Вы находитесь на странице: 1из 7

Optimal rejimlərin tənzimələnmə qaydaları

Газлифт гуйусунун иш режими гуйунун тядгигаты ясасында сечилир.


Гярарлашмыш режимдя апарылан тядгигатын мягсяди ашаьыдакылардыр:
1.Нефт, су, газ дебитляринин вя гумун мигдарынын ишчи аэентин
сярфиндян асылылыьынын мцяййян едилмяси вя бунун ясасында
галдырыъынын верилмиш конструксийасында оптимал режиминин тяйин
едилмяси;

2.Гуйунун оптимал иш режиминин алынмасы вя гуйудиби зонада мцтляг


кечириъилийин мцяййян едилмяси цчцн майе дебитинин гуйудиби
тязйигиндян асылылыьынын мцяййян едилмяси;

3.Ъари лай тязйигинин вя онун динамикасынын мцяййян едилмяси;

4.Газлифт клапанларынын ишиндя олан чатышмазлыгларын ашкар


едилмяси;

5.Флцидлярин гуйуйа ахын профилинин юйрянилмяси

Щасил олунан майенин мигдары ики цсул иля дяйишилир: гуйу аьзында
якс тязйигин йарадылмасы вя вурулан ишчи аэентин сярфинин дяйишмяси
иля.

Гуйудиби тязйиги юзцнйазан дяринлик манометри вя йа долайы васитя


иля-вурулан ишчи аэентин тязйигиня ясасян мцяййян едилир. Яэяр гуйудиби
тязйиги дяринлик манометри иля ючцлцрся, бу заман газлифт гуйусунун
тядгигаты фонтан гуйусунун тядгигатына аналожи олур, йяни, юзцйазан
дяринлик манометри гуйуйа ендириляряк гуйунун иш режими
дяйишдирилир вя ейни заманда майе дебитляри юлчцлцр. Дяринлик
манометри ендирилмядян гуйунун тядгигаты ики цсул иля апарылыр:

1.Бюйцк мящсулдарлыг ямсалы олан гуйулар цчцн Максимович цсулу


тятбиг едилир; бу заман гуйунун тядгигаты ишчи аэентин сярфинин сабит вя
гуйу аьзында якс тязйигин дяйишдийи щалда апарылыр;

2.Кичик мящсулдарлыг ямсалына малик олан гуйуларда ися тядгигат


ишляри гуйу аьзында якс тязйигин сабит, вурулан ишчи аэентин сярфинин
дяйишдийи щалда апарылыр. Бу цсул Азярбайъан Нефт вя Газ сянайеси
Елми-тядгигат Лайищя Институтунун (АзНГСДЕТЛИ) тяклиф етдийи
цсулдур.
İшчi agentin sяrfinin dяyiшdiyi vя quyu aьzыnda яks tяzyiqin sabit olduьu
halda quyularыn tяdqiqatы (AzNQSДETLİ цsulu).

Bu цsulda quyu aьzыnda яks tяzyiq sabit qalmaq шяrti ilя quyunun debiti
(quyudibi tяzyiq) vurulan iшчi agentin sяrfinin dяyiшmяsi ilя dяyiшdirilir.
Kompressor qaldыrыcыsыnыn debiti qaz sяrfinin miqdarыndan asыlыdыr.
Qaldыrыcыnыn iшi layыn iшi ilя sыx яlaqяdardыr. Quyunun hasilatы artdыqca,
laydan gяlяn axыn da artmalыdыr. Axыnыn artmasы isя quyudibi tяzyiqin aшaьы
dцшmяsinя sяbяb olur. Чцnki, layda olan depressiya:
ΔP=P Л −Pqd

оlur. ΔP -nin, yяni debitin artmasы цчцn P qd tяzyiqi azalmalыdыr. ( ПЛ - sabit


qalыr). Яgяr iшчi agentin sяrfi artыrыlarsa, maye axыnы dяyiшir vя eyni zamanda
quyudibi tяzyiqи dя dяyiшir. Bu zaman yaranan yeni iш rejimindя iшчi agentin
sяrfi baшmaqdaкы tяzyiq vя maye debiti ilя sыx яlaqяdar olacaqdыr. Tяzyiq isя
юz nюvbяsindя laydan maye axыnы ilя sыx баьлыдыр. Bu цsulun mahiyyяti
ondan ibarяtdir ki, vurulan iшчi agentin sяrfi dяyiшилир вя mцxtяlif iшчi
tяzyiqlяrindя mцxtяlif maye debitlяti alыnыr. Ишчi tяzyiqя яsasяn qaldыrыcы
borularыn baшmaьыnda vя quyudibindя olan tяzyiqляр haqqыnda fikir yцrцtmяk
olar. Tяdqiqat iшlяriнин апарылма ardыcыllыьы белядир: яvvяlcя iшчи agentin
sяrfi elя minimal qiymяtя qяdяr azaldыlыr ki, bu zaman quyunun debiti minimal
olmaqla bяrabяr, boruarxasы tяzyiqin aшkar dюyцntцlяri olmур. Quyuya vurulan
iшчi agentin sяrfi яn kiчik iшчi agent sяrfi qяrarlaшan vaxta qяdяr sabit
saxlanыlыr. Boruarxasы vя щалгавари fяzalarda tяzyiqlяrin sabit гаlmasы rejimin
qяrarlaшmasыnыn яlamяtidir. Bu rejimin яvvяli vя sonunda tяzyiqlяr arasыda olan
fяrq 0,1 atm-dяn чox olmamalыdыr. Axыnыn qяrarlaшmasы mцяyyяn edildikdяn
sonra neft, qaz, su debitlяri, quyuya vurulan qazыn sяrfi, quyuaьzы vя iшчi
agentin vurulma tяzyiqlяri юlчцlцr. Bundan sonra qazыn sяrfini tяxminяn 500-200
m3/saat artыraraq ikinci rejimя keчirilir. Qazыn sяrfinin artыrыlmasы qaz xяtti,
quyu gюvdяsi vя atqы xяttindя, eyni zamanda layda (elastik proseslяr nяticяsindя)
qяrarlaшmamыш axыn rejimlяri yaradыr. Ona gюrя dя bir rejimdяn digяrinя
keчяrkяn yeni rejimiн qяrarlaшmasы цчцn gюzlяmяk lazыmdыr. Rejim
qяrarlaшandan sonra яvvяki rejimdя gюtцrцlяn юlчцlяr tяkrar edilir. Vurulan
qazыn sяrfi artdыqca quyunun debiti artaraq maksimum qiymяt alыr. Qazыn
sяrfinin sonrakы artыrыlmasы isя debitin maksimum qiymяtdяn azalaraq sifra
qяdяr dцшmяsinя sяbяb olur. Nюqtяlяrin (rejimlяrin) sayы 5-6 olur. Axыrыncы
rejimdя юlчцlяr gюtцrцldцkdяn sonra dяrinlik manometri ilя lay tяzyiqinin
mцяyyяn edilmяsi цчцn quyu dayandыrыlыr. Tяdqiгat mяlumatlarыna яsasяn
quyunun debiti (Q) vя гazыn xцsusi sяrfi (R0) ilя qazыn sяrfi (V) arasыnda
асылылыглар (Q= f(V) vя R0= ϕ (V) ) гурулур (шякил 6.41)

Qazlift quyusunun
t/gün
Q,
m3/t
R0,

istismarı prosesində
əsas texnoloжi
parametrlər
arasındakı asılılıq
qrafikləri (A.P.
C
Krılova görə):
Qmax 1-xüsusi qaz sərfi
Qopt
(R0) ilə ümumi qaz
Vopt V, m3/gün sərfi (V) arasında;
Vmax
2- neft (maye)
hasilatı (Q) ilə qaz sərfi (V) arasında.

Мaksimal debitdяn (Ъ nюqtяsi) sonra qaz sяrfinin artыrыlmasы debitin


azalmasыna эятириб чыхарыр, hяm dя qazыn xцsusi sяrfinin яn kiчik qiymяti
maksimal debitdя deyil, ondan bir qяdяr kiчik debitdя alыnыr-bu debitя optimal
debit deyilir. 0-a yaxыn debitlяrdя яyrinin qalxan vя enяn hissяlяrindя qazыn
xцsusi sяrflяri kяskin artaraq sonsuzluьa yaxыnlaшыr. Qaldыrыcыnыn optimal
rejiminя Q=f(V) яyrisinя koordinat baшlanьыcыndan шяkilяn dцz xяttin toxunma
nюqtяsi uyьun gяlir. Bu nюqtя R0= ϕ (V) яyrisindя qazыn xцsusi sяrfinin minimum
qymяtinя (Б) mцvafiqdir. Optimal rejimi baшqa цsul ilя dя mцяyyяn etmяk olar:
bunун цчцн газын xцsusi sяrfinin яn kiчik qiymяtindя (Б) R 0= ϕ (V) яyrisinя
toxunan чяkilir. Sonra toxunma nюqtяsindяn bu xяttя чяkilяn perpendikulyarыn
Q=f(V) яyrisi ilя kяsiшmя nюqtяsi qaldыrыcыsыnыn optimal debitini verir.

Газлифт гуйуларынын оптимал режимляринин гурулмасында, йалныз йер


сятщиндян гуйулара верилян газ дейил, щям дя лайдан нефт иля гуйуйа
дахил олан гaз нязяря алынмалыдыр. Бир сыра щалларда, ясасян дя аьыр
нефтлярин щасилаты заманы гуйуйа дахил олан лай газынын мигдары
ящямиййятли дяряъядя чох олур. Она эюря дя газлифт гуйуларынын ишчи
характеристикаларыны мцяййян едяркян гуйуйа дахил олан бцтцн газын
мигдарыны нязяря алмаг лазымдыр:

Вцмуми=Всятщ+Влай

Всятщ вя Влай –йер сятщиндян верилян вя лай газынын мигдарларыдыр.

Беляликля, газлифт истисмарында гуйуда адятян изафи газ мигдары


мювъуд олур ки, буну да гуйуларын иш режиминин гурулмасында нязяря
алмаг лазымдыр. Майенин дебитинин газын цмуми сярфиндян асылылыг
яйриси максимум нюгтяси олан парабола шяклиндя олдуьу цчцн, яэяр ишчи
нюгтя бу асылылыьын саь ашаьы ганадында йерляшярся, бу, о демякдир ки,
газ гуйунун ишиня мянфи тясир эюстярир. Она эюря беля шяраитлярдя
вурулан газын сярфинин азалдылмасы мягсядя уйьундур – бу, майе
дебитинин артырылмасына эятириб чыхарыр. Мядян мялуматларынын
тящлил эюстярир ки, аьыр (гейри-нйутон – юзлц еластик) нефт щасил олунан
гуйуларда ишчи аэентин хцсуси сярфи, йцнэцл нефт щасил едян гуйулардан
адятян аз олур. Беля вязиййят, ола биляр ки, лай газынын тясири иля
ялагядардыр. Чцнки, лайда аьыр нефтин дегазасийасы (газсызлашма), бу
просесин гейри-таразлыглы олмасы сябябиндян чятинляшир вя нятиъядя
гуйуйа дахил олан нефтин тяркибиндя газын мигдары чох олур. Тядгигатлар
эюстярир ки, гуйунун мящсулунда сулашма фаизи чох олдугда нефт газынын
тясири даща аз щисс олунаъагдыр.

Дebitin qazыn sяrfindяn asыlыlыq яyrisi-Q=f(V) lay vя qaldыrыcыsыnыn


birgя nяticяsidir. Ona gюrя dя quyuдa iшчi tяzyiqinя gюrя dяyiшяn baшmaq
tяzyiqini tapmaq цчцn qazыn halqavari fяzada quyu aьzыndan qaldыrыcыnыn
baшmaьыna qяdяr yoluna qaz kяmяri kimi baxaraq, halqavari fяzada tяzyiq
itkisini Veymaut dцsturu ilя tapmaq olar:


2
P 2−P b
2 .667 g
Q q=AD
2

Бurada Qq-qazыn hяcmi sяrfi; D birinci cяrgя qaldыrыcыnыn (vя ya istismar


kяmяrinin) diametri; Pg, Pb-qazыn qaldыrыcынын яvvяli vя sonunda (baшmaqda)
tяzyiqlяrи; A – mцtяnasiblik яmsalыdыr.
2 2
Pg −Pb
Q m=2

( )
i 2

Burada M= AD32. 017 vя ya √ 2 2


Pb= P g−Q q m
alыnыr.
Sonra Pb-baшmaq tяzyiqinя яsasяn quyudibi tяzyiqini mцяyyяn etmяk vя
nяhayяt indikator яyrisini qurmaq olar.

Ишчи аэентин сярфинин сабит олдуьу вя гуйу аьзында якс тязйигин


дяйишдийи щалда гуйуларын тядгигаты. (Максимович цсулу)

Бу цсулда яввялъя гуйунун галдырыъынын максимал дебитиня уйьун олан


иш режими мцяййян едилир. Бунун цчцн гуйуйа мцяййян мигдарда ишчи
аэенти верилир. Ишчи аэентинин мигдары тядгигат заманы бцтцн
режимлярдя сабит галыр. Гуйунун режими гярарлашдыгдан сонра гуйу
аьзында ишчи аэент хяттиня гойулмуш нцмуняви манометрля ишчи тязйиг,
сонра ися майе вя газ дебитляри юлчцлцр. Сонра майе щасилатынын икинъи
режиминя кечирилир. Бунун цчцн атгы хяттиндя сийиртмя бир гядяр
баьланылыр вя нятиъядя ишчи аэент верилян хятдя ишчи тязйиг вя мцвафиг
олараг гуйудиби тязйиги артыр, гуйунун дебити ися азалыр (25-30%-я гядяр).
Гуйу йени режимдя режим гярарлашана гядяр ишляйир, бундан сонра онун
дебити вя ишчи аэентин тязйиги юлчцлцр. Адятян гуйунун 4-5 мцхтялиф
щасилатларда тядгигаты апарылыр. Ахырынъы юлчц цчцн атгы хяттиндя
сийиртмя демяк олар ки, там баьланылыр вя йа о дяряъяйя гядяр баьланылыр
ки, бу заман эцълц пулсасийа (дюйцнтц) баш верир. Гуйунун иш режими еля
дяйишдирилир ки, ики ардыъыл эялян режимдя ишчи тязйигинин дяйишмяси
1-2 атм-дян чох олмасын. Гуйу аьзында ишчи тязйиглярин мялуматларына
ясасян галдырыъы боруларын башмаьында онлара уйьун тязйигляр вя
гуйудиби тязйигляри щесабланылыр, сонра ися дебит вя гуйудиби тязйиги
арасында асылылыг яйриси, йяни индикатор яйриси гурулур. Ишчи тязйигя
ясасян гуйудиби тязйиги беля щесабланылыр:
Пг.д. = Пи.а + Пг - Псцр.+ Пм
Бурада Пи.а-вурулан ишчи аэентин тязйиги; Пг-галдырыъынын
башмаьындан гуйу аьзына гядяр газ сцтунунун тязйиги; Псцр.- гуйу
аьзындан башмаьа гядяр газын щярякятиня сярф олунан сцртцнмя
тязйиги; Пм-галдырыъы боруларын башмаьындан гуйудибиня гядяр майе
сцтунунун тязйигидир. Индикатор яйриси гурулдугдан сонра
мящсулдарлыг ямсалынын гиймятляри мцяййян едилир, яэяр бу
гиймятляр уйьун эялярся онда щямин кямиййят мящсулдарлыг ямсалы
кими гябул едилир. Гярарлашмыш режимдя тядгигат мялуматлары
олмадыгда гуйунун иш режиминин кейфиййят гиймятляндирилмясини
ашаьыдакы кими вермяк олар. Яввялъя М = (1 - ) / щипотетик
асылылыьы гурулур .
Гуйунун оптимал режим графики

Бурада М-эенишлянян газын там эцъцнцн, гм щяъм сярфиня малик


майенин Л щцндцрлцйцня галдырылмасы цчцн зярури олан эцъцня олан
P −P
1 2
α= −
нисбяти, gρL галдырыъыда орта тязйиг градийентидир.
P1
V o Pa lg
P2
,
М=а q m gρm L

а=д0,5 / 0,123-боруларын диаметриндян асылы олан кямиййядир.


Сонра М -  координатларында тящлил едилян гуйуларын
мялуматлары гурулур. Яэяр нюгтяляр нязяри яйринин ятрафында оларса,
онда гуйуларын оптимал техноложи режимдя ишлядийини демяк олар.
Яэяр вурулан газын мигдары кифайят дейился, бу заман гуйу груплары
цчцн комплекс оптималлашдырма мясяляси мейдана чыхыр. Газлифт гуйу
групунун оптималлашдырылмасы цсулунун мащиййяти белядир: газ
ресурсу тцкяндикдян сонра щяр бир гуйу цзря газ сярфи ейни мигдарда
азалдылыр вя щяр бир гуйунун нефт дебити юлчцлцр вя дебитин
максимал азалмасы иля гуйуйа верилян газ сярфи артырылыр. Гуйуларын
тядгигатынын яняняви цсуллары нисбятян чохлу щяъмдя ъари
мялуматлар тяляб едир. Башланьыъ информасийайа гойулмуш ъидди
мящдудиййят эюстярилян методларла тядгигат ишляринин
апарылмасыны ящямиййятли дяряъядя азалдыр. Чатышмайан эеоложи-
мядян мялуматларынын бярпасы цчцн ян эениш йайылмыш цсуллардан
бири сыра статистикасындан истифадя едилмясидир. Беля йанашма
мялумат чатышмазлыгы шяраитиндя гуйуларын иш режими вя
апарылмыш тядбирлярин сямярясинин гиймяиляндирилмяси цчцн
тядгигат ямялиййатларынын апарылмасына шяраит йарадыр. Сыра
статистикасы нязяриййяси низамланмыш сырада мцяййян едилмиш
йерляри (ранглар) тутан обйектлярин хассялярини юйрянир. Статистик
методлардан фяргли олараг, бу нязяриййя йухарыдакы тялябляр
гойулмайан мялуматларла ямялиййатлар апарыр. Сечимин елементинин
гиймяти иля бу елементин низамланмадан сонра тутдуьу йер арасында еля
ялагя олур ки, бу ялагя елементлярин ранглары цзря сечимин
ранглашмасына, гиймятляндирмяйя вя нятиъя чыхармаьа имкан верир. Бу
заман елементлярин параметрлярини вя пайланма ганунуну билмяк
кифайятдир. Сыра статистикасындан нефт йатагларынын ишлянмясиндя
гуйуларын иши барядя там олмайан мялуматлардан истифадя етмякля
техноложи просеслярин прогноз едилмяси мясялялярини щялл етмяк
мцмкцндцр.

Вам также может понравиться