Инсценировка повести Н. В.

Гоголя «Ночь перед рождеством»

1Ведущий: на фоне музыки (начало звучит музыка фильма с титрами)

С 2009 года наша гимназия носит название Мусаитская гимназия имени Н. В. Гоголя. И
каждый год, в день его рождения, 1 апреля, мы показываем отрывки из его
произведений. Сегодня мы предлагаем вам посмотреть инсценировку повести Н. В.
Гоголя «Ночь перед рождеством».

Роли исполняют:

1. Казак Чуб. Богат и важен казак Чуб,- но ленив он и нелегок на подъем- его
играет-

2. Оксана – дочь Чуба. Про нее на селе говорили, что она капризна, как
красавица- играет-
3. Кузнец Вакула –силач и детина хоть куда его играет –
4. Солоха –мать Вакулы. Ох и добрая баба – говорили про нее степенные казаки
ее играет –
5. Дьяк – Йосип Никифорович. Он хоть и не степенный казак, но и он не избежал
чар несравненной Солохи, его играет –
6. Кум Панас – ему все равно, где шляться, лишь бы дома не сидеть, его играет –

7. Параска – кумова жена, это такого рода сокровище, каких немало на белом
свете, ее играет –
8. Палашка – про нее говорят в селе, что лучше с ней жить в мире, а то такие
сплетни придумает, каких свет не видывал, ее играет-
9. Пузатый Пацюк – знахарь, который всем дает советы, его играет –

10. Одарка – подруга Оксаны – ее играет -

11. Это самый обыкновенный черт, его играет –
2Ведущий: автора текст читаю я –
Звучит музыка, где черт ворует месяц по фильму
1Ведущий: Последний день перед Рождеством прошел. Наступила зимняя, ясная
ночь. Появились звезды, поднялся месяц на небо посветить добрым людям и всему
свету. Было очень морозно, зато так тихо, что слышно, как скрипит снег под сапогами
за версту.
В эту ночь вышел на прогулку и черт. Сидя на крыше дома, он наблюдал за звездами,
услышав, как закрылась дверь в соседней хате, он увидел кузнеца Вакулу.
Черту – кузнец Вакула – был противнее проповеди отца.
В свободное от дел время, кузнец занимался малеванием и считался лучшим
живописцем во всей округе. Но торжеством его искусства была одна картина,
намалеванная на церковной стене. Где казаки дубасили дубинкой Черта. Варили его в
котле и жарили на сковородке.
2Ведущий: И с той поры, Черт поклялся мстить Кузнецу. Увидев, что Вакула собирается
куда-то идти, он решил спрятать месяц, надеясь, что Чуб-отец Оксаны, в темную ночь
не выйдет из дома, а кузнец не осмелиться зайти в хату к Оксане, так как был не в
ладах с Чубом.
Звучит музыка, где черт снимает луну (повесить месяц над шторой)
Хата Солоха - Черт забегает в зал и под музыку снимает месяц и ложит в торбу.
Довольно потирая руки и осторожно ступая, затем подходит на сцену к первой якобы
хате и прислушивается, оттуда слышны голоса Чуба и Кума.
Голос Чуба- Так, ты кума, ще не був у дяка в новiй хатi? Там тепер буде добра гулянка.
Голос Кума – Нi не був.
Голос Чуба – Як би тiльки нам не спiзнитись.
Голос Кума – Да!
Голос Чуба – У Дяка собиреця добра кумпанiя Пан Голова, Пан Вiзарь, ну i прочiе
достойнi пани.
Выходят и им ничего не видно темно на улице. Черт прячется, за ними наблюдают,
они идут как бы на ощупь.
Чуб- Тю Черт! Що за диявол! (Крутится на месте) Дивись, дивись Панас!
Кум- Що? (вытянув руки вперед)
Чуб – Як що? Мiсяца немає (крутится на месте, смотрит вверх).
Кум – (смотрит вверх) що за лихо! Насправді нема місяца (крутится)
Чуб – (сердито) Авжеж, нема. Тобі мабуті, і діла мало.
Кум – А що мені робити?
Чуб – Треба же було якомусь дияволу втручитися. Все було видно, наче в день. Не
встиг вийти за двері – і ось, хоч очі виколи! Так нема, куме, місяца?
Кум достает торбочку з шохателшьнім абаком) Нема!
Чуб – Чудно, справді. А дай понюхати тютюку.
Кум – (насіпает ему на ладошку. Чуб берет и сунет в нос)
Чуб – У тебе, кум, добрій тютюн! Де ті береш його?
Кум – (нюхает тоже) Який чорт добрий!. Стара курка не чихне! (оба чихают несколько
раз)
Чуб – Так що ж, куме як нам бути? Темно на дворі?
Кум – Мабуть, залишимося вдома.
Чуб – Ні куме, підемо! Треба йти! (берет его за палку и тащит за собой, они спускаются
со сцены, но тут музика и черт бросает в них снег, начинается метель, они бегут в
разные стороны, потом сталкиваются, кружаться на месте и опять бегут в разные
стороны, затем Чуб преодолевая якобы пургу выходит, а Кум на четвереньках
выползает. Черт все время танцует и бросает снег. Музыка( там, где метель черт
бросает снег передом и задом).
(звучит плавная украинская мелодія)
На фоне мелодии открывается штора, нарядно по - девичьи наряжена хата. Большое
зеркало и много всяких ленточек, бус и прочей мишуры. Оксана в украинском
костюме, на голове лента, глядя в зеркало, прикладывает бусы по очереди.
Оксана – Що людям заманулося прославляти, ніби я гарна? Обманюють люди, я зовсім
не гарна! Що тут гарного в цьому носі (задирает его) ї в губах, і в щоках ( надувает
щеки) Ні, ні (вздіхает)я бачу тепер, що я зовсім не гарна.
(одевает на ленту венок, отходит, смотрит) в зеркало, ні гарна, Я! Ах, яка я гарна
(смеется, кружится) а яка у мене постать, які гарні брови, і очі мої такі гарні. А яка
сорочка на мені, а бусы. Все це мені купив Тато, щоб я була красунею и меня покохав
самий гарний парубок. Музыка заканчивается.
Оксана мечтательно смотрит в зеркало Вакула (стоит возле дверей) – Чудна дівка з
годину сидить, дивиться у дзеркало, ї не надивиться та ще й хвалить себе в голос
(заходит, покашливает) Оксана вскакивает) – Ой. Навіщо ти прийшов? Невже хочеться
щоб вигнала за двері лопатою?
Вакула – Не гнівайся на мене! Дозволь хоч поговорити, хоч подивитися на тебе?
Оксана- Хто ж тобі забороняє? Говори й дивись.
Вакула – Не любиш ти мене?
Оксана- Ну що ти, скриня моя готова.
Вакула – Не сердись, буде готова, ось свято пройдє. Я ії и дороблю. Дозволь мені сісти
біля тебе (садится).
Оксана - (строго) Шо?
Вакула –(вскакивает) Ну постоять біля тебе?
Оксана – (сердито) Ти пахнеш димом. Я гадаю мене всю замарав своею сажею. А
правда що твоя мати відьма?
Вакула – Що мені до матері? Ти в мене і мати і батько, і все що ні є дорогого в світі.
Оксана –Бач, який ти? Але щось дівчата не приходять. (примеряет бусы) Давно пора
колядувати (заигрывая к нему) Мені стає нудно.
Вакула – Бог з ними, моя красуне
Оксана – (дразня его) Дівчата прийдуть і парубки. ( руки в боки)
Вакула – (обижаясь) Так тобі весело з ними
Оксана – Да веселіше чим з тобою ( смеется, кружится)
Вакула – (отходит к дверям) Чого мені більше чекати? Вона знущаеться з мене.
Іі я так дорогий, як заржавіла підкова.
Звучат колядки (Добрый вечер пане господару)
(Звучат колядки) вбегает Одарка, смеется и танцует.
Одарка – Дивись Оксана, у мене нові чоботи.
Оксана – Які гарні. Добре тобі Одарко, у тебе такий хлопець, який все тобі купує, а мені
нікому дістати гарні черевички.
Вакула – (подбегает к Оксане) Не сумуй моя люба Оксана. Дістану такі черевики.
 Оксана – (смеясь) Ти? Подивлюсь я, де ти дістанеш такі черевики, які могла б я надіти
на свою ногу. Хіба ті самі що носить цариця?
Одарка – Бачіш, яких захотіла?
Оксана –Да, будь свідком: якщо коваль Вакула дістане ті самі черевики, які носить
цариця, то ось моє слово, що вийду за ньогу заміж (убегает)
Вакула – Прощавай Оксана? Дури кого завгодно, а мене не побачиш більше на цьому
світі.
Одарка – Куди ти, Вакула?
Оксана – (возвращается, смеется) – Дістанеш ті самі смеется. Черевики, війду за тебе
заміж.
Вакула – Прощавайте! Дасті бог, побачимося на тому світі. Не поминай лихом! (уходит)
Играет музика, корда черт и Солоха летают
1Ведущий: (на фоне музыки)
- Тут через дымарь Вакуловой хаты клубами повалил дым и поднялся облаком по
небу. И разом с дымом поднялась верхом на метле – ведьма- это была Солоха – мать
Вакулы. Рядом с ней показалось еще одно облако – облако начало растягиваться, и это
было уже не облако – а просто Черт.
Мороз стал все сильней, и Солоха через дымарь вернулась в хату. Черт так замерз, что
мечтал хоть как-нибудь отогреть свои замершие руки, и решил он наведаться к самой
Солохе. (Икона)
(Черт проходит к хате Солохи, весь дрожит. Стол накрыт, мешки в углу, ослоны.
Музыка, открывается хата Солохи, Черт пританцовывает под музыкуперед Солохой –
она смеется.
Черт – Дайте, будь ласка, вашу ручку, незрівнянна Солоха( заигрывает)
Солоха – (смеется) –Беріть!
Черт- Ох, незрівнянна Солоха, моє серце належить тільки вам!
Солоха – (заигрывает) Та що ви кажете!
Черт – Незрівнянна Солха, якщо ви не згодні мені повірити, то я готовий на готовий на
(бегает вокруг нее)
Солоха - Готовий на що? (руки склала)
Черт – Я кинуся у воду, а душу відправлю прямісінько в пекло.
Солоха – Оце так! (стук в дверь)
Черт- (испуганно) – Стукае хтосі! Це Коваль! Чуеш Солоха! Куди хош дівай мене
(бегает, хочет спряжаться)
Солоха – (хватает его, тенет в мешок) Ну, чорт клишоногий, лізь у мішок (черт залазит в
мешок).
Заходит Дьяк, горло завязанодлиннім шарфом.
Дьяк – Не прийшли до мене гості, але я дуже радий цому, бо прийшов до вас,
великолепна Солоха.
Солоха – Заходьте. Заходьте Осип Микифорович.
Дьяк – Здравія і благоденствія на многія лета (крестится)
Солоха – (руки в боки, улібается) – Спасибі Осип Микифорович.
Дьяк – (хочет потрогать бусі и она бет его по руке.
Дьяк – Не ждали?
Солоха – Ну шо ви, шо ви (раскручивает его с шарфом вместе)- до мене мала зібратися
кумпанія пан Голова, Чуб, Панас, та другі пани. Но стихія не дозволила и я думаю що
це дуже добре. (креститься)
Солоха – (ложит шарф в углу)
Дьяк – Господи, помилуй грешного.
Дьяк – А що це у вас, великолепна Солоха ( показівает на руку, отдергивает)
Солоха – Як, що? Рука, Осип Микифорович.
Дьяк – Хе, хе, хе , а це що у вас дрожайшая Солоха ( показывает на шею)
Солоха – (отклоняет голову) - Ніби не бачите Осип Микифорович! Шия, а на шиї
намисто.
Дьяк – Намисто? (наклоняется, хочет поцеловать в щеку) Стук в дверь. Дяк вскакивает,
начинает бегать, молиться.
Дьяк – Ах, боже ж миі, сторонне лице, що тепер, якщо застануть особу мого звання!
Заради Бога, доброчесна Солоха, ваша доброта, як говориться в пісанії глава тринад,
тринад..
Стук. (заикается, креститься) Дьяк – Стукають? Ей богу, стукають. Ох, сховайте мене
куда-нибудь. Лезет ей под юбку, она садится верхом, они падают, затем она
засовывает его в мешок. Играет веселая музыка.
Заходит Чуб.
Чуб (весело) – Добрий вечер, Солоха!
Солоха – (кланяется) – Добрий вечер.
Чуб – Ти, мабудь, не чекала мене, а? Правда не чекала? Може Я завадив чомусь?
Може ви туточки вже любязничали з ким нибудь? Може ти когось вже сховала?
(наступает на нее)
Солоха (смеется) – Та не, та шо ви! (Чуб смотрит, а на столе еда)
Чуб – О, Солоха, тепер время и горілки випити (потирает руки) – Я гадаю у мене горло
замерзло від проклятого морозу. Послав же бог таку ніч перед Різдвом (садятся за
стол, Солоха ему наливает). Стук в вверь.
Вакула – Відкривай.
Чуб – (вскочил) – Стукає хтось?
Вакула- мамо, відкривай!
Чуб – Це Коваль! Чуеш, Солоха, куди хош дівай мене, я нізащо в світі не схочу
показуватися йому.
Играет веселая музыка. Бегает по хате, залазит под стол, она вытаскивает его и
засовывает в мешок.
Заходит Вакула, пьет воду, садится на лавку, Солоха, накинув платок, выходит из хаты.
Вакула – Эх, Оксана, Оксано! Через це дурнее коханя, я здурів геть. (увидев мешки,
вскакивает) – Завтра свято, а в хаті досі лежить всяке сміття. (толкает их по очереди) –
Треба віднести их у кузню. (берет мешок с чертом и выходит из хаты).
Забежала Оксана (как бы по улице увидела Вакулу и давай его дразнить).
Оксана – Эй, Вакула, багато наколядував? Ну що, дістанєш такі черевички які носить
цариця – вийду за тебе заміж (смеясь, убегает)
Вакула (ей вслед) – Прощавай, мене не побачиш більше на цьому світі.
Играет музыка. Мелодия звучит от слов «не поминайте лихом» и до того, как он
бросает мешок в прорубь
Вакула- Що, це я – зовсім розкис. Спробую ще один засіб , піду до пузатого Пацюка,
він, кажуть, знає всіх чортив і все зробить, що схоче.
2Ведущий: Взял Вакула мешок и отправился до Пацюка. Той пузатий Пацюк, був дісно
колись запорожцем, але прогнали його, або він сам втік із Запоріжжя, цого, ніхто не
знав.
Музыка заканчивается …. Мешок в прорубь.
За столом перед большой макитрой с варениками сидит Пацюк и ест их.
Вакула – Я до твоєі милості прийшов Пацюк! (кланяется) – Ти, кажуть, ні вчніві буде
сказано, знаходишься в рідстві з чортом. (Пацюк перестал кушать).
Вакула – До тебе прийшов, Пацюк, доводиться просити допомоги у самого чорта.
(Пацюк снова перестал кушать).
Вакула – То ж, Пацюк, як мені буди? (Пацюк, поднял голову, поставил руки в боки).
Пацюк – Коли треба чорта, то і йді до чорта.
Вакула- Для того ї прийшов до тебе!. Крім тебе, думаю, ніхто незнає до нього дороги.
Розкажи хоч, як мені знайти дорогу до нього.
Пацюк – Тому не треба далеко ходити у кого чорт за плечима. (смеется, исчезает)
Вакула- (озабоченно) – Що,що він каже? А черт в это время из мешка выскочил и к
нему на спину.
Черт – Це я, твій друг, все зроблю для товарища і друга! Грошей дам скільки бажаєш.
Оксана буде сьогодні ж наша.
Вакула- Оксана? Да за таку ціну готовий бути твоїм.
Черт- (смеется) – Ну, Вакула, ти знаєш, що без контракту нічого не роблять.
Вакула – Я готовий! У вас, я чув розписуються кров’ю, стій же, я дістану з кишені
гвіздок. (хватает черта за хвост).
Черт – Ну, досить, Вакула, посміявся і досить. (хочет вырваться).
Вакула – Стій голубчику. Будиш ти в мене знати. ( садится на него)
Черт – Змилуйся, Вакула, все, що тобі треба , все зроблю.
Вакула – То вези мене зараз на собі. Да, несись як птиця!
Черт- Куди!
Вакула – У Петербург, до цариці за черевичками. (Черт на четверинкам Вакула верхом
уходят).
Звучит мелодия как черт его везет.
1Ведущий: на фоне музыки Черт везет Вакулу. І Чорт підняв коваля над зімлею на таку
висоту, що той нічого не міг бачити унизу, і пролетів, як муха, під самим місяцем, так
що як що б не нахилився трошки, то зачинив би його шапкою. Повітря в легкому тумані
було прозоре і раптом заблищав перед ними Петербург, весь у вігнях.
В Петербурзі Вакула зустрівся з запорожскими козаками, які и повили його до цариці,
где він насмілився з виликим жахом попросити у цариці черевички для своеї Оксани.
А тим часом по селу уже пішла пліжка, що коваль Вакула кудись зник.. одні казали –
що утопився, другі – що удавився. Музыка заканчивается.
Появляется Оксана, идет, поднимается к своей хате, тут выбегает, кричит Параска,
Оксане кричит.
(внизу, возле сцены происходит действие)
Параска – (забегает) -Утопився, коваль- утопився.
Палашка – (следом) – Повісився, коваль –повісився.
Параска – (поворачивается к ней) – Ось щоб я не зійшла з цього місця, як що не
утопився.
Палашка- Що ж, невже я брехуха якась? Невже я у когось корову вкрала, невже я
наврочила когось, що до мене не мають віри? Ось щоб мені воду не схотілося пити,
коли стара. Переперчила не бачила власними очима, як повісився коваль.
Параска- Скажи краще, щоб тобі горілочки не схотілося пити, стара п’яниця. Треба бути
такою божевільною, як ти, щоб повіситися! Він утопився, утопився в ополонці. Це я так
знаю як те, що ти була зараз у шинкарки!
Палашка- Страмниця. Дивись, чим стала дорікати. Мовчала би, негідниця? Невже я не
знаю, що до тебе Дяк ходить кожного вечера?
Параска- Що ти брешеш? Який Дяк? Відв’яжись від мене, сатана? Они начинают
драться и убегают.
Оксана- Ащо, коли він насправді пішов і ніколи не повернеться в село? Що, коли він
насправді вирішив щось жахливе скоіти? Він же так любив мене (тоскливо плачет) на
фоне музики.
Звучит от Чуба – Присилай сватив.
Входит Вакула- подходит к Оксане, она его не видит(стоит спиною) он кашляет.
Оксана – (оборачивается) –Ах, (руки сложила).
Вакула- Подивись, які я тобі приніс черевички?
Она смотрит на них. Вакула – Ті самі, які носить царіця.
Оксана – Ні, ні! Мені не треба черевиків! Она закрывает черевики и смотрит ему в
глаза, они улыбаются, держатся за руки.
Звучит концовка по фильму от слов Оксаны «не надо черевикив. Все выходят и
кланяются
Роли:
Козак Чуб- Слава Чечель,
Кум Панас- Слава Юсюмбели,
Оксана – Таня Краснова,
Кузнец Вакула – Дима Церковный,
Солоха – Полина Коджебаш,
Дьяк – Женя Шпица, Максим Козаченко,
Одарка- Лена Кебак,
Параска- Юля Козаченко,
Палашка- Полина Капачинская,
Пацюк – Домбровский Коля,
Черт – Владик Митрошенко,
От автора – Настя Капачинская.