ГРАМАТИКА ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ

(таблиці)

Т1-1. Особові займенники

Наз. відм. Род. відм. Дав. відм. Знах. відм. Оруд. відм. Місц. відм.
“Я, ТИ…” “МЕНЕ, ТЕБЕ…” “МЕНІ, ТОБІ…” “МЕНЕ, ТЕБЕ…” “МНОЮ, на + “МЕНІ,
ТОБОЮ...” …”
mię,
ja my mnie nas mi, mnie nam nas mną nami mnie nas
mnie
cię,
ty wy cię, ciebie was ci, tobie wam was tobą wami tobie was
ciebie
on go, jego mu, jemu go, jego ich
oni ich nim nim
ono (niego) (niemu) im (nim) je (nie) (nich) nimi nich
(nich)
ona one jej (niej) jej (niej) ją (nią) je (nie) niej niej

Т1-2. Присвійні займенники

“МІЙ, ТВІЙ…” (ЧОЛ. “МІЙ, ТВІЙ…” (ВСІ РОДИ, ВСІ

Р., ОДНИНА) ЧИСЛА)
mój moje moja nasz -e -a
mój nasz moje,
moi -i -e
me
twój twoje twoja wasz -e -a
twój wasz twoje,
twoi -i -e
twe
jego, jej ich jego, jej ich

Т1-3. Відмінювання присвійних займенників

(на прикладі “мій, моє, моя; мої”)

Однина Множина
Ч.р. С.р. Ж.р. Ч.р. Ж.р. + С.р.
mój moje moja moi moje, me
 Род. mojego, mego mojego, mojej, mej moich, moich, mych
mego mych
Дав. mojemu, mojemu, mojej, mej moim, mym moim, mym
memu memu
Знах. mój, mojego, moje moją, mą moich, moje, me
mego mych
Оруд moim, mym moim, mym moją, mą moimi, moimi, mymi
. mymi
Місц. moim, mym moim, mym mojej, mej moich, moich, mych
mych

Т2-1. Дієвідміни

I II III
prac-owa-Ć mów-IĆ czyta-Ć
-uj-ę -uj-emy -ię -imy -m -my
-uj-esz -uj-ecie -isz -icie - sz -cie
-uj-e -uj-ą -i -ią - -ją

Т2-2. Дієслова бути, мати

być (бути)
майбутній теперішній минулий
biędę biędziemy jestem jesteśmy byłem (- býliśmy (-
łam) łyśmy)
biędziesz biędziecie jesteś jesteście byłeś (-łaś) býliście (-
łyście)
biędzie biędą jest są był (-ła,- ło) byli (-ły)

mieć (мати)
майбутній теперішній минулий
biędę mieć biędziemy mieć ma-m ma-my miałem (- mieliśmy
łam) (miałyśmy)
biędziesz mieć biędziecie mieć ma-sz ma-cie miałeś (- mieliście
łaś) (miałyście)
 biędzie mieć biędą mieć ma ma-ją miał (-ła,- mieli (miały)
ło)

або
biędę miał (-ła) biędziemy mieli
(miały)
biędziesz miał (- biędziecie mieli
ła) (miały)
biędzie miał (-ła,- biędą mieli
ło) (miały)

Фонетика

Т0-1. Абетка Т0-2.

Т0-3. Приголосні

ch, h [х] ń [нь]

с [ц] l [ль]
sz / cz [ш] / [ч] ł [w]
ś (si) / ć (ci) [шь] / [чь] ó [у]
ż, rz [ж] j [й]
ź [жь] y [и]
t/p + rz [тш/пш] ę [ен]
w [в] ą [он]

Т0-4. Голосні ą / ę

1 частково он / ен перед щільовими: s, z, sz, mąż, wąski, chcą / język, chcę

читається ś, ż, rz, ź, f, w, ch + в кінці
слова
 он / ен перед т, д: d, t, dz, c [ts], cz dokąd, gorący, mądry / zajęty, prędko,
[t∫] podręcznik
онь / ć, ci, dź, dzi sądzić / pięć
2 читається
ень
ом / ем b, p gołąb / zęby
оŋ / еŋ g, k okrągly / mąka, błękitny
3 не читається о/е ł, l zginął / zginęła

Т2-3. Минулий час

I II III
pracowa-Ć mów-IĆ czyta-Ć

-łem (-łam) -liśmy (-łyśmy)

-łeś (-łaś) -liście (-łyście)
-ł (-ła,-ło) -li (-ły)

Т2-4. Майбутній час

I II III
pracowa-Ć mów-IĆ czyta-Ć
być + INF
або
być + 3 особа мин. часу

Т3-1. Відмінювання Т3-2. Відмінювання прикметників

іменників
Однина Однина
Ч.р. С.р. Ж.р. Ч.р. С.р. Ж.р.
sklep| drzew|o ścian|a now|y now |e now |a
Род. -u -a -y Род. -ego -ego -ej
Дав. -owi -u -ie Дав. -emu -emu -ej
Знах. - -o -ę Знах. -y, - -e -ą
 ego
Оруд -em -em -ą Оруд -ym -ym -ą
. .
Місц. -ie -ie -ie Місц. -ym -ym -ej

Множина Множина
Ч.р. С.р. Ж.р. Ч.р. Ж.р. + С.р.
sklep|y drzew|a ścian|y now|i now |e
Род. -ów - - Род. -ych -ych
Дав. -om -om -om Дав. -ym -ym
Знах. -y -a -y Знах. -ych -e
Оруд -ami -ami -ami Оруд -ymi -ymi
. .
Місц. -ach -ach -ach Місц. -ych -ych

Liczba poedyncza (однина)

osoba Rodzaj: Rodzaj żeński Rodzaj nijaki

męskoosobowy

męskożywotny

męskonieżywotny
1 mówiłbym mówiłabym -
2 mówiłbyś mówiłabyś -
3 mówilby mówiłaby mówiłoby

Liczba mnoga (множина)

osoba Rodzaj męskoosobowy Pozostałe rodzaje

1 mówilibyśmy mówiłybyśmy
2 mówilibyście mówiłybyście
3 mówiliby mówiłyby
 Короткі відомості про польську мову
Полонізми – вислови, граматичні конструкції, що увійшли до інших мов з польської мови.
Писемні пам’ятки української мови фіксують такі полонізми: війт, власний, гроші, злочинець, мешкати, млин, ковадло,
кишеня, тлумачити, смутний, пильнувати.

Польська мова є національною мовою поляків і державною мовою Польщі. Столиця Польщі – Варшава. Польською мовою
спілкується практично все населення країни, що, враховуючи діаспору, становить понад 42,7 млн. чоловік.

Як мова повсякденного спілкування польська мова використовується й за межами ПНР у середовищі вихідців із Польщі та
їхніх нащадків. Найчисленніше польськомовне населення мешкає у США, Латинській Америці, Австралії, Франції, Англії. За
переписом 1979 р. в Україні, Білорусії, Литві мешкає 1151 тис. осіб польського походження. Біля третини з них вважає
польську мову рідною мовою.

Перші відомості про польську мову і польський народ сягають IX століття. Найдавніші хроніки називають племена, що
утворили польський народ, - висляни, любушани, слензани, дзядошани, мазовшани та ін. Одному з племен – полянам -
поляки зобовўязані своїм етнічним найменуванням. Уперше це найменування з’являється наприкінці Х - початку XI сторіччя
в латинському житії, де польський князь Болеслав Хробрий іменується dux Palaniorum, тобто керманичем полян.

Після прийняття в 966 р. християнства і християнського обряду за римсько-католицьким писемною мовою польських земель
стає латинська, мова релігії, адміністрації, судочинства, школи, культури. За час тісного обўєднання Польщі з Великим
князівством Литовським (ХVІ ст.) країна стала однією з найбільших держав Середньої та Східної Європи, що вплинуло на
швидке розповсюдження польської мови в українських, білоруських, литовських землях.

Умови функціонування польської літературної мови різко змінилися, коли в результаті поділів 1772-1795 рр. Польща
втратила державну і політичну незалежність, а між окремими польськими територіями утворилися державні кордони країн-
учасниць поділів Австрії, Пруссії, Росії. Відродження мови почалось після 1918 р.

У схожих умовах боротьби за незалежність першочерговими як для поляків, так і для українців були питання збереження
фольклору, розвитку національних мов, етнографії, історії, мистецтва. Це сприяло зародженню ідей слов’янської єдності, які
набули актуальності у 30-70-х роках.

В історії польської мови виділяється декілька етапів: дописьмовий період, давньопольський період (XIIІ - XV ст.),
середньопольський період (XVI ст. - сер. XVIII ст.), новопольський період (з другої половини ХVIIІ ст.). У XII ст.
зўявляються перші записи польською мовою у вигляді вставлених у латинські тексти окремих польських слів чи фраз. Перша
письмова пам’ятка польської писемності - Свентокшиські проповіді, записані на пергаментних листах у XIІІ ст., польський
гімн “Богуродзица” (”Богородиця”), а також апокрифи і житія святих. Першим частковим описом польської фонетичної
системи вважається написаний у 1440 р. “Орфографічний трактат” Якуба Паркоша. Перша ж книга польською мовою
(збірник молитов за назвою “Рай духовний”) була видана у Кракові в 1513 р.

Розвиток польської мови XVI - середини XVIII ст. характеризується витісненням латинської мови з більшості сфер
громадського життя. Завдяки творам письменників Яна Кохановського, Миколая Рея, Лукаша Гурницького, Мартіна
Бєльського, Петра Скарги, численних перекладачів, істориків-хроністів, публіцистів XVI ст. увійшло в історію польської
писемності як “золоте сторіччя” польської літератури.

Після періоду деякого застою в епоху Просвітництва (середина XVIII ст.) починається новий етап підйому і стилістичного
збагачення польської літературної мови: формується сучасна фонологічна і граматична система польської мови:
встановлюється фіксований наголос, визначається склад фонем, набір граматичних категорій і форм, закономірності
словозмін. З’являються “Латинсько-польський лексикон” Яна Мончинського (1564 р.), “Граматика для народних шкіл”
Онуфрія Копчинського (видання 1778-1753 рр.).

Лексичне багатство, стилістична гнучкість і розмаїтість виразних засобів у творах видатних польських письменників XIX-XX
ст. А.Міцкевича і Ю.Словацького, Б.Пруса і Е.Ожешко, Г.Сенкевича, М.Конопницької, Вл.Реймонта, у наукових трактатах і
політичній пресі перетворює польську мову в одну з високорозвинених літературних мов слов’янства.

Шанувальникам і дослідникам рідного слова корисно познайомитися з виданими різними мовами світу повістями Януша
Корчака “Коли я знову стану маленьким”, “Слава”, “Банкрутство малого Джека”, “Кайтусь-чарівник”,”Літо в селі”,
“Щоденником”, педагогічними трактатами й педагогічно-публіцистичними нарисами “Як любити дітей”, “Право дитини на
пошану”, фейлетонами. Повісті-казки “Король Матіаш перший” та “Король Матіаш на безлюдному острові” популярні і в
дітей, і дорослих. Фахівці ставлять на одну сходинку із творами класиків світової дитячої літератури Дж.Свіфтом,
Л.Керроллом, А.Ліндгрен.

Особливості польської графіки, орфографії, фонетики

Польський алфавіт має такі знаки:

AАBCСDЕЕFGHIJKLMNNOPRSSTUWVZZ
Приклади слів:
В а j е с z п у казковий, чудовий
b а г dz о дуже
b і е 1 і z п а білина, білизна
С hec бажання
Gdym коли я
glaz кам’яна брила
j е s і о п ясен

Польський правопис є, в основному, морфонологічним, у багатьох випадках використовується також традиційно-історичний

принцип.
Польська фонетична система характеризується такими основними рисами:
- постійний наголос, фіксований на передостанньому складі (Як виняток, наголос може падати на третій або навіть на
четвертий склад від кінця: fonetvka [fo’netyka] “фонетика”, gramatyka [gra’matyka] “граматика”, uniwersytet [un’i’versytet]
“університет”, czterysta [’cterysta] “чотириста”);
- наявність носових голосних a, e: mieso - м’ясо, jezyk - язик, dab – дуб;
- звук w вимовляється як u нескладовий;
- звуки dz, c, dz, cz, sz завжди тверді: dziewcze – дівчина, czesc – честь.

У польській мові збережено оригінальне написання іншомовних власних імен і географічних назв, напр.:
Charle de Gaulle (Шарль де Голль), Schiller (Шиллер), Manchester (Манчестер).
Польській мові характерне:
-збереження звукосполучень */dl/, */tl/. Пор. пол. szydlo, укр. сало, слвц. sadlo, рос. шило, radlo;
- відсутність змін звукосполучень */gv/, */kv/на cv, zv перед /е /, /і/: пол.gwiazda, kwiat, рос. звезда;
- зміна пом’якшеної фонеми /х/перед новими /е/, /і/ на /s/: пол.swasze, чес.strese, укр.свасі;
- відсутність вставних звуків після губних /в /, /р /, /v/, /m/ при сполученні з j: ziemia, kapia, lubie.
Серед морфологічних особливостей слід відзначити:
-наявність енклітичних форм особових і присвійних займенників: znam go - “знаю його”;
-утворення форм минулого часу на l з особовими показниками: bуlеm “я був”, bуlеs “ти був”.

Особливості морфології
1) вживання особових показників у 1-й і 2-й особах однини й множини минулого часу — рухомі закінчення -em (-m), -eś (-ś),
-ście: miałem «я мав», miałeś «ти мав», але miał «він мав»; spałeś dobrze або dobrześ spał «(ти) добре спав»;
2) закінчення -my в 1-й особі множини дієслів теперішнього часу: czytamy «читаємо», robimy «робимо»;
3) вживання дієслівної зв’язки być «бути» у теперішньому часі;
4) утворення складеної форми майбутнього часу дієслів за допомогою зв’язки być «бути» у сполученні не тільки з
інфінітивом, але і з формами активних дієприкметників минулого часу на ł: będę pisać, będę pisał(a);
5) вживання особових закінчень дієслів при творені форм умовного способу:
czytał(a)bym «я читав би (читала б)», czytał(a)byś «ти читав би (читала б)», czytałi(ły)byśmy «ми читали б», czytałi(ły)byście
«ви читали б».

Особливості фонетики
1) наявність носових голосних ą; ę (dąb «дуб», sąd «суд», pięć «п’ять», mięso «м’ясо»);
2) постійний наголос на передостанньому складі;
3) заміна властивих українській та іншим слов’янським мовам м’яких або твердих приголосних t, d, r на ć, dź, rz («ж»): ciasto,
dzień, rzeka «річка»;
4) чергування е перед передньоязиковими твердими приголосними, залежно від походження, з а чи о: wierzyć «вірити» -
wiara «віра», nieść «нести» — niosę «несу»;
5) чергування сполучення -er- після м’яких перед передньоязиковими твердими приголосними з -аr-: twierdzić «твердити» -
twardy «твердий»;
6) чергування перед кінцевими дзвінкими приголосними ó («у») з о, ą з ę: bób «біб» — bobu «бобу», błąd «помилка» — błędu
«помилки».

Пасивні форми в українській та польській мовах

Граматична категорія стану, як і категорія виду, охоплює всі без винятку дієслівні форми, тобто належить до
загальнодієслівних. Проте вона властива не всім дієсловам, а лише перехідним та їх відповідникам з нейтральною
перехідністю.
Категорія стану виражає взаємне відношення суб’єкта (виконавця) дії та об’єкта (предмет), на який спрямована ця дія.
Метою цієї роботи є порівняння функціонування категорії стану, зокрема пасивних форм, у сучасних літературних
українській та польській мовах.
В обох мовах вирізняємо корелятивне зіставлення активного й пасивного стану. Їхня основна структура у польській та
українській мовах збігається. В активних конструкціях логічний суб’єкт (діяч) одночасно виконує роль граматичного
підмета, а об’єкт дії – прямого додатка (Студент пише роботу – Uczeń czyta ksіążkę). Після їх перетворення в пасивну форму
об’єкт дії переходить у підмет, а суб’єкт дії виражається додатком ( Робота пишеться студентом – Książka jest czytana przez
ucznia).
У польській мові вирізняють ще зворотний стан [3, 81] (strona zwrotna), для якого характерна морфема -ся (напр.myć się,
czesać się). Однак конструкції з цією морфемою вважаються багатозначними й тільки деяким з них дійсно властиве
“зворотне” значення ( тобто єдність виконавця й об’єкта). Тому в багатьох польських опрацюваннях граматичною вважається
лише опозиція активний – пасивний стан.
В обох мовах існують дієслова, що перебувають поза категорією стану. Це дієслова з первинною неперехідністю, в яких
умови для нейтралізації перехідності не існують ( іти – iść, лежати – leżeć, стояти – stać, бігти – biec, сміятися – śmiać się).
Про пасивні форми говоримо тоді, коли вони мають здатність перетворюватись в активну конструкцію: дерево зламане
вітром – вітер зламав дерево;drzewo złamane przez wiatr – wiatr złamał drzewo. В українській мові, як і в польській, існують
повні та неповні пасивні конструкції. Перші з них складаються з трьох компонентів (пасивного дієслова, іменника – об’єкта
дії, іменника – виконавця дії), напр.: книга читалася студентом – książka została przeczytana przez studenta. В неповних
конструкціях виконавець дії вже не згадується: книга читалася – książka została przeczytana. Повні конструкції відповідають
особовим активним конструкціям, неповні – неозначено-особовим або безособовим.
Однак, як бачимо, в українській мові у пасивних конструкціях реальний діяч виражений іменником у формі орудного
відмінка, у польській – знахідним з прийменником przez.
В українській мові взаємодіють три форми пасивного стану: 1) форми утворені за допомогою постфікса -ся від дієслів
недоконаного виду; 2) пасивні дієприкметники, утворені від дієслів дійсного способу доконаного і недоконаного виду; 3)
віддієприкметникові предикативні форми на -но, -то [7,416].
У польській мові пасивний стан утворюється, в основному, аналітичним способом за допомогою пасивного дієприкметника
на n-(y), -on(y), -t(y) та особової форми допоміжного дієслова być або zostać, напр.: był znaleziony, został wzięty.
Слід зазначити, що в українській мові не кожен додаток у пасивній конструкції, який має форму орудного відмінка, є
фактичним виконавцем дії. Це означає, що після трансформації такого речення в активне, він не переходить у підмет: сік
випитий дитиною – дитина випила сік й лист написаний ручкою – листа написали ручкою. У другому реченні додаток
залишається незмінним, він є тільки знаряддям дії.
В українській мові, у порівнянні з польською, значно частіше використовуються форми пасивного стану, утворені
постфіксом -ся: дім будується робітниками, земля покрилася снігом, питання обговорювалося зібраними. У вищенаведених
прикладах конструкції з пасивним дієсловом вживаються в предикативній функції. Для перетворення такої конструкції в
атрибутивну служить сполучник підрядності: дім, який (що, котрий) будується.
У польській мові конструкції з -ся можуть виконувати функцію пасивних конструкцій: szkoła się buduje, obraz się maluje,
powieść się pisze. Всі вони відповідають неозначено-особовим активним конструкціям. Назва діяча в них можлива лише
теоретично.
Для вираження пасиву використовується в обох аналізованих мовах пасивний дієприкметник. Пасивні конструкції з
дієприкметником мають також ознаки трьох часів: минулого, теперішнього й майбутнього. Проте в українській мові
допоміжне дієслово бути не вживається в теперішніх пасивних конструкціях: він був зосереджений, він зосереджений, він
буде зосереджений. У польській мові в усіх часових формах допоміжне дієслово być або zostać вживається обов’язково:
meble zostały przeniesione, meble są przenoszone, meble będą przeniesione. Конструкції з пасивним дієприкметником можуть
виконувати атрибутивну функцію. Коли теперішні конструкції входять в предикативну конструкцію, то не потребують для
цього сполучників: твір, написаний мною, лежить на столі – utwór, napisany przeze mnie, leży na stole. Навпаки буває з
пасивними реченнями з дієприкметником у формі минулого та майбутнього часів. Вони трансформуються у предикативні
конструкції завдяки сполучникам: твір, який був написаний мною, лежить на столі – utwór, który został napisany przeze mnie,
leży na stole.
Варто нагадати думку польського мовознавця З.Салоні, для якого змінювані за відмінками дієприкметники не належать до
дієслівних форм. Він вважає, що вони є прикметниками і тому не зачислює категорії стану у склад граматичних категорій
дієслова [5,92].
Способом вираження безособових пасивних форм є предикативні утворення на -но, -то. Вони походять від пасивних
дієприкметників. У таких конструкціях завжди вживаються такі ж дві складові частини: віддієприкметникова на -но, -то та
іменник у знахідному відмінку. Вони відповідають неозначено-особовим активним конструкціям: співано пісню – співали
пісню, умили підлогу – умито підлогу. Виступають, поєднуючись із формами дієслова бути, у минулому (було переказано) та
майбутньому (буде переказано) часах. Форми на -но, -то частіше вживаються в українській, ніж у польській мові. Їх
використання збігається, зокрема, у двох ситуаціях. По-перше, вони вживаються в складнопідрядних реченнях (зі
сполучниками щоб, аби), в яких головне становить безособова форма на -но, -то, утворена від дієслів мовлення: сказано
йому, щоб… - powiedziano mu, żeby… По-друге, використовуються, коли інформується про кількість чогось проданого,
виробленого тощо: продано 20 штук – sprzedano 20 sztuk.
Підсумовуючи, треба зазначити, що, в основному, структура категорії стану в обох аналізованих ними мовах збігається.
Проте в українській мові пасивні форми утворюються рівноправно трьома способами, а в польській найпоширенішим
способом є пасивні конструкції з дієприкметником та допоміжним дієсловом być або zostać.
Література

1. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. – К., 1993.
2. Kida J. Kategorie gramatyczne a nowoczesne koncepcje kształcenia językowego // Biuletyn Polskiego Towarzystwa
Językoznawczego, zeszyt LIV, 1998.
3. Nagórko A. Zarys gramatyki polskiej (ze slowotwórstwem). – Warszawa, 1998.
4. Русанівський В.М. Категорія стану (українсько-чеські паралелі) // Зіставне дослідження української, чеської та російської
мов. – К., 1987.
5. Saloni Z. Swidzinski М. Skladnia współczesnego języka polskiego. – Warszawa, 1985.
6. Сучасна українська літературна мова / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969.
7. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К., 1997.
 Существительные-1   Существительные-2  
       
  Дни недели   природа
poniedziałek понедельник przyroda, natura природа
wtorek вторник ziemia земля
środa среда słońce солнце
czwartek четверг księżyc луна
piątek пятница gwiazda звезда
sobota суббота planeta планета
niedziela воскресенье    
    pogoda погода
  Месяцы klimat климат
styczeń / luty / marzec январь / февраль / март mróz мороз
kwiecień / maj / czerwiec апрель / май / июнь upał жара
lipiec / sierpień / wrzesień июль / август / сентябрь śnieg снег
październik / listopad / grudzień октябрь / ноябрь / декабрь deść дождь
  времена года ulewa ливень
zima / lato зима / лето wiatr ветер
jesień / wiosna осень / весна lód лед
zimą, w zimie / latem, w lecie зимой / летом chmura туча
jesienią, na jesieni / wiosną, na осенью / весной mgła туман
wiosnie
    nawalnica гроза
  время grzmot гром
sekunda / minuta, chwila секунда / минута burza буря
godziena час błyskawica молния
niedziela неделя tęcza радуга
miesiąc / rok месяц / год    
wiek столетие góra гора
dzień / noc день / ночь rzeka река
rano / wieczór утро / вечер jezioro озеро
    bagno болото
  семья morze море
rodzina семья ocean океан
mężczyzna / kobieta, niewiasta мужчина / женщина dno / powierzchnia дно / поверхность
 Польський алфавіт

Польський алфавіт  складається з 32 літер:

 
 Тематичний список найнеобхідніших польських прикметників та числівників

Прилагательные     Числительные  
       
najlepszy наилучший   количественные порядковые
najgorszy наихудший 1 jeden pierwszy
największy наибольший 2 dwa drugi
najmniejszy наименьший 3 trzy trzeci
wyższy наивысший 4 cztery czwarty
najniższy наинизший 5 pięć piąty
    6 sześć szósty
duży, wielki / mały большой / маленький 7 siedem siódmy
długi / krótki длинный / короткий 8 osiem ósmy
wysoki / niski высокий / низкий 9 dziewięć dziewiąty
daleki / bliski далекий / близкий 10 dziesięć dziesiąty
nowy / stary новый / старый    
szybki / powolny быстрый /медленный 11 jedenaście jedenasty
gorący / zimny горячий / холодный 12 dwanaście dwunasty
ciepły / chłodny теплый /прохладный 13 trzynaście trzynasty
szeroki / wąski широкий / узкий 14 czternaście czternasty
silny / słaby сильный / слабый 15 piętnaście piętnasty
twardy, mocny / miękki твердый / мягкий 16 szesnaście szesnasty
glęboki / płytki глубокий / мелкий 17 siedemnaście siedemnasty
lekki / ciężki легкий / тяжелый 18 osiemnaście osiemnasty
prosty / krzywy прямой / кривой 19 dziewiętnaście dziewiętnasty
bogaty / biedny богатый / бедный 20 dwadzieścia dwudziesty
piękny, ładny красивый 21 dwadzieścia jeden dwudziesty pierwszy
dobry / zły хороший / плохой 22 dwadzieścia dwa dwudziesty drugi
dobry / zły, złośliwy добрый / злой    
pełny / pusty полный / пустой 30 trzydzieści trzydziesty
drogi / tani дорогой / дешёвый 40 czterdzieści czterdziesty
zdrawy / chory здоровый / больной 50 pięćdziesiąt pięćdziesiąty
głośny / cichy громкий / тихий 60 sześćdziesiąt sześćdziesiąty
ostry / tępy острый / тупой 70 siedemdziesiąt siedemdziesiąty
czysty / brudny чистый / грязный 80 osiemdziesiąt osiemdziesiąty
suchy / mokry сухой / мокрый 90 dziewięćdziesiąt dziewięćdziesiąty
radosny / smutny радостный / груст-й    
szczęsliwy счастливый 100 sto setny
gruby / cienki толстый / тонкий 200 dwieście dwóchsetny
szczupły худой 300 trzysta trzechsetny
mądry / głupi умный / глупый 400 czterysta czterechsetny
żywy / martwy живой / мертвый 500 pięćset pięćsetny
słodki / kwaśny сладкий / кислый 600 sześćset sześćsetny
pryszły / ubiegły будущий / прошлый 700 siedemset siedemsetny
wczesny / późny   800 osiemset osiemsetny
zmęczony усталый 900 dziewięćset dziewięćsetny
głodny голодный    
gięsty густий 1000 tysiąc tysięczny
wygodny удобный 106 milion milionny
smaczny вкусный      
dziwny удивительный
ciekawy интересный
ogólny общий
   
  Цвета
biały / czorny белый / черный
czerwony / brązowy красный / коричнев.
żółty / zielony желтый / зеленый
niebieski, błękitny / granatowy, modry голубой / синий
fioletowy / różowy фиолетовый / розовый
szary / pomarańczowy серый / оранжевый
jasny / ciemny светлый / тёмный
   

Тематичний список найнеобхідніших польських прийм., сполучників та ін.
Разные   Предлоги, Союзы  
       
  1. Место в w с z
tu, tutaj тут для dla без bez
tam там о o у, при przy, u
tu, tutaj сюда из z, od после po
tam туда на na перед przed
stamtąd оттуда под pod и i, a
stąd отсюда к do но ale, lecz
gdzieś где-то na prawo / na lewo направо / налево
nigdzie нигде z prawej (lewej) strony справа / слева
    w przód / w tył вперёд / назад
  2. Время przed / za спереди / сзади
dziś сегодня nad / pod над / под
jutro завтра przez / dokoła, wokół через / вокруг
pojutrze послезавтра wewnątrz / zewnątrz внутри / снаружи
wczoraj вчера mędzy / wśród между / среди
przedwczoraj позавчера z / bez с / без
    koło возле
teraz, zaraz сейчас w górę, do góry / w dół вверх / вниз
potem потом w górze / na dole вверху / внизу
niekiedy, czasami иногда do / od, z к / от
dawno давно naprzeciw(ko) напротив
niedawno недавно    
kiedyś когда-то Вопросит. слова  
zawsze всегда    
nigdy никогда jak? / jaki, który? как? / какой, который?
co dzień ежедневно gdzie? / kiedy? где? / когда?
zwykle обычно dokąd? / skąd? куда? / откуда?
narzeszcie, wrzeszcie наконец czyj? / dlaczego? чей? / почему?
natychmiast тотчас, сразу ile? / jak?, w jaki sposób? сколько? / каким образом?
nagłe внезапно, вдруг jak długo? как долго?
znów снова, опять kto? / co? кто? / что?
w ciągu втечение kogo? / czego? кого? / чего?
już уже komu? / czemu? кому? / чему?
jeszcze еще kogo? / co? кого? / что?
od … do с . . . до kim? / czym? кем? / чем?
       
  3. Количество    
wszystki / wszystko все / всё наречия  
nikt никто    
nic ничто wiele, dużo / mało много / мало
każdy каждый dobrze / źle, niedobrze хорошо / плохо
którykolwiek, dowolny; wszelki любой szybko, prędko / powoli, wolno быстро / медленно
który который długo / wkrótce долго / скоро
żaden, nijaki никакой często / rzadko часто / редко
kilka несколько szczególnie, zwłaszcza особенно
obok кроме bardzo очень
oba, obydwa оба dość zbyt достаточно / слишком
razem вместе w ogóle / całkowicie в общем
ktoś кто-нибудь    
coś что-нибудь
ten / tamten этот / тот
   
  4. Разные
nie не
albo или
także, też, również также
tylko; dopiero (время) только
prawie почти
jeśli, jeżeli если
możliwe, może возможно
dlatego że, ponieważ, bo потому что
dlatego поэтому
jednak однако
że что (союз)
żeby, by чтобы
poza tym кроме того

ПОЛЬСКИЕ НАИБОЛЕЕ НЕОБХОДИМЫЕ ФРАЗЫ

Tak! Да!
Nie! Нет!
Dzień dobry! Добрый день!
Dobry wieczór! Добрый вечер!
Cześć! Привет!
Do widzenia! До свидания!
Na razie! Do widzenia! Пока!
Jak ma pan(i) na imię. (Jak się nazywasz?) Как Вас зовут? / Как Ваша фамилия?
Mam na imię… (Nazywam się…) Меня зовут...
Ile pan(i) ma lat? Сколько Вам лет?
Mam … lat. Мне ... лет.
To jest pan(i)… Это господин (госпожа)…
(Bardzo) dziękuję! (Большое) спасибо!
Proszę! Пожалуйста!
Przepraszam! Proszę mi wybaczyć! Извините!
Nic nie szkodzi! Ничего (страшного)!
Szkoda! Жаль.
Jak się masz? Как дела?
Dziękuję, dobrze. (Świętnie.) A ty? Спасибо, хорошо. А у Вас?
Rozumiem. Понимаю.
Nie rozumiem. Не понимаю.
Czy pan(i) mi rozumie? Вы меня понимаете?
Czy pan(i) mówi po polsku? Вы говорите по… ?
Mowię trochę (dość dobrze) po polsku. Я немного (достаточно хорошо)
говорю по…
Ile to kosztuje? Сколько это стоит?
Chciałemby / -łamby… Я хотел бы…
Bardzo mi przyjemnie poznać pana (panią)! Очень приятно (познакомиться)!
Skąd pan(i) przyjechał(a)? Где Вы живёте?
Jestem z… Я живу в… Я из….
Gdzie się znajduje sklep? Где находится магазин?
Sklep znajduje się na lewo. Магазин находится слева.

Підбірка польських фраз з підручника

(складність збільшується)

I
To jest moja koleżanka Wanda. Ona tu mieszka. To są jej rodzice.
Czy oni też tu mieszkają? — Nie, oni tu nie mieszkają.
Dzień dobry! Jak pani się nazywa? — Nazywam się Ola. — Bardzo mi
przyjemnie poznać panią.
To nie jest ich mieszkanie. Tu mieszka tylko Wanda i Irena.
Gdzie onі są teraz? — Wanda i Andrzej są w domu. Teraz oni odpoczywają.
Do widzenia! Proszę pozdrowić żonę. — Dziękuję!
Jak długo pan pracuje? — Bardzo krótko. Dopiero rok.
Co pani czyta? — Czytam polske czasopismo.
II
1 Це моя подружка Ванда. Вона тут мешкає. Це її батьки.
2 Чи вони теж тут мешкають? — Ні, вони тут не мешкають.
Доброго дня! Як Вас звати? — Мене звати Оля. — Дуже приємно з Вами
3
познайомитися.
4 Це не їх квартира. Тут мешкають тільки Ванда та Ірина.
5 Де вони зараз? — Ванда і Андрій вдома. Зараз вони відпочивають.
6 До побачення! Вітайте дружину. — Дякую!
7 Як довго Ви працюєте? — Дуже недовго. Всього рік.
8 Що Ви читаєте? — Читаю польський журнал.
 Пан теж цікавиться музикою? — Так, і навіть трохи граю.

Вимова і транскрипція

14 Черв. 2007 Вимова і транскрипція

При написании мы заменяем специальные польские символы на

комбинации латинской буквы и штриха или запятой. А в
транскрипции везде, где в польском тексте должна стоять запятая -
ставим точку с запятой.
 
                Таким образом, мы записываем:  
  - A,  - C’  - E,  - L’  - N’  - O’  - S’ 
Буквы зет и жэт у нас записываются одинаково:  ,  - Z’ . 
  1

Произношение

    Мы приводим здесь только основные правила, которые призваны

помочь незнающим польского начать разговаривать. На самом деле
польское произношение гораздо сложнее, и не слыша живой речи
научиться правильно выговаривать шипящие и носовые звуки -
невозможно.
 
    Гласные
    Гласный «А» всегда произносится как русское полударное А
    Гласный «О» всегда произносится как русское подударное О.
    Гласный «U» имеет двойное буквенное изображение: «U» - «O’»
и произносится как русское У.
    Гласный «Е» произносится как русское ударное Э.
Употребляемому в транскрипции русскому е соот-ветствует в
польском языке:
в начале слова — „ie". в середине слова — „ie". Гласный «I»
произносится как русское И.
    Гласный «I» в начале слова не меняет, в отличие от русского
языка, своего качества, т.е. не произ-носится как Ы после слов,
оканчивающихся на твёрдые согласные; в середине слова смягчает
предыдущий согласный.
    Гласный «Y» произносится всегда как русское Ы. , в
транскрипции после ж, ш, щ пишем И.
 
    Носовые гласные: «A,», «E,».
    В польском языке имеются носовые гласные. Этих звуков нет а
русском языке. Гласные «A,», «E,» (носовые) в транскрипции
обозначаются согласно с произношением, а именно: (носовые) 
        о", э"    перед g, k, ch, w, f, z, s, z’, s’
        он, эн  - перед d, t, dz, c, dz’, сz
        ом, эм - перед b, p
        онь, энь - перед dz, с’.
    Гласный «A,» звучит как среднее между «ОУ» и «ОН» («ЁУ» и
«ЁН») (при этом Н не читается, как в английских окончаниях -ing).
После мягких согласных читается как «ЁН» (с носовым «Н»), после
твёрдых - «ОН» (с носовым «Н». Сохраняет свой носовой характер
в конце слов.
    Гласный «E,» звучит как среднее между «ЭУ» и «ЭН» («ЕУ» и
«ЕН») (правила теже, что и для A,). В разговорной речи «E,» в
конце слов произносится как чистое Э.
 
    Согласные
    Согласные «В», «Р», «D», «T», «G», «К», «W», «F», «М», «N»
произносятся просто, как русские Б, П, Д, Т, Г, К, В, Ф, М, Н.
    Согласный «G» произносится всегда (также в окончании
родительного падежа прилагательных и местоимений) как Г (напр.
dobrego [добрэго], а не смягчается, как в русском [добрэво].
    Согласные «С», «Z», «S» перед гласными а a, e е,  o o’ u y и перед
согласными произносятся как русские Ц, З, С.
    Согласный «Н» = «СН», имеющий двоякое письменное
изображение, произносится всегда как русское Х.
    Согласный «L’» (L с апострофом) звучит как нечто среднее
между В и У (очень похоже на произношение английской W). Не
сочетается с гласным I.
    Согласный «L» соответствует русскому ЛЬ и не сочетается с
гласным Y. (Чистый звук Л в польском языке не встречается - либо
В-У, либо ЛЬ.)
    Согласный «Z’» (Z с точкой), «RZ» (ж), имеющий двоякое
письменное изображение, соответствует русскому Ж. Этот звук не
сочетается с I.
    Согласный «SZ» произносится как русское Ш и не сочетается с
гласным I.
    Согласный «DZ» (ДЗ) является звонким соответ-ствием
согласного «С» и произносится слитно.
    Согласный «СZ» (Ч) отличается от русского Ч тем, что этот звук
всегда твёрдый и не сочетается с I. Поэтому в транскрипции Ч
следует читать примерно так, как Ч в русском слове «лучше, а не
как в словах «часто, человек» и др. ( Для русского языка довольно
трудно представить, как «Ч» может быть твёрдым. )
    Согласный «DZ’» (Z с точкой), в транскрипции ДЖ, является
звонким соответствием согласного «CZ», произно-сится слитно и
не сочетается с I.
    В польском языке часто встречается сочетание согласного «SZ» -
с согласным «CZ»-«SZCZ» в транскрипции Щ. Они не сливаются в
один звук и произносятся твердо (напр. Deszcz - [дэщч]). Сочетание
«Z’DZ’» (обе Z с точкой) является звонким соответствием
сочетания «SZCZ».     Звук «J» соответствует русскому Й.
    В транскрипции после гласных пишем И, а в начале слова, как и
в русском языке е, ё, ю, я. В транскрипции слов, таких, как, напр.,
racja, kolizja, komisja,
        „cja" обозначаем как цъя [рацъя]
        „zja" - зья [колизья]
        „sja" - сья [комисья].

    Мягкость согласных
    Согласные «В», «Р», «G», «К», «W», «F», «СН», «М» так же, как
и в русском языке, могут быть мягкими и твёрдыми. Эти согласные
могут быть мягкими только перед гласными. Они не могут быть
мягкими в конце слова или слога:
    Перед гласными A, O, E, U (O’) мягкость согласных обозначается
с помощью буквы «I», которая в этом случае является лишь знаком
мягкости согласного. Эти сочетания букв передаются в
транскрипции как: Е, Ё, Ю, Я
    Согласный «N’» (N с апострофом) произносится как русское НЬ
(dzien’ [джень]).
    Согласный «S’» (S с апострофом), в транскрипции щ, мягче (на
сколько возможно), чем русское Щ, почти как приблизительно так,
как первое СЧ в слове «счастье». Согласный «Z» (Z  с апострофом)
(ЗЬ) является звонким соответ-ствием согласного «S’».
    Согласный «С’» (C с апострофом) (ЧЬ) произносится немножко
мягче, чем русское ТЧЬ
(pisac [писач]).
    Этот согласный произносится примерно так, как русский
согласный Ч в словах «часто, человек» и др. 
    Согласный «DZ’» (Z с апострофом) является звонким соответ-
ствием согласного «С’» и произносится слитно. В польском языке
встречается сочетание соглас-ных «S’» и «C’» - «S’C’». В этом
сочетании оба согласные произносятся чётко и не сливаются. (На
самом деле - это самое лёгкое для произношения сочетание: ЩЧ
(czes’c’ - [чещч]).) Мягкость согласных в конце слов и перед
согласными обозначается в польском языке N’, S’, Z’, C’, DZ’, в
транскрипции пишем нь, щ, жь, ч, джь, а перед гласными для
смягчения в польском языке пишется i (ia, ie, io, iu), в транскрипции
я, е, ё, ю.
    В конце слов звонкие произносятся глухо.
 
Ударение  
    Это единственное, с чем у вас никогда не возникнет проблем -
впольском языке ударение всегда на предпоследнем слоге.
(Исключения составляют сложные возвратные глаголы, которых в
нашем разговорнике почти нет). 

Pan również interesuje się múzyką? — Tak, i nawet trochę gram.

Czy pani jest tu po raz pierwszy? — Tak. A pan? — Ja również. 2 Ви тут вперше? — Так, а Ви? — Я теж.
Nie umiem mówić po polsku. — Nie umiesz? A czytać? 3 Я не вмію розмовляти польською. — Не вмієш? А читати?
Włodek jest ekonomistą. Pisze teraz pracę kandydacką o stosunkach Влодек є економістом. Пише зараз кандидатську роботу про торгівельні стосунки
4
handlowych między Polską a Niemcami. між Польщею та Німеччиною.
Dopiero zaczynam się uczyć polskiego. Czasem pomaga mi Marek albo Tadek, Я тільки починаю вивчати польську. Іноді мені допомагає Марек або Тадек, але
5
ale dziś oni nie mogą. Nie mają czasu. сьогодні вони не можуть. Не мають часу.
A czym pan jest z zawodu? Lekarzem? Nauczycielem? — Nie, jestem А хто Ви за фахом? Лікарем? Вчителем? — Ні, я журналіст.
6
dziennikarzem.
Jesteśmy więc kolegami, ja również jestem dziennikarką. 7 Значить, ми колеги: я теж журналістка.
Nie ma sensu dłużej na niego czekać, ja już idę. — Już idziesz? Nie Немає сенсу довше на нього чекати, я вже іду. — Вже ідеш? Не почекаєш?
8
zaczekasz? Porozmawiamy jeszcze. — O czym? Порозмовляємо ще. — Про що?

III
Co robisz? — Jestem zajęta i dziś nie mogę z wami pójść. — Jesteś zajęta? Що ти робиш? — Я зайнята і сьогодні не можу з вами піти. — Ти зайнята? Але ж
1
Przecież ani ty, ani Irena dzisiaj nie pracujecie. ані ти, ані Ірина сьогодні не працюєте.
Nie, adresu Wandy nie mam, ale możesz zadzwonić. Ona chyba ma telefon. — Ні, Вандової адреси не маю, але ти можеш подзвонити. У неї, напевно, є
Zdaje się, że tak, ale nie znam numeru jej telefonu ani nie mam książki 2 телефон. — Здається, що так, але я не знаю номера її телефону, ані не маю
telefonicznej. записничка.
A czyż Wanda ma czas? Przecież pracuje jako tłumacz i jednocześnie studiuje А чи ж у Ванди є час? Бо ж вона працює перекладачем й одночасно студіює
3
historię. Ona też na pewno nie może pójść. історію. Вона теж, на певно, не може піти.
Wtedy, gdy oni przyjadą do Warszawy, będziemy na praktyce. Mam nadzieję, Тоді, коли вони приїдуть до Варшави, ми будемо на практиці. Сподіваюся, що ви
4
że będziecie do nas pisać. до нас писатимете.
Dziwisz się? Mam dużo pracy w domu. Ireny nie ma, ja sama wszystko robię. Дивуєшся? У мене багато роботи вдома. Ірини немає, я сама все роблю. Власне
Właśnie teraz myję podłogę. Tu jest straszny nieporządek, a przecież jutro jest 5 зараз я мию підлогу. Тут страшенне безладдя, а взавтра ж свято.
święto.
Musimy czekać na przystanku, inaczej Marek nas nie znajdzie. O, widzę go! Мусимо чекати на зупинці, інакше Марек нас не знайде. О, я його бачу! Як раз
6
Właśnie wysiada z tramwaju. сходить з трамваю.
Może ty przypadkiem wiesz, kiedy wreszcie przyjdzie Marek? Czekamy na Може ти випадково знаєш, коли врешті прийде Марек? Чекаємо на нього вже пів-
7
niego już pół godziny. Dlaczego jeszcze go nie ma?! години. Чому його ще немає?!
Może skończysz z tymi żartami? — Z wami nigdy pożartować nie można. Може закінчиш із цими жартами? — З вами ніколи не можна пожартувати. Ви
8
Zawsze jesteście nie w humorze. завжди не в гуморі.
Bardzo się cieszę, że wreszcie poznamy twoich kolegów. Tak często Я дуже тішуся з того, що врешті познайомимося з твоїми друзями. Так часто
opowiadasz nam o nich. Prawdopodobnie dlatego wydaje mi się, że znam ich 9 розповідаєш нам про них. Імовірно, тому мені здається, ніби я знаю їх вже давно.
od dawna. A ja prawie nic o nich nie wiem. — А я майже нічого про них не знаю.
 IV
Oczywiście nie podoba mu się twój projekt. A ty, Olu, co powiesz na mój Очевидно, не подобається йому твій проект. А ти, Олю, що скажеш на мій
projekt? — Uważam, że plany trzeba będzie jednak układać razem z Maryjka i 1 проект? — Я вважаю, що плани треба буде однак укладати разом з Марийкою та
Włodkiem. Влодеком.
Maryjka jest bardzo zadowolona, że będzie w Polsce właśnie w lecie. 2 Марийка дуже задоволена, що буде в Польщі саме влітку.
Może opowiesz nam, co piszą w liście? — Ich list jest bardzo krótki. Може повідаєш нам, що вони пишуть у листі? — Їхній лист дуже короткий.
Zawiadamiają mnie o swoim przyjeździe, piszą, ile radości sprawia im podróż 3 Повідомляють мені про свій приїзд, пишуть, скільки радощів справляє їм подорож
do Polski. до Польщі.
A ja mam dla was nowinę. Za tydzień przyjadą Maryjka i Włodek. Będą w А у мене для вас новина. За тиждень приїдуть Марийка і Влодек. Будуть в
4
Polsce cały miesiąc. Польщі цілий місяць.
Przecież nie chodzi o cenę. Chodzi o to, że będzie im przyjemnie mieszkać Проте, не ідеться про ціну. Ідеться про те, що їм буде приємно жити разом з
5
razem z nami. Ja mam dość duże mieszkanie нами. У мене досить велика квартира.
Która teraz godzina? — Punkt szósta. — A o której przychodzi pociąg? — O Котра зараз година? — Рівно шоста. — А о котрій приходить потяг? — О
6
osiemnastej dwadzieścia. вісімнадцятій двадцять.
Ja idę. Cześć! Słychać kroki na schodach! To pewnie Marek. No, oczywiście! Z Я іду. Пока! Чути кроки на сходах! То, певно, Марек. Ну, звичайно ж! З великою
7
dużym parasolem i w kaloszach. парасолькою та в калошах!
Dlaczego jeszcze go nie ma?! — Nie wiem, pewnie boi się deszczu. 8 Чому його досі ще немає? — Не знаю. Мабуть, боїться дощу.
Czy kupiłeś już bilety? — Nie, nie byłem jeszcze na dworcu. — Wtedy, Чи ти вже купив квитки? — Ні, я не був ще на вокзалі. — Тоді, ходімо на вокзал!
9
chodźmy na dworzec!

Время Czas [чшас]

Часы (например, на zegar [зэгар]

башне)

Часы наручные zegarek [зэгарек]

единицы времени jednostki czasu [едностки тшасу]

секунда sekunda [сэкунда]

минута minuta [минута]

час godzina [годжина]

2, 3, 4 секунды, минуты, 2; 3; 4 sekundy; minuty; [две, чши, чтэры, сэкунды,

часа godziny минуты, годжины]

несколько секунд, минут, kilka sekund, minut, godzm [килька сэкунт, минут,
часов годжин]

четверть часа kwadrans; 15 minut [кфадранс, петнащче

минут]

3 четверти trzy kwadranse [чши кфадрансэ]

полчаса po’l’ godzilny [пул годжины]

полтора часа po’l’torej godzilny [пулторэй годжины]

час и четверть godzina i kwadrans [годжина и кфадранс]

2 часа и 7 минут 2 godzilny i 7 minut [две годжины и щедэм

минут]

Сколько времени? ile czasu? [иле тшасу]

Сколько времени это Jak dl’ugo to trwa; potrwa? [як длуго то трфа, потрфа]
продолжается, продлится?

Это продолжается два То trwa dwie godziny. [то трфа две годжины]
часа.

Который час? Kto’ra godzina? [ктура годжина]

1 час, 2 часа, 3 часа, 4 Godzina 1; 2; 3; 4. [годжина перфша, друга,

часа. чшечя, чфарта]

5:03 - Пять часов три Pia,ta i trzy minuty; [пёнтa и чши минуты,
минуты. trzy minuty po pia,tej; чши минуты по пёнтэй,
Три минуты шестого. pia,ta zero trzy. пёнта зэро чши]
Пять - ноль три.

9:15 – Девять пятнадцать Dziewia,ta pie,tnas’cie; [джевёнта петнащче,

==//== pietnas’cie po dziewiatej; петнащче по джевёнтэй,
Пятнадцать минут kwadrans na dziesia,ta,; кфадранс на джещёнто”,
десятого kwadrans po dziewia,tej. кфадранс по джевёнтей]
==//==

10 часов 30 минут, Dziesia,ta trzydzies’ci; [джесёнта чшиджещчи,

половина одиннадцатого. po’l’ do jedenastej пул до едэнастэй]

11 часов 45 минут, Jedenasta czterdzies’ci [едэнаста чтэрджещчи

без пятнадцати 12, pie,c’; пеньчь,
без четверти 12, za pie,tnas’cie dwunasta; за петнащче двунаста,
==//== za kwadrans 12; за кфадранс двунаста,
trzy kwadranse na чши кфадрансэ на
dwunasta, двунасто”]

Без 8 минут 3 (часа). Za 8 minut 3. [за ощем минут чшэчя]

Ровно 5 часов. Jest dokl’adnie pia,ta. [ест докладне пёнта]

Который час у вас? Kto’ra godzina u pana(i)? [ктура годжина у пана(-и)]

Придите к шести. Prosze, przyjs’c’ na szo’sta,. [прошэ" пшыйщчь на

шустo”]

Скажите, пожалуйста Czy moz’e mi pan(i) powie- [чы можэ ми пан(и)

который теперь час? dziec’; kto’ra (jest) godzina? поведжечь ктура (ест)
годжина]

У вас точное время? Czy ma pan(i) dokl’adny [чы ма пан(и) докладны

czas? час]

Мои часы Mo’j zegarek [муй зэгарэк]

- идут не точно - nie chodzi dobrze [не ходжи добжэ]

- спешат - s’pieszy sie, [спеши ще”]

- отстают - spo’z’nia sie, [спужьня ще”]

В котором часу? O kto’rej godzinie? [о ктурэй годжине]

Во сколько?

В семь пятнадцать. O sio’dmej pietnas’cie. [о сюдмэй петнащче]

Когда я должен прийти? Kiedy mam przyjs’c'? [кеды мам пшийщчь]

Придите, пожалуй ста, Prosze, przyjs’c’ przed [прошэ пшийщчь пшэт

около шести часов. szosta,. шусто”]

Прошу прийти через два Proeze, przyjs’c’ za dwie [прошэ пшийщчь за две
часа. godziny. годжины]

Я вернусь через 10 минут. Wracam za 10 minut. [врацам за джещеньчь

минут]

Мы пришли: Przyszlis’my: [пшышлишмы]

- за 5 минут до на чала - 5 minut przed [пенчь минут пшэд

сеанса. rozpocze,ciem seansu. розпоче"чем сеансу]

- через 10 минут после - 10 minut po otwarciu [джещёнчь минут по

открытия магазина. sklepu отварчю склепу]

С которого часа? Od kto’rej godziny? [от ктурэй годжины]

До которого часа? Do kto’rej godziny? [до ктурэй годжины]

С 4:30 Od godziny 430. [од годжины чфартэй

чшиджещчи]

До 7 часов. Do godziny 7 [до годжины щюдмэй]

Время суток Рогу dnia [поры дня]

день (днём) (w) dzien’ [(в) джень]

утро, утром ranek; rano [ранэк рано]

до обеда przed pol’udniem [пшэт полуднем]

(в) полдень w po’ludnie [(ф) полудне]

после обеда po pol’udnlu [по полудню]

вечер(вечером) wieczo’r (wieczorem) вечур (вечорэм)]

ночь (ночью) noc (w nocy) [ноц (в ноцы)]

полночь (в полночь) po’l’noc (o po’l’nocy) [пулноц (о пулноцы)]

на рассвете о s’wecie [о щвече]

в сумерки о zmierzchu [о змешху]

Календарь Kalendarz [календаш]

день, сутки dzien’; doba [джень, доба]

1 день jeden dzien’ [едэн джень]

2, 3 дня 2; 3 dni [два, чши, дни]

неделя tydzien’ [тыджень]

1 неделя Jeden tydzien’ [едэн тыджень]

2, 3, 4 недели 2; 3; 4 tygodnie [два, чши, чтэры тыгодне]

несколько, 5 недель kilka; 5 tygodni [килька, пеньчь тыгодни]

2, 3, 4 месяца 2; 3; 4 mieslace [два, чши, чтэры мещёнцэ]

несколько, 5 ме сяцев kilka; 5 mieslecy [килька, пеньчь мещёнцы]

1 год, 2, 3, 4 года rok; 2; 3; 4 lata [рок, два, чши, чтэры лята]

несколько, 5 лет kilka; 5 lat [килька пеньць лят]

десятилетие dziesie,ciolecle [джещёнцёлече]

век, столетие wiek; stulecle [век стулече]

два, три века 2; 3 wieki [два чши веки]

тысячелетие tysia,clecie [тыщёнцлече]

2, 3 тысячелетия 2; 3 tysia,clecia [два чши тыщёнцлечя]

период okres [окрэс]

Дни недели Dni tygodnia [дни тыгодня]

понедельник, poniedzial’ek; [понеджялэк,

в понедельник w poniedziaiek ф понеджялэк]

вторник, во вторник wtorek; we wtorek [фторэк, вэ фторек]

среда, в среду s’roda; w s’rode’ щрода, ф щродэ’]

четверг, в четверг czwartek; w czwartek [чфартэк, фчфартэк]

пятница, в пят ницу pia,tek; w pia,tek [пёнтэк, ф пёнтэк]

суббота, в субботу sobota; w sobote, [собота, ф соботэ’]

воскресенье, niedziela; [неджеля,

в воскресенье w niedziele, в неджелэ"]

Какой сегодня день? Со za dzien’ mamy dzisiaj? [цо за джень мамы

джищай]

Сегодня среда. Dzis’ jest s’roda. [джишь ест щрода]

Вчера была пятница. Wczoraj byl’ pia,tek. [фчорай был пёнтэк]

Завтра будет четверг. Jutro mamy czwartek. [ютро мамы чфартэк]

На когда? Na kiedy? [на кеды]

На понедельник. Na poniedzia’lek. [на понеджялэк]

С какого времени? Od kiedy? [oт кеды]

По какое время? Do kiedy? [до кеды]

От вторника до пят ницы. Od wtorku do pia,tku. [oт фторку до пёнтку]

В этот понедельник. W ten poniedzial’ek. [ф тэн понедзялэк]

В прошлый вторник. W ubiegl’y wtorek. [в убеглы фторэк]

В будущую среду. W przyszl’a, s’rode,. [ф пшишло” щьродэ]

На этой неделе. W tym tygodniu. ф тым тыгодню]

На прошлой неделе. W ubiegl’ym tygodniu. [в убеглым тыгоднию]

На будущей неделе. W przyszl’ym tygodniu. [ф пшишлым тыгодню]

2, 3 недели. 2; 3 tygodnie [два чши тыгодне]

На всю неделю. Na cal’y tydzien. [на цалы тыджень]

На несколько недель. Na kilka tygodni. [на килька тыгодни]

Через неделю. Za tydzien’. [за тыджень]

Месяцы и времена года Miesia,ce i pory roku [месщнцэ и поры року]

январь styczen’ [стычэнь

февраль luty [люты]

март marzec [мажэц]

апрель kwiecien’ [кфечень]

май maj [май]

июнь czerwiec [чэрвец]

июль lipiec [липец]

август sierpien’ щерпень]

сентябрь wrzesien’ [вжэщень]

октябрь pazdziernik [пажьджерник]

ноябрь listopad [листопат]

декабрь grudzien’ [груджень]

Один месяц, 2, 3 месяца. 1 miesia,c; 2; 3 miesia,ce [еден мещёнц, два, чши

мещёнцэ]

Несколько месяцев. Kilka miesie,c.y [килька мещёнцы]

В этом месяце. W tym miesia,cu. [ф тым месёнцу]

В прошлом месяце. W ubiegl’ym miesia,cu. [в убеглым мещёнцу]

В будущем месяце. W przyszl’ym miesia,cu. [ф пшишлым мещёнцу]

В январе, феврале. W styczniu; w lutym. [ф стычню в лютым]

Через 2, 3 месяца Za 2; 3 miesia,ce. [за два, чши мещёнцэ]

Через год, два Za rok; dwa [за рок два]

На январь, февраль и т.д. Na styczen’; luty itd. [на стычень, люты итд]

За январь, февраль. Za styczen’; luty. [за стычень, люты]

С марта до мая. Od marca do maja. [од марца до мая]

С апреля месяца. Od kwietnia. [от кфетня]

ВРЕМЕНА ГОДА POKY ROKU [поры року]

весна, весной wiosna; na wiosne, [вёсна, на вёснэ"]

лето, летом lato; w lecile [лято, в лече]

осень, осенью jesien’; jesienia, [ещень, eщенё”]

зима, зимой zima; w zimie [жима, в жиме]

Число Data [дата]

Какое сегодня число? Kto’rego dzis’ mamy? [ктурэго джищ мамы]

Сегодня 3 апреля. Dzis’ jest 3 kwietnia. [джищ ест чшэчэго кфетня]

5 марта. 5 marca. [пёнтего марца]

Седьмого апреля. Sio’dmego kwietnia. [щюдмэго кфетня]

Я родился 19 октября 1911 Urodzil’em sie, 19 [уроджилэм ще”

года. pazdziernika 1911 roku. джеветнастэго
пажьджерника тыщёнц
джевеньцсэт едэнастэго
року]

День: приезда Data: przyjazdu. [дата: пшиязду]

 - отъезда. - wyjazdu. [выязду]

Год рождения. Rok urodzenia. [рок уродзэня]

В этом году, в текущем W tym roku; w roku [ф тым року, в року

году. biez’a,cym. бежёнцым]

В прошлом году. W ubiegl’ym roku. [в убеглым року]

В будущем году. W roku przyszl’ym. [в року пшишлым]

Это здание построено в Budynek ten pochodzi z [будынэк тэн походжи з

прошлом (в XVII) ubiegl’ego (z убеглэго (с щедэмнастэго)
столетии. siedemnastego) wieku. веку]

Числівники
29 Трав. 2007 Числівники

ЧИСЛА LICZBY [личбы]

Количественные числительные Liczebniki gtowne [личэбники глувнэ]

один, одна, одно Jeden; -na; -nо [едэн, -на, -но]

два, две dwa; dwie [двa, две]

три trzy [чши]

четыре cztery [чтэры]

пять pie,c’ [пеньчъ]

шесть szes’c’ [шещчь]

семь siedem [щедэм]

восемь osiem [осем]

девять dzlewie,c’ [джевеньчь]

десять dziesie,c’ [джесеньчь]

одиннадцать jedenas’cie [едэнащче]

двенадцать dwanas’cie [дванащче]

тринадцать trzynas’cie [тшинащче]

четырнадцать czternas’cie [чтэрнащче]

пятнадцать pie,tnas’cie [пе”тнащче]

шестнадцать szesnas’cle [шэснащче]

семнадцать siedemnas’cie [щедэмнащче]

восемнадцать osiemnas’cie [ощемнащьче]

девятнадцать dziewie,tnas’cie [джеве”тнащьче]

двадцать dwadzies’cia [дваджещчя]

двадцать один dwadzies’cia jeden [дваджещчя едэн]

двадцать два dwadzies’cia dwa [дваджещчя два]

тридцать trzydzies’ci [чшиджещчи]

сорок czterdzies’ci [чтэрджещчи]

пятьдесят pie,c’dzlesia,t [пеньчджесёнт]

шестьдесят szes’c’dzlesia,t [щещчджесёнт]

семьдесят siedemdziesia,t [щедэмджесёнт]

восемьдесят osiemdziesia,t [ощемджещёнт]

девяносто dziewie,c’dziesia,t [джевеньчьджещёнт]

сто sto [сто]

сто один sto jeden [cтo едэн]

сто десять sto dziesie,c’ [сто джещеньчь]

сто одиннадцать sto jedenas’cie [cтo едэнащьче]

двести dwies’cie [двещче]

триста trzysta [тшиста]

четыреста czterysta [чтэрыста]

пятьсот pie,c’set [пеньчьсэт]

шестьсот szes’c’set [щэщчьсэт]

семьсот siedemset [щедэмсэт]

восемьсот osiemset [ощемсэт]

девятьсот dziewie,c’set [джевеньчьсэт]

тысяча tysia,c [тыщёнц]

тысяча один tysia,c jeden [тыщёнц едэн]

две, три, четыре тысячи dwa; trzy; cztery tysia,ce [два, тши, чтэры тыщёнцэ]

пять, шесть тысяч и т.д. pie,c’; szes’c’ tysiecy ltd. [пенчь, шэщчь тыщёнцы]
миллион milion [мильон]

два, три, четыре миллиона dwa; trzy; cztery mlllony [два, тши, чтэры мильоны]

пять, шесть миллионов pie,c’; szes’c’ millono’w [пеньчь шэщчь мильонуф]

Порядковые числительные Liczebniki porza,dkowe [личебники пожонтковэ]

первый, -ая, -ое pierwszy; pierwsza; pierwsze [перфши, перфша, перфше]

второй, -ая, -ое drugi; -a; -е [други, -а, -э]

третий, третья, -е trzeci; -a; -е [тшечи, чшэчя, -э]

четвёртый, -ая, -ое czwarty; -a; -е [чфарты, -а, -э]

пятый, -ая, -ое pia,ty; -a; -е [пёнты, -а, -э]

шестой, -ая, -ое szo’sty; -a; -е [шусты, -а, -э]

седьмой, -ая, -ое sio’dmy; -a; -е [щюдмы, -а, -э]

восьмой, -ая, -ое o’smy; -a; -е [усмы, -а, -э]

девятый, -ая, -ое dziewia,ty; -a; -е [джевёнты, -а, -э]

десятый, -ая, -ое dziesia,ty; -a; -е [джещёнты, -а, -э]

одиннадцатый, -ая, -ое jedenasty; -a; -е [едэнасты, -а, -э]

двадцатый, -ая, -ое dwudziesty; -a; -е [двуджесты, -а, -э]

двадцать первый dwudziesty pierwszy [двуджесты перфши]

двадцать второй dwudztesty drugi [двуджесты други]

сотый setny [сэтны]

тысячный tysie,czny [тыщёнцны]

Собирательные числителые Liczebniki zbiorowe [личебники збёровэ]

оба, обе obaj; obydwaj; obie [обай, обыдвай, обе]

двое, четверо dwoje; czworo [двойе, чфоро]

тридцать trzydziescioro [чшиджещчёро]

Дробные числительные Liczebniki ul’amkowe [личебники уламковэ]

две третьих dwie trzecie [две чшэче]

три десятых trzy dziesia,te [чши джещёнтэ]

пять восьмых pie,c’ o’smych [пеньчь усмых]

одна пятая 1/5, jedna pia,ta [една пёнта]

пять восьмых 5/8, piec o’smych [пеньчъ усмых]

одна десятая jedna dziesia,ta [една джещёнта]

одна сотая 1/100, jedna setna [една сэтна]

полтора po’l’tora [пултора]

полтора часа po’l’torej godziny [пулторэй годжины]

два с половиной года dwa i po’l’ roku [два и пул року]

час и пятнадцать минут godzina i kwadrans [годжина и квадранс]

 
 Арифметические действия Dzial’ania ariytmityczne [джялания арытмэтычнэ]

Сложение, вычитание dodawanie; odejmowanie [додавание, одеймование]

Умножение, деление mnoz’enie; dzielenie [множэне, джелене]

1+ 2 = 3 jeden plus dwa ro’wna sie, trzy [едэн плюс два рувна ще” чши]

6–4=2 szes’c’ minus cztery ro’wna sie, dwa [шэщч минус чтэры рувна ще” два]

8 x 3 = 24 [ощем разы чши рувна ще” дваджещчя

osiem razy trzy ro’wna sie, dwadzies’cia cztery
чтэры]

18 : 6 = 3 osiemnas’cie dzielone przez szes’c’ ro’wna sie [осемнащче дзелёнэ пшэс шэщчь рувна ще”
trzy чш

Польська - методом “занурення”

14 Черв. 2007 Польська - методом "занурення"

         Эффективнее всего, конечно, осваивать язык методом погружения в языковую среду.

        Однако это не значит, что стоит неподготовленному человеку немного пожить среди поляков и он сразу же заговорит по-польски.
Неумеющий плавать, брошенный в воду скорее всего выплывет. Но совершенно незнающий языка не научится нормально разговаривать; всё, что
он вынесет - это слова типа "привет, спасибо, до свидания". 
          Первое знакомство с живой польской речью необходимо для того, что бы просто услышать тот язык к овладению которым вы стремитесь.
Что бы не было вопросов как читать "sie" или "Lodz".
На первом этапе нужно слушать произношение, и пытаться что-то повторять. Поляки обычно с удовольствием объясняют как надо произносить те
или иные звуки. Вы можете даже выучить скороговорку "в стшебжешине хщёнш бжми в тшчине". На этом этапе вполне реально механически
запомнить несколько распространённых фраз.

          Однако после первого погружения следует засесть за учебники.

1. Прежде всего нужно выучить окончания в различных падежах, формах, временах. Это достигается только зубрёшкой.
2. Затем следует понять как поляки строят свои предложения. Здесь для вас будет очень много открытий; придётся принять "необъяснимую"
логику польской стилистики. 
            Для практики можно почитать сообщения в польских группах новостей; и проанализировать или просто запомнить фразы встречающиеся в
письмах. Полезно иногда почитать польские письма на ломанном русском и попытаться понять причину стилистических ошибок.

          Наконец, необходимо пополнить словарный запас.

Для этого можно взять какой-нибудь текст и попытаться перевести его. При этом вы должны не просто понять смысл написанного, а посмотреть в
словаре каждое встречающееся в тексте слово. При этом лучше не верить кажущейся похожести польских и русских слов: чаще всего она
обманчива.

          Где брать тексты?

Проще всего - с домашних страниц в польском Интернете. В текстах таких страниц редко используются заумные слова, и словесные обороты
наиболее приближены к разговорному языку. Хотя могут встречаться и жаргонные слова, которых нет в словаре.
           Обязательно выписывайте и заучивайте все новые слова.
Потом, когда появится некоторый опыт в переводе, можно перейти на сайты новостей. Это пример более-менее "классического" языка и
правильного построения фраз.
Для самоконтроля возьмите польский текст, переведите его на русский, а затем с русского переведите не польский. Сравните с оригиналом.

             Как запомнить новые слова? Есть простой способ: сделайте себе карточки такого размера, что бы небольшая стопка из них помещалась в
ладони. С одной стороны карточки пишите русское слово, с другой - его польский перевод.
Учатся слова просто: берёте первую карточку, читаете русское слово и вспоминаете его польский перевод. Затем переворачиваете карточку и
проверяете себя. Если ошиблись - вставьте карточку в середину стопки, если всё правильно - в конец.
Затем переворачиваете стопку и пытаетесь к польским словам найти русский перевод.
Карточки хороши тем, что с ними можно учить слова где угодно: в метро, на автобусной остановке; и даже не нужно специально выделять для
этого время отнимая его у других домашних дел.

             Имея словарный запас и зная основы построения фраз можно погружаться в языковую среду снова.
Сначала вы будете пытаться переводить каждое слово, но вскоре заметите, что можно вести беседу и не понимая отдельных слов.
Нет смысла при разговоре постоянно лазить в словарь; но в спокойной обстановке вы должны будете найти перевод всех новых слов.

            На первых порах ваша задача - научиться понимать всё, что вы слышите.
Присутствуйте при разговорах, слушайте радио, смотрите телевизор. И пытайтесь понять всё, что было сказано.

           Когда вы свободно сможете переводить польскую речь, наступит последний этап: вы должны будете научиться думать по-польски. У вас
никогда не получится свободной беседы, если сначала будете переводить фразу на русский, затем обдумывать русский ответ, и только потом
вслух переводить его на польский.
Услышав вопрос, вы должны обдумывать ответ на него сразу же на польском языке. Даже начиная беседу думать о том, что хотите сказать, не по-
русски, а сразу по-польски.
Пусть ничто не отвлекает вас от языка. Посмотрев на часы вы должны подумать не "о, уже без четверти восемь", а "o, juz za kwadrans osma". Что
бы вы не делали, даже оставаясь одни, думайте обо всём по-польски.

             И тогда наступит то ощущение, когда однажды услышав вопрос на польском, вы сначала ответите по-польски, а только потом можете по-
русски подумать: "а о чём меня спросили, и что такого я ответил?"

           И главное, помните, что овладение языком - это только дело практики.
Чаще общайтесь. Пусть даже вы будете просто пассивным слушателем: слышать живое произношение, понимать то, о чём говорят другие - это
уже хорошо.