2

ЗМІСТ

ВСТУП ​3
РОЗДІЛ 1. ЯКІСНО-КІЛЬКІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКЗОТИЗМІВ ТА
ВАРВАРИЗМІВ У МЕДІАТЕКСТАХ «НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ»,
«РІО» ​ 7
1.1. ​ Особливості дефініцій поняття «екзотизми» та
«варваризми»…………………………………………………………………….7
1.2. ​Екзотизми та варваризми у текстах ЗМІ…………………………11
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКЗОТИЗМІВ ТА
ВАРВАРИЗМІВ У МЕДІАТВОРАХ ​14
ВИСНОВКИ ​22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ​24
ВСТУП

Курсову роботу присвячено висвітленню, аналізу й узагальненню

особливостей провідних функцій екзотизмів та варваризмів як виду
гетерогенної лексики у медіа текстах, присвячених субетносам Закарпаття.
Актуальним є підвищення ефективності мовлення медіа, тому дослідження
здійснено на перетині лексикології, стилістики і міжкультурної комунікації,
теоретичні та практичні характеристики.
Характерними рисами розвитку сучасної цивілізації є соціальна і
економічна глобалізація суспільства та міжкультурна комунікація, що
супроводжується глобальними процесами мовної взаємодії в умовах
глобалізацій них процесів використання іншомовної лексики стає чинником,
що з одного боку, сприяє встановленню міжмовних контактів та зближенню з
реаліями і культурними світами інших етнічних спільнот, а з іншого
допомагає усвідомленню та культивуванню власної національної
ідентичності.
Серед мовних запозичень прийнято виокремлювати [24, 9] гетерогенні
елементи, які вирізняються високим ступенем структурної та генетичної
сторонності стосовно мови-реципієнта. Гетерогенні елементи можуть
охоплювати різні мовні рівні але найбільше їх у лексиці. Найвідоміший вид
гетерогенної лексики – екзотизми, тобто, слова запозичені, як із
індоєвропейських маловідомих мов, які асоціюються з чужою культурою та
вживаються для відображення певних властивостей побуту, одягу та звичаїв
іншого народу. Не менш відомий вид гетерогенної лексики – варваризми,
тобто, іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що
зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному пристосовуючись до
фонетики, морфології, української мови.
Актуальність курсової роботи полягає у осмисленні особливостей і
функцій лексики екзотизмів та варваризмів в медіатекстах, що є вживаними
для розуміння специфіки функціонування сучасної української літературної
мови у ЗМІ.
Перший розділ «Якісно-кількісні особливості екзотизмів та
варваризмів у медіа текстах «Новини Закарпаття», «РІО»» присвячено
специфічним рисам екзотизмів та варваризмів за семантикою; аналізу
міжкультурної комунікації як суспільного явища і науки, огляду досліджень
лексики, розгляду ролі лексичних запозичень і проблеми диференціації
гетерогенних лексичних елементів, а також обґрунтуванню доцільності
вживання терміну «екзотизм», «варваризм».
У другому розділі «Специфіка функціонування екзотизмів та
варваризмів у медіатворах» розглядаються характери основних функцій,
стильове навантаження досліджуваних одиниць, застосування екзотизмів та
варваризмів у онлайн-виданнях».
У загальних висновках структуруються отримані результати та
окреслюються перспективні напрямки подальших досліджень.
Практична цінність результатів курсової роботи полягає у
можливості їх використання у процесі навчання, викладання курсів з
лексикології (розділ «Лексичні запозичення»), стилістики
(розділ «Стилістична диференціація лексики»), міжкультурної комунікації
(розділ «Мова і культура») та врахування у журналістській практиці.
Отже, актуальність курсового дослідження зумовлена комплексом
чинників:
- спрямованість сучасного мовознавства на дослідження
лігвокультурних феноменів, їх ефективності у глобальному контексті;
- необхідність глибокого розкриття функціональної ролі варваризмів у
медіа текстах.
Наукова новизна курсового дослідження:
- визначення якісно-кількісних особливостей екзотизмів та варваризмів
у медіатекствах «Новини Закарпаття», «РІО»;
- стильове навантаження досліджуваних одиниць;
- специфіка функціонування варваризмів та екзотизмів у медіатворах.
Об’єкт курсового дослідження: структура медіатекстів.
Предмет курсового дослідження: екзотизми та варваризми в структурі
медіа текстів у субетносі Закарпаття.
Мета курсового дослідження: виявити особливості екзотизмів та
варваризмів, визначити їх стилістичні функції у субетносах Закарпаття.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних
завдань:
- опрацювання інвентарю фактів;
- визначити якісно-кількісні особливості екзотизмів та варваризмів у
медіатекствах «Новини Закарпаття», «РІО»;
- зсувати специфічні риси одиниць за походженням;
- визначити морфологічні особливості одиниць;
- класифікувати за ознаками: просторово-часова зумовленість
екзотизмів та варваризмів;
- визначити основні функції досліджуваних одиниць;
- емоційна, комунікативна, експресивна функція, дейктична (вказівки);
- проаналізувати стильове навантаження екзотизмів та варваризмів.
Для досягнення мети курсового дослідження та розв’язання
поставлених завдань було застосовано низку загальнонаукових і
лінгвістичних методів, які доповнюють один одного та забезпечують
належний рівень достовірності результатів: аналіз та синтез (для виявлення
та узагальнення основних та ознак лексики екзотизмів та варваризмів);
диференційний аналіз (для диференціації провідних термінів дослідження та
виявлення відношень між ними); вибірка (для вибору екзотизмів та
варваризмів з текстів); описовий (для інвентаризації виявлених одиниць та
з’ясування інших різноманітних особливостей); семантична тематична
класифікація (для з’ясування предметно-понятійної різноманітності корпусу);
структурно-семантичний аналіз (для розгляду структури і семантики
екзотизмів та варваризмів); кількісний аналіз (для розгляду ступеня
репрезентативності одиниць), стилістичний аналіз, тощо.
Науковою новизною роботи є встановлення особливостей аналізу
сучасних екзотизмів та варваризми в структурі медіа текстів у субетносі
Закарпаття.
Огляд літератури:
- характеристика структури текстів, зокрема, медіа текстів,
представлена у роботах: Амінєва В.Р., Л.Г. Антонова, Л.М. Архіпенко,
Я.В. Битківська, І.С. Гонец, Л.Р. Дускаева, В.М. Лесин, О.С. Пулинець,
Н.С. Цветова, тощо;
- специфічні особливості екзотизмів та варваризмів (І.С. Воронков, Т.
Головач, Є.А. Карпіловська, Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк,
К.В. Ленець, М.П. Зяблюк, тощо).

РОЗДІЛ 1. ЯКІСНО-КІЛЬКІСНІ ОСОБЛИВОСТІ

ЕКЗОТИЗМІВ ТА ВАРВАРИЗМІВ У МЕДІАТЕКСТАХ
«НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ», «РІО»
1.1. Особливості дефініцій поняття «екзотизми» та
«варваризми»

У традиціях класифікації іншомовних елементів за ступенем асиміляції

в мові-донорі виділяється три типи іншомовних слів: не освоєні, частково
освоєні і повністю не освоєні. Не освоєні запозичення, що знаходяться на
нульовій стадії (принаймні формальній) асиміляції, отримують різноманітні
назви: ефемерні запозичення, не укоріненні запозичення, варваризми,
іншомовні вкраплення [1, 12].
Для частково освоєних запозичень також характерна термінологічна
розробка: вони можуть вживатися, як відносно до освоєння, екзотизму, слова
місцевого колориту, а також – що до іншомовних слів з мінімально високим
ступенем освоєння.
Освоєні ж запозичення – це іншомовні слова, співвідносні із заключним
етапом адаптаційних процесів в перцептивному мовному середовищі. Вони
також можуть називатися повністю освоєними, вкоріненими, традиційними.
Таку класифікація підтверджують думка Федорець С.А., про те, що між
двома полярними типами – вкоріненими і не укоріненими словами може
розміщуватися «безліч проміжних груп, частина з яких наближається до
укорінених, інша – до не укорінених запозичень» [26, 3, 17].
З вищеописаної класифікації ясно, що варваризми вважаються менш
освоєними, ніж екзотизми. Основні відмінності варваризмів і екзотизму
виявляються також за такими параметрами: випадковий візуальний характер,
потенційність (факт мови), не асимільованість та часткова асимільованість у
функціональному і (чи) формальному плані, графічне виділення або не
виділення у писемному мовленні, структурні характеристики (словотвірний
елемент / лексема), цільнооформлений сегмент мови-донора різної
протяжності), тематична співвіднесеність (чітка та не чітка тематична
розгалуженість), функції у мові-донорі (номінативні та стилістичні функції)
[22, 6].
Оказійне вживання варваризмів традиційно протиставляється
узагальненому, хоча і рідкісному використанню екзотизмів.
Термін «екзотизми» позначає собою слова іноземного походження, що
мають в своєму значенні щось не українське, не властиве українському
життю. Екзотизми вживаються для надання мови місцевого колориту при
описі чужоземних звичаїв, традицій. Прикладом англійських екзотизмів є
слова: сер, містер, лорд, спікер, тощо; німецького: рейхстаг, кельнер, бюргер,
аншлюс та інші слова; французькі: франк, Містраль, тощо; тюркські: піала,
акин, домбра, арик і інші.
У межах словника української мови термін «екзотизм є іменником,
чоловічого роду, неістотою, однини і/ або множини [32].
Найбільш часто зустрічаються тлумачення словникових термінів,
причому уже у самому пояснені слів відображається їх лексичне освоєння
[10, 14].
Наприклад, екзотизми називають грошові одиниці (долар, фунт, франк,
песо), установи, організації (кортеси, сейм, меджліс), види одягу (кімоно,
сюзане), страви, напої (лаваш, чача, щербет), посади, звання, професії
(спікер, полісмен, кюре), танці (джок, степ), музичні інструменти (зурна,
кантеле), вітри (сироко, містраль, торнадо) а також різні національні свята,
звичаї, традиції.
Екзотизми вживаються в художній літературі, часто в газетних та інших
текстах. Синонімів у межах української мови такі слова не мають.
Варваризми – іноземні слова на відміну від екзотизмів в українській
мові мають аналоги. Ця категорія слів не часто фіксується ні у тлумачних
словниках, ні у словниках з іноземних слів вони виконують певну
стилістичну роль [19, 2].
Щодо стійких варваризмів, то, давно прийняті й уживаються навіть у
книжковій мові такі слова, як: ergo (отже – лат.), alter ego (двійник – лат.),
tete-a-tete (віч-на-віч – французька) та інші.
Екзотизми і варваризми іноді вживаються для характеристики людей,
явищ, про які йдеться, в минулому широко використовувалися
письменниками, поетами як назви творів.
У функціональному плані екзотизми характеризуються більш високим
ступенем асиміляції, ніж варваризми. Так, для екзотизму характерне набуття
самостійного значення (яке рідко отримує подальший розвиток у мові-
реципієнті через збереження культурно-національного компонента) і активну
участь в синтагматичних і парадигматичних зв'язках мови-реципієнта. Усе це
дозволяє наочно уявити весь пласт екзотичної лексики у вигляді тематичної
(ідеографічної) класифікації, яка дає уявлення про спрямованість лексичного
впливу мови-донора на мову-реципієнта [5, 18].
Екзотизми традиційно описують особливості топонімікону,
антропонімікону і релігійного укладу того чи іншого етносу, що веде до
виділення таких тематичних груп, як: представники флори і фауни,
особливості рельєфу, найменування установ і організацій, грошові одиниці,
предмети одягу, назви страв, напоїв і їх інгредієнтів, селищ і жител, конфесій,
соціальних груп, тощо).
Варваризми можуть бути представлені, по-перше, «ламаною»
іноземною мовою (як носіїв, які можуть допускати помилки в рідній мові,
імітуючи мову людей, які погано володіють іноземною мовою), і, по-друге,
висловлюваннями однією із місцевих мов (як англомовних, які намагаються
говорити з місцевим населенням на їхній рідній мові, так і місцевого
населення) [6, 3].
Справедливо зазначити, що екзотизми і варваризми виконують дві
основні функції – номінативну та стилістичну функції у текстах усіх
функціональних стилів мови-реципієнта.
Асимільовані екзотизми і варваризми виконують номінативну функцію
коли в культурі мови-реципієнта екзотизм або варваризм стає
загальновідомим і повсякденним.
Як оказіоналізмом і використовуються у культурно-маркованому
значенні із плином часу деякі з таких варваризмів і екзотизму стають
фактами української літературної мови.
Тут слід підкреслити, що варваризми і екзотизми вживаються
переважно у межах функцій сучасних ЗМІ, а для художньої літератури
характерне їх використання з різними стилістичними цілями [15, 9].
Основними стилістичними функціями екзотизмів і варваризмів в
українській мові є: функція створення хронотопу (тобто, характеристики
простору і часу), функція створення образу описуваної події, людини чи
явища (тобто, етнічна, соціальна, мовна або емоційна характеристика
персонажа, а також вираз ставлення автора до статті) і функція посилення
експресивності (тобто, використання екзотизму і варваризму у як
традиційних стилістичних прийомів) [17, 5].
Функція створення образу персонажа є вельми ємною, однак, найбільш
часто екзотизму і варваризми вживаються з метою характеристики дійових
особа як представників тієї чи іншої нації (і як представника тієї чи іншої
соціальної групи в рамках позначеної нації).
Підфункція описаної стилістичної функції – мовна мімікрія може бути
проілюстрована прикладами включення іноземно-мовними журналістами в
свою промову окремих запозичень з інших мов при спілкуванні з місцевим
населенням, що не говорить українською мовою.
Підводячи підсумки, слід підкреслити, що при складанні класифікації
стилістичних функцій постійно доводиться вирішувати такі проблеми: по-
перше, один і той же екзотизм або варваризм може одночасно виконувати
цілий ряд стилістичних функцій, що робить логічним виділення більш
значущої з них і класифікація саме на підставі провідної стилістичної
функції; по-друге межі між різними підфункціями тієї чи іншої стилістичної
функції представляються недостатньо чіткими, що свідчить про необхідність
їх більш ретельного опрацювання на більшій кількості прикладів.
Отже, особливості дефініцій поняття «екзотизми» та «варваризми»
свідчать про те, що екзотизми є формою опису особливостей топонімікону,
антропонімікону і релігійного укладу того чи іншого етносу, тоді як
варваризми – виражені «ламаною» іноземною мовою, висловлюваннями
однією із місцевих мов.

1.2. Екзотизми та варваризми у текстах ЗМІ

У мові сучасних ЗМІ фіксуємо ряд запозичених слів, які не викликають

особливих дискусій щодо їх використання через високий ступінь асиміляції в
українську мову.
Такі англійські слова використовувані в українській мові за правилами
транскрипції. Напр.: promotion (англ. просування по службі) – промоушен;
performance (англ. виконання, театралізованих п'єса) – перформенс; portfolio
(англ. портфель) – портфоліо, пор.: ... вона (менджер) займається моїм
promotion, але жодних особистіх стосунків міжд нами немає ...; «Тепер модно
стало робити комусь промоушен за гроші.
Семантичним освоєнням називають такий процес, у результаті якого
іншомовне слово входить у систему понять мови, що запозичить. Переважна
більшість запозичень, що вживаються в нашій мові, семантично освоєно. Ці
слова є в основному назвами тих реалій, понять, які входили в життя
російських людей протягом багатьох років, в процесі контактів з іншими
народами.
Семантично не освоєні слова в основному бувають двох видів:
екзотизму і варваризми. Саме ці види запозичених слів і стануть предметом
нашого подальшого розгляду. Нагадаю, що екзотизму – це запозичені слова,
які характеризують специфічні національні особливості життя різних народів
і вживаються при описі неросійської дійсності.
Лексеми, активно вживаються носіями мови, поступово «втрачають» у
українській мові варіанти англійського написання і відтворюються
кирилицею. Напр.: валд кард (world card – міжнародно карта), фронтмен
(front-man – лідер групи музикантів), оупен (open – відкритий), РІАЛ лайф
(real life – справжнє життя), сітілайт (city lights – міська інформація),
флешмоб (flesh-mob – велика група людей, яка влаштовує зборів в закладі в
точно зазначений час по мобільному телефону), продашн (production –
виробництво), фаст-фуд (fast food – швидка їжа), фастфудня, чайлдфрі
(childfree – вільні від дітей), тощо [5].
Отже, ми можемо говорити про те, що у сучасних ЗМІ існують такі
якісні особливості, як домінування запозичених якісних особливостей, що за
домінуючою кількістю відповідають запозиченням із англомовних ЗМІ та
повідомлень у межах повідомлень скорочень та абревіатур.
Зважаючи на зібраний нами матеріал ми можемо класифікувати на:
іноземні слова, асимільовані в українську мову, абревіатури та сленги,
зокрема, ті, що використовуються у межах Інтернет та телефонних
повідомлень.
Кількісний аналіз варваризмів в текстах газет показав, що за останні
роки іншомовні запозичення стали більш частотні. У першому синхронному
зрізі було зафіксовано близько 42 варваризмів, у другому – 187 одиниць
іншомовної лексики. Так, майже, у кожному випуску використовувалося не
більше шести варваризмів, в даний час дана лексика зустрічається практично
в 2-3 рази частіше.
Аналіз матеріалу показав неоднорідність варваризмів по ряду
параметрів – структурі, функціональної навантаженні і по мові-джерелу. У
результаті класифікації зібраного матеріалу були виділені два розряди
іншомовних вкраплень, у основу диференціації покладено структурний
аспект аналізу варваризмів.
До першої групи входять одиниці зі збереженням графіки оригіналу:
«Ці хлопці дуже відомі в світі street-fashion, але таких грандіозних кліпів ще
не знімали». Іноді, подібні варваризми супроводжуються українським
еквівалентом:. «На що вийшов через рік після гучного диску «Evil Heart»
«пісня» розбомбили Пентагон з'явилася уже під вегетаріанським назвою
«Rise» (повстань).
Другу групу варваризмів складають одиниці з використанням
української графіки, іноді граматично адаптовані.
Найбільш частотні варваризми англійського походження, зустрічаються
поодинокі варваризми, запозичені з німецької, французької та латинської мов.
Варваризацію мови молодіжного журналу підтверджує активне використання
варваризмів, середня кількість яких зросла в 2-3 рази у другому синхронному
зрізі в порівнянні із 2015-2016 роками. Ця обставина пояснюється, з одного
боку, загальномовного тенденціями глобалізації лексики, з іншого боку,
прагненням молодих людей до відокремлення і виробленні свого
специфічного спілкування.

РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ

ЕКЗОТИЗМІВ ТА ВАРВАРИЗМІВ У МЕДІАТВОРАХ

Варваризація мови проаналізованих нами газет присвячена розгляду

неосвоєних літературною мовою варваризмів. Однією з мовних тенденцій,
відображених у сучасних медіатекстах, є помітний вплив англо-
американських засобів масової інформації на українські. Вплив виявляється у
ставленні як формату і змісту мас-медіа, так і рівня мови [14, 27].
Варваризми неоднорідні і по функціональному навантаженні. У текстах
газет вони можуть виконувати номінативну, емоційно-експресивну і
феноменологічну функції. Однак, варто визнати, що розподіл за функціями
досить умовне адже, у ЗМІ, призначених для молодих людей, практично
будь-який поза літературний засіб експресивно забарвлений. З іншого боку,
номінативна і феноменологічна функції можуть превалювати над
експресивною. Розглянемо ці функції в порядку убування.
Варваризми у феноменологічній функції найбільш широко
представлені у медіатекстах, орієнтованих на молодих людей: «Рожеве плаття
Олесі нагадує її улюблений полуничний шейк».
Якщо у мові ЗМІ немає еквіваленту варваризму, то дане іншомовне
вкраплення буде виконувати номінативну функцію, наприклад: «Режисером
став кращий кліпмейкер відомого ролику».
До варваризмів, які виконують експресивну функцію, можна віднести
такі одиниці, за допомогою яких журналіст висловлює своє ставлення до
описуваного, наприклад: «Тут постійно веселяться, я навіть дивуюся, звідки
тут стільки багатих людей і де вони ховаються вдень – по крайній мірі,
вдень на вулицях я бачив тільки чіпових бабусь». Вживаючи лексичну
одиницю «чіп», журналіст протиставляє «бабусь» «багатим людям».
Аналіз функціональної динаміки показав превалювання варваризмів,
що виконують феноменологічну функцію, у журналах другого синхронного
зрізу. Ця функція панує у виданнях, як першої, так і другої групи, однак,
співвідношення дещо коливається в залежності від типу ЗМІ. Так, якщо у
газетах варваризми, виконують підняту вище функцію, вживаються в 68%
випадків, то в власне на Закарпатті цей показник трохи нижче – 56%.
У виданнях першого синхронного зрізу також переважала
феноменологічна функція: 55% в медіа текстах першої групи і 45% другої
групи. Таким чином, у більшості випадків варваризми вживаються
журналістами для встановлення контакту з адресатом.
В цілому проведений аналіз показав неможливість однозначного
твердження про те, що порушення мовних і стилістичних норм більш
приватне в останні роки. Частота і функціональна активність мовних
одиниць, що знаходяться на периферії загальнонаціональної мови, під
впливом екстралінгвістичних чинників постійно змінюється.
Однією з основних функцій варваризмів та екзотизмів була і
залишається передача національно-культурної своєрідності змісту
повідомлення. У даній функції іншомовні слова (екзотизми та варваризми)
широко вживаються в перекладних і оригінальних текстах різних
функціонально-мовних стилів і жанрів. Так, тематика публіцистичних статей
(перекладних і оригінальних), пов'язаних з географією, історією, політичним
устроєм або культурою якої-небудь держави, обумовлює включення в текст
великого числа іншомовних вкраплень і особливо мовних екзотизмів.
Наприклад, «Якщо з'являлася можливість одягнутися .., або на
подарунки дівчат або коханців, або вишуканим талонами на покупку одягу ..,
то українські дівчата виглядали витонченіше німкень; ... згадую, що ... не
акуратно заїхала задніми колесами на тротуар. Машина дійсно знайшлася в
найближчому карпаунді на майданчику, куди звозять автомобілі тих
власників, які мали дурість або необережність, порушити правила;
Зарубіжні МЖК, іменовані «ком'юніті», будують житло також із залученням
власної робочої сили.
На наш погляд, останніми роками відрізняє широка представленість
іншомовних мовних елементів на сторінках центральних газет, що в ряді
випадків також пов'язані прямим або непрямим чином із національно
співвіднесеним повідомлення: При цьому в складі «Динамо» ... виступали
такі агресивні біля воріт суперників «дефенсмени», як Ел Айефрейт, Сільвен
Коте і Калле Юхансон, яких в Америці називали «куотербекамі»; ... один з
ініціаторів, фанатик френч мувіз. Харві Вайнштейн бажає заповнити
Америку великою класикою.
У газетних статтях та художніх творах мовні іноземні елементи часто
використовуються для характеристики героїв через особливості їхнього
мовлення, для створення конкретної обстановки, в якій реалізується дія, для
передачі національної своєрідності культури. У даній функції нерідко
зустрічаються повні іншомовні вкраплення, уривки тексту, цілі пропозиції,
частини складного пропозиції, уставлені в український контекст без будь-
яких змін: Вийшовши з Елевейтор, я слухняно пішов витатуйованому на стіні
раді – «Follow the blood drops!» U виявився незабаром в обіймах Бріжит
(Е. Лимонов, Коньяк« Наполеон»).
Значно частіше стилістичну функцію у тексті виконують часткові
іншомовні вкраплення, що мають різне графічне і морфологічний
оформлення: Ти був formidable! – сказала вона по-французьки. Нерідко в
художніх творах використовуються і іншомовні вирази, які називають
конкретні реалії чужої культури.
З опублікованих в останні роки художніх творів найбільш
представницьким в плані використання іншомовних вкраплень є, наприклад,
переклад роману Е. Берджеса «Механічний апельсин» в якому автор
«спробував передати мову російських «тінейджерів». Наведемо один із
численних прикладів: Приталений куртець без слівзів, але з величезними
накладними Шоул-дерамі майже вдвічі збільшують розмах наших далеко не
кволих-плечей. Взагалі, необґрунтоване вживання модних іноземних слів і
виразів характеризує, головним чином, мова молоді, і, отже, відрізняє
молодіжні видання або мова юних героїв художніх творів: Бренда завжди
намагається сховатися під одягом ... Раніше Ринда хотів у ментовку вчинити...
Але пояснили – беруть тільки після армії, а з його статтею – взагалі голий
вася; Гей, слов'яни, закричав нарофомінский студент, що рекламуєте? Муві
про банду Берії?.
Іншомовні вкраплення вводяться в текст також для порівняння явищ,
реалій українського мовного середовища з явищами, реаліями, поширеними в
інших культурах. Ю.Т. Лістрова-Правда характеризує такі іншомовні
вкраплення, як асоціативно пов'язані з національно-культурним своєрідністю
змісту повідомлення: ... українці кажуть «інвалід», що в перекладі з латині
означає «не має цінності», американці ж користуються терміном «дізейблд»,
тобто, людина, яка просто не може чогось зробити.
Граматична категорія роду аналітично може бути виражена наступним
чином:
- в атрибутивних сполученнях російською мовою визначенні та
іншомовному визначеному слові: ... написавши на ім'я директора так зване
Entschuldigungsbrief (лист із вибаченнями); Не забувайте про нашу Hot Line;
фотограф отримує так званий index print, а простіше кажучи, кольорові
контактні відбитки; Джим Стімпфл організував новий survival-tour.
У суб'єктно-предикативних сполученнях, коли іншомовний іменник
виступає у ролі суб'єкта (лише при дієслівної присудок минулого часу) або
іменної частини складеного присудка (при будь-якому часу дієслова-зв'язки,
так, як граматична інформація про рід суб'єкта укладена в іменний частини
присудка): незабаром з'явився speedgame, де в грі бере участь по двісті
п'ятдесят чоловік у кожній команді, і навіть biggame ....
Повний збіг співвіднесеності іменників за родами у англійській і
українській мовах має місце лише тоді, коли мова йде про морські іменники
(це твердження, справедливе для запозичень, може бути застосовано також і
до іншомовних вкраплень). У цьому випадку зовнішнє оформлення слова не
впливає на включення його в той чи інший граматичний рід. Так, слово красті
(англ, crusty), називає особа по його приналежності до модного у Англії
молодіжного руху, як в англійській, так і українській мовах є іменником
чоловічого роду (пор .: торі, денді, янкі, тощо): справжній красті носить
мішкуваті шорти, а закінчується на приголосний слово скулгерл (англ,
schoolgirl) вжито в контексті як іменник жіночого роду: звичайна
американська «скулгерл».
У більшості випадків іншомовні вкраплення мають у фіналі тверді
приголосні, що і визначає їх вживання, як іменників чоловічого роду: нарешті
приїхали у цей самий брудного-хауз (нім. Bordinghaus); невеликий Джим –
тренажерний зал; справжній камбек (англ. come-back); входить у поняття про
пристойність пострадянського «фешн» (англ. fashion); американський
елефант (англ. elephant). Однак, трапляються й винятки.
Однією з причин, яка викликає відхилення від норм: родового
оформлення є переважання предметно-понятійної співвіднесеності
іншомовних вкраплень над їх морфологією, тощо.
Прийняття іноземними словами граматичного роду семантично
близьких українських іменників. Так, іменники ті-шот і ньюзрум
функціонують в українській мові, як іменники жіночого роду, що
пояснюється їх семантичному співвідношенню зі словами «футболка» і
«кімната». Тими ж обставинами викликано і вживання іншомовності
Entschul-digungsbrief в середньому роді, a Hot Line – в жіночому. Граматична
категорія числа аналітично виражається в атрибутивних і предикативних
сполученнях.
Таким чином, іншомовні слова, які проникли в українську мову,
отримують українські граматичні категорії незалежно від наявності або
відсутності аналогічних категорій в граматичній системі мови-джерела.
Відмінювання іменників, навіть якщо вони характеризується в
іноземній мові, головним чином, аналітичними засобами вираження (напр.,
англійська мова), легко відтворюється українськими синтетичними засобами.
В умовах усної і письмової англо-української двомовності, коли стала
можливою найбільш близька до мови-джерела фонетична і графічна
трансформація англійських слів на українському ґрунті (трансфонія і
транслітерація), на тлі сприятливих умов розвитку аналітизму у граматичній
системі української мови зникає необхідність «підганяти» незвичайне
оформлення англійського слова під існуючі українські моделі відмінювання. І
далі В.М. Арістова звертає увагу на той факт, що починаючи з XIX століття і
до наших днів спостерігається тенденція залишати деякі англійські іменники
в незмінної формі, навіть якщо вони не мають рис будь-якої «незвичайності»
в структурі слова. Додамо, що дана тенденція посилюється у результаті
розширеного вживання іншомовності у графіку мови-джерело.
Поряд із цим, у системі Інтернет-ЗМІ дуже багато дієслів утворених від
іноземних іменників, хоча в мові донора є і активно вживаються відповідні
дієслова. Дієслово «читерамі» (обманювати, падлючити) утворений від
іменника «читер» (шахрай - англ.), а не від дієслова cheat [чит]
(шахраювати, обманювати – англ.). Відповідно слово, «кемпер» походить від
імені «Кемпер», «ламер» від «ламер», «хакер» від «хакер».
Винятком з вище означеного ряду стало дієслово «юзати», утворене від
англійського дієслова use ([юз] = використовувати), хоча слово юзер побутує
у середовищі комп'ютерних спеціалістів. Можна зробити висновок про те, що
для даної лексичної групи не існує єдиної словотворчої моделі запозичення.
Загалом, на сьогоднішній день кількість іншомовних слів і жаргонізмів
в мові користувачів настільки велике, що вже настав час створити словник
комп'ютерних термінів і жаргону. І якщо врахувати, що розробка і створення
високотехнологічного обладнання – галузь, що постійно розвивається досить
швидкими темпами, то доцільно всерйоз зайнятися вивченням комп'ютерної
лексики, якої з кожним місяцем стає все більше і більше.
У колонках газет ви зможете знайти короткі вижимки із словника
термінів, що вживаються людьми, які працюють з тривимірною графікою,
наприклад, (3D [три де] дизайн і 3D програмування), але ж створення
тривимірних зображень – це тільки мала дещиця тієї діяльності, якою
займаються сучасні користувачі.
Звичайно, не можна не помітити того, що по відношенню до
комп'ютерної лексики побоювання багатьох лінгвістів про те, що подібна
лексика може не піддатися переоцінці з віком і залишитися в мові людини на
все життя, частково підтверджуються. Користувачі тут – це досить широка
категорія осіб у віці від 14 до 70 років. Близько 52% цих людей завзяті
комп'ютерники, які спілкуються між собою за допомогою своїх специфічних
жаргонних термінів протягом всього свого життя (це зручно і необхідно їм як
вода і повітря).
Однак, подібне до вище вказаного вживання варваризмів і екзотизму не
несе в собі ніякої загрози для загального українського розмовної мови, так як
комп'ютерні жаргонні лексичні одиниці дуже рідко виходять за межі групи
через свою професійність. Іншими словами, що позначаються за допомогою
таких запозичень явища і об'єкти майже не зустрічаються в житті людини, не
знайомої з комп'ютером на рівні витонченого користувача.
Набагато небезпечніші ті випадки, коли журналісти описують
навколишню дійсність за допомогою варваризмів засвоєних у юному віці.
Можливість швидкого поширення варваризмів та екзотизмів, як лексичних
одиниць дійсно зростає, якщо відповідні їм предмети і поняття є невід'ємною
частиною людського суспільства і міцно входять у набір образів, закладених
в свідомість основної маси людей. Такі, на мій погляд, негативні приклади
входять до складу третьої групи запозичень.
Зважаючи на вище вказане функціонування екзотизму в україномовних
текстах характеризується нерегулярністю. Склад екзотизму надзвичайно
різноманітний і рухливий.
Часом вони обслуговують «одномоментні» цілі автора, викликані
необхідністю висвітлити будь-яку подію. Слів-екзотизмів, яким властива
регулярність вживання або хоча б деяка повторюваність, не так вже й багато.
У цьому випадку особливо важливу роль для мовної характеристики
екзотизму – від лексичної семантики до граматичних ознак – грає контекст [2,
14, 21].
При цьому екзотизми часто вживаються в таких умовах, які не здатні
вичерпно охарактеризувати слово: контекст або не повною міру прояснює
значення екзотизму, або не дає повного уявлення про граматичних
властивостях слова. Одним з типових способів введення екзотизму в текст є
вживання їх в так званому «діагностичному» контексті, в якому значення
слова не пояснюється, а лише «контурно» окреслюється [7, 18]. Наприклад:
Коні всюди через п'ять хвилин готові, дороги прекрасні: постілліони не
ледачі, міста і села невпинно мелькають в очах (postillion – керманич авто)
[17].
Контекст зазвичай містить лише інформацію-натяк, він діагностує лише
предметно-понятійну сферу, до якої відноситься позначені екзотизмом реалії.
Для функціонування досліджуваних нами екзотизмів характерна
«розмитість» лексичної і граматичної семантики при відсутності у контексті
її визначників. Нестабільність вживання і невизначеність вигляду екзотизму і
породжують його основні мовні риси.
Специфіка екзотизму, як лінгвістичного угруповання слів, системність
їх ознак визначається, таким чином, їх своєрідними функціональними
властивостями. Проблема освоєння екзотичної лексики складна і
багатоаспектна. Звісно ж, що її розгляд необхідно починати з аналізу умов
протікання зазначеного процесу і виявлення ознак лексико-семантичного
використання екзотизму.​
ВИСНОВКИ

У відповідності із завданнями курсової роботи зроблено наступні

висновки:
Визначивши особливості екзотизмів та варваризмів у медіатекствах
«Новини Закарпаття», «РІО» ми встановили, що загалом, сучасна українська
газетна мова активно користується запозиченнями, переважно англо-
американського походження, що обумовлене позамовними факторами:
демократичними процесами у суспільстві, співпрацею із іноземними
державами, відсутністю цензури, тощо. Виділяємо кілька груп іноземних слів
і словосполучень.
Простежуються також тенденції до подальшого використання у мові
періодики екзотизмів та варваризмів. Запозичення найчастіше передають
поняття, ознаки та процеси моди, кіноіндустрії, виборчих кампаній та
новітніх технологій, тощо. У заголовках газет іншомовні слова служать
іронічним прийомом, а також збагачують мову оціночно-експресивними
засобами.
Частина із екзотизмів та варваризмів привносяться у публіцистичний
стиль. При цьому, зазвичай, вони не мають усталених норм написання.
Запозичення, переведені мовою оригіналу, нерідко ускладнюють сприйняття
інформації носіями мови.
Розширення контактів, тісний контакт культур, збільшення числа
публікацій, що описують поза українську дійсність, проникнення в
українське мовне середовище нових реалій і понять, які не отримали поки
усталених найменувань, а також свого роду мода на використання іноземних
слів і виразів – усе це призвело до зростання числа іншомовних слів в
письмовій та усній мові.
Сам критерій розмежування в більшості випадків не дозволяє провести
чітку межу між іншомовними лексемами-вкрапленнями і запозиченими-
словами, тому, лінгвісти відзначають існування перехідних випадків між
іншомовними вкрапленнями із номінативним значенням і «іноземними
словами» і підкреслюють, що такі вкраплення, асимілюючись, часто
переходять у розряд іноземних слів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аминева В. Р. Теоретические основы сравнительного и

сопоставительного литературоведения: учеб. пособие. Казань: Изд-во Казан.
федер. ун-та, 2014, 105с.
2. Андрущенко В. П. Модернізація педагогічної освіти в контексті
викликів XXI століття // Європейські педагогічні студії. 2015, Вип. № 5-6, С.
54-63
3. Антонова Л. Г. Медиатексты в современной массовой коммуникации
// Медиатекст как полиинтенциональная система: сб. статей /отв. ред. Л.Р.
Дускаева, Н.С. Цветова. СПб.: С.-Петерб. гос. ун-т, 2012, С. 74-80
4. Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській
мові: етапи і степені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ –
початку ХХI ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук:
спец. 10.02.01 «Українська мова». Х.: Харвест, 2005, 20с.
5. Битківська Я. В. Тенденції засвоєння і розвитку семантики англізмів
у сучасній українській мові: Автореф. дис. …канд. філол. наук: 10.02.01 /
Прикарпатський нац. ун-т ім. В.Стефаника. Івано-Франківськ, Видавництво
«Преса», 2008, 20с.
6. Воронкова И. С. О понятиях «экзотизмы» и «варваризмы» // Вестник
ВГУ, Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2006, № 2, С. 77-
79
7. Головач Т. Екзотична лексика в теоретичному ракурсі // Іноземна
філологія 2017, Вип. 130, С. 37-44
8. Жукова И. Н. Словарь терминов межкультурной коммуникации /
И.Н. Жукова, М.Г. Лебедько, З.Г. Прошина и др.; под ред. М.Г. Лебедько и
З.Г.Прошиной. М.: ФЛИНТА: Наука, 2013, 632с.
9. Загальне мовознавство: навчально-методичний посібник для
студентів денної і заочної форм навчання напряму підготовки 6.020303
Філологія. Мова і література (англійська) / уклад. І.С. Гонца. Умань: «Візаві»,
2017, 102с.
10. Карпіловська Є. А. Вторинна номінація у сучасній українській
мові: тенденції розвитку / Лінгвістичні студії. 2010, Вип. 20, С. 28-32
11. Кислюк Л. П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній
українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких
запозичень): Автореф. дис. …канд. філол. наук: 10.02.15 / Інститут
української мови НАН України. Київ, Основа, 2000, 17с.
12. Клименко Н. Ф. Динамічні процеси в сучасному лексиконі:
[монографія] / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк. К.: ВД
Дмитра Бурого, 2008, 336с.
13. Лексикологія сучасної української літературної мови (Практикум):
Навчальнометодичний посібник для студентів І курсу філологічного
факультету / Іван Ціхоцький, Оксана Левчук. Львів, Вежа, 2014, 258с.
14. Лексикологія та лексикографія української мови:
науководопоміжний бібліографічний покажчик / Наукова бібліотека
Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний
університет»; упоряд. О.А. Дікунова, зав. інформаційнобібліографічного
відділу наукової бібліотеки; за ред. Г.М. Віняр, канд. філол. наук, директора
наукової бібліотеки ДВНЗ «КНУ». Кривий Ріг, Основа, 2013, 55с.
15. Ленець К. В. Варваризм // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.:
Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О.О. (співголова), Зяблюк М.П.
та ін. – 3-ге вид., зі змін. і доп. К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана,
2007, С. 63
16. Лесин В. М., Пулинець О. С. Словник літературознавчих термінів
Київ: Радянська школа. 1971, 485с.
17. Олійник А. Д. Роль запозиченьангліцизмів у розвитку сучасної
української мікроекономічної термінології: автореф. дис. ... канд. філол. наук.
К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2002, 20с.
18. Пінчук Степан Петрович. Словник літературознавчих термінів Івана
Франка. Київ: Наук. думка, 1966, 269c.
19. Різун В Основи масового спілкування як духовного єднання і
порозуміння // Вісник ЛНУ. Серія: Журналістика 2001, № 5, С. 20-25
20. Симоненко Л. О. Українська наукова термінологія: стан та
перспективи розвитку // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. К.,
Преса, 2001, Вип. ІV, С. 3-8
21. Стишов О. А. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та
словотворі української мови кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової
інформації): дис. ... д-ра філол. наук. К., В-во «Вектор», 2003, 597с.
22. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика:
підручник / А.К. Мойсієнко, О.В. Бас-Кононенко, В.В. Бондаренко та ін. К:
Знання, 2010, 270с.
 23. Тамерьян Т. Ю. О некоторых критериях дифференциации
заимствованных единиц // Межвузовский научный альманах Язык. Текст.
Дискурс. Ставрополь; Краснодар, 2008, Вып. 6, С. 256-263
24. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В.М. Русанівський, О.О.
Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. К., основа, 2000, 602с.
25. Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних
термінів / уклад. С.Я. Єрмоленко, С.П. Бибик, О.Г. Тодор; за ред.
С.Я. Єрмоленко. К.: Либідь, 2001, 224с.
26. Федорець С. А. Англійські запозичення в мові сучасної української
реклами: дис. ... канд. філол. наук Харків: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.
Сковороди, 2005, 203с.
27. Філон М. І., Хомік О. Є. Сучасна українська мова. Лексикологія.
Частина 1. Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей
вищих навчальних закладів. Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010, 271с.
28. Шиманский В. К. Гетерогенные элементы и их функционирование
в английском художественном тексте: автореф. дис. на соиск. уч. степени
канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки», 10.02.19 «Общее
языкознание». К., Сфера, 1984, 23с.
29. Макарова Оксана Сергіївна Статистичне вимірювання ступеня
продуктивності лексико-семантичних інновацій у сучасному медіа-дискурсі
http://www.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.26/Makarova1.p
df
30. Новини Закарпаття https://pmg.ua/life/77173-zakarpatska-
zhurnalistka-potrapyla-u-guchnyy-skandal-cherez-sviy-syuzhet
31. РІО Закарпатська народна газета http://www.rionews.com.ua/
32. Словник української мови https://www.slovnyk.ua/index.php?
swrd=%D0%B5%D0%BA%D0%B7%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0
%BC