Україна у роки першої світової війни.

План.
1 Причини і характер війни. Украіна в планах воюючих сторін.
2 Політика Російської та Австро-Угорської влади щодо українців.
3 Воєнні дії на території України в 1914р.
4 Перша світова війна та український національний рух.
5 Бойовий шлях легіону УСС.
6 Воєнні дії 1915-1917рр.
7 Участь української інтелігенції в громадських товариствах та комітетах допомоги жертвам
війни.
8 Назрівання глибокої економічної та політичної кризи в Російській імперії.

ПЕРШЕ ПИТАННЯ.
Вступ.
1 серпня 1914 р., більше 90-та років тому, почалася 1 св.війна. Як тільки
не називали ії – і німецка, і імперіалистична, але учасники та їх нащадки ще і
досі називають ії Великою. За чотири роки у війні взяли участь більше
тридцяти держав з населенням більше 1,5 млрд. чоловік, 70 мільонів з яких
були мобілізовані в армії. Були вбиті та померли від ран 9,5 млн. чоловік,
більше 20 млн . отримали поранення.
Війна склала цілу епоху в історії військового мистецтва. Вперше
військова боротьба велася не тільки на суші та на морі, але й в повітрі. Вперше
була застосована нова бойова техніка, тактика і стратегія.
Кінець війни сприяв соціальним зрушенням в усьому світі. В результаті цих
зрушень були зруйновані 3 імперії – Німецька, Австро-Угорська та Російська.

РОБОТА З КАРТОЮ.
На початку ХХст. 80% території України входило до Російської імперії,
20% - до Австро-Угорської. Населення з об`єктивних причин було
роз`єднаним.

ПИТАННЯ ДЛЯ ФРОНТАЛЬНОЇ БЕСІДИ.

1 Коли почалася Перша світова війна ?
2 Які військово-політичні блоки брали в ній участь?
3 Назвіть причини Першої світової війни ?

ПРИЧИНИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1 загострення протиріч між військово-політичними блоками

2 боротьба за джерела сировини та ринки збуту
3 гонка озброєнь
4 мілітаризація економіки, зростання шовінізму та реваншизму

ПРОБЛЕМНЕ ЗАПИТАННЯ.

1
 Чому контроль над українською територією мав надзвичайно важливе
значення для вирішення воєнного конфлікту ?

РОБОТА З ТАБЛИЦЕЮ.

ПЛАНИ АНТАНТИ ТА ТРОЇСТОГО СОЮЗУ ЩОДО УКРАЇНСЬКИХ

ЗЕМЕЛЬ.

АНТАНТА ТРОЇСТИЙ СОЮЗ

Російський царизм – під приводом НІМЕЧЧИНА – приєднати Донецький
воз`є- Басейн, Північне Причорномор`я,
днання з братами-русинами Крим
( українця- Та Приазов`я.
ми сх. Галичини та пн. Буковини) АВСТРО-УГОРЩИНА прагнула
мав намір військовою силою зберігти
просунути своє панування в Галичині, Буковині,
кордони Російської імперії до Карпат- За-
ських гір. карпатті, а також приєднати Волинь
та
Поділля.

ВИСНОВОК.
1 Землі України – європейська житниця. „ Велика Росія може існувати тільки
через оволодіння багатою Україною” ( з таємного документу німецького
генерального штабу).
2 величезні людські ресурси, які можна було використати як під час війни так і
після неї.
3 Німеччина розглядала Україну, як плацдарм для проникнення на Схід аж до
Індійського океану.
4 Бажання імперій покінчити з національно-визвольною боротьбою українців.
ДРУГЕ ПИТАННЯ.
Трагедія українського народу полягала в тому, що він був позбавлений
власної державності. Українці опинилися по обидва боки фронтів. В російську
армію мобілізовано 4 млн. українців, в австро-угорську – 300 тис.
Австро-угорська влада вбачала в українцях ворогів через їх природне
прагнення об`єднатися зі східними українцями. На початку війни багато
східних українців опинилися в тюрмах та концтаборах. В Мукачево повісили
підозрюваних в шпигунстві. Військові коменданти отримали дозвіл
розстрілювати на місці всіх, хто буде запідозрений у зраді.
ВИКОРИСТАТИ СТАТТЮ А,КАРЕВИНА „ ГАЛИЦЬКИЙ ПОГРОМ”.
Ворогі українства в Російській імперії , чорносотенці, виступали проти
святкування ювілею Т.Шевченка і погрожували вішати українців на ліхтарних
стовпах. Російській уряд вводив військовий стан, щоб примусово закрити всі

2
українські видавництва, припинити діяльність просвіт. Були репресовані
видатні українські діячі, в т.ч. М.Грушевський, якого було зіслано під нагляд
поліції в Поволжжя.
ТРЕТЄ ПИТАННЯ.
РОБОТА З АТЛАСАМИ.
Значна частина території України опинилася в прифронтовій смузі, а в
Галичині, Буковині та Закарпатті розгорнулися воєнні дії. Росія швидко
провела мобілізацію і кинула на Галичину 5 армій.
Наступ вівся широким фронтом від Любліна до Ковеля, Дубно,
Проскурова і Кам`янця-Подільского. Австрійці не змогли витримати натиску.
Вони відступили з міста Золочів, потім з Холмщини до Галичини. В серпні
1914р. відбулася Галицька битва. Росіяни захопили Тернопіль, Бучач. В
вересні 1914р. практично без бою зайняли Львів. Австрійські війська було
відкинуто і від Перемишля. На окупованих землях було утворено Галицько-
Буковинське генерал-губернаторство, на чолі з графом Бобринським, відомим
своїми шовіністичними поглядами. Були закриті всі українські школи,
книгарні, товариства.
На допомогу австрійцям прийшли німецькі війська. Наступ росіян на
захід було стримано.
ВИСНОВОК. Кампанія 1914р. не принесла успіху ні державам Антанти,
ні ні Троїстого союзу. Перші битви були надзвичайно виснажливими. Вони
виснажили сили супротивників і обидві сторони перейшли до „ позиційної
війни „.
ЧЕТВЕРТЕ ПИТАННЯ.
1 серпня 1914р. головні ураїнські партії Галичини об`єдналися в Головну
українську раду (ГРУ). Очолив її К.Левицький. ГУР звернулася до
українського народу з маніфестом, в якому було проголошено „ Хай на руїнах
царської імперії засяє сонце звільненної України „
Группа політичних емігрантів з Наддніпрянщини в особі А.Жука, А.
Меленевського, Скорописа – Єлтуховського, головним ворогом вважали
Російську імперію. У 1914р. вони створили Спілку визволення України (СВУ).
МЕТА: створення самостійної української держави з конституційно –
монархічною формою правління. Головну ставку вони робили на німецьку
армію, яка б на їх думку була б здатна зруйнувати Російську імперію.
Представники СВУ хотіли створити в Європі антиросійську коаліцію.
Видавали книжки і часописи різними мовами, які інформували про Україну.
З`явилося багато статей про Україну в пресі. Союз розсилав лекторів, які
читали лекції про Україну в Німеччині, Болгарії. В Софії видавалась газета
СВУ „ Робітничий прапор”. Велике значення мала діяльність членів СВУ в
таборах для військовополоненних, де вони створювали школи, бібліотеки,
церкви, займалися вихованням української національної самосвідомості.
В Надніпрянській Україні були різні погляди на позицію українців в
першій світовій війні. Так український соціал-демократ С.Петлюра заявив про
підтримку політики царського уряду про участь у війні до переможного кінця.

3
Лідер українських соціал-демократів В.Винниченко стояв за припинення війни
і за автономію України. ТУП було за нейтралітет.
ВИСНОВОК. Перша світова війна дала не тільки поштовх до зростання
української національної свідомості, але й призвела до розколу українського
національного руху.
П`ЯТЕ ПИТАННЯ.
ГУР стала ініціатором створення в російській армії окремої української
військової частини, яка мала стати основою майбутньої національної армії.
Австрійське командування дало згоду на формування українського легіону,
який отримав назву „ Українські січові стрільці” (усуси). Основний контингент
склали учні воєнізованих органіїацій „Сокіл”, „Січ”, „Пласт”.
Коли до міста Стрий на Львівщині прибуло понад 10 тис. добровольців,
австрійське командування дало дозвіл на формування легіону чисельністю 2,5
тис. чоловік, оскільки не було впевнено в лояльності січових стрільців.
Військову присягу стрільці складали двічі: перший раз вона була загальною
для австрійського війська, а вдруге на вірність Україні.
Бойове хрещення стрільці прийняли 25 вересня 1914р., в бою на
Ужоцькому перевалі Карпатських гір проти дивізії кубанських козаків.
Австрійці намагалися не допускати спілкування січових стрільців з
українським населенням Прикарпаття і Закарпаття. Легіон розбили на загони
по 20 чоловік, які повинні були вести бойові дії в тилу ворога.
В травні 1915р. російська армія вийшла на основні перевали Карпат.
Почалися запеклі бої за гору Маківка. В літку-восени 1916р. усусовці
втягнулися в запеклі бої в подільских степах біля річки Стрипа. 2 листопада
1916р січовики ліквідували прорив росіян на Бережани. В районі гори Лисоня
понад тисячі стрільців було вбито, поранено та взято в полон. Залишки січових
стрільців було виведено в тил на Волинь, де вони займалися освітянською
діяльністю. На фронт усуси повернулися в лютому 1917р., де до них дійшла
звістка про революційні події в Росії. Почалося братання стрільців з солдатами
Надніпрянщини. ( Використати матеріали преси про усусів).
ШОСТЕ ПИТАННЯ.
Навесні 1915р. центральноєвропейські країни розгорнули широкий
наступ на східному фронті. Німецьке командування намагалося уникнути
позиційної війни. За розрахунками Німеччини в першій половині 1915р. Росія
мала зазнати поразки і вийти з війни. 2 травня 1915р. німецькі війська
прорвали фронт у районі Горлиці (біля Кракова). Російська армія почала
відступати по всій лінії фронту. Відступ тривав до середини вересня 1915р. За
цей час майже вся Галичина та Буковина були повернені до Австро-Угорщини.
Росія втратила майже всю Польщу, Литву, частину Білорусії, Волині, Латвії;
150 тис. убитими, 700тис. пораненими, 900тис. полоненими. Восени російські
війська закріпилися на лінії Кам`янець- Подільський-Тернопіль-Кременець-
Дубно. Війна стала позиційною.
Навесні 1916р. Росія почала контрнаступ, який увійшов в історію під
назвою „ Брусиловського прориву” ( від прізвища командуючого Південно-

4
Західним фронтом Олексія Брусилова). Це була найбільш вдала операція
росіян під час першої світової війни.
РОБОТА З КАРТОЮ.
Російські війська захопили Чернівці, Коломию, Броди, Луцьк. Австро-
Угорщина втратила понад 1 млн. вбитими і пораненими, 400тис.
військовополоненими. Ці події фактично завершили наступальні дії на
Південно-Західному фронті і майже рік лінія фронту залишалася незмінною.
СЬОМЕ ПИТАННЯ.
Російський уряд допустив громадські організації до справи забезпечення
армії та опіки над госпіталями та біженцями.
Такі організації як Воєнно-промисловий комітет, Союз міст, Земський
союз організовували санітарні потяги, майстерні для вироблення потрібного
приладдя, шпиталі. Влітку 1915р. кияни заснували „ Товариство допомоги
населенню півдня Росії, які постраждали від військових дій”. Члени товариства
організовували школи, допомагали арештованим та хворим. Союз міст взяв на
себе опіку над українським населенням Галичини. В установах комітету
працювали тисячі українських інтелігентів.
ВОСЬМЕ ПИТАННЯ.
Особливо складною була обстановка в Росії. Вона показала недоліки
царського режиму. Росія втратила понад 8 млн. вбитими, пораненими,
полоненими. Через корумпованість російського чиновництва та промисловців
сотні тисяч солдат посилалися проти ворога інколи, не маючи рушниці з
набоями. Настала криза в усьому суспільстві. Мобілізовано було близько
половини працездатних чоловіків; зменшилося виробництво продуктів і
промислових виробів, інфляція. Голод став звичайним явищем ;розгорнулися
страйки.
ВИСНОВОК.
1 Населення Галичини, чия територія була ареною найбільших битв,
зазнало великих збитків.
2 Війна погіршила долю українців, котрі не мали власної держави і
змушені були боротися і вмирати за чужі імперії, які ігнорували їхні
національні інтереси.
3 Найгіршим було те, що українців, як учасників боїв з обох сторін,
змушували вбивати один одного.
4 єдиним позитивним аспектом війни було те, що вона виснажувала
воюючі імперії, створюючи тим самим нові політичні можливості для своїх
пригнобленних підданих.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1 Вивчити конспект лекції та && 1-8 підр. Ф. Турченка 10 кл.
2 Скласти таблицю найголовніших подій теми „ Перша світова війна і
Україна
3 Виписати значення слів:
а) „світова війна”
б)”анексія”
в) „експансія”

5
 г) „шовінізм”
д) „позиційна війна”
4 ТЕМА РЕФЕРАТУ: „ БОЙОВИЙ ШЛЯХ ЛЕГІОНУ УСС”
Література: Історія українських січових стрільців. К. „Україна”
1992р.