Таблицю, що показує залежність між кількістю певного товару, на який заявленопопит, та його
ціною, називають шкалою попиту. Зверніть увагу на те, що при аналізі попиту зміна ціни
розглядається від більшого значення до меншого. Це зумовлено існуванням бар’єру
платоспроможності споживача або верхньої межі цін, про яку йшлося в попередньому
параграфі. Для графічного представлення попиту використаємо традиційне із часів Альфреда
Маршалла позначення на горизонтальній осі — кількості товару, а на вертикальній осі — його
ціни (мал. 1). Слід розрізняти поняття «величина попиту» і «попит». Величина попиту (обсяг
попиту) — це певна кількість товару, яку споживач бажає і здатний купити за конкретну ціну.
Наприклад, школяр згоден придбати 8 шоколадних батончиків за ціною 4 грн. Графічно
величина попиту позначається окремою точкою на кривій попиту. Попит — усі можливі
альтернативи покупок за кожної ціни, графічно — уся лінія D. І шкала, і графік попиту
відображають обернений зв’язок між величиною попиту та ціною, який називається законом
попиту. Його суть полягає в тому, що за інших незмінних умов при зниженні ціни певного
товару зростає кількість товару, яку споживач бажає та здатний придбати, і навпаки. Дію закону
попиту підтверджує, по-перше, здоровий глузд. Дійсно, розсудливий покупець готовий
купувати товари в меншій кількості за високого рівня цін і в більшій кількості — за низького
рівня цін. По-друге, діє закон спадної граничної корисності. Оскільки корисність кожної
наступної одиниці блага менша, ніж попередньої, то покупець готовий придбати додаткову
одиницю певного блага за нижчу ціну. По-третє, впливає ефект доходу. Суть цього ефекту в
тому, що зниження ціни певного товару означає зростання реального доходу споживача, його
купівельної спроможності, а отже, і можливості придбати цей товар у більшій кількості. По-
четверте, маємо ефект заміщення. Зростання ціни певного товару спонукає споживача
замінити його споживання відносно більш дешевим субститутом, що призведе до зменшення
обсягу попиту на цей товар у разі зростання ціни на нього.
Незважаючи на наведені аргументи на користь оберненого причинно-наслідкового зв’язку між
величиною попиту й ціною певного товару, іноді в суспільстві можна спостерігати
«неправильну» поведінку закону попиту, яка відображається додатним нахилом кривої попиту.
Ці винятки з правил проявляються в разі дії: • ефекту Гіффена, який стосується так званих
«товарів для бідних». Товарами Гіффена називають малоцінні товари або товари низької якості,
які мають високу питому вагу у структурі споживання покупця. До них можна віднести
картоплю, макарони, крупи, які є основними продуктами харчування багатьох сімей. Отже,
зростання ціни на ці товари, побоювання втратити можливість їх споживання
спричинятиме зростання величини попиту на них; • ефекту Веблена, або ефекту сноба, що
стосується так званих «товарів для багатих». Цей ефект діє тоді, коли купується не сам товар,
а престиж, пов’язаний із його придбанням. Прикладом можуть бути дорогі автомобілі, витвори
мистецтва, рідкісні речі, володіння якими для деяких споживачів є свідченням їхньої
винятковості, авторитету, значущості. У більшості випадків закон попиту поводиться
«правильно». Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивідуальний попит — це
попит на товар окремого споживача. Ринковий попит — попит на товар усіх споживачів, сума
індивідуальних попитів. Його можна отримати, якщо додати величини індивідуального попиту
за кожного рівня цін. Наприклад, доповнимо попередні дані (табл. 2).
На основі цих даних можна отримати криву ринкового попиту на шоколадні батончики
«Стимул» (мал. 2). Графічно крива ринкового попиту визначається як сума горизонтальних
відрізків обсягів індивідуального попиту всіх покупців товару за всіх можливих значень ціни. Усі
закономірності, розглянуті вище для індивідуального попиту, характерні й для ринкового
попиту. У реальному світі крива попиту ступінчаста. В ідеальному варіанті крива ринкового
попиту має вигляд прямої лінії та описується рівнянням: QD = a + b ·P, за від’ємного коефіцієнта
b.