Спустя несколько месяцев после внезапной смерти отца, Гамлет возвращается с учёбы и становится
изгоем в собственном доме. Он совершенно не знает, что ждёт его впереди. Но в его размышлениях
наступает резкий поворот, когда к нему является призрак очень похожий на его отца. Он
рассказывает, что стал жертвой убийства из убийств и убеждает Гамлета в том, что его дядя Клавдий
захватил трон и влюбил в себя королеву Гертруду. Грусть принца сменяется на ярость, и он
обдумывает план мести новому королю и придворным заговорщикам.
У Шекспира монологи достигает большого эффекта. Лучше всего это показано в самом знаменитом
признании Гамлетом собственного отчаяния. «». В данном монологе воплощена дилемма Гамлета.
Он разрывается между мыслями и действиями. Будучи не в состоянии выбирать между жизнью и
смертью. Однако его бесконечные сомнения неизменно наводят на новые размышления. Является ли
безумие Гамлета искусной игрой чтобы сбить с толку врагов или мы наблюдаем за героем
находящемся на грани сумасшествия? Это пагубно сказывается на взаимодействие Гамлета со всеми
остальными персонажами. И по скольку большую часть пьесы он погружен в себя, то часто не
замечает страдания, причинённые другим людям. Особо жестоко он поступил с Офелией,
обречённой на смерть возлюбленной доведённой до безумия его странностями.
Хто тут? З цього сказаного пошепки питання у темряві починається історія змови, обману та
морального вибору. А у п'єсі де кожному з персонажів є що приховувати, відповідь буде Ох якоюсь не
простою. У написаній В, Шекспіром між 1599-1601 р. Трагедії Гамлет розповідається про героя якого
переслідує минуле, але який обеззброєний перед майбутнім.
Через кілька місяців після раптової смерті батька Гамлет повертається з навчання і стає ізгоєм у
власному будинку. Він зовсім не знає, що чекає на нього попереду. Але в його роздумах настає різкий
поворот, коли до нього є примара дуже схожа на його батька. Він розповідає, що став жертвою
вбивства з убивств і переконує Гамлета в тому, що його дядько Клавдій захопив трон і закохав
королеву Гертруду. Сум принца змінюється на лють, і він обмірковує план помсти новому королю та
придворним змовникам. У ній головний герой вкинутий у вир своєї нерішучості та її трагічних
наслідків. Одкровення примари ставить перед Гамлетом низку непростих питань: що робити, кому
можна довірити. Ці питання ще більше посилюються у заплутаному павутинні персонажів п'єси, від
чого Гамлет змушений використовувати у своїх інтересах друзів, членів сім'ї, королівських радників та
кохану, багато з яких керуються прихованими мотивами.
Принц постійно відкладає та розмірковує про свої стосунки з іншими та про те, як здійснити план
відплати. Від цього Гамлет стає просто нестерпним. Все ж таки, з усіх героїв Шекспіра він, мабуть,
найлюдяніший.Вважаючи за краще не квапити події, Гамлет виявляється поглинений думками про
власні мотиви, його нескінченні питання починають перегукуватися з припущеннями, що проносяться
у свідомості глядачів.
Монологи Шекспіра сягають великого ефекту. Найкраще це показано у найзнаменитішому визнанні
Гамлетом власного розпачу. "". У цьому монолозі втілена проблема Гамлета. Він розривається між
думками та діями, не в змозі обирати між життям і смертю. Проте його нескінченні сумніви незмінно
наводять на нові роздуми. Чи є божевілля Гамлета майстерною грою, щоб спантеличити ворогів або
ми спостерігаємо за героєм, що знаходиться на межі божевілля? Це згубно відображається на
взаємодії Гамлета з іншими персонажами. І оскільки велику частину п'єси він занурений у себе, то
часто не помічає страждання, заподіяні іншим людям. Особливо жорстоко він вчинив з Офелією,
приреченою на смерть коханої, доведеної до божевілля його поведінкою.
Зміст трагедії має вічну цінність і буде актуальним завжди, незалежно від часу і місця. У п'єсі
ставляться вічні питання, які завжди хвилювали й хвилюють все людство: як боротися зі злом, якими
засобами й чи можливо його перемогти? Чи варто взагалі жити, якщо життя сповнене зла і перемогти
його неможливо? Що в житті правда, а що брехня? Як справжні почуття відрізнити від хибних? Чи
може кохання бути вічним? У чому взагалі сенс людського життя?
— Толерантность в наше время очень важна.
— Я тоже так считаю. Ведь если люди не будут терпимы друг к другу, то общество погибнет.
— А что ты понимаешь под толерантностью?
— Ну, это терпимость к другим людям, к их интересам, вероисповеданию. А для тебя что это такое?
— А для меня толерантность - это уважение к людям вне зависимости от их интересов.
— Как думаешь, ты толерантный или нет?
— Я вважаю, що так. А ты?
— Это сложно, потому что есть вещи, которые меня, откровенно говоря, раздражают, но я пытаюсь
быть спокойным и уважать всех, а в первую очередь себя.
— Я считаю, что это правильно. Как ты справляешься с этим?
— Ну, я вспоминаю, что если что-то мне не нравится, то это нравится другим людям, они получают от
этого удовольствие. Я рад, когда люди счастливы. Это и даёт мне толерантность.
— Очень мудро.
— Возможно. А у тебя как обстоят с этим дела?
— Я стараюсь, но получается редко. Я вспыльчивый человек, и это дорого мне обходится порой.
— Понятно. Ну, я верю, что у тебя всё получится!
— Правда?
— Конечно! Каждый человек способен научиться контролировать свои эмоции.
— Даже такие неуравновешенные, как я?
— Разумеется! У тебя не всё потеряно. Выше нос, друг! Главное - развивайся, не бросай это.
— Спасибо, обязательно прислушаюсь к твоим советам!
Виберіть три країни, які є лідерами в Європі у промисловому виробництві. Нмеччина Італія ВБ
Виберіть три країни, які є лідерами у Європі за обсягами виробництва автомобілів. Німеччина
Іспанія Франція
Виберіть три країни, які є лідерами у Європі з виготовлення одягу. Франція Італія Нмеччина
Виберіть три країни, які є лідерами з виробництва електроенергії у Європі. Німеччина Росія Франція
Які країни є лідерами в Європі у аерокосмічному виробництві? Франція Велика британія німеччина
Малі індустріальні країни Європи вирізняються особливим типом їхньої участі в міжнародному
географічному поділі праці –
Які галузі господарства забезпечують країнам Західної Європи глобальну конкуренцію у XXI
столітті?
наявність великих портів, спроможних приймати привізну нафту з інших регіонів світу
Для меня чтение книг- не интересно.
Я много что пробовала читать, и заставляла себя дочитывать до конца, просто набирала книг
совершенно разных жанров и читала их все. Но мне все равно не интересно. Я думаю, что просто еще
не нашла в художественной литературе тот жанр, что затрагивал бы меня. Но все мы знаем, что
читать – хорошо. Мол, это и ключ к успеху, и средство от стресса, и отличный тренажер для
мозга. Для некоторых чтение стало хобби, занятием для души.
Не читаючи книги, люди позбавляють себе можливості отримати цілий спектр корисних навичок:
від здатності структурувати та правильно викладати власні думки до поповнення словникового
запасу. Не кажучи вже про те, що саме регулярне читання розвиває креативне мислення, вчить
фантазувати та формує унікальний погляд. Чи варто відмовлятися від усього цього заради того,
щоб повалятися годинку-другу на дивані перед телевізором?
Меж тем чтение помогает четко формулировать собственные мысли. Кто, как не писатели, наделен
талантом правильно строить предложения и предельно ясно излагать на бумаге свои соображения?
Кроме того, каждому человеку хотя бы раз в жизни приходится выступать перед большой
аудиторией, а ведь именно чтение книг развивает красноречие. Увы, способность убеждать
и очаровывать своей манерой речи не дается от природы.
Для мене читання книг це не цікаво. Я багато чого розпочинала читати, але не дочитувала
оскільки сюжет твору мені не подобався, але все ж таки змушувала себе дочитувати до кінця.
Щоб знайти «свою» книгу, час від часу просто набирала книжок різних жанрів та читала їх
усі. Але мені все одно не цікаво. Я думаю, що просто ще не знайшла в художній літературі
той жанр, що торкався б мене. Але усі знають, що читати – добре. Кажуть, це ключ до успіху,
засіб від стресу і відмінний тренажер для мозку. Для деяких, читання стало хобі, заняттям для
душі.
Не читаючи книги, люди лишають себе можливість отримати цілий спектр корисних
навичок: від здатності структурувати та правильно викладати власні думки до поповнення
словесного запасу. Не говорячи вже про те, що саме регулярне читання розвиває креативне
мислення, воно вчить фантазувати та формує унікальний погляд.
Тим часом начитаність допомагає чітко формулювати свої думки. Хто як не письменники
наділені талантом правильно будувати пропозиції та ясно викладати на папері свої
міркування? Крім того, кожній людині хоча б раз у житті доведеться виступати перед
великою аудиторією, адже саме читання книг розвиває красномовство. На жаль, здатність
переконувати та зачаровувати своєю манерою мови не дається від природи.
Багато книг допомагають пережити певний життєвий досвід. Наприклад, герої художніх
творів нерідко можуть бути близькими за духом читача. Спостерігаючи за вчинками та долею
головного героя, він разом із ним переживає події, викладені у книзі.
Одним з найбанальніших є те, що за допомогою книги можна приємно провести вільний час.
Буває таке, що будь-які звичайні перегляди телевізору, з часом просто набридають, але
навряд чи набридне сидіння в тиші з гарною книгою в руках. Таким чином, можна провести
час не тільки з користю, але ще й відпочити.
У висновку я можу сказати, що знаю цю важливу роль книжок у житті людини, тому
намагаюся полюбити це заняття. Сподіваюся, що у майбутньому знайду свій жанр творів.
Для мене читання книг це не цікаво. Я багато чого розпочинала читати, але не дочитувала оскільки
сюжет твору мені не подобався, але все ж таки змушувала себе дочитувати до кінця. Щоб знайти
«свою» книгу, час від часу просто набирала книжок різних жанрів та читала їх усі. Але мені все одно не
цікаво. Я думаю, що просто ще не знайшла в художній літературі той жанр, що торкався б мене. Але
усі знають, що читати – добре. Кажуть, це ключ до успіху, засіб від стресу і відмінний тренажер для
мозку. Для деяких, читання стало хобі, заняттям для душі.
Не читаючи книги, люди лишають себе можливість отримати корисні навички: від здатності
структурувати та правильно викладати власні думки до поповнення словесного запасу. Не говорячи
вже про те, що саме регулярне читання розвиває креативне мислення, воно вчить фантазувати та
формує унікальний погляд.
Тим часом начитаність допомагає чітко формулювати свої думки. Хто як не письменники наділені
талантом правильно будувати пропозиції та ясно викладати на папері свої міркування? Крім того,
кожній людині хоча б раз у житті доведеться виступати перед великою аудиторією, адже саме
читання книг розвиває красномовство. На жаль, здатність переконувати та зачаровувати своєю
манерою мови не дається від природи.
Багато книг допомагають пережити певний життєвий досвід. Наприклад, герої художніх творів
нерідко можуть бути близькими за духом читача. Спостерігаючи за вчинками та долею головного
героя, він разом із ним переживає події, викладені у книзі.
Одним з найбанальніших є те, що за допомогою книги можна приємно провести вільний час. Буває
таке, що будь-які звичайні перегляди телевізору, з часом просто набридають, але навряд чи набридне
сидіння в тиші з гарною книгою в руках. Таким чином, можна провести час не тільки з користю, але
ще й відпочити.
У висновку я можу сказати, що знаю цю важливу роль книжок у житті людини, тому намагаюся
полюбити це заняття. Сподіваюся, що у майбутньому знайду свій жанр творів щоб по вечорам сидіти в
тиші та насолоджуватися цими книгами.