Академический Документы
Профессиональный Документы
Культура Документы
Irəvan Xanlıgı Rusiya Işğali VƏ Ermənilərin Şimali Azərbaycan Torpaqlarına Köçürülməsi
Irəvan Xanlıgı Rusiya Işğali VƏ Ermənilərin Şimali Azərbaycan Torpaqlarına Köçürülməsi
ИРЯВАН
ХАНЛЫЬЫ
Елми редактор
Ямякдар елм хадими, АМЕА-нын мцхбир цзвц,
т.е.д., проф. Йагуб Мащмудов
Мясул редактор
т.е.н. Эцнтякин Няжяфли
Цз габыьы
Иряван шящяри. Бюйцк мясжид. Дцбуа де Монпере Ф.
МЦЯЛЛИФЛЯР
РЕДАКСИЙА ЩЕЙЯТИ
Юн сюз
Ермянилярин XIX ясрдя Шимали Азярбайжан торпагларына
кючцрцлмяси тарихи щягигятдир
16-33
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1
Иряван ханлыьы Азярбайжанын дювлятчилик тарихинин
айрылмаз тяркиб щиссясидир
35-68
2
Ханлыьын ящалиси
69-100
3
Сосиал-игтисади щяйат
101-137
4
Ханлыьын сярщядляри, инзибати бюлэцсц вя идарячилик системи
139-184
5
Мядяниййят
185-247
6
Харижи сийасят
249-284
13
КИТАБЫН ИЧИНДЯКИЛЯР
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
7
Русийа империйасынын вя Гажарлар дювлятинин ишьалчылыг планлары
285-321
8
Иряван ханлыьынын Русийа империйасы тяряфиндян ишьалы
323-371
9
Ишьал олунмуш Иряван ханлыьы яразисиня ермянилярин Ирандан
вя Османлы империйасындан кцтляви сурятдя кючцрцлмяси
373-498
10
Иряван ханлыьы яразисиндяки азярбайжанлылара мяхсус
йер адларынын кцтляви сурятдя дяйишдирилмяси.
Мцасир вандализм: тарихи адлара гаршы сойгырым
499-578
14
КИТАБЫН ИЧИНДЯКИЛЯР
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Ихтисарлар
587-588
Мянбяляр вя ядябиййат
589-606
The resume
607-610
Резюме
611-615
15
КИТАБЫН ИЧИНДЯКИЛЯР
Ермянилярин XIX ясрдя
шимали Азярбайжан торпагларына
кючцрцлмяси
тарихи щягигятдир
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
17
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
18
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
19
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
1
Àêòû, ñîáðàííûå Êàâêàçñêîþ Àðõåîãðàôè÷åñêîþ Êîìèññèåþ (ÀÊÀÊ), ò.III, Òèôëèñ, 1869,
сяняд 447, с.239-240.
2
ÀÊÀÊ, ò. I, Òèôëèñ, 1866, сяняд 548, с.436.
20
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
21
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
22
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
23
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
манда щяр шейя наил олажагсыныз, юзц дя щямишялик".1 Даим кючяри щя-
йат сцрмяйя, йердяйишмяляря адят етмиш ермяниляря бу дяфя тялгин еди-
лирди ки, "Иран чюряйи йемякдянся рус оту йемяк даща йахшыдыр".2
Мараглы вя тякзиболунмаз тарихи фактлардан бири дя будур ки, та-
нынмыш рус ряссамы В.И.Машков 1828-жи илдя ермянилярин Шимали Азяр-
байжан торпагларына кючцрцлмясиня айрыжа рясм ясяри щяср етмишди.
24
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
25
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
26
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
27
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
28
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
29
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
1
Àãàÿí Ö.Ï. À.Áàêèõàíîâ. Áàêó, 1948, ñ.9.
30
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
Ермяни тарихчиси академик С.П.Аьайанын тягдим етдийи хяритянин яксиня олараг П.И.Ковалевскинин
"Гафгазын Русийа тяряфиндян ишьалы" ясяриндя Шимали Азярбайжан ханлыгларынын тясвир олунан хяритяси
31
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
32
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ЮН СЮЗ
ЕРМЯНИЛЯРИН XIX ЯСРДЯ ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН ТОРПАГЛАРЫНА
КЮЧЦРЦЛМЯСИ ТАРИХИ ЩЯГИГЯТДИР
Йагуб МАЩМУДОВ,
33
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
1
Иряван ханлыьы
Азярбайжанын дювлятчилик
тарихинин айрылмаз тяркиб
щиссясидир
Б
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
37
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
38
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Самсхе-Саатабаго бюлэясинин ады Азярбайжан дилиндян эцржц дилиня тяржцмя олунуб вя мянасы
"Цчгала-Атабяй йурду" демякдир.
** Ермяниляр тяряфиндян сахталашдырылараг "Ечмиядзин" адландырылан бу мябядин (сонралар
килсянин) адынын ермяни дилиндя щеч бир мянасы олмадыьындан ермяни мцяллифляри узун-узады
изащлардан истифадя едирляр [бах: 51, 374]. Цчкился вя йа Цчмцядзин гядим Азярбайжан-Албан
монастыры иди. Сюзцн тяркибиндяки "цч" Азярбайжан тцркжясиндя сай, "мцядзин" ися яряряб дилиндя
"азан верян" демякдир. Матенадаранда сахланылан орта ясрляря аид алгы-сатгы сянядляриндя дя
мябядин ады "Цчкился" шяклиндя йазылыр [бах: 72; 73].
39
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
40
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
41
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
42
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
мушдур. Бу яйалятин яразиси Аразын щяр ики сащилиндя (чох щиссяси сол
сащилиндя) йерляширди.
ХВЫЫЫ ясрин яввялляриндя Сяфяви дювлятиндя мяркязи щакимиййят
чох зяифлямишди. Артыг дювлятин диэяр яразиляри кими, Азярбайжанын да
айры-айры бюлэялярини идаря едян щакимляр, о жцмлядян Чухурсяд бяй-
лярбяйиляри мяркязи щакимиййятдян айрылыб мцстягил щакимляря чеврилир-
ди.
Йерли щакимляр юз мягсядляриня чатмаг цчцн халг цсйанларындан
истифадя едирдиляр. Бящс олунан дюврдя Азярбайжанын шималында ян
эцжлц цсйан Ширван бяйлярбяйилийиндя баш верди. Цсйанчылар Щажы Да-
вудун башчылыьы иля 1721-жи илин августунда Шамахы шящярини яля кечиря-
ряк Ширван бяйлярбяйини гятля йетирдиляр. Бунунла Азярбайжанын шима-
лында илк дяфя олараг мцстягил дювлят гуруму — ханлыг йаранды
[136,28-36]. Бундан тяшвишя дцшян вя мяркяздян кюмяк ала билмяйян
Чухурсяд бяйлярбяйи Мещряли ханла Гарабаь бяйлярбяйи Уьурлу ханын
бирляшмиш гошуну Шамахыйа доьру щярякят етди. Онлар Бярдя йахынлы-
ьында — Кцр сащилиндя эюрцшяряк 30 мин няфярлик гошун топласалар
да, шащ онлара эюмяк эюндяря билмяди. Бундан хябяр тутан Щажы
Давуд Даьыстандан эялмиш мцттяфигляри иля бирликдя онлары Кцр
чайыны кечмяйя гоймады вя гяфлятян щцжума кечяряк мяьлуб етди
[52, 28-29].
Сяфявилярин зяифлямясиндян истифадя едян яфганлар 1722-жи илдя дюв-
лятин пайтахты Исфащан шящярини яля кечирдиляр. Беля бир вахтда йаранмыш
ялверишли шяраитдян истифадя едян ермяни дин хадимляри Ы Пйотрла ялагя-
йя эиряряк ону Азярбайжан торпагларынын, о жцмлядян Иряванын ишьа-
лына ширникляндирдиляр [бах: 126,86-93]. Тифлисдяки ермяни йепархийасы-
нын башчысы архийепископ Минас Пярвазйан 1722-жи илин декабрында
вардапет Минаса йазырды: "Сяня мялумдур ки, Иряван Иран (Сяфяви —
ред.) торпагларынын ачарыдыр вя бизим ниййятимиз Иряван галасыны яля ке-
чирмякдир. Яэяр о бизим ялимиздя оларса, ня тцркляр, ня дя иранлылар би-
зя щеч ня едя билмяйяжякляр" [35, XXXI; 126,93]. Русийа 1722-1723-
жц иллярдя Сяфяви дювлятинин Хязярсащили вилайатлярини ишьал етди [169,38-
43
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
44
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
45
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
46
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Иряван галасы яля кечдикдян сонра Анадолу валиси Осман паша Иря-
вана щаким тяйин олунду [22,70].
Л.Локщартын фикринжя, Иряванын алынмасы Османлы дювляти цчцн бю-
йцк ящямиййятя малик олдуьу гядяр дя баща баша эялмишди. Бурада
османлыларын иткиси хястяликдян юлянлярля бирликдя 20 мин няфярдян ар-
тыг, гала мцдафиячиляринин иткиси ися даща чох иди [204,261]. А.Иоаннис-
йан ися Иряванын мцщасирясиндя османлыларын иткисинин хястяликдян
юлянлярдян савайы 20 мин няфярдян чох олдуьуну гейд едир
[34,LXXX]. Л.Локщарт ися мараглы бир факты — Иряван галасы тяслим
олан заман гала гарнизонунун саь галмыш мцдафиячиляриня шящяри шя-
ряфля тярк етмяйя ижазя верилдийини гейд едир [204, 261].
Иряванын итирилмясиндян сонра Чухурсяд бяйлярбяйлийи 10 илдян чох
османлыларын щакимиййяти алтында галды. Османлылар ишьал етдикляри
Азярбайжан яразиляриндя юз инзибати идаря системлярини тятбиг едяряк
яйалятляри санжаглара, онлары ися нащийяляря бюлмцшдцляр.
1728-жи ил тарихли Иряван яйалятинин "Мцфяссял дяфтяр"иня эюря, бу
заман Маку, Иьдыр, Сцрмяли нащийяляри иля йанашы Зар, Зябил вя Шярур
нащийяляри дя Нахчыван санжаьынын тяркибиндян чыхарылараг Иряван
яйалятиня бирляшдирилир. Ейни заманда, Иряван яйалятинин яразисиндя
Эюйчя, Мязряя, Хынзиряк, Гырхбулаг, Дярячичяк, Сядяряк нащийяляри
вя Шюряйел ливасы йарадылмышды. ХВЫ ясрин сонунда мювжуд олмуш Та-
лын, Ярмус, Абник, Шярабхана нащийяляри, еляжя дя Нахчыван санжаьы-
нын яразисиндяки Базарчай вя Аьжагала нащийяляри ляьв олунмушду
[6;9].
Беляликля, 1728-жи илдя османлылар сийащыйаалма кечиряркян Иряван
яйалятинин вя Нахчыван санжаьынын ярази-инзибати гурулушу ашаьыдакы
кими иди: Иряван яйаляти — Иряван шящяри, Гырхбулаг, Гярби, Маку,
Хынзиряк, Эярни, Веди, Дярячичяк, Абаран, Эюйчя, Мязряя, Сцрмяли,
47
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
48
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
49
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
50
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
51
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Дювря аид мянбядя — "Жамбр"да эюстярилир ки, Цчкился католикослары 1750-1751, 1752-1753,
1754-1755-жи иллярдя Азад хандан вя онун нцмайяндяси Хялил хандан мцлкляринин мааф олмасы
щагда сярянжам алмышлар [бах: 105,136,149].
**А.А.Бакыхановун Щясяняли хан Гажары Щцсейняли хан Гажарла дяйишик салмасы ещтималы бюйцк
олдуьу щалда, Хялил хан Юзбякля сящв салынмасы ещтималы гейри-мцмкцндцр. "Жамбр"да ися артыг
1755-жи иля аид рясми сянядлярдя дя Щясяняли хан Гажарын ады чякилир [бах: 105,136].
52
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
53
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
*Мянбядя ханын ады там шякилдя Мящяммяд Щцсейн хан кими гейд олунур [60,6]. Гярб мянбя
вя ядябиййатларында Мящяммяд Щцсейн хан Гажар щагда мараглы мялуматлар верилир. Щ.Буссе
В.Зубовун 1796-жы илдя Азярбайжана йцрцшцндян бящс едиляркян Мящяммяд Щцсейн ханы
Зийадоьлу кими тягдим едир [99,67]. Мянбянин диэяр йериндя ися Мящяммяд Щцсейн хан Гажар
Гойунлу кими тягдим едилир [99,107,108,109] вя ири додаглары олдуьуна эюря онун "Додаг" лягяби
дашыдыьы гейд олунур [99,109]. Э.Борноутйан ися Мящяммяд Щцсейн хан Гажары гажарларын
Гойунлу (Аьжагойунлу — ред.) бойуна аид едир вя ана хятти иля Аьа Мящяммяд хан Гажарын
гощуму щесаб едир [200,8]. Г.П.Бутков Мящяммяд Щцсейн хан Гажарын щакимиййятя эялмясини
1785-жи илдян [41,II,177], диэяр мянбя ися, щятта, 1779-жу илдян [82,5] эютцрцр. Лакин Мящяммяд
Щцсейн хан Гажарын юэей гардашы Щцсейняли хан юлдцрцлдцкдян дярщал сонра щакимиййятя
эялдийини нязяря алсаг, 1784-жц ил варианты даща дягигдир.
54
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
55
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
кими тягдим едир [8, II, 156]. Щятта, диэяр бир мянбядя Мещдигулу ха-
нын даща яввял — 1804-жц илдян Иряван ханлыьыны идаря етдийи гейд
едился дя [98, 222], бу, реаллыгдан узагдыр. Мянбялярдя мящз 1805-жи
ил ийунун орталарына кими Иряван ханы Мящяммяд Щцсейн хан Гажа-
рын олмасы тясдигини тапыр.
1806-жы илин августунда иряванлылар ящали цзяриня аьыр верэиляр
гойан вя халгы гарят едян Мещдигулу хана гаршы цсйан галдырдылар
[26, сяняд 1256, с.626-627]. Щямин илин августунда Мещдигулу хан
Гажары Тябриз вя Мараьа ханы Ящмяд хан явяз етди [82, 5; 74, 368-
369]. Ящмяд хан Тябриздян чохсайлы пийада вя сцвари гошунла Ирява-
на эялди вя щакимиййятдя Мещдигулу ханы явяз етди. О, ящалинин
ряьбятини газанса да, жями цч айа йахын щакимиййятдя олду. Иряванда
епидемийа баш галдырдыьы цчцн хан аьыр хястялянди вя дювлят ишлярини ла-
зыми шякилдя ижра едя билмяди. О, шащзадянин (Аббас Мирзя — ред.) ян
етибарлы вя эюркямли нцмайяндяси олдуьу цчцн бу щадися ону чох мя-
йус етди [98, 285-286]. Ящмяд хан Мараьалы 1806-жы ил октйабрын 17-
дя вяфат етди. Фятяли шащын тяляби иля ханлыгдан узаглашдырылан Мящям-
мяд Щцсейн хан Гажар йенидян Иряван ханлыьына эери гайытса да [бах:
27, сяняд 792, с.421], щакимиййятини давам етдиря билмяди.
Чох кечмядян Иряван ханлыьында йерли щакимиййят* йенидян мющ-
кямлянди вя щакимиййятя мцстягил Иряван ханлыьынын сонунжу ханы
Щцсейнгулу хан Гажар (Гойунлу)** эялди [бах: 27, сяняд 129, с. 69-
70; сяняд 424, с.232; 95, 167; 82,5; 200, 16-17]. Фятяли шащ Иряванын йе-
ни ханы Щцсейнгулу хан Гажара "сярдар" — йяни, Араз чайынын сол са-
щилиндяки бцтцн щярби гцввялярин сяркярдяси титулуну верди [200, 17].
Иряван сярдары тяйин едилян Щцсейнгулу хан Гажара вилайятин бцтцн
щярби вя мцлки щакимиййяти верилмякля йанашы, о, чохсайлы сцвари вя пи-
*Ж.Борноутйан Щцсейнгулу хан Гажарын атасынын ХВЫЫЫ ясрдя Иряван ханы олдуьуну гейд едир
[бах: 200,17-18]. Бу факт бир даща йерли Гажарлар сцлалясинин Иряван ханлыьында мцщцм рол
ойнадыьыны сцбут едир.
** Гажарларын Гойунлу (Аьжагойунлу — ред.) бойундан олан Щцсейнгулу хан Гажар Фятяли
ханын сарайында яйанларын башчысы вязифясиндя чалышмыш, Аьа Мящяммяд шащ Гажар гятля
йетириляндян сонра Фятяли шащын щакимиййятдя мющкямлянмясиня йахындан кюмяк етмишди. 1800-
1802-жи иллярдя Гязвиндя пайтахта эедян йолун мцщафизя дястясинин ряиси олмуш, шяхси иэидлийиня
эюря "Гязвини" тяхяллцсц алмышды. 1802-жи илдя яфшарлар арасында йаранан ихтишашлары йатырмаг цчцн
Хорасана эюндярилмиш вя беш ил Хорасаны идаря етмишди [бах: 200,17-18].
56
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
йада гошунла да тямин едилди [98, 295]. Мящз буна эюря дя дюврцн
мянбяляриндя сонунжу Иряван ханы Щцсейнгулу хан Гажар "Иряван
сярдары" кими гейд олунур. Щцсейнгулу хан Гажарын гардашы, "Аслан-
лар башы"* фяхри адыны дашыйан Щясян хан Гажар Русийа ишьалчыларына
гаршы апарылан мцбаризядя Иряван ханынын ян йахын силащдашы иди [бах:
8, II, 63; 177, 515; 127, 96; 200, 18].
Беляликля, илк мянбялярин мялуматлары тясдиг едир ки, 1747-жи илдян
1827-жи иля гядяр мювжуд олмуш Азярбайжан дювлятини — Иряван хан-
лыьыны ясасян Азярбайжанын йерли тцрк Гажар тайфасынын нцмайяндяля-
ри олан ханлар идаря етмишляр вя онлар Иряван ханлыьынын мцстягиллийи
уьрунда гятиййятля мцбаризя апармышлар.
* Фарс дилиндя "баш" мянасыны билдирян "сяр" терминини бязи мцяллифляр "сары" кими тяржцмя едяряк
Щясян хан Гажарын "Сары Аслан" титулу дашыдыьыны гейд едирляр [8,II, 63; 127, 96; 200, 18]. Лакин
дюврцн диэяр мянбя вя ядябиййатларында бу сюз дцзэцн олараг "Асланлар башы" кими тягдим едир
[бах: 59, 62; 177, 515].
57
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
ЯЛАВЯ №1.
* ХВЫЫЫ ясря аид мянбядя — "Жамбр"да Кютцк Ящмяд хан кими [105,156], дюврцн мянбясиндя
ися Жаьата Кютцк Мщяммяд хан кими тягдим олунур вя онун Сяфявилярля Османлылар арасында
имзаланмыш Гясри-Ширин сцлщ мцгавиляси (1639) данышыгларынын илкин мярщялясиндя иштирак етдийи гейд
олунур [66,129].
** Мянбядя мяншяжя эцржц олдуьу эюстярилир [66,140].
*** Бязи мянбялярдя лязэи олдуьу эюстярилир [105,156; 82,4]. Яйлисли Зякяриййя ону Сяфигулу хан
Теймур Гайбяк кими гейд едир [104,63], ясяринин диэяр йериндя ися Сяфигулу хан Алхас Мирзя кими
тягдим едир [104,80,84,88].
58
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
****"Жамбр"да эцржц олдуьу гейд олунса да [105,156], диэяр мянбяляр буну тясдиг етмир.
Дюврцн мянбяляриндя Тябризли Рцстям ханын оьлу олдуьу гейд олунур [66,182; 104,102]. Бу факты
ХЫХ яср русдилли мянбя дя тясдиг едир [82,4].
***** Мяншяжя эцржц олдуьу эюстярилир [82,4]. Дювря аид мянбядя Аббасгулу хан Гажарын
кцрякяни олдуьу гейд олунур [66,195].
****** Нахчыванлы Мящяммядрза ханын оьлудур [66,224; 82,4].
Мянбяляр:
Զաքարիա Ագուլեցի, Օրագրութիւն: Երեվան,1938: [Яйлисли Зякяриййя. Эцндялик. Иряван, 1938].
Êàíàêåðöè Ç. Хроника. Ìîñêâà, 1969.
Àðàêåë Äàâðèæåöè. Êíèãà Èñòîðèé, (ïåðåâîä ñ àðìÿíñêîãî, ïðåäèñëîâèå è êîììåíòàðèé
Л.À.Õàíëàðÿí). Ìîñêâà, 1973.
Սիմէօնէ Երեիանցիոյ: Ջամբռ: Գիրք, որ կոչի յիշակարան արձանացռւցիչ, հայելի եւ պարռւնակող բնավից
որպիսռւթեանց Սրբոյ Աթոռոյս, եւ իւրոյ շրջակայից վանօրէիցն: Վաղարշապատ: ՌՀԻԳ: [Симеон Иряванлы.
Жамбр. Мцгяддяс Цчмцядзин килсясинин вя ятраф монастырларын топлусунун мцфяссял айнасы вя
хатиря китабы. Вагаршапад, 1873].
ÑÌÎÌÏÊ, âûï.I. Òèôëèñ, 1881.
59
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
ЯЛАВЯ №2.
Иряван ханлары:
60
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Мянбяляр:
Гарабаьнамяляр. Ы китаб. Бакы, 1989.
Гарабаьнамяляр, ЫЫ китаб. Бакы, 1991.
ÀÊÀÊ, ò. II. Òèôëèñ, 1868.
ÀÊÀÊ, ò. III. Òèôëèñ, 1869.
Áàêèõàíîâ À.À. Ãþëèñòàíè-Èðàì. Áàêó, 1991.
ÑÌÎÌÏÊ, âûï.I. Òèôëèñ, 1881.
Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â
ýïîõó å¸ приñîåäèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852.
Brydges H.J. The dynasty of the Kajars, translated from original Persian
manuscript. New York, Arno Press, 1973.
Bournoutian G.A. The khanate of Erevan under Qajar rule 1795-1828,
Mazda Publishers in association with Bibliotheca Persica.. Costa Mesa,
California and New York, 1992.
[Мирзя Ряшид. Тарихе-Яфшар. Тещран, 1329].
Սիմէօնէ Երեիանցիոյ: Ջամբռ: Գիրք, որ կոչի յիշակարան արձանացռւցիչ, հայելի եւ
պարռւնակող բնավից որպիսռւթեանց Սրբոյ Աթոռոյս, եւ իւրոյ շրջակայից վանօրէիցն:
Վաղարշապատ: ՌՀԻԳ: [Симеон Иряванлы. Жамбр. Мцгяддяс Цчмцядзин килсясинин
вя ятраф монастырларын топлусунун мцфяссял айнасы вя хатиря китабы. Ваьаршапад,
1873].
61
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 1.
Сяядли Ямир Щясян харижи юлкядян эялмиш елчини гябул едир (XIII яср).
Мянбя: Очерки по истории Армении. Сб. статей. М.1939, с. 101
62
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 2.
Сяядли Ямир Щясян овда (XIII яср).*
Мянбя: Очерки по истории Армении. Сб. статей. М.1939, с. 102
* Абидянин цзяриндяки ермяни щярфляри сонрадан гойулмушдур
63
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
64
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 5.
Мящяммяд Щцсейн хан Гажар
(1784-1805)
Мянбя: Э.Алишан. Айрарат (ермяни дилиндя).
Венесийа, 1890, с.308
65
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 6.
Иряван шящяриндя зярб олунан Азярбайжан (Сяфяви) пулу
http://ru.wikipedia.org/wiki/Файл:Iravan-copper/jpg
Шякил 7.
Иряван шящяриндя зярб олунан Азярбайжан (Сяфяви) пулу
Мянбя: Государственный музей изоброзительных исскуств имени А.С.Пушкина
Тринадцатая Всероссийская нумизматическая конференция. Москва, 11-15 апре-
ля 2005г. с. 70-71. Тезисы докладов и сообщений. Москва, 2005.
www.nuseum.ru/GMII/tezisi.pdf
66
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba044a.jpg http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba053.jpg
http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba047.jpg http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba054.jpg
http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba049.jpg http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba055.jpg
http://www.rustypennies.com/catalog/pix/bi051.jpg http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba056.jpg
http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba059.jpg http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba058.jpg
Шякил 8. Иряван бюлэясиндя вя Иряван ханлыьында дювриййядя олан Азярбайжан (Сяфяви) пуллары
67
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba060.jpg http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba063.jpg
http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba064.jpg http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba067.jpg
http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba070.jpg http://www.rustypennies.com/catalog/pix/ba071.jpg
http://www.rustypennies.com/catalog/pix/bh001.jpg http://ru.wikipedia.org/wiki/Файл:Iravan_1144_AbbasIII.jpg
Шякил 9.
Иряван бюлэясиндя вя Иряван ханлыьында дювриййядя олан
Азярбайжан (Сяфяви) пуллары
68
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
2
Ханлыьын ящалиси
Е
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
71
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
72
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Сяфяви шащларынын христианлара, о жцмлядян ермяниляря беля гайьы эюстярмяси Авропа дювлятляринин
Шяргин мцсялман юлкяляриндя йашайан "христианлары щимайя" сийасятинин вя Ы Шащ Аббасын Османлы
империйасына гаршы апардыьы мцщарибялярдя гярб дювлятляриндян одлу силащлар алмаг сийасятинин
нятижяси иди.
73
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
300 мюмин эежя-эцндцз сизя дуа едир ки, онлар бурада йашамалары
цчцн тамамиля Ялащязрят щюкмдарын мярщямятиня боржлудурлар"
[73,368-369; 126,32, бах: бюлмянин сону, сяняд 2].
ХВЫ-ХВЫЫ ясрлярдя баш вермиш Сяфяви — Османлы мцщарибяляринин
Азярбайжан цчцн ян ажы нятижяляриндян бири азярбайжанлыларын юз ата-
баба торпагларыны тярк етмяси иди. Иряван яйалятинин 1590-жы ил тарихли
"Мцфяссял дяфтяр"ин мялуматына эюря, Иряван яйалятинин тцрк-мцсял-
ман ящалисинин сайы азалараг 67,5%-я [6,13], 1728-жи ил тарихли "Ижмал
дяфтяр"инин мялуматына ясасян ися 61,2%-я енмишдир [6,18].
ХВЫЫЫ ясрин Ы йарысында ися бу просес бир аз фяргли шякилдя давам
едирди. Мясялян, 1735-жи илдя Надир хан Иряван яйалятини османлылар-
дан азад етдикдян сонра бу яйалятдян 300 аиляни Хорасана кючцрдц
[82,6-7]. Бу щадисялярдян йарарланан Цчкился католикослары ися Иряван-
да ермянилярин сайыны артырмаг цчцн ялляриня дцшян щяр бир имкандан
истифадя едирдиляр. Мясялян, Надир шащ Муьанда тажгойма мяраси-
миндян сонра (1736) Азярбайжан ханларынын щамысына ермяни ясирляри
пайлады. Бу заман шащын гылыьына эирян католикос Кянякирли Абращам
христиан мяликляринин кюмяйи иля Азярбайжан торпагларында ермяниля-
рин сайыны артырмаг цчцн Хорасандан вя мцхтялиф йерлярдян алынмыш
ермяни ясирлярин бир гисмини Иряван бюлэясиня эюндярди [23, 252-255].
Бцтцн бунларын нятижясиндя Иряван бюлэяси ящалисинин демографик тяр-
кибиндя ермянилярин хейриня нязярячарпажаг дяйишикликляр баш верирди.
Иряван ханлыьынын ящалиси. Бцтцн бунлара бахмайараг, йеня дя яща-
линин етник тяркибиндя мцщцм йери Азярбайжан тцркляри тутурду. Бу-
ну дюврцн мянбяляри бир даща тясдиг едир. ХВЫЫЫ йцзиллийн яввялиндя
миссионерлик мягсядиля Ирявана эялмиш иезуитляр орденинин цзвц, мис-
сионер Монйе йазыр: "Евлярдян даща чох баьчалар вя цзцм баьларына
гярг олмуш шящяр икигат гала диварлары иля ящатя олунмушдур. Ящалинин
1/4-и ермянилярдир" [100,154]. XVIII йцзилликдя Иряванда олмуш Ма-
74
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
75
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
76
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
лары йашайырды: 5000-я йахын Гарапапаг, 3000-я йахын Айрумлы, щяр би-
ри мин няфярдян чох олан Бюйцк Чобангара, Сядли, Сейидли — Ахсаг-
лы (Аьсаггаллы — ред.), Муьанлы, Гажарларын Шащдилли* вя Сядярякли ой-
маглары, Жялали вя б. [95,535-538; Бах: жядвял 2]. Нязяря алмаг ла-
зымдыр ки, бу тайфаларын сайы Русийа ишьалындан сонракы дюврдя Гара-
папаг вя Айрумлы тайфаларынын вя щямчинин диэяр тайфаларын хейли щис-
сясинин ханлыг яразисини тярк етмясиндян сонра щесабланмышдыр.
И.Шопенин мялуматларына эюря, ишьал яряфясиндя Иряван ханлыьында
49.875 няфяр мцсялман (азярбайжан тцркц — ред.), 324 няфяр кцрд,
20.073 няфяр ися ермяни йашайырды [95,635-642]. Иряван ханлыьында йа-
шайан мцсялман (азярбайжанлы) ящалинин сайыны дягиг мцяййян етмяк
цчцн бу факты да нязяря алмаг лазымдыр. Иряван ханлыьында мювжуд
олан 521 кянддян 153-дя мцсялман (азярбайжанлы) ящалинин йашадыьы
гейдя алынмамышдыр [200,38]. Шцбщясиз ки, бу кяндлярин азярбайжанлы
ящалиси йа щярби ямялиййатлар заманы щялак олмуш, йа да Русийа ишьа-
лындан сонра ханлыьы тярк етмяйя мяжбур олмушду. Яэяр бу кяндлярин
щяр бириндя орта щесабла 25 аилянин вя щяр бир аилянин минимум 5 ня-
фярдян** ибарят олдуьуну нязяря алсаг, онда щямин кяндлярдя ян азы
19125 няфярин йашадыьыны ещтимал етмяк олар.
И.Шопенин диэяр мялуматына эюря, "Иряван ханлыьында 521 йашайыш
мяскяни вя 310 тярк едилмиш*** кянд вар иди" [95,509-517]. Яэяр бу
кяндлярин щяр бириндя орта щесабла 25 аиля вя щяр бир аилядя минимум
5 няфярин олдуьуну нязяря алсаг, онда щяр кянддя 125 няфярин йаша-
дыьыны вя тярк едилмиш 310 кяндин ящалисини дя нязяря алсаг, тягрибян
38750 няфярин йашамыш олдуьуну гейд етмяк олар.****
Беляликля, Иряван ханлыьынын Русийа тяряфиндян ишьалы яряфясиндя бу
дийарын мцсялман-тцрк ящалисинин сайы азы 107.750 няфяр олмушдур.
Русийа ишьалы яряфясиндя ермяни ящалинин сайы ися цмуми ящали сайынын
18%-я гядярини тяшкил етмишди.
* Ж.Борноутйан юз ясяриндя "Шащдяли" кими тягдим едир [бах: 200, 231].
** Мялумдур ки, мцсялман аиляляриндя ушагларын сайы чох олурду вя щяр бир аилянин минимум 5
няфяр щесабланмасы шярти олараг эютцрцлмцшдцр.
*** Шцбщясиз, щямин тярк едилмиш 310 кяндин ящалиси Азярбайжан тцркляри иди. Онлар юз доьма
кяндлярини тярк етмяйя йа мяжбур олмуш, йа да эцжля чыхарылараг говулмушдулар.
**** Бу Иряван ханлыьыны тякжя 1828-1832-жи иллярдя мяжбури шякилдя тярк етмиш Азярбайжан
тцркляринин тягриби щесабланмыш сайыдыр.
77
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Иряван ханлыьынын бцтцнлцкля 15 мащалындакы ящалинин сайы 115.155 няфяр олмушду [бах: 95,635-638].
** Авропа юлкяляриндян Сяфяви дювляти яразисиня эялян сяййащлар бир гайда олараг мялуматлары
Цчкился католикосундан алырдылар. Онларын тясири иля бу миссионер-сяййащлар Сяфяви дювлятини "Иран
дювляти", Азярбайжан тцрклярини ися "иранлылар" адландырырдылар. Иряван ханлыьынын реал тарихи,
тякзиболунмаз илк мянбяляр, хцсусиля бюлэядяки бцтцн йер адларынын мящз Азярбайжан
тцркжясиндя олмасы сцбут едир ки, бурада йашайан гядим ящали мящз Азярбайжан тцркляри иди.
78
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
79
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
80
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
81
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 1.
Ермяни католикослуьунун 1441-жи илдя Азярбайжан Гарагойунлу дювлятинин
яразисиня — Цчкилсяйя кючцрцлмясиндян сонра ермяни килсясинин яля кечирдийи
Азярбайжан торпаглары
ермяни
ермяни килсясинин яля илк ермяни килсясинин яля кечирдийи
килсясинин яля кечирдийи
сыра мянбя Азярбайжан торпагларынын ясл сащибляри вя
кечирдийи Азярбайжан
№ сящ. ермянилярин щямин мцлкц щансы йолларла
Азярбайжан торпагларынын
яля кечирмяси щагда мялумат
торпаглары йерляшдийи
ярази
1 2 3 4 5
1 Валаршабад* Гярби 99-108 Кянд илк дяфя танынмыш азярбайжанлы
кянди вя мащалы няслинин нцмайяндяси, азйашлы Сяид бя-
онун йя мяхсус иди. 1443-жц илдя Цчкился ка-
мцлкляри** толикосу Макулу Григор (1443-1455)
бу кяндин бир щиссясини ондан сатын ала
билир. Лакин чох кечмямиш мцбащися
йараныр, азярбайжанлы Мяляк хатун вя
14 няфяр мирас сащиби иддиа галдырараг
сатылан мцлкц эери гайтара билир. 1445-
жи илдя католикос Григор йенидян мцсял-
ман Рцстямдян бу кяндин бир щиссяси-
ни ала билир.
ХВЫЫ ясрдя Цчкился католикосу Серд-
пион (1603-1625) Иряван бяйлярбяйи
Ямирэцня хан Гажара (1604-1625)
кяндин вя онун мцлкляриндян алынан
верэинин Цчкилсяйя мяхсуслуьуну тяс-
диг етдиря билир.
Иряван бяйлярбяйи Тящмасибгулу хан
(1625-1635) кяндин мцлклярини эери
гайтарыб хязиня торпагларына гатыр вя
Валаршабад кяндини шяхси мцлк кими
сатыб-баьышламаг щцгугуну йалныз
онун илк сащибляри олан мцсялманлара
(Азярбайжан тцркляриня — ред.) верир.
* Ермяни дилиндя щеч бир изащы олмайан "Валаршабад" топоними Аршакиляр (Арсаклылар) сцлалясиндян олан
Санатцркцн (Санатрукун) оьлу Валар шащын (194-216) ады иля баьлыдыр. Узун тарихи дювр ярзиндя "Валаршабад"
кими ишлянмиш бу топоним ермяни ядябиййатында тящриф олунараг "Ваьаршабад" ("Վաղարշապատ") формасына
салынмышдыр. Валаршабадын ясасы Валар шащ тяряфиндян гойулмушду [бах: 95,116; 190, 29].
** Цчкился католикосунун яля кечирдийи Азярбайжан торпаглары олан Масдара, Ошакан, Франкатос,
Киряжли, Дибякли вя Кешишкянд щаггында жядвялин айры-айры щиссяляриндя мялумат верилир.
82
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
ЫЫ Шащ Аббас (1642-1667) дюврцндя
Цчкился католикосу Флиппос (1633-
1655) шащын гылыьына эиряряк кяндин эу-
йа килсяйя мяхсуслуьуну тясдиглядя
билир.
Ямирэцня ханын оьлу Аббасгулу
бяй (1663-1666) Валаршабад кяндинин
мцлклярини йенидян эери гайтарыб хязиня
торпагларына гатыр. Цчкился католикосу
Жулфалы Щакоп (1655-1682) Сцлейман
шащын (1667-1694) гылыьына эиряряк кян-
ди рагам олараг ала билир.
Цчкился католикосу Нахапет (1691-
1709) Шащ Султан Щцсейндян (1694-
1722) бу кянди вя онун мцлклярини йе-
нидян рягам алараг мющкямляндиря
билир.
Османлы сяркярдяси Ряжяб пашанын
(1724-1727) гылыьына эирян Цчкился ка-
толикосу Аствасатур (1714-1730) Ва-
ларшабад кянди вя кяндин мцлкляринин
килсяйя мяхсуслуьуну тясдиглядя вя ди-
эяр кяндляри** дя яля кечиря билир.
Надир шащын (1736-1747) гылыьына эи-
рян Цчкился католикосу Кянякирли Аб-
ращам (1734-1736) бу кяндлярин эуйа
Цчкилсяйя мяхсус олмасыны тясдиглядя
билир.
2 Ошаган* Гярби 37, Кянд илк дяфя олараг Цчкился тяряфин-
кянди мащалы 108- дян Сяядлу тайфасындан олан Султан
112 бяйдян алыныб. Кянд муьанлы тайфасын-
дан олан Азярбайжан тцркляринин ирси
мцлкиййяти олуб. Йерли Азярбайжан
тцркляри — Баба, Бянэяли вя Бяйим
кянди эери гайтара билсяляр дя, йенидян
католикоса сатмаьа мяжбур олурлар.
Бу алгы-сатгы сяняди тцрк дилиндядир.
*"Ошаган" вя йахуд "Ушаган" мяншяжя Иряван бюлэясиндя йерляшян ейниадлы даьла [170,197] ейни
кюкдяндир. Тядгигатчыларын фикринжя, Алтай дилляриндя ошиг — "кцляк тяряфиндян чох ашынмыш даь
сцхуру" демякдир [110,351].
83
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
Сонра айры-айры вахтларда йерли
сакинляр Щясян вя Щцсейн, Султан
бяйин нявяси Исмайыл бяй, Мяжлумгулу
бяй, Зейнябшащ, Тящмасиб бяйин оьлу
Мяжлум бяй, Ямираслан бяйин оьлу
Щцсейн бяй вя диэярляри бу кянди вя
онун мцлклярини эери гайтара билирляр.
Лакин Османлы сяркярдяси Ряжяб
пашанын (1724-1727) гылыьына эирян
католикос Аствасатур кянди яля кечи-
ряряк килсяйя мяхсуслуьуну тясдигля-
дир.
3 Франганос* Гярби мащалы 112- Иряванлы Ямир бяйин оьлу Абдулланын
114 мцлкцдцр. О, кянди Щажы Хызыр оьлу
Щажы Ибращимя вя Сцлеймана сатды.
Бундан сонра кянд диэяр Азярбайжан
тцркляриня — Аралыг кянд сакини Яли
аьайа, онун юлцмцндян сонра оьлан-
лары Ибращим, Йагуб вя Мящяммядя,
гызы Щцри ханыма вя юлян гардашлары
Теймур ханын арвадына, даща сонра
ися Щцсейн ханын гызы Бяйим ханыма
мяхсус олуб. Лакин кянди Цчкился ка-
толикосу Жулфалы Щакоп яля кечиря билир.
Католикос Абращамын дюврцндя кянд
йенидян юз кечмиш сащибляриндян олан
Мустафа бяй тяряфиндян эери алыныр.
Сяфяви — Османлы мцщарибяляри няти -
жясиндя кянд хараба галыр. 1760-жы илдя
Цчкился католикосу Шамахылы Щакоп
(1759-1763) мцхтялиф йерлярдян ермя-
нилярин бу кяндя кючцрцлмясиня Иряван
ханы Щцсейняли хан Гажардан (1759-
1783) ижазя алыр. Беляликля, Цчкился мо-
настыры йенидян кянди зябт едяряк юз
мцлкиййятиня кечиря билир.
* Франганос — 1728-жи ил Иряван яйалятинин Ижмал дяфтяриндя Фирянэ кими гейд олунур. ХЫВ ясрдя
Италийа католик мисссионерляри Иряван яйалятиня эяляряк католик мязщябини йаймыш, бязи кяндлярдя
бу мязщяби гябул етдирмиш вя Азярбайжан тцркляринин "Фирянэ" адландырдыьы монастыры тикмишляр.
Лакин ермяни килсяси бу кяндляри тядрижян григорианлашдыра билмишдир [бах: 95, 327; 110, 397].
84
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
4 Мясдяря* Гярби 114- ХВЫ ясрдя кяндин сакини Мцгяддям
мащалы 115 Баьыр ханын оьлу Мящяммяд аьа кян-
ди Тярхан Саркис оьлу адлы бир ермяни-
йя сатыр. Дяфялярля ялдян-яля кечян бу
кянд ХВЫЫЫ ясрин яввялиндя Цчкился
католикосу Жулфалы Александр (1707-
1714) тяряфиндян яля кечирилир. Алгы-сат-
гы сяняди тцрк дилиндядир.
5 Киряшли вя Апаран 116- Кянди католикос Григор Ямир Рцс-
йа мащалы 117 тямдян алыб. Сонралар католикос Жулфа-
Пиридярвиш лы Щакопун дюврцндя Гасым адлы мц -
сялман кяндин она аид олдуьуну билди-
рян шикайят едир, лакин Иряван ханы вя
шейхцлислам бу шикайяти тямин етмир.
ХВЫЫ ясрин сонларында Щажыбяй Шащэял-
динин оьлу Аллащверди бяй Гажар кян-
дин мцлклярини эери гайтара билир.
ХВЫЫЫ ясрин яввялляриндя Иряванлы
Еминин оьлу Ялигулу вя Зейналабдин
анасындан галма алгы-сатгы сянядлярини
мящкямяйя тягдим едяряк кяндин он-
лара мяхсуслуьу щагда иддиа галдырыр.
Католикос Нахапет пул юдяйяряк кянди
ялиндя сахлайа билир.
Надир хан Яфшарын гылыьына кирян ка-
толикос Абращам 1735-жи илдя кянди йе -
нидян яля кечиряряк Цчкилсяйя мяхсус-
луьуну тясдиглядя билир.
6 Муьни** Гярби 117- Кянди илк дяфя католикос Григор
мащалы 119 Ямир Рцстямдян алыб.
Лакин Жулфалы Щакопун дюврцндя
Иряванлы Ябдцлбаги вя оьлу Ялидосту ЫЫ
Шащ Аббаса (1642-1667) кяндин мцлк-
ляринин онлара аид олдуьуну вя католи-
косун гейри-гануни истифадя етдийи щаг-
да шикайят едир.
* "Мясдяря" топониминин биринжи тяряфиндяки "мяс" сюзц тцрк дилляриндя "даьын вя йа йцксяклийин
жянуб, мешясиз тяряфи" анламында [165,369], йяни "мешясиз дяря", "чылпаг дяря" мянасындадыр.
Эядябяйдя Масхит, Ордубад районунда Маснис даь адлары иля мянажа ейникюклцдцр [бах: 110,
332].
** Муьни — Иряван бюлэясинин гядим ящалиси олан Муьанлы тайфасынын ады иля баьлыдыр. Мясялян,
ХВЫЫЫ ясря аид мянбядя — "Жамбр"да дяфялярля Муьанлы тайфасынын ады чякилир [105,37,105 вя с.].
85
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
ЫЫ Шащ Аббас Иряван ханы Няжяфгулу
бяйя бу мясяляни щялл етмяйи тапшырыр.
Анжаг Ябдцлбагинин юлцмц шикайятин
щялл олунмасыны йарымчыг гойур. Яб-
дцлбагинин арвады Шящрибану ханым
гардашы Йусифля бу мясяляни йенидян
галдырыр. Лакин мцхтялиф васитялярля шей-
хцлисламы яля алан Цчкился хадимляри
мясяляни килсянин хейриня щялл едя
билирляр.
1760-жы илдя Иряванлы Щцсейняли ханын
вязири Ибращим аьа кяндин мцлклярини
эери гайтара бился дя 1768-жи илдя Цчкил-
ся бу кянди йенидян яля кечирир.
7 Дибякли Апаран 119 ХВЫ ясрин сонларында кяндин мцлк-
мащалы лярини Гойулщисарлы Вяли аьанын оьланла-
ры Мящяммяд аьа вя Ящмяд аьа хяли-
фя Алпоут Хялилин оьлу Ибращим хялифяйя
сатыр.
1682-жи илдя Гажарлар тайфасындан
олан Щажыбяйли Шащэялдинин оьлу Аллащ-
верди Гажар бу кяндин мцлкляри иля йа-
нашы Киряшли вя Кешишкянди дя эери гай-
тара билир. Лакин ХВЫЫЫ ясрин яввялля-
риндя Вардапет Степан Иряван ханына
(Чухурсяд бяйлярибяйи — ред.) шикайят
едяряк кяндин мцлклярини йенидян сатын
ала билир. Надир шащын (1736-1747) гылы-
ьына эирян Цчкился католикосу Абра-
щам Кянякирли (1734-1736) бу кяндин
Цчкилсяйя мяхсус олмасыны тясдиглядя
билир.
8 Кешишкянд* Гырхбулаг 120 Кянд Эцлфярщад аьайа мяхсус олуб.
вя йа мащалы ХВЫЫ ясрин 70-жи илляриндя католикос
Айдындявриш Щакоп онун оьлу Эцлисмайыл аьадан
йа да кяндин мцлклярини сатын алмышдыр. Бир
Чялябикянд мцддят сонра Эцлисмайыл аьа Иряван
ханы Сяфи хана шикайят едир.
86
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
Кяндин мцлклярини сатын алан Цчкился
католикослары щям дя онун гядим алгы-
сатгы сянядлярини ялдя едя билмишдиляр.
9 Нораг- Гырхбулаг 121 Яввялляр Мящяммядгулу ханын
йуг* мащалы олуб, Саркисин оьлу Щакопжан (тцркжя
она Маншыр вя йа Сары хан дейирляр) ЫЫ
Шащ Аббаса (1642-1667) шикайятя эе-
дяряк кянди яля кечиря билир вя 1660-жы
илдя Цчкилсяйя сатыр.
10 Норк** Гырхбулаг 122 Тябризли Ящмяд бяйин оьлу Ялидост
мащалы вя Иряванлы Мцслцмцн оьлу Мящям-
мяд Садиг вя Мящяммяд Магсуд
Ямирэцня ханын оьлу Нязярэцня хана
сатмышдыр. 1674-жц илдя Цчкился католи-
косу Жулфалы Щакоп (1655-1682) бцтцн
мцлкц иля бярабяр кянди Сарыхан адлы
бир няфярдян алан заман онун гядим
сянядлярини дя ялдя едя билмишдир.
* Норагйуг кяндинин ады Азярбайжан тцркжясиндян ермянижяйя тяржцмя олунуб "Йени кянд"
демякдир.
** Норк — орта ясрлярдя ермянижя мянбялярдя Норк (тцркжя Норуг) кими йазылмышдыр. Ящалиси
чюлмякчиликля (дулусчулугла) мяшьул олдуьундан кяндин ясл ады Чюлмякчидир [бах: 110,348].
*** "Егвард" — гядим тцрк дилляриня мяхсус олан бу топоним дюврцн мянбяляриндя мцхтялиф жцр,
"Егаверд", [6,36], "Йегвард" [95,55] кими тягдим олунур. Сцрмяли мащалында Агавард, Гарс
яйалятинин Олтин даирясиндя Зувард вя с. формалары вар. Азярбайжанын "Салварты" (даь ады)
топонимляри иля сыра тяшкил едир [бах: 110,242].
87
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
13 Ямиргйуг* Дярячичяк 124- Кянд яввялжя Мящяммядгулу хана
мащалы 125 мяхсус олуб. Хожа Щакопжан ЫЫ Шащ
Аббасын йанына шикайятя эедяряк кян-
ди яля кечиря билир вя бир аз сонра кянди
Цчкилсяйя сатыр.
14 Мялик- Апаран 125 Кянд яввялжя Алпоутлу Ибращимин
гйуг** мащалы оьлу Рзагулуйа мяхсус олуб. Лакин
кянди Цчкился католикосу Жулфалы
Щакоп яля кечиря билмишдир.
15 Бятринж Гярби 125- Бятринж кяндини Цчкился католикосу
мащалы 126 Макулу Григор Ямир Рцстямдян алыб.
Юлкядя вязиййят эярэинляшян кими мц-
сялманлар кяндин мцлклярини эери гай-
тара билирляр. Гядим алгы-сатгы сянядиня
эюря ися Щцсейн бяйин оьлу Ялижан бяй
кяндин мцлклярини Йагуб бяйин оьлу
Ибращим бяйя сатмышды. Лакин Цчкился
католикосу Жулфалы Щакоп кянди Шащ-
ящмядин оьлу Байрам бяйдян алараг
килсянин мцлкиййятиня гата билир.
16 Чашырлы Гярби 126- Кянд ящалиси кянди гядимдян юз ра-
мащалы 127 зылыьы иля вягф олараг килсяйя вериб. Ещти-
йажлары олдуьу дюврдя ися кянд ящалиси
мцлклярини эери алыб. Цчкился католико-
су Жулфалы Щакоп дюврцндя ися кянд
тамамиля килсянин мцлкиййятиня кечиб.
88
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
Лакин католикосун мцавини варда-
пет Петрос шейхцлислама буьда вя арпа
юдяйяряк кяндин мцлклярини вя сянядля-
рини яля кечиря билир.
18 Гараго- Гярби 127- Кянд Хожа Сукиаза мяхсус иди.
йунлу вя йа мащалы 128 ХВЫЫ ясрдя кяндин мцлкляри Цчкился
Йолкясян католикосу Филиппос тяряфиндян сатын
алыныб.
19 Яштяряк* Гярби 128- Кянди илк дяфя Цчкился католикосу
мащалы 129 Макулу Григор Ямир Рцстямдян алыб.
Мцяййян дюврлярдя мцсялманлар тя-
ряфиндян эери алыныб. Лакин ХВЫЫ ясрдя
Цчкился католикосу Флиппос кянди йени-
дян яля кечиря билир.
20 Аьавна- Гярби 129 Бу, Цчкился католикосу Макулу Гри-
тун** мащалы горун сатын алдыьы 7 кянддян биридир.
1768-дя кился ону Иряванлы Сцлейман
бяй Гажардан сатын ала билмышдыр.
21 Нораго- Гырхбулаг 129 Ермяниляр тяряфиндян яля кечирилмясинин
вит*** мащалы дягиг тарихи щагда мялумат ялдя етмямишик.
22 Бйуракан Гярби 129 Ермяниляр тяряфиндян яля кечирилмясинин
мащалы дягиг тарихи щагда мялумат ялдя етмямишик.
23 Щажылар Гярби 129 Ермяниляр тяряфиндян яля кечирилмясинин
мащалы дягиг тарихи щагда мялумат ялдя етмямишик.
Мянбя:
Սիմէօնէ Երեիանցիոյ: Ջամբռ: Գիրք, որ կոչի յիշակարան արձանացռւցիչ, հայելի
եւ պարռւնակող բնավից որպիսռւթեանց Սրբոյ Աթոռոյս, եւ իւրոյ շրջակայից
վանօրէիցն: Վաղարշապատ: ՌՀԻԳ:
[Симеон Иряванлы. Жамбр. Мцгяддяс Цчмцядзин килсясинин вя ятраф мо-
настырларын топлусунун мцфяссял айнасы вя хатиря китабы. Ваьаршапад,
1873].
* Яштяряк — Азярбайжан тцркляринин йашадыьы гядим кянд. Гарс яйалятинин Каьызман даирясиндяки
Хаш-Терек кянди, Хаш-тарак гышлаьы, Газах гязасында Щяштяряк кянди Албанийада еркян орта
ясрлярдя Арсагда Агтерек топонимляри иля мяншяжя ейнидир. Бурадан беля нятижяйя эялмяк олур ки,
топонимин еркян формасы мящз Хаш-Терек олмуш, сонралар Яштяряк формасыны алмышдыр. Кяндин ады
Хач Даш вя гядим тцркжя Терек — "Шам аьажы" сюзляриндян ибарятдир [бах: 110, 259].
** "Аьавнатун" вя "Аьавйурд" топонимляриндяки Аьав сюзцнцн ермяни дилиндя мянасы йохдур.
Ола билсин ки, бу топоним Азярбайжан албанларына мяхсусдур.
*** Нораговит — топоним Азярбайжан тцркжясиндяки "Йени оба", "Йени нясил" сюзцнцн
ермянижяйя тящриф олунмуш тяржцмясидир. "Нор" — йени, "овит" — "оба", "нясил" демякдир.
Цмумиййятля, тцрк дилляриня аид олан "ова", "нясил" сюзц, рус дилиня дя тяржцмядя "овит" кими
верилир [бах: 111,6].
89
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
90
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 1.
XIX ясрин I йарысында Иряван шящяри сакинляриня мяхсус мцлклярин сийащысы
Мянбя: ЦГИА Арм. ССР, ф. 133, д. 214, л. 12-13; В книге: Развитие Еревана
после присоединения Восточной Армении к России (сб.документов, 1801-1917
гг.). Составил: Т.Х.Акопян. Ереван, 1978, с.110-111.
91
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Ялавя 1.
92
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
93
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Ялавя 2.
ХВЫЫЫ ясрин ЫЫ йарысында Иряван ханлыьы яразисиндя гейдя алынмыш
бязи Азярбайжан топонимляри
Аьжагала Бцрякан
Аьпара Жяфярабад
Алабяр Жаныбяй (дяйирман)
Алажакился Жулуд
Алтунтахт Чапар
Ахсахлы Чашырлы
Армудаьажы Чатгыран
Ападар Чайгайтаран (монастыр)
Апаран Чялябикянд
Арпачай Чырпылы
Арпат Чобанитяк
Айдындярвиш Чубуглу
Айлакак Дамжылы
Азат Даштаь
Балахата Дярячичяк
Башапаран Дярякянд
Базарашан Дямирбулаг
Бянд Дялигардаш
Бятринж Дибякли
Бязирэанйолу Дялиляр
Бижни Дилянчи
Бюйцк Янжялуг (мейдан) Дцдянэи
Бюйцк Дизаг Елар
Бюйцк Глан Ешшякгудуран
Буьдатяпя Ейвазлы
Бузхана Ялятли
Бцрахан Ялибяйли
94
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Ялибаба Ханбаьы
Ялигужаг Хатунархы
Яринжя Ханбаьы
Ямири Ханлыг (цзцм баьы)
Ямиркянд Харбянд
Ямирбар Халуж
Яринж Хабул
Яркяжли Илхычы
Яштяряк Имамарх
Эедярэюл Иланлы
Эялишян Имамшарлу
Эярнибасар Иришад
Эярни (йер вя чай) Илкявянэ
Эоьб Киряшли
Эюлкянд Кешишкянд
Эюйкился Кцлтяпя
Эюйкцмбяз Каракит
Эюзялдяря Касах (чай)
Эюзлц Кзлоран
Эцлаблы Кюндялян мейдан
Эцляли Коланы
Эцллцжя Канкан
Щажылар Камал
Щажыгара Кянякир
Щажыбяйли Кичик Гылан
Щажы Нийаз (цзцм баьы) Кямяндбулаг
Щяэриэюл Карвансара
Щяжяр Корбел
Щясянбулаг Кичик дизаг
Щамамлы Коркотан
Хяндяк (арх) Карвансарай
95
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Кцмбязли Гызылгала
Гярбибасар Гызылоран
Гярби Гаранлыгдяря
Горух Горгоч
Гырхбулаг Гарабулаг
Гарагойунлу Галажыг
Гаракился Гызылбурун
Галар Гурдалы
Гарахач Готурбулаг
Гузулудяря Мясдяря
Гарадаш Муьни
Гойулщиссар Молладурсун
Гыпчаг — монастыр Моллабяйазид
Гечарис — монастыр Мейдан
Гаракит Мцлк
Гарачай Моллагасым
Галар янди Норагйуг
Гошатяпя Норк
Гараэюз Норагавит
Гаратяпя Нурмящяммяд
Гарапаклыг Озан
Гызылвянэ кянди Паракяря
Гараюрян Пярякяр
Гаракяпяняк Пятяк
Гурдарх Паонбяй
Гышлаг Палчыглы
Гараюрян Пиридярвиш
Гарадяли Саатлы
Гаракился Сцрмялы
Гыпчаг Сейидли-Ахсахлы
Гызылвянэ Сярдарабад
96
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Садахлы Тцлкцтяпя
Сарванлар Тярякямя кяндии
Сяфиабад — канал Тякялцк
Сараж-Салман — цзцмлцк Тут
Саламялик Тезхараб
Солаг Талын
Сарыбулаг Улуханлы кянди
Шярур Цчкился
Ширяк дцзянлик Цчтяпя
Шорлу Йайыжы
Шащархы Йухары баь
Шящрибанлу Йухары Абдал
Шяфагат дяйирманы Йцзбашлы
Шащаб кянди Йаншаг
Шорлу Йелгован
Шоракянд — мейдан Йолкясян
Шорак Йастыйолум
Ширяк дцзц Йайжылар
Шящрийар Зянэибасар
Ширякгала Зянэибасар — цзцмлцк
Шярабхана Зянэи
Талын
Турабыщасары
Тачарапак
Мянбя:
Սիմէօնէ Երեիանցիոյ: Ջամբռ: Գիրք, որ կոչի յիշակարան արձանացռւցիչ,
հայելի եւ պարռւնակող բնավից որպիսռւթեանց Սրբոյ Աթոռոյս, եւ իւրոյ
շրջակայից վանօրէիցն: Վաղարշապատ: ՌՀԻԳ: [Симеон Иряванлы. Жамбр.
Мцгяддяс Цчмцядзин килсясинин вя ятраф монастырларын топлусунун мцфяссял
айнасы вя хатиря китабы. Вагаршапад, 1873].
97
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
98
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
99
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 2.
Иряван ханлыьында гейдя алынмыш ясас Азярбайжан-тцрк тайфалары
№ тайфанын ады аиля няфяр
1 Гарапапаглы 840 4.619
2 Бюйцк 159 988
Чобангара
3 Сарашлы 90 541
4 Дямирчили 31 228
5 Кяримбяйли 55 357
6 Гафарлы 98 652
7 Шейхляр 34 232
8 Гарабаьлы 12 68
9 Жяфярли 16 82
(Гафарлылардан)
10 Яли Шярурлу 12 75
11 Эюдякли 24 158
(Кяримбяйли)
12 Жямилли 10 65
13 Чахырлы 57 308
14 Кцркцбашлы 13 72
15 Айрумлу 631 3.484
16 Сейидли-Ахсахлы 311 1.754
17 Ташанлы 124 565
18 Сяядли 160 565
19 Муьанлы 200 1.100*
20 Шащдилли (Гажар) 164 959
21 Сядярякли (Гажар) 149 940
100
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
3
Сосиал-игтисади
щяйат
И
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
103
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
104
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
105
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
106
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* И.Шопенин бу мялуматына ясасян демяк олар ки, ханлыьын ясас ящалиси Азярбайжан тцркляри иди.
Чцнки бир гайда олараг христиан ящали йалныз донуз сахладыьындан тохужулугла мяшьул ола
билмязди.
** Ясасян гырмыз бюжяйиндян алынан бу битки русдилли мянбялярдя "кошенил" адланыр.
107
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* "Эоьб" (Гоьб) топониминин ермяни дилиндя щеч бир изащы йохдур. Эоь гядим тцрк сюзц олуб
"ишыг", "эцняш шцалары" мянасындадыр [7,148]. Дуз даьы эцняш шцалары алтында парладыьы цчцн беля
адланмышды. Бу жцр топонимляр мящз гядимдян бу яразилярин тцрк торпаьы олдуьунун сцбутудур.
(Щазырда щямин дуз мядянинин ясас щиссяси Тузлужа адланыр вя Тцркийя Республикасынын
яразисиндядир. Аразын сол сащилиндя галан щиссясини ися ермяниляр "Аьверян" адландырыр. "Аьверян"
топоними дя Азярбайжан тцркжясиндядир. Ермяниляр дуза Азярбайжан тцркжясиндян эютцряряк "аь"
дейирляр. Мящз буна эяря дя сонралар бу мядян Аь верян адланмышдыр). Бу дуз мядянинин ады рус
мянбяляриндя Гулп (Кулп) вя йа Кохп вариантында верилир [60,16; 71,IV,267-268; 95,283,284,824
вя б.]. Ермяни мцяллифи Б.Р.Григорийан ися мядянин адыны Гоьб кими тягдим етмишдир [214,43].
Мядянин Араз чайынын саь сащилиндя Сярдарабад галасындан 30, Иряван галасындан ися 50 верст
аралыда даьда йерляшдийи вя ятрафы иля бирликдя 8 верстдян чох яразини ящатя етдийи гейд олунур
[71,IV,268].
108
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
109
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
110
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
*Эенерал Велйаминовун 1825-жи ил сентйабр тарихли йазысында Иряван сярдарынын гардашы Щясян хан
Гажарын вя шащзадя Аббас Мирзянин Даьыстан феодалларыны да Русийа ишьалчыларына гаршы
галдырмаг истяйи щагда мялумат верилир. Щясян хан Гажар бу иши щяйата кечирмяк цчцн
Гарапапаглы тайфасындан 3 няфяр тяйин едир вя онлара 1000 рубл Иряван пулу верир [бах: 58, 60].
111
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
112
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
113
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
114
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
115
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
116
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
жизйянин дювлят цчцн жидди бир игтисади ящямиййяти йох иди. Диэяр тяряф-
дян, Азярбайжан щюкмдарлары яняняви олараг Цчкился католикосларыны
вя ермяниляри щимайя едирдиляр.
Ону да гейд етмяк йериня дцшяр ки, Иряван ханлыьы Русийа тяряфин-
дян ишьал олундугдан сонра чар мямурлары жанфяшанлыг едяряк ермя-
нилярин онлара эюстярдийи "хидмят" мцгабилиндя Иряван ханлыьы ярази-
синдяки ермянилярин "верэидян азад едилмяси" мясялясини галдырмышды-
лар. Беля ки, 1828-жи ил мартын 22-дя Русийа императорунун фярманы иля
йени йарадылмыш гондарма "Ермяни вилайяти"нин щакими кнйаз Алек-
сандр Чавчавадзе Нерсес Яштяряклийя мяктуб йазараг Гафгазын хц-
суси корпусунун команданы Паскевичин 1828-жи ил 17 март тарихли 458
сайлы ямринин йериня йетирилмяси мягсядиля яввялки щакимиййят дюврцн-
дя Иряван ханлыьында ермянилярдян хцсуси бир верэи алыныб-алынмамасы
барядя мялумат истямиш вя беля бир верэинин мювжуд олдуьу щалда
ляьв олунмасыны тяляб етмишди [214,54]. Лакин, 1828-жи ил мартын 29-да
Нерсес Яштярякли бу мяктуба жаваб олараг билдирирди ки, "яввялки ща-
кимиййят дюврцндя Иряван ханлыьында ермянилярдян дини дюнцклцк
цчцн щеч бир верэи алынмайыб" [214, 54]. Йухарыда гейд едилдийи кими,
бу, ханлыьын Русийа тяряфиндян ишьалына гядяр бурада йашайан ермя-
нилярин сайынын чох аз олмасы иля баьлы иди. Буна эюря дя Иряван ханла-
ры щямин верэинин юдянилмясини лцзумсуз саймышлар. Ермянилярин Иря-
ван ханлыьында сайжа аз олмаларыны верэи иля баьлы беля бир факт да сц-
бут едир ки, илк мянбялярдя дювлятя вя мцлкядарлара верэи верян ящали
категорийаларынын сырасында ермяниляр барядя щеч бир мялумата тяса-
дцф олунмур. И.Шопенин йаздыьына эюря, ятраф беш мащалда йашайан
ермяниляр шяраб чякмякля мяшьул олдугларына эюря жями-жцмлятаны
680 тцмян верэи юдямишляр [95, 975].
Мцкялляфиййятляр ики шякилдя олурду: бийар вя явариз (имяжилик).
Мцлкядарлара мяхсус торпаглар кянд ижмалары тяряфиндян бежярилирди.
Бийар щяр бир аилянин илдя 3-6 эцн мцлкядар тясяррцфатларында щавайы
117
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
олараг ишлямяси иди. Бундан ялавя, ижма цзвляри илдя 2 эцн явариз (имя-
жилик) гайдасында торпаг сащиби цчцн ишлямяли идиляр [174,278-279].
А.Араратлынын мялуматына эюря, якин вахты Валаршабад (Ваьарша-
бад) кяндинин сакинлярини мцлк сащибляринин торпагларына апарараг,
истиращят эцнляри истисна олмагла, эежя-эцндцз ишлядирдиляр [53,183].
Мараглы жящят одур ки, А.Араратлы Валаршабад кяндлиляри ичярисиндя бир
няфяр дя олсун ермяни ады чякмир. Демяли, буранын сакинляри йалныз
азярбайжанлылар иди.
Цчкилсяйя мяхсус торпаглар вягф торпаглары щесаб олундуьундан
верэилярдян азад идиляр. Бу торпагларын мцлкиййятчиляри, щятта, мцхтя-
лиф хидмятляри мцгабилиндя маафлыг щцгугу да алырдылар.
Илк мянбялярдя гейд олунан ХВЫЫЫ ясря аид бцтцн верэи адлары, бцтцн
тясяррцфат терминляри эюстярир ки, Иряван ханлыьында цмуми сосиал-игтиса-
ди мянзяря ясасян Азярбайжанын башга ханлыгларында олдуьу кими иди.
Даща доьрусу, Азярбайжанын бундан яввялки яняняви тарихи инкишафынын
давамы иди.
118
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 1.
Русийа ишьалындан сонра Иряван шящяриндя гейдя алынмыш мейданларын адлары
Мянбяляр:
1. Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó å¸
ïðèñîåäèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852 ñ.877-878.
2. ÑÌÎÌÏÊ, âûï.I, Òèôëèñ, 1881, (китабын архасына ялавя олунмуш хяритя).
3. Bournoutian G.A. The khanate of Erevan under Qajar rule 1795-1828, Mazda Publishers
in association with Bibliotheca Persica. Costa Mesa, California and New York, 1992, p.207.
119
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 2.
Русийа ишьалындан сонра Иряван шящяриндя гейдя алынмыш дцканлар*
3 Иряван галасында 32
4 Тяпябашы мящяллясиндя 4
5 Шящяр мящялляси вя мясжидин ятрафында 18
6 Дямирбулаг мящяллясиндя 2
Жями 851
Мянбяляр:
1. ÎÐÂÇ ÷.IV. ÑÏá., 1836, ñ.290-291.
2. Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó å¸
ïðèñîåäèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852, ñ.469, 881.
3. Bournoutian G.A. The khanate of Erevan under Qajar rule 1795-1828, Mazda Publishers
in association with Bibliotheca Persica. Costa Mesa, California and New York, 1992, p.204.
* Ермяни мцяллифи Шащязиз чох мараглы мялумат веряряк гейд едир ки, ермянилярин Иряван шящяриндя
йалныз дцканлары вар иди, онлар орада эцндцзляр алвер едир, ахшамлар ися дцканларыны баьлайыб
евляриня эедирдиляр [бах: 215,34].
120
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 3.
Русийа ишьалындан сонра Иряван шящяриндя гейдя алынмыш карвансаралар*
Мянбяляр:
1. ÎÐÂÇ ÷.IV. ÑÏá., 1836, ñ.290-291.
2. Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó å¸
ïðèñîåäèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852, ñ.468-469, 878-880.
3. Bournoutian G.A. The khanate of Erevan under Qajar rule 1795-1828, Mazda
Publishers in association with Bibliotheca Persica. Costa Mesa, California and New York,
1992, p.207.
121
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 4.
Иряван ханлыьынын ясас чяки вя юлчц ващидляри
122
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Мянбяляр:
1. ÎÐÂÇ (Ñîñòàâèë Ëåêãîáûòîâ). ÷.IV. ÑÏá., 1836, ñ.286-288.
2. Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó å¸
ñîåäèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852, ñ.886-888.
3. Զաքարիա Ագուլեցի, Օրագրութիւն: Երեվան,1938: [Яйлисли Зякяриййя. Эцндялик. Йереван,
1938].
123
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 5.
Иряван ханлыьында дювриййядя олан ясас пул ващидляри
Мянбяляр:
1. ÎÐÂÇ (Ñîñòàâèë Ëåêãîáûòîâ). ÷.IV. ÑÏá., 1836, ñ.287-288.
2. Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó å¸
ïðèñîåäèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852, ñ.888-890.
124
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 6.
Иряван ханлыьында бежярилян ясас кянд тясяррцфаты биткиляри
1 2 3 4
буьда, арпа даьлыг яразилярдя, 34.185 халвар
дцзянликдя буьда
125
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
4 батман кятан
тохумундан 1
батман йаь алыныр
Мянбяляр:
1. ÎÐÂÇ (Ñîñòàâèë Ëåêãîáûòîâ). ÷.IV. ÑÏá., 1836, ñ.278-280.
2. Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó å¸
ïðèñîåäèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852, ñ.739-741,745-746.
126
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 7.
Щцсейнгулу хан Гажарын щакимиййяти дюврцндя бежярилян
кянд тясяррцфаты биткиляри
Мянбя:
1. ÎÐÂÇ (Ñîñòàâèë Ëåêãîáûòîâ). ÷.IV. ÑÏá., 1836, ñ.280-281.
127
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 8.
Иряван ханлыьында гейдя алынмыш баьлар вя онларын эялири
Дярякянд Парченис 96 21 10 - 76 20
Саатлы 80 16 9 50 72 60
Талын 4 4 - - - -
Сейидли-Ахсахлы 9 2 - - 3 -
Сярдарабад 62 34 160 - 245 -
Мянбя:
1. Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó å¸
ïðèñîåäèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852, ñ.747.
128
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 9.
Иряван ханлыьында баьчылыг
ярик, шафталы,
хурма, щейва,
цзцм, нар, тут
Мянбя:
1. ÎÐÂÇ (Ñîñòàâèë Ëåêãîáûòîâ). ÷.IV. ÑÏá., 1836, ñ.281-282.
129
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 10.
Иряван ханлыьында малдарлыг
Мянбя:
1. ÎÐÂÇ, (Ñîñòàâèë Ëåêãîáûòîâ). ÷.IV. ÑÏá., 1836, ñ.282-283.
130
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 1.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус Сялим карвансарасы (XIV яср)
Мянбя: www.armeniapedia.org/index.php.title=/Rediscov
Шякил 2.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус Талын карвансарасынын харабалыглары
Мянбя: Якобсон А.Л. Очерки истории зодчества Армении V-XVII веков.
М., 1950, с. 105
131
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 3.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус карвансаранын (Эцржц карвансарасы) галыглары
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.69
Шякил 4.
Кющня Иряван базары. 1905-жи иля аид фото
Мянбя: Луиэи Виллари. Fire and Sword in the Caucasus. London, 1906, p.220
132
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 5.
Зярабханада тижарят кюшкляри. Иряван шящяри
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.68
Шякил 6.
Иряван шящяриндя Дямирбулаг кюрпцсц
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.68
133
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 7.
Зянэи чайы цзяриндя кюрпц вя Иряван ханлары сарайынын эюрцнцшц
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.66
134
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 8.
Зянэи* чайы цзяриндя Гырмызы кюрпцнцн эюрцнцшц. Иряван.
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.67
* Мцяллифляр Азярбайжан тцркляриня мяхсус “Зянэи” топонимини
ермяниляшдиряряк “Раздан” сюзц иля явяз етмишляр
Шякил 9.
Гырхбулаг* чайы цзяриндя кюрпц. Иряван
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.67
* Мцяллифляр Азярбайжан тцркляриня мяхсус “Гырхбулаг” топонимини
дяйишяряк “Гедар” сюзц иля явяз етмишляр.
135
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
Шякил 10. Иряван ханлыьынын Русийа тяряфиндян ишьалындан сонра
Эоьб (Гоьб) дуз даьынын вя дуз мядянляринин эюрцнцшц
Дцбуа де Монперенин чякдийи шякил (XIX яср)
4
Ханлыьын сярщядляри,
инзибати бюлэцсц вя идарячилик
системи
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
Т
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Тарихи-жоьрафи сярщядляри
141
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
ханлыьынын яразиси 11,000 кв.верстя бярабяр иди* [бах: 71, IV, 253; 106, 34].
Ханлыьын сийаси-жоьрафи сярщядляри гярбдя Арпачайдан, Гызылкился
кяндинин йанындан шималдан жянуба доьру узаныр, сонра бир гядяр
шяргя тяряф дюнмякля Арпачайын ашаьы ахары цзяриндяки Щажы Байрам-
лы кяндиня доьру эедир, бурадан чайы кечиб гярбя доьру узаныр вя Гя-
рибдаь силсилясиня чатырды. Бурада сярщяд Аразы кечир вя щямин даь сил-
силяси иля шимал-гярбя тяряф — Короьлу даьына гядяр узанырды. Сонра
яввялжя шимал-шяргя, даща сонра ися азажыг шимала дюнмякля, су пай-
ланан йцксяклийя — Кичик Аьрыйа, бундан сонра ися шимал-гярбя —
Араза гядяр узанырды [бах: бюлмянин сону, шякил 12]. Бурада Аразын
сярщядини кясяряк Нахчываны Шярур дцзянлийи иля айыран даь силсиляси иля
узаныр, даща сонра Эюзялдяря даь силсиляси иля Зянэязур даьларынын ши-
мал парчасы иля Эюйчя эюлцнц вя онун шяргиндяки даьлары юз ичярисиня
алырды. Бундан сонра ися ханлыьын сярщядляри Пямбяк даьларыны вя Ала-
эюзцн шимал йамажыны Арпачайла бирляшдирян хятля Базаржыг кяндинин
цстцндян кечяряк Гызылкился кяндиня гядяр эялиб чатырды** [95, 351-
352; 214, 31-32].
Щцсейняли ханын щакимиййяти илляриндя (1762***-1783) Иряван хан-
лыьынын сярщядляри даща да эенишляняряк Шюряйел бюлэясини дя ящатя ет-
мишди [214, 31-32]. Меликсет бяйин "Эцржц мянбяляри"ня ясасланан
А.Р.Григорйан йазыр: "1779-жу илдя эцржц кнйазы ЫЫ Иракли Иряван хан-
лыьына гаршы щцжума кечяряк Шюряйели ишьал етди вя онун щакими Сул-
тан Гящряманы юзцня табе етди". Бу ишьалдан сонра Шюряйелин йенидян
азад олунуб Ирявана гайтарылмасы мясяляси ханлыьын харижи сийасятиндя
даим диггят мяркязиндя олмушдур [105, 178; 214, 32].
*Тясвир Димитри Зубаревя мяхсусдур [бах: 71, IV, 253].
**Иряван ханлыьынын яразиси вя сярщядляриндян бящс едян бцтцн ясярлярдя, бир гайда олараг, бцтцн
йер адлары, топонимляр йалныз Азярбайжан тцркжясиндядир, даща доьрусу, Азярбайжан халгына
мяхсус адлар вя йашайыш мяскянляридир. Ермяни мянбяси сайылан "Жамбр"да бу жцр топонимляр
йцзлярлядир [бах: бюлмя 2, ялавя № 4]. Ермяни мцяллифи В.А. Григорйан беля юз ясяриндя бцтцн
топонимлярин яксяриййятинин яввялжя Азярбайжан тцркжясиндя, сонра ися мютяризя ичярисиндя фарс
дилиндян эютцрмя сюзлярля ермяниляшдирилмиш шяклини вермишдир. Мясялян: Арпачай (Ахурйан),
Эюзялдяря (Варденис) вя с. [214, 31-32 вя с.].
*** Иряван ханы Щцсейняли хан Гажарын щакимиййятя эялмяси дюврцн мянбясиндя "Жамбр"да
1759-1760-жы иллярдян башлайараг хатырланыр [105, 137].
142
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
143
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Ичяри шящяр ясасян Иряван галасындан ибарят иди. Иряван галасы 1583-
жц илдя Османлы сяркярдяси Фярщад паша тяряфиндян тикилмиш, сонралар
дяфялярля даьыдылмыш, йенидян бярпа едилмиш, ХВЫЫЫ ясрин сонунда ися
кифайят гядяр мющкямляндирилмиш вя дяфялярля аьыр мцщасиряляря таб
эятирмишди. Иряван галасы Зянэи чайынын сол сащилиндя йерляширди. Гала
цч тяряфдян дярин хяндякля, диэяр тяряфдян ися Зянэи чайынын сол
сащилиндя сылдырымда тикилмиш 2 щцндцр диварла ящатя олунмушду.
Галанын ики гапысы варды: шималда мяшщур Ширван гапысы, жянубда ися
Тябриз гапысы. Мцщасиря заманы судан истифадя етмяк цчцн галадан
Зянэи чайына чыхыш да вар иди [71,IV,290; 200,41].
1813-жц илдя бурада олан Гаспар Друвил йазырды: «Иряван галасы ики
диварла ящатя олунуб, шящярдян йарым топ атяши мясафясиндя йерляшир.
Гала узун мцддят Тцркийя вя Иран арасында мцбащисяйя сябяб
олмуш, нящайятдя Иранын (Сяфявилярин — ред.) щакимиййяти алтында
галмышды. Галаны хан идаря едир. Хан галанын ичярисиндя цч низами
табор, галаны горуйан 60 топ вя сцвари артиллерийа бюлцйцнцн йарысыны
сахлайыр [49,8]».
Иряван галасынын ичярисиндя сярдарын сарайы, щярбчилярин евляри,
дцканлар вя ики мясжид варды.* Галанын ичярисиня 2 йердян — Зянэи
чайындан вя жянуб-шярг тяряфдян — Гырхбулаг чайындан йералты йолла
су чякилмишди [бах: бюлмянин сону, шякил 3, 4]. Русийа ишьалына гядяр
Иряван галасында 800 ев варды. Лакин ишьалдан сонра бу евлярин чоху
даьыдылмышды [71, IV. 290].
Байыр шящяр ясасян цч бюйцк мящяллядян ибарят иди. Щямин
мящялляляр бунлар иди:
Шящри (Яски шящяр) мящялляси — шящярин шимал-шярг щиссясини ящатя
едяряк Гырхбулаг чайынын саь сащили иля Иряван галасына кими узанырды.
Шящярин мяркязи базары вя бцтцн мейданлары, бир чох карвансаралары
* Иряван шящяриндя гейдя алынан мясжидляр бюлмянин сонундакы жядвялдя верилмишдир [бах: жядвял
2; шякил 1, 2, 15].
144
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
145
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
146
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
147
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
148
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
149
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
150
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
151
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
152
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
153
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
154
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
155
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
ханлыьынын щярби имканлары иля даща йахындан мялуматы олан рус пол-
ковники С.Бурнашев ися йазыр ки, хан дюйцш мейданына 5000 няфярдян
ибарят гошун чыхара билярди [214, 38-39].
ХВЫЫЫ ясрин икинжи йарысында Иряван шящяри Азярбайжанын ян ири шя-
щярляриндян вя мядяниййят мяркязляриндян бири иди. Хан юз аиляси вя
хидмятчиляри иля бирликдя бурада йашайырды. Иряван шящярини хан тяряфин-
дян тяйин олунан кялянтяр вя галабяйи идаря едирди. Йасовуллар, онба-
шылар, фяррашлар онлара табе иди.
Беляликля, Азярбайжанын диэяр ханлыгларында олдуьу кими, Иряван
ханлыьында да идаря системи бцтювлцкдя ханын гейри-мящдуд щакимий-
йятинин горунмасына, онун ирадясинин сюзсцз йериня йетирилмясиня хид-
мят едирди.
156
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 1
Русийа ишьалындан яввялки дюврдя Иряван ханлыьынын мащаллары
1 Гырхбулаг Кянякир
2 Зянэибасар Улуханлы
3 Эярнибасар Гямярли
4 Ведибасар Дявяли
5 Шярур Янэижя
6 Сцрмяли Иьдыр
7 Дяракянд — Парченис Эоьб (Гулп)
8 Сяядли Хейрибяйли
9 Талын Талын
10 Сейидли-Ахсахли (Сяидли) Уши (Цшц)
11 Сярдарабад Сярдарабад
12 Гярбибасар (Кюрпцбасар) Яштяряк
13 Абаран Баш Абаран
14 Дярячичяк Дярячичяк
15 Эюйчя Кявяр*
Мянбяляр:
Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó å¸ ïðèñîåäèíåíèÿ
ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852, ñ.441-446.
Bournoutian Ж.A. The khanate of Erevan under Qajar rule 1795-1828, Mazda Publishers in asso-
ciation with Bibliotheca Persica, Costa Mesa, California and New York, 1992. p.35-38.
* Ермяни мцяллифляри “Кявяр” топонимини ермяниляшдиряряк “Аван” (мащал, даиря, нащийя) вя
“Гавар” кими тягдим едирляр. “Кявяр” топоними Хязярлярин “Кябяр” тайфасынын адындан
эютцрцлмцшдцр [бах: 110,292]. 1829-жу илдя бура Тцркийянин Байазид бюлэясиндян кючцрцлян
ермяниляр йерляшдирилдикдян сонра ермянижя Нор Байазид (1850-жи илдян ися Ново Байазид)
адландырылмышдыр. 1959-жу илдя ися ермяниляр тяряфиндян тамамиля дяйишдириляряк Камо
адландырылмышдыр.
157
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 2
Русийа ишьалындан сонра Иряван шящяриндя гейдя алынмыш мясжидляр*
1 2 3 4
1 Мящяммяд хан мясжиди Ичяри шящяр
2 Аббас Мирзя мясжиди Ичяри шящяр
*Дюврцн мянбяляриндя Иряван шящяриндя мясжидлярин даща чох олмасы вя Русийа ишьалындан сонра
даьылмасы щагда мялумат вардыр. Ермяни мяншяли Америка тядгигатчысы Ж.Борноутйан Иряван шя -
щяриндя жями 4 даьыдылмыш мясжид олдуьуну, И.Шопен ися мясжидлярин чохунун даьыдылдыьыны гейд
едир.
158
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
8 Сяртиб хан мясжиди Байыр шящяр
Мянбяляр:
1. ÎÐÂÇ, ÷.IV. ÑÏá., 1836. ñ.290-291.
2. Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó å¸
ïðèñîåäèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852, ñ.468, 687.
3. ÑÌÎÌÏÊ, âûï.I, Òèôëèñ, 1881, (китабын архасына ялавя олунмуш хяритя).
4. Lynch H.F.B., Armenia, Travels and Studies, 2 vol. 1901, с.280.
5. Bournoutian G.A. The khanate of Erevan under Qajar rule 1795-1828, Mazda
Publishers in association with Bibliotheca Persica, Costa Mesa, California and New York,
1992, p.205.
159
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 3
Русийа ишьалындан сонра Иряван шящяриндя гейдя алынмыш щамамлар*
Мянбяляр:
1. ÎÐÂÇ ÷.IV. ÑÏá., 1836, ñ.290-291.
2. Øîïåí È.È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó å¸
ïðèñîåäèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852, ñ.469.
3. Bournoutian Ж.A. The khanate of Erevan under Qajar rule 1795-1828, Mazda
Publishers in association with Bibliotheca Persica, Costa Mesa, California and New York,
1992, p.206.
160
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 1.
Эюй мясжидин минаряси. Иряван шящяри
Мянбя: Lynch H.F.B., Armenia, Travels and Studies, vol. 2, 1901, p. 213
161
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
Шякил 2.
Эюй мясжид. Иряван шящяри
Мянбя: Алишан Э. Айрарат (ермяни дилиндя). Венесийа, 1980, с.318
Шякил 3.
Иряван галасынын планы
Мянбя: Bournoutian Ж.A. The khanate of Erevan under Qajar rule 1795-1828,
Mazda Publishers in association with Bibliotheca Persica, Costa Mesa,
California and New York, 1992, p. 41
*Русийа ишьалындан сонра Иряван галасында руслар тяряфиндян тикилмиш проваслав килсясини
[бах: 95, 686], Ж.Борноутйан сахталашдырараг "ермяни килсяси" кими тягдим едир
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 4.
Иряван галасынын Зянэи чайындан эюрцнцшц
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.66
Шякил 5.
Иряван шящяринин Дярякянд мящяллясинин цмуми эюрцнцшц
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.75
166
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 6.
Франсыз сяййащы Тавернйейя эюря Иряван шящяринин эюрцнцшц. 1655-жи ил
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.62
Шякил 7.
Франсыз сяййащы Шардяня эюря Иряван шящяринин эюрцнцшц. 1672-жи ил
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.62
167
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 8.
Иряван шящяринин планы. 1837-жи ил
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.76
168
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 9.
Иряван шящяриндя Азярбайжан тцркляриня мяхсус щамам. Эириш порталы
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с.71
169
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 10.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус Талын карвансарасы
Мянбя: Кириллова Ю. Армения открытый музей. М., 1969 с.143
170
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 11.
Иряван шящяринин Зянэи чайындан эюрцнцшц
Мянбя: Ïîêîðåííûé Êàâêàç (î÷åðêè èñòîðè÷åñêîãî ïðîøëîãî
è ñîâðåìåííîãî ïîëîæåíèÿ Êàâêàçà ñ èëëþñòðàöèÿìè)
Êíèãà I-V, ÑÏá., 1904
171
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
Хяритя 1. Иряван ханлыьынын схем-хяритяси
Мянбя: Ãðèãîðÿí Ç.Ò. Ïðèñîåäèíåíèå Âîñòî÷íîé Àðìåíèè ê
Ðîññèè â íà÷àëå XIX â. Ìîñêâà, 1959, с.143
Хяритя 2. Иряван шящяринин планы.
Мянбя: СМОМПК, вып.I, Тифлис, 1881
Хяритя 3. Иряван ханлыьынын инзибати хяритяси. 1820-жи ил
Мянбя: Bournoutian Ж.A. The khanate of Erevan under Qajar rule
1795-1828, Mazda Publishers in association with Bibliotheca Persica,
Costa Mesa, California and New York, 1992, p. 34
Шякил 12. Араз чайы сащилиндян Аьры даьынын эюрцнцшц
Дцбуа де Монперенин чякдийи шякил (XIX яср)
Шякил 13. Иряван ханы овда
Ряссам, эенерал-майор Григори Гагаринин (1811-1893) чякдийи шякил
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
182
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
183
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
184
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
5
Мядяниййят
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
И
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
187
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
188
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
189
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
190
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
191
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
192
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
193
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
194
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
195
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
196
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
197
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
лар онун йериндя мигйасжа он дяфя кичик бир мясжид инша етмиш, адыны
да "Фарс мясжиди" гоймушлар.
Гядим Ирявандакы Зал хан, йахуд шящяр мясжиди (инша едилдийи
тарих мялум дейил) вя Новрузяли хан мясжиди бир-бириня бянзяйирди вя
Эюй мясжиддян кичик иди. Диэяр цч мясжид ися ХВЫЫ-ХВЫЫЫ ясрлярдя ин-
ша едилмишди [бах: бюлмянин сону, шякил 13,14,15,16,17, 18, 19, 20, 21].
Ряжяб паша мясжиди 1725-жи илдя, Аббас Мирзя мясжиди ися Щцсейн-
гулу ханын дюврцндя — ХЫХ ясрин яввялляриндя инша едилмишди. Ики-
мяртябяли бинасы вя чохлу щцжряляри олан Зал хан мясжиди индики Иряван
мещманханасынын йахынлыьында йерляширди. Икинжи дцнйа мцщарибясин-
дян сонра мясжидин тяйинаты дяйишдирилмишдир. Щазырда щямин бинада
Ряссамлар евинин сярэи салону йерляшир.
ХХ ясрин биринжи йарысынадяк Иряванда бир нечя мясжид фяалиййят
эюстярмишдир. Аббасгулу ханын тикдирдийи Тяпябашы мясжиди, Иряван
гадынлар клубунун йахынлыьында йерляшян Ясяд аьанын тикдирдийи мяс-
жид, Кюрпцбулаг мясжиди ермяниляр тяряфиндян даьыдылараг йер цзцн-
дян силинмишдир. Щажы Мцзяффяр аьанын тикдирдийи Чятирли мясжид ися
1988-жи илдя йандырылараг мящв едилмишдир [113, 452; бах: бюлмянин
сону, шякил 23].
Яввялляр йящуди синагогу олмуш, ХЫХ ясрин сонларында ермяниляр
тяряфиндян пулла алынмыш вя "ермяни килсяси"ня чеврилмиш мемарлыг аби-
дяси бу эцн дя Бакынын мяркязиндя горунуб сахланылдыьы щалда, ХХ
ясрин яввялляриндя Иряванда мювжуд олмуш 8 Азярбайжан мясжидинин
щамысы ермяни вандаллары тяряфиндян йерля - йексан едилмишдир.
Иряван шящяриндя щяр бири надир мемарлыг абидяси олан 8 щамам
мювжуд олмушдур. Ермяни мцяллифлярин йаздыгларына эюря, бу ща-
мамларын щамысынын салонлары Шярг цслубунда тикилмиш, щяр биринин
эцнбязи олмуш вя йухарыдан ишыгландырылмышдыр. Бишмиш кярпижля вя
ящянэ мящсулу иля щюрцлмцш щамамларын щамысы щазырда даьыдылмыш-
198
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
199
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
200
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
201
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
202
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
203
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
204
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
205
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
206
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
207
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
208
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
209
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
210
210
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
24 "-" 7351 ХЫХ яср
25 "-" 7653 ХЫХ яср
26 "-" 7693 ХЫХ яср
27 "-" 7694 1876-жы ил
28 "-" 7667 1759-жу ил
29 "-" 7702 1831-жи ил
30 "-" 7707 1611-жи ил
31 "-" 7709 1620-жи ил (1608)
32 "-" 7715 1687-жи ил (1688)
33 "-" 7716 ХЫХ яср
34 "-" 7717 1695-жи ил
35 "-" 7782 1784-жц ил
36 "-" 7891 ХВЫЫ-ХВЫЫЫ ясрляр
37 "-" 7997 ?
38 "-" 8021 1802-жи ил
39 "-" 8084 1810-жу ил
40 "-" 8099 ХЫХ яср
41 "-" 8338 ХЫХ яср
42 "-" 8361 1696-жы ил
43 "-" 8397 1666-жы ил
44 "-" 8540 1799-1807-жи илляр
45 "-" 8605 1676 (1667)-жи ил
46 "-" 8715 ХВЫЫЫ-ХЫХ ясрляр
47 "-" 8725 ХЫХ яср
48 "-" 8738 ХВЫЫ-ХВЫЫЫ ясрляр
49 "-" 8741 ХЫХ яср
50 "-" 8764 ХЫХ ясрр
51 "-" 8820 ХЫХ яср
52 "-" 8831 ХЫХ яср
53 "-" 8967 ХВЫЫ-ХВЫЫЫ ясрляр
54 "-" 8968 1556-жы ил
55 "-" 9003 ХЫХ яср
Мянбя: Abbasov И. Azяrbaycan folkloru XIX яsr ermяni mяnbяlяrindя. Bakы, 1977, s.46-47.
211
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 1.
Иряван йахынлыьында Азярбайжан Гарагойунлу ямирляриня мяхсус
Жяфярабад тцрбяси
Мянбя: Папазян А.Д. Арабская надпись на гробнице
Туркменских Эмиров в селе Аргаванг. “Ближний и средний Восток”
Сб. статей. Памяти Б.И.Заходера. М., 1961, с.72
212
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 2.
Жяфярабад тцрбяси цзяриндя йазы
Мянбя: Неймат М. Корпус эпиграфических памятников
Азербайджана, т, 3. Баку, 2001, с.175
213
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 3.
Иряван бюлэясиндя Азярбайжан тцркляриня мяхсус тцрбя
Мянбя: Алишан Э. Айрарат (ермяни дилиндя).
Венесийа, 1890, с. 275
214
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 4.
Иряван бюлэясиндя Азярбайжан тцркляриня мяхсус гядим башдашы
Мянбя: Ахундов Д. Архитектура древнего и раннесредневекового Азербайджана.
Баку, 1986, с. 311
215
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
Шякил 5.
Иряван галасынын, Бюйцк вя кичик Аьры даьынын эюрцнцшц
Дцбуа де Монперенин чякдийи шякил (XIX яср)
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 6.
Иряван галасынын эюрцнцшц.
Мянбя: Алишан Э. Айрарат. (ермяни дилиндя). Венесийа, 1890, с.455.
218
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 7.
Иряван ханлары сарайынын цмуми эюрцнцшц
Мянбя: Алишан Э. Айрарат (ермяни дилиндя).
Венесийа, 1890, с. 309.
219
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 8.
Иряван Сярдар сарайынын Эцзэцлц салону
Мянбя: Алишан Э. Айрарат (ермяни дилиндя).
Венесийа, 1890, с. 310
Шякил 9.
Иряван Сярдар сарайынын дящлизиндян бир эюрцнцш
Мянбя: Алишан Э. Айрарат (ермяни дилиндя).
Венесийа, 1890, с. 310
220
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 10.
Иряван ханлары сарайынын планы
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1068, с. 66
Шякил 11.
Иряван галасы, Хан сарайы ичярисиндя ханын иэамятэащы
Мянбя: Кийаси Ж., Бозйел I. Аrmenian Acts of Cultural Terrorism.
Ankara, 1997, p. 46
221
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 12.
“Айаг цстя дайанмыш оьлан” портрети
Ряссам Мирзя Гядим Иряванинин чякдийи шякил
Мянбя: Азярбайжан Совет Енсиклопедийасы (АСЕ), ж. VI, с.312
222
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 13.
“Отурмуш гадын” портрети
Ряссам Мирзя Гядим Иряванинин чякдийи шякил
Мянбя: Азярбайжан Совет Енсиклопедийасы (АСЕ), ж. VI, с.313
223
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 14.
Эюй мясжидин цмуми эюрцнцшц. Иряван шящяри XVIII яср.
АМЕА ТИЕА, И.П. Шеблыкинин шяхси фондундан
224
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 15.
Эюй мясжиддяки Баш ибадятэащын порталы. Иряван шящяри
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с. 64
Шякил 16.
Иряван шящяриндяки Эюй мясжидин планы
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с. 64
225
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 17.
Иряван шящяриндяки Эюй мясжидин чарщовузу
Мянбя: Lynch H.F.B., Armenia, Travels and Studies,
vol. 2, 1901, p. 214
226
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 18.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус гядим Эюй мясжидин
ясас эириш гапысы вя минаряси
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с. 65
227
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 19.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус эядим мясжид. Иряван галасынын ичярисиндя
Дцбуа де Монперенин чякдийи шякил (XIX яср)
Шякил 20.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус эядим Эюй мясжидин цмуми эюрцнцшц
Дцбуа де Монперенин чякдийи шякил (XIX яср)
228
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 21.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус гядим
Эюй мясжидя щяср олунмуш почт маркасы. 1910-жу ил
Мянбя: http://www.baku.ru/cmm-gir-list.php?cmm_id=564&id=124124
Шякил 22.
1988-жи илдя ермяниляр тяряфиндян даьыдылмыш Ирявандакы
эядим Эюй мясжидин йериндя харижи юлкялярдян эялян мцсялман иш адамлары
цчцн тикилмиш фарс мясжиди (вя йа “кичик Эюй мясжид”)
Мянбя: www.wikipedia.org/wiki/category: Blue-Mosgue
229
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 23.
Дямирбулаг мящяллясиндяки Азярбайжан тцркляриня мяхсус
Чятирли мясжид. Иряван шящяри.
Мясжидин бахыжысы Якбяр Бабайевин шяхси архивиндян. Fото 1988-жи илдя чякилиб.
230
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 24.
Фящлябазара эедян йол. Иряван шящяри
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван.
М., 1968, с. 71
231
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 25.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус Яфшар карвансарасы. Иряван шящяри
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван.
М., 1968, с. 70
232
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 26.
Яхи Тявяккцл завийясинин харабалыгларынын эюрцнцшц (XII яср).
Мянбя: Мирзяйев Щ. Гярби Азярбайжанын Дяряляйяз мащалы
Бакы, 2004, с.192
233
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 27.
Яли ханын еви. Иряван шящяри
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с. 74
234
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 28.
Пянащ ханын еви. Иряван шящяри
Мянбя: Арутюнян В., Асратян М., Меликян А. Ереван. М., 1968, с. 89
235
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 29.
Гядим Иряван халчасы.
Шяхси коллексийадан
236
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 30.
Гядим Иряван халчасы*
Мянбя: http://www.gudman-stroy.ru/article2/images/kover_armen.jpg
*Азярбайжан тцркляриня мяхсус бу гядим Иряван халчасы да ермяниляр
тяряфиндян сахталашдырылараг интернет сайтында “Ермяни халчасы”
кими тягдим олунуб.
237
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 31.
Иряванда азярбайжанлылара мяхсус бядии парча нцмуняси
Мянбя: Армянская набойка. Альбом. М., 1950, с.56
*Азярбайжан тцркляриня мяхсус бцтцн бядии парча нцмуняляри
ермяни мцяллифляри тяряфиндян тящриф олунараг "ермяни бядии парчалары"
кими тягдим олунур.
238
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 32.
Иряванда азярбайжанлылара мяхсус бядии парча нцмуняси
Мянбя: Армянская набойка. Альбом. М., 1950, с.61
*Азярбайжан тцркляриня мяхсус бцтцн бядии парча нцмуняляри
ермяни мцяллифляри тяряфиндян тящриф олунараг "ермяни бядии парчалары"
кими тягдим олунур.
239
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 33.
Иряванда азярбайжанлылара мяхсус рянэкарлыг нцмуняси
Мянбя: Армянская набойка. Альбом. М., 1950, с.61
*Азярбайжан тцркляриня мяхсус бцтцн рянэкарлыг нцмуняляри
ермяни мцяллифляри тяряфиндян тящриф олунараг "ермяни рянэкарлыг нцмуняси"
кими тягдим олунур.
240
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 34.
Мяшщур Иряван ашыьы (XVI яср) Мискин Абдал няслинин шяжяряси
Мянбя: "Щагг йолу" гязети, 6 сентйабр 2000-жи ил
241
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 35.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус гоч щейкяли.* Орта ясрляр
*Иряван ханлыьы (индики Ермянистан) яразисиндяки Азярбайжан тцркляриня мяхсус
кцлли мигдарда гож щейкялляри вя гябиристанлар ермяни вандаллары
тяряфиндян мящв едилмишдир.
242
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 36.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус гоч щейкяли.* Орта ясрляр
*Иряван ханлыьы (индики Ермянистан) яразисиндяки Азярбайжан тцркляриня мяхсус
кцлли мигдарда гож щейкялляри вя гябиристанлар ермяни вандаллары
тяряфиндян мящв едилмишдир.
243
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
Шякил 37.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус сяндугя.* Орта ясрляр
*Иряван ханлыьы (индики Ермянистан) яразисиндяки Азярбайжан тцркляриня мяхсус
кцлли мигдарда даш сяндугяляр вя гябиристанлар ермяни вандаллары
тяряфиндян мящв едилмишдир.
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 38.
Азярбайжанлылара мяхсус гябирцстц абидя.* Орта ясрляр
*Иряван ханлыьы (индики Ермянистан) яразисиндяки Азярбайжан тцркляриня мяхсус
кцлли мигдарда гябирцстц абидяляр вя гибиристанлар ермяни вандаллары
тяряфиндян мящв едилмишдир.
Шякил 39.
Азярбайжан тцркляриня мяхсус сяндугя.* Орта ясрляр
*Иряван ханлыьы (индики Ермянистан) яразисиндяки Азярбайжан тцркляриня мяхсус
кцлли мигдарда даш сяндугяляр вя гябиристанлар ермяни вандаллары
тяряфиндян мящв едилмишдир.
246
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 40.
Азярбайжанлылара мяхсус гядим гябирцстц абидя.* Орта ясрляр
*Иряван ханлыьы (индики Ермянистан) яразисиндяки Азярбайжан тцркляриня мяхсус
кцлли мигдарда гябирцстц абидяляр вя гябиристанлар ермяни вандаллары
тяряфиндян мящв едилмишдир.
247
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
6
Харижи сийасят
А
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
251
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Иряван ханлыьы яразисиндя йашайан азсайлы ермяниляр ханлыгда щаким мювге тутмаг мягсядиля
фцрсят дцшян кими эцржц чарына мцражият едяряк онлары Ирявана дявят едирдиляр. Мягсяд эцржц ча-
рынын кюмяйи иля Иряван ханыны зяифлятмяк вя щакимиййяти яля алмаг иди.
** 1736-жы илдя Муьан гурултайында тажгойма мярасиминдя Эянжя-Гарабаь щакимляри Надиргу-
лу ханын Сяфяви дювлятиня сон гоймасы иля разылашмайыб, онун шащ сечилмясинин ялейщиня чыхмыш-
дылар. Щямин гурултайда иштирак едян эцржц вя ермяни феодаллары ися яксиня, эяляжяк шащын намизяд-
лийини дястяклямишдиляр. Надиргулу хан шащ сечилдикдян сонра Эянжя-Гарабаь бяйлярини жязаландыр-
маг цчцн онлары щакимиййятдян узаглашдырмыш, бир сыра Азярбайжан торпагларыны, о жцмлядян Га-
зах, Шямшяддил вя Борчалынын идарясини эцржц чары Ы Теймураза щяваля етмишди. Бу торпагларла га-
не олмайан эцржц чарлары даим Азярбайжанын шимал-гярб вя жянуб-гярб торпагларыны бцтцнлцкля
яля кечирмяйя жан атырдылар.
252
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Илк мянбялярин мялуматындан айдын олур ки, ЫЫ Ираклинин Иряван ханлыьына "кюмяк" мягсядиля
топладыьы гошунларын яксяриййятини Газах вя Борчалы мащалларындан сяфярбяр едилмиш азярбайжанлы-
лар тяшкил едирди [бах: 123, 200-201].
253
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
254
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
тез йцрцшляр етмяйя башлады. 1759-жу илдя Иряван ханлыьы мящз бу вира-
недижи йцрцшляр нятижясиндя ЫЫ Ираклинин хязинясиня иллик баж юдямяйя
мяжбур олду [166, 129]. Бунунла кифайятлянмяйян ЫЫ Ираклинин Иряван
ханлыьына щярби йцрцшляри 1762-1765, 1778-1779-жу иллярдя дя давам
етди [214, 31]. Бунунла беля, ЫЫ Иракли Иряван ханлыьыны юзцндян асылы
щала сала билмяди.
Бящс олунан дюврдя Жянуб-Гярби Гафгазын ачары вя ян эцжлц га-
ласы щесаб олунан Иряванын щярби-стратеъи ящямиййяти бюйцк олдуьун-
дан [166,205] Иряван ханлыьы гоншу дювлятлярин диггят мяркязиндя иди.
Бу дюврдя Иранда реал щакимиййяти яля кечирян Кярим хан Зянд эцр-
жц чарынын Азярбайжан ханлыгларына щцжумларындан наразы галдыьыны
билдиряряк Щцсейняли хандан ЫЫ Ираклийя баж вермяйи дайандырмасыны
тяляб етди. Беля олажаьы тягдирдя Кярим хан Зянд ону мцдафия едяжя-
йиня сюз верди [115, 60]. Бу, бюлэядяки сийаси вязиййяти хейли эярэинляш-
дирди. Щятта, 1770-жи илин йазында Иряван уьрунда Кярим хан Зяндля
ЫЫ Иракли арасында мцщарибя олажаьы эюзлянилирди [166, 142].
Бу мцряккяб вязиййятдя Иряван ханлыьы няинки юз мцстягиллийи уь-
рунда мцбаризя апарыр, щям дя Азярбайжанын диэяр ханлыгларында вя
гоншу дювлятлярдя баш верян щадисяляря биэаня галмырды. 1775-жи ил
ийунун 23-дя Иряван ханы Щцсейняли хан, Гарс мцщафизи Иззят Мещ-
мет паша васитясиля Османлы дювлятиня мяктуб эюндярди. Мяктубда
Иряван ханынын Русийанын Даьыстан яразисиндяки фяалиййятиндян доьан
наращатлыьы ифадя олунурду [191, 107; 125,38]. Иряваны даим диггят
мяркязиндя сахлайан Османлы дювляти ися Русийанын Картли-Кахети
чарлыьы васитясиля Жянуби Гафгаза, о жцмлядян Ирявана мцдахилясинин
эцжлянмясиндян ещтийат едирди. Султан ЫЫЫ Мустафа (1757-1774) юз вя-
зириня йаздыьы мяктубда бу мцдахилянин гаршысыны алмаг тядбирлярини
мцзакиря етмяк цчцн онунла эюрцшцб мяслящятляшмяйин зярури олду-
ьуну билдирирди [14; 20, 57; 124, 159]. Шцбщясиз ки, ЫЫ Ираклинин Иряван
255
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
256
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
юзц аддым атмалы олду. Сябябляр ашаьыдакылар иди: яввяла, Иряван ханы
щеч дя, ермяни тарихчиси В.Р.Григорйанын йаздыьы кими, эцржц чарын-
дан йарымасылы [214,73] вязиййятдя дейилди. Мцстягил харижи сийасят* йе-
ридян Щцсейняли хан Гажар диэяр Азярбайжан ханлары иля йахынлашыб ЫЫ
Ираклидян щеч бир асылылыьы олмадыьыны билдирмишди. Бундан хябяр тутан
ЫЫ Иракли Азярбайжан ханларындан ещийат едяряк Щцсейняли хана олан
мцнасибятини дяйишмяйя мяжбур олду [214,72]. Бу заман ЫЫ Ираклинин
Иряван ханлыьына защири мцнасибятинин дяйишмясинин диэяр сябяби**
гарабаьлы Ибращимхялил ханын Хой ханлыьына олан щцжуму иди [214,72].
1781-жи илин мартында ЫЫ Ираклы Иряван ханынын щцзуруна мярщум
шащзадя Леванын вязири Эеорэини эюндярди. О, бир мцддят Иряванда
галдыгдан сонра Тифлися гайытды, лакин чох кечмядян икинжи дяфя тяк-
рар Ирявана дюндц [214,72]. Нящайят, 1781-жи илин нойабрында Иряван
ханлыьы иля Картли-Кахети чарлыьы арасында сцлщ мцгавиляси баьланды. ЫЫ
Иракли илдя 30 мин тцмян юдянж алмагла Эцржцстана ясир олараг апа-
рылмыш динж ящалини эери гайтармаьа разылыг верд [41, II, 75; 115, 63;
214, 73]. Лакин ЫЫ Ираклинин Азярбайжан торпагларына, о жцмлядян
Иряван ханлыьына олан тяжавцзкар ниййяти давам етмякдя иди. 1782-жи
илин сонларында ЫЫ Иракли Русийа императричасы ЫЫ Йекатеринайа (1762-
1796) мяктуб йазараг Картли-Кахети чарлыьынын Русийанын щимайясиня
гябул едилмясини хащиш етди. ЫЫ Иракли Русийа щюкумятиндян онун Иря-
ван вя Эянжя ханлыгларынын яразисиня йийялянмясиня кюмяк етмясини
хащиш етди, явязиндя Русийанын Тцркийя вя Иранла апаражаьы мцщари-
бялярдя юз кюмяйини ясирэямяйяжяйиня сюз верди [166, 167]. Бундан
* 1781-жи илдя хойлу Ящмяд ханын Нахчыван ханлыьына щцжумуна етираз едян Иряван ханы Щц-
сейняли хан Гажар она щядяляйижи мяктуб эюндяряряк юз ордусуну тяжили Нахчыван галасындан
узаглашдырмасыны тяляб етди. Иряван ханы юз мяктубунда Нахчыван ханлыьына юзц сащиб олмаг ис-
тядийини билдирди [115, 62].
** Тябиидир ки, ЫЫ Иракли Ибращимхялил ханын мцттяфиги олдуьу цчцн бу йцрцшдя она щярби гцввя иля
йардым етмяли иди. Бундан башга, ЫЫ Иракли юзц Хой ханлыьыны тясир даирясиня алмаг мягсядиля ора-
йа гошун йеритмяйя щазырлашырды. Бу гошун Иряван яразисиндян — Гырхбулагдан кечмяли иди. [бах:
214,72]. Бцтцн бунлара эюря сцлщ данышыглары сцрятлянди вя разылашма ялдя едилди.
257
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
258
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
259
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
260
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
261
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
262
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
263
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
264
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
265
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
266
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
267
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
268
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
269
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
270
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
271
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
мыш оьлу Ы Павел Русийанын харижи сийасят хяттини дяйишяряк рус гошун-
ларыны Жянуби Гафгаздан эери чаьырды.
Рус гошунларынын Жянуби Гафгазда, о жцмлядян Азярбайжанда
щярби ямялиййатлара щазырлашмасы Османлы империйасыны чох наращат
едирди. Буна эюря дя 5000 няфярлик гошунла Чылдырда олан Йусиф паша
юз нцмайяндясини Иряван ханынын йанына эюндяряряк ону рус гошун-
ларынын тяжавцзц ялейщиня чыхмаьа чаьырды [24, в.80-81]. Кяшфиййатдан
рус ордусу гярарэащына гайытмыш Николай Мирзяйев дя ейни фикирляри
сюйлямишди: "Тцркляр чалышырлар ки, Иряван ханы Эцржцстанын табелийиня
кечмясин" [24, в.80-81].
Османлы дювлятинин Жянуби Гафгаздакы фяаллыьы Русийа дювлятинин
тяжавцзцня реал манея олдуьундан Русийа христиан дини амилиндян
фяал сурятдя истифадя едирди. Буна эюря дя Русийа империйасы Картли-
Кахети чарлыьына Османлы империйасына гаршы буфер дювлят кими бахыр
вя щяр васитя иля она кюмяк етмяйя чалышырды. Тясадцфи дейилдир ки, рус
ордусу али баш команданынын эюстяришиня ясасян Иряван ханлыьыны
юзцндян асылы вязиййятя салмасы цчцн ЫЫ Ираклийя кюмяк эюстярмяк гя-
рара алынмышды [80, сяняд 628-631, в.19].
Аьа Мящяммяд шащ 1797-жи илин ийунунда икинжи дяфя Азярбай-
жанын шималына йцрцш етди. О, бу дяфя Шуша галасыны яля кечиря билди.
Лакин еля бурадажа суи-гясдля гятля йетирилди. Сяркярдясини итирмиш Иран
гошунлары эери — Ирана гайытмаьа мяжбур олду [9, 261-262].
Аьа Мящяммяд шащ икинжи йцрцшц яряфясиндя иряванлы Мящяммяд
хан Гажары йанына чаьырараг, онунла гощум олмасына бахмайараг,
рус гошунлары иля ямякдашлыгда сучландырыб щябс етмиш вя Тещрана*
эюндярмишди [41, II, 428; 95, 164]. Аьа Мящяммяд шащын ямриня яса-
сян онун юэей гардашы Ялигулу хан Гажар Иряванда щакимиййяти ида-
ря едирди [41, II, 426; 95, 164; 200, 9]. Лакин Ялигулу ханын верэиляри ар-
тырмасы сябябиндян Иряван ящалиси цсйан едиб ону щакимиййятдян гов-
* Г.П.Буткова эюря, Гязвиня эюндярилмишди [бах: 41, II, 431].
272
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
ду [41, II, 431; 214, 59]. Ж.Борноутйан ися бу щадисяни фяргли тягдим
едяряк йазыр ки, Ялигулу хан Гажар гардашы Аьа Мящяммяд ханын
юлцмцндян дярщал сонра шащ тахт-тажы иддиасы иля Тещрана тялясди. Йа-
ранмыш вязиййятдян истифадя едян Щясян хан Макулу Иряван ханлыьын-
да щакимиййяти яля кечирди вя халгдан аьыр верэиляр тяляб етди [200,9].
Аьа Мящяммяд шащын 1797-жи ил ийулун 4-дя Шушада юлдцрцлмясиндян
сонра тахта чыхан вариси Фятяли шащ (1797-1834) Иряваны силащ эцжцня
ялдя сахламаьын мцмкцн олмадыьыны нязяря алараг, Ирана — Гажар-
лар дювлятиня сядагятини сахламасы шяртиля, Мящяммяд ханы щябсдян
азад едиб Ирявана эюндярди [115, 85]. Лакин Мящяммяд хан гажар-
ларын мцти вассалы олмады. Яксиня, хойлу Жяфяргулу ханла бирляшяряк
йени шаща табе олмагдан имтина етди. Лакин онлар шащзадя Аббас
Мирзянин вя сярдар Сцлейманын башчылыг етдийи Гажар гошуну тяряфин-
дян мяьлубиййятя уьрадылдылар. Бундан бир нечя ил сонра Аббас Мир-
зя Иряван ханлыьына щцжум едяряк Иряван галасыны 40 эцнлцк мцщаси-
рядя сахлады. Бу мцддятдя ятраф кяндляр вя елляр чапылыб-таланды. Ня-
тижядя Мящяммяд хан Аббас Мирзяйя тязминат вя сядагят яламяти
олараг эировлар вермяйя мяжбур олду [115, 8 5-86].
ХЫХ ясрин яввялляриндя Ахалсых щакими Шяриф пашанын султана гаршы
гийамы иля баьлы олараг Иряван ханлыьы иля Османлы дювляти арасында
мцнасибятлярдя эярэинлик йаранды. Иряванлы Мящяммяд ханын Шяриф
пашаны дястяклямяси Османлы империйасы иля мцнасибятлярин писляшмя-
синя сябяб олду. Гийамын йатырылмасы Ярзурум пашасына щяваля олун-
ду. Ярзурум пашасы бу заман Франса иля мцщарибядя Тцркийя иля итти-
фаг баьламыш Русийанын Гафгаздакы гошунларынын команданы
К.Ф.Кнорингя кюмяк цчцн мцражият етди. К.Ф.Кноринг Тифлисдя ол-
мадыьындан онун кюмякчиси, ермяни мяншяли эенерал И.П.Лазарйев
эцржц шащзадяси Давиди Борчалыдан вя Газахдан топладыьы азярбай-
жанлылардан ибарят дястялярля бирликдя Ярзурум пашасынын кюмяйиня
273
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
274
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
275
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 1.
Иряван ханлыьынын байраьы
Милли Азярбайжан Тарихи Музейи, инв. 461
276
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 2.
Иряван ханлыьынын байраьы
Милли Азярбайжан Тарихи Музейи, инв. 473
277
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
Хяритя 1.
Жянуби Гафгазын Русийа
тяряфиндян ишьалы
Хяритя 2.
Иряван ханлыьынын йайлаг-гышлаг мардарлыьы иля мяшьул олан
ящалисинин тяркиби, йерляшмяси вя йердяйишмяси
Мянбя: Bournoutian Ж.A.
The khanate of Erevan under Qajar rule 1795-1828, Mazda
Publishers in association with Bibliotheca Persica,
Costa Mesa. California and New York, 1992, p. 56
Хяритя 3. Русийа тяряфиндян ишьал олунмуш Жянуби Гафгаз.
Ряссам: Е.Степанова
Мянбя: Ïîêîðåííûé Êàâêàç (î÷åðêè èñòîðè÷åñêîãî ïðîøëîãî è ñîâðåìåííîãî
ïîëîæåíèÿ Êàâêàçà ñ èëëþñòðàöèÿìè). Êíèãà I-V, ÑÏá., 1904, с.77-78
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Хяритя 4.
Ишьал олунмуш Жянуби Гафгазын йол хяритясиндя кечмиш Иряван ханлыьы
Мянбя: Ìàðøðóòíàÿ êàðòà Êàâêàçñêîãî êðàÿ (ñîñòàâëåíà è ëèòîãðàôèðîâàíà ïðè
Ãåíåðàëüíîì øòàáú Îòüäåëüíîãî Êàâêàçñêîãî Êîðïóñà, 1847 ã.
284
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
7
Русийа империйасынын вя
Гажарлар дювлятинин
ишьалчылыг планлары
И
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
287
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
288
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
289
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
290
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Буну беля бир факт да тясдиг едир ки, щямин дюврдя Иряван ханы Мящям-
мяд ханын сярщяддя йерляшян рус гошунларынын цзяриня щярякят етмясин-
дян хябяр тутан К.Ф.Кноринг дярщал щярби тоггушмайа мейил эюстяр-
мямиш, 1802-жи ил майын 17-дя Мящяммяд хана мяктубла мцражият
едяряк бу щярякятин сябябини изащ етмясини тяляб етмишди [115, 90].
Иряван ханлыьынын мцстягиллийини горумаьа чалышан Мящяммяд
хан К.Ф.Кноринги щярби тоггушмадан чякиндирмяйя вя щятта руслар-
ла достлуг ялагяси йаратмаг истядийиня инандырмаьа чалышмышды. Яслин-
дя ися о, Русийанын тябяялик барядя тяклифини дяфялярля рядд етмиш, щят-
та Цчкился монастырынын башчылыьына Русийа тяряфиндян намизядлийи иря-
ли сцрцлян Данили гябул етмяйяряк юзцня садиг Давиди щямин вязифядя
сахламышды [178, 50; 115, 90-91].
Жянуби Гафгазда рус ордусунун баш команданы К.Ф.Кноринг
эцржц ясилли П.Д.Сисиановла явяз олундугдан сонра (1802-жи ил, сент-
йабр — ред.) Русийанын бу бюлэядяки сийасяти даща да сяртляшди. Йени-
жя баш командан тяйин олунан П.Сисианов Иряван ханлыьыны яля кечир-
мяк вя ермянилярин етимадыны доьрултмаг мягсядиля Тещранда щябс-
дя сахланылан Данили Ирявана гайтармаьы гярара алды. Рус эенералы
бунун цчцн юнжя мцхтялиф дипломатик васитяляря ял атды. О, 1803-жц ил
февралын яввялиндя Иряван ханына эюндярдийи мяктубда хана сямими
достлуг тяклиф едяряк ону Русийа тябяялийиня кечмяйя чаьырырды. Мяк-
тубун сонунда ися бюйцк Русийа императору вя бюйцк султан (Ос-
манлы султаны — ред.) тяряфиндян бцтцн ермянилярин патриархы тясдиг
едилян Данил щаггында верилян фярманын дягиг ижра олунмасыны тяляб
едирди [26, сяняд 1214, с.609]. Русийа империйасы иля мцнасибятляри эяр-
эинляшдирмяк истямяйян Мящяммяд хан Данилин щябсдян азад олун-
масы щагда эюстяриш верся дя, ону йеня дя патриарх тяйин етмир вя юз
нязаряти алтында сахлайырды [148, 120; 188, 19].
291
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
*П.Д.Сисианов Ы Александыра йаздыьы 1803-жц ил 12 март тарихли мялуматында Иряван ханлыьыны яля
кечирмяк цчцн ялавя олараг 3 алай вя 100 мин рубл лазым олдуьуну билдирир вя бу гцввянин кюмяйи
иля Иряваны, Нахчываны, Шушаны алмаьы вя щятта Кцр-Араз бойу яразилярин ишьалыны баша чатдырмаьы
вяд едирди [26, сяняд 1216,с.610; 148,121].
292
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
293
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
294
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
295
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
296
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
*Гейд етмяк лазымдыр ки, Сисиановун Иряван ханлыьы цзяриня ишьалчы йцрцшцндя юз щярби гцввяляри
иля бирликдя эцржц кнйазлары да иштирак едирдиляр [бах: 178, 137].
** Е.Хубовун вердийи мялумата ясасян, артыг 1804-жц ил ийунун 1-дя Гажарлар Иранынын гошунла-
ры Иряван ханлыьыны мцщасиряйя алмыш, щямин айын 18-дя тяряфляр арасында ганлы дюйцш баш вермиш вя
щяр ики тяряфдян хейли итки верилмишди [бах: 188, 22, 25-26].
297
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
298
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
299
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
300
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
301
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
302
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
303
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
304
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
305
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
306
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
307
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
308
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
билди. Ятраф алямдян тяжрид олунан Иряван галасы ишьалчы рус гошуну тя-
ряфиндян бомбардман едилди [27, сяняд 453, с.244-245; 178, 296-297].
Иряван галасыны ятраф алямдян тяжрид етмяйя мцвяффяг олан Гудо-
вич октйабрын 17-дя нювбяти щядяляйижи вя ширникляндирижи мяктубла
Иряван галасынын коменданты Щясян хан Гажара мцражият етди.* Щя-
сян хан Гажар октйабрын 21-дя эенерал Гудовичя эюндярдийи жаваб
мяктубунда галаны щеч бир заман тяслим етмяйяжяйини билдирди [74,
473].
Щцсейнгулу хан ися галанын мцщасирясини йарыб шящяря дахил олма-
ьа чалышыр, вахташыры дцшмяня зярбяляр ендирирди. Беля олдугда Гудо-
вич мцщасиря олунмуш галайа щцжуму мцвяггяти дайандырараг Щц-
сейнгулу ханын цзяриня бюйцк бир щярби дястя эюндярди [27, сяняд 458;
с.248-249]. Подполковник Подлустскинин башчылыг етдийи щямин дястя
иля дюйцшдя иряванлылар мяьлубиййятя уьрадылар. Хан саь галан гцввя-
лярини горумаг цчцн Аразын о тайына чякилмяли олду. Бу щадисядян
хябяр тутан Фятяли шащ Гажар иряванлылара йардым етмяк мягсядиля
Фяряжулла ханын башчылыьы иля 5 мин няфярлик гошун эюндярди. Горхуйа
дцшян рус команданлыьы эенерал-майор Портнйаэини ялавя гошунла
Подлутскинин дястясиня эюмяйя эюндярди. Лакин Щцсейнгулу хан рус
гошунларынын ясябляри иля ойнайараг щяр дяфя ачыг дюйцшя эирмякдян
йайынырды [27, сяняд 453, с.245].
Гудович Иряван галасыны мцщасирядя сахламагда икян Нахчыван
ханлыьы эенерал Неболсинин рящбярлик етдийи рус гошунлары тяряфиндян
ишьал олунду. Лакин ня Нахчыванын ишьалы, ня дя Иряван галасынын су -
дан мящрум едилмяси** иряванлыларын дюйцш рущуну гыра билмяди.
* Гудович Иряван сярдарынын гардашы Щясян хан Гажара Щцсейнгулу ханы мяьлуб етдийини, онлара
щеч бир кюмяк эялмяйяжяйини билдирди. Галаны кюнцллц тяслим едяжяйи щалда ону сярбяст бурахараг
Аразы кечмяйя ижазя веряжяйини, яэяр галмаг истяся, Иряван галасы вя шящяри истисна олмагла, бцтцн
ханлыьын щакими тяйин олунажаьына Русийа императору адындан сюз верирди [27, сяняд 447, с.239-
240].
** Ишьалчы рус ордусу вя она кюмяк едян ермяниляр тяряфиндян мцщасиряйя алынмыш Иряван галасы-
нын атылан топ мярмиляри нятижясиндя ики гцлляси сырадан чыхмыш, галанын диварлары зядялянмишди.
Иряванлыларын мцбаризя рущуну гырмаьа чалышан ишьалчы орду даща гяддар бир тядбиря ял атды. Тей -
мур булаьындан Иряван галасына чякилмиш суйун гаршысыны кясяряк иряванлылары судан мящрум етди.
Лакин онларын бу ниййяти баш тутмады, жясур мцдафиячиляр топ атяши алтында эежя вахты суйу Зянэи
чайындан галайа чякя билдиляр [27, сяняд 453, с.246].
309
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
310
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
26], диэяр мянбядя ися 4645 няфяр иди [27, сяняд 467, с.253-256]. Лакин
онлар иряванлыларын жидди мцгавимятиня раст эялдиляр. Щцжум башланан
кими иряванлылар топ атяшляри иля руслары эери отуртдулар. Рус гошунлары-
нын дцзялтдийи нярдиванлар галайа дахил олмаьа кифайят етмяди. Няща-
йят, 1000 няфяря йахын итки верян рус гошунлары щцжуму дайандырма-
ьа мяжбур олду [41, щ.III, 390]. Диэяр мянбянин мялуматына эюря,
рус гошунларындан 17 забит, 269 ясэяр мящв олмуш, 64 забит, 829 яс-
эяр ися йараланмышды [27, сяняд 467, с.256]. Шящяря дахил ола билмяйя-
жяйиня ямин олан Гудович нойабрын 30-да сящяр тездян Иряванын мц-
щасирясиндян ял чякяряк рус гошунуна Тифлися гайытмаг щаггында ямр
верди. Декабырын 1-дя Нахчыванда мющкямлянян рус гошунлары да
ораны тярк етмяли олду [27, сяняд 895, с.509, 510; 178, 304-305].
Русийа империйасынын сифариши иля йазылмасына бахмайараг, "Гара-
баьнамя" мцяллифляри дя Иряванын мцщасиряси заманы рус гошунларынын
щеч бир иш эюря билмядийини, "мягсядиня чатмадан гайытмаг тябилини
чалдырыб Дарцссцрура (Тифлися) гайытды"ьыны гейд едирляр [8, I, 75; 8, II, 55].
Беляликля, Вятян торпаьынын азадлыьы уьрунда мцбаризяйя галхан
Иряван галасынын мцдафиячиляри бир-биринин ардынжа чар эенераллары Си-
сианову вя Гудовичи рцсвайчы мяьлубиййятя уьратдылар.
Мяьлубиййятя уьрамыш рус гошунларынын Иряван галасына щцжуму
заманы иткиси дя чох олду. Гудовичин чара эюндярдийи рапортунда ися
бу иткиляр барядя рягямляр кичилдилир, эуйа Русийа тяряфиндян жями 17
забит вя 269 ясэярин юлдцрцлдцйц, 64 забит вя 829 ясэярин ися йаралан-
дыьы эюстярилирди [27, сяняд 467; 132, 92]. Н.Дубровинин мялуматы да
иряванлыларын бу дюйцшдя рус гошунлары цзяриндя парлаг гялябя чалдыг-
ларыны тясдиг едир. Онун йаздыьына эюря,"…алайлар (рус ордусу алайла-
ры — ред.) еля вязиййятя дцшдц ки, тякрар щцжум щаггында дцшцнмяйя
беля дяймязди" [151, 224; 132, 92; 178, 304]. Азярбайжан вятянпярвяр-
ляринин щцжумлары вя эцжлц гар йаьмасы нятижясиндя рус гошунлары да-
311
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
ща 1000 няфяря йахын итки веряряк эери чякилди [178, 305]. Йери эялмиш-
кян, Иряван ханынын гардашы Щясян хан Гажарын гящряманлыьыны, щят-
та, ермяни мцяллифляр дя етираф едирляр. Баш команданын галаны йени-
дян тяслим етмяк тялябиня жаваб олараг Щясян хан Гажар йазырды:
"…Тяляб едирсиниз ки, Иряван галасыны кюнцллц тяслим едим, явязиндя
ися Иряван ханлыьыны мяня веряжяксиниз. Яэяр бу жцр ямял йахшыдырса,
онда сиз Иран щюкмдарына гуллуг един ки, явязиндя Иряван, Тябриз вя
башга ханлыглары аласыныз" [74, 473; 178, 298].
Иряваны яля кечирмяк цмидиндян яли цзцлян Гудович Нахчывандан
эери чякилян эенерал Неболсиня рус гошунлары иля эетмяк истяйянляри
(Азярбайжана хяйанят етмиш ермяниляр нязярдя тутулур — ред.) Гара-
баьа апармаьы тапшырды [27, сяняд 462, с.250-251]. Бу йцрцш рус го-
шунларына чох баща баша эялди вя демяк олар ки, щярби ямялиййатларда
иштирак едянлярин йарысы мящв олду.
Беляликля, Русийа гошунларынын Иряван цзяриня икинжи йцрцшцндя
рцсвайчы мяьлубиййятя уьрайан вя Губа йцрцшцндя щеч бир нятижя ял-
дя едя билмяйян Гудович 1809-жу илин февралында ермяни мяншяли Тор-
масовла явяз олунду [39, 191].
Русийанын Жянуби Гафгаздакы уьурсузлуглары реэионда инэилисля-
рин фяаллашмасына сябяб олду. Русийа империйасынын ялейщиня кампа-
нийайа башламаг истяйян инэилисляр Иранын харижи сийасятиндя мцщцм
рол ойнамаьа башладылар. Бу мягсядля инэилис щярби мцтяхяссисляринин
бир дястяси Тцркийя яразисиндян Ирявана эялди. Онларын тякиди иля Иряван
ханы Щцсейнгулу хан 20 минлик гошунла Тцркийя яразисиндян Эцржцс-
тана щцжум етди. Лакин о, бу йцрцшдя уьурлу нятижя ялдя едя билмяди
[бах: 28, сяняд 1112, с.725; 28, сяняд 1127, 736; 115, 112].
1810-жу илин апрелиндя шащын тяклифи иля Яскяранда Русийа иля Гажар-
лар Ираны арасында данышыглар башланды [178,160]. Данышыгларда Русийа
Нахчыван вя Иряван ханлыгларыны, Иран ися Лянкяран ханлыьыны тяляб
312
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
313
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
314
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Хяритя 1.
Русийа гошунларынын Иряван ханлыьына ишьалчы йцрцшляри
Мянбя: Ãðèãîðÿí Ç.Ò. Ïðèñîåäèíåíèå Âîñòî÷íîé Àðìåíèè
ê Ðîññèè â íà÷àëå XIX â. Ìîñêâà, 1959, c.83
315
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
Хяритя 2. Иряван ханлыьынын планы
Мянбя: Ïîêîðåííûé Êàâêàç (î÷åðêè èñòîðè÷åñêîãî ïðîøëîãî è ñîâðåìåííîãî
ïîëîæåíèÿ Êàâêàçà ñ èëëþñòðàöèÿìè). Êíèãà I-V, ÑÏá., 1904
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 1. Щясян хан Гажарын эенерал Гудовичя нойабр, 1808-жи ил тарихли жаваб
мяктубу (фарс дилиндя). Мянбя: ÀÊÀÊ, ò. III. Òèôëèñ, 1869, д. 460, с.249
318
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 1, давамы. Щясян хан Гажарын эенерал Гудовичя нойабр, 1808-жи ил тарихли
жаваб мяктубу, (рус дилиндя). Мянбя: ÀÊÀÊ, ò. III. Òèôëèñ, 1869, д. 460, с.250
319
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
320
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 1.
Иряван ханы Щцсейнгулу хан Гажар (1806-1827)
Мянбя: http://en.wikipedia.org/wiki/hossein_khan_sardar
(щазырда щямин шякил эюстярилян сайтдан "чыхарылмышдыр" )
321
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
8
Иряван ханлыьынын
Русийа империйасы тяряфиндян
ишьалы
И
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
325
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
326
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
*Гафгаз Археографик Комиссийасынын топладыьы бязи сянядлярдя Иряван ханлыьынын Ширяк адланан
яразиси сящвян Мирак кими гейд олунмуш [30, сяняд 1374 вя с.] вя сонралар няшр олунмуш диэяр гай-
нагларда да [60, 179; 177, 32, 36; 59, 105; 93, 37 вя с.] бу сящв тякрарланырды. Ханлыглар дюврцня
аид мянбядя — "Жамбр"да бу ад олдуьу кими, "Ширяк" шяклиндя тягдим олунур [105,191]
327
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
лыьы иля 5000 няфярлик сцвари дястя [59, 105]. Бундан ващимяйя дцшян
Дялижанда* йашайан ермяниляр гачмаьа башладылар. Сярщяддяки рус
гошунларынын командири Северсамидзе ермянилярля Азярбайжан тцрк-
лярини мцгайися едяряк йазырды ки, ясэяр олмайан бу сярщядлярдя ер-
мяниляр татарсыз (бурада: азярбайжанлыларсыз — ред.) кечиня билмязляр.
…Татарлардан фяргли олараг ермяниляр даща чох сцлщ вахты йарарлы вя
садигдирляр [30, сяняд 1372, с.892; бах: бюлмянин сону, сяняд 2]".
1826-жы ил ийулун 16-да Иряван ханынын гошунлары якс-щцжума кечя-
ряк Ширякя, гардашы Щясян ханын гцввяляри ися Шюряйеля дахил олдулар.
Хейли итки верян рус гошунлары эери чякилмяйя мяжбур едилди. "Ряван
сярдары вя гардашы Щясян хан Абаран галасыны азад едиб, орадан га-
чыб Гаракилсяйя сыьынан руслары гылынждан кечирдиляр. Бюлэя ящалиси Ря-
ван тяряфляриня, Эцмрц гязасынын бязи кяндляри ися Яжям тяряфиня кю-
чцрцлдц. Шащзадяляр Тифлися щцжум етмяк гярарына эялдиляр" [20, 111-
112]". Ийулун 16-да Иряван ханы 5 минлик гошунла сярщяди кечяряк Тиф-
лис пийада алайынын командири кнйаз Северсамидзени Ширяк дцшярэя-
синдян Эцмрц мянтягясиня тяряф эери чякилмяйя мяжбур етди [93, 37;
59, 104]. Русийа гошунларынын ишьал етдикляри Балыгчай, Садаьачай,
Гаракился вя башга кешикчи мянтягяляри дармадаьын едилди. Щясян ха-
нын гошунлары Эцмрц йолуну нязарятя эютцрдц. Беляликля, гыса мцд-
дят ярзиндя Пямбяк вя Шюряйел ишьалчылардан тямизлянди. Бу факты, Ру-
сийа дювлятинин сифариши иля йазмасына бахмайараг, юз салнамясиндя
Мирзя Адыэюзял бяй дя тясдиг едир: "Кнйаз Сявирзя Мирзя (Северса-
мидзе) Пямбяк вя Шюряйелдян чыхдыгдан сонра Щцсейн хан вя Щясян
хан Иряван тяряфиндян эялиб Русийа щюкумятиня аид дам-дашы йыхыб од
вурдулар вя оралара йийяляндиляр [8, I, 81-82]". Яслиндя ися, йухарыда
эюстярилдийи кими, Северсамидзе Пямбяк вя Шюряйелдян чыхарылмыш, иря-
*Азярбайжан тцркляриня мяхсус олан "Дялижан" топоними сонралар ермяниляр тяряфиндян тящриф
олунараг "Дилижан" шяклиня салынмышдыр. Щятта XX ясрин яввялиндя Русийа империйасы тяряфиндян
тяртиб олунмуш хяритядя беля "Дялижан" шяклиндя тягдим олунур [бах: бюлмянин сону, хяритя 1].
328
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
329
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
мааты айаьа галхды. Газах приставы Снеъевски она садиг галан бир не-
чя ермянинин кюмяйи иля чятинликля гачыб жаныны гуртара билди [177, 52].
Иряван ханына мяхсус атлы дястя 1826-жы ил ийулун 14-дя вахтиля рус
команданлыьы тяряфиндян Тифлис йахынлыьында - Азярбайжан торпагла-
рында салынмыш алман мяскянини, сентйабрын 1-дян 2-синя кечян эежя
ися Щясян хан 3 мин няфярдян чох сцвари дястяси иля Лоридя йарадылмыш
йунан мяскянини яля кечирди [177, 63; 93, 84-85; 43, 261]. Лакин Жялал-
оьлуда йерляшян 3 рус тагымы вя артиллерийасынын бир щиссяси онлары эери
отурдараг тягиб етмяйя башлады. Диэяр тяряфдян, Иряван сярдары…
Русийа тяряфдарларыны жязаландырмаг мягсядиля Эюйчя эюлц тяряфдян
Шямшяддил дистансийасына йюнялди. Эенерал Йермолов юз дястясиля
онун гаршысыны алмаг цчцн щярякят етди. Рус щярби гцввяляри алман вя
йунан мяскянлярини эери алдылар [43, 261] вя бу Азярбайжан торпагла-
ры бир даща юз щягиги сащибляриня гайтарылмады. Русийа ишьалчылары бу-
нунла юз ата-баба торпаглары уьрунда мцбаризя апаран азярбайжан-
лыларла алман вя йунан ижмалары арасында наразылыг йаратмаьа жящд
эюстярди.
Иряван ханлыьынын Русийайа гаршы мцщарибяйя башламасы вя рус го-
шунларынын ханлыьын яразисиндян говулмасы щагда щяля мялумат алма-
йан чар I Николай Ирявана гаршы щярби йцрцшя башламаг вя бурада иш-
тирак едяжяк гошунларын сайы барядя фярман верди. Эенерал Йермоло-
ва эюндярилмиш 1826-жы ил 1 август тарихли щямин фярманда дейилирди:
"Тяжили Иряван сярдары цзяриня йцрцш един. Тезликля сиздян беля жаваб
эюзляйирям: Аллащын кюмяклийи иля сярдар даща йохдур вя Иряван вила-
йяти тамамиля тутулуб — Сиз вя 15 мин няфярлик рус ордусу гялябя га-
занмаг цчцн кифайятдир" [55, 214; бах: бюлмянин сону, сяняд 3]. Ла-
кин августун 1-дя верилмиш бу эюстяриши эенерал Йермолов йериня йети-
ря билмяди. Чцнки артыг мцстямлякячиляря гаршы башламыш эенишмигйас-
лы халг азадлыг щярякаты нятижясиндя бцтцн Шимали Азярбайжан ханлыг-
лары цзяриндя нязарят итирилдийиндян рус гошунларынын Ирявана доьру
330
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
331
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
332
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
333
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
334
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
ласына дашытдырмыш вя бурада бир нечя няфяр дин хадими гойараг галан
ермяниляри Иряван галасына эятиртдиряряк нязарят алтында сахлайырды
[93,233]. Иряван ханы Щцсейнгулу хан гардашы Щясян ханы Сярдарабад
вя Иряван галасынын мцщафизясиня тяйин етди, юзц ися гошунла ятраф йер-
ляри горуйурду [8, II, 84].
Вахт итирмяк истямяйян Бенкендорф Цчкилсядя подполковник Вол-
ъенскинин башчылыьы иля 2 табор гойараг апрелин 23-дя орадан чыхды. Ся-
щяри эцн Зянэи ашырымыны кечяряк Иряванын жянуб-шяргиня доьру щяря-
кят едяряк йцксякликляри тутду. Апрелин 24-дян 27-ня гядяр Иряван га-
ласынын мцдафиячиляри иля ишьалчы рус ордусу вя Иряван ханына хяйанят
едян ермяниляр арасында дяфялярля ганлы дюйцш баш верди.* Чох чятин
мцбаризядян сонра, апрелин 27-дя ися майор Волъенскинин башчылыьы иля
Иряван галасынын шярг тяряфиндяки шящярятрафы адланан щисся тутулду.
Бунунла да Иряван галасынын мцщасиряси баша чатды [93, 256-258; 177,
308-310]. Щяр тяряфдян мцщасиряйя алынмасына бахмайараг, Иряван
галасынын мцдафиячиляри мярдликля мцбаризя апарырды. Буна эюря дя
эенерал Бенкендорф гала ряиси Сцбщангулу** (Щцсейнгулу хан Гажа-
рын гардашы оьлу вя кцрякяни — ред.) хан васитясиля Щцсейнгулу хан-
ла данышыглар апармаьа мяжбур олду. Эенерал яввялжя ханы пулла яля
алмаг истяди, бунун нятижясиз олдуьуну эюрдцкдя хана кюнцллц тяс-
лим олажаьы тягдирдя онун Русийа дювляти тяряфиндян щакимиййятиндя
сахланажаьына вя яввялки эялирляринин юзцня гайтарылажаьына сюз верди.
*Дцшмянля вурушмаг цчцн Иряван галасындан айрылан 500 няфярлик сцвари дястя гала йахынлыьында-
кы кяндлярин бириндя дцшмянля ганлы дюйцшя эирди. Иряван сцвариляринин инадла дюйцшмясиня бахма-
йараг, йахшы силащланмыш дцшмян галанын жянуб-шярг щиссясиндяки Муьанлытяпя курганыны яля ке-
чирди. Лакин гала мцдафиячиляри онлары эцжлц топ атяшиня тутду. Апрелин 25-дя дцшмян ганлы дюйцш-
дян сонра "Иракли даьы" тяпясини яля кечирди. Щямин эцн гала ряиси Сцбщангулу ханын башчылыг етди-
йи щярби дястя шящяр баьларында йерляшян дцшмян алайына щцжум етди. Дцшмян алайы эери чякилди, ла-
кин рус гошунлары ялавя щярби кюмяк алдыьы цчцн Иряван дюйцшчцляри мяьлуб олду... [бах: 93, 256,
257; 177, 308-309].
**Потто Иряван галасынын коменданты Сцбщангулу ханын адыны ясяринин бир йериндя "Саватгулу"
хан [177, 309-311], диэяр йериндя ися "Сувангулу" хан [177,514], Шербатов ися "Суангулу" хан [93,
264] кими тягдим едир. Лакин диэяр мянбядя Щцсейнгулу хан Гажарын гардашы оьлу, Иряван гала-
сынын коменданты Сцбщангулу хан кими верилир [32,566].
335
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
336
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
337
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
338
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Даьлара чякилмяк фикри йалныз Ирявана щцжум едян гошуна аид иди, Паскевич юзц ися ясас гцввя-
лярля Нахчыван цзяриня эетмяйи планлашдырырды [93,266].
** Иряван дястясиндя 3200-я йахын пийада, 1200 сцвари, 16 топ, ясас гцввялярин тяркибиндя ися 4800
пийада, 800 няфяр низами вя 3000 няфяр гейри-низами сцвари дястяси, 26 топ вар иди [93, 269-270].
*** Паскевич эяляжякдя яйалятин идаря олунмасында йахындан иштиракы нязярдя тутулан ермяни архи-
йепископу Нерсеся ися тахыл йыьымына вя тарлаларын суварылмасына хцсуси диггят йетирмяйи тапшырды
[бах: 93, 273].
339
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
340
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
341
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
342
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
343
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
344
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
345
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
346
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
347
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
348
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Доьма торпаьынын азадлыьы уьрунда ишьалчылара гаршы ряшадятля вурушан, "Асланлар башы" титулу
дашыйан Щясян хан Гажарын сонракы агибяти щагда мялумат олдугжа аздыр. Щясян хан Гажар Иря-
ван галасынын ишьалындан сонра Паскевич тяряфиндян Петербурга — Ы Николайын йанына эюндярилди.
Лакин онун Петербурга чатмасына сийаси шяраитин дяйишмяси мане олду. Щясян хан Гажар йолда
Терек сащилиндя Йекатериноградда сахланылды [бах: 177, 516]. Ханын сонракы талейи щагда мялумат
верилмир.
** Паскевич Иряван галасынын ишьалындан ики эцн сонра — 1827-жи ил октйабрын 3-дя вердийи рапор-
тунда Щясян хан Гажарла бярабяр ясир дцшян 6 няфярин арасында Сцбщангулу ханын да олдуьуну
гейд едир [бах: 32, сяняд 523, с.566]. Диэяр мцяллифляр ися Сцбщангулу ханын бир гядяр сонра пору-
чик Чевкин тяряфиндян зирзямидян тапылдыьыны эюстярирляр [бах: 177, 514; 93, 329].
349
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
350
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
351
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
352
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
353
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 1, давамы
354
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
355
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
356
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
357
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 4, давамы
358
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 4, давамы
359
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 4, давамы
360
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 4, давамы
361
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд: 4, давамы
362
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд: 4, давамы
363
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 5.
I Николайын (1825-1855) “Ермяни вилайяти” йарадылмасы щагда фярманы
Мянбя: ÀÊÀÊ, ò.VII, Òèôëèñ, 1878, д. 437, с.487
364
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Хяритя 1.
Жянуби Гафгазын инзибати хяритясиндя Иряван губернийасынын
цмуми тясвири (1903-жц ил)
365
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 1.
Иряван галасынын 1827-жи ил мцщасирясинин планы*
Мянбя: Ïîòòî Â.À. Êàâêàçñêàÿ âîéíà â îòäåëüíûõ î÷åðêàõ, ýïèçîäàõ,
ëåãåíäàõ è áèîãðàôèÿõ. ò.III, âûï.3, ÑÏá., 1887, ñ.502 îá.
*В.Потто тяряфиндян тягдим олунан Иряван галасынын планында гейд
едилян ермяни килсяси галанын ичярисиндя дейил байыр шящярдя тикилмишди.
Галанын ичясиндя олан кился руслар тяряфиндян тикилян проваслав
килсяси иди [бах: 95, 686-687].
366
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 2.
Сярдарабад галасы уьрунда дюйцш сящняси
Ряссам: Щадисялярин шащиди
эенерал-майор Григори Гагарин (1811-1893)
Мянбя: http://en.wikipedia.org/wiki/(Grigory_Gagarin)
367
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 3.
Чар Русийасы ишьалчылары тяряфиндян Иряван галасынын алынмасы
(1827-жи ил, октйабр)
Мянбя: Ãðèãîðÿí Ç.Ò. Ïðèñîåäèíåíèå Âîñòî÷íîé Àðìåíèè
ê Ðîññèè â íà÷àëå XIX â. Ìîñêâà, 1959, ñ.115
368
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 4.
Иряван галасынын чар Русийасы ишьалчылары тяряфиндян алынмасы
Мянбя: Ïîêîðåííûé Êàâêàç (î÷åðêè èñòîðè÷åñêîãî
ïðîøëîãî è ñîâðåìåííîãî ïîëîæåíèÿ Êàâêàçà ñ èëëþñòðàöèÿìè)
Êíèãà I-V, ÑÏá., 1904
369
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 5.
Иряван галасынын гящряман мцдафиячиси Щясян хан Гажар
Мянбя: http://sardari-iravani.org/FamilyHistory/familyhistory1.htm
370
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Шякил 6.
I Николайын (1825-1855) Иряван галасынын алынмасы мцнасибятиля
тясис етдийи медал (1827-жи илин декабрында Тябриздя басылмышдыр)
Мянбя: http://ru.wikipedia.org/wiki/Файл:ErevanMedal.jpg
Шякил 7.
I Николайын (1825-1855) Иряван галасынын алынмасы мцнасибятиля
тясис етдийи медал (1829-жу ил)*
Мянбя: Арзуманян. Око Бюракана. Ереван, 1976, с.352 об.
*I Николайын фярманы иля тясис олунмуш медалда гядим
Азярбайжан шящяри Иряван бцтцн яввялки эюрцнцшц — мясжидляри,
минаряляри иля тясвир олунмушдур.
371
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
9
Ишьал олунмуш Иряван ханлыьы
яразисиня ермянилярин
Ирандан вя Османлы
империйасындан кцтляви сурятдя
кючцрцлмяси
К
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
375
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
376
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Ишьал етдийи Азярбайжан яразиляриндя ермяниляря дювлят йарадылмасы сащясиндя "тарихи тяжрцбяси"
олан Русийа щаким даиряляри беля бир идарячилик формасыны тягрибян 160 илдян сонра Азярбайжанын
айрылмаз щиссяси олан Йухары Гарабаьла баьлы йенидян тякрар етди. 1989-жу ил йанварын 12-дя ССРИ
Али Советинин Ряйасят Щейяти "Азярбайжан ССР-ин Даьлыг Гарабаь Мухтар Вилайятиндя хцсуси
идарячилик формасынын тятбиги щагында" гярары гябул етди. Ермянипяряст А.Волскинин рящбярлийи иля
Москвайа табе олан Хцсуси Идаря Комитясинин щяйата кечирдийи тядбирляр нятижясиндя Гарабаьын
йухары щиссяси ямяли олараг Азярбайжанын табелийиндян чыхарылды. Ейни метод 1828-жи илдя "Ермяни
вилайяти"нин йарадылмасы заманы да тятбиг олунмушду.
377
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
*Иряван ханлыьынын бюйцк чятинликля ишьал едилмясиндя, Ирандан вя Османлы империйасындан чох-
сайлы ермяни ящалисинин мягсядйюнлц шякилдя бюлэяйя кючцрцлмясиндя йахындан иштирак едян Гаф-
газын баш щярби щакими эенерал Паскевичин ермяни кючцнцн щяйата кечирилмяси заманы беля Иряван
ханлыьы яразисиндя ящалинин дюрддя цчцнцн Азярбайжан тцркляри олмасыны етираф етмяси ермянилярин
Иряван бюлэясиндя чохлуг тяшкил етмяси иля баьлы уйдурма фикирляри бир даща тякзиб едир.
**В.Потто бурада отураг ящали дедикдя Иряван ханлыьынын гядим йерли ящалиси олан Азярбайжан
тцрклярини нязярдя тутур. Бу фактын юзц дя Иряван ханлыьы яразисинин ян гядим йерли ящалисинин мящз
азярбайжанлылар олдуьуну бир даща тясдиг едир.
378
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
379
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
380
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
381
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
382
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
383
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
384
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Тядгиг олунан дювр цзря мцтяхяссис олмайан АМЕА-нын мцхбир цзвц, т.е.д. Ф.Мяммядова
йазыр ки, Ирандан Азярбайжан торпагларына кючцрцлян ермяниляр эуйа XVII ясрин яввялляриндя Га -
рабаьдан Ирана сцрэцн едилмиш христиан албанлар иди [Мамедова Ф. Дж. Кавказская Албания и ал-
баны. Баку, 2005, с.601-602 вя с.]. Бу фикрин щеч бир елми ясасы йохдур. Чцнки щямин дюврцн
эюркямли мцтяхяссиси, танынмыш шяргшцнас И.П.Петрушевскинин арашдырмаларына эюря, Шащ I Аббаса
гаршы цсйан едян Гарабаь христианлары — албанлар Мазандарана сцрэцн олунмушдулар. Чар
Русийасы ися Мазандарандан Шимали Азярбайжан торпагларына цмумиййятля христиан ящали
кючцрмямишдир. Диэяр тяряфдян, бу гейри-елми иддианын кичижик беля елми ясасы олсайды, буну ганлы
кючцрмя сийасятини щяйата кечирян Русийа ишьалчылары щамыдан яввял вя щамыдан даща йахшы ясас-
ландырардылар.
385
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
386
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
387
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
388
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
* Рус мянбяляриндян [32, сяняд 618, с.642-644; 65, 81-85] фяргли олараг, И.Йениколоповун ясярин-
дя Русийа щюкумятинин бу ганлы сийасятини ачыглайан щямин йазыларын И.Грибойедова дейил, щярбчи
Д.Зубаревя мяхсус олдуьу эюстярилир [бах: 153, 140].
389
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
390
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
391
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
392
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
393
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
394
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
[89, 61; 32, сяняд 832, с.847]. Эенерал Паскевич юзц кючцрцлянлярин 90
миндян артыг [32, сяняд 829, с.845; 172, 66], ермяни тарихчиси
Тавакалйан ися 100 мин няфяря йахын олдуьуну эюстярирляр [186, 37].
Османлы империйасы яразисиндян Эцржцстана кючцрцлян ермяниляр
ясасян Азярбайжан вя Мящсяти тцркляринин йашадыьы бюлэялярдя йерляш-
дирилди. Бу факты эцржц мцяллифляри дя юз ясярляриндя тясдиг едирляр.
Ядирня мцгавилясиндян сонра 106 миндян чох ермяни эенерал Паске-
вичя Ахыска торпаьында мяскунлашмаг цчцн мцражият етди. Кючцрмя-
нин биринжи бюйцк ахыны Ахыскайа, икинжиси ися Квемо-Картлийя (Борча-
лы — ред.) олду [212, 75]. Эенерал Паскевич Ярзурумдан кючцрцлян
100 мин ермянини Ахылкяляк вя Ахыска бюлэяляриня йерляшдирди [212,
100]. Артыг 1832-жи илдя Ахыска ящалисинин яксяриййятини ермяниляр тяш-
кил едирди [213, 82-111]. Диэяр мцяллифин мялуматына эюря, Русийа тя-
ряфиндян кючцрцлян 20 мин ермяни аиляси Жавахетидя [Ахыска — ред.]
йерляшдирилди [211,70].
Цмумиййятля, Тцркийядян кечмиш Иряван ханлыьы яразисиня кючц-
рцлян ермяниляр шящярлярдя йерляшмяк истямядийиндян юзляри цчцн йа-
шайыш мяскяни олараг Эюйчянин жянубуну вя гярбини, Дярячичяк,
Абаран, Сцрмяли вя Талын мащалларыны сечдиляр [45, 93; бах: 182, 118].
Беляликля, йени кючцрцлянлярин яксяриййяти Иряван вилайятинин шимал вя
мяркязи щиссяляриндя вя демяк олар ки, бцтцнлцкля Пямбяк-Шюряйелдя
йерляшдирилдиляр. Бунун нятижясиндя Пямбяк вя Шюряйелдя ермяниляр 96
фаизя чатдырылды [71, II, 303-304; 182, 118].
Ермянилярин Ирандан кючцрцлмяси заманы фяаллыг эюстярян щярбчи-
ляр вя дин хадимляри мцкафатландырылдыглары кими, Тцркийядян кючцрцл-
мяляр заманы да хидмяти оланлара йцксяк мцкафатлар верилди.
И.Шопенин апардыьы сийащыйаалманын нятижяляриня эюря, цмумиййят-
ля, 1828-1829-жу илляр Русийа — Тцркийя мцщарибясиндян сонра
"Ермяни вилайяти"ня Тцркийядян 21666 няфяр (3682 аиля) ермяни, 324
няфяр (67 аиля) йезиди кцрд кючцрцлмцшдцр. Кючцрцлян ермяниляр яsasяn
395
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
396
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
397
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
398
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
рын да 831-и (521 абад вя 310 хараба кянд) яvvяllяr Иrяvan xanlыьыnыn
яrazisinя daxil иди [109, 23; бах: бюлмянин сону, ялавя 2;3].
И.Шопенин щесабламасына эюря, Иrяvan vя Naxчыvan ханлыгларыnын
Русийа тяряфиндян ишьал едилмясинядяк "Ермяни вилайяти"ни tяшkil edяn
яразиlяrдя тяхминян 23730 аиля (Иряван яйалятиндя 17000, Нахчыван
яйалятиндя 4600, Ордубад даирясиндя ися 2130 аиля) йашамышдыр ки, бу
да, орта щесабла щяр аиляйя 5 няфяр олмагла, 118650 няфяр едир
[95, 542].
Сийащыйаалманын нятижяляриня эюря, кючцрцлмяйядяк вилайятдя
81749 няфяр мцсялман вя 25151 няфяр ермяни* гейдя алынмышды. Бу
тарихи факт ермянилярин кцтляви сурятдя кючцрцлцб эятирилмясиня бах-
майараг, йерли азярбайжанлы ящалинин йеня дя бюйцк цстцнлцк тяшкил
етдийини эюстярир. Бундан ялавя, И.Шопенин сийащыйаалмасында айры-ай-
ры йашайыш мянтягяляри цзря Ирандан (35560 няфяр) вя Тцркийядян
(21666 няфяр) Азярбайжан торпагларына кючцрцлян ермяни аиляляринин
сайы (цмумиликдя 10631 аиля) вя онларын щансы йашайыш мянтягяляриндя
мяскунлашдырылдыьы да эюстярилмишдир [95, 639-642]. Бу да сийащыйаал-
манын о заманкы тарихи реаллыьы якс етдирян илк мянбя олдуьуну эюс-
тярир [бах: бюлмянин сону, ялавя 1].
Ермянилярин Азярбайжан торпагларына кючцрцлмяси сонракы иллярдя
дя давамлы олараг щяйата кечирилирди. Гядим Азярбайжан торпаьы олан
Иряван ханлыьынын яразисиндя Русийа ишьалындан сонра эялмя ермяниля-
рин сайынын сцни сурятдя артырылдыьыны, йерли Азярбайжан тцркляринин ися
сайынын азалдыьыны чох айдын эюстярир. Беля ки, 1826-1828-жи илляр Руси-
йа ишьалынадяк Иряван ханлыьында ермянилярин сайы 20 фаиздян** дя аз
олдуьу щалда, ишьалдан сонра — 1832-жи илдя артыг онларын сайы 55,5
%-я чатдырылмышды.
* И.Шопенин сийащыйаалмасына ясасян, "Ермяни вилайяти"ндя "яввялляр йашайан" ермяниляр бура
ХЫХ ясрин яввялляриндяки Русийа — Иран вя Русийа — Тцркийя мцщарибяляри заманы кючцрцлмцш-
дцляр.
** Гейд етдийимиз кими, Иряван ханлыьы ящалисинин тягрибян 20%-я гядярини тяшкил едян ермянилярин
яксяриййяти бура ясасян ХЫХ ясрин яввялляриндя Русийа ишьалынын башландыьы дюврдя кючцрцлмцшдц.
399
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
400
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
401
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
402
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
403
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
404
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
405
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 1.
Ирандан ермянилярин Шимали Азярбайжана кючцрцлмяси вя йерляшдирилмяси
(1828-жи ил)
кючцрмя
щарадан тарих мигдары ишляриня кючцрцлдцйц
1828 рящбярлик едян бюлэя
шяхс
1 2 3 4 5
Мараьа 7-8 март Гамазов вя
Войников
Гязвин
406
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
Хой 13 апрел, майын ахырында Подпоручик ясасян Ирявана
9 май (майын кючцрцлмяли иди Искритски, кнйаз кючцрцлдцляр,
22-дя Хойа Шаликов вя Нахчывана
гайыдан Аргутински- кючцрцлянляр ярзаг
Лазарйев орада Долгоруков чатышмазлыьы
галан } цзцндян Лазарйев
ермянилярин бир тяряфиндян йол
щиссясини хяржляри верилмякля
кючцрмяйя Иряван вя Гарабаь
щазырлады вя ханлыгларына
майын 29-да йюнялдилди
ораны тярк етди)
Мянбяляр:
Ãëèíêà Ñ.Í. Îïèñàíèå ïåðåñåëåíèÿ àðìÿí àääåðáéäæàíñêèõ â ïðåäåëû Ðîññèè, М., 1831.
Åíèêîëîïîâ È. Ãðèáîåäîâ è Âîñòîê, Åðåâàí, 1954.
407
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Ялавя 1.
1829-1832-жи иллярдя “Ермяни вилайяти”ндя (кечмиш Иряван вя Нахчыван
ханлыгларынын яразиси) кечирилян камерал сийащыйаалманын нятижяляри
408
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
409
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
410
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
411
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
412
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
413
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
414
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
415
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
416
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
417
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
418
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
419
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
420
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
421
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
422
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
423
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
424
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
425
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
426
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
427
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
428
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
429
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
430
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
431
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
432
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
433
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
434
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
435
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
436
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
437
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
438
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
439
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
440
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
441
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
442
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
443
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
444
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
445
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
446
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
447
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
448
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
449
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
450
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Мянбя:
1. Шопен И. Исторический памятник состояния Армянской области в эпоху ее присоедине-
ния к Российской империи. СПб., 1852, с. 543-630.
451
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Ялавя 2.
1829-1832-жи иллярдя И.Шопен тяряфиндян Ермяни вилайятиндя (кечмиш Иряван вя
Нахчыван ханлыгларынын яразиси) гейдя алынмыш кяндлярин сийащысы
452
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
453
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
454
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
455
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
456
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
457
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
458
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
459
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
460
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
461
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
462
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Мянбя:
1. Шопен И. Исторический памятник состояния Армянской области в эпоху ее присоедине-
ния к Российской империи. СПб., 1852, с. 485-508.
463
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Ялавя 3.
1826-1828-жи илляр Русийа — Иран вя 1828-1829-жу илляр
Русийа — Тцркийя мцщарибяляри нятижясиндя Ермяни вилайятиндя (кечмиш Иряван
вя Нахчыван ханлыгларынын яразиси) даьыдылмыш Азярбайжан кяндляринин сийащысы
464
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
465
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
466
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
467
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Мянбя:
1. Шопен И. Исторический памятник состояния Армянской области в эпоху ее присоедине-
ния к Российской империи. СПб., 1852, с. 510-518.
468
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 2.
Кечмиш Иряван ханлыьынын яразисиндя ящалинин милли тяркиби
(И.Шопеня эюря, фаизля)
Мцсял- Ермя-
Мцсялманлар Ермяниляр Жями
Ханлыьын яразисиндя манлар ниляр
Аиля Няфяр Аиля Няфяр Аиля Няфяр % %
Иряван шящяриндя 1807 7331 567 2369 2374 9700 75,6 24,4
Мащаллар цзря
1 Гырхбулаг 81 383 262 1396 343 1779 22,0 78,0
2 Зянэибасар 910 5413 133 603 1043 6016 90,0 10,0
3 Эярнибасар 753 4176 34 145 787 4321 97,0 3,0
4 Ведибасар 574 3449 2 15 756 3464 99,6 0,4
5 Шярур 1305 6010 - - 1305 6510 100 0
6 Сцрмяли 709 4832 935 5892 1644 10724 46,0 54,0
7 Дярякянд-Парченис 589 3267 1 5 590 3272 99,9 0,1
8 Сяядли 160 1004 - - 160 1004 100 0
9 Талын 91 420 74 416 165 836 51,0 49,0
10 Сейидли-Аьсаггаллы 311 1754 6 28 317 1782 99,0 1,0
11 Сярдарабад 276 1837 469 3214 745 5051 37,0 63,0
12 Кюрпцбасар 400 2592 897 5290 1297 7882 33,0 67,0
13 Абаран - - 11 58 11 58 0 100
14 Дярячичяк 231 1300 92 552 323 1852 71,0 29,0
15 Эюйчя 999 5607 15 90 1014 5697 99,0 1,0
Жями мащаллар цзря 9196 49875 3498 20073 12874 69948 71,40 28,60
Кючяри ящали
1344 7489 - - 1344 7489
Жями
Иряван
10540 57364 3498 20073 14218 77437 74,07 25,93
ханлыьы
цзря
469
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 3.
1832-жи ил мялуматына эюря кечмиш Иряван ханлыьынын ящалиси
1828-жи
мцсял- 1827-жы иля 1828-жи илдян сонра
манлар гядяр илдян сонра Османлы
№ (азяр - мяскун- Ирандан империйа -
байжан- лашдырылан кючцрцлян сындан Йекун
лылар) ермяниляр ермяниляр кючцрцлян
ермяниляр
Мянбя:
1. Øîïåí È. Èñòîðè÷åñêèé ïàìÿòíèê ñîñòîÿíèÿ Àðìÿíñêîé îáëàñòè â ýïîõó åå ïðèñîå -
äèíåíèÿ ê Ðîññèéñêîé èìïåðèè. ÑÏá., 1852, ñ.643-648.
470
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Жядвял 4.
Ишьал- Байазит
дан Ишьалдан пашалы-
Аиля Киши яввял сонра Иран вя ьындан Боша
Яйалят тарих жями жями, Татар кючц- Тцркийядян кючцрц- адланан
няфярля рцлян кючцрцлян лян гарачылар
ермя- ермяниляр йезиди
ниляр кцрдляр
Мянбя:
1. Îáîçðåíèå ðîññèéñêèõ âëàäåíèé çà Êàâêàçîì â ñòàòèñòè÷åñêîì, ýòíîãðàôè÷åñêîì,
òîïîãðàôè÷åñêîì è ôèíàíñîâîì îòíîøåíèÿõ
(ÎÐÂÇ), ò.IV. ñ.270-271, 290-291.
471
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 1.
Эенерал Паскевичин Баш Гярарэащ ряисиня эюндярдийи 2 апрел 1828-жи тарихли мялуматы
Мянбя: ÀÊÀÊ, ò.VII. Òèôëèñ, 1878, д.438, с.487-491
472
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд: 1, давамы
473
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд: 1, давамы
474
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд: 1, давамы
475
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд: 1, давамы
476
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
477
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 2.
I Николайын (1825-1855) Шимали Азярбайжанын Иряван вя Нахчыван ханлыгларынын
яразиси щесабына “Ермяни вилайяти” йарадылмасы щагда фярманы
Мянбя: ÏÑÇÐÈ, Ñîáð. âòîðîå, ò.III. 1828, ÑÏá., 1830, с 272-273
478
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 2. давамы
479
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 3.
Ирандан Шимали Азярбайжана кючцрцлян ермяниляр цчцн
мцяййян олунмуш эцзяшт вя имтийазлар
Мянбя: Ãëèíêà Ñ.Í. Îïèñàíèå ïåðåñåëåíèÿ àðìÿí àääåðáèäæàíñêèõ
â ïðåäåëû Ðîññèè. Ìîñêâà, 1831, с.98-107
480
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 3, давамы
481
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 3, давамы
482
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 3, давамы
483
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 3, давамы
484
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 3, давамы
485
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 3, давамы
486
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 3, давамы
487
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 3, давамы
488
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 3, давамы
489
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 4.
Ирандан Шимали Азярбайжана кючцрцлян ермяниляря рящбярлик едян
ермяни забити Газарос Лазарйанын Иран ермяниляриня мцражияти
Мянбя: Ãëèíêà Ñ.Í. Îïèñàíèå ïåðåñåëåíèÿ àðìÿí àääåðáèäæàíñêèõ
â ïðåäåëû Ðîññèè. Ìîñêâà, 1831, с.107-111
490
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 4, давамы
491
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 4, давамы
492
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 4, давамы
493
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 4, давамы
494
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 5.
Мцяллифи А.Грибойедов олдуьу эцман едилян “Ермянилярин Ирандан бизим вилайятляря
кючцрцлмяси щаггында гейдляр”
Мянбя: ÀÊÀÊ, ò.VII, Òèôëèñ, 1878, д.618, с.642-644.
495
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 5, давамы
496
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Сяняд 5, давамы
497
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
10
Иряван ханлыьы яразисиндяки
азярбайжанлылара мяхсус йер
адларынын кцтляви сурятдя
дяйишдирилмяси.
Мцасир вандализм:
тарихи адлара гаршы сойгырым
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
МЦАСИР ВАНДАЛИЗМ:
ТАРИХИ АДЛАРА ГАРШЫ СОЙГЫРЫМ
500
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
501
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
502
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Йагуб Мащмудов,
ямякдар елм хадими, АМЕА-нын мцхбир цзвц,
тарих елмляри доктору, профессор
503
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
504
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
505
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
*Siyahы 1976-cы vя 1988-ci illяrdя Ermяnistan SSR Ali Sovetinin Иrяvanda rus vя ermяni dillяrindя dяrc
etdirdiyi "Ermяnistan SSR-in inzbati-яrazi bюlgцsц" kitablarы, habelя 2000-ci ildя Иrяvanda ermяni
dilindя чаp edilяn "Ermяnistan Respublikasыnыn xяritяsi" яsasыnda tяrtib edilmiшdir.
**Aьin – qядim tцrk dilindя "aь, uca, hцndцr", "bюyцk" sюzц ilя "daxma, koma, maьara" mяnasыnda
iшlяnяn "hin", "in" sюzцnцn birlяшmяsindяn яmяlя gяlmiшdir [бах: Байрамов И. Гярби Азярбайжанын тцрк
мяншяли топонимляри. Бакы, 2002, с. 34].
506
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
*Aьudi – qяdim tцrk dilindя "uca, hцndцr, bюyцk" mяnasыnda iшlяnяn "aь" sюzц ilя uti/udi tцrkdil-
li tayfanыn adыnыn birlяшmяsindяn яmяlя gяlmiяdir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 43].
507
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
38. Армудлу Туфашен Артик 31.05.1946
Щоктемберйан
39. Армудлу Танзут 04.04.1946
(Армавир)
1.Лусакерт 20.08.1945
42. Арпавар Арташат
2.Ншаван 21.10.1967
Неркин
48. Ашаьы Аьжагала Талын 12.11.1946
Базмаберд
1.Морут 25.05.1967
49. Ашаьы Аьдан Ижеван
2.Акнахпйур 11.11.1970
1991-жи илдян
53. Ашаьы Эирятаь Неркин Гиратаг Гафан
сонра
1.Чимянкянд -
57. Ашаьы Гарабаьлар Арарат
2.Уртсадзор 25.01.1978
Неркин
58. Ашаьы Гарагоймаз Талын 12.11.1946
Сасунашен
*Artiz – qяdim tцrk dilindя "ardыc kolu" mяnasыndadыr [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 77].
508
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
Ашаьы Гаранлыг
59. Мартуни гясябяси Мартуни
гясябяси
Ашаьы Гуйласар
62. Димитров Арташат 01.12.1949
(Эюйлясяр)
1.Сахкашен 04.05.1939
71. Авдыбяй Спитак
2.Тсахкабер 21.10.1967
1.Гызылэцл 10.09.1946
76. Айсяси Йеьегнадзор
2.Аратес 09.04.1991
1.Гызылкянд 15.07.1978
77. Бабажан Варденис
2.Чанатаь 09.04.1991
509
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
510
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
Щоктемберйан
104. Бядял (Молла Бядял) Йеьекнут 04.04.1946
(Армавир)
Карсносело
106. Бярйабад Барепат 09.04.1991
(Жамбарак)
Гукасйан
115. Бозйохуш Мусаелйан 12.11.1946
(Ашотск)
1991-жи илдян
119. Бюйцк Айрым Медз Айрум Туманйан
сонра
511
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
124. Бюйцк Мязря Медз Масрик Варденис 09.04.1991
Щоктемберйан
125. Бюйцк Шящрийар Налбандйан 19.04.1950
(Армавир)
Гукасйан
126. Бюйцк Шиштяпя Медз Сепасар 12.11.1946
(Ашотск)
1.Шорлу Дямирчи
127. Бюйцк Шорлу Дямирчи Масис - 25.01.1978
2.Даштаван
128. Бюйцк Веди Веди Арарат 04.04.1946
Coьaz – qяdim tцrk dilindя "su" sюzцnцn fonetik formasы olan "cu" ("co") sюzц ilя "qaz", "xaz", "ьas"
*
qяdim tцrk etnoniminin birlяшmяsi яsasыnda яmяlя gяlmiшdir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 636].
512
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
*Чarxac – toponim qяdim tцrk dilindя "yarьan", "uчurum", "sыldыrыm dяrя" mяnasыnda iшlяnяn "чar" sюzц
ilя "cцt, qoшa" mяnasыnda iшlяnяn "haчa" sюzlяrinin birlяшmяsindяn яmяlя gяlmiшdir [бах: Байрамов И.
Эюстярилян ясяри, с. 636].
**Чыrчыr –"шыr-шыr" sюzцnцn dialekt variantыdыr [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 618].
***Чirviz – tцrk dilindя "чir" sюzц "чяtin keчilяn kolluq" vя "vays" "яtяyindяn чay axan sылdыrыm" mяnasыnы
bildirяn sюzlяrin birlяшmяsindяn ibarяtdir [бах: 110, 424].
513
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
*Чotur – qяdim tцrk dilindя "uc, kяnar" mяnasыndadыr [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 622].
514
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
188. Дяря Даранак Варденис 09.04.1991
515
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
1.Ипякли
210. Ейлас Масис - 04.04.1946
2. Масис совхозу
Красносело
223. Ямирхейир Калаван 09.04.1991
(Жамбарак)
*Gabud –"gab" sюzц "qayalыqdan keчяn yol", "daьlыq keчid" mяnasыnы bildirir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 375].
**Gяrd – fars dilindяn dilimizя keчmiш "kяrdi", "lяk", "яkilmiш tarla" mяnasыnы bildirir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри,
с. 416].
516
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
231. Эярэяр Пушкино Степанаван 14.02.1937
517
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
254. Эцллцжя Дзовк Абовйан 25.01.1978
*Haxыs – "чay aьzы, mяnsяbi", "keчid" mяnasыnda iшlяnяn "aьыs, axыz" sюzц яsasыnda яmяlя gяlmiшdir [бах: Байрамов И.
Эюстярилян ясяри, с. 585].
518
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
1.Сямяд Вурьун 25.01.1978
275. Щаггыхлы Ижеван
2.Щовк 09.04.1991
276. Щаллавар Щалавар Гугарк району 1991-жи илдян
519
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
1.Чайбасар 26.04.1946
298. Иланлы Амасийа
2.Аравет 09.04.1991
1991-жи илдян
300. Илмязли Дашдадем Калинино
сонра
1.Йеникянд 25.01.1978
305. Инякдаьы Варденис
2.Третук 09.04.1991
1.Ериван
308. Иряван - 1828 1936
2.Йереван
Язизбяйов
309. Истису Жермук -
(Вайк)
Язизбяйов
310. Итгыран Эцлцстан 03.01.1935
(Вайк)
Щоктемберйан
311. Ийдяли Пштаван 10.04.1947
(Армавир)
1.Илли -
312. Ийли Гаракился Амасийа
2.Щоьмик 25.01.1978
Щоктемберйан
316. Кечили Мргашат 04.04.1976
(Армавир)
Гукасйан
317. Кефли Какавасар 25.01.1978
(Ашотск)
520
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
1.Микойан 03.01.1935
319. Кешишкянд -
2.Йеьегнадзор 06.12.1957
1.Микойан
03.01.1935
320. Кешишкянд району 2.Йеьегнадзор -
06.12.1957
району
1.Зовашен 03.01.1935
321. Кешишвиран Арарат
2.Урчаланж 21.10.1967
Щоктемберйан
322. Кялякарх Шенаван 04.04.1946
(Армавир)
323. Кяляли Норабер Ани 03.02.1947
1.Ново-Байазет 1837
332. Кявяр* 2.Камо - 13.04.1959
3.Гавар 1991
1.Ново Байазет
мащалы 1837
2.Нор-Байазет Камо 30.09.1930
333. Кявяр мащалы
району (Гавар)
3.Камо району 13.04.1959
4.Гавар району 1991
334. Кичик Арыхвяли Покр Манташ Артик 03.01.1935
Щоктемберйан
335. Кичик Бзован Азатаван -
(Армавир)
1.Лернанск 26.04.1946
336. Кичик Кети Ахурйан
2.Покрашен 21.10.1967
337. Кичик Кяпянякчи Щовит Ахурйан 07.12.1945
*Kяvяr – xяzяrlяrin bir qolu olan "kяbяr" etnonimi яsasыnda yaranmышdыr [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 383].
521
521
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
522
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
523
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
1.Сисаван
382. Гаракился Сисйан - 02.03.1940
2.Сисиан
383. Гарагала Эетап Талын 12.11.1946
524
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
1.Гызылдаш 03.01.1935
425. Гызылкился Калинино (Ташир)
2.Аруни 09.04.1991
525
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
*Qыznauz (Xznauz) – oьuz etnoniminin яrяb mяnbяlяrindя "ьыz, ьuz" kimi qeydя alыnmasыndan vя cяm
шяkilчisi artыrыlmasыndan яmяlя gяlmiшdir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 577].
526
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
*
Maьdя (Maqda) – "maq" sюzцndяn яmяlя gяlmiшdir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 202].
527
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
*Mяsdяrя – qяdim tцrk dilindя meшяsiz daьыn cяnub tяrяfi mяnasыnda iшlяnяn "mes" vя "dяrя" sюzlяrinin
birlяшmяsindяn яmяlя gяlmiшdir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 455].
528
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
489. Муьанжыг Айгедзор Эорус 25.01.1978
529
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
1.Полад -
514. Полад Айрым Ижеван
2.Хачардзап 09.04.1991
Язизбяйов
521. Сафолар Жермук -
(Вайк)
Гукасйан
524. Самурлу Сарапат 12.11.1946
(Ашотск)
1.Хачдараг -
526. Сараты Ижеван
2.Хаштарак -
Калинино
530. Сарыйер Апаван 09.04.1991
(Ташир)
*Patrinc - urartu dilindя "шяhяr" mяnasыnda iшlяnяn "patar" sюzц яsasыnda yaranmышdыr [бах: Байрамов И.
Эюстярилян ясяри, с. 492].
530
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
1.Эцней 03.01.1935
532. Сатанаьаж Варденис
2.Аревуни 09.04.1991
533. Сайбалы Сарнакунк Сисйан 10.09.1946
531
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
*Шenataь – "kяnd, oba, yurd" mяnasыnы bildirяn "шen" sюzц ilя "daь" sюzцnцn birlяшmяsindяn яmяlя
gяlmiшdir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 652].
**Шurnuxu – "kiчik шяlalя" mяnasыnda iшlяnяn "шыrnыx" sюzцnцn fonetik formasы olan "шurnux" sюzцndяn
яmяlя gяlmiшdir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 663].
532
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
575. Талыбоьлу Мусакерт Артик 15.07.1948
*Talыn – tцrk dilindя "sюyцdlц yer" demяkdir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 537].
**Terp – яrяb mяnшяli sюz olub, "daь keчidi, aшыrыm, dяrя" demяkdir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри,
с. 543].
533
533
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
596. Тязякянд Тасик Сисйан 03.07.1968
*Uz – qяdim tцrk tayfasыnыn adыdыr [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 561-562].
534
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
618. Цчцнжц Гаракился Дзорашен Гукасйан (Ашотск) 03.01.1935
*Vaьudi – "aьudi" toponiminin яvvяlindя "v" samiti яlavя etmяklя яmяlя gяlmiшdir [бах: Байрамов И.
Эюстярилян ясяри, с. 163-164].
535
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
*Zeytя – яrяb dilindя "kцnc, bucaq, hцcrя, ibadяtgah" mяnasыnda iшlяnяn "zeyvя" sюzцndяn яmяlя
gяlmiшdir [бах: Байрамов И. Эюстярилян ясяри, с. 317].
536
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4 5
537
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
538
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
25. Ашаьы Эохт (Тцрк Эохту) Елляр (Абовйан) 1950-жи илляр
539
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
51. Булаглар Язизбяйов 1948-51-жи илляр
540
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
77. Дяллякли Гафан 1918-20-жи илляр
541
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
103. Эюйярчин Ижеван 1950
542
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
129. Иримис Сисйан 1918-20-жи илляр
543
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
155. Ганлы Кешишкянд (Йеьегнадзор) 1918-20-жи илляр
544
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
181. Лейликючян Язизбяйов (Вайк) 1918-20-жи илляр
545
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
207. Рящимабад Масис 1930-жу илляр
546
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
233. Туьут Меьри 1930-жу илляр
547
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1. Аьасыбяйли Агаслу
4. Ахтахана Хлатаг
6. Алакился Байтар
7. Александропол Ленинакан
*Íàñåëåííûå ïóíêòû è íàðîäîíàñåëåíèå ÑÑÐ Àðìåíèè. Èçäàíèå ÖÈÊ ÑÑÐ Àðìåíèè, Åðåâàí,
1936, ñ. 85-87.
548
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3
20. Баш Эярни Гарни
549
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3
43. Дялляр Далар
550
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3
66. Эюйкился Капутан
551
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3
89. Илли-Гаракился Илли
552
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3
114. Кцрдкянд Лернадзор
553
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3
138. Мещраб Кцркянди Ашаьы Норашен
554
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3
161. Пирмяляк Арег
555
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3
183. Улйа-Сарванлар Сарванлар
556
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
557
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Аллащверди району Туманйан району - 19/9-1969
558
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Ашаьы Гарагоймаз Неркин Сасунашен Талын 12/11-1946
559
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Башкянд Акунк Абовйан 4/4-1946
560
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Бюйцк Гаракился Кировакан - 3/1-1935
Жалалоьлу Степанаван - -
561
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Чорорд эйуь Кахтсрашен Арташат -
562
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Доггуз Каначут Арташат 20/8-1945
563
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Ф
Ферментасийа
Айгепар Шямшяддин 30/12-1964
заводу йан. м.
Э
Эабуд Капуйт Язизбяйов
25/5-1967
Эеташен (Аьжагышлаг) Гетазат Арташат (21/6-1948)
25/5-1967
Эеташен (Кцнян) Кирантс Ижеван (3/1-1935)
Эярэяр – рус. Пушкино Степанаван 14/2-1937
Эиневит Мусалер Ечмиядзин 29/3-1970
Эоран Нор Кесариа Щоктемберйан 14/1-1969
Эоран Гогаран Спитак 26/4-1946
Эюдякбулаг Карчахпйур Варденис 12/8-1946
Эюдякли Мргаван Арташат 20/8-1945
Эюл Личк Мартуни -
Эюйщцмбят Геханист Масис 1/12-1949
Эюйкился Капутан Абовйан 3/1-1935
Эюййохуш Сараланж Спитак 26/4-1946
Эюзялдяря Гехадзор Арагатс 15/7-1946
Эюзялдяря Гехадир Арагатс 31/5-1946
Эюзлц Акунк Талын 12/11-1946
Эцлаблы Дзораглух Апаран -
Эцллцбулаг – ерм. Вардахпйур Гукасйан 15/7-1946
Эцллцжя Варденис Апаран 19/4-1950
Эцллцжя Сараарт Спитак -
Эцржцйолу Торосэйуь Гукасйан 29/6-1949
Эцтгум Гехануш Гафан 3/7-1968
Щ
Щажы Хялил Тсахкаовит Арагатс 15/7-1946
Щажы Мухан Мухан Камо -
564
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Щажы Нязяр Камо Ахурйан 3/1-1935
565
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Иланлы Чайбасар Амасийа 26/4-1946
Ъ
Ъданов совхозунун
Маисйан Щоктемберйан -
2-жи сащяси
К
Карвансара Ижеван - -
566
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Кичик Гаракился Азатан Ахурйан 7/12-1945
567
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Гарабулаг дювл.ферм. Гарабулаг Амасийа -
568
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Гырхбулаг Акунк Варденис 3/1-1935
569
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Гутнугышлаг Щовташен Артик 15/7-1946
Л
21/10-1967
Лернантск (Кичик Кейти) Покрашен Ахурйан (26/4-1946)
Лернантск (Чорлу) Лернаэйуь Гукасйан (12/11-1946) -
М
26/9-1957
Маьарашен (Щажы Гара) Лернарат Гугарк 1/3-1946
Мащмуджуг Пемзашен Артик 2/3-1940
570
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Мисхана (Михайловка) Анказан Щраздан 1/12-1949 -
571
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Оьурбяйли Беркануш Арташат 20/8-1945
12/2-1969
Онут (Узунтала) Айгеовит Ижеван (25/5-1967)
Ортакянд Гладзор Йеьегнадзор 10/9-1946
572
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Сайбалы Сарнакунк Сисйан 10/9-1946
573
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Сухой Фонтан Фонтан Щраздан 3/1-1935
574
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Тякярли Тсахкашен Апаран 19/4-1950
575
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Уруд Воротан Сисйан 3/7-1968
Цзцмчцлцк вя шярабчылыг
институту експериментал Мертсаван Ечмиядзин 27/1-1965
базасы
576
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
Йеленовка Севан - 3/1-1935
577
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
1 2 3 4
21/10-1967
Зовашен (Кешишверян) Уртсаланж Арарат (3/1- 1935)
21/10-1967
Зовашен (Жяннятли) Ланжазат Арташат (2/3- 1940)
Зовуни совхозу
Зовуни Наири 4/4-1972
йанында м.
Зющраблы Мргануш Арташат 20/8-1945
578
АМЕА А.А.БАКЫ ХАНОВ АДЫНА ТАРИХ ИНСТИТУТУ
Вятян торпаьындан
пай верян вятянсиз галар!
СОН СЮЗ ЯВЯЗИНЯ
ВЯТЯН ТОРПАЬЫНДАН ПАЙ ВЕРЯН
ВЯТЯНСИЗ ГАЛАР
580
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
СОН СЮЗ ЯВЯЗИНЯ
ВЯТЯН ТОРПА ЬЫНДАН ПАЙ ВЕРЯН
ВЯТЯНСИЗ ГАЛАР
581
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
СОН СЮЗ ЯВЯЗИНЯ
ВЯТЯН ТОРПАЬЫНДАН ПАЙ ВЕРЯН
ВЯТЯНСИЗ ГАЛАР
582
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
СОН СЮЗ ЯВЯЗИНЯ
ВЯТЯН ТОРПА ЬЫНДАН ПАЙ ВЕРЯН
ВЯТЯНСИЗ ГАЛАР
583
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
СОН СЮЗ ЯВЯЗИНЯ
ВЯТЯН ТОРПАЬЫНДАН ПАЙ ВЕРЯН
ВЯТЯНСИЗ ГАЛАР
584
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
СОН СЮЗ ЯВЯЗИНЯ
ВЯТЯН ТОРПА ЬЫНДАН ПАЙ ВЕРЯН
ВЯТЯНСИЗ ГАЛАР
585
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
СОН СЮЗ ЯВЯЗИНЯ
ВЯТЯН ТОРПАЬЫНДАН ПАЙ ВЕРЯН
ВЯТЯНСИЗ ГАЛАР
Йагуб Мащмудов,
586
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
Ихтисарлар
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖА Н
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
588
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
Мянбяляр вя ядябиййат
Мянбяляр
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬ АЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Азярбайжан дилиндя
1. АМЕА ТИЕА, инв. 1795/1/.
2. АМЕА ТИЕА, инв. 1795/2/.
3. АРДТА, ф. 202, с. 1, иш 7, в. 317-321.
4. Азярбайжан тарихи цзря гайнаглар. Бакы, 1989.
5. Чяляби Е. Сяйащятнамя (тцрк дилиндян ишляйяни вя шящрлярин мцялли-
фи т.е.д., профессор Сейидаьа Онуллащи). Бакы, 1997.
6. Иряван яйалятинин ижмал дяфтяри. (Арашдырма, тяржцмя, гейд вя яла-
вялярин мцяллифляри акад.З.Бцнйадов, т.е.н.Щ.Мяммядов). Бакы, 1996.
7. Мащмуд Кашьари. Диванц лцьат-ит-тцрк (Тяржцмя едян вя няшря
щазырлайан Р.Яскяр), ж. ЫВ. Бакы, 2006.
8. Гарабаьнамяляр, Ы китаб. Бакы, 1989; ЫЫ китаб. Бакы, 1991.
9. Рящимизадя И.Щ. Китаби-Эянжинейи-Фятщи-Эянжя. Османлы
гошунларынын Азярбайжана йцрцшляри (XVI ясрин сону). Бакы, 2007.
10. Шардян И. Сяйащятнамя (франсыз дилиндян тяржцмя едян В.Асла-
нов). Бакы, 1994.
Тцрк дилиндя
11. БОА, Щатт-и Щцмайун, № 37.
12. БОА, Щатт-и Щцмайун, № 8488.
13. БОА, Щатт-и Щумайун, № 3.
14. BOA - Alи Emiri III Ahmet № 21756.
15. БОА, Намейи Щумайун дефтери, № 9.
16. БОА, Щатт-и Щцмайун, № 9932
17. БОА, Мцщимме дефтери, XXXVIII, 115.
18. Hafиz Ebru. Zubdet ut- tevarиx. Fatиh Ktb. 4371, v. 562 b.
19. Османлы девлети иле Кафкасйа, Тцркистан вя Кырым щанлыклары
арасындакы мцнасебетлере даир аршив белэелери. Анкара, 1992.
20. Osmanlы Devleti ile Azerbaycan Tцrk Hanlыklarы Arasыndakы
Mцnasеbetlere Dair Arшiv Belgelerи, c.I, Ankara, 1992.
591
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖА Н
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
592
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬ АЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
593
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖА Н
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
594
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬ АЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
595
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖА Н
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Ермяни дилиндя
104. Զաքարիա Ագուլեցի, Օրագրութիւն: Երեվան,1938: [Яйлисли Зякяриййя.
Эцндялик. Йереван, 1938].
105. Սիմէօնէ Երեիանցիոյ: Ջամբռ: Գիրք, որ կոչի յիշակարան արձանացռւցիչ,
հայելի եւ պարռւնակող բնավից որպիսռւթեանց Սրբոյ Աթոռոյս, եւ իւրոյ շրջակայից
վանօրէիցն: Վաղարշապատ: ՌՀԻԳ: [Симеон Иряванлы. Жамбр. Мцгяддяс
Цчмцядзин килсясинин вя ятраф монастырларын топлусунун мцффяссял
айнасы вя хатиря китабы. Вагаршапад, 1873].
596
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
Ядябиййат
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖА Н
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Азярбайжан дилиндя
106. Азярбайжан тарихи атласы. Бакы, 2007.
107. Азярбайжан тарихи. Йедди жилддя, c. III. Бакы, 1999.
108. Азярбайжан тарихи. Йедди жилддя, c. IV. Бакы, 2000.
109. Арзуманлы Вагиф, Назим Мустафа. Тарихин гара сящифяляри. Де-
портасийа. Сойгырым. Гачгынлыг. Бакы, 1998.
110. Будагов Б.Я, Гейбуллайев Г.Я. Ермянистанда Азярбайжан
мяншяли топонимлярин изащлы лцьяти. Бакы, 1998.
111. Жяфярсойлу И. Тцрк, Урарту, Албан етнолингвистик уйьунлуглары.
Бакы, 2008.
112. Дялили Щ.Я. Азярбайжанын жянуб ханлыглары. Бакы, 1979.
113. Ермянистан азярбайжанлыларынын тарихи жоьрафийасы (тяртиб едян
С.Ясядов) Бакы, 1995.
114. Ялийев Ф., Ялийев М. Нахчыван ханлыьы. Бакы, 1996.
115. Ялийев Ф., Щясянов У. Иряван ханлыьы. Бакы, 1997.
116. Щясянов С. Ермяни мянбяляри гядим Иряванын тарихи щаггында
// ЙОМ. Тцрк дцнйасы мядяниййят дярэиси. Бакы, 2007, №5, с. 41-45.
117. Киьамйанс Т. "Ермяни щярякатынын тарихчяси" (Ермяни дилиндян
тяржцмя Мирзя Фятяли Исмиханова мяхсусдур). Бакы, 1917 // (Яски ялиф-
бадан чевирян Г.Жамалов). АМЕА ТИА "Ялйазмалар фонду".
118. Мащмудов Й. Азярбайжан: Гыса дювлятчилик тарихи. Бакы, 2005.
119. Мащмудов Й, Шцкцров К. Гарабаь. Реал тарих. Фактлар. Ся -
нядляр. Бакы, 2005.
120. Мащмудов Й, Шцкцров К. Нахчыван: тарихи вя абидяляри. Бакы,
2007.
121. Мяммядов И. Тарихимиз, торпаьымыз, талейимиз. Бакы, 2002.
122. Мяммядова И. XIX ясрин яввялляриндя Русийанын Азярбайжан -
да етнодемографик вязиййяти дяйишмяк сийасятинин Азярбайжанын сон-
ракы талейиня тясири. // Тарих вя эерчяклик (Азярбайжан тарих гуруму).
Бакы, 2008/1(3), с.89-110.
598
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬ АЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
123. Мусяви Т.М. Орта яср Азярбайжан тарихиня даир фарсдилли сяняд-
ляр. Бакы, 1977.
124. Мустафазадя Т.Т. ХВЫЫЫ йцзиллик- ХЫХ йцзиллийин яввялляриндя
Османлы - Азярбайжан мцнасибятляри. Бакы, 2002.
125. Няжяфли Э. Азярбайжан ханлыгларынын Османлы дювляти иля сийаси
ялагяляри (ХВЫЫЫ ясрин ЫЫ йарысы). Бакы, 2002.
126. Няжяфли Э. XVIII ясрдя Азярбайжан яразисиндя ермяни дювляти
йарадылмасы жящдляри. Бакы, 2007.
127. Няжми Насир. Аббас Мирзя (ХЫХ яср Русийа- Иран- Азярбайжан
мцнасибятляри). (Фарсжадан тяржцмянин, юн сюзцн, изащ вя гейдлярин
мцяллифи, проф. Назим Ахундов). Бакы, 1993.
128. Сямйуел А.Уимз. Ермянистан — террорчу "христиан" юлкянин
эизлинляри. Бакы, 2004.
129. Сцлейманов М. Иряван ханлыьынын Русийайа бирляшдирилмяси та-
рихиндян. Бакы,1997.
130. Шцкцров К. Тцркмянчай 1828 (тарихи хроника). Бакы, 2006.
131. Тарихи адлара гаршы сойгырымы. (Идейа вя юн сюзцн мцяллифи
Й.Мащмудов. Тяртиб едян Н.Мустафа). Бакы, 2006.
132. Умудлу В. Шимали Азярбайжанын чар Русийасы тяряфиндян ишьалы
вя мцстямлякячилик ялейщиня мцбаризя (1801-1828), Бакы, 2004.
133. Вялили М.Щ. Азярбайжан. (Жоьрафи-тябии, етнографик вя игтисади
мцлащизат). Бакы, 1993.
Рус дилиндя
134. Àëèåâ È.Ã. Íàãîðíûé Êàðàáàõ: èñòîðèÿ, ôàêòû, ñîáûòèÿ. Áà -
êó, 1989.
135. Àëèåâ È.Ã. Ëæåèñòîðèÿ - ïîïûòêà îïðàâäàíèÿ àãðåññèè. Áà-
êó, 2003.
136. Àëèåâ Ô.Ì. Àíòèèðàíñêèå âûñòóïëåíèÿ è áîðüáà ïðîòèâ òó-
ðåöêîé îêêóïàöèè â Àçåðáàéäæàíå â ïåðâîé ïîëîâèíå XVIII â. Áàêó,
1975.
599
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖА Н
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
600
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬ АЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
601
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖА Н
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
602
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬ АЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Тцрк дилиндя
189. Бейдилли К.1828-1829 Османлы-Рус савашында Доьу Анадолу-
дан Русийайа кючцрцлен ерменилер. Тцрк Тарищ Куруму Белэелер Дер-
эиси, жилт ХЫЫЫ, сайы 17, Анкара, 1988.
190. Чetиnkaya Nиhat. Iьdыr tarihi. Иstanbul, 1996.
191. Cemal Gюkce. Kafkasya ve Osmanlы Иmperatopluьunun
Kafkasya sиyaseti. Istanbul, 1979.
192. Кырзыоьлу Ф. Османлыларын Кафкас еллерини фетщи (1451-1590).
Анкара, 1976.
193. Кырзыоьлу Ф. Сцрмели чукурунда Тузлужа Айрымлулары. Турк ди-
ли дерэиси, 1964.
194. Мяммядов С. Каракойунлулар ве Баты Азербайжан // Тцрклер.
Йени Тцркийе йайынлары. ж.ВЫ. Анкара, 2000.
603
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖА Н
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Инэилис дилиндя
197. Atkin Muriel. Russia and Iran. 1780-1828, Menneapolis, 1980.
198. Bahramov C. Inexcusable Bitter Reusults of a Political Error.
Azerbaijan and Azerbaijanis. 2008. № 5-8, p. 30-35,
199. Bahramov C. Some notes on history of genoside policy against
the Azerbaijani people. Azerbaijan and Azerbaijanis. 2005, № 1-5, p.9-
14.
200. Bournoutian G.A. The khanate of Erevan under Qajar rule
1795-1828. Mazda Publishers in association with Bibliotheca Persica.
Costa Mesa, California and New York, 1992.
201. Bournoutian G.A. The ethnic composition and the socio-eco-
nomic condition of Eastern Armenia in the first half of the nineteenth
century // Transcaucasia, Nationalism and Social change. The Univer-
sity of Michigan Press, 1996.
202. Hovannisian R. Armenia on the Road to Independence, 1918.
Los Angeles, 1967.
203. Lockhart L. Nadir Shah. A critical study based mainly upon
contemporary sources. London, 1938.
204. Lockhart L. The fall of the Safavi dynasty and the afghan oc-
cupation of Persia. Cambridge, Cambridge University Press, 1958.
205. Mahmudlu Y. Azerbaijan short history of statehood. Islam-
abad, 2005.
206. Mahmudov Y.M, Shukurov K. Garabagh. Real history, facts,
documents. Baku, 2005.
604
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬ АЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖАН
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
Башга диллярдя
605
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
РУСИЙА ИШЬАЛЫ ВЯ ЕРМЯНИЛЯРИН ШИМАЛИ АЗЯРБАЙЖА Н
ТОРПАГЛАРЫНА КЮЧЦРЦЛМЯСИ
606
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
THE IREVAN KHANATE
the Russian invasion and resettlement of Armenians in the territory
of Northern Azerbaijan
The resume
The resume
In the book offered to the readership is
spoken about one of the Azerbaijan states
having played the significant role in the his-
tory of Southern Caucasus- the Irevan
khanate (1747-1828). History of the Irevan
khanate is an integral part of the rich spiri-
tual and material culture of Azerbaijan peo-
ple created in the course of several
millennia.
In the recent past- in the beginning of
the XIX century the territory of present Ar-
menian Republic was a part of the territory
of the Azerbaijan state –Irevan khanate. Ter-
ritories, on which the Irevan khanate had
been emerged, are the ancient lands of the
Azerbaijan Turks. The important historical
events and processes which had found re-
flections in the heroic epos of Azerbaijan
and other Turkic peoples “Kitabi-Dede
Gorgud” had occurred just in this region of
Azerbaijan. Oghuz khagan from which
Oghuz-Turks have taken their genealogical
origin lived just here- on the outskirt lands
of the Goycha Lake,* died and were buried
here. Many of other Oghuz-Turk warlords
lived, died and had been buried here- on
their ancestors’ homeland.
Up to the Russian invasion in the be-
ginning of the XIX century overwhelming
majority of population in the Irevan khanate
was made by the Azerbaijan Turks. In the
capital of the khanate- in the ancient city of
Irevan, lived only the Azerbaijan Turks. Me-
dieval sources also confirm belonging of
this city to Azerbaijan. Ibrahim
Rahimizadeh, being the secretary of the sul-
tan during the Ottoman campaigns of the
XVI century wrote that Irevan is the “apple
of the eyes of the Azerbaijan lands”. Even
after the invasion by Russia in the beginning
608
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
THE IREVAN KHANATE
T H E RUSSI AN INVASION AND RESETTLEMENT OF ARMEN IANS
IN THE TERR ITORY OF NORHERN AZERBAIJAN
of the XIX century the population of Irevan city consisted of the Azerbaijan Turks. B.Je-
likhovskaya writes: “In view Irevan is entirely a Tatar (Azerbaijan - editor) city”.
Being the second after the Irevan city and situating on the left bank of the river
Araz Sardarabad was one of majestic medieval fortresses of Azerbaijan. In Sardarabad
fortress, except for the sardar’s palace and the huge garden belonging to the sardar there
were roughly 700 houses, 1 mosque, row of 33 shops, 16 mills, 4 factories on manu-
facture of oil, set of other craft works. This city, as well as other monuments of Azer-
baijan, was wiped off the face of the Earth.
In the territory of the Irevan khanate samples of material culture of the Azerbaijan
people - settlements, cities had been erected; thousands of historical monuments-
fortresses, mosques, minarets (prayer’s tower), caravansaries, bath-houses had been
built. In the territory of the khanate were a great deal of ancient Oghuz-turk graveyards
and a lot of other gravestone monuments, including gochbashi (ram-head) statues be-
longing to the Azerbaijan people. All the place names- toponyms also belonged to the
Azerbaijan people.
However in the beginning of the XIX century in Southern Caucasus began the pe-
riod of bloody tragedies. After bloody battles and protracted sieges Russian troops man-
aged to seize the fortresses of Sardarabad and Irevan. The Irevan khanate was invaded.
The commander-in-chief of the Russian troops Paskevich was awarded with the title of
“count Erivanski”, the second degree “Cross of St. George” and the money premium in
amount of 1 million roubles. Seizure of the Irevan fortress was celebrated in Saint Pe-
tersburg with special official parade and special medals were instituted.
After the victory over Iran and Turkey, the Russian invaders under the clauses of
Turkmenchay (1828) and Adirna (1829) contracts, began mass resettlement of Armeni-
ans from these states to the lands of Northern Azerbaijan, in particular to the territories
of Irevan, Nakhchivan, Garabagh khanates and the lands of present Republic of Geor-
gia where Azerbaijanis lived. This fact is proved with numerous archival documents.
Armenians were moved to the territory of Northern Azerbaijan purposefully, i.e. to
create for them the permanent homeland. Despite of mass resettlement of Armenians, the
imperial government bodies not at once managed to change a demographic situation in
the Irevan khanate. Russian general Paskevich who had realized the invasion of the Ire-
van khanate was obliged to recognize that even after the resettlement of Armenians there
three quarters of population in the Irevan lands were made by the Azerbaijan Turks.
In due course, with the purpose of liquidation of historical state traditions and con-
sciousness of independence of the Azerbaijani people, the Russian colonizers began to
carry out administrative-territorial reforms. On March, 21, 1828 according to the decree
of Emperor Nicolas I, Irevan and Nakhchivan khanates of Azerbaijan were liquidated,
and in their territory for Armenians moved from Iran and Turkey the fictious “Armen-
ian province” was created. Thus the first step on the way of creation of the Armenian
state in Southern Caucasus, to be exact, in the territories of Irevan and Nakhchivan
khanates was made.
After resettlement of Armenians Southern Caucasus stepped to the period of bloody
massacres. Having been armed and supported by the Russian invaders, the Armenian
609
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
THE IREVAN KHANATE
T H E RUSSI AN INVASI ON AND RESETTLEMENT OF ARMEN IANS
IN THE TERRITORY OF NORHERN AZERBAIJ AN
armed formations started to pursue a policy of genocide against the Azerbaijani people.
With the purpose of carrying out the invasive plans in Southern Caucasus great powers
began to use Armenians and in exchange for it they tried their best for creation their
state on the lands of North Azerbaijan – former Irevan and Nakhchivan khanates.
At last on May 29, 1918 under pressure of great powers the government of the newly
established Azerbaijan Democratic Republic conceded the ancient Azerbaijan city of
Irevan with adjoining area of 9, 5 sq. km to Armenians. On the conceded Northern Azer-
baijan lands- in the territories of former Irevan khanate the Armenian state was created.
It is an incontestable historic fact that in Southern Caucasus had never been the Ar-
menian state before. Today in the given territory Armenians completely have destroyed
all monuments of material - spiritual culture and toponyms of Azerbaijan. As a result of
bloody policy pursued by the support of great powers in the territories, where in the re-
cent past the overwhelming majority of the population was made by the Azerbaijan
Turks, today does not live any Azerbaijani.
The book “The Irevan khanate: the Russian invasion and resettlement of Armenians
in the territory of Northern Azerbaijan”, made by the staff of authors from employees of
the History Institute, the Azerbaijan Republic National Academy of Sciences is worked
out with the purpose of unmasking falsifications and to make the world community
aware of the scientific truth, to be exact, the real history. Written on the basis of incon-
testable primary sources, including numerous archival documents and even the Armen-
ian sources, the book “The Irevan khanate: the Russian invasion and resettlement of
Armenians in the territory of Northern Azerbaijan” proves, that the territory on which
today the state called the Armenian Republic has been formed, in the recent past and dur-
ing all history was the Azerbaijan land. Native populations of these lands were Azer-
baijanis. But the Armenian is the alien ethnos resettled in Southern Caucasus by the
tsarist Russia. The territory of the Armenian Republic on which the stated ethnos lives
is the Azerbaijan land. As long as Azerbaijan people live, this truth will also live.
610
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
ИРЕВАНСКОЕ ХАНСТВО
Российское завоевание и переселение армян
на земли Северного Азербайджана
Резюме
Резюме
В предлагаемой читателю книге
говорится об одном из азербайджанских
государств - Иреванском ханстве, сыграв-
шем важную роль в истории Южного
Кавказа (1747-1828). История Ире-
ванского ханства является неотъемлемой
составной частью богатой духовной и
материальной культуры, созданной
тысячелетиями азербайджанским наро-
дом.
Территория нынешней Армянской
Республики в недавнем прошлом – в
начале XIX века была территорией
азербайджанского государства -
Иреванского ханства.
Территории, на которых было
создано Иреванское ханство, являются
древнейшими азербайджанско-тюркски-
ми землями. Важные исторические
события и процессы, отраженные в ге-
роическом эпосе азербайджанского и
других тюркских народов «Китаби-Деде
Горгуд», разворачивались именно в этом
регионе Азербайджана. Огуз хаган,
который являлся генеалогическим
предком огузских тюрков, жил, умер и
был похоронен именно здесь – в
окрестности озера Гёйча.* И многие
другие тюркско-огузские полководцы
действовали, умерли и были похоронены
здесь, на родине своих предков.
До завоевания Россией в начале XIX
века абсолютное большинство населения
Иреванского ханства составляли азер -
байджанские тюрки. В столице ханства -
древнем городе Иреване целиком
612
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
И Р Е ВА Н С К О Е Х А Н С Т В О
РОССИЙСКОЕ ЗАВОЕВАНИЕ И ПЕРЕСЕЛЕНИЕ АРМЯН
НА ЗЕМЛИ СЕВЕРНОГО АЗЕРБАЙДЖ АНА
613
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
И Р Е ВА Н С К О Е Х А Н С Т В О
РОССИЙСКОЕ ЗАВОЕВАНИЕ И ПЕРЕСЕЛЕНИЕ АРМЯН
НА ЗЕМЛИ СЕВЕРНОГО АЗЕРБАЙДЖАНА
614
АМЕА А. А .Б АК Ы ХА Н ОВ АД ЫН А Т АР И Х И НС ТИ ТУ Т У
научной истины, а точнее реальной истории такой, какая она есть. Написанная на
основе неопровержимых первоисточников, в т.ч. многочисленных архивных
документов, а также армянских источников книга «Иреванское ханство:
Российское завоевание и переселение армян на земли Северного Азербайджана»
доказывает, что территория, на которой сегодня расположено государство под
названием Армянская Республика, в недавнем прошлом и на протяжении всей
истории всегда была азербайджанской землей. Аборигенами этих земель были
именно азербайджанцы. А армяне являются переселенным царской Россией на
Южный Кавказ пришлым этносом. Территория же нынешней Армянской
Республики, на которой проживает данный этнос, является азербайджанской
землей. Пока существует азербайджанский народ, будет жить и данная истина.
ИРЯВАН ХАНЛЫЬЫ
Русийа ишьалы вя ермянилярин Шимали Азярбайжан
торпагларына кючцрцлмяси
Компйутер йыьымы
Алийя Ялясэярова
Елнаря Ялийева
Корректор
Кямаля Жяфярова
CBS
мятбяясиндя чап олунмушдур
ISBN: 978-9952-8134-0-1