РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
15 лютого 2022 р. Справа № 120/14393/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В.,
розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Іллінецького районного сектору Управління Державної міграційної
служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити
дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Іллінецького районного
сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (далі -
відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що звернувся до відповідача з заявою про
оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року,
оскільки не бажає мати та користуватись наявним паспортом у формі ID-картки. Разом з тим,
листом від 21.09.2021 відповідач відмовив у оформленні та видачі паспорта у формі книжечки
та вказав про неможливість повернення дійсного та придатного до використання паспорта.
Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 07.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі,
вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без
повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на
подання відзиву.
01.02.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить
відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до Іллінецького сектору УДМСУ у Вінницькій області 21.09.2021 із заявою
про оформлення йому паспорта громадянина України зразка 1994 року, та вилучення
наявного паспорта громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_1 , виданий органом
8030.
Видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року позивач у своїй заяві до
територіального органу обґрунтовує тим, що паспорт громадянина України у вигляді ID-картки
№ НОМЕР_1 виданий з порушенням порядку, при цьому також, просив урахувати позицію
Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17. Інших підстав для отримання паспорта
громадянина України зразка 1994 року ОСОБА_1 у своїй заяві від 21.09.2021 не зазначив.
Враховуючи вищезазначене Управління ДМС України у Вінницькій області звернуло увагу
суду, що звернення ОСОБА_1 до територіального підрозділу із видачею паспорта
громадянина України зразка 1994 року не має ознак зразкової справи, оскільки у позивача є
дійсний паспорт громадянина України у вигляді ID-картки карти № НОМЕР_1 .
Відповідач вказав, що паспорт громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_1 виданий
на ім`я ОСОБА_1 є дійсним, не пошкодженим та придатним до використання, крім того
відсутній будь який висновок про видачу паспорта громадянина з порушенням порядку.
При цьому, підпунктом 2 пунктом 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання,
вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина
України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №
302, зазначено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити
особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: особа вже отримала паспорт (у тому числі
паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у
зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом
одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого
використання).
Із заяви позивача від 21.09.2021 можна встановити, що він не звертався до територіального
підрозділу із обміном паспорта у зв`язку із його пошкодженням, або виявленням помилки.
Отже, оскільки у громадянина ОСОБА_1 є дійсний паспорт громадянина України у вигляді ID-
картки, а також те, що особа не зверталась до територіального органу із заявою про заміну
паспорта у зв`язку із його пошкодженням, або виявленням помилки, а також те що у заяві не
назначено про те, що заміна паспорта відбувається із релігійними переконаннями,
Жмеринський відділ Управління ДМС України у Вінницькій області діяв у межах статті 19
Конституції України з дотриманням підпунктом 2 пунктом 100 Порядку оформлення, видачі,
обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення
паспорта громадянина України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
25 березня 2015 р. №302.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами
спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.
Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через
тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з
дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення
повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та
відповідні їм правовідносини.
19.01.2021 ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України у формі ID - картки № НОМЕР_1
(а.с.-25).
21.09.2021 позивач звернувся до Іллінецького районного сектору Управління Державної
міграційної служби України у Вінницькій області із заявою у якій просив у якій просив замінити
паспорт у формі ID - картки та видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки,
відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою
Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Іллінецьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України у
Вінницькій області, було надано відповідь від 21.09.2021, у якій вказано, що у зв`язку з
втратою позивачу було видано паспорт громадянина України у вигляді ID - картки №
НОМЕР_1 , який повернуто заявником у зв`язку з відмовою. Вказали, що вичерпний перелік
підстав для видалення або знищення персональних даних встановлений частиною 2 ст.15 ЗУ
"Про захист персональних даних". Вказали, що оскільки Закон "Про Єдиний державний
демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують
особу чи її спеціальний статус не передбачає підстави та право вимагати видалення даних з
реєстру, УНЗР не може бути видалено з Реєстру якщо особа отримувала документи, що
посвідчують особу чи її спеціальний статус із застосуванням засобів Реєстру. У особи, яка
отримала паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, відсутні підстави
для повернення дійсного та придатного до використання паспорта.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина
України у формі книжечки протиправними, позивач з метою зобов`язання відповідача
видалити всі наявні дані про ОСОБА_1 є Єдиного демографічного реєстру, вилучити наявну ID
- картку, оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. позивач
звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень
та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України "Про громадянство України", документом, що
підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ затверджено, зокрема,
Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення № 2503, паспорт громадянина України є
документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт
дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення
доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території
України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів
виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що
затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки
визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої
системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну
книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки
книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано
серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки,
не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку
вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких
фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Паспорт,
виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У
інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника:
прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код
органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії
паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів
України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з
використанням спеціального захист.
Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що
підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20
листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492) визначає правові та організаційні засади
створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі
документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний
статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.
Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492, документи,
оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі -
документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на, крім
іншого, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких
відноситься паспорт громадянина України.
Згідно з положеннями статті 14 Закону № 5492, документи залежно від змісту та обсягу
інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім
посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі
книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та
номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5492, паспорт громадянина України є
документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно з пунктом 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення
державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Порядок №
302), обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім
додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника
податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення
про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в
інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта
для подальшого використання; 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в
установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення
відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7)
наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Пунктом 21 Порядку № 302 передбачено, що у разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з
якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта), документи для його
обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).
Позовні вимоги ОСОБА_1 фактично полягають в обміні отриманого ним паспорта
громадянина України № НОМЕР_1 у формі ID-картки та видачі паспорту громадянина України
у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України,
затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, з мотивів його
особистих релігійних переконань.
На переконання суду, відповідач, відмовляючи позивачу в оформлені та видачі паспорта
громадянина України у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт
громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992
№2503-ХІІ, діяв добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що визначені
Конституцією та законами України, оскільки, по-перше, на момент звернення позивач вже мав
оформлений паспорт громадянина України номер № НОМЕР_1 у формі ID-картки, а по-друге,
на момент розгляду заяви у відповідача були відсутні законні підстави для обміну паспорта,
встановлені пунктом 6 Порядку № 302.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач у позовній заяві посилається на
висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 вересня 2018 року у
зразковій адміністративній справі №806/3265/17.
З цього приводу, суд зазначає, що у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій
адміністративній справі № 806/3265/17 Великою Палатою Верховного Суду були визначені
наступні ознаки типової справи, за наявності яких адміністративна справа відноситься до
вказаної зразкової справи, а саме:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі
паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України,
затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта
громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку
персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі
книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до
спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в
постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі,
яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду
зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні
за результатами розгляду зразкової справи.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №
1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до
виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх
посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на
всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших
судів визначається законом.
За приписами частин п`ятої, шостої статті 13 вказаного Закону, висновки щодо застосування
норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів
владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що
містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у
постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм
права.
Висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №806/3265/17
належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом
до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у
формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних,
відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою
Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Разом з тим, у вказаній адміністративній справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з
відмовою відповідача за заявою позивача здійснити вилучення/обмін вже отриманого ним
паспорта у формі ID-картки на паспорт громадянина України у формі книжечки.
Таким чином, вказана адміністративна справа не має ознак зразкової справи №806/3265/17, а
тому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 вересня 2018
року у зразковій справі № 806/3265/17 в даному випадку застосуванню не підлягають.
При цьому в контексті обставин справи, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 6 Закону України «Про захист
персональних даних» від 01 червня 2010 року №2297-VI (далі - Закон №2297-VI), суб`єкт
персональних даних має право: пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення
своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних,
якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Пунктом 2 частини другої статті 15 Закону №2297-VI передбачено, що персональні дані
підлягають видаленню або знищенню у разі: припинення правовідносин між суб`єктом
персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 4 частини другої статті 15 цього ж Закону передбачено, що персональні дані
підлягають видаленню або знищенню у разі набрання законної сили рішення суду щодо
видалення або знищення персональних даних.
Згідно вимог статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та
документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний
статус» № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-
телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і
поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що
оформлюються із застосуванням засобів Реєстру.
Внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням
заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів
реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних
органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з
дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація
особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та
фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній
формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним (стаття 10 Закону № 5492-VI).
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону № 5492-VI для внесення інформації до Реєстру
та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за
зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним
органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції
(імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства,
реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в
установленому порядку.
Згідно пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI до документів, оформлення яких
передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, належить, зокрема, паспорт
громадянина України.
Частинами 1, 2, 5 статті 21 Закону України № 5492-VI встановлено, що паспорт громадянина
України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати
паспорт громадянина України.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття
заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України
здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими
пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
Отже, паспорт громадянина України оформлюється виключно із застосуванням засобів
Єдиного державного демографічного реєстру, до якого вноситься інформація щодо
ідентифікації осіб, які звернулися для оформлення такого паспорта (автоматично формується
унікальний номер запису в Реєстрі).
Судом встановлено, що отриманий ОСОБА_1 19.01.2021 паспорт громадянина України у
формі ID - картки оформлений за допомогою засобів ЄДДР внаслідок його волевиявлення.
Тобто позивач при оформленні ID - картки, надав згоду на обробку його персональних даних.
Позиція позивача щодо маніпуляцій зі сторони відповідача та неповідомлення йому про
можливість вибору форми паспорта не знайшла свого підтвердження під час розгляду цієї
адміністративної справи.
Отже, оскільки у громадянина ОСОБА_1 є дійсний паспорт громадянина України у вигляді ID -
картки, а також те, що позивач не звертався до територіального органу із заявою про заміну
паспорта у зв`язку із його пошкодженням, або виявленням помилки, інших підстав
передбачених Порядком №302, відповідач діяв у межах статті 19 Конституції України з
дотриманням підпунктом 2 пунктом 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання,
вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина
України, який затверджений постановою КМУ від 25.03.2015 №302.
Крім того, з аналізу Положення судом встановлено, що чинним законодавством не
передбачено можливість обміну паспорта у формі ID-картки на паспорт громадянина України у
формі паспортної книжечки зразка 1994 року.
Відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 6 Закону України від 01.06.2010 №2297
"Про захист персональних даних" (далі - Закон №2297), суб`єкт персональних даних має
право: пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних
будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються
незаконно чи є недостовірними.
Пунктом 2 частини другої статті 15 цього ж Закону №2297 передбачено, що персональні дані
підлягають видаленню або знищенню у разі: припинення правовідносин між суб`єктом
персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом.
Частина третя статті 10 Закону №5492-VI вказує, що для внесення інформації до Реєстру та
для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за
зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним
органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції
(імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства,
реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в
установленому порядку.
Відтак, паспорт громадянина України оформлюється виключно із застосуванням засобів
Єдиного державного демографічного реєстру, до якого вноситься інформація щодо
ідентифікації осіб, які звернулися для оформлення такого паспорта (автоматично формується
унікальний номер запису в Реєстрі).
Отже, внесення інформації щодо позивача, наданої ним особисто, до Реєстру та автоматичне
формування УНЗР у зв`язку із цим, жодним чином не надало права суб`єкту владних
повноважень на здійснення будь-яких маніпуляцій з персональними даними.
Крім того, стаття 8 Закону №5492-VI встановлює гарантії захисту і безпеки інформації Реєстру,
що унеможливлює вчинення будь-яких незаконних дій з персональними даними осіб,
інформація щодо яких внесена до Реєстру.
У свою чергу, пунктом 2 частини другої статті 15 Закону №2297 передбачено, що персональні
дані підлягають видаленню або знищенню лише у разі: припинення правовідносин між
суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено
законом.
В даному конкретному випадку питання щодо припинення правовідносин не стосується
спірних правовідносин, оскільки наявний спеціальний закон, який регулює правовідносини, які
склались між сторонами, а саме Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр
та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний
статус", відповідно до якого, не передбачено підстав для вилучення інформації стосовно
особи із Реєстру.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в
порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає,
що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи
або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних
повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних
судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх
доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона
повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,
встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність
рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування
правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких
справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в
основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх
можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були
отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта
владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем,
суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного
позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у
задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС
України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише
вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового
провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або
складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо
апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач: Іллінецький районний сектор Управління Державної міграційної служби України у
Вінницькій області (вул. соборна, 15А, м. Іллінці, код ЄДРПОУ 37836770)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.02.2022
Суддя Томчук Андрій Валерійович