У ФОКУСІ

БІ ЛІ П Л ЯМИ Б Л АК И Т НОЇ П Л А НЕ Т И
ЛЮДСТВО НЕВГАМОВНО ВГРИЗАЄТЬСЯ В КОСМОС. СКЛАДАЄ ДЕТАЛІЗОВАНУ КАРТУ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ,
НАМАГАЄТЬСЯ ВИВЧИТИ ПЛАНЕТИ І ЗІРКИ СУСІДНІХ ГАЛАКТИК, ЗАНУРИТИСЯ В СЕРЦЕ НАШОГО
ВСЕСВІТУ. У ТОЙ ЖЕ ЧАС НА НАШІЙ ЗЕМЛІ, НА ЩАСТЯ, ІСНУЄ ЩЕ ЧИМАЛО БІЛИХ ПЛЯМ,
ЗАГАДКОВИХ МІСЦЬ, ЩО БАЖАЮТЬ ЗАЛИШИТИСЯ НЕЗАЙМАНИМИ.
Painter: Vivian Pantoja @vivianpantojacollage

100

П
очнемо з узагальнених географічних по-
нять, зрозумілих будь-якій освіченій люди-
ні. Наприклад, зі Світового океану, на який
припадає 70% земної кулі. Людство має уяв-
лення про рельєф дна, основні хребти, улоговини,
западини і жолоби, однак детально вивчити гли-
бини океану наразі не здатне. Рівень сучасних тех-
нологій не дозволяє проводити регулярні підводні
дослідження на великих глибинах. Доказом слугує
такий факт: щорічно біологи винаходять сотні но-
вих видів тварин і десятки унікальних екологічних
систем на дні океану, проте усі знання щодо океанів
наразі стосуються лишень прибережних морів та
поверхневих шарів води. Темна безодня Блакитної
планети все ще залишається для дослідників пев-
ною інтригою, загадкою.
За півкроку від покритих завісою таємниці
глибин океану є ціла низка «білих плям» —
льодовики. Точніше, не самі льодовики, а ті про-
стори суші, які вони вкривають. Неможливість
їх вивчення зумовлена складними погодними
умовами. Антарктида, яка практично повністю
вкрита льодом, вважається найбільш високо-
гірним материком. Вона пролягає навколо Пів-
денного полюса. Багатокілометровий шар льоду
приховує невідому землю і в Гренландії, регіоні
з суворим арктичним кліматом. Цей острів-
гігант, як відомо, на 81% покритий льодовиками.
Дослідити Гренландію вкрай проблематично
не лише через її розташування, але й через
одвічних побратимів — вітер, сніг і холод.
Тому уявлення сучасної науки щодо особливості
рельєфу прихованих під льодом земель вельми
умовні. Дізнатися, що ж насправді криється за
багатовіковою товщею замерзлої води, можна
лише за допомогою інноваційних технологій
майбутнього або ж, не приведи боже, у разі гло-
бального потепління, коли льодовики почнуть
танути.
ЗЕЛЕНИМ ПУНКТИРОМ по білим галявинам ге-
ографічної карти Землі простягаються незвідані
нетрі амазонських лісів. Амазонська низовина
пролягає від Анд до Атлантичного океану, поміж
Гвіанським та Бразильським плоскогір’ями, у
басейні найповноводнішої річки світу — Ама-
зонки. На жаль, через постійні зміни клімату
та вирубку дерев кількість лісових масивів
тут неухильно зменшується, цивілізація хижо
атакує, маючи постійну потребу в транспортних
артеріях, корисних копалинах та цінних породах
деревини. Однак в глибинах Амазонії, що
лежить біля підніжжя Анд, все ще є незаймані
місця. Щільний ліс і велика кількість отруйних
тварин роблять цю місцевість важкодоступ-
ною, тож наукові експедиції дістаються сюди
нечасто. Однак окремих відчайдухів, що таки
потрапляють у джунглі Амазонки, незмінно
супроводжує науковий успіх. Нові географічні
об’єкти, невідомі види живих організмів, дикі
ізольовані племена, що живуть поза згубним
впливом сучасної цивілізації. Тобто матеріалів
для вивчення вистачило б для представників
багатьох наук.
Поступово від прихованих зелених скарбниць
амазонських лісів перенесемося в пустелі.
Здавалося б, що можна відкрити в пустелі?
Виявляється — багато. І навіть не у віддалених
куточках, а поруч з населеними регіонами. Так,
уже в XXI столітті на південному сході пустелі
Гобі було виявлено невідому ділянку Великого
китайського муру. У південноамериканських
пустелях постійно знаходять стародавні міста
і сліди давніх індіанських цивілізацій. Тому
невідомо, які дива і таємниці зберігають інші
пустелі: Сахара, Тар, Каракуми, Кизилкум. Мож-
ливо, кілька тисяч років тому на місці нинішніх
пустель красувалися стародавні міста. На пер-
ший погляд, ці піщані обшири сьогодні здаються
«мертвими зонами», однак насправді більшість
пустель розширюється, живе своїм життям.
ДЕЩО ОСТОРОНЬ невгамовного сонця та
пустельних вітрів тихо спочивають печери. І
нехай вони не позначені на більшості карт, але є
важливими географічними гірськими об’єктами
і детально вивчаються спелеологами. Екосисте-
ми печер у густонаселених і популярних серед
туристів районах вже досліджено. Але надра
землі зберігають ще безліч величезних, прак-
тично недоступних світів, населених невідомими
тваринами. Регулярно вчені відкривають нові
печери і часом у найнесподіваніших місцях,
наприклад, у пустелі Наміб або на вулканічних
ландшафтах Каппадокії. Раніше Країна чудових
коней (саме так з давньоперської перекладаєть-
ся Каппадокія) була відомою завдяки велетен-
ським кам’яним стовпам — геологічним остан-
цям у вигляді кам’яних грибів химерних форм
та обрисів. Але зараз Каппадокія приваблює ще
й підземними царствами. Річ у тім, що у цьому
малоазійському регіоні розташовано майже
200 підземних міст, створених кілька тисячоліть
тому. Більшість з них було виявлено протягом
останніх п’яти десятиліть, тож зараз археологи
ведуть тут активні розкопки.
ОКРЕМИМ ВЕКТОРОМ прискіпливого вивчення
з боку вчених є підводні печери. Лабіринти
водних шляхів у товщі скель — один з найбільш
екстремальних видів досліджень. Якщо у
традиційних печерах майстерність володіння
спорядженням відіграє головну роль, то підвод-
ні печери сповнені несподіванок і смертельних
небезпек. Як би там не було, але зі світом печер
людству ще тільки-но доведеться по-справжньо-
му зіткнутися.
НАСПРАВДІ білих плям на тілі Землі більш ніж
достатньо. Це й величні північні гори Колумбії,
що складаються з докембрійських кристаліч-
них порід, і простори Папуа Нової Гвінеї з її
неймовірною флорою і фауною, що залиша-
ються малодослідженими через дикі племена
людоїдів, і височенні гори Канкар-Пунсум на
кордоні Тибету, Китаю і Бутану, у котрих, окрім
жменьки ченців, мало хто орієнтується. Вони
не досліджені як через свою віддаленість,
так і через політичні та соціальні розбіжності
між трьома країнами. Сюди ж можна додати
й архіпелаг Тристан-да-Кунья, де практично
немає рептилій, метеликів і ссавців, за винятком
берегових тюленів та завезених людиною на
острів Гоф мишей. Правда, на цьому архіпелазі,
а саме на острові Неприступний, можна зустріти
чубатого пінгвіна і дивне створіння, найменшого
нелітаючого птаха на Землі — «трістанського
пастушка».
«70 ТИСЯЧ РОКІВ ТОМУ, — як пише ізраїль-
ський історик Юваль Ной Харарі у своїй книзі
«Людина розумна. Історія людства від мину-
лого до майбутнього», — Homo sapiens все
ще був незначною твариною, що жила своїм
життям десь на задвірках Африки. У наступні
тисячоліття людина перетворилася на владику
світу, жах екосистеми». Біле на блакиті — це
так поетично. Куди прозаїчніше — сіро-бу-
ро-малинове у пітьмі. Такий вигляд може мати
за кілька років велика тихоокеанська сміттєва
пляма. Пляма на нашій совісті, що може
поглинути океан, землю, нас.
6/2017 101
 У джунглях Амазонки розсіяні племена, що по
У ФОКУСІ сьогодні живуть в кам'яному столітті

ОКРЕМИХ ВІДЧАЙДУХІВ, ЩО
ТАКИ ПОТРАПЛЯЮТЬ У ДЖУНГЛІ
АМАЗОНКИ, НЕЗМІННО
СУПРОВОДЖУЄ НАУКОВИЙ УСПІХ.
НОВІ ГЕОГРАФІЧНІ ОБ’ЄКТИ,
НЕВІДОМІ ВИДИ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ,
ДИКІ ІЗОЛЬОВАНІ ПЛЕМЕНА, ЩО
ЖИВУТЬ ПОЗА ЗГУБНИМ ВПЛИВОМ
СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

THOSE BRAVE ADVENTURERS,

HOWEVER, WHO MANAGE TO REACH
THE JUNGLES OF AMAZONIA, ALWAYS
ACHIEVE SCIENTIFIC SUCCESS.
NEW GEOGRAPHICAL OBJECTS,
UNKNOWN SPECIES OF LIVING FORMS,
WILD ISOLATED TRIBES THAT LIVE
UNAFFECTED BY THE EVIL INFLUENCE
OF THE MODERN CIVILIZATION

«Кільця відьми» в пустелі Наміб, Намібія Антарктика не поспішає здавати позицію останньої terra incognita на планеті

102
IN FOCUS

W HI T E SPO T S OF T HE BL UE PL A NE T
HUMANITY IS RESTLESSLY ADVANCING INTO THE OUTER SPACE. IT DRAWS DETAILED MAPS OF THE SOLAR SYSTEM, TRIES TO STUDY THE
PLANETS AND STARS OF THE NEIGHBOURING GALAXIES AND LOOK INTO THE HEART OF OUR UNIVERSE. AT THE SAME TIME, OUR EARTH, LUCKILY,
HAS LOTS OF WHITE SPOTS, MYSTERIOUS PLACES THAT WISH TO REMAIN UNTOUCHED.

104

L
et’s start with general geographical notions that
can be understood by any educated person. For
instance, the World Ocean, which occupies 70%
of the globe. Humanity has certain understand-
ing of the bottom landscape, its main ridges, basins,
troughs and trenches; however, for the time being, we
are unable to study the depths of the ocean in detail.
The level of modern technologies does not allow to
conduct regular submarine researches at large depths.
There is a fact to prove it: each year biologists discover
hundreds of new animal species and tens of unique
ecosystems at the bottom of the ocean, but all that
knowledge on the oceans is currently related only to
the coastal seas and surface layers of the waters. The
dark abyss of the Blue Planet still remains largely an
intrigue, a mystery for researchers.
A stone’s throw away from the mystery-veiled
ocean depths is a series of «white spots» —
glaciers. More precisely, not glaciers proper, but
the land expanses covered by them. They are
impossible to study due to difficult weather condi-
tions. Antarctica, which is practically entirely under
ice, is considered to be the most high-mountain
continent. It lies around the South Pole. A layer of
ice that is many kilometers deep conceals the un-
explored ground in Greenland as well, in a region
with a severe Arctic climate. That giant island is
known to have 81% of its area covered with ice. It
is extremely problematic to carry out researches in
Greenland not only because of its location, but also
due to its everlasting companions — the wind,
the snow and the cold. Therefore the conceptions
of the modern science as to the topography of the
lands hidden by ice are very relative. One can find
out what is really obscured by the centuries-long
formation of frozen water only with the help of
innovative technologies of the future or, God forbid,
in case of the global warming, when the glaciers
will start melting.
THE UNSTUDIED THICKETS of the Amazon forests
are spread with a green dotted line over the white
glades of the geographical map of the Earth. The
Amazon basin stretches from the Andes to the
Atlantic Ocean, between the Guiana Shield and
the Brazilian Highlands, in the drainage basin
of the river with the highest discharge in the
world — the Amazon. Unfortunately, because of
continuous climate changes and deforestation, the
area of forestlands shrinks here all the time; the
civilization attacks rapaciously in its constant need
of traffic arteries, mineral deposits and valuable
wood species. Nevertheless there are still virgin
places in the depths of Amazonia, which lies at
the foot of the Andes. Dense forest and a large
number of poisonous animals make that location
difficult to approach, this being the reason why
scientific expeditions get here quite rarely. Those
brave adventurers, however, who manage to reach
the jungles of Amazonia, always achieve scientific
success. New geographical objects, unknown
species of living forms, wild isolated tribes that
live unaffected by the evil influence of the modern
civilization. Thus the subject matters for studies
would suffice for representatives of many scientific
disciplines.
Let’s move now gradually from the hidden green
treasuries of the Amazon forests to deserts. One
might think there is nothing to be discovered in a
desert. But it turns out, there’s much of it — and
even not in the remote corners, but right next
to settlements. For example, already in the 21st
century an unknown part of the Great Wall of China
was found in the South East of the Gobi Desert.
Ancient cities and traces of old Indian civilizations
are continuously discovered in South Ameri-
can deserts. Therefore we can only guess what
wonders and secrets are still kept in other deserts:
Sahara, Thar, Karakum, Kyzylkum. Perhaps several
thousand years ago in place of the present deserts
magnificent old cities were towering. At first sight
those sandy wide spaces seem to be «dead zones»
nowadays; but in reality, most of the deserts are
expanding and live a life of their own.
A LITTLE ASIDE FROM THE RESTLESS sun and
desert winds, the silent caves are sleeping. It does
not matter that caves are not marked on most
maps: they are still important mountain geogra-
phical objects and the subject of thorough study by
speleologists. The ecosystems of caves in densely
populated and touristic regions have already
been explored. Yet the interior of the Earth still
hides a host of enormous, practically inaccessible
worlds, populated by unknown animals. Scien-
tists regularly discover new caves, and at times
it happens in the most unexpected places: for
example, in the Namib Desert or on the volcanic
landscapes of Cappadocia. The Land of Beautiful
Horses (that is how Cappadocia is translated from
the Old Persian) was formerly known for the titanic
stone pillars — the geological remnants having
the look of stone mushrooms of bizarre forms and
silhouettes. However nowadays Cappadocia also
attracts visitors by its underground kingdoms. That
is because this region of Asia Minor has almost
200 underground cities created several millennia
ago. Most of them have been found during the last
five decades; hence, at present archaeologists have
been actively conducting excavations here.
ANOTHER DIRECTION of meticulous scientific
studies is underwater caves. The labyrinths of
waterways inside rocks are among the most extreme
types of explorations. As distinguished from the
traditional caves, where the mastery of handling the
equipment plays the main role, underwater caves
are full of surprises and deadly dangers. Anyhow,
humanity is only about to really face the world of
caves.
IN FACT, THE EARTH BODY bears more than
enough white spots. Those are the grand Southern
mountains of Colombia, formed out of pre-Cam-
brian crystalline rocks; the expanses of Papua New
Guinea, with its incredible flora and fauna, which
remain underexplored because of the wild tribes
of cannibals; the sky-high mountains of Gangkhar
Puensum on the border of Tibet, China and Bhutan,
where, apart from a handful of monks, few people
can find their ways around. They are not explored
both because of their remoteness and as a result of
political and social differences between the three
countries. Here also belongs Tristan da Cunha
archipelago, where there are practically no reptiles,
butterflies and mammals, except for coastal seals
and mice that were brought by the people to Gough
Island. Although, on that archipelago, namely on
Inaccessible Island, one can come across a crested
penguin and a peculiar creature, the smallest flight-
less bird on Earth — the Inaccessible Island rail.
«SEVENTY THOUSAND YEARS AGO», as an Israeli
historian Yuval Noah Harari writes in his book
Sapiens: A Brief History of Humankind, «Homo
sapiens still was an insignificant animal minding its
own business in a corner of Africa. In the following
millennia it transformed itself into the master of
the entire planet and the terror of the ecosystem».
White on azure background is so poetic. The
indefinite colour mix in the darkness is much more
prosaic. This is the look that the Great Pacific Gar-
bage Patch may acquire in several years. The Patch
we are responsible for, which can absorb the ocean,
the Earth and us all.
6/2017 105