Вы находитесь на странице: 1из 31

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Голова приймальної комісії
Луцького НТУ
____________В.В. Божидарнік
«_____» _____________ 2013
р.

ПРОГРАМА
вступного випробування та співбесіди
з предмета «Російська мова та зарубіжна література»
для абітурієнтів для абітурієнтів, які вступають на навчання за освітньо-
професійними програмами бакалаврів

Розглянуто та схвалено на засіданні


приймальної комісії Луцького НТУ
(протокол № ___ від «___»___ 2013 р.)

Луцьк-2013
ПРОГРАММА ПО РУССКОМУ ЯЗЬІКУ

ФОНЕТИКА
Звуки и буквьі. Алфавит. Сопоставление русского и украинского алфавитов. Звуковое
значение букв ьі, и, з. Звуковое значение буквьі г. Двойная роль букв я, ю, е} е. Разделительньїе ь
и ь. Соотношение звуков и букв.
Понятие слога. Деление слова на слоги. Правила переноса.
Ударение. Ударньїе и безударньїе слоги. Смьіслоразличительная роль ударения.
Особенности ударения слов, близких по звучанню к украинским: ве'рба - укр. верба'.
Ознакомление с орфозпическими словарями.
Произношение гласньїх и согласньїх звуков и их передача на письме. Гласньїе звуки в
сильньїх и слабьіх позициях. Особенности произношения безударньїх гласньїх после твердих и
мягких согласньїх. Проверяемьіе и непроверяемьіе написання безударньїх гласньїх.
Ознакомление с орфографическими словарями.

ОРФОГРАФИЯ
Наиболее распространенньїе случаи чередования гласньїх и согласньїх звуков (повесишь -
виснуть; наберу - набор; нога - ножка); бегльїе гласньїе о, е.
Сложньїе и сложносокращенньїе слова. Произношение сложносокращенньїх слов.
Согласование глаголов прошедшего времени со сложносокращенньїми словами. Написание
сложньїх слов слитно и через дефис. Написание слов с пол- (полу-).
Раздельное и дефисное написание частиц.
Правописание числительньїх. Правописание падежньїх форм собирательньїх числительньїх.
Числительньїе полтора, полторьі, полтораста.
Правописание не с глаголами.
Правописание не с деепричастиями.
Написание производньїх предлогов слитно, раздельно и через дефис

ЛЕКСИКОЛОГИЯ И ФРАЗЕОЛОГИЯ
Происхождение и употребление лексического состава язьїка. Исконно русские и
заимствованньїе слова. Употребление иноязьічньїх слов. Некоторьіе особенности произношения
слов иноязьічного происхождения. Написание удвоенньїх согласньїх в заимствованньїх словах
(в сопоставлении с украинским язьїком). Знакомство со словарем иностранньїх слов.
Нейтральньїе и стилистически окрашенньїе слова.
Общеупотребительньїе слова. Лексика ограниченного употребления. Диалектньїе слова.
Профессиональньїе слова.
Устаревшие слова и неологизмьі. Ознакомление с толковьіми словарями.
Фразеологизмьі. Значение и употребление фразеологизмов. Источники русских
фразеологизмов. Пословицьі, поговорки, афоризмьі и крьілатьіе слова. Использование
фразеологизмов в речи. Сопоставление отдельньїх фразеологизмов русского и украинского
язьїков (задирать нос - укр. гнутьг кирпу; как белка в колесе - укр. як муха в окроп).

МОРФЕМИКА. СЛОВООБРАЗОВАНИЕ
Морфема - минимальная значимая часть слова. Корень, префикс, суффикс, окончание;
основа и окончание (с опорой на украинский язьік).
Ознакомление со словарем морфем.
Однокоренньїе слова как средство связи предложений в тексте. Речевьіе ошибки, связанньїе
с неоправданньїм употреблением однокоренньїх слов в контексте.
Буквьі е, и в корнях -бер- / -бир-, -мер- / -мир- и др.; буквьі а, о в корнях - кас- / -кос-} - лаг- /
-лож-; -раст- / (-ращ-) / -рос-, -зар- / -зор-, -гар- / -гор-, -клан- / -клон-.
Буквьі е, ив префиксах пре-, при-. Буквьі з, с на конце префиксов. Буквьі ьі, и после
префиксов.
Буквьі е, и в суффиксах (-ее, -ие, -ек, -ик, -ец, -игі). Буквьі е, о в суффиксах и окончаниях
после шипящих и ц.
Правописание суффикса -ск- (в сопоставлении с украинским язьїком). Написание н, нн в
суффиксах (в сопоставлении с украинским язьїком).
Словообразование (с опорой на украинский язьік).
Производное слово, производящая основа и словообразовательное средство. Основньїе
способи словообразования в русском язьіке. Ознакомление со словообразовательньїм словарем.

МОРФОЛОГИЯ
Понятие о частях речи (с опорой на украинский язьік). Самостоятельньїе части речи (имя
существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение, глагол, наречие).
Служебньїе части речи (предлог, союз, частицьі). Междометие.
Имя существительное как часть речи: общее значение, морфологические признаки,
синтаксическая роль. Существительньїе собственньїе и нарицательньїе, одушевленньїе и
неодушевленньїе. Род имен существительньїх (в сопоставлении с украинским язьїком и
практически). Существительньїе, род которьіх не совпадает с родом их украинских
аналогов (адрес -укр. адреса; картофель - укр. картопля). Существительньїе мужского рода,
обозначающие детеньїшей людей и животньїх и имеющие суффиксьі -енок, - онок (ребенок -
укр. дитя, медвежонок - укр. ведмежа). Род существительньїх, обозначающих профессии.
Существительньїе общего числа. Число имен существительньїх (в сопоставлении с
украинским язьїком).
Существительньїе, число которьіх не совпадает с числом их украинских аналогов (чернила -
укр. чорнило). Окончания именительного падежа множественного числа. Окончание -и
существительньїх мужского и женского рода с основой на к, г, х, ч, щ, ж, ш (мальчики,
карандаши). Окончание -а, -я существительньїх мужского рода (мастера, паспорта, якоря).
Окончание -(ь)я некоторьіх существительньїх мужского рода на твердий согласньїй и среднего
рода на -о (друзья, крьілья). Окончание -е у существительньїх на -анин, -янин, обозначающих
лиц (крестьяне, граждане). Отдельньїе случаи образования множественного числа (матери,
дети, ребята, ііветьі, суда). Существительньїе, имеющие форму только единственного числа
(мебель, свекла). Существительньїе, имеющие форму только множественного числа (часи,
сушки).
Склонения существительньїх (в сопоставлении с украинским язьїком).
Падежи имен существительньїх (с опорой на украинский язьік).
Именительньїй падеж. Именительньїй падеж адресата. Буква ь на конце существительньїх
после ж, ч, ш, щ (тугиь - укр. туш) множественного числа.
Родительньїй падеж. Окончание -а неодушевленньїх существительньїх единственного
числа мужского рода на твердий согласньїй (театра - укр. театру). Окончания -ов, -ев, - ей
существительньїх множественного числа (студентов, героев, учителей; театров, сараев, дней).
Формьі имен существительньїх с нулевьім окончанием (кухонь, деревень, но песен). Вариантньїе
окончания существительньїх мужского рода при обозначении части целого (сахар(-а/-у), суп(-а/-
у)).
Дательньїй падеж. Окончание -е существительньїх первого склонения (сестре, лисе, но
армии). Дательньїй падеж с предлогом к для обозначения цели движения (к берегу, к другу), с
предлогом по для обозначения движения по поверхности (поулице, по дороге).
Винительньїй падеж. Окончания -ов, -ее, -ей одушевленньїх существительньїх
множественного числа мужского рода на согласньїй (студентов, героев, учителей).
Творительньїй падеж. Окончания -ому -ой, -ем, -ей существительньїх единственного числа с
основой на ж, ч, ш, щ, ц {товарищем, ножом, грушей). Окончание -(ь)ю существительньїх
женского рода на мягкий согласньїй (радостью).
Предложньїй падеж. Окончание -е, -(ь)е существительньїх единственного числа (о родине,
в Москве, в ущелье) и -ах, -ях - множественного (в парках, о детях). Особьіе окончания: -и (в
санатории, в Сибири), -у (в саду, в порту, но о саде, о порте).
Несклоняемьіе существительньїе.
Словообразование имен существительньїх.
Большая буква и кавьічки в собственньїх наименованиях.
Правописание не с именами существительньїми.
Имя прилагательное как часть речи: общее значение, морфологические признаки и
синтаксическая роль. Лексико-грамматические разрядьі: качественньїе, относительньїе,
притяжательньїе прилагательньїе.
Родовьіе окончания прилагательньїх. Особенности употребления окончаний в формах
прилагательньїх с основой на твердий, мягкий согласньїй, г, к, х и ж, ч, ги, щ. Особенности
родовьіх окончаний русских прилагательньїх в сопоставлении с украинскими (добрая — укр.
добра; синяя — укр. синя). Дифференцированное написание окончаний прилагательньїх с
основой на твердий, мягкий согласньїй, г, х, к и шипящие. Буквьі о, е в окончаниях
прилагательньїх с основой на ц (пунцо'вьій, гля'нцевьій). Произношение и написание ударних и
безударньїх родових окончаний прилагательньїх (но'вьій, прямой, горя'чий, све'жее).
Произношение окончаний прилагательньїх -ого, -его.
Качественньїе прилагательньїе; их значение иупотребление.
Полная и краткая формьі. Бегльїе гласньїе в образовании краткой формьі (узкий — узок).
Согласование полньїх форм прилагательньїх с существительньїми в роде, числе и падеже.
Функции краткой формьі. Согласование кратких форм прилагательньїх с существительньїми в
роде и числе. Правописание кратких прилагательньїх с основой на шипящий (хорош, жгуч).
Правописание не с прилагательньїми. Ударение в кратких формах прилагательньїх (свеж,
свежо, свежа, свежи).
Степени сравнения. Сравнительная степень простая и сложная, ее образование.
Превосходная степень простая и сложная. ее образование. Особьіе случаи образования
превосходной степени (лучше всех — укр. кращий за всіх, від усіх). Чередования согласньїх.
Функции простих и сложннх форм сравнительной и превосходной степени прилагательньїх.
Произношение форм сравнительной и превосходной степени (красивее, красивейший).
Относительньїе прилагательньїе; их значение и употребление. Чередования звуков при
образовании прилагательньїх (в сопоставлении с украинским язиком: кременчугский — укр.
кременчуцький). Правописание относительних прилагательньїх с суффиксами -ск-, -к-.
Правописание прилагательньїх с удвоенними согласними на стике корня и суффикса (длинньїй,
матросский) и сложних прилагательньїх.
Притяжательньїе прилагательньїе; их значение и употребление. Образование
притяжательних прилагательньїх в сопоставлении с украинским язиком (лисий — укр. лисячий).
Чередования согласньїх. Правописание окончаний прилагательньїх типа лисий. Буква ьі после ц
(Лисицьш, Куницьін).
Имя числительное как часть речи: общее значение, морфологические признаки и
синтаксическая роль. Лексико-грамматические разряди: количественние, порядковие,
собирательние, дробние числительние.
Количественние числительньїе; их значение и употребление. Склонение простих
числительньїх (с опорой на украинский язик). Форми имен существительньїх при числительньїх
два, три, четьіре (в сопоставлении с украинским язьїком: два стола - укр. два столи),
Согласование с существительньїми в косвенньїх падежах. Буква ь в конце числительньїх (семь
— укр. сім). Буква ь в середине числительньїх (пятьдесят, пятьсот — укр. п'ятдесят,
п'ятсот). Правописание числительньїх миллион, миллиард (укр. мільйон, мільярд).
Произношение форм числительньїх на -дцать (укр. -дцять).
Склонение и употребление составньїх числительньїх (с опорой на украинский язьік и
практически). Функционирование количественньїх числительньїх в стандартних вьіражениях
при обозначении времени (пять часов — укр. п'ята година). Правописание составньїх
числительньїх.
Порядковьіе числительньїе; их значение и употребление. Согласование в роде, числе,
падеже с существительньїми. Сложньїе порядковьіе числительньїе на -тисячний, - сотий,
-миллионний. Произношение порядкових числительньїх на -ого, -его. Обозначение дат.
Собирательньїе и дробньїе числительньїе (с опорой на украинский язик). Собирательнне
числительньїе оба, обе (укр. обидва, обидві). Сочетание собирательннх числительньїх с
существительньїми (управление в именительном падеже и согласование в косвенньїх).
Употребление собирательннх числительньїх в речи.
Местоимение как часть речи: общее значение (указание на предмет, признак, количество),
морфологические признаки, синтаксическая роль. Текстообразующая роль местоимений.
Разрядьі местоимений (с опорой на украинский язьік и практически).
Личние и возвратние местоимения как указание на лицо или предмет. Склонение личних
местоимений, форми которих отличаются от форм их украинских аналогов (я, ти; он, она, они).
Употребление личних местоимений в родительном падеже (У меня / тебя ... єсть / нет...), в
дательном (Сколько тебе / ему... леті) и винительном падежах (Меня зовут...). Возвратное
местоимение себя и соотносительность его падежних форм с формами местоимения тебя.
Притяжательньїе и определительньїе местоимения как указание на признак. Формьі
притяжательньїх местоимений мужского рода единственного числа в косвенньїх падежах.
Неизменяелше притяжательньїе местоимения. Притяжательное местоимение их в
сопоставлении с украинским їхній (углубление). Буква е в окончаниях местоимений с
основой на шипящий (вашего -укр. вашого).
Склонение определительних местоимений сам (сама, само, сами) и самий (самая, самое,
самие).
Указательние местоимения. Местоимение столько; его падежние форми, их образование и
правильное произношение.
Вопросительние местоимения как виражение вопроса. Местоимения чей, сколько; их
падежние форми, их образование и правильное произношение. Употребление местоимений
какой и которьій.
Относительньїе, отрицательньїе и неопределенньїе местоимения как производньїе.
Правописание местоимений и сочетаний типа не кто иной и никто иной.
Глагол. Глагольньїе формьі
Глагол как часть речи: общее значение, морфологические признаки и синтаксическая
роль. Види глагола; переходние и непереходние глаголи, возвратние и невозвратние глаголи (с
опорой на украинский язик и в сопоставлении с ним) Особие форми глагола: причастие и
деепричастие.
Неопределенная форма глагола (инфинитив); значение и функции. Глаголи, суффикси
которих не совпадают с суффиксами их украинских аналогов (танцевать — укр. танцювати).
Буква ь в неопределенной форме глаголов на -ть, -чь, - ться, чься. Дифференциация в
написаним суффиксов -ова- (-ева-), -шва- (-ива-). Правописание префиксов пре-, при- (пребивать
— прибивать), с- (сделать). Произношение форм на -ться.
Бремена глагола.
Настоящее время глагола. 1-е и 2-е спряжение глаголов. Личньїе окончания глаголов.
Чередования согласньїх в основе глагола (лечь — лягу, но укр. лягти — ляжу; водить — вожу,
но укр. водити — воджу). Глагольї. окончания которьіх не совпадают с окончаниями их
украинских аналогов (хотят — укр. хочуть; бегут — укр. біжать). Безударньїе личньїе
окончания глаголов. Буква ь в окончаниях глаголов 2-го лица ед.ч. Твердьіе согласньїе в
окончаниях глаголов (носят — укр. носять).
Прошедшее время глагола. Формьі глаголов, не совпадающие с формами их украинских
аналогов (читал — укр. читав). Произношение форм глаголов женского рода прошедшего
времени (поняла, взяла).
Будущее время глагола. Формьі глаголов, не совпадающие с формами их украинских
аналогов (буду читать — укр. буду читати, читатиму).
Наклонение глагола (изьявительное, условное, повелительное) (с опорой на украинский
язьік). Образование глаголов повелительного наклонения (в сопоставлении с украинским
язьїком). Мягкий знак в глаголах повелительного наклонения. Образование форм
повелительного наклонения от глаголов бежать (беги), класть (клади), положить (положи),
лечь (ляг), вьінуть (винь), не портить (не порть) и др.
Образование глаголов условного наклонения и их написание. Употребление одних форм
наклонений в значений других.
Безличньїе глагольї и их употребление в роли сказуемого в односоставньїх предложениях.
Гласньїе в суффиксах -ова- (-ева-), -ива- (-ива-) (в сопоставлении с украинским язьїком).
Причастие как особая форма глагола: значение, морфологические признаки,
синтаксическая роль.
Причастний оборот. Знаки препинания при причастном обороте (после определяемого
существительного). Построение предложений с причастньїми оборотами. Интонация
предложений с причастньїми оборотами.
Действительньїе причастия. Образование действительньїх причастий настоящего и
прошедшего времени. Причастия, формьі которьіх не совпадают с формами украинского язьїка
(цветущий - укр. квітучий; горящий - укр. палаючий). Причастия, не имеющие в украинском
язьіке соотносительньїх форм (работавший, виполнивший и др.).
Страдательньїе причастия. Образование страдательньїх причастий настоящего и
прошедшего времени. Причастия, формьі которьіх не имеют украинских аналогов (изучаемий,
читаемий, вводимий и др.) Полньїе и краткие страдательньїе причастия. Гласньїе в суффиксах
страдательньїх причастий настоящего и прошедшего времени: буквьі а (я) и е перед нн и н в
страдательньїх причастиях прошедшего времени. Буквьі е, е после ж, ч, ш, щ в суффиксах
страдательньїх причастий прошедшего времени.
Роль кратких страдательньїх причастий в предложении. Ударение в кратких страдательньїх
причастиях.
Одна и две буквьі н в суффиксах причастий и отглагольньїх прилагательньїх. Правописание
не с причастиями.
Деепричастие как особая форма глагола: значение, морфологические признаки,
синтаксическая роль. Использование деепричастий при построении предложений.
Деепричастньш оборот. Знаки препинания при деепричастном обороте и одиночном
деепричастии. Использование деепричастного оборота как средства связи предложений в тексте.
Интонация предложений с деепричастньїми оборотами.
Деепричастия совершенного и несовершенного вида (в сопоставлении с украинским
язьїком). Деепричастия, формьі которьіх не совпадают с формами их украинских аналогов
(изучая - укр. вивчаючи). Употребление деепричастий на -ся (-сь). Произношение отдельньїх
форм деепричастий (говоря - укр. говорячи).
Наречие
Наречие как часть речи: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль
наречия. Разрядьі наречий по значенню (с опорой на украинский язьік). Образование наречий.
Степени сравнения наречий. Особьіе случаи образования степеней сравнения наречий
(вьіше всех - укр. вище за всіх).
Ударение в наречиях (до'красна / до'белави 'сокоглубо 'ко / широ'ко' и др.).
Буквьі о и а на конце наречий. Буквьі о, е после ж, ч, ш, щ на конце наречий.
Дефис в наречиях. Слитное и раздельное написание наречий.
Буква ь после ж, ч, ш, щ на конце наречий. Правописание не с наречиями.

СЛУЖЕБНЬІЕ ЧАСТИ РЕЧИ И МЕЖДОМЕТИЕ


Предлог как служебная часть речи. Синтаксическая роль - употребление для связи
зависимого слова с главньїм в словосочетании. Вьіражение предлогами СМЬІСЛОВЬІХ отношений -
пространственньїх, временньїх, обьектньїх, причинних, целевьіх.
Употребление предлогов с одним и несколькими падежами (многозначность предлогов).
Особенности употребления отдельньїх предлогов в русском язьіке в сопоставлении с
украинским. Вьіражение пространственньїх и временньїх отношений с помощью предлогов (к
городу — укр. до міста; из школи — укр. зі школи, мимо дома - укр. повз будинок; к концу года -
укр. на кінець року и др.) (повторение с углублением). Вьіражение обьектньїх отношений
(думать о сине - укр. думати про сина и др.). Вьіражение причинних отношений (из-за
отсутствия - укр. через відсутність и др.). Вьіражение целевьіх отношений (за водой - укр. по
воду) и качественной характеристики действия (занятия по химии - укр. заняття з хімії и др.).
Предлоги, употребление которьіх не совпадает с употреблением их украинских аналогов.
Непроизводньїе и производньїе предлоги. Написание производньїх предлогов слитно,
раздельно и через дефис.
Союз как служебная часть речи. Союзи сочинительньїе и подчинительньїе, их разрядьі по
значенню.
Употребление союзов в простом и сложном предложении.
Слитное и раздельное написание союзов.
Частица как служебная часть речи. Формообразующие, отрицательньїе и модальньїе
частицьі. Использование частиц как средства повьішения вьіразительности речи.
Различение на письме частиц не и ни.
Междометие. Его значение и роль в предложении. Интонационное вьіделение междометий.
Знаки препинания при междометиях. Дефис в междометиях.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦИЯ
Словосочетание и предложение
Словосочетание.
Главное и зависимое слово в словосочетании. Структура и види словосочетаний по типу
подчинительной связи (согласование. управление, примьїкание). Словосочетания,
различающиеся формой зависимого слова в русском и украинском язьїках (благодарить кого -
укр. дякувати кому).
Предложение. Основньїе признаки предложения: смьісловая законченность и
интонационная оформленность. Простое и сложное предложение. Типьі предложений по цели
вьісказьівания. Предложения с змоциональной окраской. Актуальное членение предложения.
Логическое ударение. Порядок слов в предложении. Текстообразующая роль простих
предложений. Знаки препинания в конце предложения и при перерьіве речи.
Простое предложение.
Двусоставньїе предложения
Подлежащее и сказуемое как главньїе члени предложения. Способи вираження
подлежащего. Простое (глагольное) и составное (именное и глагольное) сказуемое. Связка.
Интонация в простих предложениях с пропуском связки.
Тире между подлежащим и сказуемим.
Второстепенние члени предложения. Дополнение (прямое и косвенное), определение
(согласованное и несогласованное), обстоятельство и его види по значенню. Приложение как
особий вид определения. Дефис при приложении.
Односоставньїе предложения
Главний член односоставних предложений в форме сказуемого и в форме подлежащего.
Види односоставних предложений с главним членом в форме сказуемого (определенно-личние,
неопределенно-личньїе, обобщенно-личние, безличние). Предложения с главним членом в
форме подлежащего (назнвнне).
Неполньїе предложения
Полние и неполньїе предложения. Интонация неполних предложений.
Тире в неполном предложении.
Простое осложненное предложение.
Предложения с однородньїми членами. Однородние члени предложения (с союзной,
бессоюзной и смешанной связью). Предложения с несколькими рядами однородних членов.
Интонация в предложениях с однородньїми членами. Построение предложений с союзами не
только..., но и...; если не..., то...; хотя и..., но... . Запятая между однородньїми членами.
Однородние и неоднородние определения.
Обобщающие слова в предложениях с однородньїми членами. Интонация в предложениях с
обобщающими словами и однородньїми членами. Знаки препинания при обобщающих словах.
Предложения с обращениями, вводньїми словами (словосочетаниями, предложен иям
и).
Обращение нераспространенное и распространенное. Имена существительние и
субстантивированние слова в роли обращений.
Использование обращений для передачи отношения к адресату речи. Интонация в
предложениях с обращениями.
Знаки препинания в предложениях с обращениями.
Вводние слова (словосочетания, предложения). Использование вводних слов как средства
связи предложений в тексте.
Интонация в предложениях с вводньїми словами (словосочетаниями и предл ожениями).
Знаки препинания при вводних словах (словосочетаниях, предложениях).
Предложения с обособленньїми членами. Обособление второстепенних членов
предложения. Интонация в предложениях с обособленньїми членами.
Обособленное согласованное и несогласованное определение. Обособленное приложение.
Знаки препинания при обособленних определениях и приложениях.
Прилагательньїе, причастия, существительние и местоимения в роли согласованних и
несогласованних обособленних определений и приложений. Синонимия предложений с
обособленньїми определениями и сложноподчиненньїх предложений с придаточньїми
определительньїми. Правильное построение предложений с причастивши оборотами.
Обособленньїе обсмоятельсшва, знаки препинания при них. Уточняющие обстоятельства.
Деепричастия и существительньїе с предлогами ввиду, вследствие, по причте, благодаря, при
условии, с согласия и проч. в роли обособленньїх обстоятельств. Правильное построение
предложений с деепричастньїми оборотами.
Обособленньїе дополнения. Употребление предлогов кроме, вместо, сверх, включая, наряду
с и др. с существительньїми.

ПРЯМАЯ И КОСВЕННАЯ РЕЧЬ


Прямая и косвенная речь как способи передачи чужой речи. Знаки препинания при
прямой речи. Особенности перевода прямой речи в косвенную. Соблюдение правильной
интонации в предложениях с прямой речью.
Цитата как способ передачи чужой речи. Знаки препинания при цитатах.
Диалог. Знаки препинания при диалоге.
Сложное предложение
Значение и строение сложного предложения. Характер связи между частями сложного
предложения. Средства связи между частями сложного предложения. Видьі сложньїх
предложений: союзньїе и бессоюзньїе. Знаки препинания. Интонация в сложньїх предложениях.
Сложносочиненньїе предложения. Смьісловьіе отношения между частями
сложносочиненного предложения. Сочинительньїе союзьі. Знаки препинания. Интонация в
сложносочиненньїх предложениях.
Сложноподчиненньїе предложения. Строение сложноподчиненного предложения:
главная и придаточная части. Основньїе видьі придаточньїх частей. Подчинительньїе союзьі,
союзньїе слова и указательньїе слова. Знаки препинания и интонация в сложноподчиненньїх
предложениях. Правописание отрицательньїх и неопределенньїх наречий.
Сложноподчиненньїе предложения с придаточньїми определительньїми. Подчинительньїе
союзньїе слова в сопоставлении с украинским язьїком (которий, какой — укр. котрий, який).
Сложноподчиненньїе предложения с придаточньїми изьяснительньїми. Подчинительньїе
союзьі и их правописание. Сложноподчиненньїе предложения с придаточньїми места и
времени. Подчинительньїе союзьі в сопоставлении с украинским язьїком (как только, с тех пор
как, до тех пор как — укр. тільки-но, з того часу як, до того часу як).
Сложноподчиненньїе предложения с придаточньїми сраенительньїми и образа действия.
Подчинительньїе союзьі в сопоставлении с украинским язьїком: (будто, слоено, точно, подобно
тому как — укр. нібито, подібно до того як, так само як, моє, немов, ніби). Правописание
союзов.
Сложноподчиненньїе предложения с придаточньїми причини и следствия.
Подчинительньїе союзи в сопоставлении с украинским язьїком (так что, благодаря тому что,
так как — укр. через те що, тому що, завдяки тому що, тому-то).
Сложноподчиненньїе предложения с придаточньїми уступительними, условия и цели.
Подчинительньїе союзьі в сопоставлении с украинским язьїком (для того чтоби, несмотря на
то что — укр. з тим щоб, незважаючи на те що).
Сложноподчиненньїе предложения с несколькими придаточньїми. Сложноподчиненньїе
предложения с придаточньїми, относящимися ко всей главной части, к одному или разньїм
словам в главной части.
Бессоюзньїе сложньїе предложения. Смьісловьіе отношения между частями бессоюзного
сложного предложения. Синонимия бессоюзньїх и союзних сложних предложений. Знаки
препинания и интонация в бессоюзном сложном предложении.
Сложньїе предложения с различньїми видами связи. Знаки препинания. Интонация.

ТЕКСТ. ЛИНГВИСТИКА ТЕКСТА


Понятие текста. Логическая и микротемная структура.
Лингвистика текста. Компоненти текста (абзац, сложное синтаксическое целое (ССЦ)).
Содержательние внутритекстовне связи. Средства связи: лексические, грамматические,
интонационние.
Разбор текстов различних стилей и жанров (тема, подтема или микротема; цель; жанр; тип
речи: повествование, описание, рассуждение и т.д.; стиль; особенности плана и композиции;
внутритекстовне связи; фигури речи; средства устной внразительности).

СТИЛИСТИКА
Речевая ситуация и ее компоненти. Стили речи и сфера их употребления.
Разговорньїй стиль. Общая характеристика.
Фонетические особенности: неполний произносительний стиль (бистрий темп речи,
менее отчетливое произношение согласньїх звуков, усиление редукции гласньїх звуков).
Лексические особенности: использование стилистически виразительной разговорной
лексики, фразеологизмов с различньїми змоционально- зкспрессивньши оттенками
(ироническими, шутливими, пренебрежительними и проч.: без году неделя, ветер в голоее).
Словообразовательньїе и морфологические особенности: использование суффиксов,
придающих словам разговорньїй характер: -ак(-як) - простак, добряк; -ан(-ян) - старикам,
грубиян; -отн-я - беготня; -ун - болтун, -ух-а - толстуха; -ьіш - мальїьи, крепьіш, и
суффиксов субьективной оценки.
Использование разговорних вариантних форм существительньїх, прилагательньїх,
глаголов (получше, бьістрей, видать, сльїхать).
Синтаксические особенности: преимущественное использование диалога, преобладание
простих предложений, из сложних - сложносочиненних и бессоюзньїх; использование
односоставних и неполних предложений, присоединительних конструкций и проч.
Официально-деловой стиль. Общая характеристика.
Лексические особенности: употребление слов в прямом значений; однозначность и
безобразность используемих слов, специальная официально- деловая терминология и клише.
Морфологические особенности: использование отглагольних существительньїх и
производних предлогов, существительньїх мужского рода для обозначения лиц женского рода
по профессии, социальному положенню (лаборант Петрова, студент Иванова); глаголов в
неопределенной форме для вираження значення повелительного наклонения; отсутствие форм
глаголов 1- го и 2-го лица и личних местоимений в неопределенном значений.
Синтаксические особенности: прямой порядок слов, использование предложений с
причастньїми оборотами.
Жанрьі речи: Заявление. Доверенность. Автобиография. Расписка. Протокол. Отчет о
проделанной работе.
Научньїй стиль. Общая характеристика.
Лексические особенности: использование терминов.
Морфологические особенностгг. преобладание отглагольньїх отвлеченньїх
существительньїх (изучение, наблюдение и др.); использование глаголов прошедшего и
будущего времени для вьіражения отвлеченности и обобщенности.
Синтаксические особенности: широкое употребление в качестве средств связи в тексте
вводньїх слов, местоимений, наречий; использование ссьілочньїх оборотов (по Менделееву, по
Павлову); преимущественное использование повествовательньїх невосклицательньїх
предложений (использование вопросительньїх предложений лишь в функции риторического
вопроса); четкое вьіражение синтаксических связей союзами, производньїми отьіменньїми
предлогами; употребление причастньїх, деепричастньїх оборотов, пассивньїх конструкций.
Жанри речи: Библиография. Аннотация. Тематические виписки как способ записи
прочитанного. Тезиси. Конспект. Реферат. Развернутьш ответ на уроке (зкзамене). Доклад.
Вьіступление с докладом.
Публицистический стиль. Общая характеристика.
Лексические особенности: использование общественно-политической, профессиональной,
змоционально-зкспрессивной лексики и фразеологии; использование крьілатьіх слов и
вьіражений, пословиц, поговорок.
Словообразовательние и морфологические особенности: использование слов с оценочньїми
словообразовательньїми морфемами, использование 1-го и 3-го лица в обобщенном значений;
частотность употребления местоимений ми, наш; разнообразньїе видо-временньїе формьі
глаголов, использование сложносокращенньїх слов, в том числе инициальньїх аббревиатур.
Синтаксические особенности: злементи позтического синтаксиса (антитеза, единоначатие,
параллелизм); парньїе, повторяющиеся однородньїе членьї предложения с усилительньїми
местоимениями, наречиями, частицами; цепи назьівньїх предложений; прямая речь,
разговорньїе конструкции в авторском тексте.
Жанри речи: статья в газету на морально-зтическую тему. Отзьів на произведение искусства.
Заранее подготовленное и неподготовленное (жспромт) вьіступление во время дискуссии на
общественно-политическую тему.
Художественньїй стиль. Общая характеристика.
Особенности художественного стиля: использование в соответствии с художественньїми
задачами злементов различньїх стилей; широкое использование изобразительно-вьіразительньїх
средств (тропов и фигур: метафор, метонимий, синекдох; антитез, риторических вопросов,
риторических восклицаний, градации и проч., а также вне литературньїх злементов -
диалектизмов, просторечия, жаргонизмов); проявление творческой индивидуальности автора.

КУЛЬТУРА РЕЧИ
Понятие о культуре речи
Культура речи как зеркало культури человека. Язиковая культура и ее влияние на
зффективность общения. Основнне коммуникативнне качества хорошей речи (правильность,
точность, логичность. чистота, богатство, виразительность). Культура речи как риторическая
проблема.
Правильность речи
Правильность речи и язиковие норми. Язиковие норми (орфозпические, лексические,
словообразовательние, морфологические, синтаксические и пунктуационние). Нарушение
язикових норм. Разграничение ошибок, визванное нарушением зтих норм.
Норми произношения. Норми произношения и норми ударения.
Произношение гласньїх в сильньїх и слабьіх позициях. Произношение согласньїх в сильньїх
и слабьіх позициях. Произношение сочетаний звуков. Произношение согласньїх перед [з] в
словах иноязьічного происхождения.
Нормьі ударения.
Нарушение орфозпической норми. вьізванное влиянием украинского язьїка. Орфозпические
словари.
Нормьі орфографии. Написання слов по ведущему - морфологическому - принципу русской
орфографии. Написання слов по фонетическому принципу. Написання слов по традиционному
принципу. Дифференцирующие написання. Прописньїе и строчньїе буквьі. Слитние, раздельньїе
и дефисньїе написання. Орфографические словари.
Норми морфологии. Падежньїе окончания существительньїх единственного и
множественного числа. Образование краткой формьі и степеней сравнения качественньїх
прилагательньїх. Употребление количественньїх и собирательньїх числительньїх в сочетании с
существительньїми. Употребление в речи местоимений сам, самий, сколько; столько.
Употребление в речи видовьіх пар глаголов, возвратньїх глаголов, возвратньїх причастий,
деепричастий, причастньїх и деепричастньїх оборотов.
Употребление предлогов с существительньїми и местоимениями.
Нарушение морфологической нормьі, вьізванное влиянием украинского язьїка.
Норми синтаксиса. Согласование глагола- сказуемого с подлежащим, вьіраженньїм
словосочетанием. Форма зависимого слова при согласовании и управлений. Неполное
согласование. Способи передачи чужой речи. Нарушение синтаксической норми, вьізванное
влиянием украинского язьїка
Норми пунктуации. Тире между подлежащим и сказуемьім. Знаки препинания при
однородньїх членах предложения, знаки для вьіделения вводньїх слов и предложений,
обращений. Знаки препинания при обособлении второстепенньїх и уточняющих членов
предложения, при сравнительньїх оборотах.
Знаки препинания в сложном предложении (сложносочиненном, сложноподчиненном,
бессоюзном).
Точность речи
Фактори, от которнх зависит точность речи (знание реального мира, знание язьїка и его
единиц, умение соотнести знание о реальном мире со знанием язьїка и передать его адресату).
Точность в использовании лексических средств язьїка (синонимов, омонимов, паронимов,
многозначннх слов, а также заимствованних слов, профессионализмов, архаизмов,
фразеологизмов). Толковие словари, словари синонимов, антонимов, паронимов и пр.
Логичность речи
Признаки логичности речи: непротиворечивость сочетаний слов и внсказивания;
расположение слов в внсказивании расположенн в логической последовательности; соблюдение
смислових, структурних, интонационннх и зкспрессивних связи. Вводние слова и союзи как
средства, способствующие организации смисловой связности. Членение текста на абзаци как
средство логической организации речи. Трехчастное построение текста (вступление, основная
часть, заключение) как наиболее соответствующее логике развития мисли.
Чистота речи
Отсутствие нелитературних злементов как главная особенность чистой речи. Лексика,
ограниченная в своем употреблении (диалектизми, просторечние слова, канцеляризми и
профессионализми, жаргонизми). Слова-паразити. Неуместное использование в речи
иноязнчних слов. Украинизми в русской речи населення Украини.
Богатство (разнообразие) речи
Словесное и структурное богатство. Источники богатства речи - лексические,
фразеологические, словообразовательние, грамматические, стилистические ресурси язика.
Синонимия (словообразовательная, лексическая. синтаксическая). Уместность речи
Соответствие вибора язикових средств ситуации общения и поставленной цели.
Тональность речи: високая, нейтральная, дружественная, фамильярная и пр. Уместность речи как
риторическая проблема. Вьіразительиость речи
Виразительность речи как риторическая проблема. Ресурси виразительности: средства язика
(змоционально-оценочная лексика, тропи, синтаксические конструкции, в том числе фигури),
фонетические и невербальние средства речи.
ПРОГРАМА З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ФОЛЬКЛОР. НАРОДНА КАЗКА


Загальне поняття про усну народну творчість (фольклор) та її жанри. Спільне та відмінне у
фольклорі різних народів світу.
Прислів'я, приказки та загадки як джерело народної мудрості, їхнє життя у всесвітній
літературі.
Казка як жанр фольклору. Зображення в ній життя, поглядів і характеру народів, мрій, бажань
і сподівань її творців. Боротьба добра зі злом - головний конфлікт народної казки. Реальне та
фантастичне в ній.
Типологічна подібність казок різних народів світу. "Мандрівні" сюжети. Народна казка.
Будова казки (зачин, кінцівка, трикратність тощо).

ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА
Особливості літературної казки, її відмінності від народної.
Олександр ПУШКІН (1799 -1837) Вступ до поеми "Руслан
і Людмила " Шарль ПЕРРО (1628-1703)
"Попелюшка, або Кришталевий черевичок"
Поетизація працьовитості та скромності, ідея винагороди за людські чесноти та страждання,
віра в перемогу добра над злом. Популярність сюжету "Попелюшки" у світовій літературі.
Вільгельм ГАУФ (1802 -1827) "Гаданий принц"
Рудольф Еріх РАСПЕ (1737-1794)
"Дивовижні пригоди, подорожі й бойові подвиги барона Мюнхгаузена "
Ганс Крістіан АНДЕРСЕН (1805 -1875) "Снігова королева" Самуїл
МАРШАК (1887 -1964)
"Дванадцять місяців"
Обробка російським поетом С. Маршаком казки чеської письменниці Б. Нємцової
"Дванадцять місяців". Казкові мотиви у п'єсі. Протиставлення образів пасербиці - з одного
боку та мачухи і її рідної дочки - з другого як втілення конфлікту добра та зла.
Підлабузництво підлеглих та необмежена влада - головні причини кепського характеру
принцеси. Особливості драматичного твору. Діалог як засіб розкриття змісту та ідеї п'єси.
Теорія літератури. Поняття про літературну казку та її відмінність від народної. Початкові
відомості про драму як жанр літератури, літературного героя, реальне і фантастичне. Джоан
Кетлін РОЛІНГ (нар. 1965) "Гаррі Поттер і філософський камінь "
Пригоди Гаррі та його друзів у школі магії. Характерні риси фентезі: чарівні істоти, предмети
і події, вигадані час і простір тощо. Реальні морально-етичні проблеми й цінності (готовність
прийти на допомогу товаришеві, пожертвувати собою задля іншого, проблема життєвого
вибору, любов і повага до батьків
тощо) і їхня фантастична "обгортка". Причини надзвичайної популярності твору і героя.
Казка-фентезі Дж.К. Ролінг в інших видах мистецтва. Джозеф Редьярд КІПЛІНГ (1865
-1936)
"Мауглі"
Обробка письменником індійських, африканських і австралійських народних казок, уміння
відтворити екзотичний колорит.
Історія Мауглі, вихованця джунглів. Основні персонажі казки та їх характеристика. Головний
закон джунглів і світ людей.
МІФ
Міф як засіб пізнання і пояснення світу та система поглядів. Міф і художня творчість.
Фантастичні елементи у міфі. Міф і духовні цінності. Міф про виникнення світу в різних
народів .
Причини появи схожих елементів у міфах різних народів. Взаємопов'язане та паралельне
виникнення цих елементів. Міф про Прометея
Велич подвигу Прометея, його самопожертва для людей. Уславлення цивілізації в міфі. Образ
Прометея у всесвітній і українській літературі, причини його популярності. Міфи про Геракла
та його подвиги
Геракл - улюблений герой стародавніх греків. Причини надзвичайної популярності образу
Геракла.
Натаніель ГОТОРН (1804 -1864)
"Золото царя Мідаса "
Міф про царя Мідаса, його обробка в казці Готорна. Наближення письменником античних міфів
до американської реальності. Філософський, загальнолюдський зміст казки "Золото царя
Мідаса".
Генрі Водсворт ЛОНГФЕЛЛО (1807 -1882)
"Люлька згоди" (із поеми "Пісня про Гайавату")
Міфи американських індіанців, поєднання в них уявлень про богів та історичної пам'яті про
реального вождя Гайавату (XV ст.). Використання цих міфів у "Пісні про Гайавату". Заклик до
миру та злагоди між людьми у розділі "Люлька згоди". Теорія літератури. Поняття про міф;
відмінність міфу від казки.

БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ


Байка як жанр літератури та її особливості. ЕЗОП (УІст.дон.е.)
"Вовк і Ягня", "Ворон і Лисиця", "Мурашка і Цикада", "Хліборобові діти" Легендарна постать
Езопа. Узагальнення в його байках законів життя, народної мудрості. Езопові байки як
скарбниця сюжетів для світової літератури. "Езопова мова". ФЕДР (бл. 15 р. до н. е. - бл. 70 р.
н. е.)
"Вовк і Ягня". "Вівця, Пес і Вовк", "Шуліка і Голуби"
Федр - перший у Європі творець літературної байки. Обробка ним сюжетів езопівських байок,
посилення моралізаторського змісту байки. Осуд свавілля та насильства, різноманітних
людських вад; уславлення розуму, щирості, правдивості та інших чеснот людини.
Жан де ЛАФОНТЕН (1621 -1695)
"Зачумлені звірі"
Ігнаци КРАСИЦЬКИЙ (1735 -1801)
"Пан та пес", "Горох при дорозі" Іван КРИЛОВ (1769-1844)
"Вовк та Ягня "
Розвиток жанру байки у світовій літературі. Розробка класичних сюжетів і авторська
самобутність байкарів. Особливості будови байки, її жанрові ознаки, ідея та мораль. Теорія
літератури. Поняття про байку, її мораль, алегорію та "езопову мову".
ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ НАРОДІВ СВІТУ
Легендарна історія Київської Русі як сюжетна основа билин. Втілення в них уявлень про
патріотизм, героїзм, ідеальних народних героїв. Билини в Україні. Основні цикли билин:
київський, чернігівський, новгородський. Старші та молодші богатирі. "Ілля Муромець і
Соловей Розбійник "
Уславлення головного героя, патріота своєї землі - основний пафос руських билин.
Демократизм і оспівування почуття власної гідності. Художня своєрідність билин. Теорія
літератури. Поняття про билину, гіперболу, постійний епітет. "Смерть Марка Королевича "
(сербська балада) "Танець ельфів" (норвезька балада) "Король Лір і його дочки" (англійська
балада)
Фольклорні балади про Робіна Гуда ("Змагання лучників у місті Ноттінгемі") Особливості
фольклорної балади, спільне та відмінне баладах різних народів. Причини популярності
жанру балади у світовій літературі.
Легенди про шляхетного розбійника Робіна Гуда - втілення мрії англійського народу про
захисника від ж справедливості. Історичне тло балад. Багатогранність образу Робіна Гуда,
образи його друзів та ворогів. Іван Франко, Максим Рильський і Леонід Первомайський як
перекладачі фольклорних балад. Теорія літератури. Поняття про фольклорну баладу.

ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА Франсуа


ВІЙОН (між 1431 і 1432-після 1463)
"Балада прикмет "
Йоганн Вольфганг фон ГЕТЕ (1749 -1832)
"Вільшаний король "
Йоганн Крістоф Фрідріх ШИЛЛЕР (1759 -1805)
"Рукавичка"
Олександр ПУШКІН (1799 -1837)
"Пісня про віщого Олега"
Роберт Льюїс СТІВЕНСОН (1850-1894)
"Вересковий мед "
Джозеф Редьярд КІПЛІНГ (1865 -1936)
"Балада про Схід і Захід "
Особливості жанру літературної балади, її типологічне розмаїття. Фольклорні та літературні
джерела балад.
Переплетіння психологічного, фантастичного та реального в баладі Гете "Вільшаний король".
Ритміка твору, його зміст і емоційна атмосфера. Утвердження самоцінності людського життя
в баладі Шиллера "Рукавичка". Поетизація давньоруської минувшини в баладі Пушкіна
"Пісня про віщого Олега". Підтекст у творі.
"Вересковий мед" Стівенсона як героїчна балада. Уславлення в ній подвигу в непримиренній
боротьбі з іноземними загарбниками. Фольклорні елементи в творі. Теорія літератури.
Поглиблення поняття про лірику як рід літератури та її жанри, композицію літературного
твору, художній образ. Поняття про ліро-епічні твори, баладу, тонічну, силабічну та силабо-
тонічну системи віршування. Початкові відомості про проблематику твору. АЛКМАН (VII
ст. до н. є.) "Сплять усі верховини гірські.. " Лі БО (701 - 762) Вибрані вірші
МАЦУО Басьо (1644-1694)
Хоку
Персі Біш ШЕЛЛІ (1792 -1822)
"Літо і зима "
Федір ТЮТЧЕВ (1803 -1873)
"Весняні води "
Поль ВЕРЛЕН (1844-1896)
"Над неосяжним смутком долини" Сергій ЄСЕНІН (1895 -1925)
"Белая береза "
Зображення природи різними поетами: спільне та відмінне в описах. Взаємозв'язок стану
людської душі та опису природи. "Олюднення" природи у віршах.
Теорія літератури. Початкове поняття про лірику. Поняття про епітет,
ліричний відступ, метафору, пейзаж, порівняння, риторичний вигук,
уособлення, хоку.
Тематична атестація
Роберт БЕРНС (1759 -1796)
"Чесна бідність"
Уславлення у вірші справжніх людських чеснот. Віра у світове братерство - основна ідея
твору. Антитеза як основа його будови. Володимир КОРОЛЕНКО (1853 -1921)
"Діти підземелля"
Два дитинства у повісті. Взаємини дітей і дорослих. Роль описів у творі. Антитеза як основа
його будови. МАРК ТВЕН (1835-1910)
"Пригоди Тома Сойєра"
Сонячний, радісно-бешкетливий світ дитинства в романі. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн, їхня
міцна дружба. Цінності дитинства та їх доля в дорослому житті. Вплив світу дорослих на
дитячі стосунки.
Теорія літератури. Початкове поняття про повість, художній образ. Поняття про антитезу,
інтер'єр, пейзаж, портрет.

ФОЛЬКЛОР І ЛІТЕРАТУРА
Микола ГОГОЛЬ (1809 - 1852)
"Страшна помста "
Українські мотиви та фольклор, яскравий національний колорит і поетичність мови циклу
"Вечори на хуторі біля Диканьки". Данило Бурульбаш як захисник Вітчизни. Філософський
повчальний зміст повісті М. Гоголя "Страшна помста". Трагічна доля Катерини та її сина як
розплата за гріхи пращура. Втілення в образі Чаклуна негативних людських якостей.
Фантастичне й реальне в повісті. Особливості композиції повісті: два сюжети. Картини
української природи.
Йоганн Вольфганг фон ГЕТЕ (1749 -1832)
"Травнева пісня "
Роберт БЕРНС (1759-1796)
"Плач удови-верховинки "
Ян НЕРУДА (1834-1891)
"Дідова миска"
Сергій ЄСЕНІН (1895 -1925)
"Відгомоніла золота діброва "
Вплив фольклору на літературу; мотиви й колорит народної пісні в поезіях згаданих авторів.
Обробка народної казки у вірші Яна Неруди. Чарлз ДІККЕНС (1812-1870)
"Різдвяна пісня у прозі"
Гуманістичний зміст і висока людяність твору. Життя знедоленої родини Кретчитів. Подорож
Скруджа різдвяної ночі в часі й просторі як можливість осягнути своє життя. Причини
деградації особистості Скруджа. Переродження Скруджа як реакція на осмислення свого
життя. Реальне й фантастичне у повісті. Щасливий фінал як особливість різдвяного
оповідання. Композиція твору.
Теорія літератури. Початкове поняття про (вставну) новелу, ідею твору, повість як жанр
літератури, сюжет і його будову. Поглиблення поняття про обрамлення, пейзаж.
АЛКЕЙ (VII - VI ст. до н. є.)
"Нерозумію звади поміж вітрів... "
Джордж Ноел Гордон БАЙРОН (1788-1824)
"Хотів би жити знову горах... "
Генріх ГЕЙНЕ (1797 -1856)
"Самотній кедр на стромині... ", "Задзвени із глибини" Михайло ЛЕРМОНТОВ (1814-1841)
"На півночі дикій... " (переспів з Гейне), "Парус" Поль ВЕРЛЕН (1844-1896)
"Осіння пісня "
ІСІКАВА Такубоку (1886-1912)
Вибрані танка
Філософський зміст і багатозначність тлумачення ліричних творів. Ліричний герой і автор.
Переспів літературного твору.
Теорія літератури. Поняття про епітет, метафору, порівняння, уособлення; ліричного героя;
переспів художнього твору; танка. Олександр ПУШКІН (1799-1837)
"Заметіль"
Персонажі твору та їхні долі. Особливості сюжету. Пейзаж у повісті. Заметіль як головний
герой твору, її вплив на долі персонажів. Роль назви у втіленні ідеї повісті.
Теорія літератури. Поняття про літературний образ.
Жуль БЕРН (1828 -1905)
"П'ятнадцятирічний капітан "
Уславлення сили людського характеру в творі. Привабливість образу Діка Сенда. Образ
Геркулеса в романі. Засудження рабства. Романтика подорожей, велич науки та знань як
основний пафос творів Ж. Берна.
Теорія літератури. Початкове поняття про роман як жанр літератури. ДЖЕК ЛОНДОН
(1876-1916)
"Жага до життя "
Сильний людський характер в екстремальній ситуації. Анонімність головного героя
оповідання та її зв'язок з ідеєю твору. Особливості сюжету та ідеї оповідання. Довкілля в
зв'язках з головним героєм твору. Антон ЧЕХОВ (1860 -1904)
"Хамелеон", "Товстий і тонкий"
Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та
малодушності в оповіданнях. Головні засоби творення комічного (миттєва зміна позиції
стосовно вищих і нижчих за чином, прозивні імена героїв, особливості їхнього мовлення
тощо) та їхня роль у характеристиці персонажів і розкритті ідеї твору. Функції художньої
деталі в прозі Чехова. Антитеза як художній засіб і композиційний прийом.
Теорія літератури. Поняття про ідею твору: гумор і сатиру; оповідання і повість як епічні
жанри; художню деталь; прозивні імена. Поглиблення поняття про сюжет твору. Даніель ДЕФО
(1660 -1731)
"Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо"
Гімн цивілізованій прагматичній людині та її праці. Ідея єдності людини з природою та мирного
співіснування людей різних цивілізацій. Пригоди та екзотика в романі. Роман Дефо як початок
всесвітньої "робінзонади".
Теорія літератури. Поняття про антиутопію, пригодницьку та науково-фантастичну літературу,
притчу, робінзонаду та антиробінзонаду. Рей Дуглас БРЕДБЕРІ (нар. 1920)
"Усмішка"
Зневіра автора в майбутньому технократичної цивілізації. Знищення природи, цивілізації і
культури як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу. Трагічний оптимізм
письменника: символічне значення фіналу "Усмішки" (дитина, ранок - символи Майбутнього).
Несподіваний фінал як формальна ознака новели.
Теорія літератури. Поглиблення поняття про новелу. Початкове поняття про символ у
літературному творі.

ГЕРОЇЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ


Вальтер СКОТТ (1771-1832)
"Айвенго"
В. Скотт як засновник жанру історичного роману. Зображення в романі "Айвенго" боротьби
англосаксів з норманами в XII ст. і усобиць норманів (принц Джон і король Ричард). Широка
панорама життя середньовічної Англії в романі. Історія і доля людини: Айвенго, його відданість,
чесність, благородство. Ідея віротерпимості. Ровена та Ребекка - дві різні долі. Вплив народних
балад на образну систему роману. Історичний колорит і романтика пригод у творі.
Теорія літератури. Поняття про епос як рід літератури та його жанри; історичний колорит;
історичний роман.

УКРАЇНА ТА її ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ


Микола ГОГОЛЬ (1809 -1852)
'Тарас Бульба"
Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до Батьківщини, героїзму та подвигу, мужності й
ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю. Бойове товариство, побут і звичаї
запорожців. Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака. Остап і Андрій.
Доля жінки-козачки в повісті. Картини природи в творі. Образ України в поезіях іноземних
письменників. Райнер Марія РІЛЬКЕ (1875 -1926) "Пісня про Правду"
Уславлення боротьби за незалежність у творі. Роль народної пісні в оповіданні. Теорія
літератури. Поняття про національний колорит, повість як жанр епосу.

ПРИГОДИ ТА ФАНТАСТИКА
Джонатан СВІФТ (1667-1745)
"Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера" (частина І)
Сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII ст. Ліліпутія - Англія крізь
зменшувальне скло. Державний устрій, закони та звичаї Ліліпутії. Війна між Ліліпутією та
Блефуску: її причини й наслідки. Життя Гуллівера у ліліпутів. Теорія літератури. Поняття про
засоби творення комічного та сатиру, літоту.
Артур Конан ДОЙЛЬ (1859-1930)
"Собака Баскервілів"
Захоплююча інтрига - основа детективного твору. Шерлок Холмс і доктор Ватсон - класичний
детективний дует. Роль давніх родинних легенд у розвитку сюжету. Всесвітня популярність
творів про Шерлока Холмса. Габріель ГАРСІА МАРКЕС (нар. 1928)
"Стариган з крилами "
Зображення людського суспільства, в якому нема місця ангелам. Реальність і вигадка в
оповіданні. "Буденне" зображення фантастичного.
Теорія літератури. Поняття про детектив як жанр літератури, про гротеск.

КРАСА ЧИСТИХ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН О.


ГЕНРІ (1862-1910)
"Останній листок "
Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів.
Втілення в образі Бермана найкращих людських рис: готовності до непоказної самопожертви та
любові до ближнього. Гуманізм твору. Джеймс ОЛДРІДЖ (нар. 1918) "Останній дюйм "
Своєрідність розв'язання проблеми батьків і дітей. Формування характеру Деві за надзвичайних
обставин. Необхідність боротьби "до останнього дюйма", а також подолання "останнього
дюйма", що розділяє людей, - провідна думка оповідання. Антуан де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ (1900
-1944)
"Маленький принц"
"Маленький принц" - філософська алегорична казка-притча. Поетизація в ній краси чистих
людських взаємин. Алегоричні образи. Головні життєві цінності у казці. Теорія літератури.
Поняття про алегорію, притчу, новелу.

АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА
Антична література-вихідна основа європейських літератур. Міфологія як наука про міфи та
системи міфів.
Міфологічне світосприйняття як особлива стадія в розвитку художнього пізнання дійсності. Міф
як основа і джерело сюжетів, тем, образів і мотивів античної літератури. Давньогрецька і
давньоримська літератури, характер їх взаємозв'язків. Із давньогрецької літератури
Основні цикли давньогрецьких міфів: про богів, героїв; троянський, фіванський, про
аргонавтів, - їхні історичні та фантастичні елементи, літературне відлуння.
ГОМЕР
"Іліада", "Одіссея"
Гомер - легендарний основоположник європейської літератури. "Гомерівське питання".
Троянський цикл міфів і поеми Гомера. Поеми "Іліада" і "Одіссея" - вершина героїчного епосу,
енциклопедія життя стародавніх греків.
Гуманістичний пафос "Іліади" - осуд війни та її жорстокостей, співчуття людському горю,
повага до людини, поетизація її героїзму та подвигу. Образи Ахілла й Гектора як уособлення
ідеалу людини, героя, воїна. Пригодницький, казковий і побутовий елементи "Одіссеї".
Звеличення людського розуму, винахідливості та допитливості. Теорія літератури. Поняття про
гекзаметр, епічну поему та її заспів. ТІРТЕЙ (серед. VII ст. до н. є.) "Добре вмирати тому..."
АРХІЛОХ (серед. VII ст. до н. є.)
"Серце, серце...", "Всі шляхи богам відкриті... ", "В горі невтішному всі заніміли, Перікле..."
САПФО (VII - VI ст. до н. є.)
"Барвношатна владарко, Афродито... ", "До богів подібний...", "Жеребмені випав такий... "
АНАКРЕОНТ (бл. 570 - 487 рр. до н. є.)
"Принеси води... "Золотоволосий Ерот... " Із
анакреонтичної поезії
"Сумно жити, не кохавши... ", "Дай мені Гомера ліру... "
Давньогрецька лірика: синтез поезії та музики. Злиття в ній особистих почуттів і
переживань поета з реаліями життя, утвердження самоцінності людської особистості. Види
давньогрецької лірики, її вплив на всесвітній літературний процес.
Теорія літератури. Поняття про анакреонтичну поезію, елегію.
ЕСХІЛ (бл. 525 - бл. 456 рр. до н. є.)
"Прометей закутий"
Розповідь Прометея про його благодіяння людям
СОФОКЛ (497 або 495 - 406 рр. до н. є.)
"Антігона "
Пісня хору "Дивних багато в світі див"
Театр у Давній Греції. Виникнення трагедії та комедії. Есхіл, Софокл і Еврипід - найвідоміші
давньогрецькі трагіки. Вплив давньогрецької трагедії на розвиток світової літератури.
Теорія літератури. Початкове поняття про трагедію, драматичний конфлікт. Філософська та
історіографічна давньогрецька проза. "Поетика" Аристотеля як початок теоретичного
осмислення літератури. "Порівняльні життєписи" Плутарха - яскраве явище всесвітньої
історіографії, галерея паралельних портретів видатних греків і римлян. Із давньоримської
літератури Публій ВЕРГІЛІЙ Марон (70-19 рр. до н. є.) "Буколіки" (IV еклога), "Енеїда"
Вергілій - найвидатніший давньоримський поет. Утопічна картина "золотої доби" в IV еклозі
"Буколік".
Поема "Енеїда" як літературна обробка римської легенди про троянця Енея - легендарного
засновника Риму. Творче наслідування поем Гомера: "одіссея" мандрів Енея та "іліада"
його битв. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму як
провідна думка і основний пафос поеми. Травестії "Енеїди". Вергілій і Котляревський.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк (65 - 8 рр. до н. є.)
«До Мельпомени» (3 , 30), "До Манлія Торквата" (4, 7)
Публій ОВІДІЙ Назон (43 р. до н. є. - бл. 18 р. н. є.)
"Метаморфози" ("Чотири покоління людей"/1, 89 -150/, "Потоп"/1, 253 - 312/, "Філемон і
Бавкіда"/8, 611 -724/), "Сумні елегії" ("Прощання"/1,3/, "Зима на чужині"/3, 10/) "Золота доба"
римської літератури (від смерті Цицерона /43 р. до н.е./ до смерті Овідія /18 р. до н.е./).
Тематичне, жанрове та стилістичне розмаїття давньоримської поезії. Значення давньоримської
поезії для розвитку європейської літератури.

ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Середньовічна література народів Європи, її зв'язок із античною і християнською
літературою. Словесність Візантії (Іоанн Златоуст, Роман Солодкоспівець, Іоанн Дамаскин) та
її вплив на давньоруську культуру. Клерикальна та світська література. Героїчний епос як
один із провідних жанрів середньовічної літератури. Середньовіччя народів Сходу, його
особливості. "Пісня про Роланда "
= трранцузький класичний героїчний епос. Історична правда (похід
Карпа Великого 778 р. за Піренеї) та вигадка в поемі. Боротьба проти іноземців та іновірців за
батьківщину - провідна тема поеми. Роланд - головний герой епосу. Карл як ідеал державної
мудрості. Зрадник Ганелон - антипод Карл а і Роланда. Співзвучність "Пісні про Роланда"
героїчним епосам інших народів світу.
Слов'янські епоси у всесвітній літературі. Місце "Слова о полку Ігоревім" серед героїчних епосів
європейського
Середньовіччя. Література Київської Русі серед інших літератур європейського Середньовіччя.
Жанрові особливості героїчного епосу. Античні та середньовічні героїчні епоси, їхня
порівняльна характеристика.
Теорія літератури. Поглиблення поняття про героїчний епос. Початкове поняття про пафос
художнього твору, клерикальну літературу. Поєднання міфологічних і фольклорних мотивів у
рицарському романі. Цикл романів про короля Артура та рицарів "Круглого столу", його головні
образи. "Роман про Трістана та Ізольду "
Народна легенда про рицаря Трістана та його кохання до Ізольди. Популярність сюжету
про Трістана та Ізольду в Середньовіччі. Реальність і фантастика в романі. Рицарський
побут і мораль. Уславлення всепереможного кохання. Психологізм роману. Віршована
реконструкція та прозаїчний переказ роману Ж. Бедьє. Переклад М.Рильським цього
переказу. Образи роману у всесвітній літературі.
Теорія літератури. Поняття про рицарський роман.
Із персько-таджицької літератури
РУДАКІ (бл. 860-941)
Газелі, рубаї, бейти
(за вибором учителя та учнів)
ОМАР ХАЙЯМ (бл. 1048 - після 1122)
Рубаї (за вибором учителя та учнів)
ГАФІЗ (бл. 1325 - 1389 або 1390)
Газелі (за вибором учителя та учнів)
Місце персько-таджицької поезії у світовій літературі. Увага до внутрішнього світу людини,
найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, кохання - характерні риси східної
середньовічної лірики. Особливості розробки мотиву "поет і влада". Корифеї персько-
таджицької лірики. Канонічність і алегорична багатозначність образів персько- таджицької
поезії. Особливості віршування. Теорія література. Поняття про бейти, газелі, рубаї.
Західноєвропейська поезія Із лірики вагантів
"Орден вагантів", "Бідний студент", "Безтурботна пісня"
Середньовічна європейська лірика, зв'язок з фольклором, античні й східні впливи. Творчість
провансальських трубадурів, її жанрово-тематичне та стильове багатство, ідейно-художні
особливості. Твори Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна як втілення світосприйняття значної
частини західноєвропейського рицарства.
Продовження традицій провансальських трубадурів у ліриці труверів і мінезингерів. Уславлення
любові до жінки, бойової звитяги, служіння сюзерену - провідні мотиви творчості трубадурів,
труверів і мінезингерів.
Своєрідність поезії вагантів, її антиклерикальна сатирична спрямованість. Пафос і зміст поезії
вагантів, їхній вплив на всесвітній гімн студентства "Оашіеатш". [23] Західноєвропейські
ваганти й українські мандрівні дяки. Теорія літератури. Поняття про канцону, сирвенту.
Аліг'єрі ДАНТЕ (1265-1321)
"Божественна комедія" ("Пекло"; "Рай", пісня XXXIII, вірші 115 - 145)
Данте - видатний мислитель і поет Італії. "Нове життя" і поезія "нового солодкого стилю".
Поема "Божественна комедія" - філософсько-художній синтез середньовічної культури.
Сон Данте протягом Великоднього тижня 1300 року і композиційна будова поеми. Бачення
світу в поемі, її алегоричний зміст. Т. Шевченко та І. Франко про Данте. Місце Данте в
італійській і всесвітній літературі.
Теорія літератури. Поняття про строфу, терцину.

ЛІТЕРАТУРА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ


Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ренесанс як світоглядний
переворот і художня система. Ідейний рух гуманізму. Роль античності. Скарби культури
Ренесансу. Франческо ПЕТРАРКА (1304 -1374)
"Книга пісень": "Благословенні місяць, день і рік...", "Як не любов, то що ж це бути може... "
"Щасливі квіти й благовісні трави", "Ні зоряних небес мандрівні хори... " Петрарка - видатний
італійський поет-гуманіст. Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів,
оспівування кохання в "Книзі пісень". Любов Петрарки до Лаури як джерело його інтимної
лірики. Образ Лаури у творах Петрарки. Художня і психологічна своєрідність лірики Петрарки.
Джованні БОККАЧЧО (1313 - 1375) "Декамерон "
Боккаччо як зачинатель нової європейської прози. Збірка новел "Декамерон", її композиція і
тематичне багатство. Поєднання середньовічного і ренесансного елементів. Майстерність
Боккаччо-новеліста. Переклад "Декамерона" М. Лукашем. Мігель де СЕРВАНТЕС
СААВЕДРА (1547 -1616) "Дон Кіхот " (І частина)
Нелегка доля письменника. Роман "Дон Кіхот" - пародія на рицарські романи і
трагікомічний епос іспанського життя. Мандри Дон Кіхота у пошуках справедливості.
Очікувані та реальні наслідки його вчинків. Романтизм Дон Кіхота та твереза
розсудливість Санчо Панси. Дон Кіхот - вічний образ всесвітньої літератури. І. Франко про
Сервантеса та його роман. Переклад роману М. Лукашем.
Місце Сервантеса в іспанській і світовій літературі.
Теорія літератури. Поняття про вічний образ, роман, трагікомізм.
Вільям ШЕКСПІР (1564-1616)
Сонети № 66, 121, 130, 141; "Гамлет"
Шекспір - геніальний англійський поет і драматург доби Відродження. Заглиблення в людську
психологію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання і дружби в сонетах
Шекспіра.
Трагедія "Гамлет", її філософсько-моральні мотиви. Гамлет - вічний образ світової літератури.
Багатогранність шекспірівських характерів. "Шекспірівське питання". Місце Шекспіра в
англійській і світовій літературі. Шекспір у живописі, музиці, театрі, кіно.
Теорія літератури. Поняття про інтригу драматичного твору.

ЛІТЕРАТУРА ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО


Криза гуманізму й культури Відродження наприкінці XVI - початку XVII століття. Поняття про
маньєризм, вираження в ньому цієї кризи. Бароко як новий культурний і художній синтез на
іншій світоглядній основі. Естетика і поетика літератури бароко. Західноєвропейське та
українське бароко.
Поезія маньєризму і бароко, її провідні мотиви, особливості поетики і стилю (Д. Донн, Л.
Гонгора, А. Гріфіус, Я. А. Морштин).
Педро КАЛЬДЕРОН де ла БАРКА (1600- 1681)
"Життя - це сон "
Педро Кальдерон - видатний драматург і поет іспанського бароко. "Життя - це сон" як втілення
світоглядних і художніх принципів бароко. Філософсько-моральний конфлікт драми. Причини і
наслідки еволюції образу Сехісмундо. Теорія літератури. Поняття про бароко.

ЛІТЕРАТУРА КЛАСИЦИЗМУ
Класицизм як художній напрям у французькій літературі XVII ст. Філософське та
естетичне підґрунтя класицизму. "Мистецтво поетичне" Н. Буало: ідеал прекрасного, культ
розуму та основні правила класицизму (трьох єдностей; високих і низьких жанрів; єдності
змісту та засобів художнього вираження). Висока трагедія як провідний жанр літератури
класицизму.
МОЛЬЄР (1622-1673)
"Міщанин-шляхтич " або "Скупий п
Мольєр - видатний французький комедіограф. Комедія "Міщанин-шляхтич", її проблематика та
художні особливості. Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм,
інтелігентність і освіченість. Відхід від правил класицизму в цій комедії.
"Скупий" - втілення принципів класицистичної комедії. Герой як носій однієї пристрасті і
назва твору. "Скупий" Мольєра і образ скупого в світовій літературі.
Засоби творення смішного, фарсова традиція народного театру в творах.
Виховний потенціал класицистичної комедії.
Теорія літератури. Поняття про класицизм. Поняття про комедію.

ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА
Віра в перетворюючу і всепереможну силу людського розуму й освіти - основа ідеології
Просвітництва. Ідея "природної людини" - одна з провідних у Просвітництві. Література як засіб
пропаганди просвітницьких ідей. Головні літературні напрями доби Просвітництва: класицизм,
сентименталізм, реалізм. Виникнення нових літературних жанрів (філософська повість,
філософський роман та ін.). Англійський роман як видатне явище літератури Просвітництва.
Діяльність енциклопедистів. Найвидатніші представники культури доби Просвітництва.
Теорія літератури. Початкове поняття про сентименталізм і реалізм, філософську повість,
філософський роман. ВОЛЬТЕР (1694 -1778) "Простак"
Вольтер - центральна постать французького і європейського Просвітництва (XVIII ст. - "доба
Вольтера"). Багатогранність його творчої діяльності. Вольтер про Україну і гетьмана Мазепу
("Історія Карла XII", розділ IV). Ідейний зміст і художня структура філософської повісті
"Простак", сенс її назви. Конфлікт "природної людини" Гурона і французького суспільства як
центральний у творі. Непрості проблеми європейської цивілізації, помітні лише оку
нецивілізованого "простака". Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору. Гурон і Гордон
у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона. Вплив Вольтера на європейську
культуру. Йоганн Вольфганг фон ГЕТЕ (1749 -1832) "Фауст " (І частина)
Творчість Гете - вершина німецької і європейської літератури доби Просвітництва, її
багатогранність.
Трагедія "Фауст" - вершина його творчості і один із найвидатніших творів світової літератури.
Історія створення, композиція та проблематика. Образ Фауста як втілення динамізму нової
європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини. Опозиція Фауст -
Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита. І. Франко про
Гете. Теорія літератури. Поняття про трагедію. Йоганн Крістоф Фрідріх ШИЛЛЕР (1759
-1805) "Вільгельм Телль"
Шиллер - німецький поет, виразник просвітницьких ідей свободи і справедливості, бунту
особистості проти деспотизму. Шиллер і рух "Буря й натиск".

ЛІТЕРАТУРА РОМАНТИЗМУ
Особливості романтизму як художнього напряму, його витоки та естетичні принципи.
Специфіка романтичного світосприйняття. Багатство і розмаїття літератури романтизму, її
художні відкриття. Найвидатніші представники мистецтва романтизму. Теорія літератури.
Поняття про романтизм як напрям світової літератури, романтичного героя.
Ернст Теодор Амадей ГОФМАН (1776 -1822)
"Малюк Цахес на прізвисько Циннобер "
Гофман - німецький письменник-романтик. "Малюк Цахес" - шедевр романтичної казки-
новели. Протистояння митця та філістера - основний її конфлікт. Сатирико-метафоричний зміст
твору. Специфіка романтизму Гофмана: переплетіння реальності та нестримної фантазії,
контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного. Іронія і гротеск у творі.
Теорія літератури. Поняття про іронію, гротеск. Генріх ГЕЙНЕ (1797-1856)
"Чому троянди немов неживі", "Колирозлучаються двоє", "Не знаю, що сталось зі мною... ",
"Вечірні промені ясні", "Вмирають люди і роки", "Хотів би я в слово єдине... " Г. Гейне - поет
пізнього німецького романтизму.
"Книга пісень" - видатне явище німецького романтизму. Любов - першооснова життя.
Змалювання природи як засіб бачення і пізнання світу та власної душі. Конфлікт ліричного
героя з реальністю. Прозорість і емоційність романтичних образів поета.
Теорія літератури. Поняття про ліричного героя.
Джордж Ноел Гордон БАЙРОН (1788 -1824)
"Мій дух як ніч", "Прометей", "Валтасарове видіння", "Мазепа"
Байрон - англійський поет-романтик, фундатор течії байронізму. Провідні Байронічний герой і
настроГ світової скорооти у віршах поета. Поема "Мазепа", історична основа та романтичний
міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи. Вплив Байрона на європейську романтичну
літературу. Байрон і Україна. Шевченко про Байрона. Теорія літератури. Поняття про
байронічного героя, ліро-епічну поему.
Едгар Аллан ПО (1809 -1849)
"Крук", "Золотий жук", "Маятник і провалля"
Едгар По - американський поет, новеліст, критик, основоположник детективної літератури і
наукової фантастики. Своєрідність його романтизму. Романтична поезія Едгара По як "творення
прекрасного за допомогою ритму", символічна глибина поезії "Крук".
Романтичні новели Едгара По та їхні характерні ознаки. Сюжетотворчий характер розкриття
загадки в новелі "Золотий жук". Тонкий психологізм новели "Маятник і провалля". Місце Едгара
По в американській і світовій літературі. Теорія літератури. Поняття про детектив.
Віктор Марі ГЮГО (1802-1885)
"Собор Паризької Богоматері4
Віктор Гюго як центральна постать літератури французького романтизму. "Собор Паризької
Богоматері" - романтичний історичний роман, його проблематика. Образ собору як
композиційний стрижень твору і місткий символ перехідної епохи ("від теократії - до
демократії""). Система образів роману, вираження в ній колізій епохи. Трагічність долі
Есмеральди. Еволюція Квазімодо: від раба ("пан і його пес") до особистості. Мотив фатуму.
Фантастичні обриси й освітлення Середньовіччя. Місце Гюго у французькій і світовій
літературі.
Теорія літератури. Поняття про історичний роман, художній образ, антитезу.
Адам МІЦКЕВИЧ (1798-1855)
"Кримські сонети"
Творчість Адама Міцкевича - найвищий злет польського романтизму. Україна та Росія в його
долі. Цикл "Кримські сонети". Ностальгія за далекою батьківщиною як їх головний мотив.
Філософське осмислення єдності природи і людини в "Кримських сонетах". А. Міцкевич і
українська література.
Олександр ПУШКІН (1799-1837)
"До моря", "Я вас любив...", "Наслідування Корану", "Я пам'ятник собі поставив незотлінний... ",
"Євгеній Онєгін" О. С. Пушкін - великий російський поет. Провідні мотиви його творчості,
синтез у ній різних напрямів і стилів. Високий гуманістичний пафос і філософічність лірики.
"Євгеній Онєгін" - "енциклопедія російського життя", соціально-психологічний роман у віршах.
Духовний світ його головних героїв.
Теорія літератури. Поняття про онєгінську строфу, роман у віршах, соціально-
психологічний роман.
Михайло ЛЕРМОНТОВ (1814-1841)
"Ні, я не Байрон... ", "Кинджал", "І нудно і сумно... ", "На дорогу йду я в самотині... ", "Герой
нашого часу" Феномен М. Ю. Лєрмонтова в російській літературі 30-х років XIX ст. Провідні
мотиви його творчості. Мотиви свободи і самотності, песимізм поезій Лєрмонтова. "Герой
нашого часу" - морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому декабризму.
Особливості композиції і її роль в розкритті характеру Печоріна. Печорін і байронічний герой.
Печорін і Онєгін. Жіночі персонажі роману. Максим Максимович - образ "маленької людини".
Романтичні й реалістичні елементи в поетиці твору. Теорія літератури. Поняття про морально-
психологічний роман, фабулу і сюжет.
Микола ГОГОЛЬ (1809 - 1852) "Мертві душі"
Гоголь - російський і український письменник. Вплив української культури на розвиток його
творчості.
"Мертві душі" - панорамне зображення російського суспільства. Місце першого тому в
концепції всієї епопеї. Галерея поміщицьких типів - уособлення духовної деградації людини.
Багатозначність назви роману, її роль у втіленні авторської концепції (ідеї твору). Образ
Чічікова, його роль у розвитку сюжету та розкритті авторського задуму. Місце та роль ліричних
відступів у поемі. Єдність сатиричного та ліричного в поемі. Специфіка
жанру твору (роман-поема), поєднання в ньому романтичних і реалістичних елементів.
Гоголівський сміх і трагічне світобачення.
Теорія літератури. Поняття про ліричний відступ, літературний тип, роман-поему.
ЛІТЕРАТУРА РЕАЛІЗМУ
Посилена увага до психологічного та соціального аналізу - характерна риса реалізму ХІХст.
Оноре де БАЛЬЗАК (1799 -1850)
"Гобсек"
Бальзак-видатний французький письменник, зачинатель соціального реалістичного роману.
Поєднання реалістичних і романтичних елементів у його художній системі. "Людська комедія"
- грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст. Проблематика і структура
"Людської комедії". Влада золота та її філософія в повісті "Гобсек". Романтичні й реалістичні
риси неоднозначного образу "філософа й скнари" Гобсека. Композиція і стиль твору. Бальзак і
Україна. Гюстав ФЛОБЕР (1821 -1880) "Пані Боварі"
Флобер як характерний представник реалізму другої половини XIX ст. Естетика і "об'єктивний
метод" Флобера. Відмова від прямих авторських оцінок, перебільшень і загострень у
розгортанні сюжету й змалюванні персонажів. "Пані Боварі" як соціально- побутовий роман
нового типу. Проблематика й система образів твору. "Втрачені ілюзії" Емми Боварі.
Психологізм Флобера, його своєрідність (психологізм без психологічного аналізу). Введення
невласне прямої мови.
Теорія літератури. Поняття про типи і засоби психологізму в літературі.
Чарлз ДІККЕНС (1812-1870)
"Домбі і син ".
Специфіка англійського реалізму та її втілення у творчості Діккенса. Діккенс як глибинно
англійський письменник. Превалювання в його творах морально- етичної проблематики,
пошуки вирішення життєвих і соціальних проблем і конфліктів у морально-етичній площині.
Гумор Діккенса та його функції. Роман "Домбі і син", його ідейно-тематичні мотиви, образи,
стиль.
Теорія літератури. Поняття про гумор і сатиру та їх співвідношення.
Федір ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821-1881)
"Злочин і кара "
Творчість Достоєвського як одна з вершин російської і всесвітньої літератури. Філософські,
етичні й естетичні погляди письменника та їхнє вираження в художніх текстах.
Роман "Злочин і кара" як вираження нового, поліфонічного типу художнього мислення.
Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору. Еволюція образу
Раскольникова і розвінчання теорії сильної особистості,
"надлюдини". Розкриття складності духовного світу людини. Система образів роману,
семантика і символіка його назви. Місце Достоєвського у світовій літературі. Теорія
літератури. Поняття про літературну поліфонію, філософський роман.
Лев ТОЛСТОЙ (1828-1910) "Анна Кареніна" або "Війна і мир"
Творчість Льва Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури. Духовні
й творчі шукання та здобутки письменника. Роман "Анна Кареніна". Образи- характери
роману, пластичність змалювання і психологічна глибина. Паралелізм у композиції роману,
особливості стилю. "Війна і мир" - історичний і психологічний роман- епопея.
Соціофілософська концепція твору, війна і мир як її вісь. Народ і особистість, народ і влада в
розумінні письменника. Народ як головна сила історії, оберіг національної незалежності,
культури та традицій. Загальнолюдське значення проблематики твору. "Діалектика душі"
толстовських героїв. Місце Толстого у російській і світовій літературі. Теорія літератури.
Поняття про різнотипність образів персонажів: образ-тип, образ характер, образ-символ.
ЛІТЕРАТУРА ІНШИХ НАПРЯМІВ
Волт ВІТМЕН (1819-1892)
Вітмен - американський поет-новатор. Зв'язок його поезії з романтичними традиціями та
трансценденталізмом.
Збірка "Листя трави", її провідні теми й мотиви. Звернення до вільного вірша (верлібра).
"Пісня про себе" - програмовий твір поета.
Вплив творчості Вітмена на розвиток американської і світової поезії. Теорія літератури.
Поняття про верлібр.
Шарль БОДЛЕР (1821 - 1867)
"Альбатрос", "Відповідності", "Гімн красі", "Вечорова гармонія", "Моезїа еі ЕггаЬипйа",
"Зосередження ", "СопЦіеог "
Бодлер - французький поет другої половини XIX ст., пізній романтик і один із зачинателів
символізму.
Світогляд і естетичні погляди Бодлера і збірка "Квіти зла". Протиставлення дійсності й ідеалу
як семантико-образна вісь збірки.
Традиційність і своєрідність розв'язання проблеми "поет і натовп" у поезії "Альбатрос".
Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша "Вечорова
гармонія".
Тлумачення предметних образів як "видимих знаків" ідей, почуттів, душевних
станів ("Відповідності").
Місце Бодлера у світовій літературі.
Теорія літератури. Поняття про вірш (поему) в прозі, символ і символізм.
Поль ВЕРЛЕН (1844-1896)
"Забуті арієти", "Так тихо серце плане... "Тихе небо понад дахом", "Поетичне
мистецтво "
Артюр РЕМБО (1854-1891)
"Відчуття", "Моя циганерія", "П'яний корабель", "Голосівки", "Рожево плакала
зірниця...", "Вороння"
Стефан МАЛЛАРМЕ (1842-1898)
"Дар поезії", "Блакить ", "Лебідь "
Символізм як літературний напрям останньої третини XIX - початку XX ст. Основні естетичні
принципи та поетичне новаторство символістів. Поняття про символ як основний засіб
поетичного самовираження, його трактування французькими символістами: спонтанність
появи, непроясненість і багатозначність, "підказування" смислів і простір для відгадування.
Сугестія (навіювання) як важливий художній засіб символістської поезії. Зняття
інформаційно-розповідної функції поетичної мови. Вплив французьких символістів на
розвиток світової літератури.
Теорія літератури. Поняття про тропи (метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола та ін.),
асонанс і дисонанс, алітерацію. Оскар ВАЙЛЬД (1854-1900) "Портрет Доріана Грея "
"Портрет Доріана Грея" як осереддя творчості письменника, філософсько- естетичні та
моральні проблеми твору. Риси інтелектуального роману.
Теорія літератури. ПОН Я Т Т Я про естетизм, інтелектуальну прозу, імпресіонізм, парадокс.
ДРАМАТУРГІЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.
Основні тенденції розвитку драматургії XIX ст. "Нова драматургія" та її засадничі принципи.
Генрік ІБСЕН (1828 -1906)
"Ляльковий дім 99
Генрік Ібсен - норвезький письменник, зачинатель європейської "нової драматургії". Еволюція
творчості Ібсена, її три основні етапи (романтичний, реалістичний і символічний).
"Ляльковий дім" як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та
розвитку сценічної дії в п'єсі. Аналітична композиція п'єси. Новаторство Ібсена- драматурга.
Роль Ібсена у розвиткові нової європейської драматургії ("ібсенізм").
Теорія літератури. Поняття про зовнішню і внутрішню дії, підтекст.
Антон ЧЕХОВ (1860-1904) "Чайка99
Чехов - російський письменник. Його еволюція, імпресіонізм пізньої прози і драматургії.
"Чайка" - перша п'єса російської нової драматургії. Життєва мета та сенс мистецтва як головні
проблеми твору. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п'єсі.
Новаторство Чехова-драматурга. Чехов і система Станіславського. Місце Чехова у світовій
літературі.
Теорія літератури. Поняття про психологічний драматичний конфлікт.

ЛІТЕРАТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.


КНУТ ГАМСУН (1859-1952)
"Пан"
Кнут Гамсун як знакова постать у світовій літературі кінця XIX - першої третини XX ст.
Ранньомодерністський характер його творчості, її еволюція. "Пан" як модерністський роман,
природа і людина в ньому. Особливості трактування проблеми любові. Неоромантичні мотиви й
образи лейтенанта Глана і Едварди. Сенс назви твору, її зв'язок з античною міфологією і
концепцією роману. Імпресіоністична техніка письма і поетичність твору.
Теорія літератури. Поняття про модернізм, його напрями й течії, ліричну прозу й
імпресіоністичний психологізм. Франц КАФКА (1883 -1924)
"Перевтілення"
Кафка - австрійський письменник-модерніст. Своєрідність світобачення і його художнього
вираження в оповіданні "Перевтілення". Грегор Замза і його родина. Особливості стилю Кафки,
поєднання реальності і міфотворчості. Місце Кафки у світовій літературі. Теорія літератури.
Поняття про оповідання-міф. Поняття про експресіонізм.
Джеймс ДЖОЙС (1882-1941)
"Джакомо Джойс 99
Джойс - ірландський письменник-модерніст, його світоглядні й естетичні позиції. Характерні
риси поетики модерністських творів Джойса: "потік свідомості", елемент пародійності й
іронізму, яскраво виражена інтер- текстуальність.
Психологічне есе "Джакомо Джойс", його автобіографічний характер. Самоіронічний присмак
назви твору. Ключова лексика і символіка тексту ("театр" - "гра" - "нещирість" - "герб Шекспіра"
тощо) та розмаїття його можливих інтерпретацій. Джойс як один із "батьків модернізму".
Теорія літератури. Поняття про "потік свідомості", ремінісценцію літературну, початкове
поняття про інтертекстуальність.
Марсель ПРУСТ (1871 -1922)
"Кохання Сванна"
(із роману "В пошуках втраченого часу")
Пруст - французький письменник-модерніст. "В пошуках втраченого часу" як "суб'єктивна
епопея", "Кохання Сванна" в її структурі. Глибина і витонченість психологічного аналізу. Тема
мистецтва. Місце Пруста у світовій літературі.
Теорія літератури. Поняття про художній час і художній простір, про автора і образ
автора у творі.
Томас МАНН (1875-1955)
"Маріо і чарівник"
Напруженість передвоєнної ситуації в Європі і тривожний настрій новели "Маріо і чарівник".
Алегоричність і паралелізм у творі (гіпнотична влада чарівника над натовпом і маніпуляції
тоталітарних режимів свідомістю людей). Віра письменника в здатність особистості до
збереження свого "я". Бунт Маріо як провістя звільнення народів світу від загрози тоталітаризму.
Михайло БУЛГАКОВ (1891 -1940)
"Майстер іМаргарита"
Булгаков - російський письменник. "Майстер і Маргарита" як вершина його творчості.
"Магічний реалізм" роману. Часові шари в творі, художні засоби їхньої зв'язності (сонце, спека в
Єршалаїмі межі старої й нової ер - сонце, спека в Москві 1930-х років; спільні образи).
Особливості композиції твору Булгакова - "роман у романі". Реальне та ірреальне в творі.
Булгаков і Київ.
Теорія літератури. Поняття про "магічний реалізм".
Глибинні зрушення в поезії XX ст. Творення нової поетичної метамови. Модернізм і основні
течії європейської поезії XX ст. Райнер Марія РІЛЬКЕ (1875 -1926)
"Згаси мій зір...", "Осінній день", "Гетсиманський сад", "Орфей, Еврідіка, Гермес", "Ось дерево
звелось..."
Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р. М. Рільке.
Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою
єдністю людини зі світом. Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості. Гійом
АПОЛЛІНЕР (1880-1918)
"Лорелея ", "Міст Мірабо ", "Пісня нелюбого ", "Зарізана голубка й водограй " Шлях
французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на
символізм, звернення до реального, предметно-чуттєвого і його вираження "прямим словом".
Зміна позиції щодо життя, утвердження активно-творчого ставлення до нього. Роль Гійома
Аполлінера в розвиткові французької і європейської авангардистської поезії.
Томас Стернз ЕЛІОТ (1888 -1965)
"Ранок біля вікна", "Суїні серед солов'їв", "Порожнілюди"
Інтелектуальна поезія Еліота, його кредо: "Поет значимий не своїми емоціями, а здатністю
перетворювати особисте в щось значніше й відсторонене, в щось універсальне й
надособистісне". Вираження кризової духовної ситуації в поезії 1910-20-х років. Федеріко
ГАРСІА ЛОРКА (1898 -1936)
"Про царівну Місяцівну", "Балада про чорну тугу", "Гітара", "Газела про темну смерть ",
"Касида про сон під зорями "
Іспанський поет Гарсіа Лорка, його міфопоетика. Синтез у творах міфології і фольклору з
поетикою модернізму. Персоніфікація природних сил і стихій.
Вітезслав НЕЗВАЛ (1900-1958)
"Прага з пальцями дощу", "Чеська пісня", "Рондель" ("Пробач мені.. ") Піднесення чеської поезії
в міжвоєнний період і місце в ній Незвала. Його орієнтація на європейську модерністську
поезію. Поетизм і сюрреалізм у творчості Незвала. "Срібна доба" російської поезії, її
модерністські й авангардистські течії. Олександр БЛОК (1880-1921)
"Вітер далекий навіяв... ", "Незнайома", "Весно, весно, без меж і без краю... ". "Скіфи"
Своєрідність символізму в російській поезії. Анна АХМАТОВА (1889-1966)
"Довкола жовтий вечір ліг ", "Дав мені юнь ти сутужную ", "Реквієм " Акмеїзм, його естетичні
засади і поетика у творчості Анни Ахматової. Пізня поезія Анни Ахматової ("Реквієм").
Ахматова і Україна. Футуризм як авангардистська літературна течія, його естетичні засади.
Епатажність, радикальний розрив із літературною традицією, сміливий формальний
експеримент, пошуки нових засобів художньої виразності як характерні риси поезії футуризму.
Зв'язок італійського та російського футуризму з українським модернізмом.
Володимир МАЯКОВСЬКИЙ (1893 -1930)
"А ви змогли б?", "ПослухайтеІ", "Лілічко! Замість листа"
Маяковський - лідер російського футуризму, його непересічна поетична обдарованість.
Поєднання в його творчості "сенсаційних ефектів і гарячково карколомних образів"
(К.Чуковський) зі щирим тонким ліризмом. Борис ПАСТЕРНАК (1890 -1960)
"Про ці вірші", "Визначення поезії", "По стіні збігали стрілки... ", "Зимова ніч" Пастернак і
російський футуризм, неоднозначність відносин поета з футуризмом. Еволюція поезії
Пастернака.
Теорія літератури. Поглиблення поняття про модернізм, авангардизм, експресіонізм,
сюрреалізм; верлібр.
Загальна характеристика розвитку драми. Пошуки у царині форми та змісту драматичних творів:
театри В. Мейерхольда, Б. Брехта і Л. Курбаса. Джордж Бернард ШОУ (1856 -1950)
"Пігмаліон "
"Театральна революція" англійського драматурга Шоу, його "драми ідей". Шоу й "ібсенізм".
Комедія "Пігмаліон", її міфологічна основа. Динамізм дії і парадоксальність як невід'ємні
риси творчості Шоу. Проблематика й художні особливості твору, його "філологічний
конфлікт" і соціально-виховна спрямованість. Елайза Дулітл, її шлях від малопривабливої
квіткарки-кокні до "чарівної леді". Інтелектуальний характер драматургії Шоу.
Теорія літератури. Поняття про інтелектуальну драму.
Бертольт БРЕХТ(1898-1956)
"Життя Галілея "
Брехт як драматург-новатор. "Епічний театр" Брехта, його теоретичні засади й творча практика.
Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми. Брехт і соціалістичний
реалізм.

ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.


Світова література другої половини XX ст. Розвиток існуючих і виникнення нових літературних
напрямів, течій і тенденцій. Постмодернізм, його теоретичні засади й художня (літературна)
практика. Теорія літератури. Початкове поняття про постмодернізм.
Альбер КАМЮ (1913-1960)
"Чума"
Камю - французький письменник, його філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм.
Метафізика абсурду і етика трагічного стоїцизму в романі "Чума". Проблема вибору людини в
"межовій ситуації" та відповідальності за цей вибір. Композиція і стиль твору.
Теорія літератури. Поняття про екзистенціалізм як літературний напрям.
Ернест Міллер ХЕМІНГУЕЙ (1899- 1961)
"Старий і море "
Творчий шлях американського письменника Хемінгуея, особливості його поетики й стилю.
"Старий і море" - повість-притча про людину. "Життєподібний" сюжет і
філософсько-символічний зміст твору.
Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози XX століття.
КАВ АБАТА Ясунарі (1899-1972)
"Тися на журавлів "
Кавабата Ясунарі - "красою Японії народжений". Відображення національної етики та естетики в
романі. Гармонія людини і природи - одна з головних проблем твору. Вишукана простота стилю
письменника.
Теорія літератури. Індивідуальний стиль письменника; національний колорит художнього
твору.
Габріель ГАРСІА МАРКЕС (нар. 1928)
"Стороків самотності"
Характерні риси "магічного реалізму" в романі колумбійського письменника Гарсіа
Маркеса "Сто років самотності". Проблематика та система образів твору. Родина Буендіа у
художньому часі й просторі твору. Міфопоетика роману.
Генріх БЕЛЛЬ (1917 -1985)
"Подорожній, коли ти прийдеш у Спа... "
Василь БИКОВ (1924 - 2003)
"Альпійська балада"
Трагедія Другої світової війни і світова література

ЛІТЕРАТУРА ПОСТМОДЕРНІЗМУ
Постмодернізм у літературі другої половини XX століття, його естетична парадигма. Яскраво
виражені інтертекстуальність і схильність до еклектизму ("палімпсестність"); всеохоплюючий
іронізм; орієнтованість водночас на елітарного й масового читача; гра з текстом і читачем;
схильність до перенесення дії у віддалені історичні епохи; перевага структурного принципу
сурядності над підрядністю, відсутність внутрішньої динаміки й витіснення її на поверхню.
Нелінійне письмо як атрибут літератури постмодернізму. Милорад ПАВИЧ (нар. 1929)
"Дамаскин "
"Перший письменник третього тисячоліття" серб М. Павич. Втілення в оповіданні "Дамаскин"
рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору на двох його "перехрестях" (в т.
ч. на комп'ютері) як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з
текстом і читачем, "відмови від монопольного права автора на істину". Інтенсивне використання
фактів візантійської і поствізантійської культури.
ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТУ
Екзаменаційний білет із вказаним у ньому варіантом містить ЗО тестових завдань: 15 з
мови і 15 з літератури. Правильне виконання тесту оцінюється у 100 балів (шкала від 100 до
200).
I рівень складності
Загальна кількість завдань - 10. Одне правильно виконане завдання оцінюється у два
бали. Правильно виконані 10 завдань оцінюються у 20 балів.
Наприклад, абітурієнт за правильно виконані 6 завдань отримує 12 балів.
II рівень складності
Загальна кількість завдань - 10. Одне правильно виконане завдання оцінюється у три
бали. Правильно виконані 10 завдань оцінюються у 30 балів.
Наприклад, абітурієнт за правильно виконані 6 завдань отримує 18 балів.
III рівень складності
Загальна кількість завдань - 10. Одне правильно виконане завдання оцінюється у п'ять
балів. Правильно виконані 10 завдань оцінюються у 50 балів.

Наприклад, абітурієнт за правильно виконані 6 завдань отримує 30 балів.

Вам также может понравиться