ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КІБЕРНЕТИКИ ТА СИСТЕМНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Реєстр. №____________

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсового проекту

з дисципліни «Програмування»
підготовки фахівців на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти
галузі знань 12 - "Інформаційні технології"
спеціальності 123 - "Комп'ютерна інженерія"
факультету Кібернетики та системної інженерії

Херсон 2017
 2

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни

«Програмування» для підготовки фахівців на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти
галузі знань 12 - "Інформаційні технології" спеціальності 123 - "Комп'ютерна інженерія"
/Є.А. Дроздова. – Херсон: ХНТУ, 2017. – 24 с.

Затверджено
на засіданні кафедри ІТ
протокол № 1 від «____» __________ 2017 р.

Зав.кафедри _____________проф. В.Є. Ходаков

 3

1 МЕТА КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Курсовий проект виконується студентами в третьому семестрі відповідно

до навчального плану спеціальності 123 – Комп’ютерна інженерія на основі
знань і практичних навичок, отриманих ними при вивченні курсу
«Програмування».
Основними цілями виконання курсового проекту є:
- закріплення, поглиблення та узагальнення знань, якими студент оволодів
під час вивчення курсу;
- надбання досвіду роботи з літературою, вміння узагальнювати та
аналізувати наукову інформацію, виробляти власне ставлення до наукової чи
практичної проблеми;
- набуття навичок використання основ алгоритмізації та програмування на
алгоритмічних мовах високого рівня з використанням принципів процедурно-
орієнтованого програмування;
- набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок в області
використання сучасних систем створення програмного забезпечення та
освоєння принципів та методів сучасних технологій програмування;
- вироблення вміння застосовувати методи обчислювальної математики та
прикладного програмування для розв’язання прикладних задач;
- проведення ґрунтовного аналізу отриманих результатів і формування
змістовних висновків стосовно їх якості.
Студент в процесі проектування самостійно, на підставі вивченого
теоретичного матеріалу, розробляє програму або програмну систему,
використовуючи основні можливості мови С. Під час виконання курсового
проекту студент повинен продемонструвати:
 4

- вміння збирати і аналізувати відповідні матеріали про об’єкт

дослідження, використовуючи сучасні джерела інформації, включаючи
Інтернет-ресурси;
- здатність проводити необхідні обґрунтування для розробки програмного
забезпечення різного призначення;
- здатність доводити розв'язання поставленої задачі до логічного
завершення;
- вміння аналізувати отримані результати і робити відповідні висновки.
Курсовий проект є самостійною роботою студента. Відповідальність за
правильність аналітичних висновків, результатів розрахунків і моделювання, а
також оформлення несе студент - автор КП.
Виконання курсового проекту готує студента до самостійної розробки
програм як інструменту при вивченні інших предметів під час професійної
підготовки, а також до виконання основних розділів дипломного проекту.
В процесі роботи над курсовим проектом студент набуває навичок
науково-дослідної і самостійної творчої роботи. При виконанні проекту
студенти отримують досвід роботи з довідковою літературою, стандартами, а
також навички складання і оформлення програмної документації.
Тематику, основні положення проекту, оформлення пояснювальної
записки студенти погоджують з керівником проекту у міру готовності
відповідного матеріалу під час консультацій.

2 ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Основні етапи виконання курсового проекту:

- постановка задачі;
- проектування програми;
- написання програми;
 5

- тестування програми;
- оформлення пояснювальної записки;
- захист курсового проекту.
До складу курсового проекту входить:
1. Пояснювальна записка обсягом 25 - 30 сторінок (не включаючи додатків).
2. Програма або програмна система.

2.1 Зміст пояснювальної записки

Текст пояснювальної записки повинен бути викладений лаконічно, у

обґрунтованому стилі. Не дозволяється переписування літературних джерел та
використання не опрацьованих студентом Інтернет-оглядів. Пояснювальна
записка оформляється на листах білого паперу формату А4, зшитих зліва.
Пояснювальна записка повинна бути роздрукована комп'ютерним способом
згідно ДСТУ 3008-95 (шрифт Times New Roman №14, з полуторним
інтервалом).
Пояснювальна записка повинна містити наступні розділи:
Титульний лист
Завдання на курсовий проект
Реферат
Зміст
Вступ
1 Постановка завдання
1.1 Аналіз існуючих рішень поставленої задачі
1.2 Обґрунтування вибору методу рішення задачі
1.3 Математична модель
2 Розробка алгоритму рішення задачі
3 Розробка програми
 6

3.1 Опис програми

3.2 Керівництво програміста
3.3 Керівництво оператора
Висновок
Перелік посилань
Додаток А Текст програми
Додаток Б Блок-схема алгоритму
Додаток В Контрольний приклад
Приклад оформлення титульного листа приведений в Додатку А цих
методичних вказівок.
Текст пояснювальної записки ділять на розділи. Кожен розділ, як правило,
починається з нової сторінки. Розділи в межах всієї пояснювальної записки, а
також підрозділи і пункти мають порядкові номери, позначені арабськими
цифрами без крапки. Вступ і висновок (виводи) не нумеруються.
Заголовки розділів друкують посередині тексту. Заголовки підрозділів
пишуть з абзацу, відступаючи зліва 15 мм. У заголовку не допускаються
перенесення слів. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Нумерація сторінок пояснювальної записки - наскрізна. Номер сторінки
проставляється арабськими цифрами в середині верхнього поля сторінки. На
титульному листі номер 1 не ставлять.
Завдання на курсовий проект оформляється на бланку встановленої
форми.
Реферат (скорочений виклад пояснювальної записки з основними
відомостями і висновками) будується за схемою:
а) відомості про обсяг пояснювальної записки, кількості ілюстрацій,
таблиць, схем, використаних джерел;
б) ключові слова;
в) текст реферату.
 7

Текст реферату включає такі відомості: предмет, характер і мета роботи;

метод проведення роботи; тип використаного комп'ютера; мова програмування
(інтегроване середовище), висновки про результати (особливості, ефективність,
можливості). Об'єм реферату - не більше 1 сторінки.
Зміст включає номери і найменування всіх розділів, підрозділів і додатків
з вказівкою номерів сторінок, на яких розміщується початок матеріалу.
Вступ повинний відображати сучасний стан проблеми, що розглядається в
курсовому проекті, її актуальність. Розмір цієї частини пояснювальної записки
не повинен перевищувати 1-2 сторінок.
У розділі «Постановка завдання» слід зробити огляд існуючих методів
рішення поставленої задачі і обґрунтувати необхідність або доцільність
вибраного студентом нового методу рішення або нової реалізації існуючого
методу. Необхідно також представити математичну модель задачі (у випадку,
якщо це необхідно).
Розділ «Розробка алгоритму» повинен містити докладний словесний опис
алгоритму рішення поставленої задачі в термінах предметної області
(наприклад, у вигляді: «Крок 1:.; Крок 2: . і т.д.) При описі алгоритму не слід
використовувати конкретні імена змінних, функцій і т.п..
У розділі «Розробка програми» повинні бути приведені програмні
документи, відповідні вимогам стандарту ЄСПД (Єдина Система Програмної
Документації) ГОСТ 19.101-77 «Види програм і програмних документів», -
«Опис програми», «Керівництво програміста», «Керівництво оператора».
Розділ «Опис програми» повинен містити повне найменування програми і
її функціональне призначення. Необхідно дати опис логічної структури
програми - її склад (якщо вона складається з декількох файлів), функції, що
входять до складу програми, їх взаємозв'язок, спосіб обміну параметрами між
функціями і т.д. Крім того, потрібно описати призначення і структуру кожної
функції користувача, а також призначення і місцезнаходження системних
 8

функцій, використаних в програмі. Необхідно зробити ув'язку даної програми з

іншими програмами. У цьому ж підрозділі указується тип комп'ютера і
приводиться перелік пристроїв, вживаних при роботі програми. Указується
наявність вхідних точок в програму, спосіб виклику з носія, відомості про
використання оперативної пам'яті, обсяг програми. Не допускається приводити
опис стандартних засобів мови (наприклад, синтаксис і правила виконання
операторів).
Розділ «Керівництво програміста» повинен бути орієнтований на
проблемного програміста. У ньому указуються наступні відомості:
- призначення і умови застосування програми;
- характеристика програми (часові характеристики, режим роботи,
засоби контролю правильності виконання і т.п.);
- звернення до програми (опис процедур виклику програми);
- вхідні і вихідні дані;
- повідомлення (тексти повідомлень, що видаються програмістові або
операторові).
До складу розділу «Керівництво оператора» входять такі відомості:
- призначення програми, її функції і особливості експлуатації;
- умови виконання програми, які пов'язані з складом апаратних і
програмних засобів;
- виконання програми (зведення про послідовність дій оператора, що
забезпечують завантаження, запуск і завершення програми, а також опис
функцій, формату і можливих варіантів команд, за допомогою яких оператором
повинні здійснюватися завантаження програми і управління її виконанням, а
також відповіді на ці команди).
Наприкінці повинні бути зроблені висновки за наслідками виконання
курсового проекту, проаналізовані достоїнства розробки, відмічені наявні
 9

недоліки і шляхи їх усунення, а також способи вдосконалення розробленої

програми або програмної системи.
Перелік посилань повинен включати усі літературні джерела, на які є
посилання у тексті пояснювальної записки. Список повинен формуватися в
порядку посилань за текстом і вміщувати бібліографічні відомості офіційно
виданих книжок, статей, патентів, депонованих рукописів тощо. Як розділ
перелік літератури не нумерується.
Текст пояснювальної записки повинен бути від третьої особи. Не
допускається використання виразів типу «я вирішив», «мною написана»,
«розглянемо». Стиль пояснювальної записки - строгий сухий стиль технічного
документа.
Додатки можуть містити ілюстративний матеріал, таблиці, текст
допоміжного характеру. Додатки оформлюють як продовження пояснювальної
записки на подальших її сторінках, розташовуючи їх в порядку появи посилань
в тексті. Кожний додаток слід починати з нової сторінки.
Додаток повинний мати заголовок, надрукований зверху в центрі
сторінки. Над заголовком повинне бути надруковане слово «Додаток ___» і
велика буква, яка позначає додаток.
Додатки позначають послідовно великими буквами українського
алфавіту, виключаючи Г Є, З І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б, і
т.д. Додатки повинні мати загальну з рештою записки наскрізну нумерацію
сторінок.
У обов'язкових додатках повинні бути приведені програмні документи
«Текст програми» (ГОСТ 19.401-78), «Блок-схема алгоритму» і «Контрольний
приклад». Текст програми повинен бути твердою копією (лістинг)
відлагодженої і такої, що правильно функціонує, програми, яка реалізує
рішення поставленої задачі на проектування відповідно до розробленого
студентом алгоритму. Програма повинна бути забезпечена достатньою (але не
 10

надмірною) кількістю коментарів і містити не менше 200 виконуваних

операторів мови. Обов'язковим є розбиття програми на функції, які
обмінюються інформацією, отримуючи параметри і повертаючи значення. Як
правило, програма повинна використовувати зовнішні файли як джерело
інформації або як місце знаходження результатів роботи. Програма повинна
мати добре розроблений очевидний інтерфейс з користувачем, виводити
достатню кількість повідомлень. При необхідності введення початкових даних
повинен здійснюватися контроль за правильністю введення. За бажанням
студент може розробити командний файл (.bat) для запуску програми і
контролю над кодом повернення програми.
Правила виконання блок-схеми алгоритму розглянуті в п.2.2 цих
методичних вказівок.
Контрольний приклад є завершальним документом програмного
забезпечення проекту. Він дозволяє здійснити повну перевірку функціонування
розробленого програмного забезпечення. Відповідно до ГОСТ 24.207-80 цей
документ включає наступні розділи:
- перелік параметрів і коротку характеристику функцій, що
перевіряються за допомогою контрольного прикладу;
- опис вхідних і результатних даних для перевірки програми і самі ці
дані;
- опис процедур формування початкових даних, виклику програми,
що перевіряється, і отримання результатів розрахунку, а також інструкції для
роботи оператора при підготовці даних.
Склад і зміст документів програмного забезпечення курсового проекту у
кожному конкретному випадку узгоджуються з керівником і можуть
відрізнятися від розглянутих у вказівках.
 11

2.2 Зміст графічної частини

Графічна частина виконується як додаток до пояснювальної записки, але

за бажанням студента може містити 1-2 листи формату А1 або А2. У ній
повинні бути представлені схеми алгоритмів, оформлені згідно ГОСТ ЄСПД
19.701-90, і, при необхідності (якщо програма складається з великої кількості
файлів і функцій), структурна схема програми або програмної системи.
Якщо графічна частина виконується на листах А1-А2, схеми повинні бути
виконані олівцем або тушшю, на листах повинен бути присутнім основний
напис. При оформленні блок-схем як додатку вони можуть бути виконані
комп'ютерним способом з дотриманням стандартів (див. Додаток Б).
ГОСТ 19.701-90 розповсюджується на умовні графічні позначення
(символи) в схемах алгоритмів і програм, що відображають основні операції
процесу обробки даних і програмування для систем програмного забезпечення
обчислювальних машин, комплексів і систем незалежно від їх призначення і
області застосування.
Стандарт не розповсюджується на записи і позначення, що поміщаються
усередині символу або поряд з ним і служать для уточнення виконаних ним
функцій.
Стандарт встановлює перелік, найменування, форму, розміри символів і
функції, що відображаються символами.

2.2.1 Умовні графічні позначення в блок-схемах алгоритмів і програм

Перелік, найменування, позначення і розміри деяких обов'язкових

символів і функції, що відображаються ними, в алгоритмі і програмі обробки
даних, приведені нижче.
 12

Виконання операції або групи операцій, у

a
Процес результаті яких змінюється значення, форма
представлення або знаходження даних
b

a Вибір напрямку виконання алгоритму або

Рішення
програми залежно від деяких змінних умов
b

Виконання операцій, які змінюють команди,

Модифікація
a або групи команд, що змінюють програму

0,15a

Визначений Використання створених раніше і окремо

процес a описаних алгоритмів або програм

0,25a

Перетворення даних у форму, є

Ввід-вивід a найзручнішою для обробки (ввід) або
відображення результатів обробки (вивід)
b

Пуск-останов R
Початок, кінець, переривання процесу
0,5a
обробки даних або виконання програми
b
 13

∅0,5а

Зазначення зв'язку між перерваними лініями

З'єднувач
потоку, які з'єднують символи

0,5а
Зазначення зв'язку між роз'єднаними
Міжсторінковий
0,6а частинами схем алгоритмів і програм,
з'єднувач
розташованих на різних листах
0,2а

Розмір а повинен вибиратися з ряду 10, 15, 20 мм. Допускається

збільшувати розмір а на число, кратне 5. Розмір b рівний 1.5а.
Напрям ліній потоку за умовчанням (без вказівки стрілок) - управо і вниз.
У випадку, якщо потік направлений вліво або вгору, слід указувати стрілки на
лінії потоку. Не допускається перетин ліній потоку. Відстань між паралельними
лініями потоку повинна бути не менше 3 мм, між іншими символами схеми - не
менше 5 мм.
Злиття застосовується у випадку злиття ліній потоку, кожна з яких
спрямована до того самого символа на схемі. Місце з'єднання ліній потоку
позначається крапкою.

3 ЕТАПИ РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ

Стандартом ГОСТ 19.102 -77 ЄСПД встановлюються стадії розробки

програм і програмної документації для обчислювальних машин, комплексів і
систем незалежно від їх призначення і області застосування. Згідно цьому
 14

стандарту, стадії розробки, етапи і зміст робіт повинні відповідати вказаним в

таблиці.

Стадії
Етапи робіт Зміст робіт
розробки
1. Технічне Обґрунтування Постановка завдання.
завдання необхідності Збір вихідних матеріалів.
розробки Вибір і обґрунтування критеріїв ефективності і якості
програми розроблювальної програми.
Обґрунтування необхідності проведення науково-
дослідних робіт.
Науково-дослідні Визначення структури вхідних і вихідних даних.
роботи Попередній вибір методів рішення задач.
Обґрунтування доцільності застосування раніше
розроблених програм.
Визначення вимог до технічних засобів.
Обґрунтування принципової можливості рішення
поставленої задачі.
Розробка й Визначення вимог до програми.
затвердження Розробка техніко-економічного обґрунтування
технічного розробки програми.
завдання Визначення стадій, етапів і строків розробки
програми й документації на неї.
Вибір мов програмування.
Визначення необхідності проведення науково-
дослідних робіт на наступних стадіях.
Узгодження й затвердження технічного завдання.
2. Ескізний Розробка Попередня розробка структури вхідних і вихідних
проект ескізного проекту даних.
Уточнення методів рішення задачі.
Розробка загального опису алгоритму рішення задачі.
Розробка техніко-економічного обґрунтування.
Затвердження Розробка пояснювальної записки.
ескізного проекту Узгодження й затвердження ескізного проекту.
3. Технічний Розробка Уточнення структури вхідних і вихідних даних.
проект технічного Розробка алгоритму рішення задачі.
проекту Визначення форми подання вхідних і вихідних даних.
Визначення семантики й синтаксису мови.
Розробка структури програми.
Остаточне визначення конфігурації технічних засобів.
Затвердження Розробка плану заходів щодо розробки й
технічного впровадження програми.
проекту Розробка пояснювальної записки.
Узгодження й затвердження технічного проекту.
 15

Стадії
Етапи робіт Зміст робіт
розробки
4. Робочий Розробка Програмування й налагодження програми.
проект програми Виготовлення програми-оригіналу.
Розробка Розробка програмних документів відповідно до вимог
програмної ГОСТ
документації
Випробування Розробка, узгодження й затвердження порядку й
програми методики випробувань.
Проведення попередніх, державних, міжвідомчих,
приймально-здавальних і інших видів випробувань
Коректування програми й програмної документації за
результатами випробувань
5. Підготовка й Підготовка й передача програми й програмної
Впровадження передача документації для супроводу й (або) виготовлення.
програми Оформлення й затвердження акту про передачу
програми на супровід і (або) виготовлення.
Передача програми до фонду алгоритмів і програм.

При складанні плану виконання курсового проекту слід враховувати цей

стандарт.

4 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ І ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОГО

ПРОЕКТУ

На першому тижні семестру студенти отримують у керівника завдання на

курсовий проект. Тема курсового проекту може бути запропонована студентом
на підставі матеріалів, зібраних під час учбової практики, і представлена
викладачеві. Керівник затверджує тему (можливо, із змінами) або пропонує
тему з числа учбових (перелік учбових тем представлений в розділі 5 цих
методичних вказівок).
Студент спільно з керівником заповнює бланк завдання на курсове
проектування і календарний план виконання проекту.
 16

Керівник роз'яснює вимоги і дає загальні рекомендації по виконанню

курсового проекту, рекомендує загальну і спеціальну літературу, допомагає
вирішити складні технічні питання.
За якість виконання проекту і правильність ухвалених рішень, а також за
своєчасне завершення роботи відповідає студент. При виборі тих або інших
рішень ініціатива надається студентові. Окрім технічного керівництва,
основним завданням керівника є прищеплення студентові навичок творчої і
систематичної самостійної роботи.
Протягом семестру студент відвідує консультації по курсовому
проектуванню і пред'являє керівникові на перевірку матеріали відповідно до
календарного плану і графіка виконання курсового проекту.
Проект представляється до захисту не пізніше встановленого керівником
терміну. Заздалегідь курсовий проект в повному об'ємі пред'являється
керівникові і підписується ним після усунення студентом всіх зауважень.
Захист курсових проектів відбувається відповідно до графіка, складеного
на кафедрі. Для прийому курсових проектів створюється комісія у складі
керівника проекту і 1-2 викладачів кафедри.
На захисті студент повинен продемонструвати роботу програми на
контрольному прикладі, представити правильно оформлену пояснювальну
записку і, можливо, графічну частину. Студент повинен уміти відповісти на
питання, пов'язані з розробленим алгоритмом і програмою.
 17

5 ЗРАЗКОВИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ ПРОЕКТІВ

Курсовий проект по дисципліні «Програмування» виконується мовою С за

одним з напрямів:
1. Розробка діалогових навчальних і тестових програм.
2. Розробка програм розрахунку, моделювання і реалізації чисельних
методів.
3. Розробка програм-фільтрів для обробки текстових файлів.
4. Розробка програм-довідників і інформаційних програмних систем.
5. Розробка програм пошуку в складних зв'язаних структурах даних
(списках, деревах).
6. Розробка програм-інтерпретаторів.
7. Розробка програм для реалізації різних методів сортування масивів і
файлів.
8. Розробка програм-імітаторів і ігрових програм.
9. Розробка текстових і графічних редакторів.
10. Розробка програм криптографічного перетворення та кодування
інформації.
В загальному випадку тема курсового проекту надається студенту з
наступного переліку згідно з номером студента в журналі академічної
групи:
1. Розробка програми для статистичного аналізу програми на С (в вихідному
файлі, який містить текст програми на С, підрахувати кількість керуючих
структур кожного типу, загальний обсяг пам’яті, займаної змінними,
кількість директив препроцесору і т.п.).
2. Розробка програми кодування інформації методом одноразових блокнотів.
3. Розробка програми для порівняльного аналізу методів сортування
одномірних масивів: обмінної й сортування вставкою.
 18

4. Розробка програми кодування інформації циклічним методом.

5. Розробка програми для порівняльного аналізу методів сортування
одномірних масивів: швидкої й сортування вибором.
6. Розробка програмі кодування методом Хемінга.
7. Розробка програми для порівняльного аналізу методів сортування
одномірних масивів: роздільної й сортування квадратичним вибором.
8. Розробка програми для порівняльного аналізу методів сортування
одномірних масивів: швидкої й сортування злиттям.
9. Розробка ігрової програми «Життя». (Задане прямокутне поле комірок,
кожна з яких має 8 сусідів і може містити «організм»; m(k) - кількість
сусідніх з k-ю коміркою комірок, зайнятих «організмами». Нове покоління
«організмів» походить із попереднього покоління за правилами:
− «організм» в комірці k переходить у наступне покоління за умови 2≤m(k) ≤3,
інакше він умирає;
− «організм» народжується в порожній комірці k при m(k)=3.
Програма повинна генерувати початковий стан поля комірок заданої
величини, відображати його на екрані, і демонструвати зміну поколінь по
натисканні клавіші або після закінчення заданого проміжку часу.)
10.Розробка програми для реалізації стека за допомогою динамічної структури.
11.Розробка програми для реалізації лінійного списку за допомогою динамічної
структури.
12.Розробка програми для реалізації черги за допомогою динамічної структури.
13.Розробка програми - двійкового калькулятора.
14.Розробка програми для стиску/розширення файлів за будь-яким алгоритмом.
15.Розробка програми з використанням опцій у командному рядку. (Написати
програму, що у файлі, ім’я якого задане в командному рядку, буде
підраховувати:
− кількість символів, якщо в командному рядку задана опція -c;
 19

− кількість слів, якщо в командному рядку задана опція -w;

− кількість рядків, якщо в командному рядку задана опція -l.
Опції можуть розміщатися в будь-якому порядку, групуватися в слова або
бути відсутніми. Так, для програми з ім'ям test припустимі виклики:
test -l -w -c
test -w - l -c
test -c – w -l
test -l
test
і таке інше.
Для того самого вихідного файлу вони повинні генерувати однаковий
результат. Необов'язкова наявність всіх опцій.)
16.Розробка програми для статистичного аналізу текстового файлу. (У
заданому вхідному файлі програма повинна підраховувати кількість слів, що
складаються з 1-ї, 2-х, 3-х і т.д. букв, і виводити на екран гістограму довжин
цих слів).
17.Розробка програми для підрахунку коментарів. (У заданому вхідному файлі
програми на С потрібно підрахувати:
− кількість рядків, що містять тільки символи пробілів і табуляцій;
− кількість коментарів стилю С (/*...*/);
− кількість коментарів стилю С++ (//...);
− кількість рядків з коментарями.
18.Розробка програми трансформації текстових файлів. (Програма повинна
читати заданий вхідний файл і формувати з нього вихідний файл за
правилами: сприймаються тільки цифри й латинські букви, всі інші
ігноруються; на виході формуються рядки з 10 трьохсимвольних слів,
розділених пробілами. Вихідна інформація перетвориться так: якщо
 20

вихідним символом є цифра n, 0≤n≤9, то наступний символ (букву або

цифру) потрібно повторити n+1 раз і більше його не розглядати. Буква
означає тільки себе. Приклад вхідного файлу:
a2b5e3426
fg0zyw3210p
q89r
Результат:
abb bee eee e44 446 66f gzy w22 220 0pq
999 999 999 r
19.Розробка програми «Пробіли - табуляції». (У заданому вхідному текстовому
файлі: а) видалити всі символи табуляцій, замінивши їх послідовністю
пробілів; б) замінити послідовності пробілів табуляціями скрізь, де це
можливо.)
20. Розробка програми для порівняння двох текстових файлів. (Програма
порівнює два заданих текстових файли й формує 3 нових файли. У перший
записуються слова, що зустрічаються тільки в першому файлі й відсутні в
другому, у другий файл - слова, що зустрічаються тільки в другому вхідному
файлі, у третій файл - слова, що зустрічаються як у першому, так і в другому
файлах.)
21.Розробка програми-емулятора препроцесора С.
22.Розробка програми для модифікації й порівняння двох текстових файлів. ( Із
двох заданих вхідних файлів необхідно видалити зайві пробіли й табуляції,
замінивши їхнім одним пробілом. Після цього файли потрібно посимвольно
порівняти, створюючи файл результату, у якому зберігаються № рядка й №
символу для відмінностей.)
23.Розробка інформаційно-довідкової системи.
24.Розробка програми для рішення системи лінійних рівнянь методом Гаусса.
25.Розробка програми для знаходження значень визначених інтегралів.
 21

26.Розробка ігрової програми «Морський бій».

27.Розробка ігрової програми « Хрестики-Нулики».
28.Розробка програми для роботи з матрицями. (Програма повинна виконувати
операції додавання, вирахування, множення двох матриць, транспонування
й знаходження зворотної матриці).
29.Розробка програми для контролю правильності постановки дужок у
програмі на С.
30.Розробка програми пошуку проходу по лабіринті. (Лабіринт - двовимірний
масив, заповнений 1 і 0 випадковим образом, має 1 вхід (постійний) і 1 вихід
(випадковий). Один з алгоритмів пошуку проходу - рухатися вперед,
тримаючись правою рукою за стіну. При повороті стіни треба також
повертатися. Якщо вихід можливий, він буде знайдений, у противному
випадку буде знайдений вхід.)
31.Розробка програми для генерації текстів. (У програмі повинні
використовуватися 3 файли, у яких зберігаються 1)іменники; 2) дієслова; 3)
прийменники. Випадковим образом з файлів повинні бути обрані слова, з
яких складаються речення виду: «Іменник дієслово прийменник іменник»,
які записуються в проміжний масив, а потім у результуючий файл. Слова
повинні відділятися друг від друга пробілами. Речення починається із
заголовної букви й закінчується крапкою (можливо, знаком оклику або
знаком питання). Створити файл, що складається з 20 таких речень.
Передбачити можливість уведення нових слів і запам'ятовування їх у
файлах.)
32.Розробка програми для кодування/декодування тексту за допомогою абетки
Морзе.
 22

6 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Болськи И. Язык програмування Сі. -М: Радіо і зв'язок, 1988. - 96 с.

3. Керніган Б., Рітчи Д. Мова програмування Сі. - М.: Фінанси і статистика,
1992. -271 с.
4. Керніган Б., Рітчи Д., Фьюер А. Мова програмування Сі. Завдання по мові
Сі. - М.: Фінанси і статистика, 1985. -279с.
5. Кнут Д. Искусство программирования: в 3 т. - М., 1976. Т1. - 735с; 1978.
Т3. 844с.
6. Г.П.Котлинская, О.И.Галиновский Програмування на мові Сі. - Мінськ:
«Вишейшая школа», 1991г. -156с.
7. Проценко В.С. та ін. Техніка програмування мовою Сі: Навч.посібник. -
К.: Либідь, 1993. - 224с.
8. Трой Д. Программирование на мові Сі для персонального комп'ютера IBM
РС. - М.: Радіо і зв'язок, 1991. -432 з.
9. Уїнер Р. Мова Турбо Сі : Пер. з англ. -М.:: Мир, 1991. - 384с.
10. Уейт М., Прата С., Мартін Д. Мова Сі. Керівництво для початківців. - М.:
Мир, 1988. -512 з.
11. Дейтел Х., Дейтел П. Як програмувати на С: Третє видання. - М.: Біном-
Прес, 2002г. - 1168с.
12. Семюел П. Харбисон III, Гай Л. Стил мл. Мова програмування С. - М.:
ТОВ «Біном-Прес», 2004г. - 528с.
13. Демидович Е.М. Основи алгоритмізації і програмування. Мова Сі. - СПб.:
БХВ-Петербург, 2006г. - 440с.
14. Джонс Би., Ейткен П. Освой самостійно С за 21 день. - М.: Видавничий
будинок «Вільямс», 2005. - 800с.
 23

Додаток А
Титульний лист пояснювальної записки

Форма № Н-6.01

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з ПРОГРАМУВАННЯ

на тему:_____________________________________________________
____________________________________________________________

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки 123 – Комп’ютерна інженерія
___________________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали

м. Херсон - 201__рік
 Додаток Б
Блок-схема програми (приклад)

начало

vibr
Текст1

+ -
Vibr =1,2,3

-
Vibr = 1

+ + -
Vibr = 2

Fopen
teoriya.txt -
+
B Vibr = 3

S =firstsymbol D

+ -
S=eof

- S=’%’ +

A
getch
S

ClearScreen