Під час проведення обшуку у домоволодінні Петренка, підозрюваного у

вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК

України, слідчим були вилучені рідкісні ювелірні вироби, які, на думку
слідчого, одержані підозрюваним як винагорода за вчинення злочину від
замовника вбивства. Слідчий склав постанову про залучення до матеріалів
кримінального провадження цих предметів як речових доказів. Прокурор
скасував постанову слідчого, вказавши на те, що винесення такої постанови
чинним КПК України не передбачено. Не погоджуючись із прокурором щодо
даного питання, слідчий подав скаргу на рішення процесуального керівника до
прокурора вищого рівня.
Після проведення обшуку та оформлення факту тимчасового вилучення
майна (ювелірних виробів), з метою збереження доказів, слідчий звернувся до
слідчого судді з клопотанням про арешт цього майна. Розглянувши
клопотання слідчий суддя відмовив у його задоволенні, мотивуючи це тим, що
в клопотанні про арешт майна відсутні підстави та переконливе обґрунтування
необхідності арешту майна, і зобов’язав слідчого повернути Петренку
тимчасово вилучене в нього майно. Слідчий, згідно з вимогами ст. 309 КПК
України, оскаржив ухвалу слідчого судді про відмову в накладенні арешту на
майно в апеляційному порядку.
Оцініть дії слідчого, прокурора та слідчого судді. Як належить діяти в
такій ситуації?

Про затвердження та введення в дію

Інструкції про порядок вилучення, обліку,
зберігання та передачі речових доказів
у кримінальних справах, цінностей
та іншого майна органами дізнання,
досудового слідства і суду
(в новій редакції)
Факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та
іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з
обігу) відображається у протоколі слідчої дії.

11. Вилучені предмети, документи, цінності, які є речовими

доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участі
спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі
відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі
інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об'єкт від
подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.
Визначення кількісних та якісних характеристик дорогоцінних
металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння
органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння проводиться
з урахуванням думки спеціаліста або висновку експерта. В інших
випадках у протоколі огляду відображається тільки колір металу і
каменів, а також їх індивідуалізуючі ознаки.
Після огляду речові докази приєднуються до справи постановою
працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, ухвалою суду або
постановою судді.
 Стаття 167. Підстави тимчасового вилучення майна
1. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у
володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості
володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про
арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку,
встановленому законом.
{Частина перша статті 167 в редакції Закону № 222-VII від 18.04.2013; із змінами,
внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018}
2. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо,
щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя
вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального
правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального
правопорушення або винагороди за його вчинення;
{Пункт 2 частини другої статті 167 в редакції Закону № 222-VII від 18.04.2013}
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх
незаконним обігом;
{Пункт 3 частини другої статті 167 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-
VII від 18.04.2013}
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами
від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
3. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або
обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана
скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або
її представнику.

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом
порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження,
розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи
розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає
спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб,
конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з
юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт
майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Стаття 171. Клопотання про арешт майна

1. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися
прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного
позову - також цивільний позивач.
2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне
обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати,
або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження
підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі
подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
{Пункт 4 частини другої статті 171 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-
VIII від 18.02.2016}
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших
матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
{Частина друга статті 171 в редакції Закону № 769-VIII від 10.11.2015}
3. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна
підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,
третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно
бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних
вимог;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
{Частина третя статті 171 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від
23.05.2013; в редакції Закону № 769-VIII від 10.11.2015}
{Частину четверту статті 171 виключено на підставі Закону № 769-VIII від
10.11.2015}
5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно
бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно
має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на
підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання
про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48
годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої
його було вилучено.

Стаття 172. Розгляд клопотання про арешт майна

1. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох
днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного
позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника
майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної
особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не
перешкоджає розгляду клопотання.
3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без
додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному
позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого,
прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що
постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному
поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах
встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду
клопотання та відмови в його задоволенні.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді

чи суду за наявності сукупності підстав вважати, що майно є
предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його
вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від
вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від
вчиненого злочину.