НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ МІНЕНЕРГОВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ

СТАНДАРТ ОПЕРАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄДНАНОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ
СИСТЕМИ УКРАЇНИ

ПОБУДОВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ.

ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА

Частина 2. Технічна політика у сфері побудови та експлуатації

розподільних електричних мереж

СОУ

Київ
2015
 ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр

електроенергетики» державного підприємства
«Національна енергетична компанія «Укренерго»
(ДП «НЕК «Укренерго»)
2 РОЗРОБНИКИ: О. Болдирєв, Р. Буйний, В. Васильченко,
М. Головатюк, А. Квицинський, М. Керніцький,
В. Коваленко, Г. Кот, В. Лучніков, В. Молчанов,
В. Редін, В. Сантоцький, О. Сологуб, В. Стафійчук

3 ВНЕСЕНО: Відділ моніторингу показників виробництва та

споживання електроенергії,
Л. Власенко

4 УЗГОДЖЕНО: Національна комісія, що здійснює державне

регулювання у сфері енергетики та комунальних
послуг,
Д. Вовк

5 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міненерговугілля України

ТА НАДАНО від «___» _________ 2015 р. №
ЧИННОСТІ:
6 НА ЗАМІНУ Побудова та експлуатація електричних мереж.
Технічна політика, затверджена заступником
Міністра енергетики та вугільної промисловості
України С.Чехом 15 жовтня 2012 р.
7 ТЕРМІН
ПЕРЕВІРЕННЯ: 2020 рік

Право власності на цей документ належить Міненерговугілля України.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до
Міненерговугілля України.
 ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………… VII
Технічна політика у сфері побудови та експлуатації
розподільних електричних мереж ………………………….. 1
1 Сфера застосування …………………………………………… 1
2 Нормативні посилання ………………………………………… 2
3 Терміни і визначення понять …………………………………. 3
4 Позначення та скорочення ……………………………………. 7
5 Цілі і завдання технічної політики в розподільних
електричних мережах …………………………………………. 8
6 Основні напрями і зміст технічної політики в розподільних
електричних мережах …………………………………………. 9
6.1 Загальні вимоги до розподільних електричних мереж ……... 9
6.2 Вимоги до вибору системи напруг …………………………… 10
6.3 Вимоги до схем побудови розподільних
електричних мереж ……………………………………………. 11
6.4 Підстанції та силове обладнання ……………………………... 13
6.4.1 Технічні вимоги до підстанцій 35-150/6 -35 кВ …........ 13
6.4.2 Технічні вимоги до підстанцій 6-35/0,4 кВ …………… 15
6.4.3 Технічні вимоги до розподільних установок
35-110(150) кВ і 6-20 кВ ……………………………… 16
6.4.4 Силові трансформатори ………………………………... 17
6.4.5 Реактори ………………………………………………… 17
6.4.6 Вимірювальні трансформатори ……………………….. 18
6.4.7 Вольтододавальні лінійні трансформатори …………... 18
6.4.8 Комутаційні апарати …………………………………… 19
6.4.9 Комплектні розподільні установки …………………… 19
6.4.10 Обмежувачі перенапруг нелінійні …………………… 20
6.4.11 Статичні пристрої компенсації реактивної
потужності ……………………………………………… 20
6.4.12 Діагностика і моніторинг технічного стану
основного обладнання підстанцій ……………………. 21
6.4.13 Організація системи оперативного живлення
вторинних кіл обладнання підстанцій ………………. 21
6.4.14 Екологія оточуючого навколишнього середовища
підстанцій ……………………………………………… 22
6.4.15 Перспективні технології та технічні рішення ……….. 23
6.4.16 Обмеження для використання обладнання ………….. 23

III
6.5 Повітряні лінії електропередавання ………………………….. 23
6.5.1 Загальні вимоги до повітряних ліній
електропередавання …………………………………….. 24
6.5.2 Вимоги до повітряних ліній електропередавання
номінальною напругою 0,38 кВ ………………………. 24
6.5.3 Опори …………………………………………………… 25
6.5.4 Фундаменти …………………………………………….. 25
6.5.5 Проводи і грозозахисні троси ………………………… 25
6.5.6 Ізолятори та лінійна арматура ………………………… 26
6.5.7 Засоби автоматики і захисту повітряних ліній
електропередавання 6-35 кВ ……………………………. 26
6.5.8 Захист повітряних ліній електропередавання від
грозових перенапруг ……………………………………. 27
6.5.9 Захист повітряних ліній електропередавання від
ожеледо - вітрових впливів ……………………………. 27
6.5.10 Діагностика повітряних ліній електропередавання … 28
6.5.11 Екологія оточуючого навколишнього середовища
повітряних ліній електропередавання ……………….. 28
6.5.12 Технологічні вимоги до будівництва повітряних
ліній електропередавання ……………………………... 28
6.5.13 Обмеження з використання технологій та обладнання
на повітряних лініях електропередавання……………. 29
6.6 Кабельні лінії електропередавання …………………………… 29
6.6.1 Загальні вимоги до кабельних ліній
електропередавання ……………………………………. 29
6.6.2 Схеми побудови кабельних ліній
електропередавання ……………………………………. 29
6.6.3 Силові кабелі …………………………………………… 30
6.6.4 Вимоги до кабельної арматури ……………………….. 30
6.6.5 Захист від перенапруг кабельних ліній
електропередавання …………………………………….. 30
6.6.6 Діагностика кабельних ліній електропередавання …... 31
6.6.7 Вимоги до технологій прокладання кабельних ліній
електропередавання ……………………………………. 31
6.6.8 Обмеження із застосування технологій та
устаткування кабельних ліній електропередавання …. 31

IV
 6.7 Пристрої релейного захисту і автоматики …………………… 32
6.7.1 Основні завдання з удосконалення та розвитку
релейного захисту та автоматики ……………………… 32
6.7.2 Основні вимоги до пристроїв релейного захисту і
автоматики в мережах 6-110 (150) кВ …………………. 32
6.7.3 Основні вимоги до нових систем і пристроїв
релейного захисту і автоматики ………………………... 33
6.7.4 Селективний захист від однофазного замикання на
землю в мережах 6-35 кВ ………………………………. 34
6.8 Моніторинг і керування якістю електроенергії ……..………. 34
6.9 Автоматизовані системи управління об'єктами
розподільних електричних мереж ……………………………. 35
6.9.1 Основні завдання у сфері автоматизації ……………… 35
6.9.2 Базові принципи автоматизації ………………………... 35
6.9.3 Автоматизована система технологічного управління ... 36
6.9.4 Автоматизовані системи диспетчерсько-
технологічного управління …………………………….. 36
6.9.5 Автоматизовані системи обліку електроенергії ……… 39
6.9.6 Мережі зв’язку в розподільних електричних мережах .. 40
6.10 Режими роботи розподільної електричної мережі і
керування ними ……………………………………………….... 42
6.10.1 Розрахунки усталених режимів роботи …………….. 42
6.10.2 Регулювання напруги ………………………………… 43
6.11 Експлуатація розподільних електричних мереж ……………. 43
6.11.1 Вимоги щодо організації експлуатації мереж ……… 43
6.11.2 Організація технічного обслуговування
та ремонтів …………………………………………….. 44
6.11.3 Організація та проведення капітальних ремонтів….. 45
6.11.4 Підготовка виробничого персоналу …………………. 46
6.11.5 Загальні вимоги до моніторингу технічного стану
об’єктів розподільних електричних мереж ………….. 47
7 Реалізація технічної політики в розподільних електричних
мережах …………………………………………………………. 48
7.1 Державні цільові програми …………………………………... 48
7.2 Галузеві програми ……………………………………………... 48
7.2.1 Мета розроблення Галузевих програм …………….….. 48
7.2.2 Основні вимоги до Галузевих програм ………………… 48

V
 7.3 Перспективні Схеми розвитку розподільних електричних
мереж ……………………………………………………………. 49
7.3.1 Мета розроблення Схем розвитку розподільних
електричних мереж ……………………………………… 49
7.3.2 Основні вимоги до Схем розвитку розподільних
електричних мереж ……………………………………… 49
7.3.3 Основні шляхи розвитку розподільних електричних
мереж …………………………………………………….. 51
7.3.3.1 Заходи з підвищення надійності електричних мереж... 51
7.3.3.2 Заходи із забезпечення показників якості
електроенергії …………………………………………... 53
7.3.3.3 Заходи щодо підвищення ефективності та безпеки
експлуатації електричних мереж …………………….. 53
7.3.3.4 Заходи щодо зниження технологічних витрат
електроенергії ………………………………………..... 54
7.3.3.5 Заходи щодо підвищення пропускної здатності
розподільних електричних мереж ……………………. 57
7.4 Інвестиційні програми ………………………………………….. 58
7.4.1 Розроблення інвестиційних програм …………………. .. 58
7.4.2 Розгляд та схвалення інвестиційних програм …………. 58
7.4.3 Погодження інвестиційних програм …………………..... 59
7.5 Проекти будівництва …………………………………………… 59
8 Керування технічною політикою ……………………………... 60
8.1 Основні методи керування технічною політикою …………… 60
8.2 Програма науково-дослідних і дослідно-конструкторських
робіт ……………......................................................................... 60
8.2.1 Основні напрями програми науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт ……………………… 61
8.2.2 Експериментальне впровадження нових видів
електроустаткування, конструкцій і матеріалів
(пілотні проекти) .………………………………………. 63
8.3 Удосконалення проектування об'єктів розподільних
електричних мереж ……………………………………………. 63
Додаток А Рекомендовані характеристики об’єктів розподільних
електричних мережах …………………………………………. 65
Додаток Б Рекомендовані характеристики автоматизованих систем
об’єктів розподільних електричних мережах ………………... 68

VI
 ВСТУП

Цей стандарт розроблено на виконання вимог статті 7 Закону України

«Про електроенергетику» з метою забезпечення надійного (безперебійного)
постачання споживачам електричної енергії. Стандарт встановлює основні
напрями побудови та експлуатації електричних мереж об’єднаної енергетичної
системи України в частині розвитку магістральних та розподільних
електричних мереж, забезпеченні їх надійності та визначення технічних
параметрів експлуатації обладнання електричних мереж.
Згідно із Законом України «Про електроенергетику» та Положенням про
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Міненерговугілля
України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює формування
та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
Технічна політика у сфері побудови та експлуатації електричних мереж є
складовою державної політики в електроенергетичному комплексі. В основі
проведення технічної політики в електроенергетичному комплексі лежить
забезпечення надійного і ефективного функціонування об'єднаної енергетичної
системи України (ОЕС України) та ефективного управління інноваційним
розвитком об’єктів електроенергетики.
Головними стратегічними цілями технічної політики Міністерства
енергетики та вугільної промисловості України, є підвищення технічного рівня,
надійності та екологічної безпеки об'єктів електричних мереж.
В умовах реформування відносин власності в енергетиці технічна
політика є дієвим інструментом, який реалізує положення Закону України
«Про електроенергетику» в частині створення державою умов для розвитку і
підвищення технічного рівня електроенергетики.
Електричні мережі ОЕС України складаються з високовольтних
(магістральних і міждержавних) електричних мереж та розподільних (місцевих)
електричних мереж. У зв’язку із зазначеним виникає потреба у розробленні
нормативного документа з технічної політики у сфері побудові та експлуатації
магістральних і розподільних електричних мереж, який, враховуючи
особливості власності в енергетиці, складається з двох частин:
1. Технічна політика у сфері побудови та експлуатації магістральних та
міждержавних електричних мереж;
2. Технічна політика у сфері побудови та експлуатації розподільних
електричних мереж.
Для вирішення завдання оптимального розвитку і підвищення технічного
рівня електричних мереж об’єднаної енергетичної системи України,
забезпечення надійності та екологічної безпеки об'єктів електроенергетики
Міненерговугілля України у 2012 році прийнято документ «Побудова і
експлуатація електричних мереж. Технічна політика» (далі – Технічна
політика), затверджений 15.10.2012 р. заступником Міністра енергетики та
вугільної промисловості С.Чехом.
Технічна політика у сфері побудови та експлуатації електричних мереж
визначає основні напрями функціонування і розвитку магістральних,
VII
міждержавних та розподільних (місцевих) мереж у короткостроковій і
довгостроковій перспективі через сукупність взаємозалежних технічних вимог,
які, акцентуючи увагу на найбільш прогресивних технічних рішеннях,
визначають перелік і межі застосування тих або інших технічних рішень,
устаткування і технологій, спрямованих на підвищення технічного рівня
процесів передавання, перетворення та розподілу електроенергії, рівня
керування, експлуатації і перспективного розвитку електричних мереж.
На основі Технічної політики має бути розроблено нормативно-технічні
документи (стандарти, регламенти, норми, правила тощо) і нормативно-правові
акти, які визначатимуть пріоритети та правила застосування технічних рішень
у ході реалізації програм нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення об'єктів електроенергетики.
Нову редакцію Технічної політики розроблено у зв’язку з настанням
терміну перевірення документа. В подальшому Технічна політика підлягає
перегляду та корегуванню один раз на п’ять років.

Пропозиції та зауваження до Технічної політики просимо надсилати за

адресою:
04112 м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8, НТЦЕ;
тел.(044) 206-73-91, E-mail: vp_ntce@ukr.net

VIII
 ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства енергетики та
вугільної промисловості України
від

СОУ
НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ МІНЕНЕРГОВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ
СТАНДАРТ ОПЕРАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄДНАНОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ
СИСТЕМИ УКРАЇНИ
ПОБУДОВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ.
ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА
Частина 2
Технічна політика у сфері побудови та експлуатації розподільних
електричних мереж
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ця Технічна політика у сфері побудови та експлуатації розподільних
електричних мереж (далі – Технічна політика) визначає основні напрями і
шляхи підвищення ефективності функціонування і розвитку розподільних
(місцевих) електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110 (154) кВ.
Технічна політика встановлює сукупність управлінських, технічних і
організаційних заходів на найближчу та довгострокову перспективу,
спрямованих на підвищення технічного рівня та ефективності функціонування
розподільних електричних мереж, їх надійності й безпеки на основі
апробованих під час експлуатації та науково - обґрунтованих технічних рішень
і технологій.
1.2 Цю Технічну політику призначено для застосування ліцензіатами з
передачі та постачання електричної енергії місцевими (локальними)
електричними мережами за регульованим тарифом (далі - підприємства
електричних мереж); ліцензіатом з передачі електричної енергії магістральними
та міждержавними електричними мережами і його відокремленими
структурними підрозділами при узгодженні технічних вимог приєднання
користувачів і схем розвитку їх електричних мереж, а також центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду
(контролю) в галузі електроенергетики.
Вимоги Технічної політики щодо засобів запобігання аварійним або
надзвичайним ситуаціям в об’єднаній енергетичній системі (далі – ОЕС)
України і ліквідації їх наслідків (впровадження нових систем протиаварійної
автоматики та захисту, засобів зв’язку, диспетчерського і оперативно-
технологічного управління, допоміжних заходів із забезпечення сталого
функціонування ОЕС України та паралельної роботи у складі ОЕС України) є
1
обов’язковими для суб’єктів господарювання, які належать до сфери
управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику в електроенергетичному комплексі України, та рекомендуються до
застосування іншими суб’єктами електроенергетики, які здійснюють
господарську діяльність з передачі і розподілу електричної енергії, з метою
підвищення рівня безпеки виконуваних ними робіт та надання послуг.
1.3 Технічну політику рекомендовано для використання науково-
дослідними, проектними, ремонтними, будівельними. монтажними і
налагоджувальними організаціями, які виконують роботи із забезпечення
функціонування розподільних електричних мереж у рамках договірних
відносин (угод) з ліцензіатами та з іншими власниками об'єктів розподільних
електричних мереж.
Цю Технічну політику рекомендовано використовувати під час
розроблення і реалізації:
- державних і галузевих програм розвитку розподільних електричних
мереж;
- Схем перспективного розвитку розподільних електричних мереж;
- інвестиційних програм підприємств електричних мереж;
- проектів нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення об’єктів електричних мереж (включаючи системи управління,
зв’язку, захисту, діагностики тощо);
- програм науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері
електромережевого будівництва;
- проектів нормативних документів, технічних рішень тощо.
Цю Технічну політику рекомендовано застосовувати також у разі:
- видачі обґрунтованих технічних умов для нового будівництва,
реконструкції та технічного переоснащення об’єктів розподільних електричних
мереж;
- освоєння нових технологій будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення об’єктів розподільних електричних мереж;
- випуску нових конструкцій і матеріалів для електромережевого
будівництва;
- розроблення автоматизованих систем управління технологічними
процесами і обліку електричної енергії, контролю показників якості
електричної енергії, систем діагностики обладнання, передавання інформації та
зв’язку тощо;
- проведення експертизи технічних умов для нового будівництва,
реконструкції та технічного переоснащення об’єктів розподільних електричних
мереж;
- проведення експертизи виконуваних проектів та вибраного для
використання обладнання об’єктів розподільних електричних мереж.
1.4 Ця Технічна політика не містить норм щодо регулювання економічної
діяльності суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та
господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, установлення яких

2
відповідно до чинного законодавства покладено на орган, що здійснює
державне регулювання діяльності у сфері енергетики та комунальних послуг.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
Закон України від 16.10.1997 № 575/97- ВР «Про електроенергетику»
Закон України від 24.10.2013 № 663-VII «Про засади функціонування ринку
електричної енергії України»
Закон України від 18.03.2004 № 1621-IV «Про державні цільові
програми»
Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №106 «Про
затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових
програм»
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 1071-р «Про
схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року»
Постанова НКРЕ від 13.12.2012 №1627 «Про затвердження Порядку
формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання
електричної енергії»
ДСТУ 3429-96 Електрична частина електростанції та електричної мережі.
Терміни та визначення
ДСТУ 3440-96 Системи енергетичні. Терміни та визначення
ДСТУ ІЕС 61850:2013 Комунікаційні мережі та системи на підстанціях
ДСТУ ІЕС 61968:2013 Інтеграція прикладних програм в електромереж-
них підприємствах
ДСТУ ІЕС 61970:2013 Інтерфейс прикладних програм у системах
електроенергетичного менеджменту
ДСТУ ISO 9001-2009 (ISO 9001:2008) Системи управління якістю.
Вимоги
ДСТУ EN 50160:2014 Характеристики напруги електропостачання в
електричних мережах загальної призначеності
ГОСТ 721-77 Системы электроснабжения, сети, источники, преобразо-
ватели и приемники электрической энергии. Номинальные напряжения свыше
1000 В (Системи електропостачання, мережі, джерела, перетворювачі і
приймачі електричної енергії. Номінальні напруги понад 1000В)
ГОСТ 13109-97 Электрическая энергия. Совместимость технических
средств электромагнитная. Нормы качества электрической энергии в системах
электроснабжения общего назначения (Електрична енергія. Сумісність
технічних зачобів електромагнітна. Норми якості електричної енергії в
системах електропостачання загального призначення)
ГКД 340.000.001-95 Визначення економічної ефективності капітальних
вкладень в енергетику. Методика. Загальні методичні положення
ГКД 340.000.002-97 Визначення економічної ефективності капітальних
вкладень в енергетику. Методика, Енергосистеми і електричні мережі

3
 СОУ-Н ЕЕ 20.178 – 2008 Схеми принципові електричні розподільчих
установок напругою від 6 кВ до 750 кВ електричних підстанцій. Настанова,
СОУ-Н МЕВ 40.1-00100227-68;2012 Стійкість енергосистем. Керівні
вказівки
СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-101:2014 Норми технологічного проектування
енергетичних систем і електричних мереж 35 кВ і вище
СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-103:2014 Виконання Схем перспективного
розвитку ОЕС України, окремих енерговузлів та енергорайонів. Правила
ПУЕ:2014 Правила улаштування електроустановок (ПУЕ). – К.:
Міненерговугілля України, 2014.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення понять, які
встановлено в Законі України «Про електроенергетику»: електроенергетика,
енергогенеруючі компанії, магістральна електрична мережа, міждержавна
електрична мережа, передача електричної енергії, постачання електричної
енергії, розподіл електричної енергії, об’єднана енергетична система України, ,
централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління; у Законі
України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України»:
системний оператор, споживач електричної енергії; у ДСТУ 3429: лінія
електропередавання, повітряна лінія електропередавання, кабельна лінія
електропередавання, електростанція, підстанція (електрична), міжсистемний
зв’язок, розподільна установка, електрична мережа, системотвірна електрична
мережа, трансформаторна підстанція, комплектна трансформаторна підстанція,
власні потреби підстанції, розподільчий пункт, грозозахисний трос; у ДСТУ
3440: баланс електроенергії енергосистеми, максимум навантаження
енергосистеми, міжсистемний перетік, мінімум навантаження енергосистеми,
навантаження енергосистеми, надійність роботи енергосистеми, режим роботи
енергосистеми.
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення
позначених ними понять:
3.1 автоматизована система контролю показників якості
електроенергії
Ієрархічна система, яка являє собою сукупність програмних засобів та
технічних пристроїв та персоналу, який експлуатує їх, що виконує функції
проведення вимірювань, збору, оброблення, передачі та зберігання результатів
вимірювань показників якості електричної енергії
3.2 автоматизована система обліку електроенергії
Ієрархічна система, яка являє собою сукупність програмних засобів,
технічних пристроїв та персоналу, який експлуатує їх, яка функціонально
поєднує метрологічно атестовані засоби обліку електричної енергії,
обчислювально-інформаційний комплекс, систему зв’язку та забезпечення
єдиного часу, і виконує функції проведення вимірювань, збору, оброблення,
передавання та зберігання результатів вимірювань обсягів та параметрів
переданої та спожитої електричної енергії, формування балансів електроенергії
4
різного ступеня деталізації, а також проведення розрахунків із учасниками
оптового ринку електричної енергії України і споживачами
3.3 автоматизована система управління технологічними процесами
підстанції
Програмно-технічний комплекс автоматизації підстанції, який інтегрує у
своєму складі підсистеми збору й передавання інформації з параметрами
роботи устаткування підстанції, його діагностики і моніторингу оперативного
та технологічного стану, керування колами первинної та вторинної комутації,
релейного захисту і автоматики, інженерних систем підстанції і який забезпечує
обслуговуючому персоналу автоматизацію виконання їх завдань із керування
технологічними процесами підстанції в повному обсязі
3.4 автоматизована система технологічного управління
Комплекс засобів автоматизації, на базі сучасних програмно-технічних
засобів обчислювальної техніки та інформаційних технологій, що забезпечує
обслуговуючому персоналу автоматизацію виконання їх завдань з виробничо-
технічного і оперативно-диспетчерського управління об'єктами електричних
мереж
3.5 архітектура системи (програмно-апаратних комплексів,
автоматизованих систем управління тощо)
Концепція взаємозв’язку складників системи, що охоплює логічну,
фізичну, технічну, програмну, інформаційну й організаційну структури системи
та принципи її функціонування
3.6 діагностика
Методи й засоби визначення технічного стану устаткування та
обладнання об'єктів електричних мереж
3.7 енергопостачальна компанія
Суб’єкт ринку електричної енергії, що купує електричну енергію на
цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її
експорту та/або імпорту
3.8 капітальний ремонт
Комплекс робіт з відновлення характеристик основних фондів та
обладнання об’єктів електричних мереж
3.9 метрологічне забезпечення електричних вимірювань
Установлення та застосування наукових і організаційних основ,
технічних засобів, правил і норм, необхідних для досягнення необхідної
точності вимірювань
3.10 модернізація устаткування або обладнання
Зміна конструкції діючого устаткування та обладнання, яка забезпечує
покращення його показників призначення, підвищення надійності, зниження
енергетичних, матеріальних витрат і трудових ресурсів під час експлуатації,
технічного обслуговування та ремонту
3.11 моніторинг
Безперервний контроль параметрів устаткування та обладнання об'єктів
електричних мереж, режимів їх роботи із застосуванням автоматизованих

5
систем, які забезпечують збір, зберігання та оброблення інформації в режимі
реального часу
3.12 науково-дослідні роботи
Роботи, які вимагають для досягнення поставленого завдання одержання
нових знань про процеси, технології та властивості об'єктів і матеріалів і
розроблення нових технічних рішень
3.13 нове будівництво
Будівництво об'єктів електричних мереж з метою створення нових
виробничих потужностей, яке здійснюють на спеціально відведених земельних
ділянках
3.13 об’єкти розподільних електричних мереж (об’єкти електричних
мереж)
Лінії електропередавання, підстанції, розподільні пункти та інші
електроустановки номінальною напругою до 150 кВ, які використовують для
передавання та розподілу електричної енергії
3.14 обчислювально-інформаційний комплекс
Сукупність функціонально об'єднаних метрологічно атестованих
програмних, інформаційних і технічних засобів, призначених для рішення
завдань збору та оброблення даних вимірювань, які надходять від засобів
вимірювання, а також збору, оброблення, зберігання і відображення
результатів вимірювань
3.15 оперативно-диспетчерське (диспетчерсько-технологічне)
управління
Комплекс робіт з централізованого управління технологічними
режимами роботи об'єктів електричних мереж та енергорозподільчих
пристроїв споживачів і виробників електричної енергії, якщо ці об'єкти й
пристрої впливають на електроенергетичний режим роботи енергетичної
системи і їх включено відповідним суб'єктом оперативно-диспетчерського
управління в електроенергетиці до переліку об'єктів, які підлягають такому
управлінню
3.16 оператор системи електропередачі
Суб’єкт ринку електричної енергії, що здійснює діяльність з передачі
електроенергії магістральними та міждержавними електричними мережами або
розподільними (місцевими) електричними мережами відповідно до ліцензії
3.17 підприємство електричних мереж
Суб’єкт господарювання, який має у власності або управлінні об’єкти
розподільних електричних мереж і здійснює розподіл та постачання
споживачам електричної енергії відповідно до ліцензії
3.18 пілотний проект
Проект, який передбачає впровадження нової техніки або технології на
окремому об’єкті з метою апробації технічних рішень та ефективності цієї
техніки або технології до її широкого застосування
3.19 проектна документація
Графічні і текстові матеріали, що визначають об'ємно-планувальні,
конструктивні та технічні рішення для замовлення обладнання, будівництва,
6
реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення об'єктів
електричних мереж, а також освоєння та благоустрою земельних ділянок
3.20 реклоузер
Комутаційний апарат, який об’єднує в собі декілька видів протиаварійної
автоматики та який без участі оператора забезпечує децентралізоване
управління автоматикою розподільних електричних мереж
3.21 реконструкція
Перебудова існуючих об'єктів електричних мереж, пов'язана із зміною
основних техніко-економічних показників цих об’єктів, підвищенням їх
технічного рівня та надійності, розширенням виробничих площ, поліпшенням
умов експлуатації та охорони навколишнього середовища
3.22 розподільна (місцева, локальна) електрична мережа
Функціонально поєднаний комплекс об'єктів електричних мереж
номінальною напругою 0,38-110 150) кВ, а також засобів управління та
автоматики, який використовують для передачі, розподілу та постачання
електричної енергії споживачам
3.23 технічне переоснащення
Комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня існуючих
об'єктів електричних мереж на основі впровадження передової техніки і
технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни
застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а
також щодо удосконалення інженерних конструкцій та допоміжних систем.
Технічне переоснащення діючих об’єктів електричних мереж здійснюють, як
правило, без розширення виробничих площ за проектами і кошторисами на
окремі об'єкти або види робіт
3.24 якість електричної енергії
Ступінь відповідності параметрів електричної енергії їх установленим
значенням. Показники якості електричної енергії унормовано відповідним
міждержавним стандартом.

4. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цьому стандарті застосовано такі скорочення:
АВР - автоматичне введення резерву;
АСДТУ – автоматизована система диспетчерсько-технологічного управління;
АСКПЯЕ – автоматизована система контролю показників якості електроенергії:
АСОЕ – автоматизована система обліку електроенергії;
АСТУ - автоматизована система технологічного управління;
АСУТП - автоматизована система управління технологічними процесами;
АСУ - автоматизована система управління;
ЗРУ – закрита розподільна установка:
КЛ – кабельна лінія електропередавання;
КТП – комплектна трансформаторна підстанція (номінальною напругою
6-35/0,4 кВ);
КРП - компенсація реактивної потужності;
КРУ – комплектна розподільна установка;
7
КРУЕ – комплектна розподільна установка елегазова;
ЛЕП – лінія електропередавання;
НДДКР – науково-дослідна і дослідно-конструкторська робота.
НТР – науково-технічна рада;
ОПН - обмежувач перенапруг нелінійний;
ОРЕ – оптовий ринок електричної енергії України;
ПЛ – повітряна лінія;
ПС – підстанція;
РЕМ – розподільна електрична мережа;
РЗА – релейний захист і автоматика;
РП – розподільний пункт;
РПН - регулювання напруги під навантаженням;
РУ – розподільна установка;
СІП – самоутримний ізольований провід;
СКСН – самоутримний кабель середньої напруги;
ТЕО – техніко-економічне обґрунтування;
ТН – трансформатор напруги;
ТОіР – технічне обслуговування і ремонт;
ТП – трансформаторна підстанція (номінальною напругою 6-35/0,4 кВ);
ТС – трансформатор струму.

5 ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ТЕХНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В РОЗПОДІЛЬНИХ

ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ
5.1 Розподільні електричні мережі ліцензіатів з передачі та постачання
електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами за
регульованим тарифом, які є завершальною ланкою в системі забезпечення
споживачів електричною енергією, перебувають у безпосередній взаємодії як з
конкретним споживачем, так і магістральними та міждержавними
електричними мережами. Результати роботи розподільних електричних мереж
багато в чому визначають надійність, якість і ефективність роботи всієї ОЕС
України.
Відповідно до принципів державної політики в електроенергетиці,
визначених законом України «Про електроенергетику», технічна політика в
електромережевому будівництві полягає у створенні умов для розвитку і
підвищення технічного рівня підприємств електричних мереж, які здійснюють
розподіл та постачання електричної енергії за оптимальних умов забезпечення
надійного і безпечного постачання споживачам електроенергії належної якості.
5.2 Основними цілями Технічної політики в розподільних електричних
мережах, з урахуванням завдань, визначених Енергетичною стратегією України
на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 24.07.2013 №1071-р, є:
- підвищення готовності РЕМ до передавання електричної енергії для
забезпечення стійкого постачання електричною енергією споживачів,
забезпечення функціонування ОРЕ;

8
 - підвищення надійності та ефективності роботи РЕМ за рахунок
істотного підвищення керованості всіх елементів мережі;
- створення умов для приєднання споживачів до електричних мереж на
умовах недискримінаційного доступу;
- розвиток виробничо-технічного і оперативно-диспетчерського
управління об'єктами РЕМ;
- розвиток інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури,
підвищення спостережуваності електричної мережі та якості інформаційного
обміну з іншими суб'єктами ОРЕ;
- створення технічних умов щодо можливості дотримання
енергопостачальними компаніями встановлених лімітів та заданих обсягів
графіків обмежень і аварійних відключень споживачів, а також протиаварійних
систем зниження навантаження;
- підвищення ефективності експлуатації РЕМ за рахунок оптимізації
головних схем електричних з'єднань, експлуатаційних витрат, витрат
електроенергії на власні потреби, підвищення точності вимірювань
електроенергії;
- подолання тенденції старіння основних фондів РЕМ шляхом їх
реконструкції та технічного переоснащення;
- автоматизація ПС РЕМ, упровадження та розвиток сучасних систем
автоматичної діагностики і моніторингу технічного стану основного
обладнання ПС, технологічного устаткування РЗА, систем зв'язку, інженерних
систем, комерційного й технічного обліку електроенергії;
- удосконалювання технологій експлуатації, ТОіР. Забезпечення
професійної підготовки експлуатаційного і ремонтного персоналу з
урахуванням впровадження нових технологій та інноваційного устаткування;
- мінімізація впливу на навколишнє середовище за нового будівництва,
реконструкції, експлуатації та ремонту об'єктів РЕМ.

6 ОСНОВНІ НАПРЯМИ І ЗМІСТ ТЕХНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

В РОЗПОДІЛЬНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ
Технічна політика реалізується підприємствами електричних мереж за
наступними напрямами:
- забезпечення вимог щодо сучасного технічного рівня РЕМ за рахунок
реконструкції та технічного переоснащення цих мереж;
- створення умов для застосування нових технічних рішень і технологій
під час будівництва та експлуатації об’єктів РЕМ;
- застосування сучасних засобів і технічних рішень у системах
управління, захисту, діагностики обладнання, передавання інформації, зв’язку
та інформаційно-вимірювальних систем РЕМ;
- удосконалення технічних засобів управління мережами і застосування
сучасних методів планування їх розвитку;
- зниження технологічних витрат електричної енергії в РЕМ;
- удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності РЕМ;
- залучення інвестицій для реалізації основних напрямів розвитку РЕМ.
9
 Крім того, технічна політика в РЕМ має бути спрямованою на розвиток
наукових досліджень і проектних робіт, а також на розширення практики
застосування пілотних проектів та відпрацювання нових технічних рішень і
технологій у електромережевому будівництві.

6.1 Загальні вимоги до розподільних електричних мереж

Розвиток виробничої діяльності, сфери обслуговування та поліпшення
умов проживання населення на території, яка обслуговується РЕМ, визначають
вимоги до надійності та якості електропостачання споживачів, і як наслідок −
до якості функціонування РЕМ.
Технічні та економіко-екологічні вимоги до функціонування РЕМ нового
покоління:
- технічна та екологічна безпека функціонування об'єктів РЕМ;
- забезпечення нормативного рівня надійності електропостачання
споживачів в умовах зростання електричного навантаження і обсягів
споживання електроенергії;
- обґрунтоване спрощення конструкцій і схем об'єктів РЕМ з
урахуванням підвищення надійності устаткування, яке застосовують на
об’єктах РЕМ;
- забезпечення нормативного рівня якості електричної енергії;
- можливість адаптації мереж до динамічних умов розвитку регіонів і
зростання електричних навантажень;
- застосування нових технологій експлуатації об'єктів РЕМ і їхньої
автоматизації;
- скорочення технологічних витрат електроенергії на її передавання і
розподіл до рівня технічно обґрунтованих;
- скорочення терміну окупності інвестиційних проектів;
- застосування нових інформаційних технологій для керування режимами
роботи РЕМ;
- створення об'єктів РЕМ та/або ділянок мережі з інтелектуальним
управлінням (Smart Grid).
Основними технічними напрямами розвитку РЕМ є:
- реконструкція та технічне переоснащення РЕМ на нових принципах і
новій технічній базі;
- підвищення безпеки персоналу під час будівництва та експлуатації
РЕМ;
- застосування конструкцій, елементів і устаткування, які забезпечують
необхідну надійність і оптимальні витрати під час будівництва (нового
будівництва, реконструкції і технічного переоснащення) та експлуатації
об’єктів РЕМ протягом терміну служби;
- зменшення витрат на обслуговування об’єктів РЕМ;
- створення компактних об’єктів РЕМ.

10
 6.2 Вимоги до вибору системи напруг
З урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду експлуатації та
розвитку РЕМ під час проектуванні нових і реконструкції існуючих об’єктів
РЕМ, необхідно переходити на більш високий ступінь номінальної напруги (із
6-10 кВ на 35(20) кВ) та застосовувати глибокі вводи для крупних споживачів –
ПС 110/10 кВ та 35/0,4 кВ. При цьому застосувати напругу 20 кВ дозволено
винятково за наявності відповідного ТЕО згідно з ГКД 340.000.001, ГКД
340.000.002.
При виконанні великих обсягів реконструкції (відновлення) об'єктів РЕМ
необхідно розглядати варіанти переведення діючих РЕМ на більш високий
ступінь номінальної напруги зменшуючи кількість трансформацій.
Вибір ступенів напруги в РЕМ треба здійснювати в процесі розроблення
Схем перспективного розвитку РЕМ за результатами ТЕО з урахуванням
зростання електричних навантажень на перспективу. Напругу об'єктів РЕМ
змінного струму вибирають відповідно до шкали номінальних напруг згідно з
ГОСТ 721. При цьому за перспективного розвитку мереж, а також їх
комплексної реконструкції і технічного переоснащення, необхідно мінімізувати
кількість ступенів напруги та об'єктів РЕМ, які зв'язують електричні мережі та
відносяться до різних систем номінальної напруги.
Споруджувані магістральні ПЛ середньої напруги, які передбачені
перспективною схемою розвитку РЕМ і плануються в подальшому
експлуатувати на більшій номінальній напрузі, повинні мати конструкцію опор,
яка дає змогу в подальшому переводити їх на більш високий ступінь
номінальної напруги без істотних додаткових витрат.
Реконструкцію об'єктів РЕМ можна суміщувати з переведенням мереж
на більш високий ступінь напруги та наближенням ТП напругою
35-10(6)/0,4 кВ до споживачів.
До розроблення Схем перспективного розвитку РЕМ напругою
35-110(150) кВ питання переведення мережі середньої напруги на більш
високий ступінь напруги повинен вирішуватися на підставі відповідного ТЕО.
У разі порівняння варіантів схем розвитку РЕМ з різними ступенями
номінальної напруги, які мають однакові витрати, або витрати, що
відрізняються в межах 10%, пріоритет треба віддавати варіанту розвитку мереж
з більш високою середньою напругою РЕМ.
У разі нового будівництва та реконструкції мережі напругою 6-35 кВ
необхідно розглядати варіанти проектних рішень мережі з нейтраллю,
заземленою через дугогасний реактор з автоматичною компенсацією ємнісних
струмів, або з нейтраллю, заземленою через резистор.

6.3 Вимоги до схем побудови розподільних електричних мереж

РЕМ треба будувати в такий спосіб і з такими параметрами, щоб
забезпечити нормований рівень надійності постачання електроенергії
(потужності) споживачам у нормальному, аварійному і післяаварійному

11
режимах роботи електричних мереж відповідно до категорійності
електроприймачів.
Під час проектування нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення РЕМ необхідно:
- застосовувати мережеве резервування споживачів як схемне рішення
підвищення надійності електропостачання;
- забезпечувати мережевим резервуванням усі ПС напругою
35-110 (150) кВ;
- формувати систему електропостачання споживачів за умови
однократного мережевого резервування (принцип n-1);
- для електроприймачів особливої групи першої категорії з надійності
електропостачання передбачати резервне (автономне) джерело живлення, яке
встановлює споживач (принцип n-2).
Як основні лінії в мережах 35-110 (150) кВ варто застосовувати взаємно
резервовані ЛЕП 35-110 (150) кВ із АВР від різних ПС чи різних шин однієї
ПС, яка має двостороннє незалежне живлення.
Основним принципом побудови мереж із ПЛ 6-10 кВ приймають
магістральний принцип, який передбачає побудову (формування) магістральних
ЛЕП в розгалуженій мережі між двома центрами живлення з пунктом АВР в
точці струмоподілу за умови забезпечення нормованої якості напруги всіх
споживачів у зоні дії магістралі в післяаварійному режимі в разі вимкнення
одного з центрів живлення. Магістральний принцип створює умови для
надійного електропостачання електроприймачів із урахуванням зростання
електричних навантажень і можливості приєднання нових споживачів.
Магістральні ПЛ 6-10 кВ треба виконувати проводами одного перерізу на
опорах підвищеної механічної міцності на підвісних ізоляторах з пунктами
секціонування (як правило, на залізобетонних стояках), оснащених в
обґрунтованих випадках реклоузерами.
Будівництво нових і реконструкцію існуючих ПЛ треба здійснювати на
встановлений для елементів ЛЕП термін служби (близько 40 років). Розрахунок
параметрів ПЛ треба виконувати за умови повторюваності кліматичних
навантажень не менше ніж один раз на 50 років.
Основними принципами побудови КЛ 6-10 кВ в містах треба приймати
петльові або багатопроменеві схеми (2 і більше промені) з пов'язаними
променями в петльову схему (змішані схеми), як правило, з ручним вмиканням
резервної КЛ. У містах з населенням понад 1 млн. мешканців слід
застосовувати двопроменеві схеми з автоматичним вмиканням резерву. Вибір
схеми побудови мережі здійснюють на підставі ТЕО.
У конструкціях об'єктів РЕМ усіх класів напруги необхідно передбачати:
- мінімум витрат на їх ТОіР;
- можливість проведення ТОіР ПЛ без зняття напруги (горизонтальне
розташування проводів, рознімні затискачі тощо).
У мережах 6-20 кВ треба застосовувати два типи автоматичного
введення резерву:

12
 - мережевий пункт АВР, що з'єднує дві лінії, які відходять від різних
ПС 35-150 кВ або різних секцій шин 6-20 кВ однієї ПС 35-150 кВ із
двостороннім живленням;
- місцевий пункт АВР для введення резервного вводу на шини вищої
напруги ПС 6-20/0,4 кВ або РП 6-20 кВ після зникнення напруги на робочому
вводі та вимикання робочого вводу.
Для споживачів з електроприймачами І категорії з надійності
електропостачання необхідно встановлювати пристрої АВР безпосередньо на
вводі 0,4 кВ (6-20 кВ).

6.4 Підстанції та силове обладнання

6.4.1 Технічні вимоги до підстанцій 35 − 150/6 – 35 кВ
Новозбудовані (реконструйовані) ПС повинні відповідати таким вимогам:
- можливість дистанційного керування і контролю обладнання ПС без
постійного обслуговуючого персоналу;
- компактність і комплектність;
- надійність ПС під час роботи в різних кліматичних зонах;
- обґрунтоване застосування на ПС електроустаткування, призначеного
для роботи в екстремальних кліматичних умовах (зокрема, вимикачів,
заповнених сумішшю елегаз-тетрафторметан, що забезпечує можливість їх
експлуатації за температури до мінус 55˚С);
- комплексна автоматизація, яка забезпечує створення інтегрованої
системи управління технологічними процесами з підсистемами РЗА,
комерційного обліку електроенергії, моніторингу стану устаткування,
діагностики і керування устаткуванням;
- наявність резервних каналів зв'язку для передавання сигналів
управління та контролю за станом електроустаткування на диспетчерський
щит або монітор диспетчера РЕМ;
- сумісність із діючим устаткуванням РЕМ;
- низьке споживання електроенергії на власні потреби та зниження вимог
до обсягу регламентних робіт із технічного обслуговування та ремонту;
- зручність проведення огляду, ТОіР;
- безпека експлуатації, ТОіР;
- екологічна безпека.
У технологічних рішеннях щодо ПС потрібно передбачати:
1) скорочення площ ПС шляхом оптимізації схемних рішень і
компоновок, обґрунтованого застосування жорсткої ошиновки, КРУЕ та
вимикачів-роз'єднувачів;
2) застосування на ПС:
- елементів ПС з високим ступенем заводської готовності, ЗРУ
35-150 кВ, у тому числі - модульного виконання;
- металоконструкцій порталів підвищеної міцності та стійких до корозії,
у тому числі нових матеріалів для захисту будівельних конструкцій від корозії;
- полегшених, попередньо напружених, залізобетонних стояків і паль під
устаткування;
13
 - різних типів збірних залізобетонних і пальових фундаментів для
зменшення обсягів (або відмови) виконуваних земляних робіт;
- будівель і споруд з дахом, який має одно-, двоскатну поверхню (не
плоску);
- фальшпідлоги в приміщеннях (для полегшення прокладання
комунікацій та їх пошуку);
- наземного способу прокладання КЛ у кабельних лотках (на відкритих
РУ);
- застосування єдиного корпоративного стилю оформлення фасадів
будинків і споруд із використанням затверджених елементів;
3) виконання екологічних заходів відповідно до чинного законодавства.
У разі реконструкції та технічного переоснащення ПС 35 − 150 кВ треба
застосовувати силові трансформатори одиничною потужністю не вищою ніж
16 МВ·А для ПС 35 кВ і не вищою ніж 63 МВ·А для ПС 110(150)кВ. Силові
трансформатори на ПС 35, 110 і 150 кВ мають бути оснащеними
автоматичними регуляторами напруги.
Підсистеми АСУТП ПС мають бути мікропроцесорними, що дає змогу
створювати повністю автоматизовані ПС без постійного обслуговуючого
персоналу.
У разі будівництва цифрових ПС, в яких застосовують розвинені
цифрові інформаційно-технологічні системи і засоби для керування роботою
ПС, усі процеси інформаційного обміну між елементами ПС, а також із
зовнішніми системами мають здійснюватися на основі протоколів стандартів
ДСТУ ІЕС 61850, ДСТУ ІЕС 61968, ДСТУ ІЕС 61970.
На об'єктах РЕМ заборонено застосовувати мікропроцесорні елементи із
закритими протоколами обміну, які не підтримують роботу в стандарті єдиного
часу. Під час впровадження мікропроцесорних елементів перевага повинна
віддаватися пристроям, призначеним для роботи в складі автоматизованих
систем.
Впроваджуване силове електроустаткування повинне бути адаптованим
до новітніх систем керування, захисту та моніторингу.
У разі реконструкції ПС для заміни застарілого електроустаткування
треба передбачати устаткування, яке пройшло сертифікацію, і устаткування з
підвищеною функціональною та експлуатаційною надійністю, екологічною і
технологічною безпекою, таке, що дасть змогу застосувати дистанційне
управління електроустаткуванням за мінімуму експлуатаційних витрат.
В електричних мережах 6 − 35 кВ з ізольованою нейтраллю для
ефективного запобігання розвитку і переходу однофазних замикань на землю в
міжфазні короткі замикання за наявності необхідного обґрунтування треба
застосовувати автоматичну компенсацію ємнісних струмів на основі плавно
регульованих дугогасних реакторів з автоматичними регуляторами
настроювання компенсації або застосовувати резистивно або комбіновано
заземлену нейтраль.

14
 У електричних мережах 6-35 кВ з ізольованою нейтраллю також потрібно
передбачати пристрої селективного захисту від однофазних замикань на землю
для визначення і вимикання пошкодженого приєднання (фідера).
Інженерні системи ПС повинні відповідати таким основним вимогам:
- ПС повинні бути оснащеними системами технологічного спостереження
та безпеки, у тому числі системами охоронної сигналізації і контролю доступу
на територію ПС;
- у системах охоронної і пожежної сигналізації треба використовувати
погоджені до застосування датчики та приймально-контрольні прилади для
збору інформації, її оброблення та візуалізації;
- у решті інженерних систем ПС можна застосовувати
загальнопромислові засоби автоматизації (датчики, програмовані контролери
тощо) або програмно-технічні засоби, які використовують в АСУТП.
Під час проектування ПС необхідно передбачати:
- заземлювальні пристрої, які забезпечують вирівнювання потенціалу на
території та заземленому устаткуванні ПС
- захист від прямих ударів блискавки та проникнення імпульсів
перенапруги у вторинні кола;
- заходи щодо унеможливлювання електромагнітного впливу первинних
кіл і устаткування на вторинні кола;
- вибір трас і способів прокладання силових кабелів і кабелів вторинних
кіл на відкритій частині ПС і в будинках на підставі розрахунків допустимого
рівня електричних завад для вторинних кіл;
- додаткові заходи із забезпечення електромагнітної сумісності (у тому
числі вплив статичної електрики);
- вимоги заводів-виробників із електромагнітної сумісності до
обладнання, яке закладають.
6.4.2 Технічні вимоги до підстанцій 6 − 35/0,4 кВ
Для електропостачання споживачів сумарною потужністю 25-2500 кВА в
РЕМ треба застосовувати, в основному, ТП різних модифікацій (стовпові,
кіоскового, блочно-модульного виконання або закритого типу), у тому числі -
із заводською комплектацією батарей статичних конденсаторів 0,4 кВ.
У РЕМ міст слід переважно застосовувати блочні КТП з РУ, оснащеними
КРУЕ з вакуумними вимикачами або вакуумними вимикачами навантаження.
КТП і ТП закритого виконання повинні бути:
- у бетонній або металевій оболонці з тепловою ізоляцією;
- із зовнішнім або внутрішнім обслуговуванням залежно від призначення
та потужності ПС;
- контейнерного та модульного типів;
- із вбудованими щитами зовнішнього освітлення, які без входу в
приміщення ПС можуть обслуговувати інші організації;
- із надійними комутаційними апаратами на стороні 6-35 кВ та блок-
рубильниками або автоматичними вимикачами на стороні 0,4 кВ;
- із кабельними або повітряними вводами;

15
 - із гнучкими компенсаційними вставками в короткій жорсткій ошиновці
для зв'язку трансформатора з РУ 6-35 і 0,4 кВ;
- із малогабаритними вимикачами низької напруги на струми короткого
замикання 30−70 кА в РУ низької напруги.
ТП 6−35/0,4 кВ потужністю 10-100 кВ·А повинні бути такими, щоб їх
можна було установлювати на опорі ПЛ (ТП стовпового виконання). Тип опор
і відносне розміщення трансформатора та шафи низької напруги мають
відповідати конструкціям вводів. Конструкція ТП стовпового виконання
повинна забезпечувати поступову відмову від високовольтних роз'єднувачів та
запобіжників і перехід на роз’єднувачі типу «запобіжник - роз’єднувач» з
дугогасними камерами.
У разі навантаження 160 кВ·А і більше треба застосовувати
ТП 6-35/0,4 кВ закритого виконання або кіоскового типу з повітряними та
кабельними вводами.
У сільських поселеннях і селищах з малоповерховою забудовою для
підключення споживачів потужністю до 100 кВ·А треба застосовувати ТП
стовпового виконання з трифазними трансформаторами.
РП 6-35 кВ і ТП 6-35/0,4 кВ залежно від щільності забудови і напруги
можуть бути:
- побудованими окремо (у тому числі підземними або з розташованими
нижче рівня землі камерами трансформаторів);
- убудованими (розміщення РП і ТП в будівлях допускається за наявності
відповідного обґрунтування);
- прибудованими.
6.4.3 Технічні вимоги до розподільних установок 35 – 110 (150) кВ
і 6 – 20 кВ
Під час нового будівництва, реконструкції та технічного переобладнання
РУ напругою 35-110 (150) кВ необхідно:
- застосовувати комплектні вузли підвищеної заводської готовності та
комбіновані (модульні) елегазові апарати для РУ 110 (150) кВ відкритого та
закритого виконання;
- застосовувати, як правило, жорсткі ошиновки заводської комплектації;
- використовувати елегазові РУ закритого виконання у населених пунктах
із щільною та старою забудовою, культурно-історичних центрах;
- передбачати самодіагностику основного електроустаткування та
прогресивні технології його обслуговування;
- передбачати впровадження дистанційного керування комутаційними
апаратами;
- передбачати застосування устаткування, яке не обслуговують, або
устаткування із зниженим обсягом регламентних робіт.
Основні вимоги до РУ 6-10(20) кВ:
- закрите виконання, у тому числі з вузлами модульного типу на базі
вакуумних вимикачів;

16
 - у вузлах із ТН треба вживати заходів із запобігання резонансним
підвищенням напруги;
- використання вимірювальних ТС та ТН з литою ізоляцією, «сухих»
трансформаторів власних потреб;
- використання гнучкої архітектури вузлів з компактним і безпечним
компонуванням функціональних елементів РУ;
- оснащення пристроями РЗА, апаратами телеуправління,
телесигналізації та приладами для визначення місць міжфазних коротких
замикань, однофазних замикань на землю в ЛЕП 6-20 кВ.
У конструкції РУ 6-35 кВ треба застосовувати:
- модульні вузли з повітряною, комбінованою або елегазовою ізоляцією з
необслуговуваними вимикачами, роз'єднувачами та вимикачами навантаження;
- моноблоки комплектних РУ з електроустаткуванням (збірними шинами,
ошиновкою, вимикачами, заземлювальними роз'єднувачами тощо), розміщені
в герметичному металевому корпусі, заповненому елегазом і герметично
закритому на повний термін служби на заводі-виробнику.
За умовами установлення та експлуатації комірки мають відповідати
вимогам технічного регламенту на високовольтне електроустаткування та
рекомендаціям Міжнародної електротехнічної комісії.
6.4.4 Силові трансформатори
Загальні вимоги до трансформаторів, установлюваних на
ПС 35-110(150)/6-35 кВ:
- оснащення трансформаторів автоматичними пристроями РПН, у тому
числі з мікропроцесорними блоками керування;
- оснащення трансформаторів сучасними необслуговуваними пристроями
захисту масла;
- оснащення трансформаторів потужністю більше ніж 40 МВА
автоматизованими системами пожежогасіння;
- застосування вводів з твердою ізоляцією (RIP ізоляція) за номінальних
струмів до 2 000 А;
- можливість застосування системи моніторингу технічного стану
(вимірювання ємності і тангенса кута діелектричних витрат вводів, контролю
головної ізоляції трансформаторів тощо);
- низький рівень питомих втрат електроенергії.
Основні вимоги до трансформаторів, установлених на ТП 6-35/0,4 кВ:
- застосування герметичних масляних або заповнених рідким негорючим
діелектриком трансформаторів, литих або сухих трансформаторів із
зменшеними питомими втратами електроенергії і зменшеними
масогабаритними параметрами, у тому числі спеціальних трансформаторів
потужністю до 100 кВ·А, конструкція яких дає змогу встановлювати їх на
опорі;
- трансформатори мають бути із схемою з'єднання обмоток ∆/Yн або
«зірка-зигзаг з нулем»;
- обладнання симетруючими обмотками або пристроями;

17
 - обладнання системою автоматичного контролю температури;
- застосування сухих трансформаторів із зниженим рівнем шуму та
вібрації для ТП, убудованих у будинки, та малогабаритних ТП, які
споруджують у стиснутих умовах і умовах щільної міської забудови.
6.4.5 Реактори
Основні вимоги до реакторів, застосовуваних у РЕМ:
- у мережах 110 (150) кВ потрібно застосовувати шунтувальні реактори з
вимикачами з підвищеним комутаційним ресурсом і пристроєм синхронної
комутації;
- у мережах 6-35 кВ потрібно застосовувати струмообмежувальні
реактори з полімерною ізоляцією з низькими втратами електроенергії для
встановлення на вводах 6-35 кВ силових трансформаторів або приєднаннях
ЛЕП, які відходять.
- для компенсації ємнісних струмів у мережах 6-35 кВ потрібно
застосовувати заземлюючі реактори з автоматичним регулюванням струму.
6.4.6 Вимірювальні трансформатори
У РЕМ 110 (150) кВ потрібно застосовувати:
- антирезонансні (нерезонуючі) електромагнітні ТН класів точності 0,2
для комерційного обліку і 0,5 для захисту;
- елегазові, литі або масляні ТС вибухобезпечного виконання з не менше
ніж двома обмотками класу точності 0,2S для комерційного обліку і обмоткою
класу точності 0,5 для захисту (за потреби).
- волоконно-оптичні датчики струму в пілотних проектах нового
будівництва і реконструкції.
У РЕМ 6-35 кВ вимірювальні ТН і ТС повинні мати:
- литу ізоляцію;
- не менше двох обмоток класів точності 0,5 для ТН та 0,5S для ТС для
комерційного обліку і обмотку класу точності 0,5 для захисту (за потреби)
у ТС;
- антирезонансне виконання конструкції;
- конструкцію, розраховану на різне робоче положення вимірювального
трансформатора в шафі КРУ або збірній односторонній камері, та має
підвищену надійність, і яка забезпечує електричну, пожежну і вибухову
безпеку.
Рекомендовано використовувати вимірювальні трансформатори, які не
потребують необхідності капітального ремонту протягом усього терміну
служби.
6.4.7 Вольтододавальні лінійні трансформатори
Вольтододавальні лінійні трансформатори рекомендовано встановлювати
як вимушене тимчасове рішення для підприємств електричних мереж, в яких
через недостатність фінансування не передбачено реконструкції мережі, а саме:
- на ЛЕП, які не відпрацювали терміну служби та в яких не
забезпечується якість електричної енергії для споживачів (як правило, на
«довгих лініях»);
18
 - на ПС 35-150 кВ із трансформаторами, обладнаними пристроями
переключення без збудження, які не відпрацювали терміну служби, і де
регулювання напруги не забезпечує якості електричної енергії;
- на РП і ПС напругою 6 − 35 кВ разом з конденсаторними батареями (що
забезпечує регулювання напруги в діапазоні 10-15%) залежно від схеми
з'єднання.
Вольтододавальні лінійні трансформатори треба оснащувати
вбудованими ТС, ТН і мікропроцесорним блоком керування для автономного
керування струмом, напругою і потужністю з фіксацією параметрів у часі.
6.4.8 Комутаційні апарати
В електричних мережах напругою 110 (150) кВ треба застосовувати:
- елегазові та вакуумні вимикачі (у тому числі з убудованими ТС)
колонкові, бакові та модульного виконання в мережах 110 (150) кВ з
пружинними приводами і пристроєм синхронної комутації для апаратів у колі
шунтувальних реакторів;
- елегазові вимикачі-роз’єднувачі (в обґрунтованих випадках);
- роз’єднувачі з електроприводами основних і заземлювальних ножів,
горизонтально-поворотного або підвісного типу з одним розривом на полюс.
У мережах напругою 6-35 кВ треба застосовувати:
- вакуумні вимикачі;
- елегазові вимикачі на приєднаннях з великими струмами КЗ або за умов
ущільненої забудови (за відповідним ТЕО);
- вакуумні та елегазові (за відповідним ТЕО) вимикачі навантаження;
- запобіжники-роз'єднувачі.
Вакуумні вимикачі (в обґрунтованих випадках – елегазові) треба
розміщувати в ЗРУ 6-35 кВ.
Конструкція вимикачів має забезпечувати:
- надійну роботу без ремонту до виробітку встановленого ресурсу з
механічної та комутаційної зносостійкості;
- низький рівень комутаційних перенапруг;
- мінімізовані експлуатаційні витрати.
Термін служби комутаційних апаратів повинен бути не меншим 30 років з
гарантійним строком експлуатації не меншим 36 місяців з дати введення в
експлуатацію.
У мережах напругою 0,4 кВ потрібно застосовувати:
- вимикачі зовнішнього виконання на струми до 250 А для секціонування
ПЛ напругою 0,38 кВ;
- щоглові рубильники з запобіжниками до 160 А і дугогасними камерами
на ПЛ 0,38 кВ у сільських населених пунктах;
- автоматичні вимикачі або блок-рубильники напругою 0,4 кВ виконання
У2 в РУ низької напруги ПС стовпового або кіоскового виконання в металевій
або залізобетонній оболонці;
- роз’єднувачі, рубильники та перекидні рубильники для створення
видимого розриву.

19
 6.4.9 Комплектні розподільні установки
У розподільних мережах треба застосовувати комплектні розподільні
установки з повітряною або комбінованою ізоляцією, а також, за умови
відповідного ТЕО, з елегазовою ізоляцією.
КРУ не повинні потребувати капітального ремонту за весь термін служби
– не менше ніж 30 років.
КРУЕ напругою 110 (150) кВ потрібно передбачати в умовах забрудненої
атмосфери і ущільненої забудови на підставі ТЕО.
В умовах ущільненої забудови потрібно передбачати малогабаритні КРУ
6-35 кВ з елегазовою ізоляцією.
КРУЕ мають бути укомплектованими системою моніторингу та
діагностики (вимірювання щільності елегазу, для КРУЕ 110 (150) кВ рекомен-
довано обладнання вбудованими датчиками ЧР з системою безперервної
сигналізації).
6.4.10 Обмежувачі перенапруг нелінійні
Для захисту від впливу грозових і комутаційних перенапруг
електрообладнання об’єктів РЕМ усіх класів напруги допускається
використовувати ОПН. ОПН треба виконувати на основі оксидно-цинкових
резисторів із достатньою енергоємністю та захисним рівнем, вибухобезпечного
виконання. Енергетичні параметри ОПН необхідно вибирати на підставі
розрахунку режиму роботи мережі і розсіювання енергії в ОПН у разі впливу
комутаційних перенапруг.
ОПН потрібно передбачати на підходах ПЛ до РУ ПС. В електричних
мережах 0,4-35 кВ ОПН необхідно передбачати для захисту електроустат-
кування ПС, РП і ТП, електроустаткування пунктів секціонування та
автоматичного увімкнення резерву.
ОПН 110-150 кВ повинні мати номінальний розрядний струм 10 кА,
захисні рівні за номінального розрядного струму 280 і 380 кВ відповідно, та
пропускну здатність 500 А; ОПН 35 кВ повинні мати номінальний розрядний
струм 10 кА, пропускну здатність 400 А і захисний рівень 105 кВ.
ОПН з номінальним значенням розрядного струму 10 кА вибирають:
- у районах з інтенсивністю грозової діяльності понад 50 грозових годин
на рік;
- у мережах із ПЛ на дерев'яних опорах;
- у мережах з підвищеними вимогами до надійності.
Потрібно передбачати автоматичне шунтування (вимикання) ОПН за
перенапруг, викликаних однофазними дуговими замиканнями на землю.
6.4.11 Статичні пристрої компенсації реактивної потужності
Для підтримки якості електроенергії, зниження втрат електроенергії та
підвищення пропускної здатності РЕМ треба встановлювати статичні пристрої
компенсації реактивної потужності, у тому числі:
- тиристорно-реакторні групи;
- конденсаторні установки;
- компенсуючі (з використанням фільтрів) пристрої;

20
 - статичні тиристорні та транзисторні компенсатори на базі силової
електроніки.
У малозавантажених електричних мережах 110 (150) кВ для нормалізації
рівнів напруг шляхом компенсації надлишкової зарядної потужності ЛЕП
можна використовувати керовані та нерегульовані шунтувальні реактори.
Для забезпечення регулювання напруги в електричних мережах
35-110 (150) кВ допускається підключати до обмотки (авто)трансформатора
декілька реакторних груп, які комутуються вакуумними вимикачами.
За необхідності плавної і швидкої КРП в мережах 6-110 (150) кВ можна
застосовувати реакторні групи, керовані тиристорами.
У завантажених мережах 0,4-110 (150) кВ за знижених рівнів напруги для
зменшення технологічної витрати електроенергії і забезпечення нормованих
показників її якості треба застосовувати паралельні конденсаторні установки. У
разі застосування конденсаторної установки потрібно унеможливлювати
резонансні явища в усіх режимах роботи мережі.
Для підтримування параметрів якості енергії та КРП змінного
навантаження, а також підвищення стійкості електропередавання в мережах
35-110(150) кВ треба застосовувати статичні тиристорні та транзисторні
компенсатори.
Для підвищення коефіцієнта потужності споживачів електричної енергії в
мережах 0,4-35 кВ треба застосовувати автоматичні конденсаторні установки.
Керовані конденсаторні установки необхідно встановлювати на закритих
ПС із трансформаторами потужністю 250 кВА і більше, на інших ПС −
конденсаторні батареї з автоматичним перемиканням потужності. За
неможливості розміщування конденсаторних батарей з автоматичним
перемиканням потужності треба установлювати окремі конденсатори,
розраховані лише на компенсацію струму намагнічування трансформаторів.
6.4.12 Діагностика і моніторинг технічного стану основного
обладнання підстанцій
У РЕМ необхідно здійснювати діагностику і моніторинг технічного стану
обладнання ПС відповідно до чинних нормативних документів, при цьому:
- впроваджувати неруйнівні методи контролю технічного стану
електроенергетичного устаткування;
- застосовувати засоби діагностики і моніторингу основного
устаткування, які забезпечують інформацією про стан устаткування;
- здійснювати діагностику стану устаткування та моніторингу переважно
без вимкнення напруги;
- впроваджувати єдині інформаційно-діагностичні системи для одержання
оперативного доступу до інформації про технічний стан устаткування.
6.4.13 Організація системи оперативного живлення вторинних кіл
обладнання підстанцій
Організація живлення вторинних кіл обладнання ПС повинна
забезпечувати живлення оперативним струмом вторинних кіл усіх типів

21
електроустаткування ПС, пристроїв АСУТП ПС, систем зв'язку і пристроїв
РЗА.
Живлення оперативним струмом вторинних кіл кожного приєднання ПС
треба здійснювати через окремі запобіжники або автоматичні вимикачі.
Живлення оперативним струмом вторинних кіл пристроїв РЗА і
керування вимикачами кожного приєднання ПС потрібно передбачати через
окремі автоматичні вимикачі або запобіжники, не пов'язані з іншими колами
(попереджувальна сигналізація, електромагнітне блокування тощо).
У системі живлення власних потреб ПС змінного струму потрібно
передбачати:
- організацію не менше двох секцій 0,22/0,4 кВ для живлення споживачів
власних потреб ПС;
- установлення не менше двох трансформаторів власних потреб із
живленням від різних джерел, включаючи незалежне джерело зовнішнього
електропостачання.
Система постійного оперативного струму ПС повинна відповідати таким
основним вимогам:
- розрахункова тривалість розряду акумуляторної батареї повинна
забезпечувати роботоздатність пристроїв РЗА протягом часу, достатнього для
прибуття персоналу на ПС, виявлення несправності та вжиття заходів із
відновлення нормального режиму роботи;
- можливість живлення за нормального режиму роботи мережі вторинних
кіл постійного оперативного струму від зарядних пристроїв у разі відключення
акумуляторної батареї;
- електромагнітна сумісність із об'єктами живлення;
- автоматичний пошук «землі» в мережі постійного оперативного струму
без вимкнення приєднань, які відходять від щита постійного струму;
- час ліквідації КЗ у мережі постійного оперативного струму має бути
меншим від припустимої перерви живлення мікропроцесорних пристроїв
захисту.
На ПС 35-110 (150)/6-35 кВ рекомендовано застосовувати постійний
оперативний струм напругою 220 В. Для ПС 110 (150) кВ з числом приєднань
на високій стороні більше трьох рекомендовано застосовувати стаціонарні
акумуляторні батареї.
На ПС 35/0,4 кВ, РП і ТП 6-20/0,4 кВ рекомендовано застосовувати
змінний оперативний струм, для цих ПС також допускається застосовувати
випрямлений оперативний струм.
6.4.14 Екологія оточуючого навколишнього середовища підстанцій
Зниження негативного впливу ПС на навколишнє середовище,
обслуговуючий персонал і населення потрібно здійснювати на основі:
- застосування сухих трансформаторів і конденсаторів з екологічно
чистим рідким діелектриком;
- зниження рівня шуму електроустаткування;
- застосування пожежо-, вибухобезпечного електроустаткування;

22
 - зниження обсягу відведених земель для ПС, відновлення порушених у
процесі будівельних робіт ділянок землі;
- вживання заходів щодо повного запобігання потраплянню трансфор-
маторного масла на поверхню землі;
- застосування пристроїв, які запобігають загибелі тварин і птахів;
- застосування електроустаткування, яке не вимагає спеціальних заходів
для його утилізації.
6.4.15 Перспективні технології та технічні рішення
У період до 2020 року необхідно виконати апробацію в пілотних проектах
нових прогресивних технологій і технічних рішень щодо:
- трансформаторів з негорючим рідким діелектриком та елегазових
трансформаторів;
- струмообмежувачів і накопичувачів енергії для електропостачання
великих промислових підприємств і мегаполісів;
- системи заземлення нейтралі в мережах напругою 6-35 кВ;
- технічних рішень і схем побудови кабельних мереж 6-35 кВ у містах;
- застосування заглиблених у землю (підземних) ТП;
- побудови цифрових підстанцій.
6.4.16 Обмеження для використання обладнання
Під час нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення
об'єктів РЕМ заборонено застосовувати:
- схеми первинних з'єднань ПС 35-150 кВ із віддільниками та
короткозамикачами;
- роз'єднувачі 35-150 кВ з фарфоровою опорно-стрижневою ізоляцією без
автоматичного приводу;
- повітряні вимикачі та малооб’ємні масляні вимикачі «горшкового
типу»;
- пневматичні приводи для високовольтних вимикачів;
- схеми первинних з'єднань ПС 35-150 кВ з безпортальним
прийманням ПЛ.
Не рекомендовано застосовувати:
- щоглові ТП і КТП 6-10/0,4 кВ з вертикальним компонуванням
устаткування;
- трансформатори і реактори з нормативним терміном служби, меншим
ніж 30 років;
- масляні вимикачі в мережах 6-150 кВ;
- автогазові вимикачі навантаження;
- негерметичні масляні трансформатори типу ТМ на напругу 6-20 кВ;
- вентильні та трубчасті розрядники;
- роз'єднувачі з фарфоровою ізоляцією, виготовленою з кварцових
сумішей;
- комірки 10 (6) кВ відкритого типу;
- роз'єднувачі з ручним приводом 35-150 кВ;
- ТН з ємнісним дільником для АСОЕ;

23
 - акумуляторні батареї відкритого виконання.

6.5 Повітряні лінії електропередавання

Основні вимоги до спорудження ПЛ, їх експлуатації, а також будівельної
частини ПЛ викладено в Главі 2.4 та Главі 2.5 ПУЕ:2014. У випадках, де це
технічно та економічно обґрунтовано, надавати пріоритет будівництву КЛ
замість ПЛ.
Нижче наведено основні напрями технічної політики, яких треба
дотримуватися в проектній документації щодо нового будівництва, технічного
переоснащення та реконструкції ПЛ.
6.5.1 Загальні вимоги до повітряних ліній електропередавання
напругою 6-110 (150) кВ
Новозбудовані (реконструйовані) ПЛ повинні відповідати таким вимогам:
- елементи ПЛ мають бути розрахованими на механічні навантаження
з повторюваністю один раз на 50 років для конкретних кліматичних умов
розташування ПЛ;
- магістралі ПЛ 6-20 кВ треба виконувати із застосуванням підвісних
ізоляторів на опорах підвищеної механічної міцності із згинаючим моментом,
не меншим ніж 50 кН·м, а в обґрунтованих випадках – у габаритах 35 кВ;
- ПЛ мають бути стійкими щодо впливів ожеледі та вітрових
навантажень, грозових перенапруг, вібрації і галопування проводів (тросів);
- новозбудовані ПЛ 0,38, 6-20 і 35-150 кВ не повинні підлягати
реконструкції шляхом заміни проводів протягом усього терміну служби.
ПЛ для районів з важкими кліматичними умовами повинні відповідати
таким вимогам:
- у районах проходження ПЛ з інтенсивними і частими явищами
утворення ожеледі, можливими сильними вітрами (починаючи з III району по
вітру та ожеледі) перевагу треба віддавати будівництву КЛ 6-150 кВ або
СКСН;
- у районах проходження ПЛ з інтенсивними явищами утворення
ожеледі та налипання снігу потрібно передбачати заходи, які перешкоджають
розвитку «каскадних» руйнувань, у тому числі - зменшення довжини анкерних
прогонів (до 1 км або менше).
У місцевості, де сьогодні розвинені мережі 35 кВ і потрібні значні обсяги
відновлення мереж 6-10 кВ, треба розглядати варіант переведення мереж за
відповідного ТЕО на напругу 35 кВ.
Пункти секціонування і АВР з пристроями телесигналізації та
телеуправління необхідно встановлювати:
- на магістральних ПЛ 6-20 кВ;
- на протяжних відгалуженнях (за наявності ТЕО з можливою заміною
пунктів секціонування вимикачами навантаження зовнішнього установлення).
ПЛ 6-10 кВ (в окремих випадках ПЛ 35-150 кВ за відповідного ТЕО) у
населеній місцевості та лісопарковій зоні слід виконувати з використанням
захищених проводів.

24
 6.5.2 Вимоги до повітряних ліній електропередавання номінальною
напругою 0,38 кВ
ПЛ 0,38 кВ треба виконувати трифазними в чотирипровідному виконанні
проводами одного перерізу по всій довжині лінії (магістралі) за радіальною
схемою з використанням СІП.
Довжина ПЛ має обмежуватися за критеріями якості напруги, надійної
роботи систем РЗА, надійності електропостачання споживача та економічними
показниками (технологічними витратами електроенергії) і, як правило, не
повинна перевищувати 0,4 км. У випадку нового будівництва або реконструкції
низьковольтних мереж необхідно розглядати варіант будівництва або заміни
мереж 0,38 кВ в існуючих трасах ліній 0,38 кВ мережами 6-10 кВ. В цьому
випадку ділянки ліній 0,38 кВ для підключення електроустановок споживачів
не повинна перевищувати 30 м.
На вводах до споживачів із середньомісячним обсягом споживання
активної електричної енергії 50 тис.кВт.год і більше, необхідно встановлювати
пристрої для обмеження споживаної потужності. Пристрої обмеження
потужності повинні забезпечувати автоматичне відключення споживача від
електричної мережі в разі перевищення на 20% дозволеної потужності його
електроустановок і зворотне підключення з витримкою часу.
У разі нового будівництва конструкції опор та інших елементів ПЛ
0,38 кВ повинні забезпечувати виконання робіт без зняття напруги (спеціальні
способи кріплення проводів, затискачі тощо).
6.5.3 Опори
На ПЛ 35-110 (150) кВ треба застосовувати, як правило, одноколові і
багатоколові опори – центрифуговані залізобетонні або сталеві багатогранні
гнуті опори.
Одноколові і багатоколові сталеві багатогранні гнуті опори на ПЛ
110(150) кВ потрібно застосовувати за наявності ТЕО. Під час виконання
антикорозійного захисту металоконструкцій для опор перевагу треба віддавати
методу гарячого або термодифузійного оцинковування.
На ПЛ 0,4 кВ та 6-20 кВ треба застосовувати залізобетонні з
гідроізоляцією або металеві з антикорозійним обробленням опори.
На ПЛ 0,4-10 кВ за наявності відповідного ТЕО дозволено застосовувати
(зокрема у гірській місцевості) дерев’яні опори, оброблені спеціальними
консервантами з терміном служби, не меншим ніж 40 років.
6.5.4 Фундаменти
На ПЛ РЕМ потрібно застосовувати фундаменти:
- монолітні залізобетонні (заглиблені, малозаглиблені і поверхневі);
- збірні залізобетонні;
- пальові залізобетонні і металеві (фундаменти з залізобетонних паль і з
металевими ростверками, гвинтові палі, палі відкритого профілю тощо);
- ригелі для опор ПЛ 35-150 кВ.

25
 Потрібно додержуватись індустріальних методів виконання робіт у
польових умовах і забезпечувати несучу здатність і цілісність фундаментів без
додаткового нанесення захисного покриття протягом усього терміну служби.
6.5.5 Проводи і грозозахисні троси
На ПЛ 35-110 (150) кВ треба застосовувати:
- стандартні сталеалюмінієві проводи або проводи з осердями із сталевих
дротів з немагнітної сталі;
- проводи з термостійкого алюмінію або термостійкого алюмінієвого
сплаву з можливістю тривалої експлуатації за температури до 200°С – за
наявності ТЕО;
- грозозахисні троси з оцинкованих дротів з низьколегованої сталі, які
мають високу механічну міцність і корозійну стійкість, або троси із
сталеалюмінієвих проводів;
- грозозахисні троси з убудованими волоконно-оптичними лініями
зв'язку на ПЛ.
У населеній місцевості під час проходження ПЛ у лісних масивах, або в
стислих умовах на ПЛ напругою 6-35 кВ рекомендовано застосовувати
захищені проводи або СКСН.
Під час нового будівництва ПЛ 0,4 кВ (або їх реконструкції в умовах
ущільненої забудови) треба застосовувати СІП.
6.5.6 Ізолятори та лінійна арматура
На ПЛ треба застосовувати:
- на ПЛ 35-150 кВ – скляні тарілчасті ізолятори з низьким рівнем
радіоперешкод з ущільненнями з кремнійорганічної гуми;
- на ПЛ 35-150 кВ – полімерні консольні ізоляційні підвіси;
- полімерні міжфазні розпірки на ПЛ, які зазнають ожеледного галопу-
вання;
- полімерні ізолятори з кремнійорганічним захисним покриттям;
- довгострижньові фарфорові ізолятори високої міцності;
- полімерні ізолятори на ПЛ 6-20 кВ (у тому числі опорно-підвісні
ізолятори);
- ізолюючі траверси на ПЛ 6-35 кВ;
- резонансні гасники вібрації, що демпфують розпірки;
- пристрої, які запобігають ожеледоутворенню на проводах, вантажо-
обмежувачі закручування проводів і пристрої для захисту проводів від
налипання мокрого снігу;
- металоконструкції та арматуру кріплення з гарячим цинкуванням на ПЛ
0,4-10 кВ;
- відповідну лінійну арматуру для ПЛ 0,4 кВ з СІП;
- пристрої, які запобігають галопуванню і вібрації проводів;
- протипташині пристрої, які запобігають забрудненню ізоляції.
Лінійна і захисна арматура має бути такою, яка не вимагає
обслуговування, ремонту і заміни протягом усього періоду експлуатації ПЛ.

26
 6.5.7 Засоби автоматики і захисту повітряних ліній
електропередавання 6-35 кВ
ПЛ 6-35 кВ повинні бути оснащеними (незалежно від параметрів лінії):
- пристроями двократного (як правило) автоматичного повторного
вмикання на головному вимикачеві ПЛ;
- секціонуючими пунктами;
- пунктами АВР (у необхідних випадках);
- пристроями захисту ПЛ із захищеними проводами від однофазних
замикань на землю.
Пункти АВР і пункти секціонування повинні бути оснащеними
вакуумними вимикачами, мікропроцесорними пристроями РЗА, а також
пристроями передавання сигналів про стан вимикачів на диспетчерський пункт
із можливістю телеуправління.
Для секціонування магістралей ПЛ 6-35 кВ треба застосовувати
швидкодійні автономні комутаційні апарати з вакуумними вимикачами з
мікропроцесорними блоками управління (реклоузери).
У проектах реконструкції чи будівництва нових ПЛ 35-110(150) кВ
потрібно передбачати встановлення на відповідних ПС фіксуючих пристроїв,
що вказують місце пошкодження на ПЛ (місце однофазного чи міжфазного
замикання) з обов’язковим дистанційним передаванням даних на центральні
диспетчерські пункти.
6.5.8 Захист повітряних ліній електропередавання від грозових
перенапруг
ПЛ 110 (150) кВ, як правило, повинні бути захищені на всій довжині від
грозових перенапруг та прямих влучень блискавок грозозахисними тросами.
Для захисту від перенапруг ПЛ 6-35 кВ треба застосовувати:
- довгоіскрові розрядники;
- ОПН;
- заземлювачі опор з нормованими значеннями опору заземлення.
Довгоіскрові розрядники на ПЛ необхідно встановлювати:
- для захисту від перенапруг і перепалу захищених проводів на ПЛ із
захищеними проводами;
- на підходах до РУ ПС;
- для захисту ослаблених місць на ПЛ (залізобетонні опори на ПЛ із
дерев'яними опорами, кабельні муфти, місця перетинів);
- у районах з аномально високим числом грозових вимикань.
Перспективним напрямом у захисті повітряних ліній 35-110 кВ від
грозових перенапруг є застосування пристроїв, які поєднують в собі одночасно
властивості ізолятора та розрядника.
6.5.9 Захист повітряних ліній електропередавання від ожеледо-
вітрових впливів
На ПЛ 6-110 (150) кВ, які проходять у районах з інтенсивними ожеледно-
вітровими впливами, необхідно:

27
 - для запобігання «каскадних» аварій – зменшувати довжину анкерних
прогонів і виконувати ділянки ПЛ із застосуванням опор з композитних
матеріалів;
- застосовувати опори та проводи підвищеної механічної міцності;
- застосовувати спеціальні типи проводів з високими протиожеледними
характеристиками;
- застосовувати пристрої, які запобігають ожеледоутворенню на
проводах, вантажо-обмежувачі закручування проводів і пристрої для захисту
проводів від налипання мокрого снігу:
- застосовувати плавлення ожеледі (за наявності відповідного ТЕО);
- застосовувати системи моніторингу утворення та розвитку ожеледі на
проводах з передаванням інформації до АСТУ (за наявності відповідного ТЕО);
- розглядати альтернативний варіант будівництва КЛ.
6.5.10 Діагностика повітряних ліній електропередавання
У пілотних проектах будівництва і реконструкції ПЛ потрібно закладати
можливість функціональної діагностики обладнання з переходом на систему
моніторингу технічного стану об'єктів РЕМ та широко впроваджувати методи
тепловізійного контролю.
Діагностика ПЛ включає такі основні види робіт;
- контроль зовнішньої ізоляції ПЛ;
- тепловізійний контроль з’єднань проводів і арматури;
- контроль технічного стану металевих і залізобетонних конструкцій
опор ПЛ;
- контроль габаритів проводів і тросів уздовж траси ПЛ;
- вимірювання опору контурів заземлення опор,
6.5.11 Екологія оточуючого навколишнього середовища повітряних
ліній електропередавання
Під час проектування, будівництва і експлуатації ПЛ усіх класів напруги
необхідно:
- за рахунок використання сучасних технологій будівництва та
експлуатації ПЛ зменшувати земельні площі, які відводять під об'єкти РЕМ;
- за рахунок застосування захищених проводів або СКСН в населений
місцевості та лісопаркових зонах зменшувати розміри охоронних зон
ПЛ 6-35 кВ;
- застосовувати екологічно чисті технології і матеріали під час очищення
просік під ПЛ від дерев і чагарників;
- оснащувати ПЛ протипташиними пристроями (особливо в місцях
гніздування птахів, занесених до «Червоної книги»);
- забезпечувати нормовані рівні електромагнітних полів, акустичних
шумів і радіоперешкод;
- відновлювати порушені в процесі експлуатації, будівництва,
реконструкції ділянки землі, оформлювати сервітути під об'єкти РЕМ на землях
загального користування.

28
 6.5.12 Технологічні вимоги до будівництва повітряних ліній
електропередавання
Під час будівництва ПЛ необхідно:
- застосовувати індустріальні методи будівництва, зокрема викорис-
товувати розгортальні ролики з покриттям опорної поверхні еластичним
матеріалом у разі монтажу захищених проводів або СІП;
- застосовувати конструкції високої заводської готовності;
- здійснювати спорудження об'єктів РЕМ у повній відповідності з
проектом, затвердженим в установленому порядку.
6.5.13 Обмеження з використання технологій та обладнання на
повітряних лініях електропередавання
За нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення
об'єктів РЕМ на ПЛ заборонено застосовувати:
- неізольовані проводи на ПЛ 0,38 кВ;
- усі типи підвісних фарфорових ізоляторів на ПЛ 35-150 кВ;
- полімерні ізолятори серій ЛП і ЛПИС із оболонкою поліолефінової
композиції;
- сталеві грозозахисні троси без антикорозійного покриття;
- технології лакофарбових покриттів для металоконструкцій опор, які не
пройшли сертифікацію;
- залізобетонні стояки типів СВ 110-3,5 і СВ 105-3,6 на ПЛ 10-20 кВ;
- трубчасті розрядники 6-10 кВ;
- дугозахисні роги на ПЛ із захищеними проводами.

6.6 Кабельні лінії електропередавання

Основні вимоги до спорудження КЛ, їх експлуатації, а також будівельної
частини КЛ викладено в Главі 2.3 ПУЕ:2014.
Нижче наведено основні напрями технічної політики, яких треба
дотримуватися в проектній документації щодо нового будівництва, технічного
переоснащення та реконструкції КЛ.
6.6.1 Загальні вимоги до кабельних ліній електропередавання
Новозбудовані КЛ повинні відповідати таким вимогам:
- переріз жил кабелю повинен забезпечувати використання кабелю без
заміни протягом усього періоду експлуатації КЛ;
- у паркових зонах і заповідниках під час будівництва ПЛ напругою
6-35 кВ без вирубування просік треба застосовувати СКСН з ізоляцією із
зшитого поліетилену на опорах ПЛ.
Використання СКСН забезпечує можливість будівництва компактної
ЛЕП «єдиного виконання» на переходах під землею, по дну водойм або над
землею.
6.6.2 Схеми побудови кабельних ліній електропередавання
Основними схемами побудови КЛ 6-20 кВ у містах треба приймати
петльові або багатопроменеві схеми (два промені і більше) із зв'язаними

29
променями в петльову схему (змішані схеми), як правило, з ручним
увімкненням резервної КЛ.
У великих містах (понад 1 млн. жителів) треба застосовувати
двопроменеві схеми з АВР.
За відсутності необхідної кількості комірок у центрах живлення кабельної
мережі в містах треба будувати РП 6-35 кВ з малогабаритними вимикачами, які
можуть бути зовнішньої установки (у районах малоповерхової забудови) або
заглибленими (підземні, вбудовані) в умовах щільної міської забудови.
6.6.3 Силові кабелі
У КЛ 6-150 кВ треба застосовувати кабель з ізоляцією із зшитого
поліетилену. Переріз кабелю потрібно вибирати за значенням припустимого
тривалого струму в нормальному режимі з урахуванням зростання
електричних навантажень споживачів на термін, не менший ніж 15 років, та з
урахуванням поправок на кількість кабелів, припустиме навантаження в
післяаварійному режимі, температуру і тепловий опір ґрунту відповідно до
стандарту на проектування КЛ. При цьому необхідно виконувати розрахунки
перерізу струмопровідної жили і екрана кабелю на термічну стійкість у разі
КЗ, напруги екрана, втрати і відхилення напруги в КЛ.
Силові кабелі з паперово-масляною ізоляцією, просоченою спеціальним
складом, який не розшаровується, і кабелі з паперовою ізоляцією, просоченою
синтетичною масою, яка не стікає, дозволено використовувати в разі ремонту
та технічного переоснащення існуючих кабельних мереж. У разі нового
будівництва зазначені кабелі дозволено застосовувати за наявності
відповідного ТЕО.
Для прокладення в землі рекомендовано використовувати кабелі з
посиленою зовнішньою поліетиленовою оболонкою, для підводного
прокладання – броньовані кабелі.
Будівництво КЛ усіх напруг треба виконувати на підставі інженерних
вишукувань ґрунтів у зоні прокладання кабельних трас.
6.6.4 Вимоги до кабельної арматури
Для прокладання силових кабелів 35-110 кВ з ізоляцією із зшитого
поліетилену треба застосовувати кінцеві і сполучні муфти сучасної конструкції,
у тому числі для з'єднання з маслонаповненими кабелями низького тиску –
перехідні муфти.
Для КЛ 6-10 кВ необхідно застосовувати кабельні муфти, виконані за
технологією поперечно-зшитих полімерів з пластичною пам'яттю форм;
з’єднувальніі і кінцеві муфти застосовувати лише термонасадкові.
Матеріали, застосовувані для кабельної полімерної арматури, повинні
бути стійкими до впливу сонячної радіації (у разі відкритого розташування
муфт), мати високі діелектричні властивості, призначеними для прокладання в
будь-яких кліматичних і виробничих умовах.
Термін служби кабельної арматури повинен відповідати терміну служби
кабелів.

30
 6.6.5 Захист від перенапруг кабельних ліній електропередавання
Для захисту КЛ 6-35 кВ від однофазних замикань на землю треба
застосовувати пристрої РЗА на вимкнення пошкоджених КЛ.
Для обмеження перенапруг, локалізації розвитку пошкоджень,
підвищення безпеки і надійності КЛ треба застосовувати:
- захист зовнішніх оболонок кабелів з ізоляцією із зшитого поліетилену за
допомогою ОПН;
- захист основної ізоляції кабелів КЛ за допомогою ОПН;
- селективний захист від однофазних замикань на землю з вимиканням
пошкодженої КЛ;
- регульовані дугогасні реактори з автоматичними регуляторами налаш-
товування компенсації;
- заземлення нейтралі через резистор у новоспоруджуваних кабельних
мережах.
6.6.6 Діагностика кабельних ліній електропередавання
У кабельних мережах треба застосовувати лише неруйнівні методи
діагностики стану ізоляції кабелю і прогнозування її стану.
Основними методами неруйнівного контролю треба вважати контроль
залежності струму витоку від часу і напруги, контроль інтенсивності часткових
розрядів в ізоляції КЛ.
Для вирішення проблеми захисту від однофазних замикань на землю
необхідно застосовувати:
- пристрої та систему автоматизованого контролю ізоляції та технічної
діагностики;
- моніторинг перенапруг у кабельних мережах і стану ізоляції КЛ, роботи
захисних і комутаційних апаратів.
6.6.7 Вимоги до технологій прокладання кабельних ліній
електропередавання
КЛ прокладають відповідно до вимог ПУЕ, будівельних норм і галузевих
стандартів з улаштуванням КЛ на підставі інженерних вишукувань ґрунтів і
умов прокладання траси.
В районах жилої забудови рекомендовано прокладати кабелі 35 кВ і вище
у кабельній каналізації або методом горизонтального направленого буріння.
В умовах стисненої забудови, у рекреаційних і лісопаркових зонах тощо
рішення щодо прокладання кабелів у кабельній каналізації потрібно приймати
за результатами виконання ТЕО.
У випадку неможливості прокладання КЛ напругою 6-35 кВ у землі або в
кабельних спорудах, за результатами ТЕО рекомендовано застосування
універсального повітряного кабелю, який підвішується на стальному тросі.
6.6.8 Обмеження із застосування технологій та устаткування
кабельних ліній електропередавання
Під час нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення
КЛ заборонено застосовувати:

31
 - усі типи силових кабелів, які не задовольняють вимогам пожежної
безпеки щодо концентрацій токсичних продуктів горіння в місцях прокладання;
- силові кабелі з паперово-масляною ізоляцією із заповненням
натуральними органічними маслами в алюмінієвій оболонці;
- кабелі напругою 6-150 кВ з ізоляцією із зшитого поліетилену, які
виготовлено методом силанового зшивання;
- азбестоцементні труби.

6.7 Пристрої релейного захисту і автоматики

6.7.1 Основні завдання з удосконалення та розвитку релейного
захисту та автоматики
Принципи побудови існуючих пристроїв РЗА показали їх достатню
ефективність і надійність, що підтверджується стабільно високим і незмінним
відсотком їх правильної роботи. Однак більшість існуючих у РЕМ пристроїв
РЗА виконано з використанням електромеханічної та напівпровідникової
елементної бази і введено в роботу в минулому столітті. Фізично і морально
застарілі пристрої не відповідають сучасним вимогам, а підтримування їх у
роботоздатному стані призводить до збільшення витрат на експлуатацію РЕМ.
Основними завданнями вдосконалення і розвитку РЗА є:
- підтримування в робочому стані існуючих пристроїв РЗА, для яких
термін експлуатації не закінчився;
- забезпечення заміни фізично і морально застарілих пристроїв РЗА,
подальша експлуатація яких неможлива або закінчився термін їх експлуатації,
сучасними мікропроцесорними системами і пристроями РЗА;
- впровадження нових систем і пристроїв РЗА, які відповідають сучасним
вимогам у разі нового будівництва і реконструкції ПС.
Застосовувати електромеханічні пристрої РЗА допускається на діючих
об’єктах чи об’єктах, які підлягають частковій реконструкції, для заміни реле,
які вийшли з ладу або термін експлуатації яких закінчився, а також у разі
технічної неможливості або економічної недоцільності встановлення
мікропроцесорних пристроїв РЗА.
Вирішувати ці завдання потрібно на засадах, наведених нижче.
6.7.2 Основні вимоги до пристроїв релейного захисту і автоматики
в мережах 6-110 (150) кВ
Пристрої РЗА повинні здійснювати:
1) селективне вимкнення КЗ з мінімально можливим часом із метою
збереження стійкої безперебійної роботи непошкодженої частини мережі та
обмеження зони і ступеня пошкодження;
2) автоматичне повторне увімкнення елементів мережі комутаційними
апаратами після їх вимкнення пристроями РЗА;
3) АВР з попереднім автоматичним виділенням резервованої частини
мережі;

32
 4) автоматичне частотне розвантаження, увімкнення живлення вимкне-
них споживачів після відновлення частоти та автоматичне обмеження зниження
напруги;
5) дистанційне визначення місць пошкодження і реагування відповідно
до закладеного алгоритму (вимкнення пошкоджених елементів або дія на
сигнал) у випадках:
- міжфазних КЗ у мережах 6-150 кВ;
- однофазних КЗ на землю в мережах 110 (150) кВ;
- однофазних замикань на землю в мережах 6-35 кВ.
6.7.3 Основні вимоги до нових систем і пристроїв релейного захисту і
автоматики
Нові системи та апарати РЗА повинні забезпечувати:
1) зниження часу вимкнення струмів КЗ на основі підвищення швидкодії
пристроїв РЗА;
2) виявлення пошкоджень елементів мережі на ранніх стадіях їх
виникнення шляхом підвищення чутливості пристроїв РЗА;
3) скорочення часу для прийняття рішень диспетчерським персоналом у
аварійних ситуаціях, яке зумовлено повнотою інформації та оперативністю її
надання;
4) можливість віддаленої зміни уставок пристроїв РЗА з робочого місця
експлуатаційного персоналу через канали зв'язку;
5) підвищення надійності функціонування пристроїв РЗА в результаті
застосування:
- убудованої в пристрої РЗА безперервної діагностики;
- цифрових каналів зв'язку, включаючи волоконно-оптичні;
- дублюючих каналів зв'язку для передавання аварійних сигналів і
команд.
Виконання зазначених вимог найбільшою мірою може бути забезпечено
впровадженням пристроїв РЗА з використанням мікропроцесорної елементної
бази. Для успішного досягнення цих вимог необхідно розробити і реалізувати:
- концепцію розвитку РЗА, яка враховує переваги мікропроцесорної
техніки;
- типові проектні рішення із застосуванням пристроїв РЗА різних
виробників;
- методичні вказівки з розрахунку і вибору уставок систем і пристроїв
РЗА;
- заходи, які забезпечують створення в приміщеннях, де розміщуються
мікропроцесорні пристрої РЗА, електромагнітного середовища, необхідного для
нормального функціонування РЗА.
Мікропроцесорними пристроями РЗА доцільно оснащувати кожне
приєднання (ЛЕП, трансформатор тощо).
Як перспективний напрям розвитку РЗА на мікропроцесорній базі треба
розглядати влаштування обміну даними між пристроями РЗА і цифровими ТС

33
та ТН, пристроями РЗА і виконавчими приладами та пристроями згідно з
протоколами Міжнародної електротехнічної комісії.
У нових пристроях РЗА необхідно передбачати:
- резервування та дублювання комплектів захисту для відповідальних
об'єктів РЕМ;
- сучасні датчики струму та напруги, датчики неелектричних параметрів,
які характеризують фізичний стан устаткування;
- застосування в обґрунтованих випадках автономного живлення
мікропроцесорних пристроїв РЗА від ТС і ТН.
Завдання полягає в тому, щоб забезпечити поступовий перехід на
створення систем РЗА відповідно до уніфікованої концепції «цифрової
підстанції», яка базується на використанні стандарту МЕК 61850.
6.7.4 Селективний захист від однофазного замикання на землю
в мережах 6-35 кВ
Пристрої захисту від однофазних замикань на землю в мережах 6-35 кВ
повинні забезпечувати:
- фіксацію стійких пошкоджень і дугових пошкоджень, включаючи
перемежоване замикання;
- фіксацію короткочасних пробоїв ізоляції, які самоусуваються, у мережах
з ізольованою нейтраллю і в мережах із заземленням нейтралі з компенсацією
ємнісного струму;
- фіксацію металевих, тривалих і короткочасних дугових замикань на
землю, які самоусуваються;
- селективність дії;
- відключення пошкоджень (як правило) з мінімальною витримкою часу.
Робота пристроїв захисту від однофазних замикань на землю не повинна
залежати від режимів роботи мережі.
Визначати місця однофазних замикань на землю потрібно за допомогою
пристроїв направленої дії.
6.8 Моніторинг і керування якістю електроенергії
Технічну політику у сфері контролю і керування якістю електричної
енергії в РЕМ спрямовано на забезпечення споживачів електроенергією, якість
якої відповідає установленим нормативним та договірним вимогам, підвищення
надійності електропостачання та зниження втрат споживачів електричної
енергії від постачання електроенергії неналежної якості. Під час створення
системи контролю й керування якістю електроенергії РЕМ необхідно провести
аналіз впливу силового обладнання, установленого на ПС РЕМ, на показники
якості електричної енергії і систематизувати споживачів за ступенем впливу на
ці показники.
Технічна політики в цій сфері має передбачати:
- доопрацювання стандартів в частині визначення нормованих меж
показників якості електроенергії;

34
 - доопрацювання нормативно-правової бази в частині визначення вимог з
розподілу відповідальності суб’єктів електроенергетики та споживачів за
втрати від порушення показників якості електроенергії;
- оснащення приладами контролю якості електроенергії об’єктів нового
будівництва та реконструкції РЕМ, а також використовування наявних
лічильників комерційного обліку із сертифікованими функціями вимірювань
показників якості електроенергії;
- організацію системи непереривного моніторингу показників якості
електричної енергії - АСКПЯЕ;
- своєчасне виявлення та усунення причин передачі електричної енергії,
якість якої не відповідаю технічним вимогам.
Технологічні функції АСКПЯЕ:
- неперервні вимірювання показників якості електроенергії;
- збір, передавання та зберігання результатів замірів показників якості
електричної енергії;
- оброблення результатів вимірювань та автоматичне формування звітів
щодо якості електричної енергії в РЕМ;
- забезпечення автоматичного аналізу показників якості електричної
енергії з метою визначення причини і місця їх зниження.

6.9 Автоматизовані системи управління об'єктами розподільних

електричних мереж
Технічну політику у сфері автоматизації об'єктів РЕМ треба
спрямовувати на:
- підвищення ефективності функціонування і керування всього
технологічного комплексу РЕМ;
- забезпечення встановлених ГОСТ 13109 та ДСТУ EN 50160 показників
якості електроенергії;
- скорочення недовідпуску електроенергії;
- зменшення збитків від аварій, скорочення терміну ліквідації аварій;
- створення інформаційної основи для побудови АСУ РЕМ та інтеграції
АСУ РЕМ з АСУ ММЕМ.
6.9.1 Основні завдання у сфері автоматизації
До основних завдань у сфері автоматизації відносяться:- комплексна
автоматизація основних процесів, у тому числі оперативно-диспетчерського і
виробничо-технічного управління процесами експлуатації і розвитку РЕМ,
фінансово-економічного та господарського управління;
- одержання достовірної поточної технологічної інформації, необхідної
для комплексної автоматизації діяльності ОЕС України;
- забезпечення підвищення керованості технологічних і бізнеспроцесів у
РЕМ за рахунок централізації та систематизації всієї наявної інформації, а
також надання оперативного доступу до неї керівникам вищої і середньої
ланки.

35
 6.9.2 Базові принципи автоматизації
АСУ об'єктами РЕМ повинна поєднувати функції оперативно-
диспетчерського, виробничо-технічного та організаційно-економічного
управління. АСУ РЕМ − це ієрархічна інтегрована система, до складу якої
повинен увійти ряд автоматизованих систем, найважливішими з яких є АСТУ,
АСДТУ, АСОЕ і АСКПЯЕ, реалізовані на принципах:
- відкритості галузевих стандартів;
- єдиної галузевої інформаційної моделі електричної мережі;
- єдиної галузевої системи класифікації та кодування об'єктів РЕМ;
- єдиного галузевого інформаційного середовища;
- узгодженості платформ інтеграції;
- відкритої масштабованої архітектури і багатоплатформеності.
6.9.3 Автоматизована система технологічного управління
АСТУ в РЕМ, яка створюється на основі застосування сучасних
телемеханічних комплексів на базі мікропроцесорних контролерів, що
підключаються безпосередньо як до вторинних кіл ТС та ТН, так і до
мікропроцесорних пристроїв РЗА, ПА та лічильників електричної енергії з
цифровим виходом, повинна забезпечувати:
- керування приєднаннями з використанням пристроїв телеуправління і
виконання перемикань під час визначення пошкоджених ділянок мережі;
- вимірювання та реєстрацію режимних і технологічних параметрів;
- моніторинг і діагностику стану устаткування в нормальних і аварійних
режимах;
- автоматизацію технологічних процесів основного і допоміжного
устаткування.
АСТУ повинна будуватися на основі АСДТУ, АСУТП ПС 35-110(150) кВ
і телемеханізації об'єктів РЕМ 6-35 кВ. При цьому, на ПС 35-110(150) кВ
мають застосовуватися спрощені автоматизовані комплекси управління та
збору даних з можливістю віддаленого телеуправління.
Основні завдання у сфері застосування АСТУ:
- визначення та моніторинг у режимі реального часу стану і режимів
роботи устаткування об'єктів РЕМ;
- забезпечення ефективної взаємодії в єдиному інформаційному просторі
організацій, які беруть участь в управлінні електричними мережами і
функціонуванні ОРЕ;
- інтеграція в АСТУ РЗА і ПА, засобів контролю і діагностики технічного
стану основного устаткування об'єктів РЕМ 6-20 кВ, систем вимірювання,
контролю та обліку електроенергії.
Основні вимоги до створення АСТУ:
- модульний принцип побудови технічних і програмних засобів,
прикладного і технологічного програмного забезпечення;
- відкритість архітектури комплексу технічних засобів і програмного
забезпечення;

36
 - незалежність виконання функцій контролю та управління об'єктом РЕМ
від стану інших компонентів системи.
6.9.4 Автоматизовані системи диспетчерсько-технологічного
управління
АСДТУ повинна містити функціональні підсистеми (блоки):
- оперативного диспетчерсько-технологічного управління;
- збору та передавання інформації.
Підсистема диспетчерсько-технологічного управління повинна
забезпечувати:
- оперативний контроль стану об'єктів РЕМ з диспетчерських пунктів
підприємств електричних мереж і енергосистем;
- організацію оперативних дій з локалізації технологічних порушень і
відновлення режимів об'єктів РЕМ;
- формування розрахункової моделі РЕМ, розрахунок режимів;
- контроль і вибір режимів роботи мережі за умови забезпечення якості
електроенергії у споживачів;
- організацію оперативного обслуговування ПС, виконання оперативних
перемикань, режимне і схемне забезпечення безпечного виконання ремонтно-
експлуатаційних робіт у мережах;
- моніторинг сигналів від охоронних систем і систем відеоспостережень
на ПС 35-150 кВ;
- оперативний контроль об'єктів РЕМ без постійного обслуговуючого
персоналу з можливістю керування ними із диспетчерських пунктів
підприємств електричних мереж.
Для оперативного контролю та управління об'єктами РЕМ 6-35 кВ треба
передбачати:
- телеуправління вимикачами 6-35 кВ;
- телесигналізацію положення вимикачів 6-35 кВ, у тому числі в разі
аварійного відключення вимикачів;
- телесигналізацію про наявність замикання на землю в мережі та інших
несправностях (сигнал про несправність у вторинних колах тощо);
- охоронну сигналізацію для РП 6-35 кВ і закритих ПС;
- телевимірювання сили струму і напруги, інтегральні телевимірювання
для обліку електроенергії;
- пожежну сигналізацію, інші додаткові параметри.
Підсистема збору й передавання інформації повинна забезпечувати
надійне функціонування АСДТУ під час передавання первинної інформації:
- з об'єктів електричних мереж усіх класів напруг на диспетчерські
пункти підприємств електричних мереж;
- з ПС напругою 110-150 кВ на диспетчерські пункти енергосистем
Оператора системи електропередачі ММЕМ відповідно до розподілу
управління устаткуванням ПС і ПЛ за допомогою диспетчерського управління.
Первинною інформацією є:

37
 - показники електричних режимів мережі та параметри устаткування ПС
35-110(150)/6-35(20); 6-35/0,4 кВ потужністю більше ніж 250 кВ·А і
РП 6-35 кВ;
- положення відгалужень пристроїв регулювання напруги на силових
трансформаторах ПС 35-150 кВ;
- положення заземлювальних ножів лінійних роз'єднувачів на
ПЛ 35-150 кВ;
- стан (положення) комутаційних апаратів на ПС, пунктах секціонування і
автоматичного вмикання резерву, РП;
- результати цифрового оброблення осцилограм аварійних режимів на
контрольованих приєднаннях;
- стан пристроїв РЗА і ПА в нормальних і аварійних режимах роботи
електричної мережі;
- показники якості електроенергії;
- результати обліку електроенергії;
- інформація про стан інженерних систем об'єкта РЕМ;
- інформація щодо проникнення на об’єкт РЕМ сторонніх осіб;
- результати спостережень метеопостів (за наявності).
Обсяг збору й передавання інформації з ПС 35-150 кВ для АСДТУ
визначають під час проектування об'єктів РЕМ.
Створення АСДТУ треба здійснювати за ієрархічним принципом.
АСДТУ повинна сприяти поліпшенню ТОіР устаткування в електричних
мережах на основі:
- автоматизованого розгляду заявок на «уведення-виведення» в ремонт
електроустаткування РЕМ і видачі бланків перемикань;
- ведення довідкової системи диспетчерської документації, у тому числі,
зберігання, пошуку і відображення документів.
В АСДТУ необхідно використовувати сучасні засоби відображення
інформації про стан об'єктів РЕМ.
Комплекс програмно-технічних засобів АСДТУ повинен забезпечувати:
- збір первинної інформації щодо параметрів технологічних процесів і
стану мережевого електроустаткування з прив'язкою до часу відповідно до
умов і вимог завдань технологічного управління;
- оброблення інформації з метою надання персоналу оперативної,
облікової та аналітичної інформації в текстовій, відеографічній і аудіоформах
відповідно до алгоритмів і сценаріїв завдань технологічного управління;
- зберігання і архівування інформаційних масивів первинної,
результуючої, нормативно-довідкової та іншої інформації в інтересах поточних
процесів реального часу, а також для наступного використання під час аналізу
подій;
- передавання керуючих дій на мережеве електроустаткування і системи
автоматики;
- організацію інформаційної взаємодії із системами верхнього рівня.
Основні вимоги до комплексу програмно-технічних засобів АСДТУ:

38
 - застосування інформаційних технологій, які відповідають вимогам
міжнародних стандартів, з відкритою масштабованою архітектурою;
- архітектурна та інтерфейсна сумісність, яка забезпечує сполучення та
функціональну роботоздатність із забезпеченням вимог інформаційної безпеки;
- розвинені графічні можливості та обсяги зберігання інформації для
взаємодії з керуючим персоналом і системами верхнього рівня;
- комунікаційні засоби, які забезпечують передавання інформації між
обчислювальними засобами та іншими пристроями (вони повинні бути
виконаними відповідно до вимог функціонування систем автоматизації РЕМ).
Для збору інформації, її оброблення, зберігання і передавання даних про
стан комутаційного устаткування та режимні параметри іншого устаткування
треба використовувати мікропроцесорні контролери, які підтримують
стандартні протоколи інформаційного обміну.
6.9.5 Автоматизовані системи обліку електроенергії
Метою технічної політики у сфері обліку електроенергії і потужності в
РЕМ є підвищення точності результатів вимірювань закупленої на ОРЕ і
відпущеної споживачам електроенергії (у тому числі реактивної складової), що
визначає коло таких основних завдань:
- визначення обсягу електроенергії, відпущеної споживачам (комерційний
облік електричної енергії);
- визначення і моніторинг втрат електроенергії в РЕМ;
- складання балансу електроенергії по об’єктах РЕМ;
- надання операторові системи комерційного обліку ОРЕ та суміжним
енергопостачальним компаніям відомостей з обліку електроенергії
(потужності) на приєднаннях ПС РЕМ;
- розрахунок з підприємствами електричних мереж за послуги з розподілу
електроенергії (потужності) РЕМ;
- визначення техніко-економічних показників роботи РЕМ.
Для досягнення зазначеної мети і реалізації вищезазначених завдань
необхідно:
- створити в РЕМ систему обліку електроенергії, яка відповідає вимогам
ОРЕ та нормативним документам з постачання електричної енергії;
- забезпечити автоматизацію розрахунку технологічної витрати електро-
енергії в РЕМ на всіх рівнях технологічного управління;
- застосовувати передові методи і засоби вимірювання електричних
величин, їх оброблення, у тому числі установлення на приєднаннях, що
відходять, інтегральних лічильників електроенергії з цифровими інтерфейсами;
- привести навантаження ТС і ТН до номінальних значень.
Автоматизовані системи обліку електричної енергії повинні створюватися
як територіально-розподілені багаторівневі вимірювально-інформаційні систе-
ми з централізованим управлінням і єдиним центром збору, оброблення,
зберігання та передавання даних вимірювань електроенергії з розподіленою
функцією виконання вимірів електроенергії.
До складу АСОЕ в РЕМ повинні входити:

39
 - мікропроцесорні лічильники електроенергії з формуванням добового
графіка навантаження потужності, яка забезпечують видачу інформації в
цифровому вигляді;
- пристрої збору і передавання даних від лічильників, їх накопичення,
первинне оброблення і зберігання, а також передавання інформації каналами
зв'язку до центру збору та оброблення інформації;
- електролічильники, установлені на об'єктах РЕМ, які перебувають у
власності інших суб'єктів ОРЕ, за безумовної їх відповідності технічним
вимогам ОРЕ.
Основні принципи створення та розвитку АСОЕ:
- ієрархічний принцип формування територіально розподіленої системи з
централізованим керуванням та обчислювально-інформаційним комплексом;
- автоматизація обліку електроенергії на приєднаних до ПС ЛЕП і
розрахунків балансів електроенергії по рівнях напруги ПС, РП та мережі в
цілому;
- здатність інтеграції АСОЕ з АСТУ РЕМ.
Автоматизована система обліку електроенергії в РЕМ повинна
забезпечувати:
- організацію комерційного (розрахункового) та технічного обліку
електроенергії;
- виконання оперативних розрахунків балансів і втрат електроенергії для
різних інтервалів часу (година, доба, місяць, квартал, рік) на всіх рівнях
оброблення інформації;
- обмін даними комерційного обліку із суб'єктами ринку електроенергії,
з якими підприємство електричних мереж, відповідно до регламентів роботи
ринку, має угоди про інформаційний обмін.
Усі АСОЕ (її компоненти) в РЕМ мають бути відповідно
сертифікованими.
6.9.6 Мережі зв’язку в розподільних електричних мережах
Функціонування АСУ РЕМ забезпечується мережами зв'язку. Мережі
зв'язку РЕМ повинні формуватися як складова частина єдиної інформаційно-
комунікаційної мережі електроенергетики.
Основні завдання мереж зв'язку РЕМ:
- розширення набору надаваних послуг корпоративного і технологічного
зв'язку;
- забезпечення мережевої інформаційної безпеки та роботи в
надзвичайних ситуаціях;
- підвищення живучості та надійності функціонування РЕМ у нормальних
і аварійних режимах за рахунок підвищення її керованості;
- передавання всіх видів інформації в єдиному комунікаційному
середовищі;
- інтеграція мереж зв'язку РЕМ з мережами зв’язку інших відомств,
зацікавлених у створенні мереж зв'язку на базі інфраструктури
електроенергетики.

40
 У період до 2020 року телекомунікаційні мережі (включаючи мережі
зв'язку РЕМ) повинні зберігати основні тенденції свого розвитку:
- збільшення ролі волоконно-оптичних і цифрових бездротових мереж
зв'язку;
- збереження ролі високочастотних каналів зв'язку по ЛЕП.
Основою телекомунікаційної інфраструктури в регіоні повинні стати
мережі зв'язку РЕМ, які базуються на впровадженні нових прогресивних видів
обладнання і технологій із єдиним центром контролю і керування.
Принципи створення і розвитку мереж зв’язку РЕМ:
- перехід на цифрові мережі із застосуванням нового обладнання і
технологій;
- можливість гнучкої та динамічної зміни швидкості передавання
інформації залежно від поточних потреб;
- можливість організації доступу до служб мереж зв'язку РЕМ незалежно
від використовуваної технології (інваріантність доступу);
- організація повного набору традиційних служб зв'язку і нових
інформаційних служб із можливістю забезпечення необхідної якості
обслуговування;
- незалежність повноти технологічних і корпоративних послуг зв'язку від
транспортних технологій;
- можливість керування службою, викликом і з'єднанням з боку
користувача;
- можливість створення нових сервісів з використанням стандарти-
зованих засобів;
- економічна доцільність використання створюваної мережі;
- задоволення потреб різних споживачів електричної енергії, у тому числі
в разі надзвичайних ситуацій.
Структура мереж зв'язку РЕМ повинна забезпечувати сполучення між
собою вузлів зв'язку на рівнях підприємств електричних мереж і їх структурних
підрозділів, а також з вузлами зв'язку Оператора системи електропередачі
ММЕМ і вузлами зв'язку мережі загального користування України.
Технічна структура мереж зв'язку РЕМ повинна формуватися на основі:
- комплексу апаратного забезпечення, до складу якого входять сервери,
робочі станції, локальні термінали оператора, устаткування для передавання
даних (концентратори, мости, шлюзи тощо);
- комплексу програмного забезпечення, до складу якого входять базова
операційна система; система керування, формування і ведення баз даних; пакет
прикладних програм, які реалізують функції з аналізу стану мережі зв’язку,
передавання даних, захисту інформації від несанкціонованого доступу тощо;
- мережі передавання даних.
Технічну структуру мереж зв'язку РЕМ треба забезпечувати на основі
сертифікованих програмно-апаратних комплексів, які підтримують функції
самодіагностики, розрахованих на цілодобовий безперервний режим роботи без
профілактичного обслуговування.

41
 До складу мереж зв’язку РЕМ повинні входити існуючі лінії зв’язку,
мережі і лінії зв’язку, які будуються, та орендовані канали, а саме:
- кабельні лінії зв'язку;
- високочастотні системи передавання по ЛЕП;
- волоконно-оптичні лінії зв'язку;
- радіорелейні лінії зв'язку;
- мережі радіозв'язку (цифрова широкополосна система радіозв'язку);
- мережі телефонного зв'язку.
Телефонний зв'язок організовують на базі телефонної мережі зв'язку
електроенергетики, побудованої за радіально-вузловим принципом.
Основним напрямом модернізації телефонної мережі зв'язку є створення
опорної комутаційної мережі електроенергетики і впровадження цифрової
комутаційної техніки на об'єктах електроенергетики. Цифрова техніка повинна
передбачати використання сучасних протоколів телефонної сигналізації, які
дають змогу реалізувати надійний телефонний зв'язок диспетчерів і додаткові
послуги.
Система керування мереж зв'язку РЕМ повинна формуватися на базі
центрів керування і забезпечувати ефективне функціонування мереж зв'язку.
Архітектура мереж зв'язку РЕМ припускає забезпечення керуванням
елементами мережі та мережею в цілому, технічним обслуговуванням і
ремонтами об'єктів електричних мереж.
На всіх рівнях керування треба забезпечувати:
- функції усунення несправностей;
- можливість зміни конфігурації мережі;
- надійність та якість передавання інформації;
- безпеку інформації.
Для безвідмовної роботи систем керування мереж зв'язку РЕМ треба
передбачати дублювання основних критичних для функціонування системи
компонентів − баз даних, серверів і каналів керування.

6.10 Режими роботи розподільної електричної мережі

і керування ними.
6.10.1 Розрахунки усталених режимів роботи
Розрахунки режимів роботи електричних мереж треба виконувати для
усталеного, післяаварійного та перехідного режимів роботи мережі (відповідно
до СОУ-Н МЕВ 40.1-00100227-68).
Під час виконання розрахунків передбачають:
- визначення оптимальних точок потокорозподілу у мережі;
- перевірку допустимого струмового завантаження і рівнів напруги в
мережі для розглянутого розрахункового рівня навантажень (у нормальному та
післяаварійному режимах);
- вибір схем і параметрів мережі з урахуванням завантаження елементів
мережі;
- перевірку виконання вимог з якості електричної енергії і вибору засобів
регулювання напруги і КРП;
42
 - розроблення економічно обґрунтованих заходів щодо зниження втрат
потужності та електроенергії в елементах мереж;
- розроблення заходів щодо підвищення пропускної здатності мережі.
Розрахунки необхідно виконувати за оцінкою двох станів електричних
мереж − для умов річного максимуму і мінімуму навантаження.
Розрахунок РЕМ припускає включення в роботу всіх ЛЕП і силових
трансформаторів за умови, що мережі 35 кВ, які мають двостороннє живлення
від різних ПС, приймають розімкнутими, а мережі 110 кВ і вище − замкнутими,
якщо не обґрунтовано необхідності їх розімкнення.
Для перевірки відповідності вибраної для нормального режиму роботи
схеми електричної мережі вимогам надійності електропостачання виконують
розрахунки аварійних і післяаварійних режимів.
6.10.2 Регулювання напруги
Під час вибору засобів регулювання напруги треба виходити з того, що на
ПС 35-150 кВ установлюють трансформатори з РПН, призначеними для роботи
в автоматичному режимі. Установлення трансформаторів без пристроїв РПН не
допускається.
На діючих ПС із трансформаторами без пристроїв РПН, замінювати які
немає потреби (експлуатаційний ресурс трансформаторів невичерпаний і
навантаження не зростає) за необхідності треба встановлювати регулювальні
та вольтододавальні трансформатори, батареї статичних конденсаторів або інші
пристрої КРП. За наявності на ПС кількох засобів регулювання напруги треба
передбачати встановлення автоматики групового регулювання.
Вибір потужності пристроїв КРП і місць їх розміщення в мережах
виконують з урахуванням забезпечення максимальної пропускної здатності
мереж у нормальних і післяаварійних режимах роботи і мінімуму втрат
електроенергії в РЕМ в період літнього та зимового максимумів навантаження.
При цьому в мережах потрібно підтримувати необхідні рівні напруги в період
літнього та/або зимового максимумів навантаження.
У мережах 35-150 кВ регульовані пристрої КРП (статичні тиристорні та
транзисторні компенсатори, керовані реактори) застосовують лише за
необхідності забезпечення швидкого і безперервного регулювання напруги.
Установлювати додаткові пристрої КРП треба у вузлах навантаження або
безпосередньо в споживача відповідно до результатів техніко-економічних
розрахунків.

6.11 Експлуатація розподільних електричних мереж

6.11.1 Вимоги щодо організації експлуатації мереж
Основні вимоги щодо організації експлуатації РЕМ:
1) впровадження надійних методів і засобів діагностики поточного
технічного стану електроустаткування РЕМ без виведення його з роботи;
2) перехід до ремонтів на принципах виконання робіт за критеріями
оцінювання технічного стану об’єктів РЕМ з визначенням ефективного

43
мінімуму ключових (інформативних) експлуатаційних характеристик
обладнання;
3) мінімізація тривалості відключення споживачів у разі аварій в РЕМ;
4) оптимізація запасів обладнання за умови надійності роботи електро-
устаткування і ризику відмови;
5) механізація виконання робіт на об'єктах РЕМ;
6) впровадження в електричних мережах ТОіР під напругою, для чого
необхідно:
- підвищувати механічну міцність конструктивних елементів і
оптимізувати ізоляційні відстані для забезпечення усталеної роботи
електроустановок за зовнішніх впливів;
- впроваджувати спрощені конструкції апаратів з видимим розривом і
заземлювальними пристроями;
- застосовувати пристосовані для обслуговування під напругою комута-
ційні апарати з більшою кількістю операцій відключення струмів КЗ
(порівняно з масляними апаратами) і зниженим регламентом експлуатаційного і
ремонтного обслуговування;
- використовувати арматуру, пристосовану для зручного від'єднання та
підключення елементів мережі під напругою;
- застосовувати ізолятори нових конструкцій, які дають змогу виконувати
ТОіР проводів і шин під напругою;
- застосовувати пристрої РЗА, які забезпечують самоконтроль справності
та готовність до роботи, не потребуючи відключення електроустановок для
ремонтів і перевірок, з можливістю задання режиму «робота на об'єкті» з
автоматичною забороною функцій АВР і автоматичного повторного
включення.
6.11.2 Організація технічного обслуговування та ремонтів
Оцінювання технічного стану електрообладнання, конструкцій і
матеріалів необхідно виконувати з використанням двох критеріїв – надійності
(показники статистики відмов) і терміну експлуатації обладнання.
Рішення щодо продовження терміну експлуатації треба приймати на
підставі функціональної діагностики (оцінювання роботоздатності з
урахуванням імовірних дефектів і ймовірності їх розвитку до відмови).
Планування ремонтів треба здійснювати на основі оцінки поточного
технічного стану електроустаткування з урахуванням його важливості та з
використанням засобів моніторингу стану і надійних методів і засобів
діагностики. Цей підхід до ТОіР має скоротити витрати на проведення робіт
порівняно з планово-попереджувальною організацією ремонтних робіт.
Обслуговування електричних мереж необхідно передбачати силами
спеціально підготовленого персоналу підприємств електричних мереж або
спеціалізованих організацій, який пройшов навчання і атестований на
проведення основних видів робіт з технічного обслуговування та ремонту
електричних мереж.
Організацію ТОіР треба здійснювати на основі:

44
 - впровадження автоматизованої системи планування та контролю
проведення ТОіР;
- застосування методів дистанційного контролю і зміни схем живлення
споживачів (схеми резервного живлення);
- удосконалення структур керування та обслуговування підприємств
електричних мереж;
- аналізу показників технічного стану устаткування та об'єктів РЕМ до і
після ремонту за результатами діагностики;
- функціонального виділення персоналу для робіт з ТОіР;
- застосування нових технологій і матеріалів під час ТОіР устаткування
ПС, ЛЕП, що забезпечує якість і зниження експлуатаційних витрат;
- впровадження нових технологій і методів розчищення трас ПЛ від дерев
і чагарників;
- механізації виконання робіт на ЛЕП і ПС, у першу чергу, найбільш
трудомістких видів робіт;
- регулярного проведення тренувань персоналу;
- розроблення та удосконалення нормативно-технічної та експлуатаційної
документації, технологічних карт на виконання ТОіР.
Автоматизація ТОіР об’єктів РЕМ повинна забезпечувати:
- застосування прогресивних методів проведення ТОіР для різних
типів устаткування з урахуванням їх факторів ризику і надійності;
- використання сучасного устаткування, що дає змогу знизити витрати
на організацію та виконання робіт;
- підвищення надійності та безпеки роботи устаткування, зниження
аварійності, травматизму й кількості нещасних випадків;
- моделювання показників ефективності роботи мережі за різних варіантів
ремонтів, реконструкції та технічного переоснащення;
- розрахунок імовірності відмови та часу ремонтів устаткування;
- підготовку списку ремонтних робіт і пропозицій щодо інвестицій у нове
обладнання.
6.11.3 Організація та проведення капітальних ремонтів
Для найбільш повного і раціонального виконання капітальних ремонтів
треба застосовувати комплексну систему організації та планування
(прогнозування) обсягів робіт, що дасть змогу:
- підвищити продуктивність праці за рахунок виключення повторюваних
непродуктивних витрат робочого часу на підготовку і завершення кожного
виду робіт на об'єкті;
- скоротити тривалість і кількість планових відключень для проведення
капітальних ремонтів;
- підвищити ефективність використання машин і механізмів, скоротити
час на переїзди до місця роботи;
- покращити організацію праці та якість робіт, які виконують на об'єкті.
Комплексний підхід, дає змогу на ремонтованому об'єкті виконувати
роботи з підтримки або відновлення первісних експлуатаційних показників,

45
параметрів окремих елементів мережі в цілому, у тому числі будівельної
частини об’єкта.
Фізичні обсяги робіт потрібно визначати виходячи з рівня технічного
стану об'єктів мережі. Усі роботи треба виконувати в регламентованій
послідовності для окремого устаткування цілісних об’єктів РЕМ із
прогнозуванням витрат і обсягів ремонтів.
Під час ремонтів треба виконувати вимоги чинних нормативних
документів і здійснювати заходи, спрямовані на підвищення надійності
електропостачання і зниження втрат електроенергії.
Для планування і організації робіт із проведення капітальних ремонтів
електричні мережі треба розділяти на комплексні об'єкти. Як комплексний
об'єкт треба приймати:
- ПЛ 6-35 кВ із приєднаними до неї ПС 6-35/0,4 кВ і ПЛ 0,38 кВ;
- ділянки ПЛ 6-35 кВ, обмежені комутаційними апаратами з
приєднаними до них ПС 6-35/0,4 кВ і ПЛ 0,38 кВ;
- ПС напругою 6-35/0,4 кВ і ПЛ 0,38 кВ;
- РП і закриті ПС 6-35/0,4 кВ;
- ПС напругою 35-150/6-35 кВ;
- ПЛ 35-150 кВ або її ділянки.
Комплексний капітальний ремонт передбачає ремонт електротехнічного
обладнання, будівельної частини, освітлення тощо комплексного об’єкта
одночасно всіма службами. Не рекомендовано виконувати комплексний ремонт
ПС 6-35/0,4 кВ і ПЛ 0,38 кВ, які відходять від цієї ПС, у різні роки.
Основою планування робіт є багаторічні графіки комплексного ремонту,
які потрібно розробляти на затверджений цикл, і річні графіки ремонтів (із
урахуванням забезпеченості трудовими, матеріальними та фінансовими
ресурсами).
На об'єкти капітального ремонту потрібно складати відомості про обсяги
ремонту, об'єктовий і зведений кошториси, відомості про потреби в
матеріалах, устаткуванні, машинах і механізмах.
Графік виконання робіт складають за таких умов:
- максимально можливий обсяг робіт на об'єкті має виконуватися без
перерви електропостачання споживачів;
- роботи, пов'язані з відключенням, треба виконувати в максимально
стислі та зручні для споживача терміни за мінімуму збитків від переривання
електропостачання.
Роботи з капітального ремонту мереж треба виконувати за
відкоригованими стосовно до місцевих умов технологічними картами або за
проектами виконання робіт.
Капітальні ремонти КЛ виконують за необхідності. Обсяги ремонту КЛ
визначають на підставі:
- виявлених дефектів силового кабелю, кабельних муфт, споруд або
конструкцій, на яких прокладено кабель;
- результатів аналізу аварійних пробоїв кабелю, а також його пробоїв під
час профілактичних випробувань;
46
 - даних, виявлених у процесі експлуатації застарілих, зношених окремих
ділянок КЛ, або тих, які мають конструктивні або заводські дефекти,
з’єднувальних і кінцевих муфт.
Під час приймання об'єктів із капітального ремонту потрібно перевіряти:
- відповідність обсягу фактично виконаних робіт обсягам, включеним у
відомість обсягу ремонту:
- наявність протоколів, актів, відомостей;
- оформлення ремонтно-технічної документації;
- обсяг і якість виконаних робіт (вибірково, з виїздом на місце).
6.11.4 Підготовка виробничого персоналу
Для забезпечення необхідного рівня кваліфікації виробничого персоналу
необхідно вживати заходів щодо подальшого розвитку наявних центрів
навчання та підвищення кваліфікації виробничого персоналу, своєчасно
переглядати навчальні програми і удосконалювати матеріальну базу, проводити
змагання обслуговуючого та оперативного персоналу. Навчальний процес
підготовки персоналу, який обслуговує й експлуатує електричні мережі, треба
будувати на практичному навчанні та відпрацьовуванні професійних навичок
на реальному устаткуванні.
Кожен центр підготовки персоналу повинен мати:
- навчальні класи для проведення теоретичних занять з відповідними
технічними засобами (комп’ютерами, інтерактивними дошками, системою
забезпечення відеоконференцій, програмними засобами, навчальними
матеріалами тощо);
- тренажерні класи для проведення протиаварійних та диспетчерських
тренувань, навчання працівників практичним навичкам надання долікарської
допомоги і передекзаменаційної підготовки. У тренажерних класах мають бути
тренажери для проведення протиаварійних тренувань, оперативних
перемикань, надання долікарської допомоги, а також відповідні робочі місця;
- електромережевий полігон (за потреби) для проведення практичних
занять, придбання необхідних навичок і проведення змагань із професійної
майстерності. Електромережевий полігон повинен складатися з ділянки ЛЕП,
окремого устаткування ПС (у тому числі елегазового), пристроїв РЗА та засобів
технічного обслуговування;
- пункт надання медичної допомоги;
- приміщення для розміщення відряджених на навчання працівників;
- їдальню.
6.11.5 Загальні вимоги до моніторингу технічного стану об’єктів
розподільних електричних мереж
Моніторинг технічного стану об’єктів РЕМ повинен здійснюватися на
основі оперативного діагностування поточного технічного стану обладнання
об’єктів РЕМ згідно з вимогами галузевих нормативних документів.
Технічна політика у сфері моніторингу технічного стану передбачає:
- впровадження на об’єктах РЕМ засобів і систем автоматичного
діагностування поточного технічного стану обладнання;

47
 - удосконалення (порівняно з традиційними) методів оброблення
статистичного матеріалу, отриманого від автоматизованих систем збору,
зберігання та оброблення інформації про об'єкти електричних мереж;
- ієрархічну побудову системи моніторингу;
- максимальне використання звітної інформації РЕМ;
- адаптивність з іншими системами моніторингу.

7 РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В РОЗПОДІЛЬНИХ

ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ
Технічну політику в РЕМ реалізують через розроблення і контроль
виконання:
- Держаних цільових програм національного, регіонального і галузевого
рівнів (далі - Державні цільові програми);
- Галузевих програм нового будівництва, реконструкції і технічного
переоснащення РЕМ (далі – Галузеві програми);
- Схем перспективного розвитку РЕМ підприємств електричних мереж
(далі – Схеми розвитку РЕМ);
- інвестиційних програм підприємств електричних мереж (далі –
інвестиційні програми).

7.1 Державні цільові програми

Державні цільові програми визначають основні напрями державної
політики з розвитку електроенергетики або електропостачання окремих
адміністративно-територіальних одиниць.
У разі планування розвитку РЕМ використовують положення Державних
цільових програм, які стосуються таких напрямів функціонування РЕМ:
- забезпечення споживачів електричною енергією в необхідних обсягах;
- покращення основних показників ефективності постачання
електричної енергії споживачам;
- соціальні та екологічні аспекти постачання електричної енергії
споживачам.
Порядок розроблення, погодження, подання для затвердження та
виконання Державних цільових програм визначено постановою Кабінету
Міністрів України від 31 січня 2007 року №106.

7.2 Галузеві програми

7.2.1 Мета розроблення Галузевих програм
Метою розроблення і реалізації Галузевих програм є підготовка
погоджених завдань (проектів), спрямованих на розв’язання комплексних
проблем галузі, підвищення ефективності виробництва та обґрунтування
інвестицій для стійкого розвитку складових електроенергетичної галузі на
середньострокову перспективу (до п’яти років).

48
 7.2.2 Основні вимоги до Галузевих програм
Галузева програма визначає основні напрями державної політики з
розвитку електроенергетики і розробляється з додержанням таких вимог:
- єдині принципи формування;
- виявлення пріоритетів розвитку і визначення черговості проведення
технічних і організаційних заходів у процесі реалізації;
- оцінювання ефективності окремих підпрограм, інвестиційних проектів і
Галузевої програми в цілому за єдиною методикою;
- виконання вимог галузевих стандартів і положень під час розроблення;
- подання Галузевих програм у єдиному форматі.
Галузева програма має поєднувати заходи, які передбачають:
- підвищення надійності електричних мереж;
- забезпечення нормованих показників якості електричної енергії;
- зниження втрат електроенергії в мережах;
- підвищення пропускної здатності мереж;
- забезпечення безпеки та ефективності експлуатації мереж.
Галузева програма повинна містити зведені показники обсягів нового
будівництва, реконструкції та технічного переоснащення.
Галузеву програму реалізовують за наступними етапами:
- планування інвестицій;
- здійснення інвестицій;
- оформлення активів (оформлення прав власності на закінчені об'єкти
будівництва).
Як джерела коштів для виконання Галузевої програми треба розглядати:
- плату за технологічне приєднання споживачів до електричних мереж;
- частину прибутку підприємств електричних мереж;
- інвестиційну надбавку до тарифу;
- кредити міжнародних і вітчизняних фінансових установ;
- кошти державного бюджету;
- кошти фондів соціального розвитку, страхових та інших фондів
підприємств електричних мереж або місцевої адміністрації.
Основним інструментом регулювання фінансової діяльності підприємств
електричних мереж є тарифи на послуги з передачі та постачання
електроенергії за регульованим тарифом і контроль умов постачання
електроенергії при забезпеченні однакового доступу до електричних мереж для
всіх користувачів.
Затверджує Галузеві програми та здійснює контроль за їх виконанням
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в
електроенергетичному комплексі України.

7.3 Перспективні Схеми розвитку розподільних електричних мереж

7.3.1 Мета розроблення Схем розвитку розподільних
електричних мереж
Метою розроблення Схем розвитку РЕМ є обґрунтування оптимальних
напрямів розвитку РЕМ для забезпечення гарантованого електропостачання
49
споживачів регіону та ефективного функціонування мереж на проектний
період.
7.3.2 Основні вимоги до Схем розвитку розподільних
електричних мереж
Розроблення Схем розвитку РЕМ здійснюють підприємства електричних
мереж, залучаючи, у разі потреби, до цієї роботи проектні організації. Схеми
розвитку РЕМ розробляють відповідно до вимог СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-101
та СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-103.
Схема розвитку РЕМ повинна містити:
1) аналіз технічного стану об’єктів РЕМ і електростанцій, які прилягають
до них, а також їх відповідність вимогам надійності та якості
електропостачання споживачів для розрахункових електричних навантажень;
2) результати технічного аудиту електроустаткування, конструкцій і
матеріалів, термін служби яких закінчується протягом розрахункового періоду;
3) прогноз зміни електричних навантажень і виробництва електроенергії в
регіоні;
4) технічні напрями та рішення із збільшення пропускної здатності
електричних мереж;
5) принципи, технічні та схемні рішення підвищення керованості,
надійності функціонування, ефективності й безпечної експлуатації мереж;
6) основні параметри об'єктів РЕМ, передбачених у Схемі розвитку РЕМ,
у тому числі місця розміщення новоспоруджених ЛЕП і ПС;
7) ТЕО, у тому числі стосовно доцільності переведення об’єктів на більш
високий клас напруги і збільшення пропускної здатності існуючих ЛЕП;
8) послідовність (етапи) нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення конкретних об'єктів РЕМ;
9) оцінювання потреби в основному електроустаткуванні, конструкціях і
матеріалах;
10) оцінювання обсягів інвестицій (по укрупнених показниках);
11) пропозиції щодо джерел фінансування будівництва (власні кошти,
кошти державного або місцевого бюджету, інвестиційна надбавка до тарифу,
плата за приєднання до електричних мереж, плата за потужність, залучені
кошти міжнародних і вітчизняних фінансових організацій, кошти фондів
соціального розвитку, страхових та інших фондів РЕМ);
12) рекомендації в частині:
- регулювання напруги та КРП;
- застосування РЗА, диспетчеризації та телемеханізації мереж;
- застосування сучасних засобів і методик діагностики електроустат-
кування, конструкцій і матеріалів;
- обліку електричної енергії;
- організації експлуатації мереж.
Схеми розвитку РЕМ розробляють на замовлення підприємств
електричних мереж на основі прогнозованого попиту на електроенергію та
приєднану потужність, з урахуванням розвитку магістральних електричних

50
мереж і джерел виробництва електричної енергії в регіоні, а також програми
розвитку регіону.
Схеми розвитку РЕМ потрібно розробляти на кожні десять років з
детальним опрацюванням перших п’яти років, з періодичним технічним і
економічним моніторингом один раз на два - три роки з метою їх коригування.
Схеми розвитку РЕМ розробляють для мереж напругою 35-110(150) кВ.
Для мереж напругою 0,38-10 кВ окремо визначають обсяги нового будівництва,
реконструкції та технічного переоснащення.
У Схемах розвитку РЕМ потрібно передбачати:
- однакові вимоги до структури;
- єдиний формат подання Схем розвитку РЕМ;
- однакові технічні та інформаційні вимоги до розроблення;
- єдині технічні, економічні та екологічні критерії вибору і обґрунтування
ухвалених рішень.
Схема розвитку РЕМ повинна бути погоджена регіональним підрозділом
Системного оператора, відповідним місцевим органом виконавчої влади,
Вимоги щодо розроблення Схем розвитку РЕМ затверджує центральний
орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенерге-
тичному комплексі.
Схеми розвитку РЕМ використовують для підготовки п’ятирічних
програм розвитку мереж і річних інвестиційних програм нового будівництва,
реконструкції та технічного переоснащення електричних мереж по етапах
перспективного періоду.
7.3.3 Основні шляхи розвитку розподільних електричних мереж
Відповідно до вимог цього розділу в Схемах розвитку РЕМ потрібно
передбачати заходи щодо:
- підвищення надійності РЕМ;
- забезпечення показників якості електроенергії;
- ефективності та підвищення безпеки експлуатації РЕМ;
- зниження технологічних витрат електроенергії;
- підвищення пропускної здатності мереж.
7.3.3.1 Заходи з підвищення надійності електричних мереж
Основна мета підвищення надійності РЕМ полягає в зниженні тривалості
та частоти планових вимикань елементів мережі, імовірності та тривалості
аварійних вимикань електроустановок споживачів.
Основними завданнями з підвищення надійності РЕМ є:
- аналіз післяаварійних режимів, викликаних кліматичними аномаліями;
- періодична перевірка відповідності параметрів устаткування умовам
їхньої роботи в мережі;
- вивчення найбільш характерних видів пошкоджень у мережі та
впровадження заходів із запобігання аварійним ситуаціям;
- скорочення довжини фідерів 0,4-10 кВ. шляхом будівництва додаткових
центів живлення;

51
 - удосконалення системи організації ремонтів, спрямоване на скорочення
кількості планових вимикань у разі виведення устаткування з роботи, у тому
числі за рахунок комплексного підходу;
- упровадження на ПЛ робіт під напругою, що дає змогу максимально
скоротити час перерв у електропостачанні під час усування пошкоджень і
заміни устаткування.
Заходи щодо підвищення надійності ПЛ напругою понад 35 кВ повинні
передбачати:
- розроблення комплексу технічних і організаційних рішень,
рекомендацій для підвищення надійності існуючих ПЛ до економічно
обґрунтованого рівня на основі аналізу причин масових відмов (аварій);
- вибір оптимального варіанту реконструкції ПЛ для терміну служби,
який залишився;
- контроль за дотриманням вимог чинних нормативних документів з
будівництва та експлуатації ПЛ.
Надійність ПЛ, які підлягають реконструкції, треба оцінювати за даними
статистики про їх відмови.
Під час розроблення заходів з підвищення надійності ПЛ необхідно
використовувати характеристики надійності елементів ПЛ (опор, проводів, їх
кріплень до опор, закріплень у ґрунті тощо) та відомості щодо кліматичних
впливів.
Доцільно розглядати варіанти підвищення надійності ПЛ до:
- нормативного (заданого) рівня;
- економічно обґрунтованого рівня з урахуванням терміну експлуатації,
що залишився (у тому числі обґрунтування доцільності реконструкції);
- максимально можливого рівня, зумовленого наявними засобами.
Доцільність вкладення коштів на виконання заходів із підвищення
надійності ПЛ потрібно визначати шляхом розрахунку терміну окупності
витрат.
Заходи щодо підвищення надійності в мережах напругою 6-10 кВ повинні
передбачати:
1) удосконалення структури мережі, а саме:
- секціонування та автоматичне вмикання резерву ліній;
- установлення пунктів автоматичного вимкнення на відгалуженнях від
магістралі ПЛ та засобів визначення місця пошкодження ПЛ;
- будівництво ділянок ПЛ напругою 6-10 кВ, призначених для
формування магістралей ПЛ;
- заборона підключень ТП до живлячих РП ліній;
2) підвищення надійності ділянок мережі шляхом заміни найбільш
відповідальних елементів на елементи з поліпшеними характеристиками, що
дасть змогу зменшувати ризики пошкоджень, у тому числі:
- удосконалення вимог з надійності до ЛЕП і ПС, включаючи пристрої
РЗА, на етапах проектування, закупівель, будівництва, монтажу та експлуатації;

52
 - будівництво ПЛ напругою 6-10 кВ із використанням підвісних
ізоляторів на опорах підвищеної механічної міцності та захищених проводів
або сталеалюмінієвих проводів;
- застосування під час використання штирьових ізоляторів на ПЛ 6-10 кВ
засобів кріплення проводів пружинного типу;
3) створення нормативного аварійного запасу опор, проводів та інших
матеріалів (конструкцій) для проведення ремонтів;
4) впровадження сучасної системи механізації та зв'язку для
скорочення часу відновлення ЛЕП після аварії;
5) наявність заздалегідь підготовленого плану роботи аварійних бригад,
у тому числі відпрацьовування дій обслуговуючого персоналу в разі масових
ожеледних і вітрових аварій, протиправних актів населення;
6) наявність у підприємствах електричних мереж мобільних електро-
станцій потужністю до 630 кВ·А для забезпечення безперебійного
електропостачання електроустановок споживачів під час проведення планових
і/або аварійних ремонтів обсягом, не меншим ніж 2% загальної потужності
споживачів І категорії;
7) розвиток методичного забезпечення з організації аналізу, формування
та підтримки інформаційних баз технологічних порушень, у тому числі:
- розроблення відповідних нормативно-технічних документів з оціню-
вання надійності мереж за результатами їх експлуатації;
- оптимізація надійності на етапі проектування;
- удосконалення організації ремонтів з урахуванням фактора надійності
- прогнозування аварійних ситуацій.
Заходи щодо підвищення надійності в електричних мережах напругою до
1 кВ повинні передбачати:
- скорочення довжини фідерів 0,4 кВ;
- відмову від використання неізольованих проводів;
- збільшення довжини мережі в кабельному виконанні;
- прокладання КЛ у кабельних спорудах (тунелях, колекторах тощо).
7.3.3.2 Заходи із забезпечення показників якості електроенергії
Показники якості електроенергії повинні відповідати вимогам чинних
нормативних документів з якості електричної енергії.
Керування якістю електроенергії має передбачати:
- моніторинг показників якості електроенергії в РЕМ із застосуванням
АСКПЯЕ;
- аналіз динаміки індексів надійності РЕМ (SAІDI, SAІFI) та вжиття
заходів, спрямованих на їх покращення;
- заходи щодо оснащення об'єктів електричних мереж пристроями
регулювання напруги;
- введення системи сертифікації якості електроенергії.
Заходи щодо оснащення об'єктів РЕМ пристроями регулювання напруги
(вольтододавальними трансформаторами, керованими конденсаторними
установками тощо) розробляють у Схемах розвитку РЕМ.

53
 7.3.3.3 Заходи щодо підвищення ефективності та безпеки експлуатації
електричних мереж
Обслуговування об'єктів РЕМ має проходити на принципах виконання
робіт виходячи з критеріїв технічного стану цих об’єктів і мінімуму тривалості
відключення споживачів.
Для визначення критеріїв технічного стану об’єктів РЕМ потрібно
створювати інформаційні підсистеми АСУ, які містять таку інформацію:
- загальні показники об'єктів РЕМ;
- основні параметри ПЛ і КЛ, трансформаторів та іншого
електроустаткування РЕМ;
- показники надійності;
- терміни введення та/або заміни основного електроустаткування,
конструкцій або матеріалів.
Інформаційна підсистема має виконувати функції збору, зберігання,
аналізу та подання інформації про реальний стан об'єктів РЕМ (комплексну
інвентаризацію і паспортизацію цих об'єктів) з можливістю обміну з іншими
базами даних АСУ.
При цьому має відбуватися постійний облік і аналіз виниклих дефектів,
порушень у роботі об'єктів РЕМ і обставин, які їх спричинили. Облік
виконують на нижньому рівні технологічного керування, на якому здійснюють
збір і оброблення вихідної інформації, яка характеризує технічний стан
устаткування об'єктів РЕМ.
На верхньому (центральному) рівні технологічного керування треба
виконувати основне аналітичне та статистичне оброблення інформації з метою
одержання загальних статистичних даних щодо технічного стану устаткування
та умов експлуатації об'єктів РЕМ.
Технічне обслуговування треба планувати з урахуванням:
- наявного устаткування і матеріалів, які дають можливість
організовувати своєчасні ремонти та швидке проведення аварійно-
відновлювальних робіт;
- регулярних обстежень стану об'єктів РЕМ;
- залучення спеціалізованих сертифікованих організацій до виконання
робіт з технічного обслуговування, ремонту та випробування складного
устаткування;
- підвищення кваліфікації персоналу шляхом регулярного проведення
тренувань, у тому числі в штучно створених аварійних ситуаціях;
- можливостей зміни схеми живлення мережі.
Підвищення ефективності експлуатації електричних мереж забезпечують
шляхом:
- зменшення експлуатаційних витрат на основі впровадження
малозатратних у експлуатації обладнання і технологій;
- уніфікації типів використовуваного обладнання;
- упровадження надійних методів і засобів діагностики технічного стану
електроустаткування без виведення його з роботи;
- механізації виконання робіт на ЛЕП і ПС;
54
 - ремонтів ПЛ під напругою (без відключення);
- оптимізації аварійного резерву устаткування, конструкцій і матеріалів,
чіткої організації ліквідації аварійних пошкоджень;
- оптимізації ремонтно-експлуатаційного запасу устаткування, матеріалів
і конструкцій для забезпечення підготовчих і ремонтних робіт ЛЕП і ПС.
7.3.3.4 Заходи щодо зниження технологічних витрат електроенергії
Стратегічною метою зниження технологічних витрат електроенергії в
РЕМ є зниження витрат енергопостачальних компаній на закупівлю
електроенергії на ОРЕ та вкладення цих заощаджень у реалізацію
інвестиційних програм, організаційно-технічних заходів із підвищення рівня
експлуатації мереж тощо. Мета досягається шляхом:
- оптимізації схемних рішень у РЕМ;
- оптимізації режимів роботи мереж і вдосконалення їх експлуатації;
- введення в роботу устаткування з поліпшеними енергетичними
параметрами;
- будівництва і введення нових генеруючих потужностей у регіоні;
- будівництва розвантажувальних ТП та переміщення існуючих ТП у
центри навантаження;
- удосконалення обліку, метрологічного забезпечення вимірювань
показників якості і кількості електричної енергії;
- уточнення розрахунків нормативів втрат і балансів електроенергії по
фідерах, центрах живлення і електричній мережі в цілому;
- виявлення розкрадань електроенергії та запобігання їм;
- удосконалення організації робіт, стимулювання зниження втрат
електроенергії, підвищення кваліфікації персоналу, контролю ефективності
його діяльності.
Основні заходи щодо оптимізації режимів роботи електричних мереж і
вдосконалення їх експлуатації передбачають:
- оптимізацію усталених режимів електричних мереж із реактивної
потужності та рівнів напруги;
- уведення в роботу невикористаних засобів автоматичного регулювання
напруги;
- оптимізація робочих напруг у центрах живлення радіальних
електричних мереж;
- вимкнення трансформаторів у режимах малих навантажень;
- вирівнювання навантажень фаз у електричних мережах 0,38 кВ;
- зниження витрат електроенергії на власні потреби ПС;
- скорочення тривалості ТОіР устаткування мереж.
Під час нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення
електричних мереж необхідно застосовувати нове обладнання та технології,
зокрема:
- трансформатори із зменшеними втратами електроенергії (показником
якості силових і вимірювальних трансформаторів є втрати неробочого ходу, які
не повинні перевищувати 0,84 − 0,85 Вт/кг за індукції 1,7 Тл, що можливо в разі

55
використання трансформаторної сталі з орієнтованою структурою, аморфних
сплавів тощо);
- автоматичне регулювання напруги на трансформаторах;
- вимірювальні системи і прилади обліку електроенергії підвищеної
точності, у тому числі системи й прилади обліку реактивної енергії, а також
контролю якості електроенергії;
- керовані конденсаторні установки на закритих ПС із трансформаторами
250 кВА і більше, конденсаторні батареї з автоматичним перемиканням
потужності;
- нові проводи і електротехнічні матеріали;
- переведення ЛЕП і ПС на більш високу номінальну напругу;
- зниження частки низьковольтних мереж і наближення мережі середньої
напруги до споживача.
Удосконалення обліку електроенергії, метрологічного забезпечення
вимірювань показників якості і кількості електроенергії та потужності треба
здійснювати в напрямах:
- розроблення та впровадження методик виконання вимірювань;
- забезпечення умов роботи систем і приладів вимірювання електроенергії
в нормативних умовах і режимах експлуатації;
- установлення засобів вимірювання підвищених класів точності;
- установлення лічильників прямого увімкнення на струм силою
до 120 А;
- розроблення і запровадження в дію АСОЕ, у тому числі АСОЕ
побутових споживачів;
- забезпечення своєчасності та правильності зняття показань приладів
обліку;
- оснащення метрологічних служб зразковими засобами, перевірним
устаткуванням, у тому числі мобільними метрологічними лабораторіями.
- відновлення обліку електроенергії на ПС 6-10/0,4 кВ;
- розроблення і впровадження автоматизованих систем розрахунків
балансів електроенергії і втрат електроенергії;
- ведення баз даних обліку електроенергії з використанням сучасного
програмного забезпечення та каналів передавання інформації;
- відмови від індукційних лічильників і перехід до статичних, що
забезпечує підвищення точності вимірювання кількості електричної енергії,
формування графіка споживаної потужності і можливість інтервального обліку;
- застосування дистанційних методів зняття показань лічильників, у
тому числі засобами АСОЕ;
- роздільного під’єднання до вимірювальних трансформаторів приладів
обліку та пристроїв РЗА;
- оснащення підрозділів РЕМ, які здійснюють контроль роботи АСОЕ,
засобами виявлення крадіжок електричної енергії.
Уточнювати розрахунки нормативів технологічних витрат, балансів
електроенергії по фідерах, центрах живлення та електричної мережі в цілому
треба в таких основних напрямах:
56
 - упровадження сертифікованого програмного забезпечення для щомісяч-
них розрахунків технологічних витрат електроенергії в устаткуванні мереж;
- виконання розрахунків балансів електроенергії з визначенням кількості
неврахованої електроенергії по фідерах 0,38 і 6-10 кВ, виявлення фідерів з
високим рівнем втрат електроенергії;
- розрахунок і аналіз балансів електроенергії по ПС і електричних
мережах у цілому;
- формування та аналіз балансів реактивної електроенергії (потужності).
Основні заходи щодо виявлення, зниження та запобігання розкраданню
електроенергії передбачають:
- заміну вводів у будинки, виконаних неізольованими проводами, на
ізольовані проводи або кабелі з відкрито улаштованим вводом;
- облік електроенергії в шафах обліку за межею приватного володіння,
доступ до якого будуть мати відповідальні особи постачальника електричної
енергії та споживача або можливість дистанційного зчитування показань
лічильника;
- установлення та введення в дію АСОЕ в мережах середньої напруги
на межі балансової приналежності;
- упровадження сучасних засобів виявлення несанкціонованого
споживання електричної енергії;
- захист систем і приладів обліку електроенергії від несанкціонованого
доступу.
Розробленню заходів щодо зниження втрат електроенергії мають
передувати:
- оцінювання технічного стану, метрологічних характеристик і умов
роботи приладів обліку, які враховують надходження електроенергії в мережу
і корисний відпуск її споживачам (періодичність повірки, ремонту, заміни;
режими роботи, умови застосування та правильність увімкнення систем
вимірювання; наявність метрологічного устаткування);
- аналіз схем розміщення систем обліку, схем надходження і відпуску
електроенергії;
- аналіз організації роботи з обліку електроенергії, а також
характеристика метрологічної служби, парку і умов роботи приладів обліку
електроенергії в РЕМ.
7.3.3.5 Заходи щодо підвищення пропускної здатності розподільних
електричних мереж
Заходи щодо підвищення пропускної здатності РЕМ розробляють у
процесі підготовки Схем розвитку РЕМ із урахуванням планів будівництва
джерел електричної енергії регіону, у тому числі поновлюваних.
У періоди між розробленням Схем розвитку РЕМ підвищення пропускної
здатності мереж 0,4 і 6-35 кВ забезпечують шляхом:
- будівництва розвантажувальних ПС;
- монтажу додаткових кіл на опорах діючих ПЛ, адаптованих до
зростання механічних навантажень;

57
 - застосування засобів КРП;
- установлення вольтододавальних трансформаторів у точках мережі
6-10 кВ, в яких втрати напруги перевищують припустимі значення
(застосовують як тимчасове рішення).

7.4 Інвестиційні програми

7.4.1 Розроблення інвестиційних програм
Розробка, розгляд та схвалення інвестиційної програми розвитку РЕМ
здійснюється відповідно до Порядку формування інвестиційних програм
ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії, затвердженого
постановою НКРЕ від 13.12.2012 №1627 (далі – Порядок формування
інвестиційних програм).
Розроблення інвестиційної програми здійснюють ліцензіати з передачі та
постачання електричної енергії місцевими (локальними) електричними
мережами за регульованим тарифом, залучаючи, у разі потреби, до цієї роботи
проектні організації. Проекти інвестиційних програм розробляються на підставі
вимог ГКД 340.000.002 на основі програм розвитку РЕМ з урахуванням
положень Схеми перспективного розвитку ОЕС України.
7.4.2. Розгляд та схвалення інвестиційних програм
Відповідно до Порядку формування інвестиційних програм, інвестиційну
програму подають на розгляд і схвалення органу, що здійснює державне
регулювання діяльності у сфері енергетики та комунальних послуг.
Інвестиційна програма підлягає погодженню з центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному
комплексі, який погоджує інвестиційну програму на підставі оцінювання
ступеня її відповідності встановленим вимогам згідно з таблицею 7.1.
Таблиця 7.1 – Алгоритм оцінювання ступеня відповідності інвестиційної
програми встановленим вимогам
Ознаки
відповідності Умови, за яких надається висновок щодо відповідності

Відповідність Включення заходів, передбачених інвестиційною програмою,

інтересам до Галузевої програми або Державної цільової програми
держави
Відповідність Відповідність заходів, передбачених інвестиційною
потребам програмою Схемі розвитку РЕМ
споживачів
Відповідність Відповідність заходів, передбачених інвестиційною
рівню розвитку програмою, вимогам і рекомендаціям цієї Технічної політики
науки і техніки
Відповідність Відповідність інвестиційної програми:
вимогам – вимогам і нормам чинних технічних регламентів і
національної законодавству України;
стандартизації – вимогам, установленим у національних стандартах;
58
 – прогресивним міжнародним, регіональним
(міждержавним) та національним стандартам інших країн;
– метрологічним нормам і правилам;
– установленим вимогам у частині використаних термінів

Відповідність Відповідність інвестиційної програми:

вимогам – у частині обсягів нового будівництва, реконструкції та
галузевої технічного переоснащення запланованим на це коштам на
стандартизації прогнозний період;
– вимогам Порядку формування інвестиційних програм;
– вимогам Держенергонагляду і Держінспекції з експлуатації
електричних станцій і мереж в частині дієвості заходів щодо
виконання приписів;
– вимогам ГКД 340.000.001 та ГКД 340.000.002 в частині
методів і критеріїв визначення економічної ефективності
капітальних вкладень у електричні мережі;
– вимогам ІКОЕ, МВУ 031/08 та Покажчика «Засоби
вимірювальної техніки, занесені до Державного реєстру
України»;
– вимогам ГКД 340.000.001 та ГКД 340.000.002 в частині
використаних показників ефективності і їх значень у разі
визначення пріоритетності та черговості заходів,
передбачених інвестиційною програмою,;
– установленим вимогам у частині дієвості заходів щодо
зменшення технологічних витрат електроенергії та
понаднормативних втрат електроенергії;
– установленим вимогам у частині динаміки показників
якості надання послуг з електропостачання

7.4.3 Погодження інвестиційних програм

Для визначення ступеня відповідності інвестиційної програми інтересам
держави, потребам споживачів, рівню розвитку науки та техніки, чинним
технічним регламентам і законодавству, міжнародним і національним
стандартам, вимогам галузевих нормативних документів центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному
комплексі створює відповідну комісію.
За необхідності центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику в електроенергетичному комплексі, своїм наказом залучає
до роботи комісії необхідні підприємства, установи та організації. Залучені
підприємства, установи та організації розглядають інвестиційну програму та
готують відповідні висновки.
Комісія розглядає інвестиційну програму ліцензіата і за наявності
позитивних висновків щодо відповідності програми установленим вимогам
надає рекомендації щодо її погодження.

59
 7.5 Проекти будівництва
У разі проектування об’єктів РЕМ (включаючи їх системи), будівництво,
реконструкцію та технічне переоснащення яких передбачено Державними
цільовими програмами, Галузевими програмами, Схемами розвитку РЕМ та
інвестиційними програмами, треба керуватися рекомендаціями цієї Технічної
політики.

8 КЕРУВАННЯ ТЕХНІЧНОЮ ПОЛІТИКОЮ

8.1 Основні методи керування технічною політикою
Керування технічною політикою і координацією робіт із питань розвитку
РЕМ здійснює через НТР центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику в електроенергетичному комплексі.
НТР забезпечує:
- методичне керування розробленням і впровадженням нової техніки
та технологій;
- підготовку пропозицій щодо розроблення та впровадження нової
техніки та технологій, терміну їх реалізації, виконавців конкретних робіт,
переліку наукових проблем;
- підготовку відповідних рекомендацій, висновків і пропозицій за
результатами експертизи нової техніки та технологій;
- підготовку пропозицій з розроблення перспективних НДДКР, пілотних
проектів і нових нормативних документів.
Для суб’єктів господарювання, які мають у власності або управлінні
РЕМ, рекомендовано розробити положення з підвищення ефективності
керування РЕМ з використанням ключових показників ефективності:
- фінансово-економічної діяльності;
- експлуатаційної діяльності (якості послуг/обсягу витрат);
- надійності електропостачання;
- якості електроенергії;
- технологічних витрат електроенергії.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в
електроенергетичному комплексі, формує напрями технічної політики та
постійно оцінює ефективність господарської діяльності суб’єктів
господарювання, що мають у власності або управлінні РЕМ, на основі:
- впливу на формування пакета інвестиційних програм;
- аналізу звітних даних із питань упровадження новітніх технічних
рішень;
- моніторингу виконання зобов’язань щодо зниження збитків від
недовідпуску електроенергії в разі відключення споживачів, розкрадання
електроенергії, низької якості електроенергії, прийняття організаційних і
технічних заходів щодо зменшення технологічних витрат електроенергії;
- контролю діяльності із підтримки основних виробничих фондів у обсязі,
необхідному для забезпечення достатнього рівня надійності електропостачання
за нормованої якості електроенергії.
60
 8.2 Програма науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт
Програми НДДКР мають на меті збільшення ефективності
функціонування РЕМ і формуються на основі аналізу проблемних питань, які
виникають під час проектування, будівництва та експлуатації електричних
мереж.
Для забезпечення підвищення надійності та ефективності функціонування
об'єктів РЕМ, а також підвищення технічного рівня електроустаткування ПС і
ЛЕП щорічно, не пізніше жовтня поточного року, формують або коригують
комплексні програми із застосування нової техніки на наступний рік, які
включають завдання:
- із створення нової техніки та технологій, виконувані підвідомчими та
сторонніми науково-дослідними організаціями, випробувальними і сервісними
центрами;
- із надання послуг науково-технічного характеру, виконувані підвідом-
чими та сторонніми науково-дослідними організаціями, випробувальними і
сервісними центрами;
- із способів підвищення точності вимірювальних приладів і АСОЕ;
- із випробувань проблемного устаткування;
- із розроблення нормативних і методичних документів;
- із розроблення пілотних проектів.
8.2.1 Основні напрями програми науково-дослідних і дослідно-
конструкторських робіт
Для вирішення проблем розвитку РЕМ програми НДДКР на
середньострокову та довгострокову перспективу мають передбачати:
- розроблення регламентованої системи показників надійності роботи
РЕМ;
- аналіз аварійності та розроблення заходів щодо підвищення надійності
ЛЕП і ПС, продовження терміну їх служби, у тому числі захисту від грозових
перенапруг, розроблення карт кліматичного районування і карт рівнів ізоляції
на території України;
- тенденції змін, обґрунтування принципів і основних напрямів
розвитку РЕМ;
- розроблення методичного та нормативно-технічного забезпечення
стійкого розвитку РЕМ на основі Схем розвитку РЕМ;
- удосконалення економічних відносин у РЕМ;
- рекомендації щодо розроблення інвестиційних програм реконструкції та
технічного переоснащення РЕМ;
- нові технічні рішення та технології будівництва для ЛЕП, ПС, РП, а
також створення АСУ, АСОЕ, АСКПЯЕ, створення інноваційного силового
обладнання для РЕМ, систем і пристроїв РЗА;
- технічні та організаційні заходи для зниження технологічних витрат
електричної енергії в РЕМ;
- удосконалення інформаційного забезпечення та технічних засобів
організації зв'язку;

61
 - дослідження та розроблення принципів нормування надійності в РЕМ;
- нові принципи й технічні рішення для АСУ РЕМ;
- розроблення перспективних рішень і заходів щодо вдосконалення
систем обслуговування об'єктів електричних мереж.
Нову систему нормативно-технічного забезпечення РЕМ як елемента
загальної системи нормативно-технічного забезпечення електроенергетики
доцільно створювати на підставі таких принципів:
1) структура системи нормативних документів (галузевих будівельних
норм, стандартів організації, міжнародних стандартів, прийнятих як
національні тощо) базується на єдиному переліку об'єктів електроенергетики,
який включає і об'єкти РЕМ;
2) спадкоємність між існуючою і новостворюваною нормативно-
технічною базою;
3) нова система повинна охоплювати всі сфери функціонування та стадії
життєвого циклу об'єктів, а саме:
- умови створення об'єкта;
- умови організації процесу виробництва;
- умови постачання продукції (послуг) для об'єкта;
- умови отримання продукції (послуг), вироблених об’єктом;
- охорону праці та техніку безпеки в процесі будівництва та експлуатації
об’єкта;
- охорону навколишнього середовища;
- умови ліквідації об’єкта.
У сфері нормативно-технічного забезпечення пріоритетними напрямами
є розроблення:
- технічних регламентів;
- системи галузевих будівельних норм, стандартів організації та
національних стандартів на базі міжнародних стандартів;
- пропозицій про порядок переходу до застосування нових норма-
тивних документів під час розроблення проектної документації, виготовлення
будівельних конструкцій, вибору електроустаткування та нового будівництва з
урахуванням гармонізації з міжнародними нормативними документами;
- основних технічних вимог щодо вдосконалення та розвитку норма-
тивно-технічної бази для керування функціонуванням і експлуатацією
електричних мереж;
- методичних рекомендацій з розрахунку припустимих рівнів
електричних наводок і перешкод, припустимих для застосовуваного
електроустаткування під час вибору трас і способів прокладання силових
кабелів і кабелів вторинних кіл на відкритій частині ПС і в будинках;
- норм технологічного проектування об'єктів РЕМ;
- методичних рекомендацій з технічного та економічного обґрунтування
застосування в РЕМ нових систем і пристроїв автоматизації (у тому числі
АСОЕ, АСКПЯЕ), нових принципів побудови мереж і методів підвищення
стійкості об'єктів електричних мереж, підвищення надійності електропос-
тачання та якості електроенергії;
62
 - методичних рекомендацій з нормування й забезпечення надійності
електропостачання та якості електричної енергії;
- методичних вказівок із розробки Схем розвитку РЕМ напругою до
150 кВ.
8.2.2 Експериментальне впровадження нових видів
електроустаткування, конструкцій і матеріалів (пілотні проекти)
Впровадження нової техніки та нових технологій у процесі нового
будівництва, реконструкції та технічного переоснащення електричних об’єктів
РЕМ здійснюють шляхом розроблення та виконання пілотних проектів.
Статус «пілотний» присвоюють проектам, які мають такі характеристики:
- наявність обґрунтованої потреби щодо застосування нової техніки або
технології;
- новітні науково-технічні рішення, покладені в основу проектних
рішень, забезпечують досягнення якісного поліпшення техніко-економічних
показників і надійності проектованого об'єкта або електричної мережі в цілому;
- наявність науково-технічних напрацювань у частині розроблення нової
техніки або технології, що дає змогу припускати позитивний результат їх
розроблення та впровадження;
- рішення НТР центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику в електроенергетичному комплексі з рекомендацією про
будівництво об'єкта із застосуванням зразків нової техніки або технології.
Для вивчення світового досвіду з проблем РЕМ, впровадження передових
технологій і нових видів устаткування, популяризації вітчизняної науки й
техніки необхідно забезпечувати представницьку участь українських фахівців і
менеджменту підприємств електричних мереж у діяльності міжнародних
організацій.
Необхідно інформувати НТР центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі щодо
результатів пілотних проектів із впровадження нового мережевого
електроустаткування, надавати рекомендації щодо їх застосування в різних
регіонах країни, здійснювати періодичне поширення основних підсумків і
матеріалів міжнародних, національних і корпоративних заходів (конференцій,
семінарів, виставок тощо).

8.3 Удосконалення проектування об'єктів розподільних електричних

мереж
Удосконалення проектно-дослідницької діяльності потрібно проводити в
таких напрямах:
- забезпечення в проектах раціонального використання земель,
охорони навколишнього середовища, а також безпеки об'єктів електричних
мереж;
- поліпшення якості проектування та скорочення терміну виконання
проектної документації на основі автоматизації проектних робіт, використання

63
системи менеджменту якості проектної продукції відповідно до вимог
міжнародного стандарту ISO 9001;
- перегляду нормативно-технічних документів із проектної та дослід-
ницької діяльності;
- застосування в проектах прогресивних технічних рішень, електроустат-
кування, конструкцій і матеріалів, нових технологій проведення будівельних
робіт;
- організації експертизи проектної продукції;
- створення системи автоматизованого проектування об'єктів електричних
мереж;
- використання апробованих проектних рішень під час виконання
проектних робіт;
- ТЕО прийнятих проектом варіантів.
Необхідно передбачати галузеву експертизу виконаних проектів з метою
їх перевірки на відповідність:
- вимогам міжнародної, національної і галузевої стандартизації;
- установленим вимогам проектних організацій;
- показників новоспоруджуваних і реконструйованих об’єктів показникам
прогресивності (функціональним, економічним, екологічним, безпеки) згідно
з додатком А до Технічної політики у сфері будівництва та експлуатації
розподільних електричних мереж;
- конструктивної надійності об’єктів РЕМ кліматичним навантаженням і
впливам;
- електричної та екологічної безпеки об'єктів установленим вимогам.

64
 Додаток А

Рекомендовані характеристики об’єктів РЕМ.

Таблиця А.1
Вид обладнання Схемні рішення
Клас
Підстанції Лінії електропередавання, в тому числі:
напру Схеми
Силові повітряні кабельні
-ги, Комутаційне Підстанції електропос-
трансформа- Конструкції Конструкції Вид
кВ обладнання Проводи Ізоляція тачання
тори опор ізоляції
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Застосування Застосування Використан- Використання Викорис- Застосуван-
вимикачів СІП, у тому ня пластику, залізобетон- тання ня радіаль-
зовнішнього числі на стійкого до них та проводів і ної схеми з
виконання до вводах до перепаду дерев’яних (за кабелів з резер-
250 А. будинків температур, наявності полімер- вуванням
Застосування атмосферних ТЕО) опор, ною ізоля-
щоглових опадів та що дають цією.
0,4 - - -
рубильників типу ультрафіоле- змогу
«запобіжник- тового випро- виконувати
роз’єднувач» з мінювання і роботу без
дугогасними такого, що не зняття
камерами розповсюд- напруги
жує горіння

Застосування Застосування Застосування Застосування Використан- Застосування Викорис- Визначаються Застосува-

трансформато- вакуумних вими- КТП потуж- захищених та ня полімер- залізобетонних тання Схемами роз- ння радіаль-
рів герметичних качів, а також ністю СІП, а також них ізолято- опор та за кабелів з витку РЕМ ної схеми з
6-
масляних або роз’єднувачів 10-100 кВА сталеалюмініє рів та наявності ТЕО ізоляцією зі резервува-
10(20)
заповнених типу «запобіж- стовбового вих проводів ізолюючих дерев’яних зшитого нням та
рідким ник-роз’єднувач» виконання траверс поліетилену

65
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
негорючим Застосування секціонуван-
синтетичним ТП потуж- ням для ПЛ
діелектриком ністю понад та петльової
або сухим 160 кВА або багато-
Використання закритого або про-меневої
трансформатор- кіоскового схеми для
рів із симетру- типу КЛ
ючими Використан-
пристроями. ня
реклоузерів
для секціону-
вання та АВР

Оснащення Застосування Застосування Застосування Застосуван- Застосування Викорис- Визначаються Застосува-

трансформатор- елегазових або КТП або ТП проводів з ня скляних центрифу- тання кабе- Схемами ння схеми
рів вакуумних блочно- сердечником тарілчастих гованих лів з ізоля- розвитку РЕМ взаємо-
автоматичними вимикачів, в тому модульного із сталевих ізоляторів з залізобе- цією зі зши- Відмова від резервова-
пристроями числі із виконання дротів з низьким тонних опор того поліе- застосування них ліній з
РПН, в тому вбудованими ТС, немагнітної рівнем або сталевих тилену схеми первин- АВР від
числі з мікро- а також застосу- сталі або радіозавад та багатогранних них з'єднань із різних ПС
процесорними вання роз’єдну- термостійкого полімерних гнутих опор віддільниками або від
блоками вачів з алюмінію та ізоляторів з та короткозами- різних шин
35
керування. електропривода- грозозахисних кремнійор- качами і без- однієї ПС,
Використання ми основних і тросів ганічним портальним яка має
трансформато- заземлювальних підвищеної захисним прийманням ПЛ двостороннє
рів із симетру- ножів з одним міцності з покриттям живлення
ючими розривом на вбудованими
пристроями полюс волоконно-
Застосування оптичними
системи лініями

66
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
моніторингу зв’язку
технічного
стану.
Оснащення Застосування Застосування Застосування Застосування Застосування Викорис- Визначаються Застосува-
трансформато- елегазових вими- компактних, проводів з скляних центрифу- тання Схемами ння схеми
рів качів (в тому комплектних сердечником тарілчастих гованих кабелів з розвитку РЕМ взаєморе-
автоматичними числі з вбудова- з високим із сталевих ізоляторів з залізобе- ізоляцією зі Відмова від зервованих
пристроями ними ТС) рівнем дротів з низьким тонних опор зшитого застосування ліній з АВР
РПН, в тому колонкових і заводської немагнітної рівнем або сталевих поліетилену схеми первин- від різних
числі з мікро- бакових з пру- готовності сталі або радіозавад та багатогранних них з'єднань із ПС або від
процесорними жинними приво- ПС термостійкого полімерних гнутих опор. віддільниками різних шин
блоками керу- дами і пристроєм Застосування алюмінію та ізоляторів з та короткоза- однієї ПС,
вання синхронної кому- закритих РП грозозахис- кремнійорга- микачами і яка має
110-
Застосування тації для апаратів модульного них тросів нічним безпортальним двостороннє
150
системи у колі шунтувань- виконання підвищеної захисним прийманням ПЛ живлення
моніторингу них реакторів, а міцності, з покриттям
технічного також засто- вбудованими
стану сування роз’єдну- волоконно-
устаткування вачів з електро- оптичними
приводами лініями
основних і зазем- зв’язку
люваних ножів з
одним розривом
на полюс

67
 Додаток Б

Рекомендовані характеристики автоматизованих систем об’єктів РЕМ

Таблиця Б.1

Напруга, Системи
кВ
РЗА АСОЕ АСДТУ АСТУ АСУ РЕМ
1 2 3 4 5 6
Обладнання вводів до Застосування електронних
абонентів пристроями для лічильників електричної
обмеження споживаної енергії класу точності не
потужності нижче 1,0
Впровадження локального
0,4 устаткування збору та
оброблення даних
Автоматизація обліку і
розрахунків за електричну
енергією

Впровадження систем РЗА
з використанням мікропро-
цесорної елементної бази
Впровадження
6-10(20) селективного захисту від
однофазного замикання на
землю.
Обладнання вводів до
абонентів пристроями для
Застосування багато- Забезпечення переда- Інтеграція систем РЗА,
функціональних цифрових вання первинної телеуправління, засобів
лічильників електричної інформації з елементів контрою стану основ-
енергії класу точності не електричних мереж на ного устаткування мере-
нижче 0,5S диспетчерські пункти жевих об’єктів, систем
Автоматизація обліку районів електричних вимірювання та обліку
електроенергії на приєд- мереж електричної енергії
наннях ПС Запровадження
охоронної і пожежної

68
Продовження таблиці Б.1
1 2 3 4 5 6
обмеження споживаної Впровадження автоматизо- сигналізації для РП і
потужності ваних розрахунків балансів закритих ПС
і втрат електроенергії для Забезпечення теле-
окремих енерговузлів та управління вимикачами
елементів електричної на ПС та ЛЕП
мережі
Впровадження мікропро- Застосування багатофунк-
Забезпечення переда- Інтеграція систем РЗА, Інтеграція системи
цесорної елементної бази в ціональних цифрових
вання первинної інфор- телеуправління, засобів АСТУ та системи
системах РЗА та телемеха- лічильників електричної
мації з об’єктів елек- контролю і діагностики виробничо-техніч-
нізації енергії класу точності не
тричних мереж на стану основного устатку- ного управління
Впровадження селектив- нижче 0,5S диспетчерські пункти вання мережевих структурного під-
ного захисту від Автоматизація обліку
районів електричних об’єктів 6-35 кВ, систем розділу підпри-
однофазного замикання на електроенергії на приєд-мереж та на суміжні вимірювання та обліку ємства електричних
землю наннях ПС рівні диспетчерського електричної енергії мереж
Впровадження пристроїв Впровадження автоматизо-
керування
РЗА з функцією визначення ваних розрахунків балансів
Запровадження конт-
35 характеру та місця і втрат електроенергії для
ролю і діагностики
пошкодження на ПЛ структурних підрозділів
стану основного устат-
підприємств електричних
кування мережевих
мереж, окремих енерго- об’єктів 6-35 кВ,
вузлів моніторингу сигналів
від охоронних систем і
систем відеоспостере-
жень
Забезпечення теле-
управління комутацій-
ними апаратами ПС та
ЛЕП 6-35 кВ.
Застосування АСУ техно- Застосування багатофунк- Забезпечення переда- Забезпечення автоматич- Комплексна
110-150 логічними процесами з ціональних цифрових вання інформації щодо ного збору і передавання автоматизація
підсистемами мікропроце- лічильників електричної електричних режимів і інтегрованої інформації основних процесів,
сорного РЗА з енергії класу точності не стану обладнання в центри в тому числі

69
Кінець таблиці Б.1
1 2 3 4 5 6
можливістю віддаленої нижче 0,2S об’єктів електричних диспетчерського оперативно-
зміни уставок пристроїв Автоматизація обліку мереж 35-150 кВ на управління підприємств диспетчерського
РЗА через канали зв’язку та електроенергії на приєд- диспетчерські пункти електричних мереж та управління, вироб-
з функцією визначення наннях ПС підприємств енергосистем у режимі ничо-технічного
характеру та місця Впровадження автоматизо- електричних мереж та реального часу, що управління та фі-
пошкодження на ПЛ ваних розрахунків балансів диспетчерські пункти забезпечує спосте- нансово-економіч-
і втрат електроенергії для енергосистем реження за станом ного управління
підприємств електричних Запровадження систе- мереж, моніторинг і
мереж і їх структурних ми моніторингу і управління обладнанням
підрозділів діагностики стану об’єктів електричних
Впровадження обміну устаткування ПС та мереж
даними комерційного ЛЕП. 35-150 кВ
обліку між ОРЕ та Здійснення моніторин-
суб’єктами ринку гу сигналів від охорон-
них систем і систем
відеоспостережень на
об’єктах електричних
мереж
Забезпечення теле-
управління основним
обладнанням ПС та
ЛЕП. 35-150 кВ

70
 УДК 621.311.4; 621.315

Ключові слова: розподільні електричні мережі, розвиток електричних

мереж, будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, технічне переосна-
щення, модернізація, підстанція, лінія електропередавання.

71