Украинский язык для стран СНГ by Лесная Г.М.

ГМ.
ЛЕСНАЯ
УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК
р я СТРАН СНГ
ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ПО ОБРАЗОВАНИЮ
Государственное образовательное учреждение
высшего профессионального образования
РОССИЙСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ГУМАНИТАРНЫЙ
УНИВЕРСИТЕТ
Г.М. Лесная
УІСРАИНСКИИ язык
для СТРАН СНГ
УЧЕБНИК
Допущено УМО
по классическому университетскому образованию
для студентов высших учебных заведений
в качестве учебника по направлению 031000
и специальности 031001 - «Филология»
Москва
2010
УДК 808.3(075)
ББК 81.2Укр. я73
Л50
Рецензенты:
Е.Е. Левкиевская
доктор филологических наук, ведущий научный сотрудник
Иститута славяноведения РАН;
Г.П. Тыртова
кандидат филологических наук, доцент Московского
государственного университета им. М.В. Ломоносова.
Подготовка и издание учебника осуществлены при поддержке

Межгосударственного фонда гуманитарного сотрудничества
государств-участников Содружества Независимых Государств
Оформление: Валерий Хотеев

Иллюстрации: Виктор Метсо
© Лесная Г.М., 2010

© Метсо В.А., иллюстрации, 2010
© Российский государственный
18ВЫ 978-5-7281-1161-0 гуманитарный университет, 2010
СОДЕРЖАНИЕ
Список условных сокращений.................................................. 11

Предисловие.............................................................................. 12
Алфавит....................................................................................... 18
ВВОДНО-ФОНЕТИЧЕСКИЙ КУРС
Урок 1 ........................................................................................ 21
Алфавит. Сведения об ударении. Гласные а, о, у
Урок 2 ......................................................................................... 26
Гласные е, и, і Формы приветствия
Урок 3 ......................................................................................... 30
Йотированные я, ю, є, Ї.
('реднеязычный согласный й
7 Українка. На зеленому горбочку.......................................... 32
>'рок 4 ......................................................................................... 36
( огласные звуки. Фрикативный г и взрывной ґ.
1лухие и звонкие согласные. Звук^ неслоговой
II Тнчына. Десь на дні мого серця........................................... 39
Nрок 5 ......................................................................................... 43
ІІІипящие согласные и ц
I Іііі чіченко. Тече вода з-під явора.......................................... 45
' рок 6 ......................................................................................... 50

<'т ласпые дж, дз. Родовые окончания имён
ііршіаі ательньїх, местоименных прилагательных
и порядковых числительных. Вопросительные слова
и иопросительная интонация
/ 'ІЧ'іінко. Червона калино, чого в лузі гнешся?.................... 54
Урок 7 ................................................................................................. 57
Мягкость согласных. Названия месяцев
Я. Тичина. Говори, говори, моя мила........................................... 59
Урок 8 ................................................................................................. 64
Упрощение в группах согласных. Апостроф.
Названия дней недели
С. Жупанин. Підкажи словечко ............................................. 67
Урок 9 ................................................................................................. 72
Удвоение согласных. Употребление глагола-связки бути
в настоящем времени. Количественные числительные
от 1 до 20
Т. Шевченко.Садок вишневий коло хати................................... 73
Урок 1 0 ............................................................................................... 78
Благозвучие. Порядковые числительные от 1 до 20.
Формы вежливости
В. Гринько. Мова ............................................................................... 80
ОСНОВНОЙ КУРС
Урок И ................................................................................................ 87
Род и число имён существительных. Дублеты.
Специфика употребления суффиксов в украинском языке
Основний текст. Н аш а к в а р т и р а ............................................... 91
Додаткові тексти. М. Коцюбинський. Осіннє л и с т я ............... 98
В. Сосюра. Осінь ............................................................................... 98
Урок 1 2 ............................................................................................... 101

Личные местоимения. Грамматические категории
и основы глаголов. Спряжение глаголов в настоящем
времени (общие представления).
Особенности спряжения некоторых глаголов.
Специфика употребления глагола мцти
Основний текст. Мій день .............................................................. 107
Додаткові тексти. І. Вільде. Моїй Буковині............................... 112
В. Забава. Лісова пожежа............................................................. 114
Урок 1 3 ............................................................................................... 116
Имена существительные I склонения.
С клонение существительных твёрдой и мягкой групп
ІІ единственном и множественном числе.
Чередования согласных в основах.
( )бразование женских отчеств. Звательный падеж
<>11ювний текст. В університеті.................................................. 124
Дида гкові тексти. О. Іваненко. Старий рибалка ...................... 130
І іІ>і)сшко. Як почуєш вночі край свойого вікна........................ 132
> р о к 1 4 ............................................................................................... 133

Имена существительные І склонения (продолжение).
( ’клонение существительных смешанной группы.
( )собенности образования родительного падежа
множественного числа. Специфика употребления
сказуемого немає
<^ мовний текст. У бібліотеці........................................................ 138
' 1ола IКОВІ тексти. Лілеї (українська легенда)............................. 145
<^ (>1ссъ. є слова, що білі~біли...................................................... 147
Nрок 15............................................................................................... 148

( пряжение глаголов в настоящем времени (продолжение).
Чередования в основах, спряжение односложных глаголов
и глаголов с суффиксами -д^ва-, -л?ва-,
а также с корнем на губной согласный.
I Іерегулярньїе изменения в основах глаголов
• ь мовний текст. Н аш а вулиця..................................................... 155
Іи/іаїкові тексти. /. Нечуй-Левщъкий, Вербівка....................... 161
/ / ік'юв. Ж урба ............................................................................... 163
' рок 16............................................................................................... 165

І Імена существительные II склонения.
( к ііонение существительных мужского рода
( I вёрдая группа) в единственном и множественном числе.
Иарианты падежных окончаний и схема окончаний
в предложном падеже. Чередования в основах
• пивний текст. На п о ш ті............................................................. 174
1и іа I КОВІ тексти. /. Цюпа. Бабине літ о ..................................... 180
/ ' Іиника. То була тиха ніч чарівниця................................... 182
Урок 17...................................................................................... 184
Имена существительные II склонения (продолжение).
Склонение существительных мужского рода
(мягкая и смещанная группы) в единственном
и множественном числе.
Образование мужских отчеств. Звательный падеж.
Сочетание числительных два, три, чотири с именами
существительными. Названия родства
Основний текст.Моя родина.................................................... 195
Додаткові тексти.О. Довженко. Дід Семен............................ 202
М Рильський. Ніколи я не знав, що так люблю.................... 205
У р о к ів ....................................................................................... 207
Имена существительные II склонения (продолжение).
Склонение существительных среднего рода
(твёрдая, мягкая и смещанная группы)
Основний текст. Наше дозвілля............................................. 214
Додаткові тексти. Як панок балакав по-німецькому
(українська народна казка)........................................................ 221
С. Бен. Дзвенять хрущі, цвітуть черешни............................ 224
Урок 19....................................................................................... 225

Спряжение глаголов в прощедщем времени.
Чередования гласных в основах. Особенности спряжения
некоторых глаголов. Давнопрощедщее время
Основний текст. На вокзалі..................................................... 230
Додаткові тексти. Я. Мирний. У дорозі................................... 237
Вже би була їхала, вже би була йшла... (українська
народна пісня)............................................................................. 239
Урок 2 0 ....................................................................................... 241

III склонение имен существительных.
Чередования гласных в основах.
Склонение существительного мати
Основний текст. Зустріч........................................................... 246
Додаткові тексти. М. Слабошпицький. Чумаки................. |..... 254
Я. Филипович. Минула ніч тривожно і безславно................. 257
\ ||о к 2 1 ...................................................................................... 258
Имена существительные IV склонения.
<1>ормы существительных, обозначающих названия
молодых существ
I к ІІОІІІІИЙ текст, у селі.............................................................. 263
'ІИЛПІКОВІ тексти, в. Скуратівський. Гості................................ 274
М Гты'ький. Як не лю бит и ........................................................ 277
\ |нмс 22 ............................................................................................... 279

( к ііонение имён прилагательных, порядковых
числи гельных и причастий (твёрдая и мягкая группы)
II единственном и множественном числе
1 ііиіиіий текст. їдем о до Л ь в о в а ........................................... 284
'ІИІПІIКОИІ тексти. Вірменський собор......................................... 297
П I имопепко. Український лев ..................................................... 300
^ |М1К 2.^............................................................................................... 301

( пряжение глаголов в будущем времени.
( ИИІСІ ическая форма будущего времени.
( Особенности спряжения глагола дати и производных
и| него, а также глаголов с основой на -вісти
11. НИІ1ИИІІ текст. К иїв-древн я столиця ................................... 308
|и пи комі гексти. /. Цюпа. Акації................................................. 320
/ Іііц’нко. Києве м ій ...................................................................... 322
^|иік 24 .......................................................................................................... 324

( іиіоисиие количественных числительных.
( ичсіііиие количественных числительных
• именами существительными.
I Іирядковьіе числительные.
Имрпжсние времени с помощью дат
• I. митній ІСКСТ. Тарас Ш евченко.......................................... 333
1и ІІІІІИЧН ІСКСТИ. Т. Шевченко. Якби ви зналиу
тншчі (уривок).Д о ля .................................................................. 344
Ра’фяды местоимений.
Склонение личных (и возвратного) месгонмсннй.
Местоименные прилагательные.
Особенности склонения некоторых местоимений
Основний текст. У країна ............................................................... 353
Додаткові тексти. М Коцюбинський, Туга за батьків^
щиною ................................................................................................. 364
В, Симоненко. Лебеді материнства ........................................... 365
іи ч іП Ч . безличный перен. переносное
глагол значение
<Мі) в/}. будущее время нов. накл. - повелительное
шин)ц. СЛ. вводное слово наклонение
•* ПШЧ. в значении поэт. - поэтическое
•> ПІ ч. в том числе пр. п. - предложный падеж
и II винительный превосх. - превосходная
падеж степ, прилаг. степень
/••/и грамматический прилагательных
термин предл. - предлог
дательный прист. - приставка
падеж притяж. - притяжательное
»•І п/чіч, деепричастие мест. местоимение
*П,І І диалектизм прич. - причастие
• І ч единственное прошв, от - производное от
число р.п. родительный
♦ І* женский род падеж
п»,ШІ П звательный падеж рус. русское
>, І здесь см. - смотрите
м І|і и другие собир. - собирательное
м І II и тому подобное совр. - современное
)МІ II именительный сокр. - сокращённо
падеж (скор.) (укр. скорочено)
ииф инфинитив спорт. - спортивное
' лицо с. р. - средний род
литературное ср. - сравните
' 1' мужской род сущ. - существительное
и •/«(1 междометие т. е. - то есть
•1, . >ч местоимение ТВ. п. - творительный
•м 1 множественное падеж
число укр. - украинское
.'•Г например устар. - устаревшее
1/'. наречие част. - частица
*• настоящее время числит. - числительное
■м несовершенный этногр. - этнографическое
вид звание
' и» |1 общий род = - дублетная форма
11
Предисловие
Учебник предназначен для начального уровня изучения украин

ского языка под руководством преподавателя. Его цель состоит в фор
мировании у учащихся прочных артикуляционных и интонационных
навыков, усвоении ими основ нормативного курса грамматики, лекси
ческого минимума, а также в развитии навыков речевой коммуника
ции и обучении чтению художественной литературы.
Российские студенты, приступающие к изучению украинско
го языка как иностранного, как правило, предполагают, что процесс
изучения языка, близкородственного русскому, будет лёгким. Такая
установка обусловлена обманчивой близостью русского и украинско
го языков, принадлежащих к одной языковой подгруппе. Их общая
основа, характерная в большей или меньшей степени для всех славян
ских языков, сложилась исторически и привела к наличию в русском и
украинском языках общих корней, которые варьируются фонетически
и грамматически.
Близость корней, основ и аффиксов, набора грамматических ка
тегорий и частей речи, общность основных правил построения сло
восочетаний и предложений на начальном этапе обучения являются
благоприятными факторами процесса изучения украинского языка.
Но самобытное историческое развитие русского и украинского язы
ков породило их отличия на фонетическом, морфологическом, лекси
ческом и синтаксическом уровнях.
Однако в течение некоторого времени в подходе к украинскому
языку имела место установка только на близость (в бытовом обиходе
она была особенно распространена), создававшая иллюзию частич
ного, а иногда и полного понимания украинского языка русскоязыч
ной аудиторией и без предварительной подготовки. Сейчас такой под
ход преодолевается.
В процессе обучения студентов ожидают и другие сложности.
Они обусловлены как неразработанностью методики преподавания
украинского языка как иностранного, так и внутриукраинской языко
вой ситуацией. К первым относятся: слабая обеспеченность процесса
обучения учебной литературой, учебными аудио- и видеозаписями, а
также современными компьютерными программами.
12
Что касается внутриукраинской языковой ситуации, то, с одной
«юроны, в речи носителей языка имеются расхождения, поскольку
иольшая часть украинского общества говорит на так называемом
<уржике*. А с другой стороны, в два последние десятилетия значи-
И МІІ.НО изменилось украинское правописание**, поэтому в текстах,
и ідамньїх в разные годы, наблюдаются разночтения. Неизбежно от
ражаясь в современном украинском литературном языке, эти явле
ним іакже связаны с активизацией словообразовательных процес-
• ИИ, которые обусловлены как непрерывным развитием языка, так
и интенсивными общественно-политическими изменениями, проис-
мицмцими в стране. На начальном этапе изучения языка учащийся
иг может без руководства преподавателя разграничить эти сложные
минеиия. Автору, преподающему украинский язык как иностранный
Ойнее десяти лет, не известен ни один случай его самостоятельного
и іучепия.
ІІО своей структуре современный украинский язык связан со

и« еми славянскими языками и в первую очередь с русским и бело
му! 4КИМ, языками одной языковой подгруппы - восточнославянской.
\ |.|и1И11ский, русский и белорусский языки пользуются одной кирил-
«и'ич кой графикой, во многом совпадают по звуковому строю, набору
ифііеіі и аффиксов, способу построения предложения и лексическо-
чу м)еіаву. Важнейшими особенностями, отличающими украинский
•пмк о 1 других восточнославянских языков, являются: широкое при-
ЧИІЄМИС фонетического принципа в орфографии (наряду с морфо-
іимі'іееким), последовательное замещение старославянского «ять»
Мчит Ь) звуком I, специфические чередования гласных и согласных
< У |)ж и к - бытовая речь, в которой объединены лексические и грамма-

»• • МІГ элементы разных (как правило, двух) языков без соблюдения норм
и |им урпого языка. В данном случае имеется в виду украинское просторе-
. и І.Ии)ром под влиянием интерференции немотивированно используются
МІИИІІІІИЯ из русского языка.
1*11»И)гая над данным учебником, автор учитывала изменения, вне-
•им. Пр(|)ографической комиссией в последнее издание «Украинского
«ииіііи ипия». См.: Український правопис / Інститут мовознавства ім.
' • ІІиііМ)ііі ИАН України, Інститут української мови НАН України. Київ:
І, «ими /іумка, 2008. 288 с.
13
іиуков, гвёрдость и мягкость всех П1И1ІЯІЦИХ іиуков и 1<, сохранение
шонкости в конце слова и слога (перед ілухимн); ііінріїкос исполь
зование уменьшительно-ласкательных суффиксов во многих частях
речи, а также широчайшая вариантность на многих уровнях (напри
мер, варианты падежных окончаний). Перечисленные особенности
свидетельствуют о богатстве и развитости украинского языка. Этим
он интересен тем, кто приступает к его изучению.
У истоков современного украинского языка стоит Иван Котлярев-

ский - зачинатель новой украинской литературы, автор поэмы «Эне
ида» (1798) и драматических произведений, которые легли в основу
украинского национального театра.
Главную роль в создании современного украинского литератур
ного языка сыграл Тарас Шевченко (1814-1861), который своим твор
чеством, а также литературной и человеческой судьбой повлиял на
формирование украинского национального характера.
Во второй половине XIX в. украинский язык обогатили и развили
классики украинской литературы И. Нечуй-Левицкий, Марко Вовчок,
П. Мирный, И. Карпенко-Карый, М. Коцюбинский, В. Стефаник,
И. Франко, Л. Украинка и другие. В XX в. в литературу пришло
новое поколение писателей, продолживших традиции, а во многом
и по-новаторски развивших их: М. Вороный, А. Олесь, В. Винниченко,
П. Тычина, М. Рыльский, В. Сосюра, А. Довженко, В. Симоненко,
О. Гончар, В. Стус, Л. Костенко и другие. Классическая и современная
украинская литература - это важная составляющая общемировой культу
ры, а современный украинский язык, обладая развитой стилистической
системой, обслуживает все сферы жизни современных украинцев.
В настоящее время насчитывается около 50 млн носителей укра
инского языка, из них ^1^ проживают на территории Украины, а осталь
ные составляют украинскую диаспору за её пределами. Украинская
диаспора, по подсчётам специалистов, насчитывает от 10 до 15 млн
человек, проживающих на территории бывшего Советского Союза: и
России (в Воронежской, Белгородской, Волгоградской, Саратовской,
Самарской, Курской областях, на Дону, Кубани, в Сибири и на Даль
нем Востоке), в Казахстане, Беларуси, Молдове и странах Балтии, п
также в Европе (Польше, Румынии, Словакии, Чехии) и в странах
Северной и Южной Америки (Канаде, США, Бразилии, Аргентине).
14
и последние годы интерес к украинскому языку значительно вырос:
мине он нренодаіітся во всех ведущих университетах мира. Украин-
>МІІІ язык изучают специалисты многих областей знаний, прежде все-
|и I уманигарных.
I ііііііная задача автора, предлагающего учебник вниманию широ-

и »|| мудігіории учащихся стран Содружества Независимых Государств,
•||ь иючаегся в такой организации учебного материала, которая преду-
и|ипипа бы ошибочный перенос форм русского языка на украинский
(I г 1111 і ерференцию на фонетическом, грамматическом и лексиче-
• І.ИМ уровнях) и способствовала бы использованию положительно-
и. игрсноса навыков употребления русского языка. Эта задача имеет
и. «иик* значение в условиях обучения близкородственному славянско
му и 1мку, именно она предопределила учебные цели и структуру уро-
и.м II т е го учебника.
\ чебник включает два раздела: «Вводно-фонетический курс» и
( мойной курс».
•Ииодно-фонетический курс» состоит из 10 уроков. Он построен
........ овном на том лексическом материале, который в уроках второ-
•и |ц| ілпіа повторяется и активизируется. Этот лексический материал
и»1 ііичіЧі и поурочные словари. В начале каждого урока перечисля-
•ми и рік смагриваемьіе в нём фонетические и лексические темы. На-
миыи » ІІІССІОГО урока, в «Вводно-фонетический курс» постепенно
• .ши и злементарные грамматические сведения, необходимые для
• .... мня простых фраз. В состав уроков также постепенно вклю-
• ими II иросзые диалоги и художественные тексты, развивающие на-
<мм1 |м'чгиой коммуникации.
И «(К новной курс» входят 15 уроков. Каждый урок содержит
іимміїїіічсский материал, основные и дополнительные тексты, атак-
• ‘ •III Iг м у упражнений^ многие из которых имеют коммуникативную
• 1Н||.ииг11нос 1ь. Грамматический материал и упражнения на его за
їм и II миг даются, как правило, на основе знакомой лексики. Основ-
........ и 1ы и уроках сопровождаются лексическим анализом, учиты-
....... тобснности преподавания близкородственных славянских
.мим Подобранный для основных текстов и упражнений матери-
I . |и ИІІ1ІК н гак, чтобы направлять внимание учащихся на встреча-
мми I и и ича гах трудности.
15
Кроме того, активишции каждого поиого місмсіїїіі украинско
го языка и предотвращению интерферирующего илимнии русского
языка служат рубрики «Обратите вни\|ание», в когорых внимание
учащихся направляется на ключевые и наиболее сложные явления
языка. В них разграничиваются межъязыковые омонимы и даны наи
более характерные фразеологические обороты. В рубриках «Возьми
те на заметку» представлены краткие сведения из истории развития
украинского языка, а также даны определения тех лингвистических
терминов, знание которых необходимо для полноценного изучения
языка.
Дополнительные тексты и словари к ним предназначены для рас
ширения словарного запаса учащихся и формирования у навыков
самостоятельного чтения. Для облегчения понимания прочитанного
некоторые слова в словарях, прилагаемых к начальным урокам и до
полнительным текстам, приводятся в тех грамматических формах, в
которых они употреблены в тексте. Дополнительные тексты к уро
кам ориентированы не только на самостоятельную работу учащих
ся, их задачей является формирование у студентов более широкого
представления о стране изучаемого языка, её обычаях, традициях и
культуре. Тексты включают отрывки из произведений классической
и современной украинской литературы, иногда адаптированные. Этой
же цели служат рубрики «Интересно знать», в которых содержатся
сведения о быте и традициях украинцев.
Тексты и пояснения к ним важны также и потому, что у учащихся
не всегда есть возможность и время использовать библиотечные фон
ды. А художественные произведения, имеющиеся в Интернете, гре
шат множеством ошибок, в них не проставлено ударение, усвоение
которого на начальном уровне изучения украинского языка является
одним из самых сложных аспектов процесса обучения.
Материал, представленный в учебнике, апробирован на заняти
ях по украинскому языку в Дипломатической академии Министер
ства иностранных дел Российской Федерации, в Московском госу
дарственном институте международных отношений (Университете)
МИД России и в Российском государственном гуманитарном универ
ситете. '
Учебник предназначен для начального уровня обучения россий
ских студентов, получающих классическое университетское образо-
16
ііііммс по ііаііриилсіїик) ііодгоговки и сііециалміосі и «Филология». їл о
ииикс можно исііоль'ювать в подготовке студентов, обучающихся но
ііінной специальности в университетах других стран СНГ. Учебник
міиіраіілсн на формирование языковых компетенций, соответствую-
МІИЧ уровням АІ - А2 в Шкале Совета Европы (Уровень выживания и
\ |мц1снь элементарного владения).
Учебник может быть использован для начального уровня под
ій мшки но украинскому языку других гуманитариев: журналистов,
и* іириков, международников, регионоведов - всех, кто хочет хорошо
МІІІІІ. украинский язык. Изложение грамматического и лексического
мііи рнала в нём основано на сопоставлении украинского и русского
ИІМІИІН как близкородственных и ориентировано на учащихся, сво-
||и*|||и владеющих русским языком (в объёме общеобразовательной
ММИІІІМ).
Алфавит
Буквы Названия букв Буквы Названия букв

Аа а Нн эн
Бб бэ Оо О
Вв вэ Пп пэ
Гг гэ (фрикативный) Рр эр
ҐГ гэ (взрывной) Сс эс
Дд ДЭ Тт тэ
Ее э Уу у
Єє е Фф эф
Жж жэ Хх ха
Зз зэ Цц ЦЭ
Ии ы Чч чэ
1І и Шш ша
ЇЇ йи Щщ ща у
Йй йот Ьь мягкий знак
Кк ка Юю ю
Лл ЭЛ Яя я
Мм эм
ВВОДНО-ФОНЕТИЧЕСКИИ
КУРС
УРОК 1
♦ Алфавит ♦ Сведения об ударении

♦ Гласные а, о, у
Алфавит
Д||(|)авит украинского языка, как и русского, основан на
•■|||»и11лическом шрифте. Однако алфавиты отличаются не
І-ИІІ.КО порядком следования некоторых букв (что видно в
и|нмц | пиленной выше таблице), но главное - в них имеются
|ии МІЖДСІ1ИЯ в буквенном написании. Многие звуки украин-
. і иіи ты ка, независимо от их буквенного совпадения или
ж . іітілдсіїия с русскими, читаются иначе.
Iл кІИ.Г а, б, в, д, ж, 3, й, к, л, м, н, п ,р , с, т, у, ф, х, ю, я пи-
ж\ м м одинаково, и одинаково читаются соответствующие
....... П КИ н украинском и в русском языках. Для обозначения
и ...... III предшествующего согласного используется ь.
II жрпимском алфавите нет буквенных обозначений ё, ы,
* •>
<I итко и украинском алфавите есть буквы, которые от-
, 11 Iим ої II современном русском языке, - Ґ, €, и и
I I ІІІІІІІКО И О произносятся, но имеют другие буквенные СО-
1111 и ІИІОІ следующие звуки:

\'|СрИИ11 СКИЙ Русский
і и
и ы
<• э
г е
И , |.|И|||1И ком языке, в отличие от русского, имеются две
мм », I ООІ іісі ствующая взрывному звуку, как в русском
>, и оііоіпачающая фрикативный звук (об этом речь
и ) и V|10КС ‘I).
21
Вводно-фонетический курс
Буква Ї, отсутствующая в русском алфавите, обозначает

два звука. На письме буквенное сочетание, соответствующей
русскому йотированному ё, передаётся по-другому. Так же
иначе передаётся на письме разделение звуков внутри слова:
в русском языке - с помощью ъ или разделительного ь, а в
украинском языке используется апостроф ('), однако в алфа
вит он не включён.
В украинском языке существуют два согласных звука,
которые произносятся как один неделимый звук, - дж и дз,
они не имеют отдельных буквенных соответствий (о них речь
пойдёт в уроке 6).
Украинские шипящие ж, ч, ш, щ и звук ц могут быть как
мягкими, так и твёрдыми.
Сведения об ударении
Украинскому языку, как и русскому, свойственно разно
мест ное монотоническое ударение, т. е. такое, которое ха
рактеризуется местом, а не движением тона. Почти все без
ударные гласные в украинском языке произносятся полно (в
нём отсутствуют аканье и качественная редукция гласных
звуков). Это самая характерная особенность вокализма укра
инского языка.
По сравнению с русским языком в украинском языке го
раздо больше слов, в которых допустимы два варианта ударе
ния. Например, також -також , завж ди-завж ди, помилка
помилка' (ср. в русском: творог - творог).
Как и в русском, в украинском языке ударение можсі
играть смыслоразличительную роль, например: им. п. ед. ч
вікно; р. п. ед. ч. вікна; им. п. мн. ч. вікна. ''
‘ В дальнейшем такие слова в текстах будут приводиться с двумя лч

пустимыми вариантами ударений, например: також, завжди, помилко
22
Урок 1
Гласные а, о, у
івуки а ^ у ъ украинском языке произносятся так же, как в
русском. Их произношение в безударном положении меняет-
«м ис шачительно.
5^ I. Прочитайте вслух:
мама муха
баба рука
кава луна
вага кут
пан тут
іиук о под ударением произносится так же, как соответ-

• МІМОЩИЙ ему звук о в русском языке, в безударном слоге о
и м^рпмиском языке произносится так же, как в ударном, в
•М ІИЧИС от русского языка, где происходит редукция.
^ 2. Прочитайте, избегая аканья в безударных слогах:

мова молоко
гаго солома
\го болото
/рю золото
идома око
оу 11ка батько борода ворона

рука вухо адвокат рада
мак розум лопата думка
арао оборона робота хмара
ОріІІ вода собака ранок
..... ІІМІ ІОЩИС одинаковое значение и в украинском, и русском

" МИІІИМ 11,10 совпадающие в написании, в поурочных словарях не
....... и "( Киониом курсе» даны те из них, котЪрые не совпадают
23
— М 4. Добра рада. Робо»-'ха брата. Хто це? Це тато і мама.

А це Іван і Оксана. Іван — студент і Оксана - теж студентка.
Це - пан Павло. Батько Ж ^ана - адвокат. Мама вдома? Так.
мама вдома, і тато теж 2 ^ ^ ранок. Що це? Це кава і
булка. Тут молоко, там — іцода.
24
Урок 1
Словарь
Ли і ько отец пан 1) господин, пан;

ннга 1) вес; 2) весы 2) вежливая форма
ндома нареч. дома обращения
иже уже помилка ошибка
ніктіо окно рада совет
иу*о ухо ранок утро
іоЛра хорошая робота работа
/|умка
^
мысль
г
розум ум
ІІІІГЖДИ всегда так да
ыша кофе також тоже
•01 угол (внутренний) тато папа
іуііа )хо теж тоже
^ммііі ячык {в знач, речь) тут здесь
иЛорона защита хмара туча
ИМ) I ІІІІЗ хто кто
що что
Обратите внимание!
укр. луна рус. эхо
укр. місяць рус. луна; месяц (календарный)
25
УРОК 2
♦ Гласные ву и, I
♦ Формы приветствия
Гласные Су и
Буквы е, и ъ украинском языке читаются как русские зву
ки э, ы и не смягчают предшествующие согласные звуки. На
пример: еже, теж, це, день, аптека; один, три, ми, ви, вони,
помилка.
В безударном слоге звук е, как и русский э, произносится
нечётко, как звук, средний между э и ы [э“], например: село
[сэ“ло], тепер [тэ“пэр], середа [сэ“рэ“да], дерево [дэрэ“в о ].
В безударном слоге звук и также может произносить
ся нечётко, как звук, средний между ы и э [ы^]. Например:
директор [дьґ'рзктор], цибуля [цы’бульа], дитина [дьЛына],
дивитися [ды’вытысьа].
1. Прочитайте вслух слова, обращая внимание на

твёрдость согласных звуков:
день сестра
тиждень зелений
студент добре
центр учитель
музей веселий
_ ^ 2 . цирк вино
який добрий
вишня високий
сила зошит
тиша диктант
битва гарний
26
Урок 2
Гласный I
1>ук»а I в украинском языке читается как буква и в русском

•I П.ІКС. Звук I смягчает предшествующий согласный. Напри-
М1 |>, пі. він, кіно, ідеал, понеділок, Іван.
^ .1. Прочитайте слова:

ЛІС інженер
міст вісім
неділя вечір
вхід вихід
сім університет
ніч історія
укр. тиждень рус. неделя
укр. неділя рус. воскресенье
рус. 1) красивый;
укр. і арний
2) хороший
^ -І. к-лсиий ліс. Який гарний день! Петро - високий?

І и іии високий. Петро - інженер. А це сестра Петра -
' ........ вона студентка. Добрий вечір. Тепер ніч, яка тиша!
мііжим цс високе дерево. Це наш університет, ось вхід,
. їм вихід. А це наш музей. Наш учитель - пан Павло.
іі /> мім, вона, воно, вони он, она, оно, они
27
Формы приветствия
Добрий день! (Добридень! Доброго дня!) Добрый день!
Здрастуй(те)! Здравствуй(те)!
Добрий ранок! (Доброго ранку!) Доброе утро!
Добрий вечір! (Доброго вечора!) Добрый вечер!
Вітаю! Приветствую!
Вітаємо Вас! Приветствуем Вік I
Привіт! Привет!
Добраніч! (На добраніч!) Спокойной ночи!
До побачення! До свидания!
До зустрічі! До встречи!
28
Урок 2
ІІрощай(те)! Прощавай(те)! Бувай(те)! Прощай(те)!

1>удь(те) здоров(і)! Буць(те) здоров(ы)!
-^ 5. Переведите слова на украинский язы к:

дерево, тетрадь, ребёнок, встреча, глаз, мысль, эхо,
VI |>о, мост, вино, неделя, учитель, тишина, лук, воскресенье,
<нидание, выход, вечер, луна, папа, ум, защита, кофе, язык,
VI он, ухо, совет, вход, село, среда, окно, понедельник
^ Словарь
тч'олий весёлый ЛІС лес
•ии'окий высокий міст мост
ни«1д выход неділя воскресенье
•ІІИ ом ніч ночь
ВІІ ІМ восемь ось вот
НИІІН ома побачення свидание
•ММЖ ОМИ понеділок понедельник
и«||| вход середа среда
ІНІІНІИСЯ смотреть сім семь
МИНИН ребёнок тепер теперь, сейчас
1оП|И' хорошо тиж день неделя
м м«ннй ісленьїй ти ш а тишина
МММИІ IV!радь цибуля лук {в знач, овощ)
и« іріч ііс греча яки й какой
29
УРОК з
♦ ^Р®Дне^^з^^^^^д^^^^| согласный и
%
ы0
Й отированны е я, ю, є, Ї
В украинском язьн^^ имеются четыре йотированные я, ю,
Є,І. Как и русские например в начале
слова или в середину силова после гласного звука, они чита
ются как [йа], [йу], а буква і читается как [йи]. Напри
мер: я, ят и , історія, ь^^цак, союз, Єреван, моє, їсти, їхати,
Україна.
В позиции после С^«огласньіх (кроме губных б, п, в, м, ф
и звука р в конце слог-^^ йотированные гласные я, ю, є лишь
смягчают согласные з:^ у к и и читаются как [а], [у], [э]. Напри
мер: вишня, цибуля, лгщо)дина, тюльпан, синє*.
1. Прочитайте ^лова:
яблуня ■Гцюбити Європа їжа
земля ^|^<юрба твоє їжак
яма -гщютий єдиний Київ
яр ІЧ ) р к о євро приїхати
петля »н )ри ст двоє їдальня
кухня Янюшка синє поїзд
* Об особенностях пррэоизношения и написания звука и буквы Ї ми

еле согласных, а также ю, є, Ї после губных и звука р речь пойдіЧ и
уроке 8, с. 65-66.
30
Урок З
Среднеязычный согласный й
інук й в украинском языке, как и в русском, является по-
| \ 1'01ласным и в обоих языках произносится одинаково, на-
||| 1имср: добрий, гарний, прощай, музей. Он не обозначается
и( кміміой буквой перед гласными а, у, е, і, а его сочетание с
ними передаётся буквами я, ю, є, Ї, о чём речь уже шла выше.
И \ к|іаинском языке нет отдельной буквы для передачи зву-
н 111(11о сочетания йо (в русском языке - ё). В начале слова
и III и середине после гласного звука такое сочетание переда-
< м как йо. Например: йод, район , Йосип, його, йому.
2 . ити йогурт
високий який
веселий йог
бувай лютий
адрастуй зелений
ГЛ/> ІИІЙ, моя, моє, мої рус. мой, моя, моё, мои
^ V П рочитайте и переведите предложения:

Мііі браг Юрко - юрист. Сестра Івана Марія - адвокат.
" )|И1 тчслийю накідобралю дина.Ц ецентрЄ ревана.Т ам -
' • > м\ ісй. 11аш район - зелений. Моя кухня велика, ось -
........ . III ним - висока яблуня, на дереві - ворона. Тепер
..... ііс'іііія. Добре бути вдома, дивитися у вікно на гарний
' .... ми І. сіімг небо і велику хмару. Добра кава - це теж
І " І (\ мка Л це мій єдиний собака Бровко, моя оборона.
г . •' іиїм Иімке В словах иноязычного происхождения встречается

..... 110 І//<>(). район), что является исключением.
31
4. Прочитайте стихотворение и переведите его

с помощью прилагаемого словаря:
На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка.
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати.
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки.
Немов мати до дитинки.
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.
Л. Українка
32
урок З
Словарь к стихотворению
I орОочок холмик, горка ви йш ла (-ло) вышла (-ло)
ИНІІІІІЄВИЙ вишнёвый виглядати выглядывать
ПІЛОЧОК сад, садик вийде выйдет
мри Iулитися прислониться П мест, её
чііінііка домик мати сущ. мать
(ис)1иов словно, (как) будто білий белый
чііілсіїькая поэт, маленькая (за)світити (за)светить
/|н I иика ребёночек звеселити развеселить
г IIIха тихо, украдкой
Диалоги
1
Добридень! Як Вас звати?
Доброго дня! Мене звуть Йосип. А як Ваше прізвище?
Мое прізвище Петренко. А Вас як звуть?
Мене звуть Павло Андрійчук.
Хто це? Це Ваша сестра?

- Так, це моя сестра Соломія. Вона студентка.
А Ви хто?
- Я теж студент, буду юристом, як мій батько.
Я знаю. Ваш батько - відома людина.
А Ви і Ваша сестра?
- Я - майбутній дипломат, а Соломія, як і мама,
*'Удс філологом.
33
- Яка зустріч! Здрастуйте! Це пан Іван Павленко?

- Так, це я. А Ви хто?
- Я - Микола Залізняк, студент, я недавно у Києві.
Передаю Вам привіт від батька.
- Ви син Петра Залізняка? Ми - однокурсники.
- Так, я знаю. А це мій однокурсник.
- А як його звати?
- Його звуть Володимир Дубич. Він теж студент-економіст.
5. Прочитайте диалоги в лицах, потом повторите.
6. Переведите слова на украинский язык, добавив

к ним местоимения мій, моя, моє, мої:
угол, собака, мысль, лес, кофе, туча, овраг, толпа, юно
ша, человек, отец, лук, ум, тетрадь, фамилия, свидание, исто
рия, встреча, неделя, эхо, учитель, окно, весы, воскресенье,
день, университет, кухня, мост, тишина, выход, ребёнок, ве
чер, идеал, язык, ошибка, глаз, ухо, папа, защита
Словарь
буде будет їж ак ёж
г
від предл. от їсти есть, кушать
відома известная його его (р. п. от он)
Г
дипломат
Г
дипломат йому ему (д. п. от он)
ЄДИНИЙ единственный йти идти
звати звать любити любить
г
звуть зовут(они) людина человек
їдальня столовая лютий февраль
їжа еда майб^ній будущий
34
Урок З
їмсчіе меня (р. п. от я) твое твоё

г
МІЙ мой юнак юноша

мог моё юрба толпа
мої мои юшка похлёбка, уха
мои моя яблуня яблоня
ІІОЇІД поезд як как
(|||>и)Ёхати (при)ехать яка какая
ІЦНзвище фамилия яр овраг
пик синее
35
УРОК 4
♦ Согласные звуки ♦ Фрикативный г и

взрывной г ♦ Глухие и звонкие согласные
♦ Звук у неслоговой
Согласные звуки
Фрикативный г и взрывной ґ
Большинство украинских согласных произносятся почти

так же, как они звучат в русском языке: б, д, з, к, л, м, н, п, р,
с, т, ф, X.
Важной особенностью украинского языка является фри
кат ивны й согласный звук г, который произносится следу
ющим образом: корень языка следует отодвинуть к задней
стенке гортани, а губы чуть сузить. Нужно следить, чтобы
задняя стенка языка не поднималась вверх. Фрикативный
звук г в украинском языке является преобладающим. Он мо
жет быть как твёрдым, так и мягким, например: голова, нога,
гора, гість, гід, гімн.
В украинском языке также употребляется взрывной звук
г. По произношению он совпадает с русским г, а на письме
передаётся как ґ. Звук Г, как правило, употребляется в диа
лектизмах и словах иноязычного происхождения (заимство
ваниях в основном из тех языков, для которых характерна ла
тиница), включая собственные имена. Например: горготати,
дзиґар, гавот, Ґарібальді, Ґренландія.
36
Урок 4
..... І.......
Возьмите на заметку!
ІІ п.ятая из украинского правописания в 1933 г. буква |
І і была возвращена в него в «Украинском правописа- |
ПИИ», опубликованном в 1990 г. В текстах, изданных |
н разные годы, возможны расхождения в написании |
слов с этой буквой. Часто употребляемые слова н з^н о |
запомнить. Другие необходимо проверять по словарю. |
... .
аґрус, гава, ґазда, ґанок, ґедзь,
ҐНІТ, ґрати, ґрунт, ґудзик, ґуля, дзиґа
1. Прочитайте слова, обращая внимание на пра

вильное произношение звука г:
година дорога гриб
згода гиря град
гудок губа гараж
погода гурт граб
герой грим граф
2. Прочитайте слова и переведите их с помощью

словаря:
гвалт ґречний
гандж ґуральня
гатунок леґінь
ҐОҐОЛЬ-МОҐОЛЬ фіга
ґаздиня зиґзаґ
37
Глухие и звонкие согласные

Глухие согласные перед звонкими, как и в русском язы
ке, произносятся звонко, например: вокзал [воґзал], анекдот
[анэгдот], просьба [прозьба], боротьба [бородьба].
Однако следует обратить внимание на особенности про
изношения звонких согласных в конце слова или слога (перед
глухими). В отличие от русского языка, в украинском языке
они не оглушаются, например: дуб [дуб], дід [дид], народ
[народ], гараж [гараж], мороз [мороз], казка [казка], книжка
[кныжка]. Но есть исключения: нігті [нихти], кігті [кихти],
легкий [лэхкый], вогкий [вохкый].
В украинском языке оглушается только приставка з с
перед согласными к, п, т, ф, х , например: сказати, списати,
спочатку, стерти, сформувати, схил.
Звук у неслоговой
Буква в в начале слова перед согласным, в середине слова
после гласного перед согласным, а также в конце слова по
сле гласного произносится как звук у неслоговой (как звук,
средний между в и _у). Произносится он так: губы нужно
округлить и вытянуть вперёд, как при произношении звука
у, и при этом стараться произнести звук в. Нужно следить,
чтобы верхние зубы не касались нижней губы. Например:
вчитель [учытэль], вдома [удома], правда [прауда], жовтий
[жо5^ый], лев [леу], любое [льубоу].
_ ^ з . вчора дівчина мотив

вчитися довгий гнів
все завжди детектив
вже жовтень ішов
вдень завтра любив
38
Урок 4
^ 4. Прочитайте стихотворение, обращая внимание

на правильное произношение звонких согласных звуков
и щука ^ неслогового. Переведите его с помощью прила-
Iасмого словаря:
Десь на дні мого серця
Г У Г Г
заплела дивну казку любов.

Я ішов від озерця.
Ти казала мені: «Будь здоров!
Будь здоров, ти, мій любий козаче!..»
Ах, а серце і досі ще плаче.
Я ішов від озерця...
Десь на дні мого серця
заплела дивну казку любов. П. Тичина
39
десь где-то озерце озеро
на дні на дне казала говорила
мого моего мені мне (д. п.)
серце сердце любий любимый, милый
заплести заплести козаче зват. п. от козак
дивна удивительная, досі до сих пор
странная ще ещё
ішов шёл (м. р.) плаче плачет
Диалоги
1
- Добридень! Я Ваш викладач, Петро Іванович
Ковальський. Як Вас звати?
- Я - Галина Омельченко.
- Мене звуть Сергій Гнатюк. А це - Ганна
Пилипчук.
- З нами також ще вчаться Олег Петренко
і Софія Грабовська.
- Це добре.
2
- Хто це? Це Ваш брат?
- Так, це мій брат Дмитро.
- А та дівчина - Ваша сестра?
- Так, це моя сестра Марія.
З
- А це хто?
- Це мій дід Семен і його брат Павло.
- Ваш дід був юристом?
- Дід Семен був економістом. Юрист -
син його брата Павла Юрко.
40
Урок 4
^ 5. П рочитайте диалоги в ли ц ах и составьте свои во

просы и ответы .
^ 6. П рочитайте слова, обращ ая вним ание на пра-

инлыюе произнош ение звуков:
1'рип, гриб, грак, сніг, Павло, кров, любов, завжди, поїзд,
иіірод, труд, араб, дід, гнів, дівчина, згода, дорога, ґедзь,
• Г ^ Г Г /
иііуііок, казка, ложка, книжка, жовтень, дивний, дивитися,

трус, гава, ґанок, гурт, погода, година
- 7. Переведите на украин ский язы к:

1. Это весёлая компания. 2. Удивительное утро. 3. Вот
н ате высокое крыльцо, здесь вход. 4. Завтра воскресенье.
Я буду смотреть детектив. 5. Преподаватель будет дома. 6. Это
с|о девушка. 7. Вот моё согласие. 8. Наш гость - однокурсник
(»|)а га. Как его зовут? 9. Какая сейчас погода? Октябрь, снег
II мороз. 10. Павел и Анна учатся хорошо.
Словарь
шрус крыжовник гр ак грач
боротьба борьба гурт 1) группа; компания
був был (он) (людей); 2) опт
одень нареч. днём гава 1) ворона; 2) зевака
викладач преподаватель ґазда хозяин
вогкий сырой, влажный ганок крыльцо
все всё ґедзь овод
вчаться учатся (они) ґніт фитиль
вчитися учиться ґорґотати громыхать
вчора вчера ґрати решётка
гість гость ґудзик пуговица
IІІІВ гнев ґуля шишка (на лбу)
година час (единица времени) дзи ґа юла
41
дзиґар диал. часы легкий лёгкий

(настенные) любив любил (он)
дивний удивительный; любов любовь
странный нігті ногти
дівчина девушка сказати сказать
довгий длинный, долгий сніг снег
жовтень октябрь списати списать
жовтий жёлтый спочатку вначале
згода согласие стерти стереть
казка
Г
сказка сформувати сформировать
КІГТІ когти схил склон
кров кровь
42
УРОК 5
Шипящие согласные
Украинские шипящие согласные по произношению от-
Іііічаются от русских. В русском языке шипящие ж, ш толь-
ио гвёрдые, а шипящие ч, щ - только мягкие. Например:
чссчь, жёлтый, шить, шёпот; почему, хочу, чаща, чёрный,
нішіі^ьі, щука, щётка. Все украинские шипящие могут быть
іііік I вёрдыми, так и мягкими. Поэтому в данном случае сле-
IIус г обратить особое внимание на ф онет ический принцип
илиисания украинских слов: пишем то, что произносим.
Iі русском же языке написание и и йотированных е, ё после
.»«•, ш не отображает твёрдое звучание этих шипящих, как
и написание а, у после ч, щ не указывает на мягкость этих
туков.
-^ Прочитайте слова:
жовтень шик
жар шепіт
жито шостий
жолудь шок
жонатий шоколад
чорний що
чотири щока
час ще
вчора щука
вечеря щавель
43
Г
укр. година рус. час
укр. час рус. время
Все украинские шипящие смягчаются перед звуком і,

например: жінка, шість, вечір, щітка. Существуют редкие
случаи смягчения ж, ч перед л: збіжжя, обличчя.
Также следует обратить внимание на произнощение буквы
щ, которая в украинском языке, в отличие от русского языка,
обозначает два звука - ш и ч, в транскрипции - [шч]. Сле
дует отчётливо произносить два звука, независимо от того,
твёрдые они или мягкие, например: борщ [боршч], щирий
[шчырый], щілина [шьчилына].
3. Прочитайте слова, обращая внимание на твёр

дость и мягкость шипящих звуков:
щит, борщ, щастя, четвер, щіпка, час, чуб, чільний,
дочка, жало, жаба, жест, зошит, широта, шия, шістсот, шовк,
щирий, щілина, чистий, чітко, ножі, шум, кущ, хрущ, щука,
вечеря, шепіт, дощ, чоловік, дача
Звук ц
Звук, обозначаемый буквой ц, в украинском языке может
быть как твёрдым, так и мягким, в отличие от русского языка,
в котором он всегда твёрдый. Ц читается мягко перед /, л, ю,
на его мягкость также указывает ь, например: цирк, лекція,
цятка, пацюк, хлопець.
4. Прочитайте слова, различая твёрдое и мягкое зву

чание ц:
кінець, цибуля, центр, це, поліція, палець, цятка,
цирі^ль, обіцянка, церква, кицька, цукор, цілий, горобець,
пацюк, хлопець, міліція, ціна, цифра, цікаво, циган, цар,
ценз, цедра
44
Урок 5
• ^ 5. Прочитайте стихотворение, добиваясь твёрдого

произношения шипящих звуков. Переведите его, исполь-
юнав прилагаемый словарь:
Тече вода з-під явора

Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлопощуться качаточка
Поміж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними.
Ловить ряску, розмовляє
з дітками своїми.
Т. Шевченко
45
^ Словарь к стихотворению
текти течь та и
з-під предл, из-под п о п щ предл. под
явір явор хлю пощ уться у ст а р .
долина долина плещутся
пишатися 1) красоваться; качаточка утята
2 ) гордиться поміж предл. между
червоний красный осока осока
калинонька калинушка качечка уточка
молодіє молодеет (он) качур селезень
кругом вокруг розмовляє разговаривает
верболіз ивняк (она)
зеленіти зеленеть дітки детки
гай роща
46
Урок 5
Диалоги
1
- Хто це? Це Ваш брат?
- Ні, це мій однокурсник Андрій Ставський.
- А де Ваш брат?
- Він вдома.
2
- Що це?
- Це вечеря. Ось щука, гриби, калач, а там -
чай і цукор.
- А де ножі? Це вони?
- Ні, це не ножі, це ложки. Треба подивитися,
де вони.
3
- Що за погода! Цілий вечір дощ!
- Так, вдень було гарно, а тепер ні. Жовтень.
- Цікаво, як буде завтра?
4
- Що за людина Павленко?
- Він добрий чоловік, щирий і веселий.
- Він - брат Олени Пилипчук?
- Ні, він не брат Олени, він єдиний син у батька.
- Він жонатий?
- Ще ні.
47
6. Прочитайте диалоги и составьте свои вопросы с

утвердительными и отрицательными ответами.
7. Дайте утвердительные и отрицательные ответы

на вопросы:
1. Чоловік Олени - викладач? 2. Брат Володимира -
жонатий? 3. Хто це? Це Ваша мама? 4. Що це? Це Ваш
зошит? 5. Це Ваша дача? А де тут ганок? 6. Це дочка Миколи
Кононенка? 7. Хто тут? Це Ваша сестра розмовляє? 8. Цікаво,
як звуть пана адвоката? Микола? 9. А дівчина Петра -
гарна?
8. Переведите слова:
согласие, майский жук, туча, сахар, крыса, крыжовник,
селезень, дождь, воробей, хозяин, пуговица, обещание, сча
стье, ужин, шея, вчера, днём, женщина, щека, овраг, язык, ис
кренний, глаз, всегда, угол (внутренний), юла, щель, борьба,
человек, свидание, встреча, будущий, ребёнок
Словарь
вечеря ужин кущ куст
горобець воробей лекція лекция
де гдег міліція милиция
дочка дочь, дочка ножі ножи (мн. ч.)
дощ дождь обіцянка обещание
жито рожь обличчя лицо
жінка женщина; жена палець палец
г
жонатий прич, женат пацюк крыса

збіжжя зерно (убранный ЦОЛІЦІЯ полиция
хлеб) треба нужно
кицька кошечка хлопець парень, юноша
кінець конец хрущ майский жук
48
Урок 5
іі*|ікііа церковь чотири четыре

11кино интересно шепіт шёпот
ІІ ІІІЙ ІІСЛЬІЙ, весь шия шея
Іі IIII цена шістсот шестьсот
Іукор сахар шість шесть
IIIІ ка точка, крапинка, шовк шёлк
МЯГНЫШКО шостий шестой
НІС ирсмя щастя счастье
ісінер четверг щирий искренний
ІІІСІ ий чистый щілина щель
іІ.ііі»ііий 1) почётный; щіпка щепка
2) главный щітка щётка
ііі ко чётко що за что за (зд. какой,
іоловік мужчина; муж какая)
іорний чёрный щока щека
49
УРОК 6
♦ Согласные дЖу дз ♦ Родовые окончания

имён прилагательных, местоименных при
лагательных и порядковых числительных
♦ Вопросительные слова и вопроситель
ная интонация
Согласные дж и дз
В отличие от двойного звука щ, который имеет отдель
ное буквенное обозначение, в украинском языке есть ещё
два двойных звука - дж и дЗу которые отдельных буквенных
обозначений не имеют. Когда буквосочетания д + ж и д + з
входят в состав одного слога, их нужно произносить как один
неделимый звук, например: джем, джміль, дзига, дзвін.
Если же дж и дз входят в состав разных частей слова, чаще
всего приставки и корня, то их следует читать как два отдель
ных звука, например: відживати, підземелля, надзвичайний.
Буквосочетания дж и дз могут быть твёрдыми и мягкими,
например: тедзъ, бджілка. Звук дж в украинском языке явля
ется пятым щипящим звуком.
1. Прочитайте слова, обращая внимание на слитное

произношение звуков дж и дзх
джемпер кукурудза дзвін бджілка
бджола ходжу дзеркало дзюдо
джерело воджу дзиґа дзьоб
джміль сиджу дзбан дзюркіт
джгут суджу дзвонити дзявкати
50
Урок 6
Родовые окончания имён прилагательных,

местоименных прилагательных
и порядковых числительных
и украинском языке имена прилагательные, местоимен
ные прилагательные и порядковые числительные в зависи
мое і и от того, на твёрдый или мягкий согласный заканчива-
ЄІОІ основа слова, имеют два типа окончаний. В основах на
ик'рдый согласный в именительном падеже единственного
•тела окончания такие; в мужском роде -ий, в женском ро-
ІЄ-я, в среднем роде -е. Например: високий - висока - високе,
9 Г Г Г г г
такий - така - таке, перший - перша - перше.

В основах на мягкий согласный окончания следующие;
II мужском роде -ш, в женском роде -я, в среднем роде -Є.
IІііііример: синій - синя - синє, їхній - їхня - їхнє*, третій -

третя - третє.
В именительном падеже множественного числа все имена
прилагательные, местоименные прилагательные и порядко-
ные числительные имеют окончание високі, такі, перші,
( іті, їхні, треті. Графически оно иногда обозначается как -Ї,
иамример: мої, твої [мойи, твойи].
2. Согласуйте слова в словосочетаниях в роде и

числе:
1. Ч ист... джерело. 2. Велик... джміль. 3. Д овг... тиждень.
4. Жовт... кукурудза. 5. Щ ир... думка. 6. Висок... людина.
7. Перш... дощ. 8. Гарн... обличчя. 9. Ч орн... цятка.
К). Д ивн... казка. 11. Ц іл... вечір. 12. Син... око. 13. Чист...
ножі. 14. Весел... кінець. 15. Довг... кігті.
*Однако у местоимений не всегда последовательно прослеживают

ся твёрдость и мягкость основ в пределах родовых вариантов одного и
гого же местоимения. Об этом речь пойдёт в «Основном курсе» (урок
25, с. 349-350).
51
3. Переведите словосочетания на украинский язык:

длинная шея, сижу дома, лёгкое журчание, большая
толпа, весёлый парень, чистый источник, чёрный клюв, крас
ная пуговица, зелёный крыжовник, майский жук, третья не
деля, единственная дочь, мои ногти, лёгкий ужин, большой
овраг, искренний совет, моё обещание, жёлтая столовая, сы
рое подземелье, первое время, интересно смотреть, хорошо
учиться
Вопросительные слова
и вопросительная интонация
Функцию вопросительных слов в украинском языке, как
и в русском, выполняют вопросительные местоимения хт о,
що,
Г
який, чий, котрий, скільки, наречия як, де, чому, куди,^
звідки и др., а также вопросительные частицы {чи, хіба,
невже).
Вопросительные слова
хто? кто? - о человеке що? что? - о предмете
що (це) за ...? что (это) за ... ? (какой, -ая, -ое, -ие?) -
о предмете или человеке
як? как? - об образе действия
де? где? - о месте действия
У Г ^ Г
який, яка, яке, які? какой, какая, какое, какие? -

о признаке человека или предмета
чий, чия, чиє, чиї? чей, чья, чьё, чьи? - о принадлеж
ности предмета или человека
чому?=чого? почему? - о причине
котрий? который? - о порядке при счёте
скільки? сколько? - о количестве при счёте
чи? ль? - вопросительная частица общего вопроса
52
Урок 6
Иоііросительная интонация в украинском языке, как и в

||\'»ч'ком, выражается повышением тона. В украинском языке
ипиросительные предложения обычно начинаются с вопро-
I иимії.іюго слова. Вопросительная частица общего вопроса
чп иссгда ставится в начале предложения, она соответствует
рутской частице ль (ли), которая, наоборот, никогда не ста
и тс я в начале предложения. В середине предложения части
ни чи соответствует русской частице или.
11ри наличии вопросительного слова вопросительная ин-
(омация выражается слабее, чем тогда, когда вопрос переда-
<‘1ся только с помощью интонации. В вопросительном пред-
иожснии логическим ударением выделяется то слово, к ко
тром у относится вопрос, в вопросительных предложениях,
начинающихся с частицы чи, происходит постепенное повы
шение тона к концу предложения.
укр. був, була, було, були рус. был, была, было, были
— л. 4 .1. Чи це Ваша дочка? 2. Чи це Ваш батько розмовляє?

Чи вдень був дощ? 4. Чи брат Олени жонатий? 5. Чи цікаво
()уло дивитися детектив? 6. Чи ти цілий вечір був вдома?
5.1. Чи Степан і Ганна вдень були вдома? 2. Чи Степан

і Ганна вдень були вдома? 3. Чи Степан і Ганна вдень були
идома? 4. Чи Степан і Ганна вдень були вдома?
—^ 6. 1. Це дерево чи кущ? 2. Це ґава чи горобець? 3. Ти

був чи не був вдома? 4. Хто це? Петренко чи Грабовський?
Марія чи Олена цілий день були вдома?
1. 1. Як Вас звати? 2. Де Ваша сестра? 3. Яка погода

була вчора? 4. Який це шоколад? 5. Яке це обличчя? 6. Які
53
тут ножі? 7. Чий це зошит?. 8. Чия це кукурудза? 9. Чиє це

г г г г г г г
вікно? 10. Чиї це КІГТІ? 11. Котра тепер година? 12. Скільки
Вас? Двоє? 13. Чому Ви вдень були вдома? 14. Невже Ви ще
студент? 15. Хіба Петренко високий?
^ 2 8. Прочитайте стихотворение, используя рекоменда

ции, изложенные в этом уроке:
Червона калино, чого в лузі гнешся?

Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?

На радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
Чи грому з блакиту?
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому.

Не страшно і грому.
І світло люблю я, купаюся в ньому.
Купаюся в ньому.
Я вгору не пнуся, я дубам не пара,

Я дубам не пара;
Та ти мене, дубе, отінив, як хмара.
Отінив, як хмара.
/. Ф рант
54
Урок 6
^ Словарь к стихотворению
II лузі на лугу боятися бояться
Iнутися гнуться 3 предл. с
ПІІТЛО свет блакит у ст а р . синева
сонце солнце жаль жаль, жалко
пнутися тянуться в ньому в нём
цвіт цвет {в знач, цветение) втору вверх
радощі радости ОТІНИТИ укрыть тенью
СВІТ мир (окружающий) та зд. но
55
9. Переведите на украинский язы к:

1. Я сижу дома. А ты где? 2. Мне нужно позвонить.
Почему ты до сих пор здесь? 3. Чей это кофе? И чей сахар?
4. Студент ли Ваш сын? 5. Это их третий ребёнок? 6. Чья
это кошечка? 7. Интересно ли смотреть кино? 8. Какой это
угол?
Словарь
бджілка пчёлка надзвичайний 1) необычай
бджола пчела ный, необыкновенный;
відж ивати отживать 2) чрезвычайный
воджу вожу (я) невже неужели
дж м іль шмель перш ий (-а, -е, -І) первый
дзбан кувшин, жбан (-ая, -ое, -ые)
дзвін 1) звон; 2) колокол п ід з е м ^ л я подземелье
дзеркало зеркало (по)дзвонити (по)звонить
дзю ркіт журчание сиджу сижу (я)
д зявкати тявкать скільки сколько
дзьоб
Г
клюв суджу сужу (я)
звідки откуда такй й (-а, -е, -і) такой (-ая,
їхній (-Я, -є, -і) притяж. -ое,-ие)
мест, их третій (-Я, -с, -І) третий (-я,
котрий который -е, -и)
кудй куда хіба разве
кукурудза кукуруза ходжу хожу (я)
56
УРОК 7
♦ Мягкость согласных ♦ Названия месяцев
Мягкость согласных
Псе украинские согласные бывают твёрдыми и мягкими,
ИДІІІІКО способы обозначения их мягкости разные. Практи-
•кч ки все согласные звучат мягко перед звуком /, например:
пі'ііт, жінка, гімн, хімія, історія, він, кігті, чільний, бджілка,
І ІІІІІІІ.
Признаком мягкости согласного является мягкий знак
и середине или конце слова, например: хлопець, кицька,
І кільки, вчитель, путь, батько. Однако в отличие от русского
н іі.іка в украинском мягкий знак не бывает разделительным.
Па разделение звуков внутри слова указывает апостроф.
I Іо угому следует обратить внимание на то, что мягкий знак
мосле согласных в середине слога перед о - признак мяг
кою звучания согласных, например: дьоготь, дзьоб, льон,
І иомий.
Характерной чертой украинского языка является употре-
(»лсние мягкого знака после з, ц, с ь суффиксах -зьк-, -цьк-.
ськ -, например: близький, козацький, сільський.
Как и в русском языке, в украинском мягкий знак вхо-
ДИІ в состав многих суффиксов, например -оньк- и -еньк-:
.чпубонька, річенька, синенький. Также он употребляется
и корне слов после л перед другими соглаеными: пальці,
/ ^
ччнтельський, вільний.
Как и в русском языке, украинские согласные звуки явля-
ІО І ся мягкими перед я, ю, є (о чём уже говорилось в уроке 3,
30).
57
Следует запомнить случаи, когда мягкий знак не употре

бляется;
1) после губных б, п, в, м , ф н шипящих ж, ч, ш, щ в
конце слова, например: голуб, степ, любое, вісім, верф, ріж,
ідеш, ніч, дощ\
2) после р в конце слога или слова, например: тепер,
секретар, лікар, бібліотекар, Харків, календар;
3) в середине слова после н перед шипящими и суффикса
ми -ськ-, -ств-: менший, тонше, селянський, селянство.
Особое внимание следует обратить на произношение
мягкого т в конце слова или слога перед согласным, чтобы
избежать характерного для русского языка цоканья. Мягкий
т в словах типа батько, вчаться, живуть следует произно
сить как соответствующий ему русский звук в слове тётя.
1. П рочитайте слова, добиваясь правильного произ-

нош ения звуков:
джміль кінець низький московський
лекція палець близький харківський
ціна дядько слизький київський
щілина дзьоб міський лікарський
дівчина боротьба козацький вчительський
2. В ставьте из второго столбца пропущ енны е слова,

согласовав их в роде и числе с сущ ествительны м и, и от
ветьте на вопросы :
1. Чи В и ... лю дина?
2. ... це дядько?
3. Ц е ... п оїзд? СЛИЗЬКИЙ, лікарський, чий.
4. Чи О л е н а ...? міський, харківський.
5. Д е тут ... кабінет? низький
6. Чи д о р о г а ...?
58
Урок 7
5 ^ 3. П рочитайте и переведите стихотворение, исполь-

|>и словарь к нему; обратите вним ание на твёрдое и м яг
кое произнош ение ш ипящ их звуков:
Говори, говори, моя мила:
Г Г Г Г
твоя мова - співучий струмок.

Ніч зірки посвітила.
Шепчуть вітру квітки: «Гей, в танок!
Повінчайся з туманами ночі».
Тихо так опівночі.
Ніч зірки посвітила.
Говори, говори, моя мила:
твоя мова - співучий струмок.
П. Тичина
І <тори говори
»
ш епчуть шепчут (они)
Г
мила милая вітер ветер

І ііоя твоя квітки цветы
співучий поющий гей межд. ЭЙ, гей
і' І румок ручей тан ок хоровод
іірка звезда повінчатися повенчаться
посвітити зд. зажечь опівночі в полночь
Назви МІСЯЦІВ • Названия месяцев

Січень январь
лютий февраль
березень март
квітень апрель
травень май
червень июнь
липень июль
серпень август
59
вересень
г
сентябрь
жовтень октябрь
листопад ноябрь
грудень декабрь
Пори року • Времена года
зима зима
весна весна
літо лето
осінь осень
60
Урок 7
коли? когда?
укр. взимку рус. зимой
укр. весною, навесні рус. весной
укр. влітку рус. летом
укр. восени рус. осенью
Діалоги • Диалоги
- Яка твоя улюблена пора року?

•
- Осінь,
г
особливо вересень, коли ще світить сонце,
ІСІІЛИЙ вітер.
- Так, восени небо ще синє, але вже є сірі хмари,
а ночі холодні. Часом падає дощ.
- Мені подобається осінній дощ і жовте листя
на деревах та під ногами.
Г / ^ Г У
- А мені восени сумно, я люблю весну.
- Мій улюблений місяць - квітень. Навесні небо

блакитне, прозоре, сонце лагідне, кущі та дерева
«слені, багато квітів.
- Весною також інколи буває пізній сніг, навіть
у І равні. А ще - під ногами калюжі.
- Як і восени. Але ж після весни - літо, попереду
канікули і розваги.
- Після весни попереду - сесія, яку треба скласти,
У У^ ^ У
а вже потім - канікули і розваги.
61
Анализ диалогов
/ Несовпадение имён сущ ествительны х в роде и числе

укр. листя (с. р.) — рус. листья (мн. ч.)
укр. квітка (ж. р.) рус. цветок (м. р.)
укр. розвага (ж. р.) —^рус. развлечение (с. р.)
/ В ы раж ения
укр. скласти сесію, екзамен = іепит ^ рус. сдать сессию,
экзамен
укр. пора року —>рус. время года
укр. дощ (сніг) падає ^ рус. дождь (снег) идёт
— 4. На какие вопросы даны следующие ответы ?

1 .................? 1. Так, тепер зима.
2 ................ ? 2. Погода взимку холодна.
3 ................ ? 3. Тепер лютий.
4 ................ ? 4. Часом сніг, а інколи дощ.
5 ................? 5. Сірі хмари, холодний вітер, під
ногами - калюжі.
6 .............. ? 6. Лютий - не мій улюблений міеяць.
—^ 5. И спользуя лексику из диалогов, расскаж ите о

своём любимом времени года.
-^ 6. П ереведите на украинский язы к:

1. Лето - моё любимое время года. 2. Мне нравится, ког
да идёт дождь. 3. Это твоя любимая книжка? 4. Интересно ли
смотреть кино? 5. А летом погода иногда холодная? 6. Мой
любимый месяц - декабрь. 7. Под ногами лужи и жёлтые
лиетья. 8. Впереди сессия, нужно учиться.
62
Урок 7
( ловарь
1г МО, однако пізній позднии

Пні ні о много після после
п ІНКИІ НИЙ голубой; подобається нравится (он)
и;пурный попереду впереди
ПIII |1»кий близкий пора время (года);
іігрф верфь временной отрезок
ІІІ.НЬІІИЙ свободный потім потом
ІІІСІІИ восемь прозорий прозрачный
I|•III гельський учительский ріж пов. накл. режь
I0.11уб голубь річенька реченька,
10.11убонька голубушка речушка
иідько дядя світить светит (оно)
нашуть живут (они) селянство крестьянство
І іеііі идёшь (ты) селянський крестьянский
кнлюжа лужа синенький синенький
козацький казацкий, сільський сельский
казачий сірий серый
1111ІДНИЙ ласковый; слизький скользкий
кроткий, мягкий степ степь
лікар врач сумно грустно
лікарський врачебный сьомий седьмой
менший меньший теплий тёплый
навіть даже тонше тоньше
назва название улюблений любимый
низький низкий (о предмете)
осінній осенний холодний холодный
особливо особенно часом=інколи иногда
63
УРОК 8
♦ Упрощение в группах согласных

♦ Апостроф ♦ Названия дней недели
Упрощение в группах согласных

В украинском языке при сочетании нескольких соглас
ных, как правило на стыке корня и суффикса при образовании
новых слов, происходит упрощение в группах таких соглас
ных. Один согласный, по преимуществу в корне слова, утра
чивается. Например: щастя - щасливий, проїзд - проїзний,
тиждень - тижневий. Такое явление нередко наблюдается и
в русской речи, однако на письме оно не находит отражения,
ср.: счастье - счастливый, проезд - проездной. В украинском
языке упрощение в группах согласных может происходить и
при изменении формы слова, например: тиждень - тижня
(р. п. ед. ч.). Чаще всего наблюдаются следующие типы упро
щений:
стл сл: щастя - щасливий;
стн —* сн: честь - чесний, радість - радісний;
слн —> сн: ремесло - ремісник;
стськ —» ськ: місто - міський.
В некоторых словах упрощение не происходит: кістлявий,
хвастливий, випускний. В словах иноязычного происхожде
ния упрощение может не отражаться на письме:
нт + ств —* нтств [нств]: агент - агентство, студент -
Г
студентство; У Г
ст + ськ —>•стськ [ськ]: турист - туристський;

нт + ськ — *■ нтськ [нськ]: студент - студентський;
ст + ^ » стд [з<)|: шість - шістдесят;
ст + с стс {сс\. шість - шістсот.
64
Урок 8
укр. сонце рус. солнце
укр. серце рус. сердце
^ 1. Прочитайте слова, обращая внимание на отли

чии в произношении и написании слов в украинском
и русском языках:
щасливий доблесний студентський
чесний ненависний туристський
радісний нещасний інтелігентський
усний цілісний парламентський
ВИЇЗНИЙ міський учасник
^ 2. Переведите словосочетания:
выпускной вечер, счастливый человек, радостная встре-
хороший ремесленник, близкий свет, доброе сердце, го
'III.
родской зевака, честная борьба, свободное время, скользкий

чгііовек, белый голубь, чёрная ночь, студенческая столовая,
\дмнительная книжка, высокий библиотекарь, жёлтая степь,
красивое лицо, низкое крыльцо, хвастливый парень
Апостроф
В украинском языке разделение звуков внутри слова на
письме обозначается апострофом ('). В русском языке эти
функции выполняют твёрдый знак и разделительный мягкий
так. В украинском языке апостроф употребляется:
I) после губных согласных б, п, в, м, ф перед йотирован-
иыми я, ю, Є, Ї, например: п 'я т ь , м ' я ч , с о л о в ' ї , д е в ' я т ь , б ' ю ,
ч І•. Если перед губным стоит другой согласный (кроме р),
ІІЧОДЯЩИЙ в состав корня, то звуки не читаются раздельно и
65
апостроф не пишется, например: свято, цвях, но торф 'яний.

Если такой согласный принадлежит к приставке, то звуки
читаются раздельно и апостроф ставится, например: зв'язок,
розм 'якшити;
2) после р в конце слога перед йотированными, напри
мер: бур 'ян, кур 'єр, на подвір "і, з матір 'ю, но: гарячий, ряд,
буряк-,
3) после приставок и первой части сложных слов, закан
чивающихся на согласный, перед йотированными, например:
від'їзд, об'єднання, з'явитися, пів'яблука-,
4) в имени Лук'ян и производных от него: Лук'янович,
Лук 'яненко. Лук 'янівка*.
3. Прочитайте слова, добиваясь правильного произ-

нош ения:
п'ять м'який розв'язка подвір'я
дев'ять рум'яний зв'язок узгір'я
м'ята торф'яний об'єднувати бар'єр
м'ясо зів'ялий від'їзд прем'єр
м'яз п'єса п'ятниця інтерв'ю
4. Вставьте пропущенные слова:

1. Це моя ... книжка. 2. На подвір'ї ... дітей.
3. Восени під ногами ... листя. 4. Яка дивна ... п'єси.
5. Навесні світить ... 6. А де тут ... ? 7. Вони ... у Харкові.
8. У нас ... іспит. 9. Це ... студентів. 10. Москва - моє
улюблене . . . .
* Употребление апострофа в собственных именах, фамилиях, геогра

фических названиях и словах иноязычного происхождения имеет свои
особенности, они требуют отдельного рассмотрения.
66
Урок 8
Назви днів тижня • Названия дней недели

понеділок понедельник
вівторок вторник
середа среда
четвер четверг
п'ятниця пятница
субота суббота
неділя воскресенье
^ 5. Прочитайте стихотворение, вместо точек вставьте

и|ии|ущенные названия дней недели и переведите текст:
г г
Підкажи словечко
Вранці ми із добрим ділом
день вітали . . . .
Ніченька минула скоро, -
трудовий іде ... .
За ним спритна, молода
поспішає . . . .
А четвертий день тепер
називається . . . .
Діло добре ладиться,
як настала . . . .
Вдома скрізь кипить робота,
як почнеться день . . . .
А субота - хлібом-сіллю
привела сестру . . . .
Ось і тижневі кінець,
хто трудився - молодець.
С. Жупанин
67
вранці утром настати наступить
діло дело скрізь везде
вітати приветствовать почнеться начнётся (он)
ніченька ночка хліб хлеб
минути пройти, миновать сіль соль
спритна ловкая, бойкая молодець молодец
поспішати спешить
68
Урок 8
укр. день народження рус. день рождения
укр. чекати {кого? чого? рус. ждать {кого? него?)
на кого? на що?)
укр. тебе, у тебе (р. п.) рус. тебя, у тебя (р. п.)
укр. мене, у мене (р. п.) рус. меня, у меня (р. п.)
Діалоги • Диалоги
1
- Який сьогодні день тижня - четвер?
- Ні, четвер був вчора, а сьогодні п'ятниця. Завтра
вихідний!
- Субота - твій улюблений день тижня?
- Так, а день народження - мій улюблений день
року. Він був позавчора.
- Добридень! Радий тебе бачити!

- Привіт! Запрошую тебе у гості. Післязавтра мій
день народження.
- З радістю приїду. Я ще не був у тебе вдома.
- Зі мною живуть мати і батько. Чекаємо на тебе
у неділю.
- Я обов'язково прийду. До зустрічі!
6. Прочитайте диалоги и повторите их в лицах.
69
7. Переведите на украинский язык:

1. Сегодня радостный день: у меня день рождения.
2. Приглашаю тебя в гости. 3. Послезавтра устный экза
мен, нужно учиться. 4. Павел и Оксана рады тебя видеть.
5. Когда у тебя выходной день? 6. Сегодня я сижу во дво
ре. 7. В полночь он был дома. 8. Иван - участник встречи.
9. Я обязательно приеду на день рождения. 10. Какой вчера
был праздник?
О Словарь
бар'єр барьер кур єр курьер
буряк свёкла місто город
б'ю бью (я) міський городской
бур'ян сорняк, бурьян м'яз мыщца
в'є вьёт (он) м'який мягкий
виїзний выездной м'ясо мясо
випускний выпускной м'ята мята
вихідний выходной м'яч мяч
від'їзд отъезд ненависний ненавистный
гарячий горячий нещасний несчастный
дев'ять девять об'єднання объединение
доблесний доблестный об'єднувати объединять
запрошую приглашаю (я) обов'язково обязательно
зв'язок связь парламентський парламент
зів'ялий увядший ский
зі мною со мной п'єса пьеса
3 матір'ю с матерью пів'яблука пол-яблока
з'явитися появиться післязавтра послезавтра
інтелігентський интелли подвір'я двор
гентский позавчора позавчера
інтерв'ю интервью прем'єр премьер
кістлявий костлявый проїзний проездной
70
Урок 8
иііоїід проезд студентський студенческий

м им» пять сьогодні сегодня
|И1;|||й рад тижневий недельный
|м1/|1с 11ий радостный торф'яний торфяной
|иіііісгь радость туристський туристский
ІІГІЧІСІІИК ремесленник узгір'я взгорье
| 1о иГязка развязка учасник участник
|ми 1и 'якш и ти размягчить усний устный
рум'яний румяный хвастливий хвастливый
ПІЯ ГО праздник цвях гвоздь
( олов'ї (мн. ч.) соловьи цілісний целостный
4*Iудентство студенчество
71
УРОК 9
♦ Удвоение согласных ♦ Употребление гла

гола-связки бути в настоящем времени
♦ Количественные числительные от 1 до 20
Удвоение согласных
Удвоенные согласные характерны как для русского, так и
для украинского языков. Чаще всего удвоение происходит на
стыке значимых частей слова, например: відділ, возз 'єднання,
осінній, письменник, годинник, а также на стыке двух частей
сложносокращённых слов: військкомат, заввідділом.
Характерной особенностью украинского языка являет
ся наличие долгих мягких согласных с конечным а (графи
чески он изображается как я) у существительных среднего
рода, например: життя, побачення, народження, обличчя,
збіжжя. Таким словам в русском языке чаще всего соответ
ствуют имена существительные среднего рода с окончанием
-ие, что обусловлено исторически: в процессе развития близ
кородственных языков в русском языке сохранилось старое
окончание -ие, а в украинском языке в результате выпадения
-и- предшествующий мягкий согласный удвоился. Ср.: укр.
життя, зілля, знання и рус. житие, зелие, знание. В совре
менном украинском языке такую форму имеют большин
ство отглагольных существительных, например: читати -
читання, прибути - прибуття, мислити - мислення.
Также в современном украинском языке удвоение соглас
ных может быть результатом изменения формы слова (им. п.
сіль - ТВ. п. сіллю; инф. лити - 3 л. ед. ч. наст. вр. ллє), а
в словообразовании происходить на стыке согласных в ре
зультате чередования {дочка - доччин, кріпак - кріпаччина).
Удвоенные согласные присущи и некоторым формам прила
гательных {осінній, здоровенний, старанний).
72
Урок 9
<)гоГ)ое внимание следует обратить на удвоение соглас-

III.и и словах иноязычного происхождения. В отличие от рус-
......о языка в украинском языке в нарицательных существи-
II 11М1ЫХ иноязычного происхождения согласные, как прави
ці. ІІС удваиваются, например: клас, каса, група, програма,
ііііііі. По єсть исключения, например: ванна, вілла, мадонна,
оічііші и др.
И собственных именах и географических названиях, как
\|||);тиских, так и иноязычных, удвоение согласных в рус-
I Ы1М и украинском языках часто не совпадает, например:
имена укр. Сава, Киршо, Пшип, Інеса (рус. Савва, Кирилл,
•Ічі'іітп, Инесса), но: укр. Аполлон, Алла, Геннадій; географи-
■из кис названия - укр. Запоріжжя, Донеччина, Німеччина,
Ігі'і’ччина (рус. Запорожье, Донетчина, Германия, Турция).
Написание слов иноязычного происхождения нужно прове-
111111. по словарю.
' ^ 1. Прочитайте слова, обращая внимание на произ

ношение долгих мягких согласных:
иівдання життя обличчя оповідання
питання буття волосся проміння
шання багаття насіння задоволення
мислення стаття дозвілля запізнення
повстання суддя весілля підвіконня
. 2. Прочитайте и переведите стихотворение:
Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть.
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім'я вечеря коло хати.
Вечірня зіронька встає.
73
Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,
Та соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все. Тільки дівчата
Та соловейко не затих.
Т. Шевченко
74
Урок 9
• инок садик вечірня вечерняя
•(ОНО иозле зіронька звёздочка
I \д11 и гудеть научати учить, поучать
іі'іуі агар пахарь соловейко соловушка
«іііііа і и петь покласти зд. уложить спать
І'іу'іи дееприч. идя діточки детки, деточки
т"ісря(є) ужинает (она) свої свои
гім'м семья тільки только
Употребление глагола-связки бути в настоящем

времени
Глагол бути в украинском языке в настоящем времени во
т ех лицах имеет одну форму: е. Сфера его употребления го
раздо шире, чем глагола-связки быть (в настоящем времени -
ігть) в русском языке. Например: У вас є квартира? - У вас
сеть квартира? (Эти формы одинаковы). Но: Д е ви є? = Д е
чи? - Где вы? (в отличие от русского языка, в украинском
языке возможны обе формы).
-.5 ^ 3. Прочитайте и переведите предложения:

1. Що у тебе тут Є? Книжки, зощит і ручка. 2. У мене
( журнал і газета, а ще - оповідання відомого письменника.
Г Чи у вас є питання? Так, у мене є питання: яке завдання
на завтра? 4. У тебе є стаття про возз'єднання Німеччини?
.'і. Тільки у Марії таке довге волосся і таке гарне обличчя.
(у. На підвіконні багато квітів. 7. Сьогодні ллє дощ і я не йду
на побачення. 8. У часи кріпаччини було селянське повстання
за визволення від гніту. 9. У мене є запрощення на весілля.
10. Опівночі б 'є годинник.
75
Количественные числительные от 1 до 20
ОДИН один
два два
три три
чотири четыре
п'ять пять
шість шесть
сім семь
вісім восемь
д ев'ять девять
десять десять
одинадцять одиннадцать
дванадцять двенадцать
тринадцять тринадцать
чотирнадцять четырнадцать
п'ятнадцять пятнадцать
шістнадцять шестнадцать
сімнадцять семнадцать
вісімнадцять восемнадцать
дев'ятнадцять девятнадцать
двадцять двадцать
4. Согла суйте слова в скобках с существительными:

1. (Наш) дозвілля. 2. (їхній) згода. 3. (Жовтий) насіння.
4. (Веселий) свято. 5. (Довгий) життя. 6. (Зів'ялий) листя.
7. (Білий) св.ітло. 8. (Зелений) місто. 9. (Мій) розвага.
10. (Добрий) зв'язок. 11. (Щасливий) людина. 12. (Сту
дентський) об''єднання. 13. (Слизький) м'яз.
76
Урок 9
^ 5. Переведите предложения:
I. Завтра праздник, мне нужно появиться дома. 2. Ни-
•■ПІІПЙ - старательный студент. 3. Не нужно меня бояться.
I М н е нравится смотреть на костёр. 5. Во дворе много цве
т и (). Почему ты не дома? 7. Послезавтра мне обязательно
и\ (И11о быть там. 8. Разве Павел - твой муж? 9. Уже октябрь, а
ИИ IІ.Я до сих пор зелёные 10. У тебя есть время?
^ Словарь
П|и II I гя костёр кріпаччина крепостничество

Пу 11я бытие мислення мышление
•ич'ілля свадьба мислити мыслить
ни шолення освобождение насіння собир. семена
ііійськкомат военкомат оповідання рассказ
ИІЛДІЛ отдел (произведение)
м ои'єднання воссоединение письменник писатель
иолосся волосы питання вопрос
ІОДИІІНИК часы підвіконня подоконник
/10 ІНІЛЛЯ досуг повстання восстание
ІОЧЧИН дочкин прибути прибыть
л и н я жизнь прибуття прибытие
ИІІІІИДДІЛОМ завотделом проміння собир, лучи
шидання задание старанний старательный
шдоволення удовольствие стаття статья
ІІІІІІІНЄННЯ опоздание суддя судья
ишрошення приглашение читання чтение
ідоровенний здоровенный читати читать
кріпак крепостной
77
УРОК 10
♦ Благозвучие ♦ Порядковые числительные

от 1 до 20 ♦ Формы вежливости
Благозвучие
В каждом языке звуки соединяются по определённым пра
вилам. Благозвучие украинского языка {укр. милозвучність)
основано на гармоничном соотношении гласных и соглас
ных звуков, которое составляет в среднем 2 гласных звука на
3 согласных. Украинский язык избегает стечения как гласных,
так и согласных. Стечение согласных встречается чаще и
является более сложным для произношения. Такие языковые
явления, как упрощение в группах согласных, удвоение со
гласных, чередование согласных, апостроф и многие другие,
связаны именно с законом благозвучия.
Среди многих видов чередований* очень характерными
для украинского языка являются два типа чередований со
гласных г, к, х \
1) г, к, X ж , ч, ш: нога - ніжка, рука - ручка, муха -
мушка; луг - луже, козак - козаче, Явтух - Явтуше;
2) г, к, д: —>з, ц, с: нога - на нозі, рука - у руці, муха - на
мусі.
Если первый тип чередований встречается в русском язы
ке - в словообразовании (образование слов с уменьшительно
ласкательным значением, ср.: нога - ножка, рука - ручка,
муха - мушка), то второй является особенностью украинско
го языка и наблюдается при изменении формы слова.
На достижение благозвучия направлено ещё одно явление
украинского языка, связанное с вариантностью языковых
* Более подробно эти языковые явления будут рассмотрены в «Основ

ном курсе».
78
Урок 10
»ч)шшц. Из нескольких вариантов приставок, предлогов, на

речий, частиц выбираются те, которые ориентированы на до-
. ІИЖСНИЄ благозвучия. Прежде всего это касается вариантов
ирис і авок и предлогов в - у , а также вариантов союзов і - й:
1) между согласными и после согласного употребляют-
I м у или I, например: наш учитель, він у нас, Іван ішов, Пилип
І Максим;
2) между гласными и после гласного употребляются в
(если последующий не в) или й, например: наша вчителька,
иона в нас, Ніна йшла, Олена и Ольга (но: вона у вікні);
3) в начале текста или после паузы (новое предложение)
употребляется гласный, например: У матері була дочка. I
Мали її Оленою.
Те же правила - наличие предшествующего (или после
дующего) гласного или согласного - касаются выбора одного
|п вариантов:
- приставок ув-, уві-, вві-, дозвіл увійти - дозвольте
ввійти
- предлогов з, зі, із (зо)', був з Андрієм, ви зі (зо) мною,
йшов із центру,
- частиц би, же (употребляются после согласных) шб,ж
(употребляются после гласных): був би - була б, ти ж -
там же;
- возвратной частицы -ся (-сь): дивитися кіно - дивитись
у вікно;
- наречий, предлогов, частиц, например: більше - більш,
попереду - поперед, лише - лиш.
Правила гармоничного сочетания гласных и согласных
звуков не распространяются на слова иноязычного происхо
ждения, о чём уже говорилось в теме об упрощении в груп
пах согласных (см. урок 8, с. 64).
Непосредственное отношение к законам благозвучия име
ет и широко распространённое в украинском языке функцио
В словарях представлены оба варианта таких форм.
79
нирование лексических дублетов, о котором речь ещё впере

ди. Что же касается часто употребляемого соединительного
союза I, то кроме варианта й, у него имеется ещё и вариант
та, например: брат і сестра та їхня мати.
1. Прочитайте предложения, обращая внимание на

употребление вариантов языковых форм:
1. У тебе є м'яч? 2. Мені треба подивитися програму
на завтра. 3. Вчора батько з сином був у кіно. 4. Ти йдеш
вечеряти? 5. Микола Петренко вчиться зі мною в одній групі.
6. У вівторок ми вітаємо Павла з днем народження. 7. Із
задоволенням приїдемо до вас у гості. 8. Чекаю на тебе та
твою сестру після заняття.
—^ 2. Переведите выражения на украинский язык, вы

брав один из вариантов языковых форм:
он и она, она и он, они учатся, Мария и Иван учатся,
прибыть в университет, бьёт в колокол, Иван щёл, идти в
кино, ждём в понедельник, книжка в руке, у меня гость, лишь
она, лишь Ольга, больше не было, был бы дома, была бы у
тебя
3. Прочитайте и переведите стихотворение:

Г
Мова
Сію дитині
в серденько ласку.
Сійся-родися
ніжне «Будь ласка»,
вдячне «Спасибі»,
«Вибач» тремтливе -
слово у серці,
як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!».
80
Урок 10
«Світлої днини», -
щедро даруй ти
людям, дитино.
Мова барвиста,
мова багата,
рідна і тепла,
як батьківська хата.
В. Гринько
81
СІЯТИ сеять СВІТЛИН светлый
дитина ребёнок днина денёк
серденько сердечко даруй зд, дари (ты)
ніжний нежный барвистий красочный
будь ласка пожалуйста багатий богатый
вдячний благодарный рідний родной
тремтливий трепетный теплий тёплый
зернятко зёрнышко батьківський зд. родительский
4. Прочитайте предложения:
1. Марії 18 років. 2. Андрію 11 років. 3. Вони вчаться
вже 5 років. 4. Петру - 17 років, Олені - 19, а їхній сестрі
Ользі вже 20 років. 5. Малій Катрусі лише 6 років.
Порядковые числительные от 1 до 20
перший первый
другий второй
третій третий
четвертий четвёртый
п'ятий пятый
шостий шестой
сьомий седьмой
восьмий восьмой
дев'ятий девятый
десятий десятый
одинадцятий одиннадцатый
дванадцятий двенадцатый
тринадцятий тринадцатый
чотирнадцятий четырнадцатый
п'ятнадцятий пятнадцатый
82
Урок 10
иж іііадцятии шестнадцатый
• ІМІІІІДЦЯТИЙ семнадцатый
ИИ імііадцятий восемнадцатый
ИИ я гнадцятий девятнадцатый
Іна д ц я ГИЙ двадцатый
5^ 5. Вставьте порядковые числительные;

I. Лютий - це ... місяць. 2. Травень - це ... місяць.
< Липень - це ... місяць. 4. Серпень - це ... місяць.
’< Пистопад - це ... місяць. 6. Березень - це ... місяць.
5^ 6. Вставьте пропущенные слова:

1. Перший місяць - це ... . 2. Четвертий місяць
іііпивається__ 3. Шостий місяць називається___4. Дев'ятий
МІСЯЦЬ - це . . . . 5. Дванадцятий місяць - це . . . . 6. Десятий
місяць називається . . . .
Форми ввічливості • Формы вежливости
ИііГ)ач(те), будь ласка! Извини(те), пожалуйста!

11рошу вибачити (пробачити)! Прошу извинить!
Даруй(те)! Прости(те)!
І Ісрепрошую. Извините, простите.
Нічого (не сталося). Ничего (не случилось).
Нічого страшного. Ничего страшного.
Нибачте, що турбую. Извините, что беспокою
(за беспокойство).
Нибачте за запізнення. Извините за опоздание.
(Красненько, щиро) дякую. (Покорнейше, искренне)
благодарю.
Спасибі. Спасибо.
І Ісма за що (дякувати). Не за что (благодарить).
Як справи? Дякую, все гаразд. Как дела? Спасибо, всё
хорошо.
83
Словарь
більш(е) больше ДОЗВІЛ разрешение
ввійти и увійти войти лиш(е) лишь
ввічливість вежливость поперед перед, пред, предо
дозвольте разрешите страшний страшный
основной
КУРС
УРОК 11
♦ Род и число имён существительных

♦ Дублеты ♦ Специфика употребления суф
фиксов в украинском языке
Род имён существительных

ІІ украинском языке, как и в русском, имя существитель
ное (укр. ім енник) - это знаменательная часть речи, которая
о( (означает предмет, лицо, абстрактное понятие или явление
II обладает категориями рода, числа и падежа. Существитель
ные делятся на одушевлённые и неодушевлённые и распре-
иеляются по склонениям.
Как и в русском, в украинском языке существительные бы-

илюг трёх родов: мужского, женского и среднего.
К мужскому роду относятся имена существительные:

1) с основой на твёрдый согласный, не имеющие оконча
ния в именительном падеже единственного числа (нулевое
окончание) или с окончанием на -о, например: будинок, син,
коридор, тато, батько, Павло, Сашко',
2) часть существительных с основой на мягкий согласный
II нулевым окончанием, например: день, місяць, вересень,
уііопець, Василь',
3) существительные с нулевым окончанием и основой на-й,
например: гай, край, передпокій, Сергій',
4) существительные с нулевым окончанием и основой на
шипящий согласный, например: дощ, хрущ, кущ, товариш,
Кайдаш',
5) существительные, обозначающие лиц мужского пола и
мужские имена с окончанием на -а, -я, например: вельможа,
Микола, Льоня, Валя.
87
Основной курс
к женскому роду относятся имена существительные:

1) с окончаниями -а, -я в именительном падеже един
ственного числа, например: кімната, квартира, дочка, душа.
Г Р Г Г /
полиця, матуся, Оля, аудиторія, Марія',

2) часть существительных с основой на твёрдые, мягкие
или щипящие согласные и с нулевым окончанием, например:
любое, пом 'ять, радість, осінь, тінь, ніч, річ, зустріч',
3) существительное с окончанием -и в именительном па
деже единственного числа мати.
К среднему роду относятся имена существительные:

1) с окончаниями на -о, -е, -я в именительном
/ Г
падеже
Г
единственного числа, например: вікно, дно, сонце, серце,

прізвище, поле, море, життя, обличчя, питання',
2) часть имён существительных, обозначающих названия
молодых существ (детёнышей людей и зверей) и имеющих
окончания -а, -я, например: дівча, хлоп'я, дитинча, кача,
кошеня, жабеня, цуценя.
Как и в русском языке, в украинском языке есть суще
ствительные общего рода. Они имеют окончание -а и могут
обозначать лиц как мужского, так и женского пола, например:
колега, староста, сирота, нероба, нікчема, бідолаха.
Так же как и в русском, в украинском языке имеются не
которые имена существительные, у которых происходит ко
лебание рода, например: зал и зала, пелюсток и пелюстка.
Таких существительных в украинском языке намного боль
ше, чем в русском.
Очень часто имена существительные, обозначающие в
украинском и русском языках идентичные предметы и явле
ния, не совпадают в роде независимо от того, являются ли
слова, обозначающие эти предметы и явления, однокорен
ными или разнокоренными. Например: укр. собака (м. р.) -
рус. собака (ж. р.), укр. пил (м. р) - рус. пыль (ж. р.), укр.
передпокій (м. р.) - рус. прихожая (ж. р.), укр. питання
(с. р.) - рус. вопрос (м. р.).
88
Урок 11
Число имён существительных

Как и в русском языке, большинство имён существи-
11‘||Ы1ых в украинском языке употребляются в единствен
ном и множественном числе, например: кімната - кімнати,
Міпнуся - матусі, батько - батьки, гай - гаї, вікно - вікна,
пп'їс - поля.
И в русском, и в украинском языках имеются существи-
тп .н ы е, употребляющиеся только в единственном или толь
ко но множественном числе. Например, только в единствен
ном числе употребляются: золото, виноград, молодість,
пшша, туга. Только во множественном числе употребляют-
<я: ворота, канікули, вершки, окуляри, ножиці.
Число имён существительных в двух языках может
нс совпадать, например: укр. волосся (ед. ч.) - рус. волосы
(мм. ч.), укр. листя (ед. ч.) - рус. листья (мн. ч.), укр. двері
(мм. ч.) - рус. дверь, двери (ед. и мн. ч.), укр. меблі (мн. ч.) -
рус. мебель (ед. ч.).
Дублеты
Как и в русском языке, в украинском языке щироко рас-
11ространены дублеты, представляющие собой разновидности
я маковых единиц разного типа, например, в русском языке:
иначе - иначе, языкознание - языковедение, порой - порою,
речонка - речушка, голова - глава и т. д. Изучая украинский
я м>1к, следует обратить внимание на лексические дублеты,
которые в нём представлены гораздо шире, чем в русском
языке, например: рож а - троянда, пил - порох - пилюка,
.жовтогарячий - оранжевий, мандрівка - подорож.
В связи с языковыми процессами, происходящими сейчас
І» Украине, количество дублетов в украинском языке, и пре
жде всего лексических, резко увеличивается - как за счёт воз
вращения в речевое употребление старых слов, так и в связи
с широким образованием неологизмов, например: апельсин -
89
помаранча, лимон - цитрина, аеропорт - летовищс,

переговори - перемови - перемовини - перемовлення, пилосос
пилосмок - порохотяг.
-^ 1. Раскрыв скобки, согласуйте слова в роде и числе:

(Перший) вчителька, (третій) питання, (веселий) цуценя,
(білий) двері, (високий) хлопець, (гарний) рожа, (такий)
колега, (жовтогарячий) листя, (мій) меблі, (злий) собака, (їхній)
дівча, (зелений) гай, (мій) батьки, (сильний) дощ, (старий)
човен, (веселий) життя, (червоний) місяць, (любий) матуся,
(зелений) жабеня, (білий) світ, (мій) соловейко, (старий) мати,
(дивний) журба, (білий) вершки, (їхній) передпокій, (густий)
пил, (чорний) хмара, (зелений) луг, (другий) струмок, (мій)
кава, (чорний) качур, (гарний) мова, (добрий) ранок, (такий)
помилка, (довгий) луна, (мій) кут, (любий) тато
-^ 2. Ответьте на вопросы:
1. Чи зараз ви вдома? 2. У вас є квартира? 3. Як справи?
4. Сьогодні неділя? 5. Який твій улюблений місяць? 6. Хто
твій тато? 7. А це хто?
■^ 3. Скажите по-украински:
1. Кто она такая? 2. Почему ты дома? 3. Это моя люби
мая комната. 4. Сейчас осень, октябрь. 5. Сегодня сильный
дождь. 6. У нас красивая мебель. 7. У меня есть белый ко
тёнок. 8. Моя фамилия Петренко. 9. Меня зовут Дмитрий.
10. Хороший кофе. 11. Моя комната большая.
90
Урок 11
Основний текст о Основной текст
Наша квартира
Мене звуть Павло. Ми з батьками мешкаємо в центрі

міста. Будинок наш високий і сучасний. Є ліфт і всі вигоди.
На подвір'ї - дитячий майданчик, багато зелені й квітів.
Живемо ми тут недавно. У нас дев'ятий поверх.
91
9 г г ^
А ось наша квартира. У нас три кімнати, передпокій,

кухня, ванна та туалет. Усі кімнати окремі; два вікна виходять
на південь, а одне - на північ.
Найбільша кімната - це вітальня. Вона світла і простора.
Тут є шафа, полиці для книжок, телевізор, столик, канапа і два
крісла. На підвіконні - горщики з квітами, за ними доглядає
моя матуся. На стінах - наші світлини й картини. Ми любимо
збиратися тут увечері всі разом.
Дві інші кімнати - це спальня батьків і моя кімната. У
спальні є лоджія. Там також є меблі: шафа для одягу, ліжко,
комод, дзеркало і стільчик. На підлозі - м'який килим. Весною
мама висаджує на лоджії квіти, вони цвітуть усе літо, аж до
осені. А моя кімната невелика, але затишна. Тут також є
шафа і ліжко, а ще - книжкова шафа, письмовий стіл, лампа,
стілець і комп'ютер. На стінах - мої фотокартки з наших з
однокурсниками мандрівок.
Ванна і туалет у нас теж окремі, а всі двері у квартирі
виходять у передпокій.
Кухня також досить простора, тут є друга лоджія. На
кухні - холодильник, кухонні шафи, стіл, стільці і ще один
телевізор. Тут господиня - наша матуся, а ми з татком інколи
їй допомагаємо.
Рідним та друзям подобається у нас бувати, а ми гостинно
їх приймаємо.
92
Урок 11
І пишиК ^01^ Словарь

IIЛі ;ю осені до самой осени меблі мебель
г
Оин.ки родители мешкати жить, проживать

Пунши бывать найбільший самый большой
0у/|1111ок дом, здание одне одно
•1111 од и удобства одяг одежда
мііпіджувати высаживать окремий отдельный
•III ходити выходить передпокій прихожая
•ііпільня гостиная письмовий письменный
••(•I и ус1 все південь юг
іоріїїик горшок північ север
юсиодиня хозяйка підлога пол
ІОС І ИННО гостеприимно поверх этаж
і пері дверь полиця полка
1111 ячий м айданчик дет приймати принимать
ская площадка просторий просторный
ііоілядати присматривать, разом вместе
г
ухаживать рідні родные

/юиомагати помогать світлий светлый
носить довольно світлина=фотокартка фото
друзі друзья графия, фотокарточка
1111 ишний тихий, уютный стіл стол
•Пиратися собираться стілець стул
іслень зелень стільчик стульчик
ІІІІІІИ Й другой, иной стіна стена
•синапа диван столик столик
килим ковёр сучасний современный
книж ковий книжный татко папочка
крісло кресло увечері и ввечері парен, ве
кухонний кухонный чером
ліжко кровать цвісти цвести
мандрівка путешествие шафа шкаф
матуся мамочка, матушка
93
Аналіз тексту Щ Анализ текста

Несовпадение имён существительных в роде
укр. місто (с. р.) —>•рус. город (м. р.)

укр. подвір'я (с. р.) рус. двор (м. р.)
укр. дитячий майданчик (м. р.) ^ рус. детская площадка
(ж. р.)
укр. передпокій (м. р.) рус. прихожая (ж. р.)
укр. шафа (ж. р.) ^ рус. шкаф (м. р.)
укр. канапа (ж. р.) —♦ рус. диван (м. р.)
укр. ліжко (с. р.) —^рус. кровать (ж. р.)
укр. підлога (ж. р.) —>рус. пол (м. р.)
укр. мандрівка (ж. р.) —>рус. путешествие (с. р.)
укр. підвіконня (с. р.) — рус. подоконник (м. р.)
укр. одяг (м. р.) ^ рус. одежда (ж. р.)
/ Несовпадение имён существительных в числе

укр. меблі (мн. ч) ^ рус. мебель (ед. ч.)
укр. двері (мн. ч.) —>рус. дверь, двери (ед. и мн. ч.)
/ Сочетание имён существительных с предлогами

укр. на подвір'ї (пр. п.) = у дворі (пр. п.) —>рус. во дворе
(пр. п.)
94
Урок 11
^ <К'обенности употребления существительных

1л/>. батько рус. отец
гл/>. батьки рус. родители
/ Дублеты
укр. світлина=фотографія=фотокартка —»рус. фотография^
фотокарточка
Г ^
укр. канапа=диван —>рус. диван

укр. подвір'я=двір — рус. двор
укр. мандрівка=подорож — рус. путешествие
Специфика употребления суффиксов

в украинском языке
И украинском языке гораздо чаще, чем в других языках,
мюгребляются уменьшительно-ласкательные суффиксы.
»|() характерно для имён существительных, прилагатель
ных, наречий. Например, в данном тексте: матуся, татко,
, піічьчик',у Л. Украинки (урок 3): горбочок, садочок, хатинка,
міі'існькая дитинка, в стихотворениях Т. Шевченко (уроки
■> II 9): качечка, качаточка, дітки, садок, зіронька, діточки,
ччювейко и т. п. Такое употребление является отражением на
I рамматическом уровне одного из основных законов украин-
( кого языка - закона благозвучия, оно также отражает одну из
•юрт украинского национального самосознания: стремление
увидеть и передать красоту окружающего мира, в данном
I пучае с помощью уменьшительно-ласкательных суффик-
I (Ж. При переводе на другие языки, в том числе на русский,
IIу черту украинского языка чаще всего полностью передать
невозможно.
95
............................................................. ....................................................
Омонимы - это слова, одинаковые по звучанию и раз
ные по значению, например: брак - супружество и
брак - испорченная продукция. М еж ъязыковые омо
нимы - это слова, одинаковые (или очень близкие) по
звучанию в разных языках, но разные по значению, на
пример: укр. луна (рус. эхо), рус. луна (укр. місяць).
................. ..................................
Межъязыковые омонимы
укр. мешкати рус. жить
укр. баритися рус. мешкать
укр. другий рус. второй

укр. інший рус. другой, иной
укр. вигода, вигоди рус. удобство, удобства

укр. користь {иногда - вигода) рус. выгода, польза
г у 4. Ответьте на вопросы:
1. Де мешкає Павло з батьками? 2. Який у них будинок?
3. Чи є всі вигоди? 4. Який у них поверх? 5. Скільки у них
кімнат? 6. Куди виходять вікна у квартирі? 7. Які меблі є у
вітальні? 8. А яка у них спальня? 9. Чи у квартирі є квіти?
10. Якою є кімната Павла? 11. А хто господиня на кухні?
5. Закончите предложения:
1. Ми мешкаємо ... .2 . Наш будинок . . . . 3. У нас є . . . .
4. Наша вітальня . . . . 5. Наша кухня . . . . 6. Моя кімната . . . .
7. У моїх батьків є ... .
96
Урок 11
^ 6. Вставьте пропущенные слова:

I. У нас ... кімнати. рідні
Є в с і ... . світлини
Усі вікна виходять на ... . квіти
4. Ми живемо тут . . . . захід
На стінах у вітальні висять . . . . недавно
(). У нас бувають ... та друзі. чотири
7. На вікні у нас завжди . . . . вигоди
5^ 7. Переведите на украинский язык:

1. Мои родные живут в центре города. 2. У них про-
»Iорная и светлая квартира. 3. Все окна выходят на восток.
I Мам нравится бывать у них. 5. У них во дворе много зелени
и цветов. 6. На полу - новый красивый ковёр. 7. У них инте
ресные книги и фотографии.
- ^ 8. Поставьте слова, заключённые в скобки, в соот-

пс гствующем роде и числе:
1. Це наш (новий) будинок. 2. У кімнаті є (м'який)
крісло. 3. (Новий) підлога у спальні. 4. У нас у вітальні є
( іслений) килим. 5. А це (наш) шафа для одягу. 6. (Великий)
# ^ ^ ^ У / Г
ніжко у мене в кімнаті. 7. Мені подобається (світлий) канапа.

К. (Білий) двері виходять у передпокій. 9. На полиці (наш)
І ві глини. 10. Мені подобаються (новий) меблі.
9. Расскажите о своей квартире по-украински.
97
г г
Додаткові тексти Дополнительные тексты
Осіннє листя
Була тепла, ясна осінь... Осіннє повітря було прозоре,
тихе. На заході, під безхмарним небом, стояло здорове, золоте
сонце. Під його скісним промінням золотом сяяло жовте листя
лип та беріз. Здавалось, що якийсь чарівник, як у казці, убран
дерева в щиро-золоті щати. Падало жовте листя, а здавалось,
що то золото крапає на землю з дорогих шат. Червоні, як у
кров умочені, черешні полум'ям горіли на сонці. Земля під
ними була вкрита червоним листям та червоніла, як полита
свіжою кров'ю. На вербах листя порідшало, поблідло, і
здавалось здалеку, що вони лише тепер розвиваються, як
напровесні. Сухе листя дощем спадало з дерев, черкалось об
гілля, і шелестіли цілі намети сухого покрученого листя...
М Коцюбинський
Словник
ясний ясный береза берёза
повітря воздух зд а в ^ о сь казалось
тихий тихий чарівник волшебник
безхмарний безоблачный убрати и вбрати одеть
здоровий зд. большой шати одежды, убранство
скісний косой, наклонный крапати капать
сяяти сиять умочений прич. смоченный
липа липа полум'я пламя
98
Урок 11
• оріїи І'ореть напровесні нареч.

•мі|ііі гий прин. укрыт(ый) ранней весной
‘ігріїоіііти краснеть сухий сухой
110<111 ГИЙ прич. полит(ый) спадати зд. опадать
• ніжий свежий черкатися касаться
ш-рОа верба, ива (задевать) друг друга
(ио)|>і;ішати (по)редеть гілля собир. ветви, ветки
Іио)Г»ліднути (по)бледнеть шелестіти шелестеть
ИI•.||Vку=здалека издалека намет палатка; нанос
імііііиватися развиваться, (снега), сугроб
распускаться покручений прич. зд.
свернувшийся
(Зсінь
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В 'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розмита
і берізка гола мерзне за вікном.
В. Сосюра
99
^ С ловник
облітати зд. опадать за ЛІТОМ о лете
обривати обрывать синьоока синеглазая
пелюсток=пелюстка лепе навмання наугад, наобум
сток в^янути вянуть
печальний печальный навколо вокруг
по садах по садам п ройд]^ь пройдут (они)
гордовито гордо розкида(є) разбрасывает (он)
жовтокоса желтокосая покора покорность, смирение
баский резвый, ретивый розмита прич. размыта(я)
кінь конь берізка берёзка
далечінь даль мерзнути мёрзнуть
без жалю без сожаления
100
УРОК 12
♦ Личные местоимения ♦ Грамматические

категории и основы глаголов ♦ Спряже
ние глаголов в настоящем времени (общие
представления) ♦ Особенности спряжения
некоторых глаголов ♦ Специфика употре
бления глагола мати
Личные местоимения
ІІ украинском языке используются следующие личные
мссюимения: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони.
Грамматические категории глаголов

В украинском языке, как и в русском, глагол (укр. дієслово)
)го часть речи, обозначающая действие или состояние лица
пли предмета. В предложении глаголы выполняют чаще все
го роль сказуемого.
Начальной формой глагола в украинском языке, так же
как и в русском, является неопределённая форма (инфини
тив), основной признак которой - суффикс -т и (реже -ть - в
поэтической речи и диалектах). Инфинитив отвечает на во-
просы: що робити? що зробити? (что делать? что сделать?).
Глагол обладает следующими грамматическими кате
гориями: вид, лицо, число, род, время, наклонение, залог,
Iіереходность-непереходность.
Украинским глаголам присущи формы настоящего, про
шедшего и будущего времени.
101
Основы глаголов
Большинство глагольных форм в украинском языке, как
и в русском, образуется от двух основ: основы инфинитива
и основы настоящего времени, например: писа-ти - пиги-у
(писа-ть, пиш-у).
Спряжение глаголов в настояндем времени

В настоящем времени глаголы указывают на то, что дей
ствие происходит в момент речи. Их формы образуются 01
основ настоящего времени и только от глаголов несовершен
ного вида.
Глаголы настоящего времени изменяются по лицам и чис
лам.
В зависимости от окончаний в настоящем времени раз
личают два спряжения глаголов - 1 и II. Как и в русском язы
ке, чаще всего спряжение в украинском языке определяется
по окончанию 3 лица множественного числа: в I спряжении
глаголы имеют окончание -уть, -ють, а во II спряжении
-ать, -ять. В украинском и русском языках по преиму
ществу совпадают спряжения глаголов с одной и той же
основой, хотя есть и различия, например: укр. біжать -
рус. бегут', укр. дишуть - рус. дышат.
I спряжение
нести
Единственное число г
Множественное число
1 лицо я нес-у^ ми нес-емо^
2 лицо ты нес-еш ви нес~ете
3 лицо він (вона, воно) нес-е вони нес-уть
чит ат и
1 лицо я чита-ю ми чита-ємо
2 лицо ти чита-єш ви чита-єте
3 лицо він (вона, воно) чита-є вони чита-ють
102
Урок 12
К I спряжению относятся следующие глаголы:

I) односложные глаголы: мити, шити, лити, вити, бити,
чинш и др.;
,’) с суффиксами -ну-, -і-, -а-, которые при спряжении
ис ні.іпадают {сохнути, жовтіти, вітати), и с суффиксами
унн- (-юва-), у которых при спряжении выпадает часть осно-
им -«а- {готувати, виконувати, працювати)',
\) с основой на согласный: нести, могти, пасти;
4) с основой на -оро-, -оло-, -ота-: пороти, полоти,
му/ікотати;
5) отдельные глаголы: жати, хотіти, ревіти, гудіти и др.
II спряжение
бачит и
ІЕдинственное число Множественное число
я бач-у ми бач-имо
ти бач-иш ви бач-ите
він бач-ить вони бач-ать
ст оят и
ІЕдинственное число Множественное число
я сто-ю ми сто-їмо
ти сто-їш ви сто-їте
він сто-їть вони сто-ять
Ко II спряжению относятся следующие глаголы:

1) с суффиксами -и-, -І-, -Ї-, которые при спряжении вы-
^ Г Г
падают: говорити, летіти, клеїти;

2) с суффиксом -а- после шипящих и [й], при спряжении
Г Г Г
мог суффикс выпадает: кричати, стояти, боятися;

3) все глаголы на -отіти: цокотіти, бурмотіти,
щ'лькотіти;
4) отдельные глаголы: спати, бігти и др.
103
Во 2 лице единственного числа в украинских глаголах
никогда не пишем ь!
укр. знаєш, хочеш, світиш рус. знаешь, хочешь, светишь
В 3 лице множественного числа в глаголах I спряжения
и в 3 лице единственного и множественного числа
в глаголах II спряжения всегда пишем ь после т\
укр. знають, світить, світять рус. знают, светит, светят
Существуют особенности спряжения возвратных глаго

лов, у которых в I спряжении в 3 лице единственного числа к
окончаниям -е, -є добавляется -ліь-*:
одягатися
Единственное число Множественное число
я одяга-ю-ся ми одяга-емо-ся
ти одяга-єш-ся ви одяга-єте-ся
він одяга-єть-ся вони одяга-ють-ся

мы читаєм, они знают, он видит, я думаю, вы живёте,
ты собираешься, она одевается, они краснеют, мы стоим, я
пишу, он льёт, ты светишь, они висят, вы помогаете, он меш
кает, мы приветствуем, ты видишь, оно кричит, она несёт, он
бывает, они шелестят
2. Ответьте на вопросы:
1. Чи ти бачиш Олега? 2. Де вони стоять? 3. Чи ви
розмовляєте по телефону? 4. Чи вона завжди так довго
*Также следует обратить внимание на то, что в разговорной и поэти
ческой речи в 3 лице единственного числа может опускаться конечный -е
в I спряжении: дума, виклика, стука (вместо думає, викликає, стукає), а
конечный -ить во II спряжении в разговорной речи может заменяться на
-е: робе, говоре (вместо робить, говорить).
104
Урок 12
5. Ти пишеш завдання? 6 . Де лежить твій зошит?

М імі і і п і , с я ?
\ іо це читає оповідання? 8. Коли облітає листя з дерев?
' Л іараз падає дощ? 10. Хто їде з нами? 11. Хто сьогодні
іпііомагає мамі на кухні?
^ 3. Поставьте глаголы в соответствующем лице и

'•іііміо настоящего времени:
I. Викладач (розмовляти) зі студентами. 2. Батьки
Імиходити) з дому. 3. Мені (подобатися) така погода. 4. Кому
(ііоііомагати) Віктор? 5. Де (мешкати) ваші друзі? 6. Кого
(ііііаіи) студенти? 7. Ми (збиратися) ввечері всі разом. 8. Чи
міі Iи довго (стояти) у воді?
4. Скажите по-украински:
І. Мы читаєм текст. 2. Нас приветствует преподаватель.
І Кто знает, где моя тетрадь? 4. Ты уже одеваешься?
И спальне есть большие часы. 6. На подоконнике лежит
іоіижка. 7. Он смотрит в окно. 8. Осенью льёт дождь.
Особенности спряжения некоторых глаголов

Спряжение глаголов їсти, йт и (іти), їхат и следует за
помнить, поскольку они имеют особые формы в настоящем
ирсмени: Г
їсти
я їм ми їмо
ти їси ви їсте
він їсть вони їдять
йт и (іти)
я йд-у (ід-у) ми йд-емо (ід-емо)
ти йд-еш (ід-ет) ви йд-ете (ід-ете)
він йд-е (ід-е) вони йд-уть (ід-уть)
105
їхат и
я їд-у ми і'д-емо
ти їд-еш ви їд-ете
він Ід-е вони їд-уть
Специфика употребления глагола м ат и

Русским выражениям, означающим, что у кого-то что-
либо есть, в украинском языке соответствуют выражения
с глаголом Є. Часто параллельно также употребляются вы
ражения с глаголом м ат и {иметь), например: рус. у меня
есть (им. п. кто? что?) брат, время - ущ>. у мене є (им. п.
хто? що?) брат, час = я маю (в. п. кого? що?) брата, час.
Однако кроме таких форм глагол м ат и функционирует и в
значении иметь.
1. Чи ви маете іспит? Так, ... . 2. Чи вони мають
книжки і зошити? Так, . . . . 3. Чи у вас є сьогодні заняття?
Так, ... . 4. Чи у вас на балконі є квіти? Так, . . . . 5. Чи у
вас є питання? Так, . . . . 6. Чи ви маєте питання? Так, . . . .
7. У квартирі є передпокій? Т а к , . . . . 8. Чи ви маєте у квартирі
передпокій? Т а к ,... . 9. Чи батьки є сьогодні вдома? Т а к , . . . .
—^ 6. Переведите на украинский язык, используя раз

ные глаголы:
1. У нас есть цветы. 2. У меня есть другой вопрос.
3. Есть ли у вас кофе? 4. У них большой двор. 5. Имеете ли
вы в квартире все удобства? 6. У вас есть лифт? 7. У меня в
комнате есть письменный стол. 8. У них есть котёнок. 9. У
нас есть дела.
106
урок 12
О Основний текст
М ій день
Зранку, коли я тільки розплющую очі, то відразу вмикаю
ріідіо. Потім встаю, відчиняю вікно і йду у ванну вмиватися.
Ч приймаю душ, причісуюся, голюся та одягаюся. Потім йду
жі кухню снідати. В цей час батько вже на роботі, а наша
мп гуся завжди прокидається завчасно, щоб приготувати їжу.
107
я п 'ю міцну каву, їм канапки або яєчню й дякую мамі за

смачний сніданок.
Уранці, щоб дістатися до університету вчасно, я виходжу
з дому заздалегідь. Мені потрібно проїхати кілька станцій
на метро та ще п'ять зупинок автобусом. Після третьої пари
у нас велика перерва, і ми з однокурсниками обідаємо у
студентській їдальні, а в добру погоду йдемо прогулятися на
наше університетське подвір'я.
Після занять я йду в бібліотеку або їду додому і вчуся
там. Всією родиною ми збираємося вдома під час вечері,
інколи дивимося разом телевізор. Двічі на тиждень ми з
однокурсниками ходимо в наш університетський басейн
поплавати.
Мої друзі мешкають у гуртожитку. Часом ми влаштовуємо
у них вечірки, інколи ходимо у театр чи на виставку або в наш
улюблений клуб. Тоді я повертаюся додому пізно й тихенько
г г г г ^
вкладаюся спати, щоб не розбудити батьків. На наступний

день зранку дуже хочеться спати, і я в черговий раз даю собі
слово повертатися додому вчасно.
108
Урок 12
у Словник
«іОо или навчання учёба, обучение
•и чірка вечеринка наступний следующий
МІИОДИТИ выходить обідати обедать
иІ/і|игіу сразу одягатися одеваться
ИІ/ІЧИІІЯТИ открывать очі глаза
(окно, дверь) перерва перерыв, перемена
ик надатися укладываться, (в школе)
ложиться пізно поздно
и 111111 говувати устраивать (по)вертатися возвращаться
ммиватися умываться (по)плавати (по)плавать
имикати включать потрібно нужно
и|піііці и уранці утром (при)готувати (при)гото-
ип авати вставать, вить
подниматься причісуватися
ІІЧ1ІСІ10 вовремя причёсываться
1 о.11и ги(ся) брить(ся) прогулятися прогуляться
I У|) I ожиток общежитие прокидатися просыпаться
/ЦІІЧІ дважды п 'ю пью (я)
/1 ІСI атися добраться, розплю щ увати открывать
достаться (глаза)
/юдоіиу домой смачний вкусний
луже очень сніданок завтрак
г
111вчасно=заздалег 1дь за снідати завтракать

ранее, заблаговременно станція станция
І1ІІІЯТТЯ занятие
г ^ г
тихенько тихонько
I дому ИЗ дома (из дому) тоді тогда
іранку утром; с утра цей (ця, це, ці) этот
іуііинка остановка (эта, это, эти)
канапка бутерброд черговий 1) очередной;
кілька несколько 2) дежурный
коли когда яєчн я яичница
міцний крепкий
109
Щ Аналіз тексту
/ Несовпадение имён существительных в роде

укр. гуртожиток (м. р.) рус. общежитие (с. р.)
укр. перерва (ж. р.) рус. перерыв (м. р.)
укр. навчання (с. р.) рус. учёба (ж. р.)
укр. канапка (ж. р.) —>рус. бутерброд (м. р.)

укр. під час (р. п.) ^ рус. во время (р. п.)
укр. двічі на тиждень (в. п.) -> рус. дважды в неделю (в. п.)
/ Дублеты
укр. канапка=бутербр6д рус. бутерброд
укр. треба=потрібно —>рус. нужно
укр. завчасно=з^далегідь —»рус. заранее, заблаговременно
укр. зранку=вранці ^ рус. утром
укр. або=чи —*■рус. или
укр. кілька рус. числит, несколько
^ рус. килька (рыба)
^ Управление глаголов
укр. дякувати {кому? чому + д. п.) ' рус. благодарить
{кого? что?+ в. п.)
укр. дістатися {куди?) до університету, в університет —
рус. добраться {куда?) в университет, до университета
ПО
Урок 12
( ’ловоупотребление
/
укр. відчиняти (вікно, двері)
укр. відкривати (конференцію)
/'Г. открывать укр. розплющувати (очі)
укр. розгортати (зошит, книжку)
укр. відкорковувати (пляшку)
укр. включати; вмикати {приводить

в действие', присоединять к какой-
либо системе)',
/'!< включать укр. включати (=заносити)
►в список до списку;
►свет, радио укр. вмикати (світло, радіо)
5^ 7. Ответьте на вопросы:
1. Що робить Павло зранку? 2. Що він їсть на сніданок?
» Як він їде до університету? 4. Де обідає Павло? 5. Що він
|мі(»ить після навчання? 6. Як Павло та його друзі проводять
міііьмий час?
^ 8. Переведите на украинский язык:

1. Что ты делаешь, когда просыпаешься? 2. На завтрак
и II I. ю кофе и ем бутерброды. 3. Моя сестра пьёт чай и ест
имчиицу. 4. Мама открывает окно. 5. Утром Мария встаёт и
I ІСТ в университет. 6. Я всегда возвращаюсь домой поздно.
/ Ио время ужина мы разговариваем. 8. Дважды в неделю мы
м>дим во двор гулять. 9. Уже октябрь, но сегодня очень теп-
■м>. 10. Утром я всегда бреюсь, а моя сестра долго красится.
II Мне нравится завтракать поздно. 12. После занятий я иду
II (іассейн поплавать. 13. Я благодарю маму за вкусный зав-
I|)ак. 14. Девушки поют песню.
. 5^ 9. Расскажите о дне Павла от имени его мамы.

. 5^ 10. Расскажите о своём дне.
111
Додаткові тексти
г г ^
Моїй Буковині
в моїй батьківщині під цю пору колишуться по крутих

польових доріжках навантажені хлібом вози. По досвітках
скриплять колодязі, а вечорами линуть сині димочки до неба,
як сама молитва.
В моїй батьківщині ... але ви цього не знаєте ...
В моїй батьківщині осінь ступає в червоних сап'янцях,
заквітчана у соняшники і китиці винограду, підхмелена на
весіллях, розспівана на толоках.
Але ви цього не бачите.
В моїй батьківщині вечірні тумани заступають хороводи
русалок, і зорі так близько над землею, що можна говорити
до них і чути їх.
В моїй батьківщині ... але ви цього не чуєте ... У моїй
батьківщині сонце ходить босоніж, оперезане бабиним літом,
з червоною калиною у русявій голівці. У моїй батьківщ ині...
Але по що я буду говорити вам про неї, коли ви не тужите за
нею, коли вона для вас така далека й така недійсна?
/. Вільде
112
Урок 12
Словник
Оіііі»ківщина родина шдхмелении прич. от глаг.

ііііі цю устар, ПІДХМЄЛИТИ охмелить
и )ТО время (опьянить)
колихатися колыхаться, розспіваний прич. распетый
покачиваться толока толока (устар. помочь);
к р у І ИЙ крутой выгон
польовий полевой заступати заслонять
поріжка дорожка зоря звезда, заря
иивантажений нагруженный близько близко
ці ї (ми. ч. вози) телега, чути слышать
повозка, воз босоніж босиком
іосвіток рассвет оперезаний прич.
псрипіти скрипеть опоясанный
колодязь колодец, колодезь бабине літо бабье лето
.11и пути устремляться, русявий русый,
мчаться русоволосый
ІІИІИОЧОК дымок голівка головка
сап'янці сафьяновые сапоги по що диал. зачем
іаквітчаний прич, коли зд. если
г
украшенный (цветами) тужити тосковать

соняш ник подсолнух далекий далёкий
китиця кисть, гроздь недійсний зд. нереальный
И нтересно знать
Толока - у украинских крестьян коллективная взаимо
помощь при выполнении тяжёлой или неотложной ра
боты: пахоте, косьбе, строительстве домов и церквей,
а также общая, всем миром помощь погорельцам и
немощным. Собирались на толоки по приглащениям,
но добровольно; работали легко, дружно, с юмором,
песнями и обильным угощением. Такой вид труда су
ществует в крестьянской среде многих народов.
113
г г
Лісова пожежа
Розкажу все по порядку:

Дятел встав, зробив зарядку,
Ліжко склав, почистив зуби -
Він порядок дуже любить!
На сніданок - чай, хліб з маслом.
На роботу треба вчасно!
Поштарем вже років з двісті.
Носить він газети й вісті.
Отак вранці, без турботи
Він збирався на роботу...
Зирк на ґанок: що за днина?
Паленіє горобина!
Всі дуби, берези, липи
У вогні, як смолоскипи!
Телеграму стука дятел
Терміново і завзято,
Виклика швидку й пожежну.
Треба діять обережно!
В лісі гвалт і біганина.
Рятувати горобину
Всі біжать... Назустріч лиска,
А в руках - намиста низка...
Горобина у порядку!
Ось відгадка у загадки!
І сміються з дятла досі:
Листопад прийшов! Це ж осінь!
В. Забава
114
Урок 12
Словник
ІІСОІІИЙ лесной завзято рьяно, упорно
можсжа пожар виклика(є) вызывает (он)
|м* ік а іа т и рассказать швидка (допомога) скорая
і|міГ>ити сделать (помощь)
г
• кл а с ти сложить; составить пожежна пожарная

( к), заправить постель) (машина)
Г
ІМИІІ і ар работник почты ДІЯТИ действовать

{иногда - почтальон) обережно осторожно
ІІІ1' I ь известие (на) гвалт (бйти) бить
01 а к ід. так вот тревогу
• урбота забота біганина беготня
імцкмежд. глядь рятувати спасать
палсмііти пламенеть, назустріч навстречу
нспыхивать лиска лысуха (зд, лисичка)
I ороб и н а рябина низка цепь, ряд
г
н о іо н ь огонь відгадка отгадка

с м о л о ски п факел сміятися смеяться
с іу к а (є ) стучит (он) прийшов пришёл (он)
іср м ін о в о срочно
115
УРОК 13
♦ Имена существительные I склонения

♦ Склонение существительных твёрдой
и мягкой групп в единственном и множе
ственном числе ♦ Чередования согласных
в основах ♦ Образование женских отчеств
♦ Звательный падеж
I склонение {відміна)
имён существительных
В украинском языке в зависимости от рода и падежных
окончаний имена существительные распределяются по четы
рём склонениям. Существительные изменяются по падежам,
шесть из которых соответствуют падежам в русском языке.
Кроме того, в украинском языке существует седьмой - зва
тельный падеж {укр. відмінок):
I. Називний хто? що?
II. Родовий
'
кого? чого?
Г У
III. Давальний кому? чому?

IV. Знахідний кого? що?
V. Орудний ким? чим?
VI. Місцевий на (у) кому? на (у) чому?
VII. Кличний
В зависимости от конечного согласного основы существи

тельные І и II склонения делятся на три группы: твёрдую,
мягкую и смешанную.
К I склонению в украинском языке принадлежат в основ
ном имена существительные женского и некоторые суще
ствительные мужского рода (обозначают лиц мужского пола
и мужские имена), а также существительные общего рода с
116
Урок 13
миМІманиями -а, -л вг именительном

^ г
падеже
^
единственного
г г
1И( на, например:р ут , матуся, земля, станція, душа, Микола,

ІІЧЧІЯ, вельможа, сирота.
И I склонении к твёрдой группе относятся имена суще-
• IИИIсльные с основой на твёрдый согласный (кроме шипя-
імпо) и окончанием -а: нога, голова, колега. Мягкую группу
ин іавляют существительные с основой на мягкий соглас-
Г ^ Г Г
ММІІ и окончанием -я (-ія): вишня, сім'я, Марія, аудиторія.

К І'мешанной группе принадлежат имена существительные с
и( новой на шипящий согласный и окончанием -а: їжа, круча,
пшша, т ощ а, вельможа.
Склонение существительных твёрдой

и мягкой групп
Образец склонения
Единственное число (Однина)
II. дружин-а робітниц-я лекці-я
1' дружии-и робітник -і лекці-ї
д. дружин-і робітниц -і лекці-ї
1. дружин-у робітник -ю лекці-ю
о. дружии-ою робітниц-ею лекці-єю
М. (на) дружин-і робітниц -і лекці-ї
Кл. дружин-о робітниц-е лекці-є
Множественное число (Множина)

II. дружин-и робітниц -і лекці-ї
1*. дружин робітниць лекцій
д. дружин-ам робітниц -ям лекці-ям
1. дружин робітниць лекці-ї
о. дружин-ами робітниг^-ями лекці-ями
м. (на) дружин-ах робітниц -ях лекці-ях
Кл. дружин-и робітниц-і лекці-ї
117
Как видно из таблицы, многие падежные окончания суще

ствительных I склонения те же, что и падежные окончания су
ществительных I склонения в русском языке. Не совпадают
окончания дательного и предложного падежей единственно
го числа, например в твёрдой группе: укр. дружин-і,
(на) дружин-і - рус. дружине,на дружине*', в мягкой груп
пе: укр. робітниці, (на) робітниці - рус. работнице, (на) р а
ботнице. Также отличаются окончания творительного
падежа: укр. дружиною - рус. дружиной; укр. робітницею -
рус. работницей.
Особое внимание следует обратить на творительный па
деж, поскольку в зависимости от группы окончания суще
ствительных различаются - в мягкой группе согласный осно-
/ ^ У У У
вы отвердевает: матуся - матусею, Оля - Олею, стаття -

статтею.
Итак, в единственном числе в твёрдой группе совпадают
окончания дательного и предложного падежей, а в мягкой
группе - родительного, дательного и предложного падежей,
общее для этих падежей окончание - і.
Внутри мягкой группы существуют два варианта склоне
ния, которые по существу совпадают, ибо в состав йотиро
ванных в окончаниях входят два звука [йа], из которых окон
чанием является только а, а й принадлежит к основе:
н. лекцій-а лекцій-і
р. лекцій-і лекцій
д. лекцій-і лекцій-ам
3. лекцій-у лекцій-і
О. лекцій-ею лекцій-ами
м. (на) лекцій-і лекцій-ах
Кл. лекцій-е лекцій-і
В родительном падеже множественного числа в украин
ском языке, как и в русском, существительные имеют нуле-
в украинском языке слово дружина имеет два значения: 1) жена;
2) дружина, с русским дружина оно совпадает во втором значении.
118
Урок 13
нос окончание. На стыке двух согласных в основах появля-

1(1ІСЯ вставные гласные (по типу земля - земель), но выбор
ис іавного гласного о или е (в русском языке он называется
осглым) в двух языках может отличаться. Об этом речь пой-
чс г в следующем уроке.
в винительном падеже единственного числа все суще-
(• Iвительные I склонения имеют окончания -у, -ю {дружин-у,
І>обітниц-ю, лекці-ю), а во множественном числе окончания
зависят от категории одушевлённости-неодушевлённости.
У одушевлённых существительных винительный падеж со
ні іадает с родительным, а у неодушевлённых - с именитель-
мым {дружин, робітниць, лекції). У некоторых существи
тельных, обозначающих домашних животных, существуют
Г Г Г г г
параллельные формы: гнати овець (вівці), годувати свиней

(свині).
1. От приведённых существительных образуйте тво

рительный падеж единственного числа:
вода, земля, станція, суддя, стаття, квартира, родина,
вечеря, кімната, міліція, свиня, аудиторія, сирота, хмара,
пісня, дівчина, рука, вулиця, перерва, бабуся, погода, стіна,
світлина, шафа, школа, долоня, надія, історія, машина, сосна,
бджола, хата, мрія, китиця
2. Поставьте существительные в скобках в предлож

ном падеже:
1. Ми чекаємо на тебе на (вулиця). 2. Чи є цукор
у (кава)? 3. Хто сидить у (машина)? 4. Чи у (школа) вже є
діти? 5. У (шафа) висить пальто. 6. Хто мешкає у (квартира)?
7. На (земля) лежить листя. 8. На (станція) багато дітей.
9. В (аудиторія) сидять студенти. 10. На (світлина) мої
батьки.
119
3. Вставьте вместо точек подходящее слово в нуж

ном падеже и числе:
стаття, дружина, книжка, вечеря, рука, сосна,
обіцянка, бабуся, вода, неділя
1. Я читаю ... .2 . Він прийшов з і ... в руках. 3. Ми з ...
їдемо до Петербурга. 4. Він помахав нам ... 5. Ми не віримо
вашим ... . 6. На ... сидить ґава. 7. На ... буде щука. 8. У ...
ми йдемо в кіно. 9. Ми пливемо по . . . . 10. Ми з ... йдемо в
гості.
Чередования согласных в основах

У существительных твёрдой группы, основы которых за
канчиваются на г, к, X , в дательном и предложном падежах
единственного числа перед окончанием -/ происходят следу
ющие чередования;
г —* з: нога - нозі, на нозі; дорога - дорозі, на (у) дорозі;
Г Г Г
перемога - перемозі^ у перемозі;

к - ^ ц\ рука - руці, на (у) руці; аптека - аптеці, у аптеці;
політика - політиці, у політиці;
Р г г г г
X с\ муха^ - мусі;
Ґ на умусі; свекруха
г - свекрусі, на
свекрусі; сваха - свасі, на свасі
4. Образуйте формы дательного падежа единствен

ного числа от существительных:
зірка, дочка, праця, надія, Ольга, Солоха, ланка,
' ' ' ' ' ' '
мрія, земля, бібліотека, студентка, бджола, вулиця, Софія,
Параска, аудиторія, учениця, собака, суддя, субота, неділя,
дзиґа, людина, книжка, сторінка, конституція, колега, вода,
школярка, викладачка, вчителька, пташка, ручка, граматика,
доня, шафа, подруга, наука, сусідка
120
Урок 13
^ 5. Ответьте на вопросы:
I. Скільки років вашій подрузі? 2. Що сьогодні у нас на
игчсрю? 3. Чи ти бачив новий міст на Волзі? 4. Чи Олена була
1 і.оіодні в новій блузці? 5. Ви вже побували в Одесі? 6. Хто
ііг плаває у річці? 7. Що написано на дошці?
- ^ 6. Поставьте существительные в скобках в соответ-

сі пуіощем падеже:
1. Чи ви були у (Прага)? 2. На (Марійка) сьогодні нове
ііильто. 3. Андрій лежить на (канапа). 4. Світло (лампа) падає
іііі стіл. 5. На сніданок я їм (канапка). 6. Мій одяг висить у
(шафа). 7. Бджілка сидить на (квітка). 8. Скільки років цій
(жінка)? 9. Ми з (бабуся) йдемо на прогулянку. 10. У (стаття)
ііагато фактів. 11. Студенти сидять в (аудиторія).

1. Я помогаю сестре. 2. Мы возвращаемся из Праги.
Мама открывает окно. 4. В бутылке есть молоко? 5. В пят
ницу мы обедаем поздно. 6. По улице едет скорая помощь.
7. Я жду тебя в аптеке. 8. У меня несколько лекций. 9. На ве
черинке друзья громко поют. 10. Мои коллеги едут в Полтаву.
11. У меня в руках большой мяч. 12. На выставке много кар-
Iин. 13. Мы сидим в гостиной и разговариваем. 14. На полу в
спальне лежит зелёный ковёр.
Образование женских отчеств

Женские отчества в украинском языке образуются с по
мощью добавления суффикса -івн- (-ївн-) к основам мужских
имён, Этот суффикс присоединяется к именам с основами
на твёрдый и мягкий согласный: Іван - Іванівна, Петро -
Петрівна, Михайло - Михайлівна, Ілля - Іллівна. В именах с
основой на -й графически получается суффикс -ївн- {Сергій -
Сергіївна, Валерій - Валеріївна, Анатолій - Анатоліївна).
121
Запомните формы: Микола - Миколаївна, Лев - Львівна,

Григорій - Григорівна. При склонении женских имён и от
честв нужно обращать внимание на то, что они могут при
надлежать к разным группам, например: Наталя Іванівна.
Г Г Г Г
Софія Микитівна, Дарія Теодорівна.
Звательный падеж
Звательный падеж в украинском языке употребляется для
выражения обращения. Он не отвечает ни на какой вопрос,
но имеет свою специфическую форму, которая присуща пре
жде всего одушевлённым существительным: именам, име
нам и отчествам людей, названиям людей и животных. Также
форму звательного падежа могут принимать олицетворяемые
явления природы и предметы. Окончания в звательном паде
же зависят от группы, к которой принадлежат существитель
ные.
1) В твёрдой группе имена существительные I склоне
ния имеют окончание -о\ Ольго, Надійно, Миколо, Ганно
Петрівно, дружино, дочко, колего, лисичко, книжко.
2) В мягкой группе имена существительные имеют окон
чание -е, а существительные на -ія - графически оконча
ние -€, хотя фактически -е [Марійе\. робітнице, земле, мріє,
Соломіє, Катре, Ілле, сім 'є.
3) Некоторые существительные мягкой группы (с ласка
тельным значением) имеют окончание -ю: матусю, доню,
Г Г Г
Галю, Колю, бабусю.

У некоторых существительных в звательном падеже про-
Г Г Г Г
исходит перенос ударения: земля - земле, дочка - дочко,

Г Г
с ес т р а - сестро.
В обращениях, состоящих из имени и отчества, оба сло
ва употребляются в звательном падеже, например: Софіє
Павлівно, Галино Іванівно.
Во множественном числе звательный падеж совпадает с
именительным: дружини, робітниці, Марії.
122
Урок 13
^ К. Образуйте женские отчества от имён:

Литой, Євген, Тарас, Пилип, Андрій, Петро, Віталій,
Іміїіро, Юрій, Ярослав, Степан, Олег, Максим, Віктор,
І.иі ч;ім, Леонід, Микола, Григорій, Василь, Володимир
^ 9. Образуйте звательный падеж от существитель-

мі.и:
колега, зоря, донечка, доля, мама, Маруся, Надійка,
' і'ич я, Ганна Омелянівна, Параска Гнатівна, Оля, Ірина
Іішіодимирівна, тітонька, кумася, голова, сваха, свекруха,
ііркії, учениця, людина, вчителька, вулиця, студентка,
іігіік'іка
123
Основний текст
В університеті
^ г г ^
я навчаюся в гуманітарному університеті. У майбутньому

за фахом я буду філологом. А мій колишній однокласник і друг
Микола навчається на факультеті міжнародних відносин, він -
майбутній дипломат. Нам подобається вчитися у нашому
університеті. Це сучасна простора будівля, у якій є зали для
124
Урок 13
и кцій, мультимедійні класи для занять іноземними мовами,

(НІ»ігіотека, культурний центр, музей університету, спортивний
мімгілекс з басейном, їдальні, кафе та поліклініка.
У нашому університеті кожен студент вивчає кілька
іноземних мов, адже знати мови - це так важливо для
(ііи атьох фахівців. Сьогодні у нас заняття з української мови.
Ми піднімаємося сходами на другий поверх. Лунає дзвінок.
Ичодить наша викладачка, Марія Іванівна. Ми вітаємося, і
іініяття починається.
Спочатку ми перевіряємо домашнє завдання. Марія
Іианівна ставить питання, ми відповідаємо. Потім студенти
розгортають підручники й зошити, а викладачка пояснює
ІНШИЙ матеріал. Вона докладно аналізує граматичну тему,
розповідає про нові вирази, йде до дошки і пише нові
слова. Студенти уважно слухають. Моя однокурсниця
Оксана щось не зрозуміла й перепитує Марію Іванівну.
Кикладачка відповідає, а потім ми робимо вправи. Далі всі
студенти повільно, речення за реченням, по черзі читають
І перекладають новий текст. Ми отримуємо завдання на
наступний раз. Заняття закінчується.
125
Словник
адже ведь майбутній будущий
аналізувати анализировать міжнародний международныII
будівля здание, строение навчатися обучаться,
важливо важно учиться
вивчати изучать однокласник одноклассник
викладачка однокурсниця однокурсница
преподавательница отримати получить
вираз выражение перевіряти проверять
відносини отношения, связь перекладати 1) перекладывап.
відповідати отвечать что-либо (с места на место);
вправа упражнение 2) переводить (текст)
граматичний перепитувати
грамматический переспрашивать
гуманітарний підніматися подниматься
гуманитарный підручник учебник
далі дальше, далее, затем повільно медленно
дзвінок звонок починатися начинаться
для багатьох для многих пояснювати объяснять
докладно подробно речения гром, предложение
домашній домашний розповідати рассказывать
дошка доска слухати слушать
закінчуватися сходи лестница
заканчиваться уважно внимательно
зрозуміти понять фах специальность,
іноземний иностранный профессия
кожей каждый фахівець специалист,
колишній бывший профессионал
лунати звучать, раздаваться черга очередь
щось что-то
126
урок 13
^ Несовпадение имён существительных в роде

\'кр. будівля (ж. р.) ^ рус. здание (с. р.)
гл/>. вираз (м. р.) —>рус. выражение (с. р.)
\ кр. вправа (ж. р.) рус. упражнение (с. р.)

\'кр. сходи (мн. ч.) —>рус. лестница (ед. и мн. ч.)
\кр. відносини (мн. ч.) ^ рус. отношение (ед. и мн. ч.)
/ ( очетание имён существительных с предлогами

\'кр. за фахом (т. п.) —^ рус. по специальности (д. п.)
\'кр. заняття 3 мови (р. п.) — рус. занятие по языку (д. п.)
\ кр. до дошки (р. п.) рус. к доске (д. п.)
/ Дублеты
\'кр. фах=професія=спеціальність —> рус профессия=спе-
циальность
укр. фахівець=спеціаліст ^ рус. специалист, профессио
нал
/ Управление глаголов
укр. розповідати {про кого? про що? + в. п.) —>•рус. рас
сказывать (о ком? о чём? + ТВ. п.)
укр. підніматися {чим? + тв. п.) сходами —> рус. подни
маться {по чему? + д. п) по лестнице
/ фразеологические обороты
укр. ставити питання —»•рус. задавать вопрос
127
Щ Словоупотребление
укр. іноземний (-а, -е, -і) —»рус. иностранный (-ая, -ое, -ыс)
капітал, мова, валюта, капитал, язык, валюта, инвс
інвестиції стиции
укр. закордонний •рус. иностранный

(Міністерство (Министерство иностранных
закордонних справ, дел, сокр. МИД)
справ, сокр. МЗС)
►
рус. заграничный
(закордонний паспорт) (заграничный паспорт)
укр. ставлення (до кого? до чого?)

до батьків (в знач, обхождение с
кем-либо, чем-либо)
укр. відношення (до чого?) (в знач.
рус. отношение касательство)
укр. стосунки, взаємини, відносини
(мн. ч.) (в знач, связи между людь
ми, обществами); міжнародні
відносини
укр. вільно рус. свободно
укр. повільно рус. медленно
128
Урок 13
^ 10. Ответьте на вопросы:

I. Де навчається Павло? 2. Ким він буде за фахом у
миііі>у гньому? 3. А де навчається його друг Микола? 4. Ким
мій (іуде у майбутньому? 5. Який вигляд має гуманітарний
уіиисрситет? 6. Що є в університеті? 7. Що вивчає Павло
и університеті? 8. Хто викладає українську мову? 9. Як
мииііадачка перевіряє домашнє завдання? 10. Як вона пояснює
иіиіий матеріал? 11. Чому однокурсниця Павла перепитує
Марію Іванівну? 12. Чим займаються студенти дані? 13. Як
иікіїїчується заняття?

1. Мы читаєм и переводим рассказ. 2. Звучит весёлая
ік’сия. 3. Студент медленно читает предложение. 4. Мы де-
аасм новое упражнение. 5. Студенты открывают тетради и
іиііііут новые выражения. 6. Был ли уже звонок? 7. Я изучаю
несколько языков. 8. Студенты хорошо отвечают на вопрос.
‘1 I Іиколай идёт к доске, пишет и подробно объясняет новое
гаово. 10. Мы внимательно слушаем преподавательницу.
12. Расскажите о занятии по иностранному языку:

II) от имени студента; б) от имени преподавателя.
129
г г
Старий рибалка
На далекому пустинному березі, куди рідко припливають

кораблі, у маленькій хатинці жив старий-старий дід зі своєю
онучкою Ганкою.
Дід ловив рибу, а Ганка пасла кози.
Не любив дід землі. Він змалку звик плавати по морях.
І тільки коли під його ногами гойдався човен на хвилях, він
почував себе міцно і впевнено. Та тепер він був такий уже
старий, що навіть рідко коли випливав у море, а тільки плів
великі дивовижні сіті. Казали люди, що то щастя купити в
діда невід. Риба йшла у той невід купами.
Але дід рідко робив свої сіті на продаж. Він казав, що
плете їх для внучки.
Багато див бачив старий на своєму віку за морями, за
океанами. Він плів сіті і згадував. Сіті виходили від того
різними. І чудові сни снилися Ганці, коли вона спала в шатрі,
зробленому з цих сітей.
Місяць кидав на них своє срібне сяйво. Спала Ганка ніби
в срібному казковому палаці. їй снилися срібні води, золоті
квіти, незнані пташки й метелики і всі ті пригоди, про які
згадував дід, коли плів свій невід.
О. Іваненко
130
Урок 13
( 'ловник
•1 старый купа куча

рнЛнлка рыбак продаж продажа
м>« I пиний пустынный диво чудо, диво
нм Лорезі на берегу в ік век, жизнь; возраст
|)|)|ко редко згадувати вспоминать
нринливати приплывать виходити зд. получаться
•«орнбель корабль різний разный
миучка и вн учка внучка чудовий чудесный
іміілку сызмала, с малых лет ш атро шатёр
жикнути привыкнуть зроблений прич. сделанный
) нйдатися качаться кидати бросать
'нжен лодка срібний серебряный
«ннля волна сяйво сияние
ночувати себе чувствовать ніби будто, словно
себя казковий сказочный
ЧІІЦІО крепко палац дворец
нпевнено уверенно незнаний неизвестный,
плести (плів) плести (плёл) неведомый
пшовижний удивительный, п таш ка птичка
невиданный м етелик бабочка
СІI ь сеть пригода приключение
невід невод
131
♦*♦
Як почуєш вночі край свойого вікна.
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!
Се не та сирота, що без мами блука.

Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска.
Се любов моя плаче так гірко.
І. Франка
Словник
я к зд. если зовсім совсем

(по)чути (у)сльішать збавляти зд. лишать
вночі ночью сеустар. это
край у, возле, около блукати блуждать
плакати плакать ж ебрак нищий
хлипати всхлипывать; розпука отчаяние
хлюпать невтипіимий безутешный
важ ко тяжело гірко горько
тривож итися тревожиться
132
урок 13
УРОК 14
♦ Имена существительные I склонения

(продолжение) ♦ Склонение существитель
ных смешанной группы ♦ Особенности
образования родительного падежа множе
ственного числа ♦ Специфика употребле
ния сказуемого немає
Склонение существительных смешанной

группы
О д н и н а М н о ж и н а
II. душ-а вельмож-а душ-і вельмож-і

г. душ-і вельмож-і душ вельмож
д. душ-і вельмож-і душ-ам вельмож-ам
1. душ-у велъмож-у душ-і вельмож
о. душ-ею вельмож-ею душ-ами вельмож-ами
м. (на) душ-і (у) вельмож-і (у) душ-ах (на) вельмож-ах
К л . душ-е велъмож-е душ-і вельмож-і
Как и у имён существительных мягкой группы, у суще-

сгвительных смешанной группы в единственном числе со
впадают окончания родительного, дательного и предложно
го падежей - і : душі, вельможі', в творительном падеже они
имеют окончание -ею: душею, вельможею', а в звательном -е:
душе, вельможе. С твёрдой группой совпадают окончания
именительного падежа -а: вельможа, душа и винительного
падежа-у: душу, вельможу.
Во множественном числе окончания существительных
смещанной группы по преимеществу совпадают с окончани
ями твёрдой группы, за исключением именительного падежа
133
(и совпадающего с ним винительного для неодушевлённьи

существительных), а также звательного падежа.
1. Поставьте существительные в скобках в нужном

падеже и числе:
1. Ми чекаємо на тебе на (площа). 2. Олександр працкм
3 (душа). 3. Давно на вулиці не було такої (тиша). 4. Над
(круча) встає сонце. 5. Ми вийшли за (межа) дозволеного.
6. Кішка весь день бігає за (миша). 7. їм до (душа) таки
вечірка. 8. Зошит падає у (калюжа).
2. Измените все формы единственного числа на мно

жественное:
1. Яку мову ти вивчаєш? 2. Влітку я буваю на дачі.
3. Стара вежа стоїть на горі. 4. Мама говорить з дочкою.
5. Під кручею була хатинка. 6. Ми з однокурсницею йдемо в
аудиторію. 7. На дошці я читаю новий вираз.
Особенности образования родительного падежа

множественного числа
Как уже говорилось в предыдущем уроке, в родительном
падеже множественного числа имена существительные I скло
нения имеют нулевое окончание во всех группах: дружин,
робітниць, лекцій, душ. В мягкой группе конечный соглас
ный основы является мягким: матусь, земель, аудиторій (но:
буря - бур, вечеря - вечер). Некоторые существительные в
этом падеже имеют другие окончания:
1) -ей: стаття - статей, свиня - свиней, м и ш а -м и ш ей ,
Г 9
сім 'я - сімей',

2) -ів'. суддя - суддів, ніздря - ніздрів, тесля - теслів;
Г Г Г
3) параллельные формы: мама - мам (мамів), губа - губ

г г г ^
(губів), легеня - легень (легенів).

Если в основах имён существительных в именительном
падеже единственного числа перед окончанием оказывается
134
Урок 14
.... . двух согласных, то в родительном падеже множе-

. МІГІІОЮ числа между этими еоглаеными появляются встав-
т . 1г гласные о или е:
1) о появляетея у тех имён существительных, у которых
1.И1И.-ЧНЫМ основы является суффикс -К-, например: книж ка-
>■ііііж()к,річка-річок,ручка-ручок, дочка-дочок, викладачка-
іішк 'кідачок. Также следует запомнить исключения: кухня -
Г Г Г Г г
і ухокь, сукня - суконь, поверхня - поверхонь, гра - ігор (им.

(І ми. ч. ігри)',
2) у всех других имён существительных появляетея встав
ні »іі е, например: вишня - вишень, земля - земель, шабля -
Шікк’ль, війна - воєн (и війн), домна - домен, мітла - мітел,
ппйвля - будівель (но: назва - назв);
}) у имён сущеетвительных иноязычного происхождения
МО преимуществу не бывает вставных гласных, например:
Г Г Г
порта - парт, пальма - пальм, догма - догм, шахта —шахт.

Исключение составляют те из них, у которых оеновы закан
чиваются на суффикс -К-, по аналогии с украинскими суще-
1 і вительньши у них появляется вставной о\ марка - марок,
іірка - арок.
Примечание. У существительных иноязычного происхожде
ния с удвоенными согласными в основах в родительном падеже
множественного числа это удвоение остаётся: ванна - ванн, вілла -
ііі’іл, панна - панн.
Также в родительном падеже множественного числа в

основах происходят чередования гласных о - і , е - і . Они про
исходят тогда, когда открытый слог с гласным о в основе ста
новится закрытым, например: голова - голів, корова - корів,
дорога - доріг, нога - ніг, школа - шкіл, береза - беріз, особа -
осіб. Однако такое чередование является непоследователь
ным, например: вода - вод, межа - меж, вимога — вимог,
тривога - тривог, потреба - потреб. Его еледует проверять
по словарю.
135
При образовании таких форм нужно обращать внимание

на следующее: если от имён существительных женского роди
с основой на полногласные формы можно образовать суще
ствительные с уменьшительным значением и в них проис
ходят чередования о, е с і, то такие чередования будут про*
исходить и в основных формах, например: борода - борідка
(борід), сторона - сторінка (сторін), но: тополя - тополька
(тополь), долоня - долонька (долонь), сорока (сорок). В ело*
вах иноязычного происхождения чередование не происходит,
например: галера - галер.
Специфика употребления сказуемого немає
Отрицательной частице нет в русском языке в украин
ском соответствует предикат немає, который не нужно
путать с сочетанием отрицательной частицы не и глаго
ла м ат и в 3 лице единственного числа!
укр. він мас (кого? що?) РУс- 1) у него есть;
2) он имеет
укр. він не має рус. он не имеет
(кого? чого?) (кого? чего?)
укр. у нього немає рус. у него нет
(кого? чого?) (кого? чего?)
136
Урок 15
^ 3. Образуйте родительный падеж множественного

•іікміа от существительных:
мрія, легеня, праця, доба, сваха, зірка, аудиторія, губа,
чмііра, миша, вітальня, внучка, пригода, черга, студентка,
(.учня, станція, пташка, собака, сім'я, будівля, хвиля, купа,
піі|)ііва, Параска, Надійка, будова, душа, суддя, площа,
. (проста, вчителька, невістка, доня, колега, сирота, Микола,
іііііка, овечка, їдальня, конституція, дзига, гора, сльоза, брова,
•моди
4. Поставьте существительные в скобках в роди-

іельном падеже множественного числа:
1. На дереві ще немає (вишня). 2. Сьогодні на квітах
не видно (бджола). 3. Багато (дорога) пройшов мій дід.
•І. Скільки (книжка) ти взяв у бібліотеці? 5. Я не прочитала
ще 5 (сторінка). 6. На нашому подвір'ї немає (тополя).
/ Хлопчик був маленький і не знав (назва) днів тижня.
Н, Багато (субота) провів батько на дачі, коли ремонтував
іі. 9. Скільки (ложка) немає на столі? 10. Усіх (робота) не
переробиш. 11. Скільки (доба) ти їхав до Москви?

1. Сколько книжек в библиотеке отца? 2. В аудитории
нет парт. 3. Летом у нас на даче много пчёл. 4. Сестёр не было
дома. 5. Он не знал развлечений. 6. Утром был дождь, но луж
на улице не бьшо. 7. На поверхности речек много лилий.
X. У нас давно не было вечеринок. 9. Школьниц приглаша
ют обедать. 10. В гостиной нет шкафов. 11 У меня в комнате
много полок. 12. Осенью бывают пожары. 13. Уже лето, но
ягод ещё нет.
137
о Основний текст
у бібліотеці
Сьогодні після занять ми з моїм однокурсником
Володимиром йдемо у бібліотеку. Наш університет має
велику та багату книгозбірню. Тут є каталог, абонемент,
книгосховище, довідковий відділ, читальні зали. У бібліотеці
є великий відділ наукової літератури, а також художня
138
Урок 14
ііісртура. Наша бібліотека комп'ютеризована. А ще ми

^ы| мо мультимедійний зал. Користуватися бібліотекою може
МІ,пси читач - студент чи викладач. Звичайно, якщо він
иі|іормив читацький квиток.
На абонементі ми з Володимиром повертаємо книжки й
ііімовляємо нові. Щоб заповнити замовлення, ми звертаємося
/ ^ Г Г Г
по допомогу до співпрацівниці каталогу, і вона пояснює нам,

нк піайти шифр. Бібліотекар виконує наші замовлення досить
ііінидко, адже книгосховище поруч.
Далі ми йдемо у читальний зал: треба перекласти
українською мовою невелику статтю на наступний день.
Л словники й довідники в читальному залі є у вільному
доступі, вони лежать на полицях вздовж стін. Переклад
складний. Володимир сідає поряд зі мною і ми довго шукаємо
і ііова по словниках. Але нам не шкода часу: такий досвід у
майбутньому може стати нам у пригоді.
Потім Володимир звертає увагу на нові надходження.
Мін залишається у читальному залі, щоб переглянути свіжу
пресу. А я йду в мультимедійний зал, щоб подивитися новини
українського телебачення. На завтра я отримав завдання:
зробити повідомлення українською мовою про останні
політичні події в Україні.
Коли завдання виконано, я виглядаю у вікно. Там темно,
Іреба поспішати додому. Мабуть, матуся вже чекає на мене з
вечерею.
139
о Словник
багатий богатый оформити оформить

вздовж вдоль переглянути просмотреть;
виглядати выглядывать; пересмотреть
выглядеть
Г переклад перевод (текста)
виконувати
Г выполнять повертати возвращать
довідковий справочный повідомлення 1) сообщение;
довідник справочник 2) уведомление
досвід опыт (н е эксп ери м ент )
ПОДІЯ событие
залишатися оставаться політичний политический
замовлення
Г заказ поруч=поряд рядом, около,
замовляти заказывать возле
заповнити заполнить поспішати спешить
звертатися обращаться пояснювати объяснять
звичайно 1) конечно; співпрацівниця сотрудница
2) обычно
Г
свіжий свежий
знайти найти складний сложный
квиток билет стати у пригоді пригодиться
книгозбірня=бібліотека телебачення телевидение
библиотека увага внимание
книгосховище художній художественный
книгохранилище читальний читальный
комп" ютеризований читацький читательский
компьютеризированный читач читатель
користуватися пользоваться швидко быстро
г
мабуть наверное; вероятно шкода 1) жаль, жалко;

надходження поступление 2) вред
науковий научный шукати искать
новина новость щоб чтоб(ы)
останній последний якщо если
140
Урок 14
іЩ* Аналіз тексту

\'кр. замовлення (с. р.) —»рус. заказ (м. р.)
глул увага (ж. р.) —*рус. внимание (с. р.)
\'кр. подія (ж. р.) рус. событие (с. р.)
^ ( очетание имён существительных с предлогами

і'/ср. по словниках (пр. п.) рус. по словарям (д. п.)
/ Дублеты
\’кр. книгозбірня=бібліотека —>рус. библиотека
укр. поруч=поряд —>рус. рядом, около, возле
укр. перекласти (текст, статтю), розмовляти, говорити,
писати {чим? + тв. п.) українською мовою —>
рус. перевести текст, статью {на что? + в. п.) на укра
инский язык; разговаривать, говорить, писать {на
чём? + пр. п.) на украинском языке
укр. зробити повідомлення {про кого? про що? + в. п.) —>

рус. сделать сообщение {о ком? о чём? + пр. п.)
/ Фразеологические обороты
укр. стати у пригоді рус. пригодиться
укр. звертати увагу —+рус. обращать внимание
укр. звертатися по допомогу {по + в. п.) рус. обра
щаться за помощью {за + тв. п.)
141
Словоупотребление
укр. повертати, повернути (книжки) —>рус. возвращать,
возвратить (книги)
укр. повертати, повернути (голову) -> рус. поворачивать,
повернуть (голову)
укр. повертатися, повернутися (додому) -> рус. возвра
щаться, возвратиться (домой)
укр. звертати, звернути увагу рус. обращать, обратить

внимание
укр. звертати, зверн^^и (з дороги) рус. сворачивать,
свернуть (с дороги)
укр. звертатися, зверн^^ися {до кого?) —>•рус. обращаться,
обратиться {к кому?)
укр. поспішати —>рус. спешить
укр. квапитися —>рус. поспешать
укр. складний —»•рус. сложный

укр. зграбний, доладний, складний ^ рус. складный,
ладный
142
Урок 14
6. Дайте ответы на вопросы:

I. Яку бібліотеку має університет? 2. Хто може
міріісіуватися бібліотекою? 3. Чим займаються Павло та
Иініодимир на абонементі? 4. Хто допомагає їм заповнити
ііімоилення? 5. Чи довго у бібліотеці виконують замовлення ?
(< Чим займаються студенти у читальному залі? 7. Яку
|іп(юі'у виконує Павло у мультимедійному залі? 8. Чи довго
міоііці працюють у бібліотеці? 9. Чи вони задоволені своєю
роботою?
5^ 7. Дополните предложения:
1. Сьогодні ми йдемо у . . . . 2. у бібліотеці є такі відді-
III: . .. . 3. У бібліотеці є ... література. 4. У мультимедійному
НІНІ працюють ... . 5. Щоб працювати у бібліотеці, треба
о(|юрмити . . . . 6. На абонементі ми ... книжки. 1.. .. допомагає
нам заповнити замовлення. 8. У читальному залі м и __ 9. Щоб
ік-рскласти статтю, треба шукати слова по . . . . 10 . Книжки
V бібліотеці лежать ... . 11. У мультимедійному залі студенти
можуть подивитися . . . .
-.5^ 8. Переведите на украинский язык:

1. Мне нравится работать в библиотеке. 2. Сегодня мы
с однокурсником идём на абонемент, чтобы возвратить кни
ги. 3. В читальном зале мы переводим статью. 4. Словари и
справочники здесь в свободном доступе. 5. В читальном зале
я обращаю внимание на новые поступления. 6. Нам не жаль
нремени: такой опыт может нам пригодиться. 7. Мой одно
курсник остаётся, чтобы почитать свежую прессу. 8. В муль-
гимедийном зале можно посмотреть новости украинского
гелевидения. 9. Я получил задание: сделать еообщение о по
следних политических событиях в Украине. 10. Уже поздно,
я спешу домой. 11. Мама ждёт меня на ужин.
143
9, Перескажите текст от третьего лица.
10. Расскажите о том, как Вы работаете в библио

теке.
-^ 11. Переведите словосочетания:

сложный перевод, статья на украинском языке, поли
тическое событие, свернуть с дороги, новый заказ, просма
тривать газеты, искать выход, наше телевидение, отношение
к родителям, иностранный язык, обратиться за помощью,
международные отношения, сообщение о помощи, сложные
переговоры, обратиться к сотруднице, пригодиться в работе,
ходить по комнатам, спасать ребёнка, экономист по специ
альности, упражнение по языку, ощибка на странице, дваж
ды в неделю, интересные приключения, поверхность земли,
несколько судеб, перерыв в работе, студенческое общежитие,
скорый поезд, иностранная валюта, богатый опыт
Лі леї
Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали
орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили
матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями.
Лилась кров, лились сльози. Старих людей рубали, молодих
дівчат і хлопців брали в полон і гнали в невідому країну.
В одному селі росли і розцвітали чорноокі, працьовиті
красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії.
144
Урок 14
( їдкого разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не

Г У г г г
т и II неволю, втопилися в бистрій і глибокій річці. І там, де

имііа вода сховала від ворогів красунь, на світанку з'явилися
іииі пуп'янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння
иі III ІКЛО згарище на місці села. Наче злякавшись побаченого,
І.... о пробігло по неспокійній поверхні річки, і там невідомі
І. IIIІ и розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, то ніжні
ІIVМІ дівчат тягнуться до сонця, вітають світло. А ввечері,
миііі сонце заходило, квіти ховалися від чорної' ночі. З того
чіігу ці чудові ніжні квіти, які назвали ліліями, прокидаються
11оіщем і засинають з його заходом.
Українська легенда
С ловник
лілія = лілея лилия працьовитий

давнина старина, прошлое трудолюбивый
іііирбкий широкий красуня красавица
ііілітати залетать одного разу однажды
г
иітарський татарский налетіти

г
налететь
іахист защита втопитися утопиться
дїі и дети бистрий зд. стремительный
безжалісно безжалостно глибокий глубокий
полон плен темний тёмный
невідомий неизвестный сховати спрятать
країна страна ворог враг
рости расти світанок рассвет
г
розцвітати расцветать п уп 'ян ок бутон

чорноокий черноглазый зійти зд. взойти
145
ОСВІТИТИ осветить (не)спокійний (не)спокой-

згарище пожарище ный
на місці на месте яскравий яркий
наче будто, как будто, сліпучий ослепительный
словно тягнутися тянуться
злякавшись испугавшись 3 того часу с тех пор
побачене увиденное засинати засыпать
пробігти пробежать захід зд. закат
* * ♦
Є слова, що білі-білі.
Як конвалії, квітки.
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжносяйні, як зірки.
Є слова, як жар, пекучі
І отруйні, наче чад...
В чарівне якесь намисто
Ти нанизуєш їх в ряд.
О. Олесь
146
Урок 14
С ловник
конвалія ландыш чад угар, дым, чад

усміх улыбка чарівний волщебный
Г
МІЖІІОСЯЙНИЙ нежно якесь какое-то

сияющий намисто монисто
пекучий жгучий нанизувати нанизывать
оі руйний отравляющий
147
УРОК 15
♦ Спряжение глаголов в настоящем времени

(продолжение) ♦ Чередования согласных в
основах, спряжение односложных глаголов и
глаголов с суффиксами -ува-, -юва-, а также с
корнем на губной согласный ♦ Нерегулярные
изменения в основах глагола
Чередования согласных в основах глаголов

В украинском языке при спряжении глаголов в настоящем
времени происходят разные типы чередований согласных
звуков: согласные могут чередоваться во всех лицах, только
в 1 лице единственного числа или в 1 лице единственного
числа и 3 лице множественного числа, также бывают нерегу
лярные чередования.
Чередование согласных во всех лицах происходит н
I спряжении:
1) г, к, ж, ч, ш
могши: можу, можеш, може, можемо, можете, можуть;
^ г ^ г г г ^
пекти: печу, печеш, пече, печемо, печете, печуть;

дихати: дишу, дишеш, дише, дишемо, дишете, дишуть
(и - дихаю); обратите внимание на несовпадение спряже
ний в двух языках (рус. дышу, дышишь ... дышат);
2 ) з, с —* ж, ш
казати: кажу, кажеш, каже, кажемо, кажете, кажуть;
писати: пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть;
3) т -^ч
хотіти: хочу, хочеш, хоче, хочемо, хочете, хочуть;
Л ) с —* д , с ^ т
класти: кладу, кладеш, кладе, кладемо, кладете, кладуть;
Г Г У г г г г
мести: мету, метеш, мете, метемо, метете, метуть;
148
Урок 15
•ичюстти: полощу, полощеш, полоще, полощемо,

полощете, полощуть;
ь) ст —> щ
чііістіти: свищу, свищещ, свище, свищемо, свищете,
гннщуть.
Гітьі чередований с д , с т , с к —у щ, а также частич
но чередование т ^ ч (спряжение глагола хотеть в ед. ч.)
' отгадают с чередованиями в русских глаголах.
Ііо 11 спряжении следующие чередования согласных про

їм чодят только в 1 лице ^
единственного
/ /
числа; Г Г
! ) < ) —» дж\ водити - воджу, сидіти - сиджу, судити -

суджу, ходити - ходжу, гудити - гуджу (гудиш ... гудять),
но: гудіти - гуду (гудеш ... гудуть);
І) т —*ч\ летіти - лечу, вертіти - верчу;
1) ї —♦ лс: возити - вожу, лазити - лажу;
■\)с —* ш: носити - ношу, косити - кошу;
5) зд — ждж: їздити - їжджу;
Г Г
()) ст щ: мостити - мощу.

Ні) всех указанных выше глаголах происходит смягчение
иоисчіюго согласного основы в 3 лице множественного числа:
Г Г Г г г г
шчЬіпіь, сидять, судять, ходять, летять, носять, їздять и т. д.

Чередование г ^ ж ъ о всех лицах во II спряжении про-
Г Г
|м чодит только в глаголе бігти и производных от него: бЬку,

9 Г Г Г Г
ічт нш, біжить, біжимо, біжите, біжать.

Независимо от спряжения, в глаголах с корнем на -р-
мроііеходит его смягчение в 1 лице единственного числа и
І нице множественного числа, например: ора т и -о р ю , ореш,
і'/іс. оремо, орете, орють; говорити - говорю, говориш...
0 г г г г
ічіорять; варит и-варю , вариш, ... варять.
149
-^ I. Переведите на украинский язык:

мы стоим, вы везёте, они сидят, я ем, она кладёт, ты пп
шешь (землю), я бреюсь, он получает, они говорят, вы орёзс.
я сижу, они пекут, ты едешь, вы благодарите, я имею, мы вп
рим, они ездят, я могу, вы одеваетесь, они берегут, мы хотим,
ты ждёшь, он живёт, я бегу
2. Поставьте глаголы в скобках в нужном лице и

числе настоящего времени:
1. Щонеділі я (їздити) до батьків. 2. Ми (хотіти)
запросити гостей у суботу. 3. Нам (казати), що требл
поспішати. 4. Діти (бігти) додому. 5. Зранку я (бігти) н;і
заняття. 6. Весною дід (орати) землю плугом. 7. Я вже добре
(водити) автомобіль. 8. Вони (ходити) у клуб щотижня. 9. На
селі жінки (пекти) смачний хліб. 10. Оксана (подобатися)
моєму однокурснику. 11. Чи в неділю ти (збиратися) разом з
нами до бабусі? 12. Ми (їсти) вечерю досить пізно. 13. Восени
птахи (відлітати) у вирій. 14. Я часто (розглядати) людей на
вулиці. 15. Коли (хотітися) їсти, не думаєш про навчання.
Спряжение односложных глаголов

В украинском языке существует группа глаголов I спря
жения, которые имеют условное название однослож ных,
т. е. в инфинитиве их основы состоят из одного слога, в состав
которого входят согласный и гласный (по преимуществу -и-):
150
Урок 15
•шит’, шити, жити, лити, вити (выть), вити (вить), бити,

чш т некоторые другие. Эти глаголы в настоящем времени
II
іірііі аются по-разному, их личные формы нужно запомнить;
жити лити вити вити бити

(выть) (вить)
ми ю ши-ю жив-у лл-ю ви-ю в -ю б'-ю

п -ю
ми і Ш ши-єш жив-еш лл-єш ви-єш в'-єш п'-єш
б '- € Ш
ми і ши-є жив-е лл-є ви-є в-є 6-е п'-є

ми гм О ши-ємо жив-емо лл-ємо ви-ємо в -емо б '-ємо п -емо
ми ппе ши-єте жив-ете лл-єте ви-єте в -єте б'-єте п -єте
ми шть ши-ють жив-уть лл-ють ви-ють в -ють б '-ють п '-ють

1. Мы шьём новое пальто. 2. Волк воет на луну. 3. Пти-
ІІП пьёт гнездо. 4. Часы бьют ровно в полночь. 5. Сейчас мама
МИСІ ребёнка. 6. Мои друзья живут рядом с нами. 7. Вы пьёте
'ІІІІІ или кофе? 8. Сегодня с утра льёт дождь и погода такая,
'НО выть хочется. 9. У тебя есть время поговорить? 10. До
р о г а гадюкой вьётся между ивами.
Спряжение глаголов с суффиксами

-ува-у -юва-
В настоящем времени глаголы I спряжения с суффиксами
!'««-, -юва- в основах утрачивают в личных формах часть
I уффикса -ва-, а окончания добавляются к гласным -у- или
ІО-, поэтому они всегда йотированные, например:
гот-ува-ти
Г Г
Я гот-у-ю ми гот-у-емо
ти гот-у-єш ви гот-у-єте
він гот-у-є вони гот-у-ють
Глаголы нити, рити, чути спрягаются по типу глаголов мити,
шити.
151
прац-юва-ти
я прац-ю-ю ми прац~ю-€мо
ти прац-ю^єт ви прац-ю-єте
г
він прац-ю-€ вони прац-ю-ють
Такие глаголы не нужно путать с глаголами, основа кото

рых заканчивается на суффикс -ва-, при спряжении в настоя
щем времени этот суффикс не выпадает, например; відпочи-
ва-ти: відпочи-ва-ю, відпочи-ва-єш, відпочи-ва-є, відпочи-ва-
ємо, відпочи-ва-єте, відпочи-ва-ють.
Также следует обратить внимание на то, что суффиксы
-ува-, -юва- очень активно употребляются в глаголах ино
язычного происхождения, в русском языке в таких одно
коренных или близкозвучащих глаголах по преимуществу
употребляется суффикс -ирова-, например: компостувати -
компостировать, преміювати - премировать, евакуювати -
эвакуировать, асоціювати - ассоциировать.
Спряжение глаголов с корнем

на губной согласный
В глаголах II спряжения с корнем на губные согласные б,
п, в, м, ф при образовании личных форм настоящего времени
появляется вставной мягкий л в основах 1 лица единственно
го числа и 3 лица множественного числа:
робити -роблю, робиш, робить, робимо, робите, роблять;
топити - топлю, топиш, топить, топимо, топите,
топлять;
ловити - ловлю, ловиш, ловить, ловгшо, ловите, ловлять;
У 9 г г ^ г
тямити - тямлю, тямиш, тямить, тямимо, тямите,

тямлять;
графити - графлю, графиш, графить, графимо,
графите, графлять.
152
Урок 15
И русском языке в таких глаголах л появляется толь-

Н1 II I лице единственного числа: топлю - топят, ловлю -
ІИІІНГ.
Нерегулярные изменения в основах глаголов

в некоторых украинских глаголах происходят такие изме-
нгмия, которые не распространяются на все глаголы сходного
іим:і. Эти изменения происходят во всех лицах приведённых
I иж олов. Такие формы нужно запомнить:
1) в глаголах с корнем на -р- возможен вставной -е- {брати
г У Г 9 /
-
іиру. прати - перу) либо его выпадение {терти - тру, мерти -
к/м’. но: дерти - деру, жерти - жеру);
2) возможно выпадение или чередование других гласных:
чаппи - жну, тяти - тну, дути - дму (но и дую), молоти -
м аю ;
3) в корне могут происходить чередования согласных:
•ікіти-ж ену;слати(посилати)-шлю, ш леш ... шлють;слати
( і шелити) - стелю, стелеш ... стелють, но: стелитися -
Iтелюся, стелишся ... стеляться;
4) суффикс -ва-, который следует отличать от суффикса
уиа- (-юва-), иногда также может выпадать: давати - даю (и
IIроизводные от него, например: здаватися-здаюся), куват и-
к\'ю, пізнавати - пізнаю, ставати - стаю (но: бувати -
ііуваю, відчувати - відчуваю).
4. П оставьте глаголы в нужном лице и числе:

1. Що вони (робити)? 2. Мама (лити) воду на квіти.
1. Зранку я швидко (вставати) з ліжка. 4. Олена (молоти) каву.
5. Вони нічого не (тямити) у цій проблемі. 6. У бібліотеці
ми (брати) книжки додому на абонементі. 7. Ти (їсти) хліб?
К. Бабуся (жати) льон. 9. Сьогодні Марія (прати) літній одяг.
10. Птахи (ловити) комах. 11. Я (гнати) від себе погані думки.
12. Ти щось (відчувати)? 13. Вас (цікавити) нові надходження?
14. Ввечері батьки разом (дивитися) телевізор.
153
- 5. Поставьте вопросы к подлежащему:

1. На подвір'ї голосно кричать діти. 2. Я ЇЖДЖ.У " '
заняття на метро. 3. Дівчата труть мак на пироги. 4. Воі *""
дмуть холодні вітри. 5. По неділях батьки бувають у ба(Л''
6. Мама і сестра не чують голосів за вікном. 7. Студгпи'
шлють привіт своїм друзям.
^.5^ 6. Раскройте скобки:

1. Мої батьки (працювати) недалеко від дому. •' '•
(готуватися) до іспитів. 3. Пасажири у трамваї (компос іу ми11,
квитки. 4. Міліціонер на вулиці (регулювати) рух. 5. Ми м
три роки (танцювати) разом. 6. Мої друзі (будувати) бунииі.
за містом. 7. Малий Миколка (малювати) фарбами. М м
Г У У
(бувати) у батьків щотижня.
7. Закончите предложения по образцу:

Образец: Щовівторка я ходжу плавати і він ходипи.
1. Завтра я лечу до Москви й вона . . . . 2. У ссриіи ..
відпочиваємо на морі й вони ... . 3. Зранку ти хочпи мм>
каву й вона ... .4 . Зараз я бачу нашого викладача й ииии
5. Я біжу від дощу, й ви . . . . 6. Ми дивимося телевііо|» і н.,
... . 7. Я сиджу за столом і ви . . . . 8. Під вікном гуде ииі).
далі теж ... поїзди. 9. Сьогодні я їм борщ іти ... .
154
Урок 15
Наша вулиця
........ .. мешкаємо в центрі міста на довгій і широкій

11(1 иііі по обидва боки розташовані високі будинки.
(|ч іиііі з правого боку тягнеться зелена смуга -
'"|( \ іііоблсне місце відпочинку бабусь та дітлахів.
155
По вулиці їздять тролейбуси й автобуси, а поряд з нашим

будинком є зупинка на вимогу.
На перших поверхах будинків розмістилися невелимі»і
магазини, майстерні, кав'ярня, а на перехресті нашої вулиці
з сусідньою - ресторан «Тарас Бульба». Ще тут знаходятьс*
моя школа, дитячий садок і кінотеатр. На розі нашої
вулиці й провулка, що веде до метро, міститься великий
супермаркет.
Найбільш відома споруда на нашій вулиці - це ляльковий
9 Г Г / Г Г 9
театр, біля входу до якого переодягнені артисти запрошукгіі.

Г ^ Г Г Г ^ /
малечу на свої вистави. Діти охоче беруть участь в іграх, які
проводяться коло будівлі театру. Тому тут завжди весело Й
гамірно.
Найбільше наша вулиця подобається мені восени, і
жовтим і червоним листям на деревах і кущах, з помитими
дощем тротуарами. А ще з вікон нашої квартири видно
будівлю університету й сучасний хмарочос, що недавно вирії
поряд З нею. Мешканці вважають, що він псує вигляд міста,
а я вже звик до нього.
Словник
бік (мн. ч. боки) бок, вирости вырасти

сторона вистава спектакль,
біля около представление
вваж ати считать, полагать відомий известный
вигляд вид відпочинок отдых
вимога требование гамірно шумно
156
Урок 15
ініичий садок детский обидва оба

МІЦ охоче охотно
ііілахи детвора, детишки переодягнений переодетый
иііікнути привыкнуть перехрестя перекрёсток
МІІІХОДИТИСЯ находиться помитий прич. вымыт(ый)
кйн'ярня кафе, кофейня проводитися проводиться
коло 1) возле; около; провулок переулок
2) круг псувати портить
иільковий кукольный ріг (на розі) (наружный) угол
майстерня мастерская (на углу)
малеча малыши, детвора, розміститися разместиться
ребятишки розташований прич.
мічіїканець житель расположен(ный)
ікіісіитися располагаться середина середина, средина
ііайбільш(е) 1) больше смуга полоса
исего, наиболее; споруда сооружение
2) самый {часть сусідній соседний
превосх. степ, прилаг.) участь участие
ікчіеличкий небольшой хмарочос небоскрёб
Аналіз тексту

укр. бік (м. р.) -♦ рус. сторона (ж. р.)
укр. вимога (ж. р.) рус. требование (с. р.)
укр. вистава (ж. р.) рус. спектакль (м. р.)
укр. кав'ярня (ж. р.) —*•рус. кафе (с. р.)
укр. споруда (ж. р.) -»• рус. сооружение (с. р.)
укр. перехрестя (с. р.) -> рус. перекрёсток (м. р.)
укр. >^асть (ж. р.) рус. участие (с. р.)
157
Несовпадение имён существительных в числе

укр. дітлахи (мн. ч.) ^ рус. детвора (ед. ч.)
укр. малеча (ж. р., ед. ч.) — рус. малыши (ед. и мн. ч.)

укр. по обидва боки (в. п.) ^ рус. с двух сторон (р. п.)
укр. (зупинка) на вимогу (в. п.) —»•рус. (остановка) по тре
бованию (д. п.)
Дублеты
укр. біля=коло ^ рус. возле, около
/ Омонимы
укр. коло - рус. возле, около
рус. круг
/ Синонимы
укр. розміститися ^ рус. разместиться
укр. розташуватися — рус. расположиться
Фразеологические обороты
укр. брати (взяти) участь ^ рус. принимать (принять)
участие
рус. считать — укр. вважати {полагать, иметь
суждение)
укр. рахувати {деньги и т. п.)
158
Урок 15
і7«/). найбільш(е) —> рус. больше всего, наиболее (нареч.)

—*■рус. наиболее, самый (в сложных фор
мах превосх. степ, прилаг.)
напр.: найбільш відома споруда
укр. участь рус. участие
укр. доля, талан — рус. участь, судьба
укр. кут рус. угол (внутренний)
укр. ріг рус. угол (наружный)
^ 8. Дайте ответы на вопросы:

1. На якій вулиці мешкає Павло? 2. Що розташовано на
мулиці? 3. Чи їздить по вулиці транспорт? 4. Що міститься
іііі перших поверхах будинків? 5. Які заклади (заведения)
І на вулиці? 6. Яка будівля є найбільш відомою на вулиці?
/ Де граються (играют) дітлахи? 8. Що видно з вікон квартири
І Іаила? 9. Що він думає про нову споруду, яка виросла поряд
І університетом?

Я живу в центре города на красивой улице. Мои друзья
живут рядом. Мы вместе ездим на занятия в университет и
имеете возвращаемся домой. Дважды в неделю мы ходим в
оассейн поплавать. Вечером мы любим посидеть в кафе ря
дом с нашим домом. Любимое место отдыха жителей горо
да - это сквер. А самое известное сооружение - кукольный
159
театр. Здесь всегда много малышей, они любят играть во ни

театра. Мне нравится здесь гулять, когда идёт дождь.
— р 10. Используя лексику к тексту, разыграйте диалої

о неожиданной встрече с однокурсником на той улице, іл«
Вы живёте.
11. Расскажите об улице, на которой Вы живёте.
Вербівка
Широкою долиною між двома рядками розложистих гір

тихо тече по Васильківщині річка Раставиця. Серед долини
зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло
в вербах село Вербівка. Між вербами д з ^ е виразно й ясно
блищить проти сонця висока біла церква з трьома банями, п
коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась в зеленому
гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринаюі ь
білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.
По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться
городи та левади, не одгороджені тинами. Один город
од діляється од другого тільки рядком верб або межами. Понад
самим берегом в ється в траві стежка через усе село. Підеш
160
Урок 15
•Ній сісжкою, глянеш кругом себе, І скрізь бачиш зелене-

" ИІІІ- море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи
М І уч ІО Ї осоки...
( '(.•рсд села Раставиця входить в широкий ставок. Кругом
• іііикії знов осокори та верби: то стоять рівною стіною,
ПІ і(иілись ніби в круглий стовп... А на ставу ніби плаває
‘Н'ігиі.кий острівець з високими старими тополями та
пмімірами. Нижче од ставка Раставиця знов повилася між
и ігшіми левадами та вербами, а далі сховалась в дубовий
9
ііі Іа й утекла в Рось.
Усі вулиці в Вербівці ніби зумисне обсаджені високими
ж р(иіми: то поросли вербові кілки тинів. Усе село наче в
іммкіїїіних алеях. Як заллє Вербівку літнє палке сонце, як
іж миле її зверху золотом та сріблом сонячне марево, то
ж н кучерява долина здається залитою буйними зеленими
9 9 9 9 9
мирськими хвилями, що десь набігли з моря, й залили, й

9 9 ^
9 9 9 9
ііииііили долину, й скам'яніли, піднявшись високо вгору.

9 9 9 9
Іиііміися й не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим

І іірнчим та пах)шим повітрям.
/. Нечуй-Левщький
О Словник
|иідок рядок; вереница, густии густой
І ряда виразно выразительно
|ІОІ.ІІОЖИСТИЙ отлогий, блищ ати блестеть
покатый проти против, напротив;
П'род среди зд. под
9
|М1 ІКІІІ1НИЙ роскошный церква церковь
161
баня купол, глава (церкви) рівний 1) ровный; 2) равііі.іИ

невеличкий небольшой збитися сбиться
дзвіниця колокольня круглий круглый
(не)наче словно, будто стовп столп
заплутатися запутаться острівець островок
подекуди кое-где нижче ниже
з-поміж предл. из, между, утекти и втекти убежать
среди зумисне умышленно;
виринати выныривать зд. намеренно
чорніти чернеть обсаджений прич. об-
покрівля кровля сажен(ный)
клуня рига порости обрасти, зарасти
одгороджений прич. отго кілок кол, колышек
роженный літнійг летний
тин тын, плетень, забор палкий пылкий, жаркий
ОДДІЛЯТИСЯ отделяться зверху сверху
од и від предл. от сонячний солнечный
(по)над предл. над, поверх марево марево; мираж;
стежка тропинка видение
кругом вокруг кучерявий кудрявый
у
коноплі (мн. ч.) конопля скам'яніти окаменеть
Г
(ед. ч.) піднятися подняться

став, ставок пруд, прудик чистий чистый
знов(у) снова пахучий душистый,
осокір осокорь (чёрный благоуханный
тополь)
у к р . баня р ус. купол, глава (церкви)
у к р . лазня р ус. баня
162
Урок 15
Журба
Стоїть гора високая,

Попід горою гай.
Зелений гай, густесенький.
Неначе справді рай.
Під гаєм в'ється річенька.

Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.
Під берегом у затінку

Прив'язані стоять човни.
Три верби там схилилися.
Мов журяться вони.
Як хороше, як весело
На білім світі жить!
Чого ж у мене серденько
І мліє, і болить?
Болить воно та журиться.

Що вернеться весна,
А молодість не вернеться.
Не вернеться вона!
Л. Глібов
163
о Словник
журба печаль, грусть прив язати привязать

густесенький очень густой схилитися склониться
справді вправду, в самом журитися печалиться,
деле грустить
мов словно хороше хорошо
скло стекло весело весело
блистіти блестеть МЛІТИ млеть, томиться
кудись куда-то боліти болеть
затінок тень
164
УРОК 16
♦ и мена существительные II склонения ♦ Скло

нение существительных мужского рода (твёр
дая группа) в единственном и множественном
чнеле ♦ Варианты падежных окончаний и схе
ма окончаний в предложном падеже ♦ Чередо
вания в основах
Имена существительные II склонения

Ко II склонению в украинском языке относятся имена
I мцсствительные мужского рода с нулевым окончанием и
>||ч»||чанием -о и имена существительные среднего рода с
и|и >11маниями -о, -е, -я (кроме тех существительных, у которых
м|||| склонении в косвенных падежах появляются суффиксы
пт-, -ят-, -ен). Существительные II склонения делятся на
||>и группы: твёрдую, мягкую и смешанную. Склонение су-
ІІІГСI вительных мужского и среднего рода будет рассмотрено
III цельно*.
к твёрдой группе относятся имена существительные
мужского рода с нулевым окончанием и твёрдым конечным
II иласным основы (кроме шипящего), а также существитель-
пме с окончанием -о, например: брат, сын, студент, тато,
ічшііуКо, Павло, Сашко. К мягкой группе относятся существи-
ісііі.ііьіе с нулевым окончанием и мягким конечным соглас
ным основы (в том числе с конечным -и), например: хлопець,
||<7л., вересень, Василь, Сергій, гай. К смешанной группе от-
ІИІСМІСЯ существительные с нулевым окончанием и шипя-
Г ак ж е о т д е л ь н о г о р а с с м о т р е н и я т р е б у е т с м о н е н и е с у щ е с т в и т е л ь
ны х м у ж с к о го р о д а с о с н о в о й н а -р (бригадир, лікар, школяр), т а к и е с у -
инч Iн и т е л ь н ы е т о ж е д е л я т с я н а т р и гр у п п ы .
165
щим конечным основы, например: дощ, хрущ, читач, ву.т

товариш, Лукаш.

(твёрдая группа)
Однина
Н . козак дуб батьк-о
Р. козак-а дуб-а батък-а
Д . козак-ові(-у) дуб-у(-ові) батьк-ові(-у)
3 . козак-а дуб батък-а
О . козак-ом дуб-ом батьк-ом
М . (на) козак-ові (-у) дуб-і батьк-ові(-у)
К л . козач-е дуб-е батьк-у
М н о ж и н а
Н . козак-и дуб-и батьк-и

Р. козак-ів дуб-ів батьк-ів
Д . козак-ам дуб-ам батьк-ам
3 . козак-ів дуб-и батьк-ів
О . козак-сши дуб-ами батьк-ами
М . (на) козак-ах дуба-ах батьк-ах
К л . козак-и дуб-и батьк-и
Варианты падежных окончаний

В твёрдой группе окончания имён существительных муж
ского рода имеют следующие особенности, в единственном
числе существительные в родительном падеже могут имен,
два варианта окончаний: -а и -у. Одушевлённые существа
тельные всегда имеют окончание -а, поэтому в словарях оно
не представлено. Окончание неодушевлённых существителі.
ных мужского рода -у представлено в словарях, поскольку и
украинском языке эти существительные могут иметь в роди
тельном падеже либо окончание -а, либо -у. Наиболее общее
166
Урок 16
|..иі раїїичение вариантов окончаний в родительном падеже:

•. 1Мк|)стные понятия и явления имеют окончание -а, абстракт-
ИІ.ІС- 1’, например: дуба, хліба, зошита и снігу, образу, поверху.
' Iтако данное разграничение является весьма условным,
||м иуст отдельного рассмотрения и на начальном этапе обу-
и 11и>| такие окончания нужно проверять по словарю.
И дательном падеже существительные мужского рода
ИМСІОІ два варианта падежных окончаний: -ові и - у , напри-
мг|): батькові - батьку, дубові - дубу, Петрові - Петру. Ис-
і 'ііочсние составляют существительные на -ів (-їв), -ов, -ев,
н и , -ІН (-ЇН ), у которых в этом падеже только окончание -у :
Іі.аів - Львову, Київ - Киеву, Псков - Пскову, Пирятин -
ІІіі(»ітину, Пушкін - Пушкіну, острів - острову. Употребле
ние параллельных форм характерно для всех существитель
ных мужского рода; для одушевлённых существительных, и
н|н жде всего названий людей, окончание -ові является пред-
інічіительньїм.
и винительном падеже у одушевлённых имён существи-
іеііі.ііьіх твёрдой группы окончание -а (совпадает с родитель
ным), а у неодушевлённых - нулевое окончание (совпадает с
именительным): козака, дуб, батька.
И творительном падеже у всех существительных твёр-
ІПІІ группы окончание -ом: батьком, сином, ослом, столом,
іокштом.
I Іаиболее сложным является предложный падеж. В этом
нндсже существительные твёрдой группы имеют окончания
ініі, -у, -I. Окончание -ові характерно для одушевлённых су-
инч гвительных. Кроме того, одушевлённые существитель
ные, обозначающие людей, имеют в этом падеже параллель
ное окончание - у , иногда -і {при батькові - при батьку, на
І'опітникові - на робітнику, на бригадирові - на бригадирі),
|| одушевлённые существительные, не обозначающие людей,
ІЧІК правило, окончание -і {на ослові - на ослі, на тигрові -
ІІІІ тигрі, но и: на жукові - на жуку). В этом падеже работает
167
правило предпочтительности вариантов падежных окон

чаний, согласно которому из всех вариантов для одушевлі'іі
НЫХ существительных предпочтительным является ОКОНЧИ
ние -ові. Однако в последнее время наблюдается тенденции
частого употребления окончания -ові и у неодушевлённых
существительных.
Окончание -у в предложном падеже имеют такие неоду
шевлённые существительные твёрдой группы:
1) с суффиксами -К -, -ак-, -ик-, -ок- :у літаку, на держаку,
на хвостику, у будинку,
2) как правило, односложные существительные (с окон
чанием в родительном падеже единственного числа), если
ударение в предложном падеже переходит с основы на окон
чание: сніг - на снігу, с т е п - у степу, гилях - на шляху, дим
у диму, яр - у яру. Если это правило нарушается, то осно
ва остаётся ударной: бал - на балі, сад - у саді. Однако этч»
правило является непоследовательным, например: шок
(р. п. шоку) - у шоку, гріх (р. п. гріха) - у гріху, поэтому боль
шинство форм нужно проверять по словарю.
Другие существительные (неодушевлённые, по преиму
ществу без суффиксов в основах) имеют окончание - і : у роті,
на ремонті, у центрі, на ґрунті, у штабі, у світі.
Некоторые существительные этого типа могут иметь па
раллельные формы -у и -I, что часто зависит от ударения: на
торгу и на торзі, на боку и на боці. Следует обратить внимание
на то, что окончание -у в таких формах является ударным.
В географических названиях с основами на г, к, х чаще
всего употребляется окончание -у, например: у Донецьку, у
Лейпцігу, у Цюріху, но: у Кривому Розі, у Перербурзі, а также:
у Владивостоку - у Владивостоці.
Окончания дательного и предложного падежей у оду
шевлённых существительных, как правило, совпадают,
предпочтительным является употребление в этих падежах
варианта окончания -ові. Если в тексте встречаются под-
168
Урок 16
ІIIIII несколько существительных в форме этих падежей, то

ИИ іпбежания однообразных падежных окончаний следует
III іті.ім употреблять окончание -ові, например дательный
Г Г Г Г г
миисж: Петрові Івановичу, Іваненкові Олександру, Семенові

Г
\ Ііііуолайчуку.
Схема окончаний в предложном падеже

Одушевлённые -Ові Неодушевлённые -у или -і
люди остальные односложные, остальные
-ові -ові или -І суффиксами перенос -І
или -у -у ударения
-у
по шітькові, на ослові, у будинку на шляху у роті
питьку ослі у літаку у степу на ґрунті
ті П(пакові, на тигрові, но и: но и: у світі
кошку тигрі у будинкові, на стовпі у космосі
ии и: но и: на літакові на столі
ті на жукові, (р. п.: стовпа,
п/чі, 'адирові, жуку стола)
ічпісадирі а также:
на вовчику
на зайчику
Обратите внимание: окончание -і у неодушевлённых

существительных мужского рода в предложном падеже един-
с 1ненного числа встречается чаще, чем ~у,
В звательном падеже существительные твёрдой груп
пы имеют окончания -у, например: козаче, Петре, голубе,
пптьку, сину. Юрку*,
Мужские фамилии на -о в украинском языке склоняются
ІЛК же, как другие одушевлённые существительные с окон
чанием ~о: Павленко, Павленка, Павленкові (-у), Павленка,
Павленком, на Павленкові (-у), Павленку. Они изменяются
Более подробно звательный падеж будет рассмотрен в следующем

уроке.
169
и во множественном числе, например: наші друзі Петренки

(рус. наши друзья Петренко) или подружжя Петрусенки
(рус. супруги Петрусенко).
В именительном падеже множественного числа су

ществительные твёрдой группы имеют окончание -и: козаки,
дуби, батьки, а в родительном падеже - окончание -ів:
козаків, дубів, батьків.
Как и в русском языке, при образовании форм множе
ственного числа существительные мужского рода с суффик
сами -анин, -янин, -ин утрачивают -ни в основах, например:
громадянин - громадяни, селянин - селяни, росіянин - росіяни,
болгарин - болгари, но: грузин - грузини, русин - русини. В
родительном падеже множественного числа такие существи-
Г Г ^
тельные имеют нулевое окончание: громадян, селян, росіян,

болгар, но: грузинів, русинів’.
Запомните форму образования множественного числа
слова друг - друзі. В единственном числе оно склоняется
по твёрдому образцу, а во множественном - по мягкому (но:
недруг - недруги).
Окончания дательного падежа {козакам, дубам, батькам)
и предложного падежа {козаках, дубах, батьках) существи
тельных мужского рода твёрдой группы во множественном
числе совпадают с аналогичными падежными окончаниями в
русском языке. В творительном падеже все существительные
твёрдой группы имеют окончание -ами\ козаками, дубами,
батьками.
В родительном падеже множественного числа существительное

чобіт имеет форму чобіт, а в творительном падеже множественного
числа у него, как и у некоторых других существительных, возможны ва
рианты падежных окончаний: чоботами, чоботями, чобітьми.
170
Урок 16
5^ 1. Поставьте существительные в скобках в нужном

іііііїсже:
1. Микола розмовляє з (брат). 2. Мені треба подзвонити
іііаіько). 3. (Син) Олега тільки 2 роки. 4. У мене немає
( іоіііит). 5. Йому не клади пальця до (рот). 6. Ми мешкаємо
V новому (будинок). 7. Взимку було мало (сніг). 8. Ми
іуі Ірічаємося у (центр). 9. В аудиторії не було двох (студент).
І(І. Треба подзвонити його (брат). 11. (Батьки) Павла викликає
іічитель.
- ^ 2. Образуйте предложный падеж единственного чис-

III от существительных:
центр, зал, літак, майданчик, доступ, переклад,
шлях, вік, кіоск, університет, стадіон, степ, дядько, досвід,
піловейко, зошит, образ, дзвінок, басейн, дворик, гуртожиток,
підручник, час, брат, однокурсник, котик, космос, листопад,
ніс, син, театр, клуб, сад, вираз
3. Закончите предложения, поставив каждое суще-

с Івительное из правого столбца в нужном падеже:
університет, гуртожиток, брат, театр,
І. Ми йдемо до ... . батько, однокурсник, ліс,
студенти
2. Мама дає їсти ... чоловік, син, осел, брат, Павло,

котик
.ї. Ми бачимо дід, онук, берег, літак, тато, сніг, тигр,

керівник, Іван Павленко, друг, батько
4. Ви зустрілися з . . . . студенти, дядько, Сашко, журналіст
5. Ми збираємося у ( в ) .... провулок, штаб, будинок,

автобус, степ
171
- ^ 4. Переведите на украинский язык:

1. Зимой не было снега. 2. Рядом с берегом стоит лодки,
3. Во время перерыва во дворе много студентов. 4. Мы ищем
сотрудника с опытом работы. 5. После переговоров руково
дители дают интервью журналистам. 6. Во время каникул
Николай побывал на острове в океане. 7. Сейчас в мире мно
го проблем. 8. Вечером кошка любит сидеть в углу.
Чередования в основах
В основах существительных мужского рода в твёрдой
группе происходят чередования гласных и согласных зву
ков. При образовании падежных форм в единственном числе
(кроме именительного и винительного для неодушевлённых)
и образовании форм множественного числа чаще всего чере
дуются гласные I о, реже / —>е. Чередование происходит,
когда закрытый слог становится открытым, например: стіл -
стола, ніс - носа, віз - воза, віл - вола, сік - соку, вечір -
вечора; папір - паперу, рубіж -рубеж у, а также: Київ - Києва
(графически ї - є, а чередуются звуки і - е), но: л іс -л іс у , вік -
віку.
В предложном падеже единственного числа перед оконча
нием -І происходит чередование конечных согласных основы
г, к , х 3, ц, с, например: берег - на березі, язик - на язиці,
горох - у горосі.
172
Урок 16
И «нательном падеже единственного числа перед оконча-

шим -е происходит чередование конечных согласных осно-
нм /. к, х —*ж, ч, т, например: друг - друже, козак - козаче,
Чічпух -Явт уш е.
^ 5. Образуйте родительный падеж единственного

•иііміа от приведённых существительных, окончания и
••(‘рсдования проверьте по словарю:
поріг, в хід, в и хід, л ід, чобіт, стіл, стільчик, двір, захід,
І кІД, носоріг, вік, пиріг, вечір, Ф ед ір , рік, МІСТ, чоловік, ВІЛ,
ІІМ, ЛЬОХ, п е р е х ід , т р у б о п р о в ід , кіт, сок іл , б ік , н іс, п охід,
мир
Т і 6. Образуйте звательный падеж от сущестивитель-

іімх:
^ Г Г у г г /
чоловік, козак, поріг, луг, Ф едір , парубок, С тепан, батько,
І іудент, друг, дядько, Іван, С ем ен , президент, М икола, Валя,
Мі.оня, пан, п р ем 'єр , м ін істр
. Т і 1. Слова в скобках поставьте в нужном падеже:

1. М и м еш каєм о на четвертом у (п ов ер х). 2. У цьому
(будинок) ж и в ^ ь м о ї батьки. 3. Н а (п ор іг) нас зустрічає
(іабуся. 4. Н а високом у (гор іх) сидить білочка. 5. У такому
(порох) нічого не видно. 6. У центрі м іста все перебуває у
п остійном у (р ух). 7. Н а дачі собак а лю бить си діти у (горох).
К. М ій брат ж иве у (В лади восток ). 9. У (льох) зберігається
г ^ Г Г г г г
багато овочів. 10. В якому (одя г) ти почуваєш с е б е впевнено?

11. Щ о на у м і, те і на (язик). 12. Щ о з (віз) впало, те пропало.
13. Я зик д о (К иїв) д о в ед е. 14. Щ о напи сан о пером , того не
нитягнеш (віл).
173
На пошті
Сьогодні мама попросила мене отримати на п о и т
бандероль від бабусі. Листоноша приніс повідомлення іш
нашу адресу вже кілька днів тому, а піти на пошту ані в мене,
ані в батьків часу не було. Я взяв повідомлення і вийшов з дому.
Погода була прекрасна, наше поштове відділення знаходиться
недалеко, тому я вирішив прогулятися й піти пішки.
174
Урок 16
Перепрошую, в якому вікні я можу отримати банде-

і«иц.? запитав я в поштарки.
У другому залі третє вікно, - відповіла вона.
Молодий чоловіче, зачекайте хвильку, мені треба
МІіжжіети на дзвінок, - еказала молоденька працівниця у
І|ІГ Іьому вікні, коли я звернувея до неї.
я ііриеів на етілець і почав розглядати пошту й людей,
ми І ііули у залі. Біля другого вікна етояла невеличка черга,
НІНІ» оплатити рахунки за поелуги телефонного зв'язку.

И чсівертому вікні приймали телеграми та рекомендовані
ми ги, в п'ятому - грошові перекази. У першому вікні
мп,міа було купити конверти й лиетівки. Зараз рідко хто
їж гугтьея поштою, але у бабусі немає інтернету. Тому я
ми|»ііііив відправити їй листівку з подякою, встав і підійшов
іи ІІІКОНЦЯ.
Вам щось потрібно, юначе? - запитала мене поштарка.
Так, будь ласка цю листівку і марку.
Л листівку будете відправляти по країні чи за кордон?
За кордон. Скільки з мене ? - запитав я.
Хлопче! Хто хотів отримати бандероль? Підходьте, будь
/ Г Г
иігка, - почулося з третього вікна.
Я ШВИДЮЭ розрахувався, подякував і пішов по бандероль.
Іні(»уся надіслала смачні гостинці, а ще - в'язані шкарпетки для
мгііс і татка. Я сів за стіл, написав адресу й подяку бабусі та
мікув листівку в скриньку для відправлень: так швидше дійде.
Повертаючись через перший зал, я побачив оголошення
іі|іо передплату на газети та журнали на наступний рік і
іііідав, що хотів передплатити деякі видання. Я погортав
иіілііог, подивився на ціни і подумав, що треба порадитися з
••іиі.кими.
У доброму настрої я повертався додому.
175
Словник
адреса адрес передплатити подписаться,

(а)ні - (а)ні ни - ни выписать
в язаний вязаный підійти подойти
видання издание піти пойти
вирішити решить пішки пешком
відділення отделение (по)гортати (по)листать
відповісти ответить подяка благодарность
відправити отправить (по)дякувати (по)благода-
відправлення отправление рить
відправляти(ся) отправ- (по)просити (по)просить
лять(ся) (по)радитися (по)совето-
віконце окошко ваться
гостинець гостинец послуга услуга
грошовий переказ денеж почати начать
ный перевод почутися послышаться
деякий некоторый пошта почта
дійти дойти поштарка работница почты
зараз сейчас, теперь поштовий почтовый
(за)чекати (подо)ждать працівниця работница,
згадати вспомнить труженица
кинути бросить принести принести
кордон граница ^ присісти присесть
лист (рекомендований) рахунок счёт
письмо (заказное) розглядати рассматривать
листівка открытка розрахуватися расплатиться
листоноша почтальон скринька 1) сундучок;
листуватися переписы- 2) (поштова) почтовый
^ ваться ящик
можна можно тому парен, потому, поэтому,
молоденький молоденький оттого
надіслати отправить тому (кілька днів) тому
настрій настроение (несколько дней)
оголошення объявление хвилька минутка
оплатити оплатить швидше парен, быстрее
передплата подписка шкарпетка носок
176
урок 16
укр. хвиля рус. волна
укр. хвилина рус. минута
укр. хвилинка=хвилька рус. минутка
Л Несовпадение имён существительных в роде

укр. адреса (ж. р.) — рус. адрес (м. р.)
укр. кордон (м. р.) -> рус. граница (ж. р.)
укр. лист (м. р.) ^ рус. письмо (с. р.)
укр. листоноша (общ. р.) —+рус. почтальон (м. р.)
укр. настрій (м. р.) —>рус. настроение (с. р.)
укр. поштова скринька (ж. р.) рус. почтовый ящик (м. р.)
укр. шкарпетка (ж. р.) рус. носок (м. р.)

укр. на адресу (в. п.) —>рус. по адресу (д. п.)
/ Словоупотребление
укр. переклад (в знач, на другой язык)
перекладання (неоконченное действие)
укр. переказ грошовий (денежный)
переказування (неоконченное действие)
' г « л наир.: переказування грошей поштою
укр. марнування (в знач, трата попусту)
напр.: марнування часу
укр. переведення (в знач, процесс)
177
укр. ящик {типа сундука); скриня

укр. шухляда {выдвижной ящик, в т. ч.
рус. ящик
в письменном столе)
укр. скринька (поштова)
укр. лист рус. письмо
укр. аркуш ^ рус. лист (бумаги)
^ Управление глаголов
укр. передплатити {що? + в. п.) газету •рус. подписат 1.п1
{на что? + в. п.) на газету
укр. піти по бандероль, по хліб, по книжки (в. п.)

рус. пойти за бандеролью, за хлебом, за книжками
(тв. п.)
Синонимы
послати
укр. надіслати ►л и ста, посилку *рус. отправить письмо,
відправити посьшку
1. Чому мама попросила Павла піти на пошту? 2. Х го
приніс повідомлення? 3. Чому ані Павло, ані батьки не пішли
на пошту відразу? 4. Чи далеко знаходиться пошта? 5. И
Некоторые неодушевлённые существительные мужского рода и

винительном падеже единственного числа могут иметь формы, С О В ІШ
дающие и с именительным, и с родительным падежами единственно! и

числа. Прежде всего это касается названий мелких предметов, например
написати лист (листа), взяти олівець (олівця).
178
Урок 16
иному вікні видають бандеролі? 6. Чи Павло отримує посилку

...... 7. Що робить Павло, поки поштарка розмовляє по
и ік‘(|)ону? 8. Що можна оплатити на пошті? 9. Що надіслала
іиіиуся Павлові та його батькам? 10. Як можна відправити
іік І івку? 11. Чи передплачує Павло періодичні видання?

І. Вчера почтальон принёс нам уведомление о посылке.
' Мне нужно отправить письмо по адресу брата. 3. Я хочу
н\ 11111ь конверт и марку для отправления за границу. 4. Наш
ііи'іговьій ящик находится на стене. 5. Мне нужно ответить
(ы тонок. 6. Где находится Ваше почтовое отделение? 7. На
імі'і 1С можно оплатить счета за услуги телефонной связи. 8. В
.ІИІИКС стола у меня лежат письма от сестры. 9. У Вас можно
іиіцііисаться на газету «День»? 10. Мама отправила меня в
МІІІІИИН за хлебом. И . На носке брата была большая дыр-
ІЧІ 12. Я отправляю денежный перевод брату. 13. У бабушки
и ( ундуке много платьев. 14. Вам н )^ н о срочно перевести
||'|« г.
^ 9. Используя текст к уроку, разыграйте диалог «На

НОЧІЄ».
^ 10. Расскажите о своём посещении почты.
179
г г
Бабине літо
Жовтогаряча осінь стоїть над Осокорами, розкинувши
високо над землею блакитні небеса. По садах загуляли золої і
падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі, снує свою
дивну пряжу над перелазами.
Стоїть лагідна пора бабиного літа, останні сонячні дні такі
ласкаві, оповиті сріблястим мереживом, мрійним смутком,
прощальним ячанням журавлів, що відлітають у вирій.
На городах уже зібрані гарбузи, викопано картоплю,
зрубано капуету на грядках. Тільки де-не-де стоять сухі
сонящники і тихо щерехтять, нагадуючи про гарячі дні літа,
коли цвіли вони жовтими рещетами на городах, просіваючи
сонячний пил. Зів'яли, поникли від нічних приморозків квіти
біля хат, тільки одні високі синенькі цвітуть, які у народі
називають морозом. Може, тому, що стоять вони наперекір
заморозкам, може, тому, що цвітіння їхнє нагадує голубуватий
іній раннього приморозку.
Під стріхами хат дбайливі господині розвішали золотаві
^ Г У Г Г Г /
качани кукурудзи, жовті гвоздики і кетяги червоної калини.
у г г г г г ^ г
Здалеку, коли глянещ, стоїть така хатина, як молода в осіннім

вінку. Стоїть і жде весілля. Може, й справді завітають до такої
старости. Адже осінь - то найкраща пора сватання. Щонеділі
прокочуються по селу весільною перезвою дружки і бояри,
гудуть бубни, лунає весільна музика.
/. Цюпа
180
Урок 16
Словник
іііоііі огарячии ярко-жёлтый; нагадувати напоминать

оранжевый решето решето
| 1о ікинути разбросать просівати просеивать
ип уляти загулять зів'янути увянуть
ІИІДОЛИСТ листопад поникнути поникнуть
минутиння паутина нічний ночной
гну вати сновать, ткать приморозок-заморозок
нгрелаз перелаз заморозки
оповитий окутанный може может, может быть
і ріблястий серебристый наперекір наперекор,
^іерсживо кружево вопреки
мрійний мечтательный цвітіння цветение
гмуток грусть голубуватий голубоватый
прощальний прощальный іній иней
мчання курлыканье ранній ранний
журавель журавль стріха стреха, кровля
(ііі;і)літати (у)летать дбайливий заботливый
пирій тёплые края розвішати развесить
I арбуз тыква золотавий золотистый
картопля картофель, качан (кукурудзи) початок
картошка кетяг гроздь
ірубати срубить вінок венок
дс-не-де кое-где, местами справді действительно,
шерехтіти шуршать, в самом деле
шелестеть завітати посетить, заглянуть
181
наи кращ и и самый лучший, прокочуватися прокаты

наилучший ваться
сватан ня сватанье, весільна нерезва свадебіїмп
сватовство поезд
щонеділі каждое бубон бубен
воскресенье
староста сват
боярин шафер
друж ка 1) дружка, 2) подруга невесты
молодий жених, новобрачный, молодой
молода невеста, новобрачная, молодая
весільна нерезва свадебный поезд, свадебное шсс і им»
Если сватам во время сватовства подносили не вы ш и м»♦
полотенце (руш ник), а тыкву, то это считалось змльим
отказа (піднести гарбуза).
іс іс іс
То була тиха ніч чарівниця,

Покривалом спокійним, широким
Простелилась вона над селом.
Прокидалась край неба зірниця,
Г У У
Мов над озером тихим, глибоким

Лебідь сплескував білим крилом.
І за кожним тим сплеском яскравим
182
Урок 16
Серце кидалось, розпачем билось,

Замирало в тяжкій боротьбі.
Г Г Г
Я змаганням втомилась кривавим,

І мені заспівати хотілось
Лебединую пісню собі.
Л. Українка
■іг <' іовиик

н|іІмііііци волшебница зам ирати (совр. завм ирати)
>|мм м- ііі і ися расстелиться замирать
і|4ижиі ііірница тяж кий тяжёлый
. МІН, игбсдь зм агання 1) соревнование
.1 іимуніїїи всплескивать (спорт.); соперничество;
II )і 114 іи 'ІІЛ С С К 2 ) сп о р ,ссора
II •іііипі бросаться, метаться втомитися устать,
, іммч іи'іаяние утомиться
-III НІ и І) биться; кри вави й кровавый
І і.іиіПІиться
183
УРОК 17
♦ Имена существительные II склонения (про

должение) ♦ Склонение существительных
мужского рода (мягкая и смешанная группы)
в единственном и множественном числе
♦ Образование мужских отчеств ♦ Зватель
ный падеж ♦ Сочетание числительных два,
три, чотири с именами существительными
♦ Названия родства

(мягкая группа)
О д н и н а
н. учитель день край

р. учител-я дн-я кра-ю
д. учител-еві (-ю) дн-ю кра-ю(-єві)
3. учител-я день край
О. учител-ем дн-ем кра-ем
м. {на ) учител-еві (-і,-ю ) дн-і(-ю) кра-ї(-ю)
К л . учител-ю дн-ю кра-ю
н. учител-і дн-і кра-ї

р. учител-ів дн-ів кра-їв
д. учител-ям дн-ям кра-ям
3. учител-ів дн-і кра-ї
О. учител-ями дн-ями кра-ями
м. (на) учител-ях дн-ях кра-ях
К л . учител-і дн-і кра-ї
184
Урок 17
И мужском роде для имён существительных мягкой груп

пы ещё больше, чем для твёрдой группы, важна категория
п)| V111свлённости-неодушевлённости.
И родительном падеже единственого числа у одушев-
'|(‘т 1ых существительных окончание -я: учителя, Василя,
\ ют^я (в основах на -ш окончание -ія: Сергія, водія); у не-
пцутевлённых существительных могут быть окончания -я
и -м, например: дня, вересня, передпокою; такие окончания
нужно проверять по словарю.
В дательном падеже у одушевлённых существитель
ных два варианта окончаний: -еві (-єві) и -ю. Вариант -еві
иінгяется для них предпочтительным, например: коневі(-ю),
іишалеві(-ю), скрипалеві(-ю). Для неодушевлённых суще-
Iтительны х в дательном падеже характерно окончание -ю,
чогя развивается тенденция распространения окончания -еві
(-еві) и на неодушевлённые существительные, однако в мяг
кой группе она выражена слабее, чем аналогичные явления в
жёрдой группе, например: краю (-єві), но дню.
В винительном падеже формы одущевлённых суще-
с Iвительных совпадают с родительным, а неодушевлённых -
с именительным падежом: учителя, день, край.
В творительном падеже у существительных мягкой
группы окончание -ем (-ем), например: учителем, днем,
краем, гаем, Сергієм,
В предложном падеже у одушевлённых существитель
ных наблюдаются три варианта падежных окончаний: -еві
(-єві), -і, -ю, однако вариант -еві (-еві) является для них пред
почтительным: на учителеві, на учителі, на учителю. У
неодущевлённых существительных в этом падеже окончание
-I (-Ї), но может быть параллельная форма с окончанием -ю
(тогда ударение падает на окончание): у краї- у краю, у г а ї - у
гаю. Окончания дательного и предложного падежей совпада
ют: у одущевлённых существительных формы -еві (-єві) и
-ю, у неодушевлённых существительных - формы с оконча-
185
г г ^ г
нием -ю, например: ковалеві, ковалю; Сергієві, Сергію; дню

краю, гаю.
В звательном падеже у существительных мягкой груп
пы окончание -ю: коню, гаю, Сергію, Василю.
Как и в русском языке, у некоторых существительных
мужского рода в косвенных падежах могут наблюдаться бс
глые гласные е, о, например: день - дня, хлопець - хлопця,
вересень - вересня, українець - українця, вогонь - вогню,
півень - півня (ср. в твёрдой группе: будинок - будинку,
понеділок - понеділка, осел - осла, дятел - дятла). Так же.
как и в твёрдой группе, возможны чередования гласных і -♦
о, і е: кінь - коня, гість - гостя, передпокій - передпокою,
ведмідь - ведмедя, ячмінь - ячменю, камінь - каменя.
У имён существительных мужского рода мягкой группы

в именительном падеже множественного числа наблю
дается окончание -І (после гласного и апострофа в основах
-Ї): учителі, дні, краї, солов'ї, а в родительном падеже множе-
ственого числа, как и в твёрдой группе, наблюдается оконча
н и е-ів (-ів^:>’чм/ие/7/в, днів, гаїв, солов'їв. Исключение состав
ляют существительные кінь и гість, которые в этом падеже
имеют форму коней, гостей.
Окончания дательного и предложного падежей существи
тельных мужского рода мягкой группы во множественном
числе совпадают с аналогичными падежными окончаниями в
русском языке {-ям, -ях): учителям, учителях; краям, краях.
В творительном падеже у существительных окончание -ями:
учителями, краями.
Образование мужских отчеств

Мужские отчества образуются с помощью добавления к
основам мужских имён суффикса -ович, например: Іван -
Іванович, Михайло - Михайлович, Василь - Васильович,
186
Урок 17
• . 7».•/// - Сергійович, Анатолій - Анатолійович, Володимир -

іі-чіиНширович. Запомните формы: Микола - Миколайович,
11іч Ілліч, Лев - Львович, Григорій - Григорович.
( клонение существительных мужского рода

(смешанная группа)
О д н и н а
II товариш кущ Іванович

г товариш-а кущ-а Іванович-а
Д товариш-еві (-у) кущ-у (-еві) Іванович-у
I товариш-а кущ Іванович-а
() товариш-ем кущ-ем Іванович-ем
м. (на) товариш-еві(-ігу) кущ-і(-у) Івановичу(-і)
к II, товариш-у кущ-у Іванович-у
II. товариш-1 кущ-і Іванович-і

I' товариш-ів кущ-ів Іванович-ів
л. товариш-ам кущ-ам Іванович-ам
1, товариш-ів кущ-і Іванович-ів
о. товариш-ами кущ-ами Іванович-ами
м. (на) товариш-^ кущ-срс Іванович-ах
Кл. товариш-і кущ-і Іванович-і
У существительных смешанной группы в родительном

надеже единственного числа окончание -а (у одушевлённых
существительных и части неодушевлённых), у некоторых
неодушевлённых - окончание -у, которое проверяем по ело-
г 9 ^ г г
варю, например: товариша, куща, гаража и борщу, дощу,

В дательном падеже у существительных два варианта
окончаний -евіу -V , первое для одушевлённых является пред-
г г г
почт ит ельным, например: товаришеві, товаришу; Сергієві

Петровичу, кущу, гаражу.
187
в винительном падеже формы одушевлённых сущесши

тельных совпадают с родительным, а неодушевлённых «
именительным падежом: товариша, Сергія Івановича, кущ.
гараж.
В творительном падеже у всех существительных окончи
ние -ем: товаришем, кущем, Сергієм Івановичем.
В предложном падеже у одушевлённых существителі.
ных смешанной группы три варианта окончаний: -еві, -і, -у,
вариант -еві является для них предпочтительным', у неоду
шевлённых существительных преобладает окончание -і: ші
товаришеві, на товариші, на товаришу; на кущі, у дощі.
В звательном падеже у существительных этой группы
могут быть окончания -у и -е: товаришу, Лукашу, читачу.
Кайдаше, с основой на ж - только окончание -е: стороже.
У мужских отчеств только окончание -у: Степане
Івановичу.
Во множественном числе у существительных смешанной
группы в именительном, винительном для неодушевлённых
и звательном падежах окончание -і, во всех других падежах -
окончания по типу твёрдой группы.
1. П оставьте сущ ествительны е в скобках в нужном

1. Ми зустрічаємося з нашим (товариш). 2. До нашого
(учитель) ^приїхала
Г
донька.Г
3. На (кущ) сидить ворона.
Г Г 9
4. (Скрипаль) після концерту подарували великий букет

троянд. 5. Мені подобається гуляти під (дощ). 6. На (день)
ми їдемо відпочивати. 7. Відомий автор зустрічається з
(читач). 8. Нас з (Сергій) запросили у гості. 9. Сьогодні ми
чекаємо на наших (друг). 10. У (гай) чути луну. 11. В нашому
(гараж) стоять дві машини. 12. У (вересень) в університеті
починаються заняття. 13. Восени багато свіжих (овоч).
188
Урок 17
^ 2. Закончите предложения, поставив каждое слово

III правого столбца в нужном падеже:
I. Ми йдемо до . . . .
я даю книжку .... учитель, товариш, Валерій
1. Ми бачимо . . . . Петрович, викладач,
'1. Ми говоримо 3 ... . друг Василь, коваль, слухач.
^. Я бачу нове пальто на ... Вітаній Дорошенко
(у. Ми звертаємося: .
3. Переведите вопросы и ответьте на них по-укра-

ниски:
1. Кто Вы по специальности? 2. Что Вам нравится в
профессии филолога (дипломата, экономиста)? 3. Вы бывали
II Киеве? 4. Когда Вы встречаетесь с друзьями? 5. Вам нра-
ии гся игра скрипача на улице? 6. Листья опадают в октябре?
7. У тебя день рождения в июле? 8. Сколько месяцев в году?
^). Сколько дней в неделе?
Звательный падеж
Существительные мужского рода II склонения в зватель
ном падеже имеют окончания -е, -у, (-ю).
Окончание -е имеют:
1) существительные твёрдой группы с нулевым оконча
нием и полные мужские имена с окончанием -о, например:
брате, голубе, Іване, Петре, но и: діду, сину (как правило,
односложные). В некоторых основах таких существительных
происходит чередование конечных согласных г, к,
Г У Р Г
ж, ч, Г
ш, например: друг - друже, козак - козаче, Явтух - Явтуше\

2) некоторые существительные мягкой группы с суффик
сом -ець, если конечный согласный основы чередуется с ч,
например: хлопець - хлопче, молодець - молодче, кравець -
189
кравче, но: українець - українцю, боєць - бійцю, знавець

знавцю;
3) некоторые существительные смешанной группы
(прежде всего с основой на ж): стороже, муже, вуже, по
Кайдаше (фамилии на -ш);
4) фамилии, образованные от прилагательных с су(|>
фиксами 4 в (-їв), -ов, -ев (-ев), -ин, -ін (-їн). В обращениях
они имеют формы и именительного, и звательного падежей,
например: Глібов - Глібове, Литвин - Литвине, Чапаев
Чапаеве;
5) географические названия, в состав которых входят ука
занные суффиксы: Київ - Киеве, Львів - Львове.
Окончание -у имеют:
1) существительные твёрдой группы с окончанием -о, в
том числе краткие и полные мужские имена на -к-(о), напри
мер: батьку, дядьку, тату, КЭрку, Левку, Сергійку;
2) существительные твёрдой группы с нулевым окончани
ем и суффиксами -ок, -ик в конце основы, например: синок -
синку, котик - котику, голубчик - голубчику;
3) существительные смешанной группы с основой на ч,
ш, щ (кроме ж), в том числе мужские отчества: товаришу,
читачу, слухачу, Івановичу, хрущу, Лукашу, например: Гов,
Лукашу, г о в !... А де ти? (Л. Українка);
4) иноязычные мужские имена с основой на г, к, х\
Людвігу, Джеку, Дітріху.
Окончание -ю имеют: существительные мягкой группы с
нулевым окончанием и конечным мягким согласным основы,
а также с основой на -й, например: учителю, ковалю, краю,
гаю, Андрію, Сергію.
При образовании форм звательного падежа часто происхо
дит перенос ударения: Петро - Петре, Павло - Павле, Юрко -
Г Г Г Г Г г г
Юрку, Левко - Левку, синок - синку, молодець - молодче (ср.

в женском роде: земля - земле, зоря - зоре).
190
Урок 17
И обращениях, состоящих из слововосочетаний, в фор-

|||\ звательного падежа наблюдаются следующие особенно-
‘т:
1) если обращение состоит из двух общих названий, то оба
. зона получают форму звательного падежа, например: пане
111'сшденте, пане раднику, хотя второе слово может иметь
форму и именительного падежа: товаришу лейтенанте и
' У
товаришу лейтенант',
2) в обращениях, состоящих из общего названия и имени,
о(»а слова получают форму звательного падежа, например:
1-о'1сго Петре, діду Степане, пане Романе (в женском роде:
тіні Маріє)',
3) если обращение состоит из имени и отчества, то фор
му звательного падежа получают оба слова: Володимире
Івановичу, Андрію Прокоповичу, Павле Анатолійовичу,
4) в обращениях, состоящих из общего названия и фами-
ІІІІИ, форму звательного падежа получает только общее на-
Г ^ Г Г Г
тание, например: пане Петренко, колего Миколайчук, друже

Чукашин, товаришу Гнатюк.
Если перед обращением стоит прилагательное, то оно
имеет форму именительного падежа, например: шановний
колего, вельмишановний пане, дорогий друже, мила пані,
9 Г
нобі друзі.
В современном украинском языке установившимися фор
мами обращения являются слова пані и пан {добродійка,
(іобродій имеют книжный оттенок). Соответствующие им в
русском языке госпожа и господин менее употребительны,
однако для перевода других аналогов не существует. Русско
му словосочетанию дамы и господа в украинском языке со
ответствует выражение пані і панове. В определённом кон-
іексте при переводе возможно употребление слов пани и пан
и по-русски.
191
4. Образуйте звательный падеж от существитель

ных:
ткач, скрипаль, юнак, орел, місяць, викладач, дипломні,
міністр, водій, кінь, діяч, вельможа, степ, луг, пан голоші,
Ярослав Степанович, пан радник, Дмитро Олексійович, Федір
Андрійович, пан Пилипенко, товариш капітан, друг Павло,
колега Пилип, добродій Наливайко, доня, син, подруга блм,
Олена Микитівна, пані Шевчук, панянка, пані Мирослава
—^ 5. Слова в скобках поставьте в форме звательного

падежа:
1. Доброго дня Вам, (дорогий друг)! - Вітаю Вас,
(шановний колега)!
2. Що нового, (пані Марія)? - Дякувати Богу, все добре,
(моя люба дитина)!
3. Дозвольте Вас запитати, (добродій)? - Будь ласка, я Вас
слухаю, (пан).
4. Ви вже йдете додому, (Одарка Гнатівна)? - Ні, ще трохи
попрацюю, (Зоряна).
5. Як Ви В ІД П О Ч И Л И , (пан Олекса)? - Дякую, дуже добр>е,
(друг Василь).
6. Куди ти йдеш, (Сидір)? - У їд ^ ь н ю , ходімо зі мною,
(Роксолана).

1. Доброе утро, мама! 2. Как ты думаешь отдыхать, Ан
дрей? 3. Вы сегодня ждёте гостей, соседка? 4. Иван Николае
вич, Вам дать почитать мою газету? 5. Когда ты возвраща
ешься домой, сынок? 6. До встречи, дорогие друзья! 7. Как
дела, приятель? - Всё хорошо, коллега. 8. Вы уже спите, Ва
лерия Петровна? - Спокойной ночи, Софья Николаевна.
192
Урок 17
( очетание числительных два, три, чотири

с именами существительными
Украинские количественные числительные два (в жен
ім »м роде дві), три, чотири сочетаются с именами суще-
I ш тсльны м и в именительном падеже множественного чис-
'ІІІ, н отличие от их сочетания с именами существительными
и родительном падеже единственного числа в русском языке.
»|о касается существительных всех родов*, например: два
/ипаї два года, три дні - три дня, чотири книжки - четы-
14' книжки, три озера - три озера.
Обратите внимание: числительные два, три, чотири
ючстаются с именами существительными в именительном
пидсже множественного числа с ударением родительного
надежа единственного числа. Это объясняется влиянием
НІЖНИХ форм двойственного числа, которые в современном
украинском языке уже не употребляются. Поскольку у мно-
I их существительных в именительном падеже множествен
ною числа происходит перенос ударения с корня на оконча
ние или наоборот ірік - роки, книжка - книжки, рука -р ук и ,
(перо - озера), то нужно следить за тем, чтобы в таких сло-
иосочетаниях употреблять ударение, характерное для форм
родительного падежа единственного числа, например: цікаві
книжки - дві книжки, наші роки - два роки, м о ї руки - дві
руки, високі гори - дві гори, глибокі озера - два озера. Од
нако в некоторых словах, в том числе иноязычного проис
хождения, в формах множественного числа переноса ударе
ния не происходит, поскольку формы именительного падежа
множественого числа и родительного падежа единственного
числа совпадают, например: квартира - маленькі квартири -
*И с к л ю ч е н и е с о с т а в л я ю т с у щ е с т в и т е л ь н ы е IV с к л о н е н и я , к о то р ы е
и э т и х с л о в о с о ч е т а н и я х у п о т р е б л я ю т с я с и м е н а м и с у щ е с т в и т е л ь н ы м и
в р о д и т е л ь н о м п а д е ж е е д и н с т в е н н о г о ч и с л а , н а п р и м е р : два імені, три

племені, чотири качати.
193
дві квартири, школа - великі школи - три школи, доля - наші

долі - дві долі, район - зелені райони - чотири райони.
Только те существительные мужского рода, которые при
образовании форм множественного числа утрачивают су(|і
фикс -ИЯ-, в словосочетаниях с числительными два, три, чо
т ири употребляются в формах родительного падежа едим
ственного числа: два селянина, три громадянина, чотири
росіянина, но: два грузини.
Имена прилагательные согласуются с такими существи
тельными в именительном или родительном падеже мно
жественного числа, например: два довгі роки и два довгт
роки.
7. Согласуйте существительные с подобранными

Вами прилагательными или местоимениями в имен
ительном падеже множественного числа и с одним из чис
лительных (два, три, чотири), например: мрія - м о ї мрії,
дві мрії. Поставьте ударение:
онук, станція, місяць, вчителька, брат, скрипаль, душа,
водій, листоноша, сестра, тиждень, країна, тато, вулиця, ку і.
шухляда, хлопець, шафа, дуб, дочка, батько, бабуся, кіііі.,
доба, сторож, водій, болгарин, лялька, товариш, сім'я, вечір,
аудиторія, луг, калюжа, гай, бік
_^ 8. Слова в скобках поставьте в нужной форме:

1. Ми працюємо чотири (день) на тиждень. 2. Три (браї)
Марії вже закінчили університет. 3. Два (хлопець) чекають піі
батька коло будинку. 4. Три (громадянин) стоять у черзі ікі
хліб. 5. Василь два (раз) запізнився на заняття. 6. Ми живемо
у новій квартирі вже чотири (рік). 7. До центру міста треба
проїхати три (зупинка). 8. Зранку два (півень) будять усе сел«>
9. Восени на дачі ми зібрали чотири (ящик) яблук.
194
Урок 17
М оя р о д и н а
У нас велика родина. Найстарші в ній - це батьки
МОК) батька, мої дідусь та бабуся, Павло Іванович і Софія
< існанівна. Зараз вони пенсіонери й живуть за містом. Дід
І Іаило був інженером, мене назвали на його честь. Моя бабуся
моїіодша за дідуся на три роки, вона працювала вчителькою.
195
Ми часто їх відвідуємо, а в дитинстві я інколи проводив упин

усе літо.
МІЙ батько молодший з двох синів дідуся та бабусі. Нош
звуть Олексій Павлович, за фахом він інженер-будівельник і
працює у великій будівельній компанії. Йому п'ятдесят рокі»
Моя мати ровесниця батька, її звуть Ольга Ярославівна, вони
викладач університету. Мої батьки познайомилися тридцяті,
років тому, коли були ще студентами, а одружилися через три
роки після знайомства.
У мене є старша сестра Надія, їй двадцять шість рокіїї
Сестра старша за мене на сім років. Вона заміжня, у неї своя
сім'я: чоловік Євген і маленька донечка Софійка. Чоловік
Надійки менеджер. А моя сестра за фахом історик, але зара і
вона не працює і виховує дочку. Моїй племінниці два роки.
Надійка з сім'єю живуть окремо від нас, в іншому районі, і
тепер ми бачимося, на жаль, не дуже часто.
Моя мама походить з України, там у мене є бабуся Іванна
та дідусь Ярослав, її батьки. Вони однолітки, живуть у
мальовничому прикарпатському селі. Туди я дуже люблн»
їздити взимку, щоб покататися на лижах та під час різдвяних
свят поспілкуватися з великою маминою ріднею: дядьком,
тітками, двоюрідними братами й сестрами та їхніми дітьми.
Я наймолодший внук діда Славця та баби Іванки і, як кажуть
рідні, викапаний дід. А приятелюю я з двоюрідним братом
Володимиром, який старший за мене на чотири роки. Вій
уже закінчив університет, але ще неодружений. З ним ми
взимку їздимо в Карпати та допомагаємо дідусеві й бабусі по
господарству. Коли я буваю у них в гостях, то щоразу думаю
про те, як добре мати багато родичів.
196
Урок 17
Словник
0>іі1ііельний с т р о и т е л ь н ы й О Д Н О Л ІТ О К о д н о г о д о к
Пу/ііііельник с т р о и т е л ь одружитися п о ж е н и т ь с я
іиік'ііііаний в ы л и т ы й ; ( п о х о племінниця п л е м я н н и ц а
ж ий) как две капли воды (по)знайомитися ( п о ) з н а к о -
ииховувати в о с п и т ы в а т ь м иться
мілвідувати п о с е щ а т ь (по)кататися ( п о ) к а т а т ь с я
ииук(он ук ) в н у к (по)спілкуватися ( п о ) о б -
ик'нодарство х о з я й с т в о щ аться
іиоіорідний д в о ю р о д н ы й походити п р о и с х о д и т ь
IIII инство д е т с т в о приятелювати д р у ж и т ь
ііоііечка д о ч е н ь к а , д о ч у р к а рідня р о д н я
И ІІИ ІЖ Н Я з а м у ж е м різдвяний р о ж д е с т в е н с к и й
шайомство з н а к о м с т в о ровесниця р о в е с н и ц а ,
мальовничий ж и в о п и с н ы й сверстница
молодший м л а д ш и й родина 1) с е м ь я ; 2 ) р о д н я ,
наймолодший с а м ы й м о л о сем ейство
д о й ; (с ам ы й ) м л ад ш и й ; родич р о д с т в е н н и к
м олож е всех тіткаг т ё т я ; т ё т к а
найстарший (с ам ы й ) щоразу к а ж д ы й р а з
старш ий
197

укр. на честь (в. п.) —»•рус. в честь (в. п.)
укр. (бабуся) молодша за дідуся (р. п.) —>рус. (бабушка)
моложе дедушки (р. п.)
укр. (сестра) старша за мене (р. п.) —>рус. (сестра) старик-
меня (р. п.)
укр. на жаль (в. п.) —»рус. к сожалению (д. п.)
укр. одружитися (и о мужчине, и о женщине 3 ким? + ТВ.
п.) рус. жениться (только о мужчине на ком? + пр,
п.); пожениться
^ Дублеты
укр. одружений=жонатий —>рус. женат(ый)
укр. одружитися=побратися ^ рус. пожениться
рус. семья; семейство
укр. родина ^ родня (родственники)
р у ( .
рус. происходить (быть родом)

рус. проистекать {возникать
укр. походити < вследствие чего-либо)
рус. следовать {быть следствием)
рус. восходить {иметь началом)
198
Урок 17
^ ( ловообразование
\'кр. парен.: що + р. п. ед. ч. сущ. щоразу, щодня, щороку...
—♦ рус. каждый раз, каждый день (ежедневно), каж
дый год (ежегодно)...
/ Специфика употребления суффиксов в украинском

ІИ М К Є
Суффикс -к- придаёт украинским существительным,

производным от имён или названий родства, уменьшительно-
іінкательное значение: дядько, тітка, татко, донька,
ПіиУійка, Софійка, Марійка, Андрійко, Сергійко. Названия
баба являются нейтральными.
г г
Назви спорідненості • Названия родства
дід (дідусь) прадід

баба(бабуся) прабаба
‘‘«''''«І*' , І подружжя батько (тато) І батькіі

дружина (жінка) [ мати (мама)
син ДІТИ онук (внук) 1 онуки (внуки)

дочка онучка(внучка)
стрий(ко) = дядько, брат батька тесть

стрийна = тітка, дружина стрийка теща
вуйко = дядько, брат матері свекор
вуйна = тітка, дружина вуйка свекруха
199
дв ою р ідн и й брат I з бок у батька зять

дв ою р ідн а сест р а Г а бо матері н е в іс ім і
племінник (небіж) 1 одинак -> єдиним син

\ с-' племінники
племінниця (небога) Г одиначка —> єди н а дочки
Интересно знать
Специфика родственных отношений нашла отражение
в характерном для украинского национального харак
тера юморе, который ярко проявился в произведениях
фольклора - пословицах, поговорках, народных пес
нях и сказках.
9. Прочитайте пословицы и переведите их с помо

щью словаря. Найдите соответствия этим пословицам п
русском языке:
- Десята (сьома) вода на киселі = Десята шкурка на киселі,
- Родичі: на однім сонці онучі сушили.
- Його мама й моя мама в одній воді хустки прали.
- Мій батько й твій батько коло однієї печі руки гріли.
- Як наш батько горів, то їх батько руки грів.
- Пень горів, а він руки нагрів та й став йому дядьком.
- Родичі через дорогу навприсядки.

1. Хто є найстаршим в родині Павла? 2. Чим займаються
його дідусь та бабуся? 3. Хто його батьки? 4. Чи є в Павла
брат або сестра? 5. Сестра старша чи молодша за Павла?
6. Де мешкає його сестра? 7. Чому вона не живе разом з
батьками? 8. Де живуть дід і баба Павла, батьки його матері?
200
Урок 17
' Чи Павло часто їх відвідує? 10. На кого схожий Павло?

II { КИМ він приятелює? 12. Чим займається Павло у дідуся
НІ ()абусі?
^ 1 1 . Слова в скобках поставьте в нужной форме:

І. Завтра батьки (приїжджати) з дачі. 2. Ми (відвідувати)
иіііііу рідню у селі. 3. Я (розповідати) про свою поїздку в
іипи. 4. Ми з (вуйко) допомагаємо старшим по господарству.
■' Мама зі (стрийна) печуть смачні пироги. 6. Бабуся з (дідусь)
І• цяткувати) золоте весілля. 7. В дитинстві мені дуже хотілося
(IVги (одинак). 8. Мені подобається гратися з (племінниця)
І» її улюблену гру. 9. Щотижня матуся (відвідувати) хвору
піку. 10. Молоде подружжя (їхати) відпочивати до Польщі.
11. Куди твої батьки (летіти) у серпні?
.^ 12. Переведите на украинский язык:

1. Мой брат уже женат, они с женой поженились два
|()да тому назад. 2. Мария - единственная дочь адвоката Пе-
ірснко. 3. Мы ходили в лес с дядей Андреем (братом отца).
■I. Пётр женился на сестре Михаила. 5. К сожалению, мой
цядя (брат матери) не может приехать к нам в июле. 6. Наши
родственники редко собираются вместе. 7. Сергей женился,
но мы ещё не видели его жену. 8. Муж Елены старше её на
четыре года. 9. Откуда родом Ваш зять? 10. Моя невестка ро
дом из Праги. 11. У меня нет ни брата, ни сестры, но у меня
много родственников со стороны матери. 12. У свекрови се
годня день рождения.
13. Расскажите о своей семье.
201
рдаткові тексти
Д ід Семен
У нас був дід дуже схожий на бога. Коли я молився богу, и

завжди бачив на покуті портрет діда в старих срібнофол ьгови х
шатах, а сам дід лежав на печі і тихо кашляв, слухаючи моїх
молитов.
У неділю перед богами горіла маленька синенькії
лампадка, в яку завжди набиралось повно мух. Образ святого
Миколая також був схожий на діда, особливо коли дід часом
підстригав собі бороду і випивав перед обідом чарку горілки
з перцем, і мати не лаялась...
Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном.
Він був високий і худий, і чоло в нього високе, хвилясте
довге волосся сиве, а борода біла. І була в нього велика
грижа ще з молодих чумацьких літ. Пахнув дід теплою
землею і трохи млином. Він був письменний по-церковному
і в неділю любив урочисто читати псалтир. Ні дід, ні ми
не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас, як
дивна таємниця, що надавала прочитаному особливого,
небуденного смислу...
Любив дід гарну бесіду й добре слово... Він був наш
добрий дух лугу і риби. Гриби й ягоди збирав він у лісі краще
за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з
старою грущею і дубом - з усім живим, що росло і рухалось
навколо.
202
Урок 17
Л коли ми ото часом наловимо риби і принесемо до куреня,

иііі, усміхаючись, докірливо хитав головою і промовляв з
іиічуттям тонкого жалю і примиренності з бігом часу:
А-а, хіба це риба! Казна-що, не риба. От колиеь була
|іиба, щоб ви знали. Ото з покійним Назаром, хай царетвує,
•Ік підемо було...
Тут дід заводив нас у такі казкові нетрі старовини, що ми
переставали дихати і бити комарів на жижках і на шиї, і тоді
ііжс комарі нас поїдом їли, пили нашу кров, насолоджуючись,
І вже давно вечір надходив, і великі соми вже скидались у
Десні між зірками, а ми все слухали, розкривши широко очі,
поки не повергались в сон у запашному сіні під дубами над
іачарованою річкою Десною.
О. Довж енко
203
Словник
молитися молиться бесіда беседа

срібнофольговий из краще за усіх лучше всех
серебряной фольги рухатися двигаться
набиратися набираться, ото част, (и) вот; вот то,
г
скопляться вот это
повно полно курінь курень, шалаш
святий святой усміхаючись улыбаясь
підстригати подстригать докірливо укоризненно,
чарка рюмка с упрёком
горілка водка хитати качать, покачивать
перець перец промовляти произносить
лаяти(ся) ругать(ся) почуття чувство
довідатися узнать; тонкий тонкий
справиться
г
примиренність примири-
худий худой, тощий мость
чоло лоб; чело біг бег
хвилястий волнистый казна-що невесть что, бог
сивий седой знает что
чумацький чумацкий покійний покойный
трохи немного хай царствує царство ему
млин мельница небесное
письменний грамотный заводити заводить
урочисто торжественно нетрі дебри
псалтир (м. р.) псалтырь старовина старина,
(ж .р.) прошлое
розуміти понимать переставати прекращать,
прочитане прочитанное переставать
хвилювати волновать жижки поджилки
таємниця тайна ПОЇДОМ поедом
надавати зд. придавать насолоджуючись наслаждаясь
особливий особенный надходити приближаться,
(не)буденний (не)будничный наступать
204
Урок 17
І кидатися всплёскивать запаш нии душистый,

(о рыбе) ароматный
|микривши раскрыв сіно сено
міііроко широко зачарований зачарованный,
МОКИ пока очарованный, заколдован
иоисргатися {лит. звалю ва- ный
I ися) повергаться, прова
ливаться (в сон)
Покуть {и покут т я) - в украинской крестьян
ской хате угол, размещенный по диагонали от печи,
и место возле него, от укр. кут —►рус. угол
(внутренний).
-<><><х><ххх>о<х>оооо<х><>о<х><>о<х>о<><х>с><х>ос<нхн>>хк><ххх>о<х><х><х><х><><х>оо<><>хх><><>ооо<><х><х><>скхх>^^
♦*♦
Ніколи я не знав, що так люблю -
До болю, до смертельного жалю -
Понад Дніпром сріблисті верболози.
Березу, що прозорі ронить сльози
На тиху, присмирнілу мураву.
Бур'ян в напівзасипанім рову.
Де часом вальдшнеп, поетична птиця.
Між листям жовтим від стрільця таїться.
Ніколи я не знав, як важко жить

Без солов'я, що в пісні аж тремтить
Тільцем, своїм маленьким і гарячим...
(Коли таке ми раз в житті побачим.
Як бачив я в ліщині, при горі.
Насупроти рожевої зорі.
Над рідним ставом, - ніжної отрути
Ніколи нам, довіку не забути!)
205
Ніколи я не знав, що малюки.

Вітаючи нас помахом руки,
Коли наш поїзд між полями лине.
Дарують неоцінні нам перлини.
Які ревниво треба берегти.
Чужі перетинаючи мости,
Милуючися пишними містами.
На площі, що розквітли прапорами
І головами людськими киплять,
Я голосу не можу відігнать
Єдиного, що зве мене і кличе,
І заглядаєш ти мені у вічі,
І я руками тінь твою ловлю.
Ніколи я не знав, що так люблю.
М Рильський
Словник
біль боль рожевий розовый

сріблистий серебристый отрута отрава
ронити ронять довіку вовек
присмирнілий присмиревшии малюк малыш
мурава рус. {укр. моріг) помах взмах
мурава неоцінний неоценимый
напівзасипаний полузасы перлина жемчужина
панный перетинати пересекать
рів ров пишний великолепный,
птиця=птах птица роскошный
стрілець стрелок розквітнути расцвести
таїти(ся) таить(ся) людський человеческий
тремтіти дрожать кипіти кипеть
тільце тельце відігнати прогнать; отогнать
ліщина орешник; лещина заглядати заглядывать
насупроти (чого?) прямо у вічі в глаза
перед {чем?)
206
УРОК 18
♦ Имена существительные II склонения

(продолжение) ♦ Склонение существи
тельных среднего рода (твёрдая, мягкая
и смешанная группы)
Существительные среднего рода с окончаниями -о, -е, -я

(кроме тех, у которых при склонении появляются суффик
сы -ат-, -ят-, -ен-) принадлежат ко II склонению. Как и су
ществительные мужского рода, они делятся на три группы,
но у них меньше, чем у существительных мужского рода,
иыражена вариантность падежных окончаний. К твёрдой
группе относятся существительные с твёрдым согласным в
конце основы и окончанием -о в именительном падеже един-
с I венного числа {село, коло, відро, дно), к мягкой группе - с
твёрдым конечным согласным в основе (кроме шипящего) и
окончанием -е (поле, лице, серце, море) и с удвоенным мяг
ким конечным согласным в основе и окончанием -я {життя,
дозвілля, обличчя, роздоріжжя, піддашшя). К смешанной
группе принадлежат существительные с шипящим конеч
ным согласным в основе и окончанием -е {прізвище, плече,
Г
,'орище).
207

(твёрдая группа)
Однина Множина
н. сел- о кол-о сел-а кол-а
р. сел-а кол-а сіл кіл
Д. сел-у кол-у сел-ам кол-ам
3 . сел-о кол-о сел-а кол-а
о. сел-ом кол-ом сел-ами кол-ами
м. (на) сел-1 (у) КОЛ-І (на) сел-ах (у) кол-ах
Кл. сел-о кол-о сел-а кол-а
В твёрдой группе у имён существительных среднего рода

в единственном числе в родительном падеже бывает только
окончание ~а\ села, кола, відра, В дательном падеже - окон
чание -у\ селу, колу, відру, иногда встречается окончание ~ові:
лихові, містові. Это окончание также присуще небольшой
группе одушевлённых существительных с суффиксом -К-:
дитятко - дитятку (-ові), немовлятко - немовлятку (-ові),
телятко - телятку (-ові), В винительном падеже все формы
существительных среднего рода совпадают с именительным
{село, коло, дитятко, немовлятко), а в творительном паде
же существительные имеют окончание -ом: селом, колом,
дитятком, немовлятком.
В предложном падеже существительные среднего рода
имеют по преимуществу окончание -І: на селі, у колі, у відрі.
Исключение составляют существительные с основой на -к-,
в том числе одушевлённые, у которых в этом падеже только
окончание -у: ліжко - у ліжку, військо - у війську (но: око - в
оці), а у одушевлённых ещё и окончание -ові: на дитятку
(-ові), на немовлятку (-ові). Как и у других существительных
этого склонения, конечные согласные в основах г, іс, х перед
окончанием -і чередуются с э, щ с: вухо - у вусі, око - в оці.
208
Урок 18
Ьиіі.ко с предлогом по могут употребляться параллельные

Іиііімі.і с окончаниями -/ и - у : по місту - по місті, по селу -
■1.1и '7/.
1'сли существительные среднего рода употребляются
н ишісльном падеже, что бывает редко, то он совпадает по
.|м1|)мс с именительным, за исключением небольшой группы
и іуііісвленньїх существительных с суффиксом -К-: дитятку,
■Чачіньку.
Но множественном числе у существительных твёрдой
іруміїьі в именительном падеже окончание -а: села, кола,
яблука, вуха, дерева. Как и в русском языке, в родитель
ном падеже множественного числа у существительных сред-
МГІО рода нулевое окончание, здесь также следует обратить
миимание на возможное чередование гласных звуков. Чаще
ІИЧІО чередуются гласные о —> /, реже е —* /, когда откры-
И.ІІІ слог/
становится
^ л
закрытым: коло - кіл, болото - боліт,
г г ^
ІІ070/ИО - доліт, слово - слів; село - сіл, колесо - коліс, но:

.1 (('/;« - озер, джерело - джерел, дерево - дерев.
11а стыке двух согласных в основах с нулевым оконча
нием часто появляются вставные гласные о или е. То, какой
I ннсный следует употребить, нужно проверять по словарю:
шкио - вікон, полотно - полотен, дно - ден, гасло - гасел,
ирісло - крісел, відро - відер, но: місто - міст, пальто -
піільт.
Форма образования множественного числа от существи-
Г Р
іельного око - очі. в родительном падеже оно имеет оконча

ние -ей\ око - очей (ср. в смешанной группе: плече - плечей).
А н творительном падеже множественного числа у некоторых
существительных возможны параллельные формы: крило -
крилами (крильми), коліно - колінами (коліньми), но: око -
очима, плече - плечима.
209

1. Біля колодязя немає (відро). 2. В яких (місто) Ми
побували? 3. В аудиторії немає (крісло). 4. Твій брат служим
у (військо)? 5. Хіба можна так довго лежати у (ліжко)? 6. Іїм
(полотно) відомого художника зображена його дружиііи
7. У (коло) друзів добре святкувати день народжеіііііі
8. Восени по (село) звучить весільна музика. 9. Сльозами
(лихо) не здолаєш. 10. Мені щось потрапило до (око)
11. За (вікно) ллє дощ.

1. Николай не может отвести глаз от девушки. 2. В ок
нах не было света. 3. На стекле окна сидят мухи. 4. В озер»'
уже давно нет рыбы. 5. На дне реки много камней. 6. ЗимоИ
на льду озера много рыбаков: они ловят рыбу. 7. Если па
встречу идёт человек и несёт пустые вёдра, - это плохой знак
8. У дедушки часто звенит в ухе. 9. У сестры на колене пя і
нышко. 10. Невестка увидела своё лицо в зеркале. 11. В истом
нике очень чистая вода, за водой приезжают даже из города
12. В тесте мало сахара, оно невкусное. 13. Этот лидер па
словах всегда поддерживает крестьянство.

(мягкая группа)
н. лиц-е питанн-я лиц-я питанн-я
р. лиц-я питанн-я лиць питань
д. лиц-ю питанн-ю лиц-ям питанн-ям
3. лиц-е питанн-я лиц-я питанн-я
о. лиц-ем питанн-ям лиц-ями питанн-ями
м. (на) лиц-і (у) питанн-і (на) лиц-ях (у) питанн-ях
Кл. лиц-е питанн-я лиц-я питанн-я
210
Урок 18
И мягкую группу входят существительные среднего рода

|||\ \ гипов: с твёрдым конечным согласным основы и окон-
ііиіисм -е в именительном падеже единственного числа и
' удвоенным мягким конечным согласным основы и окон-
■ііиііісм -я. в единственном числе в родительном падеже у
•|||\ существительных только окончание -я, причём у суще-
I ш т ельных с удвоенным согласным совпадают формы име
ни і сльного и родительного падежей. В дательном падеже у
I \щсствительных окончание -ю, а винительный падеж со-
нпддает с именительным. В творительном падеже окончания
ищичаются: у существительных первого типа - окончание
СИ, второго типа - окончание -ям. В предложном падеже у
тч‘х существительных окончание
\\о множ ественном числе в именительном падеже суще-
I Iвительные и первого, и второго типа имеют окончание -я,
причём у существительных с удвоенным согласным в основе
ИІЮсовпадает с окончаниями именительного и родительного
иидсжей единственного числа. В родительном падеже множе-
1 Iвенного числа у всех существительных первого типа и боль-
тииства существительных второго типа нулевое окончание с
мягким согласным в основе (удвоение у существительных
в юрого типа исчезает): лг/г/ь, весіль, питань, знань. А у суще-
»■I вительных с основой на удвоенный мягкий шипящий со-
I насный пропадают и удвоение, и мягкость: обличчя - облич,
піддашшя - піддаш, роздоріж ж я-роздоріж . На стыке двух
і'ог ласных в конце основы возможен вставной е: віконце -
пікопець, кільце - кілець, озерце - озерець, но: м іс ц е -м іс ц ь ,
перце - серць (и сердець), у некоторых существительных
в )том падеже наблюдается окончание -ів\ життів, морів,
полів (и піль), а также -їв: подвір'їв, між гір'їв, верхів'їв,
прислів 'їв.
211

1. У залі більше немає (міеце). 2. На (обличчя) мами
завжди привітна посмішка. 3. Бабуся виглядала внуки»
з (віконце). 4. На нашому (весілля) було багато госісй
5. У мене більше немає (питання). 6. На (засідання) не бул(і
трьох колег. 7. По (море) пливе човен. 8. Хлопець зупинииси
на (роздоріжжя). 9. З такими (питання) треба звертатис»
до голови. 10. Ми їдемо зеленим (поле). 11. На (подвір'я)
граються діти. 12. У дворі біля хати з (піддашшя) ставляц.
столи. 13. У молодості мій дід багато плавав по (море) І
(океан). 14. Охорона (довкілля) - це важливе завдання кожної
держави.
__4. Переведите на украинский язык:

1. В пословицах много мыслей народа. 2. На пере*
мене студенты гуляют во дворе университета. 3. На почте
принимают почтовые отправления шесть дней в неделю.
4. В рассказе писателя действие начинается с прибытия поез
да. 5. Я получил сообщение от сестры по телефону. 6. в жиз
ни родителей Максима было какое-то удивительное событие.
7. Нельзя играть чувствами людей. 8. В женщине невозможно
было узнать девчонку из его детства. 9. Летом нельзя долго
находиться на солнце. 10. Мама сказала Ольге о желании
брата. 11. В волосах девушки был большой красный цветок.
12. На подоконнике стоят горшки с цветами и ваза с листья
ми. 13. Уже две недели на телевидении идёт реклама фильма
о Шевченко. 14. Мы заполнили заказ на книги.
212
Урок 18
Гклонение существительных среднего рода

(смешанная группа)
прізвищ-е явищ-е прізвищ-а явищ-а
прізвищ-а явищ-а прізвищ явищ
прізвищ-у явищ-у прізвищ-ам явищ-ам
прізвищ-е явищ-е прізвищ-а явищ-а
I) прізвищ-ем явищ-ем прізвищ-ами явищ-ами
м (у) прізвищ-і явищ-і (у) прізвищ-ах явищ-ах
|Н|. прізвищ-е явищ-е прізвищ-а явищ-а
У существительных смешанной группы в единственном и

множественном числе преобладают окончания твёрдой груп
пы, за исключением именительного, винительного и зватель
ною падежей единственного числа как у существитель
ных мягкой группы) и творительного падежа единственного
•тела {-еМу как у существительных мягкой группы).
- ^ 5. Поставьте существительные в скобках в нужном

надеже и числе:
1. У нас на (горище) багато старих меблів. 2. Олег
мешкає у великому (селище). 3. 3 цим (прізвище) у мене
пов'язані приємні спогади. 4. Північне сяйво є надзвичайним
(явище). 5. У (річище) ріки розташувалося мальовниче село.
(). Під час війни наша родина ховалася у (бомбосховище).
/. Після війни міста і села стали (згарище). 8. Два роки тому
у (книгосховище) центральної бібліотеки була пожежа.
213
Наше дозвілля
Наша родина не часто мае змогу збиратися разом. Інколи
нам вдається поспілкуватися за вечерею і посидіти біля
телевізора. Але буває це рідко, всі ми багато працюємо, та
й зацікавлення у нас не завжди співпадають. Навіть коли всі
вдома, ми з татком віддаємо перевагу спортивним програмам
214
Урок 18
/ Г ^ Г ^ ^
и и-оачення, а мама - фільмам та репортажам про подорожі

И1 ІІІІІІИХ країн світу. Разом ми дивимося вечірні новини,
..... . цікавлять повідомлення про нові події у суспільно-
ім и їїіи ч н о м у , е к о н о м іч н о м у й к у л ь т у р н о м у Ж ИТТІ в к р а ї н і т а
НІ кордоном.
Коли я маю вільний час, то обов'язково зустрічаюся з

і(»узими. В добру погоду ми їздимо за місто, інколи ходимо
ми ниставки чи до театру. А ще мені подобається проводити
ін'іір за читанням цікавої книжки або зіграти з батьком
ііа|гі ію в шахи.
Якщо вдається, то всією сім'єю ми відпочиваємо у вихідні
т і або разом їздимо у відпустку. Саме сьогодні, у сонячну
ііо|іссневу неділю, відзначається День міста - свято, яке я
іііоблю з дитинства. І ми з батьками обов'язково візьмемо у
ньому участь.
Зазвичай свято починається зранку на майдані величним
інідовищем: сценами з історії міста, піснями й танцями, а
9 Г 9 ^ Г
чалі все продовжується на центральних вулицях і площах.

Професійні артисти та аматорські колективи розходяться по
заздалегідь організованих майданчиках, на яких відбуваються
концерти. Всюди лунає весела музика, проводяться конкурси
іі ігри, люди співають і танцюють. Нам з батьками подобається
прогулянка святковим містом, яке в цей день є особливо
гарним - прикрашеним прапорами, яскравими кулями й
квітами. А ввечері вмикають святкову ілюмінацію, у темному
небі мерехтять іскри й вогні салюту. Ми поділяємо загальну
атмосферу свята і гарного настрою.
215
Словник
Г
а м а т о р с ь к и й лю бительский, зм о га возм ож ность
самодеятельны й з у с т р іч а т и с я встречаться
бо потом у что к у л я 1) шар; 2) пуля
в д а в а т и с я получаться к у л ь т у р н и й культурный
в е л и ч н и й грандиозны й, м а й д а н площ адь (в городе,
величественны й селе)
в е р е с н е в и й сентябрьский м ер е х т іти мерцать
в и д о в и щ е зрелищ е п е р е в а г а преи м ущ ество
г
в ід б у в а т и с я происходить; п л о щ а 1) площ адь {в городе,
проходить селе)\ 2) площ адь {про-
в ід д а в а т и (п е р е в а гу ) странство, помещение)
отдавать (п редп очтен и е), п о д іл я т и разделять; делить
предпочитать п р а п о р флаг; знамя
в ід з н а ч а т и отмечать п р и к р а ш е н и й украш енный
в ід п у с т к а отпуск п р о д о в ж у в а т и (с я ) продол-
в с ю д и везде жать(ся)
е к о н о м іч н и й эконом ический с а м е им енн о, как раз
з а г а л ь н и й общ ий с в я т к о в и й праздничны й
г
з а з в и ч а й нареч. по обы кнове с п ів п а д а т и совпадать

нию , как обы чно, как пра с у с п іл ь н и й общ ествен ны й
вило т а й да и
з а ц ік а в л е н н я интерес, т а н е ц ь танец
заи нтересованность ц ік а в и й интересны й
з іг р а т и сыграть ш а х и шахматы
216
урок 18
щ Аналіз тексту

укр. відпустка (ж. р.) рус. отпуск (м. р.)
укр. куля (ж . р.) — рус. шар (м. р.)
укр. перевага (ж . р.) —> рус. пр еи м ущ ество (с. р.)
Дублеты
укр. зацікавлення = цікавість=інтерес — рус. и н тер ес, за
интер есованн ость
укр. б о = т о м у щ о —>рус. п отом у что
укр. подор ож =м андрівка ^ рус. путеш естви е
укр. м айдан=площ а —» рус. площ адь (в знач, незастроен
ная часть населённого пункта)
укр. мати зм о гу —>рус. иметь возм ож ность
укр. віддавати перевагу {чому + д. п .)? -^ рус. предп очи
тать {что? + в. п.), оказывать, отдавать предп очтен ие
{чему? + д. п.)
укр. прогулятися м істом (тв. п.) рус. прогуляться по
гор оду (д. п.)
217
^ Словоупотребление
(надувна), кулька рус. шар (надувной

и т. п.), шарик
укр. куля •< (Земна куля) (Земной шар)
кулькова (ручка) рус. шариковая (ручка)
^куля рус. пуля
(государственные укр. інтерес (державні

интересы) інтереси)
укр. цікавість {возбуж
дённое внимание),
рус. интерес •< проявлять интерес < виявляти цікавість
к чему-то (інтерес) до чогось
укр. зацікавлення
с интересом з цікавістю, з
інтересом,
" із зацікавленням
укр. відзначати
{каким-либо знаком)
укр. зазначати
{упоминать)
рус. отмечать •< укр. відмічати
{регистрировать)
укр. відзначати
{праздновать),
святкувати
218
Урок 18
' укр. суспільний, громадський,

напр.:
громадське (суспільне) життя
громадський рух (-а діяльність)
суспільна свідомість (-е буття)
суспільні науки, відносини;
общественный <
укр. громадський {реже суспільний),
напр.:
громадська (суспільна)
власність, думка
громадське харчування
громадські (суспільні) фонди
5 ^ 6. О тветьте на вопросы :
1. Чи часто родина Павла збирається разом? 2. Чому
ПІК відбувається? 3. Якими є зацікавлення членів сім'ї? 4. Чи
ЦІПЛЯТЬСЯ члени родини разом якісь програми телебачення?
■' Чим займається Павло у свій вільний час? 6. Як відпочиває
I ім' я Павла? 7. 'У якому святі родина завжди бере участь?
к Як починається День міста? 9. Де він продовжується?
10. Хто бере участь у концертах? 11. Яким є святкове місто?
І Ч и м закінчується свято ввечері?
. ^ 7 . П ереведите на украинский язы к:

1. Если у меня есть время, я обязательно хожу в те-
II|р. 2. Мы с друзьями в субботу едем за город. 3. Мои ро-
'щтели любят отдыхать на море. 4. Во время ужина мы смо-
ірим вечерние новости по телевизору. 5. Моя сестра любит
смотреть телепрограммы о путешествиях в другие страны
мира. 6. Меня интересуют сообщения о новых событиях в
общественно-политической и культурной жизни страны.
7. в июле и августе мои друзья ездят за границу. 8. Этот че
ловек хочет облететь Земной шар. 9. На празднике у детей
219
в руках были яркие шарики и цветы. 10. Маленький Олої і

интересом листает страницы книжки. 11. У нас во дворе іт и
детская площадка.
—^ 8. Переведите на русский язык, объясните значеііиі'

подчёркнутых слов:
1. У нашому місті громадський транспорт працю»
добре. 2. В університеті ми вивчаємо кілька с у с п і л ь н и х наук
3. Суспільне буття визначає свідомість. 4. У своїй допонілі
голова зазначив, що перед колективом стоїть ще немали
проблем. 5. У кінці року найбільш старанних студетіи
відзначають преміями. 6. У нас добре організована системи
громадського харчування. 7. В університеті ми магма
змогу користуватися мультимедійним залом. 8. Суспільна
власність на засоби виробництва - це ознака певної
політичної системи. 9. На занятті викладач відмічає відсутні)»
студентів. 10. Сьогодні ми відзначаємо ювілей найстаршою
і заслуженого професора нашого
^ ^ Г /
університету.
Г ^
11. Парки іи
сквери у нашому місті займають велику площу»
-.5]^ 9. Расспросите друга (подругу) о том, как он (она)

проводит свободное время.
10. Расскажите о том, как Вы проводите свободное

время.
220
Урок 18
Як п а н о к балакав по-німецькому
В одному селі жила бідна вдовиця, що мала доньку -

иродливу, як рожа. І захотів ту дівчину засватати поганий
іішіок з сусіднього села. Був миршавий, а гонору мав стільки,
іію стало б і на трьох великих панів.
От поїхав він до вдовиці на оглядини. А в дорозі
іюнго думав, як має поводитись, щоб удовиця та її донька
переконалися, що він не просто якийсь там панок, а справжній
ііііііисько. І сказав своєму наймитові:
- Коли буду балакати, ти кажи, що я великий пан і вмію
ііиіііе по-німецькому.
- Ага.
Г Г У Г /
Приїхали. Вдовиця так зраділа, що аж сяяла перед

ІІІІІІОМ .
- Прошу красно, заходьте до хати.

- Вухри-мухри, вухри-мухри, - відповів панок.
Удовиця витріщила очі.
/ У
- Що з ним? - спитала наймита.

- Мій пан говорить лише по-німецькому, - відповідає
наймит. - Він не просто якийсь там панок, а справжній
ііанисько.
Вдовиця запросила обідати.
- Вухри-мухри, - промимрив наречений.
- Що пан сказали?
- Та сказали, що не хочуть їсти, - розтлумачує наймит.
Панок був голодний і за таке тлумачення розсердився на
наймита, аж почервонів. Крикнув щосили:
221
- Вухри-мухри! Вухри-мухри!
Наймит смикнув удовицю за рукав:
- Відійдіть від нього, паніматко, не докучайте з гостиною,
бо він може вдарити. Як ще раз йому згадаєте про їжу - май
утече.
-Вухри-мухри! - застогнав панок.
А наймит тлумачить:
- Пан кажуть, що їм усі панські страви вже приїлися.
Просять, щоб їм дали горнятко води й окраєць хліба.
От посідали красненько до столу. Панок їв сухий хліб і
запивав водою, а вдовиця та її дочка, а з ними й панів наймит
вареники в сметані.
Почали, нарешті, лаштуватиея в дорогу. Вдовиця поклали
перед нареченим вузлик з гостинцями.
- Вухри-мухри, вухри-мухри! - вдячно закивав головою
пан.
А наймит своє:
- Що ви, паніматко? Заберіть, бо пан однаково викине тс
в яр. Не сердьте мого пана якимось там вузликом.
Панок на те аж скривився.
Виїхали за село і, як голодний вовк, накинувся панок на
наймита:
- Що ти наробив?! Мені з голоду в очах темніє!
Наймит знизав плечима:
- А хіба я знаю по-німецькому? Думав, що тлумачу все,
як має бути.
Цілу дорогу пан сопів у ніс. Але відтоді більше не балакав
по-німецькому.
Українська народна казка
222
Урок 18
^ Словник
иниок, панисько произв. от почервоніти покраснеть

ман крикнути крикнуть
Пила кати говорить, болтать, щосили Что есть силы, изо
калякать всех Сил
и»-ііімецькому по-немецки смикнути дёрнуть
ОІ міий бедный відійти отойти
ПІОНИЦЯ и удовиця вдова, паніматка диал. вежливое
вдовушка обращение к пожилой
продливий красивый женщине
И1хотіти захотеть докучати докучать, надоедать
шсватати посвататься гостина гостеприимство
1м»1 аний плохой, некрасивый вдарити ударить
<іільки столько втекти и утекти убежать
»'Iа ги зд. хватать застогнати застонать
пели кий большой страва блюдо
•илядини смотрины панський господский
ІОВГО долго приїстися приесться
поводитися вести себя горнятио кружка
переконатися убедиться окраєць горбущка, краюха
пкийсь какой-то от вот
«правжній настоящий посідати зд. сесть
наймит слуга (наёмный) красненько зд. хорошо,
вміти уметь любезно
ілумачити объяснять нарешті наконец
ірадіти обрадоваться лаштуватися собираться
іаходьте заходите ву:щик узелок
витріщити вытаращить, вдячно благодарно
выпялить вйкинути выбросить
еиитати спросить скривИтися скривиться
іапросити пригласить накинутися наброситься
промимрити промямлить наробИти зд. наделать
наречений жених темніти темнеть
розтлу'мачити объяснить знизати (плечима) пожать
ілумачення объяснение (плечами)
(роз)сердитися (рас)сер- сопіти сопеть
диться ВІДТОДІ с тех пор, с той поры
223
:*г :1г
Дзвенять хрущі, цвітуть черешні,

Дівчата водять журавля.
А вечір ловить на гнуздечку
Золотогривого коня.
Стою у присмерку діброви,

І думи вечора таю.
Весна кує комусь дороги.
Чи скоро викує мою?
Які слова я там зустріну.

Кому зародять ці поля?
Останні птиці долетіли...
Цвіте туманами земля.
С. Бен
Словник
дзвеніти звенеть діброва дубрава
водити водить (ви)кувати (про)куковать
ж уравель журавль; зустріти встретить
зд. род танца зародити зародить, уро-
гнуздечка уздечка, узда дить(ся)
присм ерк сумрак, сумерки долетіти долететь
224
УРОК 19
♦ Спряжение глаголов в прошедшем

времени ♦Чередования гласных в основах
♦ Особенности спряжения некоторых
глаголов ♦ Давнопрошедшее время
Спряжение глаголов
в прошедшем времени
I) формах прошедшего времени украинские глаголы обо-
іііачают действие, у которого было начало и которое завер
шилось к моменту речи о нём. Как и в русском языке, такие
I ши олы изменяются по родам и числам, но не изменяются по
мигщм.
Формы прошедшего времени образуются от основ инфи-
и ти в а (совершенного и несовершенного вида) с помощью
мобавления к ним следующих суффиксов: в мужском роде -в,
II женском -л(а), в среднем -л(о), во множественном числе
Ми).
Образец спряжения
писати
він (я, ти) писа-в
вона (я, ти) писа-л-а вони (ми, ви) писа-л-и
воно (я, ти) писа-л-о
стояти
він (я, ти) стоя-в
вона (я, ти) стоя-л-а вони (ми, ви) стоя-л-и
воно (я, ти) стоя-л-о
225
Если основа инфинитива заканчивается на согласныИ,

то в мужском роде суффикс -в не добавляется и эта форми
состоит из чистой основы, например: розтерти - розтер,
розтер-л-а, розтер-л-о, розтер-л-и; подерти - подер, подер
л-а, подер-л-о, подер-л-и; пливти - плив, плив-л-а, плив-л-о.
плив-л-и.
Чередования гласных в основах

В прошедшем времени все чередования гласных в осно
вах происходят только в формах мужского рода, в женском
и среднем родах, а также в формах множественного числи
гласный в корне остаётся без изменений. Важны следующие
два типа чередований:
1) в глаголах с гласным е в корне и конечным согласным
основы с согласный с выпадает во всех формах, в формах
мужского рода происходит чередование г і и добавляется
суффикс -в: м ест и-м і-в , ме-л-а, ме-л-о, ме-л-и; вести - ві-в,
ве-л-а, ве-л-о, ве-л-и. Выпадение с возможно и в тех формах, н
корне которых не происходит чередование гласных, ср.: сісти
сі-в, сі-л-а, сі-л-о, сі-л-и;
2) в глаголах с основами на согласные г, к, с и с гласными
в корне е, о, я происходит чередование этих гласных в формах
мужского рода с /, а к самой основе не присоединяется суф
фикс -в, например: стерегти - стеріг, стерег-л-а, стерег-
л-о, стерег-л-и; пекти - пік, пек-л-а, пек-л-о, пек-л-и; нести
ніс, нес-л-а, нес-л-о, нес-л-и; могти - міг, мог-л-а, мог-л-о,
мог-л-и; лягти - ліг, ляг-л-а, ляг-л-о, ляг-л-и, но: тягти - тяг.
тяг-л-а, тяг-л-о, тяг-л-и. Иногда чередование е ^ і возмож
но в тех формах, основы которых заканчиваются на другие
согласные, например: везти - віз, вез-л-а, вез-л-о, вез-л-и.
226
Урок 19
Особенности спряжения
некоторых глаголов
в состав основ некоторых украинских глаголов входит
.у(|)фикс -ну-, который в глаголах, выражающих длитель
ность действия, в формах прошедшего времени может исче-
шгь. Для таких глаголов характерны два варианта форм - с
гу(1)фиксом -ну- и без него, например: мерзнути - мерз-ну-в,
\п'рз-ну-л-а, мерз-ну-л-о, мерз-ну-л-и и мерз, мерз-л-а, мерз-
I о, мерз-л-и; сохнути - сох-ну-в, сох-ну-л-а, сох-ну-л-о, сох-
цу-л-и и сох, сох-л-а, сох-л-о, сох-л-и. Однако это правило не
чнляется последовательным.
В глаголах с суффиксом -ну-, выражающих однократное
чействие, этот суффикс не выпадает: махнути - мах-ну-в,
мах-ну-л-а, мах-ну-л-о, мах-ну-л-и; кинути - ки-ну-в, ки-ну-
1-а, ки-ну-л-о, ки-ну-л-и.
Формы прошедшего времени некоторых глаголов следует
іаіюмнить:
1) йти (іти): йшо-в (ішо-в), йш-л-а (іш-л-а), йш-л-о (іш-
і-о), йш-л-и (іш-л-и)’,
2) їсти: ї-в, ї-л-а, ї-л-о, ї-л-и.
1. Образуйте все возможные формы прошедшего

времени от глаголов:
вчити, хотіти, берегти, плести, стояти, мати, казати,
зрозуміти, танути, цвісти, ліпити, тверднути, гнати, їздити,
орати, жити, працювати, лити, відпочивати, готувати, пекти
2. Поставьте глаголы в скобках в нужной форме про

шедшего времени:
1. Вчора ми (святкувати) День міста. 2. Він не (могти)
мені допомогти. 3. Ви мене не (зрозуміти). 4. Студент не
(виконати) завдання і тому погано (відповідати). 5. Ти вже
(з'їсти) сніданок? 6. Я (їздити) влітку до дідуся та бабусі.
227
7. у минулому році моя сестра (вийти) заміж. 8. Перед свя іом

ми (прикрасити) наше місто. 9. Завтра треба рано вставагн,
тому я вже (лягти) спати. 10. Діти довго (бігти) за поїздом і
(махати) руками.

1. Вчера мы отмечали день рождения однокурсники
Сергея. 2. К подруге Дмитрия приехали родители. 3. В уми
верситете я изучал несколько иностранных языков. 4. Сергей
пришёл домой, свет не включал и лёг спать. 5. Мои одно
курсники проявили интерес к игре команды университета но
футболу. 6. Вчера по телевизору мы смотрели интересный
фильм. 7. Раньше Мария очень красиво одевалась. 8. И кому
пришло в голову так разрисовать стены? 9. Здесь была осіа-
новка, куда её перенесли? 10. Сегодня я сыграл с Николаем
партию в шахматы. 11. Весь вечер Олег сердился и не раз
говаривал с сестрой. 12. Шёл дождь, и мы решили остаться
дома.
—^ 4. Прочитайте стихотворение, переведите его и най

дите в нём глаголы в форме прошедшего времени. Объ
ясните чередования в основах глаголов:
К іт не з н а в
Падав сніг на поріг.
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
17. Воронько
228
Урок 19
Давнопрошедшее время
ІІ украинском языке употребляются устаревшие формы
'шипопрошедшего времени, которое состоит из вспомо-
Iтельного глагола бути в форме прошедшего времени и
ІЧ ІІОВНОГО глагола также в форме прошедшего времени, на
пример: був робив, була робила, було робило, були робили.
( ейчас давнопрошедшее время употребляется в разговор
ной речи, оно зафиксировано в фольклоре и произведени-
нх художественной литературы, например: «...Заглядаю
I кручі вниз, де недавно була зсунулась гора...» (І. Нечуй-
іісвицький). В дополнительных текстах к этому уроку пред-
( гавлено фольклорное произведение, основанное на формах
давнопрошедшего времени.
5. Закончите предложения по образцу: Ми були вдома

і ()лександр теж був.
1. Я відпочивав на морі і сестра теж ... .2 . Мама лягла
піати і я теж ... . 3. На свята ми пекли пироги і сусід теж . . . .
4. Ввечері я вийшов прогулятися і мої батьки також ... .
За літо мої брати підросли й сусідський син Миколка теж
... . 6. За ніч від вітру впало все листя з дерев і останні яблука
1 яблуні теж ... .7 . Ми довго чекали на тебе і тато теж . . . .
6. В украинской народной песне из дополнительных

гекстов найдите формы давнопрошедшего времени и объ
ясните их. Обратите внимание на формы звательного па
дежа существительных.
229
На вокзалі
Сьогодні я їду до маминих батьків - дідуся Ярослава і
бабусі Іванни у село. Спочатку мені треба дістатися швидким
поїздом до Львова, а потім доїхати до села автобусом і
Центрального автовокзалу. Квиток на потяг я купив зазда
легідь у касі попереднього продажу. Під чає навчального року.
230
Урок 19
І иі'ресня по травень, на залізниці діють пільги для студентів.

V цей час залізничний квиток можна придбати зі знижкою
т сгудентським квитком, що дуже важливо для нас, бо дає
можливість недорого подорожувати й пізнавати світ.
На вокзал мене відпроваджують батьки. Мій тато
ішиюзить нас на машині до площі Київського вокзалу. Тут
шижди бурхливий рух і багато людей, батько знаходить місце
на автостоянці, щоб залишити машину. Мама, як звичайно,
мііілюється: намагається підказати батькові, з якого боку
і(|)аще під'їхати, де поставити машину і вже тричі просила
мпіс перевірити, чи я не забув вдома квиток і паспорт.
Мій багаж складається з невеликої валізи й рюкзака, а ще -
мніїика з гостинцями для рідні від мами, тож носильник нам
ііс потрібен. Ми маємо багато часу: до відправлення поїзда
шлишилося ще сорок хвилин. Ми входимо в будівлю вокзалу,
мішаємо камеру схову, службові приміщення, куди можна
IIIходити тільки за посвідченням залізничника, і простуємо
\ іал для чекання. Тут на великому табло вказано, коли, куди
І звідки відправляються й прибувають поїзди. Мій потяг
підправляється з п'ятої колії. Через два тижні тато планує
поїхати у відрядження до Чернівців, тож заодно він розпитує
працівницю довідкового бюро, яким поїздом йому краще
Iуди дістатися. Батько отримує вичерпну інформацію, й далі
ми йдемо на перон.
Швидкий поїзд № 73 «Москва - Львів» уже стоїть на
II я І ій колії. У мене восьмий вагон, а поряд - вагон-ресторан,
по дуже зручно. Ми заходимо в купе, моє місце зліва, у
231
мене верхня полиця. Мені подобається їздити у потязі ІШ

верхній полиці: можна досхочу читати книжки, любуватися
краєвидами за вікном і нікого не турбувати. Мої попутники
молодиця середнього віку із сином-підлітком і привітнії
дівчина, мабуть, студентка. Треба буде познайомитися,
Ми кладемо мій багаж на полицю й виходимо на перон
попрощатися. Мама передає вітання своїй рідні і просить
обов'язково подзвонити, коли я дістануся на місце.
Голос з гучномовця оголошує, що потяг уже відправ
ляється, провідники просять пасажирів зайняти свої місця.
Я махаю рукою батькам з вікна й вирушаю в дорогу. Як
завжди перед мандрівкою, мене охоплює приємна тривога:
очікування радісних зустрічей з рідними та друзями й
нових знайомств. За розкладом завтра вранці ми будемо
проїжджати Київ, треба ввечері раніше лягти спати, щоб
зранку помилуватися краєвидами Дніпра.
Словник
бурхливий бурный; гучномовець громкоговори
стремительный тель
валіза чемодан досхочу вволю; досыта;
верхній верхний сколько угодно
вирушати отправляться; з а б ^ и забыть
пускаться (в путь) зайняти занять
вичерпний исчерпывающий зал (для) чекання зал
відпроваджувати провожать ожидания
відрядження командировка залишити оставить
232
Урок 19
ИІ.ІІІ ШИЦЯ железная дорога пізнавати 1) познавать;

ІІІ.ІІІ жичний железнодорож 2) узнавать
ный пільга льгота
ИІЛІЗНИЧНИК железнодорож планувати планировать
ник подорожувати путешество
ІІІІДКИ откуда вать
і.іііва слева попередній предыдущий,
шижка скидка предварительный,
іручно удобно прежний
мниера схову камера попутник попутчик
хранения посвідчення удостоверение
колія путь (железнодорож привітний приветливый
ный) придбати приобрести
к о т и к корзина приємний приятный
краєвид вид; пейзаж; приміщення помещение
г
ландшафт провідник проводник

ІУ
1 ил уватися=л юбу ватися простувати направляться;
любоваться следовать
минати 1) миновать; розклад расписание
2) пройти розпитувати
можливість возможность расспрашивать
молодиця молодка, молодая середній средний
Г
женщина складатися 1) состоять;

навчальний учебный
г
2) складываться
намагатися пытаться, службовий служебный
стараться тож поэтому; ведь
носильник носильщик тричі трижды
Г
оголошувати объявлять турбувати беспокоить

охоплювати охватывать хвилювати(ся)волновать(ся)
очікування ожидание центральний центральный
підвозити подвозить (як) звичайно 1) нареч. (как)
підказати подсказать обычно; 2) ввод. сл. ко
підліток подросток нечно, несомненно
233

укр. валіза (ж. р.) —»рус. чемодан (м. р.)
укр. відрядження (с. р.) рус. командировка (ж. р.)
укр. колія (ж. р.) —>рус. путь (м. р.)
укр. кошик (м. р.) —»рус. корзина (ж. р.)
укр. розклад (м. р.) рус. раепиеание (с. р.)
^ Сочетание имён существительных с предлогами

укр. купити квиток (пройти) за посвідченням (тв. п.) —♦
рус. купить билет (пройти) по удостоверению (д. п.)
укр. за розкладом (тв. п.) рус. по расписанию (д. п.)
^ Дублеты
укр. поїзд=потяг —>рус. поезд
^ фразеологические обороты
укр. давати, дати (надавати, мати, отримувати мож
ливість рус. давать, дать (предоставлять, иметь, по
лучать) возможность
^ Синонимы
укр. відправлятися (в дорогу, в путь) I рус. отправляться
укр. вирушати (в дорогу, в путь) Г (в дорогу, в путь)
рус. век, столетие;
рус. век, жизнь {Много видел старик на своём
веку)
укр. вік рус. век {эпоха, период времени)
рус. век, вечность {долгое время)
рус. возраст (о развит ии человека, животно
го, растения)', лета {только о человеке)
234
Урок 19
укр. молодиця середнього віку — рус. женщина ередних

лет
укр. чоловік похилого віку рус. пожилой мужчина
. 5^ 7. Ответьте на вопросы:
1. Куди їде Павло? 2. Коли він купив квиток? 3. Який
ьми їок купив Павло ? 4. Хто відпроваджує Павла? 5. Як він
іде на вокзал ? 6. Який у нього багаж ? 7. Які приміщення є
1111 вокзалі? 8. З якої колії відходить поїзд ? 9. Що потрібно
нпіькові у довідковому бюро? 10. Який вагон у Павла?
11. На якій полиці він любить їздити і чому? 12. Хто попут
ники хлопця? 13. Які прохання має мама до Павла? 14. Які
почуття його охоплюють? 15. Якою дорогою їде Павло?
. 8. Переведите на украинский язык:

Сегодня я еду в гости к дедушке и бабушке. Они живут
далеко, поэтому я отправляюсь на поезде. Я купил билет на
поезд со скидкой по студенческому билету. На вокзал меня
провожают родители. Отец ведёт машину, а мама папой ру
ководит. На площади перед вокзалом - автостоянка, людей
много и мы долго ищем место, чтобы поставить машину.
V меня большой багаж, поэтому мы зовём носильщика. Мой
поезд уже стоит на платформе, нужно спешить. У меня ниж
няя полка. Мои попутчики - пожилой мужчина и женщина е
ребёнком. Ребёнок веё время плачет. Путешеетвовать будет
весело. Нужно было взять верхнюю полку, лечь и всю дорогу
енать.
235
9. Прочитайте диалоги в лицах, а затем на их основе

составьте свои и разыграйте их в лицах:
1
- Перепрошую, Ви дозволите Вам допомогти? Куди Вам
віднести валізу?
- Дякую, я не думала, що вона така важка. Треба було
взяти носильника. Мій поїзд стоїть на другій платформі.
2
- Скажіть, будь ласка, з якої колії відправляється поїзд до
Києва? Я забула вдома окуляри і тепер на табло нічого не
бачу.
- Хвилинку. З четвертої колії. Вам доведеться спуститися
в підземний перехід, а потім вийти на відкриту платформу.
- Щиро Вам вдячна за пояснення. Всього найкращого.
- І Вам щасливої дороги. До побачення.
З
- Чи наш поїзд має зупинку в Конотопі? Я хотів би вийти
і купити свіжі газети.
- Так, зупинка в Конотопі буде, але дуже коротка. Ви
можете запізнитися на поїзд. Краще виходьте у Жмеринці,
там поїзд стоїть півгодини.
- Дякую за пораду. Я чув, що у Жмеринці на вокзалі
поставили пам'ятник Остапові Бендеру.
- Це справді так. Коли ми будемо проїжджати через
вокзал. Ви його побачите з лівого боку за ходою поїзда.
- Як цікаво, піду скажу сестрі й поп^'тникам. У дитинстві
я захоплювався книжками Ільфа й Петрова.
10. Перескажите текст «На вокзале» от З лица

Нацример: «Сьогодні Павло їде до батьків своєї мами...»
ит. д.
11. Расскажите о том, как Вы с вокзала отправляе

тесь в путешествие.
236
Урок 19
У дорозі
Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по
Україні? Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних степів,
іг ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і вшир,
І іііюперек; де одні тільки високі могили нагадують вам про
'іішііє життя людське, про бої та чвари, хижацькі заміри та
криваві січі; де синє небо, побратавшись з веселою землею,
|ю (гортає над нею своє блакитне, безмірно-високе, безодньо-
I ііибоке шатро; де тоне ваш погляд у безкрайому просторі, як
І каша душа - у безмірній безодні того світу та сяйва, синьої
I ііибини та сизо-прозорої далечизни?.. Якшо вашим очам хоч
раз бачити все те, то не забути вам того до віку.
Ось ранок, ясний та погожий ранок після короткої ночі.
IIрочки кудись зникли - пірнули у синю безодню блакитного
іісба; край його горить-палає рожевим вогнем; червонуваті
МіИЛІ ясного світу миготять серед темноти; перед степом віє
II ііосліднє зітхання; положисті балки дрімають серед такої
ісмної тіні, а високі могили виблискують срібною росою;
піднімається сизий туман і легесеньким димком, чіпляючись
іа рослину, стелиться по землі. Тихо, нішо не шерехне, нішо
ііс писне... Ось зразу шугнуло світом, наче хто торкнув
іоловешку, що, догоряючи, тліла, - і сизе полум'я віхтям
тялося угору серед червоного жару. Вітерець легенький
пихнув; поблизу у траві засюрчав коник; а десь далеко ударив
перепел, а там над шляхом понеслась-полилась, наче срібний
іпкіночок, жайворонкова пісня.
П. Мирний
237
Словник
доводитися приходиться червонуватий красноватии
пізній поздний миготіти мерцать, сверкам.;
міряти мерить брезжить
безмірний безмерный, послхщсустар. {совр. остаїїіиі
бесконечный последнее
забороняти запрещать зітхання вздох
виміряти вымерить положистий пологий,
вшир вширь; в ширину покатый
впоперек поперёк дрімати дремать
бій (мн. ч. бої) бой тінь тень
чвари раздоры; междоусо виблискувати сверкать,
бица; распри блестеть
хижацький хищнический чіплятися цепляться,
замір намерение; хвататься
посягательство рослина растение
січ {и січа) битва; сеча шерехнути зашуршать
розгортати 1) открывать, писнути {и пискнути)
раскрывать; 2) разворачи пикнуть
вать шугнути пролететь; взмыть
безодня бездна, пропасть торкнути тронуть
погляд взгляд тліти тлеть
безкраїй бескрайний, полум'я пламя
бесконечный віхоть пучок; клок, клочок
простір пространство знятися зд. подняться
світ зд. свет вітерець ветерок
сизий сизый легенький легонький
прозорий прозрачный поблизу вблизи, невдалеке
далечизна {совр. далечина) (за)сюрчати (за)стрекотать,
даль (за)трещать
зникнути исчезнуть коник 1) кузнечик; 2) лошадка
пірнути нырнуть дзвіночок колокольчик
палати пылать, гореть жайворонок жаворонок
238
Урок 19
*♦♦
Иже би була їхала, вже би була йшла,
Га своєму татові не вклонилась я.
Кланяюсь тобі, тату, що пускав мене до хати, І 2 рази
більше не будеш, не будеш.
Ііже би була їхала, вже би була йшла,

Га своїй матінці не вклонилась я.
Кланяюсь тобі, мамо, що будила мене рано.
2 рази
Більше не будеш, не будеш.
Вже би була їхала, вже би була йшла.

Та своєму братові не вклонилась я.
Кланяюсь тобі, брате, що водив хлопців до хати. 2 рази

Та своїй сестричці не вклонилась я.
Кланяюсь тобі, сестро, що навчила косу плести, і 2 рази

Та своїм порогам не вклонилась я.
Кланяюсь вам, пороги, де ступали босі ноги.
2 рази
Більше не будуть, не будуть.

Та свому подвір'ю не вклонилась я.
Кланяюсь я подвір'ю, де відбулося весілля. 2 рази
Більше не буде, не буде.

Та своїм воротам не вклонилась я.
Кланяюсь вам, ворота, де стояла хлопців рота.
2 рази
Більше не буде, не буде.
239
Вже би була їхала, вже би була йшла,

Та своїм сусідам не вклонилась я.
Кланяюсь вам, сусіди, говорили, що хотіли. 2 рази
Більше не будуть, не будуть.
Українська народна пісня
Украинский фольклор является одним из самых бога
тых в мире. В нём сохранилось много обрядов, в том
числе свадебный, который во многих регионах Украи
ны полностью или частично разыгрывается до сих пор.
В этом обряде каждый из членов семей жениха и не
весты, родственники и гости играют свои роли. Песня
«Вже би була їхала, вже би була йшла...» исполняется
во время свадебного обряда от имени невесты, которая
прощается с родным домом и своими близкими, пото
му что после свадьбы переходит жить в семью мужа.
240
УРОК 20
♦ III склонение имён существительных

♦ Чередования гласных в основах
♦ Склонение существительного м а т и
III склонение имён существительных

к III склонению в украинском языке относятся имена
I ущсствительные женского рода с нулевым окончанием и
ІК ІІОВОЙ на твёрдый (любое, ніч, подорож) или мягкий (тінь,
піпі'ять, радість) согласный, а также существительное
иііти. Существительные III склонения не делятся на груп-
II 1.1, но внутри склонения у них существуют свои особенно-
I М1 изменения форм.
Склонение существительных с основой

на твёрдый и мягкий согласный
Однина
II. верф тінь радість
1' верф-і тін-і радост-і
д. верф-і тін-і радост-і
1. верф тінь радість
(). верф '-ю тінн-ю радіст-ю
м. на (у) верф-і тін-і радост-і
К л . тін-е радост-е
II. верф-і тін-і радост-і

1*. верф-ей тін-ей радост-ей
д. верф '-ям тін-ям радост-ям
1. верф-і тін-і радост-і
о. верф '-ями тін-ями радост-ями
м. на (у) верф '-ях тін-ях радост-ях
К л . тін-і радост-і
241
у существительных III склонения в единственном чист'

совпадают окончания родительного, дательного и предлож
ного падежей -і: верфі, тіні, радості. Форма винителыю
го падежа совпадает с именительным: верф, тінь, радість
В творительном падеже все существительные этого склоне
ния имеют окончание -ю: верф 'ю, тінню, радістю.
Формы творительного падежа имеют следующие осо
бенности. У существительных, основы которых заканчп
ваются на б, п, в, м, ф п р , перед окончанием -ю пишегем
апостроф, так как эти звуки произносятся раздельно, напри
мер: верф'ю, кров'ю, любов'ю. Все другие согласные в конце
основы, если они стоят после гласных, удваиваются: тінь
тінню, пом 'ять - пом 'яттю, сіль - сіллю, міць -м іццю , ніч
ніччю, подорож - подорожжю. Если основа заканчиваетси
на два согласных звука или на щ, то удвоение согласных нс
происходит, например: радістю, молодістю, вістю, жовчю,
нехворощю.
В звательном падеже существительные III склонения име
ют окончание -е, но в таких формах они употребляются редко,
по преимуществу в поэтической речи: тіне, радосте, ноче.
Во множ ественном числе совпадают формы именитель
ного, винительного и звательного падежей: верфі тіні, радос
ті. В родительном падеже все существительные III склонения
имеют окончание -ей, например: верфей, тіней, радостей.
В дательном падеже большинство существительных имеюі
окончание -ям\ верф'ям, тіням, радостям (в основах на ши
пящий -ам: ночам, подорожам)', в творительном - окончание
-ями: верф 'ями, тінями, радостями (в основах на шипящий
-ами\ ночами, подорожами)', а в предложном - окончание
-ях'. верф 'ях, тінях, радостях (в основах на шипящий -ах\
ночах, подорожах). Многие существительные III склонения,
прежде всего те, которые обозначают абстрактные понятия,
не имеют форм множественного числа: любое, пам'ять,
молодість, якість, гордість, хитрість*.
* С у щ е с т в и т е л ь н ы е т и п а гордощі, хитрощі, любощі н е я в л я ю т с я ф о р
м а м и м н о ж е с т в е н н о г о ч и с л а о д н о к о р е н н ы х с у щ е с т в и т е л ь н ы х гордість,
хитрість, любов, а п р е д с т а в л я ю т с о б о й о т д е л ь н ы е с л о в а р н ы е ед и н и ц ы
(л е к с е м ы ).
242
Урок 20
Чередования гласных в основах

И основах некоторых существительных происходят чередо-
ІІІІІІИЯI о, I ^ е, когда закрытый слог становится открытым,
.1 Iлкже в основах всех существительных с суффиксом -ість.
Однина
НІЧ тч СІЧ
НОЧ-І ПЄЧ-І січі
а НОЧ-І печ-і січі
I ніч піч січ
() нічч-ю пічч-ю січч-ю
м на (у) НОЧ-І печ-і січ-і
к II. ноч-е
Множина
II. НОЧ-1 печ-і СІЧ-І
г ноч-еи печ-еи січ-ей
д. ноч-ам печ-ам січ-ам
I НОЧ-І печ-і січ-і
(). ноч-ами печ-ами січ-ами
м. на (у) ноч-ах печ-ах січ-ах
к II. НОЧ-І
У существительных III склонения чередования проис-

\одят в родительном, дательном, предложном и звательном
ікідежах единственного числа и во всех формах множествен
ного числа. Однако такие чередования являются нерегуляр
ными и их следует проверять по словарю, например: сіль -
, г г г г
солі, МІЦЬ - моці, кість - кості, річ - речі, но: тінь - тіні,
ііість - вісті, відповідь - відповіді, мідь — міді.
Также следует запомнить формы изменения слова вісь:
1‘д. ч. - вісь, осі, осі, вісь, віссю, ( на) осі', мн. ч. - осі, осей,
осям, осі, осями, (на) осях.
' В у к р а и н с к о м я зы к е с у щ е с т в и т е л ь н о е січ и м е е т н е с к о л ь к о з н а ч е
н и й : 1) о р г а н и за ц и я у к р а и н с к и х к а за к о в в Х У І-Х У ІІІ вв. и м е с т о е ё р а с
п о л о ж ен и я (З а п о р о ж с к а я С е ч ь ); 2 ) о т д е л ь н ы й к а за ч и й го р о д о к ; 3 ) б и т в а ;
се ч а (укр. січ и січа).
243
Склонение существительного м ат и
Однина М ножина
н. мат -и м ат ер-і
р. м ат ер-і мат ер-ів
д. м ат ер-і м ат ер-ям
3. м ат ір мат ер-ів
0. м ат ір '-ю м ат ер-ям и
м. на (у) мат ер-і на (у) м ат ер-ях
Кл. мат -и м ат ер-і
Существительное мати склоняется по образцу существи

тельных III склонения, однако в большинстве падежей един
ственного числа и во всех падежах множественного числа у
него появляется суффикс -ер- (в винительном и творитель
ном падежах единственного числа -ір-). Существительное
имеет особую форму винительного падежа матір, а форма
звательного падежа совпадает с именительным. В родитель
ном падеже множественного числа существительное имеет
окончание -1в : матер-ів.
Обратите внимание! \
( укр. річ рус. вещ ь г
) укр. промова рус. речь (устное выступление) (
) укр. мовлення рус. речь ( язык как процесс говорения))
) укр. рідна мова рус. родная речь )
1. П оставьте сущ ествительны е в скобках в соответ

ствующем падеже и числе:
1. Олег їсть обід без (сіль). 2. Під час (подорож) нам не
^ Г ^ Г Г
потрібно багато (річ). 3. Викладач задоволений (відповідь)

студента. 4. Сестра з (мати) вже зранку були біля (піч). 5. На
концерті майже не було (молодь). 6. Ми з (радість) домовилися
244
Урок 20
'И ірігися завтра. 7. Петро працював охоче, з (любов).

'* Іс ммою (ніч) ми поверталися додому. 9. У (молодість) мій дід
мнижав на війні. 10. Після (зустріч) з однокласниками Сергій
ііііііов додому. 11. Володимир був без (пам'ять) закоханий у
ііичиїїу. 12. У вихідні дні на Майдані (Незалежність) немає
руху гранспорту.
2. Вставьте вместо точек подходящее слово, согласо-

ййи его в падеже и числе:
мати, гордість, вість, кров, свіжість, подорож,
якість, річ, тінь, кількість
1. Нас порадували такі ... .2 . Ми побачили нашу ... на
іфоіилежному боці вулиці. 3. ... від дерев падали на землю.
І Андрій з ... показував нам нову квартиру. 5. Сьогодні
І іуденти здають у поліклініці аналізи . . . . 6. У малюка очі
інпбігалися в магазині від ... іграшок, які він там побачив.
/ Ми плануємо ... до Києва і Львова на серпень. 8. Ви
шдоволені ... товарів у супермаркеті? 9. ... Марії були
розкидані по кімнатах. 10. Після дощу у кімнаті пахло . . . .
-^ 3. Переведите на украинский язык:

1. На стенах в гостиной - мои фотографии из наших
с однокурсниками путешествий. 2. Отцу не нравилась такая
независимость сына. 3. Юноша с благодарностью обратился
к девушке. 4. Владимир считал, что без его участия встречи
однокурсников не будет. 5. Мама с интересом смотрит теле
программы о путешествиях в другие страны мира. 6. Боль
шое количество студентов изучает в университете несколько
иностранных языков. 7. Скидки на железнодорожные биле
ты предоставляют студентам возможность недорого путе
шествовать. 8. В День знаний студенты проявили интерес к
речи писателя в гуманитарном университете. 9. Мой первый
учебник в школе имел название «Родная речь».
245
Зустріч
Ось мій поїзд наближається до кінцевої станції. Дорогою
я багато разів уявляв собі, як приїду на залізничний вокзал у
Львові, сяду в автобус і дістануся до села. Далі моя уява не
сягала. Тому поява на пероні дідуся з бабусею та двоюрід
ного брата Володимира стали для мене справжньою неспо-
246
Урок 20
іііііііікою. Сьогодні робочий день, і зустріч на вокзалі не

ж рсдбачалася. Виявилося, що зараз Володимир у відпустці,
ічму бабуся вмовила його мене зустріти. Ми радісно
мит мося, беремо мій багаж та йдемо через будівлю вокзалу
іи машини. Володимир два роки тому сів за кермо, і водій з
ім.ок) непоганий.
Влодку! - почувся дзвінкий голос у залі для чекання.
Иінчжий русявий хлопець привітно нам посміхався.
Привіт, Василю! - відповів Володимир і простягнув
руку для привітання. Я впізнав сусідського сина і колишнього
и'іііокласника Володимира. Ми потиснули один одному
руки.
Давно не бачилися! А Павлик змінився: підріс і змужнів,
иііжко впізнати. Ти на канікули? Як довго плануєш бути? -
тііитав Василь.
- Ще не знаю, зворотного квитка не купував, - відповів я.
Ну, от. Не встиг онук приїхати, а ти вже питаєш про
під'їзд , - стурбовано похитала головою бабуся. - Краще
I кажи, Васильку, коли ти до нас завітаєш? Як почав працювати
Vлікарні, ми тебе у селі й не бачимо!
- От завтра й побачите, пані Іванко! А зараз перепрошую,
II поспішаю. Зустрічаю поїзд з Мінська: приїжджає моя
чінчина, Олеся. А вас обох, Влодку і Павлусю, запрошую
іавтра до батька у гості: ми приїдемо у село, тож буде нагода
познайомитися з Олесею і поспілкуватися. До речі, можемо
кудись поїхати разом. Чекаю на вас! Бувайте!
Василь попрощався, а ми пішли до виходу. Через годину
перед моїми очима з'явилися знайомі краєвиди. Вдалині
ііиднілися золоті бані високої білої церкви і рядочки білих
чепурних хат, що ніби виринали з яблуневих дерев, з кущів
(іузку та ясмину, з високих жоржин попід вікнами. За обрій
заходило сонце, пахощі літа наморочили голову, у пам'яті
поставали спогади дитинства.
247
^ Словник
б у зо к сирень п е р е д б а ч а т и (с я ) предусмаї-
в д а л и н і вдалеке, вдали ривать(ся), предвидеть(ся),
ВИДНІТИСЯ виднеться; выгля предполагать(ся)
дывать (из-за чего-то) п л а н у в а т и планировать
в и я в и т и с я 1) обнаружиться; (п о )с т а в а т и 1) возникать;
2) проявиться; 2) перен. вставать;
3) оказаться 3) наступать
в іт а т и с я здороваться (п о )т и с н у т и (по)жать (руку)
в м о в и т и уговорить п о с м іх а т и с я улыбаться
вод ій водитель (п о )х и т а т и (по)качать,
в п із н а т и узнать помотать (головой)
в с т и г н у т и успеть п о я в а появление
д з в ін к и й звонкий (п р и )в іт а н н я приветствие;
до р е ч і кстати поздравление
ж о р ж и н а георгин п р о с т я г н ^ и протянуть,
(м георгина) іу)остереть (руки)
зв о р о т н и й обратный; р о б о ч и й рабочий (день,
оборотный сила, время)
з м ін и т и с я измениться р у с я в и й русоволосый
зм у ж н іт и возмужать с п о га д воспоминание
зн а й о м и й знакомый с т у р б о в а н о обеспокоенно,
к е р м о руль встревоженно
к ін ц е в и й конечный; с у с ід с ь к и й соседский
заключительный с я г а т и достигать; доставать;
л ік а р н я больница простираться
н а б л и ж а т и с я приближаться у я в а воображение
н а го д а случай (удобный) у я в л я т и представлять;
н е п о г а н и й неплохой воображать
н е с п о д ів а н к а неожиданность ч е п у р н и й опрятный, чистый;
об р ій горизонт нарядный
н а м о р о ч и т и одурманивать, я б л у н е в и й яблоневый
кружить (голову) я с м и н {реже ж а с м и н ) жасмин
п а х о щ і аромат; благоухание
248
Урок 20
укр. річ (мн. ч. речі) рус. вещь
укр. до речі рус. кстати

укр. бузок (м. р.) —>рус. сирень (ж. р.)
укр. жоржина (ж. р.) —> рус. георгин и георгина (м. р.
и ж. р.)
укр. кермо (с. р.) — рус. руль (м. р.)
укр. нагода (ж. р.) —♦ рус. случай (м. р.)
укр. поява (ж. р.) —♦рус. появление (с. р.)
укр. спогад (м. р.) рус. воспоминание (с. р.)
укр. уява (ж. р.) —>рус. воображение (с. р.)

Г
укр. пахощі (мн. ч.) —> рус. аромат (ед. и мн. ч.); благо
ухание (ед. ч.); приятные запахи (ед. и мн. ч.)
укр. завітати {до кого? + р. п.) до нас —+ рус. посетить
{кого? + р. п.) нас; заглянуть {к кому? + д. п.) к нам
укр. нагода {удобный случай)
напр.: нагода познайомитися
рус. случай укр. випадок {непредвиденное обстоя
тельство, случайность, происшествие),
напр. : випадок на дорозі
249
^ укр. {сущ.) робітник (в т. ч. и работник I

укр. робочий (час, день, тиждень;
рус. рабочий
робоча сила, група)
^ укр. робітничий (клас, рух)
укр. один одному {только в отношении

мужчин),
напр.\ Павло і Василь потиснули
руки один одному;
укр. одна одній {только в отношении
женщин),
напр.: Марія і Олена заздрили
одна одній;
рус. друг другу укр. одне одному {в отношении детей
и смешанного общества),
напр.: Діти охоче допомагали одне
одному; Ольга і Петро симпати
зували одне одному;
укр. одні одним {вомн. ч.), напр.: Гравці
двох команд вийшли назустріч одні
одним
укр. ставати —+рус. становиться; подниматься; останавли

ваться; хватать {оказываться достаточным)
укр. вставати —*■рус. вставать, подниматься
укр. наставати —»•рус. наступать, наставать; приходить
укр. поставати —>рус. возникать, появляться; являться,
представляться {в воображении)', становиться, под
ниматься {на защиту кого-либо)
укр. переставати —*■рус. прекращать, переставать; преры
вать {резко, сразу)
250
Урок 20
\'кр. вмовити и умовити —»рус. уговорить, убедить

укр. промовити —♦ рус. произнести, проговорить; промол
вить;Г сказать
укр. замовити ^ рус. заказать {сделать заказ)', замолвить
{за кого-то словечко)
укр. відмовити —* рус. отказать; отговорить
укр. підмовити —>рус. подговорить, настроить {на что)
укр. намовити рус. подговорить, уговорить {убедить)
укр. перемовити —>•рус. перемолвиться
укр. перемовитися (перемовлятися) рус. переговари
ваться {несов.), поспорить
укр. що сталося? рус. что случилось?
-^ 4 . Ответьте на вопросы:
1. Як уявляв собі Павло свій приїзд до дідуся і бабусі?
Л Хто зустрів його на вокзалі? 3. Чому Павло здивувався?
•І. Чому Володимир зміг приїхати на вокзал? 5. Кого вони
іустрічають у будівлі вокзалу? 6. Про що розмовляють
хлопці? 7. Що не подобається бабусі? 8. Що обіцяє їй Василь?
Кого Василь зустрічає на вокзалі? 10. Про що Василь
домовляється з хлопцями? 11. Коли Павло дістався до села?
12. Які краєвиди постали перед його очима?
з* Прочитайте и переведите на русский язык, объ-

исните значение подчёркнутых слов:
А. 1. Кінь став на диби і скинув хлопця на землю.
2. Селяни всі як один стали на ворога. 3. Олег став серед
Г ^ Г ^ Г
кімнати і задумався. 4. Під час страйку директор заводу

вимагав від робітників негайно стати до роботи. 5. Микола
251
вдруге став перед членами суду. 6. Настали теплі соимчи

дні бабиного літа. 7. Після війни міста поставали з руіи
8. У голові Андрія виразно постала думка: треба все зміниіи
9. В уяві Софії хлопець постав таким, яким вона бачила ІІиіс
два роки тому. 10. Місто постало на місці старовитіип
городища. 11. Як тільки пролунав дзвінок, абітурі<иім
перестали писати і здали письмові роботи. 12. Після годимм
сну голова у Степана перестала боліти. 13 Я стаю, піднімши
голову і дивлюся в небо. 14. Пан був такий гордий, що £іаііи
б і на трьох великих панів.
Б. 1. Ми вмовили Петра поїхати до дідуся разом з нами
2. Важко змусити професора щось промовити, коли він цмин
не хоче. 3. Ми замовляємо квиток на літак до Баку. 4. Сері ІІІ
дуже старанний робітник, треба замовити за нього словечко
5. Ми відмовили Марію їхати у відпустку до Парижа: иі
прогнозом погоди там передбачаються грози й повені
6. Нам відмовили у бронюванні квитків на червень: вільних
місць у літаку вже не було. 7. Мати вмовила сина поки що
мовчати про несподівану зустріч з Антоном Петровичем ми
вокзалі. 8. Андрій підмовив брата не йти зранку на роботу.
9. Треба перемовити словечко зі Степаном про цю справу
10. На переговорах сторони вирішили створити робочу групу,
щоб періодично перемовлятися з важливих питань.
6. Составьте предложения со словосочетаниями:

один одному, робочий тиждень, добра нагода, сісти за
кермо, приємні спогади, поява на дорозі, робітники фабрики,
наближатися до міста, потопати у бузку, вставати зранку
- . ^ 2 7. Переведите на украинский язык:

1. Запахи роз, георгин и ландыщей в саду дурманят
голову. 2. Нарядные домики утопают в яблоневых садах.
3. Воспоминания о детстве возникали в воображении Нико-
252
Урок 20
іікі. 4. Мы договорились встретиться через неделю. 5. у нас

жіиішлась возможность поехать отдыхать на море. 6. Оказа-
мч ь, завтра праздник и выходной день. 7. Я спешу в аэро-
іііі|Уі: сегодня прилетает моя сестра из Киева. 8. Далеко на
юризонте виднелись тёмные тучи. 9. Неприятное происше-
11 пие с машиной на дороге стало для нас неожиданностью.
10. В воскресенье мы посетили родителей на даче: у отца был
1П1ь рождения.
..5!^ 8. Вместо точек вставьте подходящие по смыслу но-

||ые слова из этого урока:
1. Робочий ... треба повністю віддавати праці.
... зранку треба вчасно. 3. Я радий ... познайомитися з
нами. 4. Не можна пити алкоголь за ... 5. Ми простягнули
руки ... для привітання. 6. Батьки ... відпустку на липень.
7. У турі по Ісп ан ії... сніданки та екскурсії до музеїв. 8. Зараз
у країнах Європи робітничий ... все більше набирає сили.
9. До речі, ми можемо ... другу сторону про перенесення дати
наступної зустрічі. 10. Перемови двох країн ... все більш
напруженими.
9. Расскажите о встрече на вокзале от имени а) ба

бушки Павла; б) его брата Владимира.
10. Расскажите о том, как Вы приезжаете в незнако

мый город и кто Вас там встречает.
253
Г
Чумаки
Коли в українські степи приходила рання весна, по селіи
починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Минали
останні дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали
величезні вози, звані мажами й мажарами, у неблизьку
подорож.
Проводжали чумаків урочисто, всім селом. Співали пісенії,
виголошували напуття, а сивий, статечний, найшанованішиіі
у громаді чоловік благословляв їх перед нелегкою, сповненою
небезпек дорогою.
Отаман востаннє оглядав своїх побратимів. Зібралися туї
найсміливіші, найдужчі, найвитриваліші. Всі вони справді
можуть покластися один на одного в найбільшій скруті. Адже
дорога важка, далека. Можуть і нападники підстерегти. Тоді
чумакам доведеться відкласти батоги й узятися за пістолі,
рушниці та шаблі, щоб не дати себе пограбувати, щоб
дорогоцінна сіль припливла білою валкою аж із Криму чи
Карпат до рідного села.
їх палить немилосердне сонце, січуть дощі, періщать
вітри, а вони тихо просуваються українськими степами.
Скриплять вози, ремиґають воли, минають дні, ночі, і звучать
поміж високими могилами чумацькі пісні. Вони розлогі, мов
степ, і повільні, мов крок волів, сумні й веселі, але все-таки
більше сумні, бо в кожній дорозі могла спіткати чумаків
трагічна пригода. І хвороби їх скошували, і кулі ворожі.
254
Урок 20
Давно відійшло в минуле чумацтво, полишивши нам після

•(к- народні пісні, легенди й перекази про ті далекі нелегкі
1,11 II. А ще полишило слід у високих небесах. Безмісячної
ии'іі там можна бачити світлу туманну смугу, зіткану з
МІ' іліченної кількості зір. Астрономи називають її Молочним
ІІІііяхом. А в українців вона з давніх-давен відома під назвою
Чумацького Шляху.
М. Слабошпицький
укр. валка рус. 1) обоз; 2) гурьба (толпа);
І 3) вереница (цепь предметов))
І укр. вируб (лісу) рус. валка
^ Словник
палка 1) обоз; 2) гурьба сповнена зд. полная

Г
(толпа); 3) вереница небезпека опасность
(цепь предметов) отаман атаман
величезний огромный востаннє в последний раз
мажа этногр. мажа оглядати осматривать,
мажара этногр. мажара смотреть
проводжати провожать найсміливіший самый
виголошувати произносить смелый
напуття напутствие найдужчий самый сильный
статечний степенный, найвитриваліший самый
важный выносливый
найшанованіший самый покластися положиться
уважаемый один на одного друг на друга
255
скрута затруднение; беда; повільний медленный

нужда крок шаг
важкий тяжёлый сумний грустный
нападник нападающий; кожний каждый
захватчик спіткати встретить;
підстерегти подстеречь натолкнуться
доведеться {безлич. от трагічний трагический
довестися) придётся хвороба болезнь
відкласти отложить скошувати скашивать
батіг кнуть; плеть, плётка ворожий неприятельский,
узятися и взятися взяться, вражеский
приняться відійти отойти
шотолъустар. пистоль минуле прошлое
рушниця ружьё, винтовка полишити оставить;
пограбувати ограбить предоставить
дорогоцінний драгоценный переказ пересказ; предание
палити зд. жечь, печь слід след
сікти зд. сечь; хлестать безмісячний безлунный
періщити (сильно) бить, зітканий сотканный
сечь, хлестать незліченний бесчисленный
просуватися продвигаться 3 давніх-давен издавна,
ремигати жевать жвачку с давних пор
(о домашнем скоте) Чумацький Шлях
віл (мн. ч. воли) вол Млечный Путь
розлогий раздольный
укр. небезпека рус. опасность
укр. безпека рус. безопасность
256
Урок 20
♦♦*
Минула ніч тривожно і безславно.
І сіфізь степи, і всюди вороги.
Коли ж ти вийдеш, ніжна Ярославно,
На темний вал одчаю і жаги?
Невпинний вітер мече гострі стріли.

Високе сонце п'яну спеку ллє.
А я не бачу, де ті руки милі,
Що захистить могли б життя моє.
Лише Кончак дочку свою вродливу

Причарувати бранця намовля,
І чорну пристрасть, вільну і зрадливу,
В чужих піснях вже почуваю я.
П. Филипович
^ Словник
Пезславно бесславно захистить (лит. захистити)
скрізь везде, всюду, повсюду защитить
порог враг п ричарувати приворожить,
Г 9
т ч 2іі!іустар, (совр, відчай) пленить

отчаяние бранець пленник
жага 1) жажда; 2) вожделе нам овляти подговаривать,
ние; страсть подстрекать
невпинний неустанный, пристрасть страсть,
безудержный страстность
ічетати метать зрадливий неверный; измен
ю стрий острый чивый
с гріла стрела почувати чувствовать, испы
п'яни й пьяный тывать
спека жара, зной
257
УРОК 21
♦ Имена существительные IV склонения

♦ Формы существительных, обозначаю
щих названия молодых существ
Имена существительные IV склонения

К IV склонению в украинском языке относятся имени
существительные среднего рода, обозначающие названии
молодых существ (детёнышей людей и зверей) и имеющие'
окончания -а или -я, например: дівча, хлоп 'я, дитинча, кача,
кошеня, жабеня, цуценя. Особенностью склонения таких су
ществительных является появление суфиксов -ат-, -ят- і«і
всех косвенных падежах, кроме винительного и творителі,
ного в единственном числе.
к этому склонению также относятся имена существа
тельные среднего рода с окончанием -я, у которых при скло
нении появляется суффикс -ен- во всех косвенных падежах,
кроме винительного в единственном числе, например: ш я,
плем 'я.
Как и существительные III склонения, существительные
IV склонения не делятся на группы.
Однина
н. дівч-а кошен-я ім'-я
р. дівч-ат-и кошен-ят-и ім-ен-і
д. дівч-ат-і кошен-ят-і ім-ен-і
3. дівч-а кошен-я ім -я
О. дівч-ам кошен-ям ім'ям (ім-ен-ем)
м. (на) дівч-ат-і кошен-ят-і ім-ен-і
К л . дівч-а кошен-я
258
У р о к 21
II дівч-ат-а кошен-ят-а ш -ен-а

І* дівч-ат кошен-ят і ім-ен
1 дівч-ат-ам кошен-ят-ам ім-ен-ам
1 дівч-ат кошен-ят (кошен-ят-а) ім-ен-а
(1 дівч-ат-ами кошен-ят-ами ім-ен-ами
м (на) дівч-ат-ах кошен-ят-ах ім-ен-ах
ІМІ. дівч-ат-а кошен-ят-а
У существительных IV склонения в единственном числе

(отіадают окончания именительного, винительного и зва-
ими.ного падежей: -а (после шипящего) или -я {дівча, кошеня,
І\І и).
в родительном падеже у этих существительных оконча
ние -и после суффиксов -ат-, -ят - и -і после суффикса
<7/-, например: дівчати, кошеняти, імені.
В дательном падеже у всех существительных употребля-
СІ СЯ окончание -/ после суффиксов: дівчаті, кошеняті, імені.
В творительном падеже у существительных первого типа
употребляется форма с окончаниями -ом-, -ям- без суф-
||жксов {дівчам, кошеням), а у существительных типа ім'я,
пчем'я употребляются параллельные формы с суффиксами и
осз них, например: ім 'ям - іменем, т ем 'ям - теменем.
В предложном падеже у всех существительных оконча
ние -I после суффиксов: дівчаті, кошеняті, імені. Окончания
дательного и предложного падежей совпадают у существи
тельных первого типа, а у существительных типа ім'я со
впадают окончания родительного, дательного и предложного
падежей: імені, темені.
Во множ ественном числе совпадают формы имени
тельного и звательного падежей у одушевлённых {дівчата,
кошенята) и именительного и винительного у неодушевлён
ных существительных {імена). Также совпадают окончания
родительного и винительного падежей у одущевлённых су
ществительных {дівчат, кошенят).
259
Обратите внимание: как уже говорилось в уроке 11.

существительные, обозначающие названия животных, в ни
нительном падеже множественного числа могут иметь дне
формы, которые совпадают с родительным или именитель
ным падежом, например: кошенят и кошенята. В настоящее
время в современном украинском языке форма винительноі\>
падежа, совпадающего с именительным во множественном
числе, является употребительной. Например: Я пас ягняти
за селом (Т. Шевченко); Д ід ловив рибу, а Ганка пасла кочи
(О. Іваненко).

1. Дівчинка грається на подвір'ї з (цуценя). 2. Дай,
боже, нашому (теля) вовка з'їсти. 3. Мати кличе (хлопча)
вечеряти. 4. Яким (ім'я) ви вирішили назвати дитину?
5. На (дівча) була яскрава сукня у смужку. 6. Кішка з (кошеня)
гріються на сонці. 7. Нашому улюбленому (левеня) у зоопарку
виповнилося три місяці. 8. Батько Максима займається
вивченням життя (плем'я) у Північній Африці. 9. Коза з
(козеня) пасуться за городом. 10. Сергійкові подобалося
у неділю ходити з батьком до зоопарку і спостерігати за
поведінкою (мавпеня) та (ведмежа). 11. Щодня молода мама
з (дитинча) у візку йде на прогулянку до озера.

1. На лугу пасётся жеребёнок. 2. Весной наша кошка
родила котят. 3. Утка громко зовёт утят к себе. 4. Мальчик
принёс бабушке букет георгин. 5. Цыплята вместе с куфицей
клюют зерно. 6. Маленький щенок везде бегал за мальчи
ком. 7. Шёл дождь, и девочкам нельзя было играть на улице.
8. У братьев Коваленко очень красивые имена. 9. Котёнок
увидел, что галчата выпали из гнезда, и подбежал к дереву.
260
Урок 21
Формы существительных,
обозначающих названия
молодых существ
Гакие существительные бывают родственными и нерод-
11 псиными:
1) образованы от корня слова, обозначающего самца
мим самку животного, с помощью суффикса -ен- и оконча-
ИНН -я: качка - каченя, жаба - жабеня, коза - козеня, мавпа -
мішпеня, лев - левеня;
2) образованы от корня, не связанного с корнями слов,
••(юзначающих самца или самку, и окончаний -а, -я (без до-
ІІІШЛЄНИЯ суффикса -ен-)\ кінь - лоша, корова - теля, вівця -
'і.чін (но и: курка - курча, качка - кача).
Существительных первого вида в украинском языке боль
ше, чем второго. При склонении таких существительных
нужно следить за тем, чтобы в тех косвенных падежах, в
коюрых появляются суффиксы -ат-, -ят-, не отбрасывать
I у(|)фикс -ен-, т. е. не путать такие формы со склонением
рнзносклоняемых существительных в русском языке и сход
ных с ними существительных типа ім'я в украинском языке:
мтеня, кошеняти, кошеняті, кошеням и т. п.
Также следует обратить внимание на то, что совпадаю
щие по смыслу с названиями молодых существ, часто одно
коренные, имена существительные среднего рода с оконча
нием -о, обладающие ласкательным значением или значени
ем пренебрежения, принадлежат ко II склонению (о них гово
рилось в уроке 18), например: телятко, курчатко, дівчатко,
немовлятко, хлопчисько, дівчисько.
261
3. Переведите на русский язык названия животи і.и

и птиц, определите род существительных и найдите несо
впадения в роде в двух языках:
півень - курка - курча
качур - качка - каченя (и кача)
гусак - гуска - гусеня (и гуся)
бик - корова - теля
баран - вівця - ягня
цап - коза - козеня
кабан - свиня - порося
собака - цуценя {произв. от цуц=собака)
кінь - лоша
жаба - жабеня
миша - мишеня
лев - левиця - левеня
тигр - тигриця - тигреня
ведмідь - ведмедиця - ведмежа
лис - лисиця - лисеня
мавпа - мавпеня

1. Как ведёт себя эта девчонка! 2. Мать поёт песню рс
бёночку. 3. Мария решила больше не разговаривать с маль
чишкой. 4. Девочка обрадовалась: отец купил ей щенка
5. Бабушка дала внучатам завтрак и налила молока котёнку
6. Утром было слышно, как громко ревел телёнок у соседей
7. Обезьянка сидела на руках у хозяина и гладила себя по го
лове.
262
Урок 21
у селі
Село, у якому мешкає мамина рідня, розташоване у

мальовничому місці. Від високої церкви у центрі села по
о(»идва боки тягнуться рядки хат, що потопають у зелені
асрев. А неподалік від церкви тиха мілка річечка, притока
іахідного Бугу, із силою крутить колесо млина. У дитинстві
263
разом із сусідськими дітьми ми бігали сюди гратися. Тоді і

млин, і річка здавалися нам величезними і загадковими. Але
найбільшою таємницею було те, що сама річка текла селом,
поступово міліла і, як ми думали, щезала десь під землею.
Саме поблизу таємничого місця зникнення річки, біля
криниці та кладки, де жінки колись прали білизну, і знаходить*
ся садиба дідуся Ярослава та бабусі Іванки. Поряд зі старою
хатою під солом'яною стріхою стоїть нова цегляна, з дахом
із черепиці. Її збудував вуйко Петро, батько Володимира. За
хатою розтащовані хлів та невелика за розміром стодола, а
за ними - город. На чималій присадибній ділянці ростуть
яблуневі дерева, а попід вікнами розмістився квітник. За
яблунями догладає дідусь, йому вже не під силу працювати
в полі. «Цього року яблук не буде, - нарікає дід Славцьо, -
пізній мороз у травні вдарив по деревах. Цвіли рясно, а
плодів не видно». Бабусин квітник радує око з ранньої весни
до пізньої осені. Тут кожна квітка має своє місце: від високих
мальв та жоржин попід тином до тендітних чорнобривців,
айстр, півників, нагідок і дрібних незабудок.
Коли я приїжджаю сюди, мені здається, що час зупиняєть
ся. Як і раніше, на ґанку дрімає рудий котик Муркотик, а
мені назустріч радісно вибігає пес Бровко - товариш моїх
дитячих розваг. Увечері з пасовиська повертається стадо
корів. Бабуся доїть корову та пригощає нас свіжим молоком.
Надворі під старою грушею ми сідаємо до столу вечеряти.
До нас приєднуються вуйна Михайлина та Ганнуся, сестра
Володимира. М ене розпитують про новини, про нашу сім'ю,
264
Урок 21
(IIгіі іовідають про себе, обговорюють справи на завтра. Робота

II молі і на городі, корова, теля, поросята та дрібне птаство -
іішснь, кури, гуси, качки - все потребує щоденної праці та
Іурботи.
Наступного дня ми з Володимиром завітали до сусідів,
щоб зустрітися з Василем та його дівчиною. Струнка білявка
посміхнулася нам і простягнула руку. «Рада познайомити-
гн», - сказала вона. Ми з Володимиром розгубилися, бо
по сподівалися, що Олеся володіє українською мовою. Як
ііпявилося, Василь з Олесею познайомилися два роки тому
V Каховці на музичному фестивалі «Таврійські ігри». А
минулого літа дівчина їздила до Києва, де навчалася у літній
Міжнародній школі україністики. І вже досить добре говорить
по-українськи. Ми довго розмовляли. Олеся була привітна і
іпоб'язна. Здавалося, ми давно знайомі.
Увечері здійнявся вітер, небо захмарилося, збиралося
дощити. Бабуся мала рацію: за народною прикметою ластівки,
які сидять на дротах щільно одна до одної та низько літають
над землею, віщують негоду. Щоб не змокнути під дощем,
ми з Володимиром заквапилися додому, але попередньо
домовилися, що всі разом на тижні поїдемо на екскурсію до
Львова.
265
^ Словник
айстра астра колесо колесо
бабусин бабушкин криниця колодец
білизна бельё крутити крутить, вертеть
білявка блондинка ластівка ласточка
величезний огромный, люб'язний любезный
громадный мальва мальва
вибігати выбегать; взбегать мати рацію быть правым
віщувати предвещать міліти мелеть
володіти владеть, обладать мілкий мелкий
дах крыша млин мельница
ділянка участок музичний музыкальный
доїти доить нагідки ноготки
дощити безлич. идёт дождь надворі на дворе, на (откры
дрібний мелкий; дробный; том) воздухе
пустячный нарікати жаловаться;
дріт проволока; провод сетовать
загадковий загадочный негода ненастье, непогода
заквапитися заторопиться, неподалік невдалеке,
заспешить поблизости
західний западный обговорювати обсуждать
захмаритися безлич. надви пасовисько пастбище
нулись тучи пес пёс
(з)будувати (по)строить півники петушки, ирисы
здаватися казаться плід плод
здійнятися подняться, поблизу вблизи; около,
взметнуться рядом
змокнути вымокнуть, попередньо предварительно
промокнуть поступово постепенно;
зникнення исчезновение исподволь
зупинятися останавливаться потопати тонуть; утопать
квітник цветник потребувати требовать;
кладка 1) кладка; 2) мостки нуждаться
266
Урок 21
ио-украінськи по-укра садиба усадьба

ински солом'яний соломенный
пригощати угощать сподіватися надеяться
приєднуватися присоеди (ожидать)
няться стодола {ещё - клуня) рига,
прикмета примета; предзна овин
менование стрункий стройный
присадибний приусадебный сюди сюда
притока приток таврійський таврический
III аство собир. птицы (пер текти течь
натое царство) тендітний хрупкий, нежный
раніше раньше, ранее, хлів хлев
прежде цегляний кирпичный
річечка реченька, речушка черепиця черепица
розгубитися растеряться чималий довольно боль
розмір размер шой; немалый
розпитувати расспрашивать чорнобривці бархатцы
розповідати рассказывать щезати исчезать; скрываться
рудий рыжий щільно плотно; вплотную
рясно густо; обильно щоденний ежедневный

укр. білизна (ж. р.) рус, бельё (с. р.)
укр. дах (м. р.) рус. крыша (ж. р.)
укр. ділянка (ж. р.) —>рус. участок (м. р.)
укр. криниця (ж. р.) рус. колодец (м. р.)
укр. млин (м. р.) — рус. мельница (ж. р.)
укр. притока (ж. р.) рус. приток (м. р.)
267
Сочетание имён существительных с предлогами

укр. за розміром (тв. п.) —♦ рус. по размеру (д. п.)
укр. не під силу (в. п.) ^ рус. не по силам (д. п. мн. ч.)
укр. за народною прикметою (тв. п.) —*■рус. по народной
примете (д. п.)
укр. цього року (р. п.) = у цьому році (пр. п.) -+ рус. в этом
году (пр. п.)
укр. наступного дня (р. п.) —♦ рус. на следующий день
(в. п.)
укр. минулого літа (р. п.) рус. прошлым летом (тв. п.)
^ фразеологические обороты
укр. володіти (українською) мовою=знати (українську)
мову ^ рус. знать (украинский) язык
укр. мати рацію рус. быть правым

укр. немає рації рус. нет смысла
укр. яка рація? - >рус. какой смысл? что толку?
рус. мелкий —^■укр. мілкий (неглубокий), нацр.: мілка річка,
тарілка
—*укр. дрібний, напр.: дрібне птаство, зерно,
питання; дрібні гроші
рус. мелочь •укр. дрібні (гроші)
•укр. дрібниця (пустяк), дріб'язок
укр. дрібний >рус. мелкий; малый; дробный; частый; гро-
ш овы й, напр.: дрібні гр о ш і (мелкие
деньги, мелочь); дрібні діти (маленькие,
малые дети); д р іб н и й дощ (м елкий
дождь); дрібна робота (мелкая работа,
поделки)
268
Урок 21
нарікати •рус. жаловаться; сетовать (на кого?

на что?); (пенять) выговаривать
(кому?)
п/>. нарікати, ♦рус. называть, назвать (по имени,
наректи фамилии, кличке), напр.:
На честь старшого брата Кия місто
нарекли Киевом.
укр. дорікати, ►рус. упрекать, упрекнуть; засорять,
доректи корить (кого?); выговаривать
(кому за що?) (кому?)
рус. 1) сдаваться, сдаться (уступить

в споре, в борьбе)
напр.: здатися в полон;
2) полагаться, положиться
(твёрдо надеяться на кого-
нибудь, что-нибудь), напр.:
здаватися на чийсь авторитет;
укр. здаватися, рус. 1) казаться, показаться
здатися (кем, каким), напр.: здалеку
все здається іншим (издалека
всё кажется другим);
2) казаться, представляться,
чудиться, напр.: мені здається
(мне кажется); здається
вводи, сл. (кажется)
укр. здійматися, рус. подниматься, подняться;

здійнятися взметаться, вметнуться;
взиваться, взвиться; взлетать,
взлететь (отделяться от земли);
возвышаться (в знач, стоять - о
чём-то высоком)
269
укр. вимагати (гроші, борг);

{предъявлять требование)
рус. требовать ставити вимогу
укр. потребувати (в знач, нуждаться),
напр.: дитина потребує уваги
/ Безличные глаголы
укр. дощило, дощить —»рус. шёл, идёт дождь
укр. захмарилося, хмариться —>рус. надвинулись, надви
гаются тучи
1. Який вигляд має село? 2. Що знаходиться у центрі
села? 3. Де у дитинстві Павло грався з сусідськими дітьми?
4. Що здавалося загадковим дітям? 5. Де знаходиться садиба
9 г г г г
дідуся та бабусі? 6. Які будівлі тут є? 7. Хто доглядає за

деревами та квітником? 8. Які квіти посадила бабуся?
9. Хто зустрічає Павла на подвір'ї? 10. Як проходить вечір
у день приїзду хлопця? 11. Про що розмовляють його рідні?
12. з ким зустрічаються Павло і Володимир на наступний
день? 13. Чи сподобалася їм Олеся? 14. Як познайомилися
Василь та Олеся? 15. Що юнаки взнали про дівчину? 16. Коли
хлопці заквапилися додому? 17. Чому бабуся мала рацію?
18. Про що домовилися хлопці з Василем та Олесею?
270
Урок 21
^ 6. Прочитайте и переведите на русский язык, объ-

нсните значение подчёркнутых слов:
1. Ми вимагаємо, щоб ви повернули борг вчасно.
' І |,е питання потребує аналізу. 3. Під час бурі хвилі на морі
ІДій малися так високо, що корабля не було видно. 4. Іскри від
Н ін аття здіймалися в небо. 5. П ам'ятник на горі здіймається
іііід містом як символ перемоги. 6. Захмарилося, вдарив

І | ) І М , вітер здійняв клуби пилюки з дороги, закрутив ними у
ініхорі і поніс на місто; рясно закрапав дрібний дощ, а за ним
почалася злива; здавалося, що кінця дощу не буде; дощило
І|)и дні. 7. Ми здаємося на вашу милість та чекаємо на будь-
нку відповідь. 8. Батько грав у шахи краще за мене, але я і не
думав здаватися. 9. Дівчині здалося, що вона вже була тут.
10. Мама дорікала синові за такий непродуманий крок.
11. Ми нарікали на негоду: якби не буря, можна було б
прогулятися містом. 12. Чи у Вас є дрібні? - запитала хлопця
касирка. 13. Не треба звертати увагу на різні дрібниці. -
гаку пораду дідуся Андрій згадував у складних ситуаціях.
14. Дрібні питання треба вирішувати швидко. 15. Не тре-
Оа нарікати на те, що вже сталося і чого не змінити.
/ / /■ г г г
16. Директор заводу володів ситуацією, тому він вимагав

під людей, щоб вони перестали страйкувати й почали
працювати.
- ^ 7 . Составьте предложения со словосочетаниями:

минулого літа, наступного тижня, у цьому році,
потребувати уваги, минулого вівторка, у наступному році,
У г г г г
не під силу, володіти англійською мовою, нарікати
271
8. Дополните предложения глаголами, поставив их и

нужном лице и числе:
1. Микола ... нашої допомоги.
2. Діти ... додому, щоб не ... під
дощем.
3. Однокласники ... зустрічатися знаходитися
щороку у вересні. планувати
4. Нас ... смачною вечерею. пригощати
5. М и ... відпочити у мальовничому потребувати
місці. звернути
6. До батьків ... їхні друзі. змокнути
7. Ми ... поїздку у Карпати. домовитися
8. Нас часто ... дідусь та бабуся. розпитувати
9. У лісі діти ... вправо і вийшли бігти
на дорогу. зупинятися
10. Треба ... увагу викладача завітати
на помилки у тексті. відвідувати
11. Наш будинок ... на лівому боці
вулиці.
12. Ми ... Олега про його літню
відпустку.
9. Прочитайте диалоги в лицах, а затем на их основе

составьте свои и разыграйте их в лицах:
1
- Куди Ви їздили відпочивати влітку?
- Ми були два тижні на морі у Криму.
- У вас така коротка відпустка?
- Ні, ми ділимо її на дві частини: відпочиваємо і влітку, і
взимку.
- А як Ви проводите час узимку?
- їздимо відпочивати у Карпати: катаємося на лижах у
Славському.
272
Урок 21
- там не був. Вам там подобається? Чи взимку не

Н ІК О Л И
иіііадто холодно для відпочинку в горах?

- Що Ви! У Славському непогані туристичні бази і
іотслі та й ціни прийнятні. Карпатські гори невисокі, але
місцевість там дуже мальовнича. А чисте гірське повітря
мі і чим не порівняти. До того ж узимку на вершинах гір так
ІСІїло, що можна навіть засмагнути.
- Як ти плануєш провести канікули?

- Батьки хочуть поїхати на море, але ми ще остаточно не
нирішили. А потім я поїду до дідуся і бабусі у село. А які у
ісбе плани?
- Ми з друзями вирішили автостопом помандрувати
іахідною Європою, навіть маршрут розробили. Поїдеш
І нами? Хіба це цікаво: провести останні студентські
канікули у дідуся з бабусею?
- Для мене - так. У дитинстві я їздив до них майже щоліта.
І'ам мешкає мамина рідня, я давно приятелюю з двоюрідним
братом, а ще у мене там багато друзів.
..5 ]^ 10. П ереведите на украинский язык:

1. Мы с одноклассниками договорились встретиться
в этом году. 2. Как познакомились твои родители? 3. Отец
прав: я окончил университет, пришло время зарабатывать на
жизнь. 4. Предварительно планируем: во время поездки сту
денты посещают три музея. 5. На даче у дяди (брата отца)
довольно большой по размеру участок и дом. 6. Стройная де
вушка шла нам навстречу и несла два ведра с водой. 7. Мы
остановились у колодца и решили отдохнуть. 8. Сестра сти
рает бельё дважды в неделю. 9. Андрей живёт в Минске, но
хорошо знает украинский язык: он дважды ездил в Киев, где
обучался в Международной школе украинистики. 10. На ка
никулах я живу в доме дедушки в комнате наверху под кры
273
шей: летом там очень тепло, иногда мне не по силам терпе н,

такую жару.
11. Расскажите о жизни в селе от имени а) Владими-

ра - двоюродного брата Павла; б) девушки Олеси.
12. Расскажите о своей поездке в село и о том, как

Вы проводите там время.
г
Гості
Ще тільки-но проціджувався сизий, як голубине крило,
прохолодний весняний світанок, а мама, повернувшись ч
дійницею, нахилилася над моїм ліжком. «Синку, гов, синку,
вставай гостей зустрічати!» Я сонно кліпаю очима, протираю
теплими, з-під ковдри долонями важкі від сну повіки, кліпаю
очима і, глипнувши по кутках оселі, ніяк не второпаю: які
ще там гості, у хаті ж нікогісінько, тільки Мурчик, тручись у
неньчину спідницю, нестерпно випрошує свіжого сиродою.
Мамця стоять поруч, усміхаються: «Здоїла я оце корівку, йду
з дійничкою, а наді мною щось як заклекоче! Зирк на хату -
немає, глянула на клуню - стоїть лелека і покликує, мовляв,
дивися, Мотре, я уже прилетів до тебе в гості».
Де й той сон дівся! Похапцем вилізаю з-під ковдри,
натягую штанці, пострибуючи то на одній, то на другій нозі.
274
Урок 21
II мерщій на вулицю... Лелека. Чорний пуп'янок ока зірко

1 1сжить за мною. Аби не наполохати птаху, сповільнюю крок
І присідаю обіч штахет. Отак і дивимося один на одного.
-І.ідолашний ти, - крадькує невтомлива думка, ятрить моє
І срце, - прилетів, а воно бач як: усі озерця й видолинки ще
ііс скресли, чим же ти будеш харчуватися?»
І тут же згадую сусідського діда Оксеня. Він розповідав
икось, що давним-давно був у нашому краї страшний випадок;
прилетіли з вирію лелеки, а весни не прихопили - мокрий
сніг посковував їм крила, вночі ще й морозцем взялися.
Ьідні птахи безпомічно ходили городами, просячи в людей
порятунку. І тоді всім селом зібралися на громадську раду, де
иуло вирішено відновити буслів і перетримати їх у хатах до
ісплоївесни. Годували птахів вареною картоплею...
Невдовзі зарипіли сінешні двері, і мама, виглянувши із-за
одвірка, окликнула: «Йди поснідаєш, а тоді дивитимешся». -
«А як же він?» - сумно пробубонів я. - Болітце ще не
розтануло, де ж йому поїсти?» - «Не хвилюйся, я і для гостя
наварила картопельки...»
В. Скуратівський
275
Словник
ТІЛЬКИ-НО лишь только п о к л и к у в а т и зд. звать, при

п р о ц ід ж у в а т и с я процежи зывать
ваться м о в л я в мол, дескать
п р о х о л о д н и й прохладный (п о )д іти с я деться, деваться
в е с н я н и й весенний п о х а п ц е м наспех, наскоро
д ій н и ц я подойник в и л із а т и вылезать, выпол
н а х и л и т и с я наклониться зать
гов м еж д. эй; ау н а т я г у в а т и натягивать
к л іп а т и (о ч и м а ) хлопать ш т а н ц і портки
глазами п о с т р и б у в а т и подпрыгивать
к о в д р а одеяло м е р щ ій скорее, поскорее
п о в ік а веко зір к о зорко
г л и п н у в ш и зд. оглядевшись с т е ж и т и следить
о с е л я жилище, жильё аб и лишь бы; только бы
н ія к никак н а п о л о х а т и испугать,
в т о р о п а т и сообразить вспугнуть
н ік о г іс ін ь к о совсем никого с п о в іл ь н ю в а т и замедлять
т е р т и с я тереться п р и с ід а т и приседать
п е н ь к а мамочка об іч предл. возле; парен.
с п ід н и ц я юбка в стороне
н е с т е р п н о невыносимо, ш т а х е т и ограда, решётка
томительно б ід о л а ш н и й бедняга
в и п р о ш у в а т и выпрашивать к р а д ь к у в а т и красться
си р о д ій сырое молоко н е в т о м л и в и й {и н еутом н и й )
м а м ц я мамочка, мамулечка неутомимый, неустанный
у с м іх а т и с я улыбаться я т р и т и бередить, терзать
зд оїти подоить (душу)
к о р ів к а коровка б ач м еж д. вишь, слышь,
д ій н и ч к а подойничек поди
(з а )к л е к о т а т и (за)клекотать в и д о л и н о к ложбина
г л я н у т и глянуть с к р е с н у т и (о льде) тро
л е л е к а (диал. бусол) аист нуться
276
Урок 21
(іірчуватися питаться невдовзі вскоре

ик'ось как-то (за)рипіти (за)скрипеть
прихопити прихватить сінешній сенной
(по)скбвувати (с)ковать одвірок косяк
Лопомічно беспомощно дивитимешся буд. вр. бу
порятунок спасение дешь смотреть
ііГфатися собраться пробубоніти пробормотать
ііирішено прич. решено болітце болото
перетримати зд. продержать розтанути растаять
годувати кормить картопелька картошечка
Як не любити...
Як не любити зими сніжно-синьої

На Україні моїй,
Саду старого в пухнастому інеї,
Сивих, веселих завій?
Як не любити весни многошумної.

Меду пахучих суцвіть.
Як не любити роботи розумної.
Праці, що дух веселить?
Як не любити утоми цілющої

Після гарячої гри.
Поклику птаха над темною пущею.
Рідних пісень з-за гори?
Як не любити любов'ю наснажених.

Мудрістю сповнених книг.
Троп невідомих, дерзань ще не зважених
І небосхилів нових?
277
Як не любити людину, що з атому

Креше добра блискавки.
Як не любить по змаганні завзятому
Дружнього стиску руки?
Як не любити пори, коли ночами

В щасті тремтить соловей.
Як не любить під бровами дівочими
Синього сяйва очей?
М Рильський
^ Словник
сніжний снежный невідомий неизвестный,
пухнастий пушистый неведомый
іній иней дерзания дерзание
сивий седой зважений прич. от зважу-
завія метель, метелица, вати(ся) зд. отважи
вьюга ваться, решаться,
мед мёд осмеливаться
суцвіття соцветие небосхил небосклон
розумний умный кресати высекать (огонь)
утома {и втома) усталость блискавка молния
цілющий целебный, змагання соревнование
целительный завзятий упорный;
гарячий горячий, знойный г
яростный
поклик 1) зов, клич; дружній дружеский,
2) крик, возглас дружественный
наснажений прич. вооду стиск пожатие
шевлённый соловей соловей
мудрість мудрость брова бровь
дівочий девичий
278
УРОК 22
♦ Склонение имён прилагательных,

порядковых числительных и причастий
(твёрдая и мягкая группы) в единственном
и множественном числе
Склонение имён прилагательных

В украинском языке, как и в русском, имена прилагатель
ные изменяются по родам, числам и падежам, согласуясь с
( уществительными. В зависимости от того на твёрдый или
мягкий согласный заканчивается основа прилагательного,
ОМИ делятся на две группы - твёрдую и мягкую. Об этом
творилось в уроке 6 учебника. При склонении по падежам
каждая из групп имеет свои личные окончания.
Образец склонения прилагательных твёрдой группы
Однина М ножина
ЧО ЛОВІЧ ИЙ р і д середній рід жіночий рід
г 1 7--------------------- г
II. весел-ий весел-е весел-а весел-і
р. весел-ого весел-ого весел-ої весел-их
д. весел-ому весел-ому весел-ій весел-им
ч. весел-ий весел-е весел-у весел-і
(істоти) весел-ого весел-их
О. весел-им весел-им весел-ою весел-ими
М. (на) весел-ому весел-ому весел-ій весел-их
весел-ім весел-ім
В единственном числе окончания имён прилагательных

мужского и среднего рода в косвенных падежах, за исключе
нием винительного, совпадают. Если определяемое существи-
гсльное является неодушевлённым {укр. неістота), то вини-
279
тельный падеж единственного числа у прилагательных муж

ского рода совпадает с именительным, а если одушевлённым
{укр. істота), то - с родительным, например: веселий день
бачу веселий день; веселий хлопець - бачу веселого хлопця.
В среднем роде винительный падеж единственного числа у
определяемых неодушевлённых и одушевлённых существи*
тельных совпадает с именительным, следовательно, совпа*
дают и формы прилагательных, например: веселе свято
бачу веселе свято; веселе цуценя - бачу веселе цуценя. В жен
ском роде и неодушевлённые, и одушевлённые существи
тельные в единственном числе имеют одну форму, также
совпадают и формы прилагательных, например: бачу веселу
вулицю - бачу веселу дівчину.
Во множественном числе у прилагательных мужского
рода в винительном падеже происходят те же явления, что
и в единственном: веселі дні - бачу веселі дні; веселі хлопці -
бачу веселих хлопців. Для прилагательных среднего рода,
как и для определяемых ими существительных, характерны
следующие особенности. Если прилагательное согласуется с
неодушевлённым существительным, то винительный падеж
совпадает с именительным: веселі свята - бачу веселі свята.
Если прилагательное согласуется с одушевлённым суще
ствительным, то винительный падеж совпадает с родитель
ным для слов, обозначающих людей {веселі дівчата - бачу
веселих дівчат), и имеет два варианта для слов, обозначаю
щих молодых существ, кроме людей {веселі цуценята - бачу
веселі цуценята и бачу веселих цуценят).
Следует также обратить внимание на варианты падежных
окончаний в предложном падеже единственного числа для
прилагательных мужского и среднего рода, здесь возможны
две формы: (на) веселому и веселім.
Во всех родах совпадают формы дательного и предлож
ного падежей в единственном числе: даю веселому хлопцеві -
на веселому хлопцеві, даю веселому цуценяті - на веселому
цуценяті, даю всеселш дівчині - на веселій дівчині.
280
Урок 22
Образец склонения прилагательных мягкой группы
чоловічий рід середній рід жіночий рід
Н. син-ш син-є сии-я син-і
Р. синь-ого синь-ого синь-оі син-іх
д. синь-ому синь-ому сии-іи син-ім
3. син-ш син-є сии-ю син-і
(ігтоти) синь-ого син-іх
О. син-ш син-ш синь-ою син-ши
М. (на) синь-ому синь-ому син-ш (на) син-іх
син-ім син-ім
Для прилагательных мягкой группы характерны те же

іжончания, что и для твёрдой группы, но основы у них во
всех падежах остаются мягкими (обозначаются -/ или -ь).
Также в обеих группах совпадают окончания именительно
го падежа множественного числа {веселі, сині) и окончания
июрого варианта предложного падежа в единственном чис
ле у прилагательных мужского и среднего рода {на веселім,
на синім), В женском роде также являются мягкими основы
прилагательных и твёрдой, и мягкой групп в дательном и
предложном падежах единственного числа, и их окончания
совпадают: даю всеселій дівчині - на веселій дівчині, даю
синій квітці - на синій квітці.
Склонение порядковых числительных

и причастий
Большинство украинских порядковых числительных (см.
урок 10 учебника) склоняются как прилагательные твёрдой
группы, поскольку имеют окончания -ий, -а, -е, -і в имени-
гельном падеже (перший, перша, перше, перші).
Числительное третій (третя, трете, треті) еклоняется
как прилагательное мягкой группы.
281
Все украинские причастия склоняются как прилагатслі.

ные твёрдой группы, поскольку у них твёрдые основы, па
пример: закоханий, закохана, закохане, закохані; почорнілий^
почорніла, почорніле, почорнілі.
1. Просклоняйте устно словосочетания:

високий ч о л о в ік , гарна б іл я в к а , м аленьке кош еня,
м а л ь о в н и ч і г о р и , о с т а н н і й т и ж д е н ь , з а м і ж н я ж і н к а , о с ін ім
л и с т я , в е ч і р н і ПОЇЗДИ, п е р ш а в ч и т е л ь к а , д р у г а п о ж е ж а , т р е п
п и т а н н я , т р е т і п ів н і, р о з м и т а д о р о г а , п а х у ч і т р а в и
- ^ 2 2. Переведите словосочетания на украинский язык,

обратите внимание на предлоги:
в тихом дворе, тёмной ночью, в интересном путеше
ствии, с любимой книжкой, о будущей профессии, с первым
вопросом, на высокой лестнице, нет новых заказов, вижу ма
леньких котят, сложного выражения, на следующий день, по
украинскому языку, со старыми друзьям, к любимой матери,
о бывших однокурсниках, в сильном дожде, с мягким хле
бом
3. Поставьте слова в скобках в нужном роде, падеже

и числе:
1. Можна змокнути і під (дрібний) дощем.
2. Приїзд брата став для нас (справжній) несподіванка.
3. У Олени і Петра (минулий) літа народилася дочка.
4. Книжки у бібліотеці видаються за (читацький) квитком.
5. Тарас приїхав (останній) поїздом. 6. На (синій) небі
з'явилися хмари. 7. Батько збудував на (присадибний) ділянці
невисокий будинок. 8. На (залізничний) вокзалі завжди багато
людей. 9. Разом із (сусідський) сином ми йдемо на озеро.
10. На (дитячий) святі були батьки. 11. За (квітучий) яблунями
282
урок 22
ИИлядає наш дядько Андрій. 12. Мати завжди хвилювалася,

коли діти гралися коло (глибокий) криниці. 13. З (новий)
меблями квартира зовсім змінилася. 14. (Пізній) вечором ми
іктертаємося додому.

1. Николай был неправ: до следующей остановки нуж
но было идти полчаса. 2. В новом художественном фильме
играет мой любимый актёр. 3. Такой сложный перевод нам
нс по силам. 4. Мне нравится гулять по лужам под осенним
д(>ждём. 5. Преподаватель охотно работает со старатель
ными студентами. 6. Новых слов в словаре мы не нашли.
7. Мне нужно подготовить сообщение на украинском язы
ке о последних политических событиях в стране. 8. В го
роде изменили движение общественного транспорта во
нремя праздника. 9. Во время каникул в июле у нас мно
го свободного времени: в этом году мы хотим начать ра
боту по специальности. 10. С правой стороны улицы на
ходится кукольный театр. 11. Переговоры сторон закон
чились на второй день. 12. О будущей работе нужно по
говорить не с Олегом Петренко, а с другим человеком.
13. Мы живём в красивом современном доме на девятом эта
же. 14. Нам не жаль времени: такой опыт может нам при
годиться в следующем году, когда мы устроимся на новую
работу.
283
І д е м о до Л ь в о в а
Сьогодні ми 3 Володимиром, Василем та Олесею Ідемо

до Львова. Олеся побачить місто вперше. У дитинстві мені
перехоплювало дух, коли ми з батьками блукали вулицями
старовинного Львова, любувалися його соборами, відвідували
музеї.
284
Урок 22
Перша згадка про Львів датується серединою XIII сто

пі гтя. Його заснував князь Данило Галицький, а на честь
і'ина князя - Лева - місто нарекли Львовом. Місто виросло
1111 берегах річки Полтви, через забруднення її давно сховали
V підземні труби, якими тепер вона тече під центральною
мулицею. Сам центр міста кілька разів переносили. Певний

час він знаходився на горі, яка отримала своє ім'я на честь
головної будівлі, що не збереглася - Високий Замок.
Пізніше, в епоху середньовіччя, центр перемістився
на площу Ринок. Її сучасний вигляд почав формуватися
після сильної пожежі у першій третині XVI століття, коли
асе переважно дерев'яне місто згоріло вщент. З часом
кам'яні будинки на Ринку стали окрасою Львова і дотепер
приваблюють туристів, що збивають взуття на його бруківці й
охоче відвідують тут історичний музей та старовинну аптеку-
музей. Після екскурсії Володимир веде нас, переповнених
араженнями та емоціями, на філіжанку кави та львівські
смаколики у кав'ярню знаменитого «італійського» дворика,
що ховається на Ринку від стороннього ока у Королівській
кам'яниці.
У різні часи Львів називали то маленьким Лондоном
(мабуть, через часті дощі й тумани), то другим Парижем, а то
й маленьким Віднем. Однак своєрідне положення на перетині
Сходу і Заходу сприяло тому, що згодом Львів перетворився
на неповторне, не схоже на інші, місто. Воно зуміло зберегти
дух багатьох епох та різноманітних національних традицій,
які часом досить вигадливо переплітаються в його архітектурі,
побуті, своєрідному львівському стилі життя.
Протягом віків місто руйнували загарбники, його
територія ставала ареною військових дій та входила до складу
кількох імперій, однак у стародавні віки Львів уславили
не полководці, а ремісники, купці та зодчі. За словами
285
О сновной курс
середньовічного хронікера, на Ринку можна було зустрі їи

представників усіх народів Європи та Азії.
Після огляду величного Латинського кафедральною
костелу та каплиці угорської сім 'ї Боїмів ми простуємо до
Домініканського собору - яскравого взірця львівською
бароко. У цьому куточку стародавнього міста гостро
відчуваєш, як пам'ятки архітектури бережуть пам'ять про
минуле. На початку XVIII сторіччя тут зупинявся російський
імператор Петро І, який вів переговори з поляками про спільні
дії у боротьбі проти шведів. А в кількох кроках від собору
знаходиться ансамбль православної Успенської церкви і
дзвіницею і каплицею, шо прилягають до вулиці Руської.
Тут колись містився центр українського життя у Львові, було
засноване Ставропігійське братство, працювала знаменитії
братська школа.
Перед церквою стоїть сучасний пам'ятник Іванові
Федорову, що започаткував у Львові книгодрукування.
Першодрукар російський Іван Федоров свою першу книжку
«Апостол» видав у Москві в середині XVI століття. А далі
через чвари та непорозуміння покинув Москву, переїхав в
Україну, де у Львові заснував друкарню, ще раз видав друком
«Апостола» та нову книжку - «Буквар».
Від пам'ятника Федорову тіністими алеями Замкової гори
ми піднімаємося вгору, щоб обвести поглядом Львів з висоти
пташиного лету. Сонце сідає за обрій, його останні промені
кидають тіні старовинних соборів на дахи будинків. Вечоріє.
Що відчував середньовічний подорожній, коли наближався
до Львова після важкої дороги? Можливо, полегшення,
радість і захват водночас, як це відчуваємо ми?
286
Урок 22
^ Словник
нлея аллея загарбник захватчик
багатьох (р. п. мн. ч. от започаткувати положить
багато) многих начало
(р. п. мн. ч. от многие) заснований прич. основан
бароко барокко ный
блукати бродить, блуждать заснувати основать; учре
бруківка брусчатка дить
ііечоріти безлич. вечереть захват восторг, упоение;
■пірець образец увлечение
■пуття обувь зберегти(ся) сохранить(ся)
■іигадливо причудливо, збивати сбивать
прихотливо згадка воспоминание;
видати (друком) издать упоминание
{напечатать и выпустить згоріти сгореть
в свет книги, журналы) знаменитий знаменитый
Відень Вена зодчий зодчий
військовий военный зуміти суметь
водночас одновременно імперія империя
вперш е нареч. впервые історичний исторический
враж ення впечатление італійський итальянский
вщ ент нареч.
Г
дотла кам 'я н и й каменный
ГОЛОВНИЙ главный к ам 'я н и ц я {и камениця)
гостро нареч. остро каменный дом (строение)
датувати(ся) датировать(ся) каплиця часовня
деревинний деревянный каф едральний кафедраль
дзвіниця колокольня ный
дія действие книгодрукування книгопе
дотепер до сих пор чатание
друкарня типография, королівський королевский
устар. печатный двор костел {и костьол) костёл
емоція эмоция купець купец
епоха эпоха куточок уголок
забруднення загрязнение
287
латинський латинскии першодрукар первопечатник

лет поэт, лёт підземний подземный
львівський Л Ь В О В С К И Й пізніше парен, позже
г
можливо 1) вводи, сл, воз побут быт

можно; может быть, по погляд взгляд
жалуй; 2) парен, возможно подорожній путешественник,
національний националь путник
ный покинути бросить, оставить,
неповторний неповторимый покинуть
непорозуміння недоразуме полегшення облегчение
ние; МП, ч, трения, стол полководець полководец
кновения положення положение;
обвести обвести, окинуть; местонахождение
окружить православний православный
огляд осмотр; обозрение, представник представитель
обзор приваблювати привлекать,
однак но, однако притягивать
окраса украшение прилягати примыкать; при
пам'ятка архітектури памят легать {к чему-либо);
ник архитектуры прикладываться
пам'ятник памятник промінь луч
певний определённый протягом предл, в течение;
переважно преимуществен на протяжении
но, по преимуществу пташиний птичий
переміститися різний разный, различный
переместиться різноманітний разнообраз
переносити переносить ный, разный; многообраз
переплітатися переплетаться ный
переповнений переполнен російський русский;
ный российский
перетворитися превратиться руйнувати разрушать,
перетин пересечение рушить; разорять
перехопити 1) перехватить своєрідний своеобразный
(дух); 2) подкрепиться
288
Урок 22
і средньовіччя средневеко сторонній посторонний,

вье пришлый
іклад 1) состав; 2) склад (с)ховати(ся) (с)прятать(ся)
(помещение) територія территория
гі\іаколик(-и) диал, тінистий тенистый
лакомства традиція традиция
піільний общий, третина треть
совместный угорський венгерский
п аровинний старинный, уславити 1) прославить;
древний 2) опорочить
сі ародавній стародавний, філіжанка чашка (кофейная)
старинный формуватися формиро
с Iиль стиль ваться
с і оліття=сторіччя столетие, хронікер хроникёр
век
г г
укр. захват (=захоплення) рус. восторг, упоение;
увлечение
укр. захоплення, загарбання рус. захват
‘Аналіз тексту

укр. взуття (с. р.) —* рус. обувь (ж. р.)
укр. Відень (м. р.) —»рус. Вена (ж. р.)
укр. дія (ж. р.) рус. действие (с. р.)
укр. згадка (ж. р.) рус. воспоминание (с. р.)
укр. окраса (ж. р.) —>рус. украшение (с. р.)
289
укр. пам'ятка архітектури (ж. р.) —>рус. памятник архи

тектуры (м. р.)
укр. перетин (м. р.) рус. пересечение (с. р.)

укр. 3 часом (тв. п.) —>рус. со временем (тв. п.)
укр. до складу (р. п.) —»рус. в состав (в. п.)
укр. за словами, за спогадами (тв. п. мн. ч.) —>
■рус. по ело
вам, по воспоминаниям (д. п. мн. ч.)
укр. через забруднення (дощі, чвари, непорозуміння и т. и. '
в. п.) рус. из-за загрязнения (дождей, раздором,
недоразумения и т. п. + р. п.)
/ Дублеты
укр. століття=сторіччя —*■рус. столетие, век
укр. 3 часом=згодом —>рус. со временем
укр. дотепер=досі —>■рус. до сих пор
Омонимы
укр. протяг рус. протяжение, продолжение {промежу
ток времени)
укр. протягом, на протязі —»рус. предл. в течение; на про
тяжении
укр. протяг рус. сквозняк, сквозной ветер

укр. на протязі —>рус. на сквозняке
укр. перетворитися на {кого? що? + в. п.) місто —►
рус. превратиться в (в кого? во что? + в. п.) город
укр. започаткувати {що? + в. п.) книгодрукування —»
рус. положить начало {чему? + д. п.) книгопечатанию
290
Урок 22
^ Фразеологические обороты
укр. безлич. перехоплювало, перехопило дух —> рус. без-
лич. перехватывало, перехватило дух
укр. обвести поглядом (очима, оком, зором) —*■рус. обве
сти, окинуть взглядом (глазами, взором)
укр. 3 висоти пташиного лету рус. с высоты птичьего
полёта
/ Синонимы
укр. старовинний —>рус. старинный, древний
укр. стародавній —»рус. стародавний, старинный
укр. різний —^рус. разный, различный

укр. різноманітний —»рус. разнообразный, разный; много
образный
укр. мабуть —>рус. вводи, сл. вероятно, наверное, должно

быть, пожалуй
укр. можливо —>рус. вводи, сл. возможно; может быть,
пожалуй
но и: укр. можливо —>рус. иареч. возможно
укр. однак ^ рус. союз однако, тем не менее

укр. але рус. союз но; однако, а; только (в зиач. огра-
иичеиия)
рус. памятник укр. пам'ятник {скульптуриое сооруже-
иие в честь кого-то, чего-то)
рус. памятник архитектуры укр. пам'ятка архітектури
(зиач. шире: все памятиики материальиой и духовиой
культуры, здесь - архитектуры), иапр.: літературна
пам'ятка, пам'ятка музичної культури
291
рус. русский
(народ, мова, школа) (народ, язык, школа)
укр. російський
рус. российский {относящийся
к России), напр.:
(федерація, сторона) федерация, сторона
рус. примыкать, прилегать {иметь

смежные границы)',
рус. прилечь {принимать лежачее
положение)',
рус. полечь (о хлебах, траве и т. и.);
укр. прилягати ^ рус. приклоняться, склоняться {опу
скаться)',
рус. прикладываться {приближаться
ухом и т. п. к чему-либо)',
рус. прилегать, облегать {касаться
вплотную чего-либо)
укр. {мест, вопросительное) котрий,

рус. который напр.'. котра година?
укр. {союзное слово) який, що, напр.'.
імператор, який (що) вів переговори
292
Урок 22
м іи и іи іи ііііііііііііііііііііііін ііііііііт и іт іт т т т и т т іт ііт іт ііііііт т іііііт іііііііт іт м и ііт т іііііііім іш ш т іт іііт іт т т іт т т т ііііт т т и ь
В русском языке придаточные определительные пред- I
ложения, относящиеся к члену главного предложения, I
выраженному именем существительным или субстан- |
тивированным словом, прикрепляются к главному |
предложению при помощи союзных слов который, |
какой, чей, что, где и т. д. В украинском языке такие |
придаточные предложения прикрепляются к главному |
предложению при помощи союзных слов який, чий, |
що, де и т. д. Местоимение котрий такую функцию |
не выполняет. В аналогичных русским придаточных I
определительных предложениях употребляются со- I
юзные слова який, що, например: укр. Центр міста |
знаходився на горі, яка отримала своє ім'я на честь |
головної будівлі, що не збереглася; рус. Центр города |
находился на горе, которая получила своё название в |
честь главного строения, которое не сохранилось. |
»
1. Яке століття вважається датою
Г
заснування
^
Льво-
Г/ ^
ва? 2. Хто заснував місто? 3. Чому його так назвали?

' ' ' '
4. Де знаходиться місто? 5. Де міститься історичний
г г / г /
центр Львова? 6. Коли сформувався сучасний вигляд

площі Ринок? 7. Які музеї відвідують тут туристи?
8 .3 якими містами порівнюють Львів? 9. У чому проявилася
неповторність міста? 10. Якою була його історія? 11. Які
пам'ятки
^
архітектури оглядають Павло та його друзі?
Г Г ^ Г Р
12. П ам'ять про яку історичну фігуру зберіг Домініканський

собор? 13. Де знаходиться Успенська церква? 14. Чим
вона відома? 15. Чим уславив Львів Іван Федоров?
16. Яким побачили місто друзі з висоти Замкової гори?
293
6. Переведите предложения на русский язык, обра<

тите внимание на употребление новой лексики, изложен*
ной в этом уроке:
Г Г ^ Г Г 9
1. Згадка про літню подорож до Відня назавжди

залишиться у нашій пам'яті. 2. Окрасою стародавнього місті
є його пам'ятки архітектури. 3. Згодом гусінь перетворюєтьсі
на ясравого метелика, однак життя його коротке. 4. Під чаї
бурхливих перемов російська сторона поставила вимог
про перенесення дискусії на насипний день. 5. Дітріі
вивчає російсьі^ мову в університеті вже три роки. 6. Д(
старовинного замку прилягає великий парк у англійсьрм;
стилі. 7. Здавалось, Олег приліг на м'яку канапу на хвилинк)
а проспав дві години. 8. Після сильної зливи пшениця в пол
прилягла до землі. 9. Чудова сукня, і дуже вам личить (идёт)
прилягає щільно по фігурі. 10. Тарас приліг на канапу
заснув. 11. Три великі гілки на яблуні прилягли до мокро
землі від ваги яблук, що рясно вродилися у цьому році
12. У будівлі залізничного вокзалу був сильний протяг
тому влітку ііасажири охоче сиділи на вулиці під густими
кущами бузку. 13. На протязі всієї лекції професор ні разу
не подивився у принесений конспект, що лежав перед ним на
довгому столі. 14. Біля нового пам'ятника Тарасові Шевченку |
висадили різноманітні квіти та кущі пахучого ясмину.
_ ^ 1. Составьте сложные предложения, введя в их со
став данные главные члены с фрагментами придаточных
определительных предложенений:
вулиця, що прш ягає до;
викладач, який читає лекції з історії;
пожежа, яка на початку X X століття;
друкарня, що знаходилася недалеко від церкви;
місто, що постало на берегах ріки;
річка, яку через забруднення;
пам 'ятник першодрукареві, що знаходиться;
аптека-музей, яку відвідують туристи;
смачна кава, яку ми охоче п 'ємо
294
Урок 22
5^ 8. Прочитайте диалоги, а затем разыграйте их

II лицах:
1
- Скажіть, будь ласка, як мені дістатися до площі Ринок?
Я ішерше у Львові і, мабуть, заблукала.
- Так, Ви йдете в інший бік. Вам потрібно сісти у другий
Ірамвай, який їде у центр міста.
- А чи довго мені їхати?
- Ні, не більше десяти-п'ятнадцяти хвилин. І виходити на
іуііинці «Площа Ринок».
- Щиро Вам вдячна за пояснення.
- Прошу.
2
- Ми шойно приїхали до Львова, а перша екскурсія буде
тільки завтра зранку. Куди б Ви нам порадили піти ввечері,
щоб оглянути місто й не заблукати?
- Наш готель знаходиться на проспекті Шевченка,
а це фактично центр міста. Ви можете прогулятися
исчірнім Львовом: пройти вздовж проспекту, вийти на
площу Міцкевича, а далі звернути на проспект Свободи.
- Чи по дорозі ми побачимо якісь пам'ятки архітектури ?
- Так, звичайно. Ви побачите готель «Жорж», пам'ятник
Лдаму Міцкевичу, костел Єзуїтів, «Ґранд-Готель», пам'ятник
Тарасові Шевченку, музей етнографії, оперний театр.
- А чи ми зможемо десь повечеряти та випити чашку
кави?
- Дорогою буде кілька ресторанів та кафе, а також відома
«Віденська кав'ярня», неподалік від пам'ятника Шевченкові.
- Чудово! Це якраз те, що нам потрібно після перельоту.
Дякуємо Вам за вичерпну інформацію.
- Будь ласка, завжди радий Вам допомогти. Приємної
прогулянки!
295

1. Этот красивый город основал известный князь
2. Его братья разрушили город и перенесли его на другое ме
сто. 3. Во время сильного пожара сгорел весь центр городи,
который был деревянным, остались лишь несколько камен
ных соборов и высокая колокольня. 4. В эпоху Средневеко
вья путешественники видели золотые купола православной
церкви за несколько километров от города. 5. Известные
памятники архитектуры хранят память о прошлом, которое
остаётся для нас интересным. 6. После строительства опер
ного театра во Львове оказалось, что его фундамент разру
шают подземные воды реки Полтвы. 7. В отеле «Жорж» н
течение многих лет останавливались известные писатели из
разных стран мира. 8. По воспоминаниям, на площади Рынок
в эпоху Средневековья торговали представители всех наро
дов Европы и Азии. 9. Мы вышли из кафедрального собо
ра под сильным впечатлением от звуков старинного органа.
10. Часовня Боимов, которая примыкает к улице Галицкой,
является настоящим украшением средневекового города.
И . Богатый и известный род Боимов основал Юрий Боим,
который прибыл в город в конце XVI века. 12. Королевскую
каменицу купил и перестроил в середине XVI века греческий
купец Корнякт, потом семья продала её отцу будущего
польского короля Яна II.
10. Основываясь на тексте и упражнениях этого уро

ка, расскажите, что Вы знаете о городе Львове.
— Ш 11. Расскажите о своём родном городе (селе).
296
Урок 22
Вірменський собор
в останній третині XIII століття Львів став столицею
І іілицько-Волинського князівства, а в середині XIV сторіччя
польський король Казимир Великий атакував місто та зайняв
його. Відтоді і аж до останньої третини XVIII століття Львів
був у складі польської держави.
В епоху середньовіччя у Європі починається бурхливий
розвиток ремесел, Львів стає польськими «східними
воротами». Більшість мешканців міста живуть за рахунок
горгівлі зі Сходом. Для розвитку міста королі та Міська
Рада заохочують іноземних купців та ремісників, щоб вони
поселялися у Львові. Поступово різні квартали у місті
(|)ормуються та отримують свою назву за національною
/ Р Г Г ^
ознакою, зокрема, русинський, єврейський та вірменський

квартали. Ці місця збереглися у Львові дотепер: Руська,
Староєврейська, Вірменська вулиці. Також у різні часи
містом керують заможні польські, угорські, грецькі, німецькі
А
родини.
Вірмени з'явилися на цій території одночасно з появою
міста. Вони створили міцну громаду, яка у часи середньовіччя
мала власну юридичну автономію. Громада збудувала церкву
й школу, вірменські купці були серед найбільш заможних і
відомих львів'ян. Вони добре знали східні мови та традиції,
тому часто вірмени знаходилися на польській дипломатичній
службі як розвідники та перекладачі.
Собор, що міститься на вулиці Вірменській, є визначною
східноєвропейською пам'яткою архітектури. Його ансамбль
складається з храму, палацу архієпископів, дзвіниці та
297
будинку колишнього жіночого монастиря. Собор почали

будувати у другій половині XIV сторіччя, потім кілька разів
перебудовували. Найбільші зміни внесли у першій чверіі
XVIII століття, коли будівлю прикрасили елементами
пізнього бароко. Всередині храму особливо вражають
елементи найстаршого у Львові фрескового розпису,
характерні кам'яні хрести «хачкарй» (X IV -XV століття),
мозаїка «Трійця», що знаходиться під самою банею собору,
та пізні модерністські розписи.
Неповторну атмосферу цього місця відчуваєш у дворику
Вірменського собору, який прикрашає колона святого
Христофора - покровителя всіх мандрівників. Усім, хто
подорожував, відоме це особливе почуття: бажання пізнавати
світ і туга за рідною домівкою.
^ Словник
вірменський армянский поселятися поселяться

князівство княжество ознака признак, примета
польський польский зокрема в частности
атакувати атаковать єврейський еврейский
відтоді с тех пор, с того керувати руководить
времени заможний зажиточный,
держ ава государство состоятельный
розвиток развитие грецький греческий
СХІДНИЙ восточный німецький немецкий
більш ість большинство вірменин армянин
рахунок счёт створити создать
торгівля торговля громада община; общество;
М іська Рада Городской группа
Совет власний собственный
заохочувати поощрять ю ридичний юридический
298
Урок 22
( і)будувати (по)строить прикрасити украсить

ІЬВІВ^ЯНИН львовянин всередині внутри; изнутри
ііипломатичний дипломати враж ати впечатлять
ческий розпис (м. р.) роспись
розвідник разведчик характерний характерный
визначна нам ятка хрест крест
достопримечательность мозаїка мозаика
східноєвропейський Трійця Троица
восточноевропейский модерністський модернист
нрхієпископ архиепископ ский
монастир монастырь колона колонна
половина половина м андрівник путешествен
перебудовувати перестраи ник
вать баж ання желание
іміна изменение; смена туга тоска
ииести внести рідна домівка родной дом;
чверть четверть отчий дом
г
Український лев
Бубнявіють думки, проростають словами,
їх пагіння бринить у завихренні днів -
Цілий тиждень живу і ходжу між левами.
Недаремно ж і місто взивається - Львів.
Є міста - ренегати, є просто байстрята,

Є леви, що мурликають, наче коти.
Божевільно байдуже облизують ґрати,
І пишаються з власної сліпоти.
Але думать про них я сьогодні не хочу.

Бо мені, видно, трішечки повезло -
я побачив у Львові Міцкевича очі.
Кривоносові* плечі й франкове чоло.
’ Кривонос Максим (7-1648) - один из руководителей крестьянских

и казаних восстаний во времена Богдана Хмельницкого.
299
Сивий Львове! Столице моєї мрії.

Епіцентр моїх радощів і надій!
Вибухає душа - я тебе розумію.
Але, Львове, хоч трішки мене зрозумій.
Я до тебе прийшов із захопленням сина

Од степів, де Славута* легенди снує.
Щоби серце твоє одчайдушно левине
Краплю сили хлюпнуло у серце моє.
В. Симоненко
Словник
бубнявіти набухать; разбу байдуже равнодушно

хать облизувати облизывать
проростати прорастать сліпота слепота
пагіння побеги трішечки немножечко
бриніти звучать, звенеть столиця столица
завихрення поэт, круго вибухати взрывать;
верть; круговорот прорываться {наружу)
недаремно недаром; трішки немножко, чуть-чуть
неспроста одчайд^но {и відчайд^но)
озиватися называться, отчаянно
именоваться левиний львиный
байстря внебрачное дитя крапля капля
мурликати рус. (укр. мур х л ю п и к и плеснуть; про
котати) мурлыкать лить
божевільно безумно
' Славута - второе (поэтическое) название реки Днепр.
300
УРОК 23
♦ Спряжение глаголов в будущ ем времени

♦ Синтетическая форма будущ его времени
♦ О собенности спряжения глагола д а т и
и производных от него, а также глаголов
с основой на - в і с т и
С пряж ение глаголов

в будущ ем врем ени
в будущем времени глаголы обозначают действие, кото
рое должно или может совершиться в будущем, после момен-
га речи. Как и в русском языке, такие глаголы в украинском
языке употребляются в простых и сложных формах.
Простое будущее время образуется от глаголов только со
вершенного вида путём добавления к основам тех же оконча
ний, шгорые употребляются в настоящем времени, например:
Г
I спряжение (дієвідміна)
принест и
1 особа я принес-у ми принес-емо
2 особа ти принес-еш ви принес-ете
3 особа він (вона, воно) принес-е вони принес-уть
прочит ат и
1 особа я прочита~ю ми прочита-€МО
2 особа ти прочита~€ ви прочита-ете
3 особа він (вона, воно) прочита-€ вони прочита-ють
ЗОЇ
IIспряжение(дієвідміна)
побачити
я побач-у ми побач-имо
ти побач-иш ви побач-ите
він побач-ить вони побач-ать
відстояти
я відсто-ю ми відсто-їмо
ти відсто-їш ви відсто-їте
він відсто-їть вони відсто-ять
Простое будущее время образуется по преимуществу от

префиксальных глаголов, например: напишу, взнаю, прибіжу,
зроблю. Однако существует небольшая группа бесприставоч
ных глаголов совершенного вида, как правило, со значением
однократности действия, от которых также можно образовать
простое будущее время, например: купити - куплю, лягти -
ляжу, пустити - пущу, гримнути - гримну, стукнути -
стукну.
При образовании простого будущего времени происходят
те же языковые явления, которые характерны для настоящего
времени: чередование согласных в основах, выпадение суф
фиксов или их части, нерегулярное чередование в основах и
т. д. Как в настоящем времени, при спряжении возвратных
глаголов частица -ся добавляется к личным формам, а в воз
вратных глаголах I спряжения в 3 лице единственного числа
к окончаниям -е, -є добавляется -т ь-, например:
побачитися
я побач-у-ся ми побач-имо-ся
ти побач-иш-ся ви побач-ите-ся
він побач-ить-ся вони побач-ать-ся
302
Урок 23
привітатися
я привіта-ю-ся ми привіта-ємо-ся
ти привіта-єш-ся ви привіта-єте-ся
він привіта-єть-ся вони привіта-ють-ся
Слож ное будущее время образуется от глаголов только

несовершенного вида. В украинском языке существуют две
(|)ормы сложного будущего времени; аналитическая и синте-
гическая. Как и в русском языке, аналитическая форма гла
голов образуется от личных форм вспомогательного глагола
оути в будущем времени и основного глагола в форме инфи
нитива, например:
читати
я буду читати ми будемо читати
ти будеш читати ви будете читати
він буде читати вони будуть читати
співати
я буду співати ми будемо співати
ти будеш співати ви будете співати
він буде співати вони будуть співати
Синтетическая форма будущего времени

Синтетическая форма будущего времени образуется
от инфинитива глаголов только несовершенного вида (I и
II спряжения) путём добавления к ним личных глагольных
окончаний -му, -меш, -ме, -мемо, -мете, -муть:
читати
я читати-му ми читати-мемо
ти читати-меш ви читати-мете
він читати-ме вони читати-муть
303
співати
я ствати-му ми ствати-мемо
ти співати~меш ви співати-мете
він співати-ме вони співати-муть
Обратите внимание: при спряжении возвратных глаго

лов частица -ся добавляется к личным формам, а в 3 лице
единственного числа к окончанию -ме добавляется -ть-:
вітат ися
я вітати-му-ся ми вітати-мемо-ся
ти вітати-меш-ся ви вітати-мете-ся
він вітати-меть-ся вони вітати-муть-ся
1. О б р а зу й т е в с е в о зм о ж н ы е ф о р м ы будущ его в р е м е
н и о т г л а го л о в :
^
сказати, прийти, підмести, одягатися, питати, працю-
Г Г Г Г Г ^
вати, вмиватися, мати, зберегти, меіикати, залити, подобатися,

допомагати, дивитися, відпочивати, подякувати, випити,
зварити, перекласти, викладати, дорікати, відпустити, купити,
з'їсти, думати, знати
2. П е р е в е д и т е н а у к р а и н с к и й я з ы к :
мы постоим, вы привезёте, они сделают, ты доешь, она
принесёт, он получит, они поговорят, она постирает, вы буде
те одеваться, я посижу, они испекут, ты приедешь, вы побла
годарите, я буду иметь, они лягут, мы захотим, они сберегут,
он будет жить, я прибегу
304
Урок 23
3. П о с т а в ь т е г л а г о л ы в с к о б к а х в н у ж н о м л и ц е и
числе буд ущ его в р е м е н и :
1. Коли ти (повернутися) додому? 2. На наступному
НІЖНІ ми (відпочивати) у горах. 3. Я (змогти) подзвонити
Гобі завтра. 4. Ввечері ми охоче (прогулятися) містом.
5. Я (принести) тобі книжки після обіду. 6. Після закінчення
університету Микола й Андрій (працювати) у МЗСі. 7. Коли
ги (допомогти) сестрі на городі? 8. Першого вересня студенти
(збиратися) біля входу до університету. 9. Я (поговорити) з
гобою про іспит завтра. 10. Післязавтра батьки (замовити)
квитки на літак. 11. Чи Павло (дивитися) ввечері разом з нами
новий фільм? 12. Ви (познайомитися) з дівчиною Василя?
13. Цікаво, як (оформити) студенти аудоторію до свята?
14. Завтра (дощити), тому ми вирішили залишитися вдома.
4. П е р е в е д и т е н а у к р а и н с к и й я з ы к :
1. Когда вы посетите наш город? 2. Мы договоримся о
новом заказе на книги на следующей неделе. 3. Когда родите
ли отправят Николая учиться за границу? 4. После окончания
школы мы будем учиться в военной академии. 5. Вы пойдёте с
нами обедать? 6. Если вы не будете анализировать ситуацию,
нам сложно будет работать вместе. 7. Будем отдыхать, когда
закончим перевод на украинский язык, ещё нужно сделать
две страницы. 8. Денежные переводы будут принимать в тре
тьем окне. 9. Ты предварительно обсудишь проблему с бра
том? 10. Вечером девочка долго будет сидеть у окна и ждать
родителей. 11. В этом году мальчику купят щенка. 12. Новые
книги в библиотеке выставят на длинных полках вдоль сте
ны. 13. Завтра ты будешь работать или у тебя выходной день?
14. К празднику мы сошьём новые платья, купим яркие ша
рики и цветы и будем отмечать День города вместе с дру
зьями.
305
Особенности спряжения глагола дати

и производных от него, а также глаголов
с основой на -віст и
Глаголы совершенного вида дати (производные от него;
подати, віддати, передати, надати и т. д.) и глаголы с осно
вой на -вісти {відповісти, розповісти и т. д.) составляют от
дельную группу. Как и глагол несовершенного вида їсти в
настоящем времени (об этом шла речь в уроке 12), они имеют
особые формы простого будущего времени, которые нужно
запомнить:
Г
дати
Я дам ми дамо
ты даси ви дасте
він дасть вони дадуть
відповісти
я відповім ми відповімо
ти відповіси ви відповісте
він відповість вони відповідять
укр. зд а с т ь с я рус. с д а с т с я {напр., он сдастся
в плен)
укр. безлич. зд а с т ь с я рус. безлич. п о к а ж е т с я ,
п р и в и д и тся ; почудится
укр. безлич. з д а с т ь с я рус. безлич. п р и г о д и т с я
{и п р и д а с т ь с я )
306
Урок 23
5. П оставьте глаголы в скобках в нужном лице и

числе будущего времени:
1. Я (розповісти) тобі про свою подорож до Астани.
Після переговорів президенти (дати) інтерв'ю іноземним
журналістам. 3. Ми (відповісти) на ваші запитання через два
тижні. 4. Коли нам (віддати - вони) борги, тоді й ми зможемо
розрахуватися з вами. 5. Цей підручник (видати) друком у
наступному році. 6. Про складну ситуацію в країні (доповісти)
наш голова. 7. Інформацію про останні новини наш телеканал
(передати) увечері. 8. Колега Пилипенко (подати) свої думки
у листі на моє ім'я. 9. Ми (надати) значення цьому факту
після перевірки. 10. Восени Олена Петрівна (видати) дочку
іаміж. 11. Ми не (здати) місто без бою. 12. Кажуть, він такий
скупий, що навіть батька рідного (продати).
6. Переведите на украинский язы к:

1. Неужели ты продашь такую хорошую квартиру в цен-
гре города? 2. Кто ответит за пожар в театре во время празд
ничного представления? 3. Дашь ли ты мне время подумать?
4. Когда вы сдадите экзамен, мы можем поехать за город?
5. Мне всё в хозяйстве пригодится. 6. Если в лесу тебе пока
жется, что ты всё время возвращаешься на то же место, выхо
дит, ты заблудился. 7. В этом году у меня последние студен
ческие канинулы, и родители дадут мне возможность прове
сти их в Германии. 8. Президент посетит греческую столицу
с визитом в следующем году. 9. Я доложу председателю о
последних сообщениях. 10. Николай Петрович, Вы ответите
на звонок? - Минутку, ответит Ольга Ивановна. 11. Кто мне
расскажет, что случилось? 12. Мы предоставим вам возмож
ность выступить после короткого перерыва.
307
Київ - древня столиця

Після прогулянок старовинним Львовом ми з Василем
та Олесею вирішили поїхати до Києва, щоб краще
познайомитися зі столицею України. У Києві мешкає старша
сестра Василя М ар'яна з родиною, вона і взяла на себе роль
гіда. А Володимир залишився у Львові, бо мав нагальні
справи.
308
Урок 23
Київ - одне з найдревніших і найкрасивіших міст Європи -

має довгу та цікаву історію. Кожна історична епоха полишила
свій слід на його теренах. Місто розкинулося на високих
пагорбах уздовж Дніпра. В давнину на схилах широкої ріки
жило плем'я землеробів та мисливців - поляни. У кінці
V століття нашої ери тут виникло поселення, яке з часом
перетворилося на велике місто. За легендою, Київ заснували
гри брати Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь. На честь
старшого брата місто назвали Києвом, дві гори отримали
назви Щекавиця та Хоревиця, а притоку Дніпра на честь
сестри нарекли Либідь.
У кінці IX сторіччя слов'янські землі поступово
об'єднуються у могутню державу - Київську Русь із центром
у Києві. Її зміцненню сприяє прийняття християнства,
здійснене князем Володимиром наприкінці X століття і
відоме як хрещення Русі. Саме за князювання Володимира
Великого, а потім і Ярослава Мудрого (перша половина
XI сторіччя) Київська Русь досягла найбільшого розквіту. Це
знайшло відображення у розбудові міста, розвитку ремесел,
освіти та мистецтва. Найвідоміша споруда цього часу -
Софія Київська - головний храм давньоруської держави.
Тут відбувалися урочисті державні церемонії: у соборі
коронували давньоруських князів, приймали закордонних
послів, укладали міжнародні угоди. Князь Ярослав заснував
тут бібліотеку. Храм не має аналогів у світовому мистецтві, а
його витончені форми та майстерно виконані фрески і мозаїки
й зараз справляють надзвичайне враження.
В усьому світі відома і Києво-Печерська лавра, заснована
ще за життя Ярослава Мудрого. Її будівництво велося у
наступні півтора століття, завдяки чому був створений цілий
архітектурний ансамбль з головним Успенським собором,
надбрамною церквою, трапезною та оборонними мурами,
що охороняли спокій ченців-самітників, які перебувши у
знаменитих печерах.
309
Софія Київська, як і деякі інші давньоруські пам'ятки

архітектури, постраждала у 1240 році* під час монголо-
татарської навали, коли після тривалої облоги орди Батия
оволоділи містом. У сучасній історії трагічними для Києва
були перша та друга світові війни, після останньої нацисти
залишили місто в руїнах. Значну кількість пам'ятників кияни
відновили.
Серед оригінальних пам'яток архітектури варта уваги
Андріївська церква, виконана за проектом славетного
архітектора Б. Растреллі в середині XVIII століття. Вона
не тільки прикрашає місто своїми величними бароковими
формами, особливо цінним є її внутрішнє оздоблення
- різьба та живопис вівтаря. Зазвичай, з неї починають
прогулянку Андріївським узвозом - традиційним місцем
проведення фестивалів, ярмарків, концертів та виставок
сучасних художників, що відбуваються просто неба. Узвіз
також славиться своєю богемною атмосферою, саме з ним
пов'язані життя та творчість багатьох особистостей, зокрема
відомого російського письменника М. Булгакова.
Про Б. Растреллі у Києві нагадує ще одна вишукана
барокова будівля - Маріїнський палац, збудований як
резиденція російського імператора. Сьогодні він слугує
місцем проведення офіційних на урочистих заходів на
державному рівні.
Також цікавими є знані споруди рубежу XIX - XX століть,
на прикладі яких можна спостерігати розмаїтість мистецьких
тенденцій того часу. Це Володимирський кафедральний
собор, створений у неовізантійському архітектурному стилі,
з розписами В. Васнецова, М. Нестерова та М. Врубеля.
Здалеку видно дві гострі вежі неоготичного костелу святого
Миколая, спорудженого відомим київським архітектором
' У тисяча двісті сороковому році. С к л о н е н и е ч и с л и т е л ь н ы х и в ы
р а ж е н и е в р е м е н и с п о м о щ ь ю д а т о б ъ я с н я ю т с я в с л е д у ю щ е м у р о к е
(с . 3 2 5 -3 3 0 ).
310
Урок 23
И. Городецьким. Він також є автором будинку з химерами

V стилі «модерн», який прикрашають скульптури звірів,
міфологічних постатей та предметів мисливства.

Головною вулицею сучасного Києва є Хрещатик, який
веде до центральної площі міста - Майдану Незалежності.
Колись на цьому місці був яр у формі хреста, звідси і назва
вулиці. Для киян це улюблене місце відпочинку та зустрічей,
адже у вихідні дні Хрещатик стає пішохідним. Той, хто хоче
залишити міський гамір, віддає перевагу Володимирській
і ірці, з висоти якої відкриваються мальовничі краєвиди
Дніпра. Тут добре видно, як минуле поєднується з сучасністю,
а над Дніпром символічно здіймається пам'ятник князю
Володимирові - захиснику Києва.
Словник
архітектурний архитектур відображення отражение;
ный отображение
бароковий барочный внутрішній внутренний
будівництво строительство гамір шум, гам, галдёж
вартий достойный гірка горка
вежа башня давнина старина; древность
великий 1) большой; давньоруський древнерус
2) великий ский
вестися вестись державний государствен
виконаний прич. выполнен ный
ный деякий некоторый
виставка выставка досягти достичь, достигнуть
витончений утончённый; древній древний
изысканный ера эра
вишуканий изящный; живопис живопись
изысканный завдяки (чому?) предл.
вівтар алтарь благодаря (чему?)
відновити восстановить; захисник защитник
возобновить
311
захід 1) запад; 2) мероприя мур стена; ограда (каменная

тие; 3) заход, закат (све или кирпичная)
тила) н а в ^ а нашествие
збудований прич. построен нагадувати напоминать
ный, выстроенный, соз нагальний спещный, неот
данный ложный
звідси отсюда надбрамний надвратный
здійснений осуществлён наприкінці нареч. в конце, под
ный, исполненный, пре конец
творённый в жизнь неоготичний неоготический
землероб земледелец облога осада
зміцнення укрепление оборонний оборонительный;
знаний известный; знако оборонный
мый (встречавшийся оволодіти овладеть
прежде) оздоблення украшение;
значний значительный отделка;
Г
убранство
Києво-Печерська лавра освіта образование; просве
Киево-Печерская лавра щение
киянин киевлянин особистість личность
кількість количество офіційний официальный
князювання княжение охороняти охранять;
коронувати короновать хранить
краще лучше пагорб холм, пригорок
майстерно мастерски перебувати пребывать
мисливець охотник печера пещера
г
мисливство охота (промы півтора полтора
сел) пішохідний пешеходный
мистецтво искусство пов^язаний прич, связанный
мистецький художествен поєднуватися соединяться;
ный; искусный объединяться
міфологічний мифологиче полишити оставить; поки
ский нуть
могутній могучий, мощный; поселення поселение
могущественный
312
Урок 23
постать 1) фигура; лич спостерігати наблюдать

ность; образ; 2) фигура справляти 1) устраивать,
(в скульптуре справлять; 2) произво
и живописи) дить; Ъ) ш ш ъ {об одежде)
постраждати пострадать сприяти содействовать,
прийняття принятие способствовать
приклад пример створений прич. созданный
проведения проведение творчість творчество
просто неба под открытым тенденція тенденция
небом терен местность; территория
рівень уровень трагічний трагический
різьба резьба традиційний традиционный
розбудова расширение трапезна трапезная
постройки; перен. тривалий длительный,
развитие продолжительный
розквіт расцвет угода соглашение; сделка
розмаїтість разнообразие; узвіз подъём; зд, спуск
пестрота укладати {о договоре)
руїна руина заключать
самітник перен, затворник, урочистий торжественный
отшельник фестиваль фестиваль
світовий мировой химера 1) химера; 2) выдум
славетний славный; про ка, вымысел; причуда;
славленный странность
слід 1) след; 2) надо, нужно, хрещення крещение
следует християнство христианство
слов'янський славянский цінний ценный
слугувати служить ченець монах
спокій спокойствие ярмарок ярмарка
споруджений прич, возве
дённый
313

укр. живопис (м. р.) —>рус. живопись (ж. р.)
укр. захід (м. р.) рус. мероприятие (с. р.)
укр. кількість (ж. р.) —>рус. количество (с. р.)
укр. мисливство (с. р.) рус. охота (ж. р.)
укр. мур (м. р.) рус. стена; ограда (ж. р.)
укр. навала (ж. р.) —♦рус. нашествие (с. р.)
укр. освіта (ж. р.) рус. образование (с. р.)
укр. розмаїтість (ж. р.) рус. разнообразие (с. р.)
укр. спокій (м. р.) —>рус. спокойствие (с. р.)
укр. творчість (ж. р.) —>рус. творчество (с. р.)
укр. терен (м. р.) рус. территория (ж. р.)
укр. угода (ж. р.) —* рус. соглашение (с. р.)
укр. ярмарок (м. р.) —>рус. ярмарка (ж. р.)
^ Сочетание имён существительных с предлогами

укр. у вихідні дні (в. П.)— рус. по выходным дням (д. п.)
—>рус. в выходные дни (в. п.)
укр. за князювання, за життя (р. п.) —»рус. при княжении,

при жизни (пр. п.)
/ Синонимы
укр. особистість —♦ рус. личность
укр. постать —» рус. фигура (в скульптуре и живописи)',
личность; образ;
укр. терен рус. местность; территория

укр. територія —>рус. территория
укр. витончений ^ рус. утончённый; изысканный

укр. вишуканий - ►
рус. изящный; изысканный
314
Урок 23
укр. знаний —♦ рус. известный; знакомый {встречавшийся

прежде)
укр. відомий —>рус. известный
укр. славетний —>рус. славный; прославленный

укр. знаменитий рус. знаменитый; прославленный
укр. мистецький —>рус. художественный; искусный

укр. художній ^ рус. художественный
укр. полишити рус. оставить; покинуть

укр. залишити ^ рус. оставить
укр. справляти враження —>• рус. производить впечатле
ние
укр. вартий (-а, -е, -і) уваги —»рус. заслуживает (-ют) вни
мания
укр. укладати угоду —♦ рус. заключать соглашение
^ ^ ^
укр. (музей) просто неба —> рус. (музей) под открытым

небом
рус. убранство —^укр. оздоблення {внутренняя отделка',
украшение)
—»укр. шати {одеяние)
рус. охотник —>укр. мисливець

рус. охота укр. полювання на кого? на що? {ловля)
укр. мисливство {промысел)
рус. охотиться —>укр. полювати
рус. на территории —>укр. на теренах (мн. ч.), т. е. землях

-^ у к р . на території
315
укр. великим *рус. большой

‘рус. великий
укр. гадати (=думати) ^ рус. думать; полагать

укр. вигадати рус. придумать
укр. гадати рус. гадать {напр., на картах)
укр. загадати —>рус. загадать
укр. відгадати —»рус. отгадать
укр. вгадати —>рус. угадать
укр. підгадати —»•рус. подгадать
укр. згадати —*рус. вспомнить
укр. нагадати —+рус. напомнить
укр. пригадати — рус. припомнить, вспомнить, напом
нить
рус. помнить —*■укр. пам'ятати

рус. запомнить укр. запам'ятати
рус. запамятовать, забыть —»укр. забути
укр. захід рус. запад (сторона света);
Захід Запад (страны Западной
Европы и Америки)
укр. захід {и зах'щ) рус. заход, закат (светила)
укр. захід рус. мероприятие
7. Д айте подробные ответы на вопросы:

1. 3 КИМ Павло їде до Киева? 2. Чому Володимир
залишається у Львові? 3. Хто показує друзям місто? 4. Де
знаходиться Київ? 5. Коли тут виникло поселення? 6. Хто
заснував місто? 7. Коли виникла Київська Русь? 8. Коли
316
Урок 23
иідбулося хрещення Русі? 9. За яких князів Русь досягла

найбільшого розквіту? 10. У чому це проявилося? 11. Чим
ііідома Софія Київська? 12. Яким є її місце у світовому
мистецтві? 13.3 яких елементів складається ансамбль Києво-
Печерської Лаври? 14. Які дати були трагічними для міста?
15. Хто є автором проекту Андріївської церкви? 16. Що в
ній варте уваги ? 17. Чим славиться Андріївський узвіз?
18. Яка ще будівля у Києві нагадує про Растреллі? 19. Які
мистецькі тенденції спостерігаються у пам'ятках рубежу
ХІХ-ХХ століть? 20. Де знаходиться центр сучасного
Києва? 21. Звідки виникла назва головної вулиці Києва?
22. Де проводять вільний час кияни?
8. Переведите предложения на русский язык, обра

зите внимание на употребление подчеркнутых слов:
1. У вихідні дні ми з батьками їздимо на дачу, яка
знаходиться в кількох кілометрах від Києва. 2. На жаль,
брат не зміг поїхати з нами на екскурсію до Запоріжжя
через нагальні справи на роботі. 3. Галерея сучасного
мистецтва проводить у місті цікаві заходи, на яких можна
познайомитисяг з різнимиг мистецькими г г
тенденціями.
г
4. Нас запросили на прем'єру нового художнього фільму

У ^ Г У Г У
до Будинку кіно. 5. Цього літа на Заході встановилася дуже

гаряча погода зі зливами та повенями, в деяких країнах навіть
загинули люди. 6. Я пригадую, що Олена завжди мала дуже
вишуканий вигляд, поряд з нею приємно було знаходитися.
7. Витончені форми скульптури справляли надзвичайне
враження. 8. Ми полишили думку про відпочинок у вихідні
дні: треба багато працювати, щоб виконати роботу вчасно.
9. Мама приготувала вечерю для сина та залишила її на
столі: вона завжди так робила, коли працювала в нічну зміну.
10. Таку історію важко було вигадати: мабуть, хлопчик гово
рив правду. 11. Щомісяця нам дзвонили з банку й нагадували
про борг: та хіба про нього можна забути? 12. Дітям здавалося.
317
що вони запам'ятали дорогу, їм не хотілося думати, що вони

заблукали. 13. Хлопець не згадав, де бачив дівчину, він знав,
що вони не зустрічалися. 14. Дядько Олексій був добрим
мисливцем, однак рідко їздив на полювання: йому більше
подобалося збирати предмети мисливства, ніж полювати
на звірів. 15. Влітку в обласному центрі часто проводять
святкові ярмарки, на яких можна познайомитися з творчістю
народних художників і купити предмети Ж И В О П И С У та ремесел.
16. Ми плануємо укласти угоду з російськими партнерами у
наступному році.
9. Вставьте в предложения подходящие слова в нуж

ном падеже:
творчість, особистість, вежа, постать, спокій,
ярмарок, просто неба, відомий, кількість, освіта,
захід
1. Сонце скотилося н а .... 2. Ці фрески виконані... худож
ником. 3. Отримати добру ... - це дуже важливо для
кожної людини. 4. Дідусеві хотілося ... , а вдома було
так гамірно. 5. Такої ... гостей у Павленків давно не було.
6. З ... сучасних письменників студенти будуть знайомитися
на четвертому курсі. 7. Під час проведення ... випав дощ,
люди почали ховатися у будівлях, що були поряд. 8. Андрійчук
був справжньою ... , тому його всі любили. 9. У вихідні ми
поїдемо у музей ... , щоб познайомитися з новою виставкою.
10. У майстерні всі милувалися ... дружини скульптора; в її
кам'яному погляді було щось таке, що справляло надзвичайне
враження. 11. На ..., які проводить студентський клуб, завжди
багато студентів. 12. З ... старовинного замку все місто було
як на долоні.
318
Урок 23
^ 10. Переведите диалоги на украинский язык и разы

грайте их в лицах:
1
- Скажите, пожалуйста, как нам добраться до центра го
рода? Мы впервые в Киеве, прилетели прошлой ночью и ещё
ничего не видели.
- Вы можете доехать до центра на метро и выйти на
одной из центральных станций.
- А на какой станции лучше выходить?
- Я советую Вам выйти на «Крещатике» или «Майдане
Незалежности». Сегодня воскресенье, в выходные на Креща
тике перекрывают движение транспорта, так что Вы сможете
прогуляться по главной улице города.
- А мы попадём на начало Крещатика? Где это место на
карте?
- Вот здесь. А неподалёку находится Михайловская
площадь, там Вы можете посмотреть Михайловский Зла
товерхий собор XII века.
- Как интересно! И с тех пор собор сохранился?
- Нет, его уничтожили, а недавно храм восстановили
по старому проекту. Оттуда Вы можете продолжить про
гулку и пройти весь Крещатик от начала до конца.
- Мы так и сделаем. Больщое спасибо за объяснение.
Всего наилучшего!
- Пожалуйста. И Вам хорошей прогулки и интересных
впечатлений.
- Мы посмотрели в Киеве основные памятники архитек

туры, а теперь можно покататься по Днепру. Ведь погода за
мечательная!
- Да, нужно узнать, откуда отправляются экскурсионные
катера.
319
- я узнала: Киевский речной порт находится на Почто

вой площади, там можно купить билет на такой катер.
- А сколько времени займёт экскурсия?
- Полтора часа. Туристическая компания обещает жи
вописные виды куполов Андреевской церкви и Киево-
Печерской лавры, а также обзор города и мостов с реки.
- Откуда ты всё это знаешь?
- Прочитала в Интернете. Ну что, завтра ты поедешь с
нами?
- Да, конечно. Нужно утром вовремя встать. И взять с
собой тёплую одежду: ведь с реки обычно дует холодный ве
тер.
11. Расскажите, что Вы знаете о городе Киеве.
одаткові тексти
Акації
Весною, коли рясним білоцвіттям каштанів і акацій
закипає Київ, вечорами синіми виходжу я на круті й зелені
схили Дніпра.
Знайомою стежкою пробираюсь у парк до Аскольдової
могили, сідаю на лавці під білим наметом розквітлої акації і
слухаю дивний зачарований гомін землі.
Солодкі пахощі настояних на сонці акацій пливуть у
повітрі, злегка наморочать голову і викликають у дущі
терпкий смуток. У гущавині, що заплела круті дніпровські
схили, не вгаваючи, співають, заливаючись солодким
щебетом, солов'ї, і пісні запізнілих молодих веслярів линуть
знизу від ріки, котяться над дніпровськими плесами.
320
Урок 23
Заходить блакитна ніч, ясними мерехтливими зорями

гаптуючи небо, і тихими лунами озиваються зелені парки на
косогорах, пливуть над ними звуки пісень.
То виходить юність на дніпрові кручі, під місяць і зорі, де
білим п ол з^'ям свічок догорають каштани.
Прийшли сюди, в К И ЇВ С Ь К І сади і парки, ті, кому нині
по вісімнадцять-двадцять весен, що сьогодні стояли біля
верстатів і палаючого горна, ті, що сиділи над книгами в
аудиторіях, ті, що стояли на риштованнях нових будов.
Наді мною тихо шумлять акації, стоять, мовби
загорнувшись у білі, ніжні прозорі тканини; срібне мереживо
заплітає в їхні рясні крони місяць, ласкавий вітер голубить
їхні кучері. А вони злегка погойдуються у млосній нестямі,
такі запашні й соромливо-ніжні.
/. Цюпа
О Словник
акація акация гущ авина чаща, гуща;
рясний густой, обильный заросли
білоцвіття белые соцветия дніпровський днепровский
закипати закипать, вскипать не вгаваю чи дееприч,
стеж ка тропинка не смолкая
л ав к а скамья, скамейка; заливаю чись дееприч.
лавка заливаясь
намет палатка; нанос (сне запізнілий запоздалый;
га)^ сугроб запоздавший
розквітлий прич. от роз весляр гребец
квітнути расцвести знизу снизу
зачарований зачарованный; котитися катиться
очарованный плесо плёс
гомін гомон, шум, гул мерехтливий мерцающий,
солодкий сладкий трепетный
повітря воздух гаптуючи дееприч. выши
злегка слегка вая, расшивая
терпкий терпкий луни (мн. ч.) поэт.
от луна эхо
321
озиватися откликаться, загорнувшись дееприч,

отзываться завернувшись
косогір косогор, косогорье прозорий прозрачный
юністьг юность
у
тканина ткань
дніпровий днепровский заплітати заплетать
полум'я пламя голубити голубить, ласкать;
свічка свечка г
лелеять
догорати {и догоряти) кучері кудри, локоны
^ догорать погойдуватися покачивать-
нині ныне ся
верстат станок; верстак млосний томный; томитель
палаючий прич. пылающий ный; пьянящий
горно горн в нестямі в исступлении;
риштовання леса; подмостки в беспамятстве
будова 1) постройка; соромливо-ніжний стыд
^ 2) стройка {действие) ливо-нежный
мовби будто, будто бы,
словно, точно
Киеве мій
Грає море зелене,

Синій день догора.
Дорогими для мене
Стшіи схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
В очі дивляться канни.

Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій.
Як я вірно люблю.
322
Урок 23
Буду мріяти й жити

На крилах надій...
Києве мій!
Спить натомлене місто

Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто.
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити.
Мов щастя прибій...
Києве мій!
Д. Луценко
И. Шамо написал музыку к стихотворению Д. Луценко
«Києве мій». Это одна из лучших песен о Киеве.
323
УРОК 24
♦Склонение количественных числительных

♦ Сочетание количественных числительных
с именами существительными ♦ Порядко
вые числительные ♦ Выражение времени
с помощью дат
Склонение
количественных числительных
в украинском языке, как и в русском, количественные
числительные обозначают названия абстрактных чисел или
количество предметов. Имена числительные, обозначаю
щие количество предметов, употребляются в сочетании с
именами существительными. Числительные, обозначающие
абстрактно-математическое количество, употребляются без
существительного. Количественные числительные изменя
ются по падежам. Они делятся на простые, с непроизводной
основой {один, два ... десять), сложные, с производной осно
вой {одинадцять, дванадцять, двадцять, двісті и т. п.), и со
ставные, образующиеся путём соединения простых и слож
ных числительных в направлении от большего к меньщему
А Г Г Г
(например, тисяча двісті сорок вісім).

Числительное один обладает категориями рода и числа:
один, одна, одне (одно), одні. Числительное два, дві обладает
категорией рода. Все другие количественные числительные
категориями рода и числа не обладают.
324
Урок 24
Склонение простых числительных
О д н и н а
Ч О Л О В ІЧ И Н р і д с е р е д н ій р ід Ж 1Н О Ч И И р ід
II. один одне (одно) одна одні

|>. одного одного одної (однієї) одних
д. одному одному одній одним
один (одного) одне одну одні (одних)
о. одним одним одною (однією) одними
м. (на) одному (-Ш) одному (-ім) одній (на) одних
Ву выражениях
г
типа один одному, одна одній,г одне одному,
г
одні одним и т. п. ударение во втором слове одному, одній,
одним ставится на первый слог.
н. два дві три чотири

р. двох трьох чотирьох
д. двом трьом чотирьом
3. два и л и двох дві и л и двох три и л и трьох чотири и л и чотирьох
0. двома трьома чотирма
м. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох
н. п'ять шість
р п 'яти, п ятьох шести, шістьох
д. п'яти, п'ятьом шести, шістьом
3. п 'ять и л и п 'ятьох шість и л и шістьох
о. п 'ятьма, п 'ятьома шістьма, шістьома
м. (на) п яти, п ятьох (на) шести, шістьох
н. сім вісім
р. семи, сімох восьми, вісьмох
Д- семи, сімом восьми, вісьмом
3. сім и л и сімох вісім и л и вісьмох
0. сьома, сімома вісьма, вісьмома
м. (на) семи, сімох (на) восьми, вісьмох
3 2 5
Н . дев'ять десять
Р. дев яти, дев 'ятьох десяти, десятьох
Д . дев'яти, дев'ятьом десяти, десятьом
3. дев'ять \\ш дев'ятьох десять и л и десятьох
О . дев'ятьма, дев'ятьома десятьма, десятьома
М . (на) дев 'яти, дев 'ятьох (на) десяти, десятьох
Как видно из представленных выше таблиц, простые чис

лительные п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять имеют
два варианта склонения, причём в первом из них в некоторых
числительных происходит чередование гласных в основах
в родительном, дательном и предложном падежах: шість -
шести, сім - семи (и сьома в творительном), вісім - восьми.
Как числительные дев 'ять или десять, склоняются слож
ные числит
г
ельны е одинадцять,
г
дванадцять,
г г
тринадцять,
чотирнадцять, п 'ятнадцятъ, шістнадцять, сімнадцять,
вісімнадцять, дев 'ятнадцять, двадцять, тридцять.
У сложных числительных п 'ятдесят, шістдесят,
сімдесят, вісімдесят, в отличие от склонения таких чис
лительных в русском языке, склоняет ся только вторая
часть, а мягкий знак после первой части сложных слов не
пишется, в косвенных падежах ударение переходит с корня
на окончание.
Образец склонения некоторых сложных числительных

н. п 'ятдесят
р. п 'ятдесяти, п 'ятдесятьох
д. п'ятдесяти, п ятдесятьом
3. п 'ятдесят и л и [ п 'ятдесятьох
О. п 'ятдесятьма,, п 'ятдесятьома
м. (на) п 'ятдесяти, п 'ятдесятьох
н. двісті п 'ятсот
р. двохсот п 'ятисот
д. двомстам п 'ятистам
3. двісті п 'ятсот
О. двомастами п 'ятьмастами, п 'ятьомастами
м. (на) двохстах (на) п 'ятистах
326
Урок 24
У СЛОЖНЫХ числительных двісті, триста, чотириста,

п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот склоняют
ся обе части сложных слов. При склонении в некоторых кос
венных падежах ударение переходит на окончание. Варианты
падежных окончаний имеются только в творительном паде
же у числительных п'ятсот - дев'ятсот {п'ятьмастами-
п'ятьомастами, шістьмастами - шістьомастами, сьома
стами - сімомастами, вісьмастами - вісьмомастами,
дев 'ятьмастами - дев 'ятьомастами). В отличие от русского
языка, у этих числительных мягкий знак после первой части
сложных слов не пишется.
Числительные сорок, дев 'яносто, сто в родительном, да
тельном, творительном и предложном падежах употребляют
ся с окончанием -а: сорока, дев'яноста, ста.
У составных числит ельны х склоняются все части, на
пример: дві тисячі триста вісімдесят шість, двох тисяч
трьохсот вісімдесяти шістьох, двом тисячам трьомстам
вісімдесяти шістьом и т. д.
Числительные тисяча, мільйон, мільярд склоняются как су
ществительные І {тисяча) и II {мільйон, мільярд) склонения.
Сочетание количественных числительных

с именами существительными
Числительное один сочетается с именами существитель
ными в роде и падеже, например: з одним учнем, до однієї
сестри, в одному селі. Во множественном числе оно употре
бляется только с теми существительными, у которых нет фор
мы единственного числа {одні двері), либо в составе устойчи
вых выражений {одні одним*).
С числительными два {дві), три, чотири имена существи
тельные употребляются в форме именительного падежа мно-
' С м . о б эт о м у р о к 2 0 , с. 2 5 0 .
327
жественного числа с ударением родительного падежа един

ственного числа*.
У составных числительных управление существитель
ным осуществляет последнее слово такого числительного.
Поэтому если последней частью составного количественно
го числительного является слово один, то существительное
употребляется в форме именительного падежа единствен
ного числа {двадцять один день, сто сорок одна аудиторія,
тридцять одне відро и т. п.). Если же в состав составного
числительного входят числительные два {дві), три, чотири,
то существительное ставится в форме именительного паде
жа множественного числа с ударением родительного падежа
единственного числа {сорок два дні, двадцять чотири верби,
тридцять три відра и т. п.).
Со всеми другими количественными числительными
(начиная с числительного п'ять) существительные употре
бляются в форме родительного падежа множественного чис
ла, например: двадцять п ять днів, сто сорок сім аудиторій,
Г ^
тридцять шість відер.
Порядковые числительные
Порядковые числительные обозначают порядок следова
ния предметов при счете- Порядковые числительные от 1 до
20 приведены в уроке 10, а в уроке 22 рассмотрено их скло
нение. Следующие числительные от 20 такие:
двадцятий вісімдесятий
тридцятий дев'яностий
сороковий сотий
п'ятдесятий двохсотий
шістдесятий трьохсотий
сімдесятий чотирьохсотий
* Э т а т е м а о б ъ я с н я л а с ь в у р о к е 17, с. 193.
328
Урок 24
п ятисотии тисячини
шестисотий двохтисячний
семисотий мільйонний
восьмисотий двохмільйонний
дев'ятисотий мільярдний
Если порядковое числительное образовано от составного

количественного числительного, то форму порядкового по
лучает только последнее слово, а остальные слова остаются
н форме количественного числительного, например: тисяча
її її її У її
<)ев ятсот шістдесят перший, сто двадцятий, тридцять

восьмий.
Выражение времени с помощью дат

В словосочетаниях, обозначающих даты и отвечающих
на вопрос когда? {коли?), в украинском языке используются
порядковые числительные. Употребляются такие виды опре
деления времени с помощью дат:
1) тысячелетие, век (в таких словосочетаниях использует
ся предложный падеж единственного числа):
- у II тис. до и. е. (у другому тисячолітті до нашої ери)',
- у I тис. н. е. (у першому тисячолітті нашої ери);
- у IX ст. до н. е. (у дев'ятому столітті=сторіччі до
нашої ери);
- у X V ст . (у п'ятнадцятому столітті=сторіччі);
2) ш а (в таких словосочетаниях используется предлож
ный падеж или родительный без предлога):
- у 1961 р.-1961 р. (у тисяча дев'ятсот шістдесят
першому році - тисяча дев'ятсот шістдесят першого року);
3) месяц и год (в таких словосочетаниях используется
предложный падеж для определения месяца и родительный -
для определения года):
- 04. 1954 р. (у квітні тисяча дев'ятсот п'ятдесят
четвертого року);
329
- 1 0 . 2006 р. (у жовтні дві тисячі шостого року)',

4) число, месяц и год (в таких словосочетаниях исполь
зуется родительный падеж для числа, месяца и года, первое
числительное согласуется со словом число в среднем роде, но
само слово число опускается):
- 08. 11.1987р. (восьмого листопада тисяча дев'ятсот
вісімдесят сьомого року);
- 26. 03. 2008 р. (двадцять шостого березня дві тисячі
восьмого року).
Как и в описанных выше примерах, в других ситуациях
выражения времени с помощью дат следует исходить из фор
мы вопроса, на который даётся ответ, например: Яке (им. п.)
сьогодні число? - Сьогодні двадцять восьме липня (числи
тельное согласовано с опущенным словом число в им. п.).
1. Просклоняйте числительные:
а) количественные 14, 39, 156, 2687;
б) порядковые третій, одинадцятий, шістдесят вось
мий, двісті сімдесят другий.
—^ 2. Переведите словосочетания, поставив ударение,

числительные напишите словами:
2 брата, 3 тетради, 8 дней, 2 стороны улицы, 4 ябло
ка, 21 год, 9 лет, 2 недели, 12 месяцев, 4 раза, 3 гражданина,
7 дорог, 2 грузина, 1 дверь, 5 переулков, 4 заказа, 2 ящика
стола, 9 карандашей, 2 ладони, 3 скрипача, 6 кукол, 2 вечера,
10 шкафов, 4 товарища, 3 водителя, 5 суток, 2 почтальона,
11 стульев, 7 книжек, 2 судьбы, 3 стола, 4 моста, 9 ручек
3. Отвечая на вопрос когда?, напишите даты сло

вами:
а) 1900 р.; у 1927 р.; у 2000 р.; 1648 р.; 2003 р.; у 48 р.
н. е.; у 224 р. до н. е.; 1999 р.;
330
Урок 24
б) 12.1905 р.;06.1772р.;09.1835р.;02.1943р.;08.1812 р.;

05.2010 р.; 01.1256 р.;
в) 03.04.1914; 31.07.1961; 11.10.1889; 24.03.2005;
И). 12.1996; 07.02.1753.

а) 1. Племена скифов пришли в причерноморские степи
<1 VIII в. до н. э. 2. Первые упоминания о славянах на террито
рии Восточной Европы относятся к I - II вв. н. э. 3. Великое
переселение народов было в V - VI вв. н. э. 4. Государство
Киевская Русь возникло в конце IX в. 5. Князь Владимир
цвёл христианство в 988 г. 6. Орды Батыя овладели Киевом
« 1240 г. 1. Крестьянские восстания прокатились по стране в
1591-1593 гг. и в 1594-1596 гг. 8. Казаки победили в войне
против Турции в 1620-1621 гг. 9. Военные действия в Запо
рожской Сечи начались в январе 1648 г. 10. Весной 1652 г.
казаки встретились с 30-тысячным польским войском.
б) 1. Мы ходим в бассейн 2 раза в неделю. 2. Весь учеб
ный год - 9 месяцев - я одновременно занимался в двух спор-
гивных секциях. 3. Родители уехали в отпуск на 3 недели.
4. Через 10 дней приезжает моя сестра из заграничной ко
мандировки. 5. Мой дедушка родился 7 ноября 1933 года, в
этом году ему будет 77 лет. 6. Моя бабушка моложе дедушки
на 4 года. 7. После 5 дней работы я очень хочу отдохнуть.
8. Прошлым летом мы провели на море 16 дней. 9. На пере
мене я пойду в столовую, а потом 3 часа буду работать в би
блиотеке. 10. 20 июня у сестры Андрея был выпускной вечер
в школе. И . Мои родители поженились 12 мая, мы ежегод
но отмечаем этот праздник. 12. Мой брат родился 6 февраля
1995 года, я старше его на 3 года.
331
5. Используя приведённые вопросы, попросите од

нокурсника (однокурсницу) рассказать о себе:
1) Коли і де ти народився (-лася)?
2) Скільки братів чи сестер у тебе є?
3) Коли і де ти пішов (-ла) до школи? Скільки років тобі
тоді виповнилося?
4) Скільки років ти навчався (-лася) в школі? Розкажи
про якісь цікаві випадки із шкільного життя.
5) Коли ти закінчив (-ла) школу? У якому віці?
6) Ким ти мріяв (-ла) стати в школі?
7) Д о якого університету ти вступив (-ла) і де плануєш
працювати після його закінчення?
8) Чи плануєш одружитися (вийти заміж) і мати дітей?
9) Де тобі хочеться жити?
10) Як ти уявляєш своє майбутнє?
^ 6. Используя приведённые выше вопросы, напиши-

Тё'иНтобиографию.
332
Урок 24
Тарас Шевченко
Сьогодні разом з Олесею та Василем ми йдемо у
Національний музей Тараса Шевченка, щоб ближче
познайомитися з життям та творчістю славнозвісного
українського поета. Кожен музей, крім знайомства із
загальновідомими фактами біографії знаної особи, дає
можливість дізнатися про щось нове і ніби доторкнутися до
минулого, стати його свідком.
333
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р.

в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії
(тепер^ Черкаська область).
^
У селянській кріпацькій родині
Г У Г
Шевченків, що належала одному з найбагатших поміщиків

Росії Василеві Енгельгардту, було 9 дітей. Дитинство Тараса
пройшло у селі Кирилівка, куди пан перевів сім'ю через два
роки після народження Тараса. В 11 років він став круглим
сиротою: через непосильну працю та хвороби померла мати,
а невдовзі й батько хлопчика. Дитиною та підлітком Тарасові
довелося багато працювати: спочатку у місцевого дяка, у
якого він хотів навчитися грамоти, далі був наймитом, а
потім потрапив на панський двір. Ще маленьким хлопчиком
Тарас відчув потяг до малярства, тому він із натхненням
малював, де доведеться; але мріяв навчатися живопису і стати
художником.
Після смерті старого пана Тарас як служник його сина
Павла Енгельгардта у 1829 р. переїжджає до Вільна, а потім
на початку 1831 р. - до Петербурга. Тут пан віддає хлопця на
навчання до художника В. Ширяєва. Згідно з умовами конт
ракту, пан не платив за навчання свого кріпака, а сам отриму
вав від художника плату за виконані Тарасом у його майстерні
роботи. Згодом талановитий юнак знайомиться з членами
української громади у Петербурзі, серед яких був художник
І. Сошенко. Він став для Тараса не тільки наставником, але й
увів його в коло петербурзьких інтелектуалів.
Талант і важка доля Шевченка глибоко вразили професора
Петербурзької Академії мистецтв, відомого художника
Карла Брюллова. Він особисто з'явився до Тарасового пана з
проханням відпустити хлопця-кріпака на волю. Але пан був
не здатний на благородні вчинки, він зажадав викуп у 2500
рублів асигнаціями. На той час це була величезна сума. Тоді
художник К. Брюллов та поет В. Жуковський придумали, як
її здобути: Брюллов намалював портрет Жуковського, який
розіграли в лотерею, а за виручені гроші купили Шевченкові
334
Урок 24
підпускну - документ про волю. 22 квітня 1838 р. Тарас став

цільним. Незабаром Шевченко вступив до Академії мистецтв,
де навчався на протязі 1838-1845 рр. у самого Карла Великого,
як називали Брюллова.
1836 р. Тарас почав писати вірші. За порадою друзів, у
травні 1840 р. він видає друком свою першу збірку поезій
«Кобзар», а наприкінці 1841 р. - поему «Гайдамаки». Ці твори
принесли йому славу талановитого поета. Після закінчення
Академії Шевченко подорожує Україною, знайомиться з
найбільш освіченими людьми свого часу, багато працює як
поет і художник.
Навесні 1846 р. Тарас Шевченко сходиться з членами
/ / Г У Г У
Кирило-Мефодіївського братства, він поділяє їхній погляд на

проблеми національного життя України та опозиційні настрої
щодо самодержавно-кріпосницького устрою Росії. 5 квітня
1847 р. під Києвом Шевченка і кількох інших «братчиків»
заарештовують за революційну діяльність та відправляють
до Петербурга, де ув'язнюють у казематі III відділення
Особливого корпусу жандармів. Півтора місяця триває
слідство. Як небезпечного політичного злочинця Шевченка
засуджують на заслання рядовим солдатом з особистою
резолюцією царя Миколи І про заборону писати й малювати.
Про термін заслання у вироку нічого не було сказано, в той
час солдати служили у війську 25 років.
Однак, як і в Петербурзі, на засланні Шевченко знаходить
підтримку багатьох людей, що змогли полегшити його долю, -
офіцерів, комендантів фортець. Як художник Шевченко був
учасником двох експедицій, продовжував таємно писати й
малювати. Але у 1850 р., через донос одного з офіцерів про
порушення режиму, Шевченка переводять у Новопетрівську
фортецю на березі Каспійського моря (тепер це місто Форт-
Шевченко у Казахстані). 7 років, які поет провів тут, були
найважчими в його житті; в цей час він не написав жодного
вірша. Суворі кліматичні умови та муштра підірвали його
335
здоров'я. Шевченко продовжує малювати. Він створює серію

малюнків про блудного сина, веде «Щоденник», пише 20
повістей російською мовою (збереглися 9).
Після смерті царя Миколи І (1855 р.) друзі у Петербурзі
почали клопотати про звільнення Шевченка. Звістку
про свободу він отримав 27 липня 1857 р. На засланні у
найвіддаленіших гарнізонах поет провів 10 років і З місяці.
27 березня 1858 р. Шевченко приїхав до Петербурга,
де прожив останні З роки свого життя. Його зустріли
там як народного героя. Шевченко поринув у світське
життя столиці: брав участь у літературних читаннях,
зустрічався з найвідомішими російськими письменниками
та композиторами того часу, представниками української
громади. Завдяки клопотанням друзів поет отримав скромну
квартиру у приміщенні Академії мистецтв. Він продовжує
багато працювати, займається гравюрою. В цей час Академія
мистецтв обирає його академіком гравюри.
Однак хворий, виснажений Шевченко з листопада 1859 р.
не може напружено працювати. Наприкінці наступного року
стан його здоров'я погіршився. ІОберезня 1861 р. поет помер.
Шевченко похований на Чернечій горі біля Канева, недалеко
від місця, де він мріяв оселитися.
За своє коротке життя (47 років) Тарас Шевченко встиг
зробити багато. Кріпак, сирота, чиє дитинство пройшло в
нужді та важкій праці, Шевченко став відомим художником
і поетом, творчість якого формувала світогляд багатьох по
колінь. Його спадщина складається зі збірки поезій «Кобзар»
(сюди ввійшли всі поетичні твори), драми «Назар Стодоля»,
уривків 2 незавершених драм, 9 повістей, щоденника,
автобіографії, майже 250 листів і 835 картин. Твори Шевченка
перекладено більше, ніж 100 мовами світу. Звичайно, рівень
таланту такої людини не визначається кількісними вимірами.
Творчість Шевченка посідає визначне місце у світовій
культурі: його ім'я стоїть поряд з іменами класиків інших
національних літератур.
336
Урок 24
Словник
біографія биография заарештовувати арестовы
ближче ближе вать
визначатися определяться, заборона запрет
выделяться загальновідомий общеиз
визначний видный, выдаю вестный
щийся зажадати пожелать, захо
виконаний прич. выполнен теть; потребовать
ный закінчення окончание
вимір измерение заслання ссылка; заточение
вирок приговор засуджувати приговаривать,
виручений прич. выручен осуждать
ный зберегтися сохраниться
виснажений истощённый, збірка сборник; собрание
измождённый (сочинений)
відпускна отпускная звільнення освобождение
відпустити отпустить звістка известие
вірш стихотворение згідно 1) нареч. согласно;
вразити поразить 2) {з чим?) предл. согласно
встигнути успеть здатний способный
вступити поступить; здобути добыть; получить;
вступить; войти овладеть
вчинок поступок здоров'я здоровье
гайдамака гайдамак злочиинець преступник;
глибоко глубоко злодей
гроші деньги кількісний количественный
дізнатися узнать; разузнать кліматичний климатический
діяльність деятельность клопотанняг
ходатайство
довестися безлич. прийтись; клопотати хлопотать {про
СЛ)^ИТЬСЯ сить)', ходатайствовать
доторкнутися прикоснуться кобзар кобзарь
дяк дьяк короткий 1) короткий;
жодний ни один; никакой 2) краткий
337
крім предл. кроме; помимо особа 1) лицо, особа, чело

кріпацький (прилаг.) кре век; 2) личность; 3) гром.
постной лицо
кріпосницький крепостни особистий личный
ческий особисто нареч. лично;
малюнок рисунок самолично
малярство живопись особливий особенный;
місцевий местный особый
мріяти мечтать панський господский;
навчатися (чого?) обучаться перен. барский
(чему?) підірвати подорвать
найбагатший самый підтримка поддержка
богатый повість повесть
найвіддаленіший самый повіт уезд
отдалённый погіршитися ухудшиться
належати принадлежать поділяти разделять; делить
напружено нареч, напря поезія 1) (только ед. ч.)
жённо поэзия (род литературы);
народитися родиться 2) (ед. ч. ими. ч.) стихо
натхнення вдохновение творение, стихи
небезпечний опасный поетичний поэтический;
невдовзі нареч. вскоре поэтичный
незабаром нареч. вскоре, покоління поколение
скоро; спустя некоторое полегшити облегчить
время померти умереть
(не)завершений (не)завер- поміщик помещик
шённый порада (и рада) совет
обирати избирать; выбирать поринути окунуться;
опозиційний оппозицион нырнуть
ный порушення нарушение
освічений образованный; посідати місце занимать
просвещённый место
оселитися поселиться; потрапити попасть
обосноваться потяг влечение; перен. тяга;
призвание
338
Урок 24
похований похоронен(ный) талановитий талантливый

прохання просьба твір сочинение; произведе
революційний революцион ние
ный термін 1) срок (время);
розіграти разыграть 2) термин (слово)
свідок свидетель три вати длиться; продол
світогляд мировоззрение; жаться
миропонимание увести (и ввести) ввести
світський светский ув'язню вати заключать
славнозвісний славный; (в тюрьму)
г
прославленный; знамени умова условие
тый уривок отрывок
слідство следствие устрій строй; устройство
служ ник слуга; служитель; фортеця крепость
прислужник хворий больной
спадщ ина наследие; хвороба болезнь
наследство цар царь
стан зд. состояние (здоро щ оденник дневник
вья) щодо (кого? чого?) относи
створю вати создавать тельно, в отношении
суворий суровый (кого? чего?)
таємно тайно
^ Несовпадение имён сущ ествительны х в роде

укр. вимір (м. р.) —>рус_ измерение (с. р.)
укр вірш (м. р.) —>рус^ стихотворение (с. р.)
укр заборона (ж. р.) р)
укр заслання (с. р.) ру^ ссылка (ж. р.)
укр збірка (ж. р.) - . р у с сборник (м. р.)
укр звістка (ж. р.) известие (с. р.)
-укр
- особа (ж. р.) рус_ р)
укр. порада=рада (ж. р.) ^овет (м. р.)
339
укр. потяг (м. р.) рус. влечение (с. р.); тяга (ж. р.)
укр. прохання (с. р.) — рус. просьба (ж. р.)
укр. світогляд (м. р.) — рус. мировоззрение (с. р.)
укр. спадщина (ж. р.) рус. наследие (с. р.); наследство
(с. р.)
укр. стан (м. р.) ^ рус. состояние (с. р.)
укр. твір (м. р.) — рус. сочинение (с. р.); произведение
(с. р.)
укр. умова (ж. р.) —>рус. условие (с. р.)
Употребление предлогов
укр. згідно (з чгш? + тв. п.) з умовами контракту —>
рус. согласно {чему? + д. п.) условиям контракта
укр. на той час=в той час (в. п.) ^ рус. в то время (в. п.)
укр. щодо {кого? чого? + р. п.) устрою Росії —>рус. отно
сительно {кого? чего? + р. п.) устройства России
укр. засуджувати на заслання (в. п.); бути (знаходитися)
на засланні (пр. п.) —♦ рус. приговаривать к ссылке
(д. п.); быть (находиться) в ссылке (пр. п.)
Дублеты
укр. живопис=малярство —*рус. живопись
Омонимы
укр. потяг - ■рус. поезд
►рус. влечение; тяга
Синонимы
укр. славнозвісний рус. славный; прославленный; зна
менитый
укр. славетний —>рус. славный; прославленный
укр. знаменитий —»рус. знаменитый; прославленный
укр. навчитися грамоти, навчатися живопису {чого? +
+ р. п.) —»рус. обучиться грамоте, обучаться живопи
си {чему? + д. п.)
340
Урок 24
^ Фразеологические обороты
укр. посідати (посісти) місце (посаду) рус. занимать
(занять) место (должность)
{только ед. ч.) поэзия (род литературы);
{ стихотворение (поэтическое произведение);

{обычно мн. ч.) стихи, стихотворения
укр. збірка (статей і т. і.,);

рус. сборник < укр. збірка віршів {сборник стихов)',
укр. збірка поезій {сборник поэти
ческих произведений)
рус. собрание сочинений •<— укр. збірка творів
рус. ссылка ^ укр. заслання {наказание; место отбыва

ния наказания)
укр. посилання {на источник, книгу и т .п .)
рус. стан (туловище человека, его фигура, талия),

напр.: тонкий стан (тонкая талия);
рус. стан (место стоянки, расположения), напр.:
польовий стан (полевой стан);
рус. состояние, напр.: стан здоров'я, стан неваго
мості, моральний стан (состояние здоровья,
укр. стан состояние невесомости, моральное состояние);
рус. положение, напр.: воєнний стан, сімейний
стан, соціальний стан (военное положение,
семейное положение, социальное положе
ние);
рус. сословие (группа в обществе), напр.:
третій стан (третье сословие)
341
рус. лицо, особа, человек, напр.: дійова особа;

юридична, фізична особа; 20 осіб (дей
ствующее лицо; юридическое, физич-
ское лицо; 20 человек);
укр. особа рус. личность, напр.: посвідка про особу,
роздвоєння особи (удостоверение лично
сти, раздвоение личности);
рус. гром, лицо, напр.: 1 особа однини (1 лицо
единственного числа)
укр. особистий —>•рус. личный, напр.: особиста присут

ність (личное присутствие);
Г
укр. особливий —»•рус. особенный; особый, напр.: особ

ливий відділ (особый отдел), особливе призначення
(особое назначение)
1. Чому Павло 3 друзями йде до музею Шевченка?
2. Коли, де і в якій сім 'ї народився Тарас Шевченко? 3. Де
пройшло його дитинство? 4. Яким було дитинство Тараса?
5. Про що він мріяв? 6. Куди переїхав Шевченко разом з
паном? 7. Як склалося його життя у Петербурзі? 8. Хто став
його наставником? 9. Чому Брюллов просить пана відпустити
Тараса на волю? 10. Які умови поставив пан? 11. Як Брюллов
та Жуковський здобули гроші? 12. Коли Шевченко став
вільним? 13. Де він навчався? 14. Коли Тарас почав писати
вірші? 15. Коли і які твори він видав? 16. Що робить Шевченко
після закінчення Академії?
— 8. К остальной части текста сформулируйте вопро

сы самостоятельно и задайте их своим однокурсникам.
342
Урок 24
- ^ 9. Вставьте в предложения подходящие по смыслу

слова в нужном падеже и числе:
стан, особа, особистий, особливий
1. Сьогодні на занятті ми розповідали діалог в ... .
2. Під час суду потрібна ... присутність свідків. 3. Мій
дідусь був ... людиною. 4. У супермаркеті відкрився новий
відділ з продажу предметів ... споживання. 5. Малий зал
драматичного театру вміщує тільки 50 . . . . 6. В анкеті, яку я
заповнив на новому місці роботи, було питання про сімейний
... .7. Щопонеділка у банку обслуговуються тільки юридичні
... .8 . Після смерті батька родина опинилася у скрутному
... . 9. Свої стосунки з дівчиною Олег вважає ... справою.
10. Після перевороту в країні ввели воєнний ... . 11. При
вході до міністерства треба показати посвідку про ... . 12. За
... на 1 вересня компанія збільшила свої прибутки вдвічі.
13. Під час оперативних дій міліція використала підставну__
14. У складі кожної армії є війська ... призначення.

1. В новое собрание сочинений известного поэта вош
ли все его произведения. 2. Чтобы обучиться иностранному
языку, студенты едут на две недели на практику. 3. В книге
профессора была ссылка на новое произведение выдающе
гося писателя. 4. Поступок юноши казался странным: зачем
уезжать из города, если предлагают такие хорошие условия
работы? 5. Когда создали компанию, должность директора
занял Андрей Петрович, но относительно такого назначе
ния голоса разделились. 6. Во время следствия два свидете
ля рассказывали об опасном преступнике одинаково. 7. По
сле десяти лет ссылки состояние здоровья поэта ухудшилось.
8. Тяга к знаниям всегда руководила жизнью и деятельно
стью знаменитого писателя. 9. Согласно условиям контрак
та, срок окончания работы нельзя было изменить. 10. Отец
343
поставил условие: сын получит все деньги дедушки только

тогда, когда закончит университет и проявит себя в работе.
11. В самой отдалённой крепости уезда солдат прослужил
два года. 12. Его мировоззрение сформировалось ещё в дет
стве под впечатлением книг, которые он с таким восторгом
читал. 13. Никакие запреты и советы не могли изменить же
лания юноши обучаться в Академии художеств. 14. О тяжё
лой болезни брата Иван Васильевич рассказал родственникам.
15. Свою встречу с известным поэтом местный помещик опи
сал на двадцатой странице дневника.
^ .5 ^ и . Расскажите биографию Тараса Шевченко.
12. Прочитайте и переведите стихотворения Т. Шев

ченко, приведённые в качестве дополнительных текстов,
а также вспомните его стихи из «Вводно-фонетического
курса». Опираясь на изложенную выше биографию, про
анализируйте их.
одаткові тексти
Твори Т. Шевченка
Я к б и ви з н а л и , п а н и ч і
(уривок)
За що, не знаю, називають
Хатину в гаї тихим раєм.
Я в хаті мучився колись.
Мої там сльози пролились,
Найперщі сльози; я не знаю,
У У
Чи єсть у Бога люте зло!

Щоб у тій хаті не жило?
А хату раєм називають!
344
Урок 24
Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала.
Свою нудьгу переливала
В свою дитину... В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло... Там неволя.
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
Там матір добрую мою.
Ще молодую, у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі).
Не витерпів лихої долі.
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми.
Мов мишенята. Я до школи -
Носити воду школярам.
Брати на панщину ходили.
Поки лоби їм поголили!
А сестри! сестри! Горе вам.
Мої голубки молодії.
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!
18 5 0
345
Доля
Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
I в школу хлопця одвела
До п'яного дяка в науку.
- Учися, серденько, колись
З нас будуть люде, - ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде? Та дарма!
Ми не лукавили з тобою.
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава - заповідь моя.
1858
346
УРОК 25
♦ Разряды местоимений ♦ Склонение личных

(и возвратного) местоимений ♦ Местоименные
прилагательные ♦ Особенности склонения
некоторых местоимений
Разряды местоимений
Местоимение {укр. займенник) - это часть речи, которая
не называет предметы, их признаки, количество или порядок
при счёте, а лишь указывает на них. По значению местоиме
ния в украинском языке делятся на разряды:
- личные: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони,
- возвратное (не имеет формы именительного падежа, а
также не обладает категориями рода и числа): себе;
- притяжательные: мій (моя, моє, мої), твій (твоя, твоє,
твої), свій (своя, своє, свої), наш (наша, наше, наші), ваш
(ваша, ваше, ваші), його, її, їхній (їхня, їхнє, їхні);
- указательные: той (та, те, ті), цей (ця, це, ці), такий
(така, таке, такі), стільки; у них єсть варианты: отой (ота,
оте, оті), оцей (оця, оце, оці), отакий (отака, отаке, отакі),
а также устаревшая форма местоимения цей (ця, це, ці) - сей
(ся, се, сі);
- вопросительные: хто, що, який (яка, яке, які), чий (чия,
чиє, чиї), котрий (котра, котре, котрі), скільки;
- определительные: весь (вся, все, всі), всякий (всяка,
всяке, всякі), всілякий (всіляка, всіляке, всілякі), кожний
(кожна, кожне, кожні), жодний (жодна, жодне, жодні),
інший (інша, інше, інші), сам (самий, сама, саме и само, самі
и соми), самий (сама, саме, самі); у некоторых из них есть
варианты: увесь и ввесь, усякий и усілякий, кожен, ж оден (и
соответствующие формы женского и среднего рода, а также
множественного числа);
347
- неопределённые: дехто, дещо, хтось, щось, хто-

небудь, що-небудь, який-небудь, будь-хто, будь-що, казна-
хто, казна-що, абихто, абиякий и др.;
- отрицательные: ніхто, ніщо, ніякий, нічий.
Склонение личных
(и возвратного) местоимений
н. я ти - ми ви
р. мене тебе себе нас вас
(до мене) (до тебе) (до себе)
д. мені тобі собі нам вам
3. мене тебе себе нас вас
(про мене) (про тебе) (про себе)
О. мною тобою собою нами вами
м. (на) мені (на) тобі (на) собі (на) нас (на) вас
у личных местоимений основа в косвенных падежах от

личается от основы в именительном падеже. Возвратное ме
стоимение себе склоняется по типу местоимения ти (начиная
с родительного падежа). Если местоимения я, ти, себе в роди
тельном и винительном падежах употребляются с предлога
ми, то происходит перенос ударения с окончания на корень.
н. він воно вона вони

р його його її їх
(до нього) (до нього) (до неї) (до них)
Д- йому йому їй їм
3. його його її їх
(про нього) (про нього) (про неї) (про них)
о. ним ним нею ними
м. (на) ньому, (на) ньому, (на) ній (на) них
(на) нім (на) нім
В сочетании с предлогами у местоимений він, вона, воно,

вони в начале слова появляется звук и, в творительном паде
же н употребляется всегда. У местоимений він, вона, воно в
348
Урок 25
сочетании с предлогами ударение в родительном, винитель

ном и предложном падежах переходит с окончания на корень,
у местоимений він, воно в предложном падеже два варианта
падежных окончаний: (на) ньому, (на) нім.
Местоименные прилагательные
Местоименные прилагательные - это местоимения, со
впадающие по синтаксической функции (выражение при
знака, форма склонения) с именами прилагательными {мій,
твій, свій, наш, ваш, їхній, той, цей, такий, який, чий, котрий
и др). Большинство местоименных прилагательных склоня
ются как имена прилагательные твёрдой группы: наш, ваш,
^ Г Г Г Г Г г
такий, який, котрий, всякий, всілякий, кожний, жодний,

інший, сам, самий, ніякий (и соответствующие формы жен
ского и среднего рода, а также множественного числа). Ме-
Г Г Г Г
стоимение їхній (їхня, їхнє, їхні) склоняется как прилагатель

ное мягкой группы.
Особенности склонения
некоторых местоимений
П рит яж ат ельные местоимения мій, твій, свій склоня
ются одинаково, а местоимения його, її в значении притяжа
тельных не склоняются {його робота, п батьки).
Склонение местоимения м ій
н. мій моє моя мої
р. мого мого моєї моїх
д. моему моєму моїй моїм
3. мій и л и мого моє мою мої и л и моїх
О. моїм моїм моєю моїми
м. (на) моєму, (на) моєму, (на) моїй (на) моїх
(на) моїм (на) моїм
349
Указательное местоимение ст ільки и вопросительное

скільки склоняются как числительное д в а {ст ільки, скільки -
ст ількох, скількох - ст ільком, скільком и т. д.).
Образец склонения вопросит ельных местоимений х т о и
щ о представлен в уроке 13, с. 116.
С клонение ук а зат ел ьн ы х м ест оим ен и й той и цей
Н. той цей те це та ця
Р. того цього того цього тієї (тої) цієї тих цих
А . тому цьому тому цьому тій цій тим цим
3. той цей или те це ту цю ті ЦІ или
или того цього или тих цих
О. тим цим тим цим тією тими цими
(тою) Ц ІЄ Ю
(на)тому цьому (на) тому цьому (на) тій цій (на) тих цих
(на) тім цім (на) тім цім
Независимо от разряда, местоимения, имеющие форму

мужского и среднего рода, в предложном падеже обладают
двумя вариантами падежных окончаний, например: на н ь о м у -
на НІМ, на м о е м у - на м оїм , на т ом у - на тім, на ц ьом у - на
цім и т. п. Местоимение т а в родительном и творительном
падежах имеет два варианта падежных окончаний: т і є ї - т ої,
т ією - т ою .
Поставьте местоимения в скобках в нужном паде

же и числе:
1. На (твоє) місці я не пішов би на заняття. 2. Ми не
були знайомі з (та) дівчиною. 3. (Ці) питань на іспиті не буде.
4. (Мій) братові скоро виповниться 20 років. 5. У (такий) разі
ми краще підемо додому. 6. (Скільки) студентам треба прийти
на змагання? 7. На (цей) ми сьогодні зупинимося. 8. З (їхня)
дочкою завжди щось траплялося у дорозі. 9. Ми чекаємо на
(вони). 10. На (це) повідомлення Андрій чекає вже 2 тижні.
11. У (моя) кімната сонце буває тільки зранку. 12. (Вони) не
350
Урок 25
вірилося, що вони вже вдома. 13. Не треба дорікати (свій)

батькові, адже ще можна все змінити. 14. Про (така) умови
контракту нам не повідомили. 15. На (ця) вулиці немає
(жодна) кав'ярні.
2. Закончите предложения, употребив каждое место

имение в нужном падеже с каждым существительным:
а) 1. Ви не бачили
2. Я дзвонитиму мій, моя, ^ брат, дочка,
3. Ми говорили про їхній, їхня товариш,
4. Я хочу познайомити вас з знайома
5. Як добре сидить це пальто на
б) 1. Це книжка ... ? «- пані, хлопча,
водій, скрипаль
2. Чи я сподобалася . . . 7 ■викладач,
вчителька,
хлопець
3. Чи Ви бачите ... ? той, т а , те подвір'я,
цей, ця, це споруда,
свідок, дівча
4. Ви говоритимете з ... ? • художник,
бабуся,
листоноша
5. Я залишу візитку на ... ? ■стіл, робоче
місце, полиця
351

1. Их появление стало для нас настоящей неожидан
ностью. 2. День рождения нашей дочери мы будем отмечать
20 августа. 3. Сколько лет твоей подруге? 4. Я хочу познако
мить вас со своими друзьями. 5. Кстати, в нашем расписании
занятий нет этой лекции. 6. Все действующие лица в этой
пьесе - подростки. 7. С такими планами на будущее Николаю
придётся много работать. 8. В этом году рабочие требуют от
дельную плату за работу в выходные дни. 9. Мне нужно по
говорить со столькими сотрудниками! 10. Что с тобой случи
лось? 11. В этой части города находится наше любимое кафе:
можно посидеть на улице за чашечкой кофе и пообщаться
со своими друзьями. 12. На встречу с известным писателем
пришло много его читателей: каждый хотел получить книгу с
его личным автографом. 13. Её судьба мало беспокоила этого
человека: он получил приглашение поработать за границей и
уже собирался в дорогу. 14. В наших воспоминаниях город
остался именно таким.
352
Урок 25
- Г \Г
Ук р а ї н а
На сучасній політичній карті світу Україна як незалежна
держава з'явилася 1991 року. Національне свято - День
незалежності - відзначається в Україні 24 серпня. Державний
герб України - жовтий тризуб на синьому щиті. Державним
прапором України слугує прямокутне полотнище з двома
353
горизонтальними смугами синього (згори) та жовтого (знизу)

кольорів. Слова Державного гімну «Ще не вмерла України...»
написав П. Чубинський, а музику - М. Вербицький. Назва
національної валюти - гривня, розмінної монети - копійка.
До складу України входять 24 адміністративні області
та Автономна Республіка Крим. Міста Київ та Севастополь
мають республіканське підпорядкування. Державна влада в
країні розподіляється на законодавчу, виконавчу та судову.
Єдиним органом законодавчої влади є парламент - Верховна
Рада. Президент України є главою держави і виступає від її
імені. Виконавчу владу здійснюють уряд - Кабінет Міністрів -
та система місцевих органів державної виконавчої влади.
А судову владу здійснюють виключно суди.
Населення України налічує майже 46 млн. (мільйонів)
осіб. В Україні живуть представники 128 націй, народностей
та етнічних груп. 46% (відсотків) - це чоловіки, а 56% - жінки.
Густота населення середня: на один квадратний кілометр
припадає понад 70 осіб. Дві третини українців проживають
у містах.
Столиця України - місто Київ, тут мешкають коло
З млн. осіб. Крім Києва, найбільші міста - Харків,
Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя і Львів.
Україна займає площу понад 600 тис. кв. км (тисяч
квадратних кілометрів). Найбільша відстань із заходу на
схід - 1316 км, а з півночі на південь - 893 км. Сусідами
України є: на півночі - Білорусь, на північному сході - Росія,
на південному заході - Угорщина, Румунія та Молдова, на
заході - Польща і Словаччина. На півдні вона омивається
Чорним та Азовським морями. Через води Чорного моря
Україна межує з Туреччиною, Болгарією та Грузією. Загальна
довжина кордонів складає 6500 км, у тому числі морських -
1050 км. Найбільші ріки України (за площею басейну) - це
Дніпро, Прип'ять, Десна, Дністер, Південний Буг і Сівер-
ський Донець.
354
Урок 25
Переважну частину території України - 95% - займають

рівнини, а гірські області становлять всього 5% її теренів.
Найвищою точкою Українських Карпат є гора Говерла -
2061 м, а Кримських гір - гора Роман-Кош (1545 м).
У надрах країни міститься 5% світових мінеральних
ресурсів, серед яких кам'яне вугілля, а також запаси
високоякісної залізної руди. Всього в Україні міститься понад
80 видів розвіданих корисних копалин, що зосереджені у 8
тисячах родовищ.
В Україні переважає континентальний клімат, а на
південному березі Криму він ближчий до субтропічного.
Пересічна температура січня - -1°С на північному сході та
+4°С у Криму, а липня - +19° та +24° відповідно. Природна
флора України нараховує близько ЗО тисяч видів рослин, а
фауна - понад 44 тисячі видів.
Різним регіонам України був притаманний свій шлях
розвитку, тому їм властиві свої етнографічні особливості.
Умовно дослідники поділяють країну на шість етнографічно-
історичних територій: Середню Наддніпрянщину; Галичину,
Карпати і Прикарпаття; Поділля; Полісся і Волинь;
Слобожанщину і Полтавщину; Південь (або Степ).
Український менталітет формувався під впливом
багатьох чинників: передусім географічного положення на
перетині Сходу і Заходу, певних кліматичних умов, а також
складної історії. В українському національному характері
переважають, перш за все, працьовитість та сильний
емоційний зв'язок з рідним краєм, туга за ним, якщо
доля змушує його покинути. Це знайшло відображення у
специфічному елегійному настрої народних пісень, обрядів,
а також поєдналося з іншими рисами національного
характеру, обумовленими оптимізмом, вірою у майбутнє,
життєрадісністю та своєрідним гумором.
355
В словосочетаниях типа 70 человек в украинском язы
ке используются слова людина и особа, которые соче
таются с числительными по правилам, характерным
для употребления числительных с именами суще
ствительными, например: одна людина (особа), двоє
(вісімнадцять) людей (осіб) ...70 людей (осіб) и т. п.
О Словник
адміністративний админи гривня гривна

стративный гумор юмор
виключно исключительно довжина длина
виконавчий исполнитель дослідник исследователь
ный елегійний элегический;
високоякісний высококаче элегичный
ственный емоційний эмоциональный
відповідно соответственно етнічний этнический
відсоток процент етнографічний этнографи
відстань расстояние ческий
віра вера
г
життєрадісність жизнера
влада власть достность
властивий свойственный, законодавчий законодатель
присущ(ий) ный
вплив влияние залізний железный
вугілля уголь згори сверху
географічний географиче здійснювати осуществлять
ский змусити заставить; выну
гірський горный дить г
горизонтальний горизон зосереджений прич.

тальный сосредоточенный
356
Урок 25
кліматичним климатиче поєднатися соедини і м м.

ский объедини І ьсм; соимі*
колір цвет ститься; сбли ІИ гм м
г
копійка копейка полотнище п о л о Iнище
корисні к оп ^ и н и полезные понад 1) над, надо; 2) сим
ископаемые ше; сверх; больш е, более
межувати граничить; меже працьовитість трудолю бие;
вать деловитость
міститися помещаться; припадати приходиться;
содержаться выпадать
надра недра природний природный;
налічувати насчитывать естественный
нараховувати насчитывать; притаманний присущ(ий)
начислять прямокутний прямоуголь
народність народность ный
населения население рівнина равнина
нація нация республіканський респу
незалежний независимый бликанский
обумовлений прич, обуслов риса черта
ленный родовище месторождение;
омиватися омываться залежь
особливість особенность розвіданий прич. разведан
переважати преобладать ный
переважний преобладаю розмінний разменный
щий розподілятися распреде
передусім прежде всего; ляться, разделяться
первым делом рослина растение
пересічний средний; по складати составлять; скла
средственный, заурядный дывать; собирать
перш за все прежде всего специфічний специфиче
південний захід юго-запад ский, специфичный
північний схід северо- становити составлять;
восток представлять
підпорядкування подчине субтропічний субтропиче
ние ский
357
судовий судебный у тому ЧИСЛІ в том числе

сусід сосед умовно условно
тризуб трезубец уряд правительство
туга тоска; уныние; кручина
^ Географічні назви
Автономна Республіка Поділля Подолье

Крим Автономная Рес Полісся Полесье
публика Крым Полтавщина Полтавщина
Азовське море Азовское Польща Польша
море Прикарпаття Прикарпатье
Білорусь Беларусь Прип'ять Припять
Болгарія Болгария Росія Россия
Г
Волинь Волынь Румунія Румыния

Галичина Галиция Севастополь Севастополь
Грузія Грузия Середня Наддніпрянщина
Десна Десна Средняя Над днепрян-
Дніпро Днепр щина
Дніпропетровськ Днепро Сіверський Донець
петровск Северский Донец
Дністер Днестр Слобожанщина Слобожан
Донецьк Донецк щина
Запоріжжя Запорожье Словаччина Словакия
Кримські гори Крымские Туреччина Турция
горы Угорщина Венгрия
Молдова Молдова Українські Карпати Украин
Одеса Одесса ские Карпаты
Південний Буг Южный Буг Харків Харьков
Швдень (або Степ) Юг Чорне море Чёрное море
(или Степь)
358
Урок 25
/ Несовпадение имён существительных в роде

укр. відстань (ж. р.) рус. расстояние (с. р.)
укр. вплив (м. р.) —♦ рус. влияние (е. р.)
укр. вугілля (с. р.) рус. уголь (м. р.)
укр. працьовитість (ж. р.) —»рус. трудолюбие (е. р.)
укр. роелина (ж. р.) —>рус. растение (с. р.)
укр. уряд (м. р.) —* рус. правительство (с. р.)
/ Употребление предлогов
укр. туга за рідним краем, за батьківщиною — рус. тоска
по родным местам, по родине
-7°С: укр. мінус сім градусів за Цельсієм — рус. минус

семь градусов по Цельсию
^ Дублеты
укр. чинник=фактор рус. фактор
^ Синонимы
укр. властивий —>рус. свойственный, присущ(ий)
укр. притаманний рус. присущ(ий)
укр. еередній —* рус. ередний; посредственный

укр. перееічний —*•рус. ередний; посредственный, зауряд
ный
укр. складати рус. составлять; складывать

укр. становити —+ рус. составлять; представлять; устанав
ливать
359
г
укр. налічувати ^ рус. насчитывать
укр. нараховувати —»•рус. насчитывать; начислять
укр. передусім —>рус. прежде всего; первым делом

укр. перш за все —>рус. прежде всего
рус. припадать, приникать, льнуть;
рус. припадать {слегка хромать)',
рус. относиться; приходиться {иметь
касательство)',
укр. припадати рус. покрываться {по поверхности),
<
напр.: припадати пилом (покры
ваться пылью);
рус. приходиться, прийтись по душе,
по сердцу, н ап р .: припадати до
душі, до серця
рус. складывать; укладывать; сжимать

{губы, пальцы)',
рус. складывать, составлять {что-то в
единое целое)',
укр. складати рус. сочинять, слагать {песню, стихи)',
рус. сдавать, выдерживать {экзамены),
напр.: складати іспити',
рус. копить, скоплять {деньги, имуще
ство)
рус. представлять, составлять {быть,

являться кем-либо)',
укр. становити «< рус. составлять, образовывать {являть
ся содержанием чего-либо)',
Г
рус. (/ ставити) ставить, устанавливать,

водружать
360
Урок 25
1. Коли Україна з'явилася на сучасній політичній
карті світу як незалежна держава? 2. Коли відзначається ЇІ
національне свято? 3. Якими є державний герб та прапор
України? 4. Хто є автором гімну? 5. Як називається українська
національна валюта? 6. Яким є адміністративний поділ
України? 7. Яким є державний устрій? 8. Скільки людей
мешкає в Україні? 9. Яким є населення за своїм складом?
10. Назвіть найбільші міста України. 11. Якими за розмірами
є площа та кордони? 12. Хто є сусідами України? 13. Дайте
географічну характеристику України; рельєф, корисні
копалини, клімат. 14. На які етнографічно-історичні території
ділится Україна? 15. Під впливом яких чинників формувався
український менталітет? 16. Які риси переважають в
українському національному характері?
5. Прочитайте предложения, словосочетания числи

тельных с именами существительными запишите слова
ми:
1. У Х-ХП ст. у Києві проживало близько 150 тис.
мешканців. 2. Місто Харків постало в середині XVII ст.
3. Місто Одеса засноване у 1794 р. 4. У 1776 р. вийшла
«Львівська газета» - перший український часопис. 5. У 1834 р.
у Києві засновано університет ім. Св. Володимира (нині -
ім. Т. Шевченка). 6. Перша українська опера «Запорожець за
Дунаєм» С. Гулака-Артемовського була написана у 1863 р.
7. Основоположником української класичної музики вва
жається М. Лисенко (1842-1912). 8. З 1919 по 1934 рр.
столицею України було місто Харків. 9. У 1958 р. на
Всесвітній виставці у Брюсселі фільм О. Довженка «Земля»
(1930 р.) був визнаний одним із дванадцяти кращих фільмів
усіх часів і народів. 10. В Україні налічується понад 20 тис.
пам'яток архітектури, найвизначніщі з яких занесено до
списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
361
6. Вставьте в предложения подходящие по смыслу

слова в нужной форме:
припадати, складати, становити (/ ставити), налічу
вати, нараховувати
1. Нову поему Шевченко ... за два місяці. 2. Влітку на
роботу в п о л і... десять годин на день. З. Нові відділення нашої
компанії ... всього одну десяту частину від їхньої загальної
кількості. 4. Андрій Петренко не ... іспит з англійської
мови, тому його не перевели на наступний навчальний рік.
5. Не треба ... такі умови нашим замовникам; вони можуть
вибрати іншу компанію. 6. Петро ... на ліву ногу, тому не міг
швидко йти. 7. Батько швидко ... речі до валізи та вийшов з
дому. 8. Солдат ... до землі і довго лежав без руху: хотів, щоб
його ніхто не побачив. 9. Все своє життя Павло ... гроші на
квартиру і тільки зараз зміг її купити. 10. Заробітну плату
за місяць нам ... на початку наступного місяця. 11. Дядько
Самійло був справжнім майстром: він ... піч за два дні.
12. Дівчина так ... юнакові до душі, що він не міг дочекатися,
коли знову її побачить. 13. На Україну ... 25% загальної
площі чорноземів усього світу. 14. Ми ... план роботи на
наступний квартал.
7. Объясните по-украински, что обозначают эти со

кращения:
м % тис. до н. е. тис.
км °С ст. млн.
кв. км скор. р- млр.

1. Бывали ли Вы когда-нибудь в Прикарпатье?
2. Полезные ископаемые сосредоточены по преимуществу на
востоке Украины. 3. В прошлом году мы отдыхали в Крыму.
4. Мой отец любит охотиться, поэтому на весь отпуск он уле
362
Урок 25
тает в Западную Сибирь. 5. Львовский университет назвали в

честь известного украинского поэта Ивана Франко. 6. Клима
тические условия могут сильно изменить состояние здоровья
человека. 7. Из-за сильных наводнений нам пришлось рань
ше вернуться из отпуска. 8. Правительство составило план
борьбы с нарушениями общественного порядка на два года.
9. Берега этой речки очень живописны. 10. Не все члены пра
вительства приняли участие в его заседании. 11. Если хоро
шо организовать работу, то можно получать товаров на 15%
больше. 12. Каждый человек в зале знал слова национального
гимна. 13. Наша соседка ухаживает за специфическими расте
ниями, которые привезли её родственники с юга. 14. Высокая
средняя температура июня обусловлена сильным циклоном с
запада. 15. Исследователи отмечают, что люди доживают до
очень пожилого возраста по преимуществу в горах.
9. Составьте список украинских регионов, городов

и рек и покажите их на карте.
^ . 5 ^ 10. Расскажите, ч т о В ы знаете об Украине.
— 11. Самостоятельно переведите дополнительные

тексты к уроку.
363
'Додаткові тексти
Т у г а за б а т ь к і в щ и н о ю
^ ^ Г ^ Г
Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре

почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце
від довгого пробування на чужині? Чи відомий вам такий
психічний стан, коли за один рідний згук*, один образ рідний
ладен буваєш заплатити роками життя?..
У такому, власне, стані я блукав одної весняної днини по
над річкою Прутом, у південній Бессарабії. Якось не тішили
моє око ані розлогі, яро-зелені, порізані блакитними озерцями
та гирлами плавні, що розляглися за річкою в Румунії, ані
жовті, залиті хвилею виноградників по підгір'ю, шпилясті
гори, що тиснуться понад Прутом з сього боку.
Від заходу насувалася чорна хмара, душний вітер
^ Г / ^ ^ /
нахрапом бив об гори, хвилював комиш у плавнях, обривав
виноградне листя та гнав його по чорній, каламутній, немов
поораній хвилями, річці... Лагодилась буря. Але я байдужно
дивився на грізні розрухи натури, не торкала якось мого
серця дика краса південної бурі... Роз'ятрений нудьгою,
затоплений в задумі, плентавсь я тихою ходою берегом річки,
не помічаючи навіть, як чорна хмара обіймала крайнебо,
тихо лізла догори... драгліла вже над головою моєю... І
тільки перші краплі густого дощу, що з глухим гуком упали
’ диап. -, л и х . ф о р м а - звук.
364
Урок 25
на землю серед раптової тиші, змусили мене озирнутися

навкруги, пошукати певного захисту від зливи. Але не встиг
я ще озирнутись гаразд, як по моїх напружених нервах
ударила хвиля рідних, близьких мені згуків. Я виразно почув
журливо-поважний голос української пісні. Що се? У сьому
глухому закутку Бессарабії - пісня моєї країни? Чи не омана
се, чи не хороблива* часом уява моя викликала галюцинацію
слуху?.. Я навіть трохи змішався. Але ні, се не уява: я чую,
як пісня дужчає, здіймається вгору, перекочується могутнім
грюкотом і гине тихим акордом у плюскоті зливи...
Не знаю, чи то з усіма таке діється, чи то лише зі мною,
спраглим усього рідного, тепер далекого від мене, але згуки
пісні, що торкалися мого вуха, лягали перед очима фарбами,
малювали мені з дивною яскравістю цілі образи.
М Коцюбинський
Лебеді материнетва
Мріють крилами з туману лебеді рожеві.
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Загладає в шибу казка сивими очима.

Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.

Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, мов мрії.

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
’ диал. ; л и т. ф о р м а - хвороблива.
365
Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні.
Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,

Лоскотали марево золотим сузір'ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу.

Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмільні смеркання мавки чорноброві

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину.

Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата.

Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі.

Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть.

Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину.

Вибрати не можна тільки Батьківщину.
В. Симоненко
Лесная Г.М.
Л50 Украинский язык для стран СНГ: Учебник. М.: РГГУ, 2010.
368 с.
I8ВN 978-5-7281-1161-0
Д ан н ы й у ч еб н и к о р и ен ти р о в ан н а н ач ал ьн ы й у р о в н ь и зу ч ен и я
у к р аи н ск о го язы ка как и н о стр ан н о го . О н со с то и т и з д ву х р азд ел о в:
« В в о д н о -ф о н ети ч еск и й к у р с» (1 0 у р о к о в ) и « О с н о в н о й к у р с » (1 5 у р о
к о в ). Е го ц е л ь - ф о р м и р о в ан и е у у ч ащ и х ся п р о ч н ы х ар ти к у л я ц и о н н ы х
и и н то н ац и о н н ы х н авы к о в, у св о ен и е и м и о сн о в н о р м ати в н о го к у р са
гр ам м ати к и , л ек си ч еск о го м и н и м у м а, а так ж е р азв и ти е н авы к о в р еч е
вой к о м м у н и к ац и и и о б у ч ен и е ч тен и ю х у д о ж еств ен н о й л и тер ату р ы .
И зд ан и е о твеч ает со в р ем ен н о м у у р о в н ю п р еп о д аван и я и н о стр а н
н ы х язы ко в. О н о у ч и ты в ает о со б е н н о сти о б у ч ен и я язы ку, б л и зк о р о д
ств ен н о м у русском у, и р ассч и тан о н а у ч ащ и х ся, св о б о д н о вл ад ею щ и х
р у сски м язы ко м в о б ъ ём е о б щ ео б р азо в ател ьн о й ш колы .
Д л я н ач ал ьн о го у р о вн я п о д го то вк и сту д ен то в ф и л о л о ги ч еск и х
ф ак у л ьтето в у н и вер си тето в . У ч еб н и к так ж е м о ж н о и сп о л ьзо в ать д л я
п о д го то вк и сту д ен то в д р у ги х гу м ан и тар н ы х ф ак у л ьтето в: п ер ев о д ч и
ков, ж у р н ал и сто в , и сто р и к о в, р еги о н о в ед о в , а так ж е всех , к то х о чет
х о р о ш о зн ать у к р аи н ск и й язы к.
УДК 808.3(075)
ББК81.2Укр. я73
Учебное издание
Лесная Галина Мирославовна
УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК
д л я СТРАН СНГ
Учебник
Редактор
Е, Б, Васильева
Корректор
Л Л . Бурцева
Компьютерная верстка
А.Ю. Ефимова
П о д п и с а н о в п е ч а ть
Ф о р м а т 6 0 X 90
У ч .- и з д . л . 1 0 ,5 . У е л . п е ч . л . 2 3 ,0 .
Т и р а ж 1 0 0 0 э к з. З а к а з Х9 1 6 9 2
И з д а т е л ь с к и й ц е н т р
Р о с с и й с к о г о г о с у д а р с т в е н н о г о
гу м а н и т а р н о г о у н и в е р с и т е т а
1 2 5 9 9 3 М о с к в а , М и у с с к а я п л ., 6
Т ел . 8 -4 9 9 -9 7 3 -4 2 -0 0
О т п е ч ат а н о в П П П « Т и п о гр а ф и я « Н а у к а »
1 2 1 0 9 9 , М о ск в а, Ш у б и н ск и й п е р ., 6

Украинский язык для стран СНГ by Лесная Г.М.

Загружено:

Сведения о документе

Авторское право

Доступные форматы

Поделиться этим документом

Поделиться или встроить документ

Параметры публикации

Этот документ был вам полезен?

Это неприемлемый материал?

Авторское право:

Доступные форматы

Украинский язык для стран СНГ by Лесная Г.М.

Загружено:

Авторское право:

Доступные форматы

ГМ.

Подготовка и издание учебника осуществлены при поддержке

Оформление: Валерий Хотеев

© Лесная Г.М., 2010

Список условных сокращений.................................................. 11

' рок 6 ......................................................................................... 50

Урок 1 2 ............................................................................................... 101

> р о к 1 4 ............................................................................................... 133

Nрок 15............................................................................................... 148

' рок 16............................................................................................... 165

Урок 19....................................................................................... 225

Урок 2 0 ....................................................................................... 241

\ |нмс 22 ............................................................................................... 279

^ |М1К 2.^............................................................................................... 301

^|иік 24 .......................................................................................................... 324

Учебник предназначен для начального уровня изучения украин­

ІІО своей структуре современный украинский язык связан со

< У |)ж и к - бытовая речь, в которой объединены лексические и грамма-

У истоков современного украинского языка стоит Иван Котлярев-

I ііііііная задача автора, предлагающего учебник вниманию широ-

Буквы Названия букв Буквы Названия букв

♦ Алфавит ♦ Сведения об ударении

1111 и ІИІОІ следующие звуки:

Буква Ї, отсутствующая в русском алфавите, обозначает

‘ В дальнейшем такие слова в текстах будут приводиться с двумя лч

іиук о под ударением произносится так же, как соответ-

^ 2. Прочитайте, избегая аканья в безударных слогах:

оу 11ка батько борода ворона

..... ІІМІ ІОЩИС одинаковое значение и в украинском, и русском

— М 4. Добра рада. Робо»-'ха брата. Хто це? Це тато і мама.

Ли і ько отец пан 1) господин, пан;

1. Прочитайте вслух слова, обращая внимание на

1>ук»а I в украинском языке читается как буква и в русском

^ .1. Прочитайте слова:

^ -І. к-лсиий ліс. Який гарний день! Петро - високий?

ІІрощай(те)! Прощавай(те)! Бувай(те)! Прощай(те)!

-^ 5. Переведите слова на украинский язы к:

* Об особенностях пррэоизношения и написания звука и буквы Ї ми

^ V П рочитайте и переведите предложения:

г . •' іиїм Иімке В словах иноязычного происхождения встречается

4. Прочитайте стихотворение и переведите его

Хто це? Це Ваша сестра?

- Яка зустріч! Здрастуйте! Це пан Іван Павленко?

5. Прочитайте диалоги в лицах, потом повторите.

6. Переведите слова на украинский язык, добавив

їмсчіе меня (р. п. от я) твое твоё

МІЙ мой юнак юноша

♦ Согласные звуки ♦ Фрикативный г и

Большинство украинских согласных произносятся почти

1. Прочитайте слова, обращая внимание на пра­

2. Прочитайте слова и переведите их с помощью

Глухие и звонкие согласные

_ ^ з . вчора дівчина мотив

^ 4. Прочитайте стихотворение, обращая внимание

заплела дивну казку любов.

^ 5. П рочитайте диалоги в ли ц ах и составьте свои во­

^ 6. П рочитайте слова, обращ ая вним ание на пра-

иііуііок, казка, ложка, книжка, жовтень, дивний, дивитися,

- 7. Переведите на украин ский язы к:

дзиґар диал. часы легкий лёгкий

Все украинские шипящие смягчаются перед звуком і,

3. Прочитайте слова, обращая внимание на твёр­

4. Прочитайте слова, различая твёрдое и мягкое зву­

• ^ 5. Прочитайте стихотворение, добиваясь твёрдого

Учебник предназначен для начального уровня изучения украин

1. Прочитайте слова, обращая внимание на пра

^ 5. П рочитайте диалоги в ли ц ах и составьте свои во

3. Прочитайте слова, обращая внимание на твёр

4. Прочитайте слова, различая твёрдое и мягкое зву

*Однако у местоимений не всегда последовательно прослеживают

^ 2 8. Прочитайте стихотворение, используя рекоменда

Следует запомнить случаи, когда мягкий знак не употре

^ 1. Прочитайте слова, обращая внимание на отли

* Употребление апострофа в собственных именах, фамилиях, геогра

♦ Удвоение согласных ♦ Употребление гла

' ^ 1. Прочитайте слова, обращая внимание на произ

* Более подробно эти языковые явления будут рассмотрены в «Основ