Н. Истршгь.

СКАЗАНІЕ

иіііі.іШ ііігі, н і г т і і
ФОНДЫ ГОСѴДДРСТВЕННОИ Б ІІВ - 1
ЛІІОТЕКИ СССР ИМЕНИ В . И.ЛЕИИНА
ЯВЛЯЮТСЯ ЦЕННЕПШІІМ ІІЛЦІІО-
ИЛЛЬНЫМ ДОСТОЯНИЕМ СОВЕТСІ О-
ГО ИАРОДЛ - БЕРЕГИ ТЕ ИХІ

І Іе делайгс иикаких нометок и не полтер

кивайте текст. ІІс перетибайтс книгу в кореш-
кс. не загибайте углы .іистов
*
Віш мателыю просматривайте книгу при
ііолученніі. Сообщите о замсчешіых яефектах І іи ід о в а н іе с г тремя ириложеніяни
библиотекарю иемелленио.
-X-
Н с выиосите кііигн п журиалы из чита.іь-
ііого зала в йуфег, куріітелыіую комнату іі
д рупіс места общего пользоиашія
X-
Кіпіги, получеиные по междубиблиотечпо-
му абонементу, могут бы п, испольэоваііы Ш ш
только в читалыюм залс.
-X-
Возвращ айте к н и п у . устаиовленные сроки.

В случае иііфекционного заболеваиия з

квартире абонгнт обязан сообщить об это.м е
Ьнблнотску.
*
Л ица, вшіовные в злостной порче и хшце-
шіи кііиг, отвечают ио суд у в соответствии с
Постаирвлением СМК Р С Ф С Р от Н сентября
1934 года «Об отвстствеіш остн за сохранность
к ііііж ііы х фондов».
М О СКВА.
і :і о г р а іI я Э. Л и с с к ѳ р а и Ю. Р о к а к а
ІЬялннжсіікл. Крсстовдадвиж. пср., д. Лиссиеря.
1808 .
 ^ 8 іЛ г
I I ;4 -;і ‘Е ‘й 2 " •- ^ е .3 «_ 5
;! } = ' [* 2 • ! '« '1 'І ! 5 «'■
5 . Н І ^ •Ч.- і Ь ; в
І З ? . 1* Л Ч * в Г ? | і | !* і
Т '. ! і Г і -1 Ш . г
а .г Е « 1 8 _ з I

8 .1 1 5
-ч * '-я
1 14 4 4 Д О
5 л о х * <
I М ! 13 «5 Ѵ4» О Б ? * ** < * 5 ~ 5
< ■ » Л«Р«.™ . т р д а ;1 С л а м іо м І к „ім с с і і Ии ! I 3 1 * 4| л |
<1 ? ;* >< % «_

V ; '2 ^ 'е
Лріем огвадсваъ О вщ естй ,). «свовскоиъ ІІ I* І_ і2 :| * И М - *
<* ■х" ?• Е ,1 1 15
: Г - І ' 1! І ? “
М гІ Ш & ,5 1 1 1 »

"іи ж ім т е м . грсфннл

аарствѣ.
обт. Индѣйскомъ
І '5 I :5* И 1

В. М. Истрина: Сказаніе
'Г І \ І 1 Д . Т

Т ‘і - Г 4
! Н 1 Т
..| « У Г . ? І
- Г ^ Р П ;
*М I

статьѣ
Къ
 Сназаніе объ Индѣйсномъ царствѣ.
Члена-корреепондента В. М. Иотркна.

Н а с то я щ ее нзслѣдованіе являотся дополненіемъ мооЯ работы но нсторін А лексан-

дрін в ь древнеіі русской литоратурѣ. Въ свосмъ изслѣдованін я пришелъ къ выводу,
что псевдокаллнсфоновская Алоксандрія, постепенно дополняясь, к ъ X V вѣку выли-
л ась въ прочно устаповнвшуюся особую редакцію, которую и назвалъ „второю редак-
ціеЯ“ п которап вошла въ составъ Е ллннскаго н Рнмскаго лѣтописиа второЯ редакціи.
В ъ числѣ многнхъ дополиеніЯ втораи редакція Александріи воспрнпяла въ себя и С ка-
запіо объ ИндѣЯскомъ нарствѣ. Главнаи точка опоры, иа котороЯ стронтся всо моо
настоящее нзслѣдованіе н предлагаются нѣкоторые выводы, является имопно въ текстѣ
С казанія, пошодшемъ въ Александрію. Э то гь токстъ Сказаніп я признаю за дровнѣйшіЯ,
представляющіЯ собою первую родакцію С казапія. Х отя къ моему изслѣдованію объ
Алексапдріи н приложенъ текстъ второЯ редакцін оя по рукопнси Ы осковскаго Чудова
монастыря, однако, въ внду важпостн АлександріЯскаго токста и удобства, я нахожѵ
пужпымъ нриложить к ъ настоящему нзслѣдованію токстъ вошедшаго въ Александрію
Сказапія по спнску Еллннскаго лѣтопнсца, прнпадлежащаго Московскому Публичному
Ы узею , изъ собранія Пнскарова, .V 5 9 7 — см. прнложеніе I . В ъ самомъ же нзслѣ-
дованііі я пользуюсь текстомъ нзданноЯ мною Александріи.
Цзъ сни сковъ Сказанія п нмѣлъ слѣдующ іе:
I . Сніісокъ ІІеторбургскоП духовноЯ акадомін нзъ Кирил.іо-Бѣлозерскаго мона-
стыря Д“ 1 1 — 1 0 8 8 , X V вѣ ка. ІІо этому списку С казаніе напечатапо акад. А . Н. В е -
селовскнмъ нъ ирпложенін ісь своому нзслѣдованію о Дюкѣ Степановпчѣ (ІОжно-рус-
скія бы.лины, V I, 1 8 8 4 г .) . У меші отмѣчается буквоЯ К.
I I . Спнсокъ М осковскоЯ духовноЯ академін, н зь Ііолоколамскаго мопастыря,
Л” 3 0 9 , втор. полов. X V вѣ ка, в ъ восьмушку; рукопнсь представляотъ собой канонннкъ,
а порвыо сомь лнстовъ заняты Сказаніомъ. В ъ Памятпнкахъ Древной П нсьнепностн,
вынускъ I I I , 1 8 8 0 г . (извлеченіе изъ протокола засѣд. Комнт. Обіц. Люб. Д р. Пнсьм.
■1 апр. 1 8 8 0 г .) паночатано Хрущовымъ Сказаніо объ Индѣйскочъ царствѣ по рукописп
Волоколамскаго моиастыря, іінмеино пзъ канош ш ка; .V: рукоппси не указан ъ . ІІрн бо.іь-
июмъ сходствѣ с ъ токстомъ рукопнсн .V; 3 0 9 , текстъ Сказанія, нздаинаго Хруіцовымъ,
имѣстъ и отлнчія отъ пого, так ъ что можно было думать, что Хрущ овъ издалъ Сказаніе
нзъ другого канониика. ІІо в с ѣ мон поііски оказались тщетпьшн — другого канонника
с ъ Сказаніомъ объ Индѣйскомъ царствѣ въ рукопнсяхъ Волоколамскаго монастыря не
окіізывастсн. Нсіяшш поэтому пичого о рукоііисп, нзт. юітороЛ Хруіцопъ нздіілъ Скязиміс, нспін тск ст а. Разлнчіо мсжду родакціямп можио ііндѣть ужо изт. титула просвнтора
п нмѣя оспопаіііо д у я а т ь , что это н ость то самоо Сказапіс, котороо ііомѣіцоно пъ капоіі- Іоаип.ч, когорымъ иачшіаотся ннсьмо. В ъ нсрноіі родакціи (по /а г п к о дроішШ
ш іісІіЛ; 3 0 0 , только побрлжпо ііздаішоо, и иахожу ііужін.імі. нздать Сказаніо нзт. кішоіі- токсгі.і *) титулъ тінсоіі ; Іоііашіся ргсзЬіІог, роіонііа о і тігіи іо 1>сі о і ііонііиі нозігі
ііика Л:' 3 0 0 , ст. собліодоншмт. ііраііоніісяпііі и всѣхт. оіпнбокт., указапъ вт. прнмѣ- •ісяіі Сіігіяіі. 'ііонііиня (Ісіііііиаиііиін; затѣмъ по второЛ род. (и о Иіігнкс ннторно-
чан іяхъ пѣрноо чтопіо. В ъ своомъ нзслѣдоііаніи н имѣю іп, ннду нмонно ого; обо- лнцііі Л) нослѣ слова Сіігізіі добавлоно гс« гсцніи, а въ трѳтьоЯ род. (но йагпісс
эначпотся чроэт. II. ІІо прапошісанію синсоіп. иріінадложнгі, к ъ бѣлорусскому ппсьму. иіггорн. 1і) къ отому иослѣдиому добавлсио Ісггсн оги ш ; чотнортая рсд. (но /агиісо
I I I . Списокъ нзі. собрапін Уидолі.сішго .V 0.32, наіючатаиъ г. Паталипымъ піітсрн. С ) яііляотси сіімоііі нолноііі: іо іі . рг. роісиііа Псі е і (Іоиі. ііоаі. .Тся. СІіг.
нт. прпложічіін къ нзслѣдоіііінію (!ки:і;інія обт. Мндѣііскомъ царстпѣ; обознач. чрозт. У . гох гсй . Іс г г . с і (Іонііші.ч ііоіп. иніѵсгяао Ісггао ; нятая и шостая родякцін (н о /а г н к о
I V . СнподалыіоП Ііибліотоки .V 5 7 7 , X V II вѣ к а, папочатаіп. въ Лѣтописяхъ рус- ішторн, I) н Е ) только ішдоизііѣпіногь тнтулъ, ио нріібянляи ннчсго.
скоіі литарат. п д ровн., т . I I , кпига <І-я, 1 8 5 9 г . , отд. I I I , стр. 1 0 0 — 1 0 5 ; обознач. Отлнчіо родикціи А о гь дровноіі состонть ігь нодробномъ опнсанін собиранія
чрозъ С. норца (§й 2 5 н 2 6 ) . Нъ дропнсіі род. о собнранін норца сказано т а к ъ : зосі сшіі
V . Спнсокъ изъ собраиія Упдольскаі-о .V ІЗОГі, X V II вѣ к а, лист. Н4— 8 8 ; обозпа- рірег піаііігсисіі, ясссшіппіиг нсінога е і аогрснісія Гивісиісз іиігапі саѵогиая яная оі
чаотсіі чрозъ У \ Ішіс охси іііііг рірсг ііс агЬиэсиІія с і іісзіссіііипі соі|ИІІнг. ясіі <|ішіііог соі|иаІиг, ниііііз
V I . Списокъ М осковскаго ІІубличнаго Музоя, изъ собрипія ІІискаропа, Л? 5 8 8 , схіганеиз ясігс репніііііи г. В ъ род. Л вмѣсто зтого иодробиоо оннсапіо. Т а къ какъ
X V I I вѣ к а , лнст. 1 0 4 — 1 1 0 ; обозначаотся чрозт. II. это мѣсто им ѣсп, значсніо но отноніоиііо к ъ слііііянскому токсту С казаиія, то я па
V II. Сннсокъ М осковскаго ІІубличнаго Музгаі Л- 3 1 4 В , X V II I в . , лист. 2 1 8 — 2 2 1 ; исмъ остиповлюсь въ своомъ мѣстЬ. Родакція іі удсржнііаотъ вотаику рсдакцін Л
укизалія иа ного дѣлаютси особо. н со сносіі стороны имѣеп. добаплоніо, котороо въ ноіі номѣщоно въ самомъ
V II I. ПубличпоП Іінбліотоки, изъ собрянія Толстого, II о тд., .V* 1 0 1. Е с т ь ощо коицѣ ІІосл яііія, иослѣ .................. — ато опнсапіо второго дворца иресіштера. То
въ ІІублпчпоП Ііибліотскіі спііски Скизинія, но иоспользоііаті.ся іім іі мнѣ по прнпілосі.. обстоятелі.стіш, что опнсаніо іпорого днорца нъ отоіі родакцін номѣіцоно нослѣ за -
В ъ заключоніо высказано иѣсколько сообраиіопііі относитслыю сіш ска Сказапія к.иочоііін ІІосланііі, ініжііо но своому отиоіионііо къ славянскому тексту Скязапія, н
изъ Ііѣлградскоіі ііародиоіі Іінбліотски, породаниаго мнѣ Л1. Н. Сиораііскимт. и папс- я остаиовлюсь н а исмъ въ своомъ мѣсгЬ, а поіса замѣчу толысо, что симоо иомѣ-
чатаншіго ігь іірнложопін III. іцоиіо оніісііііін второго диорціі нменио нослѣ ужо окончинія нисьма указы ваетъ на
До с ііх ъ поръ ........................... . ііо-норвыхъ, с і. какого языка норс- болѣо иоздиео ііоянлсіііо рсднкцін И: она но могла яъ инду этого быть нерво-
водопо Сказапіс обт. ІІндѣііскомт. царстнѣ — ст. ліітинскаго илн гречсскаго, н во- началыюіі. Э т а родикція бы.іа особенно раснростряпона: Ц арнко зпаетъ ;ітоЛ рсдаісцін
вторы хъ, — можио лн разлнчать рсдакціп іп. Сказіінін. ІІрсідложнті. пѣсколысо со- 2В руконнсеЛ. Рсдакція С удержняисті. добавленін редакцііі Л н В , нрн чомъ до-
ображопШ н дать ііоныіі маторіалъ для рѣиіопін отихъ вопросоііъ я н нмѣю въ виду башюніо рсд, 11, оннсаніе иторого диорца, помѣіцаетт. н ь среднпѣ Посланія, тот-
иъ иастояіцомт. нзслѣдоііанін. чяст. за оппеаніомт. псрнііго днорци ( ^ 7 0 — 9 4 ) ; ііндна, слѣдоіителыю, лнтературная
обработка ІІослянія. Добан.іоиія собстііонно этоЛ редакціи доволыю іісликн. Во-и ер-
вы хъ , яилнетсіі уиомннаиіс о нечистыхъ пародахъ, заиортмхъ Л.лоіссандромъ М аке-
донскішъ мсжду гора.чн, при чсмъ сказаніо эго помѣщоно вт. тоЛ ііерсін, ігь котороЯ
ианертыо нечистые народа имѣю гь эсхатологическоо значеиіе. ІІресвнтері. Іоаннъ раз-
I.
сказыііиогь, что этп народы питаіотся только мясомъ людой, а нотому онъ и хъ водить
ІІзслѣдоііаніо русскаго Сказаніи объ ИндѣЯскомт. царствѣ ігі. нпстояіцоо нрсмн нротнвъ враговъ, которыо н иожнрінотся этнми ночнстыми народими. Слова нросви-
зпачитслыю облсгчаотсн, благодиря ііроносходнымъ нзслѣдоііинііімт. н нзданік) Царико*). тери о ночнстыхъ народихъ, что онн, зісиі ірііііаш ргорііеіа ргпрііеіаѵіі, ргорісг зиая
/ а п ік о ризсмотріілт. 0 7 рукопнсоіі латинскаго токста ІІосл тіін прсспитора Іоанна, аЫншііиііІіпнсз ніш сгиііі іп іініісіо. яеіі ІІепя ш іііеі зирег спз іц и ст ііо сасіо (§ 2 0 ) ,
изъ которыхъ дровнѣіііііія относятси к ъ X I I иѣку. 11ъ латинскоіі іісрсіи ІІослиніс нрс- даю ть осионаніе заклю чать, что этотъ эпизодъ виесонъ не нзъ сказаніЛ объ А л с-
сіштера выдоржнло шость рсдакцііі, ири чсмт. г.іавноо отлнчіо каждоіі послѣдуіоіцоіі отъ ксііндрѣ М акодоискомъ, какъ думаотт. Ц арп ко**), а изъ иакого-нибудь другого нсточ-
нродыдущоЛ состояло ігь донолнопіяхъ п, лнпіь ігь очсні. иомиогихі. случаяхъ, ігь измѣ-

) Л буяу і№3і.інііть лптняскііі рсдакцін ІІосліінііі, шільауясь ііизіпііііііип Хагпкс:

■>) Ічтігкіі Хітіке, І І і т Рііо яіп г Лсіііашісія, оі-.чіс. сііііі х ѵ о ім А Ы іа ш ІІ., ІЯ7СІ— 7 » г I ) дрспнШ т с в с г ь , 2 ) рсд. А ., 3) рсд. I!., 4) рс-д. С ., 5) рсд. 1)., 0) рсд. і1'. Т ск ст ь ІІославія
Лнті-.ратуріі ...... .. і> ІІсісяанін нрсснитеріі укаяаиа Л . //, ікссловеким ь — ІОжсиі-русскііі н йуду іінтоішть такжс но его іиідаиію, подьауясь сго ііодраздѣіенівііъ на §§.
былнны, V I, стр. 173. ' ) Х ат ііе, I, 00.
оказываотся. ІІе зиая поэтому ішчсго о руконііси, іізъ которой Хруіцовъ издя.лъ Сказаиіс, нспіи тѳ кста. Различіѳ мѳжду рсдакціпмн можно вндѣть ужо изъ тнту.ла просвнтора
и имѣя основаиіо лумать, что это н есть то самоо Сказаиіо, котороо помѣщвно въ канон- Іоанпа, которымъ начпнается пнсьмо. В ъ норвой родакцін (по 2 а п ік о древпій
ішкѣ .V* 3 0 9 , то.лько нобрежно нзданное, я нахожу нужиымъ нздать Сказаніѳ нзъ каііон- токстті)" ) тнту.лъ такой : Іоііаппез ргезЬіСег, роіепііа е і ѵ ігіи іе І)еі еЬ (Іотіп і позігі
ннка .V 3 0 9 , с ъ соб.іюдепіемъ правописапія н вс-Ьхъ ошибокъ, указавъ въ нрнмѣ- .Гезн СЬгізіі. [ііогпіиив (Іотіпапііипі; затѣмъ во второй род. (по 2 агпке нпторпо-
чаиіяхъ вѣрпое чтеніс. Въ своемъ нзслѣдовапіи я имѣю въ внду пмонно ого; обо- ляція А ) послѣ с.лова СЬгізІі добавлено ге х гевиш , а въ трстьеіі род. (по 2агпке
значается чрезъ В . ІІо правописанію спнсокъ принадлежнгь къ бѣлорусскому ппсьму. нптерп. I!) къ этому нос.лѣдиему добав.іѳпо Іе гг е н о г и т ; четвертая ред. (по 2агп ке
III. Сішсокъ нзъ собрапія Ундольскаго .V? 6 3 2 , напочатапъ г. Баталипымъ нптерп. С ) являотся самою полною: іо іі. рг. р о іе т іа І)еі е і (Іопі. ііові. Дсз. С Ьг.
въ прнложепіи къ изслѣдованію Сказапія объ Индѣйскомъ парствѣ; обозпач. чрезъ У . ге х гс(5. Іе гг . е ! ііопііішз ііоиі. иіііѵегаае Іеггае; иятая н ш естая рѳдакцін (ио /а г п к с
IV . СнподалыіоП Библіотекн .V; 5 7 7 , X V II вѣ к а, напечатанъ въ Л ѣтопнсяхъ рус- ннтерп. I) н Е ) только видоизмѣняютъ титулъ, нѳ прнбавляя ничего.
ской лнтерат. и д р евн ., т . I I , кннга 4 -я , 1 8 5 9 г . , отд. I I I , стр. 1 0 0 — 1 0 5 ; обознач. Отлнчіо редакцін А отъ дрѳвней состоитъ въ нодробномъ опнсаніи собирапія
чрезъ С . перца (§§ 2 5 н 2 6 ) . В ъ дровнсй ред. о собнрапін порца сказано т а к ъ : зей сиіп
V . Спнсокъ нзъ собрапія Ундольскаго Л- 1 3 0 6 , X V II вѣ ка, лист. 8 4 — 8 8 ; обозна- рірег ш аіи гезсіі, ассеш іііпіиг пешога с і зегреиіез йікіенісз ін ігані саѵегпаз зиаз <4
чается чрезъ У*. іипс охси іііи г рірсг <Іс агЬизсиІіз е і іісзіссаіині соі|иі(иг, зесі чиаіііег со^иаіиг, пиііиз
V I . Спнсокъ М осковскаго Публнчнаго М узея, изъ собранія ІІнскар ева, Л» 5 8 8 , ехігапсиз з сігс регшііШиг. В ъ род. А вмѣсто этого нодробноо онисапіѳ. Т а къ какъ
X V I I вѣ ка, лист. 1 0 4 — 1 1 0 ; обозначается чрезъ II. это мѣсто нмѣетъ значеніо по отношонію къ с.іавинскому тексту Сказанія, то я на
V II . Спнсокъ М осковскаго Публичнаго Музея Л? 3 1 4 6 , X V I I I в . , лист. 2 1 8 — 2 2 1 ; немъ остановлюсь въ своемъ мѣстѣ. Родакція В удоржнваѳтъ вставку редакціи А
указанія па пего дѣлаются особо. н со свосй стороны нмѣстъ добавлѳіііѳ, котороо въ ной помѣщѳпо въ самомъ
V I I I . Публпчной Бнб.ліотеки, пзъ собрапія Толстого, I I о тд., .V: 1 0 4 . Е с т ь още концѣ П ослан ія, пос.лѣ заключенія — это опнсаніс второго дворіщ нресвитера. То
въ Публичпой Библіотекѣ списки Сказанія, но восно.тьзоваться нми мнѣ пе прнга.лось. обстоятольство, что опнсаніо второго дворца въ этой редакцін помѣщено послѣ за -
В ъ заключсніо высказапо пѣсколько соображеніН отпоснтелыіо спііска Сказанія кліочонін ІІосл анія , важно но своему отііошвнію къ славянскому токсту Сказанія, н
нзъ Бѣлградской Народной Бнбліотекн, переданпаго мнѣ М . Н. Сперапскнмъ н иапе- и останов.люсь н а немъ въ своомъ мѣстЬ, а пока замѣчу только, что самоо помѣ-
чатаппаго в ъ прнложенін I I I . щоніе опнсаііія второго дворца пменно нос.лѣ ужо окончанія письма указы ваѳть на
До снхъ норъ оставалось новыяснѳнны.чъ, во -нер вы хъ , с ъ какого языка псре- бо.лѣе поздноо ноішлоніо редакціи В : она не мог.ла въ внду этого быть перво-
ведоно Сказаніе объ Индѣііскомъ дарствѣ — с ъ латинскаго илн греческаго, н во - началыюй. Э та родакція бы.ла особенпо ряспрострапона: Царнко зпаетъ этой редакцін
вторы хъ. — можно л іі различать родакиіи въ Сказаніп. ІІредложить иѣсколько со- 2 6 руконисей. Родакнія С удсрживаетъ добавленія редакцій А н В , прн чемъ до-
ображеній н дать новый матеріа.лъ для рѣшенія этихъ вопросовъ я н нмѣю въ виду бавлеиіо род. Н, опнсаніе второго дворца, помѣщаетъ въ срѳдииѣ Послапія, тот-
вл> настоящемъ нзслѣдованііі. часъ за оипспнісмъ нерваго дворца (§§ 7 6 — 9 4 ) ; видиа, слѣдовательпо, лнторатурная
обработка Послапін. Добавлспія собствоипо этой редакцін доволыю воликіі. Во-пер-
в ы х ъ , является упомішаніе о нечистыхъ н ародахъ, заиѳртыхъ Александромъ М акѳ-
донскнмъ можду горамп, прн чсмъ сказаніо это номѣщоно въ той версіи , въ которой
запертыо ночистые народа имѣютъ эсхато.логнческоо значепіе. 11ресвнтс|)ъ Іоаннъ раз-
I.
сказы ваетъ, что эти народы ннтаются только мясомъ людей, а потому онъ н хъ водпть
Изслѣдованіе русскаго Сказанія объ йидѣйскомъ царствѣ въ настояіцсс вроміі противъ вр аговъ , которыѳ н пожираются этнми ночнстыми пародами. С лова пресвн-
зпачителыю облегчаотся, б.лагодаря превосходнымъ изслѣдоваиіямъ н нзданію Царике*). тѳра о нсчнсты.хъ народахъ, что онн, зісиі (|ііі(іапі ргорЬсІа ргорііеіаѵіі, ргоріег зиаз
2 а г в к о разсмотісѣлъ 9 7 рукописѳй латинскаго тексга ІІосланія пресвитера Іоанпа, аЬЬошіпаІіопез поп египі іп іш іісіо, зсіі І)еиз ш іііс і зирсг еаз івпеш (Іо са с іо (§ 2 0 ),
изъ которыхъ древнѣйшія отпосятся къ X I I вѣку. Въ датипскоП версіи ІІослапіс пре- даю ть основаніѳ заклю чать, что этотл, э.ппзодъ вн есснъ нѳ изъ сказаній объ А л е-
свитера выдержа.ло шость редакній, прп чемь г.лавноо отличіо каждой нослѣдуюиіой отъ ксандрѣ Макодонскомъ, какъ думаетъ Ц ар н ке**), а нзъ какого-ннбудь другого источ-
продыдущеіі состояло пъ допо.лпеніяхъ и, лишь въ очень номногнхъ случаяхъ, въ нзмѣ-

*) Я буду пяаывать датпнскін рсдаііціи ІІо сіавія, нользунсь нозвоніяап 2 а гвк е:

а) / ‘Ѵш ігіск Яигпкс, І)ег Ргіевіѳг іоііашш», егвіе шні /лѵеііе А Ы іатІІ., 18711— 79 г. 1) древній текстъ , 2) ред. А ., 3) ред. Іі., 4 ) [>ед. С ., 5 ) ред. Ц ., В) ред. Е . Текстъ Посланін
Литер&тура ио вопросу о ІІосл&міи пресвнтера указава Л . / / . Нсселовскимъ — ІОжно-русснія я буду цнтовать таісже по его нздавію, во іьзуя сь его подраздѣленіемъ на $§.
біллины, V I, стр. 173. •") '/.« гп к с, I , 6 0 .
 ішка, сгоящаго блпзко къ Мооодію П атарскону, у котораго являѳтся ііророчество объ Алоксандрѣ Макодонскомъ. Мпогоо нзъ того, что прнішсішо царству нросвн-
Іезекінля, хотя оно и заключается въ томъ, что пъ іюслѣдиія времена ііочнстыо ііа- тера, упомнпа.лось въ числѣ чудесъ , видѣнпыхъ Алексаидромъ:
роды выіідутъ пзі. заключенія. З атіім ь въ ятоІІ ред. помѣіценъ разсказъ объ одмомъ
Псевд. Налл. I I . 3 2 . г,а а ѵ № «ѴЯрмлоі Ію т іп сз , циогит Іон&КиіІо е з ( Х І І ресішп.
удивнтелыюмъ источнмкѣ (§§ 3 4 — :і7 )і описаніе безводнаго моря и камоішоП рѣкн
:ч п и п у ! ')ьы, гп ѵф о^ ііѵ іі я і } / щ еУхооі
дало поводъ прнсоодиішті. одішъ нсточіііікъ, вода котораго освобождаегъ о п . какоЯ бы
і ііп іщ и і^*).
то ни было болѣзпи вс ѣ х ъ хрнстіанъ п желаюіцихъ быть христіаиамн, еслн т ѣ н
П севд.Н алл .II. З І . Щ М о ѵ ІУіц/Іи ііи о іа азіпі а "іс з (е з ; Ь о тіп е з, ЬаЬен(е8 III са -
другіе дадутъ правднвыо отвѣты па предложеішые пмъ вонросы: 8І Сіігівііапі аіп»,
ііѵііудоі$, і ’/ о ѵ г и а ѵ а ііх о т . оѵу. рііа е ( іп итніиоіцю ЬаЬеп( <Іио ога е і (гоз
ѵеі йегі ѵеііпі, (Іеішіе 8 І запііаіеш Іоіо согііе (Іезійегені (§ 3 6 ) * ) . Затѣмъ находіімъ
іі / оѵ і і а ѵ й і)'('<> (»/ ' < « / . ( ( іі/./.й ііѵп і§. осиіоз.
добавлепіо въ оиисанін второго дворца пресіштера (§8 7 9 — 8 4 ) , свизанное с ъ той
особенностыо налаты, что, бі ѵаіійіззіташ Гапіст <іиіз ЬаЬиеііІ е( іп іігтеіи г аіі т о г - Здѣсь моглн смѣшиваться людн со звѣрямн.
І с т , 8І ін ігаѵ егіі раіаііиш е і 8ІеІегіІ іЬі рег а іі^ и а т т о г а т , ііа е х іе і яаіиг, ас 8І ііе
і о и ѵ йѴ.'Арніяоі й х іі/ш м і | Ьошіпез зіпе сарі(е.
се п іи т 1'егсиііз сош еіііззеі, е ( ііа запиз, іщазі и и ііат іп ііг т ііа іе т іп ѵі(а зиа раззич
Псевд. Налл. I I I . 2 8 . М о / п ѵ ІІІ х ш і х > - Ьошіпсэ ІіаЬеп(сз оз е( осиіоз іи рес(оге;
ГиівзеІ (§ 7 8 ) . В ъ соотвѣтствіе этому въ род. С номѣіцонъ ароматнческШ нсточникъ, кото-
іу«Аоіу «і'і'/роіл(іьѵ, іііи ѵ і* іир!Ы )./іоѵ Ь о тіп сз ЬаЬепІез V I ЬгасЬіа.
рый. нмѣетъ два своПства: 1 ) кто и зъ него пьотъ воду, поелѣдняя нринимаетъ вкусъ
і ѵ п о т і І!Н і хііі '<> П го/и і, ііі(» > ( іУі
желаемой пищн нли пнтыі, 2 ) кто пьетъ изъ него воду чрезъ опродѣленныѳ нроме-
а ѵ іір а і і$и ущ ш *.
жуткн въ продолжоніо 3 л ѣтъ, 3 мѣсяцевъ, 3 яедѣль, 3 дней іі 3 часо въ , тотъ но
но умретъ рапыпо 3 0 0 л ѣтъ, 3 м ѣс., 3 н ед ., 3 днсй и 3 часовъ е ( е гі( з е т р е г іп Подобішя диковнпки по миожествѣ были разсѣяны въ средневѣковой лнтературѣ,
аеіаіе е х іг е т а е іиѵеп(и(із. Съ этимъ свизываотся добавлопіо § 9 4 — 9 5 , гд ѣ опнсы- и родакторы ІІосланШ могли черпать отовсюду обнльный матеріалъ. Что латннскій
ваются особыя ворота второго дворца н упоминаотся оппть тотъ жо источпикъ: романъ объ А.лександрѣ, так ъ-н аз. Н із(огіа йе ргоеіііз, нространпой редакціи бы.лъ
пресвитеръ входнтъ въ иа.лату, чтобы нить изъ іісточннка, когда онъ находится въ чпслѣ псточннковъ родакціи Э Нослапія пресвнтера, доказываетъ буквалыю е со-
въ той страи ѣ, гдѣ палата, а страна называется ВгіеЬ гіс (вар . ЬгіЬгіпІ, Ь гіЬ ііс); впадоніо токста того и другого:
еслн же пресвнтеръ отправ.ляотся въ и уть, то прнказываетъ вознть воду нзъ этого
Ред. Э. рогсі акгез(ез, ЬаЬеп(ез ііспіез Н ізі. (I. рг. р озі Ііаес сереіии( ѵепіго зиез
іісточннка съ собою.
Іопдов рег сиЬі(иіл шгаіп (§ 1 4 ). т і г е такпііш іііііз ЬаЬен(ез йсп(сз рсг Іоп-
Фантазія разыгрывалась все болѣе н болѣо: царство Іо анн а просвптера надѣля-
^ііпі сиЬКит и іш т (Яіпкегіе, 2 1 2 ) * * ) .
лось все бблыиимъ и болыпнмъ колнчествомъ чудесъ. В сѣ нродіиоствующііі родакцін
пазсип(иг е ( іа т ін (егга ноз(га т и ііс гс з , іиѵепегип( іЬі т и ііс г с з ІіаЬсіі(сз ЬагЬаз
(А .В .С .) дово.льствовались тѣми днковннными людьми, жішотішян н нтнцами, кото-
ЬаЬеп (ез... ЬагЬаз изцис а і т а т т а з , сарі(а пз<іие аіі т а т т а з , сари( р ііш и т, реІНЬиз
рые я в л я л ііс ь вл. норвоначалыюмл. текстѣ , и только ліішь ред. С пріібавила нзвѣстіе
ріана, ѵе8(і(ае реІІіЬиз. ѵез(і(ае (2іпвег1е, 2 1 7 — 2 1 8 ) .
о пародахъ, запертыхъ Алексапдромъ Македопскимъ. Родакція I) сильпо увеличиваотъ
животпое царство Іоанна иросвнтера. В ъ ого царствѣ водятся огромные кабаиы и( В ъ страпѣ пресвнтера водятся страшныѳ муравыі о ш естн н о га хъ , с ъ зѵбами,
ЬиЬаІі (родъ оленя), дикія собакн величиною съ лошадь, бнстротою своѳю иревосхо- бб.лыпнмн чѣмъ у кабановъ, отличающіеся нообыкновенною бистротою, та к ъ что
дящія вс ѣ х ъ животиыхъ; іценкаміі и хъ похнщаютъ охотпнкп п , воепитавл. и нріучнвл. людямъ совершенно невозможно жпть в ъ тѣ хъ мѣстахъ. Эти мураныі ночыо уходятъ
къ охотѣ, представляютъ прссвитеру. В ъ страпѣ пресвитера водятся дикія лошади, подъ зомлю п твмъ добываютъ золото, а диезіъ вы ход ягь и пыносятъ ого ; люди той
дикіе ос.лы, дикіе быки; далѣе людп съ глазамн споредн п сзади, люди безглавыо, страны ночыо вы.чодятъ нзъ свонхъ ж и л ііщ ъ , собнраютъ золото н отвозятъ въ казну
люди, нмѣющіе ротъ н глаза на груди, высота и хъ 12 локтсй, толщшіа й , люди ііресвитера: іп пос(е 1аЬогап(, агап і, з с т ін а и (, т е іи п і, ѵайиіК е ( ѵеиіипі е ( ГасішК
с ъ 1 2 ногамн, с ъ 6 и 1 2 руками, съ 3 головами п въ каждой головѣ д ва рта и і|ііаесиінріс ѵоІиіК, іи іііе ѵего ниііиз аініеі. аррагеге, ііііпес Г о гтіса е зиіК зирег Іеггаш
трн глаза. Находятся в ъ его страиѣ женщнны, ІіаЬепІез согрога шацпа, ЬагЬаз изііие (§ 1 4 Ь). Затѣм ъ въ ред, 1). вставлепо (§- 5 5 ) нзвѣстіо объ амазопкахъ, доволыш
аіі г а я т т а з . сарііа р іа іт е іс . В ъ данпомъ случаѣ мы можемъ видѣть вліяпіе сказаній подробноо, н о брахміш ахъ, краткоо. Т ѣ и другіо служатъ иросвнтору; когда
ому понадобится набрать нзъ амазонокъ войско протнвъ сво нхъ враговъ, то онъ на-

* ) К а к ъ іш в р н и ѣ р ъ вл о х о го ікіднніи т е к с т а Оппертомь, п оіілінвш аго на л зсл ѣ д ова н іе

Іііюшлина ѵС к а а а в іе о бъ ИндЛійскомъ ц а р ст в ѣ '’ 1 8 7 6 г . , можно у к а за т ь на аа сто я щ ее " ) 1’зеи<1о-Са1)із(ііепеі?, ргіш иіп еііісііг С. МнМсг, І*агіб іів, е ііііо г е И іііо І, І8 4 ІІ г.
м п ст о : О п ш р т ъ н о іід о х о и у с ік іск у ч н т а л ъ — ,.'і за ііііа іеш (о (о согроге ііе.т 1 еі'іп Іи, ч т о у * * ) Я іпдсгіс, 1)іе (іи е ііе п ги ш А Іе х а ік Іе г ііеа Ш иІоІГ ѵои Е т в . 1 т А ііІі«П "е: 1)іе М іііо гіа
Н аталіш а и ііер ен еден о : „ж ел аю тъ ли они и ол уч п ть нсц ѣ л ен іе в се м у т ііл у " (с т р . 1 2 9 ). «1с р го е іііз , 1 8 8 5 .
 б и р а е гь н зі. ш іх ъ « Іссісз с с п іе п а Ш іііа ѵ е і р іи го а , ссл н ж о л а о п .. 0 брахм п ш іхт. же въ § 21 и буквалыюо мѣсто изъ Вульгаты въ § 6 4 * ) . Такнмъ образомъ Царпке
прос.ш іторъ скр ом п о з а м ѣ ч а е г ь , ч т о ош і с л у ж а т ъ о г о в сл ііч е ст п у а о іп ш т о а о о г а ііо - оставляетъ вонросъ обь оріігнналѣ норѣіиеннымъ.
п іЬііа 8ИІ8 н к р о м ѣ э т о го о н ъ о п . ннхъ іш ч его н н е ж е л а е т ъ . 'О со б о іш о н одробно Ирн изслѣдовапіи каждоіі повѣсти нужпо по возможпостн стараться раздѣлить
о п п с и в а е т с я д в о р о ц ъ п р о св и тс р а . А к а д . А . I I . В в с е л о в с к ііі у к а за л ъ н а с оо тн о ш ен іо ео на] составныя частн. Е д ва лн какая-либо новѣсть могла сложиться сразу нлн
ОШісанШ д в о р н а н ъ НІ8ІОГШ (1с р го е іііа іір о с т р а ш іо іі р о д а к ц ін , въ ред . 0 ІІо сл а п ія вы іітіі няъ-ііодъ одного нора. С уіцоствуютъ, обыкноввнно, устны о разсказы, которые
п р о сіш те р а п в ъ х р о и н к ѣ Ек1іе1іпг(Іна’а Ш 'а іі8 Ісп зІ8 'а (п ъ н а ч а л ѣ X I I в . ) . ІІст о ч іш - записываіотся п расходятся въ д вух ъ папранлепіпхъ — устно н шісьмоппо; шісьмсн-
комъ д.лн всѣ хъ п ослуж нла Е р ів іо іа А іе х а ш іг і ік і А г із іо іе іе т * ) . Э т а жо р ед а кц ія ность в ъ сііою очородь вліяетъ на устные разсказы, и въ розультатѣ, путемъ долгаго
н м ѣ е т ъ н ѣ к о т о р ы о в ы п у ск и н зъ добавлоп Ш р о да к ц іи С — § § 1(1— 2 0 , 8 2 — 8 » . ІІ а к о - пзанмодѣііствія н пакоплепія ноиыхъ эпнзодовъ, являюгся дошодшія до н асъ повѣстн.
н е ц ъ о н а со д о р ж и тъ и ъ с е б ѣ д а т у : (1а(а іп П08( г а сіѵ і(а (о ІІіЬ г іс X V К а і о т і . А р гіііз ІІамъ не всогда можотъ удасться разложнть пзвѣстиую новѣсть н а состаішыя части,
ап п о 1,1 п а (іѵ і(а (і8 п о а (га с ( § 1 0 0 х х і , н т у т ъ жо с с ы л к а н а к ар ди нал а С т е ф а н а , к о - поипогда можпо иамѣтнть, хотябы прііб.шзитолыіо, осповныо аломонты тоіі нли другоіі
то р ы іі б у д го б ы н од тво р дн л ъ н ст ш ш о с т ь т о г о , о ч о м ъ г о в о р іг п , ІІ о с л а и іе . ІІм я „ Б п б - ію вѣстп. ІІрнмѣромъ такого слѵчая можогі. служить ІІссвдокаллнсфоновская исторія
р ш п .“ инедепо у ж с в ъ р ед акц ію С ; и м ъ н а зы в а о тс я г о р о д ъ , п зъ к о то р а го в ы т е к а л і. объ Александрѣ М акодопскомъ. В ъ Псовдокаллнсфоиѣ можно различать три части:
осо б еіш ы іі ііст о ч п іік ъ ( § 9 5 ) . О т н о с н т о л ы ю С т е ф а н а о д н а р у к о п н с ь р о д а к ц ін І> (дрііз- I) нсторіічоскую капву, 2) порепнску Алоксандра главпымъ образомъ с ъ Даріомъ,
д в и с к а я ) г о в о р н г ь , ч т о о н ъ (| іи ш (іа т іп Іец асіоп іЬия К оіп ап і і т р с г а іо г ів , п о т і і і е Е т а - а такжо н с ъ другими лнцамн, и 3 ) сказапія о чудссахъ землн ИпдѣПской. Нторая
п и е і, а(І ргевЬ К егш н І о ііа і ш е т , г е " с т І ш і о п і т с г а і ( І е а ііп а ііів * * ). чясть н о с іітъ чисто рогорнчоскій характерь, тротья — сказаиіо о чудосахъ — суіце-
Р е д а к ц ія К о т л п ч а ет с я оіце бблы ііими в с т а в к а м и . Д а т а п с с ы л к а н а к а р д н н а л а ствовала еіцо до А лександра. И зъ сооднноиія атпхъ тр охъ частей п нроизоню.п. ро-
С те ф аи а в ы п а .ііі н за м ѣ н е н ы д р у п ім ъ у к а з а п іе м ъ : Е х р І іс іІ ІіЬ с г яіѵо Ы о г і а р гезЬ іІег і манъ объ Александрѣ. Т акъ и въ ІІосланін прссвнтора въ томъ вндѣ, какъ оно
Іо ііа іга ів , ч и а е Іга п 8 Іа (а Гиіі (Іе О г а с с о іп І.а (іііш п а С іігік ііа п о М а ^ іш ііп о а г с іііе р і- доін.іо до н асъ , нужію найтн составныя частн. ІІослапіо отлнчаотся двойствоппымъ
зсп р іі. І 8 І е С ІігІ8Ііаш і8 8іірегро8І(и 8 Сі іі ( С іш н га ііо а г с іііо р ів с о р о . І8(о М а н ііеі гец н н ѵ іі характеромъ — ролигіознымъ и сказочпымъ: иресвнторь Іоаніп. с с ть христіапскій
ін О г а е с іа аЬ а ш ю (іоіпіпі 1 1 4 4 и8(|ио аіі аш ш ш (Іінпіііі 1 1 8 0 . царь, смнронный служитоль Х р и ста, атрнбуты ого властн — цорковнаго характора,
М ож н о ун о м я н у т ь еіц е о бъ одноЯ о б р а б о т к ѣ І Іо с л а н ія : о р п гіін ал ъ ред а кц ій Л .І І онъ защптпнкі, гроба Господпя н т . д . Съ другой стороны его царство — царство
с ъ к р ат к и м ъ до б а вл о н іем ъ и з ъ р е д . С п о д в ер гся особоіі п о р о р а б о т к ѣ , ко то рая л е г.іа чудссъ : въ сго царствѣ ж нвутъ разлнчныо звѣрн, токутъ особыя рѣкн, жнвутъ рах-
в ъ о с н о в а н іе р о м а н с к ііх ъ н е р е в о д о в ъ І Іо с л а н ія — ф р а п ц у з с к а г о , н т а л ы ш с к а г о . О дш и . маны, амазонкн, досять пломонъ іудѳйскнхъ н т . н . Т а к ъ па псрвый взглядъ нрод-
и з ъ т а к и х ъ н ер о ію д о в ъ б ы л ъ о б р а тн о н е р е в е д о іп . н а л а т н н с к і# я з ы к ъ , а о т о т ъ о б р а т- ставляотся иамъ Носланіе. Слѣдующіе ф акты намъ ато нодтвердягь. Нсторія романа
іп,ііі п о р ево д ъ б ы л ъ о р и гн н ал ом ъ а п г.ііИ с к а го н ер е и о д а ***). объ Алвксандр-Іі и Иосланія просвитора н а заиадѣ ц у насъ свіідѣто.іьсгвуіоп. о
Е р І8 (о Іа Іііііііш іів ГС8І8 Іш іо гш н а іі Е п іп іи ііііеіеш гсцсін О г а е с о п і т с о х р а и ііл а сь взанмномъ нхъ соотноиіснін. Лишь только столкиулнсь романъ объ Алоксапдрѣ п
в ъ б о лы н о м ъ к о .іи честп ѣ р у к о п и с о іі, н ач ііп а я с ъ X I I в ѣ к а . ІІр о и с хо ж д ен іо И ослап ія И осіаніо просвнтсра можду собой, т а к ъ сойчасъ жо началосі. взавмиоо п хъ воздѣй-
и окры то м рако.м ъ; д о с н х ъ п о ръ и с нрпш .іп к ъ о нр едѣ л ен но м у в ы во д у о т н о сн т о л ы іо ствіо д р уп . н а друга: Александру сталн прнннсывать т о , что паходнлосі. въ царствѣ
е г о , ш ш л о сь ли о н о с ъ гр о ч о ск а го ікп.іка нлн с а м о ст о я т е л ы ю в о зн и кл о н а л а тіш ск о іі нросвнтора, нросвитору — то . что видѣдъ Алоксандръ. Прнчипа нопятна: нресвн-
н очвѣ. Ц ар и к о г о в о р н т ъ , ч т о и е р е в о д ъ с ъ г р е ч е с к а г о н е н о ігіір о ятен ъ : н а :>то у к а зы - торъ жнветъ въ Пндііі п Алексапдръ ходнлъ въ Нидію; ирн отсутствіи же продста-
в а ю г ь т а к іо гр ец и зм ы , к а іг ь К о іп о о іі, г га ік іе гс в ь § I . іе г н г с ііа ш , І е с ііііо , І ів н а (р с ц т а ? ) влонія о лнторатурноП собствониостн зан.мствованія дѣлалнсь очонь обнлыю. На-
вь § 7 , Я88І(Ііоя в ъ § 2 : ! , р г о іо р а р а іс п н а г с ііір г о іо р а р а іе н в ъ § 7 4 іі к ро м ѣ то го сколько жо романъ объ Алоксандрѣ повліялъ н а содержаиіе Иосланія? Я нмѣю въ внду
н е н р а ш іл ы ю ст і. в ъ и ѣ к о т о р ы х ъ в ы р а ж о и ія х ъ . І І о д а л ѣ е Ц а р и к е п р о д о л ж а о п ., что ему но нозднѣйшія родакцін Ііосланія, съ родакцін 1) по Царнко, а порвую, но іштор-
по у д а л о с ь най тіі ш і о д и о го с .іѣ д а г р е ч е с к а г о о р ііг ш іа л а , п к ро м ѣ т о г о н а са м о ст о н - поліірованнуіо. Разсматрнвая послѣднюю родакцію Иосланія, мы ішднмъ, что в ъ ска-
т е л ы ю е в о зн н к н о ііо н іе Е р ів іо іа , по м нѣ ііію Ц а р п к о , у к а зы в а ю т ъ л а т іш ск ііі ге к с а м е т р ъ зочной сторонѣ н ѣ гь никакого сопрнкосііовонія с ъ Иссвдокаллисфономъ. Александръ
но ввдалъ пп одного чуда, которыя находятся в ъ царствѣ пресвнтора; ото совор-
шсшіо к ак ъ будто двѣ различныіі Индін, осли по счнтагь рахмановъ п амазонокь, но
) Л. / / . Ііесслпискій, И аъ нсторіп ром нн» п іиш іісти, ііы н. 1 — п . нонросу о б ъ и сто ч-
онн п но могутъ иттн въ с ч е гь въ ввду своей обіцонзвѣстпости н помпмо Исовдо-
іп іе ахъ сер б ск о іі Л .іексап ,ір іи, с тр . :ІН!І— .‘1.0 1 .
каллисфонн. ІІоволыіо ііозинкаоть вопросъ: суіцоствова.ло лн Иосланіо на грочоскомъ
* * ) Х и гп к с, I , 7 3 .
*•*) іЬ ііі, ІКі— 0 8 . I I .. руко ііп сіі Хіі.иі'Сх('ІІчо.коП (ІІ іМ е ік е іш в г Т в х І ) л атіін ск ііі поре-
язы кѣ? Е сл н бы оііо нвилось гдѣ-ннбудь въ Внзантіп, то нрн распроетранонностн
иод'ь и адаігь т ѣ м ъ ж с У .и т Ы иъ Н егісіііе ііЬ сг іііе Ѵ и іш ік ііііи ц еп (Іег к(іп.-.часІі8І8сІі.
(іея е іів с ііа іі Дег \ѴІ88епвсІі. яіі І.сір '/.і", р іііі.- ііік іо г . с і . , ІК 78 г . * ) Х а п і і г , I , Г .« — 5 1 .
 И ссвдокаллнсф сті ирсждо всвго ожщ алось бы в л ія п іс со сторомы нослѣдплго. Есл и жсі
мы ою го н с внднмъ, то возможнылъ являстсл прсдположепіо, что сказочпал сторона
Посланія составлена незавпсп.мо отъ Исевдокаллисфена, въ то времл н въ томъ мѣстѣ,
въ которыя Псовдокаллисфеиъ не былъ сще извѣстеиъ, а это вполнѣ возможио, сс.іи
обратпмъ винмапіе на то , что псреводъ Псевдокаллисфеиа ІОлІсмъ Віиоріемъ не Оылъ
распространепъ, а распространился но эанадиоіі Европѣ лругоІІ переводъ X
нероводъ архннресвитора Л еоиа, да и то но въ первоиачалыюй, краткой редакціи,
а пъ распространснпоіі, отпосящоііся къ вѣкѵ X I * ) . Послапіе пресвнтера могло су-
и іествовать сначала и безъ сказочной стороны, которал вставлепа въ ного было впо-
слѣдствін, ио ощо до знакомства съ иереводомъ архннрссвитсра Леона, съ так ъ иаз.
Н івіогіа (1е ргоеііія.
Если же обратнмся к ъ другой сторонѣ ІІосланІл, но сказочной, то тутъ сопрн-
косповеніе съ ІІсевдокаллисфеномъ будетъ наблюдаться. Это ѵже замѣтнлъ н Царнко,
только пе нрндалъ этому ннкакого значоніи. Сонрнкосновсніс особенпо паблюдается
во вступлсніп н эакліоченііі. Случан эти таковы :
ская. В ъ онисаніи имеішо хрнстіапской обстаповки встрѣчаются и выше прнведонныо
грецнзмы, ан а ч а л о — Р ге вЬ іІегІо ііан п св... Ешапиеіі Ііо тео п киЬегп аіогі.. . ^аініеге —
напомннаоп. начало каждаго письма Дарія н Ллексапдра: Н ш ч ) іі< ' - / Щ а ѵ іроя... ( і а -
іііі.іі ( іа ііі)іо іѵ ... / т іін ѵ . Трава аэзііііоя хотя и прннадлежитъ к ъ чнслу чудесъ землн
Иидѣйской, то она надѣлена свойствомъ ролнгіознаго характера: сиіия г а й іс е т зі
вѣ ка, (]иіз аирег зе рогіаѵсгіі, зр ігііи т іпшіишіит еПи^аІ е і со в іі е и т (Іісеге, ^ііія віі е і
шіде віі е і ношоіі еіиз |§ 2 3 ). Посланіѳ пресвитора Іо анн а, явившись н а пизантійской
почііѣ съ чпсто христіаискнмъ характеромъ, было пореведоио иа латинскій языкъ,
гдѣ поторяло свою пѳрвопачалыіую идою н нолучнло чисто онисателыіый характеръ:
въ него вставлепы были раз.лнчпын чудеса, которыя были нзвѣстны изъ различпыхъ
источннковъ. Пенравдонодобшіго г у г ь н ѣ гь еіце н нотому, что Ііа такой характсръ
ІІослаиІя указьіпаоп. вся его далыіѣйшая исторія. В сѣ родакцін, начиная со второй
(рсд. А ), отлнчаются отъ нредшсствующихъ только прнбапленіомъ чнсла чудосъ; всту-
нленіо, заключеніе н религіозно-хрнстіаиская обсгановка оставались бозъ пзмѣненіи.
Е сл іі то.іько до насъ но дошло Посланіе въ своомъ порвопачалыюмъ видѣ, то это

I. ЕрІЗІ. § 4 . С и т еш 'т Ію т іп е т ноз еззе Рз. СаІІ. I. 3 6 : Н т іі/.іі^ , * « ; і і и т г жаі значитъ, что само но себѣ , безъ сказочной стороны, оно ие пмѣло н а заиадѣ нн-

со(іію5сагаи8, Іо бгаеси іі Іиі І ) с и т сз.че .9»«>г н г у у и - і х и і іч ѵ ііѵ іп ОЛміѵ ч у какого значенія. В ъ пользу такого нроисхождопія Носланія говорнтъ еще слѣдуюіцое

е х ія іт о п і. іу ш и ѵіііц ІУтц /Іщ ш н *. обстоятольство. В ъ копцѣ IX вѣ ка но сѣверной Л ф рнкѣ иутоіиествовалъ оврей Е л ь -

Рз.С аІ. I. 3 8 . ' I>.)./< :іоы '«<)' Л І І п г а іч іг дадъ -га-Д ан и, оставнвшій оннсаніе своого иутеш ествія. Оиъ разсказы ваегь о пре-

і/ и і і г ііѵ іііііп а і/')щ н і< ііч і/іііт хи- бываніп чотырехъ колѣнъ нзранльскихъ— Д анова, Г ад о ва , Неффалнмова н Асирова —

іін х іігііі .іп іі';... іуііі уі«< ц і/іі/ш і і(ііі- ііі- въ Эфіоиіи п южпой А равін. Колѣно Даново персселнлось раньшо другихъ; когда
:т и /11,1141 і і і / (іі> О іііѵ «/./.' «'>>• ііѵ Ѵ р оі- возсталъ Іеровоамъ нротнвъ сына Соломоиа, то Д аново колѣно но ножелало прнпять

.10V У.ІІ/І.И,уіц/ІІѴ УМІ !ІѴІ,іііѴ і ІІ'(І/ІІѴI участіс въ возстапін п рѣпшлось уйти п.ть земли Изран.іьской, — опо прибыло
въ страпу Куш ъ. Впослѣдствін к ъ иему прнбыли н поселнлись рядомъ с ь нимъ другія
Мысль одиа н т а ж е. Нмнераторъ М апунлъ — это гордый царь Дарій; А.ло- три колѣна. Н а гранннѣ с ъ этнміі четырьмя колѣнамн Ельдадъ номѣстилъ „сыновъ
ксандръ н пресвитеръ одинаково унрекаютъ того н другого в ъ желаніи сравияться Мопсея” (В сн е М озсііе). Это былн нотомкн ловнтовъ, которые во время вавплон-
съ богомъ. скаго пересолеиія пе хотѣлп пѣть пѣспи па пеосвяіцонной землѣ н повѣснліі свои

II. Ерізі. •? 1 00. Кі роіеи іііпишегагс яіеііаз I Рз. СаІІ. 1.3 6 . і о п а і і а у іц і/ ю і і п п .і/.і/.Ѵ/, гусли на н вахъ Е в ф р а г а * ); когда ихъ стали нринуждать, они откусилн собѣ нальцы;

соеіі е і Ііагеп ат т а г із , (Ііпшпега е і (іо- ' іііііш іі . ііііоіѵ ііп а и і і і і/ иІ/ і / іііѵ І ііц и И / іі- об.іако нодпяло н хъ н а высогу и поронесло въ зем.но Х ави л а. Там ъ окружнла ихъ

т іп іи т н ояіп іт еі р о іс зіа іс т по.чігат. а а і ;/,■ і і ѵ а і а і .
Д ругіс случан указаны у Д арнке. Идея протнвоположностн между гордостыо п
высокомѣріс.мъ Дарія съ одной стороны н смирснісмъ вм ѣстѣ съ могущсством ь Л лс-
ксандра съ другоіі отразнлась вполпѣ на соноставленін Іоаппа пресвіітера іі нмпера-
тора М анунла. Э га часті. ІІосліінія безъ сказочной стороны п могла образоваться па
внзантійской ночііѣ, прн чемъ образы былн дапы уже готовымн образцами. Если мало
зан.чстпованШ н зь ІІсевдокаллнсфсна, то это обьясняотся тѣмъ,
нъ идеяхъ иресвитеръ Іоаш гь рѣзко отлнчался оть Дарія п Ллекеандра во внѣшней
обстаиовкѣ; нрссшітеръ Іоашгь — с.іужптсль Х р н ста, н обстаиовка сго вси христіан-
*) С л. Лесслооскшо, Ііовын даіінын длн питоріи ромнііа «6ъ Ллвініаіідрф, 180.4 г.,
стр. 21— 23.
что нрн сходствѣ
рѣка Саббатіоиъ, которая камнемъ и пескомъ течотъ ш есть дней въ нѳдѣлю, а на
содьмоіі донь нокрывается густымъ туманомъ, так ъ что ннкто не мож еть къ піім ъ
иорейтн**). Н а этого Е.льдада пзслѣдоватолн смотрять какъ на одпого иэъ нродінс-
ствсііш іковъ Пос.ланія просвнтера. Многое н.ть то го, что находнтся въ царсгвѣ прс-
свнтора, прніш сываеть Е л ьдад ъ землѣ сыновъ Монсея. Ельдадъ говорптъ, что въ странѣ
* ) Н та л е ге н д а к ст р ѣ ч а к т с я Н'Ь сл о в ѣ Кирплла А л ек сан др іііск аго п а см ер ть пророиа
Д ан іи л а в т р с х ъ о тр ои о нъ: нд диі и іп хт ' ііігсікиіоцн:. пппкі:дснн ііл іи к Кднѵломг ьдіі^ъ Гсонд
рики н тдио с.іі;т.■і,н11 кмнін: нд кгткс' кі:рі;|д н, г.кшіі ѵдсто, ннднин иллн ш ннопдсиснни', тѴкпрГ.
кинонтс ндил, н м ід, ііижі: окрд^иил. нилстс н /си ін т д щ н ... Тогд стішнс трІТ: нсііо|>оѵнііл д**и
кь/киіпііід гдл, гѴніі|іс. нскъ^иожни і: нд /,сидп нсѵнстсн ідтнсл сдыкссс |.;тIн; см . и ое и зслѣдонаніе
о б ъ А л ен саи д р ів, с т р . 18:1, н и ріілож ., с т р . 3411— ЗіЧ>.
**) Исселовскіи, Серб. Л лскс., 2111—2 ; Сіпиі.:, ОевсІіісЫе (Іег Лікіеп, V Вікі, 2 взд.,
стр. 2Г.7*, Гаркиви, Сназинін епреПснііхъ нпсателей о хонарахъ, стр. I I — 13.
Т|>. С,.л. Кои. п. л. а. о. і. 2
СЫНОВТ. Моисея п ѣ гь продныхъ и нечистыхъ жішотпыхъ іі пресмыкаюіцихся, то жо
говорнтъ іі пресвнторъ. В ъ царствѣ пресвнтора точетъ Иопиа сіе рагаііізо рго^гс-
гііепа, — у Е .іьдад а рѣка, к ъ котороП прибыло колѣпо Даново, чтобы перспрашіться
въ А биссняію, ость рѣка Пнш онъ, т . - е . Ф нсонъ, одна нзъ рѣкъ, вытокаіоніихъ іізъ
рая: рѣка Іііониз здѣсь только замѣішла рѣку Фнсопъ. Сыны Монсѳя съ тр ехъ сто-
ронъ окружены моромъ, съ четвортоЯ — рѣкой, текущ ей поскомъ н камнямн, — н у
иресвнтера Іоанпа ссть ш аге Іщгепозиш и Яиѵіиз ІарШ ит. ]іъ стрпнѣ сыновъ Мопсе»,
пблнзн отъ рѣкн Саббатіона, нѣсколько псточішковъ соодиняются въ одинъ прудъ,
нъ которомъ водятся в с ѣ породы „чистыхъ рыбъ“ , — то жѳ и у пресвнтера Іоанна,
хотя съ пѣкоторымъ нзмѣненіемъ: рыбы паходятся на берегу посочпаго моря, хотя
совершонно п ѣ гь воды; на чпстоту рыбъ не указываотся, но говорнтся, что онѣ
очонь пріятпы н вкусііы для ѣды. У Е.іьдада рѣка тѳчетъ камішмн н псскомъ шость
днеП въ недѣлю н успокоивается въ субботу, — съ нѣкоторымъ нзмѣнсиіемъ п у пре-
свнтера: рѣка течеть трн дня, а четыре доступна дли нерехода. У Ельдада время
военной службы каждаго плсмснн опредѣляется въ три мѣсяца, а въ одпой рукоішсп —
въ чстыре, — у прссвнтера водолазы в ъ поискахъ за драгоцѣннымн ка.чпііми жнвутъ
въ водѣ ио три нлн но четыре мѣсяца. Да.тЬо соотвѣтстпіо является нъ онисанін
шслковнчныхъ червсй у Е л ьдада н тегш сз яиі Ііпгиа позіга йісипіиг заіашашігае
у пресвнтера, въ числѣ войска, в ъ отсутствіи жрецовъ н татсй , въ опредѣлоніи
окружности зомли — чиаіиог ніепзев ін атр іііи іііп е и у Ельдада чотыре мѣсяца.
ІІаконецъ указываюгь, что извѣстіо пресвнтера о десятн колѣнахъ іудейскихъ въ ого
ц арствѣ , которыя только воображаютъ, что онн нмѣютъ свои хъ царой, па самомъ жо
дѣлѣ подчішеиы и платіітъ дань сму, пресвитору, ііто нзвѣстіо ііаираилено именно
протнвъ Е л ьдад а. Пос.іѣдпій въ своемъ опнсапіи изобразнлъ самостоятѳльиоѳ царство
іудейское, сохрашнощео законъ, данпый евроямъ отъ Ііо га, н этияъ колебалъ обіце-
распространенное мпѣніе об-ь уничтожеіііп еврейскаго парства. Относитолыю цѣли
описапія Ельдада ученыо спорнтъ, да н самая лнчность не вполнѣ я сн а; во всякомъ
случаѣ соотвѣтствіе въ послѣднемъ случаѣ ость, ц замѣиа чотырехъ колѣнъ десятью
объясняется вліяніѳмъ другой расиространенной логенды объ нсчезнувш нхъ десяти
колѣнахъ нзранльскнхъ. Замѣтимъ, что у пресвитера десять колѣнъ іудейскихъ жн-
вутъ и ііга Яиѵіит Іарійиіп н у Ельдада сыны Монсоя окружены рѣкою, токущей
кампямн н носкомъ*).
ІІрііведснные нрнмѣры указы ваю гь, что мождѵ ІІосланіемъ нресвитера н нутѳ-
ш сствісмъ Ельдада соприкосиовеніо ест ь. ІІѢкоторыо нзслѣдоііатолн, какъ сказано,
прнзнаютъ, что ІІослапіо воспо.льзовалось путешествіемъ Ельдада. Уномннаніе о д е-
сяти племенахъ стоитъ нрямо за но.тьзованіе Е.льдадомъ; другіе случаи соприкосно-
веніи могутъ, копечно, объяспяться н нначс: н у Ельдада н у редактора ІІосланія
могъ быть одннъ нсточникъ. ІІо имѣя возможностн рѣшнть этотъ вопросъ, я ііичѳго
по могу нмѣть нротнвъ мнѣніи о пользовапііі Ельдадомъ. Бы.ло ли это пользоваиіо
*) 1). М йіісг, І)іе Кеселзіопсп шкі Ѵегаіопеп Дез КЫаіІ-ІіаіІ-Папі ігь ОепквсіігіГІеп
(I. к . Лкиіі. Ц. М’і88. ріііу.-ійзі. сі. 41 ІіінІ, со ссылками на книгу Ер8іеіп'а, пользопатьсн
которою миѣ не удалось.
иепосредствсішо нзъ Ельдада нли чрсзъ посредство чого-нибудь другого, — безраз-
.ліічііо . Ес.ли нользовапіс н было пспосредственпо нзъ Е.льдада, то едва л іі прямо
изъ ііодлннпика, павѣрноо чрсзъ посродство неревода; но какимъ могъ быть такой
псрсводъ — грѳчсскимъ или латннскнмъ? ІІе имѣн возможпостн рѣшнть этотъ вонросъ
положителыю и отвергнуть сущ ествованіе греческаго нерсвода, а ргіогі возможнаго,
бо.льше вѣроятности, однако, предполагать сущ ествованіе неревода латипскаго: ла-
тннскій языкъ былъ общѳлнтературнымъ языкомъ средпихъ вѣ ковъ . Всо это слу-
житъ одпимъ изъ основаній иреднолагать, что Послапіо лрѳсвнтора въ томъ впдѣ,
въ которомъ оно дошло до н а съ , но было нореводомъ съ греческаго, а явнлось на
латинскомъ языкѣ, ирн чѳмъ сказочпая сторона вставлопа в ъ рапѣе сдѣ.ланную циазі-
нсторнческую рамку. Копочно, нѣтъ возможностн точно разграничнть нереводонную
съ грѳчсскаго языка часть н вставленную уже н а латинской почвѣ, однако съ нѣко-
торымъ вѣроятіемъ можпо за вставочную часть считать §§ по нздапію Царнке 1 4 — 4 0 .
ІІодробное описаніо дворца пресвнтера было нерсведено с ъ греческаго, какъ сей-
часъ увнднмъ.
Сказаніе объ Индѣйскомъ царствѣ давно сопоставлялось съ былннамн о Дюкѣ.
Акад. А . I I . Весс.ловскій подворгь нодробному разбору былины о Дюкѣ н Посланіе
нресвнтера н указалъ точкн сонрнкосновенія*). Разсматрнвая былииы о Дюкѣ н ІІо-
сланіо иресвнтсра, мы внднмъ, что сходство м евду пими находится только въ той
части Иосланія, которую я счнтаю переводомъ съ гречсскаго. В ъ Посланіп нодробно
оннсапъ дворецъ илн система дворцовъ, воликолѣиіе которыхъ, по словамъ А . II .
В сссло вскаго , является преувѳличенпымъ отголоскомъ одной лишь возможной въ срѳд-
ніо пѣка дѣйствитолыюсти — прпдворной византійской. Очень подробно въ нашихъ
былинахъ, какъ н звѣстно, опнсываются на.латы Д юка. Колонны съ нзображеніомъ
царя и царнцы, подносящнхъ другъ другу „зелена вина“ , пѳресѳлились въ Дюковы
пуговкн н петолькн. ІІресвнтеру нрпслуживаютъ цари, архіопнскопы н епнскопы, н
впзантійскій пѣвецъ наше.лъ нростыхъ столыш ковъ и чашннковъ в ъ такомъ блескѣ,
что прншілъ за царя, какъ Добрыии прншілъ за Дюкову матушку портомойішцу.
Торжественное іпествіо прссвнтсра съ тршіадцатью крсстамн н воонной свнтой въ бы-
лішѣ іиіляотся какъ шествіо нзъ церкви, во время котораго Добрыпя впервые внднтъ
Дюкову матушку въ толпѣ дѣвуш екъ, людей, носущ ихъ надъ ней зонтнкъ. Такимъ
образомъ, благодаря разработкѣ бы.лнны А . II . Веселовскимъ, можно сдѣлать нѣко-
торыо выводы относнтелыю нроисхождеиія Посланія. Былина о Дюкѣ явилась въ Вн-
зантіи; содоржапіе ея бы.ю тождественпо въ подробностяхъ с ъ релнгіозно-христіан-
ской частью Енистолы пресвитера. Источнпкъ ихъ былъ одш гь и тотъ же: многос
было нодсказано дѣйстшітелыіостыо. Нн в ъ той нн въ другой не было того сказоч-
наго эломонта, которымъ отличаотся ІІосланіо. Затѣм ъ былина перошла на Р у с ь ,
нотерпѣла соотвѣтствующ ія видонзмѣпенія, но въ иодробностяхъ, в ъ оппсанін царства
Индѣйскаго, осталась въ сущ сствспныхъ чертахъ безъ измѣнонія. Посланіо ж е, не
*) А . Н . Нсссловскій, Южво-руссвія былпны: V I. Дюкъ Степановичъ и занаднын оа-
раллелн К’Ь п-Всннмъ о немъ.
 подучипъ благопрІятиоЯ ночвы, нсчозло нзъ Византін, но, пгреПдп на западъ, полѵ- Это сопоставдепіс указы ваѳтъ, что въ даппомъ сдучаѣ раопростраиеніс датип-
чндо силыіое распространсніо, благодарл кростовычъ походамъ, сообщивщпмъ ому скаго тскста произошло по готовому матеріалѵ, нмеппо но Александріи псрвой ре-
хврактѳръ „жгучаго нам ф дета". ІІ а латииской почпѣ ІІосд.іпіе подучидо распростра- дакціи. Порѳводчикъ іідп рѳдакторъ соѳднннли представлепіе о сатирахъ съ нрод-
иопіс: быдн вставлены въ нвго чудоса ИидѣЯскоіІ зомлн. ставлѳиіемъ о трѳиндцахъ-кедвѣдяхъ. Что касается с л о въ — чдпѣ в * Х ° і по зс.ѵли
тон, то опи прнсочинеиы ужо редакторомъ Алѳксандріп, который не машииалыю
вносилъ нъ 1 -ю ред. добавленія, но со свонми осмысленіямн, стараясь поставнть
въ связь с ъ обіцимъ разсказомъ, нри чемъ отъ себя распространялъ готовый м атс-
II.
ріалъ, прсдставляомыП ему съ одпой стороны Александріой первой родакціи, съ дру-
В ъ этоіі глапѣ н нмѣю въ виду вынспить отпошоиіо токста Скязанія, пошѳдгааго гой — нзвѣстной ому лнтературой. Самое выражоніо гл^-оу по зслѵли тои (прош. вр .)
въ Ллоксандрію, къ латипскому тѳксту. Разсмитривать н будѵ въ норядкѣ Кирнлло- указываетъ на редактора Адоксандріп, который иерѣдко путадъ одии. чисдо съ мпож.,
Ііѣдозорскаго списка, поэтому разсмотрю спачала міръ жнвотпый. ІІужпо будотъ иервое лицо с ъ третыімъ, прош. вр . с ъ иастоящнмъ.
нмѣть въ виду, что родакторъ Алѳксаидрін относидь всо къ Лдоксапдру н разсказы-
I I . гнгднтікиѣ (вар . і-нгднтсіиь) то соуть I йУйап<еа, пиопіш аііііиііо ез( ^шкігаяіпін
вадъ въ зпистоднрной формѣ отъ дица Лдоксаплра, поэтому часто будутъ встрѣ-
волотоііѣ <у сджси* вадвышс. I I I . 2 1 . | сиЬіІогиш.
чаться такія выражопія, какъ „обрѣ.тохомъ“ н т. н. — ІІараграфы латинскаго тѳкста
я отмѣчаю но изданію У л гпко, а гдавы Лдоксандріи— но своому нздаиію. З дѣ сь виднмъ то жс самоо, что п въ предыдущемъ прнмѣрѣ: латипское назвапіѳ
Порочислѳніс животпаго парства въ датинскомъ токстѣ закдючаотсн въ олпомъ вуцапіеа осталось пе порсведоппымъ въ формѣ гишітсшь (въ Сннод. п ІІнскаров. с п .)
§ 1 4 ; оно таково (я бору тодько всюду иорвын грн родакцін): іп Іегга пояіга огіип- и получило распрострапопіе въ вндѣ — то соуть подотолѣ. Причшюй такого раснро-
Іиг е і пиігіипіиг сіерііапіея, (Ііош еііагіі, саш еіі, уроіаші, сососігіііі, шеІЬаваШпагіі, страпспія было обычнос нродставдоніе о во ло тахъ *), какъ о волнканахъ, по почему
сашеІНеІегпів, (ІіШ8Іге(ае, раніЬегао, ои авіі, Іеопсз аіЬі с і гиЬсі, игаі аІЬі, шегиіае ^иасігахіпіа сиЬіІогиіп обратплось в ь 4 с.іжснл, сказать нѳ умѣю.
ніііао, сіснсіез ш иіае, ртіГопсв, Іікгсз, Іаш іас, Ы спае, Ьоѵеа аагеаіев, ваціііагіі, Ьо-
I I I . и чдвы йндкы иолоііинѴ члк*, іюловині’ | (івгез.
шіпеа авгсаіе», Іюшіпез согпиіі, Гаипі, заіігі е і шиііегеа еіичііеш веиегіэ, р і^ т ѳ і, сепо-
ІІССА, йліжс илѵ* тигрнс* I I . 3 6 .
ссрЬаІі, вУвапІса, ііиогиш аііііиііо сяе чиадгайіпіа сиЬіІогиш, шопосиіі, сусіорез, с і
аѵіз, ііиас ѵосаіиг Геніх, с і Гсге оише цепив апітаііи ш , <іиас яиЬ соеіо аш іі. В ъ атомъ Латинское названіе іі^гея псредапо черезъ тигрися съ распространѳпіемъ; жи-
нсречислепіи животныя иосгавлсны раііьшо людой, въ иаіиемъ жс Сказапіи (К .-і>. вотноѳ сочтено за человѣка; форма тнгрисл ость, вѣроятпо, іізмѣнонная нзъ тнгрсінь,
сни с.) наоборотъ. какъ увндимъ далѣс.

I. Трснлстцѣ жс члцѣ н*)(оу но зсмдн заіігі с і ІІШІІСГСЗ еіизіісш ^епсгія. IV . лчюкли члци.Д « к о йлмівчсди. I I I . 2 1 . шопосиіі.
тои, ікы лісдвсдіі, то соуть ситырѣ, тлц I. жс
и жсны оу нй. I I I . 2 1 . Т о жо самое, что и выіпе; разднчіе о гь предшествующаго то . что распростра-
ноніе вполнѣ подходящ ее**).
Латннскому текету соотвѣтстпустъ— то соуті. сдтырі,, т.щі, жс в жсны оу вй, осталь-
V . людн нѣліы, н кор.ил луоу лѣтн в волѢ сісаііез ши(ае.
ІІОС, слѣдоватсдыю, является распростраиспісмъ. Даипыіі нрнмѣръ можогь дать намъ рывдлш сырылиі, йл\а жс йллчіш длсш с.ІІ.Зб.
руководящій снособъ дадыіѣйшаго нзысканін — пока чожмо иамѣтпть слѣдующія ио.до-
*) Срави. „тогла бо бмша чюдове на аеилп рекшн волотоне" — Срсзнеѵскііі, Матер.
жснія: I ) датинскоо назнаніс жииотнаго иди чсловѣка по нороводилось, а осгавалось
длн сл. хр. рус. из. 20Г> сц ееыдкой на хроногр. 14114 г .; ли> тг.» рлжлхоѵса колнтн улі|іі (.1
въ свооіі оригнпалыюй фіормѣ, какъ яаіігі = сдгырѣ; 2 ) къ латинскому названііо нри-
к*кл нл|і(іѵнтн“, ІЫ(1, со ссыдкою на ІІад. X V I н.
соодннядось распространопіо илн объисненіѳ, какъ здѣсь — трснлстцѣ жс ч.іцѣ кд^оу * * ) Со нремсіін ііеревода хроімікіі Мартниа Ііѣдьскаго иннлось нторпчное анакоыстно
по зс.ѵди тои, .«і. ждисдіг; 3 ) такой раеиространѳішый то к сгь ноиіслъ иъ Ллоксандрію съ чудовоіпаип, поспиіниын то же назнаніс, что п въ Скаэанін; паъ хронпкп онп нопалі
второй ред. Е сдн соиоставимъ со 2-ю род. Лдександрін иорвую, то увидпмъ отчастн нъ хронографъ 2-й ред., а отсюда ужо ігь азбуконнинн X V II нѣка. ІІо нъ хроникѣ Мар-
способъ, которымъ нроисходидо раеііроетраіісніі): тнна Нѣіьскаго чудонппіа бы лі надѣлены пными сноіістннмп, нежелн нъ Скаааніп, нанр.:
„ссть людн гднпілеыые сптырс, жіілипіс пхъ нъ лѣеахъ н по гораыъ; а хоженіс нхъ
скоро, егда текутъ. нпкто же можетъ ііостнгнути н хъ, а ходнтъ наги, н жпнут*ь со
А л ен с. І-й р ед . тоу жс трснлсті.ци, .івы А л ѳ кс. 2 -й р е д . грспл. гціі жс чдц* ил^оу ио
нніірып, а тѣла пхъ оброслн власаыи, а наыкоыъ не гоиорнтъ токыо гласоыъ крнчатъ4,
лЛ.ЧІСЛІІб І,*'!! і\і иіц зсділи то в, .\«ы лѵсдіісді\:, то с о й і. сдтырі,
плн: плюлп ыоноыерн зонемы, а нндіі монокулн, н колі объ одноіі иогѣ, а ноли солііце
тдцЬ ЖС II ЖСИІІІ оу ІІЙ. печетъ, а онъ можстъ нонрытисн ногою какъ лнною; Нопоиь, Обз. хрон. II , !>3, 1)7, 99.
 З дѣ сь, очевіідііо, смѣшеніо д ву х ъ диковіш окъ: 1 ) ліодой нѣм ы хь, что соотвѣт- Мнллеръ въ свооЯ статьѣ о „лютомъ звѣ рѣ“ указалъ, что „лютыЯ звѣрь“ упомн-
ствуетъ латннокому тексту, и 2) кормящнхъ дѣтеЯ свонхъ рыбамн сырымн. В ъ ЕріяЮІа наотся въ статьѣ о кн нгахъ истнппыхъ и ложпыхъ, стоя во главѣ звѣреЯ, и въ дровпе-
о кормлепін дѣтеЯ рыбамн сырымн говорнтся въ другомъ мѣстѣ, такъ зко и въ сш і- русскоЯ повѣсти о Д евгѳпін, гдѣ „лютыЯ звѣ р ь“ соотвѣтствуетъ греческому і.н а ѵ а ,
ска хъ нашого Сказанія; объ этомъ я говорю пнжо. Въ К н р .-Б ѣ л . сп. соотвѣтствуетъ тогда как ъ рядомъ встрѣчающіяся „лось“ псродаетъ греческое і и щ о і , „модвѣдь“ —
только: ,е с т ь оу мено въ сдпиоіі страпѣ людп пѣмы“ . Вычтя донолноніо о кормлеиін іцу/.і0,'. Въ былипахъ неоднократио упомннаѳтся „лютыіі звѣ р ь” , которыЯ ста.ть
дѣтеЯ сырынн рыбамн, получнмъ такоЯ текстъ : люлн нѣмы, іімл жс йліи чивадсшс, въ то же промя замѣняться лютымъ львомъ или нросто львомъ и паконецъ волкомъ,
вар . чиоадсшс. Разобранныо вышс прнмѣры даютъ право продположнть, что н нмя к ак ъ тііпнчнымъ лютымъ звѣромъ русскоЯ ф аун ы *). Это употреблепіе 1) лютаго
чнвадсшс нородаетъ какое-ннбудь изъ перечисленныхъ въ Е різіоіа латинскнхъ іімоиъ; звѣри, 2 ) льва н указываотъ иа ходъ развнтія лютаго звѣря в ъ Сказапін: какъ въ по-
я останавливаюсь н а сісасіез (вар. сусайае, .чісжіезі ш иіае, въ внду соотиѣтствіи вѣстн о Довгонін і / т у в передано просто лютымъ звѣремъ, так ъ и въ Сказаніи Іеопез
ши(ае = иѣмы; слово 'інаддсшс но есть ли испорчснное нзъ чніыдсіві,? можно сравнить явіп и сь просто „лютымъ звѣромъ“ , так ъ какъ к ъ этому времени съ представленіемъ
ВУвапІе8 = г и г т с іи іі, но н гиглітлиѣ, 1і»геа = тнірисі, по тиірсшь, но Ь о т е в = вовсшь о львѣ соедипялось продставленіе о лютомъ звѣрѣ.
(см. нижо). Редакторъ А лександріи, виося С казаніе въ свою обработку, прндѣлалъ
I X . оурши вѣлін, чсрніи, рскшс лісдвѣди. I игэі аІЬі.
нѣсколько словъ отъ себя: штолѣ пошсдшс, шврѣтоуоліа дю " иЬліы. . .
I I I . 21
V I. й лрѴзІи (чліы), нл\жс еаіііс однно око 1 сусіорев.
іі* чслѣ I I . 3 6 . | Обычное распространоніе — ршнс л\сдвѣдн, но слово чсрніи можетъ иринадлежаті,
н редактору Александріи.
Пршшмая во вшімаіііе, что въ Алоксандріи оти люди иаходятся въ томъ мѣсгѣ,
X . (видѣ^оліь аіс тоу) звѣрін рлзлнчны Ьоѵез пдгезіея.
котороо нредставляетъ большую вставну нэт. С казанія, пужно думать, что н одно-
ш іілти ногл, ііліа йл\* ИЛІШІЛМ ілзыкш во-
глазые люди вошли в ъ Алоксаидрію изъ первоначалыюЯ редакцін Сказапія; в ъ латнн-
всшь. I I . 3 6 .
скомъ токстѣ соотвѣтствовало бы сусіорез, въ виду того, что шоносіііі ігь переводѣ
представнли особыЯ классъ, ка к ъ сеЯчасъ иоказано. Выло ли въ Сказаиін названіо Обычное явленіс — латнпское іім я оста.тось въ своеЯ оригнналыіоіі формѣ н
одног.іазыхъ людсЯ, соотвѣтствующеѳ латннскому сусіореэ, сказать трудно; быть мо- иолучнло объяснеиіе. ІІужпо обратнть впнманіе на форму воіісші, с ъ окопчанісмъ снн,,
жегъ назваіііе одног.тазыхъ людоЯ вынустилъ родакторъ А.іександрін, а можетъ быть породающимъ латнпскоо ев; сравнн выше 8 у 8 а п Іе з = гиглнтсші,.
редактору Сказанія было іюиитнѣв слово сусіорез, которое о ііъ не счелъ нужііымъ,
X I . лѵстіголындрін, то | вочс, нл нсліжс т е іііа^аіііп агіі (вар . ш еіа^аіііипгеі, т о -
нозтому, оставлять, чѣмъ пюносиіі, оставшееси въ свооЯ оригиші.іыіоіі формѣ лміоіілн.
«здитг члк*. I I I . 2 1 . ! ІІіо^аппогіі).
ДвоЯное упомшшніѳ людеЯ с ъ окомъ въ челѣ скорѣо можно объиснить тѣмъ, что
в ъ Сказаніи названіѳ чудовнщъ одиоглазыхъ въ данпомъ случаѣ было, так ъ что и Л атннское названіо осталось ііепороведоннымъ н получило распространеніе.
ліноили члци, л иі'ко ііліл II чсли н сусіорсэ, й.ѵжс ііа іііс шднно й о в чс.лѣ для редак- Слово іііесііадаііінагіі своеЯ второЯ частыо напомннало цаіііпа, баШпагіиз, н иотому
тора Александрііі представлялись различными сущ ествамн; обыкповенно жо редакторъ редакторъ нравнлыіо перѳдалъ чрезъ _кочетъ“ , добавнвъ для ирнданія особоннаго
Александріп избѣгалъ иовтореній.
вида — нд іісліжс ёзднт* члк*. Баталн нъ ві, своомъ разборѣ Сказанія говоритъ, что
V II . коркодилѣ, ёго ііса к л звѣрь б о й т сл . 1 СОСОСІГІІІІ. трудпо указать, откѵда заимствовано это оннсаніе: „вѣроятио здѣсь отразилось общео
лрс СО СЛ III ЧТО рдзгнѣ вф і, И ІІОСЧІІТІ, вѣрованіе въ пѣтуховъ, нмѣющпхъ способность перевозить на себѣ вѣіци хъ сущ оствъ;
н л д р е в о , т о в с с п л л л іс н с л іі , нзгорить I I I . 2 1 . у нѣмцовъ н чеховъ сущ ествуоть, папр., повѣрье, что вѣдьмы и ко.тдупы ѣздятъ на
черныхъ п ѣ т у х а х ъ **)“ . Н не думаю, чтобы здѣсь нужно было н скать отраженіо какого-
В ъ первоначалыіоіі родакцін Сказаніи крокодилъ нмѣлъ слѣдующія два своііства: лнбо новѣрья; очовндно, дѣло ндотъ не о чудосныхъ п ѣ ту хах ъ , н а которыхъ ѣздятъ
1) лютость, 2 ) снособность сжнгать мочою дерево. Латннское названіо сосоіігіііі
обратилось въ кориодилѣ і і по.іучнло, но обыкновенію, раснространеніе. *) 11. Ѳ. Милмръ, 0 лютомъ знѣри народныхъ пѣсеиъ, Труды Моск. Лрхеол. Общ.,
т . V II, выи. I , 1877.
V II I. н тоу рджаетслі дсійиис», л ркЪ!, 1 Іеонсв.
**) Бапіалинг., Сказаніе, 47 со ссылкой на Лоанасьена, ІІоэтвч. иоззрѣн., т . I I I , 64Г».
лютии зііѣрі,. I I I . 2 1 .
Неуяовдетноріітелыіость датпаскоЯ редакніп С казавія, пяданной Оппертомъ н бывшеЯ
подъ рукамн у Ііатадіша, и здѣсь впдна изъ то го, что разсматриваемое чудо у Опиерта
В ъ данномъ случаѣ латннскоо іеоисз яшілось въ формЬ лсшниси, нодобно тому
чнтастся шеіа саМінапіш, что Баталинъ иракндыіо счедъ ііснорчеаііыыъ н, не пмѣн иоз-
как-ь вышо Іі({гс8 явнлось въ формѣ тигрис*. Онить обычноѳ распространеніе. В . 0 . можиостп соиостаипть съ текстомъ Адексаіідрів, останидъ безъ перевода; іЬііі., 5 5 , 121».
 иѣдьмы н колдуны, а о бодышіхъ какихъ-то птнцахъ, похожііхъ иа пѣтуховъ, на- и остріе н ноготь птицы; изъ послѣдняго значепія н образовалось сказаніѳ, что іпа-
сто.іько больш нхъ, что на шіхъ можотъ ѣздпть человѣкъ; а такимн птнцамн являются мнръ хран п тся подъ ногтемъ и далѣе подъ крыломъ птицы о р л а *). Такпмъ обра-
страусы. Я ііе зпаю, изъ какого источшіка занмствовано именно это свойство, зомъ въ апокрнфѣ — ко когь, въ Сказаніи — пантнръ.
ио сопоставлвнів напрашнваѳтся само собою.
X I V . мерюл» (вар. мерла) еѣлыи, е I I т е ги іа е аІЬае.
X II. г р н ф о ік с г , ё ж с €<ть н о г*. н то го | в г ііо п е я . Лрозл» Ш - 2 1 .
гн Ѣ за о Б А ш е н о го ы о ид е і д р е в * . II. 3 6 . |
В ъ даиномъ случаѣ распространеніо прѳдставляетъ вѣрный переводъ: шегиіа н
ІІужпо замѣтнть форму грнфонеег, н с грифонешь; порвопачальпо н была поолѣ- значитъ дроздъ, хотя ио бѣлый, а чорпый.
дняи форма; см. объ этомъ нижѳ.
X V . длмілн» то е леведь. I I . 3 6 . | Іа т іа е .
X I I I . (то у ражаі-тсА) н плнтирь, {го рлпіііегае, рапОісга.
В ъ латинской родакціи н ѣть вполнѣ соотвѣтствующ аго иазванія даміапу; я со-
костью рѣзлли кш ень, ега вѣ сязидал* Оо- |
поставнлъ бы съ іа т іа е , что собственно зпачнтъ шакалъ и рыба изъ извѣстной по-
лолонг стліа стый. I I I . 2 1 .
роды, но превращепіе того и другого въ лебедя удивлять насъ не можѳтъ въ виду
В ъ латннской родакцін два рнза употреблено соотвѣтствующео назваи іо: 1) въ § 14 выше встрѣтившихся метаморфозъ; передачу іаш іае чрѳзъ ллмілна слѣдовало бы въ т а -
Іірн перѳчнслвнін животнаго царства р а п іііе г а е п 2) въ § С8 при перочис-леніи камной комъ случаѣ объяснить палеографнческнмъ путомъ, чрезъ смѣнѳніе 1 с ъ <і.
н а зоркалѣ: зирегіог ѵего Іегсіа рагз <1е а т е ііз іо , а т Ь га , іазріеіе е і р а п іііе г а . Токстъ Что касаотся рыбъ, то Сказаніо о н нхъ говоритъ то.тько веколъзъ; прн описаніи
Ллѳксандрін отводигь н асъ къ сказанію о шамнрѣ, ноліоіцью котораго тссали камни песочнаго моря между прочимъ говорится:
нрн построеііііі храма Соломона. ІІо соноставлять „пантирь“ съ „шамиромъ" по- в и д ѣ р же и рѣкы мншгы тѣк^ціа изг іпѵепіиніиг іи хіа г ір а т а позіга рагіе
возможно, н слѣдустъ поэтому прнвести въ связь с ъ латинскоП Е р ізіо іа. ІІижо я морА того, в : нйже БА^оу й рысы зѣлиі | аіѵегза геп ега різсіиш а<1 сотей ѳпй и т
подробнѣо останав.інваю сь н а томъ ф актѣ, что для редактора Сказанія животныП
сллкы й легко іісти. I I I . 2 8 . | 8™ 1іззіта е і аарій іззіта. § 3 1 .
міръ пресвнтера Іоанна продставлялъ темный лѣсъ и давалъ полныіі иросторъ его
фантазіи, которая получала пнщу нзъ извѣстпой уже бсстіарпой литоратуры, свое- Кромѣ того говорится още о другихъ рыбахъ при описаніи Семирамндовыхъ
образпо продстав.іяя себЬ то нли другоо животноо нзъ царства Іо аіш а. Нисколько п алагъ, при чомъ рыбы описываются так ъ , какъ въ Е різіоіа:
пе удивнтелыю, что Іі§гев оказывались нолулюдь.ми - иолупсамн, Ьоѵез — звѣрями о
рѣчкд тѣчлше из* гор», в нсн ловлціе I ари<1 поз саріипіиг різсез, яи о ги т зап-
нятн н о гь; соотвѣтственно атому н рапІЬсгае мог.іи явиться не какъ свѣрь „п ан тера",
рывы, кровію й ро^жл^оу вса ко дѣло. I I I . 1 8 . кчіче (ііщипіиг ригрига. § 5 4 .
а какъ птица „паптирь", которую цужпо было надѣлить какнмъ-либо качествомъ.
Что в ъ первоначалыюй родакціп птнца „паптнрь" суіцествовала, это доказываетъ, Затѣм ъ идетъ |уЬчь о камняхъ:
к а к ъ увнднмъ, совпадеиіе Александрін съ отдѣлыіыми списками Сказанія. Родактору Сквозѣ же зе.«лю тоу и рѣкл течеть из Ы е г раааиоз рег чиаиааш р гоѵіпсіат
хорошо было извѣстио сказаніо о шампрѣ, добыть который научилъ Китоврасъ: рлга ІІнлосін. тл рѣкл иокрывлёть в * едино позігаш Ігапзіі йиѵіиз, чиі ѵосаіиг Иопиз.
н ре е (Кнтоврасу) Сололіо. не на ііотревоу тл приведо еовѣ, но нл оунросг шчертлнию врем А всю землю тоу. I I I . 3 . ГІиѵіиз ізіе <іе рагасіізо ргор-еаіепв ехрап-
сТліл с т ы р . приведо т а по новслѣнию гіію, ілко не повелѣно « и е теслтн клліенн желѣ- <ІІІ віішз зиоз рег и п іѵ егеат ргоѵінсіапі
золіа. П рс Ііитонрдсл. ссть ноготь итичь мллг во и л \ а шлмира, долнить же кокотл і і іі а т <3іѵегяіз те а ІіЬ и з . § 2 2 .
дѣтьскыи и* гнѣздѣ своемь. нл горѣ клмеиѣ н-л п&тынн лілнеи ( Т ихпкраиот ІІамятн.
отреч. лит. I . 2 5 6 ) . Соломоиъ послалъ своего боярина по указаиію Кнтоврасову Р ѣ к а Ніідосін — Иопиз ость рѣка Ф исонъ, о которой говорится въ Ллоксапдріи
къ гиѣзду. Кіітоврасъ жо далъ боярнпу бѣлоѳ стекло, прнказавъ ому снрятаться за второй р ед . ещ е въ другомъ м ѣстѣ, I I I , 1 0 , нзд. стр. 2 0 1 — 2 : ёдиил в<х> ис)(одй
деревомъ н , когда пылетитъ „кокотъ“ , замазать этимъ стекломъ гнѣздо. ІСогда кокотъ нзь ёлемл н рлзлѣллётьсА нл л вер\-ы, йма ёлинои Фисоиі, й Ф іИоура У-оиопіл и оу
прилетѣлъ съ кормомъ свонмъ дѣтямъ въ гнѣздѣ, то нашелъ гнѣздо замазаппымъ Рлхмлн* Гллнгрнна нлричлемии, ш (іллші И н д о с і нлричлёмни. Латннское р ег ипіѵетзат
н, но нмѣи возможностн разбнть стекло, положилъ камень н а пего; наблюдавшіо же р гоѵіпсіат норедапо чрезъ пскрывлёті, всю землю тоу. Славянскій текстъ въ даішомъ
кликиоуіиа й оуиѴсти ноготь и взелм, ііогарннг нрииесе к Сололюноу. Это сказаніо н по- случаѣ короче латипскаго. Какая тому причина? Иужно нмѣть въ ви ду, что те к сгь
вліяло на опнсаніе свойства пантнра. ІИамиръ значнгь камень; ііъ кннгѣ нророка
Іеремін ( 1 7 ,1 ) сказано: грѣуа К’динл илііислігл есть нисллом» жслѣзным* нл ногти ,ідл- *) ІІорфчрьеаъ, Лиокрп»пчесвія скаааііія о петхоаавѣтныхъ лицах-ь п событіих-ь, 72;
лілнтоаѣ, по-евройски „цнпноренъ иіамнръ" — остріемъ алмаза; „циипоръ” значнтъ ею ж е — Апокр. сказ. о иетхоз. лиц. и соб. по руиописамъ Соловецкой бпбліотеви, 72.
 Сказанія вошолъ оъ Адексапдрію, родакторъ котороіі паложндъ н а ного свою р у к у ;
въ данпомъ случаѣ онъ пнсалъ, что рѣ ка точетъ сквозі зсл\лю тоѵ, что могдо отно-
ситься только къ Л лексапдру, а не к ъ пресвнтеру Іоаіш у, которыП пншогь —• рег
ргоѵіпсіаш п о віга т Ііапяіі Яиѵіпи. Родакторъ добавлялъ и пыпускалъ, чтЛ казадось
сму нсподходпщнмъ; позтому пе псогда можно объясіінть оіірпо отлнчіе славипскаго
текста о гь латипскаго: остается неизвѣстнымъ, кто сокраіцалъ — редакторъ ди Ска-
занія, вли редакторъЛлсксандріи, или, иакопецъ, пореводъ быль сдѣланъ с ъ такого
списка, который в ъ данномъ случаѣ былъ корочо других-ь.
Рѣка Ипдосіи— Іііоішз нзобнлуотъ драгоцѣнными камнямн, изъ которыхъ въ ток-
ст-Ь Адоксапдріи упомішаются только четыро, а въ латинскомъ токстѣ иасчитывается
депять камиоЯ:
п иочи свѣтитгсга. и е псслѵѴ’ кдліѣню дорого.ѵѴ’ голопою. и топлзисні, то е гнѣздо кар-
нанолюса. са ссть топазнон» аіо.мьѴ, а гадсрко в нелм посрок^ чирвоно, гакл жораток*, и
то’ свѣтнсіл н ночи“ . Прішіімап во вннмаиіс еіцѳ исрсдачу чешскаго кагЪипІшІікиз
чрсзъ „корваиъко.ю съ" и чсредопапіе въ даішомъ случаѣ карбункула съ карваполгосомъ,
нужпо прійти къ пыводу, что для латинскаго сагЬиисиІиз было обычнымъ пореводомъ —
корпамуколосъ, карпамъколосъ, карванолюсъ и т . и ., и что~въ оригппалѣ, съ кото-
раго сдѣлапъ нѳреподъ С казанія, стояло іім оіш о сагЬпІісиІия.
В ъ латннскомъ тскстѣ сейчасъ же идетъ рѣчь объ особой тр авѣ, которая растетъ
в ъ той самой страи ѣ, гдѣ и рѣка Иопиэ, изобилующая драгоцѣшіьиш кампями. Точно
так ъ же и в ъ славяискомъ токстѣ:

й шднно зсліс раліаётсл в земли тои, Гімл іЬ ій ет павсііиг ІіегЬа, чиае ѵосаіиг аззі-
в тон рѣцѣ імлазд 8САКЫИ лр.ныи кілннь, е ! іЬі іпѵепішіСаг паіигаіез Іаріііез, аша-
из.марлгдг, слліфнр*, корвам^колоса, тѵлмц- гаесіі, аарііігі, сагЬипсиІі, Іорагіі, сгіяоіііі, ёліоу асидьеся. н кои оу бо члк* того зслі.л, ЙІ08, сиіиа га й іс е т 8 і чиіа зпрег зе рог-

З іи ... и яншго ММенІІ н желѵіюгг рд;і;летс* опісіііпі, Ьегіііі, аш сіізіі, запііі еЬ ріигез корені, на сенѣ носить, то злый А\г вт.гаеть (аѵ егіі, арігііи т іштипйиш сІГидаІ [е4 со({ІІ

тсу. I I I . 3 . ' ргесіові Іаріііез. § 2 2 . ш него. тоё во есть зсліс аціе навАжйь иа ешп сіісеге, і|иіа з іі с і ипсіе з іі е і н отеп
иѣснаго, то пѣси изылетл нз нсго I I I , 3 . еіиз] § 2 3 .
С .іѣдуогь обратить вііиманіо п а назвапіѳ камня кориллі&олосг, которому въ да-
тинскомъ токсгЬ соотвѣтствуетъ сагЬипсиІия. Такоѳ соотвѣтствіс встрѣчасмъ еіцо въ но- Т рава а88ійі0 8 =-аси дьб сі. В ъ славянскомъ токст-Ь два раза говорится объ ея
вѣстн 0 Врунцвнгѣ, нзданной нсдавно г . П оли вкой *); въ ней чнтаѳмъ: „та бо гора свой ствѣ: 1 ) кто носнтъ на себѣ кореяъ отой травы, отъ того бѣгаотъ злой духъ ,
с л авн а, именуема короат к олосъ", вар. „корован-ь колусъ, короваігь ко.іокъ, коровнхъ 2 ) еслн т р ао у :іту навяліутъ на бѣсповатаго, то бѣсъ выйдетъ изъ н еіо. В ъ латип.
кулубъ, корванъ” ; и а чешскомъ соотвѣтствующ ее мѣсто: „ Л [а Ііога к агб и п к и Ш ш ред. есть соотвѣтствіо только первому, но зато ость подробиость, которой н ѣтъ въ сла-
ргексіш і сізіа Ьіеяе“ *). пянскомъ переводѣ: е і со§іІ еиш (іісеге, ^иіз 8ІІ е і иіиіе &І1 е і п о теп еіиз. (^и&ге
СагЬппсиІі и Іорахіі испытадіі ту же сѵдьбу, что н ж іів о т п ы я — нолучііди рас- ішнншгіі врігііиз ІІІ Іегга іііа п е т іп е т ашіепі іпѵадеге. Е с т ь лп второо соойство при-
іірострапсніс, а имеяно: бавлѳніе рсдактора Ллексапдріи, ндіі оно было ужѳ въ иѳрпопачп.тыіоіі родакціи
I . ІіорвдлѵЙколосг т» е гдимк всѣл\ь ка.дкис. то т* ео свѣтиті, в н о ц ін . С казанія, рѣшнть новозможно; если бы даже и предподожили, что свойство это
I I . тѵлчілзіи, то е гнѣздо того корвлмЙюлои. и | ж с лолт» т ѵ . ѵ п л з і и , а гадро в было уже в ъ первоначалыіон редакцін Сказанія, то н тутъ возпикъ бы вопросъ:
н с ч с р в л е н о , л к н оуіль г о р и т н , то с в ѣ т и т ь і і о ц і і ю . какъ объяспить нссоотвѣтствіо латнискому тексту — была лн у псреводчііка особая
В ъ той же повѣстн о Брунцвигѣ гора Корваикодосъ іімѣстъ то жо своіістно: редакція съ соотвѣтствующимъ текстомъ, или исреводчнкъ нзиѣнилъ существующій
<узрѣша гору свѣтшцуся аки о ги ь .. . та Оо гора сдавна нменуема корванъкодосъ, ка- токстъ?
мспь самоцвѣтныи о г ь ноя ломаютъ. Гора жѳ та вольмн чиста и с вѣ тл а : свѣтило бо Чго касаетси ошісанія качества корвамуколоса, то опо, должно быть, есть от-
отъ тоя горы далеко“ * *). звук-ь того свойства одного камня, о которомъ так ъ говорнтъ со словъ Мѳгасоена
В ъ хроникѣ Ііоболипскаго (1 7 в . , в ь Черішговскоіі духоішой ссмннаріи, Л'; 9 7 ) Л рріанъ: ).іу н М іу и о І І іг і^ , I)і,{ін’кіІЫ'і п / і и і і щ і' х<іух'і>' ( Ь х іі о к ч , г іі ію ііш і У і г
номѣщеио повѣствованіо объ Лдександрѣ Мартіша Бѣ льскаго , въ которое вііесено т !і ІІПІМІЮЦ у.ш' и і і і і я оі>.аа х о у / а і, у. ш і Ітіці <«»■ и ш т іс ^ . х т ІІГІ" уіці х и і іи іо і
нѣсколько дополненій нзъ порвой родакціи Сказанія іі можду прочимъ о рѣкѣ /Іі'(іуіцііП,І7І (іа п й .іи Т, (ін п іі.іп п и г, шц ііі Оі и ш п п і^ п і. К п і ип пц / і і г і х і і г о г хит
с ъ драгоцѣнными камнями; въ помъ встрѣчаомъ названіо камня „карбуіікулъ“ . і л п і / і і , г п і /).<<і 'іоі, / и і і и г <\і і і л и і и і * .'ІЦІІ^ПІ.І.ІІГ х « і іи кі.і.и 0,10,г о » іш г цх щ у а-
ІІставк а эта слѣдующая: „п иосро тсжи шиои зс.млн и р тсчс з рлю р+.кл н,и'снё ІІнло- ІІП Ш Г а «В <Уи«/. іу ш о у б і о /?«яіЬ г.с, тоьпіі <К о ѵ х і и .Ц ц а і и і у тігиі і о ѵ і и й о ѵ і ,
сига то е ІІила, котордга в* едино врс.ига всю зслілю и р нлполнгас водою. л по волѣ Лггіапі Іпсііса V I I I , изд. ШіЬпег’а , Мс"а8ІІіопіз Ггавшепіа нзд. З Ш І е г а (Ргавш сиіа
шнои иото знлдйо тыс ш люлс кл.мѣнс дорогос: шиіірл (?), игафнр, кар вѴ нк& іа, котры Іііэіогісогиш ціаесопш і, т. I I , изд. Дндо). 419. — Особенность жо карбункуда
свѣти ть ночыо была также хорошо извѣстна. Конрадъ Могопборгъ такъ опнсы-
в а е гь карбупкулъ: „сагЬшісиІиа І8І (Іег ейііяі ипйсг аІІеп 8(аінсп иші Іійі аііег зіаіп
* ) 1‘оЫѵка, К іопіка о ІІпшсѵіІіиѵі ѵ гизкй Іііеіаіи ге, 1892, 54—55 п 138
кгеГі. е г іяі зо кІАг, <1а/ е г т і і зсіпег ІісЫ сп кІЛгІіаіІ аін кгапкех цезіЫ «іііегзІсІК
* * ) ІЬІ(1.
иші іііиМ , иііег сг р гаііі ііез ніепзсіісіі десіаіік. (іез зіаііісз ѵагЬ із і іеигеіп инй всЬеіпі
8*
 йеа паЫ ез шбг пап ап йеш Щ , \ѵап йоз Іа%э іаі ег Іипкеі, аЬег іп й ег паііі асЬеінІ лову н лровд с^ ла , кто свО(* врс.«А й раіеаз, аіірціаз е і Іідпа агііііззіш а, цціЬич
е г 86 Ы 8г. йаг с г реі і т паЫ иио І щ т а с Ы , шііі ііаігі (Іег зіаім кгіесІѵіезсЬ ап іга х *). зажгоуть іорЯ' Шл^мпію со всѣ стрлна. сіпаині Ю Іит п ет и з ипаіяие ( § 2 5 ) . (^иоі
Поэюму въ одіюй нѣмецкой поредѣлкѣ мы а встрѣчаомъ ішраллоль нашому I I I . 3 , изд. 1 9 5 . пети а а ііи т е з і асі г а іііс е т т о п іів О ііт р і.
Сказанію: (§ 2 7 ).

ііа ѵіпгіеі т а п йеп кагѵипкеі,

і л г йіе пасііі п і т т е г лѵігі зо ІѵпкеІ Ьі^на а г іііа з іт а = лропа с ^ л л ; раіеаз е і віірніаз породаются чорезъ солодаѴ (н)

ег еп ІпсІіІе ѵЬег аі <Іак Ьѵ8. половѴ. С.ювамъ кто свос врсжл нѣтъ соотвѣтствія въ латинскомъ токстѣ : опн моглн

Х а гп к е I , 1 2 4 , стх. 8 2 — 85. быть добавлѳпіомъ редактора Алѳксандріи. Коноцъ отрывка иерефразировапъ.

I I I . зем л* во н вссгл піиорочнл (вар. | ев і аиіеш Іе гг а іііа петого за (агітогіиш

В ъ другнхъ нѣмсцкихъ передѣлкахъ карбункулъ по ііолучи.іъ описанія; см. ислиорочнл) ё' н полна зл\1«вг и вслкого гада. і яаіісіі), ріепа рег о т п іа зегрепІіЬив. § 2 5 .
Х ат ке I, 1 3 5 стр . 3 8 0 ; 1 4 9 , строф. 1 7 ; 1 7 1 , стр . 2 6 3 .
I I I . 3 , изд. етр. 1 9 5 .
В ъ латшіской рѳдакціи за рѣкой с ъ драгоцѣнпыми кампямн и съ траоой азяі-
ІІІ08 с.тЬдуѳтъ опнсаніо собираиіп порца пъ зомлѣ іірѳсвитора Іоанпа. Оно занн- ІІужпо замѣтить норедачу латнпскаго петого 8а чрезъ нсморочнл-Пі*л\орсмнл, что
маотъ §§ 2 4 — 2 6 включитѳлыю. В ъ порвой латинской редакцін говорится о собиранін указы ваетъ н а латинскій оріігиналъ нашего Сказанія.
порца очопь кратко, по ужо первая раснространопная редакція (по / а г п к е ред. А .) е і сиш ѵепіиз Йаѵегіі ѵ е Ь ет еп Іег , ро-
I V . й іг а зиігоуть гороу т ^ , тоіа ввѣг-
распрострапнла вторую половину норвоначалыіой редакціи, и этому подробному онн- пипі І8пепі іпіга п ет и з е і е х іга , пѳ аіі-
нсть вссь гадг вг іім ы . й гдѣ воёгожо
санію н соотвѣтствуотъ текстъ пашей Александрін — доказатольство, что нашѳ С ка- ЧиІ8 вегр еіт е х іг а п ет и з розвіі ехіго, е і
ііма, тоу кллдоуть чігнь, да понѣ нслзѣ гадоу
заніе нерѳпедѳііо не съ первоначалыюй редакціи, а съ инторполнрованной. 0 собн- 8Іс о т п е з зегрепіев іп іцне Гогіііег ассепзо
вылсстн. л что не ввѣгнсть, тУ сгдрдюті. в
раніи порца въ Висаидской землѣ уііомннаогь Па.іладій пъ статьѣ о рахм анахъ: то гіи п іи г р гаеіег іііоа, циі зиаз іпігапі
пожлрУ то.ѵіі. I I I . 3 , изд. стр. 1 9 5 .
н АОііки іілнзй ндрнцаёмы*» Кнсдды, йдѣжс мсрж сяенраютн. ч*д ь во суть тл зѣло дшн
саѵегпа8. § 2 5 .
й ^оудоснлнвы, в калілннь' псчсрЗ жывсуціс, йжс й ладитн вѣдлті. по стінллі*. л^ѣстл во
соуть стѣннл. пср* т.чо всругь <0 д о у в и ч и і.ІІІ. 8 . изд., стр. 1 0 8 . Это краткое упоминаніе Славянскій токстъ но прѳдставляѳтъ буквалыіаго тожества съ латнпскимъ, хотя
о собиранін перца да.ю поводь рѳдактору Ллексаіідрін второй редакцін вставнть п перѳдаетъ то жо' содержаніо. Было лн такъ въ латішскомъ оригнш иѣ, или нод-
нзъ Сказанія подробпое описаніо, которое по.іучило особое заглавіо — иі нсрцѣ в верглось порсработкѣ подъ рукамн какого-лнбо нашого редактора, нонзвѣстно.
зслии Іінслнльсцѣн. Въ порядкѣ изложонія латинскШ те к сгь по соотвѣтствуотъ славян- V . тогдд «оужн, н жсны, й дѣтн трлсоуть I е і Іипс ехси іііи г рірег ііе агЬизсиІіз.
ском у; я разсмотрю въ норндкѣ іюслѣдняго.
псрсць й вссоуть. I I I . 3 , ІІЗД. стр . 1 9 5 . |
I . нсрсці. нслнк» рджлётсл іі 6глл садрѣ- 8іс зіссаіи г рірег а і ііе агЬиясиІіз сош-
Іірцвѳдошіый латинскій текстъ находится в ъ порвоиачалыюй, неинтврнолц-
«тн, йспѣклётсл Ф слнца й ногоувлАС в Ьизііз соііі^ііи г о і соцціінг. § 2 6 .
рованпой родакцін; ннторполнроваиныя жѳ редакціи, начнная съ рѳдакціи Л,
совѣ плш [внсл, ндѣ" ныдѣзшс йс нсцісры,
не нмѣютъ этихъ с.ю въ , а замѣншотъ и хъ вышеприведениымн — е і йе аі'Ьизси1і8 сош -
трлсвціс, исрсць сгвирлють иівразш тлцѣмь].
Ьизііз соПіціІиг: послѣдному с.ю ву соотвѣтствова.ю бы въ пороводѣ й всроуть. Нужно,
I I I , 3 , нзд. стр . 1 9 5 .
ноэтому, думать, что в ъ орипшалѣ, съ котораго былъ сдѣланъ нероводъ, пъданпомъ
С.іавянскій токстъ подробнѣе латинскаго, н іюставлениое въ скобкн можно случаѣ было соедішеніо ннтерпо.іяцііі с ъ порвоначалыіымъ токстомъ, т . - е . е і іипс
считать за добавленіо редактора Ллоксандріи н не относить къ первопачалыюй ре- ехси ііш г рірег (Іе агЬизсиІіз е і соііівііи г. Что жо касаотся въ пореводѣ лцужн н жсны
дакціи С казанія, та к ъ какъ это добаплоніе иовторіштся далѣо на мѣстѣ, соотнѣтствую- й дѣтн, то соотвѣтствіѳ въ латипской родакціи находнтся оъ дальпѣйш нхъ слопахъ,
щемъ н латинской родакціп. а ігь нѳреводѣ относоно нмѳнно къ собнранію норца.

I I . коди г,^дё іісрсці. сгзрѣлх, то лісе со ! с ц т рірег та іи гея с іі, ѵепіипі цпіѵегаі ро- V I. зл трн днн до того лЛ’жн лѣзоуті, в г [ с с с е сонзишріо ікію ѵігі е і ш иііегез,
всѣ сторон* пріндѴтіі, нссѴірс солол\\' ио- рціі Ле р го х ітіз ге^іоиіЬин зссиш Сегепіеа ііл\ы, н кон воудсті. вліи сгорѣл» й глдг, рагѵі с і шіщпі рогіаніез Гигсаз ін іпапі-
то меціѴфС нонл, й к,\лдо( н,\ л\ѣстѣ ёлино Ьиз іи ігап і нсшиз е і опіпев зегроніез аззоз
’ ) К о п га й т п М суяА егу, Г>аб І і о с і і а е г К а іи г , Ьегаивй«ВеЬ. ѵ о п Р[еіЦ вг, 1882 г., й зжнглють й шгнсліі. того рл", д\ БЫ чліці Гигсіз ех іга пеіиив ргоісіипі оі ех еіз йеп-
стр. 437. нс ііол\ѣрлн ® ВОНА. I I I . 3 , пзд. стр. 1 9 5 . зіззішов асегѵоз сотр оіш н і. § 2 6 .
 И въ данпо.чъ с.іучаѣ прн тождествѣ содержанія буквады іаго совиадеиія и ѣтъ, При разборѣ С казанія въ отдѣльпыхъ спискахъ уоидиігъ, что пѣкоторыо спнски
а конець перепода являотсп лпшшімъ сравнителыю съ латипскимъ текстомъ; ато въ частностяхъ ближо передаюп, латипскій то к стъ ; так ъ въ АлександрШскомъ текстѣ
могло быть лобавлоиіемъ и родактора Алоксаидрін, какъ добавлоиіемъ можетъ быть нѣтъ соотвѣтствія л ати н.: 1) яіпе а^ііа, 2 ) п и іц и а т еві Ігап чи іІІи т, т о гд а к а к ъ в ъ д р у -
и слѣдующео упомііпаніе — псрсці, жс СяБнрлідціс ііо с а т ь к сог.ѣ в п«ір<ры: въ латннскомъ ги хъ спн скахъ , какъ увндимъ, соотвѣтствіе ест ь. Н о, съ другой сторопы, только
тексгЬ соотвѣтстпія иѣтъ. въ Алексапдрійскомъ текстѣ латин. Іигаезсіі іп ипйаз аЛ в іт ііііи іііп е т о т п із т а г із
осгь соотвѣтствіе — по нсліоу ^одлть вадовѣ вслнцѣ дкы по вйноміі *орю .
V II . ВСИ 110 .чсі ТОЛ ЗСАІЛА тіа іь лрѣвы- ЧііосІ (рірет) іп Гпіш спіит е ( іп апно-
в,іють й тѣлч, к Й л ть совѣ порты, н жнто, п ат еі с о гіііт с і р аіт о з с о т т и іа іи г . [Ллсксднра жс, вндѣвь, чюднсл и вос^отѣ Іюс т а г е печие паѵідіо печие аііо то й о
н что й н л д о бѢ . н і і о а жс стрлді,і кромѣ тою § 24. й с п ы т н и/воноу стрдн^ люрл того] й нс воз- ігапвігі роіеві [ е і іііео сиіиятоііі Іегга иііга
не нмѣють. I I I . 3 , нзд. стр. 1 9 5 . люжс прѣнтн. нслзс во еа ш с нн коравлсліь | 8ІІ 8сігі поп роіеаі]. § 3 1 .
ни конмн. I I I . 2 8 , изд. стр. 2 3 2 .
С.іавянскШ текстъ персдаотъ то же содержапіе подробнѣо латіш скаго. В ъ А.те-
ксапдріи за симъ слѣдуотъ ещо подробность, котороіі иѣтъ въ латшіскоЯ редакціп: Поставленноо въ скобкахъ относнтся к ъ родактору А л ександрін , относившему
ІІВМ А Н Д ЬТІІ Іір іІВ О З А Т І, К НН ■ ІІІІК ІІН Ц ^ Н Ж ІІТ О н д ВСДІіБОуДС Б О р З Ы , р л в н о п р о т н в о у ІІС рІіУ всо къ А лсксандру; ііссіие аііо т о ііо = ни конми, в ъ Кприлло-Бѣлоз. спнскѣ — „нн
винмдють. Трудио оппть сказать, к о м у прииадложпгь ата подробность,— родактору л н которымъ промысломъ“ ; Алекс. нн конмн, вѣроятно, сс ть нснорчеішый остатокъ чте-
Сказанія, рсдактору ли Александріи, нли было уже въ особой латинской редакціи. нія болѣе полнаго — нн коими проліыслы: какой смыс.тъ, что море не.тьзя перейтн па
Прсдставлоніе о купцахъ іізманльскнхъ, водущихъ торгъ на верблюдахъ, возішкло к о іія х ъ ? латіш ская редакція далѣс добавляетъ: е і іііео сиіизшоііі Іе г г а ііііга 8ІІ 8сігі
изъ библейскаго разсказа о нродажѣ Іосиф а братыімп; Бы тія, 3 7 г л ., 2 5 с т .: н сс ноп роіеаі; соотвѣтствіе этому находится, какъ увиднмъ, въ отдѣлыіыхъ сп и скахъ ,
і Д т н и ц ы Іслі,іилтАнс и'да^’ ® Г ш м д , й в с р Б .ч о А ы и ^ * п о л н ы 4гм(ш<і н р и т н н ы й стокти: въ Алоксапдрійскомъ же текстѣ соотвѣтствія н ѣ т ь : быть можетъ, рсдахторъ Але-
ЙДЛХ°У ЖС НСдѴ||ІС во ёінпсті. ксандрін норофразнровалъ эту ііодробность по-своему — Ллсксднрь жс, видівь, чюднсл
Такимъ образомъ, повѣствовапіо о собііраиіи иорца въ подробностяхъ сохранн- Гі иосуотѣ йсііытлтн швоноу стрлнѴ’ морл того.
лось въ А.тександрін, тоі-да какъ въ отдѣ.тыіыхъ снискахъ н с сохраш ілось. оставнвъ [вндѣхш жс] н рѣкы ліногы тѣкѴіра нз е і ч и атѵіз отп іп о с а г е а і адиа, іпѵепі-
незначнто.іыіый слѣдъ, какъ увиднмъ, лінпь въ К н р.-Ііѣл оз. сп. Оно не являотся иніиг Іаіпеп іихіа г ір а т а п озіга рагіе
люрл того, в нйжс вл^оу й рыііы зѣло слакы
буквалыіымъ нереводомъ с ъ латинскаго, исключая А? I I I . Замѣтпмъ пока только, чго іііѵегза реію га р ізсіи т асі соіиесіеіісіиш д га -
н лѣіко іасти. I I I . 2 8 , ііз д . стр . 2 3 2 .
трудпо отдѣ.тнть перпонача.іыіый текстъ Сказапія отъ добавленій родактора Александрін. Іізз іт а е і зар ііііззіта , аІіЬі пиіциаш ѵіза.
Оичсашо песочнаго моря внесено въ Ллоксандрію второй родакцііі въ I I I , 2 8 ,
§ 31.
но вплстено ііъ общій ходъ разсказа. В ъ норвой редакцін Алоксандръ инш етъ, что,
взявши дань у амазопокъ, онъ ирншелъ къ Чермпому морю на Т ен у рѣку (іі; іі,г Объ этомъ соотвѣтствіп я говорн.тъ вы ш е. ІІротивъ латннскаго текста въ славян-
Т н т -К і т п и и о і’) ; вторая же редакція нрисоедіпшла к ъ этому етрывокъ изъ Сказа- скомъ ость упомшіаніе о рѣкахъ.
пія объ Ипдѣііскомъ царствѣ, продставивъ, что рѣ ка Т еи а (вар . Тинпа) точотъ изъ З а пссочпымъ моремъ въ латннской редакціи сл ѣд уогь описаніо камоиной рѣки ;
Чермнаго моря въ песчаное море п что Алоксандръ хотѣ.тъ было порейти это море, такая же послѣдователыюсть п въ Александрійскомъ токсгЬ С ка за н ія. Ііъ А.токсап-
но но м огь. Пеудачпап передѣлка редактора Алоксандрін выразнлась въ томъ, что дрін оіш саніе камешюй рѣки введоно въ общій ходъ разсюіза, нрн че.мъ опять наблю-
онъ не сумѣлъ, какъ и въ другнхъ случаяхъ, выдержать эпнстолярной фор.мы: на- даетоя смѣшеніе перваго лица с ь третыімъ: разсказчнкъ какъ будто огь себ я пачн-
чинаетъ опъ въ порвомъ лицѣ: нріндохш н.і Чрамнос люрс й тоу ШБрѣто^-и) рѣкоуТин- н аогь рѣчь — н Ф люрл того зл три діін пошсіпс, нндЬу-уЗ горы высокы, а описыпая
ноу (па гроч. {п х ('ц п ,т і/іи ■ Ы ‘Е ц ѵ & ц а г / Ш а а о а г «V і ш ■ Т і г п п и л т а р & г), рѣ ку, в ъ сродинѣ вотапляетъ — всѣ.п жс вшё й с.ѵмомі’ /Ідсксдпроу чю ааііЛсд, а окап-
а затѣмъ Лдсксдііря жс, ннлѣвь, чюднсл й іюсуотѣ йспытлти шконоу стрднох ліорл того чн ваегь оиять отъ себя — нрѣшсиінли жс ндмг рѣк^ тѴ, пріндо^ш в нУстыию; сюдажо
н нс возлюжс прѣитн, а иотомъ оиять первое лицо — І!нлѣ^'ш жс ирѣкі,і. В ъ .татіін- относнтся прошедшое вромя в.мѣсто настоящаго — тѣчдпіс, вл ла и іс тьбо сл . Выкндывая этп
ской родакціи описапіе песчанаго моря и разныхъ р ѣ къ заннмаотт, §§ 3 1 — 4 0 . прнбавлеиія, служащія связью оішсаніп каменной рѣки съ ходомъ разсказа, получпмь
текстъ Сказаиія, соотвѣтствующій латипскому тексту:
пссчлнос люрс, по нсліоу хшл-мь влловс [ іпіег с е іе г а ... е8І Ііагепозит т а г с а іи е
вслицѣ, дкы но вшноліі' люрю. Фколѣ жс аі|иа. Нагепа е п іт то ѵ е іи г е і Іи т е з с іііи I. н ІО морл тогоза трндіІн... горьівысовы, Ігіііия «ІіеЬия аЪ Іюс н іа гі апііі то п іе з
иѣтра потлнсть, Фтолѣ валовѣ ^одлті,. I I I . ипііаз аіі вітШіиіІіпеіп о т п із т а г із е і ііип- из нихжс тѣчдпіс ріікд кдмсніё бсз волы н то ч іііііа т , сх циіЬиз сіозсеінііі Йиѵіиз Іарі-
2 8 , изд. стр. 2 3 2 . і|иат е8( Ігаіщ иіІІит. § 3 1 . люрс пѣсочнос. д потокл г'л Тіік* ііѢдіііс. кд- | <1111П еасіот тосіо зіне ачи а, о і ЯиіЕ рег
 мсніе валитсл вннзг, л вшды нѣтоу. I I I . 2 8 , ' (еіташ п о вігат ичііие асі т а г е Ъагеповот.
изд. стр. 2 3 2 . I § 32.
Редактору Лдоксапдрін пршіадлежитъ, быть можетъ, копецъ — л поток* ё * тлк*
і.ѣаиіс, клмсніе вллитсл вннзі, л вшлы нѣтсу, — это как ъ бы пояспопіс. Мопіев циі-
(іа т передано чрезъ горы высокы, что Сыло пъ первоначолыюй рсдакцін: въ ІСир.-
БѢ.ЮЗ. спискѣ тожо „горы вы сокы ".
I I . н г дйн в нёлн тѣчлшс рѣкл тл, л нл I ІгіЬив йіеЬиз іп веріітап а Йиі( е( ІаЬип-
Л днн стлнлш с... в л л л ш с т ь б о с а кллісніе вс- Іи г рагѵі е ( та к п і Іарійсз с ( (гаІш п (эеси т
ликое н лллое в ,ѵорс пѣсочное й нс вндѣтн | Іійпа изчие асі т а г е Ііагѳпозит, е( роэ(-
вѣлшс к л л іс н іл то го , кл.ѵо сл лѣло, понсжс I ч и а т т а і е іпігаѵегіі Я і і ѵ і и э , іарісіез е ( Іікпа
кллі.корл тогоІлчлсть. I I I . 2 8 , изд. стр. 2 3 2 . | еѵаііезсип( пес иКга аррагеп(. § 3 3 .
П ереводъ, хотя и пе буквалеиъ, по очеиь блнзокъ; пѣтъ рѣчи о Ііцпа и перс-
фразированъ коиецъ; валы заимствовапы изъ прсдшествующаго описанія моря посоч-
иаго — ііітолѣ влловс ^од л ть; лншшімъ является — й нл д діін стлнлшс, такъ как ъ объ
этомъ говорится далѣо, на своомъ мѣстѣ.
I I I . н егл лн тсчсть рѣкл тл, т о Ь ннка- пес чиатйіп йш(, аІіс]иіз е и т ігапвіге
ков» члкг нс лшжсть прѣйтн е л . й плкы нл ро(еэ(. А Іііз диа(иог йіеЬиэ р а(е( (гаиэі-
Л днн в нсли стлнсть, й тогл прѣ^одлть ю. ! (из. § 3 3 .
I I I . 2 8 , изд. стр . 2 3 2 .
СлавянскШ текстъ является пѣсколько расііространошіымъ сравш ітелыю с ъ ла-
тинскимъ, ио иородаотъ то же содержапіе.
В ъ сіін скахъ Сказапія сохраішлись описапія еіце двухъ рѣкъ — подземиой и ве-
ликой; въ Ллоксандрію опнсапія этнхъ рѣкъ не вошлн, по в ъ ней сохраннлся оста-
токъ отъ описанія рѣки волнкой, сосдіінснный съ другнмъ отрывкомъ, а нмешю уно-
мішаотся, к а к ъ видѣли, о людяхъ, кормящихъ дѣтей сырымн рыбамн: люди нѣлѵы,
й корлллл^оу лѣтн вл нодѣ рывлліи сырьши, имл жс и.п* чнвлдсшс = пиІгІшКиг аи(еш ін
(егга риегі іп аі}иа, § 4 0 .
Ііъ латинской редакціи § 4 1 читается: иКга бигіиш ѵего Іарідпш эиіК х (гіЬиа
іи сіа ео ги т, <|иі чиатѵіэ Яп8»н( віЬі ге(,'ез, эегѵі (а т с н поэ(гі випі с( (гіЬи(агіі ехсеі-
Іеп(іае п о й гае. Это зпамопитыо десять плеыенъ израи.льскихъ, ироданія о которыхъ
чрозвычайно были распространены въ занадныхъ и восточныхъ литоратурахъ. С ъ ІІо -
оланіемъ нресвитсра Іо анн а сравш іваю тъ, какъ вндѣлн, опнсапіѳ путеш ествія Е л ь -
дада-га-Д апита. Изслѣдователи вндятъ, что упомшіаніе о десяти колѣнахъ іудейскихъ,
нлатящнхъ дань нрссвитеру, паправлено противъ нзвѣстія Ел ьдад а: послѣдпій
салъ хорошнмн красками жизпь чотырехъ изранльскихъ колѣнъ, н нѣкоторые вндпть
в ъ этомъ опродѣленную цѣ.іь Ельдада, нменно желаніе показать, что оврен но раз-
сѣялнсь соворшонпо, поторявъ государствонноо устройство: гд ѣ-то, далеко, есть іу-
дойскоо царство со всѣми особопностями гоеударственнаго строя. Этнмъ самымъ
Е л ьдадъ хотѣлъ будто бы , с ъ другой сторопы, воодушевить сво нхъ одпновѣрцовъ,
Протнвъ зтого-то пэвѣстія Ельдада н паправлено извѣстіо пресвнтора Іо анн а: подъ
сго именно властью находятся десять пломонъ іудеПскнхъ, и они только воображаютъ,
что у н ихъ есть царіі, на самомъ жѳ дѣлѣ онн подчиноны ему, пресвитору*). Можпо
н не видѣть такой топдопціозности в ъ помѣщенін досяти колѣнъ іудейскихъ в ъ цар-
ствѣ пресвитора Іоаппа, хотя опнсаніе Ельдада н дало матѳріалъ для ІІосланія. Въ дан-
номь случаѣ нужпо вндѣть соѳднпѳніо д вух ъ извѣстій: 1 ) общораспрострапоннаго
извѣстія объ нсчезнувшнхъ десяти колѣнахъ израильскнхъ и 2 ) описанія Ельдада.
Редакторъ соеднннлъ то и другоо, н а что указы ваетъ то', что въ царствѣ просвнтѳра
находятся нменно досять племопъ, а н о ч е т ы р е , о которыхъ говорнтъ Е л ь д а д ъ — Данъ,
Г а д ъ , Аш еръ н Неффалимъ.
В ъ латинской редакціи извѣстіе о десяти пломенахъ іудейскнхъ помѣщѳпо тот-
часъ за описаніемъ волпкой рѣки (йишеп атр ііогіз тавпКш Ііпіз), изобилующой дра-
гоцѣппымп камнями, н нзвѣстіемъ, что пи(гіпп(иг іп (егга іііа риегі іп а ^ и а ... аиЬ
ациа (а п (и т ѵіѵап( (§ 4 0 ) . Е сл и видѣть въ путѳшествіи Ел ьдада одішъ нзъ нсточ-
ннковъ ІІослапія, то нужно сказать, что н звѣстіе о десятн п.темеиахъ Іудейскпхъ
помѣщѳно какъ разъ н а своомъ м ѣстѣ, имошіо и1(га Яи ѵіи т 1арі(іііт. Посланіѳ пре-
свнгера нореносло на царстно его т ѣ особопности, которыми надѣлнлъ Ельдадъ землю
сыновъ Моисоя. С ы ііы Моисоя, т . - е . лѳвиты, жнвутъ близъ упомянутыхъ четырехъ
колѣпъ; опн окружоны рѣкою Саббатіонъ, съ страшпой силою катящой въ продол-
жепіо шости дной въ нодѣлю камаи и пѳсокъ. В ъ Посланіи просвитора §§ 3 2 — 3 4
говорнтся о рѣкѣ, которая точетъ камнями зіне аі)иа изсіие а(1 т а г е Ііагсп о8ит; трн
дпя она течотъ, въ осталыш о чѳтыро дня он а доступпа для перохода. Затѣмъ го-
ворнтся о рѣ кѣ подземіюй н о рѣкѣ атр ііогіэ тавпК иаіпіз, описапіе которыхъ н раз-
дѣли.ло нсточпикъ С казанія, ибо далыпо продолжаотся — иКга ІІиѵіит Іа р Ы и т ...
В ъ Александрійскомъ токсгѣ Сказанія паходимъ опнсаиіѳ 1 ) песчанаго моря, 2 ) ка-
менпой рѣ кн, тскущсй въ посчаное морс; камошіую рѣку нользя поройтн, такъ какъ
она точетъ три дпя кампямн й плкы нл д діІи в нсли стлнсті. и тогдл прѣ^оллть ю.
Затіімъ разсказъ в ъ эппстолярной формѣ продо.іжаотся — прѣшсшимг. жс нл.ѵа рѣкѴ
тѴ’, прІнло)(ш в пйтыню и в тслчіыіл горы. За этиин „тѳмнымн горами“ нрншелъ
А.локсапдръ въ зомлю, гдѣ было мпого людей, й соуть ш колѣнл нслвовл, врлтл йга-
койлл Т плсмень... (но Сннод. спи ску). Слѣд. ф акп , т о ть , что за каменной рѣкой
Алоксандръ нашелъ какнхъ-то десять нломенъ. Очевидно, это рѣка Саббатіоиъ, за
которой жнвутъ сыпы Монсоя у Ельдада: замѣна ...... овъ Моисоя досятью нлеменами
относится ѵже къ латннской родакціи Посланія. Соодинопіо въ нашей Алѳксандріп
камеішой рѣкн съ десятью плѳмонамн н соотвѣтствіо въ данномъ случаѣ латнпской
редакціи прнводнгь къ заключонію, что н въ порвоііача.ч.поП родакцін Сказапія го-
о іііі - ворнлось о десяти плсмонахъ, подчннопныхь просвптору Іоанну, чтЛ сохранилось
только въ Ллександріп, въ отдѣльныхъ жо спи скахъ С казанія этого нзвѣстія н ѣгъ .
В ъ Кирил. Бѣлоз. спнскѣ Сказапія порядокъ таковъ : 1) несочное морѳ, 2 ) камонная
•) I ) . МіЯІег, 1)іе К есеіш опеп ..., Ім т іан, Імп ІіеЬгіІіасІіег Неізеіошап, въ 2оі(асіігіГс
ГЦг ѵег[>1. ЬКег.-О еасЬ., 4. В іі., 1891, стр. 303 (разборъ ииіігп ЭпштеПпа).
 р ѣ ка, 3 ) подзомпая рѣ ка, 4 ) велпкая рѣ ка, 5 ) червн, — о досяти племопахъ пе го-
ворнтся. Спрашивается: гд ѣ было помѣщепо упомннаніе о десяти пдѳмопахъ — посдѣ
камепной рѣки ндн послѣ ведикоЛ? В ъ первомъ случаѣ выходило бы , что Адоксан-
дрія не сохрапила подземноіі рѣки, а рѣку воликую перепосла выпіе, въ П. 36
(отъ велнкой рѣки сохранился только остатокъ), а слѣдующая
(Кир. Бѣлоз. снисокъ) сохранила свой норядокъ, выпустивъ извѣстіе о десяти племе-
н а х ъ . Возможио, что была особая латипская редакція, послужившая оригішаломъ для
поревода, съ такимъ распредѣлепіемъ: 1) шаге Ііагепозипі, 2) Яитш8 ІаріЛ и т, 3 ) х
ІгіЬия .Гш іасогит, 4 ) гітпіиз эиЬ (егга , 5 ) Я и теп апірііив та^пііисііпіз. Т акое распо-
ложеніо гораздо естествениѣе, нбо х ігіЬиэ .Іш іаеогит живутъ и ііга Япѵіиш Іа р ііи т .
Что такое расположѳніе возможно предполагать, свндѣтельствуотъ нѣмецкое Сказапіо
въ БорлннскоЛ рукопнси, представляющео стихотворную обработку первой, неннтѳр-
ноліірованпоЯ латинской редакціи:
ѵоп (Іізеш ш ег 8й 8(гепвѳ йег Ьегде ЬбЬ (ііе гб(еп ^ийеп Ьіпдеі.
(Іаг 8І піЫ віііі ОГ е г іе Ьго^ешіе ѵагеш іе,
й а г і ѵоп ііег Ьег^е ЬоЬе; йег ге"епЬо^е із ( ѵіі іг Ь&Ьѳ врапніе.
0 6 к ипй МацЛв 8из Ьіегеп в » 6 <1іе(, п&сіі (іеп вепеппе(
редакція Сказапія ѳіп( йі8в Ьегв, (Ііе аііегеп кйппен \ѵоі (Ііе ^иііеп, 80 Ьѳкеппв(:
впеі ипде и іііі іг шепе^е ОЬег аі йіе кеК е,
кгізіен шніе Ьеі(іеп \ѵаёг еіп піЫ цйп іп г е \ѵіаег"еКе (§ 4 1 ).
А'Ъ (іеп Ьегкеп еіп гипво ц в(, \ѵ1( и т і 8 ГЙ2 ѵоп віеіпеп,
еіп з(агкег «акеп егйіінзе ісЬ «а еп в ѵоп ( іе т геіпѳ к й т іг еіпеп.
кеіп ѵаг йагйЬег и а г і посіі піе Ьезішіеі.
іп дііу. т е г ѵоп ааікіе (ІигсЬ Йі Іап( ^ а г Йпе гиЬ( е г гіппе( (§ 3 2 ).
І) іс ]и(1еп е г оисЬ Ьез1іигѳ( ап еіпег ві(еп и т Ь о (§ 4 1 ) .
га гп к е, I, 151— 2.

ЛѴаггегз Ьаі зіе кеіпеп Ііаи:

ііаг «1а ѵіигеі ііаг аіпі я(еіиѳ
ѵпй цгоге ЫосЬ в е т с іп е .
О а 8Іе ѵеііеі іп (іеп запі,
йа ѵегеіѵіпііеі 8іе гѵ Ііапі
ѵпЯе еп\ѵігае( п іе та п і веѵѵаге
тѵаг віос ойег аіеш Іііп ѵаге.
К ісЬ і \ѵеіг ісЬ, \ѵа ѵоп е г 8і,
іп (іег иосЬеп (а(?е (ігі
Іо ѵог (аве 8(е( е г 8(ііІе:
80 ѵ егі ѵЬег 8\ѵег (1а ѵѵіііе.
Р іе яеІЬеп 8(еіпе (ііе 80 ѵіоггеп
ЬаЬеп еіп ѵоік Ьебіог/еп
(Іег іиііізсЬеп " 08ІесЬ(е т іп е ,
ііег еп іэ( кеіп <1іе т і г
га гп к е I,
Этому соотвѣтствуютъ въ латинской редакціи §§ 3 3 (йиѵіиа Іар іаи т ) и 4 1 — х
(гіЬиз Л ііа е о г и т , а затѣмъ въ зтой обработкѣ слѣдуѳтъ оішсапіо подзомной рѣки
(въ латіш . ред. § 3 8 ) и рѣки великой (въ латнн. ред. §§ 3 9 и 4 0 ) .
обработкѣ Посланія, ц имѳпно родакціи В , той самой, которая со о твѣтствуегь иашему
Сказанію, досять племенъ тожо соедипены с ъ камеішой рѣкоЯ, но соедипеніѳ раз-
дѣлоно иа двѣ части, прн чемъ дссять племонъ отождествляются съ Гогомъ и Магогомъ:
І) а Ы 86 Ііу( Ьезипсіег ^ а г 4по іѵаггег (гискеп
еіп ш ег, <іаи( оЬе ип(і ип(1ег піЬ( иап ^гіег,
(ІагОи {,’ СіК пеЬсІ гискеп
.......................................................................................... (§ 3 1 ).
О гі (а*епеі(іе Іепце піан е гв ге Ьегце ѵіп(іе( (§ 3 2 ).
Загѣмъ ужѳ ндоть описаніѳ рѣкн подземной, рѣкіі великоП, червей н т . д .
И т а к ъ , в ъ латинской редакціи десять пломѳпъ іудейскихъ живутъ иКга Яиѵіит
Іарійипі. В ъ нашѳй Алѳксандріи досять племенъ ж и вугь тоже эа камѳнпой рѣкой,
но нѳ тотчасъ, а отдѣлоны отъ пѳя „горами темными“ : пріидо^ш в пЛтыню и в темиыл
горы, й пріидо^ш в з<"лк> тлкоую, мншіы ліс" й.««ір«.. . В ъ пѣкоторыхъ стихотворныхъ
нѣмецкихъ породѣлкахъ Посланія десять племѳпъ такжѳ ж нвутъ за горами, хотя горы
н пе пазываются темными, напр.:
Ап(іег(Ьа1Ь (іег рігцз І8(
еіп іііііізсЬ ѵоІксЬ т і ( т а н і^ е г Ііз(. Я а гп к е , I , 173.
С ъ темными горамн пашей Александрін можпо сопоставить горы м рак а Халмуда.
А . Н . Восѳловскій подворгь подробному разбору логенду объ исчезнувш ихъ десятн
колѣнахъ и зраи льскнхъ*). Въ древнѣйшей редакцін лѳгонды о К ассіи (СѳгезсЬК
КаЬЬа) А лександръ идетъ к ъ царю Кассію за і оры м рак а. В ъ Вавнлопскомъ Талмудѣ
п іс іі ( йіпе.
Алоксандру говорятъ, что па своемъ пути въ Афрнку о въ будетъ остановленъ горими
1 2 6 , 3— 17.
мраки. В ъ пересказѣ Іосиппона сынамъ Моисся соотвѣтствую тъ рехавнты , которыо
посолены за гор ам и м р ак а ; тамъ жо нашелъ ихъ путоіііествѳшшкъ Зоснма: и аз*
возрѣві и вндѣ^і стсну овдлчну Ф зсяла до н бси . и рі лмі бвллкіі. Зосил^л члвче БИ И ,
Въ другой сквозѣ Л ІА ис про^олить ни ІІТ И Щ ІО л\ирд ссго ии дух* Вѣтрсих ИИ СЛИЦС НИ чрСНДЕИТСЛЬ
ды івол г** ). Темныя горы , горы мрака былн слѣд. нѳ яензвѣстны іи. пашей пнсь-
монности. Н ельзя ли поотому въ „темныхъ го р ах ъ “ Алексапдріи видѣть отзвукъ
талмудичѳскихъ представлопій о десяти колѣпахъ за горим и м р а к а ? Пріуроченіе
десятн колѣнъ къ горамъ мрака нрннадлежало бы ужо редактору Александрін. Вторая
родакціи Алексапдрііі ивп.тась прііблизнтѳ.лыіо в ъ X IV — X V в ѣ к ., а оврейство въ это
время цграло у н асъ немаловажную роль.
*) Л . П . Песелоаскій, К ь вопросу о б ь псточнпвахь сѳрбскоП Ллевсандріи, 286 п сіѣ « ,
**) Тихоніш воп, Намитв. отреч. л іт е р ., II , 7 9 ; педробиѣе у авад. В есею всваго въ уиа-
заиномъ изсяѣдованіи.
 Теперь вопросъ относительно пріурочснія десятп племенг. В ъ заппдпыхъ по- сказа, как ъ обыкновенно дѣлалъ. Чтопіе же Чудовского списка въ такомъ случаѣ
вѣстпопаиіяхъ этп десять племонъ отожоствляются съ пояистынн народамн, запертымн было бы замѣной первоначалыіаго текста, при чомъ замѣпа произошла но пѣликомъ:
Ллександромъ. Нпаче в ъ нашей Алекспндрін, которая въ данномъ случаѣ предста-
Ч удов. 1 ) нже іі* нс нзведе из Имінлона С ин од. й^' вгг не нзведе изг бгѵпта сг
вляотъ раздѣлепіе по спнскамъ па два разряда: съ одной стороны Чудовской списокъ,
съ другоЯ — Синода-тьный и П искаревскій: в г ’1ерлл\г плкы сг Зоровавслеліг. сіІми Іаковлиѵн.
2 ) й прѣді и в г иа здточеиіб стрлиа ио преддсть /і, ил злточеиіе стрлнллта й зы -

Синод., Лискар. газычсскый. ческыл\г.

м н ш гы Л І?", в4 с о у (0 колѣнл ій злева лчіш іы люди, н соу Ф колѣил йслвопл, Въ Чудовскомъ спискѣ 9 '/ , племенъ, с ъ чѣмъ можио сравнить 2 ' / , колѣна
•о п лс.м сна н п о п л сл си н , н ж с Ёл н с и засд с вратл й г а к о в л А , Г плсліенг й^' Ёгг нс йзвсле у Веніамнна Т уд ел ьскаго: города у рехавнтовъ, видѣниые Веніаминомъ, построены
н з К д ви л о н і в г Іб р л м г плкы с а З о р о в д в с - й з * ’ вгѵпт4 сгсііліи Глковлнлій сквозѣ Черллнос колѣнамн Руви м а, Г а д а и полуколѣномъ Манассіи.
л с л іг. н нрѣ д а и в г нл зл то ч сн іб с т р л н і лѵоре. си во йсівовс плеліл сггрѣшншл сл\Ѵ‘, В ъ Александріи сохранилось описапіо червей, которые называются іш л и н р а ,
га зы ч е ск ы й . в А ^ о у ж с снлнн нд вр а н н . П І . вгслѣдоваше льстн сгнпстьстѣн. й того рлдн въ латин. токстѣ ааіашаткігае. Списки Сказанія имѳнн червей нѳ сохранили. В ъ ла-
2 8 , иэд. стр . 2 3 2 . не йзведе н кгг, но предлсть а іга злточсніс тинской редакцін опнсапіе чорвой мѣстами короче, мѣстами подробнѣе славянскаго
стрлна.ѵг газычсскылг. тогдл во всс плеліл текста. Т е к ст ъ , которому н ѣть соотвѣтствія въ другомъ, я ставлю въ скобки:
нсаво выло ёсть во Сгиптѣ. в а ^ же оу
I. т о ѵ ... горы,из ии^ь ііл л а іі . шгни поліио- | Іп аііа ([и аііат ргоѵінсіа іи хіа Іоггісіат
нй црн мншзи. I I I . 2 8 , нзд. стр. 2 3 2 .
гый л\ѣстш. н в тѣук ш гн л р ражлютсА черви, | г о п а т аш іі ѵ е г т е з , циі Ііпциа позіга дісии-
нлрицл^міи кллллілнрл. [л т * червіб в том же Іи г ааіашашігае. Ізіі ѵеппев поп роззипі
Замѣтнмъ нѣкоторыя особепиостн Сннод. П н ск. текста: I ) Г плел«нг = х ІгіЬиа Іиііае-
шгни рлжлютсА, вг шгни жс й живи соу-ть], ѵіѵеге піві іп щпе. § 4 2 .
огиш; 2 ) ва ^ ’ же ^оу ни цри лншзн = циі ч и ат ѵ із йпвані яіЬі гекеа; въ Чудов. спнскѣ
л вѣзг ш гна ие трьплті. нн лш а чсл живи
1) « плсл\снг н поплеліснн, 2) вА^оу жс силнн на врлни. С нн од .-П и скар ., с.іѣд ов.,
блняіо къ латипской родакціи, чѣмъ Чудовской, при чемъ съ выраженіемъ — ва ^ і ’ же нытн. [л шгиі. жс т*' нс оуглслеті. в горл^г
т ѣ р николиже, нг‘ вссгдл горить]. I I . 3 6 ,
оу нн црн ліншзн можно сравннть выражоніѳ нзъ сказанія Меоодія о заключепіи не-
чнстыхъ пародовъ: сліне же исчтыи тѣ ^ црсві, од (изд. стр. 1 8 6 ). Откуда іізято извѣстіо нзд. стр . 1 8 8 — 9 . |

о десятн племенахъ П савовы хъ , пе выводонныхъ нзъ Е гн п та, я не знаю . Что ка- В ъ латипской редакціи о гор ахъ но говорится, но въ первоначалыюй родакцін
сается вопроса, кому прннадлсжитъ распространоніе — редакторѵ Сказанію нлн Сказапія горы былн, такъ какъ кромѣ Александріи говорятъ о горахъ и отдѣлыіые
родактору Ллоксаидріи, то для болѣе или менѣе вѣроятиаго раз]>ѣшенія его до.іжно списки С казапія. ІІочему в ъ славянскомъ тексгЬ горы, из ни^ п л л ать шгни, тогда
обратить впнманіо па слѣдуюіцео обстоятельство. Алексапдръ у Псовдокаллнсфона как ъ въ латин. редакціи — іи хіа Іо ітісіат х о н а т , рѣшить навѣрпоо не берусь,
нишетъ: іііу ѵ н і^ п а и н ' / п і %і,у '/'іи .Ігт і’ ІУ і0.аааиѵ И * і і і г Т і п ю и л и іа и о і’ (М ііІІег по могу вы сказать предпо.ложеніе, что рѳдакторъ Сказанія самъ ввѳлъ горы изъ
Рзеш і. К а іі., стр. 1 4 0 ) , что поредано въ нашей Александрін нервой редакцін чрезъ — другого нсточннка. В ъ древной русской литературѣ было извѣстіѳ о саламандрахъ,
®ЙАО^ол\г нл Чрглчюе ліоре нл Тсноу рѣкоу (изд. А .іекс., стр . 9 8 ) . Во пторой ро- которое во сход нтъ , вѣроятно, къ одному изъ вндовъ гроческихъ бостіаріовъ. В ъ ІІо-
дакціи Алексапдрін редакторъ пнш етъ: пріндоуш нл Чрг.инсё ліоре й тоу шбрѣто^ш сланіи Климента пресвнтеру Ѳомѣ, извѣстпомъ по рукописямъ X V вѣ к а , читаѳтся:
рѣкоу Тннноу, гежс течсть н Чрглінлго л\орл в песчаное ліорс.. . (нзд. стр. 2 3 2 ) . Гдѣ-то ( і а л ч д н р і е зиѣрокг. ж Г в е т іІ вг а н Ѵ 'т р і.н іи й н д ін . в н ѵ т р ь н А г а . й й д н й с к а г а р е к ш е . с р ѣ д ѣ з ё л і с
за этой рѣкой Типной, которая течотъ нзъ Ч срм чаю моря, Александръ нашелъ в т і ' « ѣ с т ѣ ^ г. й в гора жйвё' звѣрок* тот* сгш зо в ? салалинрг. да тг‘ тако оустрос
племена И савовы , которыя не были выводопы тожо чрезъ Черм ное моро. П а осно- ссть Ф в л ёстестволіг. аціе вовергУтьти вг псціь шгненѴ, то и л а л л е н і ш ёго оугасаё салі
ванін отого соноставлонія я и предположилъ бы , что въ нервоначалыюй редакціи ж с вё вреда прѣвывае*). Отсюда и взяты , повидимому, горы редакторомъ нашего Ска-
С казанія текстъ былъ ииой, нежоли какой въ Сішод. н ІГпскар. сп н скахъ : очень запія. Поставленное въ скобкн является липіннмъ протнвъ латинскаго те кста : первоо
возможно, что въ ней говорилось то.іько о дссятн пломенахъ іудей ски хъ, какъ есть повтореніо только что сказаннаго — в тѣ^ь шгнА^г ражаютсл чсрви, а второо
в ъ латинской редакцін. ІІо редактору Александріи была извѣстна легенда о десятн лшшшмъ, такъ какъ рѣчь идотъ о червяхъ, жнвущихъ въ огн ѣ, п потому само
нлемонахъ И савовы хъ, которыя пе былн выводены за Ч ерм ное м оре. Упомнпаніѳ о собой понятно, что ііостоянный огонь необходнмъ. С лѣдов. эти подробности можно
Чермнолъ морѣ іі дало ему поводъ замѣнить десять племенъ іудейскнхъ нсрвона- счость прибавлопісмъ — кого, скажу далѣѳ.
чальной редакцін Сказанія досятыо племенами ІІсавовы.мн п добавнть отъ себя, что тогдл
* ) Х р . Л о п ар еп , ііослаіііе шітроп. іілпиеііта къ сиоленскому ііресвнтеру Ѳоиѣ, 18В2.
во всс пле.пА йсдво выло ссть во бгиптѣ, чѣмъ онъ ввелъ легепду в ъ общій ходъ раз-
стр. 28.
 II. і тѣн чсрвіе то ч а ть и/коло севѣ ннти, (ѵ с гт с з ) Іасіш іі реііісиіаш диаіійаш сігса спнска къ Александрійскому токсту видііа изъ то го, что кромѣ прнведѳнпаго въ номъ
іки шелковицн ш и лі и жены иаиіи дѣлають в ас, зісиі аііі теіп ісз, чиі 1'асіипі зсгісиш. были: 1) яуршн илн модвѣди“ = въ Алексапдріи оѵрши еѢліи, чсрніи, рскше лкдвѣди,
тый ннте^і. порты, [ е Фбл\лють оу ий то- ІІа сс рсііісиіа а йотіпаЬич раі&ііі ііозігі латш і. игві аІЬі, 2 ) „сатнры “ , прн чомъ Карамзинъ нѳ выписалъ ихъ особоппостн,
зеліцн, прлдЙ|іе, лоспѣвлють порты, й^же зіийіозе орсгаіиг, с( ішіс ІіаЬетиз тс зіс з н 3 ) звѣри о пяти н о га хъ , очовндпо тѣ самые, о которыхъ говоритъ Алѳксандрія —
цѣна лрл*1« В СА К О А цѣньі]. I I . 36, изд. сі рашю8 ай отпсш и зи т схсеіісп ііас звѣрін іі патн ногт,, й.мл же йа>* наіпимг іізыкш вовсиіь = латнн. ред. Ьоѵез авгезіез.
стр. 1 8 9 . иозігае. § 4 2 — 4 3 . В ъ томъ жѳ Карамзннскомъ спискѣ былн рыбы „ съ золотою кровыо“ . В ъ А ле-
ксаидрійскомъ тѳкстѣ Сказанія упоминаются рыбы, которы хъ кровію роужд^оу вса ко
Редакторъ Алоксапдріи здѣсь нѳ сумѣлъ, какъ и нводішкратно, ооспользопаться дѣло, въ латннской род. різсез, циогит яапйиіпе Ііпвипіиг ригрига. Нѳ есть лн К а-
Сказаніемъ. В ъ его уста хъ ііѳестествонны слова — жсны илшн = а йотіпаЬиз раіаііі рамзннскія ры бы съ „золотою кровью“ т ѣ самыя рыбы, окоторы хъ говоригь Алѳксандрія?
позігі; онн перешлн иэт. Сказанія, гдѣ так ъ говорилъ иросвнтеръ Іоапнъ. ІІронз- Золотая кровь въ Карамзинскомъ снискѣ могла быть подставлона вмѣсто обыкновен-
водство питей въ славяпскомъ описываѳтся подробнѣо, въ латин. обработка описапа ной крови.
кратко,но вмѣсто этого славянскому порты соотпѣтствуотъ болѣе распространопноочтоніо:
сократи.ть л іі рѳдакторъ Сказаиія, илн было ужо такъ в ъ латинскомъ оригиш иѣ, ск а-
зать нсльзя. Поставленноѳ въ скобкн слѣдуетъ считать добавлѳніемъ рѳдактора Ска-
занія; объ отомъ ішже.
III.
III. ти жс п о р т ы Лфс Б о у д о у т ь к а л н ы , т о і з і і р а п п і ііоп п і з і іп іцпс Г о г і і і е г а с с е п з о
нелзе ( л ы т н н н ч и л і ж е , и» в г в р е ц ін в * і Іа ѵ а н іи г . § 43. Обрашусь к ъ опнсанію животпаго царства въ Кнрилло - Бѣ.лозѳрскомъ спискѣ.
ч іг н ь , лл са р л з ж ь г ііт ь н т ѣ .м ь ш п а т ь ч т ы Разсмотрю сначала гЬ днковины, которыя соотвѣтствую тъ такнмъ же в ь Александрін.
Ь^Д§. I I , 3 6 , нзд. с т р . 1 8 9 . I. „а вынои стран ѣ лю трѳпяцци“ .
I I . „ а нныя лю ѳ-ти саженъ й соу во.лотовѳ” .
Спнски Сказанія близко стоятъ къ александрійскому текстѵ — всѣ поредаютъ III. „а ипая оу монѳ земля в неиже лю по пса да по члвка“ .
подробнѣѳ латипскаго, слѣд. распространошіый то ксгь слѣдуетъ отпсстн къ иерво- I V . „ѳсть оу мѳне зѳмля в пои соуть ліо, очн оу нихъ в челѳхъ“ . В ъ Кир. спискѣ
началыюй родакціи Сказапія. этн людн попалн нѳ на сво е мѣсто — между упоминаніемъ объ апост. Ѳомѣ и опи-
У Карамзина бы .іъ списокъ Сказапія, изъ котораго онъ оставилъ иамъ пѣсколько саніемъ зерцала; въ спискѣ М оск. П уб. М уз. № 3 1 4 6 , прннадлежащѳмъ къ одному
выписокъ*). Судя по этнмъ выпискамъ, Карамзннскій сіш сокъ былъ того же типа, разряду со спискомъ К и р .-Б ѣ л о з ., оти .іюди поставлены среди другихъ диковинъ.
что и списокъ, вошедшій въ Алоксандрію, хотя въ нѣкоторыхъ случіш хъ н о т л іі-
V . „есть оу моне въ одинои странѣ лю нѣмы“ .
чался отъ послѣдпяго; во всякомъ случаѣ и Карамзипскій спнсокъ іі Алоксандрійскій V II. „н коркодилы. коркодиль звѣрь лютъ ѳсть, н а что ся разгп ѣ вае, а помочится
те к с гь прнпадлежатъ къ одной рѳдакцін, которую я называю нѳрвой. В ъ Алсксандріп на древо или на нно что, в тои чсъ ся огнё сгорй“ .
сохранилось, какъ видѣли, X V чудовищъ; ихъ счетъ можно продолжить дальшѳ но X I . „естъ в моон земли пѣтоухы па нихже лю яздя“ .
Карамзинскому токсту:
X II. „есть оу мспя птнца погон, вь е г ъ себѣ гнѣздо на ѳі доубовъ” .
X V I . „потамы-полчеловѣка н полпса“ . | ур о іаті. Сравннвая отн описапія съ опнсапіѳмъ въ Алексапдріи, мы видимъ, что те ксть
Кнриллов. короче токста Алокс. и прожде всѳго пе паходнмъ латннскнхъ нмѳнъ, какъ
Карамзинскоо „потамы" можно сблизнть с ъ латнпскн.мъ ѵроіаші н продпола- I — слтырѣ = з аіігі, П — гнглнтсшь = «укап ісз, I I I — тигрнсь = Іівгез, I V — мисвли =
гать, что въ норвоначалыюй редакцін Сказаніп ,потамы-уроІапіі“ былн, но въ спнск-Ь шопосиіі, V — чивлдешс = сісаііез, X I — летаголынарш = теІІіайаШ пагіі, X I I — гри«о-
Карамзина на н н хъ пероиесопо опнсаніе другнхъ чудовищъ, нмеппо гЬ х ъ , которыи нес* = кгіГонез. В ъ остальномъ текотъ одипъ п тотъ же, особенно, ѳс.ш сравнимъ,
въ Алоксапдрін называются тигрис* (см. I I I ) . ІІредполагать для первоначалыгой рс- н а н р ., X I : въ А л екс. — кочё нл нел\же езлнта члк», или X I I — нога й того гнѣздо
дакцін Сказанія потамовъ-нпотамовъ слѣдуеть во -1) въ виду соотвѣтствія латннскаго іілше ногово нл еі древя, илн I I — волотовѣ « слжснг вадвыше.
уроіаіпі, во -2 ) въ внду того, что, какъ замѣчоно, но номіюгимъ даннымъ Кара.мзнн- Такимъ образомъ, мы можсмъ памѣтить особую родакцію, отличающуюся отъ той ,
скій спнсокъ близокъ къ иервоначалыюй родакціи. О ь какнмъ жо вндомъ являлнсь которая вошла въ А.юксандрію. Особенпость этой родакціи состояла, какъ видимъ
въ иервопачалыюй редакцін у р о іа ті, сказать новозможно. Близость Кара.ѵізиискаго пока, въ выпущоніи латн нскн хъ имепъ. Еслн ту рѳдакцію, которая отчасти вошла
в ъ Александрію , назовемъ п ер аоіі родакціей, то продстав.тяомая Кирилло - Бѣлозер-
* ) ПринИчаніе 272 къ Ш тому Исторіи государотво 1’ оссШскаго. скимъ спискомъ рѳдакція Сказанія будотъ ат орпи.
 В іорая редакція нѳ сохраіш ла дадѣе нѣкоторыхъ днкооипъ, которыя оохраиились другое, нѣсколько отличающѳеся объясноніо: въ орипшалѣ могло быть только саш е-
в ъ Алѳкс. текстѣ , а нменно: V II I дешнис* — Іеопез, при чемъ эпитотъ л ьва въ Алокс. — Іікегпі (в), что въ пореводѣ явилось въ вндѣ „камолн-корно (ѳже есть| велбуди“ , а
дютыи звѣріі — въ К . сп. поронѳсѳнъ н а крокодила, IX — оурши = игаі, X — бовсшь = отсюда уже с ъ одноіі стороны „камолн волбѵдіГ с ъ онущѳніомъ „ко р н о,“ н далѣе
Ьоѵез, X I I I — пантирь = рапіегаз, X IV — жрюд* вѣлын = шегцііе аІЬа>, X V — дд.ѵіаи* = „комолыо вербліоды,“ с ъ другоЯ — „велбуди корно“ съ опущѳніемъ „камоли“ и,
Іаш іа (? ), X V I — потадаы = у р о іа т і. пакопецъ, нросто „ ве л б у д іГ . ІІо слѣдуотъ принять пѳрвое объяснѳніе, такъ к а к ъ ,
С ъ другоЯ стороны К . спнсокъ сохрани.іъ нѣсколько диковннъ, восходящ нхъ нродполагая пороводъ 1) с а т е іі, 2 ) с а т е іік е т ів , мы исчорпаемъ вось животныЯ міръ,
къ порвой редакціи, но не вошедшихъ въ Александрію. Эти диковины слѣдуюіція а нпаче с а т е іі остапутся л и ш в т и ; см. обг, этомъ ииже.
(счѳтъ веду пос.тѣдователыіыв): X X I I а і „а нпые оу мене ліс> в персе очн н р о гь “ .
X X I I Ь) „а иныя оу мене ліо г.тава н осья“ .
X V I I . „ а вынон зѳилн ліо рогаты“ . Ію тіп ез согпиіі.
Т ѣ п другіѳ люди встрѣчаются в ъ Александріи пѳрвоЯ рѳдакцін, гдѣ они, впро-
X V I I I . „ а родятся оу мѳпѳ во цртвіи еіерііапіез.
чемъ, не отдѣляются другъ отъ друга: III, 2 8 (шдѣ^о.м-А л іс пссиа глаиы ч д в ы , иже
моемъ звѣріе (оу меію) слонови” .
шчи іі оѵстд ішѣють на пргсѣ^а (нзд. Алекс. стр . 9 8 ) , что было пероводомъ Псевдо-
X I X . „дрѳмедары“ . (Іго теііагіі.
каллисфена — М а / и г іК х с і х ѵ го х н /іііЬ оі,; (код. А . В ) . «іѴ/рга.тоіу, о і г іѵ ы
В ъ иервоіі родакціи, надо полагать, так ъ и читалось, какъ въ К . си и скѣ. З а- /іпі- ііу н ѵ / ѵ п іі а іі\ І)н хт то п іііи ч . Вторая родакціп Алѳксапдрін распространнла
мѣтнмъ, что одно названіе животнаго „дремедары“ бѳзъ всякаго объясненія. въ даиномъ случаѣ чтоніо первоЯ — видѣуо.м жс тоѵ й песьАГДОЫ, члкы, н йдюуть нл
„И вѳлбоуди керно“ . Для объясненія этихъ животныхъ иужпо зайтіі нѣсколысо прьсѣуь своиул шчіі й оустл члчсскы, яіииоуть жс, и вллѵсиіи склаіпс гнѣаа, нлзи (изд.
впередъ и прнвлочь другіо списки Сказанія: А .іекс. стр. 2 3 2 ) . Дополноніе второЯ редакціи Александрін взято изъ апокрнфиче-
a) „и водятся ворблюды колмолыѳ". У . скаго Хожденія тр ехъ отроковъ к ъ Ы акарію — іі прс!до)(«ли в зелию йиу иссі.іл елдвы.
b) „и велбуди комолы“ . II. і зрл хѵ7'1 нл иы. I ис творлууть иллѵд злд. но всл лѵкстл совѣ живуть ЛІСЖИ М Л ІС И Ь Л
c ) „и водятся в пашемъ цртвѣ верьблюды". В . С . У ‘ . гііізд л сносивіпс ( Т ш о н р . ' Намятн. отроч. лит. I I , 6 0 ),
Еслн мы стапемъ считать „ колмо.іыо-комо.іы “ поздиѣЯшимъ добавлоніемъ, то и В ъ латннскоЯ редакціи песнглавцамъ соотвѣтстиуютъ сеиосерііаіі. К а к ъ было
тогда К . „керно“ останѳтся ііеобъяснѳнпымъ; сопоставлять жѳ „корно* и „комолы“ въ первоіі редакцін Сказанія — упомннались лн отдѣлыю люди съ песыіми головамн
нѳвозможно. В ъ Александріи о верблюдахъ пѳ упомипается. Для объясноиія этого н людіі съ очамн н устамн н.. порсяхъ, какъ это в ъ К . спискѣ, илн тѣ н другіе
мѣста въ сни скахъ Сказаиія я привлокъ бы изъ латипскоЯ редакціи д вух ъ жнвот- были соодиноны, каісъ въ Александріи — с ъ увѣрѳнностью ска за ть трѵдно, но осгь
и ы хъ : 1 ) с а т е іі и 2) са те іііеіег п із , вар. сііа т еіеіегп із , с а т е іе іе г п і, с а т с с іс п і, с ііі- основаніо думать, что въ иорвоЯ редакціи С казанія тѣ и другіе мог.ш быть соеди-
т е іе г г е т і з . Совершонно непоііятно было бы , если бы „комолые-колмолыо" сочли за неиы. ІІа основаніц вышо разсмотрѣнпыхъ примѣровъ можно продставнть такоЯ ходъ
поздпѣЯшѳе добав.іеніе: ночему бы писоцъ — в ъ данномъ случаѣ ие.іьзя говорить о развитія въ данномъ случаѣ. ІІервая редакція Алексаидріц, явнвш аяся раныпе
редакторѣ — м огь н азвать верблюдовъ „комолыми,” т .- о . бозрогими? „Комолыо-кол- С казанія, имѣла уже этнхъ чудовнщъ. Первая редакція С казанія ію обычаю распро-
молые“ силы ю напомипаютъ с а т е іі, н я предиоложіілъ бы , что это н есть по что страняла латинскія названія н , встрѣтпвъ въ латннской редакцін сецосерЬаІі, рас-
ипоо, какъ латип. с а т е іі, оставш ееся въ орипша.іыіоЯ формѣ и получившсо соотвѣт- ііространн.іа по А.лександрін, прнбавнвъ — пссил ш в ы чдиы, нжс шчи й оустд йлѣюті.
ствую щ ее русскоѳ пазваніѳ „вѳлбуди ." Кир. „вѳлбуди керно" я сопосташілъ бы нл прлсѣр. Удачное расиространоніе въ данномъ случаѣ можно объясннть тѣ м ъ , что
с ъ с а т е іе ІЬ е п ііз , предполагая невѣрное чтеніе с а т е іі-к е гн із , прн чомъ первая часть кинокофалы-носнг.лавцы въ литературахъ — русской нзападноіі — бы.іи болѣо извѣстны.
бы.іа бы порсдана чрозъ „велбудп,“ а вторая о ст а іа с ь бы въ віідѣ „корно“ . Ииачо чѣмъ другія чудовціца, ц латцн. сепосерііаіі но своеЯ формѣ ііапомннало пссил глвы.
ска за ть, для порвоначалыюй редакціи я ирѳдноложилъ бы: Такнмъ образомъ, в ъ иервой редакцін С казанія т о к с гь могъ быть такоЯ: „кннокс-
«ллы то соугь пссил іллвы члкы“ и г . д .; вторая редакція С казанія выбросила по
XX. „каме.ли (ежо есть) ве.ібуди“ . і с а т е іі.
обыкповенію латннскоѳ названіе ц удоржала распрострапѳніе, нри чѳмъ К . спнсокъ
X X I . „велбудц-керно“ . | сате іікегп і (са тею іііегп і).
сохранплъ обѣ части, которыя нолучи.ін самостоятольность, оста.іы іые же спнскп.
Изъ э т ііх ъ двѵ хъ названіЯ ІС. списокъ удѳржалъ второс, У . I I . — пѳрвоо, из- какъ увнднмъ, или сохраішлн только одну иервую часть — людей съ песыіми голо-
мѣнивъ иѳрвоиачалыюо „камоліГ въ „.комолые-колмолыо” (сравп. дромодари, дро- вами — нлн совсѣмъ не сохрапнлн. В ъ Александрію жо второй родакцін авторъ но
морн, днемори, древодары = (Ігет ей а гіі, см. шіжо), В . С . У ‘ соедішилн то и другоо, вп есь изъ С казанія этпхъ чудошпцъ потому, что внесеиіе и хъ было бы нростымъ но-
выкнпувъ и „кам еліГ н „кѳрно“ . В о второіі редакціи Сказанін удоржилось слѣд. второніемъ сказаіш аго раныпо, а редакторъ ио возможности избѣгалъ повторѳній.
чтеніе первоЯ, при чѳмъ измѣионія произошли пъ отдѣлыіыхъ сіш скахъ . Возможно н По онъ все таки распрострапнлъ текстъ первой рѳдакціц по Хож денію , добавнвъ
уже отъ себя — іі зрлцн нл ны, скрсжі.та^ву Звѵвы своішн. нуь жс л з * нс повслѣ^ь К . списокъ о гь другихъ от.тичается тѣмъ, что фониксъ „ф лѣ ж иввть“ , въ дру-
извнеатн (нзд. А лекс. стр. 2 3 2 ) . Б сли даже въ первой редакціи Скаэапія уже пе гн хъ спи скахъ этого пѣтъ. ІІо Копраду Мегѳпбсргу фепиксъ животъ 3 4 0 л ѣ т ъ *).
было латіш скаго паэвапія чудовнщ ъ, яамѣненнаго въ силу указаіш ыхъ ііричипъ точ- В ъ Толкоиой Палеѣ этой подробности н ѣ тъ , н К . сп. заимствовалъ е е нзъ Физіолога:
пынъ пореводомъ „ п ссьа га« ы , “ то іі въ такомъ случаѣ розультатъ б ы л ъ одішъ н й іп т т г о г . . . <(0І П І 'иуоиьуоіѵ х і а у.т и ір' і і і д у . а а і . ..* * ) . Т а к ъ какъ эту особѳн-
тотъ же. ность паходимъ только въ К . спискѣ — ѳя п ѣ тъ и въ спнскѣ М оск. Публ. Музея
X X III. Фениксъ-птица. 0 фсшіксѣодипанооымъ образомъ говорятъ, какъ увндимъ, .V? 3 1 4 6 — н так ъ какъ она являѳтся занмствованной ужѳ изъ другого источника,
всѣ списки С кааавія; только С . замѣпяетъ фопикса пазвапіемъ „гараф и тъ ", а II . пожоли всо осталыюе описапіо, то слѣдуотъ ое отпостн спеціально к ъ К . сппску и
по оіиибкѣ фепикса пазвалъ филішомъ. В ъ Длександріи о фѳииксѣ ие говорится;
пе считать припадлежностью нн первой пи второй редакцін.
в ъ латннской родакціи только — аѵіз, ццае ѵосаіиг іеи іх. Обширное распростра-
X X IV . „ а иныя лю четвероручны“ .
непіе, котороо ііаходимъ во всѣ хъ сп и скахъ , сравиитѳлыю съ латипской родакціой,
X X V . „ а иныя лю о штн р оу къ “ ; въ Ллексапдріи первой родакціи I I I , 2 8 —
было слѣд. в ъ орипшалѣ списковъ, т .- ѳ . нрежде всего во второй родакціи, прод- друБии же ліоужи ш іисстн роукг = Псовдо-Ка.тл. (іііУо/иу) іт іцоіы Я і аѴіУра,-
ставитолсмъ которой являотся списокъ Киріиловскій. В ъ виду того, что въ латипской X X V I. „а во ішои зомли оу мено ліЬ ворхоу рты вѳ ли кы '.
ред. птица ф еіш ксъ упомннаотся, а втораи рѳдакція Сказапія обыкповешю пе X X V I I . „а нныѳ оу мене лю скотыі поги нмѣю щ е".
распростраішла чтенія иервой, но, паоборотъ, сокращ ала — ііъ внду отого, слѣдуетъ X X V I I I . „есть оу мене лю іібнтнци а нолъч.твка“ .
распространеніе относнть къ іюрвой редакцін Сказанія. Вторая редакціп удоржала
X X I X . „есть оу насъ нная страна в неіі людн лихи снлііо лице.чъ блѣдны"; этнхъ
иазваніе „ф ениксъ" потому, что птица фениксь была очеіп. извѣстпа въ дровпой
людой нѣтъ въ К . спискѣ, но онн ость в ъ снискѣ ІІубл. М уз. 3 1 4 6 , составляюіцемъ
нашей литературѣ. Е ѳ зиали н Физіологи, ее зпала н ІІалея. Слявянскіо Физіологн одну группу съ К н р ., и в ъ д рѵпіхъ снн скахъ .
отличаются въ оішсаиін фоіш кса отъ То.іковой ІІал ен , съ которой въ даппомъ случаѣ Такнмъ обраяомъ, мы имѣѳмъ ш есть чудовнщъ, не вошедшнхъ въ Алоксандрію
сходнтся армянскій Физіологь. Опнсапіо фепикса въ первой редакціи Сказанія п ііо имѣющихъ латннскихъ названій. Бы.тн лн онн въ норвой редакцін С казанія н
сходится съ Толковой Палеой, а имеішо: персводомъ чего онп лвлялись? В ъ латинской редакцін остается семь чудовищъ:
К щ м ш о - Б ѣ м з . с п . С кит нія. ) Т ол к от я П алея . 1) Иііпаігеіае, 2 ) онацгі, 3 ) Іііепае, 4 ) зад іііагіі, 5 ) Іюгаіпез а угезіез, 6) іаипі,
„есть в моемъ цртвін итица оинизъ, ((ионішс» птица. ісднногнѣздницл іссть нс 7 ) рідпіеі. — ІІужно имѣть въ вн д у, что для родактора всѣ чудовнща были нѳясны;
свн вас ссб ѣ гпѣздо па н овъ мііь и при- иліѣкть ни подрѵжыд своісго ни чддг. но опъ по пмѣлъ о ннхъ такого продставлопія, какоо имѣ.ти о ннхъ разлнчныо западиые
ііосить ѵі о гп * пнпаго н сама зажнгаеть сллн токлю и своклі* гпѣздѣ нрсБшилкть. составитоли бестіаріевъ, въ родѣ Конрада М егенборга. Оиъ даже пе всегда отличалъ
гнѣздо сво е, а сама тоуто сгар ае, и в ........ісгдд стлрѣкть. взлстить нл іілсотѵ и животпыхъ и звѣрой отъ людей, считая напр. Іідгез з а нолулюдой, Ьоѵез за звѣрей
томжѳ поиолѣ зарождаотся червь и шпор- взилшсть Ф 6 п іа нвндго и тл ис^одліри о пяти н о га хъ ; поэтому, к ъ нему не слѣдуетъ предъявлять тѣ хъ требованій, которын
натѣе н пото таж е итица бывао едіша, [ зджиглість гнѣзло своіс и ту ж; и слли сгл- мы мог.тн бы прсдъявнть, если бы вздумалн руководствоваться ошісапіяын западныхъ
бо;Л то плода нѣт-ь тои птицн, <(і бо л і раість. но и накн в поіклѣ гнѣзда с ііо іс іо бестіаріовъ: для нашсго редактора нослѣдніѳ не сущ ествовали, и опъ рисовалъ по-
живѳть“ . оплті, наражакть чсрислм, н в тол\ чсрви надавш нхся ему чудовнщъ так ъ , какъ подсказывала ому ф аптазія, иастроенная уже
схівакть птица*). рапьше кое-какнмп нзвѣстпыми свѣдѣніямн. ІІоэтому, о ф а вн а хъ , пигмеяхъ и др.
наш ъ родакторъ моі-ь нмѣть соворшоппо ипоо представлоніе, чѣмъ какоо имѣли о
Для сравнопія приведу оішсаиіѳ фепикса в ъ сдавянскомъ ф изіодогЬ: ссть жс
н ихъ н а занадѣ. Это пеобходимо имѣть въ ви ду, ослн будомъ сопоставлять остав-
нтица вл инднкніі фнннксг ііарвцлслыіа. но плти со тг (лѣтг) н^одитг вл ксдрл ливаньска
іпіяся латннскія чудовпща с ъ оставшнмнся чудовнщамн паіпѳго С казанія. У насъ
и наполнить крилѣ свои араліатг. и назналннасті. исрѣн илинснлго градл лща ліартига
остплось ш есть чудовищъ н въ латнн. ред. тожо ш ость, помнмо Ііііпзігеіае, о кото-
рскиіа оарлиу-оиіа. чистнтсль жс вазналіснан» вывх придсть н наполннть трѣвиціа виничіі».
рыхъ скажу далѣѳ. Можно проднолагать, что чудовища-люди Сказанія составляютъ
птвца жс влѣзсть. іг* влишполсві градг исполисна соѵірс влгооѵ^аниіа и в*з*ѣ зсть на трс-
остатокъ отъ первопача.іыюй редакцін, въ которой токстт, бы.ть того же тииа, ко-
киціа. н то трсвиціа вгзгорѣвсл сгжсіксть ю. на оутриіа жс ііо ^ о д а ч н с т н т с л і. п о тревнцію
торый продставлялся намъ вышо. Можпо думать, что въ первой рѳдакцін были н
шврлцість вг прасѣ чсрвь. вг вторыи жс дііь иікрлцість птичнціь. трстни ж днь шврл-
ф авны, н пигнен, н сагиттаріи, н д р ,, при чемъ в с ѣ опи былн оппсаны по образцу
ірсть и птиц\' вслию. н цслоусть чиститслл н идсть иа свое лѵѣсто**). сатировъ, тн грн совъ , ги гантовъ ; поэтому, могло быть в ъ первой род. папр. такъ:
* ) Ііален ТоліЕОііаи ио спиоку, сдѣлаиіюму иъ Колоинѣ нъ 140(1 г ., трудъ учѳииковъ 1 ) фавпы, то су т ь людн четвороручны, 2 ) пигмен — люди скоты і ногн нмѣюще;
II . С. Тихонравова, 1892 г . , стлб. 8 5 —86.
* ) К опгаА ѵоп МсдспЪегд, І)аз Висіі ііег К аінг, 18В.
* * ) Карюъевъ, Физіологъ, 203.
* * ) Р ііга , Зрісііе^інш Зоіѳзшепаі' сопіріесіепв вапсСогиш раігиіи орега, Ьош. III, 345.
 разуыѣется, нѳльзя сказать, какое нмеішо лрѳдставлоиіо соодішялось съ фавнаии, міръ царства пресвитера Іоаи на. Какія чудовища Александрін и далѣе Сказанія
кякоо ішенпо с ь ііііі-.меямн іі г. п. Отдѣлыіыо сіпіскіі Сказаиія по удержали латпн- пріурочить к ъ чудовищамъ латннской рѳдакціи, новторяю, новозможно сказать. Нѳ
ски хъ пазваній по оЛыкнопеиію, а въ Алексяндрію ѵпомяпутыя яудовшца ие вошлн, есть лн тѣлорозѣ латииское Ііііпзігеіае?
поотому и не можемъ сказать, какая изъ приведеппыхъ выше X X I V — X X I X осо- Представлю топерь животный міръ царства нопа Іоанна:
бенностеЯ соедиііялась съ тѣмъ нлп другимъ чудовищомъ; только X X I X — людей A . лю ди : 1) чивадеше, 2 ) сатиры, 3 ) гигантѳсъ, 4 ) тигрисъ, 5 ) миокли, 6 ) одно-
снл ы іы хъ , блѣдныхъ — с ъ нѣкоторымь основапіомъ можно сближать съ Ііотіпеа глазые, 7 ) пѳсыіглавцы, 8 ) рогатыо, 9 ) чотверорукіѳ, 1 0 ) шестирукіе, 1 1 ) вѳрху-
авгеаіев. Для вѣкоторы хъ чудовшцъ можно, кажотся, пайти основапіѳ, почѳму они ротыѳ, 1 2 ) съ скотыш и ногами, 1 3 ) полптицы-полчеловѣка, 1 4 ) блѣдные.
не вош.ін въ Алексапдрію, ііменно X X V — люди о шести рукахъ н X X V I I I — чело- B . з т р и : 1 5 ) потамы, 1 6 ) коркоднлы, 1 7 ) леонисъ, 1 8 ) слоны, 1 9 ) дремодары,
пѣкообразпын птпцы: люди о шѳсти рукахъ былн и въ первоП редакціи Алексаидріи, 2 0 ) верблюды, 2 1 ) верблюды-керпо, 2 2 ) тѣлорозѣ (? ), 2 3 ) урши, 2 4 ) бовошь.
а потому авторъ Алоксандрін второй ред. по счолъ нужнымъ помѣстнть въ свою 0. ппищ ы: 25) метаголыпарін, 2 6 ) гриф онесъ, 27) фениксъ, 28) пантирь,
переработку заимствованіе изъ Оказанія и оставилъ текстъ исрвоіі род. С ъ другой 2 9 ) мерюлъ, 3 0 ) даміапъ.
стороиы, это опять ѵ казы ваогь, что рѳдакторъ Скаэапія оралъ описапіе чудовищъ Точно так ъ же и въ латинской редакцін всѣ х ъ чудовищъ перечислено тридцать.
можду прочимъ нзъ Алоксандріи нервой ред. 0 человѣкообразныхъ птнцахъ хотя и
не въ т ѣ хъ же словахъ говорнтся въ первоіі род. Алѳксандріи, как ъ въ Сказаиіи,
но такъ какъ буквальноо сходство мы не всегда находнмъ, то и тутъ можомъ ду-
м ать, что достаточпо было н небольшого сходства, чтобы вызвать нредставленіе о
тождествѣ. Редакто|п, Сказанія, быть можетъ, с ъ нмонемъ за^ііід п і илп другимъ
IV.
какимъ соодипнлъ иредставлепіс о человѣкообразныхъ іітнцахъ, заимствовавъ это З а ошісаніемъ жнвотиаго царства въ спискахъ Оказанія ндетъ рѣчь о вытекаю-
представлепіе іізъ Александріи порвоіі род.: I I . 4 0 іі и іід ѣ^ двд іітіічл дстлі|іа, іі.поуі |іл щей изъ рая рѣкѣ, которая въ тѳкстѣ Алоксандріи назы вается „И пдосіи ", а въ ла-
ійвлнчіе члчсско (іізд. А лекс. стр 7 9 ) , но подъ вліяніемъ продінѳствуюіцаго, Оыть мо- тинской рѳдакціи — Ыоші8. В ъ К . н В . сп . рѣка н азы вастся „ Е д ем ъ ". Ііати.пшъ уже
жотъ, рядомъ стояіцаго ошісанія чудовшца — чл>ы Гшлкы полонни^ ч.ікл, молонинѴ замѣтилъ, что ііазваніе рѣки Едемомъ пронзошло о п . смѣшонія Е д ем а, т . - е . рая, съ ка-
пссг, влшс в .ч а твгрисг — подъ вліянісмъ этого и токстъ Алоксаидріи первой р ,— кою-лнбо другой рѣкой*). Тонѳрь мы можемъ видѣть, что въ цервой ред. Оказанія
двд птичд, п.ѵоуфс шедичіі члчсско передѣлалъ іірнбліізнтолыю такъ: „ость оу моііѳ рѣка называлась пІ1ндосін“ , каковоо нмя явилось, вѣроятно, нзъ „ [Ідонъ — Іііішиз"
лю ііонтііцн а по.іъ члвка, им жо нмя сагиттаріп" (ф авн ы , ннгмен нли что другое). вслѣдствіе с.мѣшенія с ъ рѣкой „Индосъ“ = Г а н гъ ; сравп. А лекс. второЯ род. I I I . 1 0 :
Д.ія устроителя второй род. Алексапдріи п птицы с ь об.лнчіемъ человѣческимъ н чу- «Аиид вш йс^оди Гзіі йдсл\д й рдздѣлАётьсл ид д исруы, й л іа бАішои Фнсоіи, й ш /ІІоура
довища — нолптицы да нолчѳловѣка были тождествошіы, иоэтому онъ и не внесъ •ІфіІШІІІД, Й оу Рдріди» Гдднгривр ндричделіыи, Ш бллии-і Йнлосй ИДрИЧЛ{Л(ЫН (нзд.
чудовшцъ нзі. Сказанія, удопольствовавшась гЬ м ь , чті'> имѣлъ въ норвоіі р е д ., и нри- стр. 2 0 1 — 2 ). Вторая родакція замѣнила Индосъ рѣкою Едемомъ, которая затѣмъ
Оавивъ но бозъ вліяиія Сказанія гднЬ чдчгКи: Г. віцѣ^ш дігЬ итиці лстлцід, в.«Ѵі|іс ігь пѣкоторыхъ сннскахъ нзмѣннласьвъ „Годеон ъ'1, вѣроятно, чрезъ носредство „Г еон ъ “ .
шііличіе члчс, глвѣ чл<ітѣи (изд. А л екс. стр. 1 9 2 ) ; нтнцы с ъ чоловѣчоской головоЯ под- Выиіе вндѣлн, что въ Алѳкс. перѳчислены только четыре ка.чня, понадающіѳсн
ходилн нѣсколько къ чудовнщамъ — нолитицы да но.ічоловѣка, только въ Сказапіи въ рѣкѣ Индосѣ-Едемѣ, противъ латин. довятн. К . н В . сп. одннаково д а ю г ь во-
эти чудовшца пршшмаліісь какъ люди, въ Алоксандрін жѳ — какъ нтицы. сомь кампсй, опуская камонь топазъ.
Что касаотся, наконецъ, послѣдішхъ чудовшцъ — Иііпзігеіаѳ, то здѣсь возможіш К . : „ в тон жо рѣцѣ омліо драгіи кам ѳ н ь— 1 ) акинф ъ, 2 ) самфиръ, 3 ) намфнръ,
д ва предположонія. В ъ Алексапдріи второй род. между ирочіімъ встрѣчаются такія 4 ) измарагдъ, 5 ) сардикъ, 6 ) аспндъ, 7) карм акоулъ".
чудовища ( I I I . 2 8 ) : — 1) в шврѣтошд звѣри лмішгы, чюны ширдзш. в л ^ о у т і , ио до пдідсд В . : і в той рѣцѣ ёлѵмс кдл« дрдгьід квфа. сднЛвр*. идифіГл». йзглирфдтл. сс.«о-
йл«оуі|іс «іврд члчь, рогы жс нд глвѣ шлсил, нрочсе жс ш иоідсд звѣрііно тѣло нлчоуфд, иікіГ л с п н . лстоддри... сдрлшкдкоул»,
Іішзѣ ЖС ІІрѢжіІІІІ ІІТ ІІЧ Ы І, ЗДДНІИ жс коисвѣ, и ндріічдютсл гѣлорозѣ. 61Д во идчноутіі СА Если прпсоедипнмъ сюда топазъ, то к ак ъ будто будетъ соотвѣтствіе довятп кам-
гоиити, рогы с а йсцѣпдютіі оу ДрСВД Й Н ИСЛТІі И ТДКО рдждютіі дѣти. 2 ) ИІІІііга жс звѣри шімъ латішскоЯ редакцін. ІІо въ порочислеиін камнеЯ въ спнскахъ С казанія есть
ЛМІШГЫ шиы ЧЛКОШКрДЗІІЫ крилдты, 3 ) иікы ЛМІШ ГДВЫ ЙЛ\Оуі|ІС, 4 ) КА^Оу жс й грддѣ одпо нспорченпое мѣсто, котороѳ остановило па себѣ внииапіе ещ е г. Б аталн на и
лмішаѣ 110 З С А Ш ТОІІ ИСЧТІІІВЫ ЧЛКЙ, ІІ ІІС ІІЛ ІА ^О у члчсскдго шпрдз», ігл" Ш ІІІІ авѣриіі», которое можѳтъ быть раэъяснопо только іірн помощи токста Александріи. Съ порваго
Ш ІІІІ н і і і ч і і , Гіііін нл^оу волилиіі, д дрѴзів іісридты (изд. Алѳкс. стр. 2 3 4 ) . Е сліі бы взгляда кажется страннымъ камеш. „желтоядръ" средн другихъ названій, нѳрѳдаю-
можио быть увѣреш ш мъ, что какія-лнбо пзъ этпхъ чудовшцъ ноііали въ Алѳксандрію
н зъ С казанія, то мы имѣлн бы въ нашѳчъ Оказаиіи іісчерианиымъ вѳсь жнвотный “ | Ііитплинь, С к ви аіііе, ІІІ,
щихъ подлішпып названія оригипала. В ь латинской род. (§ 2 2 ) — 8гаага#(ІІ, варііігі, точио чтеніе нервой ред. С казанія, однако К. сп. д аетъ чтеніе болѣе далекое о гь

сагЬипсиІі, Юрагіі, сгіяоіііі, опісЫпі, ЬегіШ , аш еііаіі, ааг(ііі. Ііаталинъ н а осповапіи латин. родакцін, чѣмъ Алекс. Но пронзошло ли измѣнопіе во второй род. или только
особенпостей, ирішисываомыхъ хризолнту, нришелъ к ъ заключопію, что сіігѵяоіііііч в ъ одномъ К . спискѣ, въ внду отсутствія данпаго мѣста во вс ѣ х ъ другихъ сиискахъ
вполпѣ можетъ получить названіо „желтоядра“ “). Но въ такомъ нзъясненіи нѣтъ С казанія, рѣшить пельзя. ІІо виднмо, православному читателю ноказалось ноудобнымъ

ннкакой нужды. М ѣсто, повторяю, нспорчено во всѣ хъ спискахъ Сказанія: н невѣроятпымъ, что злой д ухъ изгопяотся какой-то травой, и потому онъ далъ травѣ

К . „аспн дъ твердъ ж е і а кн о угл ь горящь“ . Баталннъчи талъ — „асш ідъ тоардъ жо“ . болѣе бозобидное свойство. Назвапіе травы выпущено по обыкновенію.
В ъ К . и В . за травой сл ѣд уегъ : „а н ѣтъ в моеи зомли іш т а т * ни разбоиника
B . У . П . Д СІІИА* Ж (А Т 0 1 Д (Я I» івги* I ороуі|і!и.
C . „асшідъ же сто ііть а арадъ камепь аки огнь налящь“ . ші завндлива чл вка, зане м о * земл* полна всякого б о ть с т ва ". В ъ Александріи нѣтъ

Въ токстѣ Александрін камонь тоназ-ь такъ опнсывается: 5 жс жолт* тѵ.пплзіи, такихъ подробпостей, но в ъ дополненіе къ этимъ людямъ, которымъ въ латннской ред.

д іалро и нс червлсно, лки оугль горить. В . У . II. „жо.ітоадръ" есть но что ііпоо, какъ соотвѣтствуотъ — Гиг пес ргаеііо іпѵепііиг арий поз, н ес айиіаіог ИаЬеІ іЬі іо си т

остатокъ нзъ болѣе полпаго чтѳнія — жолтг [тѵл»пазІи л] ілдро [в не черплено]: изъ иечие аѵагісіа (§ 4 6 ) , — въ дополпеиіе к ъ пимъ можно указать на вставку въ А лекс.

жолтй + ілдро, с ъ пропускомъ 1 ) тѵлнілзіи, 2 ) іі нё черолено, вышло жітолдрг. К. „аснидъ второй род. ІП , 8 — н нѣ оусогіЗ и зс.млн тон, н»" оси бгдти (изд. А лекс. стр. 1 9 9 ) ,
твердъ же“ (у Баталнпа — „тоардъ же“) , несомпѣішо, два камня, н К , „твердъ — чому въ латш і. род. соотвѣтствуетъ § 4 5 — пиііиз раирег ев і іп іег пов и § 4 6 —

тоардъ" и С . — „а р а д ъ “ тоже не что нное, какъ норча первопачалыіаго гадро. Ьошіпез П08І1І ЬаЬишІапІ іп ошпіЬиз (ііѵісіів; послѣднему въ К . В . сн, Сказанія и со-
В ъ первоіі родакцін, сохраішвшойся въ Алоксандріи, кор«мЛ’колос* н тѵлмідзіи былн о т вѣ тст ву ет ъ — „занё мол зем л * полпа всякого б о гатьства ". В ъ внду латинской ред.
точно разграппчепы, вторая же редакція Сказанія смѣшала тотъ н другоіі камень, іі спнсковъ Сказапія с ъ одной стороны и указаннаго отрывка въ Александрін с ъ другой,
выкннула тѵлнілзіп н образовало новыіі — желтоядрь. Е с л н бы вѣрпо было чтепіе сл ѣ д уегь думать, что въ первой редакцін Сказапія упомннались и убогіо людн и
Баталина „тоардъ же“ , то можно бы представнть такой ходъ порчи: 1) аспидъ разбойникн н д р ,, тѣмъ болѣе, что въ латннской ред. гЬ и другіе стоятъ рядомъ;

жётоадръ, 2 ) аснндъ же тоадръ и 3 ) аспидъ тоардъ же. вгорая жо родакціи С казанія выпустнла убогнхъ людей.
В ъ спнскахъ Сказанія находимъ камоиь „1акинфъ“ , когорый, к ак ъ уж е указадъ З а отсутствіемъ разбойниковъ въ К . В . слѣдуетъ отсутствіо ядовнтыхъ змѣй: „а
Баталинъ, взятъ славянской рсдакціей; только можно точнѣе указать источиивъ — н ѣ гь іі моон зомли ни оужи ни жабы ни змѣи, а х о т * и воидогъ, то и оум регь“ .
сказапіе Епиф анія о 1 2 кампяхъ н а ефудѣ первосвяіцошшка. Но въ какой редакцін Всѣ списки эту особоипость соеднпяютъ съ нродшествующей, прн чемъ нѣкоторые

ноявился іакішфъ, въ первой или второй, сказать трудно: іакннф а н ѣтъ
ксандріи и в ъ латннской редакціи, и потому можио бы счесгь за прибавлеиіе второй
р е д ., но съ другой стороны камень „панфиръ“ , соотвѣтствующій въ лат. ред. ранЫіега,
в ъ Алексапдріи пе упомннается; былъ ли онъ в ъ нервой рвдакціи?
Свойство каміш корвамуколоса во второй ред. осталось то жо, но названіе камия
в ъ различиыхъ сіш скахъ поредаотся по-своему: К — кармакоулъ, I! — сармыкакоулъ,
въ Але- варіирують, распространяя чнсло ядовнтыхъ сущ ествъ. Вторая р о д ., слѣдовательно, эту
подробность имѣла, но оііа несомнѣішо была и въ первой род., хотя, судя по пред-
шествуюіцему примѣру, моглабы ть выражена и подробпѣо, но к а к ъ именно, — остается
нѳизвѣстны.мъ. Въ латин. род. ядовнтыи животныя далеко отдѣлоны отъ разбонннковъ —
§§ 21 н 4 6 , но порядокъ нашого Сказанія гораздо естествопнѣо, чѣмъ въ латин.
ред. Еслн сравпнмъ чтеніо нашого С казанія с ъ латин. р ед ., то увндимъ, что наше

П . кармикаулъ, У* — крамоль; с ъ топаза въ второй род. псрешло на корвамуко- Сказаніе прѳдставляетъ свободный неросказъ:

лосъ одпо свойство — лкп оѵгль горить:

Алеис. корилм^колосл, п ё гдннт. веѣлм, К . есть камеш. кармакоудъ, той камень
клліеиё. тота оо св+.тіть іі иоціи. гнъ всѣ камопіомъ д рагй , в нощи свѣти
аки шгиь горить.
В . л всѣлчі ёсть імлісиьёлм. лрліил« кл-
кл.мснс слрлмЗкАкоула в ноціи жс снетиті. лкі
іігйь горіть.
К а к ъ въ Алоксандріи и латин. р ед ., так ъ и въ К . сп. вслѣдъ за драгоцѣнными
камнями идотъ особая трава: „есть оу моне зем л* в ней тр ава о.ьжо в сл к ъ звѣрі.
б ѣ га е тъ ". Х отя я выше и сказал ъ, что но тексту Алоксандрін нельзя возстановнть
Волои. нѣтоу же в нлшёй зслілн ніковд § 2 1 : ін аіічиа Іе г г а иоаіга пиііа ѵепепа
глдоу нй вужА іі ніі ждбьѴ ні злійс н ні Іно посепі пес цаггиіа ган а с о а ха і, зсогріо
чс лйуд но Фколе вондс в ндшоу зслю то ! пиііив іЬі, пес вегреиз зегріі ін ІіегЬа. Ѵ е-
скоро о.нреть. непаіа апішаііа ноп ровзипС ЬаЬіІаге ін ео
Іосо пес аііциоз Ілейеге.
0 перцѣ въ К . сохранилось лишь неболыное уноминаніе: „ ест ь оу м ен *зем л *
в ной рожается норець, всн люе по то х о д л тъ “ . Самая краткость К . въ данномъ
случаѣ, но дающаи ннчего особеннаго для царства Іоапна — нбо что же особешіаго
в ъ томъ, что въ стр авѣ раждается псрецъ? — указываѳтъ, что въ К , сохранился
только отзвукъ то го, что въ орнгиналѣ было в ъ иолномъ видѣ. Э то же было при-

* ) ІЬІСІ., 05. чипой того, что въ другнхъ спи скахъ Сказапія совсѣ.мъ пе говорнтся о перцѣ — не
паходнлн пъ этомъ ннчвго особе.ш аго. Поэтому слѣдуѳть думать, Что во второй ро- т ѣ хъ добавленій, которыя дѣлалъ редакторъ Александрін, віюся эту „одробность
дакцін о порцѣ говорилось очсиь кратко, въ родѣ К ., татп. какъ въ противвомъ въ свою работу, да з а отсутствіемъ одной особѳнности рыбъ:
слуяаѣ ято-нибудь да сохранилось бы въ други хъ сп н скахъ . К . сп. но вродстав.тяетъ К . „н с того морл в ъ „ашю землю т е - А л ек с. [вндѣ^іО же] и рккы лчншгы тѣ -
собой второй редакціп и осталыіыо спнски по идутъ отт, I I ., но всѣ оші вмѣстѣ коу рѣкы многіі в ъ шіхже рыбы сладкы“ . кѴ'і|ід нз «ор л того в нііже [вл^оу] и рывы
съ К . восходятъ къ второіі р е д ., при яемъ К . только ближе другнхъ стонтъ къ пеіі — зѣло сллкы и лігко пісти. III. 28, изд.
К . „ всю людие п о т о ходлтт." соотвѣтствуотъ А л екс. - вси во лю« тоа зе.«ДА Н м і. стр . 2 3 2 .
НОСБЫИДЮ ТЬ.
Оиисаиіе иесочнаго моря въ К . В . близко к ъ тексту Ллоксаидріи. Иолнаго со- Описапіе камешюй рѣкн, соотвѣтствующ ее латин. рѳд., сохранилось только
отвѣтствія ысжду отдѣлышмн спискаии Сказанія въ описапін пвсочпаго мори нѣтъ: въ Алексапдріи. Вторая ред. С казанія, какъ можно судить по спискамъ, сн.лыю со-
всѣ потвриѣли т ѣ Н.Ч1 другія измѣнонія, но въ общемъ т е к с гь одпиъ и то гь же. кратила опнсапіѳ; въ такомъ сокращонномъ видѣ оно перешло въ отдѣлыіыо спискн,
Я выше указал ъ , что опнсанів посочпаго моря, будучи ішесѳно изъ первой ред. при чемъ К . сп. полнѣе другихъ н ближе къ второй р ѳ д ., чѣмъ осталы іыс:
в ъ А.лексаидрію, иотерпѣло иодъ рѵкоіі редактора иослѣднеіі нзмѣнвиія, ч потому К . I . „и ностороиь того морл за і:. діш В . У . П . У *. С . стороны того ,«орд те-
нѣкоторыя частности отдѣлыіыхъ спнсковъ блнже к ъ латинскоП р с д ., чѣмъ текстъ соѵ горы вы сокы, ш ннхже течеть рѣка рѣка ка,«ень‘ ёл\ь і ве в о ы , г дііи течё
Александріи. Исноряонпоѳ мѣсто въ К . возстановляется при иомощи В . — Ф во « ііетр* камеіша, валитсА каменіе великое и малоо Д АНН стои.
ногаиеть ино Штоде ноше вд й воз*\;оті. ид верё* тристд перст/Г. - Относителыю по- но себѣ . г. діін“ .
слѣдней подробности - разлитія па 300 верстъ , въ другихъ спи скахъ 3 0 , — К . I I . „идет же то каменіе в нашю зѳмлю
въ виду отсутствія этого сиойства въ Алвксапдрін н въ латписков рвд. нельзя рѣ- в то море „ѣсочіюѳ „ иокрываіоп. валове
шить было ли оно въ первой ред. С казанія, или явилось толыю во второй род.: м ор * то го“ .
вслн было ощр |>Ъ первой, то нвизвѣсГно, являлось лн оно псреводомъ нѳ дошвдшаго
до насъ латинскаго оригинала съ данной подробностыо, и.ли жс было ирнбавлоно Іі. д вё вбы передаетъ Алѳкс. ьсз воды = лат. род. віпе ациа; К . слѣд. не удер-
редакторомъ С казанія. - Отяосіггельно никдвШі иро.мысло я говорн.іъ вышс. В ., а за жалъ; точпо такжо В . л д дни стоіі соо твѣ тству сгь А л е к с .: 1 ) д на д дни станлшс,
шімъ іі другіо сш іскн выиускаютъ слово „кораблемъ“ = наѵівю, сохранившееся вл, 2 ) й ндкы нд д діін в нёлн стлнеті. = аііі8 чиаіиог іііеЬиа р а іе і Ігапзііиа. С ъ другой
Алекс н в ь К н р .; У . С . II . иередаютъ по-своему — „тово моря пикаков члвкъ нн- стороны К . удсржалъ такія подробности іюрвой р ед .: валлшетьБосл. кдліеніг велнкое
какою хитростшо нѳ проход.іт", а У . корочо - „того Же мори ..........еройдегь пика- й ліллое в лѵорс пѣсочное... валг люр* того бАиеть. Вторая ред. слѣд. въ данномъ
случаѣ возстановляется при „омощн сравненія К . списка съ оста.лыіымн. Замѣтимъ
ковъ яѳловѣкъ“ .
0 томъ, что за морсмъ, Алексаидрія по говоритъ ничего. Іѵ. и В . псредаютъ грунну снисковъ — В . У . I I . У *. С .

о томъ нѣско.лько несходно друп. с ъ другомъ: В ъ сии скахъ С казанія за камошюй рѣкой слѣдуетъ опнсаніо рѣки нодзоміюй.
В ъ Алоксаіідрію ошісапіе этой рѣки не вошло, но въ первой рѳдакцін оно было іі
к. „1, за тѣмъ моремъ ие вѣдаетт. ни- § 31. сиііитоШ іе гга пИга 8І» зсігі нмонво на томъ само.мъ мѣстѣ, на которомъ стонтъ въ спи скахъ ііашего Сказапія,

каковъ чл вкъ есть лн тамо ліо пѣтъ ли“ . поп роіѳяі. такъ какъ „ въ латннской ред. нодземнаи рѣка слѣдуетъ тотчасъ за рѣкой камопной
(§ 3 8 ). — В ъ общемъ сіш скн даютъ одннъ и тотъ жо токстъ, расходясь въ частпо-
В. зд тѣд\гА люрелѵл ие нѣддёть ийкто
ст я х ъ , нри чемъ б.лнже другихъ къ латннской ред. стонтъ списокъ К ., загЬмъ спи-
ёсті. тд что иѣт* ли.
сокъ В . , и да.лѣо уже другіо:
Какъ передавала вторая редакція? Другіе списки ближо къ 1 і., яѣмъ к ь К ., К . I . „и близ то а рѣкы еднно дііііще § 3 8 . Іи хіа (Іевегіига іп іег шопіез іпііа-
„о отсюда вывѳсти ш.чѳго нельзя. П. С . У . - „н с вѣдаетъ ш.какон чоловѣкъ, есть горы „оусты высокы, нхже верха ЬіІаЬіІез зиЬ (с гга Яиіі гіѵиіиа ц и ід а т, а(1
егт ь т ам о“ У* - „что доѳтся“ . Увидимъ далѣе, что вторая рѳдакцш нродставлвпа члвкоу но мощн дозрѣтн, ис т ѣ х ъ горъ ([иега по„ раіеі аііііиа піаі ех Гогіиііо сази.
тенорь в ъ д вух ъ видахъ - 1 ) К . списокъ .. 2 ) всѣ другіс спнски, восходящю течѳтъ рѣка нодъ зомлею п евслнка” .
к-ь од.юму списку: въ „ослѣдпемъ и могло быть - „есть лн тамъ что п ѣ гь ли ,
а это въ отдѣлыіыхъ спи скахъ измѣнялось по-своему. В. опредѣляѳтъ горы — нн вьісокн ні ніскы иелз* на нй' члкоу зрѣти ; У . II . У*.
Только К . говоритъ о рыбахъ въ р ѣ кахъ . токущ нхъ въ море „ссочпое. Въ онредѣляютъ горы , как ъ „пусты н вы соки , па шіхже человѣкъ воз.лѣсти но можетъ“ ,
вторую род. слѣд. „одробность эта „орсшла н зь норвой; К . сн . „ тутъ ближе др>- С . корочо всѣ хъ — „есть у моіія горы пустыо“ . Эпитетъ „н усты " соотвѣтствуетъ
ги хъ къ второй р. Т ек ст ъ одинъ и тотъ же въ К . въ А .л екс, за нсклюявиіеяъ. латнн. іпІіаЬіІаЬіІез. В о второй род. горы былн, очевндно, „пусты и вы соки "; В . ні
 ніскы — поздііѣйшое нзмѣнвніѳ. Д алыіѣйінве опродѣлоніо горъ продставляеп. нѣко- Союзъ и о, ноставлоііиыіі соворіиѳнно некстати, указы вавтъ , что здѣсь какой-то
торое затрудпепіѳ. Спнскп раздѣляются иа два разряда — 1) К . В . , 2 ) П. У . У '. иронускъ, н вѣроятно, что въ орнгнналѣ былъ пореводъ нродшествующ. латнн. —
К . В . „нхже верха члвкоу пе моіци до- У . I I . У \ ,н а ннхже человѣкъ воэ.лѣстн аіі с|ііет (гіѵ и іііт) поп раіеі. аііііиз, т . - е . было такъ: „къ рѣкѣ иѣтъ доступа, но
з|>ѣтн“ . не мож егь“ . в ъ однно время“ п т . д . . . .

Казалось йы, здѣсь пронзоінла перестаповка..........едоступиость рѣкн въ латнн. рвд. К . I I I . „а что похватнть н вы несѳ борзо, § 3 8 . е і чиіс^иіі йе ііагспа гаріі, іа-

перонесена въ нашемъ Сказапін па горы: въ такомъ случаѣ У . II . У \ былн бм шже камвнь тон драгін видитоА, а яже і рісіеч ргесіоаі випі е ( ^еш гаае ргесіозае.

блнжо къ латнн. — а<1 чиеіп ноп ра»сІ аііііиз = ручеЯ, къ которому нѣтъ достуна, а тутъ п ѣ сокь иохвятнть, го вѳлнкы женчюп.
горы , къ которымъ нѣтъ доступа. ІІо иризнать это препятствуетъ то обстояте.иство, возмотсл“ . ;
что два спнсіса — К . н В . , — оба сохраіш вш іе болѣе другнхъ пѳрвоначальиыіі токстъ,
Т акъ иередаютъ и другіо спнскн, слѣд. текстъ К . восходитъ к ъ второй редакціи.
говорятъ другое. Тнпнчиымъ выраженіемъ для высоты горъ есть опредѣлепів К ак ъ было въ порвой р ед ., остается понзвѣстнымъ. Можно замѣтить переводъ
К . В . — певозможность вндѣті. ворхъ горы; такое же опредѣлепіе прндано въ К . л ат. гіѵиіиз чрезъ „рѣку иоволику".
нѣсколько ннжо горамъ, иылающимъ огнемъ, въ которомъ живутъ чорвн; о тѣ хъ го- З а рѣкой нодзсмиой въ спискахъ Сказаиія слѣдуегъ рѣ ка великая; такой жо
рахъ н У . говоритъ — „иа пихже нельзя человѣку возгляиутн“ . Во второіі ред. такъ порядокъ в ь латпіі. р ед ., такой жо былъ н в ъ норвой редакціи. К а к ь въ нашомъ
н было, какъ въ К . В . ІІо въ латииской ред. соотвѣтствія н ѣтъ , какъ н ѣ тъ подоб- Сказаиіи рѣка нодземпан вп адаогъ в ь рѣку велнкую , такъ и в ъ латин. ред. гіѵиіиз
ному же опредѣленііо и другихъ горъ. В ъ виду то го , что, какъ видѣлн, первая ре-
І8іѳ ІІиіІ ін Нишеи ашрііогіа такнііш іінів (§ 3 9 ). Подробноо опнсапіе велнкой р ѣ ки ,
дакція Сказанія распространяла своіі оригнпалъ, можно думать, что такое онрѳдѣленіо
соотвѣтствѵющ ее латии. токсту, сохранилось голько въ К . В ъ ошісаніи въ К . ука -
горъ придѣлалъ редакторъ. Оиъ же выдумалъ н горы , о которы хъ, как ъ вндѣлн, заны три особенности рѣкн: 1 ) „лю жо то а зом ліі х о д а т ъ на оустье рѣкы а омлють
не говорнтъ латин. р е д ., выдумалъ потому, что с ъ огномъ, въ которомъ жнвутъ драгы камеш . чотыі н жеичюгь“ = іп (;иш1 (йипісп) Ію т іп ез Іегг а с пояігае іп іга чі
червн, онъ соеднннлъ представленіо объ огнедышащнхъ гор ахъ, которыя онъ и
о( т а х іт а ш ІіаЬиікІаііІіат р гесіозоги т іаріііипі іікіе Ігаііи пі; 2 ) „корм лгь свои дѣтн
представилъ очопь высокіши. О тсюда такое своііство горъ было перенесоііо н на
сырыміі рыбами"; 3 ) „нонираютъ в рѣкоу тоу ипыл н а г мци а иныя н а д-ро мцн,
другія горы — в ъ иервоіі рсд. нли во второй, рѣшнть нѳльзя; К . В , удержалн чтеніс
шцоуть каменІА д р агаго“ = пиігішііиг аиіепі ін (егга іііа риегі іп аіціа, ііа иі ргоріег
орипшала, другіе снпски измѣнили*). інѵоніеікіоз іаріііез аііцааікіо ІгіЬиз ѵеі сіиаіиог шепзіЬиз япЬ аііиа Іаіііиіп ѵіѵані !§ 4 0 ) .
К . I I . „ио во однио времА р асто уп ао тс* § 3 8 . арегііиг е п і т аіі^иашіо Іе п а е і 0 кормлопіи дѣтой сырымн рыбамн въ латш і. ред. не говорится; оно есть добавлеіііѳ
землл на рѣкою тою и кто оузрѣнъ да 8І <[иіз іікіе іган зіі «ипс роіеа! іп ігаге еі редактора С казаиія, но какого? Составлено оно на основанін нос.іѣднвй подроб-
борзо выскочнтъ в рѣкоу тоу того рад" да зиЬ ѵеіосііаіе ехіге , пе іо гіе Іе іт а сіаи- ностн. В ъ первой ред. Сказанія о кормленін рѣчь шла, какъ указы ваетъ остатокъ
бы с * о немь зем.іл не состоуни“ . ііаіиг. въ Ллексаидріи — лю ‘ ііѣліы, й кор.влпч^оу лѣти в водѣ рыіі.ілиі смрылиі, ііл іа жс иліа
чішлдсшс. ( I I . 3 6 ) . ІІельзя сказать толысо, перешла лн эта особеппость съ людой,
* ) К ъ оіной иіімецкоіі отихотворііоіі обработв-в ІІоолавія, по рукоп. X IV в ., яахо- и.п а ;кс іілѵа чшидсшс, па тѣ х ъ , которые „попираюгь въ рѣкоу“ . . . , нли наоборогь.
димъ соотвѣтствіе К . Іі. и др.:
В сѣ другіо сннскн составляютъ однѵ группу, особенпость ноторой — онущѳніѳ
Е іп ц еЬ ігц е ів і ів ііеш Іаиііе.
добыванія жемчуга: іш ые спнски, к а к ъ В . , даю т-ьЗ— 4 дня вмѣсто мѣсяцовъ. ІІанболѣѳ
ііа г т е і в і е , іій7. іе ш а в Ь ек а в сіе,
<1аг ізі Ьі еіпег лѵизіе веіецеп, удаляется. хоти съ другой сторопы н сблнжаотся, с ъ І і . , спнсокъ С ,, въ которомъ:
ііа т а с т а в пісііі \ѵоттце рПе^еп. Я агп /х, I , 126, § Л8. „люди моего царотва кормятъ сво нхъ дѣтей и сам и пдят ь сырую рыбу, а ловятъ

Другаи вѣмецкан обработка, по Мюихенской рукоп. X IV в ., совпадаетъ с ъ С ., передаваа тоо рыбу — самн ныряютъ по трн дия“ . Опять замѣчаемъ ббльшую блнзость къ второй
тодько піопіев іпІіаЫІаЬіІев: рѳ.д. сниска К.
Аіп апііег рігц' сѵопі ѵпз реу, В ъ ошісаиін червей - каламандровъ ІС. сп. вмѣстѣ с ъ другими д аѳгь возмож-
сіа» іаі аііеп іелѵЬеп Ггеу. Яагпкс I , 173, § 38, ность мѣстами возстановнть теісстъ псрвой род. н отбросить то , что ирибавлено рв-
То же н в-ь третьеіі обработнѣ, въ Вѣнскоіі рувоп. X V I в.: дакторомъ Л локсапдріи. Начшіаотся опродѣленіѳмъ горъ: „за тои рѣкон едішо дниіцѳ
Веу ІІІ86П хѵаазегп зіпсі лѵаевіе Іапі, есть горы высокы п толсты, ио лзѣ л а ш іхъ члвкоу зрѣти“ ; „толсты“ д . б. порча вмѣсто
т а ііі ^ е ш віепкоііеп ѵ п егк а п і. „ноусты” , см. выше такоо же оинсаніе горъ. В ъ сігаскѣ М оск. П убл. М . Л: 3 1 4 6
іп ііе г ѵѵиевіе е ів р а сіі Ііеиззеі, горы іімѣюгь особоо назваиіе: „есть оу насъ инал страна в нѳи горьі Лоуферы, н
ѵегге ѵшіег ііег еічіе ііевззеі. /а гп к е , I , 136, й ;і8. с т ѣ х ъ горъ огп ь“ . . . В ъ К. сн . вслѣдъ за червямн уноминается звѣзда „лоуви ларь” ,
в*
 Е&талиііъ читалъ — „л уф вварь": въ спнскѣ Л; 3 1 4 6 назваиіѳ звѣзды поропесѳно на
торы. Д адѣв идѳтъ соотвѣтствіе Александріи: 1) , и с тѣ х горъ пн лаеть шгиь по мпо-
гымъ мѣстомъ” = горы, из н и р іш * т ь иігии по лмюгый мѣстш; выражоніе „по мпо-
гы м ъ мѣстомъ" свидѣте.тьствуѳтъ о происхождоніи нзъ одпого нсточника; так ъ же
н в ъ другнхъ спи скахъ. 2) „и п томъ шгнн живутт. черви, а «е шгпа не могоуть
Разсмотрю описапіе жнвотнаго міра царства попа Іоаіш а въ д руп іхъ спискахъ.
жити акн рыбы без воды“ = . й п т і .^ і, ш г н * р рджлютсл >іерон нариц,і|лМи кдлдлчнр.і
ІІачпу съ Волоколамскаго. Ес.лн сравнимъ ого описаніе с ъ описаніомъ І { . , то увидимъ,
д шгна нс трьпАть ііи лшд чсд жипи кыти. Имоші чорпеП нѣтт, въ сппскахъ, не
что оба опн составляютъ одну груину. ІІорядокъ описапія одипъ н тотъ, животныйміръ
было и во вгорой р ед .; объяснлться ото можѳп, обыкновенноП особеппостыо второіі
падѣлопъ однимн н тѣмн особонностями. Въ В . только нѣтъ слѣдующ ихъ дНйовинъ:
ред. выпускать нностранныя названія, гдѣ возможно. К . „аки рыбы безъ воды“ есть
I — трепядцевъ, X X V I I — людей со скотьнми ногамн, X X V I I I — людой-полптицы
припадложпость собственно спнска К ., таісъ какъ псѣ другіе списки сходятся с ъ А лекс..
да полчеловѣка, IV - людей съ очами па челѣ, X X I I Ь. - людей съ песыіми голо-
Ііапр. В . — д вс шгид не ліооуть иі чд пьітй'. В ъ М уз. сп . Л« 3 1 4 6 сходпо съ К . —
„какъ рыба бѳз поды“ . вами, X X I — пербліодовъ-керпо, X I — пѣтуховъ, иа которыхъ люди ѣздятъ. ІІо с ъ д р у -
гой сторопы удоржались пѣкоторыя, выпуіцепныя въ К . , а имешіо:

3 ) „и т ѣ червн точать ис себѳ нитн акп ’ и тки червіе точлть школо сег.К нитн, X X IX . ёсть лй" вынои' стрдиѣ оѵ ліеііі» П у б л . М . 3 1 4 6 . е с т ь оу иасъ ннал стра-
шидоу н в т ѣ хъ нитехъ наши жепы д ѣ - лки шелковици шидѴ н жсны ндши лілдють сілныга ліце влѣ иы ёдйн* оулдрітса нд т ы - па в неи люди лихн силно лнцѳмъ блѣдны.
лають намъ порты“ . К . вл тыи иитеу* иорты. А.текс. сдіроу члкд.

В ъ послѣдпемъ свойствѣ блѣдныхъ людей - ёлйна оударітса иа тьісдцву члкт, —

ІІа основанін буквальпаго сходства К . и А л екс. ясно, что оба токста восходятъ
сходятся съ В , всѣ списки, различаясі, только тѣмъ, что С . даетъ тысячу человѣкъ,
к ъ одному источиику; особепно зто доказываогь унотреблепіе въ томъ н дрѵгомъ
У — сто , У . П. — досять. В ъ даппомъ случаѣ нользя рѣшить, была лн эта подроб-
слова ш и ду . Т а къ читалось во второй р ед ., так ъ н въ нсрвой. Слопо іііелкониііи
пость во второй ред. — не говоря уже о первой — нлн явилась только въ томъ
въ А .іекс. можетъ быті. прибавлопіемъ редактора Алексапдріи. Слово „ш нду* удор-
спискѣ второй р е д ., отт. котораго пошли всѣ списки, иачішая с ъ В .
жалось въ сп. М уз. 3 1 4 6 — „и т ѣ черви точать ис себе ннтн аки шиду“ ; другіс
сіш скн замѣннютъ это иазвапіе обыкиовепиымъ „ш елкъ" У .У .П .С . X III. ё с т ь о у нд п тіцд паиерй , то ё п тн - А л ен с, III, 2 1 . и то у р д й ід ет с л й п ди тн рь,
Поставленноо въ скобкн въ текстѣ Алоксандріи нри сопоставлепіи ого съ латнн- «II к о сти р ѣ ж о у т ь п сд к г кдліе н ж сл ѣ з о . ; е го к о ст ы о рѣ зд ли к д л іен ь , е гд с+ . са зи д д л *
ской ред. (стр, 2 9 — 3 0 ) , въ виду того, во-первы хъ, что оно нѳ даетъ ннчего новаго, і О ололіонл СТДІД сты й .
какъ вндѣли, а является только перофразировкой сказаи наго, и, во-вторы хъ, въ ішду
Кромѣ К . н М уз. 3 1 4 6 , птица эта встрѣчастся во всѣ х ъ спискахъ, при чемъ
полнаго отсутствія въ спи скахъ Сказаиія — сл ѣд уегь считаті. раснространепіѳмъ редак-
списки варіируютъ н имя, н свойство: У . И . „паптиръ», У ‘ „почторъ", въ С . п ѣ п ,
■гора Александріи н нѳ возводить къ первой род.
нмони; спойстпо ея: в ъ У . II . У \ „таже нтица рѣжѳтъ перомъ своимъ кость и Кіімень
ІСонецъ открывка не совнадаѳтъ буквальио въ Алекс. н въ спи скахъ Сказапія.
Вслѣдствіе посовпаденіи того и другого текста съ латипскнмъ, пельзя возстановить н всякое ж елѣм “ - чередѣлка нзъ В ; въ С - „всякое желѣзо костьми свонмн про-
тираетъ“ . Совпаденіе В . с ъ Алокс. указы ваѳтъ, что въ нервой ред. С казанія птица
текстъ порвой рѳд. В о второй ред. читалось такъ, какт, чнтаѳтся въ К . и В . , но
„па"ти рь“ нмѣла сіюйство рѣзаті. камепь ностью, а нѳ перомъ. Представлѳніе, что
неизвѣстпо, какой текстъ считать первонача-іыіымъ, — те к с гъ К . В . нли тексп .
Алексапдріп. піамиръ храпится иодъ крыломъ итицы, бы.то причнной, что II . У . У надѣіили пан-
тира свойствомъ рѣзать перомъ кость, ісамопь и желѣзо. Что касается тѳкста Сказанія
В ъ К . спискѣ упомнпается за червямн звѣзда „лоувиларь“ , по Баталину —
„луфнварь“ ; въ Мѵз. Д> 3 1 4 6 , какъ сказано, такимъ нмепемъ называются горы . Нн и Александріи касателыіо упомипанія Соломопа, то остается пеизвѣстнымъ, к а к ъ чн-

въ латии. р ед ., пи въ Алексапдріи пи о какой звѣздѣ нѳ говорнтся; къ чему отпести талось въ первой редакціи: прндѣлалъ лн Соломона редакторъ Александріи или ре-
дакторъ первой ред. Сказанія, а вторая в ъ такомъ случаѣ обобщила свойство —
ое, к ъ норвой ред. илн ісъ второй, рѣшнть нользя. Имя звѣзды „л оувнл ар ь*
(лоуфиварь) я объяснить н е умѣю. пока можпо толысо гадать, склоняясь въ пользу послѣдпяго нредположенія, нмѣя
пъ вііду особснность второй рѳд. Сказанія - стирать по возможностн личныя черты.
Птнца „грифоносъ" периой род., латіш . 8 гіГопе8, во вгорой рѳд. называласі,
то.тько^„ногъ , отсюда К . ногои“ , В . „и аго в іч ь ", II . „м агуй“ , У . „н агуй “ , С . „на-
г а в н ііъ ". В ъ У*. этой нтицы н ѣ п ,, а свойство ея норенесепо н а оипикса — „н еще
е ст ь в моем царстве птица имѳнем оиннкс, н она с вн вает себѣ гнѣздо н а 1 5 дѵбѣх“ .
 В ъ У * люди девятн свж внъ шізываются „волосаты" — очсвидио, порча из-ь „во-
л о то ве*. Вт. I I . отп же люди назьшаіотсіі „лотове“ , іів ы со т а и х г 10 саженъ. В ъ томъ
же У " есть людн „вериаты“ , что есть нсііорчоішое изъ В . „верхуроты “ — с с и еу
,«(іі.і лю" всроѵроты,*; а это въ свою очородь сократилось изъ болѣо иолнаго
К . У . П . С . — „а во иііои земли оу мено ліо верхоу рты волніш ” , въ У . П. С . —
. врл ііх ы * н ѣтъ . В ъ то м ъ же У* вмѣсто четверорувнхълюдоП являются людн „тронрукн“ .
С. „а ішая люди травоадцы“ есть нспорчеиноо изъ „трсиядцы". В ъ томъ же С .
„иныо людн въ волосахъ рты и х ъ і очн“ есть ііспорченноо ііз ъ К . В . У . У* — „а
ішыо оу .мене лю въ персе шчн н ротъ“ , Оыть можстъ, чрезъ иосредство такого что-
н ія, какъ I I . — „а ішыо люди с с ть у меня в перьох очн н рот“ . Птнца фнііиксь
въ С . иазывается „ гар аѳн тъ “ ; оОъясннть назвапіе зто н е умѣю.
Л атнн. Іеоиея в ъ те ксгЬ Александрін соотвѣтствуетъ .« ч і н и с и , ,і ркк дютми знѣрі..
Я указалъ выше, что, благодаря нредставленііо о л ьвѣ , какъ о лютомъ звѣ р ѣ, въ Ска-
заніи Іеопсз и явилпсь какъ „звѣри лютые” , безъ д р уш хъ особенностой. Вторая ро-
дакція выиустила латинское названіе и оставила только „дютый звѣ р ь“ , а затѣмъ
атотъ лютыіі звѣрь, не имѣя опредѣленнаго образа, нересталъ быть самостоятель-
пымъ звѣромъ и явнлсн какъ аттрн буп. крокодила, отсюда К . „коркоднль звѣрь лю тъ“ ,
В . коркоди зіЛрв .іюііі. Осталыіые спііски ношлн далѣе, — въ свою очеродь разъоди-
1111.111 тѣ хъ н други хъ , папр. 5 ' . — „ н звѣрн лютые и корколы*, П . же на томъ жо
самомъ основанін, н а которомъ іеопез явнлнсь лютымп звѣрямн, назва.іъ лютыхъ звѣ-
реіі прямо .іыіамн — „н звѣри лютые л ьвы “ . Одна н та жо прнчина дѣйствовала
в ъ разлнчиыя времена, и результаты былн разлпчны**).
*) В ъ статьѣ „о ѵ.Ѵі|>; ін:/ні.діи кт. кистіііігн стр.иіі", іізнѣстііоіі по рукопвсяыъ XV —
X V I в ., нгтрѣ<і»емъ нерхуротыхъ лодеіі: к тоіі СІІ.иіт. ннід ссшігдь, ккс.|і,ѵк |ты нд тш іім, д нк гн-
КІІ|>#. .1 ІІК|,.І К ІІО.ІІІКННК ѵ т . Д КН.ЧІ ДДД ІІ ОНН К|.0IIIЛ іисн, ІМН ЦЫГ.И. ДД КІІДІІ ІІН КО.МІЛКТ, ИІН ІІО
ІН.1НКН, н кс ноѵні асти. і опіі ндсѵніід дин.і.и иксгсі. н кші. ІІрофесиоръ- Ані/чинъ (ІСъ исторін ознано-
мденін съ СііГшрыо до Крмакп, Труды Моск. Лрхеод. Обіц., т. X IV ) обънснпетъ ііо зіііік -
вовевіе разсиаиа особеввоотыо костюма. Одежда самоѣдовъ шьетсн въ родѣ мѣшка
с ь отиерстіемъ вверху длн ііросонынапіп головы; к'ь отверстію іірпшнваетсіі треушекъ —
родъ башдыка. У юракопъ отверотіе ддя продѣзаві» головы вмѣетъ воротнпкъ. Іірп
такомъ костюлѣ ирн ѣдѣ вуяио загнбать годову взадъ п кдасть пвщу въ ротъ снерху
(стр. 273). ПроФессоръ Авучннъ, отвергаи вдінвіе шісьмеввостіі на возшіііновевіе ука-
заввоіі с та т ы і, прпводптъ въ основавіе то , что „бблыпан часть переводныхъ сочпвенііі,
содерисашнхъ разсказы о дввоы хъ дюдвхъ, стада раснростравіітьсв у насъ сраввнтелыю
воздво, пе равѣе, вадо подагать, X V I вѣка“, іЬісі., стр. 243. Не вастаиван иа вдіввіи
нъ яавномъ сдучаѣ іііісьмениости, замѣчу, что првчішы, которую ііріінодитъ врОФ. Лну-
чпнъ, не быдо: въ Х Л 'вѣкѣ быда уже Лдексавдрін второіі редакціи, содсртаіцан нъ себѣ
Сказаніс объ ІІвдѣііскомъ царствѣ, которое само сохранндось въ руионисяхъ X V нѣка,
а явидось сдѣд. ово равы не; см. ннже.
* * ) ІІазнаіііе дютаго звѣра въ дрсввеіі іінсьменвостп нрнмѣнядось и къ другнмъ жп■
иотпымъ для обозваченіи вообіцс страш ваго зиѣріц наіір. въ азбукови. Румянц. М 1-іі:
,К0(КС|ІЪ-?І1І|ІЬ дюп.“ (л. (І8), ,дсон.і|іді ^нг|і. ссть «ють, тлко ішсітс‘ : „М.інтнко(іы ссть дюдн, д
:кііикгь ко Мнлннскон 7,сшн, .1 ;в ш ѵ нн,ѵ к трн рдды, дні|С ѵеіютѵс, ,і тио лютдго ■/,к»|»“, см,
Ііо п о ш , Обэ. хр. II , 98.
Описаніс крокодн.ла въ сни скахъ Сказанія въ общемъ одинаково н , какъ ука -
зы ваеп . те к сп . Ллоксандріи, восходи гь к ъ первой р о д ., въ которой крокоднлъ имѣлъ
способность сжнгать мочою дерево. В ъ С . сп. крокодн.ты являются только какъ звѣри
лютые, а свойство сж нгать мочвю дорево отнѳсоію къ скамандрамъ. В ъ впду соот-
вѣтствія Алѳксандріи съ одной стороны, К . В . П . — с ъ другой, па скамандровъ С .
вмѣсто крокоднловъ слѣдуотъ смотрѣть, какъ н а позднѣйшеѳ нзмѣнѳиіо первоначаль-
иаго т е к ста , въ которомъ бы.іи крокодилы съ указаннымъ свойствомъ. О ткѵда ро-
дакторъ заимствовалъ такое свойство крокодиловъ, я указать но могу; быть можетъ,
онъ са.мъ сочіши.іъ но образцу описанія какого-нибудь звѣря. Я опять повторяю, что
для ііаіпихъ родакторовъ ие сушестповали бестіарін, изъ которыхъ бы оіш почерпалн
свон свѣдѣнія; оіін зналн только Физіологь, который, дѣйствнто.іыю, давалъ имъ
въ нѣкоторыхъ сл учаяхъ маторіалъ. Ііыть можетъ, п въ дапномъ случаѣ косвсішымъ
образомъ нопліялъ Фнэіологъ. — В ъ С . чнтаомъ так ъ : „зверки скамалдры, которы
во огны скачю тъ, а не згараю тъ, а па что оиѣ ирогнѣваются, на человѣка і.ш па
дрово, помочитца но сердцу і згорнтъ шт мочіі его тот час“ : свойство крокоднловъ
переносоііо иа скамандровъ. Иослѣднео названіо продстапляѳгь параллель къ сала-
мандрамъ, а о саламапдрахъ нзвѣстно бы.іо с ъ давн нхъ норь, что опѣ угаш аютъ
нламень. В ъ Фнзіологѣ чнтаомъ: ш сдлолаонидрьстѣи шрсрицн. «исндога рсче сід р.іди.
лціс іілізс(т іі ) лн іі псірь іорімрю- сугдснсті, ііса псі|и,. аціс іі в кллкнца ........ . влѣ-
зсть. то оуглснІть') . У Георгія ІІи си д а: „въ кып же нсточппці' и глубина'' танны"
са.тамапра жнвоть н угаш аеть иігііь“ ') . Западные бестіарін знаіотъ то же свой-
ство саламаидры, какъ нанр. К онрадъМ егенбергъ"). С ъотнмъ свойствомъ соодинялась
легенда, что пеіць, въ которую были брошоны три отрока въ Ііавнлонѣ, была охлаж-
д сна саламандрой, какопая легонда въ древности оснарнваласі.; папр. въ посланііі
нитронолита Климента къ Смолѳнскому просвнтеру Оомѣ находимъ убѣж деніе не вѣ -
рить этому: — нс с.шлиіідр* оутлся. іііі.іт с с Л , псі|іі,. рсиіііс в.швлосйл нл л г ш вжііі1).
С. сішсоісъ Сказаиія и представ.тяетъ намъ замѣну порвопачальпыхъ крокодиловъ
звѣрками скамапдрами. ІІо въ С . скамандры являются но с ъ тѣ.чъ свойствомъ, с ъ ко-
торымъ они являются въ Ф нзіологѣ: въ нослѣдномъ ничого но говорптся о безврѳд-
ности огпя для н и хъ , а въ С . только эта особенность н указан а; слѣд. не непосред-
ствонно нзъ Физіолога іюнали въ С . звѣрькн скамандры. Выш о мы вндѣлн, что ваіа-
иіашігае въ иашомъ Сказаніи явлшотся какъ черви - каламандры, жнвуіціе только
в ъ огнѣ. И зъ Александрін каламандры-червн попалн и в ъ азбуковннки, папр. въ азбу-
ковннкіі Румяиц. .V; 1-й л, 6 9 о б .: млллиндрд чсрнн ссть тдко нлрицкліи іі по іугнн
рлжжсіа, но шгнй в живоу н і;« оіпил нс л\оіУ л ііііііі іім тіі . Спязь саламандръ с ъ огпемъ,
сл ѣ д ., устанавлпвалась с ъ одной сторопы Фнзіологамн, с ъ другой — Александріямн,
нри чемъ Фнзіологн н е описыііалп саламандры, Александрія же нрішимала н хъ за
') Ка/шіьеоь, Физіологъ, 330.
’' ) Георгін Ппанлі поамп, нзд. Общ. -Ііобнт. Древв. Пнсьмеи,
*) 8І (.чаіаюаіісісг) ІеЫ іш сісііі Геиг нпсі иІігЬі нісіі! сій ѵоп ішсі сгіезсііі аиоіі сіаа
Іеиг; К о п гаЛ ѵоп Ы с д а Л с гд , 211.
•) Я о т /т ь , Ііосданіе митрон. Кдимеита..., 211.
 червеЛ. Запалиыо Овстіпрін тожѳ пршіііма.ііі салахандру за родъ яіцерицы, напр. у \ѵА ві іп аінеп раиш к й т і , (іа ѵегдііі 8І (Ііе бріеі аІІ я е т й і, иші \ѵег (Іег оріеі іяЬ,
Конрада Мегепборга — йіи заІашапЛег І8І ѵіегй іе/ід ипіі Ьаі аіп апіііііг 8 а т аіи е#- (Іег 8СігЫ. ѵеІИаЬег ві іп аіпеп р ги ітеп , ѵѵег Йея Ігіп кеі, (Іег вІігЫ аи сіі1) . Это свойство
ііеііае'). С ъ другой стороны, пъ нашсІІ лптсратурѣ сущпствоиало другоо описапіе раз- саламапдры чрсзъ какое-либо посредство могло быть извѣстно и у н асъ , н могло новліять
схатриваомаго сущ ества, котороо пршшмалось уже но за червн, а за звѣ рка. Опн- на ііерснесеніо н а н и хъ губнтольпаго свойства коркоднла!).
саи іе ото находіш ъ въ одпомъ произведопіи подъ имонемъ „Григорія О еолога словеса В ъ С . спискѣ являются особые звѣри кнторасы: „ I кнторасы звѣри: головы че-
избранпая яжс суть то л к о ва я ", извѣстпомъ по рукописямъ X V в ѣ к а ’ ). С ъ буквалі,- ловѣчыі, власы ж ѳнския". Киторасы-звѣри с ъ человѣчьей головою н съ женскпми
иой почтн точностью повторяетсл это опнсаніе, какъ уже замѣтилъ г . Лонаревъ, волосамн нменемъ свонмъ напомниаютъ Китовраса, но нрнводнть ихъ въ связь
въ упомянутомъ выше посланін Клнмента: сіл и іір і с зпѣрокя. жйветь н» ниітрьиін съ нослѣдннмъ — иѣтъ н нкакихъ данныхъ. Я привелъ бы киторасовъ въ связь
йнАІи. внутрыіАіа. и»днйсклііі (въ рукон. Троиц, С оргіев. Лавры .V? 1 2 2 — внсутре- съ кентаврамн. Правда, въ Физіологѣ о кентаврахъ говорится только — иода <го
нліл жс ІІНДІ.І ІІронлАн* зовсті.сл, сже ссть глднд индннскла" , см. Л р х а т ел ь с к т о, Твор. (сть члвкл & пол» ш слатс"), но и это нѣско.тько сб.шжается съ Сказаніемъ: тамъ и
Отц. въ др. рус. письм., I — I I стр . 1 5 0 ) рскшс срсдѣзІАІс в тѣ ' м ѣ с т ір . н н горЗ жйпс тутъ киторасы-контавры являются иолуживотпыміміолулюдьми. Но сблнженіо можетъ
зкѣрон* тот* сгиі' зо в іі' слдллміірі. дл т»" тлко оѵстроі ёсть й ііл сстсстио.ил, лціс ио- нттн далѣе. Я основываю сь на сл овахъ г . К ари ѣева: „Армянскій Фнзіологъ утра-
ІІСрГВТЬТИ ІІА НСфЬ шітісну, то ІІЛЛ.ѴСНЛ ф сго суглслс СЛ.М ЖС ІіС врсдл ирѣвьівлс1). Отсюда тнлъ ту часть С казанія, которая повѣствуетъ о кентаврахъ; эгой утратой, быть мо-
саламандры, какъ звѣркн, ноиали и въ азбуковники: саламандра волнчнною съ ііядь; жетъ, объясняотся непошітная полробность въ опнсаііін нпѣшняго вида сиренъ („тѣло
н о г ь у нихъ четыре, какъ у мыши, хвостъмыш ипы й; если броснть саламандру въ огонь, ихъ по грудь жснскоо, остилыюѳ илн итпчье, н.лн ослнноо, плн во .л о в ю "). ІІослѣднія
то нѳ прнчііііипп, ей вреда и т. н . '), Соноставляя тепорь съ звѣрканн-сііламапдрамн слова нрііведеішаго оннсанія относились в ъ нодлинннкѣ къ К ентавру“ ') . Здѣсь,
слова Грпгорія Ѳеолога эвѣрковъ-саламандровъ С . списка С казанія, „которы во огны слѣд. нроизошло смѣш оніе сирѳнъ с ъ кептаврамн, по такоо жо смѣшеніе могло про-
скачютъ а не згараю тъ” , видимъ, что чтоніе С . спнска гораздо ближе къ нему, нзойтп, если но въ Фнзіологѣ нашомъ, то но крайней мѣрѣ въ томъ нсточннкѣ, откуда
чѣмъ къ Фнзіологу и Ллоксандріи, хо т я , разумѣется, послѣдиіе н не осталнсь безъ С . снисокъ Сказанія взялъ сво нхъ кнторасоігь; а этотъ нсточникъ въ свою очоредь
вліянія па родактора, какъ соодннявш іе, подобно слову, саламандру с ъ огнемъ. моп. восходнть к ъ Фнзіологу. Разлнчіе источпнка С . спнска Сказапія отъ Армян-
Снрашиваотся тепорь: почсму въ С . соединена со скамандрами - саламандрами осо- скаго Фнзіолога было бы въ томъ, что въ послѣдпемъ н а снренъ псрснссенъ впѣш-
бонность, іірнпнсываемая въ другихъ сп н скахъ крокодилу — „а н а что онѣ нрогнѣ- пій ВІІДЪ кснтавровъ, а въ порпомъ, паоборотъ, н а кентавровъ — в іід ъ спрен ъ. Что
ваю тся, н а человѣка іли па древо, помочнтца по сердцу і згорнгь шт мочн его тотъ касается того, что в ъ наіпемъ Физіологіі не говорнтся, что гЬло сиренъ по грудь
ч а с“ ? ІІрнчина этого поронесонія, должпо быть, т а , чго какъ при са.ламандрѣ такъ женское, то это ннсколько не д а с п . права отворгать сущ сствованіе в ъ нашей пись-
п ирн крокодилѣ говорнлось объ огн ѣ, при чемъ к ъ нешшмателыіостн ])одактора слѣ- мснностн нмеііно такого оіш санія спронъ: оно могло зайтн к ъ намъ такимъ путемъ,
дуѳтъ отнестн то , что онъ соодішилъ въ одномъ звѣркѣ нротішоположныя свой ства: который ноки н с ясен ъ , п могло скоро быть вытѣспено обыкновеннымъ описаиіемъ
1 ) не сгарать в ъ огнѣ — слѣдуотъ подразумѣвать п способность тушнть огонь, 2 ) Физіолога, оставивъ ио себѣ слѣдъ въ С . сп . С казанія. Ііъ Азбуковннкѣ Румян. Д? 1-й ,
сиособность сжнгать дерово. Ііыть можетъ пе безъ вліяпія осталась, какъ замѣтилъ л ііс т . 6 2 , н чнтаемъ: „ннпокетаврон звѣрь ки товрасъ".
Ііаталипъ, одна особенпость нѣмецкаго бестіарія, что, ес.ін саламандра нодойдегъ
къ какому-лнбо дереву, то идруп, отравляегъ всѣ плоды, н всякій, вкуснвшій отъ
іілода, умираетъ; ср. у Копрада М егенборга: Ізіііогия зргісМ , іЫ/. каінегіаі Ііег вб
ксіійіііеісіі аеі т і і яеіпег ѵегуіГІ заш (Ііи ааіашанйег, \ѵан ансігеи (іег егіо еіо н і неиг
аіпен шепзсііеп ийсіі ( Іе т аініегп, аЬег сііи каіитапсіег е гіо е іі іг ѵіі піііепаікісг, \ѵап
VI.
Оііисаиіе шествін иопи Іоаш іа достаточио разобрано г. Баталш іымъ, и я косиусь
') К оп п к і ШІ МедепЪегу, 277. только иѣкоторыхъ частиостей. В ъ латин. ред. (§ 4 7 — 4 9 ) доа иохода: въ первомъ
я) Арханіелъскій, Тноренін отцопъ Церквн иъ дренне-руссиой піісьмеііностіі I —II, нресинтера сопровождаютъ X I I I сги сез, ио второмъ — 1і§неа с п іх , ѵаз аигешп ріе-
— 151, Жопареяь, У— 1 0 , ео ссылвою па работу Архаигсльскаго,
ншп Іе іт а . Въ нашомъ Сказаиіи тоже два иохода, которые раздѣлыю опнсапы
3) Л оп аревъ ,... 1 1 .
*) К арпот , Л збуиотнш і по сііпскамъ СоловецкоЙ біібліотевп, 2 7 6 . Н-ь аабуков-
') Битилинь, 78 , К оп гаА ѵоп МеуепЪсгу, 277.
НПК1І Руыннц, иузеи, Л і 1-й, лпстъ 1 1 2 , салаицндра такъ опіісываетси : лСіиидд(іі, то і:
*) Тот-ь же ІСонрадъ ДІегенбергъ (іЬісІ.) говорить о саламанярѣ, что она ЬаІ аіпеп
«иоі'Т|ісіі« сп Сфайіін іі II) оюлігк ірддт. ^крс щр«і)лёиын сшид>д|іъ кслнѵссіио со псд. іі тдкоко ддровд
8сІіагрГеп ІеіЬ иіні аіп ііаііі аів аіп сосоіігііі.
іиоу кіъ сстсстко, дко ді|іс ксдин (і; жсі|пі іісціь н кксркшн спі к іно. то вси індд ■,’ііисндід сіі нсго
3) Каршьсвь, Физіологь, 243.
лоідіис, юн ііг-іт, Гі кссил ніиі.тдіі лі оініл ііг.ѵолн.“
') іЬісІ., 240 с'ь ссылкой на С аЬіег: N. Меіап^ев.
 Да «ы н но вндимъ чого-либо сущ естве.ш аго въ нашомъ Сказапіи, чего иѳ нашлось бь,
въ К . В . У , в ь У .П . смѣшаны оба похода, а въ С . первый походъ совсѣмъ выпу- I л " е д а і н і н ; послѣдняя стромнлась всо болѣо н болѣе распростраиятл по= о
щспъ. От.шчія отъ латип. ред. с.іѣдующія: 1 ) въ иашемъ Оказаиіи песутъ кросты пресвитера, а ие сокращ ать. З атѣм ъ. въ К . и В . послѣ тіо в^ст п о п а н д .о п р о .т^ ѣ д
и стяги , въ латпп. род. только сгисез; 2 ) въ Сказаніи песутъ деревяпиыП кррсгъ пикахъ идотъ какъ бы заключѳніо: „и пакы простаномъ г.лати. ш сн.лѣ * е пе глю
съ распятіемъ, в ъ латип. род. просто Іідава сги х; 3 ) въ Сказаніп носутъ два блюда, яко Оо роко“ . ( В ъ В . здѣсь псрестановка и неболыная норчаі Зачѣмъ подобноо
„великое" съ землою и „золотоо“ съ жемчугомъ, въ л ат. ред. — ѵпз аи геи т н ѵаз
заключеніе? Оно совершоппо неумѣстно, так ъ какъ , хотя нонъ Іоапнъ »
а гц ен іеи т. Наше Сказаніе вообщо не продставляетъ бѵквальпаго тождества с ъ латин. пакы ирестапемъ глати“ , одиакожо продолжаотъ говорить. Оно было бь. мѣстпо
род., хотя въ самомъ оипсаніп, кромѣ разсказа о проповѣдникахъ, всему находятся
въ концѣ, псредъ заключвніемъ. Точно такж е совершонно и з л н ш п е „ ш ™
параллели. Какъ объяспить такое отлнчіе, остаотся пока нонзвѣстнымь. В с ѣ списки глю » к Ь бо р ек6“ . Редактору какъ будто казалось, что здѣсь слѣдуетъ ска за ть о
прѳдставляютъ собою только вторую р од ., н въ данномъ случаѣ мы ио зпаемъ на- силѣ казаю сь ему так ъ потому, что сопровожденіе проиовѣдшіковъ онъ о т н е с .
вѣрное, какт. чнталось въ первоіі и что прнбавила и убавила вторая. Вторая род.,
к ъ воеипому ноходу. Но для редактора оригннала в с ѣ такія ошнбки н
какъ неоднократно виднмъ, сильно пзмѣнила иервую, и по всегда можпо то или другое допустителыіы, — онѣ указываютъ на ноздпѣйшнхъ передѣлывателей В ъ 0Р“ Ін вал ѣ ;
пршшсать порвой ред. Вообще Сказаніо подвергалось постоянно измѣненіямь: каждый
СЪ котораго пероводнлось наше С казаніе, проповѣднпковъ не б ы л ^ Т ^ д е я , кото
сиисокъ дополнялъ и измѣнялъ то , что казалось ему нужпымъ. раи к о е -г д ѣ нроглядываотъ въ латннской род., идоя пнчтожества, - — '
К . имѣетъ противъ другихъ одиу подробность: говоря, что около колосннцъ 3,41,00 величіо, эта идоя д.ля паш ихъ редакторовъ не с у ,н е с т ,,о ,,а л а С каз^е б
служатъ сто тысячъ конныхъ и иѣш нхъ, опь прнбавяяотъ: „шпрн т ѣ х ь , которыі. Нндійскомъ царствѣ бы.ло для ш .хъ нростымъ опнсашемъ чудосъ Индійсьой з е н
на н асъ брашно во зоутъ ". В ъ латии. ред. на это есть иохожее, § 4 7 : яесппіиг X и вт, частности двора попа И вана. Но сказан.о о в л а с т п т е л ѣ , которому иостояі н
іиіііа пііІІСит е і С шіііа ресіііит а гтаіоги ш , ехсерИз аіііз, <|иі з а гс іт з е і сиггіЬи» оі иаиомипаютъ о смерти, нодобноо сказанію объ ипдійскомъ царѣ у Сипдбада,_могло
іікіисеікііз ѵісІиаІіЬиз ехегсііив (іериіаіі аипі. Очеиь возможио, что К . въ даппомъ
быть нзвѣстно нмъ, зайдя какн м ъ -н и бу ды іутем ъ , пнсьменнымъ и.тн >’от“ ым^ Р сІ
с.тучаѣ представляѳгь иамъ остатокъ отъ второй ред. и далѣо отъ первой. торъ моі-ъ замѣтить точки соприкосновенія между сказаиіемъ о попѣ И ванѣ и об
Одно нспорчонное мѣсто въ В . нѣсколько возстановляетси сшіскомъ М оск. М уз.
ИпдіЛскомъ царѣ н , но имѣя въ виду оттѣиить идон ничтожества, иесмотря па в , -
,Ѵ 3 1 4 6 ; въ В . — і ко.мѴ ііоіде.»* іі илрочймоу воіс Істоу іі шгіігиі сву ирс нлдіи і ліічіе! соедини.ть то п другое сказан іе. Но въ такой нрибавкѣ нѳ бы.ло ничего ос„
ёлнн-Я кргл, въ М уз. — „пес\’ть прод намн тогда однііъ кртт, дров*н жнвотвормЩн бонпаго, чудеспаго; напротнвъ, опо сводило попа Иваиа с ъ той высоты, на кот рую го
въ сѴндарѣ з.татѣ, и носторопъ крта того жпвотворлщаго нес\’т ь два огненика прн-
ставнло наше С казаніе. Ред акторъ , ирисоодннившій новое сказаніе, нлп дру
чотныхъ людои моеи соборио цркви“ . „О гненнкн“ , — очевидно, два фопаря. Снисокъ
ствовалъ это н находилъ иѵжнымъ сказать что-инбудь о силѣ Іоанпа. Т а к ь к а к ъ
Л о ск . М ѵз. 3 1 4 6 ближѳ стоитъ къ К . н составляотъ с ъ нимъ одпу группу, іі уно- проіювѣдниковъ прпсоодипилъ къ воеппому походу, то ему оставалось ™ л ь к о п е р е-
мипаніе объ одной подробности в ъ спискахъ разіш хъ родовъ д аетъ право возводнть „нслить колнчество войска, а это уже было сдѣлано раныпо, иоэтому онъ „ сдЬталъ
эту подробносгь к ъ второй ред. Сказанія. оговорку „о снлѣ не говорю. такъ какъ раньше сказалъ“ . О говорка же пакы
Топерь воиросъ о проповѣдникахъ. В ъ латин. рѳд. ннчего н ѣтъ соотвѣтствую- нрестапомъ гл атн “ въ такомъ случаѣ нмѣла бы смыслъ такоіі: „ п ер е ст ^ ш м ъ то .ю р т
щ аго. К а к ъ указалъ Баталннъ, подобное жо разсказывается въ путѳшествін Синд- „ „пчтожествѣ, обратнмся к ъ волнчі.о“ . О стается, разумѣется, пензвѣстіш мъ, к 5да
бада. Проііовѣдпикн встрѣчаются во вс ѣ х ъ си нскахъ С казанія, кромѣ II. п М уз. 3 1 4 6 ,
отиссти вставку о нроповѣдннкахъ- к ъ первой п.лн къ второй редакцін.
слѣд. ОНІІ были по второй ред. С казаиія. Былн ли они въ порвой, нлн ость добав-
лѳніе второй, а осли былн въ нервой, то являлнсь лн оии переводомъ не дошѳдшаго
до пасъ орнгннала, илн былн прибавлепіемъ редактора пашего Сказаиія? Вопросы,
на которые, за пенмѣніомъ несомпѣніш хъ дапны хъ, можпо отвѣчать только нредпо-
ложительио. Во вс ѣ х ъ оннскахъ тотчасъ нослѣ описанія похода поиа Ивана иа воііиу
V II.
продолжаотся: „идоуть же нредъ мною г проповѣднііцн“ . . . Когда ..........д у т ъ — только О нисаніе двора н дворповъ нресвнтера я разсмотрю совмѣстно въ Алвксандрін
во время похода илн все гд а ? Е д в а лн во время толысо иохода — указаній на это и въ спи скахъ Сказанія. Уж е въ л ати пскн хъ редакціяхъ Послашя просвптера нрон
иѣгъ ніікакііхъ, — скор ѣе надо думать, что всегда, н это бы имѣло цѣлыо, какъ зошло сопрнкосповепіе съ сказаніями объ Ллексапдрѣ Македонскомъ, и Р ^ лк ' ^
замѣтилъ г . Баталииъ, указать въ одно н то жо время н а ве.лнчіе н иа ннчтожество. Носланія ааимствовала нзъ НІзЮгіа ,1е ргеіііз нространнаго тн на оі.исан е Порова
ІІо спрашиваотся, иочему этихъ подробносгей пѣтъ въ латннской род., которой они дворца. V пасъ такж е произошло столкиовоніе А.іександріи с ъ Сказаи.омъ, но то.тько,
йы.ти бы впо.лнѣ подходящп? сравн. с.лова иресвптора во вступлоиіи — сиш е п і т 1т - „ „ „ротіівоположность латннскимъ новѣстямъ, Александріа второй ред. заимствова.ла
ш іп ст 1108 сззе сокноясапшз. Выкндывать латнн. ред. но было пнкакихъ осиованій.
 изъ Скаэанія опнсапів дворца проошітера и подарила ого ІІо р у. Въ порпоІІ родакцін піісано ® начала всего мнрѴ’ сотвореніо". Все это восходитъ къ одному нсточнику
Л лексавдрін въ I I I , 1 7 говорнтся, что Ллоксапдръ оті, Рахманъ возвратился н а споіі н явнлось дополиепіемъ второй р ед ., такъ какъ пн въ Ллоксандріи нн въ латин.
п у ть, ведуніШ в ъ ІІрасіачьскІП городъ, гдѣ царствовалъ Поръ. Т утъ авторъ птороіі ред. отого пѣтъ.
ред. помѣстилъ описаніо дворцовъ Пора, заимствовавъ ого изъ Сказаиія. Городъ
ІІрасіачьскіП произвелъ на Алексапдра снльпое віісчатлѣпіе: оѵдивнс* Ллскслндрх кр.\- II. А ленс. видѣ)(0л\ жс поллтоу Порл ЦрА Во л он . с жс оу на ноллтд н наіа здѣллннл
сотѣ грлд^. среврснл I воровснл злато, л йзиоутри оукрл-
цЗсновлнл нл зслілн, ижс покровснл Ф ЗЛЛ
чта й Ф кллісніа ллллчнтннл. вслнчсствш жс шснл лрлгй клліссят. і с чіЛ жсмчюго, лки
I. А ленс. в л ^ о у жс о у в р д т т . и с д н к ы й в с - В олои . л воротл оу совл оліѣю волшліл, рлвно грлу. Изд. изд. 2 2 0 . 1160 окрлшс ЗВЛЗДЛЛІН.
р сл Ш к а л к н и д р д г д г о Ш ІІИ р Ш Н Л , с т ѣ н и жс всрсга ф клисиі дрдглго слнфнрд, лроугал
в о р о т н л і л з д і л а н д в * з . ѵ і б в ѣ р ш з ѣ , л іл л д іа ж с всрсга слоновырС костси. кровл.і жс Вр.н-л С ъ буквалыюЯ точностью въ С .; въ У . П. короче: н ѣть „аки нобо украшоно
во р о тц а оучнн сн а ф слонооы й зоуп г, ш кон- лои злчіёви розн. врлтл жс лісс зллты зрл- звѣздами“ , въ У . палата „велн ка“ вмѣсто сорсбряноЯ, въ П. нн то ни другоо; въ У “.
цл хр оустдлн л, н л к л л іс н н злво ро лы г р ,ін ы л ги я * калкёлта" Г с всликй жсчюголі*. этой палаты н ѣтъ , но вм ѣстѣ къ К . обобщено — прн опнсаніи двора добавлено:
злдты с к а л і с н ( е * ь д р л іы й . И з д . с т р . 2 2 0 .
„ в ном же соут полаты многы зл а т ы * н сробрены * и д р ев*н н нзноутрн оукрашены
акн іібо звѣздамн, а покровопы златоч ъ ” К . ; о б ь этомъ ннж е. В ъ латннскоЯ род.
Опнсаніе воротъ с ъ букпалыюЯ точпостыо чнтаотся н в ъ У . П. У ". С ., которые нѣтъ вполпѣ соотвѣтствующ е опнсаппоЯ палаты: въ неЯ опнсяны только два дворца
слѣд. восходятъ к-ь одному общему источннку; въ К . опіісаііін воротъ н ѣтъ , по въ пресвнтера, въ Ллександрін же находнмъ трн полаты Пора царя, въ отдѣлыіыхъ же
сниск-Ь Моск. М уз. 3 1 4 6 оно сохраннлось, хотя и не буквалыю съ Іі. н другимн. сп н скахъ Сказапія — чотырс.
В ъ порвоЯ рсд. Сказипіл опнсаніе воротъ, по сш ідѣтельству Ллоксандрін п латин. В ъ данномъ случаѣ Алоксандрія и списки Сказапія вышли нзъ одного источиика;
род., бьіло; изъ иоя оно перешло н во вторую родакцію в ъ томъ вн д ѣ, въ какомъ В . представляотт, какъ бы распрострапеніе Александрін, по въ какомъ видѣ было
находнмъ въ В . У . I I . У*. С .; К . же списокъ выпустнлъ ато оіііісаніе. Въ латнн. опнсаніе въ нервой род. — неизвѣстно; во всякомъ случаѣ, опнсаніо разсматрнвае-
ред. соотвѣтствіе въ § 5 8 : шаіоге.ч раіасіі рогіае зііпі ііе зппіопісо іпшіхіі) согпн сс- моЯ палаты нрнсочннено родакторомъ первой род. С казанія. В ъ Александрін нзт,
г а а іів ,... ссіега с ех еііепо, Гепезігае <Іе сгізіаііо. ІІореводъ во.тыіыЛ н Ллександрія нерваго дворца пресвнтера |въ латин. ред. §§ 5 6 — 7 5 ) сдѣлано двѣ палаты, прнчемъ
не вполнѣ сохрашіла первоначалыіы/І вндъ; въ латнп. род. двоо норотъ — шаіогс.ч разсматриваемое опнсаніе относится к ъ псрвомѵ дворцу, ка к ъ показываетъ далыіѣй-
йе заиіопісо іі сеіегя е ех еЬепо, двое же воротъ, с ъ перемѣноЛ и хъ н а ворен, и шее описаніе этой палаты , пе сохранившееся въ спи скахъ Сказанія:
въ спи скахъ С казанія, но въ Л локс. вмѣсто другихъ воротъ = вереи паходимъ
" стѣ ну воротную” ; слѣд. спнски Сказанія блііжо къ орнгнпалу; вереп вмѣсто ноіютъ III. А леис. а) трлпсзв жс влше в нси ш ензае, иЬі сигіа иовіга сошейіі, аііае
былн въ ііервой родакціи Сказанія. Камопь цінвуншн* = санфнръ янился вмѣсто Л" ® злл чтл и клліеніл лдллшітинл по 4 сл- ех аиго аііае е х апіеіізіо (§ 6 9 ) ; Ііасс
латип. (Іе чапіопісо, вѣроятно, вслѣдствіс смѣшенія с ъ оннхнномъ, которымъ бы.іъ жсн* в долготѴ. піепза езі (Іе ргсііозо 8тагац й о (§ 6 6 ).
вммощеиъ двор ь: ратігаепіиш езі (Іе оііісНіпо (§ 6 0 ) ; ® слоновый зоув* Л лександрін, b) ногы, й дрлжлть трлпсзоу, Ф слоно- соіи трпае, циае зизііпепі теп яаз, ех
„слоповыхъ костоІГ сннсковъ поредаетъ латнн. — согни сегазііз, что въ нослѣднеИ в ы р зоѵвов* ка ^ оѵ, дроузіи жс ф КЛЛШІІЛ еЬоге (§ 5 9 ); <ішті (тензаіп ) анайпепі йиае
прннадложало собственпо порвымь воротамъ, по нашѳму нероводу — вереи. В ъ А.ло- лдллілнтинл. соіитрпае ііе а те ІІ8 Іо (§ 6 6 ).
ксандріи далѣе шконцл \роустлліід = СепеЯгао ііе сгіяіаііо, чого въ спискахъ Сказанія c ) т » ' же кл.меш, силен* е нд то, шже Ііиіив Іарііііз ѵігіиа п е т іп е т веііепіеіп
і і Ьтъ , но съ другоГі стороны въ Ллоксандрін н въ латнн. ред. н ѣтъ опнсанія кровлн. пе длсті, нн ёдкно.ѵіі' члкоу оуинвлтнсл в но- аіі т е п з а т р е г т іи іі іпеЬгіагі (§ 6 6 ).
В ъ первоіі род. объ окопцахъ говорилось, по о кровлѣ н ѣ гь , вторая жо род. выпу- ллтѣ.
стила окопца и вставнла кровлю; пе объяспяотся лн такая эамѣна гЬм ъ, что для (1) сѣллцій же ліои тоу нл швѣдѣ « вліѣ- іп т е іі8 а позіга со т е іін п і о т п і (Ііе X X X
русскаго родактора страііііы.ми ноказалнсь окопца въ поротахъ и отсутствіѳ кровли? ірлніе по.итл. Изд. стр . 2 2 0 . т і ііа Ію т іп и т (§ 6 5 ).
быть можотъ, оиъ всегда вндѣлъ ворота безъ оконъ, но съ кровлеіі; ворота съ кровлоЛ
постоянно можпо встрѣтить н тои ерь. — В ъ В . С . I I . У*. У . къ ошісанію вороть ІІсрсводъ не буквалыіый, но вполпѣ соотвѣтственны й; перемѣнены только на-
ирнбавлена еіцо одна подробность, пѣсколько разлнчающаяся ио сннскамъ: нл нііжс звапія камней, что замѣчаомъ и въ другнхъ случаяхъ; выраженіо ® зл,і чтд и кдлісніл
(воротахъ) и спнсаім вс5 чівсд ® лдл.ѵд I до се діін — В . С ., „от иачала н до сего ддшлнтиид, быть можотъ, нѳреносено н а палату, которая явилась покровенд ® зл.і
,ч м “ — П ., „вся чюдеса нидоиские зомлн“ — У * ., „вся сѵть чѵдосамъ оть начала чтд й ® кдліенід дддліднтнна, отчего мы н не находимъ соотвѣтствія в ъ латин. токстѣ
міру до скончанія свѣ та “ — У . , въ М уз. 3 1 4 6 долѣе дрѵгііхъ — „н а вр атЬхъ на- Посланія. ІІолное совпаденіе нодъ лнтер. д ). Число трапезъ можеті, быть отнесено
 латы, которая постросна изъ дорева, свѣтяіцагося, какъ солнце, и иокрыта иесга-
родактору н Алексапдріи и Сказанія. В ъ первой рел. слѣд. разсматриваемоѳ описаиіе
раомымъ дѳровомъ; вторан родакція Сказанія даннаго опнсаиія ио сохрапнла.
трапезъ было, по вторая ред. пе сохранила. Д алѣе в ъ Алексапдріп описывается еіце
V . В ъ Александріп ( I I I , 1 7 , изд. стр. 2 3 1 ) идѳтъ трѳтья иалата Пора, которап
палата.
соотпѣтствуетъ второму дворцу пресвитера. Описаніо второго дворца, какъ выше ска-
IV . а) кн дѣ р і ж< йиѴ іюллтоу, саѢліиХ Іачиеагіа, Іівпа (іио^ие с і срізііііа зии( зано, чнтается только с ъ рѳдакціи В . , которая иомѣщаѳтъ ого въ самомъ концѣ,
Ф дрео.і, еже зовоуть Пндѣи йстирн, «же йе Ііяпіз сеІЫш ( § 5 7 ) . а род. С . нореноснтъ его къ описанію перваго дворца.
скѣтитсл лкы слице. Изд. стр. 2 2 0 — 1.
Ь) покрон» же ^рд.ид того іюкрытя древиі соореггига еіизсіет раіасіі оя( (1е еЬепп, a ) нидѣ^ш же тоу нноу полатоу стрдшнЯ
ёл»оу й .л іа шгсиЛс* жженіл д іл а ш іи ь н л го . пе аііщкі саяіі рпззіі си тЬи гі (§ 5 7 ). и велнкоу, в нюже Іінлѣн не члсто в^ож а^ѵ
то бо дрсно иинолнже чігиелік нс горить. b) сгзллнд ііо іідіве вл дрлголм кдліеныі § 8 7 . (ргаесоріО раіаііиш (й егі), ін сиіиз
тѣлм. во древш й Сололлон* иоврылл стліл и велиііѣлм. злдтолм. прнкллдывлкі|іс вл из- сотровШ опе нон зині піяі ІаріЛез ргесіозі
стый й принссошл дреш та ікпшісіііи* в Вл- вѣстн ллѣсто ліёлоу кд.иенід. е і аипіш о р ііт и т Іі<|ііаІит рго сѳ т ен іо .
пилшн». Изд. стр. 2 2 1 . c) ііко же кжше в нолдтѣ тои иоловинд § 88. с а е іііт е іи з й с т , і. Іе с іи т , езі
® сдліфира, лрѴтдід же Ф тѵлмідзід. того рд де ІисіШ заітіз зарііігів, е і с іа гів віт і Іора-
В ъ латин. ред. рѣчь ндетъ о томъ ж с первомъ дворцѣ, о которомъ говорилосі.
тдко оучинено иііш то, лд спѣтиті, сд.иАнрг, хіі р а з з іт зи ні іпісгрозііі, иі зарііігі ад
выше; в ъ Алексаидрін сдѣлапа другая палата. Судя но тому, что въ отдѣлыіыхъ
дкы чтое нііо, й тѵѴпплзін, дкы свѣтлдл зиѣЗд. зіт ііііи й іп ѳ т ригіззіші саеіі е і Іорасіі іп
сппскахъ С казанія, хотя и иѣтъ того же опнсапія, однако описаны три палаты , а
т о ( Іи т зіеііа гп т р а іа ііи т іііи тіп ен і.
въ нѣкоторыхъ — четыре, можно думать, что уже иерваи ред. Сказаиія имѣла не
й) нс влше же колідр* н* оуглѣ^ь полдты, §§ 8 9 — 9 0 . с а т с г а н ес аііа (Ііѵіяіо езі
двѣ налаты, какъ въ латин. р ед ., а болыпе. Т е к с г ь Александрін отличастся отъ
н* столионл каш с іі ® злд чтд, л сджеи* іпГга р а іа ііи т . (іиііциакініа соіигапае 4е
латни. род. пѣкоторыми подробностямп, особешю во второіі ііо.ловинѣ, и другимн на-
и нысото}, д то лісто тд жс й тре^ь сдженг. аиго ригіззіто а(1 т о й и т асиз Гогтаіае
званіямн деревъ: 1) сеііііш = нетирн, 2 ) еЬениш = шгснѴкс»; своііство іюслѣднихъ де-
іп іга р аіаііи т іи хіа рагіеіев зипі аізрозі-
ревъ одншшоно. Мы вндѣлп неоднократно, что переводъ не всегда иродставлпегъ
І а е ... Ьопвіиніо ипіиз сиіизцие соіитрпае
Оуквальноо тождество съ латнн. р ед ., от.іичаясь н перемѣпой нмеііъ и распростране-
езі Ь Х си ЬіІоги т, іггоззічіііо е з і, ^иап-
ніемъ. Раснространеніе вндимъ н здѣсь: 1 ) сже свѢтитса лкы слнце, 2) ссы.іка на
[ и т йио Ь о тіп сз зиіз иініз с ігси тсіп веге
Со.томона; подобиую ссы дку, распрострапппіііую переводъ, мы вндѣлн выніо. Л егенда
розвиііі.
о построенін храма Соломоиомъ былп распространенноіі н дважды дала матеріалъ для
с) сл^оу же иіконцд в иолдтѣ тои ліншгд, § 9 3 . пиііа (епезіга иес аііч и о і іо га-
распространспія Сказанія. Редакторъ Александрін уже добави.іъ оть себн — іѴ прн-
н*" не ліожеті, дііевныи свѣ снѣтетн в но шеп езс іЬі, пе сіагііаз сагЬиисиІогит с і
несошд древд тл негнийірнА в іілвилшнг. Нельзя относнть ото къ первоіі ред. Сказанія
лдтѣ тон й протнвнтисА кдліеныюлЛ' снѣтоу. аііо ги т ІарЫ и т сіа гііа іе вегепіззіші саеіі
нотому, что упомиііаніе о Вавилонѣ въ неіі было бы страино; но редакторъ Але-
е і зоііз аіічио то ііо роззіі оЬпиЬіІагі.
ксандрін смѣшалъ дворецъ Пора с ъ вавнлонскнмъ дворцомъ, построеннымъ Н аву-
Г) ліссг * же ііАіпе и нолдтѣ тон л*скы § 89. р а ѵ іт е п іи т ѵего е з і (іе т а “ніз
ходоносоромъ, о каковомъ дворцѣ опъ подробно говорилъ раныпе, въ I I , 1 7 . Иегнііо-
ХрАтллны, лоліы, полюціены. ІаЬиІіз сгізіаіііпіз.
ш се дерево въ спн скахъ Сказанія упомннаотсл при опнсанін ложницы иопа Іоаіш а,
В) бѣдіие же тѴ’ лшжницд Цорд црл, ліо- § 6 2 . с а т с г а , іп (|иа гециіезсіі зиЫІ-
но тамъ, какъ увиднмъ, оно перешло въ нн.хъ нзъ второіі род. Сказанія. Отожде-
іііенд сдрлоннргліь, шлр* же ® кдліенід ед.ѵм,- т і іа з н озіга, тіга Ь іІі ореге аиго с і отп і
ств.іеніо дерева шгеиѴксл съ негиіюинмъ деревомъ Соломона могло бы быть отне-
фирд. кѣ же тоу иігнь св Ѣт а с а іі ііолдт Ѣ (5епеге Іарійит е з і огпаіа. § 6 3 : 1сс(и8
сено къ нервоіі ред. Сказаніи, еслн бы іір слѣдующее соображеніс. Негіііюіцсо дерево
тои днь йншціь, ндричд{л\ыивдлшил\д. т * ‘ же ію зіег езі (Іе заріііго. § 6 1 : іп— раіаііо
уномннается еіце в ъ I I , 1 8 : говоря, что Алексапдръ въ Вавнлопѣ вндѣлъ овреііскія
шгнь ндеіь ліѵролм. нз* лренд. позіго пон ассеш іііиг Іи тси іп ію сіе пізі
святынн — золотыя ......... , очовидно, взятыя пзъ храма Іерусалнмскаго, редакторъ
(1ііо(1 ииігііиг Ь а іза то.
добавнлъ: н дрекд нсгниісі|ііі лежлрл, плміже кѣ иокрылі Оололішіга стліл стын (нзд. Л локс.
стр . 1 7 9 ) . Здѣсь добавленіо впо.інѣ па своѳмъ мѣстѣ, въ описанін же палатъ ІІора
Изъ сопоставлепія вндно, что текстъ Алѳксавдріи но вездѣ нрѳдставляетъ бук-
связь только внѣиіняя: дерево, но горящее въ оги ѣ, явилось деревомъ негнііоншмъ;
валыюо тождѳство съ латинскнмъ. М иогое, разумѣстся, принадлежитт. рѳдактору
иа основанін отого скорѣе слѣдуетъ отностн отождествленіе къ редактору Алоксандріи,
Алоксандріп, как ъ ншір. подъ лігг. а); тому же редактору принадлежнтъ унотроблоніе
неже.ін пршінсывать ого первоіі род. Сказанія. Отдѣляя то , что нрнпадложитъ ре-
дактору Александріи, мы нолучаемъ для первоіі рѳд. Сказанія краткое оннсаніо н а- наш с . Далѣѳ, ложннца ІІора царя по Александріи находится въ трѳтьей ш иатѣ =
второмѵ дворцу пресвнтера, въ латіш . же род. ложо прѳспитора ііаходитси въ пор- Далѣо въ ІС.: „в тонжо налатѣ ѳсть столпа д ва , на одниомь столнѣ камень, им *
вомъ дворцѣ. Совершенно наоборотъ пъ Александрін говорнтся объ о к н ахъ , чѣмъ смоу тропъ, а па другомъ столпѣ камѳнь, им* ѳмоу кармакаоулъ, въ нощй свѣтнть
в ъ латш і. редакцін. камень тон драгы акн д ііь , а въ дііь акн злато, а шба велики аки корчагн“ . ІІочтп
Я уже упомнналъ, что чнсло палатъ въ раэличныхъ сіш скахъ различноо: изъ такъ же нѣсколько шіже: „есть оу мено иная нолата злата велика, какъ шчима ви-
какой-ішбудь особеіш остн палаты каждый снисокъ дѣлалъ особую палату, надѣляя дети, на столпѣхь златы хъ, два каменн кармакаоулъ в нощи с вѣ тл ть в тоиже по-
ео этимъ свойствомъ. У ж е Алоксапдрія даетъ три палаты; въ К . С . У . — четыре латѣ оу мепе“ . Т о ж о н въ другихъ сни скахъ, хотя с ъ неОольшнмн отлнчіямн: въ В . С .
н а.іаты, одна ложннца, въ В . У" — трн палаты н двѣ ложпнцы, въ II. — четыре У. 11. осоОенпость норвы хъ двухъ столповъ — тропъ, кармакаулъ — переносопа
налаты п днѣ ложпицы; но чнслу палатъ А л ек с., сл ѣ д ., Олнжо къ латннскому тексту. идосліь стопо чйстл зллтіі, а особыхъ д вух ъ сто.іновъ с ъ двумя камнями н ѣ тъ ; вмѣсто
Свойстиа налатъ смѣшивалнсь в ъ сни скахъ Сказапіп, отсюда неодпократныя повто- д вух ъ камней В . уномннаетъ тодько объ одномъ: 5 на всѣ стсмѣ" по драго.тоу м -
ренія. Кромѣ то го, пъ спискахъ Сказапін встрѣчаотся лншнео сравш ітслыю съ А ле- .исни сірлы'какоу'лоу“ ; въ С . нѣтъ имѳни камню: „а н а вс ѣ х ъ столпѣхъ по камени
ксандріей. драгому“ . Сходно съ К . опнсываютъ сниски и другую палату съ камнемъ кармака-
ІІрИведенное нодъ лнт. Ь) описаиіс иалаты въ спискахъ Сказанія пе сохранн- уломъ, нрн чемъ выражоніѳ К . „а шба велики аки к о р ч а ги ", прііписанноѳ кампямъ
лось: палата сдѣлана изъ драгоцѣнныхъ камііей, переложенныхъ золотомъ; въ синс- трону н кармакаулу въ нѳрвой палатѣ, въ В . С . перенесено на вторую палату „среО-
кахъ Сказанія употреОляется сторсотишюе выраженіе „злата“ , „злата чиста“ , а р ен ую "; въ другнхъ с н и сках ъ этого н ѣ гь . ОсоОенность камней по спнскамъ распре-
въ В . С . есть палата „среброна". О тсутствіо этого оннсанія во всѣ хъ сіш скахъ Ска- дѣлнется такъ:
занія заставляотъ ііризнать, что ужо вторан ред. Сказанія но пмѣла его. К . а ) „в нощн свѣтнть камень тои драгы аки д ііь , а въ дпь аки злато“ (1 н ал.).
Описаніо кровлн — половина нзъ самфира, половина изъ топаза — ііо д ъ Ь) „в нощи свѢ т а т ь “ .
лит. с ) , вполнѣ соотвѣтствующ ео латнн. гексту, такжо но сохранн.тось въ спн скахъ С . а) „ в ношн свѣти тся, аки о г ііь горящін, а в донь акн злато сія етъ “ .
С казанія, но неОолыноіі остатокъ отъ него можно наОлюдать. Сппскп Сказанія обра- Ь) „свѣтятся, акн горятъ в нощи, а в донь акн злато сняетъ “ .
тили особенное вннмапіе на столпы налаты и уволнчнли чнсло н х ъ , поронеся на В . а) іі ноірГ светй л в дііь іки з л і сідсть.
нихъ многія особенности; та к ъ въ данномъ а іу ч аѣ въ К . читается: „ в тоГі полатѣ Ь) іі н о і |іі свстлті, 5 н д і іі, л к и злдто с н іс т ь .
.іі. столповъ чнстаго злата, на всѣ х ъ же столпѣхъ по драгомоу камепи, камонь П . У . а ) „ в нощ свѣтнтся акн огнь гори т.“
самоиръ, имать с вѣ тъ Оѣлъ, камень тоииазъ аки иігнь горитъ“ . Два камші — сам- У* нѣтъ.
онръ н тонназъ — на сголпахъ являются отголоскомъ саыфирпаго и томпазиаго ноОа Несмотря н а нѣкоторое различіо спнсковъ можду собой, можно заключить, что
в ъ налатѣ; въ д руп іхъ сіш скахъ отого н ѣтъ , хотя 5 0 столповъ и упоминаются; в ъ второй ред. Скаэаиія 1) два раза говорнлось о свой ствѣ камной, 2 ) кампи имѣли
слѣд. и т у т ь нмѣеыъ указаніе, что вторая редакція Сказанія представляетъ два тина, д ва свойства — свѣ твть иочыо н сіять диемъ іі 3) сравнопія с ъ огномъ горяіцимъ
и К . служитъ представптелемъ нсрваго, Оолѣе близкаго къ оріігнналу. (С ) не Оыло. Выло лн всо ото въ порвой редакцін? В ъ Александрін соотвѣтствія ра-
Колошіы привлекли къ себѣ осоОонное вннманіе, можотъ Оыть, пото.му, что оиѣ зоОрапному онисанію камней н ѣтъ , но въ латни. род. чцтается ( 9 0 ) : ипациае^ие
являлись нооОычными д.ія русскаго чоловѣка, привыкшаго, съ другоіі стороны, (соіипша) ін вио сасиіпіпс ЬаЬсІ иішш сагЬиисиІит айео т а ^ п и т , и і ебі піавиа а т -
къ росписному потолку н потому ио оОратившаго н а ато вннмаиія. ІІрнведенное р ііога, чиіЬиз Шишіиаіиг р аіаііи т, ііі типгіиз Ш атіп аіи г а зоіе, о другихъ колопнахъ
иодъ лнт. (I) нс клш« ко.«ар» ігл о у гд ір полаты = - саш ега н ес аІІа (Ііѵізіо еяі інГга в ъ этомъ второмъ дворцѣ по говорится. СагЬипсиІиа — кармакаулъ, карвамуколосъ
раіаііиш въ сни скахъ Сказаиія ие паходится, слѣд. но Оыло и во 2-й ред. Сказанія. попадался уже вышо. Сопоставлоніо папрашиваотся само соОой, ц можно прійти
В ъ латпн. ред. 5 0 колопнъ, высота н хъ Ь Х локтой, толіціша въ оОхватъ двухъ къ заключепію, что въ первой род. С казанія о камиѣ карбуикулѣ - кармакаулѣ иа
чоловѣкъ; въ Л л ек с. — Г>0 столбовъ, вы сота 3 0 саж ,, толщина 3 с а ж .; въ К ., столпахъ говорилось, ио Алексаидрія не сохранила; выражепіо „шба великн аки
какъ видѣлн, к ъ 5 0 столпамъ пріурочоиы самфиръ и тонназъ, но тутъ же и другоо к о р ч а п Г можно соноставнть с ъ латин. иі е з і т а з п а атр Ь о га . В ъ виду близкаго от-
оиисаніе: „есть оу моне шіая нолата злата н а шсмндесл столповъ штъ чистаго злата, пошеііія текста Ллоксандріи къ латнн. родакцін, указывающ аго, что первая ред. Ска-
а в с а к і ц столнъ но , г . сажени в толстотоу, а .іі. саженои в высотоу“ . В ъ В . С .— занія Олнзко иередавала свой орнгнналъ, нѵжііо думать, что н въ данно.мъ случаѣ
8 столповъ но 3 сажеин въ ширнну, 8 саж. ігь вышину; гакъ же въ У \ , хотя н в ъ первой ред. Сказаніи камномъ карОупкуломъ-кармакоуломъ надѣлоны Оы.ш имоино
неренутано нѣсколько; в ъ У . I I . — 5 0 столновъ 3 саж. в ъ то лщ ., 5 — въ выш. тѣ самыя колонны, о которыхъ говоритъ Ллоксандрія и которыя соотвѣтствую п. н
Слѣд. имѣемъ три групиы: 1) ІС., 2 ) В . С . У * ., 3 ) У . I I . , при чемъ К . и В . С . У\ латнискому тексту; вторая жо ред. нредставила большое отличіо о т ь нервой, эти
сОлижаются между соОой; что Оыло во второй ред. — 8 столиовъ или 8 0 , — ска- отличія разсмотрѣны выше. Что касается особонности Іѵ. — „камонь, нмд ем утроп ъ “ ,
эать трудно. то , въ виду всякаго отсутствія намока на ного въ латнн рѳд., А л ексан. ц другихъ
 сіш скахъ Сказанія, слѣдуетъ приписать это добавленіе спеціалыю К . сппску и ие могли творнть чары надъ Іоанномъ. Порвоо находится и въ латин. р ед ., только
ііо зво д ііт ь к ъ 2 - й род.: прнчнной было упоминаніе о д вухъ столпахъ; позднѣйшее до- въ другой связн, § 5 7 : іп ехІгешіІаІіЬиз ѵего зирег сиішеп раіасіі зипЬ йио рогаа
бавленіѳ видно въ перемѣнѣ чнсолъ: 1 ) „св-Ьтить камепь“ . . . 2 ) „шба велики“ . . . Ііыть аи геа, е і іп шючиочие зипі <іио сагЬипсиІі, и і аигшп зріеийеаі іп йіе е і сагЬшісиІі
можетъ, собственно К . принадлежитъ и самое надѣленіе иіиаты особыми двумя столпами. Іисеапі іп п о сіе; цѣль, сл ѣ д ., другая, о храбрости иѣгь рѣчи, по ниже, § 6 0 , пре-
Прііведенное нзъ Александріи подъ литер. е) 0 въ спи скахъ Сказапія не н ахо- свиторъ пишетъ, что полъ н а дворѣ, па которомъ пронсходятъ состязанія, сдѣіапъ
дится, слѣд. во второй р ед . Сказанія не было, ио въ нервой ред. было. По латин. изъ кампя онихина, и і е х ѵігіиіе Іарісііч ап іти з с ге з са і ри^папІіЬиз. 0 потворннцахъ
ред. въ налатѣ оконъ н е было, в ъ нашемъ текстѣ оконъ, наоборотъ, было много; просвитеръ ничего не говоритъ, но ііио сагЬипсиІі іи ипочиочиѳ (рошо) = чотыремъ
кому пршшсать такое измѣнопіс, — редактору ли Сказанія нли редактору Алѳксап- камнямъ К . спнска. — В ъ томъ жо К . совмѣстно с ъ У . говорится о зерца.іахъ.
дріи, рѣшить нельзя; нѣтъ соотвѣтствія въ латин. рѳд. дслгы, помоцкны. номощью которыхъ можно узнать, хорошо нли дурио думалъ кто про своего госу-
Упоминаніе о ложннцѣ сохранилось и въ Алоксапдріи н въ сннскахъ Сказапія. даря; о томъ жѳ говоритъ и латипскій текстъ и это же связываотся съ потворнн-
Въ Александрін ложннца моіцена сардош іхіемъ, а одръ сдѣланъ изъ самфира; изъ цамн. Изъ этого сопоставленія можпо вы вести, что К . въ данпомъ случаѣ представляетт»
самфира жо сд'Ьланъ одръ въ В . У . : шдр*' іід\*ю оу сов.і ш кд.мсм дрдгло сонфйра того остатокъ о гъ первой род., но чтЛ онъ выпустилъ н чт/і прнбавилъ и какъ читалось
дѣді чтобы л*іі бьі іп і.и сн іі ік л ш сі с ; осталыіыо списки объ одрѣ но уномннаютъ, кромѣ зто мѣсто въ порвой р ед ., — остается пеизвѣстпымъ. Изъ порвой же ред. перошли
I I ., который, впрочемъ, самфиръ иероносъ н а ложннцу, а одрь сдѣлалъ „от т ѣ х же въ ІС. У . I I . У “. н упомянутыя зерцала. По Сказаііію въ палатѣ д ва зеркала: въ одпомъ
драгих камоней". Ложница жо въ В . С . У \ сдѣлана изъ дерева негиіющ аго, кото- можно вндѣть в с ѣ дѣла свои о г ь юпости до старости, чрозъ другое можпо узпать
рому имя сЗпподи ( В ) , „сарнралима" (С ); »то дерово нд чігнѣ нс горить а іы но.ѵЕ мыслн отяоснтольпо царя; два зеркала были слѣд. во второй ред. С казанія, но былн ли
нс тонсть В . С ., „ в земли н е ги нет“ С ; въ У *. ложшіца только „злата“ . В ъ К . нѣтъ д ва зѳркала въ псрвоначалыюй родакціи, или ужо втораи рѳд. изъ одного зоркала
ші одра ші ложпнцы, поэтому нѳльзя рѣш ить, произошло ли измѣненіо оинсаііія сдѣлала д ва , рѣпшть пользя; въ латин. род. одио зоркало, § 7 1 : іп зи тга ііа іе ѵего
ложннцы вообіце во второй ред. С казанія, пли въ гомъ спнскѣ вя, который легъ в ъ осно- зирі е т а о соіитрпао е з і зрѳсиіига, (аіі а гіс сопзссгаіига, ^ію іі ошпсз гаасЬіпаііопез е і
ваиіе всѣ.хъ спнсковъ, кромѣ К. С ъ нѳгніюіцпмъ деревомъ въ даниомъ случаѣ можно о т п іа , іріас рго шіЬіз е і сопіга поз ін айіасспііЬиз е і зиЬіесЕіз поЬіз ргоѵіпсііз Аипі,
сопоставнгь выше упомннаемое ногніюіцее дерово: послѣдпео, вѣроптно, и повліяло а соііІиспііЬиз Іііцііііічзіте ѵійегі роззипі е і со)іпозсі.
на первоѳ; названіо же дерева „сампііоли", „сарпралима“ я объясннть нѳ умѣю.
В ъ латни. ред. н Алоксандріи огонь зажигается только нзъ бальзама; вддііш-
.«,> = Ьаізашо. Ііазваніе ато сохраноно н въ спи скахъ — К . „ш лем а", В . ндслед\л ,
въ другнхъ спн скахъ и ѣтъ. Вторая рѳд. Сказанія имѣ.іа снлыіо распространешіое
свойство ба.іьзама: V III.
Л л ек сан . I I I . 1 7 . К : В . С . У . П. У . Разобравъ т е к с гь Алѳксандріи н отдѣлыіыхъ спнсковъ С казанія, можно сдѣлать

пѣ ж с т о у ш ги ь с в іт а с а іі н о . м т ѣ ТОІІ
нѣсколько вынодовъ относнтолыю происхождепія нашѳго С казанія. Ііреждо всого
в тои оу мсно полатѣ шгнь не горнть,
д ііь н іішціь, іі ір и ч д с д \ ы и в а л ш и д м . тл жс
вонросъ относитѳлыю оригинала, с ъ котораго переведено напіе С казаніо. Я уже
ащ е внесутъ то борзо ногаснотъ, развѣ
ш і н ь й д е т ь .« ѵ р о л н , и з * л р е и л . указалъ латнннзмы, которыо свндѣтельствую тъ о нереводѣ съ латннскаго языка,
бо тои шгиь горить іі идеть нз дрѳва
таковы : 1) ковсіпь = Ьоѵез, 2 ) оуриіи = игзі и 3 ) неліорочна = п ет о го за . Сюда же
негноющаго: іім а дровоу томоу шлома.
сл ѣ д у сгь прнчнслить лмтдголынаріи = те іііак аіііп агіі, которое, очевндно, имѣотъ связь
Того мнра вливаютъ в наішкадила н за-
съ {гаіііпа; сюда жо я отнесъ бы пазпаніе кампя шген&са, послѣдпой своей частыо
жигаютъ, ішо тон шгиь горить, н тѣмъ
ііаиоминающеѳ латинское пих. З а западный же нсточникъ п а л его Сказанія стойтъ
миромъ въ котороую всрстоу помажетсл
пѳредача латннск. сагЬипсиІиз чрезъ кариаліЛолосл, а в ъ одномъ спнскѣ ещо кдрв^нкѴлл.
ч.ікъ старъ н' молодъ |В. і то го лмѴрд
На латинскій орнгиналъ указы ваѳтъ далѣе 7. въ сдтырѣ =-- з а іу г і: ѳсли бы пере-
іізешіі лю" лл іюлижоусд], болѣтого не ста-
водъ былъ сдѣлапъ с ъ грочоскаго языка, то греч. а и и ч /о і было бы поредано чрѳзъ
р ѣ о тс* а очн ого не болд.
сдтоурѣ; сравн . наир. неродачу Псовдо-каллисфеиа I . 3 5 : Р а а і и ѵ н ц Т іц о ѵ г>і .ц і, хііі
В ъ латннской род. нѣтъ ничего соотвѣтствующ аго. і . іо / ы ( і п'к аш у е п / а п а і і)‘ш хіі ті>ѵ —и і ѵ{іі л ' а о і М ю х ( у а і Т і ц о г (М ііІІег, Рзѳиіііі-
К . спнсокъ нмѣетъ лишпюю срашіителыіо с ъ други.чн спнскамн иодробпость: С аІІівіІі., 4 0 1 чрезъ — црі> воулсіии вссліоу Тоуру н пш роѵкою твобю Еоудоуті,, зансжс ін
1) наверху палагъ находятся д а а я В м к а , въ которыя вковаио но с ам ф и ру, чтобы «сті. ндалт. Оатоур* сыря (изд. А л екс., стр . 3 7 ). Точио такъ же ы в ъ лктдіолындрін
храбрость но оскудѣла, 2 ) н а столпахъ находятся 4 камия, чтобы нотворннцн не соотвѣтствуогъ латинскому у . Противъ латннскаго орнгинала можѳтъ какъ будто
 говоритъ въ такомъ с.іучаѣ „ у “ въ словѣ „тумпазъ" (тілміаз», топпазъ, тоѵ.ипаз*), продполагать, что рапыио той родакціи, когорая вошла въ Алѳксандрію. сущ ество-
что соотвѣтствова.ю бы гречоскому іщ т иС иѵ, но пужно обратнть вннманіо на форму вила другая, въ которой въ оиисанііі міра жнвотнаго Оыли одпн оригнналыіыя па-
т о ііл з и о и х въ отрывкѣ Скаэанія, вошодшемъ въ хроппку Мартнна Нѣ.іьскаго; см. вышо, зваиія н ио было свойствъ жнвотныхъ. ІІос.іѣдуюіцій уже редакторъ надѣлилъ жн-
стр . 1 9 . Форма топлзиоіі* соотвѣтствуетъ латип. Юрагіі и представ.ляетъ случаЯпый во т ііы х ъ особымн свойствами, заимствуя и хъ то изъ своей фантазіи, то изъ извѣстныхъ
остатокъ пѳрвоначальпаго чтенія. Д.ія читателя-славяніша, привыкіиаго къ формѣ ому источинковъ, какъ наир. изъ Александріп первоЯ редакціи, въ X I I вѣ кѣ ужо
тѵлчі.13» , ндущеП изъ греческнхъ источниковъ, была необычна форма т о ііл з и о ііа , сущ ествовавш еЯ, изъ Физіолога, нзі. нсточника, общ аго с ъ нсточпнкомъТолковоіі ІІалеи.
н нотому опа было замѣиепа всюду обычноП формой тѵлшіз», с.іучайно оставш ись Съ такниъ взглядомъ связывается вопросъ о мѣстЬ происхождонія Сказанія.
то.іько въ указаипоЯ вставкѣ . Е с.іи бы мы продположн.ін нервоначалыіов чтеніо Наше Сказапіе но должно отдѣлять отъ такихъ повѣстоЯ, какъ сербская А лександрія,
тоулшізх, то соворшеппо невозможно объяснить, почему послѣднео измѣноно на не- Троянская ІІритча, повѣсть о Трн стан ѣ. Сблнженіе это вызывается нѣкоторыми
обычное чтоніо тоіі.ізіюн« = латш і. (орагіоп. Названіѳ тигрнсг такжо соотвѣтствуеть формами, сохранеішымн въ Алсксандрійскомъ текстѣ С казанія: вовсшь = Ьоѵез,
латинскому Іі-геа , на греческ. ото бы.ю гіу ц ій щ что не бы.іо Оы перодано чрезъ гиілитсіні. = кувапіев, чинлдсшс (изъ чииадсіпі. — чивадсаіь?) = сісай ев, оурши = игві.
тигрис*. Далѣе, дешниа соо твѣтствуеп , латшіскому Іеонез, а греческоо И о г щ было бы Въ ііт и х ъ словахъ видпмъ замѣиу з чрезъ ш . Сюда жо можио присоѳдинить пе-
передано чрезъ лсшнтис*. редачу Ьаізнто чрезъ шлшили. Что касается фор.мъ грифоиссі = дгііопез, лсш-
Кро.чѣ того, въ по.іьзу латннскаго оригипала го во р агь с.іѣдуюіцоо обстоятольство. ііисі = Іеопез, тшрис-д = Ііцгеа, с ъ окопчапіемъ а я , исъ, а не еш ь, то и хъ с.тѣдуетъ
Выш е Оы.ю высказано нѣсколько соображеній относителыю того, что иервая редакція объяснять нозднѣйшимъ измѣнопіемъ: руки родакторовъ Сказапія н Алѳксандрін и
Послапія (ію Царнкеі не ость собственно первая: раньше ея суіцествовала не до- нисцовъ остпвнлп свой с.тбдъ н а т е к с т ѣ ,— въ Чудов. спнскѣ вмѣсто іиглнтспп, сдѣ.іано
шодшая до п асъ родакція, нореведенная с ъ греческаго п ие имѣвіпая еіцо сказочиой дажѳ гшмитАиѣ. Точио такое же отношоніе латип. « въ суф ф пксахъ - и з ,- а в ,- е в ,- і в
части. Затѣмъбыла вставлена сказочная часть, іі иолучнласьта родакція, котораи н является к ь ііі въ сербской Алоксандріп, Троянской Прнтчѣ, въ Т р н с та н ѣ : Анцидеіиъ (Апсіііяез),
топерь аервопачальной. В ъ да.іыіѣЯшсК своей нсторіи сказочиая часть Посланія под- Ацнлешъ (А сЬіІІез); з-ш въ иачалѣ с.ю ва — Шимонш(овъ) Зіпіоіз. Сербскую Але-
ворглась распрострапеніимъ, н нашо Сказаніо соотвѣтствуотъ третьей редакціи (по ксандрію Я гп ч ъ, а за ннмъ п А . I I . Веселовскій отпеслн къ Боспіи и сѣворноЯ Дал-
Д арнке иитерполяція В .) , осоОоппостн которой состоягь: 1 ) въ подробномъ опн- мацін. Туд а же отпоснтъ А . II . ВеселовскіЯ и сѳрбскіе подлішннкн бѣлорусскнхъ
саніи собнраиія порца и 2 ) въ онисаніп второго дворца пресшітера. В ъ этой третьей Т ристана и В о в ы . Т у д а же слѣдуѳтъ отнестн и наше С казаніе.
родакціи Посланія оинсаиіо второго дворца преспитера помѣщепо въ концѣ, нос.іѣ Возвращ аюсь къ вопросу о редакціяхъ. Родакція, называемая мною доселѣ первоЯ,
заключенія, а это свидѣтельствуетъ о поздпѣйшемъ прнбавлеіііи птого ош ісапія; ужо продставляотъ распространеніо жнвотнаго міра мѳжду прочнмъ по А.локсапдріи н
послѣдующая редакція, замѣтнвъ такую несообразпость, нрнсоедишіла его к ъ опн- Толковой П а.іоѣ н.ли, быть можотъ, точнѣѳ, но одннаковымъ съ послѣдией источппкамъ.
санію перваго дворца. Такимъ образомъ, еслн бы наше Сказапіе было пореводомъ А я ужо указал ъ на исвозможпость нрнзнавать переводчнка п распростраинтелемъ жп-
ст, греческаго языка, то соотвѣтствующ ую ей латннскуіо родакцію іірііш.іось Оы тоже вотнаго царства. Такимъ образомъ, выводъ будетъ тотт., что та к ъ называемая мною
считать ііероводсшіою съ того жо оріігіінала, н слѣд. считать ео порвоначалыіой первап редакція Сказанія нѳ есть собственно порвоначальная, а уже редакція вторичная,
редакціей, но это въ внду указанной сейчасъ причины невозможно. С лѣдов. и съ этой н можстъ быть названа нервой только нотому, что до насъ ие дошла оя предшествсшшца.
стороны наше Сказаніе само по себѣ указываетъ па латішскій орипіналъ. Это бы.іъ бы случаЯ совершенно аналогнчныП с ъ нсторіеЯ нроисхождонія латннской
ЛІы видѣліі, что Сказапіо, вошедшоо вт. составъ Длоксандрііі, въ опнсаніи жи- родакцін. Мы вндѣли, что нероводъ не всогда продставляетъ буквалыю е тождество
вотнаго царства нмѣетъ ту осоОенность, что вм ѣсгѣ съ орпгішалыіымъ названіемъ съ латннскіімъ орнгинаю мъ, чтЛ мог.ю застав.іять предпо.іагать какую -то осоОую,
жнвотнаго н ередаеть ого особенность; ничего иодоОнаго н ѣть въ латннской редакцін, ноизвѣстную намъ редавцію орипшада; нѣкоторые н предполагалнорпгиналъ греческій.
Надѣленіе всѣми этнмн особеппостямн я относнлъ къ одному изъ редакторовъ наіиего ІІо , въ внду пыскаоанныхъ сооОраженііі, можно думать, что у пероводчнка былъ нлп
Сказанія. ІІевозможно нредполагать особую редакцію — грочоскую нлн латннскую, особый ипдъ латннской редакцін В . , пли что пореводъ въ порвоначальномъ своемъ
Оезразлнчно, — гдѣ бы былн ужо этн раснространепія. ІІо могъ редакторъ латин- вндѣ точно воснронзводнлъ свой орнгиналъ, соотвѣтствуюіцій латннской редакцін В .
скаго ІІосланія иадѣлііть еіцгеа полусобачыімъ-нолучеловѣчыімъ ішдомъ, Ьоѵез — Расііространепіи жнвотнаго царства и описанія камней, находпмыхъ въ рѣкѣ, въ немъ
пятыо ногамн. Это м огь сдѣлать только тотъ, для котораго самыя назвапія, какъ не было. Э тотъ иороводъ затЬмъ пришелъ къ намъ па Р у с ь н здѣсь подворгся но-
ііокенн., тііірис*, ч ііц д д с іи с шічого но говорнлн, будучи д л и иого ионопятнымп. ІІо, реработкѣ: бы.ю распространопо животіюе царство по нзвѣстной ужо литоратурѣ,
съ другой стороиы, не могъ сдѣлать этого и пероводчикъ Посланія, так ъ какъ ему, кое-что Оыло выврошепо н ироизош.ли внутронпія вндоизмѣнонія, которьш сдѣ.іа.ін
несомиѣнно, должны были быть нзвѣстны н Ііоѵся и Ііцгея на столько, чтобы но дѣ- его нопохожимъ въ очені. многихъ случаяхъ на свой источпнкъ. Э та-то поредѣлка н
лать н хъ такнми существамн, какііми онн іівліпотсіі въ напіемъ Сказанін. Ото заставляетъ явнлась тѣ м ь, что я досолѣ называлъ норвой рѳдакціей. Э та первая редакціи до насъ
 н е дошла въ своей первоначальной чистотѣ, но у Карамзіша, песомпѣтшо, былъ
спнсокъ атой редакцін, хотя, судя по сдѣлапнымъ имъ выпііскамъ, спіісокъ пред-
ставлялъ пѣкоторыя особонпостн въ чтенін; это но уднвителыіо, так ъ какъ вообіне
мы пе имѣемъ двухъ сннсковъ, которыо совпадаліі бы другъ съ другомъ. ІІо мы
имѣемъ возможность составить довольно вѣрное продставлѳніе о первой родакцін,
благодаря тому, что она почти во всвмъ объомѣ попала въ Ллѳксандрію второй ро-
дакціи. Разумѣется, нользя цѣлнкомъ тѳкстъ Александріи прнписывать первой родакцін:
редакторъ Алѳксандріи не всегда впосилъ безъ нзмѣнонія выдержки пзъ извѣстныхъ
ому источннковъ. Въ тѣ хъ слѵчаяхъ, когда токстъ Алоксапдріи совпадаѳтъ илн
съ латішскнмъ текстомъ илн съ токстомъ отдѣлыіыхъ списковъ С казанія, иожно
первой редакцін припнсывать чтоніе Александріи; в ъ т ѣ х ъ ж о случалхъ, въ которыхъ
н ѣ гь буквалыіаго совпадѳпія ни с ъ латнпскпмъ текстомъ, нн с ъ текстомъ отдѣ.іь-
иы хъ снисковъ, нельзя съ увѣрепностыо сказать что-либо о чтепіи нервой редакціи:
можетъ быть, редакторъ Александріи нѣсколько видоизмѣнилъ чтоніо своего источ-
ника. Что л о песомпѣнпо бывало, ото можно было видѣть к а к ь н з ь т ѣ х ъ добавлоній,
которыя редакторъ Александріи дѣлалъ отъ себя, чтобы ввости Сказаціе въ общій
ход ъ разсьаза, какъ н нзъ т ѣ хъ случаевъ, когда чтеніе отдѣльныхъ спнсковъ совпа-
даетъ с ъ латішскпмъ нлн блнжо стонть къ ному, ножоли чтѳніе Алвксандріи. К акъ бы
то 1111 было, Александрія даетъ памъ доволыю вѣрноо чтѳніѳ порвой родакціи.
Что касается врѳмени иоявленія Сказанія, то оно пѣсколько онродѣляотся вро-
менемъ появлспія второй редакціи А лександрін. Бторая редакція Алексапдріи уже
суш ествовала въ пачалѣ X V вѣ к а , слѣд. первая редакція Сказапія должна была уже
суіцествовать въ концѣ X IV в . А такъ какъ называемая мною первой родакція С ка-
занія ію весьма вѣроятнымъ основаніямъ пе ость собствонно норвопачалыіая, а восхо-
ди гь къ болѣе дровной, представлявшей чнстый переводъ, то это заставляегь отио-
снть насъ время перевода Сказанія к ъ Х Ш — X I V вѣ ку. Иужно было нзвѣстиое
время, чтобъ С казаніе, появнвпшсь въ иредѣлахъ Далматннскаго поборежья, приш.ло
къ иамъ и уснѣло подворгнуться переработкѣ. А кад. А . I I . Веселовскій относнгь время
неревода сербскоіі Алексаидрін къ X I V — X V вѣ ку; и сербская Александрія и С ка-
запіе объ Ипдѣйскомъ царствѣ явились, сл ѣд ., въ одпомъ мѣсгЬ и прнблнзнтелыю
въ одпо время. Очевндно, в ъ X I I I — X I V вѣкѣ на Далматннскомъ ноборежьѣ было
особонное литературное движеиіе, во время котораго совершались переводы с ъ гре-
ческаго п латинскаго язы ковъ. В ъ Оербін это было царствованіе ІІѢманей, а нзвѣстно.
что онн стромились создать незавпснмое государство не только въ политическомъ,
по н въ умственномъ отнош еніяхъ. Н ѣтъ особенныхъ указаній н а то , что нороводъ
Сказанія объ Индѣйскомъ царствѣ сдѣлапъ былъ н а сербскій языкъ: намятникъ слнпі-
комъ малъ, да къ томѵ же иервая редакція его въ отдѣлыюмъ снискѣ нѳ сохрапнлась.
Но в ь внду всего сказаниаго, въ этомъ н ѣтъ ннчого неправдоподобнаго. Замѣтимъ,
что въ К и р.-Б ѣл . спнскѣ, стоящемъ б.лижо другнхъ къ иервой родакціи, читаются
такія слова, какъ „ко рол ь*, пгосподарь“ : но ость лп это остатокъ сорбнзмовъ?
ІІервая родакція Сказапія в ъ да.іыіѣйшомъ своомъ суіцествованіи подворглась
переработкѣ, п в ъ результатѣ явилась вторая редакція, къ котороЛ восходятъ всѣ
нзвѣстныо доселѣ русскіе спискн Сказанія. Нн одннъ изъ списковъ не продставляеп.
собой второй родакціи въ чистомъ вндѣ, такъ что поолѣдняя можсгъ возсоздаваться
только прн помошн сравненія сни сковъ между собой. Изъ вс ѣ х ъ списковъ Ки-
рилло-Бѣлозорскій блнжо и лучше всѣ х ъ передаетъ чтеніе своего оригииала, такъ
что есть нѣкоторыя основапія, какъ вндѣли, дѣлнть вторую редакцію па два раз-
ряда: съ одной сторопы Кнрнло-Бѣлоз. списокъ, с ъ другой — всѣ остальные спнскн.
Вторая родакція Сказанія нмѣла преждо всего ту особенность, что были выкннуты
почтн всѣ оригиналыіыя названія диковипъ въ животномъ мірѣ и нронзведены сокра-
щенія. Судя но спнскамъ, вторая редакція могла образоваться въ концѣ X I V или
в ь началѣ X V вѣ к а. Здѣсь не можетъ быть рѣчи о томъ, что списки Сказапія прод-
ставляютъ памъ другой пероводъ, нежели какой воше.ть въ Александрію. Взятые
отдѣлыю сииски, в ъ внду болыпого носходства с ъ латннскимъ текстомъ, могутъ
указы вать на орнгнналъ гречсскій; ужо Батали нъ высказа.лъ такой взглядъ. ІІо еслн это
такъ, то нридется продполагать такую гроческую редакцію , въ которой жнвотныя былп
падѣлены тѣми же самыми свойствамн, что напр. въ К . сннскѣ, а рядомъ с ъ грѳ-
чсской родакціей прндется нрнзнавать латипскую, гдѣ животныя надѣлоны былн бы
тѣмн же свойствамн, что и въ гроческой, такъ какъ н в ъ текстіі А.тександріи и въ тек-
стѣ отдѣльныхъ списковъ С казанія особеіш остн диковнпъ одпѣ и тіі ж е. Но какъ жо мы
мог.ли бы объяспнть такое совнаденіе в ъ грочоской и латинской редакціяхъ? Совпа-
д еніс притомъ паблюдалось бы в ъ так н хъ случаяхъ, въ которыхъ мы нмѣемъ дѣло
часто с ъ фантазіей редактора, какъ напр. въ объяспѳніи Ьоѵеа, іі" г е з . Предпола-
гать же, что нереводъ Александрійской редакцін С казанія былъ сдѣлапъ с ъ такой
пензвѣстной намъ латннской редакцін, которая въ свою очсредь переведена съ не
дошодшой до иасъ грѳческой, невозможно. Я ужо указалъ, что латннскую родакцію,
соотвѣтствующую нашему Сказанію, не.льзя счн тать порвоначалыюй, да кромѣ того
онять явнлась бы певозможность нп для грека пн для латнняннна надѣлять жнвотныхъ
нзвѣстными свойствамн. ІІрн незавнспмомъ же другъ отъ друга распространѳнін явля-
ются па каждомъ шагу вонросы, какъ напр., почемѵ бы въ греческой редакціи н въ л а -
тннской гнганты ііадѣлоны девятыо саженямн? Затѣмъ въ текстіі Александрін чн-
таемъ, что чсрвп точатъ изъ себя нити лін иіслковнци іішдоу и въ К и р .-В . сннскѣ
чсрви гочатъ изъ себя ннтн лкн ишду. Употреб.лоніо такого характернаго слова, какъ
іииду, въ томъ и другомъ те к с гѣ свидѣтельствуетъ объ одипаковомъ источникѣ, а
этотъ источпикъ, но свпдѣте.льству текста Алоксандрін, бы.лъ переводомъ съ латин-
скаго. Затѣмъ, миогія неясвыя н нспорченныя мѣста въ спи скахъ Сказанія, восхо-
дяіція слѣд. къ одному орнпшалу — ио моому онредѣлонію къ второй родакцін —
объясняются только нри номощн тѳкста А лександрін; таковъ напр. случай с ъ же.лто-
ядромъ съ его варіаціямн. А съ другой стороны, ііныя те.мнын мѣста Александрійскаго
текста объясняются, к ак ъ вндѣли. при ііомощн текста отдѣлыіыхъ списковъ. В со это
вмѣстѣ свндѣте.льствуетъ объ одномъ пореводѣ какъ текста Александрііі, та к ъ и текста
огдѣлыіыхъ С ІІІІС К О В Ъ .
Такимъ образомъ, я заключаю, что отдѣлыіые списки Сказаиія нродставляютъ
намъ вторую редакцію того самаго поревода, который в ь норвой ред. попа.лъ въ А.ле-
 ксандрію. Что ж« касастсн отличіП чтспіп спііскооъ Сказаііія отъ чтопія Александріп Илн, п аи р., опнсаніѳ рѣки Кдема:
съ одноЯ стороны н разліічія того н другого отъ латипскаго оригшшла — съ другой, то Нир. „а посрс моѳго цртва идѳть рѣка Волои . носрс люсго цртва тсть ракл І«л
это оОъяспяется тѣм ъ, что редакторы и писцы Сказапія видоизмѣвяли каждыіі по-своему; едѳмъ из р ал , в тои рѣцѣ ѳ.члю драгіи си влсліг, іжс ндсть із рліі. I н тои рѣцѣ
суіцествуюшіе списки Сказаиія нодтверждаютъ это: каждыіі сиисокъ нмѣотъ свои камѳнь акинфъ и самфиръ н намфиръ н ш і о каліс дрдгы лкйі{м. санЛнрх. плнфилг.
подробности, особопно это было замѣтно нрн описаніи дворцовъ преспитора. Нельзя измарагдъ, сардикъ и аспндъ твѳрдъ жо 1 йзалмрфат* . сіл \онік* аспн жсто.ілрг га шгні
на основанін этого возводить ихъ къ разлнчиымъ нсточникамъ. Кнрилло-Ііѣлозорскій і аки оугль горліць“ . горсуцііи.
спнсокъ представлнѳтъ иамъ вторую рѳдакцію въ болѣе чистомъ вндѣ, нежели другіо.
Встуилѳніѳ н заключеніе въ немъ но какой-то иричинѣ выброшоны, но самоѳ содер- Тамъ н тутъ испорчѳнное мѣсто, возстановляемоѳ, к ак ъ выше вндѣли, при ио-
жаніе Сказанія передано лучшв, чѣмъ въ други хъ. В ъ немъ иѣт-ь иовтороній, кото- мощи Алоксандрійскаго чтѳпія — жолт» тѵл\пазіи а галро и нё чсрвлсно. Порча слѣд.
рымн отлнчаются другіо снн скн , и кромѣ того онъ нолііѣе, какъ видѣли, другихъ произошла ѳщ е въ обіцѳмъ оригиналѣ Кир. и В о л о к., т .- о . въ второй родакціи Сказапія.
сннсковъ. Съ Кнрилло-Бѣлозѳрскнмъ сшіскомъ составл яегь одну группу сиисокъ Ііо своей древности н но.шотѣ В ол ок. списокъ можетъ служить продставнте-
Моск. Публ. Музея А; 3 1 4 6 , списокъ X V I I I вѣ к а, силыю вндоизмѣпешіый н распро- лемъ нторой группы второй редакціи С казанія, группы, отстоящей нѣсколько далѣв
странснный. Для возстановлѳиія порвоначалыіыхъ рѳдакцій онъ мало имѣетт, зваченін о п . своего оригинала, чѣмъ списокъ Кирил. В ъ этой второй группѣ Сказапіе потер-
вслѣдствіе свои хъ бо.іыпихъ добавленій, но онъ важенъ тѣмъ, что сохранилъ нѣко- пѣло нѣкоторыя нзмѣпенія, по пе па столько сущ ественныя, чтобы н а основаніи ихъ
торыя особенности, которымн К . - Б . спнсокъ отлнчается отъ другн хъ; мы виднмъ, можно было признать особую редакцію С казанія. Измѣненія состоялн нрѳжде всего
сл ѣд ., что К . - Б . слисокъ ие стонтъ одиноко. К ъ такиыъ случаямъ прииадложитъ, въ нѣкоторыхъ сокращ епіяхъ, а именно выпуіцеио: 1 ) тр ава, отъ которой бѣгаѳтъ
во-нсрвы хъ, слово „шиду“ : „н т ѣ червп точатъ ис ссбѣ шіти аки іішдЧ" ; во-вторы хъ, всякій звѣрь ( К .) , 2 ) упоминапіе о собнрапіи перца, 3 ) слово „ш иду“ , 4 ) звѣзда
назвапіе горъ огнсдышащихъ чрезъ „ЛЪферы“ , каковымъ имепемъ пазываотся въ К .- Б . Л оувиларь (горы Луф еры). Особымъ норедѣлкамъ, какъ ужѳ сказано, ностояішо нод-
звѣзда. Т а къ какъ этотъ списокъ составлнстъ одну групну съ ІСнр.-Бѣлоз., то слѣ- вергалось опнсапіе палатъ, так ъ что певозможно сказать, нрннадлежитъ лн извѣстная
дуетъ заключить, что въ второй редакціи Сказаиіе начиналось вступлѳпіомъ, которое особепность редакціи нли отдѣлыю.чу списку.
отброшено в ъ К н р .-Б ѣ л оз. н котороо сохраннлось въ разсматриваемомъ спискѣ, Волоколамскій спнсокъ писапъ очепь небрежно, нзобнлуегь ошибками, переста-
хотя и не въ норвоначалыюмъ видѣ, а имонпо: „Доброродныи царь Мануйло мало- ноикамн н повторсніямн. Ошибки отмѣчеиы въ нзданіп. Я остановлюсь только на
грецкіи посла послы сво л къ царю нндійскому И вану, с іш.ми носла дары мнозп от двух ъ ошибкахъ, которыя дали поводъ С . 0 . Долгову счесть Сказаніе переведеннымъ
своего царства: царь Иваиъ, воси ріягь дары, и отвѣіца к нослу: новѣдайто царю мало- съ греческаго я зы ка*). В ъ вступлѳнін читается: й лоніс зслілй индѣиской й ллры лав»
грецкому М анунлу: ащ е хощошн увѣдати мою си.іу н богатство, даи сво е царства лрі. (црь?) ІІнапоу й повслѣ ёлѵоу нлчд глти. нрі. жс |к.\ил пріі л.іры' с всликою лювовйіо
харатшо, да приш.іи ко мпѣ, на что ми пнсати сноя сила и богатство“ н т. д. й нротивоу дл лары’ лмюіы й рс црю рцйтс ирю сво|ліоу ЛІлиоѵилоу... С . 0 . Долговъ
Другую груниу второй ред. Сказанія представляютъ в с ѣ другіѳ сински и во главѣ усмотрѣлъ в ъ выраженін рс нро пореводъ греческаго »</1, (іо п і/.п , при чемъ перевод-
н хъ спнсокъ Волоколамскій какъ по старш ннству, такъ п по полнотѣ. Волоколамскііі чнкъ , іи т ш счолъ за нарицате.іыюе нмя, тогда какъ это имя собственноо, н слѣ-
спнсокъ вышелъ изъ того жо орнгииала, нзъ котораго и Кирилло-Бѣлозерскій и но довало бы нѳревестп н рс Вдснлию. Это жо нмя будто бы стоить и вышѳ въ фразѣ
можстъ нмѣть другого нроисхожденія. Т акъ же, какъ въ К и р ., въ срѳдннѣ Сказанія ЛлрьѴ лан*‘ лрі. (црь) ІІвлноу. Что касаѳтся пос.тѣдпяго случая, то нзъ прилагаемаго
встрѣчаѳтся оговорка: идкы ііже (чнт. Піік ы ж<) ирестліе глти, Фселі (чит. ш іи л ѣ) не снпмка вндно, что еіце вопросъ, как ъ чнтать иптересуюіцсе насъ слово. В ъ руконнси
глю, іако со рско. ІІо мало буквалыіы хъ опнсаній, напр. опнсаніе песочнаго морн: стои ть лрь н прн часты хъ ош ибкахъ пнсца можно считать и это слоио за повтореніе
одпого іізт, д ву х ъ продшоствующихъ дары л л в *. Но я думаю, что это слово должно
Нир. „чліроче н сѣ хъ *) ѳсть оу насъ море оолои. ш н р о ч и ІІСИ ЧЮ.» ССТІ. оу Н4 ЛІОре
читатьсп црь, и объяспяю, его не к ак ъ псреводъ греческаго = Васнлій, а какъ
нѣсочное езеро, д а николиже нѳ стоить п с с о ч н о . л л н ік о л й нс стоі нд с д й ііб мѣстѣ.
онінбку вмѣсто ирю. Н М анунлъ н Іоаш іъ в ъ Сказапін постошшо употробляются
на единомъ мѣст-Ь іііколѣвашс (?) яже впо- ііів о л с в с т р * п о г а н г т ь , й и о ® к о л с п о й д с в л й
съ титуломъ ц ар я — 1) црь ЛІдиоуйл*... иослд ііосо ко црто Нвлноу, 2 ) нрь жс Іішга
водыі во схо д * г Ь валы на брё за т всрстъ. в о з * \ о т і. нл н с р сл т р н с т л к с р с т я . т о і о л\ орі
того морд не прохоть никаковъ ч.івкъ пи ИС ІІрО ЛЙ ТІ. ІІЙТО н ік л к о члк* н ік л к іл ѵ л п р о - *) Отрывонь пвь настоніцаго иаслѣдонанія — жпвотвый міръ іоанііа преовптера — быдъ
кораблё нн которымъ промысло.чъ “ . ЛІЬІСЛО- прочитанъ мніно на одномънаъ засѣданій Сланннской Комнссін ори .Мосн. Археол. Общ., на
что нослѣАонало ішараженіе С . 0 . Долгона, стонншаго за дна ііеренода, изъ которыхъ
одппъ, по его мііѣпію, ііесомііѣнно съ гречесішго, а другой, предстанлнемый Аленсапдрій-
* ) Въ нзданномъ Кирнлло-Бѣлиз. сннскѣ слонн пьні|ючк нсвхъ1' непранилыю 01110- скпиъ текстомъ, могъ бы ть н съ латпнскаго. Эти же мысли былп разнпты нмъ на одномь
сены къ нредшествуюідеиу нредлиженііо: ихъ иадо отнсстн къ ноедѣлуюіцеііу. пзъ сдѣдуіощпхъ засѣдаиій Сланніісной Коииссіи.
 пріа д д р ы ..., 3 ) рцнтс црю своёллоу' Лілноуилоу, 4 ) црі, /Илпоучлл . . . ложсши ісспознатіі..., с ъ Алѳксаидр. текстом ъ. В ъ ониоанін палатъ пона Ивана замѣчаотся особая блнзость
5) Фпоусти посдд к» црю ЛІлноундоу. Т акъ н въ даппомъ случаѣ н ѣ п , никакой пужды Ііолок. съ Снподалыш мъ, а срѳди другнхъ спнсковъ замѣчается особая блнзость между
шідѣть новѣрное поішманіе греческаго /З и оік ъ у, а слѣдуетъ только нспраснть чтопіо
II. и У . снисками. Это ѵказы ваетъ, что можду нзвѣстпыми намъ спискамц сущ ество-
н читать: й длрьі' дан* црю Иіідиоу. Второіі жо случай тождестиененъ с ъ такиап,
вали сішскн посродствующіе, н е допіодпііе до иасъ.
какъ пѣсколько пиже: 1) а в земдю ндкы' ііжс престіке глти плкі к це.млкі пойтй нл
Ы . Н. Сперапскій передалъ мнѣ спнсокъ „Сказаніи объ Индѣйскомъ царствѣ„
Фееде ие глю іако бо рско. 2) і шлрл ндіѣю оу совл й.мѣю ® клліси дрлглго. В ъ одпомъ
нзъ сборника Бѣлградсісой Народной Кибліотеки Л- 3 2 1 ; — онъ напечатанъ въ прн-
случаѣ вндимъ порестановку, въ другомъ п о вто р ен іе,— то и другоѳ объясняѳтся но-
ложеніи I I I . Сказаиіе это соворшепно отличаѳтся отъ русскихъ спнсковъ. Прожде
брежностыо, которая проглядываегь во всомъ снпскѣ. Ппсѳцъ, напнсавъ слово ирю,
всего оно содсржнтъ въ себѣ двѣ частн: 1) слово Іоанна нопа к ъ царю Мануилу
по небрежностн повторнлъ его послѣ слова рцитс, какъ въ второмъ прнмѣрѣ, напн-
и 2 ) отвѣтъ паря М анунла к ъ пону Іоанну. Но нн откуда ио видно, прсдставляютъ ли
с а в ъ слово й.иѣю, повторилъ его послѣ словъ оу сог,л. Іірн общемъ характорѣ сннска
обѣ части шісьмя М анунла п Іо анн а д ругъ другу илн рѣчи того и другого къ по-
это таю ко не можетъ с.іужить указаніомъ па попопятое греческоо р а т Н і. Кромѣ
сламъ. 0 послѣдпихъ н ѣтъ іш какого упоминанія. Сказапіо продставляетъ собою
то го, странньшъ является имя посла. Сказаніо начипаотся безъ всякаго именн — нрі,
лвлепіе позднее. Той пдеи, которѵю мы находіімъ ещ е в ъ латнпскихъ редакціяхъ,
Лливуид* грсскьіл зс.и.лй послл й сиои посо ко цр'ю Иилноу йндѣіскодісу... и кончаотся —
иден соедппенія внѣшняго могущ оства и смирепія предъ Богоыъ, н ѣтъ въ разсматрн-
й’ Фноусти іюедл грсскаго с иеліікою чсстню I со ,«ногйд\и ддры' ко црю ііілиоуйлоу. Ни-
ваемомъ С казаніи. Оно ивляется препнратѳльствомъ между царемъ Мануиломъ и
какого ішенп н ѣ г ь , и вдругъ какъ будто съ псба явіі.тся ВасиліП — „н дары давъ
нопомъ Іоанномъ. Нопъ Іошшъ хвалится раз.шчныни чудосаии земли Ипдѣйской и
ВаснлШ И вану“ , „н рече Васи.іію“ . Это очень неправдоподобно, да къ гому же,
свонмъ могуіцѳствоыъ, а царь М ануилъ, упрекая ого, что по сл ѣд уогь духовному
если бы царь И ванъ дѣйствнтвльно обратился съ рѣчыо къ пос.іу В асіілію , то онъ
лнцу хвалнться, со своой стороны выставляѳтъ зпаченіо зѳмлн Греческой. ІІо вся
едва лн сказалъ бы ему рците, а скорѣе сказал ъ бы рци. Да наконецъ, само
похвальба царя Мануила сводится к ъ поречнсленію святынь Греческой зѳмлн. Т а къ
по себѣ это пнсколько ко можетъ отвергать латинскій оригипалъ: ес.ін славяпскій
н вндспъ во всемъ православпый рсінгіозный чѳловѣкъ, которому дорога Гроція
нероводчикъ собственное имя ( і а о і Ы могь счесть за нарнцателыіоо и перевестн чрезъ
потому, что она содоржигь иъ сѳбѣ множоство драгоцѣппыхъ для иого святы нь, II
црю, то ту же самую ошибку иогъ сдѣлагь и латннскШ переводчикъ, т . - е . греч.
потому, что он ъ прнпялъ ІІЗ Ъ нѳя н свою вѣру.
р и о і ш поредать чрезъ ге^ і, что въ славянскомъ пороводѣ перодапо чрезъ црю. Только
Н аходится лн собствеішо слово Іоанна въ связи с ъ нашимъ Сказаніем ъ? ІІадо
нѣтъ никакой нообходимостн предпо.іагать такую ошнбку ни со сторопы латцнскаго
думать, что д а . Слово Іоанна ііачннаотся встунленіѳмъ, которое н е іш ѣ егъ ничого
нн со стороны славяпскаго переводчнковъ.
общаго съ пступленіемъ въ наш нхъ С казаніяхъ, а загЬмъ продолжаотся: „іі' осмь до
З агЬ чъ С . 0 . Долговъ усмотрѣлъ греческій оригиналъ въ словѣ „и ана“ — лзд
ббѣда по, а по иібѣдѣ кь вёрѴ црю , а іюсрѣ* но калѴгѳрь” . Съ этого обыкновеішо
сс.«ь до овѣдл плпл ,1 ио швѣдс ссдій црі>; слово „напа“ оиъ объясняотъ какъ перодачу
пачипаотся самое Сказапіо в ъ нашихъ спискахъ. В ъ К . спнскѣ только — „азъ есмь
грочоскаго л ял к,'. Но осли это н е порча слова „ і і о і і ъ “ , что находіш ъ во всѣ хъ дру-
Ішаішъ црь п иопъ“ — Іоііаш іез ріезЬ ѵ Іег.. . е і г е х гевиш , а вторая группа второй
ги хъ рукописяхъ іі что соотвѣтствуетъ латинскому ргозЬуІег, отчего но объяснять
родакціи раэгрпішчила точнѣо ф ункціи царн в попа, отнеся функцін иопа къ врѳ-
та к ъ , какъ вышеіірііводеішый случай, а нменііо: гроческоо л идиц въ латипскомъ
мепи до обѣда, а фупкціп царя къ времеіш нослѣ обѣда. Т о же н въ словѣ ноиа
переводѣ явилось ка к ъ рара, а послѣднее въ славянскомъ каісъ „шша“ . Ио нужно
Іоанна съ іірнбавденіемъ „а посрѣ н б каліігерь". ІІохожо и заключѳніо: какъ въ н а-
нмѣть въ внду, что въ такомъ памятникѣ, какъ наше Оказаніо, наішсновапіо Ивана
шемъ С казапін, так ъ н въ словѣ Іоаннъ приглашаѳгъ царя Мануила прШтв и нокло-
„паною” , ес.ііі это не порча изъ „ п о ііъ ", указываетъ какъ разъ па латинскіЯ орн-
ннться ему. Изъ особенностой же царства и двора попа Іоанна мало наблюдаетсн
гнналъ. У внзантШцевъ слово лвлк»' нмѣло презрителыюв зиачоііів, и невозможно,
схож нхъ. Можно отмѣтнтьслѣдуюіцее: 1 )„ іім а на моѳ д вор *ш воіціевъсѣкоѳ“ “ Волок.
чтобы такоіі .чогуществонный и знаменіітый царь ІІва н ъ назва.ті, себя такимъ прозрн-
л воворѣ и м о і т и)иоі|іі, рлзличні.і', 2 ) „каменн сафпра еже ми свѣти дііь н н о “ . В ъ
те.іыіымъ, чуть ли но браннымъ ішѳномъ. Е сліі ему нужпо бы.іо обозначить свое
осталы іыхъ нодробпостяхъ сх о д сгва не замѣчается. ІІ а нѣкоторыхъ особенпостяхъ
высшее духовноо достоинство, то оиъ пазвалъ бы себя л и ц ш і( і/о е или і'уу.іц>>ьі, что
я остановлюсь.
латіінскій переводчнкъ н а Заііадѣ прнмѣнитолыіо к ъ своему понятію поревѳлъ чрезъ
Иопу Іоапну служагъ 7 2 язы ка, п въ латнн. ред. нрѳсвитеръ ннш етъ: зеріи-
р ар а*).
авііііа ііиае ргоѵінсіаѳ вегтіи пі поЬія — это доволыю распространеішоо сказаніо о 7 2
Такимъ образомъ, ВолоколамскШ списокъ инчѣмъ но указы ваетъ на гречоскій
я зы кахъ . Далѣо Іоаи нъ нншотъ: „цртво мшѳ лрьжн двѣ И евдіи*; нзвѣстно, что всѳгда
орнгішалъ н будеть восходнть к ь одному источішку со сиискомъ К нрнл.-Бѣлоз. п
сііѣш ввали д вѣ Индіи — собственпо Ипдію и Эѳіопію; пь латнн. ред. Іоаіш ъ іп
*) Разъиоиеиіеиъ значеніи г р е ч е ск а го слои а л а л і:~ н обнзииъ и роФ ессораи ъ М, К. ІгіЬив Ііісіііі (Іошіпаіиг, а одпа изъ пѣмѳцкнхъ поредѣлокъ Послапія (бѳрлннск. ру-
Коршу и А. С. Павдову.
коп.) пояспяотъ, что это су т ь: 1) Эоіопія (сіег к егеі еіпез Ь і/ кекеп М оген),
9*
 2 ) собственно Индія, гдѣ Алоксаодръ српжалсн съ ІІоромъ, царомъ нпдѣйскнмъ, н
3) самая отдалѳпная, та, которую посѣтилъ аностолъ ВарооломеП.
В ъ царствѣ Іоанна жнпутъ людн -нсоглавцы ; мужьи н жены отдѣлопы другъ
отъ друга моромъ; стонтъ городъ (гдѣ?), а воротъ у него н ѣтъ . Люди • псог.тавцы
только въ „продѣтія по грао“ посмотрятъ па своихъ женъ н уходятъ обратпо; жены
о г ъ этого раждаютъ, п если роднтся мужской полъ, онѣ выкндываютъ ого вопъ пзъ
города, а жснскіП по.ть остаоляютъ. Вся ота исторія цѣднкомъ пороносона съ пма-
ПРИЛ ОЖЕНІЯ.
зонокъ, тоді.ко прндумаиа оіцо одна вычурная подробность.
ТакоЯ же породѣлкѣ подверглось опнсаиіе Рахмаиовъ. В ъ латнн. родакціи, какъ I.
віідѣли, о Рахм ан ахъ одва упомииается, в ъ наіпомъ Сказанін о н ихъ совсѣмъ не
говорнтся. В ъ слопѣ Іоанна въ описапіц жнзии Рахмаиовъ смѣшаны особенности страны По сп и ску М оско вскаго П убличнаі о М узея , и зь собранія П и скар ева, № 5 9 7 .
сыновъ Мопсея у Едьдада нлн камонноіі рѣки и иесоянаго моря въ ІІосдапіи пре- II. 3 6 , листь 176 об. Грифонеса ёже ё нога, и того гнѣзо іі д і і і с ногово нд сі лрѣн г...
свнтера с ъ одноЯ стороны и особеішости страпы Рахмаповъ, нзвѣстиыя нзъ статьн [Фтолѣ п о ш с іік шврѣтоуол\*1 люлн нѣлчы, ижс кр*,«лл ^у лѣтн в волѣ н рымлчи
ІІалладія, сказаній объ Ллексаидрѣ, хроішки Арматола— съдр угой . Названіо Рахмаиовъ сырылчі, ил\А жс нлп чнв*лсше. [видл^о.и* жс тоу и] звѣри рлзличны гі п*ти ног*, нл\д
въ словѣ Іоаппа переносено н а рѣку ,. Рахомана “ . Мужи н жсны у Рахмаповъ отдѣ.тоны им* н .ч іін .и я дзыко.и* вонсшь. н члкы йнакы нолоаиноу ч л к і , полониноу пёса, нмжс
рѣкою, рѣкою же отдѣлоны мужи и жены у ІІалладія, Георгія Арматола. У Ельдада и.ил тиір-лс-л, н Л р о у з ін , ііліжс ваш с елино око1 в* чсл ѣ... [тоу вилѣ^о] горы, .1 нз
въ продолжоніе шостн дпей пѣтъ перохода чрозъ рѣку Саббатіопъ — въ словѣ Іоанна ИІІЖС ІІ.ІЛ А ОГІІИ 110 ЛІИОІЫ Л \ ѣ с т 0 . Н 8 2 ТТ, ЖС ОГІІС р л ж д ю т с л ЧСрІІИ, ИЛрНЦЛбЛІІН кд-
это обернулось оъ невоз.можность бы вагь мѵжьямъ у своихъ женъ. л л л іл й р х . л т н ч с р в іс в т о .« * ж с о г н и р л ж л а ю т сА , в * ш гн и й ж й в и и сх, л і;з * о г н л не
Слово попа Іоапна папомнпаетъ собою „Слово о Ветхомъ А лександрѣ ", котороо, Т р л іІА Т Ь ИІІ ЛМЛЛ Ч.ІС.І ЖЙВЫ БЬ.Т И . д о г н ь ж с т * и н с о у г л с л ё т ь в го р і тт. н н к о л н ж с, н*
по словамъ ироф. Вирпнчшікова, представляот-ь образецъ позднѣйшей бозвкусицы, когда вссглл г о р и т ь . а т ін чср ви с т о ч ать о к о л о с с ііс н й т и , лки ш о л к о в и ц н ш й л о у . й ж с н ы н л ш и
творчеспю нзсякло, а взамѣиъ этого развнвалась страсть къ снлоченію въ одно разио- л ѣ л д ю т і. и т і н и тт, н о р ты , еж с Ш с л іл ю т ь о у н н т о з с я ц н , п рА дЙ р с, лосп ѣвдю ть п ор ты ,
родныхъ отрывковъ. ІІаш о Слово, но всѣмъ вѣроятіямъ, ость самостоятелыюо явлоиіе, н ж с ііѣ н л лр дж сн в с а к о а ц ѣ и ы . тн ж с н ор ты л ж с ііо ѵ л Ѵ ті, кдЛ нм , то н сл зѣ йул ЛІЬІТИ
н едва ли авторъ перодѣлывалъ ложавшую у него подъ руками какую-либо нзъ Н И Ч ІІЛ І* ЖС, I I * В р С ф В В В * ІВ Г Н Ь , Д .І СА р А Ж ГО Ѵ Т Ь Й Т ІіЛ Ѵ * О Н А Т І, ч т в в о у л Ѵ т ь . . . Л Д .Ѵ І4Н *
извѣстныхъ намъ редакпій нашого Сказапія. Схема и иѣкоторыя особонности былн ТО і ЛСВСДІ,.
дапы нашимъ Сказаніемъ, а подробностн прнсочинены пмъ самнмъ, прн чемъ его лнчиое III. 3 , лисгъ 180. п с р с ц ь ж с всли к* р л ж іе т с д . и ёгл » же с л з р ѣ е т і., й с п ѣ к ,іё т с д
дѣло состояло въ своеобразпомъ примѣненін.
й сл я ц л й п о г о у в л А ё т ь іі с о в ѣ и л о , н и с а . й д ѣ ж с н ы л ѣ з ш е й с н с і| іер ы т р А с У ц и п с р е ц ь с в й р л ю т ь
К ъ позднечу временн относится и „О твѣтъ царя М ан уи ла"; в ъ царствѣ его о в р .із о т л ц ѣ л ѵ * . к о л н в о у д с т ь п с р е ц ь с а д р ѣ л * ,т о л ю д і е с * в с ѣ ) ( * | с т о р о н * п р ііід Я т ь ,н е с о у ір с с о л о в Ѵ *
служатъ татары іі кумаиы. М ануилъ упрокаетъ Іоанна въ похвальбѣ различными днко- п оло и і’ и д р о в л с ^ - .\ А , КТО ЖС с в о е ЕрСЛІА, іі з л ж г о у т і, г о р і’ (О л У л іп ін С * ВСТ. С ТО р О ІІ*. ЗСМЛА г.о
вішами: это не прнличио духовиоиу лицу; онъ должеиъ бы хвали ться свящеинымн
й всегдл иллюрочнд* і й полнл з.«н ел * й в са к о го глдл. н ёгдд злжгоуть іороѵ тс\, тогдд ввѣгнеть
предметамн. С ъ своей стороны Мапуи-лъ н поречисляеп. свящеииые прсдмсты, при весь гдд* в* А .ѵч.1. н где коёгождо галід, тоу клдд^ть бгнь, дл поне нѣлзѣ гддоѵ вылѣсти. д
чемъ можно замѣтить грубоо нознаиіо автора о твѣ та: въ царствѣ Мануила находптся кто жс ие Гівѣг*, ти тоу сгдрдють й иождріі толі*. тогдл .«оужн н жсиы й дѣти трдсоуть
Адамовъ рай н въ его же царствѣ ходплъ Х рнстосъ с ъ аиостолами, былъ распятъ нерсць й верУть зл трй днн. й тогдд лі&;н лѣзоуть в* ал\ы, й коіі вѴдеть зл\1и нс сго-
н воскрссъ. Оканчнвается отвѣтъ нзвѣстиой легондой, ведущой начало отъ Меоодія рѣл* йлн гдд*, то л\еі|іеть в*н *, й клддоу нд ліѣстѣ единоя*, й нзжнгдють йуь шгнем*
П атарскаго: „егд а жо пріидегъ 1 2 лѣтъ и тогда царь М нхаи.гь, возставъ, и пріндотъ того рддн ддбы члщі не помрЧли иі вонѣ. псрець же, с*вирлйі|іс, н о с а т ь в совѣ в * ие-
н а мѣсто святыя Голгоѳы, идѣже раснятся Христосъ В о гь иашъ. II ту сн н д сгь съ ио- фсры, в*си бо людие т о а зс .ѵ л а тѣ ѵ ь превывдіоть и тѣлч. к Й іа т і. совѣ ІЮ рТЫ н жито
бесн животворящій кростъ господень н станогт. н а мѣстѣ Голгооы. Ц арь же Миханлъ, й что н.и* нлдовѣ. іін о а же стрдды крол\ѣ ТОГО ІІС іліѣють. Йз.МДЛТІІ же ПріВЗАТЬ К ии.и*
ставъ предъ ш ш ъ, и соймотъ вѣнецъ свои съ главы свооя н возложіггъ ѳго н а жнво- ГшіСНИіЛ’ И ЖИТО ИД ІІСЛЬБЛ^дё в о р з ы , р д ін іо п р о т и в ^ мсрцЧ в * з и .« л Ю т ь .......... с к в о з ѣ ж с т о у
творящій кростъ. Ц арь ж е, воздѣвъ руцѣ свон па небо, и нродастъ царство своо зслілю й рѣкд тсчё йз рдд Йндосіи. тд рѣкд нокрывдёті. іі* ёднно нрел\А нсю зел\лю тоу.
В о г у ... I I иаки животворяіцій крестъ взыдотъ н а пебо продъ всѣ чи людьмп н съ вѣи - й той же рѣ.цѣ ндлдздть в с а к ы й дрдгыи кіліеиь нз.идрдгд», сд,и*фир*, кдридліѴколосі,
цемъ царе.мъ Михаиловымъ. Царь жѳ нродастъ душу свою въ руцѣ божін и успетъ
вѣчнымъ сиомъ“ ; Т т о н р іт т , Памятннки отроч. л и тор., I I , 2 6 3 .
1 Ііь рукоп. злѣсь шиіиее п »Хіц. * В » рувоп. чміъ. 1 Н-ь Чулов. іюоия. 1 Нъ Уіи,
Л’» 720 исмороѵиі.
 то е господім іісѢл\* к.і,нснне,иг, то Т'а во сиітить Гі н о і| і ь , тоулнілзін, то е Гн4|о того
т а н с , ф т о л ѣ в д л о ве )(6д а . [Й л е а д н р г ж е . . . в г с ^ о т ѣ й сп ьітд ти ш в о н ^ стр д н Ѵ .и б р л т б го
клрвалЛколосл, іі е ікс жолтя тУмпдзІіі, д гадро м нслч чсрыілено, дки оугль горнтн, то й и е в г з л іо ж е ] п р е й т н . н е л зѣ [ в о в л ін е ] ни к о рд вл ел м , ни к б н и , [и и л ѣ ^ ш .и г ж е й ] р ѣ к ы
с н ѣ т н т і , нб||ІІЮ. II ЛМІОГО КДЛКІІІ6 й жсмчюге рдждётсл тоу. Й ШДІІІО зсліе рдждётсл ІІ зсл ш
■инш гы текУ ц іл и з .и б р А т о г о , в нйж е б а ^ іі р ы в ы з ѣ л б сл д д к ы й л егк о га с т н . й ф ліор А
т л , йліА ёліоу лсільёсь. іі кои оуво члкг тоіо зслід корснь носить нл совѣ, тб зльі д\ъ
з д т р и л іііі [п о ш ё ш е , вн д ѣ \ 'ш ] гб р ы в ы е о к ы , н з н н ж е течАіне р ѣ ч ь к д кд.и сни елм , в е з во д ы
в ѣ гііт ь Ф ИСІО. Т 0 6 ВО ? зсліе ДІ|ІС ІІД ВЛ Ж Л ТЬ ІІД І іѣ с іш о , ТО вѣс* ІІЗЫАСТЬ ® ІІС І'0.
“ _ т о ' " ° р с п ѣ со ч н о е . л п о т о к г ё л т д к г в А іп е . к д л іе н іе в д л н т с а в іій , д в о д ы н ѣ т іі. н тр и
III. 8 , листъ 182 об. клмсніс жс лрліое, й жслічюгг, й чнсто злдто іі зслш и тг"
д н н в нсли т е ч д ш с р ѣ ч к д т д , д н д л лни с т ін А іп е . [ в с і ж е и щ т й сд л ю .и Я Іл е з д і І р д
рдждётсл. н иѣ оукоіііі іі зсліли т » ', нг иси вбілтн.
ЧЮ ДАЦІЛ,] в д л А іііе т ь в о с а к л л іен іе ве л н к о е й л іл д о е в г л ю р е п ѣ со ч и о е й не в й д ѣ т н в а іі іс
III. 17, уіи с тъ 1 9 4 о б . [ в л ^ ’ жс[ оу нрдтл всликы исрсл (1) кдлісни лрдгдіо шнн^ілл, к д л іе н іл т б г о , кдл іо с а д ѣ л о , п о н еж е в л л г л іб р А т о г о е * л с . е гд д й т е ч е т ь р ѣ ч к д т д , т о гд д
стѣнд жс воротндл сдѣлднд иг злмЧнѣ розѣ, лилдй жс воротцд іічииснл ® слоновы зоувы.
н и к д к о и г ч л к г т г не л ю ж ё н рейти ('&. й п л кы іы л лііи в иёди е т д н ё й т о гд д п р е у о л А т ь
оконцд жс хроустдлнд нд кдлиии. здкоролы жс грдныА з.\.іты с кдл\сніб,«і, д р д гы т . [килѣ-
ю . н р о ш еш н л у г ж е н д р ѣ к іі т о у , п р ен л о ^ о л іг іі п Ѵ сть ін ю й в т с л ін ы а гб р ы й пріидо^ій
убліг жс] гюл.ітѴ [Пбрд црл] шсновднд нд зсліли, йжс покровснд ® зл.і чтд й ® кд-
в зе л іл ю нек!>’ю , л ін ш гы л ю ' й л ід ц і^ , й ж с с.?,ть ф ко л ѣ н л іе д я ш в д , вр д тд й ід к о в л а , Т іілс-
.«снід лддлшітинд, вслнчсство жс рдвно ір .іл і трдисз жс ВЛ ІІІС й исн | ® злд чіістд н
л іе и г , й й р к е в г не й зв е д е и з г ё іт ш т д с г с н гл ін ід к о вл и .и и е к в о з ѣ Ч е р гл м ю е .и о р е . сіи
® кдліснід дддл\динтд но 4 сджснг іі лолготоу. нбгы, й дргжд трднсзѴ, ® слоновы з & о в г
в о ^ іс л к о в о ііл Ѣ л іа сг гр ѣ ін и ш л ёл\5>, в г с л ѣ л о в д в ш с л ь с т и ё г ѵ п е с т ѣ и , и т о г о р д " не н з в ё
Б* Х ° У , лр&ін жс ® кдлчннд дддл\динтд. тг жс кдліснь сйлснг | ид то, іііжс і іс д.і ни
Гі в г , н г п р е л д с т ь л нд з д т о ч е н іе стр д н д .и г а з ь іч ь с к ы . тоглд в о в с е плеліА іс д в о в о вь іл о
едінол^ члкі’ оуиивлтисл Н полдтѣ. сѣлАіщ” жс люлін тоу Н.І оііѣлѣ ,л яліѣіцдиіс нолдтд.
ё в г Ч г ѵ п т ѣ . в а )(Д ж е V нй цри л ін и із и 1 .......... [ к й л ѣ р ж е то у й ] п е с ь д гл л в ы ч л к ы , и
[вйдѣхо жс] ііноу полдтоу сдѣлдноѵ ® дрѣвд, ёжс з б в і Йньди іістири, «же снѣтитсл лкы й .и ѣ ю т ь нд и р ь ет , св о й иічн и о у ст л ч л ч ь ск д .
слнце. нокроіі же урд.мд того покры лрено, ію Х я і і І .и а шгеиоуксг йжжсиід лѣлл о г н с і ід .
III. 2 8 , л и с т ъ 2 0 2 . и о в р ѣ т о ш д зи ѣ р и л ін б гы ч л д н ы о в р д з о л іг . в д ^ о у в о л о н о г а с д ’
то^во лрено ииколнжс бгислм, не горить. ті, во лрсволг й Ооло.ионг покрылг вылг сідд
илЛ!і|іе о в р д з г ч л ч ь , р б гы ж е нд гл л в ѣ о л е іі А , п р о ч е е ж е ® і і о а с л з в ѣ р и н о т ѣ л о й л іо уц іе,
сты й приносбшд лрекд тд негннюі|ілд нг Вд(ви)лшнг. [пйдѣуо же] тоу й йноѵ полдтѴ
н ш з ѣ ж е п р еж ніи п ти ч іи , зд л н ѣ й ж е к о н е в ѣ , иже н .ір и ц д іб тс А т ѣ л о р ш з и .
стрдшцѴ; и веливоу, в нюже ІІндѣн не чдсто к^бжд^оѵ. егзднд во вдше вг дрдзь кдлісніи
I* вглнцѣл\г злдто.иг нрошдывдюі|іе нг йзвѣстн .иѣсто ліежоу кд.иеніл. иево же в а ш с
к поллтѣ тг половиид ® с,іл\фірл, дроуга же ® тоуліиазід. того рд тлко Учинено нііо то,
ЛД саѣтить сдліфнрг .ікі чтоё нііо, н тоулмідзін дкн свѣтлдл звѣзд. и с г .а іі і с же ко.идрг II.
вг оуглё полдты, нг стлгпоаь і і а і і і с і і ® з л д чнетд л сдженг вг вьісотоу, л толгстотд же
н тре слженл. [вѣ^оу же] шконыід1 в полдтѣ т г лмібгд, нг ве л\оже дііевнын свѣ свѣ-
П о сиисісу М оско вской Д у хо іш о й .А к ад ем іи , ииъ В олок ол ам ск аго монпстыря,
Л? 3 0 9 , л . 1 — 7 .
тити и полдтѣ тг" й и р о т и в и т и с А калкнно.и^ свѣтоу. .иоетг же [ в а п і с ] и полдтѣ тон лоскы
Хроустдлны длггы полібфены, [вАіпе ііш ] ті" л о ж і іі щ а ІІорд црА люі|іенд сдрдонн^іс, блрг же С к д з д н й ё иі и и д ѣ й с к о л і г ц р т в ѣ ,
й к д л ч н і д сддіфірд. [ в ѣ же] т і' огнь с н Ѣ т а с а в ііо л д т Ѣ тои лйь і і іо ц іь , іідрнцлбліын
Ц р 'ь Л Ід н о у й л * Г р іс к ш з с л іл й : ІІОСЛД й св о й п о с б . к о ц р ю ІІн д н б у й н л ѣ іск о л ю у . й
вдлінн.ид. тон ;к е бгнь ідё ліѵрш изг лренл.
п о сл д к н е.ио' дд р ьі л ін о гы іа " й п о вел е е .« о у ' во сн р о е и тй ш в е ч е с г с т в н сы л ы " | ш I в сѣ ' ч ю е с І '
III. 1 8 , л и с т ъ 1 9 6 . р ѣ к л іве те ч А іи е йз г б р г , в и ей ж е л о в л ц іс р ы в ы кро и ііо й р ^ ж д уоѵ
и н д е іс к о " зе.и .м і й л о ш е зе л іл й н н л ѣ й ско й и длр ы " д д в г л р ь ‘ ІІ в д н о у . й и о вел ѣ ё л іо у н дчд
ВСАКО ЛѢЛО.
гл ти ц р ь ж е Іп д н г ирід ддр ы " с г и ел и ко іс л ю в о в й ю . й и р о тй во ѵ дд д д р ьі л ін о іы н р ё ц р ю 1
III. 2 1 , л и с т ъ 1 9 7 о б . Т р с ііА с т ы ін же члііи вд);оу но зс.или т г дкы ліедпелі«. то соу
р щ іг е ц р ю с в о і л ю і" .Ц д но ѵи до у ді|іе лй ^ о ц іе ш іі о у в й д ѣ т и л іо ю сй л о і в сд чю сд ,и о сй зсл іл й
сдтырѣ, тдцѣ же й, жены н оѵ нй. гиглнтепіь, то еоу волотовс, * сджеиг вгзвыше. ліншкли
нро д и зс л іл ю с в о ю гр е ч е ск о ѵ ю в с о і лд п р і'" к о л\иѣ' с л . п о сл о у ж іи п і л ій ѣ . й оучи но ѵ' т д с о в ѣ
члци, д бко й іі чедѣ. коркоднли, ^гоже исдікг звѣрь в о й т с а . лі|іе во нд что разгиѣвдеть
сл Ѵ го ю в т о р о го іілй т р е д го й ІІД К ІІ в о з в р о т іш д в о с в о ю зе л іл іо л д вб л сш і о у л іен д д е с е т е -
й, ііо с н й нд дрсво, то нее плдлкне.иь йзгорить. й ліетдголыидріи, т г * кочётг, нл неліже
р й іц ею т о г б с в ь и п е . т е в ѣ іі іс д " ц р т в о л іо е н д ^ о р б 'ю іі т н I с о п сѣ л ій кн іж н й кй с в о іл ій не
азн ть члкг. й тоу рдждетел и нднтерг, |гоже кбетию рѣздли кдліеиь, ідко вѣ сгздлг
л іо ж е ш і н сн й е д т іі л ю е ц р ти д д о й су о д д д и іі т в о ё и . д ц енд т н о ё г о ц р т в д не с т д н ё ' т б в ѣ
Ііололюнг стдд сты. й тоу рдждетел лешнисг, д‘ ркоу, лютый звѣрь. оурши вѣлии, чср н и й ,
н д р о н ю зл н еж е н е .із ѣ .« о ё го ц р т в д - т о в ѣ іс п й сд тй й н с іГ ч ю с г ,« о и Д з г е сл м і д о б вѣ д д
рекше .иѣдведи. ліерюл* вѣлын, $жс ё дрозг.
п дн д д и о ш г.ѣ д с ссл ій ц р ь . ,іц ь в ё е ,и й нд тр е.и д т ы с д ц ід м д ц р и . й іі іб с о - д п о в о р й ік а ё сл іі
III. 2 8 , л и с т ъ 2 0 0 о б . шврѣтоуо рѣкѴ Тѣні', іаже течеть йзг Черглндго .ѵорл в нѣс-
члное лѵбре, но нсдЛже \ '6 д а т і, вдлове велйци, дкы по водноліі,’ люрю. школіі вѣтрг по- 1 Ііъ 'Іулов. ато т'Ь вініводъ чіітаетсн: н ііріидпл,,', к *<сшм ілксіѵю, иншіи III, іішяць, ц ,0 ,
а км,іід Інцдскд <7 іілг,мсііі н паіисисіпі, іііи кі пс ііі^всдс іі< Клішдоні п Іс^ііл. пдкы п. ^ п ш а п
Ііъ рукоп. аконьцд. и 11П.л н іь нл ^дтоѵсиіс стршЗ г?чѵссішіі ь»чіѵ же аідніі іп срчіи. « ІН руцоп. ноиі.. • Знанъ
граішса ( ' ) надъ « порелаетъ дни точвп рукописіі. ‘ Чнт. і|'рю. " Липшее. * Чпт. і і|рь.
 4 .2 Г “ К і I ™ : г " Ч - / м дроугѵю
зл л веллін велнко ид „еж с д рлгы 1 к ал іе н * і четей ж сл іч ю га „д нёж е зр н тсл н кели члссіа
іо у т - л ю ’ „ е м ^ / ‘ С; Г 0 И ССТЬ ^ .НД й° « Д «А -
н.ш іе ц р тво Ідоѵ ж е прё іи л ій г . п рровѣди йци н р о в о з ш ш а ю т ь велілѵг гл со л іь {д ін г во -
« г «олотоаі і „ы-„ $ г ; . ; і ^ і т « у ил » ; * ™ « « * * «
з о ііи ё т ь се ё с т ь ц р ь црслѵг I г ь г д е л і * . ( 6 ) в в о » о п й б т ь сілою к р то ю д вж'йёю полио-
псл а лрбгш мо,,,,,^ члы. ёсть оѵ л,с„{ „ Г ДЙ" НЛ* Г ‘ СЬ ,( > л ( м л“ " "» * овіні
і|іию. г . в о з о п й б т ь оуліілны глдлі» гако ® зелілд ё сл ін со тво р и н ы й д в зсліаю пдкьѴ
» ; : .;.ѵ .і * » , с , * , ‘ Д . Г • :, 3 - Д " * ;■ ; г » -™ < « »
ііж е прёстдне гл тн ндкі в зелилю п онтн н д 1 Ф селе 2 к е глю іі к о во р е к о . а д во р г" о у совд
6ЛТ,„Ы е л Ы оударітсі ,м тысдшоѵ чдн» оЬ ед . 5 ? ' * У Т П сілкыга ЛІ,ІЕ
й ліѣ ю та к о (0 о р а і д о ве р а б\'атй во з л ѣ ёдй н оу ст р а н о у в нсж е с о у п о л ат ьі л и ю гіё і еіу е же
н п5д5 тссТ . „ ш с ш „рГпі , с Г 1 ю Г й Р 1 1 3“*Р И “ * « " * Р ^ * ‘ Р"
і.й ѣ ю оу совга лож н іц ю ® д р св а н егн сю ір ё. ілѵд дрсноу’ толѵоу' сЗ пролй на ш гн ѣ нс го р й ть
гисвлстса а полочітеа на дрсво нліі йноі чтб імо т ' Р" В<ЛМН' Ні что Рі з "
д нд во д ѣ не т о н е т ь д н е г н её т ь еі|іе о у н а йнага п олатд среврен д д п окры тд з а д т о . а
тос птнцн костй р Ь о у т ь с . і і Ѵ Г ^о с "! * ? НІ "« * “ " ‘ " СР
ізн оу тр н оукраш ен а драгй.ѵѵг калѵенё н четйдѵ* ж ем чю гЗ і в іікнлм і * раз.ѵнчнылѵй п н са -
н. «атіноцстн д с ,;» Д .Г н і н тп і ш і ?Ж -У " Н4І'0В,ЧЬ “ ■ * ™ * 5І
н йі вса чіоса ф ндчдла лійроу і д о с е г о дни д и й во рѣ в л ю | * * ліиогн рекй й ш зер а
" пріносіть ш'г„5 нкного | са «4 тоѵ жс ягоон ” КСг.. се'вдсть «ов* гнЦ « нл новон лііТь
істочн иц н лін о зи ш во ц іь р азлй ч н ы ' накй о у л і* ч,\чкы не л ісж Г * Ізреціи а во р о та оу сова
«.нсрнатость гюто жс „тшы тд выядеть одйнд' і вод* Л * ? ° Н* Г? І Т ь «
о.ѵѵѣю'' воАшага вер сіо ® к алісн і драгдго сднф ира дроугаа' верега с л о н о в ь ір " костен кровда ж е
лѵоего „ртвд тёть рлка Іди ёй ёдсліл Іжс іі«ст. - > - - ' СГЬ ИД П0 СРС''
вр д тг" лю н' злѵиёвн р озн . врдтд ж е л іее “ з л д т ы зрдгйлѵг" кдлѵеёлѵг" і с велнки жёчю голѵг" „д ннже
« й ф * . санЛир*. мнфиА». нзм и рілта" селоііікя" іс п Г ’ " ™ Н * * * * *“ * * Лрдгьі
исписднд всд чю сд і0 ддд.ид і д о се д н и . еціе ж е оу с о вд йліѣю лож н йц оу то го д р евд негн еіоц іего
і и Ш ёсть клліеньёліь драгйлі» ка«с„с - , ц " ' "1с™ АІ,га га (3> иіі™' гороуцій
е жс оу на п олдта н н а іі зд ѣ л а н н а ср свр ен д I п оровен а з л д т б а із н о у т р й о укр аш ен а драгй кд-
горіть * н Г . а ,о с„ землй т Г т Г н і « 1 1 '• Р я Г » * ~ ‘ « т й т ь 5кі шг,7ь
есть встГ швнднёліг н+,тоѵ же в н.инін м м Г злвнстлина члкд зансже іынм з сл л і ііолнл л е ё л іг і с^ чёлѵ ж слѵчю гб аки н во окраш ё зв а з д а л ѵ й (б ) а йнага п олатд оу нд з ѣ л а н й а 7 в чи сто
з л д т ѣ в неГ о сл іь ст о п о ч й ст а з л а т д т о с т о т а ж е сто п а т о г о по г саж сн і в ш йрйнб а в ы т а и
" Ні йно чіЁ лиуд но школс войде н мшоѵ а е і ' ° ВД иА°У НІ; “' * Л " " " Ж,,Б“ ЗЛІЙІ
б'сть оу нд Аіорс пссочно А,1 нікоаи не стл Г * Т° ° " Р СТІ" «проч* вга чіоег " ° л .5 с н .„саже. л Иі « ' ' « Л і Г п о р а го л іо у калѵенй сарліьікдко ул оу в н оц іГ св е т н " а в діТь аки
зл а сід ё т ь а в тои п о л Г оу на ш гп г не горй" ац іе лн ж е в нёё в н есо у ть т о в о р з о п о -
йтоле пондс в / й „ о з Л ѵ ь ,,Г 2 ; * * * ® Г ‘ в" Р * потінсть ино
га сн е то л ько т о 8 оу" іііги ь го р іть іже ід Г л іір о ’ ® д р ева гнеюціе’ 1" йліа же д р ев о у т о м о у
члка. никакіли проліьсло чл тѣлі* люрсиі ис 'в ѣ Г * ” « ^ .ПР°Л" ТЬ н" то ні" око,
васлелѵа т о л ір а взс вліігаю ті, в п аніко л о I з а г а ю т ь Іно т о к о ш гн ь гор іГ I т о г о лѵіра

лни ц е е с т ь гр ы н и в ы со к й н і ніскьѴ „сл3 * ,м „ і ч Г к о ѵ з б ѣ т й '

; ' л лй-сто-
" - ° ‘ рСКИСАИН°
взё ш н лю й дд полѵджоусд йно во л ѣ то ие стд р ею тсіі нн бчй к н е в о л а т ь . д ё с т ь оу
нд полдтд срсвренд велн нд с т о п і” зл д ты ё с т ь нд т ѣ " ст о п и " двд в !к д кдлісн к д р л іы к д -
'10 зелю невелйкл. „а ёдйно „релѵа р о с т о ѵ ш т с а «лѵлд / . * • - - . . Т ТСЧеП
выскочитн Т0 рл" чтовьі' с.і 2 , „• ? К>Т010 и то оузрѣ Д.1 ворзо коула а к і всл й к іа к ор ьч дгй . й т ѣ кдлѵенй в ноцій с в е т а т ь а в д ііь а'кн з.ѵато сй а ё т ь
т о і же „ о л а т е и івѣ ддю са а со лімоіб і и івѣ ю . Т ц рей. н Т. п о тр о д р о вг . в і. лѵітролйтовг і лѵ
е н п о в г . й р д н д к о н о в г . н іі п овц е ф кр й лн й кг'. й т . к н езе й . іі . королевг" д с т о оу
лѵена с т д в е т ь з цреи й з королей д п овдрн оу лѵою в ѣ д о ю т ь д вд црд й д в а коро а к о -
нош ноу ліою в е д о ю д ва ц ра і днд королд ,і лож нйцоу' о у с о в а й м ѣ іо з,ѵатоу в неіже Іспою
са .и г і иідрг" й л іѣ ю 11 о у с о в а йлѵѣю ® каліён д р а га го сан ф й р а то го дѣлд ч т о в ы лѵй ьы
ш чл в ы т і н т ѣ ч е р ви т о ч .і' н со к л „ „ т . . . Р» , Ш™ " с Л' 0 »УТІ'
плелѵенн н ел ін ого д ж ен оу йліѣю ноіп д в с і Г крдш е й ве.ѵмйё д о вр о ёё п ос.и о трітй а со во -
А* н с лѵоють |Г в о ю Ні‘ вер гоѵть и во ш п і* ш П і Г " " "•' " ° р т “ " 0ЛЙ " 3РСѴТЬ
КОЛН 110 НОНІОу ПОНДСЛ\Я И понгсоѵ' плг ' ' ‘ / 0Г0 ,ИСТИ Б0УА° ТЬ- Н Ж П60ВСІ
коуплаю са с нею п овож ы нд г о . ё с т ь жс срё” н аш с дворд с т о й ' со р о со п о в » “ ср евр а н ьі ( 7 )
позлоц іены а н в каж и о стоА п ѣ в к о в а н о порокоу' колець а оѵ к аж н ого кольц а ио сороу коней.
г Н ста-зн зѣллнд с о Г чй т Г, - І 7 н Г - ^ •" Й' * Т* " Р ^ ’
і на т ѣ у г к о н ? со ліною в ь іе з д а т ь в „оле „ а всак оу ' о у т ѣ ^ о у й з а ліой сто.ѵг с а д а т с а тѣж е
лю ^ н цри й корблй і кнзи ліногн I оп ро .и й тр о н о то вг" і ё Г н о в г " . а п ер ц оу о у м си д в ы ^ о Ч ь зд
и івѣ' і з д оуж йноу нд в с а д ііь по ч е ш р е т ел егн а саж ё и ц р ь іИ дн оуи л г грескы га зелѵлй п ож еш й "
іссн о зн д тй лю ё ц р тво й н дѣ йскоё н Ф п оустй поелд гр ё ск о го с велй кою ч е с т в ю I со аіно-
? * - г : , ' зл Г “ „ с . г н т н іт * е “ * г г з с й т г ***"**■
ПІ.ИН д дры ' ко н рю Л Іано уй лоу й п ото йны ' н о со не кыіпд ио йдѣйекой зелѵлй во у н а-
” ІКЛиЙ’ С° ЗЛНИ ^ - н " ° - сторсньі * * т і Г ' 1 П Й Й ш ем оу с в а д м й н ь.

1 Чпт. (ТАСНК. * Ч||Т і і|„т ..•> , _

Ч Іири до къ п ер е п у тан ъ , е л ѣ д у е т ъ ч и т а т ь : к/,сплю илккі ноптіі мд. посітлнѴ: жс гдтн. *Ч ц т.
' «• ... ......... ІТИТК , ю і’ і й п ^ Ь„ т . 1 Ч " ' П,р1- ‘ » '■ ’ Ч «т. * й .
«си м . 3 Ч нт. .« (д т ііш і. _• Чпт. иожс. > Чит. і н ію . < Чит. нииіі. ’ Ч н т . ^шдпкд. < Ч п т. -.1,
* Ч ііт. иТро. " Ч нт. ііспісюірс. " Л и ііш е е . м Ч ит. стм іокь. ,а Ч п т. сш ап . 11 Ч ит. ііожсиін.
Ц, 0 « . ||„. II. М А 0 .1 . ,0
 III.
ІІо сп и ску Б ѣ лгр ад ской Н ароднов В ибліотоки № 8 2 1 , л . 2 5 6 — 2 5 9 .
С ло во Іш лнім попа во црю «ѵ Л Ііи (о)и л оаи ’ ).
( 5 в ж к й зво л сн іс та к о в а з ь гр-кш ныи п льть сс.ми з с « л ѣ и ж (н )гіс д іо с вссгдарио с .
то го р а " н а з ь грѣ ш и ы (и ) сцГснникь Йоа нс вѣ » т Г , ч т о таортГ в ь ж и в о т л л о с , н нс п о -
л\ѣн,ѵ. с а м р т и , н д гак(о) в с с ім р т н о м ^ вити в * в ѣ к и . н л а д ь нс (о у ).ч и р аю , гёко и огсѣкии
ч л к ь . в вж и во тѣ .и (» ) нс вн д -ь, ціо т в о р ѣ ' . + н с с м ь л о о вѣ д д п о, а по ш вѣ д ѣ кь вір Ѵ
ц р ю , д посрѣ ио к а л іі(гер ь). в ь л ѣ н о сін м о си са тво р й с с в ѣ полдт(1?), вл нсйж с а з г ж и -
всш с д о ссл ѣ . н з с е « ( ) ко з л а т о . н з с | к д м сн іс д р д го с. н з е | тр и ста ст л ь п о в ь з « -
ти)[ь н ім нй с.тГ іГі сто л н з -и т и и с к а м сн іс в с з ц ѣ н н н , и н а ттГ столп ѣ” с ѣ д л в і сііко п и .
и сл ^ ж и (ть ) м и в і ц р твіс с ііо в е , поиеж с м о с ц р т в л с * о в л з ы к л . сд д и т н м и в і црн
вслиц и. ввси ти сл& кй я о е м Ѵ п о п о вств (Ѵ ). й й м і ц р к в л нд в о з д & ѣ с ь т в о р с н л , й р д и
вѣ тр ш н а в сѣ * стр а и и . н т а _ ц р к в д п р о( )с д и т с л в ь с ѣ , ціо е иа д в о р ѣ , гако стеклѣнніи
с.ѵі. ц р тво м о е дрьж й д в ѣ И ендіи. ймд на м о ё д в о р ' ш воц ііс вл сѣ к о е . ск' жс м и три
(д р )* в с с а , ц ьвтец іс ? в г го д и н ѣ . сіа т в о р е т ь (вг)сѣ ки ,?,' плоди. л нд вр ь н стол” в і кл-
м ен и ( ) саф и рл, сж е м н со ѣ т н д ііі, и н о . й м а ь три р ск ы , б * с н стсч е ® ср ц а з е м л с.
іід н н л н зн о си ть в я годино г м о ни сти в х с ѣ к и л ' (и ) нл т о и р ѣ ц ѣ с * лю діе в е згл л н и , шчн
ем Ѵ с,ѵ, в » г р д д ё , р д ц ѣ й с л и істр и , гако с р ь , н о з ѣ ( ) І с д к о з іа , в то р а р ѣ к а йзносй
к а м е н ь ин ж еоугь и м а р га р и т * вѣ л и . на тои р ц ѣ с л л ю д іс, й м а глави к о зіа н р о зн . н з н о -
с н ть з л а т о й к л м ен і? д р а го с. н па тои рц ѣ с ,?, лю ‘ , главн см Ѵ с.т> д л ьзи н девсли г лакти ,
а на гл а вѣ и м а п о в і р о г о в ь , оу коем У ж о рог1>’ н о (с )д и н о м І о к о у . н м о с ц р т в ѣ § едино
ц р тво , сж с глетсл^ у б гл л вц и , іі тн лю діс д ст ь подрѴ лю діе. и м еж о н м а е м о р е , тл (н )е
м о гл . п р^одити 6Д« к а д р ?. н м а гра1* ’, вр ат а не и м а . и ^одй н а и р ол ѣ тіб ііо гр а о , та
г.ладалть на ж снн с в о л , а ш ни п огл(л)данІе д ѣ ц а р а ж а е т ь . д а аі|іе р о " с т л м ,і(с к н ) п о, а
шни м с т а ё т ь с г о в а н ь и з г р а д а , а(ц іс) ли ро д н т с л д ііц л , а шнн у р а н л . й й м а к о с( )
к лакти д л ь з и , а ііі висоцн а н д еве л (и ), о у ста и м а т ь оу г р д д ё , оуш и й д л ьзн і л а т ь ,
(а ) н о з ѣ е м І с,т, д еве л и , гако в ь ч в а . й н м а п (т и )ц л , йже го во р е ть чл чьскы л з ы к и . оу м о (с)
ц р твѣ с,у. л я в о в с н асп нд и . и с # п т и ц (ы ), в г з и м а с т ь плоугъ н н оловс н н есе т ь д ѣ (т е )
с в о й . оу м о ё ц р т в ѣ сіт. т р ь с т и е , иже й с коренс с г о т е ч ё м с , а ® ли ствіа е г о т (е ч ё ) с а -
Х 'Р Ь « а ч а н ш с гако и л\еда. оу м о с ц р т (в ѣ ) ё р ѣ к а , сж с з о в с т с л Р л у о м а н а , На нси сѴ
л(ю ди ) н азн л\.ѵ.жс н ж сн и , й н а д а с ть сд н но др’ в о п р ѣ ' р ѣ к а т а , п р и ^ о д ѣ т ь іііни м .г.ж ьс
кл жина н п р ѣ в и в а ст ь з а едно з д ііи , та п а(ки ) п р н у о д л н а сво.ѵ, с т р а н а , понсж е дрѣно
д к и ж с т с л го р ѣ . д а ац іс й ст а н е т ь м ( * ) с к и по м е ж о у ж ен ам и , а ц)ни б г о о в и е т ь . й ина
м и о га с,ѵ, в * м о ё ц р т в ѣ , ( 2 5 8 ) ё (ж с) ие мог.ѵ, п ринсати. й т а в г с ѣ м н ѣ слѴжй покла-
" ѣ ё л н с л . й т и , ц рю кіі Л Іаноилс, н п рі(и )дс й п о кл о н й сл , й да т н ср е в р о и з л а т о . йма
клмеиіе й да тевѣ ^ д р а го с, еж е т в о е м ^ цртвоѵ на потрѣи.ѵ,. прінде и п окл он и м и сл и нижі,
м о е ц р т в о , вт, нёж е а з ь жнв.ѵ, и нлада.ѵ,.
•1 ІІо ст м л е и н о е и ъ свобки п р и н а а л еж н гь ЛІ. I I. С ііе р а и ск о н у.
© в е т ь ц р ѣ к ѵ Л іа н о и л а к л п оп Ѵ І ш а и Х .
Р ? ц р ь кн іИ ан он ль. попе Іш а н е , с а м с л се п о з и а ва ёш е , ціо есн х в а л н ш л кам ен іем ь
ве зц ѣ н н й и м а р га р н тіі вѣ л й . ст в о р и ш е сл в е с ім р т е н г , а в е сгл ір ь т е е «ди іі ь , а т ы оѵм рсш и,
іако в г с ѣ к н чД ки. д а ч т о м и с л р а л и ш и з л а т о й ср е в р ій . а т и , попе Іш н е , ч е м с л вн
^ в а л и , т о і оу л « н е . п оп ов® ж е 6 )(р а н и ти сл кн нгам и чти и м и й м оі|ісм н с т и м и . ты
уаалиш ,?, з л а т ш , а з ь ^ в а л л в г с ѣ м и с т и м н , колн ко аггл и й колико м н и к ь , йлн с т л ь , йли
п р п ви ы , йли в г с ѣ " стн м оціи оу м ен е с л . и с т ѣ м н л ѣ п о )(в а л и т е сл . а тй ^валиш лі
зл а тш й ср е вр ш . н л пріиде н п о к л о н й сл , й д а тн м о ц ін с т ы , колико ти в,ѵ,дё н а п о т р (ѣ в л ).
тй и м аш н д в ѣ Й сн д іе , а з ь йм л ё л н н * , а м е н е слѴжн в і ц р тв іа р азличн н м и л з и (ц и ).
Ф р ь ц и м и с і з а стеклеин ч а ш е , а в * г р ё ( ) н о се т ь м і , а Т а т а р е з а стр л и , К ом ан е з а
к о п іе, а < іаси з л а т ш , Ч с ^ о в е з а сл о в о , а РѴ’(си ?) з а в л ю д а , К льгоре з а во л о ве, а Власн
з а ш ( ) . С вр вл е да м н \ ар т н в о д л , а Т К рц н з а к о н (и ), С т ар ц и н н з а иеро, а Гр ь ц и за
п о ст а в ь п и( )т н ѣ н ь , К е сл р м е н е з а г р а , /ір м л н н з а к ( )и л л , С ір іа н с л о в с ц ь , Й всри -исне
с 5 в г д (в о )р ѣ волѣри . а оу м е н е а д а м о в о р а и . й д о с т (а ) в а е т ь на в г с ѣ к о в р е м л ва сѣ к о
ово ц ііе. ( а ) оу м сн е е цркн всн ец ь с т е м а , гаже м н « Дана ® в а ц р т в о в а т и м и на з е м л е .
й в г ц р твѣ м о ё ^оди %с с * аГ.л ы . сво и м и й р а с п с т с л н в г с к р е . оу м е н е е к р т ь , 'і м еис
І к б п іе, оу м ен е г в б з д іе , оу м е н е 6 т р ь с т ь и гл в.ѵ ,, оу м е н с е т р ь н о в ь в ѣ н ец ь. а ннкй
с л )(валй , т ь к м о ва вл агод ар ѣ й вст, с т ы м о ц іи . + а т й , попе Іш н е , і|іо м н се ^вали
з л а т о . н і, л ѣ п о у ва л и т и с л попоу з л а т ш , н » сл л ж ва м н с т и .ѵ н . д а аціе дондсш и н покло-
н иіи нм й, д а ти м ощ и м н о , колнко в.т.дс д осй твое,ѵ," с т и н е . а ц р т ва м о е го в г н ь ц ь в г п о-
сльи іе в (5 м л пріндё а р ^ а Г гл ь , й в г з м е т ь ё г о , й ф н е с е т ь н а н в о , н п ^ да е г о в г рьц ѣ
вж іа н Га н іііго ?ѵ \ а . т ы ёси по Іш н ь , а з г кѵ Д а н о н л г . п г^ сл а ва й др ьж ава
и г вѣ к н а м н н ь.
-г а а — ------
0 II 1і Ч А Т К А.
ІІа стр. 58, строі. 16 я 22 гіерху віі. „си»шподи“ доіжно читаті. „саѵшролв'1.