Вы находитесь на странице: 1из 10

Площадь боковой Площадь полной Формулы объема

поверхности поверхности
Призма 𝑺б.п. = 𝑷осн ∙ 𝑯 𝑺п.п. = 𝟐𝑺осн + 𝑺б.п. V = 𝑺осн ∙ 𝑯
Прямоугольный 𝑆б.п. = 𝑃осн ∙ 𝐻 𝑆п.п. = 2(𝑎𝑏 + 𝑎𝑐 + 𝑏𝑐) V = abc
параллелепипед
Куб 𝑆б.п. = 4𝑎2 𝑺п.п. = 𝟔𝒂𝟐 V = 𝒂𝟑
1
Пирамида 𝑆б.п. = 𝑆1 + 𝑆2 + ⋯ 𝑆п.п. = 𝑆осн + 𝑆б.п. V = 3 𝑆осн ∙ 𝐻
Правильная 𝟏 𝑺п.п. = 𝑺осн + 𝑺б.п. 𝟏
V = 𝟑 𝑺осн ∙ 𝑯
𝑺б.п. = 𝑷 ∙𝒍
пирамида 𝟐 осн
𝑺𝒐
𝑺б.п. =
𝒄𝒐𝒔𝝋
1 1
Усеченная 𝑆п.п. = 𝑆осн1 + 𝑆осн2 + 𝑆б.п. V = 3 ℎ(𝑆1 + √𝑆1 𝑆2 + 𝑆2 )
𝑆б.п. = (𝑃 + 𝑃2 ) ∙ 𝑙
пирамида 2 1
Цилиндр 𝑺б.п. = 𝟐𝝅𝑹𝑯 𝑺п.п. = 𝟐𝝅𝑹(𝑹 + 𝑯) V = 𝝅𝑹𝟐 𝑯
Конус 𝑺б.п. = 𝝅𝑹𝒍 𝑺п.п. = 𝝅𝑹(𝑹 + 𝒍) 𝟏
V = 𝟑 𝝅𝑹𝟐 𝑯
Усеченный конус 𝑆б.п. = 𝜋𝑙(𝑅 + 𝑟) 𝑆п.п. = 𝜋(𝑅 2 + 𝑟 2 + 𝑙(𝑅 + 𝑟)) 1
V = 𝜋ℎ(𝑅 2 + 𝑅𝑟 + 𝑟 2 )
3
𝟒
Шар 𝑺 = 𝟒𝝅𝑹𝟐 V = 𝟑 𝝅𝑹𝟑
Шаровой сегмент S = 2𝜋𝑅ℎ ℎ
V = 𝜋ℎ2 (𝑟 − 3)
2
Шаровой сектор V = 3 𝜋𝑟 2 ℎ

Арифметична прогресія Геометрична прогресія


d = a2 – a1 𝑏
q = 𝑏2
1
an = a1 + d (n – 1)
𝑎 +𝑎 bn = b1 ∙ qn-1
an = 𝑛−1 2 𝑛+1 𝑏𝑛2 = bn-1 ∙ bn+1
𝑎1 + 𝑎𝑛
Sn = ∙𝑛 𝑏1 (𝑞𝑛 −1)
2 Sn =
2𝑎1 + 𝑑(𝑛−1) 𝑞−1
Sn = ∙𝑛 Нескінченна ГП
2
𝑏
S = 1 −1 𝑞

Координаты вектора Сложение векторов Скалярное произведение


⃗⃗⃗⃗⃗
𝐴𝐵(𝑥2 − 𝑥1 ; 𝑦2 − 𝑦1 ; 𝑧2 − 𝑧1 ) 𝑎 + 𝑏⃗ = 𝑐 𝑎𝑏⃗ = 𝑎1 𝑏1 + 𝑎2 𝑏2 + 𝑎3 𝑏3
(𝑎1 + 𝑏1 ; 𝑎2 + 𝑏2 ; 𝑎3 + 𝑏3 ) 𝑎𝑏⃗ = |𝑎||𝑏⃗|𝑐𝑜𝑠𝛼
Модуль вектора Вычитание векторов Угол между векторами
|𝑎| = √𝑎12 + 𝑎22 + 𝑎32 𝑎 − 𝑏⃗ = 𝑐 cos𝛼 = |𝑎||𝑏⃗

𝑎⃗𝑏
⃗ |
(𝑎1 − 𝑏1 ; 𝑎2 − 𝑏2 ; 𝑎3 − 𝑏3 )
𝑎𝑏⃗ > 0, угол острый
𝑎𝑏⃗ < 0, угол тупой
𝑎2 = |𝑎|2 𝑎𝑏⃗ = 0, угол прямой
Умножение вектора на число Коллинеарность векторов Перпендикулярность
𝑎1 𝑎2 𝑎3
k𝑎(𝑘𝑎1 ; 𝑘𝑎2 ; 𝑘𝑎3 ) = = 𝑎𝑏⃗ = 0
𝑏1 𝑏2 𝑏3 𝑎1 𝑏1 + 𝑎2 𝑏2 + 𝑎3 𝑏3 = 0
Линейная функция y = kx + b Прямая пропорциональность Функция у = b
График - прямая y = kx
График – прямая, проходящая График – прямая, параллельная
k>0 k<0
через (0; 0) оси Ох

k>0 k<0
b b b

Обратная пропорциональность Квадратичная функция у = х 2 Функция у = √х


𝒌 График – парабола
у=𝒙 График – одна ветвь параболы в
График - гипербола первой четверти вдоль оси Ох

k>0 k<0

х -3 -2 -1 0 1 2 3
у 9 4 1 0 1 4 9 х 0 1 4 9
у 0 1 2 3

Функция у = IxI Квадратичная функция Показательная функция


у = ax2 + bx + c у =ах
График - парабола
Алгоритм построения:
а>1 0<а<1
1. Найти координаты вершины:
−𝑏
х0 = 2𝑎
2. Определить направление 1 1
ветвей:
- если а > 0, то ветви направлены
х -3 -2 -1 0 1 2 3 вверх,
у 3 2 1 0 1 2 3 - если а < 0, то ветви направлены Окружность
вниз (х – а)2 + (у – в)2 = R2
3. Найти несколько точек (а; в) – центр, R – радиус
параболы (построить таблицу)
х2 + у2 = R2
(0; 0) – центр

Логарифмическая функция Функции у = sin x и y = cos x Функции у = tg x и y = ctg x


y = 𝐥𝐨𝐠 𝒂 𝒙

a>1 0<а<1

1 1
Теорема Фалеса Медианы треугольника Биссектриса
Д В
С треугольника
В
А С Д
М К
О
Е \
М
К К А В
А С
Р АС СД
=
Если ВЕ II СМ II ДК, то
АВ
=
ВС
=
СД АО : ОК = 2 : 1, ВО : ОР = 2 : 1, АВ ВД
АЕ ЕМ МК
ВО : ОР = 2 : 1
Отношение сторон равно
Медианы пересекаются и точкой отношению частей третьей стороны
пересечения делятся в отношении соответственно
2:1, начиная от вершины
треугольника

Свойство Свойство хорд


Свойство касательной и пропорциональных С
А
секущей А отрезков (Метрические
соотношения) в прямоугольном
С А треугольнике О
Д
В

В Д
Д С
В АО ∙ ОВ = СО ∙ ОД
СД2 = ДА ∙ ДВ
АВ2 = АС ∙ АД СА2 = АД ∙ АВ
Произведение отрезков одной
СВ2 =ВД ∙ ВА
хорды равно произведению
Квадрат касательной равен отрезков другой хорды
произведению внешней части Квадрат высоты равен
секущей на длину секущей произведению двух проекций.
Квадрат катета равен произведению
проекции этого катета и гипотенузы

Область визначення Д(У) (ОДЗ)


Вирази бувають:
• Цілі. Д(У) = R (всі числа)
• Дробові. Знаменник не дорівнює нулю
• Ірраціональні. Підкореневий вираз більше або дорівнює
нулю
• Логарифмічні. Підлогарифмічний вираз більше нуля. Основа
більша за нуль. Основа не дорівнює одиниці
Парність та непарність функції

Параллелограмм P = 2(a + b) 𝑑12 + 𝑑22 = 2(a2 + b2) Шестиугольник правильный P = 6a S=


3𝑎2 √3
1 2
S = ah S = ab sin𝛼 S = 𝑑1 𝑑2 sin𝛾 𝑎 √3
2 R=a r= 2
2
1 Окружность, круг S=𝜋R C = 2𝜋R
Прямоугольник P = 2(a + b) S = ab S = 2 𝑑2 sin𝛾 𝜋𝑅2 𝑛0 𝜋𝑅𝑛0
Sсект = 3600 l = 1800
Ромб P = 4a S = ah S = a2 sin𝛼 S=
𝑑1 𝑑2 Многоугольник Сумма внутренних углов 180°(n – 2)
2 Сумма внешних углов 360°

h = a sin𝛼 r=2
30° 45° 60°
𝑑2 𝑎 𝑎 1
Квадрат P = 4a d = a√2 S = a2 S = R= r= √2 √3
2 √2 2
sin𝛼 2 2 2
Треугольник a2 = b2 + c2 – 2bc cos𝛼 (теорема косинусов)
𝑎 𝑏 𝑐 √3 √2 1
= 𝑠𝑖𝑛𝛽 = 𝑠𝑖𝑛𝛾 (теорема синусов) cos𝛼
𝑠𝑖𝑛𝛼 2 2 2
1 1
S = 2 aha S = 2ab sin𝛾 S = √𝑝(𝑝 − 𝑎)(𝑝 − 𝑏)(𝑝 − 𝑐)
𝑎+𝑏+𝑐 𝑎𝑏𝑐 𝑎 𝑆 2𝑆 1
p= R = 4𝑆 R = 2 𝑠𝑖𝑛𝛼 r = 𝑝 = 𝑎+𝑏+𝑐 tg𝛼 1
2 √3 √3
𝑎 𝑎
= 𝑐 (свойство биссектрисы)
𝑏 𝑏𝑐

Правильный треугольник P = 3a sin𝛼 = sin (180° - 𝛼) cos𝛼 = - cos (180° - 𝛼)


𝑎 2 √3 𝑎 √3 𝑎 𝑎
S= h = R= r= противолежащий катет
4 2 √3 2√3 sin 𝛼 = гипотенуза

Прямоугольный треугольник c2 = a2 + b2
прилежащий катет
1 1 𝑐 𝑎+𝑏−𝑐 cos 𝛼 =
S = 2 ab S = 2 ch R=2 r= 2 гипотенуза
𝑎𝑏
h= a = √𝑎𝑐 ∙ 𝑐 h = √𝑎𝑐 ∙ 𝑏𝑐 противолежащий катет
𝑐
𝑎+𝑏 tg 𝛼 =
Трапеция S = 2
∙ℎ r = ½ h, если a+b = c+d прилежащий катет
Функция Первообразная Функція Похідна
а ах + С С 0
х х2 х 1

2
𝑥𝑛 𝑥 𝑛+1
+C xn n xn-1
𝑛+1
1 ln|x| + C √𝑥 1
𝑥 2 √𝑥
1 −
1
+C 1 1
𝑥 − 2
𝑥2 𝑥 𝑥
1 2√𝑥 + C sinx cosx
√𝑥
sinx - cosx + C cosx - sinx
cosx sinx + C tgx 1
𝑐𝑜𝑠 2 𝑥
1 tgx + C ctgx 1

𝑐𝑜𝑠 2 𝑥 𝑠𝑖𝑛2 𝑥
1 - ctgx + C ex ex
𝑠𝑖𝑛2 𝑥
𝑒𝑥 𝑒𝑥 + C ax axlna
𝑎𝑥 𝑎𝑥 lnx 1
+C
𝑙𝑛𝑎
𝑥
𝑛 𝑛 𝑛 1
√𝑥 √𝑥 𝑛+1 + C log 𝑎 𝑥
𝑛+1
𝑥𝑙𝑛𝑎

k = tgL = f/(x0)
V(t) = S/ (t)
a (t) = V ‘ (t)
Если точка лежит на оси Ох, то ее координаты (х; 0; 0)
Если точка лежит на оси Оу, то ее координаты (0; у; 0)
Если точка лежит на оси Оz, то ее координаты (0; 0; z)
Если точка лежит на плоскости ху, то ее координаты (х; у; 0)
Если точка лежит на плоскости хz, то ее координаты (х; 0; z)
Если точка лежит на плоскости уz, то ее координаты (0; у; z)

Если точка с координатами (х; у; z), то:


ее проекция на ось ОХ – (х; 0; 0),
ее проекция на ось Оу – (0; у; 0),
ее проекция на ось Оz – (0; 0; z),
ее проекция на плоскость ху – (х; у; 0),
ее проекция на плоскость хz – (х; 0; z),
ее проекция на плоскость уz – (0; у; z).

Если точка с координатами (х; у; z), то


симметричная ей относительно начала координат (- х; - у; - z),
симметричная ей относительно оси Ох – (х; - у; - z),
симметричная ей относительно оси Оу – ( - х; у; - z),
симметричная ей относительно оси Оz – ( - х; - у; z),
симметричная ей относительно плоскости ху – (х; у; - z),
симметричная ей относительно плоскости хz – (х; - у; z),
симметричная ей относительно плоскости уz – (- х; у; z)

Если точка А симметрична точке В относительно точки М,


то М – середина АВ

Середина отрезка
х1 + х2 у + у 𝑧1 + 𝑧2
х0 = , у0 = 1 2, 𝑧0 = .
2 2 2

Длина отрезка (расстояние между точками)


АВ = √(х2 − х1 )2 + (у2 − у1 )2 + (𝑧2 − 𝑧1 )2
Паралелограм – Прямокутник –
чотирикутник, у якого паралелограм, у якого
протилежні сторони всі кути прямі (90°)
попарно паралельні Властивості:
Властивості: - Протилежні сторони рівні
- Протилежні сторони рівні - Діагоналі рівні (та їхні половинки рівні)
- Протилежні кути рівні - Діагоналі ділять прямокутник на 4
- Сума куті, прилеглих до однієї сторони, рівнобедрених трикутника
дорівнює 180° (сусідні, внутрішні - Діагоналі перетинаються і точкою перетину
односторонні при паралельних сторонах) діляться навпіл
- Діагоналі паралелограма перетинаються і - Периметр Р = 2(а + в)
точкою перетину діляться навпіл - Площа S = ab
- Периметр Р = 2(а + в)
- Площа S = ah, h – висота

Ромб – Квадрат –
паралелограм, у якого • прямокутник, у якого
всі сторони рівні сторони рівні
Властивості: • ромб, у якого кути
- Всі сторони рівні прямі (90°)
- Діагоналі ромба взаємно Властивості:
перпендикулярні та є бісектрисами кутів - Всі сторони рівні
(ділять кути ромба навпіл) - Всі кути прямі (90°)
- Протилежні кути рівні - Діагоналі рівні
- Діагоналі точкою перетину діляться навпіл
- Діагоналі взаємно перпендикулярні
- Сума кутів, прилеглих до однієї сторони, - Діагоналі ділять кути квадрата навпіл (45°)
дорівнює 180° (сусідні, внутрішні - Діагоналі ділять квадрат на 4 рівних
односторонні при паралельних сторонах) рівнобедрених прямокутних трикутника
- Діагоналі паралелограма перетинаються і - Периметр Р = 4а
точкою перетину діляться навпіл 𝑑2
- Площа S = a 2 S=
- Діагоналі ділять ромб на 4 рівних 2

прямокутних трикутника
- Периметр Р = 4а
- Площа S = ah, h – висота
𝑑 ∙𝑑
S = 1 2 , 𝑑1 , 𝑑2 – діагоналі
2

Трапеція – Види трапецій


чотирикутник, у якого дві сторони - Рівнобедрена (рівнобічна) –
паралельні, а дві інші не паралельні. трапеція, у якої бічні
Паралельні сторони – основи, не паралельні сторони рівні
– бічні.a Властивості: кути при основі рівні;
діагоналі рівні;
c d

b - Прямокутна трапеція – трапеція, у якої два


- Периметр P = a + b + c + d кута прямі (90°)
- Середня лінія – відрізок, який з’єднує
середини бічних сторін. Паралельна
𝑎+𝑏
основам і дорівнює їхній полусумі: l =
2
𝑎+𝑏
- Площа S = ∙ℎ
2
sin𝛼 = 𝑦 𝜋 90° Период
cos𝛼 = x 2 1 sin𝛼 2𝜋
𝑦
tg𝛼 = +
𝑥 I
𝑥 II
ctg𝛼 = 𝑦
cos𝛼 2𝜋
180° 2𝜋 0°
-1 𝜋 1
tg𝛼 𝜋
1 радиан ≈ 57° III IV -
𝜋 = 180° сtg𝛼 𝜋
-1
𝛼° ∙ 𝜋 3𝜋 270°
𝛼° = 2
180°

𝑠𝑖𝑛2 𝛼 + 𝑐𝑜𝑠 2 𝛼 = 1 𝑠𝑖𝑛2𝛼 = 2𝑠𝑖𝑛𝛼 𝑐𝑜𝑠𝛼 1 + cos2𝛼 = 2𝑐𝑜𝑠 2 𝛼 sin(-𝛼) = −𝑠𝑖𝑛𝛼


𝑠𝑖𝑛𝛼
𝑡𝑔𝛼 = 𝑐𝑜𝑠𝛼 𝑐𝑜𝑠2𝛼 = 𝑐𝑜𝑠 2 𝛼 − 𝑠𝑖𝑛2 𝛼 1 - cos2𝛼 = 2𝑠𝑖𝑛2 𝛼 cos(-𝛼) = cos𝛼
𝑐𝑜𝑠𝛼 𝑐𝑜𝑠2𝛼 = 2𝑐𝑜𝑠 2 𝛼 − 1 𝑐𝑜𝑠 2 𝛼 =
1+𝑐𝑜𝑠2𝛼 tg(-𝛼) = −𝑡𝑔𝛼
𝑐𝑡𝑔𝛼 =
𝑠𝑖𝑛𝛼 𝑐𝑜𝑠2𝛼 = 1 − 2𝑠𝑖𝑛2 𝛼 2
1−𝑐𝑜𝑠2𝛼 ctg(-𝛼) = −𝑐𝑡𝑔𝛼
𝑡𝑔𝛼 ∙ 𝑐𝑡𝑔𝛼 = 1 2𝑡𝑔𝛼 𝑠𝑖𝑛2 𝛼 =
1 𝑡𝑔2𝛼 = 1− 𝑡𝑔2 𝛼 2
1 + 𝑡𝑔2 𝛼 = 𝑐𝑜𝑠2 𝛼
1
1 + 𝑐𝑡𝑔2 𝛼 =
𝑠𝑖𝑛2 𝛼

𝛼+𝛽 𝛼−𝛽 1
sin𝛼 + sin𝛽 = 2sin 𝑐𝑜𝑠 2 sin𝛼 𝑠𝑖𝑛𝛽 = (𝑐𝑜𝑠(𝛼 − 𝛽) − 𝑐𝑜𝑠(𝛼 + 𝛽))
2 2
𝑠𝑖𝑛(𝛼 + 𝛽) = 𝑠𝑖𝑛𝛼𝑐𝑜𝑠𝛽 + 𝑐𝑜𝑠𝛼𝑠𝑖𝑛𝛽 𝛼+𝛽 𝛼−𝛽 1
𝑠𝑖𝑛(𝛼 − 𝛽) = 𝑠𝑖𝑛𝛼𝑐𝑜𝑠𝛽 − 𝑐𝑜𝑠𝛼𝑠𝑖𝑛𝛽 sin𝛼 - sin𝛽 = 2cos 2 𝑠𝑖𝑛 2 cos𝛼 𝑐𝑜𝑠𝛽 = 2 (𝑐𝑜𝑠(𝛼 − 𝛽) + 𝑐𝑜𝑠(𝛼 + 𝛽))
𝛼+𝛽 𝛼−𝛽 1
𝑐𝑜𝑠(𝛼 + 𝛽) = 𝑐𝑜𝑠𝛼𝑐𝑜𝑠𝛽 − 𝑠𝑖𝑛𝛼𝑠𝑖𝑛𝛽 cos𝛼 + cos𝛽 = 2cos 𝑐𝑜𝑠 sin𝛼 𝑐𝑜𝑠𝛽 = 2 (𝑠𝑖𝑛(𝛼 − 𝛽) + 𝑠𝑖𝑛(𝛼 + 𝛽))
2 2
𝑐𝑜𝑠(𝛼 − 𝛽) = 𝑐𝑜𝑠𝛼𝑐𝑜𝑠𝛽 + 𝑠𝑖𝑛𝛼𝑠𝑖𝑛𝛽 𝛼+𝛽 𝛼−𝛽
𝑡𝑔𝛼+𝑡𝑔𝛽 cos𝛼 - cos𝛽 = - 2sin 𝑠𝑖𝑛
𝑡𝑔(𝛼 + 𝛽) = 1−𝑡𝑔𝛼𝑡𝑔𝛽 2 2
𝑠𝑖𝑛(𝛼±𝛽)
𝑡𝑔𝛼−𝑡𝑔𝛽 tg𝛼 ± tg𝛽 = 𝑐𝑜𝑠𝛼 𝑐𝑜𝑠𝛽
𝑡𝑔(𝛼 − 𝛽) = 1+𝑡𝑔𝛼𝑡𝑔𝛽

arcsin(-a) = - arcsinа arccos(-a) = 𝜋 - arccosa arctg(-a) = - arctga arcctg(-a) = 𝜋 - arcctga

sinx =a cosx = a tgx = a a𝜖R ctgx = a a𝜖R


|𝑎| > 1 x𝜖∅ |𝑎| > 1 x𝜖∅ x = arctg a + 𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍 x = arcctg a + 𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍
|𝑎| < 1 |𝑎| < 1 tgx = - a ctgx = - a
x=(−1)𝑛 𝑎𝑟𝑐𝑠𝑖𝑛𝑎 + 𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍 x= ± 𝑎𝑟𝑐𝑐𝑜𝑠𝑎 + 2𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍 x = - arctg a + 𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍 x = 𝜋 - arcctg a + 𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍
sinx = - a cosx = - a tgx = 0 ctgx = 0
𝜋
x=(−1)𝑛+1 𝑎𝑟𝑐𝑠𝑖𝑛𝑎 + 𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍 x= ±(𝜋 − 𝑎𝑟𝑐𝑐𝑜𝑠𝑎) + 2𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍 x = 𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍 x = 2 + 𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍
sinx = 0 cosx = 0
𝜋
x = 𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍 x = 2 + 𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍
sinx = 1 cosx = 1
𝜋
x = 2 + 2𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍 x = 2𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍
sinx = - 1 cosx = - 1
𝜋
x = - + 2𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍 x = 𝜋 + 2𝜋𝑛, 𝑛𝜖𝑍
2

Вам также может понравиться