Диференційна діагностика

п оруше нь звукопровідного т а
звукосприймального апаратів

Андибур Ірина
 У чому полягає механізм
звукопроведення?
Функція звукопроведення полягає в передачі
складовими елементами зовнішнього, середнього та
частково внутрішнього вуха фізичних коливань із
зовнішнього середовища до рецепторного апарату
внутрішнього вуха (кортіївого органу).

Розрізняють:
повітряне звукопроведення
 кісткове звукопроведення
 Повітряне звукопроведення
 У проведенні звукових коливань беруть участь в у ш н а р а к о в и н а , з о в н і ш н і й
с л у х о в и й п р о х і д , б а р а б а н н а перетинка, слухові кісточки, к і л ь ц е в а зв’язка
о в а л ь н о г о вікна, м е м б р а н а к р у г л о г о вікна (вторинна барабанна перетинка),
р і д и н а лабіринту (перилімфа) та о с н о в н а мембрана .
 Проникаючи в слуховий прохід, звукові хвилі викликають коливання
п ебарабанної
ре тинки, яка є уніве рсальним ре зонатором і п е ре д ає ц і коливання
че ре з систему кісточок на овальне вікно і далі, на перилімфу внутрішнього вуха.
 Коливання перилімфи поширюються по присінковим сходам до барабанних
сходів. Ці переміщення перилімфи можливі завдяки наявності мембрани круглого
вікна (вторинної барабанної перетинки), яка під час кожного руху стремінця
всередину і відповідному поштовху перилімфи, випинається у бік барабанної
порожнини. Унаслідок переміщення перилімфи виникають коливання основної
мембрани і розташованого на ній кортіївого органа.
 Барабанна перетинка і слухові кісточки н е просто передають звукові
коливання, але і трансформують їх: перетворюють повітряні коливання з великою
амплітудою і низьким тиском у коливання рідини лабіринту з малою амплітудою
та високим тиском.
 Повітряне звукопроведення
Для нормального функціонування барабанної перетинки т а слухових кісточок
необхідно, щ о б тиск повітря по обидві сторони барабанної перетинки був однаковим.
Таке вирівнювання тиску відбувається завдяки функції слухової труби, яка
з’єднує барабанну п орож нину з носоглоткою. Під час ковтання повітря поступає з
носоглотки у барабанну порожнину, так им чином у ній підтримується постійний
повітряний тиск.
До звукопровідного а п а р а т у відносяться т а к о ж м’язи середнього вуха, які
вик онують такі функції:
 підтримку нормального тонусу барабанної перетинки і слухових
 кісточок; захист внутрішнього вуха від надмірних звукових подразнень;
 акомодацію – тобто пристосування звукопровідного а п а р а т у до звуків
різної сили і висоти.
Під час скорочення м’язу, що натягує барабанну
перетинку,
збільшується. слухова віліграє
М’яз стремінця чутливість
п роти л е ж ну роль – під час його
скорочення обме жуються рухи стремінця і звук, сприймається приглушеним.
 Б у д о в а вуха л ю д и н и
З о в н і ш н є вухо: 1 - в у ш н а р а к о в и н а ; 2 - слух овий прохід; 3 -
б а р а б а н н а перетинка. С е р е д н є вухо: 4 - б а р а б а н н а п о р о ж н и н а ; 5 -
м о л о т о ч о к ; 6 - к о в а д е л к о ; 7 - стремінце; 8 - с л у х о в а труба.
Внутрішнє вухо: 9 - з а в и т к а зі спіральним органом; 1 0 - слух овий
нерв
 Кісткове звукопроведення
Звук може потрапляти до внутрішнього вуха безпосередньо
через кістки черепу – це, т а к зване, кісткове звукопроведення.
Зовнішні коливання середовища викликають коливання кісток
черепу, які передаються на перилімфу лабіринту. У наявності
такого виду проведення мож на упевнитись, щільно затиснувши
пальцями слухові проходи. При цьому сприймання звуків
погіршується, але все ж відбувається. Такий механізм стає
важливим при порушенні, або неможливості повітряної передачі
звуку.
Наприклад, під водою, або при ураженні складових елементів
повітряної передачі звуку.
 Зв укос п риймання

Механізм сприймання люди ною звуків відбувається у три етапи:

 перетворення фізичної енергії звукових коливань у енергію нервового
імпульсу;
 передача цього імпульсу у кору головного мозку;
 перетворення нервового імпульсу у відчуття звуку в кірковому слуховому
центрі.
Під час коливань основної мембрани слухові нервові
клітини
органу збуджуються кортіївого
і в них виникає нервовий імпульс. Ц е й момент є початком
слухового сприймання.
П ри под разн е нні волос кових клітин від бувається п е ре творе н ня
ф ізичної енергії звукових коливань у фізіологічний процес нервового
збудження.
У цьому перетворенні і полягає функція кортіївого органа як периферійного
відділу слухового аналізатора
 Кондуктивна приглухуватість
ц е п о р у ш е н н я слуху, п о в ' я з а н е з п р о б л е м а м и п р о в е д е н н я т а
посилення звукових хвиль через зовнішнє та середнє вухо у внутрішнє.
В и н и к н у т и т а к а п а т о л о г і я м о ж е у д о р о с л и х т а д і т е й у р а н н ь о м у віці.
Причини кондуктивної приглухуватості можуть бути на різних
рівнях:
1. Зовнішнє вухо:
•зовнішнього
чужорідне тіло, сірчана
слухового пробка
проходу; 3. Середнє вухо:
• зовнішній дифузний отит; • гост рий або хронічний
•фурункул зовнішнього слухового середній
гнійниотит;
• ексудативний отит;
проходу;
•новоутворення зовнішнього слухового • тимпаносклероз;
• адгезивна хвороба середнього вуха;
проходу;
• екзостоз; • розрив ланцюга слухових кісточок;
• новоутворення середнього вуха;
•перфорація барабанної перетинки • поліп барабанної порожнини;
чужорідним тілом, при баротравмі, • отосклероз.
акустичній травмі;
• втягнута барабанна перетинка.
 Симптоми кондуктивної
приглухуваності
Гол овний симптом приглухуваності- зниження слуху, яке відбувається або різко (при
травмах), або поступово (при запальних патологіях). Залежно від рівня погіршення слуху,
вимірюваного в децибелах (дБ), виділяють 4 ступеня кондуктивної приглухуватості:

▪ 1 ступінь - пацієнт не сприймає звуки гучністю нижче 20-40 дБ, шепіт він чує на відстані 2
м, звичайну мову - 3-4 м;
▪ 2 ступінь - тональний поріг збільшується до 40-60 дБ, шепіт людина розрізняє тільки
якщо він лунає біля вуха, звичайну мову - на відстані, що не перевищує 2 м;
▪ 3 ступінь - пацієнт не чує звуків тихіше 56-70 дБ, не розбирає шепіт, звичайну мову
вловлює на відстані 1 м;
▪ 4 ступінь - тональний поріг - 71 -9 0 д Б , люд ина не мож е
нормально чути без спеціальних пристроїв.
Крім того, кондуктивна приглухуватість буває двосторонньою або
односторонньою.
І н ш і симптоми залежать від причин погіршення слуху:
• підвищення температури, біль у вусі (при отиті);
• кровотеча з вуха (при перфорації перетинки).
Є специфічні ознаки кондуктивної приглухуватості, які хворий не
може визначити самостійно.
 Діагностика
Діагностика кондуктивної приглухуватості дозволяє визначит ступінь
порушення слуху, максимально точно виявити причину и виникнення,
стійкість приглухуватості, рівень ураж ення, прогресування або
репресування хвороби.
Діагностика проводиться з а д о п о м о г о ю :
•Тесту В е б а р а - при здійсненні тесту звук прямує в бік хворого вуха:
пацієнт з хворої сторони чує краще, ніж зі здорової.
• Тесту Рінне - при приглухуватості по кондуктивно типу представлений
тест дасть негативний результат; це говорить про те, що кісткове
провед ення звуків краще, ніж повітряне. Різниця між представленими
показниками досить велика.
• відносне збільшення часу кісткової провідності в д о с л і д і Ш в а б а х а ;
• у д о с л і д і Ф е д е р і ч і слух буде кращим із соскоподібного відростка
• тимпанометричні криві типу С (гострий катар середнього вуха) а б о В
(ексудативний отит).
Важко визначити кондуктивне зниження слуху в дітей у ранньому віці.
Оцінити стан слуху в даному випадку можна за допомогою комп'ютерної
аудіометрії й акустичної імпендансометріі середнього вуха
 Лікування
З асн ова н е н а л і к у в а н н і т их за х ворю ва н ь, як і її викликал и. Н а ск ільки своєча сн о
буд е п ро во ди ти ся лікування, настільки успішно ви йд е п о ве рнут и хворому слух.

 Я к щ о п о г ірш ення слуху ви кли кав зап ал ьни й процес, д л я лікування в о г н и щ а

за х ворю ва н н я ЛО Р-лік а р п ризн а чає а н т ибіот ики, а н т исеп т ичн і та
п ро ти зап ал ьні препарати, які зазвичай д у ж е добре справляються з інфекцією.
 При приглухуватості змішаного т и п у п ри знач ают ься антигістамінні
препарати, щ о п о к р а щ у ю т ь мікроциркуляцію органів слуху.
 П р о д у в а н н я п о Політцеру. Д а н и й в и д лікування п ри значається п ри
баротравмах. П р о д у в а н н я вирівнює різницю ти ску в п о ро жнині зовнішнього т а
середнього вуха.
 Д у ж е ефективні фізіотерапевтичні процедури, які с п р и я ют ь п о л і п ш е нню
кровообігу, промивання, масажі, в т о м у числі а к у п у н к т у р а (вплив н а певні
то ч ки голками) т а л аз е ро п ункт ура (на то ч ки в п л и в а ю т ь з а д о п о м о г о ю лазера).
 Хіру рг ічн е лік у ва н н я. У д еяких вип а д ка х п ри лік у ва н н і к он д у кт ивн ої
приглухуватості без хірургічного втр уч ання не обійтися. В якості о п е рати вни х
заходів засто совуються такі процедури, як ти м п аноп л астика,
мірингопластика, а т а к о ж п ро те зування д еф о рм овани х слухових кісточок.
 К рім оп ера ц ійн их п роц ед у р, якщ о вон и вж е
д оп омог т и не мож у т ь, рекомендується слухопротезування.
 Перцептивна приглухуватість
ц е хвороба, п р и якій відбувається з н и ж е н н я с л у х у ч е р е з у р а ж е н н я органів
внутрішнього вуха, слухового н е р в а а б о центру в головному мозку, я к и й
в ід по в ід ає з а сприйняття звуку.
П р и ч и н и нейросенсорної
приглухуватості:
Причини вродженої Причини набутої нейросенсорної приглухуватості:
нейросенсорної приглухуватості: •інфекційні захворювання (вірусні інфекції - грип, епідемічний
1. патологія в пологах; паротит, кір, краснуха, герпес; епідемічний цереброспінальної
2. спадкові чинники: менінгіт, скарлатина, сифіліс і т.д.);
•несиндромні пошкодження •суд инні розла д и (гіп ерт онічна хвороба, верт ебрально-
базилярна дисциркуляція, церебральний атеросклероз);
слуху; • стресові ситуації;
• синдромні пошкодження • ототоксичний вплив промислових т а побутових речовин, ряду
слуху. лікарських препаратів (антибіотики аміноглікозидного ряду
(канаміцин, неоміцин, гентаміцин, стрептоміцин); цитостатики
(циклофосфамід, цисплатин т а ін.); антиаритмічні препарати;
трициклічні антидепресанти; діуретики (фуросемід) т а ін.).
•травми (механічні т а акустичні (короткочасний, але надмірно
сильний звук - постріл, крик, гудок), баротравми (тиск у
середньому вусі вище 4 0 0 мм рт. ст.));
•невринома VIII пари черепно-мозкових нервів, хвороба
Педжета, гіпопаратиреоз, серповидноклітинна анемія.
 Симптоми та діагностика
Гол о вн и м с и мп то мо м перцептивної приглухуватості є зниж ення
слуху. Часто виникає після перенесеного ГРВІ, психоемоційного
стресу, інтоксикацій. Вражатися може як одне вухо, так і обидва
одночасно.
Д у ж е частий симптом при цьому захворюванні - шум у вусі: може
бути як високочастотним (д звін, писк, «зумер», «шипіння»), що
частіше, так і низькочастотним (гул).
Діагностика нейросенсорної приглухуватості:
• латералізація звука в д о с л і д і В е б е р а в бік здорового вуха чи того,
яке кр аще чує;
• позитивний дослід Рінне, Бінга;
• зменшення часу кісткової провідності в д о с л і д і Ш в а б а х а ;
• у д о с л і д і Ф е д е р і ч і слух буде кращим з козелка;
• підвищення порогів кісткової т а повітряної провідності переважно
на високих частотах до 30-70 д Б за відсутності кістково-
повітряного
інт ервалу, крива має низхід ний хара кт ер (т ональна
порогова аудіометрія);
• наявність феномену прискореного наростання гучності;
• т имп аномет ричні криві ти п у А , під вищ ення п орогів
акуст ичного рефлексу.
 Лікування
Всі способи лікування т а реабілітації при перцептивній приглухуватості м ожна розділити на:
• медикаментозний,
• фізіотерапевтичний,
• слухопротезування,
• слухові вправи,
• кохлеарну імплантацію

Медикаментозна терапія включає:

• застосування препаратів, щ о поліпшують мозковий
кровообіг т а стимулюють обмінні процеси в нервових
клітинах (трентал, актовегін, танакан);
• додатково в комплекс включають гормональні
засоби, а т а к о ж діуретики т а вітамінні препарати
групи B.

Немедикаментозні методи (як додаток до інших

методів):
• рефлексотерапія - акупунктура або лазеропунктура;
 Лікування
Хірургічне лікування пе рце птивної приглухуватості потрібно пр и
новоутвореннях в області задньої черепної ямки, хворобі
Меньєра, пр и проведенні кохлеарної імплантації. Крім того,
хірургічне лікування як виключення м о ж е застосовуватися пр и
болісному в у ш н о м у шумі (виконується резекція барабанного
сплетення, в и д ал е ння зірчастого вузла, верхнього ш и й н о г о
симпатичного вузла). Деструктивні операції н а равлику т а
присінково-завитковому нерві в и к о н у ю т ь рідко і тільки у
в и пад к ах нейросенсорної приглухуватості IV с ту п е н я або повної
глухоти.

Кохлеарний імпл антат - спеціальний пристрій, який відповідає з а

спр и й ня ття оточуючи х звуків т а пе р е д ачу їх н а збережені
нейрони в равлику. Ц е е лектронний пристрій, ос н ащ е н и й
мікрофоном т а приймачем з підсилювачем, від якого звук по
спеціальному е л е к трод у н а д х о д и т ь д о равлика. Так здійснюється
відновлення слуху у хворих з в а ж к и м перебігом приглухуватості.
Дякую за увагу