УКРАЇНСЬКА МУЗИЧНА ЛІТЕРАТУРА

Семен Степанович Гулак-Артемовський

(1813 – 1873)

Композитор та оперний співак. Понад 20 років виступав на сценах оперних

та драматичних театрів. Його творчість: обробки українських пісень,
романси, музика до п'єс; вокально-хореографічний дивертисмент
«Українське весілля», водевіль «Ніч на Івана Купала» та перша українська
опера «Запорожець за Дунаєм». Лібрето написане самим композитором у
співавторстві з відомим істориком М. Костомаровим. Прем'єра відбулась у
Петербурзі 14 квітня 1863 року.

Дійові особи: Іван Карась, Одарка, Оксана, Андрій, Султан .

Танцювальна сюїта з ІІ дії:Перший танець –«Хоровод» (дівчата), Другий

танець – «Гопак» (хлопці), Третій танець – «Чорноморський козак» (дівчата і
хлопці), Четвертий танець – «Запорізький козак» (воїни-запорожці), П’ятий
танець – «Козачок» (виконують всі)

Петро Ніщинський

Псевдонім Петро Байда

(1832 – 1896)

Є автором музичної картини з народного життя «Вечорниці» та обробок

народних пісень: «Ой гук, мати, гук», «Про козака Софрона», «Про Байду»;
романсів «Порада», «У діброві чорна галка», «Дівчинонько, голубонько».

«Вечорниці» Петра Ніщинського

Музична картина з народного життя «Вечорниці», написана як вставна сцена

до 2-ої дії драми Т. Шевченка «Назар Стодоля», в основу якої покладено
народну пісню, танець, обряд щедрування. Текст написав сам композитор.
Композиція «Вечорниць складається з інтродукції і семи сольних та хорових
номерів: пісні господині «Зоря з місяцем», хору дівчат «Добривечір,
паніматко», хору хлопців «Віють вітри».

Найвідомішим номером «Вечорниць» є чоловічий хор «Закувала та сива

зозуля».
 Микола Віталійович Лисенко

(1842 - 1912)

Основоположник української класичної музики. Є автором «Музики до

«Кобзаря», опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч»,
«Енеїда», «Коза Дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна», фортепіанних та
хорових творів.

Опера «Тарас Бульба» Миколи Лисенка

Написана за сюжетом однойменної повісті М. Гоголя, лібрето М.

Старицького. Робота над твором тривала десятиліття (1880–1890), і вперше
була поставлена у 1924 році в Харкові, у 1927 — у Києві, але після смерті
композитора. Пізніше Л. Ревуцький і Б. Лятошинський зробили нову
редакцію опери. Дійові особи: Тарас Бульба – полковник козацького війська ,
його дружина Настя, їхні сини Остап – старший, Андрій – молодший ,
польський воєвода міста Дубно, його дочка Марильця, татарка та інші. Події
відбуваються в Києві, на хуторі, в Запоріжжі, в Дубно у XVI столітті.

Оперета «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка

Написана за однойменною п’єсою І. Котляревського. Дійові особи: Наталка,

Петро – коханий Наталки, Горпина Терпилиха, мати Наталки, возний
Тетерваковський, сільський виборний Макогоненко.

Найвідоміші пісні з оперети «Наталка Полтавка»: «Віють вітри, віють

буйні», «Дід рудий, баба руда», «Ой, під вишнею, під черешнею», «Всякому
городу нрав і права», «Де згода в сімействі», «Чого ж вода каламутна?»,
«Сонце низенько, вечір близенько»,«Ой, я дівчина Полтавка».

Дитяча комічна опера «Коза Дереза» Миколи Лисенка

Написана на сюжет дитячої казки, лібрето Дніпрової Чайки. Дійові особи:

Лисичка-сестричка, Коза- дереза, Зайчик-вуханчик, Вовчик-братик, Ведмідь-
товстолап, Рак-неборак.

Одним з найцінніших надбань української музичної культури є хорова

творчість композитора. Ним написано понад три десятки хорових творів:
кантати «Радуйся, ниво неполитая», «Б’ють пороги», «На вічну пам’ять
Котляревському». Перу композитора належать дуети, романси, понад 600
записів обробок народних пісень.
 Кирило Стеценко

(1882 – 1922)

Композитор, хоровий диригент і музично-громадський діяч, священик. З

1899 року співав у хорі Миколи Лисенка, у якому пізніше був помічником
диригента. В 1903 р. закінчив Київську духовну семінарію і до 1907 р.
навчався в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка. Найвідоміші
твори: кантата «Шевченкові», хорова поема «Сон», дитячі опери «Лисичка,
Котик і Півник» та «Івасик Телесик».

Михайло Вербицький

(1815 – 1870)

Композитор, священик, видатний прогресивний діяч української культури

першої половини XIX ст., представник «перемишльської школи». Є автором
музики до понад 20-ти вистав – «Москаль – чарівник», «Панщина»,
«Верховинці», «Простачка», а також гімну України. Грав на гітарі. До
нашого часу зберігся нотний збірник «Поученіє Хітари», який став першим
подібним посібником в Україні.

М.Вербицький і його сучасник Іван Лаврівський є основоположниками

світської хорової пісні на Галичині. З хорових творів на перше місце
висуваються «Завіщання» на сл..Шевченкового «Заповіту», «Поклін» на сл.
Федьковича, «Жовнір» на сл. Гушалевича.

Іван Лаврівський

(1822-1873)

Композитор, диригент, священик (УГКЦ), представник «перемишльської

школи», автор світських і духовних хорових творів музики до вистав.

Анатоль Вахнянин

(1841 – 1908)

Композитор, письменник, педагог,журналіст, громадський діяч у Галичині,

перший директор Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка у Львові (тепер
Музична Академія). Автор першої в Галичині української опери «Купало»,
багатьох хорів, солоспівів, обробок народних пісень, упорядник шкільних
пісенників та підручників, автор збірки «Оповідання та гуморески».
 Віктор Матюк

(1852 – 1912)

Композитор, священик (УГКЦ), фольклорист. Як композитор, найбільше

відзначився в солоспіві, створивши майже 50 пісень в цьому жанрі. Його
«Веснівка» (кантата «До весни») увійшло до золото фонду української
вокальної музики.

Остап Нижанківський

(1863-1919)

Композитор, священик УГКЦ (капелан), диригент, педагог, збирач народних

пісень, організатор музичного життя Галичини, батько композитора і
піаніста Нестора Нижанківського. Автор романсів, хорів, солоспівів,
колядок, фортепіанних творів.

Денис Січинський

(1865 – 1909)

Композитор, є автором опери «Роксоляна», кантат «Лічу в неволі» та «Дніпро

реве», збірок пісень «152 українські народні і патріотичні пісні» та
«Популярні пісні для дитячих голосів», пісні «Чом, чом, чом, земле моя», яка
стала народною.

Яків Степовий

(1885 – 1921)

Справжнє прізвище Якименко. Є автором вокальних збірок «Барвінки» та

«Пісні настрою», дитячих вокальних збірок «Проліски», «Малим дітям»,
«Кобзар», а також «Прелюду пам’яті Шевченка» для фортепіано.

Микола Леонтович

(1877 – 1921)

Хоровий композитор, є автором понад близько 200 обробок народних пісень

для хору («Щедрик», «Дударик», «Пряля», «Мала мати одну дочку»),
оригінальних творів для хору «Легенда», «Літні тони», «Льодолом», «Моя
пісня» та опери «На русалчин Великдень».
Опера «На русалчин Великдень» Миколи Леонтовича(незакінчена). Закінчив
Мирослав Скорик до 100-річчя від дня народження М. Леонтовича.

Дійові особи: козак, дівчина, старша русалка, ворожка, русалки, хлопці,

дівчата.

Віктор Косенко

(1896 – 1938)

Композитор та піаніст. Найвідоміші твори: «24 дитячі п’єси для фортепіано»,

«11 етюдів у формі старовинних танців» для фортепіано, де втілив
оригінальну ідею: в основу старовинних танців композитор поклав мелодії
популярних українських пісень «Сонце низенько», «Гречаники», тощо.

Станіслав Людкевич

(1879 – 1979)

Композитор, фольклорист, музикознавець, педагог, довгожитель Львова.

Доктор музикознавства. Є автором опери «Довбуш», симфонії – поеми
«Кавказ» за твором Т. Г. Шевченка(за яку був удостоєний Державної премії
України ім. Т.Шевченка), фортепіанних та хорових творів. Його іменем
назване Львівське музичне училище.

Левко Ревуцький

(1889 - 1977)

Композитор, є автором двох симфоній, вокальних збірок «Сонечко» та

«Галицькі пісні», поеми-кантати «Хустина».

Борис Лятошинський

(1895 – 1968)

Композитор і диригент, один із основоположників модернізму в українській

класичній музиці. Є автором симфоній, опери «Золотий обруч» за повістю І.
Франка «Захар Беркут», кантати «Заповіт».
 Василь Барвінський

(1888 - 1963)

Композитор, піаніст, диригент, організатор музичного життя Галичини..

Визначний представник української музичної культури XX століття з

трагічною долею, «композитор без нот», як сам себе назвав В. Барвінський
(рукописи його творів були спалені більшовицькою владою, а його з
дружиною було вислано у мордовські табори)

Є автором творів для фортепіано («Наше сонечко грає на фортепіані»,

«Колядки і щедрівки», «Українські народні пісні для фортепіано»,
«Українська рапсодія»), хорових та оркестрових творів.

Його іменем назване Дрогобицьке музичне училище.

Роман Сімович

(1901 -1984)

Композитор,професор Львівської консерваторії, автор балету «Сопілка

Довбуша», семи симфоній, творів для фортепіано з оркестром, струнних
квартетів, романсів, пісень.

Микола Колесса

(1903 - 2006)

Львівський композитор, диригент, довгожитель Львова.

Засновник української диригентської школи. Є автором двох симфоній,

сюїти «В горах», фортепіанних творів, підручника «Основи техніки
диригування», який і до сьогодні залишається настільною книгою для
студентів.

Євген Козак

(1907-1988)

Композитор, педагог, мав багато звань та нагород. Автор театралізованого

концерту «Буковинське весілля», хорів, пісень, романсів, музики до вистав.
 Анатолій Кос-Анатольський

(1909 – 1983)

Львівський композитор, Народний артист України. Є автором балетів

«Хустка Довбуша», «Сойчине крило» (за Франком), відомого пісні-романсу
«Ой ти, дівчино, з горіха зерня» на слова І. Франка, пісень «Коли заснули
сині гори», «Солов’їний романс», «Зоряна ніч», творів для фортепіано та
інструментальних концертів.

Мирослав Скорик

(народився у 1938 році у Львові). Сучасний композитор та диригент. Герой

України. Є автором опери «Мойсей», «Карпатського концерту» та
«Гуцульського триптиху» для симфонічного оркестру ( музика до фільму
С.Параджанова «Тіні забутих предків», що входить у десятку кращих
фільмів всіх часів і народів), балету «Каменярі», концертів соло для різних
інструментів з оркестром, «Мелодії» для скрипки з оркестром, великої
кількості камерно-інструментальних творів, фортепіанних та вокальних
творів, музики до кінофільмів.

Євген Станкович

(народився у 1942 році). Композитор, голова Національної спілки

композиторів України з 2005 року, Герой України. Є автором фольк-опери
«Коли цвіте папороть», балетів «Володар Борисфену», «Княгиня Ольга»,
«Ніч перед Різдвом», камерних та оркестрових творів.

Віталій Губаренко

(народився 1934 році). Композитор, член Спілки композиторів України. Є

автором опери «Згадайте, братія моя» за творами Т. Шевченка, моноопери
«Листи кохання», балетів, творів для оркестру.

Леся Дичко

(народилася в 1939 році) Композитор, народна артистка України, лауреат

Національної премії України імені Тараса Шевченка, кавалер орденів святого
Володимира ІІІ ступеня і Княгині Ольги, лауреат мистецької премії «Київ»
ім. А. Веделя. Її твори широко представлені на хорових фестивалях,
конкурсах та у концертних програмах світу. Найвідоміші кантати «Червона
калина», «Пори року», балет «Досвітні вогні».
 Віктор Камінський

(народився в 1953 р.). Композитор,педагог, автор першого в Україні

посібника «Електронна та комп’ютерна музика». Автор великої кількості
вокально-симфонічних творів, двох симфоній, камерних творів,
фортепіанних творів, музики до театральних вистав. За симфонію-кантату
«Україна. Хресна дорога», ораторію «Іду. Накликую. Взиваю…» та «Акафіст
до Пресвятої Богородиці» удостоєний Національної Премії ім..Т.Шевченка.

Володимир Івасюк

(1949 – 1979)

Композитор і поет, Герой України. Один із яскравих творців української

естрадної пісні. Написав 53 інструментальні твори, музику до кількох
спектаклів. Скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі,
майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Є автором 107
пісень, багато з яких стали дуже популярними: «Червона рута», «Водограй»,
«Я піду в далекі гори», «Два перстені», «Пісня буде поміж нас», «Балада про
дві скрипки», «Балада про мальви».