Открыть Электронные книги
Категории
Открыть Аудиокниги
Категории
Открыть Журналы
Категории
Открыть Документы
Категории
Mövzu № 1
Ади диференсиал тянликляр. Ясас анлайышлар вя тярифляр.
Дяйишянляриня айрыла билян тянликляр
3
Törəməyə nəzərən həll olunan diferensial tənliyi daha
ümumi (və simmetrik) şəkildə
A( x, y)dx B( x, y)dy 0
kimi də yazmaq olar. Bu yazılışın üstünlüyü ondan ibarətdir ki,
tənlikdə iştirak edən x və y dəyişənlərinə eyni hüquqlu
dəyişənlər kimi baxmaq olar.
Гейд едяк ки, диференсиал тянликдя мяъщул функсийа ики вя йа
даща чох сайда сярбяст дяйишянлярин функсийасы оларса, онда беля
тянликдя мяъщул функсийанын хцсуси тюрямяляри иштирак едяр. Бу
щалда тянлик хцсуси тюрямяли диференсиал тянлик адланыр. Bиз əsasən
ади диференсиал тянликляри юйряняъяйик вя бу тянликляри садяъя
олараг диференсиал тянликляр адландыраъаьыг.
Т я р и ф 2 . (1) вя йа (2) диференсиал тянлийинин щялли еля диферен-
сиалланан y (x) функсийасына дейилир ки, бу функсийаны вя онун
тюрямясини (1) вя йа (2) тянлийиндя йериня йаздыгда тянлик ейнилик
кими доьру бярабярлийя чеврилмиш олсун.
4
щалларда, гейри-ашкар ( x, y) 0 функсийасы шяклиндя тапылыр.
Яэяр бу бярабярликдян гейри-ашкар функсийа kimi тапылмыш
y (x) функсийасы (1) вя йа (2) тянлийини юдяйярся, онда
( x, y) 0 - бу тянликлярин гейри-ашкар шякилли щялли адланыр.
Мисал 2. Гейри-ашкар y 2 x 2 1 0 функсийасы yy x 0
тянлийинин щяллидир. Доьрудан да, яэяр y 2 x 2 1 0
5
y(t )
x(t ) y (t ) .
x(t )
Бахылан мисаллар эюстярир ки, диференсиал тянликлярин сонсуз
сайда щялляри ола биляр ( c sabitinin müxtəlif ədədi qiymətlərində
alınan həllər).
Ашаьыдакы мисала бахаг:
Мисал 4.
dy
2x .
dx
6
шяртини юдямясини тяляб едяк: y(1) 1 c 2 . Бурадан тапарыг ки,
c 1 . Тапдыьымыз бу гиймяти щяллдя йериня йазсаг тянлийин гейд
7
Tutaq ki, y (x) funksiyası (2) tənliyinin (a , b)
intervalında təyin olunan həllidir. Əgər hər bir x (a , b) üçün
8
x y
9
c
y
x 1
2
10
Фярз едяк ки, a2 ( x1 ) 0 . Яэяр x вя y дяйишянляриня
ейнищцгуглу дяйишянляр кими бахсаг, онда x x1 дя тянлийин щялли
олар.
Мисал 2. x(1 y 2 )dx y(1 x 2 )dy 0 тянлийинин цмуми
интегралыны тапмалы.
1
Бу тянлийин щяр ики тяряфини ифадясиня вураг.
(1 x )(1 y 2 )
2
(1 x 2 )(1 y 2 ) c
Бу бахылан тянлийин цмуми интегралыдыр.
Qeyd edək ki, gələcəkdə də c sabitini , lazım gələrsə , bu kimi
ifadələrlə əvəz edəcəyik.
11
Mövzu № 2.
Биръинс тянликляр. Биръинс тянлийя эятирилян тянликляр
y
f ( x, y ) f (tx, ty) f 1, .
x
Бу щалда, айдындыр ки, (8) тянлийи
12
dy y
f 1, (9)
dx x
шяклиня дцшяр.
y
Бу tяnliкдя u явязлямясини едяк. Бу щалда
x
dy du
ux олар. Бу ифадяляри (9) тянлийиндя нязяря алсаг
dx dx
du
ux f (1, u )
dx
вя йа
du
x f (1, u ) u (10)
dx
тянлийини аларыг.
Ашаьыдакы щаллара бахаг.
а) Тутаг ки, f (1, u) u 0 . Бу щалда (10) тянлийини
dəyişənlərinə ayıraraq
du dx
f (1, u ) u x
шяклиндя йазыб, интегралладыгдан сонра аларыг
du
f (1, u) u ln x c . (11)
13
y y
б) Тутаг ки, f (1, u) u . Бу щалда f ( x, y ) f 1,
x x
dy y
олар вя (9) тянлийи шяклиня дцшяр ки, бу тянлийин дя цмуми
dx x
щялли y cx бярабярлийи ilə тяйин олунур.
y
етмяк цчцн u явязлямясини едяк. Bu zaman
x
dy du
y xu, u x . olar və bунлары тянликдя нязяря алсаг
dx dx
du 1 3u 2
x (12)
dx 2u
тянлийини алмыш оларыг.
Бу тянлийи дяйишянляриня айырыб интегралласаг
14
2udu
1 3u 2
ln x ln c вя йа ln 1 3u 2 3 ln cx
y
бярабярлийини алмыш оларыг. u олдуьуну нязяря алсаг, ахырынъы
x
бярабярлик аşağıdakı şəklə düşər:
15
(15) явязлямясини вя dx d , dy d бярабярликлярини (14)
тянлийиндя нязяря алаг:
d a b a b c
(16)
d a1 b1 a1 b1 c1
вя ядядлярини ашаьыдакы хятти ъябри тянликляр системинин
щялли кими тяйин едяк:
a b c 0,
(17)
a1 b1 c1 0.
İki hala baxaq:
a ) ab1 a1b 0 . Бу щалда (17) системинин йеэаня щялли вар.
Яэяр (15) явязлямясиндя иштирак едян вя ядядлярини бу
системин щяллиндян тяйин етсяк, онда (16) тянлийи
d a b
(18)
d a1 b1
шяклиня дцшяр. Бу тянлик ися биръинс тянликдир. Яэяр бу тянлийи щялл
етсяк вя алынан щялдя x , y эютцрсяк, онда
бахылан щалда (14) тянлийинин цмуми интегралыны алмыш оларыг.
a1 b1
б) ab1 a1b 0 . Бу щалда k олдуьуну нязяря алсаг
a b
(14) тянлийини
dy ax by c
(19)
dx k (ax by) c1
16
шяклиндя йаза билярик. Бу тянликдя ax by z явязлямяси етсяк вя
dy dz
бу заман a b олдуьуну нязяря алсаг (19) тянлийи
dx dx
dz b( z c)
a шяклиня дцшяр. Бу тянлик ися дяйишянляриня
dx kz c1
айрылан тянликдир.
Г е й д. Йухарыда изащ олунан цсулу даща цмуми олан
dy ax by c
f
dx a1 x b1 y c1
шякилли тянликлярин щяллиня тятбиг етмяк олар. Бурада f -юз
аргументинин мялум кясилмяз функсийасыдыр.
dy 3 x y 1
Мисал 2. тянлийини щялл етмяли.
dx x y 3
x , y явязлямясини едяк. Бу явязлямядян
сонра тянлик
d 3 3 1
шяклиня дцшяр.
d 3
Tələb edək ki, вя ядядляри
3 1 0
3 0
системини ödəsin. Asanlıqla yoxlamaq olar ki, 1; 2 - bu
sistemin həllidir.
Бу заман явязлямя x 1, y 2 , ахырынъы тянлик ися
17
d 3
d
шяклиня дцшяр. Бу тянлик биръинс тянликдир. u явязлямясиндян
du 3 2u u 2
сонра ахырынъы тянлик шяклиня дцшяр. Бу тянлик
d 1 u
дяйишянляриня айрыла билян тянлик олдуьундан ону
(1 u )du d
шяклиндя йазыб интегралласаг аларыг:
(u 1)(u 3)
c
(u 1)(u 3) 2 .
y2
Бу бярабярликдя u олдуьуну нязяря алмагла
x 1
бахылан тянлийин цмуми интегралыны ( y x 1)( y 3x 5) c
шяклиндя тапарыг.
Mövzu № 3.
Birtərtibli xətti tənliklər. Bernulli tənliyi
Ахтарылан функсийа вя онун тюрямясиня нязярян хятти олан
тянлийя биртяртибли хятти диференсиал тянлик дейилир. Цмуми щалда bир
-тяртибли хяти диференсиал тянлийi ашаьыдакы шякилдя йазмаг олар:
dy
A( x) B( x) y C ( x) 0 .
dx
Бурада A( x), B( x), C( x) -мялум кясилмяз функсийалардыр.
Тутаг ки, A( x) 0 . Бу щалда тянлийин щяр ики тяряфини A(x)
ямсалына бюлсяк, алынан тянлийи ашаьыдакы шякилдя йаза билярик:
18
dy
p( x) y q( x). (20)
dx
Бу тянликля йанашы
dy
p( x) y 0 (21)
dx
tянлийиня бахаг. (21) тянлийи биръинс, (20) тянлийи ися гейри-биръинс
хятти диференсиал тянлик адланыр. Bу тянликляриn сол тяряфляри ейни
олдуьундан, (21) тянлийиня (20) тянлийиня уйьун биръинс тянлик
дейилир.
Хятти биръинс (21) тянлийи дяйишянляриня айрыла билян тянлик
олдуьундан, ону асанлыгла интегралламаг олар:
dy dy
y
p( x)dx, y
p( x)dx ln c ,
(22)
p ( x ) dx
y ce .
Бу (21) тянлийинин цмуми щяллидир.
(20) тянлийинин цмуми щяллини тапмаг цчцн сабитин вариасийасы
адланан цсулдан истифадя едяк:
Bу тянлийин щяллини
y c( x)e p ( x ) dx (23)
19
c ( x)e p ( x ) dx c( x) p( x)e p ( x) dx
p( x)c( x)e p ( x) dx q( x)
вя йа
c ( x) q ( x)e p ( x ) dx
бярабярлийини аларыг. Ахырынъы бярабярликдян c(x) функсийасыны
тапаг:
c( x) q ( x)e p ( x ) dx dx c .
y ( x) e p ( x ) dx c q( x)e p ( x ) dx dx (24)
2x
Айдындыр ки, бу тянликдя p( x) , q( x) x 2 .
x 1
2
2x d ( x 2 1)
p( x)dx x 2 1 ln( x 1) олдуьуну нязяря
2
dx
x2 1
алсаг (24) дцстуруна ясасян йаза билярик:
20
1)
dx
2 2
y ( x) e ln( x c x 2 e ln( x 1)
2
1
x 1
c x 2 ( x 2 1)dx 2
1
x 1
c
5
x 5 x 3
3
.
Беляликля алырыг:
1 x5 x3
y ( x) c .
x 2 1 5 3
Бу бахылан тянлийин цмуми щяллидир.
Бернулли тянлийи
dy
p( x) y q ( x) y n (25)
dx
тянлийи Бернулли тянлийи адланыр. Бурада p(x) вя q(x) - мялум
21
dz dy
(1 n) y n олар. Бунлары ахырынъы тянликдя нязяря алсаг
dx dx
z z (x) функсийасына нязярян ашаьыдакы тянлийи аларыг:
dz
(1 n) p( x) z (1 n)q( x) . (26)
dx
Бу тянлик бир тяртибли хятти гейри-биръинс диференсиал тянликдир.
Яэяр (26) тянлийинин цмуми щяллиндя z -и y1n иля явяз етсяк, онда
Бернулли тянлийинин цмуми интегралыны алмыш оларыг.
dy 2x
Мисал 1. y (1 x 2 ) y 2 тянлийини щялл етмяли.
dx 1 x 2
dx
2x 2x
dx
c (1 x 2 )e dx e ln(1 x )
2
ze 1 x 2 1 x 2
22
Демяли z (1 x 2 )(c x) - (27) тянлийинин цмуми щяллидир.
1
y .
(1 x )(c x)
2
Mövzu № 4.
Риккати тянлийи
dy
p ( x) y 2 q ( x) y r ( x) (28)
dx
тянлийи Риккати тянлийи адланыр. Бурада p( x), q( x), r ( x) - мялум
24
щялли c сабитиня нязярян кяср- хятти функсийадыр.
Бу фактын тярси дя доьрудур. Йяни, яэяр диференсиал тянлийин
цмуми щялли c сабитиня нязярян кяср-хятти функсийадырса, онда бу
тянлик Риккати тянлийидир (İsbat edin).
3
Мисал 1. y 5 xy 2 20 x 2 y (20 x 3 4) тянлийини
x
щялл етмяли.
Асанлыгла йохламаг олар ки, y 2 x бу тянлийин хцсуси
щяллидир. Она эюря бу тянликдя y z 2 x явязлямясини едяк. Бу
заман z -я нязярян
3
z z 5 xz 2
x
тянлийини аларыг. Бу тянлик Бернулли тянлийи олдуьундан онун щяр
c x3
u 3 x . Бу заман z
2
олар вя y z 2 x
x c x5
25
олдуьундан, бахылан тянлийин цмуми щялли ашаьыдакы бярабярлик
васитясиля тяйин олунар:
2cx x 3 (1 2 x 3 )
y .
x5 c
Mövzu № 5
Там диференсиаллы тянликляр. İnteqrallayıcı vuruq
M ( x, y)dx N ( x, y)dy 0 (32)
26
u u
M ( x, y ), N ( x, y ) (35)
x y
Бу бярабярликлярдян биринъисинин щяр ики тяряфини y дяйишяниня,
икинъисинин ися щяр ики тяряфини x дяйишяниня эюря диференсиалласаг
(fərz olunur ki, bu törəmələr var və kəsilməzdirlər) ашаьыдакы
бярабярликляри аларыг:
2 u M 2 u N
, .
yx y xy x
Бу ики бярабярилийин мцгайисясиндян аларыг:
M N
. (36)
y x
Бу, (32) тянлийинин там диференсиаллы тянлик олмасы цчцн зярури
шяртдир.
Эюстяряк ки, бу шярт ейни заманда щям дя кафи шяртдир. Йяни,
(36) шярти юдяндикдя (35) бярабярликлярини юдяйян u u( x, y)
функсийасы вар.
Тутаг ки, (36) шярти юдянир. Яввялъя (35)-дяки биринъи
бярабярлийи юдяйян u u( x, y) функсийасыны тапаг. Асанлыгла
йохламаг олар ки,
x
u ( x, y ) M ( x, y )dx ( y ) (37)
x0
27
u M
x
dx ( y )
y x0 y
олдуьундан (35)-дяки икинъи шяртдян аларыг
M
x
N ( x, y ) dx ( y ) .
x0
y
(36) шярти юдяндийиндян, бу бярабярлиyi aşağıdakı şəkildə yaza
bilərik:
N
x
N ( x, y ) dx ( y )
x0
x
вя йа
( y) N ( x0 , y) .
Бурадан ися тапырыг ки,
y
( y ) N ( x0 , y )dy .
y0
28
(32) тянлийи там диференсиаллы тянлик оларса, онда (34) вя (38)
бярабярликляриня ясасян бу тянлийин цмуми inteqralı
x y
M ( x, y)dx N ( x , y)dy c
x0 y0
0 (39)
x2 y2
x 2 y xy c .
2
29
Интеграллайыъы вуруг
Там диференсиаллы тянликляри юйряняркян мялум олду ки, онлары
щямишя интегралламаг мцмкцндцр. Она эюря беля бир суал
мейдана чыхыр: там диференсиаллы олмайан тянликляри там
диференсиаллы тянликляря эятирмяк олармы ?
Бир чох щалларда буну етмяк мцмкцндцр. Даща дягиг десяк,
еля ( x, y) функсийасыны тапмаг олур ки, там диференсиаллы
олмайан
M ( x, y)dx N ( x, y)dy 0 (40)
тянлийинин щяр ики тяряфини бу функсийайа вурдугда алынан тянлик
там диференсиаллы тянлийя чеврилир. Беля ( x, y) функсийасы (40)
тянлийи цчцн интеграллайыъы вуруг адланыр.
Əgər elə ( x , y) diferensiallanan funksiyası varsa ki,
M N
y x
H ( ) ,
N M
x y
yəni sol tərəfdəki nisbət yalnız dəyişəninin funksiyası olsun,
onda bu dəyişəndən asılı inteqrallayıcı vuruq var və
( ) e
H ( ) d
düsturu ilə tapılır. Aydındır ki, xüsusi halda, yalnız x -dən asılı
inteqrallayıcı vuruğun ( ( x , y) x) ) varlığı üçün
1 M N
( ) H ( x) ,
N y x
30
yalnız y -dən asılı inteqrallayıcı vuruğun ( ( x , y) y) ) varlığı
üçün
1 M N
( ) H ( y)
M y x
olmalıdır.
Misal 1. ( xy 2 1)dx ydy 0 tənliyini həll etməli.
Bu tənlik tam diferensiallı deyil. Doğrudan da
M N M N
M ( x , y ) xy 2 1, N ( x , y ) y, 2 xy, 0, .
y x y x
Lakin
1 M N
( ) 2x
N y x
və deməli
( x) e
2 xdx 2
ex
inteqrallayıcı vuruqdur. Tənliyi bu vuruğa vuraraq tam
diferensiallı tənlik alındığını yoxlamaq və onu həll etmək olar.
Misal 2. y(1 xy)dx x(1 xy)dy 0 tənliyini həll etməli.
M N
2
y x
olduğu üçün tənlik tam diferensiallı deyil və
2 2 2 2
,
N x(1 xy) M y (1 xy)
ifadələrindən görünür ki, yalnız x -dən və yalnız y -dən asılı
31
M N
y x 1 1
xy
N M
x y
olduğundan () ( xy) inteqrallayıcı vuruğu var və
1
d ln 1 1
( ) e e
xy
şəklindədir. Tənliyin hər iki tərəfini bu vuruğa vursaq
1 1
( y )dx ( x)dy 0
x y
tam diferensiallı tənliyini alarıq. Ona görə
x y
u ( x, y ) M ( x, y )dx N ( x0 , y )dy
x0 y0
y0
ln x xy ln y ln x0 y 0
x0
və tənliyin ümumi inteqralı
x
ln xy c
y
şəklində olar.
Misal 3. ( x 2 y 2 2 x)dx 2 ydy 0 tənliyini həll etməli.
Bu tənlik üçün
M N
2 y, 0
y x
32
Olduğundan o tam diferensiallı tənlik deyil. Amma x 2 y 2
funksiyası üçün
M N
y x 1 1
2
x y 2
N M
x y
olduğundan
1
d 1 1
( ) e
x y2
2
d (x2 y 2 )
dx 0,
x2 y2
buradan isə
x ln( x 2 y 2 ) c
ümumi inteqralını tapırıq.
Qeyd edək ki, inteqrallayıcı vuruğu tapmaq həmişə
mümkün olmur. Amma isbat etmək olar ki, əgər (40)
tənliyinin diferensiallanan u( x, y) inteqralı varsa, onda mütləq
bu tənliyin inteqrallayıcı vuruğu var (Isbat edin).
Bəzi hallarda inteqrallayıcı vuruğu tənliyə daxil olan tam
diferensialları ayırmaqla təyin etmək mümkün olur. Bu zaman
33
x ydx xdy
d ( xy) ydx xdy, d ,
y y2
dx
d ( x 2 ) 2 xdx, d (ln x) вя с.
x
düsturlarından istifadə etmək lazımdır.
1 1
Мисал 4. ( y )dx dy 0 тянлийини щялл етмяли.
x y
Асанлыгла йохламаг олар ки, бу тянлик там диференсиаллы тянлик
дейил. Доьрuдан да,
1 1
M ( x, y ) y , N ( x, y )
x y
олдуьундан
M N M N
1, 0 вя .
y x y x
Тянлийи щялл етмяк цчцн, ону ашаьыдакы шякилдя йазаг:
dx dy ydx xdy
ydx 0 və ya ydx 0.
x y xy
x
Бу тянлийин щяр ики тяряфини -я вураг:
y
ydx xdy
xdx 0
y2
Алынан ахырынъы тянлийи
x2 x
d( ) d( ) 0
2 y
34
вя йа
x2 x
d 0
2 y
шяклиндя йазаг. Бурадан ися аларыг:
x2 x
c.
2 y
x
Бу бахылан тянлийин цмуми интегралыдыр. Демяли тянлийи -я
y
вурмагла, ону там диференсиаллы тянлийя эятирдик.
y 2 dx xydy x 3dy 0
шяклиндя йазаг. Бурадан аларыг:
y ( ydx xdy ) x 3 dy 0 .
1
Бу тянлийин щяр ики тяряфини -на вураг. Бу заман
x3
y ydx xdy y y
dy 0 və ya d ( ) dy 0 вя йа
x x2 x x
1 y
d [ ( ) 2 y ] 0 тянлийини аларыг ки, бу тянлийин дя цмуми
2 x
интегралы
35
1 y 2
( ) yc
2 x
бярабярлийи иля тяйин олунур.
MİSALLAR
Tənlikləri həll edin.
1. x( y 2 1)dx y( x 2 1)dy 0 .
2. x y 2 1 dx y x 2 1 dy 0.
3. ( x 2 1) y 2 xy 0.
4. sin y dx cos x dy 0.
5. y ( y 2)ctg x.
y 1
6. x 2 2 x 1, y (0) .
2 y 9
7. y 5 5
y4 .
8. y e x y .
9. xy y y 2 .
10. y x 2 y 2 x 2 y .
11. y 1 tg ( y x) .
12. y 2 y 3x 5 , y(2) 1 .
13. (2 x y) y 1, y(1) 2 .
14. y 1 x y2
36
15. ( xy 2 x)dx 2( y xy)dy 0 .
y y y y
18. sin dx cos dy cos dx .
x x x x
y
19. xy 2 x e x y .
20. xydy ( x y) 2 dx 0 .
22. xy x2 y2 y .
23. 2 xyy 2 x 2 y 2 .
x y2
28. y .
yx
29. y 3 x 5 y .
30. x(2 xy 1) y y 0 .
31. xy y 2x 3 .
32. ( x 2) y y 2 x .
37
34. xe x ( y y) 3 0 .
35. y x( y x sin x) .
dy
37. y tg x cos 2 x .
dx
38. y 2 y y 2 e 2 x .
39. 3 y 2 y x y 3 .
40. x 2 y 2 xy y.
x x
41. 2 y y .
x 1
2
y
42. 2 xy y y 3 cos x .
x3
43. xy xy 2 y .
4
44. y y 2 4e x y 2e x 4e 2 x .
x2
47. x ln y dx dy 0.
2y
48. ( x 2 y 3 2 x)dx ( x 3 y 2 2 y)dy 0.
38
51. ( x y) 2 dx ( x 2 y 2 )dy 0.
y
54. ydx xdy 2 x 2 cos 2 dx.
x
55. y( x y)dx ( xy 1)dy 0.
39