1. Призначення розмірів плитного фундаменту в плані.

Для визначення загальних розмірів фундаментної плити в плані, визначаємо

розміри консолей.
1 1
lk ≤ L1 ; l k ≤ L2
4 4
6000 5000
lk = =1,500 м ; l k = =1,250 м ,
4 4
Отже , прийм аємо :l k =1 ,5 м.

Загальні розміри плити:

L=6 ∙ 6+2 ∙ 1.5=39 м

B=5 ∙ 4+ 2∙ 1.5=23 м

Рис. 1 План фундаментної плити.

 2. Визначаємо середній тиск під підошвою фундаментної плити.
Середній тиск становить:

P m=
∑ N = 2500 ∙ 4+ 4000 ∙16+ 6000∙ 15 ∙ 1.1=201.12 кН / м 2
LxB 23 ∙ 39

3. Визначаємо товщину фундаментної плити.

3.1 Товщина плити під середню колону з умови продавлювання.

d c ≥0.5 [√ ( a+ b )2 N−( a ∙ b∙ pm ) a+ b
4
+
f ct k 0.05 + pm
−
2
+c . ]
a=b=0.6м – розміри підколонника.
Nc=6000 кН – навантаження від колони середнього ряду.
С=70 мм- захисний шар бетону.
f ctm=¿ 1,5 МПа – для бетону класу С25.

[√ ]
2
( 0 , 6+0 , 6 ) 6000−( 0 , 6 ∙ 0 , 6∙ 201 , 12 ) 0 , 6+ 0 ,6
d c ≥0.5 + − + 0 ,07=0.75 м
4 1500+201 , 12 2

3.2 Товщина плити під крайню колону з умови продавлювання:

[√ ( )
]
2
a+b a−b
f ct k 0.05 ( +l k ) +2 N + pm ∙ + lk
b−a l k 2 2
d к ≥− − + 0.5 +c .
4 2 f ctk 0.05 + pm

Nк= 4000 кН -навантаження від колони крайнього ряду.

l k =1,5м – консольний виліт плити.

[√ ( ) ( ) ]
2
0 ,6+ 0 , 6 0 ,6−0 , 6
1500 +1 , 5 + 2∙ 4000+ 201, 12 ∙ +1 ,5
0 , 6−0 , 6 1 , 5 2 2
d к ≥− − +0.5 + 0 , 07=¿ 0.5 м
4 2 1500+ 201, 12
3.3 Товщина плити під кутові колони з умови продавлювання.

[√ ( ) ( )
]
2 2
a−b a+b
N+ ∙ pm + f ct k0.05 ∙ +l k
4 2 a+b
d к ут ≥ − −l k + c=¿
f ctk 0.05+ p m 4

[√ ( ) ( ) ]
2 2
0.6−0.6 0.6+0.6
2500+ ∙ 201.12+1500 ∙ +1.5
4 2 0.6+0.6
¿ − −1.5+ 0.07=0,585 м
1500+201.12 4
Остаточно приймаємо товщину плити 850 мм

4. Визначення осідання фундаменту

4.1. Методом пошарового підсумовування:
Розрахунок осідання фундаментів неглибокого закладання
Визначення осідання плитного фундаменту, що має такі геометричні розміри:
B× L=23 х 39 м , глибина закладання 2 м. Середній тиск під підошвою фундаменту
p=201.12 кПа .

Розвязання
1. Товщина елементарного шару:
hi =2 м .

2. Визначення напруження від власної ваги грунту в характерних точках:

 На рівні підошви фундаменту :
σ zg .0=γ 0 ∙ h0=19.5 ∙ 2=39 кПа ;

 На рівні підошви першого шару

σ zg .1=σ zg .0 + γ 1 ∙ h1=39+19 , 5∗2=7 8 кПа ;

 На рівні підошви другого шару

σ zg .2=σ zg .1 + γ 2 ∙h 2=78+19 , 5∗2=117 кПа ;

 На рівні підошви третього шару:

σ zg .4 =σ zg.3 +γ 3 ∙ h3=1 17+18 , 1∗2=153 , 2 кПа ;

 На рівні підошви четвертого шару:

σ zg .4 =σ zg.3 +γ 4 ∙ h4=153 ,2+18 , 1∗2=189 , 4 кПа ;

 На рівні підошви п'ятого шару:

σ zg .5=σ zg.4 +γ 5 ∙ h5=189 , 4+18 , 1∗2=225 , 6 кПа ;

 На рівні підошви шостого шару:

σ zg .6=σ zg.5 + γ 6 ∙ h6=225 ,6 +18 ,1∗2=261 , 8 кПа ;

 На рівні підошви сьомого шару:

σ zg .7 =σ zg.6 +γ 7 ∙ h7 =261, 8+18 , 1∗2=298 кПа ;

 На рівні підошви восьмого шару:

σ zg .8=σ zg.7 + γ 8 ∙ h8 =298+18 ,1∗2=336 кПа ;

 На рівні підошви дев’ятого шару:

σ zg .9=σ zg.8 + γ 9 ∙ h9=336 +19∗2=374 кПа ;

 На рівні підошви десятого шару:

σ zg .10=σ zg .9 + γ 10 ∙h 10=374+19∗2=412 кПа ;

 Визначаємо додатковий тиск на основу

 σ zp .0= p−σ zg .0=201 .12−39=162.12

3. Визначаємо додатковий тиск на основу в кожній точці σ zp .i=α ∙ σ zp.0. Розрахунки

виконуємо в табличній формі.

4. Деформацію кожного шару визначаємо за формулою

σ zp .сер .i ∙ hi
Si = ∙β
Ei

де β - безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8.

Розрахунок осідання фундаменту

Осідання
Глибина σ zp .i=σ zp.0 α i
№ σ zg .i , σ zp .сер .i, Ei , hi , шару,
точки, αi ,
точки кПа кПа кПа см Si ,
zi , м кПа
см
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

0 2 0.000 1.0000 39.000 162.12

161.228 15000.000 2.000 0.0172
1 4 0.174 0.989 78.000 160.337
159.445 15000.000 2.000 0.0170
117.00
2 6 0.348 0.978 158.553
0
152.960 20000.000 2.000 0.0122
153.20
3 8 0.522 0.909 147.367
0
146.394 20000.000 2.000 0.0117
189.40
4 10 0.695 0.897 145.422
0
136.586 20000.000 2.000 0.0109
225.60
5 12 0.869 0.788 127.751
0
124.346 20000.000 2.000 0.0099
261.80
6 14 1.043 0.746 120.942
0
114.781 20000.000 2.000 0.0092
298.00
7 16 1.217 0.670 108.62
0
104.811 30000.000 2.000 0.0056
336.00
8 18 1.391 0.623 101.001
0
97.191 30000.000 2.000 0.0052
374.00
9 20 1.565 0.576 93.38
0
83.249 30000.000 2.000 0.0044
412.00
10 22 1,739 0.451 73.116
0 Σ S i=10 , 35 м ¿ su=1 5 м м

Межа стисливої зони знаходиться в точці 10:

σ zp=73,116 кПа<0 , 2 σ zg=0 , 2∗412 ,0=82 , 4 кПа
Рис. 4.1 Схема осідання фундаменту.
 4.2. Методом лінійно-деформованого шару:
1. Визначаємо товщину лінійно-деформованого шару:
H s =( H 0 +ψb ) k p=( 9+0.15 ∙ 23 ) ∙ 0 ,9=11, 2 м .

Де H 0=9 м , ψ=0 , 15 – для основи з пилувато-глинистого грунту;

b=23м, k p=0 , 9 , при p m=201.12 Мпа.
H c =( H 0+ψb ) k p= ( 6+0.1 ∙23 ) ∙ 0 , 9=7 ,5 м .

Де H 0=6 м , ψ=0 , 1 – для основи з пилувато-глинистого грунту;

b=23м, k p=0 , 9 , при p m=201.12 Мпа
hc 2
H=H s + =11.2 + =11.87 м .
3 3

Де h c- сумарна товщина піщаних грунтів в межах від відошви фундамента до

глибини рівної H c .
2. Визначення товщини шарів грунтів в межах Н=11.87м.
кН
 Суглинок (γ 1=19 , 5 3
¿ ; z 1=4 м .
м
кН
 Пісок (γ 2=18 , 1 3 ¿ ; z 1=7 , 87 м .
м
3. Визначення осідання фундаментної плити:
pm b k c n k i −k i−1
s= =∑ ,
km i=1 Ei

де pm=201.12 кПа
b= 23 м – ширина плитного фундамента.
2 H 2 ∙ 11.87
k c =1.3 , при ζ ' = = =1.03 ( 1<ζ ' ≤ 2)
b 23
k m=1.5, при EC ≥ 1 МПа , b=23м¿ 15 м

L 39
При прямокутній формі та b = 23 =1.69 :

2 z 2∙4
ζ 1= = =0.35 , k 1=0.09
b 23
2 z 2 ∙7 .87
ζ 1= = =0 . 68 k 2=0. 17
b 23
Ei =20 Мпа .

s=
1.5 (
201.12 ∙23 ∙ 1.3 0.09 0. 17−0. 0 9
15000
+
20000 )
=0.0 4=4 , 61 с м< su =15 с м
Рис.4.2 Схема осідання фундаменту.
 5. Складання розрахункової моделі.
Створюємо розрахункову схему в ПК ЛИРА-САПР :
Створюємо геометрію плити та каркасу та задаємо жорсткості:
 Висота поверху – 3 м.
 Кількість поверхів – 6.
 Переріз колон 500х500 мм.
 Переріз ригелів 300х600 мм.
Визначення коефіцієнта постелі:

C 1=
∑N ∙ 0 ,7=
164000 кН
∙ 0 , 7=2285 , 4 3 ;
L∙B∙S 39∙ 23 ∙ 0.056 м
кН
С 2=0 , 2∙ С 1=0 , 2∙ 2285 , 4=457 ,1 ❑
;
м

Виконуємо розрахунок.
Згідно розрахунку осідання smax =9.1 см ; s min=8.5 см .< s u=15 см
Рис. 5.1 Розрахункова модель будівлі
 Рис. 5.2 Загальний вигляд розрахункової моделі.
Аналіз результатів розрахунку:
 Рис. 5.3 Ізополя переміщень по Z (мм)

Рис.5.3 Верхня арматура в плиті по осі Х (площа армування)

Рис.5.4 Нижня арматура в плиті по осі Х (площа армування)

Рис.5.5 Верхня арматура в плиті по осі Y (площа армування).

Рис.5.6 Нижня арматура в плиті по осі Y (площа армування).

 6. Перевірка фундаментної плити на продавлювання за ДБН В.2.6-98:2009.
Робоча висота фундаменту :
d=h−c=850−50=800 мм .

Межа контрольного периметру від грані середньої колони :

2 d=2 ∙ 800=1600 мм

Коефіцієнт повздовжнього армування :

АS 6471
ρ= = =0 ,00 81< 0 ,08
d ∙ B f 800 ∙1000

V Ed ,σ ≤V Rd , c
V Ed
V Ed ,σ =
U 1 ∙d
V Ed=N Ed− A red ∙ Pm

U =U col +2 πa ; A red =a(U col + πa)

При куті продавлювання θ=45 о , a=d ;

U 1=U col +2 πd=2. 4+2 π ∙ 0 , 8=7 , 424 м .
2
Ared =d ( U col + πd )=0.8 ( 2. 4 + π ∙ 0.8 ) =3. 93 м

V Ed=N Ed− A red ∙ Pm=6000−3 , 93 ∙ 201, 14=5 209 .6 кН ,

Де N Ed=6000 кН , Pm=201, 12 кН / м2
V Ed 5 209 , 6 кН
V Ed ,σ = = =877 ,15 2
U 1 ∙d 7 , 424 ∙ 0 , 8 м
1
2d 2d
V Rd .c =C Rd .c ∙ k ∙ ( 100 ∙ ρ ∙ f ck ) ∙3
≥ V min
a a

√ √
0 ,18 0 , 18
C Rd , C = = =0 , 1 2; γ c =1. 5 ; k =1+ 200 =1+ 200 =1.5 ≤ 2
γc 1,5 d 800
2 1 2 1
3 2 3 2
V min =0.35 ∙ k ∙ f =0 ,35 ∙ 0 ,15 ∙ 18 ,5 =4 24 , 99 кН .
1 ck

1 1
2d 3 2∙ 0.8
V Rd .c =C Rd .c ∙ k ∙ ( 100 ∙ ρ ∙ f ck ) ∙
3
=0 , 1 2∙ 1 ,5 ( 100 ∙ 0 ,00 81 ∙ 25 ) ∙ =980 . 97 кПа
a 0.8
2d 2 ∙ 0.8
V Rd .c =980.9 7 кПа ≥ V min =424 ,99 ∙ =849.99 кПа
a 0.8

V Ed ,σ =877 ,15 кПа ≤ V Rd ,c =980.9 7 кПа - умова виконується.

При куті продавлювання θ=26 , 6о , a=2 d ;

 U 1=U col +4 πd=2 , 4 +4 π ∙ 0 , 8=12 , 45 м .
2
Ared =d ( U col +2 πd ) =0.8 ( 2. 4+ 2∙ π ∙ 0.8 ) =5 , 94 м

V Ed=N Ed− A red ∙ Pm=6000−5 , 94 ∙ 201 ,12=48 05 , 35 кН ,

Де N Ed=6000 кН , Pm=201, 12 кН / м2
V Ed 4 805 , 3 5 кН
V Ed ,σ = = =4 82 , 54 2
U 1 ∙d 12 , 4 5 ∙ 0 ,8 м
1
2d 2d
V Rd .c =C Rd .c ∙ k ∙ ( 100 ∙ ρ ∙ f ck ) 3 ∙ ≥ V min
a a

√ √
0 ,18 0 , 18
C Rd , C = = =0 , 1 2; γ c =1. 5 ; k =1+ 200 =1+ 200 =1.5 ≤ 2
γc 1,5 d 800
2 1 2 1
3 2 3 2
V min =0.35 ∙ k ∙ f =0 ,35 ∙ 0 ,15 ∙ 18 ,5 =424 ,99 кН .
1 ck

1 1
2d 3 2∙ 0.8
V Rd .c =C Rd .c ∙ k ∙ ( 100 ∙ ρ ∙ f ck ) 3 ∙ =0 , 1 2∙ 1 ,5 ( 100 ∙ 0 ,00 81 ∙ 25 ) ∙ =490 , 47 кПа
a 2∙ 0.8
2d 2 ∙ 0.8
V Rd .c =490 , 47 кПа ≥ V min =424 , 99 ∙ =424 , 99 кПа
a 2 ∙ 0.8

V Ed ,σ =4 82 , 54 кПа ≤ V Rd , c =490 , 47 кПа- умова виконується.

Перевірка на міцності по грані колони:

N Ed 6000 кН
V Ed ,σ = = =3409.1 2
U col ∙ d 2.2 ∙ 0.8 м
V Rd ,max =0.5 ∙ ν ∙ f cd =0.5 ∙ 0.54 ∙ 14.5=3915 кПа

ν=0.6 1− (
f ck
250
=0.6 1− ) ( 25
250
=0.54 )
V Ed ,σ =3409.1 кПа ≤ V Rd ,max =3915 кПа

Список літератури
1. ДБН В.2.6-98:2009. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення.
2. ДСТУ В.2.6-156:2011 Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону.
Правила проектування.
3. ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти . Основні положення проектування.
4. СНиП 2.02.01-83*. Основания зданий и сооружений.
5. Бойко І.П. , Олійник А.О. , Ращенко А.М., Диптан Т.В. та ін. Методичні
вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Основи і фундаменти
будівель і споруд»– К.: КНУБА, 2007. – 56с.
6. Корнієнко М.В. Основи і фундаменти: навчальний посібник.– К.: КНУБА,
2009, - 150с.