Дата _____26.09.

2022__________

ПРОТОКОЛ
практичного заняття № 4

ТЕМА : «МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТА ГІЄНІЧНА ОЦІНКА

ТЕМПЕРАТУРНО-ВОЛОГІСТНОГО РЕЖИМУ
ПРИМІЩЕННЯ ТА НАПРЯМКУ ТА ШВИДКОСТІ РУХУ
ПОВІТРЯ».

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

І. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

СТУДЕНТА
1. Поняття про «мікроклімат» та фактори, що його формують.
2. Фізіологічні механізми теплообміну і терморегуляції як фактори термостатусу
теплокровних організмів: теплопродукція та тепловіддача.
3. Шляхи тепловіддачі: через дихання, через шкіру, з виділеннями.
4. Хімічні механізми теплопродукції (цикл Кребса та інші)
5. Закони, що пояснюють фізичні механізми тепловіддачі (основні закони термодинаміки).
6. Фізичні механізми тепловіддачі. Кількість тепла (у відсотках), що виділяється з організму
кожним з цих механізмів у комфортних умовах.
7. Фізичні механізми тепловіддачі радіацією (закон Стефана-Больцмана).
8. Фізичні механізми тепловіддачі проведенням (конвекція і кондукція).
9. Фізичні механізми тепловіддачі випаровуванням.
10. Температура повітря, вплив на тепловий обмін організму, віддачу тепла конвекцією,
випаровуванням.
11. Показники вологості повітря: абсолютна, максимальна, відносна вологість, фізіологічна
вологість, дефіцит насичення, фізіологічний дефіцит насичення, точка роси.
12. Вологість повітря, ії вплив на тепловий обмін організму, віддачу тепла конвекцією,
випаровуванням.
13. Фізичні основи руху повітря,значення в формуванні мікроклімату. Швидкість повітря, ії
вплив на тепловий обмін організму, віддачу тепла конвекцією, випаровуванням.
14. Гігієнічне значення руху атмосферного повітря, його вплив на формування клімату,
погоди, чистоту атмосфери. Вплив сильних вітрів на довкілля, фізіологічний стан
організму, його психоемоційну сферу
15. Використання панівних напрямків вітрів у запобіжному санітарному нагляді при
проектуванні будівництва житлових поселень, промислових підприємств, місць
відпочинку. «Роза вітрів».
16. Фізіологічні зміни в механізмах терморегуляції при нагрівному та охолоджуючому
мікрокліматі.
17. Прилади для вимірювання температури повітря, радіаційної температури, вологості
повітря, швидкості руху повітря та методики дослідження.

СТРУКТУРА
ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

I. Перевірка рівня знань теоретичних питань.

II. Перевірка рівня знань методик дослідження.
III. Вирішення ситуаційних завдань.
IV. Вирішення тестових завдань по темі (база КРОК-2).
V. Перевірка рівня знань та виконання СРС.
VI. Перевірка рівня знань законодавчих документів.

ІІ.МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
 Методика вивчення температурного режиму повітря приміщення.
 Визначення радіаційної температури і температури стін.
 Визначення вологості повітря за допомогою психрометрів.
 Визначення швидкості руху повітря за допомогою анемометрів.
 Визначення швидкості руху повітря в приміщеннях за допомогою кататермометра.

 ОПИШІТЬ МЕТОД :
A. Метод вивчення температурного режиму повітря приміщення _
Температура повітря визначається термометрами (ртутними, спиртовими i
електричними) та термографами у градусах (°С) за шкалою Цельсія.
Середня температура у примiщеннi визначається на рiвнi росту людини (1,5 м від
підлоги) у п’яти точках: одна з них знаходиться в центрі приміщення, а інші чотири — по
його кутах. Після проведення вимірювань визначають середню арифметичну величину,
яка і є показником середньої температури. Дослідження повторюють через 10—15 хвилин.
Величину перепаду температури по горизонталi одержують шляхом визначення рiзницi
температур у трьох точках: на відстані 0,5 м вiд зовнiшньої стiни, в центрі примiщення та
на відстані 0,5 м вiд внутрiшньої стiни.
Величину перепаду температури по вертикалi одержують шляхом визначення рiзницi в
показниках термометрів, які розташовані відповідно на відстані 10 см вiд пiдлоги, 1,5 м
вiд пiдлоги та 10 см вiд стелi.
Добовий перепад температур визначається шляхом зіставлення показників денної та
нічної температур.
Оптимальними слiд вважати середню температуру в приміщенні у межах 20—22°
С, перепади температури по горизонталi та вертикалi — до 2—
3°С, добовий перепад — до 2°С (при використанні центрального опалення) та до 5°С (у
разі застосування місцевого опалення).
Для повної характеристики температурного режиму приміщень заміри температури
проводяться в 6 та більше точках.
Термометри (ртутні, спиртові, електричні, чи сухі термометри психрометрів) розміщують
на штативах по діагональному перерізу лабораторії в 3 точках на висоті 0,2 м від підлоги і
в 3 точках на висоті 1,5 м від підлоги (відповідно, точки t2, t4, t6 та t1, t3, t5) та на відстані 20
см від стіни за схемою:

. t1
t2
. t3 . t1 . t3 . t5
t4
t5
. t6 . t2 . t4 . t6
а) план приміщення; b) вертикальний розріз приміщення.
 Розрахунок параметрів температурного режиму повітря приміщень:
:
t 1 +t 2 +t 3 + t 4 +t 5 +t 6
а) середня температура приміщення: tсер.= 6 ,

t 1 +t 3 + t 5 t 2 +t 4 +t 6
b) перепад температури повітря по вертикалі: tверт. = 3 - 3 ,

t 5+ t6 t 1 +t 2
c) перепад температури повітря по горизонталі: tгор.= 2 - 2
Схеми і всі розрахунки заносять в протокол, складають гігієнічний висновок. При цьому
керуються тим, що оптимальна температура повітря в житлових і учбових приміщеннях, палатах
для госпіталізації соматичних хворих повинна бути в інтервалі +18 – +21 оС, перепад температури
по вертикалі повинен бути не більше 1,5-2,0оС, а по горизонталі – не більш 2,0-3,0оС. Добові
коливання температури визначають за термограмою, яку готує лабораторія за допомогою
термографа, і нормуються в межах 6оС.

B. Методи визначення вологості повітря за допомогою психрометра:

Визначення абсолютної та відносної вологості повітря станційним психрометром
Августа

Резервуар психрометра заповнюють водою. Тканину, якою обернено резервуар одного з

термометрів, приладу опускають у воду з тим, щоб сам резервуар був на відстані  3 см над
поверхнею води, після чого психрометр підвішують на штативі в точці визначення. Через 8-10
хвилин знімають показники сухого та вологого термометрів.

Абсолютну вологість вираховують за формулою Реньо:

Прилади для визначення вологості

повітря
(а - психрометр Августа; б –
психрометр Ассмана; в – гігрометр)

Психрометр Августа: Психрометр Ассмана:

a) Абсолютну вологість Абсолютну вологість повітря розраховують

вираховують за формулою за формулою Шпрунга :
Реньо: B
А = f – a · (t - t1) · B A=t−0. 5×( t 1−t 2 ) ×
755
Де :
t – максимальний тиск водяної пари при
A – абсолютна вологість повітря температурі вологого термометра (знаходять
за даної температури в мм рт.ст.; в таблиці насичених водяних парів;
a – психрометричний коефіцієнт, t 1 – температура сухого термометра;
що дорівнює 0,0011 для закритих t 2 – температура вологого термометра;
поміщень; 0,5 – постійний психрометричний
B – барометричний тиск у коефіцієнт;
момент визначення вологості
(знаходять за показаннями
барометра), мм рт.ст.
f – максимальне тиск водяної
пари при температурі вологого
термометра (знаходять у таблиці
насичених водяних парів;
b) Відносну вологість
розраховують за формулою
А⋅100 % 100
P= A×
P= F F
Де :
A – абсолютна вологість, мм
рт.ст.;
F – максимальне тиск водяної
пари при температурі сухого
термометра, мм рт.ст. (знаходять
у таблиці насичених водяних
парів;
P –  відшукувана відносна
вологість, %;

C. Атмосферний тиск визначається за допомогою барометра- Барометр-анероїд

анероїда, шкала якого градуйована в мм.рт.ст., або в кіло
Паскалях
До середини XIX ст для виміру атмосферного тиску
застосовували лише рідинні барометри, винайдені  Е. Торрічеллі. 
У 1844 р. Л. Віді сконструював новий, безрідинний барометр, що
отримав  назву барометр-анероїд (від грецького слова «анерос» —
безрідинний).  Його основною частиною є кругла металева
коробка 1 з хвилястими (гофрованими) сторонами. Усередині цієї
коробки повітря відкачане і створено сильне розрідження. При
підвищенні атмосферного тиску коробка стискується, і її верхня
поверхня починає тягнути прикріплену до неї пружину 2. При
зменшенні тиску пружина розпрямляється, і верхня сторона
коробки підводиться.   До пружини за допомогою передавального
механізму 3 прикріплена стрілка-покажчик 4. Ця стрілка
переміщається за шкалою. Градуювання шкали анероїда
здійснюють і вивіряють за показами ртутного барометра.

Чутливість анероїдів настільки висока, що навіть при підніманні

барометра на 2-3 м стрілка-покажчик приладу помітно
переміщається. Це дозволяє виявити поступову зміну
атмосферного тиску.  Барометри-анероїди менш надійні, чим
ртутні, оскільки пружини, що містяться в них, і мембрани з часом
змінюють свою пружність, але вони зручніші в обігу і тому
широко використовуються на практиці.  Оскільки кожному
значенню атмосферного тиску відповідає своя висота над рівнем
моря, то шкалу цих приладів можна відразу проградуювати в
метрах (або кілометрах). Барометричні висотоміри, наприклад,
використовувані в авіації, називають альтиметрами. З їх
допомогою льотчики визначають висоту польоту літаків.
 D. Визначення швидкості руху повітря за допомогою анемометрів:
Швидкість руху атмосферного повітря (а також руху повітря у вентиляційних отворах)
визначають за допомогою анемометрів: чашечного (при швидкостях від 1 до 50 м/с) і
крильчатого (0,5 – 10 м/с). Робота вертикально встановленого чашечного анемометра не
залежить від напрямку вітру; крильчатий анемометр потрібно чітко орієнтувати віссю
на напрям вітру. Для визначення швидкості руху повітря спочатку записують вихідні
показники циферблатів лічильника (тисячі, сотні, десятки та одиниці), відключивши
його від турбінки, виставляють анемометр у місці дослідження (наприклад, в створі
відкритого вікна, вентиляційного отвору, надворі). Через 1–2 хв. холостого обертання
вмикають одночасно лічильник обертів і секундомір. Через 10 хв. лічильник
відключають, знімають нові показники циферблатів і розраховують швидкість
обертання крильчатки (кількість поділок шкали за секунду – А):
N 2−N 1
А= t ,

де:
N1 – показання шкали приладу до вимірювання;
N2 – показання шкали приладу після вимірювання;
t – термін вимірювання в секундах.

За значенням “А” поділок/сек. на графіку (у кожного анемометра є свій індивідуальний

графік згідно заводського номера приладу, що додається до анемометра), знаходять
швидкість руху повітря в м/сек. Для цього за графіком анемометра на осі абсцис
знаходять відмітку, відповідну швидкості обертання в об/с, піднімають перпендикуляр до
косої лінії графіка, а звідси вліво на осі ординат знаходять значення швидкості руху
повітря в м/с. Сила вітру визначається за 12-бальною шкалою: від штилю – 0 балів
(швидкість руху повітря 0 – 0,5 м/с) до урагану – 12 балів (швидкість руху повітря 30 і
більше м/с).
Сила вітру визначається за 12-бальною шкалою.

Анемометри
(а – крильчатий; б – чашечний)

E. Визначення швидкості руху повітря в приміщеннях за допомогою кататермометра:

Кататермометр дозволяє визначити дуже слабкий рух повітря в межах від 0,1 до 1,5 м/с. Прилад
представляє собою спиртовий термометр з циліндричним або кульовим резервуаром. Шкала
циліндричного кататермометра градуйована в межах від 35 до 38° С, кульового – від 33 до
 40°С. Принцип роботи кататермометра полягає в тому, що попередньо нагрітий, він втрачає
тепло не лише під дією температури повітря та радіаційної температури, але і під дією руху
повітря, пропорційно його швидкості. Кататермометр призначений для визначення
охолоджуючої здатності повітря, на підставі якої і розраховується швидкість руху повітря.
Знаючи цю величину охолодження кататермометра та температуру навколишнього повітря, за
емпіричними формулами і за таблицями можна визначити швидкість руху повітря.
Хід роботи: кульовий кататермометр занурюють в посудину з гарячою водою при температурі
останньої 65 – 70° С до тих пір, поки зафарбований спирт не заповнить на 1/2-1/3 об’єм
верхнього резервуару. Після цього кататермометр насухо витирають і підвішують на штатив в
центрі приміщення (або в іншому місці, де необхідно визначити швидкість руху повітря). При
визначенні у відкритій атмосфері кататермометр захищають від впливу променевої енергії
Сонця. Далі за допомогою секундоміра визначають час в секундах, за який стовпчик опустився
від Т1 до Т2. Інтервали охолодження кататермометра можна брати від 40° до 33°, тобто такий
інтервал, щоб частка від ділення суми 1 Т 2 Т + дорівнювала 36,5°. 2 Величину охолодження
циліндричного кататермометра та кульового з інтервалом 38 – 35 ° знаходять за формулою:
F
⋅мкал / см 2⋅с
1) Н = а ,
де: Н – охолоджуюча здатність повітря в мкал/см2 с;
F – фактор кататермометра – постійна величина, нанесена на тильній стороні шкали, яка показує
кількість тепла, втраченого з 1см2 поверхні резервуару приладу за час його охолодження з 38°С до 35°С і
дорівнює більше 600 мкал/см2 (у кульового кататермометра старих випусків – при охолодженні на 1° і
знаходиться в межах 200 – 250 мкал/см2);

а – термін в секундах, протягом якого кататермометр охолоджується з 38 до 35

При використанні кульового кататермометра старого випуску (у якого фактор градуйований на 1° ≈
200 – 250 мкал/см2) величину охолодження знаходять за формулою:

F
⋅(Т 1−Т 2 )⋅мкал /см 2⋅с
Н= а ,
де: Т1-Т2 – різниця температур вибраного інтервалу в градусах;
а – термін в секундах, протягом якого кататермометр охолоджується з 40 до 33
Для визначення швидкостей руху повітря менше 1 м/с застосовують формулу:

а для визначення швидкостей більше 1 м/с – формулу:

2) Q – (36,5 – t повітря) – різниця між середньою температурою тіла 36,5 та температурою

навколишнього середовища;
Н
3) Розрахунок Q=
4) Таблиця для визначення швидкості руху повітря
Швидкість руху повітря при роботі з кататермометром може бути визначена не лише шляхом
розрахунку за формулами але і за допомогою таблиць для кульового кататермометра після
попереднього розрахунку
 Кататермометр
(а – циліндричний (Хілла); б – кульовий)

ІІІ. СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

 ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ :

Термін Визначення
це тепловий стан повітряного середовища, який впливає на процеси
«Мікроклімат» теплорегуляції, зумовлює тепловідчуття людини і залежить від темпе-
ратури повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря та радіаційної
температури (інтенсивність теплового опромінення, температури
поверхонь).
Згідно з Державними будівельними нормами, мікроклімат – умови
внутрішнього середовища приміщення, що впливають на тепловий обмін
людини з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового
випромінювання та випаровування вологи;
Хімічна терморегуляція – утворення тепла в організмі за рахунок
Терморегуляція біохімічних процесів (окислення харчових речовин і утворення з них
кінцевих продуктів розпаду: білків, жирів, вуглеводів та енергії), її рівень
визначається основним обміном. Утворення тепла відбувається головним
чином у м'язах. Тепло також утворюється в шлунку, кишечнику, печінці,
нирках та інших органах. Тепло передається від м'язів до шкіри, яка, в
свою чергу, передає його до периферичних тканин, а надлишок виділяє в
зовнішнє середовище.
Фізична терморегуляція забезпечує збільшення або зменшення
тепловіддачі: при високій зовнішній температурі шкірні судини
розширюються, збільшується виділення води потовими залозами,
підвищується температура шкіри і, в результаті цього, віддача тепла з
поверхні тіла зростає; при низькій температурі шкірні судини звужуються,
кров переміщується до внутрішніх органів, шкіра охолоджується і тому
різниця між температурою шкіри та повітря стає меншою, віддача тепла
зменшується.

Теплообмін  процес передавання енергії у вигляді теплоти від тіла з вищою

температурою до тіла з нижчою температурою. Рушійна сила процесу —
різниця температур тіл, які беруть участь у Т. Розрізняють 3 механізми
перенесення теплоти: теплопровідність, конвекцію та випромінювання

Теплопродукція це вироблення теплоти в організмі в результаті енергетичного

перетворення в живих клітинах.
 явище теплообміну між теплоносієм і тілом, якому передається тепло, які
Тепловіддача відокремлені між собою твердою стінкою чи іншою поверхнею розділу.
 ПЕРШИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ
Основний
закон термодинаміки Закон збереження і перетворення енергії, поширений на теплові явища,
називають першим законом термодинаміки: зміна внутрішньої енергії AU
при переході її із одного стану до іншого дорівнює сумі роботи зовнішніх
сил А' і кількості теплоти Q, переданої системі:

∆U = Q + А'.

Якщо система сама виконує роботу А, то (оскільки А' = -А) перший закон
термодинаміки зручно формулювати так:

кількість теплоти Q, передана системі, витрачається на зміну її внутрішньої

енергії ∆U і на виконання системою роботи А:

Q = ∆U + А.

Закон Стефана-Больцмана - інтегральний закон випромінювання

закон Стефана- абсолютно чорного тіла, який стверджує, що енергія випромінювання з
Больцмана одиниці площі поверхні в одиницю часу абсолютно чорного тіла
пропорційна четвертій степені ефективної температури тіла, що
випромінює.
 це вид випромінення, який змінює стан ядер або атомів, перетворюючи на
Радіація електрично заряджені іони і продукти ядерних реакцій

явище перенесення тепла в рідинах, газах або сипких середовищах

Конвекція потоками самої речовини (неважливо, вимушено або мимоволі).

Кондукція  передачу тепла в тілі від однієї частинки до іншої, коли немає
переміщення цих частинок.

це пароутворення з поверхні речовини

Випаровування

Я’вляє графічне зображення повторюваності різних напрямків (румбів)

«Роза вітрів» вітру в умовах даної місцевості і визначаються країною світу, звідки дме
вітер. Роза вітрів має велике практичне значення при вирішенні таких
гігієнічних завдань, як планування населених місць, пристрій на їх
території лікарень, шкіл, спортивних споруд та інших об'єктів, які слід
розташовувати з навітряного боку по відношенню до різних промисловим
підприємствам, що можуть забруднювати атмосферне повітря.

процес пристосування організму до змін в довкіллі, часто залучаючи

Акліматизація температуру або клімат.
ІV. РОЗВ’ЯЗАТИ СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача №1. Температуру повітря виміряли за допомогою термометрів в 3–х точках приміщення
по діагоналі від зовнішньої стіни до внутрішньої стіни, на висоті 1,5 м, та 0,2 м.
Показання термометрів:
на висоті 1,5 м: t1 = + 210C, t3 = + 220C, t5 = + 240C,
на висоті 0,2 м: t2 = + 160C, t4 = + 170C, t6 = + 180C.
Розрахувати середню температуру повітря в операційній, перепад температур по
горизонталі, перепад температур по вертикалі. Дати гігієнічну оцінку температурному
режиму приміщення.

Розрахунок

tсер.=18°C

tверт. =5°C, 5°C, 6°C

tгор.= 3°C, 2°C

Нормування

Гігієнічний висновок

Задача № 2. Показання сухого термометра психрометра Ассмана 24 оС, вологого - 18оС.

Атмосферний тиск - 745 мм рт. ст.
Розрахувати абсолютну, максимальну, відносну вологість повітря, дефіцит насичення,
фізіологічний дефіцит насичення, знайдіть точку роси.
Розрахунок

A за формулою Шпрунга:= 12.517

P =2.8%
Дефіцит насичення =9.86
Фізіологічний дефіцит насичення =32.104
Знайдіть точку роси за значеннями абсолютної вологості =⁓30.5°C

Нормування

Гігієнічний висновок

Задача № 3. Визначити швидкість руху повітря біля вентиляційного отвору за допомогою крильчатого
анемометру.
Вихідні показники циферблату приладу:
- перша маленька стрілка (тисячі) – 3;
- друга маленька стрілка (сотні) – 2;
велика стрілка (десятки) – 60
Показники циферблату приладу через 10 хвилин (600 сек.):
- перша маленька стрілка (тисячі) – 5;
- друга маленька стрілка (сотні) – 6;
велика стрілка (десятки) – 90
 За значенням кількості поділок шкали за секунду визначити швидкість руху повітря в м/сек. (за
графіком, що додається до анемометра).
Визначити силу вітру за 12-бальною шкалою.
Розрахунок

N1=3260
t cек.=600 с.
N2=5690
А =4.05м/с

Нормування

Гігієнічний висновок 4 бали незначний вітер

Задача № 4. Визначити швидкість руху повітря операційної за допомогою циліндричного

кататермометру.
Інтервал температур циліндричного кататермометру 38 0 – 350.
Час, протягом якого кататермометр охолоджується від температури t 2 (380) до t1 (350) – 120 с.
Фактор кататермометру F = 620.
Температура повітря приміщення в момент дослідження + 26 0С.
Для визначення швидкості руху повітря (v м/с) користуються таблицею. Зробити висновок
щодо відповідності гігієнічним вимогам.

Розрахунок

Н =5.17
F = 620
а cек.=120
Т = температурою тіла 36,5
t повітря =26

Нормування

Гігієнічний висновок

Задача №5. В населеному пункті планується будівництво нової лікарні. Визначити, у якому
напрямку по відношенню до теплової електростанції слід вибрати ділянку для будівництва, якщо
роза вітрів характеризується такими даними: Північ – 8 %, Північ-Схід – 7 %, Схід – 6 %, Південь-
Схід – 4 %, Південь 8 %, Південь-Захід – 11 %, Захід – 22 %, Північ-Захід – 27 %, Штиль – 7 %.
 ВИСНОВОК

ІV. ПІДГОТОВКА ДО ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НА ТЕСТИ

(з бази тестів КРОК-2).
ОБГРУНТУЙТЕ КОЖНУ ВІДПОВІДЬ.

Варіанти
Питання відповіді Обґрунтування вірної або невірної відповіді

1) Прикарпатський регіон Кондукції

характеризується
постійною високою
(більше 80%) вологістю Конвекції
атмосферного повітря. В
холодний період року при
помірно низьких
температурах повітря
Радіації
населення цього регіону
відчуває сильний холод.
Це зумовлено
збільшенням віддачі тепла Випромінювання
шляхом:
Випаровування

2) Для визначення Ні, в 5 точках по

середньої температури вертикалі за
повітря в учбовій кімнаті допомогою
студент здійснив термографа
виміри за допомогою
термометра в 3 точках
приміщення на висоті 1,5 Так.
м. Чи правильно
було проведене
дослідження?
Ні, в 5 точках по
діагоналі.
.

Ні, в 5 точках (0,2 і

1,5 м) за допомогою
термографа по
 горизонталі.

Тому що тільки так правильно

Ні, необхідно
проводити
вимірювання в 6
точках на двох
рівнях від підлоги
(0,2 і 1,5 м) по
діагоналі.

ЗАВДАННЯ НА НАСТУПНЕ
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Тема наступного практичного заняття № 5: «Методика визначення концентрації СО2 та
окиснюваності повітря як показників антропогенного забруднення повітря і вентиляції
приміщень»
1. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології./ І.І. Даценко,
Р.Д. Габович // - К.: Здоров'я, 2004. – С. 74-85, 281-283
2. В.Г. Бардов Методичні рекомендації – тема № 11
3. Сайт КМУ, кафедра громадського здоров’я та мікробіології. Гігієна та екологія.:
методичні рекомендації для медичного факультету – відповідно до теми.
4. Лекційний матеріал.
5. Тести КРОК -2
6. Інформаційні ресурси (Офіційні веб – ресурси Президента України, Верховної ради
України, Міністерства освіти та науки, Міністерства охорони здоров’я та інших
центральних органів влади України, освітні портали вищих медичних навчальних закладів
України)
7. Протокол ПЗ тема №5. (Протокол необхідно заповнити під час самопідготовки до
практичного заняття та здати для перевірки в день проведення пари)

СРС - теми презентацій:

 Вплив забруднення повітря хімічними речовинами на здоров’я людини.
 Вплив різних концентрацій діоксиду вуглецю на організм.
 Профілактичні заходи, направлені на захист повітря атмосфери, житлових, громадських,
виробничих приміщень від запилення. Індивідуальні засоби захисту від пилу, їх характеристика.

Підпис викладача :__________________Тарасова Н.М._

 ДЛЯ НОТАТОК