В даному файлі зібрані різні варіанти виготовлення

Коктейлів Молотола, саморобних гранат, димів та

іншої піротехніки

Хулиганские газовые бомбы

Тип: ГБ
Состав: Горящий газ, воздух
Описание:
Используются для уничтожения живой силы противника (Оглушение, контузия).
Простейшая газовая бомба представляет из себя, бутылку с газом и воздухом смешанных в
определенных пропорциях, которые указаны ниже. Используются в качестве оружия
уличных хулиганов и бандитов (газ/воздух).
Природный газ - 4.7 : 15 ; Ацетилен - 2.5 : 81 ; Пропан - 2.2 : 10 ; Бутан - 1.9 : 9

Коктейль Молотова

Тип: ЗС
Состав: Бензин, масло
Описание:
Это зажигательная бомба, которая вызывает воспламенение объекта. "Коктейль Молотова"
представляет собой стеклянную бутылку заполненную на две трети бензином и на одну треть
маслом. Фитиль сделан из старых лоскутов материи, смоченных в бензине, и затем
вставленных в горлышко бутылки. Бутылка заткнута пробкой, и в этом положении, с
зажженным фитилем, ее бросают в сторону объекта, который она зажигает, разбиваясь о его
твердые поверхности. Противник не в состоянии погасить это пламя водой.
Комментарий:
При изготовлении и зажигании будьте осторожны, следите, чтобы пробка плотно закрывала
бутылку и не давала возможности образовываться парам бензина, которые могут привести к
досрочному взрыву!

Напалм

Тип: ЗС
Состав: Бензин, масло, порошок алюминия.
Описание:
Зажигательная жидкость, предназначенная для уничтожения живой силы и технических
средств противника. Напалм с легкостью прожигает даже броню танка. Однако сделать
напалм может любой школьник – напалм это смесь бензина (2/3), лака или масла (1/3) и
порошка алюминия (чем больше порошка алюминия, тем больше прожигательная
способность). Чаше всего используется в качестве топлива для боевых огнеметов или в
зажигательных бомбах.
Комментарий:
На этом зажигательном веществе ставим значок "Наш выбор", зажигательной смеси лучше
этой не найти.

Термит

Тип: ЗС
Состав: Оксид железа, порошок алюминия, сера
Описание:
Термит - металлическая смесь которая при сгорании дает очень высокую температуру
около3000 0С. Это свойство можно использовать для приготовления мощных зажигательных
бомб. Для приготовления термита надо просто смешать 75% оксида железа (ржавчины) и
25% алюминия. Такой термит возгорается при достаточно высокой температуре, поэтому в
него добавляют серу, которая при сгорании дает температуру, достаточную для зажигания
термита.
Комментарий:
Эта смесь была проверена. Она работает.

Супер термит

Тип: ЗС
Состав: Бензин, масло, порошок алюминия, оксид железа (ржавчина)
Описание:
Эта зажигательная смесь горит с очень высокой температурой, способной расплавить почти
любой металл (температура горения почти как у термита). Очень опасна. Состав ее довольно
прост 44% - бензин , 20% - масло, 16% - оксид железа, 20% - порошок алюминия.
Комментарий:
Эта смесь была проверена - она работает!!!

Гранати
http://extined.net/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D1%81%D0%B4%D0%B5%D0%BB
%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD
%D1%83%D1%8E-%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%83-%D0%B2-%D0%B4%D0%BE%D0%BC
%D0%B0%D1%88%D0%BD/

http://forum.blackstork.ru/viewtopic.php?p=281

http://oskal.clan.su/publ/izgotovlenie_samodelnogo_ehlektroiniciatora_pirotekhnicheskikh_izdelij/18-1-0-
49
100Г. МАРГАНЦОВКИ И 100Г. МАГНИЯ В ФОЛЬГУ И ЗАМОТАТЬ изолентой. Взрыв
силнее гранаты
Граната – опасная «игрушка». С такими вещами баловаться не стоит. Но если вам она нужна
для каких-то определенных нужд, когда необходимо что-то оперативно взорвать, то вы
можете изготовить ее сами, пользуясь нашими советами. Чтобы сделать гранату или бомбу,
нужно для начала подготовить все компоненты.

Инструкция
Контейнеры можно сделать из разных материалов, например, из бумаги, пластмассы или
стекла.

Бумагой для производства фейерверков пользовались еще многие десятилетия назад, в

Китае. Изготовить контейнер из бумаги очень просто и с наименьшими затратами. Из
взрывчатой «начинки» в бумажном корпусе делают ракетные движки, а также взрывпакеты.

С помощью стеклянного корпуса можно сделать не очень сильную гранату, но при ее

разрыве сработает осколочный эффект. Главная проблема – не допустить, чтобы наша
граната разбилась раньше времени. Стекло в производстве взрывчатых предметов
используется очень редко.

Пластмасса является наилучшим материалом для создания самодельных гранат или бомб
любых размеров и формы. К тому же пластмасса не так хрупка, как стекло. Пластмассовую
трубку легко найти или купить, и она отлично подойдет для создания самопальной гранаты.
Один конец трубки заклеивается, потом некоторое время ждем, пока не высохнет клей и
засыпаем в трубку порох. После пороха добавляем взрывпакет и заливаем эпоксидной
смолой второй конец нашего корпуса.

Вместо того чтобы придумывать спусковой механизм с чекой, как у оригинальной гранаты,
лучше воспользоваться фитилем, чтобы получилось некое подобие небольшой бомбы.
Фитиль (или бикфордов шнур) – это промышленный шнур, набитый порохом.
Технологически операцию по производству фитиля очень сложно осуществить в домашних
условиях, поэтому можно скрутить 3-4 нити, пропитанных селитрой, вокруг тонюсенькой
медной проволочки. Натягиваем наш шнур и оставляем просушиться на ночь, затем
покрываем специальным клеем. Фитиль готов.

Для начинки нашей гранаты отлично подойдет порох, взрывчатый и черный, свинцовый
азид, нитроцеллюлоза, калиевый пикрат или любая другая смесь, которая хорошо горит.
Выбранным горючим составом набиваем контейнер, закупориваем. Не забываем про фитиль.

Дим
http://punklife.ru/pank-stati/pank-diversiya/dymovye-materialy/119-delaem-faer
Фальшфейер представляет собой тонкостенную бумажную гильзу имеющую ручку с
одного конца. Гильза набивается медленно горящим составом бенгальского огня;
служит для освещения местности и различных предметов или отвлечения/привлечения
внимания (например к несанкционированным акциям). Из подсобных материалов мы
можем предложить вам фаера только двух цветов:жёлтый и розовато – лиловый.
Зелёные,
красные и синие делаются при помощи труднодоступных для панков компонентов,
гораздо легче и дешевле будет приобрести данные фаера в охотничьем или рыболовном
магазине.
Состав
бледно-жёлтого огня:

Алюминиевая пудра --50

в.ч .Хозмаг,отдел красок

Натриевая селитра---45
в.ч. Магазин удобрений

Лак «Цапон»--------добавляется в смесь для

пластификации, добавляйте при перемешивании – должна получится густая масса по
консистенции напоминающая пластилин, не перелейте лака!

Состав жёлтого огня:

Натриевая селитра 65 в.ч. Магазин

удобрений

Алюминиевая
пудра 25 в.ч.

Древесный уголь-10
в.ч. Магазин удобрений/аптека

Лак «Цапон»

Или

Натриевая селитра—70 весовых частей

Древесный уголь----20 весовых частей

____________________________________

Состав бледно-розового огня:

Калийная селитра--- 70 в.ч.

Сера----------------20 в. ч. Магазин удобрений

Al------------------20 в.ч.

Лак «Цапон». Приобретается в хозмаге.

Требования при изготовлении фальшфейеров те же: компоненты должны быть

сухими (кроме лака разумеется), мелкоизмельчёнными (по отдельности), тщательно
взвешены и ещё более тщательно перемешаны. Гильзы для этих составов
приготавливаются из обычных листов формата А4 с проклейкой каждого оборота
клеем для бумаги, 20мм поперечного сечения. Делается это так: берётся круглая
палка диаметром 2см на которую наматываются три листа. В получившуюся гильзу
кладут… дерьмо (шутка), конечно же глины (можно заменить на шпатлёвку/
гипс/ветонит) на 15см см и дают высохнуть – это будет ручка за которую вы
будете держать «фаер». Затем наполняют одним из вышеприведенных составов.

Состав плотно запрессовывается и сушится

(если вы делали смесь в которую входит лак) при комнатной температуре
вдали от нагревательных приборов примерно 5 дней, фитили по вашему усмотрению
(см. рецепт «карамельки» и «стриптизатора»). Все смеси гигроскопичны (поглощают
влагу из воздуха и при увлажнении теряют свои свойства) поэтому примите
соответствующие меры при их хранении.
Будьте осторожны - горит очень ярко и жарко! Не поднимайте прямо над головой,
можете обжечь её падающими искрами. Берегите глаза - не смотрите на горящий
«фаер» вблизи (особенно ночью или если в состав вашего фаера входит
металлическая пыль).

http://punklife.ru/pank-stati/pank-diversiya/dymovye-materialy/138-dymovyya-shashka
ля изготовления дымовой шашки из доступных средств нам понадобится:
Нитрат калия или натрия (он же калийная селитра или натриевая селитра, спрашивайте в
магазинах удобрений)
Сахар Сера молотая (магазин удобрений)
Охотничьи спички или обыкновенная хлопушка

Есть несколько способов приготовления данной шашки:

1 способ «Карамелька»

Оба компонента (САХАР и КАЛИЙНАЯ СЕЛИТРА) перемешиваются В СООТНОШЕНИИ

40% : 60% (стакан на стакан) помещаются в прокалённую на огне металлическую банку из-
под сгущёнки (сначала наполните банку на треть), далее ставите всё это на самый слабый
огонь и даёте смеси расплавится. Аккуратно перемешиваете и убираете смесь с огня. Дайте
ей остыть; пока она совсем не затвердела вставьте в неё охотничью спичку – она заменит вам
фитиль. Данная смесь горит медленнее чем вторая.

2 способ «Стриптизатор»

Оба компонента вместе размалываются в кофемолке (чем мельче тем лучше) и тщательно
перемешиваются с серой (тоже измельчённой) в полиэтиленовом мешке. Пропорции:
гранёный стакан (на 250мл) сахара, стакан селитры, 2 столовые ложки серы. Засыпаете,
припрессовывая, в металлическую банку из-под какого-нибудь коктейля или пива (объём
подбирайте сами).

В качестве фитиля можете использовать ту же охотничью спичку, не забудьте про

газоотводное отверстие (проще говоря не заделывайте банку целиком оставьте, место для
выходящего дыма (в мет. банке из-под коктейля оно уже есть), если не хотите чтобы шашка
взорвалась. Если вас не устраивает поджигание смеси при помощи спички раздобудьте где-
нибудь детскую хлопушку с конфетти, аккуратно обрежьте её, отступив со стороны где
торчит шнурок 3-4 см, вытряхните «мусор» и заполните освободившееся пространство
«серой» со спичек (хватит соскоба и с одного коробка). Вставьте получившийся запал в
ёмкость с дымовой смесью и закрепите его (меня совершенно не ебёт как вы это сделаете – у
всех свои секреты). Теперь, когда вам надо использовать доморощенную дымовуху – просто
дёрните за конец и отбросьте подальше. Лучше всего использовать данный состав в
замкнутом пространстве или при отсутствии ветра, так как слишком быстро сгорает с кучей
дыма и пламени, а дым слишком быстро поднимается в воздух или разносится ветром.

На українській

http://a-ingwar.blogspot.com/

ЯК ЗРОБИТИ КОКТЕЙЛЬ МОЛОТОВА.

Чомусь усе більше мешканців українського інтернету говорять про

коктейлі Молотова. Тож мабуть, буде справедливо, якщо вони знатимуть у деталях про те, про
що говорять. Отже.

Коктейль Молотова: необхідні компоненти; виготовлення; ФОТО І ВІДЕО; за і проти;

зауваження.

Що потрібно?
1. Скляна пляшка, 0.5 або навіть 0.7 літра чи 1 літр. Пляшки з тонкими стінками легше
розбиваються - а це необхідно для того, щоб коктейль Молотова спрацював. Добре підходять
пляшки від горілки радянського типу, гірше - пляшки від вина чи пива.
2. Бензин.
3. Ганчірка. Зазвичай це смуга завтовшки сантиметрів 10-15 і завдовжки 20-35 см.
НЕСИНТЕТИЧНА тканина.

Щоб коктейль був більш дієвим і горів довше, гарячіше та

концетрованіше - потрібно зробити не бензин, а щось на кшталт напалму. В такому разі,
потрібні також
3. Ацетон.
4. Пінопласт. Його треба ламати на дрібні шматки. Добре підходить пінопласт, який уже
складається з невеликих кульок.
Або
замість 3 і 4. Машинне масло.
Якщо процес виготовлення та запуску коктейлю Молотова передбачається безпечним,
знадобляться також
5. Корок. Бажано щільний.
6. Скотч.

Виготовлення коктейлю
У найпростішому випадку використовують просто бензин. У цьому разі він швидко вигоряє, не
налипає до поверхні об’єкту.
Щоб підвищити час та температуру горіння, а також прилипання запальної суміші до об’єкту,
роблять так званий напалм. Найпростіший спосіб його виготовлення:
В ацетон додають пінопласт і помішують до розчинення.
Близько 100 г ацетону для початку достатньо, а пінопласт додають до утворення густого
сиропу. Пінопласту може бути потрібно значно більше, ніж здається на перший погляд.
 Потім до “сиропу” додають бензин у
співвідношенні 1:1.
Суміш дуже добре і довго горить, налипаючи в місці влучання “снаряду”, щільно налипаючи
практично до будь-якої поверхні.
Деякі види пінопласту краще й рівномірніше розчиняються одразу в суміші бензину й ацетону.
Треба зауважити, що саморобний “напалм” буквально за один день розкладається на шари:
більш тяжкі елементи осідають внизу, легші опиняються вгорі. Тоді він перетворюється просто
на суміш своїх елементів.

Інші рецепти “напалму”:

Бензин+скипидар (без пінопласту)
Бензин+машинне масло (проблема в тому, що масло все ж дорожче)
Бензин+мазут (проблема в тому, що суміш потрібно підігрівати для розчинення мазуту -
виключно на електричній плитці й повільно - а це все ж небезпечно)

Техніка безпеки
Основне: поблизу не повинно бути джерел відкритого вогню. Здається, це очевидно.
Друге - випари бензину й ацетону небезпечні для здоров’я. Тому виготовлення рекомендують
проводити на відкритому повітрі, у крайньому разі - в провітрюваних приміщеннях.

І ще таке. Про процес не повинні знати

правоохоронні органи (про це нижче).

Виготовлення “снаряду”
Пляшку заповнюють обраною рідиною - наприклад, приблизно на три чверті. Або менше в разі
нестачі суміші.
Для зберігання, якщо снаряд не призначено для використання одразу, після цього пляшку
щільно закривають корком або металевою кришкою-закруткою.
Пластикові кришки не дуже підходять, оскільки суміш може розчинити пластик.

Оскільки зі зберіганням суміш розпадається - з кожною годиною коктейль Молотова стає все
менш дієвим.

Виготовлення запалу:
Як уже говорилося, тканина має бути несинтетичною - синтетика може частково розчинитись у
запальній суміші. Крім того, просякнута запальною сумішшю, синтетика після запалювання
згоряє дуже швидко і може догоріти ще до того, як коктейль долетить до цілі.
Смуга тканини вставляється так, щоб приблизно половина була всередині. Тоді вона просякає
сумішшю.
Іншу половину слід просякнути тією ж рідиною окремо.
В найпростішому випадку, вільний кінець гноту просто звисає і підпалюється.

Техніка безпеки
Для збільшення безпеки того, хто користується снарядом, смуга тканини змочується не
повністю. Залишається сухою та частина, що йде біля горла (ручки пляшки.
Змочену ж частину можна примотати скотчем до пляшки, щоб не обпектися при киданні.
За наявності, замість гноту можна також використати мисливські сірники - це такі великі сірники,
що не гаснуть за будь-якого вітру. Вони також примотуються до пляшки скотчем. Це значно
безпечніше, ніж “класичний” простий запал. Саме так виготовлявся свого часу коктейль
Молотова фабричним способом.

Не пошкодить готовий “снаряд”

обтерти спиртом і дати підсохнути. По-перше, тоді нічого не горітиме прямо на пальцях того,
хто використовує коктейль. По-друге, це стирає відбитки тих самих пальців.
І ще таке. Руки після цього варто добре вимити, щоб не пахли бензином. А при використанні
вдягати рукавиці.
Для фітіля також використовують просякнуті жіночі тампони.

Як він діє
Тут усе дуже елементарно. Тканина легко запалюється й не гасне на вітрі, тому що її
просякнуто запальною сумішшю. (Або тому, що це спеціальний пристрій на кшталт мисливських
сірників)
Запалювати треба хорошою запальничкою - краще такою, яка не гасне на вітрі.

При попаданні в твердий об’єкт пляшка розбивається й вивільняє енергію 0.5-1 літра суміші.
Кидати треба сильно і по твердому. Пляшка повинна розбитися від удару.
Бензин вигоряє дуже швидко, розтікається й не прилипає до об’єкту. Саме тому було
вироблено кілька рецептів (власне “коктейлю”) для підвищення температури, часу горіння, а
також в’язкості та зчеплення з поверхнями.
“Плюси” та “мінуси”
Плюси:
- коктейль Молотова насправді доволі безпечний у використанні, за умови дотримання правил
безпеки.
- його використання, на відміну від інших форм протесту, важче використати політикам для
власного піару. Тобто, цей засіб не кооптується владою.
- за умови виготовлення суміші, здатен знищити техніку.
- водночас, малоймовірне випадкове підпалення будинків: коктейль не здатен завдати значної
шкоди (крім естетичної) зовнішнім стінам будинків сучасного великого міста.
- “снаряд” випадково може нашкодити людині не більше, ніж пляшка: при польоті вона об
людину не розіб’ється.

Мінуси:
Тут питання іншого характеру - але дуже важливі.
- Настільки радикальні засоби майже ніколи не знаходять громадської підтримки.
Поки залишаються суто ненасильницькі методи - вони є, як правило, більш дієвими у
стратегічному плані. Щодо цього див. Прагматичні правила для громадянських активістів.

Недоречне застосування надто радикального методу може стати зрадою мети заради засобу.

- І нарешті, виготовлення і тим більше застосування коктейлю Молотова загрожує не тільки

адміністративною, але й кримінальною відповідальністю (який сюрприз!)

Так, виготовлення і зберігання може підпасти під ч.1 ст.263 Кримінального кодексу:
Носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт,
передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної
мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових
пристроїв без передбаченого законом дозволу -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Власне кажучи, коктейль Молотова не є ані вибуховою речовиною (сам коктейль), ані
вибуховим пристроєм (”снаряд”) - як було вказано вище, він діє як запал. Але ймовірно,
доводити це доведеться вже адвокатові

Використання коктейлю може спричинити до ще серйозніших юридичних наслідків, за ч.2 ст.

194 Кримінального кодексу:
Умисне знищення або пошкодження майна … вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим
загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в
особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші
тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років.
Тут адвокатові доведеться доводити, що загальної небезпеки не було, а заподіяна шкода не
перетнула межу між цивільною й адміністративною та кримінальною відповідальністю… але це
може виявитися складним завданням.
Власне, в Україні юридично все виглядає розпливчато. Але те, що нагляд з боку
правоохоронних органів забезпечений - гарантовано.

Трішки про назву

Суміш, а потім і “снаряд” іронічно названо “коктейлем Молотова” фінськими партизанами на
честь міністра (народного комісара) закордонних справ СРСР Вячеслава Молотова. Під час
Зимової війни 1939-1940 за його допомогою фінни боролися проти Радянських військ, які
вторглися до Фінляндії.
Молотов у радіозверненнях заявляв, що СРСР не напав на Фінляндію, а допомагає фіннам
проти голоду. Тоді фінни стали іронічно називати радянські бомби “продуктовими кошиками
Молотова”, а основний засіб боротьби з радянськими танками - коктейлями Молотова. Їх навіть
промислово виготовляла фінська національна алкогольна компанія Alko. Дані про те, що
коктейлі Молотова зупиняли танки, видаються скоріше міфами, ніж правдою.

Втім, вигадали цей засіб не фінни. Імпровізовані запальні снаряди використовували вже під час
громадянської війни в Іспанії в 1936-1939 роках. За однією з версій, назва виникла ще тоді -
адже інтернаціоналісти, зокрема за наказом Молотова, допомагали республіканцям-анархістам.
А вже в 1941 році й радянський нарком оборони підписав постанову, за якою горілчані заводи
перекваліфікувалися на виробництво “Протитанкових запалювальних гранат-пляшок”.

disclaimer
Усю інформацію взято з відкритих джерел в інтернеті та викладено тут із освітньою метою:
хімія, фізика, історія. Аффтар (фактично укладач-перекладач) і сайт/ресурс не при ділах у разі,
якщо хтось раптом використає інформацію недобросовісно (мать-перемать)
Використані джерела:
Wikipedia - Molotov Cocktail (коктейль Молотова - англійською)
Wikipedia - The Composition of Napalm (склад напалму - англійською)
Abbie Hoffman - Steal This Book (Еббі Гофман. “Укради цю книжку” - англійською)
Anti-Tank Weapons (протитанкова зброя - англійською: детальний склад коктейлю Молотова,
який використовували фінни під час Зимової війни)
Изобретатель и риционализатор (російською)
Газета по-киевски. Коктейль Молотова вместо водки (російською)

Такі суміші завжди робили, роблять і робитимуть, і боротись з цим явищем шляхом заборон та
покарань неможливо, оскільки всі компоненти - легкодоступні, а в інтернеті повно детальних
інструкцій. А тому все, що ми можемо зробити - це застерегти:
1) людей. НЕ РОБІТЬ ЦЬОГО! А якщо все-таки робитемете - дотримуйтесь правил безпеки та
знайте, чим це вам загрожує! Як у кримінальному, так і в стратегічному плані.
2) представників влади. НЕ ДОВОДЬТЕ ДО ЦЬОГО. Радикальні методи - лише наслідок
беззаконня з боку самої держави та недієвості ненасильницьких методів.

Назвемо цей рецепт щастя - "ВОГНІ НОВОЇ ЄВРОПИ".

Машинне масло, нафта, мазут, складні хімічні теми можуть бути неефективними.

Тому краще використовувати старий простий спосіб.

Доступний кожному.

РЕЦЕПТ:

- Весела рідина - 76-тий, чи 92-ий. 95-тий, 98-й тут не треба. Чим гірший тим кращий.

- Господарче мило.

- Старе шмаття. Не з синтетики! / Мисливські сірники, що продаються в мисливських

магазинах та воєнторгах, коштують 20 грн.

- Скотч.
- Скляна пляшка. Чим тонше скло пляшки тим краще.

СУТЬ:

Пляшка з сумішшю. До неї прив'язано скотчем мисливський сірник. Або скотчем примотати
шмаття промочене у суміш.

ПРИГОТУВАННЯ СУМІШІ:

Вдома, в гаражні, в офісі.

Берете протигаз. Заходите у кімнату, чи гараж. Наповнюєте тазік гарячою водою, майже
кип'ятком. Берете трьохлітрову банку. Одягаєте протигаз. Наливаєте у банку на 3/4 76-й, чи
92-й. Далі ставите банку у тазік. Тобто по суті банка стоїть посередині тазіка, а гаряча вода у
тазіку гріє рідину в банці. Після того в банку з рідиною насипаєте нарізане/натерте на
тертушці дрібними шматками мило. Чим менше шматки чим краще будуть розчинюватися.
Далі мішаєте це до якомога більшої розчиненості мила в 76-му, чи 92-му.

Суть в тому що за допомогою тазіка та гарячої води можемо нагрівати рідину у банці і таким
чином у рідині розчиняється мило. Тазік та гаряча вода заміняють прямий вогонь, який
небезпечний спалахуванням.

УВАГА! Не можна гріти рідину на відкритому вогні. ЯКЩО НЕМАЄ ПРОТИГАЗУ - єдиний
інший варіант це мінятися. Забігати у кімнату по черзі та мішати суміш. Треба буде
затримувати дихання на 40 секунд.

ЗАСТОСУВАННЯ:

Нікому не показуйте. Тримайте в закритих рюкзаках.

Метати в лаву окупантів, або їхньої техніки. Підпалюєте мисливський сірник, чи просякнуте
сумішшю ганчір'я прив'язане до пляшки. Пляшка летить в ціль і розбивається. Далі сірник чи
шмаття запалює суміш.

Кидати з близької дистанції. 10-20 метрів. Не метайте хрін знає куди. Застосовувати лише під
час оборони зайнятих мирними протестами майданчиків та будівель.

И бутылки с зажигательными смесями не забудьте...

рецептура Че Гевары — 3/4 бензина и 1/4 масла;
рецептура Вазовского — 2/4 бензина, 1/4 масла, 1/4 этилового спирта + 10-20 грамм сухой
смеси алюминиевой пыли и железных опилок в тонкостенной стеклянной ампуле;
финская рецептура — к бензину добавляют 10-20 мл гудрона;
Цікава річ
Коктейль молотова.
Всем и вся известно как его готовить,но тут будет экстатический
способ.
Приготовление:
Пропустить мыло через мясорубку. Залить этим половину бутылки.
Вторую половину – бензином, на крайний случай – ацетоном,
керосином, спиртом. Бутылку поставить в кипяток на 20-30 минут.
Перед употреблением энергично взболтать.
Зажигать через открытое горлышко. Лучше не полениться и сделать
фитиль. Метать в цель из толпы, через головы впереди идущих.
Желательно, чтобы они пели.
Налипает на щиты и не гаснет. В больших количествах -воспламеняет
асфальт. Опробовано в Северной Ирландии, на Корсике, в Афинах, на
территории басков.

ЯК ЗРОБИТИ ЗАПАЛЬНУ СУМІШ СВОЇМИ РУКАМИ

Необхідні компоненти:

1. Пінопласт.

2. Розчинник (будь-який, що розбавляє пінопласт: бензол чи 646-ий розчинник).

3. Бензин.

4. Алюмінієва пудра.

5. Калієва селітра (KNO3).

Покрокова інструкція:

1. Розбавляємо пінопласт у бензолі (розчиннику). Додаємо пінопласт маленькими шматками у

бензол і ретельно перемішуємо. Розбавляємо доти, поки консистенція суміші не почне нагадувати
густий кисіль або клей ПВА.

2. Далі додаємо до суміші бензин, при додаванні суміш буде розшаровуватися, тож потрібно
ретельно розмішувати.
3. Приготуємо суміш алюмінієвої пудри та нітрату калію: додаємо 3 частини нітрату калію до 1
частини алюмінієвої пудри. Закриваємо щільно ємність із сумішшю та ретельно перемішуємо
протягом кількох хвилин.

(NB! Алюмінієва пудра дуже пилиться, тому впродовж приготування варто працювати в респіраторі
або пов'язці на обличчя).

4. З'єднаємо суміші. Додаємо суміш 1 (алюмінієва пудра + нітрат калію) до суміші 2 (бензол
(розчинник) + пінопласт + бензин). Малими порціями засипаємо суміш 1 у суміш 2, постійно
помішуючи.

В результаті суміш має нагадувати за кольором та густиною сріблясту фарбу.

Запальна суміш готова до використання. компоненти з часом будуть розшаровуватись, тому перед
безпосереднім використанням її необхідно змішати в ємності. Нехай щастить!

Светозвуковые (или светошумовые) боеприпасы

Светозвуковые (или светошумовые) боеприпасы:
это специальные средства несмертельного действия, оказывающие на человека светозвуковое
и осколочное воздействие. Предназначаются для оказания светозвукового воздействия на
противника или правонарушителя с целью временного психофизиологического (отвлекающего и
ошеломляющего) и механического иммобилизующего действия для временного вывода его из
строя.
Состоят на вооружении армии, правоохранительных органов и спецслужб. Применяются для
временного вывода противника или правонарушителя из строя путём ослепления ярким
светом, оглушения резким громким звуком и травмирования сравнительно мягкими
поражающими элементами (осколками или резиновой картечью).
Поражающиеевоздействие:
Основными факторами воздействия светошумовых боеприпасов являются яркая световая
вспышка и громкий звук взрыва, которые приводят к временному ослеплению и оглушению лиц,
находящихся в непосредственной близости от центра взрыва, что на некоторое время лишает
их возможности оказывать эффективное сопротивление.
Эффект:
дезориентации при применении подобных устройств может длиться от нескольких секунд до
нескольких минут. В наибольшей степени эффект проявляется в темноте, в замкнутом
пространстве, при разрыве гранаты в воздухе или между человеком и стеной или иным
прочным объектом. Продолжительность воздействия на объект определяется типом
применяемых боеприпасов, удаленностью от центра взрыва и другими факторами.
При некоторых обстоятельствах срабатывание светозвуковых боеприпасов может причинить
тяжёлые ранения и стать причиной смерти:
так, «при срабатывании устройства среди мелких предметов например, среди гаек и болтов в
ремонтной мастерской вполне вероятны тяжёлые повреждения, вплоть до смертельных»;
взрыв и вспышка могут стать причиной смерти лиц с заболеваниями сердца;
Применение:
Как правило, светозвуковые гранаты применяются правоохранительными органами в ходе
задержания особо опасных преступников, освобождения заложников, пресечения групповых
хулиганских проявлений или массовых беспорядков, а также войсковым спецназом для захвата
противника живым.
В ходе контртеррористических операций светошумовые боеприпасы применяются внутренними
войсками совместно с боевым оружием. Они могут использоваться как вспомогательное
средство для создания благоприятных условий применения обычного оружия.
Практика применения светозвуковых гранат показывает их высокую эффективность при
вытеснении противника с занимаемой территории, и инженерных сооружений.
Тактика применения:
В ходе испытаний на полигоне были найдены несколько способов использования световой
гранаты.
- отвлечение внимания при входе в помещение. Свет отвлекает внимания противника давая
штурмующей группе преимущество.
- освещение темных комнат и выявления противника. Пусть редко, но на страйкбольных CQB
играх встречаются темные помещения, бункеры и т.д. Можно конечно засвечивать их
установленными на оружии фонарями, однако те не освещают всю комнату сразу, в отличии от
световой гранаты.
- установка гранаты в качестве предупредительной растяжки при ночной обороне базы.
- так же при обороне базы в ночное время, в случае огневого контакта, можно бросить
подобную гранату, дабы подсветить союзникам участок, где располагается противник.
Правомерность:
Мы сразу задались вопросом: “Мигающий свет диодов может быть рассмотрен как стробоскоп,
а следовательно по правилам ФСУ - исключается.”
Но в ходе испытания граната не создает впечатления стробоскопа. Свет весьма рассеян и
позволяет спокойно держать гранату в руках в темном помещении без болезненных ощущений
для глаз. Никто из тех, кто принимал участие в испытании световой гранаты (и ваш покорный
слуга), не высказал нареканий на мерцающий характер гранаты. По мнению некоторых,
мощные фонари направленные в лицо при штурме темных помещений - куда хуже.
Сейчас проводится доработка световой гранаты, а именно в нее будет установлена пищалка,
которая будет отвлекать не только газа противника, но и его слух. Тогда устройство станет не
световой, а светошумовой имитацией гранаты. Стоимость изделия колеблется в районе 200-
250гр. Надежность - выше всяческих похвал. Время работы так же более чем достаточна - 10-
15 часов.
Основные характеристики:
Количество светодиодов, шт 168
Тип светодиода SMD 3528
Цвет белый (white)
Напряжение, В 9
Рабочая температура, ̊С от -40 до +50
Яркость, Лм 2250
Угол свечений, ̊ 360
Подложка белая
частота вспышек, Гц 10
Время детонации, Сек 4
Высота, мм 115
Диаметр, мм 50
Масса, кг 0,2
Эффективный радиус действия, 3-5м
Батарея, крона 9v.
Время работы, 10-15часов.
Рассмотрим:
M84 — американская светозвуковая граната.
Специальное средство несмертельного действия, состоящее на вооружении
правоохранительных органов и спецслужб США с 1995 года, предназначенное для оказания
светозвукового воздействия на противника с целью временного психофизиологического
(отвлекающего и ошеломляющего) и механического иммобилизующего действия для
временного вывода его из строя.
Граната состоит из корпуса, специального химического вещества и запала, корпус этой гранаты
представляет собой стальную трубку с 12 отверстиями по бокам и двумя шестигранными
основаниями.
Химический состав наполнителя изготовлен на основе магния и нитрата аммония.
При срабатывании гранаты M84 происходит громкий звуковой хлопок (170—180 децибел) и
яркая световая вспышка (1.5 — 2.0 млн кандела) с поражающим эффектом в радиусе 1,5
метров.
Анатомия нелетальности:
Например, перераделанная «Беркутом» светошумовая в боевую – фото прилагается.
И внешне, и по конструкции светозвуковые гранаты похожи на обычные, хотя есть и
достаточно серьезные отличия. Поскольку это оружие считается нелетальным, нужно
минимизировать возможность поражения осколками, так что корпуса и детали светозвуковых
гранат делаются обычно из тонкого пластика или картона. Кроме того, все металлические
элементы — рычаг, трубку замедлителя — желательно перед взрывом основного заряда
отделить либо пружиной, либо вышибным зарядом. В состав основного заряда входят порошки
из таких металлов, как алюминий и магний, — именно они при сгорании раскаляются до очень
высоких температур, давая яркую вспышку.
Основные типы светозвуковых боеприпасов:
Ручные гранаты: приводятся в действие предохранительно-пусковым механизмом и
доставляются к противнику (правонарушителю) путём ручного броска.
Гранатомётные выстрелы: 37-мм гранатомётные выстрелы. Применяются для отстрела из 37-
мм ручных газовых гранатомётов и 37-мм подствольных гранатомётов, 40×46 мм
гранатомётные выстрелы, 40-мм выстрел ВГ-40СЗ — для отстрела из подствольных
гранатомётов, 50-мм выстрел ГСЗ-50 — для отстрела из ручного гранатомёта.
Ружейные патроны: 12 калибра — выпускаются для полиции ряда западных государств,
светозвуковые патроны для гражданского оружия самообороны: в гражданском травматическом
оружии самообороны, не взаимозаменяемы с боевыми патронами, картридж светошумовой
(КСШ) и прочие…
Стационарные светозвуковые устройства: устанавливаются заранее в месте вероятного
появления противника (правонарушителя), приводятся в действие дистанционно, либо
срабатывают автоматически при непосредственном соприкосновении со средствами
иннициирования.