Варіант ІІ

Теоретичне завдання:
1. Наведіть і опишіть 3-4 принципи і методи наукового пізнання, які ви будете
використовувати як методологічну базу у вашій дисертаційній роботі. Аргументуйте свою
позицію.
У нашому дослідженні ми плануємо використовувати ряд принципів та
методів наукового пізнання. Серед принципів варто зупинитись на принципі
зв’язку і розвитку та принципі об’єктивності. Принцип зв’язку та розвитку
базується на ідеї численних властивостей кожного об’єкта, які він ніяк не може
реалізувати повною мірою у одновекторній взаємодії. Свою справжню сутність
предмет може розкрити лише через зв’язок із іншими об’єктами. Оскільки,
об’єктом нашого дослідження є документообіг у освітній сфері, то вказаний
принцип дозволить нам розкрити проблемні питання дослідження, елементи
єдиної системи, допоможе виявити роль окремих частин документообігу,
алгоритми їх роботи. Принцип об’єктивності – це один із головних принципів
будь якого дослідження, який вимагає високого рівня професіоналізму та
етичної свідомості від дослідника. У нашому дослідженні це важливий
принцип, адже воно має соціальне спрямування. Воно може бути легко
скомпрометоване, як таке, що відстоює окремі інтереси чи демонструє певні
упередження.
Серед методів нашого дослідження, слід відзначити наступні: метод
аналізу та метод абстрагування. Метод аналізу – це свідомий поділ предмету
дослідження на окремі складові частини із метою їх детального вивчення.
Система документообігу освіти являє собою комплексну та багаторівневу
структуру. Багатократний її поділ на окремі елементи дозволить вивчити їх
слабкі і сильні сторони, визначити важливі зв’язки, сформувати уявлення про
способи їх вдосконалення. Метод абстрагування – це метод відокремлення від
певних властивостей та характеристик об’єкта, щоб зосередити зусилля на
безпосередньому об’єкті дослідження. Тематика нашого дослідження не
охоплює документообіг усієї освітньої системи. Безпосереднім об’єктом є
електронний документообіг закладів загальної середньої освіти. За таких умов,
виникає потреба у відокремленні окремих елементів під час проведення
дослідження, у визначенні першочергових і другорядних частин, із чим нам
допоможе метод абстрагування.

Творче завдання:
2. Як ви розумієте наступні висловлювання? Аргументуйте свою позицію: «Наука ніколи не
виявляється абсолютно істинною. Вона ніколи не вирішує проблему, не поставивши з десяток
нових»(Б.Шоу).
Дане твердження Бернарда Шоу є дискусійним, як і власне сама його
творчість. Перш за все невідомо, якою термінологією послуговувався автор, яке
саме значення закладене у поняття «наука», «абсолютна істина»,
«проблема»(Наукова проблема? Суспільна проблема? Проблема на рівні ідеї?).
Можна припустити, що головна ідея висловлювання – це скарга(можливо
цілком жартівлива) на нескінченність наукових пошуків. У контексті Б.Шоу,
такий підхід виглядає дивним і недостовірним. Він був інтелектуалом,
людиною близькою до науки, автором-уособленням мінливої епохи
модернізму. Б.Шоу не міг не знати, що ідея «кінцевого результату» це
середньовічний концепт із нотками есхатології. У ХХ столітті вже були
прийняті ідеї циклічності і нескінченності людської історії. Якщо
відсторонитися від термінологічної невизначеності й розглянути власне ідею
виразу(хай навіть через суб’єктивну призму), то можна виявити наступне.
Автор зосереджує увагу на одному із наслідків наукового пізнання – появі
нових сфер для досліджень. Як аргумент тут варто зазначити, що Шоу
використовує вираз «поставивши нові», тобто виявивши нові, а не створивши,
тобто зображає науку у позитивному ключі. Одночасно тут можна навести дві
аналогії. Перша «Я знаю, що я нічого не знаю» Сократа. Друге – крихітність
обсягу знань відомих людству перед невідомим. Чи закладав автор якусь із
подібних ідей у своє твердження – невідомо. Окремо варто додати, що пошук
абсолютної істини не притаманний науці сучасного зразка, яка почала своє
формування ще у ХІХ столітті. Наука функціонує за давно узгодженою схемою
«постановка проблеми – шляхи вирішення – дослідження – результат». Ні у
конкретно взятій області, ні у загальному історіософському вимірі наука не
прагне до пошуку абстрактної «істини». Вона вирішує безліч завдань
одночасно і практичних, і теоретичних, але конкретних. «Постановка десятка
нових» проблем не означає не вирішення першочергової.
При критичному розгляді твердження видається популізмом, класичним
крилатим виразом, який спирається на знайомі поняття, проте більш
зосереджений на правильності подання власної ідеї, ніж на грамотному
розкриті уже використаних. У певному сенсі, подібні цитати можна сприймати,
як ще один прояв кітч-культури, яка швидко завоювала популярність у ХХ
столітті.