Вы находитесь на странице: 1из 307

ɌȺȻɅɂɐȺɊȺɋɌȼɈɊɂɆɈɋɌɂɄɂɋɅɈɌɈɋɇɈȼȺɇɂɃɂɋɈɅȿɃȼȼɈȾȿ ɩɪɢɈɋ

Катионы
Анионы
K+ Na+ Li+ Ba2+ Ca2+ Mg2+ NH4+ Ag+ Mn2+ Fe2+ Ni2+ Cu2+ Zn2+ Pb2+ Hg2+ Al3+ Cr3+ Fe3+ H+

I− P P P Р Р Р Р Н Р Р Р — Р М Н Р P — P

Сильные кислоты

Br P P P Р Р Р Р Н Р Р Р Р Р М М Р P Р P

Cl− P P P Р Р Р Р Н Р Р Р Р Р М Р Р Р Р P

SO42− P P P Н М Р Р М Р Р Р Р Р Н Р Р Р Р P

NO3− P P P Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р P

F− P P М М Н М Р Р М М Р Р Р М — М Р М P

PO43− P P М Н Н Н Р Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н М P

Слабые кислоты
SO32− P P P Н Н М Р Н Н М Н — М Н — — — — P

CO32− P P P Н Н М Р Н Н Н Н Н Н Н — — — — М

S2− P P P P М — Р Н Н Н Н Н Н Н Н — — — М

SiO32− P P М М Н Н — Н Н Н Н Н Н Н — — — — Н

OH− P P P P М Н Р — Н Н Н Н Н Н — Н Н Н H2O

Сильные основания Слабые основания

— растворимые — малорастворимые — нерастворимые — не существуют или


Р М Н —
(более 1 г на 100 г воды) (от 0,01 г до 1 г на 100 г воды) (менее 0,01 г на 100 г воды) разлагаются в водной среде

ɊəȾȺɄɌɂȼɇɈɋɌɂɆȿɌȺɅɅɈȼ
Восстановительные свойства металлов усиливаются

Li K Ba Sr Са Na Mg Al Be Mn Zn Cr Fe Ti Ni Sn Pb (H 2) Cu Hg Ag Pd Pt Au

Окислительные свойства ионов металлов усиливаются


Д. И. Мычко, К. Н. Прохоревич, И. И. Борушко

) !"!$!/11$$&)# !+!$# !


!#! /$#&$$/,!!&) /
$.%#! ,"#! /"!,* !!&#! /

!#( !#!- !

      


   

 $
 &(,/  ,' 


ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


&    
  C 
 

$ , = , 4 . , 4 9 A &>4A0 85),9 *58:+'789),445*5 4':>45*5 :>7,-+,4/C


489/9:95(@,0/4,57*'4/>,8150</3//!'=/54'2B450'1'+,3//4':1
,2'7:8/ +51957 </3/>,81/< 4':1 675;,8857 >2,41577,8654+,49
!'=/54'2B450'1'+,3//4':1,2'7:8/+/7,1957/489/9:9')! 
:>/9,2B</3//)A8?,01)'2/;/1'=/544501'9,*57//*58:+'789),445*5
:>7,-+,4/C5(7'.5)'4/C%7,+4CC?152' * /481'$#

"!)'%$$% &' "%$  ". &%-+$$%% *'%$. '#,$%


$'(*'(  

& +)$'(##$" $*$&"!# )-#$$ %$'$2 '%$!0$#/ !!1'(&,


%&$&(##/  )'(#$!##$"  $#$(!0'($" %$&2  # ($&$$ %!$
.   

   A>15#75<57,)/>!
 57:?15
 ";5732,4/,$&#.+'9,2B89)5
 +:1'=AC)A<')'44,

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


£ÍÏÍÂÇÄ ÃÏÒÆÛÞ
¡ ÜÑÍË ÂÍÃÒ ÁÚ ÎÏÍÃÍÊÅ¿ÄÑÄ ÇÆÒÖÄÌÇÄ ÔÇËÇÇ ² Á¿Ð ÒÅÄ Ì¿ÉÍÎÇÊÐÞ Ã͌
ÐÑ¿ÑÍÖÌÚÈ ƿοÐ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÆÌ¿ÌÇÈ °ÄÈÖ¿Ð ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ ÇÔ ÍÀÍÀØÇÑÛ
Ç ÎÏÇÁÄÐÑÇ Á ÐÇÐÑÄËÒ ­ÐÌÍÁÍÈ ÃÊÞ ÜÑÍÂÍ ÐÑ¿ÌÒÑ É¿É ÇËÄÝØÇÄÐÞ  Ñ¿É Ç Ì͌
ÁÚÄ ÑÄÍÏÄÑÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌÇÞ Í ÎÏÇÏÍÃÄ ËÄÅ¿ÑÍËÌÚÔ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÈ 
ÐÑÏÍÄÌÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿  Æ¿ÉÍÌÍËÄÏÌÍÐÑÞÔ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ  Ônj
ËÇÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ  ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô ÍÐÌÍÁÌÚÔ ÉÊ¿ÐÐÍÁ ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ
¡¿ÅÌÄÈ׿Þ ƿÿֿ ÇÆÒÖÄÌÇÞ ÔÇËÇÇ Á ÜÑÍË ÂÍÃÒ w ÀÍÊÄÄ ×ÇÏÍÉÍ ÁÆÂÊÞÌÒÑÛ
Ì¿ ÔÇËÇÝ É¿É Ì¿ÒÉÒ  Ì¿ ė ËÍØÌÚÈ ÐÍÆÇÿÑÄÊÛÌÚÈ ÎÍÑÄÌÕÇ¿Ê  ÍÑÉÏÚÁ¿ÝØÇÈ
ÎÄÏÄÃ ÖÄÊÍÁÄÖÄÐÑÁÍË ÍÂÏÍËÌÚÄ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÇ ÃÊÞ ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÂÍ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ Á Ð͌
ÁÏÄËÄÌÌÍË ËÇÏÄ
§ÆÒÖÄÌÇÄ ÔÇËÇÇ ÎÍËÍÅÄÑ Á¿Ë ÎÏÇÍÀÏÄÐÑÇ ÉÍËÎÄÑÄÌÕÇÇ  ÌÄÍÀÔÍÃÇËÚÄ ÃÊÞ
Ï¿ÕÇÍÌ¿ÊÛÌÍÈ ÃÄÞÑÄÊÛÌÍÐÑÇ Á ËÇÏÄ ÁÄØÄÐÑÁ Ç ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÈ Ì¿
ÍÐÌÍÁÄ ÆÌ¿ÌÇÈ Í ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô Á¿ÅÌÄÈ×ÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ  ÍÉÏÒÅ¿ÝØÇÔ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ Á Î͌
ÁÐÄÃÌÄÁÌÍÈ ÅÇÆÌÇ  ÎÏÇÏÍÃÄ  ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ
­ÐÌÍÁÌ¿Þ ÕÄÊÛ ÇÆÒÖÄÌÇÞ ÔÇËÇÇ Ì¿ ÎÍÁÚ×ÄÌÌÍË ÒÏÍÁÌÄ w ÎÍÊÒÖÇÑÛ ÆÌ¿Œ
ÌÇÞ  ÒËÄÌÇÞ  Ì¿ÁÚÉÇ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÐÑ¿ÌÒÑ ÍÐÌÍÁÍÈ Á¿×ÄÂÍ ÿÊÛÌÄÈ×ÄÂÍ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Œ
ÌÇÞ Á ÍÀÊ¿ÐÑÇ ÔÇËÇÇ Ç ÐËÄÅÌÚÔ Ð ÌÄÈ Ì¿ÒÉ
²ÖÄÀÌÚÈ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌ Ñ¿É  ÖÑÍÀÚ ÁÚ ÁÇÃÄÊÇ ÎÏÇÉÊ¿ÃÌÍÈ ¿ÐÎÄÉÑ
ÇÆÒÖ¿ÄËÚÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÎÍÌÞÑÇÈ  Ì¿ÒÖÇÊÇÐÛ ÏÄ׿ÑÛ ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇÄ ƿÿÖÇ  Î͌
ÌÇË¿ÊÇ ÐÍÁÏÄËÄÌÌÚÈ ËÇÏ ÔÇËÇÇ ¡ÄÃÛ Á ÿÊÛÌÄÈ×ÄË ÍÑ Á¿Ð ÀÒÃÒÑ ÍÅÇÿÑÛ ÌÄ
ÎÏÍÐÑÍÂÍ ÁÍÐÎÏÍÇÆÁÄÃÄÌÇÞ Æ¿ÒÖÄÌÌÚÔ ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÈ  ¿ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÇ ÑÁÍÏÖÄÐÉÇ
ÎÏÇËÄÌÞÑÛ ÆÌ¿ÌÇÞ Á ÉÍÌÉÏÄÑÌÚÔ ÀÚÑÍÁÚÔ Ç ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄÌÌÚÔ ÐÇÑÒ¿ÕÇÞÔ
¡ ÿÌÌÍË ÒÖÄÀÌÍË ÎÍÐÍÀÇÇ ÑÄÉÐÑÚ οϿÂÏ¿ÓÍÁ ÇËÄÝÑ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÒÝ
ÐÑÏÒÉÑÒÏÒ  ÐÍÃÄÏÅ¿Ñ ÐÔÄËÚ  ÏÇÐÒÌÉÇ  ÓÍÑÍÂÏ¿ÓÇÇ  ÂÏ¿ÓÇÉÇ  ÃÇ¿ÂÏ¿ËËÚ  ÎÏnj
ËÄÏÚ ÏÄ×ÄÌÇÞ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÔ Ç Ï¿Ð֗ÑÌÚÔ ƿÿÖ ­ÀÍÀØ¿ÝØÇÄ Ñ¿ÀÊÇÕÚ ÎÍÆÁ͌
ÊÞÝÑ пËÍÐÑÍÞÑÄÊÛÌÍ ÎÏÍÁÄÐÑÇ ÐÏ¿ÁÌÇÑÄÊÛÌÚÈ ¿Ì¿ÊÇÆ Ó¿ÉÑÇÖÄÐÉÍÂÍ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê¿
Í ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑ¿Ô  ÁÄØÄÐÑÁ¿Ô  ÇÔ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÔ Ç ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô
¶ÑÍÀÚ ÐÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÑÛ Á¿×Ä ÁÌÇË¿ÌÇÄ Ì¿ Á¿ÅÌÄÈ×ÇÔ ÎÍÌÞÑÇÞÔ  Á ÉÍ̌
ÕÄ É¿ÅÃÍÂÍ οϿÂÏ¿Ó¿ ÐÓÍÏËÒÊÇÏÍÁ¿ÌÚ Ç ÁÚÃÄÊÄÌÚ ÁÚÁÍÃÚ £ÊÞ ÇÆÒÖÄÌÇÞ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


ÔÇËÇÇ Ì¿ ÎÍÁÚ×ÄÌÌÍË ÒÏÍÁÌÄ Á ÉÍÌÕÄ É¿ÅÃÍÂÍ οϿÂÏ¿Ó¿ ÎÏÇÁÄÃÄÌÚ ÁÍÎÏ͌
ÐÚ ÃÊÞ пËÍÉÍÌÑÏÍÊÞ ¡ÄÏÌÚÔ ÍÑÁÄÑÍÁ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÍÑ ÍÃÌÍÂÍ ÃÍ ÖÄÑÚϗÔ
¦Ì¿ÖÇÑÄÊÛÌÍÄ ÁÌÇË¿ÌÇÄ ÒÃÄÊÄÌÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍËÒ ÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑÒ Á¿Ë ÎÏÄÃʿ¿Œ
ÄÑÐÞ ÁÚÎÍÊÌÇÑÛ ÃÄÁÞÑÛ Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÔ ÍÎÚÑÍÁ Ç ÖÄÑÚÏÄ ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇÄ Ï¿ÀÍÑÚ 
ÍÎÇпÑÛ ÏÞà ÃÄËÍÌÐÑÏ¿ÕÇÍÌÌÚÔ ÍÎÚÑÍÁ  ÎÏÍÁÄÐÑÇ ËÚÐÊÄÌÌÚÈ ÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ
®ÇÉÑÍÂÏ¿ËË¿ËÇ ÍÑËÄÖÄÌÚ ÏÒÀÏÇÉÇ

— ÃÍÎÍÊÌÇÑÄÊÛÌÚÈ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê

 — ÎÍÁÑÍÏÇË ÇÆÒÖÄÌÌÍÄ

 w Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÚ ÎÍÁÚ×ÄÌÌÍÂÍ ÒÏÍÁÌÞ

¡ ÉÍÌÕÄ É¿ÅÃÍÂÍ οϿÂÏ¿Ó¿ Á Ï¿ÆÃÄÊÄ Š¡ÍÎÏÍÐÚ  ƿÿÌÇÞ  ƿÿÖǚ ÎÏÄÌ


ÊÍÅÄÌ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê  ÎÍÆÁÍÊÞÝØÇÈ ÎÏÍÁÄÏÇÑÛ ÎÍÊÒÖÄÌÌÚÄ ÆÌ¿ÌÇÞ Ç ÎÄÏÄÁÄÐÑÇ
ÇÔ Á ÓÍÏËÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÂÍ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ ®ÏÄÃʿ¿ÄËÚÄ ÁÍÎÏÍÐÚ  ƿÿÌÇÞ Ç ƿÿŒ
ÖÇ ÍÑÁÄÖ¿ÝÑ ÊÍÂÇÉÄ Ç ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÝ É¿É ÍÑÃÄÊÛÌÍÂÍ οϿÂÏ¿Ó¿ ÇÊÇ ÂÊ¿ÁÚ  Ñ¿É
Ç ÎÏÄÃËÄÑ¿ Á ÕÄÊÍË ­ÌÇ ÇËÄÝÑ Ï¿ÆÌÚÄ ÒÏÍÁÌÇ ÐÊÍÅÌÍÐÑÇ Ç Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÚ 
É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  Á ÎÍÏÞÃÉÄ ė ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÌÇÞ
¤ÐÊÇ  ÇÆÒÖ¿Þ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê  ÁÚ ÁÐÑÏÄÑÇÑÄ ÎÍÌÞÑÇÄ  ÐËÚÐÊ ÉÍÑÍÏÍÂÍ Á¿Ë ÌÄÍÀÔ͌
ÃÇËÍ ÒÑÍÖÌÇÑÛ  ÎÏÄÃËÄÑÌÚÈ ÒÉ¿Æ¿ÑÄÊÛ ÎÍËÍÅÄÑ Á¿Ë Ì¿ÈÑÇ ÐÑÏ¿ÌÇÕÒ  Ì¿ ÉÍÑ͌
ÏÍÈ ÜÑÍ ÎÍÌÞÑÇÄ ÍÀÙÞÐÌÄÌÍ ®ÍËÍØÌÇÉ¿ËÇ Á ÎÍÇÐÉÄ ÇÌÓÍÏË¿ÕÇÇ Á¿Ë ÀÒÃÒÑ
Ç ÇÌÑÄÏÌÄьÏÄÐÒÏÐÚ Ì¿ÕÇÍÌ¿ÊÛÌÍÂÍ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍÂÍ ÎÍÏÑ¿Ê¿  Ì¿ ÉÍÑÍÏÚÈ ÁÚ
ÐËÍÅÄÑÄ ÁÚÈÑÇ ÎÍ 23ŒÉÍÃÒ

²ÐÎÄÔÍÁ Á¿Ë Á ÇÆÒÖÄÌÇÇ ÔÇËÇÇ


ŸÁÑÍÏÚ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


ГЛАВА I
ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ
И ЗАКОНЫ ХИМИИ
Изучая материал первой главы, вы систематизируете сведения об
основных понятиях, законах химии, используемых физических вели-
чинах, классификации неорганических соединений, что поможет вам
в формировании системы химических знаний и опыта их применения.
Важнейшие понятия темы: вещество, атом, молекула, химический
элемент, простое и сложное вещество, молекулярное и немолекуляр-
ное строение вещества, формульная единица, химическая формула, ко-
личество вещества, массовая доля вещества в смеси, объёмная доля га-
за в газовой смеси, молярный объём газа.

§ 1. Химия. Вещество, химический элемент, атом


¡ οϿÂÏ¿ÓÄ ÎÏÇÁÄÃÄÌÚ Ï¿ÌÄÄ ÇÆÒÖÄÌÌÚÄ ÎÍÌÞÑÇÞ Ç ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÞ ÖÑÍ Ñ¿Œ
ÉÍÄ ÔÇËÇÞ  ÁÄØÄÐÑÁÍ  ÄÂÍ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿  ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ  ¿ÑÍË  ÄÂÍ
Ë¿Ðп  Ï¿ÆËÄÏ  ÇÍÌÚ  ËÍÊÄÉÒÊÚ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÿÌÚ Ì¿ÎÍËÇÌ¿ÌÇÞ Í ÑÍË  É¿É Ï¿ÐÐÖnj
Ñ¿ÑÛ Ë¿ÐÐÍÁÒÝ ÃÍÊÝ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÐËÄÐÇ Ç ÍÀٗËÌÒÝ ÃÍÊÝ ¿ƿ Á ÐËÄÐÇ ¼ÑÍÑ
Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê ÎÏÇÁÄ×Ì ÃÊÞ ÎÍÁÑÍÏÄÌÇÞ Á ÐÇÐÑÄË¿ÑÇÆÇÏÍÁ¿ÌÌÍË ÁÇÃÄ
´ÇËÇÞ w Ì¿ÒÉ¿  ÇÆÒÖ¿ÝØ¿Þ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÇÔ ÐÍÐÑ¿Á  ÐÑÏÍÄÌÇÄ  ÐÁÍÈÐÑÁ¿  Ônj
ËÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ ÍÃÌÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÃÏÒÂÇÄ
´ÇËÇÝ É¿É Ì¿ÒÉÒ ÎÍÃÏ¿ÆÃÄÊÞÝÑ Ì¿ ÏÞà ÍÑÏ¿ÐÊÄÈ ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÒÝ  ÍÏ¿Œ
ÌÇÖÄÐÉÒÝ  ÀÇÍÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÒÝ  ¿Ì¿ÊÇÑÇÖÄÐÉÒÝ  ÓÇÆÇÖÄÐÉÒÝ  Ó¿ÏË¿ÕÄÁÑÇÖÄÐÉÒÝ
ÔÇËÇÝ  Ì¿ÌÍÔÇËÇÝ Ç ÃÏ ¯¿ÆÊÇÖÇÄ Á ÍÑÏ¿ÐÊÞÔ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÎÏÇÏÍÃÍÈ ÇÆÒÖ¿Œ
ÄËÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ç ÇÔ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÈ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÍË ÏÄ׿ÄËÚÔ ƿÿÖ
®ÍÃ֗ÏÉÇÁ¿Þ ÐÎÄÕÇÓÇÉÒ ÐÁÍÇÔ ÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÌÇÈ  ÔÇËÇÉÇ ÁÁÄÊÇ ÎÍÌÞÑÇÄŠÔnj
ËÇÖÄÐÉÍÄ ÁÄØÄÐÑÁ͚  ÔÍÑÞ ÜÑÍ ÐÊÍÁÍÐÍÖÄÑ¿ÌÇÄ Ö¿ÐÑÍ ÒÎÏÍØ¿ÝÑ Ç Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ
ÎÏÍÐÑÍ ŠÁÄØÄÐÑÁ͚
´ÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ w ÜÑÍ ÒÐÑÍÈÖÇÁ¿Þ ÐÇÐÑÄË¿ Ö¿ÐÑÇÕ ¿ÑÍËÍÁ 
ÇÍÌÍÁ ÇÊÇ ËÍÊÄÉÒÊ  ÍÀʿÿÝØ¿Þ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚËÇ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇËÇ Ç ÔÇËÇÖÄÐÉÇËÇ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ
©¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ Ç ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á ÇÌÃÇÁÇÃÒ¿ÊÛÌÚÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
ÁÄØÄÐÑÁ Æ¿ÎÇÐÚÁ¿ÝÑ Á ÁÇÃÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÓÍÏËÒÊ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ )0 w ÁÍÿ 
$V40 w ÐÒÊÛÓ¿Ñ ËÄÃÇ  / w ¿ÆÍÑ  /B w Ì¿ÑÏÇÈ  /B$M w ÔÊÍÏÇÃ Ì¿ÑÏÇÞ 
´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ w ÜÑÍ ÒÐÊÍÁÌ¿Þ Æ¿ÎÇÐÛ ÐÍÐÑ¿Á¿ ÁÄØÄÐÑÁ Ð ÎÍËÍØÛÝ
ÐÇËÁÍÊÍÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Ç ÖÇÐÊÍÁÚÔ ÇÌÃÄÉÐÍÁ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


6 Основные понятия и законы химии

© ÓÇÆÇÖÄÐÉÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÍÑÌÍÐÞÑ ÕÁÄÑ  ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ  ÑÁ—ÏÃÍÐÑÛ  ÑÄˌ


ÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ Ç ÉÇÎÄÌÇÞ Ç ÃÏÒÂÇÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ  ÉÍÑÍÏÚÄ  É¿É ÎÏ¿Ánj
ÊÍ  ÁÚÏ¿Å¿ÝÑÐÞ ÇÆËÄÏÞÄËÚËÇ ÁÄÊÇÖÇÌ¿ËÇ ±¿É  ÈÍà ËÍÅÌÍ ÍÔ¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÍÁ¿ÑÛ
ÐÊÄÃÒÝØÇË ÍÀÏ¿ÆÍË ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÄ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ
їËÌ͌ÓÇÍÊÄÑÍÁÍÂÍ ÕÁÄÑ¿ Ð ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇË ÀÊÄÐÉÍË  Ë¿ÊÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÄ Á Á͌
ÃÄ  ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÄÂÍ ÉÇÎÄÌÇÞ Ï¿ÁÌ¿   °°  ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ w   °°  ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ
ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ   ÂÐË
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÄØÄÐÑÁ w ÜÑÍ ÇÔ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ ÎÏÄÁÏ¿Ø¿ÑÛÐÞ Á ÃÏҌ
ÂÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÎÍÃ ÁÍÆÃÄÈÐÑÁÇÄË ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ  ÿÁÊÄÌÇÞ  ÇÆÊÒÖÄÌÇÞ ÇÊÇ ÃÏÒÂÇÔ
ÁÄØÄÐÑÁ
±¿É  É¿ÏÀÍÌ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ ÎÍà ÁÍÆÃÄÈÐÑÁÇÄË ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ¿ ÌÄ ÃÏÒÂÇÔ ÁČ
ØÄÐÑÁ  ÎÏÄÁÏ¿Ø¿ÄÑÐÞ Á ÍÉÐÇÃ É¿ÊÛÕÇÞ Ç ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ ¿Æ
U
$¿°0 = $¿0 °­↑
¿ ÍÉÐÇÃ ËÄÃÇ **  ÁÐÑÒοÞ ÁÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ Ð ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ  ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ
ÐÍÊÛ w DÒÊÛÓ¿Ñ ËÄÃÇ ** 
$V0 ¬40=$V40 )0
ŸÑÍË w ÜÑÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÄÈÑÏ¿ÊÛÌ¿Þ Ö¿ÐÑÇÕ¿  ÐÍÐÑÍÞØ¿Þ ÇÆ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍ
Æ¿ÏÞÅÄÌÌÍÂÍ ÞÃÏ¿ Ç ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ
°ÍÁÍÉÒÎÌÍÐÑÛ ¿ÑÍËÍÁ Ð ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚË Æ¿ÏÞÃÍË ÞÃÏ¿ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÔÇËÇÖÄÐÉÇË
ÜÊÄËÄÌÑÍË
°ÇËÁÍÊÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÎÏÇÁÄÃÄÌÚ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ Ônj
ËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ £ § «ÄÌÃÄÊÄÄÁ¿ ©¿É Á¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÎÍÏÞÃÉÍÁÚÈ ¿ÑÍˌ
ÌÚÈ  ÌÍËÄÏ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ £ § «ÄÌÃÄÊÄČ
Á¿ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍËÒ Æ¿ÏÞÃÒ ÞÃÏ¿ ; ±¿É  ÎÍÏÞÃÉÍÁÚÈ ÌÍËÄÏ 
ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍËÒ Æ¿ÏÞÃÒ ÞÃÏ¿ ¿ÑÍË¿ ÉÇÐÊÍÏÍÿ   ¿ ÞÃÏÍ Ð ÍÑÌ͌
ÐÇÑÄÊÛÌÚË Æ¿ÏÞÃÍË  ÇËÄÄÑ ¿ÑÍË ¿ÊÝËÇÌÇÞ
ŸÑÍËÚ Ï¿ÆÌÚÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÍÑÊÇÖ¿ÝÑÐÞ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ Æ¿ÏÞÃÍË ÞÃÏ¿ 
ÌÍ Ç Ë¿ÐÐÍÈ  Ï¿ÆËÄÏÍË  ÐÑÏÍÄÌÇÄË
«¿Ðп ¿ÑÍË¿ NB  É¿É Ç Ë¿Ðп ÃÏÒÂÇÔ ÍÀÙÄÉÑÍÁ  ËÍÅÄÑ ÁÚÏ¿Å¿ÑÛÐÞ Á ÄÃnj
ÌÇÕ¿Ô Ë¿ÐÐÚ ÐÇÐÑÄËÚ °§ w ÉÇÊÍÂÏ¿ËË¿Ô  Ì¿ÎÏÇËÄÏ
NB "M = –v É 
NB ° = –v ÉÂ
¢ÍÏ¿ÆÃÍ ÒÃÍÀÌÄÄ ÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛÐÞ ×É¿ÊÍÈ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ £ÊÞ ԿϿɌ
ÑÄÏÇÐÑÇÉÇ Ë¿ÐÐÚ ¿ÑÍËÍÁ Ç ÃÏÒÂÇÔ ËÇÉÏÍÖ¿ÐÑÇÕ Á ÔÇËÇÇ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ¿ÑÍËÌÒÝ

ÄÃÇÌÇÕÒ Ë¿ÐÐÚ w  ¿ Ä Ë  Ï¿ÁÌÒÝ
 Ö¿ÐÑÇ Ë¿ÐÐÚ ¿ÑÍË¿ ÒÂÊÄÏÍÿŒ ¡ËČ

ÐÑÍ ÏÒÐÐÉÍÂÍ ÍÀÍÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ¿ÑÍËÌÍÈ ÄÃÇÌÇÕÚ Ë¿ÐÐÚ  ¿ÄË  Ö¿ÐÑÍ ÎÏÇÁÍÃÞÑ
ė ËÄÅÃÒÌ¿ÏÍÃÌÍÄ ÍÀÍÆÌ¿ÖÄÌÇÄ V VOJU  «¿Ðп V ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химия. Вещество, химический элемент, атом 7

m      

m           
 
°Ï¿ÁÌÇÁ¿Þ Ë¿ÐÐÚ ¿ÑÍËÍÁ Ð  V  ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÀÄÆÏ¿ÆËÄÏÌÒÝ ÁÄÊÇÖÇÌÒ  ÉÍÑÍÏÒÝ
Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍÈ ¿ÑÍËÌÍÈ Ë¿ÐÐÍÈ Ç ÍÀÍÆÌ¿Ö¿ÝÑ ÐÇËÁÍÊÍË "S ÂÃÄ S w
Ì¿Ö¿ÊÛÌ¿Þ ÀÒÉÁ¿ Ê¿ÑÇÌÐÉÍÂÍ ÐÊÍÁ¿ SFMBUJWVT w ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚÈ 
NB "M     ÉÂ
"S "M    
NV     ÉÂ

NB °     ÉÂ


"S ° 
  
NV     ÉÂ
­ÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ¿ÑÍËÌ¿Þ Ë¿Ðп ÜÊÄËÄÌÑ¿ w ÓÇÆÇÖÄÐÉ¿Þ ÁÄÊÇÖÇÌ¿  ÉÍÑÍÏ¿Þ

Ï¿ÁÌ¿ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÝ ÒÐÏÄÃ̗ÌÌÍÈ Ë¿ÐÐÚ ¿ÑÍËÍÁ ÿÌÌÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ É  Ö¿ÐÑÇ

Ë¿ÐÐÚ ¿ÑÍË¿ ÒÂÊÄÏÍÿŒ °  
­ÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚÄ ¿ÑÍËÌÚÄ Ë¿ÐÐÚ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á ÔÇËÇÇ ÎÏÇ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÇ ϿЌ
֗ÑÍÁ Ç ÐÍÎÍÐÑ¿ÁÊÄÌÇÈ ÇÔ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÎÏÇÁÄÃÄÌÚ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ Ônj
ËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ £ÊÞ Ï¿Ð֗ѿ Ë¿ÐÐÚ ¿ÑÍËÍÁ ÇÊÇ ÇÔ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚÔ ¿ÑÍˌ
ÌÚÔ Ë¿ÐÐ ËÍÅÌÍ ÁÍÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛÐÞ ÓÍÏËÒÊ¿ËÇ
m (Э)
ma (Э) Ar (Э) mu   Ar (Э)  a 
mu
¯¿ÆËÄÏ ¿ÑÍË¿ Ö¿ÐÑÍ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÝÑ ÁÄÊÇÖÇÌÍÈ ŠÏ¿ÃÇÒÐ ¿ÑÍË¿š SB  ¼ÑÍ ÁČ
ÊÇÖÇÌÚ ÎÍÏÞÃÉ¿ ÃÄÐÞÑÚÔ Ç ÐÍÑÚÔ ÃÍÊÄÈ Ì¿ÌÍËÄÑÏ¿ ±¿É  Ï¿ÃÇÒÐ Ì¿ÇËÄÌÛ×ÄÂÍ
ÎÍ Ï¿ÆËÄÏ¿Ë ¿ÑÍË¿ ÂÄÊÇÞ Ï¿ÁÄÌ  – v Ë  ÇÊÇ   ÌË
°ÑÏÍÄÌÇÄ ¿ÑÍËÍÁ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑ ÐÍÐÑ¿Á Ç ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÍÀÏ¿ÆÒÄËÚÔ ÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ 
ÖÑÍ ÀÒÃÄÑ ÎÍÃÏÍÀÌÍ Ï¿ÐÐË¿ÑÏÇÁ¿ÑÛÐÞ Á ÂÊ¿Á¿Ô ** Ç ***
®ÏÇ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ É¿É ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ Ö¿ÐÑÇÕ
¿ÑÍËÚ ËÍÂÒÑ ÍÑÿÁ¿ÑÛ ÇÊÇ ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÞÑÛ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ  ÎÏÄÁÏ¿Ø¿ÞÐÛ ÁÇÍÌÚ ®ÏÇ
ÍÑÿÖÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÄ Ö¿ÐÑÇÕÚ w É¿ÑÇ͌
ÌÚ  ÎÏÇ ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÄÌÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑÐÞ ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÄ Ö¿Œ
ÐÑÇÕÚ w ¿ÌÇÍÌÚ ¯ÞÃ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÐÍÐÑÍÇÑ ÇÆ É¿ÑÇÍÌÍÁ Ç ¿ÌÇÍÌÍÁ 
ÍÀÙÄÃÇ̗ÌÌÚÔ ÐÇÊ¿ËÇ ÉÒÊÍÌÍÁÐÉÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ
ŸÑÍËÚ ËÍÂÒÑ ÍÀÙÄÃÇÌÞÑÛÐÞ Á ÒÐÑÍÈÖÇÁÚÄ ÐÇÐÑÄËÚ Ñ¿ÉÅÄ ÎÒїË ÍÀÍÀØÄÐÑÁŒ
ÊÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ð ÐÍÐÄÃÌÇËÇ ¿ÑÍË¿ËÇ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÌÄÆ¿ÏÞÅÄÌÌÚÔ ֿЌ
ÑÇÕ w ËÍÊÄÉÒÊ  ÐÎÍÐÍÀÌÚÔ ÎÏÍÞÁÊÞÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÐÄÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿
®ÍÃÏÍÀÌÄÄ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê Í ÁÄØÄÐÑÁ¿Ô ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÍÎÇпÌ Á ÐÊÄÃҌ
ÝØÄË οϿÂÏ¿ÓÄ  ¿ ÐÁÄÃÄÌÇÞ Í ÐÑÏÍÄÌÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌÚ Á ÂÊ¿ÁÄ ***
¡¿ÅÌÍ ÎÍÌÇË¿ÑÛ  ÖÑÍ ÑÍÊÛÉÍ ÒÐÑÍÈÖÇÁ¿Þ ÐÇÐÑÄË¿ ¿ÑÍËÍÁ  ÇÊÇ ÇÍÌÍÁ  ÇÊÇ
ËÍÊÄÉÒÊ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇË ÁÄØÄÐÑÁÍË  ÑÍ ÄÐÑÛ ÍÀʿÿÄÑ Ç ÓÇÆÇÖÄÐÉÇËÇ 
Ç ÔÇËÇÖÄÐÉÇËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ £ÊÞ ÍÃÌÍÈ Ö¿ÐÑÇÕÚ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÈÍÿ 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


8 Основные понятия и законы химии

ÐÒÊÛÓÇÌÇÍÌ¿ ÇÊÇ ¿ÑÍË¿ ÒÂÊÄÏÍÿ  ÌÄ ÇËÄÄÑ ÐËÚÐÊ¿ ÁÄÐÑÇ ÏÄÖÛ Í ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ
ÉÇÎÄÌÇÞ  ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ÇÊÇ ¿ÂÏÄ¿ÑÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ
£ÊÞ É¿ÅÃÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÄÌ ÐÁÍÈ Ì¿ÀÍÏ ÐÁÍÈÐÑÁ £¿ÅÄ Ë¿ÊÍÄ ÉÍÊÇÖČ
ÐÑÁÍ ÎÏÇËÄÐÇ ËÍÅÄÑ ÐÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ ÇÆËÄÌÇÑÛ ÜÑÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¡ ÎÏÇÏÍÃÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
ÍÀÚÖÌÍ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Á ÐËÄÐÇ Ð ÃÏÒÂÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ®ÍÜÑÍËÒ ÃÊÞ ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÍÂÍ
ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÞ ÇÊÇ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÌÇÈ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ ÎÍÊÒÖÇÑÛ
ÄÂÍ Á ÖÇÐÑÍË ÁÇÃÄ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÁÚÃÄÊÇÑÛ ÇÆ ÐËÄÐÇ ÍÖÇÐÑÇÑÛÍÑÎÏÇËÄÐÄÈ°ÜÑÍÈÕČ
ÊÛÝ É¿É Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÍÈ ÎÏ¿ÉÑÇÉÄ  Ñ¿É Ç Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄÌÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÇÐÎÍÊی
ÆÒÝÑ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÄ ËÄÑÍÃÚ Ï¿ÆÃÄÊÄÌÇÞ ÐËÄÐÄÈ ÁÄØÄÐÑÁ Ç ÇÔ ÍÖÇÐÑÉÇ ­ÌÇ ÍÐÌÍÁ¿Œ
ÌÚ Ì¿ Ï¿ÆÊÇÖÇÇ ÐÁÍÈÐÑÁ Ï¿ÆÃÄÊÞÄËÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ï¿ÆÌÚÄ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ
ÇÊÇ ÉÇÎÄÌÇÞ  ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ  Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ Ç ÃÏ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ Ï¿ÐÎÏÍÐÑÏ¿ÌÄÌÚ Ñ¿ÉÇÄ
ËÄÑÍÃÚ ÍÖÇÐÑÉÇ  É¿É ÓÇÊÛÑÏÍÁ¿ÌÇÄ ÏÇÐ   ÍÑÐÑ¿ÇÁ¿ÌÇÄ ÏÇÐ   ÎÄÏÄÉÏÇÐѿʌ
ÊÇÆ¿ÕÇÞ  ÎÄÏÄÂÍÌÉ¿ ÏÇÐ   ¡ÚÃÄÊÇÑÛ ÁÄØÄÐÑÁÍ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ËÍÅÌÍ ÁÚοÏÇÁ¿Œ
ÌÇÄË ÏÇÐ   ¿ Ï¿ÆÃÄÊÇÑÛ ÐËÄÐÛ ÅÇÃÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ w ÏÄÉÑÇÓÇÉ¿ÕÇÄÈ ÏÇÐ  

Для разделения газов могут быть использованы «молекулярные сита», например кри-
сталлические алюмосиликаты, характеризующиеся точным и однородным размером пор.
Поры пропускают небольшие молекулы, но задерживают более крупные. Для восстановле-
ния активности «молекулярных сит» их необходимо прогреть или продуть газом.

   

  

  
Рис. 1. Фильтрование Рис. 2. Отстаивание
  

 

 

 

Рис. 5. Разделение нефти на фракции


Рис. 3. Перегонка жидкости Рис. 4. Выпаривание в ректификационной колонне

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химия. Вещество, химический элемент, атом 9
°ÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÐËÄÐÇ ËÍÅÌÍ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÍÁ¿ÑÛ Ë¿ÐÐÍÁÍÈ Ç ÍÀٗˌ
ÌÍÈ ÃÍÊÞËÇ
«¿ÐÐÍÁÒÝ ÃÍÊÝ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ï¿ÐÐÖÇÑÚÁ¿ÝÑ É¿É ÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ Ë¿ÐÐÚ ÁÄØÄÐÑÁ¿
É Ë¿ÐÐÄ ÁÐÄÈ ÐËÄÐÇ
N ÁÁ¿
 ÁÁ¿  
N DËÄÐÇ
«¿ÐÐÍÁ¿Þ ÃÍÊÞ ÁÄØÄÐÑÁ¿ w ÀÄÆÏ¿ÆËÄÏÌ¿Þ ÁÄÊÇÖÇÌ¿ ¶¿ØÄ ė ÁÚÏ¿Å¿Œ
ÝÑ Á ÎÏÍÕÄÌÑ¿Ô £ÊÞ ÜÑÍÂÍ ÎÍÊÒÖÄÌÌÒÝ ÀÄÆÏ¿ÆËÄÏÌÒÝ ÁÄÊÇÖÇÌÒ ÒËÌÍÅ¿ÝÑ
Ì¿ 
±¿É  Ë¿ÐÐÍÁÍÈ ÃÍÊÄÈ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÝÑ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÍÐÌÍÁÌÚÔ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ
Á ÎÏÍÃÒÉÑ¿Ô ÎÇÑ¿ÌÇÞ  ÎÏÇËÄÐÄÈ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÑÇÁ¿Ô  ÂÍÏÌÚÔ ÎÍÏÍÃ¿Ô 
ÒÃÍÀÏÄÌÇÞÔ  ÃÄÈÐÑÁÒÝØÄÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ËÄÃÇÕÇÌÐÉÇÔ ÎÏÄοϿѿÔ Ç Ñ Ã ¬¿ÎÏnj
ËÄÏ  Ë¿ÐÐÍÁ¿Þ ÃÍÊÞ ÅÇÏÍÁ Á ËÍÊÍÉÄ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÍÑ  ÃÍ    Á ÐÊÇÁÍÖÌÍË ˿Ќ
ÊÄ w v    ÒÉÐÒÐÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Á ÒÉÐÒÐÄ w v   ÈÍÿ Á ÐÎÇÏÑÍÁÍË ϿЌ
ÑÁÍÏÄ w   °ÊÄÃÒÄÑ ÍÑËÄÑÇÑÛ  ÖÑÍ Ë¿ÐÐÍÁ¿Þ ÃÍÊÞ ÌÄ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÁÄÊÇÖÇÌÚ
ÎÍÏÕÇÇ ÐËÄÐÇ  ÍÌ¿ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÊÇ×Û ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄË ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ ÐËÄÐÇ
­ÀٗËÌ¿Þ ÃÍÊÞ ¿ƿ Á ÐËÄÐÇ °ËÄÐÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ÑÁ—ÏÃÚÄ ÇÊÇ
ÅÇÃÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÌÍ Ç ¿ÆÚ  ÎÍÜÑÍËÒ ÃÊÞ ¿ÆÍÁ Ö¿ÐÑÍ Ï¿ÐÐÖÇÑÚÁ¿ÝÑ ÍÀٗËÌÒÝ
ÃÍÊÝ É¿É ÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ÍÀٗ˿ ¿ƿ É ÍÀØÄËÒ ÍÀٗËÒ ÐËÄÐÇ
7 ¿ƿ
 ¿ƿ  
7 ÐËÄÐÇ
±¿É  ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÎÍ ÍÀٗËÒ Á ÁÍÆÃÒÔÄ Ï¿ÁÌÍ    ÑÍ ÄÐÑÛ ÄÂÍ
ÍÀٗËÌ¿Þ ÃÍÊÞ φ ­  =   ÎÏÇ ÜÑÍË ÄÂÍ Ë¿ÐÐÍÁ¿Þ ÃÍÊÞ Ï¿ÁÌ¿   
ŸÀÐÍÊÝÑÌÍ ÖÇÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÌÄ ÀÚÁ¿ÄÑ °ÑÄÎÄÌÛ ÖÇÐÑÍÑÚ ÁÄØÄÐÑÁ ÉÍÊÇÖČ
ÐÑÁÄÌÌÍ ÍÕÄÌÇÁ¿ÝÑ Ë¿ÐÐÍÁÍÈ ÃÍÊÄÈ w ÍÑÌÍ×ÄÌÇÄË Ë¿ÐÐÚ ÍÐÌÍÁÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿
ÇÃÄ¿ÊÛÌÍ ÖÇÐÑÍÂÍ  É Ë¿ÐÐÄ ÏÄ¿ÊÛÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ð ÎÏÇËÄÐÞËÇ

®ÏÇËÄÏ  ŸÌ¿ÊÇÆ ÎÏÍÀÚ ÆÍÊÍÑÍÂÍ À¿ÌÉÍÁÐÉÍÂÍ ÐÊÇÑÉ¿ Ë¿ÐÐÍÈ


   ÎÍÉ¿Æ¿Ê  ÖÑÍ Á ̗Ë ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ    ÖÇÐÑÍÂÍ ÆÍÊÍÑ¿ ¼ÑÍ
ÍÆÌ¿Ö¿ÄÑ  ÖÑÍ ÐÑÄÎÄÌÛ ÖÇÐÑÍÑÚ Ñ¿ÉÍÂÍ ÆÍÊÍÑ¿ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ
m   
       
m    
­ÐÑ¿ÊÛÌÚÄ    Á ÜÑÍË ÐÊÇÑÉÄ ÎÏÇÔÍÃÞÑÐÞ Ì¿ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÄ ÎÏÇËÄÐÇ
ÃÏÒÂÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ 

¡ÚÀÍÏ ÁÄØÄÐÑÁ ÎÍ ÖÇÐÑÍÑÄ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÕÄÊÞËÇ ÇÔ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ ¬¿Œ


ÎÏÇËÄÏ  ÑÏÄÀÒÄË¿Þ ÖÇÐÑÍÑ¿ ÂÄÏË¿ÌÇÞ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÄËÍÂÍ Á ÎÍÊÒÎÏÍÁÍÃÌÇÉÍÁÚÔ
ÒÐÑÏÍÈÐÑÁ¿Ô  ÃÍÊÅÌ¿ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÑÛ   

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


10 Основные понятия и законы химии

Атом — электронейтральная частица, состоящая из положительно


заряженного ядра и отрицательно заряженных электронов.
Химический элемент — это совокупность атомов с одинаковым по-
ложительным зарядом ядер. Атомы разных химических элементов отли-
чаются зарядом ядер, массой, размерами и строением.
Относительная атомная масса элемента — физическая величина,
которая равна отношению усреднённой массы атомов данного элемен-
1
та к части массы атома углерода-12 (12С).
12
Химическое вещество — устойчивая система частиц (атомов, ионов
или молекул), обладающая определёнными физическими и химически-
ми свойствами.

Вопросы, задания, задачи


1. Запишите названия и символы химических элементов, имеющих: а) относительные
атомные массы 7, 14, 31, 28; б) относительный заряд ядра +12, +20, +26, +56; в) латин-
ские названия: cuprum, sulfur, oxygenium, hydrogenium, argentum, aurum.
2. Выпишите выражения, характеризующие массу атома кислорода:
а) m(O2) = 32 г; б) ma(O) =16 а. е. м.; в) Ar(О) = 16;
г) ma(O) = 2,66 · 10–26 кг; д) ω(О2) = 0,23; е) V(O2) = 16 дм3.
3. Предложите способы: а) разделения воды и нефти; б) отделения песка от раствора
соли; в) разделения растительного масла и воды; г) выделения кристаллов соли из вод-
ного раствора; д) отделения карбоната кальция от воды.
4. Объясните, какие характеристики относятся к химическому веществу, а какие к хи-
мическому элементу: а) атомный номер йода равен 53; б) объёмная доля азота в возду-
хе составляет 78 %; в) относительная атомная масса гелия равна 4; г) хлор имеет харак-
терный запах; д) алюминий — светло-серебристый металл.
5. Масса атома некоторого элемента равна:
а) 3,15 · 10–26 кг; б) 1,66 · 10–27 кг; в) 6,47 · 10–26 кг; г) 3,77 · 10–25 кг.
Определите его относительную атомную массу.
6. В каком объёме воздуха содержится 10 г кислорода?
7. Чему равна массовая доля алюминия в железоалюминиевой термитной смеси,
приготовленной из алюминия массой 5 кг и оксида железа(III) массой 15 кг? Термитная
смесь такого состава используется для сварки рельсов.
8. Мозырский нефтеперерабатывающий завод рассчитан на переработку 12 млн тонн
нефти в год. Рассчитайте массу дизельного топлива, которое может быть выработано на
заводе за 1 месяц, если считать, что массовая доля такого вида топлива составляет око-
ло 32 % от переработанной нефти.
9. Нефтеперегонный завод-гигант может за год переработать до 25 млн тонн неф-
ти. В процессе перегонки нефти потери составляют около 1 %. Оцените годовые потери

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Простые и сложные вещества. Вещества молекулярного и немолекулярного строения 11
при перегонке нефти по массе и объёму на таком заводе (примите среднюю плотность
нефти 0,9 г/см3).
10. Рассчитайте число атомов в прямоугольной алюминиевой пластинке длиной 5 см,
шириной 3 см и толщиной 1 мм. Плотность алюминия — 2,7 г/см3. Предложите два спо-
соба решения.

§ 2. Простые и сложные вещества.


Вещества молекулярного и немолекулярного строения
®ÏÍÐÑÚÄ Ç ÐÊÍÅÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
®Í ÜÊÄËÄÌÑÌÍËÒ ÐÍÐÑ¿ÁÒ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÃÄÊÞÑ Ì¿ ÎÏÍÐÑÚÄ Ç ÐÊÍÅÌÚÄ
®ÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÐÍÐÑÍÞÑ ÇÆ ¿ÑÍËÍÁ ÍÃÌÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿  ÐÊÍÅÌÚÄ w ÇÆ ¿Ñ͌
ËÍÁ ÌÄÐÉÍÊÛÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ
§Æ ¿ÑÍËÍÁ ÍÃÌÍÂÍ Ç ÑÍÂÍ ÅÄ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÍ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ
Ï¿ÆÊÇÖÌÚÔ ÎÍ ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ±¿É  ÜÊÄËÄÌÑ ÓÍÐÓÍÏ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÁČ
ØÄÐÑÁ¿ ÀÄÊÚÈ ÓÍÐÓÍÏ ¯  ÉÏ¿ÐÌÚÈ ¯ÉÏ¿ÐÌÚÈ Ç ֗ÏÌÚÈ ¯Ö—ÏÌÚÈ  ÉÇÐÊÍÏÍà w ÐÍÀŒ
ÐÑÁÄÌÌÍ ÉÇÐÊÍÏÍà ­ Ç ÍÆÍÌ ­ ®ÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÍÃÌÍÂÍ Ç ÑÍÂÍ ÅÄ ÔÇËÇÖČ
ÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÄÂÍ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚËÇ ÓÍÏË¿ËÇ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÞËÇ 
®ÍÌÞÑÇÄ ŠÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁ͚ ÌÄÊÛÆÞ ÍÑÍÅÃÄÐÑÁÊÞÑÛ Ð ÎÍÌÞÑÇÄË ŠÔÇËÇÖČ
ÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌњ °ÁÍÈÐÑÁ¿ ÎÏÍÐÑÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ w ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ  ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁŒ
ÊÄÌÇÞ  ÉÇÎÄÌÇÞ Ç ÃÏ w ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ É ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ ÇÊÇ ÐÍÁÍÉÒÎÌÍÐÑÇ
Ö¿ÐÑÇÕ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ´ÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ ÇËÄÄÑ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ÍÑÃÄÊÛÌÍÂÍ ¿Ñ͌
Ë¿ w Æ¿ÏÞÃ ÞÃÏ¿  Ï¿ÆËÄÏÚ ¿ÑÍË¿  ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ  ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊČ
ÌÇÞ Ç ÃÏ §Æ ¿ÑÍËÍÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  ¿ ÌÄ ÇÆ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÐÍÐÑÍÞÑ
ÐÊÍÅÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÂÊÝÉÍÆ¿ ÐÍÐÑÍÇÑ ÇÆ Ñ¿ÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  É¿É ÁÍÃÍÏÍà  ÉÇÐÊ͌
ÏÍÃ  ÒÂÊÄÏÍÃ
¬¿ÎÍËÌÇË  ÖÑÍ Ç ÎÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  Ç ÍÑÃÄÊÛÌÚÄ ¿ÑÍËÚ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  Ì¿Œ
ÆÚÁ¿ÝÑÐÞ Ç ÍÀÍÆÌ¿Ö¿ÝÑÐÞ ÐÇËÁÍÊ¿ËÇ Ñ¿É ÅÄ  É¿É Ç ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÇÈ ÔÇËnj
ÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ËÄÃÛ  ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ ËÄÃÛ
Ç ¿ÑÍË ËÄÃÇ ÍÀÍÆÌ¿Ö¿ÝÑÐÞ ÐÇËÁÍÊÍË $V ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ¿ÆÍÑ /  ÜÊÄËÄÌÑ
¿ÆÍÑ / Ç ¿ÑÍË ¿ÆÍÑ¿ /
®ÏÇ Ì¿ÊÇÖÇÇ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚÔ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÈ ÎÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÂÒÑ ÇËÄÑÛ
Ï¿ÆÌÚÄ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÞ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÜÊÄËÄÌÑ ÒÂÊÄÏÍà ° ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÎÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
Ð Ì¿ÆÁ¿ÌÇÞËÇ ÂÏ¿ÓÇÑ °ÂÏ¿ÓÇÑ  ¿ÊË¿Æ °¿ÊË¿Æ  ÓÒÊÊÄÏÄÌ ° 
°ÍÐÑ¿Á Ç ÎÏÍÐÑÍÂÍ  Ç ÐÊÍÅÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÍÑÏ¿Å¿ÄÑ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËҌ
Ê¿ w ÒÐÊÍÁÌ¿Þ Æ¿ÎÇÐÛ ÐÍÐÑ¿Á¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ð ÎÍËÍØÛÝ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÇËÁÍÊÍÁ
Ç ÖÇÐÊÍÁÚÔ ÇÌÃÄÉÐÍÁ  ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝØ¿Þ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ Ç ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á
ÁÄØÄÐÑÁ¿ ©¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÁÇÃÍË ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  ÍÀÏ¿Œ
ÆÒÝØÇÔ ÿÌÌÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ  ¿ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


12 Основные понятия и законы химии

ÜÊÄËÄÌÑÍÁÎÍÖÇÐÊÒ¿ÑÍËÍÁ¬¿ÎÏÇËÄÏ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿ÞÓÍÏËÒÊ¿É¿ÏÀÍÌ¿Ñ¿É¿ÊÛÕÇÞ
°B°0 ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ  ÖÑÍ ÁÄØÄÐÑÁÍ ÐÊÍÅÌÍÄ  ÐÍÐÑÍÇÑ ÇÆ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ É¿ÊÛÕÇÈ  ÒÂÊČ
ÏÍÃ Ç ÉÇÐÊÍÏÍà ɿÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á  ¿ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ¿ÑÍËÍÁ É¿ÊÛÕÇÞ  ÒÂÊÄÏ͌
ÿ Ç ÉÇÐÊÍÏÍÿ Á ÁÄØÄÐÑÁÄ      ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á
©ÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÍÄ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ¿ÑÍËÍÁ Á ÁÄØÄÐÑÁÄ ËÍÅÌÍ ÒÐÑ¿ÌÍÁÇÑÛ Ͽƌ
ÊÇÖÌÚËÇ ËÄÑÍÿËÇ ±¿É  ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ¿ÑÍËÍÁ ÒÂÊÄÏÍÿ Ç ÁÍÃÍÏÍÿ Á ËÄÑ¿ÌÄ
Ï¿ÁÌÍ    Ç ÄÂÍ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ °¬  Á ÀÄÌÆÍÊÄ ÜÑÍ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ Ï¿ÁÌÍ
    ÌÍ  É¿É Á¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÄÂÍ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ °¬ ®Ï¿ÁÍËÄÏÌÍ ƿÿÑÛ
ÁÍÎÏÍÐ ÎÍÖÄËÒ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÓÍÏËÒÊÄ ÀÄÌÆÍÊ¿ ÇÌÃÄÉÐÚ  Ç   ¿ ÌÄ  Ç   ®ÍŒ
ÖÄËÒ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÓÍÏËÒÊÄ ÎÏÍÐÑÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÁÍÃÍÏÍÃ ¬ ÇÌÃÄÉÐ   ¿ ÓÍÏËҌ
Ê¿ ËÄÃÇ °V ÇÌÃÄÉÐÍÁ ÌÄ ÐÍÃÄÏÅÇÑ  ¶ÑÍÀÚ Ì¿ÈÑÇ ÍÑÁÄÑÚ Ì¿ ÜÑÇ ÁÍÎÏÍÐÚ  Î͌
ÁÑÍÏÇË ÇÆÁÄÐÑÌÚÄ Á¿Ë ÐÁÄÃÄÌÇÞ Í ÐÑÏÍÄÌÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿

¡ÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ Ç ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ


¯¿ÆÊÇÖ¿ÝÑ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ Ç ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ¡ÄØÄÐÑÁ¿
ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÐÍÐÑÍÞÑ ÇÆ ËÍÊÄÉÒÊ  ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ w ÇÆ ÇÍÌÍÁ
ÇÊÇ ¿ÑÍËÍÁ
«ÍÊÄÉÒÊ¿ w Ì¿ÇËÄÌÛ׿Þ ÜÊÄÉÑÏÍÌÄÈÑÏ¿ÊÛÌ¿Þ Ö¿ÐÑÇÕ¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÐÍÐÑ͌
ÞØ¿Þ ÇÆ ÔÇËÇÖÄÐÉÇ ÐÁÞÆ¿ÌÌÚÔ ¿ÑÍËÍÁ  ÐÎÍÐÍÀÌ¿Þ ÐÒØÄÐÑÁÍÁ¿ÑÛ пËÍÐÑÍÞÑÄÊی
ÌÍ Ç ÐÍÔÏ¿ÌÞÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÐÄÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿
¶ÇÐÊÍ ¿ÑÍËÍÁ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ É¿ÅÃÍÂÍ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÐÑÏÍÂÍ ÎÍÐÑ͌
ÞÌÌÍ ±¿É  Ï¿ÆÊÇÖÌÚÄ ËÄÑÍÃÚ ÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÌÇÞ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ  ÖÑÍ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ÀÄ̌
ÆÍÊ¿  ¿ÑÍËÍÁ w  ÒÂÊÄÏÍÿ Ç  ÁÍÃÍÏÍÿ  ÆÌ¿ÖÇÑ  Ç ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿
°¬ ´ÇËÇÖÄÐÉÒÝ ÓÍÏËÒÊÒ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ Ë͌
ÊÄÉÒÊÞÏÌÍÈ ÓÍÏËÒÊÍÈ
­ÑÃÄÊÛÌ¿Þ ËÍÊÄÉÒÊ¿ ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿  ÑÍ ÄÐÑÛ
ÐÎÍÐÍÀÌ¿ ÁÐÑÒοÑÛ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÃÏÒÂÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ «ÍŒ
ÊÄÉÒÊÚ ÐÊÍÅÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ËÍÂÒÑ Ï¿ÐοÿÑÛÐÞ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÃÏÒÂÇÔ ËÍÊÄÉÒÊ
¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÇÆ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÜÑ¿Ì¿ °¬ ËÍÂÒÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÑÛÐÞ ÃÁÄ ÇÌÚÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ w
ÁÍÃÍÏÍÿ ¬ Ç ÜÑÇÊÄÌ¿ °¬ ¬Í ËÍÊÄÉÒÊ¿ ÌÄ ÇËÄÄÑ ÕÁÄÑ¿  ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ ÎÊ¿ÁÊČ
ÌÇÞ  ÉÇÎÄÌÇÞ Ç ÇÌÚÔ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ ÁÄØÄÐÑÁ¿ É¿É ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ
ËÍÊÄÉÒÊ ¡ÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÍÑÊÇÖ¿ÝÑÐÞ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÌÄÁڌ
ÐÍÉÇËÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ËÇ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ Ç ÉÇÎÄÌÇÞ © ÁÄØÄÐÑÁ¿Ë ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ
ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ÁÐÄ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ Ç ÅÇÃÉÇÄ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ
ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Æ¿ ÇÐÉÊÝÖÄÌÇÄË ÏÑÒÑÇ  ÌÄÉÍÑÍÏÚÄ ÑÁ—ÏÃÚÄ ÌÄÍό
¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÈÍà *  ÓÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ¬¯­  Ç ÎÍÿÁŒ
ÊÞÝØÄÄ ÖÇÐÊÍ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ
¡ÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÀÍÊÄÄ   ÍÑ ÍÀØÄÂÍ ÖÇЌ
Ê¿ ÇÆÁÄÐÑÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Простые и сложные вещества. Вещества молекулярного и немолекулярного строения 13

 Стоит запомнить химические формулы простых веществ молекулярного строения:


t ʧ ʤʚʣʤʖʨʤʢʣʱʢʞ ʢʤʡʛʠʩʡʖʢʞ ʗʡʖʙʤʦʤʚʣʱʛ ʙʖʝʱ  ‰ )F  /F  "S  ,S  9F  3O
t ʚʘʩʫʖʨʤʢʣʱʢʞ ʢʤʡʛʠʩʡʖʢʞ ‰ )2  /2, O2, F2, Cl2, Br2, I2;
t ʗʤльшим
́ числом атомов — O3, Р4, S8.

¡ÄØÄÐÑÁ¿ ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÐÍÐÑÍÞÑ ÇÆ ÔÇËÇÖÄÐÉÇ ÐÁÞÆ¿ÌÌÚÔ ¿Ñ͌


ËÍÁ ¿ÊË¿Æ  ÉÁ¿ÏÕ  ÊÇÀÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÔ ÇÍÌÍÁ ÐÍÊÇ  ؗÊÍÖÇ  ®ÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ
ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÍÌÇ ÍÀÚÖÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÐÍÀÍÈ ÑÁ—ÏÃÚÄ ÌÄÊÄÑÒÖÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
Ð ÁÚÐÍÉÇËÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ËÇ ÉÇÎÄÌÇÞ Ç ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ¡ ÇÔ ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÒÐÊÍÁÌÍ ËÍŌ
ÌÍ ÁÚÃÄÊÇÑÛ ËÌÍÂÍÉÏ¿ÑÌÍ ÎÍÁÑÍÏÞÝØÒÝÐÞ ÂÏÒÎÎÒ ¿ÑÍËÍÁ ÇÊÇ ÇÍÌÍÁ  ÐÍÍÑÁÄь
ÐÑÁÒÝØÒÝ ÎÏÍÐÑÄÈ×ÄÈ ÓÍÏËÒÊÄ ¤— Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÓÍÏËÒÊÛÌÍÈ ÄÃÇÌÇÕÄÈ
³ÍÏËÒÊÛÌ¿Þ ÄÃÇÌÇÕ¿ w ÂÏÒÎο ¿ÑÍËÍÁ ÇÊÇ ÇÍÌÍÁ  ÐÍÐÑ¿Á ÉÍÑÍÏÍÈ ÐÍÍь
ÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍÐÑÄÈ×ÄÈ  ÓÍÏËÒÊÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ
ÐÑÏÍÄÌÇÞ
¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ ÔÊÍÏÇÿ É¿ÊÛÕÇÞ $B$M w ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÌČ
ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ w ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ É¿É ÐÍÐÑ¿Á ÓÍÏËÒÊÛÌÍÈ ÄÃÇÌÇÕÚ  Ñ¿É
Ç ÎÏÍÐÑÄÈ×ÄÄ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ÖÇÐÊ¿ ¿ÑÍËÍÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Á ÁÄØÄÐÑÁÄ
Á ÕÄÊÍË    
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÓÍÏËÒÊÚ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÁÚÏ¿Œ
Å¿ÝÑÐÞ ÆÌ¿É¿ËÇ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÀÄÆ ÖÇÐÊÍÁÚÔ ÇÌÃÄÉÐÍÁ w 'F 
«H  #  $  4J
ÍÊÄÄ ÃÄÑ¿ÊÛÌÍ ÁÍÎÏÍÐÚ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ËÚ Ï¿ÐÐËÍÑÏÇË Á ÂÊ¿ÁÄ Š´ÇŒ
ËÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ Ç ÐÑÏÍÄÌÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿š

­ÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌ¿Þ ÓÍÏËÒÊÛÌ¿Þ  Ë¿Ðп


«¿Ðп ÊÝÀÍÈ ËÍÊÄÉÒÊÚ Ï¿ÁÌ¿ ÐÒËËÄ Ë¿ÐÐ ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÔ ė ¿ÑÍËÍÁ  ¿ ÆÌ¿ÖÇÑ 
Ç ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌ¿Þ Ë¿Ðп «S  Ï¿ÁÌ¿ ÐÒËËÄ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚÔ ¿ÑÍˌ
ÌÚÔ Ë¿ÐÐ «S )4  =  – "S )   "S 4  =  –    = 
ŸÌ¿ÊÍÂÇÖÌÍ Ï¿ÐÐÖÇÑÚÁ¿ÄÑÐÞ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÓÍÏËÒÊÛÌ¿Þ Ë¿Ðп ÁÄØÄÐÑÁ ÌČ
ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ «S 'F4  = "S 'F    – "S 4  =    –  = 
­ÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍÈ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÈ ÓÍÏËÒÊÛÌÍÈ  Ë¿ÐÐÍÈ ÁÄØÄÐÑÁ¿ .S Ì¿ÆÚÁ¿Œ
ÄÑÐÞ ÀÄÆÏ¿ÆËÄÏÌ¿Þ ÓÇÆÇÖÄÐÉ¿Þ ÁÄÊÇÖÇÌ¿  ÉÍÑÍÏ¿Þ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ  ÁÍ ÐÉÍÊÛÉÍ Ï¿Æ
Ë¿Ðп ËÍÊÄÉÒÊÚ ÓÍÏËÒÊÛÌÍÈ ÄÃÇÌÇÕÚ  ÀÍÊÛ×Ä ÄÃÇÌÇÕÚ ¿ÑÍËÌÍÈ Ë¿ÐÐÚ NV
®Í ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÓÍÏËÒÊÄ ËÍÅÌÍ Ï¿ÐÐÖÇÑ¿ÑÛ Ë¿ÐÐÍÁÚÄ ÃÍÊÇ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Á ÁČ
  
ØÄÐÑÁÄ   ÂÃÄ Ô w ÖÇÐÊÍ ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ¼ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  Ë¿ÐÐ͌

Á¿Þ ÃÍÊÞ ÐÄÏÚ Á ÎÇÏÇÑÄ
Ar (S) 2 32 2
(S) 0, 533, или 53, 3 %. 
М r (FeS2 ) 120

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


14 Основные понятия и законы химии

Неорганические вещества по химическому составу делятся на про-


стые и сложные. Вещества имеют молекулярное или немолекулярное
строение. Структурной единицей вещества молекулярного строения яв-
ляется молекула, немолекулярного — формульная единица.
Каждая молекула или формульная единица характеризуется своим
качественным и количественным составом.
Количественной характеристикой молекулы является относительная
молекулярная масса Mr, формульной единицы — относительная фор-
мульная масса Mr .

Вопросы, задания, задачи


1. ɸʱʥʞʮʞʨʛ ʫʞʢʞʭʛʧʠʞʛ ʪʤʦʢʩʡʱ ʥʦʤʧʨʱʫ ʘʛʯʛʧʨʘ )24  /  /2, CO2, F2  'F  $B$M2, Cu,
)  #S2, I2, СаСО3  ʃ/03, S8.
2. Укажите, качественный или количественный состав характеризует утверждение:
а) в состав молекулы ацетона входят атомы углерода, водорода и кислорода; б) медь,
углерод, кислород и водород входят в состав малахита; в) в кальцинированной соде на
два атома натрия приходится один атом углерода и три атома кислорода; г) массовая до-
ля алюминия в его оксиде равна 53 %.
3. Определите, молекулярное или немолекулярное строение имеет каждое из пере-
численных веществ: А — Tпл. 801 °С; Б — плотность 0,76 г/дм3 (н. у.); В — Tкип. 15 °С; Г —
Tпл. 1492 °С.
4. Рассчитайте относительную молекулярную (формульную) массу веществ, химиче-
ʧʠʞʛ ʪʤʦʢʩʡʱ ʠʤʨʤʦʱʫ ʖ  /)3  $)3$00) ʗ  $B3(PO4)2, CuSO4 · )2O.
5. Опишите качественный и количественный состав фосфата кальция Ca3(PO4)2.
6. Рассчитайте массовую долю металла в веществе, химическая формула которого:
ʖ  "M2(SO4)3 ʗ  'F404 · )2O.
7. Заполните таблицу, сравнивая вещества молекулярного и немолекулярного строе-
ния по следующим параметрам: 1) наименьшая структурная единица вещества; 2) проч-
ность связи между частицами (низкая, высокая); 3) агрегатное состояние при комнатной
температуре; 4) летучесть (способность к испарению); 5) температура плавления и кипе-
ния (низкая, высокая); 6) примеры веществ.

Параметры сравнения Вещества


молекулярного немолекулярного
строения строения

8. Относительная формульная масса соли состава Э2(SO4)3 равна 392. Определите хи-
мический элемент, укажите, какое из четырёх значений температуры плавления соответ-
ствует его простому веществу: –259 °С, –85,6 °С, 0 °С, 1890 °С. Объясните ваш выбор.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Основные классы неорганических соединений 15
9. ʄʥʦʛʚʛʡʞʨʛ ʢʖʧʧʤʘʩʴ ʚʤʡʴ ʖʝʤʨʖ ʘ ʧʢʛʧʞ  ʧʤʚʛʦʜʖʯʛʟ  ʙ ʢʤʭʛʘʞʣʱ /) 2)2CO
и столько же хлорида калия.
10. ʆʩʚʖ ʧʤʚʛʦʜʞʨ ʢʞʣʛʦʖʡʱ 'F42 ʢʖʧʧʤʘʖʵ ʚʤʡʵ    'F"T4 ʢʖʧʧʤʘʖʵ ʚʤʡʵ   
и примеси, не содержащие серу. Рассчитайте массу серы, содержащейся в 1 кг такой
руды.

§ 3. Основные классы неорганических соединений


§ÆÒÖ¿ÄËÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÉÊ¿ÐÐÇÓÇÕÇÏÒÝÑ Ð Ò֗ÑÍË ÐÍÐÑ¿Á¿  ÐÑÏÍÄÌÇÞ  ÐÁÍÈÐÑÁ
Ç ÃÏÒÂÇÔ ÉÏÇÑÄÏÇÄÁ ­ÐÌÍÁÌÚËÇ ÉÊ¿ÐпËÇ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ËÄѿʌ
ÊÚ Ç ÌÄËÄÑ¿ÊÊÚ  ÐÊÍÅÌÚÔ w ÍÉÐÇÃÚ  ÉÇÐÊÍÑÚ  ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ Ç ÐÍÊÇ §Ô ÐÍÐÑ¿Á 
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Ç ÐÎÍÐÍÀÚ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÁÚ ÇÆÒÖ¿ÊÇ Ï¿ÌÄÄ ¡ ÿÌÌÍË οϿÂÏ¿ÓÄ ÁÐÎÍˌ
ÌÇË ÎÏÇÌÕÇÎÚ ÌÍËÄÌÉÊ¿ÑÒÏÚ Ç ÉÊ¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ ÏÇÐ  

¬¤­¯¢Ÿ¬§¶¤°©§¤ ¡¤¸¤°±¡Ÿ

®¯­°±º¤ °ª­¥¬º¤
§ 3.1
«¤±Ÿªªº ¬¤«¤±Ÿªªº ­©°§£º ­°¬­¡Ÿ¬§¾ ©§°ª­±º °­ª§

'F  ;O  4  1  0  /B0  $V0  /B0)  )40  /B$M 


$S  .O  /  #S  /F "M0  10 $B 0)  )/0  )$M  'F$M  § 3.2
$B  /B 'F 0)  ¬10 $V40

Рис. 6. Классы неорганических веществ § 3.3


«ÄÑ¿ÊÊÚ w ÎÏÍÐÑÚÄ ÑÁ—ÏÃÚÄ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Æ¿
ÇÐÉÊÝÖÄÌÇÄË ÅÇÃÉÍÈ ÏÑÒÑÇ  ÍÀʿÿÝØÇÄ ÎÊ¿ÐÑÇÖÌÍÐÑÛÝ Ç ÑÄÎÊÍÎÏÍÁÍÌ
ÌÍÐÑÛÝ  ÁÚÐÍÉÍÈ ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛÝ ®ÍÊÇÏÍÁ¿ÌÌÚÄ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ § 3.4
ÁÐÄÂÿ ÀÊÄÐÑÞØÇÄ
¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ w ÎÏÍÐÑÚÄ ÑÁ—ÏÃÚÄ  ÅÇÃÉÇÄ ÇÊÇ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ
ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ¡ ÑÁ—ÏÃÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÍÌÇ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÌÄÎÊ¿ÐÑÇÖÌÚÄ
§ 3.5
ÇÊÇ ÿÅÄ ÔÏÒÎÉÇÄ  ÎÊÍÔÍ ÎÏÍÁÍÃÞÑ ÑÄÎÊÍ Ç ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÇÈ ÑÍÉ
­ÉÐÇÃÚ w ÐÊÍÅÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÐÍÐÑÍÞØÇÄ ÇÆ ÃÁÒÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  ÍÃÇÌ ÇÆ É͌
ÑÍÏÚÔ ÉÇÐÊÍÏÍÃ ¼Ô­Ò 
­ÉÐÇÃÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÎÏÇ ÌÍÏË¿ÊÛÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ w ÑÁ—ÏÃÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ­ÉÐnj
ÃÚ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÎÏÇ ÜÑÇÔ ÅÄ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ËÍÂÒÑ ÀÚÑÛ Á ÑÁ—ÏÃÍË  ÅÇÃÉÍË Ç ¿Æ͌
ÍÀÏ¿ÆÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÞÔ  v
©ÇÐÊÍÏÍÃ Á ÍÉÐÇÿÔ ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ v ° ­ ÍÉÐÇÃ
 v
ÒÂÊÄÏÍÿ *7  °¿­  ÍÉÐÇÃ É¿ÊÛÕÇÞ 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


16 Основные понятия и законы химии


Напомним: если атомы элемента могут существовать в разных положительных степенях
окисления, эту степень в названиях или формулах оксидов, оснований, солей указывают
римскими цифрами. Их ставят в скобках после названия соответствующего элемента, напри-
мер: оксид железа(III), гидроксид железа(II), хлорид железа(II).

¯¿ÆÊÇÖ¿ÝÑ ÐÍÊÄÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÄ ÉÇÐÊÍÑÌÚÄ  ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÄ  ÍÐÌÍhÁÌÚÄ  Ç ÌÄÐÍÊČ


ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÄ ÍÉÐÇÃÚ ÏÇÐ  
­©°§£º

¬¤°­ª¤­ ¯Ÿ¦²½¸§¤ °­ª¤­ ¯Ÿ¦²½¸§¤

$0  /0  /0 ­°¬­¡¬º¤ Ÿ«³­±¤¯¬º¤ ©§°ª­±¬º¤

/B0  °¿­  "M0  $S0  40  $0 


.H0  'F0 ;O0  #F0 10  $S0

Рис. 7. Классификация оксидов

© ÉÇÐÊÍÑÌÚË ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ÍÉÐÇÃÚ  ÉÍÑÍÏÚË ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝÑ ÉÇÐÊÍÑÚ ©ÇÐÊÍь


ÌÚÄ ÍÉÐÇÃÚ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÐÍÊÇ Ç ÁÍÃÚ
 
°­ °¿ ­¬  =°¿°­ )0
©ÇÐÊÍÑÌÚË ÍÉÐÇÿË ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝÑ ÉÇÐÊÍÏÍÃÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÉÇÐÊÍÑÚ ÍÉÐnj
 
ÃÒ ° ­ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÉÇÐÊÍÑ¿ )° 0 ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÒÂÊÄÏÍÿ ÍÃÇÌ¿É͌
ÁÚ Á ÍÉÐÇÃÄ Ç ÉÇÐÊÍÑÄ 
© ÍÐÌÍhÁÌÚË ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ÍÉÐÇÃÚ  ÉÍÑÍÏÚË ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝÑ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ ­ÐÌÍÁŒ
ÌÚÄ ÍÉÐÇÃÚ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÐÍÊÇ Ç ÁÍÃÚ
 
°¿ ­ ¬°M=°¿ $M )0

­ÐÌÍÁÌÚË ÍÉÐÇÿË ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝÑ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÍÉÐÇÃÒ °¿­ Ð͌

ÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ °¿ ­¬ 
ŸËÓÍÑÄÏÌÚÄ ÍÉÐÇÃÚ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ Ç Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  Ç ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ
;O­ ¬°M=;O$M )0
U
;O0 /B0) ÑÁ  = /B;O0 )0↑ ÎÏÇÐÎÊ¿ÁÊÄÌÇÇ 
¯Ä¿ÉÕÇÇ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÔ ÍÉÐÇÃÍÁ ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ ËÍÂÒÑ ÎÏÍÑÄÉ¿ÑÛ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ÎÏÇ
ÐÎÊ¿ÁÊÄÌÇÇ  ÌÍ Ç Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
;O­ )0 /B0) ÏŒÏ =/B<;O 0) >

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Основные классы неорганических соединений 17
°ÍÄÃÇÌÄÌÇÄ /B<;O 0) > ÍÑÌÍÐÞÑ É ÉÊ¿ÐÐÒ ÉÍËÎÊÄÉÐÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ £ÍŒ
ÎÍÊÌÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÄÃÄÌÇÞ Í Ñ¿ÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ ÎÏÇÁÄÃÄÌÚ Á ÉÍÌÕÄ ÿÌÌÍÂÍ οŒ
Ï¿ÂÏ¿Ó¿  ¿ Ñ¿ÉÅÄ Á Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÄ Í ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÔ ÍÉÐÇÃÍÁ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍÁ
Á ÂÊ¿ÁÄ ** Ç ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Á ÂÊ¿ÁÄ 7**   
© ÌÄÐÍÊÄÍÀÏ¿ÆÒÝØÇË ÍÉÐÇÿË ÍÑÌÍÐÞÑ $0  /0  /0 ®ÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄˌ
ÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÍÌÇ ÌÄ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ ÌÇ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ÌÇ ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ
©ÇÐÊÍÑ¿ËÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÐÊÍÅÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ¿ÑÍËÚ ÁÍÃÍÏÍÿ
Ç ÉÇÐÊÍÑÌÚÄ ÍÐÑ¿ÑÉÇ  ÎÏÇ֗Ë ¿ÑÍËÚ ÁÍÃÍÏÍÿ ÐÎÍÐÍÀÌÚ Æ¿ËÄØ¿ÑÛÐÞ ¿ÑÍË¿Œ
ËÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
©ÇÐÊÍÑÚ Ñ¿ÉÅÄ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑ É¿É ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚ  ÎÏÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÉÍÑÍÏÚÔ
Á ÁÍÃÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô Á É¿ÖÄÐÑÁÄ É¿ÑÇÍÌÍÁ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÑÍÊÛÉÍ É¿ÑÇÍÌÚ ÁÍÃÍÏ͌
ÿ ) 
)$M→)  $Mv¬/0 → ← )  /0v

¡ Ñ¿ÀÊÇÕ¿Ô  Ç  ÎÏÇÁÄ×Ì ÐÍÐÑ¿Á Ç ÿ̿ ÉÊ¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÞ ÉÇÐÊÍÑ ÎÍ Ͽƌ
ÊÇÖÌÚË ÎÏÇÆÌ¿É¿Ë

±¿ÀÊÇÕ¿  ¬¿ÆÁ¿ÌÇÞ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÉÇÐÊÍÑ Ç ÇÔ ÐÍÊÄÈ

©ÇÐÊÍÏÍÃÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÉÇÐÊÍÑÚ
ÄÐÉÇÐÊÍÏÍÃÌÚÄ ÉÇÐÊÍÑÚ
ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÚ

´ÇËnj ´ÇËnj
¬¿ÆÁ¿ÌÇÄ ¬¿ÆÁ¿ÌÇÄ ¬¿ÆÁ¿ÌÇÄ ¬¿ÆÁ¿ÌÇÄ
ÖÄÐÉ¿Þ ÖÄÐÉ¿Þ
ÉÇÐÊÍÑÚ ÐÍÊÇ ÉÇÐÊÍÑÚ ÐÍÊÇ
ÓÍÏËÒÊ¿ ÓÍÏËÒÊ¿

)* ¨ÍÃÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ¨ÍÃÇà )/0 ŸÆÍÑÌ¿Þ ¬ÇÑÏ¿Ñ

)#S ÏÍËÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ÏÍËÇà )/0 ŸÆÍÑÇÐÑ¿Þ ¬ÇÑÏÇÑ

)$M ´ÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ´ÊÍÏÇÃ ¬40 °ÄÏÌ¿Þ °ÒÊÛÓ¿Ñ

)' ³ÑÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ³ÑÍÏÇà )40 °ÄÏÌÇÐÑ¿Þ °ÒÊÛÓÇÑ

)4 °ÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ °ÒÊÛÓÇà )10 ³ÍÐÓÍÏÌ¿Þ ³ÍÐÓ¿Ñ

)$0 ²ÂÍÊÛÌ¿Þ ©¿ÏÀÍÌ¿Ñ

¬4J0 ©ÏÄËÌÇÄÁ¿Þ °ÇÊÇÉ¿Ñ

¬°M0 ´ÊÍÏÌ¿Þ ®ÄÏÔÊÍÏ¿Ñ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


18 Основные понятия и законы химии

±¿ÀÊÇÕ¿  ©Ê¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÞ ÉÇÐÊÍÑ

®ÏÇÆÌ¿ÉÉÊ¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÇ ©Ê¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÍÌÌÚÄ ÂÏÒÎÎÚ ®ÏÇËÄÏÚ

¬ÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÄ ¬$M  )40  )/0


®Í ÎÏÍÇÐÔÍÅÃÄÌÇÝ
)$00)  $)$00) 
­Ï¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ É¿ÏÀÍÌÍÁÚÄ
$)$00)

©ÇÐÊÍÏÍÃÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ )10  )40  )$0


®Í Ì¿ÊÇÖÇÝ ¿ÑÍËÍÁ
ÉÇÐÊÍÏÍÿ
ÄÐÉÇÐÊÍÏÍÃÌÚÄ )$M  )4  )'

®Í ÖÇÐÊÒ ¿ÑÍËÍÁ Á͌ ­ÃÌÍÍÐÌÍhÁÌÚÄ )/0 )'¬$M $)$00)


ÃÍÏÍÿ  ÐÎÍÐÍÀÌÚÔ Æ¿Œ
ËÄØ¿ÑÛÐÞ ¿ÑÍË¿ËÇ «ÌÍÂÍÍÐÌÍhÁÌÚÄ ÃÁÒÔÍÐÌÍhÁÌÚÄ  )40  )40  )$0
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÑϗÔÍÐÌÍhÁÌÚÄ )10

®Í ÐÇÊÄ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÇ °ÇÊÛÌÚÄ )40 )/0 ¬$M )$M0


ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÍÁ¿ÑÛ Ì¿ ÇÍÌÚ
Á ÁÍÃÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ °Ê¿ÀÚÄ )4  )4J0  $)$00)

­ÐÌÍÁ¿ÌÇÞ w ÐÊÍÅÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÐÍÐÑÍÞØÇÄ ÇÆ ¿ÑÍËÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ç ÂÇÃÏÍɌ


ÐÍÂÏÒÎÎ ­¬ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ Ì¿ÑÏÇÞ /B0)  ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ **  'F 0) 
­ÐÌÍÁ¿ÌÇÞ w ÜÑÍ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚ  ÎÏÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÉÍÑÍÏÚÔ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ¿Ìnj
ÍÌÍÁ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÑÍÊÛÉÍ ÂÇÃÏÍÉÐÇÌÇÍÌÚ ­¬v
/B0)→/B  0)v  $B ­¬  → $B  0)v
¡ÐÄ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÐÍÊÛ Ç ÁÍÃÒ ÏÄ¿ÉÕÇÞ
ÌÄÈÑÏ¿ÊÇÆ¿ÕÇÇ 
«H 0¬  )$M=.H$M )0
¡ ÍÐÌÍÁÄ ÉÊ¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÇ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ ÊÄÅ¿Ñ ÐÊÄÃÒÝØÇÄ ÎÏÇÆÌ¿ÉÇ
 ¶ÇÐÊÍ ÂÏÒÎÎ ­¬ ®Í ÖÇÐÊÒ ÂÏÒÎÎ ­¬  ÎÏÇÔÍÃÞØÇÔÐÞ Ì¿ ÍÃÇÌ ¿ÑÍË ËČ
Ñ¿ÊÊ¿  Ï¿ÆÊÇÖ¿ÝÑ ÍÃÌÍÉÇÐÊÍÑÌÚÄ /B0)  ,0)  -J0)  Ç ËÌÍÂÍÉÇÐÊÍÑÌÚÄ
.H 0)   $B 0)   'F 0)   ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ
 ¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ Á ÁÍÃÄ ¢ÇÃÏÍÉÐÇÃÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ w ÑÁ—ÏÃÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ¡ÍÌ
ÌÚÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ ¿ËËÇ¿É¿ w ÂÇÃÏ¿Ñ ¿ËËÇ¿É¿ /) – )0  w Ñ¿ÉÅÄ ÍÀʿÿÄÑ ÍÐÌÍÁŒ
ÌÚËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ Ç ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÄÑ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÂÇÃÏÍÉÐÇÌÇÍÌÍÁ £ÊÞ ÑÍÂÍ
ÖÑÍÀÚ ÎÍÃÖÄÏÉÌÒÑÛ ÜÑÍ ÐÁÍÈÐÑÁÍ  ÓÍÏËÒÊÒ ÂÇÃÏ¿Ñ¿ ¿ËËÇ¿É¿ Ö¿ÐÑÍ Æ¿ÎÇÐÚÁ¿ÝÑ
Á ÎÏÇÁÚÖÌÍË ÃÊÞ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ ÁÇÃÄ w /)0) ®Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÇ Á ÁÍÃÄ ÌÄÍό
¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ ÃÄÊÞÑ Ì¿ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ؗÊÍÖÇ  Ç ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Основные классы неорганических соединений 19
¸—ÊÍÖÇ w ÜÑÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ Á ÁÍÃÄ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ © ØÄÊÍÖ¿Ë ÍÑÌÍÐÞÑ Ï¿ÐÑÁ͌
ÏÇËÚÄ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÚ ÁÐÄÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ *ŸŒÂÏÒÎÎÚ Ç ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
ÐÑÏÍÌÕÇÞ  À¿ÏÇÞ  Ï¿ÃÇÞ  ÁÉÊÝÖ¿Þ Ë¿ÊÍÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÈ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ É¿ÊÛÕÇÞ
ŸËÓÍÑÄÏÌÚÄ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÚ ;O 0)   #F 0)   "M 0)   ÎÍÃÍÀÌÍ ÐÍÍÑÁÄь
ÐÑÁÒÝØÇË ÇË ÍÉÐÇÃ¿Ë  ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ É¿É Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  Ñ¿É Ç ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ ¡Æ¿ÇŒ
ËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ ÁÍÆËÍÅÌÍ Á Ï¿ÐÎÊ¿Á¿Ô Ç Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô
"M ­¬  )$M="M$M )0
U
"M ­¬  /B0) ÑÁ = /B"M0 )0 ÐÎÊ¿ÁÊÄÌÇÄ 
"M ­¬  /B0)=/B<"M 0) > Ï¿ÐÑÁÍÏ 
°ÍÊÇ w ÜÑÍ ÐÊÍÅÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÐÍÐÑÍÞØÇÄ ÇÆ ¿ÑÍËÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ç ÉÇÐÊÍь
ÌÚÔ ÍÐÑ¿ÑÉÍÁ
° ÑÍÖÉÇ ÆÏÄÌÇÞ ÑÄÍÏÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÐÍÊÞËÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ
ÐÊÍÅÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÎÏÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÉÍÑÍÏÚÔ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ É¿ÑÇÍÌÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
Ç ¿ÌÇÍÌÚ ÉÇÐÊÍÑÌÚÔ ÍÐÑ¿ÑÉÍÁ
/B40 →/B  40v
© ÐÍÊÞË ÍÑÌÍÐÞÑ Ñ¿ÉÅÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÇÍÌ ¿ËËÍÌÇÞ Ç ÉÇÐÊÍь
ÌÚÈ ÍÐÑ¿ÑÍÉ ÔÊÍÏÇÃ ¿ËËÍÌÇÞ /)$M  ÐÒÊÛÓ¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ /) 40 Ç ÃÏ
¡ÍÐÌÍÁÄÐÇÐÑÄË¿ÑÇÖÄÐÉÇÔÌ¿ÆÁ¿ÌÇÈÐÍÊÄÈÊÄÅ¿ÑÌ¿ÆÁ¿ÌÇÞÉÇÐÊÍÑÌÍÂÍÍÐѿь
É¿ ÇËÄÑ¿ÊÊ¿ÐÒÉ¿Æ¿ÌÇÄËÁÐÉÍÀÉ¿ÔÏÇËÐÉÇËÇ ÕÇÓÏ¿ËÇ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿Ñ͌
ËÍÁËÄÑ¿ÊÊ¿ ÄÐÊÇÍÌ¿ËÍÅÄÑÇËÄÑÛÏ¿ÆÌÚÄÆÌ¿ÖÄÌÇÞ¬¿ÎÏÇËÄÏ .H40wÐÒÊی
Ó¿ÑË¿ÂÌÇÞ 'F$MwÔÊÍÏÇÃÅÄÊÄÆ¿ ** 'F 40 wÐÒÊÛÓ¿ÑÅÄÊÄÆ¿ *** 
¡ Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ ÎÍÊÌÍÑÚ Æ¿ËÄØÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ Á ÉÇÐÊÍÑ¿Ô Ï¿ÆÊnj
Ö¿ÝÑ ÐÏÄÃÌÇÄ Ç ÉÇÐÊÚÄ ÐÍÊÇ
©ÇÐÊÚÄ ÐÍÊÇ ËÍÂÒÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛ ËÌÍÂÍÍÐÌÍh Á ÌÚÄ ÉÇÐÊÍÑÚ ¬ 40  
¬°0  ¬4  ¬¯0  ÎÏÇ Ö¿ÐÑÇÖÌÍË Æ¿ËÄØÄÌÇÇ ¿ÑÍËÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ Á ÇÔ Ë͌
ÊÄÉÒÊ¿Ô ¬¿ÊÇÖÇÄ Á ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÉÇÐÊÍÈ ÐÍÊÇ ¿ÑÍËÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ ÍÑÏ¿Å¿ÄÑÐÞ
Á Ì¿ÆÁ¿ÌÇÇ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ /B)$0 w ÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ ÎÇÑÛÄÁ¿Þ ÐÍÿ 
°¿ ¬°­  w ÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ  /B)10 w ÃÇÂÇÃÏÍÓÍÐÓ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ 
/B)40 w ÂÇÃÏÍDÒÊÛÓ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ
¬¿ ÐÊÄÃÒÝØÄÈ ÐÔÄËÄ ÎÍÉ¿Æ¿Ì¿ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÛ ÎÍÊÌÍÂÍ Ç ÌÄÎÍÊÌÍÂÍ
Æ¿ËÄØÄÌÇÞ
¬40 /B40 w ÎÍÊÌÍÄ Æ¿ËÄØÄÌÇÄ ¿ÑÍËÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ  ÐÏÄÃÌÞÞ ÐÍÊÛ
ÉÇÐÊÍÑ¿ /B)40 w Ö¿ÐÑÇÖÌÍÄ Æ¿ËÄØÄÌÇÄ ¿ÑÍËÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ  ÉÇÐÊ¿Þ ÐÍÊÛ
ËÌÍÂÍÍÐÌÍÁÌ¿Þ

При неполном замещении гидроксогрупп в основании на кислотные остатки образуют-


ʧʵ ʤʧʣØʘʣʱʛ ʧʤʡʞ ɸ ʠʖʭʛʧʨʘʛ ʥʦʞʢʛʦʖ ʤʧʣʤʘʣʱʫ ʧʤʡʛʟ ʢʤʜʣʤ ʥʦʞʘʛʧʨʞ "M 0) 2/03. Эту
ʧʤʡʲ ʢʤʜʣʤ ʦʖʧʧʢʖʨʦʞʘʖʨʲ ʠʖʠ ʥʦʤʚʩʠʨ ʝʖʢʛʯʛʣʞʵ ʤʚʣʤʟ ʙʦʩʥʥʱ ʄʃ ʘ ʤʧʣʤʘʖʣʞʞ "M 0) 3
ʣʖ ʠʞʧʡʤʨʣʱʟ ʤʧʨʖʨʤʠ /0–3.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


20 Основные понятия и законы химии
Отдельную группу солей образуют так называемые комплексные соединения. В курсе хи-
ʢʞʞ ʙʤ ʠʡʖʧʧʖ ʘʱ ʘʧʨʦʛʨʞʨʛʧʲ ʧ ʣʛʠʤʨʤʦʱʢʞ ʞʝ ʨʖʠʞʫ ʧʤʛʚʞʣʛʣʞʟ /B2<;O 0) 4] — тетра-
ʙʞʚʦʤʠʧʤʬʞʣʠʖʨ ʣʖʨʦʞʵ  ,3<"M 0) 6] — гексагидроксоалюминат калия. Они содержат ком-
плексные ионы, которые в химических формулах заключают в квадратные скобки.

°ÍÊÇ  Á ÐÍÐÑ¿Á ÉÍÑÍÏÚÔ ÁÔÍÃÞÑ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÁÍÃÚ  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿Œ


Ñ¿ËÇ  ¿ ÁÍÿ w ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÆ¿ÕÇÍÌÌÍÈ 'F40 – )0 ÅÄÊÄÆÌÚÈ ÉÒÎÍÏÍÐ  ÇÊÇ
ÂÄÎÑ¿ÂÇÃÏ¿Ñ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ ÅÄÊÄÆ¿ **  /B40 – )0 ÂÊ¿ÒÀÄÏÍÁ¿ ÐÍÊÛ  ÇÊÇ ÃČ
É¿ÂÇÃÏ¿Ñ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ 

Из курса органической химии вам известны соли карбоновых кислот (ацетат натрия
СН3ʇʄʄ/B  ʧʨʛʖʦʖʨ ʠʖʡʞʵ $17)35$00,  ʞ ʧʤʡʞ ʖʢʞʣʤʘ ʫʡʤʦʞʚ ʢʛʨʞʡʖʢʢʤʣʞʵ ʇʃ3/)3Cl, ги-
дросульфат фениламмония С6Н5/)3)404).

К основным классам простых неорганических веществ относят ме-


таллы и неметаллы, сложных — оксиды, основания, кислоты и соли.

Вопросы, задания, задачи


 ɽʖʥʤʡʣʞʨʛ ʨʖʗʡʞʬʩ  ʞʧʥʤʡʲʝʩʵ ʪʤʦʢʩʡʱ ʘʛʯʛʧʨʘ 'F ʄʃ 2, СаО, Н2SO4, SО3, СО2,
/B0)  /B2SO4, НСl, Н2SO3, ,3PO4, Ba(ОН)2  ,ʇM

Оксиды Кислоты Основания Соли

 ɸʱʥʞʮʞʨʛ ʪʤʦʢʩʡʱ ʤʚʣʤʤʧʣʤʘʣʱʫ ʠʞʧʡʤʨ )3PO4, СН3ʇʄʄʃ  ʃ*  )24  )/02.


3. Составьте формулы оксидов: а) соответствующих кислотам:
+3 +5 +5 +4 +6 +4
Кислота )/O2 )/O3 )3PO4 Н2CO3 )2SO4 )2SO3
Кислотный оксид
б) соответствующих основаниям:

Основание -J0) /B0) #B 0) 2 $B 0) 2 'F 0) 2 4S 0) 2


Основный оксид
 ʃʖʝʤʘʞʨʛ ʘʛʯʛʧʨʘʖ  ʪʤʦʢʩʡʱ ʠʤʨʤʦʱʫ B  'F2O3  'F ʄ) 2  )2S, CuCl2, SО3  )2SO3,
.O ʄ) 2 ʗ  ʇʄ  ,ʄʃ  ʂH$M2  )/03  'F2O3  "M2(SO4)3, Cu20  $V 0) 2.
5. Составьте формулы веществ: а) оксид бария, гидроксид железа(III), cтеарат калия,
сульфат натрия, сульфид кальция, сульфит калия; б) оксид лития, оксид меди(I), гидрок-
сид бария, фосфат кальция, фторид натрия, стеарат кальция.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Количественные характеристики вещества 21
6. Выберите вещества, реагирующие: а) с соляной кислотой: гидроксид железа(II),
окcид углерода(IV), оксид магния, гидроксид бария, хлорид бария; б) с гидроксидом ка-
лия: оксид магния, оксид углерода(IV), серная кислота, хлорид натрия, хлорид железа(II).
Составьте уравнения соответствующих реакций.
7. Вычислите и сравните массовую долю натрия в его хлориде и сульфате.
8. Определите элемент Х и назовите соединение К3ХO4, массовая доля кислорода
в котором равна 30,19 %.
9. Назовите вещества в схеме, составьте уравнения реакций согласно схеме:
)/03
1 2 3 4 5
Вa → ВаО → ɸB 0) 2 → ВаСl2 → ВaCO3 → …
10. Рассчитайте массовую долю хлора в смеси, в которой массовая доля хлорида ка-
лия состаляет 67 %, хлорида натрия — 27 %, оксидов кремния и железа — 6 %.

§ 4. Количественные характеристики вещества


¬¿ÒÉ¿ Ì¿ÖÇÌ¿ÄÑÐÞ Ð ÑÄÔ ÎÍÏ  É¿É Ì¿ÖÇÌ¿ÝÑ ÇÆËÄÏÞÑÛ
±ÍÖÌ¿Þ Ì¿ÒÉ¿ ÌÄËÚÐÊÇË¿ ÀÄÆ ËÄÏÚ
£ § «ÄÌÃÄÊÄÄÁ

°ÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÄØÄÐÑÁ  ÉÍÑÍÏÚÄ ËÍÅÌÍ ÍÕÄÌÇÑÛ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÍ  Ð ÎÍËÍØÛÝ Önj


ÐÄÊ  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑÐÞ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇËÇ ÁÄÊÇÖÇÌ¿ËÇ
¡ÄÊÇÖÇÌÚ  Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÝØÇÄ Ë¿ÐÐÒ Ö¿ÐÑÇÕ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ŸS  «S  NB  ÇÊÇ Ð͌
ÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÐËÄÐÇ Ë¿ÐÐÍÁ¿Þ ÃÍÊÞ ω ÁŒÁ¿  ÍÀٗËÌ¿Þ ÃÍÊÞ φ ÁŒÁ¿ 
ËÚ Ï¿ÐÐËÍÑÏÄÊÇ Á ÎÏÄÃÚÃÒØÇÔ οϿÂÏ¿Ó¿Ô ¬ÄÉÍÑÍÏÚÄ ÁÄÊÇÖÇÌÚ ÍÀٗË 7 
ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ρ  Ë¿Ðп N  ÎÍÃÏÍÀÌÍ ÇÆÒÖ¿ÊÇÐÛ Á ÉÒÏÐÄ ÓÇÆÇÉÇ
¡ ÿÌÌÍË οϿÂÏ¿ÓÄ ÀÍÊÄÄ ÃÄÑ¿ÊÛÌÍ Ï¿ÐÐËÍÑÏÇË ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÍÃÌÍÈ ÇÆ ÐČ
ËÇ ÍÐÌÍÁÌÚÔ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÔ ÁÄÊÇÖÇÌ «ÄÅÃÒÌ¿ÏÍÃÌÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ÄÃÇÌÇÕ °§ w
ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿  Ñ¿ÉÅÄ ÇÆÁÄÐÑÌÍÈ Á¿Ë ÎÍ ÎÏÄÃÚÃÒØÇË ÂÍÿË ÇÆÒÖÄÌÇÞ
ÔÇËÇÇ Ç ÓÇÆÇÉÇ

©ÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ


¡ÄØÄÐÑÁ¿ ÒÖ¿ÐÑÁÒÝÑ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Á ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚÔ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄ̌
ÌÚÔ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞÔ
¶ÑÍÀÚ ÒÐÑ¿ÌÍÁÇÑÛ ÁÆ¿ÇËÍÐÁÞÆÛ ÖÇÐÊ¿ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÝØÇÔ Ö¿ÐÑÇÕ Ð Ë¿ÐÐÍÈ
Ç ÍÀٗËÍË  ÁÁÄÊÇ ÓÇÆÇÖÄÐÉÒÝ ÁÄÊÇÖÇÌÒ w ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿
©ÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ  w ÜÑÍ ÓÇÆÇÖÄÐÉ¿Þ ÁÄÊnj
ÖÇÌ¿  Ï¿ÁÌ¿Þ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÝ ÖÇÐÊ¿ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ  ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÝØÇÔ ÄÂÍ ÎÍό
ÕÇÝ  É ÎÍÐÑÍÞÌÌÍÈ ŸÁÍ¿ÃÏÍ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


22 Основные понятия и законы химии

²ÐÊÍÁÌÍÄ ÍÀÍÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿ w O  ÄÃÇÌÇÕ¿ ÁÄÊÇÖÇÌÚ w


 ËÍÊÛ ©ÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÄÑ ÖÇÐÊÍ ÊÝÀÚÔ ÉÍÌÉÏÄÑÌÚÔ Ö¿ÐÑÇÕ
¿ÑÍËÍÁ  ËÍÊÄÉÒÊ  ÇÍÌÍÁ  ÓÍÏËÒÊÛÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ  Á ÿÌÌÍÈ ÎÍÏÕÇÇ
«ÍÊÛ w ÜÑÍ ÄÃÇÌÇÕ¿ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ 
 ËÍÊÛ w ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÉÍÑÍÏÍÄ ÐÍÃÄÏÅÇÑ   –  ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ
ÄÃÇÌÇÕ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ¿ÑÍËÍÁ  ËÍÊÄÉÒÊ  ÇÍÌÍÁ ÇÊÇ ÓÍÏËÒÊÛÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ 
/Ÿ    –  ËÍÊÛv w ÜÑÍ ÓÒÌÿËÄÌÑ¿ÊÛÌ¿Þ ÓÇÆÇÖÄÐÉ¿Þ ÉÍÌÐÑ¿ÌÑ¿  Ì¿Œ
ÆÁ¿ÌÌ¿Þ ŠÎÍÐÑÍÞÌÌ¿Þ ŸÁÍ¿ÃÏ͚ §ËÄÌÌÍ ÐÑÍÊÛÉÍ ¿ÑÍËÍÁ ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ Á ÎÍÏÕÇÇ
ÒÂÊÄÏÍÿŒ Ë¿ÐÐÍÈ   °ÑÍÊÛÉÍ ÅÄ ÓÍÏËÒÊÛÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ  Ì¿ÎÏnj
ËÄÏ  Á ÎÍÏÕÇÇ ÍÉÐÇÿ ÉÏÄËÌÇÞ *7  Ë¿ÐÐÍÈ    ÖÇÐÊÄÌÌÍ Ï¿ÁÌÍÈ ÄÂÍ ÍÑÌÍÐnj
ÑÄÊÛÌÍÈ ÓÍÏËÒÊÛÌÍÈ Ë¿ÐÐÄ
©ÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÌÄÉÍÑÍÏÍÈ ÎÍÏÕÇÇ ËÍÅÌÍ Ï¿ÐÐÖÇÑ¿ÑÛ ÃÄÊÄÌÇÄË
ÖÇÐÊ¿ ÁÐÄÔ Ö¿ÐÑÇÕ Ì¿ ÖÇÐÊÍ Ö¿ÐÑÇÕ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÔÐÞ Á  ËÍÊÛ ÁÄØÄÐÑÁ¿
/
O 

±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  ÁÁÍÃÞ ÄÃÇÌÇÕÒ ÇÆËÄÏÄÌÇÞ  ËÍÊÛ  ÎÄÏÄÔÍÃÇË ÍÑ Ï¿ÐÐËÍÑÏČ
ÌÇÞ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÍÑÃÄÊÛÌÚÔ Ö¿ÐÑÇÕ É Ï¿ÐÐËÍÑÏÄÌÇÝ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÎÍό
ÕÇÈ ÁÄØÄÐÑÁ

«ÍÊÞÏÌ¿Þ Ë¿Ðп
§ÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÄ ÄÃÇÌÇÕÚ ÇÆËÄÏÄÌÇÞ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ ÁÆÁČ
×ÇÁ¿ÑÛ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚËÇ ÎÍÏÕÇÞËÇ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍË  ËÍÊÛ ÇÊÇ ÌÄÐÉÍÊی
ÉÍ ËÍÊÄÈ «¿Ðп ÍÃÌÍÂÍ ËÍÊÞ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÖÇÐÊÄÌÌÍ Ï¿ÁÌ¿ ËÍÊÞÏÌÍÈ Ë¿ÐÐÄ « ¤—
Ñ¿ÉÅÄ ËÍÅÌÍ Ï¿ÐÐÖÇÑ¿ÑÛ ÃÄÊÄÌÇÄË Ë¿ÐÐÚ ÎÍÏÕÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ N Ì¿ ÄÂÍ ÔÇËÇÖČ
ÐÉÍÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÖÇÐÊÍ ËÍÊÄÈ 
N
.  
O
±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  ËÍÊÞÏÌ¿Þ Ë¿Ðп w ÁÄÊÇÖÇÌ¿  Ï¿ÁÌ¿Þ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÝ Ë¿ÐÐÚ
ÎÍÏÕÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ É ÄÂÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍËÒ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÒ
¯¿ÆËÄÏÌÍÐÑÛ ËÍÊÞÏÌÍÈ Ë¿ÐÐÚ w ÉÂËÍÊÛ ÌÍÔÇËÇÉÇÖ¿ØÄÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞÃÍÊی
ÌÍÈ ÄÃÇÌÇÕÄÈ ÂËÍÊÛ ¶ÇÐÊÄÌÌÍ ËÍÊÞÏÌ¿Þ Ë¿Ðп Ï¿ÁÌ¿ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍÈ Ë͌
ÊÄÉÒÊÞÏÌÍÈ ÓÍÏËÒÊÛÌÍÈ  Ë¿ÐÐÄ °ÎÏ¿ÁÄÃÊÇÁÍ ÑÍÊÛÉÍ ÖÇÐÊÄÌÌÍÄ Ï¿ÁÄÌÐÑÁÍ 
ÎÍÐÉÍÊÛÉÒÏÄÖÛÇ×ÑÍÏ¿ÆÌÚÔÓÇÆÇÖÄÐÉÇÔÁÄÊÇÖÇÌ¿Ô«ÍÊÞÏÌ¿ÞË¿ÐпÔ¿Ï¿ÉÑČ
ÏÇÆÒÄÑÎÍÏÕÇÝÁÄØÄÐÑÁ¿ ÐÍÃÄÏÅ¿ØÒÝ – Ö¿ÐÑÇÕ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿ÞËÍÊÄÉҌ
ÊÞÏÌ¿Þ Ë¿Ðп w ÍÃÌÒ Ö¿ÐÑÇÕÒ ËÍÊÄÉÒÊÒ  ÓÍÏËÒÊÛÌÒÝ ÄÃÇÌÇÕÒ Ç ÃÏ  ¬¿ÎÏnj
ËÄÏ  .S °­  =   ÆÌ¿ÖÇÑ  . °­  =  ÂËÍÊÛ «ÍÊÞÏÌ¿Þ Ë¿Ðп Æ¿ÁÇÐÇÑ É¿É
ÍÑ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÍÂÍ  Ñ¿É Ç ÍÑ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÐÍÐÑ¿Á¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÏÇÐ  
¦Ì¿Þ ÑÏÄÀÒÄËÍÄ ÃÊÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÊÄÂÉÍ ϿЌ
ÐÖÇÑ¿ÑÛ ÄÂÍ Ë¿ÐÐÒ ÎÍ ÓÍÏËÒÊÄ
N 9 =. 9 –O 9 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Количественные характеристики вещества 23





 
H2O 18 г H2SO4 98 г Слиток Al 27 г Монокристалл    
NaCl 58,5 г  
 ¿ À Á

Рис. 8. Порции веществ количеством 1 моль:


а — жидких, б — твёрдых, в — газообразных

±¿É  Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÃÊÞ ÐÇÌÑÄÆ¿ ÌÒÅÄÌ ÍÉÐÇà ËÄÃÇ **  ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍË   ËÍÊÛ
®ÍÐÉÍÊÛÉÒ ËÍÊÞÏÌ¿Þ Ë¿Ðп . $V0  =  ÂËÍÊÛ  ÑÍ Ë¿Ðп ÄÂÍ ÎÍÏÕÇÇ ÐÍÐÑ¿ÁŒ
ÊÞÄÑ N $V0  = . $V0  – O $V0  =   ËÍÊÛ –  ÂËÍÊÛ =    ÑÍ ÄÐÑÛ ÜÉЌ
ÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÑÍÏ ÃÍÊÅÄÌ ÁÆÁÄÐÇÑÛ  Â ÍÉÐÇÿ ËÄÃÇ ** 
®ÍËÇËÍ ËÍÊÞÏÌÍÈ Ë¿ÐÐÚ  É¿ÅÃÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ÇËÄÄÑ ËÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀٗË 7N 
ÑÍ ÄÐÑÛ ÍÀٗË ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍË  ËÍÊÛ
«ÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀٗË ¿ƿ 7N w ÁÄÊÇÖÇÌ¿  Ï¿ÁÌ¿Þ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÝ ÍÀٗ˿ ÿÌÌÍÈ
ÎÍÏÕÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ 7 ´  É ÄÂÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍËÒ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÒ O ´  Á ÜÑÍÈ ÎÍÏÕÇÇ
V (X)
Vm  
n(X)
«ÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀٗË ÑÁ—ÏÃÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ç ÅÇÃÉÍÐÑÄÈ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÇÔ ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ
«ÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀٗË ÁÍÃÚ  ÉÇÐÊÍÑÚ  ËÄÑ¿ÊÊ¿ Ç ÐÍÊÇ Ï¿ÆÊÇÖÄÌ  ÎÍÑÍËÒ ÖÑÍ ÇÔ
ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ ÑÍÅÄ ÍÑÊÇÖ¿ÝÑÐÞ ÏÇÐ   «ÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀٗË ÁÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÅÌÍ ѿɌ
N
ÅÄ Ï¿ÐÐÖÇÑ¿ÑÛ  ÎÏÇËÄÌÇÁ ÇÆÁÄÐÑÌÒÝ ÓÍÏËÒÊÒ 7  

V m n M M
Vm
 n n n

ÂÃÄ ρ w ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ÁÄØÄÐÑÁ¿
¬¿ÎÏÇËÄÏ  ËÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀٗË ÒÉÐÒÐÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
. °¬°­­¬  ÂËÍÊÛ
7N °¬°­­¬     ÐË ËÍÊÛ 
 °¬°­­¬  ÂÐË 
¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÄË ËÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀٗË ÃÁÒÔ ÎÏÍÇÆÁÍÊÛÌÍ ÁÚÀÏ¿ÌÌÚÔ ¿ÆÍÁ w ¿ÆÍÑ¿
Ç ËÄÑ¿Ì¿ ÎÏÇ ÌÍÏË¿ÊÛÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ 
  
V        
     
     
V         
    

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


24 Основные понятия и законы химии

§Ñ¿É  ÃÁ¿ ÎÏÍÇÆÁÍÊÛÌÍ ÁÚÀÏ¿ÌÌÚÔ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÔ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ¿ w


ËÄÑ¿Ì Ç ¿ÆÍÑ w ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍË  ËÍÊÛ ÎÏÇ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ Æ¿ÌÇË¿ÝÑ ÍÃÇÌ
Ç ÑÍÑ ÅÄ ÍÀٗË ¼ÑÍ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÍ Ç ÃÊÞ ÊÝÀÚÔ ÃÏÒÂÇÔ ¿ÆÍÁ ®ÏÇ ÌÍÏË¿ÊÛÌÚÔ
ÒÐÊÍÁÇÞÔ ËÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀٗË ¿ƿ 7N =   ÃËËÍÊÛ
¬¿ÎÍËÌÇË  ÖÑÍ ÌÍÏË¿ÊÛÌÚÄ ÒÐÊÍÁÇÞ w ÜÑÍ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿  °°  , 
ÿÁÊÄÌÇÄ w   É®¿
¯¿ÁÄÌÐÑÁÍ ÍÀٗËÍÁ Ï¿ÆÌÚÔ ¿ÆÍÁ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍË  ËÍÊÛ  ÇÆËÄÏÞÄËÚÔ Á ÍÃÌÇÔ
Ç ÑÄÔ ÅÄ ÒÐÊÍÁÇÞÔ  ÍÀÙÞÐÌÞÄÑÐÞ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚË ÖÇÐÊÍË ËÍÊÄÉÒÊ Á ÐÊÒÖ¿Ä ÍÀÍÇÔ
¿ÆÍÁ Ç ÍÃÌÇË Ç ÑÄË ÅÄ Ï¿ÐÐÑÍÞÌÇÄË ËÄÅÃÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ¡ Â¿Æ¿Ô  Á ÍÑÊÇÖÇÄ
ÍÑ ÅÇÃÉÇÔ Ç ÑÁ—ÏÃÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ  Ï¿ÆËÄÏÚ ËÍÊÄÉÒÊ ÌÄ ÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍÂÍ
ÁÊÇÞÌÇÞ Ì¿ ËÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀٗË
°ÇÐÑÄË¿ÑÇÆÇÏÒÄË Á¿ÅÌÄÈ×ÇÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿
Ç ÇÔ ÐËÄÐÄÈ Ñ¿ÀÊ  
±¿ÀÊÇÕ¿  ©ÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÎÍÏÕÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿
Ç ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÐËÄÐÇ

©ÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ

¡ÄØÄÐÑÁÍ ®ÍÏÕÇÞ ÁÄØÄÐÑÁ¿

­ÀÍÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ­ÀÍÆÌ¿ÖÄÌÇÄ
¡ÄÊÇÖÇÌ¿ ¡ÄÊÇÖÇÌ¿
ÇÄÃÇÌÇÕÚÇÆËÄÏÄÌÇÞ ÇÄÃÇÌÇÕÚÇÆËÄÏÄÌÇÞ

­ÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿ÞËÍÊÄÉÒÊÞό
.S w «¿Ðп N É  Â
Ì¿Þ ÓÍÏËÒÊÛÌ¿Þ Ë¿Ðп

«ÍÊÞÏÌ¿Þ Ë¿Ðп . ÂËÍÊÛ ­ÀÙ—Ë 7 Ë

©ÍÊÇÖÄÐÑÁÍ
«ÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀÙ—Ë 7N ÃËËÍÊÛ O ËÍÊÛ
ÁÄØÄÐÑÁ¿

®ÊÍÑÌÍÐÑÛ ρ ÉÂË ¶ÇÐÊÍ


ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ / w
«¿ÐÐÍÁ¿Þ ÃÍÊÞ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ω w  ÄÃÇÌÇÕ Ö¿ÐÑÇÕ

¡ÄØÄÐÑÁÍ Á ÐËÄÐÇ

«¿ÐÐÍÁ¿ÞÃÍÊÞÁÄØÄÐÑÁ¿ ω w  «ÍÊÞÏÌ¿Þ


ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ Ð ËÍÊÛÃË
­ÀٗËÌ¿ÞÃÍÊÞÁÄØÄÐÑÁ¿ φ w  ÁÄØÄÐÑÁ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Количественные характеристики вещества 25

Количество вещества (химическое количество) — это физическая


величина, равная отношению числа структурных единиц, составляющих
его порцию, к постоянной Авогадро.
Количество вещества может быть рассчитано по одной из трёх формул:
N m V
n ,n ,n .
NA M Vm

Вопросы, задания, задачи


1. Назовите физические величины, обозначаемые символами: N, N", V, Vm , m, ω, ρ.
2. Запишите названия физических величин, для измерения которых предназначено
лабораторное оборудование, представленное на рисунке 9.

¿ À Á Â Ã Ä
Рис. 9. Лабораторное оборудование для измерений:
а — мерный цилиндр, б — мерный стакан, в — весы электронные, г — ареометр,
д — весы чашечные, е — линейка.

3. Рассчитайте количество углекислого газа (моль), содержащего 1,505 · 1023 моле-


кул.
4. Определите, какой объём (н. у.) занимает метан: а) количеством 1,5 моль; б) мас-
сой 24 кг.
5. Рассчитайте относительную молекулярную (формульную) массу, молярную мас-
су, число структурных единиц и объём порции вещества массой 15 г, если веществом
является: а) уксусная кислота (ρ(СН3СООН) = 1,05 г/см3); б) алюминий ɉ "M = 2,7 г/см3);
в) кислород (н. у.); г) хлор (н. у.).
6. Рассчитайте массу молекул О2 и Н2О в а. е. м., граммах, килограммах.
7. Определите массу смеси, состоящей из 12 моль водорода и 8 моль азота.
8. Определите число всех атомов в оксиде кремния(IV) массой 3 г.
9. Какова масса уксусной кислоты, содержащая столько же атомов, сколько их име-
ется в углекислом газе массой 704 г?
10. Определите массовую долю углерода в смеси, состоящей из 3 моль углекислого
и 5 моль угарного газов.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


26 Основные понятия и законы химии

§ 5. Основные законы химии. Закон постоянства


состава вещества. Закон сохранения массы веществ
³ÒÌÿËÄÌÑ¿ÊÛÌÚÄ Æ¿ÉÍÌÚ ÔÇËÇÇ ÎÍÆÁÍÊÞÝÑ ÍÎÇÐÚÁ¿ÑÛ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ
Ç ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á ÁÄØÄÐÑÁ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÍÐÑ¿Á¿ Á ÔÍÃÄ ÔÇËnj
ÖÄÐÉÇÔ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÈ ÄÆ ÆÌ¿ÌÇÞ ÜÑÇÔ Æ¿ÉÍÌÍÁ ÌÄÁÍÆËÍÅÌÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ¿Ì¿Œ
ÊÇÆ ÐÍÐÑ¿Á¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÁÚÖÇÐÊÄÌÇÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ ÃÊÞ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ Ônj
ËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ Á ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ Ç Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÇ  ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÄ ÁÚÔÍÿ
ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ
¦¿ÉÍÌ ÎÍÐÑÍÞÌÐÑÁ¿ ÐÍÐÑ¿Á¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿
¦¿ÉÍÌ ÎÍÐÑÍÞÌÐÑÁ¿ ÐÍÐÑ¿Á¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÀÚÊ ÒÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌ ÓÏ¿ÌÕÒÆÐÉÇË Ò֗Œ
ÌÚË ¥ ®ÏÒÐÑÍË Á  ÂÍÃÒ
¡ ÐÍÁÏÄËÄÌÌÍÈ ÓÍÏËÒÊÇÏÍÁÉÄ Æ¿ÉÍÌ ÂÊ¿ÐÇÑ ÁÐÞÉÍÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇ ÖÇÐÑÍÄ ÁČ
ØÄÐÑÁÍ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÌÄÆ¿ÁÇÐÇËÍ ÍÑ ÐÎÍÐÍÀ¿ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÇËÄÄÑ Î͌
ÐÑÍÞÌÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á  ÑÍ ÄÐÑÛ ÐÍÐÑÍÇÑ ÇÆ ÍÃÌÇÔ Ç ÑÄÔ ÅÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ 
¿ÑÍËÚ ÉÍÑÍÏÚÔ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Á ÎÍÐÑÍÞÌÌÚÔ ÃÊÞ ÿÌÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄ̌
ÌÚÔ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞÔ
¦¿ÉÍÌ ®ÏÒÐÑ¿ ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ Ì¿ ÑÍ  ÖÑÍ ÐÍÐÑ¿Á ÇÌÃÇÁÇÃÒ¿ÊÛÌÍÂÍ ÖÇÐÑÍÂÍ ÁČ
ØÄÐÑÁ¿ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÍÎÇпÌ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÓÍÏËÒÊÍÈ ¬¿ÎÏÇËÄÏ 
É¿ÉÇË ÀÚ ÐÎÍÐÍÀÍË ÌÇ ÎÍÊÒÖ¿ÊÇ ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ ¿Æ ÐÅÇ¿ÌÇÄË ÒÂÊÞ  ÃÄÈÐÑÁnj
ÄË ÉÇÐÊÍÑÚ Ì¿ ËÏ¿ËÍÏ  ÍÉÇÐÊÄÌÇÄË ËÄÑ¿Ì¿  Ë¿ÐÐÍÁ¿Þ ÃÍÊÞ ÒÂÊÄÏÍÿ Á ̗Ë
ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ     ÉÇÐÊÍÏÍÿ w    Ë¿ÐÐÚ ÒÂÊÄÏÍÿ Ç ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÐÍÍь
 
ÌÍÐÞÑÐÞ É¿É      =    °ÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ÇÔ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ      
 
°ÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  Á ÁÄØÄÐÑÁÄ Ì¿ ÍÃÇÌ ¿ÑÍË ÒÂÊÄÏÍÿ ÎÏÇÔÍÃÇÑÐÞ ÃÁ¿ ¿ÑÍË¿ ÉÇЌ
ÊÍÏÍÿ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ $0
®ÍÉ¿ÅÄË  É¿É ÍÎÏÄÃÄÊÇÑÛ ÓÍÏËÒÊÒ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÀÍÊÄÄ ÐÊÍÅÌÚÔ ÐÊÒÖ¿ÞÔ
ÎÏÇËÄÏ  

®ÏÇËÄÏ  ¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ¿Ì¿ÊÇÆ¿ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÒÐÑ¿ÌÍÁÇÊÇ 


ÖÑÍ Ë¿ÐÐÍÁÚÄ ÃÍÊÇ ÒÂÊÄÏÍÿ  ÁÍÃÍÏÍÿ Ç ÉÇÐÊÍÏÍÿ Á ̗Ë ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ
Ï¿ÁÌÚ        Ç    ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ ÓÍÏËÒÊÒ ÁÄØÄÐÑÁ¿
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
ω °  =    ®ÒÐÑÛ Ë¿Ðп ÎÍÏÕÇÇ ÿÌÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ï¿ÁŒ
ω ¬  =    Ì¿    ÑÍÂÿ Ë¿ÐÐÚ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÀÒÃÒÑ Ï¿ÁÌÚ
ω ­  =    N ° = Â N ¬ = Â
° ¬ 0  w N 0  =   Â  Ç ÇÔ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿
Y Z [

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Основные законы химии. Закон постоянства состава вещества. Закон сохранения массы веществ 27

  Â
O $     ËÍÊÛ
ÂËÍÊÛ

  Â
O )     ËÍÊÛ
ÂËÍÊÛ

  Â
O 0    ËÍÊÛ
 ÂËÍÊÛ 
§ÌÃÄÉÐÚ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÓÍÏËÒÊÄ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ É¿É ÍÑÃÄÊی
ÌÚÔ ¿ÑÍËÍÁ  Ñ¿É Ç ÇÔ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ ¬¿È×Ë ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ ¿ÑÍËÍÁ
Ô  Ò  [ = O °   O ¬   O 0  =   ËÍÊÛ    ËÍÊÛ    ËÍÊÛ =
=        
­ÎÏÄÃÄÊÇË ÇÌÃÄÉÐÚ Y  Z Ç [ £ÊÞ ÜÑÍÂÍ É¿ÅÃÍÄ ÇÆ Ì¿ÈÃÄÌÌÚÔ ÖÇÐÄÊ
Ï¿ÆÃÄÊÇË Ì¿ Ì¿ÇËÄÌÛ×ÄÄ ÇÆ ÌÇÔ  ÑÍ ÄÐÑÛ Ì¿    ¿ Æ¿ÑÄË ÒËÌÍÅÇË Ì¿ 
ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÕÄÊÍÖÇÐÊÄÌÌÚÔ ÆÌ¿ÖÄÌÇÈ
Y  Z  [ =        =     
°ÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÎÏÍÐÑÄÈ׿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿ °¬0
­ÑÁÄÑ °¬0

±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  ÆÌ¿ÌÇÄ Ë¿ÐÐÍÁÚÔ ÃÍÊÄÈ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Á ÁÄØÄÐÑÁÄ ÇÊÇ ÇÔ Ë¿ÐÐ
Á ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÈ ÎÍÏÕÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ ÒÐÑ¿ÌÍÁÇÑÛ ÓÍÏËÒÊÒ ÁÄØÄÐÑÁ¿
¡ ÐÊÒÖ¿Ä ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ Æ¿ÉÍÌ ÎÍÐÑÍÞ̌
ÐÑÁ¿ ÐÍÐÑ¿Á¿ ÐÎÏ¿ÁÄÃÊÇÁ ÊÇ×Û ÎÏÇÀÊÇÆÇÑÄÊÛÌÍ §Ô ÐÍÐÑ¿Á ËÍÅÄÑ Á ÍÎÏÄÃČ
ʗÌÌÚÔ ÎÏÄÃÄÊ¿Ô Á¿ÏÛÇÏÍÁ¿ÑÛÐÞ Á Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ ÒÐÊÍÁÇÈ ÐÇÌÑÄÆ¿ ÇÊÇ ÍÀÏ¿Œ
ÀÍÑÉÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿

Для веществ немолекулярного строения имеются отклонения от закона, которые не мог-


ʡʞ ʗʱʨʲ ʘʱʵʘʡʛʣʱ ʘ 97**o9*9 ʘʛʠʖʫ ʞʝʝʖ ʤʨʧʩʨʧʨʘʞʵ ʨʤʭʣʱʫ ʢʛʨʤʚʤʘ ʖʣʖʡʞʝʖ ʈʖʠ  ʤʠʧʞʚ
ʜʛʡʛʝʖ **  ʞʢʛʛʨ ʧʤʧʨʖʘ ʘ ʞʣʨʛʦʘʖʡʛ 'F0,890‰'F0,95O, оксид титана(III) — Ti2O2,6—Ti2O3,4. Одна
из причин нарушения состава кроется в дефектах, возникающих при формировании кри-
сталлов немолекулярных веществ. Такие соединения названы нестехиометрическими, или
бертоллидами, в честь французского химика К. Бертолле. В случае крайне малых отклоне-
ний от постоянства состава соотношения атомов в соединениях практически целочислен-
ны, а сами соединения относят к стехиометрическим и называют дальтонидами в честь
Дж. Дальтона — одного из основоположников атомно-молекулярного учения (например,
хлорид калия, оксид кальция).

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


28 Основные понятия и законы химии

¦¿ÉÍÌ ÐÍÔÏ¿ÌÄÌÇÞ Ë¿ÐÐÚ ÁÄØÄÐÑÁ


¦¿ÉÍÌ ÐÍÔÏ¿ÌÄÌÇÞ Ë¿ÐÐÚ ÁÄØÄÐÑÁ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ ÁÚÖÇÐÊÞÑÛ Ë¿ÐÐÚ ÁÄØÄÐÑÁ 
ÁÐÑÒοÝØÇÔ Á ÏÄ¿ÉÕÇÝ ÇÊÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÔÐÞ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ė ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ
¬¿ÎÍËÌÇË  ÖÑÍ ÎÏÍÕÄÐÐ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ ÍÃÌÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÃÏÒÂÇÄ ÀÄÆ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ
ÍÀØÄÂÍ ÖÇÐÊ¿ Ç ÎÏÇÏÍÃÚ ¿ÑÍËÍÁ  ÇÆ ÉÍÑÍÏÚÔ ÜÑÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÐÍÐÑÍÞÑ  Ì¿ÆÚÁ¿Œ
ÝÑ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÄÈ ¡ÐÑÒοÝØÇÄ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÒÝ ÏÄ¿ÉÕÇÝ ÁÄØÄÐÑÁ¿ w ÜÑÍ
ÏÄ¿ÂÄÌÑÚ  ¿ ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÄÐÞ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ w ÜÑÍ
ÎÏÍÃÒÉÑÚ
®ÏÍÑÄÉ¿ÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÎÍÃÖÇÌÞÄÑÐÞ Æ¿ÉÍÌÒ ÐÍÔÏ¿ÌÄÌÇÞ Ë¿ÐÐÚ
ÁÄØÄÐÑÁ Ë¿Ðп ÁÄØÄÐÑÁ  ÁÐÑÒÎÇÁ×ÇÔ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÒÝ ÏÄ¿ÉÕÇÝ  Ï¿ÁÌ¿ Ë¿ÐÐÄ ÍÀŒ
Ï¿ÆÍÁ¿Á×ÇÔÐÞ ÁÄØÄÐÑÁ
£ÄÈÐÑÁÇÄ Æ¿ÉÍÌ¿ ËÍÅÌÍ ÎÍÉ¿Æ¿ÑÛ Ì¿ ÐÊÄÃÒÝØÄË ÎÏÇËÄÏÄ ¤ÐÊÇ Æ¿ÉÏÚÑÒÝ
ÉÍÊÀÒ Ð ÌÄÀÍÊÛ×ÇË ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍË ÓÍÐÓÍÏ¿ ÁÆÁÄÐÇÑÛ  ¿ Æ¿ÑÄË Ì¿ÂÏÄÑÛ  ÑÍ ÓÍЌ
ÓÍÏ Æ¿ÂÍÏ¿ÄÑÐÞ ÞÏÉÇË ÎÊ¿ËÄÌÄË  ¿ ÉÍÊÀ¿ Ì¿ÎÍÊÌÞÄÑÐÞ ÀÄÊÚË ÃÚËÍË ®ÍÁÑÍό
ÌÍÄ ÁÆÁÄ×ÇÁ¿ÌÇÄ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ  ÖÑÍ ÍÀØ¿Þ Ë¿Ðп ÉÍÊÀÚ Ð ÐÍÃÄÏÅÇËÚË ÌÄ ÇÆËČ
ÌÇÊ¿ÐÛ ÏÇÐ  

£Í Ì¿Ö¿Ê¿ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ®Í ÍÉÍÌÖ¿ÌÇÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ

Рис. 10. Опыт, иллюстрирующий закон сохранения массы вещества

° ÎÍÆÇÕÇÇ ¿ÑÍËÌ͌ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÒÖÄÌÇÞ Æ¿ÉÍÌ ËÍÅÌÍ ÍÀÙÞÐÌÇÑÛ ÑÄË  ÖÑÍ


ÎÏÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ¿ÑÍËÚ ÌÄ ÇÐÖÄÆ¿ÝÑ Ç ÌÄ ÁÍÆÌÇÉ¿ÝÑ ÁÌÍÁÛ  ÇÔ ÍÀØÄÄ
ÖÇÐÊÍ ÍÐÑ¿—ÑÐÞ ÌÄÇÆËÄÌÌÚË  ¿ ÆÌ¿ÖÇÑ  Ç ÐÒËË¿ÏÌÚÄ Ë¿ÐÐÚ ÁÄØÄÐÑÁ ÃÍ Ç ÎÍÐÊÄ
ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚ

Большой вклад в экспериментальное доказательство закона сохранения массы веществ


внесли опыты русского учёного М. В. Ломоносова и французского химика А. Лавуазье (2-я по-
ʡʤʘʞʣʖ97***ʘ ʥʤʞʝʢʛʦʛʣʞʴʢʖʧʧʱʞʧʫʤʚʣʱʫʘʛʯʛʧʨʘʞʢʖʧʧʱʥʤʡʩʭʖʛʢʱʫʞʝʣʞʫʥʦʤʚʩʠʨʤʘ

®ÍÉ¿ÅÄË  É¿É ËÍÅÌÍ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ Æ¿ÉÍÌ ÐÍÔÏ¿ÌÄÌÇÞ Ë¿ÐÐÚ ÁÄØÄÐÑÁ ÃÊÞ


ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÔ Ï¿Ð֗ÑÍÁ ÎÍ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞË ÏÄ¿ÉÕÇÈ Ì¿ ÎÏÇËÄÏÄ ÂÍÏÄÌÇÞ ËÄÑ¿Ì¿
Á ÉÇÐÊÍÏÍÃÄ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÁÍÃÚ Ç ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Основные законы химии. Закон постоянства состава вещества. Закон сохранения массы веществ 29
°ÔÄË¿ ÜÑÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
°¬ ­→¬­ °­
®ÄÏÄà ÓÍÏËÒÊ¿ËÇ ÎÍÐÑ¿ÁÇË ÉÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÚ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÃÍÊÅÌÚ ÒÏ¿ÁÌÞÑÛ
ÖÇÐÊÍ ¿ÑÍËÍÁ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ Ç ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ
°¬ ­=¬­ °­
¼ÑÍ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ ÐÁÇÃÄÑÄÊÛÐÑÁÒÄÑ Í ÑÍË  ÖÑÍ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÍÃÌÍÈ ËÍÊÄÉÒÊÚ
ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ Ç ÃÁÒÔ ËÍÊÄÉÒÊ ÁÍÃÚ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ  ÄÐÊÇ ÍÃÌ¿ ËÍÊÄÉÒÊ¿ ËÄÑ¿Œ
Ì¿ ÎÏÍÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÃÁÒËÞ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ©ÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÚ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ 
Á É¿ÉÍË ËÍÊÛÌÍË ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÇ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ç ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÎÏÍÃÒÉÑÚ
±¿É  ÇÆ ÐÍÐÑ¿ÁÊÄÌÌÍÂÍ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÁÇÃÌÍ  ÖÑÍ ÄÐÊÇ Á ÏÄ¿ÉÕÇÝ ÁÐÑÒοŒ
ÄÑ  ËÍÊÛ ËÄÑ¿Ì¿  ÑÍ Ì¿ ÄÂÍ ÐÅÇ¿ÌÇÄ Ï¿ÐÔÍÃÒÄÑÐÞ  ËÍÊÛ ÉÇÐÊÍÏÍÿ  Á ÏÄÆÒÊی
Ñ¿ÑÄ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ  ËÍÊÛ ÁÍÃÚ Ç  ËÍÊÛ ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ
° Ò֗ÑÍË ÜÑÇÔ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÔ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÈ ËÍÅÌÍ Ï¿ÐÐÖÇÑ¿ÑÛ Ë¿ÐÐÒ É͌
ÊÇÖÄÐÑÁÍ  ÍÀÙ—Ë  ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ  ÌÄÍÀÔÍÃÇËÚÔ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÂÍ ÉÍÊnj
ÖÄÐÑÁ¿ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ  Ç Ì¿ÍÀÍÏÍÑ w ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÎÍ ÇÐÔÍÃÌÚË ÁÄØÄÐÑÁ¿Ë

®ÏÇËÄÏ  ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ Ë¿ÐÐÒ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ ¿ÊÝËÇÌÇÞ  ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Á×ÄÂÍÐÞ


ÎÏÇ ÎÍÊÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÇ ¿ÊÝËÇÌÇÞ Ë¿ÐÐÍÈ   Â Á Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ
ÉÇÐÊÍÑÄ
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
N ŸM =  . "M  =  ÂËÍÊÛ . "M 40   =  ÂËÍÊÛ
N "M 4­   w ©ÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ¿ÊÝËÇÌÇÞ  ÁÐÑÒÎÇÁ×ÄÂÍ Á ÔÇËÇÖČ
ÐÉÒÝ ÏÄ¿ÉÕÇÝ
N "M  Â
 O "M 
  ËÍÊÛ
. "M  ÂËÍÊÛ
° Ò֗ÑÍË Á ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÉÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÍÁ ÇËÄÄË
  ËÍÊÛ                        Ô ËÍÊÛ
ŸM  )4­ = "M 4­   )↑  
 ËÍÊÛ                           ËÍÊÛ

1  05
,
ÍÑÉÒÿ Ô = =    ÑÍ ÄÐÑÛ O "M 40   =   ËÍÊÛ
2
«¿Ðп ÐÍÊÇ
N "M 40  =O "M 40  –. "M 40  = ËÍÊÛ–ÂËÍÊÛ= Â
­ÑÁÄÑ N "M 40   =   Â

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


30 Основные понятия и законы химии

®ÏÇËÄÏ  ®ÏÇ ÂÍÏÄÌÇÇ Ë¿ÂÌÇÞ Ë¿ÐÐÍÈ    ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÊÐÞ ÄÂÍ ÍÉÐÇÃ


Ë¿ÐÐÍÈ  Â ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ ÍÀٗË ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ì Ò  ÇÆÏ¿ÐÔÍÃÍÁ¿ÌÌÍÂÍ Ì¿ Â͌
ÏÄÌÇÄ Ë¿ÂÌÇÞ
¯Ä×ÇÑÛ Ñ¿ÉÒÝ ƿÿÖÒ ËÍÅÌÍ É¿É Ð ÎÍËÍØÛÝ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  Ñ¿É
Ç ÀÄÆ ÌÄÂÍ ¯¿ÐÐËÍÑÏÇË ÁÑÍÏÍÈ ÐÎÍÐÍÀ
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
N .H  =   Â °ÍÂÊ¿ÐÌÍ Æ¿ÉÍÌÒ ÐÍÔÏ¿ÌÄÌÇÞ Ë¿ÐÐÚ ÁÄØÄÐÑÁ 
N .H0  =   ˿Ðп ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Á×ÇÔÐÞ ÁÄØÄÐÑÁ Ï¿ÁÌ¿ ˿Ќ
ÐÄ ÁÄØÄÐÑÁ  ÁÐÑÒÎÇÁ×ÇÔ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÒÝ ÏÄ¿ÉÕÇÝ
7 0  w
N .H   N 0  = N .H0 
®ÍÜÑÍËÒ Ë¿Ðп ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ï¿ÁÌ¿
N 0 =N .H0 vN .H =Âv Â= Â 
¿ ÄÂÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ
N ­   Â
O ­     ËÍÊÛ
. ­ ÂËÍÊÛ
­ÀٗË ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ï¿ÁÄÌ
7 0  O 0  7N   ËÍÊÛ    ÃË ËÍÊÛ    ÃË  
­ÑÁÄÑ 7 0  =   ÃË

Всякое химически чистое вещество молекулярного строения незави-


симо от способа получения имеет постоянный состав.
Вещества немолекулярного строения не всегда имеют постоянный
состав.
Масса веществ, вступивших в химическую реакцию, равна массе об-
разовавшихся веществ.

Вопросы, задания, задачи


1. Сформулируйте основные законы химии, описывающие качественный и количе-
ственный состав веществ, а также изменения этого состава в ходе химических превра-
щений.
2. В результате реакции разложения карбоната кальция при его прокаливании
произошло уменьшение массы твёрдого вещества. Что, кроме массы твёрдого продукта,
нужно измерить для подтверждения закона сохранения массы веществ?
3. Как и почему изменяется масса порции железных опилок при их хранении на воз-
духе?

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Закон Авогадро как один из основных законов химии 31
4. Расставьте коэффициенты в схемах реакций:
С2Н2 + О2 → СО2 + Н2О; Аl2О3  )2SO4 → Аl2(SO4)3  )2O;
ɶM  )$M → "M$M3  )2  'F  $M2 → 'F$M3.
5. На электронные весы поставили два стакана, содержащие питьевую соду и соля-
ную кислоту. Затем, сняв стаканы с весов, осторожно пересыпали порошок соды в ста-
кан с кислотой, после чего оба стакана снова поставили на весы. Как изменилось пока-
зание на табло весов?
6. Определите массу хлорида железа(III), образовавшегося при горении железа мас-
сой 2,8 г в хлоре.
7. ʄʥʦʛʚʛʡʞʨʛ ʤʗʰʶʢ ʘʤʝʚʩʫʖ ʣ ʩ  ʠʤʨʤʦʱʟ ʣʛʤʗʫʤʚʞʢ ʚʡʵ ʤʗʜʞʙʖ ʥʞʦʞʨʖ 'F42 мас-
ʧʤʟ   ʠʙ ʄʗʜʞʙ ʥʞʦʞʨʖ ʣʖ ʘʤʝʚʩʫʛ ʥʦʤʨʛʠʖʛʨ ʥʤ ʧʫʛʢʛ 'F42 + О2 → 'F2О3 + SO2↑.
8. Чему равна масса соли, полученной при взаимодействии раствора, содержащего 10 г
гидроксида натрия, с раствором, в котором содержится 10 г хлороводорода?
9. Определите химическую формулу вещества, в котором: а) массовые доли железа
и кислорода соответственно равны 72,4 % и 27,6 %; б) соотношение масс кальция, азота
и кислорода равно 10 : 7 : 24; в) на 1,83 г оксида хлора приходится 0,71 г хлора; г) мас-
совые доли натрия, серы и кислорода равны 0,365, 0,254 и 0,381 соответственно.
10. Смесь оксидов магния и кальция массой 1,04 г растворили в азотной кислоте. При
этом образовалась смесь нитратов массой 3,2 г. Вычислите массу каждого из оксидов.

§ 6. Закон Авогадро
как один из основных законов химии
§Ñ¿ÊÛÞÌÐÉÇÈ Ò֗ÌÚÈ Ÿ ŸÁÍ¿ÃÏÍ Á  ÂÍÃÒ ÐÓÍÏËÒÊÇÏÍÁ¿Ê Æ¿ÉÍÌ  Ð͌
ÂÊ¿ÐÌÍ ÉÍÑÍÏÍËÒ Á Ï¿ÁÌÚÔ ÍÀٗ˿Ô Ï¿ÆÊÇÖÌÚÔ ¿ÆÍÁ ÎÏÇ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ
ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÍÄ ÖÇÐÊÍ ËÍÊÄÉÒÊ ­ÀÙÞÐÌÄÌÇÄ ÜÑÍÂÍ Æ¿ÉÍÌ¿ ÉÏÍÄÑÐÞ Á ÍÐ͌
ÀÄÌÌÍÐÑÞÔ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍÂÍ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ©¿É Á¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÍ ÇÆ ÉÒÏп ÓÇÆnj
ÉÇ  Ï¿ÐÐÑÍÞÌÇÞ ËÄÅÃÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ¿ÆÍÁ ËÌÍÂÍÉÏ¿ÑÌÍ ÎÏÄÁÚ׿ÝÑ Ï¿ÆËÄÏÚ пŒ
ËÇÔ ËÍÊÄÉÒÊ ®ÍÜÑÍËÒ ÍÀÙ—Ë  Æ¿ÌÇË¿ÄËÚÈ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÈ ÎÍÏÕÇÄÈ ¿ƿ  Æ¿ÁÇÐÇÑ
Á ÍÐÌÍÁÌÍË ÍÑ ÜÑÇÔ Ï¿ÐÐÑÍÞÌÇÈ  ¿ ÌÄ ÍÑ Ï¿ÆËÄÏÍÁ ËÍÊÄÉÒÊ
£ÊÞ ÏÄ×ÄÌÇÞ ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇÔ ƿÿÖ Á¿ÅÌÚ ÐÊÄÃÐÑÁÇÞ ÇÆ Æ¿ÉÍÌ¿ ŸÁÍ¿ÃÏÍ
°ÊÄÃÐÑÁÇÄ ÎÄÏÁÍÄ ­ÃÇÌ¿ÉÍÁÍÄ ÖÇÐÊÍ ËÍÊÄÉÒÊ ÊÝÀÍÂÍ ¿ƿ ÎÏÇ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚÔ
ÿÁÊÄÌÇÇ Ç ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ Æ¿ÌÇË¿ÄÑ Ï¿ÁÌÚÈ ÍÀٗË 
°ÊÄÃÐÑÁÇÄ ÁÑÍÏÍÄ «ÍÊÞÏÌÚÈ ÍÀٗË ¿ÆÍÁ 7N w ÁÄÊÇÖÇÌ¿ ÎÍÐÑÍÞÌÌ¿Þ ÎÏÇ
ÌÄÇÆËÄÌÌÚÔ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ Ç ÿÁÊÄÌÇÇ
V (X)
«¿ÑÄË¿ÑÇÖÄÐÉÇ ÜÑÍ Æ¿ÎÇÐÚÁ¿ÄÑÐÞ Ñ¿É Vm = = const 
 n(X)
©¿É ÀÚÊÍ ÍÑËÄÖÄÌÍ Á †  Ð   ÎÏÇ ÌÍÏË¿ÊÛÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ËÍÊÞÏÌÚÈ
ÍÀٗË ÊÝÀÍÂÍ ¿ƿ Ï¿ÁÄÌ   ÃËËÍÊÛ
7N  ÃËËÍÊÛ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


32 Основные понятия и законы химии

¼ÑÍ Ï¿ÁÄÌÐÑÁÍ ÃÊÞ Ï¿ÆÌÚÔ ¿ÆÍÁ ÍÀÙÞÐÌÞÄÑÐÞ ÑÄË  ÖÑÍ ÁÄØÄÐÑÁÍ ÉÍÊnj
ÖÄÐÑÁÍË  ËÍÊÛ ÁÐÄÂÿ ÐÍÃÄÏÅÇÑ   –  Ö¿ÐÑÇÕ
°ÊÄÃÐÑÁÇÄ ÑÏÄÑÛÄ «¿ÐÐÚ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚÔ ÍÀٗËÍÁ ÃÁÒÔ ¿ÆÍÁ ÎÏÇ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚÔ
ÒÐÊÍÁÇÞÔ
 ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ É¿É ÇÔ ËÍÊÞÏÌÚÄ Ë¿ÐÐÚ
®ÍÉ¿ÅÄË ÜÑÍ Ì¿ ÎÏÇËÄÏÄ ÃÁÒÔ ÎÏÍÇÆÁÍÊÛÌÚÔ ¿ÆÍÁ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÍÂÍ ÍÀٗ˿
7 N
7 ÎÏÇ ÍÃÌÇÔ Ç ÑÄÔ ÅÄ ÒÐÊÍÁÇÞÔ §ÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ 7  N  ®ÍÐÉÍÊÛÉÒ ÍÀٗËÚ
.
7 N 7 N
Ï¿ÁÌÚ 7 = 7  ÑÍ N   N   °ÍÉÏ¿ÑÇÁ ÍÀÄ Ö¿ÐÑÇ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ Ì¿ 7N  ÎÍÊҌ
N . . .
ÖÇË    
N . 
.
­ÑÌÍ×ÄÌÇÄ   Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍÈ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛÝ ÎÄÏÁÍÂÍ ¿ƿ ÎÍ
.
M
ÁÑÍÏÍËÒ %  D  1 .
M2
¦Ì¿ÌÇÄ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍÈ ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ ÍÃÌÍÂÍ ¿ƿ ´ ÎÍ ÁÑÍÏÍËÒ ¿ÆÒ : ÎÍÆÁ͌
ÊÞÄÑ ÍÎÏÄÃÄÊÇÑÛ ËÍÊÞÏÌÒÝ Ë¿ÐÐÒ ÍÃÌÍÂÍ ÇÆ ¿ÆÍÁ  ÄÐÊÇ ÇÆÁÄÐÑÌ¿ ËÍÊÞÏÌ¿Þ
Ë¿Ðп ÃÏÒÂÍÂÍ ¿ƿ . 9   . :  – %: 9 
­ÀÚÖÌÍ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÒÝ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ¿ÆÍÁ ÁÄØÄÐÑÁ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑ ÎÍ ÍÑÌÍ×Č
ÌÇÝ É ÁÍÃÍÏÍÃÒ ÇÊÇ ÎÍ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÝ É ÁÍÆÃÒÔÒ

®ÏÇËÄÏ  ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÒÝ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ÐÄÏÌÇÐÑÍÂÍ ¿ƿ ÎÍ


ÁÍÃÍÏÍÃÒ Ç ÎÍ ÁÍÆÃÒÔÒ
¯Ä×ÄÌÇÄ ±¿É É¿É ËÍÊÞÏÌ¿Þ Ë¿Ðп ÐÄÏÌÇÐÑÍÂÍ ¿ƿ « 40  =  ÂËÍÊÛ 
ÑÍ ÄÂÍ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ÎÍ ÁÍÃÍÏÍÃÒ
. 40  ÂËÍÊÛ
%) 40    
. ) ÂËÍÊÛ
ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ÎÍ ÁÍÆÃÒÔÒ . ÁÍÆÃ  =  ÂËÍÊÛ 
. 40  ÂËÍÊÛ
 %ÁÍÆÃ 40      
. ÁÍÆÃ ÂËÍÊÛ

®ÏÇËÄÏ  ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ ËÍÊÞÏÌÒÝ Ë¿ÐÐÒ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍÂÍ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÿ 


ÄÐÊÇ ÄÂÍ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ÎÍ ÁÍÆÃÒÔÒ Ï¿ÁÌ¿ 
¯Ä×ÄÌÇÄ §ÐÔÍÃÞ ÇÆ ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÞ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍÈ ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ ¿ƿ  Æ¿Înj
. ° Ô)Z
×ÄË %ÁÍÆà ° Ô ) Z   §Æ ÜÑÍÂÍ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞ ÐÊÄÃÒÄÑ
. ÁÍÆÃ
. ° Ô ) Z  %ÁÍÆÃ ° Ô ) Z  . ÁÍÆÃ    ÂËÍÊÛ   ÂËÍÊÛ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Закон Авогадро как один из основных законов химии 33
­ÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ¿ÆÍÁ %  Á ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ÇÔ ÎÊÍÑÌÍÐÑÄÈ ρ  ÞÁÊÞÄь
ÐÞ ÁÄÊÇÖÇÌÍÈ  ÌÄ Æ¿ÁÇÐÞØÄÈ ÍÑ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ Ç ÿÁÊÄÌÇÞ
¡ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ÐÍÀÊÝÿÄÑÐÞ Æ¿ÉÍÌ ÐÍÔÏ¿ÌÄÌÇÞ Ë¿ÐÐÚ  ÌÍ ÍÀٗË
ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÍÈ ÐËÄÐÇ ËÍÅÄÑ ÐÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ ÇÆËÄÌÞÑÛÐÞ  ÄÐÊÇ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÏĿɌ
ÕÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ËÄÅÃÒ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ÇÊÇ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ®ÏÇ ÜÑÍË ÍÀٗËÚ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ
Ç ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ËÄÅÃÒ ÐÍÀÍÈ  É¿É ÉÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÚ Á ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÇ ÐÍÍь
ÁÄÑÐÑÁÒÝØÄÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ®ÍÞÐÌÇË ÜÑÍ Ì¿ ÎÏÇËÄÏÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ËËÇ¿É¿
/) ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ¿ÆÍÑ¿ Ç ÁÍÃÚ

²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ /)     0     = /     )0 Å

©ÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ËÍÊÛ   ËÍÊÛ   ËÍÊÛ   ËÍÊÛ 

­ÀٗË ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ
 ∙   ÃË  ∙   ÃË  ∙   ÃË
ÁÄØÄÐÑÁ

°ÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ
  
ÍÀٗËÍÁ ÁÄØÄÐÑÁ

°ÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ÍÀٗËÍÁ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ç ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ Ì Ò 


ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ï¿ÁÌÍ
7 /) 7 0 7 / = – ÃË  – ÃË  – ÃË =
§Ñ¿É  ÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ÍÀٗËÍÁ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ï¿ÁÌÍ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÝ ÉÍÜӌ
ÓÇÕÇÄÌÑÍÁ ÎÄÏÄà ÇÔ ÓÍÏËÒÊ¿ËÇ Á ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÄÐÊÇ ÍÀٗËÚ
ÁÐÑÒοÝØÇÔ Á ÏÄ¿ÉÕÇÝ ¿ËËÇ¿É¿ Ç ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ï¿ÁÌÚ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ  Ë
Ç  Ë  ÑÍ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ¿ÆÍÑ ÍÀٗËÍË  Ë
®ÏÇËÄÌÇË ÎÍÊÒÖÄÌÌÚÈ ÁÚÁÍà ÃÊÞ ÏÄ×ÄÌÇÞ Ï¿Ð֗ÑÌÚÔ ƿÿÖ

®ÏÇËÄÏ  ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ ÍÀٗË Ì Ò  ÉÇÐÊÍÏÍÿ  ÉÍÑÍÏÚÈ ÌÄÍÀÔÍÃÇË


ÃÊÞ ÎÍÊÌÍÂÍ ÐÂÍÏ¿ÌÇÞ ÀÒÑ¿Ì¿ ÍÀٗËÍË  Ë Ì Ò 
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ

7 $) =Ë ±¿É É¿É Ç ÀÒÑ¿Ì  Ç ÉÇÐÊÍÏÍà w ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ
7 0  w ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ì Ò  ÑÍ ÃÊÞ Ì¿ÔÍÅÃÄÌÇÞ ÍÀٗ˿ ÉÇЌ
ÊÍÏÍÿ ËÍÅÌÍ ÁÍÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛÐÞ ÍÀٗËÌÚËÇ ÍÑÌ͌
×ÄÌÇÞËÇ ¿ÆÍÁ
¼ÑÍ ÎÍÆÁÍÊÇÑ ÏÄ×ÇÑÛ ƿÿÖÒ ÀÄÆ ÎÄÏÄÐ֗ѿ ÍÀٗËÍÁ ¿ÆÍÁ Ì¿ ÉÍÊÇÖÄÐь
ÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ç ÌÄ ÎÍÑÏÄÀÒÄÑ ÎÄÏÄÁÍÿ ÄÃÇÌÇÕ ÇÆËÄÏÄÌÇÞ ÍÀٗËÍÁ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


34 Основные понятия и законы химии

 °ÍÐÑ¿ÁÇË ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ


$) Â  0 Â =$0 Â  )0 Å 
 ­ÎÏÄÃÄÊÇË ÍÀٗËÌÚÄ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞ ÀÒÑ¿Ì¿ Ç ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÐÍÂÊ¿ÐÌÍ
ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÝ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ì¿  ËÍÊÛ ÀÒÑ¿Ì¿ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ  ËÍÊÛ ÉÇÐÊÍÏÍÿ 
ÑÍ ÄÐÑÛ ÇÔ ÍÀٗËÌÚÄ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞ   
7 $)   
 ÇÊÇ  Ë   ÍÑÉÒÿÌ¿ÔÍÃÇË V      
 
7 0  7 0  
²ÃÍÀÌÚË ÞÁÊÞÄÑÐÞ Ç ÎÏÇÁÚÖÌÚÈ ÐÎÍÐÍÀ ÍÓÍÏËÊÄÌÇÞ ÏÄ×ÄÌÇÞ
 Ë Ô Ë

   
$)   0  =$0   )0 Å ÍÑÉÒÿ x  
    
­ÑÁÄÑ 7 0  =  Ë

®ÏÇËÄÏ  ¬¿ ÎÍÊÌÍÄ ÐÂÍÏ¿ÌÇÄ  ÃË ÌÄÉÍÑÍÏÍÂÍ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÿ ÎÍÑÏČ


ÀÍÁ¿ÊÍÐÛ  ÃË ÉÇÐÊÍÏÍÿ ®ÏÇ ÜÑÍË ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÊÍÐÛ  ÃË ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ
­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÒÝ ÓÍÏËÒÊÒ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÿ §ÆËÄÏÄÌÇÞ ÍÀٗËÍÁ
ÎÏÍÁÍÃÇÊÇ ÎÏÇ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ

7 $Ô)Ò  =  ÃË ²ÐÊÍÁÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇË ÓÍÏËÒÊÒ ÇÐÉÍËÍÂÍ
7 0  =  ÃË ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÿ É¿É $Y)Z °ÍÐÑ¿ÁÇË ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ
7 °0  =  ÃË ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÂÍÏÄÌÇÞ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÿ  Ï¿ÐÐÑ¿ÁÇÁ ÉÍÜӌ
$Ô)Ò w ÓÇÕÇÄÌÑÚ Á ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÇÇ Ð ÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÊÛÌڌ
ËÇ ÿÌÌÚËÇ ÍÀ ÍÀٗ˿Ô ¿ÆÍÁ
$Y)Z 0=$0 Z)0
©ÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÚ Á ̗Ë ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ É¿É ÍÀٗËÚ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÇÔ ¿Æ͌
ÍÀÏ¿ÆÌÚÔ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ ° Ò֗ÑÍË Ï¿ÁÄÌÐÑÁ¿ ÖÇÐÊ¿ ¿ÑÍËÍÁ ÉÇÐÊÍÏÍÿ  ÁÐÑҌ
ÎÇÁ×ÇÔ Á ÏÄ¿ÉÕÇÝ  ÖÇÐÊÒ ¿ÑÍËÍÁ  ÁÔÍÃÞØÇÔ Á ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÇËÄÄË
 –  =  –   Z –   ÍÑÉÒÿ Z = 
¦¿ÎÇ×ÄË ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÍ ÁÐÄËÇ ÉÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑ¿ËÇ
$Y)Z  0 = $0  )0
ŸÌ¿ÊÇÆ ÜÑÍÂÍ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ Ì¿ ÑÍ  ÖÑÍ Ô =   ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌ¿Þ
ÓÍÏËÒÊ¿ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÿ w $)
­ÑÁÄÑ $)

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Закон Авогадро как один из основных законов химии 35

Основным законом химии, характеризующим газообразное вещест-


во, является закон Авогадро: в равных объёмах различных газов при
одинаковых условиях содержится одинаковое число молекул.

Вопросы, задания, задачи


1. Объясните сущность закона Авогадро.
2. Почему а) молярный объём газа зависит от его температуры и давления; б) отно-
сительная плотность двух газов не зависит от температуры и давления?
3. Определите относительную плотность газов: а) метана по водороду; б) пропана
по гелию; в) хлора по воздуху; г) аммиака по водороду.
4. Определите молярную массу газа, относительная плотность которого по гелию
ʦʖʘʣʖ   ʀʖʠʞʛ ʞʝ ʙʖʝʤʘ ʩʚʤʘʡʛʨʘʤʦʵʴʨ ʩʧʡʤʘʞʴ ʝʖʚʖʭʞ /2  /0  $02, C2)4, C2)6  $)2O?
5. Относительная плотность первого газа по второму равна 0,53. Какой из газов име-
ет большую молярную массу?
6. Какой объём кислорода (н. у.) необходим для полного сжигания этана объёмом
100 м3? Какой объём воздуха (н. у.) потребуется для этих целей? Решите задачу, исполь-
зуя объёмные отношения газов.
7. Определите объём воздуха (н. у.), который необходим для полного сжигания бута-
на С4Н10 массой 10 кг.
8. Смешали 10 м3 азота и 20 м3 водорода (н. у.). Определите относительную плот-
ность по водороду образовавшейся смеси.
9. Установите химическую формулу углеводорода, в котором массовая доля углерода
составляет 82,76 %, относительная плотность углеводорода по воздуху равна 2.
10. При сжигании органического вещества массой 6,9 г образовались оксид
углерода(IV) массой 13,2 г и вода массой 8,1 г. Определите молекулярную формулу ве-
щества, если относительная плотность его паров по воздуху равна 1,586.

§ 6.1

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


ГЛАВА II
СТРОЕНИЕ АТОМА
И ПЕРИОДИЧЕСКИЙ ЗАКОН
Изучая материал второй главы, вы углубите знания о составе атом-
ного ядра и явлении радиоактивности, о состоянии электронов в атоме,
расширите представления об атомной орбитали, энергетических уров-
нях и подуровнях. Освоение этого материала позволит вам объяснять
и характеризовать закономерности изменения свойств атомов химиче-
ских элементов и образуемых ими веществ по группам и периодам пе-
риодической системы.
Важнейшие понятия темы: относительная атомная масса, изотопы,
радиоактивность, орбиталь, энергетический уровень, подуровень, фор-
мула электронной конфигурации, электронно-графическая схема, ради-
ус атома, электроотрицательность, амфотерность, периодическая систе-
ма химических элементов (период, группа).

§ 7. Строение атома
­ÃÌÍ ÇÆ Ì¿ÇÀÍÊÄÄ Ï¿ÌÌÇÔ ÒÑÁÄÏÅÃÄÌÇÈ ÍÀ ¿ÑÍË¿Ô É¿É ÌÄÃÄÊÇËÚÔ Ö¿ÐÑÇÕ¿Ô
ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ Á ÑÏÒÿÔ ÃÏÄÁÌÄÂÏÄÖÄÐÉÍÂÍ Ò֗ÌÍÂÍ £ÄËÍÉÏÇÑ¿ 7v*7 ÁÁ
ÃÍ Ì Ü  ªÇ×Û Á ÉÍÌÕÄ 9*9 ÁÄÉ¿ ÀÊ¿ÂÍÿÏÞ ÏÞÃÒ Ì¿ÒÖÌÚÔ ÍÑÉÏÚÑÇÈ Á ÍÀÊ¿Œ
ÐÑÇ ÓÇÆÇÉÇ ÐÑ¿ÊÍ ÎÍÌÞÑÌÍ  ÖÑÍ ¿ÑÍË ÇËÄÄÑ ÐÊÍÅÌÍÄ ÐÑÏÍÄÌÇÄ
¡  ÂÍÃÒ ¼ ¯ÄÆÄÏÓÍÏà ̿ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÇ ÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÊÛÌÚÔ ÿÌÌÚÔ ÎÏÄÌ
ÊÍÅÇÊ ÞÃÄÏÌÒÝ ÎÊ¿ÌÄÑ¿ÏÌÒÝ  ËÍÃÄÊÛ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ¿ÑÍË¿ ¡ ÜÑÍÈ ËÍÃÄÊÇ ¿ÑÍË
Ï¿ÐÐË¿ÑÏÇÁ¿ÊÐÞ É¿É ÐÁÍÄÍÀÏ¿ÆÌ¿Þ ŠÐÍÊÌÄÖÌ¿Þ ÐÇÐÑÄË¿š  Á ÕÄÌÑÏÄ ÉÍÑÍÏÍÈ Ì¿Œ
ÔÍÃÇÑÐÞ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÍÄ ÞÃÏÍ  ¿ ÁÍÉÏÒÂ ÞÃÏ¿ ÎÍ ÐÁÍÇË ÍÏÀÇÑ¿Ë ÃÁnj
ÅÒÑÐÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ
£¿ÊÛÌÄÈ×ÇÄ ÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÌÇÞ ÓÇÆÇÉÍÁ ÎÍÉ¿Æ¿ÊÇ  ÖÑÍ ÞÃÏ¿ ¿ÑÍËÍÁ ÐÍÐÑÍÞÑ ÇÆ
ÎÏÍÑÍÌÍÁÇÌÄÈÑÏÍÌÍÁ¬ÄÈÑÏÍÌÌÄÇËÄÄÑÆ¿ÏÞÿ ¿ÎÏÍÑÍÌÌÄЗÑÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÚÈ
Æ¿ÏÞà  Ï¿ÁÌÚÈ ÁÄÊÇÖÇÌÄ Æ¿ÏÞÃÒ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ¶ÇÐÊÍ ÎÏÍÑÍÌÍÁ Á ÞÃÏÄ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑ
ÄÂÍ Æ¿ÏÞÃ ÎÍ ¿ÀÐÍÊÝÑÌÍÈ ÁÄÊÇÖÇÌÄ Ç ÎÍÏÞÃÉÍÁÚÈ ÌÍËÄÏ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÏÇÐ  

Доказательствами сложного строения атома послужили открытия фотоэффекта (А. Г. Сто-


летов, 1889), радиоактивности (А. Беккерель, М. Склодовская-Кюри, 1896–1899 гг.), катодных
лучей (Дж. Томсон, 1897), эксперименты по определению природы α-частиц (Э. Резерфорд,
1899–1900).

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Строение атома 37
Исследования природы частиц, входящих в состав ато-
мов, были дополнены представлениями квантовой меха-
ники, развивавшимися М. Планком А. Эйнштейном, Н. Бо-  
ром, Луи де Бройлем, В. Гейзенбергом, Э. Шрёдингером.
 
v
¤ÐÊÇ Æ¿ÏÞà ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿  Ï¿ÁÌÚÈ   –   ©Ê 
ÎÏÇÌÞÑÛ Æ¿   ÑÍ Æ¿ÏÞÃ ÞÃÏ¿ ÊÝÀÍÂÍ ¿ÑÍË¿ ÀҌ  
ÃÄÑ ÖÇÐÊÄÌÌÍ Ï¿ÁÄÌ ÎÍÏÞÃÉÍÁÍËÒ ÌÍËÄÏÒ ; Ð͌
ÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÄÂÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÇÊÇ ÖÇЌ 
ÊÒ ÎÏÍÑÍÌÍÁ Á ÞÃÏÄ ¡ Ñ¿ÉÍË ÐÊÒÖ¿Ä Æ¿ÏÞÃ ÞÃÏ¿
ÁÚÏ¿ÅÄÌ Á ÄÃÇÌÇÕ¿Ô ÜÊÄËÄÌÑ¿ÏÌÍÂÍ Æ¿ÏÞÿ ¼ÑÍ
ÀÄÆÏ¿ÆËÄÏÌ¿Þ ÁÄÊÇÖÇÌ¿  É¿É Ç ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ
¿ÑÍËÌ¿Þ Ë¿Ðп ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÒÏ¿Ì w ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ Рис. 11. Планетарная модель
ÜÊÄËÄÌÑ Ð ÎÍÏÞÃÉÍÁÚË ÌÍËÄÏÍË  ¦¿ÏÞà ÄÂÍ атома бериллия
ÞÃÏ¿ Á ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ¿Ô Ï¿ÁÄÌ 
°ÒËË¿ÏÌÍÄ ÖÇÐÊÍ ÎÏÍÑÍÌÍÁ ;  Ç ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ /  Á ÞÃÏÄ Ì¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ Ë¿ÐÐ͌
ÁÚË ÖÇÐÊÍË Ÿ 
"=; /
«¿ÐÐÍÁÍÄ ÖÇÐÊÍ Ÿ ÇËÄÄÑ ÑÍÊÛÉÍ ÕÄÊÍÖÇÐÊÄÌÌÚÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ
ŸÑÍË Á ÐÁÍÀÍÃÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÄÈÑÏ¿ÊÛÌÍÈ Ö¿ÐÑÇÕÄÈ °ÊČ
ÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÖÇÐÊÍ ÎÏÍÑÍÌÍÁ Á ÞÃÏÄ ¿ÑÍË¿ Ï¿ÁÌÍ ÖÇÐÊÒ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ¡¿ÅÌÄÈ×ÇÄ
Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ÎÏÍÑÍÌÍÁ  ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ Ç ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÎÏÇÁÄÃÄÌÚ Á Ñ¿ÀÊÇÕÄ 
±¿ÀÊÇÕ¿  ¡¿ÅÌÄÈ×ÇÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ÎÏÍÑÍÌÍÁ  ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ

¾ÃÏÍ ­ÀÍÊÍÖÉ¿
´¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ
®ÏÍÑÍÌ ¬ÄÈÑÏÍÌ ¼ÊÄÉÑÏÍÌ

°ÇËÁÍÊ Q O Fw

«¿Ðп  É    – v    – v    – v

«¿Ðп  ¿ Ä Ë            

¼ÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÇÈ Æ¿ÏÞà  ©Ê    – v   v  – v

¼ÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÇÈ Æ¿ÏÞà Á ÄÃÇÌÇÕ¿Ô


  v
ÜÊÄËÄÌÑ¿ÏÌÍÂÍ Æ¿ÏÞÿ

­ÀÍÆÌ¿ÖÄÌÇÄ Á ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞÔ ÞÃÄÏÌÚÔ 1 1 0


1p 0n –1 e
ÏÄ¿ÉÕÇÈ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


38 Строение атома и периодический закон

«¿ÐÐÒ ÞÃÏ¿ N[  ËÍÅÌÍ ÎÏÇÀÊÇÆÇÑÄÊÛÌÍ ÍÎÏÄÃÄÊÇÑÛ  ÐÒËËÇÏÍÁ¿Á Ë¿ÐÐÚ


ÁÐÄÔ ÎÏÍÑÍÌÍÁ ;NQ  Ç ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ /NO  ÇÆ ÉÍÑÍÏÚÔ ÍÌÍ ÐÍÐÑÍÇÑ
±ÍÖÌÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ Ë¿ÐÐÚ ÞÃÏ¿ ÌÄËÌÍÂÍ ËÄÌÛ×Ä ÜÑÍÈ ÐÒËËÚ
N[ ;NQ /NO
¬¿ÎÏÇËÄÏ  Ë¿Ðп ÞÃÏ¿ ÌÒÉÊÇÿ ÉÇÐÊÍÏÍÌ Ï¿ÁÌ¿   ¯¿ÆÌÇÕ¿ ÍÀÙÞЌ
ÌÞÄÑÐÞ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÉÍÊÍÐпÊÛÌÍÈ ÜÌÄÏÂÇÇ ÎÏÇ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÞÃÏ¿ ÇÆ ÎÏÍÑÍÌÍÁ
Ç ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ §ËÄÌÌÍ Çƌƿ ÁÚÃÄÊÄÌÇÞ ÜÑÍÈ ÜÌÄÏÂÇÇ  Ì¿ÆÚÁ¿ÄËÍÈ ÜÌÄÏÂÇÄÈ
ÐÁÞÆÇ &  ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÎÍÑÄÏÞ ÍÀØÄÈ Ë¿ÐÐÚ ¼ÌÄÏÂÇÞ ÐÁÞÆÇ Á ÞÃÏÄ Á ËÇÊÊnj
ÍÌÚ Ï¿Æ ÎÏÄÁÚ׿ÄÑ ÎÏÍÖÌÍÐÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ  ÎÍÜÑÍËÒ ÞÃÏ¿ ¿ÑÍËÍÁ Á Ônj
ËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ÌÄ Ï¿ÆÏÒ׿ÝÑÐÞ

В курсе физики 11-го класса вы научитесь рассчитывать «дефект масс» и энергию связи,
&
исходя из равенства N   , где с — скорость света в вакууме.
D
При образовании из протонов и нейтронов 1 моль атомов гелия, в ядрах которых со-
держится по два протона и по два нейтрона, выделяется 2,73 · 1012 Дж энергии. Для срав-
ʣʛʣʞʵ ʥʦʞ ʤʗʦʖʝʤʘʖʣʞʞ ʤʭʛʣʲ ʥʦʤʭʣʤʟ ʨʦʤʟʣʤʟ ʫʞʢʞʭʛʧʠʤʟ ʧʘʵʝʞ ʘ ʢʤʡʛʠʩʡʛ ʖʝʤʨʖ / /
выделяется энергия 9,45 · 105 Дж/моль, то есть почти в 3 миллиона раз меньше.

¶ÇÐÊÍ ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ Á ÞÃÏ¿Ô ¿ÑÍËÍÁ ÍÃÌÍÂÍ Ç ÑÍÂÍ ÅÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿


ËÍÅÄÑ Á¿ÏÛÇÏÍÁ¿ÑÛÐÞ Á ÌÄÀÍÊÛ×ÇÔ ÎÏÄÃÄÊ¿Ô
£ÊÇÑÄÊÛÌÍÄ ÁÏÄËÞ ÐÖÇÑ¿ÊÇ  ÖÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ w ÜÑÍ ÁÇà ¿ÑÍËÍÁ
Ð ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÈ Ë¿ÐÐÍÈ ­ÃÌ¿ÉÍ Á  ÂÍÃÒ ÀÚÊÍ ÒÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÍ  ÖÑÍ Ò ÍÃÌÍÂÍ
Ç ÑÍÂÍ ÅÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ËÍÂÒÑ ÀÚÑÛ ¿ÑÍËÚ  Ï¿ÆÊÇÖ¿ÝØÇÄÐÞ ÎÍ Ë¿ÐÐÄ
±¿ÉÇÄ Ï¿ÆÌÍÁÇÃÌÍÐÑÇ ¿ÑÍËÍÁ Ì¿ÆÁ¿ÊÇ ÇÆÍÑÍοËÇ
§ÆÍÑÍÎÚ w ÜÑÍ ¿ÑÍËÚ  ÍÑÌÍÐÞØÇÄÐÞ É ÍÃÌÍËÒ ÔÇËÇÖÄÐÉÍËÒ ÜÊÄËÄÌÑÒ  ÌÍ
ÍÑÊÇÖ¿ÝØÇÄÐÞ ÎÍ Ë¿ÐÐÄ §Ô ÞÃÏ¿ ÐÍÐÑÍÞÑ ÇÆ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÍÂÍ ÖÇÐÊ¿ ÎÏÍÑÍÌÍÁ  ÌÍ
Ï¿ÆÌÍÂÍ ÖÇÐÊ¿ ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ
©ÏÍËÄ ÎÍÌÞÑÇÞ ÇÆÍÑÍο ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ ÎÍÌÞÑÇÄ ÌÒÉÊÇÃ
¡Çà ¿ÑÍËÍÁ Ð ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚË ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍË ÎÏÍÑÍÌÍÁ Ç ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ Á ÞÃÏÄ Ì¿Œ
ÆÚÁ¿ÝÑ ÌÒÉÊÇÃÍË ÍÑ Ê¿Ñ OVDMFVT w ÞÃÏÍ  °ÍÁÍÉÒÎÌÍÐÑÛ ¿ÑÍËÍÁ  Á ÞÃÏ¿Ô É͌
ÑÍÏÚÔ ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÍÄ ÖÇÐÊÍ ÎÏÍÑÍÌÍÁ  ÍÑÌÍÐÞÑ É ÍÃÌÍËÒ ÔÇËÇÖÄÐÉÍËÒ
ÜÊÄËÄÌÑÒ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÁÐÄ ¿ÑÍËÚ ÍÃÌÍÂÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÇËÄÝÑ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚÈ
Æ¿ÏÞÃ ÞÃÏ¿
¬ÒÉÊÇÃÚÎÏÇÌÞÑÍÍÀÍÆÌ¿Ö¿ÑÛ ;" ¼ ÂÃļwÐÇËÁÍÊÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍÜÊÄËÄÌÑ¿ ;w
ÖÇÐÊÍ ÎÏÍÑÍÌÍÁ Á ÞÃÏÄ ¿ÑÍËÌÚÈ ÌÍËÄÏ ÜÊÄËÄÌÑ¿  " w Ë¿ÐÐÍÁÍÄ ÖÇÐÊÍ  Ï¿ÁÌÍÄ

ÐÒËË¿ÏÌÍËÒÖÇÐÊÒÎÏÍÑÍÌÍÁÇÌÄÈÑÏÍÌÍÁÁÞÃÏĬ¿ÎÏÇËÄÏ   
    )F   °M

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Строение атома 39
ÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Á ÎÏÇÏÍÃÄ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Á ÁÇÃÄ ÌÄÐÉÍÊی
ÉÇÔ ÌÒÉÊÇÃÍÁ ±¿É  Ò ÉÏÄËÌÇÞ ÑÏÇ ÐÑ¿ÀÇÊÛÌÚÔ ÌÒÉÊÇÿ  ¿ Ò ÍÊÍÁ¿ ÇÔ ÃÄÐÞÑÛ

В настоящее время для 118 элементов известно более 3400 нуклидов.

¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÐÒØÄÐÑÁÒÝØÇÄ Á ÎÏÇÏÍÃÄ ÌÒÉÊÇÃÚ )  )Ç )  w ÇÆÍÑ͌


ÎÚ ÁÍÃÍÏÍÿ  Ñ¿É É¿É ÎÏÇÌ¿ÃÊÄÅ¿Ñ ÍÃÌÍËÒ Ç ÑÍËÒ ÅÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍËÒ ÜÊÄËÄ̌
ÑÒ  ÌÍ Ï¿ÆÊÇÖ¿ÝÑÐÞ ÖÇÐÊÍË ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ Á ÞÃÏÄ ¿ÑÍË¿ ÏÇÐ   §Ô Ì¿ÆÚÁ¿Œ
ÝÑ ÁÍÃÍÏÍÌ  ÇÊÇ ÎÏÍÑÇÈ )  ÁÍÃÍÏÍÌ  ÇÊÇ ÃÄÈÑÄÏÇÈ %  ÁÍÃÍÏÍÌ  ÇÊÇ
ÑÏÇÑÇÈ 5  «¿ÐÐÚ ¿ÑÍËÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿŒ  ÁÍÃÍÏÍÿŒ Ç ÁÍÃÍÏÍÿŒ Ï¿ÁÌÚ   
  Ç   ¿ Ä Ë  ÇÊÇ ÎÏÇÀÊÇÆÇÑÄÊÛÌÍ    Ç  ¿ Ä Ë
¡ÄØÄÐÑÁ¿  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ Ͽƌ
 ®ÏÍÑÇÈ £ÄÈÑÄÏÇÈ ±ÏÇÑÇÈ
ÊÇÖÌÚÄ ÇÆÍÑÍÎÚ  ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ
e- e- e-
ÌÄ ÍÑÊÇÖ¿ÝÑÐÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇËÇ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ  ÌÍ ÇËÄÝÑ Ï¿ÆÊÇÖÇÞ p+ p+ n
n p+ n
Á ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÍȌ
ÐÑÁ¿Ô ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÁÍÿ )  0  11H 2
1
H 3
1
H
Á ÐÍÐÑ¿Á ËÍÊÄÉÒÊ ÉÍÑÍÏÍÈ ÁÔ͌
ÃÇÑ ÎÏÍÑÇÈ  Æ¿ËÄÏÆ¿ÄÑ ÎÏÇ  °° Рис. 12. Схема строения изотопов водорода
¡ ÑÍ ÅÄ ÁÏÄËÞ ÁÍÿ  ÐÍÐÑÍÞØ¿Þ
ÇÆ ËÍÊÄÉÒÊ %0  Æ¿ËÄÏÆ¿ÄÑ ÎÏÇ
  °°  ¿ ÇÆ ËÍÊÄÉÒÊ 50 w ÎÏÇ   °°
¦Ì¿ÖÄÌÇÄ ¿ÑÍËÌÚÔ Ë¿ÐÐ ÇÆÍÑÍÎÍÁ Ç ÇÔ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍÄ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÍÎÏÄÃČ
ÊÞÝÑ ËÄÑÍÃÍË Ë¿ÐЌÐÎÄÉÑÏÍÐÉÍÎÇÇ §ËÄÌÌÍ Ð Ò֗ÑÍË ÆÌ¿ÖÄÌÇÈ ¿ÑÍËÌÚÔ Ë¿ÐÐ
ÇÆÍÑÍÎÍÁ Ç ÇÔ ÃÍÊÇ Á ÎÏÇÏÍÃÄ ÁÚÖÇÐÊÞÝÑ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÒÝ ¿ÑÍËÌÒÝ Ë¿ÐÐÒ Ônj
ËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ
²ÑÍÖÌÇË ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÄ  ÎÏÇÁÄ×ÌÌÍÄ Ï¿ÌÄÄ Ì¿ Ð  ­ÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ¿ÑÍˌ
Ì¿Þ Ë¿Ðп ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ w ÓÇÆÇÖÄÐÉ¿Þ ÁÄÊÇÖÇÌ¿  Ï¿ÁÌ¿Þ Íь

ÌÍ×ÄÌÇÝ ÒÐÏÄÃ̗ÌÌÍÈ Ë¿ÐÐÚ ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄÌÑ¿ É  Ö¿ÐÑÇ Ë¿ÐÐÚ ¿ÑÍË¿

ÒÂÊÄÏÍÿŒ °  ±ÄÎÄÏÛ ÐÑ¿ÌÍÁÇÑÐÞ ÎÍÌÞÑÌÚË  ÖÑÍ ÎÍÃÏ¿ÆÒËÄÁ¿ÄÑÐÞ ÎÍÃ
ÑÄÏËÇÌÍË ŠÒÐÏÄÃ̗ÌÌ¿Þ Ë¿Ðпš ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ¤— ËÍÅÌÍ Ï¿ÐÐÖÇÑ¿ÑÛ  ÇËÄÞ
ÐÁÄÃÄÌÇÞ Í ÑÍÖÌÍË ÆÌ¿ÖÄÌÇÇ Ë¿ÐÐÚ Ç Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÍÐÑÇ ÇÆÍÑÍÎÍÁ ÜÊÄËÄÌÑ¿
®ÍÉ¿ÅÄË ÜÑÍÑ Ï¿Ð֗Ñ Ì¿ ÐÊÄÃÒÝØÄË ÎÏÇËÄÏÄ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


40 Строение атома и периодический закон


®ÏÇËÄÏ  §ÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ ÉÇÐÊÍÏÍà Á ÎÏÇÏÍÃÄ
ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌ ÑÏÄËÞ ÇÆÍÑÍοËÇ  ­   ­Ç  ­  §Ô ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚÄ ¿ÑÍËÌÚÄ
Ë¿ÐÐÚ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ Ï¿ÁÌÚ      Ç   ¡ ÇÆÍÑÍÎÌÍÈ ÐËČ
ÐÇ Ì¿ ÃÍÊÝ ¿ÑÍËÍÁ ÉÇÐÊÍÏÍÿŒ ÎÏÇÔÍÃÇÑÐÞ     ÉÇÐÊÍÏÍÿŒ w
    ¿ ÉÇÐÊÍÏÍÿŒ w    ¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÈÑÄ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÒÝ ¿ÑÍËÌÒÝ
Ë¿ÐÐÒ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÉÇÐÊÍÏÍÿ
¯Ä×ÄÌÇÄ £ÊÞ Ì¿ÂÊÞÃÌÍÐÑÇ Ï¿Ð֗ѿ ÁÚÃÄÊÇË   ¿ÑÍËÍÁ ÜÑÍÈ ÇÆ͌
ÑÍÎÌÍÈ ÐËÄÐÇ ±ÍÂÿ Á ÌÄÈ ÀÒÃÄÑ   ¿ÑÍËÍÁ ÉÇÐÊÍÏÍÿŒ  ÁÐÄÂÍ ÊÇ×Û
 ¿ÑÍËÍÁ ÉÇÐÊÍÏÍÿŒ Ç  ¿ÑÍËÍÁ ÉÇÐÊÍÏÍÿŒ £ÊÞ ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÞ
ÐÏÄÃÌÄÂÍ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍÈ ¿ÑÍËÌÍÈ Ë¿ÐÐÚ ÉÇÐÊÍÏÍÿ  ÍÖÄÁÇÃÌÍ 
Ì¿ÃÍ ÐÊÍÅÇÑÛ Ë¿ÐÐÚ ÁÐÄÔ ¿ÑÍËÍÁ Ç Ï¿ÆÃÄÊÇÑÛ Ì¿ ÖÇÐÊÍ ÜÑÇÔ ¿ÑÍËÍÁ
15, 995 99 757 16, 999 38 17, 999 205
 r (O) 15, 999.
100 000
®ÍÊÒÖÄÌÌÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÐÍÁοÿÄÑ Ð ÑÄË  ÖÑÍ ÎÏÇÁÄÃÄÌÍ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ
ÐÇÐÑÄËÄ

­ÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ¿ÑÍËÌ¿Þ Ë¿Ðп ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ w ÜÑÍ ÒÐÏÄÌ


̗ÌÌÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚÔ ¿ÑÍËÌÚÔ Ë¿ÐÐ ÄÂÍ ÇÆÍÑÍÎÍÁ Ð Ò֗ÑÍË ÇÔ
Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÍÐÑÇ
°ÊÄÃÒÄÑ ÎÍËÌÇÑÛ  ÖÑÍ É¿ÅÃÍËÒ ÌÒÉÊÇÃÒ ÎÏÇÐÒØÄ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÄ Ë¿ÐÐ͌
ÁÍÄ ÖÇÐÊÍ ¬ÄÊÛÆÞ ÂÍÁÍÏÇÑÛ Í Ë¿ÐÐÍÁÍË ÖÇÐÊÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿  Ñ¿É É¿É
Á ÎÏÇÏÍÃÄ Ò ÍÃÌÍÂÍ Ç ÑÍÂÍ ÅÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ
ÇÆÍÑÍÎÍÁ
¬ÄÀÍÊÛ×ÇÄ Ï¿ÆÊÇÖÇÞ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ ÁÄØÄÐÑÁ  ÁÉÊÝÖ¿ÝØÇÔ Ï¿ÆÌÚÄ
ÇÆÍÑÍÎÚ ÍÃÌÍÂÍ Ç ÑÍÂÍ ÅÄ ÜÊÄËÄÌÑ¿  ÎÏÇÁÍÃÞÑ É ÑÍËÒ  ÖÑÍ ÇÆÍÑÍÎÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á
ÁÄØÄÐÑÁ¿ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÐÎÍÐÍÀ¿ ÄÂÍ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ Ç ÐÒØÄÐÑÁÍÁ¿ÌÇÞ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  пŒ
Ô¿ÏÍÆ¿ ÐÁÄÉÊÍÁÇÖÌÍÂÍ пԿϿ ÐÍÃÄÏÅÇÑ ËÄÌÛ×Ä ÌÒÉÊÇÿ $  ÖÄË пԿÏÍÆ¿  Áڌ
ÃÄÊÄÌÌ¿Þ ÇÆ пԿÏÌÍÂÍ ÑÏÍÐÑÌÇÉ¿ ±¿ÉÇÄ Ï¿ÆÊÇÖÇÞ ÌÄÏÄÃÉÍ ÎÍÆÁÍÊÞÝÑ ÍÎÏČ
ÃÄÊÇÑÛ ÎÏÍÇÐÔÍÅÃÄÌÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ °ÁÄÃÄÌÇÞ ÍÀ ÇÆÍÑÍÎÌÍË ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÁÄØÄÐÑÁ
ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ Á ÂÄÍÊÍÂÇÇ  ËÄÃÇÕÇÌÐÉÍÈ ÃÇ¿ÂÌÍÐÑÇÉÄ  ÉÏÇËÇÌ¿ÊÇÐÑÇÉÄ  ÃÊÞ
ÉÍÌÑÏÍÊÞ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈ ÐÏÄÃÚ

В природе 21 химический элемент существует в виде лишь одного стабильного нуклида.


ʀ ʣʞʢ ʤʨʣʤʧʵʨʧʵ #F  '  /B  "M  1  4D  .O  $P  "T :  /C  3I  *  $T  1S 5C  )P 5N  "V  #J  1B ɾʫ ʤʨ
носительные атомные массы в периодической системе указаны с точностью, значительно
большей, чем для элементов, существующих в виде смеси изотопов.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Строение атома 41

Ядра атомов состоят из протонов и нейтронов. Относительный заряд


ядра определяется числом содержащихся в нём протонов и равен по-
рядковому номеру соответствующего химического элемента.
Изотопы — это атомы одного и того же химического элемента,
ядра которых состоят из одинакового числа протонов, но разного чис-
ла нейтронов.
Относительная атомная масса химического элемента — это усред-
нённое значение относительных атомных масс его изотопов с учётом
распространённости изотопов элемента.

Вопросы, задания, задачи


1. Назовите: а) частицы, входящие в состав атома; б) нуклид, который не содержит
нейтронов.
2. Приведите обозначения нуклидов хлор-35 и хлор-37, йод-127 и йод-131 в виде АZЭ.
3. Используя данные таблицы 4, сравните характеристики: а) протона и нейтрона;
б) протона и электрона.
4. Ответьте на вопросы: а) почему в результате химических реакций не происходит
превращения одних элементов в другие; б) какая атомная масса химических элементов
указана в периодической системе — относительная или абсолютная; в) почему масса
ядра меньше суммарной массы протонов и нейтронов, составляющих ядро?
5. Определите число протонов и нейтронов в ядрах изотопов углерода с массовы-
ми числами 12, 13 и 14.
 ʉʠʖʜʞʨʛ ʭʞʧʡʤ ʳʡʛʠʨʦʤʣʤʘ ʘ ʧʡʛʚʩʴʯʞʫ ʖʨʤʢʖʫ ʞ ʞʤʣʖʫ )–  )+  )F  "V  $ʖ2+.
7. Определите, сколько разновидностей молекул воды может образоваться из кисло-
рода и водорода, если имеется смесь атомов водорода и кислорода, включающая нук-
лиды:          .
8. Сопоставьте состав нуклидов 40"S  40,  40Ca, а также 3)  3)Fʞ 14С, 14/ʂʤʜʣʤʡʞʤʚ
нозначно установить принадлежность атома к определённому элементу только на осно-
вании величины его массового числа?
9. Рассчитайте относительную атомную массу природной меди, если известно,
что она состоит из двух изотопов 63Cu (69 %) и 65Cu (31 %), причём Аr(63Cu) = 62,93,
Аr(65Cu) = 64,93. Ответ проверьте по периодической системе Менделеева.
10. Известно, что химический элемент углерод в природе представлен двумя ста-
бильными изотопами углерод-12 и углерод-13, относительные атомные массы которых
соответственно равны 12,000000 и 13,003355. На долю атомов углерода-12 приходится
98,90 %, а на долю атомов углерода-13 — 1,10 %. Рассчитайте относительную атомную
массу углерода и сопоставьте полученное значение с тем, что приведено в периодиче-
ской системе.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


42 Строение атома и периодический закон

§ 8. Явление радиоактивности
¡  ÂÍÃÒ Ÿ ÄÉÉÄÏÄÊÛ  ÇÆÒÖ¿Þ ÐÍÊÇ ÒÏ¿Ì¿  ÍÀÌ¿ÏÒÅÇÊ  ÖÑÍ ÍÌÇ
ÇÐÎÒÐÉ¿ÝÑ ÌÄÇÆÁÄÐÑÌÍÄ Ï¿ÌÄÄ ÇÆÊÒÖÄÌÇÄ ¼ÑÍ ÞÁÊÄÌÇÄ ÎÍÊÒÖÇÊÍ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄ
Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ
¯¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ÇÊÇ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÈ Ï¿Ðοà  w ÜÑÍ пËÍÎÏÍÇÆÁÍÊÛÌÍÄ
ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÄ ÌÄÐÑ¿ÀÇÊÛÌÚÔ ¿ÑÍËÌÚÔ ÞÃÄÏ ÍÃÌÇÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Á ÞÃÏ¿
ÃÏÒÂÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÝØÄÄÐÞ ÇÐÎÒÐÉ¿ÌÇÄË Ö¿ÐÑÇÕ ÁÚÐÍÉÍÈ ÜÌÄÏÂÇÇ 
¿ Ñ¿ÉÅÄ ŗÐÑÉÇË ÜÊÄÉÑÏÍË¿ÂÌÇÑÌÚË ÇÆÊÒÖÄÌÇÄË
±¿ÉÍÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÄ ÌÄ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÄÈ
¡ Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ ÎÏÇÏÍÃÚ ÇÐÎÒÐÉ¿ÄËÚÔ Ö¿ÐÑÇÕ Ï¿ÆÊÇÖ¿ÝÑ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ Ánj
ÃÍÁ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÍÂÍ Ï¿Ðοÿ ¿ÑÍËÌÚÔ ÞÃÄÏ ®ÍÃÏÍÀÌÍ ÇÔ ÇÆÒÖ¿ÄÑ ÞÃÄÏÌ¿Þ Ónj
ÆÇÉ¿ «Ú Ï¿ÐÐËÍÑÏÇË ÃÁ¿ ÇÆ ÌÇÔ w αŒ Ç βŒÏ¿ÐοÃ
ŸÊÛÓ¿ŒÏ¿Ðοà ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÄÑÐÞ ÇÐÎÒÐÉ¿ÌÇÄË αŒÖ¿ÐÑÇÕ w ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍ Æ¿Œ
ÏÞÅÄÌÌÚÔ ÞÃÄÏ ÂÄÊÇÞ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÔ ÃÁ¿ ÎÏÍÑÍÌ¿ Ç ÃÁ¿ ÌÄÈÑÏÍÌ¿  )F ¼ÑÍÑ
Ï¿Ðοà ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ Á ÁÇÃÄ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÞÃÄÏÌÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
; 9  ; v:   )F
" "v 

ÂÃÄ 9 w ÌÄÒÐÑÍÈÖÇÁÍÄ ÞÃÏÍ Ð ¿ÑÍËÌÚË ÌÍËÄÏÍË ; Ç Ë¿ÐÐÍÁÚË ÖÇÐÊÍË Ÿ : w


ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Á×ÄÄÐÞ ÞÃÏÍ  ¿ÑÍËÌÚÈ ÌÍËÄÏ ÉÍÑÍÏÍÂÍ Ì¿  ÄÃÇÌÇÕÚ  ¿ Ë¿ÐÐÍÁÍÄ ÖÇЌ
ÊÍ w Ì¿  ÄÃÇÌÇÕÚ ËÄÌÛ×Ä  ÖÄË Ò ÇÐÔÍÃÌÍÂÍ ÞÃÏ¿ ®ÏÇËÄÏÍË Ñ¿ÉÍÂÍ Ï¿Ðοÿ
ÞÁÊÞÄÑÐÞ Ï¿Ðοà ϿÃÇތ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ Ï¿ÃÍÌ¿Œ Ç ÂÄÊÇތ
 3B   3O   )F
  

®ÏÇ ÐÍÐÑ¿ÁÊÄÌÇÇ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÈ ÞÃÄÏÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÐÊÄÃÒÄÑ ÒÖÇÑÚÁ¿ÑÛ  ÖÑÍ ÐÒˌ


Ë¿ Æ¿ÏÞÃÍÁ ;  Ç ÐÒËË¿ Ë¿ÐÐÍÁÚÔ ÖÇÐÄÊ Ÿ  Á ÍÀÄÇÔ Ö¿ÐÑÞÔ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÃÍÊŌ
ÌÚ ÀÚÑÛ Ï¿ÁÌÚ
ÄÑ¿ŒÏ¿Ðοà ÐÁÞÆ¿Ì Ð ÇÐÎÒÐÉ¿ÌÇÄË ÞÃÏÍË βŒÖ¿ÐÑÇÕÚ w ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ –10 e 
®ÏÇ ÜÑÍË Æ¿ÏÞà ÌÍÁÍÂÍ ÞÃÏ¿ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ Ì¿ ÄÃÇÌÇÕÒ  ¿ ÄÂÍ Ë¿ÐÐÍÁÍÄ ÖÇÐÊÍ
Ÿ ÌÄ ÇÆËÄÌÞÄÑÐÞ
0
ZX Z 1Y 1 e.
A A

¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÎÏÇ βŒÏ¿ÐοÃÄ ÒÂÊÄÏÍÿŒ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ¿ÆÍь


14 14 0
6C 7N 1 e.

¼ÊÄÉÑÏÍÌÚ ÁÍÆÌÇÉ¿ÝÑ ÎÏÇ Ï¿ÐοÃÄ ÌÄÈÑÏÍÌ¿ 01 n  Ì¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌ –10 e  Ç ÎÏ͌


ÑÍÌ 11 p 
1 1 0
0n 1p 1 e
¶¿ÐÑÍ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÝÑÐÞ ¿ËË¿ŒÇÆÊÒÖÄÌÇÄË
­ÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÐÍÀÍÈ ŗÐÑÉÍÄ ÜÊÄÉÑÏÍË¿ÂÌÇÑÌÍÄ ÇÆÊÒÖÄÌÇÄ Ð ÃÊÇÌÍÈ ÁÍʌ
ÌÚ vvv Ë

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Явление радиоактивности 43
°Ñ¿ÀÇÊÛÌÚÄ Ç Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÄ ÌÒÉÊÇÃÚ
®ÏÇÖÇÌÍÈ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÌÄÒÐÑÍÈÖÇÁÍÐÑÛ ¿ÑÍËÌÚÔ ÞÃÄÏ ÏÞÿ
ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ¬ÄÒÐÑÍÈÖÇÁÚÄ ÌÒÉÊÇÃÚ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑÐÞ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚËÇ
ÌÒÉÊÇÿËÇ  ÇÊÇ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÿËÇ ¯¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÄ ÌÒÉÊÇÃÚ ÍÑÊÇÖ¿ÝÑÐÞ ÍÑ ÐÑ¿Œ
ÀÇÊÛÌÚÔ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄË ÎÏÍÑÍÌÍÁ Ç ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ Á ÞÃÏÄ Ç ÜÌÄÏÂÇÄÈ ÇÔ ÐÁÞÆÇ
ªÝÀÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ ÇËÄÄÑ É¿É ÐÑ¿ÀÇÊÛÌÚÄ  Ñ¿É Ç Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÄ
ÌÒÉÊÇÃÚ £ÊÞ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÇÆÁÄÐÑÌÚ ÑÍÊÛÉÍ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÚ © ÌÇË
ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ÁÐÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ Ì¿ÖÇÌ¿Þ Ð ÁÇÐËÒÑ¿  ¿ Ñ¿ÉÅÄ
ÑÄÔÌÄÕÇÈ 5D Ç ÎÏÍËÄÑÇÈ 1N
¡ ÎÏÇÏÍÃÄ ÍÀÌ¿ÏÒÅÄÌÍ  Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÿ §Ô Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÄÐÑÄÐÑÁÄÌÌÚËÇ 
ÇÊÇ ÎÏÇÏÍÃÌÚËÇ  Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÿËÇ © ÌÇË ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÚ  ÉÍÑÍÏÚÄ
ÐÍÔÏ¿ÌÇÊÇÐÛ Ð ËÍËÄÌÑ¿ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ¦ÄËÊÇ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÑÄ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÁÍÆÌÇÉ¿Œ
ÝÑ Á ÎÍÐÑÍÞÌÌÍ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÔ ÞÃÄÏÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ¼ÑÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÁÞÆ¿ÌÚ Ênj
ÀÍ Ð Ï¿ÐοÃÍË ÒÅÄ ÐÒØÄÐÑÁÒÝØÇÔ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÍÁ  ÊÇÀÍ ÐÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄË
ËÄÅÃÒ ÁÚÐÍÉÍÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇËÇ ÉÍÐËÇÖÄÐÉÇËÇ Ö¿ÐÑÇÕ¿ËÇ Ç ÞÃÏ¿ËÇ ¿ÑÍËÍÁ 
ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÒÝØÇÔ Á ¿ÑËÍÐÓÄÏÄ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  Á ÂÏ¿ÌÇÑÄ ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃ
ÒϿ̌  Ï¿Ðοà ÉÍÑÍÏÍÂÍ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÿ Ï¿ÃÍ̌
¡ ¿ÑËÍÐÓÄÏÄ ÎÍÃ ÃÄÈÐÑÁÇÄË Ö¿ÐÑÇÕ  ÊÄÑÞØÇÔ ÇÆ ÉÍÐËÍп ÎÍÑÍÉ ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ
Ç ÃÏ  ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÄ ÞÃÏ¿ ÒÂÊÄÏÍÿŒ
14 1 14 1
7N 0n 6 C 1 H.
© Ì¿ÇÀÍÊÄÄ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÚË ÎÏÇÏÍÃÌÚË Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÿË ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ
ÒϿ̌  ÒϿ̌  ÑÍÏÇȌ Ç É¿ÊÇȌ
¡ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈÐÏÄÃÄÎÏÇÐÒÑÐÑÁÒÄÑÇÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌ¿ÞÖ¿ÐÑÛ ÇÐÉÒÐÐÑÁÄÌÌÚÔÏ¿ÃÇ͌
ÌÒÉÊÇÃÍÁ §Ô Äؗ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÑÄÔÌÍÂÄÌÌÚËÇ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÿËÇ  Ñ¿É É¿É ÍÌÇ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Œ
ÊÇÐÛ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ Ï¿ÀÍÑÚ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÈ ¿ÑÍËÌÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ Ç ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ
ÇÐÎÚÑ¿ÌÇÈÞÃÄÏÌÍÂÍÍÏÒÅÇÞÁvŒÄÂÍÃÚ99ÁÄÉ¿ ¿Ñ¿ÉÅÄÇƌƿÌÄÀÏÄÅÌÍÈÏ¿Œ
ÀÍÑÚÐÏ¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚËÇÇÐÑÍÖÌÇÉ¿ËÇÁÃÏÒÂÇÔÍÑÏ¿ÐÊÞÔÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ
²ÐÑÍÈÖÇÁÍÐÑÛ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÍÁ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÄÑÐÞ ÎÄÏÇÍÃÍË ÎÍÊÒÏ¿Ðοÿ ®ÄŒ
ÏÇÍÃ ÎÍÊÒÏ¿Ðοÿ w ÜÑÍ ÁÏÄËÞ  Á ÑÄÖÄÌÇÄ ÉÍÑÍÏÍÂÍ Ï¿ÐοÿÄÑÐÞ ÎÍÊÍÁÇÌ¿ ÇЌ
ÔÍÃÌÍÂÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÞÃÄÏ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿
¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÎÄÏÇÍà ÎÍÊÒÏ¿Ðοÿ ÈÍÿŒ 5½  Ï¿ÁÄÌ   ÐÒÑÍÉ  ¿ ÎÄÏÇÍÃÚ
ÎÍÊÒÏ¿Ðοÿ ÕÄÆÇތ Ç ÐÑÏÍÌÕÇތ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÍÉÍÊÍ  ÊÄÑ ®ÏÇ ÜÑÍË Á͌
ÁÐÄ ÌÄ ÆÌ¿ÖÇÑ  ÖÑÍ ÖÄÏÄÆ  ÊÄÑ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÔ ÕÄÆÇÞ Ç ÐÑÏÍÌÕÇÞ ÌÄ ÍÐÑ¿ÌÄÑÐÞ
¤ÐÊÇ ÎÍÐÖÇÑ¿ÑÛ  ÑÍ É ÜÑÍËÒ ÁÏÄËÄÌÇ ÐÍÔÏ¿ÌÇÑÐÞ ÖÄÑÁ—ÏÑ¿Þ Ö¿ÐÑÛ  Ç ÿÅÄ ÖÄÏÄÆ
 ÊÄÑ ÍÐÑ¿ÌÄÑÐÞ ÍÉÍÊÍ    ÍÑ ÇÔ ÎÄÏÁÍÌ¿Ö¿ÊÛÌÍÂÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿
¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ¿Á¿ÏÇÇ Ì¿ ¶ÄÏÌÍÀÚÊÛÐÉÍÈ ¿ÑÍËÌÍÈ ÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÌÕÇÇ  ¿ÎÏČ
ÊÞ  ÂÍÿ Á ÍÉÏÒÅ¿ÝØÒÝ ÐÏÄÃÒ ÀÚÊÇ ÁÚÀÏÍ×ÄÌÚ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÄ ÌÒÉÊnj
ÃÚ  ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ §Ô ÎÍÁÚ×ÄÌÌÍÄ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÐÃÄÊ¿ÊÍ Ö¿ÐÑÛ ÑÄό
ÏÇÑÍÏÇÇ Ì¿×ÄÈ ÐÑÏ¿ÌÚ ÌÄÎÏÇÂÍÃÌÍÈ ÃÊÞ ÎÏÍÅÇÁ¿ÌÇÞ ¡ Ì¿ÐÑÍÞØÄÄ ÁÏÄËÞ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


44 Строение атома и периодический закон

¯ÄÐÎÒÀÊÇÉ¿ ÄÊ¿ÏÒÐÛ ÎÏÍÃÍÊÅ¿ÄÑ ÎÏÄÍÃÍÊÄÁ¿ÑÛ ÎÍÐÊÄÃÐÑÁÇÞ ÖÄÏÌÍÀÚÊÛÐÉÍÈ


É¿Ñ¿ÐÑÏÍÓÚ ¡ÄÃÒØÒÝ ÏÍÊÛ Á ÜÑÍÈ Ï¿ÀÍÑÄ ÇÂÏ¿ÝÑ ÔÇËÇÉÇ ­ÌÇ ÍÐÒØÄÐÑÁÊÞÝÑ
ËÍÌÇÑÍÏÇÌÂ Æ¿ÂÏÞÆ̗ÌÌÚÔ ÑÄÏÏÇÑÍÏÇÈ  ÒÖ¿ÐÑÁÒÝÑ Á Ï¿ÆÏ¿ÀÍÑÉÄ ÎÏÍÄÉÑÍÁ ÎÍ ÇÔ
ÍÖÇÐÑÉÄ Ç ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÝ  ÇØÒÑ ÐÎÍÐÍÀÚ ÐÌÇÅÄÌÇÞ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÞ ÍοÐÌÚÔ Ï¿Œ
ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÍÁ Á ÐÄÊÛÐÉÍÔÍÆÞÈÐÑÁÄÌÌÍÈ ÎÏÍÃÒÉÕÇÇ

Кроме радиоактивного распада ядер, возможен и их синтез. Например:



     

  .
Знание механизма и закономерностей протекания ядерных превращений позволяет осу-
ществлять направленный синтез химических элементов. Все элементы с порядковыми номе-
рами больше 92 получены искусственным путём.
В результате ядерных реакций происходит синтез химических элементов на Солнце
и других звёздах. Ядерные реакции синтеза элементов на Солнце — источник энергии звез-
ды и жизни на Земле.

§ÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÄ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÍÁ
¯¿Ðοà ϿÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÔ ¿ÑÍËÌÚÔ ÞÃÄÏ
ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÄÑÐÞ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÍÂÏÍËÌÍÂÍ É͌
ÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÜÌÄÏÂÇÇ ¶ÄÊÍÁÄÖÄÐÑÁÍ Ì¿ÒÖÇÊÍÐÛ
ÒÎÏ¿ÁÊÞÑÛ Ï¿ÐοÃÍË Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÍÁ  ¿ Áڌ
ÃÄÊÞÝØÒÝÐÞ ÎÏÇ ÜÑÍË ÜÌÄÏÂÇÝ ÇÐÎÍÊÛÆ͌
Á¿ÑÛ Á ÐÁÍÇÔ ÇÌÑÄÏÄпÔ
¬¿ ¿ÑÍËÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÌÕÇÞÔ ÜÌÄÏÂÇÞ 
ÁÚÃÄÊÞÝØ¿ÞÐÞ ÎÏÇ ÃÄÊÄÌÇÇ ÞÃÄÏ ÒÏ¿Ì¿ 
ÎÏÄÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÐÌ¿Ö¿Ê¿ Á ÑÄÎÊÍÁÒÝ  ¿ Æ¿ÑÄË
Á ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÒÝ ÜÌÄÏÂÇÝ ÏÇÐ  
®ÏÍÕÄÐÐ ÃÄÊÄÌÇÞ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÔ ÞÃÄÏ
ÒÏ¿Ì¿Œ ÎÍà ÃÄÈÐÑÁÇÄË ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ ËÍÅÌÍ Рис. 13. Белорусская АЭС
ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ Á ÁÇÃÄ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ
235 1 139 94 1
92 U 0 n 56 Ba 36 Kr 3 0 n .
­ÀÏ¿ÆÒÝØÇÄÐÞ ÌÄÈÑÏÍÌÚ ÁÚÆÚÁ¿ÝÑ ÃÄÊÄÌÇÄ ÌÍÁÚÔ ÞÃÄÏ ÒÏ¿Ì¿Œ ÎÍ ÕÄΌ
ÌÍËÒ ËÄÔ¿ÌÇÆËÒ
£ÄÈÐÑÁÇÄ ÞÃÄÏÌÍÂÍ ÍÏÒÅÇÞ ÍÐÌÍÁ¿ÌÍ Ì¿ ËÂÌÍÁÄÌÌÍË ÁÚÃÄÊÄÌÇÇ ÍÂÏÍËÌÍÂÍ
ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÜÌÄÏÂÇÇ ÎÏÇ ÃÄÊÄÌÇÇ ÞÃÄÏ ÒÏ¿Ì¿ ÇÊÇ ÎÊÒÑÍÌÇÞ

При полном делении 1 кг урана-235 выделяется около 7,7 · 1013 Дж энергии, что эквива-
лентно теплоте сгорания около 3000 т высококачественного каменного угля.
В 32 странах мира функционирует около 200 атомных электростанций, обеспечивающих
приблизительно 20 % от общего количества, потребляемой этими странами электроэнергии.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Явление радиоактивности 45
¯¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÚ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á ËÄÃÇÕÇÌÐÉÍÈ ÃÇ¿ÂÌÍÐÑÇÉÄ Ç ÃÊÞ ÊÄÖÄÌÇÞ ÌČ
ÉÍÑÍÏÚÔ Æ¿ÀÍÊÄÁ¿ÌÇÈ

¯¿ÃÇ¿ÕÇÍÌÌ¿Þ ÀÄÆÍοÐÌÍÐÑÛ
¡ ÎÏÍÕÄÐÐÄ Ï¿Ðοÿ ¿ÑÍËÌÚÔ ÞÃÄÏ ÇÊÇ  Ì¿ÍÀÍÏÍÑ  ÇÔ ÐÇÌÑÄÆ¿
ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÁÚÀÏÍÐ ÎÏÍÑÍÌÍÁ  ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÐÍÎÏÍÁÍÅÿŒ
ÝØÇÈÐÞ ¿ËË¿ŒÇÆÊÒÖÄÌÇÄË ¼ÑÍÑ ÎÏÍÕÄÐÐ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁŒ
ÌÚË ÇÆÊÒÖÄÌÇÄË  ÇÊÇ Ï¿ÃÇ¿ÕÇÄÈ ¤ÂÍ ÎÏÇÏÍÃÌÚÄ ÇÐÑÍÖÌÇÉÇ w ÜÑÍ
ÐÍÊÌÄÖÌ¿Þ Ï¿ÃÇ¿ÕÇÞ Ç ÉÍÐËÇÖÄÐÉÍÄ ÇÆÊÒÖÄÌÇÄ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ Ï¿ÃÇ͌
¿ÉÑÇÁÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  Ì¿ÔÍÃÞØÇÄÐÞ Á ÆÄËÌÍÈ ÉÍÏÄ  ÍÉÏÒÅ¿ÝØÇÔ Ì¿Ð ÍÀÙÄÉÑ¿Ô  Á͌
ÃÄ  ÁÍÆÃÒÔÄ Ç ÎÍÐÑÄÎÄÌÌÍ ÎÏÍÌÇÉ¿ÝØÇÄ Á ÍÏ¿ÌÇÆË ÖÄÊÍÁÄÉ¿ Ç ÅÇÁÍÑÌÚÔ
°ÒØÄÐÑÁÒÝÑ Ç ÑÄÔÌÍÂÄÌÌÚÄ ÇÐÑÍÖÌÇÉÇ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ  ÐÍÆÿÌÌÚÄ ÖÄÊ͌
ÁÄÉÍË ÇÊÇ ÐÎÏÍÁÍÕÇÏÍÁ¿ÌÌÚÄ ÄÂÍ ÃÄÞÑÄÊÛÌÍÐÑÛÝ ¬Ä¿ÑÇÁÌÚÄ ÎÏÇËÄÏÚ ÍÀÏ¿Œ
ÆÍÁ¿ÌÇÞ Ñ¿ÉÇÔ ÇÐÑÍÖÌÇÉÍÁ w ÇÐÎÚÑ¿ÌÇÄ ÞÃÄÏÌÍÂÍ ÍÏÒÅÇÞ  Æ¿ÔÍÏÍÌÄÌÇÄ Ï¿Œ
ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÔ ÍÑÔÍÃÍÁ  Í×ÇÀÉÇ ÎÏÇ ÜÉÐÎÊÒ¿Ñ¿ÕÇÇ ¿ÑÍËÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÌÕÇÈ 
ÎÏÇÁÍÃÞØÇÄ É É¿Ñ¿ÐÑÏÍÓ¿Ë
¡ÍÆÃÄÈÐÑÁÇÄ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÚÔ ÃÍÆ ÁÌÄ×ÌÄÂÍ Ï¿ÃÇ¿ÕÇÍÌÌÍÂÍ ÇÆÊÒÖÄÌÇÞ Ì¿ ÍÏ¿Œ
ÌÇÆË ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ËÍÅÄÑ ÁÚÆÁ¿ÑÛ ÑÞŗÊÚÄ Æ¿ÀÍÊÄÁ¿ÌÇÞ ¤Ø— ÀÍÊÛ×ÒÝ ÍοÐÌÍÐÑÛ
ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÎÍοÿÌÇÄ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÍÁ Á ÍÏ¿ÌÇÆË ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ÖÄÏÄÆ ÍÏ¿ÌÚ Ãڌ
Ô¿ÌÇÞ  Ð ÎÇØÄÈ Ç ÁÍÃÍÈ ÏÇÐ   §ÆÊÒÖÄÌÇÄ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÍÁ ÎÍÏ¿Å¿ÄÑ ÍÑÃÄÊی
ÌÚÄ ÉÊÄÑÉÇ  ÀÊÍÉÇÏÒÄÑ ÐÇÌÑÄÆ ÊÇÀÍ ÎÍÁÏÄÅÿÄÑ £¬© ¬¿ÇÀÍÊÛ×ÒÝ ÍοÐÌÍÐÑÛ
ÃÊÞ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ Ï¿ÃÇÍÌÒÉÊÇÃÚ ¯Í  4S  *  $T  6  3O
±¿É  ØÇÑÍÁÇÃÌ¿Þ ÅÄÊÄÆ¿ ÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌ¿ Æ¿ ÁÚÏ¿ÀÍÑÉÒ ÂÍÏËÍÌÍÁ  ÒÖ¿ÐÑÁÒÝØÇÔ
Á ÍÀËÄÌÌÚÔ ÎÏÍÕÄÐпÔ Á ÍÏ¿ÌÇÆËÄ £ÊÞ ÌÍÏË¿ÊÛÌÍÂÍ ė ÓÒÌÉÕÇÍÌÇÏÍÁ¿ÌÇÞ
ÌÄÍÀÔÍÃÇË ÈÍà ®ÍοÿÞ Á ÍÏ¿Œ
ÌÇÆË  Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÈ ÈÍÌ Ì¿Œ
É¿ÎÊÇÁ¿ÄÑÐÞ Á ØÇÑÍÁÇÃÌÍÈ ÅÄÊÄÆÄ 
ÁÚÆÚÁ¿ÄÑ ÐÇÊÛÌÄÈ×ÄÄ ÍÀÊÒÖÄÌÇÄ Ç
ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ Ï¿ÉÍÁÚÔ
ÍÎÒÔÍÊÄÈ ¶ÑÍÀÚ ÒËÄÌÛ×ÇÑÛ ÍοЌ
ÌÍÐÑÛ Ñ¿ÉÍÂÍ ÁÍÆÃÄÈÐÑÁÇÞ  ÏÄÉÍËÄ̌
ÃÒÄÑÐÞ ÎÏÇÌÇË¿ÑÛ ÎÏÄοϿÑÚ ÌÄÏ¿Œ
ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÍÂÍ ÈÍÿ ,* 
¯¿ÃÇÍÌÒÉÊÇà ÐÑÏÍÌÕÇȌ ÞÁÊތ
ÄÑÐÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇË ¿Ì¿ÊÍÂÍË É¿ÊÛÕÇÞ 
ÎÍÜÑÍËÒÍÑÉÊ¿ÃÚÁ¿ÄÑÐÞÁËÄÐÑÍÉ¿Êی
ÕÇÞ Á ÉÍÐÑÌÍÈ ÑÉ¿ÌÇ  ÁÚÆÚÁ¿Þ ÎÍÏ¿Œ
ÅÄÌÇÄ ÉÊÄÑÍÉ ÉÍÐÑÌÍÂÍ ËÍÆ¿ ­ÃÌ¿
Рис. 14. Пути проникновения ÇÆËÄÏÎÏÍÓÇÊ¿ÉÑÇÉÇÑ¿ÉÍÂÍÆ¿ÀÍÊČ
радиоактивного радона в жилые помещения Á¿ÌÇÞÌ¿ÑÄÏÏÇÑÍÏÇÞÔ Æ¿ÂÏÞÆ̗ÌÌÚÔ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


46 Строение атома и периодический закон

ÐÑÏÍÌÕÇÄˌ wÜÑÍÇÆÁÄÐÑÉÍÁ¿ÌÇÄÎÍÖÁÚ®ÍÐÑÒÎÊÄÌÇÄÌÄÏ¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÍÂÍÉ¿Êی
ÕÇÞ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÐÌÇÅÄÌÇÝ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÐÑÏÍÌÕÇތ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ Á Ï¿ÐÑÄÌÇÞÔ  ÌÍ
ÇÁÍÏ¿ÌÇÆËÄÅÇÁÍÑÌÚÔÇÖÄÊÍÁÄÉ¿ ÒÎÍÑÏÄÀÊÞÝØÇÔÜÑÇÏ¿ÐÑÄÌÇÞ

Радон является вторым по частоте (после курения) фактором, вызывающим рак лёгких.
Он естественным образом выделяется из недр Земли и накапливается в подвальных поме-
щениях. Оттуда по вентиляционным шахтам он проникает в жилые помещения (рис. 14).
Чтобы уменьшить его содержание, а следовательно, и воздействие, необходимо хорошо
проветривать помещения.

Радиоактивность (или радиоактивный распад) — это самопроиз-


вольное превращение нестабильных атомных ядер одних химических
элементов в ядра других элементов, сопровождающееся испусканием ча-
стиц высокой энергии, а также жёстким электромагнитным излучением.
Радиоактивный распад атомных ядер происходит с испусканием
α-частиц (ядер гелия), β-частиц (электронов) и γ-лучей.
Вид атомов, подверженных радиоактивному распаду, называют
радионуклидами.
Радиоактивные нуклиды используют в атомной энергетике, медици-
не, научных исследованиях и в военных целях.

Вопросы, задания, задачи


1. Что такое радиоактивность? Назовите виды радиоактивного распада.
2. Укажите характеристики α- и β-частиц, руководствуясь таблицей 4 на с. 37.
3. Назовите источники естественной радиоактивности.
4. Какую радиационную опасность для человека представляет нахождение в под-
вальных и непроветриваемых помещениях?
5. Сравните состав ядер нуклидов 131I и 127I, 137$T ʞ 133$T  90Sr и 88Sr.
6. Составьте уравнения ядерных реакций:
239
U → 239/Q  y   2263ʖ → y 42)ʛ
7. Радионуклиды Ро, U, 2223O ʥʤʚʘʛʦʙʖʴʨʧʵ Ⱥʦʖʧʥʖʚʩ  ʖ ʦʖʚʞʤʣʩʠʡʞʚʱ 90Sr, 131I,
210 235
137
$T ‰ Ȼʦʖʧʥʖʚʩ ʇʤʧʨʖʘʲʨʛ ʩʦʖʘʣʛʣʞʵ ʦʛʖʠʬʞʟ ʞʫ ʦʖʧʥʖʚʖ ʞ ʣʖʝʤʘʞʨʛ ʥʦʤʚʩʠʨʱ
8. Массовая доля калия в теле человека составляет 0,25 %. Из всего количества ато-
мов калия на долю калия-40 приходится 0,0117 %. Рассчитайте число радиоактивных ато-
мов 40, ʘ ʤʦʙʖʣʞʝʢʛ ʭʛʡʤʘʛʠʖ  ʢʖʧʧʖ ʠʤʨʤʦʤʙʤ ‰  ʠʙ
9. Первой искусственной ядерной реакцией, которую осуществил Э. Резерфорд
в 1919 году, была реакция взаимодействия атомов азота-14 с α-частицами. В ходе реакции
образуется атом некоторого элемента и выделяется протон. Определите этот элемент.
10. Средняя энергия, которая выделяется при распаде одного ядра урана-235, равна
3,24 · 10–11 Дж. Рассчитайте значение энергии, которая выделится при распаде урана-235:
а) количеством 1 моль; б) массой 1 кг.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Состояние электрона в атоме 47

§ 9. Состояние электрона в атоме


¯¿ÆÁÇÑÇÄ ÉÁ¿ÌÑÍÁÍÈ ËÄÔ¿ÌÇÉÇ Á ŒÔ ÂÍÿÔ ´´ ÁÄÉ¿ ÎÏÇÁÄÊÍ É ÉÍÏÄÌÌ͌
ËÒ ÎÄÏÄÐËÍÑÏÒ ÓÒÌÿËÄÌÑ¿ÊÛÌÚÔ ÎÍÌÞÑÇÈ ÑÄÍÏÇÇ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ¿ÑÍË¿ §ÐÐÊÄÃ͌
Á¿ÌÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÎÍÉ¿Æ¿ÊÍ  ÖÑÍ ÄËÒ ÎÏÇÐÒØÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ É¿É Ö¿ÐÑÇÕÚ 
Ñ¿É Ç ÁÍÊÌÚ ¼ÊÄÉÑÏÍÌ É¿É Ö¿ÐÑÇÕ¿ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÄÑÐÞ Ë¿ÐÐÍÈ Ç ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÇË
Æ¿ÏÞÃÍË  É¿É ÁÍÊÌ¿ w ÃÊÇÌÍÈ ÁÍÊÌÚ  ÉÍÑÍÏ¿Þ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÃÁÇÅÄÌÇÞ
ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ¼ÑÒ ÃÁÍÈÐÑÁÄÌÌÍÐÑÛ ÐÁÍÈÐÑÁ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ Ì¿ÆÁ¿ÊÇ ÉÍÏÎÒÐÉÒÊÞÏÌ͌
ÁÍÊÌÍÁÚË ÃÒ¿ÊÇÆËÍË
¡ Ì¿ÐÑÍÞØÄÄ ÁÏÄËÞ ÁÍʌ
ÌÍÁÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÇЌ
ÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ Á ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ
Ç ¿ÑÍËÌ͌ÐÇÊÍÁÍÈ ËÇÉÏÍÐÉ͌
ÎÇÇ  ÎÍÆÁÍÊÞÝØÄÈ Ï¿ÐÐË¿Œ
ÑÏÇÁ¿ÑÛ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÄ ÍÀÙÄÉÑÚ
Ï¿ÆËÄÏÍË ÎÍÏÞÃÉ¿  v Ë 
 ÌË
Ð ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË Á ÐÍÑÌÇ ÑÚÐÞÖ
 ¿ À Ï¿Æ ÏÇÐ   ÄÆ ÜÑÇÔ ËÄÑ͌
ʆʞʧʅʡʶʣʠʖ ʧʤʧʨʤʵʯʖʵʞʝʣʖʣʤʭʖʧʨʞʬ"Vʞ4O02: ÃÍÁ ÀÚÊÍ ÀÚ ÌÄÁÍÆËÍÅÌÚË
а — изображение, б — дифракционная картина. ÎÍÞÁÊÄÌÇÄ Ì¿ÌÍÑÄÔÌÍÊÍÂÇÈ
Фотографии получены методами, основанными ° ÑÍÖÉÇ ÆÏÄÌÇÞ ÉÁ¿ÌÑÍÁÍÈ
на использовании волновых свойств электронов
ËÄÔ¿ÌÇÉÇ ÃÊÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÌÄÊی
ÆÞ ÍÃÌÍÁÏÄËÄÌÌÍ ÑÍÖÌÍ ÍÎÏČ
ÃÄÊÇÑÛ ÄÂÍ ÉÍÍÏÃÇÌ¿ÑÒ Ç ÐÉÍÏÍÐÑÛ  ¿ ÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÌČ
ÁÍÆËÍÅÌÍ ÎÏÍÐÊÄÃÇÑÛ ÑÏ¿ÄÉÑÍÏÇÝ ÃÁÇÅÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿
Á ¿ÑÍËÄ  ÎÍÜÑÍËÒ ÂÍÁÍÏÞÑ Í ÁÄÏÍÞÑÌÍÐÑÇ Ì¿ÔÍÅÃÄÌÇÞ ÜÊÄÉь
ÏÍÌ¿ Á ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÈ ÍÀÊ¿ÐÑÇ ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁ¿ ÍÉÍÊÍ ÞÃÏ¿
¤— ÍÂÏ¿ÌÇÖÇÁ¿ÝÑ ÒÐÊÍÁÌÍÈ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÛÝ  ÍÔÁ¿ÑÚÁ¿ÝØÄÈ
ÎÏÇËÄÏÌÍ   ÍÀٗ˿  Á ÉÍÑÍÏÍË Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ÁÄÊÇÉ¿ ÁÄÏ͌
Рис. 16. ÞÑÌÍÐÑÛ Ì¿ÔÍÅÃÄÌÇÞ ÿÌÌÍÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÏÇÐ   ±¿ÉÒÝ
Электронное
ÍÀÊ¿ÐÑÛ ÍÉÍÊÍÞÃÄÏÌÍÂÍ ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁ¿ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ¿ÑÍËÌÍÈ
облако атома
водорода ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÏÀÇÑ¿ÊÛÝ  ÇÊÇ ÎÏÍÐÑÍ ¿ÑÍËÌÍÈ ÍÏÀÇÑ¿ÊÛÝ
©¿ÅÃÍËÒ ÜÊÄÉÑÏÍÌÒ Á ¿ÑÍËÄ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÐÁÍÞ ¿ÑÍËÌ¿Þ
ÍÏÀÇÑ¿ÊÛ  ÉÍÑÍÏ¿Þ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÄÑÐÞ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚËÇ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞËÇ ÜÌÄÏÂÇÇ  ÓÍό
ËÍÈ Ç Ï¿ÆËÄÏÍË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÍÀÊ¿É¿
¦¿ ÒÐÊÍÁÌÚÈ Ï¿ÆËÄÏ ¿ÑÍËÌÍÈ TŒÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ÎÏÇÌÇË¿ÝÑ ÃÇ¿ËÄÑÏ ÍÀÊ¿É¿  Á É͌
ÑÍÏÍË ÁÄÏÍÞÑÌÍÐÑÛ Ì¿ÔÍÅÃÄÌÇÞ ÿÌÌÍÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÎÏÇËÄÏÌÍ  
ÐË ÎÒÌÉÑÇÏÌÒÝ ÊÇÌÇÝ Ì¿ ÏÇÐ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


48 Строение атома и периодический закон

z y z y z y z y
Рис. 17. Форма
x x x x электронных
облаков
s-, p-орбиталей
z y z y z y z y z y (верхняя строка)
и d-орбиталей
x x x x x (нижняя строка)

®Í ÓÍÏËÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÍÀÊ¿É¿ Ï¿ÆÊÇÖ¿ÝÑ TŒ  QŒ  EŒ Ç GŒÍÏÀÇÑ¿ÊÇ


TŒ­ÏÀÇÑ¿ÊÇ ÇËÄÝÑ ÓÍÏËÒ ÐÓÄÏÚ  Ï w ÓÍÏËÒ ¿ÌÑÄÊÇ  E Ç G w ÀÍÊÄÄ ÐÊÍÅÌÒÝ
ÓÍÏËÒ ÏÇÐ  
°ÍÂÊ¿ÐÌÍ ÍÐÌÍÁÌÍËÒ ÎÏÇÌÕÇÎÒ ÉÁ¿ÌÑÍÁÍÈ ËÄÔ¿ÌÇÉÇ  ÜÊÄÉÑÏÍÌ Á ¿ÑÍËÄ Ë͌
ÅÄÑ ÎÏÇÌÇË¿ÑÛ ÑÍÊÛÉÍ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÜÌÄÏÂÇÇ  ¿ ÃÏÒÂÇÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ Æ¿Œ
ÎÏÄØÄÌÚ ¡ ÜÑÍË ÐÊÒÖ¿Ä ÂÍÁÍÏÞÑ  ÖÑÍ ÜÌÄό
ÂÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÉÁ¿ÌÑÍÁ¿Ì¿  ÑÍ ÄÐÑÛ ÇËÄÄÑ 
ÃÇÐÉÏÄÑÌÚÈ Ì¿ÀÍÏ ÆÌ¿ÖÄÌÇÈ £ÊÞ Ì¿ÂÊÞÌ n
4p
ÌÍÂÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌÇÞ ÐÍÐÑÍÞÌÇÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ 4
Á ¿ÑÍËÄ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÒÝ ÃÇ¿Œ
3d
ÂÏ¿ËËÒ ÏÇÐ   ®ÏÍ¿Ì¿ÊÇÆÇÏÒÄË ÜÑÍÑ Ïnj
ÐÒÌÍÉ §Æ ÏÇÐÒÌÉ¿ ÐÊÄÃÒÄÑ  ÖÑÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ 4s
Á ¿ÑÍËÄ Ï¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌÚ ÎÍ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇË 3p
ÒÏÍÁÌÞË Ç ÎÍÃÒÏÍÁÌÞË 3
¼ÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÄ ÒÏÍÁÌÇ ÇÊÇ ÜÊÄÉÑÏÍ̌ 3s
ÌÚÄ ÐÊÍÇ  Ð ÉÍÑÍÏÚËÇ ÁÚ ÍÆÌ¿ÉÍËÇÊÇÐÛ 
2p
ÇÆÒÖ¿Þ ÔÇËÇÝ Á ŒË ÉÊ¿ÐÐÄ  ÍÀÍÆÌ¿Ö¿ÝÑ
2
ÖÇÐÊÍË O ¼ÑÍ ÖÇÐÊÍ ÇËÄÄÑ ÑÍÊÛÉÍ ÕÄÊÍÖÇЌ 2s
ÊÄÌÌÚÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ       e ©¿ÅÃÍËÒ ÆÌ¿Œ 1 1s
ÖÄÌÇÝ O ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÄ ÆÌ¿Œ
ÖÄÌÇÄ ÜÌÄÏÂÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ¼ÌÄÏÂÇÞ ËÍÅÄÑ ²ÏÍÁÌÇ ®ÍÃÒÏÍÁÌÇ ­ÏÀÇÑ¿ÊÇ
ÇÆËÄÌÞÑÛÐÞ ÑÍÊÛÉÍ ÐÉ¿ÖÉÍÍÀÏ¿ÆÌÍ °¿ËÚÈ
Рис. 18. Схема распределения
ÌÇÆÉÇÈ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÈ ÒÏÍÁÄÌÛ O =   Ð͌
атомных орбиталей по энергии
ÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ËÇÌÇË¿ÊÛÌÍ ÁÍÆËÍÅÌÍÈ ÜÌÄό (энергетическая диаграмма)
ÂÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ¬¿ÔÍÃÞØÇÄÐÞ Ì¿ ÜÑÍË ÒÏÍÁŒ
ÌÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ÐÇÊÛÌÍ ÐÁÞÆ¿ÌÚ Ð ÞÃÏÍË ¶ÄË ÀÍÊÛ×Ä O  ÐÊ¿ÀÄÄ ÄÂÍ
ÐÁÞÆÛ Ð ÞÃÏÍË  ÀÍÊÛ×Ä Ï¿ÆËÄÏ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÍÀÊ¿É¿  ÑÄË ÀÍÊÛ×Ä ÜÌÄÏÂÇÞ
ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ®ÏÇ O = ∞ ÜÊÄÉÑÏÍÌ ÑÄÏÞÄÑ ÐÁÞÆÛ Ð ÞÃÏÍË Ç ÐÖÇÑ¿ÄÑÐÞ ÐÁÍÀÍÃÌÚË
¡¿Ë ÒÅÄ ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÔ ÒÏÍÁÌÞÔ Ͽƌ
ÊÇÖÌÍ ±¿É  Ì¿ ÎÄÏÁÍË ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍË ÒÏÍÁÌÄ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÌÄ ÀÍÊÄÄ   Ì¿ ÁÑ͌
ÏÍË w ÌÄ ÀÍÊÄÄ   Ì¿ ÑÏÄÑÛÄË w ÌÄ ÀÍÊÄÄ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ
ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ
Состояние электрона в атоме 49
¶ÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÉÍÑÍÏÍÄ ËÍÅÄÑ ÁËÄÐÑÇÑÛ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚÈ ÒÏÍÁÄÌÛ  ËÍŌ
ÌÍ ÁÚÖÇÐÊÇÑÛ ÎÍ ÓÍÏËÒÊÄ
/ Fv =O
¼ÊÄÉÑÏÍÌÚ  Ì¿ÔÍÃÞØÇÄÐÞ Ì¿ ÍÃÌÍË ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍË ÒÏÍÁÌÄ  ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÒÝ ÍÀÍÊÍÖÉÒ  ÇÊÇ ÐÊÍÈ ¡ÚÐ×ÒÝ ÎÍ ÜÌÄÏÂÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÒÝ ÍÀÍÊÍ֌
ÉÒ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÁÌÄ×ÌÄÈ ¬¿ ÌÄÈ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÚ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÐÊ¿ÀÄÄ ÁÐÄÂÍ
ÐÁÞÆ¿ÌÚ Ð ÞÃÏÍË Ç ÎÍÜÑÍËÒ ÐÎÍÐÍÀÌÚ ÒÖ¿ÐÑÁÍÁ¿ÑÛ Á ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
ÐÁÞÆÄÈ §Ô Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ Á¿ÊÄÌÑÌÚËÇ
¡ ËÌÍÂÍÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ¿ÑÍË¿Ô ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÄ ÒÏÍÁÌÇ Ï¿ÐØÄÎÊÞÝÑÐÞ Ì¿ ÜÌÄό
ÂÄÑÇÖÄÐÉÇÄ ÎÍÃÒÏÍÁÌÇ Ñ¿ÀÊ   ¬¿ ÎÄÏÁÍË ÒÏÍÁÌÄ O =   ÄÐÑÛ ÑÍÊÛÉÍ ÍÃÇÌ
ÎÍÃÒÏÍÁÄÌÛ w T  Ì¿ ÁÑÍÏÍË O =   w ÃÁ¿ ÎÍÃÒÏÍÁÌÞ T Ç Q  Ì¿ ÑÏÄÑÛÄË w
ÇÔ ÑÏÇ T  Q Ç E 

±¿ÀÊÇÕ¿  ¯¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Á ¿ÑÍËÄ ÎÍ ÒÏÍÁÌÞË  ÎÍÃÒÏÍÁÌÞË  ÍÏÀÇÑ¿ÊÞË

«¿ÉÐÇË¿ÊÛÌÍÄ «¿ÉÐÇË¿ÊÛÌÍÄ ÖÇÐÊÍ


¶ÇÐÊÍ
¼ÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÈ ®ÍÃÒÏ͌ ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÜÌÄό
¿ÑÍËÌÚÔ
ÒÏÍÁÄÌÛ O ÁÄÌÛ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÂÄÑÇÖÄÐÉÍË ÒÏÍÁÌÄ
ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ
Ì¿ ÎÍÃÒÏÍÁÌÄ / Fv O

 T   

T  
 
Q  

T  

 Q   

E  

ŸÑÍËÌÚÄ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ  ÎÍÏÞÃÍÉ ÇÔ Æ¿ÎÍÊÌÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ


¬¿ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇ¿ÂÏ¿ËËÄ ¿ÑÍËÌÚÄ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ÇÆÍÀÏ¿ÅÄÌÚ Á ÁÇÃÄ ÉÊČ
ÑÍÉ ÞÖÄÄÉ   ÏÇÐ   ¬¿ É¿ÅÃÍË ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍË ÎÍÃÒÏÍÁÌÄ ËÍÅÄÑ Ì¿Œ
ÔÍÃÇÑÛÐÞ ÑÍÊÛÉÍ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÄ ÖÇÐÊÍ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚÔ ÎÍ ÜÌÄÏÂÇÇ ¿ÑÍËÌÚÔ Íό
ÀÇÑ¿ÊÄÈ Ì¿ ÊÝÀÍË TŒÎÍÃÒÏÍÁÌÄ w ÍÃÌ¿  Ì¿ Q w ÑÏÇ  Ì¿ E w ÎÞÑÛ


ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


50 Строение атома и периодический закон

©¿É Á¿Ë ÒÅÄ ÇÆÁÄÐÑÌÍ  Ì¿ É¿ÅÃÍÈ ¿ÑÍËÌÍÈ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ËÍÅÄÑ Ï¿ÆËÄÐÑÇÑÛÐÞ
ÌÄ ÀÍÊÄÄ ÃÁÒÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÎÏÇ֗Ë ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÃÍÊÅÌÚ ÍÑÊÇÖ¿ÑÛÐÞ ÐÁÍÇËÇ
ÐÎÇÌ¿ËÇ °ÎÇÌ ÒÐÊÍÁÌÍ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÄÑ ÁÏ¿ØÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÁÍÉÏÒÂ ÐÍÀÐÑÁÄ̌
ÌÍÈ ÍÐÇ ÎÍ Ö¿ÐÍÁÍÈ ÐÑÏÄÊÉÄ ÇÊÇ ÎÏÍÑÇÁ Ìė ¼ÑÇ Ï¿ÆÊÇÖÇÞ Ò ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿
ÐÔÄËÄ ÇÆÍÀÏ¿Å¿ÝÑ ÐÑÏÄÊÉ¿ËÇ  Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÌÚËÇ Á ÎÏÍÑÇÁÍÎÍÊÍÅÌÚÄ ÐÑÍÏÍÌÚ
¤ÐÊÇ Ì¿ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ ÍÃÇÌ ÜÊÄÉÑÏÍÌ   ÄÂÍ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÌÄÐοÏÄÌÌÚË 
¿ ¿ÑÍËÌÒÝ ÍÏÀÇÑ¿ÊÛ w Ì¿ÎÍÊÍÁÇÌÒ Æ¿ÎÍÊÌÄÌÌÍÈ ¤ÐÊÇ Ì¿ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ÃÁ¿ ÜÊÄÉь
ÏÍÌ¿  ÑÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÐοÏÄÌÌÚËÇ  ¿ ÍÏÀÇÑ¿ÊÛ w Æ¿ÎÍÊÌÄÌÌÍÈ
ŸÑÍËÌÒÝ ÍÏÀÇÑ¿ÊÛ ÀÄÆ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ Á¿É¿ÌÑÌÍÈ  ÇÊÇ ÐÁÍÀÍÃÌÍÈ 
¡ËÄÐÑÇËÍÐÑÛ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÔ ÒÏÍÁÌÄÈ ÎÍÉ¿Æ¿Ì¿ Á Ñ¿ÀÊÇÕÄ 
¡¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÚ ÑÏÇ ÐÎÍÐÍÀ¿ ÇÆÍÀÏ¿ÅÄÌÇÞ Ï¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ
Á ¿ÑÍËÄ
  Á ÁÇÃÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÐÔÄË ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ Ï¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÑÍÊی
ÉÍ ÎÍ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇË ÒÏÍÁÌÞË  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÃÊÞ ÒÂÊÄÏÍÿ ° Äv  Äv
  Á ÁÇÃÄ ÓÍÏËÒÊÚ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ Ï¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌÇÄ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÎÍ ÍÏÀÇÑ¿ÊÞË  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ° TTQ  ÂÃÄ ÕÇÓÏÚ ÎÄÏÄÃ ÀÒÉÁ¿ËÇ
T Ç Q ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÌÍËÄÏ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍÂÍ ÒÏÍÁÌÞ  ÀÒÉÁÚ T Ç Q w ÓÍÏËÒ ÜÊÄÉь
ÏÍÌÌÍÂÍ ÍÀÊ¿É¿  ¿ ÁÄÏÔÌÇÈ ÇÌÃÄÉÐ Ì¿Ã ÀÒÉÁ¿ËÇ w ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  Ï¿ÆËČ
ؗÌÌÚÔ Ì¿ ÎÍÃÒÏÍÁÌÄ
  Ð ÎÍËÍØÛÝ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉÇÔ ÐÔÄË ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ Ï¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌÇÄ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÎÍ ÍÏÀÇÑ¿ÊÞË Ð Ò֗ÑÍË ÐÎÇÌ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿  Ì¿ÎÏÇËÄÏ
Q
T  
T

° 
¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÔÄË¿ w ÜÑÍ Ñ¿ ÅÄ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉ¿Þ ÃÇ¿ÂÏ¿ËË¿  ÌÍ
Ð ÇÆÍÀÏ¿ÅÄÌÇÄË Æ¿ÎÍÊÌÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ ¿ÑÍËÌÚÔ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ
°ÍÐÑÍÞÌÇÄ ¿ÑÍË¿ Ð Ì¿ÇËÄÌÛ×ÄÈ ÁÍÆËÍÅÌÍÈ ÃÊÞ ÌÄÂÍ ÜÌÄÏÂÇÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ
Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÍÐÌÍÁÌÚË  ÇÊÇ ÌÄÁÍÆÀÒÅ×ÌÌÚË  ÐÍÐÑÍÞÌÇÄË ¡ÐÄ ÃÏÒÂÇÄ ÜÌÄÏÂÄÑnj
ÖÄÐÉÇÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ ÜÑÍÂÍ ¿ÑÍË¿  ÉÍÑÍÏÚË ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÀÍ́ÊÛ׿Þ ÜÌÄÏÂÇÞ ÜÊÄÉь
ÏÍÌÍÁ  ÖÄË Á ÍÐÌÍÁÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ  Ì¿ÆÚÁ¿Œ
E ÝÑÐÞ ÁÍÆÀÒÅ×ÌÌÚËÇ
h £ÊÞ ÑÍÂÍ ÖÑÍÀÚ ÎÄÏÄÁÄÐÑÇ ¿ÑÍË Á ÁÍƌ
E ÀÒÅ×ÌÌÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ  ÄËÒ Ì¿ÃÍ ÐÍÍÀØÇÑÛ
ÜÌÄÏÂÇÝ w ÜÌÄÏÂÇÝ ÁÍÆÀÒÅÃÄÌÇÞ Δ& 
E ÏÇÐ   ­Ì¿ ÎÄÏÄÿ—ÑÐÞ ÎÏÇ ÁÍÆÃÄÈÐь
   ÁÇÇ Ì¿ ¿ÑÍË ÜÊÄÉÑÏÍË¿ÂÌÇÑÌÍÂÍ ÇÆÊÒÖÄÌÇÞ
    Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÐÍÊÌÄÖÌÍÂÍ ÐÁÄÑ¿  ÎÏÇ Ì¿ÂÏČ
Á¿ÌÇÇ ÇÊÇ ÁÍÆÃÄÈÐÑÁÇÇ Ì¿ ¿ÑÍË ÀÚÐÑÏÚÔ
Рис. 19. Схема перехода электрона
ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ¡ ÍÐÌÍÁÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ¿ÑÍË
из основного в возбуждённое
ËÍÅÄÑ Ì¿ÔÍÃÇÑÛÐÞ ÌÄÍÂÏ¿ÌÇÖÄÌÌÍ ÃÍÊÂÍ 
состояние

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Состояние электрона в атоме 51
¿ Á ÁÍÆÀÒÅ×ÌÌÍË w ÍÉÍÊÍ v Ð  ÎÍÐÊÄ ÖÄÂÍ ÁÍÆÀÒÅ×ÌÌÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÁÍƌ
ÁÏ¿Ø¿ÝÑÐÞ Á ÍÐÌÍÁÌÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ®ÄÏÄÔÍà ¿ÑÍË¿ ÇÆ ÁÍÆÀÒÅ×ÌÌÍÂÍ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ
Á ÍÐÌÍÁÌÍÄ ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÄÑÐÞ ÜÊÄÉÑÏÍË¿ÂÌÇÑÌÚË ÇÆÊÒÖÄÌÇÄË

Свойство атомов после их энергетического возбуждения излучать свет с определёнными


длинами волн лежит в основе метода спектрального анализа — одного из основных методов
качественного и количественного анализа веществ. Спектр
состоит из отдельных линий, каждая из которых появляется
He
в результате перехода атома из возбуждённого в основное
состояние. Линейчатый спектр испускания — свидетельство Kr
разных конкретных значений энергии электронов в атоме.

Электрону присущи свойства как частицы, так и волны.


Атомная орбиталь — это характеристика состояния электрона
в атоме, которая включает определённое значение энергии, форму
и размер электронного облака.
Электронное строение атома характеризуют с помощью электронной схе-
мы, формулы электронной конфигурации и электронно-графической схемы.

Вопросы, задания, задачи


1. Назовите характеристики электрона: а) как частицы; б) как волны.
2. Назовите способы изображения распределения электронов в атоме азота:
2p
2s
  
1s
а) 7/ ʛ–, 5е–; б) 7/ s22s22p3; в) 7/
3. Как изменится энергия электрона, если его перевести из состояния с n = 2 в со-
стояние с n = 3? Что произойдёт с энергией электрона, если он вернётся в прежнее со-
стояние?
4. Используя рис. 18, расположите следующие атомные орбитали в порядке увели-
чения их энергии: 3p, 2p, 3d, 1s.
5. В каком состоянии энергия электрона выше: 2s или 2p; 3p или 2p?
6. Чем отличаются атомные орбитали 1s и 3s?
7. Сколько всего электронов может находиться на третьем энергетическом уровне,
на 1s-подуровне, на 2р-подуровне, на 3d-подуровне?
8. При возбуждении электрон перешёл с 2s- на 2р-орбиталь. Что при этом измени-
лось: энергия электрона, форма электронного облака, заряд атома, энергия атома?
9. Рассчитайте число электронов в порции фосфора массой 1,24 г.
10. Порция нитрата двухвалентного металла количеством 0,2 моль содержит
16,4 моль электронов. Определите элемент.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


52 Строение атома и периодический закон

§ 10. Периодический закон


в свете теории строения атома
¡ ÔÍÃÄ ÉÏÍÎÍÑÊÇÁÍÂÍ ÑÏÒÿ ÎÍ ÐÇÐÑÄË¿ÑÇÆ¿ÕÇÇ
ÐÁÍÈÐÑÁ ÎÏÍÐÑÚÔ Ç ÐÊÍÅÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÎÏÍÓÄÐÐÍÏ
°¿ÌÉь®ÄÑÄÏÀÒÏÂÐÉÍÂÍ ÒÌÇÁÄÏÐÇÑÄÑ¿ £ § «ÄÌÃČ
ÊÄÄÁ ÍÀÌ¿ÏÒÅÇÊ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÒÝ Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÛ ÐÍÐÑ¿Œ
Á¿ ÁÚÐ×ÇÔ ÍÉÐÇÃÍÁ Ç ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÔÇËnj
ÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÍÑ ÇÔ ¿ÑÍËÌÍÈ Ë¿ÐÐÚ ¯¿ÐÎÍÊÍÅÇÁ
ÐÇËÁÍÊÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Á ÎÍÏÞÃÉÄ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿Œ
ÌÇÞ ¿ÑÍËÌÍÈ Ë¿ÐÐÚ Ç ÍÀÙÄÃÇÌÇÁ ÜÊÄËÄÌÑÚ Ð ÍÃÇÌ¿É͌
ÁÍÈ ÓÍÏËÒÊÍÈ ÁÚÐ×ÄÂÍ ÍÉÐÇÿ Á ÂÏÒÎÎÚ  Á  ÂÍÃÒ
£ § «ÄÌÃÄÊÄÄÁ ÐÍÆÿÊ Ñ¿ÀÊÇÕÒ  ÉÍÑÍÏÒÝ Ì¿ÆÁ¿Ê ÎČ
ÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ­É¿Æ¿ÊÍÐÛ  ÖÑÍ ÜÊÄËÄÌÑÚ  ÍÀÙÄÃÇ̗ÌÌÚÄ
Á ÍÃÌÒ ÂÏÒÎÎÒ ÎÍ ÎÏÇÆÌ¿ÉÒ ÍÀØÄÈ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÇ  ÇËČ
ÝÑ ÀÊÇÆÉÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¬¿ ÍÐÌÍÁÄ ÒÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÌÍÈ Æ¿ÉÍÌÍËÄÏÌÍÐÑÇ
ÍÌ ÐÓÍÏËÒÊÇÏÍÁ¿Ê Æ¿ÉÍÌ  ÉÍÑÍÏÚÈ ÎÍÊÒÖÇÊ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÂÍ
¡ ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÔ Æ¿ÉÍÌÍÁ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÍÀÚÖÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑÐÞ Á Ánj
ÃÄ ÓÍÏËÒÊ  ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇÈ Æ¿ÉÍÌ ÀÚÊ ÍÑÍÀϿŗÌ £ § «ÄÌÃÄÊÄÄÁÚË Á ÁÇÃÄ
ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ
¡  ÂÍÃÒ ÀÚÊÍ ÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÊÛÌÍ ÒÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÍ  ÖÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊČ
ËÄÌÑ w ÜÑÍ ÁÇà ¿ÑÍËÍÁ Ð ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚË ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÚË Æ¿ÏÞÃÍË ÞÃÏ¿  ÆÌ¿Œ
ÖÄÌÇÄ ÉÍÑÍÏÍÂÍ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÎÍÏÞÃÉÍÁÍËÒ ÌÍËÄÏÒ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿
Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ ®ÍÐÊÄ ÜÑÍÂÍ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇÈ Æ¿ÉÍÌ ÎÍÊÒÖÇÊ ÌÍÁÒÝ
ÓÍÏËÒÊÇÏÍÁÉÒ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¿ÑÍËÍÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÐÍÐÑ¿Á Ç ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÍÀÏ¿Œ
ÆÒÄËÚÔ ÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ Æ¿ÏÞÿ ¿ÑÍˌ
ÌÚÔ ÞÃÄÏ
±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  ÎÍÏÞÃÉÍÁÚÈ ÌÍËÄÏ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÎÏÇÍÀϗÊ ÓÇÆnj
ÖÄÐÉÇÈ ÐËÚÐÊ ©¿É ÁÚ ÒÅÄ ÆÌ¿ÄÑÄ  ÄÐÊÇ Æ¿ ÄÃÇÌÇÕÒ ÇÆËÄÏÄÌÇÞ Æ¿ÏÞÿ ÎÏÇÌÞÑÛ
Æ¿ÏÞÃ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿  ÑÍ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚÈ Æ¿ÏÞÃ ÞÃÏ¿ ÊÝÀÍÂÍ ¿ÑÍË¿ ÀÒÃÄÑ ÖÇÐÊÄÌÌÍ
Ï¿ÁÄÌ ÎÍÏÞÃÉÍÁÍËÒ ÌÍËÄÏÒ ; ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÄÂÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿
°ÊÄÃÒÝØÇË ÜÑ¿ÎÍË Ï¿ÆÁÇÑÇÞ ÑÄÍÏÇÇ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ÐÑ¿ÊÍ ÁÚÞЌ
ÌÄÌÇÄ ÎÏÇÖÇÌÚ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÐÁÍÈÐÑÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÍÑ
Æ¿ÏÞÿ ÞÃÏ¿ ¿ÑÍËÍÁ  ÍÀÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ ÇÌÑÄÏÁ¿ÊÍÁ ÎÄÏÇÍÃÇÖÌÍÐÑÇ
£ÊÞ ÁÚÞÐÌÄÌÇÞ ÜÑÇÔ ÎÏÇÖÇÌ ÿÁ¿ÈÑÄ ÎÏÍÐÊÄÃÇË  É¿É ÎÍ ËÄÏÄ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÌÇÞ
Æ¿ÏÞÿ ¿ÑÍËÌÚÔ ÞÃÄÏ ÇÆËÄÌÞÝÑÐÞ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Á ¿ÑÍË¿Ô ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
ÜÊÄËÄÌÑÍÁ £ÊÞ É¿ÅÃÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ Æ¿ÎÇ×ÄË ÓÍÏËÒÊÒ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂҌ
Ï¿ÕÇÇ Ç ÎÍÐÑÏÍÇË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉÒÝ ÐÔÄËÒ Á ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÇÇ Ð ÏÇÐÒ̌
ÉÍË 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Периодический закон в свете теории строения атома 53
®ÏÇ ÏÄ×ÄÌÇÇ ÁÍÎÏÍп Í ÎÍÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ Æ¿ÎÍʌ 3p
ÌÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ ¿ÑÍËÌÚÔ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ ÀÒÃÄË ÏÒÉ͌ 13 14 15
3s 16 17 18
ÁÍÃÐÑÁÍÁ¿ÑÛÐÞ ÐÊÄÃÒÝØÇËÇ ÎÏ¿ÁÇÊ¿ËÇ
11 12
 ¼ÊÄÉÑÏÍÌÚ Á ¿ÑÍËÄ Á ÎÄÏÁÒÝ ÍÖÄÏÄÃÛ Æ¿ÎÍÊÌÞÝÑ
2p
ÐÁÍÀÍÃÌÚÄ ¿ÑÍËÌÚÄ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ Ð Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ÌÇÆÉÍÈ ÜÌÄό 5 6 7
ÂÇÄÈ ¼ÌÄÏÂÇÞ ¿ÑÍËÌÚÔ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ Á ÐÊČ 2s 8 9 10
ÃÒÝØÄÈ ÎÍÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ 34
TTQTQTEQe 1s
 ¬¿ ÍÃÌÍÈ ¿ÑÍËÌÍÈ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ËÍÅÄÑ Ì¿ÔÍÃÇÑÛÐÞ 12

ÌÄ ÀÍÊÄÄ ÃÁÒÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÎÏÇ֗Ë ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÃÍÊÅÌÚ


Рис. 20.
ÇËÄÑÛ ¿ÌÑÇοϿÊÊÄÊÛÌÚÄ ÐÎÇÌÚ
Последовательность
 ¶ÇÐÊÍ ÌÄÐοÏÄÌÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÿÌÌÍË ÜÌÄό заполнения
ÂÄÑÇÖÄÐÉÍË ÎÍÃÒÏÍÁÌÄ ÃÍÊÅÌÍ ÀÚÑÛ Ë¿ÉÐÇË¿ÊÛÌÚË электронами атомных
°ÍÐÑÍÞÌÇÄ ¿ÑÍË¿  Ò ÉÍÑÍÏÍÂÍ ¿ÑÍËÌÚÄ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ Æ¿Œ орбиталей
ÎÍÊÌÄÌÚ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ Á ÒÉ¿Æ¿ÌÌÍÈ ÎÍÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌ͌
ÐÑÇ  ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÍÐÌÍÁÌÚË ÐÍÐÑÍÞÌÇÄË  ÑÍ ÄÐÑÛ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄË Ð Ì¿ÇËÄÌÛ×ÄÈ ÜÌÄό
ÂÇÄÈ ¡ÐÄ ÍÐÑ¿ÊÛÌÚÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ ÀÒÃÒÑ ÁÍÆÀÒÅ×ÌÌÚËÇ
§Ñ¿É  Ò ¿ÑÍË¿ ÁÍÃÍÏÍÿ Ð ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚË Æ¿ÏÞÃÍË ÞÃÏ¿ ; =  ÄÃÇÌÐÑÁÄ̌
ÌÚÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌ ÃÍÊÅÄÌ Æ¿ÌÞÑÛ пËÒÝ ÌÇÆÉÒÝ ÎÍ ÜÌÄÏÂÇÇ ¿ÑÍËÌÒÝ ÍÏÀÇÑ¿ÊÛ T
² ¿ÑÍË¿ ÐÊÄÃÒÝØÄÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÍÀ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ Æ¿ÐÄÊÞÝÑ ÑÒ ÅÄ TŒÍÏÀÇÑ¿ÊÛ  ÌÍ
ÃÍÊÅÌÚ ÇËÄÑÛ ÎÏÍÑÇÁÍÎÍÊÍÅÌÚÄ ÐÎÇÌÚ
 
)T   )    )FT   )F
±¿É É¿É Ì¿ ÎÄÏÁÍË ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍË ÒÏÍÁÌÄ ÄÐÑÛ ÑÍÊÛÉÍ ÍÃÌ¿ ¿ÑÍËÌ¿Þ Íό
ÀÇÑ¿ÊÛ  ÉÍÑÍÏ¿Þ ÌÄ ËÍÅÄÑ ÁËÄÐÑÇÑÛ ÀÍÊÄÄ ÃÁÒÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÑÍ ÑÏÄÑÇÈ Ç ÖÄь
Á—ÏÑÚÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ Á ¿ÑÍË¿Ô Ð ; =  Ç ; =  Æ¿ÌÇË¿ÝÑ ÐÊÄÃÒÝØÒÝ ÎÍ ÜÌÄÏÂÇÇ
TŒÍÏÀÇÑ¿ÊÛ ŸÑÍËÚ ÜÑÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Ì¿ÖÇÌ¿ÝÑ ÁÑÍÏÍÈ ÎÄÏÇÍÃ
Q  Q 
T T
T  T
 
-JT T 
  -J    #FTT   #F 
¡ ¿ÑÍË¿Ô ÐÊÄÃÒÝØÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ Æ¿ÎÍÊÌÞÝÑ QŒÎÍÃÒÏÍÁÄÌÛ
ÐÌ¿Ö¿Ê¿ ÎÍ ÍÃÌÍËÒ ÜÊÄÉÑÏÍÌÒ Ì¿ É¿ÅÃÒÝ ÇÆ ÑϗÔ όÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ Æ¿ÑÄË  Ì¿Œ
ÖÇÌ¿Þ Ð ¿ÑÍË¿ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ; =   É¿ÅÿÞ όÍÏÀÇÑ¿ÊÛ Æ¿ÎÍÊÌÞÄÑÐÞ ÁÑÍÏÚË
ÜÊÄÉÑÏÍÌÍË Q  Q 
T T
T  T  
      
#T T Q    #      $T T Q    $ 
Q  Q 
T T
T    T  
  
/T T Q   /      0TTQ    0 
Q  Q 
T T
T  T
  
'T T Ï    '      /FTTÏ   /F 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


54 Строение атома и периодический закон

±¿É É¿É ÁÑÍÏÍÈ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÈ ÒÏÍÁÄÌÛ ÌÄ ËÍÅÄÑ ÐÍÃÄÏÅ¿ÑÛ ÀÍÊÄÄ  ÜÊÄÉь
ÏÍÌÍÁ  ÑÍ ÜÊÄËÄÌÑ Ð ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚË Æ¿ÏÞÃÍË ÞÃÏ¿ ¿ÑÍË¿  ; =   Ì¿ÖÇÌ¿ÄÑ
ÑÏÄÑÇÈ ÎÄÏÇÍÃ
Q E
T
 Q 

T 
T
   
/¿T T Q T  
®ÍÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ Æ¿ÎÍÊÌÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ ¿ÑÍËÌÚÔ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ Ì¿
Ñ ÏÄÑÛÄË ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍË ÒÏÍÁÌÄ ¿Ì¿ÊÍÂÇÖÌ¿ ÑÍÈ  ÖÑÍ ËÚ Ì¿ÀÊÝÿÊÇ ÃÊÞ ÁÑ͌
ÏÍÂÍ ÒÏÍÁÌÞ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ   °ÍÐÑÍÞÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÎÍÐÊÄÃÌÄÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÑÏČ
ÑÛÄÂÍ ÎÄÏÇÍÿ ¿ÏÂÍÌ¿ ; =   ÍÎÇÐÚÁ¿ÄÑÐÞ Ñ¿É
Q E
T
 Q 

T
T
    
"SMT T Q T Q  
®ÏÇ ÜÑÍË Ò ¿ÑÍË¿ "S  Á ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ¿ÑÍËÍÁ ÎÏÄÃÚÃÒØÇÔ ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚÔ ¿ÆÍÁ
)F Ç /F  ÌÄ Æ¿É¿ÌÖÇÁ¿ÄÑÐÞ Æ¿ÎÍÊÌÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ ÑÏÄÑÛÄÂÍ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍÂÍ
ÒÏÍÁÌÞ ² ÌÄÂÍ ÍÐÑ¿ÝÑÐÞ ÌÄÆ¿ÎÍÊÌÄÌÌÚËÇ EŒÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ®ÍÐÉÍÊÛÉÒ Ì¿ ÁÌÄ׌
ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ ÌÄ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÀÍÊÄÄ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÑÍ DÊÄÃÒÝØÇÈ Æ¿
¿ÏÂÍÌÍË ÜÊÄËÄÌÑ ; =   Ì¿ÖÇÌ¿ÄÑ ÌÍÁÚÈ  ÖÄÑÁ—ÏÑÚÈ ÎÄÏÇÍÃ
£ÊÞ ÉÍËοÉÑÌÍÐÑÇ Æ¿ÎÇÐÇ Æ¿ÎÍÊÌÄÌÌÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÄ ÍÀÍÊÍÖÉÇ Á ÓÍÏËÒÊ¿Ô
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÈ Æ¿ËÄÌÇË ÐÇËÁÍÊÍË ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÍÂÍ ¿ƿ  ¿ÑÍË ÉÍÑ͌
ÏÍÂÍ ÇËÄÄÑ Ñ¿ÉÒÝ ÅÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÒÝ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÝ ±¿É  Æ¿ÎÇÐÛ T ËÍÅÌÍ Æ¿Œ
ËÄÌÇÑÛ Ì¿ <)F>  TTQ w Ì¿ </F>  TTQTQ w Ì¿ <"S> Ç Ñ Ã ¬¿ÎÏnj
ËÄÏ  ÓÍÏËÒÊÒ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ ¿ÑÍË¿ ÊÇÑÇÞ ËÍÅÌÍ Æ¿ÎÇпÑÛ É¿É
<)F>T  ÔÊÍÏ¿ w </F>TQ
¬¿ ÜÑÍË ÍÐÑ¿ÌÍÁÇË Ï¿ÐÐËÍÑÏÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÈ ¿ÑÍËÍÁ Ônj
ËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ
°ÍÎÍÐÑ¿ÁÇÁ ÓÍÏËÒÊÚ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÈ ¿ÑÍËÍÁ Ð ÎÍÊÍÅÄÌÇÄË
ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÇÔ ÇË ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ  ËÍÅÌÍ
ÍÀÏ¿ÑÇÑÛ ÁÌÇË¿ÌÇÄ Ì¿ ÐÊÄÃÒÝØÇÄ Æ¿ÉÍÌÍËÄÏÌÍÐÑÇ
¡ÍŒÎÄÏÁÚÔ  Ì¿Ö¿ÊÍ É¿ÅÃÍÂÍ ÎÄÏÇÍÿ ÐÍÁοÿÄÑ Ð Ì¿Ö¿ÊÍË Æ¿ÎÍÊÌÄÌÇÞ Ì͌
ÁÍÂÍ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍÂÍ ÒÏÍÁÌÞ Á ¿ÑÍËÄ ¦Ì¿ÖÄÌÇÄ ÌÍËÄÏ¿ ÜÑÍÂÍ ÒÏÍÁÌÞ O  Ï¿ÁÌÍ
ÌÍËÄÏÒ ÎÄÏÇÍÿ ¡ ÜÑÍË Æ¿ÉÊÝÖ¿ÄÑÐÞ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÈ ÐËÚÐÊ ÌÍËÄÏ¿ ÎÄÏÇÍÿ
¡ÍŒÁÑÍÏÚÔ  ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÄ ¿ÑÍË¿
ŸŒÂÏÒÎÎÚ Ï¿ÁÌÍ ÌÍËÄÏÒ ÂÏÒÎÎÚ  Á ÉÍÑÍÏÍÈ Ï¿ÆËÄؗÌ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÇÈ ÜÑ͌
ËÒ ¿ÑÍËÒ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ ¡ ÜÑÍË Æ¿ÉÊÝÖ¿ÄÑÐÞ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÈ ÐËÚÐÊ ÌÍËÄÏ¿
ÂÏÒÎÎÚ «¿ÉÐÇË¿ÊÛÌÍÄ ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÄ
¿ÑÍËÍÁ ÌÄ ÎÏÄÁÚ׿ÄÑ ÁÍÐÛËÇ Ñ¿ÀÊ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Периодический закон в свете теории строения атома 55
±¿ÀÊÇÕ¿  ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ŸŒÂÏÒÎÎ

¢ÏÒÎÎÚ
®¿Ï¿ËÄÑÏÚ
ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÞ
*" **" ***" *7" 7" 7*" 7**" 7***"

¡ÌÄ×ÌÞÞ
OT OT OTOQ OTOQ OTOQ OTOQ OTOQ OTOQ
ÍÀÍÊÍÖÉ¿

¶ÇÐÊÍFv
Ì¿ÁÌÄ×ÌÄÈ        
ÍÀÍÊÍÖÉÄ

¡ÚÐ×ÇÈ
30 30 30 30 30 30 30 w
ÍÉÐÇÃ

¡ÍÃÍÏÍÃÌÍÄ
3) 3) 3) 3) 3) 3) 3) w
ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÄ

±ÏÄÑÛÞ Æ¿ÉÍÌÍËÄÏÌÍÐÑÛ ÐÊÄÃÒÄÑ ÇÆ ¿Ì¿ÊÇÆ¿ ÐÊÄÃÒÝØÄÈ ÊÍÂÇÖÄÐÉÍÈ ÐÔÄËÚ 


ÉÍÑÍÏÒÝ ËÚ ÎÍÐÑÏÍÇË Ð Ò֗ÑÍË ÆÌ¿ÌÇÈ  ÎÍÊÒÖÄÌÌÚÔ Á vŒÔ ÉÊ¿ÐпÔ

¡ ÍÃÌÍÈ ÂÏÒÎÎÄ Ï¿ÆËÄØÄÌÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ŸÑÍËÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  Ï¿ÐÎÍÊ͌


ÜÊÄËÄÌÑÚ  ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÐÍ ÐÔÍÌ ÅÄÌÌÚÔ Á ÍÃÌÍÈ ÂÏÒÎÎÄ  ÇËÄÝÑ ÍÃÇÌ¿É͌
ÌÚËÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ ÁÒÝ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÒÝ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÝ ÁÌÄ×ÌÄÈ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ

¡ÚÁÍà ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÄØÄÐÑÁ ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌÚ ÐÑÏÍÄÌÇÄË ÁÌÄ×ÌÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÍÀ͌


ÊÍÖÄÉ ¿ÑÍËÍÁ  ÎÍÜÑÍËÒ ÁÌÄ×ÌÝÝ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÒÝ ÍÀÍÊÍÖÉÒ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ Á¿ÊÄÌÑÌÍÈ  ¿ Ï¿ÆËÄؗ̌
ÌÚÄ Ì¿ ÌÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ w Á¿ÊÄÌÑÌÚËÇ

¶ÄÑÁ—ÏÑÒÝ Æ¿ÉÍÌÍËÄÏÌÍÐÑÛ Ì¿Ë ÎÍÆÁÍÊÇÑ ÐÃÄÊ¿ÑÛ ÊÍÂÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÔÄË¿

°ÁÍÈÐÑÁ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÇÆËÄÌތ ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ÁÌÄ×ÌÄÈ


ÝÑÐÞ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇ Ð ÏÍÐÑÍË Æ¿ÏÞÿ ÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ ¿ÑÍËÍÁ ÎÍÁÑÍÏÞÄÑÐÞ
¿ÑÍËÌÚÔ ÞÃÄÏ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇ Ð ÏÍÐÑÍË Æ¿ÏÞÿ ÇÔ ÞÃÄÏ

¡ÚÁÍà ®ÄÏÇÍÃÇÖÌÍÐÑÛ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÁÍÈÐÑÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÐÍÁοÿÄÑ Ð ÎÄÏÇÍÃÇ֌


ÌÍÐÑÛÝ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÐÑÏÒÉÑÒÏÚ ÇÔ ¿ÑÍËÍÁ

®ÏÍÁÄ×ÌÌÍÄ ÐÍÎÍÐÑ¿ÁÊÄÌÇÄ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ Æ¿ÉÊÝÖÇÑÛ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ


ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÇÆËÄÌÞÝÑÐÞ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇ ÎÍÑÍËÒ  ÖÑÍ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇ ÇÆËÄÌÞÄÑÐÞ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ÁÌÄ×ÌÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ ÇÔ ¿ÑÍËÍÁ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


56 Строение атома и периодический закон

°ÑÏÒÉÑÒÏ¿ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Ð ÑÍÖÉÇ


ÆÏÄÌÇÞ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ
­ÐÌÍÁÌÚËÇ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚËÇ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÝØÇËÇ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ÔÇËnj
ÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÂÏÒÎο Ç ÎÄÏÇÍà ¢ÏÒÎο w ÜÑÍ ÁÄÏÑÇÉ¿ÊÛÌÚÈ ÏÞÃ
ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÔ Á ÎÍÏÞÃÉÄ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÌÇÞ Æ¿ÏÞÿ ÞÃÏ¿ ÇÔ ¿ÑÍËÍÁ  ÍÀٌ
ÄÃÇ̗ÌÌÚÔ ÍÀØÇË ÎÏÇÆÌ¿ÉÍË w ÍÃÌÍÑÇÎÌÍÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÄÈ ÁÌÄ׌
ÌÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ
¼ÊÄËÄÌÑÚ *ŸŒ Ç **ŸŒÂÏÒÎÎ ÍÑÌÍÐÞÑ É TŒÜÊÄËÄÌÑ¿Ë  ÎÍÐÉÍÊÛÉÒ Ò ÌÇÔ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÁÌÄ×ÌÄÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Ì¿ TŒÎÍÃÒÏÍÁÌÄ ¼ÊÄËÄÌÑÚ ***Ÿv
7***ŸŒÂÏÒÎÎ w ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ É QŒÜÊÄËÄÌÑ¿Ë ¼ÊÄËÄÌÑÚ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÄ
Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ ËÄÅÃÒ TŒ Ç QŒÜÊÄËÄÌÑ¿ËÇ Á vŒË ÎÄÏÇÍÃ¿Ô  Ì¿Æڌ
Á¿ÝÑÐÞ EŒ Ç GŒÜÊÄËÄÌÑ¿ËÇ ² ÌÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ Æ¿ÎÍÊÌÞÄÑÐÞ EŒ Ç GŒÎÍÃÒÏÍÁÌÇ
ÎÏÄÃÁÌÄ×ÌÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ ±¿ÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ ÍÑÌÍÐÞÑ É #ŒÂÏÒÎοË
®ÄÏÇÍÃÚ w ÜÑÍ ÂÍÏÇÆÍÌÑ¿ÊÛÌÚÄ ÏÞÃÚ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ  Á ÉÍÑÍÏÚÔ
ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÚ Á ÎÍÏÞÃÉÄ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÞ Æ¿ÏÞÿ ÞÃÏ¿ ¿Ñ͌
Ë¿ Ç ÖÇÐÊ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍË ÒÏÍÁÌÄ ² ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄ̌
ÑÍÁ ŒÂÍ Ç ŒÂÍ ÎÄÏÇÍÃÍÁ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÎÍÐÑÄÎÄÌÌÍÄ Æ¿ÎÍÊÌÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ TŒ 
¿ Æ¿ÑÄË QŒÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ
©¿ÅÃÚÈ ÎÄÏÇÍà ̿ÖÇÌ¿ÄÑÐÞ TŒÜÊÄËÄÌÑ¿ËÇ ØÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ  Á ¿ÑÍË¿Ô
ÉÍÑÍÏÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ Æ¿ÎÍÊÌÞÝÑ ÌÍÁÚÈ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÈ ÒÏÍÁÄÌÛ ®ÍÐÊÄÃÌÇË
ÜÊÄËÄÌÑÍË Á É¿ÅÃÍË ÎÄÏÇÍÃÄ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚÈ Â¿Æ  ¿ÑÍËÚ ÉÍÑÍÏÍÂÍ ÇËČ
ÝÑ ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ Æ¿ÎÍÊÌÄÌÌÚÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ όÎÍÃÒÏÍÁÄÌÛ
±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  Ï¿ÆÁÇÑÇÄ ÑÄÍÏÇÇ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ¿ÑÍË¿ ÎÍÆÁÍÊÇÊÍ ÿÑÛ ÓÇÆÇÖČ
ÐÉÍÄ ÍÀÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍËÒ Æ¿ÉÍÌÒ Ç ÐÑÏÒÉÑÒÏÄ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑČ
ËÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ¡ Ì¿ÐÑÍÞØÄÄ ÁÏÄËÞ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÒÝ ÐÇÐÑÄËÒ ËÍŌ
ÌÍ Ï¿ÐÐË¿ÑÏÇÁ¿ÑÛ É¿É ÄÐÑÄÐÑÁÄÌÌÒÝ ÉÊ¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÝ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÎÍ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚË ÐÑÏÒÉÑÒÏ¿Ë ÇÔ ¿ÑÍËÍÁ

Свойства атомов химических элементов, а также состав и свойства


образуемых ими простых веществ и соединений находятся в периоди-
ческой зависимости от заряда атомных ядер.
Порядковый номер химического элемента равен числу протонов
в ядре атома этого элемента.
Номер А-группы соответствует числу электронов на внешней элект-
ронной оболочке атомов химических элементов данной группы. Элемен-
ты, находящиеся в одной группе периодической системы, имеют одина-
ковую электронную конфигурацию внешнего электронного слоя.
Номер периода совпадает с числом энергетических уровней, на ко-
торых размещены электроны в атомах всех элементов этого периода.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Периодичность изменения свойств атомов химических элементов и образуемых ими веществ 57
Вопросы, задания, задачи
1. Поясните на примере азота физический смысл порядкового номера химического
элемента, номера А-группы, номера периода.
2. Почему элементы IА- и IIА-групп называют s-элементами, а элементы IIIА–VIIIА-
групп — p-элементами?
3. Постройте электронно-графические схемы и запишите электронные формулы ато-
мов химических элементов 3-го периода.
4. Почему свойства химических элементов и их соединений подчиняются периоди-
ческому закону? Обоснуйте свой ответ.
5. Почему элементы одной группы проявляют сходство в свойствах? В чём причина
различия свойств химических элементов, расположенных в одной группе?
6. Из анализа приведённых электронно-графических схем, отметьте, какие состояния
атома являются основными, а какие возбуждёнными:
       
а) б)  в) г)  д)
7. Определите число энергетических уровней, на которых в атомах кислорода, маг-
ния, кальция и свинца в основном состоянии расположены электроны.
8. Укажите: а) число электронов на внешней электронной оболочке у атомов химиче-
ских элементов с порядковыми номерами 5, 15, 20, 32, 53; б) символы элементов, в ато-
мах которых полностью заполнены внешние электронные оболочки.
9. Определите массу соли, полученной при растворении в кислоте состава НЭ ме-
талла Ме массой 5 г. При этом известно, что элемент, входящий в состав кислоты имеет
ʳʡʛʠʨʦʤʣʣʩʴ ʠʤʣʪʞʙʩʦʖʬʞʴ </F>s23p5, а электронная схема металла 2е–, 8е–, 2е–.
10. Составьте электронно-графическую схему атома химического элемента Э, соеди-
нения которого широко используются в сельском хозяйстве. Одно из них имеет состав
(ЭН2)2СО, а массовая доля элемента в нём равна 46,67 %.

§ 11. Периодичность изменения свойств атомов


химических элементов и образуемых ими веществ
­ÀÙÞÐÌÇÑÛ Ç ÎÏÄÃÐÉ¿Æ¿ÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÄØÄÐÑÁ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ
Ç ÌÄËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ  ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ Ç ÉÇÐÊÍÑÌ͌ÍÐÌÍÁÌÚÄ 
ËÍÅÌÍ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÞ ÐÁÄÃÄÌÇÞ Í ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍË ÇÆËÄÌÄÌÇÇ ÐÁÍÈÐÑÁ ¿ÑÍËÍÁ ÎÍ
ËÄÏÄ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÞ Æ¿ÏÞÿ ÇÔ ÞÃÏ¿  Á¿ÅÌÄÈ×ÇÄ ÇÆ ÉÍÑÍÏÚÔ w Ï¿ÃÇÒÐ ¿ÑÍË¿  ÆÌ¿Œ
ÖÄÌÇÞ ÄÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ Ç ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ®ÏÍ¿Ì¿ÊÇÆÇÏÒÄË  É¿É
ÜÑÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Æ¿ÁÇÐÞÑ ÍÑ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ

®ÄÏÇÍÃÇÖÌÍÐÑÛ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ Ï¿ÃÇÒÐÍÁ ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ


¯¿ÃÇÒÐ ¿ÑÍË¿ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ Ï¿ÆËÄÏÍË ÄÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ ° ÑÍ֌
ÉÇ ÆÏÄÌÇÞ ÁÄÏÍÞÑÌÍÐÑÇ Ì¿ÔÍÅÃÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ Á ÍÉÍÊÍÞÃÄÏÌÍË ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁÄ
¿ÑÍË ÌÄ ÇËÄÄÑ ֗ÑÉÇÔ ÂÏ¿ÌÇÕ ®ÍÜÑÍËÒ Ï¿ÃÇÒÐ ¿ÑÍË¿ w ÜÑÍ ÒÐÊÍÁÌ¿Þ ÁÄÊÇÖÇÌ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


58 Строение атома и периодический закон

IA VIIIA ¦¿ Ï¿ÃÇÒÐ ¿ÑÍË¿ ÀÒÃÄË ÎÏnj


ÌÇË¿ÑÛ Ï¿ÐÐÑÍÞÌÇÄ ÍÑ ÞÃÏ¿ ÃÍ
1 IIA IIIA IVA VA VIA VIIA
H He ÁÌÄ×ÌÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍ֌
ÉÇ  Æ¿ÌÞÑÍÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ ©¿É
2
Li Be B C N O F Ne ÒÉ¿Æ¿ÌÍ Á †   Á ÐÓÄÏÄ Ð Ñ¿ÉÇË
Ï¿ÃÇÒÐÍË ÐÍÐÏÄÃÍÑÍÖÄÌÍ ÍÉÍÊÍ
3
Na Mg Al Si P S Cl Ar   ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ
°ÍÎÍÐÑ¿ÁÇÁ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏ Çƌ
4
K Ca Ga Ge As Se Br Kr ËÄ Ì ÄÌÇÞ Ï¿ÃÇÒÐÍÁ ¿ÑÍËÍÁ
ÏÇÐ   Ð ÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚË
5
Rb Sr In Sn Sb Te I Xe ÐÑÏÍÄÌ ÇÄË  ËÍÅÌÍ ÐÃÄÊ¿ÑÛ
ÐÊÄÃÒÝØÇÄ ÁÚÁÍÃÚ
6
Cs Ba Tl Pb Bi Po At Rn u Á ÎÄÏÇÍÃÄ Ï¿ÃÇÒÐÚ ¿Ñ͌
ËÍÁ ÒËÄÌÛ× ¿ÝÑÐÞ  Ñ¿É É¿É
Рис. 21. Относительные размеры атомов Ð ÏÍÐÑÍË Æ¿ÏÞÿ ÞÃÏ¿ ÜÊÄÉь
ÏÍÌÚ ÐÇÊÛÌÄÄ ÎÏÇÑÞÂÇÁ¿ÝÑÐÞ
É ÞÃÏÒ
u Á ÂÏÒÎÎÄ Ï¿ÃÇÒÐÚ ¿ÑÍËÍÁ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÝÑÐÞ Çƌƿ ÏÍÐÑ¿ ÖÇÐÊ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ
ÐÊ͗Á
u ÇÆËÄÌÄÌÇÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÈ Ï¿ÃÇÒÐÍÁ ¿ÑÍËÍÁ Ð ÏÍÐÑÍË Æ¿ÏÞÿ ÞÃÏ¿ ÌÍÐÇÑ ÎÄÏÇ͌
ÃÇÖÄÐÉÇÈ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏ ¡ ÎÏÄÃÄÊ¿Ô É¿ÅÃÍÂÍ ÎÄÏÇÍÿ Ì¿ÇÀÍÊÛ×ÇË Ï¿ÃÇÒÐÍË ÍÀÊ¿Œ
ÿÝÑ ¿ÑÍËÚ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ¿ Ì¿ÇËÄÌÛ×ÇË w ¿ÑÍËÚ ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚÔ ¿ÆÍÁ
¦Ì¿ÖÄÌÇÞ Ï¿ÃÇÒÐÍÁ ¿ÑÍËÍÁ ÞÁÊÞÝÑÐÞ Á¿ÅÌÍÈ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  ÎÍÐÉÍÊÛÉÒ ÍÌÇ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑ ÐÁÞÆÛ ÁÌÄ×ÌÇÔ  Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ
Ð ¿ÑÍËÍË ¶ÄË ËÄÌÛ×Ä Ï¿ÃÇÒÐ  ÑÄË ÐÇÊÛÌÄÄ Á¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÒÃÄÏÅÇÁ¿Œ
ÝÑÐÞ Á ¿ÑÍËÄ Ç Ì¿ÍÀÍÏÍÑ

Силы притяжения или отталкивания заряженных частиц определяются законом Кулона:


сила взаимодействия двух заряженных тел прямо пропорциональна произведению модулей
R  R
их зарядов и обратно пропорциональна квадрату расстояния между ними: '  L .
S

®ÄÏÇÍÃÇÖÌÍÐÑÛ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ¿ÑÍËÍÁ


¡  ÂÍÃÒ ª ®ÍÊÇÌ ÁÁ—Ê Á ÔÇËÇÝ ÎÍÌÞÑÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ
É¿É ËÄÏÚ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÇ ÿÌÌÍÂÍ ¿ÑÍË¿ ÎÏÇÑÞÂÇÁ¿ÑÛ É ÐÄÀÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÍÑ Ônj
ËÇÖÄÐÉÇ ÐÁÞÆ¿ÌÌÚÔ Ð ÌÇË ÃÏÒÂÇÔ ¿ÑÍËÍÁ
¦Ì¿ÖÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ χ  ÎÏÇÁÍÃÞÑÐÞ Á ÐÎÏ¿ÁÍÖÌÇÉ¿Ô ÏÇÐ  
Ñ¿ÀÊ   °ÒØÄÐÑÁÒÄÑ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ ×É¿Ê Ç ÐÎÍÐÍÀÍÁ ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿Œ
ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ «Ú ÀÒÃÄË ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ ×É¿ÊÒ ®ÍÊÇÌ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Периодичность изменения свойств атомов химических элементов и образуемых ими веществ 59
ŸÌ¿ÊÇÆ ÿÌÌÚÔ ÏÇÐÒÌÉ¿  ÒÉ¿ÆÚÁ¿Œ 4,5 
ÄÑ Ì¿ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇÈ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏ ÇÆËÄÌČ F
O
ÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ Ð ÏÍÐÑÍË 3,5
N Cl
¿ÑÍËÌÍÂÍ ÌÍËÄÏ¿ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÎÍ ÎÄÏÇÍÃÒ Br
C S Se
ÍÌ¿ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ  ÎÍ ÂÏÒÎÎÄ w ÒËÄÌی 2,5 H P As
B
Be Si Ge
׿ÄÑÐÞ ­ÀÙÞÐÌÇÑÛ ÜÑÍ ËÍÅÌÍ ÑÄË  ÖÑÍ Al Ti
1,5 Mg Sc
Á ÎÄÏÇÍÃÄ ÎÍ ËÄÏÄ ÏÍÐÑ¿ Æ¿ÏÞÿ ÞÃÏ¿ Li Na Ca
K
ÜÊÄÉÑÏ ÍÌÚ ÐÇÊÛÌÄÄ ÎÏÇÑÞÂÇÁ¿ÝÑÐÞ 0,5
É ÞÃÏÒ  Á ÂÏÒÎÎÄ Ð ÏÍÐÑÍË ÖÇÐÊ¿ ÜÊÄÉь Заряд ядра атома
ÏÍÌÌÚÔ ÐÊ͗Á ÎÏÇÑÞÅÄÌÇÄ ÍÐÊ¿ÀÄÁ¿ÄÑ
© ÜÊÄËÄÌÑ¿Ë Ð Ì¿ÇÀÍÊÛ×ÄÈ ÜÊÄÉÑÏ͌ Рис. 22. Изменение электроотрицатель-
ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛÝ ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ '  0  /  ности атомов с ростом заряда их ядер
$M °¿ËÚË ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚË ÜÊČ
ËÄÌÑÍË ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÓÑÍÏ χ =    °¿Ë¿Þ ÌÇÆÉ¿Þ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ Ò ØČ
ÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ 

®ÄÏÇÍÃÇÖÌÍÐÑÛ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ


¬¿ÎÍËÌÇË  ÖÑÍ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ w ÜÑÍ ÒÐÊÍÁÌÚÈ Æ¿ÏÞà ¿ÑÍË¿ Á ÔÇËnj
ÖÄÐÉÍË ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÇ  ÁÚÖÇÐÊÄÌÌÚÈ ÇÆ ÎÏÄÃÎÍÊÍÅÄÌÇÞ  ÖÑÍ ÜÑÍ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÄ ÐÍÐÑ͌
ÇÑ ÇÆ ÇÍÌÍÁ ®ÏÇ ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÇ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÐÖÇÑ¿ÝÑ  ÖÑÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ 
ÒÖ¿ÐÑÁÒÝØÇÄ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ  ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ ÎÄÏÄÔÍÃÞÑ É ÀÍÊÄÄ ÜÊÄÉÑÏ͌
ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍËÒ ¿ÑÍËÒ ¶ÇÐÊÍ ÎÏÇÐÍÄÃÇ̗ÌÌÚÔ ¿ÑÍËÍË ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿Œ
ÄÑ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÈ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  ÖÇÐÊÍ ÍÑÿÌÌÚÔ w ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ
ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍÈ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ
ŸÌ¿ÊÇÆ ÁÚÐ×ÇÔ Ç ÌÇÆ×ÇÔ ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÉÍÑÍÏÚÔ ÎÏÇÁČ
ÃÄÌÚ Á Ñ¿ÀÊÇÕÄ   ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ ÐÃÄÊ¿ÑÛ ÐÊÄÃÒÝØÇÄ ÁÚÁÍÃÚ
u Ò ¿ÑÍËÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ì¿ÀÊÝÿÝÑÐÞ ÑÍÊÛÉÍ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊČ
ÌÇÞ  Ò ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ w É¿É ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚÄ  Ñ¿É Ç ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÚÄ
u ÁÚÐ׿Þ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍË¿ Ï¿ÁÌ¿ Ë¿ÉÐÇË¿ÊÛÌ͌
ËÒ ÖÇÐÊÒ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÄ ¿ÑÍË¿  ÎÍÜÑÍËÒ ÍÌ¿
ÎÍ É¿ÅÃÍËÒ ÎÄÏÇÍÃÒ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ
u ÌÇÆ׿Þ ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌ¿Þ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÍÎÏÄÃÄÊތ
ÄÑÐÞ ÖÇÐÊÍË ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÉÍÑÍÏÚÄ ¿ÑÍË ËÍÅÄÑ ÎÏÇÌÞÑÛ ÃÍ Æ¿ÎÍÊÌÄÌÇÞ ÁÌÄ×ÌÄÈ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ  ÎÍÜÑÍËÒ ÍÌ¿ ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌ¿ÇÁÎÄÏÇÍÃÄÒÀÚÁ¿ÄÑÎÍ¿ÀÐ͌
ÊÝÑÌÍÈ ÁÄÊÇÖÇÌÄ ÍÑ  ÜÊÄËÄÌÑÚ *7"ŒÂÏÒÎÎÚ  ÃÍ  ÜÊÄËÄÌÑÚ 7**"ŒÂÏÒÎÎÚ 
u ¿ÑÍËÚ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ ËÍÂÒÑ ÀÚÑÛ Á ÎÏÍËÄÅÒÑÍÖÌÚÔ ÐÑÄÎČ
ÌÞÔ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÖÄË ÀÍÊÛ×Ä Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÑÄË
ÀÍÊÛ×Ä Ò ¿ÑÍË¿ ÁÍÆËÍÅÌÚÔ ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ Ç  ÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÀÍÊÛ×Ä Á¿Œ
ÏÇ¿ÌÑÍÁ ÁÍÆËÍÅÌÚÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


±¿ÀÊÇÕ¿¬¿ÇÀÍÊÄÄÔ¿Ï¿ÉÑÄÏÌÚÄÐÑÄÎÄÌÇÍÉÇÐÊÄÌÇÞÇÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ¿ÑÍËÍÁÜÊÄËÄÌÑÍÁwŒÂÍÎÄÏÇÍÃÍÁ 60

¢ÏÒÎο *" **" *" **" ***" *7" 7" 7*" 7**" 7***" *" **" ***" *7" 7" 7*" 7**" 7***"

¼ÊÄËÄÌÑÚ ) )F -J #F # $ / 0 ' /F /B .H "M 4J 1 4 $M "S

¼ÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿Œ
              
ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ

 

 

   

    

     

°ÑÄÎÄÌÇ      
ÍÉÇÐÊČ
ÌÇÞ      

                  

v v v v v

v v v v

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


v v v

v v v

³ÍÏËÒÊ¿
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ
ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ T T T T TQ TQ TQ TQ TQ TQ T T TQ TQ TQ TQ TQ TQ
ÁÌÄ×ÌÄÂÍ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍÐÊÍÞ
Строение атома и периодический закон
Периодичность изменения свойств атомов химических элементов и образуемых ими веществ 61
®ÄÏÇÍÃÇÖÌÍÐÑÛ Á ÇÆËÄÌÄÌÇÇ ÐÁÍÈÐÑÁ ÎÏÍÐÑÚÔ Ç ÐÊÍÅÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ
®ÏÇ ÃÄÊÄÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Ì¿ ËÄÑ¿ÊÊÚ Ç ÌÄËÄÑ¿ÊÊÚ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ
ÉÏÇÑÄÏÇÇ  ÐÁÞÆ¿ÌÌÚÄ ÐÍ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ ÍÀÏ¿ÆÒÄËÚÔ ÇËÇ ÎÏÍÐÑÚÔ Ç ÐÊÍÅÌÚÔ ÁČ
ØÄÐÑÁ Ñ¿ÀÊ  
±¿ÀÊÇÕ¿  ­ÑÊÇÖÇÑÄÊÛÌÚÄ ÎÏÇÆÌ¿ÉÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ç ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ

°ÑÏÍÄÌÇÄ
«ÄÑ¿ÊÊÚ ¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ
Ç ÐÁÍÈÐÑÁ¿

®ÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ®ÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ


ÍÑÿÝÑ ÇË ÐÁÍÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÎÏÇÑÞÂÇÁ¿ÝÑ É ÐÄÀÄ ÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ

°ÑÏÍÄÌÇÄ ¬¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ


¬¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ ÐÍÃÄό
Ç ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ v ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÉÏ͌
ÅÇÑÐÞ v ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿
¿ÑÍËÍÁ ËÄ ¿ÑÍËÍÁ ¡  )F Ç )

§ËÄÝÑ ÌÇÆÉÇÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ §ËÄÝÑ ÁÚÐÍÉÇÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ


ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ

³ÇÆnj ¡ÚÐÍÉ¿Þ ÜÊÄÉÑÏ͌ Ç ÑÄÎÊÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ ±ÄÎÊÍÇÆÍÊÞÕÇÍÌÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿


ÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ¼ÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÁÚÐÍÉÇÄ ¬Çƌ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÐÌÇÅ¿ÄÑÐÞ Ð ÏÍÐÑÍË ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ É¿Þ ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ
ÎÏÍÐÑÚÔ
ÁÄØÄÐÑÁ ®Ê¿ÐÑÇÖÌÍÐÑÛ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ´ÏÒÎÉÍÐÑÛ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ

¡ÁÍÃÌÚÔÏ¿ÐÑÁÍÏ¿ÔÐÍÊÄÈÎÏÄÇËҌ ¡ ÁÍÃÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÐÍÊÄÈ ÐÒØČ


ØÄÐÑÁÄÌÌÍÐÒØÄÐÑÁÒÝÑÁÁÇÃÄÉ¿ÑÇÍÌÍÁ ÐÑÁÒÝÑ Á ÐÍÐÑ¿ÁÄ ¿ÌÇÍÌÍÁ
­ÀØÇÄ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿
­ÀÏ¿ÆÒÝÑ ÎÏÄÇËÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ ÍÐÌÍÁÌÚÄ
ÐÍÄÃÇÌČ ­ÀÏ¿ÆÒÝÑ ÉÇÐÊÍÑÌÚÄ ÍÉÐÇÃÚ
Ç ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÄ ÍÉÐÇÃÚ
ÌÇÈ

­ÀÏ¿ÆÒÝÑÐÇÊÛÌÚÄÇÐÊ¿ÀÚÄÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ ­ÀÏ¿ÆÒÝÑÐÇÊÛÌÚÄÇÐÊ¿ÀÚÄÉÇÐÊÍÑÚ

®ÏÍÞÁÊÄÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ ÎÏÍÐÑÚËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ÐÁÞÆ¿ÌÍ ÐÍ ÐÎ͌


ÐÍÀÌÍÐÑÛÝ ¿ÑÍËÍÁ  ÇËÄÝØÇÔ ÌÇÆÉÇÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ  ÑÄÏÞÑÛ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ¡ ÎÄÏÇÍÿÔ Ð ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÄË Ï¿ÆËÄÏÍÁ ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊی
ÌÍÐÑÛ Ï¿ÐÑ—Ñ  ÍÐÊ¿ÀÄÁ¿ÝÑ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ Ç ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÎÏ͌
ÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ®ÄÏÇÍÃÚ Ì¿ÖÇÌ¿ÝÑÐÞ ØÄÊÍÖÌÚËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ¿ Æ¿É¿ÌÖÇÁ¿ÝÑÐÞ
ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ w ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚËÇ ¿ƿËÇ ¡ ÂÏÒÎοÔ Ð ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË Ï¿ÃÇÒп ¿Ñ͌
Ë¿ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ  ÒÐÇÊÇÁ¿ÝÑÐÞ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ Ç ÁÍЌ
ÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ  ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ  ÌÄËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ
Ç ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌÚÄ w ÍÐÊ¿ÀÄÁ¿ÝÑ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


62 Строение атома и периодический закон

­ÐÊ¿ÀÊÄÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ ÎÍ ÎÄÏÇÍÃÒ ÁÚÏ¿Å¿ÄÑÐÞ Äؗ Ç Á ÑÍË 


ÖÑÍ Ò ÍÉÐÇÃÍÁ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍÁ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÍÐÌÍÁÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÎÍÐÑÄÎÄÌÌÍ ÍÐÊ¿Œ
ÀÄÁ¿ÝÑ Ç ÎÄÏÄÔÍÃÞÑ Á ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÄ  ¿ ÿÊÄÄ Ì¿Ï¿ÐÑ¿ÝÑ ÉÇÐÊÍÑÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
Ñ¿ÀÊ   ŸÑÍËÚ Ð Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ÁÚÐÍÉÇËÇ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞËÇ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ
ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÉÇÐÊÍÑÚ
±¿ÀÊÇÕ¿  ©ÇÐÊÍÑÌ͌ÍÐÌÍÁÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÍÉÐÇÃÍÁ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍÁ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ
ÑÏÄÑÛÄÂÍ ÎÄÏÇÍÿ

¢ÏÒÎο
®¿Ï¿ËÄÑÏÚ
ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÞ
* ** *** *7 7 7* 7**

¡ÚÐ׿Þ
ÐÑÄÎÄÌÛ       
ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ

/B0 .H0 "M0 4J0 10 40 $M0


¡ÚÐ×ÇÈ
ÍÉÐÇÃÇÄÂÍ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ŸËÓÍÑÄÏÌÚÈ
­ÐÌÍÁÌÚÄ ÍÉÐÇÃÚ ©ÇÐÊÍÑÌÚÄ ÍÉÐÇÃÚ
ÍÉÐÇÃ

/B0) .H 0)  "M 0)  )4J0 )10 )40 )$M0


¢ÇÃÏÍɌ
ÐÇÃ Ç ÄÂÍ ­ÖÄÌÛ ­ÖÄÌÛ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ŸËÓÍÑÄÏÌÚÈ °Ê¿À¿Þ °ÇÊÛÌ¿Þ
­ÐÌÍÁ¿ÌÇÞ ÐÊ¿À¿Þ ÐÇÊÛÌ¿Þ
ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÉÇÐÊÍÑ¿
ÉÇÐÊÍÑ¿ ÉÇÐÊÍÑ¿

/B) .H) "M) 4J) 1) )4 )$M


¡ÍÃÍÏÍÃÌÚÄ
ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
ÂÇÃÏÇÃÚ ¬ÄÊÄÑÒÖÇÄ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ªÄÑÒÖÇÄ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ

®ÏÇ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÍË ÆÌ¿ÖÄÌÇÇ ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÍÐÌÍÁÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿


ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍÁ Ç ÍÉÐÇÃÍÁ  ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÝÑ Ð ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË Ï¿ÆËÄÏ¿ ¿ÑÍËÍÁ Ç ÒËÄÌی
×ÄÌÇÄË ÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ  Ñ¿É É¿É ÍÐÊ¿ÀÄÁ¿ÄÑ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ É¿Œ
ÑÇÍÌÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ð ÂÇÃÏÍÉÐÇÌÇÍÌ¿ËÇ ®ÍÜÑÍËÒ ÐÇÊ¿ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ ÎÍ
ÂÏÒÎοË ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ
¡ ÂÏÒÎοÔ Ð ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË Ï¿ÃÇÒÐÍÁ ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÉÇÐÊÍÑÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
ÍÉÐÇÃÍÁ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍÁ ÎÍÐÑÄÎÄÌÌÍ ÍÐÊ¿ÀÄÁ¿ÝÑ Ñ¿ÀÊ  
°ÊÄÃÒÄÑ ÍÑËÄÑÇÑÛ  ÖÑÍ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ w ÑÁ—ÏÃÚÄ ÁČ
ØÄÐÑÁ¿  ¿ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ w É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Периодичность изменения свойств атомов химических элементов и образуемых ими веществ 63
±¿ÀÊÇÕ¿  ©ÇÐÊÍÑÌ͌ÍÐÌÍÁÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÍÉÐÇÃÍÁ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍÁ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ
ÜÊÄËÄÌÑÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ

¢ÏÒÎο **"
®ÄÏÇÍÃ
¼ÊÄËÄÌÑ ¡ÚÐ×ÇÈ ÍÉÐÇÃ Ç ÄÂÍ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¢ÇÃÏÍÉÐÇÃ Ç ÄÂÍ ÐÁÍÈÐÑÁ¿

#F 0)  w ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÈ
 #F ¡Ä­ w ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÈ ÍÉÐÇÃ
ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ

 .H .H0 w ÍÐÌÍÁÌÚÈ ÍÉÐÇÃ .H 0)  w ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ

$B 0)  w ÐÇÊÛÌÍÄ
 $B $B0 w ÍÐÌÍÁÌÚÈ ÍÉÐÇÃ
ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ

4S 0)  w ÐÇÊÛÌÍÄ
 4S 4S0 w ÍÐÌÍÁÌÚÈ ÍÉÐÇÃ
ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ

С увеличением заряда атомных ядер происходит периодическое


изменение:
t ʧʘʤʟʧʨʘ ʖʨʤʢʤʘ ʦʖʚʞʩʧʤʘ  ʳʡʛʠʨʦʤʤʨʦʞʬʖʨʛʡʲʣʤʧʨʞ  ʧʨʛʥʛʣʛʟ
окисления);
t ʧʘʤʟʧʨʘ ʤʗʦʖʝʩʛʢʱʫ ʳʡʛʢʛʣʨʖʢʞ ʥʦʤʧʨʱʫ ʘʛʯʛʧʨʘ ʢʛʨʖʡʡʞʭʛʧʠʞʫ
и неметаллических, окислительных и восстановительных);
t ʧʘʤʟʧʨʘ ʧʡʤʜʣʱʫ ʘʛʯʛʧʨʘ ʤʠʞʧʡʞʨʛʡʲʣʤʘʤʧʧʨʖʣʤʘʞʨʛʡʲʣʱʫ
и кислотно-основных свойств оксидов, гидроксидов, а также водород-
ных соединений).

Вопросы, задания, задачи


 ʆʖʧʥʤʡʤʜʞʨʛ ʘ ʥʤʦʵʚʠʛ ʘʤʝʦʖʧʨʖʣʞʵ ʖʨʤʢʣʱʫ ʦʖʚʞʩʧʤʘ ʳʡʛʢʛʣʨʱ $M  /  4J  )F  -J 
"M ɺʖʟʨʛ ʤʗʰʵʧʣʛʣʞʛ
2. Объясните, почему атомный радиус при переходе: а) от алюминия к кремнию
уменьшается; б) от неона к натрию резко возрастает.
3. Используя закономерности в изменении атомных радиусов, объясните изменение
электроотрицательности атомов в ряду элементов: а) F, Cl, Br, I; б) S, P, Si.
4. Вам известно, что сходство свойств элементов одной и той же группы объясняется
одинаковым числом валентных электронов. Укажите, чем обусловлено различие свойств
элементов одной группы.
 ʉʠʖʜʞʨʛ ʢʖʠʧʞʢʖʡʲʣʱʛ ʞ ʢʞʣʞʢʖʡʲʣʱʛ ʧʨʛʥʛʣʞ ʤʠʞʧʡʛʣʞʵ ʖʨʤʢʤʘ $B  $M  ,  /B 
.H  4J  1

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


64 Строение атома и периодический закон
6. Нарисуйте в тетради и заполните таблицу «Изменение свойств атомов и их соеди-
нений по периодам и группам».
Характер изменения при движении
в таблице
Свойства
По периоду По группе

Заряд ядра атома

Число электронных слоёв в атоме

Число электронов на внешнем слое атома

Радиус атома

Электроотрицательность

Способность притягивать электроны

Способность отдавать электроны

Металлические свойства простых веществ

Неметаллические свойства простых


веществ

Основные свойства оксидов и гидроксидов


элементов

Кислотные свойства оксидов и гидроксидов

7. Из предложенного перечня характеристик выберите те, которые линейно (а не


периодически) изменяются с ростом заряда ядра атома: электроотрицательность, чис-
ло протонов, радиус атома, масса атома, общее число электронов, число электронов на
внешнем слое, степень окисления.
8. Для азота характерны следующие степени окисления: +5, +4, +3, +2, +1, 0, –1,
–2, –3. Какие свойства — окислительные или восстановительные — выражены у азота
в каждой из этих степеней окисления?
 ɾʧʫʤʚʵ ʞʝ ʥʤʡʤʜʛʣʞʵ ʳʡʛʢʛʣʨʤʘ /  1  ʇ  "M  4 ʘ ʥʛʦʞʤʚʞʭʛʧʠʤʟ ʧʞʧʨʛʢʛ сравните
ʠʞʧʡʤʨʣʱʛ ʧʘʤʟʧʨʘʖ ʖ  )/03 ʞ )3PO4 ʗ  "M 0) 3 ʞ )3PO4 ʘ  )3PO4 ʞ )2SO4.
10. Массы двух водородных соединений равны. Сравните численно их объёмы при
н. у., если известно, что оба соединения газообразны и образованы элементами с кон-
ʪʞʙʩʦʖʬʞʛʟ </F>s23p5 ʞ <)F>s22p3.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Значение периодического закона и периодической системы Д. И. Менделеева для развития науки 65

§ 12. Значение периодического закона и периодической


системы Д. И. Менделеева для развития науки
®ÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇÈ Æ¿ÉÍÌ Ç ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉ¿Þ
ÐÇÐÑÄË¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ £ § «ÄÌÃČ
ÊÄÄÁ¿ w ÁÄÊÇÖ¿È×ÄÄ ÍÑÉÏÚÑÇÄ Á ÇÐÑÍÏÇÇ Ì¿Œ
ÒÉÇ ÏÇÐ   ­ÌÍ ÍÎÏÄÃÄÊÇÊÍ Ì¿Ö¿ÊÍ ÌÍÁÍÈ
ÜÎÍÔÇ Á Ï¿ÆÁÇÑÇÇ ÔÇËÇÇ ² ÔÇËÇÉÍÁ ÎÍÞÁÇʌ
ÐÞ ÇÌÐÑÏÒËÄÌÑ  ÎÍÆÁÍÊÞÝØÇÈ ÎÏÍÂÌÍÆÇÏ͌
Á¿ÑÛ ÍÑÉÏÚÑÇÄ ÌÍÁÚÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Ç ÎÏÍÁÍÃÇÑÛ
Ì¿ÒÖÌÚÄ ÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÌÇÞ  Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÌÚÄ Ì¿ Ð͌
ÆÿÌÇÄ ÌÍÁÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ç Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ
¬ ÍÏ Ì¿ÆÁ¿Ê ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÒÝ ÐÇÐÑÄËÒ
«ÄÌÃÄÊÄÄÁ¿ ŠÎÒÑÄÁÍÃÌÍÈ ÌÇÑÛÝ Á Ï¿ÆÏ¿ÀÍь
ÉÄ ÑÄÍÏÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ¿ÑÍË¿š
¬¿ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÇ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ÀÚÊÇ
Ï¿ÆÏ¿ÀÍÑ¿ÌÚ ÑÄÍÏÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ  ÉÍ̌
ÕÄÎÕÇÇ ¿ÑÍËÌÚÔ Ç ÇÍÌÌÚÔ Ï¿ÃÇÒÐÍÁ  ÜÊÄÉь
ÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ Ç Ñ Ã °ÑÏÒÉÑÒÏ¿ ŠÄÐÑČ
ÐÑÁÄÌÌÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁš 
Ï¿ÆÏ¿ÀÍÑ¿ÌÌ¿Þ £ § «ÄÌÃÄÊÄÄÁÚË Á v
 ÂÍÃ¿Ô  ÍÉ¿Æ¿Ê¿ÐÛ Ì¿ÐÑÍÊÛÉÍ ÐÍÁÄÏ×Ä̌
ÌÍÈ  ÖÑÍ Ë¿ÊÍ ÍÑÊÇÖ¿ÄÑÐÞ ÍÑ ÐÍÁÏÄËÄÌÌÍÈ
¯¿ÆÒËÄÄÑÐÞ  ËÌÍÂÇÄ ÍÑÉÏÚÑÇÞ Á ÍÀÊ¿ÐÑÇ Ônj
Рис. 23. Памятник
ËÇÇ Ç ÓÇÆÇÉÇ ÁÌÍÐÇÊÇ Á Ìė ÇÆËÄÌÄÌÇÞ  ÌÍ
Д. И. Менделееву на фоне
ÐÀÚÊÇÐÛ ÎÏÍÏÍÖÄÐÉÇÄ ÐÊÍÁ¿ £ § «ÄÌÃÄÊČ
мозаичного панно периодической
ÄÁ¿ Š®ÍŒÁÇÃÇËÍËÒ  ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍËÒ Æ¿ÉÍÌÒ
таблицы (Санкт-Петербург)
ÀÒÃÒØÄÄ ÌÄ ÂÏÍÆÇÑ Ï¿ÆÏÒ×ÄÌÇÄË  ¿ ÑÍÊÛÉÍ
Ì¿ÃÐÑÏÍÈÉÇ Ç Ï¿ÆÁÇÑÇÄ ÍÀÄØ¿Äњ

´¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÎÍ ÄÂÍ ÎÍÊÍÅÄÌÇÝ Á ÎÄÏÇÍÃnj


ÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ Ç ÐÑÏÍÄÌÇÝ ¿ÑÍË¿
®Í ÎÍÊÍÅÄÌÇÝ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ ËÍÅÌÍ
ÿÑÛ ÃÍÁÍÊÛÌÍ ÎÍÊÌÒÝ ÄÂÍ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÒ ©ÊÝÖÄÁÒÝ ÏÍÊÛ ÇÂÏ¿ÄÑ ¿ÑÍËÌÚÈ
ÎÍÏÞÃÉÍÁÚÈ  ÌÍËÄÏ  ÍÎÏÄÃÄÊÞÝØÇÈ ÐÑÏÍÄÌÇÄ ¿ÑÍË¿ °ÑÏÍÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍ̌
ÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ ¿ÑÍË¿  Á ÐÁÍÝ ÍÖÄÏÄÃÛ  ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑ ÐÍÐÑ¿Á ÍÀÏ¿ÆÒÄËÚÔ ÎÏÍÐÑÚÔ
Ç ÐÊÍÅÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ç ÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


66 Строение атома и периодический закон

§ÆÒÖ¿Þ ÔÇËÇÝ Á ŒË ÉÊ¿ÐÐÄ  ÁÚ ÒÅÄ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÊÇ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÒ ÔÇËÇÖČ


ÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ¡ ŒË ÉÊ¿ÐÐÄ ÁÚ ÀÒÃÄÑÄ ÀÍÊÄÄ ×ÇÏÍÉÍ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ ÎÏÇÍÀŒ
ÏÄїÌÌÚÄ ÆÌ¿ÌÇÞ Í ÐÑÏÍÄÌÇÇ ¿ÑÍË¿ Ç ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Á ¿ÑÍËÄ Ç ÍÎÇÐڌ
Á¿ÑÛ ÜÊÄËÄÌÑ ÎÍ ÐÊÄÃÒÝØÄËÒ ÎÊ¿ÌÒ
 ®ÍÊÍÅÄÌÇÄ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ ¿ÑÍËÌÚÈ ÌÍËÄÏ  ÎÄÏÇÍà  ÂÏÒΌ
ο  ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ¿ÑÍËÌ¿Þ Ë¿Ðп
 °ÑÏÍÄÌÇÄ ¿ÑÍË¿
¿  ÐÍÐÑ¿Á ÞÃÏ¿ Æ¿ÏÞà  ÖÇÐÊÍ ÎÏÍÑÍÌÍÁ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ ÃÊÞ ÍÎÏÄÃÄʗ̌
ÌÍÂÍ ÌÒÉÊÇÿ
À  ÐÑÏÍÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ ÍÀØÄÄ ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÖÇÐÊÍ ÜÌÄό
ÂÄÑÇÖÄÐÉÇÔ ÒÏÍÁÌÄÈ  Ï¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÎÍ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇË ÒÏÍÁÌÞË
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÐÔÄË¿  ÎÍÃÒÏÍÁÌÞË ÓÍÏËÒÊ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ 
Ç ÍÏÀÇÑ¿ÊÞË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÔÄË¿ 
Á  ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ÁÌÄ×ÌÄÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÊÍÞ
 °ÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÁÚÐ×¿Þ  ÌÇÆ×¿Þ  ¼ÊÄÉÑÏ͌
ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ
 ®ÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿  ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÎÏÍÐÑÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿
¿ÂÏÄ¿ÑÌÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ÎÏÇ Ì Ò  ËÄÑ¿ÊÊ ÇÊÇ ÌÄËÄÑ¿ÊÊ 
 °ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÁÚÐ×ÇÈ ÍÉÐÇÃ Ç ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÇÈ ÄËÒ ÂÇÃÏÍɌ
ÐÇà  Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉ¿ ÇÔ ÉÇÐÊÍÑÌ͌ÍÐÌÍÁÌÚÔ ÐÁÍÈÐÑÁ ÓÍÏËÒÊ¿ ÁÍÃÍÏÍÃÌÍÂÍ
ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ

Д. И. Менделеев на основании разработанной им системы химических элементов испра-


ʘʞʡ ʝʣʖʭʛʣʞʵ ʖʨʤʢʣʱʫ ʢʖʧʧ ʞ ʘʖʡʛʣʨʣʤʧʨʞ ʦʵʚʖ ʳʡʛʢʛʣʨʤʘ ɸʛ  *O  .P  4C  $F  5F  :  5I  6
ʞ ʚʦ  ʥʦʛʚʧʠʖʝʖʡ ʧʩʯʛʧʨʘʤʘʖʣʞʛ  ʛʯʶ ʣʛ ʤʨʠʦʱʨʱʫ ʳʡʛʢʛʣʨʤʘ 4D (B (F 1P "U 5D 'S 1B 
)G  3F  ʄʨʠʦʱʨʞʛ ʳʨʞʫ ʳʡʛʢʛʣʨʤʘ ʘʥʤʧʡʛʚʧʨʘʞʞ ʧʨʖʡʤ ʨʦʞʩʢʪʤʢ ʥʛʦʞʤʚʞʭʛʧʠʤʙʤ ʝʖʠʤʣʖ

°ÊÄÃÒÄÑ ÍÑËÄÑÇÑÛ  ÖÑÍ  ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÞ ÀÍÊÄÄ Ï¿ÆÁ—ÏÌÒÑÒÝ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÒ  ËÍŌ


ÌÍ ÎÏÍÁÄÐÑÇ ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ  ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ ÇÊÇ ÌÄËČ
Ñ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ ÎÏÍÐÑÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÉÇÐÊÍÑÌ͌ÍÐÌÍÁÌÚÔ ÐÁÍÈÐÑÁ ÍÉÐnj
ÃÍÁ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍÁ Ð ¿Ì¿ÊÍÂÇÖÌÚËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ ÃÏÒÂÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Á ÂÏÒÎÎÄ
ÇÊÇ ÎÄÏÇÍÃÄ ®ÏÄÃÎÍÊÍÅÄÌÇÞ Í ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô ÁÄØÄÐÑÁ ÃÄÊ¿ÄÑ ÁÎÍÊÌÄ ÒËÄÐÑÌÚË
ÐÍÐÑ¿ÁÊÄÌÇÄ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÈ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ËÍÅÌÍ ÎÍÃÑÁÄÏÃÇÑÛ
ÉÇÐÊÍÑÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Æ¿ÎÇÐÛÝ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÈ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ  ÍÐÌÍÁÌÚÄ w
Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÄ w Ç Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  Ç ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ ­ÃÌ¿ÉÍ ÀÍÊÄÄ
ÃÄÑ¿ÊÛÌÚÄ ÆÌ¿ÌÇÞ ÉÇÐÊÍÑÌ͌ÍÐÌÍÁÌÚÔ Ç ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÔ
ÐÁÍÈÐÑÁ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÁÚ ÎÍÊÒÖÇÑÄ  ÇÆÒÖ¿Þ Ï¿ÆÃÄÊÚ Š¬ÄËÄÑ¿ÊÊښ Ç Š«ÄÑ¿ÊÊښ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Значение периодического закона и периодической системы Д. И. Менделеева для развития науки 67

®ÏÇËÄÏ  ®Í ÎÏÇÁÄ×ÌÌÍËÒ ÁÚ×Ä ÎÊ¿ÌÒ ÐÍÐÑ¿ÁÛÑÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÒ


ÜÊÄËÄÌÑ¿ ¿ÆÍÑ
 ¼ÊÄËÄÌÑ ¿ÆÍÑ ÇËÄÄÑ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÆÌ¿É /  ¿ÑÍËÌÚÈ ÌÍËÄÏ ; =  ŸÆÍÑ
Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌ ÁÍ ÁÑÍÏÍË ÎÄÏÇÍÃÄ  Ë¿ÊÍË  ÁÍ **"ŒÂÏÒÎÎÄ  ÂÊ¿ÁÌÍÈ ­ÑÌÍÐnj
ÑÄÊÛÌ¿Þ ¿ÑÍËÌ¿Þ Ë¿Ðп "S /  = 
 °ÑÏÍÄÌÇÄ ¿ÑÍË¿ ¿ÆÍÑ¿
¿  Æ¿ÏÞÃ ÞÃÏ¿ ¿ÑÍË¿ ¿ÆÍÑ¿  ¡ ÐÍÐÑ¿Á ÞÃÏ¿ ¿ÑÍË¿ ¿ÆÍÑ¿ ÁÔÍÃÞÑ  ÎÏ͌
ÑÍÌÍÁ °¿ËÚÈ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÚÈ Á ÎÏÇÏÍÃÄ ÇÆÍÑÍÎ ¿ÆÍÑ¿ w ÜÑÍ ÌÒÉÊÇÃ

/ ¶ÇÐÊÍ ÌÄÈÑÏÍÌÍÁ Á ÞÃÏÄ ÜÑÍÂÍ ÌÒÉÊÇÿ Ï¿ÁÌÍ  v  = 
À ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿ÞÍÀÍÊÍÖÉ¿¿ÑÍËÍÁ¿ÆÍÑ¿ÐÍÃÄÏÅÇÑÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÉÍÑÍÏÚÄϿЌ
ÎÏÄÃÄÊÄÌÚÎÍÃÁÒËÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇËÒÏÍÁÌÞËÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿ÞÐÔÄË¿ /Fv Fv
ÓÍÏËÒÊ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ / TTQ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÔÄË¿
Q
T      
      T  
/
Á  ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ÁÌÄ×ÌÄÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÊÍÞ T  Q   ÆÌ¿ÖÇÑ 
¿ÆÍÑ w QŒÜÊÄËÄÌÑ
 °ÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÁÚÐ׿Þ   Ñ¿É É¿É Ì¿ ÁÌÄ׌
ÌÄË ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍË ÒÏÍÁÌÄ ¿ÑÍË¿ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÌÇÆ׿Þ v
¼ÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ χ /  =  
 ®ÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ¿ÆÍÑ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍË  ¿ÂÏÄ¿ÑÌÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ
ÎÏÇ Ì Ò w Â¿Æ  ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ /

 ³ÍÏËÒÊ¿ ÁÚÐ×ÄÂÍ ÍÉÐÇÿ /0  ÍÉÐÇà ¿ÆÍÑ¿ 7  ÉÇÐÊÍÑÌÚÈ

ÓÍÏËÒÊ¿ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ  ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÄÂÍ ÁÚÐ×ÄËÒ ÍÉÐÇÃÒ  )/0  
ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ ÉÇÐÊÍÑÌÚÈ  ¿ÆÍÑÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿
v
ÁÍÃÍÏÍÃÌÍÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÄ /)  ÊÄÑÒÖÄÄ  Ñ¿É É¿É ¿ÆÍÑ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÌÄËČ
Ñ¿ÊÊÍË

Именно познание закономерностей позволило Д. И. Менделееву не просто предсказать


существование многих элементов, но и составить достаточно достоверную характеристику
их свойств. На момент создания таблицы было известно всего лишь 63 химических элемен-
та. Для неоткрытых элементов в таблице ему пришлось оставить пустые места, чтобы не на-
рушать периодичность. Так, элемент, который должен следовать за цинком и располагаться
под алюминием, он назвал экаалюминием. Д. И. Менделееву нетрудно было догадаться, что
его относительная масса будет около 70, так как у цинка она равна 65, а у следующего
известного на то время элемента мышьяка — 75. Соединения алюминия с хлором при вы-
сокой температуре обладают летучестью, значит, и аналогичное соединение экаалюминия
должно быть летучим. Описание свойств экаалюминия он заканчивал словами: «Можно на-

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


68 Строение атома и периодический закон
деяться, что он будет открыт спектральным исследованием, подобно тому, как открыты сле-
ʚʩʴʯʞʛ ʝʖ ʣʞʢ ʞʣʚʞʟ ʞ ʨʖʡʡʞʟyx ʈʖʠʞʢ ʤʗʦʖʝʤʢ  ʗʱʡʤ ʚʖʣʤ ʣʛ ʨʤʡʲʠʤ ʤʥʞʧʖʣʞʛ ʧʘʤʟʧʨʘ 
но и способ обнаружения, задано направление поиска.
Прошло пять лет, и французский учёный Л. де Буабодран спектральным методом открыл
новый элемент (галлий), выделив его из минерала, добытого в Пиренейских горах. Учёный
был немало удивлён, когда через Парижскую академию наук получил письмо из России.
В нём сообщалось, что в описании свойств галлия верно всё, кроме плотности — не 4,7,
а 5,9. Подвергнув металл более тщательной очистке, Буабодран убедился, что первоначаль-
но была допущена ошибка: плотность всё-таки составляла 5,9.
Вы, наверное, успели догадаться, что автором письма был, конечно, Д. И. Менделеев.

По положению элемента в периодической системе можно дать


довольно полную его характеристику, включая сведения о строении
атома, возможных степенях его окисления и значениях электроотри-
цательности, составе и свойствах соединений атомов данного эле-
мента и их свойствах, включая кислотно-основные и окислительно-
восстановительные.

Вопросы, задания, задачи


1. В чём вы видите значение периодического закона и периодической системы
Д. И. Менделеева для развития науки?
2. По приведённому в тексте параграфа плану составьте описание следующих хими-
ческих элементов: а) сера; б) хлор; в) алюминий; г) натрий.
3. Опишите положение в периодической системе элементов, имеющих конфигура-
цию внешнего электронного слоя: а) 4s1; б) 3s23p6; в) 2s22p2; г) 2s22p3.
4. Составьте уравнения реакций, подтверждающих кислотные свойства: а) высшего
оксида серы; б) гидроксида, соответствующего высшему оксиду азота.
5. Составьте уравнения реакций с соляной кислотой: а) оксида и гидроксида магния;
б) оксида и гидроксида лития.
6. Составьте уравнения реакций, подтверждающих амфотерность: а) оксида цинка;
б) оксида алюминия; в) гидроксида цинка; г) гидроксида алюминия.
7. В каждой паре укажите элемент с большей электроотрицательностью: а) Si и S;
ʗ  / ʞ ' ʘ  ʇM ʞ * ʙ  4 ʞ 4F ʚ  1 ʞ $M ʛ  ʇ ʞ ʆC
8. Исходя из положения элементов в периодической системе, сравните кислотные
свойства гидроксидов: а) кремния и серы; б) азота и фосфора.
9. До открытия периодического закона относительная атомная масса бериллия при-
ʣʞʢʖʡʖʧʲ ʦʖʘʣʤʟ    ʖ ʪʤʦʢʩʡʖ ʛʙʤ ʤʠʧʞʚʖ ʝʖʥʞʧʱʘʖʡʖʧʲ ʠʖʠ #F2O3. Д. И. Менделеев
поместил этот элемент в одну группу с магнием. Определите, как при этом должна была
измениться атомная масса бериллия. Ответ подтвердите расчётом.
10. Относительная плотность по водороду водородного соединения состава Н2Э рав-
на 17. Установите элемент.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


ГЛАВА III
ХИМИЧЕСКАЯ СВЯЗЬ
И СТРОЕНИЕ ВЕЩЕСТВА
Изучив эту главу, вы сможете объяснять, почему атомы объединяют-
ся в молекулы и кристаллы, и устанавливать связь между их химическим
составом и строением. Следовательно, вы научитесь прогнозировать
свойства веществ по их формулам, и наоборот, по свойствам веществ —
высказывать предположения об их строении. Теоретической основой
для суждения о взаимосвязи свойств и строения веществ будут знания
о типах химической связи, её свойствах и механизмах образования.
Важнейшие понятия темы: химическая связь, ковалентная связь
(полярная и неполярная), кратность связи, ион, ионная связь, металли-
ческая связь, межмолекулярное взаимодействие, водородная связь, ди-
поль, атомные, ионные, металлические, молекулярные кристаллы, ва-
лентность, валентные электроны, степень окисления.

§ 13. Природа и типы химической связи


ªÝÀÍÄÔÇËÇÖÄÐÉÍÄÐÍÄÃÇÌÄÌÇÄwËÍÊÄÉÒÊÒ $0 ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ /B$M ÐÊÍÅÌÚÈ
ÇÍÌ 40v  w Ð ÑÍÖÉÇ ÆÏÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ Á Ánj
ÃÄÐÇÐÑÄËÚ ÐÍÐÑÍÞØÄÈÇÆ¿ÑÍËÌÚÔÞÃÄÏÇÐÁÞÆÚÁ¿ÝØÇÔÇÔÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ¡Æ¿ÇË͌
ÃÄÈÐÑÁÇÄ ÉÍÑÍÏÍÄÃÄÊ¿ÄÑÜÑÒÐÇÐÑÄËÒÒÐÑÍÈÖÇÁÍÈ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑÔÇËÇÖÄÐÉÍÈÐÁÞÆÛÝ
´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ w ÜÑÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ  Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÉÍÑÍÏÍÂÍ ÍÑÃÄÊی
ÌÚÄ ¿ÑÍËÚ ÍÀÙÄÃÇÌÞÝÑÐÞ Á ÀÍÊÄÄ ÐÊÍÅÌÚÄ ÐÇÐÑÄËÚ ËÍÊÄÉÒÊÚ  ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ 
ÇÍÌÚ Ç ÃÏ 
´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌ¿ ÃÄÈÐÑÁÇÄË ÐÇÊ ÎÏÇÑÞÅÄÌÇÞ Ç ÍÑÑ¿ÊÉÇÁ¿Œ
ÌÇÞ ËÄÅÃÒ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚËÇ ÞÃÏ¿ËÇ Ç ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌڌ
ËÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÇËÄÄÑ ÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÑÇÖÄÐÉÒÝ ÎÏÇÏÍÃÒ
¼ÊÄÉÑÏÍÌÚ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÎÏÇÌÇË¿ÝÑ ÒÖ¿ÐÑÇÄ Á ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁތ
ÆÄÈ  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ Á¿ÊÄÌÑÌÚËÇ ¼ÑÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÁÌÄ×ÌÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÍÀÍÊÍÖÄÉ
¿ÑÍËÍÁ
¯¿ÐÐËÍÑÏÇË  É¿É Ç ÎÍÖÄËÒ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ
­ÐÌÍÁÌÚË ÒÐÊÍÁÇÄË ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÎÍÌÇÅÄÌÇÄ
ÎÍÊÌÍÈ ÜÌÄÏÂÇÇ ÐÇÐÑÄËÚ ÞÃÄÏ Ç ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÎÍ ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÝ Ð ÜÌÄÏÂÇÄÈ ÇÆÍÊnj
ÏÍÁ¿ÌÌÚÔ ¿ÑÍËÍÁ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


70 Химическая связь и строение вещества

²ËÄÌÛ×ÄÌÇÄ ÎÍÊÌÍÈ ÜÌÄÏÂÇÇ ÐÇÐÑÄËÚ ÞÃÄÏ Ç ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÃÍÐÑÇ¿ÄÑÐÞ Á ÏČ


ÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÐÍÁËÄÐÑÌÍÂÍ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ï¿ÆÌÚËÇ ¿ÑÍË¿ËÇ ¡ Æ¿ÁÇÐnj
ËÍÐÑÇ ÍÑ ÑÍÂÍ  É¿É Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ Ï¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ  Ï¿ÆÊÇÖ¿Œ
ÝÑ ÑÏÇ ÑÇο ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÒÝ  ÇÍÌÌÒÝ Ç ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÒÝ
«ÄÔ¿ÌÇÆËÚ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÜÑÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ÁÚ ÒÅÄ Ï¿ÐÐË¿ÑÏÇÁ¿ÊÇ ÎÏÇ ÇÆÒÖÄÌÇÇ
ÔÇËÇÇ Á vŒÔ ÉÊ¿ÐпÔ ¦ÃÄÐÛ ËÚ ÃÍÎÍÊÌÇË ÎÍÌÞÑÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ ÎÏÄÌ
ÐÑ¿ÁÊÄÌÇÞËÇ Í ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Á ¿ÑÍËÄ

©ÍÁ¿ÊÄÌÑÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ
©ÍÁ¿ÊÄÌÑÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ w ÜÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ  ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÌ¿Þ ÍÀØÇËÇ ÐÁތ
ÆÚÁ¿ÝØÇËÇ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚËÇ οϿËÇ ¤— Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÊÍÉ¿ÊÇÆÍÁ¿ÌÌÍÈ  Ñ¿É É¿É ÍÀŒ
Ø¿Þ οϿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ï¿ÆËÄØ¿ÄÑÐÞ ÊÍÉ¿ÊÇÆÒÄÑÐÞ  ËÄÅÃÒ ÃÁÒËÞ ÞÃÏ¿ËÇ ¼ÑÍ
Æ¿ÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÄ ÞÃÏ¿ ÎÏÇÑÞÂÇÁ¿ÑÛÐÞ É οÏÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ 
Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÍÈ ËÄÅÃÒ ÞÃÏ¿ËÇ ±¿É¿Þ ÐÁÞÆÛ ÁÍÆÌÇÉ¿ÄÑ ËÄÅÃÒ ¿ÑÍË¿ËÇ Ð ÍÃnj
Ì¿ÉÍÁÚËÇ ÇÊÇ ÀÊÇÆÉÇËÇ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞËÇ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ©¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ 
ÜÑÍ ¿ÑÍËÚ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ
®ÍÞÁÊÄÌÇÄ οÏÚ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÐÁÞÆÚÁ¿ÝØÄÈ ÐÍÐÄÃÌÇÄ ¿ÑÍËÚ  ËÍÅÌÍ ÎÏÄÌ
ÐÑ¿ÁÇÑÛ ÃÁÒËÞ ÐÎÍÐÍÀ¿ËÇ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ ÃÁ¿ ËÄÔ¿ÌÇÆË¿ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ É͌
Á¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÇ w ÍÀËÄÌÌÚÈ Ç ÃÍÌÍÏÌ͌¿ÉÕÄÎÑÍÏÌÚÈ
­ÀËÄÌÌÚÈ ËÄÔ¿ÌÇÆË ÍÀÙÞÐÌÞÄÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÍÀØÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ οÏÚ
ÇÆ ÌÄÐοÏÄÌÌÚÔ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÎÏÇÌ¿ÃÊÄÅ¿ØÇÔ Ï¿ÆÌÚË ¿ÑÍË¿Ë ®ÏÇ
ÜÑÍË ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ  ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÄ ÍÀØÒÝ οÏÒ  ÃÍÊÅÌÚ ÇËÄÑÛ ÎÏÍÑÇÁÍÎÍÊÍÅÌÚÄ
¿ÌÑÇοϿÊÊÄÊÛÌÚÄ  ÐÎÇÌÚ ®ÄÏÄÉÏÚÁ¿ÌÇÄ ÃÁÒÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÍÀÊ¿ÉÍÁ ÎÏÇÁ͌
ÃÇÑ É ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÝ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ ËÄÅÃÒ ÞÃÏ¿ËÇ
      

 
)    )  → ) 


  

¡ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÇ ËÍÂÒÑ ÒÖ¿ÐÑÁÍÁ¿ÑÛ TŒ  QŒ Ç EŒÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÄ


ÍÀÊ¿É¿ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  Á ÐÁÞÆÚÁ¿ÌÇÇ ¿ÑÍËÍÁ ÔÊÍÏ¿ Ç ÁÍÃÍÏÍÿ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ )w°M
ÒÖ¿ÐÑÁÒÝÑ TŒÜÊÄÉÑÏÍÌ ¿ÑÍË¿ ÁÍÃÍÏÍÿ Ç ÌÄÐοÏÄÌÌÚÈ QŒÜÊÄÉÑÏÍÌ ¿ÑÍË¿ ÔÊ͌
Ï¿ ÏÇÐ  
©¿ÅÃÚÈ ÇÆ ÐÁÞÆ¿ÌÌÚÔ Á ÍÀØÒÝ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÒÝ οÏÒ ¿ÑÍËÍÁ ÎÏÇÍÀÏÄÑ¿Œ
ÄÑ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÒÝ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÝ ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÍÂÍ ¿ƿ ÁÍÃÍÏÍÃ w ÂÄÊÇÞ T 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Природа и типы химической связи 71

H Cl H Cl
Q             E
Q E           T    
         T                         T 
   
°M  ) )°M 
            

ÇÊÇ

ʆʞʧ  ʄʗʦʖʝʤʘʖʣʞʛ ʠʤʘʖʡʛʣʨʣʤʟ ʧʘʵʝʞ ʘ ʢʤʡʛʠʩʡʛ )$M

¿ ÔÊÍÏ w ¿ÏÂÍÌ¿ TTÏTÏ ¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÍÀ¿ ¿ÑÍË¿ ÃÍÐÑÇ¿ÝÑ Ì¿ÇÀÍÊÄÄ


ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ
¤Ø— ÍÃÇÌ ÎÏÇËÄÏ w ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÐÁÞÆÄÈ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ¿ËËÇ¿É¿ /) ² ¿Ñ͌
Ë¿ ¿ÆÍÑ¿ ÐÍÂÊ¿ÐÌÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉÍÈ ÐÔÄËÄ ÄÐÑÛ ÑÏÇ ÌÄÐοÏÄÌÌÚÔ ÜÊÄÉь
Q
T
      T          

ÏÍÌ¿ /  Ò ¿ÑÍË¿ ÁÍÃÍÏÍÿ w ÍÃÇÌ  ¼ÑÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÒÖ¿ÐÑÁÒÝÑ Á
ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÑϗÔ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ ÎÍ ÍÀËÄÌÌÍËÒ ËÄÔ¿ÌÇÆËÒ Ð ¿ÑÍË¿ËÇ Á͌
  
ÃÍÏÍÿ N + 3H H N H  ÇÊÇ /)   
H
­ÑËÄÑÇË  ÖÑÍ ÍÃÌÍÁÏÄËÄÌÌÍ Ð ÜÑÇË Ò ¿ÆÍÑ¿ Ì¿ TŒÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ÍÐÑ¿—ÑÐÞ
ÌÄÎÍÃÄʗÌÌ¿Þ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ οϿ w οϿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÌÄ ÎÏÇÌÇË¿ÝØ¿Þ ÒÖ¿ÐÑÇÞ
Á ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ
­ÀËÄÌÌÚË ËÄÔ¿ÌÇÆËÍË ÍÀÙÞÐÌÞÝÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÇ Á Î͌
ÿÁÊÞÝØÄË ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÄ ËÍÊÄÉÒÊ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ Ç ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ 
Á ¿ÑÍËÌÚÔ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô ¿ÊË¿Æ¿ $  ÉÏ¿ÐÌÍÂÍ ÓÍÐÓÍÏ¿ 1  É¿ÏÀÍÏÒÌÿ 4J$  ÉÁ¿ÏŒ
Õ¿ 4J0 Ç ÃÏ
£ÍÌÍÏÌ͌¿ÉÕÄÎÑÍÏÌÚÈ ËÄÔ¿ÌÇÆË ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÇ ÎÏÄÌ
ÎÍʿ¿ÄÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÍÀØÄÈ οÏÚ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Æ¿ Ð֗Ñ ÎÄÏÄÿÖÇ ÌÄÎÍÃÄʗÌÌÍÈ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ οÏÚ ÍÑ ÍÃÌÍÂÍ ¿ÑÍË¿ ÃÍÌÍÏ¿  Ì¿ Á¿É¿ÌÑÌÒÝ ¿ÑÍËÌÒÝ ÍÏÀnj
Ñ¿ÊÛ ÃÏÒÂÍÂÍ ¿ÉÕÄÎÑÍÏ¿  ¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ ÎÏÇËÄÏ¿ Ï¿ÐÐËÍÑÏÇË ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÔÇËnj
ÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ Á É¿ÑÇÍÌÄ ¿ËËÍÌÇÞ /)  ÎÏÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
/) )$M=/)$M ÔÊÍÏÇÿËËÍÌÇÞ
ÇÊÇ Á ÇÍÌÌÍË ÁÇÃÄ

/) ) =/) ÇÍÌ¿ËËÍÌÇÞ 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


72 Химическая связь и строение вещества
¼ÑÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚËÇ ÓÍÏËÒÊ¿ËÇ
Донор пары +
H H
электронов
+
H N + H H N H
H H
Акцептор пары
электронов
H N H
®ÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ ËÍÊÄÉÒÊÚ H Ð É¿ÑÇÍÌÍË ÁÍÃÍÏÍÿ ¬  Ò ÉÍÑ͌
ÏÍÂÍ Ì¿ TŒÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ÌÄÑ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÌÄÎÍÃÄʗÌÌ¿Þ οϿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ¿ÆÍÑ¿ Ͽƌ
ËÄØ¿ÄÑÐÞ Ì¿ ÐÁÍÀÍÃÌÍÈ TŒÍÏÀÇÑ¿ÊÇ  ÇÍÌ¿ ÁÍÃÍÏÍÿ ¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÍÀÏ¿ÆÒÄь
ÐÞ É¿ÑÇÍÌ ¿ËËÍÌÇÞ /)  Ð ÖÄÑÚÏÛËÞ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚËÇ ÐÁÞÆÞËÇ
/   
  

) )))
±¿É É¿É ËÍÊÄÉÒÊ¿ ¿ËËÇ¿É¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÄÈÑÏ¿ÊÛÌ¿  ¿ ÎÏÇÐÍÄÃÇ̗ÌÌÚÈ É ÌÄÈ
ÇÍÌ ÇËÄÄÑ Æ¿ÏÞà Š š  ÑÍ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Á×ÇÈÐÞ É¿ÑÇÍÌ ¿ËËÍÌÇÞ Ñ¿ÉÅÄ ÇËÄÄÑ Î͌
ÊÍÅÇÑÄÊÛÌÚÈ Æ¿ÏÞà ¼ÑÍÑ Æ¿ÏÞà ÎÏÇÌ¿ÃÊÄÅÇÑ ÕÄÊÍËÒ ÇÍÌÒ  ¿ ÌÄ ÍÑÃÄÊÛÌÍËÒ
¿ÑÍËÒ  ÎÍÜÑÍËÒ Á ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÍÈ ÓÍÏËÒÊÄ ÆÌ¿É Æ¿ÏÞÿ ÇÍÌ¿ ÐÑ¿ÁÞÑ Æ¿ ÉÁ¿ÃϿь
H
— —

ÌÍÈ ÐÉÍÀÉÍÈ H— N — H .  ¤ÐÊÇ ËÚ ÔÍÑÇË ÎÍÃÖÄÏÉÌÒÑÛ ËÄÔ¿ÌÇÆË ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Œ


H
ÌÇÞ ÐÁÞÆÇ  ÑÍ ËÍÅÌÍ ÐÑÏÄÊÉÍÈ ÒÉ¿Æ¿ÑÛ Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÄ ÐËÄØÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ
H
— —

οÏÚ ÍÑ ÃÍÌÍÏ¿ É ¿ÉÕÄÎÑÍÏÒ H— N H .  ¬Í ÃÄÊ¿ÑÛ ÜÑÍ ÌÄÍÀÞÆ¿ÑÄÊÛÌÍ  Ñ¿É


H
É¿É ÁÐÄ ÐÁÞÆÇ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ  ÌÄÆ¿ÁÇÐÇËÍ ÍÑ ËÄÔ¿ÌÇÆË¿ ÇÔ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ  ÞÁÊÞÝь
ÐÞ Ï¿ÁÌÍÕÄÌÌÚËÇ
ŸÌ¿ÊÍÂÇÖÌÚË ÍÀÏ¿ÆÍË ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ
Á É¿ÑÇÍÌÄ ÂÇÃÏÍÉÐÍÌÇÞ )0  Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÂÇÃÏ¿Ñ¿ÕÇÇ ÇÍÌ¿ ÁÍÃÍÏÍÿ Á ÁÍÌ
ÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÌÄÎÍÃÄʗÌÌ¿Þ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ οϿ ¿ÑÍË¿ ÉÇÐÊÍÏÍÿ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ
ÁÍÃÚ Ï¿ÆËÄØ¿ÄÑÐÞ Ì¿ ÐÁÍÀÍÃÌÍÈ TŒÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ÇÍÌ¿ ÁÍÃÍÏÍÿ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Природа и типы химической связи 73

 Донорно-акцепторным механизмом объясняют образование ковалентной связи в моле-


O
кулах угарного газа C O, азотной кислоты H O N и др.
O

§ÍÌÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ
§ÍÌÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ w ÜÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ  ÉÍÑÍÏ¿Þ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ
ÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÑÇÖÄÐÉÍÂÍ ÎÏÇÑÞÅÄÌÇÞ ÎÏÍÑÇÁÍÎÍÊÍÅÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÔ ÇÍÌÍÁ
¡ÐÊÒÖ¿ÄÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈÐÁÞÆÇÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÒÖ¿ÐÑÁÒÝØÇÄÁėÍÀÏ¿Æ͌
Á¿ÌÇÇ ÊÍÉ¿ÊÇÆÍÁ¿ÌÚ ËÄÅÃÒÃÁÒËÞÐÁÞÆ¿ÌÌÚËÇ¿ÑÍË¿ËÇ®ÏÇÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÇÍ̌
ÌÍÈ ÐÁÞÆÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ  Ì¿ÎÏÍÑÇÁ  ÐÖÇÑ¿ÝÑÐÞ ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ ÎÄÏÄ×ÄÃ×ÇËÇ ÍÑ ÍÃÌÍÂÍ
¿ÑÍË¿ É ÃÏÒÂÍËÒ ¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ Ñ¿ÉÍÂÍ ÎÄÏÄÔÍÿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÇÍÌÚ
­ÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÇÍÌÍÁ Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô ÔÊÍÏÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇË  ÇÐÔÍÃÞ ÇÆ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ ¿ÑÍËÍÁ Ì¿ÑÏÇÞ Ç ÔÊÍÏ¿  ÐÊÄÃÒÝØÇË ÍÀÏ¿ÆÍË

/B T TQT v Fv→ /B

TTQ ÇÊÇ /B v Fv → /B 

Á ÐÍÉϿؗÌÌÍË ÁÇÃÄ </F>T  v Fv → </F>





$M T TQTQ  Fv → $Mv TTQTQ ÇÊÇ $M  Fv → $Mv
Á ÐÍÉϿؗÌÌÍË ÁÇÃÄ </F>TQ  Fv → <"S>
­ÀÏ¿ÆÒÝØÇÄÐÞ ÇÍÌÚ ÎÏÇÍÀÏÄÑ¿ÝÑ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÝ ÀÊÇÅ¿È×ÄÂÍ ÀÊ¿ÂÍÏÍÌ
ÌÍÂÍ ¿ƿ Ð ÍÉÑÄÑÍË ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÐÊÍÄ OTOÏ
®ÄÏÄÔÍà ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ËÍÅÌÍ ÎÍÉ¿Æ¿ÑÛ Ç Ð ÎÍËÍØÛÝ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÓÍÏËÒÊ

Na Cl Na [ Cl ] 
§Æ ÎÏÇÁÄ×ÌÌÚÔ ÐÔÄË ÐÊÄÃÒÄÑ  ÖÑÍ Á¿ÊÄÌÑÌÚÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌ ¿ÑÍË¿ Ì¿ÑÏÇÞ ÎÍʌ
ÌÍÐÑÛÝ ÎÄÏÄÔÍÃÇÑ Ì¿ Á¿ÊÄÌÑÌÒÝ ÍÀÍÊÍÖÉÒ ¿ÑÍË¿ ÔÊÍÏ¿ ¼ÑÍ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÁÍƌ
ÌÇÉÌÍÁÄÌÇÝ ÇÍÌÍÁ Ð ÎÏÍÑÇÁÍÎÍÊÍÅÌÚËÇ Æ¿ÏÞÿËÇ
­ÑËÄÑÇË  ÖÑÍ ÃÊÞ ÇÍÌÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÄ ÓÍÏËÒÊÚ ÌÄ
ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÝÑ
¡ÍÆÌÇÉ¿ÄÑ ÁÍÎÏÍÐ ÎÍÖÄËÒ Á ÐÊÒÖ¿Ä )$M ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌ¿Þ  ¿ Á ÐÊҌ
Ö¿Ä /B$M w ÇÍÌÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ  ¼ÑÍ ÍÀÙÞÐÌÞÄÑÐÞ Ï¿ÆÊÇÖÇÄË Á ÆÌ¿ÖÄÌÇÞÔ ÜÊÄÉь
ÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÝØÇÔ ¿ÑÍËÍÁ ¯¿ÆÌÍÐÑÛ ËÄÅÃÒ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞËÇ
ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ¿ÑÍËÍÁ)Ç$MÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍËÄÌÛ×Ä ÖÄËÏ¿ÆÌÍÐÑÛËÄŌ
ÃÒÆÌ¿ÖÄÌÇÞËÇÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ/BÇ$M¼ÑÍÍÆÌ¿Ö¿ÄÑ ÖÑÍÔÊÍÏÂÍÏ¿ÆÃÍ
ÐÇÊÛÌÄÄ ÎÏÇÑÞÂÇÁ¿ÄÑ É ÐÄÀÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌ Ì¿ÑÏÇÞ  ÖÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌ ÁÍÃÍÏÍÿ ¡ ÏÄÆÒÊی
Ñ¿ÑÄ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÎÍÊÌÚÈ ÎÄÏÄÔÍÃ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÍÑ ¿ÑÍË¿ Ì¿ÑÏÇÞ É ¿ÑÍËÒ ÔÊÍÏ¿
§ÍÌÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ ÂÊ¿ÁÌÚË ÍÀÏ¿ÆÍË ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ Á ¿ÊÍÂÄÌÇÃ¿Ô  ÂÇÃÏÍÉÐÇÿÔ Ç ÍɌ
ÐÇÿÔ ØÄÊÍÖÌÚÔ Ç ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ © ÜÑÍËÒ ÑÇÎÒ Ñ¿ÉÅÄ ÍÑÌÍÐÞÑ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


74 Химическая связь и строение вещества

ÐÁÞÆÛËÄÅÃÒÉ¿ÑÇÍÌÍËÇ¿ÌÇÍÌÍËÐÊÍÅÌÍÂÍÐÍÐÑ¿Á¿ Ì¿ÎÏÇËÄÏÁÐÍÊÞÔÉÇÐÊÍÏÍÌ
ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÔÉÇÐÊÍÑ /B40 /B/0  /) 40 ¡Ñ¿ÉÇÔÁÄØÄÐÑÁ¿ÔÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ
ÃÁ¿ ÑÇο ÐÁÞÆÄÈ ÇÍÌÌ¿Þ w ËÄÅÃÒ É¿ÑÇÍÌÍË Ç ¿ÌÇÍÌÍË  Ç ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌ¿Þ w ËÄÅÃÒ
¿ÑÍË¿ËÇÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁÁÌÒÑÏÇÉ¿ÑÇÍÌ¿ÇÊÇÇÍÌ¿ÐÊÍÅÌÍÂÍÐÍÐÑ¿Á¿ ÏÇÐ 
+
H

N <$M>v
H
H
H

©ÍÁ¿ÊÄÌÑÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ §ÍÌÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ

ʆʞʧ  ʇʫʛʢʖ ʤʗʦʖʝʤʘʖʣʞʵ ʧʘʵʝʛʟ ʘ ʫʡʤʦʞʚʛ ʖʢʢʤʣʞʵ /)4Cl

«ÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ
«ÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ç ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ
ÐÎÊ¿ÁÍÁ Æ¿ Ð֗Ñ ÍÀÍÀØÄÐÑÁÊÄÌÇÞ ÁÐÄËÇ ¿ÑÍË¿ËÇ ÇÔ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ
®ÄÏÄÿֿ ¿ÑÍË¿ËÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÐÁÍÇÔ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Á ÉÍÊÊÄÉÑÇÁÌÍÄ
ÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÄ  Ì¿ÊÇÖÇÄ Á ËÄÑ¿ÊÊ¿Ô ÐÁÍÀÍÃÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ w ÎÏÇÖÇÌ¿ ÜÊÄÉь
ÏÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍÁÍÃÇËÍÐÑÇ ­ÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ ËÍÅÌÍ ÍÎÇпÑÛ
ÐÊÄÃÒÝØÇË ÍÀÏ¿ÆÍË ¡ ¿ÑÍË¿Ô ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍË ÒÏÍÁŒ
ÌÄ ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ ÌÄÀÍÊÛ×ÍÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ¡ ÊÝÀÍË ÎÄÏÇ͌
ÃÄ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ¿ÑÍËÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇËÄÝÑ ÎÍ ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÝ Ð ¿ÑÍË¿Œ
ËÇ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÀÍÊÛ×ÇÈ Ï¿ÃÇÒÐ  ËÄÌÛ×ÄÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ
Ç пËÚÈ Ë¿ÊÚÈ Æ¿ÏÞà ÞÃÏ¿ ®ÍÜÑÍËÒ Á¿Œ
ÊÄÌÑÌÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍ ÐÊ¿ÀÍ
ÐÁÞÆ¿ÌÚ Ð ÞÃÏ¿ËÇ ¿ÑÍËÍÁ Ç ËÍÂÒÑ ÊÄÂÉÍ
ÎÄÏÄËÄØ¿ÑÛÐÞ ÎÍ ÁÐÄËÒ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÒ ËČ
Ñ¿ÊÊ¿ ¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ ÐÍÐÑÍÇÑ ÇÆ
ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÔ ÇÍÌÍÁ  ËÄŌ
ÃÒ ÉÍÑÍÏÚËÇ ÎÄÏÄËÄØ¿ÝÑÐÞ ÐÁÍÀÍÃÌÚÄ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ  Ñ¿É Ì¿ÆÚÁ¿ÄËÚÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÈ
¿Æ ÏÇÐ  
Рис. 26. Кристалл металла,
¡ Ñ¿ÀÊÇÕÄ  ÐÒËËÇÏÍÁ¿ÌÚ ÐÁÄÃÄÌÇÞ
состоящий из регулярно Í ËÄÔ¿ÌÇÆË¿Ô ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
расположенных катионов металла ÐÁÞÆÄÈ Ç Ï¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ
и свободно перемещающихся ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ ËÄÅÃÒ ÔÇËÇÖÄÐÉÇ ÐÁÞÆ¿ÌÌڌ
электронов ËÇ ¿ÑÍË¿ËÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Природа и типы химической связи 75
±¿ÀÊÇÕ¿  ­ÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ  ÇÍÌÌÍÈ Ç ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÄÈ

´¿Ï¿ÉÑÄÏ ÍÀËÄÌ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ ²ÐÊÍÁÇÞ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ


±ÇÎ ÐÁÞÆÇ
ËÄÅÃÒ ¿ÑÍË¿ËÇ ËÄÅÃÒ ¿ÑÍË¿ËÇ

ªÍÉ¿ÊÇÆ¿ÕÇÞ ÐÁÞÆÚÁ¿ÝØÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍ̌


ÌÚÔ οÏ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ËÄÅÃÒ
ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚËÇ ÞÃÏ¿ËÇ
©ÍÁ¿ÊÄÌь ¿ÑÍËÍÁ ¡ÍÆÌÇÉ¿ÄÑ ÎÏÄÇËÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ
Ì¿Þ ÐÁÞÆÛ ËÄÅÃÒ ¿ÑÍË¿ËÇ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ Á ËÍÊÄÉҌ
­ÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÍÀØÇÔ
Ê¿Ô Ç ¿ÑÍËÌÚÔ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ οÏ

®ÄÏÄÿֿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÍÑ ÍÃÌÍÂÍ ¿ÑÍË¿ –


ÃÏÒÂÍËÒ Ç ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿ ÇÆ +
É¿ÑÇÍÌÍÁ Ç ¿ÌÇÍÌÍÁ ¡ÍÆÌÇÉ¿ÄÑ ËÄŌ Na Cl
§ÍÌÌ¿Þ ÃÒ ¿ÑÍË¿ËÇ ÑÇÎÇÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ç ÌČ
ÐÁÞÆÛ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  Á ÐÍÊÞÔ  ËÌÍÂÇÔ ÍÉÐÇÃ¿Ô 
ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ¿Ô ¼ÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÑÇÖÄÐÉÍÄ
ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ËÄÅÃÒ
ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Á×ÇËÇÐÞ ÇÍÌ¿ËÇ

­ÀÍÀØÄÐÑÁÊÄÌÇÄ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏ͌


ÌÍÁ Ç ÇÔ Ï¿ÁÌÍËÄÏÌÍÄ Ï¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌÇÄ
«Äѿʌ Á ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁÄ ËÄÅÃÒ ÁÐÄËÇ ¿ÑÍˌ
ÊÇÖÄÐÉ¿Þ ÌÚËÇ ÞÃÏ¿ËÇ ¡ÍÆÌÇÉ¿ÄÑ Á ËÄÑ¿ÊÊ¿Ô
ÐÁÞÆÛ Ç ÐÎÊ¿Á¿Ô
­ÀÍÀØÄÐÑÁÊÄÌÇÄ ÁÐÄÔ
Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ

Химическая связь — это взаимодействие, в результате которого


отдельные атомы объединяются в более устойчивые сложные системы
(молекулы, кристаллы, ионы и др.).
Химическая связь имеет электростатическую природу.
При образовании химической связи полная энергия системы ядер
и электронов понижается.
Выделяют три основных типа химической связи: ковалентная, ион-
ная и металлическая, отличающиеся характером распределения элект-
ронной плотности между взаимодействующими атомами.
Существует два механизма образования ковалентной связи — об-
менный и донорно-акцепторный.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


76 Химическая связь и строение вещества

Вопросы, задания, задачи


1. Определите тип химической связи, представленный электронными схемами:

а) H + Cl H Cl в) Na + F Na+ F

б) H + H H H г) Br + Br Br Br

2. Составьте электронные формулы молекул водорода, хлора, хлороводорода, во-


ды, аммиака и укажите число связывающих и неподелённых электронных пар в каждой
из них.
3. Укажите тип химической связи между атомами в следующих соединениях: а) СaCl2,
BaO, S8, CaF2, CCl4  ʧʥʡʖʘ 'F‰$ ʗ  *2, SiO2  /B2S, О3, C2)50)  ʧʥʡʖʘ "V‰$V
4. Сравните электронные схемы и электронные конфигурации: а) атома Li и иона Li+
в бромиде лития; б) атома Сl и иона Сl‒ в хлориде калия; в) атома S и атома серы в мо-
лекуле сероводорода.
5. Назовите механизм образования связи между атомами, имеющими следующие
электронно-графические схемы внешних электронных оболочек:
 
      
а)  и б) и в) и
6. Согласно приведённой схеме объясните механизм образования ковалентной связи
в ионе гидроксония при взаимодействии молекулы воды и иона водорода:
+
H O + H+ H O H .
H H
7. Используя значения электроотрицательности элементов (табл. 7), дайте обоснова-
ʣʞʛ ʨʞʥʩ ʫʞʢʞʭʛʧʠʤʟ ʧʘʵʝʞ ʘ ʘʛʯʛʧʨʘʖʫ ʞ ʭʖʧʨʞʬʖʫ /B$M  /)+4  )$M  1$M5, LiF, SO2–
4.

Электроотрицатель- Разность
Химическая
ность атомов электроотрица- Тип химической
формула вещества
тельностей связи
или частицы 1 2 

8. Укажите соединения, имеющие как ковалентную, так и ионную связь: НСООН,


$)3$00/B  .H'2  .H404  /)4/03  )/03  ,/03, CaSO4  /)3.
9. Рассчитайте число электронов, участвующих в образовании ковалентных связей
в ионах аммония количеством 3 моль.
10. При образовании метана из атомов углерода и водорода выделяется
1662 кДж/моль энергии. Вычислите среднюю энергию связи С—Н (кДж/моль).

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Свойства химических связей 77

§ 14. Свойства химических связей


°ÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÄØÄÐÑÁ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑÐÞ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÌÚË ÐÍÐÑ¿ÁÍË 
ÌÍ Ç ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÞËÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ËÄÅÃÒ ¿ÑÍË¿ËÇ

°ÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÇ     


©ÍÁ¿ÊÄÌÑÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÄÑÐÞ ÃÊÇÌÍÈ  ÜÌÄό
ÂÇÄÈ  ÉÏ¿ÑÌÍÐÑÛÝ  Ì¿ÐÚØ¿ÄËÍÐÑÛÝ  Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÌÍÐÑÛÝ
Ç ÎÍÊÞÏÌÍÐÑÛÝ
£ÊÇÌ¿ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÇ w ÜÑÍ Ï¿ÐÐÑÍÞÌÇÄ ËÄŌ
ÃÒ ÞÃÏ¿ËÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇ ÐÁÞÆ¿ÌÌÚÔ ¿ÑÍËÍÁ ÏÇÐ   £ÊÇÌ¿
ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÇ ÍÀÚÖÌÍ ÌÄËÌÍÂÍ ÍÑÊÇÖ¿ÄÑÐÞ ÍÑ ÐÒˌ 
ËÚ ¿ÑÍËÌÚÔ Ï¿ÃÇÒÐÍÁ Çƌƿ ÎÄÏÄÏ¿ÐÎÏÄÃÄÊÄÌÇÞ ÜÊÄÉь
Рис. 27. Определение
ÏÍÌÌÍÈ ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ Ç ÎÄÏÄÉÏÚÁ¿ÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÍÀŒ
длины связи по
Ê¿ÉÍÁ ÏÇÐ v  ¶ÄË ÀÍÊÛ×Ä Ï¿ÃÇÒÐÚ ÐÁÞÆ¿ÌÌÚÔ расстоянию между
¿ÑÍËÍÁ  ÑÄË ÀÍÊÛ×Ä ÃÊÇÌ¿ ÐÁÞÆÇ Ñ¿ÀÊ   ядрами химически
связанных атомов
±¿ÀÊÇÕ¿  ´¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉ¿ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ Á ËÍÊÄÉҌ
Ê¿Ô ÁÍÃÍÏÍÿ Ç ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÍÁ

¯¿ÃÇÒÐ £ÊÇÌ¿ &ÐÁÞÆÇ  «ÍÃÄÊÛ


¼ÊÄËÄÌÑ «ÍÊÄÉÒÊ¿ Δχ
¿ÑÍË¿  ÌË ÐÁÞÆÇ  ÌË É£ÅËÍÊÛ ËÍÊÄÉÒÊÚ

¬   )    

'   )'    

$M   )$M    

#S   )#S    

*   )*    

¼ÌÄÏÂÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ &ÐÁÞÆÇ  w ÜÑÍ ÜÌÄÏÂÇÞ  ÉÍÑÍÏÒÝ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ


Æ¿ÑÏ¿ÑÇÑÛ Ì¿ ė Ï¿ÆÏÚÁ ©¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÖÄË ÎÏÍÖÌÄÄ ÐÁÞÆÛ  ÑÄË ËÄÌÛ×Ä ė ÃÊnj
Ì¿ Ñ¿ÀÊ  
©Ï¿ÑÌÍÐÑÛÝ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ Î¿Ï  ÉÍÑ͌
ÏÚÄ ÒÖ¿ÐÑÁÒÝÑ Á ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ ËÄÅÃÒ ÃÁÒËÞ ¿ÑÍË¿ËÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


78 Химическая связь и строение вещества

¯¿ÆÊÇÖ¿ÝÑ ÍÃÇÌ¿ÏÌÚÄ )w$M  ÃÁÍȌ


ÌÚÄ )$ $)  Ç ÑÏÍÈÌÚÄ / /  ÐÁÞÆÇ
HH H Cl ®ÏÇ ÎÄÏÄÉÏÚÁ¿ÌÇÇ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ ÁÃÍÊÛ Ênj
ÌÇÇ  ÐÍÄÃÇÌÞÝØÄÈ ÞÃÏ¿ ¿ÑÍËÍÁ  ÍÀÏ¿ÆҌ
ÝÑÐÞ ÑÍÊÛÉÍ σŒÐÁÞÆÇ ÏÇÐ  
Cl Cl ¬Í ÃÁÄ ÇÊÇ ÑÏÇ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÐÁÞÆÇ
ËÄÅÃÒ ÃÁÒËÞ ¿ÑÍË¿ËÇ ÌÄ ËÍÂÒÑ ÍÃÌÍÁÏČ
Рис. 28. Образование σ-связей ËÄÌÌÍ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛÐÞ Á ÍÃÌÍÈ ÎÊÍÐÉ͌
ÐÑÇ ®ÍÜÑÍËÒ Á ÐÊÒÖ¿Ä ÃÁÍÈÌÚÔ Ç ÑÏÍȌ
ÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ŠÀÍÉÍÁÍĚ ÎÄÏÄÉÏÚÁ¿ÌÇÄ ό ÇÊÇ EŒÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ  ÑÍ ÄÐÑÛ
ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ πŒÐÁÞÆÇ

¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÃÁÍÈÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ O O  ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÎÏÇ ÎČ


ÏÄÉÏÚÁ¿ÌÇÇ ÃÁÒÔ όÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ ®ÏÇ ÜÑÍË ÎÄÏÎÄÌÃÇÉÒÊÞÏÌÍ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÄ
όÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÍÃÌÒ σŒ Ç ÍÃÌÒ πŒÐÁÞÆÇ ÏÇÐ  
   

Q
T     
   
­  
Q
T     
Рис. 29. Электронно-графическая схема и схема перекрывания электронных облаков
при образовании σ-связи и π-связи в молекуле O2

±ÏÍÈÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ¿ÆÍÑ¿ N N  ÁÍÆÌÇÉ¿ÄÑ ÎÏÇ ÎÄÏÄÉÏÚÁ¿ÌÇÇ ÑϗÔ


όÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ ®ÏÇ ÜÑÍË ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÍÃÌ¿ σŒÐÁÞÆÛ Ç ÃÁÄ πŒÐÁÞÆÇ  É¿É ÎÍÉ¿Æ¿ÌÍ
Ì¿ ÏÇÐÒÌÉÄ 
©Ï¿ÑÌÍÐÑÛ ÐÁÞÆÇ Ì¿ÂÊÞÃÌÍ ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ Á ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ ÓÍÏËÒÊ¿Ô ±¿É  Á Ë͌
H
ÊÄÉÒÊÄ ÓÍÏË¿ÊÛÃÄÂÇÿ ÃÁÄ ÍÃÇÌ¿ÏÌÚÄ Ç ÍÃÌ¿ ÃÁÍÈÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ C O ®ÏÇ
ÜÑÍË Á ÌÄÈ ÑÏÇ σŒÐÁÞÆÇ Ç ÍÃÌ¿ πŒÐÁÞÆÛ H

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Свойства химических связей 79

Q    
T
     
/   
/
Q T ÇÊÇ

Рис. 30. Электронно-графическая схема и схема перекрывания электронных облаков


при образовании σ ʞ Ƈʧʘʵʝʛʟ ʘ ʢʤʡʛʠʩʡʛ /2

¬¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÌÍÐÑÛ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÍÏÇÄÌÑ¿ÕÇÄÈ Á ÎÏ͌


ÐÑÏ¿ÌÐÑÁÄ ¿ÑÍËÌÚÔ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ  ÒÖ¿ÐÑÁÒÝØÇÔ Á ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÐÁÞÆÇ ­Ì¿
ÍÀÒÐÊÍÁÊÇÁ¿ÄÑ ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁÄÌÌÒÝ ÐÑÏÒÉÑÒÏÒ ËÍÊÄÉÒÊ ÏÇÐ  

Рис. 31. Шаростержневые модели молекул метана, этилена, ацетилена

²ÂÍÊ  ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÌÚÈ Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÞËÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ  ÇÐÔÍÃÞØÇËÇ ÇÆ ÍÃÌ͌


ÂÍ ¿ÑÍË¿  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ Á¿ÊÄÌÑÌÚË ÒÂÊÍË
¬¿ÎÏÇËÄÏ  Á¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ $) ÐÁÞÆÇ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÚ ÎÍà ÒÂÊÍË
ÎÏÇÀÊÇÆÇÑÄÊÛÌÍ° ÁËÍÊÄÉÒÊÄ°¬ °¬w° ÁËÍÊÄÉÒÊÄ°¬ °¬w°
¡ ËÍÊÄÉÒÊ¿Ô ¬­ Ç ¬4 ¿ÑÍËÚ ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ç ÐÄÏÚ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÃÁÄ σŒÐÁÞÆÇ
Ð ¿ÑÍË¿ËÇ ÁÍÃÍÏÍÿ ¡ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÜÑÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ÒÖ¿ÐÑÁÒÝÑ QŒÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ÁÌÄ׌
ÌÄÂÍ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍÂÍ ÒÏÍÁÌÞ 
ÉÍÑÍÏÚÄ ÍÏÇÄÌÑÇÏÍÁ¿ÌÚ ÁÆ¿Çˌ 1s
92°
ÌÍ ÎÄÏÎÄÌÃÇÉÒÊÞÏÌÍ ¼ÑÍ ÆÌ¿Œ H
ÖÇÑ  ÖÑÍ Á¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÒÂÊÚ ËÄÅÃÒ E 3pz H
Q            
ÊÇÌÇÞËÇ ÐÁÞÆÇ ­w¬ ÇÊÇ 4w) T    
 
ÃÍÊÅÌÚ ÀÚÑÛ ÀÊÇÆÉÇ É ° ­ÃŒ )4 1s
  S 3px
Ì¿ÉÍ ÏÄ¿ÊÛÌÚÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÜÑÇÔ
ÒÂÊÍÁ ÌÄËÌÍÂÍ ÀÍÊÛ×Ä Çƌƿ
ÁÆ¿ÇËÌÍÂÍ ÍÑÑ¿ÊÉÇÁ¿ÌÇÞ ¿Ñ͌
ËÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ ÏÇÐ   ±¿É  Рис. 32. Электронно-графическая схема и схема
Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ÁÍÃÚ  Ì¿ÔÍÃÞØÄÈÐÞ ʥʛʦʛʠʦʱʘʖʣʞʵʳʡʛʠʨʦʤʣʣʱʫʤʗʡʖʠʤʘʘʢʤʡʛʠʩʡʛ)2S

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


80 Химическая связь и строение вещества

Á Î¿Ï¿Ô  ÜÑÍÑ ÒÂÍÊ Ï¿ÁÄÌ  °  ¿ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ¬4 w ° ÍÑÑ¿ÊÉÇÁ¿ÌÇÄ ÐÊ¿ÀÄÄ
Çƌƿ ÀÍÊÛ×ÄÂÍ Ï¿ÃÇÒп ¿ÑÍË¿ ÐÄÏÚ 
ŸÌ¿ÊÍÂÇÖÌÍ Á ËÍÊÄÉÒÊ¿Ô /) ÑÏÇ ÁÆ¿ÇËÌÍ ÎÄÏÎÄÌÃÇÉÒÊÞÏÌÚÄ όÍÏÀÇÑ¿ÊÇ
¿ÑÍË¿ ¿ÆÍÑ¿ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÑÏÇσŒÐÁÞÆÇ Ð ¿ÑÍË¿ËÇ ÁÍÃÍÏÍÿ Ç Á¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÒÂÊÚ ÃÍÊŌ
ÌÚÀÚÑÛÏ¿ÁÌÚËÇ°¡Æ¿ÇËÌÍÄÍÑÑ¿ÊÉÇÁ¿ÌÇÄ¿ÑÍËÍÁÁÍÃÍÏÍÿÎÏÇÁÍÃÇÑÉÒÁČ
ÊÇÖÄÌÇÝ ÜÑÇÔ ÒÂÊÍÁ ÃÍ ° ®ÍÃÏÍÀÌÄÄ ÜÑÍÑ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê Ï¿ÐÐËÍÑÏÄÌ Á † 

Для прогнозирования и объяснения величины валентных углов во многих молекулах ча-
сто используют представления о гибридизации атомных орбиталей. Начальные представ-
ления о гибридизации вы получили в курсе органической химии в 10-м классе. С учётом ги-
бридизации можно объяснить строение молекул СН4  /)3  )2O. При гибридизации атомных
орбиталей атома, образующего связи с соседними атомами, происходит усреднение по фор-
ме и энергии электронной плотности близких по энергии орбиталей. Например, при усред-
нении энергии одной s-орбитали и трёх р-орбиталей данного атома углерода образуются
четыре одинаковые гибридные орбитали, которые располагаются по направлению к верши-
нам тетраэдра:


Тетраэдрическое строение молекулы метана объясняется sp3-гибридизацией атомных
орбиталей углерода.

®ÍÊÞÏÌÍÐÑÛ ÐÁÞÆÇ w Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉ¿  ÒÖÇÑÚÁ¿ÝØ¿Þ ÐËÄØÄÌÇÄ ÍÀØÄÈ


§ 14.1 ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ οÏÚ É ÍÃÌÍËÒ ÇÆ ¿ÑÍËÍÁ ¤ÐÊÇ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Ì¿ ¿Ñ͌
Ë¿ËÇ Ð ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÍÈ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛÝ  ÐÁÞÆÛ ÍÑÌÍÐÞÑ É ÌÄÎÍÊÞÏÌÍÈ ) 
$M  /  ¡ ÐÊÒÖ¿Ä Ï¿ÆÌÍÈ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ÐÁÞÆÛ ÀÒÃÄÑ ÎÍÊÞÏÌ¿Þ ¬°M 
/) ¶ÄËÀÍÊÛ×ÄÏ¿ÆÌÍÐÑÛÆÌ¿ÖÄÌÇÈÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ Δχ ÒÐÁÞÆ¿ÌÌÚÔ
¿ÑÍËÍÁ  ÑÄË ÀÍÊÛ×Ä ÎÍÊÞÏÌÍÐÑÛ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÇ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÐÁÞÆÛ Á ËÍÊÄÉҌ
ÊÄ )w$M ÀÍÊÄÄ ÎÍÊÞÏÌ¿  ÖÄË Á ËÍÊÄÉÒÊÄ )w#S  ÎÍÐÉÍÊÛÉÒ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊی
ÌÍÐÑÛ ¿ÑÍË¿ °M    ÀÍÊÛ×Ä  ÖÄË Ò #S    ¬¿ ¿ÑÍË¿Ô ÁÍÆÌÇÉ¿ÄÑ Ö¿ÐÑÇÖÌÚÈ
ÌÄÕÄÊÍÖÇÐÊÄÌÌÚÈ  Æ¿ÏÞà ¤ÂÍ ÍÀÍÆÌ¿Ö¿ÝÑ ÐÇËÁÍÊ¿ËÇ δ  δv
°ËÄØÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ Á ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ ÓÍÏËÒÊ¿Ô
ÐÑÏÄÊÉ¿ËÇ  Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÌÚËÇ Á ÐÑÍÏÍÌÒ ÀÍÊÄÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÂÍ ¿ÑÍË¿
°ËÄØÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ ÎÏÇ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ σŒÐÁÞÆÇ ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÎÏތ
ËÍÈ ÐÑÏÄÊÉÍÈ  ¿ πŒÐÁÞÆÇ w ÃÒÂÍÈ   
   H
  H N H  
H Cl C O

H
  H 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Свойства химических связей 81
«ÍÊÄÉÒÊÒ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÄ ÐÑÏÍÄÌÇÄ ÉÍÑÍÏÍÈ ÍÎÇÐÚÁ¿ÄÑÐÞ É¿É ÐÇÐÑÄË¿ ÇÆ ÃÁÒÔ
Ï¿ÁÌÚÔ ÎÍ ¿ÀÐÍÊÝÑÌÍÈ ÁÄÊÇÖÇÌÄ  ÌÍ ÎÏÍÑÇÁÍÎÍÊÍÅÌÚÔ ÎÍ ÆÌ¿ÉÒ Æ¿ÏÞÃÍÁ  ϿЌ
ÎÍÊÍÅÄÌÌÚÔ Ì¿ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍË Ï¿ÐÐÑÍÞÌÇÇ ÃÏÒÂ ÍÑ ÃÏÒ¿  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÃÇÎÍÊÄË
«ÍÊÄÉÒÊÚ  ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝØÇÄ ÐÍÀÍÈ ÃÇÎÍÊÇ  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÎÍÊÞÏÌÚËÇ ®ÍÊÞÏÌڌ
ËÇÞÁÊÞÝÑÐÞËÍÊÄÉÒÊÚ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÍÁ ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÿ ÁÍÃÚ±¿É ÁËÍÊÄÉÒÊÄ
ÁÍÃÚ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ÍÑ ¿ÑÍËÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ ÐËÄØÄÌ¿ É ÀÍÊÄÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏnj
Õ¿ÑÄÊÛÌÍËÒ ¿ÑÍËÒ ÉÇÐÊÍÏÍÿ «ÍÊÄÉÒÊÚ ÁÍÃÚ w ÜÑÍ ÃÇÎÍÊÇ ÏÇÐ  

 O 
H H
 104,5°

Рис. 33. Изображение полярной молекулы воды в виде диполя

¬¿ÐÚØ¿ÄËÍÐÑÛÝ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ ¿ÑÍË¿ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÄ


ÖÇÐÊÍ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ ¼ÑÍ ÖÇÐÊÍ ÐÁÞÆÄÈ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛÝ ¿ÑÍË¿
ªÝÀÍÈ¿ÑÍËÍÂÏ¿ÌÇÖÄÌ Á ÐÁÍÇÔ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÞÔ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÐÁÞÆÇ
§Ô ÌÄ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÀÍÊÛ×Ä ÖÇÐÊ¿ ¿ÑÍËÌÚÔ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ  ÉÍÑÍÏÚÄ ËÍÂÒÑ ÎÏÇÌÞÑÛ
ÒÖ¿ÐÑÇÄ Á ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ £ÊÞ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ŒÂÍ ÎÄÏÇÍÿ Ñ¿ÉÇÔ
ÐÁÞÆÄÈ ÌÄ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÀÍÊÛ×Ä ÖÄÑÚÏ—Ô  Ñ¿É É¿É Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ
¿ÑÍËÍÁ ÜÑÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÇËÄÄÑÐÞ ÑÍÊÛÉÍ ÖÄÑÚÏÄ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ² ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ŒÂÍ ÎČ
ÏÇÍÿ Ì¿ÐÚØ¿ÄËÍÐÑÛ ÎÍÁÚ׿ÄÑÐÞ Æ¿ Ð֗Ñ Á¿É¿ÌÑÌÚÔ EŒÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ

°ÁÍÈÐÑÁ¿ ÇÍÌÌÍÈ Ç ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÄÈ


£ÊÇÌ¿ Ç ÜÌÄÏÂÇÞ ÇÍÌÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ Æ¿ÁÇÐÞÑ ÍÑ Ï¿ÆËÄÏ¿ Ç Æ¿ÏÞÿ Áƿnj
ËÍÃÄÈÐÑÁÒÝØÇÔ ÇÍÌÍÁ ©¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÖÄË ËÄÌÛ×Ä Ï¿ÆËÄÏ Ç ÀÍÊÛ×Ä Æ¿Œ
ÏÞà ÇÍÌÍÁ  ÑÄË ÎÏÍÖÌÄÄ ÐÁÞÆÛ ¦Ì¿ÖÄÌÇÞ ė ÜÌÄÏÂÇÇ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Á ÎÏÄÃÄÊ¿Ô
v É£ÅËÍÊÛ
¡ÍÑÊÇÖÇÄÍÑÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈÐÁÞÆÇÇÍÌÌ¿ÞÐÁÞÆÛÌÄÌ¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÌ¿ÞÇÌÄÌ¿ÐÚØ¿ÄË¿Þ 
ÎÍÐÉÍÊÛÉÒ ÇÍÌ ËÍÅÄÑ ÎÏÇÑÞÂÇÁ¿ÑÛ É ÐÄÀÄ ÇÍÌÚ ÎÏÍÑÇÁÍÎÍÊÍÅÌÍÂÍ ÆÌ¿É¿ Á ÊÝÀÍË
Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÇ ¯¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÇÄ Ç ÖÇÐÊÍ ÐÍÐÄÃÌÇÔ ÇÍÌÍÁ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÇÔ Ï¿ÆËÄÏ¿ËÇ 
ÐÇÊ¿ËÇÎÏÇÑÞÅÄÌÇÞÇÍÑÑ¿ÊÉÇÁ¿ÌÇÞËÄÅÃÒÇÍÌ¿ËÇÏ¿ÆÌÚÔÆÌ¿ÉÍÁ®ÍÜÑÍËÒÇÍÌÚ
Ï¿ÐÎÍʿ¿ÝÑÐÞÁÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍËÎÍÏÞÃÉÄ ÍÀÏ¿ÆÒÞÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÒÝÏÄחÑÉÒ
«ÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ Ñ¿ÉÅÄ ÌÄÌ¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÌ¿Þ Ç ÌÄÌ¿ÐÚØ¿ÄË¿Þ ¤— ÜÌÄÏÂÇÞ
ÇÆËÄÌÞÄÑÐÞ Á ×ÇÏÍÉÇÔ ÎÏÄÃÄÊ¿Ô ÍÑ ÃÄÐÞÑÉÍÁ ÃÍ ÌÄÐÉÍÊÛÉÇÔ ÐÍÑÄÌ É£ÅËÍÊÛ
¡ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ¿ÑÍËÚ ÇËÄÝÑ ÀÍÊÛ×ÍÄ ÖÇÐÊÍ ÀÊÇÅ¿È×ÇÔ ÐÍÐÄÃÄÈ  ÖÑÍ
ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÄÑ ÍÖÄÌÛ ÎÊÍÑÌÒÝ ÒοÉÍÁÉÒ ¿ÑÍËÍÁ ±¿É  Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô Ò ¿ÑÍË¿ ËČ
ÃÇ  ÀÊÇÅ¿È×ÇÔ ÐÍÐÄÃÄÈ  ¿ Ò ÇÍÌ¿ Ì¿ÑÏÇÞ Á /B$M w ×ÄÐÑÛ ÐÍÐÄÃÌÇÔ ÇÍÌÍÁ
$Mv °ÑÏÍÄÌÇÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÁ ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ Á ÁÇÃÄ ÎÊÍÑÌÍ ÒοÉÍÁ¿ÌÌÚÔ ׿Œ
ÏÍÁ ÏÇÐ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


82 Химическая связь и строение вещества

                                      ¿                                                À
Рис. 34. Изображение строения кристаллов: а — меди, б — хлорида натрия
в виде плотно упакованных шаров

Ковалентная связь характеризуется длиной, энергией, кратностью, на-


правленностью и полярностью:
t ʚʡʞʣʖ ‰ ʦʖʧʧʨʤʵʣʞʛ ʢʛʜʚʩ ʵʚʦʖʢʞ ʫʞʢʞʭʛʧʠʞ ʧʘʵʝʖʣʣʱʫ ʖʨʤʢʤʘ
tʳʣʛʦʙʞʵʧʘʵʝʞ‰ʳʣʛʦʙʞʵ ʠʤʨʤʦʩʴʣʛʤʗʫʤʚʞʢʤʝʖʨʦʖʨʞʨʲʣʖʛʶʦʖʝʦʱʘ
tʠʦʖʨʣʤʧʨʲ‰ʭʞʧʡʤʳʡʛʠʨʦʤʣʣʱʫʥʖʦ ʩʭʖʧʨʘʩʴʯʞʫʘʤʗʦʖʝʤʘʖʣʞʞʧʘʵʝʞ
t ʣʖʥʦʖʘʡʛʣʣʤʧʨʲ ʠʤʘʖʡʛʣʨʣʱʫ ʧʘʵʝʛʟ ʤʥʦʛʚʛʡʵʛʨʧʵ ʤʦʞʛʣʨʖʬʞʛʟ ʘ ʥʦʤ
странстве атомных орбиталей, участвующих в образовании связи;
t ʥʤʡʵʦʣʤʧʨʲ ʧʘʵʝʞ ʤʥʦʛʚʛʡʵʛʨʧʵ ʧʨʛʥʛʣʲʴ ʧʢʛʯʛʣʞʵ ʤʗʯʛʟ ʳʡʛʠʨʦʤʣ
ной пары к одному из атомов;
tʣʖʧʱʯʖʛʢʤʧʨʲ‰ʧʥʤʧʤʗʣʤʧʨʲʖʨʤʢʖʤʗʦʖʝʤʘʱʘʖʨʲʤʥʦʛʚʛʡʶʣʣʤʛʭʞʧ
ло ковалентных -связей.
Ионная и металлическая связи ненаправленные и ненасыщаемые.

Вопросы, задания, задачи


1. Опишите, как образуется: а) тройная связь в молекуле азота; б) двойная связь
в молекуле кислорода.
2. Заполните таблицу, поставив в ячейки под каждой химической связью подходя-
щее значение энергии (167; 945; 418 кДж/моль) и длины связи (0,145; 0,110; 0,125 нм).
Объясните свой выбор.
Связь /‰/ / / / /

Энергия, кДж/моль

Длина, нм

3. Укажите число одинарных и кратных связей в каждой молекуле:


H H H H
H O O Cl
H C C C H S H C C C H O C O C O
H H H H O O H H H Cl

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Свойства химических связей 83
4. Отметьте полярные и неполярные ковалентные связи:
H H H
H H H Cl
H C C C O H C N H H O C
H H H Cl

5. Объясните, почему и как меняется длина связи между атомами в ряду:


ʖ  ʩʙʡʛʦʤʚʖ )3С СН3, Н2С ʇ)2, НС ʇ)   ʗ  ʖʝʤʨʖ / /  )2/ /)2.
6. Сопоставьте длину и энергию связи между атомами углерода и кислорода в ряду:
ʢʛʨʖʣʤʡ )3C 0)  ʢʛʨʖʣʖʡʲ )2C O, угарный газ C—←O.

7. Объясните уменьшение термической устойчивости соединений в ряду: Н2О, Н2S,
Н24F
8. Объясните, почему молекулы водорода и фтора вступают во взаимодействие мгно-
венно, а для взаимодействия молекул водорода и азота нужны высокие температура и
давление.
9. Нарисуйте схему перекрывания атомных 1s- и 3pʤʦʗʞʨʖʡʛʟ ʘ ʢʤʡʛʠʩʡʛ )29  ʛʧ
ли относительная плотность этого газообразного соединения по водороду DН2 рав-
на 17.
10. Энергия связи в молекуле O2 равна 494 кДж/моль. Какую энергию нужно затратить,
чтобы разорвать все связи в образце кислорода объёмом 1 дм3 (н. у.)?

ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ  °ÍÐÑ¿ÁÊÄÌÇÄ ËÍÃÄÊÄÈ ËÍÊÄÉÒÊ


ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ Ç ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ
­ÀÍÏÒÃÍÁ¿ÌÇÄ «ÍÃÄÊÇ ¿ÑÍËÍÁ ÐÍÂÊ¿ÐÌÍ Ñ¿ÀÊÇÕÄ
«ÍÃÄÊÛ ¿ÑÍË¿ ¡ÍÃÍÏÍà ©ÇÐÊÍÏÍà ŸÆÍÑ ´ÊÍÏ ¨Íà ²ÂÊÄÏÍÃ

µÁÄÑ ׿ÏÇÉ¿ ÄÊÚÈ ©Ï¿ÐÌÚÈ °ÇÌÇÈ ¦ÄʗÌÚÈ °ÄÏÚÈ ¶—ÏÌÚÈ

¶ÇÐÊÍ ׿ÏÇÉÍÁ      

 §Æ ÎÍÃÂÍÑÍÁÊÄÌÌÚÔ ׿ÏÇÉÍÁ ÐÍÀÄÏÇÑÄ ËÍÃÄÊÇ ËÍÊÄÉÒÊ ÐÊÄÃÒÝØÇÔ ÁČ


ØÄÐÑÁ 0  /  )0  )$M  )*  /)  °¬  °¬ ®ÏÇ ËÍÃÄÊÇÏÍÁ¿ÌÇÇ ÍÀÏ¿ÑÇÑÄ
ÁÌÇË¿ÌÇÄ Ì¿ ÃÊÇÌÒ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÐÁÞÆÄÈ  ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÐÑÏÍČ
ÌÇÞ ËÍÊÄÉÒÊ  ÉÏ¿ÑÌÍÐÑÛ ÐÁÞÆÇ ÍÃÇÌ¿ÏÌ¿Þ  ÃÁÍÈÌ¿Þ  ÑÏÍÈÌ¿Þ 
 ­Ñ֗Ñ ÍÓÍÏËÇÑÄ ÎÍ ÍÀÏ¿ÆÕÒ Á ÁÇÃÄ Ñ¿ÀÊÇÕÚ

«ÍÊÄÉÒÊÞÏÌ¿Þ ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ °ÑÏÒÉÑÒÏÌ¿Þ ¯ÇÐÒÌÍÉËÍÃÄÊÇ


­ÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÐÑÏÍÄÌÇÞ
ÓÍÏËÒÊ¿ ÓÍÏËÒÊ¿ ÓÍÏËÒÊ¿ ËÍÊÄÉÒÊÚ

H H ¶ÄÑÚÏÄÐÁÞÆÇÉÍÁ¿ÊÄÌь
H C H ÌÚÄÎÍÊÞÏÌÚÄÍÃÇ̿ό
°) H C H
ÌÚÄÒÂÍÊ_°ÓÍÏË¿
H
H ÑÄÑÏ¿ÜÃÏ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


84 Химическая связь и строение вещества

§ 15. Валентность и степень окисления


¡¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ
°ÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ ¿ÑÍËÍÁ ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÞÑÛ É ÐÄÀÄ ÐÑÏÍÂÍ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÄ ÖÇÐÊÍ ÃÏÒÂÇÔ
¿ÑÍËÍÁ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÄÑÐÞ Ð ÎÍËÍØÛÝ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÇ
¬¿ÇÀÍÊÄÄ ÎÏÍÐÑÍ ÍÀÙÞÐÌÇÑÛ  ÖÑÍ Ñ¿ÉÍÄ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ  ËÍÅÌÍ Ì¿ ÎÏÇËÄÏÄ Ð͌
ÄÃÇÌÄÌÇÈ Ð ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚËÇ ÐÁÞÆÞËÇ ¡ Ñ¿ÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ ¿Ñ͌
ËÍÁ ÍÑÃÄÊÛÌÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÎÏÇÌÞÑÍ ÍÎÏÄÃÄÊÞÑÛ ÖÇÐÊÍË ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÌÚÔ ÉÍÁ¿ÊÄÌь
ÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ
¬¿ÎÏÇËÄÏ  Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ ÉÇÐÊÍÏÍÿ Á ËÍÊÄÉÒÊ¿Ô ÁÍÃÚ ¬w­w¬  ÎÄÏÍÉÐÇÿ
—O
ÁÍÃÍÏÍÿ ¬w­w­w¬  ËÄÑ¿Ì¿ÊÞ — — —  Ï¿ÁÌ¿ ÃÁÒË
H
H


¡¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ ¿ÆÍÑ¿ Á ÎÏÍÐÑÍË ÁÄØÄÐÑÁÄ / / Ç ¿ËËÇ¿ÉÄ H— —  Ï¿ÁÌ¿
H
— —
ÑÏ—Ë  ¿ Á ÇÍÌÄ ¿ËËÍÌÇÞ w ÖÄÑÚϗË H— N — H .
H
®ÏÍÂÌÍÆÇÏÒÞ ÖÇÐÊÍ ÁÍÆËÍÅÌÚÔ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÄÈ ¿ÑÍË¿ É¿ÉÍÂ͌ÊÇÀÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿
Á Ï¿ÆÊÇÖÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ  ËÚ ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÄË Á¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÇ ¿ÑÍË¿ ¡¿Œ
ÊÄÌÑÌÚÄ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÇ ¿ÑÍË¿ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑÐÞ
¿  ÖÇÐÊÍË ÌÄÐοÏÄÌÌÚÔ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÐÎÍÐÍÀÌÚÔ ÎÏÇÌÞÑÛ ÒÖ¿ÐÑÇÄ
Á ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ÎÍ ÍÀËÄÌÌÍËÒ ËÄÔ¿ÌÇÆËÒ
À  ÖÇÐÊÍË ÁÌÄ×ÌÇÔ ¿ÑÍËÌÚÔ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ Á¿É¿ÌÑÌÚÔ ÇÊÇ Æ¿ÎÍÊÌÄ̌
ÌÚÔ  ÐÎÍÐÍÀÌÚÔ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÒÝ ÐÁÞÆÛ ÎÍ ÃÍÌÍÏÌ͌¿ÉÕÄÎÑÍÏÌÍËÒ
ËÄÔ¿ÌÇÆËÒ
¯¿ÐÐËÍÑÏÇË Á¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÇ ¿ÑÍË¿ ÓÍÐÓÍÏ¿ Ð Ò֗ÑÍË ÖÇÐÊ¿ ÄÂÍ
ÌÄÐοÏÄÌÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ Á¿ÊÄÌÑÌÍÂÍ ÐÊÍÞ ¿ÑÍË¿
ÓÍÐÓÍÏ¿ Á ÍÐÌÍÁÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ w TQE  ÖÑÍ ÿ—Ñ ÄËÒ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÛ ÍÀÏ¿Œ
Q            E
        T    
  
ÆÍÁ¿ÑÛ ÑÍÊÛÉÍ ÑÏÇ ÐÁÞÆÇ ÎÍ ÍÀËÄÌÌÍËÒ ËÄÔ¿ÌÇÆËÒ 1 
¬Í ¿ÑÍË ÓÍÐÓÍÏ¿ ÐÎÍÐÍÀÄÌ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÑÛ Ç ÎÞÑÛ ÐÁÞÆÄÈ  ÄÐÊÇ ÍÃÇÌ
TŒÜÊÄÉÑÏÍÌ ÎÄÏÄÁÄÐÑÇ Á ÁÍÆÀÒÅ×ÌÌÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ®ÏÇ ÜÑÍË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÉÍ̌
ÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ¿ÑÍË¿ ÓÍÐÓÍÏ¿ ÀÒÃÄÑ ÇËÄÑÛ ÁÇÃ TQE
Q            E Q            E
        T               T     
     
1  1   

®ÏÇËÄÌÞÞ ¿Ì¿ÊÍÂÇÖÌÚÄ ÎÍÐÑÏÍÄÌÇÞ  ËÍÅÌÍ ÎÏÇÈÑÇ É Æ¿ÉÊÝÖÄÌÇÝ  ÖÑÍ


¿ÑÍË ÐÄÏÚ ËÍÅÄÑ ÎÏÍÞÁÊÞÑÛ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÇ       ¿ ¿ÑÍË ÔÊÍÏ¿ w       

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Валентность и степень окисления 85
¯¿ÐÐËÍÑÏÇË Á¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÇ ¿ÆÍÑ¿  ¿ÑÍËÚ ÉÍÑÍÏÍÂÍ  É¿É Ç ¿Ñ͌
ËÚ ÓÍÐÓÍÏ¿  ÇËÄÝÑ ÎÞÑÛ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÒÏÍÁÌÄ §ÐÔ͌
ÃÞ ÇÆ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ ÄÂÍ Á¿ÊÄÌÑÌÍÂÍ ÐÊÍÞ TQ Ç ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ͌
Q
T        
  
ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉÍÈ ÐÔÄËÚ   ÃÄÊ¿ÄË Æ¿ÉÊÝÖÄÌÇÄ  ÖÑÍ ¿ÑÍËÚ ¿ÆÍÑ¿ ËÍÂÒÑ
ÎÏÍÞÁÊÞÑÛ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ   Ñ¿É É¿É ÇËÄÝÑ ÑÏÇ ÌÄÐοÏÄÌÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ®ÞÑÇÁ¿Œ
ÊÄÌÑÌÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ÃÊÞ ÌÄÂÍ ÌÄÁÍÆËÍÅÌÍ Çƌƿ ÍÑÐÒÑÐÑÁÇÞ ÐÁÍÀÍÃÌÚÔ ÍÏÀÇÑ¿Œ
ÊÄÈ Ì¿ ÁÑÍÏÍË ÒÏÍÁÌÄ ­ÃÌ¿ÉÍ Ò ¿ÑÍË¿ ¿ÆÍÑ¿ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÒÏÍÁÌÄ ÇËÄÝÑÐÞ ÖČ
ÑÚÏÄ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ÞÖÄÈÉÇ  ®ÍÜÑÍËÒ ÍÌ ËÍÅÄÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÑÛ ÖÄÑÚÏÄ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄ
ÐÁÞÆÇ  ÖÑÍ ËÚ Ì¿ÀÊÝÿÄË Á ÐÊÒÖ¿Ä ÇÍÌ¿ ¿ËËÍÌÇÞ
/   
  

) ) ))
±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  Ë¿ÉÐÇË¿ÊÛÌ¿Þ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ ¿ÑÍËÍÁ ¿ÆÍÑ¿ Ï¿ÁÌ¿ 
«¿ÉÐÇË¿ÊÛÌ¿Þ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ¿ÆÍÑ¿  ÌÍ Ç ÃÏÒÂÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÁÑ͌
ÏÍÂÍ ÎÄÏÇÍÿ ÌÄ ËÍÅÄÑ ÎÏÄÁÚ׿ÑÛ ÖÄÑÚÏ—Ô  Ñ¿É É¿É Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ
ÍÀÍÊÍÖÉÄ ¿ÑÍËÍÁ ÜÑÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÇËÄÝÑÐÞ ÑÍÊÛÉÍ ÖÄÑÚÏÄ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ
®ÍÖÄËÒ ÌÄÊÛÆÞ Ï¿Ð×ÇÏÇÑÛ Á¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÇ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÁÑÍÏÍÂÍ ÎČ
ÏÇÍÿ  ÎÏÄÃÍÐÑ¿ÁÇÁ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿Ë ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÛ ÎÄÏÄÈÑÇ Ì¿ ŒÈ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÈ
ÒÏÍÁÄÌÛ  ¼ÑÍ ÍÀÙÞÐÌÞÄÑÐÞ ÑÄË  ÖÑÍ Ï¿ÆÌÇÕ¿ Á ÜÌÄÏÂÇÇ ËÄÅÃÒ ŒË Ç ŒË ÜÌÄό
ÂÄÑÇÖÄÐÉÇËÇ ÒÏÍÁÌÞËÇ ÂÍÏ¿ÆÃÍ ÀÍÊÛ×Ä  ÖÄË ËÄÅÃÒ ÎÍÃÒÏÍÁÌÞËÇ ÍÃÌÍÂÍ ÜÌÄό
ÂÄÑÇÖÄÐÉÍÂÍ ÒÏÍÁÌÞ  Ç Æ¿ÑÏ¿ÑÚ ÜÌÄÏÂÇÇ Ì¿ ÁÍÆÀÒÅÃÄÌÇÄ ÌÄ ÉÍËÎÄÌÐÇÏÒÝÑÐÞ
ÜÌÄÏÂÇÄÈ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÌÍÁÚÔ ÐÁÞÆÄÈ

°ÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ
¡ ÐÊÒÖ¿Ä ÁÄØÄÐÑÁ Ð ÇÍÌÌÚËÇ ÇÊÇ ÎÍÊÞÏÌÚËÇ ÐÁÞÆÞËÇ ÃÊÞ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ
ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ  ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÔ ÜÑÇ ÐÁÞÆÇ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÎÍÌÞÑÇÄ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇЌ
ÊÄÌÇÞ ©¿É ÁÚ ÒÅÄ ÆÌ¿ÄÑÄ ÇÆ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê¿ οϿÂÏ¿Ó¿ †   ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ
¿ÑÍË¿ w ÜÑÍ ÒÐÊÍÁÌÚÈ Æ¿ÏÞÃ  ÉÍÑÍÏÚÈ ÎÏÇÎÇÐÚÁ¿ÝÑ ¿ÑÍËÒ Á ÎÏÄÃÎÍÊÍÅÄÌÇÇ 
ÖÑÍ ÍÌ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ Ð ÐÍÐÄÃÌÇËÇ ¿ÑÍË¿ËÇ ÑÍÊÛÉÍ ÇÍÌÌÚÄ ÐÁÞÆÇ
¶ÇÐÊÄÌÌÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍË¿ Á ÉÍÌÉÏÄÑÌÍË ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÇ
ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑ ÎÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÒ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÐËÄؗÌÌÚÔ ÎÏÇ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÐÁÞÆÇ
ÇÊÇ ÎÄÏÄÿÌÌÚÔ ÐÍÐÄÃÌÇË ¿ÑÍË¿Ë ±¿É  DÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ¿ÆÍÑ¿ Á Ë͌
ÊÄÉÒÊ¿Ô ÎÏÍÐÑÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ N N  Ï¿ÁÌ¿  ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÌÄ ÐËÄØÄÌÚ  ÐÁÞÆÛ É͌
Á¿ÊÄÌÑÌ¿Þ ÌÄÎÍÊÞÏÌ¿Þ  ¡ ËÍÊÄÉÒÊÄ ¿ËËÇ¿É¿ ¿ÆÍÑ ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊČ
ÌÇÞ v  Ñ¿É É¿É É ¿ÑÍËÒ ¿ÆÍÑ¿ ÐËÄÐÑÇÊÇÐÛ ÑÏÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÍÑ ¿ÑÍËÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ
ŸÑÍËÚ ÁÍÃÍÏÍÿ ÎÏÇ ÜÑÍË ÇËÄÝÑ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ 
®ÏÇ ÁÚÖÇÐÊÄÌÇÞÔ ÒÖÇÑÚÁ¿ÝÑ  ÖÑÍ ¿ÊÂÄÀÏ¿ÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÒËË¿ ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊČ
ÌÇÞ ÁÐÄÔ ¿ÑÍËÍÁ Á ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÇ Ï¿ÁÌ¿ 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


86 Химическая связь и строение вещества

¬Ä ÐÊÄÃÒÄÑ Æ¿ÀÚÁ¿ÑÛ  ÖÑÍ ¿ÑÍËÚ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÇËÄÝÑ ÎÍÐÑÍÞÌÌÍÄ


v   
ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ Á ÐÁÍÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ '  /B  ;O  "M Ç ÃÏ  ¬¿ÇŒ
ÀÍÊÄÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚÄ ¿ÑÍËÚ Á ÉÍÌÉÏÄÑÌÍË ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÇ ÍÀÚÖÌÍ ÇËÄÝÑ
ÌÇÆ×ÒÝ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ
±¿É  Á ËÍÊÄÉÒÊÄ $' ÀÍÊÄÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÄÌ ÓÑÍÏ  ÄÂÍ ¿ÑÍËÚ ÇËÄÝÑ
ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ v °ÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÒÂÊÄÏÍÃ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ Á ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊČ
 v
ÌÇÞ   ÑÍ ÄÐÑÛ $ '
¡ ÎÄÏË¿Ì¿̿ÑÄ É¿ÊÇÞ ,.O0 É¿ÊÇÈ ÇËÄÄÑ ÎÍÐÑÍÞÌÌÒÝ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊČ
ÌÇÞ  ÉÇÐÊÍÏÍÃ É¿É Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚÈ ÜÊÄËÄÌÑ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ Á ÌÇƌ
×ÄÈ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ v  ÎÍÜÑÍËÒ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ Ë¿Ï¿ÌÕ¿ ËÍÅÌÍ ̿Ȍ
  v
ÑÇ ÇÆ Ï¿ÁÄÌÐÑÁ¿  =    Ô   v  ÑÍ ÄÐÑÛ Ô =  ,.O0
¡Í ËÌÍÂÇÔ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ ¿ÀÐÍÊÝÑÌ¿Þ ÁÄÊÇÖÇÌ¿ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇЌ
ÊÄÌÇÞ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Ï¿ÁÌ¿ ÇÔ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÇ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ¿ÆÍÑ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ¿ËËÇ¿É¿
ÇËÄÄÑ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ  Ç ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ v ¡ ÐÊÒÖ¿Ä ÇÍÌÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ
¿ÑÍËÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ð όÜÊÄËÄÌÑ¿ËÇ 7v7**ŒÂÏÒÎÎ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÎÍÌÞÑÇÄ ŠÐÑÄÎÄÌÛ
ÍÉÇÐÊÄÌÇޚ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  Á ÔÊÍÏÇÃÄ É¿ÊÛÕÇÞ °¿$M ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÔÊÍÏ¿ v 
¿ É¿ÊÛÕÇÞ w 
¡¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ ËÍÅÄÑ ÍÑÊÇÖ¿ÑÛÐÞ ÍÑ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¼ÑÍ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÍ  Ì¿Œ
ÎÏÇËÄÏ  ÃÊÞ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ  Á ËÍÊÄÉÒÊ¿Ô ÉÍÑÍÏÚÔ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿Ñ͌
ËÍÁ ÁÐÄÂÿ Ï¿ÁÌ¿ ÌÒÊÝ  ¿ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ w ÖÇÐÊÒ ÍÀØÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ οÏ
±¿É  Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ­w w­ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ï¿ÁÌ¿   ¿ ÐÑÄÎÄÌÛ
ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  ¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ ÃÏÒÂÍÂÍ ÎÏÇËÄÏ¿ ÎÏÇÁÄ×Ë ËÍÊÄÉÒÊÒ ÎÄÏÍÉÐÇÿ Á͌
ÃÍÏÍÿ )w0w0w) ¡ ÌÄÈ ÉÇÐÊÍÏÍÃ ÃÁÒÔÁ¿ÊÄÌÑÄÌ  ¿ ÁÍÃÍÏÍÃ ÍÃÌÍÁ¿ÊÄÌÑÄÌ
¡ ÑÍ ÅÄ ÁÏÄËÞ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÍÀÍÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÎÍ ¿ÀÐÍÊÝÑÌÍÈ ÁÄÊÇÖnj
 v
ÌÄ Ï¿ÁÌÚ  )0 ¬Ä ÐÍÁοÿÝÑ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ Ç Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÇ
H
¿ÆÍÑ¿ Á ÇÍÌÄ ¿ËËÍÌÇÞ v    H N H ,  ËÍÊÄÉÒÊÄ ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ    
 v
H
) /0
°ÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏ ÁÍÆËÍÅÌÚÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÈ Ð ÒÖ¿ÐÑÇÄË ÜÑÇÔ ¿ÑÍËÍÁ ±¿É  ÜÊÄËÄÌÑ Á ÌÇÆ×ÄÈ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇЌ
ÊÄÌÇÞ Á ÿÌÌÍË ÐÊÒÖ¿Ä ¿ÆÍÑ Á ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ v  ËÍÅÄÑ ÁÚÐÑÒοÑÛ ÑÍÊی
ÉÍ É¿É ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ
v 
/) 0=/ )0
¼ÊÄËÄÌÑ Á ÁÚÐ×ÄÈ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÆÍÑ    ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÑÍÊÛÉÍ
ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÄË  
)/0 $V=$V /0  /0 )0

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Валентность и степень окисления 87

¡ ÎÏÍËÄÅÒÑÍÖÌÍÈ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÜÊÄËÄÌÑ ¿ÆÍÑ    ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ É¿É


ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÄË  Ñ¿É Ç ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÄË
 
/0  0 = /0 ¿ÆÍÑ w ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ  ÍÉÇÐÊÞÄÑÐÞ 
 
/0  ) = /  )0 ¿ÆÍÑ w ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ  ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÄÑÐÞ 
¡ÚÐ׿Þ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ŸŒÂÏÒÎÎ Ï¿ÁÌ¿ ÌÍËÄÏÒ ÂÏÒÎÎÚ Æ¿ ÇЌ
ÉÊÝÖÄÌÇÄË ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚÔ ¿ÆÍÁ  ÓÑÍÏ¿ Ç ÉÇÐÊÍÏÍÿ  ¬ÇÆ×¿Þ  ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌ¿Þ 
ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ Ï¿ÁÌ¿ ÌÍËÄÏÒ ŸŒÂÏÒÎÎÚ ËÇÌÒÐ 

Валентность — это способность атомов данного элемента присоеди-


нять к себе определённое число других атомов.
Валентные возможности атома определяются как числом его неспа-
ренных электронов в основном или возбуждённом состоянии, способ-
ных принять участие в образовании химических связей по обменному
механизму, так и числом атомных орбиталей (вакантных или заполнен-
ных) на внешнем слое, участвующих в образовании химической связи
по донорно-акцепторному механизму.
Степень окисления атома — это условный заряд, который припи-
сывают атому в предположении, что он образует с соседними атомами
только ионные связи.

Вопросы, задания, задачи


1. Определите валентности атомов углерода и кислорода в соединении, электронная
формула которого O C O . Составьте его структурную и молекулярную формулы.
2. По электронно-графической формуле составьте структурную, электронную и мо-
лекулярную формулы вещества. Определите степени окисления и валентность каждого
из атомов. Назовите соединение. Q
T    
$
 

Q 0
 T
3. Назовите значения высшей степени окисления атомов кислорода и серы. Почему
их значения не совпадают?
4. Изобразите с помощью электронно-графических схем и формул электронных кон-
фигураций основное и возбуждённое состояния атомов S и Сl. Укажите число неспарен-
ных электронов в каждом случае. Почему атомы хлора чаще всего проявляют нечётные
степени окисления, а атомы серы — чётные?
5. Составьте формулы бинарных соединений, используя значения степеней окисле-
ния атомов (табл. 7): нитрид бора, карбид алюминия, фосфид кальция, силицид магния,
гидрид натрия, бромид железа(III), оксид азота(III).
6. Определите степени окисления атомов в ионах РО43–, SO42–, ClO3–  /)4+, а также со-
ʡʵʫ /B3РО4  /B2SO4  /B$M03  /)4Cl. Проанализируйте полученные результаты.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


88 Химическая связь и строение вещества
7. Сравните степени окисления атомов в каждой паре веществ и сделайте вывод —
существует ли соответствие между оксидом и кислотой:
ʖ  /2О5 ʞ ʃ/02; б) SO3 ʞ )2SO4; в) Сl2O7 ʞ )$M04; г) SO2 ʞ )2SO4.
8. Составьте структурные формулы, укажите степени окисления каждого атома, пока-
жите стрелками смещение электронной плотности:
а) б) в) г) д)
H Cl H O O H O C O H O S O H H S
O H
9. Определите валентность и степени окисления всех атомов в соединениях:
H H H H
O O
a) H C C H H C C C H N C C
H H H H O H

H H O H O O
б) N N H O N H O S O
H H O

 ʄʥʦʛʚʛʡʞʨʛ ʧʨʛʥʛʣʲ ʤʠʞʧʡʛʣʞʵ ʢʖʦʙʖʣʬʖ ʘ ʧʤʛʚʞʣʛʣʞʞ ,x.OyOz, в котором мас-


совые доли калия, марганца и кислорода соответственно равны 0,396, 0,279 и 0,325.

§ 16. Типы кристаллических структур


°ÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÑÁ—ÏÃÍË ¿ÂÏÄ¿ÑÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑÐÞ ÌÄ ÑÍÊی
ÉÍ ÐÍÐÑ¿ÁÍË ¿ÑÍËÍÁ  ÇÍÌÍÁ  ËÍÊÄÉÒÊ  ÌÍ Ç ÇÔ ÁÆ¿ÇËÌÚË Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÇÄË
¯¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÇÄ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÒÎÍÏÞÃÍÖÄÌÌÚË Ç Ï¿ÆÒÎ͌
ÏÞÃÍÖÄÌÌÚË ¡ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÇÇ Ð ÜÑÇË ÑÁ—ÏÃÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÀÚÁ¿ÝÑ Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖČ
ÐÉÍË Ç ¿ËÍÏÓÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÞÔ
©ÏÇÐÑ¿ÊÊÚ w ÜÑÍ ÑÁ—ÏÃÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ð ÒÎÍÏÞÃÍÖÄÌÌÚË Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÇÄË
ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ ¿ÑÍËÍÁ  ÇÍÌÍÁ  ËÍÊÄÉÒÊ  ©ÏÇÐÑ¿ÊÊÚ ÇËÄÝÑ ÄÐÑÄÐÑÁÄ̌
ÌÒÝ ÓÍÏËÒ ËÌÍÂÍÂÏ¿ÌÌÇÉÍÁ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÇÄ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ ÐÇËËÄÑÏÇ֌
ÌÍ Ç ËÌÍÂÍÉÏ¿ÑÌÍ ÎÍÁÑÍÏÞÄÑÐÞ ÏÇÐ  
°ÑÏÒÉÑÒÏÌÚÄ ÄÃÇÌÇÕÚ ÁÄØÄÐÑÁ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ w ÜÑÍ ËÍÊÄÉÒÊÚ
¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÍÈ ÄÃÇÌÇÕÄÈ ÁÍÃÚ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ËÍÊÄÉÒÊ¿ ÐÍÐÑ¿Á¿ ¬­  É͌
ÑÍÏ¿Þ ÍÀÌ¿ÏÒÅÇÁ¿ÄÑÐÞ Á ÑÁ—ÏÃÍË  ÅÇÃÉÍË Ç ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÞÔ ­ÃÌ¿Œ
ÉÍ ÊÇ×Û Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô ÊÛÿ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÁÍÃÚ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÚ ÒÎÍÏÞÃÍÖÄÌÌÍ  ÑÍ
ÄÐÑÛ Ì¿ ÉÍÌÉÏÄÑÌÍË Ï¿ÐÐÑÍÞÌÇÇ  ÎÍÃ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚË ÒÂÊÍË  ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÏÄÂÒÊÞό
ÌÒÝ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÒÝ ÐÑÏÒÉÑÒÏÒ
¡ ÁÄØÄÐÑÁ¿Ô ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ËÄÊÛÖ¿È×ÇÄ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÄ ÄÃÇÌnj
ÕÚ w ÜÑÍ ¿ÑÍËÚ ÇÊÇ ÇÍÌÚ © Ñ¿ÉÇË ÁÄØÄÐÑÁ¿Ë ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ËÄÑ¿ÊÊÚ /B  $V  'F 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Типы кристаллических структур 89
Ç ÌÄËÄÑ¿ÊÊÚ # Ç 4J  ¿ÊË¿Æ Ç ÂÏ¿Œ
ÓÇÑ  ÉÏ¿ÐÌÚÈ ÓÍÐÓÍÏ  ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ð ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ /B$M 
/B) /B40 $V$M 'F0 ÇÌÄËČ
Ñ¿ÊÊÍÁ Ð ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ 4J$  4J0 
¡ ¿ËÍÏÓÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÒÎ͌
ÏÞÃÍÖÄÌÌÍÐÑÛ Á Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÇÇ
ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ ÍÑÐÒÑÐÑÁÒÄÑ
¡ ¿ËÍÏÓÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ 
Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÐÑÄÉÊÍ  ÐËÍÊ¿  οϿÓÇÌ 
ÎÍÊÇÜÑÇÊÄÌ  пſ
°ÑÏÍÄÌÇÄ  ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Ç ÐÎÍÐÍÀÚ
ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ ÁČ Рис. 35. Строение оксида кремния(IV)
ØÄÐÑÁ ÇÆÒÖ¿ÄÑ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÔÇËÇÞ
©¿ÅÃÍËÒ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍËÒ ÁÄØÄÐÑÁÒ ÎÏÇÐÒØ¿ ÐÁÍÞ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÑÏÒɌ
ÑÒÏ¿ Ç ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØ¿Þ ÄÈ ÓÍÏË¿ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÁ ÏÇÐ   ©ÏÇÐÑ¿ÊÊÚ ¿Ênj
Ñ¿ /B$M  ÇËÄÝÑ ÓÍÏËÒ ÉÒÀ¿  ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ ÉÁ¿ÏÕ¿ 4J0   w ×ÄÐÑÇÂÏ¿ÌÌÍÈ
ÎÏÇÆËÚ

¢¿ÊÇÑ /B$M ®ÇÏÇÑ 'F4  ©Á¿ÏÕ 4J0 ¡ÇÐËÒÑ #J

Рис. 36. Формы кристаллов различных веществ

°ÑÏÍÄÌÇÄ ËÍÊÄÉÒÊ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÎÍÐÏÄÃÐÑÁÍË ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ ÓÍÏËÒÊ  ¿ ÎÏ͌


ÐÑÏ¿ÌÐÑÁÄÌÌÍÄ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÇÄ ¿ÑÍËÍÁ  ÇÍÌÍÁ  ËÍÊÄÉÒÊ Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô ÍÑÍÀÏ¿Å¿Œ
ÝÑ Ð ÎÍËÍØÛÝ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄחÑÉÇ
¤ÐÊÇ ÐÍÄÃÇÌÇÑÛ Ö¿ÐÑÇÕÚ  ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÝØÇÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ  ÒÐÊÍÁÌÚËÇ ÊÇÌÇÞËÇ  ÑÍ
ÎÍÊÒÖÇÑÐÞ ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁÄÌÌÚÈ É¿ÏÉ¿Ð  Ì¿ÆÚÁ¿ÄËÚÈ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄחÑÉÍÈ
±ÍÖÉÇ ÎÄÏÄÐÄÖÄÌÇÞ Ñ¿ÉÇÔ ÊÇÌÇÈ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÒÆÊ¿ËÇ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄחÑÉÇ
®ÍÊÍÅÄÌÇÄ ÒÆÊÍÁ ÏÄחÑÉÇ ËÍÃÄÊÇÏÒÄÑ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÇÄ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ
ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿ w ¿ÑÍËÍÁ  ÇÍÌÍÁ ÇÊÇ ËÍÊÄÉÒÊ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


90 Химическая связь и строение вещества

´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô


¡ Ñ¿ÀÊÇÕÄ  ÍÀÍÀØÄÌÚ ÍÐÌÍÁÌÚÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ ÁČ
ØÄÐÑÁ Ð Ï¿ÆÊÇÖÌÚË ÑÇÎÍË ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ

±¿ÀÊÇÕ¿  ±ÇÎÚ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÁ Ç ÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ¿


±ÇÎÚ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÁ  ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÚÄ ÄÃÇÌÇÕÚ
°ÑÏÒÉÑÒÏÌÚÄ
ŸÑÍËÌÚÄ §ÍÌÌÚÄ «ÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ «ÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÄ
ÄÃÇÌÇÕÚ 
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ŸÑÍËÚ
§ÍÌÚ ŸÑÍËÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ «ÍÊÄÉÒÊÚ
ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ

«ÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉ¿Þ  °Ê¿ÀÍÄ ËÄŌ


±ÇÎ ÐÁÞÆÇ Ç ©ÍÁ¿ÊÄÌÑÌ¿Þ  §ÍÌÌ¿Þ 
ÎÏÍÖÌÍÐÑÛÁ×nj ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÄ
ė ÎÏÍÖÌÍÐÑÛ ÎÏÍÖÌ¿Þ ÎÏÍÖÌ¿Þ
ÏÍÉÍËÃǿοÆÍÌÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ

¼ÊÄÉÑÏ͌ ­ÑÃÇÜÊÄÉÑÏnj ±ÍÉ ÎÏÍÁÍÃÞÑ ´ÍÏÍ׿Þ ÜÊÄɌ ¬ÇÆÉ¿ÞÑÄÎÊÍÎÏÍÁÍÌ


Ç ÑÄÎÊ͌ ÉÍÁÃÍÎÍÊҌ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ Ç ÑÏ͌ Ç ÑÄÎÊÍÎÏ͌ ÌÍÐÑÛ É¿ÉÎÏ¿ÁÇÊÍ 
ÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ ÎÏÍÁÍÃÌÇÉÍÁ Ï¿ÐÎÊ¿ÁÚ ÁÍÃÌÍÐÑÛ ÃÇÜÊÄÉÑÏÇÉÇ

¡ ÍÐÌÍÁÌÍË ¬ÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÁČ


®Ê¿ÐÑÇÖÌÍÐÑÛ ´ÏÒÎÉÇÄ ´ÏÒÎÉÇÄ ÎÊ¿ÐÑÇÖÌÚÄ ØÄÐÑÁ¿  É¿É ÎÏ¿Ánj
ÉÍÁÉÇÄ ÊÍ  ÔÏÒÎÉÇÄ

©¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÌÇƌ


§ÆËÄÌÞÄÑÐÞÁ×nj
±Á—ÏÃÍÐÑÛ ¡ÚÐÍÉ¿Þ ¡ÚÐÍÉ¿Þ É¿Þ  ÇÐÉÊÝÖÄÌÇÄ w
ÏÍÉÇÔÎÏÄÃÄÊ¿Ô
ÓÒÊÊÄÏÇÑ

±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ
­ÖÄÌÛ ­Ñ ÐÏÄÃÌÇÔ ÍÊÛ×ÍÈ
ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ¬ÇÆÉÇÄ
ÁÚÐÍÉÇÄ ÃÍ ÁÚÐÍÉÇÔ ÃǿοÆÍÌ
Ç ÉÇÎÄÌÇÞ

«ÍÂÒÑϿЌ
¬ÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚ «ÍÂÒÑÏ¿ÐÑÁÍÏÞÑی
ÑÁÍÏÞÑی
ÊÇÀÍ ËÍÂÒÑ ÁÆ¿Œ ÐÞ Á ÎÍÊÞÏÌÚÔ
¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ¬ÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚ ÐÞÁÁÍÃÄÇ
ÇËÍÃÄÈÐÑÁÍÁ¿ÑÛ ÇÊÇ ÌÄÎÍÊÞÏÌÚÔ
ÃÏÎÍÊÞÏÌÚÔ
Ð ÁÍÃÍÈ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞÔ
Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞÔ

­ÉÐÇÃÚ  ÂÇÌ ©ÇÐÊÍÑÚ  ÍÉÐÇÃÚ


ÏÍÉÐÇÃÚ Ç ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÉÏÍËÄ
ŸÊË¿Æ  ÂÏ¿ÓÇÑ  «ÄÑ¿ÊÊÚ 
®ÏÇËÄÏÚ ÐÍÊÇ ØÄÊÍ֌ ÉÏÄËÌÇÞ  ÌÄËÄѿʌ
ÉÏÄËÌÇÈ  4J0  ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ
ÁÄØÄÐÑÁ ÌÚÔ Ç ؗÊÍ֌ ÊÚ Ì¿ÎÏÇËÄÏ  1 
4J° ÐÎÊ¿ÁÚ
ÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÔ 4  *  ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÁÄØÄÐÑÁ¿

¯¿ÆÊÇÖ¿ÝÑ ¿ÑÍËÌÚÄ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ  ÇÍÌÌÚÄ ÇÍÌÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ  ËÄÑ¿ÊÊnj


ÖÄÐÉÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ  Ç ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ «ÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÄ ÉÏÇЌ
Ñ¿ÊÊÚ ÎÍÐÑÏÍÄÌÚ ÇÆ ÍÑÃÄÊÛÌÚÔ ËÍÊÄÉÒÊ  ÁÌÒÑÏÇ ÉÍÑÍÏÚÔ ¿ÑÍËÚ ÐÍÄÃÇÌÄÌÚ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Типы кристаллических структур 91
ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚËÇ ÐÁÞÆÞËÇ  ¿ ËÄÅÃÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÃÄÈÐÑÁÒÝÑ ÀÍÊÄÄ ÐÊ¿ÀÚÄ ËÄŌ
ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÄ ÐÇÊÚ «ÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÇÆÁÄÐÑÌÚÄ Á¿Ë Ð¿Ô¿Ï 
¿ÐÎÇÏÇÌ  ÃÇÍÉÐÇÃ ÒÂÊÄÏÍÿ ŠÐÒÔÍÈ ʗÚ  ÁÍÿ ʗà  ÏÇÐ  

/B$M 4J0 "V  ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÈ ¬­  ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÈ


ÇÍÌÌÚÈÉÏÇÐÑ¿ÊÊ ¿ÑÍËÌÚÈ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ
Рис. 37. Кристаллические решётки веществ с разным типом химической связи

¦¿ÁÇÐÇËÍÐÑÛ ÐÁÍÈÐÑÁ ÁÄØÄÐÑÁ ÍÑ ÑÇο ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÑÏÒÉÑÒÏÚ


°ÁÍÈÐÑÁ¿ ÑÁ—ÏÃÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Æ¿ÁÇÐÞÑ ÍÑ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÁ Ç ÎÏÍÖÌÍÐÑÇ
Á ÌÇÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÒÂÊÄÏÍà ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ Ï¿ÆÌÍÁÇÃÌ͌
ÐÑÄÈ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ ÐÑÏÒÉÑÒÏ ­ÃÌ¿ ÇÆ ÌÇÔ w ÐÑÏÒÉÑÒÏ¿ ¿ÊË¿Æ¿  Á ÉÍÑÍÏÍÈ
É¿ÅÃÚÈ ¿ÑÍË ÒÂÊÄÏÍÿ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÖÄÑÚÏÄ Ï¿ÁÌÚÄ ÎÍ ÎÏÍÖÌÍÐÑÇ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄ
ÐÁÞÆÇ Ð ÖÄÑÚÏÛËÞ ÐÍÐÄÃÌÇËÇ ¿ÑÍË¿ËÇ ÒÂÊÄÏÍÿ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚËÇ Á ÁÄÏ×ÇÌ¿Ô
ÑÄÑÏ¿ÜÃÏ¿ ÏÇÐ   Ê¿ÂÍÿÏÞ ÐÁÍÄËÒ ÐÑÏÍÄÌÇÝ ¿ÊË¿Æ w пËÍÄ ÑÁ—ÏÃÍÄ ÎÏnj
ÏÍÃÌÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ   ŸÌ¿ÊÍÂÇÖÌÚÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ ÐÑÏÒÉÑÒÏÚ
Ç ÀÊÇÆÉÒÝ É ¿ÊË¿ÆÒ ÑÁ—ÏÃÍÐÑÛ ÇËÄÝÑ É¿ÏÀÍÏÒÌÃ 4J$ Ç ÀÍÏ¿ÆÍÌ #/

109°28'

ŸÊË¿ÆÐÑÏÒÉÑÒÏÌ¿Þ ¢Ï¿ÓÇÑ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌ¿Þ ©ÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÈÓÒÊÊÄÏÇÑÇÄÂÍÐÑÏÒɌ


ÄÃÇÌÇÕ¿ w ¿ÑÍË ÄÃÇÌÇÕ¿ w ¿ÑÍË ÑÒÏÌ¿ÞÄÃÇÌÇÕ¿wËÍÊÄÉÒÊ¿ÓÒÊÊÄÏÄÌ¿°

Рис. 38. Кристаллические решётки аллотропных модификаций углерода

£ÏÒ¿Þ Ï¿ÆÌÍÁÇÃÌÍÐÑÛ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÂÍ ÒÂÊÄÏÍÿ w ÂÏ¿ÓÇÑ ¡ ÂÏ¿Ónj


ÑÄ ¿ÑÍËÚ ÒÂÊÄÏÍÿ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÚ ÐÊÍÞËÇ ¡ ÐÊÍÞÔ É¿ÅÃÚÈ ¿ÑÍË ÒÂÊÄÏÍÿ ÇЌ
ÎÍÊÛÆÒÄÑ ÑÏÇ ÐÁÍÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÃÊÞ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÑϗÔ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


92 Химическая связь и строение вещества

Ð ÐÍÐÄÃÌÇËÇ ¿ÑÍË¿ËÇ ¶ÄÑÁ—ÏÑÚÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌ ÒÖ¿ÐÑÁÒÄÑ Á ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÃÄÊÍÉ¿Ênj


ÆÍÁ¿ÌÌÚÔ πŒÐÁÞÆÄÈ Ç ËÍÅÄÑ ÐÁÍÀÍÃÌÍ ÎÄÏÄËÄØ¿ÑÛÐÞ ÁÃÍÊÛ ÐÊÍÞ ®ÍÜÑÍËÒ ÂÏ¿Œ
ÓÇÑ ÍÀʿÿÄÑ ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛÝ Ç ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏ͌
ÉÍÌÑ¿ÉÑÍÁ  ÎÏÍÁÍÃÞØÇÔ ÐË¿ÆÍÉ  ÜÊÄÉÑÏÍÃÍÁ Ç ÃÏ
¯¿ÐÐÑÍÞÌÇÄ ËÄÅÃÒ ÐÊÍÞËÇ ÂÏ¿ÓÇÑ¿ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍ ÀÍÊÛ×Ä  ÖÄË ËÄÅÃÒ ¿Ñ͌
Ë¿ËÇ Á ÐÊÍÄ ®ÍÜÑÍËÒ ÂÏ¿ÓÇÑ ÊÄÂÉÍ Ï¿ÐÐÊ¿ÇÁ¿ÄÑÐÞ Ê¿ÂÍÿÏÞ ÜÑÍËÒ ÐÁÍÈÐÑÁÒ
ÇÆ ÂÏ¿ÓÇÑ¿ ÇÆÂÍÑ¿ÁÊÇÁ¿ÝÑ ÂÏÇÓÄÊÇ É¿Ï¿Ìÿ×ÄÈ  ÍÌ ÁÔÍÃÇÑ Á ÐÍÐÑ¿Á Ï¿ÆÊÇ֌
ÌÚÔ ÐË¿ÆÍÉ  ÐÌÇÅ¿ÝØÇÔ ÑÏÄÌÇÄ  Ç пË ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÑÁ—ÏÃÍÈ ÐË¿ÆÉÍÈ Á ÓÍÏË¿Ô
ÃÊÞ ÊÇÑÛÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
±ÏÄÑÛÞ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉ¿Þ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÞ ÒÂÊÄÏÍÿ w ÓÒÊÊÄÏÇÑ w ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Ì¿
ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÓÒÊÊÄÏÄÌ¿ °  ÐÍÐÑÍÞØÇËÇ ÇÆ  ¿ÑÍËÍÁ ÒÂÊÄÏÍÿ
ŸÑÍËÌÚÄ  ÇÍÌÌÚÄ Ç ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ Ï¿ÆÊÇÖ¿ÝÑÐÞ ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÐÑÛÝ
É ËÄÔ¿ÌÇÖÄÐÉÍÈ ÃÄÓÍÏË¿ÕÇÇ  Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÉÍÑÍÏÍÈ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÐËÄØÄÌÇÄ Íь
ÃÄÊÛÌÚÔ ÐÊ͗Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÑÏÒÉÑÒÏÚ ÏÇÐ   ®ÏÇ ÜÑÍË ÐÕÄÎÊÄÌÇÄ
ËÄÅÃÒ ÐÊÍÞËÇ Á ¿ÑÍËÌÚÔ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô ¿  Ì¿ÏÒ׿ÄÑÐÞ Çƌƿ Ï¿ÆÏÚÁ¿ ÔÇËÇÖČ
ÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ËÄÅÃÒ ¿ÑÍË¿ËÇ  ¿ Á ÇÍÌÌÚÔ w Çƌƿ ÍÑÑ¿ÊÉÇÁ¿ÌÇÞ ÍÃÌÍÇ˗ÌÌÍ
Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÔ ÇÍÌÍÁ À  ¡ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô ÀÊ¿ÂÍÿÏÞ ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÞË
ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ ÌÄ Ï¿ÆÏÒ׿ÝÑÐÞ  ¿ ÃÄÓÍÏËÇÏÒÝÑÐÞ ®ÍÜÑÍËÒ
ËÄÑ¿ÊÊÚ ÎÊ¿ÐÑÇÖÌÚ ÉÍÁÉÇ  ¿ ¿ÑÍËÌÚÄ Ç ÇÍÌÌÚÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ w ÔÏÒÎÉÇ

Cl– Na+ Cl– Na+ e– e– e–


e–
Na+ Cl– Na+ Cl– e– e– e– e–

Cl– Na+ Cl– Na+ e– e– e–

¿ À Á
Рис. 39. Смещение атомных слоёв при деформации кристаллов:
а — атомных, б — ионных, в — металлических

Кристаллы — это твёрдые вещества с упорядоченным расположе-


нием структурных единиц (атомов, ионов, молекул).
По строению выделяют четыре типа кристаллов: атомные, ионные,
молекулярные и металлические. Они отличаются своими свойствами.

Вопросы, задания, задачи


1. В чём заключаются основные отличия веществ молекулярного и немолекулярно-
го строения? Приведите примеры.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Межмолекулярное взаимодействие и водородная связь 93
2. Сравните свойства атомных, молекулярных, ионных и металлических кристаллов.
3. Объясните, почему ионные и молекулярные кристаллы практически не проводят
электрический ток. Чем обусловлена хорошая электро- и теплопроводность металличе-
ских кристаллов?
4. Могут ли проводить ток вещества: а) с ионной связью; б) ковалентной связью?
Приведите примеры и условия проявления этими веществами электропроводности.
5. Определите типы химической связи и типы кристаллов веществ, формулы кото-
рых: SO2  4Jʇ  $T'  ,2SO4, Cu64O5.
6. Конструктору понадобилось очень твёрдое вещество, устойчивое к действию вы-
соких температур и растворителей. Какое из соединений, перечисленных в задаче 5, он
может использовать в своих испытаниях?
7. Объясните, почему графит обладает электропроводностью, а алмаз — нет.
8. Сплав Розе (Tпл. +94 °C) используется в плавких электрических предохранителях,
а также в радиотехнике в качестве припоя. Состав сплава (по массе): свинец (25 %), вис-
мут (50 %), олово (25 %). Укажите тип его кристаллов. Рассчитайте массу каждого компо-
нента, необходимого для получения сплава массой 5 кг.
9. Рассчитайте мольное соотношение компонентов в сплаве Вуда. Сплав Вуда — тя-
жёлый легкоплавкий сплав, изобретённый в 1860 году американским дантистом Вудом.
Температура плавления — 68,5 °C. Состав (массовые доли): олово — 12,5 %, свинец —
25 %, висмут — 50 %, кадмий — 12,5 %. Какими другими физическими свойствами мо-
жет, по вашему мнению, обладать этот сплав?
10. Определите число атомов в порции массой 1 г одного из самых твёрдых синтети-
ʭʛʧʠʞʫ ʘʛʯʛʧʨʘ  ʥʦʛʚʧʨʖʘʡʵʴʯʛʙʤ ʧʤʗʤʟ ʗʞʣʖʦʣʤʛ ʧʤʛʚʞʣʛʣʞʛ ʗʤʦʖ ʞ ʖʝʤʨʖ #/

§ 17. Межмолекулярное взаимодействие


и водородная связь

«ÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ
¡ÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ËÍÂÒÑ ÐÒØÄÐÑÁÍÁ¿ÑÛ Á ÑϗÔ ¿ÂÏÄ¿ÑÌÚÔ
ÐÍÐÑÍÞÌÇÞÔ w ÑÁ—ÏÃÍË  ÅÇÃÉÍË Ç ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍË ¬Í ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÌÚÄ ÒÐÊÍÁÇÞ
ÑÍÂÍ ÇÊÇ ÇÌÍÂÍ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ ÃÊÞ É¿ÅÃÍÂÍ ÇÆ ÁÄØÄÐÑÁ ÇÌÃÇÁÇÃÒ¿ÊÛÌÚ
®ÏÇÖÇÌ¿ ÆÃÄÐÛ ÍÃÌ¿ w Ï¿ÆÊÇÖÇÄ Á ÐÇÊÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ËÄÅÃÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿Œ
ËÇ ¼ÑÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚË ©¿É Ç ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ 
ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ÍÐÒØÄÐÑÁÊÞÄÑÐÞ Æ¿ Ð֗Ñ ÐÇÊ ÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÑÇÖČ
ÐÉÍÂÍÎÏÇÑÞÅÄÌÇÞ ÌÍÁÃÄÐÞÑÉÇÇÐÍÑÌÇÏ¿ÆÀÍÊÄÄÐÊ¿ÀÚÔ¶ÄËÐÇÊÛÌÄÄËÄÅË͌
ÊÄÉÒÊÞÏÌÍÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ Á ÁÄØÄÐÑÁÄ  ÑÄË ÁÚ×Ä ÄÂÍ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ Ç
ÉÇÎÄÌÇÞ °ÇÊ¿ ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ w ÇÌÃÇÁÇÃÒ¿ÊÛÌ¿Þ Ô¿Ï¿ÉÑČ
ÏÇÐÑÇÉ¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÍÌ¿ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÄÂÍ ËÍÊÄÉÒÊ
«ÍÊÄÉÒÊ¿ Á ÕÄÊÍË ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÄÈÑÏ¿ÊÛÌÍÈ Ö¿ÐÑÇÕÄÈ  ÌÍ ÁÌÒÑÏÇ Ë͌
ÊÄÉÒÊÚ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÄ ÞÃÏ¿  ÍÉÏÒŗÌÌÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ËÇ
¡ Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ ÎÍÊÞÏÌÍÐÑÇ Ç Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÌÍÐÑÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ÁÌÒÑÏÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


94 Химическая связь и строение вещества

ËÍÊÄÉÒÊÚ Ì¿ ¿ÑÍË¿Ô ËÍÂÒÑ ÁÍÆÌÇÉ¿ÑÛ Æ¿ÏÞÃÚ ±¿É  Á ËÍÊÄÉÒÊÄ )$M ÐÁÞÆÛ
ËÄÅÃÒ ¿ÑÍË¿ËÇ ÎÍÊÞÏÌ¿Þ Ç ÍÀØ¿Þ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ οϿ ÐËÄØÄÌ¿ É ÀÍÊÄÄ ÜÊÄÉь
ÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍËÒ ¿ÑÍËÒ ÔÊÍÏ¿ ¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ Á ÍÃÌÍÈ Ö¿ÐÑÇ ËÍÊÄÉÒÊÚ w Ì¿
¿ÑÍËÄ ÔÊÍÏ¿ w ÁÍÆÌÇÉ¿ÄÑ Ö¿ÐÑÇÖÌÚÈ ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚÈ Æ¿ÏÞà  Á ÃÏÒÂÍÈ w Ì¿ ¿Ñ͌
δ δv
ËÄ ÁÍÃÍÏÍÿ w Ö¿ÐÑÇÖÌÚÈ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÚÈ Æ¿ÏÞÃ ­ÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÃÇÎÍÊÇ ) w$M 
«ÄÅÃÒ ÌÇËÇ ÁÍÆÌÇÉ¿ÄÑ ÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÑÇÖÄÐÉÍÄ ÎÏÇÑÞÅÄÌÇÄ ÏÇÐ   ¿   ¿ 

 ¿ À
Рис. 40. Модели полярной молекулы )$M ʞ ʣʛʥʤʡʵʦʣʤʟ ʢʤʡʛʠʩʡʱ $M2

°Ê¿ÀÍÄ ÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÑÇÖÄÐÉÍÄ ÎÏÇÑÞÅÄÌÇÄ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Ç ËÄÅÃÒ ÌÄÎÍÊÞÏÌڌ


ËÇ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÔÊÍÏ¿ ­ÌÍ ÍÀÙÞÐÌÞÄÑÐÞ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ËÂÌÍÁÄÌÌÚÔ
ÃÇÎÍÊÄÈ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÃÁÇÅÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Á ¿ÑÍË¿Ô  ÎÏÇÌ¿ÃÊÄÅ¿ØÇÔ ÐÍÐÄÌ
ÌÇË ËÍÊÄÉÒÊ¿Ë ÏÇÐ   À   À 


 ¿ À
Рис. 41. Типы межмолекулярных взаимодействий: а — между полярными молекулами,
б — между неполярными молекулами (образуются мгновенные диполи)

°ÊÄÃÒÄÑ ÇËÄÑÛ Á ÁÇÃÒ  ÖÑÍ ËÍÊÄÉÒÊÚ Ð ÎÍÊÞÏÌÚËÇ ÐÁÞÆÞËÇ ËÍÂÒÑ ÀÚÑÛ


Á ÕÄÊÍË ÌÄÎÍÊÞÏÌÚËÇ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÌÄ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÑÛ ÐÍÀÍÈ ÃÇÎÍÊÇ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  Ë͌
δ– δ+ δ–
ÊÄÉÒÊÚ ­w°w­ ÇËÄÝÑ ÊÇÌÄÈÌÍÄ ÐÑÏÍÄÌÇÄ ­ÃÌ¿ÉÍ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÁÍÃÚ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁŒ
ÊÞÝÑ ÐÍÀÍÈ ÃÇÎÍÊÇ  Ñ¿É É¿É ÇËÄÝÑ ÒÂÊÍÁÍÄ ÐÑÏÍÄÌÇÄ ÏÇÐ   Ð  
¡ÄÊÇÖÇÌ¿ ÐÇÊ ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ Ï¿ÆËÄÏÍÁ Ë͌
ÊÄÉÒÊ ¶ÄË ÀÍÊÛ×Ä ËÍÊÄÉÒÊ¿  ÑÄË ÊÄÂÖÄ ė ÁÌÄ×ÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÎÏÇÑÞÂÇÁ¿Ýь
ÐÞ É ÃÏÒÂÍÈ ËÍÊÄÉÒÊÄ Ç ÑÄË ÎÏÍÖÌÄÄ ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ¼ÑÇË
ÍÀÙÞÐÌÞÄÑÐÞ ÎÄÏÄÔÍÃ ÍÑ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍÂÍ '  $M  É ÅÇÃÉÍËÒ #S  Ç ÑÁ—ÏÃ͌
ËÒ *  ÐÍÐÑÍÞÌÇÞË ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÏÞÃÒ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ©¿É ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÍÑ ÓÑÍÏ¿ É ÈÍÃÒ
ÎÍ ÂÏÒÎÎÄ Ï¿ÃÇÒÐ ¿ÑÍËÍÁ Ï¿ÐїÑ °ÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ  Ï¿ÐÑÒÑ Ç Ï¿ÆËÄÏÚ ÍÀÏ¿ÆҌ
ÄËÚÔ ÇËÇ ËÍÊÄÉÒÊ Ñ¿ÀÊ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Межмолекулярное взаимодействие и водородная связь 95
±¿ÀÊÇÕ¿  ´¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ËÍÊÄÉÒÊ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ

¡ÄØÄÐÑÁÍ ³ÑÍÏ ´ÊÍÏ ÏÍË ¨ÍÃ

0,228 нм 0,266 нм
0,142 нм 0,198 нм

«ÍÃÄÊÇ ËÍÊÄÉÒÊ
Ç ÇÔ Ï¿ÆËÄÏÚ
F2 Cl2 Br2 I2

±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ
v  v     
ÉÇÎÄÌÇÞ  °°

¡ÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ
®ÏÇ ÇÆÒÖÄÌÇÇ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÁČ
ØÄÐÑÁ ÁÚ ÎÍÆÌ¿ÉÍËÇÊÇÐÛ Ð Æ¿É͌ 100
ÌÍËÄÏÌÍÐÑÛÝ ÖÄË ÀÍÊÛ×Ä ˿Ќ 80
кип.
п Ç Ï¿ÆËÄÏ ËÍÊÄÉÒÊÚ  ÑÄË ÁÚ×Ä 60
ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ Ç ÉÇÎČ
40
ÌÇÞ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ¤ÐŒ
20 H2O H2S H2Se H2Te
ÊÇ ÐÊÄÃÍÁ¿ÑÛ ÜÑÍÈ ÊÍÂÇÉÄ  ÑÍ ËÄÅÃÒ
ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÁÍÃÚ ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞό 0
20 40 60 80 100 120 Относительная
ÌÍÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ÃÍÊÅÌÍ ÀÚÑÛ -20 молекулярная
масса
ÐÊ¿ÀÄÄ  ÖÄË ËÄÅÃÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ Á͌ -40
ÃÍÏÍÃÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÃÏÒÂÇÔ ÜÊČ -60
ËÄÌÑÍÁ 7*"ŒÂÏÒÎÎÚ ¡ ÏÞÃÒ ) 0  -80 пл.
)4  )4F  )5F Ò ËÍÊÄÉÒÊÚ ÁÍÃÚ
-100
п˿Þ Ë¿ÊÄÌÛÉ¿Þ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌ¿Þ ˿Ќ
п w  ¿ÄË ¡Íÿ ÃÍÊÅÌ¿ ÀÚÊ¿ ÀÚ
ÎÊ¿ÁÇÑÛÐÞ ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÎÏÇËÄό Рис. 42. Зависимость температур плавления
ÌÍ v °°  ¿ ÉÇÎÄÑÛ w ÎÏÇ v °° и кипения водородных соединений
¬¿ пËÍË ÃÄÊÄ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁÊČ ʳʡʛʢʛʣʨʤʘ7*"ʙʦʩʥʥʱ ʤʨ ʤʨʣʤʧʞʨʛʡʲʣʤʟ
молекулярной массы молекул Э2S.
ÌÇÞ  °°  Ç ÉÇÎÄÌÇÞ  °°  ÁÍÃÚ
Пунктиром обозначена зависимость,
¿ÌÍË¿ÊÛÌÍ ÁÚÐÍÉÇÄ ÏÇÐ   ¯¿ÆÀČ
которая могла бы существовать
ϗËÐÞ  Á ֗Ë ÑÒÑ ÎÏÇÖÇÌ¿ в отсутствие водородной связи
­ÀÙÞÐÌÇÑÛÜÑÍÞÁÊÄÌÇÄËÍÅÌÍÌ¿Œ
ÊÇÖÇÄË ÎÍËÇËÍÍÀÚÖÌÚÔËÄÅËÍÊÄÉҌ
ÊÞÏÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ ËÄÅÃÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÁÍÃÚ  ÃÍÎÍÊÌÇÑÄÊÛÌÍÂÍ ÍÐÍÀÍÂÍ ÑÇο ËÄÅË͌
ÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÉÍÑÍÏÍÄÎÍÊÒÖÇÊÍÌ¿ÆÁ¿ÌÇÄÁÍÃÍÏÍÃÌ¿ÞÐÁÞÆÛ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


96 Химическая связь и строение вещества

 O 
 H H 
 O +  O 
H H H H



 ¿ À

Рис. 43. Схема образования водородных


связей между молекулами воды:
а — водородные связи в структуре льда; Рис. 44. Влияние водородной связи
б — строение молекулы воды на температуру кипения водородных
и обозначение водородной связи соединений рʳʡʛʢʛʣʨʤʘ *7"o7**"ʙʦʩʥʥ

®Íà ÁÍÃÍÏÍÃÌÍÈ ÎÍÌÇË¿ÝÑ ÐÁÞÆÛ  ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÌÒÝ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÜÊÄÉÑÏ͌


ÐÑ¿ÑÇÖÄÐÉÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ËÄÅÃÒ ¿ÑÍËÍË ÁÍÃÍÏÍÿ ÍÃÌÍÈ ËÍÊÄÉÒÊÚ Ç À͌
ÊÄÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚË ¿ÑÍËÍË ÃÏÒÂÍÈ ËÍÊÄÉÒÊÚ  ÌÄÐÒØÇË ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚÈ
Æ¿ÏÞÃ Ç ÇËÄÝØÇË ÌÄÎÍÃÄʗÌÌÒÝ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÒÝ οÏÒ
­ÀÙÞÐÌÇË ËÄÔ¿ÌÇÆË ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÁÍÃÍÏÍÃÌÍÈ ÐÁÞÆÇ Ð Ò֗ÑÍË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ͌
ÂÍ Ç ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ËÍÊÄÉÒÊ ÁÍÃÚ ÏÇÐ   ¿ 
¡ ÐÇÊÒ ÎÍÊÞÏÌÍÐÑÇ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÁÍÃÚ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÈ ¿ÑÍË ÁÍÃ͌
ÏÍÿ ÍÃÌÍÈ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÎÏÇÑÞÂÇÁ¿ÄÑÐÞ ÎÍÃ ÃÄÈÐÑÁÇÄË ÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÑÇÖÄÐÉÇÔ ÐÇÊ
É ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÍËÒ ¿ÑÍËÒ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÃÏÒÂÍÈ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÏÇÐ   À 
¡ ÜÑÍË ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÒÄÑ Ç Ö¿ÐÑÇÖÌÍÄ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÄ ÐÁÞÆÚÁ¿ÌÇÄ
ËÄÅÃÒ ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË Ç ÁÍÃÍÏÍÃÍË ÐÍÐÄÃÌÇÔ ËÍÊÄÉÒÊ ÎÍ ËÄÔ¿ÌÇÆËÒ ÃÍÌÍÏÌ͌
¿ÉÕÄÎÑÍÏÌÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ­ÌÍ ÁÍÆËÍÅÌÍ ÀÊ¿ÂÍÿÏÞ ÑÍËÒ  ÖÑÍ ¿ÑÍË ÉÇЌ
ÊÍÏÍÿ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ÁÍÃÚ Á ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍÈ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÑÑÞÂÇÁ¿ÄÑ Ì¿ ÐÄÀÞ ÍÀØÒÝ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÒÝ οÏÒ ÍÑ ÁÍÃÍÏÍÿ  É¿É ÀÚ ŠÍÎÒÐÑÍ׿ޚ ÄÂÍ ¿ÑÍËÌÒÝ ÍÏÀÇÑ¿ÊÛ
¬¿ ÜÑÍÈ ŠÎÒÐÑÍȚ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ Ö¿ÐÑÇÖÌÍ Ï¿ÆËÄØ¿ÄÑÐÞ ÌÄÎÍÃÄʗÌÌ¿Þ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ
οϿ ¿ÑÍË¿ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÐÍÐÄÃÌÄÈ ËÍÊÄÉÒÊÚ
¡ÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÒÄÑ Ò ÁÐÄÔ ÁÄØÄÐÑÁ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÔ ¿ÑÍËÚ Á͌
ÃÍÏÍÿ  ÔÇËÇÖÄÐÉÇ ÐÁÞÆ¿ÌÌÚÄ Ð ÀÍÊÄÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚË ¿ÑÍËÍË ¬Í ė
ÎÏÍÞÁÊÄÌÇÄ ÔÍÏÍ×Í Æ¿ËÄÑÌÍ ÎÏÇ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍË Ï¿ÆÊÇÖÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊی
ÌÍÐÑÄÈ ÁÍÃÍÏÍÿ Ç ÐÁÞÆ¿ÌÌÍÂÍ Ð ÌÇË ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÛÝ ¿ÑÍË¿ °¿ËÚÄ ÐÇÊی
ÌÚÄ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÁÞÆÇ ÁÍÆÌÇÉ¿ÝÑ Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ пËÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊی
ÌÚÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ w ÓÑÍÏ¿  ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ç ¿ÆÍÑ¿ ÏÇÐ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Межмолекулярное взаимодействие и водородная связь 97
¡ÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ ÇËÄÄÑ ÜÌÄÏÂÇÝ ÎÍÏÞÃÉ¿ v É£ÅËÍÊÛ  ÖÑÍ ÆÌ¿Önj
ÑÄÊÛÌÍ ÌÇÅÄ ÜÌÄÏÂÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ ÎÍÏÞÃÉ¿ v É£ÅËÍÊÛ  Ç Áڌ
×Ä ÜÌÄÏÂÇÇ ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ v É£ÅËÍÊÛ 
²ÌÇÉ¿ÊÛÌÍÐÑÛ ÁÍÃÚ ÐÍÐÑÍÇÑ Á ÑÍË  ÖÑÍ ËÍÊÄÉÒÊÚ ¬­ ÐÎÍÐÍÀÌÚ ÍÀÏ¿Æ͌
ÁÚÁ¿ÑÛ Ï¿ÆÁÄÑÁʗÌÌÒÝ ÐÄÑÛ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ w ÖÄÑÚÏÄ Ì¿ ÍÃÌÒ ËÍÊÄÉÒÊÒ
ÏÇÐ   À  Ê¿ÂÍÿÏÞ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚË ÐÁÞÆÞË ÁÍÿ ÍÀʿÿÄÑ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛÝ ÐҌ
ØÄÐÑÁÍÁ¿ÑÛ Á ÒÐÊÍÁÇÞÔ ¦ÄËÊÇ ÐÏ¿ÆÒ Á ÑϗÔ ¿ÂÏÄ¿ÑÌÚÔ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞÔ w ÑÁ—ÏÃÍË 
ÅÇÃÉÍË Ç ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍË ®ÏÇ ÜÑÍË ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÌÚÈ ÃǿοÆÍÌ ÍÑ  ÃÍ  °°
ÀÊ¿ÂÍÎÏÇÞÑÄÌ ÃÊÞ ÐÒØÄÐÑÁÍÁ¿ÌÇÞ ÁÐÄÂÍ ÅÇÁÍÂÍ Ì¿ ÎÊ¿ÌÄÑÄ Ê¿ÂÍÿÏÞ ÖÄÑÚϗË
ÁÍÃÍÏÍÃÌÚË ÐÁÞÆÞË ËÍÊÄÉÒÊÚ ÁÍÃÚ Á ÑÁ—ÏÃÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ¿ÅÒÏÌÒÝ
ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÒÝ ÐÑÏÒÉÑÒÏÒ ÊÛÿ  ÎÍÔÍÅÒÝ Ì¿ ÐÑÏÒÉÑÒÏÒ ¿ÊË¿Æ¿ ÏÇÐ   ¿ 
®ÍÊÍÐÑÇ Á ÜÑÍÈ ÐÑÏÒÉÑÒÏÄ ÃÄÊ¿ÝÑ ʗà ËÄÌÄÄ ÎÊÍÑÌÚË  ÖÄË ÅÇÃÉ¿Þ ÁÍÿ  ÎÍÜÑ͌
ËÒ ʗÃ ÌÄ ÑÍÌÄÑ Ç  ÎÍÉÏÚÁ¿Þ ÁÍÃ͗ËÚ  ÌÄ ÿ—Ñ ÇË ÎÏÍ˗ÏÆÌÒÑÛ ÃÍ ÃÌ¿
®ÏÍÖÌÚÄÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄÐÁÞÆÇÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞÌÄÑÍÊÛÉÍÁÁÍÃÄ ÌÍÇËÄÅÃÒËÍÊÄÉҌ
Ê¿ËÇÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔÇÉ¿ÏÀÍÌÍÁÚÔÉÇÐÊÍÑ ÓÄÌÍÊÍÁ ÐÎÇÏÑÍÁ ¿ËËÇ¿É¿ ¿ËÇÌÍÁ
¡ÄØÄÐÑÁ¿  ÐÎÍÐÍÀÌÚÄ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛ ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÄ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÁÞÆÇ 
ÍÀÚÖÌÍ Æ¿ËÄÑÌÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ Á ÁÍÃÄ  ÇËÄÝÑ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍ ÁÚÐÍÉÇÄ ÑÄËÎÄÏ¿ÑҌ
ÏÚ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ Ç ÉÇÎÄÌÇÞ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÒÝ ÁÞÆÉÍÐÑÛ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÂÊÇÕÄÏÇÌ
Ç ÓÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿
¡ÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÁÞÆÇ ËÍÂÒÑ ÀÚÑÛ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚËÇ  ÌÍ Ç ÁÌÒÑÏnj
ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚËÇ ±¿É  Ë¿ÉÏÍËÍÊÄÉÒÊÚ ÕÄÊÊÝÊÍÆÚ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÐÍÀÍÈ ÃÊÇÌÌÚÄ
ÕÄÎÇ Ð ÁÌÒÑÏÇËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚËÇ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚËÇ ÐÁÞÆÞËÇ  ÒÊÍÅÄÌÌÚÄ οϿÊÊÄÊÛÌÍ
Ç ÐÍÄÃÇ̗ÌÌÚÄ ËÄÅÃÒ ÐÍÀÍÈ ËÌÍÅÄÐÑÁÍË ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÔ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÐÁތ
ÆÄÈ ¼ÑÍ ÎÏÇÿ—Ñ ÕÄÊÊÝÊÍÆÄ ËÄÔ¿ÌÇÖÄÐÉÒÝ ÎÏÍÖÌÍÐÑÛ ÎÏÇ ÐÍÔÏ¿ÌÄÌÇÇ ÜÊ¿Œ
ÐÑÇÖÌÍÐÑÇ ÏÇÐ   ¿  ¡ÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÁÞÆÇ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑ ÓÍÏËÇÏÍÁ¿ÌÇÄ ÁÑÍÏÇ֌
ÌÍÈ ÐÑÏÒÉÑÒÏÚ Ë¿ÉÏÍËÍÊÄÉÒÊ ÀÄÊÉ¿ ÏÇÐ   À 

$)0) ) 0) $)0)
0 0 
0 0
0
0 0 0
) 0 ) 0)
0 $)
)
)0 0
)
$) ) 0)
0
0
0 
0 0
) 0 0
) ) $

0) 
 ¿       À

Рис. 45. Водородные связи в структуре: а — целлюлозы, б — белка

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


98 Химическая связь и строение вещества

Агрегатное состояние молекулярных веществ определяется силами


межмолекулярного взаимодействия.
Силы межмолекулярного взаимодействия имеют электростатическую
природу, но значительно слабее химической связи.
Водородная связь — это электростатическое взаимодействие меж-
ду атомом водорода одной молекулы и более электроотрицатель-
ным атомом другой молекулы, несущим отрицательный заряд и име-
ющим неподелённую электронную пару. Водородные связи могут быть
и внутримолекулярными.

Вопросы, задания, задачи


1. Опишите образование водородных связей на примере: а) воды; б) фтороводорода:
δ–
δ+ O δ+  
δ– H H δ–      
δ+ O δ+ δ+
O δ+      
H H H H  
2. Приведите примеры веществ, при растворении которых в воде образуются водо-
родные связи между молекулами воды и этого вещества.
3. Учитывая, что образование водородных связей характерно для молекул веществ,
содержащих группы ОН, объясните малую летучесть и сравнительно высокую вязкость
серной и фосфорной кислот.
4. Расположите следующие молекулы в порядке увеличения сил межмолекулярного
взаимодействия: Н2  )F  '2, Br2  )2O. Сравните эти вещества по температурам кипения.
5. Укажите вещества, для которых возможно существование:
а) межмолекулярной водородной связи — фтороводород, метан, уксусная кислота,
пропанол-1, пропан;
б) внутримолекулярной водородной связи — этиленгликоль, этанол, этан, полипеп-
тид, целлюлоза.
6. Объясните, почему температура кипения аммиака выше, чем температура кипе-
ния фосфина.
7. Объясните характер зависимости температуры кипения водородного соединения
ʓ)x от порядкового номера р-элемента Э, используя данные рисунка 44.
8. Почему молекулярные кристаллические вещества, в отличие от ионных, после
плавления практически не проводят электрический ток?
9. Рассчитайте количество вещества в бруске льда объёмом 1 дм3. Плотность льда —
0,917 г/см3.
10. Определите простейшую формулу вещества и изобразите схему образования во-
дородных связей между молекулами вещества, в котором массовая доля углерода —
0,375, водорода — 0,125, кислорода — 0,500.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


ГЛАВА IV
ХИМИЧЕСКИЕ РЕАКЦИИ

Изучая эту главу, вы ознакомитесь с основными понятиями теории


химических реакций: классификация, признаки и условия протекания,
тепловой эффект, скорость, необратимость и обратимость реакций. Вам
предстоит выяснить характер зависимости скорости химической реак-
ции от природы и концентрации реагирующих веществ, температуры,
площади поверхности соприкосновения веществ и наличия катализа-
тора. Вы получите представления о состоянии равновесия в обратимых
реакциях и условиях его смещения.
Важнейшие понятия темы: классификация химических реакций,
тепловой эффект химической реакции, экзо- и эндотермические реак-
ции, скорость химической реакции, химическое равновесие.

§ 18. Классификация и общие характеристики


химических реакций
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ ËÍÅÌÍ ÉÊ¿ÐÐÇÓÇÕÇÏÍÁ¿ÑÛ ÎÍ ÏÞÃÒ ÉÏÇÑÄÏÇÄÁ
 ®Í ÖÇÐÊÒ Ç ÐÍÐÑ¿ÁÒ ÇÐÔÍÃÌÚÔ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÔÐÞ ÁÄØÄÐÑÁ Ï¿ÆÊnj
Ö¿ÝÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ  Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ  Æ¿ËÄØÄÌÇÞ Ç ÍÀËÄÌ¿
¯Ä¿ÉÕÇÞ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ w ÜÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÄ  Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÉÍÑ͌
ÏÍÂÍ ÇÆ ÃÁÒÔ ÇÊÇ ÀÍÊÄÄ ÁÄØÄÐÑÁ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÍÃÌÍ ÌÍÁÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ
U
'F 0='F0   /0 0=/0
/B$0 $0 )0=/B)$0
¡ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ËÍÂÒÑ ÒÖ¿ÐÑÁÍÁ¿ÑÛ É¿É ÎÏÍÐÑÚÄ  Ñ¿É Ç ÐÊÍÅÌÚÄ ÁČ
ØÄÐÑÁ¿  ÌÍ ÎÏÍÃÒÉÑ¿ËÇ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÑÍÊÛÉÍ ÐÊÍÅÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
¯Ä¿ÉÕÇÞ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ w ÜÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÄ  Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÉÍÑ͌
ÏÍÂÍ ÇÆ ÍÃÌÍÂÍ ÐÊÍÅÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ ÌÍÁÚÔ w ÎÏÍÐÑÚÔ ÇÊÇ
ÐÊÍÅÌÚÔ U U
#B$0=#¿0 $0↑   )H0=)H 0↑
U
"H/0="H /­↑ 0↑
¯¿ÆÊÍÅÄÌÇÝ ÎÍÃÁÄÏ¿ÝÑÐÞ ÑÍÊÛÉÍ ÐÊÍÅÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


100 Химические реакции

¯Ä¿ÉÕÇÞ Æ¿ËÄØÄÌÇÞ w ÜÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÄ  Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ É͌


ÑÍÏÍÂÍ ¿ÑÍËÚ ÎÏÍÐÑÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Æ¿ËÄØ¿ÝÑ ¿ÑÍËÚ ÍÃÌÍÂÍ ÇÆ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ
Á Ð ÊÍÅÌÍË
,#S $M=,$M #S
«H )40=.H40 )↑
¯Ä¿ÉÕÇÞ ÍÀËÄÌ¿ w ÜÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÄ  Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÉÍÑÍÏÍÂÍ
ÃÁ¿ ÐÊÍÅÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÍÀËÄÌÇÁ¿ÝÑÐÞ ÐÁÍÇËÇ ÐÍÐÑ¿ÁÌÚËÇ Ö¿ÐÑÞËÇ
¬¿ÎÏÇËÄÏ
/B$M "H'=/B' "H$M↓
ÇÊÇ Á ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ  ÇÆÁÄÐÑÌÍÈ Á¿Ë Ð ŒÂÍ ÉÊ¿Ðп
/B  $Mv "H  'v=/B 'v "H$M↓
"H  $Mv="H$M↓
 ®Í ÎÏÇÆÌ¿ÉÒ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏČ
ÁÏ¿ØÄÌÇÞÔ ÁÚÃÄÊÞÝÑ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ç ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÀÄÆ
ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ
¯Ä¿ÉÕÇÇ ÍÀËÄÌ¿  ÌÄÉÍÑÍÏÚÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ Ç Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ
ÀÄÆ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ
 v   v   v  v
/B4  )40  = /B40   )4↑
 v v   v
$B0  4 0 = $B 4 0
¯Ä¿ÉÕÇÇ Æ¿ËÄØÄÌÇÞ  ÌÄÉÍÑÍÏÚÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ Ç ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÐÍÎÏ͌
ÁÍÅÿÝÑÐÞ ÇÆËÄÌÄÌÇÄË ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ
  v  v 
;O   )$M = ;O $M  )↑
 v   v
'F$M  $M = 'F$M
­ÑËÄÑÇË  ÖÑÍ ÇÆËÄÌÄÌÇÄË ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÝÑÐÞ
ÎÍÖÑÇ ÁÐÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÒÖ¿ÐÑÇÄË ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ
­ÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÐÒØÄÐÑÁÊÞÝÑÐÞ Æ¿ Ð֗Ñ ÎÄÏČ
ÔÍÿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÍÑ ¿ÑÍËÍÁ ÍÃÌÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ É ¿ÑÍË¿Ë ÃÏÒÂÇÔ  Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ
ÖÄÂÍ Ç ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÇÆËÄÌÄÌÇÄ ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ®ÏÇ ÜÑÍË ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏ͌
ÌÍÁ  ÍÑÿÌÌÚÔ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÄË  Ï¿ÁÌÍ ÖÇÐÊÒ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÎÏÇÌÞÑÚÔ ÍÉÇÐÊnj
ÑÄÊÄË ¼ÑÍ Ï¿ÁÄÌÐÑÁÍ Ì¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ  É¿É Á¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚË À¿Ê¿ÌÐÍË
Ç ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ ÃÊÞ Ï¿ÐÐÑ¿ÌÍÁÉÇ ÉÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÍÁ Á ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞÔ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌
ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ

®ÏÇËÄÏ  ¯¿ÐÐÑ¿ÁÛÑÄ ÉÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÚ Á ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÍËÚ׌


ÊÄÌÌÍÂÍ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÍÉÐÇÿ ¿ÆÍÑ¿ **  ÇÆ ¿ËËÇ¿É¿
v   U É¿Ñ v  v
/) 0 → /0 )0 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Классификация и общие характеристики химических реакций 101

¯Ä×ÄÌÇÄ
©¿É ÁÇÃÌÍ ÇÆ ÐÔÄËÚ  ¿ÑÍË ¿ÆÍÑ¿ / ÎÍÁÚ׿ÄÑ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÍÑ
v ÃÍ   ÆÌ¿ÖÇÑ  ÑÄÏÞÄÑ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ©¿ÅÃÚÈ ÇÆ ÃÁÒÔ ¿ÑÍËÍÁ ÉÇÐÊÍÏ͌
ÿ 0 ÎÍÌÇÅ¿ÄÑ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÍÑ  ÃÍ v  ÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÃÁÒÔ¿ÑÍËÌ¿Þ
ËÍÊÄÉÒÊ¿ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÞÄÑ  ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿
v 
/vFv→/ 
 v
0 Fv→0 
¬¿ÇËÄÌÛ×ÄÄ ÍÀØÄÄ ÉÏ¿ÑÌÍÄ ÃÊÞ ÖÇÐÄÊ  Ç  Ï¿ÁÌÍ  ©ÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÚ
Ì¿ÔÍÃÇË ÃÄÊÄÌÇÄË ÉÏ¿ÑÌÍÂÍ Ì¿ ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ­ÌÇ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ Ð͌
ÀÍÈ ËÌÍÅÇÑÄÊÇ ÃÊÞ ÃÍÐÑÇÅÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ À¿Ê¿Ìп  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ
v 
/vFv→/  × ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ ÍÉÇÐÊÞÄÑÐÞ
 v 
0 Fv→0  × ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÄÑÐÞ
¯¿ÐÐÑ¿ÁÇË ÉÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÚ
v  U É¿Ñ v v
/ ) 0 = 4/0  )0.
Fv

 ®Í ÎÏÇÆÌ¿ÉÒ ÁÚÃÄÊÄÌÇÞ ÇÊÇ ÎÍÂÊÍØÄÌÇÞ ÑÄÎÊÍÑÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ


ÎÍÃÏ¿ÆÃÄÊÞÝÑ Ì¿ ÜÉÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇÄ Ç ÜÌÃÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇÄ
¼ÉÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇËÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÝØÇÄÐÞ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË
ÑÄÎÊÍÑÚ ÁÍ ÁÌÄ×ÌÝÝ ÐÏÄÃÒ
¡ÚÃÄÊÞÝØÒÝÐÞ ÑÄÎÊÍÑÒ Á ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÀÍÆÌ¿Ö¿ÝÑ ÐÇËÁÍÊÍË 2
ÐÍ ÆÌ¿ÉÍË ÎÊÝÐ  ÒÉ¿ÆÚÁ¿Þ Ñ¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  ÖÑÍ ÐÇÐÑÄË¿ ÎÄÏÄÿ—Ñ ÐÁÍÝ ÜÌÄό
ÂÇÝ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈ ÐÏÄÃÄ ¼ÌÄÏÂÇÞ ËÍÅÄÑ ÎÄÏÄÿÁ¿ÑÛÐÞ Ñ¿ÉÅÄ Á ÁÇÃÄ ÐÁÄÑÍÁ͌
ÂÍ ÇÆÊÒÖÄÌÇÞ ÇÊÇ ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÍÈ ÜÌÄÏÂÇÇ ­ÀÚÖÌÍ ÜÉÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÑÄÎÊÍÑÚ ±ÇÎÇÖÌÚÈ ÎÏÇËÄÏ w ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÂÍÏÄÌÇÞ
ËÄÑ¿Ì¿
$) 0=$0 )0 2
¼ÌÃÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇËÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÝØÇÄÐÞ ÎÍÂÊÍØÄÌÇÄË
ÑÄÎÊÍÑÚ ÇÆ ÁÌÄ×ÌÄÈ ÐÏÄÃÚ ²ÀÚÁ¿ÝØÒÝ ÑÄÎÊÍÑÒ Á ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÀ͌
ÆÌ¿Ö¿ÝÑ ÐÇËÁÍÊÍË 2 ÐÍ ÆÌ¿ÉÍË ËÇÌÒÐ
U
.H$0=.H0 $0↑v2
U
$)=$) )v2

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


102 Химические реакции

 ®Í ÎÏÇÆÌ¿ÉÒ ÎÍÊÌÍÑÚ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÉÍÌÄÖÌÚÄ Ônj


ËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÃÄÊÞÑ Ì¿ ÌÄÍÀÏ¿ÑÇËÚÄ Ç ÍÀÏ¿ÑÇËÚÄ
¬ÄÍÀÏ¿ÑÇËÚËÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÄ Á ÿÌÌÚÔ
ÒÐÊÍÁÇÞÔ Ð ÎÍÊÌÚË ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÄË ÔÍÑÞ ÀÚ ÍÃÌÍÂÍ ÇÆ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÎÏ͌
ÃÒÉÑÚ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
¤ÐÊÇÏÄ¿ÂÇÏÒÝØÇÄÁÄØÄÐÑÁ¿ÁÆÞÑÚÁÐÑÄÔÇÍËÄÑÏÇÖÄÐÉÇÔÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿Ô ÑÍÁÐÄ
ÍÌÇ ÎÏÍÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ Á ÐÊÒÖ¿Ä ÌÄÍÀÏ¿ÑÇËÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
© ÌÄÍÀÏ¿ÑÇËÚË ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÇÌÑÄÌÐÇÁÌÚË ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÑÄÎÊÍÑÚ
Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÂÍÏÄÌÇÞ $)  0 = $0  )0  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Á Ï¿ÐÑÁ͌
Ï¿Ô Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË Ë¿ÊÍÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÔ ↓  ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ ↑  ÇÊÇ Ë¿ÊÍÃÇÐÐ͌
ÕÇÇÏÒÝØÇÔ Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÁÍÃÚ  ÁÄØÄÐÑÁ
/B#S "H/0=/B/0 "H#S↓
.H )$M=.H$M )↑
)#S /B0)=/B#S )0
­ÀÏ¿ÑÇËÚËÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÐÎÍÐÍÀÌÚÄ ÎÏÍÑÄÉ¿ÑÛ Á ÿ̌
ÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÍÃÌÍÁÏÄËÄÌÌÍ Á ÎÏÞËÍË Ç ÍÀÏ¿ÑÌÍË Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÞÔ ¡ ÔÍÃÄ ÍÀÏ¿Œ
ÑÇËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÇÐÔÍÃÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÎÏÄÁÏ¿Ø¿ÝÑÐÞ Á ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÌÄ ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ
ÎÍÑÍËÒ  ÖÑÍ ÍÃÌÍÁÏÄËÄÌÌÍ ÇÆ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÇÐÔÍÃÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
¡ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞÔ ÍÀÏ¿ÑÇËÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÆÌ¿É Ï¿ÁÄÌÐÑÁ¿ Æ¿ËÄÌÞÝÑ ÎÏÍÑÇÁÍÎ͌
ÊÍÅÌÍ Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÌÚËÇ ÐÑÏÄÊÉ¿ËÇ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÍÀÏ¿ÑÇËÚ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ
ÍÉÐÇÿ ÐÄÏÚ 7* 
v°$ 70
→   40 2 
40 0   ←
¿ Ñ¿ÉÅÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ¿ÆÍÑ¿ Ð ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË  ÉÍÑÍÏÍÄ ÐÑ¿ÌÍÁÇÑÐÞ ÍØÒÑÇËÚË
ÊÇ×Û ÁÚ×Ä  °° Ç ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ Á ¿ÑËÍÐÓÄÏÄ ÎÏÇ Ï¿ÆÏÞÿÔ ËÍÊÌÇÇ
 ®Í ÒÐÊÍÁÇÞË ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÃÄÊÞÑ Ì¿ É¿Ñ¿ÊÇÑÇÖÄÐÉÇÄ Ç ÌÄÉ¿Œ
Ñ¿ÊÇÑÇÖÄÐÉÇÄ
©¿Ñ¿ÊÇÑÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ Ð ÒÖ¿ÐÑÇÄË É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÍÁ
©¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÚ w ÜÑÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÉÍÑÍÏÚÄ ÒÐÉÍÏÞÝÑ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ 
ÌÍ ÌÄ ÁÔÍÃÞÑ Á ÐÍÐÑ¿Á ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÈ
©¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ Ì¿Ã ÆÌ¿ÉÍË Ï¿ÁÄÌÐÑÁ¿ ÇÊÇ ÍÀÏ¿ÑÇËÍÐÑÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ 
É¿ÉÎÏ¿ÁÇÊÍ ÐÉÏ¿ÑÉÇËÇÍÀÍÆÌ¿ÖÄÌÇÞËÇÒÐÊÍÁÇÈėÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ U Ï Ì¿ÎÏÇËÄÏ
v°$ 'F Q
→   /)
) /   ←
«ÌÍÂÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ Ð ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍÈ ÐÉÍÏÍÐÑÛÝ ÑÍÊÛÉÍ Á ÎÏÇÐÒÑÐь
ÁÇÇ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿ ±¿É  ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ ÖÇÐÑÚÈ ÎÄÏÍÉÐÇà ÁÍÃÍÏÍÿ ÒÐÑÍÈÖÇÁ
Ç Ï¿Æʿ¿ÄÑÐÞ ÎÏÇ  °° ÐÍ ÐÉÍÏÍÐÑÛÝ ËÄÌÄÄ    Á ÂÍÃ ­ÃÌ¿ÉÍ ÎÏÇ Ì¿Ênj
ÖÇÇ Ë¿ÊÍÂÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÎÏÇËÄÐÄÈ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ËÄÃÇ  ÅÄÊÄÆ¿  Ë¿Ï¿̌
Õ¿  ÐÄÏÄÀÏ¿  ËÌÍÂÇÔ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ  ÎÄÏÍÉÐÇà ÁÍÃÍÏÍÿ ÌÄÒÐÑÍÈÖÇÁ ÿŒ
ÅÄ Á Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Классификация и общие характеристики химических реакций 103
.O0
)0 =  )0 0↑
 ®Í Ì¿ÊÇÖÇÝ ÂÏ¿ÌÇÕÚ Ï¿ÆÃÄÊ¿ Ó¿Æ ÁÚÃÄÊÞÝÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÂÍËÍÂÄÌÌÚÄ Ç ÂČ
ÑÄÏÍÂÄÌÌÚÄ ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÄ ÁÍ ÁЗË ÍÀٗËÄ ÍÃÌÍÏÍÃÌÍÈ
ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÍÈ ÐÏÄÃÚ Ì¿ÎÏÇËÄÏ  Á ÐËÄÐÇ ¿ÆÍÁ  Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÃÁÒÔ ÐÍÊÄÈ Á ÁÍÃÄ 
Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÂÍËÍÂÄÌÌÚËÇ ¬¿ÎÏÇËÄÏ
$)   0  =$0   )0 Î¿Ï 
¯Ä¿ÉÕÇÇ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÄ Ì¿ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ÐÍÎÏÇÉÍÐÌÍÁÄÌÇÞ Ï¿ÆÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ
Á ÌÄÍÃÌÍÏÍÃÌÍÈ ÐÏÄÃÄ  ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÂÄÑÄÏÍÂÄÌÌÚËÇ ±¿ÉÒÝ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÛ Ì¿ÆÚÁ¿Œ
ÝÑ ÂÏ¿ÌÇÕÄÈ Ï¿ÆÃÄÊ¿ Ó¿Æ  ÎÍÌÇË¿Þ ÎÍÃ Ó¿ÆÍÈ ÍÃÌÍÏÍÃÌÒÝ ÎÍ ÐÍÐÑ¿ÁÒ Ç ÐÁÍȌ
ÐÑÁ¿Ë Ö¿ÐÑÛ ÐÇÐÑÄËÚ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ ËÄÃÇ Ð ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ
ÉÇÐÊÍÑÍÈ  ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ ÉÍÑÍÏÍÈ
$V ÑÁ  )40 ÉÍÌÕ =$V40 )0 40↑
ÑÁ—ÏÿÞ ËÄÃÛ ÍÑÃÄÊÄÌ¿ ÍÑ ÅÇÃÉÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚÁÇÃÇËÍÈÂÏ¿ÌÇÕÄÈwÎÍÁÄÏԌ
ÌÍÐÑÛÝ ÉÒÐÍÖÉ¿ ËÄÃÇ ° ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ËÄÃÇ ÎÍÃÌÇË¿ÝÑÐÞ ÎÒÆÚÏÛÉÇ ¿ƿ w 40
¼Ñ¿ ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÂÄÑÄÏÍÂÄÌÌÍÈ © ÂÄÑÄÏÍÂÄÌÌÚË ÍÑÌÍÐÞÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ï¿ÐÑÁÍÏČ
ÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ç ÇÔ ÍÉÐÇÃÍÁ Á ÉÇÐÊÍÑ¿Ô  ÂÍÏÄÌÇÄ ÑÁ—ÏÃÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÉÇÐÊÍÏÍÃÄ 
ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ËÄÅÃÒ ÉÇÐÊÍÑÌÚËÇ Ç ÍÐÌÍÁÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ Ç ÃÏ
¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ ÎÏÇËÄÏ¿ ÂÄÑÄÏÍÂÄÌÌÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ËÍÅÌÍ ÎÏÇÁÄÐÑÇ
ÁÚÐÍÉÍÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÌÚÈ ÎÏÍÕÄÐÐ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÅÄÊÄÆ¿ ÇÆ ÍÉÐÇÿ ÅÄÊÄÆ¿ 'F0
U
'F0  $0='F $0↑
¢ÄÑÄÏÍÂÄÌÌÚÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ Ì¿ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ÐÍÎÏÇÉÍÐÌ͌
ÁÄÌÇÞ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝØÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ
¢ÍËÍÂÄÌÌÚËÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÄ Á ÍÃÌÍÏÍÃÌÍÈ
ÐÏÄÃÄ Á ÍÑÐÒÑÐÑÁÇÄ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ÐÍÎÏÇÉÍÐÌÍÁÄÌÇÞ Ï¿ÆÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ

В ряде случаев реакции, медленно протекающие в растворах или в парáх, ускоряются


при введении твёрдого катализатора. Так, известная вам реакция синтеза аммиака из азота
и водорода ускоряется в присутствии железа; V2O5 применяют в реакции окисления SO2 при
синтезе серной кислоты. По признаку наличия границы раздела фаз эти реакции относят к
гетерогенным, называя их реакциями гетерогенного катализа.

®ÏÇËÄÏ  £¿ÈÑÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÒ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÂÍÏÄÌÇÞ ÅÄÊÄÆ¿ Á ÔÊÍÏÄ 


ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÄÈ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÔÊÍÏÇÿ ÅÄÊÄÆ¿ ***  Ç ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÝØÄÈÐÞ
ÇÌÑÄÌÐÇÁÌÚË ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÑÄÎÊÍÑÚ Ç ÐÁÄÑ¿
¯Ä×ÄÌÇÄ
°ÍÐÑ¿ÁÇË ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ç ÍÑËÄÑÇË ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ 
¿ÂÏÄ¿ÑÌÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ç ÑÄÎÊÍÁÍÈ ÜÓÓÄÉÑ
   v
'F ÑÁ  $M Â  ='F$M  ÑÁ 2

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


104 Химические реакции

²É¿ÅÄË  ÖÑÍ ÜÑÍ ÏÄ¿ÉÕÇÞ


  ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ  Ñ¿É É¿É ÇÆ ÃÁÒÔ ÎÏÍÐÑÚÔ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ w ÅÄÊÄÆ¿
Ç ÔÊÍÏ¿ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÍÃÌÍ ÌÍÁÍÄ w ÐÊÍÅÌÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ÔÊÍÏÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ *** 
  ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌ¿Þ  Ñ¿É É¿É Á ÔÍÃÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÇÆËÄÌތ
ÝÑÐÞ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÅÄÊÄÆ¿ Ç ÔÊÍÏ¿
  ÜÉÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉ¿Þ  ÎÍÑÍËÒ ÖÑÍ ÂÍÏÄÌÇÄ ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÄÑÐÞ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË
ÑÄÎÊÍÑÚ
  ÌÄÍÀÏ¿ÑÇË¿Þ É¿É ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÂÍÏÄÌÇÞ Ð ÇÌÑÄÌÐÇÁÌÚË ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË
ÑÄÎÊÍÑÚ
  ÌÄÉ¿Ñ¿ÊÇÑÇÖÄÐÉ¿Þ  Ñ¿É É¿É ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÀÄÆ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿
  ÂÄÑÄÏÍÂÄÌÌ¿Þ  Ñ¿É É¿É ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ Ì¿ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ Ï¿ÆÃÄÊ¿ ÑÁ—ÏÃÍÂÍ
Ç ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ


Классификация реакций в органической химии
При классификации реакций в органической химии различают реакции: замещения ато-
ма или групп атомов в молекуле органического соединения; присоединения атомов или групп
атомов к молекуле органического соединения; отщепления атомов от молекулы без разры-
ва связей С—С; разложения как процесса разрыва связей с образованием более простых ве-
ществ; изомеризации как процесса изменения строения молекулы с сохранением её состава.
Примерами могут служить следующие превращения:
свет
$)4 + Cl2 → $)3$M )$M
метан хлорметан
Н2О, t
и С2Н5ʇM ,0) → С2Н50) ,$M ʝʖʢʛʯʛʣʞʛ 
CCl4
—СН2 + Br2 → СН2Br—СН2Br (присоединение);
СН2—
этен 1.2-дибромэтан
Н2SО4(конц), t
СН3—СН2—ОН → —СН2 + Н2О (отщепление);
СН2—
этанол этилен
1000 °C
$)4 $ )2 (разложение);
C H3

AlCl3, t
C H3 — C H2 — C H2 — C H2 — C H3 → C H3—C H—C H2—C H3 (изомеризация).
пентан 2-метилбутан

По признаку изменения степеней окисления атомов в молекуле органического вещества,


как и в случае неорганических веществ, различают реакции окисления (с участием кислоро-
ʚʖ  ʥʛʦʢʖʣʙʖʣʖʨʖ ʠʖʡʞʵ ʀʂO04  ʫʦʤʢʖʨʖ ʞ ʚʞʫʦʤʢʖʨʖ ʠʖʡʞʵ ‰ ,2CrO4 ʞ ,2Cr2O7 и др.) и ре-
акции восстановления ʧ ʩʭʖʧʨʞʛʢ ʘʤʚʤʦʤʚʖ  -J"M)4 и др.):
2СН3СНО + О2 → 2СН3СООН (окисление);
СН2—
—СН2 + Н2 → СН3—СН3 (восстановление).

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Классификация и общие характеристики химических реакций 105

Химические реакции характеризуют:


t ʥʤ ʭʞʧʡʩ ʞ ʧʤʧʨʖʘʩ ʞʧʫʤʚʣʱʫ ʞ ʤʗʦʖʝʩʴʯʞʫʧʵ ʘʛʯʛʧʨʘ ʦʛʖʠʬʞʞ
соединения, разложения, замещения и обмена);
t ʥʤ ʥʦʞʝʣʖʠʩ ʞʝʢʛʣʛʣʞʵ ʧʨʛʥʛʣʛʟ ʤʠʞʧʡʛʣʞʵ ʖʨʤʢʤʘ ʘ ʫʞʢʞʭʛʧʠʞʫ
превращениях (окислительно-восстановительные реакции и реак-
ции без изменения степеней окисления атомов);
t ʥʤ ʘʱʚʛʡʛʣʞʴ ʞʡʞ ʥʤʙʡʤʯʛʣʞʴ ʨʛʥʡʤʨʱ ʳʠʝʤʨʛʦʢʞʭʛʧʠʞʛ
и эндотермические);
t ʥʤ ʣʖʡʞʭʞʴ ʠʖʨʖʡʞʝʖʨʤʦʖ ʠʖʨʖʡʞʨʞʭʛʧʠʞʛ ʞ ʣʛʠʖʨʖʡʞʨʞʭʛʧʠʞʛ 
t ʥʤ ʣʖʡʞʭʞʴ ʥʤʘʛʦʫʣʤʧʨʞ ʧʤʥʦʞʠʤʧʣʤʘʛʣʞʵ ʦʛʖʙʛʣʨʤʘ  ʣʖʝʱʘʖʛʢʤʟ
границей раздела фаз (гетерогенные и гомогенные реакции).

Вопросы, задания, задачи


1. Укажите уравнения реакций соединения, разложения, замещения и обмена:
ʖ  "H20  "H  02↑ —$)2  )2O → $)3$)20)
ʗ  $)2—
ʘ  ,0)  )'  ,'  )2O; г) CaCO3 + CO2  )20  $B )$03)2.
2. Какая из двух приведённых реакций обратима?
С + О2 = СО2 + Q; СО + Сl2 →
← COCl2 + Q.
Дайте объяснение.
3. Укажите, гомогенной или гетерогенной является каждая из реакций, представлен-
ная уравнением:
1U °C

а) С6)12(г) ← С6)6(г) )2(г) – Q ʗ  /B$M(р-р)  "H/03(р-р)  "H$M↓(тв)  /B/03(р-р);
циклогексан бензол
в) 2Сu + O2 = 2CuO; г) 2Н2 + О2 = 2Н2О.
 ʇʤʧʨʖʘʲʨʛ ʩʦʖʘʣʛʣʞʵ ʦʛʖʠʬʞʟ ʖ  ʤʗʢʛʣʖ ʢʛʜʚʩ .H0 ʞ )$M  ʇʖ ʄʃ 2 и Н2SO4;
ʗ  ʝʖʢʛʯʛʣʞʵ ʢʛʜʚʩ ;O ʞ ʃʇM  ;O ʞ ʃ3РО4.
5. Дополните схемы превращений по образцу:
–3 +2
 / – F–→ / (окисление).
+2 0 –1 –1 0 +2 0 –2 +4 –1 +3 +2
1C → 1C; I 2 → 2I; CI → Cl ; Cu → Cu; S → S ; Br2 → 2Br 'F → 'F .
6. Расставьте коэффициенты методом электронного баланса:
ʆ  ʃ/03  )20  )3PO4  /0   ʇV4  02 = CuO + SO2.
7. Охарактеризуйте по шести изученным признакам классификации химические ре-
акции, представленные уравнениями:
1U °C

а) С6)12(г) ← С6)6(г) )2(г) – Q;
циклогексан бензол
ʗ  /Bʄʃ(р-р)  ʃ/03(р-р) = Н2О(ж)  /B/03(р-р);
ʘ  .H  02  .H0

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


106 Химические реакции
8. Докажите, что реакция нейтрализации не является окислительно-восстано-
вительной.
9. Дайте полную характеристику реакции между простыми веществами, атомы кото-
ʦʱʫ ʞʢʛʴʨ ʳʡʛʠʨʦʤʣʣʩʴ ʠʤʣʪʞʙʩʦʖʬʞʴ </F>s1 ʞ <)F>s22p5.
10. Рассчитайте количество (моль) вещества и число электронов, которые перейдут
от восстановителя к окислителю при полном растворении в серной кислоте алюминия
массой 2,7 г.
*Подготовьте сообщение «Окислительно-восстановительные процессы в природе,
технике, быту».

§ 18.1 § 19. Тепловые эффекты химических реакций


®ÏÍÑÄÉ¿ÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÁÐÄÂÿ ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÄÑÐÞ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÇÊÇ
ÎÍÂÊÍØÄÌÇÄË ÜÌÄÏÂÇÇ
±ÄÎÊÍÁÍÈ ÜÓÓÄÉÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ w ÜÑÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÑÄÎÊÍÑÚ 2  ÁÚÃÄÊÞÝØÄȌ
ÐÞ ÇÊÇ ÎÍÂÊÍØ¿ÝØÄÈÐÞ Á ÔÍÃÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ  ÄÐÊÇ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ ËÍÊÛ 
ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝÑ ÐÑÄÔÇÍËÄÑÏÇÖÄÐÉÇË ÉÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑ¿Ë ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
­Ñ ÖÄÂÍ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÁÄÊÇÖÇÌ¿ ÑÄÎÊÍÁÍÂÍ ÜÓÓÄÉÑ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
¡ ÔÍÃÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ ÃÁ¿ ÎÏÍÕÄÐп w Ï¿ÆÏÚÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
ÐÁÞÆÄÈ Á ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ¿Ô Ç ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÌÍÁÚÔ ÐÁÞÆÄÈ Á ÎÏÍÃÒÉÑ¿Ô ÏĿɌ
ÕÇÇ ¯¿ÆÏÚÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ÁÐÄÂÿ Ç×Ñ Ð Æ¿ÑÏ¿ÑÍÈ ÜÌÄÏÂÇÇ  ÐÍÎÏÍÁÍÅÿŒ
ÄÑÐÞ ÎÍÂÊÍØÄÌÇÄË ÑÄÎÊÍÑÚ 2 Ç ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÜÌÃÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇË ÎÏÍÕÄÐÐÍË ­ÀÏ¿Œ
ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÌÍÁÚÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ w ÜÉÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇÈ ÎÏÍÕÄÐÐ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÈ
Ð ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÑÄÎÊÍÑÚ 2 ŸÊÂÄÀÏ¿ÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÒËË¿ ÑÄÎÊÍÁÚÔ ÜÓÓÄÉÑÍÁ ÜÑÇÔ
ÐÑ¿ÃÇÈ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÐÍÀÍÈ ÍÀØÇÈ ÑÄÎÊÍÁÍÈ ÜÓÓÄÉÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ 2 2 = 2  2
¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ ÎÏÇËÄÏ¿ ÍÎÏÄÃÄÊÇË ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÑÄÎÊÍÁÍÂÍ ÜÓÓÄÉÑ¿ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÀÏ¿Œ
ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÍÉÐÇÿ ¿ÆÍÑ¿ **  ÇÆ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ

²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ
/ 0 = /0
ÏÄ¿ÉÕÇÇ

°ÑÄÔÇÍËÄь
ÏÇÖÄÐÉÍÄ  ËÍÊÛ  ËÍÊÛ  ËÍÊÛ
ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ

¼ÌÄÏÂÇÞ
 É£ÅËÍÊÛ– ËÍÊÛ É£ÅËÍÊÛ– ËÍÊÛ  É£ÅËÍÊÛ–  ËÍÊÛ
ÐÁÞÆÇ

§ÆËÄÌÄÌÇÄ ¡ÚÃÄÊÇÊÍÐÛ ÎÏÇ ÍÀÏ¿Æ͌


¦¿ÑÏ¿ÖÄÌÍ Ì¿ Ï¿ÆÏÚÁ ÐÁÞÆÄÈ  É£Å
ÜÌÄÏÂÇÇ Á¿ÌÇÇ ÐÁÞÆÄÈ  É£Å

®ÏÍ¿Ì¿ÊÇÆÇÏÒÄË Æ¿ÎÇÐÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Тепловые эффекты химических реакций 107
®ÏÇ Ï¿ÆÏÚÁÄ ÐÁÞÆÄÈ / / Á  ËÍÊÛ ¿ÆÍÑ¿ Ç ÐÁÞÆÄÈ 0 0 Á  ËÍÊÛ ÉÇЌ
ÊÍÏÍÿ ÎÍÂÊÍØ¿ÄÑÐÞ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ  É£Å Ç  ɣŠÑÄÎÊÍÑÚ  Á ÐÒËËÄ
2 = v É£Å
°ÃÏÒÂÍÈÐÑÍÏÍÌÚ ÎÏÇÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇÐÁÞÆÄÈÁËÍÊÛ/0ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞɣŠ
ÁÏ¿Ð֗ÑÄÌ¿ÃÁ¿ËÍÊÞÍÉÐÇÿ¿ÆÍÑ¿ ** ɣŠÑÍÄÐÑÛ 2=É£Å
­ÀØÇÈÑÄÎÊÍÁÍÈÜÓÓÄÉÑÏÄ¿ÉÕÇÇ2Ï¿ÁÄÌÐÒËËÄÑÄÎÊÍÁÚÔÜÓÓÄÉÑÍÁ2Ç2
2=2 2=vɣŠɣÅ=vÉ£Å
­ÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÑÄÎÊÍÁÍÂÍ ÜÓÓÄÉÑ¿ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ  ÖÑÍ ÿÌÌ¿Þ ÏČ
¿ÉÕÇÞ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÜÌÃÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÍÈ Ç ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ Á ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÇÇ Ð ÑÄÏËÍÔÇËÇÖČ
ÐÉÇË ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄË
/   0  =/0  vÉ£Å
±ÄÏËÍÔÇËÇÖÄÐÉÇËÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ  Á ÉÍÑÍÏÚÔ ÒÉ¿Æ¿ÌÚ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÑČ
ÎÊÍÁÚÔ ÜÓÓÄÉÑÍÁ

Величина теплового эффекта реакции зависит от агрегатного состояния реагентов и про-


дуктов, поскольку при протекании процессов плавления или парообразования расходуется
теплота внешней среды. При переходе из жидкого в твёрдое состояние, из пара в жидкость
теплота, наоборот, выделяется. Поэтому в термохимических уравнениях обязательно указы-
вают агрегатное состояние: вещество (г) — газ; (ж) — жидкость; (тв) или (к) — твёрдое или
кристаллическое. Так, тепловой эффект реакции сгорания водорода в случае образования
воды в жидком или газообразном состоянии различается на 88 кДж, так как теплота паро-
образования воды составляет 44 кДж/моль:
)2(г) + O2(г)  )2O(ж) + 572 кДж;
)2(г) + O2(г)  )2O(г) + 484 кДж.

£ÊÞ ÍÐÒØÄÐÑÁÊÄÌÇÞ ÜÌÃÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ ÎÍÐÑÍÞÌÌÍ ÎÄÏČ


ÿÁ¿ÑÛ ÐÇÐÑÄËÄ ÜÌÄÏÂÇÝ Á ÁÇÃÄ ÑÄÎÊÍÑÚ  ÜÊÄÉÑÏÍË¿ÂÌÇÑÌÍÂÍ ÇÆÊÒÖÄÌÇÞ ÐÁÄÑ 
ÒÊÛÑÏ¿ÓÇÍÊÄÑÍÁÍÄ ÇÆÊÒÖÄÌÇÄ  ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÑÁ¿ Ç ÃÏ ±¿É  ÜÌÃÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇÄ ÏČ
¿ÉÕÇÇ ÊÇÀÍ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ ÎÏÇ ÁÚÐÍÉÇÔ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿Ô Ì¿ÎÏÇËÄÏ  Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÄ ɿό
ÀÍÌ¿ÑÍÁ  ÌÇÑÏ¿ÑÍÁ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍÁ ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ÊÇÀÍ ÑÏÄÀÒÝÑ
ÎÍÃÁÄÃÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÍÈ ÜÌÄÏÂÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆ  ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ /0 Á ÂÏÍÆÍÁÍË
Ï¿ÆÏÞÃÄ  ÇÊÇ ÜÌÄÏÂÇÇ ÐÁÄÑ¿ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÍÆÍÌ¿ Á ¿ÑËÍÐÓÄÏÄ ÎÍÃ ÃÄÈÐÑÁÇÄË
ÒÊÛÑÏ¿ÓÇÍÊÄÑÍÁÍÂÍ ÇÆÊÒÖÄÌÇÞ  ¼ÌÃÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇË ÎÏÍÕÄÐÐÍË ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÓÍÑ͌
ÐÇÌÑÄÆ  Á ÉÍÑÍÏÍË ÜÌÄÏÂÇÞ ÐÍÊÌÄÖÌÍÂÍ ÐÁÄÑ¿ ÎÍÂÊÍØ¿ÄÑÐÞ Ç ƿοпÄÑÐÞ Á ÁÇÃÄ
ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÜÌÄÏÂÇÇ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ w ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ç ÂÊÝÉÍÆÚ
°­   ¬­ Å =°¬­ ÑÁ  ­  vÉ£Å
¼ÉÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÊÇÀÍ ÌÄ ÑÏÄÀÒÝÑ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÞ  ÊÇÀÍ ÃÊÞ Ì¿Ö¿Œ
Ê¿ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÌÒÅÌÍ ÌÄÀÍÊÛ×ÍÄ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÄ Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÁÍÃÍÏÍà ÐÍ ÓÑÍÏÍË ÏÄ¿Œ
ÂÇÏÒÄÑ ËÂÌÍÁÄÌÌÍ  ¿ ÃÊÞ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÁÍÃÍÏÍÿ Ð ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË ÐËÄÐÛ ¿ÆÍÁ
ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ Ì¿ÂÏÄÑÛ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


108 Химические реакции

¡ÄÊÇÖÇÌ¿ ÑÄÎÊÍÁÍÂÍ ÜÓÓÄÉÑ¿ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÊÛÌÍ


Á ÐÎÄÕÇ¿ÊÛÌÍË ÎÏÇÀÍÏÄ w É¿ÊÍÏÇËÄÑÏÄ  ÒÅÄ ÆÌ¿ÉÍËÍË Á¿Ë ÎÍ ÒÏÍÉ¿Ë ÓÇÆnj
ÉÇ Á ŒË ÉÊ¿ÐÐÄ ¯ÄÆÒÊÛÑ¿ÑÚ ÇÆËÄÏÄÌÇÈ ÎÏÇÁÍÃÞÑ É ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚË ÒÐÊÍÁÇÞË
­ÀÚÖÌÍ ÜÑÍ ÿÁÊÄÌÇÄ  É®¿ Ç ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿  °°   ,  ÖÑÍ ÌÄÍÀÔÍÃnj
ËÍ ÃÊÞ ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÞ Ç ÍÀÍÀØÄÌÇÞ ÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÊÛÌÚÔ ÿÌÌÚÔ
¯¿ÐÐËÍÑÏÇË ÎÏÇËÄÏÚ ÑÄÏËÍÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ Ï¿Ð֗ÑÍÁ

®ÏÇËÄÏ  ¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÈÑÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÑÄÎÊÍÑÚ  ÁÚÃÄÊÞÝØÄÈÐÞ Á ÏÄÆÒÊی


Ñ¿ÑÄ ÎÍÊÌÍÂÍ ÐÂÍÏ¿ÌÇÞ Á ÉÇÐÊÍÏÍÃÄ ËÄÑ¿Ì¿ ÍÀٗËÍË   Ë Ì Ò  Á ÐÍÍь
ÁÄÑÐÑÁÇÇ Ð ÑÄÏËÍÔÇËÇÖÄÐÉÇË ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄË
°)    0   = $0    )0     É£Å
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
7 $)  =   Ë  ¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÄË ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ËÍÊÛ  ÐÂÍÏÄÁ×ÄÂÍ
ËÄÑ¿Ì¿  ÎÏÇÌÇË¿Þ ÁÍ ÁÌÇË¿ÌÇÄ  ÖÑÍ   Ë w ÜÑÍ
2 =  ÃË
V    
n     
V   
 ¬¿ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÇ ÑÄÏËÍÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÇËÄÄË
 ËÍÊÛ Ô É£Å
°)   0  =$0   )0    É£Å
ËÍÊÛ  É£Å
   
ÍÑÉÒÿ Q     

­ÑÁÄÑ 2 =   «£Å
®ÏÇËÄÏ  ¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÈÑÄ Ë¿ÐÐÒ Ì¿ÑÏÇÞ  ÐÂÍÏÄÁ×ÄÂÍ Á ÇÆÀÚÑÉÄ ÉÇÐÊÍÏ͌
ÿ Á ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÇÇ Ð ÑÄÏËÍÔÇËÇÖÄÐÉÇË ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄË
/B ÑÁ  0  =/B0 ÑÁ  ɣŠ
ÄÐÊÇ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÁÚÃÄÊÇÊÍÐÛ  ɣŠÑÄÎÊÍÑÚ
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
2 =  ɣŠ ¬¿È×Ë ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ Ì¿ÑÏÇÞ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÞ ÑÄÏËÍÔnj
N /B  = ËÇÖÄÐÉÍÄ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
 Ô ËÍÊÛ  É£Å
/B ÑÁ   0   = /B0 ÑÁ    É£Å
  ËÍÊÛ  É£Å
ËÍÊÛ  É£Å
ÍÑÉÒÿ Y    ËÍÊÛ
 É£Å
 ¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÄË Ë¿ÐÐÒ Ì¿ÑÏÇÞ
N /B  = O /B  – . /B  =   ËÍÊÛ –  ÂËÍÊÛ =   Â
­ÑÁÄÑ N /B  =   Â

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Тепловые эффекты химических реакций 109
«ÄÑÍÃÚ É¿ÊÍÏÇËÄÑÏÇÇ ×ÇÏÍÉÍ ÎÏÇËÄÌÞÝÑÐÞ ÃÊÞ ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÞ ÑÄÎÊÍÑÁÍό
ÌÍÈ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÇ ÑÄÎÊÍÑÚ ÐÂÍÏ¿ÌÇÞ  ÑÍÎÊÇÁ¿ ¦Ì¿ÖÄÌÇÞ ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÍÈ ÕÄ̌
ÌÍÐÑÇ ÎÇØÇ É¿ÊÍÏÇÈÌÍÐÑÇ  Ñ¿ÉÅÄ ÍÐÌÍÁ¿ÌÚ Ì¿ ÇÆËÄÏÄÌÇÇ ÑÄÎÊÍÑÚ ÐÂÍÏ¿ÌÇÞ
ÎÏÍÃÒÉÑ¿ Á É¿ÊÍÏÇËÄÑÏÄ Ð Ò֗ÑÍË ÎÍÎÏ¿ÁÍÉ  ÎÏÇÌÞÑÚÔ Á ÃÇÄÑÍÊÍÂÇÇ w Ì¿ÒÉÄ
Í ÎÏ¿ÁÇÊÛÌÍË ÎÇÑ¿ÌÇÇ
­ÀØÄÎÏÇÌÞÑÍÈ ÎÏ¿ÉÑÇÉÍÈ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÎÏÇÀÊÇŗÌÌÚÈ Ï¿Ð֗Ñ É¿ÊÍÏÇÈÌÍÐÑÇ
ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ±¿É  ÃÊÞ ÒÂÊÄÁÍÃÍÁ Ç ÀÄÊÉÍÁ É¿ÊÍÏÇÈÌÍÐÑÛ ÐÖÇÑ¿ÄÑÐÞ Ï¿ÁÌÍÈ ÎÏnj
ËÄÏÌÍ  ÉÉ¿Ê  ¿ ÃÊÞ ÅÇÏÍÁ w  ÉÉ¿Ê  ÉÉ¿Ê =   ɣŠ ¬¿ ÎÏÇËÄÏÄ
ÿÌÌÚÔ ÌÄÐÉÍÊÛÉÇÔ ÒοÉÍÁÍÉ Ð ÎÏÍÃÒÉÑ¿ËÇ ÎÇÑ¿ÌÇÞ ÒÀÄÃÇÑÄÐÛ Á ÜÑÍË пË͌
ÐÑÍÞÑÄÊÛÌÍ ÏÇÐ  

Рис. 46. Этикетки с указанием калорийности

±ÄÏËÍÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÎÍÆÁÍÊÞÝÑ


¿  ÍÎÏÄÃÄÊÇÑÛ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÑÄÎÊÍÑÚ  ÁÚÃÄÊÞÝØÄÈÐÞ ÇÊÇ ÎÍÂÊÍØ¿ÝØÄȌ
ÐÞ Á ÔÍÃÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÄÐÊÇ ÇÆÁÄÐÑÌÚ ė ÑÄÎÊÍÁÍÈ ÜÓÓÄÉÑ Ç ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ËÍÊÛ 
ÒÖ¿ÐÑÌÇÉÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
À  Ï¿ÐÐÖÇÑ¿ÑÛ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ËÍÊÛ  ÁÄØÄÐÑÁ  ÁÐÑÒÎÇÁ×ÇÔ Á ÏÄ¿ÉÕÇÝ  ÄÐÊÇ Çƌ
ÁÄÐÑÌÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÚÃÄÊÇÁ×ÄÈÐÞ ÇÊÇ ÎÍÂÊÍÑÇÁ×ÄÈÐÞ ÑÄÎÊÍÑÚ Ç ÑÄÎÊÍÁÍÈ Üӌ
ÓÄÉÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ

Химические реакции протекают с выделением или поглощением


теплоты.
Тепловым эффектом химической реакции называют количество
теплоты, которое выделяется или поглощается при протекании этой
реакции.
В термохимическом уравнении реакции указывают агрегатное со-
стояние всех веществ и величину теплового эффекта реакции.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


110 Химические реакции

Вопросы, задания, задачи


1. Укажите уравнения экзотермических и эндотермических реакций:
t
ʖ  /B/03(тв) =  /B/02(тв) + O2(г) – 215 кДж;
t
б) CaCO3(тв) = CaO(тв) + CO2(г) – 178 кДж;
1U °C
в) С6)6(г) )2(г) = С6)12(г) + 206 кДж;
бензол циклогексан
Pd
ʙ  )2Cw$)2(г) )2(г) = )3ʇ‰$)3(г) + 137 кДж.
2. Рассчитайте количество теплоты, выделившейся при взаимодействии CaO количе-
ством 0,2 моль с водой. Термохимическое уравнение имеет вид:
CaO(тв) + Н2O(ж)  $B 0) 2 + 65 кДж.
3. Реакции оксидов кальция, стронция и бария с водой описывают термохимически-
ми уравнениями:
а) CaO(тв)  )2O(ж)  $B 0) 2(тв) + 65 кДж;
б) SrO(тв)  )2O(ж)  4S 0) 2(тв) + 83 кДж;
в) BaO(тв)  )2O(ж)  #B 0) 2(тв) + 106 кДж.
Пусть масса каждого из оксидов равна 100 г. В случае какой из реакций выделится
наибольшее количество теплоты?
4. Рассчитайте объём (н. у.) метана, сгоревшего в кислороде, в соответствии с термо-
химическим уравнением: СН4(г) + 2О2(г) = СО2(г) + 2Н2О(г) + 803 кДж, если в результате ре-
акции выделилось 80,3 кДж теплоты.
5. При сгорании угля с образованием углекислого газа выделяется большое количе-
ство теплоты в соответствии с термохимическим уравнением:
С(тв) + O2(г) = СО2(г) + 394 кДж.
Рассчитайте количество теплоты, выделившейся при получении оксида объёмом 10 дм3 (н. у.).
6. Жидкий пентан С5Н12 количеством 0,1 моль сожгли в кислороде, в результате чего
выделился 351 кДж теплоты. Рассчитайте тепловой эффект данной реакции и составьте
её термохимическое уравнение, если известно, что вода получена в жидком состоянии.
7. Тепловой эффект реакции сгорания углерода до СО2 равен 394 кДж/моль, а теплота
сгорания 1 моль пентана с образованием воды в виде пара составляет 3245 кДж. Сопоставь-
те количество теплоты, выделяемой при сгорании углерода и пентана одинаковой массы.
8. Реакция изомеризации н-пентана (газ) в 2-метилбутан (газ) протекает с выделени-
ем 7,1 кДж/моль теплоты. Составьте термохимическое уравнение реакции. Рассчитайте
количество пентана, вступившего в реакцию, если известно, что в ходе эксперимента вы-
делилось 2,0 кДж теплоты.
9. В результате полного термического разложения образца оксида серебра(I) выде-
лился кислород объёмом (н. у.) 6,72 дм3 и поглотилось 18,6 кДж теплоты. Рассчитайте
тепловой эффект данной реакции и составьте её термохимическое уравнение.
10. Термохимическое уравнение реакции сгорания пропана имеет вид:
С3)8(г) + 5O2(г) = 3CO2(г)  )2O(ж) + 2220 кДж.
Сколько теплоты выделится при сгорании пропана количеством 0,1 моль, если про-
дуктом реакции будет водяной пар? Теплота испарения воды составляет 44 кДж/моль.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Скорость химических реакций 111

§ 20. Скорость химических реакций


­ÃÌÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ ÀÚÐÑÏÍ  ÃÏÒÂÇÄ w ËÄÃÊÄÌÌÍ ±¿É 
ÎÏÍÕÄÐÐ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ ÃÏÄÁÄÐÇÌÚ Á É¿ËÄÌÌÚÈ ÒÂÍÊÛ ÃÊÇÑÐÞ ÐÍÑÌÇ ËÇÊÊÇÍÌÍÁ
ÊÄÑ ÏÇÐ   ¿  ¯Å¿ÁÊÄÌÇÄ ÇÆÃÄÊÇÈ ÇÆ ÅÄÊÄÆ¿ ÎÍà ÃÄÈÐÑÁÇÄË ÁÊ¿ÅÌÍÂÍ ÁÍÆÃҌ
Ô¿ Ç×Ñ ËÌÍÂÇÄ ÂÍÃÚ ÏÇÐ   À  ¢ÍÏÄÌÇÄ Ì¿ ÁÍÆÃÒÔÄ ÀÒË¿ÂÇ ÕÄÊÊÝÊÍÆÚ  ÎÏ͌
ÇÐÔÍÃÇÑ Æ¿ ÐÄÉÒÌÃÚ ÏÇÐ   Á 
¿ ®Ï¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ ËÂÌÍÁÄÌÌÍ Ç×Ñ
ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÌÄÈÑÏ¿ÊÇÆ¿ÕÇÇ ؗÊ͌
ÖÇ ÐÇÊÛÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ
°ÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ
¯¿ÐÑÄÌÇÞ ±ÍÏÓ ÒÏÚÈ ÒÂÍÊÛ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÇËÄÝÑ Ï¿ÆÌÒÝ ÐÉ͌
ÏÍÐÑÛ °ÉÍÏÍÐÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ
ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ ÇÆËÄÌÄÌÇÄ
ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÁÐÑÒοÝØÄÂÍ
Á ÏÄ¿ÉÕÇÝ ÇÊÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝØÄÂÍÐÞ
ŸÌÑÏ¿ÕÇÑ ©¿ËÄÌÌÚÈ ÒÂÍÊÛ Á ÌÄÈ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÄÃÇÌÇÕÒ ÁÏČ
ËÄÌÇ ¼ÑÍ ÓÇÆÇÖÄÐÉ¿Þ ÁÄÊÇÖnj
Ì¿  ÍÀÍÆÌ¿Ö¿ÄÑÐÞ ÀÒÉÁÍÈ W
°ÉÍÏÍÐÑÛ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÎÍ ËÄÏÄ
ÇÔ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ ÇÆËÄÌÞÄÑÐÞ ®ÍŒ
ÜÑÍËÒ ÍÀÚÖÌÍ ÂÍÁÍÏÞÑ Í ÐÏÄÌ
ÌÄÈ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Á ÍÎÏÄÃČ
ʗÌÌÚÈ ÎÏÍËÄÅÒÑÍÉ ÁÏÄËÄÌÇ
£ÊÞ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÍÎÏČ
 À Á ÃÄÊÄÌÇÞ ÐÉÍÏÍÐÑÇ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ
Рис. 47. Медленные и быстрые химические ÎÏÇËÄÏ¿ Ï¿ÐÐËÍÑÏÇË ÂÍËÍÂÄ̌
реакции: а — превращение древесины ÌÒÝÔÇËÇÖÄÐÉÒÝÏÄ¿ÉÕÇÝÍÉÇЌ
в каменный уголь, б — ржавление железа, ÊÄÌÇÞ ÍÉÐÇÿ ¿ÆÍÑ¿ **  ÉÇÐÊ͌
в — горение бумаги ÏÍÃÍË ÃÍ ÍÉÐÇÿ ¿ÆÍÑ¿ *7 
/0 0=/0
¡ ÎÏÍËÄÅÒÑÍÉ ÁÏÄËÄÌÇ ΔU = U v U ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ËÍÊÛ  ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ
ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ  O /0  Ç O 0  ÒËÄÌÛ׿ÝÑÐÞ  ¿ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÎÏÍÃÒÉÑ¿ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
O /0  ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ «Ú ÆÌ¿ÄË  ÖÑÍ ÁÄÊÇÖÇÌ¿ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÞ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ O ÁČ
ØÄÐÑÁ¿ 9 É ÍÀٗËÒ ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÍÈ ÐËÄÐÇ 7 Ì¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ ËÍÊÞÏÌÍÈ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿Œ
ÕÇÄÈ Ð 9 
O9 O 9
D 9  ÎÏÇ֗Ë D 9  
7 7

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


112 Химические реакции

±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  Á ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÍÈ ÐËÄÐÇ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÂÍ ÍÀٗ˿ 7 ÇÆËÄÌÄÌÇÄ


ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ ËÍÊÛ  ÒÖ¿ÐÑÌÇÉÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÍÎÍÏÕÇÍÌ¿ÊÛÌÍ ÇÆËÄÌÄÌÇÝ ÇÔ Ë͌
ÊÞÏÌÚÔ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÈ ΔÐ

Для определения величины скорости реакции υ необходимо знать изменение количе-


ства (моль) Δn = n2 – n1 ʤʚʣʤʙʤ ʞʝ ʘʛʯʛʧʨʘ /0  02 ʞʡʞ /02), произошедшее в промежуток
времени Δt = t2 – t1, и объём реакционной смеси V.


! !!#
!#   
  "
"   
Δ  Δ  

υ = 
Δ  

 
Δ  Δ  
 υ = 
 
Δ
Δ Δ

 
#   #

Изменение концентраций реагента O2 ʞ ʥʦʤʚʩʠʨʖ /02 за промежуток времени от t1 до t2

«¿ÑÄË¿ÑÇÖÄÐÉÍÄ ÁÚÏ¿ÅÄÌÇÄ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÍ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÝ É ÊÝÀÍËÒ Æ¿Œ


ÿÌÌÍËÒ ÒÖ¿ÐÑÌÇÉÒ 9 ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ ÐÊÄÃÒÝØÇË ÍÀÏ¿ÆÍË
c(X)
v ËÍÊÛ ÃË  Ð
t
ÂÃÄ ΔD 9  w ÇÆËÄÌÄÌÇÄ ËÍÊÞÏÌÍÈ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ 9 Æ¿ ÁÏÄËÞ ΔU
±¿É É¿É ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍÈ ÁÄÊÇÖÇÌÍÈ  ¿ ÉÍÌÕÄÌь
Ï¿ÕÇÞ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ /0 Ç 0 ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ  ÑÍ Á ÁÚÏ¿ÅÄÌÇÄ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÃÊÞ ÇÐÔÍÌ
ÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÐÑ¿ÁÞÑ ÆÌ¿É ŠËÇÌÒК ©ÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ  ÐÊČ
ÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  Á ÁÚÏ¿ÅÄÌÇÄ ÐÑ¿ÁÞÑ ÆÌ¿É ŠÎÊÝК
¤ÐÊÇ ÉÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÚ Á ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÌÄ Ï¿ÁÌÚ ÄÃÇÌÇÕÄ 
ÑÍ ÐÉÍÏÍÐÑÛ  ÇÆËÄÏÄÌÌ¿Þ ÃÊÞ Ï¿ÆÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ  Ï¿ÆÊÇÖ¿ÄÑÐÞ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Скорость химических реакций 113
°ÉÍÏÍÐÑÛ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÇÏÍÃÍÈ ÏČ
¿ÂÇÏÒÝØÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ
¡ÄØÄÐÑÁ¿  ÁÐÑÒοÝØÇÄ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  Ï¿ÆÊÇÖ¿Œ
ÝÑÐÞ ÐÍÐÑ¿ÁÍË Ç ÐÑÏÍÄÌÇÄË  ÑÇÎÍË ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ  ÖÇÐÊÍË
Ç ÎÏÍÖÌÍÐÑÛÝ ÜÑÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ©¿É ÐÊÄÃÐÑÁÇÄ  ÏÄ¿ÂÄÌÑÚ ÍÀÊ¿Œ
ÿÝÑ Ï¿ÆÌÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÍÈ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛÝ ¯¿ÐÐËÍÑÏÇË Á É¿Œ
ÖÄÐÑÁÄ ÎÏÇËÄÏ¿ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ Ï¿ÆÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Растворение
Ð ÐÇÊÛÌÍÈ Ç ÐÊ¿ÀÍÈ ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ металла в
¤ÐÊÇ ÍÎÒÐÑÇÑÛ Á ÎÏÍÀÇÏÉÇ Ð Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÍÈ ÐÍÊÞÌÍÈ ÉÇЌ растворе
ÊÍÑÍÈ ÉÒÐÍÖÉÇ Ë¿ÂÌÇÞ Ç ÅÄÊÄÆ¿ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÍÂÍ Ï¿ÆËÄÏ¿ Ç ÓÍό хлороводорода
ËÚ  ÑÍ ËÍÅÌÍ ÒÁÇÃÄÑÛ  ÖÑÍ Á ÎÏÍÀÇÏÉÄ Ð Ë¿ÂÌÇÄË Ì¿ÀÊÝÿÄь
ÐÞ ÀÒÏÌÍÄ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄ ÁÍÃÍÏÍÿ Ç ÐÇÊÛÌÍÄ Ï¿ÆÍÂÏÄÁ¿ÌÇÄ ¡ ÎÏÍÀÇÏÉÄ Ð ÅÄÊÄÆÍË
ÎÒÆÚÏÛÉÇ ¿ƿ ÁÚÃÄÊÞÝÑÐÞ ÂÍÏ¿ÆÃÍ ËÄÃÊÄÌÌÄÄ  ¿ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÎÍÃÌÇË¿ÄÑÐÞ
ÊÇ×Û ÌÄËÌÍÂÍ °ÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ËÄÑ¿ÊÊ¿ Ð ÉÇÐÊÍÑÍÈ
Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÄÂÍ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ
®ÏÇÆ¿ËÄÌÄÐÇÊÛÌÍÈÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌÍÈÉÇÐÊÍÑÚÌ¿ÐÊ¿ÀÒÝÒÉÐÒÐÌÒÝÉÇÐÊÍÑÒ
ÑÍÈÅÄËÍÊÞÏÌÍÈÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇÐÉÍÏÍÐÑÛÏÄ¿ÉÕÇÇË¿ÂÌÇÞÇÅÄÊÄÆ¿ÐÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ
ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ§Ñ¿É ÐÉÍÏÍÐÑÛÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞËÄÑ¿ÊÊ¿ÐÉÇÐÊÍÑÍÈÆ¿ÁÇÐÇÑÍÑÎÏnj
ÏÍÃÚÍÀÍÇÔÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁwÉ¿ÉËÄÑ¿ÊÊ¿ Ñ¿ÉÇÉÇÐÊÍÑÚ
£ÊÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ  ÖÑ͌
ÀÚ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝØÇÄ Ö¿ÐÑÇÕÚ ÐÑÍÊÉÌÒÊÇÐÛ ÃÏÒ РÃÏÒÂÍË ­ÃÌ¿Œ
ÉÍ ÜÑÍÂÍ ÒÐÊÍÁÇÞ ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍ  Ñ¿É É¿É ÎÏÇ ÐÑÍÊÉÌÍÁÄÌÇÇ
ÌÄÍÀÞÆ¿ÑÄÊÛÌÍ ÎÏÍÇÆÍÈ×Ñ ÏÄ¿ÉÕÇÞ ±¿É  ÎÏÇ ¿ÑËÍÐÓÄÏÌÍË
ÿÁÊÄÌÇÇ Ç ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ É¿ÅÿÞ ËÍÊÄÉÒÊ¿ Á Ͽƌ
ÊÇÖÌÚÔ ¿ƿÔ /  0  "S Ç ÃÏ  ÇÐÎÚÑÚÁ¿ÄÑ ÍÉÍÊÍ  ËÊÏÃ
ÐÑÍÊÉÌÍÁÄÌÇÈ ÄÅÄÐÄÉÒÌÃÌÍ ¤ÐÊÇ ÀÚ ÁÐÄ ÐÑÍÊÉÌÍÁÄÌÇÞ ֿЌ
Хаотическое
ÑÇÕ ÎÏÇÁÍÃÇÊÇ É ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÑÍ ÊÝÀÍÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ движение
ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÄ Æ¿ÁÄÏ׿ÊÍÐÛ ÀÚ Æ¿ ÑÚÐÞÖÌÚÄ ÃÍÊÇ ÐÄÉÒÌÃÚ ¯¿Æ молекул
ÜÑÍÂÍ ÌÄ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ  ÆÌ¿ÖÇÑ  ÌÄ ÁÐÄ ÐÑÍÊÉÌÍÁÄÌÇÞ ÜÓÓÄÉÑÇÁŒ
ÌÚ £ÊÞ ÑÍÂÍ ÖÑÍÀÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÄ ÎÏÍÇÆÍ×ÊÍ  Ö¿ÐÑÇÕ¿Ë ÌÄÍÀÔÍÃnj
ËÍ ÍÀʿÿÑÛ ÜÌÄÏÂÇÄÈ  ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍÈ ÃÊÞ Ï¿ÆÏÒ×ÄÌÇÞ ÇÊÇ ÎÄÏÄÐÑÏÍÈÉÇ ÔÇËÇÖČ
ÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ Á ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ¿Ô
¡ ÎÏÍÕÄÐÐÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÃÍÊÅÌÚ ÎÏÍÈÑÇ ÖÄÏÄÆ
ÍÐÍÀÍÄ ÎÄÏÄÔÍÃÌÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ  Á ÉÍÑÍÏÍË ÍÌÇ ÍÐÍÀÄÌÌÍ ¿ÉÑÇÁÌÚ £ÊÞ ÃÍÐÑÇÅČ
ÌÇÞ Ñ¿ÉÍÂÍ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ ÑÏÄÀÒÄÑÐÞ Æ¿ÑÏ¿ÑÇÑÛ ÜÌÄÏÂÇÝ
¼ÌÄÏÂÇÞ ¿ÉÑÇÁ¿ÕÇÇ w ÜÑÍ ËÇÌÇË¿ÊÛÌ¿Þ ÜÌÄÏÂÇÞ  ÉÍÑÍÏÒÝ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ
ÐÍÍÀØÇÑÛ Ö¿ÐÑÇÕ¿Ë ÏÄ¿ÂÇÏÒÝØÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÃÊÞ ÎÄÏÄÁÍÿ Á ¿ÉÑÇÁÌÍÄ ÐÍÐÑÍތ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


114 Химические реакции

ÌÇÄ  ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÝØÄÄ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÇ ÇÔ ÐÑÍÊÉÌÍÁÄÌÇÇ


ÏÇÐ  

 
 


 
  


 
 

ʆʞʧ  ʓʣʛʦʙʛʨʞʭʛʧʠʖʵ ʚʞʖʙʦʖʢʢʖ ʫʤʚʖ ʦʛʖʠʬʞʞ "2 + Б2  "ɷ  Q

®ÏÇ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÐÇÊÛÌÍ Ͽƌ


ÊÇÖ¿ÝÑÐÞ Á ÍÐÌÍÁÌÍË Çƌƿ ÁÄÊÇÖÇÌÚ ÜÌÄÏÂÇÇ ¿ÉÑÇÁ¿ÕÇÇ  ÍÀÍÆÌ¿Ö¿ÄËÍÈ ¤¿
É£ÅËÍÊÛ  ¶ÄË ËÄÌÛ×Ä ÁÄÊÇÖÇÌ¿ &B  ÑÄË ÀÍÊÄÄ ÌÇÆÉÇÈ ŠÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÈ
À¿ÏÛÄϚ ÑÏÄÀÒÄÑÐÞ ÎÏÄÍÃÍÊÄÑÛ ÏÄ¿ÂÄÌÑ¿Ë Ç ÑÄË ÀÍÊÛ×Ä ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
¡ ÏÞÃÄ ÐÊÒÖ¿ÄÁ ÃÊÞ ÇÌÇÕÇÇÏÍÁ¿ÌÇÞ ÜÉÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÏÄ¿ÂÄÌÑÚ ÌČ
ÍÀÔÍÃÇËÍ ÁÌ¿Ö¿ÊÄ Ï¿ÆÍÂÏÄÑÛ  ÖÑÍÀÚ ÎÄÏÄÁÄÐÑÇ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝØÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ¿ÉÑÇÁŒ
ÌÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÐÎÇÖÉ¿ ÁÐÎÚÔÌÄÑ ÎÏÇ ÑÏÄÌÇÇ  ¿ ¿ÆÍÁ¿Þ ÂÍÏÄÊÉ¿ Æ¿Œ
ÅŗÑÐÞ ÍÑ ÂÍÏÞØÄÈ ÐÎÇÖÉÇ

Скорость химической реакции — это изменение концентрации


вступающего в реакцию или образующегося в ней вещества в едини-
цу времени.
Количественно скорость реакции по отношению к любому заданно-
му участнику выражается как отношение изменения молярной концент-
рации этого участника к интервалу времени, за которое произошло
изменение.
Скорость реакции определяется природой реагирующих веществ.
Для протекания химической реакции реагирующие частицы должны
столкнуться друг с другом и обладать энергией, достаточной для разру-
шения связей в исходных веществах.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Факторы, влияющие на скорость химических реакций 115
Вопросы, задания, задачи
1. Как по мере протекания реакции изменяются количества (моль) и молярные кон-
центрации (моль/дм3): а) реагентов; б) продуктов?
2. Как изменяется скорость реакции по мере её протекания?
3. Почему для вычисления скорости реакции требуется, чтобы объём реакционной
смеси был постоянным?
4. Как рассчитывают среднюю скорость химической реакции исходя из уравнения
реакции, объёма реакционной смеси и изменения количества (моль) одного из веществ
за интервал времени t2—t1? Напишите соответствующее выражение.
5. Исходя из представлений об энергии активации, объясните, почему для протека-
ния экзотермических реакций в ряде случаев необходимо предварительное нагревание
реагентов.
6. Поясните физический смысл выражения: «Скорость химической реакции равна
2 моль/(дм3 · с)».
7. В сосуде объёмом 8 дм3 протекает реакция 2А(г) + Б(г) = 2В(г). Через 2 мин после
начала реакции количество В составило 4,8 моль. Определите скорость: а) образования
вещества В; б) расходования вещества Б.
8. Реакция гидрирования бензола C6)6(г)  )2(г) = C6)12(г) протекала в реакторе
объёмом 20 дм3. Исходное количество водорода составляло 0,5 моль, а через 10 мин
оно оказалось равным 0,3 моль. Рассчитайте в указанном интервале времени скорость:
а) расходования водорода; б) образования циклогексана.
9. В процессе превращения озона в кислород 2O3 = 3O2 молярная концентрация
озона уменьшилась на 0,02 моль/дм3. На какую величину возросла молярная концент-
рация кислорода?
10. В начале реакции, протекающей согласно уравнению 2CO + O2 = 2CO2, концент-
рация кислорода в реакторе была равна 0,03 моль/дм3. Через 20 с она оказалась рав-
ной 0,02 моль/дм3. Рассчитайте скорость окисления СО в указанном интервале времени.
Как при этом изменились молярные концентрации CO и СO2?

§ 21. Факторы, влияющие на скорость


химических реакций
¦Ì¿ÌÇÄ ÐÉÍÏÍÐÑÄÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ Ç Æ¿ÉÍÌÍËÄÏÌÍÐÑÄÈ ÇÔ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ
ÇËÄÄÑ ÀÍÊÛ×ÍÄ Ì¿ÒÖÌÍÄ Ç ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  Á ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ
ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÍÑ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÏÄ¿ÉÕÇÈ Æ¿ÁÇÐÞÑ ÉÍÌÐÑÏÒÉÕÇÞ  Ï¿ÆËÄÏÚ Ç ÎÏ͌
ÇÆÁÍÃÇÑÄÊÛÌÍÐÑÛ ¿ÎοϿÑÒÏÚ Ç ÿÅÄ ÀÄÆÍοÐÌÍÐÑÛ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿
©¿É ÀÚÊÍ ÍÑËÄÖÄÌÍ Á ÎÏÄÃÚÃÒØÄË οϿÂÏ¿ÓÄ  ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏĿɌ
ÕÇÇ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÎÏÇÏÍÃÍÈ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝØÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ ¬Í ÐÉÍÏÍÐÑÛ ËÍÅÌÍ ÒÁČ
ÊÇÖÇÑÛ ÇÊÇ ÒËÄÌÛ×ÇÑÛ  ÇÆËÄÌÞÞ ÒÐÊÍÁÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
© Ó¿ÉÑÍÏ¿Ë  ÐÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ ÁÊÇÞÝØÇË Ì¿ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ  Íь
ÌÍÐÞÑÐÞ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ  ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿  Ì¿ÊÇÖÇÄ Ç ÎÏÇÏÍÿ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿Œ
ÑÍÏ¿  ÎÊÍØ¿ÃÛ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ÐÍÎÏÇÉÍÐÌÍÁÄÌÇÞ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


116 Химические реакции

©ÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝØÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ


°ÉÍÏÍÐÑÛ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÍÎÍÏÕÇÍÌ¿ÊÛÌ¿ ÖÇÐÊÒ ÐÑÍÊÉÌÍÁÄÌÇÈ 
ÉÍÑÍÏÚÄ ÎÏÄÑÄÏÎÄÁ¿ÝÑ Ö¿ÐÑÇÕÚ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝØÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ ¶ÄË
ÁÚ×Ä ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÍÈ ÐËÄÐÇ
Ï¿ÐÑÁÍÏÄ  ÑÄË Ö¿ØÄ ÇÔ Ö¿ÐÑÇÕÚ ÐÑ¿ÊÉÇÁ¿ÝÑÐÞ ËÄÅÃÒ ÐÍÀÍÈ 
ÖÑÍ Ç ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÝ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
Влияние
концентрации ±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿
реагента
на скорость °ÉÍÏÍÐÑÛ ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÐÇÊÛÌÍ Æ¿Œ
реакции ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ¼ÑÒ Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÛ Á  ÂÍÃÒ ÒÐÑ¿Ì͌
ÁÇÊ ÂÍÊÊ¿ÌÃÐÉÇÈ ÔÇËÇÉ ¾ ´ ¡¿Ìь¢ÍÓÓ w ÎÄÏÁÚÈ Ê¿ÒÏÄ¿Ñ
¬ÍÀÄÊÄÁÐÉÍÈ ÎÏÄËÇÇ ÎÍ ÔÇËÇÇ ­Ì ÐÓÍÏËÒÊÇÏÍÁ¿Ê ÎÏ¿ÁÇÊÍ 
Ì¿ÆÁ¿ÌÌÍÄ ÁÎÍÐÊÄÃÐÑÁÇÇ ÄÂÍ ÇËÄÌÄË
®ÏÇ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ Ì¿ É¿ÅÃÚÄ  °° ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁ¿ Ônj
ËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ Á v Ï¿Æ¿

Математическое выражение зависимости скорости реакции от температуры имеет вид:


υ2 = υ1 ∙ γΔt/10, где:
υ2 — скорость реакции при более высокой температуре t2;
υ1 — скорость реакции при более низкой температуре t1;
Δt — разность температур t2 и t1;
γ — коэффициент Вант-Гоффа, который показывает, во сколько раз увеличивается ско-
рость реакции при повышении температуры на каждые 10 °С.
Так, если γ = 3, а при 20 °С реакция длится около 10 часов, то при 100 °С она пройдёт
примерно за 6 секунд. Для большинства практически значимых реакций γ имеет значения
от 2 до 4.

§ÆÒÖ¿Þ  É¿É ÇÆËÄÌÞÝÑÐÞ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÎÍÊÇËÄÏÍÁ  ÊÄÉ¿ÏÐÑÁ  Ë¿ÐÄÊ  ÐË¿ÆÍÉ


Ç ËÌÍÂÇÔ ÃÏÒÂÇÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ Á ÎÏÍÕÄÐÐÄ ÔÏ¿ÌÄÌÇÞ  ÇÔ ÁÚÃÄÏÅÇÁ¿ÝÑ ÌÄÉÍÑ͌
ÏÍÄ ÁÏÄËÞ ÎÏÇ ÎÍÁÚ×ÄÌÌÚÔ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿Ô ¼ÑÍ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍ ÒÐÉÍÏÞÄÑ ÔÇËÇÖČ
ÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ï¿Ðοÿ  ÂÇÃÏÍÊÇÆ¿  ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÁÄØÄÐÑÁ Ç ÃÏÒÂÇÄ ÄÐÑÄÐÑÁÄÌÌÚÄ
ÎÏÍÕÄÐÐÚ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÄ ÉÍÑÍÏÚÔ Á ÇÑÍÂÄ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÌÄÎÏÇÂÍÃÌÍÐÑÇ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ
Ç ÇÆÃÄÊÇÈ ÇÆ ÌÇÔ ±¿ÉÍÈ ÐÎÍÐÍÀ ÑÄÐÑÇÏÍÁ¿ÌÇÞ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÒÐÉÍÏÄÌÌÚË ÐÑ¿ÏČ
ÌÇÄË Ç ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÎÏÄÃÁ¿ÏÇÑÄÊÛÌÍÈ ÍÕÄÌÉÇ ÎÍÊÄÆÌÍÂÍ ÐÏÍÉ¿ ÐÊÒÅÀÚ Çƌ
ÃÄÊÇÈ ÇÊÇ ÐÏÍÉ¿ ÇÔ ÂÍÃÌÍÐÑÇ ÔÏ¿ÌÄÌÇÞ 

Выдерживание бумаги при 100 °С в течение 24 часов соответствует сроку её хранения


в течение 6–8 лет при комнатной температуре. Этот приём необходим для определения
продолжительности использования книг и документов.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Факторы, влияющие на скорость химических реакций 117
²ËÄÌÛ×ÄÌÇÄ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÔÏ¿ÌÄÌÇÞ ÎÇØÄÁÚÔ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ Æ¿ËÄÃÊÞÄÑ ÔÇËnj
ÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÇÔ ÎÍÏÖÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ Ç ÃÏ ±¿É  ÐÏÍÉ ÂÍÃÌÍÐÑÇ
ÐÊÇÁÍÖÌÍÂÍ Ë¿ÐÊ¿ ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿Ô ÔÏ¿ÌÄÌÇÞ   v Ç v °° ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ Ð͌
ÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ    Ç  ÐÒÑÍÉ

©¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÚ
®ÏÍÁÄÃÄÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÍÁ ÞÁÊÞÄÑÐÞ
ÍÃÌÇË ÇÆ ÍÐÌÍÁÌÚÔ ÐÎÍÐÍÀÍÁ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÞ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÈ ÁÄØÄÐÑÁ
©¿Ñ¿ÊÇÆ w ÜÑÍ ÎÏÍÕÄÐÐ ÒÐÉÍÏÄÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÍÃ ÃÄÈÐÑÁÇÄË
É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿
¬¿ÎÍËÌÇË  ÖÑÍ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÚ ÒÐÉÍÏÞÝÑ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÌÍ ÌÄ ÁÔÍÃÞÑ
Á ÐÍÐÑ¿Á ÉÍÌÄÖÌÚÔ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ©ÍÊÇÖÄÐÑÁÍ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿  Á ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ÃÏÒÂÇÔ
ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ  ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ ÌÄ ÇÆËÄÌÞÄÑÐÞ ÎÍÐÊÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ ÀÚÐÑÏÄÄ  ÎÍÐÉÍÊÛÉÒ ÍÌ ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÄÑ
¿ÊÛÑÄÏÌ¿ÑÇÁÌÚÈ ÎÒÑÛ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ
¯¿ÐÐËÍÑÏÇË ÃÄÈÐÑÁÇÄ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿ Ì¿ ÎÏÇËÄÏÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
Ÿ  =Ÿ 
ÄÆ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿ ÜÑ¿ ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ËÄÃÊÄÌÌÍ©¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ © ÀÚÐÑÏÍ
ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÍÃÌÇË ÇÆ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ Ÿ  Ç ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÏÄ¿ÉÕÇÍ̌
ÌÍÐÎÍÐÍÀÌÍÄ ÎÏÍËÄÅÒÑÍÖÌÍÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÄ Ÿ,
Ÿ ,=Ÿ, ÀÚÐÑÏ¿ÞÏÄ¿ÉÕÇÞ 
®ÏÍËÄÅÒÑÍÖÌÍÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÄ ", ¿ÉÑÇÁÌÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ð ÃÏÒÂÇË ÏÄ¿Œ
ÂÄÌÑÍË w   ÎÏÄÁÏ¿Ø¿ÞÐÛ Á ÎÏÍÃÒÉÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ÿ  ©¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ , ÁÚÐÁÍÀÍŌ
ÿÄÑÐÞ ÀÄÆ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ
Ÿ,  =Ÿ  , ÀÚÐÑÏ¿ÞÏÄ¿ÉÕÇÞ 
¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ " Ç  ÎÍ ËÌÍÂÍÐÑ¿ÃÇÈÌÍËÒ É¿Ñ¿ÊÇÑÇÖÄÐÉÍËÒ
ÎÒÑÇ Á ÕÄÊÍË ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÂÍÏ¿ÆÃÍ ÀÚÐÑÏÄÄ  ÖÄË ÀÄÆ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿
©¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ ËÌÍÂÍÉÏ¿ÑÌÍ ÁÐÑÒοÄÑ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ Ð ÒÖ¿Ðь
ÌÇÉ¿ËÇ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ  ÌÍ ÐÁÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÐÍÐÑ¿Á ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÄÑ ©¿Ñ¿ÊÇÆ¿Œ
ÑÍÏ ÌÄ ÁÉÊÝÖ¿ÄÑÐÞ Á ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÜÑÄÏÇÓÇÉ¿ÕÇÇ ËÄÅÃÒ É¿ÏÀÍÌÍÁÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ Ç ÐÎÇÏÑÍË
ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍ ÀÚÐÑÏÄÄ Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ ÐÇÊÛÌÍÈ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
t


 

      

→ 
   
    
  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


118 Химические реакции

£ÊÞ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÍÉÐÇÿ ÐÄÏÚ *7  40 Á ÍÉÐÇà ÐÄÏÚ 7*  40 ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË


ÁÍÆÃÒÔ¿ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ 70
   
   →
→   
 

°ÉÍÏÍÐÑÛ ÜÑÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ ÎÏnj


ËÄÏÌÍ Á   Ï¿Æ

®ÊÍØ¿ÃÛ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ÐÍÎÏÇÉÍÐÌÍÁÄÌÇÞ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝØÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ


¬¿ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÂÄÑÄÏÍÂÄÌÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÐÇÊÛÌÍÄ ÁÊÇÞÌÇÄ ÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ ÁÄÊÇÖÇÌ¿
ÎÊÍØ¿ÃÇ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ÐÍÎÏÇÉÍÐÌÍÁÄÌÇÞ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ ®ÏÍÁÄ×Ë ÃÁ¿ ÜÉÐÎÄÏÇËÄ̌
Ñ¿ Ç ÒÀÄÃÇËÐÞ Á ÜÑÍË £ÊÞ ÜÑÍÂÍ Á ÃÁÄ ÎÏÍÀÇÏÉÇ Ì¿ÊۗË Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÒÝ ÐÍÊތ
ÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ Ï¿ÁÌÚÔ ÍÀٗËÍÁ ¡ ÎÄÏÁÒÝ ÎÏÍÀÇÏÉÒ ÍÎÒÐÑÇË ÉÒÐÍÖÄÉ ËÏ¿ËÍÏ¿
$B$0  ¿ ÁÍ ÁÑÍÏÒÝ w ËÏ¿ËÍÏÌÒÝ ÉÏÍ×ÉÒ °B$0  ÑÍÈ ÅÄ Ë¿ÐÐÚ ¡ÇÌ
ÌÍ  ÖÑÍ ÀÍÊÄÄ ÇÌÑÄÌÐÇÁÌÍÄ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄ ¿ƿ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑÁ ÎÏÍÀÇÏÉÄ Ð ÉÏÍ×ÉÍÈ 
Ç ÏÄ¿ÉÕÇÞ Ð ÌÄÈ ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÀÚÐÑÏÄÄ  ÖÄË Ð ÉÒÐÍÖÉÍË ËÏ¿ËÍÏ¿
§Æ ÎÍÁÐÄÃÌÄÁÌÍÂÍ ÍÎÚÑ¿ Ì¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ ÃÄÏÄÁÞÌÌÚÄ ÐÑÏÒÅÉÇ Ç ØÄÎÉÇ
ÐÂÍÏ¿ÝÑ ÀÚÐÑÏÄÄ  ÖÄË ÎÍÊÄÌÍ ÇÆ ÑÍÂÍ ÅÄ ÃÄÏÄÁ¿ Ç ÑÍÈ ÅÄ Ë¿ÐÐÚ ¼ÑÍ ÍÀÙÞÐÌތ
ÄÑÐÞ ÑÄË  ÖÑÍ Ò ÐÑÏÒÅÄÉ ÍÀØ¿Þ ÎÊÍØ¿ÃÛ ÂÍÏÞØÄÈ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ Ì¿ËÌÍÂÍ ÀÍÊی
×Ä  ÖÄË Ò ÎÍÊÄÌ¿
±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  ÀÍ́ÊÛ׿Þ ÎÊÍØ¿ÃÛ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ÐÍÎÏÇÉÍÐÌÍÁÄÌÇÞ ÏÄ¿ÂÄ̌
ÑÍÁ ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÄÑ ÀÍ́ÊÛ×ÒÝ ÁÄÏÍÞÑÌÍÐÑÛ ÉÍÌÑ¿ÉÑ¿ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÝØÇÔ Ö¿ÐÑÇÕ
Ç ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÂÄÑÄÏÍÂÄÌÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ®ÏÄÃÄÊÛÌÚË ÐÊÒÖ¿ÄË ŠÃÏÍÀÊČ
ÌÇޚ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÇÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÄ Ç ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÄ Á ÁÇÃÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ

На скорость химических реакций влияют концентрация реагентов,


температура, наличие катализатора и площадь поверхности соприкос-
новения реагентов.
Катализаторы, обеспечивая альтернативный путь превращения, уско-
ряют химические реакции, но не входят в состав конечных продуктов
превращений.

Вопросы, задания, задачи


1. Укажите расположение магния, цинка, железа и меди в ряду активности металлов.
Как это отражается на скорости их реакции с растворами кислот?
2. Почему для протекания химической реакции, как правило, недостаточно просто-
го столкновения частиц реагентов? Какие процессы предшествуют образованию новых
связей в продуктах реакции?

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Факторы, влияющие на скорость химических реакций 119
3. Что такое энергия активации реакции? Почему молекулы реагентов, имеющие за-
пас энергии меньше, чем Еа, не вступают в химическую реакцию?
 ʅʦʛʚʡʤʜʞʨʛ ʥʩʨʞ ʩʘʛʡʞʭʛʣʞʵ ʧʠʤʦʤʧʨʞ ʦʛʖʠʬʞʞ "M 0) 3  "M2O3  )2O – Q.
5. Почему скорость большинства реакций возрастает при повышении температуры?
6. Почему многие лекарства хранят в холодильнике?
7. Какие вещества называются катализаторами? Приведите примеры известных вам
реакций, протекающих в присутствии катализаторов.
8. Перечислите все факторы, увеличивающие скорость реакции синтеза аммиака:
400–500 oC, Fe, p
3Н2 + N2 →
→ 2 NH 3 + Q.
9. В закрытом сосуде постоянного объёма протекает химическая реакция: А(г) + Б(г) = В(г).
ɺʤ ʣʖʭʖʡʖ ʦʛʖʠʬʞʞ ʢʤʡʵʦʣʖʵ ʠʤʣʬʛʣʨʦʖʬʞʵ " ʧʤʧʨʖʘʡʵʡʖ  ʢʤʡʲʚʢ3. Скорость реакции
по веществу А равна 0,06 моль/(дм3 ͆ ʧ  ʆʖʧʧʭʞʨʖʟʨʛ ʠʤʣʬʛʣʨʦʖʬʞʴ ʘʛʯʛʧʨʘʖ " ʭʛʦʛʝ
20 с после начала реакции.
10. В химический реактор объёмом 50 дм3 ввели газообразное вещество А количе-
ством 20 моль и газообразное вещество Б количеством 60 моль, между которыми про-
изошла реакция А(г) + 2Б(г) = В(г). Через 3 минуты концентрация вещества А уменьши-
лась наполовину. Определите скорость расходования вещества Б.

ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ  §ÐÐÊÄÃÍÁ¿ÌÇÄ ÁÊÇÞÌÇÞ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ § 21.1


Ç ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÉÇÐÊÍÑÚ Ì¿ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÕÇÌÉ¿
Ç ÐÍÊÞÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
¯Ä¿ÉÑÇÁÚ ÕÇÌÉ  ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ Ð ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÄÈ  ËÍÊÛÃË
    Ç Ð ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÄÈ   ËÍÊÛÃË    
* ¡ÊÇÞÌÇÄ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ
 ¡ ÃÁÄ ÎÏÍÀÇÏÉÇ ÎÍËÄÐÑÇÑÄ ÎÍ ÃÁÄ ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÚÄ ÂÏ¿ÌÒÊÚ ÕÇÌÉ¿
 ¡ ÍÃÌÒ ÎÏÍÀÇÏÉÒ ÎÏÇÊÄÈÑÄ v ÐË   ÉÇÐÊÍÑÚ Ð ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÄÈ
 ËÍÊÛÃË  Á ÃÏÒÂÒÝ w ÐÑÍÊÛÉÍ ÅÄ ÉÇÐÊÍÑÚ Ð ËÍÊÞÏÌÍÈ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÄÈ
  ËÍÊÛÃË
 °Ï¿ÁÌÇÑÄ ÇÌÑÄÌÐÇÁÌÍÐÑÛ ÁÚÃÄÊÄÌÇÞ ÁÍÃÍÏÍÿ
 °ÓÍÏËÒÊÇÏÒÈÑÄ Ç Æ¿ÎÇ×ÇÑÄ ÁÚÁÍÃ Í ÁÊÇÞÌÇÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÉÇÐÊÍÑÚ
Ì¿ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ė ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ Ð ÕÇÌÉÍË
** ¡ÊÇÞÌÇÄ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ
 ®ÏÍÀÇÏÉÒ  Á ÉÍÑÍÏÍÈ ¿Æ ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞ ËÄÃÊÄÌÌÍ  ÐÊÄÂÉ¿ ÎÍÃÍÂÏÄÈÑÄ £¿ÈŒ
ÑÄ ÍÀÙÞÐÌÄÌÇÄ Ì¿ÀÊÝÿÄËÍËÒ ÞÁÊÄÌÇÝ
 °ÓÍÏËÒÊÇÏÒÈÑÄ Ç Æ¿ÎÇ×ÇÑÄ ÁÚÁÍÃ Í ÁÊÇÞÌÇÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ Ì¿ ÐÉÍÏÍÐÑÛ
ÏÄ¿ÉÕÇÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


120 Химические реакции

§ 22. Химическое равновесие


´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÄØÄÐÑÁ ÁÚ Á ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÄ ÐÊÒÖ¿ÄÁ ÇÆÒÖ¿ÊÇ Ì¿ ÎÏnj
ËÄÏÄ ÌÄÍÀÏ¿ÑÇËÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÈ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÔ Á ÍÎÏÄÃÄʗ̌
ÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÑÍÊÛÉÍ Á ÍÃÌÍË Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÇ ±¿ÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Æ¿É¿ÌÖÇÁ¿ÝÑÐÞ 
ÉÍÂÿ ÔÍÑÞ ÀÚ ÍÃÇÌ ÇÆ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ ÎÏÄÁÏ¿Ø¿ÄÑÐÞ Á ÎÏÍÃÒÉÑ ¤ÐÊÇ
ÏÄ¿ÂÄÌÑÚ ÁÆÞÑÚ Á ÐÑÄÔÇÍËÄÑÏÇÖÄÐÉÍË ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÇ  ÑÍ ÏÄ¿ÉÕÇÞ Æ¿É¿ÌÖÇÁ¿ÄÑÐÞ
ÎÏÇ ÎÍÊÌÍË ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÇ ÁÐÄÔ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ
§ÆÒÖÇÁ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê †   ÁÚ ÒÆÌ¿ÊÇ  ÖÑÍ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ ËÌÍÅÄÐÑÁÍ ÍÀÏ¿ÑÇËÚÔ
ÏÄ¿ÉÕÇÈ  ÉÍÑÍÏÚÄ Á ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ É¿É Á ÎÏތ
ËÍË  Ñ¿É Ç Á ÍÀÏ¿ÑÌÍË Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÞÔ ÍÃÌÍÁÏÄËÄÌÌÍ ¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏ͌
ÑÄÉ¿ÝÑ ÌÄ ŠÃÍ ÉÍÌÕ¿š  ¿ ÃÍ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ ®ÏÇ ÇÆËÄÌÄÌÇÇ ÒÐÊÍÁÇÈ
ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ ÍÀÏ¿ÑÇËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ė ÍÀÚÖÌÍ ËÍÅÌÍ ÎÏÍÁÄÐÑÇ ÎÏÄÇËÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ
Á ÎÏÞËÍË ÇÊÇ ÍÀÏ¿ÑÌÍË Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÇ
¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ ÎÏÇËÄÏ¿ Ï¿ÐÐËÍÑÏÇË ÍÀÏ¿ÑÇËÒÝ ÏÄ¿ÉÕÇÝ ÐÇÌÑÄÆ¿ ÈÍÃÍÁÍÃÍÏ͌
ÿ ÇÆ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ  °°
→)* Â 
) Â  * Â  ←
¡ Ì¿Ö¿ÊÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Á ÐÍÐÒÃÄ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ ÑÍÊÛÉÍ ÁÍÃÍÏÍÃ ) Ç ÈÍÃ *
¡ ÔÍÃÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÇÔ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÎÍÐÑÄÎÄÌÌÍ ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ ¡ÐÊÄÃÐÑÁÇÄ ÜÑÍÂÍ
ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÎÏÞËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ )* Ñ¿ÉÅÄ ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ ÏÇÐ  
­ÃÌÍÁÏÄËÄÌÌÍ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÈÍÃÍÁÍÃÍÏÍÿ  ÁÐÊÄÃÐÑÁÇÄ ÖČ
ÂÍ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÍÀÏ¿ÑÌÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ )*  ÎÍÐÑÄÎÄÌÌÍ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿Äь
ÐÞ ¶ÄÏÄÆ ÌÄÉÍÑÍÏÍÄ ÁÏÄËÞ ÐÉ͌
ÏÍÐÑÇ Ç ÎÏÞËÍÈ  Ç ÍÀÏ¿ÑÌÍÈ
Скорость v, моль/дм3·с

ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÐÑ¿ÌÍÁÞÑÐÞ ÍÃÇÌ¿É͌


Образование HI ÁÚËÇ Ç ÀÍÊÄÄ ÌÄ ÇÆËÄÌÞÝÑÐÞ
I2 + H2 
WÎÏÞË = WÍÀÏ¿ÑÌ
vпрям. = vобратн. ±¿ÉÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ Ì¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ
ÎÍÃÁÇÅÌÚË ÔÇËÇÖÄÐÉÇË Ï¿ÁÌ͌
Разложение HI
ÁÄÐÇÄË  ÇÊÇ ÎÏÍÐÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÇË
HI + HI  Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄË
´ÇËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ w
ÜÑÍ ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ÏČ
0 20 40 60 80 Время, мин
¿ÉÕÇÍÌÌÍÈ ÐËÄÐÇ  ÎÏÇ ÉÍÑÍÏÍË
ÎÏÞË¿Þ Ç ÍÀÏ¿ÑÌ¿Þ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
Рис. 49. Изменение со временем скоростей ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ Ð ÍÃÇÌ¿ÉÍÁÍÈ ÐÉÍÏ͌
ʥʦʵʢʤʟʞʤʗʦʖʨʣʤʟʦʛʖʠʬʞʞʘʫʤʚʛʧʞʣʨʛʝʖ)* ÐÑÛÝ ¡ ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химическое равновесие 121
Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ Ç ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÌÄ ÇÆËÄÌÞÝÑÐÞ ÐÍ
ÁÏÄËÄÌÄË Ç Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑÐÞ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÌÚËÇ
´ÇËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ ÒÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÄÑÐÞ ÌÄÆ¿ÁÇÐÇËÍ ÍÑ ÑÍÂÍ  É¿É ÍÐҌ
ØÄÐÑÁÊÞÄÑÐÞ ÎÏÍÕÄÐÐ w ÐÊÄÁ¿ Ì¿ÎÏ¿ÁÍ ÇÊÇ ÐÎÏ¿Á¿ Ì¿ÊÄÁÍ ¤ÐÊÇ Á ÏÄ¿ÉÑÍÏ Î͌
ËÄÐÑÇÑÛ ÈÍÃÍÁÍÃÍÏÍÃ ÁËÄÐÑÍ ÐËÄÐÇ ) Ç * Ç Ì¿ÂÏÄÑÛ ÄÂÍ ÃÍ  °°  ÑÍ ÖÄÏÄÆ
ÌÄÉÍÑÍÏÍÄ ÁÏÄËÞ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ )* ÐÏ¿ÁÌÞÄÑÐÞ ÐÍ ÐÉÍÏÍÐÑÛÝ
ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÇÌÑÄÆ¿ )* ®ÍÊÒÖÇÑÐÞ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÌ¿Þ ÐËÄÐÛ Ð Ñ¿ÉÇË ÅÄ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌnj
ÄË ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ )  * Ç )*  É¿É Á ÐÊÒÖ¿Ä  ÄÐÊÇ ÀÚ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ
ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ ÀÚÊ¿ ÁÆÞÑ¿ ÐËÄÐÛ ) Ç *

°ËÄØÄÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ ®ÏÇÌÕÇÎ ªÄ ·¿ÑÄÊÛÄ


§Ñ¿É  Á Ï¿ÁÌÍÁÄÐÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ Ç ÎÏ͌
ÃÒÉÑÍÁ ÃÊÞ ÿÌÌÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ç Á ƿÿÌÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÁÎÍÊÌÄ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍ Ç Ë͌
ÅÄÑ ÐÍÔÏ¿ÌÞÑÛÐÞ ÀÄÐÉÍÌÄÖÌÍ ÃÍÊÂÍ £ÊÞ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÜÑÍÂÍ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞ  Ì¿ÎÏnj
ËÄÏ Ð ÕÄÊÛÝ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÞ ÁÚÔÍÿ ÎÏÍÃÒÉÑ¿  ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ ÐÍÆÿÑÛ ÌÍÁÚÄ ÒÐÊÍÁÇÞ
ÍÀÏ¿ÑÇËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
°ËÄØÄÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ w ÜÑÍ ÎÏÍÕÄÐÐ ÒÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ ÌÍÁ͌
ÂÍ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ ÍÀÏ¿ÑÇËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÇ ÇÆËÄÌÄÌÇÇ ÒÐÊÍÁÇÈ ė
ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ
¤ÐÊÇ ÎÍÐÊÄ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÒÐÊÍÁÇÈ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÍÀÏ¿ÑÇËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÎÏތ
ËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÑ¿ÌÍÁÇÑÐÞ ÀÍÊÛ×Ä ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÍÀÏ¿ÑÌÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÑÍ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ
ÐËÄØ¿ÄÑÐÞ ÁÎÏ¿ÁÍ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÌÚÄ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿Œ
ÝÑÐÞ  ¿ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ w ÒËÄÌÛ׿ÝÑÐÞ
¤ÐÊÇ ÎÍÐÊÄ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÒÐÊÍÁÇÈ Ð ÀÍÊÛ×ÄÈ ÐÉÍÏÍÐÑÛÝ Ì¿ÖÇÌ¿ÄÑ ÎÏÍÑČ
É¿ÑÛ ÍÀÏ¿ÑÌ¿Þ ÏÄ¿ÉÕÇÞ  ÑÍ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ ÍÀÏ¿ÑÇËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐËÄØ¿ÄÑÐÞ ÁÊČ
ÁÍ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÌÚÄ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÝÑÐÞ  ¿ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ
ÏÄ¿ÉÕÇÇ w ÒËÄÌÛ׿ÝÑÐÞ
£ÍÐÑÇÅÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÍÈ ÐËÄÐÛÝ ÌÍÁÍÂÍ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ Æ¿ÌÇË¿ÄÑ
ÌÄÉÍÑÍÏÍÄ ÁÏÄËÞ ¬ÍÁÍÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÄÑÐÞ ÒÅÄ ÃÏÒÂnj
ËÇ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÌÚËÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞËÇ ÒÖ¿ÐÑÌÇÉÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
¬¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÄ ÐËÄØÄÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ ÎÏÇ ÇÆËÄÌÄÌÇÇ ÒÐÊÍÁÇÈ
ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÎÏÇÌÕÇÎÍË ªÄ ·¿ÑÄÊÛÄ  ÒÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÌÚË
ÓÏ¿ÌÕÒÆÐÉÇË Ò֗ÌÚË Ÿ ª ªÄ ·¿ÑÄÊÛÄ Á  ÂÍÃÒ
¤ÐÊÇ Ì¿ ÐÇÐÑÄËÒ  Ì¿ÔÍÃÞØÒÝÐÞ Á Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÇ  ÍÉ¿Æ¿ÑÛ ÁÌÄ×ÌÄÄ ÁÍÆÃÄÈÐÑÁÇÄ
ÇÆËÄÌÇÑÛ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÒ  ÿÁÊÄÌÇÄ ÇÊÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÝ  ÑÍ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ ÐËÄØ¿Œ
ÄÑÐÞ Á Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÇ ÑÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÏÞËÍÈ ÇÊÇ ÍÀÏ¿ÑÌÍÈ  ÉÍÑÍÏ¿Þ ÍÐÊ¿ÀÊÞÄÑ
ÍÉ¿Æ¿ÌÌÍÄ ÁÍÆÃÄÈÐÑÁÇÄ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


122 Химические реакции

Независимо от А. Л. Ле Шателье принцип химического равновесия в обратимых реакци-


ях в 1887 году сформулировал и теоретически обосновал немецкий физик К. Ф. Браун. Этот
принцип применим к обратимым реакциям в газах, а также к реакциям в растворах или к
гетерогенным реакциям с участием твёрдых и газообразных веществ.

¡ÊÇÞÌÇÄ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ
§Æ ÑÄÏËÍÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÈ  Æ¿ÎÇпÌÌÚÔ Á ÁÇÃÄ
→¬*    É£Å
) Â  * Â  ←
→)   *  v É£Å
¬* Â  ←
ÐÊÄÃÒÄÑ  ÖÑÍ ÎÏÞË¿Þ ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÐÇÌÑÄÆ¿ )* Ç×Ñ Ð ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÑÄÎÊÍÑÚ  ¿ ÍÀϿь
Ì¿Þ w Ð ÎÍÂÊÍØÄÌÇÄË Ñ¿ÉÍÂÍ ÅÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÑÄÎÊÍÑÚ
®ÏÇ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ ÐËÄØ¿ÄÑÐÞ Á Ì¿Œ
ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÇ ÜÌÃÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÎÏÇ ÎÍÌÇÅÄÌÇÇ w Á Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÇ
ÜÉÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÍÈ
®ÏÇ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ Á Ï¿ÁÌÍÁÄÐÌÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ Á ÀÍÊÛ×ÄÈ ÐÑÄÎÄÌÇ
ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞÐÉÍÏÍÐÑÛÏÄ¿ÉÕÇÇÏ¿Ðοÿ)*ÐÎÍÂÊÍØÄÌÇÄËÑÄÎÊÍÑÚ±¿ÉÍÐÊ¿ÀŒ
ÊÞÄÑÐÞ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÄ Ç ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÎÍÃÁÄ×ÌÌÍÈ ÑÄÎÊÍÑÚ Ñ¿ÀÊ  
±¿ÀÊÇÕ¿  ¯¿ÁÌÍÁÄÐÌÍÄ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ )*   Á ÐËÄÐÇ Ð ÇÐÔÍÃÌÚËÇ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ËÇ
) Â  Ç * Â

±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿  °°       

°ÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ )*         

¡ÊÇÞÌÇÄ ÿÁÊÄÌÇÞ Á ÐÇÐÑÄËÄ


®ÏÇ ÎÍÐÑÍÞÌÌÚÔ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ Ç ÍÀٗËÄ ÿÁÊÄÌÇÄ Á ÐÇÐÑÄËÄ ÎÏÞËÍ ÎÏÍÎÍό
ÕÇÍÌ¿ÊÛÌÍ ÍÀØÄËÒ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÒ ¿ÆÍÁ Á ÐËÄÐÇ ¤ÐÊÇ Á ÔÍÃÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ËÍÊÛ  ¿ÆÍÁ Á ÐÇÐÑÄËÄ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ  ÑÍ ÿÁÊÄÌÇÄ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ ¬¿
ÎÏÇËÄÏÄ ÍÀÏ¿ÑÇËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÇÌÑÄÆ¿ ¿ËËÇ¿É¿
→/) Â
/ Â  ) Â  ←
 ËÍÊÛ ËÍÊÛ ËÍÊÛ

Ï¿ÐÐËÍÑÏÇË ÇÆËÄÌÄÌÇÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ¿ÆÍÁ Á ÔÍÃÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ


§Æ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÊÄÃÒÄÑ  ÖÑÍ
¿  Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÎÏÞËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÇÌÑÄÆ¿ ¿ËËÇ¿É¿ ÍÀØÄÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ¿ÆÍÁ
ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ Ð  ÃÍ  ËÍÊÛ  ÁÐÊÄÃÐÑÁÇÄ ÖÄÂÍ ÿÁÊÄÌÇÄ Á ÐÇÐÑÄËÄ ÎÍÌÇÅ¿ÄÑÐÞ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химическое равновесие 123
À  Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÍÀÏ¿ÑÌÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ ¿ËËÇ¿É¿ ÍÀØÄÄ ÉÍÊÇÖČ
ÐÑÁÍ ¿ÆÍÁ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ Ð  ÃÍ  ËÍÊÛ  ÁÐÊÄÃÐÑÁÇÄ ÖÄÂÍ ÿÁÊÄÌÇÄ Á ÐÇÐÑÄËÄ
ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ
¤ÐÊÇ ÒÁÄÊÇÖÇÑÛ ÿÁÊÄÌÇÄ Á ÐÇÐÑÄËÄ  Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ ÐËÄÐÑÇÑÐÞ Á ÐÑÍÏÍÌÒ ÄÂÍ
ÎÍÌÇÅÄÌÇÞ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÞ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ¿ÆÍÁ ÎÏÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
Á ÎÏÞËÍË Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÇ ¬¿ÍÀÍÏÍÑ  ÎÏÇ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÇ ÿÁÊÄÌÇÞ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ ÐËČ
ÐÑÇÑÐÞ Á ÍÀÏ¿ÑÌÍË Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÇ ÃÊÞ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÞ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ¿ÆÍÁ Æ¿ Ð֗Ñ Ͽƌ
ÊÍÅÄÌÇÞ ¿ËËÇ¿É¿
¤ÐÊÇ ÍÀٗË ÐÇÐÑÄËÚ ËÍÅÌÍ ÇÆËÄÌÇÑÛ  ÑÍ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄ ÿÁÊÄÌÇÞ ÎÒїË ÐÅ¿Œ
ÑÇÞ ¿ÆÍÁ ÁÚÆÍÁÄÑ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÄ ÇÔ ÍÀٗ˿ Ç ÐËÄØÄÌÇÄ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ Á ÐÑÍÏÍÌÒ
ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ ÎÏÞËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ w ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ¿ÆÍÑ¿ Ç ÁÍÃÍÏÍÿ
§ÆÁÄÐÑÌÍ ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍ ËÌÍÂÍ ÍÀÏ¿ÑÇËÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ  Á ÔÍÃÄ ÉÍÑÍÏÚÔ ÍÀØÄÄ É͌
ÊÇÖÄÐÑÁÍ ¿ÆÍÁ ÌÄ ÇÆËÄÌÞÄÑÐÞ ¬¿ÎÏÇËÄÏ
→$0 Â  )0 Â v2
$0 Â  ) Â  ←
→'F ÑÁ  )0 Â v2
'F0 ÑÁ  ) Â  ←
­ÖÄÁÇÃÌÍ  ÖÑÍ Á Ñ¿ÉÇÔ ÐÊÒÖ¿ÞÔ ÇÆËÄÌÄÌÇÄ ÍÀٗ˿ ÐÇÐÑÄËÚ ÇÊÇ ÍÀØÄÂÍ ÿÁŒ
ÊÄÌÇÞ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ Ç ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Á ÌÄÈ ÌÄ ÁÊÇÞÄÑ Ì¿ ÎÍÊ͌
ÅÄÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ

¡ÊÇÞÌÇÄ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ


´ÇËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ ËÍÅÌÍ ÐËÄÐÑÇÑÛ  ÇÆËÄÌÞÞ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÝ ÁÄØÄÐÑÁ 
ÒÖ¿ÐÑÁÒÝØÇÔ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ ¡ ÐÇÐÑÄËÄ ÎÍÐÑÍÞÌÌÍÂÍ ÍÀٗ˿ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄ ÉÍÌÕÄÌь
Ï¿ÕÇÇ ÍÃÌÍÂÍ ÇÆ ÁÄØÄÐÑÁ Ï¿ÁÌÍÐÇÊÛÌÍ ÄÂÍ ÃÍÀ¿ÁÊÄÌÇÝ Á ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÒÝ ÐËÄÐÛ 
¿ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÄ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ï¿ÁÌÍÐÇÊÛÌÍ ÄÂÍ ÒÿÊÄÌÇÝ ÇÆ ÏÄ¿ÉÕnj
ÍÌÌÍÈ ÐËÄÐÇ
¯¿ÐÐËÍÑÏÇË ÁÊÇÞÌÇÄ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ Ì¿ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ
ÏÄ¿ÉÕÇÇ ¿Ÿ  C¡ ←→а  E%
®ÏÇ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÍÃÌÍÂÍ ÇÊÇ ÍÀÍÇÔ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ÿ Ç ¡
ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÎÏÞËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ ¼ÑÍ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÐËÄØÄÌÇÝ Ï¿ÁÌÍÁČ
ÐÇÞ ÁÎÏ¿ÁÍ Ç Ì¿ÉÍÎÊÄÌÇÝ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ $ Ç % 
®ÏÇ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÍÃÌÍÂÍ ÇÊÇ ÍÀÍÇÔ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
° Ç % ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÍÀÏ¿ÑÌÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ  ÖÑÍ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÐËÄØÄÌÇÝ Ï¿ÁŒ
ÌÍÁÄÐÇÞ ÁÊÄÁÍ Ç Ì¿ÉÍÎÊÄÌÇÝ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ÿ Ç ¡
®ÏÇ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ
ÐËÄØ¿ÄÑÐÞ ÁÎÏ¿ÁÍ  ¿ ÎÏÇ ÇÔ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÇ w ÁÊÄÁÍ
®ÏÇ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ
ÐËÄØ¿ÄÑÐÞ ÁÊÄÁÍ  ¿ ÎÏÇ ÇÔ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÇ w ÁÎÏ¿ÁÍ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


124 Химические реакции

®ÏÇËÄÏ  ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ  Á É¿ÉÒÝ ÐÑÍÏÍÌÒ ÐËÄÐÑÇÑÐÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÁŒ


ÌÍÁÄÐÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
→/) Â  2
/ Â  ) Â  ←
¿  ÎÏÇ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ¿ÆÍÑ¿ À  ÎÏÇ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿Œ
ÕÇÇ ÁÍÃÍÏÍÿ Á  ÎÏÇ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ¿ËËÇ¿É¿ ­ÀٗË ÐÇÐÑČ
ËÚ ÎÍÐÑÍÞÌÌÚÈ
¯Ä×ÄÌÇÄ ±¿É É¿É ¿ÆÍÑ w ÇÐÔÍÃÌÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ  ÑÍ ÎÏÇ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÇ ÄÂÍ
ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÁÍÆÏ¿ÐїÑ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÎÏÞËÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ ÐËÄÐÑÇÑÐÞ
ÁÎÏ¿ÁÍ  Á ÐÑÍÏÍÌÒ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ /)
®ÍÐÉÍÊÛÉÒÁÍÃÍÏÍÃwÇÐÔÍÃÌÍÄÁÄØÄÐÑÁÍ ÑÍÎÏÇÒËÄÌÛ×ÄÌÇÇÄÂÍÉÍÌÕÄÌь
Ï¿ÕÇÇÐÉÍÏÍÐÑÛÎÏÞËÍÈÏÄ¿ÉÕÇÇÎÍÌÇÆÇÑÐÞ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄÐËÄÐÑÇÑÐÞÁÊÄÁÍ
®ÍÐÉÍÊÛÉÒ ¿ËËÇ¿É w ÜÑÍ ÎÏÍÃÒÉÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÑÍ ÎÏÇ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÇ ÄÂÍ
ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÍÀÏ¿ÑÌÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÒËÄÌÛ×ÇÑÐÞ  Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ ÐËČ
ÐÑÇÑÐÞ ÁÎÏ¿ÁÍ  Á ÐÑÍÏÍÌÒ ÄÂÍ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ

¡ÊÇÞÌÇÄ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿
¦¿ÖÄË Á Ï¿ÁÌÍÁÄÐÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÚ
©¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÚ ÍÃÌÍÁÏÄËÄÌÌÍ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÝÑ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÎÏÞËÍÈ Ç ÍÀÏ¿ÑÌÍÈ
ÏÄ¿ÉÕÇÈ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÒÐÉÍÏÞÝÑ ÁÏÄËÞ Ì¿ÐÑÒÎÊÄÌÇÞ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ
©¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÚ ÌÄ ÁÊÇÞÝÑ Ì¿ ÎÍÊÍÅÄÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÞ  Ñ¿É É¿É
Á Ï¿ÁÌÍÈ ÐÑÄÎÄÌÇ ÒÐÉÍÏÞÝÑ É¿É ÎÏÞËÒÝ  Ñ¿É Ç ÍÀÏ¿ÑÌÒÝ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
±¿É  ÇÆ ÏÇÐÒÌÉ¿  Ì¿ Ð  ÁÇÃÌÍ  ÖÑÍ ÀÄÆ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ Ï¿ÁÌ͌
ÁÄÐÇÞ ÎÏÇ  °° ÃÊÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÇÌÑÄÆ¿ )* ÃÍÐÑÇ¿ÄÑÐÞ Á ÑÄÖÄÌÇÄ ֿп ®ÏÇ ÇЌ
ÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÇ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ Á ÜÑÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÃÍÐÑÇ¿ÄÑÐÞ Æ¿ ÐÄÉÒÌÃÚ
ÿÅÄ ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÍÉÍÊÍ  °°

Если на систему, находящуюся в равновесии, оказать внешнее воз-


действие (изменить температуру, давление или концентрацию одного из
веществ), то равновесие смещается в направлении той реакции (прямой
или обратной), которая ослабляет оказанное воздействие.
Катализаторы ускоряют достижение химического равновесия, но
не влияют на его положение.

Вопросы, задания, задачи


1. Напишите уравнения трёх обратимых реакций.
2. Какое состояние реакционной смеси называется химическим равновесием?
3. Какой процесс называют смещением химического равновесия?

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химическое равновесие 125
4. Сформулируйте принцип Ле Шателье.
5. Объясните смысл выражения: «Химическое равновесие сместилось в сторону пря-
мой реакции (вправо)». Как при этом изменились концентрации реагирующих веществ?
6. Как влияет изменение температуры на положение равновесия, если в прямом на-
правлении протекает а) эндотермическая, б) экзотермическая химическая реакция?
7. Как влияет уменьшение объёма системы на положение равновесия реакций, при
протекании которых общее количество (моль) газообразных продуктов возрастает?
8. В какую сторону сместится химическое равновесие 2SO2(г) + O2(г) → ← 2SO3(г) + Q:
а) при охлаждении реакционной смеси; б) при увеличении концентрации кислорода;
в) при использовании катализатора; г) при увеличении давления?
→2СO(г) – Q:
9. В какую сторону сместится химическое равновесие в системе C(тв) + CO2(г) ←
а) при увеличении температуры; б) при увеличении объёма системы (уменьшении в ней
давления); в) при увеличении концентрации угарного газа?
10. В замкнутый сосуд поместили смесь SO 2 и О 2 с концентрацией 0,04
и 0,03 моль/дм 3 соответственно. После установления равновесия в реакционной
→ 2SO3(г) в сосуде образовался SO3, концентрация которого —
смеси 2SO2(г) + O2(г) ←
0,025 моль/дм3. Определите равновесные концентрации SO2 и О2.

®Ï¿ÉÑÇÖÄÐÉ¿Þ Ï¿ÀÍÑ¿  ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ


¯Ä¿ÉÑÇÁÚ ÕÇÌÉ  ÅÄÊÄÆÍ  ËÄÃÛ Ç ÒÂÍÊÛ ÉÇÐÊÍÑÚ ÐÄÏÌ¿Þ Ç ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ
ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÚ Ì¿ÑÏÇÞ Ç É¿ÊÛÕÇÞ ÐÍÊÇ É¿ÊÇÞ w ÔÊÍÏÇà  ÐÒÊÛÓ¿Ñ Ç É¿ÏÀÍÌ¿Ñ Ð͌
ÊÇ ËÄÃÇ **  w ÐÒÊÛÓ¿Ñ Ç ÔÊÍÏÇÃ ÓÄÌÍÊÓÑ¿ÊÄÇÌ
®ÏÍÁÄÃÇÑÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÍÂÊ¿ÐÌÍ ƿÿÌÇÞË v  ÐÍÐÑ¿ÁÛÑÄ ÒÏ¿ÁÌČ
ÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÈ Ç ÍÔ¿Ï¿ÉÑÄÏÇÆÒÈÑÄ É¿ÅÃÒÝ ÇÆ ÌÇÔ ÎÍ ÎÏÇÆÌ¿É¿Ë   ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ
ÖÇÐÊ¿ Ç ÐÍÐÑ¿Á¿ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ç ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ   ÇÆËÄÌÄÌÇÄ ÐÑÄÎČ
ÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ   ÁÚÃÄÊÄÌÇÄ ÇÊÇ ÎÍÂÊÍØÄÌÇÄ ÑÄÎÊÍÑÚ   Ì¿ÎÏ¿ÁÊČ
ÌÇÄ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ   ÒÖ¿ÐÑÇÄ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿   Ì¿ÊÇÖÇÄ ÂÏ¿ÌÇÕÚ Ï¿ÆÃČ
Ê¿ Ó¿Æ ÐË †  
¡ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞÔ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ Ï¿ÐÐÑ¿ÁÛÑÄ ÉÍÜӌ
ÓÇÕÇÄÌÑÚ ²É¿ÅÇÑÄ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÇ Ç ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÇ
¦¿Ã¿ÌÇÄ  ¯¿ÐÉ¿ÊÇÑÄ Á ÎÊ¿ËÄÌÇ ÐÎÇÏÑÍÁÉÇ ÒÂÍÊ—É  ÁÍÐÎÍÊÛÆÍÁ¿Á×ÇÐÛ
ÎÇÌÕÄÑÍË ®ÍÊÍÅÇÑÄ ÒÂÍʗÉ Á Ó¿ÏÓÍÏÍÁÒÝ Ö¿×ÉÒ ¶ÄÏÄÆ ÌÄÉÍÑÍÏÍÄ ÁÏÄËÞ
ÎÍÃÌÄÐÇÑÄ É ÌÄËÒ Ê¿ÃÍÌÛ  ÍØÒÑÇÑÄ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄ ÑÄÎÊÍÑÚ ­ÑËÄÑÛÑÄ ÎÏÇÆÌ¿ÉÇ
ÏÄ¿ÉÕÇÇ
¦¿Ã¿ÌÇÄ  ¯¿ÐÑÁÍÏ ؗÊÍÖÇ Ð v É¿ÎÊÞËÇ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏ¿ ÌÄÈÑÏ¿ÊÇÆÒÈÑÄ
ÉÇÐÊÍÑÍÈ
¦¿Ã¿ÌÇÄ  ®ÏÍÁÄÃÇÑÄ ÏÄ¿ÉÕÇÝ ÐÍÊÇ ËÄÃÇ **  Ð ÇËÄÝØÇËÐÞ ËÄÑ¿ÊÊÍË
¦¿Ã¿ÌÇÄ  ®ÏÍÁÄÃÇÑÄ ÊÝÀÚÄ ÃÁÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ËÄÅÃÒ ÇËÄÝØÇËÇÐÞ Ò Á¿Ð ÐÊÍŌ
ÌÚËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


ГЛАВА V
ХИМИЯ РАСТВОРОВ

При изучении этой главы вы повторите и расширите знания о рас-


творимости веществ, процессах образования растворов и свойствах
растворов электролитов.
Важный аспект темы — знакомство с практически значимым по-
нятием водородного показателя рН, а также изучение свойств рас-
творов кислот, щелочей и солей с позиции теории электролитической
диссоциации.
Значительная часть времени будет уделена вами решению расчёт-
ных задач с привлечением понятий растворимости, массовой доли, мо-
лярной концентрации, степени диссоциации и рН.
Важнейшие понятия темы: смесь, раствор, растворимость ве-
щества, кристаллогидрат, электролиты и неэлектролиты, анион, катион,
реакции ионного обмена, сильные и слабые электролиты, степень элек-
тролитической диссоциации, водородный показатель рН.

§ 23. Растворение как физико-химический процесс


¡Ú ÒÅÄ ÆÌ¿ÉÍËÚ ÐÍ ÐËÄÐÞËÇ ÁÄØÄÐÑÁ w Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ËÇ Ç ËÄÔ¿ÌÇÖÄÐÉÇËÇ
ÐËÄÐÞËÇ  ÇÔ ÉÊ¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÄÈ ÏÇÐ   ¬¿ÎÍËÌÇË  ÖÑÍ ËÄÔ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÐËČ
ÐÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÎÏÍÐÑÍÂÍ ÎÄÏÄËÄ×ÇÁ¿ÌÇÞ ÁÄØÄÐÑÁ ÀÄÆ ÍÀÏ¿Æ͌
Á¿ÌÇÞ ÇËÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ ÇÊÇ ÃÏÒÂÇÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÇÆËÄÌÄÌÇÈ ©¿ÅÃÚÈ
ÉÍËÎÍÌÄÌÑ Ñ¿ÉÍÈ ËÄÔ¿ÌÇÖÄÐÉÍÈ ÂÄÑÄÏÍÂÄÌÌÍÈ  ÐËÄÐÇ ÐÍÔÏ¿ÌÞÄÑ ÐÁÍÈ ÐÍÐÑ¿Á
Ç ÐÁÍÈÐÑÁ¿
±¿ÉÅÄ Á¿Ë ÒÅÄ ÇÆÁÄÐÑÌÚ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ w ÂÍËÍÂÄÌÌÚÄ ÒÐÑÍÈÖÇÁÚÄ ÐÇÐÑÄËÚ ÎČ
ÏÄËÄÌÌÍÂÍ ÐÍÐÑ¿Á¿  ÐÍÐÑÍÞØÇÄ ÇÆ ÌÄÐÉÍÊÛÉÇÔ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ ¯¿ÆÊÇÖ¿ÝÑ ÅÇÃÉÇÄ
ÁÍÃÌÚÄ Ç ÌÄÁÍÃÌÚÄ  ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ Ç ÑÁ—ÏÃÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ¬ÄÉÍÑÍÏÚÄ ÇÔ ÎÏnj
ËÄÏÚ ÎÏÇÁÄÃÄÌÚ Ì¿ ÏÇÐÒÌÉÄ  «Ú ÀÒÃÄË Ï¿ÐÐË¿ÑÏÇÁ¿ÑÛ ÎÏÄÇËÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ
ÁÍÃÌÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ
¡ ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ËÄÔ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÐËÄÐÄÈ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÍÃÌÍÏÍÃÌÚ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÍÑÐÒь
ÐÑÁÒÝÑ ÂÏ¿ÌÇÕÚ Ï¿ÆÃÄÊ¿ Ó¿Æ ©ÏÍËÄ ÑÍÂÍ  Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÒÐÑÍÈÖÇÁÚ  Ñ¿É É¿É ÎÏÇ
ÌÄÇÆËÄÌÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ 
ÿÁÊÄÌÇÄ  ÍÌÇ ÀÄÐÉÍÌÄÖÌÍ ÃÍÊÂÍ ÍÐÑ¿ÝÑÐÞ ÂÍËÍÂÄÌÌÚËÇ ÐÇÐÑÄË¿ËÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Растворение как физико-химический процесс 127

¢ÄÑÄÏÍÂÄÌÌÚÄ ÌÄÍÃÌÍÏÍÃÌÚÄ  ËÄÔ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ¢ÍËÍÂÄÌÌÚÄ ÍÃÌÍÏÍÃÌÚÄ  w Ï¿ÐÑÁÍÏÚ

°ËÄÐÛ ¿Œ
°ËÄÐÛ °ËÄÐÛ ÅÇÃÉ͌ ÆÍÍÀÏ¿ÆÌ͌
ÑÁ—ÏŒ ÂÍ Ç ÑÁ—ÏÃÍÂÍ ÁČ ÂÍ Ð ÑÁ—ÏŒ
¢¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ ¥ÇÃÉÇÄ ±Á—ÏÃÚÄ
ÃÚÔ ØÄÐÑÁ ÇÊÇ ÃÁÒÔ ÃÚË ÇÊÇ
ÁÄØÄÐÑÁ ÅÇÃÉÍÐÑÄÈ ÅÇÃÉÇË
ÁÄØÄÐÑÁÍË

ŸÜÏÍÆÍÊÇ
¡ÍÆÃÒÔ
ÃÚË  ÐËÍÂ 
°ÒÐÎÄÌÆÇÇ ¿Æ ÎÏÍο̌ ©ÄÏÍÐÇÌ 
ÑÒË¿Ì  °ÎÊ¿ÁÚ
¢Ï¿ÌÇÑ  ËÄÊ w ÁÍÿ  ÀÒÑ¿Ì  ÐËÄÐÇ ËÍÏÐÉ¿Þ
ÑÁ—ÏÃÚÄ $Vw/J 
ÀÄÑÍÌ ÜËÒÊÛÐÇÇ ÃÊÞ ÐÇÌÑÄÆ¿ ÁÍÿ ÅÄÊҌ
ÎÄÌÚ ÎČ (Fw4J
ËÍÊÍÉÍ  ÉÏÄËÚ ¿ËËÇ¿É¿  ÃÍÖÌÚÈÐÍÉ
ÌÍÎÊ¿ÐÑ 
ËÄÑ¿ÌÍÊ¿
ÉÄÏ¿ËÆÇÑ 

Рис. 50. Классификация смесей

³ÇÆÇÉ͌ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÎÏÍÕÄÐÐ  ÎÏÇ ÉÍÑÍÏÍË ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ Ö¿Œ


ÐÑÇÕ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄËÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ç Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÂÍËÍÂÄÌÌÍÈ
ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ÎÄÏÄËÄÌÌÍÂÍ ÐÍÐÑ¿Á¿  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÄË
´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÑÍÏÍÌ¿ ÎÏÍÕÄÐп Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÞ Æ¿ÉÊÝÖ¿ÄÑÐÞ Á Ï¿ÆÏÒ×ÄÌÇÇ ÐÁތ
ÆÄÈ ËÄÅÃÒ Ö¿ÐÑÇÕ¿ËÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄËÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ç ÇÔ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð ËÍÊÄÉҌ
Ê¿ËÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞ ®ÏÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÁÆ¿Çˌ
ÌÍÈ ÃÇÓÓÒÆÇÇ Ö¿ÐÑÇÕ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄËÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ç ËÍÊÄÉÒÊ ÁÍÃÚ 

±ÄÎÊÍÁÚÄ ÞÁÊÄÌÇÞ ÎÏÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÇ


£ÊÞ Ï¿ÆÏÚÁ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ËÄÅÃÒ Ö¿ÐÑÇÕ¿ËÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄËÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿
ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ Æ¿ÑÏ¿ÑÇÑÛ ÜÌÄÏÂÇÝ °ÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÑÄÎÊÍÑÚ Á ÐÇÐÑÄËÄ
ÒÀÚÁ¿ÄÑ Ç ÎÄÏÁ¿Þ ÐÑ¿ÃÇÞ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÞ w ÜÑÍ ÜÌÃÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇÈ ÎÏÍÕÄÐÐ ®ÏÇ
ÐÁÞÆÚÁ¿ÌÇÇ Ö¿ÐÑÇÕ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄËÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ç Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞ Ì¿ ÁÑÍÏÍÈ ÐÑ¿ÃÇÇ
ÎÏÍÕÄÐп Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÞ ÜÌÄÏÂÇÞ  Ì¿ÍÀÍÏÍÑ  ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞ ¼ÑÍ ÜÉÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇÈ
ÎÏÍÕÄÐÐ  ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÑÄÎÊÍÑÚ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ °ÒËË¿ÏÌÚÈ ÑÄÎÊÍÁÍÈ ÜÓÓÄÉÑ ÎÏ͌
ÕÄÐп Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÞ Ï¿ÁÄÌ ÐÒËËÄ ÃÁÒÔ ÁÄÊÇÖÇÌ
2 Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÞ  = v2 Ï¿ÆÏÚÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ   2 ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ 
¼ÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÊÛÌÚÄ ÿÌÌÚÄ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ  ÖÑÍ ÎÏÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÇ ÑÁ—ÏŒ
ÃÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÍÃÌÇÔ ÐÊÒÖ¿ÞÔ ÑÄÎÊÍÑ¿ ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞ  ¿ Á ÃÏÒÂÇÔ w Î͌
ÂÊÍØ¿ÄÑÐÞ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÎÏÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÇ Á ÁÍÃÄ ÌÇÑÏ¿Ñ¿ ¿ËËÍÌÇÞ
/) /0  Ì¿ÀÊÝÿÄÑÐÞ ÐÇÊÛÌÍÄ ÍÔÊ¿ÅÃÄÌÇÄ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ®ÏÇÖÇÌ¿ Æ¿ÉÊÝÖ¿Œ
ÄÑÐÞ Á ÑÍË  ÖÑÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÑÄÎÊÍÑÚ  ÁÚÃÄÊÞÝØÄÈÐÞ ÎÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


128 Химия растворов

É¿ÑÇÍÌÍÁ /)   Ç ¿ÌÇÍÌÍÁ /0 v Ð ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÁÍÃÚ  ËÄÌÛ×Ä ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿


ÑÄÎÊÍÑÚ  Æ¿ÑÏ¿ÖÇÁ¿ÄËÍÈ Ì¿ Ï¿ÆÏÚÁ ÇÍÌÌÚÔ ÐÁÞÆÄÈ Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô ÌÇÑÏ¿Œ
Ñ¿ ¿ËËÍÌÇÞ 2 Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÞ  = v  É£ÅËÍÊÛ  £ÏÒÂÍÈ ÎÏÇËÄÏ w Ï¿ÐÑÁÍÏČ
ÌÇÄ Á ÁÍÃÄ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ É¿ÊÇÞ  ÉÍÑÍÏÍÄ ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÄÑÐÞ ÐÇÊÛÌÚË Ï¿ÆÍÂÏČ
Á¿ÌÇÄË Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ¡ ÜÑÍË ÐÊÒÖ¿Ä ÜÌÄÏÂÇÞ  ÁÚÃÄÊÞÄË¿Þ ÎÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ
Ç ÍÌÍÁ ,  Ç 0) v Ð ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÁÍÃÚ  ÀÍÊÛ×Ä  ÖÄË ÜÌÄÏÂÇÞ  Æ¿ÑÏ¿ÖÇÁ¿Œ
ÄË¿Þ Ì¿ Ï¿ÆÏÚÁ ÐÁÞÆÄÈ ËÄÅÃÒ ÜÑÇËÇ ÇÍÌ¿ËÇ Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍË ,0)
2 Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÞ  =   É£ÅËÍÊÛ 
¯¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÄ ¿ÆÍÁ Ç ÅÇÃÉÍÐÑÄÈ Á ÁÍÃÄ ÍÀÚÖÌÍ ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÄÑÐÞ ÁÚÃÄÊÄÌnj
ÄË ÑÄÎÊÍÑÚ  Ñ¿É É¿É ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ ÍÑÐÒÑÐÑÁÒÝÑ Æ¿ÑÏ¿ÑÚ ÜÌÄÏÂÇÇ Ì¿ Ï¿ÆÏÒ×ÄÌÇÄ
ÐÁÞÆÄÈ ËÄÅÃÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÇÐÔÍÃÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿

¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÁÍÃÄ


¯¿ÐÑÁÍÏÞÞ ÁÄØÄÐÑÁÍ Á ÁÍÃÄ  ËÍÅÌÍ ÎÍÊÒÖÇÑÛ Ì¿ÐÚØÄÌÌÚÄ Ç ÌÄÌ¿ÐÚØÄ̌
ÌÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ
¬¿ÐÚØÄÌÌÚË Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ Ñ¿ÉÍÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ  Á ÉÍÑÍÏÍË ÎÏÇ ƿÿÌÌÍÈ ÑÄËÎČ
Ï¿ÑÒÏÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ÀÍÊÛ×Ä ÌÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ °ÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ  Á ÌÄÌ¿ÐÚØÄÌÌÍË
Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ËÍÅÌÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÛ ÃÍÎÍÊÌÇÑÄÊÛÌÍÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿
§ËÄÌÌÍ É Ì¿ÐÚØÄÌÌÚË Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ë ÍÑÌÍÐÇÑÐÞ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌ¿Þ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏnj
ÐÑÇÉ¿ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ É Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÝ  ÇÊÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ¯¿ÐÑÁÍÏnj
ËÍÐÑÛ ÇÆËÄÏÞÝÑ  ÍÎÏÄÃÄÊÞÞ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÄÂÍ Ì¿Ðڌ
ØÄÌÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÎÏÇ ƿÿÌÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ
¬¿ÇÀÍÊÄÄÖ¿ÐÑÍÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÖÇÐÊÄÌÌÒÝÔ¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÒw Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ T 
¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ÖÇÐÊÄÌÌÍ Ï¿ÁÌ¿ Ë¿ÉÐÇË¿ÊÛÌÍÈ Ë¿ÐÐÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÐÎÍÐÍÀÌÍÂÍ ÎÏÇ
ÿÌÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÛÐÞ Á   ϿÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞ ±¿É  T ,/0  Ï¿ÁÌ¿
 Â Â ÁÍÃÚ ÎÏÇ  °°
¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ¿ƿ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑ É¿É Ë¿ÉÐÇË¿ÊÛÌÚÈ ÍÀٗË ¿ƿ 7  ÐË 
Ï¿ÐÑÁÍÏÞÝØÄÂÍÐÞ Á  Â Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞ ÎÏÇ ƿÿÌÌÚÔ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ Ç ÿÁÊÄÌÇÇ
¶¿ÐÑÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Ñ¿ÉÒÝ ÄÃÇÌÇÕÒ ÇÆËÄÏÄÌÇÞ  É¿É ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÍÀٗËÍÁ Ï¿ÐÑÁ͌
ϗÌÌÍÂÍ ¿ƿ Ì¿ ÍÃÇÌ ÍÀٗË ÁÍÃÚ
¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ÌÄÏÄÃÉÍ ÇÆËÄÏÞÝÑ Ç Á ÃÏÒÂÇÔ ÁÄÊÇÖÇÌ¿Ô  ÒÉ¿ÆÚÁ¿Þ Ë¿ÐÐ͌
ÁÒÝ ÃÍÊÝ ÇÊÇ ËÍÊÞÏÌÒÝ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÝ Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á Ì¿ÐÚØÄÌÌÍË
Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ¼ÑÇ ÅÄ ÁÄÊÇÖÇÌÚ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ ÃÊÞ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÁÚÏ¿ÅÄÌÇÞ Ð͌
ÐÑ¿Á¿ ÌÄÌ¿ÐÚØÄÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ © ÜÑÇË ÁÄÊÇÖÇÌ¿Ë ÁÚ ÍÀÏ¿ÑÇÑÄÐÛ  ÇÆÒÖ¿Þ Ë¿Œ
ÑÄÏÇ¿Ê ÐÊÄÃÒÝØÄÂÍ οϿÂÏ¿Ó¿
©¿É Á¿Ë ÒÅÄ ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÎÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÇ Á ÁÍÃÄ ÒÐÊÍÁÌÍ ÃÄÊÞÑ
Ì¿ ÑÏÇ ÂÏÒÎÎÚ ÐË ÁÑÍÏÍÈ ÓÍÏÆ¿Õ  ¡ÄØÄÐÑÁÍ ÐÖÇÑ¿ÝÑ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚË  ÄÐÊÇ ÎÏÇ
 °° Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ ÀÍÊÄÄ  Â ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á  Â ÁÍÃÚ ÇÊÇ  ÐË Á  Â ÁÍÃÚ
Á ÐÊÒÖ¿Ä ¿ÆÍÁ ¡ÄØÄÐÑÁÍ Ë¿ÊÍÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÍ  ÄÐÊÇ ÄÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Растворение как физико-химический процесс 129
Á ÎÏÄÃÄÊ¿Ô ÍÑ   ÃÍ  Â Á  Â ÁÍÃÚ  Ç ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÍ ÎÏÇ ϿЌ
ÑÁÍÏÇËÍÐÑÇ ËÄÌÄÄ   Â Á  Â ÁÍÃÚ
©ÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÐÍÃÄÏÅ¿Ñ ËÌÍÂÍ Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ 
¿ Á Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ë¿Ê¿ £ÄŒ
ÊÄÌÇÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ Ì¿ ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÚÄ Ç Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÄ ÒÐÊÍÁÌÍ ­ÌÍ ÌÄ ÐÁތ
Æ¿ÌÍ Ð ÃÄÊÄÌÇÄË Ì¿ Ì¿ÐÚØÄÌÌÚÄ Ç ÌÄÌ¿ÐÚØÄÌÌÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  Ì¿Ðڌ
ØÄÌÌÚÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ #B40 ÐÍÃÄÏÅÇÑ   Â ÐÍÊÇ Ì¿  Â ÁÍÃÚ ÎÏÇ  °°
¦Ì¿ÖÇÑ  ÜÑÍ ÍÖÄÌÛ Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ ¬¿ÐÚØÄÌÌÚÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ ,0) ÐÍÃÄό
ÅÇÑ    ÁÍÃÚ ¤ÐÊÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÛ   ,0) Á   ÁÍÃÚ  ÑÍ ÎÍÊÒÖÇË
ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÚÈ  ÌÍ ÌÄÌ¿ÐÚØÄÌÌÚÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ
¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ÑÁ—ÏÃÚÔ Ç ÅÇÃÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÇÔ ÎÏÇÏÍÃÚ Ç ÑÄˌ
ÎÄÏ¿ÑÒÏÚ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ° ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁ¿
ÑÁ—ÏÃÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ç ÅÇÃÉÍÐÑÄÈ Æ¿ËÄÑÌÍ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ ÏÇÐ   ®ÏÇ ÍÔÊ¿ÅÃÄÌÇÇ 
ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ  Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ Ç Ö¿ÐÑÛ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÁÚοÿÄÑ Á Ánj
ÃÄ ÍпÃÉ¿ w ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÆÒÄÑÐÞ
©ÏÇÐÑ¿ÊÊÇÆ¿ÕÇÞ ÇÂÏ¿ÄÑ ÍÂÏÍËÌÒÝ ÏÍÊÛ Á ÎÏÇÏÍÃÄ ÍÌ¿ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿Æ͌
Á¿ÌÇÝ ËÌÍÂÇÔ ËÇÌÄÏ¿ÊÍÁ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ¿ÊÇÑ¿ /B$M  ÐÇÊÛÁÇÌ¿ ,$M  ÐÑ¿Ê¿ÉÑnj
ÑÍÁ Ç ÐÑ¿Ê¿ÂËÇÑÍÁ °¿°­  ¡ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ËÄÑÍÃÍË ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÆ¿ÕÇÇ Áڌ
Ï¿ØÇÁ¿ÝÑ ÉÏÒÎÌÚÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ /B$M  -J' ÃÊÞ ÍÎÑÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏÇÀÍÏÍÁ  ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ
4J0 ÃÊÞ ÒÊÛÑÏ¿ÆÁÒÉÍÁÚÔ ÂÄÌÄÏ¿ÑÍÏÍÁ  ËÇÉÏÍÓÍÌÍÁ Ç ÃÏ
&%
     


&'(
 '+'(




),'(

'$*(
 &$)(

 '$ .

 & .
$- .
 '+ .
#+'(
&*(
 & .(

       !  " 
  °
Рис. 51. Зависимость растворимости твёрдых веществ от температуры

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


130 Химия растворов

5 25
Растворимость, cм3 на 100 г воды

Объём CO2 на 1 объём H2O


4 20

3 15

2 10
O2
H2
1 5
N2

0 20 40 60 80 100 0 10 20 30 40 50
Температура, °C Давление CO2, атм

Рис. 52. Зависимость растворимости Рис. 53. Зависимость растворимости


газообразных веществ в воде углекислого газа в воде от давления
от температуры

¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ¿ÆÍÁ Á ÁÍÃÄ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÇÔ ÎÏÇÏÍÃÚ  ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ Ç ÿÁÊČ


ÌÇÞ ÏÇÐ    
®ÏÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÇ ¿ÆÍÁ ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞ ÑÄÎÊÍÑ¿ ®ÏÇ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑҌ
ÏÚ ÇÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ÎÍÌÇÅ¿ÄÑÐÞ ®ÏÇ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÇ ÿÁÊÄÌÇÞ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ
¿ƿ ÎÍÁÚ׿ÄÑÐÞ ®ÍÜÑÍËÒ  ÒÉ¿ÆÚÁ¿Þ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ¿ƿ Á ÁÍÃÄ ÎÏÇ ƿÿ̌
ÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ  ÇËÄÝÑ Á ÁÇÃÒ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ÎÏÇ ÄÂÍ ÿÁÊÄÌÇÇ  ¿ÑË ÇÊÇ
  É®¿
¬ÄÉÍÑÍÏÚÄ ÅÇÃÉÍÐÑÇ  Ñ¿ÉÇÄ É¿É )40  )/0  )' UÉÇÎ =   °$ 
$)$00)  )$00)  $)0)  $)0)  ÜÑÇÊÄÌÂÊÇÉÍÊÛ  ÂÊÇÕÄÏÇÌ  ¿ÕÄÑÍÌ 
ÐËÄ×ÇÁ¿ÝÑÐÞ Ð ÁÍÃÍÈ Á ÊÝÀÚÔ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞÔ  ÎÍÜÑÍËÒ ÂÍÁÍÏÞÑ ÍÀ ÇÔ ÌÄÍÂÏ¿Œ
ÌÇÖÄÌÌÍÈ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÇ

¢ÇÃÏ¿ÑÚ Ç ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÚ
¡ ÏÞÃÄ ÐÊÒÖ¿ÄÁ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÓÇÆÇÉ͌ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ Ö¿ÐÑÇÕ
Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ð ÁÍÃÍÈ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ w ÂÇÃÏ¿ÑÚ ±¿ÉÍÈ
ÎÏÍÕÄÐÐ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÂÇÃÏ¿Ñ¿ÕÇÄÈ «ÍÊÄÉÒÊÚ ÁÍÃÚ ÎÏÇ ÜÑÍË ÌÄ Ï¿ÆÏÒ׿ÝÑÐÞ 
¿ ÐÁÞÆÚÁ¿ÝÑÐÞ Ð ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÇÊÇ ÇÍÌ¿ËÇ Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿
¢ÇÃÏ¿ÑÚ w ÜÑÍ ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÁÍÃÚ É ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇË Ç ÍÏ¿Ìnj
ÖÄÐÉÇË ÁÄØÄÐÑÁ¿Ë  Á ÉÍÑÍÏÚÔ ËÍÊÄÉÒÊ¿ ÁÍÃÚ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÒÄÑ Á ÁÇÃÄ ÍÑÃÄÊÛÌÍÈ
ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÍÈ ÄÃÇÌÇÕÚ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Растворение как физико-химический процесс 131
«ÌÍÂÇÄ ÂÇÃÏ¿ÑÚ ÊÄÂÉÍ Ï¿ÐοÿÝÑÐÞ  ÔÍÑÞ ËÍÂÒÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛ Ç ÒÐÑÍÈÖnj
ÁÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ¡ ÏÞÃÄ ÐÊÒÖ¿ÄÁ ÎÍÐÊÄ ÒοÏÇÁ¿ÌÇÞ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞ Ç ÉÏÇÐÑ¿ÊÊnj
Æ¿ÕÇÇ Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÍÂÍ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ËÍÅÌÍ ÁÚÃÄÊÇÑÛ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÚ 
ÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÍÁ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÐÍÊÞËÇ ©ÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÚ ÍÀŒ
Ï¿ÆÒÝÑÐÞ  ÄÐÊÇ Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄחÑÉÄ É¿ÑÇÍÌÚ ÐÁÞÆÚÁ¿ÝÑÐÞ Ð ËÍÊÄÉҌ
Ê¿ËÇ ÁÍÃÚ ÀÍÊÄÄ ÎÏÍÖÌÍ  ÖÄË Ð ¿ÌÇÍÌ¿ËÇ Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊ¿Ô ÀÄÆÁÍÃÌÍÈ ÐÍÊÇ °ÍŒ
ÐÑ¿Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿Ñ¿ ÁÚÏ¿Å¿ÝÑ ÓÍÏËÒÊÍÈ  ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÝØÄÈ ÖÇÐÊÍ ËÍÊÄÉÒÊ
ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÆ¿ÕÇÍÌÌÍÈ ÁÍÃÚ Ì¿ ÍÃÌÒ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÒÝ ÄÃÇÌÇÕÒ ÁÄØÄÐÑÁ¿  Ì¿ÎÏÇËÄÏ
ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÍÿ /B$0 – )0  ÂÇÎÐ $B40 – )0  ËÄÃÌÚÈ ÉÒÎÍÏÍÐ
$V40 – )0 ° ÜÑÇËÇ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿Ñ¿ËÇ ÁÚ ÒÅÄ ÆÌ¿ÉÍËÚ ÇÆ ÉÒÏÐÍÁ Ônj
ËÇÇ ŒÂÍ Ç ŒÂÍ ÉÊ¿ÐÐÍÁ
§ÌÍÂÿ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÚ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÉÇÐÊÍÑÚ Ø¿ÁÄÊÄÁ¿Þ  ÊÇËÍÌÌ¿Þ  ÍÐÌ͌
Á¿ÌÇÞ ,0) – )0  /B0) – )0  #B 0)  – )0  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÌÄÉÍÑÍÏÚÄ ÒÂÊČ
ÁÍÃÚ ÂÊÝÉÍÆ¿  Ç ÇÔ ÎÏÍÇÆÁÍÃÌÚÄ ÐÍÏÀÇÑ 
©ÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÚ w ÜÑÍ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÁÍÃÚ
É ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇË Ç ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇË ÁÄØÄÐÑÁ¿Ë  ÇËÄÝØÇÄ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á
Ç ÁÉÊÝÖ¿ÝØÇÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÁÍÃÚ Á ÁÇÃÄ ÍÑÃÄÊÛÌÍÈ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÍÈ ÄÃÇÌÇÕÚ ¡Íÿ 
ÁÔÍÃÞØ¿Þ Á ÐÍÐÑ¿Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÍÁ  Ì¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÆ¿ÕÇÍÌÌÍÈ
«ÌÍÂÇÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÚ ÞÏÉÍ ÍÉÏ¿×ÄÌÚ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÀÄÆÁÍÃÌÚÈ
$P$M ÇËÄÄÑ ÐÇÌÇÈ ÕÁÄÑ ¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÂÇÃÏ¿Ñ¿ÕÇÇ ÍÌ ÎÏÄÁÏ¿Ø¿ÄÑÐÞ Á їËÌ͌
ÏÍÆÍÁÚÈ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿Ñ $P$M – )0 ÏÇÐ   ¿  Ç ÎÍÜÑÍËÒ ËÍÅÄÑ ÇÐÎÍÊی
ÆÍÁ¿ÑÛÐÞ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏ¿ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÞ ÁÍÃÚ ŸÌ¿ÊÍÂÇÖÌÒÝ ÏÍÊÛ ËÍÅÄÑ
ÇÂÏ¿ÑÛ Ç ÐÒÊÛÓ¿Ñ ËÄÃÇ **  ÀÄÆÁÍÃÌÚÈ $V40 w ÀÊÄÃÌ͌ÂÍÊÒÀÍÈ  ÉÏÇÐѿʌ
ÊÍÂÇÃÏ¿Ñ $V40 – )0 w ÞÏÉ͌ÐÇÌÇÈ ÏÇÐ   À 

¿ À
ÄÆÁÍÃÌÚÈ ÔÊÍÏÇÃ ÉÍÀ¿ÊÛÑ¿ **  $P$M ÄÆÁÍÃÌÚÈ ÐÒÊÛÓ¿Ñ ËÄÃÇ **  $V40
Ç ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿Ñ $P$M – )0 Ç ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿Ñ $V40 – )0

Рис. 54. Безводные соли и кристаллогидраты

Процесс образования кристаллогидратов используется в строительстве. Так, порошок це-


мента в основном состоит из смеси безводных кристаллов 3CaO · SiO2 и 2CaO · SiO2.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


132 Химия растворов
При смешивании цемента с водой протекают процессы гидратации и образования кристал-
логидратов 3CaO · SiO2 · )2O и 2CaO · SiO2 · )2O. При этом пластичный цементный клей,
напоминающий по консистенции тесто, затвердевает и превращается в цементный камень.

Растворы — гомогенные устойчивые системы переменного состава,


состоящие из нескольких компонентов.
Растворение — это физико-химический процесс, сопровождающий-
ся выделением или поглощением теплоты.
Растворимость веществ зависит от их природы и температуры. На
растворимость газов влияет давление.
Кристаллогидраты — это кристаллические продукты присоедине-
ния воды к неорганическим и органическим веществам, имеющие опре-
делённый состав и включающие молекулы воды в виде отдельной струк-
турной единицы.

Вопросы, задания, задачи


1. Приведите примеры твёрдых, жидких и газообразных растворов. Укажите области
применения твёрдых растворов.
2. Укажите основные различия между раствором и механической смесью веществ.
3. Пользуясь данными таблицы растворимости на форзаце учебника, приведите по
два примера: а) растворимых; б) малорастворимых; в) практически нерастворимых в во-
де соединений. Запишите их формулы.
4. Даны соединения: хлороводород, нитрат калия, хлорид калия, хлорид натрия, ок-
сид серы(IV), аммиак. С помощью кривых растворимости (рис. 51), а также знаний о рас-
творимости газов определите вещества, растворимость которых в воде при повышении
температуры: а) возрастает; б) практически неизменна; в) уменьшается.
5. Назовите процессы взаимодействия между молекулами воды и растворяемым
веществом при образовании водного раствора.
6. По кривым растворимости (рис. 51) найдите растворимость солей: нитрата натрия,
хлорида аммония и хлорида натрия при 20 °С, 50 °С, 70 °С.
 ʆʖʧʨʘʤʦʞʢʤʧʨʲ ʣʖʨʦʞʛʘʤʟ ʧʛʡʞʨʦʱ /B/03 при 10 °С равна 80 г на 100 г воды.
Определите массовую долю соли в насыщенном растворе при этой температуре.
 ʂʖʧʧʤʘʖʵ ʚʤʡʵ ,/03 в насыщенном при 20 °С растворе равна 24,0 %. Определите
ʦʖʧʨʘʤʦʞʢʤʧʨʲ ,/03 при 20 °С (г/100 г воды).
9. Рассчитайте, на сколько граммов различается масса 500 г безводного сульфата
кальция и его двуводного кристаллогидрата (гипса).
10. Растворимость аммиака при 0 °С равна 1153 объёма на 1 объём воды, а при
30 °С — 532 объёма (при н. у.) на 1 объём воды. Насыщенный при 0 °С раствор массой
250 г нагрели до 30 °С. Как изменилась его масса? Какой объём (при н. у.) аммиака вы-
делился при нагревании? Ответ подтвердите расчётом.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Приготовление растворов 133

§ 24. Приготовление растворов


¯¿ÐÐËÍÑÏÇË ÁÚÖÇÐÊÄÌÇÞ  ÌÄÍÀÔÍÃÇËÚÄ ÃÊÞ ÎÏÇÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ Ð Æ¿Œ
ÿÌÌÍÈ Ë¿ÐÐÍÁÍÈ ÃÍÊÄÈ ÇÊÇ ƿÿÌÌÍÈ ËÍÊÞÏÌÍÈ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÄÈ Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÍÂÍ
ÁÄØÄÐÑÁ¿ ¼ÑÍ ÎÏÍÐÑÄÈ×ÇÄ Ï¿Ð֗ÑÚ  Ð ÉÍÑÍÏÚËÇ ÐÑ¿ÊÉÇÁ¿ÄÑÐÞ É¿ÅÃÚÈ ÇÐÐÊČ
ÃÍÁ¿ÑÄÊÛ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÇ ¬¿ÁÚÉ¿ËÇ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÁÚÖÇÐÊÄÌÇÈ ÌÄÍÀŒ
ÔÍÃÇËÍ ÁÊ¿ÃÄÑÛ Ç Á ÎÍÁÐÄÃÌÄÁÌÍÈ ÅÇÆÌÇ ÃÊÞ ÎÏÇÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÎÇØÇ  Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ
ËÍÝØÇÔ ÐÏÄÃÐÑÁ  ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ÇÊÇ ÞÃÍÔÇËÇÉ¿ÑÍÁ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  Á ÉÒÊÇÌ¿ÏÌÍÈ ÉÌnj
ÂÄ ÎÏÇÁÄ×Ì ÏÄÕÄÎÑ ÀÊÝÿ  Á ÉÍÑÍÏÍË ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ ŒÌÚÈ ÒÉÐÒÐ  ¿ Á ˿¿Ænj
ÌÄ ËÍÅÌÍ ÉÒÎÇÑÛ ÑÍÊÛÉÍ ŒÌÚÈ ¾ÐÌÍ  ÖÑÍ Ë¿ÐÐÍÁÚÄ ÃÍÊÇ ÒÉÐÒÐÌÍÈ ÉÇÐÊ͌
ÑÚ Ï¿ÆÊÇÖ¿ÝÑÐÞ Á    =   Ï¿Æ¿  ÑÍ ÄÐÑÛ ÇËÄÝØÄÂÍÐÞ ŒÌÍÂÍ ÒÉÐÒп ÌÒÅÌÍ
ÁÆÞÑÛ Á   Ï¿Æ¿ ËÄÌÛ×Ä  ÖÄË ÒÉ¿Æ¿ÌÍ Á ÏÄÕÄÎÑÄ
®ÏÍÐÑÄÈ׿Þ ƿÿֿ ÎÍ ÎÏÇÂÍÑÍÁÊÄÌÇÝ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ Ð ƿÿÌÌÍÈ Ë¿ÐÐÍÁÍÈ ÃÍÊÄÈ
Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÍÂÍÁÄØÄÐÑÁ¿ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌ¿ÁÎÏÇËÄÏÄÇÇÆÁÄÐÑÌ¿Á¿ËÐŒÂÍÉÊ¿Ðп

®ÏÇËÄϯ¿ÐÐÖÇÑ¿ÈÑÄË¿ÐÐÒÔÊÍÏÇÿÌ¿ÑÏÇÞÇÍÀٗËÃÇÐÑÇÊÊÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ
ÁÍÃÚÃÊÞÎÏÇÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞÏ¿ÐÑÁÍÏ¿Ë¿ÐÐÍÈÂÐË¿ÐÐÍÁÍÈÃÍÊÄÈÐÍÊÇ
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
ω /B$M  =      ¡ÚÖÇÐÊÇË Ë¿ÐÐÒ ÐÍÊÇ  ÒÖÇÑÚÁ¿Þ  ÖÑÍ  
N όϿ  =  Â  ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ   ÃÍÊÄÈ ÍÑ ÄÃÇÌÇÕÚ
N /B$M =ω /B$M –N όϿ = –Â=Â
N /B$M  w
 «¿ÐÐÒ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞ ÁÍÃÚ  ÁÚÖÇÐÊÇË ÎÍ
7 )0  w
ÓÍÏËÒÊÄ
N όÊÞ  = N όϿ  v N ÁŒÁ¿  ®ÍÜÑÍËÒ N )0  =   v   =  Â
 ­ÀٗË ÁÍÃÚ Ì¿È×Ë Ð Ò֗ÑÍË ė ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ ρ )0  =  ÂÐË 
m  
V  
  
  
­ÑÁÄÑ N /B$M  =  Â 7 )0  =  ÐË

¼ÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÑÍÏ ÃÊÞ ÎÏÇÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑ ÁÄÐÚ Ç ËÄÏÌÒÝ


ÎÍÐÒÃÒ ÏÇÐ  

Рис. 55. Оборудование и посуда для приготовления растворов

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


134 Химия растворов

®ÏÇËÄÏ  ¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÈÑÄ Ë¿ÐÐÒ ÔÊÍÏÇÿ É¿ÊÇÞ  ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍÂÍ ÃÊÞ ÎÏnj


ÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÄÂÍ Ì¿ÐÚØÄÌÌÍÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ Ë¿ÐÐÍÈ   ¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ÿ̌
ÌÍÈ ÐÍÊÇ Á ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÍÎÚÑ¿  °°  ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ   Â Ì¿  Â ÁÍÃÚ
£¿ÌÍ     ¯Ä×ÄÌÇÄ
T ,$M  =     )0  ¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÄË Ë¿ÐÐÍÁÒÝ ÃÍÊÝ ÐÍÊÇ
N όϿ  =  Â Á Ì¿ÐÚØÄÌÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ  ÐÍÐÑÍÞØÄË ÇÆ
N ,$M  w ÂÁÍÃÚÇ ÂÐÍÊÇ ÇÐÔÍÃÇËÇÆÿ̌
ÌÚÔ Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÇ  ®ÏÇ ÜÑÍË Ë¿Ðп
Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ÐÍÐÑ¿ÁÇÑ  = Â
m(KCl) 34, 4 г
 (KCl) 0, 256 т. е. 25,6 % 
m 134, 4 г
 ®ÍÐÉÍÊÛÉÒ   ̿ÐÚØÄÌÌÍÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÀÒÃÒÑ ÐÍÃÄÏÅ¿ÑÛ    Ð͌
ÊÇ  ÑÍ Ë¿Ðп ÐÍÊÇ ÀÒÃÄÑ Ï¿ÁÌ¿
N ,$M  = ω ,$M  – N όϿ  =   –  Â =   Â
­ÑÁÄÑ N ,$M  =   Â

§ÌÍÂÿ ÎÏÇÔÍÃÇÑÐÞ Ï¿ÐÐÖÇÑÚÁ¿ÑÛ Ë¿ÐÐÍÁÒÝ ÃÍÊÝ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÒÅÄ ÎÏÇÂ͌


ÑÍÁÊÄÌÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ¯¿ÐÐËÍÑÏÇË ÜÑÍÑ Ï¿Ð֗Ñ Ì¿ ÎÏÇËÄÏÄ 

®ÏÇËÄÏ  «ÄÃÌÚÈ ÉÒÎÍÏÍÐ Ë¿ÐÐÍÈ   ϿÐÑÁÍÏÇÊÇ Á ÁÍÃÄ Ë¿ÐÐÍÈ


 Â ¡ÚÖÇÐÊÇÑÄ Ë¿ÐÐÍÁÒÝ ÃÍÊÝ   ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ ËÄÃÇ **  Á ÎÍÊÒÖÄÌÌÍË
Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
N $V40 – )0  =   . $V40  =  ÂËÍÊÛ
N ¬­  =   . $V40 – )0  =  ÂËÍÊÛ
ω $V40  w
 ¡ÚÖÇÐÊÇË ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ ËÄÃÇ **  Á ÎÍÏÕÇÇ ÄÂÍ
ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿Ñ¿
m(CuSO4 5H2O) 25 г
n(CuSO4 5H2O) 0,1 моль
M (CuSO4 5H2O) 250 г/моль
ÆÌ¿ÖÇÑ  O $V40  =   ËÍÊÛ
 «¿Ðп ÀÄÆÁÍÃÌÍÈ ÐÍÊÇ Á ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÄ
N $V40  = O $V40  – . $V40  =   ËÍÊÛ –  ÂËÍÊÛ =  Â
 ¡ÚÖÇÐÊÇË Ë¿ÐÐÒ ÎÏÇÂÍÑÍÁÊÄÌÌÍÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿
N όϿ  = N ¬­   N $V40 – )0  =  Â   Â =  Â

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Приготовление растворов 135

 ¬¿È×Ë Ë¿ÐÐÍÁÒÝ ÃÍÊÝ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ ËÄÃÇ **  Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ


ω $V40  = N $V40   N όϿ  =  Â   Â =    ÇÊÇ   
­ÑÁÄÑ ω $V40  =   

¡ÔÇËÇÇÒÃÍÀÌÍÁÚÏ¿Å¿ÑÛÐÍÐÑ¿ÁÏ¿ÐÑÁÍÏÍÁÁÄÃÇÌÇÕ¿Ô ËÍÊÞÏÌÍÈÉÍÌÕÄÌÑÏ¿Œ
ÕÇÇ w ËÍÊÛÃË ¡ÄÃÛ ÆÌ¿Þ ÖÇÐÊÍ ËÍÊÄÈ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á  ÃË Ï¿ÐÑÁÍÏ¿  ÊÄÂÉÍ ÍÑËČ
ÏÇÑÛÌÒÅÌÍÄÖÇÐÊÍËÍÊÄÈÃÊÞÏÄ¿ÉÕÇÇÐÎÍËÍØÛÝËÄÏÌÍÈÎÍÐÒÃÚ ÏÇÐ 
©¿É Á¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ËÍÊÞÏÌ¿Þ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ Ð ´  ÁÄØÄÐÑÁ¿ 9 w ÜÑÍ ÁÄÊÇÖnj
Ì¿  Ï¿ÁÌ¿Þ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÒ ÜÑÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÊÛ  Á ÄÃÇÌÇÕÄ ÍÀٗ˿ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿
O 9 
D 9  
7 ÏÏ¿

®ÏÇËÄϯ¿ÐÐÖÇÑ¿ÈÑÄË¿ÐÐÒÂÇÃÏÍÉÐÇÿÌ¿ÑÏÇÞ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÒÝÃÊÞÎÏÇÂ͌
ÑÍÁÊÄÌÇÞÄÂÍÏ¿ÐÑÁÍÏ¿ÐËÍÊÞÏÌÍÈÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÄÈ ËÍÊÛÃË ÄÐÊÇÁÏ¿ÐÎ͌
ÏÞÅÄÌÇÇÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÑÍÏ¿ÇËÄÄÑÐÞËÄÏÌ¿ÞÉÍÊÀ¿ÍÀٗËÍËÐË ÏÇÐ 

£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
D /B0)  =   ËÍÊÛÃË  ­ÎÏÄÃÄÊÇË ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ؗÊ͌
« /B0)  =  ÂËÍÊÛ ÖÇ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÍÀٗËÍË  ÐË  ÑÍ ÄÐÑÛ
7 όϿ  =  ÐË   ÃË
N /B0)  w
O /B0) =D /B0) –7 όϿ = ËÍÊÛÃË – ÃË = ËÍÊÛ
 «¿Ðп ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ
N /B0)  = O /B0)  – « /B0)  =   ËÍÊÛ –  ÂËÍÊÛ =   Â
­ÑÁÄÑ N /B0)  =   Â

¦Ì¿Þ Ë¿ÐÐÒ Ç ÍÀٗË ÇÊÇ ÌÄÎÍÐÏÄÃÐÑÁÄÌÌÍ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿  Á Ï¿Ð֗ÑÄ


ÊÄÂÉÍ ÎÄÏÄÈÑÇ ÍÑ Ë¿ÐÐÍÁÚÔ ÃÍÊÄÈ ÄÂÍ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ É ÇÔ ËÍÊÞÏÌÚË ÉÍÌÕÄÌь
Ï¿ÕÇÞË

®ÏÇËÄÏ  «¿ÐÐÍÁ¿Þ ÃÍÊÞ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ Ï¿ÁÌ¿   


¿ ÄÂÍ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ρ όϿ  =   ÂÐË ¡ÚÖÇÐÊÇÑÄ ËÍÊÞÏÌÒÝ
ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÝ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Á ÜÑÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
ω ¬40  =    . )40  =  ÂËÍÊÛ
ρ όϿ  =   ÂÐË ®ÒÐÑÛ 7 όϿ  =  ÃË =  ÐË
­ÎÏÄÃÄÊÇË Ë¿ÐÐÒ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ )40
Ð ¬40  w

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


136 Химия растворов

N όϿ  = 7 όϿ  – ρ όϿ  =  ÐË –   ÂÐË =  Â


 ¡ÚÖÇÐÊÇË Ë¿ÐÐÒ )40 Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
N )40  = N όϿ  – ω )40  =  Â –   =  Â
 ¬¿È×Ë ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÉÇÐÊÍÑÚ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
N )40 Â
O )40      ËÍÊÛ 
. )40  ÂËÍÊÛ
 ®ÍÐÉÍÊÛÉÒ ÃÊÞ ÏÄ×ÄÌÇÞ ƿÿÖÇ ÀÚÊ ÇÆÌ¿Ö¿ÊÛÌÍ ÁÆÞÑ  ÃË Ï¿ÐÑÁ͌
Ï¿  ÑÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ )40 Á ÜÑÍË ÍÀٗËÄ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ËÍÊÞÏÌÍÈ ÉÍÌÕÄ̌
ÑÏ¿ÕÇÇ Ð )40  =   ËÍÊÛÃË
­ÑÁÄÑ Ð )40  =   ËÍÊÛÃË

При выражении количественного состава растворов используют мас-


совые доли компонентов или их молярные концентрации.

Вопросы, задания, задачи


1. Изменяются ли массовая доля растворённого вещества и его молярная концентра-
ция при изменении температуры раствора?
2. Рассчитайте массовую долю соли в растворе, полученном при растворении 30 г
соли в 270 г воды.
3. Рассчитайте массу хлорида натрия и объём дистиллированной воды, необходимые
для приготовления физиологического раствора массой 20 кг с массовой долей соли 0,9 %.
4. Рассчитайте молярную концентрацию вещества в растворе объёмом 2,5 дм3, если
в нём содержится гидроксид калия: а) количеством 0,75 моль; б) массой 42,0 г.
 ʆʖʧʧʭʞʨʖʟʨʛ ʢʖʧʧʤʘʩʴ ʚʤʡʴ ʗʛʦʨʤʡʛʨʤʘʤʟ ʧʤʡʞ ,$M03 в её насыщенном растворе
массой 800 г. Растворимость соли при 10 °С составляет 5 г на 100 г воды.
6. Рассчитайте массовую долю сульфата натрия в растворе, полученном при раство-
ʦʛʣʞʞ ʘ ʘʤʚʛ ʢʖʧʧʤʟ  ʙ ʠʦʞʧʨʖʡʡʤʙʞʚʦʖʨʖ /B2SO4 ∙ )2O массой 16,1 г.
7. В воде массой 50 г растворили серную кислоту массой 50 г. Рассчитайте массо-
вую долю и молярную концентрацию кислоты в растворе, если его плотность равна
1,395 г/см3.
8. Рассчитайте объём (см3) и молярную концентрацию (моль/дм3) при 20 °С раство-
ра с ρ = 1,55 г/см3, полученного смешиванием 50 см3 воды (ρ = 1,00 г/см3) с 50 см3 сер-
ной кислоты (ρ = 1,83 г/см3).
9. Массовая доля серной кислоты в растворе равна 0,620, а её молярная концентра-
ция составляет 9,61 моль/дм3. Чему равен объём (см3) этого раствора массой 200 г?
10. Раствор массой 450 г с массовой долей сульфата железа(II), равной 30,0 %, охла-
ʚʞʡʞ  ʘ ʦʛʝʩʡʲʨʖʨʛ ʭʛʙʤ ʞʝ ʳʨʤʙʤ ʦʖʧʨʘʤʦʖ ʘʱʚʛʡʞʡʧʵ ʤʧʖʚʤʠ 'F404 ∙ )2O массой 99,0 г.
Чему равна массовая доля (в %) сульфата железа(II) в растворе над осадком кристалло-
гидрата?

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Электролитическая диссоциация веществ в растворах 137

§ 25. Электролитическая диссоциация веществ


в растворах

© Ì¿Ö¿ÊÒ 9*9 ÁÄÉ¿ ÄÐÑÄÐÑÁÍÇÐÎÚÑ¿ÑÄÊÇ ÒÐÑ¿ÌÍÁnj


ÊÇ  ÖÑÍ ÁÐÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ËÍÅÌÍ Ï¿ÆÃÄÊÇÑÛ Ì¿ ÃÁÄ ÀÍÊÛ×ÇÄ
ÂÏÒÎÎÚ w ÌÄÎÏÍÁÍÃÞØÇÄ ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÇÈ ÑÍÉ Ç ÎÏ͌
ÁÍÃÞØÇÄ ÄÂÍ ¬ÄËÄÕÉÇÈ ÓÇÆÇÉ ¢ ° ­Ë ÁÚÞÁÇÊ  ÖÑÍ
Ï¿ÐÑÁÍÏڌÎÏÍÁÍÃÌÇÉÇ ÎÏÍÁÍÃÞÑ ÑÍÉ ÎÍ ÑÄË ÅÄ Æ¿É͌
Ì¿Ë  ÖÑÍ Ç ËÄÑ¿ÊÊڌÎÏÍÁÍÃÌÇÉÇ ŸÌÂÊÇÈÐÉÇÈ ÓÇÆÇÉ
« ³¿Ï¿ÃÄÈ ÇÆÒÖÇÊ ÞÁÊÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆ¿ Ç ÒÐÑ¿ÌÍÁÇÊ
ÄÂÍ ÍÐÌÍÁÌÚÄ Æ¿ÉÍÌÚ ¬¿ÀÊÝÿÄËÚÄ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÞÁŒ
ÊÄÌÇÞ Ç Æ¿ÉÍÌÍËÄÏÌÍÐÑÇ Á  ÂÍÃÒ ÍÀÙÞÐÌÇÊ ×ÁÄÌ
ÐÉÇÈ Ò֗ÌÚÈ °Á¿ÌÑÄ ŸÏÏÄÌÇÒÐ  ÎÏÄÃÊÍÅÇÁ×ÇÈ ÑČ
ÍÏÇÝ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ¤— ÐÒØÌÍÐÑÛ Сванте Август
ËÍÅÌÍ ÁÚÏ¿ÆÇÑÛ ÐÊÄÃÒÝØÇË ÍÀÏ¿ÆÍË Аррениус —
ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚÏ¿ÐοÿÝÑÐÞÌ¿ÇÍÌÚÁÏ¿ÐÎÊ¿Á¿ÔÎÍÃ шведский физико-
ÃÄÈÐÑÁÇÄË ÁÚÐÍÉÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ  ¿ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÁÐÊÄÌ химик, автор теории
ÐÑÁÇÄÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞÐÏ¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÄË ÏÇÐ  электролитической
диссоциации (1887 г.)

 ¿ À
Рис. 56. Электролиты: а ‰ ʦʖʧʥʡʖʘ /B0)  б — ʦʖʧʨʘʤʦ /B0) ʘ ʘʤʚʛ
®ÏÍÕÄÐÐ Ï¿Ðοÿ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿ Ì¿ ÇÍÌÚ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ
ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÄÈ
¡ ÑÁ—ÏÃÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍ ÇÍÌÌÚÔ Ç ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ w
ÜÑÍ ÃÇÜÊÄÉÑÏÇÉÇ  ÌÄ ÎÏÍÁÍÃÞØÇÄ ÑÍÉ ±¿É  ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ ÑÁ—ÏÃÍÂÍ /B$M
Á  ËÊÏÃ Ï¿Æ ËÄÌÛ×Ä  ÖÄË Ò ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÊÇ ÂÏ¿ÓÇÑ¿ ¡ ÑÍ ÅÄ ÁÏÄËÞ ÁÍÃÌÚÄ
Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ ÎÏÍÁÍÃÞÑ ÑÍÉ ÁÐÊÄÃÐÑÁÇÄ ÑÍÂÍ  ÖÑÍ ÇÍÌÌÚÄ Ç ËÌÍÂÇÄ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


138 Химия растворов

ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÎÍÃ ÁÊÇÞÌÇÄË ÎÍÊÞÏÌÚÔ ËÍÊÄÉÒÊ ÁÍÃÚ ÎÏÇ Ï¿ÐÑÁ͌


ÏÄÌÇÇ Ï¿ÐοÿÝÑÐÞ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÝÑ  Ì¿ É¿ÑÇÍÌÚ Ç ¿ÌÇÍÌÚ
¼ÊÄÉÑÏÍÊÇÑ w ÜÑÍ ÁÄØÄÐÑÁÍ  ÉÍÑÍÏÍÄ ÎÏÍÁÍÃÇÑ ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÇÈ ÑÍÉ ÁÐÊÄÌ
ÐÑÁÇÄ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ Ì¿ É¿ÑÇÍÌÚ Ç ¿ÌÇÍÌÚ Á Ï¿ÐÎÊ¿ÁÄ ÇÊÇ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
¼ÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌ¿ ÎÍÃÁÇÅÌÍÐÑÛÝ É¿ÑÇÍÌÍÁ
Ç ¿ÌÇÍÌÍÁ Á Ï¿ÐÎÊ¿Á¿Ô Ç Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô
© ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿Ë ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ÐÍÊÇ  ؗÊÍÖÇ  ÉÇÐÊÍÑÚ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
Ð ÇÍÌÌÍÈ ÇÊÇ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÎÍÊÞÏÌÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÛÝ

£ÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÞ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ Ð ÇÍÌÌÚË ÑÇÎÍË ÐÁÞÆÇ


§ÍÌÌÚÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ ÐÍÐÑÍÞÑ ÇÆ É¿ÑÇÍÌÍÁ Ç ¿ÌÇÍÌÍÁ  ÐÁÞÆ¿ÌÌÚÔ ËÄÅÃÒ ÐÍÀÍÈ
ÐÇÊ¿ËÇÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÑÇÖÄÐÉÍÂÍÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞÁÒÎÍÏÞÃÍÖÄÌÌÒÝÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÒÝ
ÐÑÏÒÉÑÒÏÒ ®Íà ÁÍÆÃÄÈÐÑÁÇÄË ÎÍÊÞÏÌÚÔ ËÍÊÄÉÒÊ ÁÍÃÚ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ Ï¿ÆÏÒ×ÄÌÇÄ
ÇÍÌÌÚÔÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÁÇÇÔÏ¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÄÐÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄËÂÇÃÏ¿ÑÍÁÇÍÌÍÁ ÏÇÐ 
§ÆÒÖÇÑÄÏÇÐÒÌÍÉÇÍÀÏ¿ÑÇÑÄÁÌÇË¿ÌÇÄÌ¿ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÚÈÏ¿ÆËÄÏÉ¿ÑÇÍÌÍÁ
/B  ¿ÌÇÍÌÍÁ $Mv  ËÍÊÄÉÒÊ ÁÍÃÚ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÆÌ¿ÉÇ Ö¿ÐÑÇÖÌÚÔ Æ¿ÏÞÃÍÁ Ì¿ ¿ÑÍË¿Ô )
Ç 0 Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ÁÍÃÚ ­ÀÏ¿ÑÇÑÄ ÁÌÇË¿ÌÇÄ Ì¿ ÑÍ  É¿ÉÇË ¿ÑÍËÍË ËÍÊÄÉÒÊ¿ ÁÍÃÚ
ÎÍÁ—ÏÌÒÑ¿ÉÉ¿ÑÇÍÌÒ/B ¿É¿ÉÇËwÉ¿ÌÇÍÌÒ$Mv®ÍÖÄËÒËÍÊÄÉÒÊ¿ÁÍÃÚÍÏÇÄ̌
ÑÇÏÍÁ¿Ì¿ÉÉ¿ÑÇÍÌÒ/B ¿ÑÍËÍËÉÇÐÊÍÏÍÿ ¿É¿ÌÇÍÌÒ$Mvw¿ÑÍËÍËÁÍÃÍÏÍÿ
­ÐÍÀÄÌÌÍÐÑÛÝ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÇÍÌÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÐÍÊÄÈ Ç ØÄÊÍÖÄÈ  ÞÁÊތ
ÄÑÐÞ ÑÍ  ÖÑÍ ÜÑÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÒÅÄ ÐÍÐÑÍÞÑ ÇÆ ÇÍÌÍÁ Ç ÎÍÊÞÏÌÚÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÁÍÃÚ
ÑÍÊÛÉÍ Ï¿ÆÃÄÊÞÝÑ É¿ÑÇÍÌÚ Ç ¿ÌÇÍÌÚ ¦¿ÑÏ¿Ñ¿ ÜÌÄÏÂÇÇ Ì¿ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÝ ÉÍˌ
ÎÄÌÐÇÏÒÄÑÐÞ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÜÌÄÏÂÇÇ ÎÏÇ ÂÇÃÏ¿Ñ¿ÕÇÇ ÇÍÌÍÁ  Ç Á ÕÄÊÍË ÎÏÍÕÄÐÐ
ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ пËÍÎÏÍÇÆÁÍÊÛÌÍ
¾ÁÊÞÞÐÛ ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚËÇ Á ÁÍÃÄ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞËÇ  ؗÊÍÖÇ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏҌ
ÝÑ Á ÁÍÃÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô Ì¿ ÂÇÃÏÍÉÐÇÌ¿ÌÇÍÌÚ Ç É¿ÑÇÍÌÚ ËÄÑ¿ÊÊ¿
,­¬→,  ­¬v
°¿ ­¬ →°¿  ­¬v
–
Na+ + O [ Cl(H2O) n] –
+
Сl – H2O + H [ Na(H2O) n]

NaCl Гидрат катиона Гидрат аниона


Na+ Сl –
Рис. 57. Разрушение кристалла под действием молекул воды и гидратация
образующихся ионов

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Электролитическая диссоциация веществ в растворах 139
¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÐÍÊÄÈ Á ÁÍÃÄ ÇÔ ÇÍÌÌÚÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ Ï¿ÐοÿÝÑÐÞ
Ì¿ É¿ÑÇÍÌÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÊÇ ¿ËËÍÌÇÞ  Ç ¿ÌÇÍÌÚ ÉÇÐÊÍÑÌÚÔ ÍÐÑ¿ÑÉÍÁ
/B$0→/B  $0v
/) 10→/)  10v

£ÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÞ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ Ð ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚË ÎÍÊÞÏÌÚË ÑÇÎÍË ÐÁÞÆÇ


ÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔÇÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ H
ÉÇÐÊÍÑ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ Á ÁÍÃÄ Ç ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÜÊÄÉь
ÏÍÊÇÑ¿ËÇ ¡ ÉÇÐÊÍÑ¿Ô ¿ÑÍËÚ ÁÍÃÍÏÍÿ ÐÁÞÆ¿ÌÚ O … H Cl … H O

ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚËÇ ÎÍÊÞÏÌÚËÇ ÐÁÞÆÞËÇ Ð ¿ÑÍË¿ËÇ
Cвязь растягивается
ÉÇÐÊÍÑÌÚÔ ÍÐÑ¿ÑÉÍÁ ¡ ÎÍÊÞÏÌÚÔ ËÍÊÄÉÒÊ¿Ô Â͌ H и разрывается
H
ÑÍÁÚÔ ÇÍÌÍÁ ÌÄÑ ¯¿ÐÐËÍÑÏÇË ÎÏÍÕÄÐÐ ÃÇÐÐÍÕÇ¿Œ
ÕÇÇ ÉÇÐÊÍÑ Ì¿ ÎÏÇËÄÏÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ )w$M
Рис. 58. Водородные связи
¡Ì¿Ö¿ÊÄ ÎÍÊÞÏÌÚÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÉÇÐÊÍÑÚ ÎÏnj
ʢʛʜʚʩ ʢʤʡʛʠʩʡʖʢʞ )20 ʞ )$M
ÑÞÂÇÁ¿ÝÑÐÞ É ÎÍÊÞÏÌÚË ËÍÊÄÉÒÊ¿Ë ÁÍÃÚ Ç Äؗ
ÀÍÊÛ×Ä ÎÍÊÞÏÇÆÒÝÑÐÞ
­ÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÁÞÆÇ ËÄÅÃÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÉÇÐÊÍÑÚ Ç ÁÍÃÚ
ÏÇÐ   δ+ δ–
¦¿ÑÄË ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌ¿Þ ÎÍÊÞÏÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ )w$M ÒÃÊÇÌÞÄÑÐÞ Ç ÐÑ¿ÌÍÁÇÑÐÞ ËÄÌÄÄ
ÎÏÍÖÌÍÈ¡ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄÍÌ¿Ï¿ÆÏÚÁ¿ÄÑÐÞ ÑÍÄÐÑÛÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄÇÍÌÍÁ
)$M→)  $Mv
®ÍÊÒÖÇÁ×ÇÈÐÞ ÎÏÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÉÇÐÊÍÑÚ É¿ÑÇÍÌ )  ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÞÄÑÐÞ
É ËÍÊÄÉÒÊÄ ÁÍÃÚ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË É¿ÑÇÍÌ¿ ÂÇÃÏÍÉÐÍÌÇÞ )0  ÎÍ ÃÍÌÍÏÌ͌
¿ÉÕÄÎÑÍÏÌÍËÒ ËÄÔ¿ÌÇÆËÒ  Ð ÉÍÑÍÏÚË ÁÚ ÎÍÆÌ¿ÉÍËÇÊÇÐÛ  ÇÆÒÖ¿Þ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê † 
­ÀÏ¿ÆÍÁ¿Á×ÇÈÐÞ ÎÏÇ ÇÍÌÇÆ¿ÕÇÇ ÇÍÌ ÔÊÍÏ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ ÂÇÃÏ¿ÑÇÏÍÁ¿ÌŒ
ÌÚË  ÖÑÍ ÎÍÉ¿Æ¿ÌÍ Ì¿ ÏÇÐÒÌÉÄ 
£ÊÞ ÒÎÏÍØÄÌÇÞ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÈ ÏÄ¿ÉÕÇÈ Á ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ ÍÀÚÖÌÍ Æ¿ÎÇÐÚÁ¿ÝÑ
ÂÇÃÏ¿ÑÇÏÍÁ¿ÌÌÚÈ É¿ÑÇÍÌ ÁÍÃÍÏÍÿ Á ÁÇÃÄ ¬ 
ŸÌ¿ÊÍÂÇÖÌÚË ÍÀÏ¿ÆÍË ÎÍÃ ÃÄÈÐÑÁÇÄË ÎÍÊÞÏÌÚÔ ËÍÊÄÉÒÊ ÁÍÃÚ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ
ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÞ Ç ÃÏÒÂÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ Ð ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚË ÎÍÊÞÏÌÚË ÑÇÎÍË ÐÁÞÆÇ
£ÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÞ ÁÉÊÝÖ¿ÄÑ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÂÇÃÏ¿Ñ¿ÕÇÇ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ËÍÊÄÉÒÊ  ÇÔ ÎÍÊÞÏnj
Æ¿ÕÇÇ  Ï¿ÆÏÒ×ÄÌÇÞ ÐÁÞÆÄÈ Á ËÍÊÄÉÒÊ¿Ô Ç ÇÔ Ï¿Ðοÿ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÂÇÃÏ¿Ñnj
ÏÍÁ¿ÌÌÚÔ ÇÍÌÍÁ
«ÍÊÄÉÒÊÚ ÉÇÐÊÍÑ ÎÏÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ Á ÁÍÃÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ ÇÊÇ
Ö¿ÐÑÇÖÌÍ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÝÑ Ì¿ É¿ÑÇÍÌÚ ÁÍÃÍÏÍÿ Ç ¿ÌÇÍÌÚ ÉÇÐÊÍÑÌÚÔ ÍÐÑ¿ÑÉÍÁ
)/0 → H+ + NO–3 ;
→H+ + $)$00v
$)$00) ←

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


140 Химия растворов

°ÇÊÛÌÚÄ Ç ÐÊ¿ÀÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚ


­ÃÌÍÁÏÄËÄÌÌÍ Ð ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÄÈ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿
ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ¿ÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÇÍÌÍÁ ®ÍÜÑÍËÒ Á ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿Ô ÊÇ×Û ÍÎÏČ
ÃÄʗÌÌ¿Þ ÃÍÊÞ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Á ÁÇÃÄ ÐÁÍÀÍÃÌÚÔ ÇÍÌÍÁ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÁÄØÄÐÑÁÍ
ËÍÅÄÑ ÌÄ ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ Ï¿ÐοÿÑÛÐÞ Ì¿ ÇÍÌÚ
£ÊÞ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÍÈ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÇЌ
ÎÍÊÛÆÒÝÑ ÎÍÌÞÑÇÄ ÐÑÄÎÄÌÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ α 
°ÑÄÎÄÌÛ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ α w ÜÑÍ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ÖÇÐÊ¿ ËÍÊÄÉÒÊ ÇÊÇ ÓÍÏËÒÊÛÌÚÔ
ÄÃÇÌÇÕ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿  Ï¿ÐοÁ×ÇÔÐÞ Ì¿ ÇÍÌÚ  É ÍÀØÄËÒ ÖÇÐÊÒ ÄÂÍ Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÚÔ
ËÍÊÄÉÒÊ ÇÊÇ ÓÍÏËÒÊÛÌÚÔ ÄÃÇÌÇÕ
N 
 
N  
¶ÇÐÊÍ Ö¿ÐÑÇÕ Ç ÇÔ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ËÍÊÛ  ÐÁÞÆ¿ÌÚ ËÄÅÃÒ ÐÍÀÍÈ ÐÍÍÑÌ͌
×ÄÌÇÄË / O
/  O  / " ÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ   Ï¿ÐÎ  Ï¿ÐÎ
/ ÍÀØ OÍÀØ
ÂÃÄÎwÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ËÍÊÛ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÇÔËÍÊÄÉÒÊÇÊÇÓÍÏËÒÊÛÌÚÔÄÃÇÌÇÕ
¡ÄÊÇÖÇÌÒαÁÚÏ¿Å¿ÝÑÁÃÍÊÞÔÄÃÇÌÇÕÚÇÊÇÎÏÍÕÄÌÑ¿Ô°ÑÄÎÄÌÛÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ
ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ É¿É¿ÞÖ¿ÐÑÛÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿Ï¿ÐοʿÐÛÇÐÒØÄÐÑÁÒÄÑÁÏ¿ÐÑÁÍÏÄÁÁÇÃÄÐÁ͌
ÀÍÃÌÚÔÇÍÌÍÁ¬¿ÎÏÇËÄÏ ÐÑÄÎÄÌÛÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇÒÉÐÒÐÌÍÈÉÇÐÊÍÑÚÁÏ¿ÐÑÁÍÏÄÐË͌
ÊÞÏÌÍÈ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÄÈ   ËÍÊÛÃË Ï¿ÁÌ¿    ¼ÑÍ ÍÆÌ¿Ö¿ÄÑ  ÖÑÍ ÇÆ  ËÍÊČ
ÉÒÊÉÇÐÊÍÑÚÑÍÊÛÉÍÏ¿ÐοÊÇÐÛÌ¿É¿ÑÇÍÌÚ) Ç¿ÌÇÍÌÚ$)$00v
¡ÄÏÍÞÑÌÍÐÑÛ ¿ÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÇÍÌÍÁ ÐÌÇÅ¿ÄÑÐÞ ÎÏÇ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ
ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿  ¿ ÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÐÑÄÎÄÌÛ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ Á Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô
ÀÍÊÛ×Ä  ÖÄË Á ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÚÔ ¼ÑÍ ÍÆÌ¿Ö¿ÄÑ  ÖÑÍ ÐÑÄÎÄÌÛ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ Æ¿Œ
ÁÇÐÇÑ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ÍÑ ÎÏÇÏÍÃÚ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÌÍ Ç ÍÑ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿
¡ Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ ÖÇÐÊÄÌÌÍÂÍ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ α ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚ ÒÐÊÍÁÌÍ ÃÄÊÞÑÐÞ Ì¿
ÐÇÊÛÌÚÄ Ç ÐÊ¿ÀÚÄ
°ÇÊÛÌÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚ w ÜÑÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ  ÉÍÑÍÏÚÄ Á Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄ̌
ÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÍÁ¿ÌÚ Ì¿ ÇÍÌÚ °ÑÄÎÄÌÛ ÃÇЌ
ÐÍÕÇ¿ÕÇÇ α ÐÇÊÛÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ ÀÊÇÆÉ¿ É 
© ÐÇÊÛÌÚË ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿Ë ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ÇÍÌÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
Ç ÌÄÉÍÑÍÏÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ð ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚË ÎÍÊÞÏÌÚË ÑÇÎÍË ÐÁÞÆÇ Á ÇÔ ÐÊÒÖ¿Ä
ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ ÍÑÐÒÑÐÑÁÒÄÑ ÎÏÍÕÄÐÐ ¿ÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Á×ÇÔÐÞ ÇÍÌÍÁ ®ÍÜÑ͌
ËÒ Á ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞÔ  ÍÑÏ¿Å¿ÝØÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÒÝ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÝ  ÁËÄÐÑÍ ÆÌ¿Œ
É¿ Ï¿ÁÄÌÐÑÁ¿ ÐÑ¿ÁÞÑ ÐÑÏÄÊÉÒ Á ÍÃÌÍË Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÇ ¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ ÎÏÇËÄÏÍÁ ÎÏnj
ÁÄ×Ë ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÔ ÐÍÊÄÈ ¿  ØÄÊÍÖÄÈ À  Ç ÐÇÊÛÌÚÔ
ÉÇÐÊÍÑ Á  w )40  )$M  )#S  )*  )$M0  )/0
¿   ,40 → ,   40v Á   ¬#S → ¬   #Sv
À   ,­¬ → ,   ­¬v

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Электролитическая диссоциация веществ в растворах 141
°ÑÄÎÄÌÛ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÐÊ¿ÀÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ËÄÌÄÄ
  © ÐÊ¿ÀÚË ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿Ë ÍÑÌÍÐÇÑÐÞ ÁÍÿ )0 ← →)   ­¬v  ¿ Ñ¿ÉÅÄ
u ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÉÇÐÊÍÑ  ÓÄÌÍÊ  ÏÞà ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÉÇÐÊÍÑ
)/0  )$/  )4  )#0  )$0  )4J0 Ç ÃÏ
u Ï¿ÐÑÁÍÏ ¿ËËÇ¿É¿ Á ÁÍÃÄ
°Ê¿ÀÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚ w ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÿÅÄ Á Ï¿ÆÀ¿ÁŒ
ÊÄÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÌÄÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÝÑ Ì¿ ÇÍÌÚ §ÍÌÚ ÐÊ¿ÀÚÔ ÜÊÄÉь
ÏÍÊÇÑÍÁ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Á ÎÍÃÁÇÅÌÍË Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÇ Ð ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÌÄ ÎÏ͌
ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÍÁ¿ÊÇ  ÇÊÇ Ð ÁÄØÄÐÑÁÍË ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ  ÉÍÑÍÏÍÄ ÌÄ
Ï¿ÐÑÁÍÏÇÊÍÐÛ
£ÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÝ ÐÊ¿ÀÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ ÍÑÍÀÏ¿Å¿ÝÑ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄË Ï¿Ðοÿ ÐÍ
ÐÑÏÄÊÉ¿ËÇ Á ÃÁÒÔ Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÞÔ )/0 ← →)   /0v
®ÏÍÁÄÐÑÇ ֗ÑÉÒÝ ÂÏ¿ÌÇÕÒ ËÄÅÃÒ ÐÇÊÛÌÚËÇ Ç ÐÊ¿ÀÚËÇ ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ ÃÍÁÍÊی
ÌÍ ÑÏÒÃÌÍ ®ÏÇÌÞÑÍ ÐÖÇÑ¿ÑÛ ÐÊ¿ÀÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ ÎÊ¿ÁÇÉÍÁÒÝ )'  ÔÍÑÞ ÍÌ¿ Á
Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÄÑ Ì¿ v  ³ÍÐÓÍÏÌÒÝ )10  ÐÄÏÌnj
ÐÑÒÝ )40 Ç Ø¿ÁÄÊÄÁÒÝ )00$w$00) ÉÇÐÊÍÑÚ Ñ¿ÉÅÄ ÐÖÇÑ¿ÝÑ ÐÊ¿ÀÚËÇ
®Í ÎÄÏÁÍÈ ÐÑÒÎÄÌÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÍÌÇ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÝÑ Ì¿ v  Á ÉÍÌÕÄÌÑÏnj
ÏÍÁ¿ÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô Ç ÀÍÊÄÄ   w Á Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÔ
¬¿ÎÏÇËÄÏ  Á Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ) 10  ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÄÑ ÐÍÂÊ¿ÐÌÍ
ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÝ
)10 ←→)  )10v
°ÑÄÎÄÌÛ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÎÍ ÜÑÍÈ ÐÑÒÎÄÌÇ ËÍÅÄÑ ÃÍÐÑÇ¿ÑÛ   ¬¿ É¿ÅÃÍÈ
ÎÍÐÊÄÃÒÝØÄÈ ÐÑÒÎÄÌÇ ÐÑÄÎÄÌÛ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍ ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ  ¿ ÃÇЌ
ÐÍÕÇ¿ÕÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÐÍÂÊ¿ÐÌÍ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞË
→)  )10v
)10v ←
→)  10v
)10v ←
²ËÄÌÛ×ÄÌÇÄ ÐÑÄÎÄÌÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÐÁÞÆ¿ÌÍ Ð ÒÐÇÊÄÌÇÄË ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ
ÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ )  D ÉÇÐÊÍÑÌÚËÇ ÍÐÑ¿ÑÉ¿ËÇ Á ÏÞÃÒ )10v  )10v Ç 10v

Электролиты — это вещества, водные растворы или расплавы кото-


рых проводят электрический ток.
Процесс диссоциации молекулярных соединений с ковалентными
полярными связями отличается от процесса диссоциации ионных со-
единений наличием стадии поляризации молекул и разрыва ковалент-
ной связи.
По степени диссоциации различают сильные и слабые электролиты.
Степень диссоциации зависит не только от природы веществ, но и от
концентрации растворов, и увеличивается с их разбавлением.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


142 Химия растворов

Вопросы, задания, задачи


1. Почему соли проводят электрический ток после плавления?
2. Чем отличается электрический ток в металлах от электрического тока в растворах
или расплавах электролитов?
ʇʤʧʨʖʘʲʨʛʩʦʖʘʣʛʣʞʵʚʞʧʧʤʬʞʖʬʞʞʧʡʛʚʩʴʯʞʫʘʛʯʛʧʨʘ,)$03 )$M04 4S 0) 2 -J0) 
ʀ)404  /)4)2PO4  )/02.
4. Почему электролитическая диссоциация в растворах протекает самопроизвольно?
5. Сопоставьте окислительную и восстановительную способности: а) атома алюми-
ʣʞʵ ʞ ʞʤʣʖ "M3+ ʗ  ʖʨʤʢʖ ʜʛʡʛʝʖ ʞ ʞʤʣʖ 'F2+; в) атома серы и сульфид-иона; г) атома се-
ры S0 и атома серы в составе кислотного остатка SO42–.
 ʅʤʭʛʢʩ ʚʡʵ ʖʣʞʤʣʤʘ ʗʤʡʲʮʞʣʧʨʘʖ ʢʣʤʙʤʤʧʣØʘʣʱʫ ʠʞʧʡʤʨ  ʣʖʥʦʞʢʛʦ )2PO4–  )4–,
)$03– )403–, диссоциация по второй ступени протекает слабее, чем по первой? Как изме-
нится степень диссоциации при добавлении ионов водорода в растворы этих кислот?
7. В водном растворе содержится фтороводород количеством 50 моль. Чему равно
суммарное число ионов, образовавшихся при его диссоциации, если α )'    
8. Определите суммарное количество катионов и анионов соли в растворе, содержа-
щем сульфат натрия массой 2,84 г.
ʍʛʢʩʦʖʘʣʖʢʤʡʵʦʣʖʵʠʤʣʬʛʣʨʦʖʬʞʵʠʖʨʞʤʣʤʘ)+ в водном растворе уксусной кисло-
ты объёмом 4 дм3, если степень диссоциации кислоты равна 2,6 %, а масса кислоты — 6 г?
10. В растворе объёмом 2,5 дм3 ʢʖʧʧʖ #B 0) 2 равна 14 г. Вычислите молярную кон-
ʬʛʣʨʦʖʬʞʴ ʞʤʣʤʘ 0)– в данном растворе.

§ 26. Понятие о водородном показателе (рН) раствора


¡Íÿ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÐÊ¿ÀÚË ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍË Ç ÑÍÊÛÉÍ Á ÌÄÀÍÊÛ×ÍÈ ÐÑÄÎÄÌÇ ÃÇЌ
ÐÍÕÇÇÏÒÄÑ Ì¿ ÇÍÌÚ ¬  Ç ­¬v
→)  0)v
)0 ←
®ÏÇ  °° ÐÑÄÎÄÌÛ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ α ÁÍÃÚ Ï¿ÁÌ¿ ÎÏÇËÄÏÌÍ  – v ¼ÑÍ ÍÆÌ¿Œ
Ö¿ÄÑ  ÖÑÍ ÇÆ ËÇÊÊÇ¿Ïÿ ËÍÊÄÉÒÊ ÁÍÃÚ ÑÍÊÛÉÍ ÃÁÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Á Ánj
ÃÄ ÇÍÌÍÁ ¬  Ç ­¬v
©ÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ Ð ¬  Ï¿ÁÌ¿ v ËÍÊÛÃË ±¿ÉÍÁ¿ ÅÄ ÉÍ̌
ÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ÂÇÃÏÍÉÐÇÊÛÌÚÔ ÂÏÒÎÎ Ð ­¬v 
®ÏÍÇÆÁÄÃÄÌÇÄÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÈÇÍÌÍÁ¬ Ç0)vÁÁÍÃÄÇÁÍÃÌÚÔÏ¿ÐÑÁÍÏ¿ÔÞÁŒ
ÊÞÄÑÐÞÁÄÊÇÖÇÌÍÈÎÍÐÑÍÞÌÌÍÈÎÏÇÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÈÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏı¿É ÎÏÇ °$
D ) –D 0)− =− ËÍÊÛÃË 
¯¿ÐÑÁÍÏÚ  Á ÉÍÑÍÏÚÔ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ É¿ÑÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ Ï¿ÁÌ¿ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ
ÂÇÃÏÍÉÐÇÌ¿ÌÇÍÌÍÁ  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÌÄÈÑÏ¿ÊÛÌÚËÇ ¤ÐÊÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ É¿ÑÇÍÌÍÁ Á͌
ÃÍÏÍÿ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÀÍÊÛ×Ä ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÂÇÃÏÍÉÐÇÌ¿ÌÇÍÌÍÁ  ÑÍ ÄÐÑÛ D ¬  
D ­¬v  ÑÍ ÐÏÄÿ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÉÇÐÊ¿Þ ¤ÐÊÇ ÅÄ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÎÏÄÍÀʿÿÝÑ ÂÇÃÏÍÉÐÇÌ
¿ÌÇÍÌÚ  ÑÍ ÄÐÑÛ D ­¬v   D ¬  ÑÍ ÐÏÄÿ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ØÄÊÍÖÌ¿Þ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Понятие о водородном показателе (рН) раствора 143
©ÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÍ ÉÇÐÊÍÑÌÍÐÑÛ Ç ÐÁÞÆ¿ÌÌÒÝ Ð ÌÄÈ ÍÐÌÍ́ÁÌÍÐÑÛ ؗÊÍÖÌÍÐÑÛ 
ÐÏÄÃÚ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÁÚÏ¿Å¿ÝÑ Ð ÎÍËÍØÛÝ ÁÍÃÍÏÍÃÌÍÂÍ ÎÍÉ¿Æ¿ÑÄÊÞ Ï) ÖÇÑ¿ÄÑÐÞ
ŠÎ܌¿×š  ¡ÍÃÍÏÍÃÌÚÈ ÎÍÉ¿Æ¿ÑÄÊÛ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÐÍÀÍÈ ÃÄÐÞÑÇÖÌÚÈ ÊÍ¿ÏÇÓË
ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ  ÁÆÞÑÚÈ ÐÍ ÆÌ¿ÉÍË ŠËÇÌÒК
Ϭ=vMHD ) 
¡ÍÃÍÏÍÃÌÚÈ ÎÍÉ¿Æ¿ÑÄÊÛ Q) w ÜÑÍ ËÄÏ¿ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ É¿ÑÇÍÌÍÁ
ÁÍÃÍÏÍÿ )  ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÍ ÁÚÏ¿Å¿ÝØ¿Þ ÉÇÐÊÍÑÌÍÐÑÛ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿
¡ÍÃÍÏÍÃÌÚÈ ÎÍÉ¿Æ¿ÑÄÊÛ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÀÄÆÏ¿ÆËÄÏÌÍÈ ÁÄÊÇÖÇÌÍÈ
¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÎÏÇ ËÍÊÞÏÌÍÈ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ É¿ÑÇÍÌÍÁ )  D )  = v ËÍÊÛÃË
Ϭ Ï¿ÁÄÌ   ¿ ÎÏÇ D )  = v ËÍÊÛÃË Ϭ Ï¿ÁÄÌ 

®ÏÇËÄÏ  ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ Ϭ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ  ËÍÊÞÏÌ¿Þ ÉÍ̌


ÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ÉÍÑÍÏÍÈ Ï¿ÁÌ¿   ËÍÊÛÃË
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
Ð )40  =   ËÍÊÛÃË ®ÒÐÑÛ 7 όϿ  =  ÃË
Q) w ±ÍÂÿO )40 = ËÍÊÛÃË–ÃË =
=   ËÍÊÛ
­ÎÏÄÃÄÊÇË ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ ÎÍ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÝ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ
ÉÇÐÊÍÑÚ
  ËÍÊÛ       Ô ËÍÊÛ
)40  → )   40v  ÍÑÉÒÿ Ô =   ËÍÊÛ  ÑÍ ÄÐÑÛ O ¬  =   ËÍÊÛ
    ËÍÊÛ          ËÍÊÛ
«ÍÊÞÏÌ¿Þ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ Ï¿ÁÌ¿
O  ËÍÊÛ
Ð  Ð ¬    ËÍÊÛÃË   v ËÍÊÛÃË  
7  ÃË 
¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÄË ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÈ ÎÍÉ¿Æ¿ÑÄÊÛ Ϭ = vMHÐ ¬  = vMHv = 
­ÑÁÄÑ Ϭ = 

¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÄË ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÈ ÎÍÉ¿Æ¿ÑÄÊÛ Á ØÄÊÍÖÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ

®ÏÇËÄÏ  ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ Q) Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ /B0) D ËÍÊÞÏÌÍÈ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÄÈ


  ËÍÊÛÃË
£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
Ð /B0)  =   ËÍÊÛÃË ©ÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ¿ÌÇÍÌÍÁ 0)v Á Ñ¿ÉÍË
Q) w Ï¿ÐÑÁÍÏÄ Ï¿ÁÌ¿ v ËÍÊÛÃË ¯¿ÐÐÖÇÑ¿Œ
ÄË ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÝ ÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ  ÆÌ¿Þ 
ÖÑÍ Ð ¬  – Ð ­¬ v = v ËÍÊÛÃË 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


144 Химия растворов

D ) –D 0)− =D ) –vËÍÊÛÃË=− ËÍÊÛÃË  ÍÑÉÒÿ


 ËÍÊÛÃË  
D)   v ËÍÊÛÃË  
v ËÍÊÛÃË 
ÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ Ϭ = vMHD )  = vMHv =  ØÄÊÍÖÌ¿Þ ÐÏÄÿ 
­ÑÁÄÑ Ϭ = 

­ÀÏ¿ÑÇÑÄ ÁÌÇË¿ÌÇÄ Ì¿ ÑÍ  ÖÑÍ Ç Á ØÄÊÍÖÌÍÈ ÐÏÄÃÄ É¿ÑÇÍÌÚ )  ÎÏÍÃÍÊÅ¿Œ


ÝÑ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÍÁ¿ÑÛ Á ÁÍÃÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
®ÍÐÉÍÊÛÉÒ Á ÁÍÃÄ ÎÏÇ v °° ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÇÍÌÍÁ )  Ç 0)v ÍÃÇÌ¿É͌
ÁÚ Ç Ï¿ÁÌÚ v ËÍÊÛÃË  ÑÍ ÃÊÞ ÖÇÐÑÍÈ ÁÍÃÚ Ϭ = vMHD )  = vMHv = 
±¿ÉÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ Ϭ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÌÄÈÑÏ¿ÊÛÌÍÈ ÐÏÄÃÄ ¦Ì¿ÖÄÌÇÝ Ϭ   ÐÍÍь
ÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÀÍ́ÊÛ׿Þ ÉÇÐÊÍÑÌÍÐÑÛ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿  ¿ Ϭ   ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÀÍ́ÊÛ׿Þ ؗŒ
ÊÍÖÌÍÐÑÛ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÏÇÐ  

Рис. 59. Шкала значений рН среды в водном растворе

§Ñ¿É  ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ Ϭ ËÍÅÌÍ Ï¿ÐÐÖÇÑ¿ÑÛ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÍÕÄÌÇÑÛ Ð ÎÍËÍØÛÝ ÍÑÃÄÊی


ÌÚÔ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÍÁ Ê¿ÉËÒп  ÓÄÌÍÊÓÑ¿ÊÄÇÌ¿  ËÄÑÇÊÍÏ¿ÌÅ¿  ÒÌÇÁÄÏпÊÛÌÍÂÍ
ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏ¿ DÍ ×É¿ÊÍÈ Ϭ Ç ÎÏÇÀÍÏÍÁ w ϬŒËÄÑÏÍÁ ÏÇÐ    

Рис. 60. рН-метры

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Понятие о водородном показателе (рН) раствора 145
§ÆËÄÏÄÌÇÄ Ϭ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ Á ËÄÃÇÕÇÌÄ  ÐÄÊÛÐÉÍË ÔÍÆÞÈÐÑÁÄ  Ì¿ÒÉÄ  Ì¿
ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ¡ ÍÏ¿ÌÇÆËÄ ÆÃÍÏÍÁÍÂÍ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ Ϭ ÉÏÍÁÇ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ    ÅČ
ÊÒÃÍÖÌÍÂÍ ÐÍÉ¿ w    ÐÊÝÌÚ w    ÐʗÆ w  v  ®ÏÇ ÉÍÌÐÄÏÁÇÏÍÁ¿ÌÇÇ
ÃÍÀ¿ÁÊÄÌÇÄ ÒÉÐÒÐÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Á Ë¿ÏÇÌ¿Ã ÃÍ Q)     ÎÍÿÁÊÞÄÑ ÃÄÞÑÄÊی
ÌÍÐÑÛ ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁ¿ À¿ÉÑÄÏÇÈ ° ¿Ì¿ÊÍÂÇÖÌÍÈ ÕÄÊÛÝ Á ÐÍÐÑ¿Á ÎÏÍÔÊ¿ÃÇÑÄÊی
ÌÚÔ Ì¿ÎÇÑÉÍÁ ÁÁÍÃÞÑ ÊÇËÍÌÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ ÃÊÞ ÎÍÌÇÅÄÌÇÞ ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ Ϭ ÃÍ 
£ÊÞ ÌÍÏË¿ÊÛÌÍÂÍ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ Ö¿ØÄ ÁÐÄÂÍ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ ÒËÄÌÛ׿ÑÛ Î͌
ÁÚ×ÄÌÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÌÍÐÑÛ ÎÍÖÁ ÇÆÁÄÐÑÉÍÁ¿ÌÇÄË Ð ÎÍËÍØÛÝ ËÄÊ¿ $B$0  Ã͌
ÊÍËÇÑÍÁÍÈ ËÒÉÇ $B.H $0  ÇÊÇ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ÃÍ Ϭ =  v 
Ñ¿ÀÊ  

±¿ÀÊÇÕ¿  ©Ê¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÞ ÃǿοÆÍÌÍÁ Ϭ ÎÍÖÁÚ


©ÇÐÊÍÑÌÍÐÑÛ ÎÍÖÁÚ £Ç¿Î¿ÆÍÌ Ϭ

©ÇÐÊ¿Þ  v 

¬ÄÈÑÏ¿ÊÛÌ¿Þ Ç ÀÊÇÆÉ¿Þ É ÌÄÈÑÏ¿ÊÛÌÍÈ  v 

¸ÄÊÍÖÌ¿Þ  v  Ç ÁÚ×Ä

Водородный показатель pH — это мера концентрации катионов


ʘʤʚʤʦʤʚʖ )+ в растворе. Рассчитывают водородный показатель по фор-
ʢʩʡʛ ʦʃ  oMHc )+).

Вопросы, задания, задачи


1. Укажите кислотность среды (кислая, нейтральная, щелочная), а также соответству-
ющую окраску универсального индикатора:
а) рН = 14; б) рН = 4; в) рН = 6; г) рН = 9.
2. Больше или меньше семи будет рН раствора после сливания равных объёмов
растворов гидроксида калия и серной кислоты, имеющих молярную концентрацию
0,1 моль/дм3?
3. Составьте уравнения диссоциации веществ, в растворах которых лакмус приобре-
ʨʖʛʨ ʠʦʖʧʣʩʴ ʤʠʦʖʧʠʩ -Jʄʃ  )$00)  )/03  $B 0) 2  )$M  )2SO4.
 ɺʖʣʱ ʦʖʧʨʘʤʦʱ ʧʤʛʚʞʣʛʣʞʟ /B0)  )$M  /B$M  ,0)  )/03  $B 0) 2  /)3, CO2, SO2,
ʇ)3ʇ00)  )/02  )' ʅʦʞ ʩʧʡʤʘʞʞ ʤʚʞʣʖʠʤʘʤʟ ʢʤʡʵʦʣʤʟ ʠʤʣʬʛʣʨʦʖʬʞʞ ʠʖʠʞʛ ʞʝ ʦʖʧʨʘʤ
ʦʤʘ ʞʢʛʴʨ ʣʛʟʨʦʖʡʲʣʩʴ ʧʦʛʚʩ  Q)    Q)  
5. Рассчитайте значение рН в растворе: а) бромоводородной кислоты с моляр-
ной концентрацией 0,0001 моль/дм3; б) серной кислоты с молярной концентрацией
0,05 моль/дм3.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


146 Химия растворов
 ʄʥʦʛʚʛʡʞʨʛ Q) ʦʖʧʨʘʤʦʖ ʀ0) D ʢʤʡʵʦʣʤʟ ʠʤʣʬʛʣʨʦʖʬʞʛʟ   ʢʤʡʲʚʢ3.
7. Исходя из значения произведения c )+) · c 0)−) = 10−14 (моль/дм3)2 при 25 °C, най-
дите значение молярной концентрации c 0)−) при рН 2, 5, 8, 12 и 14. Как приготовить
растворы с рН = 2 и рН = 14?
8. Чему равна молярная концентрация (моль/дм 3) ионов водорода в растворе
с рН = 4?
9. Какая среда будет в растворе, полученном при смешивании равных объёмов рас-
творов, содержащих 3 моль гидроксида натрия и 2 моль серной кислоты?
10. В растворе азотистой кислоты число непродиссоциировавших молекул
в 2,5 раза больше числа продиссоциировавших. Укажите степень диссоциации α
(в процентах) и рН раствора, если исходная концентрация кислоты в нём была равна
0,0035 моль/дм3.

ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ  ­ÎÏÄÃÄÊÄÌÇÄ ÉÇÐÊÍÑÌÍÂÍ ÇÊÇ ÍÐÌÍÁÌÍÂÍ


Ô¿Ï¿ÉÑÄÏ¿ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ Ð ÎÍËÍØÛÝ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÍÁ
¯Ä¿ÉÑÇÁÚ ÒÌÇÁÄÏпÊÛÌÚÈ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏ  ÃÇÐÑÇÊÊÇÏÍÁ¿ÌÌ¿Þ ÁÍÿ  Ï¿ÐÑÁÍÏÚ
¬$M  )40  $B 0)   /B0)
­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ Ϭ ÁÚÿÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÉÇÐÊÍÑ  ØÄÊÍÖÄÈ Ç ÃÇÐÑÇÊÊÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ
ÁÍÃÚ £ÊÞ ÜÑÍÂÍ Ì¿ÌÄÐÇÑÄ ÐÑÄÉÊÞÌÌÚËÇ οÊÍÖÉ¿ËÇ ÎÍ É¿ÎÊÄ É¿ÅÃÍÂÍ ÇÆ ÇЌ
ÐÊÄÃÒÄËÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ Ì¿ ÎÍÊÍÐÉÒ ÒÌÇÁÄÏпÊÛÌÍÂÍ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏ¿ ­ÉÏ¿ÐÉÒ ÐÏ¿ÁŒ
ÌÇÑÄ ÐÍ ÐÎÄÕÇ¿ÊÛÌÍÈ ×É¿ÊÍÈ Ϭ
°ÃÄÊ¿ÈÑÄ ÁÚÁÍÃ Í ÉÇÐÊÍÑÌ͌ÍÐÌÍÁÌÍË Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÄ É¿ÅÃÍÂÍ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ

§ 27. Химические свойства кислот, оснований, солей


в свете теории электролитической диссоциации
±ÄÍÏÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÿ—Ñ ÄÃÇÌÚÈ ÎÍÃÔÍÃ É ÎÍÌÇË¿Œ
ÌÇÝ ÎÏÍÕÄÐÐÍÁ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÔ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô Ð ÒÖ¿ÐÑÇÄË ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ w ÉÇЌ
ÊÍÑ  ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ  ÐÍÊÄÈ ¼ÑÍÑ ÎÍÃÔÍà ÍÐÌÍÁ¿Ì Ì¿ ÑÍË Ó¿ÉÑÄ  ÖÑÍ ÎÍÐÊÄ Ï¿ÐÑÁÍÏČ
ÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ Á ÁÍÃÄ ÎÍÊÒÖ¿ÄÑÐÞ Ï¿ÐÑÁÍÏ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÈ É¿ÑÇÍÌÚ Ç ¿ÌÇÍÌÚ
§ËÄÌÌÍ ÍÌÇ ÎÏÇÌÇË¿ÝÑ ÒÖ¿ÐÑÇÄ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ w ÜÑÍ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÒÖ¿ÐÑnj
ÄË ÇÍÌÍÁ  ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÔÐÞ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ
¯Ä¿ÉÕÇÇ ËÄÅÃÒ ÇÍÌ¿ËÇ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÀÄÆ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ
¿ÑÍËÍÁ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÏÄ¿ÉÕÇÞËÇ ÇÍÌÌÍÂÍ ÍÀËÄÌ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химические свойства кислот, оснований, солей в свете теории электролитической диссоциации 147
²ÐÊÍÁÇÞ ÌÄÍÀÏ¿ÑÇËÍÂÍ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÇÍÌÌÍÂÍ
ÍÀËÄÌ¿ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ
®ÏÇ ÐËÄ×ÇÁ¿ÌÇÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ Ï¿ÆÌÚÔ ÐÍÊÄÈ É¿ÊÛÕÇÞ Ð ϿЌ
ÑÁÍÏ¿ËÇ ÓÑÍÏÇÃÍÁ Ï¿ÆÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÎÍÊÒÖ¿ÄÑÐÞ ÍÃÇÌ Ç ÑÍÑ
ÅÄ ÍпÃÍÉ w ÓÑÍÏÇà ɿÊÛÕÇÞ $B'↓ ¼ÑÍ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÎÍÑ͌
ËÒ  ÖÑÍ ÁÍ ÁÐÄÔ ÐÊÒÖ¿ÞÔ ÇËÄÝØÇÄÐÞ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÇÍÌÚ É¿Êی
ÕÇÞ $B  ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ Ð ÇÍÌ¿ËÇ ÓÑÍÏ¿ 'v D ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÑÏÒÌ
ÌÍÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Образование
 v
$B  ' =$B'↓. белого осад-
ка CaF2 при
¡ ÐÁÞÆÇ Ð ÜÑÇË ÎÍÃÒË¿ÈÑÄ  ÎÍÖÄËÒ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÄ ÁÍÃÚ  взаимодействии
ÀÍ¿ÑÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚËÇ ÐÍÊÞËÇ É¿ÊÛÕÇÞ  ÎÍÖÑÇ ÌÄ ÐÍÃÄÏÅ¿Ñ ионов Ca2+ и F–
¿ÌÇÍÌÍÁ ÓÑÍÏ¿
®ÏÇ ÃÄÈÐÑÁÇÇ ÐÍÊÞÌÍÈ  ÐÄÏÌÍÈ  ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑ Ì¿ É¿ÏÀÍÌ¿ÑÚ É¿ÊÛÕÇÞ  ̿ь
ÏÇÞ Ç ÃÏÒÂÇÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞ ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ ¿Æ
/B$0 )$M=/B$M $0↑ )0
®ÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ É¿ÏÀÍ̿ьÇÍÌÍÁ °0v Ç ÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ )  ÍÀÏ¿ÆÒÄь
ÐÞ ÐÊ¿À¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ )$0

) °0v=)°0 
ÉÍÑÍÏ¿Þ Ï¿Æʿ¿ÄÑÐÞ Ì¿ ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ ¿Æ Ç ÁÍÃÒ ¯Ä¿ÉÕÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ Ð ÇÌÑÄÌÐÇÁŒ
ÌÚË ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË $0  ÌÄÐËÍÑÏÞ Ì¿ ÍÖÄÌÛ ÌÇÆÉÒÝ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ $B$0 ¬ÇŒ
É¿ÉÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÌÄ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ  ÄÐÊÇ ÌÄ ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞ Â¿Æ  ÌÄ ÁÚοÿÄÑ
ÍпÃÍÉ  ÌÄ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ Ë¿ÊÍÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÝØÄÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÄÐÊÇ ÐËČ
׿ÑÛ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ /B40 Ç ÌÇÑÏ¿Ñ¿ É¿ÊÇÞ ,/0  ÑÍ Á ÎÍÊÒÖÄ̌
ÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÀÒÃÒÑ Ì¿ÔÍÃÇÑÛÐÞ É¿ÑÇÍÌÚ /B  ,  ¿ÌÇÍÌÚ 40v Ç /0v
®ÏÇÁÄ×ÌÌÚÄ ÎÏÇËÄÏÚ ÎÍÆÁÍÊÞÝÑ ÐÃÄÊ¿ÑÛ ÁÚÁÍà  ÖÑÍ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÇÍÌÌÍÂÍ ÍÀŒ
ËÄÌ¿ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ ÌÄÍÀÏ¿ÑÇËÍ Á ÐÊÒÖ¿Ä ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ 
ÍпÃÉÍÁ ÑÏÒÃÌÍÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÇÊÇ Ë¿ÊÍÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÝØÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ w
ÐÊ¿ÀÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ
¡ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÇÇ Ð ÎÏÇÌÕÇÎÍË ªÄ ·¿ÑÄÊÛÄ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄ ¿ƿ  ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ
ÍпÃÉ¿ ÁÚÆÚÁ¿ÄÑ ÒÿÊÄÌÇÄ ÎÏÍÃÒÉÑ¿ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÇÆ ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÍÈ ÐËÄÐÇ w Ï¿ÐÑÁ͌
Ï¿  ÖÑÍ Ç ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÄÑ ÎÍÊÌÍÄ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
¯Ä¿ÉÕÇÇ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÍÎÇÐÚÁ¿ÝÑ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞËÇ Á ÑϗÔ ÓÍÏË¿Ô ËÍÊÄÉҌ
ÊÞÏÌÍÈ  ÎÍÊÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ Ç ÐÍÉϿؗÌÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ ¡Í ÁÐÄÔ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞÔ ÐÊ¿ÀÚÄ
ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚ  ¿ÆÚ Ç Ë¿ÊÍÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÇÆÍÀÏ¿Å¿ÝÑ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚËÇ
ÓÍÏËÒÊ¿ËÇ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ )0  )  'F 0)   ÌÄÆ¿ÁÇÐÇËÍ ÍÑ ÇÔ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ËÍÊČ
ÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÇÊÇ ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


148 Химия растворов

°ÒØÌÍÐÑÛ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÔ ÎÏÍÕÄÐÐÍÁ Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ֗ÑÉÍ ÁÚÏ¿Å¿ÄÑÐÞ ÎÏÇ Æ¿ÎÇÐÇ


ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÈ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍÁ Á ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ £ÊÞ ÜÑÍÂÍ ÁÌ¿Ö¿ÊÄ ÐÍÐÑ¿ÁŒ
ÊÞÄË ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Á ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÈ ÓÍÏËÄ
)40 /B0)=/B40 )0
¿ Æ¿ÑÄË w ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ Á ÎÍÊÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ  ÒÉ¿ÆÚÁ¿Þ ÐÇÊÛÌÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚ
Á ÁÇÃÄ ÇÍÌÍÁ  ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÄÐÞ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ Ç Ë¿ÊÍÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÝØÇÄ ÐÍÄÃÇÌČ
ÌÇÞ  Á ÿÌÌÍË ÐÊÒÖ¿Ä ÁÍÃÒ  Á ÁÇÃÄ ËÍÊÄÉÒÊ
)  40v /B  0)v =40v /B  )0
¿ ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ Á ÁÇÃÄ ÓÍÏËÒÊÛÌÚÔ
ÄÃÇÌÇÕ
£ÊÞ ÐÍÐÑ¿ÁÊÄÌÇÞ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ Á ÐÍÉϿؗÌÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ ÇÐÉÊÝÖ¿ÄË ÇÆ
ÍÀÄÇÔ Ö¿ÐÑÄÈ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÇÍÌÚ  ÌÄ ÒÖ¿ÐÑÁÒÝØÇÄ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ
)  0)v=)0ÇÊÇ)  0)v=)0
²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Á ÐÍÉϿؗÌÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ ÁÚÏ¿Å¿ÄÑ Ônj
ËÇÖÄÐÉÒÝ ÐÒÑÛ ÎÏÍÇÐÔÍÃÞØÄÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ
­ÖÄÁÇÃÌÍ  ÖÑÍ  É¿ÉÒÝ ÀÚ ؗÊÍÖÛ Ç ÐÇÊÛÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ ËÚ ÌÇ ÁÆÞÊÇ  Áƿnj
ËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ËÄÅÃÒ ÌÇËÇ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÈ ÐÍÊÇ ÁÚÏ¿ÆÇÑÐÞ Ñ¿ÉÇË
ÅÄ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄË )   0)v = )0 ¡Í ÁÐÄÔ ÜÑÇÔ ÐÊÒÖ¿ÞÔ ÀÒÃÄÑ ÎÏÍÑÄÉ¿ÑÛ ÍÌ
Ì¿ Ç Ñ¿ ÅÄ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÏÄ¿ÉÕÇÞ w ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÌÄÈÑÏ¿ÊÇÆ¿ÕÇÇ Ð ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÍÉ͌
ÊÍ  ɣŠÜÌÄÏÂÇÇ Ì¿ ÍÃÇÌ ËÍÊÛ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Á×ÄÈÐÞ ÁÍÃÚ
²Ï¿ÁÌÄÌÇÞ Á ÐÍÉϿؗÌÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ É ÍÃÌÍÈ
ÉÍÌÉÏÄÑÌÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ËÄÅÃÒ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ  ÌÍ Ç ÍÔÁ¿ÑÚÁ¿ÝÑ
ÂÏÒÎÎÒ ¿Ì¿ÊÍÂÇÖÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ¡ ÜÑÍË ÇÔ ÍÐÌÍÁÌ¿Þ ÕÄÌÌÍÐÑÛ Ç ÍÀÍÀØ¿ÝØÄÄ
ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ
¯¿ÐÐËÍÑÏÇË ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÇÐÊÍÑ  ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ Ç ÐÍÊÄÈ Ð ÎÍÆÇÕÇÇ
ÑÄÍÏÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ

­ÀØÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÇÐÊÍÑ


©ÇÐÊÍÑÚ w ÜÑÍ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚ  ÎÏÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÉÍÑÍÏÚÔ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ É¿ÑÇ͌
ÌÍÁ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÑÍÊÛÉÍ É¿ÑÇÍÌÚ ÁÍÃÍÏÍÿ
®ÏÇÐÒÑÐÑÁÇÄ ÉÇÐÊÍÑ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÍÀÌ¿ÏÒÅÇÁ¿ÝÑ Ð ÎÍËÍØÛÝ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÍÁ
±¿É  Á ÉÇÐÊÍÈ ÐÏÄÃÄ Ϭ    Ê¿ÉËÒÐ Ç ËÄÑÇÊÍÏ¿ÌÅ ÇËÄÝÑ ÉÏ¿ÐÌÒÝ ÍÉÏ¿Œ
ÐÉÒ ÐË ÏÇÐ   ­ÀØÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÐÇÊÛÌÚÔ ÉÇÐÊÍÑ ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌÚ
ÏÄ¿ÉÕÇÞËÇ  Á ÉÍÑÍÏÚÄ ÁÐÑÒοÝÑ ÑÍÊÛÉÍ É¿ÑÇÍÌÚ ÁÍÃÍÏÍÿ )  © ÌÇË ÍÑÌÍÐÇь
ÐÞ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÐÍÊÄÈ ÎÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ÍÐÌÍÁÌÚËÇ Ç ¿ËÓ͌
ÑÄÏÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ  ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞËÇ Ç ÐÍÊÞËÇ Ñ¿ÀÊ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химические свойства кислот, оснований, солей в свете теории электролитической диссоциации 149
±¿ÀÊÇÕ¿  ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÇÐÊÍÑ Á ÐÁÄÑÄ ÑÄÍÏÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ
ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ

²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
¯Ä¿ÂÄÌÑ  Á ÐÍÉϿؗÌÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ
Á ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÈ Ç ÎÍÊÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏË¿Ô
ÓÍÏËÄ

©¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ


 §ÌÃÇÉ¿ÑÍÏ
)#S → )   #Sv

«H  )$M = .H$M  )↑


 «ÄÑ¿ÊÊ .H )  =.H  )↑
.H  ¬   °Mv = .H   °Mv  )↑

 ­ÉÐÇÃ «H0  )/0 = .H /0   )0


.H0 )  =.H 
)0
¿  ÍÐÌÍÁÌÚÈ .H0  ¬   /0v = .H   /0v  )0

À  ¿ËÓÍÑÄό ;O0  )$M = ;O$M  )0


;O0 )  =;O 
)0
ÌÚÈ ;O0  ¬   °Mv = ;O   °Mv  )0

 ­ÐÌÍÁ¿ÌÇÄ /B0)  )$M = /B$M  )0


)  0)v=)0
¿  ؗÊÍÖÛ /B   0)v  )   °Mv = /B  °Mv  )0
À  ÌÄÏ¿ÐÑÁ͌
ÏÇËÍÄ )40  'F 0)  = 'F40  )0 
) 'F 0)  ='F 
)0
ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ )   40v  'F 0)  = 'F  40v  )0

)/0  /B$0 = /B/0  )0  $0↑


 °ÍÊÛ )   /0v  /B   $0v = ) 
 $0v = $0↑  )0
= /B   /0v  $0↑  )0

±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  É¿ÑÇÍÌ ÁÍÃÍÏÍÿ ¬  Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÉÇÐÊÍÑ ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÄÑ ÎÏ͌


ÑÄÉ¿ÌÇÄ ÍÐÌÍÁÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÜÑÍÂÍ ÉÊ¿Ðп ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ¡ÚÁÍÃ ÎÍÃÑÁÄÏÅÿÄÑÐÞ
ÍÑÐÒÑÐÑÁÇÄË ¿ÌÇÍÌÍÁ ÉÇÐÊÍÑÌÚÔ ÍÐÑ¿ÑÉÍÁ Á ÐÍÉϿؗÌÌÚÔ ÇÍÌÌÚÔ ÒÏ¿ÁÌÄÌnj
ÞÔ ÁÐÄÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÇÍÌÌÍÂÍ ÍÀËÄÌ¿ Ð ÒÖ¿ÐÑÇÄË ÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ ŸÌÇÍÌÚ ÉÇÐÊÍь
ÌÚÔ ÍÐÑ¿ÑÉÍÁ ÍÑÁÄÖ¿ÝÑ ÑÍÊÛÉÍ Æ¿ ÐÎÄÕÇÓÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÍÌÉÏÄÑÌÚÔ ÉÇÐÊÍÑ
ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌÚÄ  ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ  ÒÖ¿ÐÑÇÄ Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ÍÀËÄÌ¿ Ð ÁÚοÃÄÌÇÄË
ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÔ ÐÍÊÄÈ ÜÑÇÔ ¿ÌÇÍÌÍÁ Ç ÃÏ

­ÀØÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ


°ÏÄÃÇ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ ÑÍÊÛÉÍ ؗÊÍÖÇ ®ÏÇÐÒÑÐÑÁÇÄ ØÄÊ͌
ÖÄÈ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÍÀÌ¿ÏÒÅÇÁ¿ÝÑ Ð ÎÍËÍØÛÝ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÍÁ  ÎÏÇ ÜÑÍË Ϭ  
¸—ÊÍÖÇwÜÑÍÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÚ ÎÏÇÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇÉÍÑÍÏÚÔÁÉ¿ÖÄÐÑÁÄ¿ÌÇÍÌÍÁÍÀŒ
Ï¿ÆÒÝÑÐÞÑÍÊÛÉÍÂÇÃÏÍÉÐÇÌÇÍÌÚ§ÔÍÀØÇÄÏÄ¿ÉÕÇÇÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌÚÁÑ¿ÀÊÇÕÄ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


150 Химия растворов

±¿ÀÊÇÕ¿  ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ØÄÊÍÖÄÈ Á ÐÁÄÑÄ ÑÄÍÏÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ


ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ

²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Á ÐÍÉÏ¿Œ


¯Ä¿ÂÄÌÑ
Á ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÈ ÓÍÏËÄ ؗÌÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ

 §ÌÃÇÉ¿ÑÍÏ ©¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ /B0)→/B  0)v

 ©ÇÐÊÍÑ¿ )$M $B 0) =$B$M )0 )  0)v=)0

°ÍÊÛ .H /0  /B0)=/B/0 .H 0) ↓ .H  0)v=.H 0) ↓


¿ ÐÍÊÛÌÄϿЌ
ÑÁÍÏÇËÍÂÍÁÁ͌
ÃÄÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ

À  ÐÍÊÛ /)$M ,0)=,$M /)↑ )0 /)   0)v = /)↑  )0


¿ËËÍÌÇÞ

Á  ÉÇÐÊ¿Þ ÐÍÊÛ /B)$0 /B0)=/B$0 )0 )$0v 0)v=$0v )0

­ÉÐÇÃ $0 ,0)=,)$0 $0 0)v=)$0v


¿ ÉÇÐÊÍÑÌÚÈ $0 ,0)=,$0 ¬­ $0 0)v=$0v )0
ÍÉÐÇÃ

À  ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÈ ;O0 /B0) )0=/B<;O 0) > ;O0 0)v )0=<;O 0) >v


ÍÉÐÇÃ

 ŸËÓÍÑÄό ;O 0)  /B0)=/B<;O 0) > ;O 0)  0)v=<;O 0) >v


ÌÚÈ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ

±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  ¿ÌÇÍÌ 0¬v Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ØÄÊÍÖÄÈ ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÄÑ ÎÏÍÑÄÉ¿Œ


ÌÇÄ ÍÐÌÍÁÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÜÑÍÂÍ ÉÊ¿Ðп ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ¼ÑÍÑ ÁÚÁÍà ÎÍÃÑÁÄÏÅÿÄÑÐÞ
ÍÑÐÒÑÐÑÁÇÄË É¿ÑÇÍÌÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Á ÐÍÉϿؗÌÌÚÔ ÇÍÌÌÚÔ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞÔ ÁÐÄÔ ÏĿɌ
ÕÇÈ ÇÍÌÌÍÂÍ ÍÀËÄÌ¿ Ð ÒÖ¿ÐÑÇÄË ØÄÊÍÖÄÈ ©¿ÑÇÍÌÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÍÑÁÄÖ¿ÝÑ ÑÍÊÛÉÍ
Æ¿ ÐÎÄÕÇÓÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÍÌÉÏÄÑÌÚÔ ØÄÊÍÖÄÈ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ  ÒÖ¿ÐÑÇÄ Á ÏČ
¿ÉÕÇÞÔ ÍÀËÄÌ¿ Ð ÁÚοÃÄÌÇÄË ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÔ ÐÍÊÄÈ ÜÑÇÔ É¿ÑÇÍÌÍÁ Ç ÃÏ

­ÀØÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÐÍÊÄÈ


´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Ç ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÍÊÄÈ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌÚ ÂÊ¿ÁÌÚË
ÍÀÏ¿ÆÍË ÏÄ¿ÉÕÇÞËÇ ÇÔ ÇÍÌÍÁ ¡ ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÐÍÊÄÈ ÐÊ¿ÀÚÔ ÉÇЌ
ÊÍÑ Ð ÐÇÊÛÌÚËÇ ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÐÊ¿ÀÚÄ ÉÇÐÊÍÑÚ w ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÏÄ¿ÉÕÇÞ
ÇÍÌÌÍÂÍ ÍÀËÄÌ¿  ÎÏÇ ÉÍÑÍÏÍË ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÁÚÑÄÐÌÄÌÇÄ ÉÇÐÊÍÑÚ ÇÆ ė ÐÍÊÇ À͌
ÊÄÄ ÐÇÊÛÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ 
¯Ä¿ÉÕÇÇ ÐÍÊÄÈ ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ ÎÏÇÁÍÃÞÑ É ÍпÅÃÄÌÇÝ ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÔ Á Á͌
ÃÄ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ  ÁÚÃÄÊÄÌÇÝ ¿ËËÇ¿É¿ ÇÆ ÐÍÊÄÈ ¿ËËÍÌÇÞ Ç ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ ÐÏÄÃÌÇÔ
ÐÍÊÄÈ ÇÆ ÉÇÐÊÚÔ ÐÍÊÄÈ
ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ
Химические свойства кислот, оснований, солей в свете теории электролитической диссоциации 151
¡ ÁÍÃÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÐÍÊÇ ÁÐÑÒοÝÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÇÍÌÌÍÂÍ ÍÀËÄÌ¿ Ð ÃÏÒÂÇËÇ
ÐÍÊÞËÇ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ Æ¿ËÄØÄÌÇÞ Ð ÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ±ÇÎÇ֌
ÌÚÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÒÖ¿ÐÑÇÄË ÐÍÊÄÈ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÎÏÇÁÄÃÄÌÚ Á Ñ¿ÀÊÇÕÄ 
±¿ÀÊÇÕ¿  ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÐÍÊÄÈ Á ÐÁÄÑÄ ÑÄÍÏÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ
ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ

²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ


¯Ä¿ÂÄÌÑ
Á ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÈ ÓÍÏËÄ  Á ÐÍÉϿؗÌÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ

 ©ÇÐÊÍÑ¿ /B$0 )$M=/B$M $0↑ )0 $0v  )  = $0↑  )0

 ¸—ÊÍÖÛ $V$M  ,0) = $V 0) ↓  ,$M $V 


 0)v = $V 0) ↓

 °ÍÊÛ #B$M  ,40 = #B40↓  ,$M #B 


 40v = #B40↓

 «ÄÑ¿ÊÊ $V40  'F = 'F40  $V↓ $V   'F = 'F 


 $V↓

° ÎÍÆÇÕÇÇ ÑÄÍÏÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿


Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÐÍÊÄÈ ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌÚ ÏÄ¿ÉÕÇÞËÇ Ð ÒÖ¿ÐÑÇÄË É¿ÑÇÍÌÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÊÇ
¿ËËÍÌÇÞ  Ç ¿ÌÇÍÌÍÁ ÉÇÐÊÍÑÌÚÔ ÍÐÑ¿ÑÉÍÁ

Химические свойства растворов электролитов (кислот, основа-


ний, солей) обусловлены реакциями ионов, образующихся при их
диссоциации.
Реакции ионного обмена протекают необратимо в случае образо-
вания газообразных веществ, осадков труднорастворимых веществ или
малодиссоциирующих соединений — слабых электролитов.

Вопросы, задания, задачи


1. Пользуясь таблицей растворимости, назовите четыре аниона, образующих нерас-
творимые соли с катионом Ca2+.
2. C какими из перечисленных соединений и простых веществ реагирует разбавленная
ʧʛʦʣʖʵʠʞʧʡʤʨʖ)$M /B2SO4 /B)403 #B 0) 2 /)3 -J0) $02, SO2? Составьте уравнения воз-
можных химических реакций в молекулярной, полной и сокращённой ионной формах.
3. Составьте в молекулярной форме три уравнения реакций нейтрализации, соответ-
ствующих уравнению: Н+ + ОН– = Н2О.
4. Составьте в молекулярной и полной ионной формах уравнения химических реак-
ций в соответствии с уравнениями: а) Cu2+ + S2– = CuS↓ ʗ  'F2O3  )+  'F3+  )2O;
в) BaCO3  )+ = Ba2+ + CO2↑  )20 ʙ  )+ + CO23– )$03–.
5. Укажите реагенты и индикаторы, с помощью которых можно различить раство-
ʦʱ $B 0) 2 ʞ )2SO4: лакмус, метилоранж, фенолфталеин, универсальная индикаторная
бумага, CO2, BaCl2, CuCl2  'F ʤʥʞʡʠʞ  /B)$03  ,'  'F$M3  )3PO4. Укажите качественные

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


152 Химия растворов
признаки реакций, напишите их уравнения в молекулярной, полной и сокращённой ион-
ной формах.
6. Определите массу меди, которую можно выделить из 1 дм3 раствора CuCl2 с кон-
центрацией 0,07 моль/дм3 железными опилками, взятыми в избытке, если таким обра-
зом извлекают 95 % металла.
7. Укажите массу раствора с массовой долей карбоната натрия 8,48 %, необходимо-
го для полного осаждения катионов Ca2+ из раствора массой 222 г, в котором массовая
доля хлорида кальция составляет 0,10.
 ɸʱʭʞʧʡʞʨʛ ʢʖʧʧʩ ʥʞʨʲʛʘʤʟ ʧʤʚʱ /B)$03, которая необходима для нейтрализации
96,0%-ной серной кислоты объёмом 1,00 дм3 и ρ = 1,835 г/см3.
9. К раствору йодида бария BaI2 массой 391 г с массовой долей соли, равной 40 %,
ʚʤʗʖʘʞʡʞ ʣʱʟ ʦʖʧʨʘʤʦ )2SO4 с ρ = 1,835 г/см3 в количестве, достаточном для пол-
ного осаждения бария в виде BaSO4. Рассчитайте массу (г) и объём (см3) добавленного
раствора серной кислоты.
10. Используя данные задачи 9, рассчитайте массу осадка BaSO4, а также массу обра-
ʝʤʘʖʘʮʛʙʤʧʵ ʦʖʧʨʘʤʦʖ ʟʤʚʤʘʤʚʤʦʤʚʖ ʞ ʢʖʧʧʤʘʩʴ ʚʤʡʴ )* ʘ ʣʶʢ

®Ï¿ÉÑÇÖÄÐÉ¿Þ Ï¿ÀÍÑ¿  §ÆÒÖÄÌÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ ÉÇÐÊÍÑ  ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ Ç ÐÍÊÄÈ


Á ÐÁÄÑÄ ÑÄÍÏÇÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ
* §ÆÒÖÄÌÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ ÉÇÐÊÍÑ
 ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ Ϭ ÁÚÿÌÌÍÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÐÍÊÞÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
 §ÐÐÊÄÃÒÈÑÄ  Ð É¿ÉÇËÇ ÇÆ ÎÏÄÃÊÍÅÄÌÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÀÒÃÄÑ ÏÄ¿ÂÇÏÍÁ¿ÑÛ ÐÍÊތ
Ì¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ Ë¿ÂÌÇÈ  ËÄÃÛ  ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ É¿ÊÇÞ  É¿ÏÀÍÌ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ  ÐÒÊÛÓ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ
¡ÐÎÍËÌÇÑÄ  ÖÑÍ ÎÏÇ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÌÄÈÑÏ¿ÊÇÆ¿ÕÇÇ ËÍÅÌÍ É ؗŒ
ÊÍÖÇ ÎÏÄÃÁ¿ÏÇÑÄÊÛÌÍ ÃÍÀ¿ÁÇÑÛ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏ ÓÄÌÍÊÓÑ¿ÊÄÇÌ ÇÊÇ ÃÏ  ¿ Æ¿Œ
ÑÄË w ÉÇÐÊÍÑÒ
­ÑËÄÑÛÑÄ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄ ÎÏÇÆÌ¿ÉÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ
°ÃÄÊ¿ÈÑÄ ÁÚÁÍÃÚ Í ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô ÉÇÐÊÍÑ Ì¿ ÎÏÇËÄÏÄ ÐÍÊÞÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
** §ÆÒÖÄÌÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ ØÄÊÍÖÄÈ
 ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ Ϭ ÁÚÿÌÌÍÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ
 §ÐÐÊÄÃÒÈÑÄ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ É ÉÇÐÊÍÑ¿Ë Ç ÐÍÊÞË  Ì¿ÎÏnj
ËÄÏ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÄ Ç ÔÊÍÏÇÃÒ ÅÄÊÄÆ¿ *** 
­ÑËÄÑÛÑÄ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄ ÎÏÇÆÌ¿ÉÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ
°ÃÄÊ¿ÈÑÄ ÁÚÁÍÃÚ Í ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô ØÄÊÍÖÄÈ Ì¿ ÎÏÇËÄÏÄ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ
*** §ÆÒÖÄÌÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ ÐÍÊÄÈ
­Ð¿ÃÇÑÄ É¿ÑÇÍÌÚ ËÄÑ¿ÊÊ¿ Ç ¿ÌÇÍÌÚ ÉÇÐÊÍÑÌÍÂÍ ÍÐÑ¿ÑÉ¿  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄÐÞ
Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ ÅÄÊÄÆ¿ ** 
°ÃÄÊ¿ÈÑÄ ÁÚÁÍÃ Í ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô ÐÍÊÄÈ Ì¿ ÎÏÇËÄÏÄ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ ÅÄÊÄÆ¿ ** 
¡ ÍÑ֗ÑÄ Í ÁÚÎÍÊÌÄÌÌÍÈ Ï¿ÀÍÑÄ ÁÐÄ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÛÑÄ Á Ë͌
§ 27.1 ÊÄÉÒÊÞÏÌÍÈ  ÎÍÊÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ Ç ÐÍÉϿؗÌÌÍÈ ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏË¿Ô

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


ГЛАВА VI
НЕМЕТАЛЛЫ

Изучив эту главу, вы расширите и систематизируете сведения о не-


металлах на основании знаний о строении атомов, химической связи
и строении вещества. Каждый из представленных неметаллов вы будете
рассматривать как химический элемент и как простое вещество, изучи-
те особенности важнейших соединений неметаллов (оксидов, гидрокси-
дов, солей и водородных соединений).
Характеристики химических элементов даны по плану, предло-
женному в главе «Строение атома и периодический закон», в который
дополнительно включены вопросы распространённости элемента в при-
роде и его биологической роли.
В характеристиках веществ рассмотрены их состав и строение,
физические и химические свойства, способы получения в лаборатории
и промышленности, области практического использования.
Важнейшие понятия темы: неметаллы, кислотные оксиды, кислоты,
соли, аммиак, строительные материалы, качественные реакции на ионы
/)4+, Cl–, Br–, I–, SO42–, CO32–.

§ 28. Общая характеристика неметаллов


®ÍÊÍÅÄÌÇÄ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ ÎÏÇÌÞÑÍ ÃÄÊÇÑÛ Ì¿ ËÄÑ¿ÊÊÚ Ç ÌÄËÄÑ¿ÊÊÚ ÎÍ ÇÔ
ÔÇËÇÖÄÐÉÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ¡ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÚ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÚ
Á ŸŒÂÏÒÎοÔ *Ÿ  ***Ÿv7***Ÿ ­Ñ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÔ ÍÑÃÄÊÞÄÑ ÐÑÒÎÄÌÖ¿Ñ¿Þ ÊÇÌÇÞ Á͌
ÃÍÏÍà w ÀÍÏ w Í¿ÌÄÐÍÌ ¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ ÁÚ×Ä ÜÑÍÈ ÊÇÌÇÇ  ÑÍ ÄÐÑÛ Æ¿Œ
ÌÇË¿ÝÑ ÎÏ¿ÁÚÈ ÁÄÏÔÌÇÈ ÒÂÍÊ Ñ¿ÀÊÇÕÚ  ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÐÁÍÄÍÀÏ¿ÆÌÚÈ ÑÏÄÒÂÍÊÛÌÇÉ
ÏÇÐ  
¼ÊÄËÄÌÑÚ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÄ Á ÍÃÌÍÈ ÂÏÒÎÎÄ  ÐÔÍÃÌÚ ÎÍ ÐÑÏÍÄÌÇÝ ¿ÑÍË¿ 
¿ ÆÌ¿ÖÇÑ  ÁÍ ËÌÍÂÍË Ç ÎÍ ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ®ÍÜÑÍËÒ ÃÊÞ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÂÏÒÎÎ ÌÄËČ
Ñ¿ÊÊÍÁ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ ÍÀØÇÄ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÞ ±¿É  ÌÄËÄÑ¿ÊÊÚ 7***"ŒÂÏÒÎÎÚ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ
ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚËÇ ¿ƿËÇ £ÊÞ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ 7**"ŒÂÏÒÎÎÚ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄ ¿Œ
ÊÍÂÄÌÚ w ÏÍÅÿÝØÇÄ ÐÍÊÇ ¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ 7*"ŒÂÏÒÎÎÚ ÇËÄÝÑ ÍÀØÄÄ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄ
Ô¿ÊÛÉÍÂÄÌÚ w ÏÍÅÿÝØÇÄ ÏÒÃÚ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


154 Неметаллы

¬ÍËÄÏ ¬ÍËÄÏ ÂÏÒÎÎÚ


ÎÄÏÇÍÿ
*" **" ***" *7" 7" 7*" 7**" 7***"
¬ ¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ )F

T T
# $ / 0 ' /F

TQ TQ TQ TQ TQ TQ
4J 1 4 $M "S

TQ TQ TQ TQ TQ
"T 4F #S ,S

TQ TQ TQ TQ

«ÄÑ¿ÊÊÚ ±Ä * 9F

TQ TQ TQ
"U 3O

TQ TQ
0H

TQ

Рис. 61. Неметаллы и электронная конфигурация их внешнего энергетического уровня

По электрофизическим свойствам, в отличие от химических, простые вещества, состо-


ящие из атомов тех или иных элементов, подразделяют на три группы: металлы,
полупроводники и диэлектрики. Различить эти вещества можно не только по величине
электропроводности, но и по характеру её зависимости от температуры. С ростом темпера-
туры электропроводность металлов падает, а полупроводников и диэлектриков растёт. Ти-
пичные полупроводники — кремний и германий.

°ÑÏÍÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÍÀÍÊÍÖÄÉ ¿ÑÍËÍÁ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ


¡ÌÄ×ÌÇÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÈ ÐÊÍÈ ¿ÑÍË¿ ÁÍ ËÌÍÂÍË ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÜÊČ
ËÄÌÑ¿ ¶ÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÁÌÄ×ÌÄÂÍ ÒÏÍÁÌÞ ¿ÑÍËÍÁ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁҌ
ÄÑ ÌÍËÄÏÒ ŸŒÂÏÒÎÎÚ  Á ÉÍÑÍÏÍÈ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌ ÜÊÄËÄÌÑ ² ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁ¿ ÇÆ ÌÇÔ
ÍÌ ÀÊÇÆÍÉ É Æ¿ÁÄÏ×ÄÌÇÝ ÇÊÇ Æ¿ÁÄÏ×—Ì  ÐÍÃÄÏÅÇÑ ÖÄÑÚÏÄ Ç ÀÍÊÄÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ
«ÄÌÛ×ÄÄ ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÐÍÃÄÏÅ¿Ñ ¿ÑÍËÚ ÊÇ×Û ÑϗÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÁÍÃÍÏÍÃ
ÇËÄÄÑ ÍÃÇÌ ÜÊÄÉÑÏÍÌ ÃÍ Æ¿ÁÄÏ×ÄÌÇÞ ÌÄ ÔÁ¿Ñ¿ÄÑ ÍÃÌÍÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿  ÂÄÊÇÈ w
ÃÁ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ÁÌÄ×ÌÇÈ ÒÏÍÁÄÌÛ Æ¿ÁÄÏ×—Ì  ÀÍÏ w ÑÏÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ ¬ÄËÄѿʌ
ÊÚ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÄÊÞËÇ QŒÜÊÄËÄÌÑÍÁ  Æ¿ ÇÐÉÊÝÖÄÌÇÄË ÁÍÃÍÏÍÿ Ç ÂČ
ÊÇÞ  ÎÏÇÌ¿ÃÊÄÅ¿ØÇÔ É TŒÜÊÄËÄÌÑ¿Ë

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Общая характеристика неметаллов 155
ŸÑÍËÚ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ  Á ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ¿ÑÍËÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ÐÎÍÐÍÀÌÚ ÎÏÍÞÁÊÞÑÛ
É¿É ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  Ñ¿É Ç ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚÄ §ÐÉÊÝÖÄÌÇÄË
ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÓÑÍÏ Ç ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚÄ ¿ÆÚ ¡ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ Ð ÃÏÒÂÇËÇ ÜÊÄËÄÌÑ¿ËÇ ÃÊÞ
ÓÑÍÏ¿ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌ¿ ÊÇ×Û ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌ¿Þ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  Ï¿ÁÌ¿Þ v Ì¿ÎÏnj
v v v
ËÄÏ  ,'  ­'  $'   ¬¿ÇÀÍÊÄÄ ʗÂÉÇÄ ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚÄ ¿ÆÚ w ÂÄÊÇÈ  ÌÄÍÌ Ç ¿ÏŒ
ÂÍÌ w ÒÐÑÍÈÖÇÁÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÌÄ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ  ¿ ÃÊÞ ÉÐÄÌÍÌ¿  ÉÏÇÎÑÍÌ¿ Ç Ï¿ÃÍÌ¿
ÎÍÊÒÖÄÌÚ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÊÇ×Û Ð ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÚËÇ ÐÑÄÎÄÌÞËÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ Ì¿ÎÏnj
 
ËÄÏ  3O'  ´Ä­ 
¡ ÕÄÊÍË ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÄÈ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÊÄÅ¿Ñ Á ÇÌÑÄÏÁ¿ÊÄ ÍÑ
v ÃÍ   ¿ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÇ w ÍÑ * ÃÍ 7*** °ÊÄÃÒÄÑ ÁÐÎÍËÌÇÑÛ  ÖÑÍ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ
¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÁÑÍÏÍÂÍ ÎÄÏÇÍÿ ÌÄ ÀÚÁ¿ÄÑ ÀÍÊÛ×Ä ÖÄÑÚϗÔ
O O
O  H C   H
C
H O

®ÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
¡ ÇÐÑÍÏÇÖÄÐÉÇ ÐÊÍÅÇÁ×ÄÈÐÞ ÉÊ¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÇ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÎÏÇÌ¿ÃÊÄÅÌÍÐÑÛ
É ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿Ë ÍÎÏÄÃÄÊÞÊÇ ÎÍ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÑÁ—ÏŒ
ÃÍÄ  ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍÄ ÇÊÇ ÅÇÃÉÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ÎÏÇ ÌÍÏË¿ÊÛÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ¡ ÑÁ—ÏÃÍË
ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ Ò ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÍÑÐÒÑÐÑÁÒÄÑ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÈ ÀÊÄÐÉ §Ô
ÜÊÄÉÑÏ͌ Ç ÑÄÎÊÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ ÍÀÚÖÌÍ ÌÄÁÄÊÇÉÇ  ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÔÏÒÎÉÇËÇ
¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÃÁ¿ ÑÇο ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÁ w ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÄ Ç ¿ÑÍËÌÚÄ
ÏÇÐ  

®ÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÚ

«ÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÄ ÐÑÏÍÄÌÇÄ ¬ÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÄ ÐÑÏÍÄÌÇÄ

«ÍÊÄÉÒÊÞÏÌÚÄÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ ŸÑÍËÌÚÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ

­ÃÌÍ¿ÑÍËÌÚÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ w ¿ÆÚ ¬Ä  /F  "S  ,S  9F  3O


£ÁÒÔ¿ÑÍËÌÚÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ w ¿ÆÚ ¬  /  0  '  $M ±Á—ÏÃÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ w ¡  4J  "T
ÅÇÃÉÍÐÑÛ #S  ÑÁ—ÏÃÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ * ° ¿ÊË¿Æ  ÂÏ¿ÓÇÑ
«ÌÍÂÍ¿ÑÍËÌÚÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ w 0 Â  1 ÑÁ  4 ÑÁ  ° ÑÁ

Рис. 62. Состав и строение простых веществ неметаллов

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


156 Неметаллы

¡ÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÍÑÊÇÖ¿ÝÑÐÞ ÌÇÆÉÇËÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ËÇ


ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ÂÄÊÇÈ v °°  ÉÇÐÊÍÏÍÃ v °°  Ç ÉÇÎÄÌÇÞ ÂÄÊÇÈ v °° 
ÉÇÐÊÍÏÍà v °°  ¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ  Ì¿ÍÀÍÏÍÑ  ÇËČ
ÝÑ ÖÏÄÆÁÚÖ¿ÈÌÍ ÁÚÐÍÉÇÄ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÉÇÎÄÌÇÞ Ç ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ÂÏ¿ÓÇÑ 5ÎÊ =
 °°  5ÉÇÎ=  °° 
£ÊÞ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÍ ÞÁÊÄÌÇÄ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÇÇ ®ÏÇËÄÏ¿ËÇ ËÍÂÒÑ ÐÊҌ
ÅÇÑÛ ÉÏ¿ÐÌÚÈ Ç ÀÄÊÚÈ ÓÍÐÓÍÏ  ¿ÊË¿Æ Ç ÂÏ¿ÓÇÑ  ÉÇÐÊÍÏÍÃ Ç ÍÆÍÌ
¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ ËÍÂÒÑ ÁÐÑÒοÑÛ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ÁÐÄÔ ÉÊ¿ÐÐÍÁ ËÄÑ¿ÊÊ¿Œ
ËÇ  ÃÏÒÂÇËÇ ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ÍÉÐÇÿËÇ  ØÄÊÍÖ¿ËÇ  ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ÐÍÊÞËÇ  Ç ÎÏÍÞÁŒ
ÊÞÑÛ É¿É ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌÚÄ  Ñ¿É Ç ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Ñ¿ÀÊ  
±¿ÀÊÇÕ¿  ­ÀØÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ É¿É ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ

¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ É¿É ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÇ ¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ É¿É ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÇ


ÁÐÑÒοÝÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÁÐÑÒοÝÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ

° ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ° ÌÄÉÍÑÍÏÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ


  U  v    U  

$  .H  =  .H $  $ w ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ $  'F0 =  $0  'F

$ w ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ

° ÃÏÒÂÇËÇ ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ° ÃÏÒÂÇËÇ ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ


  U  v    
¯  4 =  1 4    4 w ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ 4  ­ = 4 ­  4 w ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ

° ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ ° ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ


 v  v  U  /J  
°M  )4 Ï¿ÐÑÁÍÏ  = 4↓  )$M Ï¿ÐÑÁÍÏ  $) $)  ) → $)w$)
 
°M  w ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ ) w ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ

° ÐÍÊÞËÇ
 v  v 
#S  ,* = *↓  ,#S  #S  w ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ

­ÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÇ ¿ÑÍËÍÁ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ ËÍÅÌÍ ÐÏ¿ÁÌÇÁ¿ÑÛ ÎÍ Î͌


ÊÍÅÄÌÇÝ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ Ð ÏÍÐÑÍË ¿ÑÍËÌÍÂÍ ÌÍËÄÏ¿ ÍÌÇ ÒÁÄÊÇÖnj
Á¿ÝÑÐÞ Á ÎÄÏÇÍÿÔ Ç ÒËÄÌÛ׿ÝÑÐÞ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  Á ÂÏÒÎοÔ ¼ÑÇ ÅÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
ËÍÅÌÍ Ñ¿ÉÅÄ ÍÕÄÌÇÁ¿ÑÛ  ÐÍÎÍÐÑ¿ÁÊÞÞ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ  É͌
ÑÍÏ¿Þ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ Á ÏÞÃÒ
4J # "T 1 ) $ * 4 #S $M / 0 '

            

­ÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ð ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿Œ


ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ÒÐÇÊÇÁ¿ÄÑÐÞ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Общая характеристика неметаллов 157
¯¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÍÐÑÛ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ Á ÎÏÇÏÍÃÄ
¡ ÎÏÇÏÍÃÄ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÚ ÐÒØÄÐÑÁÒÝÑ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ Á ÁÇÃÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÍÏ¿Ìnj
ÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÍÉÐÇÃÚ ¬­  4J0  °­  ÐÍÊÇ ÀÄÐÉÇÐÊÍÏÍÃÌÚÔ ÉÇÐÊÍÑ /B$M 
"T4  ÐÍÊÇ ÉÇÐÊÍÏÍÃÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÔ ÉÇÐÊÍÑ °¿°­  °¿ ¯­   ÌÍ Ç Á ÐÁÍÀÍÃÌÍË
ÁÇÃÄ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ¿ÆÍÑ  ÉÇÐÊÍÏÍà  ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚÄ ¿ÆÚ  ÒÂÊÄÏÍÃ Á ÓÍÏËÄ ÂÏ¿ÓÇÑ¿
Ç ¿ÊË¿Æ¿  ÐÄÏ¿ °ÒØÄÐÑÁÍÁ¿ÌÇÄ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ Á ÁÇÃÄ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÎÏÇÏ͌
ÃÄ ÐÁÞÆ¿ÌÍ Ð ÌÇÆÉÍÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛÝ ÎÄÏÄÖÇÐÊÄÌÌÚÔ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÎÏÇ ÌÍÏË¿ÊÛÌÚÔ
ÒÐÊÍÁÇÞÔ¿ÑÍËÚÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚÔ¿ÆÍÁÇËÄÝÑÆ¿ÁÄÏחÌÌÚÈÁÌÄ×ÌÇÈÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÈ
ÒÏÍÁÄÌÛ ÉÇÐÊÍÏÍÃÇ¿ÆÍÑwÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍÎÏÍÖÌÚÄÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄÐÁÞÆÇÁÃÁÒÔ¿ÑÍˌ
ÌÚÔËÍÊÄÉÒÊ¿Ô ÒÂÊÄÏÍÃÍÀÏ¿ÆÒÄÑÎÏÍÖÌÚÄ¿ÑÍËÌÚÄÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ¬¿¦ÄËÊÄпËڌ
ËÇ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÚËÇ ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÉÇÐÊÍÏÍÃ Ç ÉÏÄËÌÇÈ ÎÍ Ë¿ÐÐÄ
ÍÉÍÊÍ   Ç   ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ  ÁÍ ¡ÐÄÊÄÌÌÍÈ w ÁÍÃÍÏÍÃ

®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ
­ÀÊ¿ÐÑÇ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÍÀ×ÇÏÌÚ ®ÏÇËÄÏ¿ËÇ
ËÍÂÒÑÐÊÒÅÇÑÛÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍÎÍÊÒÎÏÍÁÍÃÌÇÉÍÁÚÔË¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ ÉÏÄËÌÇÈ ÐÄÊÄÌ 
ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÒÂÊÄÏÍà  ÁÍÃÍÏÍà  Ç ÐÎÊ¿Œ
ÁÍÁ ÀÍÏ  ÉÏÄËÌÇÈ  ÇÌÑÄÌÐÇÓÇÉ¿ÕÇÞ ÎÏÍÕÄÐÐÍÁ ÂÍÏÄÌÇÞ ÉÇÐÊÍÏÍà  ÐÍÆÿŒ
ÌÇÄ ÇÌÄÏÑÌÍÈ ¿ÑËÍÐÓÄÏÚ ¿ÆÍÑ  ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚÄ ¿ÆÚ  ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÈ ÐÇÌÑÄÆ ÔÊÍÏ 
ÀÏÍË  ÁÍÆÃÒÔÍÎÊ¿Á¿ÌÇÄ ÂÄÊÇÈ  ÁÍÃÍÏÍà  ÐÁÄÑÍÑÄÔÌÇÉ¿ ÀÊ¿ÂÍÏÍÃÌÚÄ ¿ÆÚ 

Неметаллы являются представителями s- и р-элементов.


Степени окисления неметаллов изменяются от –4 до +8.
В химических реакциях неметаллы проявляют как окислительные,
так и восстановительные свойства.

Вопросы, задания, задачи


1. Опишите положение неметаллов в периодической системе. Укажите для
элементов-неметаллов третьего периода возможные значения степени окисления и ва-
лентности.
2. Запишите символы элементов и общую формулу электронной конфигурации:
а) благородных газов; б) галогенов; в) халькогенов.
3. Определите степени окисления атомов в соединениях:
ʖ  ʃʇM  )$M0  )$M03  )$M04  ʗ  )2S, SO2  )2SO3  )2SO4.
4. Укажите утверждения, характеризующие кислород как химический элемент:
а) объёмная доля кислорода в воздухе составляет 21 %; б) атом кислорода содер-
жит шесть электронов на внешнем энергетическом уровне; в) массовая доля кислоро-

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


158 Неметаллы
да в земной коре равна 49 %; г) при выплавке чугуна используют воздух, обогащённый
кислородом; д) электроотрицательность кислорода меньше, чем фтора; е) кислород
в соединениях проявляет степени окисления от –2 до +2.
5. Составьте уравнения реакций с участием неметаллов, учитывая, что атомы неме-
таллов в заданных реакциях проявляют низшую степень окисления:
"M  $M2 → -J  /2 →; Ca + P → ;O  #S2 → ,  )2 → "M  4 →.
6. Определите массу углерода, необходимого для восстановления железа из оксида
железа(III) массой 1 т. Углерод окисляется до высшей степени окисления.
7. Азот имеет очень низкие температуры плавления и кипения –210 °C и –196 °C, а бор
высокие — ≈2075 °C и ≈3800 °C соответственно. Дайте объяснение такому различию.
8. Докажите, что фосфор выполняет функцию восстановителя в первой реакции
и окислителя — во второй: 1) Р + О2 → Р2О5; 2) Р + Са → Са3Р2.
9. Расставьте коэффициенты методом электронного баланса и укажите, окислителем
или восстановителем являются простые вещества:
ʖ  ʆ  )2SO4 → )3PO4 + SO2  )20 ʗ  4  )/03 → )2SO4  /0
10. Образец газообразного простого вещества неметалла объёмом 1 дм3 (н. у.) имеет
массу 3,17 г. Определите химическую формулу вещества.

§ 29. Водород
¡ÍÃÍÏÍÃ É¿É ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ
 §ËÄÞ пËÒÝ Ë¿ÊÒÝ Ë¿ÐÐÒ ¿ÑÍË¿  ¿ÑÍË ÁÍÃÍÏÍÿ ¬ ÇËÄÄÑ Ç пŒ
) ËÍÄ ÎÏÍÐÑÍÄ ÐÑÏÍÄÌÇÄ ÞÃÏÍ  ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝØÄÄ ÐÍÀÍÈ ÎÏÍÑÍÌ  Ç ÍÃÇÌ
 ÁÍÃÍÏÍÃ


ÜÊÄÉÑÏÍÌ  ÉÍÑÍÏÚÈ Ï¿ÆËÄØ¿ÄÑÐÞ Ì¿ TŒÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÉÍ̌
T
 
T
ÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ¬ T  ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÔÄË¿ ¬  
¼ÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ ÁÍÃÍÏÍÿ Ï¿ÁÌ¿  ¼ÑÍ ÁÚ×Ä  ÖÄË Ò ËČ
Ñ¿ÊÊÍÁ  ÉÏÄËÌÇÞ  ÓÍÐÓÍÏ¿  ÌÍ ËÄÌÛ×Ä ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ÉÇÐÊÍÏÍÿ
Ç ÃÏÒÂÇÔ Ô¿ÊÛÉÍÂÄÌÍÁ  ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ®ÍÜÑÍËÒ ÃÊÞ ÁÍÃÍÏÍÿ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÚ ÐÑÄÎÄÌÇ
v v 
ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ v Ç  Ì¿ÎÏÇËÄÏ -J) ÂÇÃÏÇÃÊÇÑÇÞ 4J) ÐÇÊ¿Ì $) ËÄÑ¿Ì 

)­ ÍÉÐÇÃ ÁÍÃÍÏÍÿ  ÁÍÿ 
©¿É ÁÚ ÒÅÄ ÆÌ¿ÄÑÄ  ÎÏÇÏÍÃÌÚÈ ÁÍÃÍÏÍÃ ÐÍÐÑÍÇÑ ÇÆ ÃÁÒÔ ÐÑ¿ÀÇÊÛÌÚÔ ÇÆ͌
ÑÍÎÍÁ w ¬ ÎÏÍÑÇÈ w    ÍÑ ÍÀØÄÂÍ ÖÇÐÊ¿ ¿ÑÍËÍÁ  ¬ ÃÄÈÑÄÏÇÈ % w
  ÇÏ¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÍÂÍ ¬ ÑÏÇÑÇȱwÐÊÄÃÍÁÚÄÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿  † ÏÇÐ 
¡ÍÃÍÏÍà ÞÁÊÞÄÑÐÞ пËÚË Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÚË ÜÊÄËÄÌÑÍË ÁÍ ¡ÐÄÊÄÌÌÍÈ
¬¿ ¦ÄËÊÄ Ì¿ ÃÍÊÝ ÁÍÃÍÏÍÿ ÎÍ Ë¿ÐÐÄ  ÐÖÇÑ¿Þ ÁÍÃÒ Ç ÁÍÆÃÒÔ  ÎÏÇÔÍÃÇÑÐÞ ÍÉ͌
ÊÍ    ¿ ÎÏÇ ÎÄÏÄÐ֗ÑÄ ÍÑ ÍÀØÄÂÍ ÖÇÐÊ¿ ¿ÑÍËÍÁ w ÍÉÍÊÍ   ¡ÍÃÍÏÍÃ ÎÏČ
ÇËÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ Á ÐÁÞÆ¿ÌÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ­Ì ÁÔÍÃÇÑ Á ÐÍÐÑ¿Á Á͌
ÃÚ  ÌÄÓÑÇ  ÎÏÇÏÍÃÌÍÂÍ ¿ƿ  ÅÇÁÚÔ ÍÏ¿ÌÇÆËÍÁ ¡ ÁÇÃÄ ÎÏÍÐÑÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Водород 159
ÁÍÃÍÏÍÃ ÎÍÖÑÇ ÌÄ ÁÐÑÏÄÖ¿ÄÑÐÞ °ÊÄÃÍÁÚÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÄÂÍ ÍÀÌ¿ÏÒÅÄÌÚ Á ÁÄÏԌ
ÌÇÔ ÐÊÍÞÔ ¿ÑËÍÐÓÄÏÚ  ÁÒÊÉ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ¿ƿÔ Ç ÎÏÍÃÒÉÑ¿Ô Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ À¿ÉÑÄÏnj
ÞËÇ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÉ¿ ÁÍÆÃÒÔ¿

¡ÍÃÍÏÍÃ É¿É ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ


¡ÍÃÍÏÍÃ É¿É ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ÐÍÐÑÍÇÑ ÇÆ ÃÁÒÔ¿ÑÍËÌÚÔ ËÍÊÄÉÒÊ ¬  Á É͌
ÑÍÏÚÔ ¿ÑÍËÚ ÐÁÞÆ¿ÌÚ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÍÃÇÌ¿ÏÌÍÈ σŒÐÁÞÆÛÝ  ÍÀÏ¿ÆÒÝØÄÈÐÞ ÎÏÇ
ÎÄÏÄÉÏÚÁ¿ÌÇÇ TŒÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ
T

)  

 ÇÊÇ
T 11
¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ Ç ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊÚ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÇËÄÝÑ ÁÇà ¬¬ Ç ¬w¬
³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¡ÍÃÍÏÍà ÎÏÇ ÌÍÏË¿ÊÛÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ w ÜÑÍ ¿Æ ÀÄÆ
ÕÁÄÑ¿  ƿοԿ Ç ÁÉÒп  ÎÊÍÑÌÍÐÑÛÝ   ÂÃË §ËÄÄÑ ÍÖÄÌÛ ÌÇÆÉÇÄ ÑÄËÎÄÏ¿Œ
ÑÒÏÚ ÉÇÎÄÌÇÞ v  °°  Ç ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ v  °°  ¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ÁÍÃÍÏÍÿ
Á ÁÍÃÄ É¿É ÎÍÊÞÏÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÄ Ë¿Ê¿  ÎÍÜÑÍËÒ ÄÂÍ ËÍÅÌÍ ÐÍÀÇÏ¿ÑÛ Á ÐÍÐÒÃ
ËÄÑÍÃÍË ÁÚÑÄÐÌÄÌÇÞ ÁÍÃÚ ¡ÍÃÍÏÍà ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇË ÁÍ ËÌÍÂÇÔ ËÄÑ¿ÊÊ¿Ô
/J  1U  1E Ç ÃÏ 
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ÁÍÃÍÏÍÿ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ
ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÌÄÀÍÊÛ×¿Þ  Ñ¿É É¿É ÁÚÐÍÉ¿ ÎÏÍÖÌÍÐÑÛ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÇ Á ËÍÊČ
ÉÒÊÄ ¡ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ÁÍÃÍÏÍÃ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ É¿É ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÄË ÖÑÍ
ÀÍÊÄÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÍ  Ñ¿É Ç ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÄË
 ¯Ä¿ÉÕÇÇ Ð ÎÏÍÐÑÚËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ
¿  ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ É¿É ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ Ð ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ¿ÑÍËÚ ÉÍÑÍÏÚÔ ÇËÄÝÑ ÎÍ
ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÝ Ð ÁÍÃÍÏÍÃÍË ÀÍÊÄÄ ÁÚÐÍÉÒÝ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ w ¿ÊÍÂÄÌ¿Œ
ËÇ  ¿ÆÍÑÍË  ÐÄÏÍÈ  ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË
 Iv 
) °M =  )$M
 U Q É¿Ñ 
→ /)
) /  ←
 U 
) 4=)4
 U 
) ­=)­
°ÊÄÃÒÄÑ ÍÑËÄÑÇÑÛ  ÖÑÍ ÁÍÃÍÏÍÃ ÌÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ð ÓÍÐÓÍÏÍË
Ç ÉÏÄËÌÇÄË
À  ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ É¿É ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ ÐÍ ØÄÊÍÖÌÚËÇ Ç ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚËÇ ËÄѿʌ
Ê¿ËÇ  ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÂÇÃÏÇÃÚ
 U v
/B )=/B)

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


160 Неметаллы
U  v
$B )=$B)
¢ÇÃÏÇÃÚ ÊÄÂÉÍ Ï¿Æʿ¿ÝÑÐÞ ÁÍÃÍÈ Ð ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË
ÁÍÃÍÏÍÿ
v 
$B) )­=)↑ °¿ ­¬ ↓
 ¯Ä¿ÉÕÇÇ ÐÍ ÐÊÍÅÌÚËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ
¿  ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ð ÌÄÉÍÑÍÏÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ ËÄѿʌ
ÊÍÁ ¡ŒÂÏÒÎÎ É¿É ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ
 U 
80 )=8 )­
 U 
$V0 )=$V )­
Рис. 63. Аппарат Киппа.
À  ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ  ÐÍÃÄό
Получение водорода Å¿ØÇËÇ ÉÏ¿ÑÌÚÄ ÐÁÞÆÇ ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÂÇÃÏÇÏÍÁ¿ÌÇÞ  w
в лаборатории ¿ÊÉÄÌ¿ËÇ  ¿ÊÉÇÌ¿ËÇ  ÃÇÄÌ¿ËÇ  ¿ÏÄÌ¿ËÇ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ¿Êی
ÃÄÂÇÿËÇ ¬¿ÎÏÇËÄÏ
/J U
°¬w w°¬ ¬→ °¬w°¬
  ÜÑÄÌ ÜÑ¿Ì

®ÍÊÒÖÄÌÇÄ £ÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÁÍÃÍÏÍÿ Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÇ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ ËÄÑ¿ÊÊÚ


DÏÄÃÌÄÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ÕÇÌÉ  ¿ÊÝËÇÌÇÈ  ÅÄÊÄÆÍ  Ç ÉÇÐÊÍÑÚ ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌÒÝ
ÇÊÇ ÐÄÏÌÒÝ 
;O ¬$M=;O$M2 + ¬↑
®ÏÇ ÜÑÍË Ö¿ÐÑÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ¿ÎοϿÑ ©ÇÎο w ÒÐÑÏÍÈÐÑÁÍ  ÎÍÆÁÍÊÞÝØÄÄ
ÎÍÊÒÖ¿ÑÛ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ç ÏÄÂÒÊÇÏÍÁ¿ÑÛ ÇÔ ÑÍÉ ÏÇÐ  

Важнейшими способами получения водорода в промышленности являются:


1) взаимодействие паров воды с метаном:
1000 °C
СН4 + Н2О = 3Н2 + СО;
2) взаимодействие паров воды с раскалённым коксом:
1000 °C
С + Н2О = Н2 + СО;
3) электролиз воды (в присутствии электролита):
2Н2О = 2Н2 + О2.

®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ­ÃÌÍ ÇÆ Á¿ÅÌÄÈ×ÇÔ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ ÁÍÃÍÏÍÿ w Ë¿Œ


Ê¿Þ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ  ÎÍÜÑÍËÒ ÄÂÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ Ì¿ÎÍÊÌÄÌÇÞ ÆÍÌÃÍÁ  ÇÐÐÊÄÃÒÝØÇÔ
ÁÄÏÔÌÇÄ ÐÊÍÇ ¿ÑËÍÐÓÄÏÚ 
¡ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÁÍÃÍÏÍà ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ¿ËŒ
ËÇ¿É¿ /)  ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÿ ¬°M  ËÄÑ¿ÌÍÊ¿ °­  ¬ = °¬­¬  ËÌÍÂÇÔ ËČ
Ñ¿ÊÊÍÁ ÇÆ ÇÔ ÍÉÐÇÃÍÁ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÑÒÂÍÎÊ¿ÁÉÇÔ ËÍÊÇÀÃÄÌ¿ Ç ÁÍÊÛÓÏ¿Ë¿ ²ÅÄ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Водород 161
ÐÄÈÖ¿Ð Ï¿ÀÍÑ¿ÝÑ Æ¿ÁÍÃÚ  Ì¿ ÉÍÑÍÏÚÔ ÃÊÞ ÁÍЌ
ÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ ÍÉÐÇÃÍÁ ÅÄÊÄÆ¿ ÃÍ ËÄÑ¿ÊÊ¿ ÁËÄÐÑÍ
ÒÂÊÄÏÍÿ ÉÍÉп  ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÁÍÃÍÏÍÃ ¡ÍÃÍÏÍÃ
Ì¿ÔÍÃÇÑ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ Ë¿Ï¿ÏÇÌ¿
ÇÆ Ï¿ÐÑÇÑÄÊÛÌÚÔ Ë¿ÐÄÊ
¯Ä¿ÉÕÇÞ ÂÍÏÄÌÇÞ ÁÍÃÍÏÍÿ Á ÉÇÐÊÍÏÍÃÄ
¬    ­   = ¬­     ɣŠ ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ
Á Ï¿ÉÄÑÌÚÔ ÃÁÇ¿ÑÄÊÞÔ  ÁÚÁÍÃÞØÇÔ Á ÉÍÐËÍÐ ÊČ
Ñ¿ÑÄÊÛÌÚÄ ¿ÎοϿÑÚ ÏÇÐ   ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ËÍØÌ¿Þ
ÉÍÐËÇÖÄÐÉ¿Þ Ï¿ÉÄÑ¿ Š¼ÌÄÏÂÇޚ ÎÍÑÏÄÀÊÞÄÑ ÀÍÊÄÄ
 ÑÍÌÌ ÑÍÎÊÇÁ¿  ÀÍÊÛ×ÒÝ Ö¿ÐÑÛ ÉÍÑÍÏÍÂÍ Ð͌ Рис. 64. Старт космической
ÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÅÇÃÉÇÄ ÁÍÃÍÏÍÃ Ç ÉÇÐÊÍÏÍÃ ¡ Ì¿ÐÑ͌ ракеты
ÞØÄÄ ÁÏÄËÞ Ì¿Ö¿ÑÍ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÈ 
ÑÍÎÊÇÁÍË Á ÉÍÑÍÏÚÔ ÐÊÒÅÇÑ ÁÍÃÍÏÍÃ ÏÇÐ  
¼ÑÒ ÅÄ ÏÄ¿ÉÕÇÝ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ Ç ÃÊÞ ÐÁ¿ÏÍÖÌÚÔ Ï¿ÀÍÑ ÏÇÐ   ®ÏÇ ÇЌ
ÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÇ ÐÎÄÕÇ¿ÊÛÌÚÔ ÂÍÏÄÊÍÉ ÃÍÐÑÇ¿ÝÑ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ËÄÌÇ ÍÉÍÊÍ
 °$  ÖÑÍ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ ÎÏÍÁÍÃÇÑÛ ÐÁ¿ÏÍÖÌÚÄ Ï¿ÀÍÑÚ Ð пËÚËÇ ÑÒÂÍÎÊ¿ÁÉnj
ËÇ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê¿ËÇ
²Ö—ÌÚÄ Ï¿ÆÌÚÔ ÐÑÏ¿Ì ÁÄÃÒÑ ÎÍÇÐÉÇ ÎÒÑÄÈ Æ¿ËÄÌÚ Ì¿ ÁÍÃÍÏÍà ÌÄÓÑÇ  ¿Œ
Æ¿ Ç ÒÂÊÞ É¿É ÑÍÎÊÇÁ¿ ®ÏÇ ÐÂÍÏ¿ÌÇÇ ÎÍÐÊÄÃÌÇÔ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÁÄØÄÐÑÁ¿  Æ¿Œ
ÂÏÞÆÌÞÝØÇÄ Ç Ï¿ÆÏÒ׿ÝØÇÄ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÒÝ ÐÏÄÃÒ °­   °­  40 Ç ÃÏ 
Á ÑÍ ÁÏÄËÞ É¿É ÎÏÍÃÒÉÑÍË ÐÂÍÏ¿ÌÇÞ ÁÍÃÍÏÍÿ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÜÉÍÊÍÂÇÖÄÐÉÇ ÖÇÐÑÍÄ
ÁÄØÄÐÑÁÍ w ÁÍÿ

ªÄÑÒÖÇÄ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ


ªÄÑÒÖÇÄ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ
ÐÑÏÍÄÌÇÞ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÎÏÇ ÌÍÏË¿ÊÛÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÐÍÀÍÈ ¿ÆÚ ¬°M 
/)  )4  ÇÊÇ ÅÇÃÉÍÐÑÇ ¬0  ¬'  ÏÇÐ  

Рис. 66. Сварка ювелирных изделий


Рис. 65. Автозаправка водородом кислородно-водородным пламенем

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


162 Неметаллы

¬ÍËÄÏ ÂÏÒÎÎÚ
¬ÍËÄÏ
ÎÄÏÇÍÿ
*7" 7" 7*" 7**"

$¬ /¬ ¬0 ¬'



«ÄÑ¿Ì ŸËËÇ¿É ¡Íÿ ³ÑÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃ

4J¬ 1¬ ¬4 ¬$M



°ÇÊ¿Ì ³ÍÐÓÇÌ °ÄÏÍÁÍÃÍÏÍà ´ÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃ

"T¬ ¬4F ¬#S



ŸÏÐÇÌ °ÄÊÄÌÍÁÍÃÍÏÍà ÏÍËÍÁÍÃÍÏÍÃ

¬±Ä ¬*

±ÄÊÊÒÏÍÁÍÃÍÏÍà ¨ÍÃÍÁÍÃÍÏÍÃ

­ÀØ¿Þ
3) 3) )3 )3
ÓÍÏËÒÊ¿

Рис. 67. Летучие водородные соединения неметаллов

©ÇÐÊÍÑÌ͌ÍÐÌÍÁÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÍÃÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÊÄÑÒÖÇÔ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÐÍÄÃnj


ÌÄÌÇÈÇÆËÄÌÞÝÑÐÞ Á Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ ÎÍÊÍÅÄÌÇÞ ÜÊÄËÄÌÑ¿ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇЌ
ÑÄËÄ §ÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ °¬ ÌÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ Á ÁÍÃÄ  /) ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÐÊ¿ÀÍÄ ÍÐÌÍÁ¿Œ
ÌÇÄ /) – ¬0  Ï¿ÐÑÁÍÏ ¬' w ÐÊ¿À¿Þ  ¿ Ï¿ÐÑÁÍÏ )$M w ÐÇÊÛÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿
/) –¬0 ←→/) 0¬–
→¬
¬­ ← 
­¬–
→)  '–
)' ←
)$M→ )  $M–.
¦Ì¿ÖÇÑ  ÉÇÐÊÍÑÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ Á ÎÄÏÇÍÃÄ
Ç Á ÂÏÒÎÎÄ ÒÐÇÊÇÁ¿ÝÑÐÞ

Для атома водорода характерны степени окисления –1, 0, +1. Про-


стое вещество водород может быть как окислителем, так и восстано-
вителем.
Водные растворы летучих водородных соединений могут проявлять
свойства кислот, оснований.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Водород 163
Вопросы, задания, задачи
1. Назовите: а) изотопы водорода; б) возможные степени окисления атома водоро-
да; в) группы веществ, с которыми может реагировать водород; г) реагенты для получе-
ния водорода в лаборатории.
2. Из предложенного перечня уравнений реакций выпишите те, которые характери-
зуют: а) свойства водорода; б) способы получения водорода:
t
'F2O3  )2 = 'F  ʃ2О;
2Н2О= )2 + O2;

)2 + Cl2 = )$M
;O  )$M  ;O$M2  )2↑;
/J t
)2 + НСНО = СН3ОН;
;O  )20  /B0)  /B2<;O 0) 4>  )2↑.
3. Заполните таблицу «Применение водорода».
Свойства водорода Области применения Уравнение реакции

Реакция с кислородом

Взаимодействие с азотом

Взаимодействие с хлором

Взаимодействие с оксидами
тугоплавких металлов

Гидрирование бензола
 ʇʤʧʨʖʘʲʨʛ ʩʦʖʘʣʛʣʞʵ ʦʛʖʠʬʞʟ ʤʗʦʖʝʤʘʖʣʞʵ ʘʤʚʤʦʤʚʖ ʢʛʨʖʡʡʱ ʤʡʤʘʤ 4O ʞ ʣʞʠʛʡʲ
/J ʤʠʞʧʡʵʴʨʧʵ ʚʤ ʧʨʛʥʛʣʞ ʤʠʞʧʡʛʣʞʵ   ʖ  ʂH  ʃ2SO4 → 4O  )$M → ʃ$M  ;O →;
б) Аl + Н2SO4 → /J  )$M →.
5. Определите максимальный объём водорода (н. у.), который может быть получен
в аппарате Киппа при загрузке цинка массой 0,39 кг.
6. Сравните: а) состав ядер протия, дейтерия, трития; б) кислотно-основные свойства
водных растворов сероводорода и хлороводорода.
7. Составьте уравнения реакций согласно схеме:
1 2 3 4 1 2 3 4
а) Н2SO4 → Н2 → /B) → Н2 → CН3—CН3; б) Cl2 → НСl → Н2 → 'F → Н2.
8. Определите количество теплоты, выделившейся при сгорании водорода объёмом
1 м3 (н. у.), если термохимическое уравнение реакции имеет вид: 2Н2(г) + О2(г) = 2Н2О(г) + 484 кДж.
9. К гидриду неизвестного двухвалентного металла массой 1,05 г добавили воду в из-
бытке. При этом выделился водород объёмом 1,12 дм3 (н. у.). Определите металл.
10. В системе установилось равновесие: 3Н2  /2 ← →/)3. Известно, что к этому мо- § 29.1
менту прореагировало 35 % водорода и образовалось 7 моль аммиака. Определите ис-
ходную массу водорода.
*Подготовьте сообщение «Водород — топливо будущего». § 29.2

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


164 Неметаллы

ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ  §ÐÎÚÑ¿ÌÇÄ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ


ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ
¡ ÑϗÔ ÎÏÍÌÒËÄÏÍÁ¿ÌÌÚÔ ÎÏÍÀÇÏÉ¿Ô Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ ÁÍÃÌÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ Ï¿ÐÑÁ͌
ÏÇËÚÔ Á ÁÍÃÄ ÊÄÑÒÖÇÔ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ¿ÆÍÑ¿ Ç ÔÊÍÏ¿  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÃÇЌ
ÑÇÊÊÇÏÍÁ¿ÌÌ¿Þ ÁÍÿ ° ÎÍËÍØÛÝ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏ¿ ÒÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄ ÐÍÃÄÏÅÇËÍÄ ɿŌ
ÃÍÈ ÇÆ ÎÏÍÀÇÏÍÉ  ÎÍÞÐÌÇÑÄ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÇËÇ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞËÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ
ÁÄØÄÐÑÁ

§ 30. Галогены
 ¢¿ÊÍÂÄÌÚ É¿É ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ

'
 ÓÑÍÏ © ¿ÊÍÂÄÌ¿Ë ÍÑÌÍÐÞÑ ÎÞÑÛ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ 7**ŸŒÂÏÒÎÎÚ ÎÄÏÇÍÃÇÖČ
T T Q
 

 
ÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ÓÑÍÏ '  ÔÊÍÏ °M  ÀÏÍË ¡S  ÈÍÃ * Ç ¿ÐÑ¿Ñ "U
 ŸÑÍËÚ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ÐÍÃÄÏÅ¿Ñ ÎÍ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË
 $M ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ  ÍÀØ¿Þ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ÉÍÑÍÏÍÂÍ
 ÔÊÍÏ

</F>T Q

OTOQ  ÑÍ ÄÐÑÛ ¿ÊÍÂÄÌÚ ÞÁÊÞÝÑÐÞ όÜÊÄËÄÌÑ¿ËÇ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  
 
¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉÇÄ ÐÔÄËÚ ÁÌÄ×ÌÄÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÊÍÞ ¿Ñ͌


#S ËÍÁ ÓÑÍÏ¿ Ç ÔÊÍÏ¿ ÁÚÂÊÞÃÞÑ
  ÐÊÄÃÒÝØÇË ÍÀÏ¿ÆÍË


 ÀÏÍË
  Q   Q  E
 T T
<"S>TEQ  
  '  $M


 * ®ÏÇ ÜÑÍË Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ Ò ¿ÑÍË¿ ÓÑÍÏ¿ ÖÄÑڌ


ÏÄ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ  ¿ ¿ÑÍËÚ ÍÐÑ¿ÊÛÌÚÔ ÐÍÃÄÏÅ¿Ñ Äؗ ÎÞÑÛ ÌÄÆ¿ÎÍÊÌÄÌÌÚÔ
ÈÍÃ

EŒÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ
<,S>TEQ
 
³ÑÍÏ É¿É пËÚÈ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚÈ ÜÊÄËÄÌÑ Á ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ
ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÑÍÊÛÉÍ ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÒÝ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ v ´¿Ï¿ÉÑÄό
ÌÚÄ ÃÊÞ ÃÏÒÂÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ v          ËÍÅÌÍ ÍÀٌ
ÞÐÌÇÑÛ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÛÝ Ï¿ÐοÏÇÁ¿ÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÁÌÄ×ÌÄÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÊÍÞ
¡ ÐÊÒÖ¿Ä ¿ÑÍËÍÁ ÔÊÍÏ¿ ÜÑÍ ÁÚÂÊÞÃÇÑ Ñ¿É

 

  Q E   Q    E
T T
   
$M $M

°ÑÄÎÄÌÇÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  v   °ÑÄÎÄÌÛÍÉÇÐÊÄÌÇÞ 

 

  Q  E   Q E
T  T   
 
$M $M    
°ÑÄÎÄÌÛÍÉÇÐÊÄÌÇÞ   °ÑÄÎÄÌÛÍÉÇÐÊÄÌÇÞ 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Галогены 165
®ÏÇËÄÏ¿ËÇ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ Ð Ï¿ÆÊÇÖÌÚËÇ ÐÑÄÎÄÌÞËÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÔÊÍÏ¿ Ë͌
v 
ÂÒÑ ÐÊÒÅÇÑÛ ÇÆÁÄÐÑÌÚÄ Á¿Ë ÁÄØÄÐÑÁ¿ /B°M ¿ÊÇÑ  ©°M0 ÀÄÏÑÍÊÄÑÍÁ¿ ÐÍÊÛ 

)$M0 ÔÊÍÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ 
¡ ÎÏÇÏÍÃÄ ¿ÊÍÂÄÌÚ ÐÒØÄÐÑÁÒÝÑ Á ÁÇÃÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ Ð ÃÏÒÂÇËÇ ÜÊÄËÄÌÑ¿ËÇ
Ñ¿ÀÊ   ÏÇÐ   ³ÑÍÏ Ç ÔÊÍÏ ÎÏÇÌ¿ÃÊÄÅ¿Ñ É ÃÁ¿ÃÕ¿ÑÇ пËÚË Ï¿ÐÎÏÍÐÑÏ¿Œ
̗ÌÌÚË ÜÊÄËÄÌÑ¿Ë Á ÆÄËÌÍÈ ÉÍÏÄ

±¿ÀÊÇÕ¿  ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ ¿ÊÍÂÄÌÚ

¯¿ÃÇÒÐ °ÑÄÎÄÌÇ
¼ÊÄËÄÌÑ χ ®ÏÇÏÍÃÌÚÄÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
¿ÑÍË¿ ÌË ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ

$B' ÓÊÝÍÏÇÑ ÎÊ¿ÁÇÉÍÁÚÈ×Î¿Ñ 


³ÑÍÏ
   v  /B<"M'> ÉÏÇÍÊÇÑ 
'
°¿<¯­>' ÓÑÍϿοÑÇÑ 

/B$M É¿ËÄÌÌ¿ÞÐÍÊÛ ¿ÊÇÑ 


´ÊÍÏ v     ,$M ÐÇÊÛÁÇÌ 
  
$M    °ËÄÐÛ/B$MÇ,$M ÐÇÊÛÁÇÌÇÑ 
,.H$M–)0 É¿ÏÌ¿ÊÊÇÑ

ÏÍË v     /B#S  ,#S  .H#S w Á ÍÑÊÍÅÄÌÇÞÔ ÔÊÍÏÇÃÍÁ


  
#S    ÁËÍÏÐÉÍÈÁÍÃÄÁÁÇÃÄÀÏÍËÇÌÇÍÌÍÁ

,*0 ÈÍÿÑ É¿ÊÇÞ  w Á Æ¿ÊÄÅ¿Ô ÖÇÊÇÈÐÉÍÈ


¨Íà v    
   ÐÄÊÇÑÏÚ ÁÎÍÃÆÄËÌÚÔÀÒÏÍÁÚÔÁÍÃ¿Ô ÁËÍÏÐÉÇÔ
*   
ÁÍÃÍÏÍÐÊÞÔ

 °ÇÊÛÁÇÌÇÑ ©¿ÏÌ¿ÊÊÇÑ  ³ÊÝÍÏÇÑ ©ÏÇÍÊÇÑ ¢¿ÊÇÑ


 ÐËÄÐÛ /B$M Ç ,$M  ,.H$M – )0  ÎÊ¿ÁÇÉÍÁÚÈ ×Î¿Ñ   /B<"M'> /B$M
 $B'

Рис. 68. Важнейшие природные соединения галогенов

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


166 Неметаллы

¢¿ÊÍÂÄÌÚ É¿É ÎÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿


°ÑÏÍÄÌÇÄ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ®ÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ¿ÊÍÂÄÌÚ ÐÍÐÑÍÞÑ ÇÆ
ÃÁÒÔ¿ÑÍËÌÚÔ ËÍÊÄÉÒÊ  ¿ÑÍËÚ Á ÉÍÑÍÏÚÔ ÐÁÞÆ¿ÌÚ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÌÄÎÍÊÞÏÌÍÈ
σŒÐÁÞÆÛÝ ÏÇÐ  
Q    
      T    

 
'  F–F F F
 QwQ
Q
T    

¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ °ÑÏÒÉÑÒÏÌ¿Þ ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ®ÄÏÄÉÏÚÁ¿ÌÇÄ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ


ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÔÄË¿ ÓÍÏËÒÊ¿ ÓÍÏËÒÊ¿

Рис. 69. Молекула фтора

¡ ÏÞÃÒ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ' w $M w #S w * D ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË Ï¿ÆËÄÏÍÁ ËÍÊÄÉÒÊ


ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÝÑÐÞ ÐÇÊÚ ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ  ÎÍÜÑÍËÒ Á ÂÏÒÎÎÄ
Ð ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË ¿ÑÍËÌÍÂÍ ÌÍËÄÏ¿ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ÎÍÁÚ׿ÝÑÐÞ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁÊČ
ÌÇÞ Ç ÉÇÎÄÌÇÞ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ±¿É  ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ
ÓÑÍÏ Ç ÔÊÍÏ w ¿ÆÚ  ÀÏÍË w ÅÇÃÉÍÐÑÛ  ÈÍÃ w ÑÁ—ÏÃÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ Ñ¿ÀÊ  

±¿ÀÊÇÕ¿  ³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ

³ÑÍÏ ´ÊÍÏ ÏÍË ¨ÍÃ


¡ÄØÄÐÑÁÍ
' $M ¡S *

«¿Ð×Ñ¿ÀÌÚÄ ËÍÃÄÊÇ
ËÍÊÄÉÒÊ

5ÎÊ  °° – ‒ ‒  

5ÉÇÎ  °° – ‒  

ŸÂÏÄ¿ÑÌÍÄ ÐÍÐÑÍތ
±Á—ÏÃÍÄ
ÌÇÄ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ¢¿Æ ¢¿Æ ¥ÇÃÉÍÐÑÛ
ÁÄØÄÐÑÁÍ
ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ

¥—ÊÑ͌ ©Ï¿ÐÌ͌
µÁÄÑ °ÁÄÑÊ͌ŗÊÑÚÈ ±—ËÌ͌ÐÄÏÚÈ
ÆÄʗÌÚÈ ÀÒÏÚÈ

¯ÄÆÉÇÈ  ¯ÄÆÉÇÈ  ¯ÄÆÉÇÈ 


¦¿Î¿Ô ¯ÄÆÉÇÈ
Ï¿ÆÃÏ¿Å¿ÝØÇÈ ÒÃÒ×ÊÇÁÚÈ ÆÊÍÁÍÌÌÚÈ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Галогены 167
¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ Á ÁÍÃÄ ÔÊÍÏ¿  ÀÏÍË¿ Ç ÈÍÿ ÒËÄÏÄÌÌ¿Þ §Ô ÁÍÃÌÚÄ Ï¿ÐÑÁ͌
ÏÚ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÄËÚÄ Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÍÈ ÎÏ¿ÉÑÇÉÄ  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÔÊÍÏÌÍÈ  ÀÏÍËÌÍÈ
Ç ÈÍÃÌÍÈ ÁÍÃÍÈ ¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍ ÁÚ×Ä Á ÌÄÎÍÊÞÏÌÚÔ
Ç Ë¿ÊÍÎÍÊÞÏÌÚÔ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞÔ w ÀÄÌÆÍÊÄ °¬  ÑÄÑÏ¿ÔÊÍÏËČ
Ñ¿ÌÄ °°M  ÜÑ¿ÌÍÊÄ °¬­¬

´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
 ¯Ä¿ÉÕÇÇ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚË ÇÆ ¿ÊÍÂČ
ÌÍÁ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÓÑÍÏ ²ÅÄ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÍÌ ÏÄ¿Œ
ÂÇÏÒÄÑ Ð ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍË ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
 v
;O '=;O'
´ÊÍÏ ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÐÄÏÄÀÏÍË  ÆÍÊÍÑÍË  ÎÊ¿Œ
ÑÇÌÍÈ Ç ÃÏÒÂÇËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ
 U v Взаимодействие
"V $M="V$M алюминия
 U v
'F $M='F$M с йодом
£ÊÞ ÃÍÐÑÇÅÄÌÇÞ Æ¿ËÄÑÌÍÈ ÐÉÍÏÍÐÑÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÃÏÒÂÇÔ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿Œ
ËÇ ÍÀÚÖÌÍ Ñ¿ÉÅÄ ÑÏÄÀÒÄÑÐÞ ÎÏÄÃÁ¿ÏÇÑÄÊÛÌÍÄ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊ¿


Обратим внимание на то, что простые вещества хлор и бром в силу высокой окисли-
+3 +3
ʨʛʡʲʣʤʟ ʧʥʤʧʤʗʣʤʧʨʞ ʤʗʦʖʝʩʴʨ D ʜʛʡʛʝʤʢ ʧʤʛʚʞʣʛʣʞʵ 'F Cl3  'FBr3, в то время как действие
+2
ʧʤʡʵʣʤʟ ʠʞʧʡʤʨʱ ʣʖ ʜʛʡʛʝʤ ʥʦʞʘʤʚʞʨ ʠ ʤʗʦʖʝʤʘʖʣʞʴ 'FCl2.

 ¯Ä¿ÉÕÇÇ Ð ÁÍÃÍÏÍÃÍË  v


¿  ÓÑÍÏ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ¬  ' = )' 
À  ÔÊÍÏ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ ÎÏÇ ÎÍÃÅÇ¿ÌÇÇ ÇÊÇ ÁÍÆÃÄÈÐÑÁÇÇ ÒÊÛÑÏ¿ÓÇÍÊÄÑÍÁÍÂÍ
 Iv v
ÇÆÊÒÖÄÌÇÞ ¬ °M=)$M
 U v

Á  ÀÏÍË ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ¬  #S ← )#S  ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÍÀÏ¿ÑÇË¿
  ÈÍà ÁÐÑÒοÄÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÝ ËÄÃÊÄÌÌÍ ÿÅÄ ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ  ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÍÀÏ¿Œ
 U v

ÑÇË¿ ¬  * ← )* 
±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌ¿Þ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ ÎÍ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÝ É ÁÍÃÍÏÍÃÒ ÐÌnj
Å¿ÄÑÐÞ Á ÏÞÃÒ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ' w $M w #S w *
 ¯Ä¿ÉÕÇÇ Ð Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ËÇ ÐÍÊÄÈ ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÉÇÐÊÍÑ ¡ ÁÍÃÌÚÔ
Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÉÇÐÊÍÑ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÇÔ ÐÍÊÄÈ ÀÍÊÄÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏnj
Õ¿ÑÄÊÛÌÚÈ ¿ÊÍÂÄÌ ÁÚÑÄÐÌÞÄÑ ËÄÌÄÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÚÈ ±¿É  ÔÊÍÏ ÁÚÑÄЌ
ÌÞÄÑ ÀÏÍË Ç ÈÍÃ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ
 v v   v v 
$M ,#S=,$M #S  $M ,* =,$M *↓
ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ
168 Неметаллы

ÏÍË ÁÚÑÄÐÌÞÄÑ ÑÍÊÛÉÍ ÈÍÃ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÈÍÃÇÃÍÁ


 v v 
#S ,*=,#S *↓
°ÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ ÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚÔ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ÁÚÑÄÐÌÞÑÛ ËÄÌÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚÄ ÇÆ ÇÔ
ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ Ì¿ ÎÏ¿ÉÑÇÉÄ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÀÏÍË Ç ÈÍà ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÎÏÇ
ÃÄÈÐÑÁÇÇ ÔÊÍÏ¿ Ì¿ ÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
£ÊÞ ÓÑÍÏ¿ ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÁÚÑÄÐÌÄÌÇÞ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ËÄÌÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚÔ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ÌÄ
Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌ¿  Ñ¿É É¿É ÓÑÍÏ ÁÐÑÒοÄÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÝ Ð ÁÍÃÍÈ

Фтор с водой реагирует, окисляя атомы кислорода в молекулах воды:


2F2  )20  )'  02↑
→ )$M  )0$M
При растворении хлора в воде протекает обратимая реакция: Cl2  )2O ←
Образующийся раствор называют хлорной водой. Аналогично происходит растворение в воде
брома и йода, но равновесные концентрации продуктов уменьшаются в ряду Cl2 — Br2 — I2.

 ¯Ä¿ÉÕÇÇ Ð ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ¢¿ÊÍÂÄÌÇÏÍÁ¿ÌÇÄ ÍÏ¿ÌÇÖČ


ÐÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ Ö¿ØÄ ÁÐÄÂÍ Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Æ¿ËÄØÄÌÇÞ Ì¿ÐÚØÄÌÌÚÄ
Ç ¿ÏÍË¿ÑÇÖÄÐÉÇÄ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÃÚ  ÇÊÇ ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÌÄÌ¿ÐÚØÄÌÌÚÄ Ç ¿ÏÍË¿Œ
ÑÇÖÄÐÉÇÄ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÃÚ  ¬¿ÎÏÇËÄÏ
Iv
uÔÊÍÏÇÏÍÁ¿ÌÇÄ ËÄÑ¿Ì¿ °¬  °M→$)$M  )$M ÏÄ¿ÉÕÇÞ Æ¿ËÄØÄÌÇÞ 
'F$M
uÀÏÍËÇÏÍÁ¿ÌÇÄ ÀÄÌÆÍÊ¿ $)  #S → $)#S  )#S ÏÄ¿ÉÕÇÞ Æ¿ËČ
ØÄÌÇÞ 
uÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ÀÏÍËÌÍÈ ÁÍÃÚ Ð ÓÄÌÍÊÍË
OH OH
Br Br
 3Br2 3HBr  ÏÄ¿ÉÕÇÞ Æ¿ËÄØÄÌÇÞ 

Br
uÔÊÍÏÇÏÍÁ¿ÌÇÄ ÜÑÇÊÄÌ¿ $) w w$)  $M → $)$Mw$)$M ÏÄ¿ÉÕÇÞ
ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ 
§Æ ÉÒÏÐÍÁ ÀÇÍÊÍÂÇÇ Ç ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÍÈ ÔÇËÇÇ Á¿Ë Ñ¿ÉÅÄ ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ ÈÍÃ
ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ð Ï¿ÐÑÁÍÏÍË ÉÏ¿ÔË¿Ê¿  ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÄ ÐÇÌÄÂÍ ÕÁÄÑ¿ 
¿ ÀÏÍËÌÒÝ ÁÍÃÒ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ É¿É ÏÄ¿ÂÄÌÑ Ì¿ ¿ÊÉÄÌÚ  ÓÄÌÍÊ  ¿ÌÇÊÇÌ

ÇÍÊÍÂÇÖÄÐÉÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ Ç ÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ


°ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ÇÂÏ¿ÝÑ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÒÝ ÏÍÊÛ Á ÅÇÆÌÄÃÄÞÑÄÊÛÌÍÐÑÇ
ÍÏ¿ÌÇÆËÍÁ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ Ç ÅÇÁÍÑÌÚÔ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Галогены 169
³ÑÍÏ ÒÖ¿ÐÑÁÒÄÑ Á ÎÍÐÑÏÍÄÌÇÇ ÉÍÐÑÌÍÂÍ ÐÉÄÊÄÑ¿ Ç ÆÒÀÌÍÈ ÜË¿ÊÇ  Á ÎÏÍÕÄЌ
пÔ ÍÀËÄÌ¿ ÁÄØÄÐÑÁ Á ËÚ×Õ¿Ô  ÅÄÊÄÆ¿Ô  ÌÄÏÁÌÍÈ ÑÉ¿ÌÇ ®ÏÇ ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍË
ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÇ ÓÑÍÏ¿ Á ÎÏÍÃÒÉÑ¿Ô ÎÇÑ¿ÌÇÞ Ç ÎÇÑÛÄÁÍÈ ÁÍÃÄ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÎÍÏ¿Œ
ÅÄÌÇÄ ÆÒÀÌÍÈ ÜË¿ÊÇ §ÆÀÚÑÍÉ ÓÑÍÏ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ οÂÒÀÌÍÄ ÁÍÆÃÄÈÐÑÁÇÄ
ÎÏÇÁÍÃÇÑ É Ï¿ÆÏÒ×ÄÌÇÝ ÆÒÀÌÍÈ ÜË¿ÊÇ Ç ÐÉÄÊÄÑ¿
´ÊÍÏ ÁÔÍÃÇÑ Á ÐÍÐÑ¿Á ÐÍÊÞÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ É¿É ÉÍËÎÍÌÄÌÑ¿ ÅÄÊÒÃÍÖÌÍÂÍ Ð͌
É¿ Ç ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÄÑ ÎÄÏÄÁ¿ÏÇÁ¿ÌÇÄ ÎÇØÇ  ÒÖ¿ÐÑÁÒÄÑ Á ÍÀËÄÌÄ ÁÄØÄÐÑÁ ®ÍÐÑ͌
ÞÌÌ¿Þ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ÉÇÐÊÍÑÚ Á ÅÄÊÒÃÉÄ ÎÍÃÃÄÏÅÇÁ¿ÄÑÐÞ Æ¿ Ð֗Ñ ÎÍÁ¿ÏÄÌÌÍÈ
ÐÍÊÇ  ÎÍÐÑÒοÝØÄÈ Á ÍÏ¿ÌÇÆË Á ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÎÇÑ¿ÌÇÞ
ÏÍË ÏÄÂÒÊÇÏÒÄÑ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÁÍÆÀÒÅÃÄÌÇÞ Ç ÑÍÏËÍÅÄÌÇÞ ÕÄÌÑÏ¿ÊÛÌÍÈ ÌÄÏÁŒ
ÌÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ §ËÄÌÌÍ ÎÍÜÑÍËÒ ÎÏÇ ÊÄÖÄÌÇÇ ÌÄÏÁÌÚÔ ÀÍÊÄÆÌÄÈ ÀÄÐÐÍÌÌÇÕÚ 
ÇÐÑÄÏÇÇ  ÌÄÁÏ¿ÐÑÄÌÇÇ ÃÏ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÀÏÍËÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÎÏÄοϿÑÚ
¨Íà ÇÂÏ¿ÄÑ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÒÝ ÏÍÊÛ Á Ï¿ÀÍÑÄ ØÇÑÍÁÇÃÌÍÈ ÅÄÊÄÆÚ ¡¿ÅÌÄÈ×ÄÈ
ÓÒÌÉÕÇÄÈ ÁÚÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÄËÚÔ Á ÌÄÈ ÂÍÏËÍÌÍÁ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÏÄÂÒÊÞÕÇÞ Ï¿ÀÍÑÚ ËÍÆ¿
Ç ÐÄÏÃÕ¿  ËÒÐÉÒÊÛÌÍÂÍ ÁÍÆÀÒÅÃÄÌÇÞ ¬ÄÃÍÐÑ¿ÑÍÉ ÈÍÿ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÝ
ØÇÑÍÁÇÃÌÍÈ ÅÄÊÄÆÚ  Æ¿ËÄÃÊÄÌÇÝ ÒËÐÑÁÄÌÌÍÂÍ Ç ÓÇÆÇÖÄÐÉÍÂÍ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ
­ÖÄÌÛ Á¿ÅÌÍ Ð ÎÏÍÃÒÉÑ¿ËÇ ÎÇÑ¿ÌÇÞ ÎÍÊÒÖ¿ÑÛ ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ɿŌ
ÃÍÂÍ ËÇÉÏÍÜÊÄËÄÌÑ¿  Ñ¿É É¿É ÇÔ ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÍÉ ËÍÅÄÑ ÐÑ¿ÑÛ ÒÂÏÍÆÍÈ ÆÃÍÏÍÁÛÝ

Фтор, бром, йод содержатся в следующих продуктах питания.


Листья салата, шпинат, яблоки, грейпфруты, зерновые, рис, картофель, орехи, лук,
F чай; продукты животного происхождения: морская рыба и морепродукты, курица,
яйца, молоко, мясо и субпродукты

Br Бобовые: фасоль, горох, чечевица; орехи, зерновые, морские водоросли

Морепродукты: морская капуста, рыба; молочные продукты: молоко, сыр, тво-


I рог; овощи: картофель, морковь, свёкла, лук, помидоры, шпинат, бобовые; фрукты
и ягоды: яблоки, сливы, виноград, вишня, земляника; крупы: пшено, гречка

Для атомов фтора характерны степени окисления 0, –1; для хлора,


брома и йода — –1, 0, +1, +3, +5, +7.
Галогены являются окислителями в реакциях с металлами и неметал-
лами, атомы которых имеют меньшую электроотрицательность.
В VIIА-группе окислительные свойства простых веществ галогенов
ослабевают при переходе от фтора к йоду.
При галогенировании органических соединений протекают, как пра-
вило, реакции замещения либо присоединения.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


170 Неметаллы

Вопросы, задания, задачи


1. Укажите: а) символы элементов галогенов; б) формулы простых веществ галогенов;
в) биологическую роль каждого из галогенов; г) по три продукта питания, содержащих
в значительном количестве фтор, бром, йод.
2. Для ряда веществ F2 — Cl2 — Br2 — I2 укажите закономерность изменения: а) тем-
пературы плавления; б) температуры кипения; в) активности в реакции с водородом;
г) активности в реакции с металлами. Дайте объяснения.
3. Рассчитайте относительную плотность хлора по воздуху.
4. Баллон вмещает 15 кг жидкого хлора. Рассчитайте его количество.
5. Составьте формулы электронных конфигураций атомов фтора и хлора. Укажите
сходство и различие в электронном строении этих атомов.
6. Бром массой 4 г растворили в воде объёмом 250 см3. Рассчитайте массовую долю
брома в бромной воде.
7. Составьте уравнения реакций: а) хлора с железом, натрием, йодидом натрия, эта-
ном; б) брома с железом, алюминием, йодидом натрия, бензолом; в) бромной воды
с йодидом алюминия, этиленом, фенолом, анилином.
8. В баллоне содержится сжиженный хлор массой 50 кг. Определите, какой объём
займёт хлор при н. у.
9. Установите химическую формулу соли, в которой массовая доля калия составляет
31,836 %, хлора — 28,980 %, кислорода — 39,184 %. Определите степени окисления атомов.
10. В пронумерованных пробирках находятся растворы фенола, йодида натрия, хло-
рида калия. Предложите план распознавания веществ с помощью одного реактива. Со-
ставьте уравнения соответствующих реакций.

§ 31. Соединения галогенов


© Á¿ÅÌÄÈ×ÇË ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞË ¿ÊÍÂÄÌÍÁ ÍÑÌÍÐÞÑ ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÚ ÐÍÐÑ¿Á¿
¬¼ ¼ w ÜÊÄËÄÌÑ ¿ÊÍÂÄÌ  Ç ÇÔ ÁÍÃÌÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ w ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÉÇЌ
ÊÍÑÚ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÍÀÏ¿ÆÒÄËÚÄ ÇËÇ ÐÍÊÇ ŸÑÍËÚ Á ËÍÊÄÉÒÊ¿Ô ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÍÁ
ÐÁÞÆ¿ÌÚ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÍÈ ÎÍÊÞÏÌÍÈ ÍÃÇÌ¿ÏÌÍÈ σŒÐÁÞÆÛÝ ¬¿ ÏÇÐÒÌÉÄ  ÎÍÉ¿Æ¿ÌÍ
ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ )$M

E
     Q            

T 

$M   )w$M s— p

 ) 
¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ Ç ÐÑÏÒɌ °ÔÄË¿ ÎÄÏÄÉÏÚÁ¿ÌÇÞ «¿Ð×Ñ¿ÀÌ¿Þ
ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÔÄË¿ ÑÒÏÌ¿Þ ÓÍÏËÒÊÚ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ ÁÍÃÍÏÍÿ ËÍÃÄÊÛ ËÍÊÄÉÒÊÚ
ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÐÁÞÆÇ T  Ç ÔÊÍÏ¿ Q

Рис. 70. Модели образования химической связи в молекуле хлороводорода

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Соединения галогенов 171
´ÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿
´ÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ÐÍÊÞÌ¿Þ  ÉÇÐÊÍÑ¿
)$M w ÉÏÒÎÌÍÑÍÌÌ¿ÅÌÚÈ ÎÏÍÃÒÉÑ ÔÇËÇÖČ Вата
ÐÉÍÈÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ0Ì¿ÞÁÊÞÄÑÐÞÁÍÃÌÚË
Ï¿ÐÑÁÍÏÍËÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÿ ÉÍÑÍÏÚÈÎÏÄÃÐÑ¿ÁŒ
ÊÞÄÑÐÍÀÍÈÀÄÐÕÁÄÑÌÚÈ¿ÆÐÏÄÆÉÇËƿοÔÍË
¯¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ )$M ÎÏÇ  °° ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ
H2O
ÍÉÍÊÍÍÀٗËÍÁÌ¿ÍÀٗËÁÍÃÚ
©ÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌ¿Þ ÐÍÊÞÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ 
ÐÍÃÄÏÅ¿Ø¿Þ v  ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÿ Ç ÇËČ Рис. 71. Получение соляной
ÝØ¿Þ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ   ÂÐË  ÃÚËÇÑ Ì¿ ÁÍƌ кислоты в лаборатории
ÃÒÔÄ  Ñ¿É É¿É ÇÆ Ìė ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞ ¿ÆÍÍÀϿƌ
ÌÚÈ ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍà ¯¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ¬°M ÌÄ ÃÚËÞÑ
¡ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÐÍÊÞÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÄË Á ÁÍÃÄ ÔÊ͌
ÏÍÁÍÃÍÏÍÿ ®ÏÇ ÜÑÍË ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍà ÐÇÌÑÄÆÇÏÒÝÑ ÇÆ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ
) $M=)$M
¡ Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÃÄÈÐÑÁÇÄË ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏ͌
Á¿ÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Ì¿ ÔÊÍÏÇÃÚ /B$M ÇÊÇ ,$M  ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ÏÇÐ  
U
/B$M ÑÁ  )40 ÉÍÌÕ =)$M↑  /B)40
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¾ÁÊÞÞÐÛ ÐÇÊÛÌÚË ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍË  ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ
ÉÇÐÊÍÑ¿ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÄÑ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ Ç ÔÊÍÏÇÌÇÍÌÍÁ
)$M → )   $Mv
Ç ÍÀʿÿÄÑ ÁÐÄËÇ ÍÀØÇËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ ÉÇÐÊÍÑ ÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ì¿ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÚ Ç ÍÀŒ
Ï¿ÆÒÄÑ ÐÍÊÇ ÔÊÍÏÇÃÚ  ÎÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ   ÍÐÌÍÁÌÚËÇ Ç ¿ËŒ
ÓÍÑÄÏÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ   ÂÇÃÏÍÉÐÇÿËÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ   ÐÍÊÞËÇ  

 'F  )$M = 'F$M  )↑ 'F  )  = 'F   )↑


ËÄÑ¿ÊÊ

«H0  )$M = .H$M  )0 .H0  )  = .H 


 ) 0
ÍÉÐÇÃ ÍÐÌÍÁÌÚÈ

;O0  )$M = ;O$M  )0 ;O0  )  = ;O 
 ) 0
ÍÉÐÇÃ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÈ

©0)  )$M = ©$M  )0 )   0)v = )0


ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ ؗÊÍÖÛ

"M 0)   )$M = "M$M  )0 ) 
 "M 0)  = "M
 
 )0
¿ËÓÍÑÄÏÌÚÈ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ

 /B$0  )$M = /B$M  )0  $0↑ ) 


 $0v
  = $0↑  )­
 ÐÍÊÛ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


172 Неметаллы

© ÐÎÄÕÇÓÇÖÄÐÉÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ÐÍÊÞÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ÐÊÄÃÒÄÑ ÍÑÌÄÐÑÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ 


ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌÌÚÄ Ì¿ÊÇÖÇÄË ¿ÌÇÍÌ¿ °M– ¡ÚÃÄÊÇË ÃÁ¿ Á¿ÅÌÄÈ×ÇÔ
 ¯Ä¿ÉÕÇÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÔÊÍÏÇÌÇÍÌÍÁ §ÍÌ ÔÊÍÏ¿ Á ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÌ
ÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ÇËÄÄÑ ÌÇÆ×ÒÝ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ v Ç ÐÎÍÐÍÀÄÌ ė ÎÍÁÚ׿ÑÛ
ÎÏÇ ÎÍÑÄÏÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ¦Ì¿ÖÇÑ  Æ¿ Ð֗Ñ ÇÍÌÍÁ ÔÊÍÏ¿ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÁÍÐÐÑ¿Œ
ÌÍÁÇÑÄÊÄË ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÔÊÍÏ¿ Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÇ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÏĿɌ
ÕÇÝ ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÍÊÞÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Ð ÐÇÊÛÌÚËÇ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÞËÇ «O0 
,«O0  ,$M0 
v U 
«O0 )$M =.O$M $M )0
 ¯Ä¿ÉÕÇÇ ÐÁÞÆÚÁ¿ÌÇÞ ¿ÌÇÍÌ¿ °M– D É¿ÑÇÍÌ¿ËÇ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  Ì¿Œ
ÎÏÇËÄÏ ÐÁÇÌÕ¿ 1C  ÐÄÏÄÀÏ¿ "H  Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ¼ÑÍ ÇÊÊÝÐÑÏÇÏÒÝÑ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ
ÏÄ¿ÉÕÇÈ
)$M 1C /0 =1C$M↓ )/0
1C  $Mv=1C$M↓
)$M "H/0="H$M↓ )/0
"H  $Mv="H$M↓.
£ÄÈÐÑÁÇÄ ÌÇÑÏ¿Ñ¿ ÐÄÏÄÀÏ¿ *  ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ ÀÄÊÍÂÍ ÑÁÍÏÍÅÇÐÑ͌
ÂÍ ÍпÃÉ¿ "H$M  ÖÑÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ É¿É ÑÄÐÑ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌ¿Þ ÏÄ¿ÉÕÇÞ  Ì¿ ÔÊÍÏÇÌ
ÇÍÌÚ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  

°ÍÎÍÐÑ¿ÁÊÄÌÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÉÇÐÊÍÑ Ç ÇÔ ÐÍÊÄÈ


³ÑÍÏÍÁÍÃÍÏÍà )' ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÅÇÃÉÍÐÑÛÝ ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿Ô ÌÇÅÄ  °° 
¿ )$M  )#S  )* w ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÎÏÇ Ì Ò Ñ¿ÀÊ   ¯ÄÆÉÍÄ ÍÑÊÇÖÇÄ
¬'ÎÍ¿ÂÏÄ¿ÑÌÍËÒÐÍÐÑÍÞÌÇÝËÍÅÌÍÍÀÙÞÐÌÇÑÛÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄËÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔÐÁތ
ÆÄÈ ËÄÅÃÒ ÎÍÊÞÏÌÚËÇ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ )w' e )w' e )w' e )w'
±¿ÀÊÇÕ¿  ¢¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÚ

¢¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÚ )' )$M )#S )*

£ÊÇÌ¿ ÐÁÞÆÇ  ÌË        

¼ÌÄÏÂÇÞ ÐÁÞÆÇ  É£ÅËÍÊÛ    

±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ  °° v v v v

±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÉÇÎÄÌÇÞ  °°   v v v

ŸÂÏÄ¿ÑÌÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ÎÏÇ Ì Ò ¥ÇÃÉÍÐÑÛ ¢¿Æ ¢¿Æ ¢¿Æ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Соединения галогенов 173
ŸÐÐÍÕÇ¿ÑÚ ËÍÊÄÉÒÊ ÓÑÍÏÍÁÍÃÍÏÍÿ Ì¿ÐÑÍÊÛÉÍ ÎÏÍÖÌÚ  ÖÑÍ ÌÄ Ï¿ÆÏÒ׿Ýь
ÐÞ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÒÝÑ  ÿÅÄ Á ¿ÆÍÁÍÈ Ó¿ÆÄ ÃÍ  °° ³ÑÍÏÍÁÍÃÍÏÍà ÍÀʿÿÄÑ ÌČ
ÍÂÏ¿ÌÇÖÄÌÌÍÈ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛÝ Á ÁÍÃÄ ¤ÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏ ÞÁÊÞÄÑÐÞ
ÐÊ¿ÀÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ ÓÑÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿  )' ← →)   'v
¬ÇÆÉ¿Þ ÐÇÊ¿ ÉÇÐÊÍÑÚ ¬' ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌ¿ ÁÚÐÍÉÍÈ ÎÏÍÖÌÍÐÑÛÝ
ÜÌÄÏÂÇÄÈ  ÐÁÞÆÇ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ

Плавиковая (фтороводородная) кислота способна растворять («пла-


ʘʞʨʲx  ʧʨʛʠʡʤ /B2O ∙ CaO ∙ 6SiO2:
4НF + SiO2 = SiF4↑  )2O.
Качественное
определение
­ÐÑ¿ÊÛÌÚÄ ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÚ ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ Á Á͌ хлорид-, бромид-
ÃÄ Ç ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÐÍÀÍÈ ÐÇÊÛÌÚÄ ÉÇÐÊÍÑÚ )#S → )  #Sv и йодид-ионов
)* → )   *v
ÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍ ÐÍÊÄÈ  ÍÀÏ¿ÆÒÄËÚÔ ÜÑÇËÇ ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ
Á ÁÍÃÄ £ÊÞ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÞ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÔÊÍÏÇÌ  ÀÏÍËÇÌ Ç ÈÍÃÇÌ
ÇÍÌÍÁ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÏÄ¿ÉÕÇÝ Ð Ï¿ÐÑÁÍÏÍË ÌÇÑÏ¿Ñ¿ ÐÄÏÄÀÏ¿ *  "H/0 ®ÏÇ ÜÑÍË
ÔÊÍÏÇÃÚÍÀÏ¿ÆÒÝÑÀÄÊÚÈÑÁÍÏÍÅÇÐÑÚÈÍпÃÍÉ"H$M ÀÏÍËÇÃÚwÐÁÄÑÊ͌ŗÊÑÚÈ
"H#S  ÈÍÃÇÃÚ w ŗÊÑÚÈ "H* Ñ¿ÀÊ   ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  
"H   $Mv = "H$M↓  "H   #Sv = "H#S↓  "H   *v = "H*↓
¼ÑÇ ÍпÃÉÇ ÌÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÝÑÐÞ Á ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÄ
¬ÇÑÏ¿Ñ ÐÄÏÄÀÏ¿ *  ÌÄ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÍпÃÉ¿ Ð Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚËÇ ÓÑÍÏÇÿËÇ  ÎÍÜÑ͌
ËÒ ÓÑÍÏÇÌÇÍÌÚ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑ Ð ÎÍËÍØÛÝ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ $B$M ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  
$B$M  /B' = $B'↓  /B$M    $B   'v= $B'↓
±¿ÀÊÇÕ¿  ©¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ì¿ ¿ÌÇÍÌÚ ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÉÇÐÊÍÑ

©¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄÏÄ¿ÉÕÇÇÌ¿¿ÌÇÍÌÚ
¬¿ÆÁ¿ÌÇÄ ÉÇÐÊÍÑÚ Ç ė
°ÍÊÇ
ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ §ÍÌ ¯Ä¿ÉÑÇÁ ®ÏÇÆÌ¿É ÏÄ¿ÉÕÇÇ

³ÑÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ 'v
)' ³ÑÍÏÇÃÚ ÓÑÍÏÇà $B$M ÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ $B'
ÎÊ¿ÁÇÉÍÁ¿Þ

´ÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ $Mv ÄÊÚÈ ÑÁÍÏÍÅÇÐÑÚÈ ÍпÃÍÉ


)$M ´ÊÍÏÇÃÚ ÔÊÍÏÇÃ "H/0
ÐÍÊÞÌ¿Þ "H$M

#Sv °ÁÄÑÊ͌ŗÊÑÚÈ ÍпÃÍÉ "H#S


ÏÍËÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ )#S ÏÍËÇÃÚ ÀÏÍËÇÃ "H/0

*v
¨ÍÃÍÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ )* ¨ÍÃÇÃÚ ÈÍÃÇà "H/0 ¥—ÊÑÚÈ ÍпÃÍÉ "H*

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


174 Неметаллы

®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ Ç ÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ


¢¿ÊÍÂÄÌÚ Ì¿ÔÍÃÞÑ ×ÇÏÍÖ¿È×ÄÄ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ Ç É¿É ÎÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ 
Ç Á ÁÇÃÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ¼ÑÍ ÇÊÊÝÐÑÏÇÏÒÝÑ ÿÌÌÚÄ Ñ¿ÀÊÇÕÚ 
±¿ÀÊÇÕ¿  ®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ Ç ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ

¢¿ÊÍÂÄÌ °ÍÄÃÇÌÄÌÇÄ ¡¿ÅÌÄÈ×ÇÄ ÍÀÊ¿ÐÑÇ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ

/B<"M'> ÉÏÇÍÊÇÑ ®ÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ¿ÊÝËÇÌÇÞ

/B' ÓÑÍÏÇà ̿ÑÏÇÞ £ÍÀ¿ÁÉ¿ É ÆÒÀÌÚË οÐÑ¿Ë «ÄÃÇÕÇÌÐÉÇÈ ÎÏÄοϿÑ

³ÑÍÏ ¬' ÎÊ¿ÁÇÉÍÁ¿Þ °ÑÄÉÍÊÛÌ¿Þ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÛ ®ÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ


ÉÇÐÊÍÑ¿ ¿ÊÝËÇÌÇÞ

±ÄÏËÍÐÑÍÈÉÇÈ ÎÍÊÇËÄÏ ŸÌÑÇÎÏÇ¿ÏÌÍÄ ÎÍÉÏÚÑÇÄ


°'w$' O ÑÄÓÊÍÌ
ÃÊÞ ÐÉÍÁÍÏÍÃÍÉ  ÒÑÝÂÍÁ

­ÀÄÆÆ¿Ï¿ÅÇÁ¿ÌÇÄ ÎÇÑÛÄÁÍÈ ÁÍÃÚ ­ÑÀÄÊÇÁ¿ÌÇÄ


ÊÛÌÞÌÚÔ Ç ÔÊÍÎÖ¿ÑÍÀÒË¿ÅÌÚÔ ÑÉ¿ÌÄÈ
$M ÔÊÍÏ
­Ï¿ÌÇÖÄÐÉÇÈ ÐÇÌÑÄÆ §ÆÁÊÄÖÄÌÇÄ ÕÁÄÑÌÚÔ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÆ ÏÒÃÚ ®ÍÊÒÖÄÌÇÄ ÐÍÊÞÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ

/B$M0 ÂÇÎÍÔÊÍÏÇÑ
´ÊÍÏ ©ÍËÎÍÌÄÌÑ ÍÑÀÄÊÇÁ¿ÝØÇÔ ÐÏÄÃÐÑÁ
Ì¿ÑÏÇÞ

¬$M ÐÍÊÞÌ¿ÞÉÇÐÊÍÑ¿ ´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÛ

®ÇØÄÁ¿Þ ÃÍÀ¿ÁÉ¿ °ÚÏۗ ÃÊÞ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ ÔÊÍÏ¿ 


/B$M ¿ÊÇÑ
Ì¿ÑÏÇÞ  ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ

­Ï¿ÌÇÖÄÐÉÇÈ ÐÇÌÑÄÆ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ¿ÌÑÇÎÇÏÄÌÍÁ


ÏÍË #S ÀÏÍË ÇÌÂÇÀÇÑÍÏÚ ÂÍÏÄÌÇÞ  É¿ÒÖÒÉ¿  ÐÏÄÃÐÑÁ Æ¿ØÇÑÚ
Ï¿ÐÑÄÌÇÈ ®ÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ËÄÃÇÕÇÌÐÉÇÔ ÎÏÄοϿÑÍÁ

«ÄÃÇÕÇÌ¿ w ÐÎÇÏÑÍÁÍÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ v   ³¿ÏË¿Œ


¨Íà * ÈÍÃ
ÕÄÁÑÇÖÄÐÉ¿Þ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÛ

Хлор содержится в очень опасном для жизни и здоровья веществе — диоксине, кото-
рый может образоваться в результате реакций органических веществ и хлора при высоких
температурах. Органические соединения хлора и фтора (например, фреоны) учёные счита-
ют одной из причин разрушения озонового слоя Земли.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Соединения галогенов 175

Растворы галогеноводородов являются кислотами.


Хлороводород получают синтезом из простых веществ либо действи-
ем концентрированной серной кислоты на твёрдый хлорид натрия.
Соляная кислота является окислителем за счёт водорода и восстано-
вителем за счёт хлора.
Обнаружить хлорид-, бромид- и йодид-ионы можно с помощью
раствора нитрата серебра(I). Нерастворимые галогениды серебра разли-
ʭʖʴʨʧʵ ʬʘʛʨʤʢ "H$M ‰ ʗʛʡʱʟ  "H#S ‰ ʧʘʛʨʡʤʜʶʡʨʱʟ  "H* ‰ ʜʶʡʨʱʟ

Вопросы, задания, задачи


1. Запишите химические формулы и назовите агрегатное состояние галогеноводоро-
дов при нормальных условиях.
 ɾʝ ʥʛʦʛʭʣʵ .H 0) 2  'F$M2  'F$M3  'F /03)3  )#S  )$M  .H$M2  ;O404 выпишите форму-
ʡʱ ʞ ʣʖʝʤʘʞʨʛ ʘʛʯʛʧʨʘʖ  ʠʤʨʤʦʱʛ ʥʦʞ ʚʛʟʧʨʘʞʞ ʦʖʧʨʘʤʦʖ "H/03 образуют белый творо-
жистый осадок.
 ʄʥʦʛʚʛʡʞʨʛ ʧʨʛʥʛʣʞ ʤʠʞʧʡʛʣʞʵ ʖʨʤʢʤʘ ʘ ʧʤʛʚʞʣʛʣʞʵʫ ,$M03  )$M04, Cl2  ,$M ɸ ʠʤ
тором из них атомы хлора могут выступать только в роли восстановителя?
4. Определите массу хлороводорода в порции соляной кислоты массой 50 г с мас-
совой долей вещества 12 %.
5. Рассчитайте объём хлороводорода (н. у.), который может выделиться при действии
концентрированной серной кислоты на хлорид натрия массой 100 г.
6. Запишите химические формулы веществ, реагирующих с соляной кислотой: медь,
оксид меди(II), оксид кальция, оксид углерода(IV), железо, гидроксид цинка, сульфат нат-
рия, карбонат натрия. Объясните свой выбор. Составьте уравнения соответствующих
реакций.
7. Предложите план экспериментального определения растворов йодида калия, бро-
мида натрия и фторида натрия, находящихся в пронумерованных пробирках, используя:
а) реакции замещения; б) реакции обмена. Запишите уравнения соответствующих реак-
ций в молекулярной и ионной формах.
8. Объясните причины нарушения последовательного изменения температур кипе-
ния галогеноводородов на рисунке 44 в § 17.
9. Определите массовую долю вещества в растворе, полученном при растворении
хлороводорода объёмом 40 дм3 (н. у.) в воде объёмом 120 см3.
10. Для получения брома газообразный хлор пропустили через раствор массой 2 кг
с массовой долей бромида калия 0,12 %. Рассчитайте массу полученного брома.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


176 Неметаллы

§ 32. Элементы VIА-группы. Кислород и сера


©ÇÐÊÍÏÍÃ Ç ÐÄÏ¿ É¿É ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ
¼ÊÄËÄÌÑÚ 7*ŸŒÂÏÒÎÎÚ ÉÇÐÊÍÏÍà ­  ÐÄÏ¿ 4  ÐÄÊÄÌ 4F Ç ÑÄʌ 

ÊÒÏ ±Ä ÇËÄÝÑ ÍÀØÄÄ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄ Ô¿ÊÛÉÍÂÄÌÚ  ÖÑÍ Á ÎÄÏÄÁÍÃÄ ÍÆÌ¿Ö¿Œ 


0
 ÉÇÐÊÍÏÍÃ
ÄÑ ŠÏÍÅÿÝØÇÄ ÏÒÃҚ £ÄÈÐÑÁÇÑÄÊÛÌÍ  ÎÍÿÁÊÞÝØÄÄ ÖÇÐÊÍ ÎÏÇÏÍÌ TTQ
ÌÚÔ ËÇÌÄÏ¿ÊÍÁ ÐÍÃÄÏÅÇÑ ÉÇÐÊÍÏÍÃ ÊÇÀÍ ÐÄÏÒ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ Ë¿ÂÌÄÑÇÑ  

'F0  Ô¿ÊÛÉÍÎÇÏÇÑ $V'F4
 4
©¿É Á¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÉÇÐÊÍÏÍà w пËÚÈ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÚÈ ÜÊČ 

ÐÄÏ¿

ËÄÌÑ Ì¿ ¦ÄËÊÄ  ÍÌ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ   ÍÑ Ë¿ÐÐÚ ÆÄËÌÍÈ ÉÍÏÚ  </F>TQ
 
°ÄÏ¿w×ÄÐÑÌ¿ÃÕ¿ÑÚÈÎÍÏ¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÍÐÑÇÜÊÄËÄÌÑ ÁÐÑÏÄÖ¿Äь
ÐÞ É¿É Á ÁÇÃÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ  Ñ¿É Ç Á пËÍÏÍÃÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ Ñ¿ÀÊ  
±¿ÀÊÇÕ¿  ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ Ô¿ÊÛÉÍÂÄÌÚ

¯¿ÃÇÒÐ °ÑÄÎÄÌÇ
¼ÊÄËÄÌÑ χ ®ÏÇÏÍÃÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
¿ÑÍË¿  ÌË ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ

©ÇÐÊÍÏÍà v  v  ­   ­   )  0  ËÇÌÄÏ¿ÊÚ  ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ


  
­   ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ

°ÄÏ¿ пËÍÏÍÃÌ¿Þ 4  ËÄÃÌÚÈ ÉÍÊÖÄÿÌ


°ÄÏ¿ v  v    Ô¿ÊÛÉÍÎÇÏÇÑ  °V'Ä4   ÅÄÊÄÆÌÚÈ ÉÍʌ
  
4   ÖÄÿÌ ÎÇÏÇÑ  'F4   ÂÊ¿ÒÀÄÏÍÁ¿ ÐÍÊÛ
/B40 – )0  ÀÄÊÉÇ

°ÄÊÄÌ пËÍÏÍÃÌÚÈ 4F ÁÐÑÏÄÖ¿ÄÑÐÞ ÇÆÏÄÌ


°ÄÊÄÌ v      É¿ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÐÅÄÊÄÆÍË ÐÁÇÌÕÍË ÏÑÒÑÛÝ
  
4F  ÐÄÊÄÌÇÃÚ  Á ÐÒÊÛÓÇÃÌÚÔ ËÄÐÑÍÏÍÅÃÄÌÇÞÔ 
ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ w ÐÄÊÄÌÍÀÄÊÉÇ

±ÄÊÊÒÏ пËÍÏÍÃÌÚÈ ±Ä Á ËÄÐÑÍÏÍÅÃÄÌÇÞÔ


ÐÄÏÚ Ç ÐÄÊÄÌ¿  ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ Ð ËÄÃÛÝ  ÐÁÇ̌
±ÄÊÊÒÏ v     
   ÕÍË  ÕÇÌÉÍË  ÐÄÏÄÀÏÍË  ÆÍÊÍÑÍË ÑÄÊÊÒÏnj
5F 
ÃÚ  Á ËÄÐÑÍÏÍÅÃÄÌÇÞÔ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÇÔ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ

¬¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ  ÍÀØ¿Þ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ÉÍÑÍÏÍÂÍ OTOQ 


¿ÑÍËÚ Ô¿ÊÛÉÍÂÄÌÍÁ ÇËÄÝÑ ÎÍ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ÇÆ ÉÍÑÍÏÚÔ ÃÁ¿ ÌÄÐοÏÄÌÌÚÔ Ì¿
όÎÍÃÒÏÍÁÌÄ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ   

      Q
T
   Q  E
  T
   
0   4
 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Элементы VIА-группы. Кислород и сера 177
§Æ ÎÏÇÁÄ×ÌÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÈ ÁÌÄ×ÌÄÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ
ÐÊÍÞ ¿ÑÍËÍÁ ÉÇÐÊÍÏÍÿ  ÐÄÏÚ ÐÊÄÃÒÄÑ  ÖÑÍ ÌÇÆ׿Þ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÜÑÇÔ
Ô¿ÊÛÉÍÂÄÌÍÁ v °ÄÏ¿ ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  
 ÎÏÇ ÁÍÆÀÒÅÃÄÌÇÇ TŒ Ç QŒÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÁÌÄ×ÌÄÂÍ ÐÊÍÞ Ì¿ EŒÎÍÃÒÏÍÁÄÌÛ
°ÄÏ¿ ÎÍ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ÒÐÑÒοÄÑ ¿ÊÍÂÄÌ¿Ë ÉÏÍËÄ ÈÍÿ  ¿ÆÍÑÒ
Ç ÉÇÐÊÍÏÍÃÒ ©ÇÐÊÍÏÍà  ÀÒÃÒÖÇ ÁÑÍÏÚË ÎÍÐÊÄ ÓÑÍÏ¿ ÎÍ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊی
ÌÍÐÑÇ  ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÒÝ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  ÑÍÊÛÉÍ Á ÐÍÄÃÇÌČ

ÌÇÇ ÐÍ ÓÑÍÏÍË 0'

Неприятные запахи, ощущаемые при гниении трупов животных, можно объяснить выде-
лением соединений серы (меркаптанов и сероводорода), которые образуются при разложе-
нии белков.

©ÇÐÊÍÏÍÃ É¿É ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ


©ÇÐÊÍÏÍÃ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Á ÎÏÇÏÍÃÄ Á ÁÇÃÄ ÃÁÒÔ O O О=О
ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚÔ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÈ  Ë͌
ÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ w ÉÇÐÊÍÏÍÿ ­ Ç ÍÆÍÌ¿ ­
¡ ËÍÊÄÉÒÊÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ ÃÁÍÈÌ¿Þ ÉÍÁ¿Œ
ÊÄÌÑÌ¿Þ ÌÄÎÍÊÞÏÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ ÏÇÐ    
³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ©ÇÐÊÍÏÍà ˿Œ
ÊÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇË Á ÁÍÃÄ ÎÏÇ  °° Á  ÃË ÁÍÃÚ ϿЌ Рис. 72. Электронная
 и структурная
ÑÁÍÏÞÄÑÐÞ  ÐË  ÉÇÐÊÍÏÍÿ ±ÄË ÌÄ ËÄÌÄÄ ÜÑÍÂÍ
формулы, масштабная
ÔÁ¿Ñ¿ÄÑ ÃÊÞ ÃÚÔ¿ÌÇÞ ÏÚÀ Á ÁÍÃ͗˿Ô ¥ÇÃÉÇÈ ÉÇЌ и шаростержневая
ÊÍÏÍÃ w ÎÍÃÁÇÅÌ¿Þ  ÐÊÄÂÉ¿ ÂÍÊÒÀÍÁ¿Ñ¿Þ ÅÇÃÉÍÐÑÛ  модели молекулы
ÉÇÎÞØ¿Þ ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ v °° ±Á—ÏÃÚÈ ÉÇÐÊ͌ кислорода
ÏÍÃ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÐÍÀÍÈ ÐÇÌÇÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ  ÎÊ¿ÁÞØnj
ÄÐÞ ÎÏÇ Äؗ ÀÍÊÄÄ ÌÇÆÉÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ v °°
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ©ÇÐÊÍÏÍÃ ÁÍ ÁÐÄÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ  ÉÏÍËÄ Áƿnj
ËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÐÍ ÓÑÍÏÍË  ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÞ ®ÏÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÇ ÉÇЌ
ÊÍÏÍÃÍË ÎÏÍÐÑÚÔ Ç ÐÊÍÅÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÍÉÐÇÃÚ
 ©ÇÐÊÍÏÍÃ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ
 U v
'F 0='F0 2
ÍÉÐÇÃÅÄÊÄÆ¿ ***
 U v
°V 0=$V0 2
ÍÉÐÇÃËÄÃÇ **

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


178 Неметаллы

­Ì ÍÉÇÐÊÞÄÑ ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ ÁÐÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ  ÉÏÍËÄ ÐÄÏÄÀÏ¿  ÆÍÊÍÑ¿ Ç ÎÊ¿ÑÇÌÚ


° ¿ÉÑÇÁÌÚËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ÉÇÐÊÍÏÍÃ ËÍÅÄÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ÍÉÐÇÃÚ  ÌÍ
Ç ÎÄÏÍÉÐÇÃÚ /B0  Ì¿ÃÎÄÏÍÉÐÇÃÚ ,­  ÇÊÇ ÃÏÒÂÇÄ ÀÇÌ¿ÏÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
 ¯Ä¿ÂÇÏÒÞ Ð ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ÉÇÐÊÍÏÍà ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÉÇÐÊÍÑÌÚÄ ÇÊÇ ÌÄÐÍÊÄÍÀÏ¿Œ
ÆÒÝØÇÄ ÍÉÐÇÃÚ
 U v
1 0=10 2
ÍÉÐÇÃÓÍÐÓÍÏ¿ 7
 U v
→ /0v2
/ 0 ←
ÍÉÐÇÿÆÍÑ¿ **
° ÔÊÍÏÍË  ÀÏÍËÍË Ç ÈÍÃÍË ÉÇÐÊÍÏÍÃ ÌÄ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ
 ©ÇÐÊÍÏÍÃ ÍÉÇÐÊÞÄÑ ÐÊÍÅÌÚÄ ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ Ç ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
 v
°­ 0=°0
'F4 ­='F0 40
®ÏÇ ÜÑÍË ÍÑËÄÑÇË  ÖÑÍ ÂÍÏÄÌÇÄ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÃÍÁ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ É¿É ÇÐÑÍÖÌÇÉ
ÑÄÎÊÍÁÍÈ ÜÌÄÏÂÇÇ
$)   0  =$0   )0 Å  É£Å

В органическом синтезе кислород широко применяется в реакциях каталитического
окисления: PdCl2, CuCl2
—$)2 + O2 →   $)3$)0
$)2—
этилен уксусный альдегид

®ÍÊÒÖÄÌÇÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ
¡ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÉÇÐÊÍÏÍà ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ Ï¿ÆÃÄÊÄÌÇÄË ÅÇÃÉÍÂÍ ÁÍÆÃÒÔ¿ 
ÌÄÀÍÊÛ×ÇÄ ÎÍÏÕÇÇ ÔÏ¿ÌÞÑ Á À¿ÊÊÍÌ¿Ô ÂÍÊÒÀÍÂÍ ÕÁÄÑ¿  ¿ Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÞÔ w
Á ¿ÆÍËÄÑÏ¿Ô ÏÇÐ   ¡¿ÅÌÄÈ×ÇË Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚË ÐÎÍÐÍÀÍË ÄÂÍ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ
ÐÊÒÅÇÑ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÄ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÉÇÐÊÍÏÍÃÐÍÃÄό
Å¿ØÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ w ÎÄÏË¿Ì¿̿ѿ É¿ÊÇÞ  ÀÄÏÑÍÊČ
ÑÍÁÍÈ ÐÍÊÇ  ÁÍÃÚ  ÎÄÏÍÉÐÇÿ ÁÍÃÍÏÍÿ
U
 ,.O0=,.O0 .O0 0↑
.O0  U
 ,$M0  =   ,$M 0↑
.O0
 )0  =   )0 0↑

 )0 = )↑  0↑


¡ ÐÍÐÒÃÚ ÉÇÐÊÍÏÍÃ ÐÍÀÇÏ¿ÝÑ ËÄÑÍÃÍË ÁÚÑÄЌ Рис. 73. Хранение кислорода
ÌÄÌÇÞ ÁÍÃÚ ÇÊÇ ÁÍÆÃÒÔ¿ ÏÇÐ   в баллонах и газометре

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Элементы VIА-группы. Кислород и сера 179



 ¿ À
Рис. 74. Получение кислорода разложением перманганата калия и собирание газа
методом: а — вытеснением воды, б — вытеснением воздуха

­ÆÍÌ
§ 32.1
­ÆÍÌ w ¿Æ Ð ÏÄÆÉÇË ƿοÔÍË  ÇËÄÄÑ ÀÊÄÃÌ͌ÂÍÊÒÀÍÈ ÕÁÄÑ  Á ÅÇÃÉÍË
ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ w ÐÇÌÇÈ ¡ ÎÏÍÕÄÐÐÄ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÍÆÍÌ Ï¿ÐοÿÄÑÐÞ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË
¿ÑÍË¿ÏÌÍÂÍ ÉÇÐÊÍÏÍÿ
­ =­ ­ 
ÎÍÜÑÍËÒ ÎÍ ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÝ Ð ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË ÍÀʿÿÄÑ ÀÍÊÛ×ÄÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ¿ÉÑÇÁÌ͌
ÐÑÛÝ ¡ ÎÏÇÏÍÃÄ ÍÆÍÌ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÇÆ ¿ÑËÍÐÓÄÏÌÍÂÍ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÎÏÇ ÂÏÍÆÍÁÚÔ
Ï¿ÆÏÞÃ¿Ô  ¿ Ì¿ ÁÚÐÍÑÄ v ÉË w ÎÍà ÃÄÈÐÑÁÇÄË ÒÊÛÑÏ¿ÓÇÍÊÄÑÍÁÍÂÍ ÇÆÊÒÖČ
ÌÇÞ ­ÆÍÌÍÁÚÈ ÐÊÍÈ Ì¿Ã ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÛÝ ¦ÄËÊÇ Æ¿ÃÄÏÅÇÁ¿ÄÑ ÉÍÏÍÑÉÍÁÍÊÌÍÁÍÄ
ÒÊÛÑÏ¿ÓÇÍÊÄÑÍÁÍÄ ÇÆÊÒÖÄÌÇÄ °ÍÊÌÕ¿  ÁÏÄÃÌÍÄ ÃÊÞ ÅÇÁÚÔ ÍÏ¿ÌÇÆËÍÁ

Озон образуется при работе лазерных принтеров, источников рентгеновского и ультра-


фиолетового излучения. Предельно допустимая концентрация (ПДК) озона в воздухе рабо-
чей зоны составляет 0,1 мг/м3. Характерный запах озона начинает ощущаться уже при кон-
центрациях 0,004–0,010 мг/м3, то есть во много раз ниже гигиенического норматива, что
важно для персонала, работающего с озоном.
Воду обеззараживают хлорированием или озонированием. Озонирование воды более
безопасно для человеческого организма, чем хлорирование.

°ÄÏ¿
°ÍÐÑ¿Á Ç ÐÑÏÍÄÌÇÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÐÄÏÚ «ÍÊÄÉÒÊÚ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÄÏÚ
ÇËÄÝÑ ÓÍÏËÒ Æ¿ËÉÌÒÑÚÔ ÕÇÉÊÍÁ ¤ÐÊÇ Ï¿ÐÎÊ¿ÁÊÄÌÌÒÝ ÐÄÏÒ ÁÚÊÇÑÛ Á ÐÑ¿É¿Ì
Ð ÔÍÊÍÃÌÍÈ ÁÍÃÍÈ ÀÚÐÑÏÍ ÍÔÊ¿ÃÇÑÛ  ÑÍ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÎÊ¿ÐÑÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÄÏ¿ ¤— Ë͌
ÊÄÉÒÊÚ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÐÍÀÍÈ ÃÊÇÌÌÚÄ ÕÄÎÇ ÏÇÐ   ®Ê¿ÐÑÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÄÏ¿ ÌČ
ÒÐÑÍÈÖÇÁ¿ Ç ÒÅÄ ÖÄÏÄÆ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ Ö¿ÐÍÁ ÎÍÐÊÄ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÎÏÄÁÏ¿Ø¿ÄÑÐÞ Á ŗʌ
ÑÚÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ ÏÍËÀÇÖÄÐÉÍÈ ÐÄÏÚ É¿É Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÈ ÇÆ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚÔ
ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÈ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


180 Неметаллы

 ¿ À Á Â Ã
Рис. 75. Строение молекул и внешний вид серы различных модификаций:
а — молекулы S8, б — цепи атомов пластической серы, в — кристаллы ромбической серы,
г — кристаллы моноклинной серы, д — пластическая сера

§ÆÁÄÐÑÌÍ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚÔ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÈ ÐÄÏÚ ÃÁÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖČ


ÐÉÇÄ w ËÍÌÍÉÊÇÌÌ¿Þ 4 5ÎÊ=   °°  Ç ÏÍËÀÇÖÄÐÉ¿Þ 4 5ÎÊ=   °° 
¿ Ñ¿ÉÅÄ ÎÊ¿ÐÑÇÖÄÐÉ¿Þ 4 ÏÇÐ   ¬¿ÇÀÍÊÄÄ ÒÐÑÍÈÖÇÁ¿ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄˌ
ÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÏÍËÀÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÄÏ¿
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ °ÄÏ¿ w ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍ ¿ÉÑÇÁÌÚÈ ÌÄËÄÑ¿ÊÊ ®ÏÇ Ì¿ÂÏČ
Á¿ÌÇÇ ÊÄÂÉÍ ÍÉÇÐÊÞÄÑÐÞ ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË Ç ¿ÊÍÂÄÌ¿ËÇ  ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ É¿É ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ
Ð ÁÍÃÍÏÍÃÍË Ç ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ÉÏÍËÄ ÆÍÊÍÑ¿ Ç ÎÊ¿ÑÇÌÚ 

°ÄÏ¿ É¿É ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ °ÄÏ¿ É¿É ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ


 U v
4  ¬=¬4 ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃ 
 U   U v
4  0 = 40  2 ÍÉÐÇÃ ÐÄÏÚ *7  ;O  4=;O4 ÐÒÊÛÓÇÃ ÕÇÌÉ¿ 
 U v
"M  4="M4 DÒÊÛÓÇÃ ¿ÊÝËÇÌÇÞ

®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ç ÐÄÏÚ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ ÆÌ¿ÖÇËÚÄ ÍÀÊ¿ÐÑÇ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ


ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ç ÐÄÏÚ ÒÉ¿Æ¿ÌÚ Á Ñ¿ÀÊÇÕÄ 
±¿ÀÊÇÕ¿  ­ÀÊ¿ÐÑÇ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ ÉÇÐÊÍÏÍÿ  ÍÆÍÌ¿ Ç ÐÄÏÚ

°Á¿ÏÉ¿ Ç ÏÄÆÉ¿ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ­ÉÇÐÊÇÑÄÊÛ Ï¿ÉÄÑÌÍÂÍ ÑÍÎÊÇÁ¿ £ÚÔ¿ÑÄÊÛÌÚÄ ÐËČ


ÐÇ w ÉÍÐËÍÐ  ÎÍÃÁÍÃÌÚÄ ÊÍÃÉÇ  ËÄÃÇÕÇÌ¿ ´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÛ w
­
ÎÍÊÒÖÄÌÇÄ ÍÉÐÇÃÍÁ  ÉÇÐÊÍÑ Ç ÃÏ ­Ï¿ÌÇÖÄÐÉÇÈ ÐÇÌÑÄÆ w ¿ÊÛÃÄÂÇÃÚ  É¿ÏÀÍÌ͌
ÁÚÄ ÉÇÐÊÍÑÚ «ÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÞ

­ÑÀÄÊÇÁ¿ÝØÄÄ ÐÏÄÃÐÑÁÍ £ÄÆÇÌÓÇÕÇÏÒÝØÄÄ ÐÏÄÃÐÑÁÍ Á ËÄÃÇÕÇÌÄ ­ÀÄÆÆ¿Ï¿Œ


­
ÅÇÁ¿ÌÇÄ ÎÇÑÛÄÁÍÈ ÁÍÃÚ Ç ÐÑÍÖÌÚÔ ÁÍÃ

®ÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ®ÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ÏÄÆÇÌÚ ®ÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ÐÎÇÖÄÉ


4
®ÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ÉÏ¿ÐÇÑÄÊÄÈ  ÎÇÂËÄÌÑÍÁ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Элементы VIА-группы. Кислород и сера 181
©ÇÐÊÍÏÍÃ ̿חÊ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ Á ÃÚÔ¿ÑÄÊÛÌÚÔ
¿ÎοϿѿÔ ÏÇÐ  

Электронная конфигурация валентно-


го слоя халькогенов ns2np4. Низшая сте-
пень их окисления –2.
Кислород как окислитель реагирует
с простыми и сложными веществами, об-
разуя, как правило, оксиды.
Сера является окислителем в реакци-
ях с металлами и водородом, но восста- Рис. 76. Портативный аппарат
новителем в реакции с кислородом. искусственной вентиляции
лёгких (ИВЛ)
Вопросы, задания, задачи
1. Перечислите наиболее характерные степени окисления: а) кислорода; б) серы;
в) селена. Приведите примеры соответствующих соединений.
2. Назовите аллотропные модификации: а) кислорода; б) серы.
3. Составьте формулы оксидов и сульфидов лития, магния, алюминия.
4. Рассчитайте массу порции серы количеством 3,5 моль.
5. Заполните таблицу «Кислород и сера в окислительно-восстановительных реакци-
ях», составив уравнения соответствующих реакций.
Реагенты Кислород Сера
Н2
.H
Ca
'F
Li
/B

6. Составьте 10 уравнений возможных реакций между веществами, формулы которых


#B  ,  ʆU  ;O4  4  )2, O2. Укажите при этом степени окисления элементов.
7. Чему равен объём воздуха, необходимый для сжигания: а) серы массой 12 г; б) бу-
тана объёмом 10 м3 (н. у.)?
8. Рассчитайте объём кислорода, который может быть получен при разложении бер-
толетовой соли массой 49 г.
9. Составьте уравнения реакций согласно схеме:
1 2 3 4 1 2 3 4
B  $)4 → Н2O → Н2 → Н2S → SO2 ʗ  ,$M03 → O2 → Н2О → Н2 → СН3—СН3.
10. При нагревании перманганата калия массой 3,16 г получен кислород объёмом
168 см3 (н. у.). Определите массовую долю разложившейся соли.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


182 Неметаллы

§ 33. Водородные соединения кислорода и серы


¡¿ÅÌÄÈ×ÇËÇ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚËÇ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞËÇ ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ç ÐÄÏÚ ÞÁÊÞÝÑÐÞ Á͌
ÿ )0 Ç ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃ )4 ©ÏÍËÄ ÑÍÂÍ  ÐÒØÄÐÑÁÒÝÑ Ç ÃÏÒÂÇÄ ÀÇÌ¿ÏÌÚÄ Ð͌
ÄÃÇÌÄÌÇÞ ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ç ÐÄÏÚ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÎÄÏÍÉÐÇÃ ÁÍÃÍÏÍÿ ¬­

¡Íÿ
¡Íÿ w ÁÑÍÏÍÄ ÎÍ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÍÐÑÇ Ì¿ ¦ÄËÊÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÄ
¦¿Î¿ÐÚ ÁÍÃÚ Ì¿ ¦ÄËÊÄ ÍÕÄÌÇÁ¿ÝÑÐÞ Á   ËÊÏà ÉË ­Ì¿ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÍÑ  ÃÍ
  Ë¿ÐÐÚ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ  ÅÇÁÍÑÌÚÔ  ÖÄÊÍÁÄÉ¿
°ÑÏÍÄÌÇÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ «ÍÊÄÉÒÊ¿ ÁÍÃÚ ÇËÄÄÑ ÒÂÊÍÁÍÄ ÐÑÏÍÄÌÇÄ  ÉÍÑÍÏÍÄ
ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑ ÖÄÑÚÏÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÄ ÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ÁÌÄ×ÌÄÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÊÍÞ ¿ÑÍË¿
ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÃÁÄ ÇÆ ÌÇÔ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÎÍÊÞÏÌÚÄ ÐÁÞÆÇ Ð ¿ÑÍË¿ËÇ ÁÍÃ͌
ÏÍÿ  ÃÏÒÂÇÄ ÃÁÄ ÐÍÃÄÏÅ¿Ñ ÌÄÎÍÃÄʗÌÌÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÄ οÏÚ ÏÇÐ   ©¿É Á¿Ë
ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÒÂÍÊ ËÄÅÃÒ Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÞËÇ ÐÁÞÆÄÈ ¬w­ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ÁÍÃÞÌÍÂÍ οϿ
ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ  ° Ç ËÍÊÄÉÒÊÚ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÐÍÀÍÈ ÃÇÎÍÊÇ †   ÏÇÐ  
O 0,
     Q
 09
T
  6н
м
)0    H O H
   104,5°
T T H H

¿ À Á
Рис. 77. Строение молекулы воды: а — электронно-графическая схема образования связей,
б — электронная формула и угловое строение, в — масштабная и шаростержневая модели

­ÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ ¡Íÿ ÌÄ ÇËÄÄÑ ÕÁÄÑ¿  ÁÉÒп  ƿοԿ 


ÍÀʿÿÄÑ ÁÚÐÍÉÍÈ ÑÄÎÊ͗ËÉÍÐÑÛÝ ¡Íÿ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Á ÎÏÇÏÍÃÄ Á ÑϗÔ ¿ÂÏČ
¿ÑÌÚÔ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞÔ ÅÇÃÉÍË  ÑÁ—ÏÃÍË  ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍË  ¤— ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÎÊ¿ÁŒ
ÊÄÌÇÞ w  °°  ÉÇÎÄÌÇÞ w  °° ÎÏÇ Q =   É®¿ «ÄÅÃÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ Á͌
ÃÚ Á ÅÇÃÉÍË Ç ÑÁ—ÏÃÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÞÔ ÐÒØÄÐÑÁÒÝÑ ÎÏÍÖÌÚÄ ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÁÞÆÇ
 É£ÅËÍÊÛ  †   ÏÇÐ  
¡Íÿ  ÞÁÊÞÞÐÛ ÍÖÄÌÛ ÐÊ¿ÀÚË ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÍË  ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ ÌÄ ÎÏÍÁÍÃÇÑ
ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÇÈ ÑÍÉ ¬¿ ÇÍÌÚ Ï¿ÐοÿÝÑÐÞ ÎÏÇÀÊÇÆÇÑÄÊÛÌÍ ÃÁÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÇÆ
ËÇÊÊÇ¿Ïÿ ÎÏÇ  °°  ¬­ ← →¬   ­¬v
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÍÃÚ ¡Íÿ ÁÐÑÒοÄÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÍ ËÌÍÂÇËÇ ÁÄØČ
ÐÑÁ¿ËÇ É¿É ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ  Ñ¿É Ç ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ 
ÍÐÌÍÁÌÚËÇ Ç ÉÇÐÊÍÑÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ  ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ¯¿ÐÐËÍÑÏÇË
ÌÄÉÍÑÍÏÚÄ ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÜÑÇÔ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÈ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Водородные соединения кислорода и серы 183
 ´¿Ï¿ÉÑÄÏ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÁÍÃÚ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ
ËÄÑ¿ÊÊ¿ ±¿É  ØÄÊÍÖÌÚÄ Ç ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÄ °¿  ¡¿  4S  3B  ËÄÑ¿ÊÊÚ
ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÁÍÃÍÏÍÿ Ç ؗÊÍÖÇ
 
/B )0=/B0) )↑
 
°¿ )­=°¿ ­¬ ↓ )↑

Большинство металлов, расположенных в ряду активности между алюминием и водоро-
дом, вступают в реакцию с парами воды с образованием водорода и оксидов металлов. Ме-
таллы, расположенные после водорода, ни при каких условиях с водой не реагируют. Более
детально вы изучите реакции взаимодействия металлов с водой в главе 7.

 ¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ÁÍÃÚ Ð ÉÇÐÊÍÑÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ


ÉÇÐÊÍÑ
40 )0=)40
 ­ÐÌÍÁÌÚÄ ÍÉÐÇÃÚ ØÄÊÍÖÌÚÔ Ç ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ
Ð ÁÍÃÍÈ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ؗÊÍÖÇ
°¿­ ¬­=°¿ ­¬ ↓
 ° ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ÁÍÿ ÁÐÑÒοÄÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÂÇÃÏ¿Ñ¿ÕÇÇ ÌČ
Ì¿ÐÚØÄÌÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ  Ç ÂÇÃÏÍÊÇÆ¿ ÐÊÍÅÌÚÔ ÜÓÇÏÍÁ  ÒÂÊÄÁÍÃÍÁ  ÀÄÊÉÍÁ 
¬¿ÎÏÇËÄÏ
)10  U  Q
 °¬=°¬  )0 → °¬°¬­¬
) U
→ °¬°­­¬ °¬­¬
°¬°­­°¬ ¬­  ←

Гидролиз белков, ди- и полисахаридов, жиров — это первый этап усвоения (перевари-
вания) пищи.

°ÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃ
°ÑÏÍÄÌÇÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ °ÑÏÍÄÌÇÄ ËÍÊÄÉÒÊÚ ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÿ ËÍÅÌÍ ÍÀÙÞЌ
ÌÇÑÛ ÎÄÏÄÉÏÚÁ¿ÌÇÄË ¿ÑÍËÌÚÔ όÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ ÐÄÏÚ Ç TŒÍÏÀÇÑ¿ÊÇ ¿ÑÍËÍÁ ÁÍÃ͌
ÏÍÿ †   ÏÇÐ   ®ÏÇ ÜÑÍË ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÍÑÑ¿ÊÉÇÁ¿ÌÇÄ ÍÀÊ¿ÐÑÄÈ ÎÍÁÚ×Ä̌
ÌÍÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ  ÁÍÆÌÇÉ×ÇÔ ÎÏÇ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ σŒÐÁÞÆÇ ¡ÐÊÄÃÐÑÁÇÄ
ÜÑÍÂÍ Á¿ÊÄÌÑÌÚÈ ÒÂÍÊ ÌÄËÌÍÂÍ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ w ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ ÍÑ ° ÃÍ °
ÏÇÐ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


184 Неметаллы


 Ì
S Ë
H 92° H
 
Рис. 78. Структурная формула, масштабная и шаростержневая модели молекулы
сероводорода

³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ °ÄÏÍÁÍÃÍÏÍà w ÀÄÐÕÁÄÑÌÚÈ ¿Æ Ð ƿοÔÍË ÑÒԌ


ÊÚÔ ÞÇÕ ­Ì ÑÞÅÄÊÄÄ ÁÍÆÃÒÔ¿ Ç ÇËÄÄÑ ÀÍÊÄÄ ÌÇÆÉÇÄ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÉÇÎÄÌÇÞ
v °°  Ç ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ v °°  ÎÍ ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÝ Ð ÁÍÃÍÈ ¡ ÍÃÌÍË ÍÀٗËÄ ÁÍÃÚ
Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ ÑÏÇ ÍÀٗ˿ ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÿ ®ÏÇ ÜÑÍË ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ Ï¿ÐÑÁÍÏ ÍÖÄÌÛ
ÐÊ¿ÀÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ w ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌÍÈ
→)  )4v
)4 ←
ÂÇÃÏÍÐÒÊÛÓÇÌÇÍÌ

)4v ←→)  4v
 ÐÒÊÛÓÇÌÇÍÌ

§Æ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÐÊÄÃÒÄÑ  ÖÑÍ ÉÇÐÊÍÑÄ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝÑ ÃÁ¿ ÏÞÿ


ÐÍÊÄÈ w ÉÇÐÊÚÄ ÂÇÃÏÍÐÒÊÛÓÇÃÚ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ /B)4  $B )4   Ç ÐÏÄÃÌÇÄ ÐÒÊی
ÓÇÃÚ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ /B4  $B4 
¡ÊÇÞÌÇÄ Ì¿ ÍÏ¿ÌÇÆË ÖÄÊÍÁÄÉ¿ °ÄÏÍÁÍÃÍÏÍà ÍÖÄÌÛ ÞÃÍÁÇÑ ®ÏÇ ÄÂÍ ÁÃڌ
Ô¿ÌÇÇ ÀÚÐÑÏÍ Ì¿ÐÑÒοÄÑ οϿÊÇÖ ÃÚÔ¿ÑÄÊÛÌÚÔ ÌÄÏÁÍÁ  ÖÄÊÍÁÄÉ ÎÄÏÄÐÑ¿—Ñ ÍØҌ
Ø¿ÑÛ ƿοÔÇ  ÖÑÍ Ñ¿ÇÑ Á ÐÄÀÄ ÐËÄÏÑÄÊÛÌÒÝ ÒÂÏÍÆÒ ®ÍοÿÞ Á ÉÏÍÁÛ  ÐÄÏÍÁÍÃ͌
ÏÍÃ Ï¿ÆÏÒ׿ÄÑ ÂÄËÍÂÊÍÀÇÌ Ç ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÐÒÊÛÓÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ ֗ÏÌÍÂÍ ÕÁÄÑ¿ w ŠÉÏÍÁÛ
ÖÄÏÌÄÄњ ¯¿ÀÍÑ¿ÑÛ Ð ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃÍË Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÞÔ ËÍÅÌÍ ÑÍÊÛÉÍ Á ÁÚÑÞŌ
ÌÍË ×É¿ÓÒ
¡ ÎÏÇÏÍÃÄ ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍà ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ Á ÌÄÀÍÊÛ×ÇÔ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿Ô ÎÏÇ ÂÌÇČ
ÌÇÇ ÀÄÊÉÍÁ  ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ Á ÁÒÊÉ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ Â¿Æ¿Ô  Á ¿ÑËÍÐÓÄÏÄ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÚÔ
ÏÄÂÇÍÌÍÁ °ÄÏÍÁÍÃÍÏÍà ÑÞÅÄÊÄÄ ÁÍÆÃÒÔ¿  ÎÍÜÑÍËÒ ÐÉ¿ÎÊÇÁ¿ÄÑÐÞ Á É¿Ì¿ÊÇÆ¿Œ
ÕÇÍÌÌÚÔ ÉÍÊÍÃÕ¿Ô  ÞË¿Ô ¬¿ÐÖÇÑÚÁ¿ÄÑÐÞ ÌÄË¿ÊÍ ÐÊÒÖ¿ÄÁ  ÉÍÂÿ ÎÍÐÑϿÿÁ×nj
ËÇ ÐÑ¿ÌÍÁÇÊÇÐÛ Ï¿ÀÍÖÇÄ  ÍÀÐÊÒÅÇÁ¿ÝØÇÄ ÑÏÒÀÍÎÏÍÁÍÃÚ
¡ ÍÏ¿ÌÇÆËÄ ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍà ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÇÆ ¿ËÇÌÍÉÇÐÊÍÑÚ w ÕÇÐÑÄÇÌ¿ ¼ÌÃ͌
ÂÄÌÌÚÈ ÁÚÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÄËÚÈ ÁÌÒÑÏÇ ÍÏ¿ÌÇÆË¿  ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍà ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÐοÆË͌
ÊÇÑÇÉÍË w Ï¿ÐÐÊ¿ÀÊÞÄÑ ÂÊ¿ÃÉÇÄ ËÚ×ÕÚ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÐÖÇÑ¿ÄÑÐÞ ÍÃÌÇË ÇÆ Á¿ÅÌÚÔ
Ó¿ÉÑÍÏÍÁ  Æ¿ØÇØ¿ÝØÇÔ ÍÏ¿ÌÇÆË ÍÑ ÐÄÏÃÄÖÌ͌ÐÍÐÒÃÇÐÑÚÔ Æ¿ÀÍÊÄÁ¿ÌÇÈ
®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÿ Ç ÐÒÊÛÓÇÃÍÁ °ÄÏÍÁÍÃÍÏÍà ̿ÔÍÃÇÑ ÍÂÏ¿ÌÇÖÄ̌
ÌÍÄ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ °ÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌÒÝ ÁÍÃÒ Ç ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÈ ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃ ÇÐÎÍÊی
ÆÒÝÑ Á ¿Ì¿ÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÔÇËÇÇ ÃÊÞ ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÞ ÍпÅÃÄÌÇÞ  É¿ÑÇÍÌÍÁ ËÄѿʌ
ÊÍÁ  ÐÒÊÛÓÇÃÚ ÉÍÑÍÏÚÔ Ë¿ÊÍÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚ Ç ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Водородные соединения кислорода и серы 185

ʇʩʡʲʪʞʚʱ ʢʣʤʙʞʫ ʢʛʨʖʡʡʤʘ ʵʦʠʤ ʤʠʦʖʮʛʣʱ )H4  "H24  1C4  $V4 ‰ ʭʶʦʣʱʛ  4C2S3 —
ʤʦʖʣʜʛʘʱʟ  $E4 ‰ ʜʶʡʨʱʟ  .O4 ‰ ʦʤʝʤʘʱʟ  ;O4 ‰ ʗʛʡʱʟ ʇʩʡʲʪʞʚʱ ʯʛʡʤʭʣʱʫ ʞ ʯʶʡʤʭ
ноземельных металлов бесцветны.
Одной из основных причин потемнения картин старых мастеров является использова-
ние ими свинцовых белил. Взаимодействуя даже со следовым количеством сероводорода
ʘ ʘʤʝʚʩʫʛ  ʗʛʡʞʡʖ ʝʖ ʣʛʧʠʤʡʲʠʤ ʘʛʠʤʘ ʥʦʛʘʦʖʯʖʴʨʧʵ ʘ ʭʶʦʣʱʟ ʧʩʡʲʪʞʚ ʧʘʞʣʬʖ **  1C4 ʅʦʞ
ʦʛʧʨʖʘʦʖʬʞʞ ʛʙʤ ʤʠʞʧʡʵʴʨ ʥʛʦʤʠʧʞʚʤʢ ʘʤʚʤʦʤʚʖ 1C4(чёрный)  )2O2  1C404(белый)  )2O.

¡ ÑÄÔÌÇÉÄ ÐÒÊÛÓÇÃÚ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ É¿É ÇÐÑÍÖÌÇÉÇ ÌÄÑÄÎÊÍÁÍÂÍ ÇÆÊÒÖÄÌÇÞ w


ÊÝËÇÌÍÓÍÏÚ $E4  ;O4  ÐË¿ÆÍÖÌÚÄ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÚ «Í4   ÎÍÊÒÎÏÍÁÍÃÌÇÉÇ
$V4  $E4  1C4 Ç ÃÏÒÂÇÄ 
¡ ËÄÃÇÕÇÌÄ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÇÐÉÒÐÐÑÁÄÌÌÚÄ Ç ÎÏÇÏÍÃÌÚÄ ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌÚÄ Á¿ÌŒ
ÌÚ  ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌÒÝ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÒÝ ÁÍÃÒ
¡ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍà ÐÊÒÅÇÑ ÐÚÏۗË ÃÊÞ ÎÍÊÒÖČ
ÌÇÞ ÐÄÏÚ  ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ  ÐÒÊÛÓÇÃÍÁ Ç ÐÄÏÍÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÔ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÐÍÄÃnj
ÌÄÌÇÈ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ËÄÏÉ¿ÎÑ¿ÌÚ É¿É ÍÃÌÇ ÇÆ пËÚÔ ÆÊÍÁÍÌÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ÐÊÒÅ¿Ñ
ÃÍÀ¿ÁÉÍÈ É ÎÏÇÏÍÃÌÍËÒ ¿ÆÒ ÃÊÞ ÍÀÌ¿ÏÒÅÄÌÇÞ ÄÂÍ ÒÑÄÖÉÇ Á ÑÏÒÀÍÎÏÍÁÍÿÔ

Молекулы воды и сероводорода имеют угловое строение.


Вода реагирует при комнатной температуре с активными металлами,
кислотными и основными оксидами.
Водный раствор сероводорода — слабая кислота.

Вопросы, задания, задачи


1. Назовите химические формулы водородных соединений кислорода и серы.
2. Перечислите физические свойства: а) воды; б) сероводорода. Каково физиологи-
ческое воздействие сероводорода на организм?
3. Опишите пространственное строение: а) молекулы воды; б) молекулы сероводоро-
да. Сравните валентные углы в данных молекулах.
4. Назовите вещества и укажите степени окисления атомов:
Н24  )2O2  ;O4  'F4  "M2S3  /B)4
5. Составьте уравнения реакций:
ʖ  /B  )2O → #B  )2O →; P2O5  )2O →; SO2  )2O →;
ʗ  )24  'F$M2 → )24  /B0) → )24  #B 0) 2 → )2S + CuSO4 →.
На основании составленных уравнений реакций сделайте вывод о химических
свойствах водородного соединения.
6. Составьте схему образования водородных связей: а) между молекулами воды;
б) молекулами воды и метанола.
Объясните, почему не растворяются в воде бензол, гексан.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


186 Неметаллы
7. Используя данные рисунка 44 из § 17, объясните:
ʖ  ʞʝʢʛʣʛʣʞʛ ʨʛʢʥʛʦʖʨʩʦʱ ʠʞʥʛʣʞʵ ʘʛʯʛʧʨʘ ʘ ʦʵʚʩ )24 ‰ )24ʛ ‰ )2Те;
б) аномально высокое значение температуры кипения воды.
8. Рассчитайте массовую долю сероводорода в сероводородной воде, полученной
при растворении газа (н. у.) объёмом 3 дм3 в воде объёмом 1 дм3 (4 °С).
9. Через раствор, содержащий гидроксид натрия массой 20 г, пропустили сероводо-
род объёмом 11,2 дм3 (н. у.). Определите молярную концентрацию соли в конечном рас-
творе, если известно, что объём раствора равен 2,5 дм3.
10. Cероводород объёмом 1,12 дм3 (н. у.) пропустили через раствор массой 125 г
с массовой долей сульфата меди(II), равной 10 %. Рассчитайте массовую долю соли в об-
разовавшемся растворе.

§ 34. Кислородные соединения серы


°ÄÏ¿  ÎÏÍÞÁÊÞÞ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  Ç   ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÃÁ¿ ÒÐÑÍÈÖÇÁÚÔ
 
ÍÉÐÇÿ ÐÍÐÑ¿Á¿ 40 w ÍÉÐÇà ÐÄÏÚ *7  ÇÊÇ ÐÄÏÌÇÐÑÚÈ Â¿Æ  Ç 40 w ÍÉÐÇÃ
ÐÄÏÚ 7* 

­ÉÐÇÃ ÐÄÏÚ *7

­ÉÐÇÃ ÐÄÏÚ *7  40 w ÁÄØÄÐÑÁÍ ËÍÊÄÉҌ
ÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÏÇÐ  

 ³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ­ÉÐÇà ÐÄÏÚ *7 
 ÌË
S ÎÏÇ ÌÍÏË¿ÊÛÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÄÑ Ð͌
O 119° O ÀÍÈ ÀÄÐÕÁÄÑÌÚÈ ¿Æ Ð Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÚË ÏÄÆÉÇË Æ¿Œ
οÔÍË w ƿοÔÍË Æ¿ÂÍÏ¿ÝØÄÈÐÞ ÐÎÇÖÉÇ ¢¿Æ
Рис. 79. Структурная формула ÑÍÉÐÇÖÄÌ ¡ ÍÃÌÍË ÍÀٗËÄ ÁÍÃÚ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ
и шаростержневая модель ÍÉÍÊÍ  ÍÀٗËÍÁ ¿ƿ ÎÏÇ  °°  ÖÑÍ ÂÍÏ¿ÆÃÍ
молекулы сернистого газа ÌÇÅÄ  ÖÄË Á ÐÊÒÖ¿Ä ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÿ Ç ¿ËËÇ¿É¿
±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÄÂÍ ÉÇÎÄÌÇÞ Ì¿ËÌÍÂÍ ÁÚ×Ä  ÖÄË
Ò ÉÇÐÊÍÏÍÿ  Ç Ï¿ÁÌ¿ v °° ¢¿Æ ÊÄÂÉÍ ÐÅÇÅ¿ÄÑÐÞ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑҌ
ÏÄ ÒÅÄ ÎÏÇ ÌÄÀÍÊÛ×ÍË ÿÁÊÄÌÇÇ  ÖÑÍ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ ÔÏ¿ÌÇÑÛ Ç ÑÏ¿ÌÐÎÍÏÑÇÏÍÁ¿ÑÛ
ÐÅÇÅÄÌÌÚÈ ¿Æ Á À¿ÊÊÍÌ¿Ô ÏÇÐ  
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¡ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÔ ÀÄÆ ÇÆËÄÌČ
ÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  ÍÉÐÇÃ ÐÄÏÚ *7  ÃÍÊÅÄÌ ÎÏÍÞÁÊÞÑÛ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÇÐÊÍь
ÌÍÂÍ ÍÉÐÇÿ Ð ÁÍÃÍÈ ÍÌ ÃÍÊÅÄÌ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛ ÉÇÐÊÍÑÒ  ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ Ç ÍÐÌÍÁŒ
ÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ w ÐÍÊÇ ®ÍÐÉÍÊÛÉÒ ÌÇÆ׿Þ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÐÄÏÚ Ï¿ÁÌ¿ v 
¿ ÁÚÐ׿Þ   ÐÊÄÃÒÄÑ ÎÏÄÃÎÍÊÍÅÇÑÛ  ÖÑÍ ÃÊÞ ÐÄÏÌÇÐÑÍÂÍ ¿ƿ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÚ ÏČ
¿ÉÕÇÇ É¿É Ð ÎÍÁÚ×ÄÌÇÄË ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÐÄÏÚ  Ñ¿É Ç Ð ė ÎÍÌÇÅÄÌÇÄË

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Кислородные соединения серы 187
®ÏÇ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÇ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÚ ÐÄÏÚ
ŠÑÄÏÞÝњ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ¼ÑÍ ÍÆÌ¿Ö¿ÄÑ  ÖÑÍ ÍÉÐÇà ÎÏÍÞÁÊތ
ÄÑ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÞ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÍÉÇЌ Рис. 80.
ÊÇÑÄÊÞËÇ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ Ð ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË  ÔÊÍÏÍË ®ÍÌÇÅ¿Þ Хранение
ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  ¿ÑÍËÚ ÐÄÏÚ ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÞÝÑ ÜÊÄÉÑÏ͌ сжиженного
ÌÚ  ¿ ÐÄÏÌÇÐÑÚÈ ¿Æ ÁÚÐÑÒοÄÑ Á ÏÍÊÇ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÞ ¼ÑÍ сернистого
ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÎÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð ÐÇÊÛÌÚËÇ ÁÍÐÐÑ¿Ì͌ газа
ÁÇÑÄÊÞËÇ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ  °­  ¯¬ (сернистого
ангидрида)
®ÏÍÉÍËËÄÌÑÇÏÒÄË ÁÚ×Ä ÐÉ¿Æ¿ÌÌÍÄ Ç ÎÍÞÐÌÇË ÒÏ¿ÁŒ
ÌÄÌÇÞËÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ
* ¯Ä¿ÉÕÇÇ ÀÄÆ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÇ
H
ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ
S O
 ¯Ä¿ÉÕÇÞ Ð ÁÍÃÍÈ ®ÏÇ ÎÏÍÎÒÐÉ¿ÌÇÇ ÐÄό H
ÌÇÐÑÍÂÍ ¿ƿ ÖÄÏÄÆ ÁÍÃÒ  Á ÉÍÑÍÏÒÝ ÃÍÀ¿ÁÊÄÌ
Ê¿ÉËÒÐ  ÍÉÏ¿ÐÉ¿ ËÄÌÞÄÑÐÞ ÍÑ ÓÇÍÊÄÑÍÁÍÈ ÃÍ
ÉÏ¿ÐÌÍÈ w ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÐÄÏÌÇÐÑ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ Рис. 81. Структурная формула
и шаростержневая модель
40 )0 ← →)40
молекулы сернистой кислоты
°ÑÏÒÉÑÒÏÌ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ ÐÄÏÌÇÐÑÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
ÇÆÍÀÏ¿ÅÄÌ¿ Ì¿ ÏÇÐÒÌÉÄ 
°ÄÏÌÇÐÑ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÐÊ¿ÀÍÈ ©¿É ÃÁÒÔÍÐÌÍÁÌ¿Þ
ÉÇÐÊÍÑ¿ ÍÌ¿ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÄÑ ÐÑÒÎÄÌÖ¿ÑÍ
)40 ← →¬  )40v ŒÞ ÐÑÒÎÄÌÛ 
ÂÇÃÏÍÐÒÊÛÓÇьÇÍÌ

→¬
)40v ← 40v ŒÞÐÑÒÎÄÌÛ 
ÐÒÊÛÓÇьÇÍÌ

¼ÑÍ Ñ¿ÉÅÄ ÍÆÌ¿Ö¿ÄÑ  ÖÑÍ ÐÄÏÌÇÐÑ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÍÀÏ¿Œ Реакция


ÆÒÄÑ ÃÁ¿ ÏÞÿ ÐÍÊÄÈ w ÐÏÄÃÌÇÄ ÐÒÊÛÓÇÑÚ  Ç ÉÇÐÊÚÄ сернистого газа
ÂÇÃÏÍÐÒÊÛÓÇÑÚ  с водой
 ¯Ä¿ÉÕÇÞ Ð Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ËÇ ØÄÊÍÖÄÈ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Œ
ÌÇÝ ÐÍÊÄÈ °ÍÐÑ¿Á ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ËÍÊÛÌÍÂÍ ÐÍÍÑÌ͌
×ÄÌÇÞ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ

/B0)  40 = /B40  )0 ÐÒÊÛÓÇÑ Ì¿ÑÏÇÞ 


   ÇÊÇ ÇÆÀÚÑÍÉ ؗÊÍÖÇ 0)v  40 = 40v
  ) 0
/B0)  40 = /B)40 ÂÇÃÏÍÐÒÊÛÓÇÑ Ì¿ÑÏÇÞ
   ÇÊÇ ÇÆÀÚÑÍÉ ÉÇÐÊÍÑÌÍÂÍ ÍÉÐÇÿ 0)v  40 = ¬40v

 ° ÍÐÌÍÁÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ ÐÄÏÌÇÐÑÚÈ ¿Æ Ñ¿ÉÅÄ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÐÍÊÇ


°¿­ 40 =°¿40

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


188 Неметаллы

** ¯Ä¿ÉÕÇÇ Ð ÇÆËÄÌÄÌÇÄË ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ


¯Ä¿ÉÕÇÇ Ð ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÞËÇ ¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ Ð ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿Œ
ÆÍÁ¿ÌÇÝ ÍÉÐÇÿ ÐÄÏÚ 7* 
  70  U  Q v
→40 
40 0  ←
ÖÑÍ ÐÁÇÃÄÑÄÊÛÐÑÁÒÄÑ Í ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÔ ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô ÍÉÐÇÿ ÐÄÏÚ *7 
¯Ä¿ÉÕÇÞ ÍÀÏ¿ÑÇË¿Þ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÐÍ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍÈ ÐÉÍÏÍÐÑÛÝ ÊÇ×Û ÎÏÇ Î͌
ÁÚ×ÄÌÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÀÍÊÄÄ  °°  Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÍÁ Ì¿ÎÏnj
ËÄÏ  70 

Реакции с восстановителями. Примером такой реакции может служить утилизация сер-


нистого газа углеродом. Так получают серу из отходящих газов в металлургической про-
мышленности:
+4 0 0 +4
SO2 + C = S↓ + С O2↑.

®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÍÉÐÇÿ ÐÄÏÚ *7  °ÄÏÌÇÐÑÚÈ ¿Æ Á ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÚÔ Ë¿Ð×Ñ¿Œ


À¿Ô ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÎÏÍËÄÅÒÑÍÖÌÚË ÎÏÍÃÒÉÑÍË ÎÏÇ ÎÍÊÒÖÄÌÇÇ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ©¿É
ÎÇØÄÁ¿Þ ÃÍÀ¿ÁÉ¿ ¤  ÍÌ ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ Á ÎÇØÄÁÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ Á É¿Œ
ÖÄÐÑÁÄ ÉÍÌÐÄÏÁ¿ÌÑ¿ §Ë ÍÉÒÏÇÁ¿ÝÑ ÔÏ¿ÌÇÊÇØ¿ ÍÁÍØÄÈ  ÎÊÍÃÍÁ Ç ÓÏÒÉÑÍÁ ÃÊÞ
ÍÀÄÆÆ¿Ï¿ÅÇÁ¿ÌÇÞ ¤ÂÍ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ ÃÊÞ ÍÑÀÄÊÇÁ¿ÌÇÞ חÊÉ¿ Ç ×ÄÏÐÑÇ  Ñ¿É É¿É
ÔÊÍÏ Á ÿÌÌÍË ÐÊÒÖ¿Ä ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ ÌÄÊÛÆÞ

Сернистый газ образуется при сжигании серы и обжиге сульфидов металлов (например,
пирита, сульфида цинка).
Оксид серы(IV) в лаборатории получают действием серной кислоты на сульфиты или медь:
/B2SO3 + Н2SO4  /B2SO4 + Н2О + SO2↑;
t
Cu + 2Н2SO4(конц) = CuSO4 + 2Н2О + SO2↑.

°ÊÄÃÒÄÑ ÍÑËÄÑÇÑÛ  ÖÑÍ ÐÄÏÌÇÐÑÚÈ ¿Æ w ÍÃÇÌ ÇÆ Æ¿ÂÏÞÆÌÇÑÄÊÄÈ ¿ÑËÍÐÓČ


ÏÚ ¤ÂÍ ÇÐÑÍÖÌÇÉÍË ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÞ ֗ÏÌÍÈ Ç ÕÁÄÑÌÍÈ ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÇ 
ÑÄÎÊÍÜÊÄÉÑÏÍÐÑ¿ÌÕÇÇ

­ÉÐÇÃ ÐÄÏÚ 7*

­ÉÐÇà ÐÄÏÚ 7*  40 w ÁÚÐ×ÇÈ ÍÉÐÇà ÐÄÏÚ ÏÇÐ  

Оксид серы(VI) образуется при окислении сернистого газа кислородом или озоном:
+4 +6 +4 +6
→ 2SO3;
2SO2 + O2 ← SO2 + O3 = SO3 + O2.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Кислородные соединения серы 189
³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ­ÉÐÇà ÐÄÏÚ 7*  ÞÁÊÞÄь O
ÐÞ ÀÄÐÕÁÄÑÌÍÈ ÅÇÃÉÍÐÑÛÝ Á ÒÆÉÍË ÇÌÑÄÏÁ¿ÊÄ ÑÄËÎČ 

Ï¿ÑÒÏ ÍÑ   °° ÃÍ   °° ­ÀʿÿÄÑ ÒÃÒ׿ÝØÇË S  ÌË
ƿοÔÍË ®ÏÇ ÎÍοÿÌÇÇ Ì¿ ÉÍÅÒ ÁÚÆÚÁ¿ÄÑ ÑÞŗŒ O O
ÊÚÄ ÍÅÍÂÇ
 Рис. 82. Структурная
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ 40 w ÑÇÎÇÖÌÚÈ ÉÇÐÊÍь формула и масштабная
ÌÚÈ ÍÉÐÇÃ Ç ÐÇÊÛÌÚÈ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ ©¿É ÉÇÐÊÍÑÌÚÈ модель молекулы оксида
ÍÉÐÇÃ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÁÍÃÍÈ  ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÐÄÏÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ серы(VI)
 
40 )0=)40 2
¡ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ Ç ÍÐÌÍÁÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÐÍÊÇ
 
40 °¿0=°¿40
 
40 /B0)=/B40 )0

Как окислитель SO3 реагирует с восстановителями. Атомы серы в составе оксида имеют
высшую степень окисления +6 и могут её только понижать, принимая электроны от восста-
новителей. Примером окислительных свойств оксида серы(VI) может служить реакция
с фосфором как восстановителем:
+6 +4
5S O3 + 2Р = Р2O5 + 5SO2.

Важнейшими кислородными соединениями серы являются два


кислотных оксида — оксид серы(IV), или сернистый газ SO2, и оксид
серы(VI) SO3. Как кислотные оксиды они образуют кислоты при вза-
имодействии с водой и соли в реакциях со щелочами и основными
оксидами.
+4
Оксид серы(IV) SO2 проявляет и окислительные, и восстановительные
+6
свойства, а оксид серы(VI) SO3 — только окислительные.

Вопросы, задания, задачи


1. Запишите формулы оксидов серы и соответствующих им кислот, укажите их на-
звания.
2. Назовите области использования сернистого газа.
3. В колбу с дистиллированной водой непродолжительное время пропускали серни-
стый газ, а затем добавили несколько капель индикатора. Назовите окраску содержимо-
го колбы, если этим индикатором был: а) лакмус; б) метилоранж; в) фенолфталеин.

4. Для сернистого газа рассчитайте: а) плотность при н. у. по формуле (г/дм3);
m
б) относительную плотность по водороду; в) относительную плотность по воздуху.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


190 Неметаллы
5. Заполните таблицу «Химические свойства оксидов серы» соответствующими урав-
нениями реакций для реагентов Н2О, КОН, CaO, O2.
Реагенты Оксид серы(IV) Оксид серы(VI)

Сделайте вывод о сходстве и различии химических свойств указанных оксидов серы.


6. Рассчитайте, чему равен объём (н. у.) оксида серы(IV), прореагировавшего с рас-
твором гидроксида натрия, если при этом образовалась средняя соль массой 37,8 г.
7. Составьте уравнения реакций согласно схеме, назовите каждое из исходных ве-
1 2 3 4
ществ: а) S → Н2S → SO2 → Н2SO3 → ʀ)403;
1 2 3 4
 ʗ  ;O4 → SO2 → SO3 → )2SO4 → /B2SO4.
8. Рассчитайте минимальный объём (н. у.) сернистого газа, который нужно пропу-
стить через раствор массой 200 г с массовой долей гидроксида натрия 2 %, чтобы полу-
чить только кислую соль.
9. Расставьте коэффициенты методом электронного баланса:
а) SO2  )2S → 4  )2O;
ʗ  ,.O04 + SO2  )2O → ,2SO4  .O404  )2SO4.
Укажите, окислителем или восстановителем является SO2.
10. Рассчитайте массовую долю серы в смеси, содержащей сульфит натрия количе-
ством 0,5 моль и гидросульфит натрия количеством 0,2 моль.

§ 35. Серная кислота


°ÄÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ¬40 w Á¿ÅÌÄÈ׿Þ ÇÆ Ënj
— ÌÄÏ¿ÊÛÌÚÔ ÉÇÐÊÍÑ
H—O O

S— ¼ÑÍ ÁÄØÄÐÑÁÍ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ
H—O — O §Æ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÍÈ ÓÍÏËÒÊÚ ÁÇÃÌÍ  ÖÑÍ ÐÄÏÌ¿Þ ÉÇЌ
ÊÍÑ¿ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍË Ç ÍÑÌÍÐÇÑÐÞ É ÃÁÒԌ
Рис. 83. Структурная формула ÍÐÌÍÁÌÚË ÉÇÐÊÍÑ¿Ë ÏÇÐ  
и шаростержневая модель ®ÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÄ ÎÍÊÒÖÄÌÇÄ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊ͌
молекулы серной кислоты ÑÚ w ËÌÍÂÍÐÑ¿ÃÇÈÌÚÈ ÎÏÍÕÄÐÐ  ÐÚÏۗ ÃÊÞ ÌČ
ÂÍ w ÜÑÍ ÎÇÏÇÑ ÅÄÊÄÆÌÚÈ ÇÊÇ ÐÄÏÌÚÈ ÉÍÊÖČ
Ã¿Ì  'F4 Ç ÃÏÒÂÇÄ ÐÒÊÛÓÇÃÌÚÄ ÏÒÃÚ  ÐÄÏ¿ 4 
ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÃ )4 ÇÆ ÌÄÓÑÇ  ÍÑÔÍÃÚ ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÍÂÍ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ °ÔÄË¿
ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÉÇÐÊÍÑÚ ÇÆ ÎÇÏÇÑ¿ ÁÚÂÊÞÃÇÑ Ñ¿É
0 070  U  Q )0)40
'F4 40 40 )40
­ÀÅÇ ­ÉÇÐÊÄÌÇÄ ¯¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÄ ÍÉÐÇÿ
ÎÇÏÇÑ¿ ÐÄÏÌÇÐÑÍÂÍ ÐÄÏÚ 7*
¿ƿ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Серная кислота 191
©¿É ÁÇÃÌÍ  ÎÏÍÕÄÐÐ ÁÉÊÝÖ¿ÄÑ ÑÏÇ ÐÑ¿ÃÇÇ  ÁÚÏ¿Å¿ÄËÚÄ ÐÊÄÃÒÝØÇËÇ ÒÏ¿ÁŒ
ÌÄÌÇÞËÇ ÏÄ¿ÉÕÇÈ
v 
'F4 0 ='F0 40 2 ÍÀÅÇÂÎÇÏÇÑ¿ 
 70 °° É®¿ 
40  0 →
← 40  2 ÍÉÇÐÊÄÌÇÄ ÐÄÏÌÇÐÑÍÂÍ ¿ƿ 
40 )0=)40 2 Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÄÍÉÐÇÿÐÄÏÚ 7* 
¬¿ ÑÏÄÑÛÄÈ ÐÑ¿ÃÇÇ ÍÉÐÇà ÐÄÏÚ 7*  40 Á ÎÍÂÊÍÑÇÑÄÊÛÌÍÈ À¿×ÌÄ ÍÏÍ׿Äь
ÐÞ ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ Ð Ë¿ÐÐÍÁÍÈ ÃÍÊÄÈ ÉÇÐÊÍÑÚ v 
ÑÍ ÄÐÑÛ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÁÍÃÚ ÁÐÄÂÍ v   ®ÏÇ ÜÑÍË ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ Ï¿ÐÑÁÍÏ ÍÉÐÇÿ
ÐÄÏÚ 7*  Á ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÄ ÍÊÄÒË  ¡ÍÃÒ ÃÊÞ ÎÍÂÊÍØÄÌÇÞ 40 ÌÄ ÇÐÎÍÊÛÆҌ
ÝÑ  Ñ¿É É¿É Çƌƿ ÁÚÃÄÊÄÌÇÞ ÀÍÊÛ×ÍÂÍ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÑÄÎÊÍÑÚ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ŠÐÄÏÌ͌
ÉÇÐÊÍÑÌÚÈ ÑÒ˿̚  ÉÍÑÍÏÚÈ ÑÏÒÃÌÍ ÐÉÍÌÃÄÌÐÇÏÍÁ¿ÑÛ
«ÇÏÍÁÍÄ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ w ÍÉÍÊÍ  ËÊÌ ÑÍÌÌ Á ÂÍÃ °¿ËÚÈ
ÉÏÒÎÌÚÈÎÍÑÏÄÀÇÑÄÊÛÐÄÏÌÍÈÉÇÐÊÍÑÚwÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÔÒÃÍÀÏÄÌÇÈ
©ÏÍËÄ ÑÍÂÍ  ÍÌ¿ ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÔ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÔ ÉÇÐÊÍÑ
Ç ÐÍÊÄÈ  ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÁÍÊÍÉÍÌ  ÉÏ¿ÐÇÑÄÊÄÈ  ÁÆÏÚÁÖ¿ÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ  Á ÎÏÍËÚ×ÊÄ̌
ÌÍË ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÍË ÐÇÌÑÄÆÄ  Á ÌÄÓÑÞÌÍÈ  ËÄÑ¿ÊÊÍÍÀÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÝØÄÈ  ÑÄÉÐÑÇÊÛÌÍÈ 
ÉÍÅÄÁÄÌÌÍÈ ÎÇØÄÁÍÈÇÃÏÒÂÇÔÍь
Ï¿ÐÊÞÔÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÏÇÐ   !  ! )
 "*
É¿É ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ Á ÐÁÇÌÕÍÁÚÔ ¿ÉÉҌ  !
'% !(
ËÒÊÞÑÍÏ¿Ô ÏÇÐ  #!

'&$
"
³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿  !
#* "
°ÄÏÌ¿ÞÉÇÐÊÍÑ¿wÑÞŗʿÞÀÄЌ 

ÕÁÄÑÌ¿Þ Ë¿ÐÊÞÌÇÐÑ¿Þ ÅÇÃÉÍÐÑÛ 
ÐÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÍÈÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ °° 
ÎÊÍÑÌÍÐÑÛÝ   ÂÐË ­Ì¿ ÐËČ
×ÇÁ¿ÄÑÐÞÐÁÍÃÍÈÁÊÝÀÚÔÐÍÍÑÌ͌ Рис. 84. Области использования
серной кислоты
×ÄÌÇÞÔ®ÏÇÏ¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÇÉÇÐÊÍÑÚ
Á ÁÍÃÄ ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍÄ
ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ ÑÄÎÊÍÑÚ  ÖÑÍ ÞÁÊÞÄÑÐÞ
ÐÁÇÃÄÑÄÊÛÐÑÁÍË ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÎÏÍ֌
ÌÚÔ ÂÇÃÏ¿ÑÍÁ ®Í ÜÑÍÈ ÎÏÇÖÇÌÄ
ÐÄÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ w ÐÇÊÛÌÍÄ ÁÍÃÍÍь
ÌÇË¿ÝØÄÄÐÏÄÃÐÑÁÍ ėÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ
ÃÊÞ ÍÐÒ×ÄÌÇÞ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ 
ÁÑÍËÖÇÐÊÄÇ¿ÆÍÁ ÏÇÐ  Рис. 85. Свинцово-кислотный аккумулятор

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


192 Неметаллы

¡¿ÅÌÍ ÎÍËÌÇÑÛ ÎÏÇ Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÇÇ


ÉÇÐÊÍÑÒ ËÄÃÊÄÌÌÍ ÊÛÝÑ Á ÁÍÃÒ  ÖÑ͌
­ÐÒ׿ÄËÚÄ ÀÚ ÑÞŗÊÚÄ ÐÑÏÒÈÉÇ ÉÇÐÊÍÑÚ ÍÎÒÐÉ¿Œ
ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÊÇÐÛ Ì¿ ÃÌÍ ÐÍÐÒÿ ¼ÑÍ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ ÃÊÞ
ÎÏÄÃÍÑÁÏ¿ØÄÌÇÞ Ï¿ÆÀÏÚÆÂÇÁ¿ÌÇÞ ÅÇÌ
©ÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌ¿Þ ÉÍÐÑÇ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÐÇÊÛÌÍÂÍ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÞ
ÐÄÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ
Рис. 86. Эксикатор для хранения ®ÏÇ ÎÍοÿÌÇÇ Ì¿ ÉÍÅÒ ÐÄÏÌ¿Þ ÉÇЌ
и сушки гигроскопичных веществ ÊÍÑ¿ ÁÚÆÚÁ¿ÄÑ ÑÞŗÊÚÄ ÍÅÍÂÇ  ė οÏÚ
ÎÍÏ¿Å¿ÝÑ ÐÊÇÆÇÐÑÚÄ ÍÀÍÊÍÖÉÇ Ç ʗÂÉÇÄ

´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
°ÁÍÈÐÑÁ¿ Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÍÈ Ç ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑ ÐÒØÄÐÑÁÄ̌
ÌÍ Ï¿ÆÊÇÖ¿ÝÑÐÞ
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ¯¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌ¿Þ ÐÄό
Ì¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ w ÐÇÊÛÌÚÈ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ  ÍÌ¿ ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÍÀØÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÇÐÊÍÑ
ËÄÌÞÄÑ ÕÁÄÑ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÍÁ Ç ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÐÍÊÇ Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ÍÐÌÍÁÌڌ
ËÇ Ç ¿ËÓÍÑÄÏÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ  ÂÇÃÏÍÉÐÇÿËÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ÃÏÒÂÇËÇ ÐÍÊÞËÇ ¯¿ÐŒ
ÐËÍÑÏÇË ÉÍÌÉÏÄÑÌÚÄ ÎÏÇËÄÏÚ
 §ÌÃÇÉ¿ÑÍÏÚ Ê¿ÉËÒÐ Ç ËÄÑÇÊÍÏ¿ÌÅ ÍÉÏ¿×ÇÁ¿ÝÑ Ï¿ÐÑÁÍÏ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊ͌
ÑÚ Á ÉÏ¿ÐÌÚÈ ÕÁÄÑ ¡ Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÐÄÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÄÑ
ÐÍÂÊ¿ÐÌÍ ÐÔÄËÄ
¬40 →¬  40v
 ­ÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÐÍÊÄÈ
¿  ËÄÑ¿ÊÊÚ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÄ Á ÏÞÃÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ÃÍ ÁÍÃÍÏÍÿ  ÁÚÑÄÐÌÞÝÑ
ÄÂÍ ÇÆ Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
;O ¬40 =;O40 )↑
'F ¬40 ='F40 )↑
À  ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Ð ÍÐÌÍÁÌÚËÇ Ç ¿ËÓÍÑÄÏÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ  É¿É
ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÑÏÄÀÒÝÑ ÌÄÀÍÊÛ×ÍÂÍ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÞ ÃÊÞ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÞ ÐÉÍÏÍÐÑÇ
°V0 ¬40=$V40 )0
"M0 ¬40="M 40  )0
Á  Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ Ç ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚËÇ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞËÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ Ð͌
ÊÇ Ç ÁÍÿ ÌÄÈÑÏ¿ÊÇÆ¿ÕÇÞ 
/B0) ¬40=/B40 )0ÇÊÇ/B0) ¬40=/B¬40 )0
°B 0)  ¬40=°¿40↓ )0
ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ
Серная кислота 193
­ÑËÄÑÇË  ÖÑÍ ÎÏÇ ËÍÊÛÌÍË ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÇ ؗÊÍÖÇ /B0) Ç ÉÇÐÊÍÑÚ ¬40
   ÇÊÇ ÇÆÀÚÑÉÄ /B0) ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÐÏÄÃÌÞÞ ÐÍÊÛ ÐÒÊÛÓ¿Ñ  ¿ ÎÏÇ ÇÔ ÐÍÍь
ÌÍ×ÄÌÇÇ    w ÉÇÐÊ¿Þ ÐÍÊÛ ÂÇÃÏÍÐÒÊÛÓ¿Ñ  °ÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÇÆÀÚÑÍÉ ËÌ͌
ÂÍÍÐÌÍÁÌÍÈ ÃÁÒÔÍÐÌÍÁÌÍÈ  ÉÇÐÊÍÑÚ ¬40 ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ ÉÇÐÊÚÔ
ÐÍÊÄÈ
  ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Ð ÐÍÊÞËÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ Á ÎÍÊÌÍË ÐÍÍь
ÁÄÑÐÑÁÇÇ Ð ÒÐÊÍÁÇÞËÇ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÇÍÌÌÍÂÍ ÍÀËÄÌ¿
)40 /B$0 =/B40 )0 $0↑
)40 /B4J0=/B40 )4J0↓
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ¡ ÐÇÊÛÌÍ ÉÍ̌
ÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÞ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÊÇ×Û ÎÍ
→)   )40v ©ÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌ¿Þ ÐÄÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ w
ÎÄÏÁÍÈ ÐÑÒÎÄÌÇ )40 ←
ÀÍÊÄÄ ÐÇÊÛÌÚÈ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ  ÖÄË Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌ¿Þ ¤— ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
ÎÏÍÞÁÊÞÝÑÐÞ ÎÏÄÅÃÄ ÁÐÄÂÍ Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ­ÑËÄÑÇË ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ Á¿ÅŒ
ÌÚÔ ËÍËÄÌÑÍÁ
¡ÍŒÎÄÏÁÚÔ  ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÄ ÌÄ ÁÍÃÍÏÍÿ  ¿ ¿ÑÍËÍÁ ÐÄÏÚ ®Ï͌
ÃÒÉÑ¿ËÇ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ ÞÁÊÞÝÑÐÞ 40  4 Ç ¬4 °ÍÐÑ¿Á ÎÏÄÇËÒØÄÐÑÁÄ̌
ÌÍ ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÔÐÞ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ Æ¿ÁÇÐÇÑ É¿É ÍÑ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ÉÇÐÊÍÑÚ  Ñ¿É Ç ÍÑ
¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ É¿É ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÞ ¶ÄË ËÄÌÛ×Ä ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ÉÇÐÊ͌
ÑÚ Ç ÁÚ×Ä ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ËÄÑ¿ÊÊ¿  ÑÄË ÐÇÊÛÌÄÄ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÝÑÐÞ ¿ÑÍËÚ ÐÄÏÚ
¡ ÍÀØÄË ÁÇÃÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿Œ
ËÇ ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ ÐÔÄËÍÈ

«Ä  )40 ÉÍÌÕ  → ÐÒÊÛÓ¿Ñ  ¬­ ´

 ÂÃÄ ´  40  Äv

 4  Äv
v
 ¬4  Äv
±¿É  Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  Ì¿ÔÍÃÞØÇËÇÐÞ Á ÏÞÃÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ÎÍÐÊÄ ÁÍÃ͌
ÏÍÿ ÉÏÍËÄ ÆÍÊÍÑ¿ Ç ÎÊ¿ÑÇÌÚ  ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÍÉÐÇÃ ÐÄÏÚ *7  40  Ì¿ÎÏÇËÄÏ
 
)40 ÉÍÌÕ  $V=$V40 )0 40↑
¡ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚËÇ Á ÏÞÃÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ÃÍ ÁÍÃÍÏ͌
ÿ  ËÍÂÒÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛÐÞ Ç 40  Ç 4  Ç ¬4 ¬¿ÎÏÇËÄÏ  DÔÄËÚ ÏÄ¿ÉÕÇÈ  ÎÏ͌
ÑÄÉ¿ÝØÇÔ ÎÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ ÕÇÌÉ¿ Ð ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ ÎÍ ËÄÏÄ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÞ
ė ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ  ÁÚÂÊÞÃÞÑ Ñ¿É
 v
)40 ÉÍÌÕ  ;O→;O40 )0 ¬4↑

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


194 Неметаллы
 
ÇÊÇ)40 ÉÍÌÕ  ;O→;O40 )0 4↓
 
ÇÊÇ)40 ÉÍÌÕ  ;O→;O40 )0 40↑
¡ÍŒÁÑÍÏÚÔ  ÌÄÉÍÑÍÏÚÄ ÐÏ¿ÁÌÇÑÄÊÛÌÍ ¿ÉÑÇÁÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÅÄÊÄÆÍ 
¿ÊÝËÇÌÇÈ  ÔÏÍË  ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎČ
Ï¿ÑÒÏÄ οÐÐÇÁÇÏÒÝÑÐÞ Ì¿ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÎÊÍÑÌ¿Þ ÍÉÐÇÃÌ¿Þ
ÎʗÌÉ¿ Ê¿ÂÍÿÏÞ οÐÐÇÁ¿ÕÇÇ ÅÄÊÄÆ¿ ÁÍÆËÍÅÌ¿ ÎÄÏÄÁÍÆÉ¿ ÉÇÐÊÍÑÚ Á ÐÑ¿Êی
ÌÚÔ ÕÇÐÑÄÏÌ¿Ô
°ÏÄÃÇ ÃÏÒÂÇÔ ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÄÈ ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ËÍÅÌÍ
ÍÑËÄÑÇÑÛ ÐÊÄÃÒÝØÇÄ ­Ì¿ ÐÎÍÐÍÀÌ¿ ÁÚÑÄÐÌÞÑÛ ËÄÌÄÄ ÐÇÊÛÌÚÄ ÇÊÇ ÀÍÊÄÄ ÊČ
ÑÒÖÇÄ ÉÇÐÊÍÑÚ ¬°M  )/0  )10  $)$00)  ÇÆ ÇÔ ÐÍÊÄÈ
U
/B/0 ÑÁ  )40 ÉÍÌÕ =  )/0↑ /B)40
U
$)$00/B ÑÁ  )40 ŒÌÚÈÏŒÏ =  $)$00)↑ /B)40
©ÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÍÉÇÐÊÞÄÑ ÐÊÍÅÌÚÄ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
ÍÀÒÂÊÇÁ¿ÄÑ ÀÒË¿ÂÒ  ÃÏÄÁÄÐÇÌÒ  ÉÍÅÒ  ÎÍÜÑÍËÒ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ ÉÏ¿ÈÌÄ ÍÐÑÍÏÍÅÌÍÄ
ÍÀÏ¿ØÄÌÇÄ
§ÆŒÆ¿ ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛ ÂÇÌ
Ï¿ÑÚ )40 – O)0 ė ×ÇÏÍÉÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ É¿É ÐÇÊÛÌÍÄ ÁÍÃÍÍÑÌÇË¿ÝØÄÄ
ÐÏÄÃÐÑÁÍ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ É¿É É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ Á ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÍË ÐÇÌÑÄÆÄ

Применение концентрированной серной кислоты как водоотнимающего средства и ка-
тализатора в органическом синтезе демонстрируют уравнения реакций:
)2SO4(конц), t   ¡$
СН3—СН2—ОН → —СН2  )2O,
СН2—
)2SO4(конц), t
СН3СООН + С2Н5ОН →
← СН3СООС2Н5  )2O.

°ÒÊÛÓ¿ÑÚ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÄ Ç ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿  ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ


°ÄÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿  É¿É ÀÚÊÍ ÍÑËÄÖÄÌÍ ÁÚ×Ä  ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÃÁ¿ ÏÞÿ ÐÍÊÄÈ w ÂÇÌ
ÏÍÐÒÊÛÓ¿ÑÚ ÉÇÐÊÚÄ  Ç ÐÒÊÛÓ¿ÑÚ ÐÏÄÃÌÇÄ  ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍ ÇÆ ÉÍÑÍÏÚÔ ÔÍÏ͌
×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ ¡ ÑÁ—ÏÃÍË ÁÇÃÄ ÇÆ ÉÇÐÊÚÔ ÐÍÊÄÈ ÁÚÃÄÊÄÌÚ ÐÍÊÇ ÊÇ×Û ¿ÉŒ
ÑÇÁÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ©¬40  /B)40 Ç ÃÏ  °ÏÄÃÌÇÄ ÐÍÊÇ Ö¿ÐÑÍ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ
ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÚ /B40 – )0  $V40 – )0 Ç ÃÏ  ÎÍÜÑÍËÒ ÀÄÆÁÍÃÌÚÄ
ÐÍÊÇ ÐÒÊÛÓ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ  ÐÒÊÛÓ¿Ñ Ë¿ÂÌÇÞ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÍÈ ÎÏ¿ÉÑÇÉÄ
Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÍÐÒ×ÇÑÄÊÄÈ °ÒÊÛÓ¿ÑÚ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇËÄÝÑ ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍ Áڌ
ÐÍÉÒÝ ÑÄÏËÇÖÄÐÉÒÝ ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÐÑÛ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Серная кислота 195
£ÊÞ ÇÃÄÌÑÇÓÇÉ¿ÕÇÇ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÍÀÌ¿ÏÒÅÄÌÇÞ  ÐÒÊÛӿьÇÍÌÍÁ Ö¿ØÄ
ÁÐÄÂÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ÐÍÊÇ À¿ÏÇÞ ¡¿°M ÇÊÇ ¡¿ /0   ®ÏÇ ÜÑÍË
ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÀÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ À¿ÏÇÞ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  
¡¿ 40v =¡¿40↓
«ÌÍÂÇÄ ÐÒÊÛÓ¿ÑÚ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ÉÏÒÎÌÍÑÍÌÌ¿ÅÌÍÂÍ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿
Ñ¿ÀÊ  
±¿ÀÊÇÕ¿  ®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÐÒÊÛÓ¿ÑÍÁ

´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ ­ÀÊ¿ÐÑÇ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÞ


Ç Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄ

/B40 – )0
ÂÊ¿ÒÀÄÏÍÁ¿ÐÍÊÛ ËÇÏ¿ÀÇÊÇÑ ®ÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ÐÇÌÑÄÑnj
ÖÄÐÉÇÔ ËÍÝØÇÔ ÐÏÄÃÐÑÁ 
ÕÄÊÊÝÊÍÆÚ  ÐÑÄÉÍÊÛÌÍÄ
ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ  ÑÄÉÐÑÇÊی
Ì¿Þ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÛ


«ÄÃÇÕÇÌ¿ w ÃÊÞ ÐÌÇÅČ


.H40 – )0 ÌÇÞ ÿÁÊÄÌÇÞ ÎÏÇ ÁÌÒь
ÂÍÏÛÉ¿Þ ¿ÌÂÊÇÈÐÉ¿Þ ÐÍÊÛ ÏÇÁÄÌÌÍË ÁÁÄÃÄÌÇÇ ÐÊ¿Œ
ÀÇÑÄÊÛÌÍÄ ÐÏÄÃÐÑÁÍ
«ÇÉÏÍÒÃÍÀÏÄÌÇÄ °Ò×É¿
Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÄÈ Á Ê¿ÀÍÏ¿Œ
ÑÍÏÌÍÈ ÎÏ¿ÉÑÇÉÄ ÀÄÆÁÍÌ
ÌÚË ÐÒÊÛÓ¿ÑÍË Ë¿ÂÌÇÞ

$V40 – )0
ËÄÃÌÚÈ ÉÒÎÍÏÍÐ
«ÄÃÇÕÇÌ¿ Ç Ï¿ÐÑÄÌÇÄÁÍÌ
ÐÑÁÍ w ¿ÌÑÇÐÄÎÑÇÉ ¡ Ð͌
ÐÑ¿ÁÄ ÀÍÏÃÍÐÐÉÍÈ ÐËÄÐÇ
É¿É ÓÒÌÂÇÕÇÃ

'F40 – ¬­ °ÄÊÛÐÉÍÄ ÔÍÆÞÈÐÑÁÍ w


ÅÄÊÄÆÌÚÈ ÉÒÎÍÏÍÐ ÓÒÌÂÇÕÇà  ÃÄÏÄÁÍÍÀÏ¿Œ
À¿ÑÚÁ¿ÝØ¿Þ ÎÏÍËÚ׌
ÊÄÌÌÍÐÑÛ w ¿ÌÑÇÐÄÎÑÇÉ
ÃÊÞ ÎÏÍÎÇÑÉÇ ÃÏÄÁÄÐÇÌÚ
®ÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ËÇÌÄÏ¿Êی
ÌÚÔ ÉÏ¿ÐÍÉ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


196 Неметаллы

Разбавленная серная кислота — сильный электролит, проявляет об-


щие свойства кислот. Концентрированная серная кислота — сильный
окислитель.
Серная кислота как двухосновная образует два ряда солей — гидро-
сульфаты (кислые) и сульфаты (средние).
При взаимодействии разбавленной серной кислоты с металлами об-
разуются соль и водород, а концентрированной — соль, вода и продук-
ты восстановления серы — SO2, S и Н2S.
Для качественного обнаружения сульфат-ионов используют раство-
ры хлорида или нитрата бария.
В основе промышленного получения серной кислоты из пирита ле-
жат реакции, осуществляемые в соответствии со схемой:
'F42 → SO2 → SO3 → )2SO4.

Вопросы, задания, задачи


1. Запишите молекулярную и структурную формулы серной кислоты. Назовите обла-
сти её применения.
2. Из текста параграфа выпишите формулы: а) кислых солей; б) кристаллогидратов.
Назовите их.
3. Составьте формулы веществ: а) сульфат бария, гидросульфат лития, сульфат
железа(II), сульфат железа(III); б) сульфат магния, сульфат алюминия, гидросульфат ба-
рия, сульфат серебра(I).
 ɾʝ ʥʛʦʛʭʣʵ .H  ;O  "M  "H  'F  $S  4O  $V  "V  ʆU ʘʱʥʞʮʞʨʛ ʧʞʢʘʤʡʱ ʢʛʨʖʡʡʤʘ  ʠʤʨʤ
рые: а) не вытесняют водород из раствора серной кислоты; б) пассивируются концентри-
рованной серной кислотой.
5. Составьте уравнения реакций образования кислых и средних солей при взаимо-
действии гидроксидов натрия и кальция: а) с серной кислотой; б) сернистой кислотой;
в) оксидом серы(IV). Назовите образующиеся соли.
6. Оксид серы(VI) массой 8 г растворили в воде массой 132 г. Определите массовую
долю кислоты в растворе.
7. Расставьте коэффициенты методом электронного баланса в уравнениях реакций,
протекающих при взаимодействии цинка с концентрированной серной кислотой разной
концентрации, согласно схемам на с. 193, 194.
8. Вторая стадия производства серной кислоты из пирита — окисление оксида
серы(IV) в оксид серы(VI) основана на обратимой каталитической реакции:
2SO2(г) + O2(г) ← → 2SO3(г) + Q.
В условиях производства SO3 является газом. Укажите условия смещения равнове-
сия в сторону продукта реакции.
9. Определите массу раствора серной кислоты с массовой долей 20 %, который мож-
но получить при разбавлении раствора объёмом 1 дм3 (плотность 1,835 г/см3) с массо-
вой долей серной кислоты 96 %.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Элементы VА-группы. Азот и фосфор 197
 ɾʢʛʛʨʧʵ  ʙ ʦʖʧʨʘʤʦʖ ʤʠʧʞʚʖ ʧʛʦʱ 7*  ʘ ʧʛʦʣʤʟ ʠʞʧʡʤʨʛ ʂʖʧʧʤʘʱʛ ʚʤʡʞ )2SO4
и SO3 составляют 92 % и 8 % соответственно. Сколько граммов воды нужно добавить
для получения 100%-ной серной кислоты?

ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ  §ÐÐÊÄÃÍÁ¿ÌÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ


Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÍÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
¯Ä¿ÉÑÇÁÚ ÕÇÌÉ ÍÉÐÇà ËÄÃÇ **  Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ  ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ
Ì¿ÑÏÇÞ  É¿ÏÀÍÌ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÚ w ÓÄÌÍÊÓÑ¿ÊÄÇÌ  Ê¿ÉËÒÐ
 ¡ ÎÏÍÀÇÏÉÒ Ì¿ÊÄÈÑÄ  ÐË Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Ç ÇÐÎÚÑ¿ÈÑÄ ÄÂÍ
ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÍË w Ê¿ÉËÒÐÍË
 ¡ ÖÄÑÚÏÄ ÎÏÍÀÇÏÉÇ ÎÍËÄÐÑÇÑÄ ÕÇÌÉ  ÂÏ¿ÌÒÊÚ  ÍÉÐÇÃ ËÄÃÇ **  Ì¿
ÉÍÌÖÇÉÄ ×οÑÄÊÞ  Ï¿ÐÑÁÍÏ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ  ÐË  Ð ÍÃÌÍÈ É¿ÎÊÄÈ ÓÄÌÍʌ
ÓÑ¿ÊÄÇÌ¿  Ï¿ÐÑÁÍÏ É¿ÏÀÍÌ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ  ÐË 
 ¡ É¿ÅÃÒÝ ÇÆ ÎÏÍÀÇÏÍÉ ÃÍÀ¿ÁÛÑÄ ÌÄÀÍÊÛ×ÍÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÐÄÏÌÍÈ
ÉÇÐÊÍÑÚ ­ÑËÄÑÛÑÄ ÎÏÇÆÌ¿ÉÇ ÏÄ¿ÉÕÇÈ
®ÏÍÀÇÏÉÒ Ð ÍÉÐÇÃÍË ËÄÃÇ **  ËÍÅÌÍ ÐÊÄÂÉ¿ ÎÍÃÍÂÏÄÑÛ ÇÊÇ ÎÍÃÍÅÿÑÛ Î͌
ÞÁÊÄÌÇÞ ÎÏÇÆÌ¿ÉÍÁ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÖÄÏÄÆ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ ËÇÌÒÑ
°ÃÄÊ¿ÈÑÄ ÁÚÁÍÃ Í ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÍÈ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ

§ 36. Элементы VА-группы. Азот и фосфор

ŸÆÍÑ Ç ÓÍÐÓÍÏ É¿É ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ


¼ÊÄËÄÌÑÚ7ŸŒÂÏÒÎÎÚ¿ÆÍÑ /ÇÓÍÐÓÍÏ ¯ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÎÏÍÐÑÚÄÁČ

/ ØÄÐÑÁ¿  ÍÑÌÍÐÞØÇÄÐÞ É ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿Ë © ÜÑÍÈ ÅÄ ÂÏÒÎÎÄ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ
¿ÆÍÑ
 ÐÇÐÑÄËÚÍÑÌÍÐÞÑËÚ×ÛÞÉ "T ÐÒÏÛËÒ 4CÇÁÇÐËÒÑ #J¬¿ÁÌÄ×ÌÄË
TTQ
 
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ  ÍÀØ¿Þ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ÉÍÑÍÏÍÂÍ OTOQ  ÇÔ ¿ÑÍËÚ
 ÇËÄÝÑÎÍÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÇÆÉÍÑÍÏÚÔÑÏÇÌÄÐοÏÄÌÌÚÔÌ¿ όÎÍÃÒÏÍÁÌÄ
 1 


ÓÍÐÓÍÏ / T TQ 1 T

TQTQ
</F>TQ  
 
E
   Q  Q 
T T 
     
/ 1
¬ÇÆ׿Þ ÐÑÄÎÄÌÛ ÇÔ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ Ï¿ÁÌ¿ ‒  ÁÚÐ׿Þ   ÎÏÇ ÜÑÍË ÓÍÐÓÍÏ Ö¿Œ
ØÄ ÁÐÄÂÍ ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  Ç   ¿ ¿ÆÍÑ ÍÀÏ¿Œ
ÆÒÄÑ ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍ ÒÐÑÍÈÖÇÁÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÐÍ ÐÑÄÎÄÌÞËÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ      
 Ç  ŸÆÍÑ w ÑÏÄÑÇÈ ÎÍ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ÜÊÄËÄÌÑ ÎÍÐÊÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ
Ç ÓÑÍÏ¿  ¿ ÓÍÐÓÍÏ ÌÄÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍ ÒÐÑÒοÄÑ ÁÍÃÍÏÍÃÒ ÐË †   Ñ¿ÀÊ   Ð  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


198 Неметаллы

¯¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÍÐÑÛ ¿ÆÍÑ¿ Ç ÓÍÐÓÍÏ¿ Á ÎÏÇÏÍÃÄ


°ÏÄÃÇ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ 7ŸŒÂÏÒÎÎÚ Ì¿ ¦ÄËÊÄ Ì¿ÇÀÍÊÄÄ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗Ì ÓÍÐÓÍÏ 
ÄÂÍ Ë¿ÐÐÍÁ¿Þ ÃÍÊÞ w    ŸÆÍÑ¿ ÂÍÏ¿ÆÃÍ ËÄÌÛ×Ä  ÌÍ ÍÌ ÎÏÄÍÀʿÿÄÑ Á ¿ÑŒ
ËÍÐÓÄÏÄ w ÍÀٗËÌ¿Þ ÃÍÊÞ    Ë¿ÐÐÍÁ¿Þ w    §Æ ÌÄËÌÍÂÍÖÇÐÊÄÌÌÚÔ
ËÇÌÄÏ¿ÊÍÁ ¿ÆÍÑ¿ Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ÆÌ¿ÖÇËÚ ÐÄÊÇÑÏÚ /B/0 w Ì¿ÑÏÇÄÁ¿Þ ÐÄÊÇÑÏ¿
Ç ,/0 w É¿ÊÇÈÌ¿Þ ÐÄÊÇÑÏ¿
³ÍÐÓÍÏ Ì¿ ¦ÄËÊÄ ÁÐÑÏÄÖ¿ÄÑÐÞ ÇÐÉÊÝÖÇÑÄÊÛÌÍ Á ÁÇÃÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ Ç ÁÔÍÃÇÑ
Á ÐÍÐÑ¿Á ÓÍÐÓÍÏÇÑÍÁ Ç ¿Î¿ÑÇÑÍÁ ÇÔ ÍÐÌÍÁÌÍÈ ÉÍËÎÍÌÄÌÑ w ÓÍÐÓ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ
$B 10   ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÓÑÍϿοÑÇÑÍÁ °¿<¯­>'
°ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ¿ÆÍÑ¿ Ç ÓÍÐÓÍÏ¿ Á¿ÅÌÚ ÃÊÞ ÅÇÁÚÔ ÍÏ¿ÌÇÆËÍÁ ¿ÆÍÑ É¿É Ð͌
ÐÑ¿ÁÌ¿Þ Ö¿ÐÑÛ ¿ËÇÌÍÉÇÐÊÍÑ Ç ÀÄÊÉÍÁ  ÓÍÐÓÍÏ w ÌÒÉÊÄÇÌÍÁÚÔ ÉÇÐÊÍÑ  Ÿ±³
¿ÃÄÌÍÆÇÌÑÏÇÓÍÐÓÍÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ  ÓÄÏËÄÌÑÍÁ  ÉÍÐÑÌÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ £ÊÞ ÖÄÊ͌
ÁÄÉ¿ ÐÒÑÍÖÌ¿Þ ÎÍÑÏÄÀÌÍÐÑÛ Á ÓÍÐÓÍÏÄ ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍ ÁÚÐÍÉ¿ w ÍÑ  Â ÃÍ   Â
Á Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ Ç ÓÇÆÇÍÊÍÂÇÖÄÐÉÍÂÍ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ ÍÏ¿ÌÇÆË¿ ®ÏÇ
Ì¿ÂÏÒÆÉ¿Ô ÎÍÑÏÄÀÌÍÐÑÛ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ Á  v Ï¿Æ¿ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ ÀÍ¿ÑÚ ÓÍÐÓÍÏÍË
ÞÃÏ¿ ÐÄËÞÌ ÑÚÉÁÚ  ÎÍÃÐÍÊÌÄÖÌÇÉ¿  ¿ Ñ¿ÉÅÄ É¿É¿Í  ÎÄÖÄÌÛ  ÏÚÀ¿  ÑÁ—ÏÃÚÄ Ðڌ
ÏÚ Ç ÃÏÒÂÇÄ ËÍÊÍÖÌÚÄ ÎÏÍÃÒÉÑÚ ¬ÄÃÍÐÑ¿ÑÍÉ Á ¿ÆÍÑÄ Ç ÓÍÐÓÍÏÄ Æ¿Ö¿ÐÑÒÝ ÇЌ
ÎÚÑÚÁ¿ÝÑ Ï¿ÐÑÄÌÇÞ £ÊÞ ÁÍÆÃÄÊÚÁ¿ÄËÚÔ ÉÒÊÛÑÒÏ ÜÑ¿ ÎÏÍÀÊÄË¿ ÏÄ׿ÄÑÐÞ ÁÌČ
ÐÄÌÇÄË ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ

ŸÆÍÑ É¿É ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ


ŸÆÍÑ É¿É ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ÐÍÐÑÍÇÑ ÇÆ ÃÁÒÔ¿ÑÍËÌÚÔ ËÍÊÄÉÒÊ /  ÂÏ¿ÓÇÖČ
ÐÉ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ ËÍÊÄÉÒÊÚ ¿ÆÍÑ¿ / / ŸÑÍËÚ ¿ÆÍÑ¿ ÐÁÞÆ¿ÌÚ ËÄÅÃÒ ÐÍÀÍÈ ÑÏČ
ËÞ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚËÇ ÌÄÎÍÊÞÏÌÚËÇ ÐÁÞÆÞËÇ  ÎÏÇ֗Ë ÍÃÌ¿ ÇÆ ÌÇÔ w σŒÐÁÞÆÛ Ç ÃÁÄ
πŒÐÁÞÆÇ ÏÇÐ  
¼ÌÄÏÂÇÞ ÐÁÞÆÇ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ¿ÆÍÑ¿ ÍÖÄÌÛ ÁÚÐÍÉ¿ Ç ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ
 É£ÅËÍÊÛ ÃÊÞ ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ­ w  É£ÅËÍÊÛ  $M w  É£ÅËÍÊÛ 

Q
     T    
  
/    N N
Q
     T     

 ¿ À Á Â

Рис. 87. Строение молекулы азота: а — электронно-графическая схема,


б — электронная формула, в — шаростержневая модель,
г — схема перекрывания электронных облаков

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Элементы VА-группы. Азот и фосфор 199
ÖÑÍ ÐÁÇÃÄÑÄÊÛÐÑÁÒÄÑ Í ÎÏÍÖÌÍÐÑÇ ÐÁÞÆÄÈ  ¿ ÆÌ¿ÖÇÑ  Ç ÀÍÊÛ×ÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ
ÇÌÄÏÑÌÍÐÑÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ £ÄÈÐÑÁÇÑÄÊÛÌÍ  Á ÎÍÿÁÊÞÝØÄË ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
Ð ÒÖ¿ÐÑÇÄË ¿ÆÍÑ¿ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ Á ŠÅ—ÐÑÉÇÔ ÒÐÊÍÁÇÞԚ ÎÏÇ ÍÖÄÌÛ ÁÚÐÍÉÇÔ ÑÄˌ
ÎÄÏ¿ÑÒÏ¿Ô Ç ÿÁÊÄÌÇÞÔ 
³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¬ÄÀÍÊÛ×ÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍÈ ËÍÊÄÉÒÊÞό
ÌÍÈ Ë¿ÐÐÚ «S /  =   Ç ÍÑÐÒÑÐÑÁÇÄ ÎÍÊÞÏÌÍÐÑÇ Ò ËÍÊÄÉÒÊ ¿ÆÍÑ¿ ÍÎÏÄÃÄÊތ
ÝÑ ÌÇÆÉÇÄ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÉÇÎÄÌÇÞ Ç ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ v °° Ç v °° ŸÆÍÑ w ¿Æ
Ì Ò  ÀÄÆ ÕÁÄÑ¿ Ç ƿοԿ  ÎÍÖÑÇ ÌÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ Á ÁÍÃÄ
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ŸÆÍÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Ð ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË Ç ÓÑÍÏÍË ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÞ  ¿ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ Ç ÁÍÃÍÏÍÃÍË w ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÞ
 ŸÆÍÑ É¿É ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ ¯Ä¿ÉÕÇÞ ¿ÆÍÑ¿ Ð ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÎÏÇ
ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÍÉÍÊÍ  °° w Á ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÍÈ ÃÒÂÄ ÇÊÇ Ï¿ÆÏÞÃÄ ËÍÊÌÇÇ
¯Ä¿ÉÕÇÞ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÜÌÃÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÍÈ ®ÏÇ ÜÑÍË ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÍÉÐÇà ¿ÆÍÑ¿ ** 
 U 
/ 0 ←→ /0w2
 ŸÆÍÑ É¿É ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ ¯Ä¿ÉÕÇÞ ¿ÆÍÑ¿ Ð ÁÍÃÍÏÍÃÍË ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÎÏÇ ÁÚÐÍÉÍÈ
ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ Ç ÿÁÊÄÌÇÇ ÿÅÄ Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÍÁ
 U  Q  É¿Ñ v
/ ) ←→ /) 2
 ¿ËËÇ¿É
¯Ä¿ÂÇÏÒÞ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ÎÏÇ ÎÍÁÚ×ÄÌÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ  ¿ÆÍÑ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ Ànj
Ì¿ÏÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÌÇÑÏÇÃÚ
 U v
.H / = .H/ ÌÇÑÏÇÃË¿ÂÌÇÞ 
° ÊÇÑÇÄË ¿ÆÍÑ ÁÐÑÒοÄÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÝ ÀÄÆ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÞ
 v
-J /=-J/ ÌÇÑÏÇÃÊÇÑÇÞ 

Нитриды легко разлагаются водой, образуя аммиак и гидроксиды металлов:


.H3/2  )20  .H ʄʃ 2↓  /)3↑.
Азот получают в промышленных масштабах из сжиженного воздуха, в лаборатории в не-
больших количествах — разложением нитрита аммония:
t
/)4/ʄ2 = /2  )2О.

®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ­ÐÌÍÁÌ¿Þ ÍÀÊ¿ÐÑÛ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ ¿ÆÍÑ¿ w ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ¿ËËnj


¿É¿ ¤ÂÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Ñ¿ÉÅÄ ÃÊÞ ÐÍÆÿÌÇÞ ÇÌÄÏÑÌÍÈ ÐÏÄÃÚ ÎÏÇ ÔÏ¿ÌÄÌÇÇ Înj
ØÄÁÚÔ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ  ÎÏÍÇÆÁÄÃÄÌÇÈ ÇÐÉÒÐÐÑÁ¿ Ç ÏÒÉÍÎÇÐÄÈ  Á ÎÍÅ¿ÏÍÑÒ×ÄÌÇÇ 
Ê¿ÆÄÏÌÍÈ ÏÄÆÉÄ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ¯¿Ð×ÇÏÞÄÑÐÞ ÐÎÄÉÑÏ ÄÂÍ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ Á ËÄÃÇÕÇÌÄ
Ç ÉÍÐËÄÑÍÊÍÂÇÇ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÉÏÇÍÉÍÌÐÄÏÁ¿ÕÇÞ ÉÊÄÑÍÉ  ÉÏÇÍÑÄÏ¿ÎÇÞ ÒÿÊÄÌÇÄ
οÎÇÊÊÍË Ç ÂÄË¿ÌÂÇÍË 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


200 Неметаллы

³ÍÐÓÍÏ É¿É ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ


³ÍÐÓÍÏ  ÞÁÊÞÞÐÛ ÜÊÄËÄÌÑÍË 7ŸŒÂÏÒÎÎÚ  É¿É Ç ¿ÆÍÑ  ÐÎÍÐÍÀÄÌ ÍÀÏ¿ÆÍÁڌ
Á¿ÑÛ ËÍÊÄÉÒÊÒ ÐÍÐÑ¿Á¿ 1 ­ÃÌ¿ÉÍ  Á ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ËÍÊÄÉÒÊÚ ¿ÆÍÑ¿  ÃÁÒÔ¿ÑÍËÌ¿Þ
ËÍÊÄÉÒÊ¿ ÓÍÐÓÍÏ¿ ÌÄÒÐÑÍÈÖÇÁ¿ ®ÍÜÑÍËÒ ÓÍÐÓÍÏ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Á ÁÇÃÄ ÌÄÐÉÍÊی
ÉÇÔ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚÔ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÈ  Á ÉÍÑÍÏÚÔ ÏÄ¿ÊÇÆÒÝÑÐÞ ÊÇ×Û ÍÃÇÌ¿ÏÌÚÄ ÐÁތ
ÆÇ ¯w¯ ÓÍÐÓÍÏ ÀÄÊÚÈ  ÉÏ¿ÐÌÚÈ  ֗ÏÌÚÈ Ç ÃÏÒÂÇÄ Ñ¿ÀÊ  

±¿ÀÊÇÕ¿  °ÑÏÍÄÌÇÄ Ç ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚÔ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÈ ÓÍÐÓÍÏ¿

ŸÊÊÍÑÏÍÎÌÚÄ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÇ ±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿


°ÑÏÍÄÌÇÄ
ÓÍÐÓÍÏ¿ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ÉÇÎÄÌÇÞ

¯ ÓÍÐÓÍÏ ÀÄÊÚÈ

 °°  °°

·¿ÏÍÐÑÄÏÅÌÄÁ¿Þ ËÍÃÄÊÛ
ËÍÊÄÉÒÊÚ ¯

¯ ÓÍÐÓÍÏ ÉÏ¿ÐÌÚÈ

¡ÍÆÂÍÌÞÄÑÐÞ
 °°
ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑҌ
ÏÄ ÍÉÍÊÍ  °°
³Ï¿ÂËÄÌÑ ÐÑÏÒÉÑÒÏÚ
ÉÏ¿ÐÌÍÂÍ ÓÍÐÓÍÏ¿

³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÄÊÚÈ ÓÍÐÓÍÏ


¯ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÐÍÀÍÈ ÁÍÐÉÍÍÀÏ¿ÆÌÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ
Ð ÖÄÐÌÍÖÌÚË ƿοÔÍË  ÞÃÍÁÇÑ ¬¿ ÁÍÆÃÒÔÄ Á ÑÄˌ
ÌÍÑÄ ÐÁÄÑÇÑÐÞ ÆÄÊÄÌÍÁ¿Ñ͌ŗÊÑÚË ÕÁÄÑÍË Á ÏČ
ÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ËÄÃÊÄÌÌÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÉÇÐÊČ
ÌÇÞ ÔÄËÇÊÝËÇÌÄÐÕÄÌÕÇÞ ÏÇÐ  
©Ï¿ÐÌÚÈ ÓÍÐÓÍÏ w ¿ËÍÏÓÌÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ÎÍÊnj
ËÄÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ  ÌÄ ÇËÄÄÑ ƿοԿ  ÄÂÍ ÑÍÉÐÇ֌
ÌÍÐÑÛ ÌÄÁÚÐÍÉ¿Þ
«ÄÅÃÒ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚËÇËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÞËÇÓÍÐÓ͌
Ï¿ ÁÍÆËÍÅÌÚ ÁÆ¿ÇËÍÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÄ
ÎÏÇ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚÔ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿Ô Ç ÿÁÊÄÌÇÞÔ

Рис. 88. Фрагмент картины английского художника


Джозефа Райта «Алхимик, открывающий фосфор»

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Элементы VА-группы. Азот и фосфор 201
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ©¿É ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛ ÓÍÐÓÍÏ ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ÁÐÑÒοÄÑ
Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÓÍÐÓÇÃÚ
 U v
.H 1 = .H1 
° ÁÍÃÍÏÍÃÍË ÓÍÐÓÍÏ ÌÄ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ
©¿É ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛ ÓÍÐÓÍÏ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË Ç ÃÏÒÂÇËÇ ÐÇÊÛÌÚËÇ
ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÞËÇ ¡ ÖÇÐÑÍË ÉÇÐÊÍÏÍÃÄ Ç Ì¿ ÁÍÆÃÒÔÄ ÓÍÐÓÍÏ ÍÐÊÄÎÇÑÄÊÛÌÍ ÂÍÏÇÑ 
ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÀÄÊÚÈ ÃÚË Ö¿ÐÑÇÕÚ ÑÁ—ÏÃÚÔ ÍÉÐÇÃÍÁ ÓÍÐÓÍÏ¿ 
 
1 0=10 2 ÍÉÐÇÃÓÍÐÓÍÏ¿ 7 ÁÇÆÀÚÑÉÄÉÇÐÊÍÏÍÿ 
 
1 0=10 2 ÍÉÐÇÃÓÍÐÓÍÏ¿ *** ÎÏÇÌÄÃÍÐÑ¿ÑÉÄÉÇÐÊÍÏÍÿ 
ÄÊÚÈ ÓÍÐÓÍÏ ËÍÅÄÑ пËÍÁÍÐÎÊ¿ËÄÌÞÑÛÐÞ Ì¿ ÁÍÆÃÒÔÄ  ¿ ÉÏ¿ÐÌÚÈ Æ¿ÂÍÏ¿Äь
ÐÞ ÊÇ×Û ÎÏÇ ÎÍÃÅÇ¿ÌÇÇ  ÖÑÍ ÍÀÙÞÐÌÞÄÑÐÞ Ï¿ÆÊÇÖÌÍÈ ÎÏÍÖÌÍÐÑÛÝ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
ÐÁÞÆÄÈ ËÄÅÃÒ ¿ÑÍË¿ËÇ ÓÍÐÓÍÏ¿ Á ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚÔ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÞÔ

Фосфор получают прокаливанием смеси фосфата кальция с песком и углём:


1400–1600 °С
2Ca3(PO4)2 + 6SiO2 + 10C = 6CaSiO3 + 10CO + P4.
Не реагируя с водородом непосредственно, фосфор тем не менее образует водородные
соединения. Так, фосфин можно получить косвенно, например, из фосфидов, которые раз-
ʦʩʮʖʴʨʧʵ ʠʖʠ ʘʤʚʤʟ  ʨʖʠ ʞ ʠʞʧʡʤʨʖʢʞ .H3Р2  )20  .H ʄʃ 2↓  ʆ)3↑.
ʊʤʧʪʞʣ ʆ)3 — газ с чесночным запахом.
В природе водородные соединения фосфора встречаются там, где происходит интенсив-
ное разложение белковых веществ.

®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÄÊÚÈ ÓÍÐÓÍÏ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ ÓÍÐÓÍÏÌÚÔ


ÉÇÐÊÍÑ Ç ÇÔ ÎÏÍÇÆÁÍÃÌÚÔ  Á ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÇ É¿É ÉÍËÎÍÌÄÌÑ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ Å¿Ï͌
ÎÏÍÖÌÚÔ ÐÎÊ¿ÁÍÁ ©Ï¿ÐÌÚÈ ÓÍÐÓÍÏ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ÐÎÇÖÄÉ  Á Íό
¿ÌÇÖÄÐÉÍË ÐÇÌÑÄÆÄ ÊÄÉ¿ÏÐÑÁÄÌÌÚÄ ÎÏÄοϿÑÚ  ÞÃÍÔÇËÇÉ¿ÑÚ  ­ÀÏ¿ÆÕÚ ÓÍЌ
ÓÍÏ¿  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÌÒÉÊÇÃ ¯ ŠËÄÖÄÌÚÈ ¿ÑÍ˚  Ð ÎÄÏÇÍÃÍË ÎÍÊÒÏ¿Ðοÿ
  ÐÒÑÍÉ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á ÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÐÉÇÔ Ï¿ÀÍÑ¿Ô

Низшая степень окисления азота и фосфора –3, высшая +5.


Инертность простого вещества азот обусловлена наличием тройной
ʧʘʵʝʞ ʘ ʢʤʡʛʠʩʡʛ /2.
Фосфор существует в виде нескольких аллотропных модификаций:
белый, красный и другие.
Азот и фосфор проявляют как восстановительные, так и окислитель-
ные свойства. Фосфор не реагирует с водородом.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


202 Неметаллы

Вопросы, задания, задачи


1. Назовите: а) формулу простого вещества азот; б) формулу белого фосфора; в) низ-
шую степень окисления азота; г) высшую степень окисления фосфора; д) особенности за-
паха белого фосфора; е) аллотропную модификацию фосфора, используемого в произ-
водстве спичек; ж) природные соединения фосфора; з) химические формулы калиевой
селитры, натриевой селитры; и) содержание азота в воздухе.
 ɽʖʥʞʮʞʨʛ ʧʞʢʘʤʡʱ ʳʡʛʢʛʣʨʤʘ 7"ʙʦʩʥʥʱ ʞ ʤʗʯʩʴ ʪʤʦʢʩʡʩ ʞʫ ʳʡʛʠʨʦʤʣʣʤʟ ʠʤʣ
фигурации.
3. Охарактеризуйте электронное строение атомов азота и фосфора.
4. Опишите физические свойства азота и аллотропных модификаций фосфора.
5. Заполните таблицу для реагентов кислород, водород, литий, магний (впишите
в своей тетради соответствующие уравнения возможных реакций).

Реагент /2 P

Сделайте выводы о сходстве и различии свойств азота и фосфора.


6. При взаимодействии кальция массой 0,9 г с азотом получено соединение массой
1,11 г. Установите химическую формулу соединения.
7. Фосфор окисляется хлором, азотной и серной кислотами. Расставьте коэффициен-
ты методом электронного баланса в схемах этих реакций:
а) Р + Сl2 → PCl5; б) Р + КСlO3 → P2O5  ,$M
ʘ  ʆ  )/03(разб)  )2О → )3PO4  /0 ʙ  ʆ  )2SO4(конц) → )3PO4 + SO2  )2О.
8. Рассчитайте массу белого фосфора, который можно получить при прокаливании
с песком и углём фосфорита, содержащего фосфат кальция массой 6,2 т, если выход про-
дукта составляет 92 %. Реакция протекает согласно уравнению на с. 201.
9. Как влияет повышение температуры и давления на смещение равновесия в реак-
→ /0(г) – Q ʗ  /2(г)  )2(г) ←
ʬʞʵʫ ʖ  /2(г) + O2(г) ← → /)3(г) + Q?
10. В замкнутый сосуд поместили водород химическим количеством 6 моль и азот
количеством 4 моль и нагрели до 450 °С в присутствии катализатора. Определите
объёмную долю аммиака в конечной смеси, если доля вступившего в реакцию азота
равна 15 %.

§ 37. Аммиак
¡ÍÃÍÏÍÃÌÍÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÄ ¿ÆÍÑ¿ ¿ËËÇ¿É w ÁÄØÄÐÑÁÍ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍČ
H N H
ÌÇÞ ¤ÂÍ ÐÑÏÒÉÑÒÏÌ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿  ¡ ËÍÊÄÉÒÊÄ ¿ËËÇ¿É¿  É¿É ÒÉ¿Æ¿Œ
H
ÌÍ Á †   ÇËÄÝÑÐÞ ÑÏÇ ÍÃÇÌ¿ÏÌÚÄ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÎÍÊÞÏÌÚÄ ÐÁÞÆÇ  ÍÀÏ¿Æ͌
Á¿ÌÌÚÄ ÎÍ ÍÀËÄÌÌÍËÒ ËÄÔ¿ÌÇÆËÒ ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ÐËÄØÄÌ¿ É ¿ÑÍËÒ
¿ÆÍÑ¿  Ò ÉÍÑÍÏÍÂÍ ÇËÄÄÑÐÞ ÌÄÎÍÃÄʗÌÌ¿Þ οϿ TŒÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ®ÍÜÑÍËÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Аммиак 203
¿ËËÇ¿É¿ ÎÍÊÞÏÌ¿ Ç ÇËÄÄÑ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÝ нм
0,1017
ÑÏÇÂÍÌ¿ÊÛÌÍÈ ÎÇÏ¿ËÇÃÚ ÏÇÐ  
N H–N–H


¡Æ¿ÇËÌÍÄ ÍÑÑ¿ÊÉÇÁ¿ÌÇÄ ¿ÑÍËÍÁ ÁÍÃ͌ H
H
ÏÍÿ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÝ Á¿ÊÄÌÑÌÍÂÍ H
ÒÂÊ¿ ËÄÅÃÒ Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÞËÇ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÔ H 107°
ÐÁÞÆÄÈ /w) ÍÑ ° ÃÍ °
³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ŸËËÇ¿É w ÀÄЌ
ÕÁÄÑÌÚÈ ¿Æ Ì Ò  Ð Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÚË ÏÄƌ
ÉÇË ƿοÔÍË ƿοÔ ̿׿ÑÚÏÌÍÂÍ ÐÎÇό
Ñ¿  ­Ì ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ Á ÁÍÃÄ ÎÏÇ Рис. 89. Пространственная и струк-
 °° Á ÍÃÌÍË ÍÀٗËÄ ÁÍÃÚ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄь турная формулы, масштабная и шаро-
ÐÞ ÍÉÍÊÍ  ÍÀٗËÍÁ ¿ËËÇ¿É¿ ÐÏ¿ÁÌÇË стержневая модели молекулы аммиака
­ w    40 w   ¬°M w  ÍÀٗŒ
ËÍÁ  ±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÉÇÎÄÌÇÞ ¿ËËÇ¿É¿ Ã͌ H H H
ÁÍÊÛÌÍ ÁÚÐÍÉ¿Þ Ç ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ v °° …H N…H N…H N …
®ÏÇ ÌÄÀÍÊÛ×ÍË ÿÁÊÄÌÇÇ ÜÑÍÑ ¿Æ ÊÄŒ
H H H
ÉÍ ÐÅÇÅ¿ÄÑÐÞ ±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ w
v °°  ÌÇÅÄ ė ¿ËËÇ¿É ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Á Ánj ¿
ÃÄ ÀÄÐÕ ÁÄÑÌÚÔ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÁ ¡ÚÐÍÉ¿Þ
H H
ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÉÇÎÄÌÇÞ Ç Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ O
Á ÁÍÃÄ ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌÚ Ì¿ÊÇÖÇÄË ÆÌ¿ÖÇÑÄÊی
ÌÍÂÍ ËÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ  … H
H H
ÑÍ ÄÐÑÛ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÐÁތ O…H N…H O
ÆÄÈ É¿É ËÄÅÃÒ пËÇËÇ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ¿ËŒ H
H
ËÇ¿É¿ Á ÑÁ—ÏÃÍË Ç ÅÇÃÉÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÞÔ 

Ñ¿É Ç ËÄÅÃÒ ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÁÍÃÚ Ç ¿ËËÇ¿É¿ O


Á ÁÍÃÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ  ÏÇÐ   H H
®ÍÊÒÖÄÌÇÄ ¿ËËÇ¿É¿ ŸËËÇ¿É ÞÁÊތ À
ÄÑÐÞ ÍÃÌÇË ÇÆ ÉÊÝÖÄÁÚÔ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ Ônj Рис. 90. Водородные связи:
ËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ¤ÂÍ ËÇÏÍÁÍÄ а — в жидком аммиаке,
ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ Ï¿ÐїÑ ÁËÄÐÑÄ Ð ÂÊÍÀ¿ÊÛÌÚË б — в водном растворе аммиака
ÐÎÏÍÐÍË Ì¿ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ Ç Á Ì¿ÐÑÍÞØÄÄ ÁÏČ
ËÞ ÎÏÄÁÚ׿ÄÑ  ËÊÌ ÑÍÌÌ Á ÂÍà ¡ ¯ÄÐÎÒÀÊÇÉÄ ÄÊ¿ÏÒÐÛ ÄÂÍ ÎÏÍÇÆÁÍÃÇÑ
­Ÿ­ Š¢ÏÍÃÌÍ ŸÆÍњ w ÀÍÊÄÄ  ËÊÌ ÑÍÌÌ Á ÂÍÃ
¡ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ¿ËËÇ¿É ÐÇÌÑÄÆÇÏÒÝÑ ÇÆ ¿ÆÍÑ¿ Ç ÁÍÃÍÏÍÿ ¯Ä¿ÉÕÇÞ ÜɌ
ÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉ¿Þ Ç ÍÀÏ¿ÑÇË¿Þ  É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÍË ÐÊÒÅÇÑ ÅÄÊÄÆÍ  ÍÎÑÇË¿ÊÛÌ¿Þ ÑÄˌ
ÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÐÇÌÑÄÆ¿ w v°°  ÿÁÊÄÌÇÄ w v «®¿
U  'F  Q
→ /) 2
) / ←

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


204 Неметаллы
 £ÊÞÎÍÊÒÖÄÌÇÞ¿ËËÇ¿É¿ÁÊ¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÇÌ¿ÂÏÄÁ¿Œ
  ÝÑÐËÄÐÛÃÁÒÔÑÁ—ÏÃÚÔÁÄØÄÐÑÁwÔÊÍÏÇÿ¿ËËÍÌÇÞ
/)$MÇÂÇÃÏÍÉÐÇÿÉ¿ÊÛÕÇÞ°¿ ­¬  ÏÇÐ 
U
/)$M $B 0) =/)↑ )0 $B$M

´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ £ÊÞ ¿ËËÇ¿É¿ ԿϿɌ
 ÑÄÏÌÚ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÄ É¿É ÀÄÆ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ
  
    ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÆÍÑ¿  Ñ¿É Ç ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌

ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ ¡ ÎÄÏÁÍË ÐÊÒÖ¿Ä ÍÐÌÍÁÌÒÝ
ÏÍÊÛ ÇÂÏ¿ÄÑ ÌÄÎÍÃÄʗÌÌ¿Þ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ οϿ ¿Ñ͌
Рис. 91. Получение аммиака
в лаборатории
Ë¿ ¿ÆÍÑ¿ ¦¿ Ð֗Ñ ė ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÌÍÁÚÄ ÉÍÁ¿ÊÄÌь
ÌÚÄ ÐÁÞÆÇ ÎÍ ÃÍÌÍÏÌ͌¿ÉÕÄÎÑÍÏÌÍËÒ ËÄÔ¿ÌÇÆËÒ
° ÃÏÒÂÍÈ ÐÑÍÏÍÌÚ  Ì¿ÊÇÖÇÄ ¿ÑÍË¿ ¿ÆÍÑ¿ Á ÌÇÆ×ÄÈ
ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ‒ ÍÀÒÐÊÍÁÊÇÁ¿ÄÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÑÍÊÛÉÍ Ð ÎÍÁÚ×ÄÌÇÄË ÐÑÄÎÄÌÇ
ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¼ÑÍ ÍÆÌ¿Ö¿ÄÑ  ÖÑÍ ¿ËËÇ¿É ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÞ
* ¯Ä¿ÉÕÇÇ ÀÄÆ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ  ÄÐÊÇ ¿ËËÇ¿É Áƿnj
ËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ð ÁÍÃÍÈ Ç ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ ®ÏÇ ÜÑÍË ¿ËËÇ¿É ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÍÐÌÍÁÌÚÄ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿
¯¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÄ ¿ËËÇ¿É¿ Á ÁÍÃÄ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ ÂÇÃÏ¿Ñ¿ ¿ËËÇ¿É¿
/) – )0 w ÐÊ¿ÀÍÂÍ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ ÏÇÐ  
/) )0 ← → /) –)0
→ /)  ­¬‒
/) –)0 ←
¡ÍÃÌÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ¿ËËÇ¿É¿ ÇËÄÝÑ ØÄÊÍÖÌÒÝ ÐÏÄÃÒ Ϭ    Ç ÍÉÏ¿×ÇÁ¿Œ
ÝÑÐÞ ÓÄÌÍÊÓÑ¿ÊÄÇÌÍË Á Ë¿ÊÇÌÍÁÚÈ ÕÁÄÑ

 NH3

 H2О
   с фенолфталеином

¿ À

Рис. 92. Растворение аммиака в воде: а — через капилляр — «фонтан», б — в пробирке

¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ¿ËËÇ¿É¿ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ


/) )$M=/)$M
ÔÊÍÏÇÿËËÍÌÇÞ

/) )40=/))40   /) )40= /) 40


                         ÂÇÃÏÍÐÒÊÛÓ¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ                           ÐÒÊÛÓ¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ
ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ
Аммиак 205
**¯Ä¿ÉÕÇÇÐÇÆËÄÌÄÌÇÄËÐÑÄÎÄÌÇÍÉÇÐÊÄÌÇÞ¿ÑÍË¿¿ÆÍÑ¿¼ÑÍÏÄ¿ÉÕÇÇ¿ËËnj
¿É¿ É¿É ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÞ ¡ÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¿ËËÇ¿É ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ Á ÏĿɌ
ÕÇÞÔ Ð ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË °ÍÐÑ¿Á ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÒÐÊÍÁÇÈ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
¡ ÖÇÐÑÍË ÉÇÐÊÍÏÍÃÄ Ç Ì¿ ÁÍÆÃÒÔÄ ÍÌ ÐÂÍÏ¿ÄÑ ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ Á ÐËÄÐÞÔ w ÁÆÏڌ
Á¿ÄÑÐÞ  Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ¿ÆÍÑ¿ Ç ÁÍÃÚ  ¿ Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÍÁ ÎÊ¿ÑÇÌÚ 
ÍÉÐÇÃÍÁÅÄÊÄÆ¿ *** ÇÔÏÍË¿ *** ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞÍÉÐÇÿÆÍÑ¿ ** ÇÁÍÿ
v U 
/) 0 = / )0
v U  1U 
/) 0 = /­ )0
¯Ä¿ÉÕÇÞ É¿Ñ¿ÊÇÑÇÖÄÐÉÍÂÍ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ËËÇ¿É¿ Á¿ÅÌ¿ É¿É ÜÑ¿Î ÄÂÍ ÎÄÏÄÏ¿Œ
ÀÍÑÉÇ Á ¿ÆÍÑÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ 
°ÍÊÇ ¿ËËÍÌÇÞ
¯Ä¿ÉÕÇÇ ¿ËËÇ¿É¿ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ ÎÍÆÁÍÊÞÝÑ ÎÍÊÒÖÇÑÛ Ï¿ÆÌÍÍÀÏ¿ÆÌÚÄ ÐÍÊÇ
¿ËËÍÌÇÞ
°ÍÊÇ¿ËËÍÌÇÞÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑÐÍÀÍÈÑÁ—ÏÃÚÄÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄÁÄØÄÐÑÁ¿ ÔÍÏ͌
×ÍÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄÁÁÍÃħÔÏ¿ÐÑÁÍÏÚÞÁÊÞÝÑÐÞÐÇÊÛÌÚËÇÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿ËÇ ÃÇÐÐ͌
ÕÇÇÏÒÝØÇËÇÐÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄËÉ¿ÑÇÍÌ¿¿ËËÍÌÇÞÇ¿ÌÇÍÌ¿ÉÇÐÊÍÑÌÍÂÍÍÐÑ¿ÑÉ¿
/) 40 →/)  40‒
/)$M→/)  $M‒
¡¿ÅÌÄÈ×ÄÈ ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÛÝ ÐÍÊÄÈ ¿ËËÍÌÇÞ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ÐÍ ØČ
ÊÍÖ¿ËÇ Ð ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ¿ËËÇ¿É¿
U
/)$M /B0) = /B$M /)↑ )0
U
/)  0)v = /)↑ )0   

¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄÐÍÊÄÈ¿ËËÍÌÇÞÐÍØÄÊÍÖ¿ËÇÎÏÇ   
Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÍÀÌ¿ÏÒÅÄÌÇÞ ÇÍÌÍÁ ¿ËŒ  
ËÍÌÇÞ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌ¿ÞÏÄ¿ÉÕÇÞÌ¿ÇÍÌ/) £ÊÞÜÑÍÂÍ
É Ì¿ÂÏÄÁ¿ÄËÍÈ ÐËÄÐÇ ÎÍÃÌÍÐÞÑ ÁÊ¿ÅÌÒÝ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍό
ÌÒÝ ÀÒË¿ÅÉÒ ¡ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ ¿ËËÇ¿É¿ ÓÄÌÍÊÓÑ¿ÊČ  
ÇÌÍÁ¿Þ ÀÒ˿¿ ÐÑ¿ÌÍÁÇÑÐÞ Ë¿ÊÇÌÍÁÍÈ  Ê¿ÉËÒÐÍÁ¿Þ w 
ÐÇÌÄÈ ÏÇÐ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ 
®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ¿ËËÇ¿É¿ Ç ÐÍÊÄÈ ¿ËËÍÌÇÞ ­ÐÌÍÁŒ
Ì¿ÞÖ¿ÐÑÛÎÏÍÇÆÁÍÃÇËÍÂÍ¿ËËÇ¿É¿Ç×ÑÌ¿ÎÏÍÇÆÁÍÌ
ÐÑÁÍ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ¿ËËÇ¿ÖÌ¿Þ ÐÄÊÇÑÏ¿ /)/0  ÐÒÊی
Ó¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ /) 40  ËÍÖÄÁÇÌ¿ /) °0 Ç ÃÏ 
Ç¿ÆÍÑÌÍÈÉÇÐÊÍÑÚŸËËÇ¿ÉÁÍÐÑÏÄÀÍÁ¿ÌÁÎÏÍÇÆÁÍÌ
ÐÑÁÄ ÐÍÃÚ  ÉÏ¿ÐÇÑÄÊÄÈ  ÎÍÊÇËÄÏÍÁ ¤ÂÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Рис. 93. Определение иона
Á ÅÇÁÍÑÌÍÁÍÃÐÑÁÄ ÃÊÞ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÞ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÞ ¿ÆÍÑ¿ аммония

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


206 Неметаллы

Á ÉÍÏË¿Ô ŸËËÇ¿ÖÌÒÝ ÁÍÃÒ vŒÌÚÈ


ÁÍÃÌÚÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ  ÎÏÇËÄÌÞÝÑ É¿É ÅÇÃÉÍÄ
ÒÃÍÀÏÄÌÇÄ ¬¿×¿ÑÚÏÌÚÈ ÐÎÇÏÑ ÁÍÃÌÚÈ
Ï¿ÐÑÁÍÏ ¿ËËÇ¿É¿ Ð Ë¿ÐÐÍÁÍÈ ÃÍÊÄÈ v  
ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á ËÄÃÇÕÇÌÄ ¡ ÀÚÑÒ ̿׿ÑÚό
ÌÚÈ ÐÎÇÏÑ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ ÃÊÞ ÁÚÁÄÃÄÌÇÞ ÎÞÑÄÌ
 ¿ À Ð ÍÃÄÅÃÚ  ÎÏÇ ÖÇÐÑÉÄ ÎÍÐÒÃÚ  пÌÑÄÔÌÇÉÇ 
ʆʞʧ  ʃʖʮʖʨʱʦʲ /)4Cl: ÝÁÄÊÇÏÌÚÔ ÒÉÏ¿×ÄÌÇÈ  ÃÊÞ ËÚÑÛÞ ÐїÉÍÊ
а — порошок, б — кристаллы Ç ÔÏÒÐÑ¿ÊÞ

 ʃʛ ʧʡʛʚʩʛʨ ʥʩʨʖʨʲ ʣʖʮʖʨʱʦʣʱʟ ʧʥʞʦʨ /)3 ∙ )2O) с нашатырём — солью и минералом
ʧʤʧʨʖʘʖ /)4Cl.

¬¿×¿ÑÚÏÛ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ Ì¿ ÌÄÈÑÏ¿ÊÛÌÚÔ Ç ØÄÊÍÖÌÚÔ


ÎÍÖÁ¿Ô  ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ É¿É ÓÊÝÐ ÃÊÞ ÒÿÊÄÌÇÞ ÍÉÐÇÃÌÍÈ ÎʗÌÉÇ ÎÏÇ οÈÉÄ ËČ
Ñ¿ÊÊÍÁ  Á ¿ÊÛÁ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑ¿Ô É¿É ÉÍËÎÍÌÄÌÑ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿ ÏÇÐ  
É¿ÏÀÍÌ¿Ñ Ç ÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ Ï¿ÆÏÚÔÊÇÑÄÊÄÈ
ÃÊÞ ÑÄÐÑ¿ ÎÏÇ ÁÚÎÄÖÉÄ

ɶʢʢʞʖʠ /)3 проявляет свойства восстановителя в реакциях с кисло-


родом и другими окислителями. Водный раствор аммиака является сла-
бым основанием.
Аммиак получают в промышленности синтезом из водорода и азота,
в лаборатории — из хлорида аммония и гашёной извести.
Важнейшие области применения аммиака — производство удоб-
рений и азотной кислоты.
Соли аммония обнаруживают по выделению аммиака при нагрева-
нии их со щёлочью.

Вопросы, задания, задачи


1. Из приведённого ряда выпишите формулы: а) водородных соединений элементов
7ɶʙʦʩʥʥʱ ʗ  ʣʛʡʛʨʩʭʞʫ ʘʤʚʤʦʤʚʣʱʫ ʧʤʛʚʞʣʛʣʞʟ /)3  /ʖ)  ʇʃ4  -J)  ʆ)3  "T)3, СаН2.
2. Укажите агрегатное состояние аммиака при давлении 101,325 кПа в следующих
температурных интервалах:
а) от ‒33 °С до –80 °С; б) от ‒5 °С до +80 °С; в) от ‒50 °С до –70 °С; г) от ‒25 °С до +25 °С.
3. Определите относительную плотность аммиака по водороду и воздуху. По отно-
шению к какому из указанных газов аммиак легче?
4. Нарисуйте схемы образования водородных связей: а) в жидком аммиаке; б) меж-
ду молекулами воды; в) в растворе аммиака в воде. Почему аммиак нельзя собирать ме-
тодом вытеснения воды?

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Азотная кислота 207
5. Перечислите условия синтеза аммиака в промышленности. Запишите уравнение
этой реакции. Почему синтез ведут при высоком давлении?
6. Рассчитайте объём (н. у.) аммиака, выделившегося в реакции хлорида аммония
массой 5,35 г с достаточным количеством гидроксида кальция.
7. Определите химическую формулу соединения, в котором массовые доли азота, во-
дорода, серы и кислорода соответственно равны 12,17 %, 4,35 %, 27,83 %, 55,65 %.
8. Составьте уравнения реакций согласно схеме:
1 2 /B0) 4
ʖ  /2 → /)3 → /)4/03 → y → /)4)2SO4;
1 2 ,0) 4
б) Н2 → /)3 → /)4Cl → y → /)4)404.
9. В четыре пробирки с растворами солей добавили раствор гидроксида натрия. В пер-
вой пробирке выпал белый осадок, в третьей — голубой. Во второй и четвёртой видимых
изменений не наблюдали, поэтому их подогрели и к отверстиям поднесли влажную фенол-
фталеиновую бумагу. При этом бумага стала малиновой над четвёртой пробиркой. Назови-
те содержимое каждой пробирки, если для определения были предложены соли: а) нитрат
натрия, нитрат аммония, нитрат меди(II), нитрат магния; б) хлорид аммония, хлорид калия,
сульфат меди(II), хлорид кальция. Напишите уравнения соответствующих реакций.
10. Молярная масса газовой смеси, состоящей из аммиака и водорода, равна
14 г/моль. Определите объёмную долю аммиака в смеси.

ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ  ­ÀÌ¿ÏÒÅÄÌÇÄ ÇÍÌÍÁ ¿ËËÍÌÇÞ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ


¯Ä¿ÉÑÇÁÚ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÔÊÍÏÇÿ ÇÊÇ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿  ¿ËËÍÌÇÞ  ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ 
ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÌ¿Þ ÀÒ˿¿
¡ Æ¿ÉÏÄÎʗÌÌÒÝ Á ×Ñ¿ÑÇÁÄ ÎÏÍÀÇÏÉÒ Ð Ï¿ÐÑÁÍÏÍË ÔÊÍÏÇÿ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿  ¿ËŒ
ËÍÌÇÞ ÃÍÀ¿ÁÛÑÄ Ï¿ÐÑÁÍÏ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ ÍÀٗËÍË ‒ ÐË ®ÏÍÂÏÄÈÑÄ ÐËÄÐÛ
Á ÑÄÖÄÌÇÄ ÌÄÐÉÍÊÛÉÇÔ ÐÄÉÒÌà  ÎÍÃÌÄÐÞ É ÍÑÁÄÏÐÑÇÝ ÎÏÍÀÇÏÉÇ ÌÄ ɿпÞÐÛ ÐÑČ
ÌÍÉ  ÁÊ¿ÅÌÒÝ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÌÒÝ ÀÒË¿ÂÒ ­ÑËÄÑÛÑÄ ÇÆËÄÌÄÌÇÄ ÕÁÄÑ¿
°ÃÄÊ¿ÈÑÄ ÁÚÁÍÃ  É¿É ËÍÅÌÍ ÍÀÌ¿ÏÒÅÇÑÛ ÇÍÌÚ ¿ËËÍÌÇÞ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
§ 37.1

§ 38. Азотная кислота


ŸÆÍÑ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ ÉÇÐÊÍÑ  Á¿ÅÌÄÈ×ÄÈ ÇÆ ÉÍÑÍÏÚÔ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ¿ÆÍÑÌ¿Þ
ÉÇÐÊÍÑ¿ )/0 ¤È ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ ÍÉÐÇà Р¿ÑÍË¿ËÇ ¿ÆÍÑ¿ Á ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ

 / 0
¡ ËÍÊÄÉÒÊÄ ÉÇÐÊÍÑÚ ¿ÑÍË ¿ÆÍÑ¿ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÖÄÑÚÏÄ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÐÁÞÆÇ ÑÏÇ ÇÆ
ÌÇÔwÎÍÍÀËÄÌÌÍËÒËÄÔ¿ÌÇÆËÒ ¿ÍÃÌÒwÎÍÃÍÌÍÏÌ͌¿ÉÕÄÎÑÍÏÌÍËÒ ÐËÐ 
¡ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÇÇ Ð ÜÑÇË ÐÑÏÒÉÑÒÏÌ¿Þ ÓÍÏËÒÊ¿ ËÍÊÄÉÒÊÚ ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
ÇËÄÄÑ ÁÇÃ
O O
H ÇÊÇH 
O O

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


208 Неметаллы

®ÏÇ ÜÑÍË ¿ÑÍË ¿ÆÍÑ¿ ÇËÄÄÑ Á¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ *7  ¿ ÐÑČ


ÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  «¿Ð×Ñ¿ÀÌ¿Þ ËÍÃÄÊÛ ËÍÊÄÉÒÊÚ
ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌ¿ Ì¿ ÏÇÐÒÌÉÄ 

®ÍÊÒÖÄÌÇÄ
¡ ÍÐÌÍÁÄ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÂÍ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊ͌
Рис. 95. Масштабная ÑÚ ÊÄÅ¿Ñ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÎÍÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍÂÍ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ËËÇ¿Œ
модель молекулы É¿  ÉÍÑÍÏÚÄ ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ ÐÔÄËÍÈ
v       
азотной кислоты /) → /0 → /0→ )/0
Ç ÍÑÏ¿ÆÇÑÛ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞËÇ ÏÄ¿ÉÕÇÈ
v ¯U  U 
  É¿Ñ¿ÊÇÑÇÖÄÐÉÍÄ ÍÉÇÐÊÄÌÇÄ ¿ËËÇ¿É¿ /)  0 = /­  )0
 
→ /­
  пËÍÎÏÍÇÆÁÍÊÛÌÍÄ ÍÉÇÐÊÄÌÇÄ ÍÉÐÇÿ ¿ÆÍÑ¿ **  /­  0 ←
 ÎÍÂÊÍØÄÌÇÄ ÍÉÐÇÿ ¿ÆÍÑ¿ *7  ÁÍÃÍÈ Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ ÉÇÐÊÍÏÍÿ
 
→ )/0  ¿ Ñ¿ÉÅÄ /0  )0 = )/0  /0↑
/­  0  )0 ←
¡ Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÇ ¿ÆÍÑÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ ËÍÅÌÍ ÎÍÊÒÖÇÑÛ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄË ÑÁ—ÏŒ
ÃÍÈ ÐÍÊÇ ÐÄÊÇÑÏÚ w ÌÇÑÏ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ ÇÊÇ É¿ÊÇÞ  Ð ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÄό
ÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ U
/B/0 ÑÁ  )40 ÉÍÌÕ = )/0↑ /B)40
¼ÑÍÑÐÎÍÐÍÀÎÏÄÃÊÍÅÇÊÄؗÁ97**ÁÄÉÄÌÄËÄÕÉÇÈÔÇËÇÉÇ¿ÎÑÄÉ¿ÏÛ¯ÒÃÍÊÛÓ
¢Ê¿ÒÀÄÏ ¿ÎÍÊÒÖÄÌÌÒÝÉÇÐÊÍÑÒÌ¿ÆÁ¿ÊŠÐÎÇÏÇÑÒÐÌÇÑÏǚwŠÃÒÔÐÄÊÇÑÏښ
³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
ŸÆÍÑÌ¿ÞÉÇÐÊÍÑ¿ÁÇÌÑÄÏÁ¿ÊÄÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÍÑ‒ ÃÍ  °°ÞÁÊÞÄÑÐÞÅÇÃÉ͌
ÐÑÛݦ¿Î¿ÔÏÄÆÉÇÈ ÒÃÒ×ÊÇÁÚÈ®ÊÍÑÌÍÐÑÛw ÂÐË ËÄÌÛ×Ä ÖÄËÒÐÄÏÌÍÈ ÌÍ
ÁÚ×Ä ÖÄËÒÐÍÊÞÌÍÈÉÇÐÊÍÑÚ °ËÄ×ÇÁ¿ÄÑÐÞÐÁÍÃÍÈÁÊÝÀÚÔÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞÔ ÌČ
ÍÂÏ¿ÌÇÖÄÌÌ¿ÞÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ ®ÏÇÔÏ¿ÌÄÌÇÇËÍÅÄÑÀÚÑÛÐÊÄÂÉ¿ÍÉÏ¿×ÄÌ¿ÁÀÒÏÚÈ
ÕÁÄÑÁÐÊÄÃÐÑÁÇÄÏ¿ÆÊÍÅÄÌÇÞÐÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄËÀÒÏÍÂÍ¿ƿ/0
)/0=/0↑ )0 0↑
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
)/0 — ÐÇÊÛÌ¿Þ ÍÃÌÍÍÐÌÍÁÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿  ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÍÀØÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÇЌ
ÊÍÑ  ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌÌÚÄ ÇÍÌÍË ÁÍÃÍÏÍÿ  ¿ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ w Æ¿ Ð֗Ñ ¿Ñ͌
Ë¿ ¿ÆÍÑ¿ Á ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍ ÁÚÐÍÉÍÈ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ 
* ­ÀØÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ © ÍÀØÇË ÔÇËÇÖÄÐÉÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ¿ÆÍÑÌÍÈ
ÉÇÐÊÍÑÚ ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ė ÃÄÈÐÑÁÇÄ Ì¿ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÚ Ç ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÐÍÊÄÈ §ÆËČ
ÌÄÌÇÄ ÍÉÏ¿ÐÉÇ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÍÁ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ Æ¿ Ð֗Ñ ÇÍÌÍÁ ÁÍÃÍÏÍÿ ¬  ÍÀÏ¿ÆÒŒ
ÝØÇÔÐÞ ÎÏÇ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ÉÇÐÊÍÑÚ
)/0→ )  /0v

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Азотная кислота 209
°ÍÊÇ ÌÇÑÏ¿ÑÚ  ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÎÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð ÍÐÌÍÁÌÚËÇ Ç ¿ËÓÍÑÄό
ÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ   ÂÇÃÏÍÉÐÇÿËÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ   ÃÏÒÂÇËÇ ÐÍÊÞËÇ  
«H0  )/0 = .H /0   )0 .H0  )  = .H 
 ) 0
ÍÉÐÇÃ ÍÐÌÍÁÌÚÈ

;O0  )/0 = ;O /0   )0 ;O0  )  = ;O 
 ) 0
ÍÉÐÇÃ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÈ

©0)  )/0 = ©/0  )0 )   0)v = )0


ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ ؗÊÍÖÛ

"M 0)   )/0 = "M /0   )0 "M 0)  )  = "M 
 )0
ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÈ 

 /B$0  )/0 = /B/0  )0  $0↑ ) 


 $0‒ = $0↑  )0
ÐÍÊÛ

** ­ÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ¼ÑÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ )/0 ÎÏÍÞÁŒ


ÊÞÄÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ
­Ì¿ ÍÉÇÐÊÞÄÑ ËÄÑ¿ÊÊÚ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÄ Á ÏÞÃÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ É¿É ÃÍ ÁÍÃ͌
ÏÍÿ  Ñ¿É Ç ÎÍÐÊÄ ÁÍÃÍÏÍÿ  ÉÏÍËÄ ÆÍÊÍÑ¿ Ç ÎÊ¿ÑÇÌÚ ±¿É  ÎÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄȌ
ÐÑÁÇÇ ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Ð ËÄÃÛÝ Ç ÃÏÒÂÇËÇ Ë¿ÊÍ¿ÉÑÇÁŒ
ÌÚËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ "H  )H Ç ÃÏ  ÎÏÍÃÒÉÑÍË ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÍÉÐÇÃ
¿ÆÍÑ¿ *7  w ÀÒÏÚÈ ¿Æ
 
$V )/0 ÉÍÌÕ  =$V /0  /0↑ )0
¿ Á Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÍÈ ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÄ w ÍÉÐÇÃ ¿ÆÍÑ¿ ** 
 
$V )/0 Ï¿ÆÀ  =$V /0  /0↑ )0
°ÍÐÑ¿Á ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÔÐÞ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ Æ¿ÁÇÐÇÑ É¿É ÍÑ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇЌ
ÊÍÑÚ  Ñ¿É Ç ÍÑ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ ®ÏÇ ÜÑÍË ÖÄË ÌÇÅÄ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ¿ÆÍÑÌÍÈ
ÉÇÐÊÍÑÚ Ç ÁÚ×Ä ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ËÄÑ¿ÊÊ¿  ÑÄË ÐÇÊÛÌÄÄ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÄÑÐÞ ¿ÆÍÑ
° ÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ÎÏÍÃÒÉÑ¿ËÇ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ ËÍÂÒÑ ÀÚÑÛ
/0  /0  /0  /  /)/0 ¡ ÍÀØÄË ÁÇÃÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ ÐÔÄËÍÈ

«Ä  )/0 → ÌÇÑÏ¿Ñ  ¬­  ´

 ÂÃÄ ´  /0  Ä‒ 

 /0 Ä‒

 /­↑ Ä‒

 /  Ä‒
v
 / )/0 Ä‒

©¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÐËÄÐÛ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ Ð ÎÏČ


ÍÀʿÿÌÇÄË ÍÑÃÄÊÛÌÚÔ ÇÆ ÌÇÔ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


210 Неметаллы

¡ÐÎÍËÌÇË Ñ¿ÉÅÄ  ÉÊ  ÖÑÍ ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌ¿Þ ¿ÆÍÑÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÎÏÇ ÌÇƌ


ÉÇÔ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿Ô ÌÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ð ÅÄÊÄÆÍË  ÔÏÍËÍË  ¿ÊÝËÇÌÇÄË  ÐÁÇ̌
ÕÍË  ÉÍÀ¿ÊÛÑÍË w οÐÐÇÁÇÏÒÄÑ ÇÔ ®ÍËÇËÍ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ¿ÆÍÑÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÍÉÇÐÊތ
ÄÑ ËÌÍÂÇÄ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÚ $  4  1  ­Ï¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ
ÉÇÐÊÍÑÄ ËÍÂÒÑ ÁÍÐÎÊ¿ËÄÌÞÑÛÐÞ ¿ËÇÌÚ  ÐÉÇÎÇÃ¿Ï 
®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
ŸÆÍÑÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÌÇÑÏ¿ÑÍÁ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ
/¬ )/0=/¬/0
ÌÇÑÏ¿Ñ¿ËËÍÌÇÞwÒÃÍÀÏÄÌÇÄ

¤— ×ÇÏÍÉÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÍË ÐÇÌÑÄÆÄ



Нитрованием углеводородов получают нитросоединения (нитробензол — исходное ве-
щество для синтеза анилина и красителей на его основе):
)2SO4
С6Н6  )/03 → С6Н5/02  )2O.
бензол нитробензол
При взаимодействии с органическими веществами, содержащими ОН-группы (глицерин,
целлюлоза), получают нитроэфиры:
H2SO4
CH 2 CH CH 2 + 3HNO 3 CH2 CH CH2 + 3H2O.
OH OH OH ONO2 ONO2 ONO2
глицерин нитроглицерин
Нитроглицерин (нитроэфир) используют в медицине и для получения ряда сортов без-
дымного пороха.

¬ÇÑÏ¿ÑÚ
°ÍÊÇ ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ÁÐÄ ÀÄÆ ÇÐÉÊÝÖÄÌÇÞ ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ Á ÁÍÃÄ
¡¿ÅÌÄÈ×ÇË ÔÇËÇÖÄÐÉÇË ÐÁÍÈÐÑÁÍË ÌÇÑÏ¿ÑÍÁ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÇÔ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ Ï¿ÆÊ¿Œ
¿ÑÛÐÞ ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÉÇÐÊÍÏÍÿ °ÍÐÑ¿Á ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÔÐÞ ÎÏ͌
ÃÒÉÑÍÁ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿
 ¬ÇÑÏ¿ÑÚ ØÄÊÍÖÌÚÔ Ç ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÌÇÑÏÇÑ
Ç ÉÇÐÊÍÏÍÃ
U
,/0 = ,/0 0↑
                                          ÌÇÑÏÇÑ É¿ÊÇÞ
 ¬ÇÑÏ¿ÑÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÔ Á ÏÞÃÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ÍÑ Ë¿ÂÌÇÞ
ÃÍ ËÄÃÇ  Ï¿Æʿ¿ÝÑÐÞ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÍÉÐÇÿ ËÄÑ¿ÊÊ¿  ÍÉÐÇÿ ¿ÆÍÑ¿ *7 
Ç ÉÇÐÊÍÏÍÿ
U
;O /0  = ;O0 /0↑ 0↑
 ¬ÇÑÏ¿ÑÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÔ Á ÏÞÃÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ÎÍÐÊÄ ËÄÃÇ  ÎÏÇ
Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ËÄÑ¿ÊÊ  ÍÉÐÇÃ ¿ÆÍÑ¿ *7  Ç ÉÇÐÊÍÏÍÃ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Азотная кислота 211
U
¬H /0  = ¬H /0↑ 0↑
±ÄÏËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÄ ÌÇÑÏ¿ÑÍÁ ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ ÐÔÄËÍÈ

ÃÍ.H ÌÇÑÏÇÑ«Ä /0 Ô 0↑


Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÄ <.Hw$V>
¬ÇÑÏ¿Ñ ÍÉÐÇÃËÄÑ¿ÊÊ¿«ÄÔ0Ò /0↑ 0↑
 ÀÒÏÚÈ ¿Æ
ÎÍÐÊÄ$V
ËÄÑ¿ÊÊ /0↑ 0↑
 ÀÒÏÚÈ ¿Æ

¡ÚÃÄÊÄÌÇÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÎÏÇ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÇ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ ÍÀÌ¿ÏÒÅÇÑÛ ÌÇÑÏ¿Ñ ÎÍ


ŠÁÐÎÚ×ÉÄ ÑÁ—ÏÃÍÈ ÐÍÊÇ Ì¿ Ï¿ÐɿʗÌÌÍË ÒÂÍÊÛÉĚ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  
°ÊÄÃÒÄÑ ÍÑËÄÑÇÑÛ  ÖÑÍ ÌÇÑÏ¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ  Ï¿Æʿ¿ÞÐÛ ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÌÄ Áڌ
×Ä  °°  ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÌÄ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ
U
/¬/0 = )0 /­↑
®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÌÇÑÏ¿ÑÍÁ ¬ÇÑÏ¿ÑÚ Ì¿ÑÏÇÞ  É¿ÊÇÞ  É¿ÊÛÕÇÞ  ¿ËËÍÌÇÞ /B/0 
©/0  °¿ /0   /)/0  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÐÄÊÇÑÏ¿ËÇ Ç ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ
ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ¤Ø— ÍÃÌÍ Á¿ÅÌÍÄ Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÄ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÞ ÌÇÑÏ¿ÑÍÁ w ÎÇÏ͌
ÑÄÔÌÇÉ¿ ÌÇÑÏ¿ÑÚ Ï¿Æʿ¿ÝÑÐÞ ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ Ð ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÉÇÐÊÍÏÍÿ  ÉÍÑ͌
ÏÚÈ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÐÇÊÛÌÚË ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÄË  ÍÐÍÀÄÌÌÍ Á ËÍËÄÌÑ ÁÚÃÄÊÄÌÇÞ ©ÇÐÊÍÏÍÃ
ÎÏÇ ÜÑÍË ÐÊÒÅÇÑ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÄË ÃÏÒÂÇÔ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ ÎÍÏÍÔ¿
¯¿ÆÊÍÅÄÌÇÄ ÌÇÑÏ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ ËÍÅÌÍ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÇ ÃÊÞ ÎÍÊҌ
ÖÄÌÇÞ ÉÇÐÊÍÏÍÿ U
/B/0=/B/0 0↑
ÎÏÍÃÒÉÑÚwÉÇÐÊÍÏÍÃÇÌÇÑÏÇÑÌ¿ÑÏÇÞwÐÍÊÛÐÊ¿ÀÍÈ¿ÆÍÑÇÐÑÍÈÉÇÐÊÍÑÚ 
¬ÇÑÏ¿Ñ ÐÄÏÄÀÏ¿ *  w ÐÍÐÑ¿ÁÌÒÝ Ö¿ÐÑÛ ÊÞÎÇп w ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÁËÄÃÇÕÇÌÐÉÇÔ
ÕÄÊÞÔ ¡ ÎÇØÄÁÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÌÇÑÏ¿Ñ Ç ÌÇÑÏÇÑ Ì¿ÑÏÇÞ É¿É
ÉÍÌÐÄÏÁ¿ÌÑÚ ¤  ¤  ÃÊÞ ÐÚÏÍÁ Ç ÉÍÊÀ¿ÐÌÚÔ ÇÆÃÄÊÇÈ «ÞÐÌÚË ÇÆÃÄÊnj
ÞË ÜÑÇ ÐÍÊÇ ÎÏÇÿÝÑ ÞÏÉÇÈ ÏÍÆÍÁ͌ÉÏ¿ÐÌÚÈ ÕÁÄÑ ¼ÑÇËÇ ÐÍÊÞËÇ ÎÍÊÛÆÍÁ¿Œ
ÊÇÐÛ Äؗ ÃÏÄÁÌÇÄ ÂÏÄÉÇ Ç ÄÂÇÎÑÞÌÄ

Азотную кислоту в промышленности получают из аммиака. Она окис-


ляет все металлы, за исключением золота и платины. При взаимодей-
ствии меди с концентрированной азотной кислотой образуется, кроме
ʧʤʡʞ ʞ ʘʤʚʱ  ʤʠʧʞʚ ʖʝʤʨʖ *7  /02, а с разбавленной — оксид азота(II).
Нитраты применяют в качестве азотных удобрений. Использование
многих нитратов в пиротехнике основано на их способности разлагать-
ся с выделением кислорода.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


212 Неметаллы

Вопросы, задания, задачи


1. Выпишите из текста параграфа восемь формул нитратов.
2. Перечислите важнейшие физические свойства азотной кислоты.
3. Укажите окраску раствора азотной кислоты при добавлении: а) лакмуса; б) метил-
оранжа.
4. Составьте формулы нитратов магния, лития, железа(III), бария.
5. Проанализируйте возможность протекания реакций в растворе между азотной
кислотой и солями: хлорид калия, карбонат калия, сульфид натрия, сульфат натрия.
6. Составьте уравнения реакций в молекулярной и ионной формах между азотной
ʠʞʧʡʤʨʤʟ ʞ ʘʛʯʛʧʨʘʖʢʞ  ʪʤʦʢʩʡʱ ʠʤʨʤʦʱʫ 'F2O3, Са(ОН)2  ʂHʇʄ3.
7. Рассчитайте массу соли, которую можно получить в результате взаимодействия
меди и раствора массой 50 г с массовой долей азотной кислоты 60 % (кислота концент-
рированная).
8. Методом электронного баланса расставьте коэффициенты в уравнениях реакций
с участием азотной кислоты:
4  )/03(конц)  )2SO4  /02↑  )2O;
.H  )/03(конц)  .H /03)2  /2  )2O.
9. Запишите уравнения реакций согласно схеме:
1 2 ,0) O 1U 1 2 CaCO ,0)
ʖ  /02 → )/03 → /)4/03→ Х 2→ y    ʗ  $V → /02 → )/03 → 3 Х → y 
10. Какой минимальный объём раствора азотной кислоты с массовой долей 80 %
и плотностью 1,45 г/см3 необходим для растворения серебра массой 4,32 г? Реакция про-
ʨʛʠʖʛʨ ʥʤ ʧʫʛʢʛ "H  )/03 → "H/03  /02↑  )2O.

§ 39. Кислородсодержащие соединения фосфора


© Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ÆÌ¿ÖÇËÚË ÉÇÐÊÍÏÍÃÐÍÃÄÏÅ¿ØÇË ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞË ÓÍÐÓÍÏ¿ ÍÑÌ͌
ÐÞÑ ÍÉÐÇÃ ÓÍÐÓÍÏ¿ 7  ÓÍÐÓÍÏÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ Ç ė ÐÍÊÇ

­ÉÐÇÃÚ ÓÍÐÓÍÏ¿
¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ð ÓÍÐÓÍÏÍË ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ ÍÉÐÇÃÍÁ 
ÐÍÐÑ¿Á ÉÍÑÍÏÚÔ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÒÐÊÍÁÇÈ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
®ÏÇ ÐÅÇ¿ÌÇÇ ÓÍÐÓÍÏ¿ Á ÖÇÐÑÍË ÉÇÐÊÍÏÍÃÄ  É¿É ÒÉ¿Æ¿ÌÍ Ì¿ Ð   Î͌
ÊÒÖ¿ÄÑÐÞ ÍÉÐÇÃ ÓÍÐÓÍÏ¿ 7  10  ¿ ÎÏÇ ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÉÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ w ÍÉÐÇÃ ÓÍЌ
ÓÍÏ¿ ***  10

Белый фосфор являлся одним из первых дымообразующих веществ, при сжигании кото-
рого во время военных действий образовывалась дымовая завеса из частиц P2O5. Дым —
дисперсная система, состоящая из твёрдых взвешенных частиц в газовой среде.
Оксид фосфора(V) считают самым эффективным осушителем. Причём осушителем является
и образующаяся при этом кислота. Обращаться с P2O5 следует крайне осторожно, так как при по-
падании на кожу оксид вызывает сильнейшие ожоги, одна из причин — обезвоживание тканей.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Кислородсодержащие соединения фосфора 213

­ÉÐÇà ÓÍÐÓÍÏ¿ 7  10 w ÁÚÐ×ÇÈ ÍÉÐÇà ÓÍÐÓÍÏ¿
 Ç ÄËÒ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ

ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ )10 w ÓÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÇÊÇ ÍÏÑÍÓÍÐÓÍÏÌ¿Þ  ÉÇÐÊÍÑ¿
10wÀÄÊÍÄÑÁ—ÏÃÍÄÁÄØÄÐÑÁÍ 5ÎÊ=°° ¾ÁÊÞÄÑÐÞÑÇÎÇÖÌÚËÉÇÐÊÍÑÌÚË
ÍÉÐÇÃÍËÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑÐÁÍÃÍÈ  ÍÐÌÍÁÌÚËÇÍÉÐÇÿËÇ  ÇØÄÊÍÖ¿ËÇ  ×ÇÏÍÉÍ
ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞÁÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÍËÐÇÌÑÄÆį¿ÐÐËÍÑÏÇËÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇÜÑÇÔÏÄ¿ÉÕÇÈ
 ©ÍÌÄÖÌÚË ÎÏÍÃÒÉÑÍË ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÍÉÐÇÿ ÓÍÐÓÍÏ¿ 7  Ð ÁÍÃÍÈ ÞÁÊÞÄÑÐÞ
ÓÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ )10
)0 10=)10
­ÉÐÇÃÓÍÐÓÍÏ¿ 7 ÌÄÑÍÊÛÉÍÏ¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞÁÁÍÃÄ ÌÍÇŠÅ¿ÃÌ͚ÎÍÂÊÍØ¿ÄÑοŒ
ÏÚÁÍÃÚÇÆÁÍÆÃÒÔ¿ ÑÍÄÐÑÛÂÇÂÏÍÐÉÍÎÇÖÄÌ ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞÁÉ¿ÖÄÐÑÁÄÍÐÒ×ÇÑÄÊÞ
 ¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ Ð ÍÐÌÍÁÌÚËÇ Ç ¿ËÓÍÑÄÏÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀŒ
Ï¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ ÐÍÊÄÈ
°¿­ 10=°¿ ¯­ 
;O­ 10=;O ¯­ 
 ®ÏÇ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÇ 10 Á ØÄÊÍÖ¿Ô ËÍÂÒÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÑÛÐÞ É¿É ÐÏÄÌ
ÌÇÄ  Ñ¿É Ç ÉÇÐÊÚÄ ÐÍÊÇ Á Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ  ¬¿ÎÏnj
ËÄÏ  ÎÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍË Ì¿ÑÏÇÞ ËÍÂÒÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÑÛÐÞ /B10 
/B)10 ÇÊÇ /B)10
10 /B0)=/B10 )0
10 /B0)=/B)10 )0
10 /B0) )0=/B)10

³ÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ Ç ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ³ÍÐÓÍÏ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ ÉÇÐÊÍÑ 
ÍÃÌ¿ÉÍ пËÍÈ ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÈ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÓÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ )10 ÏÇÐ   §Æ
ÐÑÏÒÉÑÒÏÌÍÈ ÓÍÏËÒÊÚ ė ËÍÊÄÉÒÊÚ ÁÇÃÌÍ  ÖÑÍ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÑϗÔÍÐÌÍÁÌ¿ )10 w
ÁÄØÄÐÑÁÍ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞÉÍÑÍÏÍÂÍ  °°¼ÑÍÍÆÌ¿Ö¿ÄÑ ÖÑÍÎÏÇÉÍˌ
Ì¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÓÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ w ÑÁ—ÏÃÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ³ÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÉÇЌ
ÊÍÑ¿ ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇË¿ Á ÁÍÃÄ ¡ ÁÍÃÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÄÑ ÐÑÒÎÄÌÖ¿ÑÍ
)10 ← → )  )10‒
O
)10‒ ← → )  )10‒
H P H
→ )  10‒
)10‒ ←
H
³ÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ w ÐÊ¿ÀÚÈ ÜÊÄÉÑÏ͌
ÊÇÑ  ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÄÑ ÎÏÄÇËÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ ÎÍ ÎÄό Рис. 96. Структурная формула
ÁÍÈ ÐÑÒÎÄÌÇ ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÍÌ¿ ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÍÀŒ и шаростержневая модель
ØÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÇÐÊÍÑ ËÄÌÞÄÑ ÕÁÄÑ ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÍÁ молекулы фосфорной кислоты

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


214 Неметаллы

Ç ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÐÍÊÇ Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  Ì¿ÔÍÃÞØÇËÇÐÞ Á ÏÞÃÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ÃÍ


ÁÍÃÍÏÍÿ   ÍÐÌÍÁÌÚËÇ Ç ¿ËÓÍÑÄÏÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ   ÂÇÃÏÍÉÐÇÿËÇ ËÄѿʌ
ÊÍÁ Ç ¿ËËÇ¿ÉÍË   ÃÏÒÂÇËÇ ÐÍÊÞËÇ   ÍÌ¿ ÌÄ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÄË Æ¿
Ð֗Ñ ¿ÌÇÍÌ¿

 .H  )10 = .H 10 ↓  )↑


ËÄÑ¿ÊÊ

°¿0  )10 = °B 10 ↓  )0


ÍÉÐÇÃ ÍÐÌÍÁÌÚÈ

;O0  )10 = ;O 10 ↓  )0
ÍÉÐÇÃ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÈ

/B0)  )10 = /B10  )0  


ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ ؗÊÍÖÛ

/¬  )10 = /¬ )10
¿ËËÇ¿É

 ,°­  )10 = ,10  )0  °­↑


ÐÍÊÛ

­ÑËÄÑÇË  ÖÑÍ ÓÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ É¿É ÐÏÄÃÌÇÄ ÐÍÊÇ ÓÍÐÓ¿ÑÚ 


Ñ¿É Ç ÉÇÐÊÚÄ ÂÇÃÏÍÓÍÐÓ¿ÑÚ Ç ÃÇÂÇÃÏÍÓÍÐÓ¿ÑÚ  Á Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ ÐÍÍÑÌ͌
×ÄÌÇÞ ÇÐÔÍÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ¬¿ÎÏÇËÄÏ
,0) )10=,10 )0 ÓÍÐÓ¿ÑÉ¿ÊÇÞ   
,0) )10=,)10 )0 ÂÇÃÏÍÓÍÐÓ¿ÑÉ¿ÊÇÞ   
,0) )10=,¬10 )0 ÃÇÂÇÃÏÍÓÍÐÓ¿ÑÉ¿ÊÇÞ   
®ÏÇ ÐÍÐÑ¿ÁÊÄÌÇÇ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÈ ÏÄ¿ÉÕÇÈ Á ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ ÓÍÐÓÍÏÌÒÝ ÉÇÐÊ͌
ÑÒ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ Á ÁÇÃÄ ËÍÊÄÉÒÊ É¿É ÎÏÄÍÀʿÿÝØÇÔ Ö¿ÐÑÇÕ Á ė Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
¬¿ÎÏÇËÄÏ
/B0) )10=/B¬10 )0
/B  0)‒ )10=/B  ¬10‒ )0
0)‒ )10=¬10‒ )0
®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ Ç ÎÍÊÒÖÄÌÇijÍÐÓÍÏÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ
ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ Ç ÉÍÏËÍÁÚÔ ÐÏÄÃÐÑÁ  ÃÊÞ ÓÍÏËÇÏÍÁ¿ÌÇÞ ¿ÌÑÇÉÍÏÏÍÆÇÍÌÌÚÔ ÎÍÉÏڌ
ÑÇÈ Ì¿ ËÄÑ¿ÊÊ¿Ô  ¿ Ñ¿ÉÅÄ Á ÎÇØÄÁÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÃÊÞ ÎÏÇÿÌÇÞ ÉÇÐÊÍÁ¿Œ
ÑÍÂÍ ÁÉÒп ÀÄÆ¿ÊÉÍÂÍÊÛÌÚË Ì¿ÎÇÑÉ¿Ë  ÃÊÞ ÍÐÁÄÑÊÄÌÇÞ пԿϿ
®ÍÊÒÖ¿ÝÑ )10 ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄË ÎÏÇÏÍÃÌÚÔ ÓÍÐÓ¿ÑÍÁ Ð ÐÄÏÌÍÈ ÉÇЌ
ÊÍÑÍÈ ÎÏÇ ‒ °° Ð ÎÍÐÊÄÃÒÝØÇË ÍÑÓÇÊÛÑÏÍÁÚÁ¿ÌÇÄË ÍпÃÉ¿ °¿40 
®ÏÇ ÜÑÍË ÓÍÐÓÍÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ Á ÁÇÃÄ ÐÇÏÍÎÍÍÀÏ¿ÆÌÍÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿
Ð Ë¿ÐÐÍÁÍÈ ÃÍÊÄÈ ÁÄØÄÐÑÁ¿   ¡ÑÍÏÍÈ ÐÎÍÐÍÀ w ÐÅÇ¿ÌÇÄ ÓÍÐÓÍÏ¿  Î͌
ÊÒÖÄÌÌÍÂÍ ÎÏÍÉ¿ÊÇÁ¿ÌÇÄË ÎÏÇÏÍÃÌÍÂÍ ÓÍÐÓ¿Ñ¿ Ð ÎÄÐÉÍË Ç ÒÂÊ—Ë  Ç ÎÍÐÊÄÃҌ
ÝØÄÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÄ ÍÉÐÇÿ Á ÁÍÃÄ °B 10  → ¯ → 10 → )10

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Кислородсодержащие соединения фосфора 215
°ÍÊÇ ÓÍÐÓÍÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ³ÍÐÓ¿ÑÚ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚ  Æ¿ ÇЌ
ÉÊÝÖÄÌÇÄË ÐÍÊÄÈ Ì¿ÑÏÇÞ  É¿ÊÇÞ Ç ¿ËËÍÌÇÞ ©ÇÐÊÚÄ ÐÍÊÇ ÀÍÊÄÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ 
ÖÄË ÐÏÄÃÌÇÄ  ¿ ÃÇÂÇÃÏÍÓÍÐÓ¿ÑÚ ÇËÄÝÑ ÀÍÊÛ×ÒÝ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ  ÖÄË ÂÇÃÏ͌
ÓÍÐÓ¿ÑÚ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÓÍÐÓ¿Ñ $B 10  ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇË  ÂÇÃÏÍÓÍÐÓ¿Ñ $B)10 w
Ë¿ÊÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇË  ¿ ÃÇÂÇÃÏÍÓÍÐÓ¿Ñ $B )10  w ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇË Á ÁÍÃÄ
ÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍ ÓÍÐÓ¿ÑÍÁ ÍÀʿÿÄÑ ÁÚÐÍÉÍÈ ÑÄÏËÇÖÄÐÉÍÈ ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÐÑÛÝ w
ÌÄ Ï¿ÆÏÒ׿ÝÑÐÞ ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ÃÍ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ´¿Ï¿ÉÑÄÏÌÍÈ ÍÐ͌
ÀÄÌÌÍÐÑÛÝ ÓÍÐÓ¿ÑÍÁ ÐÏÄÃÌÇÔ ÐÍÊÄÈ  ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÍпÃÉ¿ ŗÊÑÍÂÍ
ÕÁÄÑ¿ ÎÏÇ ÃÄÈÐÑÁÇÇ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÌÇÑÏ¿Ñ¿ ÐÄÏÄÀÏ¿ *  ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  
"H/0 /B10="H10↓ /B/0
"H  10‒="H10↓
 ÓÍÐÓ¿ÑÐÄÏÄÀÏ¿ *
¡ ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ÐÁÄÑÊ͌ŗÊÑÍÂÍ ÍпÃÉ¿ ÀÏÍËÇÿ ÐÄÏÄÀÏ¿ *  Ç ŗÊÑÍÂÍ ÍпÌ
É¿ ÈÍÃÇÿ ÐÄÏÄÀÏ¿ *  ÓÍÐÓ¿Ñ ÐÄÏÄÀÏ¿ *  Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ ÎÏÇ ÃÍÀ¿ÁÊÄÌÇÇ ¿ÆÍь
ÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÐÍÊÄÈ ÓÍÐÓÍÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ «ÌÍÂÇÄ ÐÏÄÃÌÇÄ Ç ÉÇÐÊÚÄ Ð͌
ÊÇ ÓÍÐÓÍÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ $B 10   $B)10 – )0  $B )10   /¬)10 
/¬ )10  ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ³ÍÐÓ¿ÑÚ Ì¿ÔÍÃÞÑ ÎÏÇËÄÌČ
ÌÇÄ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ É¿ÒÖÒÉ¿  ÎÊ¿ÐÑË¿ÐÐ  Á ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÇ ³ÍÐÓ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ ÒËÄÌی
׿ÄÑ ŗÐÑÉÍÐÑÛ ÁÍÃÚ Ç ÒÊÒÖ׿ÄÑ ËÍÝØÄÄ ÃÄÈÐÑÁÇÄ ÐÑÇÏ¿ÊÛÌÚÔ ÎÍÏÍ×ÉÍÁ ±ÄË
ÌÄ ËÄÌÄÄ ÁÍ ËÌÍÂÇÔ ÂÍÐÒÿÏÐÑÁ¿Ô Á Ì¿ÐÑÍÞØÄÄ ÁÏÄËÞ ÒÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÚ ÍÂÏ¿ÌÇÖÄÌÇÞ
ÎÍ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÝ ÓÍÐÓ¿ÑÍÁ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÐÑÇÏ¿ÊÛÌÚÔ ËÍÝØÇÔ ÐÏÄÃÐÑÁ £ÄÊÍ Á ÑÍË 
ÖÑÍ ÎÍÐÊÄ ÐÑÇÏÉÇ ÓÍÐÓ¿ÑÚ ÎÍοÿÝÑ Á ÐÑÍÖÌÚÄ ÁÍÃÚ  ¿ Æ¿ÑÄË Á ÁÍÃ͗ËÚ  ÐÎ͌
ÐÍÀÐÑÁÒÞ ÀÒÏÌÍËÒ Ï¿ÆÁÇÑÇÝ ÎÊ¿ÌÉÑÍÌ¿ Ç ÁÍÃÍÏÍÐÊÄÈ w ÁÍÃ͗ËÚ ŠÐÑ¿ÏÄÝњ
®Í ÌÄÉÍÑÍÏÚË ÿÌÌÚË    ÓÍÐÓ¿Ñ¿ ÐÑÇËÒÊÇÏÒÄÑ ÏÍÐÑ v É ÁÍÃÍÏÍÐÊÄÈ

Оксид фосфора(V) — кислотный оксид.


Фосфорная кислота, в отличие от азотной, является при н. у. твёр-
дым веществом, относится к слабым кислотам и окислительные свой-
ства проявляет только за счёт атомов водорода.
Соли фосфорной кислоты — фосфаты, гидрофосфаты и дигидрофос-
фаты — находят широкое применение в качестве удобрений.

Вопросы, задания, задачи


1. Назовите классы веществ, с которыми взаимодействует: а) оксид фосфора(V);
б) фосфорная кислота.
2. Составьте формулы: а) дигидрофосфата калия; дигидрофосфата кальция; гидро-
фосфата магния; фосфата железа(III); б) дигидрофосфата магния; гидрофосфата железа(III);

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


216 Неметаллы
гидрофосфата цинка; фосфата натрия. Запишите уравнения их электролитической диссо-
циации, учитывая отщепление только ионов металла.
3. Запишите три уравнения последовательных реакций, происходящих при добавле-
нии раствора: а) гидроксида калия к раствору фосфорной кислоты; б) фосфорной кисло-
ты к раствору гидроксида натрия. Назовите образующиеся соли.
4. Составьте уравнения реакций с учётом указанных коэффициентов:
ʖ  /B0)  )3PO4 → /)3  )3PO4 → -J0)  )3PO4 →;
б) 4КОН + Р2О5 →; 6КОН + Р2О5 →; 3Са(ОН)2 + Р2О5 →.
5. Определите количество теплоты, которая выделяется при сгорании фосфора мас-
сой 1 кг по термохимическому уравнению реакции:
4Р(тв) + 5О2(г) = 2Р2О5(тв) + 3010 кДж.
6. Можно ли в качестве осушителя газообразного аммиака применять P2O5? Ответ
аргументируйте.
7. В трёх пронумерованных пробирках находятся растворы нитрата калия, фосфата
калия, хлорида натрия. Предложите план распознавания веществ. Поясните уравнения-
ми реакций в молекулярной и ионной формах.
8. Составьте уравнения реакций согласно схеме:
1 2 3 4
а) Р → P2O5 → )3PO4 → /)4)2НРO4 → /)3;
1 2 3 4
ʗ  )3PO4 → /)4)2PO4 → /)4)2НРO4 → /ʖ3РO4 → "H3PO4.
9. Необходимо приготовить раствор фосфорной кислоты массой 500 г с массовой
долей вещества 5 %. Рассчитайте массы необходимых для этой цели оксида фосфора(V)
и воды.
10. Рассчитайте объём воздуха (н. у.), который необходим для сжигания фосфора
массой 1 кг. Чему равна масса фосфорной кислоты, образующейся при растворении по-
лученного оксида фоcфора(V)?

§ 40. Важнейшие минеральные удобрения


²ÃÍÀÏÄÌÇÞ w ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÁÌÍÐÇËÚÄ Á ÎÍÖÁÒ ÇÊÇ ÃÏÒÂÒÝ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÒÝ ÐÏÄÃÒ
ÃÊÞ ÁÚÏ¿ØÇÁ¿ÌÇÞ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ ­ÌÇ ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÝÑ ÎÍÊÌÍÕÄÌÌÍÄ ÎÇÑ¿ÌÇÄ Ï¿ÐÑČ
ÌÇÈ  ¿ ÆÌ¿ÖÇÑ  ÒÊÒÖ׿ÝÑ ÇÔ ÏÍÐÑ  Ï¿ÆÁÇÑÇÄ  ÎÊÍÃÍÌÍ×ÄÌÇÄ Ç ÎÍÁÚ׿ÝÑ ÒÏ͌
Å¿ÈÌÍÐÑÛ ÐÄÊÛÐÉÍÔÍÆÞÈÐÑÁÄÌÌÚÔ ÉÒÊÛÑÒÏ
²ÃÍÀÏÄÌÇÞ ÐÍÃÄÏÅ¿Ñ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÚ ÃÊÞ Înj
Ñ¿ÌÇÞ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ  ÌÍ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÒÝÑ Á ÐÏÄÃÄ ÇÔ ÍÀÇÑ¿ÌÇÞ Á ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÚÔ É͌
ÊÇÖÄÐÑÁ¿Ô ¶¿ØÄ ÁÐÄÂÍ Ï¿ÐÑÄÌÇÞ ÇÐÎÚÑÚÁ¿ÝÑ ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÍÉ Ñ¿ÉÇÔ ÀÇÍÊÍÂÇÖÄÐÉÇ
ÆÌ¿ÖÇËÚÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  É¿É ¿ÆÍÑ  É¿ÊÇÈ Ç ÓÍÐÓÍÏ ®Í ÖÇÐÊÒ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÚÔ ÜÊČ
ËÄÌÑÍÁ ÐÏÄÃÇ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ÁÚÃÄÊÞÝÑ ÎÏÍÐÑÚÄ Ç ÉÍËÎÊÄÉÐÌÚÄ ®ÏÍÐÑÚÄ ÒÃÍÀÏČ
ÌÇÞ w ¿ÆÍÑÌÚÄ  ÓÍÐÓÍÏÌÚÄ  É¿ÊÇÈÌÚÄ w ÐÍÃÄÏÅ¿Ñ ÍÃÇÌ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÚÈ ÜÊÄËÄÌÑ
¡ ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÉÍËÎÊÄÉÐÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ÇÔ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ É¿ÊÇÈÌ¿Þ ÐÄÊÇÑÏ¿
,/0 ÐÍÃÄÏÅÇÑ Ç ¿ÆÍÑ  Ç É¿ÊÇÈ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Важнейшие минеральные удобрения 217
¬¿ÀÊÝÃÄÌÇÞ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ  ÖÑÍ ÿÅÄ ÎÏÇ ÍÎÑÇË¿ÊÛÌÍË ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄ Ç ÐÍÍь
ÌÍ×ÄÌÇÇ ¿ÆÍÑ¿  ÓÍÐÓÍÏ¿ Ç É¿ÊÇÞ ÌÄ ÁÐÄÂÿ ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÄÑÐÞ ÌÍÏË¿ÊÛÌÍÄ Ͽƌ
ÁÇÑÇÄ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ ­É¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ  ÖÑÍ Á¿ÅÌÍ Ñ¿ÉÅÄ Ì¿ÊÇÖÇÄ Á ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍÈ ËÄÏÄ
ÁÄØÄÐÑÁ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÔ Ë¿ÂÌÇÈ  Ë¿Ï¿ÌÄÕ  ÅÄÊÄÆÍ  ËÍÊÇÀÃÄÌ  ËÄÃÛ  ÀÍÏ  ÐÄÏÒ  ÐČ
ÊÄÌ Ç ÃÏÒÂÇÄ §Ô ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÍÉ ÁÍÐÎÍÊÌÞÄÑÐÞ ÁÌÄÐÄÌÇÄË ËÇÉÏÍÒÃÍÀÏÄÌÇÈ  ÐÍÃÄό
Å¿ØÇÔ ÎÄÏÄÖÇÐÊÄÌÌÚÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ ÏÇÐ  

«ÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ

«¿ÉÏÍÒÃÍÀÏÄÌÇÞ «ÇÉÏÍÒÃÍÀÏÄÌÇÞ

®ÏÍÐÑÚÄ ©ÍËÎÊÄÉÐÌÚÄ

ŸÆÍÑÌÚÄ ©¿ÊÇÈÌÚÄ
³ÍÐÓÍÏÌÚÄ

£Á¿ Ç ÀÍÊÄÄ
°ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
­ÃÇÌ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÚÈ Ë¿ÉÏÍÜÊÄËÄÌÑ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÚÔ
;O  .H  .O  .P  4 Ç ÃÏ
ÜÊÄËÄÌÑÍÁ

Рис. 97. Типы минеральных удобрений

®ÊÍÃÍÏÍÃÇÄ ÎÍÖÁ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÝÑ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ÎÄÏÄÖÇÐÊÄÌÌÚÄ ÁÚ×Ä ŠÎÏÞËÚĚ


ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ ±¿É  ÎÊÍÃÍÏÍÃÇÄ ÉÇÐÊÚÔ ÎÍÖÁ Ϭ     ÎÍÁÚ׿ÝÑ  ÐÌÇÅ¿Þ ÉÇЌ
ÊÍÑÌÍÐÑÛ ÁÌÄÐÄÌÇÄË ÇÆÁÄÐÑÇ °¿ ­¬  ÇÆÁÄÐÑÉÍÁ¿ÌÇÄË  ËÄÊ¿ °¿°­ ÇÊÇ Ã͌
ÊÍËÇÑÍÁÍÈ ËÒÉÇ °¿.H $0  ®ÍÎÚÑ¿ÈÑÄÐÛ ÍÀÙÞÐÌÇÑÛ  ÎÍÖÄËÒ ÎÏÇ ÜÑÍË ÉÇЌ
ÊÍÑÌÍÐÑÛ ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ
¡ ÎÏÍÕÄÐÐÄ ÇÆÒÖÄÌÇÞ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ 7"ŒÂÏÒÎÎÚ ËÚ ÎÍÐÑÍÞÌÌÍ ÍÀÏ¿Ø¿ÊÇ ÁÌnj
Ë¿ÌÇÄ Ì¿ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ ËÌÍÂÇÔ ÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ °ÇÐÑÄË¿Œ
ÑÇÆÇÏÒÄË ÐÁÄÃÄÌÇÞ ÍÀ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞÔ Ç ÃÍÎÍÊÌÇË ÉÏ¿ÑÉÇËÇ ÐÁÄÃÄÌÇÞËÇ ÇÆ ÉÒό
п ÀÇÍÊÍÂÇÇ

ŸÆÍÑÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ
®ÄÏÁÚÈ ÎÏÇÆÌ¿É ÃÄÓÇÕÇÑ¿ ¿ÆÍÑ¿ w ÕÁÄÑ ÊÇÐÑÛÄÁ ÍÑ ÀÊÄÃÌ͌ÆÄʗÌÍÂÍ ÃÍ
ŗÊÑÍÂÍ  ÖÑÍ ÍÀÙÞÐÌÞÄÑÐÞ ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÉÍË ÔÊÍÏÍÓÇÊÊ¿ ¯¿ÐÑÄÌÇÞ ÐÇÊÛÌÍ ÍÑÐÑ¿ÝÑ
Á ÏÍÐÑÄ Ç Ï¿ÆÁÇÑÇÇ
© ¿ÆÍÑÌÚË ÒÃÍÀÏÄÌÇÞË ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ¿ËËÇ¿ÖÌ¿Þ ÁÍÿ  ÌÇÑÏ¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ ¿ËŒ
ËÇ¿ÖÌ¿Þ ÐÄÊÇÑÏ¿  /)/0  ÌÇÑÏ¿Ñ É¿ÊÇÞ É¿ÊÇÈÌ¿Þ ÐÄÊÇÑÏ¿  ,/0  ÌÇÑÏ¿Ñ
Ì¿ÑÏÇÞ Ì¿ÑÏÇÄÁ¿Þ  ÇÊÇ ÖÇÊÇÈÐÉ¿Þ  ÐÄÊÇÑÏ¿  /B/0  ÌÇÑÏ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ É¿Êی
ÕÇÄÁ¿Þ ÐÄÊÇÑÏ¿  $B /0   ÐÒÊÛÓ¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ /) 40  ËÍÖÄÁÇÌ¿ É¿ÏÀ¿ËÇÃ 
/) $0

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


218 Неметаллы

±¿ÉÅÄ ×ÇÏÍÉÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ¿ÆÍÑÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ Ì¿ÁÍÆ  ÎÑnj


ÖÇÈ ÎÍË—Ñ  ÉÍËÎÍÐÑ  ÑÍÏÓ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÉÏÍËÄ ¿ÆÍÑ¿ ËÌÍÅÄÐÑÁÍ ÃÏÒÂÇÔ Á¿ÅÌÚÔ
ÃÊÞ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ
ŸÆÍÑÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ ÁÌÍÐÞÑ Á ÎÄÏÁÍÈ ÎÍÊÍÁÇÌÄ ÁÄÂÄÑ¿ÕÇÍÌÌÍÂÍ ÎÄÏÇÍÿ

Растения способны накапливать нитраты. Их чрезмерное накопление провоцируется не


только избытком внесённых азотных удобрений, но и несбалансированностью с фосфором
и калием.
Избыток нитратов в продуктах питания отрицательно сказывается на здоровье: нитра-
ты как в продуктах питания, так и в организме человека превращаются в токсичные нитри-
ты и нитрозамины.

®ÏÍÇÆÁÍÃÇÑÄÊÄË ¿ÆÍÑÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ Á ¯ÄÐÎÒÀÊÇÉÄ ÄÊ¿ÏÒÐÛ ÞÁÊÞÄÑÐÞ


­Ÿ­ Š¢ÏÍÃÌÍ ŸÆÍњ ¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ÍÀÙÄÃÇÌÄÌÇÄ ÁÚÎÒÐÉ¿ÄÑ ËÍÖÄÁÇÌÒ 
ÐÒÊÛÓ¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ Ç ÅÇÃÉÇÄ ¿ÆÍÑÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ ÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍ ÑÁ—ÏÃÚÔ ¿ÆÍь
ÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ÁÚÎÒÐÉ¿ÝÑÐÞ Á ÂÏ¿ÌÒÊÇÏÍÁ¿ÌÌÍË ÁÇÃÄ  ÖÑÍ ÎÏÄÎÞÑÐÑÁÒÄÑ ÐʗŒ
ÅÇÁ¿ÄËÍÐÑÇ ÀÊ¿ÂÍÿÏÞ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÝ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ  ÉÍÑÍÏ¿Þ ÎÍÂÊÍØ¿ÄÑ ¿ÑËÍЌ
ÓÄÏÌÒÝ ÁÊ¿ÂÒ
³ÍÐÓÍÏÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ
®ÏÇ ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÉÄ ÓÍÐÓÍÏ¿ ÊÇÐÑÛÞ ÐÑ¿ÌÍÁÞÑÐÞ їËÌÚËÇ  Ð ÐÇÌČÓÇÍÊÄÑÍÁÚËÇ
ÍÑÑÄÌÉ¿ËÇ  Æ¿ËÄÃÊÞÄÑÐÞ ÕÁÄÑÄÌÇÄ Ç Ï¿ÆÁÇÑÇÄ ÎÊÍÃÍÁ ¯¿ÐÑÄÌÇÞ ËÍÂÒÑ ÒÐÁ¿ÇŒ
Á¿ÑÛ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÚÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ ÊÇ×Û Á Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÈ ÓÍÏËÄ §ËÄÌÌÍ ÎÍÜÑÍËÒ
ÎÏÇÏÍÃÌÚÄ ËÇÌÄÏ¿ÊÚ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÓÍÐÓ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ  ÎÄÏÄÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÝÑ Á ÀÍÊÄÄ
Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÒÝ ÉÇÐÊÒÝ ÐÍÊÛ w ÃÇÂÇÃÏÍÓÍÐÓ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ ­Ì ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÍÐÌÍÁÍÈ
ÎÏÍÐÑÍÂÍ Ç ÃÁÍÈÌÍÂÍ ÐÒÎÄÏÓÍÐÓ¿ÑÍÁ
±ÄË ÌÄ ËÄÌÄÄ Ç ÐÏÄÃÌÞÞ ÐÍÊÛ w ÓÍÐÓ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ Á ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÓÍÐÓÍÏÇÑÌÍÈ
ËÒÉÇ ÁЗ ÅÄ Ì¿ÔÍÃÇÑ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ ¤— ÁÌÍÐÞÑ Ì¿ ÉÇÐÊÚÔ
ÎÍÖÁ¿Ô ÊÇÀÍ ŠÎÍà ÆÇËҚ  ÊÇÀÍ Ï¿ÌÌÄÈ ÁÄÐÌÍÈ ÃÍ ÎÍÐÄÁ¿ ³ÍÐÓÍÏÇÑÌ¿Þ ËÒÉ¿
ÌÄ ÂÇÂÏÍÐÉÍÎÇÖÌ¿  ÌÄ ÐʗÅÇÁ¿ÄÑÐÞ  ÔÍÏÍ×Í ÒÃÄÏÅÇÁ¿ÄÑÐÞ Á ÎÍÖÁÄ  Ç ÎÍÜÑÍËÒ
ė ËÍÅÌÍ ÁÌÍÐÇÑÛ Ï¿Æ Á ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ ÊÄÑ ®ÏÇÁÊÄÉ¿ÑÄÊÛÌÍÈ ÐÑÍÏÍÌÍÈ ÞÁÊÞÄÑÐÞ
Ñ¿ÉÅÄ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍ ÌÄÁÚÐÍÉ¿Þ ÕÄÌ¿  ÎÍÐÉÍÊÛÉÒ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ÌÄ ÇÐÎÍÊی
ÆÒÝÑÐÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞ £ÍÀÚÑÚÈ Á É¿ÏÛÄÏ¿Ô ËÇÌÄÏ¿Ê ÎÍÃÁÄÏ¿ÝÑ
ÊÇ×Û ÍÀÍ¿ØÄÌÇÝ ÒÿÊÄÌÇÝ Ö¿ÐÑÇ ÎÏÇËÄÐÄÈ  Ç ÑÍÌÉÍ ÇÆËÄÊÛÖ¿ÝÑ
© Á¿ÅÌÄÈ×ÇË ÓÍÐÓÍÏÌÚË ÒÃÍÀÏÄÌÇÞË ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ÓÍÐÓÍÏÇÑÌ¿Þ ËÒÉ¿ w
ÍÐÌÍÁÌÍÈ ÉÍËÎÍÌÄÌÑ $B 10   ÃÁÍÈÌÍÈ ÐÒÎÄÏÓÍÐÓ¿Ñ $B )10  – )0 
ÎÏÍÐÑÍÈ ÐÒÎÄÏÓÍÐÓ¿Ñ $B )  10     $B40   – )  0  ÎÏÄÕÇÎÇÑ¿Ñ
$B)10 – )0
©ÍËÎÊÄÉÐÌÚËÇ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞËÇ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇËÇ ÓÍÐÓÍÏ  ÞÁÊÞÝÑÐÞ ¿ËËÍÓÍÐ w
ÐËÄÐÛ ÃÁÒÔ ÐÍÊÄÈ /))10 Ç /) )10  ÐÍÃÄÏÅ¿Ø¿Þ ¿ÆÍÑ Ç ÓÍÐÓÍÏ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Важнейшие минеральные удобрения 219
¿ËËÍÓÍÐÉ¿ w ÐËÄÐÛ ¿ËËÍÓÍп Ð ÔÊÍÏÇÃÍË É¿ÊÇÞ w /))10  /) )10 
,$M  ÐÍÃÄÏÅ¿Ø¿Þ ¿ÆÍÑ  ÓÍÐÓÍÏ Ç É¿ÊÇÈ
³ÍÐÓÍÏÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ Á ¯ÄÐÎÒÀÊÇÉÄ ÄÊ¿ÏÒÐÛ ÎÏÍÇÆÁÍÃÇÑ ­Ÿ­ Š¢ÍËÄÊی
ÐÉÇÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ Æ¿ÁÍÚ Ì¿ ÍÐÌÍÁÄ ÇËÎÍÏÑÇÏÒÄËÚÔ ÓÍÐÓ¿ÑÍÁ
©¿ÊÇÈÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ
®ÏÇ ÌÄÃÍÐÑ¿ÑÉÄ É¿ÊÇÞ ÊÇÐÑÛÞ ÑÒÐÉÊÚÄ Ç ÂÍÊÒÀÍÁ¿Ñ͌ÆÄʗÌÚÄ  ÎÍ ÉÍÌÖÇÉ¿Ë
Ç ÉÏ¿ÞË ÐÑ¿ÌÍÁÞÑÐÞ ÀÒÏÚËÇ Ç ÍÑËÇÏ¿ÝÑ ŠÉÏ¿ÄÁÍÈ ÍÅÍÂ ÊÇÐÑÛÄÁš 
©¿ÊÇÈ ÐÑÇËÒÊÇÏÒÄÑ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÓÍÑÍÐÇÌÑÄÆ¿  ÒÐÇÊÇÁ¿ÄÑ ÍÑÑÍÉ ÒÂÊÄÁÍÃÍÁ ÇÆ
ÊÇÐÑÛÄÁ Á ÃÏÒÂÇÄ Ö¿ÐÑÇ Ï¿ÐÑÄÌÇÞ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÐÎÍÐÍÀÐÑÁÒÄÑ Ì¿ÉÍÎÊÄÌÇÝ ÉÏ¿ÔË¿Œ
Ê¿ Á ÉÊÒÀÌÞÔ É¿ÏÑÍÓÄÊÞ  пԿÏÍÆÚ Á ÉÍÏÌÄÎÊÍÿÔ ÐÁ—ÉÊÚ ¡ÐÄ É¿ÊÇÈÌÚÄ ÒÃÍÀŒ
ÏÄÌÇÞ ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ ®ÍÃÉÍÏËÉ¿ É¿ÊÇÈÌÚËÇ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞËÇ Á¿ÅÌ¿ Á ÎČ
ÏÇÍà ÓÍÏËÇÏÍÁ¿ÌÇÞ Æ¿ÁÞÆÄÈ Ç ÉÍÏÌÄÎÊÍÃÍÁ ¡¿ÅÌÄÈ×ÇÄ É¿ÊÇÈÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ
ÔÊÍÏÇà ɿÊÇÞ ,$M  ÐÒÊÛÓ¿Ñ É¿ÊÇÞ ,40  ÆÍÊ¿ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ Á ÁÇÃÄ É¿ÏÀÍÌ¿Ñ¿ É¿Œ
ÊÇÞ w ÎÍÑ¿× ,$0 
¬ÇÑÏ¿Ñ É¿ÊÇÞ É¿ÊÇÈÌ¿Þ ÐÄÊÇÑÏ¿  ©/­ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÉÍËÎÊÄÉÐÌÚË ÒÃÍÀÏČ
ÌÇÄË  ÎÍÐÉÍÊÛÉÒ ÐÍÃÄÏÅÇÑ ÃÁ¿ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÚÔ ÜÊÄËÄÌÑ¿ w É¿ÊÇÈ Ç ¿ÆÍÑ
ÄÊ¿ÏÒÐÛ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÉÏÒÎÌÄÈ×ÇË ÎÏÍÇÆÁÍÃÇÑÄÊÄË É¿ÊÇÈÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ
©¿ÅÿÞ ×ÄÐÑ¿Þ ÑÍÌÌ¿ É¿ÊÇÈÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ Á ËÇÏÄ ÁÚÎÒÐÉ¿ÄÑÐÞ ¯²® ®­
Š ÄÊ¿ÏÒÐÛÉ¿ÊÇȚ  Ï¿ÀÍÑ¿ÝØÄË Ì¿ À¿ÆÄ °Ñ¿ÏÍÀÇÌÐÉÍÂÍ ËÄÐÑÍÏÍÅÃÄÌÇÞ ÐÇÊÛÁnj
ÌÇÑ¿  ËÄÐÑÍÏÍÅÃÄÌÇÞ É¿ÊÇÈÌÍÈ Ç É¿ËÄÌÌÍÈ ÐÍÊÄÈ

®ÇÑ¿ÑÄÊÛÌ¿Þ ÕÄÌÌÍÐÑÛ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ


¬¿ ÑÍÁ¿ÏÌÚÔ ÒοÉÍÁÉ¿Ô Ó¿ÐÍÁ¿ÌÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ Á ÍÀÞÆ¿ÑÄÊÛÌÍË ÎÍÏÞÃÉÄ
ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌ¿Þ ÕÄÌÌÍÐÑÛ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ¶ÑÍ ÅÄ ÜÑÍ Ñ¿ÉÍÄ 
®ÇÑ¿ÑÄÊÛÌ¿Þ ÕÄÌÌÍÐÑÛ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ Ë¿ÐÐÍÁÍÈ ÃÍÊÄÈ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÚÔ ÜÊÄËÄ̌
ÑÍÁ Á ÌÇÔ ²ÐÊÍÁÌÍ ÎÏÇÌÞÑÍ ÁÚÏ¿Å¿ÑÛ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÒÝ ÕÄÌÌÍÐÑÛ ¿ÆÍÑÌÚÔ ÒÃÍÀÏČ
ÌÇÈ É¿É Ë¿ÐÐÍÁÒÝ ÃÍÊÝ Á ÌÇÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ ¿ÆÍÑ¿ /  ÓÍÐÓÍÏÌÚÔ w
É¿É Ë¿ÐÐÍÁÒÝ ÃÍÊÝ ÍÉÐÇÿ ÓÍÐÓÍÏ¿ 7  ¯­  É¿ÊÇÈÌÚÔ w ÖÄÏÄÆ Ë¿ÐÐÍÁÒÝ
ÃÍÊÝ ÍÉÐÇÿ É¿ÊÇÞ ©­ ¯Ä×ÇË ÎÏÍÐÑÒÝ ƿÿÖÒ

®ÏÇËÄÏ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄÑÄÍÏÄÑÇÖÄÐÉÒÝÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÒÝÕÄÌÌÍÐÑÛÎÏÄÕÇÎÇÑ¿Ñ¿

£¿ÌÍ ¯Ä×ÄÌÇÄ
$B)10 – )0 « $B)10 – )0  =  ÂËÍÊÛ
« ¯­  =  ÂËÍÊÛ
ω ¯­  w

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


220 Неметаллы

®ÇÑ¿ÑÄÊÛÌ¿Þ ÕÄÌÌÍÐÑÛ ÎÏÄÕÇÎÇÑ¿Ñ¿  É¿É Ç ÊÝÀÍÂÍ ÃÏÒÂÍÂÍ ÓÍÐÓÍÏÌÍÂÍ


ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ  ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ Ë¿ÐÐÍÁÍÈ ÃÍÊÄÈ ÍÉÐÇÿ ÓÍÐÓÍÏ¿ 7  ¯­ °ÍÐÑ¿Œ
ÁÇË ÐÔÄËÒ  Ï¿ÐÐÑ¿ÁÊÞÞ ÉÍÜÓÓÇÕÇÄÌÑÚ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍ ÓÍÐÓÍÏ¿
$B)10 –)0→¯­
 $B)10 –)0 →¯­
ËÍÊÛËÍÊÛ

°ÔÄË¿ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ  ÖÑÍ ÒÃÍÀÏÄÌÇÝ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍË  ËÍÊÛ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ


 ËÍÊÛ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ Á ÁÇÃÄ ¯­
N $B)10 – )0  =  ËÍÊÛ –  ÂËÍÊÛ =  Â 
N ¯­  =  ËÍÊÛ –  ÂËÍÊÛ =  Â
¬¿È×Ë Ë¿ÐÐÍÁÒÝ ÃÍÊÝ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿
 
     ÇÊÇ   

­ÑÁÄÑ ω ¯­  =   

°ÊÄÃÒÄÑ ÍÑËÄÑÇÑÛ  ÖÑÍ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌ¿Þ ÕÄÌÌÍÐÑÛ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ Á É¿ÅÃÍÈ ÉÍ̌


ÉÏÄÑÌÍÈ ÑÍÁ¿ÏÌÍÈ οÏÑÇÇ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ Ð Ò֗ÑÍË ÎÏÇËÄÐÄÈ ¼ÑÍ ÍÆÌ¿Ö¿ÄÑ  ÖÑÍ
Ì¿ÈÃÄÌÌÍÄ Ì¿ËÇ Á ÎÏÇËÄÏÄ ÑÄÍÏÄÑÇÖÄÐÉÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÁÚ×Ä  ÖÄË Ò ÏÄ¿ÊÛÌÍÂÍ
ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ ±¿É  ÃÊÞ ÑÍÁ¿ÏÌÍÂÍ ÎÏÄÕÇÎÇÑ¿Ñ¿ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌ¿Þ ÕÄÌÌÍÐÑÛ ÌÄ ÃÍÊÅÌ¿
ÀÚÑÛ ÌÇÅÄ   ÐÏ¿ÁÌÇÑÄ Ð Ï¿ÐÐÖÇÑ¿ÌÌÍÈ ÑÄÍÏÄÑÇÖÄÐÉÇ 
ŸÌ¿ÊÍÂÇÖÌÚÄ ÇÊÇ ÃÏÒÂÇÄ  ÐÔÄËÚ Ç ÑÄÍÏÄÑÇÖÄÐÉÇÄ Ï¿Ð֗ÑÚ ËÍÅÌÍ ÇÐÎÍÊی
ÆÍÁ¿ÑÛ ÃÊÞ É¿ÊÇÈÌÚÔ Ç ¿ÆÍÑÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ
,$M→,­  /)/0 → /
²ÃÍÀÏÄÌÇÞ Ð ÁÚÐÍÉÇË ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄË ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÍÂÍ ÜÊÄËÄÌÑ¿ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑÐÞ
ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌÌÚËÇ ®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÁÐÄÔ ÁÇÃÍÁ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ ÆÌ¿Önj
ÑÄÊÛÌÍ ÒÁÄÊÇÖÇÑÛ ÒÏÍÅ¿Ç ÐÄÊÛÐÉÍÔÍÆÞÈÐÑÁÄÌÌÚÔ ÉÒÊÛÑÒÏ  ÎÍÜÑÍËÒ ÎÏÍÇÆÁÍÌ
ÐÑÁÍ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ w Á¿ÅÌÄÈ׿Þ ƿÿֿ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ׌
ÊÄÌÌÍÐÑÇ ®ÏÇ ÜÑÍË ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ÃÍÊÅÌÍ ÀÚÑÛ ÂÏ¿ËÍÑÌÚË
Ç Ï¿ÕÇÍÌ¿ÊÛÌÚË

Удобрения — вещества, вносимые в почву или другую питательную


среду для улучшения роста, развития и плодоношения растений. Среди
минеральных удобрений выделяют простые (азотные, фосфорные, ка-
лийные), комплексные и микроудобрения. Комплексные удобрения со-
держат два, три и более питательных элемента.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Элементы IVA-группы. Углерод и кремний 221
Вопросы, задания, задачи
1. Запишите химические формулы и названия важнейших фосфорных, калийных
и азотных удобрений.
2. Перечислите предприятия по выпуску удобрений в Республике Беларусь, их ме-
стонахождение и виды выпускаемых удобрений.
3. Назовите признаки, свидетельствующие о недостатке в питании растений: а) азо-
та; б) фосфора; в) калия.
4. Огурцы и помидоры плохо переносят избыток хлора в почве. Назовите удобрения,
пригодные для подкормки этих культур калием.
5. Сравните питательную ценность двух удобрений: а) аммиачной селитры и мочеви-
ны; б) хлорида калия и поташа.
6. Рассчитайте питательную ценность одного из компонентов комплексного удобре-
ния аммофоса — дигидрофосфата аммония.
7. Клубеньковые бактерии, живущие в земле в симбиозе с бобовыми растениями, за
год накапливают в почве до 400 кг/га связанного азота. Рассчитайте массу аммиачной
селитры, которую может компенсировать накопившийся таким образом азот на площа-
ди 1 га за один год.
8. Фосфорные удобрения получают переработкой фосфоритов. Наиболее распро-
странёнными примесями в них являются фторид и карбонат кальция, оксиды алюминия
и железа(III). Составьте уравнения возможных реакций, которые могут протекать при об-
работке такого фосфорита серной кислотой.
9. Один из способов получения кальциевой селитры заключается в обработке из-
вестняка азотной кислотой. Рассчитайте массу нитрата кальция, полученного при обра-
ботке азотной кислотой известняка массой 50 кг с массовой долей примесей 6 %.
10. Определите химическую формулу удобрения, в котором массовая доля каль-
ция — 23,256 %, фосфора — 18,023 %, кислорода — 55,814 %.
*Проведите заседание дискуссионного клуба «За и против»
1. Экологические проблемы производства минеральных удобрений.
2. Применение минеральных удобрений: плюсы и минусы.

§ 41. Элементы IVA-группы. Углерод и кремний


²ÂÊÄÏÍÃ Ç ÉÏÄËÌÇÈ É¿É ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ
²ÂÊÄÏÍà ° Ç ÉÏÄËÌÇÈ 4J ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇËÇ ÜÊÄËÄÌÑ¿Œ
 ËÇ *7ŸŒÂÏÒÎÎÚ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ  ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ É ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿Ë

$ ©ÏÍËÄ ÌÇÔ ÂÏÒÎο ÁÉÊÝÖ¿ÄÑ Ñ¿ÉÅÄ ÂÄÏË¿ÌÇÈ (F  ÍÊÍÁÍ 4O  ÐÁnj
 ÒÂÊÄÏÍÃ
ÌÄÕ 1C Ç ÓÊÄÏÍÁÇÈ 'M
TTQ
  ¬¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ ¿ÑÍËÚ ÐÍÃÄÏÅ¿Ñ ÎÍ  ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ 

ÍÀØ¿Þ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ÉÍÑÍÏÍÂÍ OTOQ
 4J 
                                             E
 ÉÏÄËÌÇÈ Q

 T    Q  E
T
Q 
 
</F>TQ T T 
 
$ 4J (F
 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


222 Неметаллы

®ÏÇÐÍÄÃÇÌÞÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ  ¿ÑÍËÚ ÒÂÊÄÏÍÿ Ç ÉÏÄËÌÇÞ ÎÏÍÞÁÊÞÝÑ ÍÑÏÇÕ¿Œ


ÑÄÊÛÌÒÝ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ‒  ÎÏÇ ÎÍÑÄÏÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ w  Ç 
®ÏÇ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ ¿ÑÍËÍÁ ÒÂÊÄÏÍÿ Ð ¿ÑÍË¿ËÇ ÃÏÒÂÇÔ
ÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÎÍÊÌÍÈ ÍÑÿÖÇ ÇÊÇ ÎÍÊÌÍÂÍ ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÖÄÑÚϗÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÌÄ
ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÓÍÏËÇÏÒÝÑÐÞ ÎÏÄÇËÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÐÁÞÆÇ
¡ ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ÃÏÒÂÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ *7ŸŒÂÏÒÎÎÚ ÖÇÐÊÍ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ
ÒÂÊÄÏÍÿ Ï¿ÁÌÍ ÖÇÐÊÒ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ ¼ÑÍ ÍÃÌ¿ ÇÆ ÎÏÇÖÇÌ ÀÍÊÛ×ÍÈ
ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÐÑÇ ÐÁÞÆÇ $w$ Ç ÐÉÊÍÌÌÍÐÑÇ ¿ÑÍËÍÁ ÒÂÊÄÏÍÿ ÐÍÄÃÇÌÞÑÛÐÞ ÃÏÒÂ Ð
ÃÏÒÂÍË Á ÕÄÎÇ
      








       ÇÃÏ









      
¯¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÍÐÑÛ Á ÎÏÇÏÍÃÄ ©ÏÄËÌÇÈ w ÁÑÍÏÍÈ ÎÍ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌ͌
ÐÑÇ Ì¿ ¦ÄËÊÄ ÜÊÄËÄÌÑ ²ÂÊÄÏÍà  ÎÍ ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÒ ÍÕÄÌÍÉ  Æ¿ÌÇË¿ÄÑ ŒÄ ËÄÐÑÍ
°ÁÄÃÄÌÇÞ Í ÎÏÇÏÍÃÌÚÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌÚ Á Ñ¿ÀÊÇÕÄ 
²ÂÊÄÏÍÃ Ç ÉÏÄËÌÇÈ É¿É ÎÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ²ÂÊÄÏÍÃ É¿É ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØČ
ÐÑÁÍ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Á ÁÇÃÄ ÌÄÐÉÍÊÛÉÇÔ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚÔ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÈ  Á¿ÅÌÄÈ×ÇÄ
ÇÆ ÉÍÑÍÏÚÔ w ¿ÊË¿Æ  ÂÏ¿ÓÇÑ  ÓÒÊÊÄÏÄÌÚ ©ÏÄËÌÇÈ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚÔ ËÍÃÇÓÇÉ¿Œ
ÕÇÈ ÌÄ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ  ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Á ÁÇÃÄ ÍÃÌÍÂÍ ÎÏÍÐÑÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ð ¿ÊË¿ÆÍÎÍÃÍÀŒ
ÌÍÈ ÐÑÏÒÉÑÒÏÍÈ
©ÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄחÑÉÇ ¿ÊÊÍÑÏÍÎÌÚÔ ËÍÃÇÓÇÉ¿ÕÇÈ ÒÂÊÄÏÍÿ ÎÏÇÁČ
ÃÄÌÚ Ì¿ ÏÇÐÒÌÉÄ  §Æ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê¿ †  ÁÚ ÒÅÄ ÆÌ¿ÄÑÄ  ÎÍÖÄËÒ ¿ÊË¿Æ w пŒ
ËÍÄ ÑÁ—ÏÃÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ  ÎÍÖÄËÒ ÂÏ¿ÓÇÑ ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÄÌ Ç ÊÄÂÉÍ Ï¿ÐÐÊ¿ÇÁ¿Äь
ÐÞ ¡¿Ë Ñ¿ÉÅÄ ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ ÓÒÊÊÄÏÄÌÚ ÐÍÐÑÍÞÑ ÇÆ ÐÓÄÏÇÖÄÐÉÇÔ ËÍÊÄÉÒÊ ° 
° ÐË ÏÇÐ  
±¿ÀÊÇÕ¿  ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ ÒÂÊÄÏÍÃ Ç ÉÏÄËÌÇÈ

¯¿ÃÇÒÐ °ÑÄÎÄÌÇ
¼ÊÄËÄÌÑ χ ®ÏÇÏÍÃÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
¿ÑÍË¿  ÌË ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ

®ÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ w ¿ÊË¿Æ  ÂÏ¿ÓÇÑ


«ÄÊ  ËÏ¿ËÍÏ  ÇÆÁÄÐÑÌÞÉ  Ï¿ÉÒ×ÄÖÌÇÉ 
²ÂÊÄÏÍà v     
   ÅÄËÖÒÂ  É¿ÊÛÕÇÑ °¿°­  ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ
° 
Â¿Æ  ÎÏÇÏÍÃÌÚÈ Â¿Æ  ÌÄÓÑÛ  ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ
ÁÄØÄÐÑÁ¿

©ÏÄËÌÄÆ—Ë  ÉÁ¿ÏÕ  ÂÍÏÌÚÈ ÔÏÒÐÑ¿ÊÛ


,ÏÄËÌÇÈ ‒     
   ÍÐÌÍÁÌÍÈ ÉÍËÎÍÌÄÌÑ 4J­  ÐÇÊÇÉ¿ÑÚ
4J 
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Элементы IVA-группы. Углерод и кремний 223

Графен ‒ аллотропная модификация углерода, образо-


ванная слоем атомов углерода толщиной в один атом.
Материал, обладающий уникальными свойствами — вы-
сокой проводимостью и прочностью, гидрофобностью, осо-
быми оптическими свойствами, — вызвал интерес не толь-
ко учёных, но и технологов, связанных с производством
процессоров.
Имеют большое значение и находят широкое применение аморфные формы углерода —
древесный уголь, активированный уголь, сажа.

©ÏÄËÌÇÈ  Á ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ¿ÊË¿Æ¿  ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÎÍÊÒÎÏÍÁÍÃÌÇÉÍË  ÖÑÍ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ


ÄÂÍ ×ÇÏÍÉÍ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ Á ÐÍÁÏÄËÄÌÌÚÔ ËÇÉÏÍÐÔÄË¿Ô ¤ÂÍ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ Ñ¿ÉÅÄ
Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ Å¿ÏÍÎÏÍÖÌÚÔ ÐÑ¿ÊÄÈ
§Ñ¿É  ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ÁÄØÄÐÑÁ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑ ÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ¿  ¿ ÆÌ¿ÖÇÑ 
Ç ÍÀÊ¿ÐÑÇ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÞ

´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿

²ÂÊÄÏÍÃ Ç ÉÏÄËÌÇÈ  É¿É Ç ÎÍÿÁÊÞÝØÄÄ ÖÇÐÊÍ ÃÏÒÂÇÔ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ÎÏ͌


ÞÁÊÞÝÑ É¿É ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌÚÄ Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÏÄ¿ÂÇÏÒÞ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  Ñ¿É Ç ÁÍЌ
ÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Ð ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË Ç ÓÑÍÏÍË  ÌÄÉÍÑÍÏÚËÇ
ÍÉÐÇÿËÇ 

´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ²ÂÊÄÏÍà ©ÏÄËÌÇÈ


 U   U 
$  0=  $0 4J 0=4J0
¡ÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ  
U  U 
$ 'F0=  'F $0 4J 'F0=  'F 4J0
 U v  U v
"M $=  "M$ .H 4J =  .H4J
ËÄÑ¿ÊÊÉ¿ÏÀÇÿÊÝËÇÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÐÇÊÇÕÇÃË¿ÂÌÇÞ
­ÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌÚÄ
 U  É¿Ñ v
$ ) =$) ° ÁÍÃÍÏÍÃÍË ÌÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ
ËÄÑ¿Ì

 Также вспомним, что углерод вступает в реакцию с оксидом кальция:


0 –1 +2
СаО + 3С = СаС2 + СО,
а образующийся при этом карбид используют для получения ацетилена (например, для га-
зовой сварки):
СаС2 + 2Н2О = Са(ОН)2↓ + С2Н2↑.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


224 Неметаллы

­ÉÐÇÃÚ ÒÂÊÄÏÍÿ w ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ Ç Ò¿ÏÌÚÈ ¿ÆÚ


­ÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÐÑÏÍÄÌÇÞ Ç ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ­ÉÐÇÃ ÒÂÊÄÏÍÿ *7  ÇÊÇ

ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ ¿Æ $0  ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÁÚÐ×ÇË ÍÉÐÇÃÍË ÒÂÊÄÏÍÿ Ç ÍÑÁÄÖ¿ÄÑ ÍÀØÄÈ
ÓÍÏËÒÊÄ ¼0 ­ÉÐÇà ÒÂÊÄÏÍÿ *7  w ÁÄØÄÐÑÁÍ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ «ÍŒ
ÊÄÉÒÊ¿ ÐÍÃÄÏÅÇÑ ÃÁÄ ÃÁÍÈÌÚÄ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÎÍÊÞÏÌÚÄ ÐÁÞÆÇ  ÌÍ ÊÇÌÄÈÌ¿ Ç Î͌
ÜÑÍËÒ ÌÄÎÍÊÞÏÌ¿ ÏÇÐ   ¿ 
C O C O
  ÌË          ÌË     
¿ À
Рис. 98. Структурная формула и масштабная модель молекул:
а — оксида углерода(IV), б — оксида углерода(II)
¡ÐÎÍËÌÇË  ÖÑÍ ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ ¿Æ ÀÄÐÕÁÄÑÄÌ  ÑÞÅÄÊÄÄ ÁÍÆÃÒÔ¿ « $0  =
 ÂËÍÊÛ  Ö¿ÐÑÇÖÌÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇË Á ÁÍÃÄ ¡  ÍÀٗËÄ ÁÍÃÚ ÎÏÇ  °$ Ï¿ÐÑÁÍÏތ
ÄÑÐÞ   ÍÀٗËÍÁ °­  ÌÍ ÎÏÇ ÜÑÍË ÄÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÐÑÛ Á  Ï¿Æ ÁÚ×Ä Ï¿ÐÑÁ͌
ÏÇËÍÐÑÇ ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ç Á  Ï¿Æ w ¿ÆÍÑ¿ ®ÏÇ ÎÍÁÚ×ÄÌÌÍË ÿÁÊÄÌÇÇ  «®¿ 
ÍÌ ÊÄÂÉÍ ÐÅÇÅ¿ÄÑÐÞ Ç Æ¿ÑÁÄÏÃÄÁ¿ÄÑ ±Á—ÏÃÚÈ ÍÉÐÇà ÒÂÊÄÏÍÿ *7  w ÐÒÔÍÈ
ʗÃ w ÁÍÆÂÍÌÞÄÑÐÞ ÀÄÆ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ
¡ÑÍÏÍÈ ÍÉÐÇÃ ÒÂÊÄÏÍÿ **  w Ò¿ÏÌÚÈ ¿Æ °­ w Ñ¿ÉÅÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ ËÍÊÄÉҌ
ÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ŸÑÍËÚ Á ËÍÊÄÉÒÊÄ ÐÁÞÆ¿ÌÚ ÍÖÄÌÛ ÎÏÍÖÌÍÈ ÑÏÍÈÌÍÈ ÉÍÁ¿Œ
ÊÄÌÑÌÍÈ ÐÁÞÆÛÝ  ÐÁÞÆÛ ÎÍÊÞÏÌ¿Þ  ËÍÊÄÉÒÊ¿ Á ÕÄÊÍË ÑÍÅÄ ÎÍÊÞÏÌ¿ ÏÇÐ   À 
¢¿Æ ÀÄÐÕÁÄÑÄÌ  ÎÊÍÔÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇË Á ÁÍÃÄ  ÞÃÍÁÇÑ
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄÐÁÍÈÐÑÁ¿ÍÉÐÇÿÒÂÊÄÏÍÿ *7 ²ÂÊÄÉÇÐÊÚÈ¿ÆÍÑÌÍÐÇÑÐÞÉÉÇЌ
ÊÍÑÌÚË ÍÉÐÇÃ¿Ë  ÎÍÜÑÍËÒ ÁÐÑÒοÄÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÁÍÃÍÈ  ØÄÊÍÖ¿ËÇ Ç ÍÐÌÍÁÌÚËÇ
ÍÉÐÇÿËÇ ° ÃÏÒÂÍÈ ÐÑÍÏÍÌÚ  ¿ÑÍËÚ ÒÂÊÄÏÍÿ  ÇËÄÝØÇÄ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  
ËÍÂÒÑÒÖ¿ÐÑÁÍÁ¿ÑÛÁÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ÉÍÑÍÏÚÄÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑÐÎÍÌÇÅÄÌÇÄËÐÑÄÎÄÌÇÍÉÇÐÊČ
ÌÇÞ ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ ¿Æ ÁÐÑÒοÄÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÐÇÊÛÌÚËÇ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÞËÇ ±¿É  Â͌
ÏÞØÇÄË¿ÂÌÇÈÇÊÇÉ¿ÊÛÕÇÈÎÏÍÃÍÊÅ¿ÝÑÂÍÏÄÑÛÁ¿ÑËÍÐÓÄÏÄÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ¿ƿ
¯Ä¿ÉÕÇÇ ÀÄÆ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ
 ¯Ä¿ÉÕÇÞ Ð ÁÍÃÍÈ ®ÏÇ ÎÏÍÎÒÐÉ¿ÌÇÇ ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ ÖÄÏÄÆ ÁÍÃÒ  Á ÉÍÑ͌
ÏÒÝ ÃÍÀ¿ÁÊÄÌ Ê¿ÉËÒÐ  ÍÉÏ¿ÐÉ¿ ËÄÌÞÄÑÐÞ Ð ÓÇÍÊÄÑÍÁÍÈ Ì¿ ÉÏ¿ÐÌÒÝ w ÍÀÏ¿ÆҌ
ÄÑÐÞ ÒÂÍÊÛÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿
°0 )0 ← → )°0
 ¯Ä¿ÉÕÇÞ Ð Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ËÇ ØÄÊÍÖÄÈ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ ÐÍÊÄÈ
©¿É Ç Á ÐÊÒÖ¿Ä Ð ÐÄÏÌÇÐÑÚË ¿ÆÍË  ÐÍÐÑ¿Á ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ËÍÊÛÌÍÂÍ
ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ
/B0)  °0 = /B°0  )0  0)v  °0 = °0v  )0
   ÇÊÇ ÇÆÀÚÑÍÉ ؗÊÍÖÇ É¿ÏÀÍÌ¿Ñ  ÐÏÄÃÌÞÞ ÐÍÊÛ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Элементы IVA-группы. Углерод и кремний 225

/B0)  °0 = /B)°0 0)v  °0 = ¬°0v


   ÇÊÇ ÇÆÀÚÑÍÉ ÉÇÐÊÍÑÌÍÂÍ ÍÉÐÇÿ ÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿Ñ  ÉÇÐÊ¿Þ ÐÍÊÛ

¯Ä¿ÉÕÇÞ ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ Ð ÇÆÁÄÐÑÉÍÁÍÈ ÁÍÃÍÈ Ì¿ÂÊÞÃÌÍ ÃÄËÍÌÐÑÏÇÏҌ


ÄÑ ÎÍÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÐÍÊÄÈ ÎÏÇ ÎÏÍÎÒÐÉ¿ÌÇÇ ¿ƿ ÖÄÏÄÆ ϿЌ
ÑÁÍÏ ؗÊÍÖÇ ¡Ì¿Ö¿ÊÄ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÍпÃÍÉ ÐÏÄÃÌÄÈ ÐÍÊÇ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌ¿Þ ÏÄ¿ÉÕÇÞ
Ì¿ °­  ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  
°¿ ­¬  °­=°¿°­↓ ¬­
®ÏÇ ÿÊÛÌÄÈ×ÄË ÎÏÍÎÒÐÉ¿ÌÇÇ ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ ÍпÃÍÉ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ
ÁÐÊÄÃÐÑÁÇÄ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÀÍÊÄÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÈ ÉÇÐÊÍÈ ÐÍÊÇ
°¿°­ ¬­ °­=°¿ ¬°­ 
 ° ÍÐÌÍÁÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ ¿Æ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÐÍÊÇ
°¿­ °0 =°¿°0

Реакции с изменением степени окисления — это, как было отмечено выше, реакции угле-
кислого газа с восстановителями:
+4 0
СO2  .H = C  .H0
окислитель
+4 +2
СO2 + С = 2CO.

´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÍÉÐÇÿ ÒÂÊÄÏÍÿ **  ­ÉÐÇÃ ÒÂÊÄÏÍÿ **  ÇÊÇ Ò¿ό


ÌÚÈ ¿Æ °­  ÍÑÌÍÐÞÑ É ÌÄÐÍÊÄÍÀÏ¿ÆÒÝØÇË ÍÉÐÇÿË ° ÃÏÒÂÍÈ ÐÑÍÏÍÌÚ  ¿ÑÍË
ÒÂÊÄÏÍÿ  ÇËÄÞ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ   ËÍÅÄÑ ė É¿É ÎÍÁÚ׿ÑÛ  Ñ¿É Ç ÎÍÌnj
Å¿ÑÛ ®ÏÇ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÇ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÍÌ ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁnj
ÑÄÊÞ ±¿ÉÇÄ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ ÎÏÇ ÁÚÎÊ¿ÁÉÄ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
 U 
'F0 $0='F °0
ÎÏÇ ÐÂÍÏ¿ÌÇÇ Á ÉÇÐÊÍÏÍÃÄ
 U 
$0 0=°0 É£Å

Реакция 2CO + O2 = 2CO2 начинается при температуре выше 500 °С, а в присутствии ок-
ʧʞʚʖ ʢʖʦʙʖʣʬʖ *7  .O02 как катализатора протекает уже при комнатной температуре.
Понижение степени окисления происходит в реакциях с восстановителями, а оксид
углерода(II) при этом проявляет свойства окислителя. Пример такого превращения вам из-
вестен из курса органической химии: взаимодействие угарного газа с водородом (восстано-
+2 t, p, кат. –2
вителем) — важнейший способ получения спирта метанола: C О + 2Н2 → C Н3ОН.

©¿É ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ  Ñ¿É Ç Ò¿ÏÌÚÈ ¿ÆÚ Æ¿ÂÏÞÆÌÞÝÑ ¿ÑËÍÐÓÄÏÒ ¬¿ÎÍËÌÇË  ÖÑÍ


ÍÉÐÇà ÒÂÊÄÏÍÿ **  ÌÄ ÐÊÒÖ¿ÈÌÍ Ì¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ Ò¿ÏÌÚË ¿ÆÍË ¼ÑÍÑ ÍÉÐÇà ÍÖÄÌÛ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


226 Неметаллы

ÞÃÍÁÇÑ ­ÀÏ¿ÆÒÞÐÛ ÎÏÇ ÌÄÎÍÊÌÍË ÐÂÍÏ¿ÌÇÇ ÑÍÎÊÇÁ¿  ÍÌ ËÍÅÄÑ ÎÏÇÁÄÐÑÇ É ÐÇÊی
ÌÍËÒÍÑÏ¿ÁÊÄÌÇÝ ÇÊÇ ÊÄÑ¿ÊÛÌÍËÒ ÇÐÔÍÃÒ ­ÑÐÒÑÐÑÁÇÄ ƿοԿ ÃÄÊ¿ÄÑ ÄÂÍ Äؗ À͌
ÊÄÄ ÍοÐÌÚË ±ÍÉÐÇÖÄÐÉÍÄ ÃÄÈÐÑÁÇÄ ÐÁÞÆ¿ÌÍ Ð ÑÄË  ÖÑÍ ËÍÊÄÉÒÊÚ Ò¿ÏÌÍÂÍ ¿ƿ
ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÎÏÍÖÌÍÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÄ Ð ËÍÊÄÉÒÊ¿ËÇ ÂÄËÍÂÊÍÀÇÌ¿ Á ÉÏÍÁÇ ±¿ÉÇË ÍÀÏ¿Œ
ÆÍË ÍÌÇ ÀÊÍÉÇÏÒÝÑ ÃÍÐÑÒÎ ÉÇÐÊÍÏÍÿ  ÎÄÏÄÉÏÚÁ¿ÝÑ ÉÊÄÑÍÖÌÍÄ ÃÚÔ¿ÌÇÄ
­ÐÌÍÁÌÍÈ ÇÐÑÍÖÌÇÉ °­ Á ¿ÑËÍÐÓÄÏÄ w ÁÚÔÊÍÎÌÚÄ ¿ÆÚ ÃÁÇ¿ÑÄÊÄÈ ÁÌÒь
ÏÄÌÌÄÂÍ ÐÂÍÏ¿ÌÇÞ  ÇÐÑÍÖÌÇÉ °­ w ÑÍÎÊÇÁÌ͌ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÈ ÉÍËÎÊÄÉÐ Ç ËČ
Ñ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉ¿Þ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÛ ¬¿ÉÍÎÊÄÌÇÄ ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ ÐÎÍÐÍÀÐÑÁÒÄÑ
ÂÊÍÀ¿ÊÛÌÍËÒ ÎÍÑÄÎÊÄÌÇÝ Ì¿ ¦ÄËÊÄ ŠÎ¿ÏÌÇÉÍÁÚÈ ÜÓÓÄÉњ  ¡ÐÎÍËÌÇË  ÖÑÍ
°­ ÎÍÂÊÍØ¿ÄÑÐÞ Á ÎÏÍÕÄÐÐÄ ÓÍÑÍÐÇÌÑÄÆ¿ ®ÍÜÑÍËÒ ÁÚÏÒÀÉ¿ ÊÄÐÍÁ ÎÏÇÁÍÃÇÑ
É ÐÌÇÅÄÌÇÝ ÎÍÂÊÍØÄÌÇÞ ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ ÆÄʗÌÚËÇ Ï¿ÐÑÄÌÇÞËÇ Ç ÌÄ¿ÑÇÁÌÍ
ÁÊÇÞÄÑ Ì¿ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ¿ÑËÍÐÓÄÏÚ ¦ÄËÊÇ

­ÉÐÇÃ ÉÏÄËÌÇÞ *7
­ÉÐÇÃ ÉÏÄËÌÇÞ *7  w ÁÄØÄÐÑÁÍ ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ  Á ÄÂÍ ÉÏÇÐѿʌ
Ê¿Ô É¿ÅÃÚÈ ¿ÑÍË ÉÏÄËÌÇÞ ÍÉÏÒŗÌ ÖÄÑÚÏÛËÞ ¿ÑÍË¿ËÇ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÏÇÐ  
­Ì ÇËÄÄÑ ÃÍÁÍÊÛÌÍ ÁÚÐÍÉÒÝ ÑÁ—ÏÃÍÐÑÛ ×ÇÏÍÉÍ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗Ì Á ÎÏÇÏÍÃÄ
Ñ¿ÀÊ   ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  

 ¿ À Á
Рис. 99. Оксид кремния(IV): а — структурная единица,
б — кварцевый песок, в — кристаллы кварца
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ­ÉÐÇÃ ÉÏÄËÌÇÞ *7  É¿É ÉÇÐÊÍÑÌÚÈ ÍÉÐÇÃ ÏÄ¿ÂÇÏҌ
ÄÑ ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ Ç ÍÐÌÍÁÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ
U
4J0 ,0)=,4J0 )0
U
4J0 °B0=°B4J0
° ÁÍÃÍÈ ÍÉÐÇÃ ÉÏÄËÌÇÞ *7  ÌÄ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ
§ËÄÞ ÁÚÐ×ÒÝ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  ÉÏÄËÌÇÈ Á ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÍÉÐÇÿ ËÍÅÄÑ ÎÏÍÞÁŒ
ÊÞÑÛ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ±¿É  ÎÏÍÕÄÐÐ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ ÉÏÄËÌÇÞ *7  ÒÂÊČ
ÏÍÃÍË ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÑÄÔÌÇÖÄÐÉÍÂÍ ÉÏÄËÌÇÞ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ Î͌
ÊÒÎÏÍÁÍÃÌÇÉÍÁÚÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ
  U  
4J0 $ =4J $0↑

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Элементы IVA-группы. Углерод и кремний 227
­ÃÌÍ ÇÆ ÆÌ¿ÖÇËÚÔ Ì¿ÎÏ¿ÁÊÄÌÇÈ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ ÍÉÐÇÿ ÉÏÄËÌÇÞ *7  w ÎÍÊҌ
ÖÄÌÇÄ ÐÑÄÉÊ¿ ÐÎÄÉ¿ÌÇÄË ÎÄÐÉ¿ 4J­  ÐÍÃÚ /B$­ Ç ÇÆÁÄÐÑÌÞÉ¿ °¿°­
U
/B$­ °¿°­ 4J0=/B­–°¿­–4J­ °­↑.

Углерод и кремний являются окислителями в реакциях с металлами,


но восстановителями в реакциях с кислородом. Оксид углерода(IV) —
кислотный оксид и окислитель. Оксид углерода(II) — несолеобразующий
оксид и проявляет как окислительные, так и восстановительные свой-
ства. Оксид кремния(IV) применяют в производстве стекла.

Вопросы, задания, задачи


1. Назовите аллотропные модификации углерода и области их использования. Проком-
ментируйте с химической точки зрения следующий текст: «Разнообразие его свойств пора-
жает: самый мягкий и сверхтвёрдый, эталон прозрачности и абсолютной черноты, тепло-
изолятор и один из лучших проводников тепла, диэлектрик, проводник и полупроводник».
2. Составьте формулу электронной конфигурации и электронно-графическую схему
кремния в основном и в одном из возбуждённых состояний.
3. Запишите для элементов с атомными номерами 6, 14, 32, 50 формулы: а) высших
оксидов; б) летучих водородных соединений.
4. Составьте уравнения реакций:
а) углерода с кислородом, водородом, бериллием (указывая степени окисления);
б) углекислого газа с водой, оксидом бария, гидроксидом калия;
в) оксида кремния(IV) с гидроксидом калия, оксидами кальция и бария.
5. Почему в атмосфере кислорода оксид углерода(IV) не горит, а оксид углерода(II)
сгорает? Рассчитайте объём кислорода (н. у.), необходимый для сжигания угарного газа
(н. у.) объёмом 15 м3. t
6. По термохимическому уравнению 2СО(г) + О2(г) = 2СO2(г) + 566 кДж вычислите коли-
чество теплоты, выделившейся при сгорании угарного газа объёмом 1 м3 (н. у.).
7. Предложите физический и химический способы разделения смеси оксидов угле-
рода так, чтобы каждый из них был получен отдельно.
8. В сосуд, заполненный раствором гидроксида натрия, про-
пустили смесь угарного и углекислого газов. Почему наблюдается
уменьшение размера пузырьков газа по мере их движения в рас-
творе? Какое вещество собирается в пробирке над водным раство-
ром? Какие вещества присутствуют в растворе?
9. Составьте уравнения реакций согласно схеме:
1 2 3 4 5
ʖ  ʇ)4 → СO → СO2 → СO → CН3ОН → CН3ʄ/B
1 2 3 4 5
ʗ  'F3O4 → СO2 → ,ʃ$03 → ,2CO3 → СO2 → СаСО3.
10. Углекислый газ объёмом 0,784 дм3 (н. у.) был полностью поглощён раствором, со-
держащим гидроксид натрия химическим количеством 0,04 моль. Определите массы по-
лученных солей.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


228 Неметаллы

§ 42. Угольная и кремниевая кислоты, их соли


²ÂÍÊÛÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ Ç ė ÐÍÊÇ
 ²ÂÍÊÛÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ )$0 ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÃÁÒÔÍÐÌÍÁŒ
  
  ÌÍÈ Ç ÍÑÌÍÐÇÑÐÞ É ÐÊ¿ÀÚË ÉÇÐÊÍÑ¿Ë ÏÇÐ  

  ¡ ÐÁÍÀÍÃÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ Á ÁÇÃÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÁ ÍÌ¿ Áڌ
ÃÄÊÄÌ¿ ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÌÇÅÄ ‒ °° ÊÇ×Û ÁÍ ÁÑ͌
Рис. 100. Структурная ÏÍË ÃÄÐÞÑÇÊÄÑÇÇ 99* ÁÄÉ¿
формула и масштабная ¡ ÁÍÃÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÒÂÍÊÛÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÃÇÐÐ͌
модель угольной кислоты ÕÇÇÏÒÄÑ ÐÑÒÎÄÌÖ¿ÑÍ
)$0 ← → )  )$0‒  )$0‒ ← → )  $0‒
¡ ÍÀÚÖÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÍÌ¿ Ï¿ÐοÿÄÑÐÞ Ì¿ ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ ¿Æ Ç ÁÍÃÒ 
)$0 ← → )0 $0↑
²ÂÍÊÛÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÄ ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝÑ ÃÁ¿ ÏÞÿ ÐÍÊÄÈ É¿ÏÀÍÌ¿ÑÚ ÐÏÄÃÌÇÄ 
Ç ÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿ÑÚ ÉÇÐÊÚÄ  ­ÑËÄÑÇË ÃÁ¿ Á¿ÅÌÄÈ×ÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÐÍÊÄÈ ÒÂÍÊی
ÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
 ¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ ­ÀØÇË ÐÁÍÈÐÑÁÍË É¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁ Ç ÂÇÃÏÍɿό
ÀÍÌ¿ÑÍÁÞÁÊÞÄÑÐÞŠÁÐÉÇοÌÇĚÎÏÇÃÄÈÐÑÁÇÇÀÍÊÄÄÐÇÊÛÌÚÔÉÇÐÊÍÑÉ¿ÉÌ¿ÑÁ—ÏŒ
ÃÒÝ ÐÍÊÛ  Ñ¿É Ç Ì¿ ė Ï¿ÐÑÁÍÏ ®ÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄ ¿ƿ ÀÄÆ ÕÁÄÑ¿ Ç ƿοԿ
/B)$0 )$M =/B$M $0↑ )0 )$0‒ )  =$0↑ )0
.H$0 )$M=.H$M )0 $0↑ .H$0 ) =.H  )0 $0↑
¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ÐÍÊÄÈ Ð ÐÇÊÛÌÚËÇ ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ
É¿ÉÑÄÐÑ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÒÝÏÄ¿ÉÕÇÝ Ì¿ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÄÐÍÊÄÈÒÂÍÊÛÌÍÈ
ÉÇÐÊÍÑÚwÉ¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁÇÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ 
©ÏÍËÄ ÑÍÂÍ  Ñ¿ÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ËÍÂÒÑ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛÐÞ ÃÊÞ Î͌
ÊÒÖÄÌÇÞ ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÇ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÇÆ ËÏ¿Œ
ËÍÏ¿ $B$0
Взаимодействие $B$0 )$M=$B$M )0 $0↑.
карбонатов  ±ÄÏËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÄ ¡ÑÍÏ¿Þ ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÛ ÐÍÊÄÈ
и гидрокарбо- ÒÂÍÊÛÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ w ÇÔ ÌÄÁÚÐÍÉ¿Þ ÑÄÏËÇÖÄÐÉ¿Þ ÒÐÑÍÈÖnj
натов с соляной ÁÍÐÑÛ ÉÏÍËÄ É¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁ Ì¿ÑÏÇÞ Ç É¿ÊÇÞ  ÏÒÀÇÃÇÞ Ç ÕÄÆÇÞ 
кислотой ®ÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ÍÌÇ Ï¿Æʿ¿ÝÑÐÞ
U
/B)$0=/B$0 $0↑ )0
U
°B$0=°¿0 $0↑
ŸÌ¿ÊÇÆÇÏÒÞ ÁÚ×ÄÐÉ¿Æ¿ÌÌÍÄ Ç ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÎÏÄÃÚÃҌ
ØÄÂÍ οϿÂÏ¿Ó¿  ËÍÅÌÍ ÐÃÄÊ¿ÑÛ Æ¿ÉÊÝÖÄÌÇÄ  ÖÑÍ É¿ÏÀÍÌ¿ÑÚ Ç ÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀ͌

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Угольная и кремниевая кислоты, их соли 229
Ì¿ÑÚ ÐÎÍÐÍÀÌÚ É ÁÆ¿ÇËÍÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÞË  ÉÍÑÍÏÚÄ ÒÐÊÍÁÌÍ ËÍÅÌÍ ÁÚÏ¿ÆÇÑÛ
ÐÔÄËÍÈ
 ؗÊÍÖÛ

©¿ÏÀÍÌ¿Ñ  )0  $0 ÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿Ñ


ÐÏÄÃÌÞÞ ÐÍÊÛ ÉÇÐÊ¿Þ ÐÍÊÛ

Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÄ
¬¿ ÎÏÇËÄÏÄ É¿ÏÀÍÌ¿Ñ¿ É¿ÊÛÕÇÞ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÈ  ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÝØÇÄ ÿ̌
ÌÍÈ ÐÔÄËÄ  ÁÚÂÊÞÃÞÑ Ñ¿É
$B$0  )0  $0  $B  )$0  

)$0

$B )$0  °B 0) =$B$0↓ )0
U
$B )$0 =$B$0↓ $0↑ )0
©¿ÏÀÍÌ¿ÑÚ Ç ÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿ÑÚ Ì¿ÔÍÃÞÑ ×ÇÏÍÉÍÄ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ Á ÐÑÏÍÇÑÄÊی
ÐÑÁÄ  ÀÚÑÒ  ÍÎÑÇÉÄ  ËÄÃÇÕÇÌÄ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ËÚÊ¿  ÐÑÄÉÊ¿  ÀÒË¿ÂÇ 
ÞÁÊÞÝÑÐÞ Ì¿ÎÍÊÌÇÑÄÊÞËÇ ÍÂÌÄÑÒ×ÇÑÄÊÄÈ

©ÏÄËÌÇÄÁ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ Ç ė ÐÍÊÇ


©ÏÄËÌÇÄÁ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ )4J0 ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÃÁÒÔÍÐÌÍÁÌÍÈ Ç ÀÍÊÄÄ ÐÊ¿ÀÍÈ  ÖÄË
ÒÂÍÊÛÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ¤— ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄË ÐÇÊÇÉ¿ÑÍÁ /B4J0 ÇÊÇ
,4J0  Ð ÀÍÊÄÄ ÐÇÊÛÌÚËÇ ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ )40  )$M
/B4J0 )$M=)4J0↓ /B$M  )  4J0‒=)4J0↓
©ÏÄËÌÇÄÁ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÎÏÇ ÜÑÍË ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞ Á ÁÇÃÄ ÐÑÒÃÄÌÇÐÑÍÂÍ ÍпÃÉ¿  Ð͌
ÐÑ¿Á ÉÍÑÍÏÍÂÍ Ö¿ÐÑÍ ÁÚÏ¿Å¿ÝÑ ÓÍÏËÒÊÍÈ O4J0 – N)0 ¡ ÃÄÈÐÑÁÇÑÄÊÛÌÍÐÑÇ
ÉÏÄËÌÇÄÁ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÇËÄÄÑ ÎÍÊÇËÄÏÌÒÝ ÎÏÇÏÍÃÒ
OH
( Si O )n H
 OH
²ÅÄ ÎÏÇ ÌÄÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍË Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ÇÊÇ ÃÊÇÑÄÊÛÌÍË ÔÏ¿ÌÄÌÇÇ ÉÇÐÊÍÑ¿
Ï¿Æʿ¿ÄÑÐÞ Ì¿ ÍÉÐÇÃ Ç ÁÍÃÒ
U
)4J0=¬­ 4J0
­ÀÏ¿ÆÒÝØÇÈÐÞ ÍÉÐÇÃ 4J0 ÇËÄÄÑ ÎÍÏÇÐÑÒÝ ÐÑÏÒÉÑÒÏÒ Ç ÀÍÊÛ×ÒÝ ÎÊÍØ¿ÃÛ
ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ÃÍË ÖÑÍÎÍÆÁÍÊÞÄÑÄËÒ¿ÃÐÍÏÀÇÏÍÁ¿ÑÛËÍÊÄÉÒÊÚÏ¿ÆÊÇ֌
ÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ  Á ÑÍË ÖÇÐÊÄ Ç ÁÍÃÒ §ËÄÌÌÍ ÀÊ¿ÂÍÿÏÞ ¿ÃÐÍÏÀÕÇÍÌÌÚË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


230 Неметаллы

ÍÉÐÇÃ 4J0 ÎÍÃ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄË ŠÐÇÊÇÉ¿ÂÄÊۚ


ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ É¿É ÍÐÒ×ÇÑÄÊÛ ÁÍÆÃÒÔ¿
Á ÒοÉÍÁÉ¿Ô Ð ÜÊÄÉÑÏÍÌÇÉÍÈ Ç ÍÀÒÁÛÝ 
¿ÎÍÃÌ¿ÆÁ¿ÌÇÄËŠ ÄÊÚÈÒÂÍÊۚwÉ¿É¿ÃŒ
ÐÍÏÀÄÌÑÁËÄÃÇÕÇÌÄ ÏÇÐ 

°ÍÊÇ ÉÏÄËÌÇÄÁÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ


£ÊÞ ÉÏÄËÌÇÄÁÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ÇÆÁÄÐь
ÌÚ ÑÍÊÛÉÍ ÐÏÄÃÌÇÄ ÐÍÊÇ w ÐÇÊÇÉ¿ÑÚ
ÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍ ÇÆ ÌÇÔ ÎÊÍÔÍ Ï¿ÐÑÁÍÏތ
ÝÑÐÞ Á ÁÍÃÄ ¯¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ÐÍÊÇ ÐÇÊnj
Рис. 101. Силикагель
É¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ Ç ÐÇÊÇÉ¿Ñ É¿ÊÇÞ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ
ŠÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ÐїÉÊ¿š Ç ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ É¿É ŠÉ¿ÌÕÄÊÞÏÐÉÇÈ ÉÊÄȚ ®ÍÊÒÖÇÑÛ Ðnj
ÊÇÉ¿ÑÚ ËÍÅÌÍ ÐÎÊ¿ÁÊÄÌÇÄË ÍÉÐÇÿ ÉÏÄËÌÇÞ *7  É¿É ÉÇÐÊÍÑÌÍÂÍ ÍÉÐÇÿ ÐÍ
ØÄÊÍÖ¿ËÇ  ÍÉÐÇÿËÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ Ð É¿ÏÀÍÌ¿Ñ¿ËÇ
U
°¿0 4J0 =  °¿4J0
U
/B0¬ ÑÁ  4J0 =  /B4J0 ¬­↑
U
/B°0 4J0 =  /B4J0 °0↑

®ÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ÐÑÏÍÇÑÄÊÛÌÚÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ Ì¿ ÍÐÌÍÁÄ ÐÇÊÇÉ¿ÑÍÁ


Ç É¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁ
®ÏÇÏÍÃÌÚÄ ÐÇÊÇÉ¿ÑÚ Ç É¿ÏÀÍÌ¿ÑÚ ÐÊÒÅ¿Ñ ÍÐÌÍÁÍÈ ÃÊÞ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ ÕČ
ËÄÌÑ¿  ÀÄÑÍÌ¿  ÐÑÄÉÊ¿
µÄËÄÌÑ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÐÎÄÉ¿ÌÇÄË ÇÆÁÄÐÑÌÞÉ¿ $B$0 Ç ÂÊÇÌÚ  ÍÃÌ¿ ÇÆ ÐÍÐÑ¿ÁŒ
ÌÚÔ Ö¿ÐÑÄÈ ÉÍÑÍÏÍÈ w É¿ÍÊÇÌÇÑ  ÁÉÊÝÖ¿ÝØÇÈ ÍÉÐÇÃÚ 4J0 Ç "M0
ÄÑÍÌ ÇÆÂÍÑ¿ÁÊÇÁ¿ÝÑ ÇÆ ÐËÄÐÇ ÎÄÐÉ¿  ÕÄËÄÌÑ¿ Ç ÁÍÃÚ £ÍÀ¿ÁÊÞÞ Á Ñ¿ÉÒÝ
ÐËÄÐÛ ×Ê¿É  ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ×Ê¿ÉÍÀÄÑÍÌ ¤ÐÊÇ ÐÁÄÅÄÎÏÇÂÍÑÍÁÊÄÌÌÍÈ ÐËÄÐÛÝ Æ¿Ênj
Á¿ÝÑ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÈ É¿ÏÉ¿Ð  ÑÍ ÎÏÇ Æ¿ÑÁÄÏÃÄÁ¿ÌÇÇ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑÐÞ ÅÄÊÄÆÍÀÄÑÍ̌
ÌÚÄ ÉÍÌÐÑÏÒÉÕÇÇ ®ÏÇ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÇ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ Ì¿ÎÍÊÌÇÑÄÊÞ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ
ÁÄØÄÐÑÁ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÎÄÌÍÀÄÑÍÌ
°ÑÄÉÊÍ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ Á ÐÑÏÍÇÑÄÊÛÌÍÈ ÐÓÄÏÄ ÍÐÑÄÉÊÄÌÇÄ ÍÉÍÌ  ÁÇÑÏ¿ÅÄÈ 
ÃÁÄÏÄÈ  ÍÏ¿ÌÅÄÏÄÈ  Á ÍÎÑÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ  ËÄÃÇÕÇÌÄ  Ë¿×ÇÌÍÐÑÏÍČ
ÌÇÇ  ÎÏÇÀÍÏÍÐÑÏÍÄÌÇÇ  ÐÍÁÏÄËÄÌÌÍÈ ¿ÏÔÇÑÄÉÑÒÏÄ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÇÉÄ  ÀÚÑÒ ©¿É Íь
ËÄÖÄÌÍ ÁÚ×Ä Á οϿÂÏ¿ÓÄ  ÐÚÏۗË ÃÊÞ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ ÐÑÄÉÊ¿ ŠÁ¿ÏÉÇ ÐÑÄɌ
Ê¿š  ÞÁÊÞÝÑÐÞ É¿ÏÀÍÌ¿ÑÚ Ì¿ÑÏÇÞ Ç É¿ÊÛÕÇÞ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÍÉÐÇÃ ÉÏÄËÌÇÞ *7  ÑÍ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Угольная и кремниевая кислоты, их соли 231
ÄÐÑÛ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÍÿ  ËÄÊ ÇÊÇ ÇÆÁÄÐÑÌÞÉ Ç ÉÁ¿ÏÕÄÁÚÈ ÎÄÐÍÉ /B$0 
$B$0  4J0  ©¿É ÒÅÄ ÍÑËÄÖ¿ÊÍÐÛ Á †   Á ÐÍÐÑ¿Á ÐÑÄÉÊ¿ ÁÔÍÃÞÑ ÍÉÐÇÃÚ ̿ь
ÏÇÞ  É¿ÊÛÕÇÞ Ç ÉÏÄËÌÇÞ Á ËÍÊÛÌÍË ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÇ     
£ÊÞ ÎÏÇÿÌÇÞ ÐÑÄÉÊÒ ÍÐÍÀÚÔ ÐÁÍÈÐÑÁ Á ÇÐÔÍÃÌÒÝ ÐËÄÐÛ ÁÁÍÃÞÑ ÃÍÀ¿ÁŒ
ÉÇ ±¿É  ÃÊÞ ÄÂÍ ÍÉÏ¿×ÇÁ¿ÌÇÞ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÄ ÍÉÐÇÃÚ °V0 ÎÏÇÿŒ
—Ñ ÂÍÊÒÀÍÈ ÕÁÄÑ  'F0 w ÆÄʗÌÚÈ  °Í­ w ÍÑ ÂÍÊÒÀÍÂÍ ÃÍ ÐÇÌČÓÇÍÊÄÑÍÁÍÂÍ
¢ÊÒ×ÇÑÄÊÇ ÒËÄÌÛ׿ÝÑ ÎÏÍÆÏ¿ÖÌÍÐÑÛ ÐÑÄÉÊ¿  ÃÄÊ¿ÝÑ ÄÂÍ Ë¿ÑÍÁÚË ¬¿ÉÊÄnj
Á¿ÌÇÄ ÎÍÊÇËÄÏÌÚÔ ÎʗÌÍÉ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑ ÎÏÍÖÌÍÐÑÛ ŸÏËÇÏÍÁ¿ÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÇÖČ
ÐÉÍÈ ÎÏÍÁÍÊÍÉÍÈ ÎÏÇÿ—Ñ ÃÄÉÍÏ¿ÑÇÁÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Ç ÎÏÄÎÞÑÐÑÁÒÄÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ
ÀÍÊÛ×ÇÔ ÍÐÉÍÊÉÍÁ ÎÏÇ Ï¿ÐÑÏÄÐÉÇÁ¿ÌÇÇ °ÊÄÃÒÄÑ ÍÑËÄÑÇÑÛ ÁÍÆËÍÅÌÍÐÑÛ ËÌ͌
ÂÍÉÏ¿ÑÌÍÈ ÎÄÏÄÏ¿ÀÍÑÉÇ ÐÑÄÉÊ¿

Кремниевая и угольная кислоты — нестойкие вещества, разлага-


ющиеся с образованием оксида и воды: кремниевая — при незначи-
тельном нагревании или длительном хранении, а угольная — сразу при
образовании.
Карбонаты и гидрокарбонаты способны к взаимопревращениям.
Важнейшими строительными материалами на основе природных си-
ликатов и карбонатов являются цемент, бетон и стекло.

Вопросы, задания, задачи


1. Выпишите характеристики, относящиеся: а) к угольной кислоте; б) к кремниевой
кислоте: 1) слабый электролит; 2) термически устойчива; 3) разлагается на оксид и воду;
4) образуется при растворении оксида в воде; 5) при разложении образует газообраз-
ный оксид; 6) продукт её распада — силикагель; 7) образует два ряда солей; 8) её соли
при добавлении кислоты «вскипают»; 9) соли называют карбонатами и гидрокарбоната-
ми; 10) образуется при добавлении соляной кислоты к силикату; 11) соли называют си-
ликатами; 12) один из атомов имеет степень окисления +4.
2. Запишите в молекулярной и ионной форме уравнения реакций, которые иллюстри-
руют химические свойства а) угольной и б) кремниевой кислот, названные в задании 1.
3. Заполните таблицу «Строительные материалы» (цемент, бетон, железобетон, стекло):
Строительный материал Сырьё для производства

4. Заполните таблицу «Применение карбонатов и гидрокарбонатов»


№ Химические формулы и названия Области применения

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


232 Неметаллы
5. Составьте уравнения возможных реакций:
t
а) СаСО3 → ʚ  /B2СO3  "H/03 → и) Ca(НСO3)2 + СO2 →
t t
б) К2СO3 + SiO2 → ʛ  ʂH )ʇ0 )
3 2 → к) BaСO3  )2O + CO2 →
t
в) КНСO3 + СO2 → ʜ  ʂHʇʄ3 → ʡ  ,2СO3 + СН3СООН →
t t
ʙ  /ʖʃʇ03 + СН3СООН → ʝ  .H0  4J02 → ʢ  ʀ)ʇ03 →
6. Рассчитайте массу кальцинированной соды, известняка и кварцевого песка, необ-
ходимых для получения стекла массой 100 кг, допуская, что исходные вещества не со-
держат примесей.
7. Составьте уравнения реакций согласно схеме:
3
1 2
Карбонат калия гидрокарбонат калия силикат калия
4
8. При длительном хранении растворов щелочей в стеклянной посуде в растворах
появляется муть. Поясните, какие реакции являются причиной этого явления.
9. Предложите способы получения не менее восьми сложных веществ, имея в распо-
ряжении силикат калия и гидрокарбонат кальция. Запишите уравнения реакций и спи-
сок полученных веществ.
10. Определите объём углекислого газа (н. у.), который выделится из огнетушителя,
содержащего серную кислоту и раствор объёмом 10 дм3 с массовой долей гидрокарбо-
ната натрия 8 % (плотность раствора — 1,058 г/см3).
*Подготовьте сообщения: 1. Как образуются сталактиты и сталагмиты; 2. Производ-
ство стекла в Республике Беларусь.

®Ï¿ÉÑÇÖÄÐÉ¿Þ Ï¿ÀÍÑ¿  ¯Ä×ÄÌÇÄ ÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÊÛÌÚÔ ƿÿÖ ÎÍ ÑÄËÄ


Š¬ÄËÄÑ¿ÊÊښ   
¦¿Ã¿ÌÇÄ  ®ÏÍÁÄÃÇÑÄ ÏÄ¿ÉÕÇÝ ËÄÅÃÒ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ËÇ ¿  ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ
Ç ÌÇÑÏ¿Ñ¿ À¿ÏÇÞ À  ÔÊÍÏÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ Ç ÌÇÑÏ¿Ñ¿ ÐÄÏÄÀÏ¿ * 
­ÎÇ×ÇÑÄ ÎÏÇÆÌ¿ÉÇ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ²É¿ÅÇÑÄ ¿ÌÇÍÌÚ  ÁÔÍÃÞØÇÄ Á ÐÍÐÑ¿Á ÎÍÊҌ
ÖÄÌÌÚÔ ÍпÃÉÍÁ
¦¿Ã¿ÌÇÄ  ®ÏÍÁÄÃÇÑÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ  ÃÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝØÇÄ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÈ ÐÍÐÑ¿Á ¿ 
ÔÊÍÏÇÿ ¿ËËÍÌÇÞ À  ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
¦¿Ã¿ÌÇÄ  ­ÎÏÄÃÄÊÇÑÄ Ð ÎÍËÍØÛÝ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÁÚÿÌÌÚÄ Á¿Ë
Á ÎÏÍÌÒËÄÏÍÁ¿ÌÌÚÔ ÎÏÍÀÇÏÉ¿Ô Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ¿  ÓÍÐÓ¿Ñ¿ É¿ÊÇÞ Ç É¿ÏÀÍÌ¿Ñ¿ É¿Œ
ÊÇÞ À  ÐÇÊÇÉ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ Ç ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ
¦¿Ã¿ÌÇÄ  ­ÎÚÑÌÚË ÎÒїË ÍÎÏÄÃÄÊÇÑÄ  Á É¿ÉÍÈ ÇÆ ÎÏÍÀÇÏÍÉ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ
É¿ÅÃÍÄ ÇÆ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ¿  É¿ÊÛÕÇÄÁ¿Þ ÐÄÊÇÑÏ¿  ÐÒÊÛÓ¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ
À  ÔÊÍÏÇà ɿÊÇÞ  ÎÍÑ¿×
¯¿ÐÐÖÇÑ¿ÈÑÄ Ç ÐÏ¿ÁÌÇÑÄ ÎÇÑ¿ÑÄÊÛÌÒÝ ÕÄÌÌÍÐÑÛ ÁÚÿÌÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ
®ÏÇ ÐÍÐÑ¿ÁÊÄÌÇÇ ÍÑ֗ѿ Í Ï¿ÀÍÑÄ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÈ  ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÔ Á ϿЌ
ÑÁÍÏ¿Ô  ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÛÑÄ Á ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÈ Ç ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏË¿Ô

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


ГЛАВА VII
МЕТАЛЛЫ

Изучая этот раздел, вы расширите свои знания о мире металлов,


о способах получения металлов и сплавов, областях их применения,
научитесь прогнозировать и объяснять физические и химические свой-
ства металлов и их соединений, освоите методы определения ионов
многих металлов в растворах, ознакомитесь с причинами коррозии же-
леза и возможностями её предупреждения.
Важнейшие понятия темы: металлы, сплавы металлов, ряд актив-
ности металлов, коррозия, электролиз, основные оксиды, основания,
амфотерные оксиды и гидроксиды, качественные реакции на катионы
Ca2+, Ba2+  'F2+  'F3+.

§ 43. Металлы. Общая характеристика


«ÄÑ¿ÊÊÚ w ÜÑÍ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÐÑÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ð ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁތ
ÆÛÝ ËÄÅÃÒ ÎÊÍÑÌÍ ÒοÉÍÁ¿ÌÌÚËÇ ¿ÑÍË¿ËÇ
¡ Ñ¿ÀÊÇÕÄ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ËÄÑ¿ÊÊÚ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÚ ÊÄÁÄÄ ÒÐÊÍÁÌÍÈ
ÐÑÒÎÄÌÖ¿ÑÍÈ ÊÇÌÇÇ ÐË ÏÇÐ   © ËÄÑ¿ÊÊ¿Ë ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ TŒÜÊÄËÄÌÑÚ ÉÏÍËÄ
) Ç )F  Ö¿ÐÑÛ QŒÜÊÄËÄÌÑÍÁ Ç ÁÐÄ EŒ Ç GŒÜÊÄËÄÌÑÚ

­ÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ


² ¿ÑÍËÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÖÇÐÊÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÐÊÍÄ Á ÍÐÌÍÁÌÍË ÐÍÐÑ¿ÁŒ
ÊÞÄÑ ÍÑ  ÃÍ  §ÐÉÊÝÖÄÌÇÄË ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÁÐÄÂÍ ÌÄÐÉÍÊÛÉÍ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ (F  4O  1C
 ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿  4C  #J  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  1P  ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ  ¡ ÎÄÏÇÍÃÄ Ò ¿ÑÍËÍÁ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÀÍÊÛ×Ä Ï¿ÃÇÒÐ  ÖÄË Ò ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ  Ñ¿É É¿É Ë¿ÊÚ ÐÇÊÚ ÉÒÊÍÌÍÁÐÉÍÂÍ
ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ð ÞÃÏÍË

Напомним, что по структуре кристаллов и электрофизическим свойствам германий и од-
на из аллотропных модификаций олова являются полупроводниками.

¼ÊÄÉÑÏÍÌÌÚÄ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ ÁÌÄ×ÌÄÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÍÀÍÊÍÖÉÇ ¿ÑÍËÍÁ


TŒÜÊÄËÄÌÑÍÁ ŒÂÍ Ç ŒÂÍ ÎÄÏÇÍÃÍÁ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ QŒÜÊÄËÄÌÑ¿ ŒÂÍ ÎÄÏÇÍÿ "M ÎÏÇÁÄÃČ
ÌÚ Á ÂÊ¿ÁÄ   Ñ¿ÀÊÇÕÄ  Ç Á ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÇÇ  ŸÑÍËÚ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ *ŸŒ Ç **ŸŒÂÏÒÎÎ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


234 Металлы

vŒÂÍ ÎÄÏÇÍÃÍÁ ÇËÄÝÑ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÒÝ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÝ OT Ç OT ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÄÌÌÍ


«ÄÑ¿ÊÊÚ w ÜÑÍ Ç QŒÜÊÄËÄÌÑÚ ***Ÿv7*ŸŒÂÏÒÎÎ vŒÂÍ ÎÄÏÇÍÃÍÁ "M  (B  *O  5M 
4O  1C  1P  ÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÄ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ OTOQ  OTOQ  OTOQ  OTOQ
¡ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ Á É¿ÅÃÍË ÎÄÏÇÍÃÄ  Ì¿ÖÇÌ¿Þ Ð ŒÂÍ Ç Æ¿É¿ÌÖÇÁ¿Þ
ŒË  ÇËÄÄÑÐÞ ÎÍ  EŒÜÊÄËÄÌÑÍÁ  Ò ¿ÑÍËÍÁ ÉÍÑÍÏÚÔ Ð ÏÍÐÑÍË ÎÍÏÞÃÉÍÁÍÂÍ Ì͌
ËÄÏ¿ ÎÍÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ Æ¿ÎÍÊÌÞÝÑÐÞ ÎÞÑÛ EŒÍÏÀÇÑ¿ÊÄÈ
­ÀÏ¿ÑÇË ÁÌÇË¿ÌÇÄ  ÖÑÍ ÜÌÄÏÂÇÞ EŒÎÍÃÒÏÍÁÌÞ ÁÚ×Ä  ÖÄË TŒÎÍÃÒÏÍÁÌÞ
®ÍÜÑÍËÒ EŒÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ËÍÂÒÑ ÎÏÇÌÇË¿ÑÛ ÒÖ¿ÐÑÇÄ Á ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
ÐÁÞÆÄÈ  ÑÍ ÄÐÑÛ ¿ÑÍËÚ EŒÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÇËÄÝÑ ÀÍÊÛ×ÄÄ ÖÇÐÊÍ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏ͌
ÌÍÁ ÎÍ ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÝ Ð ¿ÑÍË¿ËÇ TŒ Ç QŒÜÊÄËÄÌÑÍÁ  ÍÑÌÍÐÞØÇÔÐÞ É ËÄÑ¿ÊÊ¿Ë
¦Ì¿ÉÍËÚÄ Á¿Ë ÎÏÇËÄÏÚ EŒÜÊÄËÄÌÑÍÁ w 'F ÜÊÄËÄÌÑ 7***#ŒÂÏÒÎÎÚ ŒÂÍ ÎČ
ÏÇÍÿ  ÓÍÏËÒÊ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ TTQTQTE  ¿ Ñ¿ÉÅÄ
$V ÜÊÄËÄÌÑ *#ŒÂÏÒÎÎÚ ŒÂÍ ÎÄÏÇÍÿ  ÓÍÏËÒÊ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ
TTQTQTE 
¬¿ÖÇÌ¿Þ Ð ŒÂÍ ÎÄÏÇÍÿ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ ÎÍÞÁÊÞÝÑÐÞGŒÜÊÄËÄÌÑÚ 
ÉÍÑÍÏÚÄ ÍÀÙÄÃÇÌÄÌÚ Á ÐÄËÄÈÐÑÁ¿ ÎÍ  ÜÊÄËÄÌÑÍÁ Æ¿ Ð֗Ñ ÐÔÍÃÌÚÔ ÔÇËÇÖČ
ÐÉÇÔ ÐÁÍÈÐÑÁ  Ç ÌÍÐÞÑ ÍÐÍÀÚÄ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÞ Ê¿ÌÑ¿ÌÍÇÃÍÁ Ç ¿ÉÑÇÌÍÇÃÍÁ
®ÏÇ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ ¿ÑÍËÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÊÄÂÉÍ ÍÀÍÀØÄÐь
ÁÊÞÝÑ ÐÁÍÇ Á¿ÊÄÌÑÌÚÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ¼ÊÄÉÑÏÍÌÚ ÎÏÇÌ¿ÃÊÄÅ¿Ñ ÌÄ ÍÑÃÄÊÛÌÚË ¿Ñ͌
Ë¿Ë  ¿ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÍÀØÇËÇ ÃÊÞ ÁÐÄÔ ¿ÑÍËÍÁ Ç ÐÁÍÀÍÃÌÍ ÎÄÏÄËÄØ¿ÝÑÐÞ ÎÍ ÁÐÄËÒ
ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÒ ÐË ÂÊ   ÏÇÐ   «ÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ ÎÏÇÐÒØ¿ ËÄÑ¿ÊÊ¿Ë Á ÅÇÌ
ÉÍË Ç ÑÁ—ÏÃÍË ¿ÂÏÄ¿ÑÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÞÔ

¬¿ÔÍÅÃÄÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Á ÎÏÇÏÍÃÄ


¬¿ ÃÍÊÝ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÎÏÇÔÍÃÇÑÐÞ   
  Ë¿ÐÐÚ ÆÄËÌÍÈ ÉÍÏÚ Ç v     #"
 $ "
Ë¿ÐÐÚ ÑÄÊ¿ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ¡ ÆÄËÌÍÈ ÉÍÏÄ 
 
пËÚË Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÚË ËÄÑ¿ÊÊÍË 
ÞÁÊÞÄÑÐÞ ¿ÊÝËÇÌÇÈ ÏÇÐ    

 
³ÍÏËÚ Ì¿ÔÍÅÃÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  
Á ÎÏÇÏÍÃÄ ÐÍÍÑÌÍÐÞÑÐÞ Ð ÔÇËÇÖČ
ÐÉÍÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛÝ ÇÔ ÎÏÍÐÑÚÔ ÁČ #!
ØÄÐÑÁ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ 
%
Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Á ÎÏÇÏÍÃÄ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ 
 
Á ÁÇÃÄ ÐÍÊÄÈ w ÔÊÍÏÇÃÍÁ  ÐÒÊÛÓ¿Œ
ÑÍÁ  É¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁ  ÓÍÐÓ¿ÑÍÁ  ÐÇÊnj Рис. 102. Распространённость металлов
É¿ÑÍÁ /B$M  ,$M  .H40 – )0  в земной коре

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Металлы. Общая характеристика 235
$B$0  $B 10   ¿ÊÝËÍÐÇÊÇÉ¿ÑÍÁ «ÄÑ¿ÊÊÚ ÐÏÄÃÌÄÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ÎÏÄÌ
ÐÑ¿ÁÊÄÌÚ Á ÎÏÇÏÍÃÄ Ö¿ØÄ ÁÐÄÂÍ ÍÉÐÇÿËÇ Ç ÐÒÊÛÓÇÿËÇ 'F0  'F0  ;O4 
$V'F4  1C4  $S0  «ÄÑ¿ÊÊÚ ÌÇÆÉÍÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ °V  "H  "V  1U  ÁÐÑÏÄÖ¿Œ
ÝÑÐÞ Á ÎÏÇÏÍÃÄ Á ÐÁÍÀÍÃÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ «ÌÍÂÇÄ ËÇÌÄÏ¿ÊÚ ÇËÄÝÑ ÐÊÍÅÌÚÈ
ÐÍÐÑ¿Á Ç ÁÉÊÝÖ¿ÝÑ É¿ÑÇÍÌÚ ÃÁÒԌÑϗÔ Ï¿ÆÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ç ¿ÌÇÍÌÚ Ï¿ÆÌÚÔ
ÉÇÐÊÍÑÌÚÔ ÍÐÑ¿ÑÉÍÁ ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÉÇÐÊÍÑ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÊÛÌÚÄ ÂÏÒÎÎÚ ®Ïnj
ÊÍÅÄÌÇÄ  
¡ ÉÏÍÁÇ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ÍÀÌ¿ÏÒÅÄÌÍ ÀÍÊÄÄ  ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁŒËÄÑ¿ÊÊÍÁ
¡ ÍÏ¿ÌÇÆËÄ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÒÝÑ Ë¿ÉÏÍÜÊÄËÄÌÑÚ w É¿ÊÇÈ  É¿ÊÛÕÇÈ  ̿ь
ÏÇÈ  Ë¿ÂÌÇÈ  ¿ Á ËÄÌÛ×ÇÔ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿Ô ËÇÉÏÍÜÊÄËÄÌÑÚ w ¿ÊÝËÇÌÇÈ  ÅÄÊÄÆÍ 
Ë¿Ï¿ÌÄÕ  ËÄÃÛ  ÕÇÌÉ Ç ÃÏÒÂÇÄ

³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ


£ÊÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÚ ÁÚÐÍÉÇÄ ÑÄÎÊ͌ Ç ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ  ÎÊ¿ÐÑÇ֌
ÌÍÐÑÛ ÉÍÁÉÍÐÑÛ  Ç ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÈ ÀÊÄÐÉ †   Ñ¿ÀÊ   ­ÑÊÇÖÇÑÄÊÛÌÍÈ ÖÄό
ÑÍÈ ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ė Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÛ ÍÑ ÑÄËÎÄÏ¿ÑҌ
ÏÚ Ð ÏÍÐÑÍË ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÇÔ ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ ®ÏÇ ÜÑÍË
ÍÌ¿ Á  Ï¿Æ Ç ÀÍÊÄÄ ÎÏÄÁÚ׿ÄÑ ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ ÃÇÜÊÄÉÑÏÇÉÍÁ ¬¿ÇÀ͌
ÊÄÄ ÁÚÐÍÉÍÈ ÜÊÄÉÑÏ͌ Ç ÑÄÎÊÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛÝ ÍÀʿÿÝÑ ÐÄÏÄÀÏÍ  ÆÍÊÍÑÍ  ËÄÃÛ
Ç ¿ÊÝËÇÌÇÈ  пËÍÈ ÌÇÆÉÍÈ w ÏÑÒÑÛ Ç ÁÇÐËÒÑ ÏÇÐ  
®Ê¿ÐÑÇÖÌÍÐÑÛ ÉÍÁÉÍÐÑÛ  ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÁÚÏ¿Å¿ÄÑÐÞ Á ÇÔ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÇ Çƌ
ËÄÌÞÑÛ ÓÍÏËÒ ÎÏÇ ÿÁÊÄÌÇÇ  ÁÚÑÞÂÇÁ¿ÑÛÐÞ Á ÎÏÍÁÍÊÍÉÒ  ÎÏÍÉ¿ÑÚÁ¿Ñی
ÐÞ Á ÑÍÌÉÇÄ ÊÇÐÑÚ ÏÇÐ   ®Ê¿ÐÑÇÖÌÍÐÑÛ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÍÀÙÞÐÌÞÄÑÐÞ ÑÄË 
ÖÑÍ ÎÊÍÑÌÍ ÒÊÍÅÄÌÌÚÄ ÐÊÍÇ ¿ÑÍËÍÁ ËÄÑ¿ÊÊ¿ ËÍÂÒÑ ÐÉÍÊÛÆÇÑÛ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊی
ÌÍ ÃÏÒÂ ÃÏÒ¿  ÌÄ Ï¿ÆÏÒ׿Þ ÍÀÙÄÃÇÌÞÝØÇÄ ÇÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÞÆÇ ÐË †  
ÏÇÐ   ®Í ÎÊ¿ÐÑÇÖÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÎÍÃÏ¿ÆÃÄÊÞÝÑ Ì¿ ÁÚÐÍÉÍÎÊ¿ÐÑÇÖÌÚÄ

Рис. 103. Тепло- и электропроводность Рис. 104. Ковка металла как демонстрация
металлов его пластичности

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


236 Металлы

ÎÍ ÒÀÚÁ¿ÌÇÝ  w "V  "H  1C  $V  'F  5J  4O  "M ÎÊ¿ÐÑÇÖÌÚÄ w .H  ;O  .P 


8 ÔÏÒÎÉÇÄ w $S  .O  4C
®Í ¿ÂÏÄ¿ÑÌÍËÒ ÐÍÐÑÍÞÌÇÝ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÁÐÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ  Æ¿ ÇЌ
ÉÊÝÖÄÌÇÄË ÏÑÒÑÇ  w ÑÁ—ÏÃÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ð ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÑÏÒÉÑÒÏÍÈ ±ÄËÎČ
Ï¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÊÄÅ¿Ñ Á ÃǿοÆÍÌÄ ÍÑ v °$ ÏÑÒÑÛ  ÃÍ  °$
ÁÍÊÛÓÏ¿Ë  ÏÇÐ  
®Í ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÃÄÊÞÑ Ì¿ ÑÞŗÊÚÄ Ç ʗÂÉÇÄ ®ÏÇËÄÏ¿ËÇ ʗÂÉÇÔ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÐÊÒÅ¿Ñ É¿ÊÇÈ ρ =   ÂÐË  ¿ÊÝËÇÌÇÈ ρ =   ÂÐË  © ÑÞŗŒ
ÊÚË ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ ËÄÑ¿ÊÊÚ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÄ Á ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ Æ¿ ÅÄÊČ
ÆÍË  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÐÁÇÌÄÕ  ÏÑÒÑÛ  ÆÍÊÍÑÍ ² ÑÞŗÊÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ÀÍÊÛ×Ä
  ÂÐË ±¿É  ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ ÆÍÊÍÑ¿ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ   ÂÐË
°¿ËÚÄ ÑÁ—ÏÃÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ w ÁÍÊÛÓÏ¿Ë  ÔÏÍË  ÑÇÑ¿Ì  ËÍÊÇÀÃÄÌ ÏÇÐ  
±Á—ÏÃÍÐÑÛ ÔÏÍË¿ Ç ÁÍÊÛÓÏ¿Ë¿ ÎÏÇÀÊÇÅ¿ÄÑÐÞ É ÑÁ—ÏÃÍÐÑÇ ÉÍÏÒÌÿ ®ÏÇÊÍÅČ
ÌÇÄ   © ËÞÂÉÇË ËÄÑ¿ÊÊ¿Ë ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ  Ì¿ÑÏÇÈ Ç É¿ÊÇÈ §Ô ÐÊÇÑÉÇ
ËÍÅÌÍ Ï¿ÆÏÄÆ¿ÑÛ ÌÍÅÍË
®ÍÊÇÏÍÁ¿ÌÌ¿Þ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÛ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÍÀʿÿÄÑ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÚË ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇË
ÀÊÄÐÉÍË Ê¿ÂÍÿÏÞ ÜÑÍËÒ ÐÁÍÈÐÑÁÒ ÑÍÌÉÇÄ ÐÊÍÇ ÐÄÏÄÀÏ¿ ÇÊÇ ¿ÊÝËÇÌÇÞ Ì¿
ÂÊ¿ÃÉÍÈ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÐÑÄÉÊ¿  ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÆÄÏÉ¿Ê

°ÎÊ¿ÁÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ÇÔ ÐÍÐÑ¿Á  ÐÁÍÈÐÑÁ¿  ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ


¡ ÑÄÔÌÇÉÄ Ç Á ÀÚÑÒ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÌÄ ÇÌÃÇÁÇÃÒ¿ÊÛÌÚÄ ËÄѿʌ
ÊÚ  ¿ ÇÔ ÐÎÊ¿ÁÚ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ Ö¿ÐÑÍ ÐÎÊ¿ÁÚ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÇË ÎÒÑ—Ë 
Ï¿ÐÎÊ¿ÁÊÞÞ ËÄÔ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÐËÄÐÇ ÃÁÒÔ Ç ÀÍÊÄÄ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÊÇ ÐËÄÐÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
Ð ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ®ÍÊÒÖÄÌÌÚÄ Ï¿ÐÎÊ¿ÁÚ ÁÚÃÄÏÅÇÁ¿ÝÑ ÎÏÇ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÍÈ ÑÄËÎČ
Ï¿ÑÒÏÄ ÃÊÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ  ¿ Æ¿ÑÄË ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÆÒÝÑ

3422 9

1755 5
1539 1452 4
1083 1063 961 3 2,9 2,5
2,1 1,8
660
419
98 -39 0,4

W Pt Fe Ni Cu Au Ag Al Zn Na Hg Cr W Ni Fe Cu Al Zn Mg Sn Na

Рис. 105. Температуры плавления Рис. 106. Относительная твёрдость


металлов металлов по шкале Мооса

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Металлы. Общая характеристика 237
®Íà ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇËÇ ÐÎÊ¿Á¿ËÇ ÎÍÌÇË¿ÝÑ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÚ  ÇËÄÝØÇÄ ËÄÑ¿ÊÊnj
ÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Ç ÐÍÐÑÍÞØÇÄ ÇÆ ÃÁÒÔ ÇÊÇ ÀÍÊÛ×ÄÂÍ ÖÇÐÊ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄ̌
ÑÍÁ  ÇÆ ÉÍÑÍÏÚÔ ÔÍÑÞ ÀÚ ÍÃÇÌ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ËÄÑ¿ÊÊÍË
°ÁÍÈÐÑÁ¿ ÐÎÊ¿Á¿ Æ¿ÁÇÐÞÑ ÍÑ ÎÏÇÏÍÃÚ Ç ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞ
ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ  ËÄÑÍÿ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ Ç ÍÀÏ¿ÀÍÑÉÇ °ÍÎÍÐÑ¿ÁÇË Ñ¿ÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Ç̌
ÃÇÁÇÃÒ¿ÊÛÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ç ÐÎÊ¿ÁÍÁ  É¿É ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ  ÑÁ—ÏÃÍÐÑÛ
Ç ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ
°ÎÊ¿ÁÚ Ö¿ÐÑÍ ÍÑÊÇÖ¿ÝÑÐÞ ÀÍÊÄÄ ÌÇÆÉÇËÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ËÇ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ÎÍ
ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÝ Ð ÇÌÃÇÁÇÃÒ¿ÊÛÌÚËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÖÇÐÑÚÈ ÐÁÇÌÄÕ ÎÊ¿Œ
ÁÇÑÐÞ ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ   °°  ¿ ÖÇÐÑÍÄ ÍÊÍÁÍ w ÎÏÇ  °° °ÎÊ¿Á
Ì¿ ÍÐÌÍÁÄ ÍÊÍÁ¿  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÈ   ÐÁÇÌÕ¿  ÇËÄÄÑ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÒ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ
 °° °ÎÊ¿ÁÚ ÍÀÚÖÌÍ ÑÁ—ÏÅÄ ÖÇÐÑÍÂÍ ËÄÑ¿ÊÊ¿  ÇÔ ÜÊÄÉÑÏ͌ Ç ÑÄÎÊ͌
ÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛ ËÄÌÛ×Ä «ÌÍÂÇÄ ÐÎÊ¿ÁÚ ÇÆÁÄÐÑÌÚ ÖÄÊÍÁÄÉÒ Ð ÃÏÄÁÌÇÔ ÁÏÄ˗Ì
®ÄÏÁÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÄÃËÄÑÚ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÒÿÊÍÐÛ Ì¿ÈÑÇ ¿ÏÔÄÍÊÍÂ¿Ë  ÀÚÊÇ
ÐÃÄÊ¿ÌÚ ÇÆ ÀÏÍÌÆÚ w ÐÎÊ¿Á¿  ÉÍÑÍÏÚÈ ÿÊ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄ ÕÄÊÍÈ ÜÎÍÔÄ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ
ÖÄÊÍÁÄÖÄÐÑÁ¿ ®ÊÍÑÌÍÐÑÛ ÐÎÊ¿ÁÍÁ ÍÀÚÖÌÍ ÇËÄÄÑ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÎÏÍËÄÅÒÑÍÖÌÍÄ
ËÄÅÃÒ ÎÊÍÑÌÍÐÑÞËÇ ÇÌÃÇÁÇÃÒ¿ÊÛÌÚÔ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ ÐÎÊ¿Á¿
ÏÍÌÆ¿ËÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÐÎÊ¿ÁÚ ËÄÃÇ Ð ÃÏÒÂÇËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  Ì¿Œ 

ÎÏÇËÄÏ ÍÊÍÁÍË  ÅÄÊÄÆÍË  ¿ÊÝËÇÌÇÄË Ç ÃÏ  ÉÏÍËÄ ÕÇÌÉ¿ Ç Ìnj 



$V
 ËÄÃÛ
ÉÄÊÞ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ Ï¿ÐÎÏÍÐÑÏ¿ÌÄÌÚ ÍÊÍÁÞÌÇÐÑÚÄ ÀÏÍÌÆÚ w ÐÎÊ¿ÁÚ 
 
<"S>T E
$Vw4O  Á ÉÍÑÍÏÚÔ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÍÊÍÁ¿ ÃÍÐÑÇ¿ÄÑ ÌÄÐÉÍÊÛÉÇÔ ÎÏ͌  

ÕÄÌÑÍÁ  ¿ ÇÌÍÂÿ Ç ÁÚ×Ä °ÎÊ¿Á ËÄÃÇ Ð ÕÇÌÉÍË Ð Ï¿ÆÌÚË ÐÍÃÄÏÅ¿Œ


ÌÇÄË ÕÇÌÉ¿  ÇÌÍÂÿ ÿÅÄ ÃÍ    Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ Ê¿ÑÒÌÛÝ Ê¿ÂÍÿÏÞ ÒÐÑÍÈÖÇÁ͌
ÐÑÇ É ËÄÔ¿ÌÇÖÄÐÉÍËÒ ÇÐÑÇÏ¿ÌÇÝ Ç ÁÚÐÍÉÍÈ ÉÍÏÏÍÆÇÍÌÌÍÈ ÐÑÍÈÉÍÐÑÇ ÀÏÍÌÆÒ
Ç Ê¿ÑÒÌÛ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÃÄÑ¿ÊÄÈ Ë¿×ÇÌ Ç ÎÏÇÀÍÏÍÁ  Ï¿ÆÊÇ֌
ÌÍÈ ÓÒÏÌÇÑÒÏÚ  ÑÏÒÀ ÏÍÌÆÒ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÊÇÑÛÞ ÐÉÒÊÛÎÑÒÏ Ç οËÞÑÌnj
ÉÍÁ ¬¿Ë ÁÐÄË ÆÌ¿ÉÍËÚ ÀÏÍÌÆÍÁÚÄ ÊÝÐÑÏÚ Ç ÐÑ¿ÑÒÜÑÉÇ  Ê¿ÑÒÌÌÚÄ ÉÏ¿ÌÚ  пŒ
ËÍÁ¿ÏÚ  ÃÁÄÏÌÚÄ ÏÒÖÉÇ ÏÇÐ  

ÏÍÌÆ¿ ª¿ÑÒÌÛ °Ñ¿ÊÛ °ÎÊ¿Á ¿ÊÝËÇÌÇÞ

Рис. 107. Изделия из сплавов металлов

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


238 Металлы

¬¿ ÿÌÌÍË ÜÑ¿ÎÄ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ ÕÇÁÇÊÇÆ¿ÕÇÇ Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ×ÇÏÍÉÍ ÎÏÇËÄÌÞÄËÚÈ


ËÄÑ¿ÊÊ w ÅÄÊÄÆÍ  ÌÍ ÄÂÍ ÌÄ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á ÖÇÐÑÍË ÁÇÃÄ ±Á—ÏÃÍÐÑÛ ÖÇÐÑÍÂÍ ÅČ
ÊÄÆ¿ ÌÄÁÄÊÇÉ¿ ©ÏÍËÄ ÑÍÂÍ  ÍÌÍ ÀÚÐÑÏÍ ÍÉÇÐÊÞÄÑÐÞ Ì¿ ÁÍÆÃÒÔÄ  ÍÐÍÀÄÌÌÍ ÁÍ
ÁÊ¿ÅÌÍÈ ¿ÑËÍÐÓÄÏÄ  ÍÑ ÖÄÂÍ ÇÆÃÄÊÇÞ ÇÆ ÌÄÂÍ ÎÏÇÔÍÃÞÑ Á ÌÄÂÍÃÌÍÐÑÛ ®ÍÜÑ͌
ËÒ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÐÎÊ¿ÁÚ ÅÄÊÄÆ¿  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÒÂÊÄÏÍÃ Ç ÎÏÇËÄÐÇ ÃÏÒÂÇÔ ËČ
Ñ¿ÊÊÍÁ ®ÏÇ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÇ ÒÂÊÄÏÍÿ ÀÍÊÄÄ   ÎÍ Ë¿ÐÐÄ w ÜÑÍ ÖÒÂÒÌÚ  ËÄÌÄÄ
  w ÐÑ¿ÊÇ
Ê¿ÂÍÿÏÞ ÔÍÏÍ×ÇË ÊÇÑÄÈÌÚË É¿ÖÄÐÑÁ¿Ë  ÎÏÍÖÌÍÐÑÇ  Ë¿ÊÍËÒ ÉÍÜÓÓÇÕÇÄ̌
ÑÒ ÑÏÄÌÇÞ Ç ËÌÍÂÇË ÃÏÒÂÇË ÎÍÊÄÆÌÚË É¿ÖÄÐÑÁ¿Ë ÖÒÂÒÌ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÇÆÂ͌
ÑÍÁÊÄÌÇÞ ÃÄÑ¿ÊÄÈ ¿ÏË¿ÑÒÏÚ  ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ ÐÑ¿ÌÉÍÁ  ÎÍÃ×ÇÎÌÇÉÍÁ  ÉÍÑÊÍÁ Ç ËÌ͌
ÂÇÔ ÃÏÒÂÇÔ ÇÆÃÄÊÇÈ Ë¿×ÇÌ͌  ÑÏ¿ÉÑÍÏ͌ Ç ÐÑ¿ÌÉÍÐÑÏÍÄÌÇÞ °Ñ¿ÊÛ Á ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÇ
Ð ÖÒÂÒÌÍË ÀÍÊÄÄ ÎÊ¿ÐÑÇÖÌ¿  ÎÏÍÖÌÄÄ  ÑÁ—ÏÅÄ  ÊÄÂÖÄ ÍÀÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÄÑÐÞ ËÄÔ¿Ìnj
ÖÄÐÉÇ ¬ÄÉÍÑÍÏÚÄ ė ÐÍÏÑ¿  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÎÏÇËÄÐÇ $S  /J  .P  5J  ÀÍÊÄÄ ÉÍÏÏ͌
ÆÇÍÌÌÍÐÑÍÈÉÇÄ °ÎÊ¿ÁÚ ÅÄÊÄÆ¿ Ð ÌÇÉÄÊÄË  ÔÏÍËÍË Ç ÃÏÒÂÇËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ÃÍ
ÌÄÐÉÍÊÛÉÇÔ ÎÏÍÕÄÌÑÍÁ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ËÄÌÄÄ   ÒÂÊÄÏÍÿ  ÌÄÆ¿ËÄÌÇËÚ ÎÏÇ Çƌ
ÂÍÑÍÁÊÄÌÇÇ ÐÑÏÍÇÑÄÊÛÌÚÔ ÉÍÌÐÑÏÒÉÕÇÈ  ÃÄÑ¿ÊÄÈ Ë¿×ÇÌ  ÏÄÊÛÐÍÁ  ÏÄÅÒØÄÂÍ
ÇÌÐÑÏÒËÄÌÑ¿  ¿ÏË¿ÑÒÏÚ ÏÇÐ  
£ÝÏ¿ÊÝËÇÌÇÈ w ÐÎÊ¿Á ¿ÊÝËÇÌÇÞ    Ð ËÄÃÛÝ  Ë¿ÂÌÇÄË Ç Ë¿Ï¿ÌÕÄË w
ÍÐÌÍÁÌÍÈ ÉÍÌÐÑÏÒÉÕÇÍÌÌÚÈ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê Á ¿ÁÇ¿ÕÇÇ  ÉÍÐËÍÌ¿ÁÑÇÉÄ  ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ
ÐÉÍÏÍÐÑÌÚÔ ÎÍÄÆÃÍÁ  ¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÈ Ç ÃÏÒÂÇÔ ÍÀÊ¿ÐÑÞÔ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ  ÃÊÞ
ÉÍÑÍÏÚÔ ÎÏÇÌÕÇÎÇ¿ÊÛÌÒÝ ÏÍÊÛ ÇÂÏ¿ÄÑ ËÇÌÇË¿ÊÛÌ¿Þ Ë¿Ðп ÉÍÌÐÑÏÒÉÕÇÇ ¼ÑÍÑ
ÐÎÊ¿Á ÍÑÊÇÖ¿ÄÑÐÞ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ʗÂÉÍÐÑÛÝ  ÌÍ Ç ÎÏÍÖÌÍÐÑÛÝ ÐË ÏÇÐ  

Сплав вольфрама с кобальтом и углеродом (победит) по твёрдости близок к алмазу.


Из него изготавливают сверхпрочные инструменты для металлообработки и бурения гор-
ных пород, свёрл по бетону.
Чистое золото — мягкий металл, поэтому в ювелирных изделиях используют его более
твёрдые сплавы, например, с медью, никелем. Добавление в золото других металлов изме-
няет не только его механические свойства, но и цвет. Например, при содержании палладия
более 10 % золото окрашивается в белый цвет с лёгким телесным оттенком.

Металлы — это кристаллические вещества с металлической связью


между плотно упакованными атомами.
Для металлов характерны высокие тепло- и электропроводность, вы-
сокая пластичность (ковкость) и металлический блеск.
Металлические сплавы — это материалы, имеющие металлические
свойства и состоящие из двух или большего числа химических элемен-
тов, из которых хотя бы один является металлом.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Общие химические свойства металлов 239
Вопросы, задания, задачи
1. Перечислите и объясните: а) общие физические свойства металлов; б) важнейшие
физические отличия сплавов от индивидуальных металлов.
2. Приведите электронные конфигурации атомов, сравните радиусы атомов: а) нат-
рия и лития; б) магния и аргона.
3. Объясните, почему при сильном морозе за металлическую дверную ручку, в отли-
чие от деревянной, голой рукой браться не рекомендуется.
 ʄʥʦʛʚʛʡʞʨʛ ʧʨʛʥʛʣʞ ʤʠʞʧʡʛʣʞʵ ʖʨʤʢʤʘ ʢʛʨʖʡʡʤʘ ʘ ʧʤʛʚʞʣʛʣʞʵʫ .H4  /B/03  'F0 
'F2O3, Cr2O3, CrO3.
 ʆʖʧʥʤʡʤʜʞʨʛʧʞʢʘʤʡʱʢʛʨʖʡʡʤʘʘʥʤʦʵʚʠʛʘʤʝʦʖʧʨʖʣʞʵʦʖʚʞʩʧʖʞʫʖʨʤʢʤʘ.H /B 
Li, Fr, Ba.
6. Используя данные рисунков 103 и 106, объясните, какие металлы можно приме-
нять: а) для резки алюминия, магния, олова, натрия; б) в качестве электропроводки или
для изготовления электрических контактов.
7. Исключите лишнее и обоснуйте свой выбор:
а) 1s22s22p5; б) 1s22s22p63s23p4; в) 1s22s22p63s23p1; г) 1s22s22p6.
8. Монета массой 3,9 г имеет объём 0,5 см3. Из какого металла (сплава) она изготов-
лена? Для ответа используйте данные таблицы.
Металлы(сплавы) Плотность, г/см3 Металлы (сплавы) Плотность, г/см3

Алюминий 2,7 Медь 8,96

Сталь 7,6–7,9 Серебро 10,5

Бронза 8,7–9,0 Золото 19,3

Никель 8,9 Платина 21,5

9. Магний — один из важнейших биогенных элементов. Его содержание в организме


человека составляет около 0,05 %. Определите массу магния и число его атомов в орга-
низме человека массой 60 кг.
10. Определите металл, массовая доля которого в его оксиде состава Ме2О3 равна
68,42 %.

§ 44. Общие химические свойства металлов


®Í ÔÇËÇÖÄÐÉÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ËÄÑ¿ÊÊÚ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÞËÇ  Ñ¿É É¿É
ÊÄÂÉÍ ÍÑÿÝÑ ÐÁÍÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ¿ÑÍË¿Ë ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ÎÏÄÁÏ¿Ø¿ÞÐÛ Á ÎÍÊÍÅÇÑÄÊی
ÌÍ Æ¿ÏÞÅÄÌÌÚÄ ÇÍÌÚ w É¿ÑÇÍÌÚ
°ÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ ¿ÑÍËÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÍÑÿÁ¿ÑÛ  ¿ ÇÔ É¿ÑÇÍÌÍÁ w ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÞÑÛ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ËÍÅÄÑ ÐÊÒÅÇÑÛ ËÄÏÍÈ ÇÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ±¿É  ¿ÊÝËnj
ÌÇÈ Ì¿ ÁÍÆÃÒÔÄ ÍÖÄÌÛ ÀÚÐÑÏÍ ÎÍÉÏÚÁ¿ÄÑÐÞ ÍÉÐÇÃÌÍÈ ÎʗÌÉÍÈ  ¿ Ð ÆÍÊÍÑÍË Æ¿Œ
ËÄÑÌÚÔ ÇÆËÄÌÄÌÇÈ ÌÄ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ µÇÌÉ ¿ÉÑÇÁÌÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ð ÐÍÊÞÌÍÈ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


240 Металлы

ÉÇÐÊÍÑÍÈ  ¿ ÐÄÏÄÀÏÍ w ÌÄÑ ®ÍÜÑÍËÒ ¿ÊÝËÇÌÇÈ Ç ÕÇÌÉ ËÍÅÌÍ ÍÑÌÄÐÑÇ É ¿ÉŒ


ÑÇÁÌÚË ËÄÑ¿ÊÊ¿Ë  ¿ ÆÍÊÍÑÍ Ç ÐÄÏÄÀÏÍ w É ÌÄ¿ÉÑÇÁÌÚË
¯ÞÃ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
´ÇËÇÖÄÐÉÒÝ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ Ï¿ÆÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÊÄÂÉÍ ÐÍÎÍÐÑ¿ÁÇÑÛ  ¿Ì¿ÊÇÆÇÏÒÞ
ÇÔ ÎÍÁÄÃÄÌÇÄ Á ÁÍÃÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô ÐÍÊÄÈ Ç ÉÇÐÊÍÑ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÄÐÊÇ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ
ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ ËÄÃÇ **  ÍÎÒÐÑÇÑÛ ÕÇÌÉÍÁÒÝ ÎÊ¿ÐÑÇÌÉÒ ÇÊÇ ÅÄÊÄÆÌÚÈ ÂÁÍÆÃÛ  ÑÍ
ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ ÐÏ¿ÆÒ ÅÄ Ì¿ ÇÔ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ÎÍÞÁÊÞÄÑÐÞ ÉÏ¿ÐÌÍÁ¿ÑÚÈ ̿ʗÑ ËČ
ÃÇ ¼ÑÍ ÐÁÇÃÄÑÄÊÛÐÑÁÒÄÑ Í ÑÍË  ÖÑÍ ÕÇÌÉ Ç ÅÄÊÄÆÍ ÁÚÑÄÐÌÞÝÑ ËÄÃÛ ÇÆ Ï¿ÐÑÁ͌
Ï¿ ¼ÑÇ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ ÐÊÄÃÒÝØÇËÇ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞËÇ
;O $V4­=;O4­ °V↓
;O °V =;O  $V
'F $V4­='F4­ °V↓
'F $V ='F  °V
¡ ÜÑÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ÕÇÌÉ Ç ÅÄÊÄÆÍ ÍÑÿÝÑ ÐÁÍÇ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÇÍÌ¿Ë ËÄÃÇ 
ÑÍ ÄÐÑÛ ÍÌÇ ÍÉÇÐÊÞÝÑÐÞ §ÍÌÚ ËÄÃÇ ÎÏÇÌÇË¿ÝÑ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ  ÎÍÜÑÍËÒ ËÄÃÛ
ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÄÑÐÞ
¤ÐÊÇ ÎÍÐÑÒÎÇÑÛ Ì¿ÍÀÍÏÍÑ Ç Á Ï¿ÐÑÁÍÏ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ ÕÇÌÉ¿ ÎÍËÄÐÑÇÑÛ ËÄÃÌÒÝ
ÎÊ¿ÐÑÇÌÉÒ  ÑÍ Ì¿ ÌÄÈ ÌÄ ÎÏÍÇÆÍÈ×Ñ ÍпÅÃÄÌÇÞ ÕÇÌÉ¿ ¡ ֗Ë ÑÒÑ ÎÏÇÖÇÌ¿
¼ÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÊÛÌÚË ÎÒÑ—Ë  ÇÆÒÖ¿Þ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ ÍÃÌÇÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÁÚÑÄÐÌÞÑÛ
ÃÏÒÂÇÄ ÇÆ ÁÍÃÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÇÔ ÐÍÊÄÈ  ÏÒÐÐÉÇÈ Ò֗ÌÚÈ ¬ ¬ ÄÉÄÑÍÁ Ï¿ÐÎ͌
ÊÍÅÇÊ ËÄÑ¿ÊÊÚ Á ÏÞà ¡ ̗Ë ËÄÑ¿ÊÊÚ  Ì¿ÔÍÃÞØÇÄÐÞ ÊÄÁÄÄ  ÐÎÍÐÍÀÌÚ ÁÍÐÐÑ¿Œ
Ì¿ÁÊÇÁ¿ÑÛ ÎÍÐÊÄÃÒÝØÇÄ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÇÔ ÐÍÊÄÈ ®ÍÐÉÍÊÛÉÒ ÜÑ¿ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÐÁÞÆ¿Ì¿ Ð ÇÔ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÍÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛÝ  ÑÍ ÜÑÍÑ ÏÞÃ ÎÍÊÒÖÇÊ
Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄ ÏÞÿ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ

¯ÞÃ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ


-J , #B 4S °¿ /B .H "M .O ;O $S 'F /J 4O 1C )  $V )H "H 1E 1U "V

¶ÄË ÊÄÁÄÄ Á ÜÑÍË ÏÞÃÒ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌ ËÄÑ¿ÊÊ  ÑÄË ÀÍÊÛ×ÇËÇ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊی


ÌÚËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ Á ÁÍÃÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÍÌ ÍÀʿÿÄÑ  ÑÍ ÄÐÑÛ ÊÄÂÖÄ ÍÑÿ—Ñ ÐÁÍÇ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÝ Ç ÎÄÏÄÔÍÃÇÑ Á ÁÇÃÄ É¿ÑÇÍÌ¿ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ ÑÄË ÑÏÒÃÌÄÄ
É¿ÑÇÍÌ ÜÑÍÂÍ ËÄÑ¿ÊÊ¿ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÄÑÐÞ µÇÌÉ Ç ÅÄÊÄÆÍ ÊÄÂÖÄ ÍÑÿÝÑ ÐÁÍÇ
ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ  ÖÄË ËÄÃÛ  Ç ÎÍÜÑÍËÒ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÝÑ $V  ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿
®Í ÎÍÊÍÅÄÌÇÝ ÕÇÌÉ¿ Á ÏÞÃÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ËÍÅÌÍ ÎÏÍÂÌÍÆÇÏÍÁ¿ÑÛ  ÖÑÍ ÜÑÍÑ
ËÄÑ¿ÊÊ ÐÎÍÐÍÀÄÌ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÛ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÇÍÌÚ ÍÊÍÁ¿  ËÄÃÇ Ç ÐÄÏÄÀÏ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Общие химические свойства металлов 241
;O 4O =;O  4O
;O °V =;O  $V
;O "H  =;O  "H
¡ ÑÍ ÅÄ ÁÏÄËÞ ËÄÃÛ ÀÒÃÄÑ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÑÛ ÑÍÊÛÉÍ ÇÍÌÚ ÐÄÏÄÀÏ¿  ÌÍ ÌÄ
ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑ ÇÍÌÚ ÍÊÍÁ¿
$V "H  =$V  "H
¼ÑÍ ÍÆÌ¿Ö¿ÄÑ  ÖÑÍ ÕÇÌÉ ÍÀʿÿÄÑ ÀÍÊÛ×ÄÈ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÍÈ ÐÎÍÐÍÀÌ͌
ÐÑÛÝ ­Ì ÊÄÂÖÄ ÍÑÿ—Ñ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ  ÖÄË ÍÊÍÁÍ  ËÄÃÛ Ç ÐÄÏÄÀÏÍ ®ÍÜÑÍËÒ ÕÇÌÉ
ÐÖÇÑ¿ÄÑÐÞ ÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚË ËÄÑ¿ÊÊÍË  ÖÄË ÜÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÚ ¡ ÐÁÍÝ ÍÖÄÏÄÃÛ 
ËÄÃÛ w ÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚÈ ËÄÑ¿ÊÊ  ÖÄË ÐÄÏÄÀÏÍ
¯ÞÃ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ÎÏÍÂÌÍÆÇÏÍÁ¿ÑÛ ÎÍÁÄÃÄÌÇÄ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Ð Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ËÇ ÐÍÊÄÈ  ÌÍ Ç ÐÏ¿ÁÌÇÁ¿ÑÛ ÇÔ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÄ É Á͌
ÃÄ  Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ë ÉÇÐÊÍÑ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ É ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿Ë Ç ÏÞÃÒ ÃÏÒÂÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ
±¿É  ÐÊÄÁ¿ ÍÑ ÁÍÃÍÏÍÿ Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÚ ËÄÑ¿ÊÊÚ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÁÚÑÄÐÌÞÝÑ ÁÍÃ͌
ÏÍÃ ÇÆ ÁÍÃÚ Ç ÉÇÐÊÍÑ ÑÍ ÄÐÑÛ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÝÑ ÇÍÌÚ ÁÍÃÍÏÍÿ ¬  «Äѿʌ
ÊÚ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÄ ÐÎÏ¿Á¿ ÍÑ ÁÍÃÍÏÍÿ  Ñ¿ÉÍÈ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÍÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ
Á ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ Ð Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ËÇ ÉÇÐÊÍÑ ÌÄ ÎÏÍÞÁÊÞÝÑ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÕÇÌÉ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ
Ð ÐÍÊÞÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÍÈ  ÁÚÑÄÐÌÞÞ ÁÍÃÍÏÍÃ
;O ¬°M=;O$M ¬↑
;O ¬ =;O  ¬↑
¿ ÐÄÏÄÀÏÍ ÁÍÃÍÏÍÃ ÌÄ ÁÚÑÄÐÌÞÄÑ

¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ð ÎÏÍÐÑÚËÇ Ç ÐÊÍÅÌÚËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ


© ÍÀØÇË ÔÇËÇÖÄÐÉÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÍÑÌÍÐÞÑ ÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÌÄËÄѿʌ
Ê¿ËÇ  ÁÍÃÍÈ  ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ÐÍÊÞËÇ £ÊÞ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ñ¿ÉÅÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÚ
ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ËÇ ØÄÊÍÖÄÈ ¶¿ÐÑÛ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÁÐÑÒοÄÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÍÏ¿Ìnj
ÖÄÐÉÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ «ÌÍÂÇÄ ÎÄÏÄÖÇÐÊÄÌÌÚÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ Á¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÚ
ÇÆ ÎÏÄÃÚÃÒØÇÔ ÂÊ¿Á ÎÍÐÍÀÇÞ ©ÏÍËÄ ÑÍÂÍ  ÁÚ ÇÆÒÖ¿ÊÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Á ŒË ÉÊ¿ÐÐÄ ®ÍÜÑÍËÒ Ì¿ ÿÌÌÍË ÜÑ¿ÎÄ ÍÀÒÖÄÌÇÞ ËÚ ÐÇÐÑÄË¿ÑÇÆnj
ÏÒÄË ÇÆÁÄÐÑÌÚÄ Á¿Ë ÐÁÍÈÐÑÁ¿  ÐÍÐÑ¿ÁÇÁ Ñ¿ÀÊÇÕÒ 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


242 Металлы

±¿ÀÊÇÕ¿  ­ÀØÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ


¯Ä¿ÂÄÌÑÚ Ç ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ­ÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ Ð ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ

¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ
   U  v
$V  0=  $V0
  U v ­ÀÏ¿ÆÒÝÑ ÀÇÌ¿ÏÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÍÉÐÇÃÚ  ÂÇÃÏnj
,  )=  ,) ÃÚ  ÌÇÑÏÇÃÚ  ¿ÊÍÂÄÌÇÃÚ ¯Ä¿ÉÕÇÇ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ É¿É
   v ÎÏÇ ÍÀÚÖÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ  Ñ¿É Ç ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ
-J  / = -J/
  U  v
'F  $M=  'F$M

¡Íÿ

¸ÄÊÍÖÌÚÄ Ç ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÄ °¿  4S  ¡¿  3B 
B  ,  ¬0 = ,­¬  ¬↑
ËÄÑ¿ÊÊÚ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÁÍÃÍÏÍÃ Ç ؗÊÍÖÛ ÎÏÇ ÍÀÚ֌
¡¿  ¬0 = ¡¿ ­¬   ¬↑
ÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ
U
À  'F  )0=  'F0  ¬↑ «ÄÑ¿ÊÊÚ ÐÏÄÃÌÄÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ  ÏÄ¿ÂÇÏÒÞ Ð οϿËÇ
U ÁÍÃÚ  ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÍÉÐÇÃÚ
;O  )0=  ;O0  ¬↑

U
­ÀÏ¿ÆÒÝÑ ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ Ë¿ÂÌÇÈ
Á  .H  )0=  .H 0) ↓  ¬↑ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÉÇÎÞØÄÈ ÁÍÃÍÈ ¿ÊÝËÇÌÇÈ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ
"M  )0 = "M 0) ↓  ¬↑ Ð ÁÍÃÍÈ  ÄÐÊÇ Ð ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ÒÿÊÄÌ¿ ÎʗÌÉ¿
ÍÉÐÇÿ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ¿ÊÝËÇÌÇÈ ¿Ë¿ÊÛ¿ËÇÏÍÁ¿Ì

©ÇÐÊÍÑÚ ¸ÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿Ënj


ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÞËÇ )/0 ÉÍÌÕ  )40 ÉÍÌÕ  ÐÍ ÁÆÏڌ
ÁÍË 1C οÐÐÇÁÇÏÒÄÑÐÞ Á Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌÚÔ )$M 
«H  )$M = .H$M  )↑ )40 ¬¿ÎÍËÌÇË  ÖÑÍ ÎÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ ËČ
'F  )40 Ï¿ÆÀ  = 'F40  )↑ Ñ¿ÊÊÍÁ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËnjÍÉÇÐÊÇÑÄÊÞËÇ )/0 ÉÍÌÕ 
Ç )40 ÉÍÌÕ  ÁÍÃÍÏÍÃ ÌÄ ÁÚÃÄÊÞÄÑÐÞ  ¿ ÍÀÏ¿ÆÒÝь
ÐÞ ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ ¿ÆÍÑ¿ Ç ÐÄÏÚ

°ÍÊÇ ¡ÁÍÃÌÚÔÏ¿ÐÑÁÍÏ¿ÔËÄÑ¿ÊÊÚTŒÜÊÄËÄÌÑÍÁ ÍÀÊ¿Œ


ÿÞÐÇÊÛÌÚËÇÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚËÇÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ Áڌ
'F  $V$M = 'F$M  °V↓ ÑÄÐÌÞÝÑÇÆÁÍÃÚÁÍÃÍÏÍà ¿ÌÄÇÍÌÚËÄÌÄÄ¿ÉÑÇÁŒ
ÌÚÔËÄÑ¿ÊÊÍÁÐÍÊÄÈ­ÐÑ¿ÊÛÌÚÄËÄÑ¿ÊÊÚÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ
°V  "H/0 = "H↓  $V /0 
ÁÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÇÇÐÎÍÊÍÅÄÌÇÄËÁÏÞÃÒ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ

¯¿ÐÑÁÍÏÚ ØÄÊÍÖÄÈ
¡ Ñ¿ÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÁÐÑÒοÝÑ ÕÇÌÉ  ¿ÊÝËÇÌÇÈ 
;O  )0  /B0) ÏŒÏ  = ÀÄÏÇÊÊÇÈ
= /B<;O 0) >  ¬↑


ɶʠʨʞʘʣʱʛ ʢʛʨʖʡʡʱ /B  ,  ʘʧʨʩʥʖʴʨ ʘ ʦʛʖʠʬʞʞ ʧ ʠʖʦʗʤʣʤʘʱʢʞ ʠʞʧʡʤʨʖʢʞ  ʧʥʞʦʨʖʢʞ  ʪʛ
нолами.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Общие химические свойства металлов 243

Положение металла в ряду активности металлов позволяет прогно-


зировать его поведение в окислительно-восстановительных реакциях,
протекающих в водных растворах.
Атомы металлов во всех химических превращениях являются
восстановителями.

Вопросы, задания, задачи


1. Назовите характерные для металлов физические свойства.
2. Перечислите p-элементы, которые относятся к элементам-металлам.
3. Расставьте коэффициенты в уравнении реакции методом электронного баланса:
$V  )/03(разб) → $V /03)2  /0↑  )2O.
4. Составьте уравнения возможных химических реакций с учётом, что медь окисляет-
ся до степени окисления +2:
ʖ  "H  ʃʇM → ʗ  ʇV  )H /ʄ3)2 → ;
ʘ  .H  )2SО Qʖʝʗ  → ʙ  /J  /B$M → ;
ʚ  ;O  ɶH/ʄ3 → ; ʛ  "V  )2O → .
5. Составьте уравнения реакций взаимодействия цинка с неметаллами (O2, P), кисло-
ʨʖʢʞ ʦʖʝʗʖʘʡʛʣʣʱʢʞ )$M  )2SO4  ʧ ʦʖʧʨʘʤʦʖʢʞ ʯʛʡʤʭʛʟ /B0)  ,0)  ʧ ʧʤʡʵʢʞ "H/03,
1C /03)2).
6. Цинк массой 1,3 г растворили в концентрированном растворе гидроксида натрия.
Рассчитайте объём выделившегося газа.
7. Составьте уравнения реакций, которые могут протекать на поверхности активно-
го металла, например лития, на воздухе.
8. Укажите, как изменится масса цинковой пластинки (увеличится, уменьшится, не из-
менится) при погружении её на небольшое время в раствор: 1) серной кислоты; 2) гид-
роксида натрия; 3) сульфата магния; 4) сульфата меди(II); 5) нитрата серебра(I).
9. Определите объём водорода, который выделится при взаимодействии 260 г цинка
с раствором серной кислоты объёмом 250 см3 ʂʖʧʧʤʘʖʵ ʚʤʡʵ )2SO4 равна 15 %, плот-
ность — 1,1 г/см3.
10. Железную пластинку массой 90 г погрузили в раствор медного купороса. Через
некоторое время её вынули, промыли, высушили и взвесили. Масса стала равна 92,4 г.
Определите массу прореагировавшего железа и массу меди, осевшей на пластинке.

ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈÍÎÚÑ¡Æ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄËÄÑ¿ÊÊÍÁÐÏ¿ÐÑÁÍÏ¿ËÇÉÇÐÊÍÑ
¯Ä¿ÉÑÇÁÚ Ë¿ÂÌÇÈ  ÕÇÌÉ  ÅÄÊÄÆÍ  ËÄÃÛ  Ï¿ÐÑÁÍÏ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ
¡ ÖÄÑÚÏÄ ÎÏÍÀÇÏÉÇ ÎÍËÄÐÑÇÑÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ w Ë¿ÂÌÇÈ  ÕÇÌÉ  ÅÄÊÄÆÍ  ËÄÃÛ w
Ç ÃÍÀ¿ÁÛÑÄ É ÌÇË Ï¿ÐÑÁÍÏ ÐÄÏÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ÎÍ  ÐË 
­ÑËÄÑÛÑÄ ÇÌÑÄÌÐÇÁÌÍÐÑÛ ÁÚÃÄÊÄÌÇÞ ¿ƿ
°ÃÄÊ¿ÈÑÄ ÁÚÁÍÃ Í ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÎÍ ÍÑÌÍ×ÄÌÇÝ
É ÉÇÐÊÍÑ¿Ë

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


244 Металлы

§ 45. Общие способы получения металлов


¦Ì¿ÖÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÎÏÇÖÇÌÍÈ ÑÍÂÍ 
ÖÑÍ Á ÆÄËÌÍÈ ÉÍÏÄ ÍÌÇ ÐÒØÄÐÑÁÒÝÑ  É¿É ÀÚÊÍ ÍÑËÄÖÄÌÍ Ï¿ÌÄÄ  ÎÏÄÇËÒØÄÐÑÁÄ̌
ÌÍ Á ÁÇÃÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ w ËÇÌÄÏ¿ÊÍÁ
¢ÍÏÌÚÄ ÎÍÏÍÃÚ ÐÉÍÎÊÄÌÇÞ ËÇÌÄÏ¿ÊÍÁ  ÇÆ ÉÍÑÍÏÚÔ ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÖÄÐÉÇ ÁÍƌ
ËÍÅÌÍ Ç ÜÉÍÌÍËÇÖÄÐÉÇ ÁÚÂÍÃÌÍ ÇÆÁÊÄÉ¿ÑÛ Á¿ÊÍÁÚË ÐÎÍÐÍÀÍË ËÄÑ¿ÊÊ  Ì¿ÆÚÁ¿Œ
ÝÑ ÏÒÃÍÈ ¯Òÿ ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÇ ÌÇÉÍÂÿ ÌÄ ÐÍÃÄÏÅÇÑ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊ¿ Á ÖÇЌ
ÑÍË ÁÇÃÄ  Á ÌÄÈ ÁÐÄÂÿ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÒÝÑ ÎÏÇËÄÐÇ ÃÏÒÂÇÔ ËÇÌÄÏ¿ÊÍÁ  ÉÍÑÍÏÚÄ
Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÎÒÐÑÍÈ ÎÍÏÍÃÍÈ ®ÍÜÑÍËÒ ÎÏÍÀÊÄËÍÈ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ Ï¿ÆÏ¿ÀÍÑÉ¿
ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÇ ÇÆÁÊÄÖÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÆ ËÇÌÄÏ¿ÊÍÁ  ÌÍ Ç ÎÍÇÐÉ ÐÎÍÐÍÀÍÁ ÍÖÇÐь
ÉÇ ËÇÌÄÏ¿ÊÍÁ ÍÑ ÎÒÐÑÍÈ ÎÍÏÍÃÚ °ÍÁÏÄËÄÌÌÚÄ ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÇ ÃÄÊ¿ÝÑ ÜÉÍÌÍËÇÖČ
ÐÉÇ ÁÚÂÍÃÌÚË ÇÆÁÊÄÉ¿ÑÛ ÅÄÊÄÆÍ ÇÆ ÏÒÃ  Á ÉÍÑÍÏÚÔ ÄÂÍ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ
v  ÕÇÌÉ w v  ÍÊÍÁÍ w  v  ÆÍÊÍÑÍ w  v  
­ÀÊ¿ÐÑÛ Ì¿ÒÉÇ Ç ÑÄÔÌÇÉÇ  ÍÑÏ¿ÐÊÛ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ  ÐÁÞÆ¿ÌÌÒÝ Ð ÇÆÁÊČ
ÖÄÌÇÄË ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÆ ÏÒÃ Ç ÎÍÊÒÖÄÌÇÄË ÇÔ Á ÁÇÃÄ  ÎÏÇÂÍÃÌÍË ÃÊÞ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿Œ
ÌÇÞ  Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÄÈ
«ÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÎÏÇÌÞÑÍ ÎÍÃÏ¿ÆÃÄÊÞÑÛ Ì¿ ÑÏÇ Üѿο
®ÄÏÁÚÈ ÜÑ¿Î w ÎÏÄÃÁ¿ÏÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÍÀÏ¿ÀÍÑÉ¿ ÏÒÃÚ ¬¿ ÜÑÍË ÜÑ¿ÎÄ ÎÏÍÇÆÁÍÃÞÑ
ÍÀÍ¿ØÄÌÇÄÏÒÃÚwÍÑÃÄÊÄÌÇÄÁÐÄÔÕÄÌÌÚÔËÇÌÄÏ¿ÊÍÁÍÑÎÒÐÑÍÈÎÍÏÍÃÚ¤ÐÊÇÏҌ
ÃÍÈÞÁÊÞÝÑÐÞÐÒÊÛÓÇÃÚËÄÑ¿ÊÊ¿ $V'F4 1C4 ;O4ÇÃÏ ÑÍÑ¿ÉÒÝÏÒÃÒÎÏÄÃÁ¿Œ
ÏÇÑÄÊÛÌÍÍÀÅÇ¿ÝÑÁÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇÉÇÐÊÍÏÍÿÃÊÞÎÄÏÄÁÍÿËÄÑ¿ÊÊÍÁÁÍÉÐÇÃÚ
U
;O4 0=;O0 4­↑
U
°V4 0=$V0 4­↑
¡ÑÍÏÍÈ ÜÑ¿Î w ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÆ ÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÍÉÐÇÃÍÁ ÇÊÇ
ÐÍÊÄÈ «ÄÑÍÃÚ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ ËÍÅÌÍ Ï¿ÆÃÄÊÇÑÛ Ì¿ ÑÏÇ ÀÍÊÛ×ÇÄ ÂÏÒÎÎÚ Înj
ÏÍËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÇÄ  ÜÊÄÉÑÏÍÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ Ç ÂÇÃÏÍËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÇÄ
¬¿ ÑÏÄÑÛÄË ÜÑ¿ÎÄ ÎÏÍÁÍÃÞÑ ÍÖÇÐÑÉÒ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ w Ï¿ÓÇÌÇÏÍÁ¿ÌÇÄ
«ÄÑÍÃ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊ¿ ÇÆ ÄÂÍ ÏÒÃÚ ÁÚÀÇÏ¿ÝÑ Ð Ò֗ÑÍË ÐÁÍÈÐÑÁ ÐÍÄÃnj
ÌÄÌÇÈ ËÄÑ¿ÊÊ¿ Ç ÄÂÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ
®ÇÏÍËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÇÄ ËÄÑÍÃÚ
®ÇÏÍËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÇÄ ËÄÑÍÃÚ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÍÐÌÍÁ¿ÌÚ Ì¿ ÁÍÐÐÑ¿Œ
ÌÍÁÊÄÌÇÇ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÆ ÇÔ ÏÒÃ ÎÏÇ ÁÚÐÍÉÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ Ï¿ÆÊÇÖÌÚËÇ ÁÄØÄÐь
Á¿ËÇ Ð ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÚÄ ÁÍЌ
ÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÇ w ÒÂÍÊÛ  ÍÉÐÇÃ ÒÂÊÄÏÍÿ **  ÁÍÃÍÏÍà  ¿ÊÝËÇÌÇÈ ¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ
ÎÏÇËÄÏÍÁ ÎÏÇÁÄ×Ë ÇÐÎÍÊÛÆÒÄËÚÄ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ É¿É Á ÎÏÍËÚ×ÊÄ̌
ÌÍÐÑÇ  Ñ¿É Ç Á Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÇ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ ÕÇÌÉ¿ ÒÂʗË Ç ÍÉÐÇÃÍË
ÒÂÊÄÏÍÿ **  ËÄÃÇ Ç ÁÍÊÛÓÏ¿Ë¿ w ÁÍÃÍÏÍÃÍË  ÅÄÊÄÆ¿ Ç ÔÏÍË¿ w ¿ÊÝËÇÌÇÄË

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Общие способы получения металлов 245
U
 ;O0 $=;O $0↑
U
 ;O0 $0=;O $0↑
U
 $V0 )=$V )0↑
U
 80 )=8 )0↑
U
 'F0 "M='F "M0
U
 $S0 "M=$S "M0
¯¿ÐÐËÍÑÏÇË ÀÍÊÄÄ ÎÍÃÏÍÀÌÍ ÎÏÍÕÄÐÐ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÅÄÊÄÆ¿ Á ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÄÂÍ ÐÎÊ¿Œ
ÁÍÁ w ÖÒÂÒÌ¿ Ç ÐÑ¿ÊÇ
­ÐÌÍÁÌÍÈ ÇÐÑÍÖÌÇÉ ÅÄÊÄÆ¿ w ÜÑÍ ÏÒÃÚ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ Ñ¿ÉÇÄ ËÇÌÄÏ¿ÊÚ  É¿É
Ë¿ÂÌÄÑÇÑ 'F0  Ç ÂÄË¿ÑÇÑ 'F­  ®ÍÊÄÆÌÚËÇ ÎÏÇËÄÐÞËÇ  ÒÊÒÖ׿ÝØnj
ËÇ É¿ÖÄÐÑÁÍ ÁÚÎÊ¿ÁÊÞÄËÍÂÍ ÇÆ ÏÒÃÚ ÅÄÊÄÆ¿  ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ .O  /J 
$P  °Â  ¡  7 §Ô Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÊÄÂÇÏÒÝØÇËÇ ÃÍÀ¿ÁÉ¿ËÇ °ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ "T  1  4  1C 
;O w ÁÏÄÃÌÚÄ ÎÏÇËÄÐÇ  ÒÔÒÃ׿ÝØÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÅÄÊÄÆ¿
¡ Ì¿ÐÑÍÞØÄÄ ÁÏÄËÞ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ÐÑ¿ÊÇ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÁ¿ ÍÐÌÍÁÌÚÔ
ÐÎÍÐÍÀ¿
°ÍÂÊ¿ÐÌÍ ÎÄÏÁÍËÒ ÑÏ¿Ãnj
ÕÇÍÌÌÍËÒ ÐÎÍÐÍÀÒ ÎÍÊÒÖÄÌÇÄ #

ÐÑ¿ÊÇ ÎÏÍÁÍÃÞÑ Á ÃÁÄ ÐÑ¿ÃÇÇ  $

¬¿ ÎÄÏÁÍÈ ÇÆ ÌÇÔ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ


ÖÒÂÒÌ  ÉÍÑÍÏÚÈ Ì¿ ÁÑÍÏÍÈ ÐÑ¿Œ #

ÃÇÇ ÎÄÏÄÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÝÑ Á ÐÑ¿ÊÛ
200 °C
Для получения чугуна железо
восс танав ливают углеродом
600 °C
и угарным газом, который образу- t
)*'(&(= ')*&(
ется при неполном сгорании угля. t
)*&=)*&
В доменную печь загружают смесь
железной руды, специально обра-
ботанного угля, называемого кок-
800 °C
сом, и добавляют для понижения t
)*&=)*&
температуры плавления известняк.
900 °C
Такую смесь, называемую шихтой,
вводят в доменную печь сверху, %"
1000 °C
!
откуда она перемещается вниз t
')*&=)*'&
в зону более высокотемпературно-
t
го нагревания, где температура 1500 °C &=
поднимается до 1600 °С и смесь 2000 °C & =t
 
 +
расплавляется. 
+
Вдуваемый снизу в доменную
печь воздух обеспечивает горение
углерода с выделением большого

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


246 Металлы
количества теплоты и образованием угарного газа, который восстанавливает железо из его ок-
сидов. Восстановленное железо уже при температуре около 1000 °С науглероживается, и об-
разуется сплав, называемый чугуном. В нём, помимо железа, содержатся графит и цементит —
ʠʖʦʗʞʚʜʛʡʛʝʖ'F3C с суммарным содержанием углерода приблизительно от 2 до 6 %.
Расплав чугуна периодически отбирают, изолируя его от шлака. Химические процессы,
протекающие в разных зонах доменной печи, представлены на рисунке.

®ÏÇ ÎÄÏÄÏ¿ÀÍÑÉÄ ÖÒÂÒÌ¿ Á ÐÑ¿ÊÛ Ì¿ ÁÑÍÏÍÈ ÐÑ¿ÃÇÇ ÎÏÍÕÄÐп ÇÆÀÚÑÍ֌


ÌÚÈ ÒÂÊÄÏÍÃ  ¿ ÌÄÏÄÃÉÍ Ç ÃÏÒÂÇÄ ÎÏÇËÄÐÇ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÉÏÄËÌÇÞ  ÓÍÐÓÍÏ¿  ÐÄÏÚ 
ÍÉÇÐÊÞÝÑ ÎÏÇ ÁÚÐÍÉÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË ÁÍÆÃÒÔ¿ £ÊÞ ÜÑÍÂÍ ÇÐÎÍÊÛÆҌ
ÝÑ Ï¿ÆÌÚÄ ÒÐÑ¿ÌÍÁÉÇ w Ë¿ÏÑÄÌÍÁÐÉÇÄ ÎÄÖÇ  ÉÍÌÁÄÏÑÄÏÚ  ÜÊÄÉÑÏÍÎÄÖÇ ­ÀÏ¿Œ
ÆÒÝØÇÄÐÞ ÍÉÐÇÃÚ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÁÐÎÊÚÁ¿ÝÑ Á ÁÇÃÄ ×Ê¿É¿ ÇÊÇ ÇÐοÏÞÝÑÐÞ ¬¿Œ
ÏÞÃÒ Ð ÍÉÇÐÊÄÌÇÄË ÎÏÇËÄÐÄÈ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ Ñ¿ÉÅÄ Ö¿ÐÑÇÖÌÍÄ ÍÉÇÐÊÄÌÇÄ ÅÄÊÄÆ¿
Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ÍÉÐÇÿ ÅÄÊÄÆ¿ **  ÉÍÑÍÏÚÈ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ Á Ï¿ÐÎÊ¿Á¿Ô ÖÒÂҌ
Ì¿ Ç ÐÑ¿ÊÇ ­ÉÐÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ **  ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÝÑ  ÃÍÀ¿ÁÊÞÞ Á Ï¿ÐÎÊ¿Á ÉÏÄËÌÇÈ 
Ë¿Ï¿ÌÄÕ ÇÊÇ ¿ÊÝËÇÌÇÈ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÄÈ ­ÀÏ¿ÆÒÝØÇÈÐÞ ×Ê¿É ÇÆ
ÍÉÐÇÃÍÁ ÍÑÃÄÊÞÝÑ ÍÑ Ï¿ÐÎÊ¿Á¿ ÅÄÊÄÆ¿
¡ÑÍÏÍÈ ÐÎÍÐÍÀ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ ÐÑ¿ÊÇ ÍÃÌÍÐÑ¿ÃÇÈÌÚÈ  ÄÂÍ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ÎÏÞËÚË
¡ ̗Ë ÐÑ¿ÃÇÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÖÒÂÒÌ¿ ÍÑÐÒÑÐÑÁÒÄÑ  ËÄÌÛ×Ä ÁÚÀÏÍÐ ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ
Á ¿ÑËÍÐÓÄÏÒ ¾ÁÊÞÞÐÛ ÀÍÊÄÄ ÜÉÍÌÍËÇÖÌÚË  ÍÌ ÎÍÐÑÄÎÄÌÌÍ ÁÚÑÄÐÌÞÄÑ ÎÄÏÁÚÈ
ÐÎÍÐÍÀ £ÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÐÑ¿ÊÇ ÅÄÊÄÆÌÒÝ ÏÒÃÒ ÇÆËÄÊÛÖ¿ÝÑ  ¿ Æ¿ÑÄË ÍÀÅÇ¿ÝÑ
Ð ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍ ÌÄÀÍÊÛ×ÇË ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÍË ÉÍÉп ÁÍ ÁÏ¿Ø¿ÝØÇÔÐÞ ÎÄÖ¿Ô ®ÍÊҌ
ÖÄÌÌÚÄ ÅÄÊÄÆÍÏÒÃÌÚÄ ÍÉ¿ÑÚ×Ç  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÍÉÐÇÃÚ ÅÄÊÄÆ¿  ÎÍÃÁÄÏ¿ÝÑ ÃÄȌ
ÐÑÁÇÝ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍÂÍ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÞ Á ÐÎÄÕÇ¿ÊÛÌÚÔ ÏÄ¿ÉÑÍÏ¿Ô
¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÞ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÐËÄÐÛ ËÄÑ¿Ì¿  ÍÉÐÇÿ ÒÂÊÄÏÍÿ ** 
Ç ÁÍÃÍÏÍÿ ¡ÍÃÍÏÍÃ Ç ÍÉÐÇÃ ÒÂÊÄÏÍÿ **  ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÇÆ ËÄÑ¿Ì¿ ÎÏÇ ÄÂÍ ÍÉÇЌ
ÊÄÌÇÇ ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ¿ Á ÐÎÄÕÇ¿ÊÛÌÚÔ ¿ÎοϿѿÔ ÎÍ
ÏÄ¿ÉÕÇÇ
U
$) ­=  $0 ¬
­ÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÂÍ ÅÄÊÄÆ¿ ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞËÇ
ÏÄ¿ÉÕÇÈ
U
'F0 $0=  'F $0↑
U
'F0 )=  'F )0↑
®ÍÊÒÖÄÌÌÍÄ ÎÏÇ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÇ ÂÒÀÖ¿ÑÍÄ ÅÄÊÄÆÍ ÍÉ¿ÑÚ×Ç  ÎÍÃÁÄÏ¿ÝÑ
ÎÄÏÄÎÊ¿ÁÊÄÌÇÝ Á ÜÊÄÉÑÏÍÃÒÂÍÁÚÔ ÎÄÖ¿Ô ®ÏÇ ÜÑÍË  ÁÁÍÃÞ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÚÄ ÃÍÀ¿ÁŒ
ÉÇ  ÅÄÊÄÆÍ ÊÄÂÇÏÒÝÑ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÑÍÂÍ ÇÊÇ ÇÌÍÂÍ ÐÍÏÑ¿ ÁÚÐÍÉÍÉ¿ÖÄÐÑÁÄ̌
ÌÚÔ ÐÑ¿ÊÄÈ w ÉÍÏÏÍÆÇÍÌÌÍÐÑÍÈÉÇÔ  ÇÌÐÑÏÒËÄÌÑ¿ÊÛÌÚÔ  ÉÍÌÐÑÏÒÉÕÇÍÌÌÚÔ 
ÜÊÄÉÑÏÍÑÄÔÌÇÖÄÐÉÇÔ  Å¿ÏÍÎÏÍÖÌÚÔ Ç ÃÏ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Общие способы получения металлов 247
¼ÊÄÉÑÏÍÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ËÄÑÍÃÚ
¼ÊÄÉÑÏÍÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ËÄÑÍà ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÜÊÄÉÑÏÍËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÞ 
ÎÏÄÃÎÍʿ¿ÄÑ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÆ ÏÒà ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆÍË ¼ÊÄÉÑÏÍÊÇÆ w ÜÑÍ
ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÈÎÏÍÕÄÐÐ ÎÏÍÑÄÉ¿ÝØÇÈÎÍÃÃÄÈÐÑÁÇÄËÎÍÐÑÍÞ̌
ÌÍÂÍ ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÍÂÍ ÑÍÉ¿  ÎÏÍÔÍÃÞØÄÂÍ ÖÄÏÄÆ Ï¿ÐÑÁÍÏ ÇÊÇ Ï¿ÐÎÊ¿Á ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿
¤ÂÍ ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ÍÀÚÖÌÚÔ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ Æ¿ÉÊÝÖ¿Äь
ÐÞ Á ÑÍË  ÖÑÍ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ Ç ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ Ï¿ÆÃÄÊÄÌÚ Á ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁÄ
ÇÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑÌ¿ÜÊÄÉÑÏÍÃ¿Ô ÎÍËÄؗÌÌÚÔÁÏ¿ÐÑÁÍÏÇÊÇÏ¿ÐÎÊ¿ÁÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿
®ÏÍÕÄÐÐ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆÍË ÎÏÍÁÍÃÞÑ Á ¿ÎÎ¿Ï¿Ñ¿Ô  Ì¿ÆÚÁ¿Œ
ÄËÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇƗϿËÇ ¡ ÌÇÔ ÇËÄÄÑÐÞ ÇÐÑÍÖÌÇÉ ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÍÂÍ ÎÇÑ¿ÌÇÞ  ÎÍÌ
ÐÍÄÃÇ̗ÌÌÚÈ É ÜÊÄÉÑÏÍÃ¿Ë  ÉÍÑÍÏÚÄ ÎÍÂÏÒÅÄÌÚ Á Á¿ÌÌÒ Ð ÑÍÉÍÎÏÍÁÍÃÞØÇË
ÁÍÃÌÚË Ï¿ÐÑÁÍÏÍË ÇÊÇ Ï¿ÐÎÊ¿ÁÍË ÐÍÊÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿
¡ÚÀÍÏ ÒÐÊÍÁÇÈ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆ¿ Ç ÐÍÐÑ¿Á¿ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿ ÍÎÏÄÃÄÊތ
ÄÑÐÞ ÎÍÊÍÅÄÌÇÄË ËÄÑ¿ÊÊ¿ Á ÏÞÃÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ¼ÊÄÉÑÏÍÊÇÆÍË ÁÍÃÌÍÂÍ Ï¿ÐÑÁ͌
Ï¿ ËÍÅÌÍ ÁÚÃÄÊÇÑÛ ÑÍÊÛÉÍ ÑÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ  ÉÍÑÍÏÚÄ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Á ÏÞÃÒ ¿ÉÑÇÁÌ͌
ÐÑÇ ÎÏ¿ÁÄÄ ¿ÊÝËÇÌÇÞ Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ;O  /J  4O  $S  1C  $P  $V  "H  "V  1E Ç ÃÏ 
ŸÊÝËÇÌÇÈ  Ë¿ÂÌÇÈ  ØÄÊÍÖÌÚÄ Ç ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ  ÑÇÑ¿Ì ÇÆÁÊÄÉ¿Œ
ÝÑ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆÍË Ï¿ÐÎÊ¿ÁÍÁ ÇÔ ÍÉÐÇÃÍÁ ÇÊÇ ÔÊÍÏÇÃÍÁ
¯¿ÐÐËÍÑÏÇË ÎÏÍÕÄÐÐ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆ¿ Ì¿
ÎÏÇËÄÏÄ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ Ë¿ÂÌÇÞ ÇÆ ÄÂÍ ÔÊ͌ Mg Cl 2
ÏÇÿ ÏÇÐ   - + -
¡¿ÌÌÒ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇƗϿ   Æ¿ÎÍÊÌތ
ÝÑ Ï¿ÐÎÊ¿ÁÊÄÌÌÚË .H$M £ÊÞ ÐÌÇÅČ
ÌÇÞ ÄÂÍ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ Ç Î͌
ÁÚ×ÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÇ Ï¿ÐÎÊ¿Á¿
Á ÌÄÂÍ ÁÁÍÃÞÑ /¿°M  °¿°M  ©°M Ç ÌČ
ÀÍÊÛ×ÇÄ ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ /B' Ç °¿' ±Äˌ
ÎÄÏ¿ÑÒÏÒ ÎÍÃÃÄÏÅÇÁ¿ÝÑ Á ÎÏÄÃÄÊ¿Ô
 °° ¡ ÜÑÇÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÔÊÍÏÇÃ Ë¿ÂÌÇÞ - + -
Ç ÃÏÒÂÇÄ ÐÍÊÇ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÝÑ Ì¿ ÇÍÌÚ
.H$M→.H  $Mv
¬¿ É¿ÑÍÃÄ w ÜÊÄÉÑÏÍÃÄ  ÎÍÃÉÊ݌
֗ÌÌÍË É ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍËÒ ÎÍÊ݌
ÐÒ ÇÐÑÍÖÌÇÉ¿ ÎÍÐÑÍÞÌÌÍÂÍ ÑÍÉ¿  
ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ w 2 4 3 MgCl 2 1
ÎÄÏÄÿֿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ÍÑ É¿ÑÍÿ É¿ÑÇ͌
Ì¿Ë Ë¿ÂÌÇÞ Рис. 108. Схема электролизёра
.H  Fv=.H для получения магния

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


248 Металлы

£ÏÒÂÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÎÏÇ ƿÿÌÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆ¿ ÌÄ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿Ýь


ÐÞ  ÎÍÑÍËÒ ÖÑÍ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÞ ÇÔ ÇÍÌÍÁ Ë¿Ê¿
¡ÚÃÄÊÞÝØÇÈÐÞ Ì¿ É¿ÑÍÃÄ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÈ Ë¿ÂÌÇÈ ÁÐÎÊÚÁ¿ÄÑ Á É¿ÑÍÃÌÍË
ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁÄ Ì¿ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÛ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿  ÎÍÐÉÍÊÛÉÒ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ Ë¿ÂÌÇÞ ËÄÌی
×Ä ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿ŒÏ¿ÐÎÊ¿Á¿ «¿ÂÌÇÈ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇ ÒÿÊÞÝÑ Ð Î͌
ËÍØÛÝ Á¿ÉÒÒËÌÍÂÍ ÉÍÁ׿
¬¿ ¿ÌÍÃÄ w ÜÊÄÉÑÏÍÃÄ  ÎÍÃÉÊÝ֗ÌÌÍË É ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÍËÒ ÎÍÊÝÐÒ ÇÐÑÍÖÌnj
É¿ ÎÍÐÑÍÞÌÌÍÂÍ ÑÍÉ¿   ÎÏÍÑÄÉ¿ÝÑ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ w ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÎÄÏÄÔ͌
ÃÞÑ ÍÑ ¿ÌÇÍÌÍÁ É ÜÊÄÉÑÏÍÃÒ

$MvvFv=$M↑
©¿ÑÍÃÌÍÄ Ç ¿ÌÍÃÌÍÄ ÎÏÍÐÑÏ¿ÌÐÑÁÍ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿ Ï¿ÆÃÄÊÄÌÍ ÎÄÏÄÂÍÏÍÃÉÍÈ  
ÖÑÍÀÚ ÁÚÃÄÊÞÝØÇÈÐÞ ÔÊÍÏ ÌÄ ÍÉÇÐÊÞÊ Ë¿ÂÌÇÈ Ç ÒÿÊÞÊÐÞ ÇÆ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇƗϿ

¢ÇÃÏÍËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÇÄ ËÄÑÍÃÚ
¢ÇÃÏÍËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÞ w ÜÑÍ ÁÚÃÄÊÄÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÆ ÏÒà  ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÑÍÁ Ç Íь
ÔÍÃÍÁ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ Ð ÎÍËÍØÛÝ ÁÍÃÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÍÎÏÄÃÄʗÌÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Ônj
ËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ 
¡Ì¿Ö¿ÊÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÎÄÏÄÁÍÃÞÑ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ¦¿ÑÄË ÇÔ ÁÍÐÐÑ¿Œ
Ì¿ÁÊÇÁ¿ÝÑ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÞ ÊÇÀÍ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÐÇÊÛÌÚËÇ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊތ
ËÇ  ÊÇÀÍ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÁÚÑÄÐÌÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÇÔ ÐÍÊÄÈ ÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁŒ
ÌÚËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ÊÇÀÍ ÜÊÄÉÑÏÍÔÇËÇÖÄÐÉÍÄ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÄ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ
¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÂÇÃÏÍËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÇË ËÄÑÍÃÍË ÇÆÁÊÄÉ¿ÝÑ ËÄÃÛ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ
ė ÐÍÊÄÈ Ð ÎÍËÍØÛÝ ÅÄÊÄÆ¿
$V40 'F=$V↓ 'F40
°ÄÏÄÀÏÍ Ç ÆÍÊÍÑÍ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÝÑ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÐÍÊÄÈ ÜÑÇÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
ÕÇÌÉÍË ®ÍÉÏÚÑÇÞ ÇÆ ÌÇÉÄÊÞ Ç ÕÇÌÉ¿ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÇÔ
ÐÍÊÄÈ

Металлургия — область науки и отрасль промышленности, связан-


ная с извлечением металлов из руд и получением их в виде, пригодном
для использования.
Металлы получают восстановлением из их соединений:
t ʢʛʨʤʚʤʢ ʥʞʦʤʢʛʨʖʡʡʩʦʙʞʞ  ʞʧʥʤʡʲʝʩʵ ʘ ʠʖʭʛʧʨʘʛ ʘʤʧʧʨʖʣʤʘʞʨʛʡʛʟ
уголь, водород, оксид углерода(II), более активный металл (например,
алюминий) при высокой температуре;

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Общие способы получения металлов 249

t ʳʡʛʠʨʦʤʫʞʢʞʭʛʧʠʞʢ ʢʛʨʤʚʤʢ ʞʝ ʦʖʧʨʘʤʦʤʘ ʞʡʞ ʞʝ ʦʖʧʥʡʖʘʤʘ ʧʤʡʛʟ


металлов, используя для восстановления электрический ток;
t ʙʞʚʦʤʢʛʨʖʡʡʩʦʙʞʭʛʧʠʞʢ ʢʛʨʤʚʤʢ ʘʤʧʧʨʖʣʤʘʡʛʣʞʵ ʢʛʨʖʡʡʤʘ ʞʝ ʦʖʧ
творов их солей более активными металлами.
Электролиз — это окислительно-восстановительный процесс, проте-
кающий на электродах под действием постоянного электрического тока,
проходящего через раствор или расплав электролита.

Вопросы, задания, задачи


1. Используя данные о температурах плавления металлов и сплавов (§ 43), предпо-
ложите, почему первыми металлами, добытыми человеком, были золото, серебро, медь
и только потом железо.
2. Составьте уравнения реакций обжига сульфидных руд, со-
держащих минералы CuS, Cu24  ;O4  'F42.
3. Составьте уравнения реакций восстановления оксидов
ʢʛʨʖʡʡʤʘ 'F3O4  'F2O3  'F0  1C0  ;O0 ʤʠʧʞʚʤʢ ʩʙʡʛʦʤʚʖ ** 
4. Составьте уравнения реакций выделения металлов алю-
мотермическим способом (восстановление алюминием) из их
ʤʠʧʞʚʤʘ ʂO02, Cr2O3  'F3O4.
5. Рассчитайте и сравните массовую долю меди в минералах
Микросхема
ʫʖʡʲʠʤʥʞʦʞʨ ʇV'F42 ʞ ʢʖʡʖʫʞʨ $V0) 2CO3.
6. Приведите уравнения реакций, протекающих на электро-
дах в процессе получения натрия электролизом расплава его хлорида.
7. В деталях мобильного телефона содержится около 0,050 г золота. Сколько нужно
переработать телефонов, чтобы извлечь 1 кг золота? Выход продукта при переработке
составляет 98 %.
8. Составьте уравнения реакций согласно схеме:
"M )2
1 2 3 4
'F42 → 'F2O3 → 'F → 9 → :
ʙʚʛ ʋ ‰ ʧʡʤʜʣʤʛ ʘʛʯʛʧʨʘʤ : ‰ ʥʦʤʧʨʤʛ ʘʛʯʛʧʨʘʤ
9. На территории нынешней Республики Беларусь в старину железо получали из бо-
лотной, озёрной и дерновой руды. Эта руда представляет собой бурый железняк, состо-
ʵʯʞʟ ʞʝ ʙʛʢʖʨʞʨʖ 'F2O3  ʞ ʡʞʢʤʣʞʨʖ ʩʥʦʤʯʶʣʣʖʵ ʪʤʦʢʩʡʖ 'F00)  ʅʦʛʚʡʤʜʞʨʛ ʧʥʤʧʤʗ 
который мог быть использован в то время для получения железа.
10. Вычислите массу чугуна с массовой долей железа 94 %, который можно получить
ʞʝ  ʨʤʣʣ ʢʖʙʣʞʨʣʤʙʤ ʜʛʡʛʝʣʵʠʖ ʧ ʢʖʧʧʤʘʤʟ ʚʤʡʛʟ 'F3O4 24 %.

§ 45.1

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


250 Металлы

§ 46. Щелочные металлы


¸ÄÊÍÖÌÚËÇ Ì¿ÆÁ¿ÌÚ ËÄÑ¿ÊÊÚ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ؗÊÍÖÇ w ϿЌ 

ÑÁÍÏÇËÚÄÁÁÍÃÄÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ©ÌÇËÍÑÌÍÐÞÑÐÞÜÊÄËÄÌÑÚ*"ŒÂÏÒÎÎÚw -J
 ÊÇÑÇÈ
ÊÇÑÇÈ -J  Ì¿ÑÏÇÈ /B  É¿ÊÇÈ ©  ÏÒÀÇÃÇÈ 3C  ÕÄÆÇÈ $T Ç ÓÏ¿ÌÕÇÈ 'S 
 
T T
 

­ÀØÇÄ ÐÁÄÃÄÌÇÞ Í ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊ¿Ô 

 /B
Ì¿ÑÏÇÈ
¸ÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ É¿É ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ ÍÀÙÄÃÇÌÞÄÑ ÍÃÇÌ¿Œ 

ÉÍÁÍÄ ÐÑÏÍÄÌÇÄ Á¿ÊÄÌÑÌÍÂÍ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÂÍ ÐÊÍÞ ¿ÑÍËÍÁ  ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ </F>T  

ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ ÉÍÑÍÏÍÂÍ Á ÍÐÌÍÁÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÁÚÏ¿Å¿ÄÑÐÞ ÓÍÏËҌ 




ÊÍÈ OT Ñ¿ÀÊ   ¸ÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÍÀʿÿÝÑ ÌÇÆÉÍÈ ÜÊÄÉÑÏ͌  ,


 É¿ÊÇÈ
ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛÝ ¡¿ÊÄÌÑÌÚÈ ÜÊÄÉÑÏÍÌ ÐÊ¿ÀÍ ÐÁÞÆ¿Ì Ð ¿ÑÍËÍË Çƌƿ 

<,S>T
Ë¿ÊÍÈ ÁÄÊÇÖÇÌÚ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÝØÇÔ Æ¿ÏÞÃÍÁ Ç ÀÍÊÛ×ÍÂÍ Ï¿ÆËÄÏ¿  

¿ÑÍË¿ ¼ÑÍ ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑ ÁÚÐÍÉÒÝ ÔÇËÇÖÄÐÉÒÝ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ØÄÊÍÖÌÚÔ


ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ç ė ÒÐÇÊÄÌÇÄ ÎÍ ÂÏÒÎÎÄ ÐÁÄÏÔÒ ÁÌÇÆ Á ÐÁÞÆÇ Ð ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË Ï¿ÃÇÒп
¿ÑÍËÍÁ Ç ÍÐÊ¿ÀÊÄÌÇÄË ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ð ÞÃÏÍË ®ÏÇ Íь
ÿÖÄ Á¿ÊÄÌÑÌÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ ¿ÑÍËÚ ÎÏÍÞÁÊÞÝÑ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  Ç ÍÀÏ¿ÆҌ
ÝÑ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ Ð ÇÍÌÌÚË ÑÇÎÍË ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ
¡ Ñ¿ÀÊÇÕÄ  ÐÒËËÇÏÍÁ¿ÌÚ ÐÁÄÃÄÌÇÞ Í ÐÑÏÍÄÌÇÇ Ç ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô ¿ÑÍËÍÁ
ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÐÍÎÍÐÑ¿ÁÊÄÌÚ ÓÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÎÏ͌
ÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ®ÏÇÁÄ×ÌÌÚÄ ÿÌÌÚÄ ÎÍÉ¿ÆÚÁ¿ÝÑ  ÖÑÍ ØÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ
ÇËÄÝÑ ÌÄÀÍÊÛ×ÒÝ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛ Ç ÌÇÆÉÇÄ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ¸ÄÊÍ֌
ÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÐÍÀÍÈ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ð ÔÍÏÍ×ÄÈ
ÜÊÄÉÑÏ͌ Ç ÑÄÎÊÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛÝ
¡ ÆÄËÌÍÈ ÉÍÏÄ пËÚËÇ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÚËÇ ÇÆ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÞÁÊތ
ÝÑÐÞ Ì¿ÑÏÇÈ Ç É¿ÊÇÈ ÎÍ     ­ÐÑ¿ÊÛÌÚÄ TŒÜÊÄËÄÌÑÚ *"ŒÂÏÒÎÎÚ ÍÑÌÍÐÞь
ÐÞ É ÏÄÃÉÇË ÜÊÄËÄÌÑ¿Ë

±¿ÀÊÇÕ¿  ´¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ¿ÑÍËÍÁ Ç ÎÏÍÐÑÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ

¼ÊÄËÄÌÑ -J /B , 3C $T

¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ <)F>T </F>T <"S>T <,S>T <9F>T

¯¿ÃÇÒÐ  ÌË          

¼ÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ     

®ÊÍÑÌÍÐÑÛ  ÂÐË          

±ÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ  Í°          

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Щелочные металлы 251
¡ÐÊÄÃÐÑÁÇÄ ÁÚÐÍÉÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ¿ÉŒ
ÑÇÁÌÍÐÑÇ ØÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ Ì¿ÔÍÃÞь
ÐÞ ÌÄ Á ÐÁÍÀÍÃÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ  ¿ Á ÁÇÃÄ
ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÍÊÛ׿Þ Ö¿ÐÑÛ ¿ÑÍËÍÁ Ì¿Œ
ÑÏÇÞ Ç É¿ÊÇÞ ÁÔÍÃÇÑ Á ÐÍÐÑ¿Á Ï¿ÆÊÇÖÌÚÔ
ÐÇÊÇÉ¿ÑÍÁ  Á ÑÍË ÖÇÐÊÄ Ç ¿ÊÝËÍÐÇÊÇÉ¿Œ
Ñ¿ w ÎÍÊÄÁÍÂÍ ×οѿ ¡ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÚÔ
Ë¿Ð×Ñ¿À¿Ô ÃÍÀÚÁ¿ÝÑ ¿ÊÇÑ  É¿ËÄÌÌÒÝ
ÐÍÊÛ /B$M  ÐÇÊÛÁÇÌ ,$M  ÐÇÊÛÁÇÌÇÑ  -J$M /B$M ,$M
ÐËÄÐÛ ,$M Ç /B$M  ¯ÄÐÎÒÀÊÇÉ¿ ÄÊ¿Œ
ÏÒÐÛ ÍÀʿÿÄÑ ÀÍÊÛ×ÇËÇ ƿοпËÇ ÜÑÇÔ Рис. 109. Окраска пламени
ÐÍÊÄÈ © ÎÏÇÏÍÃÌÚË ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞË ÍÑÌ͌ в присутствии соединений щелочных
ÐÞÑÐÞ Ñ¿ÉÅÄ ÐÄÊÇÑÏÚ w /B/0  ,/0 металлов
Ç ËÇÏ¿ÀÇÊÇÑ w /B40 – )0
¯¿ÐÎÍÆÌ¿ÑÛ Ì¿ÊÇÖÇÄ Á ÁÄØÄÐÑÁÄ Ç͌
ÌÍÁ ØÄÊÍÖÌÍÂÍ ËÄÑ¿ÊÊ¿ ËÍÅÌÍ ÎÍ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÍËÒ ÍÉÏ¿×ÇÁ¿ÌÇÝ ÎÊ¿ËÄÌÇ ÂÍÏÄʌ
ÉÇ ÎÏÇ ÁÌÄÐÄÌÇÇ Á ÌÄÂÍ ÍÀÏ¿ÆÕ¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ì¿ ÅÄÊÄÆÌÍÈ ÎÊ¿ÑÇÌÍÁÍÈ  ÌÇÔÏÍË͌
ÁÍÈ  ÎÏÍÁÍÊÍÉÄ ÏÇÐ   ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  
¼ÑÍÑ ÜÓÓÄÉÑ ÎÍÊÍÅÄÌ Á ÍÐÌÍÁÒ ÐÎÄÉÑÏÍÐÉÍÎÇÖÄÐÉÇÔ ËÄÑÍÃÍÁ É¿ÖÄÐÑÁÄÌÌ͌
ÂÍ Ç ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÞ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
®ÍÊÒÖ¿ÝÑ ØÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆÍË Ï¿ÐÎÊ¿ÁÍÁ ÇÔ ÐÍÊÄÈ 
Ì¿ÎÏÇËÄÏ
/B$M Ï¿ÐÎÊ¿Á = /B $M↑

´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ


¸ÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ ÐÍ ËÌÍÂÇËÇ ÎÏÍÐÑÚËÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿Ënj
ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ±¿É  Ð ¿ÊÍÂÄÌ¿ËÇ ØÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ ÀÄÆ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÞ 
Ð ÐÄÏÍÈ  ÁÍÃÍÏÍÃÍË Ç ¿ÆÍÑÍË w ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ  Æ¿ ÇÐÉÊÝÖÄÌÇÄË ÊÇÑÇÞ  Áƿnj
ËÍÃÄÈÐÑÁÒÝØÄÂÍ Ð ¿ÆÍÑÍË ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ
 v
/B $M=/B$M
U  v
/B 4= /B4
U  v
/B ¬= /B¬ 
 v
-J /=-J/

Обратите внимание, что гидриды являются сильными восстановителями. Они восстанав-


ʡʞʘʖʴʨ ʘʤʚʤʦʤʚ ʞʝ ʘʤʚʱ /B)  )2O = /B0)  )2↑.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


252 Металлы

¬¿ ÁÍÆÃÒÔÄ Ì¿ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÏÞà ÐÍÄÃÇÌČ


ÌÇÈ ªÇÑÇÈ Ì¿ÇËÄÌÄÄ ¿ÉÑÇÁÄÌ ©¿ÊÇÈ ËÍÅÄÑ Æ¿ÂÍÏÄÑÛÐÞ пËÍÎÏÍÇÆÁÍÊÛÌͮ͌
ÜÑÍËÒ ØÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÔÏ¿ÌÞÑ Á ÔÍÏÍ×Í Æ¿ÉÒÎÍÏÄÌÌÚÔ À¿ÌÉ¿Ô ÎÍà ÐÊÍÄË
ÉÄÏÍÐÇÌ¿ ÇÊÇ Á ƿοÞÌÌÚÔ ¿ËÎÒÊ¿Ô
®ÏÇ ÐÂÍÏ¿ÌÇÇ Ì¿ ÁÍÆÃÒÔÄ ØÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ  Á É͌
ÑÍÏÚÔ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ ÍÑ -J É $T
 ÊÇÑÇÈ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑ ÍÉÐÇÃ
-J 0=-J0
 Ì¿ÑÏÇÈ w ÎÄÏÍÉÐÇÃ /B­
/B 0=/B0
 É¿ÊÇÈ  ÏÒÀÇÃÇÈ  ÕÄÆÇÈ w Ì¿ÃÎÄÏÍÉÐÇÃÚ ,0  3C0  $T0
, 0=,0
­ÉÐÇà ̿ÑÏÇÞ /B0 ËÍÅÌÍ ÎÍÊÒÖÇÑÛ ÊÇ×Û ÉÍÐÁÄÌÌÚË ÎÒÑ—Ë  Ì¿ÂÏÄÁ¿Þ
ÎÄÏÍÉÐÇÃ Ì¿ÑÏÇÞ Ð ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇË Ì¿ÑÏÇÄË
U
/B0 /B= /B0
¸ÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ Ì¿ÖÇÌ¿ÝÑ ÏÞà ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ Ç ÐÎÍÐÍÀÌÚ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÑÛ
ÁÍÃÍÏÍÃ ÇÆ ÁÍÃÚ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË ؗÊÍÖÇ
/B )0=/B0) )↑
¼Ñ¿ ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÄÑÐÞ ÐÇÊÛÌÚË ÜÉÆÍÑÄÏËÇÖÄÐÉÇË ÜÓÓÄÉÑÍË  Ç ÁÚÃČ
ÊÞÝØÇÈÐÞ ÁÍÃÍÏÍà ËÍÅÄÑ ÁÍÐÎÊ¿ËÄÌÇÑÛÐÞ £ÊÞ Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚÔ ØÄÊÍÖÌÚÔ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ñ¿ÉÍÈ ÎÏÍÕÄÐÐ ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÄÑÐÞ ÁÆÏÚÁÍË  ÎÍÜÑÍËÒ ØÄÊÍÖÌÚÄ ËÄѿʌ
ÊÚ ÑØ¿ÑÄÊÛÌÍ ÍÀÄÏÄ¿ÝÑ ÍÑ ÁÍÃÚ ¤Ø— ÀÍÊÄÄ ÜÌÄÏÂÇÖÌÍ ÜÑÇ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÁÆ¿ÇË͌
ÃÄÈÐÑÁÒÝÑ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ
 Щелочные металлы реагируют также с фенолами и спиртами:
/B  $6)50) = 2C6)50/B  )2↑   /B  $2)50) = 2C2)50/B  )2↑.

°ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ


°ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ  ÔÍÏÍ×Í
Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ Á ÁÍÃÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÌÄ ÇËÄÝØÇÄ ÍÉÏ¿ÐÉÇ
­ÉÐÇÃÚ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ *"ŒÂÏÒÎÎÚ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÝÑ Ð ÁÍÃÍÈ  ÉÇÐÊÍÑÌÚËÇ Ç ¿ËŒ
ÓÍÑÄÏÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ  ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ÖÑÍ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÌÍ ÃÊÞ ÑÇÎÇÖÌÚÔ ÍÐÌÍÁÌÚÔ
ÍÉÐÇÃÍÁ
­ÉÐÇÃÚ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÝÑÐÞ Á ÁÍÃÄ Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË
ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍÁ
/B0 ¬0=/B0)
ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÝÑ Ð ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÚËÇ ÉÇÐÊÍÑÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Щелочные металлы 253
/B0 $0=/B$0
,0 40=,40
Ð ÑÁ—ÏÃÚËÇ ÉÇÐÊÍÑÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ  ¿ ÇÌÍÂÿ ÿÅÄ ÎÏÇ ÎÊ¿ÁŒ
ÊÄÌÇÇ ÐËÄÐÇ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ
U
-J0 4J0=  -J4J0
U
/B0 "M0=  /B"M0
Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÐÏÄÃÌÇÄ ÇÊÇ ÉÇÐÊÚÄ ÐÍÊÇ Á Æ¿ÁÇÐÇËÍÐÑÇ ÍÑ ÍÐÌÍÁÌÍÐÑÇ
ÉÇÐÊÍÑÚ Ç ÐÍÍÑÌÍ×ÄÌÇÞ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ
-J0 )10=-J)10 )0
-J0 )10=-J)10 )0
­ÉÐÇÃÚ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ËÍÂÒÑ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÍÁ¿ÑÛ Ð ÉÇÐÊÚËÇ ÐÍÊÞËÇ
/B0 /B)10=/B10 )0

/B2О2 взаимодействует с водой, образуя пероксид водорода:


/ʖ2O2 + 2Н20  /B0)  )2О2.
Пероксид водорода может разлагаться с образованием атомарного кислорода:
)2О2  )2О + O↑ ʅʤʳʨʤʢʩ /B2О2 применяют для отбеливания соломы, шёлка, шерсти и дру-
гих материалов. Эффект отбеливания обусловлен воздействием атомарного кислорода.
Пероксид натрия используют в противогазах, при подводных работах. Его приме-
нение в этих случаях основано на реакции взаимодействия с диоксидом углерода:
/B2O2 + CO2 →/B2CO3 + O2↑. Выдыхаемый лёгкими углекислый газ поглощается с одновремен-
ным выделением газообразного кислорода. Последний снова может служить для дыхания.

¢ÇÃÏÍÉÐÇÃÚ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ w ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  ÎÊ¿ÁÞØÇČ


ÐÞ ÀÄÆ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ ¡ÐÄ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÚ ÐÇÊÛÌÍ ÎÍÂÊÍØ¿ÝÑ ÁÊ¿ÂÒ ÇÆ ÁÍÆÃÒÔ¿ Ç Ë͌
ÂÒÑ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛÐÞ É¿É ÍÐÒ×ÇÑÄÊÇ ­ÌÇ ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ Á ÁÍÃÄ Ç ÃÇÐÐ͌
ÕÇÇÏÒÝÑ Á ÌÄÈ ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ
/B0)→ /B  0)v
±ÇÎÇÖÌÚÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ØÄÊÍÖÄÈ ÁÚ ÐÇÐÑÄË¿ÑÇÆÇÏÍÁ¿ÊÇ ÎÏÇ
ÇÆÒÖÄÌÇÇ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê¿ †   Ñ¿ÀÊÇÕÚ   Ï¿ÐÐË¿ÑÏÇÁ¿Þ ÇÔ Á ÐÁÄÑÄ ÑÄÍÏÇÇ ÜÊÄÉь
ÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ ¬¿ÎÍËÌÇË  ÖÑÍ ؗÊÍÖÇ ÁÐÑÒοÝÑ Á ÏÄ¿ÉÕÇÇ
Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ÐÍÊÞËÇ  ÉÇÐÊÍÑÌÚËÇ Ç ¿ËÓÍÑÄÏÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ  ¿ËÓÍÑÄÏÌÚËÇ
ÂÇÃÏÍÉÐÇÿËÇ /B0) Ç ©­¬ Á ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆÍË ÁÍÌ
ÌÚÔ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÔÊÍÏÇÃÍÁ
/B$M ¬­= /B­¬ )↑ $M↑
°ÍÊÇ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Æ¿ ÌÄÀÍÊÛ×ÇË ÇÐÉÊÝÖÄÌÇÄË ÔÍÏÍ×Í Ï¿ÐÑÁÍÏnj
ËÚ Á ÁÍÃÄ Ç ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÐÇÊÛÌÚËÇ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑ¿ËÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


254 Металлы

°ÍÊÇ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ÐÍÊÞËÇ ÃÏÒÂÇÔ ËÄѿʌ


ÊÍÁ ÑÍÊÛÉÍ Á ÐÊÒÖ¿Ä ÁÚÃÄÊÄÌÇÞ ÎÏÍÃÒÉÑ¿ Á ÍпÃÍÉ  ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ Ë¿ÊÍÃÇÐÐ͌
ÕÇÇÏÒÝØÄÂÍ ÇÊÇ ¿ÆÍÍÀÏ¿ÆÌÍÂÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ®ÏÇËÄÏÚ ÏÄ¿ÉÕÇÈ ÎÏÇÁÄÃÄÌÚ Ï¿ÌÄÄ
Á Ñ¿ÀÊÇÕ¿Ô    ¡¿Ë ÒÅÄ ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ ÐÍÊÇ ¿ÊÍÂÄÌÍÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÉÇÐÊÍÑ
ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô Ð ¿ÊÍÂÄÌ¿ËÇ †  

ÇÍÊÍÂÇÖÄÐÉ¿Þ ÏÍÊÛ Ç ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ


§ÍÌÚ Ì¿ÑÏÇÞ Ç É¿ÊÇÞ ÇÂÏ¿ÝÑ Á¿ÅÌÒÝ ÏÍÊÛ Á ÅÇÆÌÄÃÄÞÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ÍÏ¿ÌÇƌ
Ë¿ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ Ç ÅÇÁÍÑÌÚÔ ¡ ÍÏ¿ÌÇÆËÄ ÁÆÏÍÐÊÍÂÍ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄ Ì¿ÑÏÇÞ
ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÍÉÍÊÍ    ¿ É¿ÊÇÞ w ÍÉÍÊÍ   §ÍÌÚ Ì¿ÑÏÇÞ ÁÊÇÞÝÑ Ì¿ ÜÊÄÉь
ÏÍÊÇÑÌÚÈ À¿Ê¿ÌÐ ÉÊÄÑÍÉ ÍÏ¿ÌÇÆË¿  ÒÖ¿ÐÑÁÒÝÑ Á ÑÏ¿ÌÐÎÍÏÑÄ ÖÄÏÄÆ ËÄËÀÏ¿ÌÚ
ÉÊÄÑÍÉ ¿ËÇÌÍÉÇÐÊÍÑ  пԿÏÍÁ  ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ Ç ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ¿ÌÇÍÌÍÁ  Á ÍÀŒ
Ï¿ÆÍÁ¿ÌÇÇ ÅÄÊÒÃÍÖÌÍÂÍ ÐÍÉ¿ §ÍÌÚ É¿ÊÇÞ ÍÎÏÄÃÄÊÞÝÑ ÁÍÆÀÒÃÇËÍÐÑÛ Ç ÎÏÍÁ͌
ÃÇËÍÐÑÛ ÐÄÏÃÄÖÌÍÈ ËÚ×ÕÚ  ÒÖ¿ÐÑÁÒÝÑ Á ÎÏÍÕÄÐпÔ ÎÄÏÄÿÖÇ ÌÄÏÁÌÚÔ ÇËÎÒÊی
ÐÍÁ ªÇÑÇÈ ÐÎÍÐÍÀÄÌ ÏÄÂÒÊÇÏÍÁ¿ÑÛ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ÓÄÏËÄÌÑÍÁ
§ÍÌÚ É¿ÊÇÞ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÚ ÃÊÞ ÅÇÆÌÇ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ ­ÌÇ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Á ÍÐÌÍÁÌÍË
Á ÉÊÄÑÍÖÌÍË ÐÍÉÄ  ÎÍËÍ¿ÝÑ ÐÇÌÑÄÆÒ ÀÄÊÉÍÁ Ç пԿÏÍÁ  Ì¿ÉÍÎÊÄÌÇÝ ÒÂÊÄÁÍÃÍÁ 
ÌÍÏË¿ÊÇÆÒÝÑ ÎÏÍÕÄÐÐ ÓÍÑÍÐÇÌÑÄÆ¿  ÐÎÍÐÍÀÐÑÁÒÝÑ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÝ ËÄÔ¿ÌÇÖÄÐÉÍÈ
ÎÏÍÖÌÍÐÑÇ ÑÉ¿ÌÄÈ  ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÐÑÇ É ÌÄÉÍÑÍÏÚË Æ¿ÀÍÊÄÁ¿ÌÇÞË
°ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ Ì¿×ÊÇ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ Á Ï¿ÆÌÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ Íь
Ï¿ÐÊÞÔ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ © ÎÏÇËÄÏÒ  ÐÇÊÇÉ¿Ñ ÊÇÑÇÞ ÌÄÍÀÔÍÃÇË ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁŒ
ÊÄÌÇÞ ÎÏÍÖÌÍÈ ÉÄÏ¿ËÇÉÇ $ÎÊ¿Á ÊÇÑÇÞ -J  Ð Ì¿ÑÏÇÄË ÐÊÒÅÇÑ ÜÓÓÄÉÑÇÁÌÚË
ÑÄÎÊÍÌÍÐÇÑÄÊÄË Á ÞÃÄÏÌÚÔ ÏÄ¿ÉÑÍÏ¿Ô ªÇÑÇÈ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÇ ʗŒ
ÉÇÔ ÐÎÊ¿ÁÍÁ  Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ¿ÉÉÒËÒÊÞÑÍÏÌÚÔ À¿Ñ¿ÏÄÈ

Нобелевская премия по химии за 2019 год присуждена Джону Гуденафу, Стэнли Уиттин-
гему и Акире Йошино за разработку литий-ионных батарей. Литий-ионные батареи гораздо
легче и компактнее, чем более ранние типы аккумуляторов. Они используются в мобильных
телефонах, ноутбуках, кардиостимуляторах, электромобилях.

§Æ ÔÊÍÏÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÂÇÃÏÍÉÐÇà ̿ÑÏÇÞ  ÎÄÏÍÉÐÇà ̿ÑÏÇÞ  ÔÊÍÏ 


É¿ÊÛÕÇÌÇÏÍÁ¿ÌÌÒÝ ÐÍÃÒ /B$0 Ç ÎÇÑÛÄÁÒÝ ÐÍÃÒ /B)$0 ÎÇØÄÁ¿Þ ÃÍÀ¿ÁŒ
É¿ ¤  ¤ÂÍ Ñ¿ÉÅÄ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ Á ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÇ ËÍÝØÇÔ ÐÏÄÃÐÑÁ Ç ËÄÃÇÕÇ̌
ÐÉÇÔ ÎÏÄοϿÑÍÁ
°ÒÊÛÓ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á ÐÑÄÉÍÊÛÌÍÈ Ç ÉÍÅÄÁÄÌÌÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ 
ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ËÍÝØÇÔ ÐÏÄÃÐÑÁ Ç ËÄÃÇÕÇÌÐÉÇÔ ÎÏÄοϿÑÍÁ
°ÇÊÇÉ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ /B  4J0  ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÐÎÊ¿ÁÊÄÌÇÄË /B0) ÇÊÇ ÐÍÃÚ
Ð ÉÏÄËÌÄƗËÍË

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Щелочные металлы 255
U
/B0) 4J0= /B4J0 ¬0
U
/B$0 4J0=  /B4J0 $0
­Ì ÌÄÍÀÔÍÃÇË ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ Å¿ÏÍÎÏÍÖÌÍÂÍ  ÉÇÐÊÍÑ͌ Ç ÂÇÃÏÍÒÎÍÏÌ͌
ÂÍ ÀÄÑÍÌ¿  ÍÂÌÄÒÎÍÏÌÚÔ ÉÏ¿ÐÍÉ  ÉÊÄÄÁ  ÎÏÍÑÇÁÍÎÍÅ¿ÏÌÚÔ ÎÍÉÏÚÑÇÈ ÎÍ ÃÄÏÄÁÒ
¿ÌÑÇÎÇÏÄÌÍÁ  ÃÊÞ ÒÉÏÄÎÊÄÌÇÞ ÐÊ¿ÀÚÔ ÂÏÒÌÑÍÁ  Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ÜÊÄÉÑÏÍÃÍÁ 
ÃÊÞ ÍÖÇÐÑÉÇ Ï¿ÐÑÇÑÄÊÛÌÍÂÍ Ç Ë¿×ÇÌÌÍÂÍ Ë¿ÐÄÊ
¢ÇÃÏÍÉÐÇÃÚ Ì¿ÑÏÇÞ Ç É¿ÊÇÞ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ ÃÊÞ ÎÏÇÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÜÊÄÉь
ÏÍÊÇÑÍÁ ØÄÊÍÖÌÚÔ ¿ÉÉÒËÒÊÞÑÍÏÍÁ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ËÚÊ¿  ÉÏ¿ÐÍÉ 
ÕÄÊÊÝÊÍÆÚ
°ÍÊÇ É¿ÊÇÞ ,$M  ,/0  ,$0 w Á¿ÅÌÚÄ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ

Щелочные металлы — sʳʡʛʢʛʣʨʱ *"ʙʦʩʥʥʱ ʧ ʤʗʯʛʟ ʳʡʛʠʨʦʤʣʣʤʟ


конфигурацией валентного электронного слоя атома ns1, за исключени-
ем водорода.
Образуют соединения с ионным типом химической связи, в которых
проявляют степень окисления только +1.
Обладают самой низкой электроотрицательностью и поэтому самой
высокой химической активностью. Энергично взаимодействуют с водой
с выделением водорода и образованием щелочей.
Оксиды и гидроксиды обладают основными свойствами.
Соли, как правило, не окрашены и хорошо растворимы в воде.
Металлы извлекают из природных соединений методом электролиза
расплава солей или гидроксидов.

Вопросы, задания, задачи


1. Используя данные таблицы 32, охарактеризуйте физические свойства щелочных
металлов. Сравните их с другими известными вам металлами. Какие закономерности
в изменении их свойств наблюдаются с увеличением порядкового номера элемента?
2. Как доказать, что при взаимодействии натрия с водой образуется щёлочь?
3. Чем объясняется потребность человека в солях натрия и калия? Для чего их ис-
пользуют в медицине?
4. Составьте уравнения реакций лития, натрия, калия с кислородом, с водой.
5. Рассчитайте массу хлорида натрия, необходимую для приготовления гипертониче-
ского раствора объёмом 1 дм3 (ω =10 %, ρ = 1,071 г/см3).
 ʅʦʞʘʛʚʞʨʛ ʩʦʖʘʣʛʣʞʵ ʦʛʖʠʬʞʟ ʘʝʖʞʢʤʚʛʟʧʨʘʞʵ ,0) ʧ ʠʞʧʡʤʨʖʢʞ  ʠʞʧʡʤʨʣʱʢʞ ʤʠ
сидами, растворами солей.
7. Запишите уравнения реакций получения натрия и калия электролизом расплава
соответствующих солей.
8. Составьте уравнения реакций согласно схеме:
1 2 3 4 5
/B$M → /B → /B2O2 → /B2O → /B0) → /B2SiO3.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


256 Металлы
9. Определите массу щёлочи и объём хлора, которые можно получить при электро-
лизе раствора хлорида натрия, содержащего соль массой 1 кг. Превращению подверга-
ется 82 % соли от исходного количества.
 ɺʛʠʖʙʞʚʦʖʨ ʧʩʡʲʪʖʨʖ ʣʖʨʦʞʵ ʙʡʖʩʗʛʦʤʘʖ ʧʤʡʲ  /B2SO4 · 10Н2O в природе встре-
чается в виде минерала мирабилита, который выпадает из морской воды в заливе-
лагуне Кара-Богаз-Гол (Каспийское море) в холодное время года. Рассчитайте массу гла-
уберовой соли, которая выпадет из 10 кг насыщенного при 30 оС раствора этой соли,
если его охладить до 0 оʇʆʖʧʨʘʤʦʞʢʤʧʨʲ/B2SO4 при 30 оС составляет 40,8 г на 100 г во-
ды, а при 0 оС — 5,0 г на 100 г воды.

§ 47. Металлы IIA-группы периодической системы


¡ ÂÏÒÎÎÄ **" ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ ÀÄÏÇÊÊÇÈ #F  

Ë¿ÂÌÇÈ .H Ç ÎÏÇÌ¿ÃÊÄÅ¿ØÇÄ ÎÍÃÂÏÒÎÎÄ ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÔ ËÄѿʌ #F


 ÀÄÏÇÊÊÇÈ
ÊÍÁ É¿ÊÛÕÇÈ °¿  À¿ÏÇÈ ¡¿  ÐÑÏÍÌÕÇÈ 4S  Ï¿ÃÇÈ 3B °Á͗ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄ 
TT
 
ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÎÍÊÒÖÇÊÇ ÎÍÑÍËÒ  ÖÑÍ Á ÃÏÄÁÌÇÄ ÁÏČ 

ËÄÌ¿ ÆÄËÊÞËÇ Ì¿ÆÚÁ¿ÊÇ ÁÚÃÄÊÞÄËÚÄ ÇÆ ËÇÌÄÏ¿ÊÍÁ Ç ÂÍÏÌÚÔ ÎÍÏÍÃ  .H


 Ë¿ÂÌÇÈ
ÑÒÂÍÎÊ¿ÁÉÇÄ ÍÉÐÇÃÚ ËÌÍÂÇÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ®ÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð Á͌ 

ÃÍÈ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ŠÆÄËÊǚ ÍÀÏ¿ÆÍÁÚÁ¿ÊÇ Ï¿ÐÑÁÍÏ ؗÊÍÖÇ §ËÄ̌ </F>T


 

ÌÍ É Ñ¿ÉÇË Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚË ÍÉÐÇÿË ËÄÑ¿ÊÊÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ 

$B0  #B0  4S0 #F Ç .H ÎÍ ËÌÍÂÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ÐÔÍÅÇ ÐÍ ؗÊÍ֌  $B
 É¿ÊÛÕÇÈ

ÌÍÆÄËÄÊÛÌÚËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ÍÃÌ¿ÉÍ ÇÔ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÞ ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚ  
<"S>T
ÎÍÜÑÍËÒ ÍÌÇ ÌÄ ÁÔÍÃÞÑ Á ÂÏÒÎÎÒ ØÄÊÍÖÄÈ  

­ÀØÇÄ ÐÁÄÃÄÌÇÞ Í ËÄÑ¿ÊÊ¿Ô **"ŒÂÏÒÎÎÚ


¡ Ñ¿ÀÊÇÕÄ  ÐÒËËÇÏÍÁ¿ÌÚ ÐÁÄÃÄÌÇÞ Í ÐÑÏÍÄÌÇÇ Ç ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô ¿ÑÍËÍÁ ËČ
Ñ¿ÊÊÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ
®Í ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍËÒ ÐÑÏÍÄÌÇÝ ¿ÑÍËÍÁ ÜÊÄËÄÌÑÚ **"ŒÂÏÒÎÎÚ ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ É TŒÜÊČ
ËÄÌÑ¿Ë ¬¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ ÇÔ ¿ÑÍËÍÁ ÇËÄÄÑÐÞ  ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ OT  ÁÍ
ÁÐÄÔ ÐÁÍÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ ÍÌÇ ÎÏÍÞÁÊÞÝÑ ÎÍÊÍÅÇÑÄÊÛÌÒÝ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ 
©¿É Ç ØÄÊÍÖÌÚÄ  ËÄÑ¿ÊÊÚ **"ŒÂÏÒÎÎÚ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÐÇÊÛÌÚËÇ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÞËÇ
ŸÑÍËÌÚÄ Ï¿ÃÇÒÐÚ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ ËÄÌÛ×Ä Ï¿ÃÇÒÐÍÁ ¿ÑÍËÍÁ ÐÍÐÄÃÌÇÔ ØČ
ÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ¿ ÇÔ ÁÌÄ×ÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌÚ ÎÏÍÖÌÄÄ ÐÁÞÆ¿ÌÚ Ð ÞÃÏ¿ËÇ °ÍÍÑÁÄь
ÐÑÁÄÌÌÍ  ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ ÁÚ×Ä  ÖÄË Ò ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
*"ŒÂÏÒÎÎÚ ÎÍÜÑÍËÒÍÌÇÌÄÐÉÍÊÛÉÍËÄÌÄÄ¿ÉÑÇÁÌÚ ÐËÑ¿ÀÊÇ 
©¿É Ç Ò ØÄÊÍÖÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ *"ŒÂÏÒÎÎÚ  Ð ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË ÎÍÏÞÃÉÍÁÍÂÍ ÌÍËČ
Ï¿ Ò ÜÊÄËÄÌÑÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ ¿ÑÍËÌÚÈ Ï¿ÃÇÒÐ  ÒËÄÌÛ׿ÄÑÐÞ ÜÊÄÉь
ÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ  ÒÐÇÊÇÁ¿ÝÑÐÞ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ Ç Á ÍÐÌÍÁÌÍËÒËÄÌی
׿ÄÑÐÞ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ±¿É  5ÎÊ $B  =  °$  5ÎÊ 4S  =  °$ 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Металлы IIA-группы периодической системы 257
±¿ÀÊÇÕ¿  ´¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ¿ÑÍËÍÁ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ

¼ÊÄËÄÌÑ #F .H $B 4S #B 3B

¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ <)F>T </F>T <"S>T <,S>T <9F>T <3O>T


ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ

ŸÑÍËÌÚÈ Ï¿ÃÇÒÐ             


ÌË

¼ÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿Œ       
ÑÄÊÛÌÍÐÑÛ

5ÎÊ #B  =  °$ ­ÀÏ¿ÑÇÑÄ ÁÌÇË¿ÌÇÄ  ÖÑÍ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ


**"ŒÂÏÒÎÎÚ ÁÚ×Ä  ÖÄË ÇÔ ¿Ì¿ÊÍÂÍÁ *"ŒÂÏÒÎÎÚ ¼ÑÍÑ Ó¿ÉÑ ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌ ÒÎÏÍ֌
ÌÄÌÇÄË ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ Ð ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÄË ÖÇÐÊ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÍÁ Ì¿ ÁÌÄ×ÌÄË
ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ ¿ÑÍËÍÁ
°ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ É¿ÊÛÕÇÞ Ç Ë¿ÂÌÇÞ Ï¿ÐÎÏÍÐÑÏ¿ÌÄÌÚ Á ÎÏÇÏÍÃÄ ÃÍÐÑ¿ÑÍ֌
ÌÍ ×ÇÏÍÉÍ © Á¿ÅÌÄÈ×ÇË ÇÆ ÌÇÔ ÍÑÌÍÐÞÑÐÞ Ë¿ÂÌÄÆÇÑ .H$­  ÃÍÊÍËÇÑ
$B.H $0   É¿ÊÛÕÇÑ $B$0  ÂÇÎÐ $B40 – )0  ÓÊÝÍÏÇÑ $B' Ç Ï¿ÆÊÇÖÌÚÄ
ÐÇÊÇÉ¿ÑÚ °ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÃÏÒÂÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ ËÄÌÄÄ Ï¿ÐÎÏÍÐÑÏ¿ÌÄÌÚ
°ÑÏÍÌÕÇÈ Ç À¿ÏÇÈ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ Á ÎÏÇÏÍÃÄ Á ÁÇÃÄ É¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁ Ç ÐÒÊÛÓ¿ÑÍÁ ¯¿Œ
ÃÇÈ  ÞÁÊÞÞÐÛ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚË ÜÊÄËÄÌÑÍË  ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÒÄÑ Á ÒÏ¿ÌÍÁÚÔ ÏÒÿÔ É¿É
ÎÏÍÃÒÉÑ Ï¿Ðοÿ ÒÏ¿Ì¿
¯¿ÐÎÍÆÌ¿ÑÛ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÄ ÑÍÂÍ ÇÊÇ ÇÌÍÂÍ ËÄÑ¿ÊÊ¿ Á ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÇ ËÍÅÌÍ ÎÍ
ÍÉÏ¿ÐÉÄ ÎÊ¿ËÄÌÇ ¡ ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ É¿ÊÛÕÇÞ ÕÁÄÑ ÎÊ¿ËÄÌÇ ÉÇÏÎÇÖÌ͌
ÉÏ¿ÐÌÚÈ  ÐÑÏÍÌÕÇÞ Ç Ï¿ÃÇÞ w É¿ÏËÇÌÍÁ͌ÉÏ¿ÐÌÚÈ  À¿ÏÇÞ w ÅÄÊÑÍÁ¿Ñ͌
ÆÄʗÌÚÈ °ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ Ë¿ÂÌÇÞ ÎÊ¿ËÞ ÌÄ ÍÉÏ¿×ÇÁ¿ÝÑ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  
«ÄÑ¿ÊÊÚ **"ŒÂÏÒÎÎÚ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆÍË Ï¿ÐÎÊ¿Á¿ ÔÊ͌
ÏÇÃÍÁ †   ÏÇÐ  

´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ Ç ÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ


¡ÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÄÑ Ð ÒÁÄÊnj
ÖÄÌÇÄË ¿ÑÍËÌÍÂÍ ÌÍËÄÏ¿ ®ÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ÍÌÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑ
ÍÉÐÇÃÚ $B­  ÂÇÃÏÇÃÚ $B¬  ÌÇÑÏÇÃÚ $B/  ¿ÊÍÂÄÌÇÃÚ $B°M  ɿό
ÀÇÃÚ $B°  ÐÒÊÛÓÇÃÚ $B4  Ç Ñ Ã
¸—ÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ¿ÉÑÇÁÌÍ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ Ð ÁÍÃÍÈ Ç ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  Áڌ
ÑÄÐÌÞÞ ÇÆ ÌÇÔ ÁÍÃÍÏÍÃ
¡ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ Ð ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÔÇËÇÖČ
ÐÉÇÄ ÐÁÞÆÇ ÎÏÄÇËÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ ÇÍÌÌÍÂÍ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


258 Металлы

­ÐÍÀÌÞÉÍË Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ ÊÇ×Û ÀÄÏÇÊÊÇÈ  ¿ÑÍËÚ É͌


ÑÍÏÍÂÍ ÇËÄÝÑ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍ ËÄÌÛ×ÇÄ Ï¿ÆËÄÏÚ Ç ÎÍÜÑ͌
ËÒ ÀÍÊÄÄ ÐÉÊÍÌÌÚ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ ÐÁÞÆÄÈ ÉÍÁ¿ÊÄÌÑÌ͌
ÂÍ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏ¿
´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ÍÉÐÇÃÍÁ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÍÁ
ËÄÑ¿ÊÊÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ ÒÁÄÊÇÖÇÁ¿ÄÑÐÞ Ð ÁÍÆÏ¿ÐÑ¿ÌÇÄË
¿ÑÍËÌÍÂÍ ÌÍËÄÏ¿ ËÄÑ¿ÊÊ¿
°ÍÊÇÜÊÄËÄÌÑÍÁ**"ŒÂÏÒÎÎÚÇËÄÝÑÏ¿ÆÊÇÖÌÒÝÏ¿ÐÑÁ͌
ÏÇËÍÐÑÛ ÖÑÍÐÁÞÆ¿ÌÍÐÏ¿ÆÊÇÖÇÄËÁÏ¿ÆËÄÏÄÇÔ¿ÑÍËÍÁ
Рис. 110. Горение ¬¿ÏÞÃÒ Ð ÍÀØÇËÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ Ò ɿŌ
магния ÃÍÂÍ ÇÆ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ **"ŒÂÏÒÎÎÚ Ç ÄÂÍ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÄÐÑÛ
ÐÁÍÇ ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ
ÄÏÇÊÊÇÈ ÎÍ ËÌÍÂÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ÍÑÊÇÖ¿ÄÑÐÞ ÍÑ ÃÏÒÂÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ
**"ŒÂÏÒÎÎÚ ¬¿ ÁÍÆÃÒÔÄ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÛ ÀÄÏÇÊÊÇÞ ÎÍÉÏÚÁ¿ÄÑÐÞ ÐÑÍÈÉÍÈ ÍÉÐÇÃÌÍÈ
ÎʗÌÉÍÈ #F0  ÖÑÍ  ÍÖÄÁÇÃÌÍ  ÍÀÒÐÊÍÁÊÇÁ¿ÄÑ ÄÂÍ ÌÇÆÉÒÝ ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÒÝ ÐÎÍÐÍÀŒ
ÌÍÐÑÛ ­ÉÐÇÃ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ ÀÄÏÇÊÊÇÞ ÎÏÍÞÁÊÞÝÑ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
¡Ä ­¬  )40=¡Ä40 ¬­
U
¡Ä ­¬  /B0)= /B#F0 )0 ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞÁÏ¿ÐÎÊ¿ÁÄ 
¡Ä ­¬  /B0)=/B<#F 0) > ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞÁÏ¿ÐÑÁÍÏÄ 
°ÎÊ¿ÁÚÌ¿ÍÐÌÍÁÄÀÄÏÇÊÊÇÞÍÑÊÇÖ¿ÝÑÐÞÎÍÁÚ×ÄÌÌÍÈÑÁ—ÏÃÍÐÑÛÝ ÎÏÍÖÌÍÐÑÛÝ
Ç ÉÍÏÏÍÆÇÍÌÌÍÈ ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÐÑÛÝ ­ÌÇ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ Á ¿ÑÍËÌÍÈ ÜÌÄÏÂÄÑÇÉÄ  ÃÊÞ
ÍÀ×ÇÁÉÇÉÍÐËÇÖÄÐÉÇÔ¿ÎοϿÑÍÁ ÃÊÞÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞÍÂÌÄÒÎÍÏÌÚÔË¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ
°ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÀÄÏÇÊÊÇÞ ÑÍÉÐÇÖÌÚ
«¿ÂÌÇÈ w ËÄÑ¿ÊÊ ÐÄÏÄÀÏÇÐÑ͌ÀÄÊÍÂÍ ÕÁÄÑ¿ ¬¿ ÁÍÆÃÒÔÄ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÛ ˿Œ
ÌÇÞ ÎÍÉÏÚÁ¿ÄÑÐÞ ÍÉÐÇÃÌÍÈ ÎʗÌÉÍÈ .H0  ÖÑÍ ÎÏÄÎÞÑÐÑÁÒÄÑ ÄÂÍ ÿÊÛÌÄÈ×ÄËÒ
ÍÉÇÐÊÄÌÇÝ ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË ®ÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ÃÍ v °° Ë¿ÂÌÇÈ ÐÂÍÏ¿ÄÑ ÍÐÊČ
ÎÇÑÄÊÛÌÍ ÞÏÉÇË ÎÊ¿ËÄÌÄË ÏÇÐ  
U
.H ÑÁ  ­  = .H0 ÑÁ   É£Å
«ÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÈ Ë¿ÂÌÇÈ ÍÖÄÌÛ ËÄÃÊÄÌÌÍ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÔÍÊÍÃÌÍÈ ÁÍÃÍÈ  ÌÍ
Á ÉÇÎÞØÄÈ ÁÍÃÄ ÜÑ¿ ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ ÇÌÑÄÌÐÇÁÌÄÄ
.H )­=.H ­) ↓ )↑
°ÍÖÄÑ¿ÌÇÄʗÂÉÍÐÑÇ ÎÊÍÑÌÍÐÑÛÎÏÇËÄÏÌÍÌ¿ËÄÌÛ×Ä  ÖÄË Ò ¿ÊÝËÇÌÇÞ 
Ç ÁÚÐÍÉÍÈ ÎÏÍÖÌÍÐÑÇ ÎÍÖÑÇ Á  Ï¿Æ¿ ÁÚ×Ä  ÖÄË Ò ¿ÊÝËÇÌÇÞ  ÃÄÊ¿ÄÑ ÐÎÊ¿ÁÚ
Ì¿ ÍÐÌÍÁÄ Ë¿ÂÌÇÞ ÁÍÐÑÏÄÀÍÁ¿ÌÌÚËÇ Á ¿ÁÇ¿Œ  ¿ÁÑÍËÍÀÇÊČ Ç ÎÏÇÀÍÏÍÐÑÏÍÄÌÇÇ
­ÉÐÇà ˿ÂÌÇÞ .H0 w ÎÍÏÍ×ÍÉ ÀÄÊÍÂÍ ÕÁÄÑ¿  ÁÄÐÛË¿ ÑÒÂÍÎÊ¿ÁÍÉ ¡Æ¿ÇË͌
ÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ð ÁÍÃÍÈ ÑÍÊÛÉÍ ÎÏÇ ÉÇÎÞÖÄÌÇÇ  ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚÈ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ
U
.H0 ¬­= .H ­¬ 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Металлы IIA-группы периодической системы 259
®ÍÊÒÖ¿ÝÑ ÍÉÐÇà ˿ÂÌÇÞ ÎÏÍÉ¿ÊÇÁ¿ÌÇÄË É¿ÏÀÍÌ¿Ñ¿ Ë¿ÂÌÇÞ
°°
.H$­ =   .H0 °­↑
­ÉÐÇÃ Ë¿ÂÌÇÞ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÇ ÍÂÌÄÒÎÍÏÌÚÔ ÇÆÃÄÊÇÈ ÉÇÏÎnj
ÖÄÈ  ÑÇÂÊÄÈ  ÕÄËÄÌÑ¿ Ç Ñ Ã  ¿ Ñ¿ÉÅÄ Á ËÄÃÇÕÇÌÄ ÃÊÞ ÐÌÇÅÄÌÇÞ ÉÇÐÊÍÑÌÍÐÑÇ
ÅÄÊÒÃÍÖÌÍÂÍ ÐÍÉ¿
¢ÇÃÏÍÉÐÇà ˿ÂÌÇÞ .H 0)   ÀÒÃÒÖÇ ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚË ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄË  ÁЗ ÅÄ
ÐÍÆÿ—Ñ Á ÁÍÃÄ ØÄÊÍÖÌÒÝ ÐÏÄÃÒ Ϭ    ÍÀÌ¿ÏÒÅÇÁ¿ÄÑÐÞ ÓÄÌÍÊÓÑ¿ÊÄÇÌÍË 
Ñ¿É É¿É ÎÄÏÄÔÍÃÞØÇÈ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ Á ÌÇÖÑÍÅÌÍ Ë¿ÊÍË ÉÍÊÇÖÄÐÑÁÄ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ
ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÄÑ
.H ­¬  → .H  ­¬v
.H 0)  É¿É ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ Á ÉÇÐÊÍÑ¿Ô
.H 0)  ¬°M=.H$M ¬­
¤ÂÍ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÎÏÇ ÃÄÈÐÑÁÇÇ ØÄÊÍÖÄÈ Ì¿ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ÐÍÊÇ Ë¿ÂÌÇÞ
®ÏÇ ÜÑÍË ÁÚοÿÄÑ ÀÄÊÚÈ ÐÑÒÃÄÌÇÐÑÚÈ ÍпÃÍÉ
.H$M ,­¬=.H ­¬ ↓ ,°M
°ÍÊÇ Ë¿ÂÌÇÞ ¯¿ÐÑÁÍÏÇËÚÄ ÐÍÊÇ Ë¿ÂÌÇÞ ÀÄÐÕÁÄÑÌÚ Ç ÂÍÏÛÉÇ Ì¿ ÁÉÒÐ  ÌÍ ÌÄ
ÞÃÍÁÇÑÚ §Æ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÔ ÐÍÊÄÈ Ë¿ÂÌÇÞ Ì¿ÇÀÍÊÄÄ ÆÌ¿ÖÇËÚ ÔÊÍÏÇÃ Ç ÐÒÊÛÓ¿Ñ
.H$M  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÈÐÞ Á ËÍÏÐÉÍÈ ÁÍÃÄ  ÐÊÒÅÇÑ ÍÐÌÍÁÌÚË ÏÄÐÒÏÐÍË ÃÊÞ Î͌
ÊÒÖÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÂÍ Ë¿ÂÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÆÍË .H4­ – ¬­ w ÂÍÏÛÉ¿Þ ¿ÌŒ
ÊÇÈÐÉ¿Þ ÐÍÊÛ  Ì¿ÔÍÃÇÑ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ Á Ï¿ÐÑÄÌÇÄÁÍÃÐÑÁÄ É¿É ËÇÉÏÍÒÃÍÀÏÄÌÇÄ
ÇÐÑÍÖÌÇÉË¿ÂÌÇÞÇÐÄÏÚ ËÄÃÇÕÇÌÄ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÒÐÎÍÉ¿ÇÁ¿ÝØÇÔ ÎÏÍÑÇÁÍÐÒÃ͌
ÏÍÅÌÚÔ  ÐοÆËÍÊÇÑÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏÄοϿÑÍÁ Ç ÐÏÄÃÐÑÁ ÃÊÞ ÎÍÌÇÅÄÌÇÞ ÿÁÊÄÌÇÞ 
ÇÍÊÍÂÇÖÄÐÉ¿Þ ÏÍÊÛ «¿ÂÌÇÈ ÁÔÍÃÇÑ Á ÐÍÐÑ¿Á ÔÊÍÏÍÓÇÊÊÍÁ w ÆÄʗÌÍÂÍ
ÎÇÂËÄÌÑ¿ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ  ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍÂÍ ÃÊÞ ÍÐÒØÄÐÑÁÊÄÌÇÞ ÎÏÍÕÄÐп ÓÍÑÍÐÇÌÑÄÆ¿
¬ÄÃÍÐÑ¿ÑÍÉ ÇÍÌÍÁ .H  Á ÍÏ¿ÌÇÆËÄ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ÁÚÆÚÁ¿ÄÑ ÑÞŗÊÚÄ Ì¿ÏÒ×ÄÌÇÞ
ÐÄÏÃÄÖÌÍÈ ÃÄÞÑÄÊÛÌÍÐÑÇ  ÎÍÁÚ׿ÄÑ ÎÏÄÃÏ¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÍÐÑÛ É ÇÌÓ¿ÏÉÑ¿Ë
©¿ÊÛÕÇÈ w ÐÄÏÄÀÏÇÐÑ͌ÀÄÊÚÈ ʗÂÉÇÈ ËÄÑ¿ÊÊ ©¿ÊÛÕÇÈ Ç ÃÏÒÂÇÄ ؗÊÍÖÌ͌
ÆÄËÄÊÛÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÎÍ ÐÁÍÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ÎÍÔÍÅÇ Ì¿ Ë¿ÂÌÇÈ  ÌÍ ÍÀʿÿÝÑ Â͌
Ï¿ÆÃÍ ÀÍÊÛ×ÄÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛÝ
­ÉÐÇà ɿÊÛÕÇÞ w ÀÄÊÚÈ ÑÒÂÍÎÊ¿ÁÉÇÈ ÎÍÏÍ×ÍÉ  ÇËÄÄÑ ÑÄÔÌÇÖÄÐÉÍÄ Ì¿ÆÁ¿Œ
ÌÇÄ w ÅÅ—Ì¿Þ  ÇÊÇ ÌÄÂ¿×—Ì¿Þ  ÇÆÁÄÐÑÛ ¼ÑÍ ÑÇÎÇÖÌÚÈ ÍÐÌÍÁÌÚÈ ÍÉÐÇà ÍÌ
ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÁÍÃÍÈ  ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ Ç ÉÇÐÊÍÑÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ
®ÏÍÕÄÐÐ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ $B0 Ð ÁÍÃÍÈ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ¿×ÄÌÇÄË
°¿­ ¬­=°¿ ­¬  2
 ÌÄ¿ח̿ÞÇÆÁÄÐÑÛ ¿ח̿ÞÇÆÁÄÐÑÛ
¼Ñ¿ ÏÄ¿ÉÕÇÞ ÐÍÎÏÍÁÍÅÿÄÑÐÞ ÀÍÊÛ×ÇË ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÑÄÎÊÍÑÚ
¡ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÍÉÐÇà ɿÊÛÕÇÞ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÍÀÅÇÂÍË ÎÏÇ  °° ÇÆÁÄÐь
ÌÞÉ¿ ÇÊÇ ËÄÊ¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


260 Металлы
U
$¿°0= $¿0 °­↑
¢ÇÃÏÍÉÐÇà ɿÊÛÕÇÞ °¿ ­¬ w ÀÄÊÚÈ ÎÍÏÍ×ÍÉ  Ë¿ÊÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇË ÁÍÃÄ   Â
Ì¿  ÃË ÁÍÃÚ ÎÏÇ  °°  ÌÍ ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ ÃÇÐÐÍÕÇÇÏÒÄÑ  ÍÀÏ¿ÆÒÞ ÐÇÊÛÌÍØÄÊÍ֌
ÌÍÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ Ϭ =   
$B 0) →$B  0)v
©¿É ÑÇÎÇÖÌÍÄ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÄ ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ É¿ÊÛÕÇÞ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  ÉÇЌ
ÊÍÑÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ  Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ËÇ ÐÍÊÄÈ
®ÏÇ ÎÏÍÎÒÐÉ¿ÌÇÇ ÒÂÊÄÉÇÐÊÍÂÍ ¿ƿ ÖÄÏÄÆ ÇÆÁÄÐÑÉÍÁÒÝ ÁÍÃÒ ÁÌ¿Ö¿ÊÄ ÎÍÞÁŒ
ÊÞÄÑÐÞ ÍпÃÍÉ É¿ÏÀÍÌ¿Ñ¿
°¿ ­¬  °­=°¿°­↓ ¬­
ÉÍÑÍÏÚÈ Æ¿ÑÄË ÎÍÊÌÍÐÑÛÝ ÇÐÖÄÆ¿ÄÑ Çƌƿ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÍÂÍ ÂÇÃÏÍɿό
ÀÍÌ¿Ñ¿ É¿ÊÛÕÇÞ °¿ ¬°­ 
°¿°­ ¬­ °­ ← → °¿ )$0 
¢ÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ ÌÄÒÐÑÍÈÖÇÁ  ÍÌ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ ÑÍÊÛÉÍ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
° ÜÑÇËÇ ÎÏÍÕÄÐпËÇ ÐÁÞÆ¿ÌÍ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÎÄØÄÏ Á ÇÆÁÄÐÑÌÞÉÍÁÚÔ Ë¿ÐÐÇÁ¿Ô 
¿ Á ÌÇÔ w ÐÑ¿Ê¿ÉÑÇÑÍÁ Ç ÐÑ¿Ê¿ÂËÇÑÍÁ

 Раствор гидроксида кальция Са(ОН)2 называют известковой водой. Суспензию гидрок-


сида кальция называют известковым молоком. Твёрдый гидроксид кальция называют гашё-
ной известью.

¢¿×—ÌÒÝ ÇÆÁÄÐÑÛ  ÇÊÇ ŠÎÒ×ÍÌÉҚ  ÎÏÇËÄÌÞÝÑ Á ÐÑÏÍÇÑÄÊÛÐÑÁÄ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÃÊÞ


ÐÌÇÅÄÌÇÞ ÁÏÄËÄÌÌÍÈ ŗÐÑÉÍÐÑÇ ÁÍÃÚ  ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÞ ÉÇÐÊÍÑÌÍÐÑÇ ÎÍÖÁ
°ÍÊÇ É¿ÊÛÕÇÞ ©¿ÏÀÍÌ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ °¿°­ w ÀÄÊÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ  ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏnj
ËÍÄ Á ÁÍÃÄ §Æ ÌÄÂÍ ÐÓÍÏËÇÏÍÁ¿Ì ËÄÊ  ËÏ¿ËÍÏ  ÅÄËÖÒ  Ï¿ÉÒ×ÉÇ ËÍÊÊÝÐÉÍÁ
ÏÇÐ  

Рис. 111. Ракушка, кусочек мела, ваза из мрамора

°ÒÊÛÓ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Á ÎÏÇÏÍÃÄ Á ÁÇÃÄ ÃÁÒÔ ËÇÌÄÏ¿ÊÍÁ w ¿ÌÂÇÌ


ÏÇÑ¿ $B40  Ç ÂÇÎп $B4­ – )­  ­ÌÇ ÎÊÍÔÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚ Á ÁÍÃÄ
®ÏÇ ÎÏÍÉ¿ÊÇÁ¿ÌÇÇ ÂÇÎп ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÐÑÏÍÇÑÄÊÛÌÚÈ ÂÇÎÐ w ¿ÊÄÀ¿ÐÑÏ ŠÅŗÌÚÈ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Металлы IIA-группы периодической системы 261
ÂÇÎК  w $B4­ –  )­ ¤ÂÍ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ É¿É ÁÞÅÒØÄÄ ÐÏÄÃÐÑÁÍ Á ÐÑÏÍÇÑÄÊی
ÐÑÁÄ ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ οÌÄÊÄÈ  ÎÄÏÄÂÍÏÍÃÍÉ  ÐÒÔÍÈ ×ÑÒÉ¿ÑÒÏÉÇ  À¿ÏÄÊÛÄÓÍÁ 
ÍÏÌ¿ËÄÌÑÍÁ Ç ÃÏ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ Á ËÄÃÇÕÇÌÄ ÃÊÞ Ì¿ÊÍÅÄÌÇÞ ÂÇÎÐÍÁÚÔ ÎÍÁÞÆÍÉ ±ÁÄό
ÃÄÌÇÄ ÅŗÌÍÂÍ ÂÇÎп ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÂÇÃÏ¿Ñ¿ÕÇÇ
$B4­ – )­  ¬­=$B4­ –)­ 2
´ÊÍÏÇÃ É¿ÊÛÕÇÞ $B$M Á ÁÇÃÄ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ÎÏÇËÄÌÞÄÑÐÞ É¿É ÊÄÉ¿ÏÐÑÁÄÌÌÍÄ
ÐÏÄÃÐÑÁÍ  ÁÍÐÎÍÊÌÞÝØÄÄ ÃÄÓÇÕÇÑ ÇÍÌÍÁ $B  Á ÍÏ¿ÌÇÆËÄ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ©¿ÑÇÍÌÚ
°¿  ÒÖ¿ÐÑÁÒÝÑ Á ÏÄÂÒÊÞÕÇÇ ÐÄÏÃÄÖÌÚÔ ÐÍÉÏ¿ØÄÌÇÈ Ç ÐÁ—ÏÑÚÁ¿ÄËÍÐÑÇ ÉÏÍÁÇ 
¿ Ñ¿ÉÅÄ Á ÓÍÏËÇÏÍÁ¿ÌÇÇ ÉÍÐÑÌÍÈ ÑÉ¿ÌÇ
£ÄÓÇÕÇÑ É¿ÊÛÕÇÞ ÐÌÇÅ¿ÄÑ ÎÊÍÃÍÏÍÃÇÄ ÎÍÖÁ  ÁÚÆÚÁ¿ÄÑ ÀÍÊÄÆÌÇ ÐÉÄÊÄÑ¿
ÖÄÊÍÁÄÉ¿ Ç ÅÇÁÍÑÌÚÔ  Æ¿ËÄÃÊÞÄÑ ÏÍÐÑ ÍÏ¿ÌÇÆË¿ ®ÍÜÑÍËÒ ÀÍÊÛ×ÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ
ÇËÄÄÑ ÍÀÍ¿ØÄÌÇÄ É¿ÊÛÕÇÄË ÎÍÖÁ  ÉÍÏËÍÁ ÃÊÞ ÃÍË¿×ÌÇÔ ÅÇÁÍÑÌÚÔ Ç Ñ Ã

¥—ÐÑÉÍÐÑÛ ÁÍÃÚ Ç ÐÎÍÐÍÀÚ ė ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÞ


°ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ Ë¿ÂÌÇÞ Ç É¿ÊÛÕÇÞ ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÍÐÌÍÁŒ
ÌÚË ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍË ÂÍÏÌÚÔ ÎÍÏÍÃ  ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÝØÇÔ
ÁÄÏÔÌÝÝ Ö¿ÐÑÛ ÆÄËÌÍÈ ÉÍÏÚ ¡Íÿ  ÎÏÍÔÍÃÞ ÖÄÏÄÆ
ÜÑÇ ÎÍÏÍÃÚ  Ì¿ÐÚØ¿ÄÑÐÞ ÜÑÇËÇ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞËÇ  ÐÑ¿Œ
ÌÍÁÞÐÛ ŠÅ—ÐÑÉÍȚ ®ÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ŗÐÑÉÍÈ ÁÍÃÚ Ì¿
Ì¿ÂÏÄÁ¿ÑÄÊÞÔ ÐÑÇÏ¿ÊÛÌÚÔ Ë¿×ÇÌ  ÑÏÒÀ¿Ô ÑÄÎÊÍÕÄÌь
Ï¿ÊÄÈ  Ì¿ ÁÌÒÑÏÄÌÌÇÔ ÐÑÄÌÉ¿Ô ÉÍÑÊÍÁ ±¼µ Ç ֿȌ
ÌÇÉÍÁ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ Ì¿ÉÇÎÛ  ÐÍÐÑÍÞØ¿Þ ÇÆ É¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁ
É¿ÊÛÕÇÞ Ç Ë¿ÂÌÇÞ ÏÇÐ   ¬¿ÉÇÎÛ ÍÀʿÿÄÑ ÌÇƌ Рис. 112. Накипь
ÉÍÈ ÑÄÎÊÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÛÝ  ÎÍÜÑÍËÒ ÁÚÆÚÁ¿ÄÑ ÎÄÏČ на обогревательном
ÂÏÄÁ ÐÑÄÌÍÉ ÉÍÑÊÍÁ °ÊÒÖ¿ÈÌÍÄ ÍÑÃÄÊÄÌÇÄ Ö¿ÐÑÇ Ì¿Œ элементе стиральной
ÉÇÎÇ ÍÑ Ï¿ÐɿʗÌÌÍÈ ÐÑÄÌÉÇ ÉÍÑÊ¿ ËÍÅÄÑ ÎÏÇÁÄÐÑÇ машины
É ÀÚÐÑÏÍËÒ ÇÐοÏÄÌÇÝ ÁÍÃÚ  ÎÍÁÚ×ÄÌÇÝ ÿÁÊÄÌÇÞ
ÁÌÒÑÏÇ ÉÍÑÊ¿ Ç ÄÂÍ ÁÆÏÚÁÒ ¥—ÐÑÉ¿Þ ÁÍÿ ÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ Ï¿ÆÁÍÃÚ Ì¿ ÎÍÐÒÃÄ  Î͌
ÁÄÏÔÌÍÐÑÇ пÌÑÄÔÌÇÉÇ ¡ ŗÐÑÉÍÈ ÁÍÃÄ ÎÍÁÚ×ÄÌ Ï¿ÐÔÍà ËÍÝØÇÔ ÐÏÄÃÐÑÁ
®ÏÍÕÄÐÐ ÒÐÑÏ¿ÌÄÌÇÞ ŗÐÑÉÍÐÑÇ ÁÍÃÚ ÎÄÏÄà ė ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÄË Ì¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ
ÒËÞÂÖÄÌÇÄË ÁÍÃÚ ªÝÀÍÈ ÇÆ ÄÂÍ Á¿ÏÇ¿ÌÑÍÁ ÎÏÄÃÎÍʿ¿ÄÑ ÒÿÊÄÌÇÄ ÇÆ ÁÍÃÚ Ç͌
ÌÍÁ É¿ÊÛÕÇÞ Ç Ë¿ÂÌÇÞ ®Í ÍÑÌÍ×ÄÌÇÝ É ÎÏÍÕÄÐпË ÒËÞÂÖÄÌÇÞ ÁÍÃÚ Ï¿ÆÊÇÖ¿Œ
ÝÑ ŗÐÑÉÍÐÑÛ ÁÏÄËÄÌÌÒÝ Ç ÎÍÐÑÍÞÌÌÒÝ
¡ÏÄËÄÌÌ¿Þ É¿ÏÀÍÌ¿ÑÌ¿Þ  ÇÊÇ ÒÐÑÏ¿ÌÇË¿Þ ÉÇÎÞÖÄÌÇÄË  ŗÐÑÉÍÐÑÛ ÍÀÒÐÊÍÁŒ
ÊÄÌ¿ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄË Á ÁÍÃÄ ÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁ É¿ÊÛÕÇÞ Ç Ë¿ÂÌÇÞ ­Ì¿ ÒÐÑÏ¿ÌÞÄь
ÐÞ ÉÇÎÞÖÄÌÇÄË  ÎÏÇ ÉÍÑÍÏÍË ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ÎÍÊÌÍÄ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÄ ÂÇÃÏÍÉ¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁ
­ÌÇ ÎÄÏÄÔÍÃÞÑ Á ÁÇÃÄ É¿ÏÀÍÌ¿ÑÍÁ Á ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÍÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ
U
°¿ ¬°­ = °¿°­↓ °­↑ ¬­

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


262 Металлы
U
.H ¬°­ = .H°­↓ °­↑ ¬­
§ËÄÌÌÍ Ñ¿ÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÁÚÆÚÁ¿ÝÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ Ì¿ÉÇÎÇ Ì¿ Ö¿ÈÌÇÉÄ
®ÍÐÑÍÞÌÌ¿Þ ÌÄÉ¿ÏÀÍÌ¿ÑÌ¿Þ  ŗÐÑÉÍÐÑÛ ÍÀÒÐÊÍÁÊÄÌ¿ ÐÍÃÄÏÅ¿ÌÇÄË ϿЌ
ÑÁÍÏÇËÚÔ ÐÍÊÄÈ É¿ÊÛÕÇÞ Ç Ë¿ÂÌÇÞ ÐÒÊÛÓ¿ÑÍÁ  ÔÊÍÏÇÃÍÁ Ç ÃÏ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÎÏÇ
ÉÇÎÞÖÄÌÇÇ ÍÐÑ¿ÝÑÐÞ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ¡ ÜÑÍË ÐÊÒÖ¿Ä ŗÐÑÉÍÐÑÛ ÁÍÃÚ ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ
ÒÐÑÏ¿ÌÄÌ¿ ÁÁÄÃÄÌÇÄË Á Ï¿ÐÑÁÍÏ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ /¿$0  /B¯0  °¿ ­¬  Ç ÃÏ 
ÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÔ Ð Ï¿ÐÑÁÍϗÌÌÚËÇ ÐÍÊÞËÇ É¿ÊÛÕÇÞ Ç Ë¿ÂÌÇÞ ÍпÃÉÇ
$B  $0v  =$B$0↓
.H  0)v=.H 0) ↓


$B  ¯0v =$B ¯0 ↓

Уменьшить количество растворённых солей в воде можно её вымораживанием. Посте-


пенно замораживая воду, оставляют примерно 10 % жидкости от первоначального количе-
ства. При образовании льда растворённые соли накапливаются в жидкой фазе, где их рас-
творимость выше. Оставшуюся воду сливают, а лёд затем расплавляют.

¡ Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÇÇ ÃÊÞ ÍÖÇÐÑÉÇ ÁÍÃÚ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ËÄÑÍÃ ÎÄÏÄÂÍÌÉÇ  ÑÍ ÄÐÑÛ


ÇÐοÏÄÌÇÄ ÁÍÃÚ Ð ÎÍÐÊÄÃÒÝØÄÈ ė ÉÍÌÃÄÌпÕÇÄÈ ®ÏÇ ÜÑÍË ÍÐÌÍÁÌ¿Þ Ö¿ÐÑÛ
ÐÍÊÄÈ ÍÐÑ¿—ÑÐÞ Á ÌÄÇÐοÏÇÁ×ÄÈÐÞ ÁÍÃÄ ©ÍÌÃÄÌÐÇÏÍÁ¿ÌÌ¿Þ ÁÍÿ Ì¿ÆÚÁ¿ÄÑÐÞ
ÃÇÐÑÇÊÊÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ
°ÍÁÏÄËÄÌÌÚÈ  ÀÍÊÄÄ ÜÉÍÌÍËÇÖÌÚÈ ÐÎÍÐÍÀ ÍÐÌÍÁ¿Ì Ì¿ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÇ ÇÍÌÍÍÀŒ
ËÄÌÌÚÔ ÐËÍÊ ®ÏÇ ÎÏÍÎÒÐÉ¿ÌÇÇ ÁÍÃÚ ÖÄÏÄÆ ÐÊÍÈ ÇÍÌÍÍÀËÄÌÌÍÈ ÐËÍÊÚ Ç͌
ÌÇÑ¿  ÇÍÌÚ É¿ÊÛÕÇÞ  Ë¿ÂÌÇÞ Ç ÅÄÊÄÆ¿ ÎÄÏÄÔÍÃÞÑ Á ÐÍÐÑ¿Á ÐËÍÊÚ  ¿ ÇÆ ÐËÍÊÚ
Á Ï¿ÐÑÁÍÏ ÎÄÏÄÔÍÃÞÑ ÇÍÌÚ ¬  ÇÊÇ /B  $B   /B3 = /B   $B3  ÂÃÄ /B3 w
ÒÐÊÍÁÌÍÄ ÍÀÍÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÇÍÌÇÑ¿  ÐÇÌÑÄÑÇÖÄÐÉÍÈ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÍÈ ÐËÍÊÚ  Ì¿ ÎÍÁÄÏԌ
ÌÍÐÑÇ ÉÍÑÍÏÍÈ Ì¿ÔÍÃÞÑÐÞ ÇÍÌÚ /B 

ʂʛʨʖʡʡʱ **"ʙʦʩʥʥʱ ‰ s-элементы с общей электронной конфигура-


цией валентного слоя ns2. В соединениях с неметаллами образуют хими-
ческие связи преимущественно ионного характера и находятся в степе-
ни окисления +2.
Являются сильными восстановителями, но менее активными, чем ще-
лочные металлы. Оксиды и гидроксиды бериллия обладают амфотерны-
ми свойствами, остальных элементов — основными.
Растворимые соли кальция и магния обусловливают жёсткость
воды.
ʂʛʨʖʡʡʱ **"ʙʦʩʥʥʱ ʥʤʡʩʭʖʴʨ ʳʡʛʠʨʦʤʡʞʝʤʢ ʦʖʧʥʡʖʘʤʘ ʧʤʡʛʟ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Металлы IIA-группы периодической системы 263
Вопросы, задания, задачи
1. Как доказать, что оксид магния при кипячении в воде переходит в гидроксид, ко-
торый хотя и плохо, но всё же растворяется в воде?
2. По термохимическому уравнению определите количество теплоты, выделившейся
при сгорании в кислороде магния массой 1 г.
3. Чем можно объяснить образование осадка в растворе гидроксида бария при его
хранении в открытой колбе?
4. Какая вода наименее жёсткая: артезианская, речная или дождевая? Ответ поясните.
5. Предложите план распознавания растворов нитратов кальция и натрия, находя-
щихся в двух пронумерованных пробирках.
6. Постоянная жёсткость воды может быть устранена применением реагентов, обра-
зующих с растворёнными солями кальция и магния осадки. Используя таблицу раство-
римости, предложите эти реагенты и приведите для иллюстрации необходимые уравне-
ния возможных реакций.
7. Предложите способ очистки чайника от накипи, исходя из её химического состава.
8. Анализ забора воды из скважины показал, что содержание в ней ионов кальция
составляет 0,2 г на 1 дм3 воды. Определите массу кальцинированной соды, которая по-
надобится для уменьшения содержания кальция до 0,04 г/дм3 в такой воде объёмом
100 м3.
9. Составьте три уравнения реакций согласно схеме:
+ Щёлочь

Карбонат )2O + CO2 Гидрокарбонат


магния магния

Нагревание
10. Составьте уравнения реакций согласно схеме:
1 2 3 4 5
СaCl2 → Ca → CaO → $B 0) 2 → CaCO3 → ʇʖ )$03)2.

ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ  ­ÀÌ¿ÏÒÅÄÌÇÄ ÇÍÌÍÁ É¿ÊÛÕÇÞ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ


¯Ä¿ÉÑÇÁÚ ÔÊÍÏÇà ɿÊÛÕÇÞ  ÌÇÑÏ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ  É¿ÏÀÍÌ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ  ÐÒÊÛÓ¿Ñ
Ì¿ÑÏÇÞ
 ¡ ÃÁÄ ÎÏÍÀÇÏÉÇ Ì¿ÊÄÈÑÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÔÊÍÏÇÿ Ç ÌÇÑÏ¿Ñ¿ É¿ÊÛÕÇÞ ¡ ÍÀÄ
ÎÏÍÀÇÏÉÇ ÃÍÀ¿ÁÛÑÄ Ï¿ÐÑÁÍÏ É¿ÏÀÍÌ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ ­ÀÏ¿ÑÇÑÄ ÁÌÇË¿ÌÇÄ Ì¿ ÐÔÍÃÐь
ÁÍ ÍпÃÉÍÁ
 ¡ ÃÁÄ ÌÍÁÚÄ ÎÏÍÀÇÏÉÇ Ì¿ÊÄÈÑÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÔÊÍÏÇÿ Ç ÌÇÑÏ¿Ñ¿ É¿ÊÛÕÇÞ
Ç ÃÍÀ¿ÁÛÑÄ Ï¿ÐÑÁÍÏ ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ Ì¿ÑÏÇÞ ­ÀÏ¿ÑÇÑÄ ÁÌÇË¿ÌÇÄ Ì¿ ÎÏÍÕÄÐÐ ÍÀÏ¿Æ͌
Á¿ÌÇÞ ÍпÃÉÍÁ
°Ï¿ÁÌÇÑÄ ÎÍÊÒÖÄÌÌÚÄ ÍпÃÉÇ w É¿ÏÀÍÌ¿Ñ Ç ÐÒÊÛÓ¿Ñ É¿ÊÛÕÇÞ
©¿ÉÍÈ ÇÆ ÏÄ¿ÉÑÇÁÍÁ w É¿ÏÀÍÌ¿Ñ ÇÊÇ ÐÒÊÛÓ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ w ÎÏÄÃÎÍÖÑÇÑÄÊÛÌÄÄ
ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ ÃÊÞ ÍÀÌ¿ÏÒÅÄÌÇÞ ÇÍÌÍÁ É¿ÊÛÕÇÞ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


264 Металлы

§ 48. Алюминий и его соединения


ŸÊÝËÇÌÇÈ É¿É ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ 13

3 Al
ŸÊÝËÇÌÇÈ w ÜÊÄËÄÌÑ ŒÂÍ ÎÄÏÇÍÿ  ***"ŒÂÏÒÎÎÚ ¼ÊÄÉь алюминий 8
2
ÏÍÌÌ¿Þ ÐÔÄË¿  ÓÍÏËÒÊ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ Ç ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ [Ne]3s 3p 2 1

26,9815
ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÔÄË¿ ÄÂÍ ¿ÑÍË¿ ÇËÄÝÑ ÁÇÃ            

E
v
"M  ÇÊÇ ŸM Ä  Äv  Äv       T 
Q
 Q
 T    
         T  

ŸM T TQTQ ÇÊÇ ŸM </F>TQ ŸM 
¬¿ ÁÌÄ×ÌÄË ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍË ÐÊÍÄ Ò ¿ÑÍËÍÁ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ÇËÄÄÑÐÞ  ÜÊÄÉь
ÏÍÌ¿  ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ Á¿ÊÄÌÑÌÍÂÍ ÐÊÍÞ TQ  ÑÍ ÄÐÑÛ ¿ÊÝËÇÌÇÈ ÍÑÌÍÐÇÑÐÞ
É όÜÊÄËÄÌÑ¿Ë ­Ì ÇËÄÄÑ ÌÇÆÉÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍÐÑÇ χ "M  =  
Ç ÎÏÍÞÁÊÞÄÑ Á ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞÔ ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÑÍÊÛÉÍ 
ŸÊÝËÇÌÇÈ w пËÚÈ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÚÈ ËÄÑ¿ÊÊ ÆÄËÌÍÈ ÉÍÏÚ ω "M  =    

†   ÏÇÐ   ¡ ÎÏÇÏÍÃÄ ÍÌ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌ ÄÃÇÌÐÑÁÄÌÌÚË ÌÒÉÊÇÃÍË  "M
¡ÐÊÄÃÐÑÁÇÄ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ ¿ÊÝËÇÌÇÈ Á ÎÏÇÏÍÃÌÚÔ
ÒÐÊÍÁÇÞÔ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ ÎÏÄÇËÒØÄÐÑÁÄÌÌÍ Á ÁÇÃÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ w Ënj
ÌÄÏ¿ÊÍÁ  ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝØÇÔ ÐÍÀÍÈ ÍÉÐÇÃÚ  ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÚ  ÐÇÊÇÉ¿ÑÚ ÇÊÇ ¿ÊÝË͌
ÐÇÊÇÉ¿ÑÚ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÎÏÍÃÒÉÑ Ï¿ÆÏÒ×ÄÌÇÞ ÂÍÏÌÚÔ ÎÍÏÍà w ÂÊÇÌ¿ É¿ÍÊÇÌÇÑ 
ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÿÊÛÌÄÈ×ÄÂÍ Ï¿ÆÏÒ×ÄÌÇÞ ÂÊÇÌÚ w ÀÍÉÐÇÑÚ "M0 – Y)0 ¬¿ÇÀÍÊی
×ÄÄ ÎÏ¿ÉÑÇÖÄÐÉÍÄ ÆÌ¿ÖÄÌÇÄ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ÇËÄÝÑ ÀÍÉÐÇÑÚ ÇÉÏÇ͌
ÊÇÑ /B<"M'>

ŸÊÝËÇÌÇÈ É¿É ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ


³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ŸÊÝËÇÌÇÈ w ÐÄÏÄÀÏÇÐÑ͌ÀÄÊÚÈ ʗÂÉÇÈ ËÄÑ¿ÊÊ
Ð ÎÊÍÑÌÍÐÑÛÝ   ÂÐË  ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÍÈ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ  °° Ç ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÍÈ Énj
ÎÄÌÇÞ  °° ­Ì ÍÖÄÌÛ ÎÊ¿ÐÑÇÖÄÌ  ÊÄÂÉÍ ÎÏÍÉ¿ÑÚÁ¿ÄÑÐÞ Á ÓÍÊÛÂÒ Ç ÎÏÍÑތ
ÂÇÁ¿ÄÑÐÞ Á ÎÏÍÁÍÊÍÉÒ  ÔÍÏÍ×Í ÎÏÍÁÍÃÇÑ ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÇÈ ÑÍÉ
®ÍÁÄÏÔÌÍÐÑÛ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ÁÐÄÂÿ ÎÍÉÏÚÑ¿ ÑÍÌÖ¿È×ÄÈ ÎÊÍÑÌÍÈ ÎʗÌÉÍÈ ÍɌ
ÐÇÿ "M0

Процесс получения оксидных плёнок на поверхности металлов на-


зывается оксидированием. Образующиеся плёнки играют роль не
только антикоррозионного покрытия, но и матрицы, в поры которой
можно осадить красящее вещество для придания металлическим из-
делиям декоративных свойств. На рисунке показана лента из оксиди-
рованного алюминия, окрашенного в разные цвета.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Алюминий и его соединения 265
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¡ ÏÞÃÒ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ¿ÊÝËÇÌÇÈÏ¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÐÏ¿ÆÒÎÍЌ
ÊÄ ؗÊÍÖÌÍÆÄËÄÊÛÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ÖÑÍ ÒÉ¿ÆÚÁ¿ÄÑ Ì¿ ÄÂÍ ÁÚÐÍÉÒÝ ÏÄ¿ÉÕÇÍÌÌÒÝ
ÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ ­ÃÌ¿ÉÍ ÎÏÍÞÁÇÑÛ ÜÑÒ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÁÍ
ËÌÍÂÇÔ ÐÊÒÖ¿ÞÔ ÄËÒ ËÄ׿ÄÑ ÎÊÍÑÌ¿Þ ÎʗÌÉ¿ ÍÉÐÇÿ ¬Í ÎÏÇ ÎÍÁÚ×ÄÌÌÍÈ ÑÄˌ
ÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÍÌ¿ ÌÄ ÎÏÄÎÞÑÐÑÁÒÄÑ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÝ ÀÍÊÛ×ÇÌÐÑÁ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ
­ÂÏ¿ÌÇÖÇËÐÞ ÐÇÐÑÄË¿ÑÇÆ¿ÕÇÄÈ ÇÆÁÄÐÑÌÚÔ Á¿Ë ÎÏÄÁÏ¿ØÄÌÇÈ ¿ÊÝËÇÌÇÞ Ç ÄÂÍ
ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ Ç ÎÏÇÁÄ×Ë ÉÏ¿ÑÉÇÄ ÉÍËËÄÌÑ¿ÏÇÇ É ÌÄÉÍÑÍÏÚË ÇÆ ÌÇÔ Ñ¿ÀÊ  

±¿ÀÊÇÕ¿  ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¿ÊÝËÇÌÇÞ

²ÐÊÍÁÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ Ç ÎÏÍÃÒÉÑ


¯Ä¿ÂÄÌÑÚ Ç ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÈ
ÏÄ¿ÉÕÇÇ

¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ "M ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð ÐÇÊÛÌÚËÇ ÍÉÇÐÊnj


U ÑÄÊÞËÇ ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿Œ
"M  ° ÂÏ¿ÓÇÑ =  "M$ ÑÒÏÄ  Ð ËÄÌÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚËÇ w ÎÏÇ
"M  * = "M* É¿ÎÊÞ ¬­ w É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ  Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ

¡Íÿ £ÊÞ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ð ÁÍÃÍÈ


ÎÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÌÄÍÀŒ
"M ¿Ë¿ÊÛ¿˿   )0 = "M 0)   )↑ ÔÍÃÇËÍ ÎÏÄÃÁ¿ÏÇÑÄÊÛÌÍ ÒÿÊÇÑÛ ÍɌ
U
"M ÐÑÏÒÅÉ¿  )0 Î¿Ï =  "M0  )↑ ÐÇÃÌÒÝ ÎʗÌÉÒ

©ÇÐÊÍÑÚ
"M ÀÒÏÌÍ ÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ Ð Ï¿ÆÀ¿ÁÊÄÌÌڌ
"M  ¬°M = "M°M  ¬↑ ËÇ ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ ¡ ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏÍÁ¿ÌŒ
"M )/0 Ï¿ÆÀ ="M /­  /)/­ ¬­ ÌÚÔ ÐÄÏÌÍÈ Ç ¿ÆÍÑÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑ¿Ô "M
οÐÐÇÁÇÏÒÄÑÐÞ
"M  )4­ Ï¿ÆÀ  = "M 4­   ¬↑

¸—ÊÍÖÇ ®ÏÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ


ÁÍÃÍÏÍÃ Ç ÐÍÊÇ  ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÂÄÉпŒ
"M  /B0)  ¬­ = /B<"M 0) >  ¬↑  ÂÇÃÏÍÉ Ð Í¿ ÊÝË ÇÌ ¿ÑŒÇÍÌÚ w ÉÍˌ
ÎÊÄÉÐÌÚÄ ¿ÌÇÍÌÚ

¯¿ÐÑÁÍÏÚ ÐÍÊÄÈ ®ÏÍÕÄÐÐÚ ÁÚÑÄÐÌÄÌÇÞ ËÄÌÄÄ ¿ÉÑÇÁŒ


ÌÍÂÍ ËÄÑ¿ÊÊ¿ ¿ÊÝËÇÌÇÄË ÎÏÍÑÄÉ¿Œ
ŸM  )H /0  = )H↓  "M /0 ÝÑ ÀÚÐÑÏÄÄ  ÄÐÊÇ ÎÏÄÃÁ¿ÏÇÑÄÊÛÌÍ

ÒÿÊÇÑÛ ÎʗÌÉÒ "M0

­ÉÐÇÃÚ ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ £ÊÞ ÇÌÇÕÇÇÏÍÁ¿ÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐËÄÐÛ


ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ Ï¿ÆÍÂÏÄÑÛ
U
"M  $S0=  "M0  $S  2 £¿ÊÄÄ ÎÏÍÕÄÐÐ ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ пËÍÎÏ͌
U ÇÆÁÍÊÛÌÍ Ð ÁÚÃÄÊÄÌÇÄË ÀÍÊÛ×ÍÂÍ
"M  'F0=  "M0  'F  2 ÉÍÊÇÖÄÐÑÁ¿ ÑÄÎÊÍÑÚ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


266 Металлы

®ÍÊÒÖÄÌÇÄ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ¡ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ¿ÊÝËÇÌÇÈ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÜÊÄÉÑÏ͌


ÊÇÆÍË Ï¿ÐÎÊ¿Á¿ ÐËÄÐÇ ÂÊÇÌÍƗ˿ "M­ Ç ÉÏÇÍÊÇÑ¿ /B<"M'>

"M­ = "M ­↑


°ËÄÐÛ ÍÉÐÇÿ ¿ÊÝËÇÌÇÞ Ç ÉÏÇÍÊÇÑ¿ ÎÊ¿ÁÇÑÐÞ ÎÏÇ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÀÍÊÄÄ
ÖÄË Ì¿  °° ÌÇÅÄ  ÖÄË ÖÇÐÑÚÈ ÍÉÐÇà ¼ÑÍ ÃÄÊ¿ÄÑ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ÀÍÊÄÄ
ÀÄÆÍοÐÌÚË  ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇ Ç ÜÉÍÌÍËÇÖÄÐÉÇ ÀÍÊÄÄ ÁÚÂÍÃÌÚË

Амальгированный алюминий можно получить, погружая металл на несколько секунд


в раствор соли ртути(II).

®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ¿ÊÝËÇÌÇÞ Ê¿ÂÍÿÏÞ ÁÚÐÍÉÍÈ ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÃÌÍÐÑÇ ¿ÊÝËnj


ÌÇÞ ÇÆ ÌÄÂÍ ÇÆÂÍÑ¿ÁÊÇÁ¿ÝÑ ÜÊÄÉÑÏÍÎÏÍÁÍÿ ®Í ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÝ Ð ËÄÃÌÚËÇ ¿Ê݌
ËÇÌÇÄÁÚÄ ÎÏÍÁÍÿ ÀÍÊÄÄ ʗÂÉÇÄ Ç ÃÄחÁÚÄ
§ÆŒÆ¿ Ì¿ÊÇÖÇÞ Ì¿ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ÍÉÐÇÃÌÍÈ ÎʗÌÉÇ ÍÌ ÌÄ ÏÄ¿ÂÇÏҌ
ÄÑ Ð ÁÍÃÍÈ  ÖÑÍ ÎÍÆÁÍÊÞÄÑ ÇÆÂÍÑ¿ÁÊÇÁ¿ÑÛ ÇÆ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ÉÒÔÍÌÌÒÝ ÎÍÐÒÃÒ
·ÇÏÍÉÍ ÎÏÇËÄÌÞÝÑÐÞ ÐÎÊ¿ÁÚ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ° ÐÍÐÑ¿ÁÍË Ç ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄË
ÃÝÏ¿ÊÝËÇÌÇÞ ÁÚ ÒÅÄ ÍÆÌ¿ÉÍËÇÊÇÐÛ  ÇÆÒÖ¿Þ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê †   ÇÆÁÄÐÑÌÚ Ç ÃÏҌ
ÂÇÄ ÐÎÊ¿ÁÚ ŸÁÇ¿ÊÛ w ÐÎÊ¿Á ¿ÊÝËÇÌÇÞ Ð Ë¿ÂÌÇÄË Ç ÉÏÄËÌÇÄË w ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ
ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÉÍÏÎÒÐÍÁ пËÍʗÑÍÁ  ÉÒÆÍÁÍÁ ¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÈ  ÉÍÏÎÒÐÍÁ Ë͌
ÀÇÊÛÌÚÔ ÑÄÊÄÓÍÌÍÁ °ÎÊ¿Á ÕÇÌÉ¿ Ð ¿ÊÝËÇÌÇÄË Ç ËÄÃÛÝ w µŸ« w ÎÏÇËČ
ÌÞÝÑ Á ¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÐÑÏÍÄÌÇÇ  ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÎÍÃ×ÇÎÌÇÉÍÁ  Ï¿ÆÌÍÍÀÏ¿ÆÌÍÈ
ÓÒÏÌÇÑÒÏÚ
¾ÏÉÍ ÁÚÏ¿ÅÄÌÌÚÄ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ
Á ¿ÊÝËÍÑÄÏËÇÇ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÑÇÑ¿Ì¿  ÀÍÏ¿  ÔÏÍË¿ Ç ÃÏ  ÃÊÞ ÐÁ¿ÏÉÇ ÏÄÊÛÐÍÁ
Ç ÃÄÑ¿ÊÄÈ ÐÑ¿ÊÛÌÍÂÍ ÊÇÑÛÞ

Для сварки массивных металлических деталей, например рель-


сов на трамвайных и железнодорожных путях, используют тер-
ʢʞʨ ‰ ʧʢʛʧʲ ʥʤʦʤʮʠʤʘ "M ʞ 'F3О4. При их взаимодействии выде-
ляется огромное количество теплоты:
t
"M  'F3O4 = "M2O3  'F   ʠɺʜ
Температура повышается до 2800 °С. Это вызывает плавление
восстановленного железа, которое, стекая в стык рельсов, запол-
няет пространство между ними и сваривает их.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Алюминий и его соединения 267
°ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ¿ÊÝËÇÌÇÞ
­ÉÐÇÃ ¿ÊÝËÇÌÇÞ "M0 w ÑÇÎÇÖÌÚÈ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÈ ÍÉÐÇà  ÉÍÑÍÏÚÈ ÏÄ¿ÂÇÏҌ
ÄÑ É¿É Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  Ñ¿É Ç ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ
"M­ ¬°M="M°M ¬­
"M­ ¬­ /B­¬ ÏŒÏ =/B<"M ­¬ >
                                                                            ÂÄÉпÂÇÃÏÍÉÐÍ¿ÊÝËÇÌ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ
U
"M­ /B­¬=  /B"M0 ¬­ ÎÏÇÐÎÊ¿ÁÊÄÌÇÇ 
                                                  ¿ÊÝËÇÌ¿Ñ Ì¿ÑÏÇÞ
­ÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÌÚÈ Á ÎÏÇÏÍÃÌÚÔ ÒÐÊÍÁÇÞÔ ÍÉÐÇÃ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ÐÒØÄÐÑÁÒÄÑ Á ÁÇÃÄ
ÉÍÏÒÌÿ ®Í ÑÁ—ÏÃÍÐÑÇ ÍÌ ÒÐÑÒοÄÑ ÑÍÊÛÉÍ ¿ÊË¿ÆÒ ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ   ®ÏÍÆϿ֌
ÌÚÄ ÍÉÏ¿×ÄÌÌÚÄ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ ÉÍÏÒÌÿ ÍÑÌÍÐÞÑ É ÃÏ¿ÂÍÕÄÌÌÚË É¿ËÌÞË w пË͌
ÕÁÄÑ¿Ë пÎÓÇÏ "M0 Ð ÎÏÇËÄÐÞËÇ ÑÇÑ¿Ì¿  Á¿Ì¿ÃÇÞ  ÅÄÊÄÆ¿  ÍÉÏ¿×ÄÌ Á ÐÇÌÇÈ
ÕÁÄÑ  ÏÒÀÇÌ "M0 Ð ÎÏÇËÄÐÞËÇ ÔÏÍË¿ Ç ÅÄÊÄÆ¿  w Á ÉÏ¿ÐÌÚÈ §ÐÉÒÐÐÑÁÄÌÌÍ
ÁÚÏ¿ØÄÌÌÚÄ ËÍÌÍÉÏÇÐÑ¿ÊÊÚ ÏÒÀÇÌ¿ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á Ê¿ÆÄÏ¿Ô  Ö¿ÐÍÁÍÈ Ç ÝÁÄÊÇό
ÌÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ
®ÍÏÍ×ÍÉ ÉÍÏÒÌÿ "M0 ÀÊ¿ÂÍÿÏÞ ÄÂÍ ÑÁ—ÏÃÍÐÑÇ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ ÎÏÇ ×ÊÇÓ͌
Á¿ÌÇÇ Ç ÎÍÊÇÏÍÁ¿ÌÇÇ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÔ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÄÈ ±Á—ÏÃÚÈ  ÑÒÂÍÎÊ¿ÁÉÇÈ Ç Ônj
ËÇÖÄÐÉÇ ÇÌÄÏÑÌÚÈ ÍÉÐÇÃ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÍÐÌÍÁÌÚË ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍË ÍÂÌČ
ÒÎÍÏÌÚÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ w ÉÇÏÎÇÖÄÈ  ÉÄÏ¿ËÇÉÇ  Ó¿ÏÓÍÏ¿
¢ÇÃÏÍÉÐÇà ¿ÊÝËÇÌÇÞ "M ­¬  w ÀÄÊÚÈ ÏÚÔÊÚÈ ÎÍÏÍ×ÍÉ  ÉÍÑÍÏÚÈ ÏÄ¿Ânj
ÏÒÄÑ Ç Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ  Ç ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ É¿É Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ  Ñ¿É Ç ÎÏÇ ÐÎÊ¿ÁÊÄÌÇÇ 
"M 0)  ¬$M="M$M ¬0
"M ­¬  /B­¬ ÏŒÏ =/B<"M ­¬ >
U
"M ­¬  /B­¬=/B"M0 ¬­
±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  ÂÇÃÏÍÉÐÇà ¿ÊÝËÇÌÇÞ ÍÀʿÿÄÑ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ
®ÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ÂÇÃÏÍÉÐÇà ¿ÊÝËÇÌÇÞ Ï¿Æʿ¿ÄÑÐÞ Ì¿ ÍÉÐÇÃ Ç ÁÍÃÒ
U
"M ­¬ ="M­ ¬­
­Ì ËÍÅÄÑ ÀÚÑÛ ÎÍÊÒÖÄÌ Á ÁÇÃÄ ÐÑÒÃÄÌÇÐÑÍÂÍ ÍпÃÉ¿ ÎÏÇ ÃÄÈÐÑÁÇÇ ÁÍÃÌ͌
ÂÍ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ¿ËËÇ¿É¿ Ì¿ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÐÍÊÄÈ ¿ÊÝËÇÌÇÞ
"M$M /) ¬0="M 0) ↓ /)$M
¡ÇÆÀÚÑÉÄ¿ËËÇ¿É¿ÍпÃÍÉÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ®ÏÇÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÇÃÊÞÄÂÍÍпŌ
ÃÄÌÇÞ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ /B­¬ Ç ©­¬ ÇÆÀÚÑÍÉ ØÄÊÍÖÄÈ ËÍÅÄÑ ÎÏÇÁÄÐÑÇ É Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÝ
ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿Á×ÄÂÍÐÞÍпÃÉ¿ŸM ­¬ ®ÍÜÑÍËÒ ÎÍÊÒÖ¿ÞÂÇÃÏÍÉÐÇÿÊÝËÇÌÇÞÁÊ¿ÀÍÏ¿Œ
ÑÍÏÇÇ ÉÏ¿ÐÑÁÍÏÒÐÍÊÇÍÐÑÍÏÍÅÌÍÃÍÀ¿ÁÊÞÝÑÏ¿ÐÑÁÍÏؗÊÍÖÇ ÌÍÌÄÌ¿ÍÀÍÏÍÑ 

ʆʖʧʨʘʤʦʞʢʱʛ ʧʤʡʞ ʖʡʴʢʞʣʞʵ ʭʖʧʨʞʭʣʤ ʦʛʖʙʞʦʩʴʨ ʧ ʘʤʚʤʟ ʧ ʤʗʦʖʝʤʘʖʣʞʛʢ ʤʧʣPʘʣʱʫ ʧʤ


ʡʛʟ ʞ ʠʞʧʡʤʨʱ "M$M3  )2O →
← "M 0) $M2  )$M
По причине взаимодействия солей алюминия с водой по обменной реакции в раство-

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


268 Металлы
ре нельзя получить нерастворимую соль алюминия и слабой кислоты (например, фторид,
сульфид, карбонат алюминия).

®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ Ç ÀÇÍÊÍÂÇÖÄÐÉ¿Þ ÏÍÊÛ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ¢ÇÃÏÍÉÐÇà ¿Ê݌


ËÇÌÇÞ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÍÐÌÍÁÚ ÃÊÞ ÍÀÁÍÊ¿ÉÇÁ¿ÝØÇÔ Ç ÍÀÄÆÀÍÊÇÁ¿ÝØÇÔ
ÐÏÄÃÐÑÁ ÎÏÇ ÊÄÖÄÌÇÇ ÍÅÍÂÍÁ Ç ÅÄÊÒÃÍÖÌ͌ÉÇ×ÄÖÌÚÔ Æ¿ÀÍÊÄÁ¿ÌÇÈ ŸÊÝËÍÉ¿Œ
ÊÇÄÁÚÄ ÉÁ¿ÐÕÚ w ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿Ñ ÐÍÐÑ¿Á¿ ,40 – "M 4­  – ¬­ w ÇЌ
ÎÍÊÛÆÒÝÑ Á ËÄÃÇÕÇÌÐÉÍÈ ÎÏ¿ÉÑÇÉÄ É¿É ÉÏÍÁÄÍÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÝØÄÄ ÐÏÄÃÐÑÁÍ  Á ÉÍЌ
ËÄÑÍÊÍÂÇÇ w Á ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÃÄÆÍÃÍÏ¿ÌÑÍÁ  Á ÑÄÉÐÑÇÊÛÌÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ w ÃÊÞ
ÍÀÏ¿ÀÍÑÉÇ ÑÉ¿ÌÄÈ ÎÄÏÄà ÉÏ¿×ÄÌÇÄË  Á ÉÍÅÄÁÄÌÌÍÈ w ÎÏÇ ÃÒÀÊÄÌÇÇ ÉÍÅÇ
§ÆÀÚÑÍÖÌÍÄ ÎÍÐÑÒÎÊÄÌÇÄ ¿ÊÝËÇÌÇÞ Á ÍÏ¿ÌÇÆË ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ËÍÅÄÑ ÎÏÇÁÄÐÑÇ
É ÔÏÒÎÉÍÐÑÇ ÉÍÐÑÄÈ Ç Ì¿ÏÒ×ÄÌÇÝ οËÞÑÇ

Алюминий — представитель р-элементов, активный металл, восста-


навливает водород из воды, металлы из их оксидов.
ɶʡʴʢʞʣʞʟ  ʛʙʤ ʤʠʧʞʚ "M2О3 ʞ ʙʞʚʦʤʠʧʞʚ "M ʄʃ 3 реагируют как с кис-
лотами, так и со щелочами, то есть обладают амфотерными свойствами.

Вопросы, задания, задачи


1. Почему алюминий называют: а) «крылатым металлом»; б) «серебром из глины»?
2. Сравните электронное строение атома алюминия и его трёхзарядного катиона.
3. Составьте характеристику алюминия как химического элемента согласно плану,
приведённому в § 12.
4. Составьте электронный баланс реакции взаимодействия алюминия с разбавлен-
ной азотной кислотой, уравнение которой приведено в тексте параграфа. Охарактери-
зуйте эту реакцию согласно плану, приведённому в § 18.
5. Рассчитайте объём водорода, выделившегося при взаимодействии алюминия мас-
сой 13,5 г с концентрированным раствором гидроксида натрия.
6. Методом электронного баланса расставьте коэффициенты в схемах реакций алю-
миния с концентрированными азотной и серной кислотами при нагревании:
t t
"M  )2SО4(конц) → "M2(SО4)3 + Н2О + SO2↑; "M  )/03(конц) → "M /ʄ3)3  /ʄ2↑ + Н2О.
7. К раствору нитрата алюминия добавили небольшое количество раствора гидрок-
сида калия. Полученный осадок разделили на две части и растворили в серной кисло-
те и щёлочи (КОН) соответственно. Составьте уравнения протекавших реакций в моле-
кулярной и ионной формах.
 ɶʡʴʢʤʠʖʡʞʛʘʱʛ ʠʘʖʧʬʱ ,2SO4 · "M2(SО4)3 · 24Н2О массой 4,74 г растворили в во-
де (в мерной колбе) и объём довели до 200 см3. Рассчитайте молярную концентрацию
ионов алюминия в растворе.
9. Алюминиевую пластинку погрузили в раствор, содержащий нитрат ртути(II) коли-
чеством 0,02 моль, и вынули после полного извлечения ртути из раствора. Определите:
а) массу ртути, осевшей на поверхности пластинки; б) массу прореагировавшего алюми-
ния; в) конечную массу пластинки, если исходная была равна 15,51 г.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Железо и его соединения 269
10. Приведите уравнения химических реакций, с помощью которых можно осущест-
вить следующие превращения:
1 2 3 4 5
ʖ  "M → "M 0ʃ 3 → "M$M3 → "M 0) 3 → "M2O3 → "M
1 2 3 4 5
ʗ  "M /03)3 → ,3<"M 0) 6] → "M 0) 3 → "M2(SO4)3 → "M 0) 3 → /B"M02.
Уравнения реакций, протекающих в растворах, представьте в молекулярной и ионной
формах, укажите степени окисления атомов в окислительно-восстановительных реакциях.

ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ  ŸËÓÍÑÄÏÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ ¿ÊÝËÇÌÇÞ


¯Ä¿ÉÑÇÁÚ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ Ì¿ÑÏÇÞ  ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍÃÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ  ÐÍÊÇ § 48.1
¿ÊÝËÇÌÇÞ "M$M ÇÊÇ "M 40 
 ®ÍÊÒÖÄÌÇÄ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ ¿ÊÝËÇÌÇÞ © Ï¿ÐÑÁÍÏÒ ÐÍÊÇ ¿ÊÝËÇÌÇÞ  ÐË 
§ 48.2
ÎÏÇÊÄÈÑÄ ÎÍ É¿ÎÊÞË Ï¿ÐÑÁÍÏ ؗÊÍÖÇ ÃÍ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÍпÃÉ¿
 §ÆÒÖÄÌÇÄ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÔ ÐÁÍÈÐÑÁ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ­Ð¿ÃÍÉ  ÎÍÊÒÖÄ̌
ÌÚÈ Á ÎÏÄÃÚÃÒØÄË ÍÎÚÑÄ  Ï¿ÆÃÄÊÇÑÄ Ì¿ ÃÁÄ Ö¿ÐÑÇ ¡ ÍÃÌÒ ÇÆ ÎÏÍÀÇÏÍÉ ÃÍÀ¿Áی
ÑÄ Ï¿ÐÑÁÍÏ ÉÇÐÊÍÑÚ  Á ÃÏÒÂÒÝ w Ï¿ÐÑÁÍÏ ؗÊÍÖÇ ÃÍ Ï¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÞ ÍпÃÉÍÁ
°ÃÄÊ¿ÈÑÄ ÁÚÁÍÃÚ Í ÐÎÍÐÍÀÄ ÎÍÊÒÖÄÌÇÇ ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ ¿ÊÝËÇÌÇÞ Ç ÄÂÍ ÐÁÍȌ
ÐÑÁ¿Ô Ì¿ ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÇ ÁÚÎÍÊÌÄÌÌÍÂÍ ÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ °ÍÐÑ¿ÁÛÑÄ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ ÏĿɌ
ÕÇÈ Á ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÈ Ç ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏË¿Ô

§ 49. Железо и его соединения


¥ÄÊÄÆÍ É¿É ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ
¥ÄÊÄÆÍ w ÜÊÄËÄÌÑ  Ï¿ÐÎÍÊÍÅÄÌÌÚÈ Á ŒË ÎÄÏÇÍÃÄ  7***#ŒÂÏÒÎÎÄ ÎÄÏÇ͌
ÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÐÔÄË¿  ÓÍÏËÒÊ¿ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÍÈ ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÇ
Ç ÜÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÔÄË¿ ÄÂÍ ¿ÑÍË¿ ÇËÄÝÑ ÁÇÃ


'F  ÇÊÇ 'F Äv  Äv  Äv  Äv
 

 'F         
 ÅÄÊÄÆÍ 'F T T Q T Q E
      T ÇÊÇ 'F <"S>E T 

 T
<"S>TE      
Q  E  
 
      T
Q
T    
         T  
'F

¥ÄÊÄÆÍ ÍÑÌÍÐÇÑÐÞ É EŒÜÊÄËÄÌÑ¿Ë ¬¿ÇÀÍÊÄÄ ÒÐÑÍÈÖÇÁÚËÇ ÐÑÄÎÄÌÞËÇ ÍÉÇЌ


ÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÅÄÊÄÆ¿ ÞÁÊÞÝÑÐÞ  Ç 
¥ÄÊÄÆÍ w ÁÑÍÏÍÈ ÎÍ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÍÐÑÇ ÎÍÐÊÄ ¿ÊÝËÇÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊ Á ÆÄˌ
ÌÍÈ ÉÍÏÄ Ë¿ÐÐÍÁ¿Þ ÃÍÊÞ w ÍÉÍÊÍ    ¡ ÌÄÍÉÇÐÊÄÌÌÍË ÐÍÐÑÍÞÌÇÇ ÅÄÊÄÆÍ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


270 Металлы

ÇÆÏÄÃÉ¿ ÁÐÑÏÄÖ¿ÄÑÐÞ Á ËÄÑÄÍÏÇÑ¿Ô Á ÐÍÐÑ¿ÁÄ ÐÎÊ¿Á¿ Ð ÉÍÀ¿ÊÛÑÍË Ç ÌÇÉÄÊÄË


¡ ÎÏÇÏÍÃÄ ÅÄÊÄÆÍ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ Á ÁÇÃÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ Ï¿ÐÎÏÍÐÑÏ¿Œ
̗ÌÌÚËÇ ËÇÌÄÏ¿Ê¿ËÇ  ÁÉÊÝÖ¿ÝØÇËÇ ÅÄÊÄÆÍ  ÞÁÊÞÝÑÐÞ 'F 0 ÂÄË¿ÑÇÑ 
'F0 Ë¿ÂÌÄÑÇÑ  'F0 0)  —ÑÇÑ  'F4 ÎÇÏÇÑ  'F$0 ÐÇÃÄÏÇÑ 
¡ ¯ÄÐÎÒÀÊÇÉÄ ÄÊ¿ÏÒÐÛ ÍÑÉÏÚÑÍ ÃÁ¿ ËÄÐÑÍÏÍÅÃÄÌÇÞ ÅÄÊÄÆÌÚÔ ÏÒà w
¬ÍÁÍЗÊÉÍÁÐÉÍÄ ©ÍÏÄÊÇÖÐÉÇÈ Ï¿ÈÍÌ ¢ÏÍÃÌÄÌÐÉÍÈ ÍÀÊ¿ÐÑÇ  Ç ­ÉÍÊÍÁÐÉÍÄ
°ÑÍÊÀÕÍÁÐÉÇÈ Ï¿ÈÍÌ «ÇÌÐÉÍÈ ÍÀÊ¿ÐÑÇ  ­ÌÇ Ï¿ÐÐË¿ÑÏÇÁ¿ÝÑÐÞ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ
ÁÍÆËÍÅÌÍÈ ÐÚÏÛÄÁÍÈ À¿ÆÚ ÃÊÞ ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ Ì¿×ÄÈ
ÐÑÏ¿ÌÚ ¢Ê¿ÁÌÚÈ ÏÒÃÌÚÈ ËÇÌÄÏ¿Ê ÜÑÇÔ ËÄÐÑÍÏÍÅÃÄÌÇÈ w Ë¿ÂÌÄÑÇÑ

¥ÄÊÄÆÍ É¿É ÎÏÍÐÑÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ


³ÇÆÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ¥ÄÊÄÆÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÐÍÀÍÈ ÐÁÄÑÊÚÈ ÐÄÏÄÀÏÇÐÑ͌
ÀÄÊÚÈ ËÄÑ¿ÊÊ Ð ÎÊÍÑÌÍÐÑÛÝ   ÂÐË Ç ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÍÈ ÎÊ¿ÁÊÄÌÇÞ  °°
«ÄÑ¿ÊÊ ÎÊ¿ÐÑÇÖÄÌ  ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌÍ ËÞÂÍÉ ÄÂÍ ÍÑÌÍÐÇÑÄÊÛÌ¿Þ ÑÁ—ÏÃÍÐÑÛ ÎÍ ×É¿Œ
ÊÄ «ÍÍп Ï¿ÁÌ¿  ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  
®ÏÇ ÉÏ¿ÐÌÍË É¿ÊÄÌÇÇ ÁÚ×Ä  °°  ÅÄÊÄÆÍ Ï¿ÆËÞÂÖ¿ÄÑÐÞ Ç ÔÍÏÍ×Í ÎÍÌ
ÿ—ÑÐÞ ÐÁ¿ÏÉÄ  ÉÍÁÉÄ Ç ÎÏÍÉ¿ÑÉÄ ­ÑÊÇÖÇÑÄÊÛÌÍÈ ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÛÝ ÅÄÊÄÆ¿ ÞÁÊތ
ÝÑÐÞ ÄÂÍ ÞÏÉÍ ÁÚÏ¿ÅÄÌÌÚÄ Ë¿ÂÌÇÑÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ w ÓÄÏÏÍË¿ÂÌÄÑÇÆË

Магнитными свойствами, кроме железа, обладают кобальт, никель и некоторые сплавы


этих металлов, а также природный минерал магнетит. Ферромагнетики используют в элект-
рогенераторах, трансформаторах, для звуко- и видеозаписи, в телефонах, компьютерах и др.

´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ®Í ÔÇËÇÖÄÐÉÇË ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ë ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÄ ÅÄÊÄÆÍ w


ÑÇÎÇÖÌÚÈ ËÄÑ¿ÊÊ ¡ÐÎÍËÌÇË ÍÐÍÀÄÌÌÍÐÑÇ ÇÆÁÄÐÑÌÚÔ Á¿Ë ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÈ ÅČ
ÊÄÆ¿ Ð ÌÄËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ  ÁÍÃÞÌÚË οÏÍË  ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ Ç ÐÍÊÞËÇ Ñ¿ÀÊ  
±¿ÀÊÇÕ¿  ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÅÄÊÄÆ¿

¯Ä¿ÂÄÌÑÚÇÒÏ¿ÁÌÄÌÇÞ DÔÄËÚ 
²ÐÊÍÁÇÞ ÎÏÍÑÄÉ¿ÌÇÞ Ç ÎÏÍÃÒÉÑ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
ÏÄ¿ÉÕÇÈ

¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ ¥ÄÊÄÆÍ ÎÏÇ Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÄÑ Ð ÌÄËÄѿʌ


U Ê¿ËÇ ¿ÆÍÑÍË  ÀÍÏÍË  ÉÏÄËÌÇÄË  ÓÍÐÓÍÏÍË  ÐÄÏÍÈ 
'F  4=  'F4 ¢¿ÊÍÂÄÌÚ ÍÉÇÐÊÞÝÑ ÅÄÊÄÆÍ ÃÍ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ 
U ÉÏÍËÄ *  ®ÏÇ ÂÍÏÄÌÇÇ ÅÄÊÄÆ¿ Á ÉÇÐÊÍÏÍÃÄ ÍÀÏ¿ÆҌ
'F  °M= 'F$M
U ÄÑÐÞ ÍÉÐÇÃ  Á ÉÍÑÍÏÍË ÇËÄÝÑÐÞ ¿ÑÍËÚ ÅÄÊÄÆ¿ **  Ç
'F  ­= 'F­ ÅÄÊÄÆ¿ ***  'F­

¡Íÿ
®ÏÇ ÁÚÐÍÉÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÍÉÍÊÍ  °°  ÅÄÊÄÆÍ ÁÍЌ
U ÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÄÑ ÁÍÃÍÏÍÃ ÇÆ ÁÍÃÞÌÍÂÍ οϿ
'F  ¬­=  'F­  ¬↑

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Железо и его соединения 271
®ÏÍÃÍÊÅÄÌÇÄ Ñ¿ÀÊ 

©ÇÐÊÍÑÚ
¥ÄÊÄÆÍ ÐÎÍÐÍÀÌÍ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÑÛ ÁÍÃÍÏÍà ÇÆ ÉÇÐÊÍÑ
®ÏÇ ÉÍËÌ¿ÑÌÍÈ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÄ ÅÄÊÄÆÍ Á ÉÍÌÕÄÌÑÏÇÏ͌
'F  )°M = 'F$M  )↑ Á¿ÌÌÚÔ )/­  )4­ ÌÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÞÄÑÐÞ  Ñ¿É É¿É ÍÌÇ
'F  )4­ Ï¿ÆÀ  = 'F4­  )↑ οÐÐÇÁÇÏÒÝÑ ÄÂÍ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÛ

°ÍÊÇ
¥ÄÊÄÆÍ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÄÑ ËÄÌÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ ÇÆ
Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÐÍÊÄÈ
'F  $V4­ = 'F4­  $V

©ÍÏÏÍÆÇÞ ÅÄÊÄÆ¿
§ÆÃÄÊÇÞ ÇÆ ÅÄÊÄÆ¿ Á ÑÄÔÌÇÉÄ  ÀÚÑÒ  ÎÏÇÏÍÃÄ ÎÍÃÁÄÏ¿ÝÑÐÞ ÉÍÏÏÍÆÇÇ ©Íό
ÏÍÆÇÞ w Ï¿ÆÏÒ×ÄÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊ¿ Á ÏÄÆÒÊÛÑ¿ÑÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÞ Ð ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ÇÆ
ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈ ÐÏÄÃÚ
®ÏÇÖÇÌÚ ÉÍÏÏÍÆÇÇ ²ÐÊÍÁÌÍ ÎÏÍÕÄÐÐ ÉÍÏÏÍÆÇÇ ÅÄÊÄÆ¿ ÁÍ ÁÊ¿ÅÌÍÈ ¿ÑË͌
ÐÓÄÏÄ ËÍÅÌÍ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÇÑÛ ÒÏ¿ÁÌÄÌÇÄË
'F ­ ¬­='F 0) 
­ÀÏ¿ÆÒÝØÇÈÐÞ 'F 0)  ÎÍÃÁÄÏ¿ÄÑÐÞ Ö¿ÐÑÇÖÌÍÈ ÃÄÂÇÃÏ¿Ñ¿ÕÇÇ w ÒÿÊÄÌÇÝ
ÁÍÃÚ w Ç ÎÍÜÑÍËÒ ÐÍÐÑ¿Á ÏÅ¿ÁÖÇÌÚ ÁÚÏ¿Å¿ÝÑ ÓÍÏËÒÊÍÈ 'F0 – Y)0
®ÏÇ ÁÚÐÍÉÇÔ ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏ¿Ô ËÍÅÄÑ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÄ ÐÒÔÇË ÉÇÐÊÍÏ͌
ÃÍË Ð ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄË 'F0
U
'F ­=  'F­
¡ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈ ÐÏÄÃÄ Á ÎÏÇÐÒÑÐÑÁÇÇ ÇÌÚÔ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÄÈ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÉÇÐÊÍÑ
Ç ÉÇÐÊÍÑÌÚÔ ÍÉÐÇÃÍÁ  ÍÀÏ¿ÆÒÝÑÐÞ ÐÍÊÇ ÅÄÊÄÆ¿
¡Í ÁÐÄÔ ÜÑÇÔ ÎÏÍÕÄÐпÔ ÅÄÊÄÆÍ ÍÉÇÐÊÞÄÑÐÞ Ç Ï¿ÆÏÒ׿ÄÑÐÞ  ÉÍËÎÍÌÄÌÑÚ
ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈ ÐÏÄÃÚ ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÝÑÐÞ ®ÏÍÃÒÉÑÚ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÅÄÊÄÆ¿ ÍÀÏ¿ÆҌ
ÝÑÐÞ Á ÁÇÃÄ ÏÚÔÊÚÔ ÐÊ͗Á  ÌÄ Æ¿ØÇØ¿ÝØÇÔ ËÄÑ¿ÊÊ ÍÑ ÿÊÛÌÄÈ×ÄÈ ÉÍÏÏÍÆÇÇ
†   ÏÇÐ   À 
°ÉÍÏÍÐÑÛ ÉÍÏÏÍÆÇÇ  É¿É Ç Á ÐÊÒÖ¿Ä ÃÏÒÂÇÔ ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁnj
ÑÄÊÛÌÚÔ ÎÏÍÕÄÐÐÍÁ  Æ¿ÁÇÐÇÑ ÍÑ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÇÏÍÃÚ Ç ÎÊÍØ¿ÃÇ ÐÍÎÏÇÉÍЌ
ÌÍÁÄÌÇÞ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ  ÇÔ ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿ÕÇÇ  ÑÄËÎÄÏ¿ÑÒÏÚ ©ÍÏÏÍÆÇÝ ÒÐÉÍÏÞÝÑ ϿЌ
ÑÁÍÏÚ ÐÍÊÄÈ Ç ÉÇÐÊÍÑ ÏÇÐ   ©ÍÏÏÍÆÇÝ Æ¿ËÄÃÊÞÝÑ  ÎÍÊÇÏÒÞ ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÛ
ËÄÑ¿ÊÊ¿  ÐÍÔÏ¿ÌÞÞ ËÄÑ¿ÊÊ Á ÐÒÔÍË ÁÍÆÃÒÔÄ ©ÍÏÏÍÆÇÞ ÅÄÊÄÆ¿ Æ¿ËÄÃÊÄÌ¿ Á ϿЌ
ÑÁÍÏ¿Ô ØÄÊÍÖÄÈ ÇÊÇ ÎÏÇ ÉÍÌÑ¿ÉÑÄ Ð ÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚË  ÖÄË ÅÄÊÄÆÍ  ËÄÑ¿ÊÊÍË
ÏÇÐ  
§Æ ÉÒÏп ÔÇËÇÇ ŒÂÍ ÉÊ¿Ðп Á¿Ë ÇÆÁÄÐÑÌÍ  ÖÑÍ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÉÍÏÏÍÆÇÇ ÒÁÄÊÇÖnj
Á¿ÄÑÐÞ ÎÏÇ ÉÍÌÑ¿ÉÑÄ ÅÄÊÄÆ¿ Ð ËÄÌÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚË ËÄÑ¿ÊÊÍË ÏÇÐ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


272 Металлы
Сухой Вода Раствор Очень
воздух водо- соли разбавлен-
проводная ный раствор
Железный кислоты
гвоздь
Коррозия Коррозия Коррозия Коррозия
не происходит усиливается еще более
происходит усиливается
Поглотитель
водяного
пара ¿ À

Рис. 114. Коррозия железа


Рис. 113. Коррозия железа в средах различного состава при контакте:
а — с цинком, б — медью

¦Ì¿ÌÇÄ Ó¿ÉÑÍÏÍÁ  ÁÊÇÞÝØÇÔ Ì¿ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÉÍÏÏÍÆÇÇ  ÎÍÆÁÍÊÇÊÍ ÎÏÄÃÊÍÅÇÑÛ


ÏÞÃ ÐÎÍÐÍÀÍÁ Æ¿ØÇÑÚ ÍÑ ÉÍÏÏÍÆÇÇ
 ¦¿ØÇÑÌÚÄ ÎÍÉÏÚÑÇÞ ¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ ÃÊÞ ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ Î͌
ÉÏÚÑÇÈ ÎÏÇËÄÌÞÝÑ ÕÇÌÉ  ÌÇÉÄÊÛ  ËÄÃÛ  ÔÏÍË  ÐÄÏÄÀÏÍ  ÀÏÍÌÆÒ  Ê¿ÑÒÌÛ Ç ÃÏ
ÏÇÐ   ±¿É  ÍÕÇÌÉÍÁ¿ÌÌÍÄ ÅÄÊÄÆÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Á É¿ÖÄÐÑÁÄ ÉÏÍÁÄÊÛÌÍÂÍ Ë¿Œ
ÑÄÏÇ¿Ê¿  Á ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÇ ÉÒÆÍÁÍÁ ¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÈ  ×ÒÏÒÎÍÁ ¡ ÜÑÍË ÐÊÒÖ¿Ä ÅÄÊÄÆÍ
ÌÄ ÀÒÃÄÑ Ï¿ÆÏÒ׿ÑÛÐÞ ÃÍ ÑÄÔ ÎÍÏ  ÎÍÉ¿ ÌÄ ÎÏÍÏÄ¿ÂÇÏÒÄÑ ÁЗ ÎÍÉÏÚÑÇÄ ÇÆ ÕÇ̌
É¿ ®ÍÉÏÚÑÇÞ ÇÆ ËÄÌÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚÔ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ  ÖÄË ÅÄÊÄÆÍ  Æ¿ØÇØ¿ÝÑ ÄÂÍ ÍÑ ÉÍό
ÏÍÆÇÇ ÊÇ×Û Á ÐÊÒÖ¿Ä  ÄÐÊÇ Á ÌÇÔ ÍÑÐÒÑÐÑÁÒÝÑ ÎÍÏÚ  ÑÏÄØÇÌÚ  Õ¿Ï¿ÎÇÌÚ
© ÌÄËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇË ÎÍÉÏÚÑÇÞË ÍÑÌÍÐÞÑ Ê¿ÉÍÉÏ¿ÐÍÖÌÚÄ Ç ÎÍÊÇËÄÏÌÚÄ Ë¿Œ
ÑÄÏÇ¿ÊÚ  ÐË¿ÆÍÖÌÚÄ Ë¿ÐÊ¿
¦¿ØÇÑÌÚÄ ÎÍÉÏÚÑÇÞ Ñ¿ÉÅÄ ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÎÒїË ÍÉÐÇÃÇÏÍÁ¿ÌÇÞ ÐÍÆÿÌÇÄ ÐÊÍÞ
ÍÉ¿ÊÇÌÚ 'F0  Ç ÓÍÐÓ¿ÑÇÏÍÁ¿ÌÇÞ Ì¿ÌÄÐÄÌÇÄ ÐÊÍÞ ÓÍÐÓ¿ÑÍÁ  ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÇ
ËÄÑ¿ÊÊ¿

«ÄÃÌÚÄ  ÀÏÍÌÆÍÁÚÄ  µÄÌÑÏwËÄÃÌ͌ÌÇÉÄÊÄÁÍÄ  ®ÍÊÇËÄÏÌÍÄ ÎÍÉÏÚÑÇÄ


Ê¿ÑÒÌÌÚÄ ÎÍÉÏÚÑÇÞ ÉÍÊÛÕÍwÊ¿ÑÒÌÌÍÄÎÍÉÏÚÑÇÄ Ì¿ ËÄÑ¿ÊÊÍÖÄÏÄÎÇÕÄ

Рис. 115. Защитно-декоративные покрытия на изделиях из стали


 ¼ÊÄÉÑÏÍÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ Æ¿ØÇÑ¿ ÍÐÒØÄÐÑÁÊÞÄÑÐÞ ÎÍÃÉÊÝÖÄÌÇÄË Æ¿ØÇØ¿ÄËÍÈ
ÉÍÌÐÑÏÒÉÕÇÇ É ÍÑÏÇÕ¿ÑÄÊÛÌÍËÒ ÎÍÊÝÐÒ ÁÌÄ×ÌÄÂÍ ÇÐÑÍÖÌÇÉ¿ ÎÍÐÑÍÞÌÌÍÂÍ Ñ͌
É¿ É¿ÑÍÃÌ¿Þ Æ¿ØÇÑ¿  ÇÊÇ ÎÏÇÁÄÃÄÌÇÄË Æ¿ØÇØ¿ÄËÍÂÍ ËÄÑ¿ÊÊ¿ Á ÉÍÌÑ¿ÉÑ Ð À͌
ÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚË ËÄÑ¿ÊÊÍË ÏÇÐ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Железо и его соединения 273
 ªÄÂÇÏÍÁ¿ÌÇÄ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ ¡ Ï¿ÐÎÊ¿Á ËÄѿʌ
Ê¿ ÎÏÇ ÄÂÍ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ÃÍÀ¿ÁÊÞÝÑ ÊÄÂÇÏÒÝØÇÄ
ÃÍÀ¿ÁÉÇ w ÔÏÍË  ÌÇÉÄÊÛ  ËÍÊÇÀÃÄÌ Ç ÃÏ  ÐÌÇÅ¿Œ
ÝØÇÄ ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ËÄÑ¿ÊÊ¿ ±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË ÎÍÊҌ
Ö¿ÝÑ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÌÄÏÅ¿ÁÄÝØÒÝ ÐÑ¿ÊÛ
 §ÆËÄÌÄÌÇÄ ÐÍÐÑ¿Á¿ Ç ÐÁÍÈÐÑÁ ÉÍÏÏÍÆÇÍÌÌÍÈ
ÐÏÄÃÚ ©ÍÏÏÍÆÇÍÌÌÒÝ ÐÏÄÃÒ ËÍÅÌÍ ÇÆËÄÌÇÑÛ Ã͌
À¿ÁÊÄÌÇÄË Á Ìė ÇÌÂÇÀÇÑÍÏÍÁ ÁÄØÄÐÑÁ  ÉÍÑÍÏÚÄ
ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍ ÒËÄÌÛ׿ÝÑ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÉÍÏÏÍÆÇÇ ËČ
Ñ¿ÊÊ¿  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÌÇÑÏÇÑ¿  ÓÍÐÓ¿Ñ¿ ÇÊÇ ÔÏÍË¿Ñ¿ Рис. 116. Защита
Ì¿ÑÏÇÞ Ç ÏÞÿ ÃÏÒÂÇÔ  от коррозии подземного
стального трубопровода
®ÏÇËÄÌÄÌÇÄ ÅÄÊÄÆ¿ Ç ÄÂÍ ÐÎÊ¿ÁÍÁ £Í  
ÁÐÄÂÍ ÃÍÀÚÁ¿ÄËÍÂÍ ÅÄÊÄÆ¿ ÎÏÍÇÆÁÍÃÇÑÐÞ Á ÁÇÃÄ
ÄÂÍ ÐÎÊ¿ÁÍÁ w ÖÒÂÒÌ¿ Ç ÐÑ¿ÊÄÈ ° ÐÍÐÑ¿ÁÍË  ÐÁÍȌ
ÐÑÁ¿ËÇ Ç ÐÓÄÏ¿ËÇ ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ ÜÑÇÔ ÐÎÊ¿ÁÍÁ ÁÚ
ÒÅÄ ÍÆÌ¿ÉÍËÇÊÇÐÛ  ÇÆÒÖ¿Þ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê †   ¿ Ð ËČ
ÑÍÿËÇ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ w Á †  ¬¿ÎÍËÌÇË  ÖÑÍ Ð͌
ÃÄÏÅ¿ÌÇÄ ÒÂÊÄÏÍÿ Á ÐÑ¿ÊÞÔ ÌÇÅÄ    ÑÍ ÄÐÑÛ
ÂÍÏ¿ÆÃÍ ËÄÌÛ×Ä  ÖÄË Á ÖÒÂÒÌÄ  ÎÍÜÑÍËÒ ÐÑ¿ÊÛ w
ÀÍÊÄÄ ÉÍÁÉÇÈ  ÎÏÍÖÌÚÈ Ç ËÄÌÄÄ ÔÏÒÎÉÇÈ ÐÎÊ¿Á ÎÍ
ÐÏ¿ÁÌÄÌÇÝ Ð ÖÒÂÒÌÍË ­Ì¿ ÊÄÂÉÍ ÎÍÃÁÄÏ¿ÄÑÐÞ ËČ Рис. 117. Изделия из чугуна,
Ô¿ÌÇÖÄÐÉÍÈ ÍÀÏ¿ÀÍÑÉÄ ÏÄÅÄÑÐÞ  ×ÊÇÓÒÄÑÐÞ  ÎÏ͌ предметы традиционной
белорусской кухонной
É¿ÑÚÁ¿ÄÑÐÞ  ÉҗÑÐÞ 
посуды («чыгункi»
¶ÒÂÒÌ w ÀÍÊÄÄ ÃÄחÁÚÈ ÐÎÊ¿Á Ð ÔÍÏÍ×ÇËÇ
и «патэльнi»)
ÊÇÑÄÈÌÚËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ  ÌÍ ÀÍÊÄÄ ÔÏÒÎÉÇÈ §ÆÃČ
ÊÇÞ ÇÆ ÖÒÂÒÌ¿ ÀÍÊÄÄ ÉÍÏÏÍÆÇÍÌÌÍÒÐÑÍÈÖÇÁÚ  ÖÄË
ÇÆ ÌÄÊÄÂÇÏÍÁ¿ÌÌÍÈ ÐÑ¿ÊÇ ÏÇÐ   ¯¿ÆÊÇÖÇÄ Á ÐÁÍÈÐÑÁ¿Ô ÍÎÏÄÃÄÊÇÊÍ Ç Ͽƌ
ÌÚÄ ÍÀÊ¿ÐÑÇ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÞ ÐÎÊ¿ÁÍÁ ÅÄÊÄÆ¿
¶ÇÐÑÍÄ ÅÄÊÄÆÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ É¿É É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ Á ÐÇÌÑÄÆÄ ¿ËËÇ¿Œ
É¿  ÀÏÍËÇÏÍÁ¿ÌÇÇ ÀÄÌÆÍÊ¿

Железо относится к d-элементам. Наиболее устойчивые степени


окисления атомов железа +2 и +3.
Железо реагирует с неметаллами, водяным паром, кислотами
и солями.
Изделия из железа и его сплавов подвергаются коррозии — разру-
шению в результате взаимодействия с веществами из окружающей сре-
ды. Её можно замедлить нанесением покрытий, приведением в контакт
с более активным металлом, легированием металла или изменением со-
става и свойств коррозионной среды.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


274 Металлы

Вопросы, задания, задачи


1. Составьте формулу электронной конфигурации и электронно-графическую схему
железа. Укажите число неспаренных электронов в основном состоянии атома железа.
2. Консервные банки из железа часто покрывают оловом. Этот процесс называют лу-
жением. При появлении царапин на олове коррозия железной банки протекает быстрее,
чем оцинкованного железа. Как это можно объяснить, используя положение металлов
в ряду активности?
3. Какие заклёпки — медные или алюминиевые — предпочтительнее использовать
для скрепления двух железных деталей?
4. Почему нельзя готовить раствор медного купороса в железном ведре?
5. Три железные пластинки полностью погрузили в разбавленные растворы гидрок-
сида калия, хлорида калия, уксусной кислоты, а четвёртую — в дистиллированную воду.
Опишите, что будет наблюдать экспериментатор через сутки.
6. Определите массу средней соли, образовавшейся при взаимодействии железа
массой 11,2 г с достаточным количеством разбавленной серной кислоты.
 ʇʤʧʨʖʘʲʨʛʩʦʖʘʣʛʣʞʵʦʛʖʠʬʞʟʤʠʧʞʚʤʘʜʛʡʛʝʖ'Fʄ 'F2О3 ʞ'F3О4 с водородом, раз-
бавленными серной и соляной кислотами.
8. Укажите направление смещения равновесия в системе
→ 'F(тв) + 4CO2(г)↑ + 16 кДж:
'F3O4(тв) + 4CO(г) ←
а) при повышении давления; б) повышении температуры; в) увеличении концентрации
угарного газа.
9. Железную пластинку массой 10 г выдержали в растворе медного купороса, содержа-
щего cульфат меди(II) массой 2,4 г. Определите массу пластинки по окончании реакции.
 ɾʝʠʖʜʚʤʟʨʤʣʣʱʜʛʡʛʝʣʤʟʦʩʚʱ ʘʠʤʨʤʦʤʟʢʖʧʧʤʘʖʵʚʤʡʵ'F3O4 равна 82 %, по-
лучен чугун массой 575 кг с массовой долей железа 95,5 %. Определите выход железа.

§ 50. Важнейшие соединения железа


­ÉÐÇÃÚ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÚ ÅÄÊÄÆ¿ **  *** 
­ÉÐÇÃ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ Á ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  ÍÀʿÿÝÑ ÍÐÌÍÁÌÚËÇ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ w ÍÌÇ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÝÑ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ
'F0 ¬°M='F$M )0
'F 0)  ¬°M='F$M )0
° ÃÏÒÂÍÈ ÐÑÍÏÍÌÚ  ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÅÄÊÄÆ¿ **  ÒÖ¿ÐÑÁÒÝÑ Á ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÛÌ͌
ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÔ ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ  ÎÏÍÞÁÊÞÞ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄÊÛÌÚÄ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÄÆ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ 'F **  ËÍÂÒÑ ÐÍÔÏ¿ÌÞÑÛÐÞ ÑÍÊÛÉÍ Á ÇÌÄÏь
ÌÍÈ ÐÏÄÃÄ ¬¿ ÁÍÆÃÒÔÄ ÎÍà ÃÄÈÐÑÁÇÄË ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÇÊÇ Á ÁÍÃÌÍË Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÎÍÃ
ÃÄÈÐÑÁÇÄË ÍÉÇÐÊÇÑÄÊÄÈ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ ­  )­  ÅÄÊÄÆÍ Á ÂÇÃÏÍÉÐÇÃÄ ÅÄÊÄÆ¿ ** 
ÍÉÇÐÊÞÄÑÐÞ ÃÍ ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  ®ÏÇ ÜÑÍË ÍÉÏ¿ÐÉ¿ ÐÒÐÎÄÌÆÇÇ ÂÇÃÏÍÉÐnj
ÿ ÅÄÊÄÆ¿ **  ËÄÌÞÄÑÐÞ ÍÑ ÀÄÊÍÈ Ð ÐÄÏ͌ÆÄʗÌÚË ÍÑÑÄÌÉÍË ÃÍ ÀÒÏÍÈ ÏÇÐ  
¿  À  ®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Важнейшие соединения железа 275

¿ À Á Â Ã Ä
'F 0)  'F 0)  'F0 'F­ 'F10 'F$M

Рис. 118. Соединения железа

 
'F 0)  ­ )­='F 0) 
 
'F 0)  )­='F 0) 
¡ ÑÍ ÅÄ ÁÏÄËÞ ÅÄÊÄÆÍ Á ÍÉÐÇÃÄ 'F0 ÏÇÐ   Á  ÁÍÐÐÑ¿Ì¿ÁÊÇÁ¿ÄÑÐÞ Á ÏĿɌ
ÕÇÞÔ Ð ÁÍÃÍÏÍÃÍË  ÒÂÊÄÏÍÃÍË  Ò¿ÏÌÚË ¿ÆÍË  ÀÍÊÄÄ ¿ÉÑÇÁÌÚËÇ ËÄÑ¿ÊÊ¿ËÇ
 
'F0 °­='F $0
¢ÇÃÏÍÉÐÇà ÅÄÊÄÆ¿ **  ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÃÄÈÐÑÁÇÄË Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ ؗÊÍÖÇ Ì¿ ÐÍÊÇ 
Ì¿ÎÏÇËÄÏ
'F$M /B0)='F 0) ↓ /B$M
¿ ÍÉÐÇÃ ËÍÅÌÍ ÎÍÊÒÖÇÑÛ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÄË ÂÇÃÏÍÉÐÇÿ
U
'F 0) ='F0 )0
­ÉÐÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ **  ***  'F0 w Ë¿ÂÌÄÑÇÑ w ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÍÄ ÁÄØÄÐÑÁÍ  Á É͌
 
ÑÍÏÍË ÅÄÊÄÆÍ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ Á ÃÁÒÔ ÐÑÄÎÄÌÞÔ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  Ç   ÇÊÇ 'F0 – 'F0 
ÍÀʿÿÄÑ Ë¿ÂÌÇÑÌÚËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ
®ÏÇ ÄÂÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÇ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÃÁÄ ÐÍÊÇ
   
'F0–'F0 ¬°M='F$M 'F$M ¬­
­ÉÐÇÃ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ ***  ­ÉÐÇÃ Ç ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ Á ÐÑÄÎÄÌÇ ÍÉÇЌ
ÊÄÌÇÞ  ÌÄÏ¿ÐÑÁÍÏÇËÚ Á ÁÍÃÄ Ç ÍÀʿÿÝÑ ÐÊ¿ÀÍ ÁÚÏ¿ÅÄÌÌÚËÇ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚËÇ
ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ ÏÇÐ   À    ­ÌÇ ÊÄÂÉÍ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÒÝÑ Ð ÉÇÐÊÍÑ¿ËÇ Ç ÉÇЌ
ÊÍÑÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ  ÎÏÍÞÁÊÞÞ ÍÐÌÍÁÌÚÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿
'F 0)  )4­='F 4­  ¬­
¿ ÐÍ ØÄÊÍÖ¿ËÇ Ç ÍÐÌÍÁÌÚËÇ ÍÉÐÇÿËÇ ÏÄ¿ÂÇÏÒÝÑ ÊÇ×Û ÎÏÇ ÐÎÄÉ¿ÌÇÇ  ÍÀÏ¿Œ
ÆÒÞ ÓÄÏÏÇÑÚ
U
'F 0)  /B0)=/B'F­ ¬­
U
'F­ °B­=$B 'F­ 
¢ÇÃÏÍÉÐÇà ÅÄÊÄÆ¿ ***  ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÇÆ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ ÐÍÊÄÈ ÍпÅÃÄÌÇÄË Ï¿ÐÑÁ͌
ÏÍË ؗÊÍÖÇ
'F$M /B0)='F 0) ↓ /¿$M
ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ
276 Металлы

'F­ ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÎÏÇ ÑÄÏËÇÖÄÐÉÍË Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÇ 'F 0) 


U
'F 0) ='F­ ¬­

°ÍÊÇ ÅÄÊÄÆ¿ **  ***


°ÍÊÇ ÅÄÊÄÆ¿ **  ÀÄÐÕÁÄÑÌÚ  ÌÍ Çƌƿ ÎÏÇËÄÐÄÈ ÐÍÊÄÈ ÅÄÊÄÆ¿ ***  ÍÉÏ¿×Č
ÌÚ Á ÆÄÊÄÌÍÁ¿ÑÚÈ ÕÁÄÑ ®ÏÇ ÔÏ¿ÌÄÌÇÇ ÍÌÇ ÎÏÇÍÀÏÄÑ¿ÝÑ ÏÚÅÄÁ¿ÑÚÈ ÍÑÑÄÌÍÉ
ÁÐÊÄÃÐÑÁÇÄ Ö¿ÐÑÇÖÌÍÂÍ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ¿ÑÍËÍÁ ÅÄÊÄÆ¿ ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË ÁÍÆÃÒÔ¿ ÃÍ ÐÑČ
ÎÄÌÇ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ  ±¿ÉÇË ÍÀÏ¿ÆÍË  ÐÍÊÇ ÅÄÊÄÆ¿ **  ÍÀʿÿÝÑ ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁnj
ÑÄÊÛÌÚËÇ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ËÇ ¬¿ÎÏÇËÄÏ
'F$M 0 )0'F0)$M

Реакцию восстановления ионов серебра железом(II) в растворе использовали в первых


фотографических процессах для проявления изображений:
"H+  'F2+  "H↓  'F3+.
Соединения железа в степени окисления +3 способны проявлять окислительные свой-
ʧʨʘʖ ʝʖ ʧʭʶʨ ʘʤʧʧʨʖʣʤʘʡʛʣʞʵ 'F ***  ʚʤ 'F **  ʣʖʥʦʞʢʛʦ  ʥʦʞ ʘʝʖʞʢʤʚʛʟʧʨʘʞʞ ʘ ʦʖʧʨʘʤʦʖʫ
с медью:
'F$M3 + Сu = 'F$M2 + СuСl2.

©¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ Ì¿ ÇÍÌÚ ÅÄÊÄÆ¿ **  Ç ÅÄÊÄÆ¿ ***


°ÍÊÇ ÅÄÊÄÆ¿ ËÍÅÌÍ Ï¿ÆÊÇÖÇÑÛ ÎÍ ÍÉÏ¿ÐÉÄ ¡ ÍÑÊÇÖÇÄ ÍÑ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ
ÅÄÊÄÆ¿ **  Ò ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ ÅÄÊÄÆ¿ ***  їËÌ͌ÀÒÏ¿Þ ÍÉÏ¿ÐÉ¿ ÏÇÐ   à  Ä  É͌
ÑÍÏÒÝ ÎÏÇÿÝÑ ÎÏÇËÄÐÇ ÍÐÌÍÁÌÚÔ ÐÍÊÄÈ ¡ ÍÑÐÒÑÐÑÁÇÄ ÜÑÇÔ ÎÏÇËÄÐÄÈ ÎÍÃÉÇЌ
ÊÄÌÌÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÚ ÐÍÊÄÈ ÅÄÊÄÆ¿ ***  ÇËÄÝÑ ÐÍÊÍËÄÌÌ͌ŗÊÑÚÈ ÕÁÄÑ
¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ Ì¿ ÇÍÌÚ 'F  Ç 'F  ÎÏÍØÄ ÁÐÄÂÍ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ ϿЌ
ÑÁÍÏ ؗÊÍÖÇ ®ÏÇ Ì¿ÊÇÖÇÇ ÇÍÌÍÁ 'F   ÍÀÏ¿ÆÒÄÑÐÞ ÀÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ Ð ÐÄÏ͌
ÆÄʗÌÚË ÍÑÑÄÌÉÍË ÏÇÐ   ¿  ®ÏÇ Ì¿ÊÇÖÇÇ Á Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÇÍÌÍÁ 'F  ÁÚοÿŒ
ÄÑ ÀÒÏÚÈ ÍпÃÍÉ ÏÇÐ   À 
'F  ­¬v ='F ­¬ ↓
'F  ­¬v ='F ­¬ ↓

ɺʡʵ ʞʤʣʤʘ 'F3+ ʣʖʞʗʤʡʛʛ ʭʩʘʧʨʘʞʨʛʡʲʣʱʢ ʦʛʖʙʛʣʨʤʢ ʵʘʡʵʴʨʧʵ ʦʤʚʖʣʞʚʞʤʣʱ /$4–. При
ʞʫ ʘʝʖʞʢʤʚʛʟʧʨʘʞʞ ʧ 'F3+ образуется вещество кроваво-красного цвета:
'F3+  /$4–  'F /$4 3 (Приложение 3).
ʓʨʞʢ ʦʛʖʙʛʣʨʤʢ ʣʖʥʦʞʢʛʦ  ʘ ʘʞʚʛ ʧʤʡʞ ,/$4  ʢʤʜʣʤ ʤʗʣʖʦʩʜʞʨʲ ʚʖʜʛ ʧʡʛʚʱ ʧʤʛʚʞʣʛ
ний железа(III) в водопроводной воде.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Важнейшие соединения железа 277
ÇÍÊÍÂÇÖÄÐÉ¿Þ ÏÍÊÛ ÅÄÊÄÆ¿
¥ÄÊÄÆÍ w ÅÇÆÌÄÌÌÍ ÌÄÍÀÔÍÃÇËÚÈ ÃÊÞ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ  ÒÖ¿ÐÑÁÒÝØÇÈ
Á ÎÏÍÕÄÐÐÄ ÓÍÑÍÐÇÌÑÄÆ¿ ¥ÄÊÄÆÍ ÇÂÏ¿ÄÑ Á¿ÅÌÒÝ ÏÍÊÛ Á ÓÄÏËÄÌÑ¿ÑÇÁÌÚÔ ÏČ
¿ÉÕÇÞÔ  Á ÍÀÄÐÎÄÖÄÌÇÇ ÇËËÒÌÌÚÔ ÓÒÌÉÕÇÈ  ÁÔÍÃÇÑ Á ÐÍÐÑ¿Á ÂÄËÍÂÊÍÀÇÌ¿ w ÎČ
ÏÄÌÍÐÖÇÉ¿ ÉÇÐÊÍÏÍÿ ÍÑ ÍÏ¿ÌÍÁ ÃÚÔ¿ÌÇÞ É ÑÉ¿ÌÞË
¡ ÍÏ¿ÌÇÆËÄ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ ÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞ v  ÅÄÊÄÆ¿ ¬ÄÃÍÐÑ¿ÑÍÉ ÅÄÊÄÆ¿ Á Íό
¿ÌÇÆËÄ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÍÃÌÍÈ ÇÆ ÎÏÇÖÇÌ ÁÍÆÌÇÉÌÍÁÄÌÇÞ ¿ÌÄËÇÇ  ÐÌÇÅÄÌÇÞ ÇÌÑÄʌ
ÊÄÉÑ¿ Ç Ì¿ÏÒ×ÄÌÇÞ ÌÄÏÁÌ͌ÎÐÇÔÇÖÄÐÉÇÔ ÓÒÌÉÕÇÈ
¡ ÍÏ¿ÌÇÆË ÅÄÊÄÆÍ ÎÍÐÑÒοÄÑ Ð ÎÇØÄÈ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ ÀÍ¿ÑÚ ÅÄÊÄÆÍË ÎÏÍÃÒÉÑÚ
ÅÇÁÍÑÌÍÂÍÎÏÍÇÐÔÍÅÃÄÌÇÞ Ì¿ÎÏÇËÄÏ ÂÍÁÞÅÛÞÎÄÖÄÌÛ ËÞÐÍ ÏÚÀ¿ ÂÃÄÍÌÍÌ¿Ô͌
ÃÇÑÐÞÁÊÄÂÉÍÒÐÁ¿ÇÁ¿ÄËÍÈÓÍÏËÄ«ÄÌÄÄÒÐÁ¿ÇÁ¿ÄËÍÄÅÄÊÄÆÍÐÍÃÄÏÅÇÑÐÞÁϿЌ
ÑÇÑÄÊÛÌÚÔÎÏÍÃÒÉÑ¿ÔÑÚÉÁÄ ÍÁÐÞÌÍÈÉÏÒÎÄ É¿É¿Í ÂÍÏÍÔÄ ÇÌÅÇÏÄ ÇÆÝËÄ

Оксид и гидроксид железа(II) обладают основными свойствами, про-


являют преимущественно восстановительную способность.
Оксид и гидроксид железа(III) обладают слабо выраженными ам-
фотерными свойствами, проявляют преимущественно окислительную
способность.
ɾʤʣʱ 'F2+ ʞ 'F3+ под действием щёлочи образуют окрашенные осад-
ʠʞ 'F ʄʃ 2 ‰ ʗʛʡʱʟ ʧ ʧʛʦʤʘʖʨʤʝʛʡʶʣʱʢ ʤʨʨʛʣʠʤʢ ʞ 'F ʄʃ 3 — бурый.

Вопросы, задания, задачи


 ɾʝ ʥʛʦʛʭʣʵ ‰ 'F404  'F0  'F 0ʃ 2  'F2O3  'F104  'F /03)3  'F 0ʃ 3  'F2(SO4)3 — вы-
пишите формулы: а) оксидов железа; б) солей железа(III). Назовите вещества, представ-
ленные формулами.
2. Составьте формулы солей: нитрат железа(II), карбонат железа(II), сульфат железа(II),
нитрат железа(III), хлорид железа(III), сульфат железа(III).
 ʄʥʦʛʚʛʡʞʨʛ ʢʖʧʧʤʘʩʴ ʚʤʡʴ ʜʛʡʛʝʖ ʘ ʜʛʡʛʝʣʤʢ ʠʩʥʤʦʤʧʛ 'F404 · )2O.
 ʇʤʧʨʖʘʲʨʛ ʩʦʖʘʣʛʣʞʵ ʦʛʖʠʬʞʟ ʘʤʧʧʨʖʣʤʘʡʛʣʞʵ ʤʠʧʞʚʖ 'F0 ʚʤ ʢʛʨʖʡʡʖ ʘʤʚʤʦʤʚʤʢ 
углеродом, угарным газом, более активными металлами.
5. Рассчитайте объём (н. у.) хлора, затраченный на окисление 0,3 моль хлорида железа(II).
6. Даны вещества: соляная кислота, гидроксид калия, оксид калия, вода, ок-
сид серы(VI). С каким из них может взаимодействовать: а) оксид железа(II); б) оксид
железа(III); в) гидроксид железа(II); г) гидроксид железа(III)? Составьте уравнения соответ-
ствующих реакций, укажите условия их проведения.
7. Предложите способ превращения оксида железа(II) и оксида железа(III) в соответ-
ствующие гидроксиды. Поясните уравнениями реакций.
8. В четыре пробирки с растворами сульфатов магния, калия, железа(II), железа(III)
добавили раствор гидроксида натрия. При этом наблюдали выпадение осадков: в одной

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


278 Металлы
пробирке — зелёного, во второй — белого, в третьей — бурого, в четвёртой ничего не
происходило. Укажите названия исходных веществ в каждой пробирке. Поясните урав-
нениями реакций в молекулярной и сокращённой ионной формах.
9. Для осенней обработки виноградной лозы от вредителей садовод приготовил рас-
твор из 5 литров воды и 250 г железного купороса. Определите массовую долю сульфа-
та железа(II) в этом растворе.
10. Составьте уравнения реакций согласно схеме:
0 1 +2 2 +3 3 +2 4 0 5 +3
ʖ  'F → 'F → 'F → 'F → 'F → 'F;
1 2 3 4 5
ʗ  'F /03)3 → 'F 0) 3 → 'F2O3 → 'F → 'F$M2 → 'F$M3.

®Ï¿ÉÑÇÖÄÐÉ¿Þ Ï¿ÀÍÑ¿  ¯Ä×ÄÌÇÄ ÜÉÐÎÄÏÇËÄÌÑ¿ÊÛÌÚÔ ƿÿÖ ÎÍ ÑÄËÄ


§ 50.1 Š«ÄÑ¿ÊÊښ

¦¿Ã¿ÌÇÄ  §ÐÐÊÄÃÒÈÑÄ ÃÄÈÐÑÁÇÄ ÐÍÊÞÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ Ì¿ ËÄÑ¿ÊÊÚ


§ 50.2 ¿  ÕÇÌÉ Ç ËÄÃÛ
À  ÅÄÊÄÆÍ Ç ËÄÃÛ
£¿ÈÑÄ ÍÀÙÞÐÌÄÌÇÄ Ì¿ÀÊÝÿÄËÚË ÞÁÊÄÌÇÞË
§ 50.3 ¦¿Ã¿ÌÇÄ  §ÐÎÍÊÛÆÒÞ ؗÊÍÖÛ  ÒÐÑ¿ÌÍÁÇÑÄ  Á É¿ÉÍÈ ÇÆ ÁÚÿÌÌÚÔ ÎÏÍÌÒËČ
ÏÍÁ¿ÌÌÚÔ ÎÏÍÀÇÏÍÉ Ì¿ÔÍÃÇÑÐÞ Ï¿ÐÑÁÍÏ É¿ÅÃÍÂÍ ÇÆ ÁÄØÄÐÑÁ
¿  ÐÒÊÛÓ¿Ñ Ë¿ÂÌÇÞ Ç ÐÒÊÛÓ¿Ñ ËÄÃÇ ** 
À  ÔÊÍÏÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ ***  Ç ÔÊÍÏÇÃ É¿ÊÛÕÇÞ
¦¿Ã¿ÌÇÄ  ®ÍÊÒÖÇÑÄ ÏÄ¿ÉÕÇÄÈ ÍÀËÄÌ¿ ¿ËÓÍÑÄÏÌÚÈ ÂÇÃÏÍÉÐÇà ÇÐÔÍÃÞ ÇÆ
¿  ÔÊÍÏÇÿ ¿ÊÝËÇÌÇÞ
À  ÐÒÊÛÓ¿Ñ¿ ÕÇÌÉ¿
£ÍÉ¿ÅÇÑÄ ÄÂÍ ¿ËÓÍÑÄÏÌÍÐÑÛ
¦¿Ã¿ÌÇÄ  ®ÏÍÁÄÃÇÑÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÐÍÂÊ¿ÐÌÍ ÐÔÄË¿Ë
¿  ÅÄÊÄÆÍ → ÔÊÍÏÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ **  → ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ ÅÄÊÄÆ¿ **  → ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ
ÅÄÊÄÆ¿ *** 
À  ÐÒÊÛÓ¿Ñ ËÄÃÇ **  → ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ ËÄÃÇ **  → ÔÊÍÏÇÃ ËÄÃÇ **  → ËÄÃÛ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


ГЛАВА VIII
ХИМИЧЕСКИЕ ВЕЩЕСТВА В ЖИЗНИ
И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЧЕЛОВЕКА

В этой главе вам ещё раз предстоит осмыслить роль и значение хи-
мии в развитии цивилизации и в вашей личной жизни. Вы узнаете, поче-
му Республику Беларусь называют «страной большой химии», какое вли-
яние на природу оказывает химическая промышленность и как химики
решают экологические проблемы.
Важнейшие понятия темы: химия и цивилизация, химическая про-
мышленность Республики Беларусь, «зелёная химия» и охрана окружа-
ющей среды от вредного воздействия химических веществ.

§ 51. Роль химии в развитии цивилизации


°ÁÞÆÛ ÔÇËÇÇ Ð Ï¿ÆÌÚËÇ ÍÑÏ¿ÐÊÞËÇ Ì¿ÒÉÇ Ç ÑÄÔÌÇÉÇ
´ÇËÇÞ ÀÊ¿ÂÍÿÏÞ ÐÁÍÄÈ ÐÍÆÇÿÑÄÊÛÌÍÈ ÏÍÊÇ ÀÚÊ¿ Ç ÍÐÑ¿—ÑÐÞ ÆÌ¿ÖÇÑÄÊÛÌÍÈ
Ö¿ÐÑÛÝ ËÇÏÍÁÍÈ ÉÒÊÛÑÒÏÚ ¤Ø— ®¿Ï¿ÕÄÊÛÐ v   ÍÑËÄÖ¿Ê Š´ÇËÇÉ w
ÜÑÍ ÀÒÊÍÖÌÇÉ  ÉÍÂÿ ÍÌ ÎÄ֗Ñ ÔÊÄÀ  ÁÇÌÍÃÄÊ  ÉÍÂÿ ÍÌ ÃÄÊ¿ÄÑ ÁÇÌÍ  ÑÉ¿Ö  ÉÍÂÿ
ÍÌ ÑɗÑ ÐÒÉÌÍe ±ÏÄÑÇÈ ÐÑÍÊÎ ËÄÃÇÕÇÌÚ ÄÐÑÛ ÔÇËÇÞ  ÇÀÍ ÀÄÆ Ìė ÌÄÊÛÆÞ ÎÏÇÂ͌
ÑÍÁÇÑÛ ÊÄÉ¿ÏÐÑÁš ¼ÑÒ ÅÄ ËÚÐÊÛ ÎÏÍÃÍÊÅÇÊ « ¡ ªÍËÍÌÍÐÍÁ v  
ÇÆÁÄÐÑÌÚËÇ ÐÊÍÁ¿ËÇ Š·ÇÏÍÉÍ ÎÏÍÐÑÇÏ¿ÄÑ ÔÇËÇÞ ÏÒÉÇ ÐÁÍÇ Á ÃÄÊ¿ ÖÄÊÍÁÄÖČ
ÐÉÇĚ «ÇÏ  Á ÉÍÑÍÏÍË ËÚ ÐÄÈÖ¿Ð ÅÇÁ—Ë  ÁÍ ËÌÍÂÍË ÍÎÏÄÃÄÊÞÄÑÐÞ ÑÁÍÏÖÄÐÉnj
ËÇ ÒÐÇÊÇÞËÇ ÔÇËÇÉÍÁ ÎÍ ÇÆÒÖÄÌÇÝ Ç ÐÇÌÑÄÆÒ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÆÌ¿ÌÇÞ w ÍÐÌÍÁ¿ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÈ ­ÌÇ ÇЌ
ÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ Á Ë¿×ÇÌÍÐÑÏÍÄÌÇÇ  ÌÄÓÑÄÎÄÏÄÏ¿ÀÍÑÉÄ  ֗ÏÌÍÈ Ç ÕÁÄÑÌÍÈ ËÄѿʌ
ÊÒÏÂÇÇ  ÇÌÃÒÐÑÏÇÇ ÐÑÏÍÇÑÄÊÛÌÚÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ  ÐÑÄÉÊ¿  ÉÄÏ¿ËÇÉÇ  ÎÍÊÇËÄÏÍÁ 
Ê¿ÉÍÁ Ç ÉÏ¿ÐÍÉ  ÎÇØÄÁÍÈ Ç Ó¿ÏË¿ÕÄÁÑÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ  Á ÇÆÂÍÑÍÁŒ
ÊÄÌÇÇ ÑÍÁ¿ÏÍÁ ÎÍÁÐÄÃÌÄÁÌÍÂÍ ÐÎÏÍп  Á ¿ÂÏÍÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍË Ç ÍÀÍÏÍÌÌÍË
ÉÍËÎÊÄÉпÔ
£ÍÐÑÇÅÄÌÇÞ Á ÔÇËÇÇ ÌÄÏÄÃÉÍ ÞÁÊÞÝÑÐÞ À¿ÆÍÈ ÃÊÞ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ ÐËÄÅÌÚÔ Ð Ônj
ËÇÄÈ ÄÐÑÄÐÑÁÄÌÌÚÔ Ì¿ÒÉ Ç ÑÄÔÌÇÖÄÐÉÇÔ ÍÑÏ¿ÐÊÄÈ Ì¿ÒÉÇ ÀÇÍÊÍÂÇÇ  ËÄÃÇÕÇÌÚ 
ÜÊÄÉÑÏÍÌÇÉÇ  ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÇ Ç ÃÏ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


280 Химические вещества в жизни и деятельности человека

®ÏÍÃÒÉÕÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ


°ÏÄÃÇ ÎÏÍÃÒÉÕÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÁÚÃÄÊÞÝÑ À¿ÆÍÁÚÄ ÔÇËnj
É¿ÑÚ  ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÅÇÆÌÄÍÀÄÐÎÄÖÄÌÇÞ  ÐÎÄÕÇ¿ÊÛÌÚÄ ÔÇËÇÉ¿ÑÚ Ç ÔÇËÇÉ¿ÑÚ ÀÚÑ͌
ÁÍÂÍ Ì¿ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÏÇÐ  
¿ÆÍÁÚÄ ÔÇËÇÉ¿ÑÚ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÝÑ ÐÍÀÍÈ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ w ÎÏ͌
ÃÒÉÑÚ ÎÄÏÄÏ¿ÀÍÑÉÇ ÌÄÓÑÇ  ÎÏÇÏÍÃÌÍÂÍ ¿ƿ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
Ç ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ  ÎÍÊÒÖÄÌÌÚÄ ÇÆ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÍÂÍ ÐÚÏÛÞ
­Ï¿ÌÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ w ÜÑÇÊÄÌ  ÎÏÍÎÇÊÄÌ  ÀÄÌÆÍÊ  ÑÍÊÒÍÊ  ËÄÑ¿ÌÍÊ  Ánj
ÌÇÊÔÊÍÏÇÃ  ÐÑÇÏÍÊ  ÀÒÑ¿ÃÇÄÌ Ç Ñ Ã w ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÇÐÔÍÃÌÚË Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍË ÃÊÞ
ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ ÎÊ¿ÐÑË¿ÐÐ  ÇÐÉÒÐÐÑÁÄÌÌÚÔ ÁÍÊÍÉÍÌ Ç ÃÏÒÂÇÔ ÀÍÊÄÄ ÐÊÍÅÌÚÔ Íό
¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ ¬¿ÇÀÍÊÄÄ ÁÍÐÑÏÄÀÍÁ¿ÌÚ Ñ¿ÉÇÄ ÎÍÊÇËÄÏÚ  É¿É ÎÍÊÇÜÑnj
ÊÄÌ  ÎÍÊÇÁÇÌÇÊÔÊÍÏÇÃ  ÎÍÊÇÎÏÍÎÇÊÄÌ  ÎÍÊÇÐÑÇÏÍÊ  ÎÍÊÇÜÑÇÊÄÌÑÄÏÄÓÑ¿Ê¿Ñ
¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÎÍÊÇÜÑÇÊÄÌ ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ÒοÉÍÁÍÖÌÍÈ Îʗ̌
ÉÇ  ÉÍÌÑÄÈÌÄÏÍÁ Ç ÑÏÒÀ ÎÍÊÇÁÇÌÇÊÔÊÍÏÇÃ w Á ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÇ ÑÏÒÀÍÎÏÍÁÍÃÍÁ 
ÍÉÍÌÌÚÔ Ï¿Ë  пÈÃÇÌ¿ ÎÍÊÇÎÏÍÎÇÊÄÌ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÐÚÏۗË ÃÊÞ ÜÑÇÔ ÅÄ ÇÆÃÄÊÇÈ 
¿ Ñ¿ÉÅÄ ÑÉ¿ÌÄÁÚÔ Ç ÉÍÁÏÍÁÚÔ ÎÍÉÏÚÑÇÈ ÎÍÊÇÐÑÇÏÍÊ ÎÏÇËÄÌÞÄÑÐÞ Á ÎÏÍÇƌ
ÁÍÃÐÑÁÄ ÇÆÃÄÊÇÈ ÀÚÑÍÁÍÈ ÑÄÔÌÇÉÇ  ÃÄÑ¿ÊÄÈ ¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÈ  ÇÂÏÒ×ÄÉ Ç ÑÍÁ¿ÏÍÁ
ÃÊÞ ÍÑÃÚÔ¿
®ÍÊÇÜÑÇÊÄÌÑÄÏÄÓÑ¿Ê¿Ñ w ÍÃÇÌ ÇÆ пËÚÔ Ï¿ÐÎÏÍÐÑϿ̗ÌÌÚÔ ÎÍÊÇËÄÏÍÁ
­Ì ÌÄÍÀÔÍÃÇË ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÀÒÑÚÊÍÉ Ç ÒοÉÍÁÉÇ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ  ÑÄÉÐÑÇÊÛÌÚÔ
ÁÍÊÍÉÍÌ  ÃÄÑ¿ÊÄÈ ¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÈ  ÇÐÎÍÊÛÆÒÄÑÐÞ É¿É ÃÇÜÊÄÉÑÏÇÉ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ
ÜÊÄÉÑÏÍÑÄÔÌÇÖÄÐÉÍÂÍ ÍÀÍÏÒÃÍÁ¿ÌÇÞ §Æ ÌÄÂÍ ÃÄÊ¿ÝÑ ÎÏÍÑÄÆÚ ÉʿοÌÍÁ ÐÄÏÃÕ¿
Ç ÐÍÐÒÃÍÁ  ÇÐÉÒÐÐÑÁÄÌÌÚÄ ÐÁÞÆÉÇ Ç ÐÒÔÍÅÇÊÇÞ  ÌÇÑÇ  ÎÏÇËÄÌÞÄËÚÄ Á ÔÇÏÒό
ÂÇÖÄÐÉÇÔ ÍÎÄÏ¿ÕÇÞÔ
© ÉÏÒÎÌÍÑÍÌÌ¿ÅÌÚË ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇË ÔÇËÇÉ¿Ñ¿Ë ÍÑÌÍÐÞÑ ¿ËËÇ¿É  É¿ËÄ̌
ÌÒÝ ÐÍÊÛ /B$M  ÔÊÍÏ  É¿ÒÐÑÇÖÄÐÉÒÝ /B0)  Ç É¿ÊÛÕÇÌÇÏÍÁ¿ÌÌÒÝ ÐÍÃÒ
/B$0  ÐÄÏÌÒÝ  ¿ÆÍÑÌÒÝ  ÓÍÐÓÍÏÌÒÝ  ÐÍÊÞÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÚ  ÃÇÍÉÐÇÃ ÑÇÑ¿Ì¿ Ç
ÎÄÏÍÉÐÇÃ ÁÍÃÍÏÍÿ  ÓÍÐÓÍÏÌÚÄ  ¿ÆÍÑÌÚÄ Ç É¿ÊÇÈÌÚÄ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ 
ÐÏÄÃÐÑÁ¿ ÃÊÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ËÄÊÇÍÏ¿ÕÇÇ ÎÍÖÁ  ÃÄÆÇÌÓÇÕÇÏÒÝØÇÄ ÎÏÄοϿÑÚ
®ÏÍÃÒÉÕÇÄÈ ÌÄÓÑÄÔÇËÇÇ ÞÁÊÞÝÑÐÞ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÄ ÁÇÃÚ ÑÍÎÊÇÁ¿ w ÀÄÌÆÇÌ  ÉČ
ÏÍÐÇÌ  ÃÇÆÄÊÛÌÍÄ ÑÍÎÊÇÁÍ  Ë¿ÆÒÑ
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÕÄÐÐÚ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ Ñ¿ÉÅÄ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ÕÄËÄÌÑ¿  ÐÑÄÉÊ¿ 
ÉÄÏ¿ËÇÉÇ  ËÄÑ¿ÊÊÍÁ
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÅÇÆÌÄÍÀÄÐÎÄÖÄÌÇÞ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ Ç ÅÇÁÍÑÌÚÔ w ÜÑÍ Ánj
Ñ¿ËÇÌÚ Ç ÊÄÉ¿ÏÐÑÁÄÌÌÚÄ ÎÏÄοϿÑÚ  ÏÄ¿ÉÑÇÁÚ ÃÊÞ ÃÇ¿ÂÌÍÐÑÇÉÇ Æ¿ÀÍÊÄÁ¿ÌÇÈ
°ÎÄÕÇ¿ÊÛÌÚÄ ÔÇËÇÉ¿ÑÚ w ÜÑÍ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ç Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÚ  ÎÏÄÃÌ¿ÆÌ¿ÖÄÌÌÚÄ
ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÜÊÄÉÑÏÍÌÌÚÔ Ç ÜÊÄÉÑÏÍÑÄÔÌÇÖÄÐÉÇÔ ÒÐÑÏÍÈÐÑÁ  ÖÇÐÑÞØÇÔ
ÐÏÄÃÐÑÁ  Æ¿ØÇÑÌÚÔ ÎÍÉÏÚÑÇÈ  ÉÊÄÄÁ  ÂÄÏËÄÑÇÉÍÁ  É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÍÁ  ÎÇØÄÁÚÔ Ã͌
À¿ÁÍÉ Ç ËÌÍÂÍÂÍ ÃÏÒÂÍÂÍ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Роль химии в развитии цивилизации 281

´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÃÇ¿ÂÌÍÐÑÇÉ¿ Ç ¿Ì¿ÊÇÆ


´ÇËÇÞ ÅÇÁÍÂÍ ¯¿ÆÏ¿ÀÍÑÉ¿ ËÄÑÍÃÍÁ ÃÇ¿ÂÌ͌
´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÜÉÍÊÍÂÇÞ
¯¿ÆÏ¿ÀÍÑÉ¿ ÊÄɿό ÐÑÇÉÇ Ç ÉÍÌÑÏÍÊÞ Æ¿ ÑÄÔÌ͌
ÐÑÁÄÌÌÚÔ ÎÏÄοϿÑÍÁ  ÊÍÂÇÖÄÐÉÇËÇ Ç ÎÏÇÏÍÃÌÚËÇ §ÆÒÖÄÌÇÄÇÍÑÐÊÄÅnj
ÁÇÑ¿ËÇÌÍÁ  ¿ÌÑÇÐÄÎÑnj ÎÏÍÕÄÐпËÇ  ÐÍÆÿÌÇÄ ÃÇ¿ÂÌ͌ Á¿ÌÇÄÎÏÍÕÄÐÐÍÁÁÎÏnj
ÉÍÁ  ËÄÃÇÕÇÌÐÉÇÔ Ë¿Œ ÐÑÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏÇÀÍÏÍÁ  ÜÉÍÊÍÂnj ÏÍÃÌÚÔÇÑÄÔÌÍÂÄÌÌÚÔ
ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ Ç ÑÄÔÌÍÊ͌ ÖÄÐÉÇÈ ËÍÌÇÑÍÏÇÌ  ËÄÃÇÕÇ̌ ÐÏÄÃ¿Ô Æ¿ØÇÑ¿ÍÑÆ¿ÂÏÞƌ
ÂÇÈ ÇÔ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ  ÐÉ¿Þ ÃÇ¿ÂÌÍÐÑÇÉ¿ ÌÄÌÇÈ ÍÀÄÆÁÏÄÅÇÁ¿ÌÇÄ
ÍÎÏÄÃÄÊÄÌÇÄ ÌÍÏË Ônj ÇÒÑÇÊÇÆ¿ÕÇÞÁÏÄÃÌÚÔ
ËÇÖÄÐÉÍÂÍ ÁÍÆÃÄȌ ÍÑÔÍÃÍÁ ÜÉÐÎÄÏÑÇÆ¿Ð͌
ÐÑÁÇÞ Ì¿ ÖÄÊÍÁÄÉ¿  ÕÇ¿ÊÛÌÚÔÎÏÍÄÉÑÍÁ
ÅÇÁÍÑÌÚÈ Ç Ï¿ÐÑnj
ÑÄÊÛÌÚÈ ËÇÏ
´ÇËÇÖÄÐÉ¿ÞÜÌÄÏÂÄÑÇÉ¿

´ÇËÇÞ ÎÇÑ¿ÌÇÞ ¯¿ÆÏ¿ÀÍÑÉ¿ ÐÎÍÐÍÀÍÁ


´§«§¾ Ç ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÈ ÎÏÄÍÀŒ
§ÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÄÉÍÌÐÄÏÁ¿ÌŒ Ï¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ
ÑÍÁ ÎÇØÄÁÚÔÃÍÀ¿ÁÍÉ ÐÍÆÿŒ ÜÌÄÏÂÇÇ  ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿
ÌÇÄÐÏÄÃÐÑÁÇËÄÑÍÃÍÁÎČ ÜÌÄÏÂ͗ËÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ 
ÏÄÏ¿ÀÍÑÉÇÎÇØÄÁÍÂÍÐÚÏÛÞ  Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ ÃÊÞ ÜÌÄÏÂČ
ÐÚÏÛÞÃÊÞÁÇÌÍÃÄÊÇÞÇÎÏ͌ ÑÇÉÇ ÍÐÁÍÄÌÇÄ ÌÍÁÚÔ
ÔÊ¿ÃÇÑÄÊÛÌÚÔÌ¿ÎÇÑÉÍÁ  ÜÌÄÏÂÄÑÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄÐÒÏÐÍÁ
ÐÏÄÃÐÑÁÎÍÁÚ×ÄÌÇÞÒÏÍſȌ
ÌÍÐÑÇ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ ÎÄÐÑÇÕÇÃÚ
ÇÑÎ ÉÍÏËÍÁÃÊÞÅÇÁÍÑÌÚÔ ´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÞ

¯¿ÆÏ¿ÀÍÑÉ¿ ËÄÑÍÃÍÁ ÎČ


´ÇËÇÖÄÐÉÍÄË¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁÄÃÄÌÇÄ ÏÄÏ¿ÀÍÑÉÇ ÎÏÇÏÍÃÌ͌
ÂÍ Ç ÑÄÔÌÍÂÄÌÌÍÂÍ ÐÚÏÛÞ 
«ÍÃÇÓÇÕÇÏÍÁ¿ÌÇÄ Ç ÐÍÆÿŒ ÍÎÑÇËÇÆ¿ÕÇÞ ÒÐÊÍÁÇÈ ÎÏ͌
ÌÇÄ ÉÍËÎÍÆÇÕÇÍÌÌÚÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿Œ ÇÆÁÍÃÐÑÁ¿  ÐÍÆÿÌÇÄ ÀÄÆÍь
ÊÍÁ  ÉÄÏ¿ËÇÉÇ  ÁÍÊÍÉÍÌ  ÎÍÊҌ ÔÍÃÌÚÔ Ç ÜÌÄÏÂÍÐÀÄÏÄ¿Œ
ÎÏÍÁÍÃÌÇÉÍÁ  ÐїÉÍÊ  ÐÎÊ¿ÁÍÁ  ÝØÇÔ ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÈ
ÎÊ¿ÐÑË¿ÐÐ Ç ÐËÍÊ  ÏÄÆÇÌ  Ê¿Œ
ÉÍÁ  ÉÊÄÄÁ  ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÌ͌
¿ÉÑÇÁÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ  ÓÇÊÛÑÏҌ ´ÇËÇÞ Ç ÐÚÏÛÄÁ¿Þ ÎÏÍÀÊÄË¿
ÝØÇÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ  ÎÇÂËÄÌÑÍÁ 
ÍÂÌÄÆ¿ØÇÑÌÚÔ ÎÍÉÏÚÑÇÈ  Ë¿ÑČ ²ÐÍÁÄÏ×ÄÌÐÑÁÍÁ¿ÌÇÄ ËÄÑÍÃÍÁ ÎÄÏÄÏ¿ÀÍь
ÏÇ¿ÊÍÁ ÃÊÞ ÑÏ¿ÌÐÎÍÏÑ¿  ÜÊÄÉь ÉÇ ÐÚÏÛÞ Ç Ï¿ÕÇÍÌ¿ÊÛÌÍÂÍ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÞ
ÏÍÌÇÉÇ  ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÇ  ÐÑÏÍnj ÎÏÇÏÍÃÌÚÔ ÏÄÐÒÏÐÍÁ  ÎÍÁÚ×ÄÌÇÄ ÐÑÄÎÄÌÇ
ÑÄÊÛÐÑÁ¿  ʗÂÉÍÈ Ç ÃÏ ÍÑÏ¿ÐÊÄÈ ÇÆÁÊÄÖÄÌÇÞ ÎÍÊÄÆÌÚÔ ÉÍËÎÍÌÄÌÑÍÁ  Æ¿ËÄÌ¿
ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÃÄÓÇÕÇÑÌÚÔ ÁÇÃÍÁ ÐÚÏÛÞ ÀÍÊÄÄ ÃÄחÁÚË
Ç ÃÍÐÑÒÎÌÚË

Рис. 119. Задачи, решаемые химией в интересах устойчивого развития цивилизации

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


282 Химические вещества в жизни и деятельности человека

´ÇËÇÉ¿ÑÚ ÀÚÑÍÁÍÂÍ Ì¿ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ËÍÝØÇÔ


ÐÏÄÃÐÑÁ Ç ÐÏÄÃÐÑÁ ÊÇÖÌÍÈ ÂÇÂÇÄÌÚ  οÏÓÝËÄÏÇÇ Ç ÉÍÐËÄÑÇÉÇ ¼ÑÍ ÑÍ  Ð ÖÄË
ËÚ ÐÑ¿ÊÉÇÁ¿ÄËÐÞ ÎÍÁÐÄÃÌÄÁÌÍ
¬¿× ËÇÏ ÀÚÐÑÏÍ Ì¿ÐÚØ¿ÄÑÐÞ ÎÏÍÃÒÉÑ¿ËÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ 
ÃÊÞ ÍÀÏ¿ØÄÌÇÞ Ð ÉÍÑÍÏÚËÇ Ì¿ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ Ç Á ÀÚÑÒ ÑÏÄÀÒÄÑÐÞ ÁÚÐÍÉÇÈ
ÒÏÍÁÄÌÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÆÌ¿ÌÇÈ ¬ÄÒËÄÊÍÄ ÍÀÏ¿ØÄÌÇÄ Ð ÁÄØÄÐÑÁ¿ËÇ ÎÏÇÏÍÃÌ͌
ÂÍ Ç ÑÄÔÌÍÂÄÌÌÍÂÍ ÎÏÍÇÐÔÍÅÃÄÌÇÞ ËÍÅÄÑ Ì¿ÁÏÄÃÇÑÛ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÇË 
ÌÍ Ç ÇËÄÑÛ ÂÊÍÀ¿ÊÛÌÚÄ ÎÍÐÊÄÃÐÑÁÇÞ ÃÊÞ ÁÐÄÂÍ ÍÀØÄÐÑÁ¿ Ç ÎÏÇÏÍÃÚ ®ÍÜÑÍËÒ
ÀÄÆ ÒÐÁÍÄÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÆÌ¿ÌÇÈ ÌÄÊÛÆÞ ÐÍÔÏ¿ÌÇÑÛ ÐÑ¿ÑÒÐ ÖÊÄÌ¿ ÐÍÁÏÄËÄÌÌ͌
ÂÍ ÍÀØÄÐÑÁ¿
­ÐÌÍÁÌÚÄ ƿÿÖÇ  ÏÄ׿ÄËÚÄ ÔÇËÇÄÈ Á ÇÌÑÄÏÄпÔ ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÂÍ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ Õnj
ÁÇÊÇÆ¿ÕÇÇ  ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÄÌÚ Ì¿ ÏÇÐÒÌÉÄ 
° ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄË ÏÞÿ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÎÍÁÐÄÃÌÄÁÌÍÈ ÅÇÆÌÇ ÖÄÊ͌
ÁÄÉ¿ ÁÚ ÎÍÆÌ¿ÉÍËÇÊÇÐÛ  ÇÆÒÖ¿Þ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê ÂÊ¿Á  Ç  ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÔÊÍÏÇà ̿ь
ÏÇÞ Ç ÒÉÐÒÐÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ Á ÎÏÇÂÍÑÍÁÊÄÌÇÇ Ç ÉÍÌÐÄÏÁ¿ÕÇÇ ÎÇØÇ
©ÏÇÐÑ¿ÊÊÍÂÇÃÏ¿ÑÚ ÐÒÊÛÓ¿ÑÍÁ ËÄÃÇ **  Ç ÅÄÊÄÆ¿ **  ÎÏÇËÄÌÞÝÑ Á Ï¿ÐÑÄÌÇČ
ÁÍÃÐÑÁÄ É¿É ¿ÌÑÇÐÄÎÑÇÖÄÐÉÇÄ ÐÏÄÃÐÑÁ¿  ¿ Ñ¿ÉÅÄ É¿É ÓÒÌÂÇÕÇÃÚ w ÐÏÄÃÐÑÁ¿ ÃÊÞ
ÀÍÏÛÀÚ Ð ÂÏÇÀÉÍÁÚËÇ Æ¿ÀÍÊÄÁ¿ÌÇÞËÇ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ £ÊÞ ÎÍÁÚ×ÄÌÇÞ ÎÊÍÃÍÏÍÃÇÞ
ÉÇÐÊÍÈ ÎÍÖÁÚ Á Ìė ÁÌÍÐÞÑ ËÄÊ ÇÊÇ ÃÍÊÍËÇÑÍÁÒÝ ËÒÉÒ ¢ÇÎÍÔÊÍÏÇÑ Ì¿ÑÏÇÞ
ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÃÄÆÇÌÓÄÉÕÇÇ ÎÍËÄØÄÌÇÈ

Химическая наука, химическая технология и химические производ-


ства составляют одну из важнейших основ экономики всех развитых
стран мира. В этом ценность химии как фактора устойчивого развития
цивилизации.

Вопросы, задания, задачи


1. Приведите по два примера использования простых веществ, оксидов и оснований
в повседневной жизни.
2. Назовите примеры кислот и солей, входящих в состав продуктов питания или ис-
пользуемых в приготовлении пищи.
3. По этикеткам на одежде проанализируйте, из каких волокон она изготовлена. Вы-
пишите названия этих волокон и их химические формулы.
4. Заполните приведённую ниже таблицу названиями веществ и материалов, с кото-
рыми вы ознакомились в курсе химии.
Базовые Химические продукты Специальные Химикаты бытового
химикаты жизнеобеспечения химикаты назначения

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химическая промышленность Республики Беларусь в интересах устойчивого развития страны 283
5. Приведите примеры используемых в промышленности химических реакций полу-
чения металлов, с которыми вы ознакомились, изучая материал главы 7.
6. Приведите примеры используемых в промышленности химических реакций по-
лучения азотной и серной кислот, с которыми вы ознакомились, изучая материал гла-
вы 6.
7. На основе изученного в главах 6 и 7 материала предложите неорганические ве-
щества, пригодные для борьбы с заболеваниями растений.
8. Гипс — один из важнейших строительных материалов. Помимо применения в из-
готовлении штукатурки, панелей и перегородок, его используют для получения слепков,
декоративных элементов. Рассчитайте минимальный объём воды, которую нужно доба-
вить к порошку полуводного сульфата кальция массой 1000 г для формирования двух-
водного кристаллогидрата и получения твёрдого прочного материала.
9. Для удаления ржавчины перед окраской деталей автомобиля их можно обрабо-
тать фосфорной кислотой. Для этого рекомендуется к 100 г 85%-ной фосфорной кислоты
добавить 1 дм3 воды. Определите массовую долю кислоты в полученном растворе и его
молярную концентрацию. Плотность раствора принять равной 1,04 г/см3.
10. Гомельский химический завод выпускает комплексные гранулированные азотно-
фосфорно-калийные удобрения различных марок. Одна из них характеризуется массо-
вой долей аммонийного азота — 5 %, массовая доля общих фосфатов в пересчёте на
Р2О5 ‰     ʢʖʧʧʤʘʖʵ ʚʤʡʵ ʤʗʯʛʙʤ ʠʖʡʞʵ ʘ ʥʛʦʛʧʭʶʨʛ ʣʖ ,2O — 36 %.
Предположим, что вам необходимо приготовить такое удобрение путём смешивания
ʨʦʶʫ ʠʤʢʥʤʣʛʣʨʤʘ /)4)2PO4  /)4)2)104  ,$M
Рассчитайте, в каком массовом отношении надо смешать эти компоненты, чтобы по-
лучить удобрение с указанным составом питательных элементов.
§ 51.1

§ 52. Химическая промышленность Республики


Беларусь в интересах устойчивого развития страны
´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÛ w Á¿ÅÌÄÈ×ÇÈ ÐÄÉÑÍÏ ÜÉÍÌÍËÇÉÇ ÄÊ¿ÏÒÐÇ
­Ì ÍÀÄÐÎÄÖÇÁ¿ÄÑ ÓÒÌÉÕÇÍÌÇÏÍÁ¿ÌÇÄ ÃÏÒÂÇÔ ÍÑÏ¿ÐÊÄÈ ÔÍÆÞÈÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÉÍˌ
ÎÊÄÉп  ÜÉÍÌÍËÇÖÄÐÉÒÝ ÀÄÆÍοÐÌÍÐÑÛ  ÍÀÍÏÍÌÍÐÎÍÐÍÀÌÍÐÑÛ  ¿ Á ÇÑÍÂÄ w ÒÐÑÍȌ
ÖÇÁÍÄ Ï¿ÆÁÇÑÇÄ ÐÑÏ¿ÌÚ Ç ÃÍÐÑÍÈÌÚÈ ÒÏÍÁÄÌÛ ÅÇÆÌÇ Ì¿ÐÄÊÄÌÇÞ
¬¿×Ò ÐÑÏ¿ÌÒ Ö¿ÐÑÍ Ì¿ÆÚÁ¿ÝÑ ŠÐÑÏ¿ÌÍÈ ÀÍÊÛ×ÍÈ ÔÇËÇǚ ±¿ÉÍÈ ÍÌ¿ ÐÑ¿Œ
Ê¿ Á vŒÄ ÂÍÃÚ ´´ ÁÄÉ¿  ÉÍÂÿ ÒÐÇÊÇÞËÇ ÎÍÊÇÑÇÉÍÁ Ç Ò֗ÌÚÔ  ÇÌÅÄÌČ
ÏÍÁ Ç ÐÑÏÍÇÑÄÊÄÈ Ò Ì¿Ð Á ÐÑÏ¿ÌÄ ÎÍÞÁÇÊÇÐÛ ËÍØÌÚÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÞ 
Ì¿ÒÖÌ͌ÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÐÉÇÄ ÇÌÐÑÇÑÒÑÚ Ç ÁÚÐ×ÇÄ ÒÖÄÀÌÚÄ Æ¿ÁÄÃÄÌÇÞ  ÂÍÑÍÁÞØÇÄ
ÔÇËÇÉÍÁŒÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÄÈ Ç ÔÇËÇÉÍÁŒÑÄÔÌÍÊÍÂÍÁ
­ÐÌÍÁÌÚÄ ÍÑÏ¿ÐÊÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ÄÊ¿ÏÒÐÇ w ÜÑÍ ÂÍÏÌ͌
ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ É¿ÊÇÈÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ  ÌÄÓÑÄÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÎÄÏČ
Ï¿ÀÍÑÉ¿ ÌÄÓÑÇ  Ç ÍÐÌÍÁÌ¿Þ ÔÇËÇÞ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ 

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


284 Химические вещества в жизни и деятельности человека

ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÁÍÊÍÉÍÌ Ç ÌÇÑÄÈ  ÐÇÌÑÄÑÇÖÄÐÉÇÔ ÐËÍÊ Ç ÎÊ¿ÐÑÇÖÄÐÉÇÔ Ë¿ÐÐ  ÏÄÆnj


ÌÍÑÄÔÌÇÖÄÐÉÇÔ ÇÆÃÄÊÇÈ Ç ÃÏ 
´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ç ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÇ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ
ÌÄÎÍÐÏÄÃÐÑÁÄÌÌÍ Á ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ  ÌÍ Ç Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ÐÑÄÉÊ¿ 
ÉÄÏ¿ËÇÉÇ  ÀÒË¿ÂÇ  ÉÏ¿ÐÍÉ  ËÄÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ ÎÍÉÏÚÑÇÈ Ç ÁÍ ËÌÍÂÇÔ ÃÏÒÂÇÔ ÎÏ͌
ËÚ×ÊÄÌÌÚÔ ÎÏÍÕÄÐпÔ

©ÏÒÎÌÄÈ×ÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÞ ¯ÄÐÎÒÀÊÇÉÇ ÄÊ¿ÏÒÐÛ


­ÑÉÏÚÑÍÄ ¿ÉÕÇÍÌÄÏÌÍÄ ÍÀØÄÐÑÁÍ Š ÄÊ¿ÏÒÐÛÉ¿ÊÇȚ
 °ÍÊÇÂÍÏÐÉ  ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÍÃÌÇË ÇÆ ÉÏÒÎÌÄÈ×ÇÔ ÎÏÍÇÆÁÍÃÇÑČ
ÊÄÈ É¿ÊÇÈÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ ¡ ÐÍÐÑ¿Á É¿ÅÃÍÂÍ ÇÆ ÖÄÑÚϗÔ ÏҌ
ÃÍÒÎÏ¿ÁÊÄÌÇÈ ÁÔÍÃÇÑ ÏÒÃÌÇÉ  ÂÃÄ ÃÍÀÚÁ¿ÝÑ É¿ÊÇÈÌÒÝ ÏÒÃÒ 
Ç ÍÀÍ¿ÑÇÑÄÊÛÌ¿Þ Ó¿ÀÏÇÉ¿ ÃÊÞ ė ÎÄÏÄÏ¿ÀÍÑÉÇ Ç ÁÚÎÒÐÉ¿
ÎÏÍÃÒÉÕÇÇ ÏÇÐ  
©ÏÍËÄ É¿ÊÇÈÌÚÔ ÒÃÍÀÏÄÌÇÈ Á ÁÇÃÄ ÔÊÍÏÇÿ É¿ÊÇÞ Ð Ã͌ ОАО «Беларуськалий»
À¿ÁÉ¿ËÇ  ­Ÿ­ Š ÄÊ¿ÏÒÐÛÉ¿ÊÇȚ ÎÏ͌
ÇÆÁÍÃÇÑ ÑÄÔÌÇÖÄÐÉÇÈ ÔÊÍÏÇÃ Ì¿ÑÏÇÞ 
ÎÍÁ¿ÏÄÌÌÒÝ ÐÍÊÛ /B$M  ÂÇÎÍÔÊÍÏÇÑ
Ì¿ÑÏÇÞ /B$M0 ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÃČ
ÆÇÌÓÇÕÇÏÒÝØÇÔ Ç ÍÑÀÄÊÇÁ¿ÝØÇÔ
ÐÏÄÃÐÑÁ  ÐÍÊÞÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ   )$M 
ÂÇÃÏÍÉÐÇÃ É¿ÊÇÞ ,0)
­ÑÉÏÚÑÍÄ ¿ÉÕÇÍÌÄÏÌÍÄ ÍÀØÄÐÑÁÍ
Š¬¿Óѿ̚  ¬ÍÁÍÎÍÊÍÕÉ  w ÉÏÒΌ
ÌÚÈ ÌÄÓÑÄÎÄÏÄÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÝØÇÈ Ç ÌÄӌ
ÑÄÔ ÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÉÍËÎÊÄÉÐ  ÁÚÎÒÐÉ¿Œ
ÝØÇÈ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÄ ÁÇÃÚ ÑÍÎÊÇÁ¿  Рис. 120. ОАО «Беларуськалий»
ÐË¿ÆÍÖÌÚÄ Ë¿ÐÊ¿ Ç ÀÇÑÒËÚ  ¿ÏÍË¿Ñnj
ÖÄÐÉÇÄ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÃÚ Ç ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÌČ
ÓÑÄÔÇËÇÇ ¡  ÂÍÃÒ ­Ÿ­ Š¬¿ÓŒ
ѿ̚ ÀÚÊÍ ÏÄÍ Ï¿Ì ÇÆ ÍÁ¿ÌÍ ÎÒїË
ÎÏÇÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ É ÌÄËÒ ­Ÿ­ Š®ÍÊnj
ËÇϚ ÏÇÐ  
¬¿ ­Ÿ­ Š®ÍÊÇËÇϚ ÍÐÒØÄÐÑÁÊތ
ÄÑÐÞ ÎÇÏÍÊÇÆ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÃÌÍÂÍ ÐÚÏÛÞ ОАО «Нафтан» ОАО «Полимир»
ÀÄÌÆÇÌ¿ Ç ʗÂÉÇÔ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ
ÓÏ¿ÉÕÇÈ  Ð ÎÍÊÒÖÄÌÇÄË ÎÍÊÇÜÑÇÊÄÌ¿  ¿ÉÏÇÊÍÁÍÂÍ ÁÍÊÍÉÌ¿  ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ÍÏ¿Ìnj
ÖÄÐÉÍÂÍ ÐÇÌÑÄÆ¿ Ç ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÃÌÚÔ ÓÏ¿ÉÕÇÈ ®ÏÍÃÒÉÕÇÞ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÞ Ì¿ÔÍÃÇÑ
ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ Á ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ É¿ÀÄÊÞ Ç ÒοÉÍÁÍÖÌÚÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ  ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химическая промышленность Республики Беларусь в интересах устойчивого развития страны 285

Рис. 121. ОАО «Полимир» Рис. 122. ОАО «Мозырский


нефтеперерабатывающий завод»

ÉÍÁÏÍÁ  ÑÄÉÐÑÇÊÛÌÚÔ ÑÉ¿ÌÄÈ Ç ÑÏÇÉÍÑ¿ÅÌÚÔ ÇÆÃÄÊÇÈ  ÇÐÉÒÐÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ËÄÔ¿ 


¿ Ñ¿ÉÅÄ ÀÚÑÍÁÍÈ ÔÇËÇÇ Ç ÃÏÒÂÇÔ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ¯ÞÃ ÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ 
ÎÏÄÃʿ¿ÄËÚÔ ­Ÿ­ Š®ÍÊÇËÇϚ  ÞÁÊÞÄÑÐÞ Ñ¿ÉÅÄ ÐÚÏۗË ÃÊÞ ÿÊÛÌÄÈ×ÄÂÍ ÐÇ̌
ÑÄÆ¿ Ï¿ÆÌÍÍÀÏ¿ÆÌÚÔ ÐÎÄÕÇ¿ÊÛÌÚÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ
­ÑÉÏÚÑÍÄ ¿ÉÕÇÍÌÄÏÌÍÄ ÍÀØÄÐÑÁÍ Š«ÍÆÚÏÐÉÇÈ ÌÄӌ
ÑÄÎÄÏÄÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÝØÇÈ Æ¿ÁÍÚ ÎÏÍÇÆÁÍÃÇÑ ÜÉÍÊÍÂÇÖÄÐÉÇ
ÖÇÐÑ ÚÄ ¿ÁÑÍÀÄÌÆÇÌÚ  ÃÇÆÄÊÛÌÍÄ ÑÍÎÊÇÁÍ ÃÊÞ Ì¿ÆÄËÌÍÈ
Ç ÐÒÃÍÁÍÈ ÑÄÔÌÇÉÇ  ÑÍÎÍÖÌÚÈ Ë¿ÆÒÑ  ÐÅÇÅÄÌÌÚÄ ¿ÆÚ ÃÊÞ
ÉÍËËÒÌ¿ÊÛÌ͌ÀÚÑÍÁÍÂÍ ÎÍÑÏÄÀÊÄÌÇÞ Ç ÃÏÒÂÇÔ ÕÄÊÄÈ  ÌÄÓÑތ
ÌÚÄ ÀÇÑÒËÚ ÃÍÏÍÅÌÚÈ  ÉÏÍÁÄÊÛÌÚÈ  ÐÑÏÍÇÑÄÊÛÌÚÈ  οŒ ОАО «Мозырский
Ï¿ÓÇÌÚ  ÌÄÍÀÔÍÃÇËÚÄ ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ËÍÝØÇÔ ÐÏÄÃÐÑÁ нефтеперерабатыва-
Ç ÀÄÊÉÍÁ͌ÁÇÑ¿ËÇÌÌÚÔ ÉÍÏËÍÁ  ÐÄÏÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ  ÑÄÔÌÇÖČ ющий завод»
ÐÉÒÝ ÐÄÏÒ ÏÇÐ  
­ÑÉÏÚÑÍÄ ¿ÉÕÇÍÌÄÏÌÍÄ ÍÀØÄÐÑÁÍ Š¢ÏÍÃÌÍ ŸÆÍњ w
ÍÃÌÍ ÇÆ ÁÄÃÒØÇÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÈ  ÎÏÍÇÆÁÍÃތ
ØÄÄ ¿ÆÍÑÌÚÄ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ ÃÊÞ ÐÄÊÛÐÉÍÂÍ Ô͌
ÆÞÈÐÑÁ¿ ¿ËËÇ¿É  É¿ÏÀ¿ËÇà  É¿ÏÀ¿ËÇÃ͌¿ËËÇ¿ÖÌÚÄ ÐËÄÐÇ 
ÐÒÊÛÓ¿Ñ ¿ËËÍÌÇÞ  ¿ ÃÊÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÍÑÏ¿ÐÊÇ ÐÑÏ¿ÌÚ w É¿Œ
ÎÏÍÊ¿ÉÑ¿Ë  ÌÄÍÀÔÍÃÇËÚÈ ÃÊÞ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÁÍÊ͌
ÉÍÌ Ç ÌÇÑÄÈ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ËÄÑ¿ÌÍÊ  ¿ÆÍÑÌÒÝ Ç ÐÄÏÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÚ ОАО «Гродно Азот»
Ç ÃÏÒÂÇÄ ÁÇÃÚ ÎÏÍÃÒÉÕÇÇ ÏÇÐ  
¡ ÐÍÐÑ¿Á ­Ÿ­ Š¢ÏÍÃÌÍ ŸÆÍњ ÁÔÍÃÇÑ Š¦¿ÁÍà ´ÇËÁÍÊÍÉÌ͚ w ÍÃÌÍ ÇÆ ÁČ
ÃÒØÇÔ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÈ Á °¬¢ ÎÍ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÒ ÌÇÑÄÈ ÑÄÔÌÇÖÄÐÉÍÂÍ Ì¿ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ Ç
ÉÍÏÃÌÚÔ ÑÉ¿ÌÄÈ ÇÆ ÎÍÊÇ¿ËÇÿŒ Ç ÄÃÇÌÐÑÁÄÌÌÍÄ Á °¬¢ ÎÍ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÝ Áڌ
ÐÍÉÍÎÏÍÖÌÚÔ ÌÇÑÄÈ ÏÇÐ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


286 Химические вещества в жизни и деятельности человека

Рис. 123. ОАО «Гродно Азот» Рис. 124. Филиал «Завод Химволокно»

­ÑÉÏÚÑÍÄ ¿ÉÕÇÍÌÄÏÌÍÄ ÍÀØÄÐÑÁÍ Š¢ÍËÄÊÛÐÉÇÈ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ Æ¿ÁÍÚ ÞÁÊތ


ÄÑÐÞ ÉÏÒÎÌÄÈ×ÇË Á ÐÑÏ¿ÌÄ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÄË  ÁÚÎÒÐÉ¿ÝØÇË ÓÍÐÓÍÏÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ
ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ ¿ËËÍÓÍÐ  ¿ÆÍÑÌ͌ÓÍÐÓÍÏÌ͌ɿÊÇÈÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ 
¿ËËÍÌÇÆÇÏÍÁ¿ÌÌÚÈ ÐÒÎÄÏÓÍÐÓ¿Ñ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÎÏÍÃÒÉÕÇÝ ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÍÂÍ ÐÇ̌
ÑÄÆ¿ ÐÄÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿  ÐÒÊÛÓÇÑ Ì¿ÑÏÇÞ  ÓÑÍÏÇÃ ¿ÊÝËÇÌÇÞ  ÉÏÇÍÊÇÑ  ¿ÜÏÍÐÇÊ 
ÇÊÇ ÃÇÍÉÐÇÃ ÉÏÄËÌÇÞ  ÏÇÐ  
­ÑÉÏÚÑÍÄ¿ÉÕÇÍÌÄÏÌÍÄÍÀØÄÐÑÁÍŠ«ÍÂnj
ʗÁÔÇËÁÍÊÍÉÌ͚ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÄÑ ÐÍÀÍÈ ÉÍˌ
ÎÊÄÉÐ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ  ÐÁÞÆ¿ÌÌÚÔ ÄÃÇÌÚË ÑÄԌ
ÌÍÊÍÂÇÖÄÐÉÇË ÕÇÉÊÍË w ÍÑ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ
ÇÐÔÍÃÌÍÂÍ ÐÚÏÛÞ ÃÇËÄÑÇÊÑÄÏÄÓÑ¿Ê¿Ñ¿  ÎÍÊnj
ÜÑÇÊÄÌÑÄÏÄÓÑ¿Ê¿Ñ¿  ÃÍ ÁÚÎÒÐÉ¿ ÂÍÑÍÁÍÈ ÎÏ͌
ÃÒÉÕÇÇ ÎÍÊÇÜÓÇÏÌÚÄ ÁÍÊÍÉÌ¿  ÌÇÑÇ  ÌÄÑÉ¿Œ ОАО «Гомельский ОАО «Могилёв-
ÌÚÄ ÎÍÊÍÑÌ¿  Ç ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ Ì¿ ÇÔ ÍÐÌÍÁÄ химический завод» химволокно»
ÑÍÁ¿ÏÍÁ Ì¿ÏÍÃÌÍÂÍ ÎÍÑÏÄÀÊÄÌÇÞ ÏÇÐ  

Рис. 125. Гомельский химический завод Рис. 126. ОАО «Могилёвхимволокно»

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химическая промышленность Республики Беларусь в интересах устойчивого развития страны 287

Рис. 127. ОАО «Светлогорск Химволокно»

­ÑÉÏÚÑÍÄ ¿ÉÕÇÍÌÄÏÌÍÄ ÍÀØÄÐÑÁÍ Š°ÁÄÑÊÍÂÍÏÐÉ ´Çˌ


ÁÍÊÍÉÌ͚ ¡ ÐÍÐÑ¿Á ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÞ ÁÔÍÃÞÑ Æ¿ÁÍÃ ÇÐÉÒÐÐÑÁÄ̌
ÌÍÂÍ ÁÍÊÍÉÌ¿ Ç Æ¿ÁÍÃ ÎÍÊÇÜÓÇÏÌÚÔ ÑÄÉÐÑÇÊÛÌÚÔ ÌÇÑÄÈ
ÏÇÐ  
¦¿ÁÍà ÇÐÉÒÐÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ÁÍÊÍÉÌ¿ ÎÏÍÇÆÁÍÃÇÑ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÚ
ÑÄÔÌÇÖÄÐÉÍÂÍ Ì¿ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÒÂÊÄÏÍÃÌÚÄ Ç ÑÄÏËÍÐÑÍÈÉÇÄ  ÌČ ОАО «Светлогорск
ÑÉ¿ÌÚÄ ÇÆ ÎÍÊÇÎÏÍÎÇÊÄÌ¿  Химволокно»
¦¿ÁÍà ÎÍÊÇÜÓÇÏÌÚÔ ÑÄÉÐÑÇÊÛÌÚÔ ÌÇÑÄÈ ÁÚÎÒÐÉ¿ÄÑ ÎÏ͌
ÃÒÉÕÇÝ  ÉÍÑÍÏ¿Þ ÎÏÇËÄÌÞÄÑÐÞ Á ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÇ ÑÉ¿ÌÄÈ Ï¿ÆÊÇ֌
ÌÍÂÍ Ì¿ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ ÎÊ¿ÑÄÊÛÌÚÄ  ÉÍÐÑÝËÌÚÄ  ËÄÀÄÊÛÌÚÄ  ÑÄÔÌnj
ÖÄÐÉÇÄ  ÃÊÞ ÐÎÄÕÍÃÄÅÃÚ  ÑÄÉÐÑÇÊÛÌ͌¿ʿÌÑÄÏÄÈÌÚÔ ÇÆÃÄÊÇÈ
¿ÏÃÇÌÌ͌ÑÝÊÄÁÚÄ ÇÆÃÄÊÇÞ Ç ÉÏÒÅÄÁ¿  ÎÄÏÖ¿ÑÉÇ  ÁÄϗÁÉÇ 
×ÌÒÏÚ  ÊÄÌÑÚ  ÌÄÑÉ¿ÌÚÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ  ÉÍÁÏÍÁÚÔ ÇÆÃÄÊÇÈ  ÇЌ
ÉÒÐÐÑÁÄÌÌÍÂÍ ËÄÔ¿  ÑÏÇÉÍÑ¿ÅÌÍÂÍ ÎÍÊÍÑÌ¿ ÃÊÞ ÐÎÍÏÑÇÁÌÚÔ ОАО «Белшина»
ÇÆÃÄÊÇÈ Ç ÃÍË¿×ÌÄÂÍ ÑÄÉÐÑÇÊÞ  Ͽƌ
ÊÇÖÌÍÂÍ ÍÀÇÁÍÖÌÍÂÍ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê¿ ÃÊÞ
пÊÍÌÍÁ ¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÈ
­ÑÉÏÚÑÍÄ ¿ÉÕÇÍÌÄÏÌÍÄ ÍÀØČ
ÐÑÁÍ Š ÄÊ×ÇÌ¿š  ÍÀÏÒÈÐÉ  w
ÍÃÌÍ ÇÆ ÉÏÒÎÌÄÈ×ÇÔ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÈ
Á °¬¢ ÎÍ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÒ ×ÇÌ ÃÊÞ
ÊÄÂÉÍÁÚÔ  ÂÏÒÆÍÁÚÔ  ÀÍÊÛ×ÄÂÏÒÆÌÚÔ
¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÈ  ÐÑÏÍÇÑÄÊÛÌ͌ÃÍÏÍÅÌÚÔ
Ç ÎÍÃٗËÌ͌ÑÏ¿ÌÐÎÍÏÑÌÚÔ Ë¿×ÇÌ 
ÜÊÄÉÑÏÍÑÏ¿ÌÐÎÍÏÑ¿  ¿ÁÑÍÀÒÐÍÁ  ÑϿɌ
ÑÍÏÍÁ Ç ÐÄÊÛÐÉÍÔÍÆÞÈÐÑÁÄÌÌÚÔ Ë¿Œ
×ÇÌ ÏÇÐ   Рис. 128. ОАО «Белшина»

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


288 Химические вещества в жизни и деятельности человека

Рис. 129. ОАО «Лакокраска» Рис. 130. Борисовский завод пластмассовых


изделий

­ÑÉÏÚÑÍÄ ¿ÉÕÇÍÌÄÏÌÍÄ ÍÀØÄÐÑÁÍ Šª¿ÉÍÉÏ¿ÐÉ¿š  ªÇŒ


ÿ  w ÁÄÃÒØÄÄ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÄ Á ¯ÄÐÎÒÀÊÇÉÄ ÄÊ¿ÏÒÐÛ ÎÍ ÇÆÂ͌
ÑÍÁÊÄÌÇÝ Ê¿ÉÍÉÏ¿ÐÍÖÌÚÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ Ï¿ÆÊÇÖÌÍÂÍ Ì¿ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ
ÜË¿ÊÄÈ  Ê¿ÉÍÁ  ÂÏÒÌÑÍÁ  ÉÏ¿ÐÍÉ ÃÊÞ Ï¿ÆËÄÑÉÇ ÃÍÏÍ  ÁÍÃÌ͌
ÃÇÐÎÄÏÐÇÍÌÌÚÔ ÉÏ¿ÐÍÉ  ӿпÃÌÚÔ ÉÏ¿ÐÍÉ ÏÇÐ  
­ÑÉÏÚÑÍÄ ¿ÉÕÇÍÌÄÏÌÍÄ ÍÀØÄÐÑÁÍ Š ÍÏÇÐÍÁÐÉÇÈ Æ¿ÁÍÃ
ÎÊ¿ÐÑË¿ÐÐÍÁÚÔ ÇÆÃÄÊÇȚ ÏÇÐ   ÁÚÎÒÐÉ¿ÄÑ ÇÆÃÄÊÇÞ ÇÆ ОАО «Лакокраска»
ÎÊ¿ÐÑË¿ÐÐ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄÌÌÍÂÍ Ì¿ÆÌ¿ÖÄÌÇÞ  ÑÍÁ¿ÏÚ Ì¿ÏÍÃÌÍÂÍ
ÎÍÑÏÄÀÊÄÌÇÞ  ÎÍÊÇÜÑÇÊÄÌÍÁÒÝ ÎʗÌÉÒ  ÎÍÊÇÜÑÇÊÄÌÍÁÚÄ Ç Î͌
ÊÇÎÏÍÎÇÊÄÌÍÁÚÄ ÑÏÒÀÚ
©ÏÍËÄ ÎÄÏÄÖÇÐÊÄÌÌÚÔ ÉÏÒÎÌÚÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ 
Á ¯ÄÐÎÒÀÊÇÉÄ ÄÊ¿ÏÒÐÛ ÒÐÎÄ×ÌÍ ÓÒÌÉÕÇÍÌÇÏÒÝÑ ÎÏÄÃÎÏnj
ÞÑÇÞ  Æ¿ÌÇË¿ÝØÇÄÐÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÄË ÀÚÑÍÁÍÈ ÔÇËÇÇ w Ë͌
ÝØÇÔ  ÖÇÐÑÞØÇÔ Ç ÉÍÐËÄÑÇÖÄÐÉÇÔ ÐÏÄÃÐÑÁ °ÏÄÃÇ ÌÇÔ ­Ÿ­
Š ÏÄÐÑÐÉÇÈ Æ¿ÁÍà ÀÚÑÍÁÍÈ ÔÇËÇǚ  Š ÄÊÇÑ¿Œ¡ÇÑÜÉК  Š«ÍŒ ОАО «Борисовский
ÃÒ˚ Â «ÇÌÐÉ  Ç ÃÏÒÂÇÄ завод пластмассовых
¬¿ ÍÐÌÍÁÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ Ç ÀÇÍÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÈ Á Ì¿Œ изделий»
×ÄÈ ÐÑÏ¿ÌÄ ×ÇÏÍÉÍÄ Ï¿ÆÁÇÑÇÄ ÎÍÊÒÖÇÊ¿ Ó¿ÏË¿ÕÄÁÑÇÖÄÐÉ¿Þ
ÍÑÏ¿ÐÊÛ  ÐÁÞÆ¿ÌÌ¿Þ Ð ÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÌÇÄË  Ï¿ÆÏ¿ÀÍÑÉÍÈ  Ë¿ÐÐÍÁÚË ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÍË
ÊÄÉ¿ÏÐÑÁÄÌÌÚÔ ÎÏÄοϿÑÍÁ  ÎÏÄÃÌ¿ÆÌ¿ÖÄÌÌÚÔ ÃÊÞ ÎÏÍÓÇÊ¿ÉÑÇÉÇ Ç ÊÄÖÄÌÇÞ
ÀÍÊÄÆÌÄÈ ­ÐÌÍÁÌÚÄ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÞ Ó¿ÏË¿ÕÄÁÑÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ ¯ÄŒ
ÐÎÒÀÊÇÉÇ ÄÊ¿ÏÒÐÛ w ¯²® Š ÄÊËÄÃÎÏÄοϿÑښ  «ÇÌÐÉ  ­Ÿ­ Š ÍÏÇÐÍÁŒ
ÐÉÇÈ Æ¿ÁÍà ËÄÃÎÏÄοϿÑÍÁš  ­Ÿ­ Š¬ÄÐÁÇÅÐÉÇÈ Æ¿ÁÍà ËÄÃÇÕÇÌÐÉÇÔ ÎÏÄοϿŒ
ÑÍÁš  °® ­­­ Š³¿ÏËÊÜÌÚ Â «ÇÌÐÉ  °­­­ ŠªÄÉÓ¿Ï˚  ªÍÂÍÈÐÉ  ¬¿
Ó¿ÏË¿ÕÄÁÑÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÞÔ ÐÑÏ¿ÌÚ ÎÏÍÇÆÁÍÃÇÑÐÞ ÍÉÍÊÍ   ÑÚÐÞÖÇ Ͽƌ
ÌÚÔ ÊÄÉ¿ÏÐÑÁÄÌÌÚÔ ÐÏÄÃÐÑÁ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Химическая промышленность Республики Беларусь в интересах устойчивого развития страны 289
¯¿ÆÁÇÑÇÄÊÝÀÍÂÍÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÂÍÔÇËÇÖÄÐÉÍÂÍÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ÌÄÁÍÆËÍÅÌÍÀÄÆ
Ì¿ÒÖÌÍÂÍÐÍÎÏÍÁÍÅÃÄÌÇÞ ÇÌÌÍÁ¿ÕÇÍÌÌÚÔÏ¿ÆÏ¿ÀÍÑÍÉÇÓÒÌÿËÄÌÑ¿ÊÛÌÚÔÇÐÐÊČ
ÃÍÁ¿ÌÇȼÑÇËÁÌ¿×ÄÈÐÑÏ¿ÌÄÆ¿ÌÇË¿ÝÑÐÞÌ¿ÒÖÌ͌ÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÐÉÇÄÇÌÐÑÇÑÒÑÚ
¬¿ÕÇÍÌ¿ÊÛÌÍÈ ¿É¿ÃÄËÇÇ Ì¿ÒÉ ÄÊ¿ÏÒÐÇ  ÍÑÏ¿ÐÊÄÁÚÄ Ì¿ÒÖÌ͌ÇÐÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÐÉÇÄ
ÇÌÐÑÇÑÒÑÚÇÎÏÍÓÇÊÛÌÚÄÉ¿ÓÄÃÏÚÁÚÐ×ÇÔÒÖÄÀÌÚÔÆ¿ÁÄÃÄÌÇÈ

Химическая промышленность — важнейший сектор экономики Рес-


публики Беларусь.
К основным отраслям химической промышленности Республики Бе-
ларусь относятся горно-химическая (получение калийных удобрений),
нефтехимическая (переработка нефти) и основная химия (производство
минеральных удобрений, химических волокон и нитей, синтетических
смол и пластических масс, резинотехнических изделий).

Вопросы, задания, задачи


1. Почему нашу страну называют «страной большой химии»?
2. Назовите химические предприятия Республики Беларусь, на которых производят
бензин, минеральные удобрения, полимерные плёнки, искусственное волокно.
3. Назовите предприятия Республики Беларусь, на которых изготавливают лекар-
ственные препараты, бытовые химикаты.
4. Приведите известные вам сведения о промышленном получении хлороводорода,
соляной и фосфорной кислот, а также соответствующие уравнения химических реакций.
5. На каком предприятии в Беларуси производится азотная кислота? В основе этого
производства лежит получение аммиака, из которого затем синтезируют азотную кисло-
ту. Приведите возможные уравнения химических реакций.
6. Приведите известные вам сведения о промышленном получении минеральных удоб-
рений в Республике Беларусь, а также соответствующие уравнения химических реакций.
7. Сульфат аммония может быть получен с использованием сульфата кальция, газо-
образных аммиака и СО2. Приведите возможные уравнения химических реакций.
8. Напишите уравнения реакций, с помощью которых можно осуществить следующие
превращения: P → P2O5 → Ca3(PO4)2 → $B)104 → )3PO4.
9. В ОАО «Гродно Азот» в производстве аммиака используются агрегаты мощностью
1650 т аммиака в сутки. Рассчитайте минимальные объёмы азота и природного газа
(н. у.), которые потребуются для получения такого количества аммиака. Конверсию ме-
тана с образованием водорода и угарного газа считать полной (см. с. 160).
10. В процессе изготовления жидких азотных удобрений используют водные рас-
творы солей. К числу таких удобрений относятся смеси концентрированных растворов
ʠʖʦʗʖʢʞʚʖ /ʃ2)2ʇʄ ʞ ʖʢʢʞʖʭʣʤʟ ʧʛʡʞʨʦʱ /)4/03. Рассчитайте массы 80%-ного раство-
ра карбамида и 70%-ного раствора селитры, которые нужно взять, чтобы приготовить
ʤʚʣʩ ʨʤʣʣʩ ʜʞʚʠʤʙʤ ʩʚʤʗʦʛʣʞʵ  ʛʧʡʞ ʢʖʧʧʤʘʖʵ ʚʤʡʵ /)2)2CO в нём должна составлять
    ʖ /)4/03 — 39,77 %. Определите массовую долю азота в таком удобрении.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


290 Химические вещества в жизни и деятельности человека

§ 53. Охрана окружающей среды от вредного


воздействия химических веществ. «Зелёная химия»

ÍÏÛÀ¿ Ð Æ¿ÂÏÞÆÌÄÌÇÞËÇ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈ ÐÏÄÃÚ


£ÍÐÑÇÅÄÌÇÞ Ì¿ÒÉÇ Ç ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÇ ÎÍÆÁÍÊÇÊÇ ÐÍÆÿÑÛ ÉÍËÓÍÏÑÌÚÄ ÒÐÊÍÁÇÞ
ÃÊÞ ÅÇÆÌÇ ÊÝÃÄÈ ­ÃÌ¿ÉÍ ÌÄÍÎÏ¿ÁÿÌÌÍ ÁÚÐÍÉÇÄ ÑÄËÎÚ ÏÍÐÑ¿ ÎÍÑÏÄÀÊÄÌÇÞ
ÎÏÇÁÄÊÇ É ÖÏÄÆËÄÏÌÚË Ì¿ÂÏÒÆÉ¿Ë Ì¿ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÒÝ ÐÏÄÃÒ  É ė Æ¿ÂÏÞÆÌÄÌÇÝ
Ç ÇÐÑÍØÄÌÇÝ ÎÏÇÏÍÃÌÚÔ ÏÄÐÒÏÐÍÁ
© ÍÐÌÍÁÌÚË ÁÇÿË Æ¿ÂÏÞÆÌÄÌÇÈ  ÁÊÇÞÝØÇÔ Ì¿ ÄÐÑÄÐÑÁÄÌÌÒÝ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÒÝ
ÐÏÄÃÒ ÍÑÌÍÐÞÑ
 ÍÑÔÍÃÚ w ÀÚÑÍÁÚÄ Ç ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÚÄ  ÎÍÀÍÖÌÚÄ ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ
Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÚÄ ÜÊÄËÄÌÑÚ  ÎÊ¿ÐÑÇÉÇ  ÑÞŗÊÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ Ð ÎÊÍÑÌÍÐÑÛÝ ÀÍÊÄÄ
 ÂÐË 
 ÍÑÏ¿ÀÍÑ¿ÌÌÚÄ ¿ÆÚ w ÁÚÔÊÍÎÌÚÄ ¿ÆÚ ¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÈ /0  /0  °­  ÒÂÊČ
ÁÍÃÍÏÍÃÚ w ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÌÄÎÍÊÌÍÂÍ ÐÂÍÏ¿ÌÇÞ ÑÍÎÊÇÁ¿  ÍÑÔÍÃÞØÇÄ ¿ÆÚ  ÑÄÔÌ͌
ÊÍÂÇÖÄÐÉÇÔ ÒÐÑ¿ÌÍÁÍÉ °­  °­  40  /0  /0  ­  ÑÄÎÊÍÁÚÔ ÜÊÄÉÑÏÍÐѿ̌
ÕÇÈ  ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÈ ËÄÑ¿ÊÊÒÏÂÇÇ  ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ Ç ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ
ÐÑÏÍÇÑÄÊÛÌÚÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ
 ÀÚÑÍÁÚÄ  ÔÍÆÞÈÐÑÁÄÌÌÚÄ Ç ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÚÄ ÐÑÍÖÌÚÄ ÁÍÃÚ  Ð ÉÍÑÍÏÚËÇ
Á ÍÉÏÒÅ¿ÝØÒÝ ÐÏÄÃÒ ÎÍÐÑÒοÝÑ ÓÍÐÓ¿ÑÚ ËÍÝØÇÄ Ç ÖÇÐÑÞØÇÄ ÐÏÄÃÐÑÁ¿ 
ÓÍÐÓÍÏÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ Ç ÃÏ  ÌÇÑÏ¿ÑÚ Ç ÃÏÒÂÇÄ ¿ÆÍÑÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ
ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ  ÜÉÐÉÏÄËÄÌÑÚ ÖÄÊÍÁÄÉ¿ Ç ÅÇÁÍÑÌÚÔ  ÃÏÒÂÇÄ ÐÍÊÇ
ÔÊÍÏÇÃÚ  ÐÒÊÛÓ¿ÑÚ  ÑÞŗÊÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ  ÎÍÁÄÏÔÌÍÐÑÌ͌¿ÉÑÇÁÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿
®Ÿ¡  ÎÄÐÑÇÕÇÃÚ
¦¿ÂÏÞÆÌÄÌÇÞ ÁÊÇÞÝÑ Ì¿ ÐÍÐÑÍÞÌÇÄ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈ ÐÏÄÃÚ  ÍοÐÌÚ ÃÊÞ ÊÝÃÄÈ 
ÞÁÊÞÝÑÐÞ ÎÏÇÖÇÌÍÈ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÔ ÀÍÊÄÆÌÄÈ Ç ÂÄÌÄÑÇÖÄÐÉÇÔ ËÒÑ¿ÕÇÈ ±ÄË ÌÄ ËČ
ÌÄÄ ÐÍÁÏÄËÄÌÌÍÈ ÕÇÁÇÊÇÆ¿ÕÇÇ ÌÄ ÍÀÍÈÑÇÐÛ ÀÄÆ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÇ
®ÏÍÀÊÄË¿ ÐÍÐÑÍÇÑ ÌÄ Á ÐÍÆÿÌÇÇ ÔÇËÇÉ¿ËÇ ŠÁÏÄÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁš  ¿ Á ÑÍË  ÖÑÍ
ÊÝÃÇ ÌÄ ÁÐÄÂÿ Ï¿ÕÇÍÌ¿ÊÛÌÍ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÐÇÌÑÄÆÇÏÍÁ¿ÌÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Ç ÔÇËnj
ÖÄÐÉÇÄ ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÇ °ÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÇËÄÌÌÍ ÔÇËÇÉÇ ÃÍÊÅÌÚ Ì¿ÈÑÇ ÎÒÑÇ ÐÌnj
ÅÄÌÇÞ ÁÏÄÿ  ÎÏÇÌÍÐÇËÍÂÍ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÚËÇ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÞËÇ Ç ÃÏÒÂÇËÇ ÇÐÑÍ֌
ÌÇÉ¿ËÇ Æ¿ÂÏÞÆÌÄÌÇÞ Ì¿×ÄÈ ÎÊ¿ÌÄÑÚ ¡ ÐÁÞÆÇ Ð ÜÑÇË ÁÍÆËÍÅÌÚ ÃÁ¿ ÎÒÑÇ
  ÍÑÐÊÄÅÇÁ¿ÑÛ ÎÍÐÑÒÎÊÄÌÇÄ ÁÏÄÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÍÉÏÒÅ¿ÝØÒÝ ÐÏÄÃÒ
Ç ÍÀÄÆÁÏÄÅÇÁ¿ÑÛ ÇÊÇ ÒÌÇÖÑÍÅ¿ÑÛ ÇÔ  ÖÑÍ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ƿÿÖÄÈ ÜÉÍÊÍÂÇÖÄÐÉÍÈ
ÔÇËÇÇ
  ÎÏÄÃÍÑÁÏ¿Ø¿ÑÛ Æ¿ÂÏÞÆÌÄÌÇÄ ÐÏÄÃÚ  ÒËÄÌÛ׿Þ ÁÚÏ¿ÀÍÑÉÒ ÎÏÇÏÍÃÌÚÔ À͌
¿ÑÐÑÁ  ÖÑÍ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ƿÿÖÄÈ ŠÆÄʗÌÍÈ ÔÇËÇǚ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Охрана окружающей среды от вредного воздействия химических веществ. «Зелёная химия» 291
°ÊÄÃÒÞ ÎÍ ÎÄÏÁÍËÒ ÎÒÑÇ  ÔÇËÇÉnj¿Ì¿ÊÇÑÇÉÇ Ç ÜÉÍÊÍÂÇ Ï¿ÆÏ¿À¿ÑÚÁ¿Œ
ÝÑ ÜÓÓÄÉÑÇÁÌÚÄ ËÄÑÍÃÚ ËÍÌÇÑÍÏÇÌ¿ ÁÍÃ͗ËÍÁ  ÎÍÖÁ  ÁÍÆÃÒÔ¿ ²Ö—ÌÚÄ
Ç ÇÌÅÄÌÄÏڌϿÆÏ¿ÀÍÑÖÇÉÇ ÇÆÍÀÏÄÑ¿ÝÑ  ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÛ Áڌ
ÎÒÐÉ¿ÄÑ ËÌÍÂÍÖÇÐÊÄÌÌÚÄ ÐÍÏÀÄÌÑÚ  ÎÍÂÊÍÑÇÑÄÊÇ  ÇÍÌÍÍÀËÄÌÌÚÄ ÐËÍÊÚ ÃÊÞ
ÍÖÇÐÑÉÇ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÚÔ Ç ÐÑÍÖÌÚÔ ÁÍà  ÎÍÂÊÍØÄÌÇÞ ÁÏÄÃÌÚÔ ¿ÆÍÁ Ç ÎÚÊÇ 
ÁÚÃÄÊÞÄËÚÔ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÞËÇ ´ÇËÇÉÇ Ï¿ÆÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÝÑ ËÄÑÍÃÚ ÒÑÇÊÇÆ¿ÕÇÇ ÎÏ͌
ËÚ×ÊÄÌÌÚÔ Ç ÀÚÑÍÁÚÔ ÍÑÔÍÃÍÁ ÎÒїË ÇÔ ÀÄÆÍοÐÌÍÂÍ ÒÌÇÖÑÍÅÄÌÇÞ ÇÊÇ ÎČ
ÏÄÏ¿ÀÍÑÉÇ Ð ÕÄÊÛÝ ÎÍÁÑÍÏÌÍÂÍ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÞ £ § «ÄÌÃÄÊÄÄÁ Á ÐÁ͗ ÁÏÄËÞ
ÎÇпÊ Š¡ ÔÇËÇÇ ÌÄÑ ÍÑÔÍÃÍÁ  ¿ ÄÐÑÛ ÌÄÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÌÍÄ ÐÚÏۗš
¡ É¿ÖÄÐÑÁÄ ÎÏÇËÄÏÍÁ ÒÑÇÊÇÆ¿ÕÇÇ Ï¿ÆÊÇÖÌÚÔ ÍÑÔÍÃÍÁ Á ¯ÄÐÎÒÀÊÇÉÄ
 ÄÊ¿ÏÒÐÛ ËÍÅÌÍ ÎÏÇÁÄÐÑÇ ÎÄÏÄÏ¿ÀÍÑÉÒ ËÄÑ¿ÊÊÍÊÍË¿ Ì¿ ÄÊÍÏÒÐÐÉÍË ËÄѿʌ
ÊÒÏÂÇÖÄÐÉÍË Æ¿ÁÍÃÄ °ÄÂÍÃÌÞ Á ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÚÔ Ë¿Ð×Ñ¿À¿Ô ÎÄÏÄÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÝÑ
Ë¿ÉÒÊ¿ÑÒÏÒ  ÇÆÃÄÊÇÞ ÇÆ ÎÊ¿ÐÑË¿ÐÐ Ç ÐÑÄÉÊ¿ ·Ê¿É ÊÇÑÄÈÌÍÂÍ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿
ÎÏÇËÄÌÞÝÑ ÃÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÐÑÏÍÈË¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ ÉÇÏÎÇÖ¿  ÖÄÏÄÎÇÕÚ  ¬¿ ÀÄÊ͌
ÏÒÐÐÉÇÔ ÌÄÓÑÄÎÄÏÄÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÝØÇÔ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÞÔ ÇËÄÝÑÐÞ ÒÐÑ¿ÌÍÁÉÇ ÎÍ ÎÏÄÍÀŒ
Ï¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ ÐÄÏÍÁÍÃÍÏÍÿ  ÁÚÃÄÊÞÝØÄÂÍÐÞ Á ÎÏÍÕÄÐÐÄ ÎÄÏÄÏ¿ÀÍÑÉÇ ÌÄÓÑÇ Á ¿ÑŒ
ËÍÐÓÄÏÒ  Á ÎÍÊÄÆÌÚÈ ÎÏÍÃÒÉÑ w ÐÄÏÌÒÝ ÉÇÐÊÍÑÒ
¬¿ ¢ÍËÄÊÛÐÉÍË ÔÇËÇÖÄÐÉÍË Æ¿ÁÍÃÄ ÓÑÍÏÍÁÍÃÍÏÍà  ÁÍÆÌÇÉ¿ÝØÇÈ Á ÎÏ͌
ÕÄÐÐÄ Ï¿ÆÊÍÅÄÌÇÞ ¿Î¿ÑÇÑÍÁÍÂÍ ÓÍÐÓÍÏÇÑÍÁÍÂÍ  ÉÍÌÕÄÌÑÏ¿Ñ¿ ÎÏÄÍÀÏ¿ÆÒÝÑ
Á )4J'  "M'  /¿"M'

®ÏÄÃÍÑÁÏ¿ØÄÌÇÄ Æ¿ÂÏÞÆÌÄÌÇÈ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈ ÐÏÄÃÚ


´ÇËÇÉÇ  Ï¿ÆÃÄÊÞÞ ÑÏÄÁÍÂÒ ÖÄÊÍÁÄÖÄÐÑÁ¿ Æ¿ ÒÔÒÃ×ÄÌÇÄ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ ÍÉÏÒÅ¿Œ
ÝØÄÈ ÐÏÄÃÚ  ÁÚÏ¿ÀÍÑ¿ÊÇ ÌÍÁÒÝ ÐÑÏ¿ÑÄÂÇÝ ÍÏ¿ÌÇÆ¿ÕÇÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏÍÇƌ
ÁÍÃÐÑÁ  ÉÍÑÍÏ¿Þ ÎÍÊÒÖÇÊ¿ Ì¿ÆÁ¿ÌÇÄ ŠÆÄʗ̿Þ ÔÇËÇޚ
Š¦Äʗ̿Þ ÔÇËÇޚ w ÜÑÍ ÐÑÏ¿ÑÄÂÇÞ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ Ç ÎÏÇËÄÌÄÌÇÞ ÔÇËÇÖČ
ÐÉÇÔ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ Ç ÎÏÍÕÄÐÐÍÁ  ÎÏÄÃÒÐË¿ÑÏÇÁ¿ÝØ¿Þ ÒËÄÌÛ×ÄÌÇÄ ÇÊÇ ÇÐÉÊÝÖÄÌÇÄ
ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÇÞ Ç ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÞ ÁÏÄÃÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ
¯¿ÐÐËÍÑÏÇË  É¿É Á Ï¿ËÉ¿Ô ŠÆÄʗÌÍÈ ÔÇËÇǚ ÎÏÄÃʿ¿ÄÑÐÞ ÏÄ׿ÑÛ ÜÉÍÊÍÂnj
ÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÀÊÄËÚ
 ¶ÑÍÀÚ ÇÆÀÄÅ¿ÑÛ ÎÍοÿÌÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÁÄØÄÐÑÁ Á ÍÉÏÒÅ¿ÝØÒÝ ÐÏÄÃÒ
Ç ÐÌÇÆÇÑÛ ÎÍÑÄÏÇ ÎÏÇÏÍÃÌÚÔ ÏÄÐÒÏÐÍÁ  ÑÏÄÀÒÄÑÐÞ Ï¿ÆÏ¿À¿ÑÚÁ¿ÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ
ÎÏÍÕÄÐÐÚ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÇÐÉÊÝÖ¿ÝÑ ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÄ ÎÍÀÍÖÌÚÔ ÎÏÍÃÒÉÑÍÁ ¬¿ÎÏÇËÄÏ 
Á ÇÆÁÄÐÑÌÍË Á¿Ë ÑÏ¿ÃÇÕÇÍÌÌÍË Ê¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÍË ËÄÑÍÃÄ ÐÇÌÑÄÆ¿ ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏ͌
ÿ ÎÍ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
U
/B$M ÑÁ  )40 ÉÍÌÕ =)$M↑ /B)40
ÑÄÍÏÄÑÇÖÄÐÉÇ ÑÍÊÛÉÍ  ÇÆ  ¿ÑÍËÍÁ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ ÁÔÍÃÞÑ Á ÐÍÐÑ¿Á ÌÒÅÌÍÂÍ ÎÏÍÃÒɌ
Ñ¿ ±¿É Ì¿ÆÚÁ¿ÄË¿Þ ¿ÑÍËÌ¿Þ ÜÓÓÄÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ÜÑÍÂÍ ÎÏÍÕÄÐп ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ  

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


292 Химические вещества в жизни и деятельности человека

¬¿ ­Ÿ­ Š ÄÊ¿ÏÒÐÛÉ¿ÊÇȚ ÔÊÍÏÍÁÍÃÍÏÍà ÎÍÊÒÖ¿ÝÑ ÎÏÞËÚË ÁÆ¿ÇËÍÃÄȌ


ÐÑÁÇÄË ÔÊÍÏ¿ Ç ÁÍÃÍÏÍÿ  ÎÏÇ ÜÑÍË ÁÐÄ ¿ÑÍËÚ ÏÄ¿ÂÄÌÑÍÁ ÁÔÍÃÞÑ Á ÐÍÐÑ¿Á
ÎÏÍÃÒÉÑ¿
U
) $M=)$M
¦Ì¿ÖÇÑ  ÜÓÓÄÉÑÇÁÌÍÐÑÛ ÎÏÍÕÄÐп ÐÍÐÑ¿ÁÊÞÄÑ  
 ¬ÄÍÀÔÍÃÇËÍ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÖÄÐÉÇÄ ÎÏÍÕÄÐÐÚ  Á ÉÍÑÍÏÚÔ É¿É ÇЌ
ÔÍÃÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿  Ñ¿É Ç ÎÏÍÃÒÉÑÚ ÇÊÇ ÍÑÔÍÃÚ ÌÄ Ì¿ÌÍÐÞÑ ÁÏÄÿ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈ
ÐÏÄÃÄ Ç ÎÄÏÐÍÌ¿ÊÒ ÎÏÄÃÎÏÇÞÑÇÈ ¬¿ÎÏÇËÄÏ  ÍÑÀÄÊÇÁ¿ÌÇÄ ÕÄÊÊÝÊÍÆÚ ÔÊÍÏÍË
ÎÏÇ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁÄ ÀÒË¿ÂÇ ÎÏÇÁÍÃÇÑ É ÍÀÏ¿ÆÍÁ¿ÌÇÝ Ç ÎÍÐÑÒÎÊÄÌÇÝ Á ÍÉÏÒÅ¿Œ
ÝØÒÝ ÐÏÄÃÒ ÑÍÉÐÇÖÌÚÔ ÁÄØÄÐÑÁ w ÃÇÍÉÐÇÌÍÁ ¶ÑÍÀÚ ÜÑÍÂÍ ÇÆÀÄÅ¿ÑÛ  ÎÏÄÌ
ÎÍÖÑÇÑÄÊÛÌÄÄ ÎÏÍÁÍÃÇÑÛ ÍÑÀÄÊÇÁ¿ÌÇÄ ÕÄÊÊÝÊÍÆÚ ÎÄÏÍÉÐÇÃÍË ÁÍÃÍÏÍÿ  ÉÍÑ͌
ÏÚÈ ÌÄ ÎÏÄÃÐÑ¿ÁÊÞÄÑ Ñ¿ÉÍÈ ÍοÐÌÍÐÑÇ ®ÏÇ ÎÍοÿÌÇÇ Á ÍÉÏÒÅ¿ÝØÒÝ ÐÏÄÃÒ
ÍÌ ÀÚÐÑÏÍ Ï¿Æʿ¿ÄÑÐÞ
¬­¬­ ­↑
§ÆÁÄÐÑÌÍ Í ÁÏÄÃÄ  ÉÍÑÍÏÚÈ Ì¿ÌÍÐÞÑ ÁÐÄËÒ ÅÇÁÍËÒ ÁÚÀÏÍ×ÄÌÌÚÄ ÎÍÊnj
ËÄÏÌÚÄ ÒοÉÍÁÉÇ  οÉÄÑÚ  ÀÒÑÚÊÇ ÇÆ ÎÊ¿ÐÑÇÉ¿ ­ÃÌ¿ÉÍ ÎÍÊÌÚÈ ÎÄÏÄÔÍà ̿
ÀÒË¿ÅÌÒÝ ÒοÉÍÁÉÒ ÎÏÇÁÄ×Ñ É ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍÐÑÇ ÒÁÄÊÇÖÄÌÇÞ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿
ÀÒË¿ÂÇ  ¿ ÐÊÄÃÍÁ¿ÑÄÊÛÌÍ  ÃÍÎÍÊÌÇÑÄÊÛÌÍÈ ÁÚÏÒÀÉÄ ÊÄÐÍÁ ®ÍÜÑÍËÒ ÎÏÄÃÊ¿Œ
¿ÄÑÐÞ ÎÄÏÄÈÑÇ Ì¿ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÄ ÒοÉÍÁÍÖÌÍÂÍ Ë¿ÑÄÏÇ¿Ê¿ ÇÆ ÀÇÍÏ¿Æʿ¿ÄËÚÔ
Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ  ÎÏÍÇÆÁÄ×ÌÌÚÔ  Ì¿ÎÏÇËÄÏ  ÇÆ ËÍÊÍÖÌÍÈ ÉÇÐÊÍÑÚ ÇÊÇ ÎÏÍÇÆÁ͌
ÃÌÚÔ ÕÄÊÊÝÊÍÆÚ £ÊÞ ÇÆÂÍÑÍÁÊÄÌÇÞ ÀÒÑÚÊÍÉ ÊÒÖ×Ä ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ ÐÑÄÉÊÍ 
ÉÍÑÍÏÍÄ ËÍÅÌÍ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ ÎÍÁÑÍÏÌÍ ÊÇÀÍ ÎÄÏÄÎÊ¿ÁÊÞÑÛ Ç ÎÍÊÒÖ¿ÑÛ Ì͌
ÁÚÄ ÇÆÃÄÊÇÞ
 ÍÊÛ×ÇÌÐÑÁÍ ÔÇËÇÉ͌ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÖÄÐÉÇÔ ÎÏÍÕÄÐÐÍÁ ÎÏÍÑÄÉ¿ÄÑ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô
§ÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÌÌÚÄ ÁÍÃÌÚÄ ÇÊÇ ÌÄÁÍÃÌÚÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÇ Ð ÐÍÃÄÏÅ¿ØÇËÇÐÞ Á ÌÇÔ
ÎÏÇËÄÐÞËÇ ÃÍÊÅÌÚ ÎÏÍÔÍÃÇÑÛ ÎÏÍÕÄÐÐ ÍÖÇÐÑÉÇ ¼ÑÍ ÃÍÏÍÂÍÐÑÍÞØÇÈ ÎÏÍÕÄÐÐ
© ÑÍËÒ ÅÄ ÎÍÊÌÍÈ ÍÖÇÐÑÉÇ  É¿É ÎÏ¿ÁÇÊÍ  ÌÄ ÎÏÍÇÐÔÍÃÇÑ ¯¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÇ Ð Ð͌
ÃÄÏÅ¿ØÇËÇÐÞ Á ÌÇÔ ÍοÐÌÚËÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇËÇ ÏÄ¿ÂÄÌÑ¿ËÇ Á ÁÇÃÄ ÐÑÍÖÌÚÔ ÁÍÃ
ÐÀÏ¿ÐÚÁ¿ÝÑÐÞ Á ÏÄÉÇ ¡ÚÔÍÃÍË ÇÆ ÜÑÍÈ ÐÇÑÒ¿ÕÇÇ ÞÁÊÞÄÑÐÞ ÍÑÉ¿Æ ÍÑ ÇÐÎÍÊی
ÆÍÁ¿ÌÇÞ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÄÈ ÇÊÇ ÁÚÀÍÏ Ñ¿ÉÇÔ  ÉÍÑÍÏÚÄ ÌÄ Æ¿ÂÏÞÆÌÞÝÑ ÍÉÏÒÅ¿Œ
ÝØÒÝ ÐÏÄÃÒ
¬¿ÎÏÇËÄÏ  Á É¿ÖÄÐÑÁÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÞ ÎÏÄÃʿ¿ÝÑ ÇÐÎÍÊÛÆÍÁ¿ÑÛ ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ
Â¿Æ  ÐÅ¿ÑÚÈ ÃÍ ÐÍÐÑÍÞÌÇÞ  ÎÏÇ ÉÍÑÍÏÍË ÍÌ ÎÏÇÀÊÇÅ¿ÄÑÐÞ ÎÍ ÎÊÍÑÌÍÐÑÇ É ÅÇÌ
ÉÍÐÑÇ ±¿ÉÍÈ Ï¿ÐÑÁÍÏÇÑÄÊÛ ÒÅÄ ÐÄÂÍÃÌÞ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑ ÃÊÞ ÜÉÐÑÏ¿ÉÕÇÇ ÉÍÓÄÇÌ¿
ÇÆ ÉÍÓÄÈÌÚÔ ƗÏÄÌ  ÜÓÇÏÌÚÔ Ë¿ÐÄÊ ÇÆ Ï¿ÐÑÄÌÇÈ Ç Á ÌÄÉÍÑÍÏÚÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
ÏÄ¿ÉÕÇÞÔ ®ÍÐÊÄ ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÜÉÐÑÏ¿ÉÕÇÇ Ï¿ÐÑÁÍÏ ÃÍÐÑ¿ÑÍÖÌÍ Ì¿ÂÏÄÑÛ Ç ÁÄÐÛ
°­ ÇÐοÏÇÑÐÞ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


Охрана окружающей среды от вредного воздействия химических веществ. «Зелёная химия» 293

Рис. 131. Солнечная панель на крыше дома и схема конструкции солнечного элемента

 ¶ÑÍÀÚ ÎÏÄÃÍÑÁÏ¿ÑÇÑÛ ÇÐÑÍØÄÌÇÄ ÎÏÇÏÍÃÌÚÔ ÏÄÐÒÏÐÍÁ  ÌÄÍÀÔÍÃÇËÍ ÐÍƌ


ÿÁ¿ÑÛ ÎÏÍÇÆÁÍÃÐÑÁ¿ ÇÊÇ ÍÐÒØÄÐÑÁÊÞÑÛ ÎÏÍÕÄÐÐÚ  Á ÉÍÑÍÏÚÔ ÇÐÎÍÊÛÆÒÝÑÐÞ
ÁÍÆÍÀÌÍÁÊÞÄËÚÄ ÁÇÃÚ ÐÚÏÛÞ w Ï¿ÐÑÇÑÄÊÛÌÚÄ Ë¿ÐÊ¿  ÕÄÊÊÝÊÍÆ¿  ÀÚÑÍÁÍÈ ËҌ
ÐÍÏ  ÒÂÊÄÉÇÐÊÚÈ ¿Æ
±¿ÉÍÈ ÎÍÃÔÍà ÊÄÅÇÑ Á ÍÐÌÍÁÄ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ËÄÑÇÊÍÁÚÔ ÜÓÇÏÍÁ ÅÇÏÌÚÔ ÉÇЌ
ÊÍÑ w ÀÇÍÑÍÎÊÇÁ¿ ÇÆ Ï¿ÎÐÍÁÍÂÍ Ë¿ÐÊ¿
´ÇËÇÉÇ Ï¿ÀÍÑ¿ÝÑ Ì¿Ã ÐÍÆÿÌÇÄË Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ ÃÊÞ ÐÍÊÌÄÖÌÚÔ À¿Ñ¿ÏÄÈ 
ÉÍÑÍÏÚÄ ÎÏÄÍÀÏ¿ÆÒÝÑ ÌÄÇÐÖÄÏοÄËÒÝ ÜÌÄÏÂÇÝ °ÍÊÌÕ¿ Á ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÒÝ
ÏÇÐ  
 ²ËÄÌÛ×ÇÑÛ ÎÍοÿÌÇÄ ÁÚÔÊÍÎÌÚÔ ¿ÆÍÁ ¿ÁÑÍËÍÀÇÊÄÈ Á ¿ÑËÍÐÓÄÏÒ
Ç ÐÌÇÆÇÑÛ οÏÌÇÉÍÁÚÈ ÜÓÓÄÉÑ ËÍÅÌÍ ÎÒїË Æ¿ËÄÌÚ ÃÁÇ¿ÑÄÊÄÈ ÁÌÒÑÏÄÌÌÄÂÍ
ÐÂÍÏ¿ÌÇÞ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÃÍÁ Ì¿ ÜÊÄÉÑÏÍÃÁÇ¿ÑÄÊÇ £ÊÞ ÜÑÍÂÍ ÔÇËÇÉÇ Ï¿ÀÍÑ¿ÝÑ Ì¿Ã
ÐÍÆÿÌÇÄË ÌÍÁÚÔ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÇÐÑÍÖÌÇÉÍÁ ÑÍÉ¿  Á Ö¿ÐÑÌÍÐÑÇ  Ì¿Ã Ï¿ÆÏ¿ÀÍÑÉÍÈ
ÜÓÓÄÉÑÇÁÌÚÔ ÑÍÎÊÇÁÌÚÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ  ÎÏÄÍÀÏ¿ÆÒÝØÇÔ ÜÌÄÏÂÇÝ ÀÄÐÎÊ¿ËÄÌÌÍÂÍ
ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ ÁÍÃÍÏÍÿ ÉÇÐÊÍÏÍÃÍË Á ÜÊÄÉÑÏÇÖÄÐÉÒÝ
ÍÊÛ×ÍÈ ׿ Á ÐÌÇÅÄÌÇÇ ÐÑÄÎÄÌÇ Æ¿ÂÏÞÆÌÄÌÇÞ ¿ÑËÍÐÓÄÏÚ w ÎÏÇËÄÌÄÌÇÄ
¿ÁÑÍËÍÀÇÊÛÌÚÔ É¿Ñ¿ÊÇÆ¿ÑÍÏÍÁ w ÒÐÑÏÍÈÐÑÁ Á ÁÚÔÊÍÎÌÍÈ ÐÇÐÑÄËÄ ¿ÁÑÍËÍÀnj
ÊÞ ­ÌÇ ÎÏÄÃÌ¿ÆÌ¿ÖÄÌÚ ÃÊÞ ÐÌÇÅÄÌÇÞ ÑÍÉÐÇÖÌÚÔ ÁÚÀÏÍÐÍÁ Á ¿ÑËÍÐÓÄÏÒ ÎҌ
їË ÁÍÐÐÑ¿ÌÍÁÊÄÌÇÞ ÍÉÐÇÃÍÁ ¿ÆÍÑ¿ Ç ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ Ò¿ÏÌÍÂÍ ¿ƿ  ¿ Ñ¿ÉÅÄ ÌÄÃÍÂ͌
ÏÄÁ×ÇÔ ÒÂÊÄÁÍÃÍÏÍÃÍÁ
¡ Ì¿ÐÑÍÞØÄÄ ÁÏÄËÞ ÃÊÞ ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÂÍ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ ÕÇÁÇÊÇÆ¿ÕÇÇ ÖÄÊÍÁÄÖÄÐÑÁÍ
ÃÍÊÅÌÍ Ì¿ÎÏ¿ÁÊÞÑÛ ÐÁÍÝ ÃÄÞÑÄÊÛÌÍÐÑÛ ÌÄ ÑÍÊÛÉÍ Ì¿ ÒÐÑÏ¿ÌÄÌÇÄ ÁÏÄÃÌÚÔ Î͌
ÐÊÄÃÐÑÁÇÈ  ÌÍ Ç Ì¿ ÎÏÄÃÍÑÁÏ¿ØÄÌÇÄ ÇÔ ÎÍÞÁÊÄÌÇÞ  ÃÄÈÐÑÁÍÁ¿ÑÛ ÎÍ ÎÏÇÌÕÇÎÒ
ŠÌÄ Ì¿ÁÏÄÃÇ ÐÄÀÄ  ÍÀØÄÐÑÁÒ  ÎÏÇÏÍÃĚ ±¿É¿Þ ÃÄÞÑÄÊÛÌÍÐÑÛ ÁÍÆËÍÅÌ¿ Á ÒÐÊ͌
ÁÇÞÔ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ Ì¿ÒÉÇ  Ï¿ÆÏ¿ÀÍÑÉÇ Ì¿ ė ÍÐÌÍÁÄ ÏÄÐÒÏÐ͌  ÜÌÄό
ÂÍÐÀÄÏÄ¿ÝØÇÔ Ç ÜÉÍÊÍÂÇÖÄÐÉÇ ÀÄÆÁÏÄÃÌÚÔ ÑÄÔÌÍÊÍÂÇÈ  ÌÍÁÚÔ Ë¿ÑÄÏÇ¿ÊÍÁ
Ç ÁÄØÄÐÑÁ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


294 Химические вещества в жизни и деятельности человека

Задачи экологической химии — отслеживая поступление вредных


веществ в окружающую среду, обезвреживать или уничтожать их, огра-
ничивать их распространение.
«Зелёная химия» — это стратегия производства и применения хими-
ческих продуктов и процессов, предусматривающая уменьшение или ис-
ключение использования и образования вредных веществ.

Вопросы, задания, задачи


1. Каковы причины экологических проблем? Как вы понимаете выражение: «Возник-
новение экологических проблем — это следствие чрезмерного потребления»?
2. Назовите вещества — основные загрязнители воздуха и их источники.
3. Какие неорганические вещества могут быть обнаружены в воде из колодца, если:
а) она является жёсткой; б) неподалёку расположен коровник; в) рядом находится удоб-
ряемое поле?
4. Оцените плюсы и минусы использования в качестве упаковки полиэтилена и бу-
маги.
5. Назовите возможные пути уменьшения загрязнения окружающей среды химиче-
скими предприятиями. Как эти задачи предлагает решать «зелёная химия»?
6. Признано, что дешевле предотвратить образование загрязнений, чем ликвидиро-
вать их последствия. Приведите примеры воплощения этой идеи в организацию совре-
менных химических производств.
7. Предложите способы поглощения выделяющегося в производственном процессе:
а) хлороводорода; б) сероводорода; в) сернистого газа.
8. На основании известных вам реакций с участием металлов предложите метод
извлечения меди из отработанного раствора гальванического меднения, содержащего
сульфат меди.
9. У транспортных магистралей с интенсивным движением автотранспорта ощущает-
ся запах диоксида азота. Объясните источник его возникновения. Примите к сведению,
что в бензине не содержатся соединения азота, а в цилиндре автомобильного двигате-
ʡʵ ʚʤʧʨʞʙʖʛʨʧʵ ʘʱʧʤʠʤʛ ʚʖʘʡʛʣʞʛ ʞ ʨʛʢʥʛʦʖʨʩʦʖ ʄʯʩʯʛʣʞʛ ʝʖʥʖʫʖ /02 начинается при
его содержании 8 мг/м3 ʘ ʘʤʝʚʩʫʛ ʆʖʧʧʭʞʨʖʟʨʛ ʤʗʰʶʢʣʩʴ ʚʤʡʴ /02, соответствующую
этой его концентрации.
10. По нормам зоогигиены предельно допустимая концентрация (ПДК) вредных га-
ʝʤʘ ʣʖ ʧʘʞʣʖʦʣʤʟ ʪʛʦʢʛ ʘ ʤʗʰʶʢʣʱʫ ʚʤʡʵʫ ʧʤʧʨʖʘʡʵʛʨ /)3 ‰    ʞ )2S — 0,01 %.
Известно, что запах аммиака ощущается человеком при концентрации 35 мг/м3, а запах
сероводорода — при концентрации 1,4–2,8 мг/м3. Можно ли с помощью обоняния опре-
делить ПДК указанных газов на свинарной ферме? Ответ обоснуйте расчётом.

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


295
®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌÍÄ ÐÑÏÍÄÌÇÄ ¿ÑÍËÍÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ
Ë¿ÊÚÔ ÎÄÏÇÍÃÍÁ *v*** 

¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ
¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ¿Þ ÐÔÄË¿ ¼ÊÄÉÑÏÍÌÌ͌ÂÏ¿ÓÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÔÄË¿
ÉÍÌÓÇÂÒÏ¿ÕÇÞ

      T
)   ÇÊÇ ¬ Äv ) T


)


       T
¬F   ÇÊÇ ¬F Äv )F T


)F

Q   
 T    
-J   ÇÊÇ -J Äv  Äv 
-J T T      T  
-J

Q   
v v  T    
#F   ÇÊÇ #F Ä  Ä 
T
#F T       T 
#F

Q   
 T    
#   ÇÊÇ # Äv  Äv    
# T T Q  T 
#

Q   
v v  T    
$   ÇÊÇ $ Ä  Ä 
TQ  
$ T  T 
$

Q   
 T    
/   ÇÊÇ / Äv  Äv      
/ T T Q  T 
/

Q   
 T    
0   ÇÊÇ 0 Äv  Äv 
TQ  
0 T      T 
0

Q   
 T    
'   ÇÊÇ ' Äv  Äv    
' T T Q      T 
'

Q   
 T    
/F   ÇÊÇ /F Äv  Äv   
/F T T Q         T 
/F
            
 E
Q
/B   Q    
T

 /B T TQT T     
v v v         T  
ÇÊÇ /B Ä  Ä  Ä
/B            
 E
Q
.H   Q    
T

 .H T TQT T    
v v v          T  
ÇÊÇ .H Ä  Ä  Ä
.H

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


296
           
 E
Q
"M        Q    
T
"M T T Q T Q T    


v v v        T  
ÇÊÇ "M Ä  Ä  Ä
"M            
 E
Q
4J        Q    
T
4J T T Q T Q T    
 

v v v        T  
ÇÊÇ 4J Ä  Ä  Ä
4J            
 E
Q
1        Q    
T
1 T T Q T Q T    
  

      T  
ÇÊÇ 1 Äv  Äv  Äv
1            
 E
Q
4        Q    
T
4 T T Q T Q T    
 

      T  
ÇÊÇ 4 Äv  Äv  Äv
4            
 E
Q
$M        Q    
T
$M T T Q T Q T    


       T  
ÇÊÇ $M Äv  Äv  Äv
$M            
 E
Q
"S        Q    
T
"S T T Q T Q T    

       T  
ÇÊÇ "S Äv  Äv  Äv
"S

®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  «ÇÌÄÏ¿ÊÚ Ç ÇÔ ÑÁ—ÏÃÍÐÑÛ ÎÍ ×É¿ÊÄ «ÍÍп


±Á—ÏÃÍÐÑÛ
ÎÍ «ÍÍÐÒ

­ÀÏ¿À¿Ñڌ «ÇÌÄÏ¿ÊÚ Ð ¿Ì¿ÊÍÂÇÖÌÍÈ


¼Ñ¿ÊÍÌÌÚÈ ËÇÌÄÏ¿Ê
Á¿ÄËÍÐÑÛ ÑÁ—ÏÃÍÐÑÛÝ

±¿ÊÛÉ µ¿Ï¿Î¿Äь
 ¢Ï¿ÓÇÑ
.H4J0 0)  ÐÞ ÌÍÂÑÄË

µ¿Ï¿Œ ¢¿ÊÇÑ /B$M 


¢ÇÎÐ
 οÄÑÐÞ DÊÝÿ 9:<"M4J0> 0) '  
$B40 – )0
ÌÍÂÑÄË ÂÃÄ 9 w ,  : w .H  'F  "M

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


297

µ¿Ï¿Î¿Äь ¦ÍÊÍÑÍ
 ©¿ÊÛÕÇÑ $B$0
ÐÞ ËÄÃÛÝ ÐÄÏÄÀÏÍ

ªÄÂÉÍ Õ¿Œ
ϿοÄь £ÍÊÍËÇÑ $B.H $0  
 ³ÊÝÍÏÇÑ $B'
ÐÞ ÌÍÅÍË  ÐÓ¿ÊÄÏÇÑ ;O4
ÐÑÄÉÊÍË

° ÒÐnj
ÊÇÄË Õ¿Œ
ŸÎ¿ÑÇÑ ¢ÄË¿ÑÇÑ 'F0 
 ϿοÄь
$B 10  0) ' $M  Ê¿ÆÒÏÇÑ /B< "M4J0 40>
ÐÞ ÌÍÅÍË 
ÐÑÄÉÊÍË

µ¿Ï¿Î¿Œ
ÄÑÐÑÄÉÊÍ
­Î¿Ê 4J0 – O)0 
 ­ÏÑÍÉÊ¿Æ ,"M4J0 µ¿Ï¿Î¿Äь
ÏÒÑÇÊ 5J0
ÐÞÌ¿ÎÇÊی
ÌÇÉÍË

­ÀÏ¿À¿Œ ¢Ï¿Ì¿Ñ 9:<4J0> 


ÑÚÁ¿ÄÑÐÞ ÂÃÄ 9 w $B  'F  .H  .O
 ©Á¿ÏÕ 4J0 ¿ÊË¿ÆÍË ¿ : w "M  'F  $S
տϿοÄÑ ÑÒÏË¿ÊÇÌ
ÐÑÄÉÊÍ Na(Li,Al)3Al6[(OH)4|(BO3)3Si6O18])

­ÀÏ¿À¿Œ
ÑÚÁ¿ÄÑÐÞ
±ÍοÆ "M<4J0>
 ¿ÊË¿ÆÍË ÄÏÇÊÊ "M<#F 4J0 >
' 0) 
տϿοÄÑ
ÐÑÄÉÊÍ

­ÀÏ¿À¿Œ
ÑÚÁ¿ÄÑÐÞ
©ÍÏÒÌÃ
 ¿ÊË¿ÆÍË ©¿ÏÀÇÃ ÁÍÊÛÓÏ¿Ë¿ 8$
"M0
տϿοÄÑ
ÐÑÄÉÊÍ

¯ÄÅÄÑ ¼ÊÛÀÍÏ #/
 ŸÊË¿Æ $
ÐÑÄÉÊÍ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


298
®ÏÇÊÍÅÄÌÇÄ  ©¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ
©¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄÏÄ¿ÉÕÇÇÌ¿ÌÄÉÍÑÍÏÚÄÉ¿ÑÇÍÌÚ
²ÐÊÍÁÇÞ ²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ Á ÐÍÉϿؗÌÌÍÈ
§ÍÌ ¯Ä¿ÉÑÇÁ ®ÏÇÆÌ¿É ÏÄ¿ÉÕÇÇ
ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ
ª¿ÉËÒÐ ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ©Ï¿ÐÌÚÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ
«ÄÑÇÊÍÏ¿ÌÅ ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ©Ï¿ÐÌÚÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ
$)$00) ← → )  $)$00‒
¬ ²ÌÇÁÄό ¬¿ÌÄÐÄÌÇÄ ¬°M → )   $Mv
пÊÛÌ¿Þ É¿ÎÊÇÏ¿ÐÑÁ͌
Ï)  
ÇÌÃÇÉ¿ÑÍό Ï¿Ì¿ÇÌÃÇÉ¿Œ
Ì¿Þ ÀÒ˿¿ ÑÍÏÌÒÝÀÒË¿ÂÒ
¡Ê¿ÅÌ¿Þ
¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
ÓÄÌÍÊÓÑ¿ÊÄÇÌÍÁ¿Þ U
/B0) ÇÊÇ ÑÁ—ÏÃÚÄ
/) ÀÒ˿¿ Ì¿Ã ÏÄ¿ÉÕÇÍ̌ /)  0)‒=/)↑ ¬­
$B 0)  ÁÄØÄÐÑÁ¿ ÎÏÇ
ÌÍÈ ÐËÄÐÛÝ ÐÑ¿ÌÍÁÇь
Ì¿ÂÏÄÁ¿ÌÇÇ  
ÐÞ Ë¿ÊÇÌÍÁÍÈ
/B$0 ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ $B 
 $0‒ = °B$0↓
)40 ÇÊÇ
¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ $B 
 40‒ = °B40↓
/B40
°¿
¡ ÎÊ¿ËÄÌÇ ©¿ÏËÇÌÍÁ͌ÉÏ¿ÐÌ¿Þ
ÐÎÇÏÑÍÁÉÇ ÍÉÏ¿ÐÉ¿ ÎÊ¿ËÄÌÇ

/B$0 ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ ¡B 


 $0‒ = ¡B$0↓
)40 ÇÊÇ
¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ ¡B 
 40‒ = ¡B40↓
¡¿ /B40
¡ ÎÊ¿ËÄÌÇ ¦Äʗ̿Þ ÍÉÏ¿ÐÉ¿
ÐÎÇÏÑÍÁÉÇ ÎÊ¿ËÄÌÇ
ÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ Ð ÐÄÏ͌
'F /B0) ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ 'F 
 0)– = 'F 0) ↓
ÆÄʗÌÚË ÍÑÑÄÌÉÍË
'F /B0) ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÒÏÚÈ ÍпÃÍÉ 'F 
 0)– = 'F 0) ↓
'F ,/$4 ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ©Ï¿ÐÌÚÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ 'F 
 /°4– = 'F $/4 

¡ ÎÊ¿ËÄÌÇ ¥—ÊÑ¿Þ ÍÉÏ¿ÐÉ¿


/B
ÐÎÇÏÑÍÁÉÇ ÎÊ¿ËÄÌÇ
¡ ÎÊ¿ËÄÌÇ ³ÇÍÊÄÑÍÁ¿Þ ÍÉÏ¿ÐÉ¿
,
ÐÎÇÏÑÍÁÉÇ ÎÊ¿ËÄÌÇ
¡ ÎÊ¿ËÄÌÇ ©Ï¿ÐÌ¿Þ ÍÉÏ¿ÐÉ¿
-J
ÐÎÇÏÑÍÁÉÇ ÎÊ¿ËÄÌÇ
¡ ÎÊ¿ËÄÌÇ ©Ï¿ÐÌ¿Þ ÍÉÏ¿ÐÉ¿
4S
ÐÎÇÏÑÍÁÉÇ ÎÊ¿ËÄÌÇ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


299
©¿ÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄÏÄ¿ÉÕÇÇÌ¿ÌÄÉÍÑÍÏÚÄ¿ÌÇÍÌÚ
²ÐÊÍÁÇÞ ®ÏÇÆÌ¿É ²Ï¿ÁÌÄÌÇÄ Á ÐÍÉϿؗÌÌÍÈ
§ÍÌ ¯Ä¿ÉÑÇÁ
ÎÏÍÁÄÃÄÌÇÞ ÏÄ¿ÉÕÇÇ ÇÍÌÌÍÈ ÓÍÏËÄ

ª¿ÉËÒÐ ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ °ÇÌÇÈ Ï¿ÐÑÁÍÏ

¥—ÊÑÚÈ
«ÄÑÇÊÍÏ¿ÌÅ ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
Ï¿ÐÑÁÍÏ

«¿ÊÇÌÍÁÚÈ /B0) → /B   0)‒


­)‒ ³ÄÌÍÊÓÑ¿ÊÄÇÌ ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ
Ï¿ÐÑÁÍÏ → /) 0¬v
/) –¬0 ←
¬¿ÌÄÐÄÌÇÄ ɿΌ
²ÌÇÁÄÏпÊÛÌ¿Þ
ÊÇ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ Ì¿
ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÌ¿Þ Ϭ  
ÇÌÃÇÉ¿ÑÍÏÌÒÝ
ÀÒ˿¿
ÀÒË¿ÂÒ

ÄÊÚÈ ÑÁÍÏ͌
$M‒ "H/0 ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ "H 
 $M‒ = "H$M↓
ÅÇÐÑÚÈ ÍпÃÍÉ

°ÁÄÑÊ͌ŗÊÑÚÈ
¡S‒ "H/0 ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ "H 
 ¡S‒ = "H¡S↓
ÍпÃÍÉ

*‒ "H/0 ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ¥—ÊÑÚÈ ÍпÃÍÉ "H 


 *‒ = "H*↓

'‒ $B$M ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ $B 


 '‒ = $B'↓

¯¿ÐɿʗÌÌÚÈ ¡ÐÎÚ×É¿ U
/0‒ ±Á—ÏÿÞ ÐÍÊÛ /B/0 =  /B/0  0↑
ÒÂÍÊ—É Ì¿ ÒÂÍÊÛÉÄ

#B$M ÇÊÇ
40‒ ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ #B 
 40‒ = #B40↓
¡¿ /0 

)$M ÇÊÇ ÃÏÒ¿Þ 


$0‒ ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ¢¿Æ ¬ 
°0‒
 =¬­ °­↑
ÉÇÐÊÍÑ¿

)$M ÇÊÇ ÃÏÒ¿Þ  °ÑÒÃÄÌÇÐÑÚÈ


4J0‒ ¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ¬ 
 4J0‒ = ¬4J­↓
ÉÇÐÊÍÑ¿ ÀÄÊÚÈ ÍпÃÍÉ

¥—ÊÑÚÈ
¡ Ï¿ÐÑÁÍÏÄ ÍпÃÍÉ 
10‒ "H/0 ØÄÊÍÖÌ¿Þ Ï¿ÐÑÁÍÏÇËÚÈ "H 
 10‒ = "H1­↓
ÐÏÄÿ Á ¿ÆÍÑÌÍÈ
ÉÇÐÊÍÑÄ

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


300
­±¡¤±º ¬Ÿ ¯Ÿ°¶‡±¬º¤ ¦Ÿ£Ÿ¶§
¢Ê¿Á¿ 
†         ÃË       –  Ñ   ÑÚÐ Ñ  ÑÚÐ Ë
   – 
†   ¿   Ç  À   Ç   ¿    À     ´ÏÍË        ÉÂ
†         ³ÍÐÓÍÏ  ÓÍÐÓ¿Ñ É¿ÊÇÞ    
†     ËÍÊÛ  ¿    ÃË À    Ë  ¿    ÂËÍÊÛ   ËÍÊÛ
  –  ËÍÊÄÉÒÊ   ÐË À    ÂËÍÊÛ   ËÍÊÛ   –  ¿ÑÍËÍÁ   ÐË
Á    ÂËÍÊÛ   ËÍÊÛ   –  ËÍÊÄÉÒÊ   ÃË     ÂËÍÊÛ   ËÍÊÛ
  –  ËÍÊÄÉÒÊ   ÃË  0 w  ¿ Ä Ë   – v    – v É )0 w
 ¿ Ä Ë   – v    – v É       –        
†     Â    Ë Ì Ò     Â  ¿  'F0 À  $B /0  Á  $M0
  /B40    Â $B0   Â .H0
†   ¿   À   Á         /0  $)  $)0   Ë  Ë   Ë
    °¬  °¬­

¢Ê¿Á¿ 
†    Ï¿ÆÌÍÁÇÃÌÍÐÑÄÈ      
†     –   0  ¿    –  £ÅËÍÊÛ À    –  £ÅÉÂ
†     –   °¿
†     Â
†   ­ÀٗË )$M Á   Ï¿Æ¿ ËÄÌÛ×Ä ÍÀٗ˿ /)
†      4F

¢Ê¿Á¿ 
†     –     É£ÅËÍÊÛ
†    É£Å
†   
†     ÉÂ    ÉÂ #J   ÉÂ 4O  O 4O   O 1C   O #J   O $E  =      
        – 
†     ËÍÊÛ  °¬­¬

¢Ê¿Á¿ 
†     ËÍÊÛ   – 
†    ɣŠ $B0   ɣŠ   ÃË   ɣŠ 2   ɣŠ  
Ç   ɣŠ   ËÍÊÛ  "H0 ÑÁ  = "H ÑÁ   0   v  ɣŠ   É£Å
†   ¿   – v ËÍÊÛ ÃË – Ð  À    – v ËÍÊÛ ÃË – Ð     – v ËÍÊÛ
ÃË – Ð   ²ÁÄÊÇÖÇÑÐÞ Ì¿   ËÍÊÛÃË    – v ËÍÊÛ ÃË – Ð  D $0  =
v  ËÍÊÛÃË  D $0  =   ËÍÊÛÃË
†     ËÍÊÛÃË    ËÍÊÛ ÃË – Ð 
†     ËÍÊÛÃË   ËÍÊÛÃË

¢Ê¿Á¿ 
†   ¿  ,/0  ,$M À  /B$M Á  )$M  40  /)        Â   Â
 ²ËÄÌÛ×ÇÑÐÞ Ì¿      ÃË

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


301
†           ÐË  ¿    ËÍÊÛÃË  À    ËÍÊÛÃË    
          ËÍÊÛÃË    ÐË    ËÍÊÛÃË    ÐË    
†     –     ËÍÊÛ    – v ËÍÊÛÃË    ËÍÊÛÃË
†     ¿    À      ¿   v ËÍÊÛÃË  À   v ËÍÊÛÃË 
Á  v ËÍÊÛÃË   v ËÍÊÛÃË à   ËÍÊÛÃË Ϭ   ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ D )$M  =
v ËÍÊÛÃË  Ϭ =  ÐÍÍÑÁÄÑÐÑÁÒÄÑ D ,0)    ËÍÊÛÃË  v ËÍÊÛÃË
     
†   'v  40v  $0v  4J0v  10v    Â ÇÆ  ÃË   Â   Â     
  ÐË    Â   Â   

¢Ê¿Á¿ 
†     ÉÂ  $M
†    ÃË    «£Å  $B      v
†       ËÍÊÛ        Ë  , $ M0 
†     Â    ÃË Ì Ò        Â
†    Â  ¿   ÃË À   Ë Ì Ò     ÃË Ì Ò    
†         ËÍÊÛÃË    
†   ¿    ÂÃË À   Á       ÃË Ì Ò     ÃË Ì Ò 
   
†       Â   Â
†   $B/    Ñ    
†          ÃË  /))40   
†     Â    ÐË
†     «£Å    ¯­   ÁÍÃÚ    Ë Ì Ò    ÉÂ
†   ¿    Ç   À    Ç    ω /  =   ω 10  =      Ñ
  ÉÂ  $B)10 – )0
†     Ë    «£Å     /B)$0    /B$0
†     ÉÂ   ÉÂ   ÉÂ   ÃË

¢Ê¿Á¿ 
†   °Ñ¿ÊÛ   Â   –   $S
†    ÐË    ÃË    Â 'F    Â $V
†            ÑÄÊÄÓÍÌÍÁ    Ñ
†    Â   Â /B0)  ÃË $M    ÉÂ
†     ɣŠ   ÉÂ
†     ÃË    ËÍÊÛÃË  ¿    Â À    Â Á    Â
†     Â    Â    
†     ÃË        

¢Ê¿Á¿ 
†    ÐË  ω )10  =     D )10  =   ËÍÊÛÃË
 N /) )10   N /))10   N ,$M  =     
†     –  ÃË   –  ÃË
 ≈  ÉÂ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ /) $0  ≈  ÉÂ Ï¿ÐÑÁÍÏ¿ /)/0 ω /  ≈ 3 %
†     – v   £¿

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


°­£¤¯¥Ÿ¬§¤
¢Ê¿Á¿ * ­ÐÌÍÁÌÚÄ ÎÍÌÞÑÇÞ Ç Æ¿ÉÍÌÚ ÔÇËÇÇ                                   
†  ´ÇËÇÞ ¡ÄØÄÐÑÁÍ  ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÜÊÄËÄÌÑ  ¿ÑÍË                          
†  ®ÏÍÐÑÚÄ Ç ÐÊÍÅÌÚÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ ¡ÄØÄÐÑÁ¿ ËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ
Ç ÌÄËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÂÍ ÐÑÏÍÄÌÇÞ                                         
†  ­ÐÌÍÁÌÚÄ ÉÊ¿ÐÐÚ ÌÄÍÏ¿ÌÇÖÄÐÉÇÔ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÈ                        
†  ©ÍÊÇÖÄÐÑÁÄÌÌÚÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ÁÄØÄÐÑÁ¿                           
†  ­ÐÌÍÁÌÚÄ Æ¿ÉÍÌÚ ÔÇËÇÇ ¦¿ÉÍÌ ÎÍÐÑÍÞÌÐÑÁ¿ ÐÍÐÑ¿Á¿ ÁÄØÄÐÑÁ¿
¦¿ÉÍÌ ÐÍÔÏ¿ÌÄÌÇÞ Ë¿ÐÐÚ ÁÄØÄÐÑÁ                                    
†  ¦¿ÉÍÌ ŸÁÍ¿ÃÏÍ É¿É ÍÃÇÌ ÇÆ ÍÐÌÍÁÌÚÔ Æ¿ÉÍÌÍÁ ÔÇËÇÇ                
¢Ê¿Á¿ ** °ÑÏÍÄÌÇÄ ¿ÑÍË¿ Ç ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇÈ Æ¿ÉÍÌ                            
†  °ÑÏÍÄÌÇÄ ¿ÑÍË¿                                                      
†  ¾ÁÊÄÌÇÄ Ï¿ÃÇÍ¿ÉÑÇÁÌÍÐÑÇ                                            
†  °ÍÐÑÍÞÌÇÄ ÜÊÄÉÑÏÍÌ¿ Á ¿ÑÍËÄ                                         
†  ®ÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÇÈ Æ¿ÉÍÌ Á ÐÁÄÑÄ ÑÄÍÏÇÇ ÐÑÏÍÄÌÇÞ ¿ÑÍË¿                 
†  ®ÄÏÇÍÃÇÖÌÍÐÑÛ ÇÆËÄÌÄÌÇÞ ÐÁÍÈÐÑÁ ¿ÑÍËÍÁ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÜÊÄËÄÌÑÍÁ
Ç ÍÀÏ¿ÆÒÄËÚÔ ÇËÇ ÁÄØÄÐÑÁ                                           
†  ¦Ì¿ÖÄÌÇÄ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÂÍ Æ¿ÉÍÌ¿ Ç ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ
£ § «ÄÌÃÄÊÄÄÁ¿ ÃÊÞ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ Ì¿ÒÉÇ                                
¢Ê¿Á¿ *** ´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÐÁÞÆÛ Ç ÐÑÏÍÄÌÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿                            
†  ®ÏÇÏÍÿ Ç ÑÇÎÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÍÈ ÐÁÞÆÇ                                   
†  °ÁÍÈÐÑÁ¿ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÐÁÞÆÄÈ                                         
 ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ                                                 
†  ¡¿ÊÄÌÑÌÍÐÑÛ Ç ÐÑÄÎÄÌÛ ÍÉÇÐÊÄÌÇÞ                                    
†  ±ÇÎÚ ÉÏÇÐÑ¿ÊÊÇÖÄÐÉÇÔ ÐÑÏÒÉÑÒÏ                                     
†  «ÄÅËÍÊÄÉÒÊÞÏÌÍÄ ÁÆ¿ÇËÍÃÄÈÐÑÁÇÄ Ç ÁÍÃÍÏÍÃÌ¿Þ ÐÁÞÆÛ               
¢Ê¿Á¿ *7 ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÏÄ¿ÉÕÇÇ                                               
†  ©Ê¿ÐÐÇÓÇÉ¿ÕÇÞ Ç ÍÀØÇÄ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉÇ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ       
†  ±ÄÎÊÍÁÚÄ ÜÓÓÄÉÑÚ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ                             
†  °ÉÍÏÍÐÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ                                      
†  ³¿ÉÑÍÏÚ  ÁÊÇÞÝØÇÄ Ì¿ ÐÉÍÏÍÐÑÛ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ ÏÄ¿ÉÕÇÈ              
 ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ                                                
†  ´ÇËÇÖÄÐÉÍÄ Ï¿ÁÌÍÁÄÐÇÄ                                             
 ®Ï¿ÉÑÇÖÄÐÉ¿Þ Ï¿ÀÍÑ¿                                               
¢Ê¿Á¿ 7 ´ÇËÇÞ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ                                                   
†  ¯¿ÐÑÁÍÏÄÌÇÄ É¿É ÓÇÆÇÉ͌ÔÇËÇÖÄÐÉÇÈ ÎÏÍÕÄÐÐ                       
†  ®ÏÇÂÍÑÍÁÊÄÌÇÄ Ï¿ÐÑÁÍÏÍÁ                                           
†  ¼ÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉ¿Þ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÞ ÁÄØÄÐÑÁ Á Ï¿ÐÑÁÍÏ¿Ô               
†  ®ÍÌÞÑÇÄ Í ÁÍÃÍÏÍÃÌÍË ÎÍÉ¿Æ¿ÑÄÊÄ Ϭ  Ï¿ÐÑÁÍÏ¿                    
 ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ                                                
†  ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ÉÇÐÊÍÑ  ÍÐÌÍÁ¿ÌÇÈ  ÐÍÊÄÈ Á ÐÁÄÑÄ ÑÄÍÏÇÇ
ÜÊÄÉÑÏÍÊÇÑÇÖÄÐÉÍÈ ÃÇÐÐÍÕÇ¿ÕÇÇ                                    
 ®Ï¿ÉÑÇÖÄÐÉ¿Þ Ï¿ÀÍÑ¿                                               

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


¢Ê¿Á¿ 7* ¬ÄËÄÑ¿ÊÊÚ                                                        
†  ­ÀØ¿Þ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉ¿ ÌÄËÄÑ¿ÊÊÍÁ                                  
†  ¡ÍÃÍÏÍà                                                             
 ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ                                                
†  ¢¿ÊÍÂÄÌÚ                                                            
†  °ÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ¿ÊÍÂÄÌÍÁ                                               
†  ¼ÊÄËÄÌÑÚ 7*ŸŒÂÏÒÎÎÚ ©ÇÐÊÍÏÍÃ Ç ÐÄÏ¿                            
†  ¡ÍÃÍÏÍÃÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÉÇÐÊÍÏÍÿ Ç ÐÄÏÚ                          
†  ©ÇÐÊÍÏÍÃÌÚÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÐÄÏÚ                                      
†  °ÄÏÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿                                                     
 ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ                                                
†  ¼ÊÄËÄÌÑÚ 7ŸŒÂÏÒÎÎÚ ŸÆÍÑ Ç ÓÍÐÓÍÏ                               
†  ŸËËÇ¿É                                                             
 ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ                                                
†  ŸÆÍÑÌ¿Þ ÉÇÐÊÍÑ¿                                                    
†  ©ÇÐÊÍÏÍÃÐÍÃÄÏÅ¿ØÇÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÓÍÐÓÍÏ¿                          
†  ¡¿ÅÌÄÈ×ÇÄ ËÇÌÄÏ¿ÊÛÌÚÄ ÒÃÍÀÏÄÌÇÞ                                
†  ¼ÊÄËÄÌÑÚ *7"ŒÂÏÒÎÎÚ ²ÂÊÄÏÍÃ Ç ÉÏÄËÌÇÈ                          
†  ²ÂÍÊÛÌ¿Þ Ç ÉÏÄËÌÇÄÁ¿Þ ÉÇÐÊÍÑÚ  ÇÔ ÐÍÊÇ                           
 ®Ï¿ÉÑÇÖÄÐÉ¿Þ Ï¿ÀÍÑ¿                                               
¢Ê¿Á¿ 7** «ÄÑ¿ÊÊÚ                                                         
†  «ÄÑ¿ÊÊÚ ­ÀØ¿Þ Ô¿Ï¿ÉÑÄÏÇÐÑÇÉ¿                                    
†  ­ÀØÇÄ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÐÁÍÈÐÑÁ¿ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ                              
 ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ                                                
†  ­ÀØÇÄ ÐÎÍÐÍÀÚ ÎÍÊÒÖÄÌÇÞ ËÄÑ¿ÊÊÍÁ                                
†  ¸ÄÊÍÖÌÚÄ ËÄÑ¿ÊÊÚ                                                 
†  «ÄÑ¿ÊÊÚ **"ŒÂÏÒÎÎÚ ÎÄÏÇÍÃÇÖÄÐÉÍÈ ÐÇÐÑÄËÚ                       
 ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ                                                
†  ŸÊÝËÇÌÇÈ Ç ÄÂÍ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ                                        
 ª¿ÀÍÏ¿ÑÍÏÌÚÈ ÍÎÚÑ                                                
†  ¥ÄÊÄÆÍ Ç ÄÂÍ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ                                           
†  ¡¿ÅÌÄÈ×ÇÄ ÐÍÄÃÇÌÄÌÇÞ ÅÄÊÄÆ¿                                      
 ®Ï¿ÉÑÇÖÄÐÉ¿Þ Ï¿ÀÍÑ¿                                               
¢Ê¿Á¿ 7*** ´ÇËÇÖÄÐÉÇÄ ÁÄØÄÐÑÁ¿ Á ÅÇÆÌÇ Ç ÃÄÞÑÄÊÛÌÍÐÑÇ ÖÄÊÍÁÄÉ¿        
†  ¯ÍÊÛ ÔÇËÇÇ Á Ï¿ÆÁÇÑÇÇ ÕÇÁÇÊÇÆ¿ÕÇÇ                                
†  ´ÇËÇÖÄÐÉ¿Þ ÎÏÍËÚ×ÊÄÌÌÍÐÑÛ ¯ÄÐÎÒÀÊÇÉÇ ÄÊ¿ÏÒÐÛ Á ÇÌÑÄÏÄпÔ
ÒÐÑÍÈÖÇÁÍÂÍ Ï¿ÆÁÇÑÇÞ ÐÑÏ¿ÌÚ                                       
†  ­ÔÏ¿Ì¿ ÍÉÏÒÅ¿ÝØÄÈ ÐÏÄÃÚ ÍÑ ÁÏÄÃÌÍÂÍ ÁÍÆÃÄÈÐÑÁÇÞ ÔÇËÇÖÄÐÉÇÔ
ÁÄØÄÐÑÁ Š¦Äʗ̿Þ ÔÇËÇޚ                                          
®ÏÇÊÍÅÄÌÇÞ                                                              
­ÑÁÄÑÚ Ì¿ Ï¿Ð֗ÑÌÚÄ ƿÿÖÇ                                              

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ


!*1,*72/=A:/0./72H8+:*18,*72H
%8;<8H72/ "@/74*
'A/+7D3 6H2>*6252H =A/+78-8 =A*C/6=;H1*
-8. =A*C/-8;H 98;8+2H9:2 985E18,*72/
985=A/722 =A/+7D698;8+2/6





'A/+78/21.*72/

 62<:23,*78,2A
 87;<*7<27!2485*/,2A
  :27*,*78,7*

 
'A/+78/98;8+2/.5H 45*;;*=A:/0./7238+C/-8;:/.7/-88+:*18,*72H
;:=;;426H1D4868+=A/72H
;F5/4<:877D69:2580/72/6.5H98,DB/778-8=:8,7H
 $/.*4<8:   
 )=.80724 8+58042      
 )=.80/;<,/77D/ :/.*4<8:D      
    
 &/?72A/;423 :/.*4<8:   
 #:*,4* 4869EG</:78-8 7*+8:*      
 869EG</:7*H ,:;<4*   
 8::/4<8:   
#8.92;*78 , 9/A*<E     (8:6*<      =6*-* 8>;/<7*H #/A*<E 8>;/<7*H
';5 9/A 5   'A21. 5     F5 9:25   +*1    98, 
&2:*0   F41 *4*1
$/;9=+524*7;48/ =72<*:78/ 9:/.9:2H<2/ 1.*</5E;<,8 .=4*@DH  ,D?*,*77/
%,2./</5E;<,8 8 -8;=.*:;<,/7783 :/-2;<:*@22 21.*</5H
21-8<8,2</5H :*;9:8;<:*72</5H 9/A*<7D? 21.*723    8<    
'5 =.778-8   - 27;4
$/;9=+524*7;48/ =72<*:78/ 9:/.9:2H<2/ 1.*</5E;<,8 /58:=;;423 86 9/A*<2
%,2./</5E;<,8 8 -8;=.*:;<,/7783 :/-2;<:*@22 21.*</5H 21-8<8,2</5H 
:*;9:8;<:*72</5H 9/A*<7D? 21.*723     8<      
#:8;9 !/1*,2;268;<2    - 27;4

ɉɪɚɜɨɨɛɥɚɞɚɬɟɥɶ Ⱥɞɭɤɚɰɵɹ ɿ ɜɵɯɚɜɚɧɧɟ

Вам также может понравиться