SCIENCE and EDUCATION A NEW DIMENSION PEDAGOGY and PSYCHOLOGY Issue 220

www.seanewdim.
com
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VIII (88), Issue: 220, 2020 Feb. www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
VIII(88), Issue 220, 2020 Feb.
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

https://doi.org/10.31174/SEND-PP2020-220VIII88
Pedagogy and Psychology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, University, Belarus
Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Perekhrest Alexander, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Education, Yerevan, Armenia Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty of the professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the
Universityof West Hungary Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of University, Uzbekistan
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of
Włocławek, Poland Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of
methodology of teaching mathematics andinformation technology, English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University,
Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Armenia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP Sokuriaynska Liudmyla, Doctor of sociological science. Prof. Head of
and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Department of Sociology. V.N. Karazin Kharkiv National University,
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Ukraine
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of
Tyne, United Kingdom English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National, University of
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University Cherkasy, Ukraine
„Paisii Hilendarski”, Bulgaria Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies,
Hungary, Budapest Astrakhan state university, Russia
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated professor, Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication, Head of
Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic department of political analysis of the Vernadsky National Library of
National University, Ukraine Ukraine
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof. habil., Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-Frankivsk
Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv National National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
University Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Włocławek, Poland Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department of department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”,
Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Bulgaria
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice- University, Russia
Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan
Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Khmelnitsky Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
National University of Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus
department of general and differential psychology, South Ukrainian Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy,
National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary
Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest
ethical standards for authors and co-authors. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious
departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective reporting of data with the intent to mislead
or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts, each author
takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their
manuscripts. All the articles are published in author's edition.
THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95; ICV 2015: 80.87; ICV 2016: 73.35; ICV 2018: 90.25
GOOGLE SCHOLAR
CROSSREF (DOI prefix:10.31174)
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
CONTENT
PEDAGOGY……………………………………………………………………………………………….. 7
The problem of forming the culture of speech of international students while studying in Ukraine
L. Byan………………………...…………………………………………………………………………….. 7
Translation as a teaching aid in the ESP classroom
S. Danilina………………….……………………………………………………………………………….. 10
Модель формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до
професійної діяльності
О. С. Дудукалова…………………………………………………………………………………………... 13
Сучасні наукові підходи до професійної підготовкимайбутніх учителів іноземних мов
О. М. Гармаш…………………...………………………………………………………………………….. 17
Культура професійної комунікації майбутніх фахівців з економіки в умовах інформаційно-
освітнього середовища закладу вищої освіти
І. Харченко………………………………………………………………………………………………….. 20
National characteristics of training of future specialists of tourist support (guides-guides) in Ukraine
O. V. Kovalenko…………………………………………………………………………………………….. 24
Школа креативного менеджера як засіб формування соціальної активності учнів
С. Д. Кирилюк……………………………………………………………………………………………… 27
Ґенеза впровадження ідей Болонського процесу в систему вищої освіти України
Я. А. Нагрибельний…………….…….…………………………………………………………………….. 31
Діти ХХІ століття: розвиток засобами музики
І. Е. Новоселецька………………………….………………………………………………………………. 35
Проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації фізкультурно-
оздоровчого середовища закладу середньої освіти
П. Ф. Рибалко…………………...………………………………………………………………………….. 38
Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців з підприємництва,
торгівлі та біржової діяльності в системі ступеневої освіти
С. В. Стеблюк………………………………..…………………………………………………………….. 42
PSYCHOLOGY………………………………………………...………………………………………….. 45
Psychological features of decision-making by confident and unconfident individuals
Y. D. Korokhod…………...……………………...………………………...……………………………….. 45
Система "вчитель – учень/учні" як інтерактивне середовище копінг-поведінки підлітків
Ма Фу……………………………………………………………………………………………………….. 47
Психологический тренинг как способ развития профессионального самосознания педагогов
Н. И. Метельская………………………………………………………………………………………….. 51
PEDAGOGY
The problem of forming the culture of speech of international students

while studying in Ukraine
L. Byan
Sumy State A. S. Makarenko Pedagogical University, Sumy, Ukraine
Corresponding author. E-mail: potdr2019@gmail.com
Paper received 30.01.20; Revised 15.02.20; Accepted for publication 18.01.20.

https://doi.org/10.31174/SEND-PP2020-220VIII88-01
Abstract. This paper reveals the issues of forming the culture of speech of international students during professional training in
higher education institutions in Ukraine. Concepts such as culture of speech, dialogue and etiquette are covered, as well as the phe-
nomenon of linguistic communication as a system of knowledge, patterns of behavior, values, specific situations of professional
interaction, and ability to put them into practice to achieve organic results of common activity. The paper also emphasizes that the
“normative” speech of international students is the speech: which conforms to the language system, does not contradict its laws; in
which the variant of the norm has new semantic-stylistic possibilities, expresses, refines the context; in which the applicable rules of
another style are properly justified; in which mixing of norms of different languages under the influence of speech practice is not
allowed.
Keywords: studying in HEI, Ukrainian language, culture of speech, international students, vocational training.
Nowadays, one of the main objectives in educational account the specifics of language acquisition of this cate-
systems of many countries is development of the culture gory of students and use more productive methods of
of individual’s speech. This is due to the influence of teaching Ukrainian language and culture of speech.
communicatively acceptable language, building on under- The study of culture of speech originates from the
standing between people and appropriate interaction be- works of such eminent scholars as M.V. Lomonosov,
tween representatives of different cultures. The level of A. Kh. Vostokova, V.O. Suhomlinsky, K.D. Ushinsky
individual’s culture of speech is mainly judged based on and others. Speech culture as a scientific discipline in the
emotional, intellectual culture and on general cultural twentieth century developed mainly within orthological
status of the society as a whole. directions (right/wrong). The theory of norm and norma-
At present, training of highly qualified specialists tivity, systematics of speech norms formed in the works
among international students in higher education institu- of such philologists as G.O. Vinokur, S.O. Karaman,
tions is an urgent problem while teaching the Ukrainian L.I. Matsko, S.I. Ozhegov. This trend in the 21st century
language and culture. It is about the importance of educat- was developed by such researchers as A.D. Ponomarev,
ing professionals who are able to use the Ukrainian lan- M.Ya. Pliushch, L.M. Savich, L.I. Skvortsov,
guage competently, capable to use the techniques and I.P. Yushchuk and others.
methods of effective communication, to communicate in Increasing the level of linguistic and speech culture
the scientific as well as official and business spheres in was brought up in works of such linguists as I.K. Bilodid,
Ukrainian in the countries all over the world and be com- N.D. Babich, D.I. Hanych, A.P. Koval, M.I. Pentilyuk,
petitive both in the Ukrainian labor market and abroad. V.M. Rusanovsky, S. Ya. Yermolenko and others. Psy-
In Ukrainian higher education institutions, every year chological aspects of this problem are reflected in the
there is an increase in percentage of international students works of such researchers as L.I. Aydarova,
who, in addition to special knowledge (knowledge related D.M. Bogoyavlensky, L.S. Vygotsky, G.S. Kostyuk,
to their profession), acquire experience in speaking O.O. Leontiev, and others. According to these scholars,
Ukrainian, study in the framework of the program the essence of the theory of speech activity is that any
“Ukrainian as a Foreign Language”, and receive diplomas speech act is defined as a specific type of activity (com-
of the established model. But, unfortunately, the basic municative), which begins with a motive and ends with
course of Ukrainian does not provide an opportunity to the result, the achievement of the goal. Of particular im-
cover such topics as: “Business Ukrainian Language”, portance are studies of speech activity by I.O. Sinitsa,
“Rules of Ukrainian Business Etiquette”, “Business Cor- which reveal the patterns of speech communication, the
respondence” and others. In this regard, it is necessary to content and tasks of vocabulary. Pedagogical and meth-
develop a special approach to teaching Ukrainian lan- odological bases of work on enrichment and development
guage and culture to foreign language students at an ad- of vocabulary, enhancement of the culture of speech of
vanced stage, to provide all kinds of linguistic support in students were developed by F.I. Buslayev,
order to increase the level of knowledge of the Ukrainian I.I. Sreznevsky. Of great importance are the works by
language, in particular in the field of business and profes- philologists M.G. Stelmakhovych, S. Ch. Chavdarov and
sional communication. It is important at all stages of others.
learning to improve the language culture, to learn to use The analysis of scientific literature on the topic shows
the Ukrainian language, and to communicate in various that a lot of attention has been paid to study of language
spheres of activity. It should be emphasized that, when culture. However, the methodological aspect of forming a
working with international students, we must take into culture of speech in international students studying at
7
higher education institutions in Ukraine has not been Dialogue is traditionally cited among the most produc-
sufficiently investigated both theoretically and practically. tive methods of studying normative Ukrainian. A pur-
The aim of the paper is to analyze the problems of poseful system of exercises in solving problematic lin-
forming speech culture of international students studying guistic tasks underlies the effective formation of meaning-
in Ukraine and to determine further ways of solving them. ful communication skills and habits of students, helping
Thus, at the moment, the culture of speech implies ad- to prevent inaccuracies and errors in their speech. Learn-
herence to linguistic norms of pronunciation, emphasis, ing by specific examples, foreign students are successful-
orthography and building word expressions, accuracy, ly mastering the patterns of correct speech using the simu-
clarity, purity, logical harmony, richness and appropriate- lation of life situations, mastering the art of language
ness of speech, as well as to the rules of speech etiquette communication [1].
[5]. At the heart of the culture of human speech is its ability
There are the following basic aspects of the expression to engage in a dialogue that is built upon the mutual re-
of speech culture: spect between the agents of communication, mutual inter-
- normativity (observance of all rules of oral and writ- est, openness. It is well known that dialogue envisages the
ten speech); uniqueness of each partner and their fundamental equality
- adequacy (accuracy of expression, clarity and com- with each other; the difference and originality of their
prehensibility of speech); points of view; orienting everyone to an understanding
- aesthetics (the use of expressive and stylistic lan- and active interpretation of the perspectives of both; antic-
guage means that make speech rich and expressive); ipation of the response and its prediction in one’s own
- polyfunctionality (use of language in different statement; mutual “complementarity” of the positions of
spheres of life) [5]. the participants of communication, the ratio of which is
A high level of speech culture requires perfect mastery the purpose of the dialogue. That is why a dialogue can be
of the literary language in the process of communication a form of communication only between subjects, express-
and advanced speech skills. The main quality communica- ing precisely those features that distinguish the subject
tive features, they are also called criteria, culture of from the object.
speech are correctness, accuracy, logic, content, rele- It should be emphasized that when working with inter-
vance, wealth, expressiveness, purity/ national students, we must take into account the specifics
Studying the history of development of philosophical of learning of each category of students and use the most
and psychological-pedagogical research has shown that productive methods of teaching the Ukrainian language
scientists view communication as a process that embraces and language culture.
and organizes all aspects of human life. Its purpose is Let us consider another method of teaching Ukrainian
defined as the achievement of the results of joint commu- normative language, namely the use of samples of oral
nication activity. The specificity of linguistic communica- speech in the texts of journalists, radio and television
tion, which distinguishes it from any other act of commu- speakers, etc., since one of the areas of study of interna-
nication, lies precisely in coordination of the interests of tional students is the formation of auditory skills, the
those who communicate and achievement of a common perception hearing the language and listening comprehen-
goal [2]. sion.
Based on the analysis of theoretical fundamentals of Street language contributes to enriching the vocabulary
formation of culture of communication, features of lin- of international students, expanding the use of certain
guistic communication are identified, which determine grammatical constructions, but it is everyday communica-
different types of linguistic communication. Therefore, tion which cannot provide a positive experience to inter-
we define the phenomenon of linguistic communication national students in regards to scientific, business or pro-
as a system of knowledge, patterns of behavior, values, fessional communication, besides it can lead to pollution
particular situations of professional interaction, and abil- of language and deviation from the normative use of its
ity to apply them in practical communication in order to assets [4].
achieve organic results of cooperative activities. It is important for a specialist, a graduate of a higher
In search for the best tools and techniques for learning education institution, to acquire the skills of masterful
Ukrainian as an instrument for future professional activity communication in these spheres, as well as to acquire the
of international students, we came to conviction that skills of normative use of the language, to consolidate
communication skills and abilities are the dominant factor those rules of use of linguistic units, which are specified
in the development of their culture of speech at all stages in dictionaries. Therefore, the media play an important
of learning, among which we consider formation of textu- role in this situation, being a standard, a model for imita-
al and literary skills to be most important element as a tion in terms of the use of words, construction of linguis-
basis for building a coherent expression of different styles tic structures, the use of different grammatical models in
and genres. The more intensively students are involved in appropriate situations of communication, as well as the
the process of mastering communication skills, the sooner use of professional and scientific vocabulary in language.
they reach the level of adequate synthesis in mastering Thus, in the Ukrainian language courses at HEIs, when
modern Ukrainian as a means of intercultural and profes- working with international students at an advanced stage
sional communication. of education, we recommend to refer to the texts from the
Variation of educational activities leads to increased media, listening and analyzing the speech of native
students’ interest in learning the Ukrainian language, speakers, broadcasters, commentators, scientists and cul-
developing their thinking and improving linguistic com- tural activists.
petence.
8
On the other hand, characterizing the current state of variant of the norm has new semantic-stylistic properties,
the Ukrainian language nowadays, we have to pay atten- expresses, refines the context, gives additional and com-
tion to the crisis phenomena related to the functional side prehensive information; 3) the applicable rules of another
of our language, as well as weak abilities to use its vast style are duly substantiated; 4) it does not allow mixing of
wealth, intonation and other possibilities. We live in an different languages under the influence of speech practice.
atmosphere of violation of all linguistic norms, and these Summarizing all of the above, we can conclude that in
violations often come from the mouths of those who have higher education institutions at an advanced stage of stud-
to speak normatively: journalists, figures of science and ying Ukrainian as a foreign language, it is necessary to
culture, politicians and others. organize systematic and purposeful activities to develop
Linguistic norms are characterized by systematic, his- and improve the language culture of international stu-
torical and social conditionality, stability. This last char- dents, to find effective methods and forms of work, effec-
acteristic (stability) does not contradict the habitude of the tive tools and techniques for developing communicative
literary norm to change over time. If in orthoepy, gram- skills. It is necessary to build a rational system of exercis-
mar the norms are oriented at a paragon, model, standard, es and tasks that require active work of the mind and at
in lexis, on the other hand, the implementation of the the same time linguistic intuition, to develop a system of
norm is also dependent on the content, that is it varies in didactic problem situations, which includes analysis,
each individual case based on the context. Spelling stand- classification and correction of errors in the speech of
ards change from time to time according to the needs of international students. It can also be noted that a high
the society to codify the spelling in view of new ap- culture of speech is impossible without observing the so-
proaches. For example, spelling of words of foreign origin called speech etiquette, which includes being able to lis-
was subject to changes in order to bring them closer to ten attentively with interest, never interrupting people,
Ukrainian pronunciation; the renewal of the use of the engaging in conversation tactfully, having comprehensi-
letter ґ in written form of the words “ґанок, ґречний, ble and clear speech, speaking with tolerance, respect,
ґудзик, ґрати, обґрунтувати, проґавити” (porch, po- being polite. Etiquette regulates relationships between
lite, button, bars, to substantiate, to miss); there have been people and formulates requirements that are equal for all
changes to the capitalization of the names of cult books. people, regardless of their social status. The verbal level
The norms of literary language reinforce the traditions, of etiquette is the most important, namely speech etiquette
cultural achievements of the past and, at the same time, and dialogue. Enhancing the speech culture, improving
regulate the use not only of established rules, but also the the ethics of communication is crucial for the whole soci-
emergence of new ones in the process of speaking activi- ety, with all its functional levers: educational institutions,
ties of international students [3]. science, schools, press, radio, television. The culture of
The normative language of international students is speech is not only a philological but also a social prob-
characterized by the following features: 1) it corresponds lem: it is in one way or another connected with the most
to the language system, does not contradict its laws; 2) a varied forms of communication in the modern world.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 3. Кравець Л. В. Мацько Л. І. Культура української фахової
2005. – 232 с. мови: навч. посіб. – Київ: ВЦ «Академія», 2007. – 360 с.
2. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення: 4. Мацько Л. І. Стилістика української мови. – К.: Вища
навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – школа, 2003. – 411 с.
536 с. 5. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного
спілкування: навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 352 с.
REFERENCES
1. Babich, N. D. (2005). Fundamentals of the Culture of Speech. 3. Kravets, L. V. & Matsko, L. I. (2007). Culture of the Ukraini-
Lviv: Svit [in Ukrainian]. an Professional Language: Educational Manual. Kyiv: VT
2. Gritsenko, T. B. (2003). Ukrainian Language and Culture of «Akademiya» [in Ukrainian].
Speech: Educational Manual. Kyiv: Tsentr navchalnoi litera- 4. Matsko, L. I. (2003). Stylistics of the Ukrainian language.
tury [in Ukrainian]. Kyiv: Vischa Shkola [in Ukrainian].
5. Matsuk, Z. & Stankevich N. (2005). Ukrainian Language of
Professional Communication. Kyiv: Karavella [in Ukrainian].
9
Translation as a teaching aid in the ESP classroom

S. Danilina
Taras Shevchenko National University of Kyiv
Corresponding author. E-mail: sv.danilina@gmail.com

Abstract. In previous years, translation has been viewed as an inefficient teaching aid in communicative EFL teaching. It has rarely
featured in either EFL or ESP textbooks. However, recent views on translation as a source of supplementary EFL practice expressed
primarily by the teachers of theory and practice of translation, as well as the author’s own practical experience, evidence to the fact
that translation has managed to stand to the test of time, and has retained its teaching tool value, particularly for advanced students of
English. This paper presents some examples of practical use of translation exercises in the ESP classroom of history students.
Keywords: ESP, translation, history students, text-based learning (TBL).
Introduction. The extensive use of communicatively spects for translation in the ESP context [6, p. 229]. He
oriented methodologies in the recent decades has pushed observes that “translation is an activity or a strategy natu-
translation exercises to the outskirts of both teaching Eng- rally employed by both language teachers and learners.
lish as a Foreign Language (EFL), and the English for Accordingly, despite some possible limitations, its poten-
Specific Purposes (ESP) classroom, translation being tial should be studied and exploited since it could help
central to the ill reputed grammar-translation method. language learners gain deeper understanding of what they
Although in the 20th century it served as a heavily ex- do when they move between the two languages and thus
plored teaching aid, it has been under-researched, viewed indicate the areas that might need improvement” [6, p.
as an undesirable deviation from teaching English 227].
through English, as an obsolete methodology that discour- The idea of post-communicative competence is sup-
ages learners from communication, “artificial and restric- ported by J.Kic-Drgas who remarks that “the objective of
tive exercise, counterproductive, forcing dependence on language learning is no longer defined in terms of acquisi-
L1, purposeless and with no application in the real world, tion of communicative competence in a foreign language.
frustrating and de-motivating” [2, p. 68]. Today foreign The teachers are now required to teach intercultural com-
language learners realize that they need as much L2 prac- municative competence” [4, p. 257]. The researcher also
tice as possible during precious classroom time and often emphasizes that the use of mother tongue and translation
see the use of L1 associated with translation as a hin- may facilitate comprehension of specialized texts (Kic-
drance to efficient language acquisition. Therefore, in Drgas [4, p. 259], which is particularly relevant in ESP
recent decades the usage of the L1 or translation in class learning. Furthermore, translation of stimulating materials
has been frowned upon and in most cases teachers have involving multi-modal texts (for instance photographs and
tried to avoid it as much as possible. other visual representations of reality), as it is further
A brief overview of relevant publications. Since the noted by Kic-Drgas [4, p. 260], inspires learners’ creativi-
beginning of the 21st century, translation as a supplemen- ty. Thus, ESP and translation as a teaching method is a
tary teaching tool has been surviving a rebirth of interest, multi-faceted issue that continues to be raised by re-
with a lot of scholars commenting on the benefits of its searchers who see it as deserving a closer analytic look
use in the EFL and, particularly, ESP classroom [2; 3; 4; and needing rethinking.
5; 9, et al.]. And when it comes to the ESP classroom in Importantly, teaching ESP and employing translation as
particular, various kinds of translation exercises seem to a method of teaching and learning does not require from
have always remained relevant [4, p. 67]. Translation has ESP learners in-depth knowledge of translation theory as
started to be seen as a useful tool in teaching English as a it is required of translation students. As noted by Witte [4,
Foreign Language (EFL) and ESP [2; 5]; the use of L1 in p. 258], “It is not essential to be an expert in translation
ESP instruction has also started receiving considerable and translation theory to use translation in class”. But
attention of researchers [8]. V. Leonardi, for example, translation activities used for learning ESP and the use of
maintains that translation is a very useful tool to learn L1 can contribute to facilitate comprehension of special-
grammar, syntax, lexis and culture-related issues in both ised materials in the ESP classroom and improve learners‟
the source language (SL) and the target language (TL), skills [1, p. 45].
and points out that “while translating, students are encour- Thus, the main objective of this paper is to analyse
aged to notice differences in structures and vocabulary some instances of using translation as a teaching aid in the
and they have to develop methods and strategies to deal ESP classes of history students and to reflect on the bene-
with them” [5]. Discussion of differences and similarities fits that translation practice can bring to ESP learning.
during the translation process helps learners understand Description of the main material. The situation with
the interaction of the two languages and the problems using translation in the ESP classroom of Ukrainian stu-
caused by their L1. It also helps learners appreciate the dents has its own specificity. Unlike learning contexts of
strengths and weaknesses of the L1 and L2, for example in other countries, where translation has been negatively
the comparison of idiomatic language such as metaphors. viewed as an EFL teaching tool, in Ukraine it is still wide-
S.Marinov explores what he refers to as a post- ly used in school lessons. Therefore, when they come to
communicative cognitive paradigm and promising pro- the university, Ukrainian students in most cases view
10
translation as a normal practice that they have long been will enhance the learners’ speaking fluency and their qual-
used to. Throughout the first two years at Taras ity of writing.
Shevchenko University during which they study general In terms of grammar exercises, translation can be par-
English, students, on the contrary, feel surprised by the ticularly helpful in getting students to ‘notice’ the gram-
usual lack of translation exercises in communicatively mar construction unavailable in their L1, which can pro-
oriented classes. When translation practice returns to the mote the accurate use of those in the learners’ oral and
classroom in the third and fourth year of studies in their written output. Initially, the learners are likely to refer to
ESP course, they do not seem to have any negative atti- such constructions in the process of mental translating
tude towards it. from their L1 into L2 but later they might start using them
ESP course for history students that this article focuses in their production automatically. For example a text
on has been designed to match the learners’ future needs. might highlight an appear + to infinitive construction
In case the students continue to work internationally in the available neither in Ukrainian nor in Russian, as well as
academic field of history, they are likely to encounter impersonal passive constructions like “were said to live”:
English in all aspects of their professional life, as most Most important to historians, Greeks appear to have
research is published in English. They will primarily need temporarily lost the art of writing during the Dorian Age.
English to read and write in their field of professional His questioning, like that of the Sophists, appeared to
interest, and also to be able to clearly convey their mes- challenge the authority of the gods, of parents, and of the
sage orally at conferences or while interacting with their city’s laws.
colleagues personally. The Greeks believed in many gods, who were said to
The question of purpose and learners’ needs, as pointed live on Mount Olympus in northern Greece.
out by Kic-Drgas [4, p. 256] is even more relevant in ESP Greek society in the 400’s and 300’s B.C. is considered
than in EFL. Although translation may not be the most to be the first example of a classical civilization.
effective exercise for all learners (but rather for those Another notoriously problematic issue is the use of
more inclined to the analytical learning of languages), it is modals, particularly modals of deduction in their past
indispensable in ESP where it trains learners in remember- tense form. Historical texts can serve as a valuable source
ing accurate equivalents of their professional terminology, of these constructions and promote the learners’ under-
as well as promotes comprehension of authentic texts standing and accurate usage thereof:
required for their professional competence. When students However, excavations conducted in north-western Tur-
start working in their field of choice, “such activities may key suggested that the stories of the Trojan War might
prove very useful as they will have a set of common have been based on real cities, people, and events.
phrases specific to that domain and to which they can Or attending to reduced adverbial clauses like:
always refer, as well as skills for further learning. They When given a death sentence, Socrates calmly drank
will be provided with a basic foundation, the tools needed hemlock, a slow-acting poison and talked with his friends
to face new linguistic challenges in their future profes- until it took effect.
sional life” [2, p. 71]. Which may come in handy to make the learners’ writ-
The translation exercises that the article comments on ing more concise.
come from the textbook written by our department for Conclusions. It is important to recognise the problems
history students whose level of English has reached associated with traditional approaches to translation, as it
B1+/B2 level according to CEFR. Each chapter centers is easy to reduce translation practice to a solitary, time-
round a certain historical topic and contains several texts consuming and unrewarding activity based on demotivat-
followed by a set of exercises with some that offer transla- ing texts. To make it more dynamic and stimulating, trans-
tion practice. Translation exercises are meant to be done lation tasks should be based on the texts relevant for the
by learners after some other kinds of exercises on the text learners’ subject matter, they should be quite short and
have been completed, and so the learners are properly translated by students in groups, where possible the ele-
prepared for translation. However, as a rule, teachers will ment of a communication gap should be offered.
further supplement this practice with necessary comments Each translation task should be followed by the analy-
on equivalence, differences and similarities between lan- sis of the learners’ texts, which includes the discussion of
guages. translation transformations used by the learners, their
In one of such execises, the learners may be given L1 strategies of adapting target texts to the standards and
equivalents of words and collocations and invited to find expectations of the target audience. This part of learning is
their correspondences in the text. For example, a text on very valuable because it enables students to analyze vari-
Ancient Greece offers the vocabulary units like: золотий ous solutions of translating the same sentence, and alt-
вік грецької культури; прагнути гармонії та рівноваги; hough the range of possibilities in specialized translation
забезпечувати модель; погляд на життя; говорити is not as wide as in the case of general translation, the
красномовно; присвятити своє життя чомусь; value of the exercise cannot be underestimated. In spite of
повага до закону. Such practice promotes ‘noticing’ and the fact that translation does not exactly enhance students’
memorising of the accurate equivalents of professional communication competency, it can be helpful in making
terminology essential to efficient professional interaction learners aware of the shortcomings typical of their foreign
of students, as well as offers them strategies of processing language productive activities and in bringing ESP learn-
an authentic text using it as a source of relevant vocabu- ers’ oral and written output closer to the natural L2 speak-
lary. Furthermore, the firm knowledge of such equivalents er production.
11
REFERENCES
1. Avand A. Q. Using Translation and Reading Comprehension 6. Marinov S. Translation Exercise Aided by Data-driven Learn-
of ESP Learners // The Asian ESP Journal, 2009. – No.1 (5). ing in ESP Context // ESP Today, 2016. – Vol. 4 (2). – pp.
– pp. 44-60. 225-250.
2. Chirobocea-Tudor O. A Case for the Use of Translation in 7. Maziekiene V. Translation as a Method in Teaching ESP //
ESP Classes // Journal of Languages for Specific Purposes, The Journal of Teaching English for Specific and Academic
2018. – No.5. – pp. 67-76. Purposes, 2018. – No.3 (6). – pp. 513-523.
3. Fuertes-Olivera P. A. and Piqué-Noguera C. The Literal 8. Poljaković I. Using the First Language in the ESP Classroom
Translation Hypothesis in ESP Teaching/Learning Environ- at University Level // Metodologija i primjena lingivističkih
ments // Scripta Manent, 2013. – No. 8(1). – pp. 15-30. istraživanja. S. L. Udler, K. Cergol Kovačević (ur.). Zagreb:
4. Kic-Drgas J. Translation in the ESP Teaching // The Journal Hrvatsko društvo za primijenju lingvistiku, 2016. – pp. 337-
of Teaching English for Specific and Academic Purposes, 347.
2014. – No.2 (2). – pp. 253-261. 9. Witte A., Harden T., Ramos de Oliveira, Harden A. Transla-
5. Leonardi V. Teaching Business English Through Translation tion in Second Language Learning and Teaching, Bern: Peter
// Journal of Language & Translation, March 2009. – pp. 139- Lang, 2009.
153.
12
Модель формування готовності майбутніх інженерів-педагогів

економічного профілю до професійної діяльності
О. С. Дудукалова
Бердянський державний педагогічний університет, аспірантка 3 курсу денної форми навчання, Бердянськ,Україна
Corresponding author. E-mail: a.duducalova@gmail.com

Анотація. У статті розглядається сутність професійної діяльності майбутнього інженера-педагога економічного профілю та
аналізуються психолого-педагогічні джерела з проблеми готовності майбутніх фахівців. Теоретично обґрунтовуються скла-
дові моделі формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної діяльності. Усі
складові цієї моделі мають взаємозалежний та взаємопов’язаний характер, завдяки чому і забезпечується цілісне узгодження
характеристик людини як особистості і суб’єкта діяльності, а також успішність майбутньої професійної діяльності. Резуль-
татом реалізації моделі є сформована готовність майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної дія-
льності.
Ключові слова: інженер-педагог, професійна діяльність, готовність до професійної діяльності, економічний профіль,
модель формування готовності до професійної діяльності.
Вступ. Ринок праці, що інтенсивно формується, вису- одночасно дві самостійні сфери – педагогічну та ін-
ває нові вимоги до змісту і процесу підготовки квалі- женерну. Це, безперечно, один зі складних видів про-
фікованих робітників. Сьогодні потрібен робітник фесійної діяльності, який має низку особливостей.
«нового типу» – професійно й соціально мобільний, Усе це потребує неабиякої професійної підготовки,
такий, що має глибокі професійні знання з інтегрова- наявності професійних знань, умінь, які є найважли-
них професій, володіє економічними і правовими вішим компонентом кваліфікаційної характеристики
знаннями, основами наукової організації праці й ку- інженера-педагога [1].
льтури виробництва, здатний до технічної та соціаль- Аналіз психолого-педагогічних джерел за пробле-
ної творчості, самовдосконалення, готовий до роботи мою моделювання дозволив зробити висновок, що
при різних формах організації праці і виробництва в поняття «модель» розглядається як матеріальний чи
умовах конкуренції. Готовність інженера-педагога уявний в процесі мислення об’єкт, який заміщує в
економічного профілю до професійної діяльності є дослідженні об’єкт-оригінал таким чином, що його
інтегративною властивістю особистості. Інженер- безпосереднє вивчення дає нові знання про об’єкт-
педагог, крім підготовленості до педагогічної діяль- оригінал. Побудова та вивчення моделей здійснюєть-
ності, має володіти спеціальними знаннями, здійсню- ся з метою одержання нових знань про об’єкт і, якщо
вати навчально-виробничу, організаційно-методичну вона має пізнавальний потенціал, здатна змінювати
діяльність з професійної підготовки студентів у сис- його в процесі вивчення та є акумулятором отримання
темі професійно-технічної освіти, а також кваліфіко- про нього нової інформації.
ваних робітників на виробництві. Аналіз педагогічної літератури показує, що, незва-
З метою дослідження складових формування гото- жаючи на розуміння важливості готовності в практиці
вності до професійної діяльності майбутніх інжене- вищої школи, ця проблема залишається недостатньо
рів-педагогів економічного профілю було розроблено розробленою. Огляд наукових робіт з проблеми гото-
структурно-функціональну модель підготовки майбу- вності до професійної діяльності свідчить про те, що
тніх інженерів-педагогів економічного профілю. глибше розкриті окремі її аспекти, проте відсутні ро-
Аналіз досліджень і публікацій. Проблему підго- боти, в яких обґрунтовано формування готовності
товки інженерно-педагогічних кадрів порушували у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю
своїх працях С.Ф. Артюх, С.Я. Батишев, В. К. Блюхер, до професійної діяльності.
Г.Е. Зборовський, Е.Ф. Зеєр, Р.А. Карпова, Вивчаючи готовність до професійної діяльності
В.Т. Кудрявцев, Н.В. Кузьміна, П.Г. Лузан, економістів В. В. Різник дала таке визначення цьому
О.Г. Романовський, І.І. Лобач; В.С. Ледньов, поняттю: «готовність до професійної діяльності май-
П.І. Підкасистий, зокрема, професійній діяльності май- бутніх фахівців економічних спеціальностей – це
бутніх інженерів-педагогів економічного профілю прис- складне особистісне утворення, що є комплексним
вячені наукові розвідки Н.О. Брюханової, відображенням цілого ряду особистісних рис і профе-
О.Р. Ганопольского, О.Е. Коваленко. сійних якостей, важливих для успішної професійної
Професійно-педагогічна діяльність інженера- діяльності [5].
педагога відповідає загальним вимогам педагогічної Аналіз психолого-педагогічної літератури показує,
діяльності, яку В.О. Сластьонін визначає як особли- що, незважаючи на розуміння важливості готовності в
вий вид соціальної діяльності, спрямованої на переда- практиці вищої школи, ця проблема залишається не-
чу від старших поколінь молодшим накопичених достатньо розробленою. Огляд наукових робіт з про-
людством культури й досвіду, створення умов для їх блеми готовності до професійної діяльності свідчить
особистісного розвитку та підготовку до виконання про те, що глибше розкриті окремі її аспекти, проте
певних соціальних ролей у суспільстві [6]. відсутні роботи, в яких обґрунтовано формування
Професійна діяльність інженера-педагога включає готовності майбутніх інженерів-педагогів економіч-
13
ного профілю до професійної діяльності. майбутні інженери-педагоги економічного профілю з

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування урахуванням впливу сучасних технологій на освітній
моделі формування готовності майбутніх інженерів- процес, що передбачає зміну форм і методів подання
педагогів економічного профілю до професійної дія- навчального матеріалу.
льності. Отже, метою створення моделі є формування гото-
Основні завдання дослідження: вності майбутніх інженерів-педагогів економічного
1) проаналізувати наукову літературу щодо профілю до професійної діяльності.
професійної діяльності майбутніх інженерів-педагогів Змістова складова підготовки фахівців напряму
економічного профілю; (015) «Професійна освіта. Економіка» і необхідний
2) розглянути сутність професійної діяльності для вивчення матеріалу подано в освітньо-
майбутніх інженерів-педагогів економічного профі- кваліфікаційній характеристиці та в освітньо-
лю; професійній програмі, які взяті за основу під час фор-
3) спираючись на довідкову літературу, норма- мування завдань дослідницької діяльності.
тивні документи та дослідження науковців, теоретич- Цільовий блок пов’язаний зі змістовим блоком мо-
но обґрунтувати складові моделі формування готов- делі та перебуває у взаємозв’язку з результатом про-
ності майбутніх інженерів-педагогів економічного цесу формування готовності майбутніх інженерів-
профілю до професійної діяльності. педагогів економічного профілю до професійної дія-
Проектування структурно-функціональної моделі льності.
здійснювалося на основі аналізу структури, змісту і Процесуальний блок розкриває особливості підго-
процесу функціонування діяльності інженерів- товки інженерів-педагогів економічного профілю, від
педагогів економічного профілю. Запропонована мо- яких залежать методологічні підходи (інформаційний,
дель має науково-теоретичну основу, логічну чіткість системний, компетентнісний, особистісно-
і послідовність професійних вимог до майбутніх фа- орієнтований, синергетичий), які впливають на про-
хівців. цес підготовки майбутніх фахівців.
На основі проведеного аналізу визначено складові Застосування зазначених методологічних підходів
елементи структурно-функціональної моделі форму- сприяє формуванню компонентів готовності майбут-
вання готовності майбутніх інженерів-педагогів еко- ніх інженерів-педагогів до професійної діяльності
номічного профілю, яка спрямована на формування (когнітивний, мотиваційний, діяльнісний, особистіс-
компетентностей майбутнього кваліфікованого фахів- ний).
ця, спроможного працювати в сучасних умовах роз- Розглянемо більш детально компоненти структури
витку та впроваджувати сучасні педагогічні техноло- готовності майбутніх інженерів-педагогів економіч-
гії в навчальний процес. Метою авторської моделі є ного профілю:
відображення педагогічного процесу поетапної підго- 1) мотиваційний компонент (потреба успішно
товки фахівців, формування їх готовності до профе- вирішувати професійні завдання, інтерес до процесу
сійної діяльності. їх вирішення, прагнення досягти успіху і показати
Складові моделі формування готовності майбутніх себе з кращого боку і т. д.).
інженерів-педагогів економічного профілю розділено 2) когнітивний компонент (розуміння професій-
на такі блоки: них завдань, оцінка їх значущості, знання способів
1) цільовий блок (мета і завдання формування гото- вирішення і т. д.).
вності майбутніх інженерів-педагогів), 3) діяльнісний компонент (інженерно-
2) змістовий блок (принципи, методи, форми, засо- педагогічні вміння і навички, знання з фаху – педаго-
би, інформаційно-комунікаційні технології та органі- гічні та економічні знання; інноваційні технології,
заційно-педагогічні умови), тобто застосування нових підходів та методик у про-
3) процесуальний блок (особливості, методологічні фесійній діяльності).
підходи та компоненти готовності майбутніх інжене- 4) особистісний компонент (самосвідомість, ре-
рів-педагогів), флексивно-комунікаційні, емоційні, мобілізаційні,
4) критеріально-оцінний блок (критерії, показники вольові якості).
та рівні готовності майбутніх інженерів-педагогів Зазначимо, що дослідники професійної готовності
економічного профілю) та результат. та готовності економістів приділяють увагу мотива-
Цільовий блок включає в себе мету і визначає зміст ційному компоненту.
та основні завдання формування готовності до профе- Готовність до професійної діяльності тісно
сійної діяльності майбутніх інженерів-педагогів. пов’язана з мотивацією, яка не тільки визначає актуа-
Метою розробки структурно-функціональної моде- льність такої діяльності, а й перспективу її розвитку в
лі є розкриття її сутності, відображення основних потрібному напрямі або перенесення на інші галузі.
елементів та взаємозв’язків між ними, ступінь їх ор- Готовність формується успішно тоді, коли в студента
ганізації й впливу один на одного. Тому процес моде- розвинута позитивна мотивація засвоєння інженерно-
лювання є творчим процесом з урахуванням особли- педагогічних знань і вмінь [2].
востей нормативних документів (стандарт вищої осві- Когнітивний компонент включає в себе розуміння
ти за спеціальністю 015 «Професійна освіта (економі- поставлених завдань, знання способів їх вирішення та
ка)», освітня програма) інженерно-педагогічної спеці- засобів досягнення мети, аналіз ймовірних змін ситу-
альності та вимог до майбутніх фахівців даного на- ації – фактично це когнітивний аналіз ситуації і по-
пряму підготовки. Завдяки аналізу цих документів шук способів вирішення завдання.
визначено компетентності, якими повинні володіти Діяльнісний компонент готовності інженера-
14
педагога економічного профілю до професійної дія- таких методів: проектів, дискусій, рольових ігор, ро-
льності передбачає оперування фахівцем усіма необ- боти в групах тощо. Вважаємо, що реалізація основ-
хідними методиками отримання та обробки інженер- них положень компетентністного підходу в процесі
но-педагогічної інформації. Наприклад, майбутній підготовки інженерів-педагогів економічного профі-
фахівець повинен досконало володіти методиками та лю дозволяє запобігти низькій практичній підготовці
уміти проводити всі види занять, аналізувати взаємо- майбутніх фахівців.
дію педагогічної теорії і практики; використовувати Особистісно-орієнтований пiдxiд передбачає орієн-
понятійний апарат методології педагогіки; аналізу- тацію в процесі професійної підготовки інженерів-
вати педагогічні системи, педагогічний процес тощо; педагогів на особистість, як на мету і результат,
реалізувати принципи процесу навчання; застосову- суб’єкт і головний критерій ефективності підготовки
вати технологічні засади (мета, зміст, методи, засоби, кваліфікованого фахівця. Цей методологічний підхід
форми) педагогічного процесу; прогнозувати і аналі- покладено в основу експериментальної перевірки
зувати шлях розвитку професійної освіти. А також ефективності розробленої моделі та опису перспектив
повинен вміти вести пошук, збирати, систематизувати подальшого дослідження. Отже, застосування декіль-
й нагромаджувати соціально-економічну, науково- кох основних методологічних підходів у процесі дос-
методичну, довідкову та іншу інформацію; здійсню- лідження, стали запорукою успішності роботи.
вати постановку завдань для впровадження програм Синергетичний підхід представляє собою сучасну
його забезпечення з автоматизації інформаційних по- теорію самоорганізації, з новим світобаченням, яка
токів на підприємстві. Цей компонент визначається повязана з дослідженням феноменів самоорганізації,
глибиною та обсягом отриманих знань, повнотою ін- нерівноважності, вивчення процесів становлення. За-
женерно-педагогічних умінь, застосуванням нових стосування даного підходу дозволяє розглядати про-
підходів та методик у навчальному процесі. цес підготовки майбутніх інженерів-педагогів еконо-
Особистісний компонент включає в себе специфіку мічного профілю, як процес набуття його складовими
емоційного ставлення до професії; особистісні риси та якості новизни та зумовлений колективною взаємоді-
якості, що є необхідними для здійснення професійної єю суб’єктів навчального процесу [3].
діяльності. Для перевірки ефективності запропонованих прин-
Розглянемо основні методологічні підходи у нав- ципів, засобів, форм, методів, організаційно-
чанні, які впливають на процес підготовки майбутніх педагогічних умов і методологічних підходів викори-
фахівців. стовувалися структурні компоненти критеріально-
Згідно з інформаційним підходом інформація є го- оцінного блоку: критерії, показники та рівні готовнос-
ловним ресурсом науково-технічного й соціально- ті до професійної діяльності майбутніх інженерів-
економічного розвитку, конструктивним фактором у педагогів економічного профілю.
процесі підготовки майбутнього фахівця. Він істотно На підставі визначених науковцями компонентів
впливає на розвиток науки, освіти, техніки та відіграє готовності до професійної діяльності та постанови
значну роль у процесах виховання та навчання, а та- Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011
кож у різних соціальних галузях. року «Про затвердження Національної рамки кваліфі-
Процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів кацій» ми виділили компоненти (мотиваційний, ког-
розглядається, як засіб оперування інформацією. нітивний, діяльнісний та особистісний) і рівні готов-
Опираючись на даний підхід, було визначено основні ності майбутніх інженерів-педагогів економічного
організаційно-педагогічні умови професійної підгото- профілю: високий – постійна зацікавленість у профе-
вки майбутніх інженерів-педагогів економічного про- сійній інформації, прагнення до самовдосконалення,
філю до професійної діяльності [4]. прогнозування і визначення способів досягнення ме-
Формування готовності майбутніх інженерів- ти; достатній – потреба у самоосвіті, самостійне опра-
педагогів економічного профілю до професійної дія- цювання наукових джерел; середній – періодична за-
льності розглядається нами як система, в якій усі цікавленість у професійній інформації, переважає зо-
складові взаємозалежні та взаємозв’язані. внішня мотивація, часткове розуміння вимог до май-
Системний підхід передбачає, що відносно самос- бутньої професії; низький – відсутність усвідомлення
тійні компоненти системи підготовки розглядаються в володіння всіма необхідними знаннями та вміннями,
їх взаємозв’язку. У сучасному трактуванні поняття слабкий інтерес до професійної інформації, студент
«система» розуміється як «множина взаємопов’язаних не вміє працювати самостійно, потребує стимулюван-
елементів цілісного утворення, єдність множини вза- ня і підтримку викладача.
ємопов’язаних елементів із метою цілеспрямованого У процесі розробки структурно-функціональної
педагогічного впливу на особистість». моделі формування готовності майбутніх інженерів-
Процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів педагогів економічного профілю до професійної дія-
економічного профілю, пов’язаний з компетентнісним льності ми керувалися: концепцією підготовки майбу-
підходом, виділяє особистісні компетентності – кому- тніх інженерів-педагогів економічного профілю в
нікативність, толерантність, ініціативність, подолання процесі вивчення фундаментальних і професійнооріє-
стресових ситуацій, нестандартність мислення, аргу- нтованих дисциплін; інформаційною професіограмою
ментоване висловлювання власних думок та інших інженера-педагога за спеціальністю 015 «Професійна
компетентностей притаманних фахівцям даної галузі. освіта (економіка)», яка включає сукупність профе-
Підготовка інженерів-педагогів економічного профі- сійних компетентностей майбутніх фахівців; кваліфі-
лю з використанням компетентнісного підходу перед- каційними вимогами до сучасного фахівця в галузі
бачає організацію навчального процесу за допомогою вищої освіти, зумовленими соціальним замовленням;
15
стандартом вищої освіти та освітньою програмою за – це складне особистісне утворення, є комплексним

спеціальністю 015 «Професійна освіта (економіка)». відображенням цілої низки особистісних рис і профе-
Розроблена структурно-функціональна модель була сійних якостей, важливих для успішної професійної
впроваджена в навчальний процес. У процесі здійс- діяльності. На підставі визначення поняття «профе-
нення такої перевірки експериментальна методика сійної діяльності інженера педагога економічного
розглядалася як послідовна низка вказівок і операцій профілю», а також аналізу структури готовності до
моделювання, реалізації, діагностики ефективності професійної діяльності нами була теоретично обґрун-
корекції процесу дидактичної підготовки майбутніх тована модель формування готовності майбутніх ін-
інженерів-педагогів економічного-профілю. женерів-педагогів економічного профілю до профе-
Результатом реалізації моделі є сформована готов- сійної діяльності. Усі складові цієї моделі мають вза-
ність майбутніх інженерів-педагогів економічного ємозалежний та взаємопов’язаний характер, завдяки
профілю до професійної діяльності. чому і забезпечується цілісне узгодження характерис-
Висновки. Готовність до професійної діяльності тик людини як особистості і суб’єкта діяльності, а
майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю також успішність майбутньої професійної діяльності.
1. Артюх С.Ф. Педагогічні аспекти викладання інженерних 4. Костіна Н. І. Банки: сучасні інформаційні технології:
дисциплін: посібник для викладачів/С.Ф. Артюх, О.Е. навч. посіб./Н. І. Костіна, В. М. Антонов, Н. І. Ганах. –
Коваленко та ін. – Х.: УІПА, 2005. – 210 с. Ірпінь, 2001. – 359 с
2. Коваленко О.Е. Концепція професійно-педагогічної підго- 5. Різник В.В. Теоретичні засади формування готовності
товки студентів інженерно-педагогічних спеціально- студентів економічних спеціальностей до професійної ді-
стей/О.Е. Коваленко, Н.О. Брюханова, О.О. Мельничен- яльності у вищій школі/В.В. Різник//Вісник Черкаського
ко//Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. пр. університету. – Черкаси, 2008. – Вип. 136. – С.136-141. -
– Х., 2005. – Вип. 10. – С.7-20. (Серія: Педагогічні науки).
3. Ковальчук Л. О. Основи педагогічної майстерності: навч. 6. Сластенин В.А. Педагогика: инновационная деятель-
Посібник/Л. О. Ковальчук. – Львів: Видав. центр ЛНУ ім. ность/В.А. Сластенин, Л.С. Подымова. – М.: Магистр,
І. Франка, 2007. – 608 с 2003. – 308 с.
REFERENCES
1. Artiukh S.F. Pedahohichni aspekty vykladannia inzhenernykh 4. Kostina N. I. Banky: suchasni informatsiini tekhnolohii:
dystsyplin: posibnyk dlia vykladachiv/S.F. Artiukh, O.E. Ko- navch. posib./N. I. Kostina, V. M. Antonov, N. I. Hanakh. –
valenko ta in. – Kh.: UIPA, 2005. – 210 s. Irpin, 2001. – 359 s
2. Kovalenko O.E. Kontseptsiia profesiino-pedahohichnoi 5. Riznyk V.V. Teoretychni zasady formuvannia hotovnosti
pidhotovky studentiv inzhenerno-pedahohichnykh spetsi- studentiv ekonomichnykh spetsialnostei do profesiinoi diial-
alnostei/O.E. Kovalenko, N.O. Briukhanova, O.O. Melny- nosti u vyshchii shkoli/V.V. Riznyk//Visnyk Cherkaskoho
chenko//Problemy inzhenerno-pedahohichnoi osvity: zb. universytetu. – Cherkasy, 2008. – Vyp. 136. – S.136-141. –
nauk. pr. – Kh., 2005. – Vyp. 10. – S.7-20. (Seriia: Pedahohichni nauky).
3. Kovalchuk L. O. Osnovy pedahohichnoi maisternosti: navch. 6. Slastenyn V.A. Pedahohyka: ynnovatsyonnaia
Posibnyk/L. O. Kovalchuk. – Lviv: Vydav. tsentr LNU im. I. deiatelnost/V.A. Slastenyn, L.S. Podыmova. – M.: Mahystr,
Franka, 2007. – 608 s 2003. – 308 s.
The model of forming the readiness of future economic profile’s engineers-teachers for professional activity
O. Dudukalova
Summary. In the article the essence of professional activity of future economic profile’s engineer-teacher is considered. Psychologi-
cal and pedagogical sources on the problem of readiness of future specialists are analyzed. The components of the model of forming
the readiness of future economic profile’s engineers-teachers for professional activity are theoretically grounded. All components of
this model are interdependent and interconnected this ensures a complete harmonization of man’s characteristics as a person and
subject of activity and also the success of future professional activity. The result of model implementation is the formed readiness of
future economic profile’s engineers-teachers for professional activity.
Keywords: engeneer-teacher, professional activity, readiness for professional activity, economic profile, model of forming of
readiness.
16
Сучасні наукові підходи до професійної підготовки

майбутніх учителів іноземних мов
О. М. Гармаш
Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет» м. Слов’янськ, Україна
Corresponding author. E-mail: helna1787@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена аналізу сучасних підходів до професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у закладах
вищої освіти. Зазначено, що основним положенням нової освітньої парадигми є формування інноваційного типу особистості, здатної
до самостійного, творчого пошуку та саморозвитку. На основі аналізу, узагальнення й систематизації наукових джерел визначено
концептуальні положення компетентнісного, особистісно орієнтованого, технологічного та культурологічного підходів.
Ключові слова: вчитель іноземних мов, парадигма, підхід до навчання, компетентність, професійна підготовка.
Вступ. Перед сучасними закладами вищої освіти, що на- професійної підготовки з механічного здобуття кваліфі-
дають освітні послуги у підготовці майбутніх учителів кації, яка характеризується сумою фундаментальних про-
іноземних мов, сьогодні поставлено важливе завдання фесійних знань «про все життя» та вмінь будувати про-
підготувати не лише компетентних та висококваліфікова- фесійну діяльність за чітко заданим алгоритмом, що при-
них кадрів, а й повноцінних суб’єктів освітнього процесу, зводило до суттєвих труднощів у вирішенні нестандарт-
здатних приймати усвідомлено рішення, нести відповіда- них ситуацій, на результат освіти в центрі якого профе-
льність за свою освітню й професійну діяльність, працю- сійний універсалізм фахівця.
вати в команді, генерувати ідеї, бути відкритими до Професійна підготовка майбутнього вчителя на заса-
всього нового та реалізовувати принцип «life long learn- дах компетентнісного підходу орієнтована на такі век-
ing». Професійний інструментарій майбутнього вчителя тори освіти, як здатність до навчання, самовизначення
Нової української школи вимагає наявності як традицій- (самодетермінації), самоактуалізації, соціалізації та роз-
них для професії вчителя компетентностей, так і компе- витку індивідуальності. Формування компетентного вчи-
тентностей, що забезпечують супровід індивідуальної теля, який володіє культурою професійної діяльності на-
освітньої траєкторії здобувачів та створення нової соціо- буває статусу мети компетентнісного підходу. Відбір змі-
культурної реальності. Таким чином високий рівень соці- сту професійної освіти здійснюється відповідно до пот-
альних очікувань, розвиток освітнього дискурсу обумов- реб особистості, розвиває та орієнтує на досвід успішної
люють необхідність вдосконалення професійної підгото- професійної діяльності в конкретній галузі. Методологі-
вки майбутніх учителів іноземних мов на основі науко- чна основа компетентнісного підходу реалізовується в
вих підходів. ряді принципів: варіативності освіти; центрації освіти на
Короткий огляд публікацій за темою. Сучасний стан розвитку і саморозвитку особистості; поєднанні автоном-
та дискусійні питання підготовки вчителів іноземних мов ності з колективними та груповими формами освіти; не-
до професійної діяльності в закладах освіти були висвіт- стійкою динамічною рівновагою освітнього процесу як
лені у працях В. Безлюдної, Н. Бориско, Л. Зєні, О. Місе- джерела розвитку взаємозв'язку особистості, освіти та
чко, С. Ніколаєвої та ін. До проблеми вдосконалення про- професії [4].
фесійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов Здійснивши аналіз дисертаційних робіт щодо форму-
через реалізацію в змісті освіти різних підходів зверта- вання компетентностей в учителів іноземних мов, нами
лись А. Береснєв, І. Гончаренко, В. Гриньова, Л. Елагіна, було відмічено такі напрямки: мовна компетентність
В. Редько, Н. Самойленко тощо. (А. Палецька-Юкало, В. Гутник), мовленнєва компетент-
Мета статті полягає у висвітленні сучасних наукових ність (В. Боса, Л. Шевкопляс), навчально-стратегічна
підходів до професійної підготовки майбутніх учителів компетентність (Ю. Гудима), лінгвосоціокультурна, соці-
іноземних мов. окультурна компетентність (М. Дука, Н. Бачинська), між-
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої культурна компетентність (Н. Самойленко), кульутроло-
мети ми використовували загальнонаукові методи, як-от: гічна компетентність (Л. Шуппе), проектна компетент-
метод критичного аналізу наукових джерел, метод систе- ність (І. Гонтаренко) тощо. Ураховуючи вище зазначене,
матизації та узагальнення теоретичних положень. ми можемо дійти висновку, що проблема впровадження
Результати та їх обговорення. Основним положен- компетентнісного підходу та формування окремих ком-
ням нової освітньої парадигми є відмова від всебічного петентностей у фахівців досить активно розробляється
розвитку та встановлення пріоритету у формування інно- науковцями.
ваційного типу особистості, здатної до самостійного, тво- Таким чином, професійна підготовка майбутніх учите-
рчого пошуку та саморозвитку. На розв’язання цієї про- лів в рамках компетентнісного підходу має на меті подо-
блеми спрямовані компетентнісний, особистісно орієн- лання прірви між фундаментальними знаннями, умін-
тований, технологічний та культурологічний підходи у нями та практичною їх реалізацією в нетипових профе-
професійній підготовці майбутніх учителів. Розглянемо сійних ситуаціях через залучення студентів до спеціально
їх. організованого квазіпрофесійного освітнього середо-
Компетентнісний підхід у підготовці майбутніх учи- вища. Кінцевим результатом такої підготовки є компете-
телів іноземних мов покликаний переорієнтувати процес нтний фахівець, який має сформований інструментарій
компетентностей: ключових, загальних та професійних.
17
Практична реалізація особистісного орієнтованого дінкову. «Духовна сфера представляє діалектичну єд-
підходу в освітньому процесі складається з ряду важли- ність професійного ідеологічного й психологічного ком-
вих позицій: підхід повинен забезпечити розвиток і само- понентів, містить систему професійних знань, переко-
розвиток особистості студента, ґрунтуючись на виявле- нань, культуру професійного мислення, професійні пот-
них індивідуальних особливостях його як предмета пі- реби, почуття, вольову готовність до здійснення профе-
знання і предметної діяльності; освітній процес при сійної діяльності. Діяльнісно-поведінкова сфера поєднує
цьому організовано таким чином, що завдяки ураху- професійно-доцільні способи діяльності й культуру пове-
ванню здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнта- дінки» [3, с. 75–77].
цій і суб’єктного досвіду майбутній учитель отримує мо- До питання (професійно-педагогічної) культури май-
жливість реалізувати себе в пізнанні, навчальні діяльно- бутніх учителів іноземних мов звертались такі науковці:
сті, поведінці; зміст освіти містить варіативну складову та Я. Черньонков, О. Ясько (професійна культура), С. Рябу-
є гнучким у виборі форм та засобів; критеріальна база шко (культура професійного спілкування), О. Мазко (ку-
особистісно орієнтованого навчання враховує рівень до- льтура педагогічної взаємодії), М. Разорьонова (готов-
сягнення знань, умінь і навичок та інформованість пев- ність майбутнього вчителя до формування та діагностики
ного інтелекту; важливим засобом духовних та інтелек- комунікативної культури школярів), М. Труфкіна (до-
туальних якостей студента є освіченість, яка формує ін- слідницька культура), М. Скромна (культура почуттів)
дивідуальне сприйняття світу, можливість його творчого тощо.
перетворення; значущими є складові навчання, які розви- Оскільки майбутній вчитель іноземної мови є медіато-
вають індивідуальність; відбір засобів, форм та методів ром мов та культур (взаємозв’язок яких обумовлений ро-
здійснюється з урахуванням розвитку особистості кож- зкриттям культури через мову та відображенням мови в
ного студента [6, с. 181–182]. культурі її носія) перед закладами вищої освіти постає пи-
На основі особисто орієнтованого підходу використо- тання формування через весь зміст освіти лінгвосоціоку-
вуються педагогічні технології: особисто-орієнтованого льтурної компетентності, складниками якої є знання про
навчання; педагогіка співробітництва («проникаюча тех- культуру країни, мова якої вивчається; навички, уміння
нологія»); гуманітарно-особистісна технологія; ігрові те- та досвід адекватного застосування мовних, немовних,
хнології; технології розвивального навчання; проблемне етикетних засобів спілкування під час комунікації з пред-
навчання; технології диференціації за рівнем; технологія ставниками інших культурних [8]; а також готовність
індивідуального навчання (індивідуальний підхід, індиві- майбутніх педагогів до формування «вторинної мовної
дуалізація навчання, метод проєктів); колективний спосіб особистості» школярів та залучення їх до діалогу куль-
навчання [9]. тур.
Оскільки орієнтація на людиноцинтризм стосується Виходячи з цього положення, процес професійної під-
також школи, то професійна підготовка майбутнього вчи- готовки майбутніх учителів іноземних мов повинен бути
теля іноземних мов повинна бути спрямована на вияв- спрямований на формування особистості вчителя відпо-
лення готовності фахівця до здійснення особистісно орі- відно до засад загальнолюдської культури, яка сприяє
єнтованого навчання в закладі середньої освіти. Тому на відтворенню духовних та матеріальних цінностей, розви-
думку А. Береснєва, майбутній педагог повинен здобути ває професійні цінності діяльності та поведінки, а також
знання про індивідуально-типологічні особливості учнів залучає до міжкультурної взаємодії.
та систему вмінь: з’ясовувати зміст інтелектуальних про- Технологічний підхід у професійній підготовці майбут-
цесів та особистісних станів, формулювати мету освіт- ніх учителів іноземних мов сприяє вдосконаленню освіт-
нього процесу у вигляді передбачуваних дій, адаптувати нього процесу в закладах вищої освіти через оновлення
свої дії до конкретної ситуації [1]. методів навчання – перехід від репродуктивних видів ді-
Отже, з одного боку професійна підготовка майбутніх яльності (за взірцем) до активних методів (проблемно-по-
учителів іноземних мов спрямована на розкриття твор- шуковий метод, бесіда, дискусія, вирішення проблемних
чого потенціалу педагога, з іншого – повинна надати професійних задач, аналіз ситуацій, кейсові та ігрові ме-
йому відповідні компетентності здійснювати освітній тоди тощо), що мають на меті формування та розвиток
процес з урахуванням особистісного потенціалу кожної творчих здібностей. Термін «технологія» має широкий
дитини. синонімічний ряд: «освітня технологія», «педагогічна те-
Реалізація культурологічного підходу в професійній хнологія», «технологія навчання» тощо. Відповідно до за-
підготовці майбутнього вчителя іноземних мов відбува- сад технологічного підходу професійна підготовка май-
ється через сукупність теоретико-методологічних поло- бутніх учителів являє собою сукупність особистісних, ін-
жень та організаційно-педагогічних заходів, спрямова- струментальних та методичних засобів, що гарантують
них на відтворення умов щодо освоєння і трансляції пе- досягнення спланованого кінцевого результату. Кожна
дагогічних цінностей і технологій, які забезпечують тво- технологія має діагностичне цілепокладання та результа-
рчу самореалізацію особистості вчителя у професійній ді- тивність (гарантоване досягнення цілей та ефективність
яльності [5, с. 45–48]. Важливо, що саме професійно-пе- процесу навчання); економічність (досягнення резуль-
дагогічна культура, а не спеціальні знання та володіння тату навчання в стислі строки); алгоритмічність; ціліс-
технологіями навчання, забезпечують особистісний роз- ність та керованість; проєктивність і корегованість [7].
виток учителя, здібність створювати та передавати куль- У педагогіці напрацьовано значний досвід підготовки
турні цінності [там же]. майбутніх учителів іноземних мов засобами конкретних
Найбільш ґрунтовно поняття професійної культури технологій: інформаційно-комунікативних (М. Малоі-
майбутнього вчителя розглянуто у дослідженні В. Гри- ван, І. Особов), проектних (В. Полат, В. Дейниченко,
ньової, яка виділяє дві сфери: духовну й діяльнісно-пове- О. Дуплійчук, О. Власенко, М. Жиляєва), інноваційних
18
(С. Яблоков), технологія співпраці (І. Мірошник, Н. Ко- тивних субє’кт-субє’ктних взаємовідносин між виклада-
чубей), ігрових (П. Щербань, А. Соловьова, Г. Топчій); чем та студентом, студентом та студентським колекти-
формуванню готовності до використання педагогічних вом (а в майбутньому – між молодим фахівцем та учнів-
технологій майбутнім фахівцем були присвячені роботи: ським колективом), сприяє виявленню пізнавального ін-
інформаційних (Л. Морська), особистісно орієнтованих тересу, саморозвитку та професійного самовдоскона-
(А. Береснєв), мультимедійних (А. Костенко) тощо. лення майбутніх фахівців через розв’язання проблемних
Побудова освітнього процесу професійної підготовки питань, під час дискусій, бесід, співпраці над проєктом і
майбутніх учителів на засадах технологічного підходу т. д. Успіх кожного студента при застосуванні активних
створює умови для організації самостійної навчальної ді- методів навчання вимірюється рівнем можливостей (за Є.
яльності; стимулює їх пізнавальну активність; забезпечує Полат), що дозволяє фіксувати власний професійний рі-
розвиток особистості, її творчих здібностей, умінь рефле- вень зростання.
ксії, здатності до самокерування своєю навчальною дія- Висновки. Таким чином ми можемо дійти висновків,
льністю, конструктивною або креативною ментальністю; що основними підходами до професійної підготовки май-
сприяє створенню комфортного освітнього середовища; бутніх учителів іноземних мов в закладах вважають ком-
розрахована на забезпечення гармонійного синтезу гума- петентнісний, особистісно орієнтований, культурологіч-
нітарного, загальнопедагогічного і спеціального компо- ний і технологічний. Кожний із зазначених підходів, від-
нентів освітніх програм, індивідуалізації й інтенсифікації повідно до тих концептуальних положень, на яких він ба-
процесу навчання, дієвості контролю діяльності тих, хто зується, детермінує певні зміни у змісті освіти, доборі
навчається [2, с. 165]. форм, методів, засобів, що забезпечують якісно вищий рі-
Отже, технологічний підхід спрямовує професійну вень формування педагога.
підготовку майбутніх учителів іноземних мов на шлях ак-
1. Береснєв А. А. Підготовка майбутніх вчителів іноземних мов 5. Иссаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура пре-
до застосування особистісно орієнтованих технологій нав- подавателя: учебное пособие. М.: Академия, 2002. 208 с.
чання: автореф. дис … к. пед. наук: 13.00.04. Ялта, 2009. 20 с. 6. Особистісно орієнтовані технології навчання і виховання у ви-
2. Гончаренко Т. Л. Технологічний підхід до підготовки вчителя щих навчальних закладах: колективна монографія/за заг.
фізики до проектувальної діяльності. Актуальні проблеми ред.: В. П. Андрущенка, В. І. Лугового. Київ: «Педагогічна
природничо-математичної освіти в середній і вищій школі: думка», 2008. 225 с.
матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Херсон, 26–28 че- 7. Павлова В. С. Педагогические и методические аспекты техно-
рвн. 2014 р. Херсон: ПП В. С. Вишемирський, 2014. С. 165– логического подхода к профессиональной подготовке бака-
166. лавров. Наука в 21 веке: материалы I междунар. науч.-практ.
3. Гриньова В. М. Про співвідношення понять «професіона- конф. Краснодар: Академия знаний, 2013. С.9–18.
лізм», «професійна культура», «професійна компетентність», 8. Редько В. Г. Засоби формування комунікативної компетент-
«професійна підготовка». Педагогіка та психологія, 2014. ності у змісті шкільних підручників з іноземних мов. Теорія і
Вип. 45. С. 74–84. практика: монографія. К.: Генеза, 2012. 224 с.
4. Елагина Л. В. Формирование культуры профессиональной де- 9. Сергійчук О. А. Педагогічні аспекти реалізації особистісно
ятельности будущего специалиста на основе компетентнос- орієнтованого підходу в навчальному процесі ВНЗ. URL:
тного подхода (методология, теория, практика): автореф. дис. http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_peda-
… док. пед. наук: 13.00.08. Челябинск, 2008. 55 с. gog_probl_silsk_shkolu/48/6.pdf (дата звернення 29.01.2020 р.)
REFERENCES
1. Beresniev, A. A. (2009) Preparing the future teachers for foreign 5. Issaev, I. F. (2002) Professional and pedagogical culture of the
languages for personality-oriented learning technologies’ using teacher: textbook. Moscow: Akademyia. 208 р.
(Abstract of Thesis of Candidate of Pedagogical Sciences). Yalta. 6. Personality-oriented technologies of the education and the
20 p. upbringing in higher educational institutions: a collective
2. Honcharenko, T. L. (2014) Technological approach to preparing monograph (2008)/ed. V. P. Andrushchenko, V.I. Luhovyi. Kyiv:
the physics teacher for design activities. Actual problems of Pedahohichna dumka. 225 р.
natural and mathematical education in secondary and higher 7. Pavlova, V.S. (2013) Pedagogical and methodological aspects of
schools: materials of the international scientific and practical the technological approach to the professional training of the bach-
conference. Kherson: P. С. V. S. Vyshemyrskyi. рр. 165–166. elors. Science in the 21st century. Krasnodar: Akademiya znaniy.
3. Hrynova, V. M. (2014) On the correlation of the concepts «profes- рр. 9–18.
sionalism», «professional culture», «professional competence», 8. Redko, V. G. (2012) Means of forming the communicative
«professional training». Pedagogy and psychology. Vol. 45. pp. competence in the content of school textbooks from foreign
74–84. languages. Theory and practice: monograph. Kyiv: Heneza. 224 р.
4. Elagina, L. F. (2008) Formation of the culture of professional ac- 9. Serhiichuk, O. A. Pedagogical aspects of the implementation of a
tivity of the future specialist based on the competence approach person-oriented approach in the educational process of the Univer-
(methodology, theory, practice). (Abstract of Thesis of Candidate sity. URL: http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_peda-
of Pedagogical Sciences). Chelyabinsk, 55 р. gog_probl_silsk_shkolu/48/6.pdf.
Modern scientific approaches to professional training of future teachers for foreign languages
O. M. Harmash
Abstract. The article is devoted to the analysis of modern approaches to professional training of future teachers for foreign languages in higher
education institutions. It is noted that the main position of the new educational paradigm is the formation of an innovative type of personality
capable of independent, creative search and self-development. Based on the analysis, generalization and systematization of scientific sources,
the conceptual provisions of competence-based, personality-oriented, technological and cultural approaches are determined.
Keywords: teacher for foreign language, paradigm, approach to learning, competence, professional training.
19
Культура професійної комунікації майбутніх фахівців з економіки в умо-

вах інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти
І. Харченко
Сумський національний аграрний університет, м. Суми, Україна
*Corresponding author. E-mail: shiinna@ukr.net

Анотація. У статті розглядаються особливості формування культури професійної комунікації майбутніх фахівців з економі-
ки має відбуватися цілеспрямовано у спеціально створеному у ЗВО інформаційно-освітньому середовищі, де передбачено
інтеграцію мовної, мовленнєвої, комунікативної і професійної підготовки майбутніх фахівців з економіки на засадах відкри-
тості, студентоцентризму та цифровізації освітнього процесу. Дослідження пов’язане з аналізом саме фахової (професійної)
економічної термінології, що є елементом активного словникового запасу студента, а рівень володіння нею вказує на розу-
міння професійних економічних явищ і понять.
Ключові слова: культура професійної комунікації, майбутні фахівці з економіки, інформаційно-освітнє середовище.
Вступ. У сучасному суспільстві, де спостерігаються гічному). Проблеми формування професійно-

тенденції віртуалізації усіх сфер життєдіяльності термінологічної компетентності досліджували М.
людини, науковці відзначають важливість якісної Бахтін (проблеми комунікації), О. Васічкіна, І. Кула-
комунікації в соціумі, що актуалізує проблему фор- міхіна (технології розвитку комунікативної компетен-
мування у особи культури комунікації як особистіс- тності економістів), Л. Гнатик (організаційно-
ної, так і професійної. Процес комунікації охоплює не методичні умови формування комунікативної компе-
тільки обмін інформацією, а й сприйняття та розумін- тентності майбутніх економістів), Т. Ганніченко (фо-
ня інших учасників комунікативного процесу і на цій рмування комунікативної компетенції майбутніх еко-
основі вироблення єдиної лінії комунікативної взає- номістів засобами дидактичної гри у процесі мовної
модії. Проте, володіючи лише нормами літературної освіти), Г. Онуфрієнко (проблема професійної мови й
мови, майбутній фахівець, наприклад, у галузі еконо- формування мовно-професійної компетентності май-
міки, не досягне бажаних результатів співпраці, адже бутніх фахівців з економіки), В. Приходько (економі-
в процесі переговорів йому часто доведеться чути чна культура), В. Черевко (комунікативна компетент-
специфічні для економіки терміни (дефляція, реваль- ність майбутнього менеджера). Разом з тим, виникла
вація, операційний важіль, калькуляція тощо), а іноді потреба розробити та обґрунтувати модель форму-
й сленг (платіжка, кредиторка, дебеторка тощо). вання культури професійної комунікації майбутніх
З огляду на підвищені вимоги сучасного ринку фахівців з економіки у ЗВО під час вивчення фахових
праці до економістів, що зумовлені рівнем розвитку дисциплін з опорою на цифрові технології.
науково-технічного прогресу, рівнем економічного Метою статті є аналіз можливостей використання
розвитку країни, темпами інфляції, рівнем конкурен- інформаційних технологій для формування культури
ції, політичною нестабільністю та соціально- професійної комунікації майбутніх фахівців з еконо-
культурними факторами, особливого значення набу- міки у ЗВО під час вивчення фахових дисциплін.
ває культура професійної комунікації (КПК) фахівця з Матеріали та методи. Аналіз, синтез і системати-
економіки як складова його загальної професійної зація наукових джерел з метою виявлення стану роз-
культури. робленості проблеми, абстрагування і узагальнення з
Огляд публікацій з теми. Концептуальні засади метою дослідження практичного досвіду формування
розвитку КПК ґрунтуються на положеннях міжнарод- культури професійної комунікації майбутніх фахівців
них («Меморандум освіти протягом життя» (2000 р.), з економіки у ЗВО під час вивчення фахових дисцип-
Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти лін.
(2003 р.)) та загальнодержавних документів (Закони Результати та їх обговорення. Будучи одночас-
України «Про освіту» (2017 р.), «Про вищу освіту» ним поєднанням мистецтва мови й мистецтва мовлен-
(2014 р.), Указ Президента України «Про невідкладні ня, культура професійної комунікації виступає сукуп-
заходи щодо зміцнення державного статусу українсь- ним показником не лише професійного досвіду, рівня
кої мови та сприяння створенню єдиного культурного професійних знань, умінь, навичок, а й почуттів і
простору України» (2018 р.), Національна стратегія зразків поведінки і потребує неперервності у своєму
розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Концеп- формуванні й розвитку.
ція освіти дорослих в Україні (2011 р.), «Про профе- Особливу роль у цьому відіграють заклади вищої
сійний розвиток працівників» (2012 р.)). освіти, які здатні організувати таке інформаційно-
Аналіз літератури з досліджуваної проблеми свід- освітнє середовище, яке сприятиме розвитку такої
чить, що професійно-термінологічна компетентність культури через спеціально побудовану інноваційну
майбутніх бакалаврів економіки не була ще предме- педагогічну систему, що базується на сучасних педа-
том спеціального дослідження, не мала всебічного гогічних та інформаційних технологіях і передбачає
наукового висвітлення, а розглядалася лише фрагмен- інтеграцію комп'ютерно орієнтованих засобів з ін-
тарно, причому акцент здійснювався на окремих ас- формаційно-ресурсним забезпеченням.
пектах (комунікативному, лінгвістичному, психоло- Формування культури професійної комунікації
20
майбутніх фахівців з економіки має відбуватися ціле- - володіти економічною термінолексикою та мис-
спрямовано у спеціально створеному у закладі вищої тецтвом її використання в процесі професійного спіл-
освіти (ЗВО) інформаційно-освітньому середовищі, де кування;
передбачено інтеграцію мовної, мовленнєвої, комуні- - володіти нормами мовного спілкування та його
кативної і професійної підготовки майбутніх фахівців формами за способом взаємодії між комунікантами;
з економіки на засадах відкритості, студентоцентриз- - володіти стандартизованими нормами мовленнє-
му та цифровізації освітнього процесу. вої поведінки у процесі проведення переговорів чи
Культура професійної комунікації – це така інтег- встановлення контакту зі співбесідниками та підтри-
ративна якість майбутніх фахівців з економіки, що мання спілкування у певній тональності, мовленнє-
являє представляє є комплексом охоплює собою ком- вим етикетом;
плекс загальних та професійних знань і вмінь, необ- - володіти вміннями розуміти та реагувати на ска-
хідних економісту для організації та здійснення ефек- зане співрозмовником у професійних ситуаціях спіл-
тивної професійної комунікативної діяльності, та кування;
виявляється у позитивному особистісному ставленні - володіти вміннями прогнозувати розвиток діалогу
до мовленнєвої діяльності й досконалому володінні та реакцію співрозмовника;
нормами літературної мови і мовлення, вміннях їх - володіти вміннями спрямовувати діалог, урахо-
правильного, точного, виразного, комунікативно до- вуючи цілі професійної діяльності;
цільного застосування у процесі передачі своєї думки - володіти вміннями створити та підтримувати доб-
у фаховому писемному та усному спілкуванні. розичливу атмосферу спілкування тощо.
Процес формування культури професійної комуні- Концепція дослідження охоплює методологічний,
кації майбутнього економіста обумовлений форму- теоретичний і практичний концепти.
ванням її складових: аксіологічної (ціннісні установки Методологічний концепт формування культури
та мотиви професійної комунікації, інтеріоризація професійної комунікації майбутніх фахівців з еконо-
загально-культурних, національних, мовних, профе- міки відображає взаємний зв’язок і взаємодію різних
сійних цінностей суспільства в особистісні); теорети- наукових підходів, серед яких провідними виступа-
чної (уявлення про систему мови та знання правил ють системний, андрагогічний, екзистенціальний,
мови і мовлення); мовленнєвої (уміння користуватися особистісно-професійний, діяльнісний, акмеологіч-
економічною терміно-лексикою, економічною мовою ний, технологічний, аксіологічний, та специфічних
у професійних цілях та для розуміння мовлення ін- принципів цифровізації освітнього процесу, когнітив-
ших); комунікативної (здатність користуватися мовою ності, пізнавальної активності, професійно орієнтова-
як засобом спілкування у різних професійних ситуа- ної комунікації як основи такого формування.
ціях); особистісної (здатність до рефлексії професій- Теоретичний концепт містить наступні положення:
ної комунікації). - культура професійної комунікації;
Модель формування культури професійної комуні- - процес формування культури професійної кому-
кації майбутніх фахівців з економіки в умовах інфор- нікації майбутнього економіста обумовлений форму-
маційно-освітнього середовища ЗВО (рис. 1) має ґру- ванням її складових: аксіологічної (ціннісні установки
нтуватися на сутності феномену «культура професій- та мотиви професійної комунікації, інтеріоризація
ної комунікації майбутніх фахівців з економіки» і загально-культурних, національних, мовних, профе-
передбачати результатом сформованість такої культу- сійних цінностей суспільства в особистісні); теорети-
ри засобами інформаційно-освітнього середовища чної (уявлення про систему мови та знання правил
ЗВО, використовувати поширені та інноваційні форми мови і мовлення); мовленнєвої (уміння користуватися
(проблемні лекції, семінари, круглі столи, дискусії, економічною терміно-лексикою, економічною мовою
проекти, конференції, web-квести, on-line-навчання, у професійних цілях та для розуміння мовлення ін-
олімпіади, конкурси, майстер-класи, портфоліо, тре- ших); комунікативної (здатність користуватися мовою
нінги, вебінари, чати), методи (проблемні, інтеракти- як засобом спілкування у різних професійних ситуа-
вні, ділові ігри, есе, сенкани, робота зі словниками, ціях); особистісної (здатність до рефлексії професій-
діяльність у парах і групах, хмари слів, скрайбінг, ної комунікації).
дискусії, пошукова діяльність), засоби (мовленнєві; - модель формування культури професійної кому-
електронні скриньки, соціальні мережі, відеохостин- нікації майбутніх фахівців з економіки в умовах ін-
ги, навчальні платформи, відео й аудіо записи, презе- формаційно-освітнього середовища ЗВО має ґрунту-
нтації і проекти, створення власних професійних веб- ватися на сутності феномену «культура професійної
сайтів, кабінетів і блогів) навчання. комунікації майбутніх фахівців з економіки» і перед-
Формування культури професійної комунікації фа- бачати результатом сформованість такої культури
хівців з економіки має спиратися на професіограму засобами інформаційно-освітнього середовища ЗВО,
економіста, яка з позиції ділової комунікації повинна використовувати поширені та інноваційні форми,
містити інформацію про комплекс загальних та про- методи, засоби навчання;
фесійних знань і вмінь, необхідних фахівцю для здій- - ефективність моделі формування культури про-
снення ефективної комунікативної діяльності як не- фесійної комунікації майбутніх фахівців з економіки в
від’ємного елемента його професійної діяльності. умовах інформаційно-освітнього середовища ЗВО
Майбутній економіст повинен: визначається якісними змінами за кожним із показни-
- володіти літературною українською мовою та за- ків сформованості культури професійної комунікації.
стосовувати її функціональні можливості;
21
Рис. 1. Модель розвитку культури професійної комунікації майбутніх фахівців з економіки в умовах інформаційно-
освітнього середовища ЗВО
22
Отже, формування культури професійної комуні- ва, яке складається з життєво компетентних громадян.
кації майбутніх фахівців з економіки має відбуватися Як показало дослідження, професійну підготовку
цілеспрямовано у спеціально створеному у ЗВО ін- майбутніх економістів необхідно розглядати саме
формаційно-освітньому середовищі, де передбачено через призму компетентнісного підходу, враховуючи
інтеграцію мовної, мовленнєвої, комунікативної і ті вимоги, котрі висуває ринок праці до підготовки
професійної підготовки майбутніх фахівців з економі- майбутніх кваліфікованих працівників. Розглядаючи
ки на засадах відкритості, студентоцентризму та циф- професійну компетентність економіста, ми вважаємо
ровізації освітнього процесу. доцільним доповнити визначення високим рівнем
Висновки. Якщо говорити про сучасний ринок розвитку комунікативних здібностей, наявністю орга-
праці, то від випускника ЗВО він вимагає вміння ви- нізаторських та управлінських якостей, стійкою вмо-
користовувати набуті теоретичні знання в нестандар- тивованістю та володінням інтегрованими знаннями,
тних ситуаціях і ситуаціях, що постійно зазнають зокрема, щодо використання інформаційно-
змін; здійснюється своєрідний перехід від суспільст- комунікаційних технологій.
ва, в якому віддають перевагу знанням, до суспільст-
1. Харченко І.І. Формування культури публіцистичного тентности студентов аграрного вуза инновационными
мовлення в студентів. Науковий вісник Херсонського средствами. Сборник научных трудов «Инновации в нау-
державного університету. Серія лінгвістика. Херсон, ке». Часть ІІ. Новосибирск: изд. «СибАК», 2013. С. 53 –
2013. Випуск 17. С. 259 – 263. 59.
2. Харченко И.И. Формирование коммуникативной компе-
REFERENCES
1. Kharchenko I.I. The formation of a culture of journalistic 2. Kharchenko I.I. Formation of communicative competence of
broadcasting in students. Scientific Bulletin of Kherson State students of agrarian university by innovative means.
University. Linguistics Series. Kherson, 2013. Issue 17. P. Collection of scientific works "Innovations in science". Part
259 - 263. II. Novosibirsk: «SibAK», 2013. Р. 53 - 59.
Culture of Professional Communication of Future Economics Specialists in the Higher Education Institution's Information
and Educational Environment
I. Kharchenko
Abstract. The formation of a culture of professional communication of future specialists in economics should be purposeful in a
specially created in institution of higher education information and educational environment, which provides for the integration of
linguistic, speech, communicative and professional training of future specialists in economics on the basis of openness, student-
centered education. The study is related to the analysis of professional (professional) economic terminology, which is an element of a
student's active vocabulary, and his level of proficiency indicates an understanding of professional economic phenomena and
concepts.
Keywords: culture of professional communication, future specialists in economics, information and educational environment.
23
National characteristics of training of future specialists of tourist support

(guides-guides) in Ukraine
O. V. Kovalenko
Sumy State A. S. Makarenko Pedagogical University, Sumy, Ukraine
Corresponding author. E-mail: olexkovalenko@ukr.net

Abstract. This paper presents materials on the national characteristics of professional training of future specialists of tourist support
(tour guides, excursion guides) in the system of tourism education. Excursion activity is considered as a special type of professional
activity, which requires a peculiar type of personality. The author explores historical prerequisites for emergence of excursion activi-
ty, as well as selected provisions of the Law of Ukraine “On Tourism” concerning the process of training of certain categories of
specialists of tourist support (tour guides). The main provisions of the state standard of Ukraine for training of excursion guides, as
well as the current realities of training tourist support specialists in Ukraine are highlighted.
Keywords: specialists of tourist support, tour/excursion guide, excursion, courses for tour/excursion guides, tourism.
Currently, at the time of transition from conveyor to differenti- I. Moshkova, O. Krasyuk. Also, pedagogical research on the
ated tourism, a shift from producer market to consumer market problems of content formation in professional education in the
has been made. Needs and demands have changed, from the field of excursion activity were done by such national research-
impersonal mass tourism transformed to meet the needs of ers as V. Zholdak, A. Novikov, Ie. Lytvynov, B. Smirnov and
individuals with his various requests. Changes and new re- others. However, a complete and unified presentation with the
quirements towards excursion activities have been made. Tour analysis and experimental substantiation of the content and
operators and excursion guides who create a tour product must structure of training of future specialists of tourist support
now have their original brand of product. (tour/excursion guides) and ways to overcome the mentioned
Taking into account consumer demand and differentiation of challenges in our country has not yet been created.
services, different types of tourist-excursion products are creat- The purpose of this paper is to analyze the national character-
ed, including original and specialized excursions. The develop- istics of training future tourist support specialists (tour/excursion
ment of new routes leads to emergence of new sightseeing fa- guides) in Ukraine.
cilities, a product variety that requires the competitiveness of the Historically excursion activities emerged upon the rise of
tourist support specialists. trade in services. Literary evidence of excursion activity in
Nowadays excursion activity is considered as a special type national history appears in the 18th - 18th centuries. It can be
of professional activity, which requires a particular model of assumed that state regulation of excursion activities begins with
personality, an individual with specific interests, inclinations the Recommendation of the Ministry of National Education on
and abilities, a certain combination of interpersonal, psycho- the use of excursions in the educational process made at the end
physiological and physical features. The greatest professional of the 19th century. Later, in the 20th century, the legal frame-
asset for a future guide is having personal qualities related to work was created in our country for excursion work in the con-
understanding the inner world of people and humane treatment ditions of the command administrative planning system of the
of others [2]. economy. Since 1991 the regulatory framework for excursion
The programs of different systems of training specialists in work has been gradually transformed according to the condi-
the field of the excursion activity used today, as well as the tions of the new market.
content and normative bases of the processes of professional In September 1995 the Law on Tourism was adopted in
training do not fully reflect the demands of tourist excursion Ukraine, which clearly states that tour guides, excursion guides,
activity in practice. This exacerbates the problem of creating a sports instructors, stewards and other specialists in tourist sup-
professionally-oriented pedagogical process that ensures the port are physical persons who carry out activities related to
transfer of modern professional knowledge, skills and abilities in tourist support, except for persons working in the respective
the field of organization and management of excursion activi- positions at enterprises, institutions, organizations which the
ties. It is necessary to develop a multi-level system of profes- demonstrated objects belong to or which serve the facilities. The
sional education - pre-university, university and post-university list of positions of specialists of tourist support and the qualifi-
training, professional development systems for teachers and cation requirements for each of them are determined by the
employees of the tourism industry with specialization-based central executive body, which ensures the formation of state
emphasis of professional training for specialists in tourist sup- policy in the field of tourism, in agreement with the central body
port (tour/excursion guides). All of the above determined the of executive power, which ensures the formation of state policy
choice of problem and topic of our study. in the sphere of labor relations [3].
An analysis of recent publications on this topic showed that Furthermore, in one of the articles of the Law of Ukraine
very few researchers have recently been looking into the process “On Tourism” it is stated that training of certain categories of
of training of tour guides (excursion guides). Namely, theoreti- specialists of tourist support (guides-translators, tour guides,
cal bases of tourist-excursion activity, carried out taking into sports instructors, stewards etc.), which do not require citizens
account the experience of development of national tourism, local to obtain vocational-technical or higher education with a qualifi-
history and excursion activity, were considered in the works by cation according to certain educational-qualification level, can
A. Gerdt, A. Sachs, B. Raykov and others. Issues of content be carried out in the prescribed manner by legal or natural per-
development and teaching methods for professional tour guides sons. The central executive body, which ensures the formation
are presented in the works of Yu. Kirimov, L Chudin, of state policy in the field of tourism and resorts, participates in
O. Smirnov and others. The basic directions of training of spe- the preparation of curricula and training programs for profes-
cialists of tourist support (tour-excursion guides) are fully or sionals in the field of tourism, their vocational training, retrain-
partially reflected in the scientific research of a number of au- ing and advanced training [3].
thors such as Ya. Gavrylova, L. Kurylo, Ie. Kazmina,
24
Any profession is a type of work that requires certain skills way of life, rational use of leisure time, meaningful leisure
of the person. This knowledge and skills are formed through activities, encourages to get acquainted with the monuments of
general or special education, as well as during the daily practical historical and cultural heritage, the natural environment, promi-
activity of the employee. nent places of modernity [1].
Until recently (late 60-ies), working as a guide in our country The standard also defines general professional requirements
was professional, it was a kind of amateur classes for groups of towards tour guides. In addition to the work included in the
enthusiasts. The duties of the tour guide were performed by relevant section of the qualification characteristics of the profes-
specialists of different fields of knowledge without leaving their sions, all workers should:
main activity (educators, researchers at museums, institutes, - rationally and efficiently organize work in the workplace;
etc.). However, even at that time this work was beginning to - adhere to the norms of technological process;
take on professional features. - to not allow defects in work;
The emergence of a new profession is linked to the measures - to know and comply with the requirements of regulations
taken by the governing bodies in 1969 to develop tourism and on occupational safety and environment protection, adhere to the
excursion in the country. Changing the functions of the excur- rules, methods and techniques of safe work;
sions, transforming them from a form of recreation into a form - use, if necessary, means of preventing and eliminating natu-
of cultural and educational work in labor collectives, at the place ral and unforeseen negative phenomena (fires, accidents, floods
of residence of workers and with tourists, in a large branch of etc.);
public services contributed to expansion of the role of tour - to know information technologies.
guides and further formation of a new specialty. But in Ukraine today, despite the existing state standards for
An excursion guide, who in 1940 was identified as the leader specialized training and the legislative framework that regulates
of the tour, and in the museums - an employee who shows the the activities of tourist support specialists (tour/excursion
exhibited items and gives the necessary explanations, in the guides), the situation with their training is completely ambigu-
1970s became one of those entrusted with transmitting ous.
knowledge to people, a guide came be considered as a teacher First, some experts believe that no special training for guides
and an educator. The employees of travel and excursions agen- is needed. After all, even in the State Directory of Qualification
cies, state and departmental museums, permanent exhibitions, Characteristics of the professions it is stated that solely field
art galleries, organizations such as “Sputnik”, “Inturist”, Minis- training is enough to be able to conduct excursions. Many routes
try of Education, which offered excursions with the display of in almost all cities of Ukraine are run successfully by experts
monuments, landmarks, museum exhibitions and more, were (who have taken no courses) who love and know their region, its
called excursion guides. history, traditions and customs. Secondly, other experts believe
The title “excursion guide” was given to the employees of that every guide is required to undergo an appropriate training. It
the above-mentioned organizations, who had the appropriate will allow to legalize their activity as a private enterprise and in
education, were trained in special courses or independently the future, they would expect a decent pension. In addition, the
fulfilled all the requirements for persons who completed the excursion should be of great educational importance, and, like
courses for guides. Requirements for tour guide were deter- any teacher, the guide should not do without education, taking
mined by the “manual for the tour guide of tour/excursion or- special courses and constant training.
ganization”, which was approved in 1977. By the early 1990-ies In the second half of the twentieth century, the level of ex-
several thousand tour guides worked or collaborated on the cursion services was quite high. So was the level of training
rights of part time workers at tour agencies across the country. A system for human resources in the field. In the late 1980s, al-
guide became the central figure of excursion work. most 4,500 officially approved excursion routes operated in
In 2007, the State Standard for Vocational and Technical Ed- Ukraine. And tourist support specialists (tour guides) from all
ucation was developed and approved for training (professional over Ukraine as well as other countries took courses of ad-
development) of workers in the profession “Guide” in accord- vanced training for employees of tourist-excursion organizations
ance with the decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine and and enhanced their professional qualification [5].
the Law of Ukraine “On Vocational Education”. It was obligato- After 1991 the situation changed dramatically. Due to the
ry to follow the Standard for all vocational-technical educational crisis in the tourism sphere, tourism market has completely
institutions, enterprises, institutions and organizations that car- reoriented itself to organization of foreign trips, the profession
ried out training (advanced training) of skilled workers, regard- of a tour guide has become unnecessary and was not in demand.
less of their subordination and form of ownership. According to Fortunately, nowadays domestic tourism is reviving at a ra-
this Standard qualification requirements were developed for ther fast pace: there is a mass of people wishing to visit different
“tour /excursion guide”. The guide should know: the legislation corners of our country, and many foreign guests do not mind to
of Ukraine on tourism, other regulations of executive bodies in get acquainted with the monuments of history and culture, na-
this field, the method of preparation and conduct of excursions; ture reserves of Ukraine. Although the popularity of world-
the content, routes and topics of excursions, the order of filing of renowned landmarks is a long way from us, excursion work is
documents for excursion service [1]. gaining interest again.
The guides’ tasks and duties according to the standard were In Ukraine, most of all in large cities, the training and retrain-
defined as follows: performs work related to the provision of ing courses for excursion workers are being revived. Most
excursion services within the domestic, mass and health and courses are for 3-4 months, and classes are held 2-3 times a
sports tourism while providing services for domestic tourists in week in the evening, all courses are paid. Some of them accept
Ukraine, acts in accordance with the legislation of Ukraine on only candidates with a university degree or current students of
tourism and other regulatory acts of executive bodies in this HEIs. While there are offers for those who have only secondary
field; is a representative of a tourist activity organization and education, as the State Classifier of Occupations attributes a
acts on its behalf, carrying out the assigned duties in regards to guide to working specialty, which does not require higher edu-
the excursion activity. A guide conducts excursions that have a cation.
general information direction; files appropriate reports; prepares To become a professional tour guide, an individual will need
individual texts of excursions in accordance with the control a serious amount of knowledge and skills, so training in the
texts and methodological guidance; provides information and courses includes many subjects, the main among them is “Meth-
advertising, organizational and other services to the participants odology and Practice of Excursion Activities”. Much attention is
of the tour or excursion within the framework of the agreement paid to history and local history, as well as the study of all the
on the provision of tourist services; attracts tourists to a healthy normative documents used in the work of a tour guide or tour
25
company providing excursion services. On the basis of the region and Ukraine perfectly, without mastering the methods of
Interstate standard “Tourist-excursion service” [4], experts have designing and conducting an excursion can never become a
provided recommendations for development of methodological good tour guide.
documentation for each topic of the excursion such as: techno- This profession requires continuous learning and self-
logical map, control text, route scheme and “guidebook” for the improvement. Reading literature, studying archival materials,
guide. These guidelines be applied while designing any excur- supplementing excursion texts with new facts and illustrative
sion. material should become an indispensable prerequisite for the
In any training course for specialists in tourist support (tour professional growth of every specialist in tourist support sphere.
guides), practical training is playing a great role. Initially, the Summarizing all of the above, we can conclude that the con-
course instructors conduct a demonstration tour with methodo- cepts explores in this paper, namely the essence and content of
logical highlights and comments. And then the listeners them- modern excursion activity under transition of the country to the
selves prepare the excursion pieces, carefully working them out market mechanism of economic development are of particular
in the classrooms and then on the actual routes. During the importance, as the crisis phenomena have negative impact on
course of study, thematic excursions are developed, and after the the development of mass tourism and basic training systems and
completion of the study an examination of the theoretical part of professional development of human resources in the sphere of
the course is taken and the prepared excursions on real routes tourism. The disadvantage of training professional guides (tour
are defended. Graduates are issued state certificates and certifi- guides, excursion guides) in Ukraine is the slow formation of a
cates with the qualification “excursion/tour guide”. basic training system for future specialists in tourist support, as
There are some other nuances in the preparation of guides, well as the failure to comply with state standards in the process
namely the development of communication skills and a culture of the professional training. All of this has led to the demand for
of speech. A guide should be both a psychologist and a teacher, qualitatively different system of training guides.
because often enough he/she has to work not only with a homo- It is also important to emphasize that today one of the most
geneous team, but also with a completely diverse audience. In important tasks of the modern Ukrainian education system in the
such cases, the ability to apply mimics and gestures, oratory, and field of tourism should be the training of specialists of tourist
the ability to resolve any conflict situations will be useful. support (tour guides, excursion guides) at the level of recog-
To teach all the intricacies of this profession is a difficult nized world standards, which provides for solving several urgent
task, so almost all existing training courses for tour guides (ex- problems related to improving the quality of education; in-
cursion guides) are taught by teachers who have received special volvement of experienced representatives of the tourism busi-
training and have extensive experience in conducting excursions ness in the process of training specialists, constant monitoring of
and tourist support on real tourist routes. The best guides in their human resources needs of the tourism market, expansion of
regions are also involved in teaching. international cooperation, etc. In this context, the study and
Becoming a tour guide by simply reading the textbook is creative use of foreign experience in training of specialists of
very difficult, as there are so many nuances of this profession to tourist support (tour guides, excursion guides) can become an
learn about that can only be learned by a professional teacher. effective way of efficient development of the tourism industry
Many skills come only with experience, because even a candi- on the territory of our country.
date of historical sciences, who knows the history of certain
1. Державний стандарт професійно-технічної освіти ДСПТО http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/324/95-
5113-IO.63.30-2007./[Електронний ресурс]. – Режим дос- %D0%B2%D1%80
тупу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/profesijno-tehnichna- 4. Міждержавний стандарт ГОСТ 28681.2-95 «Загальні ви-
osvita/derzhavni-standarti-navchalni-plani-ta- моги до туристично-екскурсійного обслуговуван-
programi/zatverdzheni-standarti-profesijno-tehnichnoyi- ня»./[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
osviti-2006-2016 https://studfile.net/preview/5721536/page:8/
2. Емельянов В. В. Экскурсоведение: учебное пособие/В. В. 5. Федорченко В. К., Костюкова О. М., Дьорова Т. А., Олек-
Емельянов. – М.: Советский спорт, 2012. – 216 с. сійко М. М. Історія екскурсійної діяльності в Україні:
3. Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 року навч. посібник. – К.: Кондор. – 2009. – 166 с.
№324/95-ВР/[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
REFERENCES
1. State Standard of Vocational and Technical Education http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/324/95-
SSVTE 5113-IO.63.30-2007. (2007). Retrieved from: %D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].
https://mon.gov.ua/ua/osvita/profesijno-tehnichna- 4. Interstate standard GOST 28681.2-95 “General requirements
osvita/derzhavni-standarti-navchalni-plani-ta- for tourist excursion service” (1995). Retrieved from:
programi/zatverdzheni-standarti-profesijno-tehnichnoyi- https://studfile.net/preview/5721536/page:8/ [in Ukrainian].
osviti-2006-2016 [in Ukrainian]. 5. Fedorchenko, V.K., Kostyukova, O.M., Dyorova, T.A., &
2. Yemelianov, V.V. (2012). Excursology: handbook. Moscow: Oleksiyko, M.M. (2009). History of Excursion Activity in
Sovietskiy Sport [in Russian]. Ukraine: textbook. Kyiv: Condor [in Ukrainian].
3. Law of Ukraine “On Tourism” from September 15, 1995 No.
324/95-VR (1995). Retrieved from:
26
Школа креативного менеджера як засіб формування

соціальної активності учнів
С. Д. Кирилюк
Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ
Corresponding author. E-mail: bulavenko17@gmail.com

Анотація. У статті йдеться про авторську форму самоврядування спрямовану на формування соціальної активності – учнів-
ський менеджмент. Особлива увага звертається на соціально-освітню розвивальну програму «Школа креативного менеджера»
та технологію її впровадження у закладах загальної середньої освіти. Школа креативного менеджера, як засіб формування
соціальної активності, дозволяє особистості повною мірою набути управлінських знань і вмінь, сформувати лідерські якості,
самореалізуватись та отримати соціально значимий досвід співжиття у соціумі.
Ключові слова: учнівське самоврядування, учнівський менеджмент, соціальна активність особистості, соціально-осві-
тня програма, тренінги.
Вступ. Актуальність обраної теми обумовлена надзви- Т. Мальковської, Л. Нафікової, Н. Остапенко, І. Пав-
чайним завданням сьогодення – своєчасною підготов- ловата, Ю. Поліщук, С. Полякова, О. Тельної, О. Чугу-
кою молодого покоління до нових умов життя і профе- нової та інших. Проблемам формування соціальної ак-
сійної діяльності, навчити самостійно приймати рі- тивності підлітків присвячено праці С. Абрамової,
шення, адаптуватися за межами школи. О. Безпалько, Н. Клімкіної, О. Лавренко, Л. Петько,
Актуальним став пошук нових підходів до організа- М. Уйсімбаєвої, М. Шопіної та ін. Учнівське самовря-
ції діяльності сучасних закладів освіти, де багато про- дування розглядається педагогами В. Бобрицькою,
блем вже не можуть бути вирішені традиційними засо- Л. Канішевською, Б. Набокою, М. Шимановським та
бами, без участі самих школярів. Необхідні серйозні ін., як засіб формування соціально-моральної орієнта-
зміни не тільки у змісті освіти, а й у самій структурі ції та соціальної зрілості. Сьогодні склався неоднозна-
відносин між педагогами та учнями, між адміністра- чний погляд на ідеї колективного виховання, на думку
цією школи і членами педагогічного колективу, між Є. Бачинської, Г. Ковганич, М. Приходька, В. Орже-
педагогами і батьками, між школою та її соціальними ховської та ін., протиріччя, які виникли у результаті за-
партнерами. Саме соціальне партнерство повинно провадження теорії колективного виховання, сьогодні
стати основою співпраці всіх, хто тією чи іншою мірою проявляються у нівелюванні особистості, її пасивності
має відношення до виховання дітей [3]. (підкоряння думці більшості), втраті індивідуальності.
Особливо актуально стоїть проблема соціалізації У концепції особистісно-орієнтованої педагогіки
учнів сучасної школи, виховання і розвитку у них со- (І. Бех), яка визнає автономію особистості та її пріори-
ціально значущих якостей, активної громадянської по- тет, головна роль відводиться впливу соціальної групи
зиції особистості. Створення відкритої і самоорганізо- на людину. Проте обидві точки зору є визначальними
ваної виховної системи та цілісної системи управління у формуванні особистості.
у загальноосвітньому закладі забезпечить умови для Проте питання формування соціальної активності
формування соціально зрілої особистості учня. Найва- учнів у процесі учнівського самоврядування в закладах
жливішим напрямком у цій роботі є діяльність педаго- загальної середньої освіти залишаються не достатньо
гічного колективу щодо організації учнівського само- дослідженими.
врядування як складової частини виховної та управлі- Метою статті є розкриття особливостей форму-
нської систем школи. Потрібен принципово новий під- вання соціальної активності учнів під час діяльності
хід до організації всієї педагогічної роботи з учнівсь- учнівського менеджменту, як нової форми самовряду-
кою молоддю, використання сучасних джерел її інфо- вання, та у процесі реалізації соціально-освітньої роз-
рмування, способів комунікації, включення школярів в вивальної програми «Школа креативного менеджера».
учнівське самоврядування, наділене реальними повно- Матеріали і методи. Дослідження здійснювалося
важеннями [2]. на на базі Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ
Короткий огляд публікацій з теми. У педагогіці ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької обла-
питання соціальної активності досліджувалося багато- сті; Комунального закладу загальної середньої освіти І
аспектно: як головне в характеристиці особистості – – ІІІ ступеня «Варвинський ліцей № 2» Варвинської се-
суб'єкта суспільних відносин (Є. Белозерцев, А. Зосі- лищної ради Варвинського району Чернігівської обла-
мовский, Т. Коннікова, Т. Мальковска, Т. Окушко та сті; Михайло-Коцюбинської гімназії Михайло-Коцю-
ін.), як міра прояву соціальної дієздатності людини бинської селищної ради Чернігівського району Черні-
(Н. Анікєєв, Л. Вохминова, Б. Вульфов, О. Газман, гівської області; Ніжинської гімназії № 3 Ніжинської
Н. Огурцов, Е. Малах та ін.), як відповідальне і заціка- міської ради Чернігівської області; Ніжинської загаль-
влене ставлення людини до праці, суспільства, духов- ноосвітньої школа І-ІІІ ступенів № 2 Ніжинської місь-
ного й суспільного життя (Ю. Азаров, Л. Архангельсь- кої ради Чернігівської області; Ніжинської загальноос-
кий, Л. Гордін, Л. Захарова, Л. Іванов та ін.). Різні ас- вітньої школи І-ІІ ступенів № 11 Ніжинської міської
пекти проблеми виховання соціально активної особис- ради Чернігівської області; Срібнянської загальноосві-
тості розкрито в працях І. Беха, Л. Канішевської, тньої школа І-ІІІ ступенів Срібнянської районної ради
27
Чернігівської області; Чернігівської загальноосвітня апарату самореалізації у сучасному соціумі та осво-

школа І-ІІІ ступенів № 3 Чернігівської міської ради Че- єння ними соціально-схвалюваних ціннісних орієнта-
рнігівської області; Чернігівської загальноосвітньої цій. Тож учнівське самоврядування як форма організа-
школа І-ІІІ ступенів № 19 Чернігівської міської ради ції життєдіяльності колективу школярів, забезпечує
Чернігівської області. розвиток їх самостійності у прийнятті та реалізації рі-
У дослідно-експериментальній роботі на етапі кон- шення для досягнення суспільно значущих цілей,
статуючого експерименту взяло участь 7993 учня (з сприяє вирішенню проблеми формування і розвитку
них 2172 молодших школяра (1112 – ЕГ; 1060 – КГ), соціальної активності особистості [5].
4987 учнів основної школи (2478 – ЕГ; 2509 – КГ) та На нашу думку, у сучасних умовах найефективні-
834 старшокласники (426 – ЕГ; 408 – КГ), 572 педаго- шою для формування соціальної активності особис-
гічних працівників, 946 батьків. тості моделлю самоврядування є учнівський менедж-
Для досягнення мети та реалізації завдань дослі- мент. Ця модель дозволяє особистості повною мірою
дження нами було використано комплекс методів: те- набути управлінських знань і вмінь, сформувати ліде-
оретичні – узагальнення, порівняння, класифікація, рські якості, самореалізуватись та отримати соціально
аналіз з метою визначення впливу учнівського мене- значимий досвід співжиття у соціумі.
джменту та соціально-освітньої розвивальної про- Учнівський менеджмент – це, перш за все, складна
грами «Школа креативного менеджера» на форму- система взаємовідносин, у результаті яких розвива-
вання соціальної активності учнів; систематизація й ється здатність перетворювати неорганізований натовп
узагальнення теоретичних та емпіричних даних для ро- в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу че-
зроблення педагогічної системи формування соціаль- рез формування вмінь планування, мотивування, орга-
ної активності учнів загальноосвітньої школи; емпіри- нізації, приведення в дію та контроль учнівського ко-
чні – діагностичні методи (бесіди, опитування, анкету- лективу з метою досягнення координації наявних ресу-
вання; вирішення ситуаційних завдань, програма педа- рсів, необхідних для ефективного виконання поставле-
гогічних спостережень) для визначення рівнів сформо- них цілей, не порушуючи при цьому соціально-культу-
ваності соціальної активності учнів у закладах загаль- рних норм відносин як всередині колективу, так і з зо-
ної середньої освіти. внішніми системами [2].
Результати дослідження. Учнівське самовряду- Основними функціями учнівського менеджменту є:
вання у сучасній педагогічній науці викликає особли- постановка цілей (аналіз і формування загальношкіль-
вий інтерес. Адже воно у шкільному середовищі дозво- них цілей); планування (розробка планів й альтернати-
ляє включати дітей у соціальні ситуації, що формують вних варіантів діяльності); мотивація; прийняття рі-
певну поведінку, і дає не тільки знання, вміння і спо- шень; реалізація і організація (розпорядок і організація
соби діяльності, а й можливість орієнтуватися у неста- трудового процесу для здійснення задач); контроль
ндартних ситуаціях, перш за все у ситуаціях вибору. (самоконтроль і контроль підсумків, корекція цілей);
Тому учнівське самоврядування часто розглядається моніторинг; функція інформації та комунікації (пошук
як засіб формування соціально-моральної орієнтації, і обмін інформацією, здійснення комунікаційних зв'яз-
соціальної активності та зрілості [1]. ків, необхідних на всіх фазах процесу учнівського ме-
Посильна, а головне, реальна участь у житті дитячої неджменту) [3].
спільноти не проходить безслідно, набутий досвід ля- Окрім виконання основних функцій, розвиток уч-
гає в основу тієї позиції, яку займатиме людина протя- нівського менеджменту супроводжує процес постій-
гом усього життя. Дитина, яка реалізувала себе у соці- ного збільшення зони самостійної діяльності та демо-
ально значущій діяльності, й у дорослому житті буде кратичної взаємодії школярів, який сприяє зменшенню
активною особистістю, яка буде брати безпосередню адміністративного простору навчального закладу ці-
участь у житті суспільства, не боятиметься відповіда- лим рядом специфічних функцій: адаптаційної, яка за-
льності, буде творцем, зможе працювати у команді, ве- безпечує гармонію у взаємовідносинах «особистість-
сти і бути веденою, тобто людиною, яка володіє лідер- колектив»; інтегративної, яка здійснює поєднання ко-
ською позицією. лективних та індивідуальних видів діяльності; рефлек-
Для організації учнівського самоврядування необ- тивно-прогностичної, яка передбачає перспективи іс-
хідна присутність у школі соціально-значущої діяльно- нування та розвитку колективу на основі діагносту-
сті, у якій учні можуть задовольнити такі свої психосо- вання і моніторингу; управлінської, яка здійснює вве-
ціальні потреби як: спілкування, визнання, приналеж- дення учнів в управлінську культуру [2].
ність, самоствердження, самовизначення тощо; наяв- Аналіз методичної літератури показав, що учнівсь-
ність і підтримка учнів та дорослих, через яких переда- кий менеджмент можливий лише за демократичних
ється соціальний та історичний досвід, досягнення ку- взаємовідносин учителів та учнів. Проте, як показує
льтури; соціально-цінні відчуття та емоції, які надзви- практика, на жаль, педагоги у більшості випадків ви-
чайно значущі для дітей і які мають виховний вплив явилися не готовими до якісної зміни стилю взаємовід-
[4]. носин із сучасними дітьми. Так, у результаті проведе-
Загальновідомо, що саме школа виступає для ди- ного моніторингу в експериментальних закладах Чер-
тини першою і основною моделлю соціального світу. нігівської області готовими до демократичних відно-
Поряд із забезпеченням освоєння освітніх стандартів, син з учнями виявилось лише 22 % педагогів, 36 % –
розвитком творчих здібностей, організацією дозвілля частково готові змінити свій стиль взаємовідносин з
та відпочинку, не менш важливим слід визнати ство- дітьми, не готовими виявились – 30 %, проте зовсім не
рення поля соціальної творчості, наявність якого до- готові до змін і не бажають змінюватись – 12 %. Серед
зволяє вирішувати завдання формування у школярів
28
причин не бажання змінюватись були такі: демокра- Для учнів розроблено 15 тренінгових занять, кожне з
тизм завадить при навчанні учнів, дисципліна перш за яких має свою тематичну спрямованість.
все, сучасні діти потребують жорсткого керівництва, Перше заняття «Працюймо в команді» має за мету
демократії дітям достатньо й у сім'ях [2]. досягти хороших міжособистісних відносин, демокра-
Проте, серед учнів ситуація виявилась протилеж- тичного рівня у колективі, оптимального рівня психо-
ною. Переважна більшість учнів (74 %) хотіли б вста- логічної сумісності колективу, ознайомити учасників з
новити демократичні взаємини і з учителями, і з бать- регламентом, налаштувати на активну творчу роботу;
ками, 26 % ще не визначились, проте не бажаючих та- визначити важливі якості для менеджера, визначити
ких змін зовсім не виявилось. поняття «менеджер», «управління».
Стосовно прагнення займатися у закладах загальної Під час заняття за темою «Складові менеджменту»
середньої освіти громадською діяльністю учні розділи- учні ознайомились з цілями та функціями менеджме-
лися на групи: ті, хто хотів би займатися – 61 %; ті, хто нту, плануванням, організацією, мотивацією й контро-
не хотів би, – 10 %; ще не визначились із цього питання лем, як складовими менеджменту та особливостями
– 29 %. управлінської праці.
Серед загальної кількості бажаючих брати участь у Метою тренінгового заняття «Планування» було
громадському житті свого навчального закладу хотіли формування навичок планування роботи колективу,
б: брати участь у самоврядуванні – 46 %, брати участь пояснити основні принципи планування, етапи плану-
у волонтерських заходах – 13 %, брати участь в органі- вання, складання плану роботи учнівського менеджме-
зації та проведенні культурно-розважальних заходів – нту; проблеми, що виникають у разі відсутності нави-
34 %, брати участь в інших видах діяльності – 7 %. чок планування, що дає планування, самоорганізація;
Результати показали, що майже половина учнів хоче види планування: короткострокове планування, перс-
брати участь у громадському житті школи. Аналізу- пективне планування, корективи, причини корекції
ючи результати анкетування з виявлення ступеня акти- планів.
вності учнів, ми виявили, що дітям не вистачає суспі- Формування поняття про організаційну структуру
льного визнання, вони не вірять у позитивні зміни у су- учнівського менеджменту, ознайомлення з різноманіт-
спільстві, не впевнені, що їх діяльність потрібна одно- ними структурами учнівського менеджменту; та розви-
літкам і дорослим. ток навичок проектування діяльності різних структур
Тому з метою зміни ситуації, що склалася, були про- учнівського менеджменту було реалізовано під час за-
ведені тренінги для педагогів і дітей з метою підгото- няття «Організація учнівського менеджменту». На за-
вки їх до нової форми самоврядування – учнівського нятті «Керівництво шкільним менеджментом» вихова-
менеджменту. Для учнів була розроблена соціально- нці вчилися визначати завдання керівника шкільного
освітня розвивальна програма «Школа креативного менеджменту як організатора, стимулювати групову
менеджера», яка визначає основне коло управлінських згуртованість, емоційну підтримку, делегувати повно-
питань і пропонує їх як предмет спеціального вивчення важення, з’ясовували вимоги до генерального мене-
для активу учнівського менеджменту: формування чі- джера. Заняття «Я вирішую проблеми» мало допомо-
ткої й усвідомленої громадянської позиції і ціннісного гти учасникам проаналізувати ситуацію щодо умов,
ставлення до себе та інших; участь у вирішенні нагаль- необхідних для реалізації вказаної роботи, продемон-
них проблем освітнього закладу; розвиток навичок са- струвати різницю в сприйнятті проблем різними
мостійного прояву ініціативи, креативності, прийняття людьми, проілюструвати схильності людей вирішу-
рішень і реалізація їх в інтересах учнівського самовря- вати проблеми відповідно до особистих особливостей.
дування. Для роботи в учнівському менеджменті важливо
Мета програми: підтримка і розвиток учнівського було в учнів сформувати поняття про мотивацію, сис-
менеджменту закладу загальної середньої освіти, вияв- тему неекономічного стимулювання, форми управлін-
лення у шкільному середовищі здобувачів освіти з ського впливу, добір учнівського активу, механізм фо-
управлінськими здібностями, формування в учнів ак- рмування творчих груп. Саме цьому було присвячене
тивної громадянської позиції, організаторських здіб- окреме заняття. Важливими вміннями для роботи ме-
ностей, розвиток креативності та лідерських якостей неджера є контроль і самоконтроль. Тому на одному з
особистості. тренінгів учні познайомились з функціями й формами
Завдання: виявлення та розвиток організаторських, контролю та самоконтролю, основними принципами
творчих якостей учасників; формування системи знань використання часу, самоуправлінням і самовдоскона-
й умінь, що складають основний зміст теорії менедж- ленням, координацією та регулюванням діяльності уч-
менту (поняття, стилі, принципи, типологія, способи нівського менеджменту.
діяльності); набуття навичок управлінської поведінки, Формування навичок групової взаємодії та ефектив-
індивідуальної і колективної діяльності; формування в ного спілкування, оволодіння методами регулювання
учнів умінь і навичок організаторської діяльності, са- конфліктів, правилами поведінки в умовах конфлікту,
моорганізації, відповідальності за себе та інших; роз- розвиток та вдосконалення вміння неконфліктного спі-
виток умінь і навичок з підготовки та проведення ко- лкування та вивчення шляхів конструктивного
лективно-творчих справ; розвиток культурного, кому- розв’язання конфліктів шляхом посередництва відбу-
нікативного потенціалу здобувачів освіти у процесі валось на заняттях «Взаємне вдосконалення» та «В
участі у спільній суспільно-корисній діяльності; розви- умовах конфлікту».
ток нестандартного мислення учнів, креативності. Набувати та вдосконалювати управлінські уміння,
Програма «Школа креативного менеджера» скла- навички здатності зберігати спокій у стресових ситуа-
дена для учнів 5-11 класів і розрахована на один рік.
29
ціях, уявлення про методи і техніку управлінської дія- пріоритети; по-третє, набуттю навичок менеджменту,
льності учні продовжили на занятті «Чинники ефекти- що дозволило учням взяти на себе частину управлінсь-
вного управління». ких функцій; по-четверте, формуванню комунікатив-
Надзвичайно важливими для учнів, як учасників уч- них навичок, розвитку партнерських і лідерських яко-
нівського менеджменту були тренінги «Я приймаю рі- стей; по-п’яте, широкому залученню вихованців до
шення» та «Нестандартні рішення» на яких вони зна- життєдіяльності експериментальних ЗЗСО.
йомились з технологією підготовки та прийняття від- Батьки вважають, що учнівський менеджмент
повідальних рішень, виявлення проблем при прийнятті сприяє: підвищенню рівня вихованості дітей; захисту
рішень, аналізом плану управлінської роботи та мето- від негативних явищ (наркоманії, алкоголізму, бездог-
дами прийняття нестандартних управлінських рішень. лядності); саморозвитку та самоорганізованості дітей;
Тренінги сприяли також формуванню в учнів відпо- вибору професії.
відальної поведінки, розвивали емпатійні здібності, на- Висновок. Таким чином, в результаті впровадження
вики самоаналізу та саморегуляції. Також вихованці соціально-освітньої програми «Школа креативного ме-
мали можливість освоювати прийоми аутотренінгу, те- неджера» та учнівського менеджменту відбулося: під-
хніки релаксації тощо. вищення мотивації та відповідальності за процес само-
Проведений моніторинг по закінченню реалізації реалізації в різних соціальних статусах і ролях, вклю-
програми «Школа креативного менеджера» та впрова- чаючи роль учня; розвиток і згуртування учнівських
дження в експериментальних закладах учнівського ме- колективів в процесі створення і реалізації програми
неджменту, виявив, що впровадження учнівського ме- розвитку учнівського самоврядування; активізація
неджменту дозволило учням: набути навичок спілку- життєвої позиції вихованців; підвищення рівня готов-
вання в режимі реального часу; виробити особисту від- ності учнів працювати в колективі, розвиток умінь ор-
повідальність; навчило веденню офіційної документа- ганізувати колектив однолітків на виконання поставле-
ції; сформувати управлінські вміння; сформувати і згу- них завдань, брати на себе відповідальність за
ртувати класні учнівські колективи; сприяло вияв- прийняті рішення і результати діяльності; засвоєння і
ленню лідерів; навчило вести дискусію, діалог, публі- оволодіння знаннями і технікою організаторської дія-
чно виступати, захищати проекти. льності, розвиток вмінь вирішувати складні ситуації та
Педагоги вважають, що учнівський менеджмент застосовувати отримані знання на практиці; планувати
сприяє: по-перше, розвитку таланту і творчості вихо- власну діяльність, раціонально використовувати робо-
ванців, професійному зростання вчителя; є засобом фо- чий час і місце, вести облік результатів праці; розвиток
рмування соціальної активності школярів; по-друге, навичок публічних виступів; формування культури ді-
виробленню необхідних навичок соціальної взаємодії, лових відносин; створення пакету навчальних творчих
вміння підкорятися загальній колективній дисципліні, і соціальних проектів.
але при цьому вміти відстоювати власні права, співвід-
носити особисті та суспільні інтереси, акцентувати
1. Бачинська Є.М. Організація учнівського самоврядування в тивності учнів: Навчально-методичний посібник/С.Д. Бу-
закладах освіти Київської області: Навчально-методичний лавенко, Є.І. Коваленко. – Ніжин: ПП Лисенко, 2019. –
посібник/Є.М. Бачинська. – Біла Церква: КОІПОПК, 2002. 224 с.
– 90 с. 4. Доценко Т.М. Організація навчання лідерів самовряду-
2. Булавенко С.Д. Освітньо-інформаційний простір для фор- вання дітей та учнівської молоді: методичний посіб-
мування соціально-активної особистості: навч.-метод. по- ник/Т.М. Доценко. – Біла Церква, 2009. – 248 с.
сіб. – Ніжин: ПП Лисенко, 2019. – 314 с. 5. Оржеховська В.М. Учнівське саморядування: пошук ефек-
3. Булавенко С.Д., Коваленко Є.І. Формування соціальної ак- тивних моделей і технологій/В.М. Оржеховська, Г.Г. Ков-
ганич. – К.: Навч.посіб, 2007. – 268 с.
REFERENCES
1. Bachynska YE.M. Orhanizatsiya uchnivskoho Bulavenko, YE.I. Kovalenko. – Nizhyn: PP Lysenko, 2019. –
samovryaduvannya v zakladakh osvity Kyyivskoyi oblasti: 224 р.
Navchalno-metodychnyy posibnyk/YE.M. Bachynska. – Bila 4. Dotsenko T.M. Orhanizatsiya navchannya lideriv
Tserkva: KOIPOPK, 2002. – 90 р. samovryaduvannya ditey ta uchnivskoyi molodi: metodychnyy
2. Bulavenko S.D. Osvitno-informatsiynyy prostir dlya posibnyk/T.M. Dotsenko. – Bila Tserkva, 2009. – 248 р.
formuvannya sotsialno-aktyvnoyi osobystosti: navch.-metod. 5. Orzhekhovska V.M. Uchnivske samoryaduvannya: poshuk
posib. – Nizhyn: PP Lysenko, 2019. – 314 р. efektyvnykh modeley i tekhnolohiy/V.M. Orzhekhovska, H.H.
3. Bulavenko S.D., Kovalenko YE.I. Formuvannya sotsialnoyi Kovhanych. – K.: Navch.posib, 2007. – 268 s.
aktyvnosti uchniv: Navchalno-metodychnyy posibnyk/S.D.
School of creative manager as a means of forming students' social activity

S. D. Kyrylyuk
Abstract. The article deals with the author's form of self-government aimed at shaping social activity - student management. Particular
attention is paid to the social and educational development program "School of Creative Manager" and the technology of its imple-
mentation in general secondary education institutions. The school of creative manager, as a means of forming social activity, allows a
person to fully acquire managerial knowledge and skills, to form leadership qualities, to realize himself and to get socially meaningful
experience of co-existence in society.
Keywords: student self-government, student management, social activity of the individual, social and educational program, train-
ings.
30
Ґенеза впровадження ідей Болонського процесу

в систему вищої освіти України
Я. А. Нагрибельний
Херсонська державна морська академія, Херсон, Україна
Corresponding author. E-mail: yar1507@ukr.net

Анотація. У статті досліджено ґенезу впровадження ідей Болонського процесу в систему вищої освіти України з кінця 90-х
років ХХ століття й до 2010 року. Зазначено рівні застосування Болонського процесу: міжнародний (міжнародні організації,
які здійснюють контроль за перебігом; проводять заходи, на яких обговорюються документи, що стосуються процесу, мож-
ливості для співпраці тощо); національний (уряд кожної конкретної країни; міністри; ректори ВНЗ; студентські спілки,
роботодавці, страхові агенції тощо, котрі здійснюють контроль за перебігом процесу в країні; введення Європейської креди-
тно-трансферної системи (ECTS), фінансування та управління вищою освітою, програми мобільності) та інституційний
(безпосередньо задіяні заклади вищої освіти, їхні факультети й відділення, студенти; викладацький склад вищих закладів
освіти та ін.). Констатовано, що освіта за умов входження в Болонський процес стає фундаментальною, якісною, функціо-
нує в органічному взаємозв’язку з наукою і педагогічною практикою. Випускник педагогічного університету має змогу
досконало оволодіти інформаційними технологіями, декількома іноземними мовами, додатковою (не вчительською) профе-
сією.
Ключові слова: Болонський процес, цінності європейської освіти, єдиний Європейський освітньо-науковий простір, "Бо-
лонська декларація", вища освіта України.
Теоретичне осмислення й аналіз спеціальної літерату- вої та освітянської громадськості й урядів країн Євро-
ри дало змогу встановити, що наприкінці ХХ – почат- пи для істотного підвищення конкурентоспроможнос-
ку ХХІ століття в Україні розпочато підготовку до ті європейської системи науки і вищої освіти у світо-
входження системи вітчизняної вищої освіти в Болон- вому вимірі (наприклад, протягом останніх 15-20
ський процес, який веде свій відлік від 1998 p., коли років вона значно поступається американській систе-
29 міністрів освіти від імені своїх держав підписали мі), а також для підвищення ролі цієї системи в суспі-
«Болонську декларацію», що узгоджувала спільні льних перетвореннях.
вимоги, критерії та стандарти національних систем Ґенеза Болонського процесу [3] бере свої витоки із
освіти, створення до 2010 р. єдиного європейського підписання Болонської декларації у 1999 році, проте її
наукового і освітнього простору, поліпшення працев- передісторія сягає 1954 року, коли було підписано
лаштування, мобільності громадян на європейському Європейську культурну конвенцію, в якій наголошено
ринку праці, а головне – підвищення конкуренто- на необхідності заохочення громадян усіх держав до
спроможності європейської вищої школи [2]. вивчення мов, історії та культури інших країн і спіль-
Мета статті полягає в дослідженні ґенези впрова- ної для них культури. Поштовхом же до радикального
дження ідей Болонського процесу в систему вищої реформування європейської системи вищої освіти
освіти України з кінця 90-х років ХХ століття й до стали студентські страйки 1968 року, насамперед
2010 року. Паризького університету – Сорбонни, які призвели до
Стрижневою змістовою домінантою у термінологіч- корінних змін у законодавстві європейських країн.
ному сполученні слів «Болонський процес» є слово Стурбованість європейської громадськості обумовлю-
процес, що віддзеркалює своєрідний рух освітніх валась якістю навчання, конкурентоспроможністю
національних систем до єдиних критеріїв і стандартів, випускників вищих навчальних закладів освіти, які
які утверджуються в Європі. Головна його мета – поступалися на ринку праці своїм північноамерикан-
консолідувати зусилля наукової та освітянської спіль- ським колегам.
нот й урядів для підвищення конкурентоспроможнос- Ідеї освітньо-культурного об'єднання європейських
ті європейської вищої освіти і науки у світовому ви- країн загалом та університетів зокрема отримали своє
мірі, а також для підвищення ролі цієї системи у соці- продовження у Великій Хартії університетів (Magna
альних перетвореннях. Charta Universitatum) [1], що стала фінальним резуль-
Науково-педагогічна спільнота Європи активно роз- татом пропозиції, адресованої Болонським універси-
почала роботу над упровадженням у життя ідей Боло- тетом 1986 року усім найдавнішими європейським
нського процесу, які найбільш адекватно відповіда- університетам. Як свідчать історико-педагогічні дже-
ють вимогам інформаційного суспільства щодо роз- рела, ідея Великоі Хартії була сприйнята з ентузіаз-
витку вищої освіти. мом.
Зауважимо, що інтеграційний процес у науці й освіті Перебудова вищої, освіти, яка триває вже більше 50
має два складники: формування співдружності про- років, отримала назву Болонський процес, хоча є всі
відних європейських університетів під егідою доку- підстави вважати його Сорбонсько-Болонським. Він і
мента, названого Великою хартією університетів мав поступальний характер і розвивався від низу до
(Magna Charta Universitatum) [5] та об'єднання націо- верху: студенти – університети – уряди європейських
нальних систем освіти і науки в європейський простір країн. Так, 18 вересня 1988 року, під час святкування
з єдиними вимогами, критеріями і стандартами. Голо- 900-ї річниці найстарішого університету Європи у м.
вна мета цього процесу – консолідація зусиль науко- Болонья, було підписано Велику Хартію університетів
31
(Magna Charta Universitatum). Науково-освітня • послуговуватися загальними термінами європей-

еліта Європи підтримала фундаментальні принципи ського виміру і забезпечувати сумісність різних ін-
подальшого розвитку вищої освіти та науки. ститутів, програм, ступенів;
Через десять років, 25 травня 1998 року, на святку- • сприяти мобільності студентів, персоналу й мож-
ванні 800-ї річниці Паризького університету – Сор- ливості працевлаштування випускників у Європі;
бонни, міністрами освіти Німеччини, Франції, Італії • підтримувати зусилля з модернізації університетів
та Сполученого Королівства Великобританії було у країнах, де існують значні проблеми щодо входжен-
підписано «Сорбонську декларацію» [3], спрямовану ня в Зону європейської вищої освіти;
на гармонізацію національних систем вищої освіти. • провадити зміни, будучи відкритими, привабли-
В новому документі було обґрунтовано створення вими, конкурентоспроможними вдома, в Європі й у
Зони європейської вищої освіти як основного шляху світі;
розвитку мобільності громадян із можливістю їх пра- • дотримуватись позиції, що вища освіта має бути
цевлаштування для загального розвитку континенту відповідальною перед суспільством.
за участю чотирьох міністрів, які репрезентують Ве- Через три роки після Сорбонської і два роки після
ликобританію, Німеччину, Францію й Італію. підписання Болонської декларації (8-19 травня 2001
У такий спосіб погоджено і схвалено створення зага- року) європейські міністри, які відповідають за вищу
льної системи освіти, зорієнтованої на її зовнішнє освіту й були представниками 29 країн, що підписали
визнання, розвиток мобільності студентів, а також на декларацію, зустрілися в Празі [3; 5], аби оцінити
розширення можливостей їх працевлаштування. У досягнуті успіхи і визначити напрями й пріоритети
Сорбонні ювілей Університету Парижа уможливив дій на наступні роки.
брати у спробі створення Зони європейської вищої Міністри заявили, що, з огляду на прийняття Болон-
освіти, де національні особливості й спільні інтереси ської декларації, формування Зони європейської ви-
можуть взаємодіяти й посилювати один одного для щої освіти є умовою для розширення привабливості й
користі Європи, її студентів та, у більш загальному конкурентоспроможності вищих навчальних закладів
сенсі, її громадян. Запрошено інші держави – членів Європи. Вони підтримали тезу про те, що вища освіта
Євросоюзу та інших Європейських країн приєднатися повинна розглядатися як суспільне благо, що вона
для досягнення цієї мети, а всі європейські універси- була, є і залишиться уважною до суспільних зобов'я-
тети – об'єднатися для підсилення становища Європи зань (правил і т. ін.), і що студенти – повноправні
у світі через плавно регульоване поліпшення й модер- члени співтовариства вищої освіти. З цих позицій
нізацію освіти для своїх громадянин. Міністри прокоментували подальший процес у такий
Наступного року, 19 червня 1999 року, в Болоньї під- спосіб:
писано від імені урядів міністрами освіти 29 країн • прийняття системи легко зрозумілих і сумірних
"Болонську декларацію" [2], яка сформувала вимоги ступенів;
та критерії до національних систем вищої освіти у • прийняття системи, заснованої на двох основних
контексті створення єдиного Європейського освітньо-
циклах;
наукового простору до 2010 року.
• існування системи кредитів;
Через два роки після підписання "Болонської декла-
• сприяння мобільності;
рації" більше 300 європейських вищих закладів освіти
та їх основних представницьких організацій зібралися • сприяння європейському співробітництву в забез-
у Саламанці на конференції європейських вищих печенні якості;
навчальних закладів й освітніх організацій 29-30 бе- • сприяння європейському підходу до вищої освіти.
резня 2001 року. Мета зібрання полягала у підготовці Крім того, міністри акцентували увагу на дотриманні
Празької зустрічі міністрів, які відповідають за вищу таких позицій, як:
освіту в країнах, залучених до Болонського процесу. • навчання протягом усього життя (система-
Тоді ж було погоджено виписані мету, принципи і неперервної освіти);
пріоритети. • вищі навчальні заклади й студенти;
Вищі навчальні заклади звертаються до урядів із про- • забезпечувати привабливість Зони європейської
ханням полегшувати і заохочувати зміни, забезпечать вищої освіти;
межі для координації і керівництва зближенням із • динамічне продовження Болонського процесу.
врахуванням національних та європейських особли- Після заяв Міністрів, які презентували країни, для
востей; підтверджують свою здатність і готовність яких відкриті програми Європейського співтоварист-
ініціювати і підтримувати процес спільними зусилля- ва Сократес, Леонардо да Вінчі або підпрограми Тем-
ми: пуса, привітали нових членів, що приєдналися до
• здійснити переоцінку вищої освіти і наукових Болонського процесу, прийняли заяви від Кіпру, Ліх-
досліджень для всієї Європи; тенштейну, Туреччини і Хорватії та узгодили рішення
• реорганізувати вищу освіту загалом й оновити про нову зустріч підтримки, що планувалась на другу
зміст програм зокрема; половину 2003 року в Бергені. Заплановано проаналі-
• розвивати вищу освіту на основі наукових дослі- зувати попередні результати та окреслити напрями і
джень; пріоритети для наступних стадій процесу просування
• виробити взаємоприйнятні механізми для оціню- до Зони європейської вищої освіти.
вання; гарантії і підтвердження якості; Дієвість процесу забезпечувала групу сприяння, що
впорядковувала семінари для проведення досліджень
у таких галузях: співробітницю, що стосується акре-
32
дитації і забезпечення якості; визнання результатів У розробленій та прийнятій під егідою Ради Європи
навчання і використання кредитів у Болонському та ЮНЕСКО Лісабонська конвенції зафіксовано до-
процесі; розвиток спільних ступенів; соціальні питан- мовленості щодо основних термінів, за допомогою
ня, із акцентованою увагою щодо перешкод мобіль- яких описуються моделі вищої освіти в Європі; ви-
ності, а також розширення Болонського процесу, нав- значено компетенції державних органів, основні
чання протягом усього життя і залучення до обгово- принципи оцінювання кваліфікації та періодів нав-
рення студентів. чання; узгоджено механізми визнання кваліфікації
Третій етап Болонського процесу відбувся в Берліні вищої освіти, інформації про оцінювання вищих за-
18-19 вересня 2003 року, де було підписано відповід- кладів освіти, порівняння документів про освіту тощо.
не комюніке. Як відзначалось у конвенції, велике розмаїття систем
Під час цієї зустрічі Міністри дійшли згоди з приводу освіти в європейському регіоні віддзеркалює його
загальних завдань для створення узгодженого єдиного культурну, соціальну, політичну, філософську, релі-
загальноєвропейського простору вищої освіти до 2010 гійну й економічну багатогранність, яка є винятковим
року. На попередній конференції, у Празі 19 травня надбанням і потребує всілякої поваги, оскільки забез-
2001 p., кількість завдань було збільшено, а також печує можливості використання цього розмаїття,
підтверджено зобов'язання щодо створення загально- полегшує доступ громадян кожної держави до освіт-
європейського простору вищої освіти до 2010 р.; роз- ніх ресурсів інших держав.
глянуто досягнуті результати і визначено пріоритети З позицій сьогодення зазначимо, що Сорбонська де-
та нові завдання задля прискорення процесу встанов- кларація поставила питання про формування відкри-
лення загальноєвропейського простору вищої освіти. того європейського простору у сфері вищої освіти;
Одним із положень комюніке була теза про спрямова- прозорість, легкість і зрозумілість дипломів, ступенів
ність зусиль на забезпечення більш тісних зв’язків і кваліфікацій; орієнтацію переважно на двоступеневу
між вищою освітою і дослідницькими системами в структуру вищої освіти (бакалавр – магістр); викорис-
кожній із країн-учасниць. Вочевидь, загальноєвропей- тання системи кредитів (ECTS); міжнародне визнання
ський простір вищої освіти на початковому етапі мав бакалавра і надання йому права вибору форми пода-
виняткову користь від обопільної діяльності з дослід- льшого навчання, зокрема в магістратурі чи докторан-
ницьким простором, зміцнюючи таким чином фунда- турі; стимулювання процесу вироблення єдиних ре-
мент знань для Європи, мета якого полягала у збере- комендацій для зближення систем освіти та форму-
женні європейського культурного багатства і мовної вання європейського простору вищої освіти.
різноманітності, заснованих на культурній спадщині Водночас, входження у Болонський процес зумовлю-
різних традицій і стимулюванні інноваційного потен- вав радикальну модернізацію змісту педагогічної
ціалу та соціального й економічного розвитку шляхом освіти. Її лейтмотивом було визначено ліквідацію
розширеного співробітництва між європейськими своєрідної ідеологізації освіти, притаманної тоталіта-
вищими навчальними закладами. рному суспільству, вилучення дріб'язкового матеріалу
Міністри були одностайні в поглядах щодо фундаме- й наближення до реального історичного процесу,
нтальної ролі закладів вищої освіти і студентських сучасних соціокультурних реалій та прогнозованого
організацій у розвитку європейського простору вишів. майбутнього.
У контексті критичного осмислення привабливості й Зміни в педагогічній освіті покликані забезпечити
пересторог щодо Болонського процесу виняткової високу конкурентоспроможність майбутнього випус-
актуальності набувають думки В. Андрущенка, який кника. Його освіта має бути фундаментальною, якіс-
свого часу застерігав: «…все залежить від того, з ною, здійснюватися в органічному взаємозв’язку з
якими амбіціями та чи інша держава увійде у Болон- наукою і педагогічною практикою. Випускник педа-
ський процес. Цей процес – добровільний, багатоварі- гогічного університету має досконало володіти інфо-
антний, гнучкий, відкритий, поступовий. Він ґрунту- рмаційними технологіями, декількома іноземними
ється на цінностях європейської освіти і культури й не мовами, додатковою (не вчительською) професією.
має на меті руйнації національних особливостей осві- Прикметною ознакою Болонського процесу є зв’язок з
тніх систем різних країн Європи. Отже, від того, з багатьма міжнародними організаціями, такими як
якими внутрішніми перетвореннями ми ввійдемо в Європейська комісія, Рада Європи та ЮНЕСКО-
Болонський процес, від чого відмовимося й що прий- CEPES, а також із представниками управління осві-
мемо в національну систему освіти від європейських тою та вищими навчальними закладами окремих кра-
стандартів, багато в чому залежатиме рівень нашої їн, студентами, викладачами, працедавцями і агентст-
науки і освіти й ставлення до нас європейської спіль- вами із забезпечення якості. Тобто, існує кілька рівнів
ноти. Поза сумнівом, національний характер освіти застосування Болонського процесу: міжнародний
ми маємо не лише зберегти, але й посилити. До речі, (міжнародні організації, які здійснюють контроль за
жодна з країн-учасниць Болонського процесу націо- перебігом; проводять заходи, на яких обговорюються
нальними пріоритетами поступатися не збирається: Документи, що стосуються процесу, можливості для
вони їх лише узгоджують. Ці ж країни приймають співпраці тощо); національний (уряд кожної конкрет-
загальні «правила гри», скажімо, щодо визнання дип- ної країни; міністри; ректори ВНЗ; студентські спілки,
ломів про освіту, працевлаштування та мобільності роботодавці, страхові агенції тощо, котрі здійснюють
громадян, що істотно підвищує конкурентоспромож- контроль за перебігом процесу в країні; введення
ність європейського ринку праці й освітніх послуг» Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS),
[1; 8]. фінансування та управління вищою освітою, програ-
ми мобільності) та інституційний (безпосередньо
33
задіяні заклади вищої освіти, їхні факультети й відді- кредитно-модульною системою організації навчаль-
лення, студенти; викладацький склад вищих закладів ного процесу. Лише з 2005 року заклади вищої освіти
освіти та ін.). Як показує практика, без упровадження України розпочали роботу, що дозволила повністю
на інституційному рівні, мало чого можна досягти у перейти на нову модель організації навчального про-
Болонському процесі. цесу, яка ґрунтується на поєднанні модульної органі-
Отже, історико-педагогічний аналіз спеціальної літе- зації навчального процесу та залікових освітніх оди-
ратури дав змогу констатувати, що вищі заклади осві- ниць (залікових кредитів) для обліку навчального
ти України з перших років функціонування Болонсь- навантаження студента і результатів навчання.
кого процесу неохоче переходили на навчання за
1. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України 5. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес:
в контексті Болонського проце- Матеріали до першої лекції/Уклад. М. Ф. Степко, Я.
су/В. П. Андрущенко//Вища освіта Україна. – 2004. – №1. Я.Болюбаш, К. М. Левківський, Ю. В. Сухарніков; відп.
– С. 5-9. ред. М. Ф. Степко. – К., 2004.
2. Ван дер Венде М. К. Болонская декларация: расширение 6. Наказ МОН України від 27.02.2007 року № 1/9-97 «Про
доступности и повышение конкурентоспособности выс- особливості введення переліку напрямів підготовки фахі-
шего образования в Европе/М. К. Ван дер Венде//Высшее вців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра». –
образование в Европе. – 2000. – № 3. – Том XXV. Освіта України. – № 59(839). 10.08.07 р.
3. Вища освіта України і Болонський процес: навч. посіб./За 7. Сікорський П. І. Кредитно-модульна технологія навчан-
ред. В. Г. Кременя. – [Авт. колектив: М. Ф. Степко, Я. Я. ня/П. І. Сікорський. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2006. – С.
Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, 1.1. Бабин]. – 52-60.
К.: Освіта, 2004. 8. Сидоренко С. Формування європейської зони вищої осві-
4. Енциклопедія освіти/Акад. пед. наук України ; гол. ред. ти/С. І. Сидоренко//Вища освіта України. – 2004. – №1. –
В. Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. С. 27-35.
REFERENCES
1. V. Andrushchenko V. Modernization of Ukrainian Pedagogi- 5. Modernization of Higher Education in Ukraine and the Bolo-
cal Education context of the Bologna process/VP Andrush- gna Process: Materials to the first lecture/Cont. MF Stepko,
chenko//Higher education Ukraine. - 2004. - №1. - P. 5-9. Ya. E. Bolyubash, K.M. Levkivsky, Yu. V. Sukharnikov;
2. Van der Vende M. K. Bologna Declaration: Enlargement resp. ed. MF Stepko. - K., 2004.
accessibility and higher competitiveness education in Eu- 6. Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine
rope/M. K. Van der Vende//Higher education in Europe. – from February 27, 2007 № 1/9-97 «On features introduction
2000. – № 3. – Tom XXV. of a list of directions for training specialists in education
3. Higher education in Ukraine and the Bologna process: study. bachelor's qualification level. - Education of Ukraine. - No.
tool./Edited VG Kremin. - [Ed. collective: MF Stepko, Ya. E. 59 (839). 08/10/07
Bolyubash, VD Shinkaruk, VV Grubinko, 1.1. Babin]. - K .: 7. Sikorsky PI Credit-module technology of training /PI Sikor-
Education, 2004. sky. - K .: View of Europe. Univ., 2006, pp. 52-60.
4. Encyclopedia of Education/Acad. ped. Sciences of Ukraine; 8. Sidorenko S. Formation of the European Higher Education
Goal. ed.VG Kremin. - K.: Yurinkom Inter, 2008. - 1040 p. Area/SI Sidorenko//Higher education of Ukraine. - 2004. -
№1. - P. 27-35.
Genesis of the implementation of the Bologna Process ideas into the higher education system of Ukraine
Ya. Nahrybelniy
Abstract. The article examines the genesis of the implementation of the ideas of the Bologna Process in the higher education system
of Ukraine from the late 1990s to the 2010s. The levels of application of the Bologna Process are outlined: international (internation-
al organizations that monitor the progress; carry out activities discussing documents related to the process, opportunities for coopera-
tion, etc.); national (country-by-country government; ministers; university rectors; student unions, employers, insurance agencies,
etc., who monitor the process in the country; the introduction of the European Credit Transfer System (ECTS), financing and man-
agement of higher education, mobility programs ) and institutional (directly involved higher education institutions, their faculties and
departments, students; teaching staff of higher education institutions, etc.). It has been stated that, upon entering the Bologna Process,
education becomes fundamental, qualitative, and functions in an organic relationship with science and pedagogical practice. The
graduate of the Pedagogical University is able to master the information technologies, several foreign languages, additional (non-
teaching) profession.
Keywords: Bologna process, values of European education, unified European educational and scientific space, "Bologna Decla-
ration", higher education of Ukraine.
34
Діти ХХІ століття: розвиток засобами музики

І. Е. Новоселецька
Київський університет ім. Б. Ггрінченка
Corresponding author. E-mail: @dankira91@gmail.com

Анотація. Досліджено актуальність та результативність використання музичних творів мистецтва в процесі розвитку осо-
бистості дошкільника ХХІ століття. Уточнено вагомість творчої особистості у сьогоденні. Обґрунтовано техніку знайомства
дітей з творами музичного мистецтва світового значення. Наголошено необхідність перегляду можливостей сприймання
дітьми 5-го року життя оточуючої дійсності і творів мистецтва. Окреслено важливість впливу музики на емоційний розви-
ток дитини.
Ключові слова: творчість, мистецтво, музика, музичні твори мистецтва світового значення.
Дитяча творчість – перший етап розвитку творчої Якщо перші дві загрози нам уже відомі і побачені, то
діяльності, в якій маленька особистість може виявити технологічний прорив стоїть на порозі, переступивши
розуміння та ставлення до оточуючого світу, а також який він вийде з режиму «покращення життя» і увійде
розкрити свій внутрішній світ, проявити уяву, фанта- в режим «загроза». Людина і її місце у світі має стати
зію, інтереси та здібності. Процес розвитку дитячої головною цінністю кожної держави. Для цього потрі-
творчості розпочинається з дошкільного віку, але бно з малих літ розвивати духовні і моральні цінності
потребує мотивації й супроводу з боку дорослого. кожної особи, що стане основою для формування
У нашому розумінні дитяча творчість – це спон- особистості. Одним з таких кроків, на нашу думку, є
танний, неповторний, безпосередній процес відобра- перегляд позиції педагогів, щодо можливостей дітей
ження вражень від сприйняття навколишньої дійснос- дошкільного віку, адже сучасні діти здатні на більше,
ті, водночас природне і дивовижне явище взаємопро- аніж ми вважаємо. Тому починаючи з 5-го року життя
никнення почуттєвої та інтелектуальної сфери дити- окрім загально прийнятих дитячих музичних творів та
ни, що відображується в її практичній діяльності. Діти ілюстрацій доцільно починати знайомити дітей з тво-
все сприймають по-іншому, ніж дорослі, й відтворю- рами мистецтва світового значення. Мистецтво в усі
ють сприйняте у власних маленьких творах мистецт- часи відігравало величезну роль у формуванні особи-
ва. Саме дитяча творчість допомагає дорослим поба- стості дитини, зокрема у розвитку її почуттів, емоцій-
чити і розпізнати, а згодом і розвинути таланти малю- ного відгуку на об’єкти та явища оточуючого життя,
ка. Багато батьків, захопившись формальним навчан- природи. Сьогодні вміння бачити, розуміти й створю-
ням читання, письма і рахунку, забувають про твор- вати прекрасне робить духовне життя дитини бага-
чий бік освіти, розвиток креативності. Зважаючи на тим, цікавим, дає йому можливість відчути естетичну
темп життя сьогодення та на швидкість виникнення та насолоду. Сьогодні константою є твердження, що
розповсюдження нової інформації у світі, соціум вже спілкування з творами мистецтва відображають дійс-
зараз потребує креативних фахівців у всіх галузях ність і сферу людських почуттів, а це сприяє форму-
діяльності. Особа, яка здатна творчо мислити та прак- ванню естетичного світогляду та розвиває свідомість
тично застосовувати власну творчість у повсякденній дошкільника. Особливо важливим це є для дитини,
діяльності є затребуваною та соціально успішною на котра знаходиться на початку активного сприймання
сьогоднішній день. й розуміння світу дорослої людини.
Виклики сучасного світу, які потребують розробки Беручи до уваги вище зазначене ми прийшли до
нової освітньої парадигми, мотивували нас до висвіт- твердження, що мистецтво та творча діяльність є не-
лення питання щодо важливості спілкування дітей 5- обхідним елементом становлення дитини в сучасному
го року життя з творами мистецтва світового значення світі. Доведено, що серед усіх видів мистецтва музика
задля гармонійного розвитку в сучасному світі. Дове- є найемоційнішим за своєю природою (Б. Асаф’єв, Н.
дено, що діти, народжені після 2015 року мають кар- Вєтлугіна, Г. Єрмакова, І. Знаменська, В. Медушевсь-
динально іншу швидкість сприймання та засвоєння кий, В. Цукерман та ін.) – це катарсис мистецтва, вона
інформації, що відобразилось на їхньому навчанні, володіє здатністю висвітлювати душевні переживання
розвитку здібностей й умінь. Як результат, отримані людини, різноманітну гамму її почуттів і настроїв. За
навички мають ширший спектр застосування, аніж у своїм змістом музика це – художня модель людських
дітей народжених раніше. Модернізація та емоцій. Тому, опираючись на ці твердження ми про-
комп’ютеризація суспільства швидко проникла в осві- понуємо розглянути зразок застосування творів музи-
тній простір, що пришвидшило процес просвіти на- чного мистецтва у навчальному процесі задля форму-
ших дітей. Паралельно цьому почали з’являтися фак- вання творчо спрямованої дитини ХХІ століття.
ти, що свідчили про недостатність естетичного q ду- Для знайомства дітей 5-го року життя з творами
ховного збагачення вражень дітей. музичного мистецтва не потрібно боятись обирати
На Всесвітньому економічному форумі в Давосі досить складні музичні твори, але потрібно скороти
2020 року ізраїльський історик Ювал Ной Харарі час їх прослуховування. В ігровій формі, з акценту-
чітко окреслив три загрози світу сьогодення: ядерна ванням на особистій зацікавленості педагога (Ой,
війна, екологічний колапс і технологічний прорив. діти! А що я сьогодні почула! Хочете, я увімкну вам
35
музику, яку вперше почула сама?) можна запропону- Для аналізу відповідей дітей на 2 питання запропо-
вати дітям послухати п'яту симфонію: 1-й рух (Запи- нуйте дітям фішки у вигляді emoji (мал.1), пояснюю-
сано з фортепіанних роликів 1905 року) (нім. Fünfte чи, що перший означає «музика мені дуже сподоба-
Symphonie: I. Satz (Recorded from the 1905 Piano лась», другий – «музика мені не дуже сподоба-
Rolls)) від австрійського композитора Ґустава Малера лась/музика мені сподобалась, але…», третій – «музи-
(нім. Gustav Mahler). Далі, зважаючи на вік дітей, ка мені зовсім не сподобалась», і четвертий порожній
доцільно розповісти дітям казкову історію про Білку, emoji означає «мені не цікаво/я не хочу слухати».
яка прогулюючись зимовим лісом зустріла звіра. За- Результати відповідей дітей можуть вас здивувати,
вданням для дітей буде слухаючи музичний твір здо- адже як показує наш досвід використання даної техні-
гадатись, який саме звір з’явився перед Білкою. Така ки існує досить високий рівень зацікавленості дошкі-
фантастична розповідь допоможе дітям візуалізувати льниками класичною музикою.
для себе почуту мелодію. Через деякий час після про-
слуховування дітьми даної композиції, для активізації
їх знань та уяви, для розвитку зв’язного мовлення та
формування уміння слухати і сприймати музичний
твір педагог має поставити їм запитання:
1. Тобі подобається ця музика? (для визначення
емоційної реакції) Мал.1
2. Яку тварину нагадує тобі мелодія музичного Решта запитань (3 та 4) створенні для вияснення та
твору? (на визначення широти асоціативного ряду) уточнення педагогом індивідуальних особливостей
3. Який настрій у цього твору? Вона навіює тобі сприймання кожної дитини (обговорюються за потре-
відчуття спокою чи тривоги? (для визначення адеква- би).
тності та емпатійності сприймання) Отже, дана техніка використання творів музичного
4. Як ти гадаєш, ця музика описує зайчика (ма- мистецтва світового значення надає педагогу можли-
ється на увазі приклад тварини, протилежний за хара- вість поступово знайомити дітей п’ятого року життя з
ктером: вовк/заєць; миша/кіт)? (для уточнення адек- тими зразками світової культури, які раніше вважа-
ватності сприймання образів та рівень розвитку лись недоступними для сприймання дошкільниками.
уяви) Важливо, що в процесі використання даної техніки
Наступним кроком у використанні творів музично-
педагог паралельно знайомству дитини з мистецтвом
го мистецтва світового значення є аналіз відповідей та
може аналізувати наявний рівень сформованості ху-
реакцій дітей на знайомство з «великими» творами.
дожньо-творчих здібностей кожної дитини, а за умови
Аналізуючи відповіді на перше запитання потрібно
її системного використання, ще і процес розвитку чи
звернути увагу, чи всі діти, які відповідали на нього,
занепаду цих здібностей. Ми привели до прикладу
змогли адекватно оцінити характер музичного твору,
лише одну композицію видатного митця, але звертає-
адже їх перша емоційна реакція та словесний супро-
мо увагу, що вибір репертуару може і повинен варію-
від є яскравим показником сприймання чи відторг-
ватись педагогом. До прикладу, опираючись на влас-
нення запропонованого музичного твору. Втім, умов-
ний педагогічний досвід, ми можемо говорити про
но, ми пропонуємо розділили дітей на 4 категорії:
використання творів яскравого представник музично-
1 категорія – діти, що емоційно, самостійно та з за-
го імпресіонізму Клода Дебюссі. Він говорив, що
хопленням дали правильну відповідь;
імпульсом його творчості є звуки і фарби природи.
2 категорія – діти, що дали правильну відповідь са-
«Шум лісу, вигин певної лінії горизонту, вітер в листі,
мостійно, але без проявів яскравих емоцій чи особли-
крик птиці залишають в нас різноманітні враження. І
вого зацікавлення;
раптом, в жодній мірі не питаючи нашої згоди, один з
3 категорія – діти, які не змогли оцінити та порів-
цих спогадів виливається з нас і виражається мовою
няти характер музичного твору з твариною, чи просто
музики »[1, с. 192]. Для прослуховування дітям мо-
повторювали за однолітками, не маючи змоги поясни-
жуть бути запропоновані прелюдії «Місячне сяйво»,
ти власний вибір;
«Танець піску», «Дівчина з волоссям кольору льону»,
4 категорія – діти, що відмовились брати участь у
перша п'єса з серії «Образи» - «Відображення у воді».
діалозі.
Діти відчувають тонкий поетичний настрій музики, її
Таке розподілення дошкільників дасть можливість
ніжність і красу, потім, наприклад, можуть втілювати
педагогу наочно проаналізувати відношення дітей до
музику в малюнку. І навіть нестача досвіду у музич-
даного виду мистецтва, та скорегувати підбір музич-
ному мистецтві не буде проблемою у процесі сприй-
ного репертуару та методи знайомства з ними дітей 5-
мання складних музичних творів періоду імпресіоніз-
го року життя. Також такі короткотривалі дидактич-
му, адже їх потрібно відчувати, проникатися ними і
но-творчі вправи дадуть можливість ненав’язливо
давати волю власній уяві та фантазії, яка добре розви-
вводити класичну музику у життя дитини. Дитина як
нена у дітей 4-5 років.
посудина – чим її наповнювати залежить від доросло-
го.
36
1. Дебусси К. Статьи. Рецензии. Беседы [ Е. ре- 3. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від двох до
сурс]/Дебюсси Клод//Музыка. – 1964.- 278с. – Режим до- семи років/наук. кер. проекту: В.О. Огнев’юк, К.І. Воли-
ступу до ресурсу: https://notkinastya.ru/debyussi-k-stati- нець; наук. кер. програмою: О.В. Проскура, Л.П. Кочина,
retsenzii-besedy-1964/ В.У. Кузьменко, Н.В. Кудикіна; авт. кол.: [Г.В. Бєлєнька,
2. Половіна О. А. Мистецька освіта дошкільників: не відтво- Е.В. Бєлкіна, О.Л. Богініч, Н.І. Богданець-Білоскаленко,
рювати, а творити/Олена Анатоліївна Полові- С.А. Васильєва, М.С. Вашуленко та ін.]/Мін. осв. і наук.,
на.//Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2019. – мол. та спорту України, Головн. упр.осв.і наук. викон.
№1. – С. 15–22. орг. Київміськради (КМДА), Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. –
3-є вид., доопр. та доп. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка,
2012. – 492 с.
REFERENCES
1. Debussy K... Articles. Reviews. Conversations [Electronic Ognevyuk, K.I. Volynets; Scientific supervisor of the pro-
resource]/Debussy Claude//Music. - 1964.- 278s. - Access gram: O.V Proskura, L.P. Cochina, V.U. Kuzmenko, N.V.
mode to the resource: https://notkinastya.ru/debyussi-k- Kudikina; ed. count: [G.V. Belenka, E.V. Belkin, O.L. Bo-
stati-retsenzii-besedy-1964/ ginich, N.I. Bogdanets-Biloskalenko, S.A. Vasilyeva, M.S.
2. Polovina O.A Art education of preschoolers: not to reproduce, Vashulenko, etc.]/Ministry of Education and Science, Youth
but to create/Olena Polovina.//Tutor-methodologist of a pre- and Sports of Ukraine, B. Grinchenko Kyiv University, - 3rd
school institution. - 2019. - №1. - P. 15–22. edition, revised and supplemented - K.: Kiev. B. Grinchenko
3. Child: A program for the education of children from two to univers., 2012. - 492 p.
seven years/scientific supervisor of the project: V.О.
Children of the 21st Century: Development by Music

I. Novoseletska
Abstract. the relevance and efficiency of musical art works impact on the development of a preschooler personality in the 21st cen-
tury is researched. The importance of the modern creative personality is specified. The technique of children acquaintance with glob-
al music art works is justified. The necessity of reviewing the capabilities of 5-year-old children’s perception on the surrounding
reality and art works is emphasized. The importance of music influence on the child’s emotional development is outlined.
Keywords: creativity, art, music, musical works that have global significance.
37
Проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації

фізкультурно-оздоровчого середовища закладу середньої освіти
П. Ф. Рибалко
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, м. Суми, Україна
Corresponding author. E-mail: shiinna@ukr.net

Анотація. Провідна роль у здоров’язбереженні, безумовно, належить фізичній культурі, яка покликана сформувати підґру-
нтя для подальшого усвідомленого здорового способу життя. Саме тому професійна підготовка вчителів фізичної культури
у першу чергу має забезпечувати їхню здатність до організації такого середовища закладу загальної середньої освіти, яке б з
позицій виваженої участі у спортивних заходах виконувало одночасно і оздоровчу функцію, і виховну. Фізичне виховання
молодого покоління має відбуватися цілеспрямовано у спеціально створеному для цього фізкультурно-оздоровчому середо-
вищі, провідна мета організації якого полягає у збереженні і поліпшенні стану здоров’я учнів шляхом спеціально розробле-
них виховних спортивних заходів.
Ключові слова: професійна підготовка, майбутні учителі фізичної культури, фізкультурно-оздоровче середовище.
Вступ. Глобалізаційні та інтеграційні процеси в укра- У роботах науковців наголошується на важливості

їнському суспільстві, динамічний розвиток техноло- здоров’язбереження (Л. Сущенко, О. Міхеєнко та ін.),
гій, визнання світовою спільнотою проблеми збере- удосконаленні навчальних планів професійної підго-
ження фізичного і психологічного здоров’я як голов- товки фахівців з метою їх орієнтації на формування
ного показника соціально-економічної зрілості членів знань про здоров’я та умінь його зберігати й віднов-
суспільства, культури й успішності держави зумов- лювати (Ю. Бойчук, Ю. Лянной, М. Носко та ін.),
люють особливе ставлення до здоров’я як провідного формуванні різних аспектів культури здоров’я та
у системі показників її розвитку та гарантії якості здорового способу життя студентів (В. Бондаренко,
життя кожного громадянина. Водночас для України Ю. Козерук, Г. Куртова, П. Приходько, А. Сущенко та
статистичні дані засвідчують низьку культуру насе- ін.). Водночас проведений аналіз теоретичного і прак-
лення у галузі здоров’язбереження, що актуалізує тичного досвіду професійної підготовки майбутніх
проблему формування навичок збереження власного учителів фізичної культури засвідчив поряд з
здоров’я та здоров’я інших, здатності до фізичного й обов’язковістю курсів психолого-педагогічного, спор-
психічного відновлення функцій організму ще зі шко- тивного і валеологічного спрямування відсутність
ли. системного бачення важливості професійної підгото-
Провідна роль у здоров’язбереженні, безумовно, вки майбутніх учителів фізичної культури до органі-
належить фізичній культурі, яка покликана сформува- зації фізкультурно-оздоровчого середовища закладу
ти підґрунтя для подальшого усвідомленого здорово- загальної середньої освіти.
го способу життя. Саме тому професійна підготовка Мета. Погоджуючись з цією думкою, вважаємо не-
вчителів фізичної культури у першу чергу має забез- обхідним акцентувати увагу на особливостях профе-
печувати їхню здатність до організації такого середо- сійної підготовки майбутніх учителів фізичної куль-
вища закладу загальної середньої освіти, яке б з пози- тури до організації фізкультурно-оздоровчого середо-
цій виваженої участі у спортивних заходах виконува- вища закладу загальної середньої освіти.
ло одночасно і оздоровчу функцію, і виховну. Матеріали та методи. Аналіз, синтез і системати-
Огляд публікацій з теми. Здатність до збереження зація наукових джерел з метою виявлення стану роз-
здоров’я сприймається як одна із складових соціаль- робленості проблеми, абстрагування і узагальнення з
них і цивільних компетентностей у системі ключових, метою дослідження практичного досвіду формування
що визначені у міжнародних деклараціях і комюніке готовності майбутніх учителів фізичної культури до
Хартії ЄС та ЮНЕСКО. Актуальність проблеми збе- організації фізкультурно-оздоровчого середовища
реження здоров’я окреслена в Національній стратегії закладу загальної середньої освіти у процесі профе-
розвитку освіти в Україні до 2021 р. (2012 р.), у Зако- сійної підготовки.
нах України «Про освіту» (2017 р.), «Про вищу осві- Результати та їх обговорення. Теоретичний аналіз
ту» (2014 р.), «Про охорону здоров’я» (2017), у Кон- наукових праць та вивчення практичного досвіду
цепції «Здоров’я 2020: український вимір» (2011 р.), у підготовки майбутніх учителів у процесі їхньої про-
Цільовій соціальній комплексній програмі розвитку фесійної підготовки виявили низку суперечностей
фізичної культури і здоров'я (2016 р.), у листах Мініс- між:
терства освіти і науки України «Щодо організації – зростаючими вимогами українського суспіль-
фізичного виховання у вищих навчальних закладах» ства до здоров’язбереження української нації та то-
(2015 р.), у постанові Верховної Ради України «Про чковим вирішенням цієї проблеми на рівні закладів
забезпечення сталого розвитку сфери фізичної куль- загальної середньої освіти;
тури і спорту в Україні в умовах децентралізації вла- – запитом суспільства на фізкультурно-
ди» (2016 р.) та інших державних національних про- оздоровче середовище закладу загальної середньої
грамах і документах. освіти та відсутністю концептуальних засад щодо
його організації;
38
– підвищеними ризиками погіршення здоров’я освітні методики здоров’язбережувального і здо-

молодого покоління (екологія, інформаційні засоби, ров’яформувального спрямування; уміння органічно
булінг тощо) та неготовністю учителів фізичної ку- їх інтегрувати в цілісний освітній процес окремої
льтури до організації оздоровчого середовища за- вікової групи і всього навчального закладу, формува-
кладу загальної середньої освіти; ти у дітей ціннісне ставлення до власного здоров’я і
– запитом суспільства на учителів фізичної ку- мотивації щодо здорового способу життя; здібності,
льтури, здатних до організації фізкультурно- які забезпечують якісну комунікацію із суб’єктами
оздоровчого середовища закладу загальної серед- фізкультурно-оздоровчого середовища (педагоги,
ньої освіти, та незадовільним теоретичним уявлен- діти, їх батьки) й ефективне вирішення поставлених
ням про відповідну професійнупідготовку та відсут- професійних завдань.
ністю моделей професійної підготовки учителів фі- - професійна підготовка вчителів фізичної культури
зичної культури до організації фізкультурно- має підпорядковуватися специфічним принципам
оздоровчого середовища закладу загальної серед- кінезіологічної спрямованості, спортивної техніки та
ньої освіти; педагогічної майстерності, соціокультурної спрямо-
– запитом суспільства на учителів фізичної ку- ваності, використання цифрового освітнього середо-
льтури, здатних до організації фізкультурно- вища, застосування інноваційних видів рухової акти-
оздоровчого середовища закладу загальної серед- вності; ґрунтуватися на виваженому поєднанні спор-
ньої освіти, та недостатньою розробленістю практи- тивної, валеологічної і психолого-педагогічної підго-
чних засад такої підготовки. товки; ураховувати вплив активного розвитку і вико-
Фізичне виховання молодого покоління має відбу- ристання інформаційних технологій і засобів на здо-
ватися не стихійно, а цілеспрямовано у спеціально ров’я молодого покоління та його пріоритети;
створеному для цього фізкультурно-оздоровчому - модель професійної підготовки майбутніх учите-
середовищі, провідна мета організації якого полягає у лів фізичної культури до організації фізкультурно-
збереженні і поліпшенні стану здоров’я учнів шляхом оздоровчого середовища закладу загальної середньої
спеціально розроблених виховних спортивних заходів освіти має ґрунтуватися на сутності феномену «фіз-
на уроках і в позаурочний час. культурно-оздоровчого середовища закладу загальної
Основою для організації фізкультурно-оздоровчого середньої освіти», передбачати результатом готов-
середовища є теоретичне обґрунтування його сутності ність майбутніх учителів фізичної культури до органі-
й структурних компонентів та ідеалізація процесу зації фізкультурно-оздоровчого середовища закладу
професійної підготовки майбутніх учителів фізичної загальної середньої освіти, ураховувати теоретичні й
культури, результатом якої є їхня готовність до орга- практичні засади відповідної професійної підготовки,
нізації фізкультурно-оздоровчого середовища закладу використовувати поширені форми, методи, засоби, а
загальної середньої освіти у вигляді авторської моде- також характеризувати рівні готовності на основі
лі. Така професійна підготовка характеризується ціле- розроблених критеріїв і показників;
спрямованістю й керованістю та здійснюється у за- - ефективність моделі професійної підготовки май-
кладі вищої освіти, а потім реалізується у подальшій бутніх учителів фізичної культури до організації фіз-
професійній діяльності. культурно-оздоровчого середовища закладу загальної
Концепція дослідження охоплює три взаємно середньої освіти визначається якісними змінами за
пов’язані концепти, які сприяють реалізації провідної кожним із показників готовності майбутніх учителів
ідеї дослідження. фізичної культури до організації фізкультурно-
Методологічний концепт професійної підготовки оздоровчого середовища закладу загальної середньої
майбутніх учителів фізичної культури до організації освіти.
фізкультурно-оздоровчого середовища закладу зага- Під фізкультурно-оздоровчим середовищем закла-
льної середньої освіти відображає взаємний зв'язок і ду загальної середньої освіти розуміється педагогічно
взаємодію різних наукових підходів, серед яких про- вивірений і доцільно організований освітній простір,
відними виступають системний, аксіологічний, ак- у якому створені необхідні умови для збереження і
меологічний, холістичний, праксеологічний і профе- зміцнення фізичного, духовного, психологічного і
сіографічний як основа такої підготовки. соціального здоров’я всіх учасників освітнього про-
Теоретичний концепт визначає систему ідей, вихі- цесу і який має на меті виховання фізично здорової та
дних категорій, основних понять, без яких ускладнене морально досконалої молодої людини, спроможної
розуміння сутності проблеми, що досліджується, і активно реалізувати себе у дорослому житті в інтере-
містить наступні положення: сах своєї особистості, сім’ї, держави та суспільства.
- готовність майбутніх учителів фізичної культури Фізичне виховання молодого покоління має відбу-
до організації фізкультурно-оздоровчого середовища ватися не стихійно, а цілеспрямовано у спеціально
закладу загальної середньої освіти слід сприймати як створеному для цього фізкультурно-оздоровчому
один із результатів їхньої професійної підготовки, що середовищі, провідна мета організації якого полягає у
означає інтегральну соціально значущу особистісну збереженні і поліпшенні стану здоров’я учнів шляхом
якісну характеристику вчителя, яка поєднує: ціннісні спеціально розроблених виховних спортивних заходів
установки на збереження і зміцнення фізичного, ду- на уроках і в позаурочний час.
ховного, психологічного і соціального здоров’я усіх Готовність майбутніх учителів фізичної культури
учасників освітнього процесу; прагнення до власного до організації фізкультурно-оздоровчого середовища
фізичного і професійного розвитку; знання про експе- закладу загальної середньої освіти слід сприймати як
риментально апробовані, у тому числі інноваційні, один із результатів їхньої професійної підготовки, що
39
означає інтегральну соціально значущу особистісну також характеризувати рівні готовності на основі
якісну характеристику вчителя, яка поєднує: ціннісні розроблених критеріїв і показників.
установки на збереження і зміцнення фізичного, ду- Професійна підготовка майбутніх учителів фізич-
ховного, психологічного і соціального здоров’я усіх ної культури до організації фізкультурно-оздоровчого
учасників освітнього процесу; прагнення до власного середовища закладу загальної середньої освіти набу-
фізичного і професійного розвитку; знання про експе- ває ефективності, якщо вона здійснюється на основі
риментально апробовані, у тому числі інноваційні, обґрунтованих теоретичних і практичних засад, що
освітні методики здоров’язбережувального і здо- розкривають готовність майбутніх учителів фізичної
ров’яформувального спрямування; уміння органічно культури до організації фізкультурно-оздоровчого
їх інтегрувати в цілісний освітній процес окремої середовища закладу загальної середньої освіти, з ура-
вікової групи і всього навчального закладу, формува- хуванням розробленої концепції та відповідного орга-
ти у дітей ціннісне ставлення до власного здоров’я і нізаційно-методичного супроводу.
мотивації щодо здорового способу життя; здібності, Організація фізичного виховання, яке має оздоров-
які забезпечують якісну комунікацію із суб’єктами чу спрямованість, з дітьми шкільного віку потребує
фізкультурно-оздоровчого середовища (педагоги, дотримання деяких вимог, серед яких доцільно назва-
діти, їх батьки) й ефективне вирішення поставлених ти:
професійних завдань. - відповідність змісту, обсягу, інтенсивності рухо-
Професійна підготовка вчителів фізичної культури вої діяльності школярів їхньому віку і статевим особ-
має підпорядковуватися специфічним принципам ливостям на різних етапах розвитку і в різних соціа-
кінезіологічної спрямованості, спортивної техніки та льно-педагогічних ситуаціях;
педагогічної майстерності, соціокультурної спрямо- - поєднання занять з руховою активністю з раціо-
ваності, використання цифрового освітнього середо- нальним режимом занять та відпочинку, використан-
вища, застосування інноваційних видів рухової акти- ня гігієнічних умов і природніх факторів загартуван-
вності; ґрунтуватися на виваженому поєднанні спор- ня;
тивної, валеологічної і психолого-педагогічної підго- - забезпечення систематичного як лікарського, так і
товки; ураховувати вплив активного розвитку і вико- педагогічного контролю за станом здоров’я, динамі-
ристання інформаційних технологій і засобів на здо- кою показників фізичного стану, моральним станом
ров’я молодого покоління та його пріоритети. та психологічною комфортністю школярів.
Модель професійної підготовки майбутніх учителів Важливим аспектом досягнення ефективності фізи-
фізичної культури до організації фізкультурно- чного виховання є врахування вікових та анатомо-
оздоровчого середовища закладу загальної середньої фізіологічних особливостей розвитку кожної дитини.
освіти має ґрунтуватися на сутності феномену «фіз- У даний час могутнім оздоровчим засобом у дитя-
культурно-оздоровчого середовища закладу загальної чому наметовому таборі є правильно встановлений
середньої освіти», передбачати результатом готов- руховий режим для дітей і підлітків. Організовані
ність майбутніх учителів фізичної культури до органі- заняття фізичними вправами, ранковою гігієнічною
зації фізкультурно-оздоровчого середовища закладу гімнастикою, рухливими іграми, розвагами, спортив-
загальної середньої освіти, ураховувати теоретичні й ними іграми, екскурсії і походи привчають дітей до
практичні засади відповідної професійної підготовки, рухомого способу життя, роблять його природною
використовувати поширені форми, методи, засоби, а потребою [2].
Таблиця 1. Співвідношення об'єму годин, що відводиться на виконання вправ по навчальній експериментальній і загально-
прийнятій програмах фізичного виховання для літнього наметового оздоровчого табору
Програма
Зміст Навчальна експериментальна Загальноприйнята
Години Відсоток від загального часу Години Відсоток від загального часу
1. Загально - розвиваючі вправи 3 10 4 13,3
2. Вправи на гнучкість 1,5 5 - -
3. Рухливі ігри 5,5 18,4 3,5 11,7
4. Спортивні ігри 2,5 8,3 3,5 11,7
5. Стрибки, метання, кросовий біг 2 6,7 3 10
6. Оздоровча ходьба и біг 2 6,7 - -
7. Тренування і змагання з видів рухової
1,5 5 9,5 31,7
активності
8. Вправи з ритмічної гімнастики 2 6,7 - -
9. Дихальні, коригуючи, релаксаційні
2,5 8,3 - -
вправи
10. Вправи для навчання плаванню, ку-
2,5 8,3 2,5 8,3
пання
11. Орієнтування на місцевості і пішохідні
4 13,3 4 13,3
прогулянки
12.Заняття з основ оздоровчої фізичної
1 3,3 - -
культури
Разом 30 100 30 100
40
Найважливіші вимоги до методики фізкультурної національної освіти, а фізична культура як частина

роботи: узгодженість із режимом, відповідність інте- загальної культури [4]. Постійне посилення негатив-
ресам дітей, розвиток ініціативи, масовість, доброві- них впливів на організм людини різноманітних фак-
льність участі, різноманітність занять. При плануван- торів ризику призводить не лише до погіршення стану
ні часу занять фізичними вправами слід враховувати, здоров’я окремих людей, але й до зниження фізичного
те що максимум рухової активності у здорових дітей і розумового потенціалу цілих народів. Оздоровча
шкільного віку спостерігається о 8-10 годині, 11-14 фізична культура в найбільш розвинених країнах
годині, 16-17 годині і о 19 годині [1]. Інтенсивність посідає помітне місце у профілактиці, компенсації та
навантаження під час ранкових занять менше, ніж у корекції наслідків впливу несприятливих факторів на
денних, оскільки працездатність вранці менша, ніж здоров’я людей. Основою оздоровчої фізичної куль-
удень. Оздоровчі заходи повинні також поєднуватися тури є здоровий спосіб життя людини, харчування,
з культурним відпочинком [3]. вчинки і звички.
На сучасному етапі особливу увагу слід приділяти Висновки. Теоретичний аналіз досліджень та уза-
питанням профілактики і зміцнення здоров'я підрос- гальнення практичного досвіду указує на те, що під-
таючого покоління. У наметовому оздоровчому таборі вищення якості підготовки вчителів фізичного вихо-
для школярів є всі можливості для вирішення даного вання потребує особливої уваги саме до спортивно-
завдання. педагогічної підготовки у ЗВО та оптимізації на-
У таблиці 1 представлені порівняльні дані об'єму вчально-виховного процесу. Зростання ролі фізичної
годин експериментальної моделі навчальної програми культури і спорту, конкретизація завдань, що стоять
фізичного виховання оздоровчої спрямованості для перед фізкультурним рухом, наполегливо вимагають
оздоровчих таборів з розподілом годин загальноприй- удосконалення організаційної структури управління
нятої програми. 70% часу програма приділяє звичай- розвитком фізичного виховання на основі інновацій-
ним засобам фізичного виховання, 26,7% часу відво- ного підходу та цілеспрямованого використання зако-
диться на нетрадиційні види фізичних вправ і 3,3% нів соціального й економічного розвитку інформатив-
часу виділяється на теоретичні заняття по основах ного суспільства, специфічних закономірностей фізи-
здорового способу життя. чної культури, а також закономірностей і принципів
На сучасному етапі розвитку українського суспіль- навчання та виховання. Оскільки підготовка вчителів
ства у державних офіційних структур і представників у ЗВО відбувається шляхом засвоєння багатьох видів
науки посилився інтерес до проблем оздоровчої фізи- діяльності, необхідно, щоб вона була орієнтована на
чної культури. Формування освіченої, творчої особис- реалізацію потенційних можливостей особистості, її
тості, становлення фізичного і морального розвитку творчих задатків, необхідних для ефективної педаго-
людини розглядається як головне завдання сучасної гічної роботи вчителя фізичної культури.
1. Коваленко Є.І., Конончук А.І. та ін. Методика роботи в 3. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів.
літньому оздоровчому таборі. Київ: ІЗМН, 1997. 280 с. Львів: ЛОНМІО, 1996. 232 с.
2. Приступа Є., Слімаковський О., Лук’янченко М. Україн- 4. Шутка Г.І. Фізичний розвиток дітей у літніх оздоровчих
ські рухливі ігри, розваги та забави: Методологія, теорія і таборах як актуальна соціально-педагогічна проблема.
практика. Дрогобич: ТОВ “Вимір”, 1999. 449 с. Соціалізація особистості. Київ: НПУ, 2000.
REFERENCES
1. Kovalenko E.I., Kononchuk A.I. etc. Methods of work in a 3. Shiyan B.M. Methods of physical education of students. Lviv:
summer wellness camp. Kiev: ISMN, 1997. 280 p. LONMIO, 1996. 232 p.
2. Prystupa E., Slimakovsky O., Lukyanchenko M. Ukrainian 4. Shutka G.I. Physical development of children in summer
mobile games, entertainment and fun: Methodology, theory wellness camps as a topical socio-pedagogical problem.
and practice. Drohobych: Vimir LLC, 1999. 449 p. Socialization of personality. Kyiv: NPSU, 2000.
The Problem of Preparation of Future Physical Education Teachers for Organizing a Physical Culture and Health Environ-
ment in a Secondary Education Institution
P. Rybalko
Abstract. The leading role in health care certainly belongs to the physical culture, which aims to form the basis for a further con-
scious healthy lifestyle. That is why the vocational training of physical education teachers should, first and foremost, ensure their
ability to organize an environment of a general secondary education institution that, from the perspective of balanced participation in
sporting activities, would perform both a health function and an educational function. Physical education of the young generation
should be purposefully conducted in a specially created for this purpose physical and fitness environment, the leading purpose of the
organization of which is to preserve and improve the health of the students through specially designed educational sports activities.
Keywords: vocational training, future teachers of physical culture, physical and fitness environment.
41
Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх

фахівців з підприємництва, торгівлі та біржової діяльності в системі
ступеневої освіти
С. В. Стеблюк
Мукачівський кооперативний торговельно-економічний коледж, м. Мукачево, Україна
Corresponding author. E-mail: svetastebluk@gmail.сom

Анотація. У статті розкрито актуальність дослідження проблеми щодо формування професійної компетентності майбутніх фахів-
ців з підприємництва, торгівлі та біржової діяльності. Проаналізовано стан розробки питання в науковій літературі. Обґрунтовано
вибір та шляхи реалізації педагогічних умов формування професійної компетентності означеної спеціальності в системі ступеневої
освіти. Запропоновано авторське формулювання ключового поняття. Це взаємопов’язані, інтегровані елементи освітнього процесу
за кожним ступенем зокрема, в основі якого поєднання традиційних та інноваційних методів навчання, взаємозв’язок аудиторної,
позааудиторної діяльностей, що спрямовані на формування компетентної особистості.
Ключові слова: ступенева освіта, професійна компетентність, педагогічні умови формування професійної компетентності
майбутніх фахівців з підприємництва, торгівлі та біржової діяльності, освітній процес.
В Україні прийнято низку законодавчих актів в освітній вання професійної компетентності студентів економіч-
галузі (Закони України «Про освіту», «Про вищу осві- них спеціальностей у процесі фахової підготовки,
ту», «Про фахову передвищу освіту»), що спрямовані на І. Демура сформулювала наступні: розробка змісту осві-
формування компетентнісної особистості. Зміни відбу- ти на основі інтеграції міждисциплінарних знань, вмінь і
ваються із урахуванням вітчизняних наукових доробок, навичок та їхньої професіоналізації; раціональне поєд-
процесу інтеграції країни в європейський й світовий нання в навчально-виховному процесі різноманітних
освітній простір. Значне реформування зазнала спеціа- форм, методів і прийомів навчання, що дає змогу моде-
льність 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяль- лювати зміст економічної діяльності, активізувати прак-
ність галузі знань Управління та адміністрування. Стрі- тичні вміння студентів та забезпечувати тісний взає-
мкий розвиток економічних процесів, інфраструктури мозв’язок навчальних занять та роботи студентів в на-
ринку потребують від майбутнього фахівця сформова- вчально-практичному центрі «Бізнес-інкубатор»; фор-
ності економічного мислення, морально-етичних якос- мування системи професійних цілей та цінностей [3,
тей, креативності, здатності йти на ризик. Стандартом с.12]. А. Спіцина теоретично обґрунтувала й експериме-
вищої освіти означеної спеціальності визначено перелік нтально перевірила сукупність педагогічних умов фор-
компетентностей – інтегральна, загальні, спеціальні. У мування професійної компетентності майбутніх еконо-
процесі проведення дослідження автором сформульова- містів, як-от: мотивоване залучення студентів до інтера-
но підприємницьку, економічну та загальнокультурну ктивної взаємодії, спрямованої на формування та розви-
складові формування професійної компетентності май- ток професійної компетентності майбутнього економіс-
бутніх фахівців з підприємництва, торгівлі та біржової та; організація активної мисленнєвої та креативно-
діяльності. Розроблено авторську концепцію підготовки змістотвірної діяльності студентів під час інтеракцій;
здобувачів освіти за означеним фахом, відповідно струк- наявність цілісної самоосвітньої навчально-пізнавальної
турно-функціональну модель, що передбачала сукуп- програми розвитку професійної компетентності майбут-
ність педагогічних умов за освітніми ступенями (моло- ніх економістів; наближення процесу підготовки студен-
дший спеціаліст, бакалавр, магістр). тів до практичної діяльності економіста сучасного підп-
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Окремі риємства шляхом активної участі у дидактичних іграх
аспекти формування професійної компетентності май- професійного спрямування [4, с.11]. Провівши контент-
бутніх фахівців економічного спрямування досліджува- аналіз наукових джерел, констатуємо той факт, що педа-
ла низка науковців: Н. Баловсяк, Н. Болюбаш, І. Демура, гогічні умови формування професійної компетентності
Є. Іванченко, Н. Журавська, А. Спіцина, Н. Трішкіна, майбутніх фахівців з підприємництва, торгівлі та біржо-
О. Шпак та ін. Дослідниками формулювалися педагогіч- вої діяльності не виявлені.
ні умови в залежності від мети і завдань наукового по- Мета статті: розкрити та обґрунтувати зміст педаго-
шуку. Наводимо формулювання найбільш типових, гічних умов формування професійної компетентності
дотичних до предмету нашого дослідження. Відтак, майбутніх фахівців з підприємництва, торгівлі та біржо-
Н. Горою визначено й обґрунтовано формування профе- вої діяльності в системі ступеневої освіти.
сійної компетентності майбутніх товарознавців, серед Матеріали і методи. У процесі наукового пошуку
яких: органічне поєднання різних форм організації осві- розглянуто нормативно-законодавчу базу, що стосується
тнього процесу з метою формування професійної компе- розвитку вищої професійної освіти та підприємницької
тентності майбутніх товарознавців; використання акти- діяльності. Окрім того, вивчено доробки вчених з підго-
вних методів навчання у процесі вивчення дисциплін товки фахівців економічних спеціальностей: дисертації,
циклу професійної підготовки; спрямування змісту дис- автореферати, наукові статті, монографії, тези конфере-
циплін циклу професійної підготовки на формування нцій. Це дало можливість з’ясувати актуальність дослі-
професійної компетентності; формування професійної дження, не вирішені проблеми у професійній підготовці
компетентності майбутніх товарознавців відповідно до майбутніх підприємців. Методами наукового дослі-
розробленої технології [1, с.135]. Досліджуючи форму- дження стали: контент-аналіз, спостереження за навча-
42
льним процесом в закладах освіти України, моделюван- цію до майбутньої професійної діяльності. Ураховуючи
ня. специфіку освітнього процесу в умовах вищої школи,
Результати дослідження. На початковому етапі що- вкрай важливим є виокремлення педагогічної умови ‒
до проблеми визначення педагогічних умов формування різноплановість аудиторної та позааудиторної діяль-
професійної компетентності майбутніх фахівців з підп- ностей.
риємництва з’ясовували поняття «умова», «педагогічна Організація квазіпрофесійної діяльності на основі
умова». Поняття «умова» формулюється таким чином: моделювання та бізнес-проектування (ОС «бакалавр»)
необхідна обставина, яка уможливлює здійснення, ство- дасть можливість реалізувати завдання з практичної
рення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь» [2, підготовки майбутніх фахівців на основі віртуалізації
с.1506]; категорія, в якій відображено універсальні від- підприємницької діяльності. Застосовувалося два види
ношення речі до тих факторів, завдяки яким вона вини- моделювань: моделювання на основі словесної інфор-
кає й існує [6, с. 703]. Натомість дефініція «педагогічна мації та моделювання на основі розрахункової ситуації.
умова» формулюється як: сукупність заходів та методів Наведемо зразок моделювання першого типу. До ма-
навчання, що сприяють побудові навчально-творчого газину «Веселка» підходять два покупці, які мають од-
процесу з урахуванням потреб, інтересів та можливостей накові заробітні плати й однакові суми грошей у гаман-
особистості що впливає на формування професійної цях. Дивлячись на ціну розкладеного на вітрині товару,
компетентності майбутніх фахівців, та допомагає розк- перший із них каже: «Занадто дорого». Другий заува-
рити їх потенціал особистості в професійному та сус- жує: «Цілком доступна ціна». Чим, на Ваш погляд, мо-
пільному планах [1, с. 135]; сукупність взаємозалежних жуть бути зумовлені такі різні оцінки? Дати відповідь на
елементів освітнього середовища – чинників, що визна- запитання ситуації, склавши діалог.
чаються й усвідомлюються учасниками педагогічної Зразок моделювання другого типу. З певних причин у
взаємодії, реалізуються в навчально-виховному процесі Вас з’явилася одна «зайва» година вільного часу. Запи-
ВНЗ, спонукають викладачів і студентів до активізації сати варіанти, на що Ви витратили б цей час. Назвати 3-
власної діяльності з метою оптимізації професіогенезу 4 види діяльності, яким надали б перевагу у вільний від
майбутніх фахівців та спричиняють підвищення ефекти- занять час; поділити дошку на дві колонки: одну назвати
вності процесу професійної підготовки людей з вищою «Вибір», другу – «Раціональність». Запропонувати од-
освітою [5]. нокурсникам назвати свій вибір, занесений до колонки
У площині нашого дослідження педагогічні умови 1, а наступний за значущістю – до колонки 2.
формування професійної компетентності майбутніх Моделювання ситуацій створює квазіпрофесійне се-
фахівців з підприємництва, торгівлі та біржової діяльно- редовище, що дозволяє формувати складові професійної
сті розглядаються як взаємопов’язані, інтегровані еле- компетентності, забезпечує комплексно-синтезовану
менти освітнього процесу за кожним ступенем зокрема, модель інтеграції.
в основі якого поєднання традиційних та інноваційних Урізноманітнення форм позааудиторної та науково-
методів навчання, взаємозв’язок аудиторної, позаауди- пошукової діяльностей дасть можливість реалізувати
торної діяльностей, що спрямовані на формування ком- завдання сформульовані Стандартом вищої освіти спе-
петентної особистості. ціальності. Дослідженням підтверджено ефективність
Спостереження за освітнім процесом в закладах ви- застосування майстер-класів, тренінгів, проведення
щої освіти та педагогічний досвід автора дали можли- годин кураторами (академнаставниками) у різних фор-
вість сформулювати такі педагогічні умови. мах, розробки медіа-проектів та ін..
ОКР «молодший спеціаліст»: створення студентоорі- Відтак, для майстер-класу була запропонована вірту-
єнтованого середовища; різноплановість аудиторної та альна крамниця, в якій для продажу представлено асор-
позааудиторної діяльностей в умовах вищої школи; ОС тимент продовольчих товарів. Студенти здійснювали
«бакалавр»: організація квазіпрофесійної діяльності на викладку товару, формували цінники, передбачали дохід
основі моделювання та бізнес-проектування; урізномані- від продажу. Ця робота продовжилася діловою грою.
тнення форм позааудиторної та науково-пошукової Такий майстер-клас забезпечив комплексно-синтезовану
діяльностей; ОС «магістр»: спрямованість на професій- модель інтеграції з підприємництва, торгівлі, продово-
ну самореалізацію в поєднанні науково-пошукової та льчих товарів, обладнання підприємств торгівлі, еконо-
практичної діяльностей; розвиток професійних умінь до міки торговельного підприємства. Результати підтвер-
діджиталізації у бізнес-середовищі. дили, що особливості організації торгівлі, комунікація
Наскрізною педагогічною умовою для всіх освітніх між продавцем і покупцем була на належному рівні,
ступенів є професійно-інтегративна технологія навчан- проте недоліком стало те, що задіяно незначну кількість
ня. У рамках статті стисло опишемо зміст педагогічних студентів.
умов. Більш ефективними стали тренінги. Використовува-
Створення студентоорієнтованого середовища лися з метою формування у студентів підприємницьких
(ОКР «молодший спеціаліст») передбачає спрямування умінь та навичок, ефективної взаємодії, розвитку здібно-
освітнього процесу на формування складових професій- стей та якостей, що дозволяли досягти успіху в майбут-
ної компетентності (економічна, підприємницька, зага- ній професійній діяльності. Алгоритм роботи: привітан-
льнокультурна); визначення методологічних підходів у ня; знайомство; визначення правил роботи у групі; ви-
нових освітніх реаліях; урахування дидактичних вимог словлювання очікувань учасників; опрацювання за-
до організації навчально-практичної діяльності (дотри- вдань, що закінчуються обговоренням; рефлексія; фор-
мання принципів навчання, специфічних зокрема); удо- мулювання висновків.
сконалення традиційної системи підготовки майбутніх Науково-пошукова діяльність набуває нового змісту.
фахівців з підприємництва на основі педагогіки парт- У межах закладів вищої освіти діють студентські науко-
нерства. Реалізація означеної умови передбачає мотива- ві гуртки. Формами проведення занять стали: «бізнес-
43
симуляція», імпровізований проект, круглий стіл, занят- голосовими повідомленнями, спілкуванням в онлайн-
тя-подорож, навчання на підприємствах, міні- режимі, участі у Міжнародних проєктах, створенні ана-
конференції, імітаційна гра та ін. Гурткова робота забез- літичних презентацій тощо. У процесі цифрової транс-
печувала формування навичок роботи з науковою еко- формації бізнес-моделей настає потреба у формуванні в
номічною інформацією; сприяла розвитку самостійного, майбутніх фахівців умінь збирати, аналізувати дані, їх
творчого мислення, вміння використовувати отримані обробляти та презентувати. Це досягається на практич-
знання на практиці, сприяла глибшому розумінню зако- них заняттях з економічних дисциплін («Економіка
номірностей економічних законів, засвоєння правил торговельного підприємства», «Логістика», «Економічна
усного та письмового представлення результатів. статистика» та ін.), створенні бізнес-проєктів.
Спрямованість на професійну самореалізацію в поєд- Висновки. Таким чином, нами обґрунтовано педаго-
нанні науково-пошукової та практичної діяльностей гічні умови формування професійної компетентності
(ОС «магістр») передбачає формування інтегрованих майбутніх фахівців з підприємництва торгівлі та біржо-
умінь інтерпретувати професійну інформацію, форму- вої діяльності. Педагогічні умови трактуємо як взаємо-
люючи власні судження. Практикувалося проведення пов’язані, інтегровані елементи освітнього процесу за
тренінгів студентами-магістрантами зі студентами ОС кожним ступенем зокрема, в основі якого поєднання
«бакалавр», як приклад, «Організація дослідницької традиційних та інноваційних методів навчання, взає-
роботи студента у процесі проходження виробничої мозв’язок аудиторної, позааудиторної діяльностей, що
практики». Така співпраця мобілізувала їх до командної спрямовані на формування компетентної особистості.
роботи на основі довіри, взаємоповаги, толерантності, і Подано зміст кожної з умов за освітніми ступенями і
до прагнення до подальшого здобуття освіти. можливості їх реалізації.
Розвиток умінь до діджиталізації у бізнес- Перспективу подальших досліджень вбачаємо у гра-
середовищі (ОС «магістр») забезпечує формування про- фічній побудові структурно-функціональної моделі
фесійних навичок сучасного фахівця в умовах інформа- формування професійної підготовки майбутніх фахівців
ційного ринку. Реалізується за принципом від простого з підприємництва, торгівлі та біржової діяльності.
до складного через роботу з мобільними пристроями,
1. Гора Н. В. Педагогічні умови формування професійної ком- майбутніх економістів засобами інтерактивних технологій
петентності майбутніх товарознавців. Молодий вчений. Пе- навчання: автореф. дис. … канд. пед. наук:
дагогічні науки. 2018. № 6 (58). С. 134–137. 13.00.04/Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мо- Сковороди. Переяслав–Хмельницький, 2015. 22 с.
ви/Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К., Ірпінь: Перун, 5. Максимчук Л. В. Педагогічні умови застосування інтеракти-
2001.1440 с. вних технологій у підготовці майбутніх економістів-
3. Демура І. В. Формування професійної компетентності студе- міжнародників/Л. В. Максимчук.//Вісник Національної ака-
нтів економічних спеціальностей у процесі фахової підгото- демії Державної прикордонної служби України. 2012. Вип.
вки: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04/Національна 1.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN
академія педагогічних наук України. Київ, 2010. 22 с. 6. Філософський словник/за ред. В. І. Шинкарука. 2 вид., пере-
4. Спіцина А. Є. Формування професійної компетентності роб. і доп. К.: Головна редакція УРЕ, 1986. 796 с.
REFERENCES
1. Gora N. V. Pedagogichni umovy formuvannya profesijnoyi majbutnix ekonomistiv zasobamy interaktyvnyx texnologij
kompetentnosti majbutnix tovaroznavciv. [Pedagogical terms of navchannya [Formation of professional competence of future
forming of professional competence of future commodity economists of interactive learning technologies]: avtoref. dys. …
experts]. Molodyj vchenyj. Pedagogichni nauky. 2018. 6 (58). kand. ped. nauk: 13.00.04. Pereyaslav–Xmelnyczkyj, 2015. 22 р.
Pp. 134–137. 5. Maksymchuk L. V. Pedagogichni umovy zastosuvannya inter-
2. Velykyj tlumachnyj slovnyk suchasnoyi ukrayinskoyi movy [A aktyvnyx texnologij u pidgotovci majbutnix ekonomistiv-
great explanatory dictionary of modern Ukrainian]/Uklad. i mizhnarodnykiv [Pedagogical conditions for the use of
golov. red. V. T. Busel. K., Irpin: Perun, 2001.1440 р. interactive technologies in the training of future international
3. Demura I. V. Formuvannya profesijnoyi kompetentnosti studentiv economists].Visnyk Nacionalnoyi akademiyi Derzhavnoyi pry-
ekonomichnyx specialnostej u procesi faxovoyi pidgotovky. kordonnoyi sluzhby Ukrayiny. 2012. Vyp. 1.URL:
[Formation of professional competence in students of economics http://nbuv.gov.ua/UJRN
in professional training process]: avtoref. dys. … kand. ped. 6. Filosofskyj slovnyk [Philosophical Dictionary]/za red.
nauk: 13.00.04/Nacionalna akademiya pedagogichnyx nauk V. I. Shynkaruka. 2 vyd., pererob. i dop. K.: Golovna redakciya
Ukrayiny. K., 2010. 22 p. URE, 1986. 796 p.
4. Spitsina A. E. Formuvannya profesijnoyi kompetentnosti
Pedagogical conditions of formation of professional competence in future specialists in entrepreneurship, trade and exchange activi-
ty in the system of multi-degree education
S. V. Stebljuk
The article reveals the relevance of the study of the problem of formation of professional competence in future specialists in
entrepreneurship, trade and exchange activities. The state of development of the issue in the scientific literature is analyzed. The choice and
ways of realization of pedagogical conditions of formation of professional competence of a certain specialty in the system of multi-degree
education are substantiated. The author's wording of the key concept is suggested. These are interconnected, integrated elements of the
educational process at each stage, in particular, which are based on a combination of traditional and innovative teaching methods,
interconnection of face-to-face training and extracurricular activities aimed at a formation of a competent personality.
Keywords: multi-degree education, professional competence, pedagogical conditions of formation of professional competence in future
specialists in entrepreneurship, trade and exchange activity, educational process.
44
PSYCHOLOGY
Psychological features of decision-making by confident

and unconfident individuals
Y. D. Korokhod
National University “Odesa Law Academy”, Odesa, Ukraine
Corresponding author. E-mail: korokhod2005@yahoo.com

Abstract. This paper presents the results of a study regarding the psychological features of decision-making by confident and uncon-
fident individuals. Using a complex of diagnostic research methods, it was possible to identify the typical features inherent to confi-
dent decision-makers. These features include: assertive actions; actions ensuring entry into social contact; social courage; the degree
of the constructiveness of the behavior strategy.
Keywords: decision-making; confidence; confident individuals; unconfident individuals; decision-maker.
Introduction. It has already become a tradition to consid- S. Hobfoll, translated in Russian and adapted by
er decision-making as an act that forms a sequence of N.E. Vodopyanova and E.S. Starchenkova). Quantitative
actions leading to the goal based on the transformation of analysis used mathematical and statistical methods for
initial information in a situation of uncertainty [3]. The processing the obtained data using SPSS 13.0.
process of decision-making has a central place at all lev- Self-confidence is a personal trait, which core is a posi-
els of information processing and mental regulation in the tive assessment of own skills and abilities as sufficient to
system of purposeful human activity. Studies have estab- achieve significant goals and to satisfy main needs. The
lished that the structure of decision-making includes a foundation for the formation of such assessments lies in
goal, result, methods to achieve the result, evaluation the positive experience of resolving social problems and
criteria and rules to choose from a variety of alternatives the successful achievement of goals (satisfaction of
[2]. Separate branches of decision-making theory have needs). Notably, the formation of self-confidence depends
evolved. This field of study attracts the concepts and not so much on objective life success, status, money, etc.,
methods of mathematics, statistics, economics, manage- but on a subjective positive assessment of the results of
ment, and psychology; it studies the regularities in peo- own actions, and assessments made by significant people.
ple's choice of means (techniques, methods, strategies) for The empirical part of the study was held with the help
solving various kinds of problems, and also explores how of 20 students of the Retraining Faculty of South Ukraini-
to optimize the most objectively or subjectively advanta- an National Pedagogical University named after K. D.
geous solutions. Ushynsky (women, aged 23 to 53 years). Based on the
Review of publications on the topic. This problem obtained results, two groups were selected using the
was studied by such scholars as S. Plous, R. Solso, “aces” method: 1.Confident.+ (Self-confident) and
D. Myers, R. Ackoff, O. Vendelin, A. Karpov [1], 2.Confident.– (unconfident).
E. Kirchler, A. Schrott, Y. Kozeletskiy, T. Kornilova, Research results and discussion. Analyzing the indi-
P. Fishburn. In the history of the development of Ukraini- cators of the Self-Confidence, we can conclude that the
an culture, the phenomena close to the decision-making indicators “Initiative in contacts” (Int) and “Social cour-
problem were considered by G. Skorovoda, age” (SC) in group 1 are higher than in group 2, and the
M. Drahomanov, I. Franko, M. Grushevskyi, O. Sannikov indicators of “Self-confidence” (S-con) are close to each
[5], and others. Despite the considerable volume, com- other.
pleteness and systemic nature of the existing studies of The high results of the Social Courage indicator in
the decision-making phenomenon, this topic cannot be group 1 can be explained as follows: the assertions of this
deemed depleted, therefore, the need to conceptualize this scale are mainly linked to emotional processes that ac-
phenomenon in an interdisciplinary field conditioned and company the choice of one or another behavior alternative
defined the purpose of our study, its object, and subject. and the need to assess own skills and abilities arising from
The purpose of the study is to identify and examine it. As for me, I see in these statements indicators of timid-
the specific features of decision-making by confident and ity and shyness that accompany negative self-esteem. The
unconfident individuals. The object of research is a deci- “Initiative in contacts” indicator is formed on the basis of
sion-maker - a person who takes decisions. The subject of a scale that combines the statements describing the initia-
the study is the psychological features of confident and tive in social contacts. This dimension is also closely
unconfident individuals. related to the first two scales and is supposedly resulted in
Organization and methods of research: the research by high self-confidence and social courage while retain-
uses a set of diagnostic methods: the test "Self- ing some independence from them.
Confidence" (author V.G. Romek [4]), “Personality Type The profile analysis of average values of indicators in
Indicator” MBTI - 94 (authors I. Myers and K. Briggs in the methodology “Strategies for Overcoming of Stressful
adaptation of T.I. Shalaeva) and the SACS scale “Strate- Situations” (S. Hobfoll) in groups with high and low
gies for Overcoming of Stressful Situations” (by integral indicators of self-confidence shows that the dif-
45
ferences between them are manifested in such behaviors can act both as a form of mental activity of the decision-
as “Assertive actions”, “Entry into social contact” and maker, as an integral mental process, and as a type of
“Search for social support”. mental activity. 2. Self-confidence as a personal trait
In addition, both groups have a tendency expressed in imposes significant restrictions on the decision-making,
high indicators for such behavior models as “Impulsive choice, and use of the dominant system of actions that
actions”, “Manipulative actions”, and in low indicators minimizes the psychological expenses of decision-
for such behavior models as “Avoidance”, “Asocial ac- makers. The basis which forms this kind of choice is the
tions”. This can be explained by the fact that the repre- positive experience of decision-making in the implemen-
sentatives of both groups are psychologists and these tation of social tasks and the successful achievement of
results are natural for such a sample. personal goals (for example, the satisfaction of needs). 3.
Assessing the manifestations of various features of a Sustainable traits of personality support a regulatory func-
decision-maker, the MBTI indicators in both groups have tion in decision-making. The combination of the decision-
insignificant differences in the parameter of outwardly maker's features provides a stable system of interaction
focus (E-I), the use of sensing and intuition as the leading with the environment when the decision-making situation
way of cognition (S-N). A significant difference between actualizes. The characteristics of the psychological traits
the groups is observed in the data of parameter J (deci- of the decision-maker's individuality form an individual
sion, tendency to make a judgment), which is much high- and unique style of decision-making. 4. The study con-
er in group 1 than in group 2, and parameter P (percep- firmed the interconnection between self-confidence and
tion, tendency to a contemplative position), which is half traits of personality hypothetically related to it. The fea-
as low in group 2, than in group 1. tures of the decision-maker, which are associated with
Conclusions. 1. Decision-making is a form of activity confident decision-making were identified. These features
of the decision-maker - a person who takes decisions, primarily include assertive actions; actions ensuring entry
directed to the elaboration of a sequence of actions lead- into social contact; social courage; the degree of the con-
ing to the goal based on the transformation of the initial structiveness of the behavior strategy.
information in a situation of uncertainty. Decision-making
ЛИТЕРАТУРА
1. Карпов А. В. Психология принятия решений в професси- 4. Ромек В. Г. Проблема диагностики уверенности в зару-
ональной деятельности. Ярославль: ЯрГУ, 1991. 152 с. бежной психологии (методом стандартизированного
2. Ларичев О. И. Теория и методы принятия решений. наблюдения) // Психологический вестник Рост. гос. ун-та,
Москва: Логос, 2000. 296 с. 1997. Вып. 2, Ч. 1. С. 419-434.
3. Приймак В. М. Прийняття управлінських рішень: навча- 5. Санников О. І. Психологічна система ухвалення рішення
льний посібник. Київ: Атіка, 2008. 240 с. // Наука і освіта. Спецвипуск «Психологія особистості:
теорія, досвід, практика», 2010. № 9. С. 149-152.
REFERENCES
1. Karpov A.V. Psychology of decision-making in professional observation) // Psychological Bulletin of Rostov state univer-
activities. Yaroslavl: YarGU, 1991. 152 p. sity, 1997. Vol. 2, Part 1. P. 419-434.
2. Larichev O. I. Theory and methods of decision-making. Mos- 5. Sannikov O. I. Psychological system of decision-making //
cow: Logos, 2000. 296 p. Science and education. Special Issue “Psychology of the Per-
3. Pryimak V. M. Decision-making in management: textbook. sonality: Theory, Experience, Practice”, 2010. № 9. P. 149-
Kyiv: Attica, 2008. 240 p. 152.
4. Romek V. G. The problem of confidence's diagnosing in
foreign psychology (applying the method of the standardized
46
Система "вчитель – учень/учні" як

інтерактивне середовище копінг-поведінки підлітків
Ма Фу
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, м. Одеса, Україна
Corresponding author. E-mail: leonidvelitchenko@gmail.com

Анотація. Позиційна нерівність учасників педагогічної взаємодії, пов'язана з явищами емпатії, симпатії, антипатії в подіях
уроків, є об'єктивною умовою для формування копінг-стратегій в учнів відповідно до їх особистісних установок. За допомо-
гою методики Лазаруса-Фолкмен встановлено найбільші показники в шкалах "втеча – уникнення", "конфронтативний копінг"
і "дистанціювання". Ці дані свідчать про тенденцію обстежених учнів уникати вирішення проблем, проявляти деяку агресив-
ність і конфліктність в поведінці, дещо знецінюючи значимість виникаючих проблем. Підкреслюється значення системи "вчи-
тель – учень/учні" як головної детермінант особистісного досвіду учнів, яка формує відповідні стилі співіснування у шкіль-
ному сьогоденні. Таке співіснування відтворює загальну картину соціалізаційних процесів, в яких учень відстоює своє нама-
гання не тільки бути особистістю, але й особистістю певного типу, відповідної уявленню про суб’єктність власного "Я".
Ключові слова: педагогічна взаємодія, особистісний розвиток, копінг-поведінка, копінг-стратегії, підлітковий вік.
Педагогічна взаємодія пронизуючи всі сфери шкіль- вигляді суб'єктність індивіда постає у вигляді відпові-
ного життя, впливає на розвиток учнів. Вона, зокрема, дних регуляторів поведінки і діяльності, висхідних до
трактується як особистісний контакт вихователя і ви- процесів генералізації та узагальнення, присутніх у ко-
хованця, в якому відбуваються розкриття і трансляція жному акті суб'єкт-суб'єктних відносин.
індивідуального "Я" кожного з учасників, що на прак- Якщо виходити з того, що кожна інтерактивна ситу-
тиці, на жаль, не є розповсюдженим явищем [17, с. ація містить у собі і нейтральне (стандартна послідов-
183]. Обов’язковим атрибутом педагогічної взаємодії є ність дій), і емоційно насичене (необхідність вносити
спілкування [5]. особистісні корективи), то ми, звичайно, знаходимо в
У педагогічній взаємодії вбачають ознаки: а) синер- ній діалектичні протиріччя, що призводять до відпові-
гетичності в інтерактивних відношеннях суб’єктів на- дних узагальнень стосовно способів особистісної пове-
вчального процесу, що конкретизуються у взаєминах, дінки. Ці способи, накопичуючись у суб'єктивному до-
зв’язках, педагогічних вплив, взаєморозумінні, коор- свіді, перетворюються на стійкі утворення, що визна-
динації, кооперації [12, с. 76]; б) опосередкування со- чають особливості поведінки у подальших інтеракціях.
ціально-психологічними процесами взаємин її учасни- Ці утворення вказують не тільки на ознаки суб'єкт-об'-
ків [18, с. 34]; в) позиційної нерівності, асиметричності єктних відносин, але й на стійкі тенденції до переваги
і дисинхронності рівнів саморозвитку учасників [21]; таких способів поведінки, які найбільшою мірою від-
г) певної системності впливів, зв'язків, відносин, узго- повідають рисам суб'єктивної реальності індивіда, де
джених дій [2]; д) розвивального освітнього середо- центральне місце займає переживання індивідом своєї
вища [3]. суб'єктності – свого "Я".
Найбільш поширеними у педагогічній взаємодії є Сказане дає підставу для судження про те, що обста-
явища емпатії, симпатії, антипатії, індиферентності, вини педагогічної взаємодії є об'єктивною умовою для
амбівалентності, в яких вбачають ознаки психологіч- формування копінг-стратегій у значенні внутрішніх
них механізмів її функціонування (І.Д. Бех, В.В. Радул) регуляторів поведінки і копінг-поведінки як зовніш-
[цит. за 10]. нього прояву, залежить від атрибутів конкретної ситу-
Компонентами педагогічної взаємодії вважають: а) ації. Однак, в цьому особливому («разовому») проте
мотиваційно-ціннісний; б) структурно-функціональ- проявляється і типове, що приводить в кінцевому під-
ний; в) оперативно-технологічний; г) результативний. сумку до типових результатів, які в подальшому пере-
До останнього належать стійкі інтегративні особисті- творюються на відповідні факти, що входять у зміст
сні і професійно значущі утворення учасників взаємо- особистого досвіду.
дії [7]. У зв'язку з викладеним напрошується висновок про
Педагогічна взаємодія повинна засновуватися на су- таку організацію педагогічної взаємодії, в якій було б
б'єкт-суб'єктних зв'язках, що забезпечують емоційний враховано значення позитивного особистого досвіду
комфорт, необхідний для здійснення суб'єктної актив- учнів, що є наслідком позитивних педагогічних дій
ності за рахунок партнерських відносин з педагогом, вчителя (вчителів). Можна також вважати, що особли-
прийняття учбової задачі і задоволення від її вирі- вості копінг-стратегій учнів є узагальненою характери-
шення [8]. стикою ситуацій педагогічної взаємодії.
Цей далеко не повний список уявлень про сутнісні Копінг-поведінка визначається такими чинниками,
характеристики педагогічної взаємодії (див. Л.В. База- як: а) когнітивні конструкти (Р. Лазарус, С. Фолкмен);
рова, 2006, С.А. Васильєв, 2014, І.В. Вачков, 2007, Л.К. б) особистісні змінні (П. Коста, Р. Мак-Крей); в) інди-
Велитченко, 2005 та ін.) вказує не тільки на складну відуальна поведінка в ситуації (У. Лер, Х. Томе) [цит.
систему взаємозалежностей в ній як у системі, але і дає за 20]. У копінг-поведінці вбачають ознаки психологі-
підставу судити про неї як безпосередню об'єктивну чного захисту від стресу, що переживається в тій чи ін-
детермінанту суб'єктності учнів. В самому загальному
47
шій ситуації [8]. Копінг-стратегії в поєднанні з психо- ники, дають підставу вважати наявність в учнів тенде-
логічними захистами позначаються терміном "поведі- нції до певного знецінення значущості проблеми, що
нка подолання" [1]. Така поведінка допомагає людині виникає. Таке знецінення заважає формуванню про-
адаптуватися до вимог ситуації [13], спираючись на ві- блемно зорієнтованих патернів конструктивної поведі-
дповідні когнітивні і поведінкові зусилля [16], а також нки у соціальній взаємодії взагалі та у педагогічній вза-
на оцінку власних ресурсів [4], особистісних уподо- ємодії, зокрема.
бань, мотиваційних ієрархій, способів вирішення [11]. Незважаючи на те, що середні значення показників
Вона орієнтована або на вирішення проблеми (пробле- за всіма шкалами відрізняються, хоча і незначно, в ці-
мно-орієнтований стиль), або на зміну ставлення до неї лому всі вони знаходяться в зоні помірного викорис-
(емоційно орієнтований стиль), або на відхід від неї тання копінг-стратегій. Саме ознака помірності вказує
(усунення негативних емоцій) [15, 16]. на незавершеність процесу вироблення власного на-
Копінг виконує такі найбільш важливі функції, як бору копінг-стратегій і, отже, достатню поступливість
подолання негативних емоцій та регулювання ситуації. по відношенню до впливів педагогічної взаємодії.
Для вивчення його особливостей зазвичай застосову- Розглядаючи копінг-поведінку у складі педагогічної
ють методики для опису дій в ситуаціях: а) специфіч- взаємодії як таку, що існує на перетині суб’єктивної та
них (інтеріндивідуальні вимірювання відповідей на пе- об’єктивної реальності, доходимо висновку про значу-
вну напружену ситуацію); б) в стресових (інтраіндиві- щість мовленнєвих подій в об’єктивній дійсності
дуальні вимірювання стійких характеристик особис- уроку (уроків), де мовлення вчителя знаходить відпо-
тості, незалежні від середовищних вимог). відний відгук у внутрішньому мовленні учнів, поро-
Серед існуючих методик найбільш часто використо- джуючи тим самим деякий уявний квазі-діалог кож-
вуваною методикою є методика Р. Лазаруса і С.Фолк- ного учня з вчителем. На нашу думку, саме такі квазі-
мен, яка спрямована на діагностику таких стратегій по- діалоги з вчителем на уроці є механізмом формування
долання, як проблемно-фокусований і емоційно-фоку- копінг-стратегій в учнів за рахунок виникнення внут-
сований копінг. рішнього мовлення у відповідь.
Психометрична перевірка цієї методики [13] дала Трактування педагогічної взаємодії у термінах
можливість отримати наступні шкали: 1) конфронтати- суб’єкт-суб’єктних відносин вказує на необхідність за-
вний копінг (агресивні зусилля по зміні ситуації, певна лучення до схеми «суб’єкт – суб’єкт» поняття спіль-
ступінь ворожості, готовності до ризику); 2) дистанці- ного об’єкту – мовленнєвого опосередкування у ви-
ювання (відділення від ситуації і зменшення її значу- гляді тексту-дискурсу, що створюється у тематичному
щості); 3) самоконтроль (регулювання почуттів і дій); просторі уроку.
4) пошук соціальної підтримки (інформаційна, дієва і Дидактичними функціями мови вчителя є мотива-
емоційна підтримка від інших людей); 5) прийняття ція, подача знань, залучення уваги, постановка за-
відповідальності (ставлення до себе як до причини вдань, управління інтелектуальною діяльністю, пере-
проблеми і майбутнього рішення); 6) втеча – уник- несення знань і умінь на новий матеріал, контроль, за-
нення (відхід від проблеми); 7) планування вирішення безпечення зворотного зв'язку. Вони здійснюються за
проблеми (прагнення до зміни ситуації, проблеми); 8) допомогою висловлювань (твердження, позначення,
позитивна переоцінка (прагнення знайти щось позити- визначення, обґрунтування, роз'яснення [14]. Найбі-
вне для себе). льше у мовленні вчителя представлені повідомлення
У пілотажному дослідженні копінг-поведінки підлі- (58,8%), твердження (17,4%), обґрунтування (17,4%),
тків з використанням методики Лазаруса-Фолкмен визначення (6%) [6]. 2/3 уроку займає говоріння, бі-
встановлено, що найбільші середні значення спостері- льша частина якого – це мовлення вчителя, яке пов'я-
гаються у показниках шкали "втеча – уникнення" (8а – зане з поясненням, зауваженнями, оцінюванням відпо-
58.8, 8б – 61.7, 8г – 58.9). Ці дані свідчать про тенден- відей учнів [19, с. 129].
цію обстежених учнів уникати вирішення проблем за Загальне уявлення про мовленнєвий перебіг уроку
рахунок невизнання її існування, що в деякому сенсі можна отримати за допомогою відповідей учнів на пи-
перекручує стан справ, тим самим сприяючи невірним тання про особливості: 1) ставлення вчителів до учнів
узагальненням. ("Мені здається, що вчителі добре до мене ставляться",
Звертають на себе увагу середні значення показни- "Учителі на уроці показують свою прихильність до уч-
ків за шкалою "конфронтативний копінг" (8а – 54.6, 8б нів", "Мені здається, що мої очікування відносно доб-
– 59.0), які наводять на думку про певну агресивність розичливих контактів з учителями збуваються"); 2) ви-
та конфліктність поведінки, спрямованої не на вирі- раження ставлення в їхньому мовленні ("Буває, що
шення проблеми, а на мимовільне емоційне відреагу- слова вчителя боляче ранять мене", "Мені здається, що
вання, що відбувається за зразками, закріпленими у в спілкуванні з учителями конфлікти неминучі"); 3)
минулому досвіді з відповідними позитивними/негати- експресивного мовлення вчителів ("Мені здається, що
вними нюансуваннями. Ця обставина вказує на надзви- вчитель говорить занадто складно", "В мовленні вчи-
чайну важливість спостережуваних зразків педагогі- теля є слова, які мені незрозумілі",. "Мені здається, що
чно доцільної поведінки вчителя, яка ґрунтується на ві- вчителі розмовляють на їхній власній, вчительській,
дповідних нормах та правилах міжособистісного спіл- мові"); 4) імпресивного мовлення учнів ("Пояснення
кування. вчителя на уроці мені здається незрозумілим", "Мене
Середні значення показників за шкалою «дистанці- дратує моя власна нетямущість на уроці"; 5) сподівань
ювання» (8а – 53.8, 8б – 57.5, 8г – 55.9), що трохи на діалогічність уроку ("Мені хочеться, щоб на уроці
менше попередніх двох, але більше, ніж інші показ- вчителі частіше зверталися до мене", "Буває, що я ду-
мкою раджуся, сперечаюся, розмовляю з учителем,
48
який мені чимось подобається", "Буває, що на уроці жим на інших, відстоюючи своє право на індивідуаль-
мені хочеться перепитати вчителя"). ність. Вважаємо, що зазначена обставина містить в
Кожний компонент цієї схеми може бути уточнений собі основне протиріччя особистісного розвитку вза-
шляхом використання ознак ставлення та вираження – галі і особистісного розвитку в підлітковому віці, зок-
«ставлення | суб’єкт | вираження». Отже, з об’єктив- рема.
ного боку педагогічна взаємодія постає як контекст Такі копінг-стратегії, як "втеча – уникнення", "кон-
обопільних «виражень», які не тільки спираються на фронтативний копінг" та "дистанціювання", вказуючи
комунікативний досвід вчителя та кожного з учнів, в на особливості педагогічної взаємодії у конкретних об-
якому віддзеркалюється учнівська та вчительська суб- ставинах навчального закладу, все ж таки свідчать про
культури, але й диктуються подіями уроку. певні закономірні обставини підліткового віку, пов'я-
Висновок. Зазначене наводить на думку про сис- зані в першу чергу з динамічністю особистісного роз-
тему "вчитель – учень/учні" як головну детермінанту витку, відкритого для нових прикладів результативної
особистісного досвіду учнів, яка формує відповідні поведінки. Там, де виникає переживання стану неуспі-
стилі співіснування у шкільному сьогоденні. Таке спі- шності в тій чи іншій ситуації, виникає природне ба-
віснування відтворює загальну картину соціалізацій- жання вийти з неї з наміром взяти "відстрочку" для зна-
них процесів, в яких учень відстоює своє намагання не ходження прийнятного варіанту поведінки. Там, де
тільки бути особистістю, але й особистістю певного відчувається певне посягання на сформоване уявлення
типу відповідної уявленню про суб’єктність власного про своє "Я", виникає конфронтативна реакція на ситу-
"Я". У цих процесах присутні такі різноспрямовані те- ацію, супроводжувана прагненням дистанціюватися
нденції, як бути схожим на інших, де індивід засвоює від тієї чи іншої проблеми за рахунок зниження її суб'-
форми поведінки, типові для оточення, і бути не схо- єктивної значущості.
1. Абитов И.Р., Менделевич В.Д. Особенности совладающего психологія професійної освіти. 2013. № 2. С. 137 – 143.
поведения при психосоматических и невротических рас- 11. Корнилова Т.В. Психология риска и принятия решений.
стройствах. Вестник психиатрии и психологии Чувашии. М.: Аспект Пресс, 2003. 286 с.
2008. №4. С. 35 – 49. 12. Коротаева Е.В. Педагогическое взаимодействие: станов-
2. Васильев С.А. Активизация педагогического взаимодей- ление дефиниции. Педагогическое образование. 2007. №1.
ствия школы и семьи в физическом воспитании младшего С. 73 – 82.
школьного возраста: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13. Крюкова Т.Л. Методы изучения совладающего поведе-
13.00.01 / Чувашский гос. пед. университет имени И. Я. ния: три копинг-шкалы. Кострома: Авантитул, 2007. 60 с.
Яковлева. Чебоксары, 2014. 26 с. 14. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. М.: Знание,
3. Горбачева Н.А. Подготовка учителей к развивающему пе- 1979. 48 с.
дагогическому взаимодействию с учащимися в образова- 15. Либина А.В. Совладающий интеллект. М.: Эксмо, 2008.
тельных учреждениях: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / 400 с.
Коломенский гос. пед. ин-т. Коломна, 2000, 199 с. 16. Малиновская Е.Л. Совладающее поведение как предмет
4. Журавлев А.Л., Сергиенко Е.А. Стресс, выгорание, совла- исследования психологии личности. Вестник универси-
дание в современном контексте. М: Институт психологии тета Российской академии образования. 2016. №2. С. 134
РАН, 2011. 365 с. – 138.
5. Заброцький М. М. Педагогічна взаємодія: екологічний ви- 17. Педагогический словарь: учеб. пособ для студ. высш.
мір. Актуальні проблеми психології. Екологічна психоло- учеб. заведений / [В.И.Загвязинский, А.Ф.Закирова,
гія: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка Т.А.Строкова и др.] / под ред. В.И.Загвязинского, А.Ф.За-
АПН України. К., 2006. Т. 7, вип. 9. С. 77 – 84. кировой. М.: Издательский центр «Академия», 2008. 352
6. Зінченко Л.М. Психологічні особливості інтелектуально- с.
мовленнєвого компоненту педагогічної діяльності: авто- 18. Подберезський М. К. Характеристика особливостей педа-
реф. дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 / Український дер- гогічної взаємодії. Вісник Дніпропетровського ун-ту ім.
жавний педагогічний інститут імені М.П. Драгоманова. К., Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2011.
1994. 24 с. № 2. С. 31–36.
7. Измайлова М.А. Педагогическое взаимодействие как фак- 19. Стоунс Э. Психопедагогика. Психологическая теория и
тор повышения качества подготовки специалистов в сред- практика обучения: пер. с англ. / под ред. Н.Ф.Талызиной.
нем специальном учебном заведении: дис. … канд. пед. М.: Педагогика, 1984. 472 с.
наук: 13.00.08 / Шуйский гос. пед. ун-т. Шуя, 2005. 244 с 20. Трущенко М.Н. Проблема совладающего поведения в
8. Ильичёва В. А. Влияние характера педагогического взаи- психологической литературе. Психологические науки:
модействия преподавателя и студентов на профессио- теория и практика: материалы междунар. науч. конф. М.:
нально-личностное развитие будущего учителя: дис.... Буки-Веди, 2012. С. 13 -16.
канд. пед. наук: 13.00.01 / Череповец. гос. ун-т. Череповец, 21. Федотова Е.Л. Педагогическое взаимодействие как фак-
2000. 198 с. тор личностного саморазвития учащихся и учителя: дис.
9. Киршбаум Є.И. Психологическая защита. М.: Смысл, 2000. … докт. пед. наук: 13.00.01 / Иркутск. гос. пед. ун-т, Ир-
182 с. кутск, 1998. 387 с.
10. Ковальчук З. Структурно-функціональна семантика кате-
горії «взаємодія» в педагогічній психології. Педагогіка і
REFERENCES
1. Abitov I.R., Mendelevich V.D. Features of coping behavior in school and family in physical education of primary school age:
psychosomatic and neurotic disorders. Bulletin of psychiatry extended abstract of the candidate’s thesis: 13.00.01 / Chuvash
and psychology of Chuvashia. 2008. No 4. Pp. 35 – 49. [in state pedagogical University named after I. Ya. Yakovlev.
Russian] Cheboksary, 2014. 26 pp. [in Russian]
2. Vasiljev S.A. Activation of pedagogical interaction between
49
3. Gorbachova N.A. Preparing teachers for developing pedagogi- 11. Kornilova T. V. Psychology of risk and decision-making.
cal interaction with students in educational institutions: candi- Moscow: Aspect Press, 2003. 286 pp. [in Russian]
date’s thesis: 13.00.01 / Kolomna state pedagogical Institute. 12. Korotaeva E. V. Pedagogical interaction: formation of defini-
Kolomna, 2000, 199 pp. [in Russian] tion. Pedagogical education. 2007. No1. Pp. 73 – 82. [in Rus-
4. Zhuravlev A. L., Sergienko E. A. Stress, burnout, and coping in sian]
the modern context. M: Institute of psychology РАН, 2011. 13. Kryukova T. L. Methods for studying coping behavior: three
365 pp. [in Russian] coping scales. Kostroma: Avantitul, 2007. 60 pp. [in Russian]
5. Zabrocki M. M. Pedagogical interaction: the environmental di- 14. Leontiev A. A. Pedagogical communication. Moscow:
mension. Actual problems of psychology. Environmental psy- Znanije, 1979. 48 pp. [in Russian]
chology: collection of scientific papers Of the Institute of psy- 15. Libina A.V. Coping intelligence. Moscow: Eksmo, 2008. 400
chology named After G. S. Kostyuk of the Academy of Peda- pp. [in Russian]
gogical Sciences of Ukraine. Kiev, 2006. Volume 7, No 9. Pp. 16. Malinovskaya E. L. Coping behavior as a subject of research
77 – 84. of personality psychology. Bulletin of the University of the
6. Zinchenko L. M. psychological features of the intellectual- Russian Academy of Education. 2016. No 2. Pp. 134 – 138. [in
speech component of pedagogical activity: extended abstract Russian]
of the candidate’s thesis: 19.00.07 / Ukrainian state 17. Pedagogical dictionary: textbook for students of higher edu-
pedagogical Institute named after M. P. Dragomanov. Kiev, cational institutions / [V. I. Zagvyazinsky, A. F. Zakirova, T.
1994. 24 pp. [in Ukrainian] A. Strokova, etc.] / edited by V. I. Zagvyazinsky, A. F. Za-
7. Izmailova M. A. Pedagogical interaction as a factor of improv- kirova. Moscow: publishing center "Academija»,2008. 352 pp.
ing the quality of training of specialists in secondary special [in Russian]
educational institutions: candidate’s thesis: 13.00.08 / Shui 18. Podberezskij M. K. The Characteristic features of pedagogical
state pedagogical University. Shuya, 2005. 244 pp. [in Rus- interaction. Bulletin of the Alfred Nobel University of Dnepro-
sian] petrovsk. Series "Pedagogy and psychology". 2011. No. 2. Pp.
8. Ilyicheva V. A. Influence of the nature of pedagogical interac- 31-36. [in Ukrainian]
tion between the teacher and students on the professional and 19. Stones E. Psychopedagogics. Psychological theory and prac-
personal development of the future teacher: candidate’s thesis: tice of learning: trans. from English. / edited by N. F. Talyzina.
13.00.01 / Cherepovets state University. Cherepovets, 2000. Moscow: Pedagogy, 1984. 472 Pp. [in Russian]
198 pp. [in Russian] 20. Trushchenko M. N. The problem of coping behavior in psy-
9/ Kisrshbaum E.I. Psychological protection. Moscow: Smysl, chological literature. Psychological Sciences: theory and prac-
2000. 182 pp. tice: proceedings of the international scientific conference.
10. Kovalchuk Z. Structural and functional semantics of the cate- Moscow: Buki-Vedi, 2012. Pp. 13 -16. [in Russian]
gory "interaction" in pedagogical psychology. Pedagogy and 21. Fedotova E. L. Pedagogical interaction as a factor of personal
psychology of professional education. 2013. No 2. Pp. 137 – self-development of students and teachers: doctor’s thesis:
143. [in Ukrainian] 13.00.01 / Irkutsk state pedagogical University, Irkutsk, 1998.
387 pp. [in Russian]
"Teacher – student/students" system as an interactive environment for coping behavior of teenagers

Ma Fu
Abstract. Positional inequality of participants in pedagogical interaction, coupled with the phenomena of empathy, sympathy, and
antipathy in the events of lessons, is an objective condition for the formation of coping strategies for students in accordance with their
personal attitudes. Using the Lazarus-Folkman method, it was found that the highest indicators in the "escape – avoidance", "confron-
tational coping" and distancing scales. These data indicate the tendency of the surveyed students to avoid solving problems, to show
some aggressiveness and conflict in behavior, somewhat devaluing the significance of the problems that arise. This suggests the idea
of the "teacher-student / students" system as the main determinant of the personal experience of students, which forms the appropriate
styles of coexistence in the school present. This coexistence reproduces the overall picture of socialization processes in which the
student defends his desire not only to be a person, but also a person of a certain type corresponding to the idea of the subjectivity of his
own "I".
Keywords: pedagogical interaction, personal development, coping behavior, coping strategies, adolescence.
50
Психологический тренинг как способ развития

профессионального самосознания педагогов
Н. И. Метельская
Полтавский национальный педагогический университет имени В.Г. Короленко
Corresponding author. E-mail: natametelska2@gmail.com

Аннотация. В данной статье проанализировано понятие самосознания личности, в частности определены особенности про-
фессионального самосознания. Более детально рассмотрены возможности формирования профессионального самосознания
педагогических работников путем использования психологического тренинга. Подчеркивается, что профессиональное самосо-
знание педагогов, его динамику и развитие следует рассматривать через призму целостности личности работников образования
и учитывать это при организации тренинговой программы.
Ключевые слова: самосознание, профессиональное самосознание, педагоги, психологический тренинг.
Введение. Особенности развития сферы образования нального самосознания личности и проанализировать

на современном этапе требуют высокого уровня про- особенности ее развития в будущих педагогов с помо-
фессиональной подготовки педагогов, поэтому важным щью психологического тренинга.
является усиление требований педагога не только к Изложение основного материала. Развитие созна-
своей профессиональной деятельности, но и к себе, ния и самосознания человека является одним из основ-
которое происходит на основе развития и совершен- ных процессов в ходе становления его как личности,
ствования его самосознания. В этом контексте приоб- индивидуальности, субъекта деятельности, общения и
ретает актуальность вопрос формирования и развития познания. Сознание определяют как высшую, свой-
профессионального самосознания работников образо- ственную только человеку и связанную с речью функ-
вания с целью создания условий для становления лич- цию мозга. Ее сущность состоит в общем, оценочном,
ности специалиста, способного успешно осуществлять целенаправленном отражении и конструктивно-
профессиональную деятельность. творческом преобразовании действительности, предва-
Краткий обзор публикаций по теме. Различные рительном мысленном построении действий и предви-
аспекты подготовки работников образования находи- дении их результатов, в саморегулировании и самокон-
лись в центре внимания многих ученых (О. Абдуллина, тролировании поведения человека [3].
Э. Гришин, А. Киричук, Н. Кузьмина, А. Мороз, Самосознание — высший уровень развития созна-
Д. Николенко, И. Синица, А. Щербаков и др.). В част- ния, основа формирования умственной активности и
ности, проводились исследования особенностей влия- самостоятельности личности в ее суждениях и дей-
ния взаимодействия участников педагогического про- ствиях. Самосознание можно определить как образ
цесса на их личностное развитие (С. Максименко, себя и отношение к себе. Эти образы и отношения
К. Седых, Н. Чепелева и др.), психологической струк- связаны со стремлением к самоизменению, самосовер-
туры личности и деятельности учителя, совершенство- шенствованию. И одной из высших форм самосознания
вания психолого-педагогической подготовки будущего человека является попытка найти смысл в собственной
педагога (В. Кан-Калик, В. Крутецкий, Ю. Кулюткин, деятельности, которая часто превращается в попытку
А. Маркова и др.). найти смысл жизни [10].
Значительный вклад в развитие проблемы формиро- С. Максименко и В. Андриевская определяют само-
вания самосознания личности, в частности, профессио- сознание как «осознание индивидом себя как субъекта
нального самосознания, сделали Б. Ананьев, жизнетворчества с неповторимыми физическими и
М. Бахтин, Л. Выготский, М. Каган, А. Леонтьев и духовными качествами, потребностями и способно-
другие. Методологические аспекты профессионального стями, носителя интеллекта, чувств и воли, выразителя
самосознания исследовали в своих работах национальной, профессиональной и групповой при-
К. Абульханова-Славская, Р. Бернс, А. Петровский, надлежности в системе общественных отношений» [7,
К. Роджерс, В. Слободчиков, В. Столин и др. Проблема с . 11].
формирования профессионального самосознания ра- А. Спиркин фактически отождествляет явления са-
ботников образования поднималась в исследованиях мосознания и самооценки и дает такое определение
И. Вачкова, Е. Климова, В. Козиева, А. Марковой, самосознания: «Осознание и оценка человеком своих
Л. Митиной, В. Панка, В. Семиченко и др., которые действий и их результатов, мыслей, чувств, морального
рассматривали содержание данного феномена, его облика и интересов, идеалов и мотивов поведения,
структуру, причины и предпосылки формирования целостная оценка самого себя и своего места в жизни.
профессионального самосознания специалиста. Самосознание — конституирующий признак личности,
Однако анализ научных работ показал, что хотя во- формирующийся вместе со становлением последней»
просы развития профессионального самосознания [13, с. 148].
будущих педагогов и были предметом специальных Выделяют три основных компонента самосознания:
исследований, эта проблема не теряет своей актуально- 1) когнитивный (познавательный) — система пред-
сти. ставлений и знаний индивида о себе; 2) эмоционально-
Цель статьи — определить сущность профессио- оценочный — эмоциональная оценка своих представ-
51
лений и знаний индивида о себе, эмоциональное отно- ля в исследованиях представлена как единство трех
шение к себе; 3) поведенческий (регулятивный) — все аспектов: познавательного (самопознание), эмоцио-
те проявления психической активности, в которых нально-ценностного (самооценка), регулятивного (са-
выступает сознательное регулирование собственных морегуляция), на основе чего определены основные
действий, поступков, своего отношения к окружающим компоненты профессионального самосознания буду-
и к самому себе [14; 15]. щего педагога. Такими компонентами выступают:
Профессионализация как форма становления субъ- 1) профессиональная установка на педагогическую
екта деятельности влияет на все уровни самосознания. деятельность; 2) наличие потребности в самопознании;
Профессиональное самосознание является одним из 3) самооценка профессионально значимых качеств;
важнейших компонентов самосознания человека как 4) саморегуляция в решении педагогических задач; 5)
субъекта деятельности. Формирование профессио- соответствующие мотивы профессионального самосо-
нального самосознания происходит на фоне социаль- вершенствования [4; 5; 9].
ного опыта личности с включением этого опыта в про- Психологические условия и психологические осо-
фессиональное «Я» личности [5]. бенности профессионального самопознания и само-
А. Маркова определяет профессиональное самосо- оценки будущего учителя были предметом детального
знание как комплекс представлений человека о себе изучения, однако актуальным остается вопрос форми-
как профессионале; это целостный образ себя как про- рования и развития профессионального самосознания
фессионала, система отношений и установок в отно- педагогов, использование наиболее эффективных ме-
шении себя как профессионала. Это интегративная тодов формирования этого феномена.
характеристика личности, в которой выделяется: осо- На сегодня в психологии существует большое коли-
знание личностью норм, правил, модели своей профес- чество форм активного обучения, направленных на
сии как эталонов для осознания своих качеств, форми- коррекцию и развитие определенных психических
руется почва профессионального мировоззрения и свойств личности. Одной из таких является психологи-
личная концепция труда; осознание этих качеств у ческий тренинг — особая форма групповой работы,
других людей, сравнение себя с каким-то профессио- которая развивает новые навыки, помогает овладеть
налом средней квалификации; учет ожиданий и оценка другими психологическими возможностями. Особен-
себя как профессионала со стороны других людей; ность тренинга заключается в том, что он учит зани-
самооценки личностью своих отдельных сторон по мать активную позицию, а усвоение навыков происхо-
когнитивным, эмоциональным и поведенческим крите- дит в процессе деятельности, во время переживания и
риями; положительное оценивание личностью самой приобретения личного опыта поведения [12].
себя в целом, определение своих положительных ка- В последнее время тренинг как форма активного
честв, перспектив создания профессионального «Я» обучения приобрел широкую популярность. Различают
[4]. тренинг делового общения, тренинг продаж, поведен-
В. Козиев, анализируя профессиональное самосо- ческий тренинг, тренинг чувствительности, ролевой
знание учителя, рассматривает его как сложный лич- тренинг, видеотренинг и т.п. Вместе с тем понятие
ностный механизм, который выполняет активную ре- «тренинг» имеет широкий спектр трактовок. Так, Д. Ли
гулирующую функцию в деятельности учителя, спо- определяет групповой тренинг как любой процесс
собствует саморазвитию и сознательному формирова- приобретения знаний, умений или поведенческих
нию у него же профессионально значимых качеств навыков, в котором участвуют более двух человек [2].
личности. Автор доказывает наличие связи между Обычно в психологии тренингом называют система-
особенностями самосознания учителя и уровнем его тическую тренировку или совершенствование опреде-
педагогического мастерства, делает вывод о необходи- ленных навыков и поведения участников тренинга [12].
мости целенаправленного формирования профессио- В наше время слово «тренинг» используется доста-
нального самосознания педагога [1]. точно широко. Так называют интенсивный курс обуче-
В. Саврасов, анализируя особенности развития про- ния, сочетающий краткие теоретические семинары и
фессионального самосознания будущего педагога, практическую обработку навыков за короткий срок.
рассматривает ее как следствие осознания студентом Понятно, что психологический тренинг касается пси-
своих профессионально значимых качеств и приходит хологических навыков — саморегуляции, развития
к выводу, что данный феномен характеризуется тремя собственной личности и личностных качеств, общения
основными проявлениями: 1) выраженной направлен- и т.п., включая профессиональные навыки, которые
ностью студента, находящегося «на входе» в педагоги- особенно важны для тех, кто работает с людьми, в том
ческую систему, на педагогическую деятельность; 2) числе и для работников образования [6].
овладением студентом понятийным и концептуальным Многие люди могут чувствовать облегчение уже от
аппаратом дисциплин психолого-педагогического цик- осознания того, что другие также испытывают подоб-
ла, системой профессиональных ценностей в терминах, ные трудности. В группе каждому человеку гаранти-
благодаря которым могут быть осознаны свойства и руются поддержка и сохранение тайны всего, о чем
особенности собственного «Я» как профессионально говорилось во время встреч, поэтому участники могут
значимые; 3) практической педагогической деятельно- в условиях относительной психологической безопасно-
стью, педагогической практикой студентов, в ходе сти рассказать о своих проблемах и трудностях, снова
которой выявляются профессионально важные особен- пережить тяжелые ситуации, не скрывая своих эмоций,
ности «Я» будущего учителя, которые могут быть осо- услышать мнения других людей, в частности специа-
знаны [11]. листа-тренера, испытать новые для них формы поведе-
Структура профессионального самосознания учите- ния в игровых моделях жизненных ситуаций [8].
52
Обучение с помощью тренингов существенно отли- работы для развития профессионального самосознания
чается от традиционных методов обучения (уроков, работников образования. Тренинговая программа
лекций, семинаров) не только по форме проведения, но должна быть построена с опорой на вышеупомянутые
и по основным принципам. При обычном обучении принципы и требования к разработке такого типа про-
участников учат давать только правильные ответы, а грамм и ориентирована на развитие профессионально-
ошибки так или иначе наказываются. При тренинге к го самосознания педагогов, их способности к адекват-
ошибкам относятся снисходительно, они рассматрива- ному восприятию самих себя в роли специалиста, фор-
ются как необходимая часть процесса обучения [8]. мирование и закрепление мотивации самопринятия и
Работа тренинговой группы опирается на специфи- саморазвития в профессии, что создает условия для
ческие принципы работы и правила, вытекающие из развития профессионального самосознания.
них. Ими могут быть, например, принцип и правило Разрабатывая такую программу, необходимо осно-
максимальной активности; общение по принципу вываться на понимании системного характера самосо-
«здесь и теперь»; принцип и правило персонификации знания личности и профессионального самосознания в
высказываний; принцип исследовательской творческой частности. Учитывая это профессиональное самосо-
позиции; правило отсутствия критики и безоценочно- знание педагогов, его динамику и развитие следует
сти высказываний; принцип партнерского общения; рассматривать через призму целостности личности
правило доброжелательности; принцип объективации работников образования и учитывать это при органи-
(осознание) поведения; правило обратной связи и т.д. зации коррекционно-развивающих воздействий.
[8]. При разработке тренинговой программы развития
Важнейшие моменты тренинга — осознание его профессионального самосознания работников образо-
участниками мотивов своего поведения, переход от вания особенно важно опираться на личностный прин-
импульсивных действий к сознательной саморегуля- цип проведения психокоррекционной работы, согласно
ции. Именно это позволяет человеку не только на тре- которому исследователь должен учитывать, что фор-
нинге, но и в дальнейшем управлять своим внешним мирование, изменение какого-либо отношения или
поведением и собственным внутренним миром. Уни- устоявшегося образа действия затрагивает целостную
версальным средством объективации такого осознания личность и предусматривает осуществление комплекс-
является обратная связь, поэтому важным есть обсуж- ного воздействия на познавательную, эмоциональную,
дение всего, что происходит в группе. мотивационную и действенную сферы психики чело-
Необходимо отметить, что в тренинговых группах, века [16].
которые добровольно посещают незнакомые между Выводы. Итак, профессиональное самосознание —
собой люди, существует обязательное правило строгой это прежде всего осознание человеком своей принад-
конфиденциальности и доверительного общения. Но в лежности к определенной профессиональной группе,
группе знакомых между собой людей такое правило познание и самооценка профессиональных качеств и
действовать не может — участники постоянно обща- отношение к ним; это избирательная деятельность
ются между собой за пределами тренинга, у них много самосознания личности, подчинена задачам професси-
общих знакомых и все, что взволновало их на занятиях, онального самоопределения и осознание себя как субъ-
может стать известно посторонним, несмотря ни на екта своей профессиональной деятельности. Профес-
какие правила. Поэтому обсуждение в группе должны сиональное самосознание меняется в процессе профес-
быть свободными, но корректными [8]. сионализации. Оно расширяется, меняются критерии
Учитывая природу и особенности феномена профес- оценки своих профессиональных возможностей. Таким
сионального самосознания личности, мы считаем образом, профессиональное самосознание является
наиболее целесообразным осуществлять развивающие одним из ведущих компонентов профессионального
воздействия в форме групповой работы. Такая форма развития личности.
анализа и осмысления личностных характеристик име- Создание психологических условий развития про-
ет преимущества перед индивидуальной, так как дает фессионального самосознания работников образования
возможность обеспечить более широкие возможности является многоплановым процессом, то есть требует
общения и межличностного взаимодействия педагогов, целенаправленных системных воздействий. Обеспече-
а также позволяет расширить их практический опыт за ние продуктивного развития профессионального само-
счет обогащения опытом других членов группы. сознания работников образования, по нашему мнению,
Учитывая вышесказанное, эффективным представ- лучше всего осуществлять посредствием психологиче-
ляется использование именно тренинговой формы ского тренинга.
1. Козиев В.Н. Психологический анализ профессионального человека в новых социально-экономических услови-
самосознания учителя: автореф. дисс. … канд. психол. ях/Л.М. Митина//Вопросы психологии. – 1997. – № 4. –
наук/В.Н. Козиев. – Л., 1980. – 14 с. С. 28–38.
2. Ли Д. Практика группового тренинга/Дэвид Ли; [пер. с 6. Прутченков A.C. Социально-психологический тренинг
англ. А. Маслова]. – СПб.: Питер, 2001. – 224 с. межличностного общения/А.С. Прутченков. – М.: О-во
3. Максименко С.Д. Загальна психологія/С.Д. Максименко. – «Знание» РСФСР, 1991. – 45 с.
К.: Форум, 2003. – 256 с. 7. Психологічний довідник учителя/упоряд.: В. Андрієвсь-
4. Маркова А.К. Психология профессионализма/Аэлита Капи- ка/за заг. ред. С.Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Кн.
тоновна Маркова. – М.: Междунар.гуманит. фонд «Зна- 2. – 112 с.
ние», 1996. – 312 с. 8. Рамендик Д.М. Тренинг личностного роста: Учебное посо-
5. Митина Л.М. Личностное и профессиональное развитие бие/Дина Михайловна Рамендик. – М.: ФОРУМ: ИНФРА,
53
2007. – 176 с. уклад.: Гаркавенко Н. В. [та ін.]. – Чернівці : Чернівецький

9. Римар Л.В. Формування професійної самосвідомості май- нац. ун-т, 2010. – 200 с.
бутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисци- 13. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание/Александр Геор-
плін [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. гиевич Спиркин. – М.: Политиздат,1972. – 303 с.
13.00.01 «Теорія та історія педагогіки»/Л.В. Римар ; Нац. 14. Чамата П.Р. Питання самосвідомості особи-
пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 1999. – 20 с. стості//Радянська психологічна наука за 40 років: Зб. ста-
10. С чего начинается личность/Под. ред. Косолапова Р.И. – 2- тей/За ред. Г.С. Костюка/Павло Романович Чамата. – К.:
е издание. – М.: Политиздат, 1984. – 260 с. Науково-дослідний інститут психології, 1958. – С. 372-392.
11. Саврасов В.П. Особенности развития профессионального 15. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психоло-
самосознания молодого учителя [Текст]: автореф. дисс… гии/Ирина Ивановна Чеснокова. – М.: Наука, 1977. – 143 с.
канд. психол. наук: спец. 19.00.07/В.П. Саврасов; ЛГУ 16. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції
имени А.А. Жданова. – Л., 1986. – 16 с. [Текст]: Навчальний посібник/Т.С. Яценко. – К.: Либідь,
12. Словник-довідник психолога-консультанта [Текст]/Чернів. 1996. – С.61-82.
нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, Галиц. ін-т ім. В. Чорновола ;
REFERENCES
1. Koziev, V.N. (1980). Psihologicheskiy analiz professionalnogo ture teachers in the process of studying of pedagogical disci-
samosoznaniya uchitelya [The psychological analysis of the plines] (Extended abstract of PhD dissertation). Kyiv: Nats.
teacher’s professional self-consciousness] (Extended abstract of ped. un-t imeni M.P. Drahomanova [in Ukrainian].
PhD dissertation). Leningrad [in Russian]. 10. Kosolapov, R.I. (Ed.) (1984). S chego nachinaetsya lichnost
2. Li, D. (2001). Praktika gruppovogo treninga [Group training [What the personality begins with]. Moscow: Politizdat [in
practice]. St. Petersburg: Piter [in Russian]. Russian].
3. Maksymenko, S.D. (2003). Zahalna psykholohia [General 11. Savrasov, V.P. (1986). Osobennosti razvitiya professionalnogo
psychology]. Kyiv: Forum [in Ukrainian]. samosoznaniya molodogo uchitelya [Peculiarities of the devel-
4. Markova, A.K. (1996). Psihologiya professionalizma [Psychol- opment of professional self-consciousness of a young teacher]
ogy of professionalism]. Moscow: Mezhdunarodnyiy (Extended abstract of PhD dissertation). Leningrad: LGU imeni
gumanitarnyiy fond «Znanie» [in Russian]. A.A. Zhdanova [in Russian].
5. Mitina, L.M. (1997). Lichnostnoe i professionalnoe razvitie 12. Harkavenko, N.V. (Ed.) (2010). Slovnyk-dovidnyk psykholo-
cheloveka v novyih sotsialno-ekonomicheskih usloviyah [Per- ha-konsultanta [Dictionary and reference book of psychologiсal
sonal and professional development of a person in new socio- counselor]. Chernivtsi: Chernivetskyi natsionalnyi universytet
economic conditions]. Voprosyi psihologii. [Psychology is- [in Ukrainian].
sues], 4, 28–38. [in Russian]. 13. Spirkin, A.G. (1972). Soznanie i samosoznanie [Consciousness
6. Prutchenkov, A.S. (1991). Sotsialno-psihologicheskiy trening and self-consciousness]. Moscow: Politizdat [in Russian].
mezhlichnostnogo obscheniya [Socio-psychological training of 14. Chamata, P.R. (1958). Pytannia samosvidomosti osobystosti
interpersonal communication]. Moscow: Obchshestvo [The issues of self-consciousness of personality]. In Radianska
«Znanie» RSFSR [in Russian]. psyhologichna nauka za 40 rokiv [Soviet psychological science
7. Andriievska, V. (2005). Psykholohichnyi dovidnyk uchytelia for 40 years]. Kyiv: Naukovo-doslidnyi instytut psykholohii
[Teacher’s psychological handbook]. Kyiv: Hlavnyk [in (pp. 372–392) [in Ukrainian].
Ukrainian]. 15. Chesnokova, I.I. (1997). Problema samosoznaniya v psihologii
8. Ramendik, D.M. (2007). Trening lichnostnogo rosta [Personal [The problem of self-consciousness in psychology]. Moscow:
growth training]. Moscow: FORUM: INFRA [in Russian]. Pragma [in Russian].
9. Rymar, L.V. (1999). Formuvannia profesiinoi samosvidomosti 16. Yatsenko, T.S. (1996). Psykholohichni osnovy hrupovoi
maibutnikh uchyteliv u protsesi vyvchennia pedahohichnykh psykhokorektsii [Psychological bases of group psychocorrec-
dystsyplin [Formation of professional self-consciousness of fu- tion]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Psychological training as a way to develop professional self-consciousness of teachers

N. Metelska
Annotation. This article analyzes the concept of self-consciousness of personality, in particular, identifies the peculiarities of profession-
al self-consciousness. The possibilities of the formation of professional self-consciousness of educators with using psychological training
are examined in more detail. It is emphasized that the professional self-consciousness of pedagogues, its dynamics and development
should be viewed through the prism of the integrity of the personality of educators and take this into account when organizing a training
program.
Keywords: self-consciousness, professional self-consciousness, pedagogues, psychological training.
54
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
55

SCIENCE and EDUCATION A NEW DIMENSION PEDAGOGY and PSYCHOLOGY Issue 220

Загружено:

Сведения о документе

Оригинальное название

Авторское право

Доступные форматы

Поделиться этим документом

Поделиться или встроить документ

Параметры публикации

Этот документ был вам полезен?

Это неприемлемый материал?

Авторское право:

Доступные форматы

SCIENCE and EDUCATION A NEW DIMENSION PEDAGOGY and PSYCHOLOGY Issue 220

Загружено:

Авторское право:

Доступные форматы

www.seanewdim.

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

VIII(88), Issue 220, 2020 Feb.

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Pedagogy and Psychology

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

CROSSREF (DOI prefix:10.31174)

ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY

UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK

The problem of forming the culture of speech of international students

Paper received 30.01.20; Revised 15.02.20; Accepted for publication 18.01.20.

Translation as a teaching aid in the ESP classroom

Paper received 31.01.20; Revised 12.02.20; Accepted for publication 15.02.20.

Модель формування готовності майбутніх інженерів-педагогів

Paper received 29.01.20; Revised 14.02.20; Accepted for publication 16.02.20.

ного профілю до професійної діяльності. майбутні інженери-педагоги економічного профілю з

стандартом вищої освіти та освітньою програмою за – це складне особистісне утворення, є комплексним

Сучасні наукові підходи до професійної підготовки

Paper received 29.01.20; Revised 14.02.20; Accepted for publication 16.02.20.

Культура професійної комунікації майбутніх фахівців з економіки в умо-

Paper received 29.11.19; Revised 19.12.20; Accepted for publication 23.12.20.

Вступ. У сучасному суспільстві, де спостерігаються гічному). Проблеми формування професійно-

National characteristics of training of future specialists of tourist support

Paper received 28.01.20; Revised 13.02.20; Accepted for publication 16.02.20.

Школа креативного менеджера як засіб формування

Paper received 26.01.20; Revised 10.02.20; Accepted for publication 13.02.20.

Чернігівської області; Чернігівської загальноосвітня апарату самореалізації у сучасному соціумі та осво-

School of creative manager as a means of forming students' social activity

Ґенеза впровадження ідей Болонського процесу

Paper received 27.01.20; Revised 10.02.20; Accepted for publication 13.02.20.

(Magna Charta Universitatum). Науково-освітня • послуговуватися загальними термінами європей-

Діти ХХІ століття: розвиток засобами музики

Paper received 31.01.20; Revised 13.02.20; Accepted for publication 16.02.20.

Children of the 21st Century: Development by Music

Проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації

Paper received 29.11.19; Revised 20.12.19; Accepted for publication 23.12.19.

Вступ. Глобалізаційні та інтеграційні процеси в укра- У роботах науковців наголошується на важливості

– підвищеними ризиками погіршення здоров’я освітні методики здоров’язбережувального і здо-

Найважливіші вимоги до методики фізкультурної національної освіти, а фізична культура як частина

Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх

Paper received 26.01.20; Revised 11.02.20; Accepted for publication 15.02.20.

Psychological features of decision-making by confident

Paper received 31.01.20; Revised 12.02.20; Accepted for publication 15.02.20.

Система "вчитель – учень/учні" як

Paper received 06.02.20; Revised 18.02.20; Accepted for publication 24.02.20.

"Teacher – student/students" system as an interactive environment for coping behavior of teenagers

Психологический тренинг как способ развития

Paper received 28.01.20; Revised 12.02.20; Accepted for publication 15.02.20.

Введение. Особенности развития сферы образования нального самосознания личности и проанализировать

2007. – 176 с. уклад.: Гаркавенко Н. В. [та ін.]. – Чернівці : Чернівецький

Psychological training as a way to develop professional self-consciousness of teachers

Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos

The journal is published by the support of

Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

Вам также может понравиться