© Олег БАХТІЯРОВ, генеральный директор Университета эффективного развития

Сверхцивилизация воли (Надцивілізація волі)

19:24 6.05.2003

Волевой, волюнтаристический взгляд на Мир никуда не исчез с победой либералов.

Метафизическая волевая раса постоянно воссоздает себя и свои проекты. Механическому
машинному либеральному сверхобществу упрощенных и управляемых людей неминуемо будет
протипоставлено другой проект в своей окончательной редакции - проект сверхобщества, где воля
будет господствовать над жизнью, а жизнь - над машиной и механической материей.

1.

Говоря о позитивном наследстве солидаризма, коммунизма, фашизма, национал-социализма и

других ярких и волнующих политических феноменов 20-го века, мы должны различать их, так
сказать, "организационно-техническая" сторона и фундаментальные принципы.

Организационно-техническое наследство фашизма, безусловно, хранит свою значимость доныне,

но не менее важно понять те ценности, во имя которых боролись и проливали свою и чужую кровь
миллионы людей, вдохновенных фашистскими идеалами.

В большой войне 20-го века - столкновении либерального, коммунистического и фашистского

проектов - победил в окончательном итоге либеральный мир. Победители приказали нам
безоговорочно принимать либеральные ценности, позволили критически, но сочувственно
рассматривать идеологию, действия и биографии коммунистов. Однако на трезвое
безоцінювальне отношение к идеологии и практике фашизма наложена жесткая и, в ряде случаев,
законодательное запрещение.

В этом иррациональном отбрасывании фашизма прячется что-то больше, чем мстительность

победителей. Очевидно, фашистский, точнее, национал-социалистический проект, в отличие от
коммунистического, был абсолютно несовместим с либеральным. Действительно, ведь коммунизм
рассматривался как результат развития капитализма. Национал-социализм же означал тотальное
отрицание всего метафизического фундамента современного общества. Отсюда и взгляд на
национал-социалистскую цивилизацию как сущностно отличную, магическую. Легко понять, почему
для либерала национал-социализм магический - не понимая, что такое воля, он видит в волевом
действии непонятную, а следовательно, и опасную для него магию.

В Мире и его частях, в том числе в обществе и человеке, выделяются машинная, організмічна и
волевая составу. Люди и учения различаются за тем, что они считают основой, фундаментом
бытия и с чем они отождествляют себя и Космос - с машиной, с потоком жизни или с волей (очень
подобный подход в О. Дугіна - он выделяет три фундаментальных типа мировоззрению - "полярно-
райский", "волшебная материя" и "креаціоністський", см.: А. Дугин. Метафизические корни
политических идеологий. Милый ангел, №1, 1995). Космос, организм, человек как воля, как жизнь и
как машина - три несовместимых в одном сознании картины Мира. Даже если у какого-либо
интеллектуала есть понимание другого, чужого взгляда, все равно фундаментальной реальностью
признается или воля, или жизнь, или подчинена абстрактным законам
механическая материя. Незводимість этих расхождений друг к другу настолько большая, что мы
можем говорить о трех разных метафизических расах, трех типах элиты.

История культуры - история столкновения этих трех метафизических рас. Конфликт Ньютона и
Гете, Маркса и Шпенглера - конфликт механического и організмічного. Столкновение Шпенглера и
Гитлера - это противоречие організмічного и волевое подходов. В 20-ом веке столкнулись три
проекта будущего сверхобщества - механический, машинный проект либерализма, "волшебная
материя" коммунизма, что неминуемо проявилась в идеологических доктринах позднего
коммунизма, генетически
связанных с русским космізмом, и волевой национал-социалистический проект.

Каждый, кто сочувствует последнему проекту, чувствует в себе волевое начало, которое не
сводится ни к мышлению современного машинообразного мира, ни к интуиции космізму. Если мы
заинтересованно обсуждаем неполиткорректную, запрещенную тему позитивного наследства
фашизма, это уже означает наш ясный или неосознаваемый выбор волевой картины Мира и
потребность в социальном и культурном упорядочивании, которое отбивало бы эту картину.

2.

Победа либерализма это что-то больше, чем просто победа одной из идеологий. Борьба трех
проектов в недавнем прошлом являла собой борьбу за овладение процессом превращения
традиционных цивилизаций в другую, надстроенную над цивилизационными и культурными
процессами форму человеческих общин. Кто победит - тот и задаст направленность ее развитию,
ее смысл и ее модель человека.

Многими авторами признано, что сейчас формируется новый тип человеческих общин, настолько
же отличающийся от классических цивилизаций, как цивилизация отличается от доцивілізаційних,
родоплеменных форм. Разные авторы по-разному называют этот феномен - постцивилизация,
сверхцивилизация, сверхобщество и тому подобное. Общими являются два префикса - "пост" и
"над". "Пост" - потому что следует за цивилизацией, является ее превращением настолько же
радикальным как цивилизация является радикальным превращением родоплеменных общин.
"Над" - потому что над обычным ходом истории, над естественными процессами развития социума
надстраивается новая технологическая система управления процессами, которые раньше были
естественными. Ключевой характеристикой этого нового общества является формирование мира
технологий, который отменяет много закономерностей возникновения, развития и распада
цивилизаций. Если раньше техногенез был производным от етно- и культурогенезу, то теперь он
стал самостоятельным феноменом, который определяет социальные и культурные формы.

Автономный техногенез - явление послевоенной эпохи. До этого технологии были лишь

проекциями культурных феноменов. Возникали, развивались и приходили в упадок культуры и
цивилизации и вместе с ними, как следствие, возникали, развивались и угасали технологии.
Сейчас же технологии отменяют много закономерностей естественных процессов. Европейские
народы должны были бы уступить место более пассионарным нациям, американская этническая
химера - развалиться под действием центробежных сил и тому подобное, но могучая
технологическая оболочка удерживает их от такого грустного конца.

Автономный техногенез значит, что глубинные истины и установки отныне уже высказываются не
языками сакральных доктрин или идеологий, а языками технологий. Каждой из глубинных
метафизических установок отвечает и свой тип технологий, свой технологический мир.

Современные технологии, от индустриальных и информационных к биотехнологиям - это

технологии "складывания-разложения", технологии, порожденные исключительно машинным,
дискретным слоем мышления, описанные дискретным языком и реализованные в мире
дискретных механизмов, которые состоят из таких же дискретных и взаимозаменяемых частей. Те
слои мышления и, шире, весь массив психических функций, которые несут в себе принципы
целостности, континуальності, практически не включаются в цикл создания современных
технологий. Этот машинный технологический мир требует и человека определенного типа,
человека, безопасного для машинообразных социальных структур,
упрощенного и уплотняющего, отрезанного от безграничных реальностей и мужских героических
ценностей, лишенной личной стойкости, и, главнее всего, воли и субъектности.
3.

Однако, кажется, то, что мы переживаем сейчас - резкое сужение поля действия культуры,
преимущество гедонистических устремлений и прагматики над высшими проявлениями духа,
упрощения и уплотнения человеческого существа, стремительное исчезновение субъектности
даже в элитарных слоях - все это еще не конец. Волевой, волюнтаристический взгляд на Мир
никуда не исчез с победой либералов. Метафизическая волевая раса постоянно воссоздает себя и
свои проекты. Механическому машинному либеральному сверхобществу упрощенных и
управляемых людей неминуемо будет протипоставлено другой проект в своей окончательной
редакции - проект сверхобщества, где воля будет
господствовать над жизнью, а жизнь - над машиной и механической материей. Этот проект
включит у себя и другие технологические миры, основанные на совсем другом взгляде на
реальность.

Если раньше формула полноценного проекта была "Идеология + политическая практика", то

теперь в эту формулу добавляется третий член - "Идеология + политическая практика +
технология". Идеологическое задание (новая раса + метакультура + сверхцивилизация воли)
должно быть дополнено новым технологическим миром, альтернативным сформированному.
Подбадривающие признаки появления альтернативного мира уже есть, и, что наиболее интересно,
в основном эти ростки нового пробиваются в Украине, ведь концепции универсального
естественного цикла, тоталлогії, психонетики родились именно в Киеве.

Эти концепции становятся основой проектов создания :

- миру організмічних технологий, которые позволяют руководить живым именно как живым, не
"складати-розкладати", а "выращивать", инициировать естественные процессы роста и развития и
преодолевать ограничения, заложенные у нас машинной стороной нашей природы;

- миру волевых технологий, в чем-то подобном магическому акту реализации волевого замысла.

Языком этих других альтернативных технологических миров можно выразить те истины, что уже не
артикулюються языком механической современности. Если этот проект удастся, это будет
означать начало движения в сторону от "магистральной линии продвижения", движения к
полноценной реальности и полноценной жизни человеческих существ.

4.

Кто-то обязательно начнет этот процесс, какой-то народ, какая-то страна. Лучше, если это будем
мы. Но для этого нам необходимо трезво произвести инвентаризацию всего наследства 20-го века.
Исторический перекресток никоим образом не пройден. Мы все еще в состоянии перехода,
бифуркации, морфінгу. Вовсе не является фактом то, что мы приняли либеральные,
"современные" ценности. Украина находится перед выбором - или стать периферией западной
сверхцивилизации со всеми катастрофическими последствиями для человека и нации,
сверхцивилизации, правила жизни и развитию которой выработано не нами. Или создать
собственную сверхцивилизацию, другой направленности, с другим проектом человека, породить
новую расу - не расу упрощенных биоаппаратов, а расу, которую действительно можно назвать
сверхчеловеческой. Задание, конечно, из разряда "над". Но во времена грандиозных исторических
катастроф только "над" имеет смысл, только "над" выживает и имеет продолжение. И в пределах
того исторического перекрестка, того исторического нынешнего "времени", которое длится уже
почти сто лет, стоит присмотреться к базовым принципам своих идейных предшественников.

Либеральный опыт для нас неприемлем. Коммунистический проект развернулся перед нашими
глазами и завалился, едва выйдя на організмічну траекторию. Он сумел дать жизнь целому ряду
чрезвычайно творческих людей и огромному количеству організмічних доктрин. Но его реализация
лишь подтвердила провидение Ницше о том, что в социалистическом обществе жизнь сама
подрывает свои основы. По-настоящему интригующим остается фашистский, национал-
социалистический проект, что апеллирует к воле как первичной основе человеческого
существования. Национал-социализм интересен формой организации и возобновления в
общественной жизни роли волевой элиты, обращением к ценностям героизма и творчества,
стремлением к утверждению субъектности у сознания человека и жажды величия в сознании
общества. Он интересен тем, что романтика жизни "над" впервые нашла технологию своей
реализации.

С тех пор прошла целая эпоха. Но пройденный человечеством перекресток, как и раньше,
привлекает к себе. Тогда, в 20-і-40-і годы история могла пойти другим путем. Отсюда и тот жадный
интерес интеллектуальных кругов к нереализованным потенциям национал-социалистического
проекта. Мы хотим присмотреться к пройденному 60 лет тому назад перекресток и начать строить
свой альтернативный мир. Это не значит, что мы хотим стать немцами или итальянцами. Мы
победили не идеологию, а народы, которые были ее носителями. И их проект засчитываем к числу
наших военных трофеев.

Новая идеология, конечно, не будет ни фашистской, ни коммунистической, ни вообще "-істською".

В том последнем противостоянии, заря которого еще только разгорается, столкнутся жизни и его
механическое подобие, воля субъекту и управляемость вещей. Мы еще можем выбрать свое
место в этой будущей большой войне.

---------------------------
В тему:

http ://sd.org.ua/news.php?id=17041" \t "_blank"

Одел силы, или оздоравливающий милитаризм

http ://sd.org.ua/news.php?id=8730" \t "_blank"

Олег Бахтіяров : Патриотическая идея начинается там, где люди знают, за что они могут умереть.

http ://sd.org.ua/news.php?id=1021" \t "_blank"

Искусство Золотой эры

http ://observer.sd.org.ua/news.php?id=8279" \t "_blank"

Третий Гетманат

http ://www.perehid.kiev.ua/editors/ 12.html" \t "_blank"

Фашизм или солидаризм?

http://www.perehid.org.ua/doc/ar-meta.zip" \t "_blank"
Арийская метацивілізація

http ://observer.sd.org.ua/news.php?id=1118" \t "_blank"

Арийский стандарт - украинская идея ІІІ тысячелетия
 © Олег БАХТІЯРОВ, генеральний директор Університету ефективного розвитку

Надцивілізація волі

19:24 6.05.2003

Вольовий, волюнтаристичний погляд на Світ нікуди не зник з перемогою лібералів.

Метафізична вольова раса постійно відтворює себе та свої проекти. Механічному машинному
ліберальному надсуспільству спрощених та керованих людей неминуче буде
протипоставлено інший проект у своїй остаточній редакції — проект надсуспільства, де воля
буде панувати над життям, а життя – над машиною і механічною матерією.

1.

Говорячи про позитивну спадщину солідаризму, комунізму, фашизму, націонал-

соціалізму та інших яскравих і хвилюючих політичних феноменів 20-го століття, ми
повинні розрізняти їх, так би мовити, «організаційно-технічний» бік та
фундаментальні засади.

Організаційно-технічна спадщина фашизму, безумовно, зберігає свою значимість дотепер,

але не менш важливо зрозуміти ті цінності, в ім’я яких боролися і проливали свою та чужу
кров мільйони людей, натхненних фашистськими ідеалами.

У великій війні 20-го століття — зіткненні ліберального, комуністичного та

фашистського проектів — переміг в остаточному підсумку ліберальний світ.
Переможці наказали нам беззастережно приймати ліберальні цінності, дозволили
критично, але співчутливо розглядати ідеологію, дії та біографії комуністів. Однак на
тверезе безоцінювальне ставлення до ідеології та практики фашизму накладено жорстку
та, в ряді випадків, законодавчу заборону.

У цьому ірраціональному відкиданні фашизму ховається щось більше, ніж мстивість

переможців. Очевидно, фашистський, точніше, націонал-соціалістичний проект, на
відміну від комуністичного, був абсолютно несумісний з ліберальним. Дійсно, адже
комунізм розглядався як результат розвитку капіталізму. Націонал-соціалізм же означав
тотальне заперечення всього метафізичного фундаменту сучасного суспільства. Звідси й
погляд на націонал-соціалістську цивілізацію як сутнісно відмінну, магічну. Легко
зрозуміти, чому для ліберала націонал-соціалізм магічний – не розуміючи, що таке воля,
він бачить у вольовій дії незрозумілу, а отже, й небезпечну для нього магію.

У Світі та його частинах, у тому числі в суспільстві й людині, виділяються машинна,

організмічна та вольова складові. Люди та вчення розрізняються за тим, що вони
вважають основою, фундаментом буття і з чим вони ототожнюють себе та Космос – з
машиною, з потоком життя чи з волею (дуже подібний підхід у О. Дугіна – він виділяє три
фундаментальні типи світогляду – “полярно-райський”, “чарівна матерія” та
“креаціоністський”, див.: А. Дугин. Метафизические корни политических идеологий.
Милый ангел, №1, 1995). Космос, організм, людина як воля, як життя і як машина – три
несумісні в одній свідомості картини Світу. Навіть якщо в якого-небудь інтелектуала є
розуміння іншого, чужого погляду, все одно фундаментальною реальністю визнається або
воля, або життя, або підлегла абстрактним законам механічна матерія. Незводимість цих
розбіжностей одна до одної настільки велика, що ми можемо говорити про три різні
метафізичні раси, три типи еліти.
Історія культури – історія зіткнення цих трьох метафізичних рас. Конфлікт Ньютона та
Гете, Маркса та Шпенглера – конфлікт механічного й організмічного. Зіткнення
Шпенглера та Гітлера – це протиріччя організмічного та вольового підходів. У 20-му
столітті зіштовхнулися три проекти майбутнього надсуспільства – механічний,
машинний проект лібералізму, «чарівна матерія» комунізму, що неминуче проявилася
в ідеологічних доктринах пізнього комунізму, генетично пов'язаних з російським
космізмом, і вольовий націонал-соціалістичний проект.

Кожен, хто співчуває останньому проекту, відчуває в собі вольове начало, яке не
зводиться ні до мислення сучасного машиноподібного світу, ні до інтуїції космізму. Якщо
ми зацікавлено обговорюємо неполіткоректну, заборонену тему позитивної спадщини
фашизму, це вже означає наш ясний чи неусвідомлюваний вибір вольової картини Світу і
потребу у соціальному та культурному упорядкуванні, яке відбивало б цю картину.

2.

Перемога лібералізму це щось більше, ніж просто перемога однієї з ідеологій. Боротьба
трьох проектів у недавньому минулому являла собою боротьбу за оволодіння процесом
перетворення традиційних цивілізацій в іншу, надбудовану над цивілізаційними та
культурними процесами форму людських громад. Хто переможе – той і задасть
спрямованість її розвиткові, її сенс та її модель людини.

Багатьма авторами визнано, що зараз формується новий тип людських громад,

настільки ж відмінний від класичних цивілізацій, як цивілізація відрізняється від
доцивілізаційних, родоплемінних форм. Різні автори по-різному називають цей феномен
– постцивілізація, надцивілізація, надсуспільство тощо. Спільними є два префікси –
«пост» та «над». «Пост» — тому що йде за цивілізацією, є її перетворенням настільки ж
радикальним як цивілізація є радикальним перетворенням родоплемінних громад. «Над» –
тому що над звичайним ходом історії, над природними процесами розвитку соціуму
надбудовується нова технологічна система управління процесами, які раніше були
природними. Ключовою характеристикою цього нового суспільства являється
формування світу технологій, який скасовує багато закономірностей виникнення,
розвитку та розпаду цивілізацій. Якщо раніше техногенез був похідним від етно- і
культурогенезу, то тепер він став самостійним феноменом, що визначає соціальні й
культурні форми.

Автономний техногенез – явище післявоєнної епохи. До цього технології були лише

проекціями культурних феноменів. Виникали, розвивалися та занепадали культури й
цивілізації і разом з ними, як наслідок, виникали, розвивалися і згасали технології. Зараз
же технології скасовують багато закономірностей природних процесів. Європейські
народи повинні були б поступитися місцем більш пасіонарним націям, американська
етнічна химера – розвалитися під дією відцентрових сил тощо, але могутня технологічна
оболонка утримує їх від такого сумного кінця.

Автономний техногенез означає, що глибинні істини й установки відтепер уже

висловлюються не мовами сакральних доктрин чи ідеологій, а мовами технологій. Кожній
з глибинних метафізичних установок відповідає і свій тип технологій, свій технологічний
світ.

Сучасні технології, від індустріальних та інформаційних до біотехнологій — це технології

«складання-розкладання», технології, породжені виключно машинним, дискретним шаром
мислення, описані дискретною мовою і реалізовані у світі дискретних механізмів, що
складаються з таких же дискретних та взаємозамінних частин. Ті шари мислення та,
ширше, весь масив психічних функцій, які несуть у собі засади цілісності,
континуальності, практично не включаються до циклу створення сучасних технологій.
Цей машинний технологічний світ вимагає і людини певного типу, людини,
безпечної для машиноподібних соціальних структур, спрощеної та ущільненої,
відрізаної від безмежних реальностей та чоловічих героїчних цінностей, позбавленої
особистої стійкості, та, найголовніше, волі й суб’єктності.

3.

Однак, здається, те, що ми переживаємо зараз – різке звуження поля дії культури, перевага
гедоністичних устремлінь та прагматики над вищими проявами духу, спрощення й
ущільнення людської істоти, стрімке зникнення суб’єктності навіть в елітарних шарах –
усе це ще не кінець. Вольовий, волюнтаристичний погляд на Світ нікуди не зник з
перемогою лібералів. Метафізична вольова раса постійно відтворює себе та свої
проекти. Механічному машинному ліберальному надсуспільству спрощених та керованих
людей неминуче буде протипоставлено інший проект у своїй остаточній редакції —
проект надсуспільства, де воля буде панувати над життям, а життя – над машиною і
механічною матерією. Цей проект включить у себе й інші технологічні світи, засновані на
зовсім іншому погляді на реальність.

Якщо раніше формула повноцінного проекту була «Ідеологія + політична практика», то

тепер у цю формулу додається третій член – «Ідеологія + політична практика +
технологія». Ідеологічне завдання (нова раса + метакультура + надцивілізація волі)
повинне бути доповнене новим технологічним світом, альтернативним сформованому.
Підбадьорюючі ознаки появи альтернативного світу вже є, і, що найцікавіше, в основному
ці паростки нового пробиваються в Україні, адже концепції універсального природного
циклу, тоталлогії, психонетики народилися саме в Києві.

Ці концепції стають основою проектів створення:

— світу організмічних технологій, які дозволяють керувати живим саме як живим, не

«складати-розкладати», а «вирощувати», ініціювати природні процеси росту та розвитку і
переборювати обмеження, закладені в нас машинним боком нашої природи;

— світу вольових технологій, у чомусь подібному до магічного акту реалізації вольового

задуму.

Мовою цих інших альтернативних технологічних світів можна висловити ті істини, що

вже не артикулюються мовою механічної сучасності. Якщо цей проект вдасться, це буде
означати початок руху вбік від «магістральної лінії поступу», руху до повноцінної
реальності і повноцінного життя людських істот.

4.

Хтось обов’язково почне цей процес, якийсь народ, якась країна. Краще, якщо це
будемо ми. Але для цього нам необхідно тверезо зробити інвентаризацію усієї
спадщини 20-го століття. Історичне перехрестя аж ніяк не пройдено. Ми все ще в стані
переходу, біфуркації, морфінгу. Зовсім не є фактом те, що ми прийняли ліберальні,
«сучасні» цінності. Україна знаходиться перед вибором – або стати периферією західної
надцивілізації з усіма катастрофічними наслідками для людини й нації, надцивілізації,
правила життя і розвитку якої вироблено не нами. Або створити власну надцивілізацію,
іншої спрямованості, з іншим проектом людини, породити нову расу – не расу
спрощених біоапаратів, а расу, яку справді можна назвати надлюдською. Завдання,
звичайно, з розряду «над». Але в часи грандіозних історичних катастроф тільки «над» має
сенс, тільки «над» виживає і має продовження. І в межах того історичного перехрестя,
того історичного «сьогодення», яке триває вже майже сто років, варто приглянутися до
базових засад своїх ідейних попередників.

Ліберальний досвід для нас неприйнятний. Комуністичний проект розгорнувся перед

нашими очима і завалився, ледве вийшовши на організмічну траєкторію. Він зумів дати
життя цілому ряду надзвичайно творчих людей і безлічі організмічних доктрин. Але його
реалізація лише підтвердила провидіння Ніцше про те, що в соціалістичному суспільстві
життя саме підриває свої основи. По-справжньому інтригуючим залишається
фашистський, націонал-соціалістичний проект, що апелює до волі як первинної основи
людського існування. Націонал-соціалізм цікавий формою організації та відновлення у
суспільному житті ролі вольової еліти, звертанням до цінностей героїзму і творчості,
прагненням до утвердження суб’єктності у свідомості людини і спраги величі у свідомості
суспільства. Він цікавий тим, що романтика життя «над» уперше знайшла технологію
своєї реалізації.

З тих пір пройшла ціла епоха. Але пройдене людством перехрестя, як і раніше, приваблює
до себе. Тоді, у 20-і–40-і роки історія могла піти іншим шляхом. Звідси і той жадібний
інтерес інтелектуальних кіл до нереалізованих потенцій націонал-соціалістичного
проекту. Ми хочемо приглянутися до пройденого 60 років тому перехрестя та почати
будувати свій альтернативний світ. Це не значить, що ми хочемо стати німцями чи
італійцями. Ми перемогли не ідеологію, а народи, що були її носіями. І їхній проект
зараховуємо до числа наших воєнних трофеїв.

Нова ідеологія, звичайно, не буде ні фашистською, ні комуністичною, ні взагалі «-

істською». У тому останньому протистоянні, зоря якого ще тільки розгорається,
зіштовхнуться життя та його механічна подоба, воля суб’єкту і керованість речей. Ми ще
можемо вибрати своє місце у цій майбутній великій війні.

---------------------------
В тему:

Одяг сили, або оздоровлюючий мілітаризм

Олег Бахтіяров: Патріотична ідея починається там, де люди знають, за що вони можуть
вмерти.

Мистецтво Золотої ери

Третій Гетьманат

Фашизм чи солідаризм?

Арійська метацивілізація

Арійський стандарт – українська ідея ІІІ тисячоліття