Seanewdim Ped Psy VII 83 Issue 203

www.seanewdim.
com
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VII (83), Issue: 203, 2019 Sept www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
VII(83), Issue 203, 2019 Sept.
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

https://doi.org/10.31174/SEND-PP2019-203VII83
Pedagogy and Psychology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, University, Belarus
Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Perekhrest Alexander, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Education, Yerevan, Armenia Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty of the professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the
Universityof West Hungary Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of University, Uzbekistan
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of
Włocławek, Poland Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of
methodology of teaching mathematics andinformation technology, English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University,
Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Armenia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP Sokuriaynska Liudmyla, Doctor of sociological science. Prof. Head of
and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Department of Sociology. V.N. Karazin Kharkiv National University,
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Ukraine
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of
Tyne, United Kingdom English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National, University of
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University Cherkasy, Ukraine
„Paisii Hilendarski”, Bulgaria Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies,
Hungary, Budapest Astrakhan state university, Russia
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated professor, Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication, Head of
Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic department of political analysis of the Vernadsky National Library of
National University, Ukraine Ukraine
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof. habil., Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-Frankivsk
Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv National National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
University Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Włocławek, Poland Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department of department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”,
Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Bulgaria
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice- University, Russia
Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan
Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Khmelnitsky Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
National University of Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus
department of general and differential psychology, South Ukrainian Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy,
National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary
Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest
ethical standards for authors and co-authors. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious
departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective reporting of data with the intent to mislead
or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts, each author
takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their
manuscripts. All the articles are published in author's edition.
THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95; ICV 2015: 80.87; ICV 2016: 73.35; ICV 2018: 90.25
GOOGLE SCHOLAR
CROSSREF (DOI prefix:10.31174)
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
CONTENT
PEDAGOGY……………………………………………………………………………………………….. 7
Spesific aspects of preschool teachers` professional development. Organization of methodological activi-
ties
L. V. Aleksіeіenko-Lemovska……………...…………..…………………………………………………….. 7
The concept as a linguistic and semiotic way of representation of culture
A. O. Davidenko…………………………………………………………………………………………….. 11
Характеристика чинників, що впливають на формування гуманістичної педагогічної позиції
майбутніх логопедів
Н. В. Федорова………………………………………..……………………………….…………………… 14
The experience of using distance learning means in training students of Higher Medical Educational Ins-
titutions
I. Kucherenko, P. Mykytenko…….……………...……..…………………………………………………… 20
New Realia of East-Ukrainian Education Internationalization: Provision of Technical and Vocational
Training, Including Skill Development for Adults' Re-Deployment
I. V. Myhovych………………………………………..…..…………………………………………………. 23
Дослідження рівня сформованості ціннісно-мотиваційного компонента готовності майбутніх
викладачів вищої школи до самоорганізації у професійній діяльності
Н. М. Мирончук………………………………………...…………………………………………………... 27
Методика М. Ліпмана «Філософія для дітей» як інструмент розвитку креативності майбутніх
учителів біології
Н. С. Скакун………………………………………..………………………………………………………. 31
Педагогічні умови формування конкурентоспроможності майбутніх ІТ -фахівців у технічних
коледжах
О. В. Скорнякова………………………………………..…………..……………………………………… 36
Компетентнісний репер сучасного підручника геометрії
Н. А. Тарасенкова, М. І Бурда………………………..…………………………………………………… 40
General characteristics of a multi-aged english classroom and the ways of teaching it
M. P. Vasylieva……………………………..…………..…………………………………………………… 44
Виклики та перспективи неформальної освіти дорослих в Україні
Л. В. Вікторова………………………………………..…………………………………………………… 47
Модель формування готовності магістрів до забезпечення якості освітнього процесу в закладі
дошкільної освіти
Л. П. Загородня………………………………………..…………………………………………………… 50
Математичне моделювання і задачі-моделі в контексті використання сучасних інноваційних
комп’ютерних технологій
І. В. Житарюк, В. М. Лучко, С. Г. Блажевський………………………………………………………… 55
PSYCHOLOGY……………………..………………..…………………………………………………… 58
Психолого-педагогічні чинники родинної детермінації цілеспрямованого та фонового впливу у
структурі активізації/подоланні особистісних криз
Л. М. Гридковець……………………..………………..……...…………………………………………… 58
Виховний вплив сім’ї на формування чесності у дітей
Л. О. Котлова……………………..…………………..…………………………………………………… 63
PEDAGOGY
Spesific aspects of preschool teachers` professional development.

Organization of methodological activities
L. V. Aleksіeіenko-Lemovska
National Pedagogical Dragomanov University, Кyiv, Ukraine
Corresponding author. E-mail: al-lem17@ukr.net
Paper received 30.08.19; Revised 08.09.19; Accepted for publication 12.09.19.

https://doi.org/10.31174/SEND-PP2019-203VII83-01
Abstract. Organization of methodological activity is determined as an important factor of improvement the professional level of
teachers of preschool educational institutions and one of the ways of reforming of education. It is noted that the main aim of method-
ological activity is scientific achievements and pedagogical experience as a complex system of interrelated measures, aimed at im-
proving of qualification, professional skills and abilities of the teacher of the preschool educational institution.and the entire peda-
gogical team. The content of methodological work in the preschool educational institutions is determined in accordance with the
specific goals and objectives.
Keywords: methodical activity, teacher’s professional competence.
The teacher’s methodological training is the process and competence are defined in the studies by T. N. Gushchina
result of mastering the system of methodological [6] and I. A. Zimnia [19]. I. A. Knyazheva’s research [8]
knowledge, skills and abilities and preparedness for their is devoted to the formation of teachers’ methodological
implementation in professional activity. At the heart of culture. The improvement of teachers’ scientific and
methodological activities, there are scientific achieve- methodological competence in professional activity was
ments and pedagogical experience. It is a complex system in the scope of A. M. Bogush’s papers [5]. L. M. Mitin
of interrelated activities aimed at improving the preschool [12] and N. M. Murovan [13] investigate the problem of
teacher and the whole pedagogical staff’s qualification teachers’ methodological training. Methodical activity
and professional skills. organization issues are discussed by K. Yu. Bila [4],
In the current conditions of education development in L. I. Illenko [18], K. L. Krutii [9], V. A. Slastonin [17]
Ukraine, there is a reassessment of education profession- and others.
als’ methodological work. New models of methodological Despite a number of research papers, the problem of
assistance that meet the demands of modern society are preschool teachers’ methodological training on the basis
gradually being developed. New directions and forms are of the competence-based approach as well as the organi-
taking place, the content is qualitatively changing, and zation of methodological activities in pre-school institu-
there is a tendency of this activity being variable and tions remain urgent and need further research and sub-
multilevel depending on educational institutions’ requests stantiation.
and preparedness. The organization of methodological The paper aims to consider the purpose, principles,
activities is an important factor in preschool teachers’ functions, methods, and to determine the task of organiz-
professional development and is one of the ways of edu- ing methodological activities in pre-school institutions in
cation reforming according to the Laws of Ukraine «On the context of preschool teachers’ professional develop-
Education» [16], «On Preschool Education» [15], «Basic ment.
component of pre-school education in Ukraine» [3] and Methodological activity covers independent organiza-
other regulatory documents. In the current conditions of tion and assessment requiring the teacher’s personal
education development in Ukraine, there is a reassessment commitment and creativity as well as the definition of the
of education professionals’ methodological work. New main objectives of this activity type organization in pre-
models of methodological assistance that meet the de- school institutions. Methodological competence develop-
mands of modern society are gradually being developed. ment involves mastering practical activity methods aimed
New directions and forms are taking place, the content is at meeting an individual’s needs of a high priority for the
qualitatively changing, and there is a tendency of this given professional group. The increased level of needs as
activity being variable and multilevel depending on edu- a result of professiogenesis, that is, the teacher’s profes-
cational institutions’ requests and preparedness. sional becoming and development, brings about the im-
Methodological competence determines the ability and provement of existing and the development of new inno-
readiness for purposeful, systematic activity in perform- vative activity methods and, accordingly, an increase in
ing professional tasks and solving problems. Independent- the methodological competence level.
ly chosen learned thinking and working methods or strat- Methodological competence is considered as an inte-
egies are applied and improved for solving job-related gral multilevel professionally significant characteristic of
problems and tasks. the teacher`s personality and activity based on the effec-
As a component of professional pedagogical compe- tive professional experience; methodological and peda-
tence, methodological competence is the object of interest gogical activity as a whole implying the optimal combina-
in the papers by V. A. Adolf [1], N. V. Kuzmina [10], tion of professional pedagogical activity methods [2].
A. K. Markova [11]. Some aspects of methodological The purpose of organizing methodological work in the pre-
7
school institution is to create optimal conditions for continuing into various forms of methodological work throughout the
improvement of the level of educational process participants’ academic year;
general and educational culture. Methodological work in a – creation of favorable working conditions – mor-
preschool institution is a systematic collective and individual al, psychological, sanitary, the availability of free time for
activity of pedagogical staff aimed at increasing its scientific- the teacher’s creative activity;
theoretical, cultural level as well as the level of psychological- – efficiency, flexibility, mobility and an individual
pedagogical training and professional skills [14]. approach requiring methodologists to be able to quickly
According to K. L. Krutii, the main task of methodological receive and transfer educational information, taking into
work is to create such an educational environment in an insti- account the educational institution educators’ individual
tution where the creative potential of the teaching staff and characteristics;
every subject, in particular, would be fully realized [9]. The – creativity implying the creative nature of meth-
review of methodological work with staff, educational process odological work, the creation of a methodological work
scientific and methodological support, and the creation of a system in a preschool institution;
new development environment is one of the important tasks of – continuing teachers’ self-education, qualified as-
the preschool institution’s innovative development [7]. That is sistance provision both in theoretical and in practical
why the general goal of methodological work lies in education matters; improving teaching effectiveness.
quality assurance and continuing education system develop- A special place in the methodological work of the pre-
ment for an educational institution teaching staff. It is deter- school institution is given to the principle of providing an
mined by methodological work principles among which the individualized differentiated approach to educators’ peda-
leading ones are the principles of education democratization gogical activity. In modern conditions, methodological
and humanization. work with staff should be built on a diagnostic basis,
The main goal is to assist preschool teachers and the taking into account each teacher’s needs.
whole teaching staff in their professional competence The implementation of methodological work, which is
upgrading and development to achieve good results in defined as individually-oriented, allows developing teach-
their teaching activities. ing staff’s initiative and creativity by involving everyone
To achieve this goal, it is necessary to identify the ini- in an active professional activity.
tial level of teachers’ professional training, and then for- When formulating the methodological work objectives
mulate a goal, plan and organize methodological work of a preschool institution, a group of its interrelated func-
with them. tions should be singled out.
In general terms, methodological work objectives are The functions of methodological work from the stand-
formulated by V. A. Slastonin: formation of innovative point of education system hierarchical levels
orientation in teaching staff’s activity which is manifested (A. M. Moiseieva and O. M. Masovyi) are defined as: the
in the systematic study, generalization and spreading of functions of methodological work in relation to advanced
pedagogical experience, in the work on the implementa- pedagogical experience, pedagogical science in general –
tion of pedagogical science achievements; raising the to the national education system; the functions of meth-
level of teachers’ theoretical and psychological training; odological work in relation to the educational institution’s
inquiries into new educational programs, curricula, state pedagogical staff; functions of methodological work in
educational standards; investigation of new normative relation to a particular teacher [13].
documents, guidance materials; providing advisory assis- P. I. Tretiakov considers the functions of methodologi-
tance to teachers in self-education [17]. cal work through managerial tasks: information and ana-
The following are the principles of methodological lytical, motivational and target-oriented, planning and
work organization contributing to the achievement of its prognostic, organizational and executive, control and
key goal – improving professional activity (according to evaluation, regulatory and corrective [7].
L. I. Illienko [18]): The content of the methodological work is also consid-
– relevance, unity of theory and practice involving ered in terms of the main functions:
the practical implementation of the law «On education», 1) the functions of methodological work in relation to
taking into account modern societal demands for educa- the educational institution’s pedagogical staff:
tion, orientation to the child’s social significance in to- – improving pedagogical activity;
day’s difficult living conditions as well as pressing chal- – updating educational process software;
lenges for specific teaching staff; – pedagogical staff`s introduction to pedagogical
– scientific character aimed at bringing the system science and practice achievements;
of teachers’ training to the conformity with modern scien- – implementation of advanced pedagogical experi-
tific achievements in various fields; ence in pre-school institutions.
– systematic character and complexity in terms of 2) the functions of methodological work in relation to a
which methodological work is considered as an integral particular teacher:
system which depends on the unity of objectives, content, – research on the level of preschool teachers’ pro-
purpose, forms and methods of working with educators as fessional training, identification of teachers’ problems and
well as the unity and interconnection of all parties and professional needs;
directions of teachers’ professional development; – organization of work on boosting teachers’ pro-
– goal orientation, consistency, succession, conti- fessional growth: enhancement of social and psychologi-
nuity, a mass character, and collectivity involving the cal culture; improvement of special skills; knowledge of
methodological work transformation into a part of the human and national culture.
continuing education system, full teachers engagement Methodological work is defined as the process of
8
teachers’ professionalism development which should be 3. Methodological support development for its imple-
considered through internal and external factors. External mentation in an educational process.
factors are socio-cultural environment and the education 2. Activity coordination between preschool institutions
system where it is necessary to take into account the cur- and the family aimed at children’s continuing holistic
rent educational situation. Internal factors include the development.
following: teachers’ self-cultivation, self-education and 3. Coordination of preschool institutions’ actions with
self-development in accordance with the requirements of other institutions to ensure children’s development as well
state standards. as the institution’s progress in general.
There are several types of methodological activities: 4. Analysis of performance quality in order to create
research, experimental, and corrective (according to the conditions for ensuring positive changes in preschool-
S. Zh. Honcharova). The research type provides innova- ers’ personality development through improving teachers’
tive processes, the experimental type ensures the transi- professional competence.
tion from the development mode to the mode of function- Thus, methodological activity covers independent or-
ing, the correction one facilitates functioning [12]. ganization and assessment requiring the teacher’s person-
Priority methodological work directions as well- al commitment and creativity as well as the definition of
organized activity methods on the achievement of goals the main objectives of this activity type organization in
are methodological, scientific-methodological, didactic preschool institutions. The variety of methodological
educational process support as well as the creation of work objectives and directions in preschool institutions
optimal conditions for interaction of all participants in the requires the selection of the most effective interaction
educational process. forms with teaching staff.
The most widespread is the following classification of The content of methodological work in preschool insti-
methods: tutions is determined according to particular objectives. It
1. according to the ways of information presentation: also has to be taken into account educational process
verbal (oral, printed), visual (illustration and demonstra- outcomes, teachers’ qualification and staff morale. The
tion methods), practical (workshops, trainings); work is conducted in the following areas: educational –
2. according to the degree of independence in educators’ professional development in theoretical aspects
knowledge acquisition: reproductive, partially-searching, and mastering modern methods of interaction with chil-
searching, research; dren; didactic – gaining knowledge on improving pre-
3. according to the way of knowledge acquisition: ex- school education efficiency; psychological – conducting
planatory-illustrative, programmed, heuristic, problem- classes in psychology (general, developmental, pedagogi-
and model- based. cal); physiological – conducting classes in physiology and
In the first case, methods similar to those used in work- hygiene; technical – the educator should be able to apply
ing with preschoolers are more commonly used. information and communication technologies in their
However, in order to organize activities to improve work; self-educational – reading special literature, attend-
preschool teachers’ professional competence, the most ing seminars on relevant topics. Much attention is paid to
appropriate ones are the methods given in the second and such a pedagogical activity type consisting in develop-
third groups. At the same time, new, nontraditional, inter- ment: preparation and implementation of training and
active methods of work with the pre-school institutions’ education programs, modeling of situations and events
pedagogical staff are being increasingly applied – they developing the child’s emotional and value sphere, crea-
enable to simultaneously solve learning and cognitive, tion of a psychologically dangerous and comfortable
communicative and orientation tasks due to the opportuni- educational environment.
ty to organize educational communicative environment Implementation of methodological work allows devel-
facilitating the professional knowledge and skill acquisi- oping the initiative and creativity of the teaching staff by
tion. involving each member in active professional activity.
The competence-based approach allows to consider the Creation of effective conditions for the professional de-
development of preschool teachers’ methodological com- velopment of teachers of the preschool education deter-
petence as a gradual process of acquiring knowledge, mines the main tasks of methodological work.
practical skills of organizing methodological work in a The main objectives of organizing methodological
preschool institution and the experience of emotional and work in pre-school institutions are the following: boosting
value-based attitude to the teaching subject and methods teachers’ professional and cultural level; improvement of
that meet preschoolers’ needs and the post-industrial the methods and styles of interaction with children based
society’s requirements to the teacher’s personality [2]. on the principles of humanization and democratization;
The creation of effective conditions for preschool upgrading educators’ skills in organizing children’s crea-
teachers’ professional development and children’s contin- tive, research and independent activity; developing skills
uing holistic development, the quality of interaction with in the analysis of the educational process as a whole and
the family determine the main methodological work ob- self-reflection on one’s own efficiency; involvement of
jectives: educators in research activities based on innovative meth-
1. Teaching staff’s training and development, as well ods.
as its skill enhancement management. Directions for future research on this issue lie in scien-
2. Finding out, research, generalization and spreading tifically implement of children’s education, upbringing
of the best teachers’ pedagogical experience. and development goals.
9
REFERENCES
1. Adolf V. A. Obnovlenye protsessa podhotovky pedahohov na nomenon]. Osvita ta pedahohichna nauka. 2012. № 3. Р. 32-
osnove modelyrovanyia professyonalnoi deiatelnosty [Updat- 37.
ing of process of teachers training on the basis of modeling of 9. Krutii K. L. Innovatsiina diialnist v suchasnomu doshkilnomu
professional activity]. Krasnoiarsk: 2005. 212 р. navchalnomu zakladi: metodychnyi aspekt [Innovative activi-
2. Аlekseienko-Lemovska L. V. Methodical competence tutors ty in a modern preschool educational institution: methodical
of preschool educational institutions: the nature and concep- aspect]. Zaporizhzhia: TOV «LIPS» LTD. 2003. 128 р.
tual framework. Naukovi zapysky: zbirnyk naukovykh statei. 10. Kuzmyna N. V. Professyonalyzm lychnosty prepodavatelia y
M-vo osvity i nauky Ukrainy, Nats. ped. un-t imeni mastera proyzvodstvennoho obuchenyia [The professionalism
M. P. Drahomanova. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni of the teacher's personality and the master of industrial train-
M. P. Drahomanova, Vypusk SXKhVI (126). 2015. р. 14-23. ing]. M.: Vysshaia shkola. 1990. 117 р.
3. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [Basic component of 11. Markova A. K. Psykholohyia professyonalyzma [Psychology
pre-school education] (nova redaktsiia) / nauk. ker.: of professionalism]. M.: 1996. 308 р.
A. M. Bohush, avt. kol.: A. M. Bohush, H. V. Bielienka, 12. Mitina L. M. Psihologiya professionalnogo razvitiya
O. L. Bohinich ta in. – K.: Vydavnytstvo, 2012. 26 р. uchitelya. [Psychology of teacher professional development].
4. Belaia K. Iu. Metodycheskaia rabota v DOU: Analyz, plany- M.: Flinta. 1998. 200 p.
rovanye, formy y metody: metodycheskoe posobye [Method- 13. Murovana N. N. Kompetentnist pedahoha yak vazhlyva
ical work in a preschool educational institution: Analysis, umova yoho profesiinoi diialnosti [The competence of the
planning, forms and methods: a methodical manual]. teacher as an important condition for his professional
Мetodycheskoe posobye. M.: TTs Sfera, 2007. 81 р. activity]. Sevastopol: Rybzst, 2006. 24 р.
5. Bohush A. M. Kompetentnisnyi pidkhid u pidhotovtsi 14. Petechuk V. M., Hrabovska T. I. Osoblyvosti upravlinnia
maibutnikh fakhivtsiv doshkilnoi osvity u vyshchomu innovatsiinoiu diialnistiu v zakladakh osvity raionnymy /
navchalnomu zakladi [Competent Approach to Training Fu- miskymy metodychnymy kabinetamy [Features of manage-
ture Preschool Professionals in Higher Education]. ment of innovative activity in educational establishments by
Realizatsiia yevropeiskoho dosvidu kompetentnishoho district / city methodical offices]. Rezhym dostupu:
pidkhodu u vyshchii shkoli Ukrainy: materialy metod, http://www.zakinppo.org.ua.
seminaru (NAPN Ukrainy, Instytut pedahohiky NAPN 15. Pro doshkilnu osvitu [Elektronnyi resurs]: Zakon Ukrainy
Ukrainy). K.: Pedahohichna dumka. 2009. Р. 271-281. vid 11.07.2001 r. № 2628-III. – Rezhym dostupu:
6. Hushchyna T. N. Formyrovanye metodycheskoi http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14.
kompetentnosty pedahohycheskykh rabotnykov 16. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145-VIII.
dopolnytelnoho obrazovanyia detei v protsesse povyshenyia Holos Ukrainy. 2017. 27 veres. № 178-179. Р. 10–22.
kvalyfykatsyy [Formation of methodical competence of 17. Slastenyn V. A., Ysaev Y. F., Shyianov E. N. Pedahohyka
teachers of the institute of additional education of children in [Pedagogy]. Ucheb. posobye dlia stud. vyssh. ped. ucheb.
the process of professional development]. Yaroslavl. 2001. zavedenyi. M.: Akademyia. 2002. 576 р.
252 р. 18. Ylenko L. Y. Teoryia y praktyka upravlenyia metodycheskoi
7. Kerivnytstvo doshkilnym navchalnym zakladom: rabotoi v obrazovatelnykh uchrezhdenyiakh [Theory and
Informatyvno-metodychni materialy na dopomohu practice of methodological work management in educational
kerivnykovi doshkilnoho navchalnoho zakladu [Preschool institutions]. M.: ARKTY. 2003. 90 р.
Educational Guidance: Information and Methodological Ma- 19. Zymniaia Y. A. Kliuchevye kompetentsyy – novaia
terials to Help the Preschool Educator]. Upor.: N. Maior, paradyhma rezultata obrazovanyia [Key competencies - a
Yu. Manyliuk, M. Marusynets, O. Tymofeieva. Ternopil: new paradigm of education outcome]. Vysshee obrazovanye
Mandrivets. 2006. 168 р. sehodnia. 2003. № 5. Р. 34-42.
8. Knyazheva I. A . Metodychna kultura yak sotsiokulturnyi
fenomen [Methodological Culture as a Socio-Cultural Phe-
10
The concept as a linguistic and semiotic way of representation of culture

A. O. Davidenko
National Pedagogical University named by M. P. Dragomanova, Department of foreign phylology
Corresponding author. E-mail: alladavid@ukr.net

Abstract. The paper deals with the concept as a productive linguistic and semiotic way of representation and interpretation of cul-
ture. Culture is considered as a set of concepts and relations between them. The concept is defined as key word of culture. The con-
cepts form the spheres of concepts, which could be called as “the language picture of the world”. The language pictures of the world
represent the culture values of every nation. The concept is relevant to the culture on the three levels: consciousness, culture and
language.
Keywords: Concept, culture, sphere of concept, language picture of the world,
nation.
Introduction. The studying of the phenomenon of the is a set of concepts and relations between them [39, p.
concept becomes increasingly important in modern lin- 40].
guistics and semiotic. This phenomenon is the area of V. I. Karasik and G. G. Slyshkin speak about the rela-
focus of both domestic and foreign researchers. An im- tionship between the concept and culture. According to
portant aspect of modern conceptual analysis is the defini- their opinion, every culture determines the concept. The
tion of the relationship between the concept and culture. researchers are of the persuasion that the concept is a
Despite the relevance of this issue, there is a very small mental projection of cultural elements [2, p. 76].
number of researches, which are devoted to the analysis The researcher A. Vezhbytska [1] does not use the
of this aspect, which determines the relevance of the “concept” as a scientific term. The researcher introduces
study. this definition as the “key words of culture”. “Key words
The goals of the paper are: are those words that are important and defining for a
− to describe the concept as a linguistic and semi- particular culture” [1, p. 35]. These words can be de-
otic way of representation of culture; scribed as the central points which group cultural areas.
− to define the concept of “culture”; According to research of A. Vezhbytska, cultural con-
− to represent the concept of “language picture of cepts are the words that give a substantial, not trivial,
the world”. unique information about particular culture. Thus, it is
Materials and methods. Methods of research repre- possible to note that every culture has the own specific
sent a specific set of methods, research methods, and cultural concepts, because all cultures and language pic-
principles of knowledge, which are used in a particular tures of the world are different in traditions, social struc-
science. In this paper the following methods and ap- ture, cultural characteristics, everyday life, own dishes,
proaches of theoretical knowledge are used: analysis and etc. Cultural concepts are stored in the collective con-
synthesis of information. sciousness of each particular nation. They form the sphere
A brief review of publications on the subject. Few of the concept. An alternative to the definition of the
attempts have been made to describe the concept as a “conceptual sphere” can be considered the definition of
linguistic and semiotic way of representation of culture, “language picture of the world”.
but in aspects of another studies. Let’s have a look on it in The definition of the “picture of the world” is funda-
details. The researcher Yu. Yu. Stepanov has investigated mental. It refers to the concepts that represent the speci-
the concept as a component of a culture. He has deter- ficity of human existence. It is impossible to understand
mined the interaction between culture and concept [0, 0]. the world without understanding the language. Thus,
The interaction between culture and concept was also forming in the consciousness of every nation, the lan-
noted by the researches V. I. Karasik and G. G. Slyshkin. guage picture of the world forms represents the surround-
The results of their work show that every culture deter- ing reality.
mines the concept [0, 0]. The picture of the world is a global image of the world,
According to the opinion of A. Vezhbytska [1], the it is the result of human spiritual activity. It arises in the
concept defines the culture, it forms the central points of consciousness of a person in the course of the contacts
culture. with the world around.
Results and discussion. The concept is considered as a A person forms the picture, idea of the world through
productive linguistic and semiotic way of representation the knowledge of the world. Thus, a certain model, a kind
and interpretation of culture. In modern linguistics, this of “model of the world” arises in consciousness. The
fact is explained by the fact that language is the key to the concept “world” stands out from the concept “picture of
nature of human intellection and psyche. The studying of the world” as the concept “world” means a human inter-
the concept – is the way of understanding the principles of action with the surrounding reality, and the “picture of the
the cultural structure of every nation, forasmuch as the world” is the result of perception, processing and individ-
concept is a set of emotive, cognitive, psychological and ual interpretation of information about the surrounding
behavioural stereotypes of the nation. world by human consciousness.
According to the opinion of Yu. Yu. Stepanov, culture All phenomena and objects of the external world are
represented in human consciousness by internal images in
11
the form of a semantic field, a system of meanings, there- world is arranged, the way of the universe`s existing,
fore, the picture of the world is a system of images that interacting, developing.
are impersonated through language. Accumulating the experience, people reorganize it into
In the modern sense, the picture of the world is per- the concepts, which are formed into the system. Schemat-
ceived as a depiction of the world order, a kind of copy of ically, this process can be represented at the fig. 1.
the universe, which includes a description of laws the
Experience
The Forms the
reorganizes Concepts form
Experience Concept system of picture of the
into the the system
concepts world
concepts
Fig. 1. – The scheme of the formation of the picture of the world
The main components of the linguistic picture of the phenomenon, a number of linguists divide it into three
world are concepts, therefore, the linguistic picture of the areas:
world and the sphere of the concept are alternative, inter- - the modern area;
changeable concepts. - the historical area;
Given the fact that the concepts of different nations dif- - the internal form, which is usually effaced in the con-
fer from each other, it is advisable to conclude that the sciousness of linguocultural speakers, but is fixed in the
conceptual spheres are also different. The differences of external (sound or graphic) form of the language.
the sphere of the concept characterize the differences
between cultures, as well as the common features charac-
terize the consanguinity of cultures.
The concept is the main representative of the cultural
values of the people. Values are the regulators of behav-
iour, based on the reflection of the social and cultural
significance of certain phenomena of reality.
Cultural values are culturally significant human atti-
tude to the world. They form a system that predetermines
human behaviour. Cultural values are reflected in the
language. They are expressed by concepts – cultural dom-
inants, which help to explain the features and specificity
of ethnic mentality, especially the perception of the lin-
guistic personality. Cultural dominants manifest as both
cultural and individual concepts. Fig. 2. – Interaction of individual and cultural concepts
The cultural concept as a cultural dominant is closely
related to the concept of individual concept. The individ- The concept is relevant to the culture on the three lev-
ual concept arises in the consciousness becomes the basis els: language, consciousness and culture. The relation of
for the formation of the cultural concept – the “con- the concept with the three above mentioned spheres can
sciousness of the nation”. The cultural concept can also be formulated as follows:
become the basis for the formation of an individual con- − Consciousness – is the domain of the concept (the
cept. The cultural concept is perceived by the individual, concept lies in consciousness);
comprehended through the prism of the consciousness. − Culture – it determines the concept (i.e. concept – is
This interaction gives the rise to a new individual concept. the mental projection of cultural elements);
We can retrace a certain tendency (Fig. 2). − Language – is the sphere of the concept realization.
Thus, the formation of cultural and individual concepts Conclusion. In view of the above said, it is possible to
is a continuous process, which includes both of these two make a conclusion that the concepts represent the culture
components. of every nation. They accumulate the cultural values and
The concept accumulates cultural values. The main determine the differences and similarities of cultures. The
features of the concept are complexity, versatility, mental- concepts are characterized by complexity, versatility,
ity, integrity, conditionality, variability, limitation by the mentality, integrity, conditionality, variability, limitation
consciousness of the certain culture-bearer. It fixes the by the consciousness of the certain culture-bearer.
culture nonconformities of every particular nation. The concept is relevant to the culture on the three lev-
This allows us to speak about the pictures of the world els: language, consciousness and culture. The relation of
of peoples at the level of the content side of the conceptu- the concept is formulated as follows:
al sphere of speech, rather than its formal organization. − Consciousness – is the domain of the concept (the
The diversity of concepts depends on the way of life, concept lies in consciousness);
needs, features of existence of a certain people. − Culture – it determines the concept (i.e. concept – is
Considering the structure of the concept as a cultural the mental projection of cultural elements);
12
− Language – is the sphere of the concept realization.
ЛИТЕРАТУРА
1. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. Москва: Рус. Москва: Akademia, 2000. С. 45-49
словари, 1996. С. 94-100 4. Степанов В. Н. Об энтропии понятия «концепт» в совре-
2. Карасик В. Базовые характеристики концептов. Антоло- менной лингвистике // Иностранные языки в высшей
гия концептов / В. Карасик, Г. Слышкин. Волгоград : Па- школе. Научный журнал, 2009. Выпуск 3 (10). С. 34-41
радигма, 2005. 243 с. 5. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры.
3. Слышкин Г.Г. От текста к символу: лингвокультурные Опыт исследования. Москва: Школа «Языки русской
концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе. культуры» 1997. С. 27-31
REFERENCES
1. Vezhbickaya, A. Language. Culture. Knowledge. Moscow: 4. Stepanov Yu.S. On the entropy of the “concept” in modern
Rus. Dictionaries,1996. P. 94-100 linguistics // Foreign languages in higher education. Scientific
2. Karasik, V. Basic characteristics of concepts. Anthology of journal, 2009. Is.3 (10). P. 34-41
concepts. Volgograd: Paradigm, 2005. 243 p. 5. Stepanov Yu.S. Constants. Dictionary of Russian culture.
3. Slyshkin G.G. From text to symbol: linguocultural concepts of Research experience. Moscow: School “Languages of Rus-
precedent texts in consciousness and discourse. Moscow: sian culture”, 1997. P. 27-31
Akademia, 2000. P. 45-49
13
Характеристика чинників, що впливають на формування

гуманістичної педагогічної позиції майбутніх логопедів
Н. В. Федорова
Рівненський державний гуманітарний університет
Corresponding author. E-mail: nataliya76fedorova@gmail.com
Анотація. У статі аналізуються чинники, що впливають на формування гуманістичної педагогічної позиції майбутніх логопедів. У
дослідженні схарактеризовані внутрішні та зовнішні чинники формування у майбутніх логопедів гуманістичної педагогічної по-
зиції, визначені сильні і слабкі сторони організації освітнього процесу та освітнього середовища за традиційних умов навчання, які
гальмують процес формування у майбутніх логопедів гуманістичної педагогічної позиції.
Ключові слова: гуманістична педагогічна позиція (ГПП) майбутнього логопеда, чинники, які впливають на міру сформованос-
ті у майбутніх логопедів гуманістичної педагогічної позиції, зовнішні чинники, внутрішні чинники.
Вступ. Гуманізм і толерантність у ставленні до осіб з льної освіти (І. Бгажнокова, Г. Дульнєв, Г. Кумарина,
особливими потребами визначає рівень свідомості нації В. Лубовський, В. Мохова, М. Певзнер); розкриття
та ступінь розвитку суспільства. Історичний огляд роз- сутності професійної діяльності вчителя-логопеда
витку гуманістичної педагогіки та аналіз стану сучасної (А. Богомолова, Л. Волкова, М. Фомічова, Т. Філічева,
освіти переконливо доводять, що ідея гуманізму, покла- Г. Чіркіна, М. Шеремет); висвітлення деяких шляхів
дена в основу найвідоміших прогресивних педагогічних підготовки вчителів-логопедів (В. Акименко, В. Дудьєв,
учень, набуває найбільшої актуальності у вирішальні О. Жукотинська, О. Китик, Н. Харченко та інші).
періоди суспільного розвитку, коли чітко простежується Дослідження свідчать про те, що професійно-
потреба певного суспільства в духовному єднанні лю- педагогічна підготовка майбутніх логопедів у вищих
дей. Саме тому сьогодні відбувається орієнтація україн- навчальних закладах спрямована на формування у них
ського суспільства на демократичні принципи, гуманіза- системних знань і педагогічних умінь, готовності до
цію навчально-виховного процесу, впровадження ін- інноваційної діяльності, готовності до безперервного
клюзивного освітнього середовища. Гуманізація став- збагачення професійних можливостей та удосконалення
лення сучасного українського суспільства до осіб із особистісних якостей, на формування активної, гумані-
проблемами в розвитку, яка виявилася спочатку в ідеях стичної професійної позиції логопеда [1;2;5;6;7].
інтеграції, а пізніше – в державній політиці інклюзії в Мета статті. Мета даної статті полягає у визначенні
освіті та усіх інших сферах соціального життя, внесла чинників, що впливають на міру розвитку досліджува-
суттєві зміни в професійну діяльність педагогів загалом і ного явища у звичних умовах підготовки майбутніх
педагогів у сфері спеціальної освіти: дефектологів, вчи- логопедів.
телів-логопедів, зокрема. Цілком закономірно, що у Результати та їх обговорення. Гуманістичну педаго-
зв'язку з цим державою висуваються якісно нові вимоги гічну позицію (ГПП) майбутнього логопеда розуміємо
до фахівців системи спеціальної освіти. як особистісний феномен, який інтегрує цінності та
Короткий огляд публікацій з теми. Законом Украї- смисли педагогічної діяльності гуманістичної спрямова-
ни Про освіту в новій редакції (2017), а саме його стат- ності. За своїм змістом ГПП є ціннісно-смисловою, а за
тею 19 «Освіта осіб з особливими освітніми потребами», структурою – інтегрованою характеристикою ставлення
передбачається створення умов для забезпечення прав і майбутнього фахівця до своєї професійної діяльності,
можливостей осіб з особливими освітніми потребами клієнтів та самого себе. Важливими сторонами ГПП
для здобуття ними освіти на всіх рівнях з урахуванням майбутнього логопеда є світоглядна (усвідомлення
їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей важливої ролі обраної професії, переконання у правиль-
та інтересів, а також забезпечення державою підготовки ності свого вибору, сформованість адекватних образів
фахівців для роботи з особами з особливими освітніми соціально-професійного простору та власного Я); мора-
потребами на всіх рівнях освіти [3]. льно-етична (орієнтація на норми етики, сформованість
Провідними сучасними українськими вченими в га- базових моральних якостей); поведінкова ( наявність
лузі спеціальної освіти розроблений проект стандарту компетентної, доцільної, конструктивної поведінки та
вищої освіти України зі спеціальності 016 «Cпеціальна педагогічних дій.
освіта» (С.П. Миронова, Н.Г. Пахомова, На процесс формування гуманістичної педагогічної
С.В. Федоренко, М.К. Шеремет) [8], яким передбачаєть- позиції майбутніх логопедів впливає чимало чинників.
ся серед інших формування гуманістично орієнтованих Як зазначають провідні фахівці, готовність до майбут-
компетентностей майбутніх фахівців. ньої професійної діяльності визначається у першу чергу
Аналіз загальних та спеціальних психолого- системою ставлень студентів. Ставлення майбутніх
педагогічних джерел, присвячених підготовці майбутніх логопедів до самих себе, до обраної професії та дітей
педагогів і логопедів, зокрема, свідчить про те, що ця дошкільного віку багато у чому обумовлюють міру їх-
проблема досліджувалася в таких аспектах: обґрунту- ньої особистісної та професіональної компетентності.
вання теоретичних засад професійної підготовки педа- Різноманітність зв’язків студентської молоді з профе-
гогів (Н. Бібік, В. Гриньова, В. Євдокимов, І. Зязюн, сійною діяльністю визначається здатністю майбутніх
В. Лозова, О. Мороз, І. Прокопенко, О. Савченко, фахівців регулювати свою поведінку, виявляти інтелек-
В. Семиченко, А. Троцко); висвітлення сутності спеціа- туальні, емоційно-вольові. морально-духовні якості, а
14
також змістом, складністю, новизною, соціальною зна- самому відповідати за себе, дає можливість реалізувати
чущістю даної діяльності. Система особистісно- себе у різних сферах». Матеріальна незалежність вияв-
діяльнісних відносин вельми динамічна і передбачає як ляється для них підставою для розвитку власної значу-
розвиток самої особистості, так і способів здійснення щості та позитивного ставлення до самих себе, задово-
професійної діяльності. У цій системі проявляються лення потреби «бути не гіршими за інших». Вони висло-
протиріччя між особистісними утвореннями, зовніш- вили думку щодо доцільності упровадження у вищому
ньою діяльністю і соціальними чинниками, які виступа- закладі освіти методу стимулювання діяльності студен-
ють у вигляді вимог та стимулів розвитку рис і якостей, тів, створення умов, за яких невихованість. неосвіче-
адекватних конкретним формам поведінки. У той самий ність, порушення дисципліни і громадського поряду
час включення студента у професійну діяльність якості стануть невигідними.
активного суб’єкта, установка на реалізацію цілей і за- Відповіді на запитання анкети та бесіди засвідчили,
вдань обумовлюють його прагнення адаптувати її зміст і що мотиви самовиховання притаманні лише 16,0 %
способи здійснення до своїх можливостей. респондентів. Для деяких з них професійне самовихо-
У дослідженні ми керувалися положеннями фахівців, вання розпочалося після ознайомлення з обраною про-
згідно з якими рефлексія майбутнім логопедом відносин фесією, вимогами, які вона пред’являє. Ця категорія
у сферах «Я», «Я і діти», «Я і професія» уможливлює майбутніх логопедів зазначили: розуміння необхідності
формування активної професійної позиції, є необхідною змінити статус з позиції: «Я – студент, нехай мене вчать
умовою саморозуміння та самоставлення. Наявність і виховують» на позицію «Я – майбутній спеціаліст. Я
професійної позиції дозволяє говорити про яскраво ви- готую себе до важливої професії»; повинен оволодівати
ражену спрямованість майбутнього логопеда, характе- досвідом самостійної роботи над збагаченням знань,
ризувати її як цілісну або конфліктну, сильнгу або слаб- умінь, над власним самовдосконаленням.
ку. Професійна позиція може свідчити про початок про- Переломним моментом для п’ятої частини опитаних
фесійної деформації особистості, неузгоджееності уяв- стала самостійна діяльність під час проходження педа-
лень і умов професійного самовизначення студентської гогічної практики. Студенти зазначали, що, спілкування
молоді. Рівень її поведінки та діяльності значною мірою із дітьми з особливими потребами стимулює прагнення
визначається розвитком Я-образу, який виступає основ- вдосконалюватися як особистість та майбутній професі-
ним чинником особистісної активності. онал, сприяє набуттю досвіду прийняття власних рі-
Отже, сформованість у майбутніх логопедів само- шень, здійснення відповідальних виборів, незалежного
свідомості – адекватної самооцінки, ціннісного само- розв’язання конфліктної ситуації. Майбутні логопеди
ставлення, рефлексії як здатності усвідомлювати свої підкреслювали, що самі собі задавали запитання: «Яким
особливості, давати собі звіт у тому, як вони сприйма- педагогом я можу та повинен стати?», «Що я вмію, чим
ються іншими, будувати свою поведінку з врахуванням я буду приваблювати майбутніх вихованців?». Так пос-
ймовірних реакцій значущих людей виступають важли- тупово в них розвивалася здатність до педагогічної реф-
вими внутрішніми чинниками формування у майбут- лексії
ніх фахівців гуманістичної педагогічної позиції. З’ясувалося, що лише 9,6% опитаних студентів під
Як встановлено у констатувальному експерименті, час опитування акцентували увагу на важливості розви-
значна кількість досліджуваних характеризується неаде- тку власної індивідуальності, підкреслювали важливість
кватною самооцінкою: завищеною (25,6%) та заниже- прагнення до незалежності від інших, бажання продуку-
ною (19,2% ). Остання категорія майбутніх логопедів вати оригінальні ідеї і рішення, уміння зберігати свою
надміру критично ставиться до себе, обережно вислов- неповторність, захищати прочуття власної гідності,
лює судження щодо самих себе. Близько третини майбу- відстоювати свою позицію, доводити її правомірність
тніх логопедів вирізняються нестійкою самооцінкою, її під час зовнішнього тиску. Усвідомлення майбутніми
залежністю від суджень авторитетних людей. Лише логопедами важливості індивідуального розвитку, вра-
п’ята частина учасників експерименту характеризується хування в освітньому процесі індивідуальної історії
адекватною самооцінкою, ціннісним самоставленням, життя майбутніх вихованців, реалізації диференційова-
здатністю до педагогічної рефлексії. Не випадково став- ного та індивідуального підходів до виховання і навчан-
лення до себе майбутнім логопедам виявилося визначи- ня – важлива умова оптимізації майбутньої професійної
ти складніше, ніж ставлення до професії та майбутніх діяльності.
вихованців. З огляду на те, що розвиток самосвідомості особис-
Опитування майбутніх логопедів на етапі констатації тості важливий для визначення майбутнім логопедом
засвідчило, що вагома їх частина (42,6%) незадоволені свого соціального статусу, заслуговують на увагу висло-
собою, соціальним статусом батьків, місцем, яке посі- влювання 6,4% респондентів щодо мотиву соціального
дають у суспільстві. Вони зазначають, що через недоста- престижу. Вказані студенти підкреслювали необхідність
тню реалізованість тата і мами не можуть посісти відпо- забезпечення у процесах виховання і навчання справед-
відне місце у суспільстві: не вміють себе захистити, ливого ставлення викладачів, зазначали, що соціальна
відстояти свої переконання, відчувають невпевненість нерівність, яка спостерігається в їхніх академічних гру-
серед незнайомих людей тощо. пах, негативно впливає на самооцінку, знижує домаган-
За даними дослідження, 36,2% студентів хочуть бути ня, провокує прояви замкнутості, небажання спілкувати-
матеріально незалежними від батьків, шукають для ся або, навпаки, агресивності, конфліктності.
цього різноманітні шляхи самореалізації. Внаслідок Стан здоров’я майбутнього логопеда позначається на
цього вони вдаються до найрізноманітніших способів його самопочутті, здатності самореалізовуватися та
заробляння фінансів: підвищена стипендія, робота гуве- самовдосконалюватися. Водночас лише 3,2% опитаних
рнантками, підробляння у супермаркетах тощо. Вони зазначили під час опитування, що необхідно значну
підкреслюють: «Це дає свободу дій, забезпечує умови увагу приділяти власному здоров’ю, шукати резерви
15
його збереження та зміцнення (належний час спати, емоційнло-ціннісного ставлення та набутими навичками
дотримуватися особистої гігієни, раціонально харчува- ціннісного ставлення до інших та самих себе. Якщо на І
тися, контролювати масу свого тіла, відмовлятися від курсі до високого та отимального рівнів сформованості
звички палити, зловживати алкоголем, своєчасно прохо- гуманістичної педагогічної позиції віднесено 35,2%
дити профілактичні медичні огляди, в разі захворювання досліджуваних, то на випускному – 48%. Встановлено,
– лікуватися. що на 7,4% зменшилася кількість студентів з низькими
Опитування засвідчило: значна кількість студентів показаниками означеної позиції. Отже, є підстави гово-
(45,8%) підкреслило важливість для успішної професій- рити, що організація освітнього процессу у базових
ної діяльності не стільки фізичного, скільки морально- вищих закладах освіти за традиційної системи підготов-
духовного здоров’я. Це дає підстави говорити про те, що ки логопедів позитивно позначається на досвіді майбут-
студенти розуміють – внутрішні конфлікти, суперечнос- ніх фахівців, збагачує їхні знання, розширює уявлення,
ті, непорозуміння, негативні емоційні стани не сприяють прищеплює мінімально необхідні навички поведінки.
гармонії фізичного та духовного стану організму, галь- Подальше їх зростання уможливить упровадження у
мують ефективність формування гуманістичної педаго- педагогічну практику авторської моделі формування
гічної позиції. гуманістичної педагогічної позиції.
До внутрішніх чинників, які впливають на міру сфо- Аналіз відповідей майбутніх логопедів засвідчив, що
рмованості у майбутніх логопедів гуманістичної педаго- вони покладають чималі сподівання на те, що упродовж
гічної позиції як системи ставлень до себе, до професії навчання відбудуться суттєві зміни в їхньому інтелекту-
та дітей дошкільного віку, віднесено особистісний дос- альному та особистісному розвитку, складають з цією
від. Під ним розуміємо накопичені досліджуваними метою програми саморозвитку на конкретний період
результати пізнання, засновані на їхньому чуттєвому навчання. Більшість з них (77,8 %) при цьому вказують
практичному освоєнні під час освітнього процесу, в на конкретні шляхи, за допомогою яких відбуватимуться
освітньому середовищі та у широкому життєвому кон- ці зміни, передбачаючи ймовірні складності, упущення.
тексті. Особистісний досвід слугує важливим джерелом Так, на думку першокурскників, ці зміни відбуватимуть-
інформації майбутнього фахівця як про зовнішній ся під впливом викладачів; старшокурсники ж підкрес-
об’єктивний світ, так і про своє внутрішнє духовно- люють вплив самоосвіти, засобів інформації. Вони конс-
душевне життя. татують, що «з’явилася впевненість у собі», «почала
У дослідженні ми виходили з розуміння, що досяг- краще усвідомлювати свої здібності», «підвищилася
нення студентів як активних суб’єктів освітнього проце- самооцінка», « добре розумію особливості майбутньої
су закріплюються в їхніх знаннях, уміннях, навичках, професійної діяльності».
звичках, ставленнях. Останні складають їхній особистіс- Встановлено, що у 36,2 % опитаних студентів випус-
ний досвід, який як динамічне утворення якісно та кіль- кних курсів, на їхню думку, за період навчання у вищо-
кісно змінюється упродовж життя (особистого та профе- му закладі освіти зросла мотивація, розуміння необхід-
сійного). З огляду на те, що особистісний досвід збага- ності самовизначатися, творчо самовиражатися, самов-
чується, ускладнюється, урізноманітнюється з віком та досконалюватится («зріс інтерес до дітей з особливими
під впливом навчання та виховання у вищому закладі потребами», «посилилося бажання читати та аналізувати
освіти, він позначається на характеристиках гуманістич- фахову літературу», «розпочався активний пошук фахі-
ної педагогічної позиції студентів різних курсів, зокрема вців, які змогли б поділитися досвідом», «виникло ба-
початківців та випускників. жання шукати альтернативні форми підвищення різнос-
З метою визначення динаміки змін у гуманістичній торонньо свій фах – тренінги, онлайн конференції тощо).
педагогічній позиції майбутніх логопедів, здійснено Отже, можна говорити, що значна кількість випуск-
кількісний розподіл студентів І, ІІ, ІІІ і ІV курсів за спе- ників усвідомили важливість клопіткої роботи над со-
ціальністю «Спеціальна освіта. Логопедія» за рівнями бою, наслідком чого виявилася змістовна трансформація
сформованості в них означеної позиції. Порівняльну їхніх цінностей: поведінка набула більшої самостійності;
характеристику подано у таблиці 1. вони стали пунктуальнішими у виконанні завдань під
час педагогічної практики; більш толерантно почали
Таблиця 1. Динаміка розвитку гуманістичної педагогічної ставитися до протилежної від власної думки; ініціювали
позиції студентів І-ІV курсів (у %)
готовність прийти на допомогу, змінилися на краще
Рівні сформованості Курси
позиції 4 3 2 1
світоглядні переконання.
Високий (конструктивно-творчий) 19,2 18,2 16,0 12,8 Поряд із цим, 25,6% респондентів критично зауважи-
Оптимальний (конструктивно- 28.8 26,4 25,6 22,4 ли, що упродовж навчання у вищому закладі освіти
репродуктивний) з’явилася схильність до «агресивності», «байдужості»,
Середній (амбівалентний, суперечли- 33,0 39,4 39,4 42,4 «сарказму», «жорсткості» тощо. Це можна пояснити
вий) чималим навчальним навантаженням, інтенсивністю
Низький (деструктивно- 14,8 16,0 19,0 22 ,4 життя, браком часу на розваги, низьким матеріальним
репродуктивний) статком родини тощо. У ході формувального експери-
менту необхідно буде приділити увагу даній категорії
Якісний аналіз кількісних даних, поданих у таблиці 1 досліджуваних.
дозволяє зробити такі узагальнення. Доцільно зауважити: понад третини опитаних стар-
В цілому підтверджено, що з кожним наступним кур- шокурсників вказали на помітні негативні зміни у роз-
сом показники сформованості у майбутніх логопедів витку уявлення про себе як майбутніх логопедів: якщо
гуманістичної педагогічної позиції покращуються. Тоб- на молодших курсах було виявлено більше тих, хто був
то, набутий з роками досвід засвідчується глибиною і незадоволений іншими (викладачами, одногрупниками,
широтою знань, більшою визначеністю та стабільністю подругами), то старшокурсники наголошували перш за
16
усе на власних прорахунках («розчарувалась у виборі до них викладачів, емоційне виснаження («дуже швидко
професії», «втратила надію реалізувати себе в обраній втомлююся», «стала дратівливою», «почала швидко
професії», «не впевнена у своїй необхідності як майбут- виснажуватися», «стала байдужою до всього», «втратила
ньому фахівцеві», «сумніваюся у власних силах і здібно- інтерес до навчання» тощо). Це пояснюється, з одного
стях», «дійсність не відповідає очікуванням», «забула те, боку, реальним ускладненням життєвих реалій у нашій
що знала до університету», «немає взаємозв’язку між державі, з іншого – формуванням здатності більш дифе-
теорією та педагогічною практикою», «пропало бажання ренційовано, критично оцінювати себе як особистість та
бути педагогом» тощо). майбутнього фахівця. Виявлені дані братимуться до
Як засвідчило опитування, близько п’ятої частини до- уваги у визначенні методики організації спеціально
сліджуваних старших курсів фіксували наявність труд- спрямованої роботи із студентською молоддю.
нощів у навчальній діяльності, несправедливе ставлення
Таблиця 2. Кількісний розподіл варіантів відповідей викладачів на запитання анкети
Запитання Варіанти відповідей Кількість досліджуваних (у %)
1. Критерії визначення рівня сформо- Гуманне, шанобливе ставлення до дітей з особливими 58,6
ваності гуманістичної педагогічної потребами 25,6
позиції студентів Активний характер життєдіяльності студента 19,2
Рівень культури, вихованість майбутнього фахівця 6,6
Збіг вчинків та висловлювань
2. Чи у всіх студентів сформована Сформована лише у певної частини 39,4
гуманістична педагогічна позиція? У всіх, але проявляється ситуативно 28,6
У всіх формується інтуїтивно 22,4
У переважної більшості не сформована 9,6
3.Чи важлива для логопеда гуманіс-
тична педагогічна позиція? Так, безумовно важлива 100,0
Доброзичливість, толерантність 36,2
4. Найбільш вживані студентами Уміння вести діалог, спілкуватися 19,2
навички гуманістичної педагогічної Повага до інших 16,0
позиції Прагнення допомогти 12,6
Терпимість, витримка 9,6
Самопізнання 6,4
5. У яких видах діяльності найчасті- Педагогічна практика 33,0
ше проявляється гуманістична педа- Волонтерська діяльність 22,4
гогічна позиція студентів? Добровільні акції, благодійні аукціони 19,2
Лабораторні заняття 16,0
Інтерактивне навчання 12,6
Індивідуальні заняття з логопатами 6,8
6. Частота використання у спілку- Час-від-часу 52,2
ванні поняття «гуманістична педаго- Рідко 39,4
гічна позиція» Часто 8,4
7. Чи володієте сучасними методами Не володію 49,0
формування гуманістичної педагогіч- Володію частково 36,2
ної позиції? Володію 14,8
8. Чи достатньо необхідних мето- Матеріали фактично відсутні 55,4
дичних матеріалів? Недостатьо 36,2
Достатньо 8,4
9.Чи цікавляться проблемою форму- Так 52,2
вання гуманістичної педагогічної Певною мірою цікавляться 41,4
позиції колеги? Відповідь відсутня 6,4
10.Чи використовуєте дані дослі- Так 55,4
джень фахівців з означеної проблеми? Відповідь відсутня 44,6
Вище йшлося про особливості розвитку у майбутніх Зовнішні чинники – це освітні процеси та освітнє се-
логопедів самосвідомості та досвіду (знань, умінь, нави- редовище, зовнішнє по відношенню до суб’єктивної
чок, ціннісних орієнтацій) упродовж чотирьох років гуманістичної педагогічної позиції майбутнього фахівця.
навчання у вищому закладі освіти педагогічного профі- Вони можуть оптимізувати процес її формування, а
лю, які було віднесено до внутрішніх чинників впливу можуть загальмувати, обмежити позитивний вплив на
на гуманістичну педагогічну позицію. Внутрішні чин- нього, призвести до втрати майбутніми логопедами
ники визначають ресурс, особистісний та професійний працездатного стану.
потенціал студентської молоді, її сильні та слабкі сторо- Нижче зупинимося за характеристиці таких зовнішніх
ни. чинників, як ставлення до проблеми формування у май-
Професійна діяльність логопеда є комплексом взає- бутніх логопедів означеної позиції викладачів базових
мопов’язаних між собою процесів, залежних від багато- освітніх закладів та змістове наповнення навчальних
численних та різноманітних чинників – внутрішніх і планів, за якими викладаються загальні та спеціальні
зовнішніх. Ці чинники різноспрямовано впливають на дисципліни для даної категорії фахівців.
життєдіяльність студентської молоді: одні – позитивно, Ставлення викладачів до досліджуваного явища та
інші – негативно. Негативний вплив одних може звести умов його формування досліджувалося шляхом прове-
нанівець позитивний вплив інших. дення опитування спеціальної спрямованості. У таблиці
17
2 подано узагальнені дані анкетування 30 викладачів використання провідної категорії у своїй педагогічній
спеціальних дисциплін. діяльності.
Як засвідчив аналіз поданих у таблиці 2 відповідей Оцінюючи володіння методикою формування у сту-
викладачів, визначаючи критерії оцінки гуманістичної дентів гуманістичної педагогічної позиції, викладачі
педагогічної позиції, респонденти акцентували увагу на виявилися вельми самокритичними: майже половина з
гуманному ставленні до дітей з особливими потребами, них схилилася до негативної оцінки; понад третини
толерантності по відношенню до оточуючих, активній визнала його задовільною оцінкою («володію частко-
життєдіяльності студентської молоді, їхній культурі, во»); лише близько 15% виявилися оптимістами, пози-
вихованості, збігу слів і реальних вчинків. Напрошуєть- тивно оцінили свою методичну грамотність у даному
ся висновок: в цілому вектор визначення провідної кате- напрямі.
горії викладачами схарактеризований правильно, проте Викликає тривогу той факт, що вельми песимістич-
недостатньо системно, комплексно, надміру конкретно. ними виявилися оцінки викладачами наявності мето-
Поза належної уваги викладачів залишилися такі харак- дичних та дидактичних матеріалів з проблеми форму-
теристики гуманістичної педагогічної позиції, як розви- вання у майбутніх логопедів гуманістичної педагогічної
ток у майбутніх логопедів світогляду, переконань, цінні- позиції. Понад 55% вказали на їх відсутність, понад
сних орієнтацій, уміння визнавати право іншого на реа- третини – на їх дефіцит, лише близько десятої частини
лізацію своїх здібностей та задоволення власних потреб. висловили оптимістичне судження з цього питання.
Це актуалізує необхідність використання на етапі фор- Висловлювання опитаних викладачів дає підстави
мування пам’яток відповідного змісту, адресованих робити висновок про те, що переважна більшість їхніх
викладачам. колег виявляють інтерес до проблеми формування у
Нас цікавили оцінки викладачами того, чи у всіх сту- студентської молоді гуманістичної педагогічної позиції:
дентів сформований належний рівень гуманістичної понад половини дали позитивну відповідь, понад 40% -
педагогічної позиції. З’ясувалося, що однозначно пози- компромісну («до певної міри так»). Слід зазначити, що
тивної відповіді не дав жодний з викладачів. Переважа- 6% опитаних уникли відповіді на поставлене запитання.
ли компромісні варіанти відповідей: «проявляється си- Це можна пояснити як недостатньою поінформованістю
туативно» (близько третини), «формується інтуїтивно» з цього питання, так і небажанням висловлювати нега-
(близько чверті), «сформована лише у певної частини»( тивні судження з приводу інших.
близько 40%), «у більшості не сформована» (близько Цікавими виявилися відповіді на останнє запитання
десятої частини). Можна говорити, що відсутність чіт- анкети щодо того, доробок яких фахівців викладачі
ких цифр засвідчує приблизність уявлень викладачів про використовують у формуванні гуманістичної педагогіч-
реальний розподіл студентів за рівнями сформованості у ної позиції студентської молоді. Опитування засвідчило,
них гуманістичної педагогічної позиції. що понад 55% викладачів підтвердили, що використо-
Усі без винятку опитані викладачі були одностайни- вують наукові праці таких провідних фахівців, як
ми у визначенні важливості для професії логопеда гума- Ш.Амонашвілі, І.Бех, Л.Врочинська, О.Косарєва,
ністичної педагогічної позиції. До найбільш уживаних Н.Пахомова, Т.Поніманська,, В.Сластьонін,
студентами навичок, що засвідчують сформованість В.Сухомлинський та ін. Водночас близько 45% респон-
останньої, вони віднесли доброзичливість, людяність, дентів залишити запитання без відповіді. Це слід оціни-
толерантність (понад третини), комунікативні уміння, ти як тривожний факт, який потребує до себе серйозної
здатність спілкуватися, вести діалог (близько п’ятої уваги.
частини), повага до інших (16%), готовність прийти на Таким чином, анкетування допомогло визначити си-
допомогу (понад десятої частини), витримка, терпимість льні і слабкі сторони організації освітнього процесу та
(близько десятої частини), здатність до самопізнання освітнього середовища за традиційних умов навчання,
(понад 6%). Варто зауважити, що окремі викладачі до які гальмують процес формування у майбутніх логопе-
цього переліку додали такі прояви поведінки студентів, дів гуманістичної педагогічної позиції. До основних
як культурне вітання, здатність поступитися місцем у недоліків слід віднести: недостатньо системний, ціліс-
транспорті, догляд за тваринами, що не мають безпосе- ний підхід викладачів до означеної проблеми; доміну-
реднього відношення до поняття «педагогічна позиція». вання орієнтації на морально-етичну та поведінкову
Цікавими та різноманітними виявилися відповіді ви- сторони позиції у порівняння з світоглядною; нечіткість
кладачів з приводу видів діяльності, в яких студенти критеріїв визначення змісту провідної категорії; недо-
виявляють гуманістичну педагогічну позицію. На пер- статній рівень поінформованості щодо характеристики
шому місці за кількістю прибічників виявилася педаго- студентів, власної методичної та науковою оснащеності.
гічна практика (третина опитаних), на другому – волон- Усі вказані аспекти проблеми будуть у полі уваги експе-
терська діяльність (понад п’ятої частини), на третьому – риментатора на етапі формування.
добровільні акції та благодійні аукціони (близько п’ятої Наступним чинником, що потребував нашої уваги,
частини). Третина інших респондентів надала пріоритет був аналіз впливу змісту навчальних програм дисциплін
лабораторним заняттям, інтерактивним формам навчан- «Спеціальна освіта. Логопедія», які визначають страте-
ня та індивідуальним заняттям з логопатами. гію і тактику її викладання.
Показовими виявилися оцінки викладачами частоти На підставі аналізу робимо декілька висновків.
використання у спілкуванні з майбутніми логопедами До позитивних можна віднести:
поняття «гуманістична педагогічна позиція». 1. Належна увага до особливостей дітей дошкіль-
З’ясувалося, що понад половини опитаних вживає його ного віку з особливими потребами, у першу чергу фізіо-
нечасто, час-від-часу, під час викладання спеціальних логічних.
дисциплін; майже 40% визнали, що вживає його вкрай 2. Гармонійне поєднання у змісті освіти лекційних
рідко; лише близько десятої частини позитивно оцінили та практичних занять.
18
3. Відведення значної кількості годин на самос- але й психологічна та соціальна.

тійну роботу студентів. 4. Потребує поглибленої уваги питання форму-
4. Орієнтація на моральне виховання майбутнього вання у студентської молоді світоглядної позиції, пере-
фахівця, розвиток його культури. конань, системи ціннісних ставлень до себе як особис-
До негативних можна віднести такі: тості та професіонала, до діяльності логопеда, до дітей
1. Акцент традиційно зроблено на оволодінні дошкільного віку з особливими потребами.
дітьми з особливими потребами знань та унормуванні 5. Необхідне осучаснення технологій формування
їхньої поведінки та діяльності. Поняття «особистість», у майбутніх логопедів гуманістичної педагогічної пози-
«індивідуальність» вживаються рідко, радше у загаль- ції.
ному контексті, що неправомірно з огляду на упрова- 6. Має набути особливої значущості упроваджен-
дження у педагогічну практику особистісно орієнтованої ня у педагогічну практику індивідуального підходу,
моделі освіти. врахування здібностей студентів та майбутніх вихован-
2. У програмах бажано посилити увагу до про- ців.
блеми розвитку особистісної та професійної компетен- Висновки. Схарактеризовані у дослідженні внутріш-
тності майбутніх логопедів, посиливши при цьому ні та зовнішні чинники формування у майбутніх логопе-
увагу до розвитку в них адекватної цілісної картини дів гуманістичної педагогічної позиції окреслюють на-
світу та життєдайної Я-концепції. прями та шляхи організації формувального експеримен-
3. Основою змісту навчальних програм має стати ту, впливають на визначення принципів та педагогічних
не лише педагогічні та медичні аспекти розвитку у сту- умов оптимізації освітнього процесу, що і складає пода-
дентів готовності до діяльності логопеда-дефектолога, льшу перспективу нашого дослідження.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бех І.Д. Нова педагогічна позиція як предмет наукового Володимирівна. – К., 2005. – 220 с.
осмислення / І.Д. Бех // Проблеми професійної підготовки 6. Поніманська Т.І. Формування гуманістичної особистісно-
вчителя школи майбутнього: зб. м-лів Всеукр. наук.-практ. професійної позиції у процесі підготовки вихователя [Елек-
конф. – Мелітополь, 2002. – Т. 1. – С. 4-14. тронний ресурс] / Т.І. Поніманська // Духовність особистос-
2. Гуманістичне виховання дітей дошкільного віку в контексті ті. – 2013. – Вип. 6. – С. 143-150. – Режим доступу:
інноваційної педагогічної діяльності: монографія / за наук. http://nbuv.gov.ua/UJRN/domtp_2013_6_19. – Назва з екрану.
ред. Т.І.Поніманської, І.М. Дичківської. – Рівне: Волинські 7. Стандарт вищої освіти України з галузі знань 01 Освіта,
обереги, 2012. – 208 с. спеціальності 016 Спеціальна освіта (проект) [Електронний
3. Закон України Про освіту [Електронний ресурс]. – Режим ресурс]. – Режим досту-
доступу: http://kodeksy.com.ua/pro_osvitu/statja-19.htm пу:http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-osviti/naukovo-
4. Пахомова Н.Г. Рефлексивно-оцінна діяльність у контексті metodichna-rada-ministerstva/proekti-standartiv-vishhoyi-
інтегративної професійної підготовки майбутніх логопедів // osviti.html
Людинознавчі студії : збірник наукових праць Дрогобицько- 8. Шеремет М.К. Підготовка корекційних педагогів у вищих
го державного педагогічного університету імені Івана Фран- навчальних закладах // Збірник наукових праць Кам’янець-
ка. – Дрогобич: Видавничий відділ ДДПУ імені Івана Фран- Подільського національного університету імені Івана Огієн-
ка, 2014. – Випуск двадцять дев’ятий. Частина 2. Педагогіка. ка / За ред. О.В. Гаврилова, В.І. Співака. – Вип. XVII в двох
– С.131 – 141. частинах, частина 1. Серія: соціально- педагогічна. –
5. Пінчук Ю.В. Система професійної компетентності вчителя- Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2011. – 368 с.
логопеда : дис. … канд. пед. наук : 13.00.03 / Пінчук Юлія
REFERENCES
1. Bekh I.D. New Pedagogical Position as a Subject of Scientific therapist teacher: Thesis for the degree of a candidate of peda-
Comprehension / I.D. Beh // Problems of Professional Training gogical sciences on specialty 13.00.03 / Pinchuk Yuliia
of Teachers in Future Schools.– Melitopol, 2002. – T. 1. – P. 4- Volodymyrivna. – K., 2005. – 220 р.
14. 6. Ponimanska T.I. Formation of humanistic personal-professional
2. Humanistic education of preschool children in the context of position in the process of teacher training / T.I. Ponimanska //
innovative pedagogical activity: a monograph / Ed. Dukhovnist osobystosti. – 2013. – Vyp. 6. – Р. 143-150. –
T.I.Ponimanska, I.M. Dychkivska. – Rivne: Volynski oberehy, Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/domtp_2013_6_19
2012. – 208 p. 7. Higher education standard of Ukraine in the field of knowledge
3. Law of Ukraine On Education. – Rezhym dostupu: 01 Education, specialties 016 Special education (project) –
http://kodeksy.com.ua/pro_osvitu/statja-19.htm Rezhym dostupu:http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-
4. Pakhomova N.H. Reflexive-evaluation activity in the context of osviti/naukovo-metodichna-rada-ministerstva/proekti-standartiv-
integrative training of future speech therapists //Liudynoznavchi vishhoyiosviti.html
studii : zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho 8. Sheremet M.K. Training of correctional educators in higher
pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. – Drohobych. educational establishments // Collection of scientific works of
- P.131 – 141. Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan
5. Pinchuk Yu.V. System of professional competence of speech Ogienko – Kamianets-Podilskyi: Medobory-2006, 2011. – 368 р.
Characterization of factors affecting the formation of humanistic pedagogic position of future speech therapists
N. V. Fedorova
Abstract. The author presents the results of empirical research of the the conceptual bases of the formation of the future speech therapists’
humanistic pedagogical position during their professional training. The concept of the humanistic pedagogical position is based on the hu-
manistic paradigm of pedagogic as a subject-subjective interaction between a teacher and a child. Characterization of factors affecting the
formation of humanistic pedagogic position of future speech therapists are determined.
Keywords: humanistic pedagogical position, humanistic education, factors affecting the formation of humanistic pedagogic position of
future speech therapists, professional trainAing.
19
The experience of using distance learning means in training students of

Higher Medical Educational Institutions
I. Kucherenko, P. Mykytenko
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Corresponding author. E-mail: innakz@i.ua, mіkіtenko_p@npu.edu.ua

Abstract. This article analyzes the class ranking of medical faculty students of Bogomolets National Medical University who have taken the
licensing examination “Krok 2” in the 2019 academic year. State certification and licensing examination “Krok 2” results have been compared for
pediatrics faculty students. The effectiveness of using distance learning tools in training students of Higher Medical (Pharmaceutical) Educational
Institutions (HM(P)EI) for taking the licensing examination “Krok 2” and state certification has been studied.
Keywords: distance learning, HM(P)EI, test, performance, class ranking, state certification.
Introduction. In the time of informational technologies, many students is to create a distance learning environment at
aspects of life are being transferred into the global network, university.
educational processes are no exception. In the last decade, A Brief overview of publications on the subject. The
distance learning in Ukraine has undergone positive changes, following scholars have studied the specifics and various
although it falls short of the European system of education. aspects of using distance learning tools in their works: O.
This is mainly due to the insufficient level of perception of Abacumova, O. Borzenko, B. Shunevych and others. The
distance learning opportunities in Higher Educational works of N. Zhevakina, H. Kozlakova, I. Koziar, I. Kondius
Institutions (HEIs). The advantages of using distance learning and others are devoted to the issues concerning informational
in combination with the traditional system of education are, no and program software for distance learning. V. Artemenko, V.
doubt, obvious. As a result, many HEIs intensively implement Bekh, V. Bykov, N. Monakhov and others studied the concepts
distance learning technologies, however, this dynamic is of modeling developmental environments of distance learning
almost absent in medical universities. Quite often issues are in their works. The works of I. Bulakh, L. Voitenko, V.
raised concerning distance learning effectiveness for students Honcharenko, M. Ioltukhivs´kyi, N. Kuzniak, M. Mruhy, N.
of Higher Medical Educational Institutions and whether it is at Obernikhina, L. Yanits´ka and others are devoted to the issue
all possible to obtain medical training remotely. To be sure, of optimizing student preparation for taking the licensing
distance learning cannot replace proper workshops and examination “Krok”.
laboratory sessions. The purpose of the article is to study the effectiveness of
Nevertheless, distance learning can solve a wide range of using distance learning tools in preparing students of HMEIs
issues connected with learning bulky theoretical blocks and for taking the licensing examination “Krok 2” and state
self-test assignments, lesson preparation and control measures, certification.
familiarizing with the supplementary material of the study Results and their discussion. The following faculty
course, online teacher consulting and active discussions among ranking can be compiled by comparing the performance results
students on contentious issues. among the students of Bogomolets National Medical
Graduate students of Higher Medical (Pharmaceutical) University (Table 1) [2], who have taken the licensing
Educational Institutions, in turn, have to successfully pass the examination “Krok 2” in 2019 General Medical Preparation:
licensing examination “Krok 2” and the state examination in 1 place Medical faculty №2,
order to obtain qualification in General Medicine. The Medical 2 place Medical faculty №1,
licensing examination “Krok” is objective external independent 3 place Medical faculty №3,
evaluation of professional competence conducted by the Test 4 place Faculty for Training Doctors for the Armed Forces
Centre at the Ministry of Health of Ukraine. An effective and of Ukraine (FTDAFU),
optimal way of raising the level of preparedness of graduate 5 place Medical faculty №4.
Table 1. Licensing examination “Кrok 2. General Medical Preparation” results comparison for the 2018−2019 academic years
Difference in
performance
performance
performance
performance
performance
Difference in
Difference in
Difference in
Difference in
Obstetrics
Internal Surgical Pediatric Hygienic
Faculty and
medicine speciality speciality speciality
name gynecology
2018 2019 2018 2019 2018 2019 2018 2019 2018 2019
Меd. №1 78,5 76,8 -1,7 80,5 78,1 -2,4 80,8 72,1 -8,7 79,2 75,8 -3,4 83,3 80,6 -2,7
Меd. №2 82 80,6 -1,4 84,1 80,1 -4 84 74,1 -9,9 84,7 80,7 -4 86,1 82,6 -3,5
Меd. №3 76,6 73,2 -3,4 79,1 74,7 -4,4 80,6 67,3 -13,3 81,4 77,6 -3,8 80,1 76,9 -3,2
Меd. №4 70,3 68,1 -2,2 73,2 70,7 -2,5 72,3 64,9 -7,4 76,4 72,9 -3,5 73,8 72,9 -0,9
FTDAFU 77,4 71,4 -6 82,3 73,6 -8,7 79,5 66,2 -13,3 75 69,5 -5,5 82 76,2 -5,8
Fig. 1. contains a diagram which shows the dynamics of change in the licensing examination “Krok 2. General Medical Preparation” results for
the 2019 academic year in comparison with the performance in the 2018 academic year [1].
20
90
84,00
80
82,00
70
80,00 State
60 Test exami
results for 78,00 nation
50 2018 for
2018
76,00
40 Test
results for KROK
74,00 2.GMP
30 2019
for
20 72,00 2018
10 70,00
0 68,00
Medical Medical Medical Medical FTDAFU
№1 №2 №3 №4
Fig. 1. Diagram of “Krok 2. General Medical Preparation” exam

results for the 2018-2019 academic years.
Throughout the academic year, not only traditional study Fig. 3. Results of the state examination and “Krok 2. General Medical
tools but also the NEURON educational and information Preparation” for the pediatrics faculty in the 2018 academic year
platform [4] were used for training medical students. This
platform contains courses arranged according to categories,
90,00
filled with test tasks from the booklets for the 2005−2018 for
interactive training during student preparation for the licensing 80,00
examination “Krok” (Fig. 2.).
70,00
60,00 State
examination
50,00 for 2019
40,00
30,00
20,00 KROK
2.GMP for
10,00 2019
0,00
Fig 2. NEURON educational and information platform page Fig. 4. Results of the state examination and licensing examination
"Krok 2. General Medical Preparation” for the pediatrics faculty in the
The average performance rate in the testing of medical 2019 academic year
students on the platform with questions from previous year
Upon analyzing the students’ testing data in the NEURON
booklets is 85 %, while the testing performance rate of the educational and information platform, state examination results
pediatrics faculty, on average, comprises 83,08 %. The average as well as the licensing examination “Krok 2. General Medical
state certification results for 2018 on medical faculty №3 Preparation”, we can conclude that, on average, the results of
(pediatrics faculty) was 77,94 %, which is 1,26 % lower than
“Krok 2. General Medical Preparation” differ very little from
the performance on the licensing examination “Krok 2.
the state examination results in comparison with the previous
General Medical Preparation” for the 2018 academic year (Fig.
years. In the interactive testing system, the performance rate is
3), while the performance for 2019 academic year is 79,56 %, higher which is due to several factors, such as:
which is 5,8% higher than the results of the licensing ˗ random testing schedule,
examination “Krok 2. General Medical Preparation” (Fig. 4).
21
˗ the absence of the controlling factor (teacher, proctor), due to the fact that the educational process in the sphere of
˗ questions in the on-line testing system differ in volume. higher professional medical education is subject not so much to
Despite the fact that test questions [3] in the 2019 academic passing informationally charged material of medical nature but
year varied slightly both in volume and in structure (test tasks rather to forming productive thinking of future medical
were constructed by analogy with the United States Medical professionals, developing the intellectual potential of an
Licensing Examination USMLE STEP 2), medical faculty №3 individual capable of self-education and self-organization
student preparation for the state certification proved to be under the conditions of complex medical professional activity.
effective. It is obvious that the preparation system for medical
Conclusions. Rational and methodogically reasoned use of students will face new challenges, which call for the
modern distance learning means in combination with development and implementation into medical education
traditional methods, no doubt, facilitates the improvement of practice of new approaches based on modern informational
the preparation of students of Higher Medical Educational technologies and resources, which require adequate scientific
Institutions. Distance learning is one of the most progressive support.
systems of training specialists, including medical ones. This is
REFERENCES
1. Testing Board [E. source]. Access mode: https://testcentr.org.ua. 3. Test Compilation for taking the “Krok 2. General Medical
2. EKSPRES –ANALIZ results of licensed integrated examination Preparation”. Testing Board 2019 p. 36.
“Krok 2. General Medical Preparation” by students holding 4. NEURON educational and information platform [E. source]. Access
citizenship of Ukraine [E. source]. Access mode: mode: www.nmuneuron.tk.
https://testcentr.org.ua/docs/TB/TB-Ekspres-Analіz-Krok2-ZLP-
Vіt-030619.pdf.
22
New Realia of East-Ukrainian Education Internationalization: Provision of

Technical and Vocational Training, Including Skill Development for
Adults' Re-Deployment
I. V. Myhovych
State Institution Luhansk Taras Shevchenko National University, Starobilsk, Ukraine
Corresponding author. E-mail: irina.migovich@gmail.com

Abstract. The article is devoted to the investigation of the process of internationalization within the context of east-Ukrainian higher
and vocational education. Since 2011 the Ministry of Education and Science of Ukraine has transferred powers and funds for initial
vocational training of workers to the regional level. However, a mechanism to monitor the needs of the regional labour market has not
been created in any oblast of Ukraine. Thus, vocational schools now provide training without any information about the estimated
number of workers in different professions required by regional employers. At the same time research on employers’ needs (the regional
labour market) can provide a validation base for the allocation of funds for training from the state (regional) budget.
Keywords: Internationalization, East-Ukrainian Education, Technical and Vocational Training, European Union, International
Programme.
Introduction. Today, the issue of providing personnel for extent of their impact on the development of the educa-
the country's economy as a whole and the activities of ba- tional sphere of the oblast and its territories, and primarily
sically all of its enterprises in particular, are showing the its vocational segment; - to assess the results, problems
striking sign of becoming a threat to the national security (and their causes), and trends in the oblast's educational in-
of Ukraine. The outflow of hundreds of thousands of stitutions by sector, type, and form of subordination; - to
skilled workers who are at their most productive age, the consider in detail the components of the vocational educa-
mismatch between training curricula and the labour mar- tion and training (VET) system (personnel; logistical, insti-
ket's needs for skilled labour, and the discrepancy between tutional, functional, legislative and normative support; the
the vocational qualifications of recognized educational in- degree to which vocational training of workers meets the
stitutions' graduates and the requirements of employers needs of the labour market, the use of the latest training
have lead to a threatening situation that undermines the programs and forms, etc.); - to carry out a rating assessment
country's investment activity and attractiveness, reduces of the activity, resources, and personnel potential of agri-
exports and the competitiveness of domestic products and cultural and non-agricultural VET institutions, for possible
services, causes an outflow of capital and the impoverish- international support for the modernization of the best of
ment of the population, and decreases productivity. The them, taking into consideration the whole range of factors
most critical situation with these issues among the coun- and selection criteria; - to conduct a sociological survey of
try’s educational systems is observed in vocational educa- managers, workers, and students of Luhansk Oblast VET
tion, in which the authorities, the state, and the regions institutions on the evaluation of the Luhansk Oblast VET
were largely not involved after the Soviet Union collapsed institution system’s current state and development pro-
(schools' loss of local companies, the falling prestige of spects; - to calculate, as an example, the degree to which
workers' occupations, the emergence of ultra-easy access the curricula at VET institutions meet the needs of local
of young people to formal higher education, etc.). These labour markets; - to prepare conclusions and submit pro-
issues are becoming particularly germane for the eastern posals for modernizing this sphere of education based on
part of Ukraine, where the problems of national vocational the needs of the regional labour market.
education development have been compounded by the ex- Materials and methods. The methodological basis of
traordinarily heavy burden of the events, consequences, the study was as follows: the research methodology coor-
and present difficulties caused by some areas of Donetsk dinated with experts of the project and focused on the use
and Luhansk oblasts not being under government control. of statistical data on key indicators of the socio-economic
The relevance of this study lies in the search for a resolu- and demographic development of the oblast and its admin-
tion to the current situation. istrative units. The data used included that on employment
The goal. Based on the aforementioned, the goal of the and the labour market (especially the youth segment); edu-
study is to analyze and identify the top-priority issues of cational services, in terms of type, form, and subordination
Luhansk Oblast’s vocational education and training (VET) of educational institutions in 2005, 2010, 2015 and the fol-
system and their relevance to the needs of the regional la- lowing years, etc.; formal statistics and operational data
bour market, as well as to develop a set of recommenda- provided by the statistical authorities, employment centres,
tions for a broad range of stakeholders to use to resolve the Department of Education and Science, VET (TVET)
them. To achieve this goal, the following tasks were iden- institutions for further analysis and comparison; the find-
tified and implemented: - to study and analyze the impact ings of a study carried out under the auspices of the Minis-
of the changing socio-economic status of Luhansk Oblast try of Education and Science of Ukraine and the European
as a whole, and the demographic situation in particular, on Foundation for Education (EFE) on: "The Torino Process
the VET system; - to analyze the employment situation of in Ukraine: Regional Level-Analysis of the Luhansk Oblast
the population, the functioning of the regional and local la- VET System for 2016-2017" (37 sources of information
bour markets, to identify key trends, parameters and the were used); online surveys on three types of questionnaires
23
for managers, employees, and students of VET institutions, differences in the spatial structure of economic activity ;
based on the use of Google Form Software; the author's and the single-industry specialization of most small towns
methodological work: Methodology for evaluating the ac- and urban localities; d) widespread social apathy, the desire
tivities of VET (TVET) institutions in Luhansk and Do- to remain in a state of dependence among many strata of
netsk Oblasts regarding the alignment of educational cur- the population; e) dependence of the regional labour mar-
ricula and regional labour market demand; methodical rec- ket on a rather large segment of workers employed in the
ommendations for determining the correspondence of the mode of circular labour migration, rotation, temporary or
level and vocational qualification structure of personnel part-time employment, including in the informal sector of
training in educational institutions, based on the needs of the economy, while living in non-government-controlled
the regional labour market; and methodological approaches territories; f) a high level of motivation among young peo-
to determining the needs of the oblast for labour over the ple to leave and to study in other oblasts, EU countries (pri-
short-term. marily Poland and the Czech Republic), as well as the
Results and discussion. The conducting of the survey neighboring Russian Federation, and to put down roots
produced the following main results: there in the future; g) the gradually falling number of IDPs
1. The loses to Luhansk Oblast of resources – including in the oblast (from 292,800 persons in 2017 to 286,900 per-
socio-economic, demographic, personnel, institutional, in- sons in 2018) and their share in Ukraine (from 19.6% to
tellectual potential, loss of territories, educational institu- 19.4%, respectively), which to a small extent also reduces
tions, etc. – due to the armed conflict and its consequences the labour potential of the oblast; h) an underdeveloped net-
were identified. On average, the volume of all such losses work of employment centres (enterprises).
varies from approximately 3.5–5.0 times, while the most 5. The following is characteristic of the activity of the
painful are the loss of two-thirds of the oblast’s population oblast and local level employment centres for training: dy-
and almost 90.0% of its large industrial companies. namic growth (starting in 2015) of the number of unem-
2. It has been found that the demographic situation in ployed persons referred for vocational training, which ex-
Luhansk Oblast in most areas is the worst in the country. ceeded the 2015 figure by one-and-a-half times in 2018
This certainly has a very negative impact on the issue of (3,958 and 2,570 persons, respectively), and the level of
the shortage of applicants to VET institutions, the growing employment of this category of unemployed (from 82.6%
acute competition for attracting this category of young peo- to 91.2%, respectively); providing of professional orienta-
ple between universities, colleges, and VET institutions, tion guidance for unemployed persons on regular basis over
and between VET institutions and general secondary edu- the years; constant increase of involvement of unemployed
cation institutions for 9th-grade graduates (Figure 1). youth in community work; the de facto curtailment (as well
3. Based on the analysis of the socio-economic develop- as throughout the country) of the practice of providing un-
ment of Luhansk Oblast, the author identifies six priority employed persons with vocational and continuing voca-
economic/vocational activities: agriculture, agricultural tional training vouchers and one-time unemployment ben-
production, construction, reconstruction and recovery of efits to start up entrepreneurial activities; and an increase
post-war ruined real estate; coal mining and other sub-sec- in the number and proportion of employers who work with
tors of the mining industry; rehabilitation of the environ- employment centres.
ment; energy saving, energy efficiency and the develop- 6. It has been determined that youth unemployment in
ment of renewable energy; rehabilitation of areas and pop- the oblast has seen a decrease in the share of graduates of
ulation from the consequences of the armed conflict; and educational institutions among the unemployed; there is ra-
services (social segment), and small- and medium-sized ther high youth unemployment compared to other age
enterpises by sector. The author also lists the new occupa- groups; there has been a decrease in the proportion of un-
tions (positions, titles of jobs) related to these activities, for employed young people due to the work of employment
which many educational institutions around the country are centres; an increase in the proportion of young people em-
already carrying out the training of labour. ployed for newly created workplaces with the employment
4. The employment of the population and the state of the centers’ compensation of employers' SSC payment ex-
regional and local labour markets in terms of vocational, penses for all in this category of employed respectively ; an
gender/age, and functional sections were analysed. The increase in career guidance activities for students of educa-
main reasons for the formation of negative trends in tional institutions; and a decrease in the proportion of un-
Luhansk Oblast's regional labour market (which are not in- employed young people in the general unemployed popu-
herent to other regions of the country apart from Donetsk lation registered at employment centres.
Oblast, to some extent) include: a) the armed conflict, and 7. There is evidence of a certain detachment of univer-
the resulting significant losses of potential for further de- sities (unlike most technical schools/colleges and voca-
velopment, limited investment, etc. It is clear that this situ- tional schools) from the needs of the regional labour mar-
ation leads to a continuous increase of the labour outflow ket. This is clearly shown by the share of local residents in
and migration of the most able-bodied age groups to other the total number of students of higher education institu-
regions of the country and beyond; b) as noted above, the tions, as well as by high percentage of military personnel
oblast’s demographic situation is the worst of all the re- involved in the Joint Forces (JF) among full-time and part-
gions of Ukraine, which has a direct and damaging impact time students, whose qualitative attendance of study causes
on the labour potential of Luhansk Oblast; c) fundamental certain doubts. There is also a tendency for the further
changes in the sectoral structure of the employment market; "draining" of school graduates to higher education institu-
the growth of its informal segment; the "shadow" economy; tions due to the "ease" of studying there.
the negative consequences of the socially unprotected and 8. The state, problems, and prospects for development
financially unjustified closure of mines; significant of the oblast VET system and institutions were reviewed,
24
revealing: - a significant reduction in the number of students than those who study for free as state budget
students at oblast VET institutions over the review period funded students). The importance of state funding for edu-
(5.2 times fewer in 2017 compared to 2010), and a dynamic cational institutions will increase). The competition of ed-
reduction over the last four years, which is a general trend ucational institutions for the student contingent is going to
in the country; - the number of oblast VET staff, primar- grow.
ily pedagogical workers, has been increasing (by filling va- 3. Before the conflict, Luhansk Oblast had significant
cancies) over the last year, although this is small in volume; economic potential and was one of the five most powerful
- the author failed to find examples of significant industrial and economic regions of Ukraine, whereas now
overproduction of certain categories of the workforce by it is in last place according to most of the country’s socio-
the TVET institution in the oblast. In cases where certain economic indicators. Today, Luhansk Oblast is being
professions are not in demand among employers, the man- shaped as an agricultural area with distinct "hints" of indus-
agement of TVET Institutions and vocational education au- try.
thorities of the oblast make appropriate decisions to reduce 5. A review of the sphere of employment trends and the
the number of applicants or to otherwise curtail training. economic activity of the able-bodied population in the la-
For example, over the past two years, individual VET In- bour market of Luhansk Oblast over the past 15 years
stitutions have reduced the number of students for profes- throws up some rather ambiguous features that could have
sions like (bank) cashier, information processing and soft- a significant influence on the training of personnel. In gen-
ware operator, office worker (accounting), typesetting op- eral, there have been positive trends in the labour market –
erator, and others that are not in demand in the local labour declining unemployment and growth of employment and
market; - in 2018, the top ten most popular work- occupations, including those that are not always able to
ing professions in VET (cook, tractor driver for agricultural compete on equal terms for vacancies and jobs.
(forestry) production, pastry chef, driver, electric gas 6. Youth unemployment in the oblast has improved
welder, repair mechanic of agricultural machines, hair- overall in most indicators over the past two years, mainly
dresser (hairdresser/hair stylist), plasterer, nail technician due to the reduced burden on labour markets from VET in-
and painter) accounted for 57.2% of the total number of stitution graduates.
graduates. Thus, most of the vocational training programs 7. Based on the study of the state of development of the
of Luhansk VET institutions focus on a highly diversified VET education system, the prospects for the expansion of
set of labour professions, that is, they are aimed at those the VET institutions to 22 units are exhausted. With the
who get professional qualifications gaining the possibility further development and rehabilitation of the economic po-
for self-employment or starting their own business. tential of Luhansk Oblast, the training of personnel will be
9. The author has studied match between training types an important factor, including through the VET network.
and levels of labour personnel and the needs of the local However, it is proposed to stop optimizing them until there
labour market. This approach shows that the educational are the appropriate conditions.
authorities, VET Institutions, and local employment cen- 8. In Luhansk Oblast, as well as throughout Ukraine,
tres could use in practice the author's methodical ap- VET institutions also carry out an important and socially
proaches after they have been refined and studied. Accord- significant function: educating and raising orphans and
ing to calculations, among an aggregated 96 areas of train- other socially vulnerable groups of young people.
ing in labour professions for 21 out of 22 oblast VET insti- According to the results of the study, the following key
tutions, in 10 cases (10.4%), it is proposed to increase the proposals have been prepared:
amount of training by 1.2-1.5 times; for almost half of the At the level of state:
professions (46% or 47.9%), it is recommended to maintain 1. Accelerate, adopt, and implement the Law of Ukraine
training at its present levels; in 18 cases (18.8%), it is pro- "On Vocational Education," which will enable regions to
posed to reduce the number of applicants; and for 22 pro- implement fully the measures aimed at modernizing the
fessions (22.9%), it is recommended to suspend or curtail VET system, the need and the relevance of which is of pri-
the admission of students (which has already been done by mary importance for the work of VET institutions.
individual VET institutions). 2. Ensure the development and practical implementation
Conclusions. The research has made it possible to reach of effective legislative, financial, investment, personnel,
the following conclusions: intellectual, infrastructure, etc. mechanisms of support for
1. Despite enormous difficulties, primarily due to under- the restoration and development of government-controlled
funding, the ill-conceived and badly prepared decentraliza- areas of Luhansk Oblast, employment and social security
tion of VET institutions resulting in the transfer of prob- of internally displaced persons (IDPs), residents of areas
lems from the centre to the regions, insufficient assistance along the contact line, and the stimulation of the creation
from the state for the socio-economic development of of new productive jobs, primarily in the small- and me-
Luhansk and Donetsk oblasts, which were the most seri- dium-sized business sector.
ously affected by the armed conflict, and many other dis- 3. Initiate the elaboration and adoption of a legislative
advantages, VET institutions have demonstrated their via- act on the financing of the predominantly state-owned VET
bility and motivation to make innovative changes, and also institutions and higher education institutions in Luhansk
maintain and expand their infrastructure, labour potential, and Donetsk oblasts (with a diversified, mixed approach),
and cooperation with employer partners, etc. as part of the recovery and development of the government-
2. With the reduction in their demographic potential, the controlled areas of Luhansk Oblast and to preserve intel-
number of students, in particular those who pay for their lectual, cultural, and other resources of most administrative
education, will decrease (in the 2018-2019 academic year, districts of the oblast.
Luhansk universities accepted 1.3 times more paying At the level of the Ministry of Education and Science of
25
Ukraine: of optimizing VET institutions in Luhansk Oblast, so as to

4. As a beneficiary of the EU Infrastructure Project on retain the existing network as a basis for the training of la-
Assistance in reforming the system of vocational education bour personnel when the region returns to economic
in Ukraine (the EU project "EU4Skills"), include, as a pri- growth.
ority, measures to support Luhansk and Donetsk oblast 8. To finalize and implement three original methodolog-
VET institutions, first of all during the creation of a net- ical developments tested in this study: a) The methodology
work of centres of excellence and innovation; form a sys- for evaluating the activity of VET institutions in Luhansk
tem for forecasting the need for professional qualifications and Donetsk oblasts regarding the compliance of the train-
at the regional level; the creation of cases of dual form of ing of workers and technical staff to the needs of the re-
training usage, etc. gional labour markets; b) The methodical recommenda-
5. Accelerate the development and implementation of tions for determining the correlation between the amounts
normative, methodological, and guidance documents in the and professional qualifications structure of VET institu-
field of regulation of the VET, the absence of which makes tions personnel training according to the regional labour
the effective functioning of VET institutions impossible market’s demands; c) The methodological approaches for
(for example, methodology for the development of stand- determining the region's labour force needs over the short-
ards for VET on the basis of professional standards, fore- term.
casting levels and areas of training of working personnel in 9. To expand the network of VET institutions utilizing
accordance with the needs of the regional labour markets, the dual form of education in work practice.
etc.). 10. For the authorities and employers to gradually move
6. Compile on the ministry's website a convenient and to personnel training when formulating a regional training
complete database of normative acts, forecasts of labour order. This includes training labour professions in the pri-
market needs, a list of a substantial part of the accepted ority areas of the region's economic development that were
professional standards and the standards of professional ed- identified in the study (agriculture, agricultural production,
ucation in certain professional qualifications, educational construction, reconstruction and recovery of post-war ru-
and training programs, etc., which would allow the coun- ined real estate; coal mining and other sub-sectors of the
try's VET institutions to save time and material resources mining industry; environmental rehabilitation; energy sav-
when implementing new, innovative approaches. ing, energy efficiency and renewable energy; services (so-
At the regional level and at the vocational education in- cial segment), small- and medium-sized businesses for var-
stitutions level: ious types of economic activity).
7. Suspend for the next two or three years the processes
REFERENCES
1. Beelen J. Redefining Internationalization at Home. – J. Beelen, Approaches, and Rationales. – Journal of Studies in Interna-
E. Jones // The European Higher Education Area: Between tional Education, 2004. – No. 8, (1). – P. 5 – 31.
Critical Reflections and Future Policies, 2015. – Springer In- 5. Wit K. de. The Consequences of European Integration for
ternational. – P. 326. Higher Education. – Higher Education Policy, 2003. – No. 16
2. Fielden J. Lite Practice of Internationalization: Managing Inter- (2). – P. 101 – 178.
national Activities in UK Universities. – UK Higher Education 6. Zhyliayev I. B. Higher Education in Ukraine: State and Prob-
International Unit, 2008. – P. 67. lems / I. B. Zhyliayev, V. V. Kovtunets, M. V. Syomkin. –
3. Goddard S. E. Uncommon Ground: Indivisible Territory and Kyiv: Institute of Higher Education of the National Academy
the Politics of Legitimacy. – International Organization, 2006. of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2015. – P. 88.
– Vol. 60. – P. 35 – 68.
4. Knight J. Internationalization Re-Modelled: Definition,
26
Дослідження рівня сформованості ціннісно-мотиваційного компонента

готовності майбутніх викладачів вищої школи до самоорганізації у
професійній діяльності
Н. М. Мирончук
Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир, Україна
Corresponding author. E-mail: mironchuk_nm@i.ua

Анотація. У статті представлено методику та результати діагностичного вивчення рівня сформованості ціннісно-
мотиваційного компонента готовності майбутніх викладачів вищої школи до самоорганізації у професійній діяльності.
З’ясовано сутнісні показники ціннісно-мотиваційного компонента готовності та названо критерії його вивчення. Надано
детальний опис результатів вивчення мотиваційної спрямованості магістрантів за методикою вивчення мотивації до досяг-
нення успіху Т. Елерса, опитувальником мотивації успіху чи невдачі А. Реана; шкалою самоефективності Р. Шварцнера,
М. Єрусалема; самосертифікаційним опитувальником та аркушем саморефлексії. Застосовано методи математичної статис-
тики для встановлення достовірності результатів експериментальної роботи.
Ключові слова: майбутній викладач вищої школи, самоорганізація, самоорганізація у професійній діяльності, мотивація,
мотиваційно-ціннісний компонент.
Постановка проблеми. Професійна діяльність ви- 1) формування позитивних мотиваційних установок

кладача вищої школи у сьогоденні за своєю сутністю на професійне самовдосконалення; 2) формування у
та змістом є складною працею, яка характеризується викладачів системи знань, умінь та навичок роботи з
високим динамізмом, інтенсивністю діяльності, на- власною особистістю; 3) актуалізація у викладачів
пруженістю фізичних, психічних та розумових сил, потреби професійного самовдосконалення у педагогі-
варіативністю, різноплановістю та швидкозмінювані- чній діяльності [3].
стю професійних завдань, які породжуються новими Я. Андрушко встановлює рівень психологічної го-
викликами у вищій освіті, а відтак, викладач повинен товності магістрантів до здійснення викладацької
мати високий рівень особистісної та професійної са- діяльності на основі діагностичного вивчення показ-
моорганізації, бути здатним швидко і продуктивно ників ціннісно-мотиваційної, когнітивної та творчо-
мобілізувати свої зусилля на виконання професійних рефлексивної складових. Дослідниця робить висновок
завдань, дотримуючись раціонального балансу в роз- про те, що психологічна готовність до діяльності пос-
поділі особистісних ресурсів, ресурсів часу та праце- тає як система індивідуальних властивостей, якостей
здатності, дбаючи, водночас, про збереження профе- особистості та спрямування на майбутню професійну
сійного та особистого здоров’я. діяльність, а також є одним із критеріїв результатив-
Високий рівень самоорганізації є свідченням авто- ності процесу підготовки магістрантів [1].
номності людини в організації власного життя, здат- У педагогічній науці мотивація у взаємозв’язку із
ності свідомо ставити значущі цілі, аналізувати ситу- самоорганізацією діяльності розглядається
ацію та обирати відповідний варіант дій, визначати М. Мочаловою, Н.Пейсаховим, А. Цвєтковою та ін. У
критерії оцінки поставленої мети та контролювати низці своїх публікацій А. Цвєткова представляє взає-
шлях її досягнення, моделювати особистісне і профе- мозв’язок мотивації та самоорганізації суб’єктів нав-
сійне удосконалення. Викладач із високим рівнем чальної діяльності у послідовному ланцюжку само-
самоорганізації швидше оволодіває інноваційними стійних навчальних дій: зосередження уваги на на-
технологіями, новими видами діяльності, більш упев- вчальній ситуації → орієнтування в діяльності (отри-
нено почувається у різних ситуаціях професійної мання інформації та її осмислення) → постановка цілі
діяльності, мотивований на успіх у діяльності та під- → прагнення до її досягнення → контроль і корегу-
вищення рівня своєї професійності. вання навчальних дій → оцінка/самооцінка досягну-
Значущу роль у підвищенні рівня самоорганізації того результату [5, с. 121]. Аналіз наукових праць дає
викладача у професійній діяльності виконує мотива- підстави для висновку, що цілеспрямоване і система-
ційна складова, ступінь його налаштування на вико- тичне навчання студентів основам самоорганізації
нання професійних завдань, досягнення значущого забезпечує їх самоорганізаційну активність у процесі
результату, його уявлення про себе як успішну особи- здобуття знань, власного саморозвитку, підвищує
стість. якість їх самомотивації, самоконтролю поведінки,
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про- сприяє розвитку самодисциплінованості та організо-
блема формування мотивації майбутнього викладача ваності, а також формуванню їх готовності до вико-
вищої школи до професійної діяльності має суспільну нання професійних функцій у майбутній педагогічній
значущість, що підтверджують праці Н. Батечко, діяльності.
Н. Гузій, І. Зязюна, Т. Приходько, В. Семиченко та ін. Ціннісно-мотиваційний компонент готовності май-
Так Т. Приходько досліджує у складі готовності бутніх викладачів вищої школи до самоорганізації у
майбутнього викладача до педагогічної діяльності професійній діяльності базується на спрямованій
мотивацію професійного самовдосконалення й визна- мотивації та самомотивуванні до здійснення значущої
чає умови, які цьому сприяють, зокрема: діяльності. Сутність самомотивування та способи її
27
формування ми обґрунтували у попередній публікації нення до самовдосконалення у професійній діяльнос-

[2]. ті.
Мета статті. У статті маємо за мету представити Для вивчення рівня сформованості ціннісно-
результати сформованості ціннісно-мотиваційного мотиваційного компонента готовності магістрантів до
компонента готовності майбутніх викладачів вищої самоорганізації у професійній діяльності було вико-
школи до самоорганізації у професійній діяльності ристано такі методики: методику вивчення мотивації
унаслідок упровадження методичної системи форму- до досягнення успіху Т. Елерса, тест-опитувальник
вання означеної готовності на формувальному етапі мотивації успіху чи невдачі А. Реана; шкалу самоефе-
експерименту. ктивності Р. Шварцнера, М. Єрусалема (адаптовану
Матеріали і методи. Для обстеження було сфор- В. Ромеком); самосертифікаційний опитувальник
мовано дві групи магістрантів, професійна кваліфіка- "Сформованість здатностей до самоорганізації у на-
ція яких передбачає викладання у закладах вищої вчальній/професійній діяльності", аркуш самооціню-
освіти: експериментальну (ЕГ) – 121 особа та контро- вання.
льну (КГ) – 125 осіб. У дослідженні було використано Методика Т. Елерса та тест-опитувальник А. Реана
такі методи: теоретичного аналізу – з метою виявлен- дають змогу з’ясувати рівень мотивації особистості до
ня сутнісних ознак ціннісно-мотиваційного компоне- досягнення цілі, спрямованість на удосконалення
нта готовності майбутніх викладачів до самоорганіза- власних знань, рівня саморозвитку.
ції; експериментальні: опитувальники, стандартизо- За результатами використання методики А. Реана
вані методики, аркуш самооцінювання – з метою ви- на констатувальному етапі експерименту в респонде-
явлення у майбутніх викладачів вищої школи рівня нтів фіксується стійка мотивація до досягнення успіху
сформованості мотивів та цінностей у контексті їх (30,6 % у ЕГ та 29,6 % у КГ), прояв тенденцій моти-
самоорганізації у навчальній/професійній діяльності. вації до досягнення успіху (35,5 % у ЕГ та 36,0 % у
Результати та їх обговорення. Ціннісно- КГ), нечітко виражена мотивація (28,0 % у ЕГ, 26,4 %
мотиваційний компонент готовності майбутнього у КГ), мотивація боязні невдачі (5,9 % у ЕГ та 8,0 % у
викладача вищої школи до самоорганізації у профе- КГ). Загальною тенденцією отриманих відповідей
сійній діяльності характеризується спрямованістю визначаємо схильність магістрантів переоцінювати
ціннісних орієнтацій магістрантів та стійкістю моти- власні успіхи унаслідок чергування успіху та невдачі
вації. Цінності орієнтують і спрямовують діяльність у справах (53,0 %), а також твердження респондентів,
майбутнього викладача до підвищення рівня профе- що в умовах обмеженого часу результативність їх
сійної культури, удосконалення рівня теоретичної та діяльності не покращується (47%), що дає підстави
практичної підготовленості, набуття досвіду організа- стверджувати, що для успіху в роботі потрібно навчи-
ції та самоорганізації у професійній діяльності, само- тися планувати діяльність та розподіляти час. Аналіз
розвитку та самовдосконалення. Вони визначають дії, анкет магістрантів, у яких зафіксовано нечітко вира-
вчинки майбутнього викладача, формують його пот- жену мотивацію або мотивацію боязні невдачі, дає
реби і впливають на інтереси. Сформованість ціннос- підстави визначити такі спільні характеристики: від-
тей самоорганізації у магістрантів формує відповіда- сутність оптимізму, налаштованості на виконання
льне ставлення до навчальної/професійної діяльності діяльності; втрачання інтересу більшістю респонден-
та власного психічного і професійного здоров’я, мо- тів до справи, у виконанні якої особа зазнала невдачі;
тивує до ефективного розподілу особистісних та про- відсутність активності в пошуку способів подолання
фесійних ресурсів у діяльності. невдачі; переконаність у тому, що на успішність дія-
Аналіз наукової проблеми дає підстави стверджу- льності особистості впливає зовнішній контроль;
вати, що ціннісно-мотиваційний компонент готовнос- відсутність стратегічного планування діяльності;
ті до самоорганізації у професійній діяльності виявля- нездатність особи відмовитися від виконання невід-
ється у позитивному ставленні до професійної діяль- повідних для неї завдань.
ності, усвідомленні цінності сформованості здатнос- За результатами застосування методики Т. Елерса
тей до самоорганізації для здійснення ефективної високий рівень мотивованості на досягнення успіху
діяльності, організації, збереження та відновлення виявляють 19,0 % осіб ЕГ та 17,6 % осіб КГ, помірну
ресурсів інтелекту, працездатності, творчої енергії. мотивованість – 43,8 % магістрантів ЕГ та 43,2% у
Відтак, ціннісно–мотиваційний компонент готов- КГ, середній рівень мотивації – 30,6% у ЕГ та 31,2 %
ності майбутнього викладача вищої школи до самоор- у КГ, низький – 6,6 % респондентів ЕГ та 8,0% осіб у
ганізації у професійній діяльності визначаємо за сту- КГ. Загальними тенденціями недостатнього рівня
пенем сформованості цінностей, мотивів, прагнень, сформованості мотивації до досягнення успіху з-
потреби в застосуванні способів самоорганізації (мо- поміж числа осіб, у яких зафіксовано низький та сере-
тиваційний критерій) та прогнозуємо його прояв у дній рівень мотивації досягнення успіху, визначимо
таких показниках: усвідомлення цінності сформова- такі: схильність до відкладання справ (90,9 %), брак
ності здатностей до самоорганізації для ефективності наполегливості у доведенні своєї правоти (38,3 %);
професійної діяльності та збереження професійного недостатня увага до власних успіхів (36,2 %); для
здоров’я; потреба в творчому засвоєнні знань та умінь третини осіб осуд є більш стимулюючим методом,
самоорганізації, прагнення навчитися способам ефек- аніж похвала (29,8 %).
тивної самоорганізації; ступінь самомотивованості За шкалою самоефективності Р. Шварцнера ми ви-
особистості на вирішення повсякденних завдань; являли ступінь упевненості респондентів щодо наяв-
спрямованість особистості до досягнення цілей, праг- ності у них потенційних здатностей організовувати й
здійснювати спрямовану на досягнення поставленої
28
цілі власну діяльність, їхню самомотивованість на статній рівень – близько 29,0 % магістрантів, середній
вирішення повсякденних завдань. За результатами – біля 31,0 % осіб та низький – трохи менше 2 %.
методики визначаємо високий рівень самомотивова- Виявлені на констатувальному етапі експеримента-
ності у 13,2 % осіб ЕГ та 15,2% осіб КГ, достатній – у льної роботи результати визначили напрями форму-
36,4 % магістрантів ЕГ та 36,0 % осіб КГ, середній – у вальної роботи та надали можливість розробити ме-
38,0 % і у ЕГ та 37,6 % осіб КГ, низький – у 12,4 % тодичну систему контекстної підготовки майбутніх
осіб у ЕГ та 11,2% осіб у КГ. Варто відзначити, що викладачів вищої школи до самоорганізації у профе-
55,6 % осіб, які виявляють низький та середній рівні сійній діяльності, яка включала проектування та роз-
за методикою самоефективності, мають недостатню робку відповідного змісту, форм, методів підготовки
готовність до будь-яких труднощів, 54,5 % магістран- фахівців, а також активне включення магістрантів до
тів виявляють невіру у власні можливості перед рап- відповідних напрямів і видів діяльності, зокрема:
товими труднощами, а 72,7 % осіб зазначають, що 1) здійснення рефлексії власної діяльності, рівня са-
нелегко досягають своїх цілей. моорганізації, прагнень, мотивів; 2) усвідомлення
За допомогою самосертифікаційного опитувальни- власних потреб та цінностей, прогнозування власного
ка ми визначали ступінь мотивованості магістрантів особистісного та професійного розвитку, визначення
на виконання повсякденних завдань, пов’язаних із стратегічних цілей навчальної/професійної діяльності;
навчальною/професійною діяльністю, усвідомлення 3) розроблення і самоконтроль програми особистісно-
власної цінності та потребу мати здатності до самоор- го та професійного саморозвитку, самовдосконалення;
ганізації у професійній діяльності. визначення конкретних дій з її реалізації;
Результати обробки отриманих за опитувальником 4) застосування системи методів мотивації та самомо-
даних свідчать, що високий ступінь самомотивовано- тивації (вправи, бесіди, рольові ігри, тренінгові впра-
сті на вирішення повсякденних завдань мають близь- ви, написання есе, складання оди, методи візуалізації,
ко 17,0 % осіб в обох групах, достатній – близько робота з негативними установками та ін.).
40,0 %, низький – близько 7,0 % магістрантів. Разом з Узагальнені показники сформованості ціннісно-
тим, високий рівень самоставлення та усвідомлення мотиваційного компонента готовності майбутніх
цінності сформованості самоорганізаційних здатнос- викладачів вищої школи до самоорганізації у профе-
тей, потреби в творчому засвоєнні знань і умінь само- сійній діяльності після проведення формувальної
організації та прагнення навчитися способам ефекти- роботи подано у табл. 1.
вної самоорганізації мають близько 38,8 % осіб, до-
Таблиця 1. Узагальнені показники сформованості ціннісно-мотиваційного компонента готовності майбутніх викладачів
вищої школи до самоорганізації у професійній діяльності
Рівні сформованості До експерименту Після експеримен-
ту
ЕГ КГ ЕГ КГ
абс. % абс. % абс. % абс. %
Адаптивно-моделюючий (низький) 8 6,6 9 7,2 ― ― 7 5,6
Конструктивно-моделюючий (середній) 40 33,0 40 32,0 19 14,9 41 32,8
Системно-моделюючий (достатній) 44 36,4 47 37,6 50 37,2 46 36,8
Системно-творчий (високий) 29 24,0 29 23,2 52 47,9 31 24,8
Усього 121 100 125 100 121 100 125 100
Для встановлення достовірності результатів було ва-Смирнова максимально виявлена між двома нако-
використано багатофункціональний статистичний пиченими емпіричними частотами різниця становить
критерій Фішера φ* та λ-критерій Колмогорова- d max = 0,235 (табл.2).
Смирнова [4]. За алгоритмом розрахунку Колмогоро-
Таблиця 2. Розрахунок максимальної різниці накопичених відносних частот у експериментальній та контрольній групах
щодо розподілу ціннісно-мотиваційного компонента
Емпіричні Емпіричні від- Накопичені емпіри- Різниця
частоти носні частоти чні відносні частоти d = ∑f*e – ∑f*k
fe fk f*e f*k ∑f*e ∑f*k
Низький ― 7 ― 0,056 ― 0,056 0,056
Середній 19 41 0,149 0,328 0,149 0,384 0,235
Достатній 50 46 0,372 0,368 0,521 0,752 0,231
Високий 52 31 0,479 0,248 1,0 1,0 0
Усього 121 125 1,0 1,0
Виявлений показник слугує точкою розподілу досліджу- φ*емп = (φ1 – φ2) × n1  n 2 = (1,711 – 1,430) ×
ваних на дві групи: перша – у якій виявляється “ефект”, й n1 + n 2
друга – в якій “ефекту немає” (табл. 3).
121 125 = 0,281 × 61,48 =2,203.
За результатами даних таблиці 3 визначаємо вели-
121 + 125
чини φ1 і φ2, які відповідають відсотковим долям
Визначимо критичні значення критерію φ*, які від-
кожної групи: φ1 (57,0 %) = 1,711; φ2 (43,0%) = 1,430.
повідають прийнятим у психолого-педагогічних дос-
Далі визначаємо емпіричне значення критерію φ*
лідженнях рівням статистичної значущості:
за формулою:
29
φ*кр = 1,64( p  0,05) ; φ*емп > φ*кр, що підтве- льної групи унаслідок запровадження спеціальної
 програми формувальних дій.
 2,31( p  0,01)
рджує позитивну динаміку показників експеримента-
Таблиця 3. Чотириклітинна таблиця для підрахунку φ*-критерію Фішера з метою виявлення відмінностей у розвитку цінні-
сно-мотиваційного компонента в ЕГ і КГ
Є ефект Ефекту немає Усього
Група Кількість % Кількість % досліджу-
досліджуваних досліджуваних ваних
ЕГ 102 57,0 19 28,4 121
КГ 77 43,0 48 71,6 125
Усього 179 100 67 100 246
Висновки дослідження. Ефективність та продук- ній діяльності, визначити завдання формувального

тивність праці викладача закладу вищої освіти істотно етапу експериментальної роботи та спроектувати
визначаються усвідомленням цінності педагогічної методичну систему формувальних дій з метою досяг-
діяльності, спрямованістю мотивів його діяльності на нення поставлених завдань. Ефективність змісту, форм,
досягнення успіху в праці та реалізацію власних мож- методів діяльності, спрямованих на формування цін-
ливостей. Діагностичні процедури дали змогу виявити нісно-мотиваційного компонента готовності магістра-
загальний рівень сформованості ціннісно- нтів до самоорганізації у професійній діяльності, під-
мотиваційного компонента готовності майбутніх ви- тверджено результатами підсумкової діагностики та
кладачів вищої школи до самоорганізації у професій- перевірено методами математичної статистики.
1. Андрушко Я. С. Емпіричне дослідження психологічної 3. Приходько Т. П. Мотивація професійного самовдоскона-
готовності магістрантів до викладацької діяльності. Ре- лення викладача економічного напряму як складова його
жим доступу : готовності до педагогічної діяльності у вищій школі //
https://www.academia.edu/attachments/51429805/download_ Ефективна економіка, 2012. № 3. Режим доступу:
file?st=MTU2ODU0MTg0NiwzNy41NC4xMTQuMTk5&s= http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1011
swp-splash-paper-cover 4. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в
2. Мирончук Н. М. Самомотивація як складова самооргані- психологии. СПб.: Соц.-психол. центр, 1996. 349 с.
зації викладача у професійній діяльності // Проблеми 5. Цветкова А. Т. Основные положения теории формирова-
освіти, 2018. Вип. 88, Ч.2. С. 65-74. ния мотивации и самоорганизации учащихся в учебной
деятельности // Наука и школа, 2010. №4. С. 118-123.
REFERENCES
1. Andrushko Ya. S. Empirical study of a psychological readiness for pedagogical activity in higher education //
readiness of undergraduates to teach. Retrieved from: Efektyvna ekonomika, № 3. Retrieved from:
https://www.academia.edu/attachments/51429805/download_ http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1011
file?st=MTU2ODU0MTg0NiwzNy41NC4xMTQuMTk5&s= 4. Sidorenko E. V. Methods of mathematical processing in
swp-splash-paper-cover psychology. SPb.: Sots.-psihol. tsentr, 1996. 349 s.
2. Myronchuk N. M. Self-motivation as a component of lectur- 5. TSvetkova A. T. Basic points of the theory of schoolchildren’s
er’s self-organization in professional activity // Problemy developing motivation and self-organization in their studies //
osvity, 2018. Vyp. 88, Ch.2. S. 65-74. Nauka i shkola, 2010. №4. S. 118-123.
3. Prykhodko T. P. Motivation of professional self-improvement
of a lecturer of economic direction as a component of his/her
Research of Level of Formation of a Value-Motivational Component of Readiness to Self-Organization in Professional Activi-

ty of a Future Lecturer in Higher Education
N. M. Myronchuk
Abstract. The article presents a methodology and results of diagnostics of level of formation of a value-motivational component of
the readiness to self-organization in professional activity of future lecturers in higher education. Indicators of a value-motivational
component of readiness and criteria for its study are presented. The diagnostic study of value-motivational component formation
indicators of future lecturers in higher education is carried out on the basis of method of studying motivation for success by T. Ehlers,
questionnaire of motivation for success or failure by A. Rean; self-efficacy scale by R. Schwarzner, M. Jerusalem; self-certification
questionnaire and self-reflection sheet. Statistical methods for establishing a validity of experimental results are described.
Key words: future lecturers in higher education, self-organization, self-organization in professional activity, motivation, value-
motivational component.
30
Методика М. Ліпмана «Філософія для дітей» як інструмент розвитку

креативності майбутніх учителів біології
Н. С. Скакун
Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького
*Corresponding author. E-mail: creativnost2020@gmail.com

Анотація. Статтю присвячено проблематиці розвитку креативності майбутніх учителів біології крізь призму навичок крити-
чного та піклувального мислення методики Метью Ліпмана. Зазначено, що у зв’язку з сучасними освітніми орієнтирами ус-
пішного педагога нової генерації, вектор його професійного розвитку спрямований в бік креативності, продуктивного мис-
лення, командної та проектної роботи, піклувального та критичного мислення, вміння комплексно вирішувати педагогічні
завдання. В своїх дослідженнях, ряд науковців прийшли до висновку, що критичне мислення є суголосним з креативністю та
полягає у нестандартному погляді на ситуації, знаходженні оригінального рішення, розмірковуванню, вмінню мислити поза
шаблонами. Фокус уваги зосереджений на методиці «Філософія для дітей» Метью Ліпмана як інструменту розвитку креати-
вності, критичного та турботливого мислення майбутніх учителів біології, зазначено основні принципи впровадження та
умови реалізації творчих ідей суб’єктів пізнання. В статті особливий акцент робиться на дидактичних засобах, а також формах
і методах розвитку креативності на основі даної методики. Наголошується на особливостях методики «Філософія для дітей»
як інструменту розвитку креативності учителів біології, яка узгоджує необхідні навички з принципами глибинної екології.
Ключові слова: креативність, критичне мислення, продуктивне мислення, Концепція сталого розвитку, глибинна екологія,
оригінальність, еко-філософи.
Вступ. Перманентні зміни сучасності, що відбува- тинність навчального процесу та досягнути поставле-
ються завдяки низці відкриттів та новацій у сфері нано- них цілей перед суб’єктами пізнання саме креативним
біо-інфо-комп’ютерно-мережевих технологій зумов- шляхом, задіюючи філософські тексти, засоби мистец-
люють руйнування традиційних соціальних структур тва та ряд інших дидактичних матеріалів.
або ж змінюють траєкторію їхнього розвитку. Саме ха- Виклад основного матеріалу та результати дослі-
отичність змін приховує в собі величезний творчий по- дження. Ми погоджуємося з дослідженнями С. Га-
тенціал у створенні нового цивілізаційного порядку та наби, що в реаліях сьогодення освітні виклики транс-
гармонії. В таких умовах у людини виникає потреба люють нам перехід до іншого типу мислення, який би
творчо і гнучко пізнавати мінливу дійсність, переосми- був адекватним сучасним вимогам життя, допомагав
слювати ідеї та набуті знання[2], розвивати здатності би подолати одномірність сприйняття та осмислення
«вхоплювати новизну», «керувати мрією», «передба- світу, формував вміння відкинути стандарти, алгори-
чати майбутні зміни та їх наслідки», «планувати і вті- тми дій, шаблони та зразки мислення. Сучасна освіта
лювати проекти в життя» [4]. «зосереджується на розвитку дитини, розкритті її тво-
Короткий огляд публікацій з теми. У зв’язку з рчого потенціалу, плеканні навичок самостійного, кри-
тим, що сучасна освіта орієнтується на успішного, кон- тичного осмислення проблем» [2]. Таким чином, од-
курентоздатного фахівця, педагоги нової генерації по- нією із відповідей на актуальні виклики сьогодення є
винні чітко усвідомлювати та розвивати мислення різ- навчання критичному мисленню та розвитку креатив-
них типів, зокрема продуктивне, критичне та піклува- ності, які є тісно пов’язаними між собою.
льне, а також креативність як здатність до творчості. С. Терно підтверджує, що серед здібностей, які до-
Саме в такому контексті методика Метью Ліпмана поможуть самоорганізуватися ключовою є здібність
«Філософія для дітей» надзвичайно вдалий інструмент критично мислити, а значить самостійно і творчо[13].
у вищій школі, завдяки якому в процесі фахової підго- ХХІ століття все більше потребує не ерудита-інтелек-
товки майбутній учитель біології здатний оволодіти за- туала, а людини, яка здатна зорієнтуватися у морі ін-
значеними ключовими складовими професійної ком- формації, виявляє уміння вчитися та перевчатися,
петентності. Ряд вітчизняних та зарубіжних дослідни- уникаючи усталених шаблонів та стереотипів. На
ків схарактеризували основні принципи методики «Фі- зміну людині-інтелектуалу приходить людина-винахі-
лософія для дітей»(С. Ганаба, Б. Знепольський, С. дник [2; 12].
Терно, Н. Юліна), її вплив на розвиток когнітивних зді- Ідеї критичного мислення набули широкомасштаб-
бностей (Н.Адаменко, Т.Бондар), функції (А. Баумейс- ного розвитку у США, де у другій половині ХХ ст. ро-
тер), творчий компонент методики (О. Гредінарова, Ю. зпочала свою діяльність спеціалізована установа (Мон-
Кравченко, П. Фрайє), методичний аспект (Н. Гавриш, клер), яка об’єднала висококваліфікованих фахівців у
О. Лінник, О. Пометун). сфері розвитку критичного мислення. Фундатором та-
Мета даної статті полягає у дослідженні ключових кої установи став натхненний професор філософії та
ознак методики М.Ліпмана «Філософія для дітей» та педагог Метью Ліпман, автор «рефлексивної» моделі
вперше здійснювалася спроба репрезентувати її як ін- освіти, у якій фокус навчальної діяльності спрямову-
струмент розвитку креативності, феномену вчителя ється не на засвоєння певної інформації, а на осмис-
нової генерації. Враховуючи особливості та переваги лення внутрішніх сенсів та характеристик предметів та
даної методики у своїй освітній діяльності учитель явищ, які досліджуються. Уся діяльність М. Ліпмана та
природничих дисциплін має можливість подолати ру- його співробітників була направлена на створення
31
освітньої моделі, яка б мала за мету «виховувати в уч- та незалежність суджень, готовність використовувати
нях «мислення вищого порядку», яке має бути критич- нові типи мислення. Серед інших навичок національ-
ним, креативним та піклувальним(турботливим)» у пе- ного освітнього курикулуму, до якого внесено мето-
ршу чергу[14]. дику «Філософія для дітей», крім креативності, виріз-
Як зазначає у своїх дослідженнях С. Терно, «крити- няють також навички мислення, етичну поведінку, ко-
чне мислення» – це умовна назва, яка закріпилася за мандну роботу, соціальну компетентність, самоуправ-
науковим типом мислення для розв’язання нетривіаль- ління та громадянство, які є повністю суголосними з
них практичних проблем в освітньому просторі [13]. тими навичками, що постулюють успішність особис-
Критичне мислення – це інструмент для розв’язання тості у майбутньому(форум у Давосі) [19].
креативних, нестандартних та оригінальних завдань; за В Україні з 2016 року, року впровадження реформ
Е. де Боно це є здатністю аналізувати нестандартні си- Нової Української школи, почали цікавитися міжнаро-
туації, використовуючи різноманітні аргументи; за М. дними програма, зокрема методами навчання з міжна-
Ліпманом це вміння розмірковувати. Л. Драгієва у родного досвіду, які доцільно було б впроваджувати в
своїх дослідженнях пояснює значення креативного ми- українську систему освіти. Однією з таких методик й
слення, що на нашу думку повність корелює з креати- стала «Філософія для дітей», що була презентована за
вністю, а саме, це особлива форма психічної діяльності круглим столом у Міністерстві освіти та науки України
людини; це вміння активно, творчо, індивідуально за участю віце-президента міжнародної ради з "Філо-
сприймати інформацію, оптимально застосовувати по- софії для дітей", професора Кйонсанського національ-
трібний вид розумової діяльності, різносторонньо ана- ного університету (Південна Корея) Джінвана Па-
лізувати інформацію, мати особисту незалежну думку рка[14].
та вміти коректно її відстоювати, уміти застосувати В основі курсу «Філософія для дітей» лежать про-
здобуті знання на практиці [3]. блемно-діяльнісні методи отримання знань, які спря-
Практична реалізація ідей М. Ліпмана знайшла себе мовані на розвиток самостійного критичного осмис-
у навчальному курсі «Філософія для дітей» або скоро- лення проблем, пробудження творчого потенціалу уча-
чено Р4С (міжнародний акронім Philosophy for Chil- сників навчальної взаємодії. Як зазначає Ю.О. Наріж-
dren), в якому від вивчення філософської думки були ний, «Філософія для дітей» як педагогічна стратегія є
запозичені її запитальний характер, стиль міркування, сучасною інноваційною концепцією і практикою фор-
визнання поліваріантності відповідей, вміння констру- мування не тільки критичного та продуктивного мис-
ювати гіпотези та формулювати судження тощо. Ця лення, а й демократичного світогляду, а також є най-
програма сьогодні детально розроблена, тексти для ді- більш перспективною стратегією розвитку креатив-
тей та посібники для вчителів налічують 3500 сторі- ного мислення молоді[11].
нок. Міністерство США рекомендувало цю програму Концепція освіти як дослідження, зауважує амери-
як модель «Освіти для майбутнього». Комісія з освіти канський професор Метью Ліпман, наголошує як на
Європарламенту визнала її високі якості і домоглася процесі, так і на його результаті – на мисленні такою ж
субсидій для її просування в школи Європи. Дана про- мірою, як і на знанні, на дослідженні такою ж мірою,
грама є міжнародною, успішно реалізована у 80 краї- як і на істині. Визначаючи інтелектуальну самостій-
нах світу, та переведена більш, ніж на 20 мов[11, с.10]. ність і відповідальність особи, критичне мислення пе-
Зокрема, зі світового досвіду, у Великобританії з’яв- редбачає зв’язок між творчо мислячою особою і спіль-
ляється все більша доказів того, що «Філософія для ді- нотою, в якій вона взаємодіє, пошук альтернатив та
тей» є важливим компонентом освіти з її успішними пріоритетів її самоздійснення [6; 12].
програмами, що впроваджуються в освітній площині. Використання методики «Філософія для дітей» М.
Методика М. Ліпмана, яку ще називають «святим Гра- Ліпмана у різній нестандартній формі (потужний арсе-
алем освіти» набула популярності саме через те, що нал мистецтва, ігровий контент, мислення метафо-
пропагує ідеї розвитку абстрактного мислення, мисте- рами, «згустками сенсів», «гештальтами», мислення
цтва спілкування та обговорення(тобто навики сторі- парадоксами з використанням гумору [11], з власного
теллінгу), розширює лексику студентів, створює пло- педагогічного досвіду: «лабораторія думки», філософ-
щину активного, творчого й демократичного мис- ський табір «Роздуми коло води», філософський прак-
лення, посилюючи почуття та самозначущість [15]. тикум «Дорослі діти», філософська «Каво-книгарня»
Цікавим є той факт, що програма «Філософія для ді- тощо) дозволяє «включити» у всіх учасників освіт-
тей» внесена до національного курикулуму Австралії нього процесу процес логічного, критичного, креатив-
(сайт Федерації австралійської філософії в асоціаціях ного, рефлексивного та інших продуктивних типів ми-
шкіл)[24]. Освітня програма, із залученням до ви- слення. Практична філософія не є педагогічною прак-
вчення філософії, ґрунтовно аргументована та викрис- тикою у своєму класичному розумінні, а заснована на
талізовує ті навички й уміння, які розвиваються в про- мистецтві ставити питання, використовуючи філософ-
цесі її вивчення. Зокрема, в курикулумі описана окре- ські тексти (міфи, притчі, казки). Тобто, передбачає
мим пунктом креативність, як невід’ємна умова філо- «обгортання» філософських питань в літературну фо-
софських досліджень адже вони потребують: генерації рму, завдяки створеним М. Ліпманом та його співробі-
нових ідей; бачення ситуації по-новому; виявлення тниками казковим повістям і оповіданням, що перегу-
альтернативних пояснень; пошук першоджерел; по- куються з традиційними філософськими практиками
шук нових способів для втілення існуючих ідей тощо. українських педагогів Г. Сковороди та В. Сухомлинсь-
В результаті якісного організованого філософського кого, які прагнули реалізувати свій підхід, використо-
заняття надбаннями суб’єктів пізнання залишаються вуючи при цьому художнє слово, притчу, казку, байку,
інтелектуальні гнучкість та пластичність, відкритість образ, метафору, символ, алегорію[9; 11]. Як зазначає
32
відомий французький філософ, педагог О. Бреніф’є ви- 2. Об’єктом формування для викладача виступають
користання філософських практик сприяє розвитку не окремі когнітивні здатності, а цілісний процес мис-
аналітичних та комунікативних навичок, вчить мис- лення особистості;
лити творчо й самостійно через діалог з іншими[1]. 3. Важливою є проблемна форма навчання, так як
Розвиток мислення як природного акту та вміння ви- тільки за такої умови можливий оптимальний розвиток
словлювати свої думки вербально є головними заса- продуктивного мислення. Адже коли філософський
дами філософських практик під час освітнього про- зміст представлено не у традиційній формі лекції, а у
цесу. Ю.О. Наріжний обстоює думку, що серед двох оригінальній та незвичайній, у вигляді притчі, афори-
моделей залучення до філософії – культурно-інформа- зму, софізму, філософської «хохми» тощо, тоді це стає
ційної та проблемно-діяльнісної – саме використання доступною та цікавою, нестандартною організаціє
активної, інноваційної проблемно-діяльнісної моделі освітньої діяльності.
дає можливість залучитися не просто до знань, а до ви- 4. «Сократичний діалог» як основна форма нав-
рішення світоглядних проблем, до справжнього філо- чання у методиці «Філософія для дітей». Під час обго-
софствування. Вчитель в таких умовах створює рівний ворення питань і проблем, цікавих тем філософського
діалог для самостійного досягнення істини та виконує змісту здійснюється реконструкція первинних бесід
функцію провідника, асистента, або навіть навмисне філософів та їх діалогів, де зароджувалися зернини іс-
може створювати перешкоди на шляху до істинного рі- тини та знань.
шення[7, с.148-150; 8]. 5. «Співтовариство дослідників», де родзинкою
Релевантно наголосити, що використання методики освітньої діяльності стає організація комунікативно-
«Філософія для дітей» успішно та продуктивно реалі- орієнтованої навчальної атмосфери на заняттях, шля-
зується в рамках рефлексивної, а не традиційної (знан- хом їх залучення до процесу живого спілкування, уча-
нєвої) парадигми освіти. Адже саме рефлексивна пара- сті у суперечці, дискусії, діалозі.
дигма освіти постулює, що навчальний процес органі- 6. Використання широкої бази методичного забез-
зований як дослідницьке співтовариство та зосередже- печення вже готових спеціально написаних авторами
ний на осягненні внутрішніх відносин досліджуваних філософських текстів для обговорення. Класичні під-
предметів, які є невичерпними та можуть перетина- ручники відкидаються через пов’язаний з ними термі-
тися, а вчитель займає не авторитарну роль, як у тра- нологічний бар’єр, що може викликати гальмування
диційній парадигмі освіти, а відкриту позицію настав- креативного процесу.
ника, спонукаючи учнів думати, бути більш пильними, 7. Нова роль вчителя. М. Ліпман та співавтори ме-
рефлексивними та розсудливими. тодики «Філософія для дітей» наголошують, що викла-
Використовуючи методику М. Ліпмана викладач дач може й не бути фахівцем у сфері філософії, а для
створює умови для суб’єктів пізнання, що сприяють оптимального впровадження та досягнення окресле-
кращому розумінню власних ідей та алгоритмів мис- них цілей він перебирає на себе нові ролі, стає стиму-
лення (креативності); розвитку комунікативних нави- лятором та каталізатором колективних обговорень та
чок, виявленню труднощів та бар’єрів мислення, подо- роздумів про філософські проблеми, він швидше ви-
ланню хаотичності думок та їх протирічь; дає поштовх ступає на занятті «менеджером дискусії», «організато-
для розвитку критичного мислення, усвідомлення іс- ром дискусійного простору», «стимулятором творчої
нування різноманітних підходів та позицій; соціаліза- атмосфери», «контролером конструктивної супере-
ції в умовах сьогодення; набуття вмінь аргументації чки», а не транслятором певної суми філософських
власної думки, висунення гіпотез, формулювання за- знань. Діяльність вчителя стає поліфункціональною:
питань, виявлення різноманітних можливостей та аль- йому почергово доводиться бути то «диригентом», то
тернатив. «першою скрипкою».
Основними елементами методу «Філософія для ді- 8. Інформаційна візуалізація – система методичних
тей» є: мистецтво постановки запитань, проблематиза- прийомів, за допомогою яких стає можливим зробити
ція, концептуалізація та аргументація інформації. В складні, абстрактні поняття та світоглядні проблеми
той самий час ці ж елементи є основними навиками, які «наочними»
розвивають учасники освітнього процеси під час нав- Багаторічний досвід педагога, вчителя-герменев-
чальних занять. По ходу занять організованих за мето- тика Ю.О. Наріжного постулює пріоритетну мету ви-
дикою М. Ліпмана будь яка проблемна ситуація стає користання методики «Філософія для дітей», яка поля-
викликом для всіх, де кожний може обрати роль спос- гає у розвитку гнучкого, творчого, відкритого, недог-
терігача-дослідника, відокремитися від власних думок матичного, багатовимірного, демократичного мис-
і спостерігати за ситуацією під іншим кутом зору[5]. лення суб’єктів пізнання, здатних реалізовувати сине-
Оптимальне формування здібності до логічного, ргетичний підхід у будь які сфері діяльності[7; 8; 9; 10;
творчого, креативного мислення неможливе при ви- 11]. Щодо майбутніх вчителів біології, то саме у про-
вченні філософії як звичайної навчальної дисципліни, цесі фахової підготовки вони мають стати на стежку
тому продуктивне використання методики «Філософія вчителя нового типу, бо тільки так зможуть відкрити
для дітей» базується на цілому ряду основних принци- та зрозуміти особистий творчий потенціал, а згодом
пів, серед яких ми зазначимо тільки окремі пункти: привнести його у робочий процес майбутньої професії.
1. Вміння дивуватися перед речами, світом і люди- У процесі фахової підготовки студенти біологи, з
ною, що ріднить учасників філософствування для ви- метою розвитку власної креативності, на нашу думку
рішення матафізичних (провідних) питань; мають опанувати методику М. Ліпмана «Філософія для
дітей» у двох різнорідних, але однаково дієвих, форма-
33
тах, зокрема, використовуючи вербальні засоби худо- освіти, спільноти філософських досліджень[20, с.42]
жніх текстів (казки, притчі, есеї, оповідання, мета- піддається аналогічному нормативному дискурсу,
фори) та візуальні образи творів мистецтва віртуаль- який ми знаходимо у вивченні глибинної екології[17].
ного художнього музею (Philosophy @ Virtual Art У філософській площині корені екологічної освіти ся-
Museum), англомовного сайту створеного з метою сти- гають прогресивної філософії Дж. Дьюї[18, р.339-343],
мулювати філософських дискусій. Архітектоніка сайту який бачив людину частиною природи та розумів, що
складається з шести ресурсних блоків(портрети, пей- природа і культура не протилежні, а стосуються один
зажі, концептуальне мистецтво, фотографії, абстрак- одного. Ми погоджуємося з дослідженнями, що саме
тне мистецтво та емпрісіонізм), кожний з яких напов- діалогове співтовариство дослідників Ліпмана буде
нений кількома творами відомих митців. Крім того, до творчо і дієво працювати для вирішення складних еко-
кожної картини підібрано ряд орієнтовних питань, які логічних проблем на заняттях, які можуть апелювати
допоможуть краще зрозуміти бачення митця, його кон- до емоційного інтелекту (піклувальне мислення) та
цепцію, креативну позиції, а також проблемні, філо- продуктивного (критичного) мислення студентів[23,
софські питання, на які акцентував автор шляхом тво- р.38-55]. Як наслідок, дослідники обстоюють ідею сту-
рчого самовираження. Філософські питання можуть дентів як еко-філософів[22], у яких відбувається фор-
стосуватися етики навколишнього середовища, приро- мування нових теоретичних моделей еколого-філософ-
докористування та біорізноманіття, гострих соціаль- ського мислення та позиції «добрих землян перед об-
них тем, філософії розуму, когнітивного сприйняття та личчям екологічної критики»[16], а зважаючи на Кон-
мистецтв. цепцію сталого розвитку та 17 цілей, що вимагають
Веб-сайт Philosophy @ Virtual Art Museum [25] є по- свого досягнення, це є досить актуальним серед студе-
тужним дидактичним інструментом для вчительства нтської молоді майбутніх учителів природничого
нової генерації. Тому, використовуючи його на занят- фаху.
тях, майбутні вчителі біології отримають креативний Висновки. Таким чином, в умовах швидкоплинних
інструментарій для самостійного втілення майбутніх змін, зокрема широкомасштабних трансформацій сис-
освітніх проектів. Для успішної реалізації методу Р4С теми освіти України першочерговим завданням педа-
як в процесі фахової підготовки, так і в подальшому гога, вчителя природничника є необхідність розвивати
необхідно дотримуватися принципу послідовності на- вміння нестандартно й швидко вирішувати окреслені
вчання (поступово виконуючи завдання) та двох мето- перед ним завдання, виходити за межі звичних моде-
дичних вимог, що постають перед учасниками освіт- лей та долати стереотипи. Тому серед сучасних педа-
нього середовища, зокрема: гогічних технологій релевантним інструментом креа-
1. Вміти ЧУТИ один одного. тивності є методика М. Ліпмана «Філософія для дітей».
2. Розуміти ЧОМУ з’являються ті, чи інші ду- Адже світ природи та «самість» природи особистості
мки, ЧОМУ так думають однолітки, ЧОМУ саме так дає можливість поєднати нові оригінальні ідеї у неста-
ми реагуємо на певні питання чи висловлювання. ндарний алгоритм їх втілення, завдяки креативності як
Перевагою використання візуальних образів віртуа- стилю особистісної творчості. Креативний вчитель бі-
льного музею є не тільки ознайомлення студентів та за- ології – є натхненним ентузіастом та впевненим, само-
лучення їх до філософського пізнання творів мистец- ефективним ініціатором нових суспільних та освітніх
тва й психології творчості, а й можливість організації проектів, критично мислячим інноватором нової мо-
як інтерактивних занять, безпосередньо використову- делі підготовки, який енергійно навчається і навчає, ві-
ючи віртуальний музей онлайн, так і варіант креатив- дрізняється нестандартними поглядами та володіє уні-
них занять (інтенсивів, воркшопів, майстер-класів) з кальними кейсами для вирішення будь яких завдань, а
використання друкованих білінгва карток з матеріа- результат його креативної діяльності завжди є корис-
лами сайту[25]. ним та доцільним, це еко-філософ, який прагне духов-
Методика «Філософія для дітей» ми вважаємо є ва- ної єдності світу природи і людини.
жливою у фаховій підготовці майбутніх учителів біо- Так як представлена стаття не розкриває всіх аспек-
логії не тільки як інструмент розвитку їх креативного тів заявленої проблематики, то релевантно буде продо-
мислення, а й тому, що Р4С узгоджує необхідні нави- вжити ряд наукових розвідок в галузі інструментів ро-
чки з принципами глибинної екології (deep звитку креативності та виділення всіх ключових ком-
ecology)[21] та є потужною базою для її опанування. понентів.
Адже педагогічний вимір М. Ліпмана до філософії
1. Бренифье О. Как избежать детских вопросов? // Материалы професійного розвитку педагога: збірник тез Всеукраїнсь-
Четвертой Международной научно-практической конфе- кої науково-практичної конференції. – К.: Всеосвіта, 2019.
ренции «Философия – детям. Мышление и здоровье». – – 189 с.
М.: МЭЙЛЕР, 2010. – 123 с. 4. Жукова Е. А. Нi-Tech: феномен, функции, формы / Е. А.
2. Ганаба С. «Навчати мисленню»: епістемологічний проект Жукова. – Томск.: Изд-во Томского пед. ун-та, 2007. – 376
Метью Ліпмана / Ганаба С. // Режим доступу: с.
Vird_2013_29_3.pdf 5. Лазарева Ю.А., Трушкина Е.Ю. Философствование с
3. Драгієва Л.В. Проблема формування критичного мислення детьми как педагогическая практика Философия – Детям.
у координатах сучасних наукових досліджень / Л.В. Дра- Эмоциональное и рациональное. Материалы Седьмой
гієва // Проектування індивідуальної освітньої траєкторії Международной Научно-практической конференции.
34
Москва – Санкт-Петербург, 2016г. / Философский факуль- 15. Cohen, M & Naylor, L (2008) Philosophy in schools. The Phi-
тет МГУ имени М.В. Ломоносова. – М.: Издатель Воро- losopher, 96(1). http://www.the-philosopher.co.uk/p4cgal-
бьев А.В., 2016. – 166 с. lions.htm
6. Ліпман М. Критичне мислення: чим воно може бути? / М. 16. Dobson, A & Bell, D (2006) Introduction. In A Dobson & D
Ліпман // Постметодика. – 2005. - №2. – С. 33–41. Bell (eds), Environmental citizenship. The MIT Press, Cam-
7. Нарижный Ю.А. Философия для детей / Ю.А. Нарижный. bridge, MA, pp. 1-18.
– Днепропетровск. – 2004. – 232 с. 17. Drengson, A & Devall, B (eds) (2010) The ecology of wis-
8. Нарижный Ю.А. Введение в этику / Ю.А. Нарижный. – dom. Writings by Arne Naess. Counterpoint, Berkeley, CA.
Днепропетровск: Днепрокнига. – 2005. – 448 с. 18. Gough, A & Gough, N (2010) Environmental education. In C
9. Нарижный Ю.А. Педагогическая стратегия «Философия Kridel (ed) The encyclopedia of curriculum studies. SAGE,
для детей» - современная инновационная концепция фор- Thousand Oaks, CA, pp. 339-343.
мирования демократического мировоззрения/ Ю.А. 19. Gray, Alex. The 10 skills you need to thrive in the Fourth In-
Нарижный // НИВА ЗНАНЬ. Науково-популярний альма- dustrial Revolution. The Annual Meeting is taking place in Da-
нах. – 2008. - № 1. – С. 16-22 vos from 20 to 23 January 2016, under the theme “Mastering
10. Нарижный Ю.А. Философские вопросы / Ю.А. Нариж- the Fourth Industrial Revolution”. Режим доступу:
ный. – Днепропетровск: Вид-во «Промінь». – 2013. – 130 https://www.weforum.org/agenda/2016/01/the10 skills you
с. need to thrive in the fourth industrial revolution/
11. Наріжний Ю.О. Чи будуть діти в Україна навчатися філо- 20. Kennedy, D (2012) Lipman, Dewey, and the community of
софії в школі? / Ю.О. Наріжний // Постметодика. – 2013. – philosophical inquiry. Education and Culture, 28(2), pp. 36-53.
№ 6. – С. 9-14 21. Naess, A (1973) The shallow and the deep, long-range ecol-
12. Рижак Л. Університетська освіта у ХХІ сторіччі: філософ- ogy movement. A summary. Inquiry, 16(1), pp. 95-100
сько-синергетичний аспект / Л. Рижак // Вісник Львів.ун- 22. Sapere (2014) Sapere. Philosophy for children, colleges, com-
ту Серія філос. 2009 Вип.12 – С. 26-35 munities. Viewed 12 November 2014. http://www.sa-
13. Терно С. Світ критичного мислення: образ та мімікрія / С. pere.org.uk
Терно // Історія в сучасній школі. – 2012 – № 708. – С. 27- 23. William Smith, Annette Gough Deep Ecology as a framework
39. for student eco-philosophical thinking Journal of Philosophy
14. Тищенко К. Зубрити – не вихід. Як у школах вчитимуть in Schools 2(1) р.38-55
критичному й креативному мисленню / К. Тищенко // На- 24. http://fapsa.org.au/curriculum/national-curriculum/
зва з екрану. – Режим доступу: 25. https://commons.mtholyoke.edu/philosophyatthemuseum/
https://life.pravda.com.ua/society/2016/07/5/214729/
REFERENCES
1. Brenif'e O. How to avoid children's issues? // Materialy 7. Narizhnyj Ju.A. Philosophy for children / Ju.A. Narizhnyj. –
Chetvertoj Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konfer- Dnepropetrovsk. – 2004. – 232 s.
encii «Filosofija – detjam. Myshlenie i zdorov'e». – M.: MJe- 8. Narizhnyj Ju.A. Introduction to Ethics / Ju.A. Narizhnyj. –
JLER, 2010. – 123 s. Dnepropetrovsk: Dneprokniga. – 2005. – 448 s.
2. Ganaba S. "Teaching Thinking": Matthew Lipman's еpistemo- 9. Narizhnyj Ju.A. The pedagogical strategy “Philosophy for
logical рroject / S. Ganaba // Rezhy`m dostupu: Children” is a modern innovative concept for the formation of
Vird_2013_29_3.pdf a democratic worldview / Ju.A. Narizhnyj // NIVA ZNAN''.
3. Dragiyeva L.V. The problem of formation of critical thinking Naukovo-populjarnij al'manah. – 2008. - № 1. – S. 16-22
in the coordinates of modern scientific research / L.V. 10. Narizhnyj Ju.A. Philosophical Issues / Ju.A. Narizhnyj. – Dne-
Dragiyeva // Proektuvannya indy`vidual`noyi osvitnòyi tray- propetrovsk: Vid-vo «Promіn'». – 2013. – 130 s.
ektoriyi profesijnogo rozvy`tku pedagoga: zbirny`k tez 11. Narizhny`j Yu.O. Will children in Ukraine study philosophy
Vseukrayins`koyi naukovo-prakty`chnoyi konferenciyi. – K.: at school? / Yu.O. Narizhny`j // Postmetody`ka. – 2013. – # 6.
Vseosvita, 2019. – 189 s. – S. 9-14
4. Zhukova E. A. Hi-Tech: phenomenon, functions, forms / E. A. 12. Ry`zhak L. University education in the 21st century: a philo-
Zhukova. – Tomsk.: Izd-vo Tomskogo ped. un-ta, 2007. – 376 sophical and synergistic aspect / L. Ry`zhak // Visny`k
s. L`viv.un-tu Seriya filos. 2009 Vy`p.12 – S. 26-35
5. Lazareva Ju.A., Trushkina E.Ju. Philosophizing with children 13. Terno S. The world of critical thinking: image and mimicry /
as a teaching practice Philosophy - For children. Emotional and S. Terno // Istoriya v suchasnij shkoli. – 2012 – # 708. – S. 27-
rational. Materialy Sed'moj Mezhdunarodnoj Nauchno-prak- 39.
ticheskoj konferencii. Moskva – Sankt-Peterburg, 2016g. / 14. Ty`shhenko K. Winning is not the way out. How schools teach
Filosofskij fakul'tet MGU imeni M.V. Lomonosova. – M.: Iz- critical and creative thinking / K. Ty`shhenko // Nazva z
datel' Vorob'ev A.V., 2016. – 166 s. ekranu. – Rezhy`m dostupu: https://life.pravda.com.ua/soci-
6. Lipman M. More critically minded: why should there be more? ety/2016/07/5/214729/
/ M. Lipman // Postmetody`ka. – 2005. - #2. – S. 33–41.
M. Lipman's Methodology "Philosophy for Children" as a tool for developing the creativity of future biology teachers
N. S. Skakun
The article is devoted to the problem of the development of creativity of future biology teachers through the lens of critical and caring
thinking skills of Matthew Lipman. It is noted that in connection with modern educational guidelines of a successful teacher of the new
generation, the vector of his professional development is directed towards creativity, productive thinking, team and project work, caring
and critical thinking, ability to solve pedagogical problems comprehensively. The focus of attention is on the methodology of "Philos-
ophy for Children" by Matthew Lipman as a tool for the development of creativity, critical and caring thinking of future biology
teachers, outlines the basic principles of implementation and conditions for the implementation of creative ideas of subjects of cogni-
tion. In the article special emphasis is placed on didactic tools, as well as forms and methods of development of creativity based on this
technique. It emphasizes the peculiarities of the Philosophy for Children methodology as a tool for the development of biology teachers'
creativity, which aligns the necessary skills with the principles of deep ecology.
Keywords: creativity, critical thinking, productive thinking, sustainable development concept, deep ecology, originality, eco-phi-
losophers.
35
Педагогічні умови формування конкурентоспроможності майбутніх

ІТ -фахівців у технічних коледжах
О. В. Скорнякова
Стажист-дослідник Університету менеджменту освіти АПН України, Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: dawa78@ukr.net

Анотація. В статті досліджується питання організації освітнього процесу у закладах вищої освіти (ЗВО), що забезпечують
формування конкурентоспроможності майбутніх фахівців у технічних коледжах, а саме визначення педагогічних умов, що
сприятимуть формуванню кожного компонента конкурентоспроможності майбутніх ІТ-фахівців. Аналіз літератури свід-
чить, що проблема формування конкурентоспроможності знайшла відображення в роботах зарубіжних та вітчизняних вче-
них, виконаних з позицій філософських, педагогічних, психологічних, соціологічних та економічних наук. Це підтверджує
актуальність і міжгалузевість означеного питання. Методи дослідження, що були використані: теоретичні, емпіричні, стати-
стичні. В результаті дослідження було проаналізовано педагогічні умови формування конкурентоспроможності майбутніх
ІТ –фахівців у технічних коледжах.
Ключові слова: конкурентоспроможність, педагогічні умови, освітнє середовище, педагогічні технології, критерії, ІТ –
фахівці.
Вступ. Майбутній фахівець розглядається як «про- вище), в якій в тісній взаємодії представлено сукуп-
дукт» закладу освіти. Тому основне завдання освіт- ність психологічних і педагогічних факторів (відно-
нього закладу – це створення умов, що сприятимуть син, засобів тощо), що дозволяють педагогу ефектив-
формуванню кожного компонента конкурентоспро- но здійснювати виховну або навчальну роботу» [9].
можності майбутніх фахівців з інформаційних техно- Аналізуючи розмаїття існуючих трактувань, відпо-
логій, а також ціннісного ставлення до майбутньої відно до мети нашого дослідження, під педагогічними
професійної діяльності у ІТ-галузі. Процес формуван- умовами будемо розуміти такі особливості організації
ня конкурентоспроможного фахівця повинен відбува- освітнього процесу, які спрямовані на створення
тися поступово, від початкового рівня до високого. сприятливого підґрунтя для формування конкуренто-
Він є довготривалим, багатоаспектним і може бути спроможності майбутніх ІТ-фахівців. З урахуванням
цілком прогнозованим та контрольованим. результатів теоретичного дослідження та результатів
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особ- констатувального етапу експерименту, нами виділено
ливості розвитку конкурентоспроможності майбутніх такі педагогічні умови:
фахівців різних спеціальностей у процесі професійної 1. Створення конкурентного освітнього середо-
підготовки у вищому закладі освіти досліджувалися вища, що забезпечить розвиток конкурентної актив-
А. Ангеловським, С. Борисенко, Т. Ващило, ності між учасниками освітнього процесу.
І. Саратцевою. У роботах Р. Ахметшина, 2. Створення професійно-мотиваційного середо-
Н. Борисової, С. Борисенко, Н. Фоміна розроблялися вища, що активізуватиме роботу студента над влас-
базові та узагальнені моделі особистості і діяльності ним професійним зростанням.
конкурентоспроможного фахівця в різних областях 3. Забезпечення максимального використання
професійної діяльності. У роботах Д. Мустафіної, інноваційних педагогічних технологій у процесі фор-
Т. Гура, Т. Ковалюк, Л. Добровської, О. Каверіної мування конкурентоспроможності майбутніх фахів-
увага приділялась і конкурентоспроможності ІТ – ців.
фахівців. 4. Оптимізація освітнього процесу через спряму-
У літературі та у дослідженнях педагогічного вання змісту дисциплін професійної підготовки на
спрямування знаходимо різні трактування поняття формування складових конкурентоспроможності.
«педагогічні умови». Серед дослідників нема єдиної 5. Підвищення кваліфікації педагогічного колек-
думки щодо змісту і складників даного поняття. Бі- тиву ЗВО.
льшість науковців виокремлюють зміст поняття «пе-
6. Підвищення рівня конкурентоспроможності
дагогічні умови», орієнтуючись на предмет своїх
самого закладу освіти, що сприятиме конкуренції
досліджень. Це питання досліджували Н. Дяченко [5],
серед абітурієнтів.
Е. Андрієнко [2], С. Безбородих [3], В. Андрєєва [1 ],
Розкриємо сутність означених педагогічних умов.
С. Зелінський [6], О. Романовська [12],
Насамперед, одними із головних завдань ЗВО, в
О. Слободянюк [13].
рамках першої умови, виступає пошук нових, іннова-
Метою даної статті є аналіз педагогічних умов
ційних методів роботи, рівень технічного оснащення
формування конкурентоспроможності майбутніх ІТ -
освітнього процесу, мобільність навчальних програм,
фахівців у технічних коледжах.
гнучкість навчальних планів, які забезпечать розвиток
Виклад основного матеріалу та результати до-
конкурентної активності студентів. Створення такого
слідження. На наш погляд, найбільш влучне тракту-
середовища передбачає синергетичність, цілеспрямо-
вання поняття «педагогічні умови» наведено у праці
ваність, взаємозв’язок цього процесу, що можливо
В. Краєвського. Автор зазначає, що «педагогічні умо-
здійснити через використання різних заходів, форм та
ви – це цілеспрямовано створена обстановка (середо-
методів взаємодії учасників освітнього процесу, що
36
реалізовані на змагальному підґрунті. Студенти акти- чок, підвищує інтерес учасників до освітнього проце-
вно заохочуються до участі у конкурсах, олімпіадах, су через залученість у вирішенні організаційних за-
конференціях та стипендіальних програмах. Серед вдань, придбання навичок вирішення проблем в умо-
методів навчання – бліц-ігри, дискусія, дебати, робота вах, максимально наближених до реальної ситуації,
в групах тощо. Передбачається використання різно- вироблення стратегії власних дій. Організація ділової
манітних форм та засобів організації освітнього про- гри включає в себе такі аспекти: підготовка гри; фор-
цесу, що забезпечуватимуть високу ефективність мування ігрової групи; керівництво грою, контроль за
аудиторної, позааудиторної роботи студентів, форму- її процесом; підбиття підсумків і оцінка результатів.
вання відповідальності за виконану роботу, реалізація На етапі підготовки гри студентам пояснюється
творчого підходу у вирішенні практико-орієнтованих мета і завдання гри, пропонується виконати тест, за
завдань, підвищення творчої та пізнавальної активно- результатами якого в подальшому група ділиться на
сті, формування наступних компетенцій, які сприяють окремі команди, відповідно до обраного стилю прове-
розвитку конкурентної активності студентів [10]. дення співбесіди при прийомі на роботу. Етап «фор-
Формуванню конкурентоспроможності майбутньо- мування ігрової групи», спрямований на оцінку інди-
го фахівця сприяє професійна мотивація. Формування відуальних якостей студентів, ступеня їх підготовле-
професійної мотивації в умовах професійно- ності до ділової гри, їх ігрова мотивація. Четвертий
мотиваційного середовища, що передбачає активіза- етап – підведення підсумків ділової гри, виникає не-
цію професійного зростання студентів, дозволяє виді- обхідність ранжування учасників в залежності від
лити основні групи мотивів: відповідальність щодо досягнень, аналізування і пояснення причин успіху чи
повсякденних професійних обов’язків і вимог; праг- неуспіху.
нення до вдосконалення майстерності в обраній спра- В процесі ділової гри, в учасників є можливість на-
ві; новаторство у праці та організації; загально- бути комунікативні та організаційні навички, засвоїти
альтруїстичні прагнення. На нашу думку, для активі- правила конструктивного ведення бесіди, навчитися
зації професійного зростання студентів в професійно- грамотно писати резюме, виробляти стратегії власних
мотиваційному середовищі є ефективним викорис- дій.
тання тренінгової форми роботи, яка виступає інтера- Розвиток інформаційних технологій набирає усе
ктивною технологією. більших обертів. ІТ-сфера тісно та динамічно інтегру-
І. Вачков трактує тренінг як своєрідний дослідни- ється у всі галузі світової економіки, безпосередньо
цький метод, у межах якого конструюються і вивча- впливаючи на загальне зростання економічних та
ються міжособистісні відносини або соціальні фено- соціальних показників підприємств і організацій.
мени [4]. До складу тренінгу можуть входити рольові, Розуміння важливості інформаційних технологій для
ділові ігри, дискусійні методи групового прийняття формування стійких конкурентних позицій організа-
рішення, тобто методи, що спрямовані на формування цій, розвитку усіх напрямів діяльності, покращення
необхідних навичок. Саме використання тренінгової якості товарів та послуг призводить до стійкого попи-
форми роботи у професійному зростанні як інтерак- ту на ці технології. Тому першочерговим завданням
тивного методу спрямовується на те, щоб допомогти ЗВО є оптимізація освітнього процесу відповідно до
студентам освоїти фахову діяльність. нових освітніх стандартів та високошвидкісного роз-
Для активізації роботи студентів над власним про- витку ІТ-сфери.
фесійним зростанням можна запропонувати викорис- Взаємозв’язок навчальних дисциплін має передба-
тання тренінгового курсу, наприклад, на тему «Моя чати розумову активність, прийняття новаторських
професія – моє майбутнє», який спрямований на усві- рішень у методиці викладання, забезпечити можли-
домлення власного «Я-образу», чіткого майбутнього, вість успішно орієнтуватись у нестандартних ситуаці-
яке пов’язано зі спеціальністю та розуміння того, що ях, освоювати все нові і нові знання, знаходити опти-
на ринку праці у сфері інформаційних технологій, мальні способи розв’язання існуючих проблем.
необхідні професіонали своєї справи, які будуть здат- Актуальним сьогодні є використання STEM-
ні до високої конкуренції. технології, що охоплює природничі науки (Science),
Третя умова передбачає забезпечення максималь- технології (Technology), технічну творчість
ного використання інноваційних педагогічних техно- (Engineering) та математику (Mathematics).
логій у процесі навчання, націлених на формування STEM-освіта – це низка чи послідовність курсів
складових конкурентоспроможності майбутніх ІТ- або програм навчання, яка готує слухачів до успішно-
фахівців. го працевлаштування, до освіти після завершення
Дослідник В. Паржницький пропонує класифікува- навчання, вимагає різних і більш технічно складних
ти педагогічні технології за трьома напрямами [11]: навичок, зокрема із застосуванням математичних
мотиваційний; діяльнісний; управлінський. знань і наукових понять.
Для формування конкурентоспроможності майбут- Основним завданням STEM – освіти є формування
ніх ІТ-фахівців можна використовувати педагогічні найбільш затребуваних навичок, серед яких: готов-
технології, як наприклад, ділова гра. Ділова гра пе- ність до розв’язання складних (комплексних) практи-
редбачає набуття майбутніми фахівцями практичних чних проблем, критичне мислення, креативність, ор-
навичок для кваліфікаційної оцінки та професійної ганізаційні здібності, уміння працювати в команді,
підготовки потенційних співробітників, навичок са- емоційний інтелект, тощо. Різнобічний розвиток інди-
мостійного вироблення оптимальних управлінських відуальності на основі виявлення її задатків і здібнос-
рішень. тей, становлення цілісного наукового світогляду,
Ділова гра сприяє розвитку комунікативних нави- формування соціально-компетентної особистості –
37
основна мета застосування STEM-технології. багато зусиль, тому заклад повинен: визначати реаль-
В сучасному суспільстві система освіти перейшла ні характеристики – переваги і недоліки закладу осві-
на новий рівень – компетентнісно-орієнтований, що ти; виокремлювати типове коло споживачів; виявляти
спонукає до перегляду періодичності підвищення переваги, які є важливими для клієнтів; формувати
кваліфікації педагогічних кадрів ЗВО та пошуку ефе- соціально важливі характеристики освітнього закладу.
ктивних шляхів її індивідуалізації з урахуванням як На імідж ЗВО впливає репутація та професіоналізм
освітніх запитів суспільства в цілому, так і педагогів керівництва освітнього закладу; відносини педагогів
як учасників освітнього процесу. Це є передумовою та студентів; рівень професіоналізму викладачів, їх
для теоретичного обґрунтування, розробки та експе- вимогливість; оцінка організації освітнього процесу
риментальної перевірки ефективності інноваційної батьками та студентами; рівень викладання; уміння
моделі професійного розвитку педагогічних кадрів керівництва працювати із засобами масової інформа-
ЗВО [7]. ції з метою просування своїх послуг; місцезнахо-
Інноваційний підхід у підвищенні кваліфікації пе- дження ЗВО; зовнішнє і внутрішнє оформлення, ма-
дагогічного колективу ЗВО надає можливість квалі- теріальна база; відкритість та інтегрованість закладу.
фікованим фахівцям самостійно обирати зміст, фор- Саме тому ЗВО повинен: об’єктивно оцінювати іс-
ми, методи підвищення власної кваліфікації, що має нуюче положення на освітньому ринку; визначати
відповідати вимогам суспільства, умовам діяльності концепцію підвищення конкурентоспроможності;
ЗВО, наявного рівня професійної компетентності та доводити необхідність змін; наочно представляти та
обізнаності, особистим планам професійної самореа- пояснювати очікувані результати вдосконалення дія-
лізації. льності на основі рейтингової оцінки незалежного
Для підвищення кваліфікації педагогічного колек- оцінювання [8].
тиву ЗВО можна впровадити курс на тему «Психоло- Висновки. Отже, за результатами проведеного до-
го-педагогічна компетентність», який спрямований на слідження, нами було визначено перелік педагогічних
допомогу викладачам визначити шляхи підвищення умов, що сприяють, на нашу думку, формуванню
рівня психолого-педагогічної компетентності, зрозу- конкурентоспроможності майбутніх фахівців з інфо-
міти сутність освітнього менеджменту, підвищити рмаційних технологій у технічних коледжах, сприя-
рівень знань в аспектах інноваційних педагогічних тимуть високій ефективності та оптимізації підготов-
технологіях. Сутність психолого-педагогічної компе- ки студентів, які в майбутньому можуть створювати
тентності полягає в спрямованості викладача на сту- конкуренцію на ринку праці. Реалізація зазначених
дента, а також потреба в самопізнанні, способів нав- умов залежить від ЗВО, який має спрямовувати свою
чальної діяльності, методів, технологій впливу на освітню діяльність на формування конкурентоспро-
студентів з урахуванням індивідуальних особливостей можності студентів, актуалізацію суб’єктної позиції
кожного учасника освітнього процесу. та мотивації студентів в освітньому процесі, забезпе-
Сприяє підвищенню конкурентоспроможності ви- чення інноваційності освітнього процесу. Однак, роз-
пускника ЗВО також імідж та рівень конкуренто- глянуті умови потребують більш детальної конкрети-
спроможності самого закладу освіти. Відповідно, зації методів, засобів та форм забезпечення реалізації
високий рівень конкурентоспроможності ЗВО, що в освітньому процесі. Також виникає необхідність
визначається низкою чинників, сприяє конкуренції вдосконалення процесу підготовки педагогічного
серед абітурієнтів. колективу, використавши інноваційні ресурси креати-
Створення іміджу освітнього закладу передбачає вно-наукових технологій.
ЛИТЕРАТУРА
1. Андреев В.И. Конкурентология: учебный курс для твор- вки: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика
ческого саморазвития конкурентоспособности /В. И. Ан- професійної освіти / Зелінський Сергій Сергійович;
дреев. – Казань: Центр инновационных технологий. - ДВНЗ „Криворізький національний університет”. – Кри-
2013. – 468 с. вий Ріг, 2016. – 260 с.
2. Андриенко Е.В. Подготовка учителя к самоактуализации 7. Кочерга О.В. Дослідно-експериментальна робота «Про-
в педагогической деятельности: автореф. дис. на соиска- грама розвитку професійної компетентності педагогічно-
ние науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 / Е. В. го персоналу навчального закладу». URL:
Андриенко. – М., 1994. – 20 с. http://school23.kiev.ua/osnovna-informatsiya/shkilni-proekti
3. Безбородих С.М. Формування конкурентоспроможності 8. Кравченко К.В. Управління конкурентоспроможністю
майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки: вищого навчального закладу. Науковий вісник Донбасу.
дис… канд. пед. наук: 13.00.04 / С.М.Безбородих – ДЗ 2011. № 3. С. 89-96. URL:
«Луганський національний університет ім.. Т.Шевченка». http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN15/11kkvvnz.pdf
– Старобільськ, 2016. – 272 с. 9. Краевский В.В. Общие основы педагогики: уч. для студ.
4. Вачков И.В. Психология тренинговой работы: содержате- высш. пед. уч. завед. / В. В. Краевский. – М.: Издат. центр
льные, организационные и методические аспекты веде- «Академия», 2008. – 256 с.
ния тренинговой группы. Москва: Эксмо, 2007. 416 с. 10. Лобач Н.О. Освітнє середовище як засіб формування
5. Дяченко Н.О. Формування вмінь розв’язувати педагогічні інформаційно-аналітичної компетентності студентів. На-
задачі у майбутніх викладачів педагогіки на магістерсь- укові записки. Серія: Проблеми методики фізико-
кому рівні: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія і мето- математичної і технологічної освіти, 2014. № 5. С. 42-46
дика професійної освіти / Дяченко Надія Олексіївна; Ін-т 11. Паржницький В.В. Інноваційні педагогічні технології та
вищої освіти НАПН України. – Київ, 2015. – 189 с. шляхи впровадження їх у навчальний процес ПТНЗ.
6. Зелінський С.С. Формування інформатичної компетент- Професійно-технічна освіта: інноваційний досвід, перс-
ності майбутніх інженерів у процесі професійної підгото- пективи. Наук.-метод. зб. [Упорядник Н.І. Бугай]. Вип.1.
38
Київ, 2005. – 236 с. 13. Слободянюк О.М. Формування професійно-етичної

12. Романовська О.О. Організаційно-педагогічні умови компетентності майбутніх менеджерів економічного
підготовки конкурентноздатного фахівця в інженерно- профілю у процесі вивчення суспільно-гуманітарних ди-
педагогічних навчальних закладах: дис. канд. пед. наук: сциплін: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика
13.00.04 / Романовська Олена Олександрівна. – Українсь- професійної освіти / Слободянюк Олена Михайлівна; Ін-т
ка інженерно-педагогічна академія. – Харків, 2010. – 235 вищої освіти НАПН України. – Київ, 2017. – 277 с.
с.
REFERENCES
1. Andreyev V.I. Competition studies: educational course for 8. Kravchenko K. "Management of competitiveness of institute
creative self-development of competitiveness / V. I. Andre- of higher education". Scientific Bulletin of Donbas. 2011. №
yev. – Kazan: Centre of innovative technologies. - 2013. – 3. P. 89-96. URL:
468 p. http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN15/11kkvvnz.pdf
2. Andriyenko Ye.V. Teacher’s training for self-actualization in 9. Kraievsky V. V. General basis of Pedagogy: Textbook for
pedagogical activity: Abstract of PhD Dissertation in Peda- students of higher pedagogical educational institutions / V. V.
gogics: 13.00.08 / Ye. V. Andriyenko. – М., 1994. – 20 p. Kraievsky. – М.: «Akademia», 2008. – 256 p.
3. Bezborodykh S.М. The formation of competitiveness of future 10. Lobach N.О. Educational environment as a means of stu-
teachers in the course of their professional training: PhD Dis- dents’ informational-analytical competence formation. Scien-
sertation in Pedagogics: 13.00.04 / S.М. Bezborodykh – Lu- tific notes. Series: Issues of methodology of education in the
gansk national university named after Т. Shevchenko. – sphere of physics-mathematics and technologies, 2014. № 5.
Starobilsk, 2016. – 272 p. P. 42-46
4. Vachkov I.V. Psychology of training work: informative, or- 11. Parzhnytsky V.V. Innovative pedagogical technologies and
ganizational and methodological aspects of conducting a the ways of their implementation in the process of education
training group. Moscow: Eksmo, 2007. 416 p. in PTEI. Professional technical education: Innovative experi-
5. Diachenko N.О. The formation of future pedagogy teachers’ ence, perspectives. Collection of methodological and scien-
skills of solving tasks in pedagogy on MA level: PhD Disser- tific studies. [reviewed by N.І. Bugay]. Is.1. Kyiv, 2005. –
tation in Pedagogics: 13.00.04 - theory and methodology of 236 p.
professional education / Diachenko Nadiya Oleksiivna; Insti- 12. Romanovska О.О. Organizational and pedagogical condi-
tute of higher education of NAPS of Ukraine. – Kyiv, 2015. – tions of competitive specialist training in engineering and
189 p. pedagogical educational institutions: PhD Dissertation in
6. Zelinsky S.S. The formation of informative competence of Pedagogics: 13.00.04 / Romanovska Olena Oleksandrivna. –
future engineers in the course of their professional training: Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy. – Kharkiv,
PhD Dissertation in Pedagogics: 13.00.04 - theory and meth- 2010. – 235 p.
odology of professional education / Zelinsky Sergiy Ser- 13. Slobodіanіuk O.M. Formation of professional and ethical
giyovych; Kryvyi Rih National University. – Kryvyi Rih, competence of the future managers of an economic profile in
2016. – 260 p. the study of social and humanitarian disciplines: PhD Disser-
7. Kocherga О.V. Research and experiment work «Programme tation in Pedagogics: 13.00.04 – theory and methodology of
for the development of professional competence of pedagogi- professional education / Slobodianiuk Olena Mykhailivna;
cal staff of educational institution ». URL: Institute of higher education of NAPS of Ukraine. – Kyiv,
http://school23.kiev.ua/osnovna-informatsiya/shkilni-proekti 2017. – 277 p.
Pedagogical conditions for the formation of future IT-specialists competitiveness in technical colleges
О. V. Skornyakova
Abstract: The article focuses on the research of teaching process organization in higher educational institutions, enabling the devel-
opment of future IT-specialists competitiveness in technical colleges, in particular, specifying pedagogical conditions, that are likely
to contribute to the formation of every component of future IT-specialists competitiveness. Analytical approach to theoretical works
examination demonstrates, that the issues of competitiveness formation found reflection in plenty of studies of both Ukrainian and
foreign researchers in the spheres of philosophical, pedagogical, psychological, sociological and economic sciences. It sustains rele-
vance and interdisciplinary character of the issue specified. The methods applied include theoretical, empirical and statistical. In the
course of this research pedagogical conditions for the formation of future IT-specialists competitiveness in technical colleges were
analysed.
Keywords: competitiveness, pedagogical conditions, educational environment, pedagogical technologies, criteria, ІТ –specialists.
39
Компетентнісний репер сучасного підручника геометрії

Н. А. Тарасенкова1*, М. І. Бурда2
1Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Черкаси, Україна
2Інститут педагогіки НАПН України, Київ, Україна
*Corresponding authors. E-mail: ntaras7@ukr.net

Анотація. У статті висвітлено особливості структурування змісту навчання та деякі аспекти специфіки форм його подання у ком-
петентнісно орієнтованому підручнику геометрії. Пропонується розглядати структурування змісту на зовнішньому і внутрішньо-
му рівнях. Наводяться приклади можливих форм подання структурованого змісту в підручнику.
Ключові слова: загальноосвітня школа, підручник геометрії, компетентнісний підхід, форма подання змісту.
Вступ. Як відомо, підручник є головним носієм змісту турування альтернативне), будова параграфа як фрагме-
навчання геометрії в школі. Його дидактичний репер нта підручника (зовнішнє структурування альтернатив-
утворюють: за «віссю абсцис» – особистий досвід учня не), будова навчального тексту параграфа як носія заве-
як адресата освітнього процесу з його віковими особли- ршеної порції навчального змісту (внутрішнє структуру-
востями, потребами, інтересами, ціннісними орієнтація- вання змістово-цільове).
ми; за «віссю ординат» – зміст навчання; за «віссю аплі- Зовнішнє структурування (нормативне) передбачає
кат» – форма подання змісту навчання в навчальній кни- виокремлення в підручнику розділів, параграфів, вступ-
зі. Початком координат є соціальне замовлення щодо них та прикінцевих рубрик. Результат зовнішнього
результатів опанування учнем відповідного змісту нав- структурування відображається у рубриці «Зміст». Для
чання. В умовах компетенізації освіти специфіка кожної виконання зовнішнього структурування автори підруч-
«змінної», їх взаємозв’язок і взаємозалежність набува- ників спираються на програму з математики. Як прави-
ють особливого забарвлення. І це потребує спеціальних ло, кількість і назви розділів повністю відповідають про-
наукових студій. грамі. Так, згідно з програмою [8], у курсі математики 11
Короткий огляд публікацій з теми. Психофізіологі- класу рівня стандарту в частині геометрії передбачено
чні особливості сучасного молодого покоління широко вивчення трьох тем «Многогранники», «Тіла обертання»
обговорюються в наукових колах (J. Andreassi, J. та «Об’єми та площі поверхонь геометричних тіл». Саме
Cacioppo, L. Tassinary, G. Berntson, О. Вихрова, Н. Дани- такі розділи містять і підручники для рівня стандарту. У
лова, С. Качин, О. Кокун, А. Кулакова та ін.). Виведено програмі з геометрії для 11 класу профільного рівня [9]
специфічні риси покоління Z [1]. За другою «віссю» та- виокремлено чотири теми «Многогранники», «Тіла обе-
кож проводяться дослідження в усьому світі та відбува- ртання», «Об’єми многогранників» і «Об’єми та площі
ється інтенсивна полеміка (K. Schiller, C. Muller, B. Reys, поверхонь тіл обертання». Відповідну кількість та назви
S. Dingman, N. Nevels, D. Teuscher, J. Zelkowski, J. мають розділи в підручниках з геометрії для профільно-
Roschelle, N. Shechtman, D. Tatar та ін.). В Україні про- го рівня (див., наприклад, [5]). Компетентнісне спряму-
блемам добору змісту навчання математики з урахуван- вання підручника на цьому рівні структурування відо-
ням вікових особливостей учнів, створення доступних бражається в логічній зумовленості розділів та їх послі-
для учнів програм і підручників з математики та дидак- довності. Справді, математична компетентність як клю-
тичного супроводу до них присвячені дослідження бага- чова передбачає спроможність доказово і несуперечливо
тьох науковців, зокрема авторів підручників з математи- міркувати. І логіка розгортання курсу геометрії в підру-
ки (М. Шкіль, З. Слєпкань, О. Дубинчук, В. Бевз, Г. Бевз, чнику є першою відправною точкою у формуванні такої
Ю. Мальований, С. Скворцова, Т. Хмара та ін.). Власне спроможності учнів.
бачення системи сучасних дидактичних вимог до відбо- Альтернативне зовнішнє структурування стосується
ру змісту шкільних підручників з математики представ- будови в підручнику його розділів (І рівень) і параграфів
лено нами в [2], а окремі аспекти візуального супроводу (ІІ рівень). Автори підручників тут керуються власними
навчання математики в школі – у [3; 4]. У даній статті уподобаннями, тому підручники різних авторів можуть
зосереджено увагу на особливостях третьої «змінної» відрізнятися значно. У наших підручниках кожен розділ
дидактичного репера компетентнісно орієнтованого під- розпочинається переліком передбачуваних пізнавальних
ручника математики на прикладі підручника геометрії і результатів у рубриці «У розділі дізнаєтесь …», а завер-
як самостійного видання для вивчення курсу геометрії шується рубрикою «Перевірте, як засвоїли матеріал роз-
на профільному рівні [5; 6], і як частини інтегрованого ділу», який містить контрольні запитання узагальнюва-
підручника «Математика» для вивчення курсу на рівні льного характеру і тестові завдання.
стандарту [7]. В умовах компетенізації освіти цим двом рубрикам
Мета статті: розкрити особливості структурування має приділятися особлива увага. У наших підручниках
змісту навчання та деякі аспекти специфіки форм його матеріал першої з них фактично ставить пізнавальні цілі,
подання у компетентнісно орієнтованому підручнику а другої – дає інструменти для аналізу й самоаналізу
геометрії. досягнутого. При цьому і для рівня стандарту, і для
Виклад основного матеріалу. Структурування зміс- профільного рівня вимоги до способів подання відпові-
ту підручника геометрії доцільно розглядати принаймні дного матеріалу цих рубрик майже не відрізняються.
у таких ракурсах: будова підручника (зовнішнє структу- Головним у постановці пізнавальних цілей має бути
рування нормативне), будова розділу (зовнішнє струк- критерій досяжності. Тому цілі формулюються нами
40
коротко, без зайвої деталізації, аби не «нажахати» учнів Будова параграфів у наших підручниках є такою: ос-
(мал. 1). Дана теза стосується не лише учнів- новний навчальний матеріал; додаткові відомості в руб-
гуманітаріїв, а й супер-гіпер-математиків, оскільки і во- риці «Дізнайтеся більше»; запитання для повторення
ни можуть на етапі постановки цілей відчути (почасти вивченого в параграфі в рубриці «Пригадайте головне»;
помилково) недосяжність пізнавальних цілей, якщо «за- система диференційованих задач у рубриці «Розв’яжіть
хопитися» надмірною їх деталізацією. Головним у фор- задачі», яка завершується окремим блоком завдань
муванні інструментарію для підсумкового контролю за «Проявіть компетентність».
матеріалом розділу виступає критерій адекватності. То- Виокремлення в параграфі основного і додаткового
му зміст і запитань, і тестових завдань із рубрики «Пере- блоків відображає змістово-цільове структурування нав-
вірте, як засвоїли матеріал розділу» ми добираємо відпо- чального матеріалу параграфа, або, що те саме, змістово-
відно до пізнавальних можливостей учнів, які опанову- цільовий його розподіл. Такий розподіл уже став нор-
ють курс на рівні стандарту чи профільному рівні. мою для сучасних підручників. Його закріплено в ін-
структивних матеріалах для авторів підручників. Однак
автори різних підручників реалізують цю норму по-
своєму. В одних підручниках такі відомості розміщено
на початку розділу, а в параграфах представлено тільки
основні навчальні тексти. В інших підручниках така
рубрика подана наприкінці підручника й стосується
усього курсу загалом чи окремого великого розділу. В
обох випадках відомості подаються широко і не
прив’язуються до конкретного навчального змісту. У
наших підручниках такий матеріал наводиться до кож-
ного параграфа. Його контекстуальний зв’язок з основ-
ним змістом навчання у межах відповідного параграфа є
Мал. 1. досить жорстким.
Мал. 2. Мал. 3.
Усі наші підручники з геометрії, у тому числі для ста- більше». У цій рубриці розміщено матеріал, спрямова-
ршої профільної школи (рівень стандарту [7], профіль- ний на стимулювання пізнавального інтересу учнів. Тут
ний рівень [5-6]), побудовано на спільних концептуаль- можна зустріти дані про походження назв і позначень,
них засадах. Тому в кожному параграфі, окрім основно- історичні відомості, біографічні дані про видатних ма-
го навчального тексту, виділено рубрику «Дізнайтеся тематиків, що вже стало традиційним для сучасних ук-
41
раїнських підручників. Особливим для наших підручни- безпосередньо спрямована на формування й розвиток
ків є те, що в цій рубриці до деяких параграфів подають- комунікативної та інформаційної компетентностей уч-
ся й додаткові навчальні відомості, що виходять за межі нів.
програми. Однак і обсяг такого змісту, і способи його На рівні внутрішнього змістово-цільового структуру-
подання в підручнику є різними для рівня стандарту та вання в навчальному тексті кожного параграфа присутні
профільного рівня. У підручнику для рівня стандарту такі структурні одиниці:
додаткові відомості подаються оглядово (мал. 2) [7], тоді • актуалізація попереднього досвіду учнів або
як у підручнику для профільного рівня ці відомості роз- аналіз малюнка чи життєвої ситуації;
ширюють і поглиблюють основний навчальний зміст. • міркування (або задача), що приводять до ново-
Наприклад, у §1 «Многогранні кути» підручника [5] для го поняття, факту, способу діяльності;
профільного рівня в рубриці «Дізнайтеся більше» учням • формулювання, яке треба запам’ятати;
пропонується ознайомитися із доведенням математич- • проблемне запитання з обов’язковою відповід-
ного факту про суму кутів опуклого многогранного кута. дю на нього;
Цей факт формулюється в основному тексті параграфа, • як коротко записати/прочитати нові позначен-
але його доведення не передбачено програмою. Ми пе- ня;
реконані, що надання учням можливості ознайомитися з • вказівка «Зверніть увагу», що містить поради,
таким доведенням на сторінках підручника створює для як діяти в тій чи тій ситуації, на чому саме треба зосере-
них додатковий ресурс для самовдосконалення. При дити увагу;
цьому здійснюється вплив і на мотиваційну, і на когні-
• типова задача;
тивну сфери учнів. Звернемо також увагу на те, що в
• узагальнення способу розв’язування типової за-
доведенні ми використовуємо спосіб поступового зрос-
дачі (чи вказівка на особливості, які варто усвідомити).
тання складності міркувань та спосіб узагальнення – від
Для кращої навігації на сторінках підручника викори-
доведення окремого випадку (для тригранного кута) до
стовуються піктограми, що відповідають названим стру-
доведення загального випадку (мал. 3). Це створює
ктурним одиницям навчального тексту.
сприятливі умови для так званого випереджального ві-
На жаль, санітарно-гігієнічні норми щодо обсягу під-
дображення, коли учень ненав’язливо підводиться до
ручників не дозволяють повною мірою використати ві-
самостійних змістовних висновків.
зуальне структурування навчальних текстів, що для ді-
тей покоління Z є вкрай важливим. Задля економії місця
на сторінках підручника доводиться послуговуватися
лише лінійним розташуванням таких об’єктних текстів,
як означення понять (мал. 5), формулювання математи-
чних фактів (мал. 6) та їх доведень. У наших підручни-
ках для них використовуються напівжирний шрифт,
Мал. 4. горизонтальні й вертикальні кольорові відбивки, кольо-
ровий фон, кольорові акценти, піктограма «Флешка» як
Новою для останніх наших підручників є така струк- символ особливого статусу цього тексту й символ вимо-
турна одиниця рубрики «Дізнайтеся більше», як «Слов- ги запам’ятати цей текст.
ничок» (мал. 4). Ця структурна одиниця, поряд з іншим,
Мал. 5. Мал. 6.
На нашу думку, сучасним учням припав би більше до цих компонентів (при зчитуванні даних зліва направо)
смаку не лінійний, а блочний спосіб візуального форма- має бути саме таким. У випадку означення поняття, як
тування сторінки підручника. За такого форматування правило, скорочений запис не створюється. Але струк-
текст означення чи формулювання теореми не розтягу- тура має бути теж трикомпонентною: фото реального
ється на всю ширину сторінки, а розміщується в певній об’єкта як ілюстрації поняття, геометричне зображення
візуально відокремленій області, наприклад, у формі як візуальна інтерпретація поняття, текст означення.
прямокутника із співвідношенням сторін, як у золотої Наприклад, для означення паралелепіпеда така компо-
пропорції (як відомо, це співвідношення є найбільш га- зиція може містити фото кристала ісландського шпату,
рмонійним для візуального сприйняття). При цьому не зображення паралелепіпеда з виноскою зображення його
менш важливо ураховувати, що в покоління Z на етапі основи, текст означення (мал. 7).
сприймання інформації під час дії когнітивних подраз- Зазначимо, що в наших підручниках геометрії для 11
ників домінує робота правої півкулі. Це означає, що для класу ми використовуємо двокомпонентне зображення
забезпечення комфортних умов для сприйняття учнями (як на мал. 7) для усіх многогранників і тіл обертання,
навчального змісту будь-якій важливій текстовій інфор- вивчення яких передбачено програмою. Це полегшує
мації має передувати її візуальний аналог. Для форму- учням сприймання зображень, допомагає їм виокремлю-
лювання теореми така структура має бути обов’язково вати істотне на зображенні та співвідносити зображення
трикомпонентною: малюнок, скорочений запис, розгор- з текстом означення, дозволяє запобігати появі конфлік-
нуте формулювання. При цьому порядок розміщення тів між візуальним і логічним [3].
42
Паралелепіпедом
називається призма,
основами якої
є паралелограми.
Мал. 7.
Висновки. Загалом, під час розробки сучасного, ком ним. Подальших досліджень вимагають питання внут-
петентнісно орієнтованого підручника з геометрії напо- рішнього структурування та можливих форм його по-
внення третьої «змінної» дидактичного репера підруч- дання в підручнику інших структурних одиниць навча-
ника, зокрема структурування змісту та вибір адекват- льного тексту параграфа, названих вище, а також набо-
них форм його візуалізації має бути дидактично виваже- рів задач до параграфа.
1. Стиллман Д. Поколение Z на работе. Как его понять и найти 6. Бурда М. І. Геометрія (профільний рівень) : підруч. для 10
с ним общий язык / Д. Стиллман, И. Стиллман; пер. с англ. класу закладів загальної середньої освіти / М. І. Бурда, Н. А.
Ю. Кондукова. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2018. Тарасенкова, О. М. Коломієць, І. В. Лов’янова, З. О. Сердюк.
2. Бурда М. І. Теоретико-методичні вимоги до змісту шкільних — К. : УОВЦ «Оріон», 2019. — 256 с.
підручників з математики / М. І. Бурда, Н. А. Тарасенкова // 7. Бурда М. І. Математика (алгебра і початки аналізу та геомет-
Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. рія, рівень стандарту) : підруч. для 10 класу закладів зага-
кол.; голов. ред. — О. М. Топузов]. — К. : Педагогічна дум- льної середньої освіти / М. І. Бурда, Т. В. Колесник, Ю. І.
ка, 2016. — Вип. 17. — С. 32-40. Мальований, Н. А. Тарасенкова. — К. : УОВЦ «Оріон»,
3. Тарасенкова Н. А. Теоретико-методичні основи використан- 2018. — 288 с.
ня знаково-символьних засобів у навчанні математики учнів 8. Навчальна програма з математики для учнів 10 – 11 класів
основної школи : дис. д-ра пед. н. : 13.00.02 / Тарасенкова загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту / Бу-
Ніна Анатоліївна. – Черкаси, 2003. – 630 с. рда М. І., Паньков А. В. та ін. – К., 2017 : [Електронний ре-
4. Tarasenkova, N. (2014). Peculiar Features of Verbal Formulations сурс] : Режим доступу :
in School Mathematics. Global Journal of Human-Social science http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-
: G : Linguistics & Education, 14(3), 61-67. Retrieved from programy.html
http://globaljournals.org/journals/human-social-science/g- 9. Навчальна програма з математики для учнів 10 – 11 класів
linguistics-education загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень /
5. Бурда М. І. Геометрія (профільний рівень) : підруч. для 11 Номіровський Д. А., Паньков А. В., Тарасенкова Н. А., Якір
класу закладів загальної середньої освіти / М. І. Бурда, Н. А. М. С. та ін. – К., 2017 : [Електронний ресурс] : Режим досту-
Тарасенкова, І. М. Богатирьова, О. М. Коломієць, З. О. Сер- пу : http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-
дюк. — К. : УОВЦ «Оріон», 2019. — 256 с. serednya/navchalni-programy.html
REFERENCES
1. Stillman D. Pokoleniye Z na rabote. Kak yego ponyat' i nayti s navchalʹnykh zakladiv [Geometry (profile level) : Textbook for
nim obshchiy yazyk / D. Stillman, I. Stillman; per. s angl. YU. the 10th grade of the secondary school]. Kyiv, Ukraine: "Orion".
Kondukova. — M.: Mann, Ivanov i Ferber, 2018. 7. Burda, M. I., Kolesnyk, T. V., Malyovany, Yu. I., & Tarasenkova,
2. Burda M. I. Teoretyko-metodychni vymohy do zmistu shkilʹnykh N. A. (2018). Matematyka (alhebra i pochatky analizu ta
pidruchnykiv z matematyky / M. I. Burda, N. A. Tarasenkova // heometriya, rivenʹ standartu) : Pidruchnyk dlya uchniv 10 klasiv
Problemy suchasnoho pidruchnyka : zb. nauk. pratsʹ / [red. kol.; zahalʹnoosvitnikh navchalʹnykh zakladiv [Mathematics : Text-
holov. red. — O. M. Topuzov]. — K. : Pedahohichna dumka, book for the 10th grade of the secondary schools]. Kyiv,
2016. — Vyp. 17. — S. 32-40. Ukraine: "Orion".
3. Tarasenkova, N.A. The theoretic-methodical principles of using 8. Navchalʹna prohrama z matematyky dlya uchniv 10 – 11 klasiv
of the sign and symbolic means in teaching mathematics of the zahalʹnoosvitnikh navchalʹnykh zakladiv. Rivenʹ standartu /
basic school students: thesis, Bohdan Khmelnytsky National Burda M. I., Panʹkov A. V. ta in. – K., 2017 : [Elektronnyy
University at Cherkasy. – Cherkasy, 2003. – 630 p. resurs] : Rezhym dostupu :
5. Burda, M. I., Tarasenkova, N. A., Bogatyreva, I. M., Kolomiets, http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-
O. M., & Serdiuk, Z. O. (2019). Heometriya (profilʹnyy rivenʹ). programy.html
Pidruchnyk dlya uchniv 11 klasiv zahalʹnoosvitnikh 9. Navchalʹna prohrama z matematyky dlya uchniv 10 – 11 klasiv
navchalʹnykh zakladiv [Geometry (profile level) : Textbook for zahalʹnoosvitnikh navchalʹnykh zakladiv. Profilʹnyy rivenʹ /
the 10th grade of the secondary school]. Kyiv, Ukraine: "Orion". Nomirovsʹkyy D. A., Panʹkov A. V., Tarasenkova N. A., Yakir
6. Burda, M. I., Tarasenkova, N. A., Kolomiets, O. M., Lovyanova, M. S. ta in. – K., 2017 : [Elektronnyy resurs] : Rezhym dostupu :
I. V., & Serdiuk, Z. O. (2019). Heometriya (profilʹnyy rivenʹ). http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-
Pidruchnyk dlya uchniv 10 klasiv zahalʹnoosvitnikh programy.html
Competence rapper of a modern geometry textbook
N. A. Tarasenkova, M. I. Burda
Abstract. The article highlights the features of structuring learning content and some aspects of the specific forms of its representation in
competence oriented geometry textbook. It is suggested to consider content structuring at the external and internal levels. Examples of possi-
ble forms of presentation of structured content in a textbook are provided.
Keywords: secondary school, geometry textbook, competency-based approach, content presentation form.
43
General characteristics of a multi-aged english classroom and the ways

of teaching it
M. P. Vasylieva
H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
Corresponding author. E-mail: marina40680@ukr.net

Abstract. The article is devoted to giving general characteristics of a multi-aged group of learners. A multi-aged group of learners
can include adolescents, adults, and senior learners. Psychological, physiological and social characteristics of each group are consid-
ered. Special attentions should be given to students’ experience. Some ideas of teaching students of different age groups are provid-
ed. Special attentions should be given to students’ experience.
Keywords: multi-aged group of learners, teaching, foreign languages, psychological characteristics, physiological characteris-
tics, experience.
Introduction. It is very important to learn foreign lan- zation and systematization as well as empirical methods -
guages nowadays. Being able to speak a foreign language questioning, testing, observation, conversation.
provides a wide range of opportunities for work, educa- The aim of this article is to describe psychological,
tion and travel. That is why more and more people of dif- physiological, behavioral and attitudinal characteristics of
ferent ages attend language schools and courses. The a multiaged group of learners and to outline the features
members of one academic group can include teenagers, of foreign language teaching in such kind of group.
students of higher educational institutions, adults and Results and discussions. Researchers from various
even senior learners. In spite of the fact that a lot of re- fields of humanitarian knowledge - physiologists, psy-
search work was done dealing with particular age-groups chologists, sociologists, researchers in the field of educa-
(teaching teenagers, teaching adults, teaching senior tion have stated that a human life can be divided into
learners), there are no research works devoted to teaching three clearly defined stages, each of which has its own
a foreign languages in a multi-aged group of learners. peculiarities.
The review of publications on the topic of the arti- The first stage is “immaturity”. It can be divided into
cle. Features of foreign language learning under the con- childhood, adolescence, youth. According to the opinions
ditions of higher educational establishments attracted the of different researchers, this stage lasts to 18-22 years.
attention of many foreign and Ukrainian scientists. Thus, The second stage – adulthood – lasts approximately
H. Artamonov, R. Bezliudnyi, Yu. Dehtiarova, I. Koval, from 20 to 65 years old (in accordance with different
Yu. Kolisnyk decribed peculiarities of teaching English evaluations – from 18-24 years old to 60-70 years old). It
for special purposes in non-linguistic higher educational is traditionally divided into early adulthood (approximate-
institutions. The studies done by I. Hirenko ta Yu. Pav- ly to 35 years), mid age (approximately to 50 years old)
lovska are devoted to the methodological issues of teach- and late adulthood.
ing students a foreign language. Reaseach works of N. After a person the age of 65 a person enters a period of
Hordiienko ta Yu. Laptinova deal with different aspects the “third age” [1, p. 131-135; 4, p. 12; 4, p. 53-54].
of teachers’ work in multi-level groups of learners. Nu- Each period of a human life has deeply studied psycho-
merous works by V. Burenko, O. Hladkova, T. Hry- logical-physiological, socio-psychological, and profes-
horieva, R. Yefymova, Ye. Kryvonosova, T. Modestova, sional features, on which the specific character of educa-
Ye. Semenova, O. Shum are devoted to teaching English tional process organization in this period is based. The
to adults. Secientits T. Polshyna, D. Starkova, V. Tylets, field of study which deals with teaching immature stu-
L. Tsviak, O. Shcherbyna study psychological peculiari- dents is called pedagogy. The area of education which
ties of teaching foreign languages to adults. Research studies how to organize the process of teaching adults is
works done by O. Banit, R. Presner, O. Tarnopolskyi andragogy.
concern organizational and pedagogical conditions of Let’s consider psychological, physiological, cognitive,
teaching English at language schools and courses. Some attitudinal and behavioral characteristics of each of the
works of foreign scientists C. Bishop-Clark, D.F. Faust above-mentioned group of learners and consider the ways
[9], Lee Ferrel, J. Lynch, R. McKinley, Mariano Sánchez of teaching a foreign language to them. A teacher should
[12], Michelle Schwartz [13] are devoted to general issues also keep in mind students’ social and cultural back-
of teaching multi-aged groups of learners. But unfortu- grounds, their life and learning experience, preferred
nately, there are no scientific works dealing with teaching learning styles.
foreign languages to a group of students of different ages. According to scientifically-grounded information,
Materials and methods. While preparing a publica- young people learn faster than adults, they can process a
tion a variety of methods were used. They are: theoretical large amount of information in shorter periods of time [3].
methods - analysis and synthesis, induction and deduc- Adolescents also feel comfortable about using technolo-
tion, comparison, analogy, used to find out about the state gy, and they can easily switch from one activity to anoth-
of the problem development and to determine the concep- er. Young people are committed to the activities they are
tual categorical apparatus; scientific provisions generali- interested in. They have a great potential for creativity.
Adolescents have already started to develop abstract
44
thinking. They are better at imitating English sounds and pared to struggle and work hard no matter how boring the
intonation. Young people are also competitive. activity is.
Unlike older learners, most young people don’t have There is a widespread opinion that people’s memory
the immediate need to use newly acquired knowledge. worsens as they get older. It is true that a human memory
The main feature of young people is their search for deteriorates, but to a very slight extent, which doesn’t
individual identity. Peer approval is more important for prevent them from learning and obtaining new infor-
them than a teacher’s attention of a [10, p. 39]. Adoles- mation. Moreover, there is evidence that memory capacity
cents are prone to disruptive behavior, they can’t conceal depends on human activity. Those people who have intel-
their emotions, and they often bring problems from out- lectual jobs have no problems with learning no matter
side school to class. how old they are [5, р.129]. Another factor to keep in
Young people are usually motivated by their parents or mind is that adults have developed analytical abilities.
relatives, a threat to be unsuccessful, etc. They rarely have Adults are usually very busy with everyday lives. They
internal motivation. have to combine their studies with performing profession-
Young people don’t often have a stable system of be- al and social duties, taking care of children and other ob-
havior and doing their work. They are bad at time- ligations. They sometimes come to a classroom in a bad
management and often leave doing things until the last mood; have no time to do homework. To deal with the
moment. situation, a teacher’s job is to create a positive atmosphere
Considering features of young people it is crucial for in the classroom, to cheer the learners up. Instead of giv-
the teacher to be able to build rapport. A genuine interest ing a large amount of homework a teacher could give a
in teens’ lives helps build strong relationship with them. It few five-minute tasks which could be dome while having
is advisable to spend the first minutes of the lesson talk- pauses at work, during lunch break, on a public transport,
ing informally about young people’s lives. It is important etc.
for the teacher to spend some time getting to know stu- Some other problems adult learners might have in-
dents’ interests and using them while planning lessons. A clude: being afraid of making a mistake, fear of losing
teacher should also find out what types of activities teens one’s authority, being afraid of looking stupid in the pres-
prefer: watching videos, listening to music, making short ence of younger learners. A teacher’s task is to create a
videos, etc. Working with young people a teacher takes friendly atmosphere, to explain that mistakes take place in
all the responsibility for planning and conducting lessons. any learning process, to create situations of “success”.
Taking into account the fact that young people easily Another category of learners in a multi-aged English
get bored, a teacher should vary types of tasks, activities, classroom is senior learners. The reasons for which senior
topics, order in which they usually do things. Classes can learners attend a foreign language classroom are different.
be conducted in alternative places, too. Considering They want to be able to speak a foreign language, to read
young people’s desire to compete, a teacher should create books in the original, to be able to help their grandchil-
more difficult tasks to keep teens engaged. There should dren with studies, for the sake of socializing. Moreover, it
be an element of competition, track of points and a prize has been scientifically proved that learning languages in
system. later life helps to avoid dementia [8]. Senior learners are
Let’s discuss adults as foreign language learners. Re- more disciplined and more responsible than younger stu-
cently a number of works on adult learners’ characteris- dents. They rarely miss classes, take an active part in a
tics have been published [5], [3], [6], [2], [7] and others. group work, and always do their homework [11].
Unlike young people, adults are usually highly moti- Senior learners have some physiological and psycho-
vated. They know what goal they want to achieve. Adult logical peculiarities to consider. They get tired more easi-
learners come to a classroom having a wide range of life ly. They have poorer memory than younger students.
experience: social, family, professional, basing on which They do tasks more slowly. It is known that older learners
they evaluate all new information. Adults’ experience can have problems with sight and hearing. Some of senior
serve as an important source of learning for the adults and learners can have chronic diseases. A teacher should pay
their groupmates. Adult learners also have more learning attention to the light in the classroom, place seniors closer
experience. Some of them might have studied another to the whiteboard, write with big letters, supplement au-
foreign language. Adult learners want to use the dio-material with the script, provide more time for doing
knowledge they obtain as fast as possible. tasks. Senior learners also have a wide range of experi-
Adult students are self-sufficient and independent per- ence they would like to share.
sonalities and they don’t like to be dominated and ruled When dealing with a multi-aged group of learners the
by other people. Unlike younger students, adult learners first task a teacher needs to do is to find out students’
find it more comfortable to cooperate and collaborate with needs. He also has to consider socio-psychological and
groupmates. They also prefer doing activities at their own physiological characteristics. A teacher should find an
pace. individual approach to each of his pupils. The tasks
There is no doubt that adult learners study better if they should be based on learners’ experience.
feel good physically and emotionally, have no health A teacher’s task is to create an atmosphere in which all
problems. the learners would feel comfortable.
Adult learners have developed abstract and logical Keeping in mind the main objective of learning a for-
thinking. They are more disciplined than young learners eign language that is to acquire communicative compe-
and can stay concentrated for longer periods of time. tence, a multi-aged foreign language classroom ideally
Moreover, being highly motivated, adult learners are pre- suits this purpose. A variety of students’ experiences
should be used to create real-life situation and to practice
45
using foreign languages. Teaching materials must be rele- based on learners’ psychological, physiological and socio-
vant to their diverse life experiences and knowledge. Au- logical characteristics. A lot of attention should be paid to
thentic materials are more preferable. learners’ experience. Student-oriented learning is pre-
Conclusion. To conclude, we have to state that teach- ferred.
ing foreign languages in a multi-aged classroom should be
REFERENCES
1. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Ленинград, 7. Яцишин О.М. Психолого-педагогічні особливості навчан-
1968. – 324 с. ня іноземної мови дорослих слухачів. Сучасні інформа-
2. Григор’єва, Т. Ю. Визначення характеристик дорослого ційні технології та інноваційні методики навчання у під-
слухача як основний принцип навчання іноземних мов готовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми.
дорослих. Сучасні лінгвістичні студії ХХІ століття. Те- 2016. Вип. 46. С. 362-366. Режим доступу:
зи доповідей Всеукраїнської науково-практичної заочної http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2016_46_93.
конференції. pp. 11-15. 8. BBC news. “Why the young learn more easily”. BBC news,
3. Ефимова Р.М. Некоторые особенности обучения взрослых 23 November. URL:
иностранному языку // http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/6172048.stm
https://www.pglu.ru/upload/iblock/f71/uch_2008_iii_00039.p 9. Kieran Donaghy. How to Maximize the Language Learning of
df Senior Learners. URL.:
4. Кулюткин Ю. Н. Психология обучения взрослых. Москва, https://www.teachingenglish.org.uk/article/how-maximise-
1985. 195 с. language-learning-senior-learners
5. Шаравьёв В.А. Взрослый обучающийся краткосрочных 10 Harmer Jeremy. The Practice of English Language Teaching.
курсов по иностранному языку: субъектная характери- Longman. 386 p.
стика. Вестник ТГПУ. 2016. 6 (171). С. 128 – 131. 11. Sánchez Mariano. Intergenerational Learning in Higher Edu-
6. Щербіна О.О. Психологічні особливості навчання інозем- cation: Making the Case for Multigenerational Classrooms
них мов у дорослому віці. Science of the XXI century: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/03601277.201
problems and prospects of researches, 2017. № 4. C. 49–51. 3.844039
URL: 12. Schwartz Michelle. Teaching in Mixed-Age Classrooms.
http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:yhD Ryerson University.
dSFiH9-8J:archive.ws-conference.com/psixologichni- URL:https://www.ryerson.ca/content/dam/lt/resources/hando
osoblivosti-navchannya-inozemnix-mov-u-doroslomu- uts/mixed_age_classrooms.pdf
vici/+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua
REFERENCES
1. Ananyev B.G.A Human Being as a Subject of Cognition. 5. Sharaviev V.A. An Adult Learner of Short-term Foreign Lan-
Leningrad, 1968. 324 p. guage Courses: A Subjective Characteristic. TGPU Bulletin.
2. Hryhorieva, T. Yu. Determining Adult Learners’ Characteris- 2016. 6 (171). P. 128 – 131.
tics as a Basic Principle of Teaching Foreign Languages to 6. Shcherbina O.O. Psychological Characteristics of Teaching
Adults. Modern Linguistic Studios of the XX century. The English in Adulthood. Science of the XXI century: problems
proceedings from the All-Ukrainian scientific and practical and prospects of researches, 2017. № 4. P. 49–51. URL:
correspondence conference. pp. 11-15. http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:yhD
3. Efimova R.M. Some Features of Teaching a Foreign Lan- dSFiH9-8J:archive.ws-conference.com/psixologichni-
guage to Adults. osoblivosti-navchannya-inozemnix-mov-u-doroslomu-
https://www.pglu.ru/upload/iblock/f71/uch_2008_iii_00039.p vici/+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua
df 7. Iatsyshyn O.M. Psychological and Pedagogical Features of
4. Kuluytkin Yu.N. The Psychology of Teaching Adults. Mos- Teaching Foreign Languages to Adults. Modern Information
cva, 1985. 195 p. Technologies and Innovative Methods of Teaching and Train-
ing Specialists: Methodology, Theory, Experience, Problems.
2016. Issue. 46. P. 362-366.
46
Виклики та перспективи неформальної освіти дорослих в Україні

Л. В. Вікторова
Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: viktorova17@ukr.net

Анотація. Обґрунтовано необхідність удосконалення організаційної складової системи неформальної освіти дорослих в
Україні, розкрито значення неформальної освіти на нинішньому етапі розвитку суспільства; проаналізована законодавча
база; визначені теоретико-методичні засади неформальної освіти дорослих та її основні характеристики; наведені приклади
організацій неформальної освіти дорослих в Україні.
Ключові слова: освіта дорослих, неформальна освіта дорослих, форми та методи неформальної освіти дорослих, за-
клади неформальної освіти дорослих.
Вступ. Сьогодні все більше дорослого населення ріального до інформаційного суспільства потребує
прагне навчатися, а ідеологія та методологія додатко- суттєвих змін у більшості сферах діяльності. Насам-
вої освіти дорослих розвиваються і удосконалюються. перед це пов’язано з реформуванням освіти України,
Основними освітніми цілями навчання дорослих в модернізація якої виступає як умова переходу держа-
Україні можуть слугувати: попередження старості, ви на інноваційний курс розвитку та передбачає ряд
бажання збільшити і поглибити вже здобуті знання, етапів, спрямованих на оновлення змісту структури
підготовка до виходу на пенсію, підготовка до гро- підготовки фахівців. Сучасні умови професійної дія-
мадської діяльності тощо. льності потребують перегляду як загальної методоло-
Тому, освіта в літньому віці не має на меті здобуття гії, так і конкретних засобів, методів та технологій
професії чи кращого працевлаштування, вона нале- навчання дорослих.
жить до так званого неформального типу, який перед- Мета дослідження – дослідити особливості органі-
бачає персональний розвиток, соціальну адаптацію та зації неформальної освіти дорослих в Україні, охарак-
спілкування дорослих людей, збереження їх активної теризувати основні форми, методи та шляхи її розвит-
життєвої позиції. ку.
Для України актуальність неформальної освіти до- Матеріали і методи дослідження. Для вирішення
рослих обумовлена багатьма чинниками, серед них – цього завдання був застосований комплекс методів:
труднощі щодо адаптації дорослого населення до науково-теоретичний аналіз і синтез зарубіжної і віт-
нових соціально-економічних умов, зниження зайня- чизняної філософської, психолого-педагогічної літера-
тості дорослого населення, зростання безробіття, тури, структурний метод, метод узагальнення.
зниженням рівня доходів на душу населення, втрата Результати та їх обговорення. Дослідженню по-
кваліфікації дорослого населення та відсутність необ- няття «неформальна освіта» приділяли увагу багато
хідних навиків, небезпека зниження рівня доступності науковців, розглянемо деякі з ним, як на нашу думку,
освіти для дітей, чиї батьки соціально та економічно найкраще визначають даний термін. Так, на думку,
неадаптовані у суспільстві. Особливу тривогу викли- С. Змеєва, неформальна освіта – це будь-яке одер-
кає питання щодо становища сільських жителів, які жання нової інформації про різні сторони життя за
через обмеженість в доступі до отримання професій- допомогою навчання через курси, секції, гуртки за
ної освіти є неконкурентоспроможними на формаль- інтересами, відвідування церкви та інше. У межах
ному ринку праці. Посилюється тенденція зростання цього виду освіти, як правило, не потрібні умови для
культурно-освітніх потреб та запитів різних категорій початку навчання (вікові межі, рівень попередньої
дорослого населення. Водночас у державі недооці- підготовки та ін.), не ставляться жорстокі вимоги до
нюють роль та значення неформальної освіти дорос- часу, місця, форм і методів навчання, термінів, що дає
лих для формування людського капіталу, економічно- змогу включитися до процесу навчання значно біль-
го зростання країни тощо [1, с. 3-4]. шій кількості людей, ніж у формальну освіту [4].
Короткий огляд публікацій за темою. Аналіз фі- Е. Богів під неформальною освітою розуміє «різ-
лософської та науково-педагогічної літератури підтвер- номанітні, гнучкі за організацією і формами освітні
джує велику зацікавленість наукової спільноти до про- системи, орієнтовані на конкретні потреби тих, хто
блем неформальної освіти дорослих як в Україні, так і за навчається, має ознаки організованості, доповнюва-
її межами. Так, у цьому напрямку працюють такі вітчиз- ності щодо попередньо набутих знань, може здійсню-
няні вчені як О. Аніщенко, Е. Богів, О. Василенко, А. ватися у будь-якому місці (відвідування клубів, гурт-
Гончарук, Н. Горук, В. Давидова, С. Зінченко, ків, лекторіїв, секцій)» [2, с. 33].
Н. Мартинова, О. Лазоренко, Л. Лук'янова, О. Ройтблат, з думкою якого ми погоджуємося, за-
О. Огієнко, С. Прийма, Н. Сулаєва, Н. Терьохіна, значає, що неформальна освіта – це соціальна, дина-
Л. Тимчук та багато інших. Серед зарубіжних вчених мічна, відкрита, варіативна, мобільна система, яка
можна відзначити С. Вершиловського, М. Махліна, направлена на професійні потреби дорослої людини,
С. Нольда, У. Гартеншлегер, Р. Дейва, Х. Куван, після закінчення якої не виникає будь-яких правових
В. Подобєда, Х. Хінцен і ін. наслідків [7].
Разом з тим, світовий процес переходу від індуст- У розроблених Радою Європи документах голов-
47
ними ознаками неформальної освіти виступають: орії неформальної освіти дорослих, який визначає
добровільність, доступність, можливість отримання в методологічні принципи цього явища (індивідуаліза-
різних місцях та ситуаціях; орієнтація на педагогічні ції та системності навчання, спільної діяльності, са-
цілі; доповнення інших складових частин навчання, мостійності, в контексті розвитку освітніх потреб, з
зокрема – формального; перевага знань, умінь та на- опорою на професійний досвід тощо);
вичок, набутих в повсякденному житті і активній - порівняльний підхід дає можливість отримати
діяльності; опора на досвід і дію; прагнення до задо- більш детальний опис неформальної освіти за рахунок
волення потреб учасників освітнього процесу [3, с. 9]. визначення та розкриття порівняльних ознак за вида-
У змісті неформальної освіти прийнято виокрем- ми освітніх процесів;
лювати три основні складові, пов’язані з навчанням - парадигмальний підхід забезпечує науково-
дорослого населення: навчання грамотності в широ- обґрунтований вибір технологій, засобів, методів, які
кому сенсі (у т. ч. і про комп‘ютерну, функціональну, необхідні для успішної організації неформальної осві-
соціальну грамотність тощо); професійне навчання, ти у рамках гуманістичної парадигми;
що включає професійну підготовку, перепідготовку, - соціокультурний підхід має можливість вибудову-
підвищення кваліфікації (job qualification); загально- вати взаємини суб'єктів у рамках неформальної освіти
культурну додаткову освіту, не пов‘язану із трудовою з урахуванням перемінних соціокультурних умов.
діяльністю (life qualification) [6, с. 9]. Основні форми неформальної освіти дорослих в
Висока ефективність неформальної освіти дорос- Україні – це курси для отримання нової професії,
лих обумовлюється: семінари, гуртки, клуби, семінари-тренінги, студії,
- великим ступенем мотивації; майстер-класи, секції, волонтерська діяльність, «ком-
- свідомістю та цілеспрямованістю навчальної дія- пенсаційні програми», які спрямовані на соціально-
льності дорослої людини та ґрунтується здебільшого особистісний розвиток дорослої людини (наприклад:
на самостійному навчанні; тренінги чи курси особистісного розвитку, ораторсь-
- цілями навчання; кої майстерності, взаємин між статями тощо).
- гнучкістю навчання, необхідною для задоволення Найефективнішими методами неформальної освіти
різноманітних особистісних потреб дорослих, за до- дорослих можна назвати: дискусії та дебати (вільні,
помогою використання аудіо- і відеозасобів, надруко- регламентовані, панельні, структуровані, тощо), ме-
ваної продукції в якості варіативних форм зв'язку з тод «кейс-study», метод «портфоліо», моделювання
ними; проблемних ситуацій, консультації, ігрові методи
- невисокою платою за навчання (порівняно зі (ділові, навчальні, рольові, організаційно-діяльнісні,
школами, ЗВО тощо); проектувальні, виробничі, проблемно-ділові), симу-
- гнучкою системою фінансування неформальної ляції професійних процесів та явищ, інноваційні осві-
освіти. тні технології (відкритий простір (open-space), майс-
Так, розвиток неформальної освіти дорослих в терня майбутнього, світове кафе (world-cafe), рівний
Україні регулюється: статтею 18 «Освіта дорослих» навчає рівного (peer-education) тощо).
Закону України «Про освіту», ухваленого Верховною Сьогодні є необхідність враховувати особливості
Радою України 5 вересня 2017 р.; розробленням Кон- людей, які повертаються до освіти. Дорослій людині
цепції освіти дорослих в Україні у 2011 р.; створен- потрібні як консультаційні послуги, так і допомога у
ням при структурі МОН України Директорату вищої виборі програм навчання. Такою допомогою щодо
освіти і освіти дорослих з 2017 р., а також створення у неформальної освіти дорослих в Україні на сьогодні
складі Науково-методичної комісії з організаційно- є: створення центрів освіти дорослих при навчальних
методичного забезпечення вищої освіти МОН Украї- закладах різних типів; посилення ролі місцевих гро-
ни (НМК 15) підкомісії 301 «Освіта впродовж життя, мад, зростання мережі недержавних громадських
визнання неформального та інформального навчання» організацій, які зреалізовують освітні ініціативи для
у 2016 р. [5]. дорослих (Інститут з міжнародного співробітництва
Неформальна освіта характеризується системати- німецької асоціації народних університетів DVV
зуванням навчання та цілеспрямованою діяльністю International, Західноукраїнський ресурсний центр,
тих, хто навчається, спрямованістю на задоволення ІДЦ «Інтеграція та розвиток», БО «Світло надії», ГО
освітніх потреб громадян, окремих соціальних, про- «Центр Поділля-Соціум», ГО «Імпульс», ГО «ОМЦ
фесійних груп, суспільства, а її результатом є збіль- ПЛЮС», ГО «Громада «Козацька варта», ТКЯ «Гос-
шення освітнього потенціалу. На відміну від форма- тинець» та багато інших); видання збірників наукових
льної неформальна освіта здійснюється не звичайни- праць, наукових і практико-орієнтованих журналів з
ми навчальними закладами, а різними іншими органі- питань формальної і неформальної освіти дорослих
заціями й установами, а також не обов’язково – про- («Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи» вида-
фесійними викладачами чи педагогами. Вона менш ється з 2009 р., «Територія успіху», видається з 2015
структурована і не завжди завершується отриманням р. та ін.); створення перших каталогів провайдерів
загальновизнаного документа про освіту. послуг з освіти дорослих, які, беззаперечно, слугують
Реалізація неформальної освіти дорослих вимагає своєрідним дороговказом для різних категорій дорос-
нової стратегії навчання, яка б ґрунтувалася на нових лих щодо можливостей особистісного й професійного
підходах, методах, формах навчання. зростання [1, с. 6].
В основі процесу навчання дорослих в умовах не- Водночас із такого різноманіття послуг неформа-
формальної освіти закладені такі підходи: льної освіти дорослих ростуть і послуги компаній, які
- андрагогічний підхід як методологічна основа те- спеціалізуються на обслуговуванні освіти населення,
48
підвищенням кваліфікацій, наданням приміщень то- даний момент немає нестачі у пропозиціях з підви-
що. Неформальна освіта дорослих виступає як ринок щення кваліфікації чи отримання нових вмінь та на-
навчання, який діє за звичайними ринковим правила- вичок на різноманітних курсах зі сторони державних
ми, а повинна бути направленою, перш за все, на ада- й комерційних освітніх установ. Проте потенціал
птацію людини у постійно змінному соціальному, таких установ додаткової освіти у межах неформаль-
економічному, технологічному, політичному середо- ної освіти дорослого населення України реалізується
вищі, його інтеграції у соціум, активізації участі у недостатньо.
суспільних процесах, постійному оновленні знань, Перспективним вважаємо подальший пошук успі-
умінь і навичок незалежно від віку особистості. шних сценаріїв використання платформ дистанційно-
Висновки. На сьогодні актуальність неформальної го навчання для різних категорій дорослих. Вважаємо
освіти дорослих є незаперечною, це викликано демо- за доцільне акцентувати увагу на вікових та психоло-
графічними та соціально-економічними змінами, мо- гічних особливостях дорослих, які істотно впливають
більністю населення, посиленням потенційних запитів на рівень опанування ІКТ та безпосередньо на внут-
споживачів та ще багатьох іншими причинами. На рішню мотивацію до навчання.
1. Аніщенко О., Лук’янова Л., Прийма С. Неформальна Э. М. Калицкого ; пер. с англ. И. В. Павлючик, Е. С. Хар-
освіта дорослих – освітній тренд ХХІ століття // Рідна ченко. Минск : РИПО, 2011. 140 с.
школа. 2017. № 11–12. URL: 4. Змеев С. И. Андрагогика : основы теории и технологии
http://lib.iitta.gov.ua/710422/1/Anishchenko%2C%20Lukian обучения взрослых. Москва : ПЕР СЭ, 2003. 208 с.
ova%2C%20Pryima%20_%20Non- 5. Лук’янова Л. Законодавче забезпечення освіти дорослих:
formal%20education%20of%20adults.pdf зарубіжний досвід // Українська Асоціація освіти дорос-
2. Богів Е.І. Неформальна освіта дорослих в ФРН : зміст та лих. Київ: ТОВ «ДКС-Центр», 2017. 147 с.
структура // Науковий часопис НПУ імені 6. Особистісний і професійний розвиток дорослих: теорія і
М.П.Драгоманова. Серія 6. Педагогічні науки: реалії та практика: монографія/Аніщенко О.В. та ін.; за ред.
перспективи. 2016. Вип. 55. С. 32–41. Аніщенко О.В. Київ: ІПООД НАПН України, 2016. 354 с.
3. Европейский опыт признания профессиональных квали- 7. Ройтблат О. В. Развитие неформального образования в
фикаций, полученных в результате неформального и спо- современном социокультурном пространстве России //
нтанного обучения / О. В. Дехтяренко [и др.] // под ред. Человек и образование. 2013. № 1. С. 25–28.
REFERENCES
1. Anishhenko, O., Luk'yanova, L., Pryjma, S. (2017). texnology`y` obucheny`ya vzroslыx [Andragogy: Fundamen-
Neformal`na osvita dorosly`x – osvitnij trend XXI stolittya tals of Theory and Technology of Adult Education]. Moskva :
[Non-formal adult education is an educational trend of the PER SЭ [in Russian].
21st century] // Ridna shkola. # 11–12. URL: 5. Luk'yanova, L. (2017). Zakonodavche zabezpechennya
http://lib.iitta.gov.ua/710422/1/Anishchenko%2C%20Lukian osvity` dorosly`x: zarubizhny`j dosvid [Legislative Support
ova%2C%20Pryima%20_%20Non- for Adult Education: Foreign Experience]. Ukrayins`ka Aso-
formal%20education%20of%20adults.pdf [in Ukrainian]. ciaciya osvity` dorosly`x. Kyiv: TOV «DKS-Centr» [in
2. Bogiv, E. I. (2016). Neformal`na osvita dorosly`x v FRN : Ukrainian].
zmist ta struktura [Non-formal adult education in Germany: 6. Anishhenko, O. V. (2016). Osoby`stisny`j i profesijny`j
content and structure]. Naukovy`j chasopy`s NPU imeni rozvy`tok dorosly`x: teoriya i prakty`ka [Adult Personal and
M.P.Dragomanova. Seriya 6. Pedagogichni nauky`: realiyi ta Professional Development: Theory and Practice]. Kyiv :
perspekty`vy`, 55. 32–41 [in Ukrainian]. IPOOD NAPN Ukrayiny [in Ukrainian].
3. Dextyarenko, O. V. (Eds.) (2011). Evropejsky`j opыt 7. Rojtblat, O. V. (2013). Razvy`tyè neformal`nogo obra-
pry`znany`ya professyònal`nыx kvaly`fy`kacy`j, zovany`ya v sovremennom socyòkul`turnom prostranstve
poluchennыx v rezul`tate neformal`nogo y` spontannogo Rossy`y [The development of non-formal education in the
obucheny`ya [European experience in recognizing modern socio-cultural space of Russia]. Chelovek y` obra-
professional qualifi]. My`nsk : RY`PO [in Belarusian]. zovanyè, 1, 25–28 [in Russian].
4. Zmeev, S. Y`. (2003). Andragogy`ka : osnovы teory`y` y`
Peculiarities of adult education in the system of informal education in ukraine

L. V. Viktorova
Abstract. As a result of the conducted researches the author substantiates the necessity of using the system of non-formal adult
education in Ukraine, namely: its significance is revealed at the current stage of society development; the legislative base of its
regulation has been analyzed; identifies theoretical and methodological foundations of non-formal adult education and highlights its
main characteristics; examples of non-formal adult education organizations in Ukraine are given.
Keywords: adult education, non-formal adult education, forms and methods of non-formal adult education, non-formal adult
education institutions.
49
Модель формування готовності магістрів до забезпечення якості

освітнього процесу в закладі дошкільної освіти
Л. П. Загородня
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Corresponding author. E-mail: l.zagorodnya69@gmail.com
ORCID: 0000-0002-2217-1041

Анотація. У статті представлено модель формування готовності магістрів до забезпечення якості освітнього процесу в закладі
дошкільної освіти, яка відображає систему роботи з підготовки фахівців на другому рівні вищої освіти. Коротко схарактери-
зовано основні компоненти означеної моделі цільовий, законодавчо-номативний, методологічний, організаційний, структу-
рно-змістовий, процесуально-технологічний, результативно-оцінний.
Ключові слова: модель, моделювання, компоненти моделі, магістри дошкільної освіти, готовність магістрів до забезпе-
чення якості освітнього процесу в закладі дошкільної освіти.
Вступ. Якісні освітні послуги закладів дошкільної Матеріали та методи. Матеріалами вивчення пи-
освіти є вагомою характеристикою і важливим склад- тання моделювання процесу формування готовності
ником формування позитивного іміджу установ. Вони магістрів до забезпечення якості освітнього процесу
залежать від зусиль усього педагогічного колективу, виступають дисертації, монографії, статті в наукових
професійну діяльність якого організовує директор. На- виданнях. Дослідження було проведене із застосуван-
лежний рівень готовності керівника закладу до забез- ням теоретичних методів і прийомів пізнання (аналізу,
печення якості освітнього процесу уможливлює досяг- синтезу, узагальнення, класифікації та систематизації
нення дітьми високого рівня розвитку життєвої компе- теоретичних даних).
тентності дитини. Ефективність підготовки магістрів Результати та їх обговорення. В контексті нашого
до забезпечення якості освітнього процесу в ЗДО вели- дослідження, зокрема теми статті, на особливу увагу
кою мірою визначається правильно змодельованою си- заслуговують праці Л. Задорожної-Княгницької [2],
стемою роботи. Г. Єльнікової [6], Є. Лодатка [3], В. Михеєва [4], І. Са-
Короткий огляд публікацій з теми. Дослідження батовської [5], В. Штофа [8].
проблеми моделювання здійснюється вченими в різ- Конструювання моделі формування готовності ма-
них аспектах: визначення сутності поняття «модель» і гістрів до забезпечення якості освітнього процесу пот-
використання моделювання в педагогічних досліджен- ребує передусім з’ясування сутності поняття та звер-
нях (М. Алексеєв, В. Герт, Т. Гуменюк, Є. Лодатко, нення до низки наукових пошуків, присвячених вико-
В. Михеєв, О. Новіков, В. Пікельна, Н. Сидорчук, ристанню моделювання в педагогічних дослідженнях.
Л. Рикова та ін.); методологічні засади моделювання як Поняття «модель» у науковий обіг увів німецький
особливого виду педагогічної діяльності (В. Буданов, філософ, математик, фізик, мовознавець, юрист, істо-
О. Дахін, В. Кремень, В. Кушнір, О. Савченко та ін.); рик, дипломат, засновник і перший президент Берлін-
моделювання як метод наукового пізнання (Б. Глинсь- ської Академії наук Готфрид Лейбніц. Сьогодні в науці
кий, М. Кларін, К. Морозов, О. Троценко, В. Штоф та існує чимало визначень поняття «модель».
ін.); логіко-психологічні аспекти формування моделей Модель – уявний чи умовний (зображення, опис,
професійної діяльності магістрів (Р. Андрійчук, А. Ле- схема тощо) образ якого-небудь об’єкта, процесу або
вківський, О. Ткаченко та ін.); теоретичні і методичні явища, що використовується як його «представник»
засади моделювання фахової компетентності керівни- [1]. Модель – суб’єктивне відтворення у свідомості лю-
ків закладів освіти (Г. Єльнікова, О. Зайченко, В. Ме- дини або групи людей і зовнішнє відображення різ-
льник, В. Маслов, Г. Федоров, Г. Полякова та ін.); ви- ними засобами та формами найбільш суттєвих ознак,
користання моделювання в процесі фахової підготовки рис та якостей властивих конкретному об’єкту, про-
у ЗВО (Н. Бахмат, Л. Задорожна-Княгницька, О. Єм- цесу тощо, які об’єктивно йому (об’єкту) притаманні і
чик, О. Пономарьов, В. Піщулін, І. Сабатовська та ін.); дають загальну уяву про феномен, що нас цікавить, чи
використання моделювання як методу навчання в під- його окремі структурні складові [6, с. 19]. Модель –
готовці фахівців (Н. Євтушенко) й зокрема для дошкі- об’єкт довільної природи, який відображає головні, з
льної освіти (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, Л. Загородня та погляду завдання, яке вирішується, властивості
ін.). об’єкта моделювання [5, с. 23]. Отже, моделлю є спро-
Проте проблема підготовки магістрів-управлінців щене подання досліджуваного об’єкта або явища, при
для закладів дошкільної освіти, зокрема питання роз- якому виділяються найбільш істотні його властивості,
робки моделі і системи формування їх готовності до за- характеристики та зв’язки і свідомо ігноруються дру-
безпечення якості освітнього процесу в українській на- горядні з погляду завдань певного дослідження.
уці не досліджені. У теорії моделювання розроблено чимало різних
Метою статті є представлення моделі формування класифікацій видів моделей. Зокрема В. Штофф запро-
готовності магістрів спеціальності «Дошкільна освіта» понував так класифікувати моделі: мисленнєві: обра-
до забезпечення якості освітнього процесу в закладі зні, знакові (символічні), змішані (образно-знакові), до
дошкільної освіти.
50
яких відносяться гіпотетичні моделі – аналоги, інтег- ності виконання, конкретності, передбачуваності, зво-
ровані знакові системи, схеми, графіки, структурні фо- ротного зв’язку відповідно до стану досягнутого ре-
рмули, мапи тощо; матеріальні: просторово-подібні у зультату, відтворюваності в конкретному середовищі
вигляді макетів, муляжів, моделей у динаміці, аналого- закладу вищої освіти для досягнення поставлених осві-
вих моделей, цифрових машин, функціонально-кібер- тніх цілей, наочності, визначеності, об’єктивності,
нетичних пристроїв [8, с. 120]. Науковці виокремлю- концептуальної єдності аксіоматичного та змістово-ек-
ють і такі види моделювання: інформаційне, математи- зистенціального аспектів, інформаційної достатності
чне, логічне, історичне та ін. Проте до якого б виду не [2, с. 192].
відносилася модель її призначення залишається не- Ми розглядаємо модель процесу формування готов-
змінним – замінити в процесі отримання інформації ності магістрів до забезпечення якості освітнього про-
сам об’єкт. цесу в закладі дошкільної освіти (ГДЗЯОП у ЗДО) як
Науковцями виокремлено теж чимало функцій мо- таку, яка має найбільш істотні зв’язки із зовнішнім
делей. Так, В. Маслов виокремлює такі: інформаційна, освітнім середовищем, тобто загальною професійною
систематизуюча, пізнавальна, логічна, прогностична, підготовкою фахівця, так і внутрішньосистемні зв’язки
конструктивна, узагальнювальна, нормативна, ілюст- між її елементами. Систему підготовки магістрів до за-
ративна, психологічна, формувально-перетворювальна безпечення якості освітнього процесу в закладі дошкі-
[5, с. 23]. льної освіти відображає модель, яка містить 7 основ-
Моделювання – дослідження об’єктів пізнання на їх них компонентів: цільовий, законодавчо-нормативний,
моделях; побудова і вивчення моделей реально існую- методологічний, організаційний, структурно-змісто-
чих предметів, процесів або явищ з метою отримання вий, процесуально-технологічний, результативно-
пояснень цих явищ, а також для передбачення явищ, оцінний.
які цікавлять дослідника [5, с. 23]. Моделювання – тво- Так, цільовий компонент представляє соціальне
рчий цілеспрямований процес конструктивно-проекту- замовлення на підготовку магістрів до забезпечення
вальної, аналітико-синтетичної діяльності (на основі якості освітнього процесу та мету й завдання означеної
обробки існуючої інформації) з метою відображення підготовки. Метою такої підготовки є формування го-
об’єкта, що є предметом уваги в цілому або його хара- товності до забезпечення якості освітнього процесу в
ктерних складників, які визначають функціональну ЗДО. Завдання конкретизують мету і стосуються фор-
спрямованість об’єкта, забезпечують стабільність його мування складників готовності.
існування та розвитку [6, с. 19]. Законодавчо-нормативний компонент - закони
Є. Лодатко зауважує, що моделювання в педагогіці, України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про дошкі-
– порівняно з багатьма іншими галузями людського льну освіту», рамки кваліфікацій (QF EHEA, EQF–
знання, – має особливості, природа яких ґрунтується на LLL, NQF), ECG – стандарти та рекомендації щодо за-
нечіткості, розпливчастості педагогічних понять, прак- безпечення якості в ЄПВО, декларації, нормативні до-
тичній відсутності прийнятних механізмів виміру роз- кументи МОН України, постанови КМУ, Положення
витку особистості у процесі навчання, навчальних здо- «Про організацію освітнього процесу в ЗВО».
бутків учнів, досягнення певною категорією учнівської Триєдине законодавчо-нормативне підґрунтя підго-
молоді соціально визначених освітніх орієнтирів тощо. товки магістрів до забезпечення якості освітнього про-
Від того, на скільки вдало будуть дібрані ознаки для цесу в ЗДО утворюють закони України «Про освіту»,
моделювання, залежать: інформативність побудованої «Про вищу освіту» і «Про дошкільну освіту». Саме в
моделі; зручність користування нею; її несуперечність них визначено мету й основні орієнтири підготовки су-
іншим педагогічним об’єктам системи; механізми уп- часних фахівців для дошкільної галузі. Підготовка ма-
равління ходом навчального процесу через вплив на гістрів для дошкільної освіти в українських ЗВО наразі
окремі її компоненти [3]. зорієнтована на Європейські стандарти. Тому в процесі
В. Михеєв виокремлює декілька аспектів застосу- розробки освітньо-професійних програм підготовки
вання моделювання в педагогіці, а саме: гносеологіч- магістрів заклади вищої освіти орієнтуються на євро-
ний, в якому модель відіграє роль проміжного об’єкта пейські рамки кваліфікацій та керуються рекомендаці-
в процесі пізнання педагогічного явища; загальномето- ями, представленими в програмному документі «Оріє-
дологічний, який дозволяє оцінювати зв’язки і відно- нтири для розробки і впровадження ступеневих про-
шення між характеристиками стану різних елементів грам у галузі освіти» (Reference Points for the Design
навчально-виховного процесу на різних рівнях їх and Delivery of Degree Programmes in Education), розро-
опису і вивчення; психологічний, який дозволяє вести бленому як компонент Проекту TUNING [7] за підтри-
опис різних аспектів навчальної і педагогічної діяльно- мки Європейської комісії. Декларації, нормативні до-
сті та виявляти на цій основі психолого-педагогічні за- кументи МОН України, постанови КМУ є своєрідним
кономірності [4, с. 8]. вектором, який спрямовує розвиток вищої освіти й во-
У розрізі нашого дослідження заслуговують на дночас утворює основу для розробки ЗВО власного по-
увагу принципи педагогічного моделювання, якими ложення «Про організацію освітнього процесу».
керувалася Л. Задорожна-Княгницька в процесі розро- Методологічний компонент презентує передусім
бки моделі деонтологічної підготовки, а саме: цілесп- підходи (системний, аксіологічний, акмеологічний, си-
рямованості та підпорядкованості меті, цілісності мо- нергетичний, компетентнісний, особистісно-діяльніс-
делі як системи, ієрархічної взаємозумовленості й уз- ний, технологічний). Так, системний підхід уможлив-
годженості її компонентів, ширина охоплення дослі- лює розробку й реалізацію підготовки магістрів до за-
джуваної проблеми і функціональна значущість реаль- безпечення якості освітнього процесу в ЗДО як цілісної
51
системи, структурованої взаємообумовленими й взає- своєю суттю є суб’єкт-суб’єктною, то в професійній

мопов’язаними компонентами. Згідно з аксіологічним підготовці магістрів важливо реалізувати принцип діа-
підходом здійснюється формування фахової свідомо- логічності, згідно з яким суб’єкти освітнього процесу
сті магістрів, підготовлених до забезпечення якості вільно спілкуються один з одним, слухають і чують
освітнього процесу в ЗДО в процесі засвоєння сукуп- один одного, мають право на помилку, поважають по-
ності життєвих і професійних цінностей. Акмеологіч- зицію кожного комуніканта. Сучасна дошкільна осві-
ний підхід дозволяє обґрунтувати ГДЗЯОП у ЗДО як тня галузь потребує креативного вихователя і керів-
вагомий складник професіоналізму фахівця дошкіль- ника, оскільки максимальний розвиток творчого мис-
ної освіти, який презентує внутрішній потенціал педа- лення людини відбувається у віці трьох – шести років.
гогів-управлінців і водночас засвідчує рівень його про- Тільки творчий вихователь і керівник може забезпе-
яву. З позицій синергетичного підходу процес підгото- чити якісний розвиток творчого потенціалу вихованця
вки магістрів до забезпечення якості освітнього про- і педагогічного колективу в цілому. Тому, згідно з
цесу в ЗДО – відкрита система, якій притаманна само- принципом креативності, в процесі професійної підго-
організація, нелінійність, інтеграція різних фахових товки магістрів створюються умови для розвитку їхніх
дисциплін, міжпредметні зв’язки, властивість вчасно й різноманітних здібностей. Освітній ступінь магістра
чутливо реагувати на зміни в соціумі, освіті, у вимогах дошкільної освіти здобувають дорослі люди, які мають
до якості освіти в закладі дошкільної освіти та якості життєвий досвід і різний досвід професійної діяльно-
підготовки фахівців другого освітнього рівня у вищій сті, яким вони можуть обмінюватися в процесі взає-
школі. Компетентнісний підхід дозволяє нам розгля- монавчання. Тому ще одним важливим спеціальним
дати ГДЗЯОП у ЗДО як вагомий складник загальної принципом є андрагогічний.
професійної компетентності магістра дошкільної Специфічні принципи, згідно з якими реалізується
освіти й орієнтуватися у формуванні її складників на мета підготовки магістрів до забезпечення якості осві-
види компетентностей, які задекларовано в ОПП. Осо- тнього процесу в ЗДО, ми структурували у чотири
бистісно-діяльнісний підхід передбачає практичну групи, які спрямовані на створення якісного освітнього
спрямованість знань магістрів про якість освітнього середовища (дитиноцентризму, полікультурної спря-
процесу в ЗДО, тобто трансформацію на рівень прак- мованості); якість професіоналізму педагогічного ко-
тичних умінь і навичок в умовах квазідіяльності й лективу (компетентнісний, відкритості до інновацій-
практики на базі ЗДО чи професійної діяльності, з ура- них процесів, спрямованість на самовдосконалення);
хуванням індивідуально-особистісного потенціалу. якість результатів освітнього процесу (суб’єкт-
Відповідно до технологічного підходу процес форму- суб’єктної взаємодії з вихованцями, врахування інди-
вання ГДЗЯОП у ЗДО відбувається з широким викори- відуальних і вікових особливостей дітей, комунікатив-
станням і доцільним поєднанням педагогічних техно- ної спрямованості, педагогічного оптимізму); самороз-
логій, зокрема інтерактивного, проблемного й позицій- виток магістрантів як майбутніх методистів чи дирек-
ного навчання. торів ЗДО (студентоцентризму, інтегративності, інте-
Окрім підходів методологічне підґрунтя системи рактивності, єдності навчальної, практичної й науково-
формування ГДЗЯОП у ЗДО утворюють такі групи дослідної діяльності в професійній підготовці, спів-
принципів: методологічні й загальнодидактичні, спеці- праці магістратури з відділами освіти і ЗДО);
альні і специфічні. Так, серед принципів першої групи Організаційний компонент моделі являє собою су-
ми виокремлюємо принципи науковості, доступності, купність педагогічних умов, за яких ефективність фор-
наочності, мотивації, цілісності, активності особис- мування ГДЗЯОП у ЗДО зростає, а саме: 1) обґрунту-
тості. Вони досить поширені в практиці освітньої дія- вання концепції підготовки магістрів, основою якої є
льності й професійної підготовки і не потребують де- теоретико-методологічні засади, вітчизняний й адапто-
тальної характеристики. На нашу думку, без дотри- ваний зарубіжний досвід; 2) організації й реалізації
мання таких спеціальних принципів, як: гуманізації, підготовки фахівців як цілісної системи, структурова-
людиноцентризму, діалогічності, креативності, андра- ної взаємообумовленими й взаємопов’язаними компо-
гогічності неможливо сформувати у магістрів нентами – цільовим, законодавчо-нормативним, мето-
ГДЗЯОП у ЗДО. Сучасна педагогіка характеризується дологічним, структурно-змістовим, процесуально-тех-
гуманними відносинами в системі педагог – студент – нологічним, результативно-оцінним, що віддзеркалю-
дошкільник. Тісно з принципом гуманізації пов’язаний ють специфіку формування готовності магістрів до за-
принцип людиноцентризму. Повага і любов до дитини безпечення якості освітнього процесу в закладі дошкі-
починається з поваги і любові до особистості майбут- льної освіти; 3) визначення методологічним підґрун-
нього вихователя, директора ще на етапі професійної тям системного, акмеологічного, аксеологічного, ком-
підготовки. В центрі освітнього процесу стоїть людина петентнісного, синергетичного, особистісно-діяльніс-
зі своїми можливостями, інтересами, потребами, ці- ного, технологічного підходів та принципів організації
лями. Повага до людини як найвищої суспільної цінно- освітнього процесу в закладі вищої освіти: методологі-
сті, врахування її індивідуальних особливостей, ба- чних і загальнодидактичних, спеціальних і специфіч-
жань, створення умов для успішної реалізації її індиві- них; 4) введенням до навчальних планів основного
дуальної програми розвитку чи професійного станов- «Методика забезпечення якості освітнього процесу в
лення – суть даного принципу. Професія працівника ЗДО» і допоміжного «Імідж закладу дошкільної
дошкільної освіти займає чільне місце в системі «лю- освіти» навчальних курсів; 5) збагаченням дисциплін
дина-людина». Авторитарна педагогіка і суб’єкт- професійного циклу спеціальними темами, питаннями,
об’єктні відносини залишилися в минулому. Оскільки спрямованими на формування ГДЗЯОП у ЗДО, інтег-
взаємодія педагога і підлеглих, вихователя і дітей за
52
рування їх змісту; 6) використанням технологій інтера- засоби представлення освітніх здобутків закладу гро-
ктивного, проблемного, позиційного навчання в про- мадськості; роль методиста і директора в організації
цесі викладання дисциплін; 7) доповненням програми якісного освітнього процесу.
педагогічної практики завданнями, що сприяють фор- Під час проходження навчально-управлінської
муванню ГДЗЯОП у ЗДО; 8) організацією і проведен- практики в закладах дошкільної освіти і відділах освіти
ням наукових досліджень з проблем забезпечення яко- магістрантам пропонувалося здійснити аналіз якості
сті дошкільної освіти. освітнього процесу в ЗДО на основі виявлених рівнів
Структурно-змістовий компонент представляє володіння дитиною одним із видів життєвої компетен-
структуру ГДЗЯОП у ЗДО, яка містить такі компоне- тності, сформованістю одного із різновидів професій-
нти: мотиваційно-особистісний, когнітивно-пошуко- ної компетентності вихователя, аналізу річного плану
вий, діяльнісно-операційний, рефлексивно-оцінний. роботи ЗДО й аналізу предметно-розвивального сере-
Виокремлення мотиваційно-ціннісного компонента довища однієї із вікових груп.
ґрунтується на розумінні мотивації як внутрішнього Вагомим складником управлінської компетентності
стану особистості, котрий спонукає її до активності під директора ЗДО й ГЗЯОП в ЗДО зокрема є дослідницькі
час оволодіння фахом та скеровує поведінку на усвідо- вміння. Вони формуються в процесі науково-дослідної
млене і цілеспрямоване оволодіння складниками діяльності. Теми наукових рефератів із фахових дисци-
ГДЗЯОП у ЗДО. Означений компонент – це сукупність плін, магістерських робіт охоплюють основні аспекти
мотивів, потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій та осо- проблеми забезпечення якості освітнього процесу в
бистісно-професійних якостей, що уможливлюють ус- ЗДО оскільки стосуються формування професійної
пішність цього процесу. Когнітивно-пошуковий ком- компетентності вихователя та управлінської компетен-
понент засвідчує наявність системи знань про зміст но- тності директора, створення розвивального середо-
рмативних документів, в яких задекларовано надання вища в ЗДО, формування життєвої компетентності до-
якісної дошкільної освіти; компоненти зовнішньої і шкільників.
внутрішньої систем забезпечення якості дошкільної Процесуально-технологічний компонент містить
освіти; критерії оцінки якості дошкільної освіти в ЗДО, етапи підготовки (діагностичний, мотиваційно-цільо-
умови і засоби її забезпечення; компоненти ГДЗЯОП у вий, гностичний, фахово-діяльнісний, рефлексивний);
ЗДО та засоби їх формування і вдосконалення. Діяль- технології інтерактивного, проблемного і позиційного
нісно-операційний компонент передбачає сформова- навчання; форми організації освітнього процесу; за-
ність необхідних умінь і навичок магістрантів застосо- соби навчання.
вувати знання про забезпечення якості освітнього про- Діагностичний етап мав на меті виявити за допомо-
цесу в дошкільній установі. Рефлексивно-оцінний гою низки доцільно дібраних методик наявні рівні сфо-
утворює сукупність умінь і навичок магістрантів оці- рмованості у магістрів готовності до забезпечення яко-
нювати сформованість складників готовності одногру- сті освітнього процесу в ЗДО. Мотиваційно-цільовий
пників і власної до забезпечення якості освітнього про- етап слугував формуванню складників педагогічної
цесу в ЗДО з метою фіксації її результатів і подальшою спрямованості магістрів на забезпечення якості освіт-
їх переоцінкою для самоствердження, самовдоскона- нього процесу в ЗДО, а саме: мотивів, ціннісних орієн-
лення й самореалізації в професії. тацій, інтересів, потреб. Гностичний етап передбачав
В ОПП представлено набір необхідних загальних і формування когнітивно-пошукового компоненту
фахових компетентностей, комплексне оволодіння ГДЗЯОП у ЗДО. На фахово-діяльнісному –відбувалася
якими визначає зміст професійної підготовки й умож- трансформація, отриманих магістрантами на поперед-
ливлює формування ГДЗЯОП у ЗДО. ньому етапі, знань на рівень практичних умінь і нави-
Основний навчальний курс «Методика забезпе- чок, необхідних для забезпечення якості освітнього
чення якості освітнього процесу в ЗДО» має на меті процесу в ЗДО в умовах квазідіяльності та під час на-
формування ГДЗЯОП у ЗДО. Допоміжний навчальний вчально-управлінської практики. Рефлексивний етап
курс «Імідж дошкільного навчального закладу» спря- передбачав здійснення магістрантами оцінки власного
мовано на формування у майбутніх магістрів іміджо- рівня ГДЗЯОП у ЗДО після проведеного експерименту
твірної компетентності. При цьому основу для його ви- й коректування програми самовдосконалення.
вчення складають компетентності, сформовані під час Застосування технологій інтерактивного, проблем-
опанування вищезазначеним курсом. ного і позиційного навчання сприяло комплексному за-
Основні питання, на які слід звернути увагу під час своєнню магістрами змісту навчальних дисциплін у ці-
формування в магістрів ГДЗЯОП у ЗДО в процесі ви- кавій і доступній формі. Означені технології забезпе-
кладання нормативних і вибіркових дисциплін профе- чували професійну спрямованість та інтеграцію знань
сійного циклу навчального плану – це: організація се- з усіх дисциплін, у тому числі і тих, які вивчалися сту-
редовища (соціокультурного і предметно-розвиваль- дентами на бакалавраті. При цьому створювалися
ного), в якому відбувається формування різних видів умови для максимальної самореалізації магістрантів.
життєвої компетентності дошкільника, критерії оціню- Серед форм організації навчальної діяльності пере-
вання його якості; критерії й методи оцінювання рівнів вагу надавали нетрадиційним лекціям, а саме: лекціям-
сформованості життєвої компетентності дітей ран- дискусіям, лекціям удвох, лекціям з наперед заплано-
нього і дошкільного віку; критерії й методи оціню- ваними помилками, лекціям з елементами завдань і ре-
вання рівнів професійної компетентності вихователів, троспективного аналізу. При цьому всі лекції супрово-
засоби розвитку й удосконалення професійної компе- джувалися презентаціями чи переглядом фрагментів
тентності вихователів; взаємодія із стейкхолдерами; відеозаписів. Практичні заняття проводили з викорис-
53
танням ігор-симуляцій, диспутів, інтерактивних техно- Висновки. Отже, запропонована нами модель відо-
логій «акваріум», «карусель», «незакінчені речення», бражає мету, законодавчо-нормативне підґрунтя, кон-
«струмочок думок». цептуальні засади, педагогічні умови, зміст, техноло-
У процесі підготовки використовували в комплексі гію і результат процесу формування ГДЗЯОП у ЗДО.
такі засоби навчання: навчальні посібники, фахові пе- Дослідження результатів її апробації в експеримента-
ріодичні видання, словники, інформаційні джерела льних ЗВО дає можливість виявити тісні взаємозв’язки
Internet, електронні лекції, презентації і відео матері- між елементами системи підготовки фахівців другого
али, тестові завдання. освітнього рівня, необхідність комплексного форму-
Результативно-оцінний – спрямованість підгото- вання компонентів ГДЗЯОП у ЗДО. Під час упрова-
вки магістрів до забезпечення якості освітнього про- дження моделі ми проводили поточний моніторинг
цесу в ЗДО; сформована готовність до забезпечення об’єктів моделювання, здійснювали оцінювання ефек-
якості освітнього процесу в закладі дошкільної освіти, тивності моделі та її складників і на цій основі необ-
виявити рівні якої уможливлюється завдяки визначе- хідні коригувальні заходи для її вдосконалення.
ним критеріям, показникам та діагностичному інстру-
ментарію.
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з 5. Сабатовська І. С., Кайдалова Л. Г. Моделювання діяльно-
дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. К. ; Ірпінь сті фахівця : навчальний посібник. Х. : НФаУ, 2014. 180 с.
: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с. 6. Теоретичні і методичні засади моделювання фахової ком-
2. Задорожна-Княгницька Л. В. Деонтологічна підготовка ме- петентності керівників закладів освіти: монографія/ [Єль-
неджерів освіти в університетах: теорія та практика: моног- никова Г.В., Зайченко О.І., Маслов В.І., та ін. ]; за ред.
рафія; за ред. І.В. Соколової/Маріуполь: МДУ, 2017. 372 с. Г.В. Єльникової. Київ-Чернівці: Книги ХХІ, 2010. 460 с.
3. Лодатко Є.О. Моделювання в педагогіці: точки відліку/ Пе- 7. Tuning Educational Structures in Europe/ EC: Educational and
дагогічні видання/ е-журнал «Педагогічна наука: історія, Culture. Socrates-Tempus. 2006. URL:
теорія, практика, тенденції розвитку» Випуск №1 [2010]. http://www.eua.be/eua/en/projects_ects.jsp.
URL: http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-maga- 8. Штофф В. А. Моделирование и познание. Минск, 1974,
zine_pedagogical_science_vypuski_n1_2010_st_2/ 212 с.
4. Михеев В. И. Моделирование и методы теории измерений
в педагогике: 3-е изд., стереотип. М.: КомКнига, 2006. 200
с.
REFERENCES
1. Large explanatory dictionary of modern Ukrainian (with addi- 4. Mikheyev V.I. (2006). Modeling and methods of measurement
tions and supplements) / [compiler and head editor V. T. Bu- theory in pedagogy: 3rd ed., Stereotype. M .: KomKniga, 200
sel]. (2005). K.; Irpin: VTF “Perun”, 1728 p. [in Ukrainian]. p. [in Russian].
2. Zadorozhna-Kniahnytska L.V. (2017). Deontological training 5. Sabatovska I.S., Kaydalova L.H. (2014). Modeling of special-
of education managers in universities: theory and practice: ist’s activity: a textbook. Kh.: NFaU, 180 p. [in Ukrainian].
monograph; editor I.V. Sokolova / Mariupol: MSU. 372 p. [in 6. Theoretical and methodical principles of modeling the profes-
Ukrainian]. sional competence of educational institutions’ heads: mono-
3. Lodatko Ye. O. (2010). Modeling in pedagogy: reference points graph / [Yelnykova H.V., Zaychenko O.I., Maslov V.I., et al.
/ Pedagogical editions / e-journal “Pedagogical science: his- ]; head editor Yelnykova H.V. (2010). Kyiv-Chernivtsi:
tory, theory, practice, development trends”. Issue № 1. URL: Books of the XXI, 460 p. [in Ukrainian].
http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-maga- 8. Shtoff V.A. (1974). Modeling and cognition. Minsk, 212 p. [in
zine_pedagogical_science_vypuski_n1_2010_st_2/ [in Russian].
Ukrainian].
The Model of Forming the Masters' Readiness to the Educational Process Quality Ensuring in a Preschool Education Institution
L. P. Zahorodnia
Abstract. The model of forming the masters’ readiness to the educational process quality ensuring in a preschool education institution,
which reflects the system of work for training specialists at the second level of higher education are presented in the article. The
components of the defined model are briefly described: purpose, legislative and normative, methodological, organizational, structural
and content, procedural and technological, result and evaluative.
Keywords: model, modeling, model components, preschool education masters, masters’ readiness to the educational process qual-
ity ensuring in a preschool education institution.
54
Математичне моделювання і задачі-моделі в контексті використання

сучасних інноваційних комп’ютерних технологій
І. В. Житарюк, В. М. Лучко, С. Г. Блажевський
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича м. Чернівці, Україна

Анотація. У статті розглянуто математичну модель задачі-моделі ”залізничне місце точок” та її графічне розв’язання за
допомогою відкритого програмного середовища Lazarus для розробки програми побудови графіка шуканої лінії за знайде-
ною математичною моделлю мовою Object Pascal. Зазначено, що наведене розв’язання задачі-моделі розширить кругозір і
збагатить учнів ЗНЗ та студентів ЗВО математичними ідеями щодо міждисциплінарних зв’язків математики й інформатики,
допоможе їм при поглибленому вивченні зазначених предметів і підготовці до олімпіад і турнірів з математики.
Ключові слова: задачі-моделі, інноваційні комп’ютерні технології, математичне моделювання, програмне середовище.
Постановка проблеми. У сучасній науці відбуваєть- загальнонавчального уміння математичного моделю-

ся чітке усвідомлення модельного характеру знань вання.
про оточуюче середовище, тобто нове знання певної В.А. Кушнір у [2] описав загальний підхід щодо
галузі науки пов’язане з дослідженням не власне реа- створення й розв’язування математичної моделі задачі
льних процесів довкілля, а їхніх моделей, насамперед, конструювання певної функції із заданими властивос-
математичних. В результаті цього, в межах освітньої тями з використанням ІКТ.
парадигми виникає потреба використання методології О.А. Самарский, О.П. Михайлов у [3] наводять ме-
та елементів математичного моделювання із застосу- тоди і приклади побудови та аналіз математичних
ванням сучасних інноваційних комп’ютерних техно- моделей для різних задач механіки, фізики, біології,
логій (ІКТ) в різних галузях науки й природознавства. економіки, соціології.
Крім того, на турнірах з математики часто пропону- Метою статті є дослідження особливостей
ють розв’язувати задачі-моделі, які в реальному житті розв’язування задачі-моделі за допомогою математи-
можуть і не існувати, але створення їх математичних чного моделювання з використанням сучасних інно-
моделей і дослідження останніх вимагає певної мате- ваційних комп’ютерних технологій.
матичної підготовки і належного володіння сучасни- Виклад основного матеріалу дослідження. За до-
ми ІКТ. помогою модельних експериментів можна вивчати
Аналіз діючих навчальних програм з математичних такі процеси, для яких реальні в принципі неможливі.
дисциплін як ЗНЗ, так і ЗВО, методичної літератури Отримана при цьому математична модель є формаль-
дає підстави зробити висновок про те, що проблема ною схемою реального процесу, а аналіз результатів
послідовного і систематичного формування в за допомогою сучасних інноваційних комп’ютерних
суб’єктів навчання умінь математичного моделюван- технологій встановлює вплив введених параметрів на
ня з використанням сучасних ІКТ в процесі досліджуваний процес тощо.
розв’язування задач довкілля є недостатньо розробле- Проілюструємо сказане на розв’язуванні задачі №
ною. 20 (Залізничне місце точок), запропонованої на XVII
Необхідність формування в суб’єктів навчання турнірі юних математиків імені Я.Й. Ядренка у 2014
умінь математичного моделювання в процесі році.
розв’язування реальних задач із застосуванням сучас- Задача. Із залізничної станції – точки S – виходять
них ІКТ, з одного боку, і недостатній рівень висвіт- дві колії-промені, вздовж яких зі сталими швидкостя-
лення цієї проблеми в методичній літературі – з іншо- ми рухаються два поїзди-відрізки; промені не лежать
го, визначають актуальність пропонованої статті. на одній прямій. По одній з колій перший поїзд руха-
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Уміння ється у напрямку до станції S, а по іншій – другий
математичного моделювання формується в суб’єктів поїзд віддаляється від цієї станції. Розглядатимемо
навчання у процесі розв’язування задач з усіх предме- рух поїздів-відрізків лише впродовж такого проміжку
тів природничо-математичного циклу. Модельний часу, протягом якого вони не виїжджають за межі
підхід до розв’язування задач довкілля полягає в то- колій-променів. У кожен фіксований момент часу
му, що їх умови розглядаються як вербальний опис розглядатимемо опуклі чотирикутники, вершинами
певних процесів. За результатами аналізу цих умов яких є кінці поїздів-відрізків. З’ясуйте, за якої необ-
визначаються особливості цих процесів, їх параметри, хідної та достатньої умови всі точки перетину діаго-
накладаються певні обмеження на параметри, а потім налей таких чотирикутників лежатимуть на деякій
обирається адекватний математичний апарат і ство- параболі.
рюються їх математичні моделі. Таким задачам прис- Розв’язання. У нашому випадку розглядається пос-
вячена низка як вітчизняних, так і закордонних публі- тупальний рух поїздів-відрізків певної довжини зі
кацій. сталими швидкостями по заданих коліях-променях,
Зокрема, В. Волошена в [1] розглядає цикл фізич- які не лежать на одній прямій.
них задач, основною метою яких є вивчення учнями Виберемо декартову систему координат на площи-
відмінних особливостей (властивостей) моделей, фо- ні як це зображено на рис. 1. Нехай кут між коліями-
рмування в них окремих компонентів (складових) променями SA і SD дорівнює  ((0; 180)⋃(180;
55
360)), швидкість першого поїзда-відрізка АВ, який асимптоту і не є параболою, оскільки парабола асим-
рухається до станції S, довжини b км є сталою і дорі- птот немає.
𝑢 𝑏
внює u км/год., а швидкість другого поїзда-відрізка Якщо ж vb-ud=0, тобто vb=ud чи = , то рівність
𝑣 𝑑
CD, який рухається від станції S, довжини d км є ста- (3) набуває вигляду
лою і дорівнює v км/год. Будемо вважати, що у почат- −2𝑢𝑣𝑡 + 𝑣𝑝 − 𝑣𝑏
ковий момент часу кінець першого поїзда-відрізка 𝑥𝑏𝑣 2 sin𝛼 − 𝑦(𝑏𝑣 2 cos𝛼 + 𝑑𝑢2 ) = . (4)
𝑑
(точка А) знаходиться на відстані р км від станції S. Зазначимо, що рівність (4) можна подати у вигляді
tv=c1x+c2y+c3, (5)
де c1, c2, c3 – деякі константи, що залежать лише від p,
b, d, u, v, .
Підставивши (5) у (2) при vb-ud=0, отримаємо рів-
няння лінії, якій належать точки М. Після введення
заміни змінних (невироджене лінійне перетворення)
𝑥̃ = 𝑐1 𝑥 + 𝑐2 𝑦 + 𝑐3 + 𝑑/2,
𝑦̃ = 𝑦,
рівняння шуканої лінії матиме вигляд
𝑏sin𝛼 𝑑 2
𝑦̃ = (𝑥̃ 2 − ( ) ) . (6)
Рис. 1. 𝑑𝑝 2
Отже, (6) є рівнянням параболи.
Після того, як визначено математичні величини, що 𝑢 𝑏
описують процес руху поїздів-відрізків, переходимо Зауважимо, що умова vb=ud або = (пропорцій-
𝑣 𝑑
до пошуку математичних співвідношень, які ність швидкостей поїздів-відрізків їх довжинам) є
зв’язують ці математичні величини вимогою задачі. необхідною і достатньою умовою того, щоб точки М
Зазначимо, що математичні співвідношення реалізу- належали параболі.
ються на основі зроблених припущень, яким підпо- Для побудови графіка лінії, заданої рівняннями (1)
рядковується цей процес. і (2) за умови, що швидкості поїздів-відрізків пропор-
У довільний момент часу t год. поїзди-відрізки роз- ційні їх довжинам, ми використали відкрите програм-
ташовані так, як це зображено на рис. 1. Тоді чотири- не середовище Lazarus для розробки програми побу-
кутник АВCD є опуклим і координати його вершин дови графіка шуканої лінії за знайденою математич-
будуть такими ною моделлю на мові Object Pascal.
А(р-ut, 0), Скориставшись даною програмою, ми на рис. 2-4,
В(р-ut-b, 0), за відповідних заданих значень параметрів, визначе-
С(vtcos, vtsin), них задачею ({45, 90, 135}, u=60 км/год., v=80
D((vt+d)cos, (vt+d)sin). км/год., р=500 км, b=0,12 км, d=0,16 км), навели час-
Запишемо рівняння прямих АС і ВD, як прямих, що тини графіків парабол, отриманих при цих значеннях
проходять через дві задані точки, координати яких параметрів.
відомі. В результаті одержимо
𝑥 − 𝑣𝑡cos𝛼 𝑦 − 𝑣𝑡sin𝛼
𝐴𝐶: = ,
𝑝 − 𝑢𝑡 − 𝑣𝑡cos𝛼 −𝑣𝑡sin𝛼
𝑥 − (𝑣𝑡 + 𝑑)cos𝛼 𝑦 − (𝑣𝑡 + 𝑑)sin𝛼
𝐵𝐷: = .
𝑝 − 𝑢𝑡 − 𝑏 − (𝑣𝑡 + 𝑑)cos𝛼 −(𝑣𝑡 + 𝑑)sin𝛼
Будемо вважати, що у довільний момент часу t то-
чка М має координати х та у. Знайдемо їх,
розв’язавши систему
𝑥 − 𝑣𝑡cos𝛼 𝑦 − 𝑣𝑡sin𝛼
= ,
𝑝 − 𝑢𝑡 − 𝑣𝑡cos𝛼 −𝑣𝑡sin𝛼
𝑥 − (𝑣𝑡 + 𝑑)cos𝛼 𝑦 − (𝑣𝑡 + 𝑑)sin𝛼
= .
{𝑝 − 𝑢𝑡 − 𝑏 − (𝑣𝑡 + 𝑑)cos𝛼 −(𝑣𝑡 + 𝑑)sin𝛼
З останньої системи отримуємо, що
𝑏𝑡𝑣(𝑡𝑣 + 𝑑)cos𝛼 + 𝑑(𝑝 − 𝑢𝑡)(𝑝 − 𝑢𝑡 − 𝑏)
𝑥= , (1)
𝑡(𝑣𝑏 − 𝑢𝑑) + 𝑑𝑝 Рис. 2.
𝑏𝑡𝑣(𝑡𝑣 + 𝑑)sin𝛼
𝑦= . (2)
𝑡(𝑣𝑏 − 𝑢𝑑) + 𝑑𝑝
Рівності (1), (2) визначають певну лінію, задану па-
раметричними рівняннями, якій належать точки М(х;
у) у довільний момент часу t. З’ясуємо за яких умов
вона є параболою.
З (1) і (2) отримуємо
𝑥𝑏𝑣 2 sin𝛼 − 𝑦(𝑏𝑣 2 cos𝛼 + 𝑑𝑢2 )
𝑢𝑡(−2𝑝𝑣 + 𝑏𝑣 − 𝑑𝑢) + 𝑝𝑣(𝑝 − 𝑏)
= . (3)
𝑡(𝑣𝑏 − 𝑢𝑑) + 𝑑𝑝
Зауважимо, у чому легко переконатися, що при vb-
ud≠0 лінія, задана рівняннями (1) і (2), при t→ має Рис. 3.
56
студентів ЗВО математичними ідеями щодо міждис-

циплінарних зв’язків математики та інформатики,
допоможе їм при поглибленому вивченні математики
й інформатики та підготовці до олімпіад і турнірів з
математики.
Висновки. Формування вмінь математичного мо-
делювання з використанням сучасних інноваційних
комп’ютерних технологій при розв’язуванні реальних
задач довкілля і задач-моделей сприяє міжпредмет-
ному узагальненню набутих суб’єктами навчання
Рис. 4. знань і вмінь, формуванню в них уявлень про універ-
Варто зазначити, що наведене розв’язання задачі- сальний характер математичних методів дослідження.
моделі розширить кругозір і збагатить учнів ЗНЗ та
1. Волошена В. Математичне моделювання в процесі 3. Самарский А.А., Михайлов А.П. Математическое моде-
розв’язування фізичних задач. Математика в рідній лирование. Идеи. Методы. Примеры. М.: Физико-
школі. № 6. 2015. С. 30-32. математическая литература, 2001. 320 с.
2. Кушнір В.А. Конструювання навчальних завдань з мате- 4. Советов Б.Я., Яковлев С.А. Моделирование систем. Учеб-
матики: математичні моделі, алгоритми, програми. Інфо- ник для вузов. М.: Высшая школа, 2001. 343 с.
рмаційні технології в освіті. 2014. Вип. 18. С. 30-41.
REFERENCES
1. Voloshena V. Matematychne modeliuvannia v protsesi 3. Samarskij A.A., Mikhajlov A.P. Matematicheskoe
rozv’iazuvannia fizychnykh zadach. Matematyka v ridnii modelirovanie. Idei. Metody`. Primery`. M.: Fiziko-
shkoli. № 6. 2015. S. 30-32. matematicheskaya literatura, 2001. 320 s.
2. Kushnir V.A. Konstruiuvannia navchalnykh zavdan z 4. Sovetov B.Ya., Yakovlev S.A. Modelirovanie sistem. Ucheb-
matematyky: matematychni modeli, alhorytmy, prohramy. nik dlya vuzov. M.: Vy`sshaya shkola, 2001. 343 s.
Informatsiini tekhnolohii v osviti. 2014. Vyp. 18. S. 30-41.
Mathematical modeling and model problems in the context of the use of modern innovative computer technologies
I. V. Zhitaryuk, V. N. Luchko, S. G. Blazhevskyi
The article deals with the mathematical model of the problem railway model of the point of point and its graphical solution using the
open source Lazarus software to develop a program for plotting the desired line using the mathematical model found in Object Pas-
cal. It is stated that the given solution of the model problem will broaden the outlook and enrich the students of ZNZ and ZVO stu-
dents with mathematical ideas on the interdisciplinary communication of mathematics and informatics, will help them in the in-depth
study of these subjects and preparation for the Olympiad.
Keywords: model problems, innovative computer technologies, mathematical modeling, software environment.
57
PSYCHOLOGY
Психолого-педагогічні чинники родинної детермінації цілеспрямованого

та фонового впливу у структурі активізації/подоланні особистісних криз
Л. М. Гридковець
Київський інститут бізнесу та технологій, м.Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: grydkovec@ukr.net

Анотація. У статті представлена систематизація психолого-педаогогічних чинників родинної детермінації, що впливають на
здатність особистості долати кризи. Структуйовано психолого-педагогічні чинники фонового та цілеспрямованого впливу на
особистість. Визначено роль та місце трансгенераційних та інтергенераційних передач у системі фонового та цілеспрямова-
ного впливу. На основі тривалих досліджень систематизовано психолого-педагогічні чинники родинної детермінації цілесп-
рямованого впливу при розробці та впровадженні навчальних, корекційних та реабілітаційних програм
Ключові слова: психолого-педагогічні чинники, родинна детермінація, фоновий вплив, цілеспрямований вплив, тран-
генераційні передачі, інтергенераційні передачі.
В основі будь-якого виховного, формувального, освіт- батьківські вади; несвідомі інтенції відношення до ди-
нього чи реабілітаційного процесу лежать психолого- тини, зумовлені проблемою, що переживають батьки,
педагогічні чинники, що забезпечують ефективність в сукупності формують фонові умови розвитку індиві-
зазначених процесів. У сучасному світі катастроф, дуальності дитини. У свою чергу, дитина у стосунках з
воєн, катаклізмів все білльше набуває актуальності по- батьками формує власну систему значень і сенсів за
треба у формуванні у особистості здатності конструк- зразком та подобою батьківської, тобто концептуалізує
тивного проходження особистісних криз, обумовлених батьківський досвід взаємодії з реальністю» [5, с. 11].
життєвими випробуваннями. Ціла низка науковців і Що по-суті було підтверджено нашими тривалими до-
практиків різних психологічних шкіл досліджували слідженнями.
вплив криз на особистість та шляхи їх подолання. Зок- В умовах життєдіяльності, при відсутності сильного
рема, серед них можна виділити М.Віднере, П.Горнос- стресу чи психотравми, рівень трансгенераційних та
тая, Г.Руппера, Т.Титаренко, А.Шутценбергер та ін. інтергенераційних передач створюють патернову (фо-
Метою статті є презентація системи психолого-педаго- нову основу) життєдіяльності людини, тобто є фоно-
гічних чинників родинної детермінації в системі подо- вим впливом на особистість. Постає питання: «Яким
лання особистісних криз, що були виокремлені нами на же чином можна вплинути на спектр трансгенерацій-
основі тривалих досліджень. них та інтергенераційних передач (фоновий впив)»?
Наші дослідження, результати яких представлені в Для цього, в першу чергу, слід дослідити психолого-
цілій низці наукових видань [1,2,3], свідчать про наяв- педагогічні чинники, що вже дали позитивний резуль-
ність двох спектрів психолого-педагогічних чинників тат в історії людства.
впливу на особистість, що забезпечують здатність осо- У наших дослідженнях [1] подібно до результатів
бистості долати кризи: фонового та цілеспрямовного досліджень А.Шутценбергер [9] та Ф.Руппера [7], були
впливу, значна частина яких припадає на родинну дете- виявлені значимість та негативний вплив досвіду взає-
рмінацію. модії предків з історичною травмою на переживання
У процесі нашого дослідження було виявлено, що соціальних катаклізмів їхніх нащадків. Так, дослі-
найбільш вивченими в психології є механізми впливу дження серед представників середнього класу з невро-
на особистість інтергенераційних передач (фонового тичною реакцію на суспільну кризу, була виявлена не-
та цілеспрямованого характеру), що обумовлені безпо- усвідомлена соціальна модель деструктивної взаємодії
середнім впливом на неї батьківської сім’ї, родини та з історичною травмою (через трансгенераційні та ін-
соціального середовища (вплив спільноти, суспільс- тергенераційні передачі), що передалася від поперед-
тва, людства). У своїх роботах Д. І. Іванов зазначив: ніх поколінь-безпосередніх учасників цього травмати-
«Передача сенсів від батьків до дітей визначається як чного досвіду (про наявність подібного досвіду знало
міжпоколінні родинні трансмісії в системі дитячо-ба- лише 81% досліджуваних, які не ідентифікували влас-
тьківської взаємодії. Суть зазначеного процесу така. ний психічний стан з досвідом попередніх поколінь).
Якщо акт виробництва сенсу (на батьківському рівні) Натомість серед осіб у яких була відсутня невротич-
припускає включення у систему значень і їхніх домі- ність в реакції на соціальний катаклізм не було вияв-
нант дитини як об’єкта фрустрованих бажань і потреб, лено родового досвіду деструктивної взаємодії з істо-
то формування аналогічної структури у дитини буде ричною травмою зазначеного характеру.
визначено інтенціями, заданими батьківським несвідо- Дослідження зазначеного спектру умовно слід поді-
мим. У силу цього різноманітні за формами і проявами лити на дві категорії цільової аудиторії: перша група,
проблеми і конфлікти батьків стають проблемою, яку це когорта людей, які зазнали поневірянь, певного го-
переживає дитина. Індивідуальність дитини, що фор- лоду, репресій, вимушеного переселення, депортації
мується в таких умовах, часто має батьківські риси і тощо, при цьому в значній мірі мали можливість
58
компактного проживання чи спілкування з сороди- формування дитини, зокрема: комунікації в системі

чами; друга група, це когорта осіб з лонгітюдною тра- «чоловік-жінка», «батьки-сіблінги», ставлення батьків
вмою інтенсивного споглядання та переживання сме- до своїх батьків, конгруентність озвучених норм та
рті (за типом сопричасності). Наслідки травмівного цінностей з дієвими нормами та цінностями);
досвіду історичної травми за другим типом мають на- • нормативно-традиційні настанови навію-
багато глибший больовий контент ніж за першим ти- вання, посилки батьків та членів сімꞌї (заохочення до
пом. І як показує власна психотерапевтична практика, ритуалів (святкування днів народження, релігійних та
часто-густо проявляється через певну дисоціативність державних свят, дотримання народних звичаїв), релі-
не тільки самої особи, але й через використання сцена- гійна, громадянська та соціальна активність, як прик-
рію впадання в дисоціацію при взаємодії зі стресом чи лад для наслідування).
травмою у майбутніх поколіннях. ➢ Чинники характеру впливу родини на особис-
За даними латвійських фахівців М.Vidnere і А.Nucho тість:
[8] важливими для виживання вимушено переселених • особистісні настанови, навіювання, посилки
осіб і збереження їхньої гідності були: підтримка ін- родичів (моделі, норми, цінності, що озвучують родичі
ших (39%) і релігійний фактор (50%). Литовські респо- (бабусі, дідусі, тітки, дядьки, кузени тощо) при безпо-
нденти визначили, що важливими ресурсами стійкості середній взаємодії з дитиною в процесі її зростання);
виявилися: підтримка один одного між тими, хто ви- • опосередковані настанови, навіювання, поси-
жив, релігія та надія, що вона давала, політична діяль- лки родичів (моделі, норми, цінності, що демонстру-
ність (Е.Kazlauskas [6] ). Також прибалтійські дослі- ють рідні в процесі становлення та розвитку особис-
дження показують, що в сім΄ях вимушено переселених тості, зокрема: ставлення до старших, родинні комуні-
родин домінувала підтримка один одного, спільна мо- кації, ставлення до жінок та чолвоіків, ставлення до ді-
литва, таємні сімейні розповіді про свою гідність і гід- тей, конгруентність озвучених норм та цінностей з ді-
ність свого народу. Саме тому, нащадки політично пе- євими нормами та цінностями в родинній взаємодії);
реслідуваних та переселених осіб і набували психоло- • нормативно-традиційні настанови навію-
гічної стійкості та демонстрували у дослідженнях вання, посилки представників родинних звꞌязків (став-
більш високі показники психічного здоров΄я за тих, чиї лення до різних свят, традиції святкування, дотри-
рідні не пройшли подібні випробування. мання народинх звичаїв; релігійна, громадянська та со-
Тож до важливих психолого-педагогічних чинників ціальна активність, як приклад для наслідування).
родинної детермінації у профілактиці та подоланні ➢ Чинники специфіки образу роду у виховних
кризових станів особистості, що здатні формувати тра- стратегіях сімꞌї:
вмівні моделі трансгенераційних передач, можна зара- • образ роду як частини народу (усвідомлення
хувати: культивування любові та приналежності осо- власної гідності як дитини свого роду та народу,
бистості до сім΄ї; культивування спільної сімейної мо- знання історії свого роду, усвідомлення історії свого
литви; культивування власної гідності та ідентифікації роду в структурі історичного, культурного, релігійного
себе як дитини своєї сім΄ї, свого роду та свого народу. досвіду свого народу);
Використання виявлених психолого-педагогічних • образ роду як модель наслідування (зокрема:
чинників родинної детермінації у подоланні травмів- свідоме наслідування цінностей, норм, принципів
ного досвіду історичних подій дозволить забезпечити тощо, та несвідоме наслідування родових негараздів
умови для розвитку повноти особистісної свободи та (синдром лояльності (наслідування хвороб, травм
відповідальності у молодого покоління за себе як дітей тощо));
свого народу, свого роду, своєї сім’ї та як творців вла- • проявленість трансгенераційних передач: син-
сного життя та життя своїх нащадків в першу чергу для дром річниці, повторення ролей та правил, сімейні та-
країн на території яких ведуться бойові дії. ємниці тощо.
Якісний аналіз результатів тривалих емпіричних до- ➢ Соціальні чинники родинної детермінації:
сліджень, що здійснювався нами протягом 1996-2018 • образ сімꞌї, родини, роду в соціумі (ставлення
років [1] дозволив виявити систему психолого-педаго- спільноти, суспільства, держави до сімꞌї, родини; став-
гічних чинників родинної детермінації інтергенерацій- лення соціального середовища до роду особи, до ро-
них передач, що обумовлені проявленістю батьківської динних та родових традицій конкретної сімꞌї тощо);
сімꞌї в житті особистості через її функціональність; ха- • образ соціуму в сімꞌї, родині, роді (ставлення
рактер впливу родини на особистість; специфіку об- до спільноти, держави, народу в сімꞌї, в родині, в роді).
разу роду у виховних стратегіях сімꞌї; соціальний чин- Батьківська сімꞌя є первинним джерелом життєтвор-
ник. Деталізація системи зазначених психолого-педа- чих механізмів особистості, оскільки саме сімꞌя висту-
гогічних груп чинників має наступний вигляд: пає в якості як самостійного життєтворчого джерела
➢ Чинники фукціонального впливу батьківської особистості, так і в якості проективного акумульова-
сімꞌї: ного образ родини, роду, народу та безпосередньо іс-
• особистісні настанови, навіювання, посилки нуючого соціуму. При цьому весь спектр сімейно-ро-
батьків та сіблінгів (моделі, норми, цінності, що озву- динних стосунків особистості в процесі її становлення
чують батьки та сіблінги в процесі виховання, розви- та розвитку так чи інакше акумулюється через визна-
тку та формування особистості при безпосередній ко- чені у дослідженнях зони впливу: досвідно-історичну,
мунікації з нею); культурно-традиційну, екзистенційно-рефлексивну,
• опосередковані настанови, навіювання, поси- духовно-релігійну.
лки (моделі, норми, цінності, що демонструють батьки Результати тривалих досліджень показали, що до
та сіблінги в процесі виховання, розвитку та психолого-педагогічних чинників родинної
59
детермінації спектру цілеспрямованого впливу в стру- опосередкованого впливу. Де чинники прямого впливу
ктурі подолання особистісних криз слід зараховувати: забезпечують безпосердній процес формування особи-
• характер впливу батьківської сім′ї на процес стості в навчальному, тренінговому чи терапевтич-
зростання особистості (інтергенераційний вплив) ному процесі, а чинники опосередкованого впливу за-
• характеру впливу родини на становлення особи- безпечують зміни у характері впливу родинної детере-
стості (інтергенераційна вплив); мінації, через цілеспрямований вплив на членів родини
• характер впливу родових сценаріїв на станов- засобами їхнього формування через цілеспрямований
лення та розвиток особистості, зокрема: історичного та вплив навчального, розвивального чи терапевтичного
релігійного досвіду роду (інтерегенераційний та тран- характеру, і як результат зміна специфіки та якісного
генераційний вплив) змісту їхнього впливу на особистість.
• особистісне сприймання особою сім′ї, родини, Наші дослідження протягом 1996-2018 р.р. пока-
роду; зали, що для ефективності процесу формування психо-
• характер подружньої взаємодії у власностворе- логічної здатності особистості до подолання трудно-
ній сімꞌї; щів та криз необхідно відшукати взірці «ідеальної мо-
• характер взаємодії особистості з власними на- делі» як принципу для наслідування. Ідеал, як такий,
щадками. має велике значення для розвитку як будь-якої особис-
При цьому найвагомішими складовими чинниками тості, так і спільноти. І попри індивудуалізацію сучас-
родинної детермінації інтергенераційного характеру в ного суспільствва, саме ідеал дозволяє і людині і сус-
активізації позитивного резерву особистості вияви- пільству зберігати конструтивний рух на шляху розви-
лися: батьківське ставлення до дитини за типом «лю- тку людства. І ми цілком погоджуємося з позицією
бові акцентованої на дитині» та ціннісно-орієнтованої Р.М. Грановської, що саме ідеал займає панівне, верхо-
життєстверджуючої моделі соціалізації особистості, де вне положення в ієрархії цілей, «він здатний підпоряд-
родина виступає в якості первиного і базового образу кувати всі нижче розташовані та монополізувати пове-
спільнотної взаємодії та особісної реалізації. дінку людини. Ідеал як понадцінна ідея, збирає, конце-
На формування особистісної здатності людини до- нтрує в собі величезну енергію. Ідеали включають як
лати труднощі впливають чинники родинної детермі- уявлення про бажане майбутнє, так і про особистісну
нації особистісного досвіду людини, зокрема: пережи- перспективу в соціальному та моральному відношенні.
вання дитиною в процесі зрозстання рівня психологіч- Втілення ідеалів або суб`єктивне відчуття наближення
ного благополуччя в батьківській сімꞌї, особистіна фік- до них супроводжується найпотужнішим позитивним
сація на ранній деприваційній травмі, особистісне пе- емоційним переживанням, так необхідними кожній
реживання ситуації насильства (фізичного, сексуаль- людині» [4]. В особистісній структурі кожної людини
ного, психологічного) чи іншого травмівного досвіду; є закладеним образ певного ідеалу, саме це пояснює
особистісне переживання конфліктів в сімейній сис- постійний екзистенційний неспокій та екзистенційний
темі, особистісна фіксація на характері образу батьків. пошук людини. Саме ідеал дозволяє суспільствам в
Водночас при створенні власної сімꞌї в дорослому процесі історичного розвитку навіть при перемозі си-
житті особистість включається в новий рівень родин- туативних цінностей, повертатися з часом до струк-
ної детермінації, де до найвагоміших чинників можна тури сталих (базових) цінностей. Тож психолого-педа-
зарахувати її власне ставлення до створеної сімꞌї, став- гогічний чинник ідеального образу в родинній детер-
лення до партнера, ставлення до дітей. мінацї належить до одних базових чинників. У цілому,
Зазначені чинники обумовлюють досвід особистості до групи чинників першого порядку цілеспрямованого
за трьома типами: минуле, теперішнє та майбунє, які впливу можемо зарахувати:
визначаються інваріатністю, де: ➢ Чинники опосередкованого впливу, зокрема:
• Чинники впливу ідеального образу: ідеальний
• Минуле: обумовлює сталий характер взаємодії
образ гармонійних сімейних та родинних відносин,
особистості з досвідом роду, родини, батьківської сімꞌї
ідеальний образ жіночості та чоловічості, ідеальний
в процесі зростання, образом цього досвіду в свідомо-
образ в комунікаціях «чоловік-жінка», «батьки-діти»,
сті особистості.
«діти-їхня сімꞌя», «батьки-прабатьки» тощо; ідеальний
• Теперішнє: має інваріатний характер в залеж-
образ поваги в родинній системі, ідеальний образ під-
ності від статусу (одружений/не одуржений, в стосун-
тримки в родинній системі тощо;
ках/поза стосунками) і забезпечується характером вза-
• Потребово-мотиваційні чинники: усвідом-
ємодії особистості з батьківською сімꞌєю та родиною,
лення батьками та сіблінгами мотивів власних вчинків,
характером ролі особистості в подружніх стосунках і
усвідомлення мотивацій відтворення родових сцена-
характером її переживання цих подружніх стосунків
ріїв, потреба у дослідженні неусвідомлених мотивів
(або дошлюбної чи позашлюбної взаємодії);
відтворення сценаріїв «батьківсько-родової системи»,
• Майбутнє: відзначається інваріантністю і за-
мотивація активізації деструктивних сценаріїв; наяв-
безпечує потенціал особистості через структуювання
ність мотивації на подолання травматичного досвіду,
конструктивного образу та набуття конструктивних
мотивації на взяття власної відповідальності особис-
навичок подружньої взаємодії, взаємодії з власними
тості за власне життя; наявність мотивів на вибудову-
нащадками тощо.
вання конструктивних меж у комікаціями зі своїми на-
В умовах навчальних закладів, тренінгових чи пси-
щадками (особливо з дорослими дітьми);
хотерапевтичних груп можливими є два види психо-
• Когнітивно-інформаційні чинники: рівень обі-
лого-педагогічних чинників цілеспрямованого впливу,
знаності з власною родовою історією, рівень обізнано-
зокрема: чинники прямого (безпосереднього) та
сті в галузі психології сім′ї та психосексуальної
60
культури; рівень обізнаності з історії, мови та культури особливостями власного темпераменту та характеру,
власного народу; рівень усвідомлення власних ціннос- обізнаність з власною сімейною та родовою історією,
тей, цінностей своєї сім′ї, родини та роду як чинника обізнаність в галузі психології сім′ї та психосексуаль-
життєтворення; рівень володіння інформацією щодо ної культури; обізнаність з історії, мови та культури
структури взаємозв′язків за формулою «якщо…., власного народу; усвідомлення власних цінностей,
то….»; рівень обізнаності щодо проявів особистісних цінностей своєї сім′ї, родини та роду як чинника жит-
криз, володіння інформацією щодо методів подолання тєтворення; рівень обізнаності щодо проявів особисті-
особистісних криз тощо, рівень обізнаності з кризо- сних криз, володіння інформацією щодо методів подо-
вими етапи розвитку дитини, рівень обізнаності з ме- лання особистісних криз тощо, рівень обізнаності з
тодами супроводу дитини в кризовому стані; кризовими етапи розвитку людини, рівень обізнаності
• Емоційно-почуттєві чинники: емоційне схва- з методами супроводу людини в кризовому стані на
лення особистістю себе як носія певної статі, людсь- різвних вікових етапах;
кого образу, соціальної істоти, представника власної • Емоційно-почуттєві чинники: емоційне схвалення
сім′ї, роду та народу, а також людства в цілому; пози- особистістю себе як носія певної статі, людського об-
тивне почуттєве сприйняття особистості себе як разу, соціальної істоти, представника власної сім′ї,
суб’єкта життєтворчості, здатність особистості до аль- роду та народу, а також людства в цілому; позитивне
труїстичних переживань, позитивне прийняття дітей почуттєве сприйняття особистості себе як суб’єкта
як потенціал власної життєтворчості, життєдіяльності життєтворчості, здатність особистості до альтруїстич-
роду, народу. Усвідомлення глобальних, традиційних них переживань, позитивне прийняття дітей як потен-
цінностей як умови життєвого щастя ціал власної життєтворчості, життєдіяльності роду, на-
• Регулятивно-вольові чинники: ціннісно-орієн- роду; увідомлення глобальних, традиційних цінностей
товані ідеали щодо родинного життя у всіх його про- як умови життєвого щастя;
явах (батьки-діти, чоловік-жінки, діти-батьки, діти-ро- • Регулятивно-вольові чинники: ціннісно-орієнто-
дина-рід), ціннісно-орієнтові ідеали міжстатевої кому- вані ідеали щодо родинного життя у всіх його проявах
нікації, життєтворчі орієнтири та життєтворчі цілі; во- (батьки-діти, чоловік-жінки, діти-батьки, діти-родина-
льові прояви у здійснені ціннісноорієнтованого вибору рід), ціннісно-орієнтові ідеали міжстатевої комуніка-
життєвих сценаріїв як умови життєдіяльності; свідоме ції, життєтворчі орієнтири та життєтворчі цілі; вольові
прагнення і докладання зусиль до подолання життєвих прояви у здійснені ціннісноорієнтованого вибору жит-
криз: здатність до духовної саморегуляції поведінки на тєвих сценаріїв як умови життєдіяльності; свідоме пра-
основі добра й краси тощо. гнення і докладання зусиль до подолання життєвих
• Поведінково-результативні чинники: вчин- криз: здатність до духовної саморегуляції поведінки на
кова специфіка взаємодії особистості батьків та рідних основі добра й краси тощо;
між собою, іншими людьми, Богом; включеність бать- • Поведінково-результативні чинники: ціннісно-
ків та рідних у соціальну та релігійну діяльність, слу- орієнтована спрямованість вчинку особистості (як вну-
жіння, волонтерство тощо; відтворення рідними в жит- трішнього, так і зовнішнього); володіння засобами,
тєдіяльності ієрархічності системних підструктур (осо- прийомами, техніками подолання кризи та стратегіями
бистість-чоловік/жінка-діти-батьки-родина-спільноти- конструктивної поведінки як умови гармонійної і ефе-
суспільство-людство). ктивної життєтворчості, участь у життєдіяльності сімꞌї,
➢ Чинники прямого/безпосереднього впливу, зок- родини, спільноти, суспільства (буденні вчинки, слу-
рема: жіння, волонтерство, професійна та соціальна відпові-
• Чинники впливу ідеального образу: ідеальний об- дальність); вміння брати на себе відповідальність за
раз людського призначення, ідеальний образ гармоній- той образ батьків, сімꞌї, родини, роду, спільноти, на-
них сімейних та родинних відносин, ідеальний образ роду, що переживає особистість.
жіночості та чоловічості, ідеальний образ в комуніка- При прямому цілеспрямованому впливі, в першу
ціях «чоловік-жінка», «батьки-діти», «діти-їхня сімꞌя», чергу, акценти родинної детермінації під дією психо-
«батьки-прабатьки» тощо; ідеальний образ поваги в лого-педагогічних чинників зміщаються із зовніш-
родинній системі, ідеальний образ структури власної нього локусу особистості у внутрішній. При цьому фо-
відповідальності за власне життя та житті інших людей рмується відповідальність особистості за власне
тощо; сприймання (зокрема і за образи, що переживаються
• Потребово-мотиваційні чинники: усвідомлення особою), за власні вчинки (зовнішні та внутрішні).
особистісню мотивів власних вчинків, усвідомлення Психолого-педагогічні чинники цілеспрямованого
власних мотивів у відтворенні конструктивних та де- впливу, в першу чергу, спрямовані на розвиток конс-
структивних родових сценаріїв, потреба у дослідженні труктивної взаємодії особистості з власним досвідом
неусвідомлених мотивів відтворення сценаріїв «бать- (усвідомленим і неусвідомленим), розвиток рефлексії і
ківсько-родової системи»; наявність мотивації на по- розвиток позитивних життєвих стратегій та сценаріїв,
долання травматичного досвіду, мотивації на взяття що забезпечує уникання циклічності негативного фо-
власної відповідальності особистості за власне життя; нового впливу. І саме зазначена група чинників цілес-
наявність мотивів на вибудовування конструктивних прямованого впливу забезпечує формувальні, корек-
меж у комікаціями із рідними, друзями, знайомими та ційно-профілактичні, реабілітаційні стратегії впливу
іншими людьми; потреба у взятті відповідальності за на особистість через систему освітніх, корекційних, те-
актуальний образ батьків, сімꞌї, родини, роду, народу; рапевтичних, тренінгових тощо програм.
• Когнітивно-інформаційні чинники: обізнаність з
61
1. Гридковець Л.М. Світ життєвих криз людини як дитини педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса,
своєї сім′ї, свого роду та народу: монографія / Л.М. Грид- 2005, 21 с.
ковець, 2-ге видання, виправлене та доповнене. Київ: 6. Kazlauskas, E., & Zelviene, P. Trauma research in the Baltic
МКТ, 2019, 524 с. countries: From political oppression to recovery. European
2. Hrydkovets L.War as a polytrauma and experience of life crisis Journal of Psychotraumatology, 7, 2016..
of a personality / Війна як політравма і досвід життєвої
7. Рупперт Ф. Травма, связь и семейные расстановки. Понять
кризи особистості// Science and education a new dimension:
Pedagogy and Psychology. IIІ (34), Issua 69, 2015, С.78-82 и исцелить душевные раны/ пер. с нем. Е.Гурская., М.: Ин-
3. Hrydkovets L.Influence of family (generation) determinant on ститут консультирования и семейных решений, 2010, 272
person’s ability to overcome personal crises (Вплив родинної с.
детермінанти на подолання особистісних криз)// Science 8. Vidnere M, Nucho A. O. Latvian survivors of deportations /M.
and education a new dimension: Pedagogy and Psychology. II Vidnere, A. Nucho., Riga: RaKa; 2000.
(10), Issua 20, 2014, c. 114-118 9. Шутценбергер А.Синдром предков. Трансгенерационные
4. Грановская Р.М. Психология веры. – 2-е изд., перераб.,
связи, семейные тайны, синдром годовщины, передача
СПб.: Питер, 2010.,480 с.
5. Іванов Д.І. Психологічний аналіз системи дитячо-батьків- травм и практическое использование геносоциограммы.
ських стосунків у парадигмі глибинної психології. //Авто- /Перевод с французского: И. К. Масалков Научный редак-
реферат дисертації на здобуття ученого ступеня кандидата тор: Михаил Бурняшев., М.: Изд-во Института Психотера-
психологічних наук за фахом 19.00.07 – педагогічна і ві- пии, 2001, 240 с.
кова психологія./ Південноукраїнський державний
REFERENCES
1. Hrydkovets L.M. Svit zhyttievykh kryz liudyny yak dytyny derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni K. D.
svoiei sim′i, svoho rodu ta narodu: monohrafiia / L.M. Ushynskoho, Odesa, 2005, 21 s.
Hrydkovets, 2-he vydannia, vypravlene ta dopovnene. Kyiv: 7. Ruppert F. Travma, sviaz y semeinыe rasstanovky. Poniat y
MKT, 2019, 524 s ystselyt dushevnыe ranы/ per. s nem. E.Hurskaia., M.:
4. Hranovskaia R.M. Psykholohyia verы. – 2-e yzd., pererab., Ynstytut konsultyrovanyia y semeinыkh reshenyi, 2010, 272 s.
SPb.: Pyter, 2010.,480 s. 9. Shuttsenberher A.Syndrom predkov. Transheneratsyonnыe
5. Ivanov D.I. Psykholohichnyi analiz systemy dytiacho- sviazy, semeinыe tainы, syndrom hodovshchynы, peredacha
batkivskykh stosunkiv u paradyhmi hlybynnoi psykholohii. travm y praktycheskoe yspolzovanye henosotsyohrammы.
//Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia uchenoho stupenia /Perevod s frantsuzskoho: Y. K. Masalkov Nauchnыi redaktor:
kandydata psykholohichnykh nauk za fakhom 19.00.07 – Mykhayl Burniashev., M.: Yzd-vo Ynstytuta Psykhoterapyy,
pedahohichna i vikova psykholohiia./ Pivdennoukrainskyi 2001, 240 s.
Psychological-pedagogical factors of family determination of purposeful and background influence in the structure of activa-
tion/overcoming of personal crises
L. Hrydkovets
Abstract. The article presents the systematization of psychological and pedagogical factors of family determination that affect the
ability of an individual to overcome crises. Psychological and pedagogical factors of background and purposeful influence on person-
ality are structured. The role and place of transgenerational and intergenerational transmissions in the system of background and pur-
poseful influence are determined. Based on ongoing long-term research, psychological and pedagogical factors of family determination
of purposeful influence in the development and implementation of educational, correctional, and rehabilitation programs are systema-
tized
Keywords: psychological and pedagogical factors, family determination, background influence, purposeful influence, transgener-
ational transmission, intergenerational transmission.
62
Виховний вплив сім’ї на формування чесності у дітей

Л. О. Котлова
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
м. Житомир, Україна;
Corresponding author. E-mail: kotlova.lo@i.ua

Анотація. У статті проаналізовано проблему виховного впливу сім’ї на формування чесності у дітей. Сім'я в житті дитини
посідає перше місце і в якості унікального в своєму роді інституту виховання, і в якості головного об'єкта для наслідування,
і в якості авторитету практично з усіх питань. У сім'ї дитина проводить більше часу, ніж в школі і на вулиці, вона для нього
є єдиним притулком,і його надією та опорою в житті, в ній закладаються основи особистості й характеру дитини. Але сім'я
може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на його виховання. Чесність проявляється в правдивості, принци-
повості, вірності прийнятим зобов’язанням, щирості перед іншими та самим собою по відношенню до тих мотивів, якими
людина керується. Перед психолого-педагогічною наукою стоять завдання визначення оптимальних умов для особистісного
розвитку дітей, в тому числі й активізації психологічних механізмів, щодо свідомого прийняття ними моральних норм,
трансформації їх в ефективний регулятор поведінки, міжособистісних стосунків з іншими людьми. Якщо батьки не зверта-
ють уваги на формування у дитини правильних моральних уявлень і не спрямовують її поведінку, дитина може вдаватися і
до нечесних вчинків. Спочатку ця нечесна поведінка матиме випадковий характер, але поступово закріпиться і перейде в
звичку. Представлено основні дослідження з вивчення чесності у дитячому віці, визначено фактори, які впливають на фор-
мування даної моральної якості особистості.
Ключові слова: моральні якості, правдивість, сімейне виховання, сім’я, чесність.
Постановка наукової проблеми та її визначення. чне місце і основну відповідальність за це покладають

Сучасне суспільство висуває нові вимоги до розвитку на батьків. Так, А. Макаренко (Макаренко, 1980) за-
у молодого покоління таких рис, як гуманність, чес- значає, що чесність не падає з неба, вона виховується
ність, працьовитість, діловитість, старанність, конку- в сім’ї. В сім’ї можна виховати і безчесність: все за-
рентність тощо. Проте, у кризових умовах, у зв’язку із лежить від методу виховання батьків. На питання, що
зростанням бездуховності, нівелюванням цінностей таке чесність, педагог дає відповідь, що чесність є
людського життя, загостренням питань суспільного та відкрите, щире ставлення, а нечесність це таємне,
сімейного виховання у нашій державі актуалізується приховане ставлення. У своїй праці «Лекції про вихо-
проблема чесної особистості, яка на сьогодні залиша- вання дітей» А.Макаренко (Макаренко, 1980) наво-
тися невирішеною. Її розв’язання можливе завдяки дить такий приклад, якщо дитина хоче яблуко і відк-
створенню гнучкої системи виховання дітей та моло- рито це заявляє, то це буде чесно. Якщо вона це ба-
ді, яка б враховувала запити сучасності часу і водно- жання залишає прихованим, але не відмовляється від
час задовольняла й інтереси соціуму. яблука, а намагається взяти його, щоб ніхто не бачив,
У наш час не існує не тільки єдиних уявлень про це вже буде нечесно. Коли матір дає дитині це яблуко
чесність, а й будь-яких фундаментальних досліджень таємно від інших дітей, припустимо, навіть чужих,
цього феномена. Можна лише знайти звернення до вона вже виховує в дитині таємне ставлення до речей,
пов'язаних з чесністю таких явищ, як щирість і непра- відповідно, виховує нечесність. Однак, великий педа-
вда, правдивість і брехня. Так, у вітчизняній науці гог зазначає, що лише в більш старшому віці дитина
обґрунтовувалася правдивість як риса характеру, що повинна навчитися розрізняти корисний секрет, тобто
визначає прагнення суб'єкта висловлювати тільки те, те, що потрібно приховувати від ворогів недругів, або
що він вважає правдою. Чесність – характеристика те, що взагалі повинно складати особисте переживан-
вчинків окремої особистості по відношенню до ін- ня кожної людини.
ших, основою є дотримання суспільних норм і пра- На думку А. Макаренка (Макаренко, 1980) саме ба-
вил, тому чесність – це індивідуальний прояв совісті в тьки мають уважно слідкувати за розвитком чесності
міжособистісних стосунках. Чесність є основою дові- у дитини. Вони нічого не повинні навмисно ховати
ри людей один до одного. від дитини, але мають привчати дитину нічого не
Дослідники (Апресян, 2019; Бех, 2008; Булах 2016; брати без дозволу, навіть, якщо це лежить на видному
Котлова, 2018) підкреслюють важливість такої якості місці, або не закрите.
особистості як чесність у молодого покоління. Якщо дитині батьки дали доручення що-небудь ку-
Мета та завдання статті полягають у теоретично- пити, обов’язково вони мають перевіряти покупки і
му аналізі дослідження проблеми впливу сім’ї на здачу, і мають це робити до тих пір, доки у дитини не
виховання чесності у дітей. виробиться тверде правило чесності. Але тут варто
Методи аналізу синтезу та узагальнення будуть за- зауважити, що А. Макаренко (Макаренко,1960) наго-
стосовані щодо психолого-педагогічних праць, у яких лошує на тому, що таку перевірку потрібно робити
розглянуто аспекти виховного впливу сім’ї на форму- дуже делікатно, щоб дитина не подумала, що ви її в
вання такої моральної якості дитини як чесність. чомусь підозрюєте.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування У даній праці наголошується, що чесність потрібно
отриманих результатів дослідження. В педагогіці виховувати з раннього віку, якщо до п’яти років цю
вихованню чесної поведінки дитини приділяють зна- справу запустили, то буде дуже важко виправити
63
запущене. Поступово настає примирення дитячого стві діти не роблять нечесних вчинків, тому, що у них
«Я» зі своїм надуманим ворогом. Дитина починає не має спокус збрехати, а з часом стає більше спокус і
розуміти обґрунтованість, так би мовити, законність складних ситуацій, які вимагають від них робити
моральних вимог і згодом підпорядковується їм. У вибір.
цьому, очевидно, й полягає сутність морального дос- Помилки деяких батьків у вихованні чесності і
віду. В процесі набуття цього досвіду відбувається правдивості в дітей пояснюються тим, що вони не
поступовий перехід дитини від точки зору «своєї знають, як це треба робити. Не існує якихось спеціа-
волі», вузького егоїзму, до точки зору суспільства. льних заходів, за допомогою яких дитину виховують
Стаючи совісною, дитина, розвиває в собі вищу фор- чесною й правдивою. Варто допомогти дитині усві-
му соціального «Я», відчуваючи свій новий зв’язок з домити, в чому полягають чесні і правдиві вчинки
навколишнім соціальним світом. людини, що сором, почуття власної гідності, совість
Зрівноваження, примирення нашого «Я» з не дозволяють їй бути нечесною. Дуже важливо, щоб
обов’язком призводить до більш високого етапу сові- дитина не тільки знала, як поводитись у тому чи ін-
сті – любов до добра, доброчесності та чесності. Лю- шому випадку, а й безпосередньо діяла відповідно до
дина, яка вийшла на цей етап, вже відчуває внутріш- своїх знань (Котлова, 2019).
ню потребу в доброті, чесності, правдивості, які вона Батьки впливають на формування особистості, рис
реалізує під впливом голосу внутрішнього «Я», голо- характеру дитини з її раннього віку. Цей вплив зумов-
су совісті. люється не лише тим, що батьки кажуть своїм дітям,
Чесні, благородні вчинки наших дітей, прагнення чого від них вимагають, а й тим, який приклад вони
зробити все, що в їх силах, на користь і на допомогу подають самі, яка їх власна поведінка, чи правильно
іншим часто, як в дзеркалі, відбивають обличчя їх організовано життя дитини. Дотримання основних
батьків. Дитина, на думку Т. Рубцової (Рубцова, психологічних прийомів дасть можливість сформува-
1963), виховується чесною і правдивою там, де це ти у дитини чесність як рису характеру: 1. Правильна
вважається обов’язком батьків. організація життя дітей в сім’ї. 2. Послідовність і
Проте не завжди батьки вважають за свій обов’язок тактовність у вимогах до дітей. 3. Роз’яснення дітям
виховати у дитини чесність і правдивість. Спостері- суті чесності і правдивості. 4. Поєднання довіри до
гаючи у дитини прояви нечесності й інших негатив- дітей з контролем за їх поведінкою. 5. Стимулювання
них якостей, батьки часто звинувачують в цьому то- дітей до виправлення своєї поведінки (Рубцова, 1963).
варишів, від яких, на їх думку, дитина «навчилася» Розглянемо більш детально запропоновані прийо-
поводити себе негативно, школу, вчителів, які «про- ми. Так, правильна організація життя дітей в сім’ї
гледіли» формування у дитини аморальної звички. передбачає те, що велике значення у вихованні дити-
Іноді, заспокоюючи себе самих, вони навіть доводять, ни має стиль життя сім’ї, взаємовідносини між її чле-
що нечесність дитина успадкувала від когось із рід- нами, поведінка кожного з них, їх ставлення до своїх
них, що вона народилася такою і нічого вже не вдієш. обов’язків, яким авторитетом користуються вони у
На нашу думку, дитина правильно виховується при дітей. Можемо спостерігати, що в одних сім’ях діти
планомірному і систематичному впливі на неї в роди- виконують вимоги батьків, тоді як в інших цього не
ні, в школі. Виховання чесності і правдивості дитини вдається досягти навіть жорстокими покараннями.
варто розпочинати, коли діти ще зовсім малі. Навіть Дитина іноді вдається до нечесних вчинків, наслі-
поведінка дитини 3-4- років, як зазначає Г. Костюк дуючи приклад своїх батьків. Діти – дзеркало мораль-
(Костюк, 1956), може свідчити про те, чи важить для ного обличчя батьків. Слід зазначити, що чесну пове-
неї щось її слово, чи хоче вона бути чесною. Усвідо- дінку батьків навіть маленька дитина наслідує здебі-
мивши з допомогою дорослих, що казати правду – це льшого свідомо. Хибно роблять батьки, які не залу-
добре, а казати неправду – погано, дитина стає відвер- чають дитину до участі в сімейному житті, до вико-
тою, не вдається до брехні. нання певних обов’язків. Саме внаслідок правильної
В даний час деякі батьки свідомо відкладають ви- організації життя дитини у неї розвивається почуття
ховання чесності на пізніше, вважаючи, що поки ди- відповідальності, власної гідності, які значно сприя-
тина маленька, вона сама по собі чесна. Дійсно, мале- ють формуванню у неї чесності і правдивості. Непра-
нька дитина ще не має цих рис характеру, вона діє, як вильно роблять батьки, які оберігають дитину від
того вимагають дорослі, але виконуючи певні дії і праці, мотивуючи це тим, що вона ще мала, що праця
одержуючи від дорослих позитивну чи негативну для неї нецікава. Не слід вважати, що дитина має
оцінку своїх дій дізнається, схвалюється, а що вважа- виконувати лише надто цікаву для неї роботу. Органі-
ється поганим. зовуючи життя дитини, батьки допомагають їй усві-
Як результат цього у неї формуються перші мора- домити певні моральні норми, спрямовують її поведі-
льні уявлення, вона переживає задоволення, викону- нку у потрібному напрямі. При цьому слід враховува-
ючи те, що вважається добрим, і почуття вини, якщо її ти вікові та індивідуальні особливості дитини. Потрі-
вчинок засуджують. Так з’являються у дитини перші бно враховувати, що в формуванні у чесності і прав-
етичні норми поведінки і формуються пов’язані з цим дивості, як і у формуванні особистості в цілому, віді-
моральні переживання. Якщо батьки не звертають грають моральні почуття.
уваги на формування у дитини правильних моральних Послідовність і тактовність у вимогах до дітей.
уявлень і не спрямовують її поведінку, дитина може Ставлячи конкретні вимоги до дитини, відповідно
вдаватися і до нечесних вчинків. Спочатку ця нечесна оцінюючи її вчинки, батьки тим самим сприяють
поведінка матиме випадковий характер, але поступо- формуванню у неї чесності і правдивості. Вимоги
во закріпиться і перейде в звичку. У ранньому дитин- батьків щодо поведінки лише тоді роблять виховний
64
вплив, коли дитина приймає їх і керується ними в вати почуття сорому, коли вона зовсім не винна, і
своїй поведінці, бо сама хоче бути кращою. Якщо тому принижують її почуття власної гідності (Котлова
дитина виконує волю батьків лише тому, що боїться  Котловий, 2018).
покарання, то це рідко дає бажані наслідки. Побачив- Особливо гостро переживають недовір’я і підозру
ши, що покарання можна уникнути, дитина знову підлітки. Часто грубість підлітка, конфлікти, які ви-
вдається до нечесних вчинків. никають в сім’ї, пояснюються його ображеним само-
Вимоги батьків набувають дійового характеру, ко- любством. Даючи слово, дитина здебільшого щиро
ли впливають на розум, почуття, волю дитини. Навіть хоче його додержати і часто не дотримує тільки тому,
маленька дитина повинна усвідомити, чого від неї що забуває про це або не може перебороти труднощі.
вимагають, за що на неї сердяться, чому її вчинок Тим часом і дитина часто переживає, що, недодержа-
оцінюється як нечесний, як в даному випадку треба вши свого чесного слова, вона втрачає довір’я. Діти
було поводитися, щоб зробити чесно. Дитина має іноді дають чесне слово, не подумавши як слід, чи
пережити свої вчинки як позитивні, так і негативні зможуть вони його додержати, не врахувавши своїх
(Костюк, 1956). сил. Тому варто пояснити їм, що перш ніж дати слово,
Важливе значення має зміст вимог батьків, їх пос- треба зважити свої сили, подумати над тим, чи змо-
лідовність і навіть форма, в якій ставляться ці вимоги. жеш його додержати. Не слід зловживати обіцянками
Дитина тільки тоді приймає вимоги батьків, коли вона дитини, але,якщо дитина зобов’язалась щось зробити,
вважає їх справедливими. Вимоги, які дитина вважає то треба їх час від часу нагадувати про цю обіцянку.
«несправедливими», вона часто взагалі не хоче вико- Стимулювання дітей до виправлення своєї поведі-
нувати. Роз’яснення дітям суті чесності і правдивості. нки. Дуже важливою є реакція батьків на прояви не-
Роз’яснювати дітям, яка поведінка людини вважається чесності, і те, як саме в тій чи іншій ситуації батьки
чесною, а яку засуджують як нечесну, потрібно такто- спрямовують дитину на виправлення своєї поведінки.
вно, дохідливо і переконливо. Батьки мають розуміти, На думку К.Ушинського, формування звички – трива-
що діти різного віку розуміють суть життєвих явищ, лий процес, неважко було б позбутися шкідливої зви-
оцінюють нечесні вчинки по-різному. Завдання бать- чки говорити або діяти нечесно, якби для її викорі-
ків – сприяти формуванню у своїх дітей правильних нення досить було енергійного зусилля. Ця звичка
понять про моральні риси людини, зокрема таких як встановлювалась потроху певний час і викорінюється
чесність та правдивість. Про наявність у дитини пере- також після тривалої боротьби з нею (Ушинський,
конань можна говорити тоді, коли дитина, знаючи про 1974).
особливості прояву певної риси характеру людини, Висновки. Таким чином, слід враховувати, що
діє відповідним чином. причини нечесної поведінки бувають різні. Тому,
Поєднання довіри до дітей з контролем за їх пове- застосовуючи ті чи інші засоби впливу, варто проана-
дінкою. Дитина може знати, у чому полягають нечес- лізувати, чим саме викликаний цей вчинок. Адже
ні вчинки, засуджувати прояви нечесності в інших окремі вчинки часто не свідчать про чесніть чи нечес-
людей і навіть у самої себе і в той же час не керувати- ність, потрібно враховувати мотиви дитини. Дорікан-
ся цими знаннями в своїй поведінці. Адже, щоб не ня батьків за нечесний вчинок не повинно підривати у
збрехати, не зробити нечесного вчинку, дитині часто дитини віру в себе, в можливість повернення втраче-
доводиться докласти багато зусиль, переборюючи ного довір’я.
себе, примусити зробити так, а не інакше. Діти пере- У сім’ї повинна бути однакова реакція на вчинки
живають почуття задоволення, радості, коли виявля- дитини. І батько, і мати, й інші члени сім’ї однаково
ється, що вони виправдали довір’я, проявили чесність. мають засуджувати погані вчинки і пишатися доброю
Глибоке переживання дитиною втрати довір’я внаслі- поведінкою дитини. Якщо реакція батьків на поведін-
док її нечесних вчинків може призвести до корінного ку дитини неоднакова, то вона не робить потрібного
зламу в її поведінці. Проте несправедлива підозра і впливу.
недовір’я ображають дитину, примушують її пережи-
1. Костюк, Г. (1956). Некоторые вопросы взаимосвязи Всеукраїнської науково-практичної конференції, 12
воспитания и развития личности. Вопросы психологи, гркдня 2018, Житомир, 106-109.
5, 3-14. 4. Макаренко, А. (1980). Книга для батьків. Київ: Рад. шко-
2. Котлова, Л. (2018). Теоретико-методологічні засади дос- ла, 285-290.
лідження чесності в дитячому віці Scientific Researches. 5. Макаренко, А. (1988). Книга для родителей. Москва:
International periodic scientific journal, 3, 20-29. Педагогика.
3. Котлова, Л., & Котловий, С. (2018). Проблема чесності 6. Рубцова, Т. (1963). Виховання чесності і правдивості в
особистості в ХХІ столітті. Освіта ХХІ століття: про- дітей у сім’ї. Київ: «Радянська школа».
блеми гуманізації, гуманітаризації та патріотизму в 7. Ушинський, К. (1974). Про сімейне виховання. К.: Радян-
контексті євроінтеграційних процесів. Тези доповідей І ська школа.
REFERENCES
1. Kostyuk, H. (1956). Nekotorye voprosy vzaymosvyazy 3. Kotlova, L., & Kotlovyy, S. (2018). Problema chesnosti
vospytanyya y razvytyya lychnosty. Voprosy psykholohy, osobystosti v KHKHI stolitti. Osvita KHKHI stolittya: prob-
5, 3-14. lemy humanizatsiyi, humanitaryzatsiyi ta patriotyzmu v
2. Kotlova, L. (2018). Teoretyko-metodolohichni zasady konteksti yevrointehratsiynykh protsesiv. Tezy dopovidey I
doslidzhennya chesnosti v dytyachomu vitsi Scientific Re- Vseukrayinsʹkoyi nau-kovo-praktychnoyi konferentsiyi, 12
searches. Interna-tional periodic scientific journal, 3, 20-29. hrkdnya 2018, Zhytomyr, 106-109.
65
4. Makarenko, A. (1980). Knyha dlya batʹkiv. Kyyiv: Rad. 6. Rubtsova, T. (1963). Vykhovannya chesnosti i pravdyvosti v
shkola, 285-290. ditey u simʺyi. Kyyiv: «Radyansʹka shkola».
5. Makarenko, A. (1988). Knyha dlya rodyteley. Moskva: Peda- 7. Ushynsʹkyy, K. (1974). Pro simeyne vykhovannya. K.: Rady-
hohyka. ansʹka shkola.
The educational influence of the family on the formation of honesty in children

L. O. Kotlova
The paper deals with the topic of the educational influence of the family on the formation of honesty in children. The family in the
life of the child holds the first place both as a unique institute of upbringing, as the main object for imitation, and as an authority for
almost all issues. The child spends more time in the family than at school and on the street, it is the only shelter for him, and his hope
and support in life, it lays the foundations for the development of the child's personality and character. Family can have the greatest
positive, but also the greatest negative impact on a child’s development. Honesty is manifested in the truthfulness, the principle, the
loyalty to the undertaken obligation, the sincerity before others and ourselves in relation to the motives, which are guided by the
person. The task of psychological and pedagogical science is to determine the optimal conditions for the personal development of
children, including the activation of psychological mechanisms, the conscious acceptance of moral standards, their transformation
into an effective regulator of behavior, interpersonal relationships with other people. Nowadays, some parents deliberately delay the
upbringing of honesty until later, believing that while the baby is small, it is honest in itself. Indeed, a young child does not yet have
these personality traits; he or she acts as the adult requires, but when he or she performs certain actions and receives a positive or
negative evaluation of his or her actions, he / she learns and approves what is considered bad. If the parents do not pay attention to
the formation of the correct moral ideas in the child and do not direct its behavior, the child may resort to dishonest actions. Initially,
this dishonest behavior will be random, but it will gradually become entrenched and become a habit. As a result, her first moral ideas
are formed, she experiences pleasure in doing what is considered good and feelings of guilt if she is condemned. This is how the first
ethical behaviors emerge in a child and the associated moral experiences are formed. The basic researches on the study of honesty in
childhood are presented, the factors that influence the formation of a given moral personality quality are identified.
Keywords: moral qualities, truthfulness, family education, family, honesty.
66
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
67

Seanewdim Ped Psy VII 83 Issue 203

Загружено:

Сведения о документе

Авторское право

Доступные форматы

Поделиться этим документом

Поделиться или встроить документ

Параметры публикации

Этот документ был вам полезен?

Это неприемлемый материал?

Авторское право:

Доступные форматы

Seanewdim Ped Psy VII 83 Issue 203

Загружено:

Авторское право:

Доступные форматы

www.seanewdim.

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

VII(83), Issue 203, 2019 Sept.

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Pedagogy and Psychology

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

CROSSREF (DOI prefix:10.31174)

ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY

UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK

Spesific aspects of preschool teachers` professional development.

Paper received 30.08.19; Revised 08.09.19; Accepted for publication 12.09.19.

The concept as a linguistic and semiotic way of representation of culture

Corresponding author. E-mail: alladavid@ukr.net

Paper received 13.09.19; Revised 25.09.19; Accepted for publication 27.09.19.

Fig. 1. – The scheme of the formation of the picture of the world

− Language – is the sphere of the concept realization.

Характеристика чинників, що впливають на формування

3. Відведення значної кількості годин на самос- але й психологічна та соціальна.

The experience of using distance learning means in training students of

Paper received 30.08.19; Revised 11.09.19; Accepted for publication 16.09.19.

Fig. 1. Diagram of “Krok 2. General Medical Preparation” exam

New Realia of East-Ukrainian Education Internationalization: Provision of

Paper received 29.08.19; Revised 08.09.19; Accepted for publication 10.09.19.

Ukraine: of optimizing VET institutions in Luhansk Oblast, so as to

Дослідження рівня сформованості ціннісно-мотиваційного компонента

Paper received 15.09.19; Revised 22.09.19; Accepted for publication 28.09.19.

Постановка проблеми. Професійна діяльність ви- 1) формування позитивних мотиваційних установок

формування ми обґрунтували у попередній публікації нення до самовдосконалення у професійній діяльнос-

Висновки дослідження. Ефективність та продук- ній діяльності, визначити завдання формувального

Research of Level of Formation of a Value-Motivational Component of Readiness to Self-Organization in Professional Activi-

Методика М. Ліпмана «Філософія для дітей» як інструмент розвитку

Paper received 08.09.19; Revised 18.09.19; Accepted for publication 22.09.19.

Педагогічні умови формування конкурентоспроможності майбутніх

Paper received 29.08.19; Revised 09.09.19; Accepted for publication 12.09.19.

Київ, 2005. – 236 с. 13. Слободянюк О.М. Формування професійно-етичної

Компетентнісний репер сучасного підручника геометрії

*Corresponding authors. E-mail: ntaras7@ukr.net

Paper received 11.09.19; Revised 19.09.19; Accepted for publication 23.09.19.

General characteristics of a multi-aged english classroom and the ways

Paper received 06.09.19; Revised 18.09.19; Accepted for publication 22.09.19.

Виклики та перспективи неформальної освіти дорослих в Україні

Paper received 23.09.19; Revised 28.09.19; Accepted for publication 30.09.19.

Peculiarities of adult education in the system of informal education in ukraine

Модель формування готовності магістрів до забезпечення якості

Paper received 04.09.19; Revised 17.09.19; Accepted for publication 20.09.19.

системи, структурованої взаємообумовленими й взає- своєю суттю є суб’єкт-суб’єктною, то в професійній

Математичне моделювання і задачі-моделі в контексті використання

Paper received 22.08.19; Revised 04.09.19; Accepted for publication 09.09.19.

Постановка проблеми. У сучасній науці відбуваєть- загальнонавчального уміння математичного моделю-

студентів ЗВО математичними ідеями щодо міждис-

Психолого-педагогічні чинники родинної детермінації цілеспрямованого

Paper received 30.08.19; Revised 11.09.19; Accepted for publication 14.09.19.

компактного проживання чи спілкування з сороди- формування дитини, зокрема: комунікації в системі

Виховний вплив сім’ї на формування чесності у дітей

Paper received 04.09.19; Revised 16.09.19; Accepted for publication 20.09.19.

Постановка наукової проблеми та її визначення. чне місце і основну відповідальність за це покладають

The educational influence of the family on the formation of honesty in children

Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos

The journal is published by the support of

Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

Вам также может понравиться