Україна в боротьбі за збереження державної незалежності.

ПЛАН.
1. Наступ білогвардійців на Україну влітку 1919р. та контрнаступ об`єднаних
українських армій.
2. Більшовицько-польска війна і Україна.
3. Розгром Врангеля та махновців.
4. Причини поразки та історичне значення української революції.

1ПИТАННЯ.
В другій половині 1919р. боротьба за Україну точилась між білогвардійцями, Червоною
армією та УНР. В напрямку Донбасу розгорнула наступ білогвардійська армія під
командуванням генерала А.Денікіна. В червні 1919р. був зайнятий Харків та Катеринослав.
Незабаром радянський уряд залишив Київ. УГА під натиском польских військ залишила
Сх.Галичину і об`єдналася з армією УНР. Передбачалось, що війська УГА будуть вести
наступ на Київ, а війська УНР – на Одесу. 30 серпня 1919р. частини УГА вступили до Києва,
а 31серпня до міста увійшли денікінські частини. Була встановлена деморкаційна лінія: Київ
залишався за Денікіним, а об`єднана українська армія відійшла до Василькова.
В вересні 1919р. українська армія опинилася в „трикутнику смерті”: між поляками.
більшовиками та білогвардійцями. С.Петлюра веде переговори з Росією та Н.Махно про
спільні дії проти Денікіна, а командуваня УГА укладає таємну угоду з Денікіним. Це
означало повну катастрофу для української об`єднаної армії
6грудня 1919р. частина військ УНР під командуванням генерала Омельяновича-Павленка
рушила в рейд по тилам Червоної армії та Денікіна, так званий Зимовий похід. За п`ять
місяців війська пройшли більше 2-х тис. км. і вийшли в райони, які були зайняті поляками.
Це була спроба УНР зберігти армію.

2ПИТАННЯ.
Причини війни:
1. Намагання Польщі відновити кордони в межах Речі Посполитої
2. Готовність радянської Росії піти на територіальні поступки і заключити з Польщею
мирну угоду
3. Уряд Польщі від пропозиції відмовився, бо сподівався захопити всю Галичину і
Волинь.
20 квітня 1920р Польща розгорнула наступ на радянську територію. Напередодні цієї
події між УНР та Польщею була підписана Варшавська угода. С.Петлюра пішов на цей
крок, заради відродження УНР.
Варшавська угода містила політичну та військову конвенції.
Зміст політичної угоди:
1. Визнання незалежності УНР, а також Директорії на чолі з Головним отаманом
Петлюрою, як верховної влади в УНР.
2. Кордони УНР встановлювались таким чином, що РП отримувала Сх.Галичину, Зх
Волинь, Холмщину, Підляшшя, Полісся
3. УНР та Польща зобов’язувались не укладати міжнародних угод, небезпечних для
будь-якої з них.
4. Забезпечення національно-культурних прав.
5. Також була укладена військова конвенція: бойові дії обох сторін могли вестися тільки
під польським командуванням. На Лівобережжі поляки відмовлялися допомагати
військам УНР
Економічне життя УНР переходило під контроль Польщі.. УНР зобов’язувалася
забезпечувати польське військо продуктами. Ця угода була негативно сприйнята і
населенням Галичини, і політичними діячами. Голова уряду УНР І.Мазепа пішов у
відставку.
РОБОТА З КАРТОЮ.
Перевага в живій силі та техніці дали змогу полякам в травні здобути Київ, Житомир.
Бердичів, Козятин. Спостерігаючи грабунки, репресії, погроми, населення не підтримало
С.Петлюри і очікуваного антибільшовицького повстання не відбулося. Поступово
співвідношення сил змінилось на користь радянських військ. Наприкінці червня
територія України була захоплена більшовиками, військові дії перенесені на територію
Польщі. Але в результаті неузгодженості дій наступ радянських військ на Варшаву
згасав, спроба захопити Львів виявилася невдалою. Польске командування перейшло в
контрнаступ. Лінія фронту перемістилася в район Житомира та Бердичева. Білогвардійці
ускладнили обстановку на півдні України. Обидві сторони були виснажені і в м.Рига
почалися переговори між Польщею та радянським урядом. В березні 1921р. був
укладений ризький мирний договір.
Зміст ризького мирного договору:
1. Визнання Польщею УСРР
2. До Польщі відходили – Холмщина, Зх.Волинь та Зх.Полісся
3. До УСРР інші райони Правобережжя
4. Сх.Галичина залишалася за Польщею
Після розриву з Польщею боротьба УНР за незалежність не припинилась. З
інтернованих бійців УНР в польских таборах були сформовані загони добровольців. В
листопаді 1921р. ці загони розпочали Другий Зимовий похід. На Житомирщині
учасники рейду були оточені і розбиті. Цим походом закінчилася збройна боротьба
військ УНР за незалежність.

3ПИТАННЯ.
В 1920р. білогвардійці під командуванням барона Врангеля зосередились в Криму.
Допомогу їм надавала Антанта. Мета Врангеля – звільнити від радянських військ
Пн.Крим та розгорнути бойові дії на Донбасі, Дону та Кубані. І для Врангеля і для
радянської сторони дуже важливою була підтримка військ Н.Махна. Махно обрав
Червону армію. Радянське командування змусило врангелевців відступити до
Перекопського перешийка. Постало питання про долю повстанських військ Махна. За
наказом Леніна армія Махна повинна була передислокуватися на польский фронт і
перетворитися в діючу частину Червоної армії. Махно відмовився. Тоді війська
Червоної армії оточили махновців у Криму і Гуляйполі. Н.Махно змушений був
перейти румунський кордон і опинився у вигнанні.
ВИСНОВОК. Таким чином, на всій території України більшовицькій владі більше не
протистояли регулярні війська противника. Громадянська війна закінчилася.

4ПИТАННЯ.
Завдання. За параграфом 16 пунктом 5 скласти план: історичне значення та
уроки революції 1917 – 1921 років
ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ.
1. Розкол українського суспільства у питаннях про поліітичний устрій
Української держави.
2. Компромісу між різними політичними силами не було досягнуто.
3. Отаманщина руйнувала зсередини українську державність.
4. Недостатня зрілість самостійницьких сил.
ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ.
1. Зростання національної свідомості українського народу.
2. Декілька років українці мали власну державу і набули досвіду
державотворення.
3. Прагнення до самозбереження як окремої національної самоспільноти
не зникло.
4. Народжувалося переконання, що нормальний розвиток неможливий без
власного державного механізму

Домашнє завдання: параграф 16

Теми доповідей:
1. Другий зимовий похід Армії УНР
2. Розгром більшовиками «білого руху» в Криму.