Вы находитесь на странице: 1из 5

Доклад к защите

Уважаемые председатель и члены комиссии, Вашему вниманию предлагается дипломная


работа на тему: Комплексная проработка рейса контейнеровоза «Nordic Philip» по маршруту
Tokuyama (Japan) – San-Francisco (USA).

Дипломная работа выполнена на кафедре «Морских технологий».


На слайде № 2 представлено фото судна «Nordic Philip».

В первой главе представлены характеристики судна «Nordic Philip»


Nordic Philip – контейнеровоз длина 152 метра, ширина 23 метра с грузовместимостью 1050 TEU,
дедвейт 13 тысяч тонн. Осадки на отход – 8.1 м. на отход 8. м.

На плакате № 3 представлен схематический план судна.

В главе приведены эксплуатационные, грузовые, навигационные характеристики и планы судна,


приведен список навигационного оборудования. Информация по обеспечению непотопляемости
судна. Навигационное оборудование судна отвечает требованиям SOLAS.

Графический план перехода представлен на плакате № 4.

Во второй главе выполнена навигационная проработка перехода.

Произведен подбор требуемых карт и навигационных пособий Британского Адмиралтейства.

Маршрут выбран по кратчайшему пути. Слабые, теплое течение Куросио и северно-


тихоокеанское, холодное - Калифорнийское.

Итогом работы по предварительной проработке перехода является подготовка PASSAGE PLAN.

Расстояние от причала к причалу 5040 миль; Общая длительность плавания: 12 дней 18 часов.

На слайде № 5 представлены характеристики опасных грузов.


В третьей главе по согласованию с кафедрой «Морских технологий» было взято задание по
фактическому рейсу и рассмотрены вопросы обработки и размещения контейнеров.
Приведены транспортные характеристики грузов.
Общий объём количества перевозимых контейнеров: 739 из них 15 опасных, общая масса
контейнеров составила: 10346 тонн
Класс 1.4 – взрывоопасные вещества
Класс 4.1 – твердые легковоспламеняющиеся вещества
Класс 8 – коррозионные материалы
На слайде № 6 представлен графический грузовой план.
В четвертой главе рассмотрены вопроса контроля мореходных качеств и характеристик судна.
Было сделано распределение груза, запасов и балласта на отход и на приход Рассчитана
водотонажность на отход и приход, Была рассчитана посадка и начальная остойчивость судна на
отход и приход, Был сделан контроль остойчивости по материалам, имеющимся на судне (Stability
Booklet, Trim & Stability Book) Контроль остойчивости был сделан по диаграмме граничных
моментов.
На слайде № 7 представлена диаграмма статической остойчивости на отход и на приход.
Остойчивость судна считается достаточной, удовлетворены требования судна к критерию
погоды, угла крена от действия постоянного ветра и диаграммы статичной остойчивости.
На отход и на приход остойчивость судна удовлетворяет всем требованиям ИМО.
На слайде № 8 представлена система ГМССБ.
В пятой главе по заданию кафедры «Морских технологий» была раскрыта тема «Поиска и
спасания на море».
В этой главе были сделан исторический анализ системы Поиска и спасания на море.
Рассмотрены и проанализированы основные международные конвенции, регламентирующие
поиск и спасание на море.
Рассмотрен международный опыт в сфере поиска и спасания.
После проведения анализа национального законодательства в сфере поиска и спасания на море
было выявлено то что оно не в полной мере отвечает международным договорам Украины в сфере
торгового мореходства.
Это может создавать предпосылки к снижению авторитета Украины как морскому государству,
росту рисков во время перевозки пассажиров и грузов в Черном и Азовском морях, росту страховых
расходов участников транспортного процесса, потенциальному уменьшению количества случаев
захода судов в морские порты Украины.
Во избежание таких последствий следует внести изменения в такие нормативно правовые акты
как: Кодекс торгового мореходства Украины, Уголовный Кодекс Украины, законы Украины "Про
транспорт" и "Морские порты Украины".

Принятие изменений даст возможность:

Повысить эффективность выполнения Украиной ее обязательств по международным договорам


в сфере торгового мореходства, в частности, относительно охраны человеческой жизни на море;
Даст возможность для создания законодательных условий для развития и постоянного
функционирования национальной системы поиска и спасания на море, которая функционирует в
морском поисково-спасательном районе Украины;

Условия для создания морской поисково-спасательной службы, для организации поиска и


спасания людей на море;

Установления обязанностей и ответственности капитанов судов под украинскими флагом во


время бедствия на море;

Создать условия относительно обеспечения функционирования береговой инфраструктуры


Глобальной морской системы связи во время бедствия и Национального центра дальней
идентификации и контроля местонахождения судов для обеспечения безопасности мореходства.

Внедрение изменений будет способствовать повышению привлекательности морских портов


Украины как таких, которые располагаются в морской акватории с должным уровнем обеспечения
безопасности судоходства.

На слайде № 9 представлены экономические показатели работы судна.


В шестой главе по заданию и по методике кафедры «Менеджмента и экономики морского
транспорта» рассмотрены вопросы экономических показателей рейса.
Рассчитана и доказана экономическая эффективность рейса; проанализирован рынок
контейнерных перевозок. Фрахтовая ставка – 580 000 $, Прибыль судна за рейс 290 000 $, Прибыль
судна за эксплуатационный период один год 7 895 651,4688 $
Определенно, что данный рейс является прибыльным.
В седьмой главе по заданию кафедры «Безопасность жизнедеятельности» исследован вопрос
безопасности жизнедеятельности на флоте, а также исследованы законодательно-правовую базу,
регламентирующую вопросы безопасности жизнедеятельности и охраны труда на флоте. Среди
рассмотренных вопросов:
1. Содержание Код ISM. Анализ целей ISM Code по управлению безопасной эксплуатацией
судов береговым персоналом
2. Требования Главы VI Международной Конвенции STCW - 78/95, связанные с охранной труда
и выживанием
3. Пожары класса "А". Горючие вещества, огнетушительные средства, и способы их тушения
4. Предотвращение загрязнения водоемов мусором, бытовыми и производственными отходам
восьмой главе по заданию кафедры «Морские технологии» была смоделирована ситуации
террористической атаки. Было исследовано возможное влияние разлива химического вещества на
судно и членов экипажа, а также приведены теоретические действия в случае террористической
угрозы.
На слайде № 10 представлены экономические показатели работы судна.

ДОКЛАД ОКОНЧЕН.
До Кодексу торговельного мореплавства України проектом акта вноситься низка змін, пов'язаних із:
- визначенням відповідно до міжнародних стандартів у цій сфері таких понять, як діяльність з пошуку
і рятування на морі, пошуково-рятувальне судно, пошуково-рятувальна одиниця, лихо на морі, операція з
пошуку і операція з рятування на морі, морський пошуково-рятувальний центр, морський рятувальний
підцентр, міжнародний сигнал про лихо та інших;
- визначенням у статті 14 Кодексу "Колізійні норми" меж акваторії моря (пошуково-рятувального
району України), у якій застосовуються норми Міжнародної конвенції про пошук і рятування на морі
1979 року і Угоди про співробітництво причорноморських держав з пошуку та рятування на Чорному
морі 1998 року;
- детальною регламентацією дій капітанів морських суден, незалежно від маршруту їх плавання, під
час лиха або загрози лиха на морі, відповідальності капітана за ненадання допомоги людям у морі;
- обов'язком капітана морського судна подавати міжнародний сигнал лиха і заборони такого подання
за інших обставин;
- доповненням розділу IX Кодексу новою главою 8 "Пошук і рятування на морі", яка включає 6 нових
статей: "Основні засади діяльності з пошуку і рятування на морі", "Організаційні засади пошуку і
рятування на морі", "Національна система пошуку і рятування на морі", "Морська пошуково-рятувальна
служба", "Повідомлення про лихо на морі", "Координація пошуково-рятувальних операцій на морі",
"Фінансування діяльності з пошуку і рятування на морі".
Нова частина статті 4 Кодексу. До цього переліку включається діяльність, яка здійснюється за
межами акваторії морського порту, не є портовою діяльністю і на яку не поширюється дія Закону України
"Про морські порти України" відповідно до статті 2 (частини перша і друга) цього Закону:
- координація пошуку і рятування людей під час лиха на морі (здійснюється у пошуково-рятувальному
районі України у Чорному і Азовському морях, який включає внутрішні морські води, територіальне море і
води відкритого моря в межах, визначених багатосторонніми і двосторонніми договорами з
причорноморськими державами);
- забезпечення роботи берегових радіоцентрів морської рухомої служби інших складових Глобальної
морської системи зв'язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства, дальньої ідентифікації та
контролю місцезнаходження морських суден (здійснюється для забезпечення безпеки мореплавства у
Чорному і Азовському морях в районах А1 і А2 Глобальної морської системи зв'язку під час лиха та для
забезпечення безпеки мореплавства);
- навігаційно-гідрографічного і картографічного забезпечення мореплавства (здійснюється у
територіальному морі, внутрішніх морських водах і виключній економічній морській зоні - стаття 76
Кодексу);
- регулювання руху суден на морі в місцях інтенсивного судноплавства (здійснюється у районах
інтенсивного судноплавства - портових та прибережних водах, вузькостях, перетинах морських шляхів
- стаття 110 Кодексу).
Відповідні зміни вносяться до статті 19 Закону України "Про морські порти України".
У Кримінальному кодексі України вводиться нова назва статті 284 "Ненадання допомоги судну та
особам, які зазнають лиха на морі або на інших водних шляхах" і викладається у новій редакції абзац перший
частини першої цієї статті.
У Законі України "Про транспорт" до статті 15 "Організація роботи транспорту у надзвичайних
умовах" та статті 24 "Морський транспорт і його склад" проектом акта вносяться зміни, пов'язані з
діяльністю з пошуку і рятування на морі.
Закон України "Про морські порти України" проектом акта доповнюється нормами щодо віднесення
до стратегічних об'єктів портової інфраструктури тих об'єктів, які стосуються національної системи
пошуку і рятування на морі, а також щодо визначення джерел фінансування діяльності морської пошуково-
рятувальної служби за рахунок частки корабельного портового збору.