Seanewdim Philology VII 57 Issue 191

www.seanewdim.
com
Science and Education a New Dimension. Philology, VII(57), Issue: 191, 2019 Feb. www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
VII(57), Issue 191, 2019 Feb.
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2019-191VII57
Philology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, University, Belarus
Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Perekhrest Alexander, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Education, Yerevan, Armenia Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty of the professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the
Universityof West Hungary Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of University, Uzbekistan
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of
Włocławek, Poland Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of
methodology of teaching mathematics andinformation technology, English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University,
Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Armenia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP Sokuriaynska Liudmyla, Doctor of sociological science. Prof. Head of
and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Department of Sociology. V.N. Karazin Kharkiv National University,
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Ukraine
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of
Tyne, United Kingdom English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National, University of
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University Cherkasy, Ukraine
„Paisii Hilendarski”, Bulgaria Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies,
Hungary, Budapest Astrakhan state university, Russia
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated professor, Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication, Head of
Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic department of political analysis of the Vernadsky National Library of
National University, Ukraine Ukraine
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof. habil., Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-Frankivsk
Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv National National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
University Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Włocławek, Poland Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department of department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”,
Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Bulgaria
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice- University, Russia
Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan
Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Khmelnitsky Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
National University of Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus
department of general and differential psychology, South Ukrainian Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy,
National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary
Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest
ethical standards for authors and co-authors. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious
departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective reporting of data with the intent to mislead
or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts, each author
takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their
manuscripts. All the articles are published in author's edition.
THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95; ICV 2015: 80.87; ICV 2016: 73.35
GOOGLE SCHOLAR
CROSSREF (DOI prefix:10.31174)
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
CONTENT
Специфіка мови Інтернету: капслокізація у ФБ-коментарях

Т. М. Андрєєва………………………………………….…………………………………………………. 7
Романи Томаса Гарді в зарубіжному та українському літературознавстві
К. В. Ангеловська…………………………….…………………………………………………………… 11
Каузація: логіко-філософські та лінгвістичні аспекти
М. М. Бараняк……………………………………………………………………………………………... 16
Мотив міста: художній час у мемуарній літературі
Л. М. Джигун……………………...………………………………………………………………………. 20
Метафоричність антивоєнних романів (А. Барбюс, Е. Ремарк, О. Гончар)
М. Х. Гуменний, В. Ю. Гуменна……..……………………………………………………………………. 24
Місце і роль мовленнєвих жанрів у французькому романі XVIII-XX ст.
І. Г. Лепетюк……………...………………………………………………………………………………. 28
Hashtagging as a communication strategy
V. Orlova………………………………...…………………………………………………………………. 32
Поетикальна парадигма новел О. Генрі «Пурпурова сукня» та «Дари волхвів»
Н. Л. Павлюк, Н. В. Яремчук………………………….………………………………………………….. 36
Traditional and digital genres – problems and prospects of research
T. L. Poliakova, V. V. Samarina……………...……………………………………………………………. 40
Концептуальна метафора Горгія «риторика як магія» та її еволюція в риторичних трактатах
класичного та елліністичного періодів
А. С. Поліщук (Шадчина)…………………………………..…………………………………………….. 44
Історія зародження стендапу та його популярність на Заході
Т. В. Пилипчук………………………..……………………………………………………………………. 51
Містичні мотиви та «хронотоп містичного» у оповіданні сяошо (на матеріалі сяошо доби Хань та
збірки Лю Іціна «Справжні події»)
Я. І. Щербаков……………………….……………………………………………………………………. 55
Linguistic Marking of Interactionality of Stance in the English Blog Discourse
O. A. Shkamarda…………………………………………………………………………………………… 59
Канадський постмодерністський роман в аспекті формування професійної компетенції майбутніх
учителів англійської мови
О. М. Заїковська………………………..…………………………………………………………………. 63
Специфіка мови Інтернету: капслокізація у ФБ-коментарях

Т. М. Андрєєва
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: andreevatm@ukr.net
Paper received 06.02.19; Revised 11.02.19; Accepted for publication 12.02.19.

https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2019-191VII57-01
Анотація. У статті розглянуто використання прийому капслокізації авторами коментарів до постів на офіційній ФБ-сторінці
Президента України Петра Порошенка, визначено параметри поняття «Інтернет-коментар», наголошено на його важливій
ролі як нового методу спілкування у формуванні суспільної думки, наведено етимологію назви «капслокізація», з’ясовано
суть цього лінгвістичного поняття, визначено його типи, охарактеризовано роль тих мовних одиниць, що піддаються кап-
слокізації.
Ключові слова: Інтернет-коментар, Інтернет-комунікація, жанр, інтертекстуальність, капслокізація, неологізм.
Вступ. Сучасний етап розвитку лінґвістики позначе- Анонімний характер Інтернет-комунікації часто
ний суперечками, що точаться довкола статусу мови знімає будь-які обмеження у плані добору мовних
електронної комунікації, якій властива адаптація за- засобів для участі в таких процесах.
собів, що характеризують розмовну мову (інтонація, Короткий огляд публікацій з теми. Різнопланова
тон), до засобів, притаманних мові писемній (шрифт, проблематика Інтернет-комунікації розглянута в низці
колір, графічні символи) [10, с. 68]. Багато дослідни- наукових праць, де зокрема зроблено спробу досліди-
ків, що займаються вивченням особливостей елект- ти: Інтернет-спілкування як нову форму міжосо-
ронної комунікації, констатують високий рівень креа- бистісної комунікації (С. Зайцева, Т. Бальжирова),
тивності, який демонструє віртуальна мовна особис- мову Інтернету крізь призму погляду лінгвіста (Л.
тість, добираючи та використовуючи лінгвістичні за- Іванов), Інтернет як лінгвістичний феномен (О. Бу-
соби спілкування. Вищий ступінь невимушеності у торіна), комунікативний аспект соціальних мереж
мововикористанні, ймовірно, спричинений тим фак- Facebook і Twitter (О. Дзюбіна), структуру й тенденції
том, що основними учасниками мережевої комуніка- розвитку електронних жанрів (Л. Капанадзе), транс-
ції є молоді люди, для яких характерні такі риси, як формацію мовної особистості в Інтернет-комунікації
уміння іронізувати, намагання продемонструвати свій (на прикладі французької блогосфери) (Н. Казнова),
погляд на добре знайомі речі та побачити звичайне в мовну поведінку Інтернет-спілкування (Т. Іванова),
незвичайному вигляді і, звісно, показати все з гумо- лінгвостилістичні характеристики жанру англомовно-
ром. Допомагає цьому також відсутність візуального го корпоративного блогу (О. Землякова), соціально-
контакту між комунікантами, що формує для них (при психологічні аспекти спілкування в Інтернеті (А. Жи-
бажанні) фактично ситуацію повної анонімності [3, с. чкіна), Інтернет-жанр і функціонування мови в Інтер-
391]. неті (О. Горошко), тенденції розвитку російської мови
Одним із жанрів Інтернет-комунікації виступає ко- в умовах інтернет-комунікації (Л. Дубіна), специфіку
ментар – спонтанне невелике повідомлення, написане спілкування в Інтернеті (Т. Виноградова), Інтернет як
читачем Інтернет-тексту (статті, блогу, посту тощо чи засіб комунікації людей (К. Боярова), комп’ютерну
іншого коментаря) як реакція на вміщену в ньому ін- лінгвістику в аспекті моделювання мовного спілку-
формацію. Коментар являє собою повідомлення, у вання (Б. Городецький), гендерні аспекти комунікації
якому автор подає своє судження, пояснення певного на прикладі освітніх практик Інтернету (О. Горошко),
факту, ставлення до нього. Таким чином, об’єктом, лінгвістичні особливості віртуального комунікативно-
щодо якого здійснюється коментування, є певна по- го простору (Н. Асмус, М. Бергельсон), класифікацію
дія, явище, факт, а причиною – бажання автора про- скорочень у мові Інтернету (на матеріалі англійської
демонструвати свою реакцію на них [9, с. 47]. Асоці- мови) (С. Баринова), лексичні новотвори україномов-
юються Інтернет-коментарі, як зазначає О. Дахалаева, ного інтернету (С. Зайцева), Інтернет-дискурс як гло-
насамперед із довільними користувацькими комента- бальне міжкультурне явище і його мовне оформлення
рями (інакше їх можна назвати відгуками), що є ви- (Н. Ахренова), Інтернет-сленг в україномовному
раженням думки Інтернет-користувача щодо певного медіапросторі (С. Зайцева), комунікацію в
веб-контенту [4]. Інтернет-коментар, зазначає Ю. Мо- комп’ютерних мережах: психологічні детермінанти і
ргун, «активно функціонує в межах форумів на сайтах наслідки (О. Арестова), віртуальний антропонім у
Інтернет-видань. У відвідувачів сайту спостерігається системі сучасної комунікації (Т. Анікіна), лінгвістичні
високий інтерес до політики. Проаналізувавши їхні особливості електронного спілкування (на матеріалі
коментарі, можна зазначити, що вони відіграють сьо- французької, англійської та російської мов) (О. Авра-
годні велику роль у формуванні суспільної думки і є мова), специфіку Інтернет-опосередкованої ко-
новим методом спілкування. Кожен може прочитати мунікації і феномен віртуальної мовної особистості (І.
коментарі й отримати більш доповнену картину су- Алексєєнко, О. Гукосьянц) та ін. У низці наших пуб-
часної події, включаючи думку автора й відгуки лю- лікацій (субституція назви «Росія» в системі номіна-
дей. Це різновид взаємодії з автором, за допомогою тивних засобів ФБ-коментарів, мовні особливості ко-
якого можна спостерігати динаміку читацької думки» ментарів до блогів (на матеріалі сайту «Українська
[6]. правда»), російські жаргонізми в українськомовних
7
текстах Інтернет-ЗМІ) теж розглянуто деякі аспекти кий спосіб капслокізація вносить у повідомлення ін-
спілкування в Мережі. Однак є ще значна кількість тертекстуальність, створює кількашарову образо-
важливих питань, що потребують розгляду. логіку [2, с. 33.30]. При використанні такого прийому
Мета статті – визначити суть, прийоми та мету ви- відбувається відхід від загальноприйнятих орфо-
користання такого графічного мовного засобу, як кап- графічних правил. На перше місце тут виходить по-
слокізація, в коментарях соціальної мережі Фейсбук, треба втілення авторської інтенції, що переважає
виділити її типи, з’ясувати прагматичну роль тих мо- норму.
вних одиниць, що зазнають капслокізації. Активно використовується капслокізація в Інтер-
Матеріали та методи. Матеріалами для підготовки нет-коментарях. Проаналізований матеріал дає
пропонованої статті стали коментарі до постів на офі- підстави для констатації використання двох її типів:
ційній ФБ-сторінці Президента України Петра Поро- вона може охоплювати або все повідомлення, або йо-
шенка [7]. Активне коментування (опрацьовано біль- го фрагмент. Рідше трапляються випадки першого
ше 10 000 повідомлень) демонструє той факт, що зна- типу: Світлана Копійка НАШ ПРЕЗИДЕНТ, ПЕТРО
чна частина Інтернет-спільноти цікавиться діяльністю ПОРОШЕНКО, НАЙКРАШИЙ, А НАЙКРАЩІ ТАК
найвищої посадової особи української держави. Для ПОТРІБНІ УКРАІНІ!!!; Yurii Skinja ПОРОШЕНКО
того щоб досягти визначеної мети, використано низку НАШ ПРЕЗИДЕНТ!!!; Світлана Копійка З ПОРО-
наукових методів. Зокрема це: а) метод безпосеред- ШЕНКОМ МИ ПЕРЕМОЖЕМО І МАТИМЕМО
нього спостереження (за його допомогою виявлено ГІДНЕ ЖИТТЯ, БО Ж ВІН РОБИТЬ І ЗВІТУЄ ПРО
конкретні мовні одиниці, наділені потрібними для ВИКОНАНЕ, А ІНШІ – ЯК І РАНІШЕ, БАЛАЧКИ;
дослідження параметрами); б) описовий метод (його MaKs Teyler ПОРОХ БОЇТЬСЯ ТИМОШЕНКО-
застосування дало змогу інвентаризувати, класифіку- ЯКИЙ ПОЗОР; Людмила Андросова ПІДТРИ-
вати та інтерпретувати досліджувані одиниці); в) ме- МУЮ!!!!; Василь Білоткач З ВАМИ ВСЕ ДОБРЕ?;
тод прагматичного аналізу (його інструментарій до- Александр Постил ПОРОХ ТАК!!!
поміг зробити відповідні висновки щодо особливос- Серед «неписаних правил» комунікації в Інтернеті
тей мовленнєвої поведінки коментаторів, наблизитися щодо наведеного прийому можна знайти таке: «КАП-
до розуміння тих внутрішніх закономірностей, які для СЛОК означає несамовитий крик. Його потрібно ви-
втілення авторських інтенцій спонукали зробити ви- користовувати тільки якщо: ви хочете щось підкрес-
бір на користь тої чи тої мовної дії). Контекстологіч- лити, виділити або вас не помічають, адже повідом-
ний аналіз дав змогу з’ясувати семантику досліджу- лення, написані КАПСЛОКОМ, різко виділяються з
ваних одиниць у системі їхньої дистрибуції. тексту сторінки. Саме тому КАПС обожнюють вико-
Результати і їхнє обговорення. Специфіка Інтер- ристовувати ті, хто недавно став використовувати
нет-спілкування полягає в тому, що «основна інфор- Інтернет або в кого проблеми із самооцінкою. Вони
мація про співрозмовника надходить у вигляді текс- думають, що якщо повідомлення написані КАПСОМ
тових повідомлень, а візуальний і слуховий складники обов’язково прочитають, то також обов’язково, що на
комунікації в ньому обмежені. Звичайно, існує мож- них і дадуть відповідь» [8].
ливість супроводжувати текст фотографіями або спіл- Значно поширенішими є випадки, коли капслокізу-
куватися через відеокамеру, та все ж більша кількість ється фрагмент повідомлення. Такий фрагмент може
інформації надходить саме в текстовій формі. Невер- дорівнювати:
бальні засоби спілкування в кіберпросторі втрачають а) літері в слові (чи кільком літерам): Libov
своє значення» [1]. Якщо вести мову про комунікацію Blikharska Успіхів, Терпіння, Здоров`я п. Презеденте
в соціальних мережах, то письмовий текст тут вико- Вам, Вашій Родині!; Alexander Martynenko Слава
ристовується значно частіше, адже тут саме така фор- Україні!! З нами Віра і Правда!!! З нами Бог!!!; Іван
ма використовується для подачі 95% інформації [5, с. Семеряк Пане Президент! Дай Бог Вам Сили Здо-
218]. Зважаючи на згадану специфіку комунікативних ров‘я, Терпіння І Перемоги!; Jane Evirol З днем наро-
процесів, учасники Інтернет-спілкування вишукують дження! Марина Велика Жінка! Такі Жінки створю-
засоби втілення своїх різнопланових інтенцій. Одним ють своїх Чоловіків та історію!!!!; Наталія Полі-
із таких засобів виступає «капслокізація». Походить щук Игорь Мураль і як там мАСква?;
це слово від лексеми «капслок», утвореної на ґрунті б) слову (чи кільком словам): Микола Українець
англійського скорочення Caps Lock, яке виводиться з Друзі, дослухайтесь, спочатку боритесь за ДЕРЖА-
Capitals lock («фіксація великих літер»). Caps Lock ВУ; Герда Корнет Щоб реформи йшли швидше, тре-
називають клавішу комп’ютерної клавіатури, за до- ба міняти систему, а для цього треба мати ЧЕСНУ
помогою якої здійснюється фіксація зміни регістра з однодумців команду; Ирина Фурдуй Бог любить
літер (з маленьких на великі й назад). Украiну i Украiнцiв iтих хто честно ЖИВЕ; David
В. Васильченко, аналізуючи мас-медійні тексти, Corba ПРІОРИТЕТ №1 це НАУКА ....про неї треба
розглядає капслокізацію як один із прийомів мовної дбати!!!; Marija Kuzjo Щирі вітання, Божого Бла-
гри. Дослідник виявив, що в текстах згаданого типу гословення на МНОГАЯ ЛІТА, на благо РІДНОЇ УК-
починає набувати поширення спосіб писати з великої РАЇНИ;
літери загальні назви, передавати великими літерами в) реченню (чи кільком реченням): Микола Осад-
цілі слова. Таким чином відбувається виділення чук Навіть в новозбудованому, навіть не на війні
відповідного слова з метою надати йому більшої сми- можуть загинуи від вибуху газу. ПРОСЬБА ГЛЯНУ-
слової ваги, наголосити на ньому. Також трапляється ТИ НА МОЮ СТОРІНКУ; Viktoriya Viktoriya Вла-
виділення за допомогою великих літер певних компо- дзьо... НУ ЗВИЧАЙНО.... КТО НЕ С НАМИ, ТОТ
нентів слова, співвідносних з іншими словами. У та-
8
ПРОТИВ НАС.... Це нормально.... Ще недовго вашому одиниці, коментатори наділяють їх підвищеним емо-
Онуфрію; ційним звучанням.
г) комбінації слова (слів) і речення: Яна Дусина Використання капслокових структур посилює
Пишаємось Президентом! Бажаємо ПЕРЕМОГИ! ефект протиставлюваних мовних одиниць: Evgen
ПІДТРИМУЄМО!; Mihail Popovich Я боюсь 31 берез- Vishnyak був на Майдані, підтримував вашого прези-
ня, боюсь результат коли в другому турі я побачу зе і дента, і НЕ ЧИТАВ а ЧУВ, що він обіцяв.; Вера Се-
юлю. Реально – СТРАШНО. СКАЖІТЬ ЦЕ В МЕНЕ рая Подивіться яка БУЛА і яка СТАЛА наша армія!!!
ОДНОГО ТАКЕ ПОГАНЕ ПЕРЕДЧУТТЯ??????; Капслокізуватися можуть поряд з повнозначними
Roman Amor НІ ОДИН, поперєднік не зробив БІЛЬ- словами також і службові: Zoya Kosinova Дадуть,
ШЕ ПЕТРА!!! НАШ ПРЕЗИДЕНТ!!!; Сергій Фещен- НЕ дадуть.... Ми НЕ лохи, і не ваша голота; Ivan
ко ВИ НАПАДЕТЕ НА РІДНУ ЛЮДИНУ? Русь на Maksimchuk Андрій Томілець Ти НЕ здатний бути
Русь не нападе! Це ще раз і остаточно доводить, що нічиїм ботом - ти мертвий матюк; Антоніна Шев-
МОСКОВІЯ – НЕ РУСЬ! чук Бережи нас Боже і нашу благословенну Україну!
Використовуючи капслокізацію, автори коментарів АМІНЬ! У такий спосіб здійснюється підкреслення
переносять смисловий центр повідомлення на виді- провідної ролі службового слова в донесенні автор-
люване слово: Андрій Іванчук Де вас скільки таких ського меседжа.
тупих ботів узяли?? Повна МАЯЧНЯ!!!; Галина Для наголошення або виділення відповідного фра-
Байтерякова Яка ГАРНЮНЯ наша Геращенко??; гмента капслокізація застосовується в середині слова:
Василь Редько Нам би від своєї ВИШИВАТИ якось Юрий Черевко Треба вигнати з України мАцковс-
позбавитись!!!!; Galia Demchenko Особисто я - НІ- кий патріархат – філіал ФСБ РФ; Сергій Климів
КОЛИ не голосуватиму за пп; Denis Sined В позити- Київ Хрестив мАсковщину, Київу її і "відпівати";
вних коментарях в сторону Президента стільки БО- Олег Ковалишин Михайло Тригубяк, клоун-уззкій, а
ТІВ, які не задоволені тим, що Порошенко їм "обо'ї" що таке "кАрАвай " в тебе на аві????; Yaroslav
не поклеїв, і т.д.; Йося Шор Красива УКРАЇНСЬКА Tihan Як прийде вАна до влади – Холодільніку –
президентська сім'я; Snezhana Ginguliak Наталия п..єц!!!
Козырь ще одного сроку МИ не переживем; Наташа Капслокізацію застосовують для скорочення прі-
Жданова Порошенко - НАШ президент! Перемога в звища і створення графічного неологізму: Tatiana
першому турі!!! Matwiejczuk Лохи за ЗЕ, який стоїть раком перед
Графічне наголошування предикативного центру путлером; Bohdan Paliychuk Ось згідно коментів,
(ядра повідомлення) зосереджує увагу адресата на ніяка Ю і ніякий ЗЕ! … Народ хоче НОРМАЛЬНОГО
основній ідеї повідомлення: Владимир Мороз Щас- президента, а не злодійку чи комедіанта! Хоча вияв-
ливі люди дарують щастя іншим а нещасні ЗРАДО- лено випадки, коли такі скорочення передані малими
ФІЛИ від зависті біснуються і ТРОЛЯТЬ бо їх чор- літерами: Mihail Popovich Я боюсь 31 березня, боюсь
ти крутять; Oleg Pushniak ПЕТРО Олексійович результат коли в другому турі я побачу зе і юлю. На
НАШ ПРЕЗИДЕНТ!!!!!! наш погляд, такий варіант написання демонструє зне-
Капслокізація може маркувати позначувані поняття важливе ставлення до денотата.
урочистим звучанням: Володимир Овечко Дякую, За допомогою капслока коментатор може здійсню-
пане Президент, за Мову, Віру, Україну – врятовані вати відмежування компонентів складних слів: Ніна
від біснуватого сосіда. Анастасія Овчар хай всі по- Мірошниченко Вам напевно до бабЮлі або до Ляш-
пулістські дії розіб'ються об Кров і Рани нашого Го- ка!; Yaroslav Tihan А бабЮлька – молодєц!; Олек-
спода Ісуса Христа; сандр Ходорівський БабЖулю – на свалку історії;
Імператив, оформлений капслоком, отримує поси- Скажена Хохуля Ого, преЗелень ботів включило)))));
лений впливовий заряд: Lyudmila Sinyuk Вороги Ук- Виталий Зборовский ПорохоБоти єднаймось, бо ми
раїни – ЗГИНЬТЕ!!!; Ірина Стеценко Люди ДУ- того варті; Олексій Довгань Людмила Ревенко, ви
МАЙТЕ, чи й справді легко виконати обіцянки, які дибілкуВатий екземпляр української нації; Влади-
дають зараз кандидати в Президенти; Юрій Іва- мир Романюк Олег Корольов, ЗЕдурнику, лікуйся, бо
нець Украінці всіх вір-всього світу – ЄДНАЙМОСЯ! все так запущено... У такий спосіб відбувається ввім-
Використовується капслокізація також у звертан- кнення додаткових відповідних сенсів, акцентується
нях: Владимир Грипич Зi святом вас ПРИКОР- на потрібних авторові асоціаціях.
ДОННИКИ, будьте завжди напоготовi наших ру- Висновки. Отже, на сучасному етапі розвитку Ін-
бежiв; Natalya Coval Дай Вам Боже сил, пане ПРЕ- тернет-комунікації, що найчастіше має писемний ха-
ЗИДЕНТЕ!; Aljona Rybalko Ми з Вами, пане Геть- рактер, її учасники шукають способи адаптувати за-
мане); Олена Новацька Многая літа, пане Генерал! соби розмовної мови до потреб писемної. Активно ці
У таких випадках капслокізація сигналізує про пова- процеси відбуваються в мережевих коментарях, де
жне ставлення до об’єкта звертання. користувачі позбавлені будь-яких обмежень у плані
Капслокізуються також вигукові конструкції та добору мовних засобів. Часто вони використовують
благопобажання: Олена Шалінська То ж боротьба капслокізацію, що виступає графічним засобом уті-
триває. СЛАВА УКРАЇНІ!; Олена Бень БОЖОГО лення авторських комунікативних інтенцій, своєрід-
БЛАГОСЛОВЕННЯ. МІЦНОГО ЗДОРОВ'Я ВАМ. ним «компенсатором» тих чи тих аспектів звукового
НЕХАЙ БОГ БЕРЕЖЕ ВАС. Структури наведеного мовлення. Ненормативне з погляду чинних правил
типу можуть мати й латиничне оформлення: Lyuba використання великих літер виступає різноплановим
Salo CLABA PREZEDEHTY YKRAINU; Alojzy маркером, що дає змогу користувачеві краще репре-
Krzywonos SLAVA UKRAINU!!! Капслокізуючи такі зентувати втілювану думку. Вивчення мовних засобів
9
Інтернет-комунікації має значний науковий потенці- лення та потребує наукової уваги.

ал, адже вона перебуває на етапі активного станов-
ЛІТЕРАТУРА
1. Апетян М. К. Особенности виртуальной коммуникации / ровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія :
М. К. Апетян // Молодой ученый. – 2015. – № 3. – С. 939– Філологічні науки. – 2016. – № 2. – С. 218–222.
941. – URL: https://moluch.ru/archive/83/15418/ 6. Моргун Ю. Взаємодія тексту та коментаря у німецько-
2. Васильченко В. М. Нові тенденції у мові мас-медіа: мовна мовному інтернет-дискурсі. – URL:
гра // Матеріали ХIІІ міжнародної науково-технічної http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/50
конференції «АВІА-2017». – К.: НАУ, 2017 – С. 33.28– -2/15.pdf
33.32. – URL: http://avia.nau.edu.ua/doc/avia- 7. Петро Порошенко. – URL:
2017/AVIA_2017.pdf https://www.facebook.com/petroporoshenko/
3. Горошко Е. И. Гендерные аспекты коммуникаций на при- 8. ПОЧЕМУ НЕЛЬЗЯ ИСПОЛЬЗОВАТЬ КАПСЛОК или
мере образовательных практик Интернета / Е. И. Горош- правила оформления сообщения на Учи.kz. – URL:
ко // Образовательные технологии и общество. – 2008. – https://www.uchi.kz/blog/pochemu-nelzya-ispolzovat-
№ 2. – С. 388–411. kapslok-ili-pravila-oformleniya-soobshcheniya-na-uchikz
4. Дахалаева Е. Ч. ИНТЕРНЕТ-КОММЕНТАРИЙ И ИН- 9. Фіялка С. Інтернет-коментарі в системі масової комуніка-
ТЕРНЕТ-ОТЗЫВ: ПАРАМЕТРЫ ЖАНРОВОГО РА- ції / С. Фіялка // Вісник Книжкової палати. – 2015. – № 9.
ЗГРАНИЧЕНИЯ // Современные проблемы науки и обра- – С. 47–48.
зования. – 2014. – № 6. – URL: http://www.science- 10. Шилінська І. Лінґвостилістичні аспекти Інтернет-
education.ru/ru/article/view?id=16222 (дата обращения: комунікації / І. Шилінська // Мандрівець. – 2014. – № 5. –
04.02.2019). С. 67–69.
5. Дзюбіна О. І. Комунікативний аспект соціальних мереж
Facebook і Twitter / О. І. Дзюбіна // Вісник Дніпропет-
REFERENCES
1. Apetyan M. K. Features of Virtual Communication / M. K. Dnipropetrovsk University named after Alfred Nobel. Series:
Apetyan // Young Scientist. – 2015. – № 3. – С. 939–941. – Philological Sciences. – 2016. – № 2. – P. 218–222.
URL: https://moluch.ru/archive/83/15418/ 6. Morgun J. The interaction of text and commentary in the ger-
2. Vasylchenko V. M. New trends in the language of mass me- man internet discourse. – URL:
dia: speech game // Materials of the XIIІ international scien- http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/50
tific and technical conference "AVIA-2017". – K .: NAU, -2/15.pdf
2017 – P. 33.28–33.32. – URL: 7. Petro Poroshenko. – URL:
http://avia.nau.edu.ua/doc/avia-2017/AVIA_2017.pdf https://www.facebook.com/petroporoshenko/
3. Goroshko E.I. Gender aspects of communication on the ex- 8. WHY NOT USE CAPSLOCK or the rules for making a mes-
ample of educational Internet practices / E. I. Goroshko // sage on Uchiha.kz. – URL:
Educational technologies and society. – 2008. – № 2. – P. https://www.uchi.kz/blog/pochemu-nelzya-ispolzovat-
388– 411. kapslok-ili-pravila-oformleniya-soobshcheniya-na-uchikz
4. Dakhalaeva E. Ch. INTERNET-COMMENTARY AND IN- 9. Fiyalka S. Internet commentary in the system of mass
TERNET-REVIEW: PARAMETERS OF KNOWLEDGE communication / S. Fiyalka // Bulletin of the Book Chamber.
DISTRIBUTION // Modern problems of science and educa- – 2015. – № 9. – С. 47–48.
tion. – 2014. – № 6. – URL: http://www.science- 10. Shilinska I. Linguistic aspects of Internet communication / I.
education.ru/ru/article/view?id=16222 Shilinska // Mandrivets. – 2014. – № 5. – Р. 67–69.
5. Dzyubina O. I. The communicative aspect of social Facebook
and Twitter networks / O. I. Dzyubinа // Bulletin of the
The specifics of the Internet language: Capslock FB-comments

Т. М. Andreyeva
Abstract. This article examines the use of capslock reception by the authors of comments on posts on the official FB page of
President of Ukraine Petro Poroshenko, defines the parameters of the concept of “Internet commentary”, notes its important role as a
new method of communication in shaping public opinion, shows the etymology of the name “capslock” (capslocization), reveals the
essence of this linguistic concept, identifies its types, characterizes the role of those language units undergoing capslock.
Keywords: Internet commentary, Internet communication, genre, capslock, intertextuality, neologism.
10
Романи Томаса Гарді в зарубіжному та українському літературознавстві

К. В. Ангеловська
Міжнародний гуманітарний університет, м. Одеса
Corresponding author. E-mail: djefik7@ukr.net

Анотація. У статті досліджуються проблеми історіографії романної творчості Томаса Гарді в зарубіжному та українському
літературознавстві. Простежено соціально-психологічний і стилістичний аспекти романів Томаса Гарді та їх жанрова-стильова
парадигма в оцінці літературознавців. З’ясовано також філософські погляди та естетичні принципи англійського письменника
кінця ХІХ – п. ХХ ст.
Ключові слова: літературно-критичні праці, жанротвірний, поетика романістики, кандидатські дисертації, психологіза-
ція, сюжет.
На сучасному етапі постала проблема дослідження й (1984), Н. Серебрякова «Семантико-синтаксические

глибшого переосмислення спільних закономірностей, выражения психологизма (на материале языка романов
відмінностей та національних особливостей у розвитку Томаса Гарди)» (2003), А. Величко «Коммуникативно-
мистецьких явищ і виявлення типів і форм міжнарод- прагматические особенности цветообозначений в тек-
них літературних відношень. У цьому руслі заслуговує стовом пространстве романов Томаса Гарди» (2010), А.
на увагу спадщина класиків світової літератури кінця Крук «Міфопоетична парадигма концепту долі у твор-
ХІХ – п. ХХ ст., її нове осмислення як у діахронічному, чості Томаса Гарді» (2009) та інші.
так і синхронічному аспектах, спрямованих на пошуки Заслуговує на особливу увагу концептуальне моног-
спільного й відмінного у філософсько-художньому рафічне дослідження Г. Даффіна «Thomas Hardy. A
осмисленні загальнолюдських проблем письменниками study of the Wessex novels, poems and dynasts» (1921), у
різних країн. Романи Томаса Гарді є значним і неорди- якому осмислюється мистецтво автора як романіста і
нарним явищем в англійській літературі вказаного поета. У структурі монографії виділяється розділ «Фі-
періоду особливо з погляду компаративістських студій. лософія романів», основними параграфами якого є
Досліджуючи романи Томаса Гарді в історико- «Іронія долі: погляд Гарді на Бога»; «Людська сутність:
типологічному аспекті, необхідно розглянути історіог- погляд Гарді на людину»; «Жінки Гарді: погляд Гарді
рафію його творчості. на жінку»; «Погляд Гарді на суспільство»; «Песимізм:
При аналізі історіографії романної творчості Томаса погляд Гарді на життя».
Гарді привертають увагу численні наукові праці. Тут У монографії звучить аргументована думка про те,
можна навести такі, як Г. Даффін «Thomas Hardy. A що більшість романів Т. Гарді побудовані на любовних
study of the Wessex novels, poems and dynasts» (1921), ситуаціях досить складної природи. Цим пояснюється
Дж. Брукс «Thomas Hardy: The poetic structure» (1971), трагічне світовідчуття письменника, творця трагічних
Г. Вікенс «Sermons in Stones: The Return to Nature характерів і конфліктів. Крім того, стиль Т. Гарді мож-
in Tess of the D'Urbervilles» (1988), К. Блейк «Pure Tess: на віднести до філософського підтипу. Неозброєним
Hardy on Knowing a Woman» (1980), Г. Грімсдіч «Char- поглядом видно, що песимізм митця проявляється
acter and environment in the novels of T. Hardy» (1962), навіть у відображенні навколишнього світу в сірих
Л. Бушлопер «Hardy's Tess of the D'Urbervilles» (1994), тонах. «Hardy’s style thus satisfies the first demand that all
Р. Капентер «Tess of the d'Urbervilles»(1964), М. Хіго- styles are called upon to fill ‒ it perfectly corresponds with
нет «A Woman's Story: Tess and the Problem of Voice» and expresses the profoundest intention of the writer…It is
(1993), Я. Лотте «Hardy's Authorial Narrative Method prose, pure prose: its movement has nothing in it of
in Tess of the D'Urbervilles» (1986), С. Нісімура «Lan- passion» [2, с. 156]. («Стиль Гарді відповідає головній
guage, Violence, and Irrevocability: Speech Acts in Tess of умові всіх стилів: він виражає найглибші наміри авто-
the d'Urbervilles» (2005), Л. Отіс «Organic Memory: ра…Це чиста проза, в дії якої немає нічого, крім прист-
History, Bodies and Texts in Tess of the d'Urbervilles» расті»).
(1994), Т. Неш «Tess of the d'Urbervilles: The Symbolic У книзі Дж. Брукса «Thomas Hardy: The poetic struc-
Use of Folklore» (1998), Дж. Мустафа «A Good Horror ture» (1971) простежується філософська концепція
Has Its Place in Art: Hardy's Gothic Strategy in «Tess of романів письменника та його світоглядні позиції. Ав-
the d'Urbervilles» (2005), М. Урнов. «Писатели зару- тор монографії стверджує думку про те, що Т. Гарді не
бежных стран. Т. Гарди (1982), М. Урнов «Томас Гар- сформулював ніякої філософської системи і не «зацик-
ди: очерк творчества» (1969), М. Урнов «На рубеже лювався» на певних філософських ідеях, його погляд
веков: очерк английской литературы (конец ХІХ ‒ нач. на життя, який суттєвим чином віддзеркалюється в
ХХ века) (1970), Н. Демурова Томас Гарди, прозаик и його художніх творах, бере свої витоки в екзистенцій-
поэт // Гарди Т. Избранные произведения: в 3 т. – Т.1. ній етиці. Критик підкреслював, що «Hardy is an exis-
(1989), Т. Кириллова «Английская литература конца tentialist writer like Camus, Mailer and Dostoevsky» [1, с.
ХІХ – нач. ХХ века» (1997), Е. Шимина «Функции 53]. («Гарді ‒ екзистенціаліст, як Камю, Мейлер і Дос-
библейских и мифологических компонентов в художе- тоєвський»). І далі: «Existentialism insists on atheism,
ственном мире романов Томаса Харди («Тесс из рода agnosticism, realism, humanism and optimism, and in-
д’Эрбервиллей», «Джуд Незаметный»)» (2010), cludes absurdism, dread, angst, anxiety, nothingness and
Т. Похилевич «Структурно-композиционные и языко- self-alienation. It is true that these marks are evident in the
вые средства психологизации в романах Томаса Гарди» life and works of Hardy» [1, с. 54]. («Екзистенціалізм
11
настоював на атеїзмі, агностицизмі, реалізмі, гуманізмі У Т. Гарді постійно присутній інтерес до розуміння
і оптимізмі, а також вбирав у себе абсурдизм, страх, загального по відношенню до окремого і спосіб, завдя-
тривогу, неспокій, смерть і самовідчуження. Всі ці ки якому можна зрозуміти жінку. Таким чином у рома-
риси притаманні працям Гарді»). ні митець досліджує проблему: що відбувається, коли
Тут наявна певна суперечність у міркуваннях Дж. предмет знання є предметом естетичної відповіді. Він
Брукса. З одного боку, він об’єктивно називає незапе- з'ясовує, що відбувається в житті і як все це трансфор-
речні ознаки екзистенціалізму, а з другого ‒ неправо- мується в романі.
мірно ототожнює екзистенціалізм А. Камю (одного з В окремих літературно-критичних працях осмис-
теоретиків указаної філософської течії) з окремими люються домінуючі жанрово-стильові особливості та
елементами екзистенціалізму в поглядах і творчості Т. характерні зображально- виражальні засоби романів Т.
Гарді. Адже в романних структурах митця рельєфно Гарді. Тут доречно назвати статтю Т. Неша «Tess of the
представлені персонажі типу Тесс чи Енджела, Фенсі d'Urbervilles: The Symbolic Use of Folklore» (1998), в
чи Діка, Джуда чи С’ю, доля яких врешті-решт визна- якій досліджуються функції фольклору в структурі
чається їх соціальним статусом, релігійними чи мора- роману «Тесс із роду д'Ербервіллів». Критик пропонує
льними забобонами суспільства. свою точку зору: роман пронизаний символічним ви-
Оригінальним трактуванням образу Енджела Клера користанням фольклору. Він зазначає, що Т. Гарді
відзначається літературознавча праця Г. Вікенс «Ser- осмислює ритуали, легенди, пісні, забобони, що були
mons in Stones: The Return to Nature in Tess of the властиві уессекській культурі кінця ХІХ ст. Справді,
D’Urbervilles» (1988). Критик називає Клера «найідеа- роман починається зі слабкого відгоміну кельтського
льнішим віруючим» серед своїх братів, який прагне ритуалу: танець травневим днем в уессекському селищі
перебудувати релігію, але не відмовляється від неї, Марлот. Тесс, як й інші дівчата, що танцюють на зеле-
залишаючись вірним «старим оцінкам моралі». Іронія і ній траві, тримає в руках очищені лозинки верби і бу-
сарказм прозаїка пронизують мову релігійного комп- кет чистих білих квітів, що слугують символом покло-
ромісу пізнього ХІХ століття з метою створення двох- ніння духам дерев. Фольклористи вважали, що ці їх
голосого способу думки Енджела, який віддає перевагу квіти ‒ флокси, споконвічно були складовою друїдсь-
природі, а не церковній проповіді. «Burdened with cul- кого обряду очищення. Тесс, як й інші святкуючі, одя-
ture but unable to free himself of it, Angel repeatedly spot- гнута в чисту білу сукню. Однак лише в неї яскрава
lights many of the same literary texts in the narrator`s ref- червона стрічка в зачісці, її власний символ вогню.
erential field, quoting especially from Shakespeare’s trage- Таким чином, можна говорити про неї, як про жертву,
dies» [10, с. 187], ‒ стверджує дослідник. («Переванта- яка обрана для очищення суспільства. Цей мотив, що
жений культурою Енджел не здатний звільнитися від передбачає приносити жертву духам рослинності, є
неї, він багаторазово висвітлює деякі літературні текс- спільним стрижнем, який пронизує всі фольклорні
ти орієнтовного поля автора, цитуючи трагедії Шекспі- символи в романі.
ра»). Справді, алюзії ‒ це художньо-стилістичний В цьому ж аспекті заслуговує на увагу стаття М. Хі-
прийом Т. Гарді, що покликаний розгадати закодова- гонет «A Woman's Story: Tess and the Problem of Voice»
ний зміст роману «Тесс із роду д’Ербервіллів». (1993), в якій розглядається повістувальний голос Тесс
Вчений Г. Гримсдіч у літературознавчій розвідці у діалектичному зв'язку його з персонажами чоловічої
«Character and environment in the novels of T. Hardy» статі. Тут виникає запитання: чи може повістування
(1962) розглядає проблеми критеріїв художності його митця чоловічої статі бути придатним для перекладу
романістики як унікального явища в культурному про- «мови жінок» у мову «домінуючої групи»? Що означає
сторі Англії. Критик відзначає особливу функціональ- для оповідача чоловічої статі відобразити жіноче мов-
ність художньої деталі в пейзажах романів письменни- чання? Так як мовчання Тесс викликало жваву полемі-
ка. Майстер пейзажу Т. Гарді досить часто використо- ку, Гарді вирішує надати форму її голосу та історії її
вує метафори й порівняння в текстах своїх романів. життя. На думку критика, вони встановлюють тотож-
Погодні умови і навіть час доби суттєво впливають на ність між родовими кодами, завдяки яким письменник
емоційний стан персонажів, яких описує автор. Г. Гри- визначає голос Тесс і окреслює її зв'язок з чоловіками.
мсдіч стверджує, що митець використовує три аспекти Так як робота митця спрямована на дослідження про-
в осмисленні картин природи у своїх романах: а) Т. блеми голосу Тесс, він перетворює його в алегорію про
Гарді, як правило, починає свої історії з дороги, по якій соціальну відмінність художника і надає можливість
йде прохожий; б) автор починає розділ із параграфу, в знайти новий, більш поетичний голос. І далі: критик
якому йдеться про становище в країні і змінах, що стверджує, що «narratology gauges the distance between a
відбуваються завдяки погоді та періоду року; в) третя narrator and a character's words or thoughts in terms of
особливість Т. Гарді ‒ це підтекст, місце дії не пасивне, technical devices, such as free indirect speech» [3, с. 14].
воно є діючою особою в драмі. («Наратологія визначає дистанцію між оповідачем і
Особливості характеру головної героїні та мораль- словами головного персонажа або його думками з точ-
но-психологічні колізії роману «Тесс із роду ки зору технічних прийомів, таких, як вільна непряма
д’Ербервіллів» аналізувала К. Блейк у науковій праці мова»).
«Pure Tess: Hardy on Knowing a Woman» (1980). Прик- В поетикальному руслі написана стаття
метно, що з самої назви роману читач знайомиться з Дж.Мустафи «A Good Horror Has Its Place in Art: Har-
героїнею Т. Гарді, як з Тесс із роду д'Ербервіллів і як з dy's Gothic Strategy in Tess of the d'Urbervilles» (2005), у
«чистою жінкою». Тесс має власне ім'я як справжня якій з’ясовуються готичні елементи в структурі аналі-
особистість, але й одночасно вона узагальнена (за за- зованого роману. Критик стверджує, що безсмертну
конами художньої правди), як безгрішна. чарівність Т. Гарді можна визначити як «готичну» ‒
руїни, давні язичні ритуали, цвинтарі, психічні фено-
12
мени ‒ найбільш інтригуючі й цінні аспекти його жит- кількість сторінок романів відзначені надзвичайно
тя й мистецтва. Повнолітній Гарді проявляв відвертий суворим колоритом. Вони позначені скорботою, дове-
інтерес до надприродніх сил, смерті, гротеску, що були деною до стану безвихідності похмурими соціальними
наявними в його подальших працях. Але не можемо і філософськими роздумами, що проявляється в будові
погодитись з подібними твердженнями критика: «Tess сюжету, структурі образів, у метафоричній мові, коли
of the d'Urbervilles, considering it not as a story with (un- реальна перспектива починає зміщуватися і життя
necessary) Gothic elements but rather as a Gothic novel. A виявляється під владою неминучого фатуму.
tenebrous allegory of death and sexual repression… Har- Подібні роздуми в поетикальному аспекті знаходять
dy's novel rightfully belongs alongside these works as one підтвердження і в дослідженні Н. Демурової «Томас
of a series of dark masterpieces produced in relation to the Гарди, прозаик и поэт» (1989), у якому охарактеризо-
sexual anxieties» [5, с. 94]. («Тесс із роду д’Ербервіллів» вано концепцію трагічного митця, що сформувалася
‒ це не історія з непотрібними готичними елементами, під потужним впливом грецьких трагіків. Це простежу-
а повністю готичний роман. Ми спостерігаємо похмуру ється на своєрідному трактуванні випадковості в при-
алегорію смерті та інтимної репресії… Роман Гарді чинному зв’язку подій, яка детермінує кінцеву заги-
законно можна віднести до серії романів «похмурих бель героїв (Хенчард, Тесс та ін.). Звичайно, у світо-
шедеврів», створених для викриття страхів»). сприйнятті Т. Гарді грецька трагедія відіграла значну
По-перше, роман Т. Гарді «Тесс із роду роль. Про це свідчать численні текстові факти його
д’Ербервіллів» не можна назвати «повністю готичним романів. Випадковість і характер для Т. Гарді, ‒ підк-
романом», бо він не відповідає основним ознакам тако- реслює дослідниця ‒ це суттєві передумови, що займа-
го типу творам ( у 2-й половині ХVIII – поч. ХIX ст. ють важливе місце в долі його персонажів. Але варто
готичні романи називали «романами страхів», «чорни- пам’ятати, що Т. Гарді був помітною фігурою серед
ми романами», в яких відображали надприродні й представників критичного реалізму і зосереджував
страшні явища). По-друге, критик називає роман Т. свою увагу на процесах соціальної дійсності. Саме Т.
Гарді «похмурим шедевром», створеним «для викриття Гарді володів таким трагічним світовідчуттям, яке
страхів». Подібні дефініції надумані автором, який слугувало своєрідним ключем до розуміння світу. В
просто ігнорує роковий вчинок Тесс (вбивство нею цьому полягає його велич і неперехідна цінність його
Алека), що демонструє врешті-решт соціальний про- романів.
тест. У цілій низці кандидатських дисертацій ‒ Т. Похи-
Об’єктивну оцінку багатогранної творчості Т. Гарді левич «Структурно-композиционные и языковые сред-
простежуємо в концептуальному літературознавчому ства психологизации в романах Томаса Гарди» (1984),
дослідженні М. Урнова «Вехи традиции в английской Н. Серебрякової «Семантико-синтаксические средства
литературе» (1986). На думку критика, правда, поезія і выражения психологизма: на материале языка романов
майстерність так взаємозв’язані в романі «Тесс із роду Томаса Гарди» (2003), О. Шиміної «Функции библей-
д’Ербервіллів», як ні в жодній з його книг. І ця органі- ских и мифологических компонентов в художествен-
чна єдність «робить роман найбільш різноплановим ном мире романов Томаса Харди («Тесс из рода
вираженням таланту і світовідчуття письменника» [7, д’Ербервиллей», «Джуд Незаметный)» (2010), О. Ве-
с. 263]. личко «Коммуникативно-прагматические особенности
Характеризуючи специфіку системи персонажів, цветообозначений в текстовом пространстве романов
критик підкреслює, що через вчинок письменник розк- Томаса Гарди» (2010) досліджуються функції біблій-
риває соціальну природу, психологічну визначеність, них і міфологічних компонентів у художньому світі
стан характеру. Не прагнучи скрупульозно досліджува- романів письменника, внутрішній трагізм його світо-
ти психологічні деталі, йому вдається доносити суттєві глядних позицій, специфіка відтворення внутрішньої
відтінки простих, але сильних почуттів, простежувати мови і невласне прямої мови в психологізації образів,
фактори зовнішнього впливу на їх долю. Якщо ж вини- еволюція їх форм у творчості митця та ін.
кала потреба розкрити складні переживання, то митець У дисертації Т. Похилевич стверджує думку про те,
здійснював це через зовнішню пейзажну або побутову що членування зрілих романів Т. Гарді на фази визна-
деталь. чається етапами розвитку характерів героїв, діалекти-
М. Урнов продовжує досліджувати поетику романі- кою їхньої душі. Вузловими моментами руху сюжету
стики Т. Гарді у статті «Томас Харди» (1982). Він від- стають не зовнішні події, а віхи емоційного досвіду, і
носить «Тесс із роду д’Ербервіллів» до циклу «романів внутрішній світ героїв постає як найдраматичніший
характерів і середовища», події в яких розгортаються матеріал («Джуд Непомітний», «Тесс із роду
на південно-західному регіоні Англії. Це той край, д’Ербервіллів»).
який з давнього часу називають Уессекс. Саме з селян- Доречні міркування авторки зводяться до того, що в
ською темою йому вдалося зв’язати проблеми націона- структурі ранніх романів «Під деревом зеленим» і до
льного і народного життя. Його поетика здавалася певної міри «Повернення на батьківщину» переважає
дещо старомодною, на перший погляд, але насправді зовнішньоподійний конфлікт, а в романах «Тесс із роду
була новаторською і самобутньою, орієнтованою на д’Ербервіллів» і «Джуд Непомітний» психологізм уже
класичну традицію і фольклор. В основу його задуму, виступає як цілеспрямоване відображення внутрішньо-
що знайшов своє вираження в циклі «романів характе- го життя при епічній рівновазі між зовнішньоподібним
рів і середовища», був покладений трагічний конфлікт планом і світом почуттів і думок персонажів.
з його послідовним і нестримним розвитком [8, с. 11]. Т. Похилевич відзначає, що на лексичному рівні в
У той же час, переконаний автор статті, у творчості портретних описах і авторських характеристиках домі-
Т. Гарді все сильніше проявлялися риси, що дали підс- нуючим виступає лексико-семантичне поле краси, що
тави О. Горькому назвати його «похмурим». Значна включає лексико-семантичні групи слів, об’єднаних
13
спільністю позначення поняття beauty і синонімічним світла в романі, образотворче мистецтво у творчій долі
характером зв’язку між членами цієї групи. Ядро поня- митця та ін.
тійного поля краси створюють слова beauty, beautiful, О. Шиміна, розглядаючи компоненти художнього
handsome, hair, pretty, fine, niceness. Семантично близь- світу літературного твору, досліджує способи функціо-
кими до них є слова, що позначають досконалу красу: нування складових у структурі роману. Вона ствер-
divine, deity, divinity; близькими до понятійного поля джує, що художній світ твору може мати компоненти,
краси є слова splendour, splendid, stateliness, brilliancy, що визначаються специфікою художнього світобачен-
attractive, picturactive, picturesque [6, c. 14]. ня автора, особливостями проблемно-тематичного
Асоціативно пов’язані з лексико-семантичним по- комплексу, який його хвилює. Ці компоненти детермі-
няттям краси і такі лексичні одиниці, як slender, dainty, нують мотивну, лейтмотивну, образну систему і систе-
elegant, tender, graceful, що характеризують окремі риси му символів твору. Об’єднуючись у плани або пласти,
зовнішності людини. Межі понятійного поля краси вони створюють єдність, підпорядковану певній спіль-
чітко не визначені, так як це поняття стосується не ній художній ідеї. У романах Т. Гарді біблійні й міфо-
лише зовнішньої сфери, але й інтелектуальної, мораль- логічні семантичні «вузли» реалізуються в мотивах,
ної, соціальної тощо. Якщо розглядати лексико- лейтмотивах, образах і символах [9, с. 8].
семантичне поле краси в такому широкому аспекті, то Роздуми авторки дисертації про аполлонічні алюзії в
в нього можна включити й такі іменники, як vitality, структурі роману «Тесс із роду д’Ербервіллів» здають-
love, endurance, delicacy, pride, dignity, thoughtfulness, ся продуманими і завершеними. З сонячним богом
independence, candour; прикметники modest, sensitive, Аполлоном співвідноситься образ Енджела. Жовтизна
pure, free, simple, та ін. [6, с. 15]. шкіри Клера після повернення з Бразилії підкреслює
У дисертації Н. Серебрякової «Семантико- символічний зв’язок героя з сонцем. Поглянувши на
синтаксические средства выражения психологизма: на хронологічні межі перебування Енджела в Бразилії,
материале языка романов Томаса Гарди» досліджують- можна помітити, що його відсутність припадає на зи-
ся структурно-семантична специфіка тексту внутріш- мові місяці, а повернення відбувається весною, ближче
ньої мови і невласне прямої мови, мова авторського до літа, цим самим підкреслюється зв’язок героя з
повістування, психологія портретної характеристики Аполлоном, який кожен рік проводив три зимових
героїв, засоби реалізації і функції внутрішньої мови в місяці в Гіпербореїв і з’являвся в Дельфах на початку
тексті романів письменника, мова психології пейзажної літа [9, с. 19]. Саме міфом про Аполлона зумовлена
описовості, контекстуальна детермінованість авторсь- багатозначність образу Клера.
ких психологізованих характеристик тощо. О. Величко у дисертації «Коммуникативно-
Не викликає заперечень твердження авторки дисер- прагматические особенности цветообозначений в тек-
тації про те, що Т. Гарді поступово відмовляється від стовом пространстве романов Томаса Гарди» дослі-
прямих авторських оцінок і характеристик персонажів, джує концептуалізацію кольору в художньому світі Т.
віддаючи перевагу художньому пізнанню еволюції Гарді-романіста, функціонально-семантичне поле хро-
характерів героїв через психологічний аналіз: засобами матичних кольорів, поглиблений психологічний опис
самохарактеристики через дії, думки, що часто перехо- через функціональну ускладненість кольорових позна-
дять у внутрішній монолог. Письменник постійно ва- чень тощо.
ріює прийоми психологічного аналізу ‒ від описового, У процесі дослідження з’ясовано, що кольорова кар-
коли автор-оповідач прямо чи непрямо (через портрет- тина світу в романах Т. Гарді наділена значним кому-
ну, пейзажну або інтер’єрну деталь) фіксує різноманіт- нікативно-прагматичним потенціалом: вона багатог-
ні психологічні стани героїв, до їх самовираження че- ранна і семантично ускладнено структурована. Весь
рез внутрішню мову та оцінно-моральне відношення текстовий простір забарвлений кольором, все перели-
героя до описаних фактів і явищ. вається розмаїттям відтінків. Ідіостильове поле кольору
Можна погодитись з тим, що цикл романів Т. Гарді представлено в текстовому просторі романів Т. Гарді
характеризується єдиним хронотопом і загальною ме- одинадцятьма семантичними мікрополями: «black»
гатемою і свідчить про еволюцію його творчого методу (чорний), «white» (білий), «red» (червоний), «green»
від ідилічного опису патріархальної Англії, представ- (зелений), «grey» (сірий), «yellow» (жовтий), «brown»
леної колективним героєм, через драматизацію епосу (коричневий), «blue» (синій/голубий), «pink» (роже-
до соціально-психологічного роману, в центрі якого вий), «coloured» (різнокольоровий), «violet» (фіолето-
знаходиться людський характер. Психологізм пронизує вий).
композицію й архітектоніку твору, визначає вибір за- Аналізуючи романи Т. Гарді «Тесс із роду
собів і прийомів художнього зображення, іншими сло- д’Ербервіллів» і «Джуд Непомітний», дослідниця стве-
вами, конститує індивідуально-авторський семантич- рджує, що динамічний характер кольорової картини
ний простір тексту. світу в них визначається авторською комунікативною
Самобутнім і оригінальним виглядає дослідження стратегією, спрямованою на формування особливих
О. Шиміної «Функции библейских и мифологических прагматичних умов сприйняття кольору і світла. Вона
компонентов в художественном мире романов Томаса відзначає, що з поглибленням психологічного опису
Харди («Тесс из рода д’Ербервиллей», «Джуд Неза- помітно підвищується функціонально-прагматична
метный»)», в якому досліджуються функції біблійних і значущість кольору, що свідчить про динаміку індиві-
міфологічних компонентів у художньому світі романів, дуально-авторської кольорової картини світу в аспекті
релігійно ‒ філософські погляди письменника, образ її ускладнення, символізації та кольорової концептуалі-
Деметри ‒ Персефони в літературі й мистецтві Велико- зації.
британії другої половини ХІХ ст., аполлонічні алюзії в Деякі літературно-критичні статті А. Крук «Міфопо-
романі «Тесс із роду д’Ербервіллів», роль кольору і етична парадигма концепту долі у творчості Т. Гарді»
14
(2009), «Концепція реалістичного моделювання дійс- нити відповідними обставинами в історико-

ності у творчості Т. Гарді» (2010), «Компаративний суспільному й мистецькому житті обох країн.
аналіз долі у творчості Т. Гарді» (2011), «Концепт долі Але не з усіма міркуваннями й твердженнями автор-
у художньому світі Т. Гарді та в українській літерату- ки можна погодитись. Так, наприклад, вона зазначає:
рі» (2012), присвячені проблемам міфопоетичної техні- «Проте, хоча Т. Гарді і схилявся до інтерпретації соціа-
ки в англійській реалістичній прозі кінця XIX ‒ почат- льних явищ у межах морально-етичної проблематики і
ку ХХ ст. (на прикладі роману Т. Гарді «Джуд Непомі- психологічної мотивації вчинків персонажів, все ж
тний»), специфіці моделювання дійсності у художньо- елементи соціально-психологічного аналізу лише зрід-
му світі Т. Гарді та Панаса Мирного (на прикладі ро- ка постають у нього сюжетно- розгорнутими чинника-
манів «Повернення на батьківщину» та «Хіба ревуть ми конфлікту» [4, с. 181]. Цілком очевидно, що А. Крук
воли, як ясла повні?») та ін. ігнорує соціальні колізії роману: заробітчанство Тесс у
Аналізуючи роман «Джуд Непомітний», дослідниця багатого Алека, який використовував її у своїх дома-
цілком справедливо стверджує, що «трагізм Т. Гарді ганнях, тяжка праця героїні на бурякових плантаціях та
полягає в недосконалості людської природи та оточу- врешті-решт протест-вбивство і засудження до страти.
ючої дійсності, умови якої лише поглиблюють трагіч- Саме такими є домінуючі елементи реалістичного сю-
ність долі. Автор намагався знайти експлікацію факту жету.
трагізму життя у таємничих силах, які нібито стоять Отже, проаналізовані наукові праці дають можли-
над світом та правлять його долею. Не дивлячись на вість сформувати думку про ідейно-тематичну спрямо-
релігійні тлумачення милості духовних сил, письмен- ваність романістики Т. Гарді, динаміку композиційної
ник розвивав думку, що таємне божество, яке керує майстерності митця, поетику його мислення, самосві-
долями людей, вороже до них та є переконливим пояс- домості. Проте його романістика потребує нового про-
ненням усіх їхніх нещасть» [4, с. 318]. читання, акцентуючи увагу на загальнолюдських цін-
Заслуговують на увагу роздуми А. Крук про те, що ностях, оскільки у розглянутих вище наукових працях
аналіз романів Т. Гарді і Панаса Мирного засвідчує (звичайно не в усіх) наголошується на ідеологічних
деякі особливості англійської літератури, що мали свої пріоритетах автора.
аналоги в українському письменстві, які можна пояс-
1. Brooks J. R. Thomas Hardy: The poetic Structure / J. R. Brooks. 6. Похилевич Т. Д. Структурно-композиционные и языковые
‒ L. : Evans Brothers, 1971. ‒ 195 p. средства в романах Томаса Гарди : автореф. дис. на здо-
2. Duffin H. C. Thomas Hardy. A study of the Wessex novels, буття наук. ступеня канд. филол. наук : спец. 10.01.03 «Лі-
poems and dynasts / H. C. Duffin. ‒ London : Cambridge Uni- тература народів країн зарубіжжя» / Т. Д. Похилевич. ‒ Л.,
versity Press, 1921. ‒ 385 p. 1984. ‒16 с.
3. Higonnet Margaret R. A Woman's Story: Tess and the Problem 7. Урнов М. В. Вехи традиции в английской литературе / М.
of Voice / Margaret R. Higonnet // The Sense of Sex: Feminist В. Урнов. ‒ М. : Худож. лит., 1986. ‒ 382 с.
Perspectives on Hardy. ‒ Urbana : University of Illinois Press, 8. Урнов М. В. Томас Гарди / М. В. Урнов// Писатели зарубеж
1993. ‒ P. 14–31. ных стран: библиографический указатель. ‒ М. : Книга,
4. Крук А. А. Міфопоетична парадигма концепту долі у твор- 1982. ‒ С. 5–13.
чості Томаса Гарді / А. А. Крук // Наукові праці Кам’янець- 9. Шимина Е. В. Функции библейских и мифологических
Подільського національного університету імені Івана Огіє- компонентов в художественном мире романов Томаса
нка : [Філологічні науки]. – Кам’янець-Подільський : Аксі- Харди «Тэсс из рода д'Эрбервиллей», «Джуд Незаметный»
ома, 2009. – Вип. 20. – C. 317–319. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. филол. на-
5. Mustafa Jamil. A Good Horror Has Its Place in Art: Hardy's ук / Елена Владимировна Шимина. – М., 2010. – 25 с.
Gothic Strategy in Tess of the d'Urbervilles / Jamil Mustafa // 10. Wickens G. Glen. Sermons in Stones: The Return to Nature
Studies in the Humanities, 2005. ‒ P. 93–115. in Tess of the D'Urbervilles / G. Glen. Wickens // English Stud-
ies in Canada. ‒ 1988. ‒ P. 184–203.
REFERENCES
4. Kruk A.A. Mythopoetical paradigm of the concept of fate in the 7. Urnov M.V. Milestones of the tradition in English literature /
works of Thomas Hardy/ A.A. Kruk // Scientific papers of M.V. Urnov. ‒ M.: Art. lit., 1986. ‒ 382 p.
Kamenets-Podilskyi National University named after Ivan 8. Urnov M.V. Tomas Hardy / M.V. Urnov // Writers of foreign
Ogienko: [Philological Sciences]. ‒ Kamyanets-Podilsky: Axi- countries: bibliography. ‒ M.: Book, 1982. ‒ P. 5–13.
oma, 2009. ‒ Vol. 20. ‒ P. 317-319. 9. Shimina E.V. Functions of biblical and mythological compo-
6. Pohilevich T. D. Structural compositional and linguistic means nents in the artistic world of the novels of Thomas Hardy "Tess
in the novels of Thomas Hardy: abstract of the dissertation for of the D'Urbervilles", "Jude the Invisible": abstract of the dis-
the degree of the candidate of philological sciences: speciality sertation for the degree of the candidate of philological scienc-
10.01.03 «Literature of the peoples of foreign countries» / T. D. es/ Elena Vladimirovna Shimina. ‒ M., 2010. ‒ 25 p.
Pohilevich. ‒ L., 1984. ‒ 16 p.
The novels of Thomas Hardy in foreign and Ukrainian literary criticism

K. V. Angelovska
Abstract. The article examines the problems of the historiography of the novel works of Thomas Hardy in foreign and Ukrainian literary
criticism. The social-psychological and stylistic aspects of the novels of Thomas Hardy and their genre-stylistic paradigm in the evalua-
tion of literary critics are observed. The philosophical views and aesthetic principles of the English writer of the late XIX ‒ b. XX centu-
ry were also found out.
Keywords: literary-critical works, genre-forming, poetics of romance, candidate dissertations, psychologization, plot.
15
Каузація: логіко-філософські та лінгвістичні аспекти

М. М. Бараняк
Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, Україна
Corresponding author. E-mail: mmbaranyak@gmail.com

Анотація. У статті розглянуто історію логіко-філософських витоків та динаміку розвитку поняття «каузація» у сучасній
лінгвістиці від античності і до сьогодення, а також висвітлено та проаналізовано її релевантні характеристики. Приділено
увагу порівнянню понять «каузація» та «причинність», визначено їх спільні та відмінні ознаки. У статті проаналізовано
природу каузації, а також розглянуто структуру вербалізації причинно-наслідкових відношень.
Ключові слова: каузація, причинність, каузуючий стан, каузований стан.
Вступ. Підходи до вивчення каузації характеризують- Результати та їх обговорення. Процес мислення у

ся своєю різноаспектністю і не завжди погляди на цю вигляді каузальних зв’язків належить, мабуть, до
категорію та її елементи співпадають. Категорія кау- фундаментальних основ мислення як такого. Саме
зативності, беручи початки у логіці та філософії, може тому до всіх аспектів каузації завжди існував посиле-
сприйматись через призму системи мови дещо від- ний інтерес у різних галузях науки. Якщо порівнюва-
мінно, хоча головні якісні ознаки категорія зберігає у ти уявлення про каузацію через призму філософії та
будь-якій галузі науки, підносячись до рівня універ- логіки, з яких, власне, і розвинулось науково-
сальних понять дійсності. Оскільки зв’язки каузації категоріальне визначення цього поняття, то можна
можна прослідкувати у будь-якій мові, а їх вираження прослідкувати певні відмінності. З погляду філософії,
відбувається за допомогою широкої парадигми мов- каузація, або причинність, – це явище, яке викликає
них засобів, то зрозумілим стає зацікавлення цією інше явище або наслідок. На відміну від філософії,
категорією багатьох учених. логічне визначення каузації ґрунтується на мові. Тоб-
Огляд публікацій за темою. У сучасній лінгвісти- то, в той час, як філософія досліджує причинно-
ці каузація трактується як релятивна мегакатегорія наслідкові відношення між подіями чи станами
макрополя обумовленості, що репрезентує генетичні об’єктивної дійсності, предметом дослідження у логі-
зв’язки у світі й мові і включає категорії умови, при- ці насамперед виступають взаємозв’язки між думкою
чини, наслідку, допусту і мети [8, с. 3]. та її матеріальним вираженням. Якщо розглядати
У роботах вітчизняних і зарубіжних лінгвістів опи- каузацію як лінгвістичну категорію, то можна виявити
сується категорія причинності (Н. Д. Арутюнова, деякі розбіжності з відповідними поняттями у філо-
М. В. Всеволодова, Т. А. Ященко,); аналізуються кау- софії відносно денотатів, категорій чи типів умов [9].
зативні конструкції з функціональним причинним Витоки понять причина, наслідок, а також їх діале-
зв’язком (В. Ф. Велівченко, І. В. Ступак, ктичної єдності сягають античної філософії. Причин-
Ю. В. Терешина, Г. І. Глущук-Олея), характеризують- ність, або каузальність, – це відношення необхідного
ся особливості функціонування сполучників у підряд- "породження" чи іншої зміни певного об’єкта в ре-
них реченнях причини в окремих мовах зультаті матеріального впливу на нього з боку іншого
(Я. Г. Біренбаум, К. Г. Городенська, Н. Є. Леміш). Але об’єкта. "Активним" членом у таких відносинах, кот-
поняття каузації у всій своїй складності та багатог- рий впливає на інший компонент і викликає в ньому
ранності підходів до нього спричинює необхідність певні зміни, виступає причина. А зміну, викликану
цілісного підходу до його вивчення крізь призму он- цим об’єктом у будь-якій якості, називають наслід-
тології та концептуалізації. ком. Традиції наукового підходу до інтерпретації
Матеріали і методи. Метод словникових дефініцій причинних відношень були закладені у системі мате-
та пов’язаний з ним метод компонентного аналізу ріалістичного атомізму античності, яку розвивали
використано при встановленні словникового значення Левкіпп, Демокріт, Епікур та ін. [7, с. 463].
каузативності, каузації, прислів’я та дискурсу. На всіх Ще у V столітті до н.е. Левкіпп встановив, що у
етапах роботи послідовно застосовано індуктивний всесвіті панує принцип причинності, згідно з яким
метод, відповідно до якого робота здійснювалась у жоден елемент дійсності не виникає без причини, а
напрямку від аналізу конкретного матеріалу – до уза- лише через конкретну необхідність [1, с. 19].
гальнень та висновків, а теоретичні положення ре- Вперше чітко сформулював принцип каузальності
тельно обґрунтовано та проілюстровано мовними його учень Демокріт. Ця категорія виражає певну
даними. закономірність: кожне явище має причину (викликане
Мета. Дослідження каузації, каузативності, кауза- або є дією) і одночасно виступає причиною іншого
льності та причинності, які проводяться в рамках явища. Причина і наслідок утворюють ланцюг, який
лінгвістики, філософії, риторики, логіки, когнітології виникає у минулому, пронизує теперішнє та зникає у
та інших галузей науки, мають на меті з'ясувати взає- майбутньому. Якщо більш детально розглядати при-
мозв'язок між мовними одиницями різних рівнів, чину, то можна прослідкувати за її розпадом на зов-
об'єднаними для вираження певного змісту, а також нішні обставини, за яких дещо відбувається, внутріш-
їхнього впливу на свідомість мовця та реципієнта. ні умови, завдяки яким вона реалізовується, а також
стимул, який служить безпосередньою причиною [6].
16
У IV столітті до н.е. уявлення Левкіппа та Демокрі- цій традиції було визнання об’єктивного характеру
та розвинув грецький натурфілософ Епікур, дані про причинності та розуміння будь-якої зміни як резуль-
якого дійшли до нас в поемі римського вченого і пое- тату матеріальної взаємодії явищ дійсності [7, с. 463].
та Лукреція Кара "Про природу речей", з якої дізнає- Такій інтерпретації протистояло суб’єктивне розумін-
мося про такі головні принципи: ніщо не виникає з ня причинності, яке підтримували переважно пред-
нічого; у природі панує безперервне перетворення ставники емпіричного напрямку.
речей, тобто матерія перебуває у постійному русі; для Найважливіші аспекти середньовічної дискусії що-
руху необхідна пустота [1, с. 20]. до поняття причини можна поділити на чотири клю-
Поняття причинності, які згодом стали стандарт- чові моменти, які історично переплітаються:
ними у грецькій філософії мали спочатку морально- - відношення першопричини і другорядної
юридичне значення і позначали відповідального, а причини;
також його провину і звинувачення. Розвиток семан- - баланс між неоплатонівською каузативністю і
тики від позначення відповідального до узагальнюю- християнським та ісламським поглядом на творення;
чого поняття причини відбувається в історіографії, а - розробка чотирьох причин в аристотелівській
особливо у медицині в останній чверті V ст. до н. е. традиції;
Платон розуміє під причиною загалом те, що керує - визначення зв’язку необхідності та випадковості
певною реалією та відповідає за неї. Саме тому при- між причиною і наслідком [12, с. 380].
чину можна наводити для пояснення і обґрунтування Якщо розглядати причинно-наслідкові відношення
цього явища. Сфера, яка першочергово вимагає пояс- як явище об’єктивне, то можна виділити такі якісні
нення причинності, - це сфера генезису. Платон ре- характеристики:
презентує принцип, що будь-яке становлення має 1) всезагальний, або універсальний, характер:
причину. Роз’яснення каузативності може зробити звідси випливає головний принцип причинності, а
світ зрозумілим лише тоді, коли в якості причини саме те, що будь-яке явище має свою причину,
будуть виступати ідеї [12, с. 378]. безпричинних явищ не існує;
Узагальнивши погляди античних філософів на при- 2) необхідність, або закон причинності: за наявного
чинність, Аристотель розвинув теорію пізнання та комплексу умов певна причина завжди за
виділив чотири різновиди причин: матеріальну, фор- необхідності породжує свій наслідок;
мальну, діючу і цільову, або кінцеву. Аристотелівське 3) часова асиметрія: у часовому просторі причина
бачення діючої причини відповідає сучасному уяв- завжди випереджує наслідок або одночасно з ним, але
ленню про цю категорію. Це така причина, яка утво- наслідок ніколи не може виникнути швидше, ніж його
рює, змінює або породжує інше явище. Матеріальна причина [7, с. 463].
та формальна причини відображають співвідношення Причинність – одна з форм всезагального взає-
між можливістю та дійсністю, а поняття цільової при- мозв’язку явищ об’єктивного світу. Причина – явище,
чини потрібне для пояснення практичної діяльності яке пов’язане з іншим явищем – наслідком – таким
людини, яка ґрунтується на зв’язках явищ природи і чином, що його виникнення обов’язково викликає
суспільства. Об'єктам природи, як вважав Аристотель, появу цього наслідку, а його ліквідація веде до зни-
властива внутрішня мета, яка визначає напрямок їх щення наслідку. Причина і наслідок утворюють певну
руху і розвитку. Однак, традиція розуміння категорії єдність, а одна й та ж причина лежить в основі одна-
причини, закладена філософом, не цілком відповідає кових наслідків. Розуміння діалектичного зв’язку
уявленню про поняття причинності у сучасній науко- причини та наслідку необхідне для своєчасного та
вій парадигмі [7, с. 464]. точного прогнозування останнього для попередження
Причини використовуються не в одному значенні, таких наслідків, котрі могли б зашкодити людству [3,
а у різних перспективах. Аристотель виділяє чотири с. 479].
базові значення відповідно до чотирьох способів, Часто наявність лише причини для виникнення пе-
якими можна відповісти на запитання «чому?» [12, с. вного наслідку недостатньо, оскільки наслідок, ви-
378 – 379]. кликаний причиною, завжди залежить від обставин.
У філософських традиціях Далекого Сходу поняття Якщо змінюються обставини, то змінюються і наслід-
причинності розглядалось представниками даосизму – ки, викликані певною причиною. Одна й та ж причина
однієї з корінних китайських релігійно-філософських веде до різних наслідків при різних обставинах. Тоб-
систем . Причинність – одна з центральних категорій, то, лише константне поєднання причини з обставина-
за допомогою якої можна визначити генетичний зв'я- ми спричинює один наслідок, котрий зміниться за
зок між станами форм і видів матерії у процесі її роз- умови іншої конфігурації причини та обставин. При-
витку. Однак, у даосизмі не можна знайти визначення чини та обставини створюють умови, які необхідні й
причинності як категорії, ані класифікації її видів, як достатні для утворення наслідку. Однак причинність
це спостерігаємо у працях Аристотеля. Скоріше за не можна ототожнювати лише із сукупністю умов та
все, про появу поняттєво-категоріального формулю- обставин, в яких з’являються наслідки. Зв’язок при-
вання причинності у китайській філософії варто гово- чини і наслідку не може бути однозначним, він зав-
рити лише після впливу на неї ідеології буддизму [2, жди складний та багатогранний. [4, с. 13 – 14].
с. 190]. Каузативність як категорія лінгвістики відповідає
У період середньовіччя дослідження проблеми поняттю причинності у філософії та логіці. Відповід-
причинності майже не розвивалась, лише у новий час но, вона володіє тими ж головними ознаками: генети-
її знов почали посилено досліджувати у природничих чністю, послідовністю та незворотністю. Генетич-
науках (Декарт, Галілей, Ф. Бекон та ін.). Головним у ність, або породжуваність, пов’язана з нерозривним
17
зв’язком причини та наслідку, оскільки останній зав- наслідок" (Grund – Folge), а також її підвиду "причина
жди викликаний однією або сукупністю певних при- – вплив" (Ursache - Wirkung) [11, с. 794 – 795].
чин [5, с. 136]. Визначальним для умовного речення, яке склада-
Породження дії можливе тільки за певних обста- ється з каузуючої ситуації (антецедента – p) та каузо-
вин, які для отримання конкретного результату по- ваної ситуації (консеквента – q), є визнання вищої
винні бути константними, тому що зміна будь-яких ймовірності існування у свідомості мовця на фоні
обставин може привести до іншого наслідку. Лише за відповідних мовленнєвих здібностей та рівня знань
умови синергії причини та обставин виникають умови одночасно обох елементів (p i q), а не лише одного з
для породження з конкретної причини певного нас- них. Таке уявлення про явище умови можна вважати
лідку [4, с. 15]. широким, у вужчому ж розумінні виокремлюють такі
Послідовність, або часова асиметрія, пов’язана з підвиди, коли:
певним інтервалом між причиною та наслідком. Інте- - антецедент уже відбувся (фактична умова);
рвал може мати різну тривалість, але завжди присут- - антецедент узгоджується зі знанням мовця у да-
ній. Однак слід звернути увагу на те, що часовий ін- ний момент (індикативно сформульована умова);
тервал між двома діями не означає, що між ними ви- - заперечення антецедента узгоджується зі знанням
никає причинно-наслідковий зв'язок. Тобто, не всі мовця у даний момент (потенційна умова);
асиметричні у часі дії, які йдуть одна за одною, наді- - антецедент не узгоджується зі знанням мовця на
лені ознакою причинності, але всім діям з причинно- даний момент (контрфактична умова).
наслідковою ознакою властива послідовність. Однак, у якості схеми-основи усіх видів речень з
З ознакою часової послідовності перегукується ще семантичним компонентом умови, серед яких виділя-
одна характерна риса причинно-наслідкового зв’язку, ють каузальні, консекутивні, концесивні, а також
а саме – незворотність дії. Наслідок причини ніколи підрядні мети, може виступати лише узагальнене
не може стати її ж причиною. умовне речення, яке не враховує окремих осіб чи
Каузативний зв'язок асиметричний, тобто однобіч- предметів, і, таким чином, набуває здатності виража-
но спрямований. Це процес перетворення потенційно ти закономірності та узагальнення [10, с. 2282 - 2283].
можливого в реальну дійсність за певного поєднання З другого боку, на вершині цієї ієрархії розгляда-
причини та обставин виконання дії. Будь-яка причина ють як родове поняття чисту каузацію, а консекутив-
зумовлює наслідок. ні, концесивні та зв’язки мети – як похідні від неї. Під
У лінгвістичних дослідженнях причинно- чистою каузацією у цьому випадку розуміють надан-
наслідкових відношень погляди на взаємозв’язок між ня вищого та загальнішого поняття причині по відно-
елементами, котрі відображають сему каузації, консе- шенню до наслідку за допомогою певних мовних
кутивності, мети, умови та концесивності, розходять- засобів [9].
ся. З одного боку, вершиною ієрархії розглядають Деякі вчені, серед яких Б. Шмідгаузер, Н. Стояно-
відношення умови (konditionale Relation). Тобто, го- ва, Л. Далбергенова розрізняють два види каузації, а
ловною вважають реляцію між умовою та зумовле- саме: каузацію, яка існує в об’єктивному світі як від-
ним, яка може існувати лише між станами речей ношення між станом справ, а також мовну каузацію.
(Sachverhalten). А уже з цього співвідношення розви- Остання передає стан справ як відображення
ваються і закономірно витікають каузальні, консеку- об’єктивних відношень, які існують у свідомості мов-
тивні, концесивні та цільові зв’язки. [11, с. 794 – 795]. ця, у вигляді суб’єктивних каузальних зв’язків та
Зазначені вище відношення базуються на явищі умо- можуть (але не завжди повинні) співпадати з дійсніс-
ви, якщо в їхню основу закладено гіпотетичні законо- тю [9]. Б. Шмідгаузер, розрізняючи мовну каузацію та
мірності, які можна реконструювати за схемою кон- каузальний світ, під першою розуміє таке явище, за
диціональності [10, с. 2291]. якого каузальні відношення реалізуються у мовно-
Вербалізація відношень умови розвивалась з мов- семантичній площині, а його зміст вказує на позамов-
ного вираження темпоральних зв’язків, що і зумовило ні явища, які існують в екстралінгвальній дійсності та
одну з головних ознак каузативних конструкцій. Ча- знаходяться між собою у каузальному взаємозв’язку
сові ознаки між станами справ – одні з найважливі- [13, с. 8].
ших, оскільки послідовність виникнення явищ дійс- Висновки. Отже, каузація як мовна категорія, пе-
ності у найзагальнішому розумінні можна було б рейнявши від відповідної філософської категорії при-
розглядати як відношення "умова – зумовлене". Стан чинності якісні характеристики генетичності, часової
справ p (умова) зумовлює стан справ q (зумовлене), асиметрії та незворотності відношень між каузуючою
коли існування р – передумова виникнення q, але стан та каузованою діями, все ж відрізняється від причин-
справ р не обов’язково породжує чи обґрунтовує стан ності акцентуванням на безпосередній реалізації при-
справ q. Таким чином, відношення умови у своєму чинно-наслідкових відношень у мові, тобто їх верба-
загальному вигляді охоплюють реляцію "підстава – лізації за допомогою різноманітних мовних засобів.
1. Вонсовский С. В. Современная естественно-научная 3. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И.
картина мира / С. В. Вонсовский / Екатеринбург: Изд-во Кондаков. – Второе, исп. и доп. издание. М.: Наука, 1975.
Гуманитарного университета, 2005. С. 19–24. – 720 с.
2. Кіктенко В.О. Даоська причинність і телеологія: Нідем, 4. Кононова Д. В. Реалізація "каузативності" в сучасному
Гегель, Уайтхед і комбінаторна логіка / В. О. Кіктенко // англомовному дискурсі/ Д. В. Кононова // Сучасні
Вісник Київського національного університету імені тенденції розвитку мов : науковий часопис НПУ імені М.
Тараса Шевченка. 2006. № 76–79. С. 190–194.
18
П. Драгоманова. – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, due.de/imperia/md/content/elise/ausgabe_2_2001_dalbergeno

2007. Вип. 1. Серія 9. С. 13–18. va.pdf
5. Пасынок В. Г. Каузальность: взаимосвязь лингвистики и 10. Grammatik der deutschen Sprache / [Zifonun G., Hoffmann
философии // До 200-річчя Харківської мовознавчої L., Strecker B. und a.]. Bd. 3. Berlin; New York: Walter de
школи. Вісник ХНУ. № 635 Х., 2004. С. 133–136. Gruyter, 1997. S. 2280–2323.
6. Философия: Энциклопедический словарь / Под ред. А.А. 11. Grundzüge einer deutschen Grammatik/ [K. E. Heidolph, W.
Ивина. М.: Гардарики, 2004. 1072 с. Flämig, W. Motsch u.a.]. Berlin: Akademie-Verlag, 1981. S.
7. Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. 7-е изд., 794–804.
перераб. и доп. М.: Республика, 2001. 719 с. 12. Historisches Wörterbuch der Philosophie. Hrsg. von J. Ritter,
8. Ященко Т. А. Каузація в російській мові: онтологія та K. Gründer und G. Gabriel / Joachim Ritter, Karlfried
концептуалізація: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня Gründer, Gottfried Gabriel. – völlig neubearb. Ausgabe, Band
доктора філол. наук : спец. 10.02.02 “Російська мова” / Т. 11 : U–V, Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt,
А. Ященко. К., 2007. 24 с. 2001. S. 378–411.
9. Dalbergenova L. Kontrastivanalyse der Ausdrucksmittel der 13. Schmidhauser B. Kausalität als linguistische Kategorie :
Kausalität im Deutschen und Kasachischen: Expose eines Mittel und Möglichkeiten für Begründungen. / Hrsg. von H.
Promotionsprojektes [Електронний ресурс] – Режим Henne, H. Sitta und H. E. Wiegand / Max Niemeyer Verlag,
доступу: https://www.uni- Tübingen, 1995. S. 8–10.
REFERENCES
1. Vonsovsky S. V. The Modern Natural-Scientific Picture of the 5. Pasynok V. G. Causality: the interrelation of linguistics and
World / S.V. Vonsovsky / Ekaterinburg: Publishing House of philosophy // Dedicated the 200th anniversary of Kharkiv
the Humanitarian University, 2005. P. 19-24. Linguistic School. Visnyk KhNU. № 635 Kharkiv, 2004. P.
2. Kiktenko V. O. Taoist causality and teleology: Needham, 133-136.
Hegel, Whitehead and combination logic / V. O. Kіktenko // 6. Philosophy: Encyclopedic Dictionary / Ed. A. A. Ivin. M .:
Journal of Kiev National Taras Shevchenko University. 2006. Gardariki, 2004. 1072 p.
№ 76-79. P. 190–194. 7. Philosophical Dictionary / Ed. I. T. Frolov. - 7th ed., Cor. and
3. Kondakov N. I. Logical dictionary-reference / N. I. Kondakov. add. M .: Respublika, 2001. 719 p.
Second, cor. and add. edition. M .: Nauka, 1975. 720 p. 8. Yashchenko T.A. Causation in the Russian language: ontology
4. Kononova D.V. Realization of causation in the modern and conceptualization. – Manuscript. Dissertation for the
English-language discourse / D. V. Kononova // Modern Doctor degree in Philology on specialization 10.02.02 –
tendencies of the development of languages: Naukovy Russian language. National Taras Shevchenko University of
chasopys of Dragomanov NPU. K.: Dragomanov NPU, 2007. Kyiv. Kyiv, 2007. 24 p.
Issue 1. Vol. 9. P. 13-18.
Causation: Logical, Philosophical and Linguistic Aspects

M. M. Baranyak
Abstract. The article deals with the history of the origins of causation from logic and philosophy and dynamics of the development
of this concept in modern linguistics from antiquity to the present day. Its relevant characteristics are illuminated and analyzed.
Causation as a linguistic category, adopts from the corresponding philosophical category of causality qualitative features of
geneticity, temporal asymmetry and irreversibility of relations between causative and caused states, yet causation differs from the
causality by accentuating the direct realization of causal relationships in the language, that is, their verbalization with the help of
various lingual means.
Keywords: causation, causality, causative state, caused state.
19
Мотив міста: художній час у мемуарній літературі

Л. М. Джигун
Хмельницька національний університет
Corresponding author. E-mail: dlm.757678@gmail.com

Анотація. Схарактеризовано художній час в небелетристичній літературі, що функціонує на всіх рівнях системи мемуарної
творчості письменників українського зарубіжжя, набуває функції, що розкриває смислові компоненти, уможливлює пись-
менникові модифікувати часопросторові координати, розширювати часові межі чи звужувати їх, ущільнювати, розмикати,
замикати, символізувати колокруг часу, персоніфікувати, метафоризувати, уповільнювати чи прискорюввати хвилини,
години, дні, роки. Мемуарна невигадана проза атрибутує яскраво виражений суб’єктивний мотив, літератор звертається до
своєї пам’яті, затим зображує на папері ретроспективну картину довкілля. Спогадова діаспорна література відтворює орга-
нічну єдність людини зі світом, оточенням і дає відповідь на ті питання, які мало вивчені, незадокументовані. Безперервна
структурованість тексту уможливлює виявити думку автора відповідно до його життєвого ритму, досвіду, схопленого важ-
ливого моменту, цікавого для науки, історії, майбутнього покоління. Кожен автор працює в триєдності «письменник–текст–
читач», а отже, прагне чітко дотримуватися зовнішнього порядку, що автоматично переноситься на сторінки нефікційної
прози.
Ключові слова: проза, діаспора, жанр, автор, мемуари, час і простір.
Вступ. В українській і зарубіжній літературі образ Космеда, М. Коцюбинська, В. Кузьменко, Г. Мазоха,

міста привертав увагу багатьох письменників. Місто, В. Мацько, Я. Нагорний, В. Пустовіт, О. Рарицький,
як час і простір перебування людини, змодельовано Т. Черкашина та інші. Водночас зауважимо, що мему-
голосом наратора, виступає своєрідним організмом, в арна література еміграційних письменників досі не
якому вирує життя, суєта чи притишеність гамору, здобулася на комплексне дослідження, зокрема й
ритму рівно такого, що притаманний мешканцям. зображення мотивів міста у часопросторовому конти-
Тобто, місто співззвучне людським емоціям. З приво- нуумі.
ду останнього В. Топоров зауважив, що «міський Мета статті – проаналізувати мотив міста, задек-
текст – це те, що місто говорить само про себе неофі- ларований у нефікційній літературі письменниками
ційно, неголосно, не заради якихось амбіцій, а просто української діаспори, розкрити поетику художнього
в силу того, що місто і люди міста вважали природ- часу і простору в аспекті змодельованих урбаністич-
ним висловити в слові свої думки і почуття, свою них мотивів.
пам'ять і бажання, свої потреби і свої оцінки ... » [9, с. Матеріали й методи. Для дослідження ми обрали
76]. Мотив міста співіснує у часі і просторі. Часопро- літературу non-fiction, в якій увиразнено образ міста і
стір в художньому обрамленні постійно «присутній» творчий підхід до його творення у часі і просторі. Для
на сторінках мемуарів, він змальований у структур- цього вдалися до використання філологічного методу
ному континуумі наче акварельними фарбами. Місто дослідження, який сприяє вивченню тексту, його опи-
увиразнює топос простору, обмеженого рамками зо- су, коментуванню, узагальненню проаналізованого
рення. Одначе простір може то розширюватися, то матеріалу та його концептуалізації, а також – розк-
звужуватись. Мотив міста вбирає у себе час і простір, риття проблем поетики, стилю, тропіки, структури,
символізуючи такі критерії як рух у просторі і часі, мотивів мемуарного тексту. У статті використано
водночас репрезентує пошук особистістю сенсу, себе культурно-історичний метод, який уможливлює про-
на життєвому шляху оновлення. Динаміка оповіді аналізувати своєрідність епохи ХХ ст., специфіку
завдяки часу і простору розширюється, а сугестивні культурного оточення, громадської позиції та світо-
маркери відвертають увагу наратора від реальних гляду автора спогадів. Застосування такого методу,
подій, провокують до осмислення пережитого з тим, зокрема аналізу соціально-політичних умов, подій,
аби здобутися кращого майбутнього. сприяє глибшому розкриттю світогляду пиьменників,
Короткий огляд публікацій за темою. Нині, коли формуванню їхньої особистісної концепції внутріш-
глобалізаційний процес концентрується в постіндуст- ньої культури.
ріальному світі більшої частини інтелектуального і Результати дослідження. Кожен письменник мо-
технологічного потенціалу людства, значно розшири- же дозовано сказати про місто, а може висловитися
лись можливості до міжкультурних зв'язків, безпосе- найдавнішою риторичною фігурою античності – пері-
реднього спілкування з іншими народами. Видається, одом. Така організована синтаксична будова тексту
інтерес до мемуарів останнім часом зростає не лише в вирізняється повнотою і динамізмом змісту з елемен-
науці про літературу, а й в інших гуманітарних галу- тами образності, асоціативних зв'язків, суб'єктивним
зях знань (антропологія, історія, соціологія, психоло- судженням оповідача. Прикладом означеного тексту є
гія тощо). Слушною є думка В. Пустовіт, яка закцен- лист (10.11.1992) О. Мак, адресований редакції газети
товує увагу на сучасному розвиткові глобалізації у «Кам'янець-Подільський вісник». Письменниця 1913
поєднанні з осягненням історичного минулого. Після р. народилася в місті Кам'янець-Подільський, тут
здобуття Україною незалежності проблемно- минули її шкільні роки і юність. Із проголошенням
тематичні та жанрово-стильові особливості мемуарної незалежності України авторка, яка мешкала в Торонто
прози розглядали А. Галич, О. Галич, А. Ільків, Т. (Канада), через газету прагнула нагадати про себе з
20
надією, мовляв, «було б для мене великим святом, розвиток суспільства, засуджуючи водночас автори-
коли б серед вас обізвався до мене хтось знайомий» тарний стиль керівництва державою, колективом, що
[7, с. 271]. Далі, звертаючись до читачів і застосовую- призводить до ущемлення прав і свободи кожної лю-
чи риторичну фігуру (період), розповідає про довоєн- дини. Переконуємось, що жанроформа у діахронній
не місто, що залишило слід у її пам'яті: «Знаєте, що проекції постулює параметри крізь моделювання
таке ДОПР? Знаєте, де він знаходився? А про аресний письменницею урбаністичних мотивів, вживлених у
дім знаєте? Ледве чи знаєте. А воно все було на півні- жанрову специфику спогадів, їхні ознаки, посутні
чному, якщо вже і я не помилююся, краю міста, по орієнтири. Означені параметри найбільш помітні в
правій, де вже закінчувалася Старопоштова, а потім адекватному втіленні авторської концепції самоусві-
ім. Вутіша, а потім дідько знає, яка вулиця. Вона домлення: «Я»-его прочитується новими обставина-
йшла далі, майже паралельно до Шатавського шосе, у ми, новим віянням часу, бо коли Україна здобула
напрямі на Стінки. Вони ще існують? Ну от, по пра- незалежність, лише тоді письменниця вирішила поді-
вому менша тюрма, далі – більша тюрма. А по лівому литись із читачами пережитим і вистражланим. У
боці – кладовища: спочатку бідне, заросле диким спогадах авторка звертається до колористичного мар-
хмелем, православне, а в сусідстві – упорядковане, керу («мармурові пам'ятники і надгробні плити, також
засаджене високими деревами, з висипаними гравієм або з мармуру, або з граніту. Чорні, білі, сірі, цеглясті,
доріжками – католицьке. На обидвох кладовищах рожеві, які хочете»). «Уживлені» кольоративи – це
були чудові мармурові пам'ятники і надгробні плити, лексичні засоби психологізації тексту. Міський цвин-
також або з мармуру, або з граніту. Чорні, білі, сірі, тар і кольористика – емоційно негативний образ, що
цеглясті, рожеві, які хочете. На одній такій великій на асоціативному рівні посилюється поєднанням зо-
чорній плиті, під якою покоївся славний «лєкаж і рових відчуттів, і неприємних проявів внутрішнього
гісторик» Роллє, я свого часу романсувала з моїм стану, ірраціонального відчуття людини (антитезне:
нареченим. Мармур і граніт вивезли на облицьовку страх покинути земне життя). Передача читачам емо-
московського метро, а могили втрамбували і зробили ційно-почуттєвого спектру розкриває саморефлексій-
на тому місці військовий гіподром. Але, як і кожне ну матрицю автора, який, зважаючи на жанр, уособ-
будівництво, включно з чорнобильськими реактора- люється, упритул зближається з наратором.
ми, під геніальним керівництвом комуністичної пар- Письменниці дуже хотілося побачити на власні очі,
тії, робилося по-партацькому, той гіподром не був що ж змінилося у її рідному місті за півстолітнє пере-
винятком: не врахували будівничі, що земля над мо- бування в еміграції. Коли 1993 р. вперше і востаннє
гилами буде осідати і на площі скоро виробляться вісімдесятилітня О. Мак (Петрова) відвідала Україну,
ями, замасковані тоненькою верствою грунту. Коні то в листі (8.10.1993) до В. Мацька зізналась, що жал-
почали ламати ноги. Гіподром закрили, дрібніших кує про коротке перебування в Кам'янці-
будівничих перестріляли за шкідництво, а головних, Подільському, «а все ж «моя» колишня «семилітка»
правдоподібно, нагородили. Багато пам'ятаю і багато стоїть! Обшарпана, постаріла, змінена всередині, але
можу вам сповістити такого, чого вже ніхто не знає і стоїть. Ні ДОПРу, ні аресного дому нема, кладовищ
ніхто не записав. А шкода» [7, с. 272-273]. також нема, але будинок колишнього Інституту для
Авторка спогадів на схилі літ крізь морально- благородних дєвіц – також стоїть. І Пушкінський дім,
ціннісні орієнтири намагається передати молодшому і ІНО, і ще дещо. Я пізнала» [279, с. 267]. Образ міста,
поколінню образ Кам'янця-Подільського, який не перелік його архітектурних ансамблів розглядаємо не
загубився на шляхах і роздоріжжях, але передає його як словесне захоплення письменницею від подорожі,
з історичної відстані, історичного часу. Важливо, що а як глибоке заповнення екзистенційного вакууму,
О. Мак у такий спосіб й моделює психологічний ав- висловленого в естетично обрамленому художньо-
топортрет, який зовні наче не споглядається, не види- стилістичному континуумі: зустріч із містом, його
мий для читача, одначе його оприявнено у жанровій архітектурними спорудами нагадало літній письмен-
структурі тексту. Жінка не схвалює антигуманні дії ниці барвінково-романтичні молоді роки, знайомі
більшовицької влади, яка принесла в її рідне місто стежечки-доріжки, близьких людей, які проводжали її
хаос, неспокій і руїну. з малими дітьми у далекий світ. Перед нею відкривав-
Мисленнєво, у подумках створюється імпресіоніс- ся простір невідомого, але сила волі перемогла завдя-
тична автопроекція, в якій прочитується іронія про ки мотивації – відбутися у вільному світі.
революцію 1917 року, назви вулиць міста за радянсь- Образ Кам'янця-Подільського залишив глибокий
кої доби, її «романсування» й водночас – розчаруван- слід в душі літературознавця Л. Білецького, який
ня й усвідомлення безпомічності, жаль за втраченим зустрівся з містом 1 вересня 1918 року: «До того в
часом і рідним містом. Манера оповіді нагадує лірич- Кам'янці я ніколи не був, але від багатьох чув про
ну мініатюру, наче імпресіоністичний згусток по- Кам'янець як про гарне своєю роспологою місто. В
чуттів, настроїв наратора, який намагається повер- неділю 1-го вересня я виїхав на Новий План міста
ненням у ретроспекцію упізнати себе в молодих літах. (мікрорайон.– Л.Д.) і їхав по улиці Т. Шевченка до
Означений стилістичний прийом – саморефлексія – то помешкання професора Бучинського, в якого, на про-
нотатки миттєвих емоцій, настрою, екзистенційного сьбу професора Огієнка, я мав перебути до того часу,
«вибуху», що підсилює смислотвірний автопортрет. аж поки не знайду постійного помешкання. Коли
Засобами риторичної фігури О. Мак розкриває для в'їздив від залізничної станції на Новий План міста,
читачів, молодого підростаючого покоління вектор передо мною відкрився старий Кам'янець, який своєю
устремлінь, життєвих орієнтирів, спроектованих на скупченістю старих давніх будинків, більшою кількі-
милосердя, гуманістичні цінності, демократичний стю куполів собору, костела і турецького мінарету,
21
єдиного останку від перебування в Кам'янці турків, під пера спогадовця, який моделює текст відповідно
зробив на мене дуже гарне вражіння. Я ще не бачив до задуму і внутрішньої світобудови.
напряму річки Смотрича, я не звернув увагу на те, що Поетика художнього зображення міста увиразнює
Старе місто стоїть якось окремо від Нового Плану, зі типові функції, які мають характерні особливості: 1)
всіх боків окружене зеленим бульваром» [1, с. 126]. топос міста допомагає більш реальніше зобразити
Образ міста завжди приваблював письменників, як сучасну письменникові дійсність, довкілля. Відвідав-
місце перебування людини, як історичне осердя роз- ши 2013 р. Київ, В. Вовк описує панораму сучасної
витку цивілізації. Антропоцентричні компоненти столиці України: «Ми їхали вздовж Дніпра, забарика-
тісно пов'язані із законами природи, хоча існує певна дованого новими спорудами і майданчиком для вер-
відмінність між природою і світом людини. Якщо у тольоту Президента, бачили нові ансамблі шикарних
природі все гармонійне, то людська натура схильна до приміщень для уряду на Володимирській Гірці... На
дисгармонії, бездумно використовуючи її багатства Подолі, на головній вулиці з крамницями прерізних
задля матеріального збагачення. Тобто закони приро- чужинецьких назв, не знайдеш української. Уряд
ди незмінні, людські – схильні до мінливого налашту- постійно забирає собі на приватну власність загальне
вання. Фактично людина стоїть в опозиції до приро- добро: землю, береги річок і озер, полонини, ліси... »
ди. Водночас місто розкриває передові досягнення [3, с. 46]; 2) образ міста виступає одним із мотивів дії
науки і техніки, увиразнює на практиці творчі над- мемуариста. Леся Богуславець (Олександра Ткач)
бання, творчі здібності скульпторів, архітекторів, приїхала в Радянський Союз туристом, отже, її моти-
дизайнерів, інженерів, будівельників, врешті-решт вація – побачити на власні очі міста Хабаровськ, Са-
мислителів – раціональний розум людини, яка завжди марканд, Бухару та інші. Занотувала захоплення Регі-
була і є точкою відліку, осердям форми досконалості, станом: «Це площа, де колись відбувався базар. Ото-
вишуканої краси і мудрості. Саме людина створює чена вона чудовими мечетями, школами-медресе. Все
матеріальні блага. Уся краса і сила досконалості лю- збудоване за астронома-короля. Декоративні колони,
дини зафіксована в панорамі древнього міста, що куполи, стіни прикрашені мозаїкою зеленкувато-
відкрилась перед зором Л. Білецького-оповідача. Все блакитного кольору. Золотом виведені різні літери,
це залишили нам нащадки у спадщину: співвідношен- лінії, зірки. Вражає гармонійністю і красою» [2, c. 49];
ня конструкцій і простору. І кожен тип будівлі вико- 3) у мемуарній літературі репрезентовано метагеог-
нує функцію у практичному і технічному плані. У рафію, геопоетику міста, що за визначенням Д. Зам'я-
поєднанні функціональності і мистецтва отримуємо тіна, постулює концептуальні параметри у вигляді
красу, ключ який змушує людство постійно розвива- «конструювання, розробки специфічних ментально-
тися. Сюжетна лінія, як система подій, розпрозорю- географічних просторів, у структурі яких головні ролі
ється через психоаналітичну оповідну матрицю, в якій належать знакам і символам певного міста, а також
прочитуємо чергування подій із теперішнього життя просторовим уявленням про нього» [5, с. 214]. 4)
автора періоду національно-визвольних змагань. вплив образу міста на почуття, настрій, помисли, вчи-
Австрійський письменник Йозеф Рот (народився і нки реальних персонажів. О. Гай-Головко пригадує
виріс у Бродах. – Л.Д.), пишучи спогади «Мандрівка Київ початку 30-х років ХХ століття, коли «йшов і
по Галичині», розкриває образ Лемберга (німецька йшов Великою Володимирською й незабаром зупини-
назва м. Львів. – Л.Д.), у спрощеному й негативному вся. Ліворуч від мене тягнувся розбуджений парк, а з
насвітленні. Він описав місто таким, яким бачив на правого – університет. Я йшов до нього. Фактично до
початку ХХ століття: «Вулиці, майдани, будинки, до університетської бібліотеки… будинок був довгий,
яких можна приклеїти епітет«шляхетні» і яким дово- двоповерховий, посередині з вісьмома свічкоподібни-
диться ховати в собі громадські установи, до яких ми колонами. Своєю веселою формою він заспокою-
ведуть високі сходи, – всі вони опростились. Спро- вав вас, але в той же час дратував червоним облупле-
щення розм'якшує строгу форму. Пом'якшення кля- ним кольором» [4, с. 52]; 5) образ міста відкриває фон,
сичної форми перетворюється в безладдя, у руйнівну де розгортаються події, описані наратором. О. Гай-
млявість, самовбивчу плутанину. Законів – тьма. Їх Головко переповідає про події Харкова, що їх сколих-
порушення – найвищий закон, хоча й неописаний. нула трагедія М. Хвильового [4, с. 17]. Предметно-
Давня австрійська «рутина» знаходить своє адекватне просторова складова урбаністичної картини увираз-
продовження у млявості – слов'янській рисі, що су- нює реалії Харкова початку 30-х років минулого сто-
проводить меланхолію» [8]. До позитивного моделю- ліття – це звичайний побут горожан, навчання, відпо-
вання міста в структурі нефікційної прози Й. Рота чинок, транспорт і зв'язок, маршрут пересування; 6)
можна віднести його філософську квінтесенцію з образ міста сприймається як маркер, символ конкрет-
метафоричним наповненням: «Міста мають безліч ного простору. В спогадах Н. Королевої «Без коріння»
облич, силу примх, тисячу напрямків, розмаїття цілей, таким маркером Києва виступає Видубицький монас-
страшні таємниці, кумедні секрети. Міста багато при- тир, Києво-Печерська лавра. Опис споруд підсилю-
ховують і багато відкривають, кожне з них – то ціліс- ється колоративними мазками, епітетами: «Повелась і
ність, кожне – багатогранність, кожному відпущено прогулька до Видубицького монастиря. Кобальтово-
часу більше, ніж журналістові, аніж людині, аніж сині монастирські бані із золотими зорями серед ситої
групі, аніж нації. Міста переживають народи, що їм зелені садів над гнідо-рожевими кручами, що схили-
вони завдячують своїм існуванням, і мови, що ними лись до Дніпра. Але тут уже не було тих чарівних
розмовляли будівничі» [8]. У мемуарній прозі образ Лаврських відгуків сивої давнини і зворушливо-
міста має і схожість і відмінність. Місто має полярні свіжих старезних легенд та старовинної закраски і
долі, як і людина. Антитетичний світ народжується з- теперішнього буденного чернечого життя» [6, с. 189];
22
7) поетика міста як зорова фактографічна пам'ятка ті: 1) топос міста допомагає більш реальніше зобрази-
минулих епох. Відтворена картина древнього Києва ти сучасну письменникові дійсність, довкілля у часі і
запам'яталась Н. Королевій на початку ХХ століття просторі; 2) образ міста виступає одним із мотивів дії
під час навчання в тамтешньому Інституті шляхетних мемуариста; 3) у мемуарній літературі репрезентовано
дівчат (рос.: благородних дєвіц. – Л.Д.). У тексті про- метагеографію, геопоетику міста, що розкриває кон-
читується метанаративна стратегія, виражена поєд- цептуальні параметри у вигляді будови географічних
нанням оціночного мовного компоненту із елемента- просторів; 4) вплив образу міста на почуття, настрій,
ми опису та художнім моделюванням образу міста – помисли, вчинки реальних персонажів; 5) образ міста
характерна ознака наративного повістування. відкриває фон, де розгортаються події у часопросто-
Висновки. У результаті дослідження доведено, що ровій площині; 7) поетика міста – зорова фактографі-
поетика художнього зображення мотиву міста увира- чна пам'ятка минулих епох, зображена у звуженому
знює типові функції, які мають характерні особливос- чи розширеному часі.
1. Білецький Л. Т. Мої спомини (1917-1926 рр.). Кам’янець- повість, роман, новели, оповідання, спогади. Дрогобич:
Подільський: «Медобори- 2006», 2013. 239 с. Видавнича фірма «Відродження», 2007. 672 с.
2. Богуславець Л. Від Находки до Чернівців : враження з 7. Мацько В. Епістолярний материк. Хмельницький ФОП
подорожі. Мельборн : Байда, 1988. 190 с. Цюпак А.А., 2018. 448 с.
3. Вовк В. Човен на обрію (спогади 2010–2013). Ріо-де- 8. Рот Йозеф. Мандрівка по Галичині. URL:
Жанейро; Київ; Львів: В-во «БаК», 2014. 136 с. http://www.ji.lviv.ua/n6texts/roth2.htm
4. Гай-Головко О. Смертельною дорогою. Т.2. Вінніпег: (дата звернення: 11.05.2018).
Видавнича спілка «Тризуб», 1983. 205 с. 9. Топоров В.Н. О структуре романа Достоевского в связи с
5. Замятин Д. Н. Метагеография: Пространство образов и архаическими схемами мифологического мышления. Мо-
образы пространства. Москва.: АГРАФ, 2004. 512 с. сква: Гослитиздат, 1973. 148 с.
6. Королева Н. Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas? /
REFERENCES
1. Bіlec'kii L. T. Moї spomini (1917-1926 rr.). Kam’yanec'- 6. Koroleva N. Bez korіnnya. Vo dnі oni. Quid est Veritas? /
Podіl's'kii: «Medobori- 2006», 2013. 239 s. povіst', roman, noveli, opovіdannya, spogadi. Drogobich:
2. Boguslavec' L. Vіd Nahodki do CHernіvcіv : vrajennya z Vidavnicha fіrma «Vіdrodjennya», 2007. 672 s.
podorojі. Mel'born : Baida, 1988. 190 s. 7. Mac'ko V. Epіstolyarnii materik. Hmel'nic'kii FOP Cyupak
3. Vovk V. CHoven na obrіyu (spogadi 2010–2013). Rіo-de- A.A., 2018. 448 s.
Janeiro; Kiїv; L'vіv: V-vo «BaK», 2014. 136 s. 8. Rot Iozef. Mandrіvka po Galichinі. URL:
4. Gai-Golovko O. Smertel'noyu dorogoyu. T.2. Vіnnіpeg: Vi- http://www.ji.lviv.ua/n6texts/roth2.htm
davnicha spіlka «Trizub», 1983. 205 s. (data zvernennya: 11.05.2018).
5. Zamyatin D. N. Metageografiya: Prostranstvo obrazov i 9. Toporov V.N. O strukture romana Dostoevskogo v svyazi s
obrazy prostranstva. Moskva.: AGRAF, 2004. 512 s. arhaicheskimi shemami mifologicheskogo myshleniya. Mos-
kva: Goslitizdat, 1973. 148 s.
The Motive of the City: Artistic Time in Memoir Literature

L. M. Dzhyhun
Abstract. The artistic time in non-fictional literature has been characterized, which functions at all levels of the system of memoir
creativity of the writers of Ukrainian diaspora, it gets the form of emotion-generating function, makes it possible for the writer to
modify time-spatial coordinates, to extend time bounds or narrow them, consolidate, unlock, lock, symbolize the run of time, personi-
fy, metaphorize, slow down or accelerate minutes, hours, days, years. Memoir non-fiction prose is attributed by a pronounced
subjective motive, the writer turns to his memory, and then portrays a retrospective picture of the environment on paper. Recollection
of the diaspora literature reproduces the organic unity of a man with the world, the environment and gives answers to those questions
that were not fully studied, undocumented. Continuous structuring of the text allows us to reveal the author’s opinion in accordance
with his life cycle, experience, captured important moment, which is interesting for science, history, future generation. A clear layout
of life also dictates the chronicler-memoirist the harmonious compositional scheme. Each author works in a trinity “writer–text–
reader”, and, therefore, seeks to adhere to the external order, which is automatically transferred to the pages of non-fiction prose.
Keywords: prose, diaspora, genre, author, memoirs, time and space.
23
Метафоричність антивоєнних романів

(А. Барбюс, Е. Ремарк, О. Гончар)
М. Х. Гуменний, В. Ю. Гуменна
Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, м. Одеса
Corresponding author. E-mail: pavlyuknadya@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена дослідженню метафоричності антивоєнних романів А. Барбюса, Е. Ремарка й О. Гончара. З’ясовано
особливості індивідуального стилю кожного із авторів та спільне й відмінне в їх зображально-виражальних засобах. Окреслено
специфіку декількох стильових систем – реалістично-натуралістичної та реалістично-романтичної.
Ключові слова: метафоричність, художня система, образно-емоційний, поліваріантність, лексико-семантичний, художня
манера.
Багатоплановість, несподіваний зв’язок і взаємоперехід властивостей одного предмета, явища на інші» [8, с.
явищ – усі ці можливості метафори та інших тропів у 324].
сучасній філологічній науці беруть початок з античної Отже, впродовж тисячоліть сутність визначень мета-
метафори, що вперше оволоділа властивістю конкретно- фори суттєво не змінювалась та її роль у контекстуаль-
го і абстрактного. Ще Арістотель у «Поетиці» писав: но-синонімічному увиразненні мовлення в структурі
«Метафора – це перенесення слова зі змінним значенням художнього твору. На наш погляд, метафора більше
із роду у вид, із виду у рід, або із виду у вид, або у форму впливає на емоційну сферу людини, ніж на її раціо. Зви-
пропорції» [1, с. 174]. І далі: «Але особливо важливо чайно, зводити її виключно до функції мовленнєвої при-
бути майстерним у метафорах, так як лише цьому одно- краси не можна. Про це свідчать численні приклади з
му не можна навчитися в інших; ця здатність слугує історії світової літератури. Наприклад, Е. Хемінгуей у
ознакою таланту. Адже створювати хороші метафори повісті «Старий і море» завдяки метафоричності тексту
означає помічати подібність» [1, с. 176]. Значно пізніше зумів передати хвилюючий загальнолюдський зміст,
римський оратор Ціцерон признавався: «Метафорични- глибокий філософський підтекст. Тут слід назвати також
ми … я називаю такі слова, які з огляду подібності пере- Т. Шевченка, М. Гоголя, М. Коцюбинського,
носяться з одного предмета на інший або заради динамі- М. Шолохова, Л. Костенко та ін.
чності мовлення, або через відсутність у мові відповід- У нашому контексті роздумів заслуговує на серйозну
ного поняттю слова…» [1, с. 217-218]. увагу метафоричність структури антивоєнних романів
Сучасні літературознавці по-різному трактують ме- А. Барбюса «Вогонь», Е. Ремарка «На Західному фронті
тафору, відзначаючи її функції в системі художньої фо- без змін» й О. Гончара «Людина і зброя». Важливо про-
рми. Наприклад, Фрейденберг О. М. стверджує: «… всі стежити функціональність метафори в художній системі
метафори однаково являють собою образ, але в різних того чи іншого вказаного роману. В якості метафори
видах і уточненнях. У поетичній метафорі значення різ- використовуються різні частини мови: «Просторе бліде
ні, хоча форма цих різних значень одна» [11, с. 48]. Дос- небо сповнюють удари грому: кожний вибух, зриваю-
ліджуючи характер метафори в книзі «Языковая мета- чись блискавкою, здіймає враз вогненний стовп там, де
фора в художественной речи» (1986), Вовк В. приходить ще панує ніч, і хмарний стовп там, де світає» [2, с. 26];
до висновку, що індивідуально-авторська метафора від- «Високо-високо й дуже далеко летить зграя страшних
носиться швидше до елементів мови. А метафорична птахів, які дихають могутньо і ритмічно. Вони кружля-
картина створюється на основі одночасно індивідуаль- ють над землею і оглядають її. Їх чути навіть тоді, коли
ного і колективного досвіду. не видно» [2, с. 26]; «Сумне північне світло, вузьке мут-
Аналіз сфери ідей, естетичного потенціалу, соціаль- не небо, ніби пройняте заводським димом і запахом» [2,
ної функції твору в духовному житті людства веде до с. 31] – у романі А. Барбюса. «Губи в нього стали зовсім
необхідності розкрити його структуру, в якій надзви- безбарвні, рот побільшав, зуби випинаються, і здається,
чайно важливе місце займають метафори. Адже метафо- що вони крейдяні. Тіло в нього тане, чоло вигинається
ра – один із найдавніших засобів контекстуально- дужче, вилиці загострюються. Кістяк наче пробиваєть-
синонімічного увиразнення мовлення. «Метафорою в ся назовні. Очі вже западають» [10, с. 49]; «… повітря
найширшому розумінні типу літературного мислення, – торкається мого обличчя, м’яке й тепле, як ніколи. Дум-
вказує літературознавець Поляков М., – ми вважаємо ки про дівчат, про квітучі луки, про білі хмарки раптом
кожну заміну одного слова іншим, кожне ототожнення зринають у мене в голові… Тіло в мене прудке, у кож-
одного предмета, явища, думки з іншим» [9, с. 31]. І да- ному м’язі грає сила…» [10, с. 52]; «Спека нерухомо
лі: «Метафора – поліфункціональна: вона слугує конк- висить над плацом. Казарми наче повимирали… Тільки
ретизації уявлення, риторичній меті і, нарешті, символі- чути, як вправляються барабанщики, вони десь примос-
зації» [9, с. 147]. тилися й барабанять невміло, одноманітно, отупіло»
У «Лексиконі загального та порівняльного літерату- [10, с. 56] – у романі Е. Ремарка. «Земля, волокуші, ло-
рознавства» (2001) вміщені статті, що підсумовують пати, денні турботи – все кудись відступає, натомість
історичний розвиток літературознавчої компаративісти- здіймається лиш одна гора чорна, потім і її поглинає
ки подається таке визначення метафори: «Метафора – млиста синява степових просторів» [4, с. 170]; «Поле, що
троп, заснований на перенесенні за подібністю ознак і було перед цим золотим, стає попелястим» [4, с. 170];
«Поїзд, наближаючись, так закричав, ніби боліло йому.
24
Без вогнів наближався, чорний, сліпий. Підійшов і зупи- Воєнний сюжет, в якому найбільш природно і повно
нився, розтягнувшись далеко…» [4, с. 175] – в романі О. розкриваються характери і композиція, при якій місце
Гончара. кожної сцени, кожного фрагменту продиктовано худож-
Фрагменти романів свідчать про те, що дослідження ньою необхідністю; деталь, метафоричність, з великою
метафори не лише на рівні значення як цілого, але й на виражальною силою, ніби декількома штрихами пере-
рівні елементів значень дозволяє більш детально розк- дають авторську думку, що характеризує ту чи іншу
рити її образно-емоційний ефект. У романі А. Барбюса ситуацію, – все це і багато інші зображально-виражальні
метафори поглиблюють трагічний пафос конкретно- засоби слугують ознакою художньої майстерності.
історичних обставин війни, а в Е. Ремарка передаються Аналізуючи антивоєнні романи, слід підкреслити
фізіологічні зміни людського організму в результаті бо- принципову важливість, якої набуває поетична метафо-
йових дій, в О. Гончара відображаються в реалістично- ра в їх структурі. Без розуміння метафоричності, а також
романтичному аспекті буденні воєнні колізії. В цьому специфіки художнього мислення А. Барбюса, Е. Ремарка
проявилися особливості індивідуального стилю кожного й О. Гончара не можна проникнути в їх поетичний світ,
із авторів та спільне й відмінне в їх зображально- а також зрозуміти закони, за якими конструюються їх
виражальних засобах. тексти. Досліджуючи ці закони, доречно наголосити, що
Метафоризація образу в текстах переконує, як за різ- метафора ніби розпадається в текстах, породжуючи все
номанітними словесними і дійовими оформленнями нові й нові асоціативно-метафоричні рядки, сприяючи їх
знаходиться певний зміст. Багатоплановість, поліваріан- екстенсивному розгортанню. Тут важливо враховувати
тність метафор створюють яскраву картину, з середини також віддзеркалення особистого досвіду авторів, фактів
об’єднану антивоєнним пафосом. В оформленні вказа- їх воєнної біографії. Адже життєві враження входять і не
них багатоваріантних метафор створюються паралельні можуть не входити у зміст творів письменників.
ритміко-словесні, дійові, предметні і пресоніфіковані Гончарознавцями давно уже досліджено, що навіть у
картини однієї й тієї ж значеннєвої інтерпретації реалій «мирних» пейзажних замальовках «Людини і зброї»
війни. письменник часто використовує «військові» метафори,
З об’єктивно-історичного погляду метафоричність порівняння й епітети, що передають через образні мік-
розширює просторово-часові координати, поглиблює роелементи тексту загальний драматичний колорит ху-
принципи катарсису і мімезису. Оскільки в якості мета- дожнього цілого, його напружену стильову експресію:
фори використовуються різні частини мови (дієслово, «Богдан біг, і серце його заходилось буйним почуттям
прикметник, прислівник та ін.), то вона сприяє збагачен- перемоги. Сила, де взявшись несла його до того життя,
ню лексико-семантичної системи мови та зображально- що було на тім боці, де палало в загравах на півнеба За-
виражальних засобів розкриття психологічного методу поріжжя і кликало, кликало» [4, с. 259]; «День і ніч кле-
А. Барбюса, Е. Ремарка й О. Гончара. котатиме рана, і заголосить затопльована, тонуча в не-
У структурі аналізованих романів помічаємо стенда- жданих розлийводах уся понизована частина міста, до
лівські й толстовські ознаки: свідомо обрана ритмічно- жахіття війни доєднається жахіття стихії; буйна повінь
жанрова традиція впливає на авторів, і в той же час із топитиме застрялі у плавнях війська» [4, с. 260].
своєрідності канонічної форми антивоєнного роману Тут автор публіцистичними засобами переводить ме-
виникає його розмаїття жанрових тенденцій, детерміно- тафоричні картини в конкретно-історичний план. За О.
ваних новим змістом. Правий літературознавець Зве- Гончарем, війна – це трагедія з катастрофічними наслід-
рев А., стверджуючи: «У будь-якому випадку ігноруючи ками. Авторська позиція виражається опосередковано –
несподівані й на перший погляд нелогічні тяжіння су- в прагненні надати локальному епізоду певну масштаб-
часних художників до цілком забутих, здавалося б, імен, ність, філософську узагальненість, а реалістичному ві-
стилів, художніх систем минулого або взагалі ніким ра- дображенню – метафоричність.
ніше не осмислюваних естетичних здобутків – зрозуміти Разом з тим в аналізованих романах виділяються й
культуру ХХ століття неможливо» [7, с. 52]. інші специфічні ознаки художнього стилю, наприклад,
В аналізованих романах особливо виразно й наочно, семантична багатозначність виразів, значеннєва поліва-
на наш погляд, простежується діалектичний взає- лентність тексту в динамічному розвитку композиції
мозв’язок історизму як принципу художнього дослі- твору, складні форми взаємодії монологічної й діалогіч-
дження з тими змінами в художній структурі, зумовле- ної мови, конструктивна або композиційна співвіднесе-
ними конкретними історичними обставинами. ність частин тексту тощо.
Авторська свідомість проявляється в антивоєнних Між А. Барбюсом, Е. Ремарком й О. Гончарем були
романах у створенні рельєфних і образних картин воєн- певні відмінності в світоглядних позиціях та естетичних
них баталій. Специфічний інтерес тут мають зміна дис- принципах. Розділяли їх і прийоми художньої стилісти-
танції між автором і персонажами і зміна міри спосте- ки, детерміновані різним розумінням реалістичного ві-
режливості і поінформованості митця-спостерігача і дображення колізій війни, особливо у сфері типізації
учасника подій. Фактично – це персонажі-супутники характерів, і відмінності в суспільно-політичних погля-
автора. Але в коментарях і в авторських відступах спо- дах, і деякі глибокі суперечності в оцінці історичних
стерігаємо певну віддаленість автора від персонажів, він процесів. Якщо узагальнити найбільш суттєве в ідейно-
стає своєрідним істориком і філософом, підкреслюючи художніх принципах особливостей стилю вказаних ав-
їхні типові риси і приналежність до одного й того ж со- торів, то в якості головної їх своєрідності виступає ху-
ціального прошарку. В романах А. Барбюс, Е. Ремарк й дожній історизм у його найбільш прямому вираженні –
О. Гончар зуміли піднятися до узагальнень, що виходять відображенні воєнних буднів в їх історичній динаміці, в
за національні межі, показати новий характер – людину, осмисленні вчинків і дій персонажів у найважливішому
що дотримується національних традицій, але суттєвий конфлікті епохи. Не лише метафорична стихія, але й
вплив на її свідомість мали події війни. сюжетно-композиційні засоби, характер воєнних колізій,
25
принципи створення художніх типів – все неповторно, 193] – у романі «На Західному фронті без змін». «Вітер
оригінально в цих письменників. нічний шелестить лісосмугами і вперше після стількох
А. Барбюс й Е. Ремарк продовжують у своїх антиво- ночей доносить до нас віддалений гул. То вже гул фрон-
єнних романах узагальнено-поетизуючу тенденцію за- ту. Тривожно в пожежах небо жевріє на обрії, і виразно
хідної літератури, а О. Гончар будує свою поетику і сти- бовваніють на його тлі … скирти» [4, с. 317]; «… холод-
лістику на основі по-новому індивідуалізованої, підкре- ний вітряний вечір листопада, і вітер жене листя тополь
слено поєднуваної прози і поезії повсякденності в кож- по алеї шевченківського парку… Листя ще зелене, але
ному елементі стилю – від сюжету до інтонації повісту- вже мерзле і дзвенить по нічному асфальту, немов заліз-
вання. Тобто, розглядаючи стильову палітру аналізова- не» [4, с. 267] – у романі «Людина і зброя».
них романів, слід говорити про взаємодію декількох Перед нами, отже, особливий вид порівняння, який
стильових систем (в А. Барбюса й Е. Ремарка – про реа- зручніше назвати емоційно-метафоричним застосуван-
лістично-натуралістичну, а в О. Гончара – про реалісти- ням, так як навіть подібності не нівелює індивідуально
чно-романтичну). Найвірогідніше їхній стиль необхідно неповторної своєрідності обох словесних планів, пода-
розглядати як єдність розмаїття, як своєрідну художню них у різних часових аспектах і в різних формах мовного
систему при наявності єдиного стилетвірного ядра або висловлювання («На його обличчі, що геть обросло во-
організаційного центру. лоссям, немов у якогось пуделя» або «шквал шрапнелі
В художньо-стильовій системі А. Барбюса, Е. Ремар- проноситься вгорі над нами… як аероліти»). Тому-то
ка й О. Гончара можна виділити дві взаємозв’язані під- наведені описи реалій війни сприймаються не самі по
системи у своїй органічній єдності як естетично цілісні собі, як предметні відображення, а як своєрідний прийом
категорії: образно-метафорична і лексико- вираження почуттів солдатів, як непряма символіка їх
фразеологічна. Для першої характерні соціальне віддзе- емоцій. Тут відкривається своєрідний метод семантич-
ркалення образу та метафоричне осмислення навколиш- них перетворень, який доречно визначити як систему
ньої дійсності. А друга включає в себе багатий арсенал емоційно-символічного переплетення фраз із різнопред-
засобів, спрямований на гранично мовленнєве розкриття метних значеннєвих сфер.
психології персонажів і реалій війни. Але при всьому Аналіз антивоєнних романів дає підстави стверджу-
цьому стиль в антивоєнних романах А. Барбюса й Е. вати, що метафора не обов’язково створюється шляхом
Ремарка як історико-літературне явище має свої законо- перенесення значення. Існує значна кількість механізмів
мірності, виражені через своєрідність описів колектив- метафоризації. Виявленню специфіки кожного з них
них портретів персонажів, екстер’єрних метафоризаціях сприяє багаторівневий аналіз: від більш загальних до
тексту, діалогізаціях повістування, натуралістичних окремих структур художнього тексту. У наведених фра-
вкрапленнях; в Е. Ремарка – це описи трагічних артиле- гментах метафора слугує засобом пізнавального процесу
рійських обстрілів, значних ретроспекцій, розлогих вну- воєнних реалій життя, представлених у певній динаміці.
трішніх картин мовлення тощо. Щодо художньої манери Метафоризація створюється як шляхом переосмислення
О. Гончара, то слід відзначити романтичні виміри текс- і перенесення значень, так і на основі інтеграції різних
ту, художній прийом контрасту, широке використання фрагментів художнього цілого. Можна помітити в рома-
народнопісенних елементів, метафоричність епізодів у ні А. Барбюса широку функціональність метафор від
романі. «Без порівняння важко зрозуміти – навіть у ме- портретної характеристики персонажа до типового ар-
жах однієї національної літератури – динаміку процесу, тилерійського обстрілу, в Е. Ремарка метафори підкрес-
проникнути в механізм наслідування і зміни традицій, люють епічні та ліричні нашарування через художній
накопичення художніх цінностей» [6, с. 5]. прийом контрасту, в О. Гончара метафоризація поєднує
Метафора в антивоєнних романах є органічним ком- воєнний і «мирний» спосіб життя людей (вони діалекти-
понентом функціональної організації авторської мови, чно нероздільні) або за допомогою ретроспекцій під час
засобом активного пізнання воєнної дійсності та її відо- війни герої пригадують щасливі епізоди свого навчання.
браження. Ми помічаємо взаємозв’язок між семантикою Метафорична структура стилю авторів – багаторівне-
метафори і загальною структурою тексту романів. Ме- ва, в якій будь-який художній образ має поетичну зна-
тафора у процесі повістування є художнім образом, що чущість. Взаємовідношення між окремими образами
розкривається та змінюється, риторика її багатошарова. можна розкрити, спираючись на адекватне розуміння
Семантичний аналіз дозволяє побачити особливості ви- специфіки кожного з них. Метафора перетворюється у
користання метафори в кожному конкретному випадку. фіксований образ завдяки часовому та іншим соціаль-
Наприклад, звернемося до текстів: «На його обличчі, що ним факторам (ціннісним орієнтаціям сприйняття тощо).
геть обросло волоссям. немов у якогось пуделя, блима- Таким чином метафора постає як певний тип мислення
ють прекрасні собачі очі; вони чимось здивовані, про авторів.
щось думають, – поки ще дуже неясно, але вже почина- Розглядаючи метафору як засіб контекстуально-
ють дещо розуміти» [2, с. 232-233]; «Цілий шквал шрап- синонімічного увиразнення мовлення, слід підкреслити
нелі проноситься вгорі над нами… В надрах жовтих також її сюжетотвірну функцію. Метафорична концеп-
хмар вони спалахують, як аероліти, і падають страшним туалізація нівелює при цьому межу між «фігуральним» і
дощем, що розсипається по схилу, розриваючи горб і «реальним». Суттєво поглиблює вона і просторово-
вириваючи з нього старі кістки світу. Громові вибухи часову окресленість сюжету. Необхідно мати на увазі,
збільшуються по всій лінії» [2, с. 241] – у романі «Во- що не лише сюжет може стати метафорою, але й окремі
гонь». «Удалині гримотить фронт. Барачні стіни трі- метафори здатні створювати самостійні лінії в розвитку
щать» [10, с. 143]; «Дерева тут світяться всіма барвами і сюжету. Вони розширюють і поглиблюють асоціативні
сяють золотом, серед листя червоніють кетяги горобини, можливості тексту, зближуючи речі на основі контекс-
дороги пролягли білими стрічками до обрію, а в солдат- туальних зв’язків, яких не дає ні звичне сприйняття реа-
ських їдальнях гамірно, вони гудуть, наче вулики» [10, с. льності, ні логічний аналіз, ні почуттєве сприйняття.
26
Об’єктивна подібність між предметами або явищами використовуються для того, щоб надати більшої переко-
дозволяє митцям створювати метафори, що проявля- нливості поетичному зображенню, і Гейне особливо
ються через такі властивості, як: 1) динамічність – «Ві- наполягав на цьому. Переконливість полягає в наочності
тер жене листя тополь», «листя мерзле і дзвенить» як певному уявленню собі того, про що йдеться, – наоч-
(О. Гончар); 2) колір – «серед листя червоніють кетяги ності, що звільняє загальне слово, від його невизначено-
горобини», «дороги пролягли білими стрічками», «дере- сті і робить його почуттєво відчутним за допомогою
ва тут світяться всіма барвами і сяють золотом» (Е. Ре- образів» [3, с. 115].
марк), «в надрах жовтих хмар вони спалахують» (А. Дійсно, одні й ті ж метафори і розгорнуті словесні
Барбюс); 3) звуки – «громові вибухи збільшуються» (А. фрагменти можуть бути далекими від ідентичності в
Барбюс), «удалині гримотить фронт» (Е. Ремарк), «цілий різних контекстах. Різні художні системи примушують
шквал шрапнелі проноситься вгорі» (А. Барбюс), «вітер їх по-різному звучати, підпорядковуючи їх закону «ан-
нічний ... доносить до нас віддалений гул» (О. Гончар) та самбля». В залежності від цього екстер’єрні описи місця
інші. дії або навіть подій, будуть близькими за своїм мовним
«В результаті взаємодії між автором і відтворюваною оформленням, будуть мати дещо різне змістове забарв-
ним дійсністю народжуються смислові й художні струк- лення. Можна знайти ознаки певної спільності між про-
тури, що фіксують певну онтологічну послідовність «ро- зою А. Барбюса й Е. Ремарка, Е. Ремарка й О. Гончара,
згортання» воєнної дії, що відображається в … трагічній але їх стилі, їх художні системи мають також деякі від-
тональності всього тексту і в окремих композиційних мінності.
засобах і типах повістування» [5, с. 214]. Лірико-публіцистичні відступи (особливо в
Незважаючи на документальну основу «Вогню» ме- А. Барбюса й О. Гончара) органічно вписуються в обра-
тафоризація сприяє пластичності кожного зображально- зну систему їх романів, будучи рушієм сюжету. Але
го слова, доводить до безпосереднього відчуття, до рель- повістування розвивається і за своїми внутрішніми зако-
єфності предметів і явищ. У кожній його картині воєнної нами, за логікою воєнних колізій, вчинків персонажів,
дійсності ми помічаємо певний асортимент типових екс- еволюції їх характерів і світорозуміння. Автор постійно
тер’єрних подробиць, відтворення відповідного середо- знаходиться в центрі подій, розповідаючи про них, ко-
вища й епохи. А. Барбюсу, як письменникові й солдато- ментуючи і осмислюючи їх. Саме в авторських відсту-
ві, властива гостра спостережливість з підкресленням пах найчастіше функціонують метафоричні образи.
характерного, типового, точності спостережень у дета- Поєднання динамічних асоціативних метафор з пси-
лях. У результаті маємо предметні картини, відповідні хологічною характеристикою, аналізом і самоаналізом
часові, обставинам, що передають переконливість вра- людської особистості в її неповторності в екстремальних
жень автора і мету його впливу на самосвідомість чита- ситуаціях проходить через усі аналізовані антивоєнні
чів. романи і глибоко зв’язує їх із загальними тенденціями
Розглядаючи особливості поетикального аспекту ху- розвитку поетики західної й української літератур ХХ
дожнього твору, Гегель підкреслював: «…метафори століття.
1. Античные теории языка и стиля. – М.- Л.: ОГИЗ – Соцэкгиз, 7. Зверев А. ХХ век как литературная эпоха / А. Зверев // Во-
1936. – 341 с. просы литературы. – 1992. – Вып. 2. – С. 3-56.
2. Барбюс А. Вогонь / Анрі Барбюс. – К.: Молодь, 1974. – 303 с. 8. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. –
3. Гегель Г. Эстетика: в 4-х т. / Г. Гегель. – М.: Искусство, 1968. Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.
– Т. 2. – 326 с. 9. Поляков М. Вопросы поэтики и художественной семантики /
4. Гончар О. Твори: в 7 т./О. Гончар.–К.: Дніпро, 1987.–Т.4.–589с. М. Поляков. – М.: Изд-во «Сов. писатель», 1978. – 448 с.
5. Гуменний М. Поетика романного жанру Олеся Гончара: про- 10. Ремарк Е. М. Твори: у 2 т. / Еріх Марія Ремарк. – К.: Дніпро,
блеми типологій: монографія / М. Гуменний. – К.: Акцент, 1986. – Т. 1. – 573 с.
2005. – 240 с. 11. Фрейденберг О. М. Миф и литература древности /
6. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы / О. М. Фрейденберг. – М.: Наука, 1978. – 603 с.
Д.Дюришин. – М.: Прогресс, 1979. – 320 с.
REFERENCES
1. Antique theories of language and style. – M.- L.: OGIZ – 7. Zverev A. ХХ century as a literary era // Voprosy literatury. –
Sotsekgiz. 1936. – 341 p. 1992. – Vyp. 2. – P. 3-56.
2. Barbus Henry. Fire. – K.: Youth, 1974. – 303 p. 8. Lexicon of general and comparative literary criticism. – Cherniv-
3. Gegel G. Aesthetics: v 4-kh t. – M.: Iskusstvo. 1968.–T. 2.–326 p. tsi: Zoloti lytavry, 2001. – 636 p.
4. Gonchar O. Works: in 7 vol. - K.: Dnepr, 1987. – Vol. 4. – 589 p. 9. Polyakov M. Questions of poetics and artistic semantics. – M.:
5. Humennyi M. Poetics of O. Gonchar’s novel genre: problems and Izd-vo «Sov. pisatel». 1978. – 448 p.
typologies. – K.: Aktsent, 2005. – 240 p. 10. Remarque Erich Maria. Works: in 2 vol. – K .: Dnepr, 1987. –
6. Dyurishin D. Theory of comparative study of literature. – M.: Vol. 1. – 194 p.
Progress. 1979. – 320 p. 11. Freydenberg O. M. Myth and literature of antiquity. – M.: Nau-
ka. 1978. – 603 p.
Metaphoric of antiwar novels (A. Barbus, E. Remarque, O. Gonchar)

M. Kh. Humennyi, V. Yu. Humenna
Abstract. The article is devoted to the study of the metaphorical nature of A. Barbus, E. Remarque and O. Gonchar’s antiwar novels. The
peculiarities of the individual style of each of the authors are found out and common and different in their image-expressive means is investi-
gated. The specificity of several stylistic systems - realistic-naturalistic and realistic-romantic - is outlined in the article.
Keywords: metaphorical, artistic system, figurative-emotional, polyvariance, lexical-semantic, artistic manner.
27
Місце і роль мовленнєвих жанрів у французькому романі XVIII-XX ст.

І. Г. Лепетюк
Києвський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: irina@prevalex.com

Анотація. Дослідження базується на теорії мовленнєвих жанрів Бахтіна М.М., згідно з якою будь яка комунікація, включа-
ючи художню комунікацію реалізується через мовленнєві жанри. Художня комунікація розглядається як вторинний мов-
леннєвий жанр, який з’являється в умовах культурної комунікації і в процесі творення використовує первинні мовленнєві
жанри. Стаття представляє результати дослідження місця і ролі первинних мовленнєвих жанрів в структурі текстів францу-
зького роману XVIII-XX ст. А саме досліджується еволюція появи мовленнєвих жанрів в текстах романів, їх форми присут-
ності та їх функції.
Ключові слова: дискурс, мовленнєвий жанр, художня комунікація, французький роман, вторинний мовленнєвий жанр,
первинний мовленнєвий жанр.
Введення. Теорія мовленнєвих жанрів (далі – МЖ) рою опосередковує первинні жанри.
була розроблена видатним вченим-філологом М.М. Цілі дослідження. аме це діалектичне співвідно-
Бахтіним. Основні її положення були викладені у шення МЖ та структури художнього твору, дослі-
статті « Про мовленнєві жанри » [1, c. 250-296]. М.М. дження тенденцій до розширення репертуару МЖ,
Бахтін визначав МЖ через поняття висловлювання: присутніх в тексті французького роману є об’єктом
вчений розглядав висловлення як одиницю мовлення нашої уваги. Застосовуючи розроблену нами класифі-
(на відміну від речення, що є одиницею мови) та вва- кацію МЖ за сферами людської діяльності [6], ми
жав, що “кожне окреме висловлення індивідуальне, проаналізували як кожна з цих сфер представлена на
але кожна сфера використання мови виробляє свої сторінках художнього тексту. Нас цікавили також
відносно стійкі типи висловлень”. Ці стійкі типи ви- загальні тенденції розвитку естетики роману та їх
словлень або “типові моделі побудови мовленнєвого вплив на художній дискурс на протязі кожного з сто-
цілого”, що відповідають типовим ситуаціям мовлен- річь. В основу роботи покладено мету перевірити та
нєвого спілкування, М.М. Бахтін називав мовленнє- поглибити гіпотезу М.М. Бахтіна за якою текст рома-
вими жанрами [1, c. 250, 234]. Пов’язуючи мовленнє- ну вбирає та асимілює в процесі творення різноманіт-
ву діяльність людини безпосередньо з її предметною ні мовленнєві жанри, які, в свою чергу, зазнають зна-
діяльністю та виходячи з того, що мовою опосередко- чних трансформацій під впливом контексту худож-
вані різноманітні сфери людської діяльності, а вико- нього твору. Мета нашого дослідження полягає в
ристання мови в кожній з цих сфер має свої специфі- визначенні ролі та місця мовленнєвих жанрів в струк-
чні умови і цілі, відзначається своїм змістом, мовним турі художнього тексту, засобів введення їх у худож-
стилем, набором словникових, фразеологічних і гра- ній текст та форм присутності, а також у вивченні
матичних засобів і, передусім, своєю композиційною різних трансформацій, яких вони зазнають в ньому, та
будовою, М.М. Бахтін визначає мовленннєві жанри як функцій які вони виконують.
стійкі типи висловлювань, вироблені певною сферою Матеріалі і методи. Дослідження виконано на ма-
мовленнєвої діяльності [1, c. 250-251]. М.М. Бахтін теріалі текстів романів французьких письменників
розподіляв МЖ на первинні та вторинні. "Вторинні XVIII-XX сторічь, період, який охоплює становлення
(складні) мовленнєві жанри - романи, драми, різнома- та розвиток сучасного французького роману. Аналіз
нітні наукові дослідженя, великі публіцистичні жанри творів, що належать до зазначеного хронологічного
і т.п. - виникають в умовах більш складного та відно- періоду, дає змогу поєднати хронологічний та синх-
сно високоорганізованого культурного спілкування ронічний підходи до вивчення поставленого питання.
(переважно письмового) - художнього, наукового, Результати дослідження. Саме це діалектичне
суспільно-політичного і т.п. В процесі свого форму- співвідношення МЖ та структури художнього твору,
вання вони вбирають в себе різноманітні первинні дослідження тенденцій до розширення репертуару
жанри, що склалися в умовах безпосереднього мов- МЖ, присутніх в тексті французького роману є
леннєвого спілкування [1, c. 252]. об’єктом нашої уваги у другому розділі роботи. За-
Короткий огляд публікацій по темі. Порівняння стосовуючи розроблену нами класифікацію МЖ за
положень теорії мовленнєвих жанрів М.М. Бахтіна з сферами людської діяльності [6], ми проаналізували
іншими лінгвістичними теоріями типології дискурсу, як кожна з цих сфер представлена на сторінках худо-
зокрема теорією мовленнєвих актів Остіна [2] і Серля жнього тексту. Нас цікавили також загальні тенденції
[3], теорією « дискурсивних утворень » Фуко [4], « розвитку естетики роману та їх вплив на художній
мовленнєвими іграми » Вітгенштейна [5] виявило два дискурс на протязі кожного з сторічь.
основних положення теорії МЖ, що зумовлюють її Діахронічне дослідження структури тексту францу-
вагомість та значущість для аналізу художнього дис- зького роману XVIII-XX сторічь виявило, що у XVIII
курсу – розроблений аналіз висловлення та розгля- сторіччі ми спостерігаємо цікавий феномен - мовлен-
дання тексту художнього твору з одного боку як цілі- нєві жанри дають форму роману: роман в листах,
сне висловлення автора, звернене до читача, а з іншо- роман-сповідь, роман-щоденник тощо. Письменники
го як вторинний жанр що вбирає в себе і різною мі- вдаються до імітування певного МЖ, прагнучі прав-
28
доподібності, а також з метою запобігти цензури, ються до прийому синтезу мистецтв і стилей, викори-
оскільки роман, як жанр, був дискредитований на той стовуючи психофізіологічний вплив слова, та викори-
час. Аналіз текстів романів дозволив виділити три стовують поетику міфа для створення соціально-
основних типи побудови мовленнєвої структури ро- філософських узагальнень. Намагаючись вплинути на
ману: монологічну форму, діалогічну форму та епі- почуття читача, митці викликають в нього не тільки
столярну. Щодо репертуару МЖ, представлених на певні відчуття, але й образні асоцїації. Вони викорис-
сторінках роману на той період, домінуючими є МЖ товують при цьому можливості слова як другої сигна-
повсякденної комунікації: діалоги, монологи, листи. льної системи, що може розгортатися в будь-яке від-
Систематичне і послідовне використання МЖ в ху- чуття і викликати різноманітні зорові, звукові і такти-
дожньому тексті можна спостерігати вже в творах льні образи, оскільки за законом синестезії образ,
письменників початку XIX сторіччя, в період розвит- збуджуючи одні почуття, тягне за собою непряму
ку романтизму і реалізму. Значно збагачується репер- асоціативну участь інших, а це, як наслідок, дозволяє
туар мовленнєвих жанрів, що вже відносяться до різ- мати цілісну уяву про зображуємий предмет або яви-
них сфер людської діяльності. Це пояснюється знач- ще.
ними змінами що відбуваються у французькому сус- Уводитись в текст МЖ можуть непрямим засобом
пільстві а саме – соціальні революції, розвиток капі- (шляхом переказу), частково, або повністю, з пору-
талізму і пов’язаний з ним розвиток економічних шенням або з збереженням притаманної їм форми.
відносин, торгівлі та реклами, науково-технічний Важливу роль при цьому відіграють типографічні
прогрес та підвищення ролі преси. В лінгвістичній засоби. Дуже часто письменники використовують
структурі проаналізованих нами романів цього періо- курсив, великі літери тощо, щоб відокремити МЖ від
ду це знайшло свій прояв у використанні письменни- загального тексту. В результаті аналізу ми визначили
ками мовленнєвих жанрів, що представляють різно- такі форми присутності МЖ в романі як
манітні сфери діяльності людей. В мовленнєвій партії 1) потенційна: маються на увазі випадки, коли МЖ
персонажів ми знаходимо ділові домовленості, підра- не є присутнім у тексті, а лише згадується, на нього
хунки, розрахунки по векселям, прогнозування торгі- робиться посилання, або натяк;
вельних операцій, комерційні угоди, рекламні про- 2) часткова: непряма форма передачі змісту, циту-
спекти та таке інше. Сферу судочинства представля- вання або імбрікація;
ють судовий процес, звинувачення, допити, вироки 3) змішана: випадки коли частина МЖ цитується, а
тощо. Сфера військового мовлення представлена МЖ частина переказується;
військової справи (укази, ультиматуми, доповіді, вій- 4) ідентичне відтворення: повне відтворення МЖ з
ськові рапорти, мандати, військові команди). Соціа- усіма його формальними та змістовними особливос-
льно-політичну сферу відображають політичні диску- тями. Цікавими є приклади, коли текст МЖ передано
сії, протоколи політичних зібрань, газетні статті тощо. майже фотографічно з повним збереженням типогра-
Письменники орієнтуються також на наукове відо- фії або зі вставленими малюнками.
браження дійсності, що знаходить свій пряв у своєрі- Ми розглядаємо також як комплексне надання МЖ
дному синтезі художності і науковості. Принцип нау- випадки присутності « жанр в жанрі », або перехре-
ковості виявляється в документальності романів, що щення жанрів. Для нас найбільш цікавими є ті випад-
базуються на вивченні фактів життя і на адекватному ки, коли повністю ідентично переданий текст є само-
його відображенні на сторінках творів. стійним текстом в структурі художнього твору і являє
У XX сторіччі французьки романісти знову повер- собою об’єкт реальної дійсності, перенесеної на сто-
таються до певних МЖ що дають зовнішню форму рінки роману. Щодо присутності МЖ в композицій-
твору: роман-репортаж, роман-щоденник. Але на но-мовленнєвій системі художнього твору, то ми
відміну від XVIII сторіччя це значно більш ускладнені можемо констатувати наявність МЖ як в мовленнєвій
та поліморфні структури. Цікавим є той факт, що партії автора в розповіданні, описі та роздумах. (автор
присутність МЖ в тексті твору дає поштовх для роз- може супроводжувати МЖ коментарем, в якому він
витку розповідання і відіграють значну роль в генези- надає інформацію щодо екстралінгвістичних чинників
сі мовленнєвої структури роману. В романах цього МЖ (почерк, інтонація тощо), його прагматичного
періоду ми спостерігаємо таке явище як персоналіза- навантаження або сприйняття його героєм) так і в
ція мовлення героїв твору. Часто письменники дося- мовленнєвій партії персонажів (інколи навіть з відо-
гають цього через використання типових висловлю- браженням процесу створення МЖ)
вань, що стають немов би « візитною карткою » пер- Нами були виявлені також випадки коли МЖ, які
сонажу. Особливо це притаманно для героїв В Пошу- насправді не існують в умовній дійсності твору, були
ках втраченого часу Марселя Пруста. Зміни, що ста- вигадані героями для створення певної ситуації, щоб
лися в реальному житті завдяки науково-технічному дізнатися про думки і наміри інших персонажів.
прогресу, зумовили появу в тексті твору таких МЖ як Мовленнєві жанри відчувають певні трансформації
телефонна розмова, радіопередачі тощо. В романах в структурі художнього тексту. Семантичні трансфо-
цього періоду ми спостерігаємо не тільки значне зба- рмації є наслідком порушення форми МЖ в випадках
гачення видів мовленнєвих жанрів, але й істотні ново- його часткової присутності на сторінках твору. Одним
введення в підході їх до використання та введення в з різновидів трансформацій є протиріччя форми та
структуру художнього тексту. Використання автора- змісту МЖ, що часто має своє функціональне наван-
ми МЖ виходить на якісно новий психологічно- таження.
асоціативний рівень, пов’язаний з врахуванням зако- Трансформації МЖ можуть також проявлятись по
нів психології і психофізіології. Письменники вда- трьом визначеним нами групам факторів:
29
Фактори що схематично належать до групи, яка за рахунок протиріччя між дотриманням форми МЖ
стосуються характеристики співрозмовників та відно- (лікарський рецепт) та невідповідністю його змісту.
син між ними можуть набувати таких трансформацій На відміну від перших двох типів романів (реаліс-
як: тичного та сатиричного напрямків) в романах третьо-
1) розширення кола комунікантів; го типу акцент робиться не на зв’язку з реальністю, а
2) порушення мовленнєвих регістрів. на запереченні її. Це притаманно для “нового” фран-
Трансформації, що мають відношення до групи фа- цузького роману, або анти-роману: не сприймаючи
кторів, пов’язаних з метою комунікації, або що мають реальність, автор або уникає цієї реальності і перено-
зв’язок з певною сферою діяльності: сить центр ваги на внутрішній світ героїв, або вира-
1) набуття нових прагматичних функцій; жає своє негативне ставлення до дійсності, зображу-
2) невідповідність професійному статусу. ючи на сторінках роману світ абсурду та непорозу-
До трансформацій, пов’язаних з третьою групою міння. МЖ можуть відігравати при цьому чи не най-
факторів щодо умови комунікації належать: першу роль. Так у романі Бориса Віана Шумовиння
1) порушення часово-просторових характеристик; днів. Відчуття абсурдності у читача виникає не стіль-
2) невідповідність використання письмових чи ус- ки від порушень законів матеріального світу, скільки
них форм. від систематичного відхилення від норм мовлення.
Як правило, трансформації МЖ тісно пов’язані з Тут ми зіткаємось іще з однією можливістю, яку на-
функціями МЖ в тексті роману. дає введення автором МЖ –стратифікація та поглиб-
За нашою гіпотезою, МЖ, вставлені в структуру лення умовної дійсності художнього твору.
художнього тексту, можуть відігравати суттєву, якщо Різні МЖ можуть створювати ефект багатоплано-
не основну роль, у методі відображення автором дійс- вості та наявності декількох рівнів у художньому
ності а для читача є іноді показником ставлення пи- просторі. Досить часто в текстах роману присутні
сьменника до самої дійсності. МЖ можна порівняти з побутові діалоги, чи інші МЖ, що не мають сюжетної
призмою, через яку автор відтворює реальний світ в навантаженості, але є фоном для основної дії, відті-
своєму творі. Умовно ми можемо виділити три типи няють її, а іноді слугують явним контрастом для неї,
відображення дійсності у романі: реалістичний, кри- як у вже ставшому класичному прикладі з роману
тичний та сюрреалістичний. Французький роман реа- Флобера Мадам Боварі, коли посвідчення в коханні
лістичного напрямку, який тяжіє до якнайбільш прав- Родольфа Еммі відбувається на фоні офіційних висту-
доподібного відображення дійсності, характеризуєть- пів на ярмарку та вручення нагород за найкращі по-
ся значним розширенням репертуару вставних мов- роди у тваринництві.
леннєвих жанрів В текстах романів Оноре де Бальза- Нами були виділені таки види стратифікацій побу-
ка, Стендаля, Гюстава Флобера, Ерве Базена та ін. все дованих на протиставленні:
частіше зустрічаються такі мовленнєві жанри як юри- 1) приватного/суспільного;
дичні документи, зразки рекламних проспектів, нау- 2) особистого/професійного;
кові та історичні довідки, уривки з газетних статей та 3) зовнішнього/внутрішнього.
радіопередач, виступів політичних лідерів тощо. Ба- Ще один з типів стратифікації, в якому значну роль
гато з цих МЖ мають автентичний характер. Викори- відіграють МЖ, є розподіл часового простору роману
стовуючи їх в мовленнєво-композиційній структурі на минуле, сучасне і майбутнє. Так певний МЖ (ху-
твору, автор намагається створити у читача враження дожній твір, пісня, записка тощо) може асоціюватись
правдоподібності та документальності зображуємих у персонажа з конкретним періодом його життя і по-
подій. вертати його в думках у цей період. Такий МЖ, як
На думку Ю. Лотмана, будь-який текст, вставлений лист, може пов’язувати одночасно минуле, сучасне і
в художній твір (особливо якщо це текст документа- майбутнє: спрямований завжди в майбутнє, в момент
льний і виступає як реалія, запозичена з зовнішнього написання він є безпосереднім відбитком сучасного
світу) вже створює певну опозицію реальне/умовне, стану, а в момент отримання адресатом він є уже фак-
при якій « вставний » текст сприймається як текст, а том минулого. МЖ, присутні у мовленнєвій структурі
оточуючий його простір сприймається читачем як « твору, можуть надавати також можливість часово-
реальність » [7]. просторових трансформацій в умовній дійсності ро-
Романи сатиричного характеру, завданням яких є ману. Так, наприклад, в романі О. де Бальзака Євгенія
критика зображуємих сторін дійсності, теж не втра- Гранде один той самий лист з’єднує момент написан-
чають тісного зв’язку з реальністю. Більш того, відо- ня листа Шарлем з моментом його читання Євгенією:
бражені в них явища та події повинні бути впізнава- В відносинах автор – текст – читач ми виділяємо
ємими читачем. МЖ в романах цього типу виконують план автора і план читача. Так для автора дуже важно
подвійну роль. По-перше, це референційна функція: володіти певними МЖ. Це пояснює той факт, що
МЖ можуть асоціюватись в свідомості читача з пев- часто створенню роману передує велика робота по
ними подіями та сферами життя. Так, наприклад, в збиранню фактів, документів, різних нотаток, МЖ,
романі Анатоля Франса Острів пінгвінів сфера релігії що слугують підготовчим матеріалом для написання
представлена такими МЖ як проповідь, богословські твору і часто лягають в основу його сюжету. Ще один
диспути, біблейські сюжети тощо. По-друге, ефект фактор, що вивчається нами, є вплив індивідуального
комічності та бурлеску, що є основними засобами стилю автора на МЖ, що відтворені у романі. Для
сатири, створюється в романі саме через свідоме по- автора важно також враховувати мовленнєву компе-
рушення законів МЖ. Так, наприклад, у романі Мо- тенцію та репертуар мовленнєвих жанрів, якими во-
теск’є Персидські листи комічний ефект створюється лодіє читач.
30
Щодо читача, то МЖ слугують для нього джерелом стерігаємо ускладнення функції МЖ в художньому
інформації різного роду: тесті (дуже часто вони несуть подвійне або потрійне
1) інформацію про події, що відбулися; навантаження) а також форм присутності (для XX
(Вони можуть виконувати функції оповіді чи опи- сторіччя характерна комплексна форма введення МЖ
су) у текст).
2) характеристику персонажів; (Так, використання 2. МЖ використовуються письменниками не тільки
в мовленні вторинних МЖ – цитат з художніх творів для відтворення явищ реальної дійсності та створення
свідчить про освіченість та начитаність персонажів. ефекту правдоподібності, але й являються важливим
МЖ можуть також слугувати розкриттю психології засобом передачі експліцитної та імпліцитної інфор-
персонажу давати більш повну і глибоку його харак- мації, й також відіграють значну роль у активізуванні
теристику. уваги читача. Вони допомагають створити глибинні,
3) про стосунки між героями твору. багаторівневі структури в тексті роману.
Значну роль при цьому відіграє семіотичний харак- 3. Важливою особливістю МЖ (особливо це при-
тер МЖ та діалогічні зв’язки, що виникають між ни- таманно письмовим МЖ) є його подвійна природа –
ми. можливість фігурувати в романі одночасно як текст і
Висновки. Основні результати дослідження місця як об’єкт матеріальної дійсності.
та ролі мовленнєвих жанрів в текстах французьких 4. МЖ виконують також важливі внутрішні функції
романів XVIII – XX ст. полягають у наступному: у сюжетному просторі роману
1. Репертуар мовленнєвих жанрів, присутніх у тво- 5. В тексті роману МЖ можуть зазнавати значних
рах французьких романів постійно збагачується на трансформацій, зумовлених або зумовлених впливом
протязі XVIII-XX сторічь. У XVIII сторіччі вони слу- контексту або їх функціональними навантаженням.
гують моделлю для побудови структури твору; у XІX Нами були накреслені лише основні напрямки дос-
сторіччі в тексті французького роману представлені лідження МЖ в структурі художнього тексту. Постій-
МЖ, що відносяться майже до всіх сфер мовленнєвої на поява нових МЖ, пов’язаних з розвитком сфери
діяльності; у XX сторіччі ми знову констатуємо звер- віртуальної комунікації, та нові підходи до літератур-
нення французьких письменників до МЖ як моделі ного тексту зумовлюють перспективи подальшого
побудови роману, але вже на більш високому якісно- вивчення цієї проблеми.
му та кількісному рівні. У XX сторіччі ми також спо-
1. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: Искус- 5. Wittgenstein, L. Philosophical Investigations, New York:
ство, 1979. 423 с. Macmillian Publishing,1968. 250 c
2. Austin J. How to Do Things With Words. Cambridge Univer- 6. Lepetiuk I. G. La présentation schématique du genre du dis-
sity Press, 1962. 176 с. cours// Actes du colloque des jeunes chercheurs
3. Searle J. Speech Acts. Cambridge University Press, 1969. 202 (CJLNQGEC). Université Paul Valéry Montpellier III, 2000.
с. P. 209-216.
4. Foucault, M. L’archéologie du savoir. Paris: Gallimard, 1969. 7. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. М.: Гнозис; «Прогресс»,
257 p. 1992. 272 с.
REFERENCES
1. Bakhtin М. М. Esthetic of speech creation . М.: Iskusstvo, 7. Lotman Y.М. Culture and explosion. М.: Gnozis «Progress»,
1979. 423 с. 1992. 272 с.
The plays and role of speech genres in the structure of French novel of XVIII-XX s.
I. G. Lepetiuk
Abstract. The research is based on the M. Bakhtin’s theory of speech genres, according to which speech communication, including
artistic communication, is realized through a variety of genres of speech. The artistic text is considered as a secondary speech genre,
which arises in the conditions of cultural communication and in the process of its formation absorbs a variety of primary genres. The
article presents the results of investigation of the plays and role of speech genres in the structure of French novel of XVIII-XX s. It
examines the evolution of this process, different forms of the presence of a great variety of speech genres in the novel as well as their
functions.
Keywords: discourse, speech genre, artistic communication, French novel, secondary speech genre, primary genre.
31
Hashtagging as a communication strategy

V. Orlova
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
Corresponding author. E-mail: velena_1@ukr.net

Abstract. The article considers the notion of hastagging in the paradigm of computer-mediated communication. The author refers to
general classification of communication strategies to specify communicative role of hashtagging on social networking websites, i.e.
Facebook, Instagram, and Twitter. It is defined that users employ I-strategy for self-portraying and attracting attention to their per-
sonal profiles, You-strategy for establishing contact with the audience, and We-strategy for creating sense of community.
Keywords: communication strategy, hashtag, Internet, social networking.
Rapid development of technologies stimulates further messages is seen as a communicative move that has spe-
enhancement of social media communication. In 2004, a cific intention, consequently hashtagging is regarded
new social networking service Facebook was launched. It within communication strategy paradigm.
has become one of the most popular social networks with The research includes such methods as deduction, gen-
more than 2.27 billion active users in 2018 [2]. eralisation, quantitative analysis, content analysis.
The launch of microblogging service Twitter in 2006 To increase the visibility of the posted content social
became another milestone in development of social net- networking users add specific keywords (hashtags) to the
working. Twitter allowed its users to interact with mes- verbal part of their messages. A hashtag is a type of
sages, known as “tweets” that were originally restricted to metadata tag used on social networks, allowing users to
140 characters. In 2017 the number of permitted charac- apply dynamic, user-generated tagging which makes it
ters in one message was doubled. By the end of 2018 this possible for others to easily find messages on a specific
social networking service counted 336 million active topic or with a particular content. A hashtag is composed
users worldwide [13]. of two obligatory parts: a pond sign (#) and verbal mes-
Both social networking services allowed their users to sage (a key word or a phrase). At first, the pond sign was
share text messages along with visual content (by attach- introduced in Internet relay chat networks in 1988 to label
ing pictures, photo and video files). Originally, the struc- groups and topics [6]. In 2007 one of the Twitter users
tural organisation of Facebook posts and Twitter tweets suggested using the pond sign to tag topics on the mi-
presupposed that visual content had a complementary croblog [9]. The use of the hashtag was aimed at fostering
nature, i.e. users shared news containing text or texts and the navigation through the microblog in search of relevant
visual materials, but nowadays it is allowed to post mes- content. In other words, hashtag on Twitter is seen as a
sages containing merely visual component. way of categorizing messages according to their relevance
Next step in the expansion of social networking was from the users’ perspective. In 2009, Twitter began to
the introduction of photo and video-sharing networking hyperlink all hashtags in tweets to Twitter search results
service Instagram in 2010 that by the end of 2018 had 1 for the hashtagged word and in a year the microblogging
billion active users [7]. The main distinguishing feature of service introduced “Trending Topics” section that dis-
this service is the obligatory character of visual compo- plays hashtags that are rapidly becoming popular. There-
nent. Users are allowed to upload pictures or video files fore, Twitter users become aware that the most popular
while text remains optional. topics in the USA on 28.01.2019 were #MondayMotiva-
Though social networking services Facebook, Twitter, tion (with 134 thousand tweets), #MondayMorning (25
and Instagram differ in their organisational structure and thousand tweets), #MakeMomHappyIn3Words (4 thou-
message design, some specific features can be listed as sand tweets). These Trending Topics continuously change
common. The primary function of communicating via and vary for different regions, as a result such structural
these services is to share content with other users and get organization complies with the up-to-dateness principle of
feedback from them. Communication via Facebook, Twit- computer-mediated communication.
ter, and Instagram presupposes both verbal and non- The growing popularity of hashtags has led to the ex-
verbal reaction from communicants. Verbal feedback is tension of these key words beyond the Internet domain.
formed with comments typed under the message shared Advertisers started displaying hashtags on screen to create
by the sender. Non-verbal feedback in social networking brand awareness, increase the visibility of content, gain
is associated with the reaction in form of sharing (retweet- new audience, boost shares and likes, and to get audience
ing) or liking the posted message. The success of commu- involved. As a result, users of social networking services
nication process in this environment is assessed according started posting messages containing slogan-like hashtags
to the number of reactions to the message. From this per- that are associated with recognizable brands, e.g. #De-
spective users strive to get more followers and attract clareYourStyle (Forever 21), #DoUsAFlavour (Lay’s),
their attention to the posted items. #ShareACoke (Coca-Cola), #WorthSaying (L’Oréal Par-
The aim of this article is to consider hastagging as a is). On the one hand, these hashtags launch social cam-
specific feature of computer-mediated communication, paigns as in #WorthSaying (women are encouraged to
i.e. interaction on such social networking websites as talk about something that matters to them), and show that
Facebook, Intagram, and Twitter. Adding hashtags to companies care about customers’ feelings and are eager to
32
get feedback (as in #DoUsAFlavour, Lay’s askes custom- ally, this message is similar to the previous one, but un-
ers to vote for their favourite flavour), but on the other like the former, the visual part is a short video and the
hand, it is one more way to advertise brand (#WorthSay- verbal part contains mere list of hashtags. In this case, the
ing correlates with the brand’s tagline “Because you are message the author tries to deliver is encoded in key
worth it”). The major anticipated effect of using hashtags words. In other words, the author encoded the message
in advertising is starting discussion via social media. expressing the author’s desire to take part in weekend
The fact that hashtags have become an inseparable part hashtag project and for this purpose a video inspired by
of Internet communication is recorded by Oxford English Frida Kahlo’s paintings, where pixel effect was applied,
Dictionary as this neologism was included in the diction- was created. Consequently, the author uses hashtags as a
ary in 2014. A hashtag is defined as “A word or phrase means of complying with the least effort principle.
preceded by a hash sign (#), used on social media web-
sites and applications, especially Twitter, to identify mes-
sages on a specific topic” [8].
From the linguistic point of view, a hashtag is defined
as a word or a phrase used with the purpose of classifying
or categorizing messages on social networking websites
[8]. Another approach considers hashtags as specific
syntactic units on social networks [4]. The nature of
online communication presupposes the necessity to short-
Pic. 1 Pic. 2
en texts due to formal (symbol limit on Twitter) and in-
formal (specific character of short text perception) factors.
Adding precise key words to the message, addressers help
their potential addressees navigate through the endless
flow of information on the websites.
We adhere to the idea that hashtags refer to specific
features of social networking syntax due to the emerged
possibility to hyperlink key words. For example, Insta-
gram account launches weekend hashtag projects (short- Pic. 3 Pic. 4
ened to WHP) and one of the most recent in January 2019
was #WHPinspiredby. In the course of this challenge Is it important to note that hashtags may go beyond the
Instagram users are suggested to modernize classic paint- social networking service they originated from. The above
ings, stage a photo, and upload it with the hashtag mentioned hashtag was introduced by Instagram, but
#WHPinspiredby to submit visuals to the project. All messages containing it may be easily traced on Facebook
Instagram users can click on this hashtag or type the key and Twitter. For example, a Facebook user Matt Crump
word in a search field to get access to all posts containing posted on his timeline: “I fell in love with color the mo-
this hashtag in the text part of a post. Search result on ment my high school art teacher played the #YellowSub-
Instagram shows 8558 entries containing #WHPin- marine. I was transfixed by its bursting psychedelic hues
spiredby hashtag. As an example, we can consider one of for 90 spellbinding minutes, and my brain has been filled
the messages with this hashtag posted by an Instagram with rainbows ever since 🌈 #WHPinspiredby
user colorcompanion: (Pic. 1)“@witenry Good Morning! @thebeatles (Pic. 3)” [15]. The fact that one and the same
☕ Use #colorcompanion for features #candyminimal key word is used on various social networking websites
#thecolorshift #bhgcolor #colormehappy #popyacolour proves the ability of hashtags to arrange endless hyper-
#huntgramcolor #simplethingsmadebeautiful #modernart texts.
#contemporaryart #dsrainbow #dscollections #craft- Considering specific features of social media and gen-
therainbow #psimadethis #acolorstory #abmcrafty #color- eral principles of computer-mediated communication we
ventures #ihavethisthingwithcolor #whpinspiredby can arrive at the conclusion that the main reason for social
#pocket_colors #ilovecolor #colormehappy #pantone networking is sharing content for further feedback from
#candyminimal #raw_colours #dscolor #happycolors the audience. Taking into account this communicative aim
[16]. we can study communication strategies used by commu-
This message consists of two parts: an obligatory visu- nicants in social networking environment to reach set
al content (a photogtaph), and an optional verbal message. goals.
The latter can be further subdivided into two parts: coher- In linguistics, communication strategy is associated
ent message and a list of hashtags added as an after- with problem-solving in the course of interaction. It is
thought. This example illustrates an overuse of hashtags, a used by an individual to overcome the crisis which occurs
lot of which contain lexemes “color” and “art”. An exces- when language structures are inadequate to convey the
sive hashtagging (the author of the message included 27 individual’s thought [12, p. 195]. Communication strate-
hashtags in the post) is associated with the author’s inten- gies are defined as potentially conscious plans for solving
tion to reach vast audience and attract attention of as what to an individual presents itself as a problem in reach-
many followers as possible. ing a particular communicative goal [3, p. 36]. These are
One more entry containing #WHPinspiredby hashtag strategies which a language user employs in order to
was posted by helenbreznik: (Pic. 2) “#whpinspiredby achieve his intended meaning on becoming aware of
#fridakahlo #paints #fridakahloinspired #madewithdefekt problems arising during the planning phase of an utter-
#modern #interpretation #flowing #pixles” [16]. Structur- ance due to his own linguistic shortcomings [10, p. 72].
33
According to the given definitions, communication Users can demonstrate their brand loyalty not only by
strategies arise as mental plans aimed at achieving intend- posting pictures with outfits and leaving positive com-
ed goals, but the scholars do not consider interlocutor’s ments, but also by just posting messages with the hashtag.
engagement in problem-solving activity. In contrast to the Thus, it can be assumed that hashtags in corporate social
above mentioned view, Tarone states that communication networking are used in compliance with We-strategy.
strategy is a mutual attempt of two interlocutors to agree Generally, hashtags are used by companies to trace their
on a meaning in situations where requisite meaning struc- followers, receive feedback from them, and to expand
tures do not seem to be shared [12, p. 65]. their audience.
In East European tradition, communication strategy is Some brands launch hashtagging campaigns that are
defined as a speech behaviour arrangement in accordance seen as an implementation of You-strategy. For example,
with the general communicant’s plan and intention [1, p. Lay’s asked their followers to share their experience and
89]; as a general plan of speech behaviour (a set of comment on their favourite chip taste, using hashtag
planned speech acts) aimed at achieving final communi- #DoUsAFlavour. This campaign was aimed at receiving
cative goal [11, p. 6]. According to Issers, communication feedback, the company showed their interest in custom-
strategy is an overarching goal [5, p. 52] – it is a set of ers’ opinion with the marketing purpose. Lay’s initiated
speech acts intended at achieving communication goal. discussion by adhering to You-strategy:
Due to specific features of analysed communicative R: “Midday snack fun with the team. @LaysCanada
environment, general communicative goal, and absence of #DoUsAFlavor #DoUsAFlavour #yumm #chips #snack”
exhaustive classification, we adhere to the classification [17];
suggested by the Russian linguist Baoyan U [14]. We Southern Biscuits & Gravy: “How cute is my Mom?!
distinguish I-strategy (self-portraying and creating virtual She got the last few bags of Southern Biscuits and Gravy
identity), You-strategy (initiating interaction) and We- at the Wal-Mart in Lawrenceburg, TN (near where my
strategy (integrating, building sense of community). family is from)! She was telling everyone who would
Self-portraying on social networking websites is listen! 😉 I love you Mom!! #Lays #DoUsAFlavor
achieved trough sharing both verbal and visual content. #VoteBiscuits #Nonnie” [15];
Users may upload profile pictures, post messages with mkinstlinger: “Hey @lays our taste test is underway.
their photographs, write messages revealing their feelings, #dousaflavor” [16].
preferences, or attitudes. On the one hand, this brand asks its followers to do a
You-strategy reveals communicants’ readiness for in- favour and help them find new flavour solutions. In this
teraction. As it has already been mentioned, the main way Lay’s initiated communication by indirect address to
purpose of communication on social networking services their followers. But on the other hand, the launch of this
is getting feedback from the audience. Users employ campaign should also be considered as an implementation
different verbal tactics to trigger a conversation (such as of We-strategy, as social networking users become in-
greeting with real or potential addressees, asking ques- volved in marketing process and help company expand its
tions, saying farewells, expressing wishes, making com- business. Respectively, this communicative move helps to
pliments and so on). build the sense of community.
We-strategy is associated with building up a sense of Some hashtags added to the message are aimed at im-
community. On the one hand, users of a particular social plementation of I-strategy. Communicants make use of
network are considered to be a separate social group. On the strategy to attract attention to their posts. For example,
the other hand, there exists additional subdivision of these #10YearChallenge has been launched as a social network-
social groups into smaller ones according to their inter- ing campaign that is based on a simple premise – users
ests. By following different accounts users refer them- need to upload photos of themselves 10 years ago com-
selves to smaller social units within one big group. pared with their photos these days to see the difference.
Various brands resort to community-building strategy By adding hashtag #10YearChallenge to the messages,
with the help of hashtags. For example, an American fast users demonstrate their wish to attract attention to their
fashion retailer Forever 21 launched a contest on Insta- personal profiles on social networking services, to be in
gram in 2013. Though the competition came to an end, trend, and to show that they are in trend. The search en-
brand’s devotees are still posting messages with the gine on Instagram reveals more than 4 million posts con-
hashtag #DeclareYourStyle that now is strongly associat- taining this hashtag. As it has been mentioned, posts con-
ed with the brand on different social networking websites. taining a hashtag are organized as a hypertext within a
For example, particular social networking service. Therefore, users
ngvyenxo: “(Pic. 4) My first and last time wearing might either click a hashtag, or type it in a search field to
these culottes. Popped the stitching right after this photo get access to all posts dealing with the issue. The other
was taken. 😩🤦🤦♀️ Culottes: @bcbgeneration // Bodysuit popular hashtags on social networking hashtags represent-
and heels: @forever21 #fashiondiaries #ootdmagazine ing I-strategy are #Me (387 million entries on Instagram),
#ootdshare #fashifeen #fashionfury #myff #ootd #justper- #My (84 million entries on Instagram), #MyLove (57
foutfits #fashionaddictx0 #fashionfly #fashionlivesonootd million entries on Instagram), #Journey (16 million en-
#ootdfash #queenoutfits #declareyourstyle #F21xMe tries on Instagram).
#bcbgeneration #upsideofflorida” [16]; As a conclusion it should be stated that hashtags have
Miss Jones: “I love @Forever21... It is my new favor- become an indivisible part of communication via social
ite place to shop for ANY occasion! #DeclareYourStyle” networking with the main function to structure and ar-
[17]. range posted information according to thematic rubrics
within one social networking service. Hashtagging facili-
34
tates both information search and the flow of communica- trend, to attract more users to their personal profile, or to
tion. Communicants intentionally add hashtags to their create the sense of community. To fulfill these intentions
messages to attract attention to their posts, to stay in users employ hashtags within I-, You-, or We-strategy.
REFERENCES
1. Borisova, I.N. Discursive strategies in spoken dialogue // The new-way-for-tweets-cultural-
Russian informal speech as a feature of urban culture / Ed. by studies.html?_r=1&pagewanted=all
T.V. Matveeva. – Yekaterinburg: Ural federal university, 10. Poulisse, N. On the use of compensatory strategies in second
1996. – P. 21-48. language performance / Nanda Poulisse, Theo Bongaerts and
2. Facebook: number of monthly active users worldwide 2008- Eric Kellerman // Interlanguage Studies Bulletin. – 1984. -
2018 // Number of monthly active Facebook users worldwide Vol. 8, No. 1. – P. 70-105.
as of 4th quarter 2018 (in millions) // The statistics portal 11. Skovorodnikov, A. P. On the necessity of differentiating
[Web resource]: notions “rhetoric device”, “stylistic figure”, “rpeech tactics”,
https://www.statista.com/statistics/264810/number-of- and “speech genre” in terminological lexicography // Rheto-
monthly-active-facebook-users-worldwide/ rics ↔ Linguistics: Collected papers. – Smolensk, 2004. – Is-
3. Faerch, C., & Kasper, G. (1983a). Strategies in Interlanguage sue 5. – P. 5-12.
Communication. - London: Longman, 1983. – 248 p. 12. Tarone, E. Conscious Communication Strategies in interlan-
4. How social media is changing language [Web resource]: guage. In H.D.Brown et al. (Eds.) On TESOL 1977. Wash-
http://blog.oxforddictionaries.com/2014/06/social-media- ington: TESOL, 1977. – P. 194-203.
changing-language/ 13. Twitter: number of monthly active U.S. users 2010-2018 //
5. Issers, O.S. Communication strategies and tactics in the Rus- Number of monthly active Twitter users in the United States
sian speech. – 5th edition. – Moscow.: URSS, 2008. – 284 p. from 1st quarter 2010 to 3rd quarter 2018 (in millions) // The
6. Kalt, C. Internet Relay Chat: Channel Management. - 2000 statistics portal [Web resource]:
[Web resource]: https://tools.ietf.org/html/rfc2811 https://www.statista.com/statistics/274564/monthly-active-
7. Number of monthly active Instagram users 2013-2018 // twitter-users-in-the-united-states/
Number of monthly active Instagram users from January 14. U, B. Communicative strategies and tactics and language
2013 to June 2018 (in millions) // The statistics portal [Web means of their implementation in Russian informal interper-
resource]: https://www.statista.com/statistics/253577/number- sonal debate: based on blogs: Thesis for Scholarly Degree in
of-monthly-active-instagram-users/ Philology: 10.02.01. – the Russian language. – Moscow.,
8. Oxford Dictionaries [Web resource]: 2008. – 232 p.
https://en.oxforddictionaries.com/definition/hashtag 15. Facebook [Web resource]: http://www.facebook.com/
9. Parker, A. Twitter’s Secret Handshake // The New York 16. Instagram [Web resource]: http://www.instagram.com/
Times. – 10.06.2011 [Web resource]: 17. Twitter [Web resource]: http://www.twitter.com/
https://www.nytimes.com/2011/06/12/fashion/hashtags-a-
ЛИТЕРАТУРА
1. Борисова И.Н. Дискурсивные стратегии в разговорном фигура», «речевая тактика» и «речевой жанр» в практике
диалоге // Русская разговорная речь как явление город- терминологической лексикографии // Риторика ↔ Линг-
ской культуры / Под ред. Т.В. Матвеевой. – Екатерин- вистика: Сб. статей. – Смоленск, 2004. – Вып. 5. – С. 5-
бург: Урал. гос. ун-т, 1996. – С. 21-48. 12.
2. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики рус- 4. У Б. Коммуникативные стратегии и тактики и языковые
ской речи. — 5-е изд. — М.: URSS : ЛКИ, 2008. — 284 с. средства их реализации в русскоязычной неформальной
3. Сковородников А.П. О необходимости разграничения межличностной дискуссии: на материале Интернет-
понятий «риторический приём», «стилистическая дневников: диссертация ... кандидата филологических
наук: 10.02.01 – русский язык. – М., 2008. – 232 с.
35
Поетикальна парадигма новел О. Генрі

«Пурпурова сукня» та «Дари волхвів»
Н. Л. Павлюк, Н. В. Яремчук
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» Україна, м. Одеса
Corresponding author. E-mail: pavlyuknadya@gmail.com; nattalli30@yahoo.com

Анотація. У статті досліджуються поетикальні особливості новелістики О. Генрі на матеріалі творів «Пурпурова сукня» та
«Дари волхвів». З’ясовано, що мова новел автора насичена різноманітними художніми засобами у поєднанні з суто амери-
канською лексикою; для творів характерний гумор та влучна іронія, які письменник майстерно використовує, орієнтуючись
на гуманістичні настрої новел. Проаналізовані художні засоби творів митця – іронія, порівняння, кольористика і тавтологія
– відіграють важливу роль емоційного інтонування новел О. Генрі «Пурпурова сукня» та «Дари волхвів» та формують ори-
гінальний авторський художній стиль.
Ключові слова: американська новела, поетика, іронія, тавтологія, порівняння, кольористика.
В історії американської літератури середини XIX поча письменника, над якою він невпинно працював. До-
тку XX століття О. Генрі посідає особливе місце. Він мінантними факторами формування специфічного
випрацював свій унікальний новелістичний стиль, мовлення новел О. Генрі стали: шаблонна мова аме-
сповнений артистичності та виняткового поєднання риканських розповідей у журналах та газетах, подвій-
критичного реалізму з глибоким гуманізмом. Його на орієнтованість як на масового, так і на елітарного
твори досі не втрачають своєї актуальності, а худож- читача, особливе мовне чуття автора, що було випра-
ній стиль розглядається як взірець американської цьовано багаторічним читанням словників: «Основ-
новелістики. Розмаїття художніх засобів та їх майсте- ной принцип – изгнание стилистических шаблонов,
рне використання підносять творчість О. Генрі на борьба с «литературщиной», с гладким «средним»
якісно новий рівень, привертаючи увагу не тільки стилем, ирония над «высоким» стилем. Отсюда –
читачів, але й дослідників. Так, літературна спадщина широкое пользование жаргоном в новеллах (slang),
митця була об’єктом дослідження таких літературоз- подчеркнутое игнорирование «литературности» [1,
навців, як Б. Ейхенбаум, В. Богословський, Д. Ждано- 280]. На жаль, перекладені тексти значною мірою
ва, В. Олєнєва тощо. У їхніх працях увага зосередже- позбавлені таких особливостей, але все ж дають зага-
на на аналізі мовних засобів та жанрових особливос- льне уявлення про мову оригіналу. Так, у новелі «Пу-
тей новелістики письменника. рпурова сукня» привертає увагу фраза: «– Я так
З-поміж великої кількості творів О. Генрі привер- настроилась, что будет пурпурное, – сказала Мэйда, –
тають увагу новели «Пурпурова сукня» та «Дари вол- раз его нет, лучше я совсем не пойду. Не беспокойся
хвів», у яких автор порушує «онтологічні проблеми» обо мне. Беги, а то опоздаешь.
та розмірковує над «метафізикою людського існуван- Тебе очень к лицу красное» [2, 306]. Як бачимо,
ня» [6, 203]. Тож, актуальність дослідження зумовле- мова героїні далеко не літературна, адже автор нама-
на тим, що комплексний аналіз художніх засобів, які гається передати всю автентичність спілкування того-
використовує О. Генрі у новелах «Пурпурова сукня» часного американського населення.
та «Дари волхвів», є одним із найважливіших аспек- Варто зауважити, що питання мови персонажів по-
тів, який сприяє глибшому усвідомленню змісту тво- всякчас цікавило письменника. Так, його авторству
рів та відповідно їхньому максимально коректному належить своєрідний трактат «Теорія і практика», в
сприйняттю. якому мова йде про те, як повинні говорити протаго-
Мета статті – дослідження поетикальної парадигми ністи в моменти певних душевних потрясінь. Дослід-
новелістики О. Генрі на матеріалі новел «Пурпурова ниця Д. А. Жданова з цього приводу зазначає: «Изощ-
сукня» та «Дари волхвів». ренный тропированный язык действительно является
Варто зазначити, що розвиток творчості американ- первой отличительной особенностью произведений О.
ського письменника та піднесення жанру новели при- Генри. Анекдотическое ядро, составляющее основу
пали на один і той самий період – середину XIX- любого рассказа, может «вырасти» до новеллы раз-
початок XX століття, що дозволяє проводити паралелі ными путями, в том числе: через усложнение компо-
між історичним розвитком американського суспільст- зиции, драматизацию сюжета или ввод нескольких
ва та його зображенням у новелах О. Генрі. У творах сюжетных линий (путь Фицджеральда), через психо-
«Пурпурова сукня» та «Дари волхвів» автор зображує логизм (путь Джеймса), через символизацию и созда-
розмаїте буденне життя американського населення з ние подтекста (путь Хемингуэя). О. Генри выбира-
усіма його труднощами, неприємними несподіванка- ет путь усложнения языка: максимально избавляя
ми та випробуваннями долі. сюжет от внефабульных элементов, он щедро нани-
Для новел О. Генрі «Пурпурова сукня» та «Дари зывает на него лингвистические приемы, заполняя
волхвів» характерна простота сюжетів, що викликало освободившееся пространство языковой игрой» [3]. І
несхвалення критиків, однак на противагу цьому ав- справді, у перших рядках новел «Дари волхвів» та
тор насичує тексти творів великою кількістю худож- «Пурпурова сукня» спостерігаємо художній засіб
ніх засобів. У першу чергу, привертає увагу мова тавтології, завдяки якому автор наголошує на важли-
36
вих деталях. Новела «Дари волхвів» починається бається цей колір, просто забралися геть, подалі від
словами: «Один доллар восемьдесят семь центов. Это неї.
было все. Из них шестьдесят центов монетками по Важливу роль у новелах О. Генрі відіграє іронія,
одному центу. За каждую из этих монеток пришлось яка знаходить своє вираження у досить несподіваний
торговаться с бакалейщиком, зеленщиком, мясником момент розгортання сюжету. Повертаючись до праці
так, что даже уши горели от безмолвного неодобре- дослідника Б. М. Єйхенбаума, варто зауважити, що ті
ния, которое вызывала подобная бережливость. Делла «…места рассказов, где по ходу повествования и по
пересчитала три раза. Один доллар восемьдесят семь традиции требуется специальное описание, служат
центов» [2, 189]. Письменник акцентує увагу на сумі для Генри очень часто поводом для литературной
грошей, адже це спричиняє розвиток подальших по- иронии. Там, где иной беллетрист, пользуясь случаем,
дій. Наступна новела – «Пурпурова сукня» – почина- развернул бы свое красноречие или сообщил бы по-
ється із повтору, адже саме такий колір має омріяна дробные сведения о своих персонажах – об их харак-
Мейдою сукня, пошиття якої є центральною подією тере или прошлом, Генри или до крайности сжат, или
твору: «Давайте поговорим о цвете, который известен ироничен» [1, 246]. У тексті новели «Дари волхвів»
как пурпурный. <…>. Все женщины любят этот цвет підтвердженням вищезазначеної думки є епізод, у
– когда он в моде» [2, 302]. якому автор описує волосся головної героїні: «И вот
Ще однією художньою особливістю мови творів О. прекрасные волосы Деллы рассыпались, блестя и
Генрі є її оригінальна парадоксальність, яка спричи- переливаясь, точно струи каштанового водопада. Они
нена динамізмом сюжетних колізій. Саме тому герої спускались ниже колен и плащом окутывали почти
ніби «викрикують» перше, що спадає їм на думку, всю ее фигуру. <…>
вони не здатні на розсудливі і чітко зважені вислов- Старенький коричневый жакет на плечи, старень-
лювання. Літературознавець Б. Єйхенбаум стверджує: кую коричневую шляпку на голову – и, взметнув юб-
«Надо сказать вообще, что основной прием Генри ками, сверкнув невысохшими блестками в глазах, она
(сказывающийся и в диалогах и в самой сюжетной уже мчалась вниз, на улицу.
конструкции) – сталкивание очень далеких, друг с Вывеска, у которой она остановилась, гласила: «M-
другом как-будто не связанных и в этом смысле me Sophronie. Всевозможные изделия из волос»,
неожиданных слов, понятий, предметов, чувств. Делла взбежала на второй этаж и остановилась, с
Неожиданность, как пародийный прием, служит, та- трудом переводя дух.
ким образом, принципом построения самой фразы. – Не купите ли вы мои волосы? – спросила она у
Недаром он так избегает последовательных, добросо- мадам» [2, 191]. Тож, у тексті твору після короткого,
вестных описаний, а герои его иногда говорят совер- але влучного опису дорогоцінності Делли спостеріга-
шенно бессвязно, при чем такой набор фраз мотиви- ємо миттєвий перехід до різкої іронії, яка полягає у
руется особенными обстоятельствами или причина- тому, що дівчина біжить продавати власне волосся.
ми» [1, 275]. Так, дійсно, ефект неочікуваності прос- За таким же принципом автор створює іронічну си-
тежується в діалогах новели «Дари волхвів»: туацію й у новелі «Пурпурова сукня»: «У Мэйды не
«Джим, милый, – закричала она, – не смотри на было зонтика, не было галош. У нее было пурпурное
меня так. Я остригла волосы и продала их, потому что платье, и в нем она вышла на улицу. <…> Кто-то
я не пережила бы, если б мне нечего было подарить вышел из-за угла и загородил ей дорогу. Она подняла
тебе к рождеству. Они опять отрастут. <…> голову – это был мистер Рэмси, и глаза его горели
– Ты остригла волосы? – спросил Джим с напряже- восхищением и интересом.
нием, как будто, несмотря на усиленную работу моз- – Мисс Мэйда, – сказал он, – вы просто великолеп-
га, он все еще не мог осознать этот факт. ны в новом платье. Я очень сожалею, что вас не было
– Да, остригла и продала, – сказала Делла. – Но на обеде. <…> Ничто так не укрепляет здоровья, как
ведь ты меня все равно будешь любить? Я ведь все та прогулка в ненастье... Можно мне пройтись с вами?»
же, хоть и с короткими волосами» [2, 193]. У зазначе- [2, 307]. О. Генрі не розкриває внутрішній світ героїні
ному діалозі чітко видно, що відповіддю Джима є та її переживання, автор зображує раптову зустріч
перепитування очевидного факту, однак саме таким Мейди та містера Ремсі і вводить іронічні слова чоло-
чином відповіла б реальна людина, потрапивши у віка стосовно того, що він дуже прагнув побачити
подібну ситуацію. Оригінальною є побудова діалогів і Мейду на святі, бо вважає її найкращою навіть без
у новелі «Пурпурова сукня»: пурпурової сукні.
«Ты думаешь, что пурпурный цвет нравится мисте- Однак, не лише іронія займає значне місце в розма-
ру Рэмси. А я вчера слышала, он говорил, что самый їтті художніх засобів О. Генрі. Важлива роль також
роскошный цвет – красный. відводиться гумору, який кожного разу проявляється
– Ну и пусть, – сказала Мэйда. – Я предпочитаю по-різному. У новелі «Пурпурова сукня» автор змінює
пурпурный, а кому не нравится, может перейти на слова, які він використовує стосовно Мейди під час
другую сторону улицы» [2, 303]. В аналізованому оповіді: «Мэйда, сидя у окна в старой шевиотовой
епізоді спостерігаємо невідповідність слів та намірів юбке и синей блузке, штопала чу... О, занималась
Мейди, оскільки читачам відомо, що вона прагнула изящным рукоделием» [2, 306]. Таким чином пись-
сподобатися містеру Ремсі. Крім того, потребує уваги менник показує своє ставлення до героїні, відходить
і пропозиція Мейди «…перейти на другую сторону від концепції опису Мейди як найбідолашнішої дів-
улицы» [2, 303], що є проявом блискавичного гумору чини і з гумором приписує їй заняття дівчини вищого
О. Генрі, адже в такий незвичайний і комічний спосіб соціального рівня. Зовсім іншу функцію виконує гу-
він відображає думку Мейди, щоб усі, кому не сподо- мор у новелі «Дари волхвів»:
37
«Делл, – сказал он, – придется нам пока спрятать меркнуть все наряди и украшения ее величества. Если
наши подарки, пусть полежат немножко. Они для нас бы царь Соломон служил в том же доме швейцаром и
сейчас слишком хороши» [2, 194]. У цій ситуації гу- хранил в подвале все свои богатства, Джим, проходя
мор є своєрідним виправданням та передає заспоко- мимо; всякий раз доставал бы часы из кармана – спе-
єння. Герої ніби не варті таких подарунків, хоча на- циально для того, чтобы увидеть, как он рвет на себе
справді просто не можуть ними скористатися через бороду от зависти» [2, 190-191]. По-перше, у зазначе-
злий жарт долі. Дійсно, в аналізованих новелах ній цитаті подружжя Делли та Джима порівнюється із
О. Генрі досить відчутною є присутність вищої сили – подружжям царя Соломона і цариці Савської, які
долі, що ніби «керує» персонажами. Саме «Добрий мали нескінченні багатства та безмежно кохали один
Випадок… забезпечує щасливу кінцівку, внаслідок одного. По-друге, волосся Делли та годинник Джіма
чого ідеали вірності, дружби, любові перемагають» настільки розкішні, що багатства найзаможніших
[6, 204]. З цього приводу дослідниця О. Ніколенко правителів іудейської держави втрачають свою цін-
висловила думку, що така особливість стилю автора ність у порівнянні з коштовностями персонажів твору.
допомагала задовольнити здебільшого представників У процесі поетикального аналізу новелістики
середнього класу, хоча повна відповідь прихована у О. Генрі вагоме значення мають назви творів «Пурпу-
специфіці естетики американського автора» [9, 7]. У рова сукня» та «Дари волхвів». Обираючи назву, пи-
творах щасливий випадок є рушійною силою розвит- сьменник вдається до цитування власне текстів новел
ку сюжету: без нього Мейда не знайшла б гроші на та виводить у заголовки словосполучення «пурпурова
пурпурову сукню та не змогла б відвідати вечірку сукня» й «дари волхвів», які неодноразово повторю-
містера Ремсі («Пурпурова сукня»), а Делла не розіб- ються у текстах. Вони вказують на основну думку
ралася б із ситуацією з подарунками («Дари волхвів»). творів, даючи читачеві змогу передбачити фабулу
Вагоме значення у поетикальній парадигмі аналізо- новел та зрозуміти зміст, який дослідник
ваних творів О. Генрі відіграє кольористика. Так, у Р. П. Мільруд визначав як «…интеграцию замысла
контексті новели «Дари волхвів» домінує сірий колір: автора со сложившейся системой ожиданий, знаний,
«Она (Делла. – Н. П., Н. Я.) теперь стояла у окна и представлений и опыта читателя» [8, 13].
уныло глядела на серую кошку, прогуливавшуюся по Варто зауважити, що характер назви обумовлюєть-
серому забору вдоль серого двора» [2, 190]. Мотив ся жанровою специфікою новели та історичними об-
сірого кольору означає сум, розпач, безпорадність та ставинами. Так, історичні умови поширення жанру
меланхолію, що імпонують емоційному стану героїні новели у Америці викликали конкуренцію між авто-
у переддень Різдва. Одночасно з цим у новелі «Пур- рами, й саме тому назва мала були яскравою, влучною
пурова сукня» автор відверто порівнює емоції Мейди та добре запам’ятовуватись, саме так, як у новелах О.
зі світлими кольорами: «Мэйда торопилась домой, Генрі «Пурпурова сукня» та «Дари волхвів».
радостно предвкушая счастливое завтра. Она мечтала У «Літературознавчому словнику-довіднику» підк-
о своем темном пурпуре, но мечты ее были светлые – реслюється, що «…заголовок має бути чітким, афори-
светлое, восторженное стремление юного существа к стичним, містити в собі ідею (тему) художнього тво-
радостям жизни, без которых юность так быстро увя- ру» [4, 326]. Так, в аналізованій новелі «Дари волхвів»
дает, Мэйда была уверена, что ей пойдет пурпурный назва має глибокий філософський сенс, що перегуку-
цвет, и – уже в тысячный раз – она пыталась себя ється з фіналом твору, у якому О. Генрі тлумачить
уверить, что мистеру Рэмси нравится именно пурпур- зміст тексту. «Дари волхвів» – це метафора, яка була
ный, а не красный» [2, 305]. У наведеній вище цитаті створена на основі біблійних образів та подій: «В
варто підкреслити особливу увагу О. Генрі до пурпу- Евангелии волхвы упоминаются в связи с рождением
рового кольору. У тексті новели він символізує чуттє- Иисуса: в нём говорится, что они пришли с Востока в
вість характеру героїні, її прихильні почуття до місте- Вифлеем, ведомые Вифлеемской звездой, чтобы по-
ра Ремсі, а пурпурова сукня, у свою чергу, стає мате- клониться новорожденному Царю Израиля, и принес-
ріалізацією цих почуттів, саме тому дівчина не може ли Ему богатые дары. Дары волхвов – ими были золо-
з’явитися без сукні на святі, тоді як білий колір у то, ладан и смирна – имели особое символическое
зазначеному епізоді асоціюється з душевною чисто- значение. Золото являлось даром, преподносимым
тою Мейди, щирістю її почуттів та намірів. Отже, Царю. Ладан – дар, предназначавшийся Первосвя-
функціональне навантаження кольорів дуже різнома- щеннику. А смирна, или мирро – была даром Избран-
нітне: від створення загального настрою, атмосфери ному для будущей искупительной жертвы, для кото-
подій до підсилення та виокремлення деталей, емоцій рой Иисус и был рождён, поскольку ею в Древнем
персонажів. Израиле умащали тела умерших» [5]. Тож, О. Генрі в
Окрім того, у новелі «Дари волхвів» оригінальними назві новели розкриває глибокий зміст тексту, який
є порівняння. Погоджуємося із думкою полягає у виявленні людської мудрості та чистоти
Б. М. Єйхенбаума з приводу того, що митець почуттів, які подаються через образи щирих подарун-
«… блещет сравнениями, но только для того, чтобы ків та самопожертви заради них.
огорошить и рассмешить читателя неожиданностью Дослідник В. Мержвинський наголошує, що сим-
сопоставлений – неожиданностью литературной» [1, волічність «…титулів досягається завдяки їх можли-
263]. Досить влучний приклад порівняння спостеріга- вості функціонувати без тексту, бути його замісни-
ємо у новелі «Дари волхвів»: «Если бы царица Сав- ком…» [7, 35]. Назва новели «Пурпурова сукня» є
ская проживала в доме напротив, Делла, помыв голо- своєрідним образом-символом, що червоною ниткою
ву, непременно просушивала бы у окна распущенные проходить через увесь текст художнього твору. Її
волосы – специально для того, чтобы заставить по- метафоричний зміст полягає у тому, що пурпуровий
38
колір символізує стосунки чоловіка і жінки, їх чуттє- ня. У новелі «Пурпурова сукня» повтор виявляється у
вість та яскравість. Так, в образі пурпурової сукні повсякчасному зображенні образу-символу пурпуро-
спостерігаємо справжні цінності стосунків, які немо- вої сукні. Тавтологія у новелі «Дари волхвів» викори-
жливо придбати у магазині, як звичайну сукню, а стовується на початку твору для зосередження уваги
можна лише виплекати своїм серцем. Тож, назва влу- читача на кількості грошей, яких все одно не вистачає
чно передає основний зміст новели. для подарунку коханому головної героїні. Засобом
Отож, художні особливості новелістики О. Генрі у іронії автор підкреслює парадоксальність людської
своїй розмаїтості та водночас взаємодії створюють екзистенції. Власне іронія виступає своєрідною кон-
довершеність форми художнього твору. Їх майстерне цепцією зображення реальності, якою автор замінює
використання письменником є запорукою необхідної натуралістичні картини життя.
для жанру новели образності та виразності. Художні У новелах «Пурпурова сукня» та «Дари волхвів»
особливості, власне, створюють неповторний худож- О. Генрі надає неабиякого значення заголовкам. Їхня
ній стиль автора, оригінально оформлюючи авторську символіка влучно відтворює зміст твору і тим самим
думку. Так, за допомогою кольористики О. Генрі стає важливим композиційним елементом. Таким
змальовує емоційний стан персонажів та створює чином, виведений у заголовок символ пурпурової
загальний настрій своїх творів. У новелі «Пурпурова сукні підкреслює щирі людські почуття, а символ
сукня» домінує пурпуровий колір, що символізує дарів волхвів – людську мудрість та жертовність. У
щирі почуття кохання головної героїні. У свою чергу, зв’язку з цим перспективою подальшого дослідження
в новелі «Дари волхвів» важливу роль відіграє сірий є аналіз аксіологічного підґрунтя новелістики
колір, який створює атмосферу суму та безпорадності. О. Генрі, тобто всіх тих цінностей, на яких автор пра-
Використання прийому тавтології зосереджує увагу гне зосередити увагу читача та довести їхнє непересі-
читача на певних деталях, що мають важливе значен- чне значення у людській екзистенції.
1. Эйхенбаум Б. М. О Генри и теория новеллы // Звезда. – 5. Ляху В. Библия, богословие, культура / В. Ляху [Элек-
1925. – № 6. – С. 246-302. тронный ресурс]. – Режим доступа: http://soteria.ru/s3902/
2. Генри О. Избранные произведения: в 2 т. – М.: Худ. лит., 6. Мартинець А. Своєрідність представлення християнських
1954. – Т. 1. – 478 с. мотивів у новелах О'Генрі / // Вісник Прикарпатського
3. Жданова Д. А. Поэтика художественной речи в новеллах університету. – Івано-Франк., 2013-2014. – Вип. 40-41.–
О. Генри: диссертация на соискание ученой степени кан- С. 202-208.
дидата филологических наук: спец. 10. 01. 03 «Литерату- 7. Мержвинський В. Поетика заголовків драматичних творів
ра народов стран зарубежья (литература США)» / Д. А. Лесі Українки // Слово і Час. – 2007. – №2. – С. 32-40.
Жданова. – М., 2012. [Электронный ресурс]. – Режим до- 8. Мильруд Р. П., Гончаров А. А. Теоретические и практиче-
ступа: http://imli.ru/dissertatsionnyj-sovet-d-002-209-01- ские проблемы обучения пониманию коммуникативного
obshchee/dissertatsionnyj-sovet-d-002-209-01/1578- смысла иноязычного текста // Иностранные языки в шко-
avtoreferat-zhdanovoj-da ле. – 2003. – № 1. – С. 12-18.
4. Ковалів Ю. Літературознавчий словник-довідник: в 2 т. – 9. Ніколенко О. Коли приходять у дім волхви… Християн-
К.:Видавничий центр «Академія», 2007. – Т. 1. – 579 с. ські мотиви в оповіданнях О'Генрі// Зарубіжна література
в навчальних закладах. – 1997. – № 12. – С. 2-7.
REFERENCES
1. Eykhenbaum B. M. O Henry and the Theory of Novels // 5. Lyakhu V. Bible, theology, culture. [Elektronnyy resurs]. –
Zvezda. 1925, № 6. Р. 246-302. Rezhim dostupa: http://soteria.ru/s3902/
2. Genri O. Selected Works: v 2 t. – M.: Khud. lit.. 1954. T. 1. 6. Martynets A. Characteristics of Christian motives in the nov-
478 р. els of O'Genry // Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Ivano-
3. Zhdanova D. A. Poetics of artistic speech in O. Henry’s nov- Frankivsk, 2013-2014. Vyp. 40-41. Р. 202-208.
els: dissertatsiya na soiskaniye uchenoy stepeni kandidata fil- 7. Merzhvynskyi V. Poetics of Headlines in Lesya Ukrainka’s
ologicheskikh nauk: spets. 10. 01. 03 «Literatura narodov Dramatic works // Slovo i Chas. 2007. №2. Р. 32-40.
stran zarubezhia (literatura SShA)» / D. A. Zhdanova. – M. 8. Milrud R. P.. Goncharov A. A. Theoretical and practical
2012. [Elektronnyy resurs]. Rezhim dostupa: problems of teaching communicative understanding of the
http://imli.ru/dissertatsionnyj-sovet-d-002-209-01- meaning of foreign text // Inostrannyye yazyki v shkole.
obshchee/dissertatsionnyj-sovet-d-002-209-01/1578- 2003. № 1. Р. 12-18.
avtoreferat-zhdanovoj-da 9. Nikolenko O. Christian motives in O'Genry’s stories //
4. Kovaliv Yu. Literary dictionaries-vocabulary: v 2 t. Zarubizhna literatura v navchalnykh zakladakh. 1997. № 12.
K.:Vydavnychyi tsentr «Akademiia», 2007. T. 1. 579 р. S. 2-7.
Poetic paradigm of O. Henry’s novels «The Purple Dress» and «The Gifts of the Magi»
N. L. Pavliuk, N. V. Iaremchuk
Abstract. The poetic peculiarities of O. Henry's novels «The Purple Dress» and «The Gifts of the Magi» are investigated in the
article. It is found out that the language of the author’s novels is full of various artistic means, in combination with a specific purely
American vocabulary. Humor and sensitive irony determine the analyzed works. The writer skillfully uses them, focusing on the
humanistic feelings of short stories. The analyzed artistic means of the artist's works – irony, comparison, coloring and tautology –
play an important role in the emotional intonation of O. Henry's novels «The Purple Dress» and «The Gifts of the Magi» and form
the original author's artistic style.
Keywords: American novel, poetics, irony, tautology, comparison, coloring.
39
Traditional and digital genres – problems and prospects of research

1
T. L. Poliakova, 2 V. V. Samarina
1 Kharkiv Petro Vasylenko National Technical University of Agriculture
2 Kharkiv National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”
Corresponding author. E-mail: tatyanaji@mail.ru

Abstract. The article focuses on the theoretical issues of studying the genre system of the language. The problems of choosing a term
for typical forms of literary works (genres); a term for a crop of speech acts (speech genres) as well as terms for texts in Internet-
communication (digital genres and Internet-genres) are analyzed. The issues of the development of digital genres classifications,
based on different criteria, are considered. The most common of these criteria are the concept of the author and the addressee, the
theme and purpose of the statement, the place and time of communication, the linguistic representation of the genre, etc. One of the
most convenient classifications of digital genres is the one based on the criterion of technology influence.
Keywords: genre system, literary genres, speech genres, digital genres, classification parameters.
Introduction. Linguistics of the end of the 20th – begin- term genre itself often causes discussion and ambiguity.
ning of the 21st century is gradually changing to linguis- The fact that this term is actively used in a number of
tics which is open to external influence, freely integrating areas – literature, stylistics, discourse analysis, sociolin-
with other sciences. Society is changing and these chang- guistics, linguopragmatics, text linguistics, Internet-
es touch all spheres of our life, including literature, lan- linguistics, etc., leads to the polysemanticity of its use. In
guage, and communication. New linguistic directions are addition, the complexity of the genre linguistic study is
emerging, bringing with them new scientific paradigms. connected with their diversity and variability [5, p. 77].
The sphere of the theory of genres did not stand aside. Thus, linguists face a number of issues that require de-
The problem of studying the genre system of the language tailed study – the selection of parameters for analyzing
– traditional literary genres, speech genres, digital genres genres, the establishment of system relations between
is one of the most relevant nowadays. these parameters, creation of genres classifications based
Theoretical background. As studies show, scientists on these parameters, formation of terminological appa-
are interested in both general theoretical issues of study- ratus in this area, etc.
ing the genre system and the issues of speech genres theo- Thus, the relevance of the work is stipulated by the
ry: genres and genre forms typology; the connection of fact that the areas of concern of the genre theory are quite
genres with language, culture, linguistic world view; complex and diverse and the nature of genres, and digital
linguistic identity; mass media; comparative study of genres in particular, has not been sufficiently studied and
speech genres; analysis of individual genres, as well as requires further research.
the study of digital genres that have emerged due to the The purpose of the work is to analyze the main issues
development of information technology. of the theory of genres – the choice of a term for a specif-
The term genre is derived from the Latin word genus ic type of texts; definitions of the concepts of genre,
and originates in classical philosophy, where it was used speech genre, digital genre; determination of general
in the field of classification. According to the electronic criteria for identifying digital genres, their classification.
version of the Encyclopedia Britannica, the genre is de- Results and discussion. According to
fined as "... a distinctive type or category of literary com- V. E. Chernyavskaya, the term Textsorte is often used to
position, such as the epic, tragedy, comedy, novel, and determine a certain type of text and it means a model, a
short story" [18]. scheme for creating and perceiving similar texts. Howev-
The modern stage of the genre system study, the rela- er, this term is more often applied to non-literary, special-
tion of traditional literary genres and speech genres origi- ized texts. The term Genre is rather used for typical forms
nates in the middle of the 20th century. The article of of literary works, and the terms Genre and Texttype are
M. M. Bakhtin, a Russian philosopher and literary critic, usually used to designate a sample, a form of the organi-
"The problem of speech genres" (1953) is believed to be zation of the type of text [11, p. 57-62].
the most important theoretical prerequisite for studying According to M. M. Bakhtin, the most common term
genres in linguistics. for a relatively stable type of utterance [2, p. 237] is gen-
As for digital genres, their appearance is stipulated by re. Most commonly genres are defined as certain types of
the rapid development of Internet technologies, which led statements in a particular discourse [8]. In the light of the
to the emergence of a new form of communication – textual approach, genre is defined as a culturally and
computer-mediated or Internet-communication. Internet- historically shaped conventionalized method of linguistic
communication, as well as the language serving the new communication; a sample of text organization. This term
type of communication, became the subject of research of also means a set of texts in which a certain sample is
Internet-linguistics, and the new system of multimedia actualized [3, p. 104].
genres is the subject of the analysis of one of the fields of So, a genre, or rather a literary genre, is a historically
Internet-linguistics – digital genre study. emerging type of any literary work, for example, a novel,
As the analysis showed, when studying both traditional a monograph, a reportage, etc. Traditionally, literary gen-
literary genres and speech genres, as well as digital genres are mainly types of works of art, although each epoch
res, scientists face a number of similar problems. The
40
has its own system of genres in each sphere of spiritual Such terms as speech community, register, text, discourse
activity and communication [9, p. 56]. type [16, p. 6], communicative practice [20], form of
In the XXth century along with the traditional notion of communication [17], format [10], etc. are also used.
the literary genre, the notion of a speech genre emerged. The terms proposed, however, do not reveal the nature
The question of the relationship still remains unresolved. of individual groups of texts, and it is the term genre,
Speech genres are relatively stable thematic, composi- being widely used in traditional linguistics, that does not
tional and stylistic types of texts. They are characterized cause ambiguous understanding and points to the linguis-
by the following basic properties: they are objective in tic component of the texts under study and is also the
relation to an individual and are normative; they are his- most appropriate when describing the linguistic features
torical, created by people in a certain era in accordance of the text of Internet-communication.
with specific conditions of social life; they are character- There are a lot of definitions of digital genres, for ex-
ized by a special evaluative attitude to reality; they per- ample it is defined as a stable type of text, a form that
form the function of integration of individuals into socie- specific manifestations of speech activity in the field of
ty; they are diverse and heterogeneous; they are a support computer-mediated communication take [12, p. 20].
for creativity [9, p. 352]. Researchers have attempted to classify digital genres
The main distinction of speech genres from traditional for a long time, and here scholars face a rather complex
literary genres is the fact that speech genre is not just a problem, as in the sociocommunicative space of the Inter-
type of single-type works of literature, but a replica, a net, digital genres appear, form, change, and sometimes
whole statement in a dialogue and speech genre is consid- disappear much faster than in real communication [4, p.
ered as a fact of social interaction of people, as interaction 11]. As a result, we can find a wide variety of different
of speech positions. One of the determining features of classifications of these genres in foreign and domestic
the speech genre is its dialogics principle [9, p. 53]. The linguistic literature, based both on the foundations of
characteristic features of a speech genre are the communi- classifications of traditional genres and on new ones [5, p.
cative situation, expression, expressive intonation, vol- 275].
ume, the concept of the addressee [2, p. 258-270, 275- So, as the analysis showed, classifications of digital
279, 305]. genres are commonly based on certain genre-forming
In the framework of the communicative approach, characteristics which cover: statement topic, communica-
speech genres are defined as typical models of speech tive purpose, the concept of the author, the concept of the
behavior in repetitive communicative situations which are addressee, linguistic representation of the genre, the
characteristic for certain spheres of human activity [1, p. sphere of communication, synchronous / asynchronous
34]; as a verbal and symbolic design of typical situations mode of communication, dialogue / polylogue, composi-
of social interaction of people [7, p. 104]. tion [1, p. 35-36].
In the English linguistic tradition there is a large num- In the foreign literature there are also various parame-
ber of different interpretations of speech genres: a classi- ters for describing digital genres: communicative purpose,
fying statement, which is characterized by the presence of structure of functioning [19, p. 17; 22; 23, p. 63], rhetori-
similar content and form, where the content relates to the cal strategies (verbal and visual) [22], hypertext, content
subject matter of the discussion and the form – to the [19, p. 17; 23, p. 63], concepts of the author and address-
physical and linguistic features [21, p. 238]; a type of ee, temporal restrictions on the genre existence, local
communicative events that have common communicative parameters of the genre existence [23, p. 63], functionali-
goals and a similar structure, stylistic features, content ty [19, p. 17].
and audience for which this type is intended [22, p. 58], Thus, taking into account all mentioned above, the
etc. complex model of a digital genre presented by
In the sphere of Internet-communication, the term gen- L. Yu. Schipitsina is the most interesting one. It covers
re was first introduced into the field of information sys- the following parameters: media parameters (genre de-
tem research in the early 1990s by J. Yates and W. J. sign, multimedia, hypertextuality, interactivity, synchro-
Orlikowski. nicity, the number and explication of communicants);
A large variety of texts and styles, functioning in the pragmatic parameters characterizing the situation of the
Internet, has become one of the main characteristics of genre use (communicative purpose, type of author, type of
this new communicative environment. Many of them are addressee, place, time); structural and semantic parame-
characterized by specific features that manifest them- ters (the description of the content of the text of a particu-
selves at all linguistic levels. lar genre and structural elements in which it is embodied);
Currently, many researchers [1; 12] are engaged in the linguistic parameters (specific linguistic means used in
description of the language in the texts of specific Internet the creation of texts of various genres [13, p. 27-63].
services (e-mail, chat, web page, etc.), emphasizing some The variety of criteria for classifying digital genres as
of their characteristics. However, such a variety of texts in well as the difficulty in determining common parameters
the Internet and a variety of approaches to their descrip- for describing all genres in Internet-communication lead
tion extremely complicates the understanding of their to a variety of classifications of the genres in the new
differences from each other. All this leads to the necessity communicative environment.
to choose a single term for each group of communica- The most common classification of digital genres is
tions, as well as to develop the criteria on the basis of their division into genres that are originally web based
which this grouping takes place. (chats) and genres borrowed from other spheres of com-
D. Crystal, for example, along with the use of the term munication (abstracts of scientific) [1, p.34].
genre, uses the term broad Internet-using situations [15].
41
Depending on the type of discourse, digital genres are third web (web 3.0), implying that both ordinary users and
divided into: personal discourse (personal chats); politi- professionals take part in creating the content. The impact
cal discourse (political web pages); legal discourse (legal of Internet technologies is maximum (Online Favorites
forums); business discourse (online stores); advertising Service).
discourse (web banners); mass information discourse Thus, we can conclude that the problem areas of the
(web pages of online media and news agencies); pedagog- modern theory of genres are extremely multifaceted,
ical discourse (academic web pages of universities) [14, diverse, and are of great interest to modern scholars.
p. 209]. So, the basic terms for denoting a certain type of text
Basing on the fact that a genre represents a specific cover: text type which implies a model for creating similar
type of utterance within a certain discourse, there is a texts and genre – a typical literary work. In addition, in
classification of digital genres based on the structure and modern linguistics there is also a concept of speech genre,
composition of its text. Genres singled out on the basis of implying a relatively stable type of utterance.
these criteria are defined as discourse-forming genres The rapid development of information technology, In-
(email, chat, forum, blog, etc.). There are also discourse- ternet-communication has led to the emergence of a large
acquired genres (flame, message, spam), which are de- number of texts and styles that operate in a new commu-
termined on the basis of the intentional variety of text nication environment and which require a single term for
statements [7, p. 11]. designation. Among the variety of the terms, it is the term
Depending on the communicative functions of Inter- digital genre that is the most popular one and which is
net-communication, digital genres are divided into: in- defined as settled patterns type of text adopted by specific
formative genres (web pages of news agencies, online manifestations of speech activity in the computer-
encyclopedias); directive genres (web advertising, online mediated communications [13, p. 20].
stores); communicative genres (chats, newsgroups, fo- The main parameters for describing digital genres cov-
rums); presentation genres (personal web pages, web- er the concept of the author, the concept of the addressee,
logs); aesthetic genres (network affair); entertainment the purpose, time and place of communication, event
genres (multiplayer worlds and games) [15, p. 3]. content, implementation in the hypertext structure, the use
However, it is considered that it is most convenient to of a hypertext visual and audio component, linguistic
classify digital genres using the criterion of “technology parameters, etc.
influence”, on the basis of which they distinguish: ordi- There exist a large number of classifications of digital
nary paper genres that have not undergone a significant genres, based on various criteria such as the type of dis-
change in the network (scientific articles in pdf format); course, the subject matter, structure and composition of its
digital or virtual genres that emerged due to the technical text, Internet-communication functions; the development
capabilities of the Internet (chats or instant messaging), as of Internet technologies of Web 2.0; the technological
well as hybrid genres that either have changed significant- criterion, etc.
ly under the influence of Internet technologies (blogging) Thus, the problems of the modern theory of genres are
or mutated into other forms (multi-user worlds like Muds extremely complex, multifaceted and of great scientific
or Moors [4, p. 11-12]. interest for modern linguistics, because though many
Based on the technological criterion, digital genres can works by Ukrainian and foreign researchers are devoted
also be classified into: genres of the first web (web 1.0), to the issues of both traditional and digital genre studying,
the content of which is created by professionals of the there is still a lot of unexplored and controversial. It con-
web community and is practically unchangeable. The cerns working out common terminology in this sphere,
influence of the technological factor in this case is mini- finding general criteria to select genres, making their
mal (pdf, WinDjView texts, etc.); genres of the second classifications, describing linguistic characteristics of
web (web 2.0), the content of which can be created and individual genres. All these factors make us critically
changed by ordinary users whose number is unlimited. generalize the existing achievements in this field and
The impact of Internet technologies in these genres is determine the prospects for further research.
quite high (social networks, blogs, etc.); genres of the
REFERENCES
1. Асмус Н. Г. Лингвистические особенности виртуального 7. Седов К. Ф. Дискурс и личность: Эволюция коммуника-
коммуникативного пространства. Дис. ... канд. филол. тивной компетенции. М.: Лабиринт, 2004. 320 с.
наук: 10.02.19. Челябинск, 2005. 266 с. 8. Силантьев И. В. Текст в системе дискурсных взаимодей-
2. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: Искус- ствий // Критика и семиотика. 2004. Вып.7. С. 98-123.
ство, 1979. 424 с. 9. Стилистический энциклопедический словарь русского
3. Гайда С. Жанры разговорных высказываний // Жанры языка / [под ред. М. Н. Кожиной]. М.: Флинта, Наука,
речи: Сб. науч. статей. Саратов: Изд-во ГосУНЦ «Кол- 2006. 696 с.
ледж», 1999. С. 103-111. 10. Усачева О. Ю. Диалогическая речь в среде Интернет //
4. Горошко Е. И. «Чирикающий» жанр 2.0 Твиттер, или что Язык средств массовой информации как объект междис-
нового появилось в виртуальном жанроведении // Вест- циплинарного исследования: Материалы 2-й Междунар.
ник Тверского государственного университета. Серия конф. (Москва, филологический факультет МГУ имени
«Филология». 2011. № 3. С. 11-20. М. В. Ломоносова, 14-16 февраля 2008 г. М.: МАКС
5. Дементьев В. В. Теория речевых жанров. М.: Знак, 2010. Пресс, 2008. С. 408-410.
600 с. 11. Чернявская В. Е. Лингвистика текста: поликодовость,
6. Лутовинова О. В. Лингвокультурологические характери- интертекстуальность, интердискурсивность. Учебное по-
стики виртуального дискурса: монография. Волгоград: собие. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 248 с.
Изд-во ВГПУ «Перемена», 2009. 477 с.
42
12. Щипицина Л. Ю. Жанры компьютерно-опосредованной 18. Genre. Encyclopedia Britannica. Режим доступа к журн.:
коммуникации : монография. Архангельск: Поморский https://www.britannica.com/search?query=genre
университет, 2009. 238 с. 19. Ihlström C. The Evolution of a New(s) Genre. Doctoral
13. Щипицина Л. Ю. Компьютерно-опосредованная комму- Dissertation. School of Information Science, Computer and
никация. Лингвистический аспект анализа: Моногра- Electronic Engineering, Halmstad University; Department of
фия. М.: КРАСАНД, 2010. 296 с. Informatics, Göteborg University. Gothenburg Studies in In-
14. Щипицина Л. Ю. Комплексная характеристика жанра formatics, 2004. 164 p.
компьютерно-опосредованной коммуникации (на приме- 20. Runkehl J., Schlobinski P., Siever T. Sprache und Kommu-
ре веб-страниц новостных агентств) [Электронный ре- nikation im Internet : Überblick und Analysen. Opladen;
сурс]. Режим доступа к журн.: Wiesbaden: Westdt. Verl., 1998. 240 S.
http://www.pags.ru/science/conferences/E- 21. Shepherd M., Watters C., Kennedy A. Cybergenre: Automat-
Conference/Shipitina.doc ic identification of Home pages on the Web // Journal of Web
15. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge: Cam- Engineering. Dalhousie University, Halifax: Rinton Press,
bridge University Press, 2004. 272 p. 2004. Vol. 3. No.3, No.4. P. 236-251.
16. Crystal D. Investigating English style. London: Longman, 22. Swales J. M. Genre Analysis – English in academic and
1969. 264 p. research settings. Cambridge: Cambridge University Press,
17. Durscheid Сh. Medien, Kommunikationsformen, kommuni- 1990. 274 p.
kative Gattungen [Электронный ресурс] // Linguistik onli- 23. Yates J., Orlikowski W. J. Genre Systems : Structuring
ne. 2005. Nr. 22/1. Режим доступа к журн.: http: Interaction through Communicative Norms // Journal of
//www.linguistik online.de/22_05/durscheid.html. Business Communication. London: SAGE Publications,
2002. Vol. 39. No 1. P. 13-35.
REFERENCES
1. Asmus N. G. Linguistic features of virtual communicative 10. Usacheva O. Yu. Dialogic speech in the Internet environ-
space. Cand. philol. sci. diss.]. Chelyabinsk, 2005. 266 p. ment // Language of the media as an object of interdiscipli-
2. Bakhtin M. M. Aesthetics of verbal art. Moscow: Iskusstvo nary research: Materials of the 2nd Intern. conf. (Moscow,
Publ., 1979. 424 p. Faculty of Philology, Moscow State University named after
3. Gaida S. Conversational genres // Speech genres: collection of M. V. Lomonosov, February 14-16, 2008. Moscow: MAKS
scientific works. Saratov: Kolledzh Publ., 1990. P. 103-111. Press Publ., 2008. P. 408-410.
4. Goroshko E. I. “Twittering” genre 2.0 Twitter or what is new 11. Chernyavskaya V. E. Text linguistics: polycodularity, inter-
in digital genre theory // Bulletin of Tver state university, textuality, interdiscoursiveness. Study guide. Moscow: “LI-
2011. No. 3. P. 11-20. BROCOM”, 2009. 248 p.
5. Dementyev V. V. Theory of Speech Genres. Moscow: Znak, 12. Shchipitsina L. Yu. Genres of computer-mediated communi-
2010. 600 p. cation: monograph. Arkhangelsk: Pomor state university,
6. Lutovinova O. V. Linguistic and cultural characteristics of Publ., 2009. 238 p.
virtual discourse: monograph. Volgograd: Peremena Publ., 13. Shchipitsina L. Yu. Computer-mediated communication.
2009. 477 p. Linguistic aspect of the analysis: monograph. Moscow:
7. Sedov K. F. Discourse and personality: the evolution of com- KRASAND, Publ., 2010. 296 p.
municative competence. Moscow: Labyrinth Publ., 2004. 320 14. Shchipitsina L. Yu. Comprehensive characteristics of the
p. genre of computer-mediated communication (on the example
8. Silantyev I. V. Text in the system of discourse interactions // of web pages of news agencies). Available at:
Critique and semiotics. 2004. Issue 7. P. 98-123. http://www.pags.ru/science/conferences/E-
9. Stylistic encyclopedic dictionary of the Russian language Ed. Conference/Shipitina.doc.
by M. N. Kozhina. Moscow: Flinta, Nauka, Publ., 2006. 696
p.
43
Концептуальна метафора Горгія «риторика як магія» та її еволюція в

риторичних трактатах класичного та елліністичного періодів
А. С. Поліщук (Шадчина)
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
Corresponding author. E-mail: omagio@ukr.net

Анотація. У цій статті розглядається ряд медико-магічних метафор, вжитих Горгієм у «Похвалі Єлені», з тим, щоб з’ясувати,
як передбачувана тогочасна суспільна оцінка магії могла вплинути на інтерпретацію риторичних феноменів, до яких ці мета-
фори були застосовані. Поставлена мета передбачала вирішення ряду завдань: віднаходження ідейних та інтертекстуальних
витоків для медичних і магічних метафор Горгія в попередній літературній традиції; фреймове моделювання концепту «магія»
та його метафоричного референта «риторика»/«маніпуляція»; проведення порівняльного аналізу конотацій концептосфери
«магія» на різних етапах розвитку грецької культури.
Ключові слова: метафора, магія, риторика, маніпуляція, психосоматика, Горгій.
Начала античної риторичної теорії, як і античної філо- (D.L. 8.2. 57-58), обидва були сицилійці, і до то ж на-
софії, були засновані передусе на засадах логіки та лежали італійському напрямку філософії, античним
раціоналізму. Водночас обидві дисципліни приділяли укладачам життєписів давніх філософів було зовсім
велику увагу етичним принципам, які повинні були неважко зробити Горгія учнем Емпедокла (D. L. 8.58).
стояти на сторожі психологічного здоров’я грецьких Хоча факт учнівства не можна вважати доведеним, не
громадян та їхнього суспільного благополуччя. Цей виключено, що саме Емпедоклу Горгій зобов’язаний
терапевтичний імпульс концептуалізувався у вигляді інтересом не лише до риторики, а й до медичної, а
численних медичних метафор, які у той чи інший спо- ширше, соматичної проблематики. Як повідомляє Діо-
сіб стосувалися мовлення та його впливу на свідомість. ген Лаертський з посиланням на інші джерела, Емпе-
Приклади позиціонування вербальної терапії можна докл був «καὶ ἰατρὸς ἦν καὶ ῥήτωρ ἄριστος – і лікар, і
знайти у висловлюваннях Емпедокла, Горгія, потім неперевершений оратор» (D.L. 8.2.58). Але тут під
Платона, закінчуючи стоїками, скептиками та епіку- словом ἰατρός безперечно мається на увазі не лікар
рійцями. З огляду на те, що до V ст. до н.е. магія і ме- гіппократівського типу, а швидше цілитель чи навіть
дицина фактично утворювали єдине смислове поле, шаман. З того ж твору Діогена Лаертського (D.L. 8.59)
терапевтичний потенціал «цілющого слова» в гомерів- можна дізнатися про чудеса, які під силу чаклунам, що
ські часи і навіть на ранніх фазах формування грецької їх практикував Емпедокл, обіцяючи розкрити секрети
інтелектуальної культури сприймався як належне. Але своїм учням. І це не дивно, адже в VI-V ст. до н.е. ціли-
по мірі диференціації цього континууму в класичну тельство за допомогою замовлянь і заклинань сприй-
епоху медичні і магічні метафори розмежувалися, при- малося як повноцінна медична практика. Д.Рот [12, с.
чому кожен вид отримав своє особливе місце у філо- 25-26] вважає, що віра греків у терапевтичні можливо-
софському та риторичному дискурсах. У цьому дослі- сті слова зберіглася в пост-гомерівський період, що-
дженні ми пропонуємо розглянути ряд медико- правда в новому форматі. Деякою мірою суспільна
магічних метафор, вжитих Горгієм у його знаменитому потреба в «цілющому слові» навіть зросла, оскільки
творі «Похвала Єлені», з тим, щоб з’ясувати, як тогоча- «психічне життя греків у Темні віки стало [більш] нев-
сні погляди офіційної медицини на магічні практики ротичним» [5, с. 40]. Як психосоматичний наслідок
могли вплинути на оцінку риторичної аргументації – усвідомлення та відчуття провини виникли нові «хво-
референта досліджуваної концептуальної метафори. роби» або принаймні стани душі і тіла дуже близькі до
Ми також прагнемо дослідити те, наскільки ця оцінка того, що ми називаємо хворобою. Відтак з’явилися
змінилася в наступні історичні періоди і до яких нас- ритуали очищення і навіть сформувалася ціла професія
лідків у риторичній теорії це призвело. Поставлена розпорядників обрядових практик, які працювати з
мета передбачає вирішення ряду завдань: віднахо- цими хворобливими відчуттями. Починаючи з V ст. до
дження ідейних та інтертекстуальних витоків для ме- н.е. медична галузь почала розвиватися в дедалі більш
дичних і магічних метафор Горгія в попередній поети- раціоналістичному напрямку, а тому стала відкидати
чній традиції; фреймове моделювання концепту «ма- доцільність застосування магії (Hp.Morb.Sacr. 1.1-4;
гія» та його метафоричного референта «риторика / 1.9; 18.1-4). Але навіть тоді, у часи Гіппократа, магічна
маніпуляція» у «Похвалі Єлені»; проведення порівня- терапія не припиняла свого існування в Греції, попри
льного аналізу конотацій концептосфери «магічного» те, що її методи не використовувалися офіційною ме-
на різних етапах розвитку грецької культури з тим, щоб дициною [6, с. 202]. Тим не менш, те, що відкидалося в
відстежити, наскільки зміна суспільної оцінки магічних наукових медичних колах, серед основної маси обива-
практик у класичний та елліністично-римський періоди телів V-IV ст. до н.е. продовжувало активно викорис-
вплинула на інтенції вживання магічних метафор у товуватися для отримання лікувального або власне
риторичній теорії Діонісія Галікарнаського та Псевдо- магічного ефекту. Згідно доксографічним джерелам,
Лонгіна. Горгій також був одним з присутніх на цілительських
Виходячи з того, що і Горгій, і знаменитий філософ сеансах Емпедокла: τῷ Ἐμπεδοκλεῖ γοητεύοντι (D.L.
Емпедокл з Акраганту, він же «винахідник риторики» 8.59). Можна лише здогадуватися про обсяг презенто-
44
ваних Горгію «чудес», але безперечно, що нетрадицій- гою лементу’ – та власне самої діяльності – γοητεία –
ні психологічні методи лікування Емпедокла за допо- ἀνάγειν νεκρὸν δι’ ἐπικλήσεως (Suda 365.1-10). Імовірно,
могою εὐηκέα βάξιν ‘цілющого пророчого слова’ один з таких сеансів некромантії описаний у «Персах»
(Emped. DK.31.B112.11), які демонстрували магічний, Есхіла. Викликання духу Дарія τόν τε δαίμονα Δαρεῖον,
чаруючий аспект переконливої мови, безперечно, ціка- окрім принесення поминальних дарів (610) та здійс-
вили Горгія. Таке припущення є вірогідним саме з нення узливань (619), передбачало виконання гімнів
огляду на те, що Горгій майстерно висвітлив інструме- ὕμνους (620, 625) до підземних богів та звертання до
нтальний аспект дієвого логосу, скориставшись мета- душі померлого. Заклик здійснювався за допомогою
форою магічного впливу. незрозумілих різких слів ἀσαφηνῆ ... δύσθροα βάγματ᾽
Якщо розглянути лексичний склад «Енкомія Єлені», (635-7), і, на відміну від гімнів, був схожий на похова-
то можна помітити, що такі слова, як: ἐπωιδαί ‘магічне льний спів θρηνεῖτ᾽ (686) чи-то гучне тужне голосіння
замовляння, заклинання’ – речитативний текст або ὀρθιάζοντες γόοις (687), яке повинно було мати психа-
наспівування, що використовується для зцілення, гогічний ψυχαγωγοῖς (687) ефект, тобто спонукати поя-
θέλγειν ‘зачаровувати’, γοητεία ‘чаклунство’, μαγεία ву тіні Дарія Εἴδωλον Δαρείου. Врешті решт до компе-
‘засіб для причарування’, φάρμακον ‘зілля, (чарівне) тенції γόητες почали відносити створення будь-яких
питво, ліки, отрута’, – стосуються магії в її істинному ілюзорних образів за допомогою заклинань та ритуалів
розумінні, а саме: породжувати афектації або мати (Pl. Rp. 383a). Незалежно від того, на який результат
інший практичний ефект. Частину з цих технічних були спрямовані ці замовляння, внутрішня форма сло-
термінів можна знайти в гомерівському епосі й пізні- ва γοητεία, як і ἐπῳδή, вказує на те, що вербальний
ших драматичних творах, причому як з «магічним», так магічний вплив здійснювався через слухове сприйнят-
і «риторичним» значенням. Так, ἐπαοιδή букв. ‘наспі- тя, особливим речитативом, схожим на плач чи наспі-
вування’ Гомер представляє як заклинання, що засто- вування. Це підтверджує контекстуальний зв’язок γόοι,
совується для безпосередньої зміни природного поряд- ἐπῳδαί з дієсловом θρηνεῖν ‘співати скорботних пісень,
ку речей у світі, як, наприклад, зупинка крові, що виті- лементувати’ (Aesch. Pers. 686-7; S.Aj. 581), а також
кала з рани Одіссея (Od.19. 455-56). На відміну від гекзаметрична форма найбільш ранніх зразків жанру
молитви, сила якої проявляється опосередковано, апе- еподи [3, с.16].
люючи до надприродних божественних сил, які конт- На відміну від попередніх лексем, дієслово θέλγειν
ролюють порядок речей у світі, епода передбачає без- ‘зачаровувати’ не має надійної етимології. Проте серед
посереднє людське втручання у матеріальний світ за імовірних варіантів є одна цікава гіпотеза Ф. де Соссю-
допомогою мови, завдяки якій здійснюється зцілення. ра (1894) [14, I с.537], яка пов’язує це слово з лит. žvel-
Разом з тим у V ст. до н.е. реакція аудиторії на Горгієву giù ‘подивитися’, приписуючи тим самим θέλγω зна-
орієнтацію на застосування такого засобу була швидше чення ‘зачаровувати очима’, що узгоджується з рядом
за все неоднозначною, і навіть негативною, з огляду на контекстуальних вживань: θέλξας ὄσσε (Il.13.435),
тогочасний медичний трактат «Про священну хворобу» ὄμματα θέλγει (Od.5.47), ὄμματος θελκτήριον (Aesch.
з Гіппократового збірника, який свідчить про те, що Supp. 1004). Похідний від θέλγω іменники θελκτήρ,
загалом на той час населення ставилося з підозрою θέλκτωρ ‘чарівник’ у гомерівському гімні (h.Hom.16.4)
заклинань і ритуальних очищень, хоча частина його асоціюється з Асклепієм, а у Софокла (Supp. 1040) – з
вдавалася до цих архаїчних практик. Прикметно, що богинею переконування (θέλκτορι Πειθοῖ). Наступні у
Піндар у «Піфійській оді» 470 р. до н.е. перераховуючи словотворчому ряді слова θελκτήριος, 2; θελκτήριον
методи лікування, які використовував міфічний батько позначали будь-які явища достойні подиву чи захоп-
античної медицини Асклепій (Pi. Pyth. 3.47-53), з- лення, коли про магію можна було говорити лише в
поміж інших називає ἐπῳδαί і φάρμακα, які є безсумні- метафоричному сенсі. Умовно ці «чари» можна поді-
вно магічними. Так само Сократ у Платона лити на три групи: (1) «риторичні» – такі, як балади,
(Charm.155e5-8), зацікавлюючи свого співрозмовника, які виконував співець Фемій (Od. 1.337-84), заспокій-
розповідає про листок, який після промовляння певно- ливі, відволікаючі від болю слова до пораненого (Il. 15.
го заклинання (ἐπῳδὴ δέ τις) можна було використову- 391-94), облесні розмови та умовляння, «що зводять із
вати як дієвий засіб (φάρμακον) від головного болю. розуму й найрозумніших» (Il. 14.216-7); (2) «візуальні»
Більш критично до використання заклинань з медич- – майстерно виготовлена статуя Троянського коня (Od.
ною метою ставиться герой однойменної трагедії Со- 8.509) та (3) «чуттєві» – запал кохання, жагуче жадання
фокла «Аякс» (Aj. 581-582), говорячи, що не личить (Il. 14.215-6). У межах першої, «риторичної» групи
розумному лікареві начитувати замовляння (ἐπῳδάς). З магічні засоби розділяються на ті, які мають катартич-
огляду на те, що ці слова були проголошені ним якраз ний ефект, а отже, приносять людині користь, і ті, які
перед самогубством, ми не можемо бути впевнені, що маніпулюють людиною і тому можуть їй нашкодити. У
драматург і його публіка цілком приймали цю точку трагіків вербальний ефект від μῦθος/λόγος θελκτήριος
зору і не допускали дієвої допомоги слова як сугестив- оцінювався лише як терапевтичний і тому позитивний
ного засобу. (Aesch. Eum. 81-2, Supp. 447; Eur. Hipp. 478-9).
Слово γοητεία спирається на етимологічний зв’язок Поняття μάγος є іранським запозиченням, що стосу-
спільнокореневих лексем: γοάω ‘оплакувати’, γόος валося медійської касти священиків (з певним прести-
‘плач’, γοητής ‘плакальник’ [14, I с.280-1]. Можна при- жем), тоді як похідне поняття μαγεία позначало релі-
пустити, що значення голосного крику та голосіння гійну практику, що відхиляється від громадянської
згодом за суміжністю зовнішніх характеристик моти- релігійності, нею займалися мандрівні фахівці, які
вувало утворення назви виконавця цієї дії – γόης ‘чак- пропонували релігійні послуги за певну плату [14, ІІ
лун’, тобто ‘той, хто міг викликати мертвих за допомо- с.889; 1, с. 265-6]. Слово μαγεία швидше за все має
45
індоєвропейську етимологію ˂ ІЕ *mag(h) [15, II с. впливу на основі зовнішніх джерел узгоджуються з їх

695], що відсилає до ідеї сили, здатності та ефективно- реконструкцією, яку дозволяє здійснити текст «Похва-
сті. Нарешті слово φάρμακα на позначення лікарських ли Єлени». Головним чинником впливу, за Горгієм,
або отруйних трав, напоїв та речовин має догрецьке виступає сила замовляння ἡ δύναμις τῆς ἐπωιδῆς
походження [14, ІІ с. 1554]. (Hel.10) [слот «сила і влада»], яка акустично проявлена
Етимологія слів: γοητεία, ἐπῳδαί, μαγεία, φάρμακα, – в особливому голосінні γοητείαι [слот «звукова сугес-
вказує на різні види магічних практик, але для непо- тія»] , що, у свою чергу, може асоціюватися із здатніс-
свячених у ці таїнства слухачів Горгієвих промов ці тю викликати ілюзії (ἔθελξε) [слот «формування візуа-
назви сприймалися майже синонімічно (Gorg.Hel.10). льних образів»]. Ця сила майже примусово (про це
Виходячи з проведеного аналізу «магічної» лексики свідчать зважання технічних слів магії (ἐπ)αγωγοὶ /
складається враження, що попри свідоцтва античних (ἀπ)αγωγοὶ «ті, які (на)водять/(від)водять») викликала
доксографів, текст «Єлени» Горгія демонструє значно певні емоційні стани (ἡδονῆς ... λύπης) радості чи смут-
більшу залежність від попередньої і сучасної йому ку [слот «зміна емоційного стану]. Кінцевим результа-
літературної традиції, ніж від творів його співвітчизни- том магічної дії була не лише емотивна реакція, але й
ка Емпедокла. Водночас ідеї щодо реляцій магії і ме- зміна переконань (ἔπεισε) і волі жертви (μετέστησεν
дицини, здоров’я і хвороби були настільки поширені в αὐτήν [ψυχήν]) – [слот «зміна когнітивних установок»].
класичній грецькій культурі, що риторика напевно не Дієвість магічних технік у Горгія фактично випливає з
могла ігнорувати суспільний інтерес до цієї сфери. наслідків їхнього застосування, тоді як у поемі
Оскільки запозичене перське слово μαγεία, а особливо «Καθαρμοί»(DK 31, B 112) Емпедокл описує натовпи οἱ
його грецький корелят γοητεία ‘чаклунство’, мали пе- δ’ ἅμ’ ἕπονται μυρίοι (8-9), які шукають чудесного
реважно негативну конотацію [3, с. 13, 35, 41], ці по- розв’язання своїх проблем, у тому числі й тих, які
няття виявилися зручними для імпліцитно негативної пов’язані зі здоров’ям (12). – [слот «ефективність»].
характеристики вербальної маніпуляції. Нарешті головною запорукою успіху магічного акту
Розглянемо тепер, наскільки структуровано «магіч- виступають попередні установки аудиторії τῆι δόξηι τῆς
ні» метафори могли відобразити механізм маніпулю- ψυχῆς «сподівання душі» та хиби морального та інте-
вання в риториці. Узагальнено маніпуляцією вважають лектуального характеру: (10) γοητείας δὲ καὶ μαγείας
соціальну взаємодію, спрямовану на контроль над δισσαὶ τέχναι εὕρηνται, αἵ εἰσι ψυχῆς ἁμαρτήματα καὶ
свідомістю (емоційною, вольовою та раціональною δόξης ἀπατήματα. «Винайдено два засоби чаклунства і
сферою) особи або групи осіб всупереч їхнім магії: ними є душевні неоліки і хибні уявлення». – [слот
інтересам. При цьому цілі та інтенції мовця повинні «легковірність цільової аудиторії»].
бути непомітними для іншої сторони. Результатом Послідовне сприйняття магії в еллінському суспіль-
маніпуляції могло бути спонукання адресата до певної стві, саме існування ритуалів і формул в орфізмі, досвід
дії в результаті переміни його настрою чи емоційного метафоричного переносу властивостей магії на інші
стану, переоцінки явищ, суб’єктів, а також внаслідок сфери вербальної діяльності (поезія, переконувальна
глобального реструктурування свідомості. Почнемо риторика) у попередній літературній традиції послу-
метафоричне картування маніпулятивного дискурсу з жили для Горгія прикладом використання «магічного»
розгляду слотів фреймової моделі вихідного концепту тезаурусу для ілюстрації містичної влади логосу. У
«магія»: сила і влада, протиприродність впливу, фор- «Похвалі Єлені» він у різний спосіб пропагує ідею
мування візуальних образів (ілюзії), звукова сугестія, «слово – це найбільший владика» (8), яке диктує свою
зміна емоційного та когнітивного стану реципієнтів, волю іншим – [слот «сила і влада»]. Апелюючи до
успішність/ефективність, легковірність цільової ау- дискурсу влади, Горгій вводить λόγος у контекстуальне
диторії. поле таких слів, як (8) δυνάστης, δύναται, (14) δύναμις.
Грецька магія, як і більшість магій, ґрунтувалася на Основною сферою застосування сили слова для нього є
особистій волі, це означає, що людина, використовую- переконування (душі), про це свідчать вирази: (6)
чи магію для досягнення бажаного нею результату, λόγοις πεισθεῖσα, (8) λόγος ὁ πείσας, (12) λόγος γὰρ
стимулювала послідовність подій у напрямку виконан- ψυχὴν ὁ πείσας, (13) ἡ πειθὼ προσιοῦσα τῶι λόγωι. На те,
ня цього бажання. Це бажання, як правило, полягало в що ця аргументація має примусовий характер вказують
тому, щоб мотивувати жертву робити щось або не ро- наступні контекстуальні вживання: (12) ἡ δὲ πεισθεῖσα
бити. У магічних замовляннях на позначення волі жер- ὡς ἀναγκασθεῖσα τῶι λόγωι «переконана словом, як
тви вживалося слово ψυχή – таке значення слова вираз- примушена», ὁ μὲν οὖν πείσας ὡς ἀναγκάσας «той, хто
но ідентифікується у тих контекстах, де «душу» переконав, немов примусив», λόγος γὰρ ψυχὴν ὁ πείσας,
зв’язують [2, с. 45, 79]. Агент магічної дії, на відміну ...ἠνάγκασε ... πιθέσθαι τοῖς λεγομένοις «мова, перекона-
від жерця чи священнослужителя, які дотримувалися вши душу, ... змушує підкоритися сказаному», (13) τοὺς
загальноприйнятих релігійних практик, не був смирен- ἀναγκαίους διὰ λόγων ἀγῶνας «з логічно обґрунтованих
ний перед богами, але ставився до них як до істот, (букв. примусових) суперечок». Ідею примусу підтри-
якими можна було маніпулювати, тобто схилитися до мують також ролі, приписані «слову» (λόγος) грамати-
своєї волі, застосовуючи певний вербальний примус. чними засобами – морфологічно: чоловічий рід, синта-
Ідея того, що чарівник діє всупереч божественній при- ксично: агенс (підмет чи додаток з інструментальним
роді, не маючи до неї належної поваги, вперше зустрі- значенням), на відміну від граматичних характеристик
чається в Гіппократовому корпусі (Morb. Sacr.1.27–31) «душі» (ψυχή) – морфологічно: жіночий рід, синтакси-
і може бути простежена аж до кінця класичного періо- чно: паціенс (прямий додаток, підмет пасивної конс-
ду античності і навіть поза її межами [3, с. 24-7, 40]. трукції).
Така репрезентація механізму і процедури магічного Отже, переконування за допомогою слова виявилося
46
дуже подібним (ὅμοιος …ὁ λόγος) до магічного впливу Саме таке поверхневе сприйняття інформації прита-
саме здатністю скеровувати волю слухача за власним манно великому натовпу πολὺν ὄχλον (13) (ὄχλος від-
бажанням: (13) ἡ πειθὼ προσιοῦσα τῶι λόγωι καὶ τὴν мінне від δῆμος ‘народ’, ‘громадянський колектив’),
ψυχὴν ἐτυπώσατο ὅπως ἐβούλετο «переконання, викори- який легко зачарувати і переконати майстерно підгото-
стовуючи слово, може в душі залишити такий відби- ваним словом. Ключове слово ὄχλος ‘натовп’ вкладене
ток, який йому буде завгодно». Показово, що це остан- Платоном в уста Горгія в однойменному діалозі, коли
нє твердження належить тій частині твору, де Горгій той, як і в «Похвалі Єлені» (13), дає визначення рито-
наводить приклади маніпулятивного дискурсу і навіть риці як майстерності переконування в суді й інших
дає йому визначення (13). Розходження з істиною (οὐκ зібраннях ἐν τοῖς δικαστηρίοις καὶ ἐν τοῖς ἄλλοις ὄχλοις
ἀληθείαι λεχθείς), відмова від довіри загальноприйня- (Pl. Gorg. 454b) – Cf. πλήθους τε καὶ ὄχλου διὰ
тому уявленню (τὴν τῆς δόξης πίστιν) нагадує нам про μυθολογίας ἀλλὰ μὴ διὰ διδαχῆς «вміння переконувати
прагнення маніпуляторів змінити нормальний порядок більшість, натовп не за допомогою пояснення, а силою
речей аналогічно до того, як всупереч «природі» чини- символічного слова» (Pl. Stat. 304d). У діалозі «Софіст»
ли дива маги і чарівники – [слот «протиприродність Платон також компактно пов’язує відоме завдяки Гор-
впливу»]. гію «магічне» слово γοητεύειν ‘спокушати’ з мистецт-
Окремо Горгій зупиняється на ефективності впливу, вом створення ілюзій εἴδωλα λεγόμενα та симулякрів
що здійснює на свідомість слухачів вербальна маніпу- істини ποιεῖν ἀληθῆ δοκεῖν (234c6-7) по відношенню до
ляція: (11) ὅσοι δὲ ὅσους περὶ ὅσων καὶ ἔπεισαν καὶ недосвічених або далеких від пошуку істини людей
πείθουσι δὲ ψευδῆ λόγον πλάσαντες. «Скільки скількох у τοὺς νέους καὶ ἔτι πόρρω τῶν πραγμάτων
скількох [справах] переконали і переконують творці τῆς ἀληθείας ἀφεστῶτας (234c4-5).
оманливого слова» – [слот «ефективність»]. Прикмет- На питання «яким чином маніпулятивний дискурс
но, що переконувальна риторика не стає на службу досягає своєї цілі всупереч інтересам аудиторії?» Гор-
пам’яті, проникливості і передбаченню, щоб зміцнити гій намагається відповісти максимально вичерпно не
хибке загальне уявлення, як може сподіватися філо- лише за допомогою розкриття соціологічних та когні-
софськи мисляча людина. Замість цього маніпулятив- тивних аспектів моделі цього процесу, а й з погляду
ний логос використовує поверхневе загальне враження, психосоматичних засад, спираючись на аналогію між
щоб атакувати введену в оману душу. Головним фак- наслідками дії риторичних, магічних і медичних засо-
тором успішності маніпулювання, на думку Горгія, є бів. Основним інструментом магії і аналогічно ритори-
нестійкість, хибкість моральної або когнітивної уста- ки є специфічно організоване мовлення. Тексти замов-
новки аудиторії. Цей висновок виступає як інтерфере- лянь завдяки своїй ритмічній і фонетичній організації
нція на тлі попередніх проектувань корелятивного можуть загіпнотизувати або зачаровувати слухача,
концепту магії. У першу чергу екстрасенсорним впли- змінюючи його настрій: (10) αἱ γὰρ ἔνθεοι διὰ λόγων
вам піддається людина, готова обманюватися в силу ἐπωιδαὶ ἐπαγωγοὶ ἡδονῆς, ἀπαγωγοὶ λύπης γίνονται· … ἡ
своєї моральної зіпсованості чи розумової ліні (10). δύναμις τῆς ἐπωιδῆς ἔθελξε καὶ ἔπεισε καὶ μετέστησεν
Очевидно, що це стосується й несвідомих людей з їх αὐτὴν γοητείαι. «Богонатхненні заклинання за допомо-
некомпетентністю і недалекоглядністю в момент прий- гою слів можуть викликати радість, розвіяти сму-
няття рішення: (11) εἰ μὲν γὰρ πάντες περὶ πάντων εἶχον ток;…. сила замовляння заворожує і переконує, і пере-
τῶν [τε] παροιχομένων1 μνήμην τῶν τε παρόντων [ἔννοιαν] роджує її своїми чарами». Це наводить на думку, що
τῶν τε μελλόντων πρόνοιαν, οὐκ ἂν ὁμοίως ὅμοιος ἦν ὁ схожим чином можуть бути укладені тексти будь-якого
λόγος, οἷς τὰ νῦν γε οὔτε μνησθῆναι τὸ παροιχόμενον οὔτε іншого дискурсу. І справді, викликати емоції, а саме:
σκέψασθαι τὸ παρὸν οὔτε μαντεύσασθαι τὸ μέλλον καὶ φρίκη περίφοβος καὶ ἔλεος πολύδακρυς καὶ πόθος
εὐπόρως ἔχει· «Якби в усьому всі мали про минуле φιλοπενθής «і страх, повний трепету, і жалість бага-
памʼять, про теперішнє розуміння, а про майбутнє тослізну, і пристрасть, рясну смутком» може поезія,
передбачення, то подібне слово подібним чином би не або як її визначає Горгій – λόγον ἔχοντα μέτρον (9). –
обманювало, натомість у них [людей] легко виходить [слот «зміна емоційного стану»]. Але суть не лише в
не памʼятати минуле, не аналізувати теперішнє, не ритмічності та гармонії звукової форми, хоча відомо,
передбачати майбутнє…». З погляду когнітивістики що учень Горгія Ісократ надавав ледь не вирішального
механізм маніпулювання пов’язаний з поверхневою значення саме цим сугестивним засобам (Isocr. 9.10).
обробкою інформації, яка внаслідок «когнітивних ско- Поезія, на думку Горгія, здатна формувати образи, які і
рочень» здатна призвести до помилкових інтерпретацій є основним чинником психосоматичних реакцій: (9) ἐπ’
повідомлення реципієнтом, «динаміка маніпуляції ἀλλοτρίων τε πραγμάτων καὶ σωμάτων εὐτυχίαις καὶ
дуже близька до динаміки людської помилки» [8, с. δυσπραγίαις ἴδιόν τι πάθημα διὰ τῶν λόγων ἔπαθεν ἡ
349, 362; 10, с. 69]. До речі, в тексті «Єлени» неоднора- ψυχή «щодо чужих справ і людей, їхнього щастя і не-
зово повторюється лексика, що вказує на помилку, щастя по волі слова власним стражданням страждає
хибний шлях тощо: (2) δείξας τἀληθὲς [ἢ] παῦσαι τῆς душа». Цілком можливо, що під майстерно укладеною
ἀμαθίας «виявивши істину, покласти край невігласт- прозовою промовою – λόγος ... τέχνηι γραφείς (13) –
ву», (8) …λόγος ὁ πείσας καὶ τὴν ψυχὴν ἀπατήσας «… врешті решт мається на увазі комплекс технік, до яких,
слово переконало і душу обманом захопило», (10) ψυχῆς окрім перелічених сугестивних та емотивних засобів,
ἁμαρτήματα καὶ δόξης ἀπατήματα «помилки душі і хибні належать різні паралогічні засоби: τὰ ἄπιστα καὶ ἄδηλα
уявлення», (13) ἄπιστα καὶ ἄδηλα «недостовірне і непід- φαίνεσθαι τοῖς τῆς δόξης ὄμμασιν ἐποίησαν «недостовір-
тверджене»; εὐμετάβολον ποιοῦν τὴν τῆς δόξης πίστιν не і непідтверджене в очах (суспільної) думки роблять
«хибкою роблять довіру загальноприйнятому» (19) ясним», γνώμης τάχος ... εὐμετάβολον ποιοῦν τὴν τῆς
ψυχῆς ἀγνόημα «душевна омана». δόξης πίστιν «проявляється швидкість інтелекту, коли
47
змушують легко відмовлятися від довіри загально- наркотичним напоєм у Гомера (Od. 4.219-231), де це
прийнятому уявленню». – [слот «зміна когнітивних майстерно приготоване зілля (φάρμακα μητιόεντα) на-
установок»]. зивається одночасно і корисним (ἐσθλά) для людей, і
Але подібним чином фізичний і душевний стан мо- шкідливим (λυγρά). Так само автор міг би послатися на
же змінитися під впливом фармакологічних засобів: невідворотний вплив любовної магії, яка, окрім верба-
(14) τὸν αὐτὸν δὲ λόγον ἔχει ἥ τε τοῦ λόγου δύναμις πρὸς льних дій, застосовує виготовлення фігурок (ἔρωτες).
τὴν τῆς ψυχῆς τάξιν ἥ τε τῶν φαρμάκων τάξις πρὸς τὴν Опис процесу виготовлення статуй (18) асоціативно міг
τῶν σωμάτων φύσιν. ὥσπερ γὰρ τῶν φαρμάκων ἄλλους підштовхнути слухачів «Єлени» до такої гіпотези, адже
ἄλλα χυμοὺς ἐκ τοῦ σώματος ἐξάγει, καὶ τὰ μὲν νόσου τὰ для давніх греків статуї були не символічними, а не
δὲ βίου παύει, οὕτω καὶ τῶν λόγων οἱ μὲν ἐλύπησαν, οἱ δὲ реальними агентами, здатним насправді взаємодіяти з
ἔτερψαν, οἱ δὲ ἐφόβησαν, οἱ δὲ εἰς θάρσος κατέστησαν людьми і впливати на їхній емоційний стан [2, с. 19].
τοὺς ἀκούοντας, οἱ δὲ πειθοῖ τινι κακῆι τὴν ψυχὴν Але Горгій не скористався цієї нагоди, оскільки дослі-
ἐφαρμάκευσαν καὶ ἐξεγοήτευσαν. «За тим самим прин- дження анатомії почуттів, що виникли природнім чи-
ципом сила слова впливає на душевний лад, як набір ном – οὐ τέχνης παρασκευαῖς (19) – давало можливість
ліків на фізичне тіло. Подібно до того, як різне зілля дослідити «біохімічний» механізм спокуси з раціона-
по-різному виводить соки з тіла (одні припиняють льних позицій та розкрити його секрет.
хворобу, а інші – життя), так і серед промов: одні Вживання медичних термінів і метафор у «Похвалі
засмучують, інші радують, одні вселяють слухачам Єлені» засвідчує інтерес Горгія насамперед до «психо-
страх, інші – відвагу, а деякі недобрими переконаннями соматичного», ірраціонального, інтуїтивного і врешті
отруюють і чаклують душу». решт еротичного переконування. Таке аргументування
Варто звернути увагу на те, що в цьому фрагменті не схоже на «вихолощену» демонстрацію думки, шви-
зустрічаємо декілька технічних медичних термінів. дше його можна схарактеризувати як синестезійний
Так, наприклад, χυμοί ‘соки’ Hp. VM 18, Hp. Epid. чуттєвий процес сприйняття і усвідомлення, що здійс-
1.2.8, 2.1.10, 6.2.1, 6.3.24, Gal.15.62, 16.497, 6.258 асо- нюється у надрах соматики, причому навіть не стільки
ціюються з однією з гуморальних теорій у Гіппократо- в мозку, як вважали давні греки, скільки в шийці серця,
вому корпусі щодо чотирьох основних рідин в організ- оболонці, що його оточує, діафрагмі, крові (Ps.-Plut. IV
мі (кров, флегма, жовта і чорна жовч), які відповідають 5.8.). Для Емпедокла, зокрема, αἷμα γὰρ ἀνθρώποις
чотирьом основним елементам у Емпедокла, а саме: περικάρδιόν ἐστι νόημα «свідомість у людей – це навко-
землі, воді, вогню і повітрю. Слово φάρμακα у Корпусі лосерцева кров» (DK 31, B 105). Автори Гіппократово-
Гіппократа і в Аристотеля, з огляду на вживання тер- го корпусу також сприймали тіло і розум як частини
мінів φαρμάκεια Hp.Aph.1.20, 1.24, 2.36; 1.22, Arist. єдиного континууму: серед списків симптомів психо-
Pr.962a3, φαρμακεύειν Hp. Epid. 2.5.6, 4.1.41, 4.1.49, Aph. логічні феномени згадуються серед суто фізичних без
1.22, 4.12 Hp. Acut.(Sp.)55, як правило, позначало засо- будь-яких принципових відмінностей, а тому причину
би для проносів і еметики. Тема очищення шлунково- психічних розладів вони практично завжди шукали в
кишкового тракту є центральною для Гіппократа у тілесних факторах. Натомість цілителі, на зразок Емпе-
зв’язку з тим, що воно спричиняє суттєвий відновлю- докла, більше апелювати до різних станів свідомості,
вальний процес для організму [2, с. 60]. Але, як і сино- ніж до фізичних симптомів. Проте загалом можна тве-
німічні терміни κάθαρσις, καθαιρεῖν, що вживаються рдити, що всі згадані автори розглядали психічну дія-
омонімічно на позначення як медичного, так і ієратич- льність переважно як сукупність процесів, в яких деякі
ного очищення, φάρμακα також може одночасно нале- частини тіла більш задіяні, ніж інші, але які в принципі
жати обом дискурсам. У Горгія слова φάρμακα, представляють взаємодію ряду анатомічних і фізіоло-
φαρμακεύειν розкривають свою двозначність поступо- гічних аспектів [4, с.124-6]. Як підсумував подібні
во, майже непомітно змінюючи перший, медичний, висловлювання ранніх філософів і медиків Арістотель:
узус, коли йдеться про вплив на організм з метою від- τὸ νοεῖν σωματικὸν ὥσπερ τὸ αἰσθάνεσθαι «мислення –
новлення здоров’я, на магічний, коли йдеться про от- тілесне так само, як і відчуття» (Arist. De anim. 427а26-
руєння і психотропні властивості. Помітно, що слово 28). Імовірно, Горгій слідує цій Емпедокловій психосо-
φάρμακον у згаданому уривку (14) вживається перева- матичній моделі, за якою душевний стан і логос залеж-
жно з позитивною конотацією щодо тіла і з негативною ні від ірраціонального, чуттєвого тіла. Саме тому про-
– щодо душі. Вербальний вплив на людину, безпереч- цес переконування для нього не може бути цілком
но, буває позитивним, але в межах головної для Горгія раціональним, він обов’язково повинен відбуватися і
теми примусовий ефект дії ліків на тіло стає метафо- на внутрішньотілесному рівні, де знаходиться місти-
рою маніпулятивного дискурсу. І тут вже неважливо: лище душі і емоцій.
отрута чи замовляння (τὴν ἐφαρμάκευσαν καὶ І Емпедокл, і Горгій визнавали, що ми знаходимося
ἐξεγοήτευσαν) здійснюють вплив на душу, ефект у під владою таких ексцентричних й ірраціональних сил,
будь-якому випадку схожий на наркотичний. Форма- як хвилювання, любовна пристрасть, ненависть, страх,
льно промова «Похвала Єлені» є апологетичною, тому – які зменшують ясність бачення і здатності людського
згадка про вживання наркотиків могла бути потрібною інтелекту до впорядкування, хоча людський розум і
Горгію для формулювання доказів на захист Єлени, яка намагається приборкати їхню силу. Зрештою, так само
вчинила злочин під впливом подібних чинників, адже як і логос, вловивши прихований сенс незрозумілого
досить тривала екзальтація від сили наркотиків пригні- світу, прагне взяти під контроль так званий «життєвий
чує природні психічні процеси і змушує людину роби- хаос». Тому «успішна» риторика, на їхню думку, по-
ти речі, які б вона в іншому випадку не зробила. Тим винна розбурхати емоції, які здатні обійти цю цензуру і
більше така аналогія підсилюється зв’язком Єлени з тим самим подолати панівний контроль мислячого
48
розуму. Отже, суть візуального чи аудіального «магіч- οἳ ἂν μεταδοξάσωσιν і пережитими емоціями задово-
ного» переконування полягає в орієнтації на інстинк- лення чи страху ἢ ὑφ᾽ ἡδονῆς ... ἢ ὑπὸ φόβου. Якщо в
тивне душевне потрясіння у формі емоцій страху чи цьому психологічному спостереженні він скористався
задоволення: (17) ἀπέσβεσε καὶ ἐξήλασεν ὁ φόβος τὸ лише поверхневим, соціологічним ракурсом Горгієвої
νόημα «страх пригнічує і виключає розум»; (13) εἷς метафори «магії», прирівнявши жертв маніпуляції до
λόγος πολὺν ὄχλον ἔτερψε καὶ ἔπεισε одна промова, «заворожених»: τοὺς μὴν γοητευθέντας ... κηληθέντες
зачаровує і переконує великий натовп», (5) τὸ γὰρ τοῖς (Rp. 413c1-2), то в одному з фрагментів діалога «Тімей»
εἰδόσιν ἃ ἴσασι λέγειν πίστιν μὲν ἔχει, τέρψιν δὲ οὐ φέρει (71a-d), присвяченому міфічному онтогенезу людсько-
«знане у знаючого довіру отримує, але задоволення не го тіла і свідомості, Платон спробував вивести нову
приносить». Нарешті останнє вжите в «Єлені» слово психосоматичну модель свідомості. Порівняно з мо-
παίγνιον ‘забава, розвага, гра’ (21), яким Горгій схарак- деллю Горгія, тут була ускладнена концепція душі –
теризував суть свого персонального інтересу в цій розділена на декілька частин, введений нелінійний
промові, на конотативному рівні неможливо уявити без зв’язок між розумом та фізичним тілом через посеред-
насолоди. Тобто, поняття τέρψις ‘задоволення, ра- ництво відчуттів αἰσθήσεως (71a4) та візуалізацій
дість’, яким було на початку промови Горгія (5) окре- ὑπὸ δὲ εἰδώλων καὶ φαντασμάτων (71a6).
слено обов’язковий елемент повідомлення, відповідно, Те, що в IV ст. до н.е. концептуальна метафора магії
є тим, без чого її автор в принципі не мислив успішної та соматична модель мисленнєвої діяльності втратила
риторики. Ця ідея була підхоплена учнем Горгія, Ісок- свою актуальність, можна пояснити, зокрема, тим, що
ратом, який вживає поняття ψυχαγωγεῖν (слово з магіч- методи магічної медицини на той момент вважалися
ною конотацією) щодо аудіальних ефектів мовлення, ненауковими. Але ситуація суттєво змінилася в добу
створених ритмом і симетрією фраз пізньої античності. Ймовірно, під впливом контактів зі
ταῖς εὐρυθμίαις καὶ ταῖς συμμετρίαις (Isoc. 9. 10). А в східними культурами, більшість грецьких і римських
іншому творі Ісократ включає його до своїх PR- лікарів імперського періоду схвалювали і навіть пропи-
технологій, які він розкриває насліднику кіпрського сували магічні засоби зцілення. Наприклад, Гален, який
престолу Нікоклу: той, хто хоче ввести в оману загалом вважав магічні практики забобонами, визнає
(ψυχαγωγεῖν) слухачів, повинен казати те, що натов- ефективність деяких амулетів, хоча при цьому ставить
пам (τοὺς ὄχλους) видається (οἷς ὁρῶσι – букв. те, що під питання механізм їхньої дії (De simpl. med. temp.ac
вони бачать) найбільш приємним μάλιστα χαίροντας fac. 6.10 [11.859-861 K.]). Він навіть відтворює ряд
(Isoc. 2.49). Арістотель у своїй «Риториці» також звер- формул (Gal. De comp. med. sec. loc. 2.2 [12.573 K.]), що
тається до ідеї задоволення: καὶ τὴν ἡδονὴν ἀγαθὸν εἶναι: використовував Архіген – відомий лікар часів Траяна,
πάντα γὰρ ἐφίεται τὰ ζῷα αὐτῆς τῇ φύσει: задоволення на якого сам Гален доволі часто посилався у своїх фа-
також є благом, оскільки все живе прагне до нього в рмацевтичних творах. На думку П. Гайар-Севкс [6, с.
силу своєї природи (Arist. Rh. 1.6.7 = 1362b5-7). 202] збережені писемні джерела створюють враження,
Прийнято вважати, що у IV ст. до н.е. магічна мо- що, на відміну від класичного періоду, в елліністично-
дель впливу на адресата не користувалася попу- римську епоху практично всі магічні практики, вклю-
лярністю у філософських та риторських колах [11, с. чаючи замовляння, позитивно сприймалися більшістю
47-66; 7, с. 336-7]. Про це свідчить відсутність в Ісокра- лікарів.
та і Арістотеля таких слів, як γοητεία, μαγεία, θέλγειν, Прикметно, що саме в І-ІІ ст. н. е. на сторінки рито-
κηλεῖν. Водночас в обох авторів можна знайти слово ричних трактатів повертається і магічна метафорика, а
ψυχαγωγεῖν – з тією ж магічною конотацією, що й також висока оцінка ритмізованої прози. Ідея порів-
γοητεύειν, а саме: ‘викликати душі померлих’, що, по няння риторики і магії у первинному її вигляді зацікав-
своїй суті означало ‘з’єднуватися з об’єктом бажання’, лює таких авторів, як Діонісій Галікарнаський, Елій
активізувати емоційні реакції. Арістотель вживає його Аристид і Псевдо-Лонгін [7, с. 337]. У багатьох місцях
двічі, описуючи стан хвилювання, який викликає як (D.H. Dem. 39.212, Comp. 11.38, 3.11) Діонісій Галікар-
вербальна (αἵ τε περιπέτειαι καὶ ἀναγνωρίσεις Poet. наський описує художню прозу і поезію як такі, що
1450a33), так і візуальна (ὄψις 1450b16) частини трагедії, здатні зачаровувати (γοητεύειν) і заворожувати (κηλεῖν).
так само як Горгій розділяв аудіальний та візуальний Більш того, аналізуючи промови Демосфена, він при-
різновиди риторики. ходить до висновку, що саме цей оратор є найбільш
Але найбільше часте вживання магічної метафорики ефективним промовцем, який подобався афінській
по відношенню до риторики, як і творче розкриття публіці (Dem. 35.207), зачарованій (γοητευθέντες) особ-
когнітивно-соматичної моделі пізнання було здійснене ливим стилем поєднання слів (ὑπὸ τῆς συνθέσεως). –
Платоном. У багатьох його діалогах можна зустріти [слот «сили та ефективності»]. Цей особливий демос-
алюзійну відсилку до Горгієвого тексту, причому, як фенівський стиль сиренічної гармонії (διὰ τὰς
правило, завдяки використанню «магічної» лексики σειρῆνας τὰς ἐπὶ τῆς ἁρμονίας) змушував афінян відмов-
γοητεύειν та ψυχαγωγεῖν: Pl.Gorg.483e6, Phaedr. 261a8, лятися від ганебних вчинків. – [слот «зміна когнітив-
271c10, Menex. 235a2, Euthyd. 288b8, Rp.413c1, них установок»]. Говорячи про свої власні відчуття він
Soph.234c5, Phileb. 58a7-b2. Пам’ятаємо, що у Горгія звертає увагу на душевний підйом ἐνθουσιῶ і пережиті
робота «творців оманливого слова» ψευδῆ λόγον емоційні коливання δεῦρο κἀκεῖσε ἄγομαι, πάθος ἕτερον
πλάσαντες (11) не обмежувалася зміною когнітивних ἐξ ἑτέρου μεταλαμβάνων, починаючи від зневіри до
установок, більш того, ця зміна цілком залежала від страху, потім жалю, і нарешті, до гніву та ненависті. –
емоційного стану τὴν τῆς ψυχῆς τάξιν (14), в якому пе- [слот «зміна емоційного стану»]. Усі ці емоції, на його
ребувала жертва. Платон (Rp. 413c2-3) достатньо лако- погляд, здатні формувати суспільну думку –
нічно представив цей зв’язок між зміною точки зору ὅσα κρατεῖν πέφυκεν ἀνθρωπίνης γνώμης. При цьому
49
значну роль у цьому процесі Діонісій відводить фор- рожує (κηλεῖν) нас і, повністю оволодівши нашими
муванню різноманітних образів, чи то ілюзій почуттями – [слот «зміна емоційного стану»], прилу-
(ποικίλας [p. 177] ... φαντασίας) – [слот «формування чає нас до чогось величного, достойного, високого,
візуальних образів»], заражених духом елевсинських тобто до всього благородного, чим вона сама наповне-
пісень (τὰ μητρῷα), корібантійства (τὰ κορυβαντικὰ) і на – [слот «зміна когнітивних установок»] (Subl. 39.3).
подібної культової музики – [слот «звукова сугестія»]. Отже, складається враження, що в елліністично-
Автор трактату «Про піднесене» також чимало уваги римський період з відродженням інтересу до магії у
приділяє ритму в естетичному сприйнятті творів (Subl. медичній сфері повертається інтерес і до магічних
39.4-41). Порівнюючи літературні і музичні твори, він метафор у сфері риторики. Не задовольняючись психа-
твердить, що так само, як видає дивовижні чари гогічними формулюваннями IV ст. до н.е., більш стри-
(θέλγητρον) кіфара (Subl. 39.2), звуки флейти своїм маними щодо магічних конотацій, ритори І-ІІ ст. н. е.
ритмом і тоном емоційно впливають навіть на далеку відчули потребу звернутися до тексту Горгія і запози-
від музики людину. – [слот «звукова сугестія»]. Остан- чити в нього багатий набір «магічної» термінології для
ній приклад напевно відсилає до апокрифічного пере- розробки проблеми поєднання слів у сенсі естетичних
казу про Горгія, який на запитання «чому фесалійці є прийомів звучання. Істотно, що запозичення концетуа-
єдиними людьми, яких ти не обманюєш?» відповів, що льної метафори «риторика як магія» не було поверхне-
«їм бракує музичного слуху, щоб бути введеними в вим. Водночас в елліністичній риторичній теорії зник-
оману» [13, с. 102; 9, с. 66]. Ця історія нагадує, що для ли негативно марковані слоти: «протиприродність
Леонтійця чутливість до звуків уможливлювала успіх впливу» та «легковірність цільової аудиторії». Таким
риторичної дії. Мати «музичний слух» якоюсь мірою чином, хоча загалом Горгієва модель зв’язку магії та
означало знатися на ірраціональному і сприймати сло- риторики в елліністичних авторів залишилася в силі,
ва як елемент гри і чуттєвого задоволення. Але, продо- зняття негативних конотацій з технічної магічної лек-
вжує автор «Про піднесене», такий вплив музики – це сики, імовірно, під впливом тогочасних поглядів у
лише слаба подоба і неточний відблиск сили перекону- медицині, засвідчило те, що проблема маніпулятивного
вання (καί τοιταῦτα εἴδωλα καὶ μιμήματα νόθα ἐστὶ використання слова фактично була знята, як і спроба
πειθοῦς – Subl. 39.3). – [слот «сила і влада»]. Схожим цілісного психосоматичного погляду на проблему спів-
чином заключає і Псевдо-Лонгін: мовна гармонія заво- відношення мови і мислення.
REFERENCES
1. Cheak A. Magic through the Linguistic Lenses of Greek mágos, Halicarnassus on language, linguistics and literature. Leiden,
Indo-European *mag(h)-, Sanskrit mâyâ and Pharaonic Egyp- Boston: Brill, 2008. P. 332-366.
tian heka // Journal for the Academic Study of Magic, 2004. Is. 8. Maillat D., Oswald S. Defining Manipulative Discourse: The
2. P. 260-286. Pragmatics of Cognitive Illusions // International Review of
2. Collins D. Magic in the Ancient Greek World. – Blackwell Pragmatics, 2009. Vol. 1. P. 348-370.
Publishing Ltd, 2008. 9. Murray S. In Praise of Persuasion: Gorgias’s Encomium of
3. Dickie M. W. Magic and magicians in the Greco-Roman world. Helen // Critical Sense: A Journal of Political and Cultural
– London & NY: Taylor & Francis e-Library, 2005. Theory, 2000. Vol. 8 (1). P. 66.
4. van der Eijk Ph. J. The heart, the brain, the blood and the pneu- 10. Rigotti E. Towards a typology of manipulative processes //
ma: Hippocrates, Diocles and Aristotle on the location of cog- Manipulation and Ideologies in the Twentieth Century: Dis-
nitive processes // Medicine and Philosophy in Classical Antiq- course, language, mind / Ed. by L. de Saussure and P. J. Schulz
uity: Doctors and Philosophers on Nature, Soul, Health and L. de Saussure and P. Schulz (eds.), 2005. Р. 61-83.
Disease. Cambridge University Press, 2005. Р. 119-138. 11. de Romilly J. Magic and Rhetoric in Ancient Greece / Jacquel-
5. Entralgo L. Therapy of the Word in Greek Medicine. Baltimore: ine de Romilly. – Cambridge, Cambridge University Press,
The Johns Hopkins Press, 1970. 1975.
6. Gaillard-Seux P. Magical formulas in Pliny’s natural History: 12. Roth A. D. Reciprocal influences between rhetoric and medi-
origins, sources, parallels // ‘Greek’ and ‘Roman’ in Latin cine in ancient Greece / An Abstract of a thesis for the PhD
Medical Texts: Studies in Cultural Change and Exchange in Dissertation, University of Iowa 2008. P. 1-134.
Ancient Medicine / Ed. By Brigitte Maire. Leiden: Brill. P. https://ir.uiowa.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1188&context
201-223. =etd
7. de Jonge C. C. The magic of poetic speech: Gorgias, Dionysius 13. Untersteiner M. The Sophists / transl. K. Freeman. – Oxford:
and ‘Longinus’ // Between grammar and rhetoric: Dionysius of Blackwell, 1954.
DICTIONARIES
14. Beekes R. Etymological Dictionary of Greek / R. Beekes with 15. Pokorny Ju. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. –
the assist. of L. van Beek. – Vol. І-ІІ. – Leiden and Boston: Bern: Francke, 1951.
Brill, 2010.
Conceptual Gorgias’ metaphor “rhetoric as magic” and its evolution in the Classical and Hellinistic rhetorical treatises
A. S. Polishchuk (Shadchina)
Abstract. This study examines a series of medico-magic metaphors used in Gorgias’ “Encomium to Helen”, in order to find out how the
supposed public assessment of magic at that time could affect the interpretation of the rhetorical phenomena to which these metaphors
were applied. The goal foresees the solution of a number of tasks: finding ideological and intertextual sources for the Gorgias’ medical
and magical metaphors in the previous literary tradition; frame modeling of the concept of “magic” and its metaphorical referent
“rhetoric / manipulation”; conducting a comparative analysis of the connotations of the “magical” conceptosphere at various stages of the
Greek culture.
Keywords: metaphor, magic, rhetoric, manipulation, psychosomatics, Gorgias.
50
Історія зародження стендапу та його популярність на Заході

Т. В. Пилипчук
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Corresponding author. Email: pylypchuk0608@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена стендапу як жанру комічного дискурсу. У статті описано зміст поняття стендапу та розгляну-
то історію його появи. Охарактеризовано водевіль та вар’єте, з яких бере початок цей жанр комічного дискурсу. А також
проаналізовано популярність таких естрадних комічних акторів, як Ахмед Ахмед, Маз Джобрані, Дін Обейдала та Рассел
Пітерз.
Ключові слова: стендап, водевіль, вар’єте, альтернативна комедія, комічний дискурс, жарт.
Питання гумору та комічності здавна привертали діалог є одностороннім, проте все ж таки між вико-
увагу широкого кола науковців та навіть таких антич- навцем та аудиторією є взаємодія, яка не завжди є
них філософів, як Платон та Арістотель. Серед фун- бажаною для глядача [13, с. 3].
даментальних робіт слід виділити дослідження Н.Д. Викладач стендап-комедії Кентського університету
Артюнової, О.С. Архипової, В.І. Карасика, Ю.Б. Бо- С. Кірк визначає стендап, як складну взаємодію/ діа-
рева, В.Я. Проппа, С. Атардо (S. Attardo), Дж. Боскіна лог, який вимагає від аудиторії інтерпретативної ком-
(J. Boskin), В. Раскіна (V. Raskin). Найновіші розвідки, петентності та активної участі, у якій комедійний
які мають особливе значення для нашої роботи, були актор несе відповідальність за організацію та керу-
проведені такими науковцями, як О.В. Харченко, В.О. вання відповідями [11, c. 2-4].
Самохіна, О.К. Лобова. Отже, як видно з вищезазначених дефініцій, стен-
Стендап, будучи жанром комічного дискурсу, є, дап – це діалог між комедійним актором та аудиторі-
можливо, найстарішою, найуніверсальнішою, і вод- єю, від якої вимагають взаємодії.
ночас найпростішою, і найзначимішою формою гумо- Щодо історії зародження стендапу, то його появу
ристичного вираження. Це найчистіша комунікація пов’язують з ім’ям Марка Твена, який подорожував
між публікою та коміком, яка виконує по суті ті самі територією США у 1880-ті роки з власними гуморис-
соціальні та культурні ролі в практично всіх відомих тичними виступами на соціальні та побутові теми, так
суспільствах минулого та сьогодення [10, с. 71]. званими «веселими лекціями» [9].
Ця робота розглядає стендап-комедію акторів- Проте є й інші точки зору щодо цього питання. На
вихідців із Близького Сходу, чиї сім’ї іммігрували до думку професора Е. Тафойї, Марк Твен – комедійний
США та Канади. Комедійні шоу Ахмед Ахмеда (Ah- лектор, який часто був смішним, проте ніяк не артис-
med Ahmed), Маза Джобрані (Maz Jobrani), Рассела том “entertainer”. Так, професор з університету Нью
Пітерза (Russell Peters) та Діна Обейдали (Dean Obei- Мексико Хайлендз вважає, що стендап зародився з
dallah) присвячені проблемам комунікації між пред- водевілю, який запозичив свою назву від Val de Vire,
ставниками англомовної спільноти та представниками французької річної долини, що славилася своїми не-
Близького Сходу, розкривають невідповідності суспі- пристойними “bawdy” піснями. Появу водевілю
льства, відображають моральні цінності різних націо- пов’язують із періодом після громадянської війни та
нальностей, викриваючи етнічні стереотипи та упере- промислової революції, коли Америку заполонили
дження. Використання акторами життєвих ситуацій та іммігранти, які шукали гарно проведеного часу. Для
їхній переказ у жанрі жартів, анекдотів, імпонує пуб- них він полягав у пиві, елі, музиці та танцях. Саме
ліці в залі, а відео, викладені в Інтернеті, перетворю- водевіль дав новим мешканцям-іммігрантам те, чого
ють коміків на зірок. вони хотіли [14, с. 110-111].
Першим, хто спробував дати визначення поняттю Професор та головний редактор журналу “Comedy
«стендап-комедії», вважають Лоренца Мінца, який Studies Journal” Кріс Рітчі (Chris Ritchie) дає таке ви-
визначав стендап, як зустріч аудиторії та одного стоя- значенню водевілю: виступ, який складався з музич-
чого на сцені виконавця, який поводиться комічно них номерів та комедійних програм, а також всіляких
та/або говорить кумедні речі безпосередньо аудиторії; інших розваг, таких, як виступи тварин [12, с. 240].
якому не допомагають ні костюми, ні реквізит, ні Водевіль розважав публіку з 1840-х до 1920-х ро-
художнє оформлення тощо. Також науковець наго- ків та був витіснений появою радіо та звукового кіно
лошує на відносній безпосередності комунікації між “talking pictures” [14, с. 110-111]. Тим не менш, деякі
коміком та аудиторією і пропорційній важливості успішні комедійні актори, особливо Лорел і Харді,
комічної поведінки та діалогу, на відміну від розвитку Чарлі Чаплін і брати Маркс, перш ніж стати відомими
сюжету та ситуації [10, с. 71-72]. в кіно, починали свої кар’єри саме з водевілю [12, с.
На противагу цьому визначенню, Р. Стебінс назвав 240].
стендап-комедію мистецтвом гумористичного діало- Варто наголосити, що з 1910 до 1925 року в Аме-
гу, який презентують перед аудиторією. Цей діалог є риці діяло понад дві тисячі водевіль-театрів, які що-
завченим, хоча сьогодні, як правило, виражається в найменше давали два, а іноді – й до 9 шоу вдень. Про-
спонтанній розмовній манері, ніби виконавець те, окрім зазначених театрів, на території країни фун-
спілкується з друзями. І може здаватись, що цей кціонувала велика кількість глядацьких залів, переро-
51
блених церков та наметів. На думку Е. Тафойї, заро- клубу в Нью-Йорку в 1960-х роках. Проте альтерна-
дження стендапу відбулось у 1880-1890-х роках та тивна комедія повністю набула популярності в 1975
його появі варто завдячувати афро-американцю Чарлі році з трансляцією телевізійного шоу “Saturday Night
Кейсу, який з’являвся на сцені у звичайному вбранні Live”. У програмі брали участь багато відомих коме-
та без жодного реквізиту [14, с. 110-111]. діантів, у тому числі Річард Прайор, Робін Вільямс і
Російська науковиця О.В. Михалькова теж підтри- Едді Мерфі, а також Джон Белуші, Дана Акройд і
мує точку зору західних вчених, пов’язуючи появу Шевві Чейз, які продовжили успішну кар’єру в Голлі-
стендапу з акторською діяльністю в концертних за- вуді. Вони зверталися до нової, молодої аудиторії,
лах, театрах, цирках, розважальна програма яких якій було нудно слухати жарти про дружин, жінок-
включала короткі гумористичні виступи, що викону- водіїв, іноземців та сексуальні фобії від старомодних
вались у перервах між номерами. На її думку, в XX комедіантів в краватках. Натомість у виступах глядачі
ст. багато артистів, які виступали в цьому жанрі, а хотіли почути про поп-культуру та про проблеми, з
саме Джек Бенні, Фред Ален, Боб Хоуп – починали якими вони зіштовхуються в повсякденному житті.
кар’єру з водевілю [2, с. 99]. Стиль комедії, а також зміст був відмінним: енерге-
Щодо Британії, то тут ситуація була схожою. Лише тичніший та агресивніший, з вуличною мовою та
в дев’ятнадцятому столітті з появою мюзик-холу, нецензурною лексикою.
комедіанти нарешті знайшли належне місце для ви- У 1980-х та 1990-х роках почав з’являтися ще
ступу. Комедійні програми чергувалися з піснями та більш агресивний вид американської комедії, який
танцювальними номерами. Мюзик-холи були різної деякі критики називали «комедією ненависті». Біл
якості залежно від того, де вони розташовувалися. У Хікс і Сем Кіннісон були основними представниками
центрі Лондона вони могли бути досить пишними, з цього спірного стилю, який, окрім провокації політи-
високоякісними виступами. В інших частинах Лондо- ки, пропагував вживання наркотиків та сексуальні
на, таких, як Іст-Енд, та в деяких інших містах, вони експерименти.
могли бути обшарпаними підвальчиками з низько- Тим часом у 1979 році в Лондоні в одному з
якісними виконавцями, які виступали переважно пе- найжвавіших районів Сохо з’явилося нове місце для
ред невдячним натовпом. Оскільки популярність мю- нової експериментальної комедії – “Comedy Store”.
зик-холів знизилася в ХХ столітті з розвитком радіо і Саме тут змогли знайти собі місце комедійні актори
телебачення, на зміну прийшло вар’єте, яке було не чоловічої статі та гетеросексуальної орієнтації.
набагато більше орієнтовано на сім’ю, не містило Пропагуючи ідею автобіографічної комедії, вони
непристойних пісень та жартів, характерних для мю- обговорювали на сцені зі сприйнятливими, молодши-
зик-холів [12, с. 240]. ми глядачами свої власні ідентичності та тривоги.
Український театрознавець, доктор мистецтвознав- Олексій Сейл, Тоні Аллен, Джуліан Клері розпочали
ства та завідувач відділенням історії театру Інституту тут свою кар’єру [12, с. 33-36].
мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Унаслідок нерозділеності жанрів стендапу, водеві-
М. Т. Рильського НАН України Ю.О. Станішевський лю та вар’єте, а також відсутності артистів, які висту-
дає таке визначення вар’єте: це вид естрадного театру, пали б лише в жанрі стендапу, виникла термінологіч-
у виставах якого поєднані різні жанри театрального, на плутанина, яка ускладнювалася ще й тим, що стен-
музичного та циркового мистецтва. Назва походить дап одночасно був, як жанром театру, так і жанром
від театру «Вар’єте-Монтансьє», відкритого у 1790 мас-медійної комунікації.
році в Парижі [4]. Сучасні розвідки вказують на такі характерні влас-
Варто додати, що водевіль та мюзик-холи були ви- тивості стендап-комедії: професійна мова (стендап-
тіснені клубами: деякі в містах, інші в курортних коміки оперують у спілкуванні між собою термінами,
зонах таких, як Блекпул в Англії та Кетскілс у Сполу- що зрозумілі тільки представникам інституту коме-
чених Штатах Америки. Коміки, які виступали в цих дії), стратегічне планування (виступ стендап-коміка
місцях, виконували багато шоу в день. Будучи наці- готується заздалегідь, він добирає жарти, відпрацьо-
леними на розвагу публіки, яка прагнула відпочинку вує техніку їх презентації глядачеві), імпровізація,
від роботи, їхні виступи були трішки кращої якості форма самовираження та емоційність, інтерактивний
порівнюючи з водевілем та мюзик-холами. Комедіан- характер, реалістичність та гротескна гіперболізова-
ти в цих клубах носили костюми, уникали у своїх ність [1, с 10].
виступах непристойностей та торкалися переважно Головний редактор журналу “Comedy studies” Кріс
домашніх тем, які були зрозумілі кожному. Рітчі стверджує, що окрім гумору у cтендапі містить-
У 1950-х та 1960-х роках багато комедійних акто- ся багато правди, і в такий спосіб глядачі можуть
рів почали переходити до прибутковіших ЗМІ – радіо дізнатися дещо про життя. Саме стендап має здатність
й телебачення. Оскільки телебачення почало відігра- нагадувати про старі істини в новий спосіб, аби допо-
вати все важливішу роль у житті людей, кількість могти глядачам зрозуміти речі, які вони вже знали,
глядачів, які хотіли насолодитися живими виступами але не усвідомлювали, тобто змінити спосіб мислен-
коміків у театрах та клубах, зменшилась. Це можна ня.
пояснити тим, що люди могли переглядати виступи Хоча ми й дійшли висновку, що стендап зародився
безкоштовно, перебуваючи у себе вдома. У середині з водевілю, що є видом естрадного концерту та мю-
1970-х років з’явився новий “комедійний актор”, який зик-холу, що є видом естрадного театру, проте, порів-
запропонував матеріал для молоді. Загалом все роз- нюючи стендап з театром, можна стверджувати, що
почалося раніше – у 1950-х роках із відкриттям клубу виступ у театрі, як правило, є незмінним, незалежно
“Purple onion” у Сан-Франциско та першого “Improv” від реакції аудиторії. Тобто, якщо глядачам не подо-
52
бається те, що вони чують або бачать, вони можуть однолітків ще в дитинстві, вже у дорослому віці в
вийти, але їхня незадоволеність не вносить змін до своїх шоу він торкається тем, які відчувають «на собі»
вистави. У стендапі, однак, якщо глядачі хочуть вира- всі іммігранти, для того, аби змінити негативні аспек-
зити свою незгоду, вони можуть це робити й роблять. ти етнічних стереотипів, а іноді – познайомити з ін-
Через присутність зв’язку між виконавцем і ауди- шими культурами білих канадців, адже частково не-
торією в стендап-комедії, якщо аудиторії не подо- гативне ставлення до іншої етнічної групи є результа-
бається комедійний актор, вона повідомить про це том відсутності знань про неї, нерозумінням відмін-
йомy/ їй. Отже, відсутність у стендапі “четвертої ностей і їх причин. У виступах Пітерза можна почути
стіни”, уявної стіни між актором та глядачем, дає про представників таких етнічних груп, як індійці,
змогу говорити про його демократичність [12, с. 28- китайці, араби, філіппінці тощо. Також слід зазначи-
29]. ти, що для Рассела немає заборонених тем, окрім
У цій роботі ми також хочемо розглянути попу- релігії, яку він навмисно оминає [3, с. 580].
лярність таких комедійних акторів, як Ахмед Ахмед, Проте ірано-американський комедіант Маз
Маз Джобрані, Дін Обейдала, Рассел Пітерз. Вони Джобрані може пожартувати навіть над релігією. Так,
з’явилися на американській сцені на початку XXI у шоу “Immigrant” він торкається питання своєї релі-
століття та вразили глядачів виступами-розповідями з гійної належності, жартуючи над тим, що він не мо-
власного життя, присвяченими темі міжрелігійних та литься, а якщо й робить це, то тільки у випадку екст-
міжкультурних відносин, ісламофобії та етнічним реної ситуації, коли потрібна допомога Бога. Проте
стереотипам. У 2015 році декілька з цих акторів він звертається до Ісуса, а не до Магомета, оскільки
об’єднались у так званий Axis of Evil Comedy Tour. останнє ім’я є довшим і його вимова може призвести
Назва походить від метафори axis of evil, яку вперше до аварії:
використав Джордж Буш у 2002 році, на позначення I was born in Iran, but I’m not really religious.
Іраку, Ірану та Північної Кореї. Проект став надзви- I’m not really Muslim. I’m more like Muslimish. You
чайно популярним: шоу транслювалися на кабельно- know? This is how Muslim I am:
му та супутниковому телевізійному каналі Comedy I could play a Muslim in a movie.
Central, що належить до MTV Network Entertainment You’d go see it, you’d believe it. You’d go to a movie,
Group. Трансляції почалися в США, але потім канал you’d see me on the screen. “Allahu Akbar!”
з’явився і в інших країнах. За даними 2016 року канал “Oh, he’s good. Look at that. Wow.”
дивиться 91 859 000 американських родин (78,9 % “He speaks the language. Wow. He’s… He’s
сімей, які мають телевізійний сигнал) [6]. fluent in Muslimish. Wow.” But the honest truth is
Тематика проекту виявилася надзвичайно популяр- I’m not that religious. If I were really Muslim,
ною. Про проект говорили CNN, NPR, The New York I would have to fast during Ramadan.
Times, Time. Також про комедіантів розповідав канал I don’t fast during Ramadan. I couldn’t drink alcohol.
PBS у документальній стрічці America at a Crossroads. I drink alcohol. I would have to pray five times a day.
Stand Up: Muslim American Comics Come of Age [5]. I don’t pray. The only time I pray
Після показу документального фільму-кінокомедії is if I’m almost in an accident.
“Just like us” у 2010 році, режисером якої виступив And then I just go, “Oh, Jesus!” Yeah. Yeah. Yeah.
Ахмед Ахмед, його було запрошено на вечерю до It’s the wrong God! It’s the wrong God! I
Білого Дому, а потім і на вечерю до Хіларі Клінтон, just say, “Oh, Jesus,” because it’s faster. “Oh, Jesus!”
що говорить про офіційне визнання важливості для “Oh, Muhammad!” Takes too long. Takes too long.
суспільства того, про що говорять комедійні актори у Takes too long. Yeah. If you go, “Oh, Muhammad,”
своїх шоу. you’re gonna get in the accident,
Комедійна тональність обговорення міжкультурної you’ll be in the ambulance, on your way to the hospital…
комунікації поширилася далі: у Дубаї був організова- “I should’ve gone with Jesus.”
ний проект The Axis of Evil Middle East Comedy Tour, You know what I’m saying?[8, 08:30-10:00]
на каналі Showtime Arabia створили програму Dubai Підводячи підсумки, можна зробити висновки, що
Standup Comedy Scene. Подібні проекти почали стендап, будучи жанром комічного дискурсу, є діало-
з’являтися в інших близькосхідних країнах, напри- гом між комедійним актором та аудиторією, від якої
клад, у Єгипті (Hezb El Comedy) та Катарі (SUCO – вимагають взаємодії. Його зародження в Британії
Stand Up Comedy Qatar). асоціюють із появою мюзик-холів, які в ХХ столітті
Рассел Пітерз не входив до вищезазначеного Axis були витіснені появою радіо й телебаченням, за до-
of Evil Comedy Tour, проте, за підрахунками журналу помогою яких транслювалися вар’єте-програми.
Forbes, входить у трійку найбільш оплачуваних комі- Останні не містили непристойних пісень та жартів,
ків. Свою комедійну діяльність він розпочав у 1989 що були притаманні мюзик-холам. Американським
році, а вже у 2008 отримав найвищу телевізійну наго- аналогом мюзик-холу був водевіль, появу якого при-
роду Канади «Джеміні». Крім того, гуморист неодно- писують періоду після громадянської війни та проми-
разово встановлював рекорди за кількістю проданих слової революції, коли Америку заполонили іммігра-
квитків у різних країнах світу: у 2007 році в Торонто, нти. Водевіль був також витіснений радіо та телеба-
2009 – у Лондоні, а через рік у 2010 – в Австралії. А ченням.
деякі його виступи в мережі інтернет були перегляну- Стендап-комедія XXI століття, а саме виступи та-
ті приблизно 20 мільйонів разів [7]. ких комедійних акторів як Ахмед Ахмед, Маз
Рассел народився в індійській сім’ї в місті Торонто. Джобрані, Рассел Пітерз та Дін Обейдала приверта-
Відчувши на власному досвіді вороже ставлення від ють до себе увагу не лише глядачів з усього світу, а й
53
науковців та політичних лідерів. У своїх шоу вони встановлені рекорди за кількістю проданих квитків у
фокусуються на таких актуальних проблемах суспіль- різних країнах світу дають нам змогу констатувати,
ства, як міжетнічні відносини та етнічні стереотипи. що ці стендап-коміки є надзвичайно популярними не
Десятки мільйонів переглядів у мережі Інтернет, лише на Заході, а й в усьому світі.
1. Лобова О.К. Англомовна стендап-комедія як жанр коміч- 9. Melton Stu. A complete history of stand up comedy in Ameri-
ного інституційного дискурсу: автор. дис. на здобуття ca [Electronic resource] / Stu Melton. – Access mode:
наукового ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 / Оксана http://acomediansnotebook.com/2016/11/complete-history-
Костянтинівна Лобова // Харків, 2013. – 23 с. stand-up-comedy-america-funny/
2. Михалькова Е. В. Прагматика и семантика инвективы в 10. Mintz Lawrence E. Standup Comedy as Social and Cultural
массмедийном дискурсе (на материале русских и амери- Mediation/American Quarterly, Vol. 37, No. 1, Special Issue:
канских комедийных телешоу): дис канд. филол наук // American Humor (Spring, 1985), pp. 71-80.
Елена Владимировна Михалькова // Тюмень, 2009. – 207 11. Quirk Sophie. Why Stand-up Matters: How Comedians
с. Manipulate and Influence, 2015. – 256 p.
3. Hirji Faiza. “Somebody going to get hurt real bad”: The race- 12. Ritchie Chris. Performing Live Comedy. Methuen Drama,
based comedy of Russell Peters. – Canadian Journal of 2013. – 240 p.
Communication, vol 34 (2009). – Pp. 567-586. 13. Stebbins Robert A. The laugh-makers: stand-up comedy as
4. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33169 art, business, and life-style. Montreal: McGill-Queen’s Uni-
5. https://en.wikipedia.org/wiki/Axis_of_Evil_Comedy_Tour versity Press, 1990. – 160 p.
6. https://en.wikipedia.org/wiki/Comedy_Central 14. Tafoya Eddie.The Legacy of the Wisecrack: Stand-up
7. https://en.wikipedia.org/wiki/Russell_Peters Comedy as the Great American Literary Form, 2009. – 240 p.
8. Jobrani Maz: Immigrant [Electronic resource] / Maz Jobrani.
– Access mode: https://www.netflix.com/ua/title/80179433
REFERENCES
1. Lobova O.K. British and American Standup-Comedy as a 2. Myhalkova E.V. Pragmatics and semantics of the invective in
Genre of Comic Institutional Discourse. – Thesis abstract for the mass media discourse (based on Russian and American
a Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.04 – Ger- comedy shows). – Thesis for a Candidate Degree in Philology
manic languages. / О. К. Lobova // Kharkiv, 2013. – 23 p. / E. V. Myhalkova // Tyumen, 2009. – 207 p.
The history of stand-up’s origin and its popularity in the West

T. V. Pylypchuk
Abstract. The article is devoted to stand-up as a genre of comic discourse. It considers the notion “stand-up” and analyzes the histo-
ry of its appearance. Vaudeville and variety from which stand-up originates are characterized. The article also examines the populari-
ty of such comedy actors as Ahmed Ahmed, Maz Jobrani, Dean Obeidalah, and Russell Peters.
Keywords: stand up, vaudeville, variety, alternative comedy, comic discourse, joke.
54
Містичні мотиви та «хронотоп містичного» у оповіданні сяошо

(на матеріалі сяошо доби Хань та збірки Лю Іціна «Справжні події»)
Я. І. Щербаков
Київський університет імені Бориса Грінченка, інститут філології, кафедра східних мов та перекладу
Corresponding author. E-mail:Shcherbakovyaroslavkafedra@ukr.net

Анотація. У статті проаналізована історія, ґенеза та витоки жанру сяошо, проаналізоване місце оповідання сяошо в струк-
турі національного літературного здобутку Китаю, хронотоп та систему образів містичного оповідання сяошо, роль та місце
містичних мотивів у короткому оповіданні. Запропоновано концепцію аналізу хронотопу оповідання сяошо. проаналізовано
ряд оповідань сяошо буддійського спрямування. Значну увагу приділено структурному аналізу сюжету, часу, простору,
персонажам та символіці у буддійських сяошо.
Ключові слова: сяошо, буддизм, даосизм, містичне, хронотоп.
Вступ: оповідання сяошо – значний пласт національ- періоду можна класифікувати, як збірки, характер
ного народного здобутку Китаю, значна частина якого яких є переважно містичним, чарівним, близьким до
містить опис фіксації досвіду містичного, надприрод- чарівної казки чи містичної легенди та збірки опові-
ного, магічного, водночас, оповідання сяошо мають дань, характер яких є переважно побутовим. Отже,
історичний чи псевдоісторичний характер, інколи частина збірок сяошо доби Хань носила містичний чи
головними героями оповідань є відомі історичні осо- фантазійно-містичний характер. Зокрема, можемо
бистості. Дане дослідження присвячено ґенезі, місти- виділити таку збірку як «Вислови про магічну подяку
чним мотивам та характеру хронотопу оповідань у Небу та Землі», у якій ідеться про суперечку вчених
контексті розвитку філософської та містичної думки і конфуціанського напрямку думки та «магів фанши»
загальному літературному процесі у Китаї. даоського спрямування [1]. Вони сперечаються про
Публікації. У основу даного дослідження покладе- сутність ритуалів, присвячених Небу та Землі [1].. На
но наукові праці: Чжен Чженьдо, Чжоу Іляна, М.Е. мою думку, гіпотетично збірка носила описовий, пер-
Кравцової, І.А. Алімова., М.М. Бахтіна, Д.В. Попов- винний полемічний, та історіографічний характер
цева, Е.А.Торчинова (записи мали бути подані у історіографічному зрізі
Метою даного дослідження є розкрити генезу, жа- суто історичному, а можливо – стилізованому псевдо-
нрову парадигму, ключові містичні мотиви та харак- історичному). До наших днів дійшли такі сяошо, як
тер хронотопу короткого містичного оповідання «Наслідник Дань з царства Янь», «Сяошо про імпера-
сяошо, розкрити мотиви містичного буддизму на ма- тора доби Хань У-ді», « Неофійційний життєпис фей-
терілі збірки Лю Іціна та сяощо доби Хань. янь», збріки «Шень Іцзін» та «Ши Чжоуцзи», а також
Методи дослідження: традиційний для сходознав- збірки Лю Сяна «Ле Сян Чжуань» та «Ле Нюй Чжу-
чих літературознавчих студій історичний метод, зіс- ань» [1]. Містичні мотиви пошуку безсмертя та кон-
тавний метод, метод структурного аналізу. У методо- такту реальних історичних особистостей з містични-
логічну базу проведеного дослідження покладено ми персонажами даоського пантеону ми можемо по-
концепцію хронотопу (часопростору), запропоновану бачити у «Сяошо про імператора доби Хань У-ді» та у
видатним філологом Михаїлом Бахтіном. Аналіз хро- «Ле Сян Чжуань». Імператор доби Хань У-ді шукає
нотопу містичного та класифікація містичних мотивів безсмертя, та у видінні вночі зустрічається з володар-
у короткому оповіданні, проведені аналітичні зістав- кою персикової рощі безсмертя Сі Ванму (Матінкою
лення, відбір та систематизація запропонованого ма- королевою заходу). Жіночий образ Сі Ванму у опові-
теріалу є здобутком автора дослідження. данні сяошо розкритий надзвичайно виразно (Зазна-
Результати й обговорення. Жанр сяошо зародився чимо, що інша збірка Лю Сяна – «Ле Нюй Чжуань»
ще на початку нашої ери, у період правління династії присвячена життєпису жінок китайської давнини, в
Хань [1].. Серед перших збірок жанру сяошо, часів чому Лю Сян розвиває традицію як «Книгі пісень»,
династії Хань, що не дійшли до наших днів, так і даоську традицію Китаю, яка, на відміну від
І.А.Алімов та М.Е. Кравцова виділяють «Вислови про конфуціанської, легіської та моїської філософської
І Іня у двадцяти семи розділах», «Вислови про Юй спадщини давнього Китаю проголошувала рівність
Цзі в дев’ятнадцяти розділах», «Оповіді про Чжоу у чоловічного та жіночого початків). Сі Ванму
сімдесят п’ять розділів», «Пан Історик у семидесяти з’являється о сьомого дня сьомого місяця о сьомому
шести розділах», «Майстер Куан у шести розділах», відділі часу (вночі) [1, с. 314]. Вона прилітає на пур-
«Учен-цзи у п’яти розділах», « Сунцзи у вісімнадцяти пурній колісниці, з яшмовими дівами, у туфлях, що
розділах», «Тяньі в трьох розділах», «Вислови Хуанді розшиті з узорами темної яшми, вишитими феніксами.
в сороках розділах», «Вислови про магічну подяку Сі Ванму з’являється немов би удар блискавки у яс-
Небу та Землі», «Мистецтво сердешного вірного слу- ному небі. ЇЇ супроводжують два синіх птахи, що
ги Жаня, що очікує на наказ, у двадцяти п’яти розді- подібні на воронів. Сі Ванму розмовляє з імператором
лах», «Мистецтво вірного слуги Ань Чжена, що вічно Хань Уді. Вона розказує імператору про персики без-
очікує на наказ, у одному розділі», «Записи про Чжоу, смертя, дарує імператору п’ять кісточок, але згодом,
що зроблені слугою Шоу, у семи розділах», «Вислови під час розмови з імператором Сі Ванму зазначає, що
Юй Чу про Чжоу в дев’ятсот сорока трьох розділах», персики безсмертя на Землі не проростуть, вони мо-
«Твори різних авторів у ста тридцяти дев’яти сувоях» жуть рости лише на Небесах. Проговоривши з імпера-
[1, с.297-306], . Зазначимо, що збірки сяошо ще цього тором до ранку про буденні справи та про душі поме-
55
рлих, Сі Ванму немов би вітер залишає імператора [1, реаліях. Велике переселення народів змінило етніч-
с. 314]. ний склад Китаю, на півночі почали панувати північні
Зазначимо, що хронотоп [3] тут є абсолютно реалі- династії, що переважно були етнічно пов’язаними з
стичним, навіть історичним – це палацові покої імпе- алтайськими народами, китайське населення почало
ратора Хань Уді, часи правління цього імператора. активно опановувати терени на півдні від річки Янцзи.
Подія, яка відбувається, змальована у реалістичних Буддизм та даосизм вийшли на передній план китай-
кольорах, немов би Хань Уді спілкується не з небес- ських культурних реалій, змішалися між собою (Зга-
ним духом, а з власною покоївкою. Грань між потой- даємо, китайський буддійський канон був укладений
бічним та буденним у цьому короткому оповіданні засобами ієрогліфічної писемності, активно запози-
розкривається лише крізь призму «небесного образу». чуючи даоські категорії думки), містичне вийшло на
Сі Ванму з’являється на Небі, і немов би вітер зали- перший план як даоської, так і буддійської популярної
шає імператорський палац. Отже, місце, звідки при- культури. Канонічна література настільки вже не
ходить Сі Ванму, знаходиться за межами імператор- цікавила пересічного китайського читача (або слуха-
ського палацу, в часопросторі Неба. Персики безсме- ча), адже в умовах постійних війн морально-етичні
ртя ростуть абсолютно в іншому хронотопі, хронотопі категорії китайської класики залишилися на другому
«Небесному», і не можуть існувати в «Земному» хро- плані. Проте, література сяошо в цей час перетвори-
нотопі. Отже, ми маємо мотив контакту та протистав- лася з літератури, що була на другому плані, у літера-
лення двох різних хронотопів, двох світів – буденного турний здобуток, фактично, літературний канон доби.
та небесного. Водночас, це протиставлення є протиді- Сяошо як містичного, так і побутового спрямування
єю в рамках співіснування. На мою думку, такий мо- стали надзвичайно популярними, і буддійські та дао-
тив є характерним для китайської містичної літерату- ські проповідники нерідко зверталися до цього жанру
ри. Подібні елементи можна знайти і у китайській з метою проілюструвати істини власного вчення. Се-
прозі сяошо, і у китайській драмі, і у буддійських та ред численних збірок сяошо цього періоду можна
даоських канонах. Сам візуальним образ Сі Ванму, її виділити «Чжигуай Сяошо», «Ліс посмішок», «Різні
одяг та Яшмові діви і птахи, що її супроводжують, записки про західну столицю» Ге Хуна», видатну
персики безсмертя, що вона вирощує є єдиним вира- еталону збірку сяошо «Записки про пошук духів»,
жальним засобом, що показує на неземне походження «Соу шень хоу цзі», «Записки з темряви» Го Пу, «За-
героїні сяошо. писи ци се», «Ши шо сіньюй» велику кількість інших
Збірки Лю Сяна «Ле Сян Чжуань» [1, с.335-338] збірок прози сяошо [1]. Окрему увагу в контексті
включила в себе велику кількість містичних мотивів. досліджуємого питання слід приділити буддійським
Але містичне, безсумнівно включене до опису життя сяошо, зокрема таким збіркам, як «Гуаншиінь інь ян
даоських магів та небожителів виступає поряд із реа- цзи», «Сюй Гуаншиінь інь янь янь цзи», «Сі гуаньши-
льним, історичним. Хронотоп дії містичного тут є інь інь янь цзи», «Записи про потойбічні знаки» [1].
співставленням з хронотопом реального історичного Отже, китаїзований буддизм та даосизм (як вчення,
оповідання, основи якого були закладені ще у істори- що концентрувало у собі усю китайську містичну
чних записках Сима Цяня. Містичний елемент жанру спадщину) відігравали значну роль у сюжетах сяошо.
сяошо поданий у контексті реалістичного історичного Особливої уваги заслуговує питання закономірнос-
хронотопу має на меті підтвердити чудеса даоських ті чудесного, надприродного, незвичайного в фабулі
небожителів, внести їх у контекст історичної хроніки короткого оповідання. У короткому народному опові-
Китаю. данні буддизм та даосизм представлені не як філо-
Функціональною метою формування та функціону- софські системи з складним гносеологічним апаратом
вання жанру сяошо було висвітлення ряду побутових та культово-релігійним компонентом, а як різновид
ситуацій, навіть побутових колізій, сучасних чи псев- китайської народної релігії. Буддійські Бодхисатви та
досучасних автору збірки оповідань, або історичних даоські безсмертні у даному випадку виступають як
та псевдоісторичних. Отже, на відміну від жанру ка- персонажі народної казки (звісно, з пронизаним «мо-
нонічної літератури цзін, до якої належали конфуціан- ральними» компонентами сюжетом). Буддійські та
ський та даоський канони і перекладна канонічна даоські персонажі в першу чергу рятують або карають
буддійська література (Згадаємо, що буддійське вчен- головного героя короткого оповідання. Сюжетна фун-
ня почало розповсюджуватись у Китаї починаючи з кція Бодхисатви у короткому народному оповіданні
доби Хань). За часів династії Хань оповідання сяошо, значною мірою відрізняється від сюжетної функції
на відміну від канонічної літератури цзін, не розгля- Бодхисатви у буддійській сутрі чи світоглядному
далися як національний творчий здобуток Китаю, або буддійському трактаті. Тут Бодхисатва – не істота, що
як релігійна спадщина, тому збереженню сяошо не приняла обітниці рятувати усе суще, а персонаж на-
приділяли такої значної уваги, як копіюванню та збе- родної казки, мораль якого спрощується до концепту-
реженню канонічної літератури, тому така значна альної парадигми «Добро-Зло». Інколи Бодхисатва
кількість сяошо не дійшла до наших днів, або зберег- може покарати за нешанобливе ставлення до себе
лися фрагментарно. головного героя оповідання. У цьому випадку коротке
З часів падіння династії Хань [2], за доби Трицарс- оповідання дещо функціонально наближається до
тва та пізніших династій жанрова парадигма усієї ранньої буддійської тантри та буддійської мантри, що
китайської літератур зазнала значних змін. Раціона- широко представлена у перекладах з санскриту . І у
лізм давньокитайської філософії не міг співіснувати із тантричних сутрах, і у короткому оповіданні на пер-
суспільним хаосом тотальної війни (чого тільки варте шому місці стоїть почуття, віра, чутливість, зрештою
саме руйнування столиці династії Хань, настільки – індивідуальні відносити головного героя та містич-
яскраво та криваво описане Ло Гуаньчжуном у класи- них буддійських сил. Філософія присутня лише як
чному китайському романі Трицарство), а система елемент світоглядний компонент. Містичний буддизм
культури доби Хань не знаходила собі місця у нових став надзвичайно популярним. Згідно дослідження
56
Чжоу Іляна «Тантризм у Китаї» [6, с.3-10], сутри з на південь, та побачив сім факелів, що палають. Син
тантричним компонентом починають проникати у іде на світло факелів сім днів, але факели усе ще від-
Китай починаючи з другого-третього століття, зокре- далено палають у просторі. Зрештою, через сім днів
ма в зазначений період можна виділити роботи таких він повертається додому. Повернувшись додому, Че
перекладачів канонічних танр (канонів) езотеричного му разом з матір’ю починає благати Будду про мило-
буддизму, як Чжу Луяна (Модецецзін, 230р.), Дхар- сердя [4, с. 413].
маракша (Хайлунванцзін), Ше Гуна, Тань Учана (Да- У оповіданні можна побачити паралель з буддійсь-
цзицзін), Таньяо, інших. Також ми маємо згадати про кою мантрою та ранніми буддійськими тантрами.
формування у Китаї «Общини білого лотоса», яка Буддизм тут виступає не як філософське вчення, а як
лягла як в основу цілком канонічної школи китайсь- комплекс суто практичних, суто магічних практик, що
кого буддизму чистої землі, так і в ряд народних сект. веде до фізичного порятунку головного героя опові-
Послідовники общини приділяли ключову увагу ве- дання. У оповіданні ми бачимо мотив цифри сім, що
ликій та малій сутрі Будди Амітабхи – вогненого Буд- відіграє ключову роль. Згадаємо, що у буддійському
ди безсмертя, що головує у райському всесвіті Захід- вченні сімка символізує сім дорогоцінностей, сім
ного раю Сукхаваті. Роль Бодхисатви Авалокітешвари Будд минулого. Отже, мотив семи світильників, світ-
у «Амітабха сутрах» теж є дуже значною, Бодхиста- ло яких вказує головному герою оповідання шлях до
тва Авалокітешвара, що втілює співчуття, та Бодхиса- порятунку пов'язаний з глибоким символічним нуме-
тва Самантабхара, що втілює вірність обітницям су- рологічним рядом буддизму, нагадує нам цей мотив і
проводжують Будду Амітабху. Хронотоп сутр Амі- про суто фольклорний мотив, пов'язаний з мотивами
табхи також складається з двох часопросторових ви- чарівної казки. Значну роль у формуванні образу Гуа-
мірів, одному виміру, у якому Будда Шакьямуні про- ньінь як чарівного рятівника відіграє елемент ранньо-
повідує сутру, та іншому часопросторовому вимірі, го буддійського тантризму, так званого цзамі, тобто
всесвіті Сукхаваті. Вчення «Общини білого лотоса» некласифікованих буддійських текстів. Пов'язаний
мало значний вплив на буддійські сяошо зазначеного цей мотив також із двадцять п’ятим розділом «Сутри
періоду, адже жанр сяошо виявився надзвичайно вда- лотосу», у якому Бодхисатва Гуаньінь універсальний
лим для розповсюдження істин як даосизму, так і рятівник усього сущого. Зрештою, і сам порятунок
містичного буддизму. головного герою відбуваються за допомогою мантри,
Китайське коротке оповідання сяошо є вкрай лако- дхарані, позивання до Гуаньшиінь, проведення певно-
нічним, така форма подачі сюжету у рамках даної го ритуалу – мати ставить сім світильників перед
жанрової парадигми допомагає автору досягти ефекту обличчям Будди, і результатом є порятунок її сина.
миттєвої кульмінації, стислий виклад фабули сюжету Цей результат є абсолютно «земним», другий резуль-
допомагає автору короткого оповідання прагне досяг- тат – духовний зазначений у кінці короткого опові-
ти ефекту миттєвої кульмінації, завжди несподіваної дання, син, що визволений з полону починає разом з
та завжди миттєвої. Кульмінація короткого містично- матір’ю почитати Будду. Зазначимо, і тут не ідеться
го оповідання має шокувати читача чи слухача, підк- про якісь глибинні, світоглядні аспекти. Будда та
реслити елемент містичного, незвичайного, шокувати Гуаншиін – Авалокітешвара виступають тут як своє-
свідомість, що має на меті вивільнити підсвідоме та рідні добрі сили народної релігії, і навернення, звер-
привернути увагу реципієнта. Метою автора є попу- тання до них призводить до реалізації як фізичного,
ляризація, «рекламація» буддійського або даоського так і морального блага. Фізичне та моральне, духовне
вчення. Лаконічність та легкість для сприйняття роб- благо тут гармонійно доповнюють один одного, для
лять коротке оповідання сяошо універсальним жан- них відсутнє будь-яке протиставлення. Це характерна
ром китайської літератури розв’язка для народної казки. Буддійська мораль у
Наприклад, у збірці Лю Іціна «Справжні події» є даному оповіданні представлена у надзвичайно спро-
вкрай лаконічні буддійські оповідання [4, с.411-423]. щеному вигляді.
Наприклад, в одному оповіданні, дія якого відбува- Наступні три оповідання збірки Лю Іціна «Три ру-
ється за часів династії Сун у добу Велика радість, бця на шиї статуї», «Порятунок від страти» та «Будда
описано, що в провінції Усін сталася пожежа. Згоріли навертає вченого» також пов’язані з мотивом божест-
декілька сотень домів. Лише хата, у якій читали буд- венного втручання Гуаншиінь – Авалокітевтшвари [4,
дійські сутри залишилася неушкодженою. Люди ви- с. 413]. У оповіданні «Три рубця на шиї статуї» Ава-
рішують, що це чудо. Фабулу оповідання викладено локітешвара рятує головного героя від страти. Коли
лише у декількох реченнях. Кульмінація оповідання – головний герой оповідання Шень Шень доставлений
два останні речення. За формою це оповідання нага- на місце страти він починає начитувати ім’я Бодхиса-
дує невелике рекламне повідомлення, подібне на те, тви Гуаньінь, згодом меч ката розсипається на мале-
яке ми на сьогоднішній день можемо побачити у за- нькі шматочки. Лю Іцін дублює цей сюжет, згодом
собах масової інформації. Але «Справжні події» є наводячи подібний сюжет з іншим героєм, Лу Хуеєм.
завершеним оповіданням, воно має чітко зазначений Згодом, на статуї Бодхисатви Авалокітешвари можна
хронотоп, певну внутрішню логіку та послідовність побачити три зарубки від меча [4, с.413].
подій, фабулу та сюжет. Згадаємо, що у буддійському каноні « Сутра вели-
У оповіданні «Милосердя будди» [4, с. 413] розк- кого, досконалого, такого, що не зустрічає перешкод
ривається чудесні функції Бодхисатв. Сюжет цього серцевого дхарані великого співчуття тисячорукого,
оповідання наступний Че Му відправився у північний тисячоокого бодхисатви Авалокітешвари » описано,
похід, його схопили варвари та полонили розбійники. що при звертанні до нього, Бодхисатва співчуття-
Мати Че Му звертається до Будди та Бодхисатви Гуа- Авалокітешвара може врятувати від ув’язнення [5,
ншиін Авалокітешвари, ставить перед обличчям Буд- с.319-357]. Авалокітешвара немов приймає на себе
ди сім світильників, що безперестанно палають. Через чуже страждання, рятує головного героя, при цьому
рік син повертається. Повідомляється, що він пішов порушуючи логічний «кармічний причинно-
57
насідковий зв'язок». Мораль та внутрішня роль опові- інтересу до містичних вчень. Сяошо ще з часів динас-
дання у цьому випадку також нагадує мораль чарівної тії Хань сформувався як оповідання, у якому можуть
казки. Головний герой звертається до Авалокітешвари, міститися містичні мотиви. Хронотоп містичного
що втілює сили добра, і здобуває чудесний порятунок. оповідання сяошо є історичним або псевдоісторичним,
Хронотоп оповідання є абсолютно реалістичним, але час, у який відбуваються події та деякі історичні діячі
автор дає зрозуміти читачеві, що є і інший часовимі- є абсолютно реальними. Даоське вчення та містичні
ровий простір, відмінний від «земного», своєрідна течії буддизму використовували жанр сяошо для по-
«чиста земля», у якій проживає Бодхисатва Авалокі- пуляризації власного світогляду. Особливий інтерес
тешвара. Звісно, у рамках короткого дослідження є для дослідження являє собою характер хронотопу
неможливим проаналізувати хронотоп та містичні оповідань сяошо. У більшості оповідань присутні два
мотиви у сюжетах усіх сяошо, що дійшли до наших часопросторові виміри, одним – земний, реальний,
днів, але обраний матеріал дозволив нам проаналізу- заселений людьми та інший часопросторовий вимір,
вати харктер хронотопу та містичних мотивів у обра- небесний, містичний, у якому проживають надприро-
них оповіданнях. дні істоти: Безсмертні, Будди, Бодхистати. У земному
Висновки: жанр сяошо зародився за часів династії часопросторовому вимірі вони можуть діяти поряд з
Хань, але набув популярності лише після падіння реальними історичними чи вигаданими персонажами.
Ханьської імперії та був провідним жанром китайсь- Контакт між двома часопросторовими вимірами є
кої літератури з третє по шосте століття, що було моментом втілення містичного.
спричинено соціальною нестабільністю та зростанням
1. Алимов Н. А. , Кравцова М. Е. История китайской клас- 6. Чжоу Илян. Тантрический буддизм. Книга 1.Тантризм в
сической литературы с древности и до XIII века. Поэзия, Китае.Пер. с англ. А.Г.Фесюна// М.:Медков С.Б., 2016,
проза. В 2 частях // СПб.: Петербургское Востоковедение, 160с.
2014. – 1408 с. 7. 郑振铎。插图本中国文学史.上//北京:当代世界出版社,
2. Бадан А. Н. История Китая // Минск : Харвест, 2004. – 736 2009. – 366 页.
с. 8. 郑振铎.插图本中国文学史. //北京:当代世界出版社,2009.
3. Бахтин. М.М. Формы времени и хронотопа в романе. 440-页.
Очерки по исторической поэтике. // М. М. Бахтин. Воп-
росы литературы и эстетики. — М.: Худож. лит., 1975. 9. 京宏, 郭英德. 中国古代文学史/京宏,郭英德// 北京:北京师
4. Религии Китая : хрестоматия. Ред.-сост. Е. А. Торчинов.// 范大学,2008 – 506 页.
СПб. : Евразия, 2001. – 511 с. 10. 袁行霈,罗宗强，本卷.中国文学史. 第二卷. //– 北京:高等
5. Поповцев Д.В. Бодхисатва Авалокитешвара. История 教育出版社, 2009. – 428 页.
формирования и развития махаянского культа.// СПб. : 11. 袁行霈,罗宗强，本卷.中国文学史. 第三卷。//北京:高等
Евразия,2012, 496с. 教育出版社, 2009. – 346 页.
REFERENCES
1. N. Alimov, M. Kravtsova. History of Chinese classical 7. Zhèngzhènduó. Chātú běn zhōngguó wénxué shǐ.
literature from antiquity to the XIII century. Poetry, prose. In Shàng//běijīng: Dāngdài shìjiè chūbǎn shè, 2009. – 366 Yè.
2 parts // SPb .: Petersburg Oriental Studies, 2014. - 1408 p. 8. Zhèngzhènduó. Chātú běn zhōngguó wénxué shǐ. //Běijīng:
2. Badan A.N. History of China // Minsk: Harvest, 2004. - 736 p. Dāngdài shìjiè chūbǎn shè,2009. 440-Yè.
3. Bakhtin. M.M. Forms of time and chronotope in the novel. 9. Jīng hóng, guōyīngdé. Zhōngguó gǔdài wénxué shǐ/jīng hóng,
Essays on historical poetics. // M. M. Bakhtin. Questions of guōyīngdé// běijīng: Běijīng shīfàn dàxué,2008 – 506 yè.
literature and aesthetics. - M .: Art. lit., 1975. 10. Yuánxíngpèi, luōzōngqiáng, běn juǎn. Zhōngguó wénxué shǐ.
4. Religions of China: anthology. Edited by E. A. Torchinov. / / Dì èr juǎn. //– Běijīng: Gāoděng jiàoyù chūbǎn shè, 2009. –
SPb. : Eurasia, 2001. - 511 p. 428 Yè.
5. Popovtsev D.V. Bodhisatva Avalokiteshvara. The history of 11. Yuánxíngpèi, luōzōngqiáng, běn juǎn. Zhōngguó wénxué shǐ.
the formation and development of the Mahayana cult. / / Dì sān juǎn.//Běijīng: Gāoděng jiàoyù chūbǎn shè, 2009. –
SPb. : Eurasia, 2012, 496p. 346 Yè.
6. Zhou Yiliang. Tantric Buddhism. Book 1. Tantrism in China.
Trans. from engl. by A.G. Fesyun // M.: Medkov S.B., 2016,
160p.
Mystical motives and сhronotope in xiaoshuo novel

Y. Shcherbakov
Abstract. The purpose of the article is to study Chinese xiaoshuo novel’s genesis and history, the place of the xiaoshuo story in the
structure of China's national literary achievement, the chronotope and the main mystic motives in Chinese early medieval short novel
xiaoshuo, including Taoism and Chinese Buddhism influence. The key attention is focused on hronotope analysis and structural
analysis of the plot, time, space, characters and symbols in the Buddhist short novel’s xiaoshuo. In mystical novel xiaoshuo the struc-
ture of сhronotope usualy is considered of the two big part, the “hronotope of Reality” and the “Hronotope of the Heaven”, the mo-
ment of the two part of chronotope contact is the key mystical motive realization moment in the xiaoshuo fabula.
Keywords: xiaoshuo, Buddhism, Taoism, mystic, hronotope.
58
Linguistic Marking of Interactionality of Stance in the English Blog Discourse

O. A. Shkamarda
Lesya Ukrainka Eastern European National University
Corresponding author E-mail: shkamarda.oksana@gmail.com

Abstract. The present article approaches the notion of stance as an interactive and dynamic discursive phenomenon that is construct-
ed in the process of communication through a sequence of contributions by stance-takers. The linguistic resources (lexical, grammat-
ical and stylistic) which the speakers have at their disposal for articulating their stances have been examined and classified according
to their social and pragmatic potential. The material of the research is based on the online written messages taken from the popular
American blogs.
Keywords: stance, stancetaking, interactionality, blog, discourse.
Introduction. Nowadays the World Wide Web plays a C. R. Hoffmann in his study of personal weblogs distin-
big part in the life of a modern society. People rely on the guishes three patterns of interaction in the Internet blog,
Internet for their business, education, entertainment, so- namely 1) one-to-many pattern (the blogger establishes
cialization and many other important aspect of human and maintains interaction); 2) many-to-one pattern (com-
life. Evidently, day by day, the global web keeps gaining munication between readers and a blogger); 3) reader-
in popularity, because it provides a continuous access to reader interaction [11, p. 211-212]. Thus, blogging is not
information and allows communication between people simply the information transmission; moreover, it is tight-
all over the world. ly connected with interpersonal exchange.
There are different methods of interaction over the In- Interaction on the terrain of the virtual space always
ternet (blogs, forums, e-mails, chat rooms), which enable involves expressing of the writer’s personal thoughts,
networking, collaboration and information exchange. beliefs, attitudes and evaluations toward the topic of the
Blogs are the fastest-growing forms of online communi- message and his / her interlocutors (readers, other blog-
cation in which people publicly reflect upon and discuss gers). All these attitudes and evaluations are treated here
various topics by means of self-generated personal stories. under the term of stance, which covers and unites a range
Thus, a blogger, engaging in virtual communication, of linguistic features such as modality [12; 13], evidenti-
manifests his / her own opinions, beliefs and emotions or, ality [3], evaluation [14], attitude [10] that have been
in other words, positions himself / herself through various studied separately. In this article the preference is given to
linguistic and semiotic means. the term “stance” that, in general, can be approached as
Brief Review of the Previous Research. Today schol- “linguistically articulated form of a social action” [8,
ars state that “positioning theory opens up a new dimen- p.139].
sion of interpersonal encounters” [7, p.1]. Consequently, a There is no unanimity among scholars in terms of their
great deal of linguistic research is dedicated to the phe- approaches to the investigation of stance in the linguistic
nomenon of stance [3; 8; 9; 13; 17; 28; 29] and its types literature. Some of them focus their attention on the indi-
[17; 18; 28; 29], interactive nature of positioning [19; 18; vidual perspective of stance-taking [4; 15; 17] and do not
24], social [16; 17] and sociocognitive [28; 29] stance take into consideration the interactive specificity of this
aspects, specificity of stancetaking over the Internet [22; multifaceted phenomenon. However, many researchers
23; 26] etc. have traced the interactional character of stance [14; 26].
The present article focuses on the notion of stance as a For example, R. Englebretson [9] concludes that “stance,
discursive and intersubjective phenomenon that expresses regardless of whether it refers to physical action, personal
the speaker’s attitude towards the object of conversation, attitude / belief, evaluation and social morality, is public,
his / her own stances and the stances of his / her interlocu- perceivable, interpretable and available for inspection by
tors. The objective of this study is to investigate various others, in such a way that cannot be reduced to a matter of
linguistic resources (lexical, grammatical and stylistic) private opinion or attitude. Stance is, in addition, interac-
which may act as markers of interactionality of stancetak- tional in nature, both because it is collaboratively con-
ing in the English personal blog. structed by the participants, and also because it is interac-
Materials and Methods. The material for the analysis tively constructed with respect to other stances” [9, p. 6].
was taken from the online written messages in the popular Another famous scholar John W. Du Bois defines stance
American blogs. The applied methods of discourse analy- as “a public act by a social actor, achieved dialogically
sis, conversational and stylistic analysis revealed structur- through overt communicative means, of simultaneously
al, lexical, grammatical and stylistic stance markers in the evaluating objects, positioning subjects (self and others),
English blog discourse and helped to explain their prag- and aligning with other subjects, with respect to any sali-
matic, communicative and sociolinguistic potential. ent dimension of the sociocultural field” [8, p. 163].
Results and Discussion. Blogs have not been with In- Our view of stance here is close to that of
ternet users for long, but have made a huge impact on V. Ushchyna, who investigates stances (subject positions)
society as they “…allow as many people to express opin- from the sociocognitive vantage point [29]. She deter-
ions as receive them, since almost anyone with an internet mines stance as “a dynamic phenomenon constructed
connection to read a blog could also write one” [22, p. 2]. interactively in communication through a sequence of
59
stance-takers’ contributions realized in a multimodal tives and personal pronouns such as you / we and their
manner” [28]. The scholar proves that stances have epis- corresponding cases are defined by K. Hyland as interac-
temic and affective dimensions, the expression of which tional devices used to bring the potential readers into the
strongly depends upon the previous contributions of other text, focus their attention and guide them to a particular
communicants [28]. interpretation [12; 13]. Besides, the blogger tends to ex-
Subject positions are constructed in discourse. Today, press her epistemic stance (conviction in her claim) using
there is no longer any doubt about the existence of the so- the phrase “I am sure” and a modal verb “will”, that,
called “computer (electronic) discourse”, which, in gen- according to G. Lakoff, [19] marks the highest degree of
eral, is understood as language used to communicate in certainty.
cyberspace. Internet blog as a genre of E-discourse, has a Thus, as it can be seen from the previous example, au-
very specific purpose: “… the individuals are positioned, thors write their posts not only because they want to ex-
position others, define audiences and the attitude they press their personal views, they also wish to show their
have before them” [25]. attitude towards the propositional content and their read-
Personal blogs or author blogs, which are in focus of ers. In this regard, we state that stance is an interactional
our attention, belong to individual writers who share their phenomenon constructed by language users in the process
experiences, feelings, thoughts and ideas with their read- of communication with the help of appropriate interac-
ers. A blog is focused on the regular creation and distribu- tional elements, which are used by stancetakers to make
tion of content – authors’ posts or, in other words, person- their speech convincing and, at the same time, encourag-
al narratives. According to Ch. Linde, “narrative is among ing discussion.
the most important social resources for creating and Having analysed authors’ narratives in the personal
maintaining personal identity. Narrative is a significant blogs we came to the conclusion that in the process of
resource for creating our internal, private sense of self and creating their “discoursal self”, writers use various lin-
is a major resource for conveying that self to and guistic resources that allow them to open a space for dis-
negotiating that self with others” [20]. In this regard, cussions, where readers can dispute their interpretations.
author’s narrative in the virtual space immediately invites These recourses, which can also be termed as “meta-
an audience to the discussion and gives them a possibility discourse markers” [13], pragmatic persuasive devices
to participate in the story created by the blogger. Thus, [12] help to build write-reader relations and express the
blogging is the process of creating a blog, and if a blog is amount of their commitment to the propositional infor-
created through the interactions among bloggers and mation. Taking into consideration the fact that bloggers
readers, then not only is the interaction important, but write their post because they want to be heard and under-
moreover, the interaction itself is what constitutes stood, we singled out the following linguistic devices,
blogging [2]. Therefore, a blog is a discussion, a which they apply in order to “…balance objective infor-
conversation, an exchange between bloggers and readers mation, subjective evaluation and interpersonal negotia-
(respondents) [2] who construct their stances through tion” [13]: a) address terms; b) questions; c) epistemic
commenting on different topics under the communicative stance markers; d) directives; e) reader pronouns; f) con-
conditions of the Internet blog. versational particles. We offer to trace the functioning of
In our attempt to trace the interactive nature of the markers of interactionality of stance in the English
stancetaking in personal blogs, we have analyzed 40 au- authors’ blogs.
thors’ narratives taken from 4 different weblogs (average a) Address terms – are words or expressions used as
length approximately 12300 words). We have also found the correct polite way of speaking or writing to someone
out that nevertheless writers’ posts are written texts that [21]. For example:
are monologically organized, they “… too have the dia- (2) …so thank you, people, who don’t know me and
logical properties of responsivity, addressivity, belong- have nothing to gain by being kind to me [27];
ingness to genres, and sometimes also multivoicedness” (3) …Guys! I totally finished the rewrite! [27]
[1]. Creating their post, bloggers not only express their In the example above, the blogger tries to attract atten-
personal viewpoints on a particular topic or adopt a position to the issues he discusses in his posts by referring to
tion, on the contrary, they tend to discussion, as their his potential readers using a neutral term “people” and a
narratives are full of questions and various forms of ad- friendly term “guys”. The analysis of the online messages
dress. Writers also often show uncertainty in their posts or in the personal blogs has also shown that address forms
vice versa try to prove that they are right. Let us have a applied by bloggers are quite various: from neutral terms
look at an excerpt taken from Britt Reints’ personal blog (Will, Jane, people, friends [5; 6; 24; 27] etc.), friendly
“In Pursuit of Happiness” [5]: terms (buddy, guys, pal, brother, bro [5; 27] etc.), terms
(1)… My friends, please don’t give up – on yourselves of endearment (sweetie, dear, baby [5; 27] etc.) to titles
or the issues you care about. I am sure there is a you- (Mr. Wheaton, Mrs. Reints [5; 27] etc.) and disrespectful
shaped place out there. Keep looking. And one day you’ll terms (You idiot! [27]).
find it [5]. b) Questions are defined by K. Hyland as the strategy
As we see in the example (1), the author of the post of dialogic involvement par excellence, inviting engage-
tries to involve her readers in the discussion addressing ment and bringing the interlocutor into an arena where
them as “my friends” and giving them instructions how to they can be led to the writer’s viewpoint [13, p. 285]:
behave in a particular situation with the help of directives (4) Do you remember how happy it made you feel? Do
(“don’t give up”, “keep looking”). The fragment under you remember the first time you saw a satellite flare and
analysis is also marked by the usage of the personal pro- convinced yourself you’d seen a flying saucer? Does
noun “you” and reflexive pronoun “yourselves”. Direc- anyone else remember that? [27]
60
In cue (4) the potential interlocutor is involved in con- you’ll feel good about. [27].
versation with the author of the post by means of general Directives used in this fragment are based on the im-
questions, which are used with the aim “…to arouse inter- perative constructions (“consider this”, “make a choice”)
est and encourage the reader to explore an unresolved and demonstrate the wish of the blogger to communicate
issue with the writer as an equal, a conversational partner, with the audience. It is obvious that the author wants to
sharing his or her curiosity and following where the ar- make his readers perform certain actions in a way deter-
gument leads [13, p. 185]. mined by him.
c) Epistemic stance markers correspond to the lin- e) Reader pronouns (you and its corresponding cases,
guistic expression of knowledge or to the degree of its we and its corresponding cases) are also defined as lin-
validation. In other words, they refer to the way speakers guistic markers of interactionality of stancetaking [13].
communicate their doubts, certainties, and guesses. Ken Researchers claim that they are “…perhaps the most ex-
Hyland in his study “Stance and Engagement: a Model of plicit way that readers are brought into a discourse. You
Interaction in Academic Discourse” [13] calls the devices and your are actually the clearest way a writer can
like possible, might, perhaps as hedges and states that acknowledge the reader’s presence [13, p. 182], for ex-
they are used to indicate the writer’s uncertainty about ample:
some facts [13]. The researcher in his work also describes (8) What we are witnessing now is a fight for not just
boosters – words like clearly, obviously, demonstrate, the future of America, but for her present… Every election
which allow writers to express conviction and assert a matters and every election helps decide what our country
proposition with confidence [13, p. 2]. Let us have a look is going to look like not just for us, but for our children
at the following examples: and for the future… This election is powerfully and un-
(5) Maybe he was right. Maybe faith really is the sub- ambiguously clear: you are with us, or you are against
stance of things not seen. Maybe you have to believe us. You are with Trump and his hateful, violent, paranoid,
something before you can become it. Maybe activity fol- racist values, or you are against him. This is the reality in
lows identity [24]. which we are living, and you have to choose a side [27].
(6) I believe I’m the most qualified candidate for Pres- The author of the post uses inclusive pronouns “we /
ident… I want to be elected on the merits—and I am sure our / us” in order to align with his readers and disalign
that one of the merits is that I’m a woman… I’ve spent my with the supporters of Donald Trump at the presidential
whole life fighting for women and families because I be- elections. Using the personal pronoun “you”, the blogger
lieve that they matter to our nation and world – and be- not only invites his potential followers to the discussion
cause their struggles speak to my heart. I think it’s time of the issue that is important for him, but also clearly
for a President like that [6]. shows his recognition of the readers’ participation in
In cue (5) blogger clearly marks his uncertainty about online communication.
some facts with the help of the hedge “maybe”, which he f) Conversational particles (ok, hey, oh, huh, wow
repeats several times in the fragment under analysis. etc.) function in bloggers’ narratives as triggers of atten-
Thus, anaphora repetition, used in this excerpt possesses a tion. They are used by writers to express hesitation, sur-
considerable emotive force, represents a weakening of the prise, puzzlement or disagreement with the previous
blogger’s statement, shows doubt and indicates that in- statement [22].
formation is presented as a personal opinion rather than a (9) Wow, guys, I wrote a novel [24].
generally accepted fact. (10) Hey, stop this shit, or you will be banned from
The next example (6) illustrates the author’s conviction posting comments on this blog [27].
in her idea. Blogger, with the help of boosters “believe”, As we see in the examples above conversational parti-
“sure”, “think”, marks her epistemic stance and presents cles “wow” and “hey” help bloggers to approximate
her claim with assurance, “…stressing group membership, online interaction to the sound of a conversational regis-
and engagement with readers” [13, p. 179]. The writer of ter. The particle “wow” is used by the author to express
the post clearly marks her certainty in the presented in- his surprise, while the function of the particle “hey” is to
formation. Thus, hedges and boosters, according to K. attract readers’ attention to the blogger’s statement.
Hyland, contribute to an appropriate rhetorical and inter- Conclusions. Thus, our research shows that the main
active tenor, conveying both epistemic and affective concern of bloggers is creating a “discoursal self”, posi-
meanings. That is, they not only carry the writer’s degree tioning themselves and others on the terrain of the virtual
of confidence in the truth of a proposition, but also an space or, in other words, taking a stance, which is interac-
attitude to the audience [13] tional in nature as it is dialogically constructed by both –
d) Directives are fundamentally interpersonal features bloggers and readers. When writers mark their stances,
that foster the dialogic dimension of written discourse. they use various linguistic resources, such as address
They emphasize the explicit presence of both writer and terms, questions, epistemic stance markers, directives,
reader, and demonstrate how reader’s attention is being reader pronouns and conversational particles in order to
directly captured and focused [13]. Let us have a look at show their relations to others, express certainty or uncer-
the functioning of this interactive device in the personal tainty, enact surprise or ironicise previous contributions.
blog: Further research involves elaboration of the various types
(7) And, please, consider this: you have choices all day of subject positions in the English blog discourse.
long about how you treat people. … Make a choice that
61
REFERENCES
1. Bakhtin M. M. Speech Genres and Other Late Essays / Jaffe // Stance: Sociolinguistic Perspectives / ed. by A. Jaffe.
M. M. Bakhtin. – University of Texas Press, 1986. – 208 p. – Oxford : OUP, 2009. – P. 3–28.
2. Baumer E. Bloggers and Readers Blogging Together: Collab- 17. Johnstone B. Stance, Style, and the Linguistic Individual //
orative Co-creation of Political Blogs / E. Baumer, Stance: Sociolinguistic Perspectives / Ed. by A. Jaffe. – Ox-
M. Sueyoshi, B. Tomlinson. – [Electronic resource]. – Access ford: Oxford University Press, 2009. – P. 29-54.
Mode : https://link.springer.com/article/10.1007/s10606-010- 18. Kärkkäinen E. Epistemic stance in English Conversation: A
9132-9 Description of Its Interactional Functions, with a Focus on I
3. Biber D. Historical patterns for the grammatical marking of Think / E. Kärkkäinen. – Amsterdam : John Benjamins, 2003.
stance. A cross-register comparison // Journal of Historical – 209 p.
Pragmatics. – John Benjamins Publishers, 2004. – 5:1. – P. 19. Lakoff G. Tense and its relation to participants / G. Lakoff //
107-136. Language. – № 6 (4). – 1970. – Р. 838-849.
4. Biber D. Styles of stance in English: Lexical and grammatical 20. Linde Ch. Narrative and the Iconicity of the Self. Life Sto-
marking of evidentiality and affect / D. Biber, E. Finegan // ries: The Creation of Coherence. New York: Oxford Univer-
Text. – № 9. – 1989. – P. 93-124. sity Press, 1993. – P. 98-126.
5. Blog – Personal Blog of Britt Reints – [Electronic resource]. – 21. Longman Business Dictionary. – [Electronic resource]. –
Access Mode : Access Mode :
http://inpursuitofhappiness.net/blog/#.VhFvSkPKS0g https://www.ldoceonline.com/dictionary/form-of-address
6. Blog – Personal Blog of Hillary Clinton. – [Electronic re- 22. Myers G. Stance-taking and public discussion in blogs /
source] – Mode of access : G. Myers // Critical Discourse Studies. – 2010. – 7 (4). – P.
https://www.facebook.com/hillaryclinton/?ref=page_internal 263-275.
7. Davies B. Positioning: The Discursive Production of Selves / 23. Rahimpour S. Blogs: A Resource of Online Interactions to
B. Davies, R. Harré // Journal for the Theory of Social Be- Develop Stance-Taking / Sepideh Rahimpour. – [Electronic
havior. – 1990. – № 20 (1). – P. 43-63. resource]. – Access Mode :
8. Du Bois J. The Stance Triangle // Stancetaking in Discourse / http://www.researchgate.net/researcher/2069722786_Sepideh
Ed. by R. Englebretson. – Amsterdam: John Benjamins, _Rahimpour
2007. – P. 139-182. 24. The Jeff Goins Blog. – Personal Blog of Jeff Goins. – [Elec-
9. Englebretson R. Stancetaking in Discourse: An Introduction / tronic resource]. – Access Mode :
R. Englebretson // Stancetaking in Discourse: Subjectivity, https://goinswriter.com/blog/
Evaluation, Interaction ; ed. by R. Englebretson. – Amster- 25. Tirado F. Positioning Theory and Discourse Analysis: Some
dam : John Benjamins, 2007. – P. 1–25. Tools for Social Interaction Analysis / F. Tirado, A. Galvez. –
10. Halliday M. A. K. An Introduction to Functional Grammar / [Electronic resource]. – Access Mode :
M. A. K. Halliday. – London: Edward Arnold, 2004. – 689 p. http://www.qualitative-
11. Hoffman C. R. Cohesive profiling. Meaning and Interaction research.net/index.php/fqs/article/view/248/547
in Personal weblogs / C. R. Hoffman. – [Electronic resource]. 26. Ushchyna V. A. Interactive nature of stance in Internet dis-
– Access Mode : cussion blogs / V. A. Ushchyna // Научная дискуссия: во-
https://books.google.com.ua/books?id=e4KUoXwG7FMC&p просы филологии, искусствоведения и культурологии. –
rintsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false № 1 (20) : сб. статей по материалам ХХ международной
12. Hyland K. Bringing in the reader: Addressee features in заочной научно-практической конференции. – М. : Изд.
academic articles. / K. Hyland // Written Communication. – Международный центр науки и образования, 2014. – С.
№ 18(4). – 2001. – P. 549-574. 186 - 191.
13. Hyland K. Stance and Engagement: a Model of Interaction in 27. Wil Wheaton dot Net – Personal Blog of Will Wheaton. –
Academic Discourse / K. Hyland // Discourse Studies. – № [Electronic resource] – Mode of access :
7ю – 2005. – Р. 173-192. http://wilwheaton.net/category/current-affairs/
14. Hunston S. Evaluation in Text: Authorial Stance and the 28. Ущина В. А. Позиціонування суб’єкта в англомовному
Construction of Discourse / S. Hunston, G. Thompson. – Ox- дискурсі ризику: соціокогнітивний аспект : монографія /
ford : Oxford University Press, 2000. – 225 p. В. А. Ущина. – Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 380 с.
15. Irvine J. T. Stance in a Colonial Encounter: How Mr. Taylor 29. Ущина В. А. Позиціонування суб’єкта в сучасному ан-
Lost His Footing // Stance: Sociolinguistic Perspectives / Ed. гломовному дискурсі ризику : дис. … д-ра. філол. наук :
by A. Jaffe. – Oxford: OUP, 2009. – P. 53-71. 10.02.04 / В. А. Ущина. – К. : Київський національний
16. Jaffe A. Introduction : The Sociolinguistics of Stance / A. лінгвістичний ун-т, 2016. – 500 с.
REFERENCES TRANSLITERATED
28. Ushchyna V. A. Pozytsionuvannya subʺyekta v anhlomov- 29. Ushchyna V. A. Pozytsionuvannya subʺyekta v suchasnomu
nomu dyskursi ryzyku: sotsiokohnityvnyy aspekt : monohra- anhlomovnomu dyskursi ryzyku : dys. … d-ra. filol. nauk :
fiya / V. A. Ushchyna. – Lutsʹk : Vezha-Druk, 2015. – 380 s. 10.02.04 / V. A. Ushchyna. – K. : Kyyivsʹkyy natsionalʹnyy
linhvistychnyy un-t, 2016. – 500 s.
62
Канадський постмодерністський роман в аспекті формування професійної

компетенції майбутніх учителів англійської мови
О. М. Заїковська
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Corresponding author. E-mail: o_zajikovski@yahoo.com

Анотація. У статті йдеться про формування професійної компетенції майбутніх учителів англійської мови. Метою статті є
розкриття значення художньої національної літератури, зокрема канадського постмодерністського роману, у процесі оволо-
діння іноземною мовою. Стверджується, що засвоєння національних концептів як елементу культурної компетенції через
використання автентичної англоканадської літератури сприяє ефективному оволодінню іноземною мовою.
Ключові слова: професійна компетенція, канадський постмодерністський роман
Вступ. Введення безвізового режиму в ЄС та безмеж- Мета. Мета цієї статті полягає у розкритті значен-
ні можливості подорожування та працевлаштування ня художньої автентичної національної літератури,
за кордоном відкриває двері для продуктивної міжку- зокрема канадського постмодерністського роману, у
льтурної комунікації. Тому на сучасному етапі велика процесі формування професійної компетенції майбут-
увага приділяється навчанню іноземної мови як у ніх учителів англійської мови.
середній школі, так і у вищих навчальних закладах, Матеріали та методи. Матеріалом розвідки слугує
особливо коли це стосується студентів – майбутніх роман сучасного канадського письменника Дугласа
учителів англійської мови. Часом володіння великим Коупленда «Раби Майкрософта», який використову-
словниковим запасом та знання граматичних структур ється на заняттях домашнього читання з дисципліни
є недостатнім для вільного спілкування іноземною «Практика англійської мови» зі спеціальності Філоло-
мовою, відтак формуванню професійної компетенції гія (англійська мова та література) на четвертому
студентів спеціальності Філологія (англійська мова та курсі навчання.
література) приділяється велика увага у науковому Результати. Вивчення будь-якої іноземної мови є
лінгвістичному та педагогічних дискурсах. довгим і кропітким процесом, який включає як знання
Огляд публікацій з теми. Професійна компетен- лексичних одиниць і структур, так і знання тих умов,
ція, услід за О. Вовк [2], є багатогранним поняттям, за яких використання цих одиниць і структур буде
яке передбачає володіння іноземною мовою на зага- релевантним. Тобто, мається на увазі культурний
льно філологічному, практичному, лінгвокраїнознав- компонент вивчення іноземної мови. За словами
чому та професійно-педагогічному рівнях. Іншими О. Кретової, навчання мови і культури має відбувати-
словами, це здатність розуміти і передавати інформа- ся на основі системи концептів [2; 3]. У науковому
цію, будуючи цілісні та логічні речення у різних соці- дискурсі концепт розглядається як «організована
альних культурних контекстах, володіючи особливос- одиниця пам’яті, яка містить сукупність знань про
тями вербальної і невербальної семіотики та метода- об’єкт пізнання» [6], тобто, ті умови, за яких ця оди-
ми і прийомами навчання інших іноземної мови. Різні ниця пам’яті буде актуальною. У процесі навчання
аспекти професійної компетенції неодноразово става- іноземної мови виникає багато проблем тоді, коли
ли предметом дослідження як зарубіжних, так і укра- студенти, завчивши певний лексичний матеріал чи
їнських дослідників, відтак у науковому дискурсі поняття, використовують його поза контекстом, ство-
питання професійної компетенції студентів – майбут- рюючи абсурдність висловлювання. Це стосується, у
ніх учителів іноземної мови знайшло відображення у першу чергу, ідіом, які можуть використовуватися
працях багатьох дослідників. Так, питання формуван- лише за певних ситуацій. Ситуація, як одиниця орга-
ня граматичної компетенції та конструювання мовних нізації навчального матеріалу і навчального процесу,
знань досліджувалося у працях О. Вовк [1], професій- вимагає включення елементів, що передбачають умо-
ної компетентності студентів – майбутніх учителів ви для залучення студентів до культури країни, мова
англійської мови засобами автентичних документаль- якої вивчається [3]. Тому вільне володіння іноземною
них фільмів у науковій розвідці Л. Пашіс [4]; специ- мовою досягається тоді, коли на основі лексичного
фіка соціокультурної компетенції у праці Л. Рудакової матеріалу та граматичних моделей студент засвоює
[5]. Наразі спостерігається фокус саме на вивченні мову чужої культури, виявлену в національних кон-
«взаємозв’язку культури, мови і свідомості» [3], про- цептах [3].
водяться дослідження мовної картини світу у носіїв Національні концепти виявляють національний
окремої мови і створюються асоціативні словники [3] менталітет народу і сприяють вільному спілкуванню.
та словники-тезауруси, які мають полегшити завдання Тому художня національна література має широко
опанування іноземною мовою. Оскільки в сучасній залучатися до навчального процесу вивчення інозем-
науковій літературі вважається, що навчання мови і ної мови. До тепер на заняттях з практики англійської
культури має відбуватися одночасно [2; 3], важливо мови студентам в основному пропонувалися зразки
дослідити, яким саме чином викладач має поєднати ці класичної бриканської чи американської літератури
складові навчального процесу на заняттях з практики для вивчення лесичного та граматичного матеріалу з
англійської мови спеціальності Філологія (англійська наступним обов’язковим виконанням певної кількості
мова та література). завдань.
63
Сучасна англоканадська художня література, яка дистопіях, в яких акцентується розчарування канадців
деякий час залишалася осторонь навчального процесу як у довколишньому середовищі, так і в соціальному
вивчення іноземної мови в Україні як така та була устрої. Відтак, основними концептами, які окреслю-
маловідома українському читачеві, наразі може ши- ють канадську національну ідентичність, є «гарнізон-
роко використовуватися для вивчення англійської на ментальність» та «виживання».
мови, особливо, якщо це сучасний англоканадський На заняттях з практики англійської мови, зокрема
постмодерністськй роман. Канадська література пере- домашнього читання, студентам спеціальності Філо-
буває на етапі інтенсивного розвитку, що пояснюєть- логія (англійська мова та література) пропонується
ся прагненням канадських письменників вписатися в твір «Раби Майкрософта» (Microserfs, 1995) [8], який
міжнародний літературний процес та ствердити влас- поділений на десять частин. Кожна частина відповідає
ну самобутність та відмінність від інших літературних одному заняттю з практики англійської мови. Студен-
зразків. Критики та літературознавці неодноразово ти знайомляться з біографією письменника та готують
вказували на «канадійність» та «творення канадської презентацію, присвячену його культовим романам,
національної ідентичності» у творчості того чи іншо- обґрунтовуючи власний вибір. На дотекстовому етапі
го канадського письменника. Тому використання роботи з романом студенти мають опрацювати лекси-
канадських творів на заняттях з практики англійської чний матеріал з тем «Character», «Generation Gap»,
мови є цікавим з позиції саме канадських національ- «Family Values» та виконати низку завдань: перефра-
них концептів, які проливають світло на певні момен- зувати слова та фрази, знайти синоніми/ антоніми;
ти в історії країни та визначають специфіку мен- пояснити значення таких понять як «garrison
талітету, що і необхідно для вільного вілодіння іно- mentality» та «survival» у канадській літературі, кори-
земною мовою. стуючись словниками та енциклопедією. Студенти
Прикладом сучасного англоканадського письмен- дізнаються, що фраза «garrison mentality» має певну
ника, який активно продукує постмодерністські зраз- історію походження саме в канадській літературі.
ки англоканадської прози з акцентом на пошуку Історично склалося так, що гарнізонами вважалися
національної ідентичності, є Дуглас Коупленд. Ан- спільноти людей, які проживали на оточеній терито-
гломовний академічний світ зацікавився постаттю рії, тісно пов’язаних спільними законами моралі й
Дугласа Коупленда після публікації його першого об’єднаних ідеєю виживання. Особа може залишити
роману «Покоління Ікс» (Generation X: Tales for an спільноту, однак цей вчинок вважається іншими зра-
Accelarated Culture, 1991), що відразу став культовою дою. Історія формування таких гарнізонів датується
подією на північноамериканському континенті. Роман періодом конізації Канади, зокрема провінцій Онтаріо
здобув світове визнання через своєрідне авторське і Квебеку, що відображено в літературі цих територій.
сприйняття літературно-художніх і соціокультурних Гарнізони формувалися з Gardens, Covenants and
тенденцій, які характеризували канадську літературу Exiles. Історія гарнізонів – це історія вигнання по-
кінця ХХ – початку ХХІ століття. Наразі творчий встанців з колоній на території США, історія
здобуток письменника налічує більше десяти романів, Covenant, які залишилися відданими Британській
ессе та документальну прозу. Сформований останніми Короні.
роками підхід до творчості Дугласа Коупленда дає На текстовому етапі студенти мають прочитати ча-
можливість для значної кількості інтерпретацій його стину з роману «Microserfs», акцентуючи увагу на
багатогранної художньої спадщини. Дослідники ситуаціях, в яких використовуються зазначені слова
К. Скіназі, Е. Тейт, М. Вілвок відзначають, що та фрази. На післятекстовому етапі студентам пропо-
невід’ємною ознакою творів письменника є ка- нується охарактеризувати персонажів, використовую-
надійність, іншими словами, національна ідентич- чи зазначені слова/ фрази та лексичний матеріал з тем
ність. У канадському літературознавстві національна «Character», «Generation Gap» і «Family Values»; дра-
ідентичність представлена теорією «double vision», що матизувати певні уривки з роману, які зосереджують
була сформульована Н. Фраєм [9]. Ця теорія трак- увагу на побуті, устрої життя та особливостях такого
тується як подвійне сприйняття канадцями мови, собі «гарнізонного містечка»; охарактеризувати пози-
часу, природи та Бога. Для Н. Фрая проблема націо- ції «виживання», які репрезентують персонажі рома-
нальної ідентичності у Канаді пов’язана з локусом: ну. Студент починає знайомитися з гарнізонно-
суворі природні умови та страх перед перешкодами ментальним суспільством у момент, коли письменник
сприяли формуванню своєрідної ідеї — «гарнізонної зображає місцевість, де проживають самі кодувальни-
ментальності», яка визначається колективною морал- ки. Частина Редмонда, де розташований будинок,
лю і сильним відчуттям спільноти. натякає на неосвоєний дикий простір «атмосферою
Ґрунтуючись на метафорі «гарнізонної менталь- загубленої в хащах альпійської хатини: будівля роз-
ності», канадський літературознавець М. Етвуд сфор- міщена на густо порослому майданчику, у глухому
мулювала центральний символ Канади ― виживання куті, біля верхівки стрімкого пагорба, біля підніжжя
(survival), який до певної міри відображає сутність якого розташовані ще два будинки від компанії Май-
існування людини. Дослідниця інтерпретує концепт крософт» [8]. Занедбаний стан будинку стає знаком
виживання з позиції віктимності, виокремлюючи попередження вторгнення чужинців, на яких менш за
чотири типи: 1) заперечення віктимності; 2) визнання все чекають відірвані від зовнішнього світу «технарі»:
віктимності та пояснення її законом буття; 3) визнан- «Будинок практично схований від сонячного промін-
ня віктимності, але не підкорення долі; 4) творення ня, тому вкритий мохом і водоростями, задня веранда
антивіктимності [7]. Концепція виживання з позиції майже прогнила, а її двері підперті хокейною клюкою,
віктимності, що окреслює канадську «гарнізонну щоб ніхто чужий не зміг порушити спокій їхнього
ментальність», знаходить відображення в романах- провінційного помешкання» [8]. На подвійність
64
сприйняття канадської реальності вказує й спосіб роману англійською мовою. До того ж, інформаційні
поділу кімнат у будинку: у кожного є власна спальня технології активно залучаються письменниками до
при одночасному існуванні спільних підвалу, кухні, царини художньої літератури, відтак спостерігаються
столової і вітальні, які поєднує відсутність широко різні жанри сучасного постмодерністського роману.
бюджетної ідеї дизайну інтер’єру, що і «передає атмо- Відтак, твір Дугласа Коупленда «Раби Майкрософта»
сферу гуртожитку» [8]. Співмешканці не зацікавлені в є стилізованим під електронний щоденник роман,
оздобленні спільних кімнат, тому вони завалені реча- сторінки якого нагадують спілкування друзів в Інтер-
ми, які залишилися від попередніх кодувальників. неті та містять чисельні посилання. Присутність у
Сформульований Н. Фраєм принцип «гарнізонно- романі кількох текстових планів – основної оповіді,
ментального» суспільства простежується в тому, що вплетених мікрооповідей та маргінальних вставок –
кодувальники намагаються триматися разом, прожи- свідчить про гіпертекстові елементи побудови книги.
ваючи в одному будинку та створивши неформальну Основна оповідь розгалужується завдяки електрон-
спільноту – «прикордонне містечко», що сприяє їх- ним листам, вирізкам із газет, опису мережевих ігор,
ньому виживанню за іманентної присутності образу звітам про відвідані семінари та конференції. З одного
їхнього боса Білла (праобразу Білла Гейтса). Білл – боку, одночасна присутність різних текстових фраг-
віртуальна постать, яка стала не лише їхнім ідеалом ментів передбачає появу конкретних зв’язків, з іншо-
для наслідування, а й Великим Братом (Big Brother). го – вони існують самостійно та ізольовано, що є важ-
Відтак, Білл як бос американської компанії для праці- ливим засобом підтримання 3зику3ійності гіпертекс-
вників із канадським світоглядом постає алегорією тового простору. Гіпертекстова побудова твору надає
сусіди-колонізатора. Крім того, виживання мешканців можливість студентам створити власну версію подій
«прикордонного містечка» зумовлюється суворо рег- та написати: а) альтернативну версію подій; б) продо-
ламентованими правилами. Студентам дається за- вження зображених ситуацій; в) додати власні мікро-
вдання охарактеризувати ці правила, наводячи цитати оповіді до загальної канви роману. Статус автора
з роману. По-перше, усі «технарі» повертаються до роману спонукає студента дуже ретельно ставитися
містечка на машинах, тому практично ніколи на ву- до вибору лексичних одиниць та граматичних форм
лицях не чутно ніяких голосів. По-друге, образи пер- англійської мови, продумуючи їх релевантність у
сонажів вибудовуються за допомогою характеристик, конкретних ситуаціях, оскільки написана частина
які вказують на визначене коло інтересів. По-третє, буде доступна для читання та коментування не лише
всі кодувальники перебувають у «медіаскейпі» (тер- для викладача, але й для інших студентів.
мін Д. Харвея), що відкидає будь-який натяк на іден- Роман постмодерністської доби відзначається тим,
тичність та характеризується віртуальністю, мульти- що автор відображає середовище сучасної людини за
медійністю та інтерактивністю. Роман демонструє допомогою нових художніх засобів. Такими засобами
боротьбу жителів «прикордонного містечка» за влас- у романі «Раби Майкрософта» постає графічна неод-
ну культурну ідентичність, коли вони почуваються норідність, яка відображає специфіку мислення лю-
повністю залежними від навколишнього середовища, дини комп’ютерної епохи. Письменник виходить за
що в романі втілюється в образі американської корпо- межі літературного, застосовуючи літературні (опо-
рації. «Гарнізонна ментальність» технарів репрезен- відна техніка та стилістика) та друкарські (шрифт,
тує опір, на який натрапляє колонізована культура, верстка і стилістика) засоби впливу на читача. Очеви-
коли прагне заявити про власні цінності у навколиш- дно, роман не може існувати без комп’ютерних сим-
ньому середовищі. волів, знаків та програм, які стають рушійною силою
Проаналізувавши зміст роману, охарактеризувавши сюжету, адже саме вони передають атмосферу існу-
персонажів та виявивши сутність «гарнізонної мента- вання людини у віртуальній реальності комп’ютерної
льності», студенти переходять до наступного етапу епохи. У романі простежується нетипова для худож-
роботи з текстом – аналізу композиційно-структурних ньої літератури різна візуальна презентація інформа-
елементів твору. Студенти дізнаються, що у романі ції та наближення її до електронної форми. Студентам
простежується чіткий зв’язок між змістом твору, а пропонується виявити рівні інтертекстової єдності та
саме фрагментарністю існування «прикордонних класифікувати їх. Так, на заняттях презентуються такі
містечок» з його формою – фрагментарністю викладу топіки як а) електронні повідомлення; б) факси; в)
думок. Нова форма оповідної манери письменника газетні статті; г) звіти про відвідані конференції.
демонструє тезу Маршала Маклюена «засіб – це пові- Висновки. Таким чином, сучасний англоканадсь-
домлення» і стає підтвердженням того, що в інформа- кий постмодерністський роман може використовува-
ційну добу спосіб викладу думок такий важливий як і тися на заняттях з практики англійської мови з метою
сам зміст повідомлення. формування професійної компетенції студентів –
Сучасний постмодерністський роман надає читаче- майбутніх учителів англійської мови, зокрема ви-
ві можливість самому конструювати сюжетну лінію вчення культури та історії канадського суспільства та
та вибудовувати траєкторію подій, що сприяє актив- таких національних концептів як «гарнізонна мента-
ному залученню студентів до побудови власної версії льність» та «виживання».
1. Вовк Е.И. Использование сетевых моделей в обучении нет-конференції. – Черкаси : ФОП Велівченко В.О., 2012.
иностранному языку // Сучасна філологія, методика ви- – С. 120–123.
кладання іноземних мов та теорія і методика професійної 2. Вовк О.І. Формування англомовної граматичної компете-
освіти у міжнародному просторі мови та культури : Збір- нції у студентів-філологів: норма й узус // Вітчизняна фі-
ка матеріалів І Всеукраїнської науково-практичної Інтер- лологія: теоретичні та методичні аспекти вивчення. Збір-
65
ник наукових праць. Випуск 2. – Черкаси : Вид. Ю.А. Ча- 5. Рудакова Л.П. Взаємодія соціокультурної інформації в
баненко, 2011. – С.186–191. рідній та іноземних культурах // Вітчизняна філологія:
3. Кретова О.І. Формування мовної картини світу в межах теоретичні та методичні аспекти вивчення. Збірник нау-
лінгвокультурного підходу // Вітчизняна філологія: тео- кових праць. Випуск 2. – Черкаси : Вид. Ю.А. Чабаненко,
ретичні та методичні аспекти вивчення. Збірник наукових 2011. – С. 211–217.
праць. Випуск 7. – Черкаси: вид. ФОП Гордієнко Є. І., 6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика : термінологічна
2017. – С. 107–113. енциклопедія / О.О. Селіванова. Полтава : Довкілля, Київ,
4. Пашіс Л.О., Приймак О.І. Формування професійної ком- 2006. – 716 с.
петенції студентів – майбутніх учителів англійської мови 7. Atwood M. Survival: A Thematic Guide to Canadian
засобами автентичних документальних фільмів // Сучас- Literature / Margaret Atwood. – Toronto : Anansi, 1972. –
на філологія, методика викладання іноземних мов та тео- 287 p.
рія і методика професійної освіти у міжнародному прос- 8. Coupland D. Microserfs / Douglas Coupland. – New York :
торі мови та культури : Збірка матеріалів І Всеукраїнської HarperCollins, 1995. – 400 p.
науково-практичної Інтернет-конференції. – Черкаси : 9. Frye N. The Double Vision: Language and Meaning in
ФОП Велівченко В.О., 2012. – С. 160–165. Religion / Northrop Frye. – Toronto : University of Toronto
Press, 1991. – 88 p.
REFERENCES
1. Vovk O. The Use of Net Models while Teaching a Foreign 4. Pashis L., Pryimak O. The Formation of Professional Compe-
Language // Modern Philology, Teaching Methodology of tence of Students – Future Teachers of the English Language
Foreign Languages and Theory and Methods of Professional by Means of Authentic Documentaries // Modern Philology,
Education in the Frameworks of Language and Culture. 2012, Teaching Methodology of Foreign Languages and Theory
P. 120–123. and Methods of Professional Education in the Frameworks of
2. Vovk O. The Formation of Anglophone Grammatical Compe- Language and Culture. 2012, P. 160–165.
tence of Philologist Students: the Standard and the Usage // 5. Rudakova L. The Interaction of Sociocultural Information in
National Philology: Theoretical and Methodological Aspects. Native and Foreign Cultures // National Philology: Theoreti-
2017, 186–191. cal and Methodological Aspects. 2017, 211–217.
3. Kretova O. Formation of the Language Picture of the World 6. Selivanova O. Modern Linguistics: Encyclopedia of Terms /
within the Framework of a Linguocultural Approach // Na- Olena Selivanova. – Kyiv, 2006. – 716 с.
tional Philology: Theoretical and Methodological Aspects.
2017, 107–113.
Developing Professional Competence of ELT by Use of Canadian Postmodern Novel

O. M. Zaikovska
Abstract. This article deals with the developing of professional competence of ELT. The article aims to expose the role of contempo-
rary Canadian fiction, particularly Canadian postmodern novel while teaching English. The author claims that mastering national
concepts as elements of cultural competence by the use of contemporary Canadian novel promotes effective foreign language learn-
ing.
Keywords: professional competence, Canadian postmodern novel.
66
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
67

Seanewdim Philology VII 57 Issue 191

Загружено:

Сведения о документе

Авторское право

Доступные форматы

Поделиться этим документом

Поделиться или встроить документ

Параметры публикации

Этот документ был вам полезен?

Это неприемлемый материал?

Авторское право:

Доступные форматы

Seanewdim Philology VII 57 Issue 191

Загружено:

Авторское право:

Доступные форматы

www.seanewdim.

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

VII(57), Issue 191, 2019 Feb.

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

CROSSREF (DOI prefix:10.31174)

ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY

UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK

Специфіка мови Інтернету: капслокізація у ФБ-коментарях

Специфіка мови Інтернету: капслокізація у ФБ-коментарях

Paper received 06.02.19; Revised 11.02.19; Accepted for publication 12.02.19.

Інтернет-комунікації має значний науковий потенці- лення та потребує наукової уваги.

The specifics of the Internet language: Capslock FB-comments

Романи Томаса Гарді в зарубіжному та українському літературознавстві

Paper received 02.02.19; Revised 06.02.19; Accepted for publication 08.02.19.

На сучасному етапі постала проблема дослідження й (1984), Н. Серебрякова «Семантико-синтаксические

(2009), «Концепція реалістичного моделювання дійс- нити відповідними обставинами в історико-

The novels of Thomas Hardy in foreign and Ukrainian literary criticism

Каузація: логіко-філософські та лінгвістичні аспекти

Paper received 03.02.19; Revised 06.02.19; Accepted for publication 08.02.19.

Вступ. Підходи до вивчення каузації характеризують- Результати та їх обговорення. Процес мислення у

П. Драгоманова. – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, due.de/imperia/md/content/elise/ausgabe_2_2001_dalbergeno

Causation: Logical, Philosophical and Linguistic Aspects

Мотив міста: художній час у мемуарній літературі

Paper received 01.02.19; Revised 04.02.19; Accepted for publication 05.02.19.

Вступ. В українській і зарубіжній літературі образ Космеда, М. Коцюбинська, В. Кузьменко, Г. Мазоха,

The Motive of the City: Artistic Time in Memoir Literature

Метафоричність антивоєнних романів

Paper received 02.02.19; Revised 06.02.19; Accepted for publication 08.02.19.

Metaphoric of antiwar novels (A. Barbus, E. Remarque, O. Gonchar)

Місце і роль мовленнєвих жанрів у французькому романі XVIII-XX ст.

Paper received 08.02.19; Revised 12.02.19; Accepted for publication 13.02.19.

Hashtagging as a communication strategy

Paper received 03.02.19; Revised 06.02.19; Accepted for publication 08.02.19.

Поетикальна парадигма новел О. Генрі

Paper received 02.02.19; Revised 07.02.19; Accepted for publication 08.02.19.

Traditional and digital genres – problems and prospects of research

Paper received 31.01.19; Revised 04.02.19; Accepted for publication 05.02.19.

Концептуальна метафора Горгія «риторика як магія» та її еволюція в

Paper received 03.02.19; Revised 07.02.19; Accepted for publication 09.02.19.

індоєвропейську етимологію ˂ ІЕ *mag(h) [15, II с. впливу на основі зовнішніх джерел узгоджуються з їх

Історія зародження стендапу та його популярність на Заході

Paper received 05.02.19; Revised 09.02.19; Accepted for publication 11.02.19.

The history of stand-up’s origin and its popularity in the West

Містичні мотиви та «хронотоп містичного» у оповіданні сяошо

Paper received 02.02.19; Revised 06.02.19; Accepted for publication 08.02.19.

Mystical motives and сhronotope in xiaoshuo novel

Linguistic Marking of Interactionality of Stance in the English Blog Discourse

Paper received 09.02.19; Revised 12.02.19; Accepted for publication 13.02.19.

Канадський постмодерністський роман в аспекті формування професійної

Paper received 12.02.19; Revised 15.02.19; Accepted for publication 16.02.19.

Developing Professional Competence of ELT by Use of Canadian Postmodern Novel

Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos

The journal is published by the support of

Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

Вам также может понравиться