Вы находитесь на странице: 1из 168

АКТУАЛЬНЫЕ НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В

СОВРЕМЕННОМ МИРЕ

ВЫПУСК 11(19)
Часть 4

Ноябрь 2016 г.

СБОРНИК НАУЧНЫХ ТРУДОВ

Выходит –12 раз в год (ежемесячно)


Издается с июня 2015 года

Включен в наукометрические базы:

РИНЦ http://elibrary.ru/title_about.asp?id=58411
Google Scholar
https://scholar.google.com.ua/citations?user=JP57y1kAAAAJ&hl=uk
Бібліометрика української науки
http://nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?page_sites=journals
Index Copernicus

Переяслав-Хмельницкий
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 001.891(100) «20»
ББК 72.4
А43
Главный редактор:
Коцур В.П., доктор исторических наук, профессор, академик Национальной
академии педагогических наук Украины
Редколлегия:
Базалук О.А. д-р филос. наук, професор (Украина)
Боголиб Т.М. д-р экон. наук, профессор (Украина)
Кабакбаев С.Ж. д-р физ.-мат. наук, профессор (Казахстан)
Мусабекова Г.Т. д-р пед. наук, профессор (Казахстан)
Смырнов И.Г. д-р геогр. наук, профессор (Украина)
Исак О.В. д-р социол. наук (Молдова)
Лю Бинцян д-р искусствоведения (КНР)
Тамулет В.Н. д-р ист. наук (Молдова)
Мартынюк Т.В. д-р искусствоведения (Украина)
Таласпаева Ж.С. канд. филол. наук, профессор (Казахстан)
Чернов Б.О. канд. пед. наук, профессор (Украина)
Мартынюк А.К. канд. искусствоведения (Украина)
Воловык Л.М. канд. геогр. наук (Украина)
Ковальська К.В. канд. ист. наук (Украина)
Мкртчян К.Г. канд. техн. наук (Армения)

Актуальные научные исследования в современном мире: ХІХ Междунар.


научн. конф., 26-27 ноября 2016 г., Переяслав-Хмельницкий. // Сб. научных
трудов - Переяслав-Хмельницкий, 2016. - Вып. 11(19), ч. 4 – 166 с.
Языки издания: українська, русский, english, polski, беларуская, казақша,
o’zbek, limba română, кыргыз тили, Հայերեն
В сборнике представлены результаты актуальных научных исследований
ученых, докторантов, преподавателей, аспирантов и студентов - участников
Международной научной конференции "Актуальные научные исследования
в современном мире" (Переяслав-Хмельницкий, 26-27 ноября 2016 г.).
Сборник предназначен для научных работников и преподавателей высших
учебных заведений. Может использоваться в учебном процессе, в том числе в
процессе обучения аспирантов, подготовки магистров и бакалавров в целях
углубленного рассмотрения соответствующих проблем. Все статьи сборника
прошли рецензирование, сохраняют авторскую редакцию, всю
ответственность за содержание несут авторы.
УДК 001.891(100) «20»
ББК 72.4
А43
© NGO THE INSTITUTE FOR SOCIAL TRANSFORMATION, 2016
© Коллектив авторов, 2016
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986

CОДЕРЖАНИЕ
СЕКЦИЯ: ЖУРНАЛИСТИКА
Захаров Владимир Валентинович (Тамбов, Россия)
ОСОБЕННОСТИ ВИДЕОМАТЕРИАЛОВ НА ТВ И В ИНТЕРНЕТЕ:
ОБЩЕЕ И ОСОБЕННОЕ. ИНТЕРВЬЮ........................................................ 6

СЕКЦИЯ: ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ


Botnari Elena (Bălți, Republica Moldova)
PRINCIPIILE DREPTULUI ÎN RAPORT CU FICȚUNILE JURIDICE,
AFORISMELE, MAXIMELE, AXIOMELE ȘI LEGITĂŢILE JURIDICE............. 12
Brînza Sergiu Mihail (Chișinău, Republica Moldova)
UNELE SCHIMBĂRI ÎN ABORDAREA CONȚINUTULUI UNOR SEMNE
CONSTITUTIVE ALE INFRACȚIUNII DE VIOLARE A DREPTULUI LA
SECRETUL CORESPONDENȚEI.................................................................. 18
Stati Vitalie Anatol (Chișinău, Republica Moldova)
IMPACTUL ADOPTĂRII LEGII NR.207/2016 ASUPRA NORMELOR DIN
CAPITOLUL X DIN PARTEA SPECIALĂ A CODULUI PENAL AL
REPUBLICII MOLDOVA................................................................................ 24
Беккулова Айнаш Диканбаевна, Ильяс Амир, Сексенбай Галымжан
(Караганда, Казахстан)
РАЗВИТИЕ ОБЫЧНОГО КАЗАХСКОГО ПРАВА......................................... 30
Валиахметова Рита Болатовна, Набиева Гулфайруз
Жанбырбаевна, Калманова Гулнар Танирбергеновна,
Мухамбетгалиева Алима Кенжегалиевна (Актобе, Казахстан)
НЕКОТОРЫЕ ПРОБЛЕМЫ В ВОПРОСАХ УСЫНОВЛЕНИЯ
(УДОЧЕРЕНИЯ) В КАЗАХСТАНЕ................................................................ 36
Сағидуллина Мәншүк Болатқызы (Ақтӛбе, Қазақстан)
СЫБАЙЛАС ЖЕМҚОРЛЫҚҚОҒАМДЕРТІ КОРРУПЦИЯ БЕДА
ОБЩЕСТВА………………………………………………………………………… 44

СЕКЦИЯ: ПЕДАГОГИКА
Айвазян Нунэ Суреновна (Ереван, Республика Армения)
К НЕКОТОРЫМ ВОПРОСАМ ОБУЧЕНИЯ РУССКОГО ЯЗЫКА КАК
ИНОСТРАННОГО.......................................................................................... 47
Ақатаева Балжан Қуанышқызы, Гауриева Гульжан
Мухаметкалиевна (Астана, Казахстан)
ШЕТЕЛ ТІЛІН ОҚЫТУ ҤДЕРІСІНДЕ РЕФЛЕКСИВТІ................................... 51
Добровольська Анна Михайлівна (Івано-Франківськ, Україна)
ПРО ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗА РЕАЛІЗАЦІЇ АДАПТИВНОЇ МОДЕЛІ
НАВЧАННЯ………………………………………………………………………… 56
Култанова Жанара Мерекеевна, Литвин Алина Ивановна
(Караганда, Казахстан)
ДОМАШНЕЕ ЧТЕНИЕ КАК ОДИН ИЗ АСПЕКТОВ ЯЗЫКОВОЙ
ПОДГОТОВКИ СТАРШЕКЛАССНИКОВ...................................................... 61
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Култанова Жанара Мерекеевна, Серик Гаухар Багдаткызы
Тастемирова Назым Нурлановна (Караганда, Казахстан)
ТЕКСТ КАК СРЕДСТВО СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ УМЕНИЙ
КОММУНИКАТИВНОГО ЧТЕНИЯ НА УРОКАХ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА 65
Непомняща Галина Іванівна (Глухів, Україна)
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ
НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОСВІТНОЇ ГАЛУЗІ
«МАТЕМАТИКА»………………………………………………………………….. 69
Нікіфорова Світлана Миколаївна (Харків, Україна)
МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ ЯК УСВІДОМЛЕНА НЕОБХІДНІСТЬ
(на прикладі навчання майбутніх інженерів-будівельників)....................... 74
Пінчук Ірина Олександрівна (Глухів, Україна)
КОМУНІКАТИВНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ
АНГЛОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ
КЛАСІВ……………………………………………………………………………… 80
Семенов Сергей Алекcандрович, Снесарев Сергей Александрович,
Денисенко Юрий Прокофьевич (Набережные Челны, Россия)
РАЗВИТИЕ СОЦИАЛЬНО ЗНАЧИМЫХ КАЧЕСТВ У СТУДЕНТОВ
СРЕДСТВАМИ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ…………………………………... 85
Сотник Римма (Глухів, Україна)
АВТЕНТИЧНІ ВІДЕОМАТЕРІАЛИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ НАВЧАННЯ
СТУДЕНТІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 91
Тавстуха Ольга Григорьевна, Муратова Анжелика Артуровна
(Оренбург, Россия)
ОСОБЕННОСТИ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ПАРЦИАЛЬНОЙ
ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПРОГРАММЫ ДОШКОЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ………………………………………………... 95
Тимець Тетяна Борисівна (Кременець, Україна)
ШКІЛЬНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ АГЕНТСТВО ЯК ЛАНКА ДІЯЛЬНОСТІ
ШКІЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ…………………………………………….. 100
Тітаренко Світлана Анатоліївна, Бокова Катерина Володимирівна
(Глухів, Україна)
ПИТАННЯ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ ДО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У
ПЕДАГОГІЧНОМУ ДОРОБКУ СОФІЇ РУСОВОЇ……………………………… 105
Ткаченко Наталія (Глухів, Україна)
СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНЬОГО
ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ…………………………………………………… 109
Токбергенова Зауре, Соколова Маргарита (Караганда, Казахстан)
ВОЗМОЖНОСТИ УПРАВЛЕНИЯ РАБОЧИМ ВРЕМЕНЕМ ПЕДАГОГА В
СОВРЕМЕННЫХ РЕАЛИЯХ С УЧЕТОМ ТРЕБОВАНИЙ ТРУДОВОГО
КОДЕКСА РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН……………………………………….. 115
Шматюк Олеся Петрівна (Кременець, Україна)
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ПРОФІЛАКТИКИ
ПІДЛІТКОВОЇ ВАГІТНОСТІ……………………………………………………… 119
Шумська Ольга Олександрівна, Берулава Цира Аргуджаївна
(Харків, Україна)
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО
МИСТЕЦТВА ДО МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…………………. 124
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Шумський Олександр Леонідович (Запоріжжя, Україна)
ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
ВНЗ………………………………………………………………………………….. 127
Ярмак Тетяна Василівна, Сук Олена Євгеніївна (Харків, Україна)
МОТИВАЦІЯ В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ........................................... 131

СЕКЦИЯ: ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ


Amanzhol Symbat (Astana, Kazakhstan)
COLOUR RELATED IDIOMS AND THEIR ROLE IN THE ENGLISH
LINGUISTICS................................................................................................. 135
Khariuk Inna (Chernivtsi, Ukraine)
GENRE AFFILIATION OF HARRY POTTER SERIES................................... 141
Ахметжанова Гульмира Амангалиевна (Алматы, Казахстан)
АҒЫЛШЫН ТІЛІ САБАҒЫНДА БІЛІМДІ БАҚЫЛАУ ҚҦРАЛЫ РЕТІНДЕ
ОНЛАЙН–ТЕСТІЛЕУ……………………………………………………………… 146
Барсукова Арина, Толуспаева Дарига Жумабековна
(Караганда, Казахстан)
СПОСОБЫ ОБРАЗОВАНИЯ АНГЛИЙСКИХ СОКРАЩЕНИЙ В
ИНТЕРНЕТ ПЕРЕПИСКЕ………………………………………………………... 150
Конюхова Любов Іванівна (Львів, Україна)
МОВНА ЕКОНОМІЯ ЯК ОЗНАКА МАЙСТЕРНОСТІ ЖУРНАЛІСТА………. 155
Айымгүл Қамзақызы Сейпутанова, Балнур Муратқызы Жунусова
(Ӛскемен, Қазақстан)
ӘДЕБИЕТ САБАҒЫНДА ОҚУШЫЛАРДЫҢ ШЫҒАРМАШЫЛЫҚ
ҚАБІЛЕТІН ДАМЫТУ ЖӘНЕ Қ.О.БІТІБАЕВА ТЕХНОЛОГИЯСЫ…………. 158
ИНФОРМАЦИЯ О СЛЕДУЮЩЕЙ КОНФЕРЕНЦИИ.................................... 164
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986

СЕКЦИЯ: ЖУРНАЛИСТИКА
УДК 07:004.738.5
Захаров Владимир Валентинович
Тамбовский государственный технический университет
(Тамбов, Россия)

ОСОБЕННОСТИ ВИДЕОМАТЕРИАЛОВ НА ТВ И В ИНТЕРНЕТЕ:


ОБЩЕЕ И ОСОБЕННОЕ. ИНТЕРВЬЮ

Аннотация. В статье анализируются особенности воздействия


видеоинтервью при просмотре его в интернете и на ТВ.
Ключевые слова: телевизионное интервью, видеоинтервью,
особенности интернета и телевидения, виды интервью, телевизионный
контент, размещение на телевидении, видеоматериалы, интернет,
эффективность материала интервью, медиапланирование.

Zakharov Vladimir Valentinovich


Tambov state technical University
(Tambov, Russia)

VIDEO ON TV AND ON THE INTERNET: THE SIMILARITIES AND


DIFFERENCES. INTERVIEW

Abstract: The article analyzes the characteristics of the impact of video


interviews while viewing it on the internet and on TV
Keywords: television interview, video interview, especially of the Internet
and television, types of interviews, television content, placement on television,
videos, the Internet, the effectiveness of the interview material, media planning.

Становящийся все более важной сферой жизни человечества интернет


не только представляет собой нечто принципиально новое, но и изменяет
подходы к ставшими уже традиционным вещам. Сюда можно отнести, в
частности, привычные телевизионные интервью, которые вполне возможно
размещать в интернете. Перед автором в процессе такого размещения возник
вопрос: приемлемы ли в интернете для снятого на видеокамеру интервью те
приемы, которые приемлемы и традиционны для ТВ? Ведь «эволюция
информационно-коммуникативных каналов и появление Интернета
существенным образом преобразуют современную систему средств массовой
информации. Активным воздействиям и изменениям подвержены все аспекты
функционирования СМИ – меняются условия их деятельности, структура и
содержание, видоизменяется наполнение журналистской
профессии.» [1, 1270]. Это касается, очевидно, всех тележурналистских
материалов включая телеинтервью.
Данная статья представляет собой попытку осмыслить опыт,
полученный при размещении и продвижении телеинтервью в интернете.
Рабочей гипотезой ее является то, что телевизионное интервью на экране

6
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
телевизора и на мониторе компьютера «работает» несколько по-разному, и
это «по-разному» надо иметь в виду при подготовке и проведении этого
интервью.
Для того чтобы различать, идет речь об интервью по телевидению или
в интернете, представляется целесообразным в рамках данной статьи
использовать понятие «видеоинтервью», имя в виду его техническую сторону
– интервью, снятое на теле- или видеокамеру, вне зависимости от того, по
какому из медиаканалов оно будет транслироваться. Таким образом, далее в
статье будет идти речь о видеоинтервью на телевидении и о видеоинтервью в
интернете.
Процесс подготовки видеоинтервью (в творческом и техническом
смыслах) можно разделить три этапа: подготовка, запись и трансляция.
Первый этап начинается с выбора собеседника и определения темы
интервью. Для обоих рассматриваемых видов интервью требования здесь, как
представляется, одинаковы. Они изложены в любом учебнике по
тележурналистике [см., например, 2, 181-188]. Это актуальность, доступность
для аудитории в плане содержания и т.д.
Выбор будущего интервьюируемого при подготовке материала для ТВ
или интернета так же не имеет серьезных отличий. Он должен быть
достаточно хорошим специалистом, в соответствующей отрасли знаний или
деятельности, уметь ясно выражать свои мысли. Сам интервьюер тоже
должен быть достаточно компетентным, чтобы не задавать «неудачных»
вопросов. Не отличается и методика подготовки вопросов - они вытекают из
знакомства интервьюера с соответствующей литературой и возможных
предварительных бесед с интервьюируемым и - в идеале - они раскрывают
всю обсуждаемую проблематику. Таким образом, различий между обоими
видами интервью на этапе подготовки не обнаруживается. Но уже на этом
этапе следует подумать о тех особенностях, которые скажутся при просмотре
его в интернете (от хронометража до формата, от грима до фона съемки).
На втором этапе осуществляется запись интервью. Здесь также трудно
найти какие-либо существенные отличия интервью для телевидения и для
интернета. Одинаковые требования предъявляются к оборудованию,
освещению, композиции кадра. Что касается порядка проведения интервью,
характера и способа постановки вопросов, поведения участников – всѐ это
практически одинаково в обоих случаях.
Лишь одно существенное обстоятельство хотелось бы отметить.
Размещение видеоинтервью на телевидении требует согласования его
содержания с редакционной политикой нужного канала, а это открывает
возможности в той или иной степени ограничения свободы слова. Вариант же
с интернетом исключает любую возможность препятствования выражения
мнения авторов интервью, а «свобода массовой информации и свобода слова
способствуют динамическому социально-экономическому развитию в любом
современном обществе.» [3, 44].
Думается, в некоторой степени «расслабляющим» моментом может
стать то, что, в отличие от телевидения, интервью в интернете не имеет
смысла в прямом эфире, хотя технически оно возможно. Такая форма работы
предполагает анонсирование предстоящего интервью для пользователей, и
проведение его online для вошедших в сеть, а такой метод широкого
7
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
распространения в интернете не получил. Отсюда, во-первых, видеоинтервью
едва ли возможно в прямом эфире, что снижает достоверность и
убедительность материала, но позволяет убрать всякие шероховатости, а во-
вторых, для видеоинтервью в интернете удобнее использовать
распространенный прием записи вопросов и ответов отдельно, а не в той
последовательности, как оно должно проходить и записываться.
В работе на данном этапе нужно иметь в виду также, что пользователи
не склонны к просмотру материалов длительностью более 10 минут, если они
не являются однозначно развлекательными. Оптимальным считается
материал продолжительностью от 30 секунд до 3 минут [4]. Поэтому
пространные интервью, как представляется, противопоказаны для интернет-
варианта.
Основные отличия, думается, сосредоточены на третьем этапе – этапе
трансляции. Размещение готового интервью в сети не требует решения
связанных между собой вопросов о конкретном канале и о целевой аудитории.
Транслируя интервью на ТВ необходимо сначала найти тот канал, который
активно смотрит желаемая целевая аудитория или, если интервью сделано
для конкретного канала, определить (купить) время трансляции в течение
суток, т.к. от времени суток зависит присутствие или отсутствие нужных групп
у экранов. В последнем случае необходимо учитывать, что в утренние часы с
примерно 6.00 до 12.00 основную аудиторию ТВ составляют домохозяйки и
дети, с 12.00 до 17.00 - к домохозяйкам присоединяется учащаяся молодежь,
с 17.00 до 19.30 у экранов появляются работающие взрослые, а также дети, с
19.30 начинается "прайм-тайм", собирающий у телевизоров максимальное
количество зрителей из самых разных групп населения, после 22.00 по
большей части у экранов остаются неработающие и люди свободных
профессий [5].
Если же канал заранее не определен, то размещать контент следует
там, где чаще бывает необходимая аудитория. Например, «Первый канал»
является наиболее универсальным и может эффективно разместить
информацию для любой группы. «Россия 24» и в чуть меньшей степени
«Россия 2» - больше «мужские» каналы, т.к. основное их содержание –
новости политики, экономики и спорт [6].
Особая ситуация здесь существует на субрегиональных эфирных
каналах: их целевая аудитория менее зависима от времени суток [7, 664].
В интернете «выход» на целевую аудиторию определяется другим
способом – через тэги, поисковые запросы. Таким образом, в дело вступает
качество определения распространителем ключевых слов, их полнота,
широта и точность соответствия содержанию интервью и предполагаемым
запросам аудитории. Именно эта «прицельность», по мнению автора, делает
размещение интервью в интернете более эффективным в плане воздействия
именно на желаемую аудиторию по сравнению с телевидением, ведь на
последнем, по существу, предпринимается попытка принудить к просмотру
всех, кто на данный момент находится у экрана телевизора. В то же время у
телевизионной трансляции есть достоинство, заключающееся в том, что она
может привести к просмотру видеоматериала теми, кто еще не осознал, что
данный материал ему интересен, или «забыл» поискать его в сети.
Однако совершенно очевидно, что аудитории ТВ и интернета – это
8
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
разные аудитории по возрастному критерию. Так, по данным на осень 2014 г.
более 50 % пользователей интернета в России составляли люди до 35 лет.
При этом 96 % молодых людей от 16 до 29 лет являются пользователями
интернета, в то время как среди лиц старше 55 лет таковыми являются только
25 % [8]. Потому размещение в интернете материала, нацеленного на
старшее поколение, имеет смысл только как дополнительная мера. Эта
аудитория более доступна через «традиционные» СМИ.
От интервью в интернете можно ожидать большей эффективности в
силу следующих причин. Телевидение не спрашивает зрителя, готов ли он
смотреть данное интервью, оно просто стоит в программе вещания и выйдет в
эфир независимо от настроения зрителя. В интернете же зритель ищет сам
материал по интересующей его теме и таковой он может найти в форме
интервью. Отсюда точность выхода на «свою» целевую аудиторию и
вероятность просмотра ею данного конкретного интервью выше.
Не следует также забывать, что любой телевизионный материал может
восприниматься в «фоновом» режиме, в то время как материал из интернета
воспринимается более сосредоточенно, что позволяет ожидать более
высокой эффективности.
Возможно, особенно заметным преимуществом размещения
видеоинтервью в интернете, является его стоимость. На телевидении
конечная цена зависит от конкретного канала. Так, по данным сайта Propel.ru
стоимость одной минуты эфира на канале СТС составит 1500 у.е., а на таких
телеканалах, как Первый" или "РТР" - до 5000 у.е. [9] Поэтому телевизионная
трансляция видеоматериала доступна только безбедным лицам и
организациям. Что же касается интернета, то видеоинтервью, как и другой
материал, можно разместить бесплатно. Например, в YouTube. Причем
сделать это может любой человек, даже не являющийся асом IT-технологий.
Инструкция по размещению материала размещена в том же интернете и легко
находится с помощью любого поисковика. Это обстоятельство делает
размещение интервью в интернете чрезвычайно привлекательным.
Затраты на размещения видеоинтервью в интернете будут связаны с
его продвижением. Если оно не обладает качествами «вирусности», когда
пользователи интернета сами пересылают материал друг другу, то
приходится прибегать к технологиям SEO, и именно за них придется платить,
если авторы видеоинтервью сами на владеют этими приемами, и цена этого
материала увеличится на десятки тысяч рублей.
На телевидении, размещая интервью на определенном канале в
определенное время в рамках определенной программы вы в определенной
же степени гарантируете себе аудиторию, которая увидит ваш материал.
Ситуация в интернете практически прямо противоположна. Здесь всѐ зависит
от наличия реального интереса к обсуждаемой в интервью теме (или к гостю в
студии), от полноты поисковых тегов. Зато при размещении, например, в
YouTube с гораздо большей точностью можно определить количество
просмотров, положительные («мне понравилось») и отрицательные («мне не
понравилось») отзывы, а также прочитать комментарии тех, кто просмотрел
ваш материал, если комментарии есть.
Последнее открывает дополнительные возможности интерактивности.
«…Деятельность журналиста в Интернете кардинальным образом
9
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
преобразуется благодаря еще одному качеству, присущему виртуальному
миру, — его потенциальной интерактивности. Она вносит совершенно новую
струю в работу интервьюера, фактически оттесняя его на второй план,
выдвигая на первый в качестве вопрошающей и активной стороны диалога
аудиторию. Журналист в такой ситуации все чаще выступает в роли
модератора разговора [10]. На телевидении интерактивность проявляется,
прежде всего, в возможности звонка в студию в прямом эфире. После эфира
остается возможность звонить и писать в редакцию, однако такая связь носит
персональный характер и недоступна другим людям. В интернете же
комментарии доступны всем интересующимся, и обсуждение материала
принимает «общественный» характер.
Интерактивность интернета дает уникальную возможность для
зрителей обсудить материал тут же, разместив не только оценку «нравится -
не нравится», но и развернутый комментарий. Последнее приводит к
активному и пространному обсуждению материала неограниченным
количеством людей и в пределах неограниченного срока.
Размещение видеоинтервью в интернете, а стало быть, в записи,
создает массу удобств для просмотра пользователем. Он может просмотреть
материал в любое удобное для него время, во время просмотра остановиться,
что-то обдумать, уточнить, может просмотреть какой-то фрагмент повторно,
может отложить просмотр и вернуться к нему, когда будет удобно. Это также
делает предпочтительным размещение видеоинтервью в интернете. С другой
стороны, возникает возможность и необходимость «отшлифовать» материал,
ведь зритель, фактически, может изучить материал под 3величительным
стеклом.
«Ценой» такого удобства для просмотра является серьезные потери в
плане одного из важнейших достоинств любого средства массовой
информации выступает его оперативность. Многие специалисты считают, что
оперативность выступает главным преимуществом телевидения [11]. Высшим
проявлением этой оперативности выступает прямой эфир, когда информация
рождается на глазах у зрителя и передается ему в тот же момент. Технически
прямой эфир возможен и в интернете, в так называемом режиме «онлайн».
Однако в случае с интервью ситуация не так проста: для прямого эфира
необходимо присутствие зрителей у экранов.
На ТВ это достигается либо через анонс о предстоящем интервью,
либо через размещение его в контексте другой передачи, безусловно
привлекательной для целевой аудитории. Интернет же не отличается
составлением предварительной программы передач. Он, скорее,
представляет собой хранилище ранее сформированной информации, которую
пользователи ищут и находят сами в удобное для них время. И потому об
оперативности в случае размещения интервью в интернете говорить просто-
напросто не приходится. На это обстоятельство пользователю необходимо
обращать особое внимание, поскольку предлагаемое поисковыми системами
интервью, как и любой другой материал, может быть критически устаревшим.
Вообще, что касается оперативности, думается, пока интернет
проигрывает телевидению (не считая ТВ-трансляций «он-лайн»).
Таким образом, можно сделать вывод, что видеоинтервью в интернете
при всей его схожести с телеинтервью все же отличается от телевизионного
10
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
варианта, и эти отличия авторы интервью должны учитывать. В то же время,
основные особенности обоих видов лежат не в части содержания, а в части
размещения и восприятия материала. Прежде всего, к ним относится
максимально возможная свобода выражения мнения участников интервью.
Выходу на широкий информационный простор может препятствовать только
внутренняя цензура авторов. С точки зрения массовой свободы слова очень
важным представляется абсолютная бесплатность размещения
видеоинтервью в интернете. Кроме того, продолжительность видеоинтервью в
интернете должна быть меньше, чем на телевидении. Можно ожидать и более
высокую эффективность интернет-интервью.
Слабыми местами интернет-интервью можно считать низкую
оперативность, а также плохую доступность целевых аудиторий старшего
возраста, чего нет на телевидении, а также необходимость «охотиться» за
аудиторией через поисковые запросы, в то время как на ТВ можно просто
рассчитать время и место трансляции.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ:


1. Машкова С.Г. Факторы эффективности интернет-СМИ. Вестник ТГТУ. 2006.
Том 12. № 4Б, стр. 1270-1275
2. Телевизионная журналистика: учебник. 5-е изд., перераб. и доп. / редкол.:
Г.В.Кузнецов, В.Л.Цвик, А.Я.Юровский. – изд-во Моск. ун-та: Наука, 2005, -
368 с.
3. Машкова С.Г. Роль Интернет-СМИ в социально-экономическом развитии
общества. [Электронный ресурс] URL // Сборники конференций НИЦ
Социосфера. 2014, № 37, с. 44
4. YouTube: как раскрутить и сделать видеоролик популярным [Электронный
ресурс] URL: // http://zapartnerstvo.ru/interesnosti-v-internete/youtube-kak-
raskrutit-i-sdelat-videorolik-populyarnym (Дата обращения 12.09.2016
5. Как делится эфирное время на телевидении [Электронный ресурс] URL: //
http://indar.by/topmenu/uslugi/tv/efir/
6. Характеристика целевой аудитории по каналам ТВ [Электронный ресурс]
URL: // http://artnt.ru/xarakteristika-celevoj-auditorii-po.html Захаров В. В.,
Протасова О. Л. Особенности распространения телерекламы на
субрегиональном телевидении (на немецком языке) // Вестник ТГТУ, т. 20,
№ 3, 2014 г., с. 663-668
7. Интернет в России и в мире [Электронный ресурс] URL: //
http://www.bizhit.ru/index/users_count/0-151 (Дата обращения 21.07.2016)
8. Стоимость размещения рекламы на телевидении [Электронный ресурс]
URL: // http://propel.ru/tv/mtv_place.php.
9. Лукина М.М Технология интервью [Электронный ресурс] URL: //
http://evartist.narod.ru/text5/42.htm
10. Кащук А.А. Суггестивные свойства телевидения: социально-культурный
аспект. Автореферат диссертации [Электронный ресурс] URL //
http://www.dissercat.com/content/suggestivnye-svoistva-televideniya-sotsialno-
kulturnyi-aspekt.

11
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986

СЕКЦИЯ: ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ


УДК 340.5
Botnari Elena
Universitatea de Stat ”Alecu Russo” din Bălți
(Bălți, Republica Moldova)

PRINCIPIILE DREPTULUI ÎN RAPORT CU FICȚUNILE JURIDICE,


AFORISMELE, MAXIMELE, AXIOMELE ȘI LEGITĂŢILE JURIDICE

Adnotare. În articolul dat sunt cercetate conexiunile principiilor dreptului cu


ficțiunile juridice, cu aforismele, maximele și axiomele juridice. De asemenea, este
examinat raportul între principiile dreptului și legitățile juridice.
Cuvinte-cheie: principii, drept, ficțiuni juridice, aforisme, maxime, axiome,
legități juridice.

Ботнарь Елена
Государственный университет ”Алеку Руссо”
(Бельцы, Республика Молдова)

ПРИНЦИПЫ ПРАВА В СРАВНЕНИИ С ЮРИДИЧЕСКИМИ ЛИЦАМИ,


АФОРИЗМЫ, МАКСИМУМЫ, АКСИОМЫ И ЗАКОНОМЕРНОСТИ ПРАВОВОЙ

Аннотация. В данной статье исследованы соединения принципов


права юридические фикции, афоризмы, максимумы и правовые аксиомы.
Кроме того, исследуется соотношение между принципами права и правовые
закономерности.
Ключевые слова: принципы права, юридические фикции, крылатые
выражения, сентенции, аксиомы, закономерности юридическими лицами.

Еlenа Botnari
“Alecu Russo” Balti State University
(Balti, Republic of Moldova)

PRINCIPLES OF LAW IN RELATION WITH LEGAL FICTIONS, APHORISMS,


DICTA, AXIOMS AND JURIDICAL REGULARITIES

Abstraction. In this research article are analyzed relations among the


principles of law, legal fictions, aphorisms, dicta, axioms and juridical regularities.
There is also examined relation between the principles of law and juridical
regularities.
Keywords: principles, law, legal fictions, aphorisms, dicta, axioms,
juridical regularities.

Din punct de vedere al conceptualismului juridic, un procedeu intelectual


controversat este ficţiunea. Ficţiunea de fapt este o deformare a realităţii, dar ―un
rău necesar‖ pentru conservarea ordinii şi siguranţei juridice. Ficțiunea este

12
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
recunoscută în doctrină ca o eroare conștientă, practică și utilă, necesară pentru
soluționarea unor situații insolubile.
R. Ihering a adus explicaţiile cele mai complete, după A. Văllimărescu,
privind rolul ficţiunii. Iar în opinia subsemnatei, a ilustrat convingător trinitatea
principiu de drept – regulă de drept – ficţiune juridică. Așadar, ficţiunii îi revine o
funcţie triplă: dogmatică, istorică şi logico-sociologică.
Funcţia istorică a ficţiunii constă în introducerea unor reguli de drept noi, fără
a construi un principiu nou, ci numai considerând că anumite cazuri se încadrează
într-un principiu vechi, deşi lucrul este inexact, aceasta numai spre a nu modifica
principiul 1, p. 331]. De exemplu, la Roma exista principiul conform căruia numai
un cetăţean roman putea lăsa un testament, care nu mai era valabil dacă
cetăţeanul cădea în captivitate. Însă legea Cornelia introducea ficţiunea salvatoare
a principiului nominalizat, potrivit căreia testamentul era declarat valabil, iar autorul
lui că a decedat înaintea prizonieratului.
Rolul istoric al ficţiunii, specific ţărilor conservatoare, răspundea cerinţelor de
siguranţă a ordinii sociale şi de stabilitate a dreptului. Or, prestigiul dreptului nu
putea fi ştirbit prin necontenita schimbare a principiilor sale fundamentale.
Funcţia dogmatică a ficţiunii consta în păstrarea unității logice a sistemului
juridic. ―Un sistem juridic trebuie să fie logic şi coerent, şi inovaţiile trebuie făcute,
bineînţeles în limita posibilităţii, în cadrul principiilor existente‖ 1, p. 332]. De
exemplu, legiuitorul păstrând principiul că numai persoanele au drepturi, a dispus
printr-o ficţiune, că copilul conceput va fi considerat ca născut: infans conceptus pro
nato habetur…
Funcţia logică a ficţiunii, de asemenea implică păstrarea unităţii şi coerenţei
unui sistem juridic.
Funcţia sociologică a ficţiunii este menţinerea siguranţei şi promovarea ideii
de stabilitate a principiilor juridice.
Efectele juridice ale ficțiunii și raportarea lor la principiul echității se distinge,
după cum urmează: fictio est in re certa, eius quod est possible contra veritatem pro
veritate a iure facta assumptio; causa fictionis est aequitas.
Pentru a elucida conexiunile principiilor dreptului cu maximele, aforismele şi
axiomele juridice vom porni de la înţelesul acestor termeni.
Potrivit DEX-ului, un aforism este o cugetare enunţată într-o formă concisă,
memorabilă; maximă, sentinţă, adagiu. Maxima este enunţul formulat concis,
exprimând un principiu etic, o normă de conduită etc. Cuvintele ―aforism‖, ―adagiu‖,
―maximă‖, ―sentinţă‖ sunt sinonime, iar din punct de vedere logic, noţiunile
respective după sfera lor sunt în raport de identitate.
Axioma, însă, este adevărul fundamental admis fără demonstraţie, fiind
evident prin el însuşi; enunţul prim, nedemonstrat, din care se deduc, pe baza unor
reguli, alte enunţuri 1, p. 332].
Maximele, aforismele, adagiile, sentinţele reprezintă sinteze ce rezultă din
experienţă şi tradiţie, formulate succint şi păstrate, de regulă, în limba latină, care
oferă soluţii atemporale diferitor aspecte ale vieţii sociale. Dreptul roman este sediul
acestor sinteze, care sunt dovada conştiinţei juridice şi tehnicii juridice înaintate ale
romanilor. Maximele juridice latine au fost recepţionate şi puse în uz în familia
romano-germană de drept şi, indubitabil, sunt parte a fondului de aur al gândirii
juridice. Cu titlu de exemplu: celebrele DURA LEX, SED LEX; DURA LEX,

13
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
SCRIPTA TAMEN; NEMO CENSETUR IGNORARE LEGEM; LOCUS REGIS
ACTUM; NON BIS IN IDEM etc. 2, 3].
În viziunea unor autori, 4, p. 117; 5, p. 124], aforismele, maximele, adagiile
şi axiomele au un grad de cuprindere mult mai mic decât principiile generale ale
dreptului şi cu un rol limitat în interpretarea fenomenului juridic, de aceea, nu ţin loc
de principii de drept. Unele maxime par a fixa principii juridice: NEMO DEBET BIS
PUNIRE PRO UNO DELICTO (nimeni nu trebuie să fie pedepsit de două ori pentru
acelaşi delict); NEMO DEBET ESSE IUDEX IN PROPRIA CAUSA (nimeni nu
trebuie să fie judecător în propria cauză); NEMO TENETUR SE IPSUM
ACCUSARE (nimeni să nu fie obligat se acuze pe sine însuşi) etc. şi sunt sinteze
aplicative ale principiului general al justiţiei. După S. Rădulescu şi L. Săuleanu, spre
exemplu, adagiul NEMO DEBET BIS PUNIRE PRO UNO DELICTO este o
consecinţă logică a principiului legalităţii incriminării şi pedepsei care guvernează
dreptul penal şi este în concordanţă cu principiul general de echitate 6, p. 191].
În controversă, se impune opinia lui del Vecchio, potrivit căreia la principiile,
mai mult sau mai puţin desăvârşit formulate în sistemul juridic pozitiv italian, pot fi
adăugate altele, care sunt de asemenea cuprinse în el, deşi într-o stare latentă, şi
care au găsit deja expresiuni clasice în jurisprudenţa română: de exemplu, că
nimeni nu poate transfera altuia mai multe drepturi decât are el însuşi (NEMO
PLUS IURIS AD ALIENUM TRANSFERRE POTEST QUAM IPSE HABET); că în
orice lucru, foloasele trebuie să revină aceluia care are pagube: că nimeni nu se
poate îmbogăţi în dauna altora (NEMINEM CUM ALTERIUS DETRIMENTO ET
INIURIA FIERI LOCUPLETIOREM) etc. ―Aceste principii, chiar dacă nu sunt
formulate, trebuie să fie considerate ca parte integrantă a sistemului nostru juridic
pozitiv‖ 7, p. 348].
La opinia lui del Vecchio ataşăm părerea Sofiei Popescu, potrivit căreia
―adagiile sunt maxime juridice enunţate într-o frază concisă. Unele dintre ele
exprimă principii generale ale dreptului (NEMO CENSETUR IGNORARE IUS, RES
JUDICATA PRO VERITATE HABETUR, BONA FIDES PRESUMITUR, NEMO
AUDITUR PROPRIA TURPITUDINEM ALEGANS). Nu pot fi aplicate literal, ca
soluţii juridice, dar nu sunt lipsite de utilitate‖ 8, p. 166].
După părerea subsemnatei, chiar dacă maximele, aforismele, adagiile
cedează principiilor generale ale dreptului din punct de vedere al gradului de
sintetizare a practicii socio-juridice, aceasta nici de cum nu diminuează rolul şi
semnificaţia lor juridică. Realizarea dreptului în ansamblu, conştiinţa şi cultura
juridică la nivel micro şi macrosocial este dependentă de aceste sinteze juridice.
Considerăm maximele şi aforismele ca reguli juridice imperative care răspund în
mare măsură cerinţelor dreptului procesual contemporan şi eficientizează procesul
de înfăptuire a justiţiei. Pentru exemplificare: LEX FORI (legea locului judecăţii); IN
CLARIS NON FIT INTERPRETATIO (ceea ce este clar nu necesită interpretare);
LEX POSTERIOR DEROGAT PRIOR (legea specială derogă de la anterioară); LEX
SPECIALIS DEROGAT GENERALI (legea specială derogă (suprimă) legea
generală (în aceeaşi cauză)) ş.a. De fapt, în literatura de specialitate întâlnim
aforismele (maximele, adagiile etc.) la capitolele: principiile (regulile) interpretării
normelor juridice; principiile răspunderii juridice; principii de procedură (penală,
civilă etc.). Indiferent de denumire, aforismele juridice sunt imperative juridice cu
caracter onerativ sau prohibitiv, adresate legiuitorului, interpretului şi agenților de
aplicare a dreptului.
14
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
În ceea ce priveşte axiomele juridice, acestea trebuie puse la temelia
principiilor dreptului, în opinia lui Л.С. Явич, deoarece sunt idei ce exprimă
specificul indubitabil al reglementării juridice. Însă axiomele juridice se regăsesc în
principiile dreptului doar în acea măsură şi acea interpretare în care nu contrazic
voinţa şi interesele guvernanţilor. ―Nici o clasă dominantă nu poate ignora aceste
axiome, dacă doreşte să-şi asigure juridiceşte guvernarea,‖ – afirma
Л.С. Явич 9, p. 150].
În opinia noastră, maximele, aforismele, adagiile, axiomele juridice latine
sunt forme clasice ale principiilor dreptului, de regulă, ale principiilor ramurale,
exprimate într-un limbaj accesibil pentru destinatari.
Delimitarea ―aforismelor‖, ―maximelor‖, ―axiomelor juridice‖ de ―principiile
dreptului‖ nu este o sarcină uşoară, dar care poate fi întreprinsă prin generalizare.
Așadar, se realizează abstractizarea de la noţiunea subordonată, cu conţinut bogat
şi sferă îngustă (maxima, aforismul etc.), numită specie, trecând la noţiunea
supraordonată, cu conţinut mai restrâns şi sfera mai largă, numită gen (principiul
dreptului). Departajarea acestor noţiuni poate fi realizată şi prin operaţia logică
opusă generalizării, numită specificare, adică trecerea de la gen la specie.
În ceea ce privește raportul între principiile dreptului și legitățile juridice,
subliniem că legile de evoluţie ale dreptului (legităţile juridice) guvernează
transformările necesare şi periodice ale fenomenelor juridico-statale şi societale,
manifestându-se la toate societăţile şi sistemele juridice în ansamblu.
Un şir de teorii au căutat să stabilească legităţile juridice, în special, şi legile
de evoluţie a societăţii, în general.
Evoluţionismul (fondator H. Spencer) consideră că evoluţia se produce într-o
direcţie unică: de la omogen la eterogen. Instituţiile sociale şi dreptul progresează
dacă merg spre individualism în mod rectilin. Spencer vede evoluţia dreptului în
suprimarea lui progresivă, justiţia fiind realizarea libertăţii fiecăruia cu respectul
libertăţii celorlalţi (legea egalei libertăţi în afara vreunei autorităţi).
Solidarismul (Durkheim, Levy - Bruhl, Bouglé) arată că societăţile au evoluat
pe baza legii solidarităţii: de la solidaritatea mecanică (prin asemănare; pozitivă) la
solidaritatea organică (prin repartiţie; negativă). În drept solidaritatea mecanică se
manifestă prin dominarea dreptului penal, reprimator, al atingerilor aduse
intereselor şi sentimentelor colective. Evoluţiile juridice ulterioare conduc la
solidaritatea prin diviziunea muncii, la dominarea dreptului privat, care
reglementează raporturile individuale. Dreptul contrar solidarităţii este un fenomen
patologic care trebuie corectat de oameni.
Teleogismul (fondator R. Ihering) explică evoluţia dreptului sub impulsul unui
scop general compus din scopurile indivizilor (egoiste, particulare) şi scopurile
societăţii promovate de stat.
Simbioza evoluţionismului rectilin şi finalismului (fondator Tanon) înfăţişează
dreptul dependent de scop şi de cooperarea uniliniară de la forţat la liber, de la
statut la contract, de la forma legală a raporturilor între indivizi la forma voluntară a
raporturilor.
Evoluţionismul imitativ (fondator Tarde) este antipodul celui rectilin. Evoluţia
dreptului, după Tarde, se datorează imitaţiei.
Evoluţionismul ciclic, perpetua revenire a lucrurilor, (fondator Vico), susţine
că instituţiile sociale şi juridice revin la punctul lor iniţial: democraţia la teocraţie,
proprietatea privată la cea colectivă etc.
15
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Teoria progresului continuu (fondator Turgot) afirmă mersul omului spre
perfecţiune, a dreptului (legilor) spre dreptate, distrugerea inegalităţii între naţiuni şi
progresul egalităţii în sânul aceluiaşi popor.
Suntem departe de a idealiza teoriile prezentate succint, dar considerăm că
explicaţia ştiinţifică, nici dogmatică şi nici pur metafizică, a evoluţiei dreptului ar
consta în Legea Ciclicităţii dreptului (evoluţie-involuţie, progres-regres). Lege
universală pentru civilizaţii, culturi, sisteme (politice, juridice etc.) care exprimă
raporturile necesare de succesiune uniformă a fenomenelor, inclusiv a fenomenului
juridic al societății.
În doctrina juridică din Federaţia Rusă (С.Н. Братусь, П.М. Рабинович,
Л.С. Явич, A.Ф. Шебанов, ş.a.) este abordată corelaţia principiilor dreptului şi
legităţilor dreptului 10, p. 63-71]. În acest sens, principiile dreptului sunt plasate
printre legităţile dreptului. Principiile dreptului, în contextul dat, sunt categorii ale
conştiinţei juridice, adică elemente ale doctrinei juridice, care reflectă ideile de bază,
fundamentele dreptului şi reglementării juridice. Principiile dreptului sunt forma
ideologică şi ştiinţifică fundamentată a legilor obiective. В.M. Сырых afirmă că
majoritatea principiilor dreptului posedă notele necesare ale legilor obiective.
Acestea sunt generalitatea, stabilitatea, oportunitatea. Dacă principiile dreptului nu
sunt conştientizate de doctrinari, nu sunt exprimate expres în legislaţie, atunci
normele juridice sunt imperfecte, cu eficacitate minimă şi vor necesita eforturi
sporite pentru a fi perfecţionate.
După В.M. Сырых, nu toate principiile dreptului reflectă legităţile dreptului.
La rang de principii de drept nu pot fi ridicate legităţile economice şi alte legităţi
sociale, care sunt în afara dreptului şi acţionează în spaţii (sfere) diferite, precum
sunt baza şi suprastructura societăţii. Deci, la rang de legităţi ale dreptului pot fi
ridicate numai acele principii caracteristice raporturilor juridice şi nu altor relaţii
sociale. Pentru a deosebi principiile-legităţi de alte forme ale gândirii teoretice
(noţiuni, categorii etc.) este necesar ca cele dintâi să reflecte legătura obiectivă şi
raporturile în cadrul fenomenului juridic al societății şi procesele juridice
(mecanismul reglementării juridice, aplicării dreptului, legiferarea ş.a.). În fine, ―nu
orice savant poate descoperi un nou principiu-legitate al dreptului‖ 10, p. 63-71].
Deci, principiile dreptului tind să se oglindească în legităţile de dezvoltare a
fenomenului juridic şi invers. Fenomenul juridic al societăţii se divizează în
realitatea juridică materială şi realitatea juridică ideală. Legităţile juridice sunt parte
a realităţii juridice materiale a societăţii. Principiile dreptului, însă sunt parte a
realităţii juridice ideale, în special a conştiinţei juridice (ideologiei juridice). Însă
principiile dreptului şi legităţile juridice nu se identifică în mod necesar. Asemeni
vaselor comunicante, principiile dreptului şi legităţile juridice se intercondiţionează
reciproc în cadrul realităţii juridice.

BIBLIOGRAFIA:
1. Văllimărescu, A. Tratat de enciclopedia dreptului. Bucureşti: Editura Lumina lex,
1999.
2. Deleanu, I.; Deleanu, S. Mică enciclopedie a dreptului: adagii şi locuţiuni latine
în dreptul românesc. Cluj-Napoca: Editura Dacia, 2000.
3. Jitaru, L. Dicţionar de maxime şi expresii juridice latine (latin – român - rus).
Chişinău: Editura Muzeum, 2001.
4. Popa, N. Teoria generală a dreptului. Bucureşti: Editura Actami, 1996.
16
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
5. Mihai, GH.; Motica, R. Fundamentele dreptului: optima iustitia. Bucureşti:
Editura All Beck, 1999.
6. Rădulescu S.; Săuleanu, L. Dicţionar de expresii juridice latine. Bucureşti:
Editura Ştiinţifică.,1999.
7. Giorgio Del Vecchio. Lecţii de filosofie juridică. Bucureşti: Editura Europa nova,
1993.
8. Popescu, S. Teoria generală a dreptului. Bucureşti: Editura Lumina lex, 2002.
9. Явич, Л.С. Общая теория права. Ленинград: Изд-во Ленинградского
Университета, 1976.
10. Сырых, В.М. Логические основания общей теории права: в 2-х т. Т1:
Элементный состав. Москва: Юридический Дом Юстицинформ, 2000.

17
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 343.451.1
Brînza Sergiu Mihail
Universitatea de Stat din Moldova
(Chișinău, Republica Moldova)

UNELE SCHIMBĂRI ÎN ABORDAREA CONȚINUTULUI UNOR SEMNE


CONSTITUTIVE ALE INFRACȚIUNII DE VIOLARE A DREPTULUI LA
SECRETUL CORESPONDENȚEI

Adnotare. Acest articol își propune ca scop analiza efectelor pe care le are
abrogarea Legii Republicii Moldova nr.463/1995, precum și adoptarea Legii
Republicii Moldova nr.36/2016 și a Hotărârii Guvernului Republicii Moldova
nr.1226/2016. Adoptarea acestor două acte normative a condiționat schimbări în
abordarea conținutului unor semne constitutive ale infracțiunii de violare a dreptului
la secretul corespndenței, prevăzute la art.178 din Codul penal al Republicii
Moldova. În special, sunt analizate efectele adoptării acestor acte normative asupra
caracteristicilor obiectului material, ale victimei și ale subiectului infracțiunii de
violare a dreptului la secretul corespondenței.
Cuvinte-cheie: violarea dreptului; secretul corespondenței; trimiteri poștale;
trimiteri de corespondență; expeditor; destinatar; reținere; deschidere; divulgare.

Брынза Сергей Михайлович


Государственный университет Молдовы
(Кишинев, Республика Молдова)

НЕКОТОРЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПОДХОДА К СОДЕРЖАНИЮ ПРИЗНАКОВ


НАРУШЕНИЯ ТАЙНЫ ПЕРЕПИСКИ

Аннотация. Данное исследование направлено на изучение


последствий отмены Закона Республики Молдова № 463/1995 и принятия
Закона Республики Молдова № 36/2016, а также Постановления
Правительства Республики Молдова № 1226/2016. Принятие этих двух
нормативных актов содействовало изменению подхода к содержанию
признаков нарушения тайны переписки, то есть преступления,
предусмотренного ст. 178 Уголовного кодекса Республики Молдова. В
частности, объектом проведенного анализа является воздействие
принятия вышеупомянутых нормативных актов на содержание
характеристик предмета, потерпевшего и субъекта нарушения тайны
переписки.
Ключевые слова: нарушение права; тайна переписки; почтовые
отправления; письмо или почтовая карточка; отправитель; получатель;
удержание; вскрытие; разглашение.

18
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Sergiu M. Brinza
Moldova State University
(Chisinau, Republic of Moldova)

A SERIES OF REVISED APPROACHES REGARDING THE CONTENT OF


SEVERAL CONSTITUENT ELEMENTS OF THE OFFENCE OF
VIOLATION OF THE RIGHT TO PRIVACY OF CORRESPONDENCE

Abstract. This article aims to analyze the effects behind the repeal of Law of
the Republic of Moldova No.463/1995 and the adoption of Law of the Republic of
Moldova No.36/2016 and of Decision of the Government of the Republic of Moldova
No.1226/2016. The adoption of these two acts generated a series of revised
approaches regarding the content of several constituent elements of the offence of
violation of the right to privacy of correspondence, provided by art.178 of the Penal
Code of the Republic of Moldova. In particular, there are analyzed the possible
effects of these acts over the material object, the victim and the subject of the
offence in question.
Keywords: violation of the right; privacy of correspondence; postal items;
items of correspondence; sender; consignee; retention; opening; disclosure.

În corespundere cu alin.(1) art.178 din Codul penal, adoptat de Parlamentul


Republicii Moldova la 18.04.2002 [1] (în continuare – CP RM), răspunderea se
aplică pentru infracțiunea de violare a dreptului la secretul scrisorilor, telegramelor,
coletelor şi altor trimiteri poştale, al convorbirilor telefonice şi înştiinţărilor
telegrafice, cu încălcarea legislaţiei. Răspunderea se agravează potrivit alin.(2)
art.178 CP RM în cazul în care această infracţiune este săvârșită în prezenţa
următoarelor circumstanţe: cu folosirea situaţiei de serviciu (lit.a)); prin utilizarea
mijloacelor tehnice speciale destinate pentru obţinerea ascunsă a informaţiei (lit.b));
în interesul unui grup criminal organizat sau al unei organizaţii criminale (lit.c)).
Până nu demult, unul dintre principalele acte normative la care făcea referire
art.178 CP RM era Legea poştei, adoptată de Parlamentul Republicii Moldova la
18.05.1995 [2] (în continuare – Legea nr.463/1995). La 17.03.2016 această lege a
fost abrogată. În aceeași zi Parlamentul Republicii Moldova a adoptat Legea
comunicațiilor poștale [3] (în continuare – Legea nr.36/2016). Mai târziu, la
09.11.2016 Guvernul Republicii Moldova a adoptat Hotărârea cu privire la
standardele de calitate în ceea ce priveşte serviciul poştal universal, nr.1226 din
09.11.2016 [4] (în continuare – Hotărârea Guvernului nr.1226/2016). Adoptarea
acestor două acte normative a condiționat schimbări în abordarea conținutului unor
semne constitutive ale infracțiunii prevăzute la art.178 CP RM.
Astfel, din dispoziția de la alin.(1) art.178 CP RM se desprinde că obiectul
material al infracțiunii de violare a dreptului la secretul corespondenţei îl reprezintă,
după caz: scrisorile, telegramele, coletele sau alte trimiteri poştale.
Din art.2 al Legii nr.463/1995 aflăm că trimiteri poştale se considerau
corespondenţa (scrisorile, cărţile poştale, imprimatele, pachetele mici, telegramele),
coletele (documentele, valorile, bunurile materiale), mijloacele băneşti (mandatele
poştale şi telegrafice, pensiile, subvenţiile, indemnizaţiile etc.), prezentate
operatorilor de poştă pentru a fi transportate şi distribuite destinatarului atât din
interiorul ţării, cât şi din afara ei.
19
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
În art.2 al Legii nr.36/2016, noțiunea „trimitere poştală‖ este definită altfel:
„bun având înscrisă o adresă la care urmează să fie distribuit de furnizorul de
servicii poştale. Din această categorie fac parte trimiterile de corespondenţă,
precum şi cărţi, cataloage, ziare, publicaţii periodice şi colete poştale conţinând
bunuri cu sau fără valoare comercială‖. În același articol sunt definite și unele
noțiuni subsidiare față de noțiunea „trimitere poștală‖: „trimitere de corespondenţă –
comunicare în formă scrisă, tipărită sau înregistrată pe orice fel de suport fizic, care
urmează să fie transportată şi distribuită la adresa indicată de expeditor pe acest
suport sau pe ambalajul acestuia. Cărţile, cataloagele, ziarele şi publicaţiile
periodice nu sunt considerate trimiteri de corespondenţă‖; „trimitere poştală
internaţională – trimitere poştală expediată de pe teritoriul Republicii Moldova la o
adresă care nu se află pe teritoriul acesteia sau expediată din afara Republicii
Moldova la o adresă aflată pe teritoriul acesteia‖; „trimitere expresă – trimitere care
este colectată, ambalată, transmisă şi distribuită prin mijloace fizice într-un mod cât
mai rapid posibil‖; „cecograme – trimiteri poştale cecografice prezentate deschise,
clişee care poartă însemne ale cecografiei, înregistrări sonore şi pe hârtie specială
destinate numai pentru folosinţa nevăzătorilor, dacă sunt expediate de sau către o
instituție pentru nevăzători‖; „colete poştale – bunuri, cu sau fără valoare
comercială, expediate prin reţelele poştale‖.
În pct.1 al anexei la Hotărârea Guvernului nr.1226/2016, definițiile noțiunilor
„trimitere poştală‖ și „trimitere poştală internaţională‖ au exact același conținut. În
plus, în cadrul acestui act normativ sunt definite alte două noțiuni: „trimitere poştală
locală – trimitere poştală depusă şi distribuită în raza unui oraş, iar în localităţi
rurale – în raza de deservire a unui oficiul poştal‖; „trimitere poştală simplă –
trimitere care nu este supusă nici unei formalităţi speciale sau pentru care nu se
cere prelucrare particulară, fiind expediată prin poştă pe cale obişnuită (fără
înregistrare)‖.
Este de menționat că definițiile noțiunilor „trimitere poștală‖ și „trimitere de
corespondență‖, formulate în art.2 al Legii nr.36/2016 și în pct.1 al anexei la
Hotărârea Guvernului nr.1226/2016, au drept model definițiile noțiunilor
corespondente din alin.(6) și (7) art.1 al Directivei 97/67/CE a Parlamentului
European și a Consiliului Uniunii Europene din 15.12.1997 privind normele comune
pentru dezvoltarea pieței interne a serviciilor poștale ale Comunității și
îmbunătățirea calității serviciului:,,expediere poştală‖ înseamnă o expediere ce
poartă o adresă în forma finală care trebuie transportată de către prestatorul
serviciului universal. Pe lângă expedierile de corespondenţă, asemenea expedieri
includ şi, de exemplu, cărţi, cataloage, ziare, publicaţii periodice şi colete poştale
care conţin mărfuri cu sau fără valoare comercială;,,expediere de corespondenţă‖
înseamnă o comunicare în formă scrisă pe orice fel de suport fizic ce trebuie
transportată şi distribuită la adresa indicată de expeditor chiar pe expediere sau pe
ambalaj. Cărţile, cataloagele, ziarele şi publicaţiile periodice nu sunt considerate
expedieri de corespondenţă [5].
În art.178 CP RM legiuitorul recurge la sintagma „alte trimiteri poștale‖.
Totodată, din denumirea și dispoziția acestui articol rezultă că obiectul juridic
special al infracţiunii prevăzute la art.178 CP RM îl formează relaţiile sociale cu
privire la realizarea, în conformitate cu art.30 din Constituţie, a dreptului la secretul
corespondenţei. Prin urmare, nu toate trimiterile poștale, ci doar acelea care conțin
o corespondență, pot reprezenta obiectul material al infracțiunii corespunzătoare.
20
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Nu au caracter de corespondenţă cărţile, cataloagele, ziarele, publicaţiile periodice
etc., chiar dacă sunt trimise în plic închis, şi nici coletele poștale. Aceasta întrucât
primele nu conţin o comunicare cu caracter personal, iar cele din urmă nu conţin o
comunicare. Cu această ocazie, consemnăm că obiectul material al infracţiunii
prevăzute la art.178 CP RM are la bază conceptul de comunicare, adică de schimb
de mesaj sau de idee între două sau mai multe persoane. Temeiul aplicării art.178
CP RM va apărea dacă fapta vizează o corespondenţă pusă într-un colet sau dacă
este vorba despre un mandat poştal care conţine şi o comunicare adresată
destinatarului în legătură cu suma de bani trimisă (ori chiar şi cu alt conţinut).
Faptul dacă trimiterea poştală este internaţională sau locală, simplă sau
expresă nu poate influența asupra calificării faptei în baza art.178 CP RM. O
asemenea împrejurare poate conta doar în planul individualizării pedepsei.
În alt context, victime ale infracţiunii prevăzute la art.178 CP RM sunt
persoanele care comunică prin intermediul corespondenţei, convorbirii sau
înştiinţării, adică expeditorul și/sau destinatarul, fie că este vorba de un singur
expeditor sau destinatar ori de mai mulţi.
În Legea nr.463/1995 erau utilizate noțiunile „expeditor‖ și „destinatar‖, însă
fără a fi definite. În art.2 al Legii nr.36/2016, aceste două noțiuni sunt definite:
destinatar – persoană fizică sau juridică pe adresa căreia este expediată o trimitere
poştală; expeditor – persoană fizică sau juridică care introduce trimiterea poştală în
reţeaua poştală personal sau prin intermediul unei persoane terţe.
Precizăm că definiția noțiunii „expeditor‖, reprodusă mai sus, are ca model
definiția noțiunii corespondente din alin.(16) art.1 al Directivei 97/67/CE a
Parlamentului European și a Consiliului Uniunii Eoropene din 15.12.1997 privind
normele comune pentru dezvoltarea pieței interne a serviciilor poștale ale
Comunității și îmbunătățirea calității serviciului:,,expeditor‖ înseamnă o persoană
fizică sau juridică care este la originea expedierilor poştale.
În mod cert, atsfel de definiții ale noțiunilor „expeditor‖ și „destinatar‖
facilitează procesul de interpretare a prevederilor art.178 CP RM. Ele ne ajută să
cunoaștem caracteristicile nu doar ale victimei infracțiunii prevăzute la art.178 CP
RM, dar și ale subiectului acestei infracțiuni. Ne referim la acel subiect prin
intermediul căruia expeditorul introduce trimiterea poştală în reţeaua poştală. Or,
intermediarul prin care este trimisă scrisoarea, are dreptul să ia cunoştinţă oricând
de conţinutul corespondenţei trimise altei persoane, până în momentul ajungerii ei
la destinatar, dacă expeditorul îi cere să înlăture o parte a conţinutului
corespondenţei înainte de a o preda ori îi cere să transmită verbal destinatarului
conţinutul corespondenţei. În cazul în care lipsește această solicitare a
expeditorului, deci luarea de cunoştinţă de conţinutul corespondenţei nu a fost
autorizată de către expeditor, respectivul intermediar devine pasibil de răspundere
în baza art.178 CP RM.
În altă ordine de idei, subiectul infracţiunii prevăzute la art.178 CP RM este
persoana fizică responsabilă care la momentul comiterii infracţiunii a atins vârsta de
16 ani. În context, trebuie de menţionat că, de exemplu, în conformitate cu art.6 al
Legii nr.463/1995, persoanele antrenate în activităţi poştale sunt obligate să asigure
confidenţialitatea corespunzătoare.
Sub acest aspect, găsim reglementări mai detaliate în art.18 al Legii
nr.36/2016: „(1) Secretul corespondenţei şi altor trimiteri poştale este garantat de
Constituţia Republicii Moldova şi de prezenta lege. Persoanele antrenate în
21
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
activităţi poştale sunt obligate să asigure confidenţialitatea corespondenţei. Este
interzisă divulgarea informaţiilor privind serviciile prestate altor persoane decât
expeditorul sau destinatarul, dacă legislația nu prevede altfel. (2) Furnizorul de
servicii poştale nu este în drept să deschidă corespondenţa dacă aceasta nu poate
fi distribuită sau readresată din cauza lipsei adreselor expeditorului şi destinatarului.
(3) Reținerea, deschiderea sau divulgarea conținutului trimiterilor poștale este
permisă numai în condițiile și cu respectarea procedurii prevăzute de lege‖.
Astfel, aceste reglementări fac trimitere la prevederile art.133 și 134 din
Codul de procedură penală, adoptat de Parlamentul Republicii Moldova la
14.03.2003 [6]. În acord cu aceste prevederi, dacă există temeiuri rezonabile de a
presupune că trimiterile poştale primite sau expediate de către bănuit, învinuit pot
conţine informaţii ce ar avea importanţă probatorie în cauza penală pe una sau mai
multe infracţiuni grave, deosebit de grave sau excepţional de grave şi dacă prin alte
procedee probatorii nu pot fi obţinute probe, organul de urmărire penală este în
drept să reţină, să cerceteze, să predea, să percheziţioneze sau să ridice trimiterile
poştale ale persoanelor indicate. Pot fi reţinute, cercetate, predate, percheziţionate
sau ridicate următoarele trimiteri poştale: scrisori de orice gen, telegrame,
radiograme, banderole, colete, containere poştale, mandate poştale, comunicări
prin fax şi prin poşta electronică. Procurorul care conduce sau efectuează urmărirea
penală întocmeşte o ordonanţă despre reţinerea, cercetarea, predarea,
percheziţionarea sau ridicarea trimiterilor poştale, pe care o prezintă judecătorului
de instrucţie. În ordonanţă trebuie să fie indicate: motivele dispunerii reţinerii,
cercetării, predării, percheziţionării sau ridicării trimiterilor poştale, denumirea
instituţiei poştale asupra căreia se pune obligaţia de a reţine trimiterile poştale,
numele şi prenumele persoanei sau persoanelor ale căror trimiteri poştale trebuie
să fie reţinute, adresa exactă a acestor persoane, genul de trimiteri poştale care se
reţin, se cercetează, se predau, se percheziţionează sau se ridică şi durata măsurii.
Durata de autorizare a măsurii se prelungeşte în condiţiile Codului de procedură
penală. Ordonanţa cu privire la reţinerea, cercetarea, predarea, percheziţionarea
sau ridicarea trimiterilor poştale cu autorizaţia respectivă se transmite şefului
instituţiei poştale, pentru care executarea acestei ordonanţe este obligatorie. Şeful
instituţiei poştale comunică imediat organului care a emis ordonanţa reţinerea
trimiterilor poştale indicate în aceasta. Reţinerea, cercetarea, predarea,
percheziţionarea sau ridicarea trimiterilor poştale se anulează de către organul de
urmărire penală care a emis ordonanţa respectivă, de către procurorul ierarhic
superior, de către judecătorul de instrucţie după expirarea termenului pentru care a
fost emisă autorizaţia, dar nu mai târziu de terminarea urmăririi penale.
Prezentându-se în instituţia poştală, reprezentantul organului de urmărire
penală aduce la cunoştinţă şefului acestei instituţii, contra semnătură, ordonanţa de
examinare şi ridicare a trimiterilor poştale, deschide şi examinează trimiterile
poştale. La descoperirea de documente şi obiecte care au importanţă probatorie în
cauza penală, reprezentantul organului de urmărire penală le ridică sau face copiile
respective. În lipsa unor asemenea documente şi obiecte, reprezentantul organului
de urmărire penală dispune înmânarea trimiterilor poştale examinate adresantului.
Despre fiecare examinare şi ridicare a trimiterilor poştale se întocmeşte un proces-
verbal conform prevederilor art.260 şi 261 din Codul de procedură penală, în care,
în particular, se indică de către cine, unde, când a fost examinată, ridicată trimiterea
poştală sau dispusă înmânarea acesteia adresantului, genul de trimitere poştală,
22
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
precum şi de pe care trimiteri poştale au fost făcute copii, ce mijloace tehnice au
fost utilizate şi ce s-a depistat. Toţi participanţii şi cei prezenţi la această acţiune
procesuală sunt preveniţi despre obligativitatea păstrării secretului corespondenţei,
nedivulgării informaţiei cu privire la urmărirea penală, precum şi despre
răspunderea penală prevăzută la art.178 şi 315 din Codul penal. Aceasta se
consemnează în procesul-verbal.

BIBLIOGRAFIE:
1. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2002, nr.128-129.
2. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 1995, nr.65-66.
3. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2016, nr.114-122.
4. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2016, nr.388-398.
5. Directive 97/67/CE du Parlement Européen et du Conseil du 15 décembre 1997
concernant des règles communes pour le développement du marché intérieur
des services postaux de la Communauté et l'amélioration de la qualité du
service. http://eur-lex.europa.eu/legal-content/fr/ALL/?uri=CELEX:31997L0067
6. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2003, nr.104-110.

23
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 343.46
Stati Vitalie Anatol
Universitatea de Stat din Moldova
(Chișinău, Republica Moldova)

IMPACTUL ADOPTĂRII LEGII NR.207/2016 ASUPRA NORMELOR DIN


CAPITOLUL X DIN PARTEA SPECIALĂ A CODULUI PENAL AL REPUBLICII
MOLDOVA

Adnotare. În cadrul studiului de față este analizat impactul pe care


adoptarea Legii Republicii Moldova nr.207/2016 îl are asupra aplicării răspunderii
pentru infracțiunile economice. Se ajunge la concluzia că acest impact vizează
delimitarea ilicitului penal de ilicitul nepenal, dar și graduarea pericolului social al
infracțiunilor economice. În încheierea investigației, legiuitorului i se recomandă
ajustarea mărimii unității convenționale stabilite de Codul contravențional cu
mărimea unității convenționale stabilite de Codul penal.
Cuvinte-cheie: unitate convențională; salariu mediu lunar; proporții mari;
proporții deosebit de mari; amendă.

Стати Виталий Анатольевич


Государственный университета Молдовы
(Кишинев, Республика Молдова)

ВЛИЯНИЕ ПРИНЯТИЯ ЗАКОНА № 207/2016 НА НОРМЫ ГЛАВЫ X


ОСОБЕННОЙ ЧАСТИ УГОЛОВНОГО КОДЕКСА РЕСПУБЛИКИ МОЛДОВА

Аннотация. В настоящем исследовании анализируется влияние,


которое принятие Закона Республики Молдова № 207/2016 оказывает на
применение ответственности за экономические преступления.
Приводится довод о том, что данное влияние должно учитываться не
только при отграничении преступного от непреступного, но и при
измерении общественной опасности экономических преступлений. В
заключение, законодателю рекомендуется привести в соответствие
размер условной единицы, установленный в Уголовном кодексе, и размер
условной единицы, установленный в Кодексе о правонарушениях.
Ключевые слова: условная единица; среднемесячная заработная
плата; крупный размер; особо крупный размер; штраф.

Vitalie A. Stati
Moldova State University
(Chisinau, Republic of Moldova)

THE POSSIBLE EFFECTS OF LAW NO.207/2016 OVER THE NORMS OF


CHAPTER X OF THE SPECIAL PART OF THE PENAL CODE OF THE REPUBLIC
OF MOLDOVA

Abstract. In the present study there are analyzed the possible effects of Law
of the Republic of Moldova No.207/2016 over the application of penal liability for
24
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
economic offences. It is concluded that the effects in question may affect the
delimitation of the penal act from the non-penal act of the economic offences and
the variation of the social danger of the same offences. In its conclusion, the
legislature is recommended to adjust the size of the conventional currency unit
established within the Contravention Code to the size established by the Penal
Code.
Keywords: conventional currency unit; average monthly salary; large
amounts; very large amounts; fine.

1. La 28.07.2016 Parlamentul Republicii Moldova a adoptat Legea pentru


modificarea şi completarea unor acte legislative [1] (în continuare – Legea
nr.207/2016). Printre finalitățile proiectului care stă la baza adoptării Legii
nr.207/2016, menționăm: 1) ajustarea mărimii unității convenționale, prevăzute de
Codul contravențional și Codul penal, la realitățile social-economice din prezent;
2) modificarea mecanismului de calcul a proporțiilor mari și deosebit de mari, în
vederea aprecierii mai eficiente a gradului prejudiciabil al infracțiunilor [2].
Pentru prezentul studiu comportă interes următoarele amendamente operate
prin Legea nr.207/2016:
− la alin.(2) art.64 CP RM, textul „20 de lei‖ a fost substituit cu textul „50 de
lei‖;
− alin.(1) art.126 CP RM a fost modificat, astfel încât are următorul conținut:
„Se consideră proporţii mari valoarea bunurilor sustrase, dobândite, primite,
fabricate, distruse, utilizate, transportate, păstrate, comercializate, trecute peste
frontiera vamală, valoarea pagubei pricinuite de o persoană sau de un grup de
persoane, care depăşeşte 20 de salarii medii lunare pe economie prognozate,
stabilite prin hotărârea de Guvern în vigoare la momentul săvârșirii faptei‖;
1
− articolul 126 CP RM a fost completat cu alineatul (1 ) cu următorul
conținut:
„Se consideră proporţii deosebit de mari valoarea bunurilor sustrase,
dobândite, primite, fabricate, distruse, utilizate, transportate, păstrate,
comercializate, trecute peste frontiera vamală, valoarea pagubei pricinuite de o
persoană sau de un grup de persoane, care depăşeşte 40 de salarii medii lunare pe
economie prognozate, stabilite prin hotărârea de Guvern în vigoare la momentul
săvârșirii faptei‖.
În afară de aceasta, a fost sporit cuantumul amenzii stabilite ca pedeapsă
2 1
pentru săvârșirea infracțiunilor prevăzute la art.236-239 , 240 -258 CP RM.
2. O asemenea sporire a cuantumului amenzii, ca și creșterea mărimii unității
convenționale de la 20 la 50 de lei, au avut ca efect înăsprirea pedepsei cu amendă
stabilite pentru infracțiunile prevăzute la art.236-2392, 2401-258 CP RM. Ne vom
convinge de aceasta analizând unele sancțiuni din cadrul respectivelor articole.
Astfel, de exemplu, în art.236 CP RM, în sancțiunea alineatului (1), textul „de
la 1000 la 3000‖ a fost substituit cu textul „de la 2000 la 5000‖; în sancțiunea
alineatului (2), textul „de la 3000 la 6000‖ a fost substituit cu textul „de la 4000 la
7000‖. Până la intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, amenda stabilită pentru
persoana juridică avea mărimea: de la 20000 de lei până la 60000 de lei (reieșind
din sancțiunea specificată la alin.(1) art.236 CP RM); de la 60000 de lei până la
120000 de lei (reieșind din sancțiunea prevăzută la alin.(2) art.236 CP RM). După
intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, amenda stabilită pentru persoana juridică
25
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
are mărimea: de la 100000 de lei până la 250000 de lei (reieșind din sancțiunea
specificată la alin.(1) art.236 CP RM); de la 200000 de lei până la 350000 de lei
(reieșind din sancțiunea prevăzută la alin.(2) art.236 CP RM). Făcând o comparație,
constatăm că mărimea nominală a amenzii a crescut de aproximativ 3-6 ori.
Un alt exemplu: în art.239 CP RM, în sancțiunea alineatului (1), textul „de la
1000 la 2000‖ a fost substituit cu textul „de la 1350 la 2350‖; în sancțiunea
alineatului (2), textul „de la 2000 la 3000‖ a fost substituit cu textul „de la 2350 la
3350‖. Până la intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, amenda stabilită pentru
persoana fizică avea mărimea: de la 20000 de lei până la 40000 de lei (reieșind din
sancțiunea specificată la alin.(1) art.239 CP RM); de la 40000 de lei până la 60000
de lei (reieșind din sancțiunea prevăzută la alin.(2) art.239 CP RM). După intrarea
în vigoare a Legii nr.207/2016, amenda stabilită pentru persoana fizică are
mărimea: de la 67500 de lei până la 117500 de lei (reieșind din sancțiunea
specificată la alin.(1) art.239 CP RM); de la 117500 de lei până la 167500 de lei
(reieșind din sancțiunea prevăzută la alin.(2) art.239 CP RM). Făcând o comparație,
constatăm că mărimea nominală a amenzii a crescut de aproximativ 3 ori.
3. Această înăsprire a regimului sancționator este oarecum estompată
datorită modificării mecanismului de calcul a proporțiilor mari și deosebit de mari. În
acest sens, până la intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, în alin.(1) art.126 CP
RM era prevăzut: „Se consideră proporţii deosebit de mari, proporţii mari valoarea
bunurilor sustrase, dobândite, primite, fabricate, distruse, utilizate, transportate,
păstrate, comercializate, trecute peste frontiera vamală, valoarea pagubei pricinuite
de o persoană sau de un grup de persoane, care, la momentul săvârşirii infracţiunii,
depăşeşte 5000 şi, respectiv 2500 unităţi convenţionale de amendă‖. În
corespundere cu legea penală în vigoare, la baza calculării proporțiilor mari și
deosebit de mari este pus un alt criteriu, și anume – criteriul salariului mediu lunar
pe economie prognozat, stabilit prin hotărârea de Guvern în vigoare la momentul
săvârșirii faptei.
Conform alin.(4) art.21 al Legii privind sistemul public de asigurări sociale,
adoptate de Parlamentul Republicii Moldova la 08.07.1999 [3], „salariul mediu lunar
pe economie este cel prognozat pentru fiecare an şi se aprobă de Guvern‖. De
exemplu, în Hotărârea Guvernului Republicii Moldova cu privire la aprobarea
cuantumului salariului mediu lunar pe economie, prognozat pentru anul 2016,
nr.879 din 23.12.2015 [4], se consemnează: „Se aprobă cuantumul salariului mediu
lunar pe economie, prognozat pentru anul 2016, în mărime de 5050 lei, pentru
utilizare în modul stabilit de legislație‖. Totodată, în Hotărârea Guvernului Republicii
Moldova privind aprobarea cuantumului salariului mediu lunar pe economie,
prognozat pentru anul 2017, nr.1233 din 09.11.2016 [5], se menționează: „Se
aprobă cuantumul salariului mediu lunar pe economie, prognozat pentru anul 2017,
în mărime de 5300 lei, pentru utilizare în modul stabilit de legislație‖.
Bineînțeles, o astfel de reconsiderare a mecanismului de calcul a proporțiilor
mari și deosebit de mari a avut un impact asupra aprecierii gradului prejudiciabil al
faptelor incriminate la art.236-258 CP RM. Acest impact vizează delimitarea ilicitului
penal de ilicitul nepenal, dar și graduarea pericolului social al infracțiunilor
economice.
4. De exemplu, în cazul infracţiunii prevăzute la alin.(1) art.236 CP RM, până
la intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, valoarea semnelor băneşti sau a titlurilor
de valoare false nu trebuia să depăşească 5000 unităţi convenţionale (adică
26
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
100000 de lei). În caz contrar, răspunderea urma să fie aplicată pentru infracțiunea
specificată la lit.c) alin.(2) art.236 CP RM. După intrarea în vigoare a Legii
nr.207/2016, în cazul infracţiunii prevăzute la alin.(1) art.236 CP RM, valoarea
semnelor băneşti sau a titlurilor de valoare false trebuie să nu depăşească 40 de
salarii medii lunare pe economie prognozate, stabilite prin hotărârea de Guvern în
vigoare la momentul săvârșirii faptei (adică 202000 de lei (pentru anul 2016) sau
212000 de lei (pentru anul 2017)). În caz contrar, răspunderea se aplică pentru
infracțiunea specificată la lit.c) alin.(2) art.236 CP RM. Astfel, sub aspectul analizat,
legea penală în vigoare este mai favorabilă făptuitorului: dacă valoarea semnelor
băneşti sau a titlurilor de valoare false nu depășește 202000/212000 de lei, atunci
proporțiile sunt mari, și nu deosebit de mari.
O situație similară o atestăm în cazul infracțiunilor prevăzute la art.237, 240,
2 10 1
242 , 243, 245 , 250 și 256 CP RM. Comun pentru toate aceste articole este că
alineatul (1) din cadrul lor nu stabilește expres anumite proporții care ar caracteriza
parametrii valorici ai obiectului material sau imaterial/produsului infracțunii ori ai
urmărilor prejudiciabile produse.
5. O situație întrucâtva diferită este cea care transpare din analiza art.238
CP RM: infracţiunea prevăzută la alin.(1) art.238 CP RM se consideră consumată
din momentul producerii daunelor în mărime mai mare sau egală cu 500 unităţi
convenţionale. În cazul respectivei infracțiuni, este esenţial ca mărimea daunelor să
nu depăşească 5000 unităţi convenţionale. În caz contrar, răspunderea se va aplica
pentru infracțiunea prevăzută la alin.(2) art.238 CP RM.
Până la intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, 500 unităţi convenţionale
reprezentau 10000 de lei. După intrarea în vigoare a acestei legi, 500 unităţi
convenţionale constituie 25000 de lei. Dacă mărimea daunelor cauzate este mai
mică de 25000 de lei, atunci calificarea urmează a fi făcută conform art.106 din
Codul contravențional. Și de această dată, legea penală în vigoare este mai
favorabilă făptuitorului: dacă mărimea daunelor produse nu depășește 24999 de lei,
fapta este pasibilă de răspundere contravențională, nu de răspundere penală.
O ipoteză asemănătoare o atestăm în cazul infracțiunilor prevăzute la art.239
1
și 240 CP RM. Comun pentru aceste articole este că, în alineatul (1) din cadrul lor,
se utilizează sintagmele „daune în mărime mai mare sau egală cu 500 unităţi
convenţionale‖ sau, respectiv, „proporții ce depășesc 500 de unități convenționale‖.
6. O situație oarecum diferită este cea care reiese din analiza art.241 CP
RM: infracţiunea prevăzută la alin.(1) art.241 CP RM se consideră consumată din
momentul obţinerii profitului în proporţii mari. În cazul acestei infracțiuni, este
esenţial ca mărimea profitului obţinut să nu depăşească 5000 unităţi convenţionale.
În caz contrar, răspunderea se va aplica pentru infracțiunea specificată la lit.f)
alin.(2) art.241 CP RM.
Până la intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, proporțiile mari reprezentau
circa 50000 de lei. După intrarea în vigoare a acestei legi, proporțiile mari constituie
101000 de lei (pentru anul 2016) sau 106000 de lei (pentru anul 2017). Dacă
mărimea profitului obținut este mai mică de 101000/106000 de lei, atunci cele
comise pot fi calificate potrivit art.263 din Codul contravenţional. Remarcăm că
legea penală în vigoare este mai favorabilă făptuitorului: dacă mărimea daunelor
produse nu depășește 101000/106000 de lei, atunci fapta devine pasibilă de
răspundere contravențională, nu de răspundere penală.

27
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
9
O ipoteză similară o atestăm în cazul infracțiunilor prevăzute la art.245-245 ,
245 , 24512, 248-250, 252, 253 și 255 CP RM. Comun pentru toate aceste articole
11

este că, în alineatul (1) din cadrul lor, parametrii valorici ai obiectului material sau
imaterial/produsului infracțunii ori ai urmărilor prejudiciabile produse se
caracterizează prin proporții mari.
7. O situație întrucâtva diferită este cea care transpare din analiza art.244
CP RM: infracţiunea prevăzută la alin.(1) art.244 CP RM se consideră consumată
din momentul producerii urmărilor prejudiciabile sub forma neachitării impozitului, a
cărui mărime depăşeşte 1500 unităţi convenţionale. În cazul acestei infracțiuni, este
esenţial ca suma impozitului neachitat să nu se exprime în proporții deosebit de
mari. În caz contrar, răspunderea se va aplica pentru infracțiunea specificată la lit.b)
alin.(2) art.244 CP RM.
Până la intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, 1500 unităţi convenţionale
reprezentau 30000 de lei. După intrarea în vigoare a acestei legi, 1500 unităţi
convenţionale constituie 75000 de lei. Dacă mărimea daunelor cauzate este mai
mică de 75000 de lei, atunci calificarea urmează a fi făcută conform art.295 din
Codul contravenţional ori alin.(3) sau (5) art.260 sau alin.(4) art.261 din Codul fiscal.
Și de această dată, legea penală în vigoare este mai favorabilă făptuitorului: dacă
mărimea daunelor produse nu depășește 75000 de lei, fapta este pasibilă de
răspundere contravențională, nu de răspundere penală.
O ipoteză oarecum asemănătoare o atestăm în cazul infracțiunilor prevăzute
la art.2441 CP RM. Or, și în acest articol, în alineatul (1), urmările prejudiciabile sunt
desemnate prin unități convenționale, nu prin salarii medii lunare pe economie
prognozate, stabilite prin hotărârea de Guvern în vigoare la momentul săvârșirii
faptei.
8. Merită atenție și situația consemnată în art.242 CP RM: infracţiunea
prevăzută de acest articol se consideră consumată din momentul obţinerii un profit
în proporţii deosebit de mari sau al producerii de daune în proporţii deosebit de
mari.
Până la intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, proporțiile deosebit de mari
reprezentau circa 100000 de lei. După intrarea în vigoare a acestei legi, proporțiile
deosebit de mari constituie 202000 de lei (pentru anul 2016) sau 212000 de lei
(pentru anul 2017). Dacă mărimea profitului obținut sau a daunelor produse este
mai mică de 202000/212000 de lei, nu poate fi aplicată răspunderea
contravenţională: în Codul contravenţional lipseşte norma care să fie
complementară cu art.246 CP RM. În schimb, în asemenea cazuri, răspunderea
poate fi aplicată conform prevederilor Capitolului VIII din Legea concurenței, adop-
tate de Parlamentul Republicii Moldova la 11.07.2012 [6]. În situația analizată nu se
mai poate afirma cu certitudine că legea penală în vigoare este mai favorabilă
făptuitorului. Or, dacă mărimea profitului obținut sau a daunelor produse nu
depășește 202000/212000 de lei, fapta devine pasibilă de răspundere potrivit
normelor Capitolului VIII din Legea concurenței. De exemplu, în acord cu alin.(6)
art.72 al Legii concurenței, „în cazul unei întreprinderi nou-înfiinţate care nu a
realizat o cifră de afaceri în anul financiar anterior sancţionării, amenda se
stabileşte în cuantum de până la 5000000 lei‖. Rezultă că, în celelalte cazuri,
amenda poate depăși o astfel de limită.
În același registru, este de menționat că, în cazul infracţiunii prevăzute la
art.258 CP RM, uneori, urmările prejudiciabile sunt desemnate prin sintagma
28
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
„daune deosebit de mari‖. În astfel de ipoteze, această infracțiune se consideră
consumată, după caz, din momentul: 1) producerii de daune deosebit de mari
integrităţii structurale a blocului de locuit; 2) producerii de daune deosebit de mari
locuinţelor altor proprietari sau locatari (altor decât făptuitorul). După intrarea în
vigoare a Legii nr.207/2016, dacă mărimea daunelor produse este mai mică de
202000/212000 de lei, răspunderea poate fi aplicată în baza art.179 sau alin.(4)
art.180 din Codul contravenţional.
9. În încheierea acestui studiu, nu putem trece cu vederea inconsecvența
legiuitorului: conform alin.(1) art.34 din Codul contravențional, o unitate
convenţională continuă să fie egală cu 20 de lei.
În nota informativă la proiectul, care stă la baza adoptării Legii nr.207/2016,
este menționată intenția de ajustare a mărimii unității convenționale, prevăzute de
Codul contravențional [2]. Această intenție a rămas nerealizată. Din această cauză,
decalajul dintre mărimile amenzii contravenționale și mărimile amenzii penale s-a
amplificat mult. De exemplu, după intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, dacă
mărimea daunelor cauzate prin dobândirea creditului, împrumutului sau
despăgubirii/indemnizaţiei de asigurare prin înşelăciune este mai mică de 25000 de
lei, atunci calificarea urmează a fi făcută conform art.106 din Codul contravențional.
Amenda stabilită de acest articol este de până la 150 de unităţi convenţionale
(adică de până la 3000 de lei). Până la intrarea în vigoare a Legii nr.207/2016, în
cazul în care mărimea daunelor cauzate era între 10000 și 25000 de lei, pentru
persoana fizică se stabilea o amendă în mărime de la 1500 la 3000 unităţi
convenţionale (adică de la 30000 la 60000 de lei). Reiese că, în condițiile descrise,
mărimea amenzii aplicate s-a redus de 10-20 de ori. Acesta nu este singurul
exemplu în care reducerea sferei ilicitului penal în favoarea sferei ilicitului nepenal
comportă o diminuare atât de pronunțată a regimului sancționator.
Considerăm inoportună o asemenea disproporționalizare dintre mărimile
amenzii contravenționale și mărimile amenzii penale. În consecință, propunem
legiuitorului să modifice dispoziția alin.(1) art.34 din Codul contravențional, astfel
încât o unitate convenţională să fie egală cu 50 de lei.

BIBLIOGRAFIE:
1. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2016, nr.369-378.
2. Notă informativă la proiectul de Lege pentru modificarea și completarea unor
acte legislative. http://www.particip.gov.md/public/documente/131/anexe/
ro_3073_29.03.2016-Nota-Informativa-la-proiect-unit.-conventionala.pdf
3. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2000, nr.1-4.
4. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2015, nr.347-350.
5. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2016, nr.388-398.
6. Monitorul Oficial al Republicii Moldova, 2012, nr.193-197.

29
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 340
Беккулова Айнаш Диканбаевна, Ильяс Амир, Сексенбай Галымжан
Центрально–Казахстанская академия
(Караганда, Казахстан)

РАЗВИТИЕ ОБЫЧНОГО КАЗАХСКОГО ПРАВА

Аннотация. В стаье раскрывается истоки возникновения права


современного Казахстана. Так называемое «обычное право» существовало
в форме неписанных правил установленных биями, султанами и ханами.
Особенноси этих правил составаляет основы правовой культуры
современного Казахстанского Государсва.
Ключевые слова: Казах, обычаи, право, хан, кочевники.

Ainash Bekkulova, Ilyas Amir, Galymzhan Seksenbaev


Central - Kazakhstan Academy
(Karaganda, Kazakhstan)

THE DEVELOPMENT OF THE KAZAKH CUSTOMARY LAW

Abstract. In this article reveals the origins of the right of modern


Kazakhstan. The so-called "common law" existed in the form of unwritten rules
established biys, sultans and khans. Singularities of these rules sostavalyaet bases
of legal culture of the modern Country of Kazakhstan.
Keyword: Kazakh, customs, law, Khan, nomads.

Казахское обычное право должно быть оценено как один из


древнейших исторических типов права, достигшее высокого развития и
сохранившее свою регулятивную роль вплоть до новейшего времени. До сих
пор исследования по обычному праву казахов проводились лишь в
историческом контексте. В советском правоведении казахское обычное право
изучалось в основном с классовых позиций.Это привело к искажению
объективного облика обычного права, дало возможность отнести его в ряд
отсталых, с исторической точки зрения запоздалых в развитии, старых
правовых систем. Казахское обычное право было окрашено консервативными,
негативными тонами. Следовательно, в изучении обычного права
преобладали однобокость, односторонность.
Новый уровень изучения правовой жизни кочевого казахского общества
заключается в рассмотрении ее в качестве одного из исторических
достижений казахского народа как культурного наследия. Правовую жизнь
кочевников следует рассматривать как целостное явление, имеющее
собственное внутреннее строение, специальные функции, имманентно ей
присущие качества и свойства. Внутреннее строение правовой жизни кочевого
казахского общества многоплановое и сложное. Как правило, в научной
литературе наше внимание, в основном, привлекают правовые обычаи и
нормы. Нормы и институты адата играли важную роль в правовой жизни
кочевого казахского общества. Однако правовая культура степного населения
не ограничивалась лишь системой правовых норм, ее значение было намного
30
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
шире, разнообразнее и глубже. Обычно-правовые нормы являлись лишь
одной стороной, гранью этого сложного процесса. В основе правовых норм и
институтов адата лежали правовые чувства и эмоции, правовые понятия и
суждения, правовые принципы, прежде всего основанные на уважении
естественно-нравственной природы человека.
Мир обычного права казахов велик, историография его обширна и
разнообразна. Десятитомная энциклопедия «Қазақтың ата заңдары» - тому
свидетельство. Кроме того, существует большое количество отдельных
монографий, коллективных трудов, статей и выступлений, рассматривающих с
разных точек зрения феномен обычного права казахов. Это право
представляет собой совокупность юридических норм и обычаев,
регулирующих различные правовые отношения казахского общества в
прошлом. Главным источником казахского обычного права является веками
создававшийся и совершенствовавшийся устный обычай «адат». Однако в
течение времени источники казахского обычного права изменялись. Один из
крупнейших исследователей его Т. М. Культелеев выделяет три источника:
1) обычай («адат», или «зан»); 2) практику суда биев («бийдин билиги»);
3) положение съезда биев («ереже»).
Под словом «адат» («адет») понимают вообще обычай народа.
Обычное право в виде юридических норм входит в «адат» и составляет как бы
его концентрированное выражение. Судебные приговоры, решения наиболее
авторитетных и знаменитых биев («бийдин билиги») приобретали значение
обязательного для решения аналогичных дел судебного прецедента и
включались в состав действующих норм обычного права. Другой формой
правотворческой деятельности судей (биев) являлись так называемые
«ереже» — положения, принимаемые судами биев о том, какими именно
нормами обычного права они будут руководствоваться при рассмотрении
определенных судебных дел. Эти руководящие постановления сами затем
становились источником права. «Ереже», как правило, содержали и новые
формы материального права.
Таким образом, нормы обычного права постоянно пополнялись и
совершенствовались в процессе судебной деятельности ханов, султанов и
особенно биев. Обычаи систематизировались в уложения, например, «Жетi -
Жаргы» и другие правовые памятники, собирались и интерпретировались
известными знатоками бийских установлений и решений, становясь
достоянием сказителей, хранителей сказаний и обычаев, пропагандировались
идеологами, аксакалами. Практика суда биев дополняла и уточняла нормы
обычного права и являлась важным формообразующим источником права, но
эта практика суда биев до XIX в. не оформлялась в письменном виде, что
открывало возможности для любых решений в правоприменительной
практике. Бии ссылались на авторитет своих известных предшественников,
особенно на Толе - бия, Айтеке - бия, Казыбек - бия, вплоть до Майкы - бия.
Обычное право, как и право вообще, разделяется на материальное и
процессуальное. Материальные нормы казахского обычного права в
современной юридической и исторической литературе изучены достаточно
широко и освещены в ряде монографий, учебников и научных статей.
Процессуальное же право, а именно порядок организации и проведения

31
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
судебного процесса судом биев, его основные этапы, понятия элементы и
институты требуют более пристального рассмотрения.
«Жеты Жаргы» являлся сводом законов обычного права, состоял из
семи разделов и разрешал споры в семи сферах общественной жизни:
‒ земельные тяжбы;
‒ споры из-за вдовы;
‒ споры из-за куна;
‒ воспитание детей и брачные отношения;
‒ ответственность за преступления;
‒ межродовые споры;
‒ обеспечение национальной безопасности.
Опираясь на «Жеті Жарғы», народные обычаи и судебную практику
прошлых времен, бии создали систему права, вполне отвечающую
требованиям казахского кочевого общества.
«Семь установлений Аз-Тауке» в каждом своем пункте, разделе, части
отражали требования своего времени, связанные с жизненно важными
проблемами, приводили в соответствие с условиями жизни поведения и права
членов общества. Более того, некоторые положения носили характер
обязательных законов, опережая свое время, предвосхищая будущее.
В материалах по казахскому обычному праву, опубликованных
Семипалатинским областным статистическим комитетом в 1886 году, сказано,
что, «киргизы не различают деяний преступных, безнравственных и
религиозных. Все эти категории проступков сливаются у них в одну группу
деяний: совершаемых человеком по злой воле, вследствие подстрекательств
злого духа, шайтана, который безусыпно старается принести человеку какой-
либо вред, истребляя скот, то причиняя боли и огорчения, то, наконец,
направляя его деятельность на худые поступки».
Анализ обычного права показывает, что у казахов почти до 19 века
вместо понятия «преступление» (кылмыс) употреблялись понятия «дурное
дело», «дурное поведение» («жаман iс», «жаман кылып»). Формально под
преступлением в обычном праве казахов, как и в обычном праве других
народов, понималось нанесение преступником материального и морального
ущерба потерпевшему. Таким образом, понятие преступления мало чем
отличалось от гражданского правонарушения.
Одно из правил «Жеті Жарғы» - соразмерность, адекватность
наказания совершенному преступлению, т.е. принцип талиона (око за око,
кровь за кровь, жизнь за жизнь). Принцип возмездия по талиону хотя и был
принят «Жеті Жарғы», но постоянного применения не находил. Скорее,
указанные положения были сохранены как дань уважения к древнейшим
законодательствам.
Следует отметить, что во всех случаях, будь то убийство или же другое
нарушение обычного права, казахи издревле все вопросы ответственности
решали в частном порядке, договаривались между собой. Поэтому
потерпевший или представители потерпевшего вместо требования наказания
по принципу талиона имели право требовать с преступника материального
возмещения за причиненный ущерб. Таким образом, суровость наказаний за
убийство и членовредительство смягчалось разрешением уплачивать «кун»
или выкуп крови. «Кун» (с персидского «кун» - кровь) в обычном праве казахов
32
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
- плата за убийство виновными, чаще всего, его родичами роду убитого или
потерпевшего. Уплата куна освобождала от кровной мести. Помимо
индивидуальной ответственности существовала коллективная
ответственность.
Обычному праву казахов того времени не были известны тюрьмы,
гауптвахты и общественные работы, и до присоединения Казахстана к России
применялись следующие основные виды наказания:
‒ смертная казнь;
‒ телесные наказания;
‒ позорящие наказания;
‒ «кун» (выкуп за убийство);
‒ «айып» (штраф);
‒ отдача в рабство;
‒ выдача обидчика в услужение потерпевшему;
‒ выдача обидчика на произвол потерпевшего или его родственников;
‒ конфискация у обидчика всего имущества;
‒ изгнание обидчика из общины.
Наиболее распространенным и детально разработанным наказанием
за проступки и преступления был «айып» - штраф, который выплачивался
обидчиком потерпевшему за материальный и моральный ущерб.
Таким образом, в уголовном обычном праве казахов, в частности «Жеті
Жарғы», подробно разработана система наказания.
Согласно «Жеті Жарғы» ответственность несет только физическое лицо
и никто другой. В казахском обычном праве не было судебных процессов над
животными, насекомыми, домашней птицей и над неодушевленными
предметами, поскольку они не являлись субъектами преступлений, что было
характерно для светских судов 14-15 веков европейских государств.
Что касается вменяемости субъекта преступления по казахскому
обычному праву, то об этом непосредственно в тексте «Жеті Жарғы» ничего
не сказано, но в различных источниках о казахском обычном праве
существуют различные сведения об ответственности невменяемых. Одни
исследователи утверждают, что невменяемые полностью освобождаются от
ответственности, другие полагают, что невменяемость уменьшает
ответственность, но не освобождают от наказания.
Особенностью обычного права является то, что не будучи установлено
законом, оно фактически соблюдается, если в чьей-либо психике происходит
императивно-атрибутивные переживания с представлениями
соответствующего массового поведения других, как нормативного факта: 1
(или мы, он, они) имею право на что-то или обязан к чему-то потому, что так
всегда соблюдалось прежде, так поступали предки.
Кроме того, если писаное право, иными словами, закон, обращается к
будущему, постановляет, что впредь должно быть правом, имеет
перспективный характер, то обычное право по природе своей, есть право,
смотрящее не вперед, а назад, имеет ретроспективный характер,
сообразуется неизбежно не с тем, что может быть в будущем, и не с
настоящими условиями как таковыми, а с тем, что раньше в более или менее
отдаленном прошлом.

33
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Отсюда следует, что для казахского обычного права характерны такие
особые черты:
‒ консерватизм, выражавшийся в закреплении многих патриархальных,
родовых обычаев, правил (например, обязательство о взаимопомощи
сородичей);
‒ наличие множества пережиточных правил и институтов (барымта и
др.);
‒ слабое разграничение понятия условного преступления и
гражданского правонарушения;
Казахское обычное право - неписаное право. Оно построено на ряде
основных нормативных институтов и на множестве кратких, легко
запоминающихся и в то же время выразительных изречений, содержащих
основополагающие материальные и процессуальные нормативы. Последние,
как правило, являются отправными началами для выведения конкретных норм
путем логического вычленения, толкования, адекватных конкретным
жизненным случаям.
Особенность правовой культуры кочевников в том, что принцип и
правовая норма находились между собой в неразрывной связи, "пронизывали"
друг друга. Такое неразрывное единство поддерживало на высоте культурный
(духовный) уровень системы, преумножало ее привлекательность. Появление
взглядов и представлений правового содержания влекло за собой
возникновение принципов, наделенных соответствующей регулятивной силой.
А это, в свою очередь, вызывало к жизни волну норм, направленных на
разрешение различных ситуаций, многочисленных жизненных противоречий и
споров. В кочевом обществе принципы действовали совместно с правовыми
понятиями, они дополняли, обогащали друг друга. Правовые принципы
выступали как бы следующей ступенью в развитии и созревании правовых
понятий, были как бы их прямым продолжением. В связи с этим правовые
принципы по сравнению с правовыми понятиями были более близки к
правовой действительности, практике, к сфере споров. То есть
непосредственность и быстрота действия правовых принципов, их быстрое
реагирование на изменения и новеллы в правовой практике в некоторых
случаях выглядели более выигрышными, чем правовые понятия.
В обычном праве казахов сохранялись нормы и целые институты, корни
которых уходят в глубокое историческое прошлое. Поэтому зачастую очень
трудно отличить позднейшие его нормы от древнейших. Почти невозможно
установить точное время появления тех или иных правовых обычаев.
Примером может служить такой древнейший институт, как кровная месть,
который не был полностью изжит из общественной жизни казахов, несмотря
на утвердившийся в обществе принцип выкупа (куна).
В структуре обычного права казахов доминирующее положение
занимали вопросы имущественной ответственности. Любая форма
отклонения поведения от признанных общественных норм, а том числе и
нравственных, могущая нанести материальный и моральный ущерб,
связывались с несением имущественной ответственности. Последняя имела
множество вариантов и форм (аип, тогуз, кун - это целые институты
ответственности).

34
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ
1. Фукс С.Л. Обычное право казахов в XVIII первой половине XIX века - Алма-
Ата: Наука,1981 г.
2. Зиманов С.З. «Мир права казахов» Жарғы» - уникальная система права.»/
Древний мир права казахов(материалы, документы и исследования в
десяти томах) том 5, Алматы 2005, 39 с
3. Алимжан К.А. Обычное право и другие формы права // Научные труды
Казахского государственного юридического университета. Вып. 1. Алматы,
1999
4. Ахметова Н.С. Обычное право казахов в XVIII-XIX в. Учебное пособие. -
Караганда, 1990.

35
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 347.633(574)
Валиахметова Рита Болатовна, Набиева Гулфайруз Жанбырбаевна,
Калманова Гулнар Танирбергеновна,
Мухамбетгалиева Алима Кенжегалиевна
Западно–Казахстанский медицинский университет
имени Марата Оспанова
(Актобе, Казахстан)

НЕКОТОРЫЕ ПРОБЛЕМЫ В ВОПРОСАХ УСЫНОВЛЕНИЯ (УДОЧЕРЕНИЯ)


В КАЗАХСТАНЕ

Аннотация. Законодательство Казахстана в области усыновления


(удочерения) периодически изменяется и дополняется, вводятся мораторий,
разрабатываются новые нормативно правовые акты.
Ключевые слова: усыновление ( удочерение), семейное право,
опекун, попечитель, международное усыновление, брак и семья,
иностранное усыновление.

Rita Valiakhmetova, Gulfayruz Nabieva, Gulnar Kalmanova,


Alima Muhambetgalieva
West Kazakhstan state Marat Ospanov medical university
(Aktobe, Kazakhstan)

SOME PROBLEMS IN THE SPHERE OF CHILDREN ADOPTION IN


KAZAKHSTAN

Abstract. Legislation of the Republic Kazakhstan in the sphere of children


adoption is regularly changed and added, new, moratorium introduced, new legal
asts are developed.
Keywords: adaption, family law, custody, guardian, marriage and family,
international adaption.

В течение многих лет проблемы усыновления являются объектом


различных дискуссий и споров. Законодательство Казахстана в области
усыновления (удочерения) периодически изменяется и дополняется, вводятся
мораторий, разрабатываются новые нормативных правовых актов.
В силу физиологических признаков ребенок не в состоянии
самостоятельно реализовать и защитить свои конституционные права, поэтому
он нуждается в специальной охране и заботе. Об этом, как известно, должны
побеспокоиться государство и общество.
Не случайно темой 106-й Межпарламентской конференции в г. Уагадугу
в сентябре 2001 г. явилась защита и попечительство детей как движущая сила
будущего общества. Резолюция конференции призывает государства
рассмотреть возможность учреждения должности специального
уполномоченного - попечителя о детях с наделением его необходимой
независимостью и полномочиями для эффективных действий. Гарантии
исполнения рекомендаций по созданию института независимых детских

36
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
попечителей или подобных должны обеспечиваться соответствующими
властными структурами [1].
Настоящее семейное законодательство Республики Казахстан
безусловно, находит решение в вопросах усыновления, включая и
международное, а также создания системы материального стимулирования
рождаемости. По мнению Нысынбековой Л., государственная политика по
защите прав детей должна исходить, прежде всего, из правовых
возможностей абсолютного единства интересов семьи, имеющей детей, или
же изъявившей желание усыновить ребенка. Все это накладывает серьезную
ответственность на государство, ибо степень защищенности детей является
главным индикатором цивилизованности общества, социальной
направленности государственной политики [2, с. 94].
Термин «международное усыновление» начал широко применяться
сравнительно недавно - с конца 80-х гг. XX в., до этого употреблялись
раздельно понятия «усыновление детей иностранцами» и «усыновление
детей-иностранцев».
Кодекс о браке и семье, утвержденный Законом Казахской ССР от 6
августа 1969 г. (утратил силу в 1998 г.) (далее Кодекс) [3], (ст. 186-188),
предполагал возможность усыновления лицом, не являющимся гражданином
Республики Казахстан, с разрешения Министерства образования.
Усыновление гражданином Республики Казахстан, проживающим вне
пределов республики, производилось в консульском учреждении Республики
Казахстан. Следует отметить, что изменения в ст. 178 Кодекса были
произведены в 1993 г., т.е. после принятия Конвенции ООН о правах ребенка
(1989 г.), обязывающей государства, ратифицировавшие ее, признавать и
разрешать существование системы усыновления, включая и международное.
Появившаяся правовая возможность усыновления «в другой стране,
если ребенок не может быть передан на воспитание или помещен в семью,
которая могла бы обеспечить его воспитание или усыновление, и если
обеспечение какого-либо подходящего ухода в стране происхождения ребенка
является невозможным» (ст. 21 Конвенции ООН о правах ребенка) стала
нормой, признающей и обеспечивающей международное усыновление, с
учетом особенностей национальной правовой системы.
Кроме того, Постановлением Верховного Совета Республики Казахстан
от 31 марта 1993 г. «О ратификации Конвенции о правовой помощи и
правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам» [4],
действующим и по сей день, также признается усыновление, если ребенок
является гражданином другой договаривающейся стороны (ст. 37),
разрешение на которое необходимо получить у компетентного
государственного органа или законного представителя ребенка.
Кроме того, Законом Республики Казахстан от 12 марта 2010 года
№ 253-IV ратифицирована Конвенция о защите детей и сотрудничестве в
отношении иностранного усыновления (Гаага, 29 мая 1993 года) [5].
Необходимость ратификации данного документа продиктована
разными причинами. Во-первых – это обеспокоенность гражданского
общества за судьбу усыновленных казахстанских детей, проживающих за
пределами нашей страны. Во-вторых – это выполнение принятых Казахстаном

37
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
обязательств по обеспечению прав детей в соответствии с рекомендациями
33-й и 45-й сессий Комитета ООН по правам ребенка.
Присоединение и ратификация Гаагской Конвенции предоставила
Казахстану более широкие полномочия в вопросах защиты детей,
усыновленных иностранными гражданами. Конвенция накладывает
ответственность на государства, которые принимают ребенка и дает право
отслеживать судьбы детей в других государствах, подписавших и
ратифицировавших ее.
Согласно Гаагской Конвенции приоритет в вопросах усыновления
отдается национальному усыновлению, и только в тех случаях, если нет
возможности усыновить ребенка в стране происхождения, допускается
иностранное усыновление. Эта норма предусмотрена и в нашем
законодательстве.
Одной из целей Конвенции о защите детей и сотрудничестве в области
межгосударственного усыновления (Гаага, 29 мая 1993 года) является
обеспечение признания прав усыновленного ребенка на территории
принимающего государства, ответственности усыновителя за ребенка, а также
правовых взаимоотношений между ребенком и приемными родителями, в том
числе и в вопросах наследования.
Следует обратить внимание на статьи 4, 5, 8, 9, 32 Конвенции о защите
детей и сотрудничестве в отношении иностранного усыновления (Гаага, 29
мая 1993 года), где определены меры безопасности для обеспечения
проведения иностранного усыновления в интересах ребенка. Это касается
учета мнения ребенка, органов опеки и попечительства, предотвращения
коррупционных действий и финансовой выгоды.
Для наилучшего применения Конвенции о защите детей и
сотрудничестве в области межгосударственного усыновления (Гаага, 29 мая
1993 года) статьей 39 предусмотрено заключение соглашений с другими
государствами.
Кроме того, статьей 21 определены необходимые действия для защиты
ребенка. В случае, если проведенное усыновление не отвечает его
интересам, организуется временная или альтернативная опека, а также
возвращение ребенка в страну происхождения.
В настоящее время 52 государства подписали Конвенцию о защите
детей и сотрудничестве в области межгосударственного усыновления,
принятой в Гааге 29 мая 1993 года, 76 – ее ратифицировали.
Такие государства, как Ирландия, Россия, которые являются странами
с наибольшим количеством случаев иностранного усыновления, подписали
данную Конвенцию. США, подписав Гаагскую Конвенцию в 1994 году,
ратифицировали ее в апреле 2008 года.
В целях координации работы по вопросам иностранного усыновления в
соответствии со статьями 6, 7, 8, 9 предусматривается определение
ответственного государственного органа.
В настоящее время при Министерстве образования и науки создан
Комитет по охране прав детей. В его структуре имеется управление,
основными функциями которого является сбор сведений о детях-сиротах,
подлежащих усыновлению, проведение ежеквартальной межведомственной

38
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
сверки статданных о детях усыновленных иностранцами, а также обеспечение
контроля за правильным применением законодательства.
Согласно статье 28 Конвенции о защите детей и сотрудничестве в
области межгосударственного усыновления (Гаага, 29 мая 1993 года) не
ограничивает национальную юрисдикцию законодательства. Поэтому ее
присоединение и ратификация не будет противоречить внесению изменений и
дополнений в действующее брачно-семейное законодательство Республики
Казахстан.
В настоящее время в Казахстане действует новый Кодекс Республики
Казахстан «О браке (супружестве) и семье» от 26 декабря 2011 года (далее
КОБС) [6], который существенно отличается от ранее действовавшего Закона
Республики Казахстан от 17 декабря 1998 года № 321-I «О браке» (утратил
силу) [7].
КОБС в первую очередь, установил круг лиц, не имеющих право быть
иностранными усыновителями.
К ним относятся лица, ранее имевшие судимость;
 лица с нетрадиционной сексуальной ориентацией;
 одинокие иностранцы, претендующие на усыновление;
 иностранцы в возрасте старше 50 лет;
 лица без гражданства; иностранцы, проживающие в странах, где нет
посольств и консульских учреждений Республики Казахстан и др.
Кроме того, КОБС предусматривает механизм возврата усыновленных
детей, в отношении которых были нарушены права.
Согласно статьям 9, 10, 11, 12 Конвенции о защите детей и
сотрудничестве в области межгосударственного усыновления (Гаага, 29 мая
1993 года) для оказания содействия в процедуре усыновления разрешается
деятельность уполномоченных организаций при условии контроля со стороны
компетентных властей за их деятельностью и финансовым положением.
В связи с этим в КОБС внесены нормы проведения аккредитации
агентств по усыновлению в нашей стране.
Ратификация Казахстаном Гаагской Конвенции о защите детей и
сотрудничестве в области межгосударственного усыновления (Гаага, 29 мая
1993 года) позволила привести национальное законодательство в
соответствии с международными нормами и послужила необходимым шагом
для урегулирования вопросов международного усыновления.
В статьях 4, 5, 8, 9 Конвенции о защите детей и сотрудничестве в
области межгосударственного усыновления (Гаага, 29 мая 1993 года)
определены меры безопасности для обеспечения проведения
международного усыновления в интересах ребенка. Это касается учета
мнения ребенка, органов опеки и попечительства, действующих в интересах
ребенка, предотвращения коррупционных действий и финансовой выгоды.
Также данной Конвенцией регламентированы необходимые меры для защиты
ребенка. Так, в случае, если проведенное усыновление не отвечает его
интересам, организуется временная или альтернативная опека, а также
возвращение ребенка в страну происхождения.
Таким образом, позиция Республики Казахстан состоит не в том, чтобы
отказаться от международного усыновления, а напротив, работать над
механизмом, который бы упорядочил систему сотрудничества в области
39
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
усыновления, на государственном уровне усилить контроль за его
процедурами, внедряя международные минимальные стандарты в данную
сферу.
Следует признать, что в Казахстане еще не сформировалась
надлежащая система сотрудничества между договаривающимися
государствами в обеспечении и соблюдении гарантий при усыновлении, в
правовом регулировании последствий усыновления и контроля за данными
процедурами. Правовые акты в этой области, к сожалению, слабо
реализуются на практике, что отрицательно сказывается на эффективности
предотвращения похищений, продажи и незаконного вывоза детей, имеющих
место жительство в Республике Казахстан.
Международная практика демонстрирует различные способы
разрешения данной проблемы. Так, созданные и функционирующие
межведомственные комиссии по вопросам усыновления и удочерения
иностранными гражданами детей, возглавляемые, как правило, министром
образования, позволяют координировать деятельность исполнительных
органов власти по реализации государственной политики в области
усыновления (Российская Федерация). В Монголии, к примеру, семейным
законодательством (законом «О семье») такое право предоставлено Комиссии
по иностранным гражданам, которой обеспечивается рассмотрение заявлений
на международное усыновление в первоочередном порядке. В Ирландии это
Верховный комитет по делам усыновлений, деятельность которого
регулируется законом «Об усыновлении».
Другой не менее важный вопрос - законодательное обеспечение
контроля в вопросах внутреннего и международного усыновления,
определение независимого уполномоченного органа для его осуществления,
создание эффективных стимулов для усыновлений казахстанцами.
Для этого, на наш взгляд, необходимо разработать четкие правовые и
экономические механизмы, для чего шире использовать имеющийся
отечественный и международный опыт. Например, изменения и дополнения в
семейное законодательство Туркменистана не позволяют иностранным
гражданам без внесения «страховой суммы в размере 50 (пятидесяти) тысяч
долларов США на расчетный счет Государственной страховой организации
Туркменистана с целью обеспечения гарантий для несовершеннолетних
осуществлять заключение брака граждан Туркменистана с иностранными
гражданами и расторжение брака, а также проживания иностранного
гражданина или лица без гражданства на территории Туркменистана не менее
одного года и наличие жилой площади на праве личной собственности».
Пожалуй, такие требования, имеющие правовое закрепление в национальном
законодательстве, позволяют разрешить многие правовые и материальные
проблемы несовершеннолетнего ребенка, один из родителей или оба
которого являются иностранными гражданами, сделать процедуры
международного усыновления не для всех доступными.
Безусловно, процесс нормотворчества в этой области требует
довольно продолжительного времени. Вместе с тем, некоторые
предпринимаемые в Казахстане попытки по защите сирот пока остаются на
уровне деклараций и эмоций.

40
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Первое, на что следует обратить внимание, - это отсутствие в
действующем семейном законодательстве нормы о том, что
негосударственная посредническая деятельность по содействию в
усыновлении детей не допускается, имевшая место в Кодексе о браке и семье
1969 г. (ст. 100). Более того, она в свое время была внесена в рамках
требований Конвенции о правовой помощи и правовых отношениях по
гражданским, семейным и уголовным делам (1993 г.). Полагаем, что
отсутствие столь принципиальной поправки стало первопричиной
создавшихся в этом вопросе серьезных трудностей.
Следующей, не менее важной проблемой остается централизованный
учет детей-сирот, детей, оставшихся без попечения родителей. Действующая
в республике система централизованного учета такой категории маленьких
граждан не выдерживает никакой критики. Имеющийся Республиканский банк
данных о детях относится к центральному исполнительному органу в области
среднего образования и осуществляет «централизованный учет этих детей,
подбирает для обратившихся кандидатов в усыновители детей на основе
сведений о них, выдает им направление в органы управления образования
областей, города республиканского значения и столицы для посещения
ребенка по его фактическому месту жительства (нахождения) и решения
вопроса о его усыновлении (удочерении), предоставляет органам управления
образованием областей, города республиканского значения и столицы по их
запросу сведения, имеющиеся в Республиканском банке данных о детях,
оставшихся без попечения родителей».
Вместе с тем, практика применения данного нормативного правового
акта, серьезные нарушения процедур усыновления, включая и
международное, выявили существенные пробелы в учете и разрешении
проблем детей, оставшихся без попечения родителей. Основным
недостатком, как нам представляется, является «монополия» центрального
исполнительного органа в области образования. В этой связи российский опыт
государственного учета детей, оставшихся без попечения родителей,
рекомендует вопросы формирования государственного банка данных о детях,
установления порядка их использования и защиты такой информации вывести
за пределы компетенции названного органа, законодательно закрепив такие
функции за исполнительными органами власти, к примеру в области
информатизации, или же за Комитетом по государственной правовой
статистике и специальным учетам Генеральной прокуратуры Республики
Казахстан. В Беларуси, например, для этих целей создан Национальный
центр усыновления, принимающий непосредственное участие в процессе
осуществления международных усыновлений, в штат которого введены
инспекторы по охране детства, педагоги-дефектологи, психологи, врачи,
социальные работники, юристы. Примечательно то, что на каждое
международное усыновление дается согласие министра образования. В
данном случае, ни о какой посреднической роли негосударственных структур
не может идти речь.
Используя международный опыт, о котором говорилось выше, учитывая
особенности национальной правовой системы, следует сохранить за органами
опеки и попечительства обязательство по предоставлению сведений о каждом
ребенке, оставшемся без попечения родителей и устроенном на воспитание в
41
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
семью, по месту его фактического нахождения. Кроме этого, субъектами
обязательного предоставления данных о несовершеннолетних должны стать
органы внутренних дел, здравоохранения и юстиции. Это позволит установить
истинные размеры социального сиротства и беспризорности, призвать органы
образования, внутренних дел, здравоохранения, юстиции, труда и социальной
защиты и др. к исполнению прямых функций по их профилактике. А главное,
обеспечить доступ к базам данных по учету детей только для государственных
органов и лиц, имеющих на то право.
Действующий Закон о правах ребенка в Республике Казахстан [8]
предусматривает контроль за соблюдением прав и законных интересов детей,
в том числе лишенных родительского попечения. Вместе с тем, названный
законодательный акт остается практически «неработающим», статьи закона
об уполномоченном органе по обеспечению контроля за соблюдением прав и
законных интересов детей (ст. 51), установлении государственных
минимальных социальных стандартов (ст. 18), ответственности за нарушение
названного правового акта, особенно в части обязательной уплаты алиментов
родителями, лишенными родительских прав (ст. 50), по настоящее время
остаются нереализованными. Как представляется, необходим Закон «Об
опеке и попечительстве», посредством которого возможно решение
имеющихся в настоящее время серьезных проблем усыновления и патроната.
Суммируя изложенное, полагаем, что необходимо решить следующие
основные задачи в области усыновления:
 обеспечить правовые основы для функционирования Национального
банка данных детей сирот, детей, оставшихся без попечения родителей,
беспризорников и др., предусмотрев возможность выведения его за рамки
одного ведомства, в частности, органов образования;
 потребовать всесторонней реализации законодательства о детях,
определив, наконец, уполномоченный орган по контролю за соблюдением
прав и законных интересов ребенка, наделив его в рамках действующего
законодательства полномочиями и функциями;
 включить в законодательство Республики Казахстан процедуру
предоставления уполномоченным органом ежегодного отчета о соблюдении
прав и законных интересов детей главе государства, с обязательным
опубликованием его, в официальных источниках уполномоченным органом
Считаем, что скорейшее решение означенных задач в рамках
реализации государственной политики в интересах детей, безусловно,
позволит обеспечить контроль за соблюдением прав маленьких граждан, в
том числе и усыновленных.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ:


1. Руководство для парламентариев № 9, 2005 года «Противодействие
торговле детьми» // http:// www. google. ru/ ur ebook. pdf&ei = y7Zg
UtzIEIGo4AT
11oCoBA&usg=AFQjCNGTZATgRcaZG9M_lGCSByiJgsGN5Q&bvm=bv.54934
254,d.bGE&cad=rjt
2. Нысынбекова Л. «Проблемы несовершенства института усыновления
(удочерения) детей оставшихся без попечения родителей» Правовая
реформа в Казахстане № 2 (32) 2006
42
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
3. Кодекс о браке и семье, утвержденный Законом Казахской ССР от
6 августа 1969 г. (утратил силу)
4. Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским,
семейным и уголовным делам 1993 г.
5. Конвенция о защите детей и сотрудничестве в отношении
межгосударственного усыновления (Гааге, 29 мая 1993 года)
6. Кодекс Республики Казахстан «О браке (супружестве) и семье» от 26
декабря 2011 года
7. Закон Республики Казахстан от 17 декабря 1998 года № 321-I «О браке»
(утратил силу)
8. Закон Республики Казахстан от 8 августа 2002 года № 345-II
«О правах ребенка в Республике Казахстан»

43
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 328.185
Сағидуллина Мәншүк Болатқызы
М. Оспанов атындағы Батыс Қазақстан
мемлекеттік медицина Университеті
(Ақтӛбе, Қазақстан)

СЫБАЙЛАС ЖЕМҚОРЛЫҚҚОҒАМДЕРТІ КОРРУПЦИЯ БЕДА ОБЩЕСТВА

Аннотация. Приняты специальные законы «О Борьбе против


коррупцией», «Про государственных работ»
Ключевые слова: борьба с коррупцией, взятка, общества,
актуальная, стратегия, государственная обязанность.

Manshyk Sagidullina
West Kazakhstan State Marat Ospanov Medical Univercity
(Aktobe, Kazakhstan)

CORRUPTION TROUBLE SOCIETY

Abstract. Taken special laws “ On the fight against corruption”, “About


public works”
Keywords: The fight against corruption, bribe, society, current strategy, the
state duty.

Сыбайлас жемқорлық – пайдасы мол жерде тамыр жайып, қолдағы


билікті бас пайда ҥшін пайдаланып, саяси тәртіпті шайқалтатын, «бҥгінге дейін
жойылмай отырған қауіпті кеселдің бірі». Бҧл - елде орын алып отырған жалпы
саяси, әлеуметтік және экономикалық проблемалардың салдары, сонымен
қатар, мемлекеттегі кейбір теріс жағдайларды тудырады: біріншіден, қолдағы
билікті бас пайдасы ҥшін қолдану және осы қылмыстың кейін әшкереленуі
билік беделін тҥсіреді, демократиялық принциптердің тапталуының кӛрінісі
ретінде бағалануы мҥмкін; екіншіден, әділетсіздік жалпы экономиканың
дамуына кедергі болады, негізгі еңбек ресурстарының арасындағы
келеңсіздікке әкеледі;ҥшіншіден, сыбайлас жемқорлық келешек саяси және
әлеуметтік-экономикалық тәртіпті шайқалтады, елде жемқорлық тараған сайын
онымен кҥресу де қиындай береді; тӛртіншіден, шетелден келетін инвестиция
мен жәрдемнің мардымсыз болуына әкеледі.Қазір бҥкіл елімізде сыбайлас
жемқорлыққа қарсы кҥрес барынша ӛсіп отыр [1, 10 б].
ҚР Президенті Н.Ә. Назарбаев «Қазақстан-2030. Барлық
қазақстандықтардың ӛсіп-ӛркендеуі, қауіпсіздігі және тҧрмыс жағдайының
жақсаруы» Жолдауында сыбайлас жемқорлықпен аяусыз кҥрес жҥргізуді
басты мақсат ретінде қарастыра отырып, оны қҧқықтық мемлекет орнатудың
негізгі шарты деп санаған [2, 23 б]. Осыған байланысты тарихи тереңнен
бастау алған сыбайлас жемқорлық бҥгінде бҥкіл әлем қоғамдастығына қауіп
тӛндіріп отыр десек болады. Сол себепті, біздің республикамызда да бҧл
мәселеге қарсы кҥрес шаралары тәуелсіздік алған сәттен бастап мемлекеттің
бірінші кезектегі міндетіне айналды.Сыбайлас жемқорлықтың жиі бой
кӛрсететін, ең қауіпті тҥрі-парақорлық. Бірінші кезекте пара берудің себептерін,
44
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
пара алудың жағдайларын тҥп-тамырын жою ҥшін қоғам болып белсенділік
танытуымыз қажет, яғни пара беру де, пара алу да пайдалы болмайтындай,
ҥлкен қылмыс ретінде саналатындай жағдай, қоғамдық сана қалыптасуы
қажет. Парақорлық мемлекеттік аппараттың қалыпты қызмет етуіне бӛгет
болып, билік және басқару органдарының беделіне нҧқсан келтіреді, заңдылық
қағидаларын жоққа шығарып, азаматтардың конституциялық қҧқықтары мен
заңды мҥдделеріне қысымшылық жасайды. Парақорлықтың алдын алу, жолын
кесу, ашу және тергеу жҧмыстары жоспарлы тҥрде жҥзеге асырылып келеді.
Бҥгінгі таңда әлеуметтік аурудың алдын алу және әшкерелеу ҥрдісі жылдан
жылға ӛсе тҥсуде. Әрине, сыбайлас жемқорлық сылып тастайтын сыртқы жара
емес, бҧл тамырын тереңге жайған, ӛзге сау органдарын шырмап, тыныс-
тіршілігін тарылтатын, сӛйтіп олардың толыққанды қызмет етуіне қатер
тӛндіретін қауіпті кесел. Оны емдемес бҧрын аурудың пайда болу, даму,
таралу жолдарын біліп, дерттің қозуына қолайлы жағдай тууына жол бермеу
керек. Ол ҥшін бҧл ауруға қоғам болып қарсы тҧруымыз қажет, яғни бҧқара
кӛпшілік тарапынан сыбайлас жемқорлық кӛріністеріне қолдан келгенше
тосқауыл қойылып, қолында билігі бар азаматтар осы жолда ӛзгелерге ҥлгі
болуы тиіс. Сонда ғана халық сенімінің мҥддесінен шығатынымыз сӛзсіз.
Сыбайлас жемқорлық қылмыстардың белгісімен іс қозғаудың бір негізі-
азаматтардың арызы. Әрбір азамат ӛзінің конституциялық қҧқығын қорғауға
міндетті, қандай да болмасын «қолы да, жолы да ҧзын» адамдар
азаматтардың қҧқығын таптап, заңсыз әрекеттерге баратын болса, әділдікті
орнатушы - қҧқық қорғау органдары. «Тура биде туған жоқ, туғанды биде иман
жоқ» деп қара қылды қақ жарып, турасын айтып, әділдікке жҥгінген қаймана
халықтың ҧрпағы бҥгінгідей ӛз алдына ел болып, еңсесі биік 50 мемлекеттің
қатарына жетуді кӛздеп отырған шақта сол адами қалып-парасат биігінен
кӛрінуге тиіспіз.Осыған байланысты, басқа дамушы елдер сияқты, біздің жас
мемлекетімізді де жегі қҧрттай бҧл кесел айналып ӛткен жоқтығын ескеріп,
Республика Президенті Н.Ә. Назарбаев ӛзінің «Қазақстанның әлемдегі
бәсекеге барынша қабілетті 50 елдің қатарына қосылу стратегиясы, Қазақстан
ӛз дамуындағы жаңа серпіліс жасау қарсаңында» атты халыққа жолдауында
ҧлттық қауіпсіздік пен қоғамдық тҧрақтылыққа тӛнген қатер ретінде сыбайлас
жемқорлыққа қарсы кҥрес жӛніндегі жалпыҧлттық кешенді бағдарламаны
дәйекті тҥрде жҥзеге асырудың қажеттігін айтып, сыбайлас жемқорлық
қоғамның барлық мҥшелеріне, сондықтан жемқорлықпен кҥрес жалпы барша
халықтың борышы екенін атап кӛрсетті «Сыбайлас жемқорлыққа қарсы кҥрес
туралы» Заң қабылданғаннан бері жиырма бес жыл ішінде, сыбайлас
жемқорлыққа қарсы іс-әрекеттер дәйектілікпен жҥзеге асырылуда [2, 151 б].
Жалпы алғанда, қабылданған заңның нәтижесінде сыбайлас жемқорлық
кӛріністерінің біршама азайғанын кӛруге болады.Қазіргі таңда қоғамымызға
қауіп тӛндіріп, орасан кесел келтіретін осынау келеңсіз әлеуметтік қҧбылысқа
қарсы шаралар қатаң қолға алынып жатыр. Мемлекеттік міндеттерді
атқаратын, сондай-ақ соларға теңестірілген адамдардың лауазымдық
ӛкілеттігін және соған байланысты мҥмкіндіктерін пайдалана отырып, не
мҥліктік пайда алу ҥшін олардың ӛкілеттіктерін ӛзгеше пайдалану, жеке ӛзі
немесе делдардан арқылы заңда кӛзделмеген мҥліктік игіліктер мен
артықшылықтарды заңсыз беру арқылы оларды сатып алу сыбайлас
жемқорлық болып есептелінеді.
45
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Елбасы алға тартқан міндет жергілікті жерлердегі қҧзырлы органдармен
қоғамдық ҧйымдар жҧмысының темірқазығына айналып отыр. Елімізде
жемқорлықпен және ҧйымдасқан қылмыстықпен кҥресті кҥшейту шараларына
орай «Сыбайлас жемқорлыққа қарсы кҥрес туралы», «Мемлекеттік қызмет
туралы» арнайы заңдар қабылданды. Жемқорлықпен кҥрес арнайы
дайындалған мемлекеттік бағдарлама негізінде жҥзеге асырылуда. Мҧның
барлығы шетелдік тәжірибеге сҥйене отырып жасалған қорытындылар
болғанымен Қазақстанның ӛзекті мәселелерін шешуде басты білім кӛзі болып
саналады. Осы себепті Қазақстанның саяси, экономикалық және әлеуметтік
ерекшеліктеріне сәйкес сыбайлас жемқорлықпен кҥресінің ӛзіндік сипаттағы
жолын қабылдау керек. Сыбайлас жемқорлықпен пәрменді кҥресу ҥшін
халықтың қҧқықтық саутсыздығын жоятын, қҧқықты тҥсіндіру жҧмысының
деңгейі мен сапасын арттыру керектігінің маңызы зор. Халық ӛздерінің
қҧқықтарын, ӛздеріне қарсы қандайда бір қҧқыққа қайшы іс-әрекет жасалған
жағдайда қандай іс-қимыл қолдау керектігінің нақты жолдарын толық білулері
қажет.Сыбайлас жемқорлықпен кҥрес жан-жақты, кешенді және ҧдайы
жҥргізілгенде ғана және оған билік те, қоғам да атсалысса ойдағыдай нәтиже
берері анық.Қорыта келе, сыбайлас жемқорлық тамырына балта шабылған
жағдайда ғана қоғам алға ӛрлеп, мемлекет бәсекеге қабілетті болмақ. Бҧл
жағдайды тәуелсіз мемлекетіміздің әрбір патриоты жете тҥсініп, ӛз ҥлесін
қосуы тиіс. Біздің қоғамда сыбайлас жемқорлыққа орын жоқ. Қоғамның барлық
кҥш-жігерін біріктіріп, осы дерттің алдын алған жӛн.

ПАЙДАЛАНҒАН ДЕРЕКТЕМЕЛЕР ТІЗІМІ:


1. Е. Алауханов. Сыбайлас жемқорлықпен кҥрес: теория және практика
Алматы 2009 жыл [1, 10 б]
2. Қазақстан Республикасы Президенті Н.А. Назарбаевтың «Сыбайлас
жемқорлықпен кҥрестің 2006-2010 жылдарға арналған Мемлекеттік
бағдарламасын бекіту туралы» 23.12.2005жылғы Жарлығы // Егемен
Қазақстан.25.12.2005 [2, 23 б].
3. Байтакова А.М. Сыбайлас жемқорлыққа қарсы мәдениет негіздері пәнін
оқытудың ерекшеліктері / Актуальные научные исследования в
современном мире // Сб. научных трудов – Переяслав-Хмельницкий, 2016.
– Вып. 10(18), ч. 3 – С. 150-153
4. https:// egemen. Kz/2014.

46
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986

СЕКЦИЯ: ПЕДАГОГИКА

УДК 37.02
Айвазян Нунэ Суреновна
Ереванский государственный университет
(Ереван, Республика Армения)

К НЕКОТОРЫМ ВОПРОСАМ ОБУЧЕНИЯ РУССКОГО ЯЗЫКА КАК


ИНОСТРАННОГО

Аннотация. В статье описаны основные положения, связанные с


преподаванием русского языка как иностранного. Базовый уровень знания
языка обеспечивается при наличии 4 видов речевой деятельности. Для
современной методики РКИ характерно интегрированное использование
различных методов обучения (переводно-грамматического,
коммуникативного, аудиовизуального и др.) с опорой на функциональное
представление изучаемого языка.
Ключевые слова: коммуникативность, методика преподавания РКИ,
функциональный подход, этапы обучения, элементарный уровень, учебники
по РКИ.

Ayvazyan Nune
Yerevan State University
(Yerevan, Republic of Armenia)

SOME THEORETICAL ISSUES ON TEACHING RUSSIAN AS A FOREIGN


LANGUAGE

Abstraction. Distinctive features of the methodology of teaching Russian as


a foreign language, as well as the description of the new textbook of Russian
language (elementary level) are outlined in the article. According to the
methodology of teaching Russian as a foreign language, one of the ways of
productive teaching is the usage of good educational materials. The textbook was
developed by the Russian language teachers of YSU in which the methodology of
teaching Russian as a foreign language is outlined in the form of consequentially
given educational models and exercises for fixing the grammatical constructions
and for activating the lexis.
Keywords: methodology, Russian, foreign language, grammatical
constructions, educational models, exercises.

В основе обучения русскому языку как иностранному лежат следующие


принципы:
 коммуникативная или практическая направленность обучения при
опоре на сознательность;
 функциональный подход к отбору и подаче языкового материала;
 ситуативно-тематическое представление учебного материала;
 изучение лексики и морфологии на синтаксической основе;
47
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986

 концентрическое расположение учебного материала и выделение


нескольких этапов обучения;
 рациональный учет родного языка учащихся
 учет культурологического аспекта в процессе обучения [1; 67]
Коммуникативная или практическая направленность обучения
требует, чтобы любое языковое явление (лексическое, грамматическое или
какое-либо другое) вводилось на занятиях не изолированно, а в тексте, в
предложении, с указанием на его связи с другими явлениями языка, на
особенности употребления его в речи. Именно коммуникативная
направленность обучения требует, чтобы на любом уровне владения языком,
и даже на начальном, все упражнения были максимально приближены к
условиям подлинного речевого общения, воссоздавали типичные жизненные
ситуации.
Фактор сознательности особенно важен при овладении русским языком
с его развитой морфологической системой и множеством нерегулярных
изменений. Принцип коммуникативной направленности при опоре на
сознательность по существу является ведущим принципом методики
преподавания русского языка как иностранного.
Каждое новое слово или морфологическую форму необходимо сразу
вводить в речь, употреблять в предложении, т.е. преподносить материал на
синтаксической основе. Поэтому с самого начала обучения языковой
материал (фонетика, лексика, морфология, синтаксис) должен отбираться на
всех уровнях, даваться комплексно и располагаться по концентрам, образуя
своеобразные микросистемы, позволяющие пользоваться языком как
средством общения на любом уровне владения им. В этом и заключается
функциональный подход к отбору и подаче языкового материала,
комплексно-концентрический и ситуативно-тематический принцип
организации учебного материала [2; 133].
Общение обычно связано с конкретными жизненными ситуациями.
Преподавателями Ереванского государственного университета
(Арутюнян В.Н., Бабаханян М.Г., Айвазян Н.С., Балян Г.А) был издан учебник
―Русский язык для начинающих” (ЕГУ, 2008), который, как и все учебники по
русскому языку как иностранному, построен по ситуативно-тематическому
принципу.
Особенности родного языка оказывают существенное влияние на
усвоение любого иностранного языка, в том числе русского. При
сопоставлении двух языков можно выделить три группы языковых явлений:
1) имеющие аналоги в родном языке учащихся;
2) не имеющие аналогов в родном языке учащихся;
3) частично совпадающие в двух языках.
Языковые явления, относящиеся к первой группе, усваиваются
сравнительно легко и прочно, так как при этом осуществляется перенос
речевых навыков и умений родного языка на русский. Поэтому явления первой
группы можно лишь указать и закрепить с помощью сравнительно небольшого
количества упражнений.
Рассматривая явления, отсутствующие в родном языке учащихся,
например глаголы движения идти/ехать, ходить/ездить или конструкции

48
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
типа У меня есть брат. Мне 20 лет и др., преподаватель объясняет их
значение с помощью ближайшего эквивалента в родном языке учащихся и
дает максимальное количество упражнений, так как навык их употребления в
речи формируется заново, без какой-либо опоры на родной язык.
Самое же пристальное внимание в процессе работы преподаватель
должен уделять явлениям, совпадающим в родном и русском языках
частично, как наиболее трудным для усвоения, поскольку здесь проявляется
отрицательное влияние родного языка. Ошибки, возникающие в речи
учащихся на базе такого переноса, особенно стойки, и преподаватель должен
уделить им большое внимание. Например, рассматривая употребление
глаголов учить, учиться, изучать, заниматься, следует выделить оттенки
значения этих глаголов, дать список наиболее частотных словосочетаний с
ними, указать формальные признаки этих словосочетаний, четко провести
границу несовпадения функционирования этих глаголов в двух языках и дать
максимальное количество упражнений для закрепления навыков их
употребления [3; 89].
С вопросом о рациональном учете особенностей родного языка при
обучении русскому часто связывают и вопрос об использовании перевода для
семантизации новых слов и для контроля усвоения материала. Мы
рекомендуем использовать перевод только в тех случаях, когда невозможны
другие способы семантизации. Если говорить о переводе как форме контроля,
то упражнения на перевод на начальном этапе должны составлять 5-10% от
общего количества упражнений.
Большое внимание в методике преподавания РКИ уделяется
культурологическому аспекту. Коммуникация неполноценна, если иностранец
не в состоянии понять те оттенки смысла, которые заключены в различных
формулах речевого этикета, в отдельных словах и жестах, если он не может
понять, о чем идет речь, так как предмет разговора связан с историей страны
или с неизвестными ему культурными и бытовыми традициями народа.
Страноведческий аспект пронизывает весь процесс обучения русскому языку.
Обычно страноведческая информация включается в тексты учебников.
Иллюстрации в учебнике также содержат большое количество
страноведческой информации и должны быть максимально использованы на
занятиях.
Обучение языку предполагает следующие этапы: элементарный
(начальный), базовый (продвинутый) и 4 сертификационных. Каждый
этап имеет свои цели и задачи.
Особенностью начального этапа обучения является то, что в этот
период закладываются основы правильной речи, создается как бы
фундамент. Таким образом, начальный этап, с одной стороны,
характеризуется ―завершенностью‖, а с другой – ―открытостью‖, т.е.
способностью к развитию, что определяет известную преемственность
приемов и методов работы на последующих этапах по отношению к
начальному.
В конце начального этапа учащийся должен уметь строить диалоги,
отвечать на вопросы, описывать окружающую его обстановку, рассказывать о
себе, о своих родных и друзьях, опираясь на языковой материал,
соответствующий данному этапу обучения.
49
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
В методике преподавания русского языка как иностранного
преподаватели ЕГУ придерживаются комплексности обучения аспектам языка
и видам речевой деятельности. Комплексное обучение означает, что курс
русского языка не делится на отдельные курсы обучения фонетике, лексике и
грамматике, аудированию, говорению, чтению и письму, а в рамках единого
практического курса русского языка осуществляется комплексное,
взаимосвязанное обучение всем этим аспектам языка и речевой
деятельности. [4; 15]

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ


1. Вагнер В.Н. Методика преподавания русского языка как иностранного. М.,
2001
2. Леонтьев А.А. Некоторые проблемы обучения русскому языку как
иностранному. М., 1970.
3. Щукин А.Н. Методика преподавания русского языка как иностранного. М.,
Высшая школа, 2003.
4. Капитонова Т.И., Московкин Л.В. Методика обучения русскому языку как
иностранному на этапе предвузовской подготовки. СПБ, Златоуст, 2006.

50
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 37.09
Ақатаева Балжан Қуанышқызы, Гауриева Гульжан Мухаметкалиевна
Евразийский национальный университет им Л. Н. Гумилева
(Астана, Казахстан)

ШЕТЕЛ ТІЛІН ОҚЫТУ ҮДЕРІСІНДЕ РЕФЛЕКСИВТІ ҚАБІЛЕТТЕРДІ


ҚАЛЫПТАСТЫРУ ЖОЛДАРЫ

ПУТИ ФОРМИРОВАНИЯ РЕФЛЕКСИВНЫХ УМЕНИЙ В ОБУЧЕНИЕ


ИНОСТРАННЫМ ЯЗЫКАМ

В статье рассматриваются рефлексия и самооценка как важные


мотивационные факторы, влияющие на самостоятельное, активное и
творческое овладение иностранным языком. В статье еще
рассматривается понятие рефлексивные умения педагога-психолога и
процесс их формирования в период прохождения педагогической практики,
проблема формирования рефлексивных умений и навыков у детей с
нарушением интеллекта. В публикации раскрываются такие понятия, как
«умственная отсталость» «рефлексивные умения».
Ключевые слова: иностранные языки, рефлексия,
самооценка,педагогическая рефлексия.

Akatayeva Balzhan Kuanywkyzy, Gaurieva Gulzhan Muhametkalievna


L.N. Gumilyov Eurasian National University
(Astana, Kazakhstan)

THE WAYS OF FORMATION REFLECTIVE SKILLS IN FLT

The article deals with a reflection and self-evaluation as an important


motivational factors affecting the independent, active and creative mastery of a
foreign language. The article further discusses the concept of reflexive skills
teacher-psychologist and the process of their formation in the period of teaching
practice, the problem of formation of reflective abilities and skills of children with
intellectual disabilities. The publication reveals concepts such as "mental
retardation" "reflexive skills."
Keywords: foreign languages, reflection, self-esteem, Pedagogical
reflection.

Қазіргі уақыттағы мектептердің басымды бағыты білім берудің


гуманистикалық бағыты болып табылады, онда басты орынды тҧлғалық
әлеует алады. Ол оқушылардың қажеттіліктері мен қызығушылықтарын есепке
алуды, білім берудің дифференциалдық әдісін жҥзеге асыруды болжамдайды.
Осыған байланысты, бҥгінгі кҥні білім беру процессінде ӛздігінен білі алу,
қажетті ақпараттарды жинау, гипотезалар шығару, қорытынды жасауды
қҧратын әдістер мен тәсілдерді білім беруде қолдану одан әрі ӛзекті болып
келеді. Бҧл дегеніміз қазіргі уақыттың оқушысында ӛзіндік оқу әрекеттерін
ҧйымдастыру қабілетін қамтамасыз ететін әмбебаптық оқу әрекеттері қҧрылуы
керек.
51
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Бҥгінгі кҥні назарда – оқушы және оның жеке тҧлғасы. Сондықтан, қазіргі
уақыттың мҧғалімінің негізгі мақсаты – тҧлғаны дамытуға қойылған мақсатына
тиімді сәйкес келетін оқушылардың оқу әрекеттерін ҧйымдастырудың әдістері
мен формаларын таңдау болып табылады. Бҧл тҧрғыдан зерттеуге мән бере
кӛңіл бӛлсек, рефлексия ҧғымына тоқталмау мҥмкін емес.
Рефлексияның мәні – адамның ӛзінің білімін, білімінің негізін, оларды
меңгерудің жолдарын анықтау. Мҧғалімнің рефлексиялық қызметінің мақсаты:
педагогикалық әрекеттің негізгі компонентерін есіне тҥсіріп, олардың мәнін,
алынған нәтиженің «дҧрыс» не «бҧрыс» болғанын дәлелдей алу, қолданылған
әдіс пен қҧралдардың тиімді не тиімсіз болғанына байланысты ӛзіндік
кӛзқарасын білдіру, орындалып ӛткен әрекеттің нәтижесін зерттеу. Тек сонда
ғана алдағы жҧмыстарда дҧрыс мақсат қойып, алға қарай шығармашылықпен
жылжудың жобасын жасау мҥмкін болады.
«Рефлексия» тҥсінігінің анықтамасының кӛптігі, бәрінен бҧрын, оның
механизімінің әмбебаптылығымен байланысты рефлексивті механизімнің кӛп
қызметтілігі педагогика мен психология саласының зерттеушілерінің
рефлексивтік мәселеге деген қызығушылықтары артуының шарты болып
табылады.
Жалпылай алағанда, рефлексия адамның ӛзін қоршаған әлеммен
пәндік-әлеуметтік қатынасының мәнін тҥсіну және оған қайта мән беру, ӛзіне –
ӛзі талдау жасай білу қабілеті ретінде қарастырылады.
Рефлексия сӛзі латын тілінен кірген reflexio - кейінге айналым
мағынасын білдіреді. Бҧл терминді Джон Локи 17 ғасырда берген. «Рефлексия
– адамның ӛз істерінің мәнін тҥсіну, олар туралы ойлану барысында ӛзіне
ӛзінің нені, қалай жасағаны туралы толық және анық есеп беруі немесе ӛзі
әрекет барысында басшылыққа алған ережелер мен кестелерді мойындауы не
жоққа шығаруы» [1, 17 б].
Осылайша, ӛзін - ӛзі дамытумен қатар, индивидтің жан мен тән
ҥйлесіміне сәйкес ӛз ойын жинақтау қабілетін бейнелейтін рефлексия ҧғымы
пайда болды. Жаңа дәуір философиялық идеялары «ӛзіндік» және «мен»
ҧғымдарына бағытталады. Жаңа қҧндылық - адамның ӛзіндік «мен»
қҧндылығы пайда болды. Бҧдан басқа да рефлексия жайында айтылған
философиялық ойлар негізінен «адамның ӛзіне бағытталған зерттеу жҧмысы»,
«ӛзіңнің ақылын мен рухыңды ӛзіңнің бақылауың» дегенге келіп саяды.
Қазіргі таңда ғылыми бірлестікте, сондай-ақ оқытушылық тәжірибеде
«педагогикалық рефлексия» ҧғымы жиі кездеседі. Демек, педагогикалық
рефлексия - мҧғалімнің ӛзіне, ӛзінің қылықтарына объективті баға беру, оны
балалар, басқа адамдар, ең әуелі педагогикалық қатынас процесінде мҧғалім
әрекеттесетін адамдар қалай қабылдайтынын тҥсіну қабілеті. «Педагогикалық
рефлексия» тҥсінігі талдау бізден педагогикалық рефлексияны қалыптастыру
мәселелелерін психологиялық-педогогикалық зерттеулер тҧрғысынан
қарастыруды талап ететінін атап ӛткен жӛн. Бҧл жағдай біздің зерттеудің
объектісі ретінде студенттер бойында педагогикалық рефлексияны
қалыптастыру деп қарастыруға мҥмкіндік береді.
Педагогикалық рефлексия мҧғалім тҧлғасының кәсіби қалыптасу
сәттілігінің интегральді кӛрсеткіші, оның іс- әрекетінің, ӛзін-ӛзі
ҧйымдастыруының алғы шарты ретінде мойындалғандықтан болашақ
педагогтарды кәсіби даярлаудың кӛп нәтиже кҥттіретін жолдарының бірі
52
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
педагогикалық рефлексиялану теориясын әзірлеу және берілген сапаны
қалыптастырудың шарттарын ерекшелеу болып табылады. Болашақ
педагогтың рефлексия мәселесін қарастыра отырып, «педагогикалық
рефлексия» тҥсінігінің әр тҥрлі анықтамаларына тоқталамыз.
Осыған ҧқсас анықтаманы Г.И. Метельский [2, 6 бет] береді. Ол
«Педагогикалық рефлексия дегеніміз - бҧл мҧғалімнің оқушылары ӛзі жайында
не ойлайтындығы туралы болжамы» деп тҥсіндіреді. Педагогтың
оқушыларының тҥсінгі жайында ой қорытуы – бҧл болжау нәтижесінде
тҧжырымдалған, бҧрын тәжірибе мен әрекеттесудің ӛзекті жағдаятына
сҥйенетін образ болып табылады. Мҧғалім ӛзіне оқушылар кӛзімен қарайды
десе де болады.
Оқытушының зерттеушілік мәдениетін қалыптастыруда да
педагогикалық рефлексияның алатын орны ерекше, себебі: оның ӛз ісіне
басқаның кӛзімен қарауы, оның ӛз қателігін ӛзі кӛріп, ӛзі тҥсінуге, ӛзін-ӛзі
бағалауға, тҥзетуге, жетілдіруге ҥйретеді. Оқытушының ғылыми-зерттеу
әрекетіне даярлығы оның кәсіби қҧзіреттілігінің іргетасы екендігі белгілі.
Оқытушының іргетасы жоғары оқу орнында білім алғанда қаланады.
Сондықтан, жоғары оқу орнында болашақ мҧғалімге педагогикалық
қҧзіреттілікке апаратындай білім беру керек.
Сабақ кезінде және сабақтан тыс уақытта мҧғалім ҥнемі ӛзінің іс-
әрекетінің рефлексиясын кӛрсетіп отыруы қажет. Бҧрын мҧғалімнің ӛзінің
оқушы болған кездегі оқу ҥдерісі кезіндегі ҧстанымын оқушыға бҧрыннан таныс
емес ҧстанымды «таңу» арқылы «жоғары» деңгейде жҥзеге асыруға боалды.
Мысалы, оқушыға мәтін бойынша сҧрақ қой деп тапсырма беру керек, және ол
сҧрақтарға жауап бере отырып, мәтіндіге анағҧрлым қызықты және мағыналы
бӛлігін қалыпқа келтіреді; осындай тапсырмалар оқушының «мҧғалімнің»
рефлексивті ҧстанымына итермелейді, онда «оқушы» жҧмысын ҧйымдастыру
керек болады, және осы екі тҧрғыда да оқушы ӛзі ҧстанымға ие болады; мҥмкін
болған барлық жерде әрекеттік тҧжырымдамаларындағы оның жоспарының
алдын-ала сабақты білуі; сабақтың соңғы бірнеше минуттарын сабақта не
болғандығы туралы баланың кӛзқарасымен рефлексияға аудару қажет; оның
рефлексиясының сабақ кезінде мҥмкін болған барлық жерінде рефлексия ҥшін
әрекетке тоқталуға болады. Осылайша, оқушының есеп беруге дайындығы,
есеп беруді санасында берік орнатылады.
Рефлексиямен қатар оқушы ӛзінің іс-әрекетінде ӛзінің орнын белгілеуді
жҥзеге асыруға дағдыланған болуы керек, яғни, әрекеттегі жағдаяттарда ӛзінің
ҧстанымын қорытындылауды білуі және дайын болуы керек: жағдаяттарды кім
ретінде шығады, қандай мақсат қояды немесе қҧндылықтарды негізге ала
отырып басшылық жасайтынын. Мҧғалім ҥнемі ӛзінің іс-әрекетінде осындай
орнын белгілейтіндей әрекетті рефлексия ҥдерісінде кӛрсетіп отыруы міндетті.
Сабақта және сабақтан тыс әрекеттерде тҥрлі мадақтаулар, кӛтермелеулерді
қалыптастыруды бекіту маңызды орын алады: жауаптарда,
интерпретацияларда, шығармаларда, шешімдерде және тағы басқаларында,
онда тҧлғаның жеке ӛзгешелігі нәтижелі тҥрде кӛрінеді [3, 48 б].
Қазақстанның білім беру саласындағы ӛзгерістер ағылшын тілін
ҥйретуде де жаңа әдістемелерді қажет етеді. Ең бастысы сабақ жҥргізудің
парадигмасы ( сабақтың ӛту қҧрылымы) ӛзгерді. Ең басты ӛзгеріс тілді ҥйрету
ғана емес, ол тілді жетік меңгеріп, қарымӛ қатынас қҧралы ретінде пайдалана
53
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
білу, оның коммуникативтік қҧзіреттілігінде. Ол ҥшін мҧғалім жаңа әдістерді
пайдаланып, ӛз іс- әрекетіне ӛзіндік талдау жасап, шығармашылық қабілетін
жетілдіре отырып, ӛз білімін жетілдірумен айналысуы керек.
Рефлексия - адамды, білімді дамытудың шарттарының бірі. Соңдықтан
бҧл қазіргі кездегі білім саласындағы кӛкейтесті мәселелер қатарына жатады.
Рефлексияның мәні – адамның ӛзінің білімін, білімінің негізін, оларды
меңгерудің жолдарын анықтау.
Оқу әрекетіндегі рефлексия – оқу әрекетін жҥзеге асырып субъекттің
ойлау, қабылдау қабілетін жандандырады. Себебі оқу әрекетіндегі рефлексия
арқылы оқушы ӛзінің даралығына, ӛз ойының дҧрыстығына, ӛзі орындаған
тапсырмаларды талдау, бағалау арқылы кӛз жеткізсе, оқу әрекеті ӛз пікірін
таразылап тҥсінуге, ӛз ойын дәлелдеуге мҥмкіндік алады.
Оқушы рефлексия арқылы ӛз оқу әрекетінің тәсілін тҥсініп білімді
саналы меңгере алады, яғни рефлексия – оқушыға алынған нәтижені талдауға,
алдағы жҧмыстың мақсатын анықтап, оған жету жолын ӛңдеуге ҥйретеді, ӛзін-
ӛзі тексеріп, оқу қызметін бағалауына мҥмкіндік береді. Сондықтан да
рефлексия - ӛзін-ӛзі танудың, тҥсінудің, тексерудің, бақылаудың, бағалаудың
негізгі тәсілі және ойлаудың қажетті қҧралы.
Ӛкінішке орай, оқушылар ӛткен материалдың мәніне кӛп кӛңіл
бӛлмейтінін қойылған талаптары, шала тҥсінетіні, тек нәтижені ғана
тексерумен шектелетіндігі, соның нәтижесінде жиі сәтсіздікке
ҧшырайтындықтары, уақыттан ҧтылатындықтары, ӛздеріне сенімсіздіктері
байқалады. Нәтижесі оқушы ӛз әрекетін талдай, бақылай білмейтіндігін
кӛрсетті.
Рефлексия қазіргі заман мҧғалімінің кәсіби біліктілігі мен педагогикалық
қҧзіреттілігінің негізігі компоненттерінің бірі болып саналады. Шет тілдер
сӛздігінде рефлексия ой електен ӛткізу, ӛзін ӛзі тану, ӛз ӛзіне есеп беру деген
сӛз. Ал педагогика саласында рефлексия іс-әрекеттің ӛзіндік талдауы және
оның нәтижесі.
Оқушылардың ой-ӛрісінің дамуы оқу ҥрдісі кезінде болады, ол
оқушының ӛз бетімен білімін толықтыруы мен ӛзін ӛзі дамытуды қамтиды, бҧл
екеуі де рефлексиясыз жҥзеге асуы мҥмкін емес. Білімді саналы тҥрде меңгеру
және белсенді болу дамыта отырып оқытудың негізгі қағидаларының бірі.
Оқушы білім алудың мақсатын саналы тҥрде тҥсінсе ғана белсенді болады.
Рефлексияны әр тҥрлі жҥзеге асыруға болады: сабақтың соңында, әр
тақырыптың соңында, сабақ этаптарының арасында, тарау соңында. Ол
ақырындап оқушының ішкі рефлексиясына ҧласу керек.
Қорыта келгенде, рефлексия – кӛп қырлы, кіріккен әрекет. Бҧл әрекет
психологиялық тҧрғыда адамның психикалық қызметінің ӛзгеруіне ықпал етсе,
педагогикада мҧғалімнің кәсіби әрекетін жоғары шығармашылық деңгейде
жҥргізуіне негіз болады. Рефлексия яғни кері байланыс - нәтижелі білімнің
жоғары кӛрсеткіші екенін ӛзімнің және оқушыларымның бҥгінгі кҥндегі
жетістіктері арқылы толық сеніммен айта аламын.

ҚОЛДАНЫЛҒАН ӘДЕБИЕТТЕР ТІЗІМІ


1. Звенигородская Г.П. Теория и практика рефлексивного образования на
основе феноменологического подхода: автореферат …дис.... д-ра пед.
наук: 13.00.0 / Звенигородская Галина Петровна. – Хабаровск, 2002. – 40с.
54
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
2. Паньшина, Т. В. Гуманистические установки педагога как фактор
формирования рефлексии учащегося [Текст] / Т. В. Паньшина // Ӛзінӛзі
тану = Самопознание. - 2011. - № 4.
3. Шаяхметова, Д. Б. Трансформация концепта «языковая личность» в
современной методологии иноязычного образования / Д. Б. Шаяхметова //
Білім берудегі менеджмент=Менеджмент в образовании. - 2014. - № 3.

55
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 378.14
Добровольська Анна Михайлівна
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
(Івано-Франківськ, Україна)

ПРО ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ


ФАХІВЦІВ ЗА РЕАЛІЗАЦІЇ АДАПТИВНОЇ МОДЕЛІ НАВЧАННЯ

Акцентовано увагу на особистісно зорієнтованому підході, який


забезпечує перехід від інформативної моделі навчання майбутніх лікарів і
провізорів дисциплінам природничо-наукової підготовки (ДПНП) до
розвивальної. У межах особистісно зорієнтованої і варіативної концепцій
розроблено адаптивну модель навчання цим дисциплінам, яка в Івано-
Франківському національному медичному університеті реалізується в
процесі формування інформаційно-технологічної компетентності (ІТ-
компетентності) майбутніх лікарів і провізорів з урахуванням
компетентнісного підходу. З’ясовано мету реалізації розробленої
адаптивної моделі під час навчання ДПНП і формування ІТ-компетентності
майбутніх фахівців. Встановлено, що індивідуалізацію фахової підготовки
майбутніх лікарів і провізорів у межах адаптивної моделі забезпечує принцип
варіативності, котрий скерований на вибір змісту і форм навчальної
діяльності. Отримано висновок, що розроблена і запроваджена адаптивна
модель сприяє єдності змістовно-цільового, процесуального, методично-
технологічного і практично-результативного аспектів змісту процесу
навчання ДПНП і формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців,
котрий моделюється.
Ключові слова: адаптація; адаптивна модель; інновації; ІТ-
компетентність; модель; особистісно зорієнтований підхід.

Добровольская Анна Михайловна


ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»
(Ивано-Франковск, Украина)

ОБ ОСОБЕННОСТЯХ ФОРМИРОВАНИЯ ИТ-КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ


СПЕЦИАЛИСТОВ ПРИ РЕАЛИЗАЦИИ АДАПТИВНОЙ МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ

Акцентировано внимание на личностно-ориентированном подходе,


который обеспечивает переход от информативной модели обучения
будущих врачей и провизоров дисциплинам естественнонаучной подготовки
(ДЕП) к развивающей. В рамках личностно-ориентированной и вариативной
концепций разработана адаптивная модель обучения этим дисциплинам,
которая в Ивано-Франковском национальном медицинском университете
реализуется в процессе формирования информационно-технологической
компетентности (ИТ-компетентности) будущих врачей и провизоров с
учетом компетентностного подхода. Выяснена цель реализации
разработанной адаптивной модели во время обучения ДЕП и формирования
ИТ-компетентности будущих специалистов. Установлено, что
индивидуализацию профессиональной подготовки будущих врачей и
56
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
провизоров в рамках адаптивной модели обеспечивает принцип
вариативности, который направлен на выбор содержания и форм учебной
деятельности. Cделан вывод, что разработанная и внедренная адаптивная
модель способствует единству содержательно-целевого, процессуального,
методически-технологического и практически-результативного аспектов
содержания процесса обучения ДЕП и формирования ИТ-компетентности
будущих специалистов, который моделируется.
Ключевые слова: адаптация; адаптивная модель; инновации; ИТ-
компетентность; модель; личностно-ориентированный подход.

Аnna Dobrovolska
Ivano-Frankivsk National Medical University
(Ivano-Frankivsk, Ukraine)

ABOUT FEATURES OF FORMATION OF THE IT COMPETENCE OF FUTURE


SPECIALISTS UNDER IMPLEMENTATION OF ADAPTIVE MODEL OF
TEACHING

The attention has been focused on the personality-oriented approach, which


provides a transition from the informative model of teaching future doctors and
pharmacists the disciplines of naturally scientific preparation to developmental
model. Within the limits of the personality-oriented and variable concepts, we have
developed adaptive model of teaching this disciplines, which is implemented in the
process of formation of information technology competence (the IT competence) of
future doctors and pharmacists considering competency-based approach in Ivano-
Frankivsk National Medical University. We have found the purpose of the
implementation of the developed adaptive model during teaching the disciplines of
naturally scientific preparation and the formation of the IT competence of the future
specialists. It has been established that the principle of variability, which is aimed at
choosing the content and form of learning activities, provides the individualization of
teaching future doctors and pharmacists within the limits the adaptive model. It has
been concluded that developed and implemented adaptive model promotes the
unity of content-oriented, procedural, methodical and technological, practical and
productive aspects of the content of the process of teaching the disciplines of
naturally scientific preparation and the formation of the IT competence of the future
specialists, which is modelled.
Keywords: adaptation; adaptive model; innovation; IT competence; model;
personality-oriented approach.

Використання новітніх інформаційних технологій під час вищої медичної


і фармацевтичної освіти за сучасних умов її функціонування і розвитку досить
часто відбувається в межах актуальних педагогічних розробок, що забезпечує
модернізацію навчального процесу в медичних і фармацевтичному ВНЗ.
Досягнення мети інноваційної освіти в процесі навчання майбутніх
лікарів і провізорів дисциплінам природничо-наукової підготовки (ДПНП)
забезпечується переходом від інформативної моделі навчання до
розвивальної, яка спирається на особистісно зорієнтований підхід, за котрого

57
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
майбутні фахівці перебувають за максимально сприятливих умов для
реалізації індивідуальної творчої навчальної діяльності.
Саме особистісно зорієнтований підхід є визначальним під час вибору
нових методів, прийомів і технологій навчання, серед яких достатньо часто
використовуються модульні технології й адаптивний метод, що, на нашу думку,
дозволяє найбільш повно реалізовувати принцип індивідуалізації навчання
ДПНП і формувати в його межах інформаційно-технологічну компетентність
(ІТ-компетентність) майбутніх фахівців, котра, в свою чергу, забезпечує їх
адаптацію в сучасному інформаційному суспільстві.
Для лікарів і провізорів у сучасному інформаційному суспільстві
достатньо важливо володіти ІТ-компетентністю, яка за змістом є унікальним
об’єднанням знань, умінь і навичок, набутих для вирішення завдань
майбутньої професійної діяльності засобами сучасних інформаційних і
комунікаційних технологій [1, с. 140], з навичками і досвідом практичної роботи.
Рівень сформованості ІТ-компетентності для кожного майбутнього
фахівця визначає рівень сформованості його готовності до певного виду
професійної діяльності в сучасному інформаційно-складному соціумі [2, с. 10].
Зважаючи на існуюче протиріччя між потребою сучасного
високотехнологічного суспільства в кваліфікованих лікарях і провізорах, котрі
на високому рівні володіють ІТ-компетентністю, і недостатністю знань про
способи реалізації педагогічних умов її формування під час навчання ДПНП в
Івано-Франківському національному медичному університеті (ІФНМУ) була
розроблена і запроваджена в освітній процес адаптивна модель навчання цим
дисциплінам, заснована на особистісно зорієнтованій і варіативній концепціях
за умов реалізації модульних технологій у межах компетентнісного підходу.
Розробляючи таку модель, ми дотримувались думки, що адаптація і
адаптивне навчання є особливо нагальною потребою в галузі освіти, бо
дидактична адаптація – це цілеспрямована узгоджена взаємодія суб’єктів
освітнього процесу з урахуванням їх можливостей і дидактичного середовища,
регульована за допомогою спеціальних дидактичних засобів і методів, котра
характеризується позитивною результативністю [3, с. 25]. Окрім того, ми
погоджувались з думкою Д. Ловцова і В. Богорєва, що дидактичне середовище
– це сукупність умов існування і розвитку суб’єктів освітнього процесу, яка
містить цілі, зміст, форми, методи і засоби навчання.
Розроблена і реалізована в ІФНМУ адаптивна модель навчання ДПНП
майбутніх фахівців за умови формування їх ІТ-компетентності має за
мету [4, с. 7-8]:
 визначення цілей навчання ДПНП і завдань, які повинні вирішуватись
у межах формування ІТ-компетентності майбутніх лікарів і провізорів;
 розроблення навчально-методичних комплексів з використанням
модульного принципу для підтримки процесу навчання цим дисциплінам;
 розроблення вимог до засвоєння знань, вироблення вмінь і навичок за
умови формування в майбутніх фахівців ІТ-компетентності;
 уведення класифікації рівнів сформованості ІТ-компетентності
майбутніх лікарів і провізорів [5, с. 95-98] і розроблення механізму їх
оцінювання за реалізації модульних технологій навчання зазначеним ДПНП;

58
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
 врахування можливості індивідуалізації процесу набуття знань, умінь і
навичок, а також формування ІТ-компетентності суб’єктів освітнього процесу з
огляду на їх особистісні якості;
 варіювання часу аудиторного і позааудиторного навчання зазначеним
ДПНП у процесі формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців, а також їх
самостійної аудиторної і позааудиторної роботи;
 розроблення контролюючих матеріалів (практичних і тестових
завдань), завдань контрольних і курсових робіт (проектів) для перевірки міри
засвоєння навчального матеріалу і рівнів сформованості ІТ-компетентності, а
також проведення педагогічного контролю підготовленості майбутніх фахівців
за кожним з модулів, які вивчаються в межах зазначених ДПНП;
 розроблення матеріалів для здійснення суб’єктами освітнього процесу
самоконтролю за вивченням зазначених ДПНП і формуванням ІТ-
компетентності;
 організацію самостійної роботи осіб, у котрих формується ІТ-
компетентність під час вивчення зазначених ДПНП, з урахуванням проблемних
ситуацій і труднощів, котрі можливі для них за таких умов.
У процесі дослідження ми передбачили, що одним з основних чинників,
котрі впливають на формування в майбутніх фахівців ІТ-компетентності під час
навчання ДПНП у межах адаптивної моделі, є організаційно-методичне
забезпечення цього процесу.
Зважаючи на особливості предметно-практичної сфери суб’єктів
освітнього процесу, яка напряму пов’язана з їх мотиваційною і пізнавальною
сферами, було встановлено, що індивідуалізацію фахової підготовки майбутніх
лікарів і провізорів у межах адаптивної моделі забезпечує принцип
варіативності, котрий скерований на вибір змісту і форм навчальної
діяльності [4, с. 10].
Здійснюючи дослідження, ми дійшли висновку, що розроблена і
запроваджена адаптивна модель сприяє єдності змістовно-цільового,
процесуального, методично-технологічного і практично-результативного
аспектів змісту процесу навчання ДПНП і формування ІТ-компетентності,
котрий моделюється.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Птущенко Е. Б. Адаптивная модель обучения информатике как основа
формирования профессиональной информационно-технологической
компетентности бакалавра [Электронный ресурс] / Е. Б. Птущенко // Наука
и образование: современные тренды: коллективная монография / гл. ред.
О. Н. Широков. – Чебоксары: ЦНС «Интерактив плюс», 2014. – С. 137-149.
– Режим доступа: http://interactive-plus.ru/e-articles/monography-
20140411/monography-20140411-2107.pdf
2. Сисоєва С. О. Дискусійні аспекти наукового тезаурусу нового закону
України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс] / С. О. Сисоєва //
Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2015. – № 1-2 (42-43). –
С. 7-14. – Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/9706/1/3.pdf
3. Ловцов Д. А. Адаптивная система индивидуализации обучения
[Электронный ресурс] / Д. А. Ловцов, В. В. Богорев // Педагогика. – 2001. –
№ 6. – С. 24-28. – Режим доступа:
59
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
http://library.by/portalus/modules/shkola/show_archives.php?subaction=showfull
&id=1192625822&archive=1196815384&start_from=&ucat=&
4. Птущенко Е. Б. Формирование адаптивной модели обучения информатике,
направленной на совершенствование качества подготовки специалистов
[Электронный ресурс] / Е. Б. Птущенко // Научный журнал КубГАУ. – 2007. –
№ 26 (2). – С. 1-13. – Режим доступа: http://ej.kubagro.ru/2007/02/pdf/05.pdf
5. Добровольська А. Формування і розвиток ІТ-компетентності майбутніх
лікарів і провізорів за умов інтеграції дисциплін природничо-наукової
підготовки / А. Добровольська // Збірник наукових праць Уманського
державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – 2016. –
Вип. 1. – С. 87-100.

60
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 374
Култанова Жанара Мерекеевна, Литвин Алина Ивановна
Карагандинский государственный университет им. Е.А. Букетова
(Караганда, Казахстан)

ДОМАШНЕЕ ЧТЕНИЕ КАК ОДИН ИЗ АСПЕКТОВ ЯЗЫКОВОЙ ПОДГОТОВКИ


СТАРШЕКЛАССНИКОВ

Аннотация. Статья рассматривает содержание понятия


«домашнее чтение». Задания для домашнего чтения рассматриваются как
средство формирования основных навыков различных видов речевой
деятельности, как компонент процесса обучения. Рассматриваются этапы
работы над домашним чтением и способы организации работы с текстом
на уроках английского языка.
Ключевые слова: речевые навыки, предтекстовая работа, анализ
текста, творческие задания, персонаж.

Kultanova Zhanara M., Litvin Alina I.


Academician Ye.A. Buketov Karaganda state university
(Karaganda, Kazakhstan)

HOME READING AS AN ASPECT OF LANGUAGE TRAINING


OF SENIOR STUDENTS

Abstract. The article examines the concept of "home reading". Assignments


for home reading are seen as means of the basic skills development in various
kinds of speech activity as a component of the learning process. In the article are
considered the stages of home reading and ways to organize the work with the text
at the English lessons.
Keywords: language skills, pre-reading work, text analysis, creative tasks,
character.

Общеизвестно, что в жизни человека чтение занимает значительное


место. Оно не только обогащает человека духовно, но и позволяет ему глубже
понять окружающий мир. Обучение чтению на иностранном языке не является
в этом плане исключением, потому что оно имеет практически такое же
значение для изучающего этот язык.
Одной из основных проблем обучения чтению является проблема
отбора текстов и четкая организация работы с ними. Но при отборе текстов
для домашнего чтения акцент делается на литературно-страноведческий
подход как на единственный способ сохранить в материале для чтения все
компоненты аутентичности. Использование мотивации и предтекстовой
работы носят обязательный характер на уроках по домашнему чтению как
возможность продуктивного использования чтения для обучения
продуктивным видам речевой деятельности [1, C. 18-24]. Поэтому
необходимо, чтобы занятия по домашнему чтению носили систематический и
системный характер, представляли собой градуированную систему, где
каждая новая стадия чтения будет осуществляться на новом, более
61
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
совершенном уровне, всякий раз опираясь на ранее усвоенные умения,
развивая их и формируя новые.
Чтение оригинальной художественной литературы на изучаемом языке
способствует развитию устной речи, обогащает словарный запас, знакомит с
культурой и литературой страны изучаемого языка, развивает аналитическое
мышление. Поэтому уроки домашнего чтения необходимы в учебном
процессе. Эти уроки бесспорно ценны. Во-первых, потому что учащийся
соприкасается с современным живым языком, а не условно-учебным. Во-
вторых, есть возможность высказать свое мнение и дать оценку
произведению, героям и ситуациям. Но чтобы чтение было увлекательным и в
то же время развивающим речевые навыки, необходимо проводить работу
над текстом, как перед чтением отрывка, так и после, чтобы помочь учащимся
понять текст и активизировать новые языковые явления. Следовательно,
учителю нужно знать различные упражнения по работе с текстами.
Предмет «Домашнее чтение» является для всех учащихся, изучающих
иностранные языки, дополнительным по отношению к учебнику, постоянным и
обильным чтением с целью извлечения содержательной информации. Для
того, чтобы это чтение было постоянным и обязательным, оно должно быть
посильным. Поэтому тексты должны быть адаптированными из
художественной, общественной, политической и научно-популярной
литературы, содержащие преимущественно знакомый учащимся лексико-
грамматический материал. Домашнее чтение позволяет учащимся уже в
школе приобщиться к чтению на иностранном языке как к реальной речевой
деятельности.
Очевидно, что чтение выступает как самостоятельный вид речевой
деятельности в том случае, если мы читаем с целью - получить необходимую
информацию из текста. При этом нужно уточнить, что в зависимости от
ситуации, полнота и точность извлечения информации будут различными.
Таким образом, задачи обучения чтению как самостоятельному виду речевой
деятельности заключаются в следующем: научить учащихся извлекать
информацию из текста в том объеме, который необходим для решения
конкретной речевой задачи, используя определенные технологии
чтения [2, 241 c].
Отбор и пригодность текстов определяется по следующим критериям:
эмоциональностью и образностью изложения; актуальностью
материала; тематической близостью предмета изложения к жизненному опыту
и интересам учащихся; возможностью столкновения точек зрения и суждений,
дающих повод для дискуссий; возможностью различных ситуативных
трансформаций содержательной стороны текста или отрывка [3, 4 c].
Как правило, в каждой части текста имеются задания, которые могут
распространяться индивидуально с учетом интересов и пожеланий учащихся,
т.е. осуществляется дифференцированный подход в условиях совместной
деятельности, что предполагает различные организационные формы работы:
индивидуальную, парную, коллективную, групповую. Могут проходить
дискуссии, задаваться вопросы в случае неясностей, а также может
осуществляться обмен мнениями по поводу прочитанного и выявляться
степень понимания содержания текста.

62
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Одной из основных черт художественного произведения считается
фабульность (событийность). Читатель ждет разрешения конфликта.
Волнение, связанное с интригой, заставляет его сосредоточить внимание на
мотивировке поступков героев. Все компоненты сюжета художественного
произведения способствуют правильной направленности понимания
дальнейшего изложения, следовательно, стимулируют и языковую догадку.
Особое место в ряду реалий, имеющих общекультурную значимость,
занимают имена литературных персонажей. Каждый образ несет в себе
определенное количество информации, в том числе и национально-
культурной, т.е. страноведческой. При этом необходимо помнить о принципе
языковой доступности, который достигается широким использованием
разработанной методики адаптации текстов в учебных целях.
Еще один спорный вопрос - нужно ли учить школьников анализу текста?
Стоит ли в курсе средней школы вводить понятия средств литературного
выражения (метафоры, сравнения, аллегории и др.)? Естественно, что такой
вид работы доступен только старшеклассникам, да и то, некоторые авторы
считают, что анализировать текст на иностранном языке должны уметь только
учащиеся школ с углубленным изучением иностранных языков.
Кроме всего, вид упражнений зависит и от возраста учащихся, от
уровня их подготовленности. Так, в начальной школе и тексты проще и
задания. Старшеклассники же уже готовы по проблеме, не просто зачитывать
и переводить отрывки. Им также можно предложить выполнить какое-нибудь
творческое задание или написать сочинение.
Представляем следующие виды предтекстовых заданий в работе над
словами и грамматикой, использованные в тексте:
1. Найти, выписать и перевести предложения с определенными
словами;
2. Найти дефиниции к следующим словам;
3. Выбрать антонимы и синонимы слова из предлагаемой группы;
4. Объяснить слово или фразу, не переводя ее;
5. Соединить пары слов по смыслу.
Представляем следующие виды творческих заданий:
1. Попытаться представить поведение героев в изменившихся
обстоятельствах. Например, несколько лет спустя, или спросить, чтобы стало
с героями, если бы что-то не произошло;
2. Пересказать текст от лица различных персонажей;
3. Предложить картину-иллюстрацию к тексту, не рисуя ее, а просто
описать, что там будет;
4. Рассмотрев иллюстрацию к тексту, написать сочинение на тему
«Что чувствует герой (героиня) в данный момент»;
5. Написать сочинение о своем любимом персонаже;
6. Сравнить персонажей книги, которые там явно противопоставлены
друг другу или с персонажем ранее прочитанной книги;
7. Взяв за основу ситуацию текста, написать собственный текст в
другом жанре;
8. Отобрать пословицы, которые наиболее точно подходят по смыслу к
данной ситуации и наиболее точно передают идею текста [4, C. 38-43].

63
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
При выполнении таких упражнений учащиеся используют текст в
качестве зрительной опоры, после упражнений следует обсуждать
прочитанное, в конце которого перед учащимися ставятся проблемные
вопросы, связанные с их жизнью и личным опытом. Таким образом,
происходит постепенный переход от подготовленной речи к
неподготовленной.
Применение художественных текстов в качестве текстов для
домашнего чтения повышает качество обучения иностранных языков, при
этом имеют исключительно важное значение как критерии отбора
художественных текстов для домашнего чтения, так и методы работы над
этими текстами. Следует уделять больше внимания работе над текстами для
домашнего чтения, поскольку мы убеждены в том, что не устарели сами
художественные тексты, а устарели методы работы над этими текстами. На
наш взгляд, если преподаватели принимают во внимание критерии отбора
художественных текстов для домашнего чтения и нормы работы над этими
богатыми текстами, применение таких текстов в процессе обучения помогут
повышению качества обучения.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ:


1. Бычкова Н.А. Обучение чтению аутентичных текстов на уроках
иностранного языка//Иностранные языки в школе – №4–1999. – С. 18-24.
2. Кузьменко О.Д., Рогова Г.В. Учебное чтение, его содержание и формы –
М.: Просвещение переизд. – 2006. – 241 с.
3. Ishcuk N. The Manual on the Home Reading for the Senior Students of the
Secondary School// Английский язык – №41–2003.– 4 с.
4. Селиванов Н.А. Литературно-страноведческий подход к отбору текстов для
домашнего чтения//Иностранные языки в школе – №1–1991. – С. 38-43.

64
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 373
Култанова Жанара Мерекеевна, Серик Гаухар Багдаткызы,
Тастемирова Назым Нурлановна
Карагандинский государственный университет им. Е.А. Букетова
(Караганда, Казахстан)
ТЕКСТ КАК СРЕДСТВО СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ УМЕНИЙ
КОММУНИКАТИВНОГО ЧТЕНИЯ НА УРОКАХ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА
Аннотация. Актуальность статьи обусловлена тем, что текст
играет важную роль в процессе обучения речевому общению. В статье
также рассматриваются типы упражнения с текстами, которые
представляют собой одно из важнейших средств получения информации из
текстов.
Ключевые слова: эмоциональное звучание текста, отбор текстов,
псевдотекст, формирование коммуникативной компетенции, содержание
текста.
Kultanova Zhanara M., Serik Gaukhar B., Tastemirova Hazym N.
Academician Ye.A. Buketov Karaganda state university
(Karaganda, Kazakhstan)
TEXT AS A MEANS OF DEVELOPMENT COMMUNICATIVE SKILLS OF
READING AT ENGLISH CLASSES
Abstract. The relevance of the article due to the fact that the text plays an
important role in the learning process of speech communication. The article also
discusses the types of exercises with texts, which represent one of the most
important means of obtaining information from texts.
Keywords: emotional impact of the text, text selection, pseudo-text, the
formation of the communicative competence, the content of the text.
В лингвистике текст определяется такая категория, которая показывает
«язык в действии». Именно это качество текста и позволяет сделать речевую
среду на уроке не искусственной, а совершенно естественной.
Работа с текстом должна превратиться в полилог, активным участником
которого станет каждый учащийся. Создание на уроках иностранного
(английского) языка атмосферы совместной творческой деятельности учителя
и учащегося пробуждает интерес школьников к работе с текстом. Постепенно
она приобретает исследовательский характер, что определяется тем, какие
именно задания предлагаются к тексту, как сформулированы эти задания,
какова последовательность их выполнения. При этом учащимся должно быть
ясно, почему они выполняют эти, а не другие задания: от урока к уроку они
должны убеждаться в том, что исследование особенностей употребления
языковых средств в тексте, как речевом произведении помогает им глубже
понять содержание текста, замысел автора. Подход к обучению,
ориентированный на работу с текстовым материалом, позволяет учителю
включать в контекст урока информацию из других наук, что, как подчеркивают
лингвисты А.Д. Дейкина и Т.П. Малявина приводит к получению учащимся
комплексных, а, следовательно, более качественных знаний [1, C. 8-11].
65
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Вопрос использования текста в качестве основного средства обучения
на уроках иностранного языка широко освещен в лингвистической и научно-
методической литературе. Его исследованием в разные годы занимались
такие выдающиеся лингвисты, психологи и педагоги XX столетия, как
М.Т. Баранов, М.А. Рыбникова, Н.М. Шанский и другие исследователи.
Сегодня в работах А.Д. Дейкиной, Т.А. Ладыженской, М.Р. Львова и других
современных ученых он получил исчерпывающее обоснование.
При подходе к тексту как к средству создания на уроках английского
языка развивающей речевой среды особую важность приобретают критерии
отбора текстов и заданий к ним. Особую роль в воспитании современного
школьника приобретают тексты, направленные на духовно - нравственное
развитие личности: о культуре, памяти, об отношении к прошлому,
настоящему и будущему, о проблемах экологии, красоте и величии природы.
При этом самого пристального внимания учителя требует эмоциональное
звучание текста, то настроение, которое передаст автор. Для современного
ученика особенно важны тексты, вызывающие светлые, добрые чувства,
дающие возможность ощутить себя в гармонии с окружающим миром,
помогающие сформировать оптимистические мироощущения.
Для реализации поставленной цели-формирования коммуникативной
компетенции учащихся через работу с текстом нами были поставлены
следующие задачи:
1. Внедрение на уроках английского языка форм и методов работы с
текстом, способствующих развитию речи учащихся;
2. Подбор тематического текстового материала, разработка способов
практической работы с текстом, направленной на развитие навыков анализа,
синтеза, обобщения и систематизации языковых и текстовых единиц;
3. Вовлечение во внеклассную работу учащихся с целью развития их
творческих способностей, выявление одаренных в лингвистическом
отношении учащихся [2, 207 c].
Уроки, где как высшая единица обучения выступает текст,
активизируют интеллектуальную и речевую деятельность, способствуют
осуществлению личностного подхода к учащимся. Работу с текстом можно
использовать на уроках - исследованиях, семинарах, практикумах, в деловых
играх, в дискуссии, на интегрированных уроках. Подобные уроки создают
условия для проявления индивидуальных читательских, исследовательских и
творческих способностей, удовлетворения образовательных потребностей и
интересов учащихся.
Урок, посвященный упражнениям с текстами, можно определить как
«урок-коммуникация», он позволяет формировать коммуникативные умения
школьников, отрабатывать навыки как устной, так и письменной речи. На таких
уроках дается возможность ученикам думать свободно, говорить
непринужденно и эмоционально, читать внимательно. По желанию,
осознавать, как сделаны тексты, писать свободно, эмоционально.
Все упражнения с текстами можно распределить по трем разделам в
соответствии с типом применяемых в них умственных операций:
аналитические, аналитико-синтетические и синтетические.
Аналитические упражнения - это коллективная коммуникация с автором
текста, то есть работа над пониманием текста. Учащиеся учатся быть
66
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
читателями, уметь понимать текст и стараются восстановить
коммуникативную задачу автора, его замысел. Способами действий учащихся,
направленных на понимание отрывка произведения, являются все виды
языкового разбора:
‒ фонетический (чтение с определенной интонацией, которая отражает
значение знаков препинания и семантику словосочетания или предложения);
‒ лексический (выяснение значения и смыслов слова, словосочетания,
обнаружение синонимических и антонимических отношений и понимание их
роли для раскрытия замысла автора);
‒ морфемный, словообразовательный и этимологический (для
разъяснения и уточнения смысла слова, выражения в контексте);
‒ морфологический и синтаксический (для уточнения смысла
предложения и микротекста с точки зрения временных, модальных и других
грамматических значений);
‒ стилистический (для осмысления образов героев, понимания
особенностей жанра и композиции текста) [3, C. 32-35].
К аналитическим упражнениям относятся комплексный,
лингвостилистический анализ текста, комментированное чтение и письмо,
редактирование и рецензирование текста, разные виды диктантов,
выборочное, изучающее чтение, составление плана, тезисов, конспекта,
анализ устных ответов одноклассников.
Упражнения аналитико - синтетического характера. К ним относятся
следующие упражнения: «пазлы», конструирование текста в соответствии с
заданием, сжатый, выборочный, подробный пересказ, высказывание
собственной точки зрения на различные проблемы, псевдотексы. Упражнения
аналитико-синтетического характера, в которых дается псевдотекст,
составленный из различных печатных (разговорных) источников, позволяют
находить языковые ориентиры разных уровней (лексический, морфемный,
морфологический, словообразовательный, синтаксический и стилистический).
Части таких псевдотекстов объединены либо темой, либо другими
случайными деталями текстопостроения, и задача учащихся —
проанализировать его, пользуясь всеми освоенными способами работы с
текстом, выделить смысловые и стилистические отрывки единых текстов и
тем самым обнаружить первоисточники, из которых и был скомпилирован
псевдотекст. Применение данной методики в значительной степени повышает
мотивацию к чтению, эффективность освоения программного материала по
русскому языку.
Упражнения синтетические, посредством которых учащиеся
приобретают умение сочинять текст самостоятельно, быть автором, создавать
речевое произведение, адекватные ситуации. К синтетическим упражнениям
относятся сочинения и высказывания различных типов и жанров, живой
диалог, синквейны, кеннинги и др. Задания третьего типа решают проблему
мотивации к сочинению учениками собственных произведений, помогают
тренировать у учащихся умение создавать собственные тексты [4, C. 78-81].
Главный результат выполнения всех типов упражнений – это способы
действий, которыми овладевают учащиеся, то есть умения самостоятельно
осуществить:
‒ понимание замысла текста, максимально близкое авторской идее;
67
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
‒ восстановление коммуникативной ситуации создания текста;
‒ объяснение тех приемов и средств, которыми автор достигает
реализации своего замысла;
‒ сочинение собственных текстов, адекватных заданной речевой
ситуации.
Общение ученика и учителя, ученика и ученика становится
обязательным условием учебной деятельности, расширяется применение
технологии проблемного обучения, интегрированного и
дифференцированного обучения, коммуникационно-информационных
технологий, технологий развития критического мышления. При этом урок
сохраняется как форма организации обучения.
Развитию коммуникативной компетенции на уроках английского языка
также способствуют и внеурочные формы деятельности, а именно: работа
кружка, элективных курсов, подготовка литературно-музыкальных композиции,
творческих конкурсов и исследовательская работа.
Многоаспектная работа с текстом позволяет достичь следующих
результатов:
‒ у большинства учащихся формируется положительная мотивация к
изучению английского языка;
‒ развивается языковое чутье и вырабатывается лингвистическая
зоркость, расширяется коммуникационный фон (общий фонд культурно-
исторических знаний); развиваются аналитические и творческие способности;
‒ эффективное развитие интеллектуальных умений и навыков
позволяет учащимся добиваться реальных успехов в учебе, в различных
конкурсах, предметных олимпиадах [5, c. 66].
Важно учитывать, что выбор типа упражнений определяется также
характером языкового материала, вида чтения и содержательного плана
текста.
В заключении необходимо отметить, что именно при работе с текстом
для чтения, учитель получает благоприятную возможность вызвать и
поддерживать интерес обучающихся к изучению иностранного языка,
получить мотивированное стремление к получению знаний.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ:


1. Дейкина А.Д., Малявина Т.П. Реализация тексториентированного подхода
на занятиях по коррекции правописных умений и навыков в X-XI
классах//Русский язык в школе – №5 – 2011.– С. 38-43.
2. Белянкина Н.О. Чтение аутентичных текстов при обучении английскому
языку// М.: Просвещение – 2009. – 207с.
3. Фоломкина С.К. Обучение чтению на иностранном языке: Пособие для
учителя. – 2-ое изд., испр. –М.: Просвещение–1998. – С. 32-35.
4. Киян О.Н. Аутентичность как методическая категория/О.Н. Киян – М.:
Рольф – 2008. – С. 78-81.
5. Егоров Т.Г. Психология овладения навыкам чтения/Т.Г. Егоров – М.:
Знание – 2002. – с. 66

68
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 373
Непомняща Галина Іванівна
Глухівський національний педагогічний університет
імені Олександра Довженка
(Глухів, Україна)

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ


НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОСВІТНОЇ ГАЛУЗІ
«МАТЕМАТИКА»

Анотація. У статті розглянуто особливості застосування


навчальної технології під час вивчення освітньої галузі «Математика» у
початкових класах. Окреслено умови її використання. Зазначено ключові
аспекти, з якими обов’язково має бути ознайомлений вчитель початкових
класів.
Ключові слова: підготовка вчителя початкових класів, навчальна
технологія, освітня галузь «Математика».

Непомнящая Галина Ивановна


Глуховский национальный педагогический университет
имени Александра Довженко
(Глухов, Украина)

ПОДГОТОВКА УЧИТЕЛЯ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ К ИСПОЛЬЗОВАНИЮ


УЧЕБНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ВО ВРЕМЯ ИЗУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКИ

Аннотация. В статье рассмотрены особенности применения


обучающей технологии при изучении математики в начальных классах.
Очерчены условия ее использования. Указаны ключевые аспекты, с
которыми обязательно должен быть ознакомлен учитель начальных
классов.
Ключевые слова: подготовка учителя начальных классов, учебная
технология, математика.

Nepomnyascha, H.
Glukhiv national pedagogical University named after Alexander Dovzhenko
(Glukhіv, Ukraine)

PREPARING ELEMENTARY SCHOOL TEACHERS TO USE EDUCATIONAL


TECHNOLOGY DURING THE STUDY OSTO THE FIELD OF MATHEMATICS

Abstract. In the article the peculiarities of the use of educational technology


in the educational area "Mathematics" in elementary school. Outlines the conditions
of its use. Listed key aspects, which must be aware of a primary school teacher.
Key words: training of primary school teachers, educational technology,
educational branch of Mathematics.

69
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
В умовах сучасної організації навчального процесу у початковій школі
відбувається пошук нових методів і засобів, які дозволили б реалізувати більш
активну взаємодію між суб’єктами навчання. Тобто мова йде про пошук нових
технологій, що зумовлено новими цілями, задачами, вимогами до підготовки
випускників шкіл.
Відповідно до вимог компетентнісного і особистісно зорієнтованого
підходу до навчання, початкова школа також змінюється і змінюються
пріоритети навчання: на перший план виступає її розвивальна функція,
формування нестандартного і креативного мислення.
Для початкової школи це означає зміну пріоритетів у розмежуванні
завдань освіти: результатом навчання початкової ланки освіти повинна стати
готовність учнів до оволодіння необхідними знаннями, за допомогою сучасних
засобів інформації, і здібність актуалізувати їх у нових нестандартних
ситуаціях.
У процесі пізнання важливе значення має послідовне формування в
учнів цілісних, узагальнених, приведених у систему фундаментальних понять.
Учні початкових класів оволодівають знаннями у неперервному обов’язковому
зв’язку між собою, тобто на основі систематизації знань. При цьому самі
знання - це не просто отримана інформація, а свідомо засвоєна система
понять і їх зв’язків.
Основним завданням освітньої галузі «Математика» є формування в
учнів початкової школи предметної математичної і ключових компетентностей.
Це реалізується через засвоєння молодшими школярами понять та
формування у них умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і
достатніх для вивчення навчальних предметів у наступних класах, у тому числі
і забезпечення пропедевтичного оволодіння систематичними курсами, які
вивчаються в середній та старшій школі.
Це зумовлює необхідність пошуку нових підходів, форм, методів і
засобів здійснення процесу методико-математичної підготовки майбутніх
учителів початкових класів як складової їх професійної педагогічної освіти.
Проблема удосконалення професійної підготовки вчителя до формування
математичних знань в учнів початкових класів є традиційною і актуальною.
Тому насущним сьогодні є створення нових освітніх технологій, які мають
сприяти всезагальному розвитку особистості, формування її світоглядної
культури, індивідуального досвіду, інтуїції, творчості, цілісності, інтегративності
мислення.
У статті ми будемо розглядати особливості підготовки вчителя
початкових класів до застосування навчальних технологій під час вивчення
освітньої галузі «Математика».
У руслі цієї проблеми працювали такі провідні науковці як
В.П. Безпалько, Л.В. Коваль, С.А. Лисенкова, С.О. Скворцова, О.Я. Савченко,
Н.Ф. Тализіна, Т.О. Фадєєва та інші.
Дидактична система знань відображена в навчальних предметах
визначається логікою даної науки. Логіка навчального предмета, зокрема
освітньої галузі «Математика», включає факти, наукові поняття, глибину і
послідовність його викладання. Будь-який навчальний матеріал має свою чітку
логічну структуру. Правильно підібраний і логічно структурований навчальний
матеріал дозволяє спланувати створення певних проблемних ситуацій на
70
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
уроці, організувати самостійну навчально-пошукову діяльність учнів, сприяє
формуванню у дітей глибоких, свідомих знань тощо. Навчальний матеріал,
компактно розміщений у чітко визначеній системі, полегшує його сприйняття;
виділення у навчальному матеріалі логічно розміщених смислових ключових
знань сприяє ефективному його запам’ятовуванню. Структурування змісту
навчального матеріалу, генералізація знань, змістове узагальнення – ці
методичні прийоми спрямовані, насамперед, на формування в учнів
початкових класів здібностей розуміти і розрізняти основні ключові поняття і
знання математичного циклу.
Розвиток математичних знань відбувається за допомогою застосування
у навчальний процес освітніх технологій, які сприяють формуванню в учнів
предметної математичної компетентності.
Навчальна технологія – це проект певної педагогічної системи, який
реалізується на практиці. На наш погляд, «навчальна технологія», як і будь-яка
технологія, – це проект не системи, а процесу, який здійснюється у певній
системі.
Із розвитком навчальної технології науковці пов’язують можливість
побудови навчального процесу, який був би ефективним в умовах сучасної
початкової школи, і забезпечував би успішну діяльність звичайного вчителя.
Основна її функція полягає у тому, щоб сконструювати і здійснити такий
навчальний процес, який гарантував би досягнення поставлених цілей. Тобто,
можна зробити висновок, що навчальна технологія у вигляді певних
дидактичних моделей пропонує проект навчального процесу, який зумовлює
зміст, методи і форми навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Основою у розробці навчальної технології є проблема правильного
визначення та чіткого формулювання цілей навчання. Це сприяє вибору саме
тих дидактичних та методичних засобів, які гарантують досягнення певного
позитивного результату.
Отже, навчальна технологія – це певне спрямування, яке ставить за
мету підвищити ефективність навчального процесу і гарантує досягнення
учнями запланованих результатів навчання.
Головна дидактична цінність навчальної технології полягає в тому, що
вона дозволяє управляти пізнавальною діяльністю учнів у навчально-
виховному процесі в ході формування математичних знань у молодших
школярів.
У процесі підготовки майбутніх вчителів під час вивчення методики
навчання освітньої галузі «Математика» необхідно продемонструвати
можливості навчальної технології у процесі формування в учнів математичних
знань, умінь і навичок. Під час застосування технології відбувається синтез
елементів явища чи процесу, що аналізується, в єдину взаємопов’язану
систему, усвідомлюються властивості, які притаманні новому поняттю або
певній системі понять. Використання навчальної технології передбачає
розвиток в учнів умінь повідомляти, дізнаватися, спонукати, погоджуватися,
відмовляти і будувати свої висловлювання.
Формування нових математичних знань, певних понять відбувається
через систему предметних уроків. Урок, який побудований відповідно до
певної навчальної технології, має чітку базову модель, яка володіє
властивістю відображати дійсність у спрощеній, абстрактній формі. Стержнем
71
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
такої організації уроків є діалогічне спілкування між вчителем та учнями, яке
спрямоване на засвоєння учнями нових понять. Проведення таких уроків
передбачає розширення мотиваційно-інформаційного «поля» діяльності
молодших школярів. Інформаційне поле навчального предмета відображає у
свідомості учнів молодшого шкільного віку рух і розвиток понять від нижчого
рівня до вищого, від одиничного до загального. Пізнавальний пошук
розгортається як процес узагальнення суб’єктів у часі, що дає можливість
здійснювати неперервне формування системи понять в учнів початкових
класів.
Під час проведення лабораторних робіт, які пов’язані з аналізом уроків
математики, необхідно зі студентами розглянути основні умови використання
навчальної технології у практиці початкової школи, які зазначила
О.Я. Савченко:
 конкретизація навчальної мети (зрозуміти, засвоїти, вивчити, зробити,
запам’ятати, застосувати за зразком, застосувати у нових умовах тощо);
 організація взаємодії вчителя і учнів (всі дії вчителя мають економічно
і цілеспрямовано вести до заздалегідь визначеної мети; тому педагогічна
технологія включає визначення умов і процедур, за допомогою яких можна
досягти поставлених результатів);
 детальний опис кожного етапу на шляху досягнення результату та
обов’язковість відтворення способу дії;
 оперативний зворотній зв’язок (педагогічна технологія повинна мати
чіткі процесуальні характеристики, неоднозначно описувати, як і що слід
робити, щоб кожний учитель, застосувавши її, гарантовано досяг
результату) [3, с. 244 - 245].
Доцільно ознайомити майбутніх вчителів з особливостями формування
математичних понять за допомогою навчальної технології:
1) чітке визначення задач кожного етапу уроку, добір відповідних
засобів навчання (схем, малюнків, таблиць, моделей, графічного
моделювання, опорно-логічних схем уроків) у поєднанні із словом учителя;
2) розміщення навчального матеріалу в логічній системі (індуктивній чи
дедуктивній) із виділенням смислових ключових знань за допомогою
структурування змісту навчального матеріалу, генералізація знань, змістове
узагальнення;
3) формування цілісних, приведених у систему основних понять
навчального предмета;
4) спеціально організоване формування в учнів початкових класів
необхідних умінь виділення основного (головного), ключових уявлень та
первинних понять;
5) свідоме засвоєння учнями нових знань (понять) через спеціальні
ситуації утруднення, емоційний настрій, розвиток стійкої позитивної мотивації,
довірливі взаємовідносини тощо.
Математичні знання, які формуються за допомогою навчальної
технології, засвоюватися у чіткій системі, яка виявляє зв’язки і залежності між
елементами, з яких вона складається.
У нашому дослідження ми виділили такі основні педагогічні умови
функціонування навчальної технології у процесі оволодіння молодшими
школярами математичними знаннями:
72
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
 правильно підібраний навчальний матеріал для засвоєння нових
понять;
 чітке визначення задач кожного етапу уроку;
 взаємозв’язок логічних частин змісту і структури уроку;
 добір творчих завдань;
 використання дидактичних засобів у поєднанні із словом вчителя;
 діалогізація процесу навчання.
Таким чином, можна зробити висновок, що використання навчальних
технологій у процесі формування математичних знань у молодших школярів
на засадах компетентнісного підходу дає суттєвий поштовх розвитку практиці
початкової школи, сприяє утворенню «готового продукту» – чітко усвідомлених
знань, що дозволяє фактично показати високі навчальні результати. Тому
доцільно майбутніх вчителів ознайомлювати із особливостями застосування
навчальної технології під час вивчення освітньої галузі «Математика» та
дидактичними підходами до моделювання уроків математики за різними
навчальними технологіями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. –
2011. – №7.– С.1-13.
2. Коваль Л. В. Сучасні навчальні технології в початковій школі: [навчально-
методич. посіб.] / Л. В. Коваль. — Донецьк: ТОВ «Юго- Восток, Лтд», 2006.
— 227 с.
3. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: підручник [для студентів
педагогічних факультетів] / О. Я. Савченко. – К.: Абрис, 1997. – 416 с.
4. Фадєєва Т. О. Інноваційні технології навчання математики у початкових
класах: навчально-методичний посібник для студентів психолого-
педагогічного факультету педагогічного університету. / Т.О. Фадєєва. –
Кіровоград: Авангард, 2011. – 95 с.

73
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 378.14:001
Нікіфорова Світлана Миколаївна
Харківський національний університет будівництва та архітектури
(Харків, Україна)

МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ ЯК УСВІДОМЛЕНА НЕОБХІДНІСТЬ


(на прикладі навчання майбутніх інженерів-будівельників)

Aнотація. У статті на основі зіставлення компетенцій випускників


вищих навчальних закладів та очікувань потенційних роботодавців,
робиться висновок про необхідність розробки і впровадження нових освітніх
моделей для підготовки студентів - майбутніх інженерів-будівельників, що
сприяють формуванню фахівців з інноваційним типом мислення.
Підкреслюється особлива роль методів інтеграції навчальних дисциплін у
формуванні актуальних навчальних планів і підвищення гнучкості самої
освітньої моделі. На основі аналізу існуючих методів інтеграції навчальних
дисциплін, обґрунтовується використання мультидисциплінарного підходу в
навчанні студентів.
Ключові слова: мультидисциплінарний підхід, сучасний інжиніринг,
компетенції, компетентнісний підхід, мультидисциплінарні команди.

Никифорова Светлана Николаевна


Харьковский национальный университет строительства и архитектуры
(Харьков, Украина)

МУЛЬТИДИСЦИПЛИНАРНОСТЬ КАК ОСОЗНАННАЯ НЕОБХОДИМОСТЬ

Аннотация. В статье на основе сопоставления компетенций


выпускников высших учебных заведений и ожиданий потенциальных
работодателей, делается вывод о необходимости разработки и внедрения
новых образовательных моделей для подготовки студентов-будущих
инженеров-строителей, способствующих формированию специалистов с
инновационным типом мышления. Подчеркивается особая роль методов
интеграции учебных дисциплин в формировании актуальных учебных
планов и повышения гибкости самой образовательной модели. На основе
анализа существующих методов интеграции учебных дисциплин,
обосновывается использование мультидисциплинарного подхода в
обучении.
Ключевые слова: мультидисциплинарный подход, современный
инжиниринг, компетенции, компетентностный подход,
мультидисциплинарные комманды.

74
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Svitlana Nikiforova
KhNUCEA
(Kharkiv, Ukraine)

MULTIDISCIPLINARY AS A PERCEIVED NEED


(as an example the training of future engineers)

Abstract. On the basis of comparison of competencies of graduates and


expectations of potential employers, it is concluded on the need to develop and
implement new educational models for the preparation of students - the future civil
engineers that contribute to the formation of professionals with an innovative type of
thinking. It emphasizes the special role of academic disciplines integration methods
in the formation of current curricula and increasing the flexibility of the educational
model itself. Based on the analysis of existing methods of integration of disciplines,
the use of a multidisciplinary approach to teaching students is justified.
Keywords: multidisciplinary approach, modern engineering, competence,
competence approach, multidisciplinary teams.

Глобалізація, гіперконкуренція, складна демографічна ситуація, з


одного боку, сучасні досягнення науки, збільшення частки
мультидісциплінарних досліджень, стрімкий розвиток і ускладнення
наукомістких технологій, з іншого боку, роблять серйозний вплив на зміну ролі
інженера у високотехнологічній промисловості та суспільстві.
Технологічні потреби глобальної економіки знань різко змінюють
характер інженерної освіти, вимагаючи, щоб сучасний інженер володів
набагато ширшим спектром ключових компетенцій, ніж освоєння
вузькоспеціалізованих науково-технічних та інженерних дисциплін. Зростаюче
усвідомлення важливості базових технологічних інновацій для
конкурентоспроможності економіки і національної безпеки вимагають нових
пріоритетів для інженерної діяльності. Тісна взаємодія та взаємопроникнення
фундаментальних і прикладних досліджень (навіть в рамках окремих
комплексних науково-технічних проектів), між- і мультидисциплінарний
характер нових наукомістких технологій, що дозволяють вирішувати
комплексні завдання в традиційних, суміжних і нових областях, вимагають
нових парадигм інженерної діяльності. Нові технології (наприклад, нано-біо-
інфо-когнітивні технології, НБІК-технології), комплексні наукові мегапроблеми,
що виникають у сучасному суспільстві, а також реалізація нових парадигм,
наприклад, суперкомп'ютерні моделювання та оптимізація, що базуються на
розробці продукту і цифровому виробництві, в промисловості вимагають
створення мультидисциплінарних команд фахівців з широким інтелектуальним
діапазоном, що володіють ключовими компетенціями світового рівня з
широкого спектру напрямків, а не «замкнутих» у рамках традиційних
інженерних дисциплін.
В якості основних умов переходу до інноваційної інженерної освіти
необхідно відзначити оновлення методології та змісту інженерної освіти на
основі тенденцій і підходів сучасного наукомісткого інжинірингу в рамках
побудови Єдиного національного комплексу «(Інженерна освіта - Наука -
Промисловість) Інновації» та формування інноваційної економіки знань.
75
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Використання принципу зіставлення за допомогою виявлення кращих
українських і зарубіжних аналогів освітніх програм, «кращих практик», зокрема,
інженерна підготовка через виконання на старших курсах реальних проектів на
замовлення вітчизняних та зарубіжних промислових підприємств, інтеграція
сучасних досягнень науки і техніки, передових промислових технологій, а
також ідей і підходів світових лідерів у зміст курсів і практикумів - все це
повинно сприяти розвитку інноваційної інженерної освіти.
У даний час виділяють такі основні тенденції та підходи сучасного
інжинірингу:
1. Мультидисциплінарні, багатомасштабні (багаторівневі) і
багатостадійні дослідження та інжиніринг на основі між- / мульти- / транс-
дисциплінарних комп'ютерних технологій, в першу чергу, наукомістких
технологій комп'ютерного інжинірингу. Як правило, здійснюється перехід від
окремих дисциплін, наприклад, теплопровідності і механіки, на основі
термомеханіки, електромагнетизму та обчислювальної математики до
мультидисциплінарної обчислювальної термо-електро-магнітомеханіки, від
одномасштабних моделей до багатомасштабних ієрархічних нано-мікро-мезо-
макро моделям, що застосовуються при створенні нових матеріалів зі
спеціальними властивостями, розробці конкурентоспроможних систем,
конструкцій і продуктів нового покоління на всіх технологічних етапах
«формування і збірки» конструкції.
2. Комп'ютерне проектування конкурентоспроможної продукції,
засноване на ефективному та всебічному застосуванні кінцево-елементного
моделювання - де-факто основоположна парадигма сучасного
машинобудування в широкому сенсі цього терміна.
Мультидисциплінарні дослідження виступають фундаментальною
науковою основою надгалузевих технологій (ІКТ, наукомісткі суперкомп'ютерні,
комп'ютерні технології на основі результатів багаторічних між-, мульти- і транс-
дисциплінарних досліджень, нанотехнології) тощо.
Надгалузеві технології сприяють стрімкому поширенню та проникненню
нових між- і мультидисциплінарних знань у нові області, міжгалузевому
трансферу передових «інваріантних» технологій. Саме тому вони є
«конкурентними перевагами завтрашнього дня». Їх широке впровадження
дозволить забезпечити інноваційний розвиток високотехнологічних
підприємств національної економіки.
Що стосується інженерних компетенцій XXI століття, то існують такі
тренди в мультидисциплінарній інженерній освіті. На наш погляд, інженер 21-го
століття:
 повинен бути конкурентоспроможним і затребуваним;
 повинен знати сучасні досягнення науки і технологій, бути технічно і
технологічно компетентним - володіти компетенціями світового рівня;
 повинен володіти як спеціалізованими, так і між- і мульти-
дисциплінарними знаннями, вміннями, навичками та компетенціями, володіти
системним і глобальним мисленням;
 повинен бути зацікавленим, мотивованим і захопленим, бути готовим
до навчання і самовдосконалення протягом усього життя;
 повинен вміти працювати в мультисередовищі (технологічному,
культурному, мовному тощо);
76
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
 повинен бути інноваційно та підприємницьки активним, мати лідерські
якості, бути швидким, гнучким і мобільним.
Інженер повинен, в тому числі, орієнтуватися у світових ринках
продукту; вміти розробляти концептуальний проект («створювати концепт»),
використовувати математичні моделі для його поліпшення і доробки,
створювати на основі концепту прототип і його версії; якісно і кількісно
тестувати прототип для поліпшення і прогнозування поведінки концепту;
перебувати в комунікації з різними аудиторіями, залученими до процесу
створення і споживання продукту.
Велика частина цих компетенцій вимагають предметно-орієнтованих
знань та досвіду; деякі вимагають системного мислення та міждисциплінарних
навичок; всі вони вимагають роботи у команді, лідерства та соціальної
відповідальності.
Передові стратегії впровадження.
1. Комплексний підхід до формування інженерних компетенцій.
Для досягнення нового рівня і якості інженерної освіти необхідно
використовувати такі підходи до інноваційної освіти:
 компетентнісний підхід;
 метод проектного навчання (включає практико-орієнтований,
проблемно-орієнтований підходи, метод проблемного навчання);
 між- / мультидисциплінарний підхід замість вузькоспеціалізованого
підходу;
 навчання у команді;
 метод, заснований на самостійному пошуку інформації;
 дистанційне навчання, онлайн-навчання;
 контекстне навчання (в широкому сенсі з освоєнням технологічного,
соціально-економічного, правового, екологічного, культурологічного контексту
інженерної діяльності).
2. Інженерна освіта через реальні проекти.
Сьогодні в світі здійснюється перехід до проектної освіти. Навчання в
процесі роботи над певними проектами (виконання конкретних НДР на
замовлення промислових підприємств) стає основним способом підготовки
кадрів. Як правило, студент за шість років навчання (4 роки - бакалаврат, 2
роки - магістратура) повинен брати участь в 4-10 реальних проектах і отримати
реальні результати. Це відбувається в університеті, але з обов'язковим
залученням конкретних завдань з промисловості. Це можуть бути НДР, що
виконуються спільно зі студентами старших курсів, аспірантами, викладачами
та представниками академічних інститутів або промислових підприємств. Тоді
не буде такого розриву, який ми спостерігаємо сьогодні: випускник приходить
на роботу в промисловість, а йому пропонують забути все те, чому його вчили
в університеті. Проблемно-орієнтований підхід до навчання з інженерних
спеціальностей поряд з інноваційно-орієнтованим підходом дозволяє
сфокусувати увагу студентів на аналізі, дослідженні та вирішенні будь-якої
конкретної проблеми, що стає відправною точкою в процесі навчання.
Проблема для дослідження максимально мотивує студентів усвідомлено
отримувати знання, необхідні для її вирішення, а між- і мультидисциплінарний
підхід до навчання дозволяє навчити студентів самостійно «здобувати» знання

77
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
з різних наукових галузей, групувати їх і концентрувати в контексті конкретної
розв'язуваної задачі, вивчати і опановувати наукомісткими технологіями
світового рівня.
3. Віртуальні проектні між- / мультидисциплінарні команди.
У даний час надзвичайно актуальним для інноваційної інженерної освіти
є розвиток системи регулярної участі студентів і співробітників університету у
виконанні реальних проектів («навчання через рішення задач», виконання
реальних НДР в рамках діяльності віртуальних проектно-орієнтованих команд)
на замовлення підприємств вітчизняної та світової промисловості. Для
успішного розвитку цієї діяльності необхідно випереджаюче набування і
впровадження сучасних ключових компетенцій і технологій (в першу чергу,
технологій комп'ютерного проектування і наукомістких технологій
комп'ютерного інжинірингу), а також набування позитивного досвіду роботи з
провідними світовими промисловими фірмами.
Основне вміння інженера у рамках конкурентоспроможної команди
співробітників полягає у постановці і вирішенні все більш досконалим
способом завдань різного рівня складності, пов'язаних з розробкою продуктів,
систем або послуг, їх фінансуванням і подальшою реалізацією. З цією метою
інженер повинен володіти усім спектром знань - природничо-наукових
дисциплін, технічних, економічних, соціальних і гуманітарних наук,
наукомістких технологій, базуючись на широкій науковій культурі. Сучасний
інженер - це і професіонал, що володіє компетенціями світового рівня, і
організатор, і координатор, і менеджер комплексних науково-технічних
проектів.
4. Інноваційний інженерний проектний підхід.
Досягнення кращих результатів в процесі формування ключових
компетенцій фахівців інженерної сфери може забезпечити інтеграція
зазначених підходів з урахуванням специфіки предметної галузі, особливостей
освітнього процесу, застосовуваних наукомістких інновацій, а також
задоволення вимог зовнішніх замовників (роботодавців) до якості фахівців-
інженерів. Інноваційний інженерний проектний підхід, що інтегрує зазначені
методи, - це практичне рішення комплексних завдань промисловості
викладачами, аспірантами та студентами у рамках між- і мульти-
дисциплінарних команд на базі університетських провідних наукових і
інженерних шкіл через спільне виконання мультидисциплінарних досліджень із
застосуванням надгалузевих технологій і наукомісткого високотехнологічного
обладнання.
Реалізація багаторівневого компетентнісного підходу на основі
принципу - «від вузькоспеціалізованих кваліфікацій до компетенцій світового
рівня» і орієнтацією на вирішення актуальних наукомістких завдань у
промисловості дозволить задовольнити реальні потреби роботодавців у
кваліфікованих і компетентних фахівцях, які володіють технологіями світового
рівня.
Формування міждисциплінарного мислення
Розрізнені курси одного інтелектуального поля слід, на нашу думку,
вважати як концептуально єдині. Особливість міждисциплінарного підходу
полягає в тому, що він допускає пряме перенесення методів дослідження з
однієї наукової дисципліни в іншу. Перенесення методів, в цьому випадку,
78
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
обумовлений виявленням подібностей досліджуваних предметних галузей. В
результаті з'являється «міждисциплінарна дисципліна», яка використовує
міждисциплінарний підхід. Для збереження кордонів дисциплін в
міждисциплінарних дослідженнях завжди присутні «провідна» і «ведена»
дисципліни. Всі результати, навіть ті, які отримані за допомогою методології
«відомою» дисципліни, інтерпретуються з позиції дисциплінарного підходу
«провідної» дисципліни. Тому міждисциплінарний підхід призначений, перш за
все, для вирішення конкретних дисциплінарних проблем, у вирішенні яких
будь-яка конкретна дисципліна відчуває концептуальні та методологічні
проблеми.
Здійснюється процес інтеграції науки. Міждисциплінарність суперечить
колишній парадигмі освіти, яка пов'язувала себе з підготовкою інженера, що
володіє спеціальними кваліфікаціями, відповідала чіткій вертикальній структурі
науки, вибудуваної на засадах строго відокремлених один від одного
спеціалізованих, тобто дисциплінарних, форм діяльності. Міждисциплінарність
як сучасна форма фундаментальності освіти в цілому являє собою основний
напрямок модернізації, університету в тому числі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Боровков А.И. Современное инженерное образование. – СПб.: Изд-во
Политехнического ун-та, 2012. – 80 с.
2. Высшее техническое образование как инструмент инновационного
развития: программа и сборник докладов научной школы с
международным участием. – Казань: Изд-во КНИТУ, 2011. – 160 с.
3. Дьяконов Г.С. Подготовка инженера в реально-виртуальной среде
опережающего обучения. – Казань: Изд-во КГТУ, 2009. – 404 с.
4. Интегративные основы инновационного образовательного процесса в
высшей профессиональной школе / Л.И. Гурье, А.А. Кирсанов,
В.В. Кондратьев, И.Э. Ярмакеев; под ред. В.В. Кондратьева. – М.: ВИНИТИ,
2006. – 224 с.
5. Кондратьев В.В. Методология инновационного развития науки и высшего
профессионального образования. – Казань: РИЦ «Школа», 2009. – 236 с.
6. Матушкин Н.Н. Роль междисциплинарного компонента образовательных
программ, реализующих компетентностную парадигму // Инновации в
образовании. – 2010. – №4. – С. 4-16.

79
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 378
Пінчук Ірина Олександрівна
Глухівський національний педагогічний університет
імені Олександра Довженка
(Глухів, Україна)

КОМУНІКАТИВНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ АНГЛОМОВНОГО


ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

У статті розкриваються особливості процесу формування


іншомовного діалогічного мовлення учнів початкових класів засобом
комунікативних ігор. Автор пропонує приклади англомовних комунікативних
ігор для учнів 4 класу. У статті розглянуто правила роботи з названими
іграми за комунікативною спрямованістю.
Ключові слова: комунікативний підхід, англомовне діалогічне
мовлення, формування вмінь діалогічного мовлення, учні початкових класів,
комунікативна гра.

Пинчук Ирина Александровна


Глуховский национальный педагогический университет
имени Александра Довженка
(Глухов, Украина)

КОММУНИКАТИВНЫЕ ИГРЫ КАК СРЕДСТВО ФОРМИРОВАНИЯ УМЕНИЙ


АНГЛОЯЗЫЧНОЙ ДИАЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ НАЧАЛЬНЫХ
КЛАССОВ

В статье раскрываются особенности процесса формирования


иноязычной диалогической речи учащихся начальных классов средствами
коммуникативних игр. Автор предлагает примеры англоязычных
коммуникативных игр для учащихся 4 класса. В статье рассмотрены
правила работы с названными играми по коммуникативному направлению.
Ключевые слова: коммуникативный подход, англоязычная
диалогическая речь, формирование умений диалогической речи, учащиеся
начальных классов, коммуникативная игра.

Irina Pinchuk
Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
(Hlukhiv, Ukraine)

COMMUNICATIVE GAMES AS A MEANS OF FORMING ENGLISH-SPEAKING


DIALOGUE SPEECH SKILLS OF PRIMARY SCHOOL PUPILS

The article deals with the peculiarities of forming English-speaking dialogue


speech skills of primary school pupils by means of communicative games. The
author proposes the example of English-speaking communicative games for the 4-
th form pupils. The rules of working with the mentioned games according to
communicative orientation are considered in the article.
80
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Key words: communicative approach, English-speaking dialogue speech,
forming skills of dialogue speech, primary school pupils, a communicative game.

Постановка проблеми у загальному вигляді. У світлі стрімких змін та


розвитку соціально-економічної ситуації в Україні змінюються вимоги
суспільства до особистості. У сучасного учня повинен бути високий рівень
самостійності, розвинене продуктивне мислення та відносна сформованість
таких ключових компетентностей, як міжособистісна, соціальна, інформаційна,
лінгвістична та низка інших. А зі зміною соціальних вимог до особистості,
змінюється також зміст, методи й форми процесу навчання, який готує
майбутніх випускників шкіл до дорослого життя та трудової діяльності.
Нові цінності й орієнтири освіти (зокрема володіння хоча б однією
іноземною мовою), і навіть сучасні досягнення науки й техніки багато в чому
визначають вибір методів навчання, серед яких педагоги дедалі більше
віддають перевагу активним та інтерактивним педагогічним
технологіям [1, с. 52].
Аналіз останніх досліджень. Проблемі використання комунікативних
ігор на уроках англійської мови у початковій школі приділено належну увагу в
дослідженнях мовознавців, психологів, методистів як в Україні, так і за
кордоном. Зокрема, російський методист Ю.Я. Пучкова розробила методичний
посібник, де вміщено ігри за темами і рекомендації щодо їх використання у
процесі вивчення англійської мови. А.А. Каретникова пропонує збірник, що
вміщує ігри, цікаві завдання, вірші і свята для позакласної роботи з англійської
мови. Серед українських науковців названою проблемою займалися
О.О. Коломінова (ігри як засіб формування соціокультурної компетентності
дітей початкової школи), В.М. Філатов, О.П. Єрьоміна (лінгвістична
забезпеченість рольових ігор), С.В. Роман, С. І. Шевченко (використання гри як
основного методу навчання іншомовного спілкування в початковій школі),
Т.М. Шкваріна (використання гри для навчання іншомовного спілкування дітей
у дошкільних навчальних закладах).
Однак аналіз проблеми використання комунікативних ігор на уроках
англійської мови у початковій школі дає підстави стверджувати, що
досліджувана проблема потребує подальшого дослідження.
Метою статті є розгляд особливостей процесу формування
англомовного діалогічного мовлення учнів початкових класів засобом
комунікативних ігор та опис правил роботи з названими іграми за
комунікативною спрямованістю.
Виклад основного матеріалу. Беручи до уваги той факт, що основною
метою навчання іноземної мови є вміння спілкуватися нею, тобто формування
іншомовної комунікативної компетентності учнів, варто зазначити, що
основним методичним принципом є комунікативна спрямованість навчання
іноземної мови. А це означає, що процес навчання повинен будуватися на
основі залучення учнів до усного (аудіювання і говоріння) і писемного (читання
і письмо) мовлення іноземною мовою протягом усього курсу [2, с.102].
Принцип комунікативної спрямованості визначає зміст навчання, відбір і
організацію лінгвістичного матеріалу, конкретизацію ситуацій спілкування,
визначення необхідних комунікативних умінь для здійснення спілкування
англійською мовою. Цей принцип передбачає організацію навчання з
81
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
використанням різноманітних форм навчання, зокрема використання
комунікативних ігор.
Початковий етап навчання іноземної мови починається з усної форми
спілкування, беручи до уваги вікові особливості учнів початкових класів,
зокрема легкість розуміння почутого іноземного мовлення. Саме усна
комунікація і дає підстави наблизити навчальний процес до умов реального
спілкування, що, в свою чергу, мотивує учнів до вивчення іноземної мови.
Залучення учнів до процесу оволодіння аудіюванням і говорінням дає
підстави учням швидко накопичувати мовний матеріал і відпрацьовувати
іншомовні мовленнєві навички, що є гарними умовами для іншомовної
комунікації [3, с.158].
Ми приєднуємося до російського методиста Верещагіної І.М. у виборі
правил роботи за комунікативною спрямованістю:
 у процесі ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями або
граматичними явищами, треба підбирати відповідну комунікативну ситуацію,
яка розкрила б функцію певної структури у мовленні (називати дію, описувати
предмет); поза ситуацією мовлення порушується принцип комунікативної
спрямованості, що може позначатися на мотивації учнів початкових класів до
вивчення іноземної мови;
 засвоєння матеріалу можливе лише за умови багаторазового його
повторення, тому вчитель повинен забезпечити достатню кількість цих
повторень, вносячи новизну в кожну комунікативну ситуацію залежно від
реальних умов конкретної групи;
 комунікація – це взаємодія учасників спілкування, тому вчитель
повинен забезпечити активну участь кожного учня у процесі спілкування;
на уроці іноземної мови повинна бути психологічно сприятлива
атмосфера, що сприятиме упевненості учнів у тому, що вони можуть зрозуміти
почуте і відповісти іноземною мовою [4, с. 152].
Існує 2 групи вправ для формування навичок говоріння іноземною
мовою: тренувальні і творчі. Тренувальні передбачають використання
мовлення як засобу навчання, творчі – забезпечують учнів можливістю
творчого використання сформованих навичок у процесі комунікації.
Щоб навчання говорінню не було формальним, а мало комунікативну
спрямованість, ми використовували різноманітні ігри. Розглянемо декілька
зразків таких комунікативних ігор для учнів 4 класу з теми ―Around the city‖.
Гра ―Let’s go to… ―
Мета гри: активізувати навички діалогічного мовлення на основі
лексики з теми.
Правила гри: один з учнів виходить із класу, решта учнів домовляються/
розказують про місце, куди вони хотіли б піти (театр, цирк, зоопарк, музей,
кінотеатр і т.д.). Перший учень повертається і у формі запрошення ―Let’s go
to…―, повинен здогадатися про місце, яке хотів би відвідати його однокласник.
Приблизний діалог гри:
‒ Let’s go to the museum.
‒ Thank you. I don’t want.
‒ Let’s go to the cinema.
‒ I am not well.
‒ Let’s go to the zoo.
82
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
‒ I am sorry, I can’t.
‒ Let’s go to the shop.
‒ Oh, with pleasure.
Учень, чиє місце відвідування вгадане, стає ведучим.
Гра “Which city is it?”
Мета гри: активізувати навички діалогічного мовлення на основі
лексики з теми.
Правила гри: ведучий загадує назву міста (країни, пам’ятки культури).
Учасник гри запитують ведучого для уточнення інформації, поки не
здогадаються, що загадав ведучий.
Приблизний діалог гри:
‒ Is it in the USA?
‒ Is it the capital of …?
‒ Is it on the river …?
‒ Is it an industrial city?
Учень, який відгадав назву, стає ведучим.
Гра ―Around the city‖.
Мета гри: активізувати навички монологічного мовлення на основі
лексики з теми.
Для проведення гри треба мати комплект фото (малюнків, слайдів) із
зображеннями різних видів міста (центральна вулиця, площа або зоопарк…)
Правила гри: обирається «водій», решта учнів – «екскурсанти». «Водій
оголошує уявну запинку і показує фото із зображенням того місця одному з
«екскурсантів». Той розповідає про те, що бачить, а «екскурсанти» повинні
здогадатися, де вони знаходяться, якщо ж «екскурсанти» не вгадують місце,
«водій» доповнює розповідь.
Гра ―Sightseeing‖
Мета гри: активізувати навички діалогічного мовлення на основі
лексики з теми.
Правила гри: Клас ділиться на дві команди: туристи і гіди. Туристи
запитують про пам’ятки культури якогось із відомих міст, а гіди – відповідають.
Через деякий час команди міняються місцями.
Гра ―Collective story‖
Мета гри: активізувати навички усного висловлювання на задану тему.
Правила гри: учні по черзі говорять по одному реченню на задану тему.
Той, хто не може придумати, щоб продовжити розповідь, або повторює вже
сказане, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто сказав останнє речення.
Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, процес
розвитку навичок усного іншомовного діалогічного мовлення учнів початкових
класів є дуже важливим етапом оволодіння іноземною мовою. Адже в цей
період створюється база для подальшої роботи над розвитком умінь та
навичок діалогічного мовлення, і саме тому вчитель повинен мотивувати учнів,
брати найактивнішу участь в усних вправах, використовувати на уроках велику
кількість комунікативних ігор у процесі формування англомовного діалогічного
мовлення учнів початкових класі.
Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці інтерактивних
технологій для формування іншомовних діалогічних умінь учнів початкових
класів засобами ІКТ.
83
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Цимбал О. М. Проектна технологія, критичне мислення і громадянська
освіта в процесі вивчення англійської мови. Початкова школа /
О.М. Цимбал, О.В. Тягло, П.В. Цимбал. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. –
109 с.
2. Шевченко С. І. Методика навчання англійської мови у початковій школі:
[навчальний посібник]. – Ніжин: Видавництво НДУ імені Микола Гоголя,
2010. – 155 с.
3. Навчальні програми. 4 клас: методичні рекомендації щодо організації
навчально-виховного процесу в 2016-2017 навчальному році з коментарем
провідних фахівців. – Х: Вид-во «Ранок», 2016. – 192 с.
4. Рогова Г. В. Методика обучения английскому языку. 1-4 классы /
Г.В. Рогова, И.Н. Верещагина, И.Н. Языкова. – Москва: Просвещение, 2008.
– 224 с.
5. Каретникова А. А. Веселый английский в начальной и средней школе.
Праздники, игры и занимательные задания / А. А. Каретникова. –
Ярославль: Академия развития, 2011. – 288 с.

84
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 378:796.011
Семенов Сергей Алекcандрович, Снесарев Сергей Александрович,
Набережночелнинский филиал
Приволжского Федерального Университета,
Денисенко Юрий Прокофьевич
Набережночелнинский государственный педагогический университет,
(Набережные Челны, Россия)
РАЗВИТИЕ СОЦИАЛЬНО ЗНАЧИМЫХ КАЧЕСТВ У СТУДЕНТОВ
СРЕДСТВАМИ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ
Аннотация. В статье рассматриваются вопросы технологии
управления развитием социально значимых качеств у студентов высших
учебных заведений с использованием средств физической культуры и
спорта. Выявлены факторы, влияющие на развитие социально значимых
качеств у студентов вузов: уровень профессиональной подготовленности
преподавателей по физической культуре и спорту; наличие физкультурно-
спортивного опыта; точное обоснование педагогических целей и задач по
воспитанию студентов в процессе физкультурно-спортивной
деятельности; учет индивидуально-психологических особенностей
студентов, их личностного развития, физкультурных интересов и
запросов; уровень сплоченности студенческого коллектива и тенденции
его развития, конфликтность в учебной группе. Определены условия,
необходимые для эффективного управления развитием социально
значимых качеств у студентов вузов с использованием средств физической
культуры и спорта: совершенствование подбора, обучения и расстановки
преподавателей по физической культуре и спорту; стимулирование роста
разностороннего физического развития студентов. Разработаны
критерии оценки эффективности деятельности преподавателей по
развитию социально значимых качеств у студентов вузов с использованием
средств физической культуры и спорта. Установлено положительное
влияние разработанной технологии управления развитием социально
значимых качеств у студентов вузов с использованием средств физической
культуры и спорта.
Ключевые слова: студенты, физическая культура, физкультурно-
оздоровительная деятельность, функциональное состояние, социально
значимые качества, управление, технология.
Semenov Sergey A., Snesarev Sergey A.
Naberezhnye Chelny branch of the Volga Federal University,
Denisenko Yuriy P.
Naberezhnochelninsky State Pedagogical University
(Naberezhnye Chelny, Russia)
THE DEVELOPMENT OF SOCIALLY SIGNIFICANT QUALITIES OF THE
STUDENTS BY MEANS OF PHYSICAL CULTURE
Abstract. In article questions of technology of management of development
of socially important qualities in students of higher educational institutions with use
of means of physical culture and sport are considered. The factors influencing
85
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
development of socially important qualities in students of higher education
institutions are revealed: level of professional readiness of teachers of physical
culture and sport; existence of sports experience; exact justification of the
pedagogical purposes and tasks of education of students in the course of sports
activity; accounting of individual and psychological features of students, their
personal development, sports interests and inquiries; level of unity of student's
collective and a tendency of his development, a conflictness in educational group.
The conditions necessary for effective management of development of socially
important qualities in students of higher education institutions with use of means of
physical culture and sport are defined: improvement of selection, training and
arrangement of teachers of physical culture and sport; stimulation of growth of
versatile physical development of students. Criteria for evaluation of efficiency of
activity of teachers of development of socially important qualities in students of
higher education institutions with use of means of physical culture and sport are
developed. Positive influence of the developed technology of management of
development of socially important qualities in students of higher education
institutions with use of means of physical culture and sport is established.
Keywords: students, physical culture, sports and improving activity,
functional state, socially important qualities, management, technology.

Важной и неотъемлемой составной частью государственной социально-


экономической политики являются обучение и воспитание студенческой
молодежи. Многолетний опыт функционирования физической культуры и
спорта в вузах свидетельствует о том, что физкультурно-спортивная
деятельность при соответствующей ее организации и проведении может
служить эффективным средством воспитания студентов, развития у них
социально значимых качеств [1, 2, 3].
В новых социально-экономических условиях произошли негативные
изменения в постановке физкультурно-оздоровительной и спортивной работы
среди студентов вузов. По данным Правительства Российской Федерации,
самая острая проблема, требующая срочного решения - это низкое
физическое развитие студенческой молодежи, наличие в ее среде таких
пагубных явлений, как наркомания, алкоголизм, курение, нарушение
законности и правопорядка. Увеличивается число студентов, отнесенных по
состоянию здоровья к специальной медицинской группе. И эта тенденция в
последние годы сохраняется [4, 5, 6]. Отечественный и зарубежный опыт
убедительно свидетельствует о том, что эффективность средств физической
культуры и спорта в профилактической деятельности по охране и укреплению
здоровья, в борьбе с наркоманией, алкоголизмом, курением и
правонарушениями, особенно среди студенческой молодежи, исключительно
высока [7, 8].
Сущность эксперимента как метода исследования заключалась в
специальной организации педагогической деятельности преподавателей
кафедры физического воспитания и студентов с целью проверки и
обоснования заранее разработанных теоретических предположений. Когда
предположения находили свое подтверждение на практике, делалось
соответствующее теоретическое обобщение и выводы. В зависимости от

86
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
целевых установок были применены следующие виды экспериментов:
констатирующий и контрольный.
Организация и проведение сравнительного педагогического экспе-
римента осуществлялись на базе Камского государственного
политехнического института г. Набережные Челны. В педагогическом
эксперименте приняли участие 186 человек.
Воспитательная работа в экспериментальной группе строилась с
учетом этапов управления развитием социально значимых качеств у
студентов в процессе физкультурно-спортивной деятельности, что
накладывало отпечаток на определение воспитательных задач и выбор
методов воспитания. Беря за основу методы воспитания, разработанные в
педагогике, мы стремились учесть специфику физкультурно-спортивной
деятельности. При этом педагогическое воздействие имело комплексную
направленность, когда все элементы воспитательного процесса
взаимосвязаны и каждый из них приобретает подлинно комплексный, а не
односторонний характер [2, 3, 7, 9].
При таком подходе решение воспитательных задач осуществлялось не
только средствами и методами физической культуры и спорта, но и
проведением педагогического воздействия с учетом всего процесса
воспитания в вузе, что способствовало созданию новой воспитательной
целостности с качественно более высокими свойствами.
Эффективность экспериментальной технологии управления
оценивалась по нескольким группам показателей: физической
подготовленности; функциональному состоянию; развитию социально
значимых качеств. Дополнительно оценивались самовоспитание студентов,
уровень их нравственной воспитанности и общегрупповая атмосфера.
Перечисленные группы показателей позволяли дифференцированно
оценить воздействие разработанных рекомендаций и в своей совокупности
обеспечить объективность и достоверность полученных данных.
Анализ полученных показателей свидетельствует о положительных
изменениях, произошедших в уровне физической подготовленности всех
испытуемых. Однако в экспериментальной группе эти изменения носили
более выраженный характер, что может говорить об эффективности целе-
направленного педагогического воздействия.
Особенно заметные различия наблюдаются в показателях выполнения
упражнений в беге на 3 км. Данное обстоятельство можно объяснить более
высокой функциональной подготовкой студентов экспериментальной группы, а
также проявлением волевых качеств, обеспечивших мобилизацию их
резервных функциональных возможностей (см. табл).

87
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Таблица
Изменение показателей физической подготовленности студентов контрольной и
экспериментальной групп за опытный период
Наименование упражнений Группы Средние результаты
Дo после
эксперимента эксперимента
х1 ± т 1 х2 ±т2
Бег на 3 км (мин, с) ЭГ 12,45 + 0,09 12,30 ±0,04
КГ 12,40 ±0,08 12,32 ±0,08
Подтягивание на ЭГ 10,5 ±0,05 12,9 ±0,02
перекладине (кол-во раз)
КГ 10,6 ±0,04 12,1 ±0,03
Бег на 100 м (с) ЭГ 14,6 ± 0,06 14,1 ±0,02
КГ 14,7 ± 0,04 14,6 ±0,04
Гонка на лыжах (10 км) ЭГ 72,3 ± 0,5 55,4 ± 0,4
(мин, с)
КГ 70,4 ± 0,2 58,6 ± 0,8
Плавание вольным стилем ЭГ 2,06 ± 0,06 1,42 ±0,05
(мин, с)
КГ 2,03 ± 0,08 1,52 ±0,09

Полученные результаты подтверждаются и сравнительными показа-


телями функционального состояния испытуемых контрольной (КГ) и экспери-
ментальной (ЭГ) групп. Так, различия в показателях пульсометрии,
функциональной работоспособности, устойчивости к гипоксии, ЧСС в ЭГ были
более ярко выражены по сравнению с КГ.
Обращает на себя внимание уменьшение разброса средних значений в
показателях функционального состояния студентов ЭГ, что может
свидетельствовать о выравнивании функциональных резервов испытуемых за
счет улучшения их, прежде всего, у лиц с низкими исходными значениями.
Оценивая полученные результаты, можно с уверенностью утверждать о
достигнутом педагогическом эффекте, который проявился в повышении
показателей функционального состояния студентов ЭГ. При этом не было ни
одного случая перетренированности организма занимающихся и
освобождения их от занятий по состоянию здоровья.
Нами использовались методы социометрических измерений,
самооценки и др. Такой комплексный подход к оценке развития социально
значимых качеств позволил приблизить ее относительную субъективность к
реальным показателям личностных характеристик испытуемых.
Продолжая анализ представленных показателей, следует обратить
внимание также на тот факт, что такие качества, как дисциплинированность,
дружелюбие подверглись меньшим изменениям под воздействием
экспериментальной программы. Очевидно, что эти качества к выпускному
курсу у испытуемых достигли своей стабилизации и их значения носили
устойчивый характер. Вместе с тем наблюдаемая тенденция в характере
изменений может свидетельствовать, что и данные качества находятся в
положительной зависимости от тех условий, которые успешно моделируются
в процессе занятий физической культурой и спортом.

88
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Таким образом, оценивая сравнительные данные показателей
контрольной и экспериментальной групп под воздействием предложенной
технологии управления, следует еще раз подтвердить ее успешный характер,
который проявился в более выраженных и достоверных изменениях развития
социально значимых качеств у испытуемых экспериментальной группы.
Однако для полной уверенности в полученных результатах важно было
оценить выпускников в условиях профессиональной деятельности после
окончания вуза. С этой целью были проанализированы отзывы на выпускников.
Сравнению подверглись производственные характеристики 65 молодых
специалистов, отработавших на занимаемых должностях от одного до двух лет.
По всем средним показателям, характеризующим знания, умения и личностные
качества выпускников, проявляемым в профессиональной деятельности, в
лучшую сторону выделяются специалисты, выполнившие экспериментальную
программу и активно занимавшиеся спортивными играми: футболом, гандболом,
волейболом, баскетболом; лыжным спортом; бегом на длинные дистанции. Эти
специалисты достоверно отличались от остальных, прежде всего, по уровню
профессиональной подготовленности, по социальной активности и проявлению
инициативы в профессиональной деятельности, умению принимать правильные
решения и нести за них ответственность, настойчивости и решительности в
выполнении профессиональных задач и др. Все это в сочетании с опытом
коммуникативного взаимодействия и общения, как правило, позволяло названным
выпускникам приобретать заслуженный деловой авторитет в своих коллективах.
Сравнивая результаты самооценки студентов и оценки преподавателей
о их личном вкладе по оказанию помощи товарищам, можно утверждать, что
факты переоценки студентами своего труда наблюдаются у большинства.
Результаты самооценок выше оценок преподавателей. Отрицательный
разрыв между оценками преподавателя и самооценками после эксперимента
уменьшился, и всего два студента переоценили свое отношение.
Приведенные выше данные характеризуют положительное влияние
данной линии педагогического воздействия, направленной на улучшение
межличностных отношений в воспитательном процессе.
Таким образом, разработанная технология управления развитием
социально значимых качеств у студентов с использованием средств
физической культуры и спорта показала высокую эффективность. В
результате проведенного эксперимента нами были сделаны следующие
выводы.
1. Результаты проведенного исследования по ранжированию факторов,
влияющих на развитие социально значимых качеств в процессе физкультурно-
спортивной деятельности, свидетельствуют, что наиболее важным из них
является высокий уровень профессиональной подготовленности
преподавателей по физической культуре и спорту (сумма рангов 41), далее
следуют такие, как: наличие физкультурно-спортивного опыта у студентов (59);
точное обоснование педагогических целей и задач по воспитанию в процессе
физкультурно-спортивной деятельности (73); учет индивидуально-
психологических особенностей студентов, их личностного развития,
физкультурных интересов и запросов (89); уровень сплоченности студенческого
коллектива и тенденции его развития (116); конфликтность в учебной
группе (132).
89
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
2. Проведенное исследование позволило разработать технологию
управления развитием социально значимых качеств у студентов вузов с
использованием средств физической культуры и спорта.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ:


1. Агеевец В.У. Методологические и организационно-педагогические факторы
совершенствования управления физической культурой в современном
социалистическом обществе: Автореф. дис. докт. пед. наук. - М., 1986. -
55 с.
2. Донцов А.И. Психология коллектива. Методологические проблемы и
исследования: Учебное пособие для вузов. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 208 с.
3. Пономарев Н.И. Социальные функции физической культуры и спорта. - М.:
ФиС, 1974.- С. 35.
4. Коломейцев Ю.А. Взаимоотношения в спортивной команде. -М.:ФиС, 1984. -
С. 127.
5. Марищук В.Л. Психологические основы формирования профессионально
значимых качеств: Автореф. дис. докт. псих. наук. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. -
51 с.
6. Неверкович С.Д. Психолого-педагогические основы игровых методов
подготовки кадров: Автореф. дис. докт. пед. наук. - М., 1988.-31 с.
7. Ханин Ю.Л. Психология общения в спорте. - М.: ФиС, 1980.- 223 с.
8. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учебное пособие. - СПб.: Изд-во
«Полиус», 1998. - 639 с.
9. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. - М.: Политиздат, 1982.-
255 с.

90
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 372.881.111.1
Сотник Римма
Глухівський національний педагогічний університет
імені Олександра Довженка
(Глухів, Україна)

АВТЕНТИЧНІ ВІДЕОМАТЕРІАЛИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ НАВЧАННЯ


СТУДЕНТІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Анотація. У статті розглядається специфіка використання


автентичних відеоматеріалів та їх значення у процесі навчання англійської
мови на заняттях у вищих навчальних закладах. Розкривається
перспектива досягнення ефективності даного засобу в міжкультурному
спілкуванні студентів. Подається схема роботи з відеофрагментом на
занятті англійської мови.
Ключові слова: автентичні відеоматеріали, відеофрагмент,
комунікація, комунікативна компетентність, іншомовне середовище.

Сотник Римма
Глуховский национальный педагогический университет
имени Александра Довженко
(Глухов, Украина)

АУТЕНТИЧНЫЕ ВИДЕОМАТЕРИАЛЫ КАК ЭФФЕКТИВНОЕ СРЕДСТВО


ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ
ЗАВЕДЕНИЯХ

Аннотация. В статье рассматривается специфика использования


аутентичных видеоматериалов и их значение в процессе изучения
английского языка на занятиях в высших учебных заведениях.
Раскрывается перспектива достижения эффективности данного средства
в межкультурном общении студентов. Подается схема работы с
видеофрагментом на занятии английского языка.
Ключевые слова: аутентичные видеоматериалы, видеофрагмент,
коммуникация, коммуникативная компетентность, иноязычная среда.

Rimma Sotnyk
Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
(Hlukhiv, Ukraine)

AUTHENTIC VIDEO MATERIALS AS AN EFFECTIVE MEANS OF STUDYING


ENGLISH AT THE UNIVERSITIES

Abstract. The article deals with the specifics of authentic video materials
using and their significance in the process of studying English at the Universities. It
discloses the perspective of achieving the efficiency of this means in students`
intercultural communication. The article includes the scheme of video materials
usage at English classes.
91
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Keywords: authentic video materials, video clip, communication,
communicative competence, foreign-language environment.

У зв’язку з розширенням глобальної мережі Інтернет, появою


різноманітних мультимедійних засобів та інновацій зростає потреба й інтерес
студентів до використання нестандартних методів й підходів до навчання
англійської мови на заняттях у ВНЗ. Вагомий вплив на підвищення
мотиваційної сфери студентів мають автентичні відеоматеріали.
Специфіка відео полягає в тому, що воно дає можливість поєднати
зорові та звукові образи в типових обставинах, запропонувати студентам
мовленнєву ситуацію, в якій вони за допомогою викладача можуть опинитися в
ролі активних учасників комунікацій [1].
На сьогоднішній день відеоматеріали не вважаються новою технологією
у процесі вивчення англійської мови у вищих навчальних закладах. Потенціал
відеометоду для комунікативного викладання мови очевидний. З усіх
доступних засобів він забезпечує найточніше відображення мови в
користуванні, тому що вона вживається конкретними мовцями, тісно пов’язана
з певною мовною ситуацією, а її комунікативна мета підсилюється цілим рядом
візуальних закодованих немовних характеристик (поза, міміка, жести) [2, c. 15].
Окрім англомовних фільмів, в Україні використовується велика кількість
навчальних курсів, деякі з яких є: «Headway», «Streamline», «Extra» та ін.
Елементи цих програм застосовують у процесі навчання загальноосвітніх та
вищих навчальних закладів. Зміст вказаних курсів сприяє формуванню та
розвитку комунікативної компетентності студентів, підвищенню мотивації до
вивчення мови та є невичерпним джерелом навчального матеріалу [3, c. 61].
Важливою умовою використання відео при вивченні англійської мови
студентами є забезпечення аудиторії необхідним обладнанням, адже вона є
найкращим способом створення іншомовного середовища для успішної
комунікації студентів. Окрім цього, відео надає можливість вирішення цілого
ряду проблем:
 бажане різноманіття звуків, наданих автентичними міжнародними
програмами;
 забезпечення можливості відпрацьовувати звуки носіїв мови в
різноманітних ситуаціях;
 з’єднання звуків з рухами і контекстом, що полегшує процес
сприйняття звука студентом, адже він бачить артикуляцію звука;
 забезпечення сублінглвістичних звуків, які ніколи не з’являються на
друкованому аркуші тощо [4, c. 3].
Використовуючи відеоматеріали, необхідно уникати пасивного
перегляду відеофрагментів. Тому при всіх можливостях відео центральною
фігурою на занятті залишається викладач, який повинен організувати активне
сприйняття фільму та наступну комунікативну діяльність студентів за
допомогою системи вправ.
Під час підготовки заняття з використанням відео викладачеві слід
уважно переглянути відеофрагмент та відібрати певний лексико-граматичний
матеріал, який підлягає засвоєнню, а також розробити завдання для мовної та
мовленнєвої практики студентів [3, c. 62].

92
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Залежно від характеру відеоматеріалу та навчальної мети визначається
певна послідовність навчальних дій, а також специфічні відеоприйоми роботи.
Найбільш типовим для сучасної методики навчання іноземних мов з
використанням відео слід уважати триетапний розподіл навчальних дій.
Перший етап (розуміння) передбачає загальне ознайомлення з
відеофрагментом та виконання вправ, спрямованих на розуміння
послідовності дій та причинно-наслідкових зв’язків.
Для того щоб підготувати студентів до активного сприйняття
відеофрагмента, доцільно запропонувати декілька завдань щодо місця дії та
дійових осіб. Слід також запропонувати їм завдання, що спрямовують їхню
увагу на розуміння основного змісту фільму, наприклад, визначити логічну
послідовність основних подій, або відповісти на питання, що значно полегшить
розуміння відеоматеріалу. Ці завдання можуть бути записані на дошці або
роздані до перегляду відеоматеріала. Після перегляду відеофрагмента
викладач перевіряє виконання вказаних завдань.
Другий етап (мовна практика) передбачає паузовий (за допомогою
стоп-кадру) перегляд відеофрагмента з метою привернення уваги студентів до
відібраних мовних одиниць, вживання яких коментується викладачем та
систематизується у процесі виконання комунікативних вправ. Корисним буде
запитання: «What would you say if?», коли пропонується вжити певний лексико-
граматичний матеріал у нових ситуаціях.
Після виконання вправ необхідно записати мовні явища, що підлягають
систематизації, на дошці та в зошити для подальшого опрацювання вдома та в
лабораторії навчання мовлення.
На третьому етапі (мовленнєва практика) основним завданням є
стимулювання активної комунікативної діяльності студентів на основі ситуації
відеофрагмента з використанням опрацьованого мовного матеріалу. Перед
третім переглядом відеофрагмента студентам пропонується завдання –
простежити різні аспекти поведінки дійових осіб, соціально-культурні особ-
ливості ситуацій порівняно з аналогічними ситуаціями в нашій країні. Після
перегляду фільму проводиться обговорення цих моментів. Розвитку усно-
мовленнєвих умінь студентів сприяють такі ефективні види роботи, як
драматизація та рольова гра. Якщо драматизація передбачає творче
відтворення змісту відеофрагмента, то рольова гра стимулює студентів до
висловлювання у подібній ситуації [2, c. 16-17].
Робота з відеоматеріалом сприяє розвитку навичок та вмінь
аудіювання та говоріння. Слід також використовувати завдання, що
допоможуть розвивати вміння письма. Студентам можна запропонувати
написати Summary of the film (до 10 речень) змісту відео фрагмента, які
переказуються на парі [1].
Наведемо приклад роботи з фрагментом фільму «Bad teacher» під час
вивчення теми «Choosing a career».
Before-watching activity:
Answer the questions:
- Has anybody seen this film?
- What can you say about the title of the film? What does it deal with?
While-watching activity:
Put the events in the correct order:
93
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
- getting a new job;
- showing pupils a horror film;
- holding а Parent-Teachers association meeting;
- preparing pupils for final exams;
- drinking at the lesson.
After-watching activity:
True or False:
1) The main character wanted to be a teacher.
2) Pupils were lucky to have a new teacher.
3) Sasha’s mother baked cookies for a new teacher.
4) The teacher proved to be a model one.
Answer the questions:
1) What was a new teacher like?
2) What subject did she teach?
3) How did she behave at the lessons?
4) Why weren’t parents satisfied with her work?
What would you do if you were those pupils?
Role-play. Imagine that one of you is teacher and the others are pupils
of that class.
Отже, ефективність даного засобу навчання на аудиторних заняттях у
ВНЗ полягає в тому, що він, перш за все, урізноманітнює види діяльності
студентів у процесі навчання іноземній мові та впливає на рівень їх мотивації,
що є важливим чинником для вивчення будь-якої мови. Також, використання
автентичних відеоматеріалів надає можливість застосовувати лексичні одиниці
з автентичних відеоматеріалів у процесі спілкування іноземною мовою в
різноманітних ситуаціях; сприяє особистісному розвитку студентів, забезпечує
зв’язки між аудиторною роботою і реальним життям, допомагає досягти
балансу між оволодінням фактичними знаннями і практичними навичками і
вміннями. Такий засіб надає перспективи розв’язання важливих завдань для
підвищення ефективності навчального процесу. Різноманітні відеофрагменти є
чудовим засобом ознайомлення студентів з культурними аспектами й
традиціями країни, мову якої вони вивчають.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:


1. Allan M. Teaching English with Video. – Longman, London, 1992.
2. Близнюк О.І. Відео у навчанні іноземних мов / О.І. Близнюк // Іноземні мови.
– К.: Ленвіт, 1996. – №3. – С.15-17.
3. Леонтьєва Т.П. Досвід і перспективи застосування відео в навчанні
іноземних мов / Т.П. Леонтьєва / / Нетрадиційні методи навчання іноземних
мов у вузі: матеріали респ. конференції. – Мінськ, 1995. – С. 61-62.
4. Ляховицький М.В. Основні напрями використання навчальної техніки
нового покоління / М.В. Ляховицький // Методика викладання іноземних
мов. – 1984. – Вип. 13. – С. 3.

94
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 373.23
Тавстуха Ольга Григорьевна, Муратова Анжелика Артуровна
ФГБОУ ВО «Оренбургский государственный
педагогический университет»
(Оренбург, Россия)

ОСОБЕННОСТИ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ПАРЦИАЛЬНОЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ


ПРОГРАММЫ ДОШКОЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В СОВРЕМЕННЫХ
УСЛОВИЯХ

Аннотация. В статье авторы рассматривают парциальную


образовательную программу как авторский продукт педагога дошкольного
образования. Парциальная образовательная программа дошкольного
образования предлагается в качестве средства наполнения части
образовательной программы дошкольного образования, формируемой
участниками образовательных отношений.
Ключевые слова: образовательная программа дошкольного
образования, парциальная образовательная программа.

Tavstukha Olga G., Muratova Anzhelika A.


Orenburg State Pedagogical University
(Orenburg, Russia)

FEATURES OF ELABORATION OF THE PARTIAL EDUCATIONAL PROGRAM


OF PRESCHOOL EDUCATION TODAY

Abstract. In the article the authors consider the partial educational program
as the author's product of the teacher of preschool education. Partial educational
program of preschool education is offered as a means of filling part of the
educational program of preschool education, formed by participants of educational
relations.
Keywords: educational program of preschool education, partial educational
program.

Федеральный государственный образовательный стандарт


дошкольного образования ставит перед дошкольными образовательными
организациями обязательное требование учѐта жизненной ситуации
дошкольников в проектировании образовательной программы,
образовательного процесса. Для этого каждой образовательной организации,
педагогам каждой группы предоставляется возможность формирования части
образовательной программы, в которой будут учтены различные направления,
выбранные участниками образовательных отношений: педагогами, детьми,
родителями (законными представителями).
Одной из форм проектирования части образовательной программы,
формируемой участниками образовательных отношений, являются
парциальные образовательные программы.
Парциальными программами в современном дошкольном образовании
принято называть специализированные, локальные, частные
95
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
образовательные программы, помогающие сделать образовательный процесс
максимально приближенным к ребенку, его потребностям и интересам.
Парциальные образовательные программы дошкольного образования
отвечают современным тенденциям сделать дошкольное образование
максимально вариативным развивающим, обеспечить ребенку возможность
овладеть культурными средствами и способами деятельности; организовать
виды деятельности, способствующие развитию мышления, речи, общения,
воображения и детского творчества, личностного, физического и
художественно-эстетического развития детей.
В Оренбургской области наполнение части образовательной
программы дошкольного образования, формируемой участниками
образовательных отношений, авторскими парциальными программами
является востребованным. В регионе накоплен богатый опыт проектирования
парциальных программ, которые, кроме направленности на развитие детей,
обеспечивают повышение уровня профессиональной компетентности
педагогов как в рамках формального образования (повышение квалификации
и профессиональная переподготовка), так и в рамках неформального и
информального образования: отзываясь на потребности и интересы детей, на
социальную ситуацию развития маленького оренбуржца педагоги дошкольного
образования активно занимаются самообразованием и повышением уровня
общей культуры.
Проектирование парциальной образовательной программы педагогом
дошкольного образования является неотъемлемой частью дополнительного
профессионального образования, реализуемого кафедрой дошкольного,
коррекционного, дополнительного образования и проблем воспитания ИПК и
ППРО ФГБОУ ВО «Оренбургский государственный педагогический
университет». На кафедре разработано учебно-методическое сопровождение
проектирования парциальной образовательной программы, что позволяет
педагогам эффективно работать в данном направлении, в соответствии с
современными требованиями.
Парциальная образовательная программа дошкольного образования
проектируется в соответствии со структурой образовательной программы,
заданной ФГОС ДО. Она включает в себя целевой, содержательный,
организационный, дополнительный разделы.
Рассмотрим содержание разделов.
Целевой раздел включает актуальность парциальной образовательной
программы, цель и задачи, принципы и подходы, возрастные особенности
детей, планируемые результаты освоения детьми дошкольного возраста
парциальной образовательной программы, обоснование выбора содержания
парциальной программы, формы и средства определения результативности
реализации парциальной образовательной программы.
В актуальности отражаются интересы, потребности и мотивы детей,
членов их семей, общества, государства; ведущая образовательная область;
специфика условий осуществления образовательной деятельности /и-или
потребностей и интересов детей /и-или возможностей педагогического
коллектива /и-или сложившихся традиций дошкольной образовательной
организации /и-или сложившихся традиций группы.

96
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
При формулировке цели могут быть использованы формулировки
педагогических процессов и результатов, отраженные в тексте ФГОС ДО
(согласно позициям, отраженным в характеристике образовательной области
– п.2.6 и целевых ориентирах – п.4.6), также педагогам предлагается
обратиться к целевым разделам примерных образовательных программ
дошкольного образования, опубликованных на сайте Федерального института
развития образования (ФИРО); формулировка цели заканчивается
специфическим для программы понятием (пример: развитие художественно-
творческой деятельности старших дошкольников в процессе приобщения к
традициям и культуре родного края (на примере оренбургского пухового
платка).
Задачи формулируются без обозначения задач «развития»,
«воспитания», «обучения», но включают следующие компоненты:
«ценности/мотивы/интересы», «представления», «умения» и «навыки». В
парциальной программе, проектируемой для разновозрастной группы,
целесообразно прописать задачи по возрастам (ранний возраст (1,5 – 3 года),
младший дошкольный возраст (3-4 года), средний дошкольный возраста (4-5
лет), старший дошкольный возраст (5-6 и 6-7 лет)) (примеры формулировки
задач: сформировать представления …, приобщить к ценностям
/сформировать мотивы /вызвать интерес /сформировать отношение /вызвать
потребность …; формировать /развивать умения и /или навыки).
При определении принципов и подходов, осуществляемых в процессе
реализации программы, могут быть использованы соответствующие
программе принципы из п.1.4 ФГОС ДО, которые необходимо раскрыть с точки
зрения содержания программы. Подходы к построению образовательной
деятельности в рамках программы (например, системно-деятельностный,
гуманитарный, культурологический) также требуют пояснения.
Возрастные особенности развития детей прописываются в конкретно
предложенных условиях (исходя из цели и задач программы), сообразно с
поставленной целью.
Планируемые результаты освоения детьми дошкольного возраста
парциальной образовательной программы определяются исходя из
поставленных задач, но не повторяют их в формулировках. Например, задача
сформированности интереса к чему-либо в результате отражается в
деятельностях детей, например, сформированность интереса к
экспериментальной деятельности предполагает результат: умение и желание
читать карту эксперимента и проводить его по указанному алгоритму
самостоятельно; потребность в информировании о результатах эксперимента
других детей и взрослых; способность к мысленному экспериментированию.
Обоснование выбора содержания парциальной программы
прописывается по отношению к обязательной части образовательной
программы дошкольного образования. Парциальная программа не должна
дублировать обязательную часть.
Формы и средства определения результативности реализации
парциальной образовательной программы представляются в мероприятиях,
продуктах, процедурах.
Содержательный раздел включает тематическое планирование
образовательной деятельности, содержание программы по темам и модулям,
97
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
особенности взаимодействия участников образовательных отношений,
продукт, разрабатываемый в процессе реализации программы.
Тематическое планирование включает модуль /тему, примерный
временной объѐм образовательной деятельности (в минутах), способы
реализации в специально организованной взрослым деятельности
(отражаются групповая, мини-групповая, парная, индивидуальная формы
работы и ее краткое содержание через виды деятельности), способы
реализации в самостоятельной деятельности детей.
Содержание программы по темам и модулям включает название
модуля, тему, содержание темы (формулируется без описания действия
воспитателя, пример: «История возникновения промысла. Особенности
формы, композиции, разновидности узора оренбургского пухового платка.
Темы и сюжеты изделий оренбургских пуховниц. Оренбургский пуховязальный
промысел в современных условиях»).
Отражаются организация коллективной (фронтально, в подгруппах, в
парах) или индивидуальной деятельности детей, методы (логика описания:
методы включения детей в содержание образовательной деятельности;
методы поддержки инициативы; методы и приемы мотивации; методы и
приѐмы обучения целеполаганию).
Средства образования и развития прописываются в таблице в
следующей логике: вид средств (например, музыкальные произведения,
произведения живописи, лирика, оборудование для проведения
эксперимента), средства для специально организованной совместной
деятельности, средства для самостоятельной деятельности ребенка.
Взаимодействие участников образовательных отношений
прописывается в логике: взаимодействие со взрослыми: педагогами и
родителями (в чем ребенку предоставляется возможность проявить
инициативу, самостоятельность и активность), взаимодействие детей с
другими детьми (в чем ребенку предоставляется возможность парного или
коллективного взаимодействия с другими детьми).
Продукт описывается, если таковой присутствует (например, создание
узора для оренбургского пухового платка в технике «пуантель»).
Организационный раздел включает: кадровое обеспечение,
материально-техническое обеспечение, научно-методическое обеспечение,
время и сроки реализации программы, организацию развивающей предметно-
пространственной среды.
Кадровое обеспечение предполагает описание необходимых
специалистов, их роли и функции в программе (описываются только те
педагоги и другие специалисты, которые принимают участие в реализации
программы, но не контролирующие ее реализацию).
Материально-техническое обеспечение включает описание
необходимого материала для реализации программы, в том числе
мультимедиа, интерактивного оборудования, пособия, дидактический
материал, видео-аудио-библиотека и др.
В научно-методическом обеспечении с обоснованием указываются
источники (с авторами), использованные в процессе проектирования
программы в следующей логике: фундаментальные исследования (источники,
по которым определялись подходы, принципы, возрастные особенности,
98
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
теории деятельности); частные исследования по проблемам детского
развития (коммуникативной, художественно-творческой, игровой,
исследовательской и т.п. деятельности; духовно-нравственному воспитанию;
здоровьесберегающим технологиям и др.); материалы по конкретному
содержанию программы, методики (на основе методических пособий,
периодических изданий и т.п.).
Время и сроки реализации программы отражает, в течение какого
времени, в какой половине дня, сколько раз в неделю, объем по времени,
который необходим для реализации программы.
Организация развивающей предметно-пространственной среды
включает описание компонентов развивающей предметно-развивающей
среды (только те развивающие центры, которые необходимы для реализации
содержания программы - представление центров, в которых у детей
присвоенные знания будут преобразовываться в опыт, чем для этого их
необходимо наполнить). Развивающая предметно-пространственная среда
описывается в таблице в следующей логике: оформление пространства для
детей, содержание, способы использования среды.
Дополнительный раздел программы включает краткую презентацию
программы, ориентированную на то, чтобы заинтересовать родителей.
Предполагаемый текст представления программы на основе презентации
отражает: возможности программы для развития детей; учет потребностей и
интересов детей и родителей в программе; особенности построения
содержания; участие родителей в реализации программы в детском саду и
дома; описание развивающей предметно-пространственной среды
программы.
Список использованной литературы оформляется в соответствии с
существующими требованиями и должен включать электронные ресурсы.
Предложенная структура парциальной образовательной программы
дошкольного образования и рекомендации по наполнению ее содержанием
позволяют проектировать часть образовательной программы дошкольного
образования, формируемую участниками образовательных отношений, в
соответствии с современными требованиями, предъявляемыми к
дошкольному образованию в современных условиях.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ:


1. Колисниченко Т.Н. Реализация персонифицированного подхода в процессе
формирования у педагогов дошкольного образования навыков
проектирования образовательного процесса [Электронный ресурс] /
Т.Н. Колисниченко, А.А. Муратова //Вопросы дополнительного
профессионального образования. – 2015. - № 1. – Режим доступа:
http://orenipk.ru/nauka/jour/v3-2015Mur.pdf. – [Дата обращения: 23.11.2016].
2. Федеральный государственный образовательный стандарт дошкольного
образования. – М. Центр педагогического образования, 2014. – 32 с.

99
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 37.013.42
Тимець Тетяна Борисівна
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія
ім. Тараса Шевченка
(Кременець, Україна)

ШКІЛЬНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ АГЕНТСТВО ЯК ЛАНКА ДІЯЛЬНОСТІ


ШКІЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Анотація. У статті розглянуто новітні підходи в соціально-


педагогічній роботі з учасниками навчально-виховного процесу,
проаналізовано діяльність шкільного соціологічного агентства як ланки
шкільного самоврядування, виокремлено роль соціального педагога у процесі
соціалізації школярів.
Ключові слова: шкільне самоврядування, шкільне соціологічне
агентство (ШСА), навчально-виховний процес, медіаторство, інновація.

Тимец Татьяна Борисовна


Кременецкая областная гуманитарно-педагогическая
академия им. Тараса Шевченка
(Кременец, Украина)

ШКОЛЬНЫЕ СОЦИОЛОГИЧЕСКОЕ АГЕНТСТВО КАК ЗВЕНО


ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ШКОЛЬНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ

Аннотация. В статье рассмотрены новые подходы в социально-


педагогической работе с участниками учебно-воспитательного процесса,
проанализировано деятельность школьного социологического агентства
как звена школьного самоуправления, выделены роль социального педагога
в процессе социализации школьников.
Ключевые слова: школьное самоуправление, школьные
социологическое агентство (ШСА), учебно-воспитательный процесс,
медиаторство, инновация.

Timec T. B.
Kremenets Regional Humanitarian Pedagogical Academy by T. Shevchenko
(Kremenets, Ukraine)

SCHOOL OPINION AGENCY AS A LINK OF SCHOOL GOVERNMENT

Abstract. The new approaches to social and educational work with the
participants of the educational process are described in the article. The author
analyzed the activity of school sociological agency as a link of school self-
government. The role of the social teacher in the socialization of students was
singled out.
Keywords: school self-government, school sociological agency (SHSA), the
educational process, transference, innovation.

100
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Постановка проблеми. Формування особистості, здатної на
нестандартні рішення, оригінальні пошуки виходу з проблемних ситуацій, яка
має свою точку зору, прагне до постійного саморозвитку неможливе без
існування та активної роботи системи шкільного самоврядування. На сьогодні
зросла потреба шкільної практики у використанні ефективних виховних
технологій, зокрема, індивідуальних форм виховання, новітніх методик
організації діяльності учнівського самоврядування. Саме навчальним закладам
надано можливість самостійного вибору шляхів реалізації функцій виховання
на засадах демократії та гуманізації освітнього процесу. Це дає підстави для
вивчення та дослідження форм реалізації завдань сучасної освіти, однією з
яких є організація учнівського самоврядування у школах.
Вироблення доцільних аспектів організації процесу навчання і
виховання дітей та накопичення корисних знань про самоврядування
здійснювалися людством з незапам’ятних часів. До нас дійшли відомості про
прогресивну діяльність багатьох педагогів давнини, чиї думки, висновки з
практики освітньої діяльності, висловлювання та ідеї виконували роль
складових часток у створенні теорії шкільного самоврядування.
Певний внесок у становлення теорії самоврядування, а також у практику
його розвитку вніс А. Макаренко, який виявив і переконливо розкрив основні
елементи системи управління життєдіяльністю шкільного колективу:
цілепокладання, планування, організацію і самоврядування [1].
Саме такі основні елементи діяльності (самоврядування,
цілепокладання, планування і організацію) взято за основу у роботі
Горинського шкільного соціологічного агентства, як ланки самоврядування у
навчальному закладі.
У наші дні в процесі розвитку освіти учнівське самоврядування стає
знову актуальним. Основне завдання – зробити учня активним учасником,
суб’єктом освітньо-виховного процесу в школі. Таким чином, школярі, беручи
участь в діяльності органів дитячого самоврядування, включаються в
різносторонню позаурочну діяльність, комунікативний процес з дорослими на
рівноправній основі, залучаються до практики у соціальній діяльності. В рамках
шкільного самоврядування діти мають можливість впливати на зміст освіти, на
процес розробки, ухвалення і реалізації локальних нормативно-правових актів
школи, відстоювати свої права та інтереси в ній, задоволеність актуальних
потреб в самовираженні, самоствердженні і самореалізації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації В. Манухіна,
Н. Мазурка, О. Шевченко присвячені питанням дослідження учнівського
самоврядування в загальноосвітніх закладах, змісту його діяльності та
основних функцій управління. Проблеми та складності ефективного
функціонування шкільного самоврядування вивчали такі педагоги як
Н. Анікєєва, М. Боритко, В. Бочкарьов, І. Васильєв та І. Носенко. Науковець
І. Васильєв наголошує: «Серед безлічі проблем, що постають перед сучасною
школою, є проблема самоврядування, яка тісно пов’язана з організацією
життєдіяльності дитячого колективу і виступає як її складова» [1].
Мета статті полягає у розкритті актуальності створення у навчальних
закладах шкільного соціологічного агентства, як новітньої ланки учнівського
самоврядування.

101
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Завдання: визначити соціально-педагогічні аспекти роботи шкільного
соціологічного агентства як ланки шкільного самоврядування; виокремити
напрями діяльності ШСА в процесі навчально-виховної діяльності; узагальнити
перспективи впровадження діяльності шкільного соціологічного агентства в
умовах української школи.
Виклад основного матеріалу. Загальноосвітня школа є важливим
інститутом соціалізації юної особистості, де учні не лише здобувають освіту,
але виховуються, формуються як особистість. Плідна співпраця психологічної
служби школи, педагогів, батьківської громади гарантує успішність у навчанні,
соціалізації учнів. Через різні види спільної діяльності соціального педагога,
психолога та учнів виробляються необхідні навички соціальної взаємодії,
уміння співвідносити свою поведінку із загальноприйнятими правилами і в той
же час відстоювати свої права, поєднувати особисті інтереси з суспільними. В
учнівському колективі, де взаємодія будується на суб’єкт-суб’єктному рівні,
статус треба заслужити і вміти підтримувати, тому підліток виробляє необхідні
дорослому комунікативні навички, партнерські та лідерські якості.
Усвідомлення своєї приналежності до групи дає учневі надзвичайно важливе
почуття емоційного благополуччя, стійкості, формує почуття відповідальності
за себе, за інших. Так, педагог Н. Анікєєва підкреслює: «Дитяче
самоврядування – це не сукупність виборних органів, а організація
гуманістичних відносин, які реалізуються в процесі діяльності» [1].
Досвід останніх років показує, що ідея загальноприйнятого шкільного
самоврядування часом не є ефективною, частково не забезпечує виконання
своїх обов’язків. Так, вимоги Закону України «Про освіту» щодо створення
шкільних рад, де повноправними членами є учні, практично не працюють.
Знижується активність учнів у роботі органів шкільного самоврядування. Тому
вважаємо, що саме шкільне соціологічне агентство є новою формою діяльності
в загальноосвітніх навчальних закладах, яке стимулює учнів до розкриття своїх
організаторських, лідерських та комунікативних якостей, формує
самосвідомість, самовираження та культуру поведінки [4].
Перш ніж замислюватися про створення агентства, потрібно відповісти
на питання про необхідність залучення дітей до процесу шкільного
самоврядування. Розглянемо відповідь на це питання з двох позицій – підлітка
і педагога з урахуванням соціально-психологічних особливостей розвитку
дитини.
З педагогіки ми знаємо, що в умовах спільної діяльності поведінка
людини стає більш плідною, ніж в умовах індивідуальної поведінки. У підлітків
виникає бажання діяти відповідно до тих очікувань, які вони мають по
відношенню один до одного, що згодом виявляється в їх взаємодії з іншими.
На поведінку учнів впливають також вимоги соціального середовища у вигляді
обов’язків, традицій, правил і моральних норм. Школярі прагнуть до групового
об'єднання тоді, коли бачать у цьому перспективу цікавого життя, можливість
вирішити свої проблеми. При цьому дуже важливо забезпечити усвідомлення
своїх потреб, цілей і одержання практичного результату діяльності [2, с. 4].
Ефективність ШСА забезпечує новітній підхід у роботі самоврядування
навчального закладу. Координатором діяльності шкільного соціологічного
агентства є соціальний педагог.

102
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Мета соціально-педагогічної роботи в навчальному закладі – сприяння
успішному вирішенню учнями власних проблем. Засоби досягнення цієї мети –
вивільнення і розвиток ресурсів учня і його соціального оточення,
забезпечення необхідних соціальних змін, навчання, виховання та
самовиховання особистості [3, с. 10]. Досягненню мети соціально-педагогічної
діяльності в школі, сприятиме взаємодія між соціальним педагогом та
учасниками ШСА на суб’єкт-суб’єктному рівні.
У Горинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів вже п’ятнадцять років
функціонує шкільне соціологічне агентство, яке було створене з метою
вивчення соціального та психологічного клімату в учнівському колективі;
організації умов для коригування поведінки учнів, груп, класів; надання
допомоги учням у самовихованні та самовдосконаленні. ШСА об’єднало
школярів, які побажали ознайомитися з основами психології, соціології,
здобути навички анкетування, тестування, обробки результатів опитувань
тощо. Учасники агентства допомагають соціальному педагогу та практичному
психологу у проведенні психологічних і соціальних спостережень, виконують
самостійні емпіричні дослідження, виступають медіаторами між учнівською,
педагогічною та батьківською громадами, організовують тижні психологічних
знань, конференції, займаються просвітницькою діяльністю, подають
пропозиції учням щодо самовиховання, самостійно, у якості тренерів,
проводять тренінгові заняття. Також ШСА входить до складу шкільної комісії з
профілактики правопорушень серед неповнолітніх.
Замовлення щодо соціологічних обстежень подаються до ШСА від
адміністрації школи, класних керівників, вихователів та батьків. Класні
керівники надають організаційну допомогу агентам, не нав’язуючи своїх
висновків. Будь-які обстеження проводяться незалежно і самостійно, виключно
зі згоди респондентів. Агенти шкільного соціологічного агентства не мають
права розголошувати зміст відповідей проведених ними анкетувань і
тестувань.
Результати діяльності ШСА узагальнюються соціальним педагогом,
шкільним психологом і використовуються в індивідуальній роботі з «важкими»
учнями і класами. З метою вивчення організаторських та комунікативних
здібностей учнів, бажаючих працювати у агентстві, відбувається відбір
шкільним соціальним педагогом, шляхом проведення таких методик: «Оцінка
комунікативних здібностей особистості» (КОС – 1) (автори В. Синявський та
А. Федоришин), «Ваші здібності» [4].
У системі діяльності Горинського ШСА виділяються такі напрями
роботи: діагностичний, прогностичний, консультативний, захисний,
профілактичний, соціально-перетворювальний та організаційний.
Отже, виходячи з основних напрямків діяльності ШСА в навчальному
закладі, можна виокремити такі основні завдання: організація профілактичної
роботи з попередження девіантної поведінки; профілактика правопорушень
неповнолітніх, дитячого травматизму; сприяння здійсненню профілактики
злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших шкідливих звичок серед підлітків;
проведення профорієнтаційної роботи з учнями; забезпечення реалізації
принципу «рівний-рівному»; допомога соціальному педагогу та практичному
психологу в організації профілактичних, інформаційних та діагностичних
заходів.
103
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Зазначимо також, що діяльність в ШСА передбачає дотримання певних
вимог, які в однаковій мірі висуваються як до соціального педагога, так і до
учасників агентства. Так, діяльність зазначеної служби базується на принципах
добровільності (кожен з учасників добровільно бере участь в діяльності ШСА),
відповідальності (сторони несуть відповідальність за прийняте рішення та його
виконання, за процес дотримання правил та принципів соціально-педагогічної
роботи), конфіденційності (усе, що відбувається у процесі діагностики, не
розголошується), чим сприяє дотриманню норм права дітей та дорослих,
формує демократичну систему взаємостосунків у підлітковому середовищі, а
також серед дітей та дорослих. Дотримання зазначених принципів розвиває в
учасників даного агентства важливі соціальні якості, формує уміння
співробітницького підходу, здатність приймати рішення та виконувати їх, тобто
відповідальність. Участь в ШСА розвиває відповідальність за шкільні справи,
допомагає набути організаторських навичок, сприяє духовному зростанню,
розвитку здібностей дітей, формуванню громадянської позиції та активізації
участі молоді в шкільному навчально-виховному процесі.
Важливим є те, що у агентстві виявили бажання працювати не лише
відмінники і учні з хорошою поведінкою, але й такі, у яких з навчанням не все
гаразд. Ще одним результатом діяльності ШСА є те, що четверо учнів, котрі
працювали раніше у соціологічному агентстві, після закінчення школи обрали
для себе професію практичного психолога і в даний час навчаються у вузах на
спеціальності «Практична психологія і соціальна робота».
Висновки. Аналіз роботи ШСА дозволяє розглядати його як інновацію в
діяльності психологічної служби навчального закладу, спрямовану на зняття
конфліктності та попередження проявів жорстокості, профілактики
правопорушень підлітків, а також важливих чинників соціалізації учнівської
молоді. У зв’язку з цим участь у діяльності шкільного соціологічного агентства
необхідно розглядати як важливий аспект роботи соціального педагога
загальноосвітнього навчального закладу.
Робота учнів у агентстві сприяє розвитку словникового запасу (оскільки
їм доводиться часто виступати перед іншими), стимулює до контролю за
своєю поведінкою, навчанням. Необхідне впровадження діяльності ШСА і в
інших навчальних закладах, адже вона сприяє створенню умов самореалізації
та саморозвитку підлітків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:


1. З історії шкільного самоврядування. [Електронний ресурс] – Режим доступу
до ресурсу: http://sdamzavas.net/1-38034.html.
2. Варивончик Д. Здорові діти – здорова планета: учнівське самоврядування:
адреса досвіду – столиця / Варивончик Денис, Кальченко Андрій, Васильєв
Геннадій // Освіта. – 2003. – 5 – 12 лют. – С. 4 – 5.
3. Сухенко Я. В. Соціальний педагог загальноосвітнього навчального закладу:
перші кроки (довідниково-методичний посібник) Я. В. Сухенко // Полтава:
ПОІППО, 2006. – С. 10
4. Психологічна служба ПТНЗ Рівненської області. [Електронний ресурс] –
Режим доступу до ресурсу: http://psyptnz.rv.ua/blog/metodika-vashi-zdibnosti.

104
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 371
Тітаренко Світлана Анатоліївна, Бокова Катерина Володимирівна
Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка
(Глухів, Україна)

ПИТАННЯ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ ДО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У


ПЕДАГОГІЧНОМУ ДОРОБКУ СОФІЇ РУСОВОЇ

Анотація. У статті здійснено аналіз педагогічної спадщини


С. Русової з проблеми гендерного виховання дітей. Висвітлено питання
спільного навчання хлопців та дівчат й умови ефективної реалізації
коедукації. Акцентовано увагу на ролі матері у вихованні дітей. Визначено
значення трудового виховання у розвитку дитини.
Ключові слова: гендер, гендерне виховання, спільне навчання
хлопців і дівчат, роль матері, трудове виховання.

Титаренко Светлана Анатольевна, Бокова Екатерина Владимировна


Глуховский национальный педагогический университет им. А. Довженко
(Глухов, Украина)

ВОПРОСЫ ГЕНДЕРНОГО ПОДХОДА К ВОСПИТАНИЮ ДЕТЕЙ В


ПЕДАГОГИЧЕСКОМ НАСЛЕДИИ СОФИИ РУСОВОЙ

Аннотация. В статье осуществлен анализ педагогического


наследия С. Русовой по проблеме гендерного воспитания детей.
Освещены вопросы совместного обучения юношей и девушек и условия
эффективной реализации коедукації. Акцентировано внимание на роли
матери в воспитании детей. Определено значение трудового воспитания
в развитии ребенка.
Ключевые слова: гендер, гендерное воспитание, совместное
обучение парней и девушек, роль матери, трудовое воспитание.

Titarenko Svitlana Anatolievna, Bokova Catherine Volodymyrivna


Glukhov national pedagogical University named after O. Dovzhenko
(Glukhov, Ukraine)

GENDER APPROACH TO EDUCATION IN CHILDREN’S TEACHING IN


PEDAGOGICAL HERITAGE OF SOFIA RUSOVA

Abstract. The article analyzes S. Rusova’s pedagogical heritage on the


problem of gender parenting. The questions of boys’ and girls’ coeducation and
conditions for effective implementation of coeducation are lighted up. The attention
to the role of mothers in educating children is accented. The role of labour
education in the child’s development is distinguished.
Key words: gender, gender education, joint education of boys and girls, the
role of the mother, labour education.

105
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Проблеми гендерного виховання набувають особливої актуальності в
умовах глобалізації освіти, модернізації системи освіти, покликаної виховувати
у дітей громадянську відповідальність, гендерну рівність, ініціативність,
самостійність, толерантність, здатність до успішної соціалізації. Саме воно
забезпечує серед молоді формування гендерної культури як успішної
передумови всебічної самореалізації особистості.
Дошкільний вік – це період, коли людина «проростає» з раннього
дитинства у новий стан, переживаючи початок становлення своєї особистості.
Відбуваються зміни в соціальній ситуації розвитку дитини і в особливостях
виникнення найважливішого новоутворення цього періоду – нового рівня
самосвідомості.
Саме образ «Я» у структурі самосвідомості є основою, яка надає
різноманітним психологічним проявам людини певної внутрішньої
взаємопідпорядкованості, спрямовуючи їх у єдине спільне русло, стаючи
основою для вибору нею провідної лінії поведінки у значущих життєвих
сферах.
Формування національної гендерної педагогіки супроводжують певні
суперечності в обґрунтуванні її теоретичних і методологічних основ,
термінологічна непослідовність, відчутна недостатність компетентних у
питаннях гендеру фахівців [1]. Усе це також зумовлює своєчасність
ґрунтовного вивчення педагогічних надбань, зокрема педагогічної спадщини
видатного українського педагога С. Русової.
Дослідниця брала активну участь у дискусіях початку ХХ століття,
основною проблемою яких був доступ жінок до університетської освіти,
діяльність школи, спільної для хлопців і дівчат.
С. Русова неодноразово акцентувала увагу на спільному навчанні
хлопців і дівчат, стверджуючи: «Важливе значення для морального
виховання молоді має спільна школа для хлопців та дівчат…» [2, с. 287].
Учена наголошувала на національному чинникові виховання, сутність
якого вбачала в необхідності ознайомлення молодої людини з культурою,
звичаями, сімейним побутом того народу, до якого вона належить. Вже змалку
очі дитини мають кохатися в улюблених національних кольорах та
орнаментах, розвиток дитячої уяви має здійснюватися на основі народних
оповідань, казок, віршів, легенд, а слух – на основі рідних пісень.
Етнографічним матеріалом необхідно оздоблювати родинний побут, життя
школи, взагалі оточення дітей. Усе це має створювати національну естетичну
атмосферу, природно вводити дитину до проблем родини, міжособистісних
стосунків [3].
Окреслюючи характер майбутньої української школи С. Русова
стверджувала: «Наша школа має бути громадською, як колись наші братські
школи. Хлопці в ній вчаться разом з дівчатами». Говорячи про принцип
коедукації (спільне навчання), вона відзначала, що «хлопці стають не такі
зухвалі й сухі, дівчата набираються більшої сміливості та справедливості.
Обидві статі краще пізнають одна одну» [2].
Досліджуючи проблему спільного навчання хлопців і дівчат С. Русова
наголошувала, що для ефективної реалізації коедукації необхідне дотримання
наступних умов:

106
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
1) наявність свідомих вихователів, відданих своїй праці, вихователів,
що розуміють психіку своїх учнів і учениць; знавців гігієни цього періоду і
тактовних у своїх відносинах до учнів; вихователів, що мають довір’я до учнів;
2) виховання і навчання у школах для обох статей обов’язково треба
проводити з уважливою індивідуалізацією, щоб не перевантажувати дівчат,
коли вони нездужають чи виявляють такі нахили, які не завше у згоді з
програмою школи;
3) треба, щоб батьки в родинному житті дотримувалися тих же
принципів, якими керується школа, установлюючи відносини між учнями
взагалі, не поділяючи їх різко на хлопців та дівчат і висуваючи до них однакові
вимоги, що відповідають їх фізичним та інтелектуальним силам. Бажано, щоб і
найближче громадянство ставилося до коедукації можливо з більшим
розумінням справи і співчуття до неї» [4, с. 288–289].
Значну увагу С. Русова приділяла проблемі формування досвіду
нестатевої любові. Саме формуючи любов до природи, своєї домівки, села чи
міста, Батьківщини, рідних і близьких, свого народу, всього людства, можна
розвинути широку любовну сферу молодої людини, яка стає базою для
розвитку кохання і усвідомлення необхідності всюди поводитись красиво і
правдиво [3].
У складних умовах нової радянської школи вирішення проблем
диференційованого виховання хлопців і дівчат мало свої труднощі.
Допускались крайнощі: ігнорувалась специфіка виховання статей, теми
особистого життя, кохання, підготовки учнів до виховання дітей часто
вилучались з педагогічної роботи, особливості виховання юнаків і дівчат
нівелювались.
Вагомого значення у гендерному вихованні Софія Русова відводила
трудовому вихованню. «Шитво й вишивання так потрібні в життю і діти,
особливо дівчата, дуже охоче до них беруться. Але не треба вважати цю
працю за спеціальну й виключно жіночу: хлопці теж мають вчитися, як ґудзика
пришити, як штани собі залатати. До вишивання малі хлопчики дуже
прихильні, але потім це проходить…» [4, с. 96] і далі «…Діти на ляльках
вчаться першому хазяйству: вони самі перуть білизну…невеличкими утюгами
гладять як найкраще білизну своїх ляльок і тим навчаються гарно виконувати
першу господарську працю… Готувати найпростішу страву… весело качають
на сніданок галушки… або варять картоплю… Діти допомагають на кухні,
застеляють столи, розносять страву… Треба, щоб ці перші обов`язки були
цілком по силі кожній дитині, щоб вони виконувалися весело…» [4, с. 86–87].
«…Хай ця праця допомагає виявлятися творчим силам й не втомлює дітей й
не гасить їх інтересу до неї»; «…бажано починати з найпростішого: хай діти
мають свої вазони з квітками, які вони самі посіють, самі й доглядатимуть…»;
«Дитина мусить ознайомитися з усяким місцевим матеріалом, використати
його поки що задля своєї праці та…ставши дорослими, вміти в діло пускати всі
місцеві природні скарби задля більш практичних потреб» [4, с. 96-97].
З проблеми ґендерного підходу доцільними є поради С. Русової
відносно доповнення й розширення можливостей соціалізації обох статей,
зокрема: доповнення зон самореалізації дітей (наприклад, заохочення дівчат
до занять спортом, а хлопчиків – до самообслуговування); організація досвіду
рівноправного співробітництва хлопчиків і дівчаток у спільній діяльності; зняття
107
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
традиційних культурних заборон на емоційне самовираження хлопчиків,
заохочення їх до вираження почуттів; створення з дівчатками досвіду
самозаохочення й підвищення самооцінки (наприклад, технологія щоденника з
фіксуванням успіхів); створення умов для тренування міжстатевої чутливості
(наприклад, через театралізацію, обмін ролями); залучення татів (а не лише
матерів) до виховання дітей [3, с. 37]
Важливу роль у гендерному вихованні дітей дослідниця відводила
матері. Одна з вимог, фундаментальних принципів концепції українського
дитячого садка, опрацьованих С. Русовою полягає у тому, що пріоритет у
вихованні маленької дитини належить матері та родині.
Педагог активно порушувала проблему формування відповідального
батьківства, наголошувала на необхідності організації шкіл для батьків; однією
з перших показала недоліки виховання дитини в неповній сім’ї в нових
соціально-економічних умовах.
С. Русова зверталась у працях «Дошкільне виховання», «В дитячому
садку», «Виховні ідеї Г. Сковороди», «Мати в поезії Шевченка» та інших
висвітлювала роль матері у вихованні дитини.
До молодої матері С. Русова висловлювала вимоги щодо її грамотності,
знання психології дитини, усвідомлення ролі материнства: «Найкращим таким
керманичем мусить бути рідна мати дитини – «природна вихователька своїх
дітей», – зазначала вчена. Крім цього С. Русова особливого значення
надавала материнському інстинкту, підкреслюючи, що мати інший раз і без
наукової підготовки, одним інстинктом вміє читати в дитячій душі й добре
розуміти її [2].
Отже, педагогічна спадщина Софії Федорівни має важливе значення
для вирішення проблем гендерного виховання дітей. На сторінках її праць, за
багато років до появи самого поняття «гендер», відображені роздуми про
соціально-рольовий статус чоловіка й жінки в суспільстві. С. Русова
наголошувала на спільному навчанні хлопців і для дівчат, створенні умов для
гармонійного розвитку особистостей обох статей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Кравець В. П. Гендерна педагогіка: навч. посібник / В. П. Кравець. –
Тернопіль: Джура, 2003. – 415 с.
2. Русова С. Дидактика / С. Русова // Русова С. Вибрані педагогічні твори:
У 2 кн. Кн. 2. – К.: Либідь, 1997. – С. 134–299.
3. Русова С. Нова школа соціального виховання / С. Русова // Русова Софія.
Вибрані педагогічні твори: У 2 кн. Кн. 2. – К.: Либідь, 1997. – С. 16–104.
4. Русова С. Вибрані педагогічні твори / С. Русова. – К.: Освіта,1996. – 304 с.

108
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 378. 14
Ткаченко Наталія
Глухівський національний педагогічний університет
імені Олександра Довженка
(Глухів, Україна)

СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ


МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Анотація. У статті обґрунтовано


актуальність формування професійного іміджу
вчителя іноземних мов в умовах соціальної
трансформації. Встановлено стан дослідженості
проблеми професійного іміджу в сучасній науці. З’ясовано сутність,
особливості та структуру професійного іміджу майбутнього вчителя
іноземних мов.
Ключові слова: імідж, професійний імідж, вчитель іноземних мов.

Ткаченко Наталья
Глуховский национальный педагогический университет
имени Александра Довженко
(Глухов, Украина)

СУЩНОСТЬ И СТРУКТУРА ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ИМИДЖА БУДУЩЕГО


УЧИТЕЛЯ ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ

Аннотация. В статье обоснована актуальность формирования


профессионального имиджа учителя иностранных языков в условиях
социальной трансформации. Установлено состояние изученности
проблемы профессионального имиджа в современной науке. Выяснено
сущность, особенности и структуру профессионального имиджа будущего
учителя иностранных языков.
Ключевые слова: имидж, профессиональный имидж, учитель
иностранных языков.

Tkachenko Nataliya
Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
(Hlukhiv, Ukraine)

THE ESSENCE AND STRUCTURE OF FUTURE FOREIGN LANGUAGE


TEACHER PROFESSIONAL IMAGE

Abstract. The urgency of creating a foreign languages teacher professional


image in terms of social transformation is considered in the article. The state of
professional image investigating in the modern science is defined. The essence of
future foreign languages teacher professional image, its peculiarities and structure
are analized.
Keywords: image, professional image, foreign language teacher.
109
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Постановка проблеми. Процес соціальних перетворень, що протікає в
нашій країні, має системний характер, що актуалізує аналіз змін в підсистемах
суспільства. Українська система вищої освіти знаходиться в умовах соціальної
трансформації пов’язаної з об’єктивною необхідністю «вписування» в світовий
освітній простір. Даний процес є наслідком як системної трансформації всього
суспільного ладу в Україні, так і якісними змінами, що відбуваються в розвитку
професійної освіти в усьому світі.
Сьогодні своєрідним сигналом в зв’язках: система освіти-суспільство,
вчитель-учень стає не ідеологія, а імідж учителя. Отже, формування іміджу
вчителя в умовах трансформації системи набуває все більшого значення.
Будучи одним з потужних засобів соціального впливу, імідж одночасно з
цим виконує і функцію самовираження, самовиявлення суб’єкта, а також тісно
пов’язані з попередніми функції самопізнання, саморозвитку,
самовдосконалення. Здійснюючи продуктивну діяльність по створенню свого
іміджу, людина не тільки демонструє соціальному оточенню свої
найпривабливіші індивідуальні, особистісні і професійні якості, а й вчиться
бачити себе «зі сторони», усвідомлювати свої слабкі місця і недоліки,
співвідносити свої об’єктивні характеристики з еталонним образом індивіда,
особистості, професіонала.
Аналіз основних наукових досліджень і публікацій. На сьогодні існує
досить велика кількість робіт як зарубіжних, так і вітчизняних фахівців, які
глибоко розкривають окремі аспекти іміджу як соціально-психологічного
феномена і спрямовані на підвищення продуктивності його використання для
вирішення тих чи інших завдань, що виникають в соціальній практиці. Серед
зарубіжних авторів, що займаються дослідженнями і практичними розробками
в області формування іміджу особистості, необхідно назвати таких фахівців, як
П. Берд, С. Блек, Ф. Буарі, П. Вейл, Т. Сван, М. Спіллейн, Р. Хофф,
П. Чісхольм, Б. Швальбе та ін..
Необхідно вказати роботи, присвячені формуванню професійного іміджу
фахівців різних галузей, а саме: фахівців соціокультурної галузі (Л.Г. Попова),
працівників органів внутрішніх справ (І.В. Воробйова, І.Д. Казанчук), психологів
(В.Л. Бозаджиєв, О.Л. Дудзенко), фахівців у галузі реклами
(О. Медведєва), фахівців зі звʼязків з громадськістю (О.Г. Воронцова,
Л.М. Семенова), військових фахівців (С.А. Бацман, М.Г. Єлагін), керівників
(Т.В. Скрипаченко, С.В. Яндарова), співробітників правоохоронних органів
(В.К. Пауков), працівників органів внутрішніх справ (І.В. Воробйова,
І.Д. Казанчук), майбутніх менеджерів у галузі державного та муніципального
управління (М.Н. Гусева), лікарів (І.П. Пасечник), соціальних працівників
(К.І. Атаманська, В.В. Байлук, О.М. Ковтунова, Г.О. Неустроєва), студентів
мистецьких спеціальностей (Ю. В. Дзядевич), естрадних виконавців
(О. Будько, А.О. Верещака), державних службовців (Н. Белаш,
М.Р. Волянська, С.В. Колосок, Я. Мельничук, С. Могильний,
О.Л. Порфімович), перекладачів (Ю.І. Матюшина), керівників державних
інституцій (О.Б. Коротич), телеведучих (Т.Я. Анікеєва, О.М. Лагода,
Л.В. Матвєєва, К.Л. Стеценко), політичних лідерів (М.П. Бабак,
О.М. Гайворонська, С.Г. Денисюк, Г.Я. Дідух, О.М. Купцова, К.А. Молчанов,
Н.В. Лікарчук, Б.В. Новожилов, О.М. Холод), працівників державних
адміністрацій (І.І. Колосовська), майбутніх фахівців з перукарського мистецтва
110
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
та декоративної косметики (Л.М. Парамоненко), майбутніх фахівців фінансово-
економічного профілю (Л.О. Данильчук), майбутніх психологів
(О.М. Затворнюк) тощо.
Численними є роботи, присвячені аспектам формування професійного
іміджу фахівців педагогічних спеціальностей, а саме: керівників навчальних
закладів (С.А. Болсун, В.В. Борисов, А.В. Вознюк, О.І. Мармаза), майбутніх
філологів (М. А. Сперанська-Скарга), соціальних педагогів (І.О. Ніколаєску),
майбутніх учителів фізичної культури (Н.О. Гайдук, Л. Ковальчук), майбутніх
викладачів вищої школи (В. В. Ісаченко), вихователів дошкільних навчальних
закладів (С. Попиченко), вчителів початкових класів (Г. Бриль,
І.В. Размолодчикова), вчителів технологій (Бондаренко В.І.) та ін.
Аналіз наукових джерел показав, що проблема формування
професійного іміджу вчителя іноземних мов не була предметом спеціальних
досліджень, що зумовило необхідність з’ясування її теоретичних положень.
Виклад основного матеріалу. У перекладі з англійської «image»
означає «образ». Короткий аналіз підходів до визначення іміджу дозволяє
констатувати, що в науковій літературі співіснують його різноманітні
визначення. Основними з них є такі. Імідж – це надзвичайно яскраво емоційно
забарвлений образ чогось або когось, який склався в масовій свідомості і має
характер стереотипу, йому характерні значні регуляторні властивості
(Л. Браун). Імідж – це особливий психічний образ, який сильно й певним чином
впливає на емоції, поведінку та відносини особистості чи соціальної групи
(Г. Почепцов). Імідж – це маніпулятивний, привабливий, легко трактований
психічний образ, що виникає при адекватному сприйнятті чогось або когось,
впливає на емоційну сферу людини і подекуди на її підсвідомість, а через них
– на пояснювальні механізми свідомості і поведінки, вибір людини (В. Шепель,
Е. Уткін).
Формування іміджу дозволяє, спираючись на очікування аудиторії,
презентувати необхідні характеристики об’єкта і здійснювати тим самим вплив
на поведінку суб’єкта.
Виділяють різні типи і види іміджу. В рамках поняття «імідж» постає
необхідність виокремлення професійного іміджу  образу людини,
детермінованого її професійними характеристиками, якому повинні відповідати
представники різних професій  учитель, лікар, інженер, підприємець тощо.
Секрет успіху професійного іміджу буде залежати від того, наскільки
представнику професії вдасться створити вигляд, що він відповідає
очікуванням інших людей і суспільства в цілому.
Професійний імідж  важлива складова частина іміджу фахівця.
Сучасна людина націлена на життєвий успіх, кар’єру, самореалізацію у
близькій для неї сфері діяльності, що в основному залежить від рівня
сформованості її професійного іміджу.
Ми звернемося до професійного іміджу вчителя іноземної мови як
професіонала. Вчені, розкриваючи сутність професійного іміджа вчителя,
виокремлюють його особливості. По-перше, імідж вчителя, як і будь-який
професійний імідж, формується цілеспрямовано, а не стихійно. По-друге, імідж
вчителя, як особливий психічний образ, цілісно відображає особистісно-
професійні особливості вчителя. По-третє, імідж вчителя здійснює емоційно-
психологічний вплив на певних осіб  учнів, колег, соціальне оточення. По-
111
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
четверте, він може виступати засобом педагогічного впливу на учнів, оскільки
імідж впливає на емоційну сферу людини (іноді на її підсвідомість), а через них
 на свідомість, поведінку і результати спільної діяльності (А. Деркач,
Л. Донська, О. Зав’ялова, А. Калюжний, Н. Кузьміна, Т. Піскунова, А. Реан,
Н. Тарасенко, В. Шепель та ін.).
З огляду на вищевикладене, під професійним іміджем вчителя ми
розуміємо образ-уявлення про вчителя, який сформувався в психіці (у сфері
свідомості і/або в сфері підсвідомості) учнів, батьків, колег в результаті
прямого сприйняття тих чи інших його професійно-особистісних характеристик,
або побічно через думку інших людей, і впливає на їх думку, поведінку або дію
по відношенню до даного вчителя.
Імідж як ідеальний об’єкт, що виникає в масовій свідомості, не підлягає
прямому виміру, оцінити який можливо лише за характером ставлення людей,
що виявляється у спілкуванні, діяльності, виборі. Професійний імідж як
ідеальне утворення є нестійким феноменом, що вимагає постійного
«підкріплення» різноманітними цільовими суспільними акціями.
У суспільній свідомості існує імідж професії вчителя, який узагальнює
найбільш загальні характеристики, властиві різним педагогам, і закріплює їх у
вигляді образу-стереотипу. Суспільство, породжуючи вимоги до професійного
іміджу вчителя, визначає, перш за все, його зміст. Тому розглянемо
компоненти професійного іміджу вчителя іноземної мови.
В даний час не існує єдиного підходу до визначення структури іміджу.
Науковці виділяють різні компоненти в структурі іміджу, спираючись на своє
бачення досліджуваної проблеми. Одні акцентують увагу на візуальному
образі (костюм, зачіска, пластика, міміка, голос); інші  на професіоналізмі,
компетентності, моральній надійності, гуманітарній освіченості; для третіх
важливим є внутрішній образ (темперамент, настрій, особистісні якості) і
менталітет (духовна практика, інтелект).
В. Бойко структуру індивідуального іміджу представляє як взаємозв’язок
наступних компонентів: аудіовізуальна культура особистості (мова, манера
триматися на людях, одяг, зачіска, які відповідають очікуванням більшості
людей чи окремої соціальної групи); стиль поведінки (професійний,
інтелектуальний, моральний, емоційний, комунікативний, естетичний,
етичний); внутрішню філософію, систему цінностей людини (життєві установки,
моральне кредо, систему стосунків), які мають вплив на її зовнішність та
манеру поведінки; атрибути, які підкреслюють соціальний статус і вподобання
людини (обстановка офісу, машина тощо); психогігієнічний «Я-образ»
(зовнішній і внутрішній спокій людини, активність, приязність, миролюбність
і т. ін.) [1, с. 27].
У структурі іміджу професіонала, Л. Мітіна виокремлює зовнішній,
процесуальний і внутрішній компоненти. Зовнішня складова включає міміку,
жести, тембр і силу голосу, костюм, манери, ходу. Процесуальна складова
іміджу конкретизується такими формами спілкування, як професіоналізм,
пластичність, виразність тощо. Внутрішня складова  це внутрішній світ
людини, уявлення про її духовний та інтелектуальний розвиток, інтереси,
цінності, особистість в цілому.
І. Розмолодчикова структурує професійний імідж вчителя за зовнішнім
аспектом (інтерактивний образ, бездоганний зовнішній вигляд, виразність
112
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
міміки, одяг, аксесуари, зачіска, макіяж, уміння використовувати простір у
спілкування тощо) та внутрішнім (менталітет, цінності, мотивація, цілі,
інтереси, потреби, інтелект, мистецтво подобатись тощо) [2, с. 64].
О. Горовенко структуру особистісно-професійного іміджу вчителя
загальноосвітнього навчального закладу вбачає як сукупність зовнішніх і
внутрішніх чинників та особистісних якостей. Показниками мотиваційно-
ціннісного компонента виступають вмотивованість до професійного розвитку
та саморозвитку, ціннісне ставлення до професійно-педагогічної
самореалізації, соціально активна життєва та педагогічна позиція;
компетентнісного – продуктивна співпраця з різними соціальними групами,
наявність і поповнення знань із педагогіки, психології, іміджології, креативність
та ініціативність; діяльнісного – прагнення до цілепокладання в діяльності,
здатність до самоорганізації та самоконтролю, здатність до рефлексії;
комунікативного – культура мовлення, комунікативна поведінка, емоційна
стабільність [3].
Широко розповсюдженою є багатокомпонентна структура іміджу
педагога, що побудована на основі взаємопов’язаних та взаємо- обумовлених
складових, що репрезентують різні аспекти формування іміджу: мотиваційний,
когнітивний, діяльнісний, емоційний (Н. Тарасенко); когнітивний, емоційний і
функціонально-комунікативний (І. Ніколаєску); мотиваційно-ціннісний,
когнітивно-гносеологічний і процесуально-діяльнісний (Ю. Дзязевич);
професійна Я-концепція та зовнішні складові − індивідуально-особистісний,
комунікативно-інтерактивний, статусний, професійний, адаптивний
(О. Бекетова) та ін.
На нашу думку, компонентний аналіз професійного іміджу вчителя має
бути побудований на основі ключових характеристик феномену, що
досліджується. Тому на основі ідеї зовнішньої та внутрішньої атрибутики
професійного іміджу ми пропонуємо власну інтерпретацію структури
професійного іміджу вчителя іноземних мов, як єдність таких компонентів:
ціннісно- мотиваційного (система цінностей, потреб, мотиви діяльності,
здатність до рефлексії), гносеологічного (система знань, необхідних для
успішної педагогічної діяльності), діяльнісного (сформованість умінь і навичок
розв’язувати завдання професійної спрямованості), особистісного, який має
зовнішній прояв (стиль поведінки, культура спілкування, манера триматися,
одяг, зачіска, предмети оточуючого середовища), внутрішній (життєві
установки, моральне кредо та особистісні якості).
Висновки. Важливо пам’ятати, що професія вчителя пов’язана з
популярністю і авторитетом серед широких верств населення, а його
професійна успішність визначається привабливістю його образу, що
обумовлює необхідність оволодіння технологією формування і коригування
свого іміджу. Для вчителя це є необхідним тому, що важливим інструментом
його професійної діяльності є спілкування і вплив на людей. Давньогрецький
філософ Ксенофонт писав: «Ніхто не може нічому навчитися у людини, яка не
подобається».
Педагог, який займається створенням власного іміджу, не тільки краще
виглядає, але і краще себе почуває, більш впевнений, а в підсумку успішніше
працює.

113
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:
1. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других /
В. В. Бойко. – М.: Информац.-издат. дом «Филин», 1996. – 472 с.
2. Розмолодчикова І. В. Формування професійного іміджу вчителя початкових
класів у процесі вивчення фахових дисциплін: дис....кандидата пед. наук:
13.00.04. – Кривий Ріг, 2011. – 263 с.
3. Горовенко О. А. Формування особистісно-професійного іміджу вчителя
загальноосвітнього навчального закладу засобами самопрезентації [Текст]:
автореферат... канд. пед. наук, спец.: 13.00.04 - теорія і методика
професійної освіти / Горовенко О. А. – Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ
"Переяслав-Хмельницький державний педагогічний ун-т ім. Г. Сковороди",
2013. – 21 с.

114
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 378.124.082
Токбергенова Зауре, Соколова Маргарита
Центрально-Казахстанская Академия
(Караганда, Казахстан)

ВОЗМОЖНОСТИ УПРАВЛЕНИЯ РАБОЧИМ ВРЕМЕНЕМ ПЕДАГОГА В


СОВРЕМЕННЫХ РЕАЛИЯХ С УЧЕТОМ ТРЕБОВАНИЙ ТРУДОВОГО
КОДЕКСА РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН

Аннотация. В предлагаемой статье предлагается одно из


возможных разрешений противоречия между реально затрачиваемым
рабочим временем педагога и требованием Трудового кодекса Казахстана
Ключевые слова: трудовой договор, недельная учебная нагрузка,
тайм-менеджмент, трудовое законодательство

Zaure Tokbergenova, Margarita Sokolova


Central-Kazakhstan Academy
(Karaganda, Kazakhstan)

MANAGEMENT POSSIBILITIES BY BUSINESS HOURS OF TEACHER IN


MODERN REALITIES TAKING INTO ACCOUNT REQUIREMENTS OF LABOUR
CODE OF REPUBLIC OF KAZAKHSTAN

In the offered article one of possible permissions of contradiction is offered


between the really expended business hours of teacher and requirement of the
Labourcode of Kazakhstan
Keywords: Abour contract, a week's educational loading, period-
management, labour legislation.

В течение всего периода независимости Казахстана в стране


наблюдаются качественные изменения в сфере образования, которые
затрагивают не только содержание образования, но и его конечную цель. Эти
изменения повлекли за собой и изменение статуса педагога, к сожалению, не
в лучшую сторону.
Последние два года правительство РК предпринимает попытки поднять
престиж профессии педагога. Это повлекло за собой реформы в системе
оплаты, в результате которой у определенной части педагогов действительно
повысилась заработная плата [1]. Вместе с этим ужесточились и требования,
предъявляемые к педагогам.
Сейчас в организациях образования речь идет о том, что педагог
обязан отработать 40-часовую рабочую неделю. При этом он приравнивается
к офисному работнику согласно ссылке статью 68 Трудового кодекса
Республики Казахстан. Статья 68 прямо указывает, что нормальная
продолжительность рабочего времени не должна превышать 40 часов в
неделю. Но при этом отмечается, что в трудовом договоре может
предусматриваться меньшая продолжительность рабочего времени с оплатой
как за продолжительность рабочего времени, соответствующую статье 68 [2].

115
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
На практике в трудовом договоре педагога не предусмотрено снижение
продолжительности рабочего времени, за исключением случаев
совместительства. Но в этих случаях работник получает оплату только за
фактически проведенные часы.
При ссылке на вышеуказанную 68 статью, как правило, не учитывается
67 статья указанного кодекса, в которой дается определение рабочего
времени. В соответствии с ней периоды времени подготовительно-
заключительной работы (получение наряда-задания, материалов,
инструментов, ознакомление с техникой, документацией, подготовка и уборка
рабочего места, сдача готовой продукции и другие), перерывы,
предусмотренные технологией, организацией труда; правилами безопасности
и охраны труда; время присутствия или ожидания работы на рабочем месте,
когда работник не располагает свободно своим временем; дежурства в
праздничные и выходные дни; дежурства на дому, а также другие периоды,
которые в соответствии трудовым, коллективным договорами, актами
работодателя или нормативными правовыми актами Республики Казахстан
относятся к рабочему времени.
Итак, рассмотрим примерный распорядок дня среднестатистического
педагога. Как правило, в соответствии с требованиями со стороны
администрации педагог проводит на рабочем месте по 6-7 часов ежедневно и
около 40 часов в неделю. После занятий, если они начинаются с утра,
проводятся планерки, педагогические и методические советы, совещания в
отделах образования и в акиматах, обход обучающихся на дому или
профориентационная работа, индивидуальные консультации и многое другое,
что традиционно входит в обязанности педагога.
После этого работник уходит домой и начинает подготовку к
следующему рабочему дню. В среднем, подготовка к одному уроку занимает
не меньше 40 минут. Таким образом, при еженедельной нагрузке в 18 часов
педагог тратит примерно столько же времени на подготовку к уроку. Помимо
написания поурочных планов и подготовки дидактического материала, учитель
в школе и колледже тратит свое время на проверку тетрадей.
Таким образом, на проведение уроков, подготовку к ним, выполнение
своих текущих обязанностей педагог в настоящее время должен тратить от 11
до 16 часов ежедневно. Итого до 80 часов в неделю.
Несмотря на то, что требования к продолжительности пребывания
педагога на рабочем месте изменились, не изменилась ситуация со временем
подготовки к урокам и выполнением прочих обязанностей педагога. Как уже
отмечалось ранее, в соответствии со статьей 67 действующего Трудового эти
виды работы так же относятся к рабочему времени.
Большинство педагогов согласны с тем, что платить в последние годы,
безусловно, стали больше, но при этом многие из них физически чувствуют
себя «как белка в колесе». Возникает конфликт между работодателем,
зажатым в рамках законодательства и вышестоящих органов, и педагогом,
который часто не справляется с потоком дел. Где же выход?
Отметим, что в последние несколько лет все шире распространяются
идеи тайм-менеджмента – управление своим временем, которые
предлагались еще Сенекой [3, 1].

116
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Весь тайм-менеджмент основан на жестком планировании и
соблюдении всех этапов составленного плана. При этом необходимо, чтобы
все пункты соответствовали целям SMART, мнемонической аббревиатуре,
используемой в менеджменте и проектном управлении для определения
целей и постановки задач. То есть пункты планирования должны быть:
Specific (конкретными): что именно необходимо достигнуть.
Measurable (измеримыми): в чем точно будет измеряться результат.
Achievable (достижимыми).
Relevant (актуальными): истинность и необходимость цели.
Time-bound (ограниченными во времени).
Все принципы планирования тайм-менеджмента, предлагаемые
Стивеном Кови и Глебом Архангельским, можно свести к следующему:
1. Необходимо составить несколько планов: долгосрочный – на
несколько лет вперед, среднесрочный – на год, краткосрочный – ежемесячный
и ежедневный. При этом указанные авторы делают упор на том, что в
ежедневном планировании время не должно быть рассчитано очень жестко,
так как могут быть отклонения от графика
2. Планирование должно быть реальным (измеримым и достижимым).
То есть нужно иметь четкое представление о том, к чему приведет
проводимое планирование и к какому реальному сроку. То есть каждый
должен при определении цели и сроков ее достижения учесть свои
возможности и опыт. Такой подход требует того, чтобы был установлен четкий
приоритет, выделена наиболее важная цель и большая часть времени в
плане отводилась тем действиям, которые позволят достигнуть ее в
определенные сроки [4, 7].
Здесь же необходимо учитывать, что для достижения главной цели
должны быть определены промежуточные цели и сроки их достижения.
3. При составлении планов должно отводиться время не только работе
и выполнению своих обязанностей, но и для хобби, чтобы не стать «загнанной
лошадью» [5, 15]
4. И, самое главное, это – делегирование. С самого начала
необходимо установить, какую работу нужно выполнять лично, а какую можно
перепоручить другим [4, 7].
Конечно, тайм-менеджмент может иметь положительный эффект, а
педагоги, которые управляют своим временем по его принципам,
устанавливают определенный алгоритм выполнения ежедневных
обязательств, достигают хороших результатов. Но чаще всего попытки
управления временем разбиваются об ограниченное количество часов в
сутках.
Если принять утверждение, что педагог должен проводить на работе 40
часов, как офисный работник, то необходимо учесть и то, что эти 40 часов
должны включать в себя подготовку к урокам и прочие обязанности педагога.
Так как подготовка к урокам требует определенного технического оснащения,
то рабочее место педагога должно быть обеспечено оргтехникой, в том числе
компьютером. Такой компьютер, с защищенным паролем доступом, должен
быть у каждого педагога по той причине, что не все соблюдают закон
Республики Казахстан «Об авторском праве и смежных правах».

117
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Таким образом, действующее трудовое законодательство в принципе
позволяет рационально использовать рабочее время педагога, но необходимо
точное его соблюдение всеми сторонами трудового договора как
работодателем, так и самим работником.
Помимо этого, педагог должен обладать не только навыками
планирования уроков, но и навыками управления собственным временем,
самодисциплины и постановки своих профессиональных целей, то есть его
нужно обучить практическому применению принципов тайм-менеджмента.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ:


1. Постановление Правительства Республики Казахстан от 31 декабря 2015
года № 1193 О системе оплаты труда гражданских служащих, работников
организаций, содержащихся за счет средств государственного бюджета,
работников казенных предприятий предприятий (с изменениями и
дополнениями по состоянию на 03.06.2016 г.)
2. Трудовой кодекс Республики Казахстан (с изменениями и дополнениями от
06.04.2016 г.)
3. Тайм-менеджмент для педагогов: наука, искусство Или осознанная
необходимость? // Директор школи. Шкільний світ. – Киев, № 10, 2011
4. И. Л. Кучинская. Тайм-менеджмент как основа успешного обучения в
учреждении высшего образования: информационный материал для
студентов. – Минск, 2015. – 37 с.
5. Архангельский Г. А. Тайм-драйв: Как успевать жить и работать. – Москва:
Манн, Иванов и Фербер, 2005. – 240 с.
6. Закон Республики Казахстан от 10 июня 1996 года № 6-I Об авторском
праве и смежных правах (с изменениями и дополнениями по состоянию на
24.11.2015 г.)

118
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 37.013.42
Шматюк Олеся Петрівна
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія
імені Тараса Шевченка
(Кременець, Україна)

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ПРОФІЛАКТИКИ ПІДЛІТКОВОЇ


ВАГІТНОСТІ

Анотація. У науковій статті розкрито тенденції ранньої вагітності,


основні причини, її вплив на здоров’я і подальше життя підростаючого
покоління. Визначено основні способи профілактики вагітності серед
підлітків та роль соціального педагога в організації профілактичної
діяльності.
Ключові слова: підліток, рання вагітність, підлітковий вік, статеве
виховання, аборт.

Шматюк Олеся Петровна


Кременецкая областная гуманитарно-педагогическая академия
имени Тараса Шевченко
(Кременец, Украина)

СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ПО ПРОФИЛАКТИКЕ


ПОДРОСТКОВОЙ БЕРЕМЕННОСТИ

Аннотация. В научной статье раскрыты тенденции ранней


беременности, основные причины, ее влияние на здоровье и дальнейшую
жизнь подрастающего поколения. Определены основные способы
профилактики беременности среди подростков и роль социального
педагога в организации профилактической деятельности.
Ключевые слова: подросток, ранняя беременность, подростковый
возраст, половое воспитание, половое воспитание, аборт.

Shmatiuk Olesia Petrivna


Taras Shevchenko Regional Humanitarian Pedagogical Academy of Kremenets
(Kremenets, Ukraine)

SOCIAL AND EDUCATIONAL ACTIVITIES ON PREVENTION OF TEENAGE


PREGNANCY

Summary. The scientific article reveals the trends of early pregnancy, its
major causes and its impact on the health and future life of the younger generation.
The main ways to prevent pregnancy among adolescents and the role of children’s
social worker in the course of managing the prevention activities are stated.
Keywords: teenager, early pregnancy, adolescence, sex education,
abortion.

119
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Завдання збереження здоров’я населення в Україні стало, на
сьогоднішній день, загальнодержавною проблемою, яка потребує вирішення
на національному рівні. У світі спостерігається тенденція омолодження ранньої
вагітності, тому що середній вік породіль ледве сягає 15-16 років і статистику
випадків вагітності серед неповнолітніх дівчат зменшити не вдається. Нині
серед підлітків народжують дітей більше 15 мільйонів, а ще 5 мільйонів
змушені вдаватися до переривання вагітності.
В Україні сформувалися такі специфічні умови, які є причиною раннього
початку сексуального життя підлітків: низька контрацептивна культура;
незначне число спеціальних медичних, консультативних, психологічних служб і
програм сексуальної освіти для підлітків; відсутність спеціальної підготовки
педагогів [1, с. 45]. Результатом цього є, зокрема, незаплановані вагітності у
підлітковому віці. Юне материнство стає однією з актуальних соціально-
педагогічних проблем, стійкий інтерес до якої спостерігається у фахівців
всього світу.
Актуальність теми поступово зростає, тому що профілактика ранньої
вагітності є необхідною умовою збереження репродуктивного здоров'я
підростаючого покоління.
Мета дослідження полягає у тому, щоб детальніше вивчити особливості
явища ранньої вагітності та спроектувати найбільш ефективні шляхи її
профілактики.
Відповідно до теми перед нами стояли такі завдання: вивчити причини
поширення ранньої вагітності, її вплив на життя молодих дівчат, визначити
основні шляхи профілактики даного явища і способи зменшення кількості
вагітних серед неповнолітніх.
Проблему ранньої вагітності досліджували багато відомих науковців,
зокрема Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, Т. Бондаренко, І. Братусь, І. Дубініна,
І. Звєрєва, О. Катаєва, В. Лютий, Л. Парахнич, Ж. Петрочко, Ю. Пилипас,
І. Постолюк та ін. Питання тренінгової роботи соціального педагога із
молодими матерями порушуються у працях Г. Лактіонової, Г. Притиск,
О. Калібаба та ін. Умови створення та соціального супроводу сімей досліджено
у наукових пошуках О. Дорофєєвої, Г. Лактіонової, Ж. Петрочко, А. Калініної
та ін.
Профілактика ранньої вагітності є однією з найпоширеніших соціально-
педагогічних проблем сьогодення. Основні категорії та поняття, які є
важливими у процесі організації профілактичної роботи: підліток, підлітковий
вік, статеве дозрівання, підліткова вагітність, статеве виховання.
Виникнення та існування проблеми підліткової вагітності є
віддзеркаленням серйозних проблем світу, зокрема проблем, які зумовлені
глобалізацією, урбанізацією, акселерацією, зміною цінностей в суспільстві,
бідністю, застарілими гендерними стереотипами, втратою довіри до дорослих
та інші.
Згідно з статистикою, кожна друга (47%) сексуально активна дівчина-
підліток має вже більше одного партнера; приблизно 60% практикують
незахищений статевий акт, що призводить до широкого розповсюдження
інфекцій, які передаються статевим шляхом, серед цього контингенту жінок.
Ранні статеві стосунки, низький культурний рівень, відсутність сексуального

120
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
виховання, інформації та знань про планування сім’ї, контрацепцію і безпечний
секс – стають причинами ранньої вагітності [2, с. 35].
Недостатнє статеве виховання або відсутність його є основною
причиною ранньої вагітності. Багато батьків просто нехтують цим або ж
соромляться говорити з дітьми на цю тему.
Частота настання вагітності у підлітків знизилася протягом останніх 10
років, але вона залишається однією з головних проблем суспільства з
тривалими наслідками для матерів-підлітків, їхніх дітей, сім’ї та суспільства в
цілому.
Вагітність, що наступила в 13–18 років, це рання вагітність. Вона може
нанести дівчинці психологічну травму, а також штовхнути на шкідливі для
здоров’я необдумані дії, аборт, наприклад.
Одним з напрямків запобігання і вирішення цієї проблеми є соціально-
педагогічна профілактика підліткової вагітності – це сукупність соціально-
педагогічних заходів, які спрямовані на попередження та своєчасне виявлення
причин підліткової вагітності. Загалом соціально-педагогічна профілактика
направлена на формування у підлітків правильного розуміння статевого життя.
На основі аналізу праці Т. І. Греченкової «Социальный возраст
материнства» ми визначили основні причини, що призводять до ранньої
підліткової вагітності, а сааме [3, c. 125]:
1. Зґвалтування, яке скоюють друзі і знайомі, до того ж після цього акту
не були вжиті необхідні заходи, бо дівчинка не змогла (за тією чи іншою
причиною) розказати батькам про те, що з нею відбулося;
2. «Ризикована поведінка». Самотність, знехтуваність дівчиною
підліткового віку в сім’ї призводить її до асоціальної групи та до девіантного
типу поведінки;
3. Вагітність «по невіданню» є результатом відсутності сімейного,
шкільного, сексуального виховання;
4. Вагітність «запланована», яка є прагненням розв'язати у такий спосіб
власні психологічні проблеми, зокрема, виразити протест проти нестримної
надопіки батьків [3, с. 155].
У ході нашого наукового дослідження було проведено анкетування
серед підлітків з метою визначення їх ставлення до статевих стосунків та
вагітності. Було опитано 26 підлітків віком 15–17 років (13 хлопців (50%) і 13
дівчат (50%)).
Результати анкетування зводяться до наступного:
1. Переважна більшість респондентів схвалює дошлюбні статеві зв'язки
– 84% (22 особи), 40% (10 осіб) респондентів мають статеві зв'язки, з них 60 %
(16 осіб) – юнаки, 40% (10 осіб) – дівчата.
2. У 18 % (5 осіб) опитаних перший статевий контакт стався у віці до 15
років. У 60 % (16 осіб) підлітків, що мають статеві зв'язки, було кілька
сексуальних партнерів, з них 75% (12 осіб) юнаки і 25% (4 особи) дівчата. У
25% (6 осіб) підлітків, що мають статеві зв'язки, немає постійного партнера, з
них 80 % (5 осіб) юнаки і 20% (1 особа) – дівчата.
3. Мотивом до інтимних стосунків для 60% (16 осіб) анкетованих
підлітків, що мають статеві зв'язки, стало задоволення власних бажань, для
20 %(5 осіб) – цікавість, для 20% (5 осіб) – моральний примус з боку
протилежної статі.
121
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
4. На запитання: «З ким відбулися перші бесіди у Вашому житті на
інтимні теми?», були отримані такі відповіді: з вчителями – 4% (1 особа), з
лікарями – 8% (2 особи), з незнайомими людьми – 0%, з батьками – 24% (6
осіб), з друзями – 64% (17 осіб).
5. В результаті опитування було встановлено, що 5% (1 особа)
анкетованих дівчат мали небажану вагітність, що закінчилася абортом, 25%
(3 особи) анкетованих дівчат мали випадки побоювань небажаної вагітності.
46% (12 осіб) анкетованих вважають цілком припустимим перервати небажану
вагітність і 2% (5 осіб) анкетованих лікувалися від венеричного захворювання.
Отримані результати говорять про те, що підлітки досить рано
починають статеве життя, багато з них уже в школі мають по кілька
сексуальних партнерів, багато не охороняються або охороняються час від
часу, результатом чого є ризик небажаної вагітності та венеричних
захворювань, причому початкове сексуальне виховання більшість підлітків
отримує на вулиці, а не в школі та сім’ї.
Статеве виховання підлітків – важливий аспект всебічного розвитку
дитини. Завданням школи є: закласти основи, розставити деякі
загальнозначущі орієнтири, уникаючи безтактності та нав'язливості, не
надаючи цій сфері виховання надмірно випереджального характеру, але
разом із тим з врахуванням особливостей віку та характеру фізіологічних
зрушень у організмі учнів.
Соціальне виховання підлітків в умовах загальноосвітнього навчального
закладу здійснюється не лише представниками педагогічного колективу школи,
а й соціальним педагогом та практичним психологом. Головним напрямком
діяльності фахівців є профілактика підліткової вагітності та підвищення рівня
статевої культури дітей. Організовує профілактичну роботу у школі соціальний
педагог, як представник психологічної служби навчального закладу. У своїй
діяльності він може використовувати різні види та форми профілактичної
роботи, які ефективно впливатимуть на зменшення кількості вагітностей серед
неповнолітніх. Важливою умовою статевого виховання, що стоїть перед
соціальним педагогом є – створення позитивної атмосфери, тобто доведення
до відома підлітків, що дорослі довіряють їм, вірять у них.
Висновки. Важливу роль у профілактиці підліткової вагітності відіграє
соціальний педагог, від якого вимагається проведення роботи не лише з
дітьми, але й з їх батьками, що є дуже важливим аспектом його професійної
діяльності. Фахівці повинні проводити профілактичні бесіди, організовувати
тренінги, для того, щоб показати, що статеві стосунки мають не лише
позитивні аспекти, але й призводять до багатьох негативних наслідків, серед
яких найбільш небезпечними є вагітність та венеричні захворювання.
Проблема ранньої вагітності на часі є особливо актуальною та не досконало
вивченою, тому потребує детальнішого дослідження і практичного аналізу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:


1. Петрунько О. В. Актуальні проблеми сексуального виховання підлітків /
О. В. Петрунько. – К.: ДЦССМ, 2004. – 80 с.
2. Василенко О. Від теорії до практики статевого виховання школярів / Оксана
Василенко // Рідна школа. – 2005. – №4. – С. 32–36.

122
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
3. Греченкова Т. И. Социальный возраст материнства: дис. канд. социол.
наук: 22.00.04 / Т. И. Греченкова. – Саратов: Владивосток, 2004. – 225 с.
4. Абрамова Г. С. Возрастная психология: учеб. пособие для студ. вузов /
Г. С. Абрамова. – М.: Издательский центр «Академия», 1999. – 4-е изд. –
672 с.
5. Бабич В. І. Батькам про особливості морально-статевого виховання дітей
підліткового віку / В. І. Бабич // Директор школи. – 2005. – № 2. – С. 21–24.
6. Братусь І. В. Соціально-педагогічна робота з юними матерями у США та
Великій Британії: дис.... канд. пед. наук: 13.00.05 / І. В. Братусь. –
Луганськ, 2007. – 229 с.
7. Гаубас С. М. Особливості статевого виховання дітей різного віку в сучасних
умовах / С. М. Гаубас // Все для вчителя. – 2006. – № 1–2. – С. 22–25.

123
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 378.015.31:7
Шумська Ольга Олександрівна, Берулава Цира Аргуджаївна
Харківська гуманітарно-педагогічна академія
(Харків, Україна)

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО


МИСТЕЦТВА ДО МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Аннотация. В работе обоснована необходимость


усовершенствования подготовки студентов к музыкально-эстетической
деятельности. Охарактеризованы составляющие указанной
деятельности. Определены педагогические условия эффективности
формирования готовности студентов-будущих учителей музыкального
искусства к музыкально-эстетической деятельности.
Ключевые слова: готовность, музыкальное искусство,
эстетическое воспитание, педагогические условия.

FORMING PREPAREDNESS OF FUTURE TEACHERS OF MUSICAL ART FOR


MUSICAL AND AESTHETIC ACTIVITIES

Abstract. The necessity of improving the training of students for musical and
aesthetic activities is grounded in the paper. The constituents of the above-
mentioned activities are characterized. The pedagogical conditions of the
effectiveness of forming the preparedness of students-future teachers of musical art
for musical and aesthetic activities are defined.
Key words: preparedness, students, musical art, aesthetic education,
pedagogical conditions.

В сучасних умовах дефіциту духовності особливо гостро постала


проблема вдосконалення роботи педагогічних ВНЗ щодо підвищення рівня
підготовки вчителя музичного мистецтва. Вчитель музичного мистецтва має
володіти певною системою методів та засобів навчання, виявляти творчий
підхід до різних видів музично-педагогічної діяльності. Наявність протиріч між
соціально-педагогічними потребами музично-естетичного виховання школярів і
його реальним станом висуває необхідність корінного поліпшення підготовки
вчителів музичного мистецтва, формування їхньої готовності до професійної
музично-естетичної діяльності.
Музично-естетична діяльність педагога містить у собі великі можливості
для розкриття творчого потенціалу особистості, збагачує його естетичний
досвід, розвиває емоційно-чуттєве самовираження, сприяє формуванню
виконавської майстерності. Все це потребує від майбутнього фахівця не лише
засвоєння теоретичних знань, практичних навичок, але й уміння реалізувати їх
у конкретних педагогічних ситуаціях.
Значна кількість наукових досліджень присвячена різним аспектам
підготовки педагога-музиканта до здійснення музичного виховання учнівської
молоді, умовам її ефективності. Так, психологічні основи досліджуваної
проблеми висвітлені в працях П. Блонського та С. Шацького. Проблема

124
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
підготовки майбутніх учителів музики до професійної діяльності
досліджувалась О. Михайличенко, О. Олексюк, Г. Падалкою, О. Рудницькою.
Вивчення науково-педагогічної літератури дозволило визначити, що
музично-естетична діяльність – це складова професійної діяльності педагога-
музиканта, спрямована на естетичне виховання школярів, яке передбачає
розвиток у них естетичного смаку і навичок музично-творчої діяльності,
формування емоційно-позитивного ставлення до музики, свідомого її
сприймання, розуміння характеру і логіки її розвитку [1].
Музично-естетична діяльність учителя музичного мистецтва
складається з наступних компонентів, пов’язаних між собою конкретними
завданнями і системою різних взаємозв’язків: художньо-естетична
спрямованість; музично-естетична освіченість; професійно-творча активність.
Художньо-естетична спрямованість передбачає естетичне ставлення
особистості до навколишньої дійсності. Вона визначає динаміку та ієрархію
інтересів, потреб, мотивів музично-естетичної діяльності, впливає на розвиток
емоційного сприймання прекрасного в мистецтві і навколишній дійсності.
Сприймання краси збуджує мислення, наповнює його інтелектуально-
емоційним змістом, спонукає до творчої діяльності [2].
Музично-естетична освіченість – це глибокі знання в галузі музичного
мистецтва, закономірностей побудови музичних творів, розуміння їх змісту,
духовної сили, вміння добирати високохудожні твори для естетичного
виховання школярів.
Професійно-творча активність проявляється в прагненні до художньо-
творчого самовдосконалення, вмінні формувати у школярів систему
естетичних ідеалів, володінні навичками високохудожньої інтерпретації
музичних творів, музичній імпровізації, навичках композиції, творчому,
дослідницькому підході до майбутньої педагогічної діяльності.
Професійну готовність учителя до музично-естетичної діяльності
визначає комплекс мотиваційних і операційних компонентів, а саме: високий
рівень свідомого ставлення до педагогічної праці, розуміння її суспільної
значущості, володіння сучасними методами навчально-виховної роботи в
системі естетичного виховання школярів, творчо-дослідницький підхід до
професійної діяльності, знання методики музичного виховання, володіння
музичним інструментом і навичками музичної творчості [3].
Ефективність формування готовності студентів-майбутніх учителів до
музично-естетичної діяльності обумовлюється такими педагогічними умовами,
як стимулювання творчої активності студентів у різних видах музичної
діяльності; раціональне використання принципів інтеграції навчальних
дисциплін та проблемних методів навчання; спрямованість навчання на
виховання у студентів активного ставлення до музично-естетичної діяльності;
виховання у них художньо-естетичних інтересів і потреб, прагнення оволодіти
сучасними методами навчально-виховної роботи в системі естетичного
виховання школярів; формування художньо-естетичної спрямованості й
професійно-творчої активності; забезпечення особистісно-орієнтованого
підходу до кожного студента; включення студентів у систематичну музично-
творчу та художньо-просвітницьку діяльність; стимулювання до самостійного
використання одержаних знань, умінь і навичок у практичній діяльності.

125
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Отже, формування готовності студентів до музично-естетичної
діяльності є процесом керованої взаємодії об’єктивних і суб’єктивних факторів,
які впливають на активний вияв особистого музично-творчого потенціалу і
набуття відповідного практичного досвіду майбутнього вчителя музичного
мистецтва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Михайличенко О. В. Основи загальної та музичної педагогіки: теорія та
історія: Навч. посібник для студентів музичних спеціальностей /
О. В. Михайличенко. – Суми: Вид-во «Наука», 2004. – 210 с.
2. Рудницька О. П. Вчись цінувати прекрасне. Естетична оцінка в музично-
педагогічній практиці / О. П. Рудницька. – К.: Музична Україна, 1983. –
144 с.
3. Сиротенко А. Естетика педагогічної праці / А. Сиротенко, Л. Гладишевська
// Мистецтво та освіта. – 2006. – № 4. – С. 12–16.

126
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 378.635.5.147:81'243:004
Шумський Олександр Леонідович
Запорізький національний університет
(Запоріжжя, Україна)

ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ВНЗ

Аннотация. В работе определена структура деятельностного


компонента иноязычной подготовки студентов ВУЗов. Охарактеризованы
еѐ коммуникативная, социальная и прагматическая составляющие.
Очерчены основные стратегии и тактики построения эффективной
коммуникации.
Ключевые слова: иноязычная подготовка, компетентность,
коммуникативные умения, речевое поведение.
Shumsky Alexander
Zaporizhzhya national University
(Zaporozhye, Ukraine)

ACTION COMPONENT OF FOREIGN LANGUAGE TRAINING OF UNIVERSITY


STUDENTS

Abstract. The structure of action component of foreign language training of


university students is defined in the paper. Its communicative, social and pragmatic
constituents are characterized. Main strategies and tactics of constructing effective
communication are outlined.
Key words: foreign language training, competence, communicative skills,
language behavior.

В умовах сьогодення одним зі стратегічних завдань іншомовної


підготовки студентів у вищих навчальних закладах має стати не лише
навчання спілкування іноземною мовою, але й розвиток особистості
майбутнього фахівця, здатного інтегруватися у світовий мовний та культурний
простір.
Проблеми теорії і практики навчання іноземних мов розглядалися
багатьма сучасними науковцями, зокрема: методичні аспекти викладання
іноземних мов (І. Бім, П. Гальперін, О. Заболотська, Р. Лелоунд (R. Lalonde),
Т. Хедж (T. Hedge); формування іншомовної комунікативної компетентності
студентів (М. Гез, І. Зимня, Г. Китайгородська, Ю. Пассов, М. Кенел
(М. Canale), С. Савіньйон (S. Savignon), Д. Хаймс (D. Hymes), Б. Шпіцберг
(В. Spitzberg) тощо.
Мета даної роботи – визначити структуру діяльнісного компоненту
іншомовної підготовки студентів ВНЗ.
Загальновідомо, що в основі навчання іноземної мови лежить практична
діяльність, кінцевим результатом якої є набуття особистістю комунікативної
компетентності, тобто здатності граматично та стилістично правильно
вербалізувати власні думки у форматах монологу, діалогу та полілогу, а також
добре розуміти мовлення у будь-якому функціональному стилі – аудіюванні,
читанні, письмі. Показником сформованості комунікативної компетентності
127
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
виступає рівень розвитку комунікативних умінь, які визначають спроможність
фахівця виконувати комплексні мовленнєві дії під час виконання службових
обов’язків в умовах іншомовного середовища. Вважаємо за необхідне
відзначити, що лише знання слів, граматичних форм та конструкцій, тобто
наявність мовленнєвої компетентності, не може забезпечити формування
комунікативних умінь. Для продукування адекватних та доцільних мовленнєвих
творів, а також розпізнавання інформації під час іншомовної комунікації
фахівцям необхідне набуття стійких навичок практичного володіння цим
матеріалом, що сприятиме продуктивному професійному спілкуванню та
забезпечить організацію чіткої та безперебійної спільної роботи спеціалістів
будь-якого профілю різних держав.
У структурі комунікативних умінь фахівця дослідниками
виокремлюються загальні, професійні та спеціальні. Загальні комунікативні
вміння необхідні для спілкування взагалі. Професійні комунікативні вміння
уможливлюють здійснення професійної комунікації у професійному
середовищі. Спеціальні комунікативні вміння полягають у здатності
спілкуватися іноземною мовою на рівні вузькоспеціалізованої науково-
технічної термінології.
Професійна діяльність спеціаліста будь-якої галузі, в контексті
іншомовної мовленнєвої взаємодії, окрім власне комунікативних умінь (уміння
вступати в контакт с людьми з урахуванням їхніх статево-вікових, соціально-
культурних, статусних характеристик; поводитися адекватно ситуації та
використовувати її специфіку для досягнення власних комунікативних цілей;
долати комунікативні бар’єри тощо), передбачає інтерактивні (вміння
організовувати професійний діалог та керувати його ходом; будувати систему
зворотного зв’язку на основі співробітництва з іноземними партнерами;
активно слухати; дотримуватися правил професійної етики та загальних
етикетних норм тощо), а також соціально-перцептивні вміння, що включають
володіння соціальною перцепцією (цілісним сприйняттям суб’єктом мовлення
соціальних об’єктів – інших людей, груп, класів, народностей, ситуацій
соціальної взаємодії тощо); вміння адекватно сприймати та оцінювати
поведінку партнера під час комунікації; своєчасно розпізнавати за
невербальними сигналами його стан, наміри та мотиви поведінки; правильно
оцінювати співрозмовника як особистість та обирати відповідну комунікативну
стратегію в залежності від цієї оцінки.
Комунікативна компетентність передбачає також розвиток мовних
навичок (лексичних, граматичних, фонетичних), які є компонентами більш
складних умінь – говоріння, читання, аудіювання, письма. Сформувати мовні
навички – означає забезпечити суб’єкта навчальної діяльності можливістю
правильно будувати власні письмові та усні іншомовні висловлювання, а також
розуміти мовленнєві твори носіїв мови.
Загальновідомо, що комунікація реалізується в умовах соціальної
взаємодії та має безпосередній вплив на перебіг соціальних відносин у
суспільстві. Тому стратегічне значення для успішної професійної комунікації
спеціаліста має високий рівень сформованості соціальної компетентності, яка
проявляється в умінні «вступати в комунікативний контакт з людьми, в
здатності орієнтуватися в соціальній ситуації та керувати нею» 1, с. 58. Це є
свідченням того, що соціальна та комунікативна компетентності є
128
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
взаємопов’язаними та взаємообумовленими явищами і тому однаковою мірою
впливають на процес міжособистісної взаємодії, адже соціальна
компетентність особистості проявляється в спілкуванні, а передумовою
успішної комунікації є відповідна соціальна зорієнтованість. Під час іншомовної
взаємодії, зокрема при проведенні ділових переговорів, спеціаліст має знайти
індивідуальний підхід до кожної особи на основі застосування низки тактичних
прийомів комунікації, які полягають у встановленні психологічного контакту з
учасниками діалогу; нейтралізації їхньої негативної позиції, подоланні
емоційного та змістового бар’єрів. Тому дуже важливим є вміння обрати
адекватний стиль спілкування з іноземними громадянами, що відповідає
національно-культурній специфіці даної країни. Від того, наскільки правильні
комунікативні стратегії обере фахівець у конкретній ситуації, наскільки він буде
обізнаний не лише з об’єктивними законами, яких дотримуються
співрозмовники, але й з мовними індикаторами загострення конфлікту і
мовними засобами його усунення, залежатиме результативність його
діяльності.
Слід зазначити, що з комунікативною компетентністю тісно пов’язана й
прагматична компетентність, що полягає в здатності досягати комунікативних
цілей та ефективно доносити сутність висловлювання до слухача або читача
за допомогою лінгвістичних та екстралінгвістичних засобів, адаптуючи їх до
мінливого контексту тієї чи іншої інтеракції як на професійному, так і на
побутовому рівнях. Прагматична компетентність поєднує в собі дискурсну,
компенсаторну та прагмалінгвістичну субкомпетентності. Дискурсна
компетентність передбачає вміння будувати монологічне та діалогічне
мовлення, керувати ходом розмови, що включає чітке планування власної
мовленнєвої поведінки та передачу інформації, користуючись спеціальною
фаховою термінологією у зв’язних, логічних та доречних висловлюваннях при
спілкуванні із зарубіжними колегами чи партнерами. Під час іншомовної
комунікації іноді виникають труднощі, пов’язані з дефіцитом мовних засобів.
Вирішення таких проблем вимагає від суб’єкта мовлення компенсаторних
умінь, тобто здатності варіювати вербальні та невербальні комунікативні
стратегії з метою компенсації браку знань мовного коду, а також недостатнього
мовленнєвого та соціального досвіду спілкування іноземною мовою.
Вважаємо за необхідне підкреслити, що успішність професійної
комунікації значною мірою визначається мовленнєвою поведінкою, а саме:
вмінням грамотно будувати діалог, що дозволяє управляти ходом бесіди
засобами мови. Мовленнєва поведінка – це складне явище, яке з одного боку
є індивідуальним, адже відображає індивідуальні риси людини, а з іншого –
соціальним, тому що є результатом мовленнєвого досвіду, набутого в певній
соціально-професійній групі. Важливою складовою мовленнєвої поведінки,
необхідною для ефективного здійснення комунікативного акту, є мовленнєвий
вплив з метою регулювання поведінки співрозмовника, що складає основу
прагмалінгвістичної субкомпетентності. Головним завданням формування
зазначеної субкомпетентності є озброєння студентів технікою спілкування,
зокрема, механізмами прямого та непрямого впливу на основі
цілеспрямованого вибору потрібних лексичних і структурно-семантичних
мовних засобів, а також прихованого мовленнєвого впливу, що відбувається за
допомогою мовленнєвих сигналів граматичних і текстуальних категорій, які
129
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
автоматично актуалізуються. Для реалізації основних завдань мовленнєвого
впливу існують такі форми аргументації: доказування, навіювання та
переконування. Доказування – це сукупність логічних прийомів обґрунтування
істинності певного судження. Навіювання передбачає нав’язування реципієнту
готової думки шляхом впливу на його підсвідомість, створюючи таким чином
відчуття добровільності сприйняття чужої думки. Переконування ж включає
елементи як доказування, так і навіювання, що дозволяє мовцю досягти довіри
з боку аудиторії, яка б сприйняла його слова як керівництво до дії. Істотну роль
при цьому відіграє мовне оформлення переконування, адже мова, як засіб
осмисленої комунікації, містить у своїй структурі одиниці, за допомогою яких
адресат здатний найбільш повно та раціонально втілити свій задум 2.
Таким чином, діяльнісна складова іншомовної підготовки у ВНЗ дає
можливість озброїти студентів відповідними стратегіями і тактиками
спілкування, спрямованими на планування комунікативних дій на когнітивному
рівні, оптимальне вирішення комунікативних завдань та досягнення
поставлених комунікативних цілей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Барановська Л. В. Навчання студентів професійного спілкування /
Л. В. Барановська. – Біла Церква, 2002. – 115 с.
2. Матвеева Г. Г. Речевая деятельность и речевое поведение как
составляющие речи Електронний ресурс / Г. Г. Матвеева, Е. Е. Петрова. –
Режим доступу: http://rspu.edu.ru.

130
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 378.018.43
Ярмак Тетяна Василівна, Сук Олена Євгеніївна
Харківський національний автомобільно-дорожній університет
(Харків, Україна)

МОТИВАЦІЯ В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ

Анотація: Розглянуто основні засоби підвищенні учбової мотивації в


дистанційному курсі на прикладі використання моделі Дж. Келлера.
Розгллянуті інші засоби мотивації студентів в дистанційному курсі.
Наголошено на необхідності врахування можливостей інтернет-технологій
в вирішенні проблем мотивації. Означена мотивуюча роль тьютора в курсі.
Ключові слова: дистанційна освіта, мотивація, модель Дж. Келлера,
увага, значимість, впевненість, задоволенність, система мотивації
студента, тьютор.

Ярмак Татьяна Васильевна, Сук Елена Евгеньевна


Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет
(Харьков, Украина)

МОТИВАЦИЯ В ДИСТАНЦИОННОМ ОБУЧЕНИИ

Аннотация: Рассмотрены основные средства повышении учебной


мотивации в дистанционном курсе на примере использования модели Дж.
Келлера. Розгллянуті другие средства мотивации студентов в
дистанционном курсе. Отмечена необходимость учета возможностей
интернет-технологий в решении проблем мотивации. Данная
мотивирующая роль тьютора в курсе.
Ключевые слова: дистанционное образование, мотивация, модель
Дж. Келлера, внимание, значимость, уверенность, задоволенність, система
мотивации студента, тьютор.

Yarmak Tetyana Vasylivna, Suk Olena Evgeniivna


Kharkiv national automobile and highway University
(Kharkov, Ukraine)

МОТИВАЦІЯ В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ

Abstract: Considered the main means of raising academic motivation in


distance course on the example of the model George. Keller. Resplanet other
means of motivating students in the distance course. The necessity of consideration
of the possibilities of Internet technologies in solving problems of motivation. The
motivating role of a tutor in the course.
Keywords: distance education, motivation, model John. Keller's attention,
relevance, confidence, zadowoleni, the system of motivation of the student, tutor.

Дистанційна форма навчання є відносно новою на українському


освітньому ринку. Однак, вона поступово займає своє особливе місце у
131
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
системі вищої освіти України, що диктується входженням України до
Європейського освітнього простору, відповідно до вимог часу.
Сучасні технології дистанційного навчання вже певною мірою
сформували прогресивну ефективну парадигму викладацької діяльності. На
сьогоднішній день є вже досить велика кількість науковців, які досліджують
проблеми дистанційної освіти. Серед них такі вчені, як В. Биков, Р. Гуревич,
В. Кухаренко, В. Олійник, Є. Полат, І. Тверезовська, І. Хорєв. Всі вони
вважають, що на зміну колишньої моделі навчання частково вже прийшла нова
технологія, сутністю якої є розвиток здатності до самонавчання, у зв’язку з чим
існуючі моделі роботи та взаємодії викладача і студента, методики навчання
потребують перегляду [1, с. 503].
Однак, не зважаючи на те, що результати дистанційного навчання не
поступаються, і навіть, часто перевищують результати традиційного навчання,
треба зазначити, що дистанційне навчання є альтернативою, а не заміною
традиційній освіті. Тому, потрібно не відкидати методи традиційного навчання,
а адаптувати їх до телекомунікаційного середовища.
Особливості дистанційного навчання в системі вищої освіти
актуалізують проблему продуктивної спрямованості організації занять.
Продуктивність занять в значній мірі забезпечується мотивуючою складовою,
оскільки жодна педагогічна технологія не буде працювати без належної
мотивації. Мотивація – це загальна назва для процесів, методів, засобів
спонукання студентів до продуктивної пізнавальної діяльності, активного
засвоєння змісту освіти. Є досить велика кількість чинників зовнішньої
мотивації (бажання отримувати стипендію, отримати «червоний диплом»
тощо), однак ―необхідно, щоб той, хто навчається, захотів щось зробити
самостійно і зробив це… Істинне джерело мотивації людини знаходиться в ній
самій‖ [2], тобто високий рівень мотивації передбачає зацікавленість того, хто
навчається як у процесі, так і в результаті його діяльності.
Дослідження в сфері дистанційного навчання виявили, що бажаних
результатів в онлайн-освіті, досягають далеко не всі, оскільки до навчання
залучається велика кількість людей, значний відсоток з яких не доходять кінця
навчання. Причинами є складність багатьох курсів, слабка довузівська
підготовка тощо. Тому для дистанційного отримання освіти необхідна значно
більш висока мотивація, ніж в традиційному навчанні [3, с. 36]. При аналізі
досить великої кількості джерел щодо мотивації навчання, досить цікавою
виявилася ARCS - модель підвищення мотивації американського експерта з
навчальних систем Джона Келлера [4]. Ця модель базується на чотирьох
стратегічно важливих компонентах: увага (Аttention), значущість (Relevance),
впевненість (Confidence) та задоволення (Satisfaction). На думку вченого,
впливаючи послідовно на кожний з компонентів, можна розробити ефективну
систему мотивації студентів, тобто спочатку потрібно привернути увагу
студента, далі потрібно переконати його у важливості і значущості навчання,
після чого необхідно підтримати його впевненість в собі і, зрештою, досягти
задоволеності студента.
Відповідно, на першому тижні дистанційного навчання потрібно
привернути увагу студентів до предмету. Також, на першому тижні, можна
запропонувати студентам для самостійного вивчення матеріал на тему «Для

132
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
чого потрібно вивчати предмет», що дозволить переконати студента у
важливості та значущості вивчення предмету.
Протягом курсу доцільно постійно співвідносити теоретичний матеріал з
конкретними документами, прикладами з життя та особистими цілями
студента.
Крім того, необхідно додавати студенту впевненості в тому, що він
успішно оволодіває матеріалом, використовуючи для цього конкретні
завдання, конкретні питання і отримуючи проміжні результати. В цьому
напрямку ефективною здається можливість «другої спроби» і, навіть,
«третьої», використання підказок. Зберегти та підвищити мотивацію допомагає
також неформальний, адресний, підтримуючий зворотній зв’язок [5]. Засобом
підтримки впевненості можуть виступати заплановані тестові завдання після
кожної теми, виконавши які, студент відразу отримує відповідь тьютора з
діагностикою та оцінкою результатів. Студент повинен розуміти, що тьютора
цікавлять його результати і він контролює його [6]. Своєчасний, конструктивний
зворотний зв'язок допомагає зберегти і підвищити мотивацію.
Ближче до закінчення курсу важливо застосовувати більшу кількість
простих «мотиваторів» - схвалення, винагороди за виконані завдання (значки,
додаткові бали або оцінки з плюсом), які підтверджують результативність
навчання, породжують задоволеність та стимулюють якісне виконання завдань
в курсі [7].
Ідеї Келлера успішно використовуються фахівцями з електронного
навчання в багатьох країнах світу, однак, для мотивації студентів,
застосування однієї цієї моделі недостатньо. Необхідно мотивувати студента і
іншими засобами. Для цього перед початком курсу тьютору необхідно
здійснити цілий ряд діагностико-аналітичних заходів, що дозволять виявити
основні мотиви, що спонукали студента вступити до вишу. Також, протягом
курсу, тьютору необхідно витрачати багато часу на швидке реагування на
виконання завдань студентами, відмічати успіхи, мотивувати для подальшої
роботи в курсі, находити приводи для неформальної підтримки. Це необхідно
для того, щоб студент був сам задоволений своїми результатами, щоб
наприкінці курсу не жалкував, що «пройшов цей шлях».
Одним із дієвих засобів мотивації є зручна і зрозуміла організація
матеріалу курсу з врахуванням потреб студента, оскільки важливо не лише
пізнати суть предмета або окремої теми, але й зробити знання життєво
необхідними. Для цього в арсеналі дистанційного навчання є такі елементи як
пам’ятки та інструкції по виконанню завдань, форум «запитання», включення
до курсу аудіо- і відеоматеріалів, правил спілкування в курсі (з можливістю їх
редагування студентами), зміна видів діяльності в межах кожного модулю.
Мотивуючими елементами є також ігри, кросворди, невеличкі роліки тощо, або
пропонування есе, навіть на провокуючі теми, нестандартні, спірні, можливо
навіть парадоксальні завдання.
Дієвим засобом мотивації є також розміщення на сайті курсу інформації,
присвяченої самоорганізації студентів, таймменмеджменту, відповідальності
за результати групової або парної роботи.
Треба зазначити, що згодом мотивація у студентів може ослабнути.
Тому тьютор протягом курсу повинен підтримувати студента такими засобами,
як коментарі, відповіді на листи, схвалення його діяльності.
133
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Взагалі, мотивація є одним з найскладніших питань в дистанційному
курсі та вирішальним фактором, що впливає на ефективність процесу
навчання. Якщо у студента відсутня мотивація на отримання знань, тьютору
дуже важко довести студента до закінчення навчання. Тому вирішення
проблеми мотивації потребує принципово нового підходу, який би враховував
комфортність навчального середовища, можливості інтернет-технологій,
інформаційні аспекти навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:


1. Сластенин В. А. Педагогика: учебн. пособие для студ. пед. учеб. завед. /
В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко и др. – М.: Школьная Пресса,
2002. – 512 с.
2. Кухаренко В.М. Слухачі відкритого дистанційногго курсу «Технології
розробки ДК» про мотивацію http://kvn-e-learning.blogspot.ru/2014/04/blog-
post_13.html
3. Данилов О.Е. Решение проблемы отсутствия мотивации к обучению у
учащихся при дистанционном обучении // Педагогика высшей школы. —
2016. — №1. — С. 35-38
4. Мотивація в дистанційній освіті. Частина перша. Модель Келлера
http://bakalavr-magistr.ru/news/188
5. Арефьева И., Лазарев Т. Мотивация в дистанционном обучении.
Образовательный проект «Мой университет» МИР «ЭкоПро», URL:
http://www.moi-universitet.ru
6. Дорошкевич А.С. Тьюторська система в освіті як засіб підвищення якості
навчання /А.С. Дорошкевич // Шляхи забезпечення якості підготовки
фахівців з економіки та підприємництва. Збірник тез доповідей ІІІ
Міжнародної науково-методичної конференції.- 19лютого Харків: ХНАДУ. -
2014.-С.186-190.
7. Шараборова Г., Михайлов А. Подвести к воде и заставить напиться:
мотивация в дистанционном обучении. URL: http://www.e-executive.ru

134
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986

СЕКЦИЯ: ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ

УДК 81
Amanzhol Symbat
(Astana, Kazakhstan)

COLOUR RELATED IDIOMS AND THEIR ROLE IN THE ENGLISH LINGUISTICS

Annotation. The current stage of development of linguistics the English


language is characterized by close attention to the study of various kinds of lexical
groups of words based organizations, which are based on a particular concept.
From this point of view, color terms are the most interesting, dynamic and
constantly evolving the category in the language system.
Despite numerous studies dedicated to category color, as well as popular
idioms in colour, forming a special denotative space of language, the problem of
analysis, synthesis and classification of the different color names remained
unresolved. Filling this gap, the present work is a study of the totality of the color
terms in modern English: from easy terms for the color idioms to color. Thus, the
latter represent the most not easy to translate the combination of linguistic units
whose meaning does not match the value of their constituent elements.
The relevance of my research is due not only to appeal to the color, as one
of the characteristics for categorization, but also the attempt to identify the role of
the category colors in English linguistics based on the analysis
Key-words: colour term, idiom, idiomatic expression, colour related idiom,
antonymous colour idiom, synonymous colour idiom, synonymo-antonymous colour
idiom, emotiomal coloured unit, phraseological unit.

Аманжол Сымбат Сапарқызы


(Астана, Казахстан)

ЦВЕТО ОБОЗНАЧАЮЩИЕ ИДИОМЫ И ИХ РОЛЬ В АНГЛИЙСКОМ


ЯЗЫКОЗНАНИИ

Аннотация. Современный этап развития лингвистики английского


языка характеризуется пристальным вниманием к изучению различного
рода лексических групп слов, в основу организации которых положен тот
или иной концепт. С этой точки зрения цветообозначения представляют
собой наиболее интересную, динамичную и постоянно развивающуюся
категорию в данной языковой системе.
Несмотря на многочисленные исследования, посвящѐнные категории
цвета, а также идиомам цвета, образующим особое денотативное
пространство языка, проблема анализа, синтеза и классификации
различных цветообозначений оставалась нерешѐнной. Восполняя этот
пробел, настоящая работа представляет собой исследование всей
совокупности цветообозначений в современном английском языке: от
простых терминов, обозначающих цвет, до идиом цвета. При этом,
последние представляют собой самые трудно переводимые сочетания

135
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
языковых единиц, значение которых не совпадает со значением их
составных элементов.
Актуальность моего исследования обусловлена не только
обращением к цвету, как одному из признаков при категоризации мира, но и
попыткой выявления роли категории цвета в английской лингвистике на
основе анализа различных источников, послуживших материалом для
данного исследования.
Ключевые слова: цвет термин, идиома, идиоматическое выражение,
идиома, связанная цвет, цвет антонимический фразеологизм,
синонимичный фразеологизм цвет, синонимо-антонимический
фразеологизм цвет, цветной блок эмоции, фразеологизм.

Which role do the colour related idioms play in the English language?
Should we distinguish the idiomatic expressions referred to colour as a special type
of English idioms?
From our point of view we should give these two problems a careful
consideration.
According to many scholars, the term idiom means the phrase or
expression whose total meaning differs from the meaning of its elements, in other
words, the idiom generally cannot be translated literally (word for word). And the
very figurative meaning of the given idiom represents the peculiar feature of this
figure of speech of the English linguistics. Idioms come to be a very numerous part
of the language: there are at least 25,000 idiomatic-like expressions in English.
Idioms cover a lot of drawbacks of the English language and it is one-third part of
the colloquial speech. This fact creates a problem for the interpreters or translators
which can never be solved. That is why the idioms as the fixed expressions of every
language are usually not clear or obvious (Arnold I., 1981, p. 23).
Everyone is interested in the world of idiomatic phrases, its colorful and
fabulous variety, especially since it is extremely numerous in English. An idiom is a
fixed phrase which is only meaningful as a whole. It means something different from
the meanings of the separate words from which it is formed [2, 29]. For example: to
come out of the blue means when something happens without a warning and by
surprise [7, 657]. Considered in sense stock-phrases often differ so much from the
natural meanings to be gathered from the component words that their meaning can
never be derived as a whole from the conjoined meanings of its elements,
e.g.: white knuckle (= an extremely exciting because of danger event or a journey).
The sources of English idioms around colours are various and of great
concern of the scientists of the world. The linguists state that there are different
ways colours have infused themselves into the English language. Naturally, this
happens with other languages, too. But often there is a little tweak. For instance, in
English one could get a black eye, but in French it would be a black butter eye. And
in English one could get red with rage, but in Italian it would be green with rage.
Some of the idioms have had curious histories. By way of illustration: white
elephant (= a useless knick-knack or an expensive, useless thing) is from Burma,
whose kings were supposed to have been in the habit of punishing their courtiers by
burdening them with one of the sacred and expensive animals [7, 1521].
Lots of more recent English idioms were borrowed from the United States,
but these can hardly be classed as foreign idioms. We would like to mention some
136
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
of them: until he’s blue in the face (=until he’s very angry); feeling blue (= to be
depressed); out of the blue (= unexpectedly); once in a blue moon (= ever,
sometime, some day) [1, 715]; blue blooded (= a nobleman or noblewoman
by birth) [7, 128].
It comes quite natural that the main source of foreign idioms in English is the
French language. A few typical illustrations are the following [J. Siefring]:

French English Meaning


passer une nuit
to spend a white night to have a sleepless night
blanche
an inexperienced but
blanc-bec white beak
pretentious person
une oie blanche a white goose a naive, silly girl
œil au beurre noir black butter eye bruised eye
chou vert et vert cabbage green and green six of one, a half-dozen of the
chou cabbage other
faire quelqu’un
to make someone brown to cheat on someone
marron

A number of proverbs and idiomatic phrases can be found not only in


English but in Ukrainian, Russian, French, German and other European languages.
Here are a few examples of them: in English – To be born with a silver spoon in
one’s mouth (syn. To be born under a lucky star) means to be born into a very
wealthy family [7, 1257], in Ukrainian – Народитися у «сорочці» [1, 81], and in
Russian it sounds Родился в «рубашке» [4, 48].
Synonymous phenomenon in English idioms deserves our particular
attention as well. The importance of investigating such synonyms in practical use is
quite obvious. Here are a couple of examples given below: black magic (syn. black
art) – magic believed to be done with the help of evil spirits and used for evil
purposes [7, 120]; it is but a small flock that has not its own black sheep (syn. there
is a black sheep in every flock (fold) where a black sheep stands for someone who
is thought by other members of their group to be a failure or to have brought shame
on the group [7, 121]; black swan (syn. a white crow) – something rare, anomaly, a
strange phenomenon [1, 143]; be white about the gills (synonyms: be green about
the gills; be yellow about the gills) – feel sick [6]; all cats are (alike)grey in the
dark (synonyms: all cats are grey in the night; at night all cats are
gray (German); when candles are out all cats are grey – it makes no difference, and
further on [1, 22].
Care should be given to the antonymous phenomenon in English colour
idioms. A few vivid examples to reveal it will be the following: black-letter day – a
week day /antonym red letter day – a day that is memorable because of some
important event [R. Edmondson]; black lie – deliberate lie /antonym white lie –
innocent lie; black magic – magic with evil spirits, the devil / antonym white magic –
magic by divine powers, etc [7, 1007)].
For instance, the expression to feel under the weather that means to feel
unwell (неважно себя чувствовать) - is a typical English idiom. Here each
individual word does not tell us the true figurative meaning of the whole expression
137
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
that can be found in a specialized dictionary. The unique English weather has
become the basis on which another colourful idiom is created: to save something
for a rainy day (оставить что-либо на чѐрный день). The word combination the
rainy day has the figurative meaning - the hard time. So, the whole idiom has the
following sense: to reserve something for some future need. We can observe that
this idiom is notable for its emotional colourfulness: the hard time is terrible,
obscure, and rainy. It can even be associated with such colours as grey or black:
these words denote colour and express the whole darkness of the rainy days. That
is why there is the equivalent of such idiomatic expression: the black days. In the
given case the colour term black by reason of its general and figurative senses can
replace the adjective rainy and can become the element of the equivalent colour
related idiom – to save something for a black day – with the same figurative
meaning. Thus, we have seen the synonymy of the idiomatic expressions, while
one of them is a colour related idiom, or, in other words, an idiom with the words
denoting colour (Berlin B.; Kay P., 1969, p. 52).
As it was mentioned above, there are more than 25,000 of idiomatic-like
expressions in English. And the considerable part of them is formed by the colour
related idioms, because only they can express the whole emotional colourfulness of
the fixed expressions with a figurative meaning, while the most frequently used
colour terms are the names of the eleven basic colours: black, white, red, green,
yellow, blue, brown, orange, pink, purple and grey.
Like all the units in the English language the idioms of colour with the
elements that function as one unit of meaning, are characterized by the synonymy
and antonymy (Cowie A., 1988, p. 39). Having investigated different sources and
examples, we have come to the conclusion that in this case, the synonymy is
expressed by the idioms that are identical in their meanings and styles but different
in their structure. We can call them phraseological or idiomatical synonyms. The
phraseological antonymy of colour related idioms, in its turn, represent the
phenomenon of existing colour idioms that express the contrary or contradictory
notions on the basis of different aspects: social, historical, psychological, natural,
national and so on.
After the analysis of many idioms with the words denoting colour, we have
come to the conclusion that not all of them have both the synonymous and
antonymous colour related patterns. That is why according to the results of our
investigation, we have divided all idioms with the word denoting colour into three
main groups:
- antonymous colour idioms;
- synonymous colour idioms;
- synonymo-antonymous colour idioms.
Let us examine the first group. We can call the man of noble, aristocratic or
royal blood with the help of the idiom the blue blood (голубая кровь). But there is
the expression with the opposite meaning – the red blood – that means the carle or
birthless man (простолюдин, незнатный человек). The same situation is with the
other colour idioms that are involved into this group. For instance, the following
examples represent some colour idioms and their idiomatic colour ralated
antonyms:
1) green winter - snowless winter (бесснежная зима) and white Christmas -
snowy winter (зима со снегопадами);
138
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
2) leaf-green – the colour of fresh leaf (цвет зелѐной листвы) and leaf-
yellow – the colour of the fall foliage (цвет опавшей, осенней листвы);
3) black-day – the rainy day (―чѐрный день‖) and red-letter day – a
memorable day because of some important event or a celebration (памятный день,
праздник);
4) a heart of gold – a kind-hearted man (человек с золотым сердцем) and
black heart – a malicious person (злодей, подлец).
The second group consists of colour related idioms that have only the
idiomatic synonyms with the words denoting colour in their structure:
1) a greenhorn as a young man or as a beginner (новичок, желторотый
юнец) and a greener or a green hand;
2) yellow-livered as coward, pusillanimous (трусливый, малодушный) and
chicken-livered, white-livered, milk-livered;
3) a pink tea as a formal event in American English (светский приѐм) and a
black-tie event in British English.
From the lexical point of view the third group of synonymo-antonymous
colour idioms is rich because of the variety of the equivalent idioms and idioms with
the opposite meaning that can be found for the given chunk of language. We
consider that the following examples represent the most interesting idiomatic colour
related expressions with their phraseological symonyns and antonyms. We can
compare:
1) yellow-faced and sallow-faced as a pale or week face (землистый цвет
лица) with ruddy-cheeked and rosy-cheeked as a healthy look (здоровый вид);
2) red coin and yellow dirt as gold and money (золото, деньги) with red cent
as a half-copeck coin or penny (грош, маленькая сумма денег);
3) brown-eyed and dark-eyed as a man with dark colour of eyes
(кареглазый, темноглазый) with blue-eyed and bright-eyed (голубоглазый,
светлоглазый);
4) a white-handed and a lily-white (slang word) as an innocent person
(невиновный) with red-handed as a guilty person that was caught with the goods
(виновный, взятый с поличным человек);
5) a black-a-vised (dialect word) and a black as a dark-skinned man
(чернокожий) with a yellow as a mulatto, a white and a pink (vulgarism) as a man
with white skin (мулат, человек со светлой кожей).
So, we can conclude that the usage of colour terms in the idiomatic
expressions enlarges the whole variety of English idioms and creates a lot of
phraseological synonyms and antonyms. It reflects the peculiar shade of meaning
of every idiomatic expression, making it more colourful. (Hockett C., 1958, p. 201).
For instance, the following expressions differ from each other in one element - the
colour term:
the blue-collar worker - ―синий воротничок‖, заводской рабочий;
the white-collar worker – ―белый воротничок‖, клерк;
the pink-collar worker – ―розовый воротничок‖, официантка, секретарша.
But with the substitution of colour word the whole figurative meaning of the
idioms changes: its emotional colourfulness remains the same but the sense of the
given expression transforms drastically (Smith L., 1925. p. 157)
So, the above-analyzed examples give us the idea of the great variety of
colour related idioms - the most expressive and emotiomal coloured units among all
139
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
the idiomatic expressions by virtue of colour terms’ usage in their structure. We
have found out that such colour related expressions with a figurative meaning can
involve different forms of colour terms that can serve us for the better understanding
of various English idiomatic expressions.
That is why we can distinguish all the colour related idioms as a special type
of the English idiomatic expressions which are the most difficult for the translation.
Everything mentioned above confirms that the studying of the colour idioms
phenomenon in English in the process of learning a foreign language is extremely
useful, as it provides an opportunity to get acquainted with the world of phrases and
English-speaking communicators. But it requires intense mental work of students
who are trained to become future primary school teachers that are expected to
teach a foreign language and their active participation in both the process of
learning and the process of teaching a foreign language in future. This process
develops the students’ ability to learn, gaining information through a foreign
language and processing this information to develop their personality and
professionalism, and to develop their ability to be useful, helpful and active
participants in an international communication, cooperation and formation of a new
attitude to Ukraine in Europe and the whole world as well.
For further research on this issue we believe it appropriate to investigate and
study the English colour idioms phenomenon in the context of teachers-innovators’
efforts, to follow recent developments in educational technologies and to implement
modern instructional technologies.
Finally, we should mention that an interpreter must have a good knowledge
of the idioms of the two languages; because, indeed, translation is art based on
knowledge (Potter S., 1957, p. 99).

BIBLIOGRAPHY:
1. Arnold, I. V. The English Word. Moscow: Visshaya shcola, 1986. 304 p. ISBN 5-
217-01015-2.
2. Berlin, B.; Kay, P. Basic Color Terms: Their Universality and Evolution.
Berkeley: University of California Press, 1969. 321 p. ISBN 1-57-586162-3.
3. Cowie, A. Stable and creative aspects of vocabulary use: Applied Linguistics.
London: Oxford University Press, 1988. 323 p. ISBN 0780-1986-0-3.
4. Garmonsway, G. The Penguin English Dictionary. Harmondsworth: Penguin,
1979. 942 p. ISBN 0-19431584-5.
5. Hockett, C. Course in Modern Linguistics. New York: Academic Press, 1958.
215 p. ISBN 0-1986-0699-4.
6. Potter, S. Modern Linguistics. London: Bloomsbury, 1957. 101 p. ISBN 01-
942 316 40.
7. Smith, L. Words and Idioms. London: Constable, 1925. 312 p. ISBN 0078-2987-
76.
8. Soanes, C.; Spooner, A.; Hawker, S. The Oxford Paperback: Dictionary,
Thesaurus and Wordpower Guide. London: Oxford University Press, 2001. 1111
p. ISBN 0-19-860379-7.
9. Англо-український фразеологічний словник / уклад. К.Т. Баранцев. – 3-ге
вид., випр. – К.: Т-во «Знання», КOO, 2006. – 1056 с.

140
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
UDC: 821.111: 82-344
Khariuk Inna
Chernivtsi Institute of Trade and Economics of KNUTE
(Chernivtsi, Ukraine)

GENRE AFFILIATION OF HARRY POTTER SERIES

Abstract. The article is focused on genre specification of Harry Potter


novels. The study aims to discover and analyse the formula of fantasy genre that
can be found in the series of Harry Potter. This study uses genre theory as the
approach in order to fulfil its objective. Genre theory is commonly used to analyse
popular fiction which is appropriate to do formula analysis. Most of those formulas
are regularly appear in fantasy stories, especially in popular fiction or fan fiction.
Keywords: genre, fiction, fan fiction, children’s literature, formula analysis,
protagonism, mass literature.

Харюк Инна
Черновицкий торгово-экономический институт КНТЭУ
(Черновцы, Украина)

ЖАНРОВАЯ ПРИНАДЛЕЖНОСТЬ СЕРИИ О ГАРРИ ПОТТЕРЕ

Аннотация. Статья посвящена жанру спецификации романов о


Гарри Поттере. Исследование призвано выявить и проанализировать
формулу жанра фэнтези, который можно найти в серии Гарри Поттера.
Это исследование использует теорию жанра как подход для выполнения
своей цели. Теория жанра обычно используется для анализа популярной
фантастики, и особенно жанра фанфикшн. Большинство из этих формул
регулярно появляются в фантастической литературе, и фанфикшн в
частности.
Ключевые слова: жанр, художественная литература, фанфикшн,
детская литература, формула анализа, протагонизм, массовая
литература.

A genre in literature creates a guideline in the content of that specific writing.


By analysing a certain type of literary genre, readers can have a deeper
understanding of what it is the author is trying to present to the audience. Also by
reading articles that analyse literature we can understand someone else’s point of
view, and interpretations they make of that specific piece of literature. It can be very
beneficial to try and understand someone’s analysis in which one can use their
information to create your own concrete analysis.
However, in practice, there are no clear-cut boundaries in literary genres or
art in general. Categories and definitions are fluid and merge together. No work of
art originates from a perfectly clean mind because nobody is a pure tabula rasa.
The same system of interconnections works between author’s experience and
existing art works and given structures and patterns of the genres. It is natural to
react to those elements in some way. And the effect of the interaction is a new work
of art.
141
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
J.K. Rowling is most recognized through her Harry Potter series, and has
won many awards and accolades because of these novels. The information that is
presented in the Harry Potter novels as not to be only understood by itself, but
connections are drawn to what is the ―real world‖ around us to make the political
science standpoint of novels concrete.
All series of Harry Potter are categorized as popular literature. Popular
literature is a product of popular culture. Nachbar and Lause said that there are
three kinds of culture. They are folk culture, elite or high culture, and popular
culture. Folk culture is defined as a culture that is created and developed through
ages among a limited community and communicated directly from generation to
generation. Elite or high culture is a culture that is created by and for those limited
people who have specifications in interests, training, or knowledge, not common
people [6].
Then popular culture is a culture in form of goods and activities that are
created for and consumed by not by the elite people but common people, the
masses. The stories of Harry Potter belongs to the last category because it is
produced for masses and simply does not belong to folk or high culture because it
is not a story that passed by from generation to generation or being enjoyed only by
specific kind of people.
Popular fiction has gained its reign in literary world. In spite of all the fact
about it, popular literature or commonly called popular fiction becomes an important
field to being studied or discussed nowadays. In recent years, there has been an
increasing interest in studying popular literature. Adi describes a study on popular
literature as a serious, respectable, necessary, and important field of inquiry [1].
Harry Potter is hard to classify as a single genre – it's more like a recipe, for
excitement. The primary ingredient is probably Children's Literature. The Harry
Potter series starts out squarely in the genre of children's literature. Harry is eleven,
and so is his intended audience. The book is long enough to put off a lot of younger
kids. Still, the language is plain and straightforward and the cover illustrations seem
marketed towards a younger audience. Yet, while it's got youthful protagonists and
age-appropriate themes and characters, the book's wide readership and cult-like
fan following keeps it from being considered solely Children's Literature, or even
Young Adult. Next, the magical content and context give it a strong dash of Fantasy
– how can a text about wizards and magic be seen as anything else? Once the
Children's Literature and Fantasy elements have been combined, then we've got
the adventurous elements, mixed through and stirred with all the aspects of a
classic Quest.
No doubts Harry Potter belongs to fiction literature or even fan fiction, and
we will try to prove it. Being fantasy literature, the Harry Potter series draws out a
very deep, emotional response through the reader. Loss of family, friends, and the
importance of growing up are all concepts that are presented. These concepts are
things that people deal with every day in our society, and draw an emotional
connection to when reading the Harry Potter series. These emotional responses
from one’s self are needed to be had in order to understand the novels. Though
these emotions can be seen as things that aren’t always dealt with in real life; they
provide the audience with a subconscious connection with the protagonist, as well
as a connection with the plot as a whole [2].

142
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Harry Potter fans who interact through written discussion at specific, online
websites and forums form are unique, distinctive and relatively new social genre-
using group. While even modern genre theory cannot answer for the massive and
devoted Harry Potter fandom phenomenon, it is prepared to analyse and examine
this group as a well-established micro-culture. Fan fiction was created by fans, for
fans, but its existence and longevity created its own rules and expectations for the
fans, thus shaping the way it is perceived and assessed by the readers, writers and
other participants, typically referred to as the users. An examination of fan fiction
using such genre ideals reveals much about the fan fiction community and its fan
fiction values, which can serve as a map for how to best understand the purpose,
function and possibilities of fan fiction. Fan fiction is the creative product of a
distinctive, fan community and is typically posted on sites devoted to fan fiction.
Fantasy is one genre in popular literature. Fantasy is a form of literature
which fuses the reality and imagination which has no relation with the real-world. In
fantasy story, there are fantastic creatures and places, witches or wizards, and
other extraordinary things that actually do not exist in real-world. Real-world is the
world where people, ordinary people lives, eating, walking, sleeping, doing common
human activities. Fantasy is an imagination world where human could interact with
fantastic creatures, wandering and strolling to an extraordinary fantastic place, or
throwing spells and being cursed by a witch. Fantasy is the highest creativity of
human’s imaginations [5].
Usually, the story in fantasy genre commonly starts with the ignorance, the
lack of knowledge of the hero’s real identity. The hero often comes as an orphan,
has no parents, or being raised not by his parents. He has no knowledge about any
magical thing or fantastical thing or whether there is another world beside his
current normal daily life. He never knows his true identity until somehow he learns
about their history.
In Harry Potter, Harry is an orphan who lives with his uncle, aunt and cousin,
the Dursley family, since the death of his parents. He has to live with the Dursleys
because his aunt, his mother’s sister, is his only relative. His aunt and uncle told
him that his parents died because of a car accident. Under the nursery of his uncle
and aunt Harry is raised as an ordinary boy. He looks as well as other kid in the
neighbourhood.
The ignorance beginning is essential in fantasy story. It arouses the
enthusiasm of the readers toward the story. The feeling when the hero’s life
suddenly changes, from something ordinary becomes the extraordinary, moves the
readers. If the hero is already someone that he meant to be since the beginning, a
great person naturally, the readers will not feel the emphasis of the story. That is
why it is important in fantasy story to have the hero who starts with knowing nothing
about his true identity, so then he can move from his ordinary life and change into
the life that he never expect before.
Witches, spells, elves, potion, and magic – these are only a few of the
―unrealistic‖ things are mentioned in the Harry Potter series. Being fantasy
literature, one should know that things that we see in our everyday life, tangible
things, are not going to be the basis of the series. This information is what shapes
the Harry Potter novels in a sense. (Talking about how a kid survived a spell of
death, which killed the caster, and now this kid is out to kill this ―dark lord‖ is not
something that happens on a daily basis.) Being a fantasy world, the limitations of
143
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
writing truly become endless in fantasy literature. However, whichever fantasy world
an author presents, it has to be slowly introduced to the reader, as well as that
authors codex that is going to be used for that fantasy world. J.K. Rowling presents
the background of the series in the first book of Harry Potter, as well as the
vocabulary that she will be using for the rest of the series, one example being the
world ―muggle‖. If J.K. Rowling were to start talking about these ―muggles‖ with no
background of what the word actually means, it would make the reader confused as
well as lose interest. It is crucial that Rowling provides a meaning behind the word
muggle (a wizard with magical and non-magical blood), as well as any other fantasy
terms in order for the reader to understand the vocabulary that will be used in the
series [3].
As a genre, fan fiction is unique because of its creative, original elements
juxtaposed against the fact that it is a specific tool used by a specific community to
function as a writing practice tool, a place to test theories, and as imitative
entertainment applicable and understandable only to avid readers and fans of the
canon – the Harry Potter books in this case. It functions as a rhetorical text,
following strictt guidelines and models, yet performs as unique entertainment with
its limited original components.
In several fantasy stories, it is being told that the hero inherits the power or
skill from his ancestors (his parents or his grandparents or his grand grandparents).
The hero in fantasy story usually is a descendant from a particular person (or
wizard) in the past. The ancestors are (often) famous and they are included as
prominent figure in their era. This is also what happens with Harry. For his entire
life, Harry only knows that his parents died because of a car accident and that is
also how Harry got his scar. However it turns out that his parents were killed by
Voldemort whom actually tried to kill him too. After his long discovery about his
parents, he finds that his parents were great wizards who were famous too.
Maybe the most common and obvious formula in every story, in fantasy
genre particularly, is the duel between the hero versus the evil of the story. Themes
can be clustered into several related areas: (1) invisibility, (2) transformation,
(3) dualism, (4) good versus evil [4].
In the series of Harry Potter, the evil has incredible power and no one but
the hero can defeat him. It really needs a great effort from the hero before he finally
can conquer the evil, just as the readers can see through the series. Harry as the
hero should beat the evil, a wicked wizard named Lord Voldemort. He is the only
one who can conquer Voldemort because he is destined to do it. However, his
struggle is not that easy. Harry has to face him several times before he can finally
defeat him at all. He faces him in the first, second, fourth and fifth book before
Voldemort finally dies in the seventh when Harry successfully conquers him.
Such a brief examination of fan fiction using modern genre theory makes
clear that fan fiction itself, and more specifically Harry Potter fan fiction, is perhaps
bigger than merely one genre. Its specific functions and goals allow it to exemplify a
rhetorical genre, though it does contain elements typical of literary texts. It blends
multiple genres within its own distinctive structure. Elements of literary originality in
the form of plot blend with strict rules exacting imitation of a canon’s style, along
with distinct recognition of the intended audience.
The research shows that there are formulas that commonly appear in
fantasy genre, those are: an ignorant beginning, the space movement, inheritance
144
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
of power, the power of prophecy, the hero’s extraordinary power, the triumphant of
the hero, and the formula of gothic atmosphere. These formulas appear in almost
every book and become its regular formula and important parts of the story.
The formulas in Harry Potter make this story belongs to fantasy genre,
particularly, popular fantasy genre. The formula becomes the foundation of the
storyline, makes the story to be a formulaic story that is loved by the readers.

REFERENCES
1. Adi, Ida Rochani. Fiksi Populer: Teori dan Metode Kajian. Yogyakarta: Dunia
Pustaka. 2010.
2. Bloom, Clive. Best Seller: Popular Fiction since 1900 2nd Edition. London:
Palgrave Macmillan. 2008.
3. Freedman, Aviva and Peter Medway, eds. Genre and the New Rhetoric.
London: Taylor and Francis, 1994
4. Jackson, Rosemary. Fantasy: The Literature of Subversive. London and New
York: Methuen. 1981.
5. Mukerji, Chandra, and Michael Schudson, eds. Rethinking Popular Culture,
Contemporary Perspectives in Cultural Studies. California and England:
University of California Press Berkeley and Los Angeles.1991.
6. Nachbar, Jack and Kevin Lause (eds). Popular Culture: An Introductory Text.
OH: Bowling Green State University Popular Press. 1992.

145
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 001.81
Ахметжанова Гульмира Амангалиевна
Тұран университеті
(Алматы, Казахстан)

АҒЫЛШЫН ТІЛІ САБАҒЫНДА БІЛІМДІ БАҚЫЛАУ ҚҰРАЛЫ РЕТІНДЕ


ОНЛАЙН–ТЕСТІЛЕУ

Түйіндеме. Оnline-тестілеу жүйесі өз бетінше жұмыс жүргізу


түрлерінің бірі ретінде берік және саналы білім қалыптастыруға бейімдейді,
әрбір білім алушыға оған қолжетімді деңгейде жұмыс істеуге мүмкіндік
береді, білім деңгейін сапалы деңгейде толықтырғанды бақылауға
бейімдейді.
Тірек сөздер: шетел тілдері; Онлайн тестілеу; сынақтарын құру;
бақылау.

Ахметжанова Гульмира Амангалиевна


Университет "Туран"
(Алматы, Казахстан)

НА УРОКАХ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА КАК СРЕДСТВО КОНТРОЛЯ ЗНАНИЙ


ОНЛАЙН–ТЕСТИРОВАНИЕ

Резюме. Online-тестирование на формирование осознанного и


прочного самостоятельно адаптирует систему образования как один из
видов работы, позволяют ему работать на уровне каждого обучающегося
на доступное, качественное образование контроль уровня толықтырғанды
лад.
Ключевые слова: иностранные языки; Онлайн-тестирование;
зачеты; контрольные.

ONLINE TESTING AS MEANS OF PERFORMANCE RATING AT THE ENGLISH


LANGUAGE LESSON

Abstract. The system of online testing as a form of independent learning


facilitates sustained knowledge allows a student to work in a convenient manner
and provides adequate assessment. Test usage at the lessons of the English
language helps to differentiate and to individualize the process of learning, to bring
in a timely correctional work, to fairly assess and manage the quality of training.
Keywords: foreign languages; online-testing; test creation; control.

Ағылшын тілі сабақтарында тестілерді пайдалану оқытуды


дараландыруға және саралауға, оқыту ҥрдістерінде уақтылы тҥзеу
жҧмыстарын жҥзеге асыруға, оқыту сапасын бағалау және оларды басқару
туралы шынайылықты жҥзеге асыруға мҥмкіндік береді.
Соңғы уақытта ағылшын тілі сабақтарында ақпараттық-
коммуникациялық технологияны пайдаланудың жаңа білім беру жҥйесін

146
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
қалыптастыру аясында аса кең тҥрде таралған. АК-технологияны пайдалану
шет тілін оқыту ҥрдісін қалыптастыруға мҥмкіндік береді:
 тұлғалық-бағдарлы: оқыту қарқынының жекеленген блім берудің
дараланған және траекториясын қҧру есебінен: мысалы, білім алушылардың
оқытушының кӛмегі немесе ӛзіндік білім алу кезінде әртҥрлі тілдік және сӛйлеу
транержерларын пайдалана отырып, БМЕ-ге ӛзінің дайындық жоспарын
қҧруына мҥмкіндік болады;
 интербелсенді: білім алушыларда ӛзінің әрбір білім алу әрекетінде,
оқытушының сыныпта қамтамасыз ете алмаймайтын жағдайда, білім
алушының сабақ кезінде ҥйде болуына байланысты сол сәтінде жауап алуына
мҥмкіндік болады;
 әрқилы: сӛйлеу және тілдік біліктілік пен дағдыларды сапалы
қалыптастыруда сӛйлеу барысында тілдік бірліктерді кӛптеп қолданбау мҥмкін
емес, сондықтан да білім алушы жаттығу тапсырмалары аясында ӛзінің
әрекетін бірнеше қайтара қайталауы тиіс. АКТ пайдалану бҧл жҧмыс барысын
жоспарлы және әрқилы етіп істеуге мҥмкіндік береді [7, б. 218];
 коммуникативті: тілдік жҧмыстарды пайдалану, сондайлық оқу
чаттары мен блогтарында шет тілінде қарым қатынас жҥргізу, жазбаша және
ауызша араласу жағдайына ынталандырады;
 түпнұсқалық тілдік материалдарға негізделінген: білім алушылар
ӛзге тілдік тҥпнҧсқалық қорларға іс жҥзінде шектеусіз қолжетімдікке, оның
ішінде Ғаламторда орналасқандарды аудио және бейне материалдарды,
пайдалана алады. Олар осы материалдарды ӛзіндік жҧмыстар кезінде,
қашықтықтан оқытуды, жобаларды дайындауда және т.б. пайдалана алуы
мҥмкін;
 оқытушыға аздап бағдарланған және білім алушының көзқарасы
тұрғысынан автономды: білім алушылар тілдік онлайн-қауымдастықтарына
қатысады және оларды дамытуға тек сӛйлеу дағдылары ғана емес, сонымен
қатар оқу ынтымақтастығы және жалпы оқу біліктіліктері бейімдейді,
топтардағы және екі адам желілері бойынша тапсырмаларды
орындайды [5, б. 34].
Білім алушылардың білімін бақылау оқу ҥрдісінің бӛлінбес бӛлігі және
педагогикалық жҥйенің маңызды компоненттері, білім беру сапасын
бағалаудың негізгі элементтерінің бірі болып табылады. Бҧл оқыту ҥрдісін
қҧрайтын маңызды бӛлік болып табылады. Бақылау мақсатында білім
алушылардың бағдарланған материалдарды меңгеру сапасын анықтау,
олардың білімдерін және біліктіліктерін диагностика жҥргізу және тҥзеу, оқу
жҧмысына жауапкершілікке тәрбиелеу болып табылады [3, б. 24].
Тәжірибе кӛрсеткеніндей ақпараттық Ғаламтор қорлар тілді білу
деңгейін анықтауда, білімді бақылау қҧралы ретінде қолданылуы мҥмкін.
Коммуникативті және мәдениаралық біліктілікті меңгеру материалдарды
меңгеру сапасының нәтижелерін дәл бағалаусыз мҥмкін емес. Шет тілі
сабағында Ғаламтор қорларын пайдалану осы жағдайда орнын ауыстыруға
келмейді: Ғаламтордың виртуальды ортасы ӛзінің білімін бағалау және тексеру
мақсатында онлайн-қорларды тҥпнҧсқалық тҥрінде қолдану мҥмкіндігін
пайдалана отырып, уақыт және кеңестік аясына шығуға мҥмкіндік
береді [2, б. 176].

147
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Заманауи әлемнің нақтылығы Web2.0. пайдалана отырып, білім
алушылардың білімдерін тексеру ҥшін Ғаламтор қорларды қолдануға мҥмкіндік
тудырады. Қазіргі заманғы оқытушы білімнің сапасын бағалауды жҥргізу
кӛмегімен, онлайн-тестілерді ӛз бетінше қҧру мҥмкіндігі бар. Олардың ішінен
кейбірін қарастырамыз:
 http://www.examenglish.com/ — IELTS, TOEFL, TOEIC, CAE, FCE, KE,
PET халықаралық емтихандарын тапсыруға дайындау ҥшін тестілерді тегін
жинақтауды ҧсынады.
 http://www.testden.com/ — TOEFL и TOEIC халықаралық
емтихандарға дайындау ҥшін тестілерді және жаттығу тапсырмаларын
жинақтаумен білім беру қорларын кӛрсетеді.
 http://www.englishteststore.net/ — TOEFL, TOEIC, GRE, SAT, GMAT
халықаралық емтихандарына дайындау ҥшін бірқатар тестілерді, грамматика,
лексика, сӛйлеу, оқу бойынша әртҥрлі деңгейдегі тестілерді таңдауды
ҧсынатын тегін онлайн-қорлар. Ҧнаған тестарды онлайн режімінде орындауға
болады. Аталған жағдайдың негізгі кемшілігі нәтижелерді жедел бағалаудың
болмауы.
 http://www.macmillan.ru/eg/ - тіркеуді талап етеді. Білім алушылар
және оқытушылар ҥшін ыңғайлы қорлар БМЕ және МҚА тапсыруға даярлау.
Нәтижелерді жедел тапсыру онлайн режімінде байқау тестарынан ӛтуге
мҥмкіндік береді.
 «Мастер-Тест» (http://www.energobud.net). Тестілеуді ӛткізу ҥшін тегін
онлайн-қорлар. Қызмет мҥмкіндіктері бойынша ―Tests Online‖ электронды
тестілеу жҥйесі тиімді. Айырмашылығы білім алушыларды оффлайн режімінде
білім сапасын бағалау кезінде тестілеуді ӛткізуге қҧрылған тест болып
табылады.
 Кӛпқызметті онлайн қҧрастырушы ―Online Test Pad‖
(http://onlinetestpad.com) тестісі. Білім алушылардың меңгерген білімдерінің
сапасын анықтау және жауаптарының сапасын зерттеуді, жауаптардың
бағалау шкаласын жеклей орналастыру, пайдаланушыларға тестілеуді ӛткізу,
тестілерді қҧрастыру кӛмегімен тегін онлайн-қорлар.
 Ақылы онлайн-қорлар ―Give Test‖ (http://igivetest.com/rus) білім
алушылардың білім сапасын бағалаудың берілген ӛлшемдері бойынша
есептерді қҧру, Ғаламтор желісінде тестілеуді ӛткізу, тестарді қҧру ҥшін
толықғымен шешімдерін кӛрсетеді.
 «Сенің тесің» (http://make-test.ru) тестілеуді қҧру және ӛткізу
порталы. Білім алушылардың жауаптарының нәтижелерін алу,
пайдаланушыларды тестілеуден ӛткізу, қҧрастырылған тестің кӛмегімен тегін
онлайн-қорлар [4, б. 80].
Осы тәрізді әртҥрлі тілдің аспектілеріне қатысты дайын онлайн-тестары
ҧсынылатын бірқатар қорлар бар. Аталған қорлар ҥйде орындалатын ӛзіндік
жҧмыстар ретінде, сонымен қатар сабақ ҥстіндегі жҧмыстарда пайдаланылуы
мҥмкін:
 http://www.englishtag.com/ — A1-C2 деңгейінде тілді меңгергенін
тексеру ҥшін және басқадай пайдалы материалдарды тестар қатарын
ҧстанады.

148
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
 http://www.english-test.net/ — тілді меңгерудің әртҥрлі деңгейлерін
есепке ала отырып, тестардың лексика, грамматика, оқу, сӛйлеу, тыңдау
бойынша кӛптеген жағдайда қорлар Englishstore.net ҧқсайды.
 http://www.testpreppractice.net/ — халықаралық емтихандарды
тапсыруға дайындалушылар ҥшін тест, жаттығу тапсырмалары және
оқытылатын материаллар онлайн-тестар.
 ―Tests Online‖ (http://www.tests-online.ru) электронды тестілеу жҥйесі.
Білім алушылардың жауаптарының нәтижелерін алу, пайдаланушыларды
тестілеуден ӛткізу, қҧрастырылған тестің кӛмегімен тегін онлайн-қорлар.
Шет тілін ҥйренуге ынтаны айтарлықтай арттыратын онлайн-тестілеу.
Білім алушылар аса белсенді тҥрде қатысады, тіпті әлсіз білім алушылар
жоғары бағалауға ҧмтылады, кейде тестілеуді бірнеше рет тапсырғанымен
белсенді жҧмыс істейді.
Сондықтан да онлайн-тестілеу оқу материалдарын білім алушыларға
меңгертуде бақылау әдістемесін дамыту жолында айтарлықтай қадам болып
табылады. Онлайн тестілеу ағылшын тілі сабақтарында оқытудың нәтижелерін
бағалау әдісіне негізделінген кӛптеген интуитивті және субъективтік кӛптеген
бағалауларда басты ӛтуді жҥзеге асыруға мҥмкіндік береді [1, б. 27].
Алайда басқа да кез келген жаңадан енгізу бҧл қадам педагогикалық
сараптамалар мен ғылыми зерттеулердің нәтижелеріне сҥйене отырып, қатаң
ғылыми базада жҥзеге асыруы тиіс.
Тестілеу бақылаудың дәстҥрлі әдістерін ауыстыруға тиісті емес, кейбір
жағдайда толықтырылуы тиіс. Шет тілін оқытушылар жҧмыста онлайн-
тестілеуді қосуларына болады.

ӘДЕБИЕТТЕР ТІЗІМІ:
1. Андреев А.Б. Компьютерлік тестілеу: Студенттердің білімін сапасын
бағалау ҥшін жҥйелі тәсіл. // 2001. - 164 б.
2. Антропов М.В. Педагогика: Оқулық. М:. Білім, 2008. - 176 б.
3. Апанасенко Г.А Педагогика // бақылауды ҥйрету. // 2008. 23-25 б.
4. Горовая Т.Ю. Қазіргі заманғы компьютерлік тестілеу жҥйесі: аналитикалық
шолу // - 2013. - б. 79-81.
5. Кабанова Т.А., Новиков В.А. Қазіргі заманғы білім беру саласындағы
тестілеу., 2010. - 384 б.
6. Климова В.И. Педагогика: оқулық. М: Білім, 2008. - 192 б.
7. Кузьмина М.Ф. Педагогика: Оқулық. М:. Білім, 2009. - 288 б.

149
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК: 81-11
Барсукова Арина, Толуспаева Дарига Жумабековна
Центрально-Казахстанская Академия
(Караганда, Казахстан)
СПОСОБЫ ОБРАЗОВАНИЯ АНГЛИЙСКИХ СОКРАЩЕНИЙ В ИНТЕРНЕТ
ПЕРЕПИСКЕ
Аннотация. В статье рассматриваются способы образования
английских сокращений в интернет переписке как способы неотъемлемой
части современного языка. Выявляются основные особенности его
функционирования и делаются выводы, что английские сокращение хорошо
отражаются в разговорной речи и SMS переписках молодых людей.
Ключевые слова: английские сокращение, молодежный язык,
компьютерный сленг
Arina Barsukovа, Dariga Toluspaeva
Central Kazakhstan Academy
(Karaganda, Kazakhstan)
METHODS OF EDUCATION ENGLISH ABBREVIATIONS INTERNET
CORRESPONDENCE
Аnnotation. The article considered methods of education of English
abbreviations in online correspondence as ways essential of the modern language.
Identified the main features of its functioning, and it is concluded that the English
abbreviation is well reflected in the conversation and SMS correspondence of
young people.
Keywords: English abbreviation, youth language, computer slang.
Предметом изучения лингвистики является язык. Как и в любой науке, в
лингвистике присутствуют общепринятые нормы. Во всех языках присутствуют
правила синтаксиса и пунктуации, согласования времен и родов, орфографии
и лексики. Лексика интернета в современном мире играет немаловажную
роль, как и сама глобальная сеть Интернет. В интернете люди проводят
значительную часть своего времени: получают необходимую информацию,
работают с сайтами, общаются в социальных сетях, играют в онлайн игры и
многое другое не обходится без участия сети. Как и в любой профессии,
субкультуре, городе – в интернете появился особый язык, в котором
отсутствуют все те общепринятые нормы общения, которым нас обучают в
школе. также существуют и положительные стороны. С появлением интернета
и свободного доступа к различной информации, мы расширили наши познания
в иностранных языках. В частности это английский язык, так как он
встречается буквально на каждом шагу: названия веб-сайтов, блоги, статьи, а
так же различные выражения, которые очень быстро проникают в нашу
повседневную жизнь. И уже повсеместно, вместо уже порядком устаревшего
«ладно» и «хорошо», мы слышим пришедшее из английского «окей» (ok). Это
несколько упрощает разговор, ведь сказать «окей», а то и дело просто «ок»,
гораздо быстрее и легче, что делает его менее формальным.

150
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Другой важной особенностью компьютерного сленга, отличающей его
от жаргонов и других социальных диалектов, является тенденция к
полифункциональности его лексических единиц. Так, каждая вновь
появляющаяся единица должна служить собственно "сленговой" функцией,
узко понимаемой как неформальное общение носителей данного жаргона, но
с другой стороны, она обслуживает также их профессиональные нужды, то
есть выступает как профессионализм. Кроме того, во многих случаях она
претендует в перспективе своего употребления на то, чтобы стать элементом
лексической системы общелитературного языка. В настоящее время
некоторые из подобных единиц воспринимаются как неологизмы, а не
жаргонизмы, поскольку русский язык не имеет синонимов для обозначения
соответствующих реалий.
На письме мы часто сталкиваемся с различными видами сокращений в
русском языке, мы не задумываемся о них, поскольку они хорошо понятны: и
т.д., и др., пн, вс, напр., и другие. Такие сокращения можно встретить в книгах,
печатных изданиях, объявлениях. Сегодня популярно общаться посредством
интернета, социальных сетей. Те, кто постоянно общается таким способом,
«владеют» специальным «языком». Безусловно, язык интернета обладает
множеством сокращений и аббревиатур. Условия общения побуждают его
носителей к возможно большей скорости приема и передачи информации,
поэтому ему в большой степени присуща тенденция к упрощению,
минимизации и стандартизации языковых средств. Раньше, когда мобильные
телефоны только начали предлагать функцию текстовых сообщений (SMS),
сообщения были ограничены в длину. Люди стали сокращать слова
и использовать аббревиатуры просто для экономии средств. В Интернете же
использование популярных аббревиатур экономит время на набор текста.
В наше время интернет-сленг чрезвычайно распространѐн и постоянно меняется
(в отличие от разговорного языка). В интернете вы буквально повсюду
встречаете сокращения. Однако, многих людей они могут привести
в замешательство.
Как известно, английский язык тяготеет к лаконичности, как следствие в
нем образовалось много различных сокращений, на самом деле гораздо
больше, чем в русском.
В английском языке существует четыре основных вида сокращений:
1. Graphical shortening (графическое сокращение).
2. Lexical (лексическое).
3. Blending (слияние).
4. Digispeak (цифровой язык).
Графическую аббревиацию можно встретить:
в письмах: St – Street — улица, Rd – Road — дорога, c/o – care of —
заботиться о, Mr – Mister — обращение к мужчине, Mrs — Missis — обращение
к замужней женщине, Ms — Miss — обращение к девушке, Dr. — Doctor —
доктор, P.S. — послесловие, P.P.S. — послепослесловие, IMHO – In My
Humble Opinion — по моему скромному мнению, w/o – without — без, w/ — with
—с
в научных книгах, словарях: n. — cуществительное, v. — глагол, adj. —
прилагательное, adv. — наречие, prep. — предлог, e.g. — например, p. —

151
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
страница, pp. — страницы, p.t.o. — please turn over – перелистните, par —
параграф, etc – и так далее
аdvertisements (объявлениях), announcements (сообщениях,
извещениях): arr. — arrive — прибытие, dep. — depart — отбытие, Jan., Feb.,
Apr., Aug., Sept., Oct., Nov., Dec., etc — месяцы, Mon., Tues., Wed., Thurs., Fri.,
Sat., Sun. — дни недели, in. — дюйм, sec. — секунда, gm. — грамм, cm. —
сантиметр, qt – кварта, cc – кубический сантиметр, m.p.h. — miles per hour —
миль в час, kph — kilometres per hour – км/ч, ft. — foot – фут (30 см 48 мм), lb –
libra – либра (400 гр), oz – ounce – унция (28 гр), d — denarius – денарий
(римская серебряная монета), Tel. — telephone — телефон, No., no. — number
— номер, WYSIWYG – what you see is what you get — что видишь, то и
получаешь, POTUS – president of the USA — президент США, VPOTUS – vice-
president of the USA — вице-президент США, FLOTUS – first lady of the USA —
первая леди США
В английском языке много латинских аббревиатур: a.m. — ante meridiem
– in the morning, p.m. — post meridiem – in the afternoon, i.e. — id est – that is,
A.D. — Anno Domini – of our era, B.C. — before Christ – до рождества Христова,
e.g. — exempli gratia – for example
Для английского языка характерен такой способ образования новых
слов, как слияние — составления одного слова из двух усечѐнных. Этот
способ менее популярен, но можно привести ряд любопытных примеров:
Amerasian — American + Asian – человек американо-азиатского
происхождения, botel – boat + hotel — отель на корабле, docudrama –
documentary drama — документальная драма, earwitness — ear + witness –
свидетель, тот, кто слышал, foodaholic – обжора, fruice – fruit + juice —
фруктовый сок, medicare – medical care — медицинское попечение,
наблюдение, medinews – medical news — медицинские новости, mimsy –
miserable + flimsy — доходяга, netizen – internet + citizen — человек интернета,
pomato – potato + tomato, slimnastics — slim + gymnastics – гимнастика для
похудения, wordrobe – word + wardrobe — словарный запас, workaholic –
трудоголик
В последнее время популярен Digispeak – цифровой язык. Для
разговоров в сети английские буквы, цифры, сочетания слов и аббревиатуры
применяются довольно закономерно. Например, если для уменьшения длины
лексемы используется цифра (sk8 – skate), то чтобы понять смысл нужно
прочитать буквы как обычно и полностью произнести название цифры.
2 – Частица to, too – «тоже», числительное two, сочетание звуков [tә]
(2day (today), going 2 wrk (going to work), me 2 (me too))
4 – Предлог for, числительное four, сочетание [fo] (4ever (forever), gud 4
u (good for you))
8 – Числительное eight, сочетание звуков [eit] (m8 (mate), l8er (later))
То же правило справедливо и для букв. Если буква стоит отдельно, что
для нее не типично в обычной речи, нужно иметь в виду ее произношение (C
U – see you). У них также есть свои нюансы.
В – глаг. be, сущ. bee, [bi] (b there (be there), 2b or not 2b (to be or not to
be))
N – and (yes n u (yes, and you?))
R – глаг. are, [a], [r] (r u ok (are you ok?), r8 (right))
152
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
C – глаг. see, [si] (I c (I see))
U – местоим. you, [ Λ ], [u] (luv u (love you))
Многие сокращения перекочевали из Интернета в обычную жизнь,
поэтому знать их будет отнюдь не лишним. Так, например, слова «wanna» и
«gonna», которые являются производными от «want to» и «going to», вы не
только встретите в чате, но и запросто услышите в разговоре с
англоязычными друзьями.
Нами было проведено исследование, которое показало отношения
людей разных возрастов к сокращениям в английском языке. Тест состоял из
5 вопросов. Было опрошено 832 человека в возрасте от 15 до 37 лет.

Согласно опросу, 23,8% опрошенных достаточно часто ведут переписку


с англоговорящими людьми, 62,3% - периодически, 13,9% - никогда. 76,4%
людей, общающиеся на английском языке, используют те или иные
сокращения. 33,8% опрошенных положительно относятся к сокращениям, 62%
- нейтрально и всего 4,2% относятся к сокращениям подобного рода
отрицательно. В последнем вопросе мы попросили привести примеры самых
часто употребляемых людьми сокращений. Самыми популярными стали:
 LOL – laughing out loud
 OMG – oh my god
153
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
 BTW – by the way
 U – you
 IDK – I don’t know
 THNX,TNX, THX – thanks, thank you
 PPL – people
 SMTH – something
 2 – to, too
 RN – right now
 G2G – got to go
 H8 – hate
 PLS – please
 RLY – really
 ASAP – as soon as possible
 BFF – best friends forever
 H R U – how are you
 DUNNO – I don’t know
 TBH – to be honest
 GM/GN – good morning/good night

Некоторые из опрошенных отметили, что никогда не используют


сокращения, так как считают их неуважением к собеседнику. Другие же,
наоборот, отмечая положительные стороны, в том числе экономию времени.
Ведь во время переписки со своим другом хочется поскорее ему ответить. Так
зачем же писать «how are you?», когда можно написать всего лишь три буквы
«h r u» и Ваш собеседник обязательно Вас поймет. Но в тоже время при
общении с разными людьми понимаешь удобно ли им пользоваться
подобными сокращениями, и выбираешь ту форму общения, которая
устраивает обе стороны.
Также сокращения и Интернет сленг помогают в изучении новых слов.
Например, когда человек встречает новое, непонятное ему слово, он найдет
его значение, происхождение и в каких ситуациях его уместно употребить.
Следовательно, если человек, минимально знающий английский язык по тем
правилам, которым учат в школе, но при этом владеет Интернет сленгом,
отправится в любую страну, в которой преобладающим языком будет
английский, сможет сориентироваться в тяжелом положении. Ведь в неловкой
ситуации, когда человек не знает что сказать, он может вспомнить то, что он
говорит в похожих случаях в интернете, избежав неловкого молчания или
возможности быть непонятым. Интернет сленг несет в себе лишь
положительные стороны, касающиеся помощи в изучении иностранных слов,
выражений и пополнении словарного запаса.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ:


1. http://engblog.ru/
2. www.factroom.ru
3. http://onlineteachersuk.com/
4. Inspiration 1. Student book. Macmillan. 2005

154
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
УДК 808.3 + 801.56
Конюхова Любов Іванівна
Львівський національний університет імені Івана Франка
(Львів, Україна)

МОВНА ЕКОНОМІЯ ЯК ОЗНАКА МАЙСТЕРНОСТІ ЖУРНАЛІСТА

Проаналізовано журналістський текст з погляду економії мовних


засобів. Акцентовано увагу на тому, що основним способом компресії є
професійне використання словотвірних ресурсів. Вказано, що вміння
правильно дібрати містке слово є важливою рисою журналістської
майстерності.
Ключові слова: економія мови, процес компресії, словотвірні засоби,
префікси, суфікси, словоскладання.

Конюхова Любовь Ивановна


Львовский национальный университет имени Ивана Франко
(Львов, Украина)

ЯЗЫКОВАЯ ЭКОНОМИЯ КАК ПРИЗНАК МАСТЕРСТВА ЖУРНАЛИСТА

Проанализировано журналистский текст с точки зрения экономии


языковых средств. Акцентировано внимание на то, что основным
средством компрессии есть профессиональное использование
словообразовательных ресурсов. Указано, что умение правильно выбрать
слово есть чертой журналистского мастерства.
Ключевые слова: экономия языковых средств, процесс компрессии,
словообразовательные средства, приставка, суфикс, словосложение.

Konyukhova Lyubov
Lviv Narional University after Ivan Franko
(Lviv, Ukraine)

LANGUAGE ECONOMY AS A SIGN OF JOURNALISTIC SKILLS

It is analyzed the journalistic text in terms of linguistic resources economy.


It is focused on the fact that the main method of compression is the professional
use of word building resources. It is indicated that the ability to align the ample
word is an important feature of journalistic profficiency.
Key words: language economy, compression process, word building tools,
prefixes, suffixes, word formation.

Важливою рисою журналістської майстерностї є вміння володіти


словом. Журналіст-професіонал, як і будь-який публічний мовець, може навіть
більшою мірою, ніж письменник, політик чи соціолог, повинен зуміти відшукати
для вираження думок відповідну літературну форму. І ця форма повинна бути
адекватною змістові. Сьогодні в час динамізму медійник прагне завоювати
увагу свого споживача, який, здебільшого, хоче за короткий час отримати
155
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
максимум інформації й не бажає сприймати довгі синтаксичні конструкції чи
складні для розуміння слова, які нерідко можуть спонукати до неоднозначних
тлумачень. Споживач медіапродукції вимагає інформації, поданої якісною
мовою. Одним із критеріїв якості мови є правильний добір слів, який нерідко
полягає у використанні влучного слова, яке здатне замінити громіздку
заяложену конструкцію чи кліше. З огляду на це питання про уміння стисло й
водночас змістовно подавати інформацію є актуальним та потребує розгляду.
Економію як мовне явище вивчали мовознавці О. Єсперсен, А. Мартіне,
П. Пассі, Г. Пауль та інші. Сучасні науковці Ж. Колоїз, Г. Вокальчук,
А. Мойсієнко, О. Стишов розглянули мовну економію з погляду оказіонального
словотвору. Мовознавець Т. Береза, опрацювавши твори української
літератури, дійшов висновку, що в українській мові є достатньо вишуканих слів,
якими можна замінити розлогі конструкції. Ці слова виразно передають
значення, вони дозволяють говорити природно, уникати кальок та запозичень з
інших мов та, зрештою, вивищитися над мовним безкультур’ям [1, 3].
Т. Береза зібрав такі слова у словник «Гарна мова – одним словом: словник
вишуканої української мови» [1]. Способи надання слову місткості були в полі
зору С. Караванського [2]. А І. Фаріон запропонувала «похідники як спружинені
відповідники до зужитих чи калькованих словосполук [3, 98].
Ми ставимо за мету з’ясувати, як сьогодні журналісти реалізують процес
компресії на лексичному рівні. Для цього проаналізуємо мову ведучих
теленовин.
Ось приклади журналістських висловлювань:
Негода вирувала на Волині. У Луцьку комунальники розчищали узбіччя
й дороги (ICTV).
На заході через негоду ускладнено рух транспорту. Синоптики
прогнозують чотириденний апокаліпсис (5 канал).
У столиці сніжити й хурделити почало вчора. Рух транспорту
ускладнено, але заторів немає. Працює сніговбиральна техніка (СТБ).
Слово негода, яке часто трапляється в новинному тексті, дозволяє
замінити словосполучення погана погода, слово узбіччя замінює
словосполучення бокова частина дороги. Місткими є й слова сніжити (коли
падає сніг), хурделити (коли сильний вітер зі снігом). Наведені приклади
засвідчують і уміння журналістів замінити об’ємні синтаксичні структури
словоскладанням: чотириденний, снігозбиральна.
За нашими спостереженнями, сучасні журналісти досягають економії,
активно вживаючи слова, до складу яких входять префікси чи суфікси, які
семантично дорівнюють громіздким мовним одиницям, використовують складні
слова, що замінюють словосполучення. Ми виявили часте функціонування слів
із частками, які вказують на невизначеність чи на заперечення, як-от: абиколи,
абиде, абияк, деколи, деінде, будь-де, анітрохи, аніскільки та ін. Такі частки
сприяють компактності мовлення. Наприклад, у вислові Це аніскільки не
впливатиме на рішення уряду (5 канал) слово аніскільки замінює усталену
російську кальку ні в якій мірі.
Функцію компресії виконують і афікси. Наприклад, замість матеріально
благополучно, журналісти пропонують слово безбідно, замість відсутність
придатних для руху доріг – бездоріжжя, замість велика кількість – безліч,

156
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
замість до того часу – допоки, замість дуже велика кількість – надмір, замість
по той бік –потойбіч. У цих словах семантику увиразнюють префікси.
Не менш продуктивним засобом мовної економії є й суфікси. Ми
спостерегли, що журналісти активізують суфікси на позначення осіб за родом
діяльності. Це дозволяє замінювати донедавна усталені словосполучення, як-
то: діловик замінює сполучення ділова людина, завсідник – постійний
відвідувач, скупник – той, хто скуповує що-небудь для перепродажу та ін.
За допомогою словотворчих засобів журналістам удається повернути в
ужиток слова, які свого часу були замінені інтерферентними кількаслівними
структурами, як наприклад, ливарня, папірня, гуральня, вступне, первина,
легковик, загосподарювати, підсумувати, манівцями, навсібіч подовгу,
подовж, надалі, задосить та ін.
Отже, словотворчі засоби дають змогу активізувати лексику, яка через
значний вплив російської мови перебувала на периферії. Професійне
застосування цих засобів сприяє мовній економії.
Наші спостереження засвідчили, що економії мови можна досягти
шляхом словотвору та активним уживанням семантично містких слів. Уміле
наповнення слова змістом є виявом журналістської майстерності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Береза Т. Гарна мова – одним словом: словник вишуканої української мови
/ Т. Береза. – Львів: Апріорі, 2015.
2. Караванський С. Секрети української мови / С. Караванський. – Львів, 2009.
3. Фаріон І. Мовна норма: знищення, пошук, віднова / І. Фаріон. – Івано-
Франківськ: Місто НВ, 2009.

157
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
ӘОЖ 821.512.122.09

Айымгүл Қамзақызы Сейпутанова, Балнур Муратқызы Жунусова


С. Аманжолов атындағы Шығыс Қазақстан мемлекеттік университеті
(Ӛскемен, Қазақстан)

ӘДЕБИЕТ САБАҒЫНДА ОҚУШЫЛАРДЫҢ ШЫҒАРМАШЫЛЫҚ ҚАБІЛЕТІН


ДАМЫТУ ЖӘНЕ Қ.О.БІТІБАЕВА ТЕХНОЛОГИЯСЫ

Мақалада КСРО мемлекеттік сыйлығының лауреаты, Н.К. Крупская


медалінің иегері, Қазақстан Республикасының еңбек сіңірген мұғалімі, дара
ұстаз Қ.О. Бітібаеваның әдебиетті оқытуда ұсынған инновациялық
технологиялары, соның ішінде әдебиет пәні арқылы оқушының
шығармашылық қабілетін дамыту жолдары қарастылған.
Түйін сөздер: әдебиет, әдіс-тәсіл, талдау, қабілет, шығармашылық,
өнер, тұлға.

Айымгүл Камзакызы Сейпутанова, Балнур Мураткызы Жунусова


Восточно – Казахстанский Государственный университет
им. С. Аманжолова
(Усть-Каменогорск, Казахстан)

РАЗВИТИЕ ТВОРЧЕСКИХ СПОСОБНОСТЕЙ УЧЕНИКОВ НА УРОКЕ


ЛИТЕРАТУРЫ И ТЕХНОЛОГИЯ К.О.БИТИБАЕВОЙ

В статье рассматриваются методы развития творческих


способностей учащихся на уроках литературы, инновационные технологии
лауреата государственной премии СССР, обладателя медали
Н.К. Крупской, заслуженного учителя Республики Казакстан К.О.
Битибаевой.
Ключевые слова: литература, технология, анализ, способность,
творчества, искусство, личность.

Aiymgul Kamzakyzy Seipytanova, Balnur Muratkyzy Zhunusova


East Kazakhstan state university named after S. Amanzholov
(Ust – Kamenogorsk, Kazakhstan)

DEVELOPMENT OF CREATIVE ABILITIES OF PUPILS AT THE LESSON OF


LITERATURE AND TECHNOLOGY OF K.O.BITIBAEVA

Laureate of the state prize of the USSR, owner of medal of N.K. Krupskaya,
Honored teacher of the Republik of Kazakhstan, great teacher, innovative
technology presents several K.O. Bitibaeva the lesson of literature, it incudes the
development of creative abilities of students through the subject of literature.
Kew words: literature, methods, analysis, ability, creative, art, individual.

Әдебиет пәні – адамның ӛмірі, қоғамдық қарым-қатынастар мен алуан


тҥрлі қоғам ӛміріндегі қҧбылыстар, ӛз мінез-бітімімен дараланып кӛрінетін жеке
158
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
адамдардың тағдыры. Әдебит қоғам ӛміріндегі сан қилы шиеленіс,
тартыстарды, қақтығыс пен кҥресті бейнелейді. Сондай-ақ саяси,
экономикалық, моральдық тағы басқа талай мәселелерді қорғайды.
Әдебиет адамға ӛмірді танытып қана қоймайды, олардың ӛмірге деген
кӛзқарасын қалыптастырады, мінез-қҧлқына, тҧрмыс-тіршілігіне ықпал етеді.
Әдеби шығарма адамның бҥкіл ой-қиялын, сыр-мінезін тҥгел баурайды:
қуантады, сҥйіндіреді, таңдантады, кҥйіндіреді, жылатады, кҥлдіреді…Қысқасы,
адамның кӛңіл-кҥйінде сан сапа қҧбылыстар туғызып, із қалдырады. Бҧл әдеби
шығарманың, яғни кӛркем әдебиеттің эстетикалық әсері, оның таным, тәрбие
тарапындағы мәні де осыған негізделген [1, 21].
Әдебиет пәні адамның байқағыштық, сезімталдық, кӛркем ой-қиялдан
ләззат ала білу секілді қабілеттерін кҥшейте тҥседі, эстетикалық сезімін
байытады. Әдебиет адамды биік қоғамдық идеялдар, зор арман-мҧратарға
жетелейді.
Оқырман әдеби шығармадан әлеуметтік мәселелерге жауап-шешім
іздейді. Ендеше, кӛркем әдеби шығарма ӛзінің ҥлкен қоғамдық, тәрбиелік
маңыздылығымен де эстетикалық сезімімізге әсер етіп, адамның бойындағы,
мінезіндегі әдемілікті, әсемдікті қалай тҥсіну керектігін ҥйретеді, терең
шығармашылық әлемінің оянуына тҥрткі болады.
Шығармашылық дегеніміз – адамның белсенділігі мен дербестігінің
және қиял-ойын іске асырудың жоғарғы формасы. Шығармашылық актіні
сипаттаушы маңызды ой-тҧжырымның бірізділігі негізінде логикалық жҥйенің
және интуициялық сезімнің, асқақ ойлаудың ерекше тәсілдері іске асады. Бҧл
туралы неміс ҧстаздарының ҧстазы атанған А.Дистервег: ―оқыту барысында
оқушының, ізденімпаздығы мен шығармашылығын дамыту – оның ақыл-ой
қабілетін қалыптастырудың аса маңызды қҧралдарының бірі‖, - деп кӛрсеткен
болатын.
Кӛрнекті педагогтар А. Байтҧрсынов, К.Д. Ушинский, А.С. Макаренко,
Ы. Алтынсарин әдістемелік еңбектерінде қабілетті дамытудың жолдарын
қарастырса, педагог – ғалым М.Жҧмабаев оқушы шығармашылығына бағыт-
бағдар беруді ең алғаш білім мазмҧнына енгізуді қолға алған болатын.
Сондай-ақ, оқыта отырып, баланың қабілеттерін, шығармашылығын дамыту
мәселесі Ресей педагогтары Б.М. Теплов, К.К. Платонов еңбектерінде, ал
Қазақстанда бҧл мәселеге назар аударғандар қатарында М.Ә. Қҧдайқҧлов,
Г.Қ. Нҧрғалиева, Б.П. Тҧрғынбаева, А.Б. Мырзабаев сынды ғалымдар
танылады.
Оқушы шығармашылығын дамытуды ҧйымдастыру, балаға ақыл-ой
әрекетін меңгеруге жағдай жасау деп қарастыру қажет. Дамыта оқыту -
сабақтағы ерекше ахуал, мҧғалім мен оқушы арасындағы ерекше қарым-
қатынас. Мҧғалім бҧл жағдайда дайын білімді тҥсіндіріп қоюшы, бақылаушы,
бағалаушы емес, танымдық іс-әрекеттерді ҧйымдастыратын тың ҧжымдық
істердің ҧйытқысы. Тек осындай оқыту ғана баланың интеллектісінің кӛзін
ашып, шығармашылық қабілетін дамытады.
Шығармашылық тҧлғаны дамытуды ең алдымен шығармашылық
ойлаудан бастау керек. Ал шығармашылық ойлауды дамыту ҥшін не істеу
керек? Ол ҥшін заман талабына сай әр тҥрлі жаңа технологияларды сабақта
ҥнемі тиімді пайдалана отырып, жаңа нәтижеге қол жеткізу қажет.

159
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
Жоғары кӛрсеткіш білім деңгейін шығармашылық деңгейге жеткізу әрі
білімді толық меңгерту болып табылады. Шығармашылық деңгейге жету
жолдары оңай емес. Шығармашылық тҧлға қалыптастырудың бір жолы –
оқушылардың танымдық ізденістерін дамыту. Осы мәселе соңғы жылдар
ішінде педагог ғалымдардың зерттеу нысанына алынуымен қатар, мектеп
мҧғалімдерінің тәжірибесінде де әр оқушыны «жеке тҧлға» етіп тәрбиелеу,
ӛзіндік «Мен» менталитетін қалыптастыру, шығармашылық қабілетін дамыту
басты міндетке айналған.
Білім беру мен тәрбие бірлігін сақтай отырып, оқушыға берілетін
білімнің ҥйлесімділігімен қатар, әрбір жеке тҧлғаның ерекшелігін ескере
отырып, білімділігіне сәйкес бағдар беру, танымдық ізденімпаздығын
дамытудағы оқытудың прогрессивтік қадамының бірі – Қанипа Омарғалиқызы
Бітібаеваның әдебиетті оқытудың инновациялық технологиясы.
Қанипа Бітібаева – Қазақстанның еңбек сіңірген мҧғалімі, КСРО
Мемлекеттік сыйлығының лауреаты, қазақ мектептерінде әдебиетті оқытудың
жаңа жҥйесін қалыптастырған ҧстаздардың бірі. Оның "Қазақ әдебиетін оқыту
әдістемесі мен технологиясы" атты оқулығында лириканы, эпикалық
шығармаларды, драмалық шығармаларды жаңа технологиялармен оқыту
жолдары баяндалған. Абай, Мҧқағали лирикаларын меңгерудің жолдары
тақырыпқа қатысты сабақ еткізудің технологиялық картасы, поэтикалық
талдаулардың ҥлгілері, шығармашылық жҧмыстар берілген. Мысалы,
жыраулар поэзиясына 40 тҥрлі тапсырма тҥрінің берілуі оқушылардың
шығармашылық қабілетін дамытады. Эпикалық жанрды меңгертуге қатысты
әңгіме, хикаят, роман, жанрларын оқытудың ғылыми - теориялық негізі және
сабақ ҥлгілері бірге ҧсынылған. Сонымен қатар, "Абай жолы" эпопеясын оқыту
технологиясы мен әдістемесі де жан - жақты сӛз болады. Батырлар жырын
публицистикалық шығармаларды, эпистолярлық жанрды оқыту әдістері
берілген. Әсіресе, конструкциялау технологиясына сҥйене отырып,
оқушыларды ғылыми еңбекке баулу мәселелері, дарынды балалардың
қабілетін жетілдіру, әдіс - тәсілдері де осы оқулықта кӛп жазылған. Ҧстаздың
Абай туындыларын оқытуға негізделген екі кітабы, Мҧхтар Әуезов
шығармаларын оқытуға бағытталған ҥш кітабы іргелі еңбектер қатарын
молайтты.
Қ. Бітібаева «Әдебиет пәнін оқытудың тиімді жолдары» атты оқу
қҧралында: «... әдебиет пәні жас жеткіншектерге жай ғана білім беріп
қоймайды, ол ӛмірдің ең қымбаттысы, ең асылы – жақсылық пен ізгіліктің
ҧрығын себеді.... Бҧл пән жас қауымды мақсатты ӛмір сҥруге ҥндейді, оны
туған анасын сҥюден Отанын сҥюге, бҥкіл адамзатты сҥюге дейін жетелейді.
Әдебиет пәнінің алдында тҧрған осындай қасиетті мақсат ең алдымен сабақ
процесінде, оның әр тақырыбында жҥзеге асырылуға тиіс. Сондықтан әр
сабақты, яғни әр сабаққа бӛлінген 45 минутты тиімді етіп ҧйымдастыра білу ісі
мҧғалімнен ерекше творчестволық жҧмысты, ойлы да зерделі еңбекті талап
етеді»,- дейді. Демек, кемеңгер педагогтің айтпағы оқушының шығармашылық
қабілетін жоғарғы деңгейде дамытудың факторы бола алатын пән – әдебиет
сабағы, сол сабақтың дҧрыс ҧйымдастырылуы оқушының нәтижелі
кӛрсеткішімен тҥйінделеді [2, 19].
Қ. Бітібаева әдебиетті «ӛмір сабағы, ӛнер сабағы, ой сабағы, ойлану
сабағы» – деп біледі. Ол ӛзінің әр сабағын кішігірім ӛнер туындысы дәрежесіне
160
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
кӛтеруді мҧрат еткен ҧстаз. Қанипа апамыз ӛткір ойы, батыл пікірі, оқу тәрбие
процесін жетілдіруде тың серпіні бар, шығармашылық зертханасы қалыптасқан
ӛте іскер жаңашыл мҧғалім болған.
Ҧстаздың «Ой тастау, ойланту, ойлау» технологиясы әдеби айтыс,
пікірлесу, диологиялық әңгіме, проблема шешу, іздену сияқты ӛнімді
әдістермен қатар оқушылардың ӛз бетімен ізденуіне, зерттеу жҧмысына
негізделеді. Жобалау, модель жасау, оқушыларды ӛз беттерімен жаңа ӛнім
жасауға бағыттау – ҧстаз технологиясының ең негізгі алтын діңгегі. Оның
барлығында оқушы жеке тҧлға, дара субъект ретінде қабылданады.
«Қанипа Бітібаева – оқыту процесінде баланың рухани жан-дҥниесін, ой
еңбегінің кҥрделі процесінің заңдылықтарын, жеке адамның қалыптасу
ерекшеліктерін зерттеуші ҧстаз» - дейді педагог-ғалым Ф. Оразбаева [3, 12].
Жаңашыл ҧстаздың «Жаңа білімді меңгерту технологиясы» жеке
тҧлғаның ӛз бетінше білім алып, шығармашылық қабілетін дамытуға
бағытталған технологиялардың бірі. Ол ҧстанымы ойлау, ой тастау, ойланту,
бір шешімге келу пәлсапасынан тҧрады. Ой тастау - ҧстаз тарапынан, ойлау -
шәкірт тарапынан, ойланту – (ойлауы жетіспей жатқан оқушыға тҥрткі жасап,
ойлантуға алып келу) ҧстаз тарапынан, бір шешімге келу – оқушы тарапынан
алма-кезек ӛріліп отырады.
«Жаңа білімді меңгерту технологиясы» 7 кезеңнен тҧрады:
I кезең: білім беру, ӛз бетінше білім алу процесінде бірлесіп әрекет ету
мақсаты. Берілетін жаңа білім бойынша алдын ала тапсырма беріледі.
II кезең: оқушылардың тапсырмалары негзіндегі жҧмысын, жобаларын
талқылау, болжамдарын саралау.
III кезең: мҧғалімнің жаңа сабақты тҥсіндіруі. Жаңа білім игеру, игерту.
IV кезең: қосымша материалдар, ғылыми еңбектермен жҧмыс.
V кезең: оқулықпен жҧмыс.
VI кезең: жинақтау, қорытындылау, коррекция.
Қолданылатын әдіс-тәсілдер, оқыту тҥрлері, оқу формалары:
– Практикалық жҧмыстар (салыстыру, ҥндестік іздеу, мәтінмен жҧмыс).
– Жалпылама, топтық, жҧптық, дараланған, сараланған (қабілетін
ескере отырып) жҧмыстар.
– Әр тҥрлі ғылыми ізденіске, зерттеу іс-әрекетіне негізделген тҥрлі
деңгейдегі тапсырмалар орындату, оқушылардың рефлексиясын дамыту.
– Ғылыми жҧмыстар бойынша болжам, модель, жоба жасау, оны қорғау.
Ӛз беттерінше зерттеу жҥргізу, талдау жасау.
– Ғылыми бағыттағы шығармашылық тапсырмаларға (рецензия,
реферат, анотация, т.с.с.) баулу.
– Жоба, модель, қорғау, дебат, симпозиум, семинар, конференциялық,
т.б. сабақтар ӛткізу (тақырыпқа сай).
– Проблемалы баяндау, проблемалық ситуация тудыру.
– Ҧжымдық оқыту элементтері.
– Даралап, саралап оқыту.
– Ойлау жҥйесіне әсер ету, жоба, модель қҧрастыру.
– Болжам (гипотеза), оны дәлелдеу, зерттеу әдісін пайдаланып,
оқушылардың танымдық белсенділігін, ӛзін-ӛзі танытатын жҧмыстарды
ҧйымдастыру.

161
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
– Ҥй тапсырмасында стандарт деңгейіндегі тапсырмалар мен
шығармашылыққа жетелейтін тапсырмалар беру (бірнеше тапсырма оқушы ӛзі
таңдап алатындай) [5, 23].
Бҧл технологияда әдеби айтыс, пікірлесу, диологиялық әңгіме,
проблема шешу, іздену сияқты ӛнімді әдіс-тәсілдерге бару – басты шарт.
Ҧстаздың жаңа сабақ тҥсіндіру технологиясы сҧрақ-жауап, пікірлесу, сҧхбат
әдістерімен қатар оқушылардың ӛз бетімен ізденуіне, зерттеу жҧмысына
негізделеді. Жобалау, модель жасау, оқушыларды ӛз беттерімен жаңа ӛнім
жасауға бағыттау – ҧстаз технологиясының ең негізгі алтын діңгегі. Оның
барлығы да оқушының жеке тҧлға, дара субъект ретінде қалыптасып,
шығармашылық қабілетінің дамуына әсер етеді [3, 12].
Оқушылардың шығармашылық қабілетін арттырып, ынталандыру ҥшін
сабақтарды мынадай жолдармен ӛткізуге болады:
1. Сабақта кең кӛлемде кӛрнекі қҧралдарды пайдалану;
2. Сабақты тҥрлендіріп ӛткізу;
3. Сабақта оқушылар ӛздері жасаған суреттер, схемаларды пайдалану;
4. Техникалық қҧралдарды тиімді қолдану;
5. Сабаққа қатысты бейнетаспаларды, фильмдерді кӛрсету.
Шығармашылық – бҧл адамның ӛмір шындығында ӛзін-ӛзі тануға
ҧмтылу, іздену. Ӛмірде дҧрыс жол табу ҥшін адам дҧрыс ой тҥйіп, ӛздігінен
сапалы, дәлелді шешімдерқабылдай білуге ҥйренуі қажет. Адам бойындағы
қабілеттерін дамытып, олардың ӛмірден ӛз орнын табуға кӛмектеседі.
«Шығармашылық» ҧғымының жалпы теориясын зерттеген С.Л. Рубинштейн
«Оқушы шығармашылығының ерекшелігі оның сапалы тҥрде мақсатты әрекет
жасауымен анықталады» - дей келе, «шығармашылық, шешімінің нәтижесі
баланың ӛзі ҥшін жаңалық болса жеткілікті» екендігін айтады, яғни баланың
шығармашылық ӛнімді еңбегі оның жеке тәжірибесімен салыстырылады.
Шығармашылық жҧмыста, әсіресе, бала қиялының орны ерекше. Бҧл
жӛнінде М. Жҧмабаевтың айтқан тамаша пікірі бар: «Жаратылыстың
қҧшағында, меруерт себілген кӛк шатырдың астында, хош иісті жасыл кілем
ҥстінде, кҥнмен бірге кҥліп, тҥнмен бірге тҥнеріп, желмен бірге жҥгіріп,
алдындағы малымен бірге ӛріп, сары сайран далада тҧрып ӛсетін қазақ
баласының қиялы жҥйрік, ӛткір, терең болуға тиісті». «… Баланың атаға
тартуы рас болса, сиқырлы даланың баласы – қазақ баласы қиялқҧмар болуға
тисті» [6, 51].
Ҧстаз еңбегі – оқушы білімімен ӛлшенеді десек, ҧстаз еңбегінің
кҥрделілігі — әрбір оқушы жҥрегіне жол таба білуінде. Әрбір баланың
бойындағы қабілетті дамыту арқылы ӛзін, ӛмірді, әлемді танып білуге, қоғам
алдындағы жауапкершілік қасиеттерін сезіндіре білуінде жатыр.
Қорыта айтқанда, әдебиет сабағында оқушы бойындағы
шығармашылықты дамытуда ҥздіксіз қҧлшыныс, оқуға, білім алуға деген
ҧмтылыс ҧдайы ӛшпей, кҥннен-кҥнге дами тҥсуі қажет. Сонда ғана біз кемел
келешектің ҧрпағының бойынан нағыз «білім мен тәрбие» атты қаруды
асынған оқушы прототипін кӛре аламыз.

ӘДЕБИЕТТЕР ТІЗІМІ
1. Жҧмалиев Қ. Әдебиет теориясы / Қ. Жҧмалиев. - Алматы: Мектеп, 1969. –
243 бет.
162
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
2. Әбішқызы С., Қҧдайбергенова К., Баймҧхан Б. Қазақтың Қанипасы. –
Алматы: «Білім», 2005. – 196 бет.
3. Оразбаева Ф. Ой салу – ҧстаздан, ойлану – шәкірттен. / Ф. Оразбаева. - //
Егемен Қазақстан. 2005, 15 желтоқсан.
4. Тҧрғынбаева Б.А. Ҧстаздық шығармашылық. / Б.А. Тҧрғынбаева. – Алматы:
Жазушы, 2007. – 228 бет.
5. Бітібаева Қ.О. Қазақ әдебиетін тереңдетіп оқытудың инновациялық
әдістемесі мен технологиясы. / Қ.О.Бітібаева. – Астана: Дарын, 2011. – 271
бет.
6. Әрінова Б.А. Қазақ әдебиетін оқыту әдістемесінің ғылым ретінде
қалыптасуы мен дамуы. / Б.А. Әрінова. – Алматы: Жазушы, 2004. – 152 бет.

REFERENCES
1. Zhumaliev K., Adebiet teoriyasy. – A., 1969 (in Kaz).
2. Abishkyzy C., Kudaibergenov K., Baimukhan B., Kazaktyn Kanipasy. – A., 2005
(in Kaz).
3. Orazbaeva F., Oi salu – ustazdan, oilanu – shakirtten. //Egemen Kazakstan,
2005 (in Kaz).
4. Turgunbaev B.A., Ustazdyk shygarmashylyk., – A., 2007 (in Kaz).
5. Bytybaeva K.O., Kazak adebietin terendetip okytudin innovasialik adistemesi
men texnologiyasi. - Astana, 2011 (in Kaz).
6. Arinova B.A., Kazak adebietin okytu adistemesinin gylym retinde kaliptasuy men
texnologiyasi. – A., 2004 (in Kaz).

163
____«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986

ИНФОРМАЦИЯ О СЛЕДУЮЩЕЙ КОНФЕРЕНЦИИ


Уважаемые научно-педагогические работники учебных заведений,
аспиранты, соискатели и студенты. Приглашаем Вас принять участие в
ХХ Международной научной конференции
«Актуальные научные исследования в современном мире».
(21-22 декабря 2016 г.)
Для участия в конференции необходимо до 20 декабря 2016 г.
(включительно) отправить статью на электронную почту оргкомитета:
iscience.in.ua@gmail.com.
Рабочие языки конференции: українська, русский, english, polski,
беларуская, казақша, o’zbek, limba română, кыргыз тили, Հայերեն

Планируется работа следующих секций:


1. АРХИТЕКТУРА 16. СОВРЕМЕННЫЕ
2. БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ
3. ВЕТЕРИНАРНЫЕ НАУКИ 17. СОЦИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
4. ВОЕННЫЕ НАУКИ 18. ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
5. ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 19. ТУРИЗМ И РЕКРЕАЦИЯ
6. ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ 20. ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ НАУКИ
7. ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ 21. ФИЗИКО-МАТЕМАТИЧЕСКИЕ
8. КУЛЬТУРОЛОГИЯ НАУКИ
9. МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ 22. ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ И
10. МЕНЕДЖМЕНТ И МАРКЕТИНГ СПОРТ
11. НАУКИ О ЗЕМЛЕ 23. ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
12. ПЕДАГОГИКА 24. ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
13. ПОЛИТИЧЕСКИЕ НАУКИ 25. ХИМИЧЕСКИЕ НАУКИ
14. ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 26. ЭКОЛОГИЯ
15. СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ 27. ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
НАУКИ 28. ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ

УСЛОВИЯ УЧАСТИЯ
Для участия в конференции необходимо до 20.12.2016 г.
(включительно) отправить на электронный адрес: iscience.in.ua@gmail.com:
1.Текст статьи (оформлен в соответствии с нижеприведенными
требованиями)
2.заявку участника;
3.копию документа об оплате орг.взноса в электронном виде или (СНГ.
Отправить на email №перевода и название системы перевода. Украина (сума,
дата, время и ФИО плательщика).
4.личную фотографию в формате.jpeg (по желанию).

В теме письма необходимо указать Вашу фамилию и.о., например:


(Федоренко О.Е.)
Обратите внимание информационный отдел обязательно
отправляет подтверждение о получении материалов к публикации в течении
164
__ ISCIENCE.IN.UA «Актуальные научные исследования в современном мире» ___
Выпуск 11(19) ISSN 2524-0986
суток после Вашего отправления материалов. В случае отсутсвия
уведомления продублируйте Ваше письмо или уточните за номером телефона
(Viber) +38 (096) 5399899
ТРЕБОВАНИЯ К ОФОРМЛЕНИЮ
1. Объем материала от 3 до 8 страниц набранного текста (каждая
следующая полная или неполная страница оплачивается дополнительно)
оформленного в текстовом редакторе Microsoft Word, файл в формате.doc
или.docx (шрифт 14, Times New Roman, интервал 1,5). Все поля – 20 мм;
2. В верхнем правом углу указывается название секции и подсекции;
3. Во втором ряде в правом углу фамилия имя;
4. В третьем ряде в правом углу указывается город и страна;
5. Следующий абзац – название статьи указывается по центру (шрифт
16 полужирный БОЛЬШИМИ БУКВАМИ);
6. Дальше через строку изложение основного текста (шрифт 14);
7. После основного текста указывается список литературы
(ЛИТЕРАТУРА). Список литературы оформляется не за алфавитом, а по мере
того, как она встречается в тексте статьи. В тексте сноски обозначаются
квадратными скобками с указанием в них порядкового номера источника по
списку и через запятую – номера страницы (страниц), например: [3, с. 173];
8. Рисунки и таблицы набираются шрифтом Times New Roman 12 с
одинарным междустрочным интервалом. Рисунки, диаграммы и таблицы
создаются с использованием черно-белой гаммы. Использование цвета и
заливок не допускается! Все рисунки и таблицы должны иметь название.
9. Формулы следует набирать с помощью редактора формул Microsoft
Equation и нумеровать в круглых скобках (2).
Отдельным файлом подаются сведения об авторе.

Для участия в ХХ Международной научной конференции «Актуальные


научные исследования в современном мире» необходимо до 20.12.2016 г.
(включительно) отправить статью на электронную почту оргкомитета:
iscience.in.ua@gmail.com.
За достоверность фактов, цитат, имен, названий и других
сведений отвечают авторы статей.

165
АКТУАЛЬНЫЕ НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В
СОВРЕМЕННОМ МИРЕ

Ноябрь 2016 г.

ВЫПУСК 11(19)

Часть 4

Ответственность за новизну и достоверность результатов научного


исследования несут авторы

Ответственный за выпуск: Подворная А.А.


Дизайн и верстка: Вовкодав А.М. (AVdesign.pp.ua)

Учредитель: ОО "Институт социальной трансформации"


свидетельство о государственной регистрации №1453789 от 17.02.2016 г.

Подписано к печати 27.11.2016.


Формат 60х84 1/16.
Тираж 300 шт. Заказ №042
Изготовитель: ФЛП "Кравченко Я.О."
свидетельство о государственной регистрации В01 №560015
Адрес: 03039, Украина, Киев, просп. В. Лобановского, 119
тел. +38 (044) 561-95-31

Адрес ред. коллегии:


08400, Украина, Киевская обл., г. Переяслав-Хмельницкий,
ул. Богдана Хмельницкого, 18
тел.: +38 (063) 5881858
сайт: http://iscience.in.ua
e-mail: iscience.in.ua@gmail.com

166