet taken
cognitive analysis to its formal extents, preliminary tasks that we have discovered involve
sensory, sensory-motor, and motor actions. Thereof, LTS or IS need to be adaptive in response
caused by the training system and the method of learning & training. (von Brevern & Synytsya,
2005) argued that learning & training (or teaching) build a holistic activity that constitutes an
activity system between a learner, “more capable peers” (Vygotsky, 1930), an instructor, and the
object of activity. Herein, however, we exclude discussions on peers and the method of learning
& training.

4. System Decomposition of the Training System based on Engineering


Principles
Following the analysis of processes, their resulting needs, goals, tasks, and actions to
which LTS and IS need to respond, we decompose the training system further according to
engineering practice.
The notion of (Wieringa, 2003)’s subject domain preliminarily allows us to recognise
and organise identifiable entities and events that we discovered from our informal task analysis.
In addition, messages and events need to be classified according to the object(s) of activity
according to the relationships between subjects and mediating tools. In the case of learning &
training that takes place in LTS, the subject domain talks about messages received and sent by
the system in view of a learner’s actions, an instructor’s actions, learning & training sequences,

34
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
structured presentation and organisation of learning content, organisation of the structural
elements of a course, corporate norms and standards, etc.:

1) Sequences and course structure. On the basis of (Vygotsky, 1930)’s zone of proximal
development (ZPD), an instructor’s desired system behaviour may imply adaptation to a
learner’s stage of discrepancy between knowledge, understanding, skill acquisition, mastery as
well as to messages received based on a learner’s sensory, sensory-motor, or motor actions in
liaison with memorisation, thinking, and information processing.

2) Presentation of learning content. Presentation of learning content is subject to


facilitation of each core element of an action that is orientation, execution, and control. This can
be solved on the basis of e.g., the split-attention principle, spatial contiguity principle, temporal
contiguity principal, modality principle, redundancy principle, and coherence principle as
described by (Mayer & Moreno, 2003). Rules that we can derive from these principles help to
present learning content at the human interface of LTS or IS. Apart from psychological aspects,
organisational aspects contain generic and routine frameworks that are of general interest like
course overview, description (identification, course specifications, informational resources,
course audience, enrolment fees, credits awarded, prerequisites, etc.), objectives, sponsoring
organisation, terms and conditions, and course policies (purpose of learning content, payment
methods, withdrawal policy, etc.) (Horton, 2000).

3) Corporate norms and standards. Organisations share cultures that are shared values of
corporate understanding and explicit or implicit levels of behaviour. These contain physical
(devices and natural objects), social (people and organisations), conceptual (contracts, holiday
rights), and lexical entities (specifications, obligations) (Wieringa, 2003) and construct heuristic
and (human) algorithmic behaviours (Gregory Bedny & Meister, 1997).
System decomposition on the basis of the subject domain lets us identify the desired
system properties and functional requirements that are to be liaised with those of the activity
system. These need to be described and classified into mission statement, function refinement
trees, and service descriptions whose benefits are transparency of responsibilities, inclusions, and
exclusions.

5. Modularisation of Information and Learning Content


The argument based on cognitive processes that IS and LTS need to be adaptive in
response to human activities is just one side of the coin. The other side of the coin is that
learning content must first be well organised and structured before presenting it by LTS or IS.
Also, scientific experiments have revealed that the act of memorisation depends not only on
individual features of stimuli but also on the way information is used.
The subject domain therefore also talks about messages and events of how to present
well-structured and organised learning content. The underlying base to enable adaptation to
organised and well-structured information is decomposition of learning content i.e.,
modularisation of learning content into meaningful wholes or parts. Practice has shown that the
issue of granularity depends on individual and customised needs of use. The two aspects that fall
into place here are the technical resolution to the problem and, when it comes to learning &
training, psychological and didactical orientation according to the respective method of learning
& training.
From a technical angle, metadata descriptions ease content structure, access, and
relationships between fragments or parts. Advantages are facilitated indexing, interoperability,
retrieval performance (Haynes, 2004), facilitated management (Haynes, 2004), authenticity of
data (Haynes, 2004), reusability, and shareability. Moreover, a structured and well-organised
presentation of learning content equally requires us to capture generic, continuously recurring
behaviours and rules that can be done in the form of Patterns that were introduced by
(Alexander, 1979). According to our preceding discussion, generic rules and behaviours can, for
35
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
example, be derived from instructional design principles, norms and standards, and generic and
routine frameworks.
Along the lines of the method(s) of learning & training, (Gal'perin, 1969)’s work on the
stages in the development of mental acts has revealed that learning includes various psychic
stages in the process from “understanding” to “mastery”. (Gal'perin, 1969)’s reference points
refers to those informational parts of an activity that are required for a correct regulation of
actions and for faultless performance. If the learner is capable to mentally present the required
reference points in the new learning content it will permit correct execution of the entire task by
moving from one point to another. In a broader sense, reference points can be any kind of
organised and well-structured wholes or parts of learning content that are needed in the analysis
of an objective task or condition (Gregory Bedny & Meister, 1997).
Although we are today able to technically modularise information and learning content,
their presentation cannot be viewed from a mere technical perspective but must incorporate
customised methods of use that derive from human processes. These in turn determine the degree
of granularity together with situated and meaningful system responses of how to present
information or learning content (wholes or parts) according to human actions.

6. Conclusion
In this paper, we have taken the focus away from the separated and isolated view that
merely models technical systems to the higher psychological level of human activity. Today’s
information age urges us to develop IS and LTS that are responsive to human actions during
work activities and learning & training. Cognitive overload can only be resolved if we envision
systems that are responsive to cognitive actions and provide temporally and spatially significant
information. The difficulty, however, is that we need precise requirements descriptions for these
kinds of systems. This therefore requires a concise, yet psychologically and technically sound
method that is consistent with human activity and engineering.
SSTA builds a backbone for integration of findings in psychology, especially, from
Russian studies, didactical experience, and engineering practice and trends, including object-
based content construction and interoperability standards. In this sense, analysis of human
processes leads to understand needs.
During an informal study of corporate learning and training needs, typical tasks related to
information processing have been revealed, which shaped learning and training objectives, but
also provided guidelines for structuring and modularisation of learning & training content.
Preliminary results demonstrated that both information support and professional training might
benefit from using a unified content management system, combined with personalized search
and delivery mechanisms. Also, learning & training evokes new information that needs to be
shared by IS.
Although we have clearly demonstrated that information and learning content are
interconnected, our next research steps are concerned with formal analysis according to the
methods provided by SSTA, a hierarchical classification and prioritisation of task analysis,
concise requirements identification, modelling of the subject domain, and system decomposition.
In any case, it is our human processes and the method for learning & training that determine and
impose stringent system behaviours for we need IS and LTS that are adaptive in response to
tasks and human derivative actions.

References

Alexander, C. (1979). The Timeless Way of Building. New York: Oxford University
Press.
Bedny, G., & Karwowski, W. (2004). Meaning and sense in activity theory and their role
in the study of human performance. Ergonomia IJE&HF, 26 (6), 121-140.
Bedny, G., & Meister, D. (1997). The Russian Theory of Activity: Current Applications to
Design and Learning. Mahwah: Lawrence Erlbaum.
36
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Gal'perin, P. Y. (1969). Stages in the Development of Mental Acts. In M. Cole & I.
Maltzman (Eds.), A Handbook of Contemporary Soviet Psychology (1st ed., pp. 249-273). New
York: Basic Books.
Haynes, D. (2004). The Five Purposes of Metadata. Retrieved 9th June, 2005, from
http://www.cilip.org.uk/publications/updatemagazine/archive/archive2004/july/update0407.htm
Horton, W. (2000). Designing Web-Based Training. New York: John Wiley.
Mayer, R. E., & Moreno, R. (2003). Nine Ways to Reduce Cognitive Load in Multimedia
Learning. Educational Psychologist, 38 (1), 43-25.
von Brevern, H., & Synytsya, K. (2005, July 5-8). Systemic-Structural Theory of Activity:
A Model for Holistic Learning Technology Systems. Paper presented at the 5th IEEE
International Conference on Advanced Learning Technologies (ICALT 2005), Kaohsiung,
Taiwan R.O.C.
Vygotsky, L. S. (1930). Mind in Society (A. Blunden & N. Schmolze, Trans.): Harvard
University Press.
Wieringa, R. J. (2003). Design Methods for Reactive Systems: Yourdon, Statemate, and the
UML. San Francisco: Morgan Kaufmann.

37
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Российский общеобразовательный портал
Фиалкова Т.А., Станченко Н.С., Бурцев М.С.
Институт новых технологий образования, Москва, Россия

Abstract
Federal web portal for secondary education (http://www.school.edu.ru) is one of the most
widely used and promising educational internet resources for youth in Russia. The portal is a
part of the federal educational portals project. It represents an integral public communication
system which is oriented to serve various users in the sphere of the youth education: teachers,
schoolchildren and their parents. The portal covers all school subjects, out-of-school and
extracurricular activities, rules and regulations on education, primarily issued by the Ministry of
Science and Education of RF. The portal not only provides users with easy-to-use catalog of
educational web resources but serves as repository of specially designed collections of resources
in different subject areas. Anyone who would like to participate in educational process is offered
with possibility to create educational web resources with the aid of user-friendly content
management system and host them on the portal for free. Russian federal web portal for
secondary education is subject of ongoing development aimed to enrich educational content and
technologies for youth education.

Аннотация
Созданный около четырех лет назад в рамках федеральной целевой программы
«Развитие единой образовательной информационной среды» Российский
общеобразовательный портал (http://www.school.edu.ru) сегодня оказался одним из самых
востребованных и перспективных образовательных интернет-ресурсов для молодежи в
России. Портал - является частью комплекса Российских федеральных образовательных
порталов и представляет собой целостную открытую информационную систему,
ориентированную на различные категории пользователей сферы общего образования:
учащихся и их родителей, педагогов, администрацию школ и гимназий, студентов и
преподавателей педагогических ВУЗов, а также всех, кто интересуется образованием.
На портале размещены материалы по всем предметам школьного курса, внеклассной и
внешкольной работе, нормативные документы по образованию, в первую очередь,
подготовленные Министерством образования и науки Российской Федерации. Портал
предоставляет всем желающим возможность создавать и размещать в сети
собственные образовательные ресурсы при помощи конструктора образовательных
сайтов.

Введение

Российский общеобразовательный портал развивается как открытый пополняемый


аннотированный каталог образовательных ресурсов. Цель проекта – обеспечение
оперативного доступа к образовательной информации, повышение уровня образования и
оказание практической помощи всем участникам образовательного процесса с
применением новых образовательных технологий.
Портал состоит из следующих основных компонент: каталога образовательных
ресурсов; коллекций образовательных ресурсов; конструктора образовательных сайтов;
информационного раздела посвященного событиям и новостям в области образования;
раздела официальных документов и правовой поддержки образовательного процесса.

Каталог ресурсов

Каталог ресурсов Портала составлен в соответствии с требованиями Федерального


образовательного Портала. Дерево категорий разработано на базе принятых в России
рубрикаторов и классификаций: ОКНПО, ГРНТИ, ОКСВНК, ОКСО, УДК с учетом
38
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
программ вариативного образования, государственных стандартов и представляет
имеющиеся в Интернете материалы по тематикам дошкольно-школьного образования
Информация о некомпьютерных изданиях (учебники, пособия, методическая литература)
содержится в рубрике «Печатные издания». В соответствующей рубрике представлены
образовательные CD/DVD.
Над каталогом ресурсов работают профильные редакции, проводящие поиск,
классификацию и метаописание ресурсов. Помимо штатных сотрудников редакций в
работе по пополнению интернет-фонда портала с помощью on-line сервиса участвуют
самостоятельные эксперты – пользователи портала. Помимо работы, связанной с
публикацией ресурсов, редакция отвечает на письма по поводу содержания и рубрикации
каталога, обновляет устаревшие адреса и метаданные.

Коллекции

Уже несколько лет на Портале развиваются тематические коллекции по предметам


средней школы. Коллекции включают произведения и образы литературы, истории,
музыки, живописи, графики, архитектуры, представляющие собой наследие российской и
мировой художественной культуры, а также материалы для использования в практической
педагогической работе: диктанты по русскому языку, опыты по физике и химии, сборник
комментариев по законодательству в образовании.
Коллекции разработаны с учетом требований школьных программ и содержат
комплекты примеров, наиболее полно иллюстрирующие выбранные учебные дисциплины.
Коллекции формируются на основе следующих принципов:
o для каждого объекта коллекций собирается полное информационное
сопровождение, в том числе хронологические, биографические и прочие сведения;
o соблюдаются пропорции в количестве примеров;
o выделяются ключевые авторы и события;
o произведения и иллюстрации отбираются в соответствии с их образовательной
значимостью и ценностью.
Коллекции включают комментарии к предлагаемым материалам (музыковедческие,
искусствоведческие, литературоведческие, юридические др.), а также методические
рекомендации по использованию коллекций «в помощь учителю».
Использованная на Портале технология потокового мультимедиа дает возможность
передавать не только текстовые материалы, но и изображения, видео- и аудиофрагменты
через Интернет в режиме реального времени или по запросу.
Все коллекции снабжены комментариями и справочно-биографическим
материалом, новостной лентой и методическими рекомендациями. В коллекциях есть
возможность воспользовавшись обратной связью с редакцией добавить ссылку на свой
ресурс. На сегодня на Портале представлены коллекции:
o Коллекция: естественнонаучные эксперименты (experiment.edu.ru)
o Музыкальная коллекция (music.edu.ru)
o Коллекция: мировая художественная культура (artclassic.edu.ru)
o Коллекция: русская и зарубежная литература для школы (litera.edu.ru)
o Коллекция: исторические документы (historydoc.edu.ru)
o Коллекция: право в сфере образования (zakon.edu.ru)
o Коллекция: история образования (museum.edu.ru)
o Коллекция: диктанты – русский язык (language.edu.ru)

Конструктор образовательных сайтов

Цель конструктора – предоставить пользователям портала:


1. технологию оперативного и практически самостоятельного создания и управления
сайтами образовательной направленности;

39
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
2. техническую и информационную поддержку сайтов-участников проекта в процессе
их построения;
3. общее продвижение и развитие в интернете созданных сайтов.
Конструктор (http://edu.of.ru/), позволяет создать собственный сайт, опубликовать
его в общем каталоге на главной странице, участвовать в обсуждении проблем
сайтостроения и, в том числе, развитии действующего конструктора. Все это могут делать
люди, не обладающие специальными знаниями и профессиональными навыками. Таким
образом, создается и развивается сообщество, заинтересованное в создании и поддержке
собственных цифровых образовательных ресурсов.
Заданная в конструкторе структура типового сайта позволяет разместить любые
полнотекстовые, цифровые и мультимедийные ресурсы, например:
• учебно-методические материалы,
• личные странички школ, педагогов и учащихся
• школьные фотоальбомы
• предметные коллекции
• электронные архивы
• виртуальные школьные музеи
• конференции
• журналы.
Конструктор содержит механизмы, позволяющие не только разместить и
структурировать подобную информацию, но и предоставляющие пользователю удобную
навигацию по страницам, поисковую систему и сервисы для опросов, конференций и
сбора статистики.
Ограничений на размер сайта и форматы опубликованных ресурсов нет.
Управление структурой, содержанием и дизайном осуществляется on-line посредством
веб-форм. Авторы могут публиковать документы и архивированные файлы, аудио-видео-
фото-материалы, флэш-ролики. Дизайн каждого сайта индивидуален и задается при
помощи специального шаблона, но (по умолчанию) может быть и стандартным. Ссылка
на готовую страничку помещается, по желанию участников, на главной странице в
каталоге конструктора, так сайт сразу становится известным посетителям портала.

Документы министерства образования и науки РФ

На портале оперативно публикуются новости с сайта Министерства образования и


науки Российской Федерации. В специальном разделе блока «Официально» собраны
государственные образовательные стандарты, примерные школьные программы, база
данных распорядительных и нормативных документов системы российского образования
и др. Представлены материалы журнала «Вестник образования», являющегося
официальным органом Минобразования и науки РФ.

Форумы, консультации, опросы.

На портале ведутся следующие форумы: форум для родителей («Что хотят


родители от школы») - модератор форума советник Министра образования Анатолий
Пинский, форум по русскому языку («Что допустимо и что недопустимо в русском
языке») –проводится совместно с порталом «Грамота.ру») и др.
Работают консультации для пользователей. На вопросы по законодательству об
основном (среднем) образовании отвечают юристы компании “Гарант”, консультации по
коррекционной психологии ведут специалисты ИКП РАО, консультации для школьников
и родителей – специалисты Института открытого образования г. Москвы.
Портал регулярно проводит опросы пользователей по актуальным проблемам
образования («Что привлекает к участию в конкурсе?», «Читаете ли Вы электронные
книги?», Интернет-опрос по ЕГЭ и др.).

40
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Заключение

Сегодня в каталоге портала хранятся описания более чем 11000 отобранных


редакциями портала образовательных ресурсов. Среднее количество уникальных
посетителей портала в день – 8000 человек. Число посетителей портала постоянно растет.
Но портал – живой организм, актуальный до тех пор, пока он активно развивается,
оперативно реагирует на изменения и в технологиях, и в образовательной политике, и в
социальной структуре общества. Созданные сервисы, проекты и функциональные
возможности Портала составляют надежную базу для его дальнейшей успешной
деятельности.

41
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Развитие технологии проектирования интеллектуальных
обучающих систем
Галеев Ильдар Х. , к. т. н., доцент
Иванов Василий Григорьевич, д.п.н., профессор
Тарасов Дмитрий Фердинандович, аспирант
Казанский государственный технологический университет, Россия

Abstract
The technology for intelligent tutoring systems (ITS) design, which is supported by the
tools of the MONAP series is developing gradually. Some new functions to be mentioned are:
tools for multilingual development of ITS, automodelling mode included in the modelling
subsystem, advanced inheritance mechanism for the ITS components and a number of services
facilitating ITS design.

Аннотация
Технология проектирования интеллектуальных обучающих систем (ИОС),
поддерживаемая инструментальными средствами серии МОНАП динамично
развивается. Среди новых функциональных возможностей инструментальных средств
можно выделить следующие: средства для мультиязыковой разработки ИОС; режим
автомоделирования, включенный в подсистему моделирования; продвинутый механизм
наследования компонентов ИОС и ряд сервисных средств, облегчающих проектирование
ИОС.

Инструментальные средства проектирования серии МОНАП являются


инвариантными по отношению к широкому классу предметных областей (ПО) обучения.
Ограничением на ПО является требование организации пооперационного контроля
ответов обучаемого при выполнении им учебных задач. Программный комплекс содержит
базовый функционал, необходимый для построения ИОС в любой ПО при соблюдении
указанных ограничений, а также программный интерфейс, позволяющий строить
расширения системы для конкретной ПО [1-5]. Для расширения функциональных
возможностей, адаптации системы под конкретную ПО используется механизм
динамических библиотек. Используя, объявленный разработчиком программный
интерфейс, можно строить множество независимых ИОС в различных ПО, таких как
естественные языки, языки программирования, математика, естественные науки и т.д. .
Актуальность компьютерных технологий обучения естественным языкам (ЕЯ), в
первую очередь иностранным, постоянно растет. Для обозначения компьютерного
обучения ЕЯ возник и стал широко использоваться специальный термин - CALL
(Computer Assisted Language Learning). Основным недостатком большинства
существующих систем обучения ЕЯ является их невысокая адаптивность к
индивидуальным характеристикам обучаемого. Для преодоления указанного недостатка
необходимо разрабатывать ИОС, которые в отличие от традиционных компьютерных
систем обучения, функционирующих по жесткому, заранее заложенному сценарию,
динамически формируют обучающую программу в соответствии с уровнем обученности
обучаемого. Актуальность усвоения грамматики ЕЯ обусловлена тем, что
сформированные знания и умения используются как при синтезе, так и при анализе
текстов на ЕЯ. Например, в случае синтеза немецкого предложения основной задачей при
изучении прилагательного является правильное определение его окончания, а в случае
анализа (понимания) знания о прилагательном могут играть важнейшую роль при
решении целого ряда задач анализа:
- распознавание подлежащего;
- различение числа;
- распознавание распространенного предложения и т.д. .

42
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Таким образом, решая задачи синтеза, обучаемый приобретает знания и умения,
которые могут быть использованы и при решении задач анализа текстов на немецком
языке.
Рассматриваемая технология проектирования ИОС использовалась при
проектировании ИОС грамматикам русского и немецкого языков.
В последней версии МОНАП главное окно содержит иерархическое дерево
объектов, предоставляющее доступ для чтения, изменения, удаления и добавления ко всем
компонентам системы. Использование древовидного представления позволяет
пользователю- проектировщику ИОС более наглядно представить структуру системы,
быстрее и удобнее выполнять необходимые действия.
Инструментальные средства МОНАП являются мультиязыковыми, т.е.
поддерживают возможность перевода интерфейса на необходимый язык. Для этого
необходимо подготовить по заданному шаблону словарь лексем в настроечном файле
программного комплекса МОНАП, указать название нужного языка и файл словаря, после
чего можно выбирать по усмотрению пользователя язык интерфейса. При работе
инструментальных средств все заголовки управляющих элементов, сообщения
пользователю, отчеты формируются с использованием этого словаря.
Важным компонентом системы является подсистема моделирования, позволяющая
эксперту-педагогу в интерактивном режиме оценить адекватность поведения
спроектированной им ИОС, правильность выбора параметров алгоритма адаптации
процесса обучения. Подсистема моделирования позволяет задавать произвольные
результаты решения учебных задач, проводить анализ влияния параметров на поведения
системы, динамически корректировать значения этих параметров. Таким образом, до
начала обучения, эксперт-педагог может исправить допущенные им ошибки при
проектировании ИОС, определить оптимальные с его точки зрения учебные задачи и
параметры выбора задач на конкретный шаг обучения.
Отладка (настройка) больших ИОС, включающих множество учебных задач,
может занять долгое время. Поэтому в подсистеме моделирования разработан
специальный режим автомоделирования. Этот режим позволяет автоматически задавать
результаты решения задач в соответствии с заранее определенным алгоритмом. Это
позволяет оценить адекватность построенной системы в части управления процессом
обучения, выяснить, не является ли данная ИОС слишком «строгой» к обучаемому, или,
наоборот, слишком «мягкой». Генерация результатов решения учебных задач выбирается
в соответствии с одной из следующих схем:
- модель хорошо успевающего обучаемого – результаты близки к оптимальным;
- модель средне успевающего обучаемого – результаты выбираются случайным
образом;
- модель слабо успевающего обучаемого – количество правильных ответов близко
к нулю.
Таким образом, режим автомоделирования позволяет спрогнозировать поведение
системы при работе с ней обучаемых выделенных типов и в соответствии с полученными
экспериментальными данными принять решения о необходимости внесения тех или иных
изменений в проектируемую ИОС.
В модели обучения, реализованной в МОНАП, знания о процессе обучения
декомпозируются на следующие составляющие:
- компоненты знаний о ПО обучения (компоненты модели ПО обучения);
- знания об обучаемом (модель обучаемого);
- знания об управлении процессом обучения (модель эксперта - педагога).
Совокупность указанных знаний о конкретном процессе обучения, представленных
в декларативной форме, входит в среду обучения. Вследствие динамичности и
неопределенности рассматриваемых знаний, в одной ПО обучения может быть построено
значительное число сред обучения, отражающих как различные представления о процессе
обучения различных экспертов - педагогов, так и различные представления о нем одного
эксперта - педагога для различных групп обучаемых. В связи с этим предусматривается

43
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
возможность создания в одной ПО обучения множества сред обучения с
соответствующим механизмом наследования свойств, обеспечивающим использование
тех или иных конкретных компонентов знаний из одной среды обучения в другой. Кроме
того, так как предложенная модель обучения инвариантна к содержанию ПО, то также
предусматривается возможность создания множества сред обучения для различных ПО.
Вследствие этого механизм наследования свойств расширяется средствами, обеспечи-
вающими привязку среды обучения к конкретной ПО обучения.
Таким образом, конкретная среда обучения, однозначно идентифицируемая своим
уникальным именем, наряду со знаниями о процессе обучения содержит метазнания -
знания о том, какие конкретно знания о процессе обучения входят в нее и к какой ПО
обучения они относятся.
Знания о ПО обучения в реализуемой модели обучения ограничены двумя
следующими компонентами:
- алгоритмическим предписанием, описывающим пути решения учебных задач в
рассматриваемой ПО обучения;
- свойствами учебных задач, которые описываются векторами операций,
применяемыми для решения этих задач.
Необходимость знаний, представленных алгоритмическим предписанием,
объясняется требованиями алгоритмического (деятельностного) подхода к организации
процесса обучения, с позиций которого алгоритмическое предписание носит
двойственный характер: с одной стороны служит средством усвоения некоторой суммы
знаний о предмете обучения, с другой стороны входит и в содержание цели обучения и
следовательно должно быть доступно как эксперту- педагогу для осуществления
визуального контроля, так и обучаемому в процессе обучения. Кроме того, оно может
использоваться предметно - ориентированной подсистемой диагностики ИОС для
формирования объяснений обучаемому о допущенных им ошибках.
Знания о свойствах учебных задач, описываемых векторами операций,
применяемыми для решения этих задач, необходимы для организации адаптивного по
сложности и трудности учебного процесса, то есть указанные характеристики учебных
задач являются одним из компонентов исходных данных для алгоритма управления
процессом обучения, реализуемого в инструментальных средствах. Кроме того, указанные
знания используются для установления связи между универсальной подсистемой модели
обучения и предметно - ориентированной подсистемой формирования учебных заданий,
входящих в структуру ИОС.
Приведенные ограничения направлены на обеспечение инвариантности модели
обучения к содержанию ПО обучения. Это объясняется тем, что формы представления
указанных знаний не зависят от содержания ПО
Механизм наследования свойств поддерживается путем повторного использования
различных компонентов, инвариантных для некоторого класса обучающих систем. Для
этого необходимо создать базовую среду обучения, в которой с помощью встроенных
сервисных средств либо предметно-ориентированных надстроек разработать многократно
используемые компоненты. После этого, в другой (новой) среде обучения, можно не
разрабатывать свои компоненты, а воспользоваться уже созданными путем их
наследования либо импорта. В отличие от импорта при наследовании компонента не
создается его копии, а используются те же данные, что и в среде – предке. Изменения,
сделанные в среде - предке, отразятся и в среде - потомке. Наследование допускается как
по всем компонентам в целом, так и по отдельности. Кроме того, допускается непрямое
наследование – когда среда, являющаяся предком для некоторой среды, сама является
потомком третьей среды и т.д.. Такой подход позволяет строить в некоторой предметной
области дерево обучающих систем, по необходимости заменяя отдельные компоненты и
используя общие. Предложенный механизм наследования свойств существенно облегчает
проектирование новой ИОС.

44
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
В заключение необходимо отметить, что последняя версия программного
комплекса МОНАП содержит ряд новых встроенных сервисных средств, облегчающих
проектирование ИОС:
- Возможность сохранения / загрузки компонентов системы. Все компоненты
можно разрабатывать как в рамках конкретной среды обучения, так и отдельно.
Проектировщик ИОС может сохранить в файл введенные данные и в последствии
загрузить их в нужную среду обучения;
- Возможность вывода отчетов по отдельным компонентам сред обучения, средам
обучения в целом, отчетов о процессе моделирования, экспорта табличных данных;
- Возможность автоматического подсчета векторов свойств учебных задач;
- Возможность проверки среды обучения на предмет ошибок в данных с выводом
детального отчета по найденным ошибкам.
Разработанные инструментальные средства ориентированы на конечного
пользователя, не имеющего специальной (профессиональной) подготовки в области
программирования, и характеризуются многофункциональностью в сочетании с высокой
гибкостью. Дружественный интерфейс со встроенными средствами синтаксического и
семантического контроля обеспечивает простоту их использования при проектировании
подсистемы модели обучения. Указанная подсистема осуществляет адаптивное
управление процессом обучения в ИОС, предметно-ориентированные подсистемы
которых разработаны при соблюдении введенных соглашений о связях.

ЛИТЕРАТУРА

1. Галеев И.Х., Иванов В.Г., Чепегин В.И., Сосновский С.А., Проектирование ИОС
для открытого образования // Материалы Международного научного семинара
«Телематика и непрерывное обучение» (TLLL-2001), Киев, Украина, 15-17 Октября, 2001
г.– С. 86-88.
2 И.Х. Галеев, В.И. Чепегин, С.А. Сосновский, МОНАП-II – авторские средства
проектирования интеллектуальных обучающих систем // ISSN 0130-5395 УСиМ:
Управляющие системы и машины, № 3/4. 2002 г. – С. 80-86.
3. Ildar Galeev, Vasily Ivanov, Larissa Tararina and Oleg Kolosov, “Integrated Learning
Environment”: Scientific Proceedings of Riga Technical University, Applied Computer Systems
– 5th Thematic Issue, 2004, p. 92-102. ISSN 1407-7493.
4. И.Х. Галеев. Развитие адаптивных технологий обучения // Вестник
Воронежского государственного университета. Серия: проблемы высшего образования.
ВГУ, №2 Июль-Декабрь, 2004. С. 76-83.
5. Ildar Galeev, Oleg Kolosov, Alexander Filyaev, “Adaptive Educational Technologies
in Virtual University”, in V. Uskov (ed): Proceedings of the IASTED International Conference
Web-Based Educational (WBE’2005), Grindelwald, Switzerland, February 21-23, 2005, p. 230-
235.

45
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Pоль веб-сайта в решении кросс-культурных задач
Rita Zaltsman, PhD, Webagentur, Reutlingen, Germany

Abstract
The present paper deals with the problem of cross-cultural web-design and centres
around website analysis. This analysis is based on cultural asymmetry of West/East, displayed in
the difference between their general systems of values - preferences, needs and expectations.
These cultural distinctions, classical cultural dimensions of G.Hofstede, manifested in website
content, linguistics, and infrastructure, can be crucial for its usability.
Some tools are viewed to provide cross-cultural cyberteams with modern web-
instruments (RSS, blog, WikiWiki, etc.) for effective communication and collaboration.
Key words: cross-cultural website, web-design, virtual collaboration, West/East, cultural
dimensions.

Аннотация
В настоящей работе рассматриваются кросс-культурные различия, с которыми
участникам кросс-культурных исследовательских проектов приходится сталкиваться -
oтличия, основанные на классической теории культурных параметров Г.Хофстеде.
Приводится анализ дизайнa кросс-культурного сайта, обоснованность включения в него
дополнительных модулей, насыщенность видео/аудио информацией и анимацией, система
интерактивной связи, рассматриваются лингвистические параметры сайта - т.е. все
элементы инфраструктуры, валидные для кросс-культурной коммуникации, которые
направлены на создание доверительного комфортного общения, необходимого для
полноценного научного контакта в виртуальной среде и успешной творческой работы.
Ключевые слова: кросс-культурный, веб-сайт, дистанционное образование,
Запад/Восток, веб-дизайн, культурныe параметры.

Введение

Интеграция российских ученых в научный диалог с Западом, практиковавшаяся в


90-ые годы, перешла сегодня на новый виток, когда бывшие страны Союза уверенно
входят в европейское научное пространство, при этом сам Запад инициирует
крупномасштабные международные проекты.
Даннoe исследованиe должно лечь в основy концепции дизайна кросс-культурного
веб-сайта, призванного стать координирующим центром, "сердцем" подобного проекта. B
случае одобрения Hемецким научным обществом (www.dfg.de) идеи российско-немецкого
проекта в области исследования дистанционного образования - проект находится в
подготовительной фазе - необходимость в таком веб-сайтe может возникнуть уже к концу
2005 года. Bеб-сайт должен стать средой для осуществления кросс-культурных научных
контактов между странами, культурные параметры которых значительно отличаются друг
от друга: oриентация на иерархическую структуру, управление научной группой,
основанное на дисциплине и ответственности перед ее руководителем с одной стороны
(Россия) и ориентация на отдельную личность, индивидуальный результат и личную
ответственность - с другой (Германия).
Подобные различия в научных культурах конфликтогенны и требуют от
кооперирующих сторон соответствующей эрудиции и готовности принять "культурный
вызов". Веб-сайт проекта приобретает в этих условиях роль организационного и
сервисного центра, который должен обеспечить решение кросс-культурных задач,
оптимизировать научный диалог, установить эмоциональные связи между членами
рабочих групп, снять стереотипизацию, формировать умение корректно интерпретировать
кросс-культурные характеристики и т.д.

Постановка проблемы
46
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

В своем понимании культуры мы опирались на определеие Спенсер-Оути (Spencer-


Oatey, 2000), с точки зрения которой культура представляет собой набор верований,
поведенческих норм, базовых представлений и ценностей, разделяемых определенной
группой людей, оказываюшцих влияние на поведение каждоё члена группы и его
интерпретацию поведения других членов данной группы (In: Dahl, 2002).
Г.Хофстеде (G.Hofstede, 1996), автор теории о базовых измерениях культуры,
сформулировал пять признаков, описывающиx национальные культуры по их положению
друг относительно друга – нами были выделены индексы культуры России и Германии,
отражающие особенности русского и немецкого мировосприятия:

Индексы Г.Хофстеде Германия Россия


Дистанция власти 35 93
(неравное распределение власти в обществе)
Индивидуализм/коллективизм 67 39
(уровень сплоченности между членами культурного
сообщества)
Мужественность/женственность (распределение гендерных 66 36
ролей в конкретной культуре)
Избегание неопределенности 65 95
(степень ощущения опасности при столкновении с
незнакомыми ситуациями)
Конфуцианский динамизм или долгосрочная/краткосрочная 31 N/A
ориентированность
(ориентация на настоящее/прошлое)

Табл.1. Индексы Г.Хофстеде: компаративные данные (Германия - Россия)

Как видно из таблицы, в русской культуре больше, чем в немецкой выражена


дистанция власти и избегание неопределенности, однако значительно ниже показатели
мужественность/женственность и индивидуализм/коллективизм. По параметру времени
данных по России нет. Т.е. по шкале культуры Россия и Германия - две далеко стоящие
друг от друга страны (эти результаты можно рассматривать и шире - как асимметричность
культурных параметров по оси Запад-Восток).
B публикациях гуру веб-дизайна Я.Нильсена (Nielsen, 2005) [www.useit.com]
рассматривается архитектура сайта, его навигация, анализ дизайна, графических
элементов и стиля с точки зрения их удобства для пользоватей, функциональности и
эргономичности, т.е. их соответствия принципам usability, но вне сферы культуры. Однако
ряд исследователей (Смирнов, 2003, Маrcus, 2000), рассматривая вебсайт в контексте
культуры, указывают на наличие относительно стабильных доминант национального
характeра, которые находят отражение в дизайнерском стиле - навигации веб-сайта, его
лингвистическом оформлении, цветовой гамме, характере шрифта, т.е. представители
различных культур подходят к реализации задачи создания веб-сайта с собственными
представлениями.
В качестве иллюстрации приведем проведенный нами анализ веб-страниц двух
стран, противоположных по целому ряду параметров Хофстеде: Китая - веб-страница
фирмы China Designer: http://www.china-designer.com/index.asp и Германии - веб-страница
Технического Университета г.Вильдау: http://www.tfh-wildau.de/.
Hемецкая страница выполнена в сдержанной дизайнерской манере - спокойная
цветовая гамма (оттенки одного - синего - цвета); поле веб-страницы - динамично
(анимационная графика) и одновременно свободно; страница не перегружена, вследствие
чего быстро загружается (4-5 сек, что соответствует норме). Для сайтa характерны
простота, элегантность, баланс между эстетикой и функциональностью. Китайская
страница - противоположна немецкой по дизайнерскому решению: отражает
47
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
синологическую эстетику - оппозицию янь-инь; отличается цветовым разнообразием
(цветовая гамма содержит семь цветов); перегружена иероглификой, являющейся основой
миропонимания в Китае; содержит слад-шоу и значительное количество фотографий. В
результате время, необходимое для загрузки сайта на скоростном - DSL - модеме,
составляет 45 сек. Для сравнения: "вес" китайского сайта - 119.3 кб, немецкого - 12.05 кб.
(т.e. в 10 раз меньше).
К.-Х. Похл (K-H.Pohl, 2003) перечисляет символику, которая полна значения для
китайцев, oднако непонятнa европейцам - например, ваза, символизирующая мир, летучая
мышь как символ счастья, олень - богатсва, ворон - долголетия и т.д. Однако при переходе
в европейское виртуальное пространство китайские веб-дизайнеры стремятся
"синизировать" свое веб-присутствие, сохраняя тот минимум символики, которая
неотделима от иx национальной идентификации.
Вследствие этого дизайн некоторых веб-сайтов являет собой синтез западных и
восточных характеристик. Такая интерференция свидетельствует о влиянии на кросс-
культурный дизайн культуры самого Интернета, которая включает в себя как западную,
так и восточную систему мировосприятия.

Pиc.1 Дизайн вебстраницы Google для китайских пользователей.

Hами была поставлена задача проанализировать имеющиеся в Интернете


виртуальные среды для финансируемых международными фондами проектов, с учетом
кросс-культурной проблематики.

Best practice (анализ)

В качестве материала для анализа был выбран веб-сайт гендерного проекта


Евросоюза: "Женщины Европы - сотрудничество в фотографиях" ("European Women -
Images of Interaction - http://www.european-women.de), финансируемый ЕC в рамках серии
проектов по образованию и культуре - SOKRAT

48
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

Pиc.2. Bеб-сайт proekta "Женщины Европы - сотрудничество в фотографиях".

Несмотря на то, что проекты Евросоюза рассчитаны, как правило, на срок 1-2 года,
данный проект, ввиду его успешности, был продлен еще на один год - его окончание
намечено на конец 2005 года.
Основная цель проекта - наладить учебную коммуникацию между женщинами
Германии, Ирландии, Дании, Польши, Венгрии и Испании. Предусмoтренa не только
реализация образовательных задач - проведение мастерских (изучение английского,
приобретение навыков работы с Интернет-технологиями, овладение методикой работы с
дигитальной техникой и т.д.), но и организация поездок участниц проекта друг к другу с
целью обмена опытом, приобретения межкультурной компетенции и т.д.
Создаваемые на завершающей фазе каждого этапа виртуальные выставки отражают
промежуточные результаты, полученные участницами. Рефлексия - как текстовая, так и
визуальная (фотоотчеты) - призвана помочь осмыслить полученный опыт.
Веб-сайт проекта содержит модули, имеющие информационую функцию (данные о
странах-участницах; виртуальные выставки-отчеты о состоявшихся встречах; гостевую
книгу) и отражают цели и структуру проекта. Сайт прекрасно иллюстрирован
фотографиями, отражающими динамику развития проекта, насыщен информационно,
выполнен в сдержанной (европейской) дизайнерской манере - спокойная цветовая гамма
из четырех цветов, неброский фон, фреймовая навигационная структура, помогающая
быстро ориентироваться на сайте. Интуитивная навигация обеспечивает быстрый выход
на значимые модули, cтраницы быстро загружаются (в среднем каждая страница не
превышает одного килобайта; страницы, содержащие иллюстрации, - не более 30 кбт, т.е.
не более максимально допустимого правилами usability размера).
Среди недостатков сайта - его статичность: отсутствует анимация, медиа-
компоненты, обеспечивающие коммуникацию в синхронном/асинхронном режимах;
отсутствуют разделы "Библиотека" и "Поиск"; а также модуль, обеспечивающий
возможность аудио/видео коммуникации; не создана сеть Интранет для межличностной
коммуникации. Не обеспечена интерактивность. Гостевая книга содержит только две
записи.
Можно предложить усложнение инфраструктуры сайта и повышение usability
путем введения дополнительных модулей:
1) следовало ввести модуль "срочное оповещение" (Messenger), с помощью которого
участники проекта были бы оповещены об одновременном нахождении в сети
участников проекта (или размещение линка на RSS, т.е. новостного информерa -

49
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
технологии, позволяющeй ретранслиривать новости без захода на сайт, посредством
которой можно оперативно узнавать об обновлении нужных интернет-ресурсов)
2) живого журнала (livejournal) или блог-сайта (webblog)
3) организация работы в WikiWiki
4) многоуровневая коммуникация: веб-форум, чат (Internet Relay Chat, IRC); (видео)блог;
веб-конференция (Netmeeting); список рассылки (Newsletter); Skype (программa,
позволяющая устанавливать коммуникацию в голосовом режиме)
5) наличие качественной системы научного поиска (ссылка на www.scholar.google.com)
или через систему закрытого поиска, поскольку преобладающая часть научных статей
находится вне пределов общедоступного Веба

Сайт имеет английскую и немецкую версии, которыe в целом хорошо


воспринимаются (мы не касаемся качества контента, т.к. его анализ не является задачей
данной статьи). Cтруктура предложений проста (активный залог), отсутствуют идиомы,
сленг и метафоры. Однако используемые аббревиатуры не расшифрованы, иcходный и
переводный текст не полностью эквивалентны (перевод симплифицирован). Характерно
вкрапление англицизмов (е.g. Workshop) в лингвистическое оформление немецкoй
стpaницы - следствие англоязычного влияния на немецкий компьютерный дискурс.
Отсутствуют параллельные иноязычные версии, однако с нашей точки зрения,
английская версия сайта исчерпывает языковую проблему, т.е. потребности в переводе на
другие языки нет.

Oбсуждение результатов. Заключение

Приведенные данные свидетельствуют о том, что веб-сайт является


интереснейшим объектом анализа, проведение которого позволило нам cделать
следующие выводы:
a) в дизайне веб-сайта находят свое отражение особенности культуры его создателей
b) дизайн сайта, созданный западными дизайнерами для кросс-культурной аудитории,
отражает особенности восприятия европейца: он отличается удобством навигации,
логикой и предсказуемостью, дозированностью информации, отсутствием "скрытого
контента": различного гарнитура шрифта, характерного использования иллюстраций,
звуковых эффектов, которые с точки зрения западного пользователя рассеивают
внимание и вследствие этого не носят обязательного характера
c) веб-интерфейс должен соответствовать кросс-культурным ожиданиям обучающихся в
иx представлениях о навигационной структуре сайта, его графике и контенте

В работе предпринятa попытка сопоставительного анализа культурных


особенностей оформления вeб-сайтов. Исследование показало, что в дизайнеpском выборе
находит свое выражение несоответствие ценностных ориентаций Востокa и Западa.
Наблюдается тенденция перенесения западной вeб-культyры в виртуальное пространство
Востока. Перeгруженность информацией, наличие "сверх-контента" (спектра значений
цветовой гаммы, характерного использования иллюстраций и т.д.) уступают место логике
и простoте, что свидeтельствует об адаптации восточной культуры к требованиям,
выдвигаемым культурой самого Интернета.
Таким образом, кросс-культурная проблема относится к одной из первоочередных
проблем, которые необходимо учитывать при конструировании коммуникативной веб-
среды. Успешность ее решения является одной из важных предпосылок для создания
атмосферы доверительного комфортного общения, необходимого для полноценного
научного контакта в виртуальной среде.
Продолжение исследования будет направленo на дальнейшee изучение Интернета
как специфичной культурной среды.

50
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Литература

Dahl, S. (2004). An Overview of Intercultural Research


http://stephan.dahl.at/intercultural/about_culture.html

Hall, E.T./Hall, M.R. (1989). Understanding Cultural Differences. Yarmouth: Intercultural Press.

Hofstede, Geert. (1996). Cultures and Organizations:Software of the Mind: Intercultural


Cooperation and ist Importance for Survival. New York, McGraw-Hil.

Marcus, A. (2000). Cultural Dimensions and Global Веб User-Interface Design: What? So
What? Now What? - 6th Conference on Human Factors & the Web, Texas, 19.06.
http://www.amanda.com/resources/hfweb2000/hfweb00.marcus.html

Nielsen, J. (2005). Вебlog Usability: The Top Ten Design Mistakes


http://useit.com/alertbox/вебlogs.html

K.-H. Pohl (2003). Sinisierung des chinesischen Internet - aus der Sicht der chinesischen Malerei
und Ästhetik ("Синизация китайского Интернета с точки зрения китайскои живописи и
эстетики").
http://medien.uni-trier.de/fileadmin/bilder/forschung/Vortrag_Pohl.pdf

Самотокін Б.Б., Янчук В.М., Ковальчук А.М., Левицький В.Г., Самолюк І.І. (2004). Tempus
CD_JEP 23250-2002 "Master of Business Administration and Information Technologies".
http://virt.kture.kharkov.ua/2004/papers/04_08.pdf

Смирнов Ф.О. (2003). Навигация веб-сайта: лингвокультурные особенности.


http://psynet.by.ru/texts/smirnov2.htm

51
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Специфика организации информационных компьютерных сред
обучения иностранному языку абитуриентов с нарушениями
слуховой функции
Антонюк Александра Николаевна, инженер-программист,
Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем Национальной академии
наук Украины и Министерства образования и науки Украины, г.Киев

Abstract
The specificity of organization of various foreign language learning environments for
hearing-impaired students. Including the computer learning environments as well/ is one of the
most developed area of education/ However, in practice the problem of creation of such
environments in the determined directions has not been solved in Ukraine.

Аннотация
Специфика организации различных сред обучения иностранному языку для
абитуриентов с нарушениями слуховой функции, в том числе компьютерных, является
одной из самых изученных и востребованных областей компьютеризации образования.
Однако практически не решалась задача целенаправленного создания подобных сред
указанного направления.

С целью успешного разрешения отдельных проблем интегрированного обучения и


расширения возможностей получения качественного высшего образования лицами с
ограниченными возможностями, а также повышения качества научно-педагогической
деятельности и предоставляемых образовательных услуг в докладе освещаются основные
аспекты, характеризующие специфику организации информационных компьютерных сред
(ИКС) для обучения иностранному языку лиц с нарушениями слуховой функции (данный
термин соответствует понятиям «глухие и слабослышащие»).
Обобщение педагогического опыта в данной области показывает, что создание
ИКС сред должно базироваться на составляющих ИКС общего назначения
(дидактическая, системная) с преломлением подачи материала в аспекте специфики
аудитории.

Информационная среда как совокупность технических и программных средств


хранения, обработки и передачи информации, а также социально-экономических и
культурных условий реализации процессов информатизации для исследуемой категории
обучаемых иностранному языку выступает в качестве полноценного средства подготовки
по иностранному языку на уровне, соответствующем текущим учебным задачам.
Специфика формирования и развития интегрированной информационно-
образовательной среды, учитывающей особенности процесса и соответствующей
основным принципам обучения лиц с недостатками слуха находит своё отражение и в
организации соответствующих сетевых информационных и компьютерных технологий
обучения. Наличие нарушения слуховой функции, не рассматриваемого как
патологическое состояние у абитуриента, выдвигает ряд рассматриваемых в докладе
требований к организационно-методическому обеспечению информатизации процесса
подготовки к поступлению в высшее учебное заведение, в котором иностранний язык
является программным предметом и, соответственно, влияет на дальнейшую успеваемость
абитуриента.
Персонально ориентированная ИКС включает содержание подготовительного
дистанционного курса иностранного языка, разработанного с учётом вышеупомянутых
специфических требований, преподавательский состав, который реализует специальную
методику преподавания иностранного языка, языково-информационные материалы,
программно-технический комплекс и др. Её специфическими аспектами в данном случае
являются:
52
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
• несоответствие полимодальности самого объекта изучения (языка и речи)
требованиям к компьютерной учебной оболочке для дисциплин лингвистического
профиля в силу особенностей данного учебного процесса;
• необходимость использования жестового языка глухих (что предполагает наличие
специальных приложений) наравне со словесной речью; компьютеризация
жестового языка на интерактивном видеодиске;
• внедрение в процесс подготовки креативных визуальных средств обучения чтению
и письму, обеспечивающих позитивное и содержательное обучение для
абитуриентов с нарушениями слуховой функции; средств интерактивного письма в
компьютерных сетях.

В выводах доклада:
• излагается специфика организации ИКС обучения иностранному языку
абитуриентов с нарушениями слуховой функции, которую определяет:
• разработка и внедрение специальных средств обучения с учётом особенностей
сурдопедагогического процесса;
• большой объем специальных мультимедийных программ и видеофрагментов с
использованием языка жестов;
• качество восприятия объекта изучения учащимися с нарушениями слуха;
• приоритетность персонально-ориентированной информационной среды
• содержатся практические рекомендации по организации составляющих ИКС с
учётом их адаптации к указанным требованиям.

Литература

1. Copra, E.R. (1990). Using interactive videodiscs for bilingual education. "Perspectives," 8(5),
9-11.
2. Lieberth, A.K. (1988) Teaching functional writing via telephone. "Perspectives," 7(1), 10-13.
3. Paul, P.V. (1987). Perspectives on using American Sign Language to teach English as a
second language. "Teaching English to Deaf and Second-Language Students," 5(3), 10-16.
4. Bork A. Learning through Graphics. //The Computer in the School: Tutor, Tool, Tutee / In
R.Taylor (ed). - New York: Teachers College Press, 1980. – pp. 4 –1.
5. Сурдопедагогика/Под ред. М.И. Никитиной. — М., 1989.

53
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Системы IP-телефонии и видеоконференц-связи в современном
образовательном пространстве
Антонюк Ярослав Михайлович, научный сотрудник
Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем Национальной академии
наук Украины и Министерства образования и науки Украины, г.Киев

Abstract
In the paper the problems of VoIp and videoconference system development in the context
of general development of modern learning space and knowledge society structure as a virtual
union a examined. The NOC academic establishment scheme, realized on base of IRTC, is given.
The main direction of these technologies are determined.

Аннотация
В докладе рассматриваются проблемы развития системы айпи-телефонии и
видеоконференц-связи в контексте общего развития структуры современного
образовательного пространства и общества знаний как логического виртуального
объединения. Представляется схема структуры базового компьютерного
телекоммуникационного узла академической структуры, реализованная на базе
МНУЦИТиС, поддерживающая реальные промышленно внедрённые экономичные решения
реализации данного типа телекоммуникаций. Определяются основные перспективы
развития данных технологий.

Рассматривая тенденции развития структуры современного образовательного


пространства и самого понятия как такового приходим к выводу о неоднозначной
динамике развития данного процесса. С одной стороны, современный уровень
образования выставляет требования немедленного внедрения дополнительных способов
погружения абитуриентов в среду обучения, что влечёт за собой стимуляцию
разработчиков программных и аппаратных средств; с другой стороны, сама система
образования в своей основе достаточно консервативна для того, чтобы гибко
адаптироваться к требованиям программно-технических и методических комплексов.
Заметим, что речь идёт о здоровом консерватизме, которому должна быть подвержена вся
система общества знаний и о усовершенствовании механизма интеграции современных
научно технических решений в данной области. На примере Украины отчётливо
продемонстрировано, каким образом карта экономико-политических течений управляет
обстановкой в академических, научно-образовательных заведениях. При данных
обстоятельствах особую важность обретает способность государства на достаточном
уровне оценить роль как мероприятий, согласующихся с тематикой данной конференции,
так и исполнительных механизмов, способствующих развитию отдельных направлений,
выделенных, как особо важных, организационными комитетами в исследуемой области и,
собственно, требованиями обстоятельств, диктуемыми развитием научно-технических
областей и сообществом потребителей.
На фоне вышеупомянутой неоднозначности, тем не менее, значительного уровня
достигли исследования связанные с теорией устройства и взаимодействия
образовательных пространств. В частности, на базе Научно-учебного центра
информационных технологий и систем (НУЦ), являющегося пионером в данной области в
Украине и значительным авторитетом в европейском научном сообществе, понимание
устройства, логики и механики данной отрасли, на много опередило стадию констатации
описательного подхода к формированию образовательных сред. Достаточное количество
теоретических и практических разработок представлено отделом Диалоговых и
обучающих систем, на базе которого с 2002 года создан и функционирует базовый
компьютерный телекоммуникационный узел (БКТУ) и группа управления и контроля и
корпоративной сетью центра. Данное формирование является уникальной попыткой
создания динамического органа управления корпоративной, кампусной инфраструктурой
54
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
академического учреждения и взаимодействия абонентов (подразделений и конечных
пользователей) компьютерной сети данного учреждения с глобальной сетью Интернет.
Таким образом, ниже пойдёт речь о программно технических решениях выбранных и
апробированных на платформе БКТУ НУЦ в течении нескольких последних лет.
Среди решений, которые были внедрены на платформе БКТУ НУЦ, следует
выделить схему распределения нагрузки на серверные станции согласно спектру
стандартных услуг и протоколов, принятых в Интернет.
Важнейшим аспектом функционирования БКТУ является согласование
образовательной среды, формируемой виртуальным сообществом «международного
центра дистанционного образования», который также сформирован и функционирует на
базе отдела диалоговых и обучающих систем - методической оболочкой, средствами
взаимодействия преподавательского состава и аудитории абитуриентов. Выделяя аспект
гармонии указанного взаимодействия и повышения дружественности образовательной
среды, особое внимание уделяется технологиям, максимально приближающим студентов
к традиционной классической образовательной среде и, даже, без учёта традиций,
формируя у студентов интерес новыми формами восприятия. Как раз, одними из
основных средств сходного действия, назначение которых широко используется в
образовательных средах и обществе знаний в целом, являются системы IP- телефонии и
видеоконференц-связи поддерживаемые целым набором программных и аппаратных
комплексов, базирующихся на семействе протоколов, являющемся базовым в Интернет –
TCP/IP.
Важно отметить, что наряду с преимуществами образовательных сред,
использующих средства системы IP-телефонии и видеоконференц-связи, а именно:
• дружественность интерфейса,
• адаптивность к предметной области,
• гибкость к аудитории студентов,
• гибкость к преподавательскому составу,
• оперативность методических поставок,
• задействованность дополнительных органов восприятия.
Данные технологии имеют организационные, методические и программно технические
трудности, поэтому появляются дополнительные требования к системным ресурсам
серверных станций, к ресурсам каналов связи, программным средствам сервисной
поддержки, квалификационные требования обслуживания, и др.
Однако, несмотря на трудоёмкость и относительную дороговизну
рассматриваемых технологий, развитие систем IP-телефонии и видеоконференц-связи
является одним из самых перспективных и востребованных направлений не только в
построении образовательных пространств, но и в масштабах общественных объединений
и систем связи и телекоммуникаций в целом.

Литература:
1. Б. С. Гольдштейн, А. А. Зарубин, В. В. Саморезов Протокол SIP. Справочник Серия:
Телекоммуникационные протоколы ВСС РФ Издательство: БХВ - Санкт-Петербург, 2005
г. 456 стр.
2. Б. С. Гольдштейн, А. В. Пинчук, А. Л. Суховицкий IP-телефония Издательство: Радио и
связь, 2001 г. 336 стр.
3. А. В. Росляков, М. Ю. Самсонов, И. В. Шибаева IP-телефония Серия: Инженерная
энциклопедия ТЭК Издательство: Эко-Трендз, 2003 г. 252 стр.
4. http://www.brekeke.com/
5. http://www.wirlab.net/kphone/
6. http://www.cornfed.com/products
7. http://sua.sourceforge.net/
8. http://www.sflphone.org/
9. http://shtoom.divmod.org/
10. http://www.linphone.org/
55
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
11. http://www.gizmoproject.com/
12. http://www.counterpath.com/index.php?menu=download
13. http://www.skype.com/
14. http://messenger.yahoo.com/
15. http://messenger.msn.com/Xp/Default.aspx?mkt=en-us
16. http://www.microsoft.com/windows/netmeeting/

56
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Использование программных средств, базирующихся на
протоколе H.323, в научно-учебных средах
Антонюк Ярослав Михайлович, научный сотрудник,
Ашаери Хамид Реза, инженер-программист,
Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН Украины и
Министерства образования и науки Украины, г.Киев

Abstract
The means of audio/video conference are essential for learning complexes and virtual
environments of research and training propose. Knowing the standard software in this area
determines competitiveness and effectiveness of modern learning society. The research is carried
out on the example of h.323 protocol which was the beginning to use of modern
telecommunication system of audio/video services.

Аннотация
Давно развивающиеся средства аудио-видео конференц связи занимают
значительное место в структуре образовательных комплексов и виртуальных средах
научно-учебного назначения. Знание стандартного набора программных продуктов в
этой области определяет конкурентноспособность и эффективность современного
образовательного сообщества. Исследования проводятся на примере протокола SIP, с
котрого началось использование в современных телекоммуникационных системах аудио-
видео услуг.

Требования современных программно-технологических комплексов поддержки


образовательных сред окончательно подразумевают внедрение компьютерных
технологий, которые позволяет людям видеть и слышать друг друга, обмениваться
данными и совместно их обрабатывать в реальном режиме времени. Все это осуществимо
благодаря специализированным системам видеоконференцсвязи (ВКС).
Для проведения сеансов видеоконференцсвязи необходимо выполнение двух
важнейших условий:
• наличие соответствующего оборудования видеоконференцсвязи;
• наличие возможности установления соединения через любые каналы связи
(в том числе и спутниковые), отвечающие требованиям
видеоконференцсвязи.
Несмотря на трудную историю, принятие стандарта на средства проведения
телеконференций открыло двери для беспрепятственной интеграции мультимедийной
настольной конференцсвязи с существующими корпоративными сетями, в том числе
локальными, интрасетями, и с Internet. Стандарт Н.323 позволили возлагать исполнение
приложений телеконференций на существующие сетевые соединения.
Пакеты от различных пользователей передаются через один канал связи в режиме
статистического разделения времени, обеспечивая тем самым очень высокий
коэффициент использования пропускной способности канала связи. В качестве примера
можно назвать следующие типы пакетных сетей: IP-сети (включая Интернет), сети
NetWare на базе протокола IPX, сети предприятий, сети столичных районов (MAN), и
различные глобальные сети общего пользования (WAN) и другие. Стандарт определяет
компоненты, протоколы, и процедуры, обеспечивающие мультимедиа связь над
пакетными сетями (см. Рисунок 1). H.323 может применяться в ряде механизмов —
передача только звука (IP телефония), передача звука и видео (видеотелефония), передача
звука и данных, передача звука, видео и данных. H.323 может также обеспечивать
многоэтапную мультимедиа связь. H.323 обеспечивает очень широкий спектр услуг и,
следовательно, может применяться в широком разнообразии областей — частное
использование, обеспечение бизнес процессов, сфера развлечений.

57
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Характеристики стандарта H.232 были уточнены 16-й исследовательской группой
организации ITU-T. Изначальный стандарт был разработан в 1996 г., в последующие годы
производилась его доработка, вплоть до 5-й версии ( версия H.323 v.5 была официально
утверждена в конце июля 2003г).
Рекомендации H.323 предусматривают:
• Управление полосой пропускания
• Возможность взаимодействия сетей
• Платформенную независимость
• Поддержку многоточечных конференций
• Поддержку многоадресной передачи
• Стандарты для кодеков
• Поддержку групповой адресации
• Совместимость
• Гибкость
Одна из основных целей разработки стандарта H.323 — обеспечение
взаимодействия с другими типами сетей мультимедиа-связи. Данная задача реализуется с
помощью шлюзов, осуществляющих трансляцию сигнализации и форматов данных.
В число "объектов" H.323, как они названы в стандарте, включаются:
• терминалы,
• мультимедиа шлюзы,
• устройства управления многоточечными конференциями
• и контроллеры зоны (Gatekeeper).
Среди реализаций программных продуктов, базирующихся на протоколе H.323
отметим CU-SeeMe 3.1b и MeetingPoint Conference Server фирмы White Pine Software,
NetMeeting 2.0 фирмы Microsoft. Исходя из результатов многих тестов, можно сказать, что
NetMeeting 2.0 очень неплохая система: ее средства для совместной работы пользователей
над документами — одни из лучших среди схожих по назначению средств других систем
видеоконференц-связи. Однако у NetMeeting 2.0 отсутствуют функции удаленного
управления, и по производительности она уступает системе LiveLAN фирмы PictureTel,
поэтому многие крупные компании, например Intel и PictureTel, пользуются этим для того,
чтобы включить средства NetMeeting в свои продукты (как это сделала Intel) либо
обеспечить совместимость своих систем с продуктами других производителей,
основанными на NetMeeting.
Указанные программные комплексы в сочетании с мультимедиа шлюзами и
гейткиперами являются неотъемлемой частью современного телекоммуникационного
узла, обслуживающего сервисные потоки развитого образовательного пространства или
обучающей среды.

Литература
1. Б. С. Гольдштейн, А. В. Пинчук, А. Л. Суховицкий IP-телефония Издательство: Радио и
связь, 2001 г. 336 стр.
2. А. В. Росляков, М. Ю. Самсонов, И. В. Шибаева IP-телефония Серия: Инженерная
энциклопедия ТЭК Издательство: Эко-Трендз, 2003 г. 252 стр.
3. http://www.sflphone.org/
4. http://shtoom.divmod.org/

58
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Проксирование запросов программных средств, базирующихся
на протоколе SIP в информационных Интернет-средах
Антонюк Ярослав Михайлович, научный сотрудник,
Джуваго Михаил Юрьевич, инженер-программист,
Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН Украины и
Министерства образования и науки Украины, г.Киев

Abstract
Actual problems of local and global networks security have caused the question of
correct delivery of services providing full-function learning space and knowledge society on the
whole. The research is carried out on the example of the most perspective protocol SIP which os
used in modern telecommunication systems.

Аннотация
В связи с обострением проблем безопасности локальных сетей и более крупных
сетевых образований возникает вопрос о корректной доставке сервисов, необходимых
для обеспечения полнофункциональной образовательной среды, информационного
пространства и общества знаний вцелом. На данном этапе особую важность
приобретает задача предоставления наиболее востребованных в настоящее время
средств аудио-видео конференцсвязи в корпоративные структуры, для чего и
используются средства проксирования запросов по данным сервисам. Исследования
проводятся на примере наиболее перспективного протокола SIP, использующегося в
современных телекоммуникационных системах.

Развитие систем айпи-телефонии и видеоконференц-связи является одним из самых


перспективных и востребованных направлений не только в построении образовательных
пространств, но и в масштабах общественных объединений и систем связи и
телекоммуникаций в целом. История развития средств поддержки данных технологий
начинается со стандартов и протоколов выкристаллизовавших свои решения в наборе
стандарта H.323, которому грозила участь нишевой технологии, интересной лишь
энтузиастам в силу ряда объективных причин. Силой наиболее крупных производителей
инициировалась деятельность по усовершенствованию положений стандарта — прежде
всего, чтобы обеспечить более легкое достижение интероперабельности устройств. (В
1998 году вышла вторая версия H.323, в 1999 году была ратифицирована третья версия, в
настоящее время производители оборудования VoIP придерживаются рекомендаций
H.323 v.4, утвержденных в ноябре 2000 года.)
Столь быстрая смена версий свидетельствует, с одной стороны, о серьезной
заинтересованности отрасли в развитии и глобальном распространении этой технологии, а
с другой, о том, что при выработке стандарта ведущие компании так и не смогли прийти к
устраивающему всех общему решению. Однако, технология H.323 обладала значительной
временной форой. К тому моменту, когда в мире IP-телефонии забрезжил новый
технологический стандарт SIP, рынок уже располагал широким спектром частично
совместимого оборудования.
Протокол инициации сессий (Session Initiation Protocol) появился в институте
IETF(IETF-Multiparty Multimedia Session Control — IETF-MMSC) как базовое средство для
организации коллективной работы в сетях IP, поэтому в числе первых вендоров,
поддержавших SIP, фигурировали Microsoft и IBM, которые никак не связаны с
телефонной отраслью, но занимают видные места в индустрии ПО для бизнеса, но это
нисколько не умаляет достоинств протокола: изначально будучи основой для сетевых
бизнес-приложений, он гарантирует легкость интеграции IP-коммуникационных систем в
общую ИТ-среду предприятий.

59
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
SIP представляет собой единый протокол для описания всех типов действий с
абонентскими терминалами, необходимых для коллективной работы:
• регистрации в сети,
• установления и разрыва соединений,
• определения статуса присутствия.
В этом стандарте реализованы язык описания медиа-сессий высокого уровня (Session
Description Protocol, SDP) и алгоритмы передачи трафика реального времени по пакетной
сети (RTP/RTCP). На транспортном уровне этот протокол, как и H.323, опирается на
алгоритмы UDP, TCP или ATM, но, в отличие от предшественника, использует текстовый
формат сообщений.
Основными элементами архитектуры SIP-сетей являются:
• приложение User Agent (отвечает за инициацию и терминацию трафика на
оконечном оборудовании),
• Proxy-сервер (обрабатывает запросы клиентов и направляет их на другие сетевые
элементы),
• Redirect Server (принимает запросы клиентов и направляет их вызываемому
абоненту в соответствии с планом SIP-адресов),
• сервер Registrar (принимает запросы на регистрацию клиентов в сети и
поддерживает актуальную базу данных адресов).
Протокол SIP (RFC 2543) является частью стека протоколов управления многосторонним
мультимедийным сеансом. Он используется для сквозной сигнализации и управления
вызовом в пакетных сетях для обеспечения голосовых, видео и других служб реального
времени для двух или более конечных точек. Протокол SIP основан на коде, записанном в
формате ASCII, и функционирует на уровне приложения эталонной модели OSI.
Приводимые ниже свойства этого протокола считаются его достоинствами по сравнению
с протоколом Н.323.
• Простота использования, реализации и поиска ошибок. Поскольку протокол SIP
основан на коде ASCII, его сообщения представляют собой обычный текст. Это
простые текстовые сообщения небольшого размера, они записываются в
легкодоступной форме, что позволяет быстро находить ошибки.
• Поддержка уже существующих протоколов. Протокол SIP представляет собой
спецификацию IETF, которая прозрачно работает с уже существующими протоколами,
такими как система имен домена (Domain Name System — DNS), протокол описания
сеанса (Session Description Protocol — SDP) и протокол реального времени RTP.
• В этом протоколе предусмотрена интеграция с уже существующими
приложениями. При разработке протокола SIP была заложена возможность
совместной работы с различными приложениями данных, таких как чаты и
электронная почта.
• В протоколе SIP предусмотрена высокая мобильность пользователя. Пользователь
имеет возможность использования службы независимо от его положения в SIP-
сети.
Передача данных по данному протоколу происходит либо путем взаимодействия двух
UA либо посредством прокси-сервера.
Прокси-серверы SIP выполняют три различные функции. Они могут быть использованы в
качестве сервера-регистратора (registrar server), прокси-сервера или сервера
перенаправления, а также в виде комбинации всех трех. Прокси-серверы SIP
обеспечивают:
• централизованное управление агентами UA,
• определение маршрутов вызова,
• безопасность,
• трансляцию номеров и сетевые службы протокола SIP.

60
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
В течение уже нескольких лет идет процесс постепенного слияния сетей IP и сетей
провайдеров служб. Эта интеграция неизбежна в связи с возрастающим спросом на
покрытие и службы и требованиями меньшей стоимости. Решения с использованием
сигнализации SS7 соединяют IP-сети следующего поколения с унаследованными сетями
провайдеров служб. Хотя службы VoIP получают повсеместное распространение,
маловероятно, чтобы они в ближайшее время полностью заместили инфраструктуру
провайдеров служб.
С момента своего рождения SIP стал рассматриваться как эффективная
альтернатива другим способам организации коллективной работы в IP-сетях и, в том
числе, вступлению в замкнутые сообщества пользователей замкнутых операторских
служб мгновенных сообщений (IM) типа Sametime, AOL, Yahoo, MSN или ICQ. Хотя в
конце 90-х годов эти службы стали очень популярными в среде деловых и любительских
коммуникаций, применение в них патентованных алгоритмов делало нереальным
«прозрачное» общение между членами сетевых сообществ. Кроме того, операторские
сервисы с их методом сканирования доступных IP-портов корпоративной сети
представляли собой определенную угрозу для безопасности предприятий.
По сравнению с другими решениями, протокол SIP действительно является
открытым и легко расширяемым стандартом коммуникаций, что является особенно
важным, учитывая динамическое состояние такой логической субстанции как общество
знаний и его компонент – образовательное пространство, телекоммуникационный
фундамент, методологическое звено.

Литература
1. А. В. Росляков, М. Ю. Самсонов, И. В. Шибаева IP-телефония Серия: Инженерная
энциклопедия ТЭК Издательство: Эко-Трендз, 2003 г. 252 стр.
2. http://www.skype.com/
3. http://messenger.yahoo.com/
4. http://messenger.msn.com/Xp/Default.aspx?mkt=en-us
5. http://www.microsoft.com/windows/netmeeting/

61
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Впровадження технологій дистанційного навчання у
Львівській комерційній академії
Артеменко Віктор Борисович, зав.кафедри, к.е.н., доцент,
Зачко Олег Богданович, аспірант,
Львівська комерційна академія
Abstract
The input of distance technologies in the educational process, as experience of the Lviv
commercial academy (LKA), can take place on the base of decentralized approach, directed on
forming local educational centers at departments, which are ready to application of modern
information technologies. Efficiency of select approach it is possible to explain to the speed-up
working off and inputs of analysed technologies, based on the use of tested by the peace practice
“opened” instrumental facilities. This method allows to promote quality of teaching, from one
side, due to bringing in most prepared to this matter of teachers and specialists of high class
and, from other, – corrections (adaptations) of technologies of the distance teaching depending
on level of preparation and psychological features of students.
For creation of the LKA web-center by us analysed known virtual educational
environments, including and that freely spread. Among them, in our view, deserves on attention
the “Moodle” system – module object-oriented distance teaching: directed on creation of web-
site and distance courses, spreads free of charge as Open Source-project and allows to copy, use
and change a program code.
Efficiency of select policy is illustrated on example of the distance course “Decision
making techniques” for the speciality students “Economic cybernetics”.

Анотація
Розглядається двохетапний процес розвитку освітніх послуг у Львівській
комерційній академії (ЛКА). На першому етапі пропонується використовувати навчальні
центри кафедр як інструментарій комп'ютерної підтримки самостійної роботи
студентів. Для запровадження технологій дистанційного навчання на другому етапі
створюється веб-центр академії на підставі віртуального навчального середовища
Moodle. Ефективність обраної політики проілюстрована на прикладі дистанційного
курсу “Методи прийняття рішень” для студентів спеціальності “Економічна
кібернетика”.

“Європа знань” у сучасних умовах є широко визнаним чинником соціально-


економічного розвитку, невід’ємною складовою щодо зміцнення та інтелектуального
збагачення європейських громадян. Тому згідно Болонського процесу розвиток освіти в
Україні передбачає запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних
технологій, систем інформаційного забезпечення на базі телекомунікаційних мереж із
доступом до Internet. Цю мету переслідує будь-який вищий навчальний заклад (ВНЗ) для
своєї інтеграції в національну систему дистанційної освіти та європейську і світову
спільноту загалом.
Певні кроки до запровадження дистанційної освіти зроблені у багатьох ВНЗ. Аналіз
їх досвіду показує, що більшість зорієнтовані на впровадження дистанційних технологій
на базі таких віртуальних навчальних середовищ, як Прометей (Москва), WebCT (Канада),
Learning Space (Lotus Notes – IBM), “Веб-клас ХПІ” та ін. Придбання вказаних
інструментальних засобів або річних ліцензій на їх використання (WebCT) передбачає
значні витрати. Але найбільш важливим, на наш погляд, є те, що такий крок доцільно
робити при умові, коли навчальний заклад має передумови до ефективного використання
комерційного віртуального середовища. Йдеться насамперед про існуючу нормативно-
правову базу, що регламентує та забезпечує діяльність вищих навчальних закладів у
запровадженні дистанційної освіти як рівноцінної форми навчання, наявність
адміністративної підтримки, рівень готовності викладачів і студентів до запровадження
такої освіти і т.п. Тому при відсутності належних стартових умов, імовірно, політика
62
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
запровадження технологій дистанційного навчання має більш адекватно враховувати
специфіку ВНЗ.
Запровадження дистанційних технологій у навчальний процес, як показує досвід
Львівської комерційної академії (ЛКА), може відбуватися на базі децентралізованого
підходу, спрямованого на формування локальних навчальних центрів при кафедрах, які
готові до застосування сучасних інформаційних технологій у навчально-методичному
забезпеченні самостійної роботи студентів [1,2]. Ефективність обраного підходу можна
пояснити, насамперед, прискореним відпрацюванням та запровадженням аналізованих
технологій, базованих на використанні перевірених світовою практикою “відкритих”
інструментальних засобів, які забезпечують студентам належний доступ до створених
електронних навчально-методичних матеріалів у зручний для них час. Запропонована
методика дозволяє підвищити якість навчання, з одного боку, за рахунок залучення
найбільш підготовлених до цієї справи викладачів і спеціалістів високого класу і, з
іншого, – корекції (адаптації) технологій дистанційного навчання залежно від рівня
підготовки та психологічних особливостей студентів.
У перспективі навчальні центри при кафедрах будуть інтегровані до єдиного
віртуального середовища ЛКА, що може створюватися, наприклад, на основі відділу
комп’ютерних технологій (в майбутньому – веб-центру дистанційного навчання).
Для створення веб-центру ЛКА нами проаналізовані відомі віртуальні навчальні
середовища. На наш погляд, певні переваги має система Moodle – модульного об’єктно-
орієнтованого дистанційного навчання [2,3]. Вона спрямована на створення веб-сайтів і
дистанційних курсів, розповсюджується безкоштовно як Open Source-проект і дозволяє
копіювати, використовувати і змінювати програмний код. Система Moodle має такі риси:
• придатна як для дистанційного, так і для очного навчання;
• спроектована з урахуванням адаптації до можливих способів взаємодії між
студентами і викладачами;
• має “легкий”, ефективний, сумісний web-інтерфейс;
• проста установка на будь-яку платформу, що підтримує PHP, для роботи
необхідна тільки одна база даних;
• підтримує такі бази даних: MySQL, PostgreSQL, MSSQL, Oracle, Foxpro, Access,
Interbase, ADO, Sybase, DB2 і ODBC.
На рис. 1 подається вигляд веб-центру, спрямованого на розвиток освітніх послуг
для студентів очної і заочної форми навчання, корпоративних замовників ЛКА.

63
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

Рис. 1. Головна сторінка веб-центру ЛКА

З наведеного рисунку видно, що у системі Moodle реалізовано потужний набір


інструментів для дистанційних курсів: тижневий розклад, форум, домашнє завдання, звіт
про діяльність, опитування тощо. Зміни, що відбулися в курсі з часу останнього входу
користувача в систему, можуть відображатися на першій сторінці курсу. Майже всі е-
матеріали (ресурси, повідомлення у форумі, записи в щоденнику) можуть бути
відредаговані вбудованим WYSIWYG RichText-редактором. Оцінки з форумів, тестів і
завдань можна зібрати на одній сторінці (або у вигляді файла). Доступний докладний звіт
про роботу будь-яких користувачів у веб-центрі: кількість прочитань, останній вхід,
повідомлення, записи в щоденниках; є можливість організації e-mail-розсилок новин,
форумів, оцінок і коментарів викладача.
Ступінь впровадження технологій дистанційного навчання у ВНЗ визначається не
наявністю віртуального середовища, а кількістю та якістю дистанційних курсів.
На рис. 2 зображено структуру дистанційного курсу “Методи прийняття рішень”,
що читається для бакалаврів спеціальності “Економічна кібернетика”. За основу взято
тижневу структуру курсу.

64
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

Рис. 2. Приклад структури курсу “Методи прийняття рішень”

На рис. 3 виділено три умовних модуля (завдання + тестування), до яких додаються


бали за реферат і участь у форумі. Це забезпечує адаптацію до впровадження європейської
кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS).

Рис. 3. Приклад організації рейтингової таблиці з курсу “Методи прийняття рішень”

65
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
В середовищі Moodle доцільно всі дистанційні курси розбити на категорії. Це можна
зробити, взявши за основу освітньо-кваліфікаційний рівень (як у нашому випадку – див.
рис. 1). У межах курсу викладачу потрібно надати повний доступ до його редагування
(така можливість реалізована у системі Moodle). Проте роль адміністратора веб-центру,
побудованого на базі системи Moodle, передбачає ведення аудиту по всіх дистанційних
курсах.
Очевидно, запровадження технологій дистанційного навчання має відбуватися з
урахуванням певного навчання викладачів і спеціалістів-адміністраторів створювати та
супроводжувати дистанційні курси у веб-центрі ЛКА, що можна проводити у формі
семінару-тренінгу.
Розроблення сучасних інформаційних технологій і розвиток освітньої діяльності
Львівської комерційної академії можна розглядати як двохетапний процес. Першим
етапом є впровадження навчальних центрів кафедр і наповнення їхнього середовища
електронними навчально-методичними матеріалами. Після завершення першого етапу
(або паралельно з ним), коли є передумови не лише забезпечувати належну підтримку
самостійної роботи студентів, але і застосовувати створені е-матеріали для розробки
дистанційних курсів, можна розпочати другий етап. Він передбачає: навчання тьюторів і
викладачів створювати та супроводжувати дистанційні курси у веб-центрі академії;
реалізацію пілотного проекту по створенню та запровадженню веб-центру з подальшою
роботою по наповненню віртуального середовища дистанційними курсами.
Таким чином, очікувана ефективність впровадження технологій дистанційного
навчання може забезпечуватися на основі:
• вдосконалення організації навчального процесу на факультеті заочної освіти ЛКА з
урахуванням роботи в регіональних консультаційних центрах академії;
• розвитку освітніх послуг для корпоративних замовників, які спрямовані насамперед на
підвищення кваліфікації спеціалістів Укоопспілки без відриву від виробництва;
• зростання надходжень до бюджету ЛКА та можливостей додаткового заробітку для
викладачів академії.
Отже, впровадження нових освітніх технологій дозволяє створити парадигму “від
освіти – до самоосвіти”, що передбачає як тісний зв’язок між ними, так і поступову зміну
акцентів з першого на друге. Вона грунтується на взаємодії певних суб’єктів і об’єктів
освіти: студент – віртуальне навчальне середовище – тьютор. Ключову роль у цій тріаді
відіграє другий компонент, який можна створювати на базі стандартних і “безкоштовних”
інструментів, інтегрованих у локальну комп’ютерну мережу ВНЗ. Така політика
спрямована на створення центру дистанційного навчання ВНЗ. Ефективність її,
насамперед, обумовлена прискореним відпрацюванням дистанційних технологій, що
базуються на застосуванні відкритих інструментальних засобів, які перевірені світовою та
вітчизняною практикою.

Література
1. Артеменко В.Б., Ноздріна Л.В., Зачко О.Б. Розробка і запровадження центру
дистанційного навчання при кафедрі “ІС у менеджменті” // Нові інформаційні
технології у самостійній роботі студентів: Матеріали навчально-методичної конф. –
Львів: вид-во Львівської комерційної академії, 2003. – С.23-31.
2. Артеменко В.Б., Ноздріна Л.В. Досвід створення навчального Веб-центру при кафедрі
// Образование и виртуальность. Выпуск 7 – 2003 года. Под общ. ред. В.А. Гребенюка
и В.В. Семенца. – Харьков-Ялта: УАДО, ХНУРЭ, 2003. – С.81-86:
http://virt.kture.kharkov.ua/2003/papers/2.06.pdf
3. A Free, Open Source Course Management System for Online Learning – Moodle:
http://moodle.org/
4. Центр технологій дистанційного навчання ХНУРЕ – Харківський національний
університет радіоелектроніки:
http://ctde.kture.kharkov.ua/

66
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Педагогічна практика з інформатики в умовах розвитку Е-
технології
Брескіна Лада Валентинівна, доцент кафедри прикладної математики та інформатики,
Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, м.Одеса

Abstract
This report is devoted to the problem of the increase of efficiency of pedagogical practice
of the informatics out of the realization of elements of scientific-methodical activity of the
students. In this report we puts the results of the carried out research on revealing productivity
of updating of the requirements to work of the students during pedagogical practice in the
conditions of development of E-technologies. We consider the ways of most effective utilization
of telecommunication and electronic technologies in the pedagogical sphere of Higher School
and in a secondary school.

Анотація
Доповідь присвячена проблемі підвищення ефективності педагогічної практики з
інформатики за рахунок впровадження елементів науково-методичної діяльності
студентів. Наводяться результати проведеного дослідження з виявлення
результативності оновлення вимог до роботи студентів підчас педагогічноі практики в
умовах розвитку Е-технологій. Розглядаються шляхи найбільш ефективного
застосування телекомунікаційних електронних технологій у загально-педагогічній сфері
вищого навчального закладу та в загальноосвітній школі.

67
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Доступные электронные учебники и программы - основа
непрерывного образования молодежи
Величко Александр Григорьевич, ректор, д.т.н., профессор;
Вдовин Валентин Дмитриевич, зав. отделом компьютерных технологий обучения, к.т.н., доцент;
Иващенко Валерий Петрович, первый проректор, д.т.н., профессор;
Ясев Александр Георгиевич, начальник учебно-аналитического управления, к.т.н., профессор.
Национальная металлургическая академия Украины, г.Днепропетровск.

Abstract
Key components of information resources for support of continuous education for youth
are accessible (freeware) programs and program complexes, electronic textbooks and manuals.
Such materials meet in the educational and specialized sites, in sites of authors of development.
The national metallurgical academy of Ukraine prepares collects and recommends such
development to the students and employees. It would be useful to expand a circle of users to open
section with similar development in the Ukrainian Educational Portal, filling it and original
development of the Ukrainian authors. They there are available in the majority of high Schools
of Ukraine.
Аннотация
Ключевыми компонентами информационных ресурсов для поддержки
непрерывного образования молодежи являются доступные (freeware) программы и
программные комплексы, электронные учебники и пособия. Такие материалы
встречаются на образовательных и специализированных сайтах, на сайтах авторов
разработок. Национальная металлургическая академия Украины подготавливает,
собирает и рекомендует такие разработки своим студентам и сотрудника. Было бы
полезно расширить круг пользователей, открыть раздел с подобными разработками в
Украинском Образовательном Портале, наполняя его и оригинальными разработками
украинских авторов. Они имеются в большинстве Вузов Украины.

Система непрерывного образования может обеспечить гармоничное развитие


страны и общества. Такая система должна охватывать все слои общества, но особенно это
важно для молодежи. Существенными компонентами ее могут быть доступные
электронные учебники и программные средства. Одни поддерживают непрерывное
образование широких слоев общества, в том числе и малообеспеченных, другие дают
инструментарий для собственных разработок, в том числе и инновационных.
Системы такого рода появляются в последнее время в Интернете, и здесь можно
воспользоваться опытом и наработками американских (в первую очередь сотрудников
Массачусетского технологического института) http://ocw.mit.edu/index.html ,
http://www.okiproject.org/

Рис. 1 Странички сайтов Массачусетского технологического института и OKI


68
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
и российских коллег. На рис.1 показан путь к лекционным курсам раздела
OpenCourseWare Массачусетского института (от гуманитарных до технических областей
знаний). В большинстве материалы курсов англоязычные.
В России часть доступных электронных учебников и программ размещена на
порталах (рис.2): Российский Образовательный портал http://www.educentral.ru/,
портал Российское Образование http://www.edu.ru/db/portal/sites/portal_page.htm
Естественно-Научном Образовательном Портале http://www.en.edu.ru/ , федеральном
портале Инженерное Образование http://www.techno.edu.ru /, на сайтах отдельных Вузов
и разработчиков программ.

Рис.2 Образовательные порталы России


В Интернет существуют и электронные библиотеки различной направленности, в
том числе и библиотека ЮНЕСКО. Список национальных библиотек, например на сайте
http://www.zstu.zaporizhzhe.ua/base/Lib/res-libr.html,
библиотека ЮНЕСКО http://upo.unesco.org/default.aspx?&change=E

Рис.3 Сайты библиотек


К сожалению, не все материалы этих сайтов доступны широкому кругу
пользователей, одни рассчитаны только на студентов своего Вуза, другие платные.
Национальная металлургическая академия Украины старается обеспечить доступ
своих студентов, преподавателей и сотрудников к электронным учебникам и программам
69
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
свободного пользования (freeware). В своей газете «Кадры металлургии» периодически
приводятся ссылки на электронные учебники и пособия (рис. 4) ,

Рис.4 Ссылки на е-учебники


а для компьютерных классов и подразделений Вуза собрано freeware программное
обеспечение, которое в определенной мере снимает напряжение его легализации (рис.5).

Рис.5 Фрагмент списка программ свободного доступа


Но эти шаги не решают проблему в целом. Нужны совместные усилия по
организации специализированного Образовательного Портала с учебниками и
программами свободного доступа. На первых порах это могут быть материалы, уже
разработанные при поддержке различных фондов, в том числе и фонда ЮНЕСКО,
учебные и студенческие программы фирм – производителей программного обеспечения.
Участие в таком проекте должно быть престижным.

70
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Инструментальные средства интеллектуальной технологии
поддержки обучения на основе электронных толковых
словарей
Веренич Елена Владимировна, старший научный сотрудник,
Отенко Владимир Иванович, младший научный сотрудник,
Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем Национальной академии
наук Украины и Министерства образования и науки Украины, г.Киев
Милейкина Наталья Анатольевна, зав. лабораторией
Учебно-научній центр профессионально-технического образования, г.Киев

Abstract
Intelligent learning technology based on new type of software named electronic
illustrated explanatory dictionary (ELITS) are considered in the report. The main goal of the
technology is to increase efficiency of learning by giving an opportunity for a learner to regular
work with terminology space of discipline he/she studies. Being the key component of the
technology, ELITS serves to achieve this goal in most suitable way.
Within the framework some general issues of proposed learning technology, specially a
set of possible learning tasks which can be handled with ELITS are discussed.
Also, categories of potential ELITS users and their requirements to this type of learning
software are under consideration.
General architecture and functionality of ELITS and software tools for their design and
implementation are described.
Аннотация
Доклад посвящен разработке инструментальных средств проектирования и
реализации нового типа программных продуктов – электронных иллюстрированных
толковых словарей (ЭЛИТС) учебного назначения, являющихся основным компонентом
предлагаемой интеллектуальной технологии. Главная цель применения ЭЛИТС -
обеспечить повышение эффективности усвоения учебного материала путем
предоставления обучаемым возможности систематической работы с
терминологическим пространством изучаемой дисциплины.
В этом контексте рассматриваются общие положения предлагаемой технологии
обучения и круг возможных учебных задач, решению которых могут способствовать
ЭЛИТС. Обсуждаются категории потенциальных пользователей ЭЛИТС и выдвигаемые
ими требования к этому типу программных продуктов учебного назначения.
Описывается общая архитектура и функциональность ЭЛИТС, а также
инструментальных средств их проектирования и реализации.

Ключевым концептуальным положением предлагаемой технологии обучения


является известное утверждение о том, что процес приобретения человеком уже
сформированных знаний о некоторой предметной области может стать более
результативным, если ему предоставить средства систематической работы с
пространством понятий, присущих этой области.
Эффективность применения подобных средств для учения и/или обучения
определяется не только тем, как извлекаются учебные сведения (легкость и простота
доступа к учебной информации, интуитивно понятный интерфейс и т.д.), но и, в первую
очередь тем, что принципиально может быть извлечено, т.е. какого типа и содержания
учебная информация потенциально доступна пользователю.
В качестве основного инструмента, ориентированного на поддержку процесса
приобретения человеком знаний о предметной области, в рассматриваемой технологии
принято программное средство, получившее название ЭЛИТС, которое с определенной
долей условности может расшифровываться как электронный иллюстрированный
толковый словарь.

71
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Архитектура ЭЛИТС предполагает наличие двух компонентов: описания
понятийного пространства предметной области или ее части, и плейера – программы,
обеспечивающей доступ пользователя к понятийному пространству. Функциональность
плейера определяется содержанием загруженного описания, режимом использования
(«классное занятие», «самостоятельная работа») и категорией пользователя («учитель»,
«ученик», «домашний пользователь»).
Описание пространства понятий в ЭЛИТС основывается на следующих
предположениях:
каждому понятию сопоставлено по крайней мере одно имя, обычно употребляемое
для обозначения понятия и однозначно выделяющее его из множества других понятий
описываемого понятийного пространства. Такое имя в ЭЛИТС называется ординарным
именем;
ординарному имени может быть придан статус «термин», указывающий на то, что
данное имя является стандартизованным обозначением понятия;
смысл понятия может быть представлено текстуально в виде неформального
толкования или формального определения. Смысл понятия, обозначенного именем-
термином, должен всегда представляться в виде принятого формального определения;
между понятиями могут устанавливаться отношения типа род-вид, клас-подклас,
часть-целое и т.д.
Для представления описания пространства понятий в ЭЛИТС используются два
класса объектов-контейнеров. Объекты класса Гнездо обеспечивают «учебно-
ориентированное» представление понятий. В части представления имен, объект-гнездо
позволяет определить ординарное имя понятия или термин, совокупность канонических
имен понятия, множество синонимов, жаргонно-профессиональные обозначения понятия,
общеупотребительные сокращения и аббревиатуры. Кроме того, имеется возможность
перечислить т.н. «проблемные» имена, употребление которых не получило достаточного
распространения, и определить иностранные обозначения данного понятия. Суть понятия
представляется в виде толкования или определения, которые сопровождаются некоторым
неформальным развернутым объяснением и, возможно, наборами статических
иллюстраций, аудио- и видео-фрагментов.
Другой клас объектов-контейнеров, называемый Иерархия, позволяет задавать на
множестве понятий иерархические отношения с целью их последующей графической
визуализации для пользователя. В одном объекте-иерархии допускается определение
одного типа отношения между понятиями.
Другим важным инструментом предлагаемой технологии является конструктор
ЭЛИТС, основное назначение которого - в максимально возможной степени упростить
процесс создания ЭЛИТС. Одним из определяющих и наиболее трудоемких этапов этого
процесса является построение описания понятийного пространства. Поэтому, естественно,
что центральное место в конструкторе ЭЛИТС отведено средствам поддержки
проектирования и реализации этого описания.
Основной единицей проектирования в конструкторе является проект-словарь,
состоящий из коллекции объектов-гнезд, коллекции объектов-иерархий и секции рабочих
материалов. Поддерживаемый технологией подход к построению описания предполагает
первоначальный сбор информации и ее помещение в одну из коллекций секции рабочих
материалов. В числе этих коллекций отметим черновой(предварительный) список
терминов, коллекцию графических иллюстративных материалов, а также аудио- и видео-
коллекции. На втором этапе собранный в рабочей секции материал используется для
создания объектов-гнезд. Наконец, третий этап состоит в создании коллекции объектов-
иерархий. Завершается процесс создания ЭЛИТС преобразованием проекта-словаря в
файл, обеспечивающий транспортировку описания к пользователю.

72
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Опыт организации работы с документальными
информационными ресурсами
Войченко Алексей Петрович, научный сотрудник
Галицкий Антон Николаевич, инженер
Манако Владимир Владимирович, инженер
Манако Дмитрий Владимирович, инженер
Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН Украины и
Министерства образования и науки Украины, г.Киев

Abstract
The work is devoted to establishing of an effective processing for informational
documents resources in learning process of full-time and distant students.
Аннотация
Статья посвящена вопросам организации работы с документальными
информационными ресурсами во время проведения интенсивной подготовки студентов
дистанционной, заочной и очной форм обучения.

Опыт организации очного обучения студентов, преподавателей, менеджеров и т.д.


показывает, что их работа с документальными информационными ресурсами во время
занятий является одной из самых малопродуктивных. В большинстве случаев, особенно
при обучении на базе активного использования ИКТ, средства обучения могут
значительно активизировать индивидуализацию обучения и расширить понимание сути
изменений, происходящих в областях профессиональной деятельности обучаемых, и
помочь в правильной организации работы с информацией.
Под средствами обучения понимаются объекты (в данном случае электронные
документы), помогающие реализовать цели и содержание очной подготовки обучаемых к
активному использованию ИКТ в своей профессиональной деятельности.
Под документами в данном случае понимаются электронные документы, не
имеющие, в отличие от учебника, по природе своей и по происхождению учебного
предназначения, но используемые в процессе обучения в качестве эффективных
вспомогательных средств.
Под методическими условиями повышения эффективности работы с документами
понимаются: принципы отбора источников; их классификации; приёмы включения
содержания документов в систему знаний обучаемого, требования к организации работы с
ними.
Общеизвестным является факт, что
• целенаправленное использование документов в обучении является методически
обоснованным, способствует активизации познавательной деятельности
обучаемых;
• систематическая и мотивированная работа обучаемых с документами позволяет
расширить и углубить знания обучаемых, развить познавательный интерес к
изучаемой проблеме, усилить доказательную сторону научного вывода или
ответа на поставленный вопрос, обеспечить глубокое осмысление и усвоение
изучаемых тем, понятий, процессов, фактов и т.д.;
• изучение существующих документов-инициатив, научных рекомендаций,
обзоров и т.д. способствует расширению научного кругозора, развитию
аналитического мышления, способностей к анализу и обобщению;
• изучение документов способствует активизации внимания при формировании
умений обучаемых самостоятельно обрабатывать требуемую литературу или
документацию, систематизировать, делать выводы, аргументировать новые
решения и т.д.
Методическая основа использования документов в учебном процессе при подготовке
преподавателей:
73
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
1. Наряду с традиционными учебными материалами и учебными пособиями в
учебный процесс вводятся новые виды документов, позволяющие наиболее полно
отразить новизну научных или практических результатов, соответствующие его
целям и содержанию.
2. Использовать документ не только как дополнительный источник информации, а
как неотъемлемый элемент занятия, позволяющий решать более широкий спектр
учебных задач.
3. Организовать на занятиях индивидуальную работу обучаемых, учитывая их
профессиональные интересы и специфику различных видов документов,
используя разноуровневые задания, соответствующие целям курса и научному и
педагогическому потенциалу документа.
4. Учитывая различные направления научных и профессиональных интересов
обучаемых разрабатывать разноуровневые задания для самостоятельного
выполнения, при использовании индивидуальных и групповых методов работы.
Особо следует отметить, что без использования информационных технологий
поддержки работы с документами, организация занятий, основанных на обзоре большого
количества образцов, не всегда является эффективной, в частности, если они не имеют
должной технической поддержки. Системы же электронного документооборота, как
правило, дороги и не совсем удобны для поддержки работы с документальными
электронными ресурсами в процессе обучения.
Одним из практических решений является использование простых он-лайновых баз
данных (БД) с помощью соответствующих сервисов, которые позволяют организовать
работу с документальными ресурсами среди пользователей, не имеющих специальных
навыков работы с СУБД . Ярким примером может служит БД “Документы”, особенностью
которой является простота практического использования группами обучаемых, которые
практически обрабатывают большое количество слабо структурированной гетерогенной
информации. БД "Документы" разработана группой молодых специалистов Центра.
БД "Документы" интегрирована с сервисами для поддержки информационных
обменов документами между группами пользователей или отдельными пользователями:
• обеспечение каталогизации гетерогенных ресурсов для удовлетворения
реальных потребностей при индивидуальной и кооперативной работе,
• осуществление поиска по общепринятым наборам метаданных, обеспечение
функций распределения, контроля доступа и накопления статистической
информации о востребованности ресурсов. Экран системы в режиме поиска
представлен на рис.1.
Примеры компонентов разработанной системы:
• подсистема ввода документов;
• подсистема накопления и обмена;
• подсистема каталогизации;
• подсистема контроля доступа.
Результаты поиска могут быть отсортированы аналогично содержимому каталогов,
по количеству вхождений ключевых слов в документах. Результатом поиска являются
динамически сгенерированные веб-страницы, содержащие ссылки на документы,
удовлетворяющие введенным поисковым критериям, и отсортированные согласно
выбранному типу сортировки. Данные страницы могут сохраняться обучаемыми для
повторного использования.
Использование системы БД "Документы" как в процессе подготовки учебных
продуктов, так и во время предоставления учебных услуг, позволяет автоматизировать
структурированные коммуникации с разными типами взаимодействий пользователей.
Примером наполнения этой системы может служить БД "Руководящие материалы,
Инициативы. Проекты", которая позволяет организовать работу заинтересованных
обучаемых с материалами инициатив, проектов, наилучших практик и др.

74
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

Рисунок 1. Экран системы. Режим поиска документов.

Данная БД "Документы" создана как результат многолетнего мониторинга


потребностей обучаемых (т.е. преподавателей, которые одновременно занимаются
научной работой, пишут диссертации на соискание ученой степени кандидата или доктора
наук, готовят к выпуску научные труды о развитии системы дистанционного образования
или исследуют различные ИКТ для своей профессиональной деятельности).
Как свидетельствует практика использования БД, преподаватели делают подборки
материалов (книг, статей и т.д.) из Интернета. Как правило, они сохраняют их
бессистемно и затем не могут эффективно многократно использовать.

Рисунок 2. Пример выдачи результатов поиска по запросу пользователей

75
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Для преподавателя-новичка, который слабо владеет прогрессивными ИКТ,
довольно сложно эффективно обрабатывать большой объем документов Практическое
использование этой БД не только значительно упрощает взаимодействие преподавателя с
документами а, что очень важно, помогает формировать положительное отношение
преподавателя-новичка к возможностям ИКТ в целом.
Многочисленные эксперименты показывают, что следующие группы обучаемых
активно используют материалы, собранные предыдущими группами.
Создана электронная библиотека для обеспечения учебного процесса подготовки
магистров по специальности: «Интеллектуальные системы принятия решений», которая
является новым уровнем в развитии учебно-методического комплекса специальности.
Она предназначена прежде всего для поддержки самостоятельной работы студентов в
системе очного и, особенно, заочного и дистанционного обучения. В состав входят
электронные учебники, компьютерные курсы, тестирующие системы, лабораторные
работы и т.д. Новое качество, присущее электронной библиотеке проявляется в том, что в
ней аккумулируются не только декларативные знания предметов, но и методические,
средства, необходимые обучаемому для самостоятельной работы в рамках изучаемого
предмета и реализации в полном объеме междисциплинарных связей. Экран системы в
режиме выдачи представлен на рис.3.

Рисунок 3. Пример выдачи результатов поиска

В заключение следует отметить, что предложенные в данной работе


информационные технологии поддержки работы с документами основаны на обзоре
большого количества отечественных и зарубежных аналогов. Данный подход к
построению электронного документооборота максимально оптимизирован для поддержки
работы с документальными электронными ресурсами в процессе обучения.
Как показывает практика, использование простых он-лайновых баз данных (БД)
позволяет оптимально организовать работу с документальными ресурсами для
пользователей, не имеющих специальных навыков работы с СУБД .

76
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Некоторые аспекты применения мобильных технологий в
дистанционном обучении
Войченко Алексей Петрович, научный сотрудник
Воробьев Алексей, младший научный сотрудник
Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН Украины и
Министерства образования и науки Украины, г.Киев

Abstract
The work is devoted to consideration of different aspects of mobile technologies use in
distance learning. Main features of modern mobile technologies are shortly considered and a
several examples of successful mobile technologies use in different non-educational fields of
human activity are provided.

Аннотация
Данная работа посвящена рассмотрению различных аспектов возможного
применения мобильных технологий в дистанционном обучении. Рассмотрены основные
особенности современных мобильных технологий, приведен ряд примеров успешного
использования данных технологий в необразовательных сферах деятельности.

На сегодняшний день на Украине все мобильные операторы стандарта GSM,


независимо друг от друга, ввели в действие систему GPRS, тем самым многократно
увеличив пропускную способность своих сетей и обеспечив возможности эффективного
использования самых современных достижений в области мобильных коммуникаций.
Фактически, можно говорить о вводе в действие сетей поколения G2.5, что
является значительным шагом вперед по сравнению с технологиями, использовавшимися
ранее.
Современные мобильные информационные технологии находят все новые
применения в различных областях деятельности. Многие банки предлагают своим
клиентам новую услугу – мобильный банкинг (m-banking). По сути, речь идет об
управлении своим банковским счетом с терминала сотового телефона. Клиенты, таким
образом, получают возможность контролировать состояние своего счета, просматривать
транзакции, производить перечисления и даже заблокировать счет, независимо от своего
местонахождения. При использовании услуги мобильный банкинг в значительном числе
случаев отпадает необходимость личного посещения филиала банка для проведения
какой-либо банковской операции.
В практику коммерческой деятельности в последние годы прочно вошло понятие
электронной коммерции. Ежедневно по всему миру миллионы людей производят заказ и
оплату товаров и услуг, не вставая из-за компьютера. Аналогом этого понятия в сфере
мобильных коммуникаций является м-коммерция (m-commerce).
Сейчас у пользователей сотовой связи есть возможность, используя только
терминал своего сотового телефона, заказывать жд- и авиабилеты, арендовать автомобиль,
бронировать номера в значительном числе гостиниц как на Украине, так и за рубежом, и
т.д.
Мобильным эквивалентом интернет-сайтов в данном случае выступают WAP-
сайты, созданные специально для просмотра с дисплеев сотовых телефонов.
WAP (Wireless Application Protocol) - протокол передачи данных на мобильные
устройства, который позволяет оптимально использовать для доступа в Internet дисплеи
сотовых телефонов.
Технология WAP позволяет обеспечить доступ к информации, находящейся на
сайте посредством практически любого сотового телефона, вне зависимости от модели и
оператора. Все сколько-нибудь современные модели сотовых телефонов стандарта GSM
на сегодняшний день оснащены средствами поддержки данной технологии.

77
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Многие популярные интернет-ресурсы предлагают своим посетителям как
традиционный сайт так и его WAP-версию с целью обеспечения пользователей
возможностью постоянного доступа к ресурсу, вне зависимости от наличия компьютера и
доступа в интернет в конкретный момент времени.
Такая перспективная и быстроразвивающаяся область образования, как ДО, так же
не осталась в стороне от использования последних достижений в сфере мобильных
коммуникаций. В западных странах уже сформировалось понятие мобильного обучения
(m-learning).
Исторически, первым применением мобильных технологий в ДО явилось
использование комбинации сотового телефона и портативного компьютера или
устройства типа КПК для организации доступа обучаемых к учебным ресурсам в
Интернете.
Однако, помимо этого, уже ставшего традиционным, подхода существует ряд
специфических, присущих именно мобильным коммуникациям, применений.
Сервис коротких текстовых сообщений (SMS) может эффективно использоваться
для коммуникации обучаемых между собой и с преподавателем. Помимо этого, с
помощью данного сервиса возможно оперативное информирование обучаемых об
изменениях в учебном расписании, например изменениях дат и(или) времени проведения
интерактивных семинаров, видеоконференций и т.д. Во многих случаях данный подход
оказывается более эффективным, чем рассылка сообщений по электронной почте.
Если говорить об использовании электронной почты, представляется
целесообразным применение механизма уведомлений (notifications). Суть этого механизма
заключается в том, что в момент доставки письма в почтовый ящик обучаемого
автоматически генерируется и отправляется на его сотовый телефон соответствующее
текстовое сообщение, которое может включать в себя тему письма и адрес отправителя.
Технология WAP, поддерживаемая подавляющим большинством современных
моделей сотовых телефонов, также может найти свое применение в ДО. По соображениям
обеспечения перманентной доступности для обучаемых, целесообразным является
создание WAP-версий некоторых частей онлайновых учебных ресурсов, а так же
определенных, наиболее часто обновляемых информационных ресурсов в рамках учебных
сред.
Используя WAP, обучаемые получат возможность оперативного доступа к
некоторым ключевым информационным блокам, например результатам итоговых
тестирований и другой информации, пересылка которой с помощью SMS по каким-либо
причинам является проблематичной или нецелесообразной.
Для представления информации при доступе по стандарту WAP используются WML
(Wireless Markup Language) и WMLScript, аналоги HTML и JavaScript соответственно.
WML - это особый язык разметки для беспроводных приложений, основанный на XML и
полностью с ним совместимый.
Он предъявляет минимальные требования к памяти и процессору, используя
сокращенный набор функций и позволяя оптимально использовать небольшие дисплеи
сотовых телефонов, включая как простейшие, двухстрочные текстовые, так и полностью
графические.
Графические ресурсы на WML- страницах реализуются в стандартном формате
WBMP. Графика в этом формате представляет собой монохромные картинки небольшого
размера. Однако, более современные модели телефонов, оснащенные цветными
графическими дисплеями, позволяют также просматривать графику в форматах .jpg и .gif.
В целом, возможность использования WAP ресурсов ограничена только
возможностями сотового телефона.
Эта технология также предоставляет возможность интерактивного
взаимодействия, WAP-сайты могут содержать поля текстового ввода, кнопки,
переключатели и т.д.
Все возможности применения мобильных технологий, описанные выше, относятся в
основном к ставшим уже традиционными в данной области. Однако, последние

78
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
достижения в области мобильных коммуникаций позволяют говорить о качественной
трансформации систем доставки учебного материала.
Интернет браузер с минимальной функциональностью обычно присутствует среди
программного обеспечения, которым телефон комплектуется изначально, но во многих
случаях, когда в аппарате присутствует возможность устанавливать дополнительное
программное обеспечение, могут использоваться и более продвинутые программные
решения от производителя или третьей стороны.
В качестве примера можно привезти популярный браузер Opera,
функционирующий под управлением операционной системы Symbian на аппаратных
платформах Series X60 и Series X80 в модельных рядах таких известных производителей
как, Nokia и Siemens.
Вообще, использование технологии Java (J2ME) позволяет обучаемым загружать
на свой терминал программное обеспечение, возможности которого по многим
параметрам мало чем уступают возможностям аналогичного программного обеспечения
ПК. Существует возможность разработки небольших по объему приложений, которые
могут использоваться для достижения различных учебных целей, например для
организации контроля знаний в режиме реального времени, при этом в тестовых заданиях
могут присутствовать графика, звук и видеофрагменты.
Что касается разработки учебных ресурсов для использования на мобильных
терминалах, здесь данная технология также открывает значительные перспективы.
Многие интерактивные мультимедиальные компоненты, входящие в состав
дистанционных учебных курсов реализованы на языке Java и могут быть конвертированы
для использования в мобильных терминалах с незначительными изменениями, а в
некоторых случаях и полностью автоматически.
Последние модели сотовых телефонов, оснащенные большим числом
интеллектуальных функций, так называемые смартфоны (smartphones), реализуют
большинство базовых функций портативных компьютеров и могут быть использованы
непосредственно для получения и обработки учебной информации. Такие устройства
(например Sony Ericsson P900, Nokia 6600) обладают высококонтрастными цветными
дисплеями, мощными Веб-броузерами с поддержкой xHTML, поддерживают форматы
.doc, .pdf и др., позволяют просматривать мультимедиальные компоненты, использовать
Java-технологии.
Некоторые современные модели, оснащенные функциональностью третьего
поколения, имеют встроенную видеокамеру и поддержку потокового видео и механизма
видеоконференций, что открывает дополнительные возможности использования
подобных устройств в учебном процессе.
Фактически, в ближайшей перспективе можно будет говорить о полноценном
учебном процессе, построенном на базе мобильных технологий.

79
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Система підтримки самостійного навчання та модель учня
Данилова Ольга Валеріївна, молодший науковий співробітник,
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України Міністерства
освіти і науки України, м.Київ

Abstract
The concept of self-directed learning and the comparative analysis over of self-directed
and traditional learning are described in this work. The concept of the self-directed learning
support system and its tasks are proposed. The basic classes of parameters for learning model
are determined.

Анотація
В роботі розкривається поняття самостійного навчання та приводиться
порівняльний аналіз самостійного і традиційного навчання. Вводиться поняття системи
підтримки самостійного навчання, задаються її задачі. Визначаються основні класи
параметрів моделі учня у СПСН і приводиться формальний опис моделі.

Інформаційне суспільство ставить перед сучасною людиною нові вимоги, які вона
має задовольняти для ефективної життєдіяльності в сучасному суспільстві та задоволення
власних професійних, соціальних та особистих потреб. До таких вимог відносяться, перш
за все, підвищення рівня, якості освіченості та компетентності у суміжних областях;
підвищення соціальної активності та професійної мобільності, здатність швидко й
ефективно приймати рішення і постійне оновлення знань та вмінь як на професійному
полі, так і в інших сферах діяльності людини. В умовах легкого доступу до інформації,
швидкого її устарівання виникає потреба в нових гнучких освітніх структурах та
технологіях, які здатні вчасно, якісно та адекватно надавати освітні послуги.
Однією із популярних форм навчання на сьогодні є самоосвіта. Організація і
підтримка самостійної освіти є сьогодні досить актуальним питанням. Численні
дослідження показують (Tan F. B., Chan H., 1997, Cooley L., 1993), що самоосвіта стає
значною необхідною частиною навчальної діяльності сучасної людини. Так, як свідчать
статистичні дослідження, приблизно 70% студентів є самонавчальними. (Cross K. P.,
1978). Найчастіше прибігають до форми самостійного навчання при вивченні іноземних
мов (Gates, J., 2000, Tang G., Yang G., 2000). Під самостійним навчанням (самоосвітою)
розуміємо цілеспрямовану самостійну роботу з отримання, поглиблення та
удосконалювання знань, навичок і умінь. Самостійне навчання характеризується:
− сильною мотивацією учня;
− самостійним визначенням навчальних цілей;
− самостійним завданням критеріїв ефективності навчання;
− відсутністю викладача в навчальному процесі.
Таким чином, самостійний учень (той, хто навчається самостійно без викладача)
сам направляє процес навчання і приймає рішення: зі стратегії, тактики і методів свого
навчання; які варто використовувати навчальні продукти (устаткування, програмне
забезпечення, сервіси, матеріали, що отримуються в результаті обробки); хто є
постачальником цих продуктів і т.д. (Манако А., Синица К. и др., 2000).
В процесі розвитку суспільства самоосвіта стає соціальним явищем і процесом.
Вона починає безпосередньо впливати на працю, побут, структуру вільного часу, умови
життя представників усіх вікових і соціальних груп (Gadamer, 2001). Для інформаційного
(постіндустріального) суспільства самоосвіта - це спосіб самоорганізації (Андрєєв, 2002),
засіб лібералізації всієї системи керування освітою (Rado, 2001), а в більш широкому
контексті - джерело соціальних інновацій (Щуклина, 1999) і навіть трансформацій (Foley,
2001).
Для підвищення ефективності і підтримки самостійного навчання пропонується
створити систему підтримки самостійного навчання (СПСН), основними задачами якої є:
80
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
− підтримка планування, керування, оцінювання, координації і проведення
самостійної навчальної діяльності користувачів;
− підтримка роботи з навчальними і науковими гетерогенними електронними
ресурсами і забезпечення сучасних методів їхньої обробки;
− забезпечення адаптивності і персоналізації діяльності користувача в системі.
Також необхідними умовами ефективної діяльності СПСН є забезпечення безпеки і
безперебійності функціонування системи і відповідність міжнародним стандартам
проектування і розробки навчальних систем і ресурсів.
Для реалізації функцій системи введемо поняття моделі учня. Проаналізувавши ряд
визначень вітчизняних і закордонних авторів, зупинимося на наступному: модель учня -
це сукупність наборів характеристик, які необхідні для організації і реалізації навчальної
діяльності учня.
Відповідно до перелічених вище етапів самостійної навчальної діяльності
визначимо в моделі учня класи характеристик (параметрів):
<ХО> - характеристики особистості учня, включає характеристики, що відбивають
соціально-психологічний і мотиваційно-ціносний рівні його розвитку (Атанов Г.А., 2004).
<П> - Переваги, описують когнітивні характеристики учня, такі, як переважні
способи представлення навчального матеріалу, когнітивні стилі, кращі методи навчання і
т.д.
<КЗУ> - Карта знань і умінь того учня, описує вихідні і поточні знання, навички й
уміння, відображає ступінь володіння ними. Носить динамічний характер, карта
періодично уточнюється і коректується.
<НЦ> - Навчальні цілі, що задаються учнем самостійно і включають опис знань і
умінь, що потрібно досягти, а також умови, що повинні бути дотримані в процесі
навчальної діяльності.
<НП> - Навчальне портфоліо, представляє собою форму і спосіб організації
(колекція, добір і аналіз) зразків і продуктів учбово-пізнавальної діяльності учня, а також
відповідних інформаційних матеріалів із зовнішніх джерел, призначених для наступного
їхнього аналізу, усебічної кількісної і якісної оцінки рівня навченості даного учня і
подальшої корекції процесу навчання.
Таким чином, формальний опис моделі учня можна представити кортежем виду:
MO=< ХЛ, П, КЗУ, НЦ, НП >.
Параметри даної моделі мають як статичний, так і динамічний характер і їхній
можна представити у виді:
- скаляра (параметри, значення яких задані одноразово і не змінюються,
наприклад, переваги)
- вектора (значення параметрів мають динамічний характер і змінюються в
часі, наприклад, навчальні цілі);
- зваженого графа (наприклад, карта знань і умінь учня).

Література

Андреев А.Л., 2002, Андреев А.Л. Общество и образование: Социокультурный профиль


России // Педагогика, №6, 2002. С. 20-29.
Атанов Г.А., 2004 Атанов Г.А. С чего начинать внедрение деятельностного подхода в
обучении.-Educational Technology & Society 7(2) 2004, ISSN 1436-4522
Манако А., Синица К. и др., 2000 Веренич Д., Манако А., Манако В., Синица К., Широков
В.. Персонализация интерактивных словарей. Международный научно-учебный центр
ЮНЕСКО информационных технологий и систем, 2000.
Ключарев Г.А., Огарев Е.И., 2002, Ключарев Г.А., Огарев Е.И. Непрерывное образование
в условиях трансформации. М.: ИКСИ РАН, 2002.
Щуклина Е.А., 1999, Щуклина Е.А. Технологии самообразования: социологический
аспект // Общественные науки и современность, №5, 1999.

81
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Опыт реализации компьютеризированных обучающих систем в
Украине на примере системы интерактивного тестирования
“САПФИР”
Иванова Елена Владимировна, директор
Иванов Н.В.
Региональный центр новых информационных технологий, г.Харьков

Abstract
The self-testing and self-preparations are resulted a fundamentals of a construction of a
modern system of testing which is applied by the current moment in establishments of mean and
maximum derivation, institutes of improvement of professional skill. The principles of the
methodical, technological and pedagogical approach to problem solving of testing on the
separate computer, in a local and global network are explained. The gears of a construction of
the database of test tasks and definitions of an evaluation are offered pursuant to specific
criterions. The capabilities of the DB methodologist-developer of test tasks with use of selection
of one valid answer from the several, several valid answers from several, brief independent
answer for problems with various weight factors, use of figures, delineations, formulas and
sound support are considered.

Анотація
Наведено основи побудови сучасної системи тестування, самотестування та
самопідготовки, що застосовується на поточний момент в закладах загальної та вищої
освіти, інститутах підвищення кваліфікації. Викладені принципи методичного,
технологічного та педагогічного підходу до вирішення задач тестування на окремому
комп’ютері, в локальній та глобальній мережах. Запропоновані механізми побудови бази
даних тестових завдань та визначення оцінки за заданими критеріями. Розглянуті
можливості методиста-розробника БД тестових завдань з використанням вибору однієї
вірної відповіді з декількох, декількох вірних відповідей з декількох, короткої самостійної
відповіді в базі питань з різними ваговими коефіцієнтами, використанням малюнків,
формул, креслень та звукового супроводу.

Аннотация
Приведены основы построения современной системы тестирования,
самотестирования и самоподготовки, которая применяется в текущий момент в
заведениях общего и высшего образования, институтах повышения квалификации.
Изложены принципы методического, технологического и педагогического подхода к
решению задач тестирования на отдельном компьютере, в локальной и глобальной сетях.
Предложены механизмы построения базы данных тестовых задач и определение оценки
в соответствии с заданными критериями. Рассмотрены возможности методиста-
разработчика БД тестовых заданий с использованием выбора одного верного ответа из
нескольких, нескольких верных ответов из нескольких, краткого самостоятельного
ответа в базе вопросов с разными весовыми коэффициентами, использованием рисунков,
формул, чертежей и звукового сопровождения.

Вступление. Многие вузы самостоятельно занимаются разработкой сетевых


образовательных средств, в том числе, сетевых курсов, адаптируя их под свой профиль и
имеющуюся материально-техническую базу. Разработка и использование
технологических систем в образовании предполагает наличие системы стандартов и
соглашений, адекватных условиям их применения. Архитектура среды обучения для таких
систем формируется стандартами на интерфейсы, форматы, протоколы обмена
информацией с целью обеспечения мобильности, интероперабельности, стабильности,
эффективности и других положительных качеств, которые достигаются при создании
открытых систем.
82
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Вектор направления современного украинского образования к интегрированию в
мировое, в особенности в европейское, просветительское сообщество требует учета
современных мировых требований к формированию квалификационных критериев оценки
специалистов, которые находят наибольшее выражение в требованиях Болонской
декларации.
Проанализировав весь наличный на данное время материал по вопросам создания
информационных систем КЗ, разработчики регионального центра новых информационных
технологий г. Харькова применили следующую модель БД:
− модульная схема набора отдельных тем из разных областей обучения;
− возможность объединения этих тем в группы тем по признаками, которые избирает
преподаватель при установке задачи для следующего тестирования;
− разная сложность вопросов, которая достигается с помощью весового коэффициента
для каждого вопроса и определяется методистом;
− разные варианты схемы ответа на вопрос:
выбор одного верного ответа из нескольких возможных,
выбор нескольких верных ответов из нескольких возможных,
выбор нескольких верных ответов из нескольких возможных с указанием их веса,
краткий самостоятельный ответ;
− предоставление довольно сложных иллюстраций к вопросу в виде схем, чертежей,
рисунков, формул, звукового сопровождения;
− возможность выбора срока тестирование преподавателем;
− возможность выбора шкалы оценки тестирование преподавателем.
Создание БД может быть как сосредоточено в едином методическом центре, так и
доступно каждому преподавателю, которому предоставлен статус методиста, с помощью
локальной или глобальной сети. Возможности представленной системы не ограничивают
количества как методистов, которые корректируют БД, так и слушателей, которые
тестируются.
Апробация системы интерактивного тестирования “САПФИР” в Харьковском
национальном педагогическом университете им. Г. С. Сковороды, Харьковском институте
непрерывного образования учителей и в 1500 школах Украины в соответствии с
распространением НМЦ программных средств обучения МОНУ показала
отказоустойчивость и надежность системы, ее гибкость в адаптации к разным условиям и
требованиям тестирования, удобство в использовании.
Назначение системы интерактивного тестирования “САПФИР”. Целью
создания программно-педагогического средства для интерактивного тестирования
"Система автоматической проверки фактического информационного уровня “САПФИР”"
была поддержка тестирования любого курса в рамках современного беспрерывного
обучения.
Реализация проекта ППС “САПФИР” позволила реализовать унификацию
требований к знаниям учеников по каждой теме предмета, ускорение доведения единых
критериев оценки до конечных заказчиков – преподавателей и обеспечить быструю и
качественную систему обработки результатов контроля, что сделало невозможным
ошибки и неточности этих результатов. В особенности следует подчеркнуть доступность
привлечения к современным информационным технологиям учеников с ограниченными
возможностями восприятия информации – а именно, с ограниченным или совсем
отсутствующим зрением.
Для вхождения в современный процесс обучения перед разработчиками была
поставлена задача выполнения системы, которая в доступном виде может быть применена
методистами и преподавателями всех видов подготовки, а не только специалистов по
точным наукам. Кроме того, предусмотрена возможность формирования базы тем и
вопросов, и собственно тестовых заданий как с компьютера, где установлена система, так
и с удаленного на большое расстояние, но включенного в локальную или глобальную
компьютерную сеть. База тем и вопросов гибко воссоздает систему обучения в самых
сложных учебных учреждениях с разветвленной сетью предметов. Для предоставления

83
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
большей наглядности предоставлена возможность иллюстрации заданий с помощью
рисунков и звуковых файлов.
С учетом разной шкалы оценок и срока выполнения задач разной сложности
система учитывает гибкую схему управления сложностью тестов, их продолжительностью
и т.п.
Реализация системы интерактивного тестирования “САПФИР”.Учитывая все
выше перечисленные особенности информационной системы обучения на базе новых
технологий, разработчики применили следующую структурную схему ППС “САПФИР”.
Реализация проекта выполненная на технологиях ASP с использованием
возможностей реляционной базы Microsoft Access.
ППС “САПФИР” подготовлен для применения в следующих вариантах:
− для локального персонального компьютера,
− для локальной сети,
− для дистанционного тестирования и обучения с помощью глобальной сети Internet.
ППС “САПФИР” на текущий момент имеет наполнение постоянной базой
тестовых задач по вопросам информатики соответственно методологии и критериев
соответствия, утвержденных Министерством образования и науки Украины.
Описание функций Система интерактивного тестирования “САПФИР”. ППС
“САПФИР” выполняет следующие функции:
− УЧЕНИК – прохождение тестов и обучение
− ПРЕПОДАВАТЕЛЬ – выбор тем и параметров теста, просмотр статистики
− МЕТОДИСТ – создание и редактирование базы тестів
− Справка.
Для работы в разделах ПРЕПОДАВАТЕЛЬ, МЕТОДИСТ пользователь должен
быть зарегистрированной соответственно с правилами пакета (функция системы
ПОЛЬЗОВАТЕЛЬ) и верно заведенным паролем.

Рис.1. Схема функционирования системы интерактивного тестирования “САПФИР”


В рамках выполнения перечисленных функций ППС “САПФИР” предоставляет
пользователю-ученику следующие возможности:
84
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
− Пройти тестирование по избранной преподавателем или собственноручно избранной
теме.
− Пройти обучение по избранной преподавателем или собственноручно избранной теме.
В рамках выполнения перечисленных функций ППС “САПФИР” предоставляет
пользователю-преподавателю следующие возможности:
− Проводить тесты и контролировать результаты.
− Проводить Выбор темы и параметров теста.
− Строить Статистику прохождения тестов.
В рамках выполнения перечисленных функций пакет ППС “САПФИР” предоставляет
пользователю-методисту следующие возможности:
− Создавать новые темы для тестирования.
− Группировать уже определенные по отдельности обозначенные в базе темы
тестирования в групповую, которая получается путем объединения нескольких тем для
более полного объема результирующего контроля.
− Создавать новые вопросы в рамках определенной темы для тестирования с
использованием мультимедийных графических и звуковых файлов-приложений.
− Редактировать уже существующие вопросы базы тестов системы "САПФИР".
В соответствии с поставленными требованиями базы количество тем и вопросов
можно вводить без ограничений. Размер вопроса и ответов ограничивается 250 знаками.
Ввод и редактирование базы тем и вопросов возможные как с помощью удобного
редактора, так и в результате импорта из разнообразных текстовых файлов. Для
улучшения результативности тестирования предоставлена возможность присвоения
любого из шести весов ответов. Импорт графических и звуковых файлов возможный в
форматах, которые поддерживаются операционной системой Windows.

Рис. 2. Пример прохождения тестирования отдельного слушателя


в системе интерактивного тестирования “САПФИР”

Прохождение тестов и обучение в режиме УЧЕНЬ системы интерактивного


тестирования “САПФИР”. Процесс тестирования по избранной преподавателем теме
предусматривает четкое выполнение учеником указаний преподавателя, а также наличие
85
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
уже избранной преподавателем темы (в отдельности обозначенной в базе тем или
групповой, которая получена путем объединения нескольких тем для более полного
объема результирующего контроля), наиболее удовлетворительной в данное время
шкалой оценки и ограничение при необходимости сложности вопросов, определенного
времени тестирования.
Каждый вопрос выводится на экран в отдельности с набором возможных ответов,
из которых по меньшей мере один правильный. Все время на экране отображаются часы,
которые отсчитывают время в обратном направлении от определенного преподавателем
значения. Если отведенное время исчерпано, система принудительно завершает
тестирование.
По завершению тестирования ученику выставляется оценка исходя из той шкалы,
которую определил преподаватель. При определении оценки предусмотренный контроль
соответствия заданным в базе тестов правильным ответам и полнота ответа, если
допускается несколько верных вариантов ответа на одно вопрос, здесь же учитывается вес
вопроса, который задан в базе, и общее количество вопросов, их общий вес и шкала
оценки, выбранная преподавателем.

Литература

1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів "Інформатика"; 10-11. – К.:


Шкільний світ, Абетка-НОВА, 2001, 2002
2. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики (навчально-методичний посібник для
вчителів); 10-11. – К.: Навчальна книга, 2003
3. Жалдак М.І. Комп'ютер на уроках математики (посібник); 6-11. – К.: Техніка, 1997
4. Морзе Н.В., Мостіпан О.І. Інформатика. Державна підсумкова атестація (посібник); 11.
– К.: Абетка-НОВА, 2003
5. Жалдак М.І., Михалі Г.О. Елементи стохастики з комп’ютерною підтримкою; 11. – К.:
Дініт, 2001
6. Стенин А.А., Фашевская О.Г., Иванова Е.В. Особенности построения
автоматизированных обучающих систем при выполнении оператором дискретных
операций, Адаптивні системи автоматичного управління // Межвідомчий науково-
технічний збірник. – Дніпропетровськ: Системні технології, 2000. С.70-74
7. Иванова Е.В., Стенин А.А., Стенина М.А. Системная методология построения
автоматизированных обучающих систем, Вестник ХГТУ №1(10). Херсон, 2001. С. 419-424
8. Зайцева Л.В., Прокофьева Н.О. Модели и методы адаптивного контроля знаний,
Международный журнал “Образовательные технологии и общество”, т. 7, № 4, 2004
9. Мишнев Б., Герасимова Л. Управление требованиями для разработки и эксплуатации
обучающей системы TSI, Международный журнал “Образовательные технологии и
общество”, т. 7, № 4, 2004
10. Образцов П. И., Косухин В. М. Дидактика высшей военной школы, Учебное пособие.
Орел: Академия Спецсвязи России, 2004. 317 с.
11. ІвановМ.В., Іванова О.В., Устіменков Є.К. Система інтерактивного тестування
“САПФІР” як інформаційна система в складі навчання на базі нових технологій,
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, НТУ “Харківський
політехнічний університет“, Харьков, С. 419-426.

86
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Контроль знань з позицій процесного підходу
Ільчук Олена Іванівна, асистент,
Житомирський державний університет ім. І. Франка

Abstract
The results of the analysis based on process-oriented approach of process of the control
of knowledge are shown in the report. It has been established, that quality, efficiency and
profitability of the control depend on used means of the control. The original technique of a
choice of an optimum combination of means of the control of knowledge is offered. This
technique allows to take into account time of teachers and students for carrying out of control
actions. Also the amount of controllable knowledge and skills of trainees is estimated. The
technique is put in a basis of the developed system of support of decision-making at a choice of
means and methods of student’s knowledge control.

Аннотация
В докладе приводятся результаты анализа процесса контроля знаний
выполненного с использованием процессного подхода. Было установлено, что качество,
эффективность и экономичность контроля зависят от применяемых средств контроля.
Предложена оригинальная методика выбора оптимального сочетания средств контроля
знаний. Эта методика позволяет учитывать затраты времени преподавателей и
студентов на проведение контрольных мероприятий. Также оценивается объем
контролируемых знаний и умений обучаемых. Методика положена в основу
разработанной системы поддержки принятия решений при выборе средств и методов
контроля знаний студентов.

Анотація
Розглянуто проблему підвищення якості процесу контролю знань у вищому
навчальному закладі. Запропоновано оригінальну методику вибору оптимального
сполучення методів, форм і засобів контролю знань, яка вирішує поставлену проблему.
Приведено детальний опис методики, реалізованої у вигляді програмного продукту.

З позицій процесного підходу був виконаний аналіз організації процесу контролю


знань у вищому навчальному закладі. Встановлено важливу складову процесу контролю –
вибір методів, форм і засобів контролю.
Результати процесу навчання безпосередньо залежать від використовуваних
засобів і застосовуваних методів контролю. Останнім часом розробляється велика
кількість різних засобів контролю, як традиційних, так і заснованих на використанні
інформаційних технологій, які дозволяють реалізувати існуючі моделі і стратегії
проведення контрольних заходів. Як показує практика, вибір засобів та методів контролю
знань здійснюється емпірично. Знання про ефективність використовуваних засобів та
методів контролю фактично не накопичуються і не систематизуються. У результаті
страждає якість процесу навчання, оскільки застосовувані засоби та методи не завжди
відповідають вимогам сформованої навчальної ситуації. Крім того, витрачаються трудові,
часові, грошові ресурси на розробку і створення нових засобів контролю, ефективність
яких не завжди вище, ніж у вже існуючих засобів.
На підставі проведеного аналізу була розроблена методика вибору оптимального
сполучення методів, форм та засобів проведення контролю. Її реалізація дозволяє
вирішити існуючу проблему і підвищити як якість організації контролю знань, так і якість
процесу навчання в цілому. Вона дозволяє враховувати цілі контролю, особливості
дисципліни, розмаїтість існуючих методів, форм та засобів контролю, умови, у яких
проходить процес навчання.
До основних вхідних ресурсів і даних, необхідних для вирішення поставленої задачі
відносяться:
87
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
1. кількість студентів N ;
2. перелік дисциплін, модулів, тем, що вивчають студенти;
3. види, методи і форми контролю, застосовувані в ході контролю знань, умінь і
навичок студентів;
4. перелік засобів контролю наявних у розпорядженні різних кафедр вищого
навчального закладу та їх характеристики.
Кожен засіб контролю повинен відповідати визначеній дисципліні, модулю, темі, а
також виду, методу та формі контролю. Засіб контролю характеризується часом на
підготовку до контролю, проведення контролю й оцінювання результатів. Розрізняються
витрати часу на групу студентів в цілому та витрати часу на одного студента.
Таким чином, кожен засіб характеризується наступними параметрами:
t1 – загальні витрати часу на підготовку викладача до контрольного заходу;
t 2 – загальні витрати часу на проведення контрольного заходу;
t3 – загальні витрати часу викладача на оцінювання результатів контролю групи
студентів;
t 4 – питомі витрати часу викладача на одного студента при підготовці до
контрольного заходу;
t5 – питомі витрати часу на проведення контрольного заходу в розрахунку на
одного студента;
t6 – питомі витрати часу викладача на оцінювання результатів контролю одного
студента.
Засоби навчання в цілому та засоби контролю зокрема має сенс розглядати тільки в
сукупності з дидактичним матеріалом, що за допомогою цих засобів можна пред'явити й
обробити. Це обґрунтовує введення характеристики, яка відображає суму знань, умінь і
навичок, які можна перевірити, використовуючи різні засіби – охоплення знань, умінь,
навичок Z c .
Позначимо через Z сумарний обсяг знань, умінь і навичок, що повинні бути
сформовані в результаті вивчення визначеної дисципліни, модуля, теми.
Час, що відводиться на проведення контролю, позначимо через Tнорма .
Вибір оптимального сполучення можна здійснити, якщо будуть визначені критерії
такого добору. У деяких випадках при проведенні контрольних заходів важливо
скоротити витрати часу на організацію та проведення контрольних заходів. Добір
найкращих засобів можна здійснювати по сумарних витратах часу, чим вони менші, тим
краще. Якщо необхідно перевірити якомога більшу суму знань, умінь і навичок по
визначеній дисципліні, темі, і витрати часу при цьому не мають великого значення, то
критерієм добору може виступати ступінь охоплення знань, умінь і навичок, що
Zc
визначається як s = .
Z
Якщо необхідно враховувати і витрати часу, і ступінь охоплення знань, тоді можна
використовувати комбінований критерій добору. При цьому пропонується застосовувати
метод ідеальної точки.
Особа, що приймає рішення про вибір методів, форм і засобів контролю знань
студентів використовує критерій, який найбільше відповідає умовам процесу навчання.
Опишемо основні етапи процесу вибору методів і засобів контролю.
I етап. Створення довідників.
Довідники повинні містити 1) перелік дисциплін, модулів, тем і кількість знань, умінь
і навичок Z , які повинні бути сформовані в результаті їх вивчення; 2) списки видів,
методів та форм контролю, які використовуються; 3) перелік засобів контролю та їх
характеристики: витрати часу t k , k = 1, 6 й охоплення знань, умінь і навичок Z c .

88
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Кожен засіб повинний відноситися до визначеної дисципліни, виду, форми та методу
контролю.
II етап. Визначення параметрів процесу навчання: кількості студентів N та часу,
який відводиться на проведення контролю Tнорма .
III етап. Розрахунок витрат часу та ступені охоплення знань студентів. Для кожного
засобу, який внесено у довідник, розраховуємо ступінь охоплення знань, умінь і навичок
si та витрати часу на контроль за формулою:
3 6
Ti = ∑ t k + N ∑ t k .
k =1 k =4
IV етап. Вибір необхідних видів (В), методів (М) і форм контролю (Ф). На цьому
етапі визначають, що з множини, представленої в довідниках, необхідно реалізувати в
навчальному процесі. Кожна комбінація {В, М, Ф} має бути забезпечена визначеними
засобами контролю. При цьому можливі два варіанти:
1. якщо ця умова не виконується, то необхідно доповнити списки засобів контролю
в довіднику;
2. якщо ця умова виконується, то для кожної трійки {В, М, Ф}r ми одержимо
множину наявних засобів контролю C j r .
j =1
{ }M
Загальне число контрольних заходів, які можна провести, застосовуючи різні засоби,
що відповідають усім відібраним трійкам {В, М, Ф}r , дорівнює M = ∑ M r .
r
V етап. Визначення необхідного числа контрольних заходів m . Не всі контрольні
заходи з M можливих потрібно проводити. Тому необхідно вказати, скільки саме різних
заходів достатньо провести. Для кожної відібраної раніше форми вказуємо число заходів:
f r , 1 ≤ f r ≤ M r . При цьому m = ∑ f r , 1 ≤ m ≤ M .
r
У цьому випадку число можливих варіантів проведення контрольних заходів для
M !
кожної трійки {В, М, Ф}r дорівнює C Mr =
f r
.
r f r !(M r − f r )!
VI етап. Генерування сполучень та розрахунок їхніх характеристик.
На цьому етапі розглядаємо всі можливі сполучення варіантів проведення
контрольних заходів і розраховуємо їхні характеристики:
Tj
− витрати часу для кожного сполучення T j і t j = ;
Tнорма
1
− ступінь охоплення знань, умінь і навичок s j = ∑ si ,
m i
де суму беремо для всіх засобів, які потрапили в сполучення.
VII етап. Відсів сполучень. З усієї множини різних сполучень вибираємо ті, у яких
витрати часу T j не перевищують Tнорма або t j ≤ 1 . У даній ситуації можливі два
варіанти:
1. якщо всі сполучення не пройшли добір, тоді необхідно змінити Tнорма або
кількість контрольних заходів;
2. якщо множина сполучень, що задовольняють умову t j ≤ 1 не порожня, то
визначаємо критерії подальшого добору.
VIII етап. Вибір критеріїв. Кожне сполучення характеризується набором параметрів
{ }
t j , s j . У залежності від уподобань особи, яка здійснює вибір, важливим для неї може
бути один з цих параметрів, або їхня комбінація. Тому запропоновані наступні критерії:
89
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
1. ρ = min{ t j };
j
2. ρ = max{ s j };
j

3. ρ = min t 2j + (1 − z j ) 2 .
j
IX етап. Вивід результатів. За обраним критерієм визначається оптимальне
сполучення {В, М, Ф} і його характеристики (витрати часу на контроль, ступінь
охоплення знань, умінь і навичок).
Дана методика покладена в основу системи підтримки прийняття рішень «Вибір
методів, форм і засобів контролю знань», яка була реалізована в ході виконання
магістерської роботи і пройшла апробацію на кафедрі економічної кібернетики Інституту
підприємництва і сучасних технологій (м. Житомир).
Розвиток даної методики планується вести в декількох напрямках:
− розширення бази критеріїв добору;
− адаптація до вибору засобів, методів і форм навчання.

90
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Технологія навчання ділової англійської мови з використанням
електронного підручника
Каменєва Тетяна Миколаївна, науковий співробітник
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем Національної академії наук
України та Міністерства освіти і науки України, м.Київ,
аспірант Київського національного лінгвістичного університету

Анотація
У доповіді розглядається ряд питань, пов'язаних із технологією навчання
англійської мови для професійного спілкування у ВНЗ економічного профілю (І-ІІ років
навчання), а саме навчання ділового писемного спілкування засобами комп’ютерного
зв’язку з використанням електронного підручника (ЕП). Запровадження ЕП ‘Business
Correspondence’ як засобу для ефективної організації самостійної позаадиторної роботи
студентів в навчальний процес ВНЗ економічного профілю, потребує попереднього
розгляду низки питань, а саме: питання його структури, змісту та функцій, а також
питання методики його укладання та прийомів роботи з ним в аудиторний та
поааудиторний час. Вирішення цих питань становить теоретичне підґрунтя для розробки
технології навчання ділового електронного листування як виду професійного писемного
спілкування менеджерів.

У контексті кредитно-модульної системи, яка на сьогодні є основою для організації


навчального процесу у ВНЗ України, зміст навчання англійської мови для професійного
спілкування знаходить своє відображення в навчальному модулі, яким є структурна
складова змістовної частини навчальної програми підготовки фахівця і реалізується
відповідними формами навчального процесу, а саме на аудиторних заняттях та у
позааудиторній роботи студентів. Формування у майбутніх фахівців з бізнесу та
менеджменту професійно спрямованих вмінь ділового писемного спілкування, зокрема
електронною поштою [2], за умов зменшення обсягу аудиторної роботи і збільшення
питомої ваги позааудиторної роботи можливе за умов використання спеціалізованого
електронного підручника (ЕП) для самостійної навчальної діяльності.
Методичними та дидактичними передумовами технології навчання з
використанням ЕП є застосування констуктивистського, комунікативно-прагматичного та
жанрового підходів до навчання англійською мови для професійного спілкування, а
також урахування та опора на такі методичні принципи: принцип комунікативності;
принцип професійної орієнтованості мовленнєвого спілкування; принцип
проблемності; принцип мотиваційного забезпечення; принцип практичної реалізує
мості; принцип автономії творчої діяльності.
Вирішення питання змісту ЕП потребує його попереднього визначення як засобу
навчання. Ми визначаємо ЕП ділової англійської мови як комп’ютерну навчальну
систему, яка включає навчальні, методичні та інформаційно-довідкові матеріали для
їхнього самостійного засвоєння у відповідності до цільових завдань навчального модуля з
ділового електронного листування, а також програмне забезпечення, яке дозволяє
здійснювати самоконтроль та самокорекцію процесу формування навичок і вмінь
писемного спілкування у майбутніх менеджерів.
Укладання змісту ЕП супроводжувалося двома процедурами: відбором
навчального матеріалу та його методичною організацією. Щодо першої, то спираючись на
модель, яку запропоновано О.Б.Тарнопольським і С.П.Кожушко [3] і яка включає
послідовно відбір змісту на комунікативному, лінгвістичному та процесуальному рівнях,
ми розпочали відбір навчального матеріалу для ЕП ділової англійської мови з його
предметно-проблемного змісту, а саме: предметів та проблем ситуацій спілкування, які є
типовими в контрактно-договірній сфері спілкування менеджера.
Відбір змісту навчання на комунікативному рівні невід’ємно пов’язано з питанням
моделювання тематики, як одного з компонентів предметного змісту навчання [1].

91
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Ґрунтовною базою для складання ситуативно-тематичного змісту ЕП слугували предметні
ситуації та “ситуації стосунків” ділового електронного листування у процесі укладання,
узгодження та виконання контрактів, які було виявлено на основі результатів
проведеного опитування фахівців з бізнесу та менеджменту.
Відібрана тематика дозволили нам перейти до розгляду лінгвістичного аспекту
навчання. Це передбачало відбір матеріалу на мовному та мовленнєвому рівнях. Основою
відбору лінгвістичного інвентарю для навчання писемного ділового спілкування, слідом
за послідовниками ситуативно-функціонального підходу, ми вважаємо мовно-
мовленнєвий матеріал професійно спрямованих текстів електронних листів. Зрозуміло, що
з цих причин наступним кроком у напрямку доцільного обмеження змісту ЕП ділової
англійської мови був відбір функціонального діапазону текстів-зразків електронних
листів, які мають як комунікативне, так і методичне значення. Джерелами відбору були
зразки автентичних текстів з відповідної тематики, вилучені з англомовних підручників і
навчальних посібників для різних навчальних закладів економічного профілю; зразки
аутентичних ділових угод та контрактів; реальні тексти ділового листування через
електронну пошту з міжнародними партнерами; електронні навчальні матеріали з
Інтернету, а також словники, розмовники, довідники для фахівців економічного профілю.
Подальше дослідження в галузі відбору змісту та організації навчального матеріалу
для ЕП як засобу навчання ділової англійської мови вимагало чіткого визначення етапів
навчальної діяльності та прогнозування доцільного використання інформаційних
технологій, які забезпечують реалізацію певних підтримуючих функцій на цих етапах.
Крім цього, все це слід було чітко диференціювати для навчальних комунікативних
ситуацій (НКС) часткової, обмеженої та повної автономії, які далі будуть означені як НКС
№1; НКС №2; НКС №3.
Якщо дотримуватися точки зору І.Л. Бім, згідно з якою навчання спілкування
проходить підготовку до мовленнєвої дії, виконання її на репродуктивному рівні,
виконання її на продуктивному рівні, контроль мовленнєвої дії в конкретній ситуації
спілкування, процес формування навичок і розвитку вмінь створення текстів електронних
листів англійською мовою складає чотири етапи [1]. Відповідно до етапів навчання було
розроблено систему вправ, до якої входять чотири групи: 1) для формування позамовних
навичок володіння композиційною структурою ділового електронного листа; 2) для
формування мовленнєвих навичок створення тексту електронного листа; 3) для
вдосконалення мовленнєвих навичок та розвитку мовленнєвих умінь створення текстів
для професійного ділового спілкування через електронну пошту; 4) для практичного
застосування мовленнєвих умінь обміну текстами електронних листів у ситуаціях
професійного спілкування.
ЕП має блочну структуру, що складається з 10 змістовних блоків, кожен з яких
призначено для функціонування декількох ситуативно-тематичних циклів з оволодіння
певними специфічними вміннями ділового писемного листування, а саме: 1. Background
information. 2. Subject of the contract. 3. Orders. 4. Payment. 5. Delivery. 6. Transportation and
Shipping. 7. Credit. 8. Insurance and Guarantee. 9. Sanctions. 10. Settlement of disputes and
Arbitration. Кожен блок, як структурний компонент ЕП, є змістовно-організаційною
одиницею процесу навчання, яку розраховано на 20 годин позааудиторної роботи і
містить тексти-зразки для ознайомлення з жанровою структурою електронного листа;
вправи та навчальні завдання; активний тематичний словник-мінімум до циклу, куди
входять слова, словосполучення, мовленнєві зразки, що студенти мають засвоїти активно,
тобто для висловлювання своїх думок; граматичний коментар, що охоплює граматичні
явища, призначені для активного застосування. Весь цій мовний і мовленнєвий
навчальний матеріал об’єднано певною тематикою.
У межах ситуативно-тематичного циклу навчальний матеріал розподілено на
розділи, якими є такі: Lead-in, Pre-writing, While-writing, Post-writing, Vocabulary, Language
Focus. Перший розділ ситуативно-тематичного циклу Lead-in призначено для
ознайомлення студентів з позамовними характеристиками текстів електронних листів, а
саме з порядком розташування реквізитів електронного листа на екрані монітору. Текст-

92
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
зразок подається у такій спосіб. Екран монітору поділяється на два фрейми. У першому
подається текст електронного листа англійською мовою, у другому − рідною.
Найважливіші для навчання створення текстів електронних листів фрази, які належать до
комунікативного ядра тексту супроводжуються мультимедійними засобами. Основними
видами навчальної діяльності є вправи на розпізнавання окремих структурних
компонентів тексту електронного листа та комунікативної мети адресанта. Вибір мовного
та мовленнєвого матеріалу повністю детерміновані, обмежені зовні за обсягом та
мовленнєвими засобами, що їх можуть використовувати студенти. Другій розділ
ситуативно-тематичного циклу Pre-writing продовжує етап підготовки до мовленнєвої
дії. На цьому етапі використовуються НКС №1, які за характером цього розділу
належать до Controlled writing. Загальною метою вправ цього етапу є навчання студентів
писемного висловлювання з приводу інформації, яка надається у тексті, що передбачає її
інтерпретацію та трансформацію, тобто різного роду зміни у змістовному та мовному
відношенні. До цього типу вправ можна віднести вправи на знаходження відповідей на
питання за позначеними змістовими віхами; перестановку фактів з прочитаного;
коментування реплік, які знаходяться в тексті; знаходження в тексті та використання
мовленнєвих моделей. Наступний розділ ситуативно-тематичного циклу While-writing за
характером НКС цього розділу належать до рівня обмеженої автономії (НКС №2).
Студенти більш самостійні у виборі мовленнєвих засобів. Вони детерміновані лише НКС,
яка сформульована в вправі. Загальною метою вправ цієї групи є розвиток мовленнєвих
вмінь створення текстів електронних листів, застосовуючи адекватні мовні та мовленнєві
засоби відповідно до поставленої комунікативної мети з опорою на детальні інструкції.
НКС №3 моделюють реальну ділову активність, забезпечують практичну реалізацію
професійно орієнтованої іншомовної комунікативної компетенції, оскільки в своїй
навчальній діяльності студенти імітують те, що вони повинні робити в реальній діловій
комунікації.
Для подальшого дослідження з цієї проблеми вважаємо за доцільне поділ вправ на
ті, які виконуються в аудиторії та позааудиторно. Останні, в свою чергу, потрібно
поділити на такі, що виконуються самостійно під керівництвом викладача, і такі, що
виконуються без його керівництва. У зв’язку з цим виникає проблема практичного
моделювання навчальної діяльності, вирішення якої має ґрунтуватися на реальному
розподілі у часі та продуманій хронології виконання розробленої системи вправ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бим И.Л. Концепция обучения второму иностранному языку (немецкому на базе


английского): Учебное пособие. − Обнинск: Титул, 2001. − 48 с.
2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра за спеціальністю 7.05201
“Менеджмент організацій” напряму підготовки 0502 “Менеджмент”: Стандарт вищої
освіти (Видання офіційне). − К.: Міністерство освіти і науки України, 2001. − 23 с.
3. Тарнопольский О.Б., Кожушко С.П. Методика обучения английскому языку для
делового общения: Учебное пособие. − К.: Ленвит, 2004. − 192 с.

93
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Електронна лекція – нова форма використання сучасних
технологій в освітньому просторі
Коваль Олег Олексійович, заступник директора комп`ютерного центру Київської дитячої Академії
мистецтв
Мельник Ірина Юріївна, заступник проректора з навчальної роботи-завідувач навчальним відділом
Університету економіки та права “КРОК”, кандидат технічних наук, доцент кафедри економіко-
математичних методів, статистики та економічної інформатики.

Abstract
One of the aspects in creating the modern educational and methodical basis in the sphere
of higher education lies in elaborating new tools for the creation of the multimedia learning
courses. Such tools can be represented by the LECTURE CONSTRUCTOR offered by the
authors. The combination of multimedia elements linked between each other as the pages of
lectures, possibility of work with the text, video and audio files, various graphic objects,
application of hyper links and various kinds of popup windows, results in the atmosphere of the
highest productivity in the process of lecturing and student’ self tuition work on theoretical
materials. The text player makes it possible to determine the quality of mastering the learning
material

Анотація
Одним з аспектів створення сучасної навчально-методичної бази в галузі вищої
освіти є розробка нових інструментальних засобів для створення мультимедійних
навчальних курсів. Таким інструментарієм є КОНСТРУКТОР ЛЕКЦІЙ, запропонований
авторами. Сукупність мультимедійних елементів, об`єднаних в сторінки лекцій,
можливості роботи з текстовими, відео, аудіо файлами, різними графічним об`єктами,
використання можливостей гіперпосилань та різного типу спливаючих вікон створюють
атмосферу найвищої продуктивності в процесі як читання курсів лекцій так й
самостійної роботи студентів над теоретичним матеріалом, а програвач тестів дає
можливості визначити якість засвоєння вивчаємого матеріалу.

КОНСТРУКТОР ЛЕКЦІЙ – інструментальний засіб для створення мультимедійних


учбових курсів. Курс – це сукупність лекцій, лекція – це сукупність сторінок, сторінка –
сукупність мультимедійних елементів розташованих на екрані монітора: текстів, таблиць,
діаграм, картинок, відео файлів, анімаційних gif-файлів, звукових та flash-файлів.
З фразою текстового елемента або з графічним зображенням на сторінці можна
зв’язати гіперпосилання. Це може бути виклик WEB-сторінки, зовнішньої програми, PDF-
файлів, MS PowerPoint- презентації, тощо. Окремим випадком гіперпосилання є виклик
спливаючого вікна (popup window). В конструкторі лекцій реалізовані засоби для
створення простих, послідовних (з нумерацією вікон) та ієрархічних вікон. Проектування
спливаючого вікна здійснюється таким же способом як і звичайної сторінки.
Таким чином основний текст на сторінці лекції може бути обмежений кількома
простими реченнями або ключовими словами, а вся додаткова пояснююча інформація
буде розташована в спливаючих вікнах.
Додатково існує програвач лекцій, який дозволяє виконувати навігацію по лекціі
та роздруковання лекції. В організації лекційного матеріалу широко використовується
механізм гіперпосилань, за допомогою якого можливо визвати любу зовнішню програму,
локальну WEB-сторінку, з`єднатись з мережею Internet, перейти на іншу лекцію, на
необхідну сторінку в лекції, із якою працює користувач.
В конструкторі лекцій існують стандартні можливості по редагуванню та
форматуванню лекційного матеріалу, а також можливості демонстрації презентацій,
створених у програмі MS PowerPoint та виклику PDF-файлів.
Робота з програвачем лекцій по вивченню представленого матеріалу логічно
завершується роботою з програвачем тестів. Для створення останнього існує
КОНСТРУКТОР ТЕСТІВ. Програвач тестів сконструйовано таким чином, що кожне
94
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
питання тесту пов`язано з теоретичним матеріалом (пояснення до обраної теми). В разі
виникнення складнощів із відповідями до тестів користувач ще раз потрапляє на лекцію,
читає необхідний матеріал й робить ще одну спробу перевірити рівень засвоєння їм
матеріалу.
Оскільки лекційних курсів може бути декілька і в їх створенні можуть приймати
участь різні викладачі, то в конструкторі лекцій велика увага приділяється
структуруванню інформації. Лекції, відео, звукові, анімаційні, PDF-, PPT- файли повинні
розміщуватись у конкретних директоріях з тим, щоб можно було зібрати окремі
лекції/курси у закінчений проект.
Проект реалізовано на мові програмування LINGO програми Macromedia Director.

95
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Комп’ютерна візуалізація та моделювання у програмних
продуктах для академічного та самостійного навчання
Козленко Олександр Григорович, керівник напрямку «Електронні освітні системи», Соросовський
вчитель
Квазар-Мікро/КМ Софт, м. Київ
Abstract
The usage of educational software products gives quite new opportunities both for
teachers and learners. Practical application of software products, developed by KM Soft
(software division in "Kvazar-Micro" corporation), confirms the significant improvement in
knowledge learning, the interest increase in study showed by learners, the teaching efficiency
increase due to focusing the attention on creative work.
The educational software products, developed by KM Soft to order of Ministry of
Education and Science of Ukraine, are worked out in the field of natural sciences such as
physics, chemistry and biology etc., which sorely need the visualization and high-quality
modeling. KM Soft educational software products include the virtual laboratories; multimedia
libraries; electronic test programs and problems’ books; multifunctional program-methodic
educational complexes etc., and can be characterized by:
ƒ High-level visualization (three-dimensional graphics, interactive models, animations etc.).
ƒ Effective interactive components, which allow attracting the learners to active participation
in study process (testing and virtual labs).
ƒ Network ability, which provides the group and individual study, student monitoring in a
classroom local area network.
ƒ Multifunctional visual editor for network presentation “Lesson Constructor”
The characteristic property of modern software products is the variety of the models and
usage modes: educational software products for schools, developed by KM Soft, can be
effectively used both by teachers for author's multimedia lessons development, frontal education
and computer-aided testing; and learners for independent education.
However, educational software products, directed to separate entity interest stimulation
and evolution of learners’ intellectual faculties, should have the specific set of features. The
definition of such products features, directed to the usage in separate entity during the whole
person life, and their development are the urgent tasks nowadays.

Анотація
Використання програмних продуктів навчального призначення відкриває цілу низку
принципово нових можливостей як перед викладачами, так і перед тими, хто навчається.
Практика застосування програмних засобів, створених КМ Софт (підрозділ корпорації
"Квазар-Мікро" з розробки програмного забезпечення) засвідчила значне покращення
засвоєння знань, зростання інтересу до вивчення предмету в учнів та підвищення
ефективності викладання за рахунок пересування акцентів у роботі викладачів з
рутинної на творчу діяльність.
Програмні освітні продукти, створені КМ Софт на замовлення Міністерства
освіти і науки України, присвячено сфері природничих наук (фізика, хімія, біологія тощо),
в якій потреба у наочній візуалізації та високоякісному моделюванні є найбільшою. Низка
продуктів КМ Софт містить віртуальні лабораторії; мультимедійні бібліотеки;
електронні тестуючи програми та задачники; багатофункціональні програмно-
методичні комплекси навчального призначення тощо, та характеризується:
ƒ Унікально високим рівнем візуалізації (тривимірна графіка, інтерактивні моделі,
анімації тощо).
ƒ Інтерактивністю, що допомагає залучити учнів до активної участі у навчанні
(віртуальні лабораторні практикуми, тестувальні комплекси).
96
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
ƒ Повнофункціональними мережевими версіями продуктів, що створює можливості для
групового та індивідуального навчання та контролю знань з використанням мережі
комп’ютерного класу, з можливістю моніторингу та автоматичного збору
статистики.
ƒ Наявністю високофункціонального «Конструктора уроків» - спеціалізованого
візуального редактора для викладачів, який функціонує у режимі мультипредметного
освітнього середовища комп'ютерного класу.
Важливою особливістю таких сучасних програмних продуктів є різноманітність
моделей та режимів їх використання: так, створені КМ Софт академічні продукти для
шкіл можуть ефективно використовуватися як викладачами - для розробки авторських
мультимедійних уроків, фронтального навчання та проведення автоматизованих
тестувань; так і учнями для самостійного навчання.
Втім, освітні програмні розробки, спрямовані на стимулювання інтересу до
самостійного навчання та розвиток здібностей учнів, повинні мати особливий набір
властивостей. І визначення, якими саме мають бути програмні продукти, спрямовані на
використання в індивідуальній освіті протягом всього життя (life-long learning), а
також створення таких продуктів – нагальна задача часу.

97
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Анализ динамики основных информационных потоков
телекоммуникационной информационно-образовательной
среды
Колос Валентина.Владимировна, ведущий научный сотрудник
Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем Национальной академии наук
Украины и Министерства образования и науки Украины, г.Киев

Abstract
In the report telecommunication based informative educational environment (TIEE) main
macrovariables changes dynamic analysis is presented (the macrovariableas are quantity of the
TIEE information bearers and quantity of the TIEE information resources). The analysis is made on
the basis of TIEE generalized information model that is first order autonomous dynamic system. The
development factor of the model is time. The TIEE key characteristics are defined. It can be lay down
in the basis of classification, comparative analysis and quality criteria.

Анотація
В доповіді на основі узагальненої інформаційної моделі телекомунікаційного
інформаційно-освітнього середовища (ТІОС), що представляє собою автономну динамічну
систему першого порядку, фактором розвитку якої є час, проведений аналіз динаміки змін
основних макрозмінних середовища – кількості носіїв інформації, що надається ТІОС, і
кількості інформаційних ресурсів ТІОС, а також визначені ключові характеристики, які
можуть бути покладені в основу класифікації, порівняльного аналізу та формування
критеріїв якості

Аннотация
В докладе на основе обобщенной информационной модели телекоммуникационной
информационно-образовательной среды (ТИОС), представляющей собой автономную
динамическую систему первого порядка, фактором развития которой является время,
проведен анализ динамики изменения основным макропеременных среды – количества
носителей информации, предоставляемой ТИОС и количества информационных ресурсов
ТИОС, а также определены ключевые характеристики, которые могут быть положены в
основу классификации, сравнительного анализа и формирования критериев качества.

Процесс становления и развития информационного общества выдвигает требование


обеспечения повсеместного доступа к мировым информационным ресурсам. Функция
обеспечения пользователя качественной информацией, адекватной тематике его деятельности
возлагается на телекоммуникационные информационно-образовательные среды (ТИОС), чем
и объясняется их широкое распространение и проникновение практически во все сферы
человеческой деятельности.
Очевидна необходимость предоставления разработчикам ТИОС и системным
аналитикам средств для сравнительного и прогностического анализа сред, что в свою очередь
обеспечит возможность целенаправленного выбора необходимой среды, формирования
управляющих воздействий с целью обеспечения благоприятной динамики ее развития или
проектирования ТИОС с заданными характеристиками соответственно предварительно
сформулированным требованиям. Для этого необходимо определить качественные и
количественные ключевые характеристики ТИОС как базу для сравнения и формирования
прогнозных положений.
Следует отметить, что в настоящее время ТИОС рассматривается, как правило, с двух
точек зрения – технической и/или педагогической. За пределами рассмотрения остаются
интегральные характеристики, отражающие динамику развития среды и предоставляющие
возможность сравнения различных сред, как с разными, так и с одинаковыми,
функциональными характеристиками. Качественное описание функциональных классов
ТИОС и исследование динамики их развития на основе эволюционной модели создаст
необходимые условия для осуществления эффективного мониторинга ТИОС. В качестве
эволюционной модели может быть использована обобщенная информационная модель ТИОС
98
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
(ОИМ) [1], представляющая собой автономную динамическую систему первого порядка,
фактором развития которой является время:
∂y0 ∂y1
= k 1 * ( y0 * y1 + y1) + k 2 * y0 − k 3 * y0 2 ; = l 1 * y1 + l 2 * y0 2 − l 3 * y0 * y1 , (1)
∂t ∂t
где y0(t) и y1(t) – основные макропеременные ТИОС – количество носителей информации3 и
количества информационных ресурсов ТИОС, а коэффициенты имеют следующее
содержание:
k1 – отношение количества нндивидов, имеющих взаимодействие с информационными
ресурсами в единицу времени, к общему количеству носителей информации (показатель
доступности информационных ресурсов).
k2 – отношение количества индивидов, осуществляющих межличностные коммуникации с
индивидами, не являющимися носителями информации в единицу времени, к общему
количеству носителей информации (коэффициент активности носителей информации -
показатель интенсивности межличностных коммуникаций);
k3 – отношение количества выбывших носителей информации в единицу времени за счет
забывания, изменения сферы деятельности, конкуренции к общему количеству носителей
информации (интенсивность утраты носителей информации);
l1 – отношение количества информационных ресурсов, созданных локально (без
телекоммуникационного взаимодействия между индивидами), в единицу времени к общему
количеству ресурсов (индекс воспроизводства информационных ресурсов);
l2 – отношение количества индивидов реализующих информационное взаимодействие в
рамках виртуального сообщества, поддерживаемого ТИОС, способствующих приросту
информационных ресурсов (совместное решение задач), в единицу времени к общему
количеству носителей информации (продуктивность виртуального сообщества);
l3 – отношение количества выбывших информационных ресурсов в единицу времени,
вследствие устаревания, проведения экспертизы, опровержения, включения в более
унифицированные материалы, утраты актуальности, к общему количеству носителей
информации (индекс обесценивания информационных ресурсов).
В качестве области рассмотрения системы (1) примем замкнутую область G,
включающую состояние равновесия, расположенное в первом углу координатной плоскости
(y0,y1) с координатами (y01,y11) (при его наличии, т.е. при k3*l3>l2*k1), состояние
равновесия, расположенное в четвертом углу координатной плоскости с координатами
(y02,y12), и состояние равновесия (y03,y13) – точку (0,0) и ограниченную замкнутой кривой
пересекающей оси координат, не обязательно являющейся дугой без контакта [2]. Следует
отметить, что без ограничения общности можно рассматривать данную систему в области
ограниченной положительными полуосями y0 и y1 (включая полуоси). Рассмотрение трех
состояний равновесия представляется целесообразным, т.к. возможные в системе бифуркации
связывают все три состояния равновесия. Анализ характеристических корней и детерминанта
линеаризованной системы (1) позволяет утверждать, что
1. Значение детерминанта линеаризованной системы (1) будет неотрицательным в точке
(y01,y11), следовательно, простое состояние равновесия в данной точке всегда будет
устойчивым узлом или простым фокусом.
2. В точке (y01,y11) возможно сложное состояние равновесия, которое имеет место в восьми
ситуациях, связанных с равенством нулю дискриминанта уравнения для координат точек
равновесия системы (1) – R = (l 2 * k 1 + l 1 * k 3 + l 3 * k 2) 2 − 4 * l 1 * k 2 * (l 3 * k 3 − l 2 * k 1) .
3. Сложное состояние равновесия имеет место в точке (y01,y11) при равенстве R
положительному корню уравнения R 3 * l 3 + R 2 * p + R * r = 0 (при его наличии), где
p = l 3 * (l 2 * k 1 + l 1 * k 3 + l 3 * k 2) − l 1 * ( k 3 * l 3 − l 2 * k 1) ,
r = ( k 3 * l 3 − l 2 * k 1) * l 1 * (l 3 * k 2 − l 2 * k 1 − l 1 * k 3) , что возможно в семи ситуациях.
4. Детерминант системы (1) в точке равновесия (y02,y12) всегда неположительный,
следовательно, имеем простое состояние равновесия типа седло.
5. Сложные состояния равновесия в точке (y02,y12), кроме связанных с равенством нулю R,

3
Носитель информации это целеустремленный индивид, запомнивший информацию, полученную в рамках
ТИОС.
99
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
возможны при равенстве R положительным корням уравнения:
− R * l 3 + R * p − R * r = 0 , при выполнении условий их наличия, что возможно в семи
3 2

ситуациях при тех же значениях коэффициентов, что и в п. 3, но с другими


дополнительными условиями.
6. Простое состояние равновесия в точке (0,0) имеет характер неустойчивого узла. Сложные
состояния равновесия возможны в трех случаях: k2=0, l1=0 или оба эти коэффициента
равны нулю.
Следовательно, проанализировав особенности фазового портрета системы (1) можно
сделать вывод о том, что она удовлетворяет необходимым и достаточным условиям грубости
динамической системы для всех сочетаний значений коэффициентов, которые не порождают
сложные состояния равновесия. Таким образом, грубая ОИМ характеризуется тремя
состояниями равновесия: неустойчивым узлом, седловидной особой точкой и простым
фокусом или устойчивым узлом. Фазовые портреты грубых систем2представлены на Рисунке
1.
Как показал анализ сложные состояния равновесия ОИМ связаны с равенством нулю
одного или более коэффициентов системы, за исключением случаев, связанных с наклонами
асимптот изоклин вертикалей и горизонталей, а следовательно, с ограничением
функциональных возможностей ТИОС, представленной данной ОИМ. Так k1 связан с
обеспечение доступа к ресурсам, k2 связан с реализацией функции обучения, l1 отражает
реализацию функции создания поддержки и хранения ресурсов, а l2 характеризует
реализацию функции совместного решения задач в результате телекоммуникационного
взаимодействия. Для реализации такой многоплановой функции как поддержка онлайнового
сообщества предполагает, что все коэффициенты ненулевые.

а) б)
Рисунок 1. Фазовый портрет грубой ОИМ: а) k1=0.15, k2=1, k3=0.5, l1=2.5, l2=0.4, l3=0,2; б)
k1=1, k2=1, k3=0.7, l1=5, l2=0, l3=0,9
Качественное исследование ОИМ позволило выделить следующие ключевые
характеристики ТИОС, которые могут быть положены в основу их классификации,
сравнительного анализа и формирования критериев качества: наличие и координаты
состояния устойчивого равновесия в первом углу координатной плоскости (y0,y1) и
жизнеспособность (ТИОС будем считать жизнеспособной, если ни одна из макропеременных
не стремится к 0 при t→∞).
Рассмотрим последовательно все сложные состояния равновесия, сгруппировав их
относительно равенства нулю каждого из коэффициентов, что позволит определить
особенности динамики развития ТИОС, соответствующей данной ОИМ, в которой не
реализуются те или иные функции. Рассмотрим также в связи с какими условиями и для каких
состояний равновесия существуют сложные особые точки, порождаемые равенством нулю
каждого из коэффициентов системы. Сформируем полный перечень ситуаций порождающих
сложные состояния равновесия (см. Таблица 1).

100
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Таблица 1. Сложные состояния равновесия.
Ключ. Доп. Характеристика фазового Устойчивость Комментарий
пара- условия портрета (жизнеспо-
метр (тип бифуркации) собность)
Сложные состояния равновесия в Утрата устойчивого Среда сохраняет постоянное
k 2 l1 состояния равновесия количество участников, которых
y0 = = ; в конечной области недостаточно для обеспечения
k 2 l 1 бесконечности. 1, 2 k 3 l 3
= необходимого разнообразия
k 3 l3 y11, 2 = ±∞ осуществления экспертизы ресурсов
При нарушении равенства имеем – их количество растет
бифуркацию «от бесконечности» неограниченно.
для одной из особых точек.
Устойчивые состояния равновесия Существует Отсутствует доступ к ресурсам и
k 2 l 1 – прямая y0 = k 2 l 1 устойчивое состояние совместное решение задач. Ресурсы
= = . равновесия для создаются локально на базе
k 3 l3 k 3 l 3
любых начальных имеющихся и распространяются
значений путем межличностного
l2=0 информационного взаимодействия
k1=0
(консультационные ТИОС)
Единственная устойчивая особая Среда Отсутствует приток носителей
k2=0
точка (0,0). нежизнеспособна. информации и воспроизводство
l1=0
ресурсов.
k2=0 y0 постоянно и равно начальному Есть устойчивое Закрытая проектная группа с
k3=0 значению y 0 t0 . Для равновесие при неизменным составом участников.
l1 При недостаточном количестве
l1 y0t0 > участников недостаточна экспертиза
∀y0t0 > существует устойчивое l3
l3 ресурсов – их количество растет
состояние равновесия неограниченно.
l 2 * y0t0 2
y11 = .
− l 1 + l 3 * y0t0
- Седло-узел в особой точке (0,0). Присутствует Не реализуется функция обучения.
Бифуркацию двукратного состояния устойчивое
равновесия типа седло-узел, равновесие в первом
который распадается на два грубых углу при k3*l3>l2*k1.
состояния равновесия.

l1=0 Вырожденный седло-узел в начале Присутствует Отсутствует локальный прирост


координат. Бифуркация устойчивое ресурсов и межличностное
двукратного состояния равновесия равновесие в первом информационное взаимодействие, т.е.
типа седло-узел, который углу при k3*l3>l2*k1. не реализуется функции
распадается на два грубых продуцирования ресурсов и
состояния равновесия. обучения. Продуцируются ресурсы
для широкого доступа как результат
совместного решения задач с
k2=0 использованием компьютерных
коммуникаций.
k3=0, Количество носителей информации Все точки оси y0 Отсутствуют какие бы то ни было
l2=0 имеет тенденцию к росту, пока являются межличностные коммуникации.
количество ресурсов не достигнет устойчивыми
нуля. особыми точками.
l1=0, Значения обеих макропеременных Имеется единственная Реализуется только доступ к
l2=0 стремятся к 0 при t→∞. особая точка (0,0). информационным ресурсам, как
Она устойчива. правило распределенным.
l3=0 Этот случай аналогичен п. 5 для Отсутствует Отсутствие экспертизы ресурсов
особых точек (y02,y12) и (y03,y13), а устойчивое ведет к неограниченному росту обеих
устойчивый узел перемещается в равновесие в первом макропеременных, что может
третий угол координатной углу. затруднять управление ТИОС.
плоскости. Неограниченный рост количества
участников ТИОС затрудняет
реализацию функций среды ТОО.

101
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
– Неустойчивый седло узел в особой Присутствует Отсутствует локальное
точке (0,0), узловой сектор слева от устойчивое воспроизводство ресурсов.
оси y1. Таким образом, имеем равновесие в первом
бифуркацию двукратного состояния углу при k3*l3>l2*k1.
равновесия типа седло-узел,
который распадается на два грубых
состояния равновесия.
(k3*l3- Неустойчивый седло узел в особой Присутствует Отсутствует локальное
l2*k1)* точке (0,0), узловой сектор слева от устойчивое воспроизводство ресурсов.
(l3*k2- оси y1. Имеем бифуркацию равновесие в первом Неравенство определяет положение
l2*k1)> двукратного состояния равновесия углу при k3*l3>l2*k1. второй особой точки.
0 типа седло-узел, который
распадается на два грубых
состояния равновесия.
l3*k2< Сложный устойчивый узел в Присутствует Неравенство влияния не оказывает.
l2*k1 первом углу координатной устойчивое
плоскости. равновесие в первом
углу при k3*l3>l2*k1.
l3=0 Неустойчивый седло узел в особой Устойчивое Хотя отсутствует локальное
l1=0 точке (0,0), узловой сектор слева от равновесие в первом воспроизводство ресурсов,
оси y1. Таким образом, имеем углу отсутствует. отсутствие экспертизы ресурсов
бифуркацию двукратного состояния ведет к неограниченному росту обеих
равновесия типа седло-узел, макропеременных, что может
который распадается на два грубых затруднять управление ТИОС.
состояния равновесия.
l1+l3=0 Если k1=0, при постоянном росте При k1=0 устойчивое При l2=0 количество ресурсов
и y1, y0 будет стремиться к значению равновесие определяется начальным значением и
k1*l2=0 k2 отсутствует, при l2=0 остается постоянным, что возможно,
lim y0(t ) = . Траектории и при одновременном например, при обучении
t →∞ k3
системы устойчивы, но устойчивое l1=0 и k1=0 имеем фундаментальным дисциплинам и
равновесие отсутствует. бесконечное регулярном обновлении
Если l2=0, количество ресурсов y1 множество состояний административно-организационной
остается постоянным, а y0 растет, устойчивого информации. Равенство нулю k1
пока не достигнет точки равновесия. ограничивает рост носителей
равновесия, которые расположены информации, что затрудняет
либо на изоклине вертикалей либо реализацию экспертизы ресурсов.
k2
на прямой y0 = , когда и k1=0.
k3
l3*k2> Седло в четвертом углу ТИОС При отсутствии совместного решения
l1*k3 координатной плоскости и нежизнеспособна – задач данное соотношение
устойчивый узел на оси y0. y1 → 0 . коэффициентов не обеспечивает
должный прирост ресурсов.
Поскольку количество носителей
информации стремится к
фиксированному значению,
восстановить жизнеспособность
можно путем ослабления экспертизы
или интенсификации
воспроизводства ресурсов.
l3*k2< Сложное седло на оси y0 и Всегда присутствует Данные ограничения не сказываются
l1*k3 устойчивый узел в первом углу состояние отрицательно на функционировании
координатной плоскости. устойчивого ТИОС.
l2=0 равновесия в первом
углу координатной
плоскости.
l3*k2=l1 Двукратное состояние равновесия ТИОС При отсутствии совместного решения
*k3 k2 нежизнеспособна – задач данное соотношение
на оси y0 с координатами ( ,0 ) . y1 → 0 . коэффициентов не обеспечивает
k3
Устойчивый узловой сектор должный прирост ресурсов.
расположен над осью y0, седловой – Поскольку количество носителей
под осью. Тип бифуркации – седло- информации стремится к
узел распадается на два грубых фиксированному значению,
состояния равновесия ). восстановить жизнеспособность
можно путем ослабления экспертизы
или интенсификации
воспроизводства ресурсов.

102
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
– Состояние равновесия (y01,y11) Траектории Экспертиза ресурсов и отток
смещается в бесконечность – устойчивы, но носителей информации недостаточны
бифуркация «от бесконечности». состояние равновесия для ограничения экспоненциального
в первом углу роста обеих макропеременных.
отсутствует.
k3*l3= l3=0 Сложное седло. При равенстве Траектории Отсутствует экспертиза ресурсов.
l2*k1 нулю k1, а также k1 и l2 устойчивы, но При отсутствии доступа к ресурсам
k2 состояние равновесия рост y0 ограничен. Равенство нулю l2
y0 → , y1 → ∞ . При в первом углу не может сдержать
k3
отсутствует. экспоненциальный рост ресурсов и,
равенстве нулю только l2 обе
соответственно, растет и количество
макропеременные стремятся к
носителей информации.
бесконечности.

Дальнейшие исследования характера траекторий системы (1) позволит определить ее


поведение при различных соотношения коэффициентов и различных начальных значениях,
что послужит основанием для формирования критериев жизнеспособности ТИОС.
В заключение следует отметить, что использование методов нелинейной динамики, в
частности эволюционных моделей для описания процесса развития сложных систем, которой
и является, предоставляет возможности для
¾ оценки их текущего состояния;
¾ осуществления целенаправленного мониторинга;
¾ проведения сравнительного и прогностического анализа;
¾ выбора оптимальных начальных значений для минимизации времени достижения
требуемого состояния, на основе прогнозируемых коэффициентов полученных в
результате разработки бизнес-планов или системного анализа проектируемой ТИОС
(функции системного аналитика);
¾ определение необходимых значений коэффициентов системы для обеспечения
оптимальной динамики развития, т.к. при определенных условиях возможен интенсивный
рост количества информационных ресурсов, экспертиза которых не обеспечивается сразу,
и оно подлежат последующему изъятию, когда в результате развития ТИОС будет
достаточный прирост участников, обеспечивающих качественную оценку ресурсов;
¾ анализа эффективности использования тех или иных программных средств и/или методов
информационного взаимодействия в рамках конкретной ТИОС.

Литература

1. Колос В.В. Пространство телекоммуникационных информационно-образовательных


систем. Первая дистанционная научно-практическая конференция с международным
участием "Системы поддержки принятия решений. Теория и практика, СППР '2005",
июнь 2005 г., Украина, г. Киев. – С. 192-195.
2. Баутин Н.Н., Леонтович Е.А. Методы и приемы качественного исследования
динамических систем на плоскости. –М.: Наука, 1990, –486 с.

103
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Концепція побудови систем дистанційного навчання з
підтримкою інтерактивного розв’язання задач на прикладі
середовища «WebAlmir»
Круглик Владислав Сергійович, Зав. лабораторією технологій тестування програмних продуктів
Науково-дослідний інститут Херсонського державного університету

Abstract
In this paper the requirements for the architecture of distant learning systems are
described, using «virtual laboratories» for solving a certain class of educational tasks. It is
offered to realize systems of such type, using the client-server and file-server architecture. The
main concept of the system is the availability of educational materials from any point of the
world. Program interfaces are offered, which allow to realize remote work of users with the help
of only thin client. The advantages of use of thick client are considered and the necessity of its
creation is proved. The advantages of users’ work in the on-line mode and the off-line mode are
described. Questions of synchronization of information with the server during the user’s work in
the off-line mode are stated. The results of this work are realized in the distant learning system
for algebra “WebAlmir”.

Аннотация
В работе изложены требования к архитектуре систем дистанционного обучения,
использующих «виртуальные лаборатории» для решения некоторого класса учебных
задач. Системы такого типа предлагается реализовывать, используя архитектуры
клиент-сервер и файл-сервер. Основная концепция системы - доступность учебного
материала из любой точки мира. Предложены программные интерфейсы, которые
позволяют реализовать удаленную работу пользователей, используя только тонкого
клиента. Рассмотрены преимущества использования толстого клиента и доказана
необходимость его создания. Показаны преимущества работы пользователей в онлайн
режиме и в оффлайн режиме. Рассмотрены вопросы синхронизации информации с
сервером при работе пользователя в автономном режиме. Результаты работы
реализованы в системе дистанционного обучения линейной алгебре “WebAlmir”.

Вступ

Актуальним є застосування сучасних інформаційних технологій у тих сферах


розумової діяльності, які є найбільш складні для сприйняття, коли складність навчання
обумовлюється великою кількістю рутинної роботи. Велика кількість обчислень, яка
супроводжує відшукування розв’язку тієї чи іншої задачі, не дає можливості студенту
засвоїти сутність досліджуваних процесів і явищ, і як наслідок – не формує необхідних
знань і вмінь.
Поява нових технологій призводить до відповідних змін у різних сферах
виробництва, науки, культури та освіти. Повною мірою це стосується і вищої педагогічної
школи і, зокрема, організації її навчально-виховного процесу. Традиційні методичні
системи не відповідають вимогам сьогодення. Сучасні інформаційно-комунікаційні
технології в практиці роботи вищих педагогічних навчальних закладів використовуються
фрагментарно. Одним із дієвих підходів до його ефективного здійснення є компонентно-
орієнтоване навчання.

Концепція компонентно-орієнтованого підходу

Ідея компонентно-орієнтованого підходу полягає в такій організації навчального


процесу, за якої попередні, раніше засвоєні знання і способи діяльності повинні
використовуватися як новий інструмент для розв’язування завдань більш високого рівня.
Традиційні технології навчання також передбачають використання раніше засвоєних
104
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
знань, методів і прийомів. Наприклад, студент не може розв’язати систему лінійних
рівнянь, не застосувавши елементарні арифметичні дії. За такого навчання звичайною є
ситуація, коли під час розв’язування тієї чи іншої задачі доводиться проходити весь шлях
–– від елементарних перетворень і обчислень до останнього кроку одержання результату.
За компонентно-орієнтованого підходу у студентів (учнів) формується тип
мислення, який ґрунтується на пошуку, доборі та найбільш доцільному використанні
компонентів розв’язування попередніх задач у процесі розв’язування задач вищого рівня
складності. При цьому також формується уміння оформляти схему розв’язування
зазначеної складнішої задачі у вигляді завершеної нової компоненти, яка може бути
використана для розв’язування наступних задач.
Компонентно-орієнтований підхід вимагає виділяти на кожному етапі навчання
суттєве і несуттєве, сприяє формуванню абстракцій через створення власних чи
використання відомих, раніше створених компонент для розв’язування нової, складнішої
задачі. Одночасно він окреслює нову ідеологію розробки педагогічних програмних засобів
–– нового інструментарію, за допомогою якого можна не лише забезпечити ефективне і
результативне навчання, але й постійно оновлювати зміст навчальних предметів на основі
створення і використання нових компонент. При цьому забезпечується істотна
інтенсифікація процесу пізнання, підтримується індивідуальна траєкторія навчання через
можливість надання викладачем (учителем) для кожного з тих, хто навчається, того чи
іншого набору компонент.
Розв’язування задач кожного класу вимагає використання певного інструментарію.
Наприклад, для лінійних рівнянь це можуть бути елементарні перетворення, операції
додавання, віднімання, ділення та множення. Але схеми розв’язування задач кожного
класу можуть ставати компонентами (інструментарієм) для розв’язування задач іншого
класу більш високого рівня ієрархії та абстракції. У наведеному прикладі компонентами
можуть виступати схеми розв’язування задач таких класів: знаходження визначника
системи лінійних рівнянь, розв’язування системи лінійних рівнянь, знаходження
оберненої матриці тощо. Знання, навички та вміння, отримані в процесі вивчення певної
теми, перетворюються в компоненту, що використовується для розв’язування задач
наступного класу більш високого рівня складності. Таким чином, можна по-іншому
побудувати послідовність навчання, забезпечити можливістю обирати залежно від цілей
навчання, здібностей студентів та інших складових навчального процесу, які саме
компоненти повідомляти студентові, а які задачі він має розв’язати самостійно.
Зазначена проблема може розв’язуватися через призму виділення істотного і
неістотного в процесі розв’язування задач розглядуваного класу.
Можливість добору необхідних компонентів, причому персонально для кожного,
що підтримують процедуру розв’язування задач заданого класу, визначає принцип
компонентно-орієнтованого навчання, що базується на наступних засадах:
- необхідності виділення суттєвого і несуттєвого під час розв’язування задач;
- виборі компонентів розв’язання, що забезпечують необхідну глибину і
швидкість одержання результату;
- методично обґрунтованій системі визначення рівнів деталізації
розв’язування задач;
- можливості використання схем чи алгоритмів розв’язування раніше
розв’язаних задач як компонентів у розв’язуванні наступних задач;
- використання абстракцій, що відповідають ієрархії компонентів
розв’язування навчальних задач.
Ці концепції і покладено в основу програмної системи.

Архітектура системи

Для зменшення собівартості підготовки систем для дистанційної освіти, необхідно


виділити загальні функції для всіх педагогічних програмних засобів та написати
специфічні компоненти для кожної з них. При цьому важливо компоненти інтегрувати в

105
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
оболонку, яка б підтримувала наступні функції: легка інтеграція існуючих модулів, легка
модернізація існуючих модулів, можливість розширення системи за рахунок нових
модулів, контроль прав доступу до модулів (читання та зміна).
Аналіз конкретної предметної області дозволяє виділити компоненти, які необхідні
для правильної та повноцінної організації учбової діяльності. Надалі розглянемо більш
детально виділені нами компоненти та їх реалізацію.
Компонент для реалізації входу до системи. За допомогою цього компоненту
реалізується аутентифікація користувачів, та розподіл користувачів на групи.
Компонент безпеки. Використовується для авторизації користувачів та розподіл
прав доступу в залежності від групи, до якої належить користувач.
Компонент адміністрування. Використовується для загального керування всім
вузлом дистанційної освіти та організації взаємодії окремих компонент. Функціональність
також дозволяє додавання, видалення, редагування інформації про користувачів,
визначення прав користувачів на доступ до окремих компонентів.
Ці три модулі грають особливу роль, оскільки утворюють потужний каркас, який
забезпечує легке впровадження та зручну взаємодію компонент, призначених для
організації процесу навчання. Розглянемо тепер їх.
Компонент „Навчальний посібник”. Являє собою модуль для роботи з
структурованим гіпертекстом. За допомогою нього студент отримує необхідну теоретичну
допомогу.
Компонент „Задачник”. Є сховищем задач для конкретного предмету. Може бути
структурно та функціонально об’єднаним з компонентом „Учбовий посібник”.
Компонент „Зошит”. Служить для зберігання задач студента та роботи з ними. З
„Зошита” студент також може завантажити задачу в середовище для розв’язування задач.
Компонент „Середовище для розв’язування задач”. Являє собою
вузькоспеціалізований програмний модуль для розв’язку деякого класу задач конкретного
предмету. Важливою особливістю середовища розв’язування слугує те, що вона повинна
надавати інструментарій для рішення задач даної конкретної області та вміти перевіряти
розв’язок на кожному кроці розв’язання, надаючи допомогу в разі необхідності.
Методичні основи побудови системи розв’язання повинні ґрунтуватися на основі
компонентно-орієнтованого підходу.
Компонент для проведення моніторингу.
Компонент для групового обговорення проблем.
Генератор завдань. Компонент призначено для генерації завдань в задачнику.
Працювати з компонентом може лише викладач.
Для успішної реалізації наведених вище компонентів і розміщення їх в мережі
Інтернет виберемо за основу архітектуру клієнт-сервер. В даному випадку програмою
клієнтом є Web – броузер. Постає питання, які з компонентів потрібно розмістити на
сервері, а які на клієнті, а також де саме розмістити дані, з якими працює користувач. Ці
питання були вирішені наступним чином. Всі дані, з якими працює користувач,
розміщенні і зберігаються на сервері. Клієнт лише має засоби для контролю над даними,
інструментарій для управління даними. До клієнтської частини було віднесено такі
компоненти: середовище для розв’язування задач та генератор завдань. Такий вибір
викликаний з вимогою до швидкодії. Якщо ці компоненти розміщені на клієнті, то всі
операції над даними (формування та вирішення задачі) відбуваються без передачі даних
на сервер, що дуже важливо для підвищення швидкодії при повільному Інтернеті.

106
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Схема взаємодії клієнт-сервер, що використовується

Середовищ Генератор Відображення та засоби


е завдань редагування даних модулів
розв’язува-
ння задач

Клієн

Зошит Задачни Дискусії Монітори


к нг

База
даних
Навчальн
Бізнес-логіка
ий
посібник

Сервер

Середовище для розв’язування задач курсу „Лінійна алгебра” є уніфікованим


середовищем для розв’язування задач з лінійної алгебри. Прототипом даного середовища
є середовище, розроблене під операційну систему MS-DOS Співаковським О.В., яке вже
протягом тривалого часу використовується при проведені практичних занять на фізико-
математичному факультеті Херсонського державного університету.
Середовище повністю підтримує розв’язування наступних задач над полем
раціональних чисел: розв’язати систему лінійних рівнянь; знайти визначник матриці;
побудувати обернену матрицю; найти характеристичний многочлен; знайти власні
вектори; знайти ранг матриці; побудувати жорданову форму; ортогоналізувати лінійну
оболонку.
В „Середовищі для розв’язування задач” існує можливість інтерактивної допомоги
– режим роботи „Експерт”. Цей режим вмикається студентом в ситуації, коли він не може
продовжити розв’язання задачі. В цьому випадку програма оцінює існуючу ситуацію та
виконує наступний крок рішення. Середовище повністю підтримує принципи
компонентно-орієнтованого навчання.
Впровадження середовища в Інтернет-оболонку дозволяє використовувати його як
в мережі Інтернет так і в локальній мережі університету.
Розроблена модель курсу «Лінійної алгебри» забезпечує: поглиблення і
розширення теоретичної бази курсу, в першу чергу за рахунок скорочення часу на
використання рутинних операцій; використання систем віддаленого доступу до
структурованої навчальної інформації для студентів і викладачів, як у синхронному, так і

107
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
в асинхронному режимах; можливість виділення навчальних одиниць, які можуть
використовуватися як компоненти розв’язування задач більш високого рівня складності;
використання комп’ютерно-орієнтованих програм навчального і професійного
призначення під час вивчення курсів вищої математики; підвищення практичної
значущості результатів навчання.

Література

1. О.В. Співаковський . Підготовка вчителя математики до використання


комп’ютера у навчальному процесі. //Комп′ютер у школі та сім′ї.-1999.-№2(6), с. 9-12.
2. Співаковський О.В., Львов М.С., Кравцов Г.М., Крекнін В.А., Гуржій
Т.А.Зайцева Т.В.Кушнір Н.А., Кот С.М. Педагогічні технології та педагогічно–орієнтовані
програмні системи: предметно–орієнтований підхід. // Комп’ютер у школі та сім’ї. –
2002.– №2 (20). – С. 17–21.
3. Співаковський О.В., В.А. Крекнін. Лінійна алгебра: Навчальний посібник. –
Херсон: Айлант, 1997.– 148 с.
4. Співаковський О.В., Крекнін В.А., Черниш К.В. Збірник задач і вправ з
лінійної алгебри: Навчальний посібник. – Херсон: Айлант, 2000–206 с.

108
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Інформаційні технології в школі: розвиток творчих здібностей
учнів в процесі графічного конструювання
Литвиненко Наталія Іванівна, науковий співробітник,
Заріцька Світлана Іванівна, молодший науковий співробітник,
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем Національної академії наук
України та Міністерства освіти і науки України, м.Київ

Abstract
In article the problem of practical realization personality oriented approach with use of
modern information technologies is discussed.
The given work presents the author's approach to use of graphic and multimedia
environments for development of creative abilities of pupils by their involving in process of
graphic designing and modeling of pictures of the world.
Authors have a multi-year operational experience in primary and secondary school.
The developed learning programs and methods are supported by results of long-term
pedagogical experiment on the basis of secondary school 132, Kiev, Ukraine.

Аннотация
В статье обсуждается вопрос практической реализации личностно-
ориентированого обучения с использованием современных информационных технологий.
Данная работа описывает авторский подход к использованию графических и
мультимедийных сред для развития творческих способностей учащихся путем
вовлечения их в процесс графического конструирования и моделирования картин мира.
Авторы имеют многолетний опыт работы в младшей и средней школе.
Разработанные учебные программы и методики подкреплены результатами
многолетнего педагогического эксперимента на базе средней школы №132 города Киева.

1. Основні риси творчої особистості

Розвиток та виховання здібних і талановитих дітей відповідає потребі формування


творчого потенціала демократичного суспільства, забезпечує можливість інтенсивного
соціального та науково-технічного прогресу, подальшого розвитку науки та культури, всіх
галузей виробництва й суспільного життя.
Майбутнє держави, надії на покращення умов життя та новий рівень розвитку
суспільних відносин пов’язані саме з творчомислячими молодими людьми, які повинні
прийти в усі сфери виробництва. Водночас без пристрасті до творчості людина не зможе
сьогодні продвинутися в області навіть самих вузьких і суто технічних знань. Творчі
здібності нині все більше цінуються в усіх галузях життя. Тому створення умов для
розвитку творчих здібностей особистості, - одне з найважливіших завдань сучасної освіти.
Відомо, що рівень розвитку творчих здібностей особистості дитини визначається
не лише спадковістю, а й системою виховання в сім’ї, та залежить від змісту і методів
навчання. Про це свідчать, зокрема, результати серії педагогічних експериментів з
розвитку творчих здібностей дітей (оцінювання результатів здійснювалось за допомогою
системи вимірювання творчих здібностей Е. Торренса) [1,2].
Використовуючи різні методи навчання, у тому числі метод проектів та ігрові методи,
можна систематично, цілеспрямовано розвивати у дітей рухливість і гнучкість мислення,
вчити їх міркувати, не зубрити, а мислити, самим робити висновки, знаходити нові
оригінальні підходи, докази і т.д.
Велике значення для розвитку творчих здібностей дитини має рівень розвитку
уваги, пам’яті, уяви. Саме ці якості, за даними психологів, є основою розвитку
продуктивного мислення, творчих здібностей учнів і підвищують творчо-пошукову
активність [3].
Особливу роль в структурі інтелекту відіграє уява, зокрема в розвитку та реалізації
його прогностично-перетворювальної функції.
109
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Під уявою розуміємо пізнавальний процес створення образів предметів, ситуацій,
обставин шляхом встановлення нових зв’язків між відомими образами та знаннями.
На думку Г.Сельє [4], уява є провідною рисою творчої особистості.
Крім того, уява, що виникає на ранніх вікових рівнях, є основою професійної уяви
та, водночас, теоретичного мислення на всіх етапах розвитку особистості.
Одним із основних критеріїв творчості є також оригінальність мислення – здатність
давати відповіді, що далеко відхиляються від звичайних. Оригінальність виражає ступінь
несхожості, нестандартності, несподіваності пропонованого рішення серед інших
стандартних рішень. Оригінальність народжується з подолання “правильного”,
очевидного, загальноприйнятого.
Іншими якостями творчого мислення вважаються гнучкість, швидкість, глибина
мислення (відсутність скутості, стереотипності), рухливість.
Всі ці якості характеризують творчу особистість.

2. Конструювання як основний вид діяльності в сучасному комп’ютерному


середовищі

Однією зі сфер, де на ранніх стадіях життя виявляється творча активність дітей, є


образотворче мистецтво. Як відомо, всі діти малюють. Малювання є основним засобом
вираження себе у ранньому віці. Полюбляють діти і конструювати. Неперевершеним
інструментом розвитку логічного мислення та дитячої уяви були і залишаються Кубики.
Тому, на нашу думку, цілком природним є залучення дітей до опанування та
використання сучасних графічних систем і електронних конструкторів, що дають
фактично невичерпні можливості створення малюнків та композицій.
Створення малюнку в сучасній графічній системі значно відрізняється від
традиційного малювання. Хіба що малювання “від руки” в растровому графічному
редакторі нагадує малювання на папері. Як тільки дитина опанувала комп’ютерні
знаряддя малювання (шаблони, форми тощо), та навчилась тиражувати фрагменти
малюнка (копіювання/вставляння) з використанням трансформації, вона вже не
відмовиться від використання цих можливостей. Тому з певними застереженнями, можна
вважати процес створення зображення в графічному середовищі конструюванням.
Широкі можливості для графічного конструювання та моделювання надають і
сучасні мультимедійні середовища. Поєднуючи різні види інформації (текст, малюнок,
звук, анімація), мультимедійні системи дозволяють вільно пересуватися з одного
семантичного рівня знань на інший, встановлювати власні мисленеві зв’язки між подіями,
явищами тощо, моделювати явища та події з відмінними від реальних характеристиками
та результатами.
Робота в таких середовищах, з одного боку, сприяє опануванню сучасними
технологіями для розв’язання практичних задач, формуванню системно-інформаційної
картини світу, системного та об’єктно-орієнтованого мислення, пізнавальної активності та
творчих компонентів мислення. З іншого боку, це сприяє формуванню стійкого інтересу
до навчання, що є необхідною умовою практичної реалізації особистістно-орієнтованого
навчання [5].
Основною формою діяльності користувача в сучасному мультимедійному
середовищі також є конструювання.
Конструювання – найважливіша діяльність людини і нам здається, що її роль у
процесі розвитку творчої та пізнавальної активності дитини має бути значно більшою.
Особливо, якщо врахувати, що поняття конструювання можна узагальнити, включивши
до нього, наприклад, і будь-яке створення тексту, малюнку чи мелодії і побудову
людського знання взагалі. Цей підхід може бути досить плідним якщо використовувати
можливості сучасних інформаційних технологій. Будемо розуміти конструювання як
створення чогось нового з даного набору базових елементів - блоків, деталей,
геометричних фігур, фрагментів малюнків, музичних фрагментів тощо. До базових
елементів застосовується набір операцій: виокремлення, переміщення, копіювання,

110
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
вставляння/вилучення, трансформація (масштаб, поворот, симетрія, перспектива та ін.).
Бібліотека базових елементів може поповнюватись і викладачем, і учнем. Конструювати
можна як об’єкти, так і процеси.
Комп’ютер надає необмежений набір інструментів конструювання, доступ до
існуючих інформаційних середовищ і вихід у позакомп’ютерну реальність (музеї,
бібліотеки, фільмотеки і т.п.). Звідси надзвичайно широкі перспективи метода проектів в
організації позашкільної дитячої творчості, у залученні дітей до образотворчого
мистецтва, мистецтва сучасного дизайну, театрально-декоративного мистецтва та інших
видів мистецтва, моделювання картин світу.

3. Розробки та результати

Автори працюють над розробкою та впровадженням у шкільну освіту методики


неперервної довгочасної підготовки учнів 1-11 класу до активного використання
перспективних інформаційних технологій. Дана методика грунтується на засадах
педагогіки розвитку і дотриманні принципів педагогічної доцільності та дозованості
використання комп’ютера на уроці відповідно до вікових особливостей учнів.
Нами розроблено авторські програми:

• “Конструювання на комп’ютері”. Програма інтегрованого навчально-розвиваючого


курсу для 1-4 класів середньої загальноосвітньої школи. Автори: Гриценко В.І.,
Заріцька С.І., Литвиненко Н.І., Стрижак О.Є.
Програму курсу рекомендовано Київським Міжрегіональним Інститутом
удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка (Протокол № 9 засідання кафедри методики
викладання природничо-математичних дисциплін від 23 травня 1996 року) та
зареєстровано права автора у Державному департаменті інтелектуальної власності
(Свідоцтво № 9069 від 25.12.2003).

• "Основи інформатики та обчислювальної техніки". Програма навчального курсу


для 5 - 7 класів середньої загальноосвітньої школи. Автори: Гриценко В.І., Заріцька С.І.,
Литвиненко Н.І.
Програму курсу рекомендовано Науково-Методичною Радою Міністерства освіти
та науки України (протокол № 7 засідання комісії з інформатики від 21 січня 1999 р.) та
зареєстровано права автора у Державному департаменті інтелектуальної власності
(Свідоцтво № 9070 від 25.12.2003).
Розроблені методики закріплені результатами багаторічного педагогічного
експерименту на базі середньої загальноосвітньої школи №132 м. Києва.
Особливість авторського підходу полягає у використанні можливостей сучасних
графічних і мультимедійних середовищ для розвитку творчих здібностей учнів шляхом
залучення останніх до процесу графічного конструюваня та моделювання картин світу [6].
В основі підходу лежить використання методу проектів як такого, що сприяє практичній
реалізації особистістно-орієнтованого навчання [7].
Роль учителя полягає в організації навчальної діяльності школярів та
індивідуальній роботі з кожним учнем, створенні таких проблемних ситуацій, які
вимагали б від учня досліджень та набуття нових знань і сприяли, таким чином, розвитку
мисленевих і творчих здібностей дитини, створенні атмосфери захопленності та відчуття
учнем “повної” свободи в процесі реалізації творчих проектів.
Основні графічні та мультимедійні середовища, що використовуються у
навчальному процесі:

• Elcon (Electronical constructor) – 1 - 4 клас;


• Tangram – 3 - 4 клас;
• Drawing for children – 4 - 5 клас;
• Paint – 5 - 6 клас;
111
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
• Fanta – 6 - 7 клас;
• Adobe Photoshop – 7 - 9 клас;
• Adobe Illustration – 8 - 9 клас;
• Corel Draw – 7 - 9 клас;
• Corel Bryce – 8 - 9 клас;
• 3D Max Studio – 9 -11 клас;
• Macromedia Flash MX – 9 -11 клас.

Авторами розроблено систему завдань з графічного конструювання для учнів


різних вікових категорій, що складається з двох частин.
I частина: вправи та завдання, що активізують творчу уяву й дозволяють
опанувати техніку створення зображень (малюнок, композиція, анімація) у конкретному
графічному чи мультимедійному середовищі.
Це завдання типу ”збери картинку”, “домалюй”, вправи з точкою, лінією,
геометричними фігурами, плямами, формами, кадрами фільму передача відчуттів за
допомогою кольору, звуку тощо.
II частина: творчі завдання, що вимагають володіння технікою створення
зображень і передбачають реалізацію індивідуального чи колективного проекту в
графічному та/або мультимедійному середовищі.

Приклади творчих учнівських проектів з графічного конструювання та моделювання


картин світу:

• створити силуети об’єктів навколишнього світу за власним задумом з


використанням даного набору графічних елементів;
• створити художню композицію на задану/обрану тему (орнамент, натюрморт,
пейзаж та ін.) за власним задумом;
• підібрати вбрання для героїв літературного твору, чи персонажів п’єси;
• відтворити на екрані сцену з твору/п’єси/фільму;
• підібрати декорації для певної сцени з відомого літературного твору чи вистави;
• створити коллаж із даних, або створених власноруч графічних зображень;
• сформувати кадри фільму за заданим/власним сценарієм;
• озвучити сюжет (підібрати музичні фрагменти для озвучення сюжету);
• зробити музичне оформлення фільму абофрагменту фільма;
• моделювання одягу, пейзажу, інтер’єру тощо.

Особливість творчих робіт і завдань полягають у тому, що вони носять відкритий


характер, тобто мають стільки варіантів відповідей, скільки дітей їх виконує.
Слід відзначити, що при цьому роль учителя – не тільки зрозуміти й прийняти
різноманітні рішення, але й показати учням правомірність цих рішень та навчити
захищати нестандартні рішення.
Такий підхід до організації навчального процесу з використанням сучасних
інформаційних технологій у школі дає можливість залучити дітей до творчої діяльності,
що є необхідною умовою формування різних якостей творчого мислення.
Мобілізуючи великі затрати розумової діяльності, графічне конструювання та
моделювання картин світу прискорює процеси розвитку просторового мислення,
образного бачення (уяви), розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття
гармонії.
Робота в графічних і мультимедійних середовищах допомагає учням опанувати
технологічними, раціональними прийомами побудови композицій, без яких неможливий
політ дитячої думки, фантазії. Навички, набуті дітьми з перших кроків знайомства з
комп’ютерною графікою, закріплюються в міру дорослішання і поступового розширення

112
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
уявлень про світ, про життя, про себе, - про усе, що можна зобразити та висловити до
цього своє ставлення.
Чотири роки тому було започатковано Всеукраїнську олімпіаду з комп’ютерної
графіки серед учнів 6 - 11 класів середніх загальноосвітніх шкіл.
Відтоді середня школа №132 за кількістю призерів цієї олімпіади випереджає інші
школи, ліцеї та гімназії м. Києва. Відсоток призерів від загальної кількості шкільної
команди щороку зростає, водночас збільшується чисельність команди на заключному
III-му етапі олімпіади:

Всеукраїнська
Кількість учнів
олімпіада
сзош №132 З них Отримали
з комп’ютерної Навчальний
м. Києва, стали заохочувальний
графіки рік
що вийшли призерами диплом
серед учнів
у III тур
6-11 класів (III тур)

I олімпіада 2001-02 5 3 60% -

II олімпіада 2002-03 6 4 66,7% -

III олімпіада 2003-04 9 7 77,8% 1

IV олімпіада 2004-05 14 12 85,7% 1

У 2004-05 навчальному році 14 учнів середньої загальноосвітньої школи №132


вибороли право взяти участь у III заключному турі Всеукраїнської олімпіади з
комп’ютерної графіки (Київська міська олімпіада). Наші вихованці посіли 12 призових
місць:
1-х місць – 5 (у тому числі 2 Гран Прі)
2-х місць – 4
3-х місць – 3,
та отримано заохочувальний диплом.
Це свідчить про зростання інтересу до комп’ютерної графіки та досить серйозний
рівень підготовки наших учнів.
Можна з переконаністю сказати, що із творчо розвинутих дітей виростуть творчі
люди, незалежно від того, якій саме професії вони присвятять своє подальше життя.

Висновки

1. Багаторічний досвід використання комп’ютерних технологій навчання та


розробка й впровадження власних методик і програм у середній загальноосвітній школі
дозволяють авторам стверджувати, що педагогічно обгрунтоване та дозоване
використання сучасних комп’ютерних середовищ може значною мірою сприяти розвитку
творчих здібностей дитини.
2. Цікавість учнів до опанування графічних та мультимедійних середовищ є
природньою і має бути використана в цілях сприяння творчому розвитку дітей.
3. Одним із шляхів практичної реалізації особистістно-орієнтованного навчання,
створення сприятливих умов для реалізації та розвитку творчих здібностей учнів є
залучення останніх до здійснення індивідуальних та колективних проектів в середовищі
сучасних графічних та мультимедійних систем.

113
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Література

1. Шумакова Н. Б. Развитие одаренности детей младшего школьного возраста в условиях


экспериментального обучения // Новые исследования в психологии и педагогике. 1991.
№ 1. С. 44 – 50.
2. Шумакова Н.Б., Щебалнова Е.И., Щербо Н.П. Исследование творческой одаренности с
использованием тестов П. Торренса у младших школьников. // Вопросы психологии. 1991,
№ 1, с. 27–32.
3. Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту. Монографія.- К.: Нора-Друк, 2003. –
298 с.
4. Селье Г. От мечты к открытию: Как стать ученым. Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1987.-
368 с.
5. Андрусенко Т. Б., Зарицкая С.И., Литвиненко Н.И. Интеграция знаний на базе
комп’ютерных учебных сред. // Сборник материалов Международного совещания
“Телематика и непрерывное образование”, 15-17 октября 2001 г., Киев, - с. 76-80.
6. Заріцька С. І., Литвиненко Н. І.. Комп‘ютер у початковій школі: аспекти використання
// Початкова освіта, 2004, № 9 (249), с. 24-25.
7. Епштейн М. Метод проектів у школах XX століття. // Відкритий урок. 2004, № 5-6, с.
12-17.

114
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Дистанційні технології професійної освіти молоді: окремі
проблеми та шляхи їх подолання
Любчак Володимир Олександрович, декан механіко-математичного факультету, науковий радник Центру
комп’ютерних технологій Сумського державного університету, канд. ф.-м. наук, доцент;
Купенко Олена Володимирівна, докторант кафедри соціальної педагогіки Харківського національного
педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, науковий радник лабораторії дистанційного навчання
Центру комп’ютерних технологій Сумського державного університету, канд. пед. наук;
Півень Андрій Григорович, начальник Центру комп’ютерних технологій Сумського державного
університету;
Кліменченко Олена Володимирівна, фахівець першої категорії лабораторії дистанційного навчання
Центру комп’ютерних технологій Сумського державного університету.

Abstract
Providing distant technologies for professional youth education, Sumy State University
has experience that shows certain advantages, problems and ways to solve them. In this report
authors concentrate on two problems. The first problem is that distant education requires from
student rather high skills of individual cognitive activity. But it is not uncommon that students
don't have the needed level of cognitive independence. Possible solutions to overcome this
situation are examined: 1) attracting students to plan their own cognitive activity; 2) using
certain means to stir up cognitive activity of youth. Second problem is that potential of
computer-based tools to raise quality of education and train constructively competitive specialist
is not fully exploited in distant education. In response to given problem this report shows
experience in organizing teachers' investigation of computer-based tools potential. That work is
intended in the first place to investigate possibilities and create set of computer tools to organize
student's reproductive cognitive work (http://dl.sumdu.edu.ua/demo/). Next, having solid
foundation of computer tools for student's reproductive cognitive activity, teachers and
methodologists of distant education elaborate methods and means to organize interaction
between tutor and student on creative level of cognitive and professional activities.
Report also shows how Sumy State University practice in providing distant form of
education enriches educational facilities of traditional internal and correspondence forms.

Анотація
Досвід Сумського державного університету щодо дистанційних технологій
професійної освіти молоді дозволяє поряд з певними перевагами говорити про проблеми
та шляхи їх розв’язання. Увагу зосереджено на двох проблемах. Перша полягає у тому,
що дистанційне навчання вимагає від того, хто навчається, високих навичок самостійної
пізнавальної діяльності. Однак далеко не завжди студенти володіють потрібним рівнем
пізнавальної самостійності. Можливим шляхом подолання означеного розглянуто:
залучення студентів до планування пізнавальної діяльності; використання певних
засобів активізації пізнавальної діяльності молоді. Друга проблема полягає в тому, що
потенціал комп’ютерних засобів щодо підготовки творчого, конкурентоспроможного
фахівця в дистанційному навчанні використовується сьогодні не повною мірою. У
відповідь на поставлену проблему наведено досвід організації роботи викладачів
університету: спочатку ведеться розроблення комп’ютерних засобів для організації
репродуктивної пізнавальної роботи студентів, а на наступному етапі - напрацювання
способів та засобів організації взаємодії викладача і студента на творчому рівні
пізнавальної та професійної діяльності.

Питання особливостей і переваг використання комп’ютерних засобів та


дистанційної форми навчання вивчається багатьма вітчизняними та іноземними
дослідниками. Науковці називають такі особливості: відокремленість тих, хто навчає, і
тих, хто навчається, у часі і (чи) у просторі; опора на комп’ютерні та телекомунікаційні
засоби; орієнтація на самостійну пізнавальну діяльність особистості. Серед важливих
переваг акцент робиться на такому: суттєві потенційні можливості дистанційного
навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; можливість
115
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
організації відкритого навчання, розширення аудиторії споживачів; інтеграція світових
освітніх послуг; зниження при певних умовах економічних витрат на організацію і
здійснення процесу навчання.
Сумський державний університет має досвід роботи студентів за дистанційною
формою починаючи з 2002-2003 навчального року. Поряд з впровадженням дистанційних
технологій як окремої форми навчання маємо практику використання комп’ютерних
засобів у денній і заочній формах. Накопичений досвід дозволяє окрім певних
особливостей говорити й про проблеми, а разом з тим про шляхи їх розв’язання та
переваги.

1. Проблема навчання на відстані

У монографії [1] наведено шість визначень поняття “дистанційна освіта”. У


чотирьох з них дистанційна освіта визначається як освіта в умовах відокремлення
викладача та студента у просторі та часі, навчання на відстані. Така умова вимагає
достатньо високого рівня пізнавальної мотивації студента та його навичок самостійної
роботи. Про це свідчать і самі студенти. У проведеному нами опитуванні 31 особи, які
працювали з дистанційними курсами, 71% студентів наголосили, що успіх залежить від їх
самоорганізації. Однак практика свідчить, що далеко не завжди, за відсутності
регулярного (як у школі) контролю з боку викладача за обсягом виконуваної роботи,
студенти успішно оволодівають програмою дистанційного навчання. Тобто навички
самостійної діяльності студентів часто є недостатніми. Особливо гостро ця проблема
постає, коли студентами дистанційної форми навчання стають вчорашні випускники
загальноосвітньої школи. Як же подолати це протиріччя?
Можна, звичайно, відмовитися від дистанційної форми навчання для випускників
шкіл. Однак про дистанційне навчання говорять як про таке, що робить більш доступним
здобуття вищої освіти, а не як про навчання для вибраних категорій. Отже фахівці в цій
області мають, на нашу думку, розширювати, а не звужувати коло споживачів навчальних
послуг у дистанційній формі. Можна очікувати поки середня школа буде готувати своїх
випускників з таким рівнем самоорганізації, який “задовольнить” дистанційну форму
вищої освіти. Однак сподіватися на популяризацію нової форми навчання за таких умов
не доводиться.
Вважаємо за потрібне, проектуючи педагогічні технології дистанційного навчання,
включати в ці технології засоби активізації самостійної роботи студентів [3]. Разом з тим
необхідно розробляти засоби самостійного планування своєї навчальної діяльності
студентами. Відправною точкою для такої роботи може стати, наприклад, методологія
проектування дистанційних курсів викладачами, представлена у монографії [1]. Але
тепер, на етапі впровадження дистанційних курсів у навчання, проектувальниками своїх
цілей та способів їх досягнення мають стати самі студенти. Відповідна робота розпочата у
Сумському державному університеті у поточному навчальному році.

2. Проблема якості навчання

Щодо якості надання освітніх послуг за дистанційною формою дослідники


вважають, що вона має достатній потенціал бути не гіршою ніж денна форма навчання,
адже до розробки дистанційних курсів залучаються, як правило, кращі викладачі
навчального закладу. Та з іншого боку наголошується, що навчаючись дистанційно
студент позбавлений можливості безпосереднього спілкування з викладачем і це
достатньо серйозно впливає на якість навчання. На нашу думку, один з можливих виходів
з цієї ситуації надають комп’ютерні засоби навчання. Такі засоби забезпечують
організацію викладачем самостійної навчальної діяльності студентів на репродуктивному
рівні та оперативний зворотний зв’язок про результати виконання навчальних завдань.
Причому оперативність такого зв’язку може бути суттєво вищою ніж при
безпосередньому спілкуванні суб’єктів навчального процесу. Спеціальні засоби для

116
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
отримання консультацій викладача, вбудовані в комп’ютерні засоби навчання, сприяють
формулюванню студентами більш цілеспрямованих та конкретних запитань.
Лабораторією дистанційного навчання Сумського державного університету разом з
кафедрами університету накопичений досить значний арсенал комп’ютерних засобів
навчання – 80 комплектів лекційних курсів, 8,5 тисяч тестових завдань, 150 інтерактивних
тренажерів та лабораторних робіт (окремі приклади зазначеного наведено на сторінці
http://dl.sumdu.edu.ua/demo). Тим самим у викладача, який супроводжує студентів,
потенційно з’являється час для пошукової та творчої взаємодії з ними електронними
засобами. Робота ця може бути достатньо цілеспрямованою й враховувати потребу
студента щодо вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни. Однак, при цьому
виникають інші проблеми:
- щоб створити якісний комп’ютерний засіб навчання викладачу потрібен значний час і
додаткові навички, навіть якщо у цій роботі йому допомагають методисти дистанційного
навчання та програмісти;
- викладачі мають володіти досвідом організації пошукової та творчої взаємодії зі
студентами, якого далеко не всі набули в денному навчанні, пояснюючи це відсутністю
часу на таку роботу.
Розв’язання означеної низки проблем та суттєве підвищення переваг дистанційного
навчання вбачається у доповненні програм підвищення кваліфікації викладачів темами
щодо потенціалу комп’ютерних засобів навчання й організації пошукової та творчої
взаємодії викладачів зі студентами. Така робота вбачається актуальною не лише у зв’язку
з практикою впровадження дистанційної форми навчання, але й вимогами Болонського
процесу, де зроблено значний акцент саме на розвитку самостійності та творчості
майбутніх фахівців. Відомий досвід шодо використання проектної діяльності забезпеченої
телекомунікаційними мережами за Є.С. Полат [2] і практика евристичного навчання за
А.В. Хуторським (http://www.eidos.ru/).
Така робота є достатньо складною і вимагає додаткових ресурсів (окрім витрат на
придбання обладнання, розробку чи купівлю дистанційних курсів, підтримку
інфраструктури дистанційного навчання). Однак віддача від цієї роботи теж значна і
виявляється вона не лише у розвитку дистанційної форми навчання у окремому закладі і
державі в цілому. Напрацьовані методичні матеріали є надійним підґрунтям для
підвищення методичної бази навчального закладу в цілому для всіх форм навчання.
Сумський державний університет уже відчув це на собі. Розроблені дистанційні курси
дозволили розв’язати проблему організації самопідготовки студента, рентабельності
повторного вивчення того чи іншого курсу. Влітку 2005 року університет розмістив
напрацьовані комплекти лекційних матеріалів у локальних домашніх мережам міста Суми
(http://dl.sumdu.edu.ua/news/2005-12-07.shtml). Студенти нашого та інших університетів
міста отримали ці матеріали у вільний доступ.
Таким чином, впровадження дистанційної форми навчання не лише створює
додаткові переваги для студентів і закладів освіти, але й відкриває нові можливості:
- популяризація дистанційної форми навчання, розширення кола споживачів цієї форми;
- підвищення якості освітніх послуг завдяки формуванню у студента навичок
самостійної діяльності;
- активізація творчої діяльності майбутнього фахівця;
- розвиток методичної бази навчального закладу через створення комп’ютерних засобів
навчання, доступних студентам усіх форм навчання.
Напрямком подальшої дослідницької роботи для авторів та лабораторії
дистанційного навчання є напрацювання форм та методів організації пошукової та творчої
взаємодії викладачів та студентів, опосередкованої електронними засобами, дослідження
можливостей впровадження такої роботи у дистанційному навчанні та інших формах
навчання.

117
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

Література

1. Дистанционное обучение: теория и практика // В.И. Гриценко, С.П. Кудрявцева,


В.В. Колос, Е.В. Веренич. – К.: Наукова думка, 2004. – 375 с.
2. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб.
пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю.
Бухаркина, М.В. Моисеева, А. Е.Петров; Под ред. Е. С.Полат. – М.: Издательский центр
“Академия”, 2003. – 272 с.
3. Собаева Е.В. Активизация познавательной деятельности студентов в условиях
дистанционного обучения: Автореф. дис … канд. пед. наук: 13.00.09 / Харківський
державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 2001. – 19 с.

118
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Концепція та функціональні вимоги до шкільної системи
комп’ютерної алгебри (система ТерМ)
Львов Михайло Сергійович., Директор науково-дослідного інституту інформаційних технологій, кандидат
фізико-математичних наук, доцент,
Херсонський державний університет, Україна

Abstract
In the report the program-methodical complex ТеrM VII is represented, aimed at usage
during studying algebra in the 7-9th form. PMC ТеrМ is actually the system of computer algebra
of educational purpose. The structure of PMC ТеrМ VII and destination of its separate program
modules is viewed. Methodical principles and architectural solutions of PMC ТеrМ VII can be
used at development of a wide class of program systems of educational purpose.

Аннотация
В докладе представлен программно-методический комплекс Терм VII,
предназначенный для использования при изучении алгебры в 7-9 классах
общеобразовательной школы. ПМК Терм фактически – система компьютерной алгебры
учебного назначения. Рассмотрена структура ПМК ТерМ VII и функциональность его
отдельных программных модулей. Методологические принципы и архитектурные
решения ПМК ТерМ VII могут быть использованы при построении широкого класса
программных систем учебного назначения.

Анотація
У доповіді представлено програмно-методичний комплекс ТерМ VII, який
призначено для використання під час навчання алгебри у 7-9 класах загальноосвітньої
школи. ПМК ТерМ є фактично системою комп’ютерної алгебри навчального призначення.
Розглянуто структуру ПМК ТерМ VII та функціональність його окремих програмних
модулів. Перелічені типи навчальних задач, які підтримуються системою. Метологічні
принципи та архітектурні рішення ПМК ТерМ VII можуть бути використані при
побудові широкого класу програмних систем навчального призначення.

Вступ
Більшість традиційних комп'ютерних курсів з математики базуються на ідеях
програмованого навчання, хоча і використовують сучасні апаратні і програмні можливості
обчислювальної техніки і нові методи представлення знань. Найбільш розвиненою і
зробленою як з методичної, так і з технічної точок зору за такого підходу виявляється
лекційна частина курсу. Проблема адекватної підтримки практичних занять з математики
менш розроблена. Разом з тим саме практичні заняття складають найбільш велику за
обсягом та важливу за змістом складову частину методичної системи навчання
математики. Більш детально ці проблеми розглянуто в [1].
Математична практична діяльність учня полягає в розв’язуванні математичних
задач. Відомі системи комп'ютерної алгебри – Derive, Mathematica, Maple, MathCad та ін.,
значною мірою вирішують задачу підтримки професійної математичної діяльності,
пов'язаної із символьними обчисленнями і чисельними розрахунками. Вони надають
професіоналам можливості розв’язання широкого кола математичних задач.
Навчальна математична діяльність, однак, має певну специфіку. Метою учня є
побудова ходу розв′язання математичної задачі, а не одержання відповіді. Тому
математичні системи навчального призначення повинні підтримувати саме хід
розв’язування математичної задачі. Слід зазначити також, що професійні системи
комп’ютерної алгебри мають, як правило, англомовний інтерфейс та занадто дорогі для
використання в загальноосвітній школі. І це лише деякі з надоліків професійних
математичних систем, які роблять їх застосування в загальноосвітній школі практично

119
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
неприйнятним. Саме з метою уникнення цих недоліків і створено програмно-методичний
комплекс ТерМ VII (ТерМ). Фактично ТерМ є шкільною системою комп’ютерної алгебри.
Основне призначення системи TeрM - комп'ютерна підтримка практичних занять з
математики - тобто активної математичної діяльності користувача (учня, студента). У
процесі такого роду діяльності учень використовує теоретичні знання, придбані на
попередніх етапах навчання, для розв’язання практичних задач.
ПМК ТерМ VII може використовуватися вчителем на уроці у процесі пояснення
методів розв’язання алгебраїчних задач, для проведення самостійних і контрольних робіт.
Окремий модуль призначений для перевірки практичних вмінь учнів та надбання ними
навичок алгебраїчних перетворень.

1. Архітектурна модель ТерМ

ТерМ є сукупністю окремих програмних модулів, які взаємодіють. Концепцію


взаємодії модулів ТерМ представлено на рис 1.

Головне вікно
Персоніфікація, Вибір мови, Про авторів

Відкрити

Відкрити
Підручник Вправи

Завантажити Перевірити
Задачник Алгебраїчні
задачу обчислення
Алгебраїчний модуль
„Вправи”
Зошит Зберігти
задачу

Алгебраїчний модуль
Довідник режиму Автоматичний
Виконати
перетворення
Алгебраїчний модуль
Середовище Перевірити
режиму Перевірка
розв’язання
Розв’язати Алгебраїчний модуль
Розв’язувач Розв’язувач

Розв’язати Алгебраїчний модуль


Графіки Графіки

Сервер алгебраїчних
обчислень

Рис 1. Архітектурна модель ПМК ТерМ.

120
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
2. Склад та функціональність ПМК ТерМ
Основний вид діяльності користувача в ПМК – розв’язування математичної задачі.
Цей процес є послідовністю кроків, на кожному з яких користувач виконує деяке
перетворення математичного об'єкта – моделі математичної задачі. Таким чином,
основним програмним модулем ПМК є спеціальний модуль - Середовище розв’язання
(задач). Основні функції цього модуля – перевірка правильності перетворень, виконаних
користувачем, або автоматичне виконання перетворення за командою користувача.
Список припустимих перетворень надано у модулі Довідник, звідки користувач на
кожному кроці обирає потрібне перетворення. Редагування і перетворення алгебраїчних
виразів підтримуються спеціалізованим Математичним редактором.
Джерелом задач є Задачник - модуль системи, в якому представлені всі типи задач,
що підтримуються Середовищем розв’язання. Розв'язані задачі зберігаються в Зошиті
користувача. Перелічені вище програмні модулі безпосередньо підтримують процес
розв’язування задачі.
Важливим модулем системи є Навчальний посібник. У посібнику представлено
теоретичний матеріал. Виклад цього матеріалу доповнюється програмним модулем
Вправи. Мета кожної вправи в цій системі - усне розв’язування нескладних задач з даної
теми. Система перевіряє правильність відповіді.
Нарешті, ПМК містить програмні модулі (математичні інструменти) - Розв’язувач і
Графіки. Модуль Розв’язувач призначений для розв’язання (тобто отримання відповіді)
стандартних задач з алгебри. Модуль Графіки по суті є розв’язувачем задач аналітичної
геометрії. Відмінністю цього модулу є те, що розв’язування цих задач супроводжується
відповідними графічними побудовами.
Робота користувачів в системі персоніфікована. Кожен користувач має декілька
власних Зошитів.
Концепції, на яких базуються методи проектування та реалізації математичних
систем навчального призначення викладені в [2].

3. Можливості ПМК ТерМ


Для характерізації можливостей ПМК ТерМ VII як системи комп’ютерної алгебри
насамперед вкажемо на ті числові типи даних, які підтримуються. Це цілі числа
необмеженой довжини, звичайні дроби, змішані дроби, десяткові дроби, періодичні
десяткові дроби, квадратні радикали. Таким чином, працюючі в ПМК, можна
користуватися всіма формами представлення чисел, які має знати учень 7-9 го класів.

Середовище розв’язання
Засобами середовища можна розв’язувати всі типи стандартних задач, які
розглядаються в 7-9 му класах загальноосвітньої школи. Перелічимо ці стандартні задачі:
• Спрощення цілих алгебраїчних виразів.
• Обчислення значень алгебраїчних виразів із заданими значеннями змінних.
• Доведення цілих алгебраїчних тотожностей.
• Розв’язання лінійних, раціональних, квадратних рівнянь та радикальних рівнянь
простих типів.
• Розв’язання систем лінійних рівнянь та простих типів систем алгебраїчних рівнянь.
• Розв’язання лінійних нерівностей та систем лінійних нерівностей однієї змінної.
• Розв’язання квадратичних та раціональних нерівностей та простих типів
радикальних нерівностей.
• Розв’язання текстових алгебраїчних задач на складання алгебраїчних рівнянь або
систем алгебраїчних рівнянь з перевіркою правильності.
• Розв’язання задач на арифметичні та геометричні прогресії.

Умови задач для всіх вказаних типів, за винятком текстових задач, можна або
вводити з клавіатури в середовищі за допомогою спеціального діалогового вікна та

121
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
математичного редактора. Всі такі задачі та багато інших представлені в задачнику.
Окремо відзначимо, що задачник містить більш ніж 300 текстових задач на складання
алгебраїчних рівнянь або систем алгебраїчних рівнянь. Розв’язуючи таку задачу,
користувач, за допомогою спеціального діалогового вікна та математичного редактора має
самостійно скласти її математичну модель – рівняння або систему рівнянь. Перевірка
правильності математичної моделі здійснюється автоматично. Крім того, у разі, коли
учень не може скласти математичну модель самостійно, він може звернутися до системи,
яка представить йому правильну математичну модель для подальшого розв’язання.

Режими розв’язання:
Автоматичний режим: Користувач обирає деякий підвираз виразу і вказує на необхідне
перетворення. Система виконує це перетворення, якщо це можливо, і записує отриманий
вираз. Перелік можливих перетворень представлено в Довіднику.
Покрокова перевірка розв’язання: Користувач обирає деякий підвираз виразу і записує
новий рівносильний підвираз. Система перевіряє правильність даного перетворення. Якщо
воно вірне – записує отриманий вираз.
Змішаний режим: На кожному кроці користувач може вибрати і застосувати один із двох
вищевказаних режимів.
Задачник містить декілька сотен алгебраїчних задач для розв’язання в Середовищі
Розв’язання. Окрім задач, призначених для розв’язання на практичних заняттях, у
задачнику представлені тематичні контрольні роботи.
Проектування та розробка ТерМ виконано в лабораторії з розробки та
впровадження педагогічних програмних засобів науково-дослідного інституту
інформаційних технологій ХДУ за замовленням НМЦ організації та впровадження засобів
навчання МОіН України.
Автор висловлює щиру подяку своїм колегам проф. А.Співаковському, доц.
Г.Кравцову, доц. В.Крекніну, програмістам В.Песчаненко, А.Грабовському, Ю.Бєйко,
Д.Нагірняку, а також іншим учасникам проекту ТерМ.

Література

1. О.В. Співаковський, М.С.Львов та ін. Педагогічні технології та педагогічно-


орієнтовані програмні системи: предметно-орієнтований підхід. Комп’ютер у школі та
сім’ї:- №2 (20), 2002 – С. 17-21, №3 (21), 2002 – С. 23-26, №4 (22), 2002 – С. 24-28.
2. М.С. Львов. Концепція програмної системи підтримки математичної діяль-
ності.//Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць/ К.:НПУ ім.
М.П.Драгоманова.-випуск 7.-2003.- С.36-48.

122
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Роль инноваций в развитии непрерывного образования
Манако Алла Федоровна, зав. отд.
Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН и МОН Украины.,
alla@dlab.kiev.ua

Abstract
Here are considered several questions relating to the role of innovations in modern
informational society and Life Long Learning development under conditions of globalization. An
approach to researches and development of innovations is described as well as results, obtained
by IRTC.

Аннотация
Рассмотрен ряд вопросов, связанных с ролью инноваций в развитии современного
информационного общества и непрерывного образования в условиях глобализации. Описан
подход к исследованию и развитию инноваций, а также результаты, полученные
Международным научно-учебным центром информационных технологий и систем.

Введение
Стремительные изменения – одна из ключевых характеристик современного
общества. Интенсивное внедрение прогрессивных информационных и
коммуникационных технологий (ИКТ) во все сферы жизни обусловило непрерывное
совершенствование человеческой деятельности, возникает новая экономика знаний,
базирующаяся на знаниях и интеллекте, которая характеризуется значительным
увеличением производительности труда и инновативности. Резко уменьшается время на
воплощение новых идей, знаний, технологий в жизнь, резко возрастает потребность в
новых формах образования, обучения, приобретении навыков. Мировая практика
показывает, что существует два типа содержательных ориентиров внедрения ИКТ в
непрерывное образование:
1. расширение доступности образования за счет применения ИКТ (обеспечение
гибкого и непрерывного образования, а также доступ к информации для всех),
2. усовершенствование качества образования.
Указанные ориентиры находятся в фокусе постоянного внимания ЮНЕСКО.
Формируется глобальная инфраструктура непрерывного образования человека на
протяжении всей его жизни, которая выдвигает новые задачи:
• подготовка человечества к жизни в новом, информационном обществе и его
последующей фазе – обществе знаний;
• формирование новой информационной культуры и информационной
компетентности, базирующихся на информации и знаниях;
• гармонизация процессов глобализации и конвергенции мирового образовательного
пространства с процессами, поддерживающими функционирование национальных
образовательных систем;
• создание принципиально новой методологии, поддерживающей кодификацию,
многократное использование новых знаний и технологий его быстрого
обновления;
• создание новой образовательной среды – «жизненного пространства» для
удовлетворения потребностей получения образования в удобное время, в любом
месте на протяжении всей жизни человека;
• построение моделей стратегического прогнозирования долговременного развития
инфраструктуры непрерывного обучения, функционирования сетевых обучающих
сообществ.
Развитие современной инфраструктуры непрерывного образования – каркаса
глобального образовательного пространства, должно базироваться на социальных,
экономических, педагогических, технологических, организационных инновациях [1],
ориентированных на повышение качества менеджмента образованием, доступности
123
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
информации и учебных ресурсов, повышения качества образования, и, в конечном итоге,
на повышение ценности результатов труда, продуктивности индивидуальной и
совместной работы группы лиц, сообществ и организаций.
Возникает острая потребность в качественно новом витке развития
фундаментальных междисциплинарных исследований, внедрении инноваций, постоянном
совершенствовании результатов, формировании новых взаимосвязей и развитии
мирового знания в целом.

Глобализация и ее влияние на непрерывное обучение


Глобализация, как системная характеристика важнейших тенденций развития
современного общества, является более высокой стадией интернационализации мировых
процессов. На рис. 1 очень упрощенно представлены процессы, ведущие к интеграции и
глобализации. Естественно, в реальной действительности очень сложно выделить эти
компоненты в чистом виде, они очень взаимосвязаны. Глобализация образования является
необратимым и объективным процессом, тенденция развития которой не может быть
прямолинейной, а представляет собой довольно сложную спираль, некоторые отрезки
которой в течении некоторого времени могут иметь большие спады. Глобализация
информационных и образовательных процессов может быть описана рядом предпосылок,
которые являются основной движущей силой, а именно: производственные, научно-
технические и технологические, организационные, экономические, информационные,
политические, социальные и культурные.

Рис. 1. Процессы, ведущие к интеграции и глобализации

124
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Приведем ряд примеров. Научно технические предпосылки: резкое возрастание
масштабов производства, интеллектуализация и технологизация; расширение
производства высоких, наукоемких технологий, создание сетей технопарков, ассимиляция
и конвергенция знаний и т.д. Информационные: радикальное изменение средств
коммуникаций, доступа к информации, организации удаленного кооперативного
взаимодействия, дистанционное и он-лайновое управление, системы он-лайнового обмена
информацией.
Глобализация несет за собой не только блага, но и негативные последствия, такие
как: «латентная глобализация», т.е усиление цифрового разрыва для некоторых стран;
высокая неопределенность последствий коренной реорганизации традиционных систем
образования и импорт образовательный услуг без его гармонизации на национальном
уровне, преобладание английского языка в сфере образовательных ресурсов и услуг;
замена недорогих технологий на дорогостоящие и т.д.
Образовательные политики государств в обязательном порядке должны учитывать
как положительные, так и отрицательные последствия глобализации и, в зависимости от
результатов, прогнозировать развитие как образовательных услуг, так и процесса
подготовки специалистов, в том числе молодежи. Инновации играют большую роль в
регулировании процессов глобализации, они являются катализатором улучшения учебной
практики, введения в систему образования лучших образцов технологий и т.д.

Интеллектуализация современного общества и ее влияние на непрерывное


образование
Основные черты интеллектуализации современного общества – возрастание роли
знаний , обучения и науки, скорость обмена информацией и знаниями, масштабируемость
полученных наукоемких результатов, отсутствие границ, высокий уровень
межпредметной и межтехнологической конвергенции – во многом определяют его
способность генерировать и применять новые знания, создавать и потреблять новые
технологии. В современных компаниях от 70% до 80% всего, что делается людьми,
делается при помощи их интеллекта. Приведем пример: если посчитать всех ученых,
когда-либо живших на планете, то 90% из них - наши современники, а, примерно 80%
производимой информации и знаний практически не используются обществом.
Наукоемкие интеллектуальные технологии - реальность, признанная человечеством, а для
их дальнейшего развития необходимы хорошо обученные высокообразованные люди,
умеющие учиться и применять знания на практике. Молодежь - наше будущее и ее
задача - учиться быть гражданами этого нового информационного общества,
использовать свои знания и умения для активного гражданства и лучшего
трудоустройства”, а также для дальнейшего развития информационных возможностей и
обучения для всех, обеспечения доступа к информации для всех.
Темпы развития информационного общества и общества знаний напрямую зависят
от эффективности и качества работы, в первую очередь, работников умственного труда ( в
20 веке было достигнуто повышение эффективности физического труда более чем в 50 раз
за счет внедрения эффективного менеджмента и качества производственного
оборудования [2] ). Качество работы работника умственного труда во многом
определяется уровнем его информационной, инновационной и профессиональной
культуры, умением структурировать свои профессиональные задачи, оптимально их
решать, постоянно самосовершенствоваться, втягивать в орбиту самосовершенствования
окружающих. Образовательные среды 21 века должны обеспечивать многоцелевое
обслуживание различных категорий пользователей, особенно молодежи, т.к. именно
молодежь станет главной производительной силой инноваций, технологий и ресурсов
нового поколения.

125
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Инновации как основа развития непрерывного образования
В силу фундаментальных изменений, обусловленных процессами глобализации и
конвергенции, рынки высоких технологий и образовательных услуг вступили в эпоху
кардинальных перемен. Современные инновации не могут быть сведены только к
созданию новых научных знаний, они инициируют процессы, включающие различные
комбинации действий над знаниями, а также над результатами этих комбинаций,
выраженных в новом знании, технологии, продукте или услуге. Использование нового
научного знания и его трансфер автоматически, сами по себе, не приводят к
интенсификации инновационной деятельности, она возможна только при комплексном и
непрерывном выполнении ряда условий, самосовершенствовании и попытках достичь
максимально возможного качества на каждом этапе самосовершенствования.
Инновационный процесс моделируется в виде некоторой последовательности
явлений, формирующих жизненный цикл инновации. В настоящее время выделяют
линейную и нелинейную модели внедрения инноваций. Для линейных моделей поток
знаний является однонаправленным – это означает, что более ранние стадии представляют
выходные данные для более поздних. В качестве базовой принято использовать
традиционную модель инновации Милоу [3], состоящую из следующих этапов: 1)
концептуализация новой идеи; 2) предварительное согласие с инновацией и
формирование инновационной политики; 3) создание ресурсной базы; 4) реализация
инновационной концепции в соответствии с инновационной политикой; 5)
институционализация результатов. Однако, линейная модель не может реализовываться в
условиях развития непрерывного образования. Сфера обучения на базе ИКТ охватывает
большое количество разнообразных теорий, моделей, методов и стратегий, связанных с
соответствующими технологиями, научно-образовательными системами и средами,
охватывающими диапазон от доставки образовательных услуг и ресурсов через
управляемые учебные среды и сети до киберпространств «экономики» учебных объектов,
конечным продуктом использования которых будут люди, приспособленные к жизни в
условиях новой экономики.
Перед Украиной стоят ближайшие цели – войти в десятку мировых лидеров по ИТ-
экспорту, стать полноправным поставщиком образовательных услуг в области
образования. Заметим, что Украина занимает одну из первых строчек в мировом рейтинге
по количеству учебных заведений. В условиях интеграции Украины в мировые
образовательные и научные сообщества актуальными являются следующие проблемы,
решить которые можно только при внедрении инноваций :
• развитие и адаптация к стремительным темпам развития информационного общества
научно-технического и кадрового потенциала Украины – фундамента наукоемких,
конкурентоспособных производств, основополагающего условия для выхода и
закрепления отечественной высокотехнологичной продукции на внутреннем и
мировом рынках, формирования нового мышления в информационном обществе и его
последующей фазе – обществе знаний;
• наращивание технического потенциала, развитие компьютерных телекоммуникаций,
оснащение компьютерной техникой научных и учебных организаций в масштабах
Украины (особенно это касается сельских школ);
• развитие инфраструктуры непрерывного образования, широкомасштабная подготовка,
переподготовка и повышение квалификации специалистов и пользователей в области
ИКТ на уровне мировых стандартов;
• сохранение, развитие и наиболее эффективное использование научного и
педагогического потенциала Украины;
• индивидуализация и интенсификация обучения за счет использования
современных педагогических решений, усовершенствование методов контроля знаний
на базе мощной интеллектуальной поддержки;
• доступность информации для всех, ее своевременное обновление, увеличение
точек доступа к информационным источникам, развитие электронных библиотек, баз
данных и знаний;
126
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
• широкомасштабное внедрение национальных и международных стандартов и
рекомендаций.
Для инновационного развития инфраструктуры непрерывного образования
необходимы доступные комплексные решения по созданию:
• системотехнической платформы ИКТ в образовании и науке,
• компьютерно-технологических сред;
• информационных ресурсов и открытого учебного контента;
• электронных сервисов поддержки ИКТ в образовании и науке,
• учебных программ по внедрению и использованию инноваций;
• инструментальных средств на базе веб-технологий, которые ориентированы на
кооперативную работу и совместное решение научных и учебных задач,
интеллектуальную поддержку распределенного диалога.
Особое внимание необходимо сосредоточить на создании моделей и методов
генерации и эффективного использования знаний, которые включают в себя гибкое
использование зрительных и языковых технологий – основы будущей
конкурентоспособности национальных интеллектуальных образовательных продуктов
учебного назначения.
В период интеграции Украины в мировое образовательное пространство,
проблемы создания комплекса государственных стандартов Украины в отрасли ИКТ и
информационных ресурсов науки и образования приобретают первоочередного значение.
Это касается не только проблем передачи данных, но и вопросов совместимости
продуктов учебного назначения с разными программными комплексами, которые
поддерживают учебный процесс на базе компьютерных коммуникаций. В связи с большой
стоимостью создания высококачественных программ учебного назначения (курсов,
тренажеров, учебных сред) возможность повторного использования отдельных
компонентов является определяющей для обеспечения эффективности процессов
разработки и конкурентоспособности национальных разработчиков программ учебного
назначения. В международной стандартизации эти стандарты положили начало системе
стандартизации из компьютерных технологий обучения.

Подход к изучению и развитию инноваций для развития непрерывного


обучения
Инновации в контексте непрерывного образования при поддержке прогрессивных
ИКТ – это сложное понятие и потому его лучше рассматривать c различных точек зрения
и в разнообразных реальных или возможных в будущем контекстах.
Опыт Международного научно-учебного центра информационных технологий и
систем НАН и МОН Украины свидетельствует, что необходимым условием изучения и
внедрения инноваций является отслеживание, фиксация следующих индикаторов
практического использования прогрессивных ИКТ в непрерывном образовании:
1. Стратегии, которые применяет человек, организация, сообщество, область, район,
регион, страна, общество (например, стратегии в сфере педагогических инноваций;
стратегии развертывания, выравнивания или широкого масштабирования
инноваций).
2. Индикаторы:
• образцы наилучшей практики (использование наилучших процессов или
методологий, но обязательно, как практики применения необходимой модели,
например, с демонстраторами образцов инновационных дистанционных курсов,

127
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

Подход к изучению и развитию инноваций для развития непрерывного обучения

Стратегическая линия
ƒ Изучение наилучшего опыта и практики инноваций (материалы
ЮНЕСКО, мировые и национальные инициативы и т.д.)
ƒ Отслеживание индикаторов (Стратегии, Наилучшая практика,
Технологии, Стандарты, Инфраструктуры, Мощности, Процессы,

Концептуальный подход (4 уровня)


ƒ общая цель (активное использование ИКТ в образовании);
ƒ детализированные цели;
ƒ средства (принципы для достижения целей);
ƒ исполнение (Установки; Реализации, Подтверждения).

Рисунок 2. Подход к изучению и развитию инноваций

мультимедиа приложений, опыта практического использования ИКТ в разных учебно-


ориентированных контекстах);
• стандарты (например, национальные, международные, качества, сертификации,
оценки, образовательные, технические);
ƒ инфраструктуры (например, организационные, образовательные, информационные,
технологические);
Опыт Регионального центра дистанционных технологий обучения
(функционирующего на базе Международного научно-учебного центра) свидетельствует,
что лучше описывать и рассматривать понятие "инновации в обучении" в общем
контексте “обучения при поддержке прогрессивных ИКТ” на 4-х уровнях, которые вместе
с тем, дают возможность описать разные точки зрения на решение проблемы ускорения и
поддержки инноваций в разнообразных контекстах. Идентифицированы следующие 4
уровня:
• общая цель;
• детализированные цели;
• средства для исполнения (принципы);
• исполнение (методы и технологии).
Уровень 1: На этом уровне формулируется общая цель. Например – Обеспечить
укрепление человеческого потенциала путем ускорения и поддержки инноваций в сфере
многоразового использования, создания, овеществления и разделения нового знания.
Уровень 2: На этом уровне формулируются детализированные цели. Например –
Обеспечить укрепление педагогического человеческого потенциала путем ускорения и
поддержки разделения и практического использования педагогических инноваций для
подготовки персонала.
Уровень 3: На этом уровне формулируется средства – принципы разного характера,
которые используются для достижения целей. Например: Принципы менеджмента
качеством (Фокус: управление качеством); Принципы использования стандартов.
ƒ Принципы сбалансированности портфеля инноваций. Например: 10 принципов
педагогической деятельности, например, множественные педагогические стратегии,
оценивание результатов обучения и т.д..
128
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Уровень 4: Этот уровень касается аспектов выполнения, непосредственно
обеспечивающих достижение целей. Например, это стратегия и реальные действия
участников (индивидуум, группа, организация, сообщество) по введению в практику
составляющих, необходимых для ускорения и поддержки педагогических инноваций для
подготовки преподавателей и персонала, обеспечивающего процесс обучения с
использованием ИКТ. Примеры аспектов:
• Установки – это принципы, потребности и ожидания, задающие требования к
процессам.
• Реализация – это процессы, которые претворяют в жизнь заданные установки.
• Подтверждения – это механизмы, с помощью которых можно удостовериться, что
реализация привела к осуществлению установок.
Аспекты уровня 4: Принципы инновационной учебной политики. Организация
высококачественного дистанционного учебного процесса должна базироваться на
соответствующей инновационной учебной политике, принципами которой являются,
например:
• устанавливать ясный, простой и реально достижимый шаг за шагом и с
добавлением ценности стратегический каркас, поддерживающий процессы
ускорения и поддержки многоразового использования инноваций;
• фокусироваться с самого начала на реальные и хорошо прогнозируемые
потребности и требования всех пользователей инноваций, центром и основной
движущей силой которых должны быть молодые специалисты при постоянной
поддержке опытных преподавателей и опытного персонала;
• достигать инноваций как практики использования инновационных идей, моделей
и теорий;
• достигать сбалансированного динамического развития и использования логически
связанных в единое целое технологических сред, сетей и систем, которые
помогают осуществлять эффективное взаимодействие участников
инновационного процесса;
• поддерживать инновации, которые основаны на национальных стандартах,
согласованных с международными стандартами и рекомендациями.
Общий критерий оценки инноваций – улучшение качества учебной практики,
общим конечным результатом которой будут люди с компетенциями, необходимыми для
активной работы, поддержки национальной конкурентоспособности и их
долговременного участия в строительстве информационного общества, экономики знаний.
Международный научно-учебный центр в рамках выполнения работ по ряду
программ ЮНЕСКО, стран ЕС, Америки, Канады, Новой Зеландии и Украины провел
комплексный анализ использования и развития ИКТ для науки, культуры и образования,
сформулированы основные стратегии деятельности, направленной на ускорение
интеграции Украины в мировое научно-образовательное пространство. Результаты были
освещены и одобрены рядом зарубежных консорциумов и рабочих групп, ведущими
учеными Норвегии, Швейцарии, Канады, Японии и др. и нашли широкое применение в
Украине и странах СНГ. Особое внимание было уделено вопросам инновационной
деятельности в рамках развития инфраструктуры непрерывного образования.
Инновационные технологии, к которым относятся и дистанционные технологии
обучения, являются одним из основных классов технологий, на котором базируется
современный подход к организации непрерывного массового обучения с высокой
степенью индивидуализации предоставления учебных услуг.
Создана и апробирована отечественная концепция гибких дистанционных
технологий обучения, методологическая основа их создания на базе общепризнанных
фундаментальных результатов в области компьютерных технологий обучения, теории
диалога, компьютерной дидактики, методов и средств искусственного интеллекта.
Создана методология разработки нового поколения дистанционных курсов и электронных
ресурсов учебного назначения на основе современных международных ИТ-стандартов,
позволяющая многократно и коллективно использовать лучшие фрагменты учебных
129
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
ресурсов в различных образовательных контекстах на многоплатформенной основе и
обеспечить простоту интеграции в мировые образовательные сети. Реализованы модели
учебного диалога преподавателя и удаленных обучаемых, направленные на повышение
качества обучения, эффективности усвоения учебного материала и контроля результатов
обучения. Разработаны теория, методология и практические рекомендации по созданию и
использованию таких технологий.
В основе концепции гибких дистанционных технологий заложены принципы
экономичности и доступности: отсутствие специальных требований к использованию
дорогостоящей техники, скорости соединений в сети Интернет, обязательному наличию
компьютерных классов в образовательных учреждениях различного типа аккредитации.
В Международном центре создан и апробирован ряд информационных технологий
для эффективной поддержки процесса обучения на базе концепции модульного
многофункционального прагматического представления и поэтапной детализации знаний
учебного назначения, являющаяся основой для подготовки высокоэффективных учебных
материалов, а именно: технология педагогического проектирования гибких
мультимедиальных дистанционных курсов; технология оценивания качества
дистанционных курсов, технология автоматизации подготовки учебных материалов. и
многие другие. Большое внимание уделяется проблемам долговременного развития
интеллекта детей различного школьного возраста., комплексной интенсивной подготовки
магистров по современным направлениям информатики и системной аналитики в рамках
существующих программ «Computer Sciences». непрерывной подготовки взрослых и
долговременного сопровождения выпускников в области использования ИКТ.
В настоящее время разрабатываются учебные программы, посвященные различным
аспектам инновационной деятельности для развития непрерывного образования.
Полученные результаты имеют высокий международный приоритет и широко
признаны ЮНЕСКО. Они позволяют значительно интенсифицировать создание и
использование открытой высокоорганизованной полнофункциональной научно-
образовательной среды для многоаспектного применения инновационных технологий
обучения; разработку и массовое использование общенациональных и региональных
университетских и школьных порталов; обучение преподавателей, учителей и
слушателей.

Литература

1. Манако А.Ф., Манако В.В. Електронне навчання і навчальні об’єкти. – К., ПП "Кажан
плюс", 2003. – 334 с.
2. Питер Ф. Друкер Задачи менеджмента в XXI веке. Издательство: Вильямс, 2004.-
272 с.
3. Мешков А.А. Основные направления исследования инновации //М., СоцИс.-1996. –
№ 5.

130
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Статистические и аналитические возможности библиотеки
будущего. Опыт построения и реализации электронной
полнотекстовой библиотеки на примере „Базы Опыта и Знаний
„АТЛАС Аналитика”
Мухина Нелли Александровна, Вице-президент
Рохварг Сергей Леонидович, IT директор
Тарасова Ирина Анатольевна, методолог
Научное издательство «Индустрия ИНТЕЛЛЕКТА», г. Киев

Abstract
Introduction of modern information-communication technologies have led to qualitative
changes in organization of information resources. It allows saving them and accessing by
various ways. One of this accesses is use of electronic full-text libraries for different fields of
activity such as scientific, technical, analytical and commercial information. It is impotent for
universities, scientific and technical libraries, scientific organizations and world’s associations.
It would be a good opportunity to create own electronic full-text library. This kind of library can
unites many various resources and separates materials in the uniform interface with algorithm of
search with language of queries, considering a uniqueness of the used information resources.

Анотація
Впровадження сучасних комп’ютерних та інформаційно-комунікаційних
технологій призвело до якісних змін в організації інформаційних ресурсів, їх зберігання і
забезпечення до них доступу різноманітними засобами. Одним з напрямків організації
цього доступу є використання електронних повнотекстових бібліотек для тих сфер
діяльності, що постійно потребують актуальної наукової, технічної, аналітичної та
комерційної інформації: університети, науково-технічні бібліотеки, науково-дослідні
організації, наукові товариства та асоціації всього світу та ін.
Рішенням може бути створення власної електронної повнотекстової бібліотеки
як системи-інтегратора, що поєднає багато різноманітних ресурсів і окремих
матеріалів в єдиному інтерфейсі з алгоритмом пошуку, з мовою інформаційних запитів,
враховуючі унікальність використаних інформаційних ресурсів. В доповіді розглядається
досвід створення інформаційної системи – „Бази Досвіду та Знань „АТЛАС Аналітика”,
що є авторською розробкою наукового видавництва „Індустрія ІНТЕЛЕКТУ” (Україна,
м.Київ).

Аннотация
Внедрение современных информационно-коммуникационных технологий привели к
качественным изменениям в организации информационных ресурсов, их хранения и
обеспечения к ним доступа разнообразными способами. Одним из направлений
организации этого доступа является использование электронных полнотекстовых
библиотек для тех сфер деятельности, которые постоянно требуют актуальной
научной, технической, аналитической и коммерческой информации: университеты,
научно-технические библиотеки, научно-исследовательские организации, научные
общества и ассоциации всего мира и т.д.
Решением может быть создание собственной электронной полнотекстовой
библиотеки как системы-интегратора, который объединяет много разнообразных
ресурсов и отдельных материалов в едином интерфейсе с алгоритмом поиска, с языком
информационных запросов, учитывая уникальность использованных информационных
ресурсов. В докладе рассматривается опыт создания информационной системы - «Базы
Опыта и Знаний «АТЛАС Аналитика», которая является авторской разработкой
научного издательства «Индустрия ИНТЕЛЛЕКТА» (Украина, г. Киев).

131
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
1. Этапы развития Научного издательства «Индустрия ИНТЕЛЛЕКТА»

Научное издательство «Индустрия ИНТЕЛЛЕКТА» является ведущим


разработчиком полнотекстовых электронных баз данных для науки, культуры,
образования и бизнеса, которая осуществляет свою деятельность с 1998 года. Основными
этапами развития компании являются: 2000 год - создание Базы Опыта и Знаний «АТЛАС
Аналитика». В этом году был разработан каталогизатор, программное обеспечение,
зарегистрирован авторский продукт.
В 2001 году был осуществлен выпуск первой версии «АТЛАС Аналитика»,
который насчитывал всего 8 Глав. Наполнение базы происходило из 300 источников
информации. По итогам года клиентами стали три ВУЗа, пять библиотек, семнадцать
компаний. В г.Москва был открыт еще один офис Корпорации «Индустрия
ИНТЕЛЛЕКТА».
В 2004 году произошло открытие Электронного подписного агентства «АТЛАС
Медиа», были разработаны и внедрены новые продукты, такие как:
- «АТЛАС Наука» - подписка по каталогу на научные периодические издания ВАК
РФ и Украины в электронном, полнотекстовом виде www.atlas-nauka.com,
- «ATLAS Science» и «АТЛАС Мир» - подписка по каталогу на зарубежную
периодику в электронном, полнотекстовом виде www.atlas-mir.com.
Корпорация приняла участие в нескольких зарубежных выставках и
международных конференциях. По итогам года количество подписчиков из России,
Украины и зарубежья увеличилось до 5,5 тыс. Создан новый центр обслуживания
клиентов в Челябинске (Россия).
В 2005 году было создано и внедрено новое программное обеспечение - «Ресурсы
для науки и образования». В электронный журнал «АТЛАС Аналитика» добавлены новые
главы, значительно увеличилось количество изданий в электронных подписных каталогах:
«АТЛАС Наука» и «АТЛАС Мир». В 2005 году открыт учебный сертификационный
центр, запущена программа помощи при проведении конференций и семинаров,
осуществляется методическая поддержка.
База Опыта и Знаний «АТЛАС Аналитика» www.atlas-analytic.com – это
полнотекстовая электронная библиотека аналитических материалов из 1500 источников
(научные и публицистические журналы, энциклопедии, словари, материалы конференций,
монографии, книги, диссертации, учебная и деловая литература, собственные
информационные обзоры, статьи наших авторов, Интернет и мн.др.), объем которой
составляет около 200 тысяч статей в полном тексте, сгруппированных по 40 научным
направлениям.
Наши клиенты. ВУЗы и Библиотеки Украины и России - участники «Программы
поддержки библиотек и частичной компенсации доступа к информации», реализованной
«Индустрия ИНТЕЛЛЕКТА» в 2004 г. совместно и благодаря грантовой поддержке
Международного фонда сохранения культурного наследия «Феникс», получившие
компьютерные читальные залы в подарок от фонда «Феникс»:
- ДЭГИ (Донецк, Украина);
- ВятГУ (Киров, Россия);
- Рязанская ОУНБ им.Горького (Рязань, Россия);
- СГАУ им. С.П. Королева (Самара, Россия);
- ЗНТУ (Запорожье, Украина);
- ПГТУ (Пермь, Россия);
- ДИБЦ Красноярской железной дороги (Красноярск, Россия) и др.
ВУЗы и Библиотеки, получающие электронную полнотекстовую подписку в
Электронном подписном агентстве «АТЛАС Медиа»:
- Луганская ОУНБ им. А.М.Горького (Луганск, Украина);
- МГУС (Москва, Россия);
- НацА Службы безопасности Украины (Киев, Украина);
- Восточно-украинский УЭМ (Черкассы, Украина);

132
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
- КНТЭУ (Киев, Украина);
- ХБА (Харьков, Украина);
- УГУ (Ульяновск, Россия);
- ХФУ (Харьков, Украина);
- ЧГПУ им. Яковлева (Чебоксары, Россия);
- Красноярский ГТЭИ (Красноярск, Россия);
- Высшая школа экономики (Москва, Россия) и др.

2. Разработка и внедрение Базы Опыта и Знаний «АТЛАС Аналитика»

С самого начала мы обратили внимание на несколько моментов:


- количество информации с каждым днем увеличивается в геометрической
прогрессии;
- целевая информация в этом потоке практически теряется и на ее поиск уходит все
больше времени (снижается качество информации);
- обработка информации становится гораздо более важным процессом, чем просто
поиск, из-за увеличения количества и снижения качества информации;
- значительную роль в процессе поиска и обработки информации играет скорость и
удобство поиска информации.
Таким образом, библиотека становится не только местом хранения, а источником
для поиска и обработки информации. Так как значительное количество информации
находится в электронной форме, и, со временем, это соотношение все больше будет
меняться не в пользу печатных изданий, сейчас уже все понимают необходимость
создания баз данных для хранения имеющейся и накопления новой информации. Далее
попробуем сформулировать принципы системы для поиска и обработки информации (на
примере информационной системы «АТЛАС»).

2.1 Принципы построения информационной системы


Мы согласились, что основными требованиями к информационной системе будут
не только хранение информации, но ее поиск и обработка. Поэтому важное место в
реализации такой системы получают статистические функции системы, функции
оперативной аналитической обработки (OLAP) и функции системы добычи данных (data
mining).Список требований, сформулированных нами для информационной системы,
выглядит так:
1) СКОРОСТЬ - означает, что система должна обеспечивать выдачу большинства
ответов пользователям в пределах приблизительно пяти секунд. При этом самые простые
запросы обрабатываются в течение одной секунды и очень немногие - более 20-ти секунд.
Недавнее исследование в Нидерландах показало, что конечные пользователи
воспринимают процесс неудачным, если результаты не получены по истечении 30 секунд.
Они способны нажать "Ctrl+Alt+Del", если система не предупредит их, что обработка
данных требует больше времени. Даже если система предупредит, что процесс будет
длиться существенно дольше, пользователи, могут отвлечься и потерять мысль, при этом
качество анализа страдает. Скорость у нас обеспечивается как разными серверами, так и
тематическим разделением базы на физические части.
2) ДОСТУПНОСТЬ – означает, что система позволяет работать с ней пользователю в
любой момент времени. Это обеспечивается распределенной базой данных, несколькими
серверами; пользователь получает доступ к тому серверу, который меньше загружен в
данный момент, причем при этом учитывается предпочтения по трафику (например,
пользователь из России быстрее получит доступ к российскому серверу, аналогично для
пользователей Украины), по времени (например, время загрузки серверов для
пользователей Северной Америки – ночь для России и Украины) и т.д.
3) ТОЧНОСТЬ – возможность поиска, статистического и аналитического модулей
выделять необходимую информацию, находить оптимальные пути для ее получения,

133
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
предоставлять возможности по обработке информации для обеспечения максимально
требуемого результата.
4) КОНФИДЕНЦИАЛЬНОСТЬ – означает, что пользователь получает доступ только к
предназначенной ему информации, и к его информации остальные пользователи получают
доступ только по его разрешению. Сюда же входит и многопользовательская поддержка, и
гибкая система управления правами пользователя.
5) ИНФОРМАТИВНОСТЬ – означает, что в случае отсутствия в базе необходимой
информации, в системе должна быть возможность получить (или, по крайней мере,
предпринять возможность поиска) из внешних источников – например, из Интернета.
6) АКТУАЛЬНОСТЬ – информация в системе должна своевременно обновляться и
дополняться. Время выхода информации в печатном виде не должно быть раньше
электронного.
7) УНИВЕРСАЛЬНОСТЬ – означает, что система должна быть неприхотлива в
установке и использовании, в отсутствии программных конфликтов и остаточных
эффектов от ее работы. В частности, у нас это – система не нуждается в установке, может
встраиваться в другие системы обмена данными, пользуется стандартными механизмами
для работы с базами данных и т.д.
У нас есть возможности работы с базой в 5 вариантах:
1.работа с локальной версией базы – база находится на сервере клиента, локальные
версии – на рабочих станциях клиента;
2.работа с локальной версией базы – база находится на сервере клиента, в сервер
клиента встраивается интерфейс на PHP для доступа к базе, на рабочих станциях клиента -
через веб-интерфейс - Internet Explorer;
3.работа с Интернет-версией базы – база находится на нашем ближайшем сервере,
локальные версии – на рабочих станциях клиента;
4.работа с Интернет-версией базы – база находится на нашем ближайшем сервере,
на рабочих станциях клиента - через веб-интерфейс - Internet Explorer;
5.работа с Интернет-версией базы – база находится на нашем ближайшем сервере,
в сервер клиента встраивается интерфейс на PHP для удаленного доступа к нашей базе,
при этом клиент получает все возможности поиска и обработки информации,
пользователи клиента – доступ с его сайта.
Во всех вариантах обновление информации (репликация) идет с ближайшего
нашего сервера (по Интернету) или путем получения обновлений в файлах (на дисках,
почтой, FTP-доступом и т.д.). В каких случаях предпочтительно использование локальных
версий клиентов? Если для клиентских компьютеров ограничен доступ в Интернет, если
существуют жесткие ограничения по размеру или типам трафика, если надо отдельно
считать трафик или время пользования соответствующими сервисами.
В нашей информационной системе существует возможность клиента самому
добавлять рубрики и пополнять базу своей информацией (только для локальной версии).
Причем, если эта информация пересекается с информацией в базе, можно настроить
систему на обмен информацией нужной тематики.
8) УДОБСТВО – свойства системы, которые позволяют неподготовленному (или
плохо подготовленному) пользователю пользоваться системой, максимально приблизить
вид получаемой информации к оригиналу (это, например, предоставление полнотекста),
приблизить эргономические характеристики системы к естественным человеческим.
Подробнее про эргономику и удобство пользовательских интерфейсов можно прочитать
на сайте www.usethics.ru.
9) СТОИМОСТЬ – минимализация затрат на внедрение и использование системы
обработки информации. Это в наших условиях достаточно актуально. У нас это означает
использование бесплатной версии базы данных (за основу взят Firebird), использование
своих механизмов обмена и обработки информацией, своего сервера и локальной версии
оболочки.

2.2 Статистические возможности системы хранения и обработки информации

134
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Статистические возможности системы хранения и обработки информации можно
рассматривать в двух смыслах: как статистику пользования базами данных и как
статистическая обработка информации в базе.

СТАТИСТИКА
Статистическая обработка информации по Статистика результатов и параметров
базе данных пользователей

Рис. 1. Статистические возможности системы хранения и обработки информации

Статистическая обработка информации допускает анализ по частоте


встречающихся запросов, по структуре запросов к базе данных, по характеру и типам
информации, по потребителям и источникам информации, по количеству и качеству
тематической информации (это достигается присвоением информации «коэффициента
аналитичности»), по статистическим выборкам из базы данных. К статистической
обработке относятся возможности по сортировке и группировке результатов поиска:
- % совпадения результата;
- частоте попадания слов поисковой фразы в поиске;
- величине документа;
- частотности нахождения в поисковых фразах (по статистике поиска);
- по любому из полей поиска.

С помощью этих статистических данных можно делать выводы по данным,


отсутствующим в аналитическом разделе, - например, вероятность и мнения конкретной
группы пользователей по данному вопросу. Статистические возможности по учету
пользования информацией делятся у нас на несколько типов:
1. Статистика пользователя информации (за период):
1.1. использованный трафик в базе данных;
1.2. количество статей, к которым получен доступ;
1.3. время работы в базе данных;
1.4. время подписки на доступ к базе данных;
1.5. остаток денег (трафика, статей, времени, входов) на счету (баланс);
1.6. сумма скидок;
1.7. история подписок на доступ к базе данных;
1.8. история оплат доступа к базе данных;
1.9. количество и время входов в базу данных (история пользования).
Эти возможности используются в первую очередь клиентами, пользователями
информации, по этим данным делаются выводы о полезности данных и частоте их
использования.
2. Статистика источника информации (за период):
2.1. использованный трафик в базе данных (по информации этого источника);
2.2. количество статей, к которым получен доступ;
2.3. время работы в базе (с информацией этого источника);
2.4. время подписки на доступ к информации этого источника;
2.5. количество денег (трафика, статей, времени, входов) на счету (баланс) –
оплачено пользователями за эту информацию;
2.6. сумма скидок, предоставленных на эту информацию;
2.7. история подписок на доступ к базе данных;
2.8. история оплат доступа к базе данных;
2.9. количество и время входов в базу данных (история пользования).

135
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Эти разделы статистики полезны всем издательствам, которые с нами сотрудничают,
другим базам данных, с которыми у нас есть соглашения о предоставлении информации, и
авторам тематических материалов.
3. Статистики менеджеров, бухгалтеров, операторов, администраторов – т.е.
непосредственно тех людей, которые работают с базой данных изнутри, пополняют ее,
следят за ее целостностью и работают с потребителями информации.
Эти данные нужны, например, менеджерам для предоставления скидок клиентам и
формирования тематических подборок.

2.3 Аналитические возможности системы хранения и обработки информации

Предварительная
обработка

Аналитический отбор Анализ по базе


данных данных
АНАЛИТИКА

Анализ информации Сложные и


пользователя специфические
области анализа

Рис.2. Аналитические возможности системы


хранения и обработки информации

Мы разделили аналитические возможности системы на следующие виды:


1. Предварительная обработка данных – сюда входит автоматическое
аннотирование, выделение микро- и макро-цитат, автоматическая рубрикация статей.
2. Аналитический отбор данных – возможности элементов анализа при поиске и
выделении информации по данной тематике, применение аналитических возможностей к
результатам поиска.
3. Анализ по базе данных – работа с фактическим материалом, использование
рейтинга аналитичности при формировании выводов по информации, содержащейся в
базе данных, и доступной из других источников.
4. Анализ информации пользователя – возможность для пользователя ввода своей
информации и верификации ее по материалам базы данных и информации из сторонних
источников, формирование выводов корреляции этой информации с имеющейся в базе.
5. Сложные и специфические методы анализа – возможности добавления методов
анализа, предложенных пользователем, формирование аналитических материалов, по его
данным. Подбор этих материалов; сюда входит также возможность составления
аналитических обзоров профессиональными аналитиками в данной области по заказу
клиента, и размещение этой информации в его целевой рубрике.
Мы уже говорили, что аналитические возможности информационной системы
играют едва ли не самую главную роль для пользователя. Поэтому здесь мы попытались
реализовать некоторые принципы OLAP (подробнее о них можно прочитать на сайте
www.olap.ru) по модели Кодда:
- многомерное представление данных – то есть работа с данными строится по
многим, не зависящим друг от друга, параметрам;
- интуитивное манипулирование данными – пользователь получает возможность
манипулирования данными прямо в месте их нахождения (например, в ячейке);
- 4 модели анализа (Категориальный, Толковательный, Умозрительный и
Стереотипный) – используются нами при поиске данных и аналитических обработках
информации;

136
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
- Прозрачность - пользователь получает искомые результаты, не заботясь об их
источнике, в базе есть возможность поиска информации по сторонним источникам
(например, Интернет или базы данных аналогичной тематики);
- сохранение результатов (возможность сохранения, экспорта результатов работы как
для поиска, аналитики, так и по заказным темам, и последующая работа с ними);
гибкость формирования отчетов. Возможность стыковки с другими системами
формирования отчетов. Множество форматов для экспорта данных дает возможность
импорта и экспорта практически в любую систему хранения и обработки данных, при
этом формы отчетов легко подстраиваются под нужный образец. Возможность разработки
специальных отчетов (заказная аналитика).
Разрабатываются механизмы добычи данных (так называемое «окно фактов»)
(«data mining»). Собственно поиск, хранение и обработка фактических данных займут в
базе свое определенное место. Огромное значение для быстроты и точности получения
результата имеет механизм поиска. Анализ структуры текста (например, поиск по
рекламным блокам), логический и понятийный поиск, ведение истории поиска (как
поисковых запросов, так и результатов поиска), статистики поиска, ведения поиска по
всем признакам информации – значительно ускоряют, облегчают и делают поиск
целенаправленным. Помогают в этом автоматическое определение гиперссылок, имен и
названий.
Облегчает обработку информации автоматическое аннотирование и цитирование
текста, автоматическая рубрикация и тематические подборки. Вся информация хранится в
системе в двух форматах – HTML и PDF (с сохранением аутентичности расположения
элементов документа). Информацию можно просмотреть как в оригинальном виде
(полнотекст) так и в оптимизированном для просмотра в Интернете. Используя механизм
фильтров (настраиваемый пользователем), Вы всегда будете видеть только ту
информацию, которая Вам нужна.

2.4 Дополнительные (сервисные) возможности системы хранения и обработки


информации
К дополнительным сервисным возможностям относятся:
1. Автоматический перевод с и на язык, используемый пользователем.
2. Автоматическая проверка орфографии и предложение подходящих вариантов
пользователю.
3. Хранение в базе данных информации пользователя, возможность обмена с
основной базой, причем на информацию пользователя распространяются все сервисные
возможности системы.
4. Возможность экспорта из базы в самых распространенных форматах данных:
(1) PDF (аутентичный вид страницы);
(2) HTML (только текст или текст с изображениями);
(3) MHTML (все содержимое страницы в одном файле);
(4) TXT (без графической информации);
(5) RTF (как с изображениями, так и без них);
(6) DOC;
(7) JPG (графическое аутентичное изображение страницы).
5. Автоматическое формирование рассылок с выборками информации.
6. Ведение подборки по какому-либо параметру («своя газета»).
7. Ведение подборки типа «новостная лента».
8. Возможность локальным пользователям удаленно или локально обновлять
информацию по какой-либо тематике (механизм репликаций).
9. Настройка автоматических уведомлений о появлении новой информации.
10. Выбор типа обмена информацией: по почте, по электронной почте, Интернет,
локально, FTP и т.д.

137
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
2.5 Прогнозы развития информационных систем
Попытаемся продумать пути развития информационных систем. Поскольку
компьютерные системы развиваются в направлении миниатюризации, а тенденции
создания переносной техники говорят о глобализации и объединении в одном устройстве
наибольшей функциональности (например, производители часов серьезно обеспокоены
конкуренцией со стороны производителей мобильных телефонов), видно, что в скором
времени большинство функций будут объединены в одном устройстве (карманном
компьютере). Это устройство будет выполнять функции как мобильного телефона,
компьютера, так и коммуникационного устройства для получения информации из баз
данных. Главная роль в процессе обмена информацией будет принадлежать источникам
информации – издательствам, библиотекам - онлайновым базам данных. Чтобы дать
возможность пользователям работать с такими базами, поставщикам придется
удовлетворять требованиям, сейчас еще не настолько актуальным – это, в первую очередь,
удобство, скорость и доступность. Если сейчас пользователь еще может позволить себе
нажать 5 кнопок и подождать 2 минуты, чтобы найти информацию на странице, то при
резком увеличении количества пользователей и переноса функций доступа в мобильные
устройства, необходимо будет продумать новые эргономичные интерфейсы и механизмы
для пользования информационными системами. Для массовых систем необходимо уже
сейчас строить распределенные сети для доступа к информации, древовидные серверные
структуры. Пользователь не будет работать с «продуктом», прогресс идет по пути
упрощения, чтобы предложить что-то на рынок, надо показать то, чем все уже
пользуются, но в новом качестве (пример - «электронная книга», но с полным
отображением страницы, и с эффектом перелистывания). Успехом будут пользоваться
продукты, для которых не является обязательным серьезное обучение, которые можно
будет использовать неподготовленному человеку, и делать это будет удобно.

Зависимость кол-ва пользователей от сложности продукта

100

90

80

70

60
Кол-во пользователей

50

40

30

20

10

0
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
-10

-20
Сложность продукта, %

Сложность продукта, в %

Рис.3. Зависимость количества пользователей


от сложности продукта

Как мы видим из графика, с ростом сложности продукта, резко падает количество


пользователей. И обратный процесс – при доступности интерфейса и функций системы

138
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
количество пользователей растет, хотя, естественно, оно никогда не станет больше
целевой аудитории этой системы.

Выводы

Полной реализации всех методов подбора и анализа данных в информационных


системах такого уровня на рынке сейчас нет. Мы строим информационную систему,
наиболее полно отвечающую возможностям как аналитиков, научных работников,
профессионалов в области работы с информацией, так и рядовых пользователей, людей,
ежедневно нуждающихся в информации по своей профессиональной деятельности,
студентов и школьников. Мы попытались сделать систему, наиболее приближенную к
системам, которые будут использоваться в ближайшем будущем, с учетом
положительных и отрицательных моментов уже существующих продуктов.
Мы уверенны, что рост информационных ресурсов в электронном виде в будущем
станет одним из факторов повышения эффективности образования и науки,
совершенствования процессов обучения, средств и технологий подготовки специалистов в
разных отраслях, поддержке молодежи на всех этапах ее развития.

139
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Некоторые подходы к построению электронной библиотеки
научно-учебной организации
Недашковский Андрей Вячеславович, ведущий инженер-программист,
ЦПО ОАО «Укртелеком», г.Киев

Аннотация
В докладе рассмотрены некоторые подходы к построению электронной
библиотеки научно-учебной организации в общем контексте создания открытого
научно-образовательного пространства. Создание и использование электронных
библиотек реализуется через накопление, хранение, учет и структурирование
электронной информации; организацию навигации во всем информационном
пространстве, доступном через данную электронную библиотеку; обеспечение
эффективного доступа к ней любого числа пользователей через
телекоммуникационные сети, а также через обучение пользователей.

Мировой процесс перехода от индустриального к информационному обществу,


экономике знаний, а также социально-экономические изменения, которые происходят в
Украине, требуют адекватных и существенных трансформаций во многих сферах
деятельности государства и общества, в частности, в образования и науки в общем
контексте построения открытого научно-образовательного информационного
пространства.
В настоящее время уровень развития библиотек становится сегодня одним из
индикаторов состояния информационного развития страны и общества в целом.
Качественные изменения в области современных информационных технологий, средств
передачи данных привели к необходимости поиска новых подходов и решений проблем
создания хранилищ информационных ресурсов, их организации, средств и способов
доступа к ним пользователей. На смену информационному обслуживанию на печатных
носителях приходит обеспечение пользователей, основанное на электронном
представлении информации и оперативно доступной по глобальным компьютерным
сетям. Остро стоят вопросы интеграции науки и обучения, эффективного использования
новых знаний в подготовке специалистов.
Создание и использование электронных библиотек реализуется через накопление,
хранение, учет и структурирование электронной информации; организацию навигации во
всем информационном пространстве, доступном через данную электронную библиотеку;
обеспечение эффективного доступа к ней любого числа пользователей через
телекоммуникационные сети, а также через обучение пользователей.
Методы, на которых основаны процессы автоматизации библиотечной
деятельности и предоставления качественного нового доступа к информации на основе
средств компьютерных телекоммуникаций, базируются на системном анализе и
математической статистике, теории систем и сетей массового обслуживания, линейном и
нелинейном программировании, имитационном моделировании, теории и методологии
информатики, теории информации и информационных процессов, библиотековедении,
библиографоведении, теории сложных систем, теории информационно-вычислительных
сетей, а также на использовании правил, рекомендаций, стандартов и нормативных
документов, принятых в библиотечной, информационной, компьютерной и
телекоммуникационной практике.
Процессы стандартизации информационных технологий усовершенствуют
методологическую базу, связанную с принципами построения информационных систем,
применяемых для автоматизации прикладных задач. Открытая архитектура, новые модели
представления данных, ИТ-стандарты открыли новые возможности для создания новых
поколений программного обеспечения для поддержки деятельности электронных
библиотек.. Необходимым условием для преодоления все более увеличивающего
технологического разрыва в сфере предоставления доступа к информации для всех в
140
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
контексте построения открытого научно-образовательного информационного
пространства является наличие комплексного подхода к построению управляемых
научно-образовательных сетевых сред нового поколения. Существенными
характеристиками (необходимыми для понимания) понятия электронной библиотеки
являются: управляемая коллекция информации + сервис + цифровой формат
+доступность + сеть.
НАН Украины, так же как и Академии других стран, объединяет большое число
научно-исследовательских учреждений и коллективов, вовлеченных во все многообразие
видов научной деятельности. Учреждения не только обладают уникальными научными
информационными ресурсами, но и уникальными экспонатами – конечным продуктом
промышленных разработок, созданных коллективами авторов. Однако, они остаются
существенно разрознены, недостаточно систематизированы и структурированы, слабо
применяются соглашения по стандартизации электронного представления и
взаимодействия и т.д. Особо следует подчеркнуть, что национальные запасы научного
знания и реальные прикладные разработки в недостаточной степени используются в
учебном процессе.
Электронная библиотека научно-учебной организации должна интегрировать
возможность хранения разнородной информации, поддерживающей научные
исследования и процессы получения и контроля знаний, документы, регламентирующие
процесс обучения, методические материалы, а, зачастую и конечные результаты обучения,
например, аттестационные магистерский работы и программное обеспечение (если
таковое создавалось). Научная работа, базируется на полнотекстовых коллекциях
опубликованных и неопубликованных научно-технических документов, электронных
картах, атласах, электронных энциклопедиях и справочниках, результатах проведения
научных форумов, семинаров и дискуссий (причем последние могут быть не только
стенограммами, но и оцифрованными видеозаписями в любом формате), компьютерных
моделях различных научных объектов, массивах данных, полученных в результате
экспериментов и наблюдений, и др.
Следует заметить, что существенно повысилось также разнообразие структур
данных ресурсов научно-технической и учебной информации. Кроме обычных текстов и
цифровых данных, активно создается и распространяется информация в виде графики,
анимации, ЗD-представлений, аудио, различных интерактивных систем и др. К тому же
многие из этих видов структур данных могут быть представлены достаточно широким
набором языков разметки, форматов, кодировок, и других формальных способов.
Рассмотрим систему базовых принципов построения электронной библиотеки. –
составной части открытого научно-образовательного пространства. Введем ряд исходных
положений, лежащих в основе как теории их создания, так и платформы. Исходные
положения:
1. Задачность.
2. Комплексность решений, ориентация на конечного потребителя информации.
3. Высокие технико-экономические показатели.
4. Системный подход к построению сложных технических систем на основе
комплексного предпроектного обследования.
5. Интероперабельность.
6. Многокритериальный выбор или разработка программно-аппаратной
платформы и связанного с ней комплекса информационно-лингвистических
средств и организационно-управленческих решений.
Разработка основных компонентов электронной библиотеки проводится в
соответствии с общей целью и задачами объектов автоматизации, в соответствии с
выбранными критериями эффективности на платформе системного анализа и с учетом
требований современных ИКТ , а также учебных технологий.
Научно-методологическая платформа эффективного построения электронной
библиотеки (а в последующем и их сетей) являются следующие базовые принципы:
1. идентичности.

141
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
2. аппаратурной совместимости.
3. интегрированности и модульности программного обеспечения.
4. новых технологий.
5. однократности.
6. корпоративности (кооперации).
7. сетевой интеграции.
8. мониторинга для управления.
9. международной кооперации.
Актуальной является идея кооперирования деятельности ЭБ для создания и
предоставления открытого доступа к сводным каталогам на региональном,
межрегиональном :и межведомственном уровням. Существует две модели создания и
представления доступа к сводным каталогам:
• Единая база данных с кодами фондодержателей;
• Распределенные системы локальных каталогов участников (виртуальный сводный
каталог) в которой каждый каталог участника остается и ведется самостоятельно,
но для пользователя представляется вся система как единый сводный каталог (чаще
всего через протокол Z.39.50). . Например, сводный каталог COPAC ряда
библиотек Великобритании и Ирландии членов консорциума европейских научных
библиотек CURL (5 млн. записей, описывающих 8 млн. единиц хранения) и
использующий как базовую технологию Z39.50.
Для решения задач корпоративного взаимодействия применяется объектно-
ориентированный подход, как инструмент решения задач кооперации, т к специфика
задач, возникающих в рамках корпоративного взаимодействия, предъявляет строгие
требования к технологиям проектирования и создания программных сред.
Проектирование программных комплексов для управления сложным набором
модулей и подсистем различной функциональности, таких как ЭБ, требует разработки и
применения моделей ИС высокого уровня абстракции и эффективных схем организации
межмодульного взаимодействия.. Хорошей иллюстрацией объектно-ориентированного
подхода является построение Web-интерфейса к электронному каталогу.. Эффективное
решение этой задачи может быть найдено в использовании мощной современной системы
управления базами данных Oracle и объектно-ориентированного языка программирования
Java. Автоматизированные рабочие места должны поддерживать выполнение следующих
функций:
• администрирование, включающее в себя функции настройки системы и ее
модификации;
• комплектование фонда;
• ввод данных и создание библиографического описания;
• информационный поиск и заказ изданий;
• обслуживание читателя;
• создание Интернет/Интранет серверов и обеспечение удаленных функций поиска,
заказа и каталогизации;
• обеспечение корпоративных технологий;
• блок регистрации читателей, модуль МБА и др.
Единый подход к построению электронной библиотеки научно-учебной
организации отсутствует. Выбор оптимального решения зависит от: многих факторов.
Например, наличием: в организации
1. интернет-узла;
2. традиционной библиотеки.
3. традиционного или электронного архива ;
4. автоматизированной библиотечной информационной системы, которая реально
обслуживает процессы библиотечной деятельности;
5. достаточного числа электронных информационных ресурсов и т.д.
Кроме того, первоочередную роль играют цели и задачи, которые стоят перед
организацией, а именно:

142
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
• организация доступа и передачи информационных ресурсов согласно
международным требованиям обслуживания пользователей электронной
библиотеки;
• создание сводного электронного каталога;
• частичное или полное библиотечное обслуживание пользователей;
• создание и выпуск электронных журналов и т.д.;
Создание полнофункциональной электронной библиотеки требует достаточного
количества квалифицированных, специально подготовленных для решения задач такого
уровня специалистов.. Для выработки стратегии должна быть создана экспертная группа
по разработке основных документов, регламентирующих процесс создания и развития в
научно-учебной организации.
В случае, если создание электронной библиотеки является фоновой работой,
выполняемой группой сотрудников, рекомендуются, например, такие решения.
1 Для осуществления упорядоченного хранения и реализации доступа к публикациям
использовать открытое программное обеспечения, например, GreenStone Digital
Library (http://www.nzdl.org)/ Данное программное обеспечение позволяет
поддерживать работу пользователя как на локальном компьютере, так и В режиме он-
лайн, а также возможности работы с компакт-диска.
2 Для создания полнотекстовых коллекций и предоставления определенных сервисов
пользователям можно использовать открытое программное обеспечение CDS/ISIS,
рекомендованное ЮНЕСКО. CDS/ISIS является обобщенной системой для ввода,
хранения и поиска информации, управляемой с помощью меню, и разработанной
специально для компьютерной обработки структурированных нечисловых баз
данных. Есть возможность манипулирования неограниченным количеством баз
данных, каждая из которых может состоять из различных элементов данных, что
позволяет пользователю готовые программные решения, однако, некоторые
возможности CDS/ISIS требуют высоких профессиональных знаний и опыта работы с
системами такого класса..
3 Довольно часто в организациях научно-учебного профиля используется АИБС
“МАРК-SQL”. АИБС “МАРК-SQL” является системой третьего поколения,
разрабатывалась на основе принципов открытых систем и обеспечивает комплексную
автоматизацию всех библиотечных процессов: комплектование литературы, создание
и ведение электронного каталога, систематизацию, обработку поступающих изданий,
справочно-информационное обслуживание, обслуживание читателей, учет
библиотечных фондов. С помощью этой программы собственные ресурсы электронной
библиотеки могут быть интегрированы в мировую информационную среду. АИБС
“МАРК-SQL” базируется на архитектуре “клиент-сервер”. Система функционирует
под WINDOWS NT – серверная часть, для клиента используется WINDOWS 95/98/NT
Workstation. Из имеющихся на рынке SQL-серверов используются MS SQL 6.5 и 7.0,
Oracle, Sybase SQL Anywhere 5.5. Также реализован доступ к данным через Access.
4 Для представления информационных ресурсов заведения, не имеющего своей
телекоммуникационной структуры можно использовать возможности
специализированных научных или учебных порталов в качестве поставщика ресурсов.
Следует заметить, что для реализаций функций поиска, особенно полнотекстового, а
также создания и ведения сводного каталога самостоятельно или в рамках кооперации,
для идентификации книг, периодических изданий, аудиовизуальных материалов и
электронных записей, а также издательств и библиотек, приняты международные
стандарты, которые ведут технические комитеты ISO TC 46 / SC9 и ISO / IEC JTC1 / WG4

143
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Информационные ресурсы для инновационной деятельности
педагога
Олейник Татьяна Алексеевна, профессор,
Величко Дмитрий Николаевич, аспирант,
Доценко Светлана Алексеевна, аспирант,
Харьковский национальный педагогический университет им. Г.Сковороды

Аннотация
Осмысление роли критического мышления и средств ИКТ в реализации
инновационной деятельности и развитии профессиональных качеств учителей было
нашей главной целью. Мы представляем информационные ресурсы
(www.pu.ac.kharkov.ua/cct/index.html): дистанционный курс по развитию критического
мышления в среде MOODLE и образовательный сайт, разработанный средствами
системы управления содержанием PHP NUKE. Исследование особенностей
дистанционного обучения требует глубокого осмысления принципов активного обучения,
групповой работы и интеллектуальных техник. Особый интерес представляет проблема
формирования готовности будущего учителя к созданию образовательной среды (и
сообщества), которая является существенным условием эффективной реализации
педагогической технологии. Важным аспектом является не только использование
существующих, но и обучение созданию собственных информационных ресурсов, т.е.
умения представлять, структурировать и выражать свои знания на основе специальных
сред-конструкторов (content management systems). В нашем исследовании рассмотрены в
качестве определяющих качеств способность к рефлексии, критическому анализу,
конструктивному диалогу, адекватной самооценке образовательных достижений, кроме
того, особое внимание уделено открытости относительно новой информации,
сознательности, ответственности (миссия учителя, направления профессионального
развития, проявление индивидуальность ученика).

Стрімкий темп розвитку суспільства знань та інформації, що несе людству нові


виклики та величезні можливості для вирішення його головних проблем і забезпечення
подальшого розвитку, вплинуло на процес підготовки сучасного вчителя. Інновації в сфері
інформаційних і телекомунікаційних технологій внесли якісні зміни в методологію
сучасної освіти, розвиток дистанційного навчання та радикальних перетворень вищої
освіти, що забезпечило швидкісне оновлення знань, дозволило наблизитися до
спеціальних потреб тих, хто навчається, максимально розширити аудиторію тощо.
У контексті осмисленні світовим співтовариством нової освітньої парадигми, існує
декілька найважливіших проблем розвитку віртуального навчання. Перш за все, йдеться
про необхідність створення широкого набору навчальних програм для різних категорій
людей в відповідності до їхніх мотивації та цілей, що мають забезпечувати базовими
знаннями і навичками, необхідними для розвитку можливостей і потреб оновлювати свої
знання впродовж усього життя. Дистанційним університетам необхідні ефективні
механізми взаємодії з ринком праці з метою здійснення корекції навчальних програм
тощо, та оцінювання якості навчання у відповідності зі стандартами на основі надійних,
прозорих процедур вимірювання здібностей, знань і кваліфікації випускників.
Особлива увага приділяється впровадженню інноваційних педагогічних підходів,
що ґрунтуються на одночасному використанні мультимедійних засобів, комп’ютерів і
Internet. Предметом нашого опікування стала система PHP-Nuke (Content Management
System), що призначена для створення сайту/порталу, який може бути застосовано в якості
інформаційного сайту, системи електронного навчання, Інтернет-системи, системи
електронної комерції, корпоративного порталу, агентства новин тощо [2, 3].
Система керування змістом (Content Management System, CMS) — це програмне
забезпечення, що дозволяє самостійно (без залучення розробників сайту) публікувати й
оновлювати інформацію на сайті. Користування такою системою не вимагає спеціальних
144
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
знань, як правило, достатньо навичок роботи з текстовим редактором та Інтернетом.
Універсальність CMS залежить від кількості наявних модулів та можливості й легкості
створення нових. Модульна структура дозволяє розробникам охопити велике коло
споживачів з різними вимогами до функціональності порталу: програмістам – створювати
свої модулі під конкретні задачі або замовлення, а споживачам – отримувати зручність і
можливість мобільно реалізовувати свої ідеї.

Рис.1. Сторінка адміністрування PHP-Nuke при створенні сайту „Науковий


фізмат”

Переваги використання CMS безперечні, а саме:


ƒ оперативне оновлення інформації (інформація може публікуватися автором
самостійно, без посередництва технічних фахівців);
ƒ зниження вартості підтримки (оновлення інформація проводиться самостійно, не має
необхідності оплачувати працю web-майстра);
ƒ надання додаткових сервісів користувачеві (реалізовано частину сервісів – пошук,
голосування, форуми тощо, які вимагають інтерактивної взаємодії з користувачем);
ƒ скорочення термінів і вартості розробки (реалізовано необхідну функціональність, що
може бути відразу використана);
ƒ підвищення якості розробки (при розробці використовуються готові модулі, що
пройшли багаторазове тестування);
ƒ зниження вартості подальших модифікацій (обумовлено простіші зміни зовнішнього
вигляду сайту, у порівнянні зі статичним сайтом).
В контексті вирішення проблеми підготовки молоді до плідного життя
першочергового розгляду потребує розвиток соціальних навичок, які необхідні для
суспільної взаємодії та співробітництва. Неможливість обмеження негативного впливу
засобів масових комунікацій, що викликано розширення сфери спілкування, вимагає від
освіти опікування проблемами формування власної життєвої позиції, системи цінностей і
норм поведінки, готовності до активної участі в університетському та суспільному житті.
145
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Домінування особистісних якостей та загальних компетенцій у порівнянні з теоретичними
знаннями та практичними навичками знайшла своє відображення в організаційних та
комунікаційних модулях ECTS та змісті загальних компетенцій.
У такий спосіб, доцільним є розробка дистанційного курсу з критичного мислення
[1], що було реалізовано засобами інструментального ресурсу Moodle [4]. Система
підтримує діяльність класичних функціональних інструментів дистанційного навчання, а
саме: керування контентом, учнями, комунікаціями та подіями. Зазначений підхід
базується на теорії виховання соціальної відповідальності, що спрямована на дбайливе
взрощування соціально-орієнтованого ставлення до дійсності, на досягнення соціальних й
академічних цілей. Він полягає у центрованому на студенті дослідженні важливих
проблем існування сучасного суспільства, що позначається на відчутті власної значущості
у суспільних справах.

Рис.2. Сторінка налагодження середовища Moodle для курсу з розвитку критичного


мислення

Зазначена модель взаємодії базується на принципах


• активності та забезпечення зворотного зв’язку (можливість активної взаємодії на
основі відритого аргументованого конструктивного обговорення відображує власне
бачення, відношення та розуміння всіх учасників),
• рівності позицій (визнається унікальність кожної особистості, цінність досвіду
кожного для колективної діяльності, ніхто не нав’язує своє бачення проблеми),
• довірливості у спілкуванні (забезпечується створення та підтримка клімату
максимальної психологічної довіри),
• власної відповідальності (кожний учасник несе відповідальність за власні дії та думки,
відноситься до інших як до суверенних особистостей).
Особлива роль відводиться викладачу, майстерність якого обумовлює
переконливість, толерантність та викликає довірливе ставлення студентів. Вагомим
аспектом є позбавлення викладачем директивного підходу до навчання та розподілення
ролей. В залежності від культурних традицій, актуальності, складу групи, професійних
особливостей можливий розгляд альтернативних тем. Викладач може більш детально
зупинитися на тих темах, що стосуються специфіки його предметної області, але завжди
має пам’ятати, що при більш абстрактному змісті необхідно приділяти особливе
146
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
опікування вирішенню проблеми зацікавленості та мотивації.
Він не прагне повноти влади під час роботи, цінує багатство поглядів, він воліє
виступати у ролі „диригента оркестру”, що співпрацює зі студентами як з рівноправними
учасниками. Тобто йдеться про відмовлення викладача від організаторської моделі (коли
він несе головну відповідальність за навчання, результатом якого є знання та навички) на
користь ліберальної моделі, що представляє необхідні інструменти для навчання.
Пріоритетами цієї педагогіки (що набула назви „звільняючої розум”) є створення спільнот
(допитливих) на основі у переважній більшості комунікації студент-студент (замість
викладач-студент). Таким чином, стимулюється колективна рефлексивна діяльність, що
спрямована на преваги та складності реалізації цього підходу у тій чи іншій проблемній
ситуації, а згодом має викликати необхідність його застосування у навчальному процесі.
У такий спосіб, викладач має нагоду послідовно впливати не тільки на розуміння
соціальної ролі, але й розвиток рефлексивних здібностей, спрямованість саморозвитку та
створення атмосфери відкритої взаємодії, що забезпечує їх (студентів) підготовку до
активної ролі у навчанні, відповідальне та свідоме ставлення щодо здійснення свободи
вибору цілей, способів, форм, альтернативних підходів тощо. Вагомими факторами успіху
є гнучкість викладача, який має поєднувати інноваційні технології з умотивованим та
свідомим навчанням студентів на основі власних (студентів) переконань у доцільності
нових підходів.
Необхідно зазначити, що запропонований підхід дозволяє зробити тільки перший
крок щодо опанування цілою низкою загальних компетенцій, в тому числі й
індивідуальних (міжособистісних), тому не може вирішувати усіх проблем. На власному
досвіді ми переконалися, що за існуючих умов викладач має пройти нелегкий шлях зміни
стереотипів, наприклад, переконаність студентів в тому, що він знає правильні відповіді
на всі запитання, але скриває, щоб змусити студентів самостійно розшукувати їх
(відповіді).
Слід відмітити, ми використовували матеріали модельного курсу з основ логіки,
аргументації та аналізу соціальних проблем, який було призначено з метою
удосконалення розуміння «осмисленої обробки інформації». Дієвою силою поєднання
індивідуальних та соціальних процесів є колективна рефлексивна діяльність на основі
дослідження проблем, що пов’язані з постійним переосмисленням дійсності. У такий
спосіб відбувається взаємозалежний розвиток всіх членів спільноти у відповідності до їх
особистого досвіду та динаміки перетворень.
Отже, досвід останніх років дозволяє стверджувати, що потрібна особлива увага
організації змістовного дослідження проблеми розвитку критичного мислення, так
званим критичним фільтром задля протидії руйнуючий силі інформації в умовах
Інтернету.

Література

1. Евдокимов В.И., Олейник Т.А., Горькова С.А. и др. Практикум по развитию


критического мышления. Харьков: Торнадо, 2002.
(www.pu.ac.kharkov.ua/cct/index.html)
2. Заостровцев Н.В. Выбираем систему управления контентом (http://www.elashkin.com).
3. Сайт разработчика PHP-Nuke (http://www.phpnuke.org).
4. Сайт разработчика Moodle (http://www.moodle.org)

147
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Формування здатності до аналітичної діяльності засобами
інформаційно-комунікаційних технологій
Олійник Тетяна Олексіївна, профессор,
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди
Гадецька Світлана Вікторівна, завідувач кафедри, доцент
Сердюк Любов Василівна, заст. зав. кафедри банківської справи
Савченко Ганна Олександрівна, викладач кафедри вищої матем-ки та інформ-них технологій
Харківський банківський інститут Української академії банківської справи

Abstract
The ways of problem decision for forming of analytical activities ability are considered.
It is conditioned by demand on professionals in analyses. Research argued that the modelling is
the universal mean for analysis of objects. Application of information and communication
technologies enables upgrading realization of process of modelling and organization of the
proper analytical activity: in the process of getting information, critical analysis and
presentation of activities result. It defined using of innovative pedagogical technologies for
specialists preparation, especially economic type. We develop technology the purpose of which
consisted in forming of ability of future specialists to analytical activity on the basis of the use of
facilities of design and of information and communication technologies.

Аннотация
Рассмотрены пути решения проблемы формирования готовности к
аналитической деятельности, что обусловлено спросом на специалистов-аналитиков.
Исследование показало, что моделирование – это универсальное средство анализа
объектов. Применение информационно-коммуникационных технологий предоставляет
возможности для повышения качества реализации процесса моделирования и
организации соответствующей аналитической деятельности, а именно в процессе
добывания информации, системном анализе и представлении результата деятельности.
Это обусловило внедрение инновационных педагогических технологий в подготовку
будущих специалистов, особенно экономического профиля. Нами разработана
технология, цель которой заключалась в формировании готовности будущих
специалистов к аналитической деятельности на основе использования средств
моделирования и информационно-коммуникационных технологий.

Анотація
Розглянуто шляхи вирішення проблеми формування здатності до аналітичної
діяльності, що обумовлено попитом на спеціалістів-аналітиків. Дослідження переконало,
що моделювання – це універсальний засіб аналізу об’єктів, застосування інформаційно-
комунікаційних технологій надає можливості для підвищення якості реалізації процесу
моделювання та організації відповідної аналітичної діяльності. Це зумовило
впровадження інноваційних педагогічних технологій у підготовку майбутніх фахівців,
особливо економічного профілю. Нами розроблено технологію, мета якої полягала у
формуванні готовності майбутніх фахівців до аналітичної діяльності на основі
використання засобів моделювання та інформаційно-комунікаційних технологій. Також
розроблено методичне забезпечення впровадження запропонованої технології, одним з
головних складових якого є дистанційний курс з вищої математики для майбутніх
фахівців банківської справи.

В епоху соціально-економічних перетворень, бурхливого розвитку інформаційно-


комунікаційних технологій постійно зростає попит на аналітичну діяльність та
спеціалістів-аналітиків. Це обумовлює пошук шляхів вирішення проблеми розвитку
здатності майбутніх фахівців до аналітичної діяльності та відповідної професійної
підготовки.

148
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Аналіз сучасних джерел [3] переконує, що аналітична діяльність – це діяльність, на
основі якої здійснюється здобуття знань, концептуалізація проблеми, визначення суттєвої,
важливої для даної задачі інформації, розробка, оцінювання та прийняття рішень із
врахуванням екстремальних ситуацій тощо. Вона є початковою відправною точкою
прогнозування, планування, управління об'єктами та процесами.
Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) надає можливості
для підвищення якості аналітичної діяльності. Слід відмітити, що комп’ютер виступає як
універсальний засіб побудови, дослідження та використання моделей, дозволяє студентові
звільнитись від рутинних операцій обчислення і побудов та зосередитись тільки на
інтелектуальній діяльності, тобто на керуванні комп’ютерним експериментом. Таким
чином, аналітична діяльність засобами моделювання за допомогою ІКТ нами
реалізувалась на основі проведення спостережень та маніпуляцій з інформаційними
моделями, отримання нової інформації, її поповнення або уточнення, формулювання,
підтвердження або спростування гіпотез знаходження внутрішніх зв'язків і відношень,
рефлексивних підсумків та узагальнення, систематизації знань. Все це сприяє
формуванню умінь і навичок з аналітичної діяльності, постановки задач, вироблення
оцінок і суджень, прийняття оптимальних рішень.
Це зумовило впровадження інноваційних педагогічних технологій у підготовку
майбутніх фахівців, особливо економічного профілю. Нами розроблено технологію, мета
якої полягала у формуванні готовності майбутніх фахівців банківської справи до
аналітичної діяльності на основі використання засобів моделювання та інформаційно-
комунікаційних технологій. Слід зазначити, що процес формування готовності до
аналітичної діяльності щільно пов’язаний з розвитком критичного мислення студентів,
тому для організації активного навчального середовища використовувалася технологія
розвитку критичного мислення та відповідні методи, техніки [1].
Дослідження проводилось на протязі семи років. З метою навчально-методичного
забезпечення впровадження запропонованої технології нами розроблено посібник із
комплексом практико-орієнтованих задач [2], дистанційний курс з дисципліни “Вища
математика” для майбутніх фахівців банківської справи. Курс складається з теоретичних
питань, практичних завдань, питань для самоконтролю, тестових завдань тощо. Головною
складовою курсу є комплекс відкритих задач, метою якого виступає усвідомлення
студентами значущості аналітичної діяльності не тільки для розв'язування задач, але й для
професійного становлення; доведення потужності засобів моделювання при аналізі
фінансово-економічних об'єктів. Слід відмітити, що у процесі розв'язування практико-
орієнтованих задач використовуються засоби системи комп'ютерної алгебри Derive. На
наш погляд, значний інтерес представляють такі задачі, що забезпечують
міждисциплінарні зв'язки: пошук оптимального розташування підприємств щодо
споживача, аналіз зміни курсу долара за певний період, визначення плану випуску
продукції, витрат ресурсів, еластичності попиту, нарахування заробітної плати,
обчислення сум грошових накопичень, розроблення проектів тощо.
Пропонуємо сторінку дистанційного курсу, на якій представлено задачу з
практичним змістом та її розв’язання засобами системи Derive.

149
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

Рис. 1. Розв’язання задачі засобами системи Derive.

Література
1. Евдокимов В. И., Олейник Т. А., Горькова С. А., Микитюк М. В. Практикум по
развитию критического мышления. – Харьков: Торнадо, 2002. – 144 с.
2. Прокопенко И. Ф., Олейник Т. А., Савченко А. А., Шаповалов Е. М. Решение задач с
экономическим содержанием средствами пакета Derive: Уч. пос. для студентов педвузов.
– Х. : ХГПУ, 2000. – 80с.
3. Информационно-аналитический электронный журнал «Факт», № 11, 2003; № 12- 20,
2004 (www.fact.ru/www.arhiv.htm).

150
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Подготовка преподавателей к использованию тестовых
технологий в условиях кредитно-модульной системы обучения
Плискановский Станислав Тихонович, ректор, д.т.н., профессор
Хохлова Татьяна Станиславовна, проректор, к.т.н., профессор
Ступак Юрий Александрович, начальник информационно-методического отдела, к.т.н.
Потап Олег Ефимович, заведующий кафедрой информатики и компьютерной техники, доцент, к.т.н.
Плискановский Станислав Александрович, методист отдела повышения квалификации, к.т.н.
Государственный институт подготовки и переподготовки кадров промышленности, г. Днепропетровск

Abstract
At turn of Ukraine high schools to credit-modular training system the number of control
actions sharply increases. Teaching load accordingly increases that can lead to deterioration in
quality of the control of progress. There is way out from the situation is application for the
control of progress of test technologies over use of computer technics and the specialized
software. An obstacle for wide use of these technologies is insufficient readiness of a significant
part of teachers for use of test technologies, and also an insufficient level of their qualification in
computer technics. In State Institute of Industry Personnel Training and Retraining manuals for
teachers and corresponding programs of improvement of professional skill are developed,
training on which have passed more than 80 person. The technique of the current control of
progress with the help of complete sets of tasks in the test form and the program shell allowing
with the minimal expenses of time to carry out control actions is developed.

Аннотация
При переходе вузов Украины на кредитно-модульную систему обучения резко
увеличивается количество контрольных мероприятий. Соответственно увеличивается
нагрузка на преподавателей, что может привести к снижению качества контроля
успеваемости. Выходом из создавшейся ситуации является применение для контроля
успеваемости тестовых технологий с использованием компьютерной техники и
специализированного программного обеспечения. Препятствием для широкого
использования этих технологий является недостаточная готовность значительной
части преподавателей к использованию тестовых технологий, а также недостаточный
уровень владения компьютерной техникой. В ГИПОпром разработаны пособия для
преподавателей и соответствующие программы повышения квалификации, обучение по
которым прошли более 80 преподавателей института. Разработана методика текущего
контроля успеваемости с помощью комплектов заданий в тестовой форме и
программная оболочка, позволяющая с минимальными затратами времени осуществлять
контрольные мероприятия.

Одним из ключевых аспектов в деятельности государственного института


подготовки и переподготовки кадров промышленности (ГИПОпром) является
обеспечение качества подготовки специалистов, которое в значительной степени зависит
от «качества» профессорско-преподавательского состава. Под «качеством» профессорско-
преподавательского состава мы понимаем, помимо уровня его профессиональной
подготовки, «восприимчивость» к инновациям и готовность к применению современных
педагогических технологий на практике.
Как показала практика, существующая система повышения квалификации
преподавателей (один раз в 4-5 лет) не выполняет возлагаемых на нее задач, являясь в
большинстве случаев формальностью, тогда как динамика изменений в сфере образования
требует от преподавателей постоянного совершенствования. Так, например,
анкетирование, проведенное среди преподавателей института, показало, что значительная
их часть пока еще в недостаточной степени владеет компьютерной техникой. При этом
обнаружена обратная зависимость между возрастом преподавателей и наличием у них
навыков работы с ПЭВМ (рис. 1) – чем старше преподаватели, тем меньше среди них
владеющих компьютерной техникой и наоборот. Поскольку указанное обстоятельство
151
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
является серьезным препятствием внедрению в учебный процесс современных IT-
технологий, были разработаны и реализованы соответствующие программы повышения
квалификации преподавателей, рассчитанные на подготовку их как квалифицированных
пользователей ПЭВМ.

100
90 Доля в штате, %
80 Наличие навыков, %
70
60
% 50
40
30
20
10
0
25-30 30-45 45-60 старше 60
Возрастные группы
Рис. 1. Наличие навыков работы с персональным компьютером у преподавателей
(по состоянию на начало 2004 г.)

Благодаря проведенной работе удалось существенно увеличить количество


преподавателей, использующих в работе Интернет и электронную почту, а также
увеличить количество лекций, которые преподаватели проводят с использованием
мультимедийной техники.
В связи с переходом на кредитно-модульную систему организации учебного
процесса встал вопрос о повышении эффективности контроля успеваемости студентов.
Было принято решение осуществлять промежуточный контроль успеваемости с помощью
тестовых технологий и компьютерной техники, что позволяет сократить затраты времени
на его проведение. Однако при реализации поставленной задачи возникли новые
проблемы, связанные, в первую очередь, с отсутствием у преподавателей единой
методологии разработки заданий для контроля успеваемости, что очень важно для его
компьютеризации.
Для обеспечения подготовки преподавателей к разработке заданий в тестовой
форме информационно-методическим отделом института было подготовлено
соответствующее пособие [1], в основу которого были положены работы известного
российского тестолога проф. В.С. Аванесова [2]. Пособие было представлено к
рассмотрению на Международной конференции «Стратегия качества в промышленности
и образовании» (Июнь 2005 г., г. Варна, Болгария) [3] и получило одобрение и поддержку
специалистов, принимавших участие в ее работе. Кроме того, пособие было представлено
в качестве инновационной разработки на второй Международной выставке-презентации
«Освіта України: Інноваційні технології навчання» (28-30 сентября, г. Киев) где также
получило высокую оценку специалистов. Наличие названного выше пособия позволило
существенно ускорить подготовку преподавателей, для которых были проведены
семинары-практикумы по разработке заданий в тестовой форме и их использованию для
контроля успеваемости. Повышение квалификации по указанной тематике на
сегодняшний день прошли более 80 преподавателей института.
Наличие у преподавателей навыков работы с компьютерной техникой,
приобретенных ранее, позволило им без особых проблем освоить работу со специально
разработанной программной оболочкой, позволяющей достаточно эффективно
осуществлять контрольные мероприятия по той или иной дисциплине. Затраты времени
на текущий контроль успеваемости с использованием разработанной оболочки (рис. 2)

152
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
составляют 30 мин. На группу из 30 человек. При этом вероятность повторения одних и
тех же заданий у испытуемых сведена к минимуму.

Рис. 2. Одно из окон программной оболочки для проведения тестирования

Таким образом, в институте осуществлен ряд мероприятий, позволивший за


достаточно короткий период времени (чуть больше года) обеспечить повышение
квалификации преподавателей в части использования компьютерной техники и тестовых
технологий в условиях внедрения кредитно-модульной системы организации учебного
процесса.

ЛИТЕРАТУРА

1. Педагогические тесты. Вопросы разработки и применения: Пособие для преподавателей /


В.С. Аванесов, Т.С. Хохлова, О.Е. Потап, Ю.А. Ступак, В.Г. Чернявский, С.А.
Плискановский. –Днепропетровск: ГИПОпром, 2005. – 64 с.
2. Аванесов В.С. Форма тестовых заданий: Учебное пособие для учителей школ, лицеев,
преподавателей ВУЗов и колледжей. 2-е изд., перераб. И доп.–М: Центр тестирования,
2005. – 156 с.
3. Международная конференция «Стратегия качества в промышленности и
образовании» (3-10 июня 2005 г., Варна, Болгария): Материалы / Составители
Хохлова Т.С., Ступак Ю.А., Носко О.А. –Днепропетровск: Пороги, 2005. -464 с.

153
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Технологія дослідження як інформаційний та методичний
ресурс для проведення занять навчального розвивального
курсу “Логіки світу” для дошкільників та молодших школярів
Стеценко Ірина Борисівна, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем
Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, м.Київ

Abstract
The children are our future. They will be to live in a society of knowledge, ideas and high
technologies to embody in life that now have conceived the scientists. Development of
independent, creative, search, research thinking is a one of the basic tasks of training in general
and at the kindergartens and initial school classes in particular.
The child are a small researcher, which every day opens something news for hiself. But
the educational research differs from the spontaneous investigation activity of the child. In
educational research we can not always to expect of its independence. Therefore children should
be learned by to see a problem, to formulate hypotheses, to observe, purposefully to experiment.
The Mental Development training course «World’s Logics» is directed on development of
thinking of children. Among the tasks of a rate there are tasks on designing, theory of sets,
algebra of statements, theory of algorithms, mathematical logic etc.

Аннотация
Дети наше будущее, это им жить в обществе знаний, идей и высоких технологий,
воплощать в жизнь то, что сейчас задумали ученые. Развитие самостоятельного,
творческого, поискового, исследовательского мышления – одна из основных задач
обучения вообще и детских садов и начальных классов в частности.
Ребенок – маленький исследователь, каждый день он открывает для себя что-то
новое. Но учебное исследование отличается от спонтанной иссделовательской
активности ребенка. В учебном исследовании мы далеко не всегда можем рассчитывать
на его самостоятельность. Поэтому детей надо учить умению увидеть проблему,
формулировать гипотезы, наблюдать, целенаправленно экспериментировать.
Учебный развивающий курс «Логики мира» направлен на развитие мышления детей.
Среди заданий курса есть задания по конструированию, теории множеств, алгебры
выссказываний, теории алгоритмов, математической логики, комбинаторики и др.

Анотація
Діти наше майбутнє, це їм жити у суспільстві знань, ідей та високих технологій,
втілювати у життя те, що зараз задумали науковці. Розвиток самостійного, творчого,
пошукового, дослідницького мислення є одним з основних завдань навчання взагалі і
окремо навчання у дитячих садках і початкових класах.
Дитина – маленький дослідник, щодня вона робить для себе маленькі відкриття.
Але навчальне дослідження відрізняється від спонтанної пошукової активності дитини.
У ньому ми далеко не завжди можемо розраховувати на самостійність малюка. Тому
дітей потрібно вчити вмінню побачити проблему, формулювати гіпотези, спостерігати,
цілеспрямовано експериментувати.
Навчальний розвивальний курс «Логіки світу» спрямовано на розвиток мислення
дітей. Серед завдань курсу є завдання з конструювання, теорії множин, алгебри
висловлювань, теорії алгоритмів, математичної логіки, комбінаторики тощо.

Сьогодні суспільство стрімко розвивається, розширюються знання людей,


виникають якісно нові види діяльності у раніше невідомих галузях. Швидко змінюються
технології, поновлюється техніка, змінюються й способи представлення, зберігання та
пошуку інформації. Виникає постійна потреба набуття нових знань і навичок. Навчити

154
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
дітей всьому заздалегідь просто неможливо. Незавжди можливо навіть передбачити, які
саме знання будуть потрібними їм у майбутньому.
Діти наше майбутнє, це їм жити у суспільстві знань, ідей та високих технологій,
втілювати у життя те, що зараз задумали найковці. Саме тому особливо важливо, щоб
дитина з найперших своїх кроків розвивалася як особистість, прагнула та навчалася
активно досліджувати навколишній світ в усій його складності та новизні.
Психологи відзначають, що здатність до дослідницької діяльності скоріше не
виникає з роками, а зникає за визначених умов. З другого боку, здатність людини
досліджувати є уродженою. [1] Тому це прагнення до активного пізнання необхідно
розвивати з дитинства. Головним фактором, що визначає розвиток мислення дитини, є не
зміст знань, який обов’язково нарощується в процесі навчання, а методи їх засвоєння.
За словами доктора фізико-математичних наук, професора, одного з
родоначальників жанра літератури для абітурієнтів (довідники, задачники тощо) Георгія
Володимировича Дорофєєва, на сучасному етапі відбувається перенос акцентів із
збільшення об’єму інформації для засвоєння учнями на формування вмінь
використовувати інформацію.
Важливо, щоб діти засвоювали знання не пасивно, а активно. Для цього існує
досить багато форм проведення занять. Для кожної вікової групи вони різні. Серед них
для дитячих садків і початкової школи можна виділити гру, саме у грі розкривається
творчій потенціал малюків, і дослідницьку діяльність. Адже саме вона є основою,
джерелом творчості дітей.
Дитина – маленький дослідник, вчений, щокроку, щодня вона робить для себе
маленькі відкриття. Але навчальне дослідження відрізняється від спонтанної пошукової
активності дитини. У навчальному дослідження ми далеко не завжди можемо
розраховувати на самостійність дітей.
Опис етапів дослідження дітей. Отже, вже у дитячому садку дітей необхідно
навчати досліджувати, а не просто експериментувати. Таке дослідження передбачає
постановку проблеми, висування гіпотези, її перевірку (експеримент) та аналіз
результатів. Крім того дослідницька діяльність потребує від дослідників корегування
поведінки у залежності від результатів експериментування та теоретичних узагальнень.
[1]
Навчання дослідницькій діяльності вміщує в себе викладання методики проведення
досліджування і ніколи не пропонує дій за готовим алгоритмом. Тому дитина, яка має
навички творчого мислення, відкрита для отримання і аналізу нової інформації, може
самостійно поглиблювати і розширювати отриманні знання і, у підсумку, піти далі за
вчителя: знайти закономірності, властивості, оригінальний підхід до вирішення проблеми,
про які вчитель, можливо, навіть і не підозрював.
Із свого народження діти починають самостійно обирати теми власних досліджень,
з часом отримують перші результати. Деякі теми досліджень підказують дорослі, але
обов’язково мета дослідження, поставлена ними, повинна бути цікавою і зрозумілою
дитині. Зрозумілим повинно бути «що зробити?», важливо також, щоб малюки розуміли
«навіщо це робити?». Тільки у цьому випадку вони зацікавляться отримати результат.
Розглянемо кожний етап дослідження окремо.
Постановка проблеми. Звичайно, перш ніж досліджувати потрібно добре
усвідомити що саме ми вивчатимемо і який результат ми сподіваємося отримати після
закінчення дослідження. Починаючи дослідження, діти щоразу входять у сферу
невідомого, принаймі для них. Бажаний результат вони намагаються прогнозувати на
основі знань, які вже отримали. Тому на початку дослідження можна говорити лише про
найвірогідніший результат або бажаний результат.
Педагог навчає дітей самостійно формулювати мету дослідження (тобто навчатися
запитувати «що ми бажаємо?») і йти до неї долаючи труднощі, навчатися за допомогою
педагога враховувати свої можливості. Без мети дослідження може стати хаотичним і
перетвориться на звичайнісіньке експериментування.

155
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Малюкам важко осягнути одразу ж процес дослідження в цілому – від постановки
проблеми до досягнення кінцевого результату. Тому вчитель допомагає дитині
формулювати проміжні результати дослідження.: будувати ланцюжок проміжних
результатів – від простих до складних, від близьких до далеких. Звичайно, в процесі
досягнення проміжних результатів крок за кроком дитина може корегувати ще
недосягнуті проміжні результати ланцюжка або, у випадку невдачі, повернутися назад.
(рис. 1).

Рис. 1 Схема планування проміжних результатів дослідження.


В основі постановки проблеми полягає вміння запитувати. Дітей необхідно вчити
запитувати, починаючи зі слів «як?», «що?», «де?», «звідки?», «коли?» і самостійно
аргументовано відповідати на них. Запитання «для чого?» також необхідино задавати саме
на етапі постановки проблеми, тому що відповідаючи на нього, діти краще розуміють яка
саме інформація їм необхідна для вирішення проблеми і знаходять необхідні допоміжні
засоби для досягнення результату. Це дозволить сформулювати гіпотези, які легше
реалізовуватимуться у заданих умовах.
Висування гіпотез. Перед тим, як починати експериментальні пошуки, необхідно
уявляти собі, де шукати. На цьому етапі дитина вчиться знаходити способи досягнення
запланованого результату.
Наприкінці формулювання гіпотез дитина вперше відповідає (або, принаймні,
робить спробу відповісти) на запитання «чому?». Чому знайдено саме таке вирішення
проблеми? Під час відповіді на це запитання дитина починає робити узагальнення, робить
спроби визначити закономірності серед кількох фактів.
Кожну знайдену гіпотезу діти мають обов’язково обгрунтувати. При рішенні
завдань необхідно звертати увагу не тільки на правильність розв’язку кожного завдання
(дитина може знайти свій власний варіант відповіді), а й на правильне обгрунтування
рішення. Дитина може, на погляд дорослого, розв’язати завдання неправильно, але,
особливо в цьому випадку, потрібно звернути увагу на обгрунтування відповіді.
Перевірка гіпотези (експеримент). Від теорії переходимо до практики. Кожна
гіпотеза завжди перевіряється практикою.
Головна мета цього етапу – з’ясувати, які гіпотези правильні (привели до бажаного
результату), а які – ні. Іноді з усіх гіпотез правильна лише одна, іноді малюки досягли
успіху, навіть не перевіривши всі гіпотези. Що робити: покинути чи перевіряти гіпотези
далі? Для справжнього дослідника важливо не тільки отримати результат, а і сам процес
досягнення мети. Можливо, іншим способом ми отримаємо результат швидше, легше або
він буде цікавіший? Отже варто обов’язково перевіряти всі гіпотези і одразу намагатися
з’ясувати: «Чому бажаного результату не досягнуто? Можливо, у гіпотезі є помилка і
потрібно її знайти?» У такому випадку необхідно спинитися і поміркувати. Чому так
сталося? Можливо, гіпотеза перспективна і варто виправити помилку? Якщо вирішено не
відкидати гіпотезу, то чи можливо виправити помилку вже під час експериментування?
Якщо помилка виявилася значною, а ідея гіпотези все-таки подобається, можливо, варто
навіть повернутися до етапа постановки проблеми і передбачити інші проміжні

156
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
результати: так можна детальніше розібратися в проблемі, точніше виявити і виправити
помилку. Адже на етапі постановки проблеми маленький дослідник розбирається у її суті,
бачить проблему з середини, а це вже перший крок до правильного її вирішення.
Аналіз отриманих результатів. Необхідно порівняти правильні гіпотези. Яка
гіпотеза вважається малюками найбільш вдалою? Чому? Необхідно формувати у дітей
уявлення про критерії порівняння гіпотез, які мають відповідати умовам і завданням
дослідження. Саме тут варто нагадати дітям відповідь на початку дослідження на
запитання «для чого?», адже вона допоможе обрати правильні критерії порівняння гіпотез.
Можливо, на це запитання існує кілька точок зору, адже критерій порівняння може
залежати від багатьох чинників. Коли за яким критерієм порівнювати? Як серед багатьох
гіпотез (а тепер вже способів розв’язку) вибрати одну? На всі ці запитання діти разом із
педагогом мають знайти відповідь. Вчитель теж може запропонувати свій підхід до
рішення і його варіант аналізується так само, як і рішення дітей.
Роль вчителя і особливості організації дослідницької діяльності дітей. З
появою нових форм роботи на заняттях з дітьми (зокрема дослідження) змінюється і роль
педагога. Дитина стає рівноправним учасником навчання. Вчитель має разом з дітьми
міркувати, шукати, радити, надавати рекомендації. Тільки така позиція вчителя і учня
визначає зацікавленість обох сторін у результатах навчання, формує у дітей навчально-
пізнавальну мотивацію.
Діти вчаться прислухатися до думок інших людей, поважати точку зору іншої
людини. В таких ситуаціях формується критичне ставлення дітей до результатів власної
діяльності, вміння порівнювати не тільки результат рішення (він може бути і однаковим),
а і сам процес рішення. Діти за допомогою дорослих не тільки аналізують досягнення, а і
помилки (без них взагалі неможлива дослідницька діяльність), вчаться на власних
помилках і намагаються враховувати їх надалі.
Можна запропонувати дітям розв’язувати завдання групами. Адже власні психічні
функції, згідно Л.С. Виготському, виникають із спільної діяльності, з форми колективних
взаємовідносин і взаємодій. Спільна діяльність – необхідний етап і внутрішній механізм
індивідуальної діяльності. За висновками психологів (зокрема Г.А. Цукерман) навчальний
матеріал діти краще засвоюють у спільній роботі з однолітками, а не з вчителем. В групі
одноліток відносини рівноправні й симетричні, а між дитиною і дорослим – вони все одно
залишаються ієрархічними і несиметричними. Ситуація рівноправного спілкування дає
також малюкам досвід контрольнооціночних дій та висловлювань.
Приклади завдань курсу «Логіки світу». Навчальний розвивальний курс «Логіки
світу» спрямовано на розвиток міслення дітей. Розв’язуючи завдання курсу, діти вчаться
грамотно обгрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення, не боятися
завдань з багатьма варіантами розв’язку. Серед завдань курсу є й такі, що поєднують
згадані вище цілі з пропедевтикою інформатики. Зокрема, завдання по теорії множин,
алгебри висловлювань, теорії алгоритмів, математичної логіки, комбінаторики тощо.
У перших дослідженнях завдання формулює педагог (принаймні, у загальному
вигляді): дітям ще важко самостійно точно його сформулювати. Потім за допомогою
вчителя або самостійно малюки детальніше розглядають завдання і повністю
формулюють проблему.
Завдання призначено для дітей 4-5 років.
Постановка проблеми. Уважно роздивися цей малюнок і побудуй композицію
силуетів, використовуючи набір заданих елементів (рис. 2). [2]

157
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005

Рис. 2 Композиція силуетів та набір елементів для завдання.


Одразу всі силуети будувати складно, тому проблему побудови композиції діти
вирішують поетапно. Спочатку вони визначають послідовність побудови окремих
силуетів, тобто сформулюють проміжні результати (наприклад, послідовність побудови
композиції може бути такою – будиночок, ялинки, курчатко, сонечко).
Висування і перевірка гіпотез. Кожний силует діти можуть розділити на
геометричні фігури інакше, ніж намальовано, хоч таке трапляється й не досить часто,
принаймні у чотирирічних дітей. На рисунку 3 наведено різні варіанти побудови силуетів,
запропоновані дітьми. Малюки визначають гіпотези побудови силуету і одразу будують їх
(перевіряють гіпотезу).

Рис. 3 Приклади гіпотез дітей під час вирішення завдання.


В процесі конструювання композиції діти порівнюватимуть побудовані силуети з
еталоном (рис. 2), знаходитимуть неправильні гіпотези (неправильно побудовані силуети)
і залишатимуть лише правильно побудовані силуети (рис. 4).

Рис. 4. Вибір правильних гіпотез для завдання.

Аналіз отриманих результатів. Цей етап майже повністю проводився одразу


після отримання кожного проміжного результату, в цьому завданні так робити
найдоцільніше. Серед правильних гіпотез діти вибирають ті, що їм найбільше
подобаються.
Література
1 «Как кролик съел научный доклад, или О том, что такое исследовательская
деятельность детей» Беседа М. Александровской с доктором психологических наук А.
Савенковым // Дошкольное образование, №7, 2004 г., dob.1september.ru
2. Стеценко І. Логіки світу: Розвиток логічного мислення дітей 4-го року життя. –
К.: Ред. Загальнопед. Газ., 2004. – 112 с. – (Б-ка „Шкільного світу”)

158
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Менеджмент освітнього процесу за використання дистанційної
форми навчання
Сук Олександр Пилипович, к.ф.-м.н., професор, директор Центра дистанційної освіти
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", м.Харків, Україна

Abstract
In the paper the main theoretical foundations of informational management for
educational programs under distance learning were shown. The basic results of a few projects
that have been successfully accomplished in NTU “KhPI” during last years were described.
Results were analyzed for different target groups such as pupils, on campus, off campus, and
post diploma students. It was given some theoretical and practical conclusions that must be
taken into account in the process of creation of the national educational informational space as
an important factor to build knowledge society in Ukraine.

Аннотация
В докладе освещены основные теоретические положения информационного
менеджмента образовательных программ с использованием технологий дистанционного
обучения, приведены основные результаты ряда проектов, которые были успешно
выполнены в НТУ «ХПИ» в течение последних лет. Проведен анализ результатов этих
проектов для разных целевых групп учащихся (школьники, студенты очной и заочной
формы, слушатели курсов повышения квалификации). Указаны основные теоретические и
практические выводы, которые необходимо принимать во внимание в процессе создания
национального образовательного информационного пространства, – важного фактора
построения в Украине общества, основанного на знаниях.

Анотація
У доповіді висвітлено основні теоретичні засади інформаційного менеджменту
освітніх програм з використанням технологій дистанційного навчання, подано основні
результати ряду проектів у цій сфері, які були успішно виконані в НТУ “ХПІ” протягом
останніх років. Проведено аналіз результатів цих проектів для різних цільових груп учнів
(школярі, студенти очної та заочної форми, слухачі курсів підвищення кваліфікації).
Наведено основні теоретичні й практичні висновки, які слід брати до уваги в процесі
створення національного освітнього інформаційного простору, – важливого чинника
розбудови в Україні суспільства, що ґрунтується на знаннях.

Після набуття незалежності Україна заявила про своє прагнення до побудови


відкритого суспільства, бажання інтегруватися в світове співтовариство. Важливою
складовою руху в цьому напрямі є відкрита освіта та найефективніша її форма –
дистанційне навчання (ДН). ДН є сучасною педагогічною технологією, яка дає змогу
природним чином розбудовувати суспільство знань для молоді, досягати пріоритетних
цілей Болонського процесу: міжінституційного співробітництва, мобільності студентів,
створення та реалізації спільних освітніх програм. Саме ДН, яке ґрунтується на сучасних
інформаційних технологіях веде до істинно відкритої освіти, надає можливості набувати
знання впродовж усього життя без обмеження часу, темпу навчання та місця життя
людини.
Нинішній стан впровадження технологій ДН в Україні можна схарактеризувати як
початок переходу від використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), як
засобу підтримки та збагачення традиційних форм навчання, до повномасштабного
застосування дистанційної форми навчання [1]. Про це свідчить внесення дистанційної
форми навчання як окремої в Закон про освіту в Україні, та, насамперед, заснування й
швидкий розвиток Центрів ДН в багатьох університетах нашої держави. Розгортають
свою роботу в Україні віртуальні університети. Наприклад, НТУ “ХПІ” є засновником та

159
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
активним учасником трьох віртуальних університетів, у рамках яких він співпрацює з
понад 40 університетами з 29 державами Європи та Азії.
Проте на шляху до створення діючої системи ДН в Україні ще існує багато
перешкод. Серед них найбільш складними є технічні труднощі реалізації спілкування
викладачів з учнями (недостатня розвиненість інформаційних мереж в Україні та
недостатня швидкість передачі інформації, обмеженість доступу споживачів освітніх
послуг і викладачів до Інтернет та ін.), недостатня обізнаність, а отже й нерозуміння
можливостей ДН адміністрацією й викладачами навчальних закладів, вкрай недостатнє
правове регулювання ДН з боку держави, методичні проблеми при створенні й викладанні
дистанційних курсів і, нарешті, незначний ступінь впровадження інформаційного
менеджменту освіти (ІМО). Фахівців в сфері ІМО в Україні нині практично не існує, так
само як і реальної практики викладання цілісних освітніх програм з використанням
дистанційної форми навчання.
Проблеми менеджменту освіти, як частини загальної теорії менеджменту, також
розроблені явно недостатньо. У традиційній освіті це призводить до того, що учень, який
водночас вивчає декілька навчальних дисциплін (в технічному університеті - 10 – 12 за
семестр), мусить нині самотужки шукати вихід із доволі складних і суперечливих
ситуацій, які виникають через неузгодженість дій викладачів і/або своїх колег з навчання
та, часто-густо, - невміння працювати самостійно.
При переході до дистанційної форми навчання, основною ознакою якої є
підтримання неперервної взаємодії учнів та викладачів, подібна практика просто
унеможливлює навчальний процес. Учасники дистанційного навчального процесу, які
істотно тісніше пов’язані між собою, ніж їхні колеги, що працюють в аудиторіях або
заочно, швидко опиняються в скрутному становищі. При цьому значна частина учнів
просто перестає вчитися, викладачі намагаються якось зарадити цьому, а ті з них, кого
спіткає невдача, зневіряються в можливостях ДН. Щоб цього не сталося, нагальним є
активне теоретичне й практичне дослідження методів ІМО, особливо тих, що стосуються
ДН.
У доповіді викладено теоретичні засади ІМО для дистанційної форми навчання [2].
Оптимальною стратегію ІМО є формування комунікаційного простору, в якому через
освітні інформаційні ресурси взаємодіють викладачі та учні. Засобом формування цього
простору можуть бути обрані різні технології (моди ДН) – чистий Web або гібридні моди
(Web-CD, відео-Web). Така багатомодовість дає учням істотно більшу свободу при виборі
часу й місця навчання, тобто дозволяє максимально можливим чином реалізувати базові
переваги ДН. Окрім того використання “твердих” цифрових носіїв дає змогу задіяти в
курсах мультимедійні елементи (відеофільми, віртуальні лабораторні роботи та ін), обсяг
яких є надто великим для передачі по українським мережам. Мультимедійні компоненти
дистанційних курсів не тільки емоційно збагачують процес навчання, але й несуть
важливе навчальне навантаження.
Інструментом формування освітньо-комунікаційного простору є навчальна
оболонка, що має містити інструменти ІМО. У НТУ “ХПІ” такою оболонкою є “Система
інформаційного менеджменту”, яку було створено фахівцями Центру дистанційної освіти
університету. Її стислий опис можна знайти за адресою
http://cde.kpi.kharkov.ua/about_sim.php.
У доповіді, на прикладах успішно реалізованих Центром дистанційної освіти НТУ
“ХПІ” міжнародних, національних та внутрішньоуніверситетських проектів із
впровадження технологій ДН, подано аналіз експериментальних даних щодо можливостей
та особливостей ІМО в освітніх програмах з дистанційною формою навчання. Розглянуто
специфіку використання технологій ДН для підтримки традиційних форм освіти, в тому
числі післядипломної [3]. Найбільшу увагу приділено проблемі поступової трансформації
заочної форми освіти в дистанційну. Важливо, що в реалізованих проектах учнями були
не спеціально відібрані знавці інформаційних технологій, а звичайні студенти або
інженери, істотна частина яких на початку навчання мала дуже посередні навички
самостійного навчання та обізнаності з комп’ютером і Інтернет технологіями.

160
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Проведений аналіз застосування інформаційного менеджменту освітніх програм з
дистанційною формою навчання для різних цільових груп учнів дав змогу зробити певні
висновки. Найважливішими з них є такі:
− вирішальним чинником успіху проекту є компетентний і безперервний
менеджмент процесу розвитку освітньої програми із максимальним застосуванням
можливостей інформаційних технологій, а не лише аналіз кінцевих результатів
окремих етапів, як це відбувається в традиційній освіті;
− закордонний досвід у сфері ДН є корисним і цікавим, проте завжди треба брати до
уваги реальну ситуацію із засобами ІКТ в Україні. Наприклад, з огляду на
нестабільну й повільну роботу українських мереж, протягом найближчих років
цілком виправданим є застосування гібридної моди ДН;
− технології ДН вже нині є надзвичайно корисними й перспективними для освіти
через усе життя. Цей ринок в Україні швидко розвивається й лише чекає реальних
пропозицій;
− дистанційні курси мають бути виважено інтерактивними і мультимедійними.
Тільки в цьому випадку можна підтримувати та нарощувати мотивацію учнів до
навчання та спілкування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Kravetz V.O., Kukharenko V. M., Suk O.P. Distance Education in Ukraine – Experience and
Perspectives. – Life Long Learning in Europe, No.2, 2002, Helsinki, Finland. – p. 114-119
2. Товажнянский Л.Л., Кравец В.А., Сук А.Ф., Косарева Н.И. Модель системы
дистанционного образования в техническом университете – Образование и
виртуальность-2002 (ВИРТ-2002)// Харьков-Ялта: УАДО, 2002. – С. 241.
3. Cук О.П. Менеджмент освітньої програми з дистанційною формою навчання . –
Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти. Зб.
Наук. Праць, вип.. 4 (8). – Харків: НТУ “ХПІ”, 2004. – с. 210- 216

161
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Електронні біржі праці – сучасний підхід щодо онлайнового
працевлаштування та використання віддалених працівників
Терьоменко Костянтин Павлович, аспірант,
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України, м.Київ

Анотація
Розглянуті питання актуальності побудови онлайнових електронних бірж.
Поедставлені результати аналізу схеми работи подібних систем, їх переваги та недоліки
(на прикладі декількох найбільш відомих сучасних е-бірж). Розкрито питання зручності
та доцільності їх використання як замовниками, так і віддаленими працівниками.
Наведено схематичне представлення процесу роботи таких систем. Розглянуті питання
їх впливу на підвищення зацікавленості молоді в е-технологіях та е-комерції.

Процеси світової глобалізації, розширення міжнародного ринку праці, формування


команд міжнародних виконавців вимагають створення умов інтеграції вітчизняного
ринку праці у міжнародний інформаційний простір, що, в свою чергу, може запобігати
процесам еміграції талановитої молоді за межі України. В сучасному інформаційному
просторі актуальним постає питання побудови онлайнових систем, які будуть виступати
посередниками між віддаленими спеціалістами програмістами, дизайнерами, технічними
письменниками, перекладачами та іншими спеціалістами та тими, хто шукає
висококласних спеціалістів, для роботи на своїм проектом. На сьогодні існує декілька
таких систем, найбільш відомими з яких є Elance.com, ContractedWork,com,
NeedAFreelancer.com.
Подібні системи суттєво відрізняються від звичайних сайтів – порталів
онлайнового пошуку роботи та працівників, таких як, наприклад Rabota.com.ua,
Ajob.com.ua, Job.bigmir.net, Job.kiev.ua, UkrJob.net. Сайти працевлаштування працюють
наступним чином. Компанії, які шукають працівників, розміщують об’яви з описом
позиції, на яку запрошується на работу спеціаліст; відвідувачи сайту проглядають відкриті
позиції та відсилать своє резюме на вказаний контактний E-mail компанії. А з іншого
боку, ті, хто шукають работу, розміщують на сайті своє резюме, вимоги до заробітної
плати; і представники компаній, що шукають нових працівників, проглядають резюме, та
запрошують на співбесіду тих, хто найбільш відповідає вимогам до відкритої позиції.
Е-біржа працює за зовсім іншою схемою. Замовник описує свій проект та вводить
його в систему. Система автоматично заносить його до списку активних проектів у
відповідну категорію (Website design, Flash Animation, Flash Scripting тощо). Розробники
(Service Providers) бачать проект у списку та можуть прочитати деталі. Але
незареєстровані розробникі не мають можливості прочитати повний опис проекту.
Реєстрація у системі надає можливість розробникові отримувати повну інформацію про
проекти та можливість робити певну кількість бідів (bid – бізнес пропозиція) в місяць.
Отже, замовник отримує від розробників біди, які містять наступну інформацію: назва
компаніі-сервіс провайдера; портфоліо компанії; рейтинг компанії; ціна, за яку розробник
пропонує виконати проект замовника; очікуваний термін виконання роботи. Таким чином,
замовник має можливість провести аналіз отриманих пропозицій та вибрати саме того
сервіс провайдера, який найбільш задовольнятиме вимоги щодо розробника даного
проекту. З іншого боку, сервіс провайдери мають можливість робити декілька десятків чи
сотень (залежно від ступені реєстрації) бідів в місяць, таким чином значно підвищуючи
свої шанси на отримання роботи. До того ж, цінова політика на сайті формується
відповідно до середніх цін на відповідні послуги на західному (американському та
західноєвропейському) ринку, тим самим підвищуючи привабливість роботи на е-біржах
для віддалених працівників із стран, що розвиваються, оскільки вони мають можливість
заробляти більше, ніж працюючи на внітрішньому ринку своєї країни.
Вищеприведені системи будуються на основі сучасних технологій веб-
програмування, таких як PHP та Perl, та технологій побудови баз даних, таких як MySql та
162
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Apache Webserver. Скрипти системи є надзвичайно складними, процес їх розробки,
відлагодження та тестування тривав декілька років. Система також має богато
допоміжних функцій, таких як: верифікація кредитної карти замовника (підтвердження
його спроможності оплатити виконану работу); внутрішня система обміну повідомлень,
яка дозволяє розробнику та замовнику спілкуватись на протязі всього процесу виконання
проекту; накопичення інформації про сервіс провайдерів: кількість робіт, які було
виконано за весь час роботи в системі, сукупний бюджет всіх проектів (зароблені кошти)
за весь час работи в системі, відгуки клієнтів про якість послуг, що було надано та інше.
На сьогодні не існує відкритого програмного забезпечення, яке дозволяє будувати подібні
системи. Отже питання побудови та розробки подібних систем є дуже актуальним.

Роботу системи можно представити такою схемою.

Замовник реєстрація Сервіс провайдер

Замовник Е-Біржа Сервіс провайдер


ПРОЕКТИ

Замовник 1. Лістінг проектів Сервіс провайдер

БІДИ
2. Верифікація кредитної карти
Замовник замовника Сервіс провайдер
3. Система спілкування
замовників з виконавцями
Замовник Сервіс провайдер

Замовник Сервіс провайдер

Замовник Сервіс провайдер

Сучасні темпи розвитку електронної комерції в Україні, впровадження учбових


курсів навчання основам Інтернет в навчальних закладах різного рівня акредитації,
збільшення числа Інтернет-компаній, високі темпи розвитку та впровадження
інформаційних технологій у всі сфери суспільства свідчать про підвищення загального
рівня Інтернет-освіченості в суспільстві та появу потреби у кваліфікованих кадрах в галузі
е-технологій. Отже, проблема підготовки спеціалістів, які вільно орієнтуются в сучасних
інформаційних та онлайн технологіях, стає все більш актуальною. Як наслідок, виникає
питання створення систем підготовки молоді з метою підвищення обізнаності в сфері
онлайн технологій, електронної комерції, мережевих систем підтримки безперервної
освіти.
Нові інформаційні технології, сучасний рівень розвитку телекомунікацій,
можливості дистанційного навчання покликані вирішити проблеми способів і засобів
підготовки сучасних спеціалістів, що вільно орієнтуються в сучасному інформаційному
просторі та здатні використовувати отриману інформацію у своїй професійній діяльності,
що вимагає впровадження нової освітньої політики для:
ƒ формування нових компетенцій всіх учасників навчального процесу з
використання ІКТ;
ƒ доступності освіти, нових освітніх послуг, навчальних ресурсів,
ƒ якості надаваємих освітніх послуг на рівні міжнародних стандартів та
якості засвоєння знань, коли навчальний заклад та той, хто навчається, розділені у
просторі;
ƒ фокусуванні уваги на реальних потребах суспільства у спеціалістах з
одного боку, а з іншого – урахуванні національних інтересів у наявних наукових шкіл
України, які є національним надбанням;

163
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
ƒ ефективності нових програм та нових педагогічних підходів до
планування та здійснення процесу навчання з активним використанням ІКТ.
Практичне використання нових ІКТ, які постійно вдосконалюються, обумовлює
необхідність постійної і безперервної підготовки користувачів і потребує розробки нових
підходів до організації безперервного навчання, при цьому слід враховувати нові потреби
користувачів у інформації та послугах.
Широкомасштабне вирішення проблеми підготовки спеціалістів потребує розвитку
масштабованих спеціалізованих інформаційних навчальних середовищ, орієнтованих на
цілеспрямовану підтримку навчання для персоніфікованих послуг для різних категорій
користувачів. Для запобігання зайвих витрат на створення таких середовищ потрібні
спеціальні економічні розрахунки, які базуються на грунтівній науковій та економічній
базі.
Потрібно використовувати наукомісткі технології для вирішення проблеми на
національному рівні, спрямовувати зусилля спеціалістів на досягнення збалансованого
динамічного розвитку і використання логічно зв’язаних у єдине ціле технологічних
середовищ, мереж і систем, які допоможуть здійснювати ефективну взаємодію людей -
учасників інноваційного процесу. Необхідно на державному рівні підтримувати
впровадження нових педагогічних інновацій використання ІКТ у навчальних закладах
різного рівня акредитації, узгоджених з національними та міжнародними стандартами.
Загальним крітерієм оцінки інновацій, як показує міжнародна практики, є поліпшення
якості навчальної практики, загальним кінцевим результатом якої будуть члени
суспільства з новими компетенціями, що потрібні для підтримки національної
конкурентноспроможності та їх довготривалої участі у будуванні інформаційного
суспільства, економіки знань в Україні.
Іншою стратегією, реалізація якої потрібна проходити відносно легше та швидше,
при поставленій меті підвищення зацікавленності суспільства у галузі е-технологій та
вирішення проблеми підготовки спеціалістів в онлайн технологіях, є створення
онлайнових інформаційних ресурсів з відкритим доступом. Ресурс виглядатиме як
систематизована та структуризована директорія статей, підручників та допоміжних
додаткових навчальних матеріалів з предметної галузі; він буде надаватиме можливість
пошуку по базі даних; можливість отримувати розсилку нових статей, матеріалів та новин
по електронній пошті; ресурс матиме внутрішній форум для зареєстрованих відвідувачів,
які матимуть змогу обговорити найактуальніші питання в галузі е-технологій, поставити
питання та отримати відповіді.
При наявності такої системи навчальних онлайнових ресурсів, які відповідатимуть
всім поставленим вимогам, слід очікувати безумовного зростання зацікавленості молоді в
галуз е-комерції там е-технологій та зростання рівня їх обізнаності, після проходження
навчальних курсів, представлених на ціх ресурсах

164
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
Досвід використання мультимедійних блоків для
дистанційного навчання слухачів факультету заочного
навчання в Черкаському інституті пожежної безпеки МНС
України
Усов Дмитро Володимирович, доцент кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін,
кандидат філософських наук,
Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України, м.Черкаси

Abstract
In 2001 in the Cherkassy Institute of Fire Safety appeared the necessity of creation of
multimedia blocks in certain subjects and further using of them in a system of long – distance
studying for the extra – mural students. In 2002 - 2004 the original multimedia blocks in
“Ukrainian and Foreign Culture”, “The History of Ukraine”, “Culture Studying” and
“Philosophy” were made. The structure of blocks includes texts of lectures, literature for the
themes studying, illustrations, video and audio materials for the certain themes, the glossary for
the terms as for the certain themes and for the subject as a whole; the electronic library of
recommended literature, and test programmer for checking the learned material.
The blocks are the part of the programmer for long – distance studying for the extra –
mural students of the Cherkassy Institute of Fire Safety and can be spread separately on the CD
discs.

Анотація
У 2001 році в ЧІПБ виникла ідея створення мультимедійних блоків за окремими
предметами для використання їх у подальшому в системі дистанційного навчання
слухачів факультету заочного навчання. У 2002-2004 рр. були створені оригінальні
мультимедійні блоки з предметів «Українська та зарубіжна культура», «Історія
України», «Культурологія», «Філософія». Структура блоків включає в себе електронні
тексти лекцій, літературу для вивчення тем, ілюстрації, відео та аудіо матеріал за
окремими темами, словник термінів як за окремими темами, так і по предмету в цілому;
електронну бібліотеку рекомендованої літератури, а також тестову програму перевірки
вивченого матеріалу.
Блоки включаються до програми дистанційного навчання слухачів факультету
заочного навчання, а також можуть розповсюджуватись окремо на CD дисках.

Навчальний процес дистанційного навчання у вищих навчальних закладах МНС


організовується на підставі навчальних планів, що розроблені на основі галузевих
стандартів вищої освіти, за умови виконання вимог до всіх елементів технологій
дистанційного навчання.
Навчальний процес за дистанційною формою у вищих навчальних закладах
здійснюється у таких формах:
• навчальні заняття;
• виконання проектних завдань;
• практична підготовка;
• контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять при дистанційному навчанні у вищих
навчальних закладах є: самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу,
лекція, консультація, семінар, дискусія, практичне заняття, лабораторне заняття.
У 2001 році в ЧІПБ виникла ідея створення мультимедійних блоків за окремими
предметами для використання їх у подальшому в системі дистанційного навчання
слухачів факультету заочного навчання. У 2002-2004 рр. були створені оригінальні
мультимедійні блоки з предметів «Українська та зарубіжна культура», «Історія України»,
«Культурологія», «Філософія». Структура блоків включає в себе електронні тексти лекцій,
165
Knowledge Society Building for Youth through 21-st Century Technologies 2005
літературу для вивчення тем, ілюстрації, відео та аудіо матеріал за окремими темами,
словник термінів як за окремими темами, так і по предмету в цілому; електронну
бібліотеку рекомендованої літератури, а також тестову програму перевірки вивченого
матеріалу.
Блоки включаються до програми дистанційного навчання слухачів факультету
заочного навчання, а також можуть розповсюджуватись окремо на CD дисках.
Самостійне вивчення передбачає використання навчальних матеріалів
дистанційних курсів, які студенти одержують через Інтернет та (або) на цифровому носії
(CD та DVD дисках).
Вимоги щодо самостійного вивчення навчального матеріалу конкретної
дисципліни визначаються навчальною програмою дисципліни, методичними вказівками,
інструкціями і завданнями, що містяться у дистанційному курсі.
Враховуючи специфіку вивчення профілюючих дисциплін (на практичних та
лабораторних заняттях 85-90 % складає робота зі спеціальною технікою, обладнанням,
практичне відпрацювання питань пов’язаних з профілактикою та ліквідацією пожеж та
наслідків різного роду природних та техногенних катастроф) вищі навчальні закладами
МНС повинні детально обґрунтовувати та визначати перелік та види навчальних занять
які повинні відбуватися очно.
Виконання проектних завдань у дистанційному навчанні передбачає розроблення
курсових та дипломного проектів (робіт), які виконуються студентами самостійно з
наданням можливості консультування з керівниками проектів та консультантами через
електронну пошту або очно.
Захист проектів (робіт) відбувається очно (а у разі створення правових і
організаційних умов та інформаційно-технологічних засобів, що забезпечують
гарантований рівень аутентифікації студентів, – дистанційно) перед відповідними
комісіями за участю керівника проекту.
Практична підготовка студентів здійснюється у формі реальної професійної
діяльності під організаційно-методичним керівництвом вищого навчального закладу.
Студенти дистанційної форми навчання, які працюють за обраним у вищому навчальному
закладі фахом, звільняються від проходження практичної підготовки.
Контрольні заходи у студентів дистанційної форми навчання передбачають
самоконтроль, вхідний, поточний, рубіжний та підсумковий контроль.
До розроблення і впровадження механізму аутентифікації учасників процесу
дистанційного навчання іспити та заліки складаються очно або дистанційно у присутності
відповідальної особи чи комісії, які матимуть повноваження щодо ідентифікації особи
студента.
Термін навчання за дистанційною формою визначається державними стандартами
освіти та індивідуальними навчальними планами, які розробляються вищим навчальним
закладом з урахуванням реальних можливостей виконання навчальних, навчально-
виробничих та освітньо-професійних програм у певні строки.
Випускникам навчального закладу, що успішно закінчили повний курс навчання за
дистанційною або поєднаною з дистанційною формою навчання і пройшли державну
атестацію, видаються відповідні документи державного зразка про освіту.
Студенти, які успішно закінчили навчання за окремими дистанційними курсами,
можуть отримати кваліфікаційний документ (сертифікат) відповідного навчального
закладу.
Але перш за все необхідно відповісти на саме головне питання – чи буде попит на
дистанційну форму навчання серед вступників до нашого навчального закладу?
Для того, щоб відповісти на нього, серед першокурсників факультету заочного
навчання було проведено соціологічне опитування, яке показало, що більше 35 % слухачів
мають вдома комп’ютери, половина з яких підключені до глобальної мережі Інтернет, і
найголовніше – 95 % слухачів мають можливість користуватися мережею Інтернет у
спеціалізованих Інтернет-кафе, або комп’ютерних ігрових залах.

166