Ukrainskii Iazyk Bez Repetitora Samouchitel

С.
Гончар
УкраинСкий язык
без репетитора
СамоУчитель УкраинСкоГо языка
Издательство АСТ
Москва
УДК 811.161.2(075.4)
ББК 81.2Укр-2
Г65
Гончар, Степан.
Г65 Украинский язык без репетитора. Самоучитель укра-
инского языка / С. Гончар. — Москва : Издательство
АСТ, 2023. — 320 с.— (Иностранный без репетитора).
ISBN 978-5-17-152460-9
Степан Гончар — автор справочных и учебных пособий по укра-
инскому языку.
Данное издание подойдет всем, кто желает выучить украинский
язык и с легкостью понимать украинскую речь. Материал включа-
ет основные грамматические темы, полезную лексику для практи-
ки разговорной речи, упражнения для тренировки и ответы к ним
в конце издания. Наглядные таблицы, большое количество примеров,
а также скороговорки и шутки помогут лучше усвоить материал и по-
чувствовать все особенности языка.
Пособие предназначено для широкого круга читателей, желаю-
щих выучить украинский язык. Учебный материал ориентирован на
начинающих изучать язык и соответствует начальному уровню вла-
дения языком.
УДК 811.161.2(075.4)
ББК 81.2Укр-2
© Гончар С., 2022

ISBN 978-5-17-152460-9 © ООО «Издательство АСТ», 2022
УРОК 1
Алфавит
В основе украинской письменности лежит кириллический
алфавит с добавлением букв Єє, Ґґ, Ii, Її. Таким образом, факти-
чески современный украинский алфавит состоит из 33 букв. По
сравнению с русским языком, в украинском не используются
буквы Ёё, ъ, ы, Ээ.
УКРАИНСКИЙ АЛФАВИТ
УКРАÏНСЬКА АБЕТКА
Название Произношение
А а а [а]
Б б б [б]
В в в [в]
Г г г [h]
Ґ ґ ґе (ґе з гачком) [г]
Д д де [д]
Е е е [э]
Є є є [е], [йэ]
Ж ж же [ж]
З з зе [з]
И и и [ы]
I I i [и]
Ї ї ї [йи]
3
Украинский язык без репетитора
Окончание таблицы
название произношение
К к ка [к]
Л л ел [л]
М м ем [м]
Н н ен [н]
О о о [о]
П п пе [п]
Р р ер [р]
С с ес [с]
Т т те [т]
У у у [у]
Ф ф еф [ф]
Х х ха [х]
Ц ц це [ц]
Ч ч че [ч]
Ш ш ша [ш]
Щ щ ща [щ], [шчь]
ь знак м’якшення мягкий знак
Ю ю ю [ю]
Я я я [я]
Б Буква Ґґ встречается редко: в основном, в заимствованных

словах и славянизмах (ґрунт, ґеймер, ґратіс (бесплатно), ґава (воро-
на), ґанок (крыльцо), ґаздыня (хозяин), ґазда (хозяйка), до ґусту (по
вкусу), а также иногда факультативно в иностранных собственных
именах (Ґете, Гайдеґер), топонимах (Ґоронда, Уґля).
Аналогом твёрдого знака служит апостроф: в’юн, розв’язати
(развязать).
4
Урок 1
Особенности украинского языка

 Наличие звательного падежа: Галю, Iване, Миколо, Пе-
тре, Марусю, Оксано.
 Инфинитив, оканчивающийся на -ти: читати [чытаты]
(читать), нести (нести).
 Краткие формы прилагательных женского и среднего
рода в именительном и винительном падежах: нова (новая),
нову (новую), нове (новое), новi (новые).
 Наличие плюсквамперфекта: купував був (покупал).
 Окончания существительных мужского рода -oвi/-eвi в
дательном падеже единственного числа: братовi (брату), коневi
(коню).
 Окончания творительного падежа -ою/-ею (а не -oй/-eй):
водою (водой), землею [зэмлэю] (землёй).
 Отсутствие мягкости согласных перед [e], [и]: великий
[вэлыкый] (большой), несли [нэслы] (несли).
 Синтетическая форма будущего времени глаголов: бити-
меш [бытымэш] (будешь бить), купуватиму [купуватыму] (буду
покупать).
 Сохранение звонкости согласных на конце слова: дуб [дуб]
(дуб), ніж [ниж] (нож).
 Сохранение мягкости конечного [ц]: кінець [кинэ́ць] (конец),
палець [пáлэць] (палец).
Украинский язык — будучи одним из славянских языков, —
для русскоязычного студента не представляется сложным: очень
многие слова и фразы понятны без перевода, строить предложения
и понимать написанное особого труда обычно не вызывает. Тем не
менее, некоторые специфические особенности придают украин-
скому языку особое очарование, и учить его — одно удовольствие!
Учим новые слова

Дни недели
понеділок понедельник
вівторок вторник
середа среда
5
четвер четверг
п’ятниця пятница
субота суббота
неділя воскресенье
тиждень неделя
день день
у понеділок в понедельник
у середу в среду
кожен понеділок каждый понедельник
робочий день рабочий день
вихiдний день выходной день
на минулому тижнi на прошлой неделе
на наступному тижнi на следующей неделе
два рази на тиждень два раза в неделю
вихiднi выходные
Посмотрите, как строятся украинские предложения: боль-

шинство слов вам будет понятно и без перевода, однако обрати-
те внимание на те слова, смысл которых сразу не представляется
понятным:
Який сьогоднi день? — Какой сегодня день?

Сьогоднi субота. — Сегодня суббота.
Скороговорки для тренировки

произношения
1. Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
2. Жовтий жук купив жилет, джемпер, джинси та жакет.
3. Кричав Архип, Архип охрип, не треба Архипу кричати до
хрипу.
6
Урок 1
4. У Кіндрата куртка короткувата.

5. Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
6. «Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я».
Упражнения
Упражнение 1.1
Прочитайте украинские слова:
защебетати, внуча, пiдборовий, смуток, хрестик, свiтлопис,
кокцида, доїжджати, водолiй, вар’яг, антологiя¸ адоптацiя¸
друкар
Прочитайте слова и переведите:
вівторок, середа, неділя, субота, четвер, понеділок, п’ятниця
Переведите слова на украинский язык:
воскресенье, вторник, неделя, понедельник, пятница, среда,
суббота, четверг
Как переводятся следующие словосочетания?
1. день народжения
2. кінець тижня
3. на середу
4. з п’ятниці до неделі
5. у понеділок
6. неробочий день
7. по вівторках
УРОК 2
Произношение букв и буквосочетаний

Ударение в украинских словах подвижное. Ударный слог
произносится с напряжением; артикуляция безударных и удар-
ных гласных совпадает. Безударные гласные не ослабляются
и не редуцируются:
лаборатóрiя — лаборатория, óдяг — одежда, подарýнок — по-
дарок, кáса — касса.
Обратите внимание на произношение следующих украин-

ских букв:
Буква Звук Примеры

и [ы] бути [бýты] («быть»)
i [и] мiст [мист] («мост»)
ї [йи] їжак [йижáк] («ёж»)
є [е] модельєр [модэльéр] («моде-
льер»)
е [э] метр [мэтр] («метр»)
г [h] (как в слове готель [hотэль] («гостиница»)
«Бог»)
ґ [г] ґазда [гáзда] («хозяйка»)
Буквосочетания дж и дз произносятся часто как один звук:

кинджал [кынджáл] — кинжал
ґедзь [гэдзь] — овод
Но на стыке частей слова буквосочетания дж и дз произно-

сятся как два отдельных звука:
надзвичайний [надзвычáйный] — чрезвычайный
8
Урок 2
Наиболее распространённые слова с буквой ґ:

автобіоґрафия, автоґраф, аґа, аґент, аґрус (крыжовник),
аґрусівка, аґрусівочка, аґрусовий;
аґу, аґусі, арґат, арґонія;
баґа, баґари, байдиґи, балаґувати, балеґа, бардиґа, беґа,
беґар, беґарник, беґас, беґеря, беґечати, беґоніти, безґрунтий,
безґрунтовний, безґрунтовно, белеґа, биґарь, биґасень, біґарь,
біґос, буґа, булеґа, бульбеґа;
ваґаш, варґа, варґуля, веґеря, виґвинтити, виґуляри;
гаджуґа, гевґати, герґев, ґабелковий, ґабелок, ґабзувати,
ґаблi, ґав’ячий, ґава (ворона), ґавеґа, ґавеня, ґавзун, ґавити
(быть невнимательным, нерасторопным), ґавра, ґаврати, ґаґати,
ґаґотати, ґаджала, ґаджалаґати, ґаджале, ґадзуля, ґазда (хозяйка),
ґаздинечка, ґаздинити, ґаздинька, ґаздиня, ґаздівка, ґаздівний,
ґаздівство, ґаздівський, ґаздовитий, ґаздонька, ґаздування,
ґаздувати, ґаздусьо, ґаздыня (хозяин), ґайда, ґайдарь, ґайдиця,
ґайдиця, ґайдичка, ґайдувати, ґала, ґалаґан, ґаламаґати, ґаланки,
ґаланці, ґалда, ґалера, ґалиця, ґалунок, ґальон, ґальонка,
ґалюґа, ґаляра, ґамнути, ґандж (недостаток, нехватка), ґанджа,
ґанджовитий, ґанджовитий (с дефектом), ґанджувати (находить
в ком-л. недостаток), ґанджули, ґандзолля, ґанзур, ґанок (крыль-
цо), ґаня, ґара, ґарґала, ґарґало, ґарґара, ґарґачки, ґард, ґардувати,
ґарита, ґарлика, ґарнаґа, ґарований, ґарувати, ґатунок (сорт),
ґахуватися, ґацик, ґвалт (громкий крик), ґвалтівний, ґвалтівно,
ґвалтовне, ґвалтовний, ґвалтовно, ґвалтувати (громко кричать),
ґвер, ґвинт, ґвинтик, ґвир, ґевґати, ґеґавка, ґеґадзи, ґеґання,
ґедзатися (бегать, прыгать от укуса слепня), ґедзел, ґедзень,
ґедзик, ґедзилля, ґедзкатися, ґедзле, ґедзунок, ґедзь (слепень),
ґедкати, ґедло, ґезунд, ґеймер, ґел, ґелґотати, ґелґотіти, ґелевач,
ґелево, ґелета, ґелетя, ґелка, ґелкотати, ґельгів, ґелюх, ґемзати,
ґензура, ґер, ґерґавка, ґерґелиця, ґерґелі, ґерґера, ґерґетати,
ґерґетня, ґерґецки, ґерґечник, ґерґіт, ґерґотання, ґерґотати (го-
готать), ґердан, ґереґа, ґерлак, ґерлянка, ґерувати, ґецатися,
ґзимс, ґзитися, ґзівка, ґзунс, ґивт, ґивтати, ґивтнути, ґиґнути
(погибнуть, умереть), ґила, ґилун, ґилькотіти, ґипс, ґирґачка,
ґирд, ґирланка, ґирлиґа, ґирлиґа (гирлига — длинная загнутая
палка пастуха), ґирувати, ґіб, ґівґач, ґірґи, ґірґожник, ґіцкатися,
ґлеґ, ґлеґати, ґледжати, ґлей (загустевший вишнёвый сок), ґлейт,
ґловень, ґлузи, ґльоґ, ґльоґати, ґлюч, ґля, ґляґ, ґляґанець,
ґляґаний, ґляґати, ґляґушки, ґнiт (фитиль), ґнип, ґовда, ґогель-
моґель (ґоґоль-моґоль), ґоґа, ґоґози, ґоґозник, ґодло, ґолдувати,
ґолка, ґондзоль, ґондзоляк, ґондзоляка, ґондзолячка, ґонет,
9
ґонт, ґонталь, ґонтаниця, ґонтар, ґонтина, ґонтовий, ґонтя,

ґорґоля, ґорґолястий, ґорсет, ґоспода, ґосподар, ґосподарити,
ґосподарів, ґосподарка, ґосподарський, ґосподинин, ґосподиня,
ґотка, ґотур, ґохнути, ґрайцар, ґрамузляти, ґранат, ґранатовий,
ґраса, ґрасувати (выстругивать, расчищать, вытаптывать),
ґрата (решётка), ґратіс (бесплатно), ґратчастий (решетчатый),
ґратя, ґрацювати, ґреґорний, ґрейцар, ґреци, ґрече, ґречнiсть,
ґречний (учтивый), ґречно, ґринджоли, ґринджолята (низкие
широкие сани), ґрис, ґрівджати, ґрона, ґрос, ґрузло, ґрулина,
ґрулисько, ґрульовина, ґруля, ґруляник, ґрулянка, ґрундаль,
ґрундзьований, ґрундзювати, ґрундзюватий, ґрунт, ґрунталя,
ґрунтик, ґрунтівка, ґрунтовий, ґрунтовище, ґрунтовний,
ґрунтувати(ся) (основываться; обосновывать), ґрунь, ґрявчати,
ґуґлюватий, ґуґля, ґуґолька, ґуджулай, ґуджулька, ґудз, ґудзик
(пуговица), ґудзиковий, ґудзичок, ґудзола, ґуз, ґузва, ґузелець,
ґузий, ґузулька, ґузуля, ґулати, ґулий, ґулька, ґуля (шишка
(от удара), ґунадза, ґуральня, ґурґула, ґурґуля, ґуцьок, ґуш,
ґушуватий;
джерґа, джерґати, джерґіт, джерґотати, джерґотня, джереґеля,
джиґ, джиґавка, джиґели, джиґиря, джиґнути (ужалить),
джиґра, джиґун (бунтовщик), джиґуха, джоґан, джолґнути,
джуґан, джуґля, дзиґ, дзиґа (игрушка-волчок), дзиґар, дзиґарі
(часы), дзиґармайстер, дзиґарний, дзиґарок, дзиґати, дзиґлик
(табурет), дзиґликовий, дзиґличок, дзиґльований, дзиґлятко,
дзиґнути (жужжать), до ґусту (по вкусу), доґа, доґедзґатися,
доґлебати, дригонути, дриґ, дриґавка, дриґання, дриґати (дры-
гать), дриґатися, дриґез, дриґнути, дриґулька, друґар;
жоломиґа;
заґавити, заґавитися, заґавитися (увлекшись чем-нибудь или
задумавшись, проявить невнимание к кому, чему), заґвалтувати,
заґеґотати, заґедзелити, заґедзкатися, заґелґати, заґервати,
заґерґотати, заґрундзьовувати, заґудзлити, зґарда, зґвалтувати,
зґедзатися, зґіґнути, зґляґатися, зґоя, зґрунтувати;
йолупеґа;
лаґун, леґа, леґавий, леґар, леґедуватися, леґейда, леґінь,
леґувати, леґурний, леґурно, ліґерка;
маґель, маґельниця, маґельниця, маґільниця, маґеран,
маґерка, маґіль, маґоль, маґлювати, маґро, маґура, мазґливий,
мамалиґа, миґа, миґдалевий, миґдаль, миґза, миґла, миґлаш,
миґлювати, моґуля, морґ, морґуля, морґулька;
наґвалтувати, наґрамузляти, наґунадзити, неґречний,
неґречно, неґура;
10
Урок 2
обґрунтувати (обосновать, подтверждать истинность, пра-

вильность), орґанець;
перерумеґувати, поґаздувати, поґвалтувати, поґедзитися,
поґерґотати, поґрасувати, поґулати, подриґати, подриґувати,
подриґус, придзиґльований, придзиґльованка, проґавити (упу-
стить что-то, отвлекаясь, по рассеянности, нерасторопности),
проґавитися, продавати фиґи-миґи (бездельничать), пуґачі;
раґаш, раґеля, раґляк, ремиґати (отрыгивать), риґівниця,
риґувати (плохо писать), роґлик, розґедзґатися, розремеґатися;
саґан, саґанець, саґаник, саґанчик, сновиґайло, сновиґати;
уґабнути, уґвинтити, уґоґати, уґрундзьовувати, уґрунтувати,
уджиґнути (ужалить);
фаґівник, фиґель, фиґи-миґи (сладости), фиґлювати, фіґель,
фурдиґати;
хвиґа, хвиґлювати, хвиґура, хвиґурно, хуґа, хурдиґа;
цуґа;
шварґотання, шварґотати, швиґар, шеґеря, шмиґа, шпарґал,
шпарґалля, шпарґи;
яґрост.
Читать по-украински не составляет особого труда; нужно
лишь чётко произносить все написанные буквы. Понимать про-
читанное тоже обычно затруднений не вызывает: многие слова
похожи на соответствующие русские термины, хотя могут звучать
для русскоговорящего несколько странновато. Тем не менее, ус-
воив азы украинского языка, можно достаточно бегло ориентиро-
ваться в культуре такой интересной страны, как Украина!

Месяцы
Название Название Происхождение

по-украински по-русски названия
січень январь от слова «сікти» —
рассекать
лютий февраль «лютий» — сердитый,
лютый
березень март от названия дерева «береза»,
которая в марте зеленеет
11
Название Название Происхождение

по-украински по-русски названия
квітень апрель от слова «квіти» — цветы
травень май от слова «трава»
червень июнь от прилагательного «черво-
ний» (красный) — красными
становятся фрукты и ягоды.
По другой версии, от слова
«черв’як» (червяк) — в это
время собирают вредных
гусениц и червяков
липень июль от названия дерева «липа»,
которая цветёт в июле
серпень август от слова «серп» (август) —
время сбора урожая
пшеницы
вересень сентябрь от слова «верес» (вереск)
жовтень октябрь от прилагательного «жовтий»
(жёлтый) — листья
на деревьях желтеют
листопад ноябрь в ноябре начинается
листопад — листя падає
грудень декабрь земля замерзает, и образуются
«грудки» (бугры)
в січні в январе
на березень к марту
до травня до мая
в минулому місяці в прошлом месяце
в цьому місяці в этом месяце
в наступному місяці в следующем месяце
12
Урок 2
місяць тому месяц назад

щомісячний ежемесячный
кожний місяць каждый месяц
весь місяць весь месяц
цілий місяць целый месяц
через місяць через месяц
через два місяці через два месяца
два рази на місяць два раза в месяц
Яке сьогодні число? — Какое сегодня число?

Сьогодні … — Сегодня …
15 червня — 15-го июня
Я народився 11 травня. — Я родился 11 мая.

1. Побачив вовк козу, забув про грозу.
2. Лежить п’ять п’ятаків, на кожному п’ятаку ще по п’ятаку.
3. Водовоз віз воду з водопроводу.
4. Їла Марина малину.
5. Бабин біб розцвів у дощ — буде бабі біб у борщ.
Прочитайте слова, запомните перевод:
брати — брать ні — нет
вітер — ветер писати — писать
добрий — хороший сіль — соль
їхати — ехать собака — собака
кіт — кот там — там
лінивий — ленивый хотіти — хотеть
людина — человек читати — читать
м’яч — мяч що — что
13
Прочитайте слова, попробуйте их перевести:
всесвіт, ґавити, зав’язувати, могутній, заміжжя, іти, ім’я,
фиґи-миґи, Масниця, приїжджати, сльоза, цуцик, шкіра, харч,
Соедините слова из правой колонки с правиль
ным переводом в левой:
березень ноябрь
вересень сентябрь
грудень август
жовтень январь
квітень март
липень октябрь
листопад декабрь
лютий июль
серпень июнь
січень май
травень апрель
червень февраль
Ответьте на вопрос:
Який сьогодні день?
Сьогодні ______________________.
УРОК 3
Род имён существительных

В украинском языке у существительных есть категория грам-
матического рода: мужской (чоловічий рід), женский (жіночий рід)
и средний (середній рід):
Мужской род Женский род Средний род

iнженер — инженер вежа — башня життя — жизнь
батько — отец курка — курица затишшя — затишье
кінь — конь любов — любовь листя — листва
мармур — мрамор мати — мать поле — поле
меч — меч мрія — мечта село — село
пiвень — петух нiч — ночь слово — слово
пiлот — пилот троянда — роза сонце — солнце
Хотя род в русском и украинском языках часто совпадает, так

бывает не всегда:
біль (м.р.) — боль (ж.р.)
насип (м.р.) — насыпь (ж.р.)
підпис (м.р.) — подпись (ж.р.)
тополя (ж.р.) — тополь (м.р.)
полин (м.р.) — полынь (ж.р.)
путь (ж.р.) — путь (м.р.)
собака (м.р.) — собака (ж.р.)
степ (м.р.) — степь (ж.р.)
зала (ж.р.) — зал (м.р.)
15

Семья
бабуся бабушка
батьки родители
батько отец
брат брат
дідусь дедушка
дочка дочка
дядько дядя
жiнка/дружина жена
зять зять
мама, матуся мама, мамочка
мати мать
наречена невеста
наречений жених
онук внук
онука внучка
подружжя супруги
рідня родня
свекор свёкор
свекруха свекровь
сестра сестра
син сын
сім’я, родина семья
тато, татусь, татко папа, папочка
тесть тесть
теща тёща
16
Урок 3
тітка тётя
хрещена, хрещений крёстная, крёстный
чоловiк муж
Спряжение глагола мати (иметь) в настоящем времени:
мати
я я маю
ты ти маєш
он вiн має
она вона має
оно воно має
мы ми маємо
вы ви майте
они вони мають
Це мiй тато. — Это мой папа.

Це моя мама. — Это моя мама.
У вас велика сiм’я/родина? — У вас большая семья?
Ви одруженi? — Вы женаты?
Я одружений. — Я женат.
Я холостий. — Я холост.
Ви замiжня? — Вы замужем?
Я одружена/замiжня. — Я замужем.
Я не замiжня. — Я не замужем.
Я розведений. — Я разведён.
У вас є дiти? — У вас есть дети?
У мене син. — У меня есть сын.
У нас немає дiтей. — У меня нет детей.
17

1. Дуб пригнув до чуба бука — буде букові наука.
2. Курочка-златоперочка по двору ходить, писклят водить,
хохол надимає, півня утішає.
3. Ніс Пилип плуг через поріг.
4. Через грядку гріб тхір ямку.
5. Серед корчів корч найкорчакуватіший.
Юмор
— Скільки років твоєму дідусеві?
— Я не знаю, але він у нас уже дуже давно.
— Сколько лет твоему дедушке?

— Я не знаю, но он у нас уже очень давно.
Определите род существительных:
вітер — ветер нарис — очерк
вовченя — волчонок ніч — ночь
газета — газета озеро — озеро
гектар — гектар пісок — песок
гора — гора радість — радость
дім — дом сніг — снег
куля — пуля сонце — солнце
курча — цыплёнок степ — степь
лоша — жеребёнок стіна — стена
Заполните таблицу:
бізнес — бизнес, гніздо — гнездо, дисципліна — дисциплина,
дядько — дядя, зустріч — встреча, корова — корова, любов — лю-
бовь, машина — машина, молодь — молодёжь, море — море, озе-
ро — озеро, піч — плита, покоління — поколение, поле — поле,
стіл — стол, учень — ученик, чай — чай
18
Урок 3
Переведите на украинский язык (предложите свой
вариант перевода, ориентируясь на составление
подобных предложений в русском языке, а пра
вильность окончаний потом уточните по ключу):
1. У меня муж и двое детей.
2. Мои родители живы.
3. У меня трое детей — две дочки и сын.
батько, брат, будинок (здание), вікно (окно), дівчина, дочка,
жінка, земля, ім’я (имя), книга, козеня (козлёнок), коліно (коле-
но), кравець (портной), крісло, курс, місто (город), молодь (мо-
лодёжь), море, ніж, ніч (ночь), нога, поле, право (закон), сестра,
син (сын), старість, стіл, сторона, студент, тепло, читання (чте-
ние), чоловік (мужчина)
19
Напишите, какого рода следующие существи
тельные в русском и украинском языках, а потом
проверьте себя по ключам:
Русский язык Украинский язык

существи- род существи- род
тельное тельное
боль біль
насыпь насип
подпись підпис
путь путь
собака собака
степь степ
тополь тополя
УРОК 4
Единственное и множественное число

имён существительных
У украинских существительных определяют два числа —
единственное (однина) и множественное (множина). Большин-
ство украинских существительных имеют формы единственного
и множественного числа.
Посмотрите, как образуется множественное число (не забы-
вайте постоянно сопоставлять с русской грамматикой — найдя
пересечения, учить украинский станет гораздо приятнее и бы-
стрее):
Единственное число Множественное число

бик бык бики быки
ведмідь медведь ведмеді медведи
вовк волк вовки волки
жираф жираф жирафи жирафы
змія змея змії змеи
кішка кошка кішки кошки
козел козёл козли козлы
корова корова корови коровы
крокодил крокодил крокодили крокодилы
кролик кролик кролики кролики
лев лев леви львы
мавпа обезьяна мавпи обезьяны
миша мышь миші мыши
21

олень олень олені олени
орел орёл орли орлы
осел осёл осли ослы
птах птица птахи птицы
слон слон слони слоны
собака собака собаки собаки
тигр тигр тигри тигры
А также:

вежа башня вежi башни
гай роща гаї рощи
день день днi дни
земля земля землi земли
кущ куст кущi кусты
мрiя мечта мрiї мечты
нiч ночь ночi ночи
рiка река рiки реки
сирота сирота сироти сироты
степ степь степи степи
тiнь тень тiнi тени
Запомните:

iм’я имя iмена имена
батько отец батьки отцы
22
Урок 4

гуска гусь гуси гуси
дитина ребёнок діти дети
курка курица кури курицы
курча цыплёнок курчата цыплята
людина человек люди люди
мати мать матерi матери
Выделяются слова, у которых имеются дублетные формы

множественного числа, например:
вуса/вуси — усы.
Выделяются существительные, которые имеют только

форму единственного числа (singularia tantum) — это неис-
числяемые существительные, вещественные, абстрактные
вещи, собирательные существительные, некоторые имена
собственные, например: героїзм (героизм), гостиннiсть (го-
степриимство), дiтвора (детвора), добро (добро), кава (кофе),
молодежь (молодёжь), молодь (молодёжь), молоко (молоко),
мудрiсть (мудрость), мужнiсть (мужество), рiдня (родня),
розвиток (развитие), Ростислав, терпiння (терпение), тиша
(тишина), туга (тоска), Украïна, цукор (сахар), честь (честь),
юнiсть (юность).
Выделяются также существительные, которые имеют только

форму множественного числа (pluralia tantum) — названия не-
которых праздников, парные предметы, временные понятия/
действия, собирательные, вещественные существительные, на-
звания чувств, некоторые географические названия:
iменини (именины), Альпи (Альпы), вершки (сливки), вибо-
ри (выборы), вила (вилы), ворота (ворота), гордощi (гордость),
граблі (грабли), дрiжджi (дрожжи), дрова (дрова), духи (духи),
жнива (жатва), канікули (каникулы), Карпати (Карпаты), кон-
серви (консервы), люди (люди), меблі (мебель), ножицi (ножни-
цы), окуляри (очки), проводи (проводы), сани (сани), уста (рот),
штани (брюки).
23

Указание времени
позавчора позавчера
вчора вчера
сьогодні сегодня
завтра завтра
післязавтра послезавтра
ранок утро
вранці утром
день день
вдень днём
вечір вечер
увечері вечером
ніч ночь
уночі ночью
північ полночь
схід сонця восход солнца
світанок рассвет
захід закат
зараз сейчас
потім потом
скоро скоро
не скоро не скоро
запізнитися опоздать
затриматися задержаться
24
Урок 4

1. Король орел, орел король.
2. Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині.
3. Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи. Треба його
перековпакувати, щоб він був перековпакований.
4. Сидів горобець на сосні, —
5. Заснув — і упав уві сні.
6. Якби не упав уві сні.
7. Сидів би він ще на сосні.
8. Улас у нас, Панас у вас.
Юмор
— Чому це вчора з димаря хлібопекарні йшов чорний дим, а
сьогодні білий?
— Це тому, що вчора випікали чорний хліб, а сьогодні печуть
білий.
— Почему вчера из дымохода хлебопекарни шёл чёрный

дым, а сегодня белый?
— Это потому, что вчера выпекали чёрный хлеб, а сегодня
пекут белый.
вершки, вибори, вила, iменини, ворота, героїзм, гостиннiсть,
граблі, Альпи, дiтвора, добро, дрiжджi, дрова, духи, жнива, кава,
канікули, Карпати, консерви, меблі, молодь, молоко, мудрiсть,
мужнiсть, ножицi, окуляри, проводи, рiдня, розвиток, сани,
терпiння, тиша, туга, Украïна, уста, цукор, честь, штани, юнiсть
Singularia tantum Pluralia tantum
25
Какие существительные употребляются только
в единственном числе, а какие — только во мно
жественном?
скупощі, помиї (помои), Альпи, молодь (молодёжь), мудрість,
далечінь (даль), масло, відвідини (посещение), рідня, хащі (за-
росль), бриджі, лещата (тиски), заручини (помолвка), руда, груди,
вода, ваги (весы), труднощі, канікули, терпiння, дебати, радощі,
граблі, посиденьки, щастя, Анди, дiтвора, меблi, переговори, го-
родки, дрова, висівки (отруби), гнів, прокуратура, в’язи (шея),
гуслi, бiгунки, окуляри, мужнiсть (мужество), туга (тоска),
штани (брюки), схованки, бутси, нафта (нефть), колосся, вила,
Карпати, іменини, смiливiсть (смелость), сніг, хвастощі (хва-
стовство), деканат, сани, пiiжмурки, Афіни, солома, роковини
(годовщина), розвиток (развитие), прянощі, шашки, веселощі
(веселье), студентство, терези (весы), гроші, азот, асфальт, нарит-
ники, клiщi, гордість, гостиннiсть (гостеприимство), джунглі,
пустощі (баловство), папір, парфуми, ноші (носилки), золото,
гордощi (гордость), юнiсть, ножицi, витребеньки (финтифлюш-
ки), мудрощі, шори, ласощі (лакомство), молоко, сходи (лест-
ница), панталони, пісок, боротьба (борьба), ревнощі, дріжджі,
жалощі, перегони (гонка), труси, вершки (сливки), хімікалії,
Дарданелли, консерви, піхота, листя, двері, Черкаси, заздрощi
(зависть), тиша (тишина), молодощі, шахи, цимбали, борошно
(мука), макарони, героїзм, фінанси, почви, любов, триноги, ліки
(лекарство)
Переведите на украинский язык:
1. завтра утром
2. сегодня днём
3. после обеда
4. сегодня вечером
5. завтра вечером
6. сегодня утром
7. завтра после обеда
8. рано утром
УРОК 5
I склонение существительных
В украинском языке семь падежей. К известным в русской
грамматике шести падежам добавляется звательный: називний
(именительный), родовий родовий (родительный), давальний
(дательный), знахідний (винительный), орудний (творитель-
ный), місцевий (предложный), кличний (звательный).
Падеж «стол» «вода» «цыплёнок»

називний стiл вода курча
(именительный)
хто? що?
родовий стола води курчати
(родительный)
кого? чого?
давальний столу водi курчатi
(дательный)
кому? чому?
знахідний стiл воду курча
(винительный)
кого? що?
орудний столом водою курчам
(творительный)
ким? чим?
місцевий столi водi курчатi
(предложный)
на кому? на чому?
кличний столе водо курча
(звательный)
хто? що?
27
У существительных определяют четыре склонения (відміни).

Склонение зависит от рода существительного, от его окончания
в именительном падеже единственного числа.
К I склонению относятся существительные мужского и жен-
ского рода, оканчивающиеся на -а/-я. Большинство существи-
тельных I склонения относятся к женскому роду, однако могут
встретиться и существительные мужского рода:
буря, вежа (башня), воєвода, Ганнуся, Ілля, лелека (аист),
листоноша (почтальон), Микола, мрія (мечта), нероба (бездель-
ник), сирота, суддя, троянда (роза), хмара (облако)
Примеры склонения существительных:
Падеж Единственное Множественное

число число
називний ріка сирота ріки сироти

хто? що?
родовий ріки сироти рікø сирітø

кого? чого?
давальний ріці сироті рікам сиротам

кому? чому?
знахідний ріку сироту ріки сиріт

кого? що?
орудний рікою сиротою ріками сиротами

ким? чим?
місцевий (на) ріці (на) (на) ріках (на) сиро-

(предложный) сироті тах
кличний ріко сирото ріки сироти

хто? що?
28
Урок 5

називний земля мрія землі мрії
(именительный) (мечта)
хто? що?
родовий землі мрії земельø мрій
кого? чого?
давальний землі мрії землям мріям
кому? чому?
знахідний землю мрію землі мрії
кого? що?
орудний землею мрією землями мріями
ким? чим?
місцевий (на) (у) мрії (на) зем- (у) мріях
(предложный) землі лях
кличний земле мріє землі мрії
хто? що?

називний вежа (башня) вежі
хто? що?
родовий вежі веж
кого? чого?
давальний вежі вежам
кому? чому?
29

знахідний вежу вежі
кого? що?
орудний вежею вежами
ким? чим?
місцевий (на) вежі (на) вежах
кличний веже вежі
хто? що?

Профессии
адвокат адвокат
актор актёр
акторка актриса
аптекар аптекарь
банкір банкир
бібліотекар библиотекарь
бізнесмен бизнесмен
біолог биолог
бухгалтер бухгалтер
ветеринар ветеринар
водопровідник водопроводчик
30
Урок 5
вчений учёный
вчитель учитель
генерал генерал
дантист дантист
дизайнер дизайнер
домогосподарка домохозяйка
дослідник исследователь
журналіст журналист
інженер инженер
керуючий управляющий
коваль кузнец
кравець портной
кухар повар
листоноша почтальон
лікар доктор
медсестра медсестра
механік механик
музикант музыкант
новачок новичок
пекар пекарь
перекладач переводчик
перукар парикмахер
письменник писатель
пілот пилот
пожежник пожарник
політик политик
поліцейський полицейский
31
прибиральник уборщик
продавець продавец
робітник рабочий
рятувальник спасатель
секретар секретарь
стюардеса стюардесса
тесля плотник
тракторист тракторист
тренер тренер
фермер фермер
фізик физик
філософ философ
фотограф фотограф
хірург хирург
художник художник
шахтар шахтёр
Де ви працюєте? — Где вы работаете?

Кем ви працюєте? — Кем вы работаете?
Я працюю в лiкарнi. — Я работаю в больнице.
Я працюю на заводi. — Я работаю на заводе.
Я працюю у банку. — Я работаю в банке.
Я хочу змінити професію. — Я хочу сменить профессию.

Я хочу влаштуватися на роботу. — Я хочу устроиться на ра-
боту.

1. Як при страхові не перестрашені,
2. Так при перестрахові не приперестрашені.
3. Став на горіх — упав на поріг.
32
Урок 5
4. На полиці в коробиці
5. Півкороваю і паляниця.
6. Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить
окріп.
7. Як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.
8. Боронила борона по боронованому полю.
Юмор
— Iване. якщо у тебе є гривня і ти попросиш у брата ще одну
гривню, скільки у тебе буде грошей?
— Одна гривня.
— Та ти просто не знаєш математики!
— Це ви не знаєте мого брата!
— Иван, если у тебя есть гривна и ты попросишь у брата ещё

одну гривну, сколько у тебя будет денег?
— Одна гривна.
— Да ты просто не знаешь математики!
— Это вы не знаете моего брата!
Выпишите существительные I склонения:
сіль (соль), прізвище (фамилия), Степан, Микола, астроном,
гай (роща), тім’я (темя), хлопець (парень), Дніпро (Днепр), ли-
стя (листва), лоша (жеребёнок), листоноша (почтальон), твір
(сочинение), калюжа (лужа), Світлана, жінка (женщина), любов
(любовь), нероба (бездельник), троянда (роза), плем’я (племя), за-
тишшя (затишье), маля (малыш), кущ (куст), книга, бородище
(бородище), вість (весть), мрія (мечта), воєвода;
хата (хижина), Сергій, совість (совесть), успішність (успеш-
ность), знаряддя (орудие), вежа, поле, клей, чесність (честность)
тварина (животное), річ (вещь), кошеня (котёнок), дівча (девчон-
ка), кров (кровь), порося (поросёнок), ніч (ночь), вітрище (ветри-
ще), Микита;
Ілля, каченя (утёнок), суддя (судья), ведмежа (медвежонок),
батько (отец), кінь (конь), лікар (врач), школа, Ганнуся, верф
(верфь), сонце (солнце), рученя (ручонка), доцент, майстер (ма-
33
стер), мати (мать), пісня (песня), село, каліка (инвалид), дитя

(ребёнок), течія (течение), мармур (мрамор), міць (сила), теля
(телёнок), сім’я (семя), Денис.
Просклоняйте существительное «книга» в един
ственном и множественном числе.

називний (именительный) книга книги
хто? що?
родовий (родительный)
кого? чого?
давальний (дательный)
кому? чому?
знахідний (винительный)
кого? що?
орудний (творительный)
ким? чим?
місцевий (предложный)
кличний (звательный)
хто? що?
Просклоняйте существительное «листоноша» (по
чтальон) в единственном и множественном числе.

називний (именительный) листоноша листоноші
хто? що?
кого? чого?
34
Урок 5

кому? чому?
кого? що?
ким? чим?
хто? що?
Переведите диалоги:
1. — Хто Ви за професією?
— Я робітник на заводі.
— Який у Вас професійний стаж?
— П’ять років.
2. — Ким Ви працюєте?
— Я працюю музикантом.
Ответьте на вопросы:
1. Ким Ви працюєте?
2. Який у Вас професійний стаж?
3. Вам подобається Ваша професія?
4. Ким би Ви хотіли працювати?
УРОК 6
II склонение существительных
Ко II склонению относятся существительные
1. мужского рода, не оканчивающиеся на -а/-я: батько, вітер,
герой, день, Дніпро, дощ (дождь), кінь, клей, мармур (мрамор);
2. среднего рода, склоняемые без суффиксов: горнятко (гор-
шочек), жито (рожь), затишшя (затишье), подвір’я (двор), поле,
село, сонце (солнце).

називний степ батько степи батьки
хто? що?
родовий степу батька степів батьків
кого? чого?
давальний степові/у батькові/у степам батькам
кому? чому?
знахідний степ батька степи батьків
кого? що?
орудний степом батьком степами батьками
ким? чим?
місцевий (у) степу (на) (у) степах (на) бать-
(предложный) батькові/у ках
36
Урок 6

кличний степе батьку степи батьки
хто? що?

називний день гай дні гаї
хто? що?
родовий дня гаю днів гаїв
кого? чого?
давальний дню/еві гаю/єві дням гаям
кому? чому?
знахідний день гай дні гаї
кого? що?
орудний днем гаєм днями гаями
ким? чим?
місцевий (по) дню (у) гаю (по) днях (у) гаях
кличний (звательный) день гаю дні гаї
хто? що?

називний (именительный) кущ кущі
хто? що?
родовий (родительный) куща кущів
кого? чого?
37

давальний (дательный) кущу/еві кущам
кому? чому?
знахідний (винительный) кущ кущі
кого? що?
орудний (творительный) кущем кущами
ким? чим?
місцевий (предложный) (у) кущі (у) кущах
кличний (звательный) кущ кущі
хто? що?

Образование
абітурієнт абитуриент
академія академия
аспірант аспирант
аспірантка аспирантка
бакалавр бакалавр
вчитель учитель
вчителька учительница
гімназія гимназия
декан декан
деканат деканат
диплом диплом
дисертація диссертация
докторантура докторантура
38
Урок 6
домашнє задання домашнее задание

екзамен экзамен
екзаменатор экзаменатор
екзаменаційний білет экзаменационный билет
задання задание
інститут институт
кафедра кафедра
клас класс
коледж колледж
курс курс
лабораторія лаборатория
магістр магистр
оцінка оценка
предмет предмет
прогулювати уроки прогуливать уроки
проректор проректор
професор профессор
ректор ректор
семестр семестр
сесія сессия
студент студент
університет университет
учениця ученица
учень ученик
учитися учиться
школа школа
39
Чим Ви займаєтесь? — Чем Вы занимаетесь?

Я студент. — Я студент.
Де ви вчитесь? — Где вы учитесь?

Я вчусь в академiї. — Я учусь в академии.
Я вчусь в коледжi. — Я учусь в колледже.
Я вчусь в унiверситетi. — Я учусь в университете.
На якому курсi ти вчишся? — На каком курсе ты учишься?

Я вчусь на третьому курсi. — Я учусь на третьем курсе.
На якому факультетi ви вчитесь? — На каком факультете вы

учитесь?
Я вчусь на економiчному факультетi. — Я учусь на экономи-
ческом факультете.
Я вчусь на фiлологiчному факультетi. — Я учусь на филоло-
гическом факультете.
Я вчусь на юридичному факультетi. — Я учусь на юридиче-
ском факультете.
бiологичний факультет — биологический факультет

географiчний факультет — географический факультет
геологiчний факультет — геологический факультет
iсторичний факультет — исторический факультет
математичний факультет — математический факультет
фiзичний факультет — физический факультет
философський факультет — философский факультет
хiмiчний факультет — химический факультет

1. Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
2. Їхав Прокіп з Прокопихою ще й з маленькими прокопе-
нятами.
3. Наш Карпо з своїми карпиненятами полукалу-кар
пився.
4. Ти, малий, скажи малому
5. Хай малий малому скаже,
6. Хай малий теля прив’яже.
7. Я принесу рядно, а ти занеси рядно.
40
Урок 6
Юмор
— Як називається кінь-тато?
— Жеребець.
— А кінь-мама?
— Кобила.
— А кінь-дитина?
— Лошатко.
— Який же кінь називається просто кінь?!
— Как называется лошадь-папа?

— Жеребец.
— А лошадь-мама?
— Кобыла.
— А лошадь-ребёнок?
— Жеребёнок.
— Какая же лошадь называется просто лошадь?!
Выпишите существительные II склонения:
тім’я (темя), плем’я (племя), дівча (девчонка), калюжа
(лужа), річ (вещь), доцент, кущ (куст), дитя (ребёнок), любов
(любовь), батько (отец), листя (листва), теля (телёнок), Ган-
нуся, вість (весть), маля (малыш), совість (совесть), хлопець
(парень), затишшя (затишье), Світлана, мати (мать), суддя
(судья), кошеня (котёнок), успішність (успешность), лоша
(жеребёнок), нероба (бездельник), каченя (утёнок), сіль (соль),
пісня (песня), порося (поросёнок), жінка (женщина), майстер
(мастер), пріхвище (фамилия), сонце (солнце), Сергій, кров
(кровь), мармур (мрамор), гай (роща), клей, Ілля, листоно-
ша (почтальон), село, Денис, течія (течение), лікар (врач),
чесність (честность), сім’я (семя), бородище (бородище), ніч
(ночь), вітрище (ветрище), знаряддя (орудие), астроном, Ми-
кола, тварина (животное), верф (верфь), Дніпро (Днепр), Ми-
кита, хата (хижина), троянда (роза), кінь (конь), поле, твір (со-
чинение), Степан, міць (сила), школа, каліка (инвалид), вежа,
ведмежа (медвежонок), мрія (мечта), рученя (ручонка), книга,
воєвода.
41
Просклоняйте существительное «стіл» (стол) в един
ственном и множественном числе.

називний (именительный) стіл столи
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
кого? що?
ким? чим?
хто? що?
Просклоняйте существительное «лікар» (врач)
в единственном и множественном числе.

називний (именительный) лікар лікарі
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
42
Урок 6

кого? що?
ким? чим?
хто? що?
1. — Чи подобається тобi вчиттися в коледжi?
— Не дуже.
2. — З якого вiку дiти йдуть до школи?

3. — До школи дiти йдуть у шiсть рокiв.
4. — Якi предмети тобi подобаються?

5. — Я люблю математику.
1. Чим Ви займаєтесь?
2. Де ви вчитесь?
3. На якому факультетi ви вчитесь?
Переведите предложения:
1. Яка тема твоєї кандидатської дисертацiї?
2. Хто у тебе науковий керiвник?
3. Пiсля закiнчення унiверситету я збираюся вступати до
аспiрантури.
4. До якого вузу ти вступаєш?
43
актор
аспірантка
вчитель
учениця
УРОК 7
III склонение существительных

К III склонению относятся существительные
 с основой на твёрдый или мягкий согласный: кров, любов,
ніч (ночь), подорож (путешествие), радість, совість, успішність,
вість;
 существительное мати (мать).
називний (именительный) тінь ніч тіні ночі
хто? що?
родовий (родительный) тіні ночі тіней ночей
кого? чого?
давальний (дательный) тіні ночі тіням ночам
кому? чому?
знахідний (винительный) тінь ніч тіні ночі
кого? що?
орудний (творительный) тінню ніччю тінями ночами
ким? чим?
місцевий (предложный) (у) тіні (у) (у) (у) ночах
на кому? на чому? ночі тінях
кличний (звательный) тіне ноче тіні ночі
хто? що?

називний (именительный) мати матері
хто? що?
45

родовий (родительный) матері матерів
кого? чого?
давальний (дательный) матері матерям
кому? чому?
знахідний (винительный) матір матерів
кого? що?
орудний (творительный) матірю матерями
ким? чим?
місцевий (предложный) (у) матері (у) матерях
кличний (звательный) мати матері
хто? що?

Страны и столицы
Страна Столица
Австрія Австрия Відень
Албанія Албания Тирана
Андорра Андорра Андорра-ла-Велья
Бельгія Бельгия Брюссель
Білорусь Беларусь Мінськ
Болгарія Болгария Софія
Боснія Босния Сараєво
і Герцеговина и Герцеговина
Ватикан Ватикан Ватикан
Великобританія Великобритания Лондон
Греція Греция Афіни
46
Урок 7
Данія Дания Копенгаген

Естонія Эстония Таллінн
Ірландія Ирландия Дублін
Ісландія Исландия Рейк’явік
Іспанія Испания Мадрид
Італія Италия Рим
Латвія Латвия Рига
Литва Литва Вільнюс
Ліхтенштейн Лихтенштейн Вадуц
Люксембург Люксембург Люксембург
Мальта Мальта Валлетта
Молдова Молдова Кишинів
Монако Монако Монако
Нідерланди Нидерланды Амстердам
Німеччина Германия Берлін
Норвегія Норвегия Осло
Польща Польша Варшава
Португалія Португалия Лісабон
Росія Россия Москва
Румунія Румыния Бухарест
Сан-Марино Сан-Марино Сан-Марино
Сербія Сербия Белград
Словаччина Словакия Братислава
Словенія Словения Любляна
Угорщина Венгрия Будапешт
Україна Украина Київ
47
Фінляндія Финляндия Гельсінкі

Франція Франция Париж
Хорватія Хорватия Загреб
Чехія Чехия Прага
Чорногорія Черногория Подгоріца
Швейцарія Швейцария Берн
Швеція Швеция Стокгольм
Японія Япония Токіо
Ви мене розумiєте? — Вы меня понимаете?

Вы говорите/розмовляєте українською/англiйською/нi
мецькою/росiйською мовою? — Вы говорите по-украински/по-
английски/по-немецки/по-русски?
Будь ласка, повiльнiше. — Пожалуйста, помедленнее.
Менi зрозумiло. — Мне понятно.
Менi потрiбен перекладач. — Мне нужен переводчик.
Перекладiть мої слова. — Переведите мои слова.
Повторiть, будь ласка. — Повторите, пожалуйста.
Пробачте, як ви сказали? — Простите, как вы сказали?
Я вас не розумiю. — Я вас не понимаю.
Я не говорю/розмовляю українською мовою. — Я не говорю
по-украински.
Я розмовляю лише українською. — Я говорю только по-
украински.
Як читається це слово? — Как читается это слово?
Яку мову ви знаєте? — Какой язык вы знаете?
Национальность Прилагательное
м.р. ж.р.
американець американка американський
англиєць англiйка англiйский
бiлорус бiлоруска бiлоруський
болгарин болгарка болгарський
48
Урок 7
Национальность Прилагательное
м.р. ж.р.
iспанець iспанка iспанський
китаєць китаянка каитайський
нiмець нiмка нiмецький
поляк полька польський
росiянин росiянка росiйський
словак словачка словацький
українець українка український
француз французка французький
чех чешка чеський
японець японка японський

1. Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю,
Водовоз віз воду з водопроводу.
Ворона проворонила вороненя.
2. Ой був собі коточок,

Украв собі клубочок
Та й сховався в куточок.
3. Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.

4. Невеличка перепеличка під полукіпком розпід падьом
калась.
5. Лічив снопи по три копи:

Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.
49
Юмор
— Якого роду слово «яйце»?
— Ніякого.
— Чому?
— Бо не знаємо, хто з нього вилупиться: півень чи курка!
— Какого рода слово «яйцо»?

— Никакого.
— Почему?
— Потому что мы не знаем, кто из него вылупится: петух или
курица!
Выпишите существительные III склонения:
мрія (мечта), сім’я (семя), вітрище (ветрище), Денис, затиш-
шя (затишье), кошеня (котёнок), течія (течение), село, доцент,
плем’я (племя), Дніпро (Днепр), лоша (жеребёнок), астроном,
знаряддя (орудие), школа, жінка (женщина), нероба (бездельник),
річ (вещь), успішність (успешность), калюжа (лужа), Світлана,
книга, кущ (куст), ведмежа (медвежонок), листя (листва),
міць (сила), гай (роща), сонце (солнце), троянда (роза), лікар
(врач), Микола, пісня (песня), прізвище (фамилия) дитя (ребё-
нок), поле, порося (поросёнок), твір (сочинение), верф (верфь),
Сергій, вежа, рученя (ручонка), мармур (мрамор), вість (весть),
хлопець (парень), мати (мать), Ганнуся, хата (хижина), чесність
(честность), тім’я (темя), суддя (судья), Степан, теля (телёнок),
маля (малыш), листоноша (почтальон), кінь (конь), любов (лю-
бовь), кров (кровь), каченя (утёнок), Микита, майстер (мастер),
Ілля, тварина (животное), дівча (девчонка), сіль (соль), воєвода,
совість (совесть), батько (отец), ніч (ночь), клей, бородище (бо-
родище), каліка (инвалид).
50
Урок 7
Просклоняйте существительное «вiсть» (весть)

називний (именительный) вiсть вiстi
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
кого? що?
ким? чим?
хто? що?
Просклоняйте существительное «кров» (кровь).
Падеж Единственное число

називний (именительный) кров
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
кого? що?
51

ким? чим?
хто? що?
1. Я живу в Україні.
2. Я знаю україньску з дитинства.
3. Які народи живуть в Україні?
4. Я володію китайською.
5. Я знаю англійську та японську мови.
6. Україньска — це моя рідна мова.
7. Ви знаєте іноземні мови.
Переведите диалоги на украинский язык:
1. — Вы украинец?
— Да, я украинец.
2. — Сколько языков вы знаете?

— Я знаю английский и испанский.
3. — Украинский язык похож на русский?

— Да, очень.
Определите язык общения:
Які мови Вы знаєте? — Какие языки вы знаете?
Расскажите, какими иностранными языками вы владеете.

УРОК 8
IV склонение существительных
К IV склонению относятся существительные среднего рода,
оканчивающиеся на -а/-я (при склонении — суффиксы -ен-,
-ат- (-ят-)), в основном, слова с уменьшительно-ласкательным
значением: ведмежа (медвежонок), дівча (девчонка), каченя
(утёнок), кошеня (котёнок), лоша (жеребёнок), плем’я, руче-
ня (ручонка), теля (телёнок), тім’я (темя), чаєня (птенец), маля
(малыш).

називний (именительный) курча ім’я курчата імена
хто? що?
родовий (родительный) курчати імені/ курчат іменø

кого? чого? ім’я
давальний (дательный) курчаті імені курча- іменам

кому? чому? там
знахідний (винительный) курча ім’я курчатø імена

кого? що? / курчата
орудний (творительный) курчам іменем/ курчата- іменами

ким? чим? ім’ям ми
місцевий (предложный) (на) (по) (на) кур- (по)

на кому? на чому? курчаті імені чатах іменах
кличний (звательный) курча ім’я курчата іменa

хто? що?
53

Животные, птицы, насекомые
бабка стрекоза
бджола пчела
білка белка
бобер бобёр
ведмідь медведь
верблюд верблюд
вівця овца
вовк волк
ворона ворона
голуб голубь
гусак гусь
гуска гусыня
дельфін дельфин
дятел дятел
єнот енот
жаба лягушка
жайворонок жаворонок
жираф жираф
заєць заяц
зебра зебра
змія змея
зозуля кукушка
індик индюк
індичка индейка
54
Урок 8
їжак ёж
кабан кабан
кажан летучая мышь
качка утка
качкодзьоб / качконіс утконос
качур селезень
кінь лошадь
кішка кошка
кобра кобра
коза коза
козеня козлёнок
комар комар
комаха насекомое
коник кузнечик
кріт крот
крокодил крокодил
кролик кролик
курка курица
курчата цыплята
ластівка ласточка
лебідь лебедь
лелека аист
лисиця лисица
лось лось
мавпа обезьяна
метелик бабочка
миша мышь
55
муха муха
олень олень
орел орёл
павук паук
папуга попугай
пацюк крыса
півень петух
пінгвін пингвин
порося поросёнок
равлик улитка
риба рыба
рись рысь
свиня свинья
синиця синица
слон слон
снігур снегирь
собака собака
сова сова
теля телёнок
тигр тигр
цап козёл
цуценя щенок
чайка чайка
черв’як червяк
черепаха черепаха
шпак скворец
щур крыса
ягня ягнёнок
56
Урок 8
Приветствие
Доброго ранку! — Доброе утро!
Добрий день! — Добрый день!
Добрий вечiр! — Добрый вечер!
На добранiч! — Доброй ночи!
Здрастуйте! — Здравствуйте!
Прощание
До побачення! — До свидания!
Вiд’їжджаєте? — Уезжаете?
До нових зустрiчей! — До новых встреч!
Йдете? — Уходите?
На все добре! — Всего доброго!
Поки що до побачення! — Пока!
Щасливо! — Счастливо!
Щасливої дороги! — Счастливого пути!

1. Кіт котові каже: «Коте,
до комори кадуб вкотили.
В кадуб вкинеш капустину,
Кілька китичок калини».
2. На річці Лука спіймав рака в рукави.
3. Старий Семен сказав синам «Спасибі».
4. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
5. Семен сіно віз — не довіз:
Лишив сани — узяв віз.
Выпишите существительные IV склонения:
дитя (ребёнок), прізвище (фамилия), вітрище (ветрище),
астроном, листоноша (почтальон), сонце (солнце), калюжа
(лужа), кінь (конь), течія (течение), кошеня (котёнок), рученя
57
(ручонка), затишшя (затишье), каченя (утёнок), чесність (чест-

ность), тварина (животное), клей, теля (телёнок), сіль (соль),
річ (вещь), верф (верфь), знаряддя (орудие), міць (сила), Ілля,
жінка (женщина), плем’я (племя), кущ (куст), мати (мать), гай
(роща), вежа, Степан, маля (малыш), нероба (бездельник), Дніпро
(Днепр), ведмежа (медвежонок), лікар (врач), троянда (роза), Ми-
кита, дівча (девчонка), хата (хижина), Денис, тім’я (темя), книга,
Сергій, суддя (судья), сім’я (семя), мармур (мрамор), листя (ли-
ства), совість (совесть), вість (весть), кров (кровь), мрія (мечта),
Микола, Світлана;
поле, успішність (успешность), бородище (бородище), ніч
(ночь), воєвода, каліка (инвалид), пісня (песня), Ганнуся, школа,
твір (сочинение), майстер (мастер), село;
хлопець (парень), любов (любовь), порося (поросёнок), батько
(отец), лоша (жеребёнок);
доцент.
Просклоняйте существительное «теля» (телёнок)

називний (именительный) теля телята
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
кого? що?
ким? чим?
хто? що?
58
Урок 8
ведмідь
вівця
ворон
гуска
індик
качка
кіт
коза
півень
Прочитайте и постарайтесь выучить стихотворе
ние Т. Шевченко «Заповіт»:
Як умру, то поховайте Все покину, і полину
Мене на могилі До самого Бога
Серед степу широкого Молитися... а до того
На Вкраїні милій, Я не знаю Бога.
Щоб лани широкополі, Поховайте та вставайте,
І Дніпро, і кручі Кайдани порвіте
Було видно, було чути, І вражою злою кров’ю
Як реве ревучий. Волю окропіте.
Як понесе з України І мене в сем’ї великій,
У синєє море В сем’ї вольній, новій,
Кров ворожу... отойді я Не забудьте пом’янути
І лани і гори — Незлим тихим словом.
УРОК 9
Склонение прилагательных
Украинские прилагательные изменяются по родам, числам,
падежам; имеют степени сравнения (сравнительную и превос-
ходную), причём каждая из степеней имеет две формы — про-
стую и составную.
Некоторые прилагательные мужского рода наряду с полной

формой имеют краткую форму: винен, годен, дрібен, зелен, кра-
сен, ладен, певен, повен, потрібен, рад, славен, ясен.
Падеж Единственное число Множе-

ственное
м.р. ж.р. ср.р.
число
називний свiтлий свiтла свiтле свiтлi
хто? що?
родовий свiтлого свiтлоï свiтлого свiтлих
кого? чого?
давальний свiтлому свiтлiй свiтлому свiтлим
кому? чому?
знахідний свiтлий свiтлу свiтлое свiтлi (неод.)
(винительный) (неод.) (неод.) свiтлих (од.)
кого? що? свiтлого свiтлого
(од.) (од.)
орудний свiтлим свiтлою свiтлим свiтлими
ким? чим?
60
Урок 9

ственное
число
місцевий о о свiтлiй о о свiтлих

(предложный) свiтлим, свiтлим,
на кому? на на
на чому? свiтлому свiтлому

ственное
м.р. ж.р. ср.р. число
називний раннiй рання ранне раннi

хто? що?
родовий раннього ранньоï раннього раннiх

кого? чого?
давальний ранньому раннiй ранньому раннiм

кому? чому?
знахідний раннiй ранню ранне(неод) раннi

(винительный) (неод.) раннього (неод.)
кого? що? раннього (од.) раннiх
(од.) (од.)
орудний раннiм ранньою раннiм раннiми

ким? чим?
місцевий о раннiм, о раннiй о раннiм, на о раннiх

(предложный) на ран- ранньому
на кому? на ньому
чому?
61
Наиболее распространённые прилагательные:
великий большой
високий высокий
вузький узкий
глибокий глубокий
довгий длинный
короткий короткий
маленький небольшой
товстий толстый
тонкий тонкий
широкий широкий
квадратний квадратный
круглий круглый
прямий прямой
трикутний треугольный
гіркий горький
кислий кислый
пряний острый
свіжий свежий
солодкий сладкий
солоний солёный
брудний грязный
важкий трудный, тяжёлый
галасливий шумный
дорогий дорогой
62
Урок 9
жорсткий жёсткий
іноземний иностранный
легко легко
місцевий местный
мокрий мокрый
молодий молодой
м’який мягкий
недорогий недорогой
новий новый
повільний медленный
повний полный
поганий плохой
порожній пустой
потужний мощный
правильний правильный
світлий светлый
слабкий слабый
старий старый
сухий сухой
темний тёмный
тихий тихий
хибний неправильный
хороший хороший
чистий чистый
швидкий быстрый
Це гарна дiвчина. — Это красивая девушка.

63
Характеристика человека
ввічливий вежливый
високий высокий
волосатий волосатый
грубий грубый
добрий хороший
дурний глупый
жадібний жадный
жорстокий жестокий
короткий низкорослый
красивий красивый
лисий лысый
милий милый
молодий молодой
недобрий плохой
розумний умный
сильний сильный
слабкий слабый
старий старый
тактичний тактичный
талановитий талантливый
товстий толстый
худий худой
щедрий щедрый
64
Урок 9
Украинские прилагательные в зависимости от конечного

согласного основы делятся на две группы: твёрдую и мягкую.
К твёрдым относят прилагательные, оканчивающиеся на твёр-
дый согласный (милий — милый), притяжательные (батькiв —
отцовый) и краткие (жив — жив). К мягким — оканчивающиеся
на мягкий согласный: безкраїй (бескрайний).
Названия цветов
білий белый
жовтий жёлтый
зелений зелёный
коричневий коричневый
помаранчевий оранжевый
пурпурний пурпурный
синій синий
сірий серый
червоний красный
чорний чёрный
Пример склонения твёрдых прилагательных (білий — бе-

лый):

ственное
число
називний (именительный) білий біла біле білі
хто? що?
родовий (родительный) білого білої білого білих

кого? чого?
давальний (дательный) білому білій білому білим

кому? чому?
65

ственное
число
знахідний (винительный) білий/ білу біле білі/их
кого? що? ого
орудний (творительный) білим білою білим білими

ким? чим?
місцевий (предложный) білім/ білій білім/ білих

на кому? на чому? ому ому
Пример склонения мягких прилагательных (синій — синий):

ственное
число
називний синій синя синє сині
хто? що?
родовий (родительный) синього синьої синього синіх

кого? чого?
давальний (дательный) синьо- синій синьо- синім

кому? чому? му му
знахідний синій/ синю синє сині/іх

(винительный) ього
кого? що?
орудний (творительный) синім синьою синім синіми

ким? чим?
місцевий (предложный) синім/ синій синім/ синіх

на кому? на чому? ьому ьому
Выражения с глаголом «быть»:

бути винятком — быть исключением
бути одруженим — быть женатым
66
Урок 9
бути у безпецi — пребывать в безопасности

будь ласка — пожалуйста
Який вiн? — Какой он? (м.р.)
Яка вона? — Какая она? (ж.р.)
Яке воно? — Какое оно? (ср.р.)
Якого він кольору? — Какого он цвета?

Якого вона кольору? — Какого она цвета?
Якого воно кольору? — Какого оно цвета?
Якого кольору сонце? — Какого цвета солнце?

Сонце жовте. — Солнце жёлтое.
Популярные украинские имена
мужские имена женские имена

Анатолій Анастасія
Андрій Аріана
Арсеній Богдана
Артем Валентина
Богдан Вероніка
Вадим Вікторія
Василь Галина
Віктор Ганна
Владислав Дар’я
Гліб Дарина
Давід Евеліна
Дмитро Емілія
Єгор Емма
Захар Єва
Iван Злата
Крістіан Іванна
Макар Ірина
Максим Кароліна
Матвій Марина
Микола Марія
Михайло Меланія
Мілан Мілана
Назар Надія
Олександр Наталія
Остап Оксана
67
Петро Олена
Платон Ольга
Сергій Поліна
Станіслав Соломія
Тарас Софія
Тимофій Тетяна
Юлій Яна
Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, —
Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
Леся Українка
Обращения
Пане…! — Господин!
Панi…! — Госпожа!
Панi i панове! — Дамы и господа!
Любi друзi! — Дорогие друзья!
Вибачте,… — Простите, …
Знакомство
Як вас звуть/звати? — Как вас зовут?
Мене звуть/звати… — Меня зовут...
Моє iм’я… — Моё имя…
Моє прiзвище… — Моя фамилия…
Дозвольте представитися. — Разрешите представиться.
Дуже приємно. — Очень приятно.
68
Урок 9

1. Їхали крамарі, стали на горі
та й забалакались про Прокопа,
про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.
2. Семен сказав синам «Скосіть сіно».
3. Шишки на сосні, шашки на столі.
4. Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.
5. Копа на копі,
Під копою копа,
А хто їх копнув?
Песня «Ніч яка місячна»

(Ночь какая лунная)
Нiч яка мiсячна, зоряна ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Сядем укупі ми тут під калиною —

І над панами я пан…
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться полем туман;
Гай чарівний, ніби променем всипаний,

Чи загадався, чи спить?
Он на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить;
Небо незміряне всипано зорями —

Що то за Божа краса!
Перлами-зорями теж під тополями
Грає перлиста роса.
Ти не лякайся-но, що свої ніженьки

Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайсь, а що змерзнеш, лебедонько:

Тепло — ні вітру, ні хмар…
69
Я пригорну тебе до свого серденька,

Й займеться зразу, мов жар;
Ти не лякайсь, аби тут та підслухали

Тиху розмову твою:
Нічка поклала всіх, соном окутала —
Ані шелесне в гаю!
Сплять вороги твої, знуджені працею,
Нас не сполоха їх сміх…
Чи ж нам, окривдженим долею клятою,
Й хвиля кохання — за гріх?
батьків, веселий, винен, вразливий, глухий, годен, дідів, до-
брий, жив, зелен, мамин, милий, народний, Олексіїв, повен, по-
точний, потрібен, прекрасний, рад, Софіїн, чистий, безкраїй,
ближній, братній, верхній, внутрішній, давній, довговіїй, житній,
колишній, короткошиїй, осінній, пізній, ранній, синій, справжній,
художній
Твёрдые Мягкие
70
Урок 9
Просклоняйте прилагательное «старий» (старый)
в единственном и множественном числе (в трёх
родах).

ственное
число
називний (именительный) старий стара старе старi
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
кого? що?
ким? чим?
Просклоняйте прилагательное «давнiй» (давний)
в единственном и множественном числе (в трёх
родах).

ственное
число
називний (именительный) давнiй давня давнє давнi
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
71

ственное
число
кого? що?
ким? чим?
Заполните таблицу, изменяя прилагательные по
родам.

бiлий
доччина
кожне
нижнiй
тиха
яке
Образуйте множественное число прилагатель
ных:
зелений (зелёный) —
синій (синий) —
новій (новый) —
батьків (отцовский) —
ранній (ранний) —
свiтлий (светлый) —
72
Урок 9
Ответьте на вопрос «Какого цвета?» и переведите
предложения.
1. Якого кольору автомобіль?
2. Якого кольору кіт?
3. Якого кольору квітка?
4. Якого кольору сорочка?
5. Якого кольору курча?
6. Якого кольору сніг?
7. Якого кольору жаба?
8. Якого кольору вишня?
9. Якого кольору трава?
10. Якого кольору помаранча?
УРОК 10
Степени сравнения прилагательных

Качества разных вещей можно — и нужно — сравнивать,
чтобы выбрать самое лучшее. Для этого и были придуманы сте-
пени сравнения прилагательных.
Сравнительная степень прилагательных образуется посред-
ством прибавления окончания -ший, -іший или -щий, -жчий:
глибокий — глибший
далекий — дальший
добрий — добріший
довгий — довший
милий — миліший
міцний — міцніший
молодий — молодший
приємний — приємніший
теплий — тепліший
тонкий — тонший
При образовании сравнительной степени буква -щ- пишется

в прилагательных: вищий, товщий (товстіший), кращий. Букво-
сочетание -жч- пишется в прилагательных: ближчий, важчий,
вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий.
Возможна также составная форма при помощи прибавления

слов більш, менш:
яскравий — більш яскравий
швидкий — менш швидкий
добрий — більш добрий
Превосходная степень прилагательных образуется посред-

ством прибавления префикса най-:
дорожчий — найдорожчий
міцніший — найміцніший
добрий — найдобріший
74
Урок 10
Возможна также составная форма при помощи прибавления

найбільш, найменш; від усіх (за всіх), над усе:
тривожний — найбільш тривожний, тривожніший над усе
добрий — найбільш добрий, добріший за всіх, добріший від
усіх
Цей олівець — довгий.

Цей олівець — довший.
А цей олівець — найдовший.
Этот карандаш длинный.

Этот карандаш длиннее.
А этот карандаш — самый длинный.
Некоторые прилагательные образуют формы степеней срав-

нений особым образом:
Положительная Сравнительная Превосходная

степень степень степень
близький (близкий) ближчий найближчий
важкий (тяжёлый) важчий найважчий
великий (большой) більший найбільший
високий (высокий) вищий найвищий
вузький (узкий) вужчий найвужчий
добрий (хороший) кращий найкращий
дорогий (дорогой) дорожчий найдорожчий
малий (маленький) менший найменший
низький (низкий) нижчий найнижчий
поганий (плохой) гірший найгірший
товстий (толстый) товщий найтовщий
тяжкий (трудный) тяжчий найтяжчий
75
Пословицы
Правда світліша за сонце.
Добре ім’я краще від багатства.
Любов сильніша від смерті.

Транспорт
автобус автобус
автомобіль автомобиль
автостоп автостоп
валіза чемодан
вантажівка грузовик
велосипед велосипед
вертоліт, гвинтокрил вертолёт
вітрильник парусник
вулиця улица
дорога дорога
дорожні знаки дорожные знаки
залізничний переїзд железнодорожный переезд
зупинка остановка
квиток билет
корабель корабль
літак самолёт
мандрівник путешественник
76
Урок 10
мандрівниця путешественница
мапа карта
машина машина
метро метро
мотоцикл мотоцикл
перехід переход
пішохід пешеход
подорож поездка
пожежна машина пожарная машина
поїзд поезд
поліцейська машина полицейская машина
світлофор светофор
таксі такси
трактор трактор
трамвай трамвай
транспорт транспорт
тролейбус троллейбус
фургон фургон
човен лодка
швидка допомога скорая помощь
Де найближча зупинка? — Где ближайшая остановка?

Як називається ця зупинка? — Как называется эта оста-
новка?
77
Куди йде цей автобус? — Куда идёт этот автобус?

Вiдвезiть мене… — Отвезите меня …
Скiльки зупинок менi потрiбно проїхати? — Сколько остано-
вок мне нужно проехать?
Це мiсце вiльне? — Это место свободно?
Той автобус iде до…? — Этот автобус идёт до…?

1. Тільки став він на колоду, бовть у воду.
2. Мусій, муку сій,
печи паляниці,
клади на полиці.
3. На річці Лука спіймав рака у рукав.
4. Сидить Прокоп — кипить окроп,
Пішов Прокоп — кипить окроп.
Як при Прокопові кипів окроп,
Так і без Прокопа кипить окроп.
5. Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленят-
ками.
Юмор
Одного разу із міста їхав пан і по дорозі підвіз селянина. От
панові захотілось похвалитися своєю освіченістю, і він гоноро-
вито сказав селянинові:
— Я вчився аж тридцять років!
Селянин трохи подумав і каже:
— Невже ж ото ви, паночку, такі дурні були, що вас так довго
вчили?
Однажды из города ехал барин и по дороге подвёз крестьяни-

на. Вот барину захотелось похвастаться своей образованностью,
и он гордо сказал крестьянину:
— Я учился аж тридцать лет!
Крестьянин немного подумал и говорит:
— Неужели вы, пан, были столь глупы, что вас так долго учи-
ли?
78
Урок 10
Образуйте степени сравнения прилагательных:

вузький (узкий)
дешевий (дешёвый)
добрий (хороший)
дорогий (дорогой)
короткий (короткий)
малий (маленький)
м’який (мягкий)
сильний (сильный)
смачний (вкусный)
1. Київ — дуже гарно місто.
2. Цей фільм менш цікавий.
3. Старша дівчина, це Кароліна.
4. Ви найкращі учні.
5. Єгор старший від мене.
6. Анатолій більш симпатична людина.
7. Речі в тому магазині були дорожчі.
8. Ця книга найбільш цікава.
9. Олександр — це студент гірший за всіх.
10. Моє авто нижче, ніж ваше.
79
Образуйте сравнительную степень сравнения
прилагательных:
1. близький
2. старий
3. довгий
4. добрий
5. тонкий
6. високий
7. дужий
8. великий
9. короткий
10. малий
Укажите положительную степень сравнения при
лагательных, зная сравнительную:
1. молодший — молодий
2. товщий — товстий
3. гірший — поганий
4. кращий — гарний
5. кращий — розумний
6. кисліший — кислий
7. дорожчий — дорогий
8. дорожчий — глибокий
9. дальший — далекий
10. зліший — злий
Напишите, кто кого старше:
1. Дмитро (26), Петро (33)
2. Аріана (4), Олена (7)
3. Андрій (67), Дар’я (46)
4. Анатолій (12), Богдан (9)
5. Вероніка (63), Єва (35)
6. Крістіан (13), Олександр (17)
7. Анастасія (35), Гліб (28)
8. Владислав (15), Дарина (19)
9. Василь (70), Сергій (55)
10. Вікторія (42), Меланія (44)
УРОК 11
Количественные числительные
1 один один
2 два два
3 три три
4 чотири четыре
5 п’ять пять
6 шість шесть
7 сім семь
8 вісім восемь
9 дев’ять девять
10 десять десять
11 одинадцять одиннадцать
12 дванадцять двенадцать
13 тринадцять тринадцать
14 чотирнадцять четырнадцать
15 п’ятнадцять пятнадцать
16 шістнадцять шестнадцать
17 сімнадцять семнадцать
18 вісімнадцять восемнадцать
19 дев’ятнадцять девятнадцать
20 двадцять двадцать
81
30 тридцять тридцать
40 сорок сорок
50 п’ятдесят пятьдесят
60 шістдесят шестьдесят
70 сімдесят семьдесят
80 вісімдесят восемьдесят
90 дев’яносто девяносто
100 сто сто
200 двісті двести
300 триста триста
400 чотириста четыреста
500 п’ятсот пятьсот
600 шістсот шестьсот
700 сімсот семьсот
800 вісімсот восемьсот
900 дев’ятсот девятьсот
1000 одна тисяча тысяча
2000 дві тисячі две тысячи
3000 три тисячі три тысячи
4000 чотири тисячі четыре тысячи
5000 п’ять тисяч пять тысяч
6000 шість тисяч шесть тысяч
7000 сім тисяч семь тысяч
8000 вісім тисяч восемь тысяч
9000 дев’ять тисяч девять тысяч
10000 десять тисяч десять тысяч
82
Урок 11
1000000 один мільйон миллион

1000000000 один мільярд миллиард
20 двадцять
21 двадцять один
22 двадцять два
23 двадцять три
24 двадцять чотири
25 двадцять п’ять
26 двадцять шість
27 двадцять сім
28 двадцять вісім
29 двадцять дев’ять
30 тридцять
31 тридцять один
32 тридцять два
33 тридцять три
34 тридцять чотири
35 тридцять п’ять
36 тридцять шість
37 тридцять сім
38 тридцять вісім
39 тридцять дев’ять
40 сорок
41 сорок один
42 сорок два
83
43 сорок три
44 сорок чотири
45 сорок п’ять
46 сорок шість
47 сорок сім
48 сорок вісім
49 сорок дев’ять
50 п’ятдесят
51 п’ятдесят один
52 п’ятдесят два
53 п’ятдесят три
54 п’ятдесят чотири
55 п’ятдесят п’ять
56 п’ятдесят шість
57 п’ятдесят сім
58 п’ятдесят вісім
59 п’ятдесят дев’ять
60 шістдесят
61 шістдесят один
62 шістдесят два
63 шістдесят три
64 шістдесят чотири
65 шістдесят п’ять
66 шістдесят шість
67 шістдесят сім
68 шістдесят вісім
69 шістдесят дев’ять
84
Урок 11
70 сімдесят
71 сімдесят один
72 сімдесят два
73 сімдесят три
74 сімдесят чотири
75 сімдесят п’ять
76 сімдесят шість
77 сімдесят сім
78 сімдесят вісім
79 сімдесят дев’ять
80 вісімдесят
81 вісімдесят один
82 вісімдесят два
83 вісімдесят три
84 вісімдесят чотири
85 вісімдесят п’ять
86 вісімдесят шість
87 вісімдесят сім
88 вісімдесят вісім
89 вісімдесят дев’ять
90 дев’яносто
91 дев’яносто один
92 дев’яносто два
93 дев’яносто три
94 дев’яносто чотири
95 дев’яносто п’ять
96 дев’яносто шість
85
97 дев’яносто сім
98 дев’яносто вісім
99 дев’яносто дев’ять
100 сто
Склонение количественных
числительных

ственное
число
називний один одна одно одні

хто? що?
родовий (родительный) одного однієї одного одних

кого? чого?
давальний (дательный) одному одній одному одним

кому? чому?
знахідний один/ одну одно одні/одних

(винительный) одного
кого? що?
орудний (творительный) одним однією одним одними

ким? чим?
місцевий (предложный) (на) (на) (на) (на) одних

на кому? на чому? одному одній одному
Падеж 2 3 4
називний (именительный) два, дві три чотири
хто? що?
родовий (родительный) двох трьох чотирьох
кого? чого?
86
Урок 11
Падеж 2 3 4
давальний (дательный) двом трьом чотирьом
кому? чому?
знахідний (винительный) два, дві/ три/ чотири/
кого? що? двох трьох чотирьох
орудний (творительный) двома трьома чотирма
ким? чим?
місцевий (предложный) (на) двох (на) (на) чо-
на кому? на чому? трьох тирьох
Падеж 5 6 7
називний (именительный) п’ять шiсть сім
хто? що?
родовий (родительный) п’яти, шести, семи,
кого? чого? п’ятьох шiстьох сімох
давальний (дательный) п’яти, шести, семи,
кому? чому? п’ятьом шiстьом сімом
знахідний (винительный) п’ять, шiсть, сім,
кого? що? п’ятьох шiстьох сімох
орудний (творительный) п’ятьмя, шiстьма, сьома,
ким? чим? п’ятьома шiстьома сімома
місцевий (предложный) (на) (на) ше- (на)
на кому? на чому? п’яти, сти, семи,
п’ятьох шiстьох сімох
Падеж 8 9 10
називний (именительный) вісім дев’ять десять
хто? що?
родовий (родительный) восьми, дев’яти, десяти,
кого? чого? вісьмох дев’ятьох десятьох
давальний (дательный) восьми, дев’яти, десяти,

кому? чому? вісьмом дев’ятьом десятьом
87
Падеж 8 9 10
знахідний (винительный) вісім, дев’ять, десять,
кого? що? вісьмох дев’ятьох десятьох
орудний (творительный) вісьма, дев’ятьма, десятьма,

ким? чим? вісьмома дев’ятьома десятьома
місцевий (предложный) (на) вось- дев’яти, десяти,

на кому? на чому? ми, дев’ятьох десятьох
вісьмох
Падеж 11 20 50
називний одинад- двадцять п’ятдесят

(именительный) цять
хто? що?
родовий одинадця- двадцяти, п’ятдесяти,

(родительный) ти, оди- двадця- п’ятдесятьох
кого? чого? надцятьох тьох
давальний одинадця- двадцяти, п’ятдесяти,

(дательный) ти, оди- двадця- п’ятдесятьом
кому? чому? надцятьом тьом
знахідний одинад- двадцять, п’ятдесят,

(винительный) цять, оди- двадця- п’ятдесятьох
кого? що? надцятьох тьох
орудний одинад- двадцять- п’ятдесятьма,

(творительный) цятьмя, мя, двад- п’ятдесятьома
ким? чим? одинадця- цятьома
тьома
місцевий (на) оди- (на) двад- (на) п’ятдесяти,

(предложный) надцяти, цяти, двад- п’ятдесятьох
на кому? на чому? одинад цятьох
цятьох
88
Урок 11
Падеж 60 70 100
називний шiстдесят сімдесят сто
хто? що?
родовий шiстдесяти, сімдесяти, ста

(родительный) шiстдесятьох сімдесятьох
кого? чого?
давальний шiстдесяти, сімдесяти, ста

(дательный) шiстдесятьом сімдесятьом
кому? чому?
знахідний шiстдесят, сімдесят, сто

(винительный) шiстдесятьох сімдесятьох
кого? що?
орудний шiстдесятьма, сімдесятьма, ста

(творительный) шiстдесятьома сімдесятьома
ким? чим?
місцевий шiстдесяти, (на) ста

(предложный) шiстдесятьох сімдесяти,
на кому? на чому? сімдесятьох
Падеж 200 300 400

називний двісті триста чотириста
хто? що?
родовий двохсот трьохсот чотирьохсот

кого? чого?
давальний двомстам троьмстам чотирьомстам

кому? чому?
знахідний двісті триста чотириста

кого? що?
89
Падеж 200 300 400

орудний двомастами трьомастами чотирмастами
ким? чим?
місцевий (на) двохстах (на) трьохстах (на) чотирьох-
(предложный) стах
на кому?
на чому?
Падеж 500 900

називний (именительный) п’ятсот дев’ятсот
хто? що?
родовий (родительный) п’ятисот дев’ятисот
кого? чого?
давальний (дательный) п’ятистам дев’ятистам
кому? чому?
знахідний (винительный) п’ятсот дев’ятсот
кого? що?
орудний (творительный) п’ятьмастами, дев’ятьмастами,
ким? чим? п’ятьомастами дев’ятьомастами
місцевий (предложный) (на) п’ятистах (на) дев’ятистах
Пословицы
Семеро одного не ждуть.
Сім раз відміряй — раз відріж.
Не так страшно п’яти вовків, як улесливого лиходія.
Слухай тисячу разів, а говори один.
Юмор
— Назвіть шість тварин, які живуть в Арктиці.
— Три тюленi i дев’ять бiлих ведмедiв.
90
Урок 11
— Назовите шесть животных, которые живут в Арктике.

— Три тюленя и девять белых медведей.
Благодарность
Дякую. Спасибi. — Спасибо.
Велике спасибi. — Большое спасибо.
Я вам дуже вдячний. — Я вам очень благодарен.
Дуже люб’язно з вашого боку. — Очень любезно с вашей сто-
роны.
Будь ласка. — Пожалуйста.
Нема за що. — Не за что.
Извинения
Вибачайте. Вибачте. Пробачте. Даруйти. Простiть. — Изви-
ните!/Простите!
Прошу пробачити. — Прошу прощения.
Пробачте, я не хотiв(ла) вас образити. — Простите, я не
хотел(а) вас обидеть.
Вибачте за клопiт. — Извините за беспокойство
Пробачте, даруйт на словi. — Извините за выражение.
Вибачте, що завадив. — Простите, что помешал.
Вибачте, що запiзнився(лася). — Простите, что опоздал(а).
Будь ласка, нiчого. — Пожалуйста, ничего. (ответ)
Нiчого, не звертайте уваги. — Ничего, не обращайте внима-
ния.
Це не ваша провина. — Это не ваша вина.
Це не моя провина. — Это не моя вина.

1. Жовтий жук купив жилет,
2. Джемпер, джинси та жакет.
3. На кому шапка найковпакуватіша.
4. Стриб-стриб-стриб — підстрибує по стерні рідня:
перепілка, перепел, перепеленя.
5. Дрова рубали два дроворуби.
91
Переведите словосочетания на украинский язык:
1. пять пальцев
2. сто дорог
3. четверо ребят
4. пятьдесят рубашек
5. два дня
6. шестьдесят гривен
7. тридцать карандашей
8. четыре блузки
9. тысяча мужчин
10. три месяца
Просклоняйте числительное 60:
Падеж 60
називний (именительный) шістдесят

хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
кого? що?
ким? чим?
92
Урок 11
Просклоняйте числительное 40:
Падеж 40
називний (именительный) сорок
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
кого? що?
ким? чим?
Определите стоимость предметов, находящихся
в комнате.
Пример:
Скільки це коштує? — Сколько это стоит?
Штани коштують п’ятдесят гривень. — Брюки стоят пятьде-
сят гривен.
Узнайте, сколько лет вашим друзьям.
Пример:
Скільки вам років? — Сколько вам лет?
Мені тридцять років. — Мне 30 лет.
Скільки років вашому сину? — Сколько лет вашему сыну?

УРОК 12
Порядковые числительные
1-й перший первый

2-й другий второй
3-й третій третий
4-й четвертий четвёртый
5-й п’ятий пятый
6-й шостий шестой
7-й сьомий седьмой
8-й восьмий восьмой
9-й дев’ятий девятый
10-й десятий десятый
11-й одинадцятий одиннадцатый
12-й дванадцятий двенадцатый
13-й тринадцятий тринадцатый
14-й чотирнадцятий четырнадцатый
15-й п’ятнадцятий пятнадцатый
16-й шістнадцятий шестнадцатый
17-й сімнадцятий семнадцатый
18-й вісімнадцятий восемнадцатый
19-й дев’ятнадцятий девятнадцатый
20-й двадцятий двадцатый
94
Урок 12
30-й тридцятий тридцатый

40-й сороковий сороковой
50-й п’ятдесятий пятидесятый
60-й шістдесятий шестидесятый
70-й сімдесятий семидесятый
80-й вісімдесятий восьмидесятый
90-й дев’яностий девяностый
100-й сотий сотый
1000-й тисячний тысячный
Він був першим. — Он был первым.
Склонение порядковых числительных

Порядковые числительные склоняются как прилагатель-
ные — по родам, числам и падежам:
Падеж 1. Множе-
Единственное число ственное
число
називний перший перша перше перші
хто? що?
родовий першого пе́ршої першого перших
кого? чого?
давальний першому першій першому першим
кому? чому?
знахідний першого першу перше перших
(винительный) (одуш.) (одуш.)
кого? що? перший перші
(неодуш.) (неодуш.)
95
число
орудний першим першою першим першими
ким? чим?
місцевий першому/ першій першо- першіх
(предложный) першім му/
на кому? на чому? першім
число
називний другий друга друге другі
хто? що?
родовий другого другої другого других

кого? чого?
давальний другому другій другому другим

кому? чому?
знахідний другого другу друге других

кого? що? другий другі
орудний другим другою другим другими

ким? чим?
місцевий другому / другій другому / других

(предложный) другім другім
96
Урок 12
число
називний третій третя третє треті
хто? що?
родовий третього третьої третього третіх
кого? чого?
давальний третьому третій третьому третім
кому? чому?
знахідний третього третю третє третіх
кого? що? третій третії
орудний третім третьою третім третіми
ким? чим?
місцевий третьому/ третій третьо- третіх
(предложный) третім му/
на кому? на чому? третім
число
називний четвертий четверта четверте четверті
хто? що?
родовий четвертого четвертої четвертого четвертих
кого? чого?
давальний четвертому четвертій четвертому четвертим
кому? чому?
97
число
знахідний четвертого четверту четверте четвертих
кого? що? четвертий четверті
орудний четвертим четвертою четвертим четвер

(творительный) тими
ким? чим?
місцевий четвер четвертій четвер четвертих

(предложный) тому/ тому/
на кому? четвертім четвертім
на чому?
число
називний п’ятий п’ята п’яте п’яті

хто? що?
родовий п’ятого п’ятої п’ятого п’ятих

кого? чого?
давальний п’ятому п’ятій п’ятому п’ятим

кому? чому?
знахідний п’ятого п’яту п’яте п’ятих

кого? що? п’ятий п’яті
(нео- (неодуш.)
душ.)
98
Урок 12
число
орудний п’ятим п’ятою п’ятим п’ятими
ким? чим?
місцевий п’ятому/ п’ятій п’ятому/ п’ятих

(предложный) п’ятім п’ятім
число
називний шостий шоста шосте шості
хто? що?
родовий шостого шостої шостого шостих

кого? чого?
давальний шостому шостій шостому шостим

кому? чому?
знахідний шостого шосту шосте шостих

кого? що? шостий шості
орудний шостим шостою шостим шостими

ким? чим?
місцевий шостому/ шостій шостому/ шостих

(предложный) шостім шостім
99
число
називний сьомий сьома сьоме сьомі
хто? що?
родовий сьомого сьомої сьомого сьомих
кого? чого?
давальний сьомому сьомій сьомому сьомим
кому? чому?
знахідний сьомого сьому сьоме сьомих
кого? що? сьомий сьомі
орудний сьомим сьомою сьомим сьомими
ким? чим?
місцевий сьомому/ сьомій сьомому/ сьомих
(предложный) сьомім сьомім
число
називний восьмий восьма восьме восьмі
хто? що?
родовий вось восьмої вось вось-
(родительный) мого мого мих
кого? чого?
давальний вось восьмій вось восьмим
(дательный) мому мому
кому? чому?
100
Урок 12
число
знахідний восьмого восьму восьме восьмих

кого? що? восьмий восьмі
орудний вось- вось- вось- восьми-

(творительный) мим мою мим ми
ким? чим?
місцевий восьмому/ восьмій восьмому/ восьмих

(предложный) восьмім восьмім
число
називний дев’ятий дев’ята дев’яте дев’яті

хто? що?
родовий дев’ятого дев’ятої дев’ятого дев’ятих

кого? чого?
давальний дев’ятому дев’ятій дев’ятому дев’ятим

кому? чому?
знахідний дев’ятого дев’яту дев’яте дев’ятих

кого? що? дев’ятий дев’яті
101
число
орудний дев’ятим дев’ятою дев’ятим дев’ятими

ким? чим?
місцевий дев’ятому/ дев’ятій дев’ятому/ дев’ятих

(предложный) дев’ятім дев’ятім
на кому?
на чому?

число
називний десятий десята десята десяті

хто? що?
родовий десятого десятої десятого десятих

кого? чого?
давальний десятому десятій десятому десятим

кому? чому?
знахідний десятого десяту десяте десятих

кого? що? десятий десяті
орудний десятим десятою десятим десятими

ким? чим?
102
Урок 12

число
місцевий десятому/ десятій десятому/ десятих
(предложный) десятім десятім
на кому?
на чому?

число
називний одинад одинад- одинад- одинадцяті

(именительный) цятий цята цяте
хто? що?
родовий одинад- одинад- одинад- одинадця-
(родительный) цятого цятої цятого тих
кого? чого?
давальний одинад- одинад- одинад- одинадця-
(дательный) цятому цятій цятому тим
кому? чому?
знахідний одинад- одинад- одинад- одинадця-
(винительный) цятого цяту цяте тих (одуш.)
кого? що? (одуш.) одинадцяті
одинад- (неодуш.)
цятий
(неодуш.)
орудний одинад- одинад- одинад- одинад-
(творительный) цятим цятою цятим цятими
ким? чим?
місцевий одинад одинад- одинад- одинадця-
(предложный) цятому/ цятій цятому/ тих
на кому? одинад- одинад-
на чому? цятім цятім
103
Согласие
Так. — Да.
Безсумнiвно. — Несомненно.
Добре. — Хорошо.
З приємнiстю. — С удовольствием.
Звичайно! — Конечно!
Маєте рацiю! — Вы правы!
Я не заперечую. — Я не возражаю.
Я не проти. — Я не против.
Отказ
Нi. — Нет.
Нi в якому разi! — Ни в коем случае!
Я заперечую. — Я возражаю.
Я не згоден. — Я не согласен.
Я не можу. — Я не могу.
Я проти. — Я против.

1. Був бик тупогуб,
Тупогубенький бичок,
У бика була тупа губа.
2. Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.

3. Летів горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то утік горобець.
4. Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.

5. Бо жовтий він вдягнув кожух.
Юмор
— Скільки буде, якщо розділити вісім пополам?
— Якщо ділити впоперек, то будет два нулі, а якщо по-
здовж — дві трійки.
— Сколько будет, если разделить восемь пополам?
— Если делить поперёк, то будет два нуля, а если вдоль — две
тройки.
104
Урок 12
Напишите соответствующие порядковые числительны:
1. дванадцять — дванадцятий
2. дев’ять —
3. шістнадцять —
4. десять —
5. сім —
6. чотири —
7. одинадцять —
8. вісім —
9. тринадцять —
10. три —
11. вісімнадцять —
12. один —
13. п’ять —
14. дев’ятнадцять —
15. два —
16. шість —
17. п’ятнадцять —
18. двадцять —
19. сімнадцять —
20. чотирнадцять —
Просклоняйте числительное «дванадцятий».

число
називний дванад- дванад- дванад- дванадцяті
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
105

число
кого? що?
ким? чим?
Просклоняйте числительное «тринадцятий».

число
називний тринад- тринад- тринад- тринадцяті
хто? що?
родовий
кого? чого?
давальний
кому? чому?
знахідний
кого? що?
орудний
ким? чим?
місцевий
УРОК 13
Собирательные числительные
2 двоє двое
3 троє трое
4 четверо четверо
5 п’ятеро пятеро
6 шестеро шестеро
7 семеро семеро
8 восьмеро восьмеро
9 дев’ятеро девятеро
10 десятеро десятеро
11 одинадцятеро одиннадцатеро
12 дванадцятеро двенадцатеро
13 тринадцятеро тринадцатеро
14 чотирнадцятеро четырнадцатеро
15 п’ятнадцятеро пятнадцатеро
16 шiстнадцятеро шестнадцатеро
17 сiмнадцятеро семнадцатеро
18 вiсiмнадцятеро восемнадцатеро
19 дев’ятнадцятеро девятнадцатеро
20 двадцятеро двадцатеро
30 тридцятеро тридцатеро
107
Склонение собирательных
числительных
Падеж 2 9 12 30
називний двоє дев’ятеро дванадця- тридцяте-
(именительный) теро ро
хто? що?
родовий двох дев’ятьох дванадця- тридця-
(родительный) тьох тьох
кого? чого?
давальний двом дев’ятьом дванадця- тридця-
(дательный) тьом тьом
кому? чому?
знахідний двоє, двох дев’ятеро, дванадця- тридцяте-
(винительный) дев’ятьох теро, два- ро, трид-
кого? що? надцятьох цятьох
орудний двома дев’ятьома дванадця- тридця-
(творительный) тьома тьома
ким? чим?
місцевий двох дев’ятьох дванадця- тридця-
(предложный) тьох тьох
Дробные числительные: одна друга, одна i п’ять шостих, три

п’ятих
Просьба
Будьте ласкавi… — Будьте добры…
Дозвольте… — Разрешите…
Допоможiть менi, будь ласка. — Помогите мне, пожалуйста.
Менi хотiлося б… — Мне хотелось бы…
Не вiдмовте в люб’язностi… — Не откажите в любезности…
Чи могли б ви… — Не могли бы вы…
Чи можна…? — Можно…?
Я слухаю вас. — Я слушаю вас.
Я до ваших послуг. — Я к вашим услугам.
108
Урок 13

1. Був господар, був господар,
Та й розгосподарився.
2. Всім подобається це куце цуценя.
3. Наш садівник розсадівникувався.
4. Стоїть піп на копі,
Копа під попом,
Піп під ковпаком.
5. Пилип прилип, прилип Пилип.
Напишите числительные словами:
1. 15
2. 97
3. 14
4. 40
5. 7000
6. 5
7. 31
8. 98
9. 41
10. 10000
11. 17
12. 4
13. 6000
14. 12
15. 30
16. 8
17. 16
18. 20
19. 37
20. 700
109
Напишите числительные словами:
1. 14-й
2. 100-й
3. 10-й
4. 2-й
5. 70-й
6. 19-й
7. 16-й
8. 1000-й
9. 1-й
10. 4-й
11. 40-й
12. 20-й
13. 9-й
14. 17-й
15. 30-й
16. 5-й
17. 8-й
18. 18-й
19. 60-й
20. 13-й
21. 50-й
Выучите украинскую народную песню «Несе Галя
воду»:
Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок в’ється.
Галю ж моя Галю,
Дай води напиться,
Ти така хорошая,
Дай хоч подивиться.
Ти така хорошая,
Дай хоч подивиться.
110
Урок 13
Вода у ставочку,
Піди, тай напийся,
Я буду в садочку,
Прийди подивися.
Я буду в садочку,
Прийди подивися.
Прийшов у садочок,
Зозуля кувала,
А ти ж мене Галю,
Тай не шанувала.
А ти ж мене Галю,
Тай не шанувала.
Стелися, барвінку,
Буду поливати,
Вернися Іванку,
Буду шанувати.
Вернися Іванку,
Буду шанувати.
Скільки не стелився
Ти не поливала,
Скільки не вертався
Ти не шанувала.
Скільки не вертався
Ти не шанувала.
Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
Узнайте, когда день рождения ваших друзей, со
ставьте таблицу.
Коли у вас день народження? — Когда у вас день рождения?
Мій день народження п’яте червня. — Мой день рождения
пятого июня.
В якому році ви народилися? — В каком году вы родились?
Я народився в 2010 році. — Я родился в 2010 году.
УРОК 14
Даты и время
Спросить «Сколько времени?» по-украински можно следую-
щим образом: Котра година?.
На такой вопрос можно, например, ответить:

1:00 — перша година ночі (ночи)
2:00 — друга година ночі
3:00 — третя година ночі
4:00 — четверта година ранку (утра)

5:00 — п’ята година ранку
6:00 — шоста година ранку
7:00 — сьома година ранку
8:00 — восьма година ранку
9:00 — дев’ята година ранку
10:00 — десята година ранку
11:00 — одинадцята година ранку
13:00 — тринадцята (перша) година дня (дня)

14:00 — чотирнадцята година дня
15:00 — п’ятнадцята година дня
16:00 — шістнадцята година дня
17:00 — сімнадцята година дня (вечора) (вечера)
18:00 — вісімнадцята година вечора

19:00 — дев’ятнадцята година вечора
20:00 — восьма (двадцята) година вечора
21:00 — дев’ята (двадцять перша) година вечора
22:00 — двадцять друга (десята) година вечора
23:00 — двадцять третя (одинадцята) година вечора
Обратите внимание, что используются порядковые числи-

тельные!
112
Урок 14
Итак, при ответе порядковое числительное должно стоять

в форме женского рода — оно будет обозначать часы; после него
можно добавить минуты — как количественное числительное:
1, 21, 31, 41, 51 хвилина

2, 3, 4, 22, 23, 24, 32, 33, 34, 42, 43, 44, 52, 53, хвилини
54
5-20, 25, 26… хвилин
30, 40, 50
Например:
10:31 — десята година тридцять одна хвилина
5:44 — п’ята година сорок чотири хвилини
7:25 — сьома година двадцять п’ять хвилин
При обозначении времени на украинском языке понятие

часа относится к следующему (как и в русском языке).
Если минутная стрелка находится в первой половине цифер-
блата, то используется конструкция с предлогом на:
9:05 — п’ять хвилин на десяту
Если надо отсчитать минуты в обратную сторону, то исполь-

зуется предлог за (+ порядковое числительное в именительном
падеже) или до (+ порядковое числительное в родительном па-
деже):
6:55 — за п’ять сьома = п’ять до сьомої
Если нужно сказать «половина» (в смысле «полчаса»), то

используется конструкция пів на (+ порядковое числительное
в винительном падеже) или пів до (+порядковое числительное
в родительном падеже):
5:30 — пів на шосту
10:30 — пів до одинадцятої
Четверть часа выражается при помощи слова чверть. В этом

случае используется конструкция:
1) если минутная стрелка в правой части циферблата: чверть
на + порядковое числительное в винительном падеже;
2) если минутная стрелка в левой части циферблата:
 за чверть + порядковое числительное в именительном па-
деже;
113
 чверть до + порядковое числительное в родительном па

деже.
2:15 — чверть на третю

2:45 — за чверть третя = чверть до третьої
Котра година? — Сколько времени?

Одинадцята година за московским часом. — Одиннадцать
часов по московскому времени.
Восьма година за українським часом. — Восемь часов по
украинскому времени.
На моєму годиннику… — На моих часах…
Мiй годинник поспiшає. — Мои часы спешат.
Двi години. — Два часа.
Рано. — Рано.
Пiзно. — Поздно.
У мене мало часу. — У меня мало времени.
секунда секунда
хвилина минута
година час
чверть години четверть часа
доба сутки
бiля четвертої години около четырёх часов
вчасно вовремя
на протязi години в течение часа
цiлодобово круглые сутки
що п’ятнадцать хвилин каждые пятнадцать минут
опівдень в полдень
опівночі в полночь
114
Урок 14

1. Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
2. Косар Герасим погострив — клин окосив.
3. Прийшов Денис — налляв сім мис.
4. Чорний баран, рябе ярча.
5. Поля поле поливає, поле й переполює.
Юмор
— Коли у вас обідають?
— Завжди о третій годині, а коли в нас хтось є, то після того,
як він піде.
— Когда у вас обедают?
— Обычно в три часа, а когда у нас кто-то есть, то после того,
как он уйдёт.
Напишите время словами (возможно несколько
вариантов ответа):
1. 7:10
2. 15:5
3. 3:55
4. 13:40
5. 2:00
6. 9:00
7. 15:00
8. 8:25
9. 20:20
10. 9:40
1. Я спізнаююсь на півгодини.
2. Ми будемо дивитись фільм о другій дня.
3. У вас точний годинник?
115
4. Валентина прийматиме ванну о сьомій вечора.

5. Мій годинник іде вірно.
6. Я встаю о шостій ранку.
7. Телефон задзвенів о першій ночі.
8. Я не знаю, котра година.
1. четверть девятого
2. без четверти
3. в четыре часа
4. ровно в три часа
5. через двадцать минут
6. пятнадцать минут
7. после двух
8. пять часов утра
9. пять минут девятого
10. к двенадцати часам
11. в час
12. пять часов вечера
13. через час
14. без четверти два
Напишите время цифрами:
1. за двадцять п’ять дев’ята
2. за п’ять дев’ята
3. п’ятнадцать хвилин на дев’яту
4. за чверть дев’ята
5. пiв на десяту
6. восьма година
7. п’ята година
8. пiв на дев’яту
9. одинадцята година тридцять п’ять хвилин
10. п’ять хвилин на десяту
Котра зараз година?
У вас точний годинник?
УРОК 15
Неопределённо-количественные
числительные
Неопределённо-количественные числительные: багато (мно-
го), небагато (немного), мало, немало, чимало, кiлька, декiлька
(несколько), кiльканадцять (несколько), кiлькадесят (несколько).
Склонение неопределённо-
количественных числительных
Падеж «много» «несколько» «несколько»
називний багато кiлька декiлька

хто? що?
родовий багатьох кiлькох декiлькох
кого? чого?
давальний багатьом кiльком декiльком
кому? чому?
знахідний багато, бага- кiлька, декiлька,
(винительный) тьох кiлькох декiлькох
кого? що?
орудний багатьма кiлькома декiлькома
ким? чим?
місцевий багатьох кiлькох декiлькох
У бобра добра багато.

117
Поздравления, пожелания
Вiтаю вас з…! — Поздравляю вас с…!
Бажаю вам добре провести час! — Желаю хорошо провести
время!
Бажаю вам удачi! — Желаю вам удачи!
Бажаю вам щасливої дороги. — Желаю вам счастливого пути!
Будь здоров! — Будь здоров!
З днем народження! — С днём рождения!
З новим роком! — С Новым Годом!
Дякую, вас також. — Спасибо, и вас тоже.
З новим роком, браття милі,

В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас,
І бажаю, щоб в здоров’ю
В мирі, з братньою любов’ю
Відтепер ішов вам час.
Іван Франко
Сочувствие
Дуже вам спiвчуваю. — Очень вам сочувствую.
Жаль, що так сталося. — Жаль, что так случилось.
Нiчого не поробиш. — Ничего не поделаешь.
Не переживайте. — Не переживайте.
Не хвилюйтесь. — Не волнуйтесь.
Я дуже розстроєний. — Я крайне расстроен.
Я дуже шкодую. — Я очень сожалею.
Який жаль! — Как жаль!

1. Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята переце-
бренята.
2. Летів горобець через безверхий хлівець.
3. Синку, принеси синьку.
Принеси синьку, Васильку.
118
Урок 15
4. Ходить Прокіп — руками тіп.

5. Черепашці з черепашенятами
6. Важко змагатися із жабенятами.
Юмор
— Скільки буде три та п’ять?
— Не знаю.
— Ну, от як я візьму і покладу тобі в кишеню три гривні і
п’ять, скільки буде?
— Нічого не буде.
— Та чого ж не буде?
— А того, що в мене у кишені дірка!
— Сколько будет три плюс пять?

— Не знаю.
— Ну, вот я возьму и положу тебе в карман три гривны и
пять, сколько будет?
— Ничего не будет.
— Почему же не будет?
— А потому, что у меня в кармане дырка!
1. Скiльки вам рокiв?
2. Якого ви року народжения?
3. Чим ви захоплюєтеся?
4. Як ви проводите вiльний час?
1. Скажiть, будь ласка, як пройти до вокзалу?
2. Звiдки вiдходить екскурсiйний автобус?
3. Це далеко.
4. Далеко звiдеи до центра мiста?
5. Чи є тут поблизу екскурсiйне бюро?
119
6. Якi основнi визначнi пам’ятки ви радите оглянути?

7. Скажiть, будь ласка, де знаходиться музей?
8. Я дуже люблю цирк.
9. Це близько.
10. Я заблудився.
11. Ви в самому розквiтi сил!
12. Скажiть, будь ласка, я правильно йду до зоопарку?
Заполните таблицу, указав правильный перевод:
коричневый, чёрный, бронзовый, оранжевый, красный, ро-
зовый, жёлтый, синий, золотой, фиолетовый, зелёный, яркий,
одноцветный, светлый, бежевый, разноцветный, лиловый, сере-
бряный, белый, серый, бирюзовый, голубой
бежевий
білий
бірюзовий
блакитний
бронзовий
жовтий
зелений
золотий
коричневий
лiловий
одноколірний
помаранчевий
різнобарвний
рожевий
світлий
120
Урок 15
синiй
сірий
срібний
фіолетовий
червоний
чорний
яскравий
Выучите украинскую народную песню «Ти ж мене
пiдманула»:
Ти казала в понидiлок — пiдем разом по барвiнок,
Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.
Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела,

Ти ж мене, молодого, з ума розума звела.
Я казала у вiвторок — поцiлую разiв сорок,

Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.
Я ж тебе пiдманула, я ж тебе пiдвела,

Я ж тебе, молодого, з ума розума звела.
Ти ж его пiдманула, ти ж его пiдвела,

Ти ж его, молодого, з ума розума звела.
Ти казала у середу — пiдем разом во череду,


Я казала у четвер — пiдем разом на концерт,

Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.
121

Ти казала у п’ятницю — пiдем разом по пшеницу,

Я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела,

Ти ж его, молодого, з ума розума звела.
Я казала у суботу — пiдем разом на роботу,
Я ж тебе пiдманула, я ж тебе пiдвела,

Я ж тебе, молодого, з ума розума звела.

Я казала у недiлю — пiдем разом на весiлля,



УРОК 16
Личные местоимения
Украинские личные местоимения перекликаются с соответ-
ствующими русскими: я, ти, ми, ви, вiн, вона, воно, вони.
Склонение личных местоимений
Падеж «Я» «Ты»

називний (именительный) я ти
хто? що?
родовий (родительный) мене тебе

кого? чого?
давальний (дательный) менi тобi

кому? чому?
знахідний (винительный) мене тебе

кого? що?
орудний (творительный) мною тобою

ким? чим?
місцевий (предложный) (при) менi тобi

Падеж «Он» «Она» «Оно»

именительный (називний) вiн вона воно
хто? що?
родительный (родовий) його, (у) її, (у) неї його, (у)
кого? чого? нього нього
123
Падеж «Он» «Она» «Оно»

дательный (давальний) йому їй йому
кому? чому?
винительный (знахідний) його, (на) її, (на) неї його, (на)
кого? що? нього нього
творительный (орудний) ним нею ним
ким? чим?
предложный (місцевий) (при) ньо- (при) нiй (на) ньо-
на кому? на чому? му, (при) му, (на)
нiм нiм
Падеж «Мы» «Вы» «Они»

називний (именительный) ми ви вони
хто? що?
родовий (родительный) нас вас їх, (у) них
кого? чого?
давальний (дательный) нам вам їм
кому? чому?
знахідний (винительный) нас вас їх, (на)
кого? що? них
орудний (творительный) нами вами ними
ким? чим?
місцевий (предложный) нас вас (при) них

Части тела
безіменний палець безымянный палец

брови брови
124
Урок 16
великий палець большой палец

вії ресницы
вказівний палець указательный палец
волосся волосы
вуха уши
вухо ухо
голова голова
гомілку голень
груди грудь
губа губа
долоню ладонь
живіт живот
зуб зуб
кисть руки кисть руки
коліно колено
лікоть локоть
лоб лоб
мізинець мизинец
мускул мышца
ніготь ноготь
ніс нос
нога нога
обличчя лицо
око глаз
очі глаза
п’ятка пятка
125
палець палец
палець ноги палец ноги
плече плечо
потилиця затылок
рот рот
рука рука
середній палець средний палец
серце сердце
спина спина
стопа стопа
тіло тело
тулуб туловище
шия шея
шкіра кожа
щоки щёки
язик язык
Де найближча аптека? — Где ближайшая аптека?

За яким телефоном можна викликати лiкаря? — По какому
телефону можно вызвать врача?
Менi важно дихати. — Мне трудно дышать.
Пришлiть, будь ласка, лiкаря. — Вызовите, пожалуйста, вра-
ча.
У мене болит… — У меня болит…
У мене нежить. — Я простудился.
Чи є лiкар у готелi? — Есть ли врач в гостинице?
Я погано себе почуваю. — Я чувствую себя плохо.
Випала пломба. — Выпала пломба.
Я хворий. — Я болен.
Якi лiки необхiднi? — Какие необходимы лекарства?
126
Урок 16
аптека аптека
боляче больно
брудний грязный
вилікуватися выздороветь
вітамін витамин
гігієна гигиена
загартовування закаливание
засмага загар
захворіти заболеть
захворювання заболевание
квитанція квитанция
корисно полезно
лікар врач
лікарня больница
ліки лекарства
лікування лечение
обливатися обливаться
одягатися одеваться
пігулки таблетки
повітряні процедури воздушные процедуры
поліклініка поликлиника
рецепт рецепт
рятувати спасать
сонячні ванни солнечные ванны
страхування страховка
умиватися умываться
127
фізичні вправи физические упражнения

хворий больной
хвороба болезнь

1. Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламари-
лися.
3. Пилип посіяв просо,
4. Просо поспіло,
5. Пташки прилетіли,
6. Просо поїли.
7. У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
8. У садочку барвінок,
На барвінку втінок,
Заберемо втінок,
Вирвімо барвінок.
Вставьте нужное местоимение, ориентируясь на
перевод предложений:
1. Ты хочешь выпить чаю или кофе? — ___ хочеш пити чай
чи каву?
2. Я сижу и читаю. — ___ сиджу та читаю.
3. Дайте нам меню. — Дайте ___ меню.
4. Где мы можем пообедать? — Де ___ можемо пообідати?
5. Очень рада с вами познакомиться. — Дуже рада з ___ по-
знайомитися.
6. Мы разговаривали. — ___ розмовляли.
7. Он им ничего не сказал. — Він ___ ничого не сказав.
8. Она к ним послала дочку. — До ___ вона послала дочку.
9. Я их не знаю. — Я ___ не знаю.
10. Вам нравится тёплый климат? — ___ подобається теплий
клімат?
128
Урок 16
Раскройте скобки и переведите предложения:
1. Я згоден з (ви).
2. (Він) українець?
3. Чи (вони) вдома?
4. Будь ласка, допоможіть (я).
5. Я (ви) зроблю укол.
6. В (я) немає часу.
7. (Я) маю плани розвивати торгівлю.
8. (Ви) потрібно дотримуватися постільного режиму.
9. Де (ви) працюєте?
10. Дозвольте подякувати (ви).
1. — Я нездоровий. Мені треба піти до лікаря.
— Де болить?
— У мене болить осьде. Мене морозить.
2. — На що жалуєтесь?
— У мене болить голова.
— Відкрийте рота.
— У мене нежить. Дайте щось від головного болю.
— Я вам заміряю тиск.
— Я погано себе почуваю.
Укажите соответствия:
нарыв, боль, насморк, простуда, воспаление лёгких, обмо-
рок, кровотечение, рвота, пищевое отравление, аллергия, грипп,
опухоль, диабет, ангина, ожог, лихорадка
алергія
ангіна
біль
129
блювота
грип
діабет
запалення легенів
застуда
кровотеча
лихоманка
нарив
нежить
непритомність
опік
пухлина
харчове отруєння
УРОК 17
Притяжательные местоимения
Как и раньше (в случае с личными местоимениями), укра-
инские притяжательные местоимения особых затруднений вы-
звать не должны: мiй, твiй, свiй, ïï, його, наш, ваш, ïхнiй:
Мужской Женский Средний Множествен-

род род род ное число
я мiй моя моє моï
ти твiй твоя твоє твоï
вiн його його його його
вона ïï ïï ïï ïï
воно його його його його
ми наш наша наше нашi
ви ваш ваша ваше вашi
вони ïхнiй ïхня ïхнє ïхнi
Склонение притяжательных
местоимений
Падеж Единственное число Множественное

число
«мой» «моя» «моё»
«мои»
називний мій моя моє мої
хто? що?
131
Падеж Единственное число Множественное

число
«мой» «моя» «моё»
«мои»
родовий мого моєї мого моїх
кого? чого?
давальний моєму моїй моєму моїм
кому? чому?
знахідний мій, мою моє моїх, мої
(винительный) мого
кого? що?
орудний моїм моєю моїм моїми
ким? чим?
місцевий (на) (на) (на) (на) моїх, (на)
(предложный) моєму, моїй моєму моїм
на кому? на чому? (на)
моїм
Притяжательные местоимения «наш» и «ваш» склоняются

по образцу прилагательных твёрдой группы.
Притяжательное местоимение «їхній» склоняется по образцу
прилагательных мягкой группы:
Падеж Местоимение
називний (именительный) їхній
хто? що?
родовий (родительный) їхнього

кого? чого?
давальний (дательный) їхньому

кому? чому?
знахідний (винительный) їхній, їхнього

кого? що?
132
Урок 17
орудний (творительный) їхнім
ким? чим?
місцевий (предложный) (на) їхньому
Притяжательные местоимения «його» и «її» не склоняются.
я ти він вона ми ви вони

м.р. Чий? мій твій його її наш ваш їх
ж.р. Чия? моя твоя його її наша ваша їх
ср.р. Чиє? моє твоє його її наше ваше їх
мн.ч. Чиї? мої твої його її наші ваші їх
Местоимение «свой»: свій, своя, своє, свої.

Я читаю свою книгу.
Вона читає свою книгу.
Ми читаємо свою книгу.
Запомните правописание следующих притяжательных ме-

стоимений (оно отличается от русского):
мої, моїх, моїм; твої, твоїх, твоїм; свої, своїх, своїм; її, їх.
Склонение возвратного
местоимения «себе»
називний (именительный) себе
хто? що?
родовий (родительный) собi
кого? чого?
давальний (дательный) себе
кому? чому?
133
знахідний (винительный) собою
кого? що?
орудний (творительный) (при) собi
ким? чим?
Приглашение
Просимо до столу! — Пожалуйста к столу!
Ходiмте з нами. — Пойдёмте с нами.
Ви вiлнi сьогоднi ввечерi? — Вы свободны сегодня вечером?
Приходьте завтра до нас. — Приходите завтра к нам.
Ми вас запрошуємо в гостi. — Мы вас приглашаем в гости.
Що ви робите сьогоднi ввечерi? — Что вы делаете сегодня
вечером?
Ви можете пiдтримати менi компанiю? — Вы можете соста-
вить мне компанию?
Дозвольте запросити вас в ресторан. — Разрешите пригла-
сить вас в ресторан.
Давайте пiдемо на концерт! — Пойдёмте на концерт!
Заходьте, будь ласка. — Входите, пожалуйста.
Приїздiть ще! — Приезжайте ещё!

1. Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
2. Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
3. У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
4. Через грядку гріб тхір ямку.
5. Мусію, Мусію.
Муку сію,
Печу паляниці,
кладу на полиці.
134
Урок 17
Просклоняйте местоимение «чий» (чей)

ственное
число
«чей» «чья» «чьё» «чьи»
називний (именительный) чий чия чиє чиї
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
кого? що?
ким? чим?
Переведите на украинский язык словосочетания:
1. мой велосипед
2. наш дом
3. мой папа
4. её книга
5. наш город
6. мой друг
7. твоя машина
8. моя книга
9. наше жильё
135
10. моя кошка

11. её тетради
12. моя собака
Переведите словосочетания:
1. твiй телефон
2. моя машина
3. їх школа
4. мiй син
5. наш магазин
6. її зошит
7. моя книжка
8. твоя ручка
9. їхнє вікно
10. ваша робота
11. моя подруга
12. наша хата
Раскройте скобки и ответьте на вопросы. Переве
дите ответы.
Пример: Чия це квартира? (ви) — Це ваша квартира. — Это
ваша квартира.
1. Чий це батько? (я)
2. Чиє це радіо? (вони)
3. Чия це подруга? (я)
4. Чий це підручник? (ти)
5. Чиї це олівці? (ми)
6. Чиї це батьки? (я)
7. Чия це мати? (ти)
8. Чия це ручка? (я)
9. Чиї це діти? (вона)
10. Чия це кава? (ти)
11. Чий це ноутбук? (він)
УРОК 18
Указательные местоимения
К указательным местоимениям относятся: той, цей, такий.
Цей будинок великий. — Той будинок маленький.

Этот дом большой. — Тот дом маленький.
Склонение указательных местоимений:

ственное
число
«этот» «эта» «это» «эти»
називний (именительный) цей ця це цi
хто? що?
родовий (родительный) цього цiєї цього цих
кого? чого?
давальний (дательный) цьому цiй цьому цим
кому? чому?
знахідний (винительный) цей/ цю це цi / цих
кого? що? цього
орудний (творительный) цим цiєю цим цими
ким? чим?
місцевий (предложный) цьому цiй цьому цих
137

ственное
число
«тот» «та» «то» «те»
називний (именительный) той та те ті
хто? що?
родовий (родительный) того тієї того тих

кого? чого?
давальний (дательный) тому тій тому тим

кому? чому?
знахідний (винительный) той/ ту те ті / тих

кого? що? того
орудний (творительный) тим тією тим тими

ким? чим?
місцевий (предложный) тому тій тому тих

Це новий підручник. — Это новый учебник.

Це нові підручники. — Это новые учебники.
То старий підручник. — То старый учебник.
То старі підручники. — То старые учебники.
Общая таблица местоимений

личные я, ти, ми, ви, вiн, вона, воно, вони
притяжательные мiй, твiй, свiй, ïï, його, наш, ваш, ïхнiй
возвратное себе
вопросительные хто, що, котрий, чий, який, скiльки
неопределённые дехто, дещо, хтось, деякий; хто-небудь,

що-небудь, будь-хто, будь-що,
будь-який, абихто, абиякий, хтозна-що,
казна-що, казна-хто
138
Урок 18
определительные сам, самий, кожний, iнший, весь, всякий

жодний
относительные хто, що, котрий, чий, який, скiльки
отрицательные нixто, нiщо, нiчий, нiякий, нiкокотрий,
нiскiльки
указательные той, цей, такий

Времена года
зима зима
весна весна
літо лето
осінь осень
Зима:
візерунки узоры
вітер(ець) ветер(ок)
гірлянда гирлянда
завірюха, хуртовина метель
зірка звезда
ковзани коньки
крига лёд
кулька шарик
кучугури сугробы
лижі лыжи
ліхтарики фонарики
прикраси украшения
139
прикрашати украшать
сани санки
сніг снег
сніжинка снежинка
хлопавка хлопушка
ялинка ёлка
Весна:
верба верба
дзвіночок колокольчик
конвалія ландыш
кульбаба одуванчик
мімоза мимоза
підсніжник подснежник
пролісок пролесок
розмальовувати раскрашивать
святити святить
струмки ручейки
тюльпан тюльпан
щебетати щебетать
яйце яйцо
Лето:
барви краски
бджола пчела
безхмарне безоблачное
140
Урок 18
гай роща
джміль шмель
засмагати загорать
зорі зори
камінь камень
краплинка капелька
крапля капля
криниця колодец
купатися купаться
ліс лес
море море
небо небо
пісок песок
плавати плавать
рибалка рыбак
роса роса
сонце солнце
ставок пруд
стежинка дорожка
трава трава
улітку летом
хвиля волна
хмара облако
Осень:
галявина поляна
141
гілля ветви
гриб гриб
дощ дождь
злива ливень
калюжа лужа
кольоровий цветной
кошик корзинка
кружляти кружить
лист лист
негода непогода
парасолька зонтик
Яка сьогоднi погода? — Какая сегодня погода?

Похолодало. — Похолодало.
Сьогоднi на вулицi… — Сегодня на улице...
вiтер — ветрено
дощ — дождливо
душно — душно
жарко — жарко
мороз — морозно
прохолодно — прохладно
сонячно — солнечно
холодно — холодно
Iде дощ. — Идёт дождь.
Iде снiг. — Идёт снег.
Сьогоднi чудова погода. — Сегодня чудесная погода.
Який прогноз погоди на завтра? — Какой прогноз погоды на
завтра?

1. У нас надворі погода розмокропогодилася.
2. Ніс четверик гороху, без червотоку,
142
Урок 18
Без червоточини, без почервоточини.

3. Їхав Прокіп мимо кіп.
4. Побіля Прокопа паляниці пекла.
5. Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я».
Просклоняйте притяжательное местоимение
«твій» (твой):

ственное
число
«твой» «твоя» «твоё» «твои»
називний (именительный) твій твоя твоє твої
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
кого? що?
ким? чим?
1. Як звати її брата?
2. Його звати Максим.
3. Ця книга цікава.
4. Назар студент.
143
5. Звідки їхні батьки?

6. Де знайходиться цей готель?
7. Виходьте на наступнiй зупинцi.
8. Це дуже гарне місто.
9. Оксана вчителька української мови.
10. Ось мiй паспорт.
1. Яка зараз пора року?
2. Який зараз місяць?
3. У якому місяці ти народився?
4. Яка твоя улюблена пора року?
Выучите украинскую народную песню «Ой там на
горі»:
Ой там на горі, ой там на крутій,
ой там сиділа пара голубів.
Вони сиділи, парувалися,

сизими крильми обнімалися.
Десь взявся стрілець, із-за крутих гір

розбив, розлучив пару голубів.
Голубка не їсть, голубка не п’є,

та все ж на ту гору плакати іде.
Голубко моя, сизокрилая,

чого ж ти такая клопітливая?
Та є й у мене сім пар голубів,

лети й вибирай, можеш заміж вийть.
Я вже літала і вибирала,

немає й такого як я втеряла.
УРОК 19
Вопросительные слова
де где
звідки откуда
коли когда
котрий который
куди куда
навіщо зачем
скільки сколько
хто кто
чому почему
що что
як как
який какой, каков
хто — кто що — что

кого — кого чого — чего
кому — кому чому — чему
кого — кого що — что
ким — кем чим — чем
на кому (кім) — на ком на чому (чім) — на чём
145
Вопросительные предложения образуются при помощи во-

просительных слов. Порядок слов в предложении соотносится
с русским:
Як ти почуваєшся? — Как ты себя чувствуешь?

Де ж він? — Где же он?
Що це таке? — Что это такое?
Чому ти постійно мене перебиваєш? — Почему ты постоянно
меня перебиваешь?
Як ви хочете платити? — Как вы хотите платить?
Чому ти сумуєш? — Почему ты грустишь?

1. Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
2. На дворі трава, на траві дрова.
3. Іде Гаврило — ще не зварилось,
Прийшов Тарас — з’їв все враз.
5. Ходить квочка коло кілочка,
Водить діток, дрібних квіток.
1. Як вас звуть?
2. Звідки ви йдете?
3. Де ви живете?
4. Котра зараз година?
5. Який твій улюблений колір?
6. Куди ти йдешь?
7. Чому ти не працюєш?
8. Коли ми зустрінемось?
146
Урок 19
1. Чиї це діти?
2. Яка вона?
3. Скільки я Вам винен?
4. Коли ти приїдеш?
5. Я не голодний, я щойно поїв.
6. Скільки це коштує?
7. Як ти можеш цілий день дивитись телевізор?
8. Цей салат містить цибулю?
9. Коли ти повернешся?
10. Автобус прибуде на станцію о 7 вечора.
Переведите предложения на украинский язык:
1. Это наш университет.
2. Чей это дом?
3. Мои друзья студенты.
4. Что ты делаешь?
5. Кто он?
6. Как поживаешь?
7. Чем ты интересуешься?
8. Где вокзал?
9. Почему ты здесь?
10. Который час?
1. — Це ваша мама? 3. — Хто це?
— Так, це моя мама. — Це мій друг Олександр.
— Вона стюардеса? — Хто він?
— Ні, вона вчителька. — Він бізнесмен.
— А ви бізнесмен?
2. — Це ваша сестра?
— Ні, я журналіст, а це мої
— Так, це моя сестра.
друзі.
— Вона акторка?
— Ні, вона медсестра.
— А це ваша подруга?
— Так, це моя подруга Поліна.
УРОК 20
Наречия
Наречие характеризует действие или состояние. В украин-
ском языке выделяются разные группы наречий. Многие укра-
инские наречия оканчиваются на -о / -е.
Наречия времени
вже уже
вчора вчера
вчора ввечері вчера вечером
досі по-прежнему
за останній час за последнее время
завжди всегда
завтра завтра
зазвичай обычно
зараз в настоящее время
зрідка редко
іноді иногда
наступного тижня на следующей неделе
негайно немедленно
ніколи никогда
останнім часом недавно
пізніше позже
потім затем
148
Урок 20
прямо зараз прямо сейчас

рідко редко
скоро скоро
сьогодні сегодня
сьогодні ввечері сегодня вечером
сьогодні вранці сегодня утром
тому тому назад
час від часу иногда
часто часто
ще ещё
Завтра студенти будуть складати екзамен. — Завтра студенты

будут сдавать экзамен.
Наречия места
будь-де где угодно
вдома дома
ніде нигде
он там вон там
скрізь везде
там там
тут здесь
Тут дорого. — Здесь дорого.
Наречия образа действия

абсолютно абсолютно
важко, сильно сильно
головним чином главным образом
149
добре хорошо
досить довольно
дуже очень
ледве едва
майже почти
навряд чи вряд ли
насправді на самом деле
обережно осторожно
повільно медленно
разом вместе
цілком вполне
швидко быстро
Поїзд їде швидко. — Поезд едет быстро.
Степени сравнения наречий

Форма сравнительной степени образуется при помощи суф-
фиксов -ш-/-iш-:
тихо — тихше, тихiше
скоро — скорше, скорiше
При добавлении суффикса -ш- возможны изменения:

 буква с + ш = шч/щ: високо — вище;
 буквы г, ж, з + ш = жч: близько — ближче, важко — важче,
дорого — дорожче;
 суффиксы -к-, -ок-, -ек- выпадают: глибоко — глибше,
далеко — дальше, солодко — солодше.
Форма превосходной степени образуется от сравнительной

степени + префикс най-:
ближче — найближче
150
Урок 20
дорожче — найдорожче
краще — найкраще
Некоторые наречия образуют степени сравнения особым обра-

зом:

плохо погано гiрше найгiрше
хорошо добре краще найкраще
мало мало менше найменше

Стороны света
схiд восток
південь юг
захід запад
північ север
південний схід юго-восток
південний захід юго-запад
північний схід северо-восток
північний захід северо-запад
Единицы измерения
грам грамм
дециметр дециметр
кiлограм килограмм
кiлометр километр
лiтр литр
метр метр
151
мiллiграм миллиграмм
мiлiметр миллиметр
сантиметр сантиметр
тонна тонна
центнер центнер

1. В сіренької горлички туркотливе горлечко.
2. Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.
3. Вова вовку — вила в бік.
4. На возі коза, під возом лоза.
5. Напекли млинців, назвали кравців.
Найдите антонимы:
бiльше далеко
багато лiворуч
близько легко
важко мало
весело менше
високо низько
голосно нудно
добре погано
повiльно просто
праворуч сумно
152
Урок 20
свiтло темно
складно тепло
там тихо
холодно тут
цiкаво швидко
Переведите диалог:
— Куди ти йдеш?
— Я йду додому.
— Ти далеко живеш?
— Ні, я живу недалеко звідси.
Переведите словосочетания:
1. поводився по-дитячому
2. досить пристойно
3. дуже гарний
4. їхати верхи
5. швидко йти
6. особливо активно
7. дуже весела людина
8. весело заспівали
9. кава по-турецьки
10. поворот направо
11. крутився колесом
12. щільно зачинена
13. добре зробив
Образуйте наречия от прилагательных:
1. швидкий (быстрый)
2. рішучий (решительный)
3. сильний (сильный)
4. завзятий (задорный)
5. гарний (красивый)
153
6. дешевий (дешёвый)
7. здоровий (здоровый)
8. ворожий (вражеский)
1. Тепло сьогодні.
2. Сергій добре знає це місто.
3. Тетяна дуже швидко бігає.
4. Лiтак високо літає.
5. Гарно, що ви тут.
6. Оксана голосно співає.
7. Тарас важко працює.
8. Юлій гарно пише вірші.
9. Студенти весело проводять час.
10. Машина коштує дуже дешево.
Образуйте сравнительную и превосходную степе
ни сравнения наречий:
1. пізно
2. рано
3. весело
4. багато
5. мало
6. добре
7. погано
8. дешево
УРОК 21
Глагол. Настоящее время

Глагол в украинском языке обладает следующими граммати-
ческими характеристиками:
 четыре времени: настоящее, прошедшее, будущее (две
формы: простая и составная), давнопрошедшее (плюсквампер-
фект);
 два вида: совершенный и несовершенный;
 два спряжения: (I: с гласными -е-, -є- в окончаниях (в 3-м
лице мн. ч. -у-, -ю; II: с гласными -и-, -ї- (-а-, -я-));
 три наклонения: изъявительное, условное, повелитель-
ное.
В настоящем и будущем времени глаголы изменяются по ли-

цам и числам. В прошедшем времени глагол не имеет характери-
стики лица, но имеет характеристику рода.
читати (читать)
настоя- прошед- будущее давнопрошед-
щее шее шее (плюсквам-
перфект)
простая составная
форма форма
читає читав читатиме буде читати читав був
Начальная форма глагола (инфинитив) оканчивается на -ти:

жити, читати. Формы инфинитива на -ть могут встречаться в
разговорном языке, литературе, фольклоре.
155
Настоящее время
Окончания глаголов в настоящем времени

(основа заканчивается на -е)
я -у/-ю ми -емо/-ємо
ти -еш/-єш ви -ете/-єте
вiн, вона, воно -е/-є вони -уть/-ють
Окончания глаголов в настоящем времени

(основа заканчивается на -и)
я -ю/-у ми -имо/-їмо
ти -иш/-їш ви -ите/-їте
вiн, вона, воно -ить/-їть вони -ать/-ять
«Сонце заходить, цілуючи гай,

Квіти кивають йому на добраніч,
Шепчуть, листочки звиваючи на ніч:
— Не покидай... не покидай...»
Микола Вороний
I спряжение
Спряжение глагола «розмовляти» (разговаривать) в настоящем

времени
я розмовляю ми розмовляєте
ти розмовляєш ви розмовляємо
вiн, вона, воно розмовляє вони розмовляють
Спряжение глагола «писати» (писать) в настоящем времени

я пишу ми пишете
ти пишеш ви пишемо
вiн, вона, воно пише вони пишyть
156
Урок 21
Спряжение глагола «вести» (вести) в настоящем времени

я веду ми ведемо
ти ведеш ви ведете
вiн, вона, воно веде вони ведуть
II спряжение
Спряжение глагола «лежати» (лежать) в настоящем времени

я лежу ми лежимо
ти лежиш ви лежите
вiн, вона, воно лежить вони лежать
Спряжение глагола «носити» (носить) в настоящем времени

я ношу ми носимо
ти носиш ви носите
вiн, вона, воно носить вони носять
Спряжение глагола «кричати» (кричать) в настоящем времени

я кричу ми кричимо
ти кричиш ви кричите
вiн, вона, воно кричить вони кричать
В окончаниях глагола во 2-м лице единственного числа по-

сле шипящих мягкий знак ь не пишется (в отличие от русского
языка): пишеш.
В окончаниях глагола в 3-м лице множественного число по-
сле буквы т пишется мягкий знак ь: пишуть.
В окончаниях глагола в 3-м лице единственного числа и в
1-м множественного у некоторых глаголов может встречаться
усечённая форма (используется в разговорной речи): розмовляє/
розмовля, розмовляємо/розмовляєм.
157
Парадигмы спряжения
1.
Спряжение глагола «мати» (иметь) в настоящем времени
я маю ми маємо
ти маєш ви маєте
вiн, вона, воно має вони мають
По такому образцу спрягаются глаголы: відповідати (отвечать),
грати (играть), допомагати (помогать), думати (думать), знати
(знать), зустрічати (встречать), літати (летать), обідати (обе-
дать), одягати (одевать), плавати (плавать), подобатися (нра-
виться), розуміти (понимать), слухати (слушать), співати (петь),
чекати (ждать), читати (читать).
Обратите внимание:
Спряжение глагола «пити» (пить) в настоящем времени
я п’ю ми п’ємо
ти п’єш ви п’єте
вiн, вона, воно п’є вони п’ють
2.
Спряжение глагола «купувати» (покупать) в настоящем времени
я купую ми купуємо
ти купуєш ви купуєте
вiн, вона, воно купує вони купують
По такому образцу спрягаются глаголы: будувати (строить), ви-
конувати (выполнять), відвідувати (посещать), готувати (гото-
вить), давати (давать), дякувати (благодарить), запізнюватися
(опаздывать), існувати (существовать), коштувати (стоить),
одержувати (получать), пізнавати (изучать), планувати (планиро-
вать), потребувати (требовать), пояснювати (объяснять), про-
давати (продавать), фотографувати (фотографировать).
158
Урок 21
3.
Спряжение глагола «гнути» (гнуть) в настоящем времени
я гну ми гнемо
ти гнеш ви гнете
вiн, вона, воно гне вони гнуть
По такому образцу спрягаются глаголы: гинути (гибнуть), гасну-

ти (гаснуть), квітнути (цвести), пухнути (пухнуть), слабнути
(слабеть), сохнути (сохнуть), сунути (сунуть), тиснути (давить).
4.
Спряжение глагола «могти» (мочь) в настоящем времени
я можу ми можемо
ти можеш ви можете
вiн, вона, воно може вони можуть
По такому образцу спрягаются глаголы: жити — живу (жить),

хотіти — хочу (хотеть), їхати — їду (ехать), іти — іду (идти),
брати — беру (брать), писати — пишу (писать), казати — кажу
(сказать), класти — кладу (класть).
Спряжение украинского глагола обычно не вызывает каких-

либо затруднений: нужно лишь запомнить те глаголы, которые
отличаются по звучанию от соответствующих русских:
играет грає
поёт співає
рисует малює
слушает музыку слухає музику
танцует танцює
фотографирует фотографує
159
Некоторые глаголы спрягаются по-особому:
Спряжение глагола «їсти» (есть) в настоящем времени

я їм ми їмо
ти їси ви їсте
вiн, вона, воно їсть вони їдять
Спряжение глагола «дати» (дать) в настоящем времени

я дам ми дамо
ти даси ви дасте
вiн, вона, воно дасть вони дадуть
Спряжение глагола «бути» (быть) в настоящем времени

я є ми є
ти є ви є
вiн, вона, воно є вони є
Самые распространённые глаголы:
бажати хотеть
бути быть
вести вести
говорити говорить
думати думать
жити жить
йти идти
починати начинать
робити делать
розуміти понимать
читати читать
чути слышать
160
Урок 21

Самолёт
аеропорт аэропорт
багаж багаж
вилiт вылет
вимушена посадка вынужденная посадка
здiйснити посадку совершать посадку
злiт взлёт
лiтак самолёт
нелiтна погода нелётная погода
полiт полёт
реєстрацiя регистрация
рейс рейс
ручна поклажа ручная кладь
сiдати в лiтак садиться в самолёт
стюардеса стюардесса
термiнал терминал
Я хочу забронювати один квиток до… — Я хочу заброниро-

вать один билет до…
в економ-клас — в эконом-класс
в бiзнес-клас — в бизнес-класс
Цю сумку я хочу взятии з собою в салон. — Эту сумку я хочу

взять с собой в салон.
Який у мене переважок багажу? — Какой у меня перевес ба-
гажа?
Де посадка на рейс? — Где производится посадка на рейс?
Де выдача багажу? — Где выдача багажа?
Да знаходиться довiдкова служба? — Где находится справоч-
ная служба?
Коли лiтак прибуває в…? — Когда прибывает самолёт в…?
161

1. Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.
2. Туман в траві стеріг отару,
Не дасть отару на поталу.
3. Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшенятами.
4. Наша верба найкорчукуватіша.
5. Лежить п’ять п’ятаків.
Проспрягайте в настоящем времени следующие
глаголы:
бачити хотiти їхати втрачати

(видеть) (хотеть) (ехать) (терять)
я бачу хочу їду втрачаю
ти
вiн, вона,
воно
ми
ви
вони
1. Ми розуміємо.
2. Назар живе.
3. Ти обідаєш.
4. Яна снідає.
5. Ми маємо.
162
Урок 21
6. Ви несете.
7. Я йду.
8. Ти гнеш.
9. Ви купуєте.
10. Ми йдемо.
1. Вы говорите.
2. Мы обедаем.
3. Они хотят.
4. Я ужинаю.
5. Ты живёшь.
6. Я расту.
7. Они знают.
8. Ты крадёшь.
9. Остап идёт.
10. Они плавают.
Составьте несложный рассказ про себя.
Пример: Добрий день! Дозвольте представитися. Мене звуть Та-
рас. Я мешкаю в Україні. Я розмовляю російською, українською,
англійською мовою. Я народився в 2001 році. Мій день народжен-
ня 22 вересня. Я не одружений. Я працюю в університеті.
Поставьте глагол в правильную форму:
1. Мілана (мати) гарний сад.
2. Богдан (телефонувати) з Києва.
3. Я не (працювати) в суботу.
4. Іванна (сiдати) в автомобиiль.
5. На столi (лежати) книга.
6. Ти (хотiти) пити чай.
7. Я (знати) Миколу.
8. Це (бути) мiй друг Дмитро.
9. Я (йти) на роботу.
10. Ви (поспішати).
УРОК 22
Повелительное наклонение
Общий случай:
1. Простая форма
2 л. ед. ч. 1 л. мн. ч. 2 л. мн. ч.

-ø, -и -(і)мо, -ім -іть, -те
бери! берімо! беріть!
дай! даймо! дайте!
дивись! дивимося! дивіться!
їж! їжмо! їжте!
пиши! пишімо! пишіть!
стань! станьмо! станьте!
сядь! сядьмо! сядьте!
2. Составная форма
Форма повелительного наклонения 3-го л. может выра-
жаться при помощи глагола в настоящем времени + частиц хай
(пусть), нехай (пускай):
Хай несе! — Пусть несёт!
Хай іде! — Пусть идёт!
Хай люди знають правду!
— Пусть люди узнают правду!
«Учітеся, брати мої!

Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, —
Свого не цурайтесь».
Тарас Шевченко
164
Урок 22
Рассмотрим парадигму повелительного наклонения более

подробно. Возможны различные случаи (обратите внимание на
различные глагольные окончания):
1.
ти ми ви
-ø -мо -те
вірити вір вірмо вірте
(верить)
займатися займайся займаймося займайтеся
(заниматься)
знати (знать) знай знаймо знайте
зрозуміти зрозумій зрозуміймо зрозумійте
(понимать)
питати питай питаймо питайте
(спрашивать)
слухати слухай слухаймо слухайте
(слушать)
стояти стій стіймо стійте
(стоять)
чекати чекай чекаймо чекайте
(ждать)
читати читай читаймо читайте
(читать)
2.
ти ми ви
-и -ім (імо) -іть (іте)
брати (брать) бери берім (берімо) беріть
писати пиши пишім пишіть
(писать) (пишімо)
165
робити роби робім (робімо) робіть

(делать)
сидіти сиди сидім (сидімо) сидіть
(сидеть)
сказати скажи скажім скажіть
(сказать) (скажімо)
3.
ти ми ви
-ь -ьмо -ьте
бути (быть) будь будьмо будьте
позбутися позбудься позбудьмося позбудьтеся
(избавиться)
приходити приходь приходьмо приходьте
(прходить)
сісти (сесть) сядь сядьмо сядьте
Обратите внимание на образование формы повелительного

наклонения следующих глаголов:
їсти (есть) — їж
їхати (ехать) — їдь
лягти (лечь) — ляж
наполягати (настаивать) — наполяж
одягти (одевать) — одягни
присягти (присягать) — присягни
Строгий приказ выражается через инфинитив:

Встати! — Встать!

Одежда
блуза блуза
брюки брюки
166
Урок 22
бюстгальтер бюстгальтер
взуття обувь
джемпер джемпер
джинси джинсы
жилет жилет
капелюх шляпа
кепка кепка
костюм костюм
кофточка кофточка
краватка галстук
кроcсовкі кроссовки
купальник купальник
куртка куртка
майка майка
одяг одежда
пальто пальто
панчохи чулки
піджак пиджак
плавки плавки
плаття платье
ремінь ремень
рукавиці варежки
светр свитер
сорочка рубашка
167
сорочка сорочка
спідниця юбка
труси труси
туфлі туфли
футболка футболка
черевики ботинки
чоботи сапоги
шапка шапка
шарф шарф
шкарпетки носки
шорти шорты
Будьте ласкавi, покажiть менi… — Будьте добры, покажите

мне…
Вибачте, як пройти до вiддiлу…? — Извините, как пройти
в отдел…?
Де я можу купити…? — Где я могу купить…?
Дешево. — Дёшево.
Дорого. — Дорого.
Дякую, це все. — Спасибо, это всё.
Загорнiть. — Заверните.
Коли вiдкривається магазин? — Когда открывается магазин?
Коли закривається магазин? — Когда закрывается магазин?
Коли почнеться розпродаж? — Когда начнётся распродажа?
Менi потрiбно… — Мне надо …
Мене не влаштовує цiна. — Меня не устраивает цена.
Покажiть iншого кольору. — Покажите другого цвета.
Скiльки з мене? — Сколько с меня?
Цi туфлi на мене завеликi. — Эти туфли мне малы.
Чи можна здати куплену рiч? — Можно ли сдать купленную
вещь?
Я хотiв би купити… — Я хотел бы купить…
Я це вiзьму. — Я это возьму.
168
Урок 22
Образуйте простые формы повелительного на
клонения следующих глаголов:
ти ми ви
говорити (говорить)
думати (думать)
зважити (взвесить)
звузити (сузить)
йти (идти)
казати (сказать)
креслити (чертить)
любити (любить)
навчити (научить)
насипати (насыпать)
носити (носить)
перевіряти (проверять)
писати (писать)
робити (делать)
сидіти (сидеть)
сісти (сесть)
співати (петь)
ставати (становитя)
танцювати (танцевать)
читати (читать)
169
1. Дайте мені краватку!
2. Не бійся!
3. Покажіть мені цю сумочку.
4. Запрошуй друга!
5. Вибачте!
6. Прийміть мої найширіші побажання!
7. Скажіть, будь ласка.
8. Не читайте цю книгу!
9. Бувай здоров!
10. Не забудь!
Образуйте составную форму повелительного на
клонения (3 л. ед.ч.) для следующих глаголов:
1. питати (спрашивать)
2. робити (делать)
3. казати (сказать)
4. любити (любить)
5. чекати (ждать)
6. слухати (слушать)
7. купувати (покупать)
8. носити (носить)
9. писати (писать)
10. йти (идти)
УРОК 23
Прошедшее время
Для русскоязычных студентов эта тема затруднений не вызы-
вает. Следует учесть, что простое прошедшее время глагола обра-
зуется при помощи суффикса -в-/-л- + родовые окончания -ø, -а,
-о, -и. Иногда при образовании прошедшего времени в глаголь-
ной основе может наблюдаться чередование гласных: нести — ніс.
Спряжение глагола «вести» (вести) в прошедшем времени

я вів/вела ми вели
ти вів/вела ви вели
вiн вів вони вели
вона вела
воно вело
Примеры спряжения глаголов в прошедшем времени

число окончания говорити брати нести (нести)
(говорить) (брать)
ед.ч. ø говорив брав нiс
-а говорила брала несла
-о говорило брало несло
мн.ч. -и говорили брали несли
Спряжение глагола «бути» (быть) в прошедшем времени

я був/була ми були
ти був/була ви були
вiн був вони були
вона була
воно було
171
Петро читав журнал. — Пётр читал журнал.

Надія читала книгу. — Надежда читала книгу.
Давнопрошедшее время
(плюсквамперфект)
Давнопрошедшее время глагола (плюсквамперфект):
форма прошедшего времени глагола + личные формы про-
шедшего времени вспомогательного глагола бути.
Спряжение глагола вести (вести) в давнопрошедшем времени

(плюсквамперфекте)
я був вів / була вела ми були вели
/ було вело
ти був вів / була вела ви були вели
/ було вело
вiн, був вів, була вела, вони були вели
вона, було вело
воно
Формы глагола бути употребляются как перед смысловым

глаголом, так и после него:
був говорил / говорил був.
Давнопрошедшее время используется для рассказа о каком-

либо действии, которое произошло перед другим действием в
прошлом.

Город
банк банк
будинок здание
гід гид
кафе кафе
172
Урок 23
кінотеатр кинотеатр
лікарня больница
магазин магазин
майдан площадь
міст мост
музей музей
набережна набережная
палац дворец
пам’ятки достопримечательности
пам’ятник памятник
парк парк
пляж пляж
поліція полиция
пошта почта
ресторан ресторан
ринок, базар рынок
собор собор
стадіон стадион
старе місто старый город
сувенір сувенир
театр театр
телефон телефон
туризм туризм
турист турист
туристичне бюро туристическое бюро
храм храм
церква церковь
173
Вывески и надписи
Бережись автомобiля! Берегись автомобиля!
Бюро знахiдок Бюро находок
Увага! Внимание!
Вхiд Вход
Немає входу Входа нет
Вхiд вiльний Вход свободный
Вихiд Выход
Закрито Закрыто
Запасний вихiд Запасный выход
Камера схову Камера хранения
До себе К себе
Не палити Не курить
Небезпечно для життя Опасно для жизни
Обережно, пофарбовано Осторожно, окрашено
Вiдкрито Открыто
Вiд себе От себя
Проїзд закрито Проезд закрыт
Прохiд закрито Проход закрыт
Розпродаж Распродажа
Руками не торкати! Руками не трогать!
Приватна власнiсть Частная собственность

1. Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
174
Урок 23
2. Руки заручила, ноги заножила.

3. Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.
4. Пік біля кіп картоплю Прокіп.
5. Коваль кулю кував, кував і перековував.
Юмор
На уроці математики:
— Якщо ти знайшов двадцять гривень в лівій кишені і трид-
цять гривень в правій…
— Значить, я одягнув чужі штани.
На уроке математики:
— Если ты нашёл двадцать гривен в левом кармане и трид-
цать гривен в правом…
— Значит, я надел чужие штаны.
Проспрягайте глаголы в прошедшем времени:
Спряжение глагола «бiгти» (бежать) в прошедшем времени

я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
Спряжение глагола «везти» (везти) в прошедшем времени

я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
175
Спряжение глагола «говорити» (говорить) в прошедшем времени

я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
Спряжение глагола «мести» (мести) в прошедшем времени

я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
Спряжение глагола «писати» (писать) в прошедшем времени

я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
Спряжение глагола «робити» (делать) в прошедшем времени

я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
Спряжение глагола «розповiсти» (рассказать)

в прошедшем времени
я ми
ти ви
176
Урок 23
вiн вони
вона
воно
Спряжение глагола «читати» (читать) в прошедшем времени

я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
1. Иван искал свои ключи.
2. Вы позвонили по телефону.
3. Надежда искала свою сумку.
4. Агата прекрасно пела.
5. Они играли в карты.
6. Какую газету читал Тарас?
7. Мы пели песню.
8. Мы говорили и смеялись.
9. Тимофей ездил в Карпаты.
10. Они танцевали.
Що ти робив на вихідних?
Що ти робила на вихідних?
У Украины богатое культурное наследие, во мно
гих городах страны есть музеи. Составьте табли
цу украинских достопримечательностей, опреде
лив соответствия:
Золоті ворота, Національний дендрологічний парк
«Софіївка», Національний історико-архітектурний заповідник
177
«Кам’янець», Свято-Успенська Києво-Печерська лавра, Собор

Святої Софії, Хортиця, Хотиньска фортеця
Свято-Успенская
Киево-Печерская лавра
Золотые ворота (г. Киев)
Хотинская крепость (г. Хотин)
Собор Святой Софии (г. Киев)
Остров Хортица
Наицональный историко-архитек-
турный заповедник «Каменец»
(г. Каменец-Подольский)
Национальный дендрологический
парк «Софиевка»
1. Поліна написала роман.
2. Ольга забула про день народження Івана.
3. Ми встали, умилися і поснідали.
4. Котрий це був рік?
5. Студенти були в музеї.
6. Оксана любила жартувати.
7. Вони продали хату.
8. Де народився Матвій?
9. Ми бачили туристів на вулиці.
10. Олег купив цікаву книжку.
УРОК 24
Будущее время
У глаголов несовершенного вида возможны две формы бу-
дущего времени: простая и составная У глаголов совершенного
вида возможна только простая форма.
Глаголы несовершенного вида

Спряжение глагола вести (вести) в будущем времени
(простая форма)
я вестиму ми вестимемо
ти вестимеш ви вестимете
вiн вестиме вони вестимуть

вона
воно
Спряжение глагола вести (вести) в будущем времени

(составная форма)
я буду вести ми будемо вести
ти будеш вести ви будете вести
вiн буде вести вони будуть вести

вона
воно
Надiя буде ходити на роботу кожного дня. — Надежда будет

ходить на работу каждый день.
179
Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити буду! Геть думи сумні!
Леся Українка
Глаголы совершенного вида

I спряжение
Спряжение глагола привести (привести) в будущем времени

я приведу ми приведемо
ти приведеш ви приведете
вiн приведе вони приведуть
вона
воно
II спряжение
Спряжение глагола закричати (закричать) в будущем времени

я закричу ми закричимо
ти закричиш ви закричите
вiн закричить вони закричать
вона
воно
Завтра я буду працювати. — Завтра я буду работать.

Поезд
вагон вагон
вагон-ресторан вагон-ресторан
180
Урок 24
вокзал вокзал
експресс экспресс
електричка электричка
залiзниця железная дорога
зупинка остановка
контролер контролёр
купе купе
перон перрон
полиця полка
потяг/поїзд поезд
стоянка стоянка
Як менi добратися до вокзалу? — Как добраться до вокзала?

Де знаходяться каси примiських потягiв? — Где находятся
кассы пригородных поездов?
Коли вiдправляється потяг до …? — Когда отправляется по-
езд до ...?
Коли прибуває потяг з …? — Когда прибывает поезд из ...?
Менi потрiбен квиток туди й назад. — Мне нужен билет туда
и обратно.
Менi потрiбно два квитки до … — Мне нужно два билета до …
Скiльки коштує квиток у …? — Сколько стоит билет в …?

1. Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
2. У сіни Мусій сіно носив.
3. Лізе кусіня з-за cусіка, зуби зазубрила, очі заочила.
4. В домі Дими дим.
Ой ходім туди, ходім.
5. Ковпак на ковпаку, під ковпаком — ковпак.
181
Проспрягайте следующие глаголы в будущем вре
мени (простая форма):
зробити (сделать), працювати (работать), почати (начинать)

Спряжение глагола «зробити» (сделать) в будущем времени
я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
Спряжение глагола «працювати» (работать) в будущем времени

я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
Спряжение глагола «почати» (начинать) в будущем времени

я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
182
Урок 24
Проспрягайте глаголы в будущем времени (сос
тавная форма):
писати (писать), читати (читать)
Спряжение глагола «писати» (писать) в будущем времени
я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
Спряжение глагола «читати» (читать) в будущем времени

я ми
ти ви
вiн вони
вона
воно
1. Завтра Максим зробить всi вправи.
2. Михайло працюватиме багато наступного року.
3. Кароліна буде читати газету.
4. Я буду дивитися фільм завтра.
5. Остап буде грати в шахи сьогоднi ввечорi.
6. Артем буде директором фiрми.
7. Завтра я відпочиватиму.
8. Якого числа ты летиш до України?
9. Єва буде спивати веселу пiсню.
10. Анна нам телефонуватиме щотижня.
183
1. Завтра я начну писать книгу.
2. Когда они купят дом?
3. Сегодня вечером Иванна не будет читать.
4. Они будут слушать концерт.
5. Мы будем одеваться.
6. Сергей будет учиться в библиотеке.
7. Эмилия сегодня вечером приготовит нам ужин.
8. Татьяна будет покупать сувениры.
9. Мы искупаемся в озере.
10. Я пойду на работу.
Що ти будеш робити завтра? — Что ты будешь де
лать завтра?
Напишите план дел на неделю — что вы будете делать в поне-
дельник, вторник и так далее. Нужные незнакомые глаголы можно
посмотреть в словаре в конце книги.
УРОК 25
Предлоги, союзы. Частицы

Предлоги послелоги служат для связи слов в предложении
и указывают на различные отношения.
Распространённые предлоги:
без без
в, на в
на відміну від в отличие от
відповідно до в соответствии с
вгору вверх
замість вместо
вниз вниз
всередині внутри
під час во время
над выше
далеко від далеко от
для для
до до, к
за винятком за исключением
за межами за пределами
за за, вне, за
по напрямку до к
185
між между
навпроти напротив
незважаючи на несмотря на
нижче ниже
про о
близько около
навколо около
від от
плюс плюс
по по
під под
після после
проти против
навкруги раунд
поруч з рядом с
з с, из
наступний следующий
ніж чем
через через, из-за
Союзы используются для связи частей речи в предложении

и самих предложений. Распространённые союзы: i, й, але, а, та,
але, проте, затее, однак, або, чи, хоч.
Союз «и» на украинский язык может переводиться по-
разному: i, й, та. В самом общем случае союзы i и й взаимозаме-
няемы, однако следует учесть, что i пишется:
 перед й, я, ю, є, ї;
 при противопоставлении;
 в начале слова;
 между двумя гласными, согласными.
186
Урок 25
Пример:
груші і яблуні
вороги і друзі
Та выступает в качестве дополнительного «и», чаще исполь-

зуется в разговорной речи.
Частицы вносят различные оттенки значения, эмоциональ-

ные оттенки интонации. Распространённые частицы: ось, осьде,
он, онде, от, ото, це, оце, оно, воно, майже, мало не, трохи не, лед-
ве не, власне, аме, якраз, рiвно, точно, справдi, дiйсно, лише, лиш,
хоч, хоча, хоч i, таки, аж, вже, ж, же, бо.

Ресторан
борошняної мучной
бульйон бульон
бутерброд бутерброд
варений варёный
варення варенье
вечеря ужин
желе желе
закуска закуска
запечений запечённый
ікра икра
їжа еда
кави кофе
какао какао
картопля картофель
каша каша
квасоля фасоль
187
кетчуп кетчуп
ковбаса колбаса
коктейль коктейль
котлета котлета
круасан круассан
курка курица
ложка ложка
м’ясо мясо
майонез майонез
макарони макароны
макаронні вироби макаронные изделия
мариновані огірки маринованные огурцы
мариновані помідори маринованные помидоры
масло масло
млинець блин
молоко молоко
морозиво мороженое
обід обед
овочі овощи
перець перец
печиво печенье
пиріг пирог
піца пицца
риба рыба
рис рис
салат салат
свинина свинина
188
Урок 25
сир сыр
сік сок
сіль соль
смажені жареные
сніданок завтрак
соус соус
спеції специи
стейк стейк
суп суп
торт торт
тушкований тушёный
фрукти фрукты
хліб хлеб
цукерки конфеты
цукор сахар
чай чай
часник чеснок
чашка чашка
шинка ветчина
шоколад шоколад
яйце яйцо
яловичина говядина
гіркий горький
кислий кислый
солодкий сладкий
солоний солёный
189
Де тут поблизу ресторан? — Где находится ближайший ре-

сторан?
Де тут можна поснiдати? — Где тут можно позавтракать?
Я зголоднiв. — Я проголодался.
Я хочу їсти. — Я хочу есть.
Я хочу пити. — Я хочу пить.
Нам потрiбний столик на … — Нам нужен столик на …
Що ви менi запропонуєте? — Что вы мне порекомендуете?
Будь ласка, принесiть кавник. — Принесите, пожалуйста, ко-
фейник.
Дайте, будь ласка, чашку кави. — Дайте, пожалуйста, чашку
кофе.
Де тут туалет? — Где здесь туалет?
У вас є меню росiйскою мовою? — У вас есть меню на рус-
ском языке?
Якi у вас є нацiональнi страви? — Какие у вас есть нацио-
нальные блюда?
Яка у вас фiрмова страва? — Какое у вас фирменное блюдо?
Будь ласка, принесiть … — Принесите, пожалуйста …
Рахунок, будь ласка. — Счёт, пожалуйста.
Украинская кухня
Основные блюда украинской кухни:
 Борщ — «улюблена страва українцiв, символ української
кулінарної культури і достатку»!
 Вареники — блюдо в виде отварных изделий из пресного
с начинкой из рубленого мяса, овощей, грибов, фруктов, творо-
га, картофеля, ягод. Особую популярность завоевали вареники с
вишней (вареники з вишнею).
 Галушки — отваренные в кипящей воде кусочки теста
(страва з вареного тіста у вигляді квадратиків або кульок). Укра-
инские галушки подают как отдельное блюдо (с маслом или сме-
таной) или варят суп с галушками.
 Клёцки (кльоцки) — блюдо из муки и яйца, готовятся ана-
логично галушкам («страва, що готувалася аналогічно галушкам,
але з доповнювачами»).
 Крученики (крученики, завиванці) — рулетики из мяса
или рыбы с различными начинками: иногда используются кру-
190
Урок 25
пы, грибы (смажена страва, переважно з овочів (рідше з крупів,

грибів тощо), туго обгорнених тонким шаром м’яса або риби).
В тонкие кусочки отбитого мяса заворачивается начинка из гри-
бов, отваренных круп, капусты, лука или сыра; мясо скручива-
ется в трубочку и скрепляется с помощью нити или деревянной
шпажки.
 Бигос (бігос, біґос) — блюдо из квашеной капусты и мяса.
 Мачанка (мачанка) — молочное (или мясное) блюдо из
домашнего сыра и сметаны.
 Сиченик (січеник, товченик, сіканець) — лепёшка из мяс-
ного, рыбного или овощного фарша (м’ясний виріб із посіченого
м’яса або риб).
 Голубцы — мясной или овощной фарш с отваренны-
ми рисом и/или гречневой крупой, завёрнутый в капустные
листья (готується з листя свіжої чи кислої капусти та начинки
м’яса, рису чи гречки, кукурудзяних чи пшоняних круп, квасолi,
картоплi, грибiв, цибулi, моркви та прянющiв).
 Деруны (деруни, тертюхии, кремзлики, кийзлики, ман-
дрики, тарчаники, беці, барабулєнники, пляцки) — картофель-
ные блины или оладьи (картопляні млинцi).
 Холодец (холодець) — блюдо из сгустившегося до желео-
бразной массы от охлаждения мясного бульона с кусочками мяса
(застиглий густий бульйон зі шматочками м’ясних продуктів).
 Цвикли (цвіклі) — острое блюдо из столовой свёклы, хре-
на и пряностей (страва з відвареного столового буряка, хрону та
прянощiв).
 Шкварки — небольшие сильно зажаренные кусочки сала
или жирного мяса (обсмажені шматочки сала).
 Зразы (зрази) — котлеты или мясные рулеты с начинкой
(котлети із м’яса з різноманітною начинкою).
 Картопляники (картопляники) — блинчики из варёного
измельчённого картофеля с добавлением начинки (котлети з
вареної товченої картоплi).
 Саламата (соломаха, саламаха, соломата, саламата) —
жидкая каша или кисель из злаковой прожаренной муки.
 Мазурики (мазурики) — разновидность котлет в виде фар-
ша индейки с добавлением сыра и сливочного масла (різновид
котлети у вигляді фаршу індички з додаванням сиру та вершко-
вого масла).
191
 Кулеш (кулiш) — пшённая каша с мясом или салом (пшо-

няна страва на м’ясній юшці або на воді, яку затирають салом із
цибулею і часником).
 Банош (бануш) — каша из кукурузной муки, сваренная
на сливках или сметане, заправленная шкварками, грибами
и брынзой (в’язка кукурудзяна каша зварена на вершках або
сметанi, заправлена шкварками, грибами та бринзою).
 Мамалыга (мамалиґа) — круто заваренная каша из куку-
рузной муки (круто заварена каша з кукурудзяного борошна).
 Гречаники (гречаники) — блюдо из мясного фарша с до-
бавлением варёной гречки, картофельного пюре, овощей (стра-
ва із гречаної крупи із додаванням інших складників м’ясного
фаршу, картопляного пюре, овочевої засмажки).
 Налистники (налисники) — блинчики с начинкой
(млинцi з начинкою).
 Сало в шоколаде (сало в шоколаді).
 Бабка (бабка) ванильный пирог из дрожжевого теста
(ванiльний пирiг iз дрiжджового тiста).
Овощи
базилік базилик
баклажан баклажан
буряк свёкла
гарбуз тыква
город огород
горох горох
диня дыня
капуста капуста
картопля картофель
квасоля фасоль
кріп укроп
кукурудза кукуруза
192
Урок 25
морква морковь
насіння семена
овочі овощи
огірок огурец
перець перец
петрушка петрушка
поле поле
помідор помидор
редис редис
селера сельдерей
цибуля лук
часник чеснок
щавель щавель
Фрукты
абрикос абрикос
ананас ананас
банан банан
бергамот бергамот
виноград виноград
грейпфрукт грейпфрут
груша груша
інжир инжир
ківі киви
лайм лайм
лимон лимон
193
манго манго
мандарин мандарин
персик персик
помело помело
слива слива
фрукт фрукт
хурма хурма
яблуко яблоко
Ягоды
агрус крыжовник
барбарис барбарис
брусниця брусника
бузина бузина
вишня вишня
горобина рябина
горобина чорноплідна черноплодная рябина
журавлина клюква
кавун арбуз
калина калина
кизил кизил
малина малина
обліпиха облепиха
ожина ежевика
смородина червона красная смородина
смородина чорна чёрная смородина
суниця, полуниця земляника
194
Урок 25
чорниця, лохина черника

ягода ягода

1. Рятувати Димин дім.
2. На кожному п’ятаку
Ще по п’ятаку.
3. Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.
4. Улас у нас, Панас у вас.
5. А кравець за млинці та й побіг у танець!
Переведите и перескажите текст про Киев:
Київ — столиця та найбільше місто України, одне з найбіль
ших і найстаріших міст Європи. Київ — це політичний, соціально-
економічний, транспортний, освітньо-науковий, історичний,
культурний та духовний центр України. Київ — місце розта-
шування центральних органів влади України, іноземних місій,
штаб-квартир більшості підприємств і громадських об’єднань,
що працюють в Україні.
Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та
християнства — Софійський собор та Києво-Печерська лавра —
внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Сучасним гербом Києва є зображення святого покровителя
міста архангела Михаїла на синьому щиті. Гімном Києва є пісня
«Як тебе не любити, Києве мій!»
Составьте диалог «В ресторане».
Что вы будете есть? Что будете пить? Укажите предпочитае-
мое меню. Используйте новые слова, а также глаголы в будущем
времени. Для повторения украинских числительных можно ука-
зать предполагаемые цены в гривнах.
195
Выучите украинскую народную песню «Ой, мамо,
люблю Гриця»:
Та косив батько, косив я,
Та викосили солов’я
Соловей у саду тьох да тьох.
Канареєчка...
Роман косить,
Гапка в’яже,
Катерина загріба,
Грицько воли напува,
Ганна воду витяга.
Ой, мамо, люблю Гриця.
Гриць на конику вертиться.
В Гриця шапка до лиця,
Люблю Гриця молодця.
Та прийди, Грицю, в понеділок,

Та підем разом по барвінок.
Та прийди, Грицю, у вівторок,
Та поцілую разів сорок.
Та прийди, Грицю, у середу,
Та підем разом по череду.
Та прийди, Грицю, у сіботу,
Та підем разом на роботу.
Та прийди, Грицю, у неділю,
Та підем разом на весілля.
ОТВЕТЫ
К УПРАЖНЕНИЯМ
вівторок — вторник, середа — среда, неділя — воскресенье,
субота — суббота, четвер — четверг, понеділок — понедельник,
п’ятниця — пятница
воскресенье — неділя, вторник — вівторок, неделя — тиж-
день, понедельник — понеділок, пятница — п’ятниця, среда —
середа, суббота — субота, четверг — четвер
1. день народжения — день рождения
2. кінець тижня — конец недели
3. на середу — к среде
4. з п’ятниці до неделі — с пятницы по воскресенье
5. у понеділок — в понедельник
6. неробочий день — нерабочий день
7. по вівторках — по вторникам
всесвіт (вселенная), ґавити (быть невнимательным, нерас-
торопным), зав’язувати (завязывать), могутній (могуществен-
ный), заміжжя (замужество), іти (идти), ім’я (имя), фиґи-миґи
(сладости), Масниця (Масленица), приїжджати (приезжать),
сльоза (слеза), цуцик (собачка, пёсик), шкіра (кожа), харч (еда),
поранения (ранение), іронія (ирония), задушливий (душный),
вправа (упражнение)
197
березень март
вересень сентябрь
грудень декабрь
жовтень октябрь
квітень апрель
липень июль
листопад ноябрь
лютий февраль
серпень август
січень январь
травень май
червень июнь

вітер — ветер газета — газета вовченя — волчонок
гектар — гектар гора — гора курча — цыплёнок
дім — дом куля — пуля лоша — жеребёнок
нарис — очерк ніч — ночь озеро — озеро
пісок — песок радість — радость сонце — солнце
сніг — снег стіна — стена
степ — степь

бізнес — бизнес дисципліна — дисциплина гніздо — гнездо
дядько — дядя зустріч — встреча море — море
стіл — стол корова — корова озеро — озеро
учень — ученик любов — любовь покоління —
чай — чай машина — машина поколение
молодь — молодёжь поле — поле
піч — плита
198
Ответы к упражнениям
1. У меня муж и двое детей. — У мене чоловiк i двоє дiтей.
2. Мои родители живы. — Мої батьки живi.
3. У меня трое детей — две дочки и сын. — У мене троє
дiтей — двi дочки i син.

батько, брат, буди- дівчина, дочка, вікно (окно), ім’я (имя),
нок (здание), кра- жінка, земля, кни- коліно (колено), козеня
вець (портной), га, молодь (моло- (козлёнок), крісло, місто
курс, ніж, син дёжь), ніч (ночь), (город), море, поле, пра-
(сын), стіл, сту- нога, сестра, во (закон), тепло, читан-
дент, чоловік старість, сторона ня (чтение)
(мужчина)
Русский язык Украинский язык

существи- род существи- род
тельное тельное
боль ж. р. біль м. р.
насыпь ж. р. насип м. р.
подпись ж. р. підпис м. р.
путь м. р. путь ж. р.
собака ж. р. собака м. р.
степь ж. р. степ м. р.
тополь м. р. тополя ж. р.
199
Singularia tantum Pluralia tantum

героїзм, гостиннiсть, дiтвора, iменини, Альпи, вершки, вибо-
добро, кава, молодь, молоко, ри, вила, ворота, граблі, дрiжджi,
мудрiсть, мужнiсть, рiдня, розви- дрова, духи, жнива, канікули,
ток, терпiння, тиша, туга, Карпати, консерви, меблі,
Украïна, цукор, честь, юнiсть ножицi, окуляри, проводи, сани,
уста, штани
Существительные, употребляющиеся только
в единственном числе:
азот, асфальт, боротьба (борьба), борошно (мука), вода,
героїзм, гнів, гордість, гостиннiсть (гостеприимство), дiтвора,
далечінь (даль), деканат, золото, колосся, листя, любов, масло,
молодь (молодёжь), молоко, мудрість, мужнiсть (мужество), на-
фта (нефть), папір, пісок, піхота, прокуратура, рідня, розвиток
(развитие), руда, смiливiсть (смелость), сніг, солома, студент-
ство, терпiння, тиша (тишина), туга (тоска), щастя, юнiсть и т.п.
Существительные, употребляющиеся только

во множественном числе:
Альпи, Анди, Афіни, бiгунки, бриджі, бутси, ваги (весы),
вершки (сливки), веселощі (веселье), вила, висівки (отруби), ви-
требеньки (финтифлюшки), відвідини (посещение), в’язи (шея),
гордощi (гордость), городки, граблі, гроші, груди, гуслi, Дарда-
нелли, двері, дебати, джунглі, дріжджі, дрова, жалощі, заздрощi
(зависть), заручини (помолвка), іменини, канікули, Карпати,
клiщi, консерви, ласощі (лакомство), лещата (тиски), ліки (ле-
карство), макарони, меблi, молодощі, мудрощі, наритники,
ножицi, ноші (носилки), окуляри, пiiжмурки, панталони, парфу-
ми, переговори, перегони (гонка), помиї (помои), посиденьки,
почви, прянощі, пустощі (баловство), радощі, ревнощі, рокови-
ни (годовщина), сани, скупощі, схованки, сходи (лестница), те-
рези (весы), триноги, труднощі, труси, фінанси, хащі (заросль),
хвастощі (хвастовство), хімікалії, цимбали, Черкаси, шахи,
шашки, шори, штани (брюки)
200
1. завтра утром — завтра вранцi
2. сегодня днём — сьогоднi вдень
3. после обеда — пiсля обiду
4. сегодня вечером — сьогоднi увечерi
5. завтра вечером — завтра увечерi
6. сегодня утром — сьогоднi вранцi
7. завтра после обеда — завтра пiсля обiду
8. рано утром — рано вранцi
вежа, воєвода, Ганнуся, жінка (женщина), Ілля, каліка (инва-
лид), калюжа (лужа), книга;
листоноша (почтальон), Микита, Микола, мрія (мечта), не-
роба (бездельник), пісня (песня);
Світлана, суддя (судья), тварина (животное), течія (течение),
троянда (роза), хата (хижина), школа.

називний (именительный) книга книги
хто? що?
родовий (родительный) книги книг
кого? чого?
давальний (дательный) книзі книгам
кому? чому?
знахідний (винительный) книгу книги
кого? що?
орудний (творительный) книгою книгами
ким? чим?
місцевий (предложный) книзі книгах
називний (именительный) книго книги
хто? що?
201

називний (именительный) листоноша листоноші

хто? що?
родовий (родительный) листоноші листонош

кого? чого?
давальний (дательный) листоноші листоношам

кому? чому?
знахідний (винительный) листоношу листонош

кого? що?
орудний (творительный) листоношею листоношами

ким? чим?
місцевий (предложный) листоноші листоношах

називний (именительный) листоношо листоноші

хто? що?
1. — Кто вы по профессии?
— Я рабочий на заводе.
— Какой у Вас профессиональный стаж?
— Пять лет.
2. — Кем Вы работаете?
— Я работаю музыкантом.
1. Кем Вы работаете?
2. Какой у Вас профессиональный стаж?
3. Вам нравится Ваша профессия?
4. Кем бы Вы хотели работать?
202
твір (сочинение), кінь (конь), мармур (мрамор), клей, батько
(отец), Дніпро (Днепр), село, поле, сонце (солнце), затишшя (за-
тишье), листя (листва), доцент, астроном, вітрище (ветрище),
бородище (бородище), Сергій, Степан, Денис, майстер (мастер),
хлопець (парень), гай (роща), лікар (врач), знаряддя (орудие), кущ
(куст), прізвище (фамилия)

називний (именительный) стіл столи

хто? що?
родовий (родительный) стола(у) столів
кого? чого?
давальний (дательный) столу столам
кому? чому?
знахідний (винительный) стіл столи
кого? що?
орудний (творительный) столом столами
ким? чим?
місцевий (предложный) столі столах
називний (именительный) столе столи
хто? що?

називний (именительный) лікар лікарі

хто? що?
родовий (родительный) лікаря лікарів
кого? чого?
203

давальний (дательный) лікареві(ю) лікарям

кому? чому?
знахідний (винительный) лікаря лікарів
кого? що?
орудний (творительный) лікарем лікарями
ким? чим?
місцевий (предложный) лікареві(і) лікарях
називний (именительный) лікарю лікарі
хто? що?
1. — Тебе нравится учиться в колледже?
— Не очень.
2. — С какого возраста дети идут в школу?

— В школу дети идут в шесть лет.
3. — Какие предметы тебе нравятся?

— Я люблю математику.
1. Чем Вы занимаетесь?
2. Где вы учитесь?
3. На каком факультете вы учитесь?
1. Какова тема твоей кандидатской диссертации?
2. Кто у тебя научный руководитель?
3. После окончания университета я собираюсь поступать в
аспирантуру.
4. В какой вуз ты поступаешь?
204
актор акторка
аспірант аспірантка
вчитель вчителька
учень учениця
кров (кровь), успішність (успешность), совість (совесть), лю-
бов (любовь), мати (мать), верф (верфь), ніч (ночь), вість (весть),
річ (вещь), міць (сила), сіль (соль), чесність (честность)

називний (именительный) вiсть вiстi

хто? що?
родовий (родительный) вiстi вiстей

кого? чого?
давальний (дательный) вiстi вiстям

кому? чому?
знахідний (винительный) вiсть вiстi

кого? що?
орудний (творительный) вiстю вiстями

ким? чим?
місцевий (предложный) вiстi вiстях

називний (именительный) вiсте вiстi

хто? що?
205

називний (именительный) кров
хто? що?
родовий (родительный) кровi
кого? чого?
давальний (дательный) кровi
кому? чому?
знахідний (винительный) кров
кого? що?
орудний (творительный) кров’ю
ким? чим?
місцевий (предложный) кровi
називний (именительный) крове
хто? що?
1. Я живу на Украине.
2. Я знаю украинский с детства.
3. Какие народы живут на Украине?
4. Я владею китайским.
5. Я знаю английский и японский языки.
6. Украинский — это мой родной язык.
7. Вы знаете иностранные языки.
1. — Ви українець?
— Так, я українець.
2. — Скільки мов Ви знаєте?

— Я знаю англійську та iспанську.
3. — Чи україньска мова схожа на росiйську?

— Так, дуже.
206
4 склонение:
лоша (жеребёнок), каченя (утёнок), плем’я (племя), тім’я
(темя), кошеня (котёнок), рученя (ручонка), ведмежа (медвежо-
нок), теля (телёнок), дівча (девчонка), дитя (ребёнок), маля (ма-
лыш), сім’я (семя), порося (поросёнок)

хто? що?
родовий (родительный) теляти телят
кого? чого?
давальний (дательный) теляті телятам
кому? чому?
знахідний (винительный) теля телят
кого? що?
орудний (творительный) телям телятами
ким? чим?
місцевий (предложный) теляті телятах
хто? що?
ведмідь ведмідиця
баран вівця
ворон ворона
гусак гуска
індик індичка
207
качур качка
кіт кішка
цап коза
півень курка
Твёрдые Мягкие
батьків, веселий, винен, вразли- безкраїй, ближній, братній,
вий, глухий, годен, дідів, до- верхній, внутрішній, давній,
брий, жив, зелен, мамин, милий, довговіїй, житній, колишній,
народний, Олексіїв, повен, по- короткошиїй, осінній, пізній,
точний, потрібен, прекрасний, ранній, синій, справжній,
рад, Софіїн, чистий художній

ственное
число
називний старий стара старе старi
хто? що?
родовий старого старої старого старих

кого? чого?
давальний старому старiй старому старим

кому? чому?
знахідний старий стару старе старi

(винительный) старого старих
кого? що?
208

ственное
число
називний давнiй давня давнє давнi
хто? що?
родовий давнього давньої давнього давнiх
кого? чого?
давальний давньому давнiй давньому давнiм
кому? чому?
знахідний давнiй давню давнє давнi
(винительный) давнього давнiх
кого? що?
орудний давнiм давньою давнiм давнiми
ким? чим?
місцевий давньому давнiй давньому давнiх
бiлий бiла бiле
доччин доччина доччине
кожний кожна кожне
нижнiй нижня нижнє
тихий тиха тихе
який яка яке
209
зелений (зелёный) — зелені (зелёные)
синій (синий) — сині (синие)
новій (новый) — нові (новые)
батьків (отцовский) — батькові (отцовские)
ранній (ранний) — ранні (ранние)
свiтлий (светлый) — свiтлi (светлые)
1. Какого цвета автомобиль?
2. Какого цвета кот?
3. Какого цвета цветок?
4. Какого цвета рубашка?
5. Какого цвета цыплёнок?
6. Какого цвета снег?
7. Какого цвета лягушка?
8. Какого цвета вишня?
9. Какого цвета трава?
10. Какого цвета апельсин?

вузький (узкий) вужчий найвужчий
дешевий (дешёвый) дешевший найдешевший
добрий (хороший) кращий найкращий
дорогий (дорогой) дорожчий найдорожчий
короткий (короткий) коротший найкоротший
малий (маленький) менший найменший
м’який (мягкий) м’якший найм’якший
сильний (сильный) сильніший найсильніший
смачний (вкусный) смачніший найсмачніший
210
1. Київ — дуже гарно місто. — Киев — очень красивый город.
2. Цей фільм менш цікавий. — Этот фильм менее интерес-
ный.
3. Старша дівчина, це Кароліна. — Старшая девочка — это
Каролина.
4. Ви найкращі учні. — Вы лучшие ученики.
5. Єгор старший від мене. — Егор старше меня.
6. Анатолій більш симпатична людина. — Анатлоий — более
приятный человек.
7. Речі в тому магазині були дорожчі. — Вещи в том магазине
были дороже.
8. Ця книга найбільш цікава. — Эта книга — самая интерес-
ная.
9. Олександр — це студент гірший за всіх. — Александр —
худший студент из всех.
10. Моє авто нижче, ніж ваше. — Мой автомобиль нище вашего.
1. близький — ближчий
2. старий — старший, старіший
3. довгий — довший
4. добрий — добріший
5. тонкий — тонший
6. високий — вищий
7. дужий — дужчий
8. великий — більший
9. короткий — коротший
10. малий — менший
1. молодший — молодий
2. товщий — товстий
3. гірший — поганий
4. кращий — гарний
5. кращий — розумний
6. кисліший — кислий
7. дорожчий — дорогий
8. дорожчий — глибокий
9. дальший — далекий
10. зліший — злий
211
1. пять пальцев — п’ять пальців
2. сто дорог — сто доріг
3. четверо ребят — четверо хлопців
4. пятьдесят рубашек — п’ятдесят сорочок
5. два дня — два дні
6. шестьдесят гривен — шістдесят гривень
7. тридцать карандашей — тридцять олівців
8. четыре блузки — чотири блузки
9. тысяча мужчин — тисяча чоловіків
10. три месяца — три місяці
Падеж 60
називний (именительный) шістдесят
хто? що?
родовий (родительный) шістдесяти/шістдесятьох
кого? чого?
давальний (дательный) шістдесяти/шістдесятьом
кому? чому?
знахідний (винительный) шістдесят
кого? що? шістдесяти/шістдесятьох
орудний (творительный) шістдесятьма
ким? чим? шістдесятьома
місцевий (предложный) шістдесяти/шістдесятьох
Падеж 40
називний (именительный) сорок
хто? що?
родовий (родительный) сорока
кого? чого?
212
Падеж 40
давальний (дательный) сорока
кому? чому?
знахідний (винительный) сорок
кого? що?
орудний (творительный) сорока
ким? чим?
місцевий (предложный) сорока
1. дванадцять — дванадцятий
2. дев’ять — дев’ятий
3. шістнадцять — шістнадцятий
4. десять — десятий
5. сім — сьомий
6. чотири — четвертий
7. одинадцять — одинадцятий
8. вісім — восьмий
9. тринадцять — тринадцятий
10. три — третій
11. вісімнадцять — вісімнадцятий
12. один — перший
13. п’ять — п’ятий
14. дев’ятнадцять — дев’ятнадцятий
15. два — другий
16. шість — шостий
17. п’ятнадцять — п’ятнадцятий
18. двадцять — двадцятий
19. сімнадцять — сімнадцятий
20. чотирнадцять — чотирнадцятий
213

число
називний дванадця- дванадцята дванадцяте дванадцяті
(имени- тий
тельный)
хто? що?
родовий дванадця дванадцятої дванадцято- дванадця-
(родитель- того го тих
ный)
кого? чого?
давальний дванадця дванадцятій дванадцято- дванадця-
(датель- тому му тим
ный)
кому?
чому?
знахідний дванадця дванадцяту дванадцяте дванадця-
(винитель- того (одуш.) тих (одуш.)
ный) дванадця- дванадцяті
кого? що? тий (неодуш.)
(неодуш.)
орудний дванадця- дванадця- дванадця- дванадця-
(твори- тим тою тим тими
тельный)
ким? чим?
місцевий дванадця дванадцятій дванадця дванадця-
(предлож- тому/ тому/ тих
ный) дванадцятім дванадцятім
на кому?
на чому?
214

число
називний тринадця- тринадцята тринадцяте тринад-
(имени- тий цяті
тельный)
хто? що?
родовий тринад тринадцятої тринад тринад
(родитель- цятого цятого цятих
ный)
кого? чого?
давальний тринад тринадцятій тринад тринад
(датель- цятому цятому цятим
ный)
кому?
чому?
знахідний тринад тринадцяту тринад- тринадця-
(винитель- цятого цяте тих (одуш.)
ный) (одуш.) тринадцяті
кого? що? тринадця- (неодуш.)
тий
(неодуш.)
орудний тринадця- тринадця- тринад тринад
(творитель- тим тою цятим цятими
ный)
ким? чим?
місцевий тринадцято- тринад- тринад тринад
(предлож- му цятій цятому цятих
ный)
на кому?
на чому?
215
1. 15 — п’ятнадцять
2. 97 — дев’яносто сім
3. 14 — чотирнадцять
4. 40 — сорок
5. 7000 — сім тисяч
6. 5 — п’ять
7. 31 — тридцять один
8. 98 — дев’яносто вісім
9. 41 — сорок один
10. 10000 — десять тисяч
11. 17 — сімнадцять
12. 4 — чотири
13. 6000 — шість тисяч
14. 12 — дванадцять
15. 30 — тридцять
16. 8 — вісім
17. 16 — шістнадцять
18. 20 — двадцять
19. 37 — тридцять сім
20. 700 — сімсот
1. 1. 14-й — чотирнадцятий
2. 100-й — сотий
3. 10-й — десятий
4. 2-й — другий
5. 70-й — сімдесятий
6. 19-й — дев’ятнадцятий
7. 16-й — шістнадцятий
8. 1000-й — тисячний
9. 1-й — перший
10. 4-й — четвертий
11. 40-й — сороковий
12. 20-й — двадцятий
13. 9-й — дев’ятий
14. 17-й — сімнадцятий
15. 30-й — тридцятий
16. 5-й — п’ятий
17. 8-й — восьмий
18. 18-й — вісімнадцятий
19. 60-й — шістдесятий
216
20. 13-й — тринадцятий

21. 50-й — п’ятдесятий
1. 7:10 — десять хвилин на восьму
2. 15:55 — за п’ять четверта дня
3. 3:55 — за п’ять хвилин четверта = п’ять хвилин до четвертої
4. 13:40 — за двадцять хвилин друга дня
5. 2:00 — друга година ночі
6. 9:00 — дев’ята година
7. 15:00 — третя година дня
8. 8:25 — двадцять п’ять хвилин на дев’яту
9. 20:20 — двадцять хвилин на восьму вечора
10. 9:40 — за двадцять хвилин десята = двадцять хвилин до
десятої
1. Я спізнаююсь на півгодини. — Я опаздываю на полчаса.
2. Ми будемо дивитись фільм о другій дня. — Мы посмотрим
фильм в два часа дня.
3. У вас точний годинник? — У вас точные часы?
4. Валентина прийматиме ванну о сьомій вечора. — Вален-
тина примет ванну в семь часорв вечера.
5. Мій годинник іде вірно. — Мои часы идут верно.
6. Я встаю о шостій ранку. — Я встаю в шесть часов утра.
7. Телефон задзвенів о першій ночі. — Телефон зазвонил в
час ночи.
8. Я не знаю, котра година. — Я не знаю, который час.
1. четверть девятого — чверть на дев’яту
2. без четверти — без чвертi
3. в четыре часа — о четвертiй
4. ровно в три часа — рiвно о третiй годинi
5. через двадцать минут — за двадцять хвилин
6. пятнадцать минут — п’ятнадцать хвилин
7. после двух — пiсля другої
8. пять часов утра — п’ята година ранку
9. пять минут девятого — п’ять хвилин на дев’яту
10. к двенадцати часам — до дванадцятої години
11. в час — о першiй
217
12. пять часов вечера — п’ята година вечора

13. через час — за годину
14. без четверти два — за чверть друга
1. за двадцять п’ять дев’ята — 8:35
2. за п’ять дев’ята — 8:55
3. п’ятнадцать хвилин на дев’яту — 8:15
4. за чверть дев’ята — 8:45
5. пiв на десяту — 9:30
6. восьма година — 8:00
7. п’ята година — 5:00
8. пiв на дев’яту — 8:30
9. одинадцята година тридцять п’ять хвилин — 11:35
10. п’ять хвилин на десяту — 9:05
1. Скажiть, будь ласка, як пройти до вокзалу? — Скажите,
пожалуйста, как пройти к вокзалу?
2. Звiдки вiдходить екскурсiйний автобус? — Откуда отходит
экскурсионный автобус?
3. Це далеко. — Это далеко.
4. Далеко звiдеи до центра мiста? — Далеко отсюда до центра
города?
5. Чи є тут поблизу екскурсiйне бюро? — Есть ли тут побли-
зости экскурсионное бюро?
6. Якi основнi визначнi пам’ятки ви радите оглянути? — Ка-
кие основные достопримечательности вы советуете осмотреть?
7. Скажiть, будь ласка, де знаходиться музей? — Скажите,
пожалуйста, где находится музей?
8. Я дуже люблю цирк. — Я очень люблю цирк.
9. Це близько. — Это близко.
10. Я заблудився. — Я заблудился.
11. Ви в самому розквiтi сил! — Вы в самом расцвете сил!
12. Скажiть, будь ласка, я правильно йду до зоопарку? — Ска-
жите, пожалуйста, я правильно иду к зоопарку?
218
бежевий бежевый
білий белый
бірюзовий бирюзовый
блакитний голубой
бронзовий бронзовый
жовтий жёлтый
зелений зелёный
золотий золотой
коричневий коричневый
лiловий лиловый
одноколірний одноцветный
помаранчевий оранжевый
різнобарвний разноцветный
рожевий розовый
світлий светлый
синiй синий
сірий серый
срібний серебряный
фіолетовий фиолетовый
червоний красный
чорний чёрный
яскравий яркий
219
1. Ты хочешь выпить чаю или кофе? — Ти хочеш пити чай
чи каву?
2. Я сижу и читаю. — Я сиджу та читаю.
3. Дайте нам меню. — Дайте нам меню.
4. Где мы можем пообедать? — Де ми можемо пообідати?
5. Очень рада с вами познакомиться. — Дуже рада з вами по-
знайомитися.
6. Мы разговаривали. — Мы розмовляли.
7. Он им ничего не сказал. — Він їм ничого не сказав.
8. Она к ним послала дочку. — До них вона послала дочку.
9. Я их не знаю. — Я їх не знаю.
10. Вам нравится тёплый климат? — Вам подобається теплий
клімат?
1. Я згоден з вами. — Я согласен с вами.
2. Він українець? — Он украинец?
3. Чи вони вдома? — Они дома?
4. Будь ласка, допоможіть мене. — Пожалуйста, помогите мне.
5. Я вам зроблю укол. — Я вам сделаю укол.
6. В мене немає часу. — У меня нет времени.
7. Я маю плани розвивати торгівлю. — У меня есть планы
развивать торговлю.
8. Вам потрібно дотримуватися постільного режиму. — Вам
нужно соблюдать постельный режим.
9. Де ви працюєте? — Где вы работаете?
10. Дозвольте подякувати вам. — Позвольте вас поблагода-
рить.
1. — Я нездоров. Мне нужно пойти к врачу.
— Где болит?
— У меня болит вот здесь. Меня знобит.
2. — На что жалуетесь?
— У меня болит голова.
— Откройте рот.
— У меня насморк. Дайте что-нибудь от головной боли.
— Я вам измерю давление.
— Я себя плохо чувствую.
220
Падеж Единственное число Множествен-

ное число
«чей» «чья» «чьё» «чьи»
називний чий чия чиє чиї
хто? що?
родовий чийoго чиєї чийoго чиїх

кого? чого?
давальний чийoму чиїй чийoму чиїм

(дательный) (чиєму) (чиїм)
кому? чому?
знахідний чий чию чиє чиї (чиїх)

(винительный) (чийoго)
кого? що?
орудний чиїм чиєю чиїм чиїми

ким? чим?
місцевий (на) (на) чиїй (на) (на) чиїх

(предложный) чийoму чийoму
на кому? (на (на чиєму,
на чому? чиєму, на чиїм)
на чиїм)
1. мой велосипед — мій велосипед
2. наш дом — наш будинок
3. мой папа — мій тато
4. её книга — її́ книга
5. наш город — наше місто
6. мой друг — мій друг
7. твоя машина — твоя машина
8. моя книга — моя книга
221
9. наше жильё — наше житло

10. моя кошка — моя кішка
11. её тетради — її зошити
12. моя собака — мій собака
1. твiй телефон — твой телефон
2. моя машина — моя машина
3. їх школа — их школа
4. мiй син — мой сын
5. наш магазин — наш магазин
6. її зошит — её тетрадь
7. моя книжка — моя книжка
8. твоя ручка — твоя ручка
9. їхнє вікно — их окно
10. ваша робота — ваша работа
11. моя подруга — моя подруга
12. наша хата — наша изба
1. Чий це батько? (я) — Це мій батько. — Это мой отец.
2. Чиє це радіо? (вони) — Це їхнє радіо. — Это их радио.
3. Чия це подруга? (я) — Це моя подруга. — Это моя подруга.
4. Чий це підручник? (ти) — Це твій підручник. — Это твой
учебник.
5. Чиї це олівці? (ми) — Це наші олівці. — Это наши каран-
даши.
6. Чиї це батьки? (я) — Це мої батьки. — Это мои родители.
7. Чия це мати? (ти) — Це твоя мати. — Это твоя мать.
8. Чия це ручка? (я) — Це моя ручка. — Это моя ручка.
9. Чиї це діти? (вона) — Це її діти. — Это её дети.
10. Чия це кава? (ти) — Це твоя кава. — Это твой кофе.
11. Чий це ноутбук? (він) — Це його ноутбук. — Это его но-
утбук.
222
Падеж Единственное число Множествен-

ное число
«твой» «твоя» «твоё»
«твои»
називний твій твоя твоє твої

хто? що?
родовий твого твоєї твого твоїх

кого? чого?
давальний твоєму твоїй твоєму твоїм

кому? чому?
знахідний твій, твою твоє твоїх, твої

(винительный) твого
кого? що?
орудний твоїм твоєю твоїм твоїми

ким? чим?
місцевий (на) (на) (на) (на) твоїх, (на)

(предложный) твоєму, твоїй твоєму твоїм
на кому? (на)
на чому? твоїм
1. Як звати її брата? — Как зовут её брата?
2. Його звати Максим. — Его зовут Максим.
3. Ця книга цікава. — Эта книга интересная.
4. Назар студент. — Назар студент.
5. Звідки їхні батьки? — Откуда родом их родители?
6. Де знайходиться цей готель? — Где находится эта гости-
ница?
7. Виходьте на наступнiй зупинцi. — Выходите на следую-
щей остановке.
8. Це дуже гарне місто. — Это очень красивый город.
223
9. Оксана вчителька української мови. — Оксана — учитель-

ница украинского языка.
10. Ось мiй паспорт. — Вот мой паспорт.
1. Яка зараз пора року? — Какое сейчас время года?
Зараз . — Сейчас .
2. Який зараз місяць? — Какой сейчас месяц?
Зараз . — Сейчас .
3. У якому місяці ти народився? — В каком месяце ты ро-
дился?
Я народився у . — Я родился в .
4. Яка твоя улюблена пора року? — Какое твоё любимое вре-
мя года?
Моя улюблена пора року — це . — Моё люби-
мое время года — .
1. Як вас звуть? — Как вас зовут?
2. Звідки ви йдете? — Откуда вы родом?
3. Де ви живете? — Где вы живёте?
4. Котра зараз година? — Сколько сейчас времени?
5. Який твій улюблений колір? — Как твой любимый цвет?
6. Куди ти йдешь? — Куда ты идёшь?
7. Чому ти не працюєш? — Почему ты не работаешь?
8. Коли ми зустрінемось? — Когда мы встретимся?
1. Чиї це діти? — Чьи это дети?
2. Яка вона? — Какая она? (Что она за человек?)
3. Скільки я Вам винен? — Сколько я Вам должен?
4. Коли ти приїдеш? — Когда ты приедешь?
5. Я не голодний, я щойно поїв. — Я не голодный, я только
что поел.
6. Скільки це коштує? — Сколько это стоит?
7. Як ти можеш цілий день дивитись телевізор? — Как ты
можешь смотреть телевизор целый день?
8. Цей салат містить цибулю? — В этом салате есть лук?
9. Коли ти повернешся? — Когда ты вернёшься?
10. Автобус прибуде на станцію о 7 вечора. — Автобус при-
будет на станцию в 7 вечера.
224
1. Это наш университет. — Це наш університет.
2. Чей это дом? — Чий це будинок?
3. Мои друзья студенты. — Мої друзі студенти.
4. Что ты делаешь? — Що ти робиш?
5. Кто он? — Хто він?
6. Как поживаешь? — Як ти поживаєш?
7. Чем ты интересуешься? — Чим ти цікавишся?
8. Где вокзал? — Де вокзал?
9. Почему ты здесь? — Чому ти тут?
10. Который час? — Котра година?
1. — Это ваша мама?
— Да, это моя мама.
— Она стюардесса?
— Нет, она учительница.
— Это ваша сестра?

— Да, это моя сестра.
— Она актриса?
— Нет, она медсестра.
— А это ваша подруга?
— Да, это моя подруга Полина.
— Кто это?
— Это мой друг Александр.
— Кто он?
— Он бизнесмен.
— А вы бизнесмен?
— Нет, я журналист, а это мои друзья.
бiльше больше менше меньше

багато много мало мало
близько близко далеко далеко
важко трудно легко легко
весело весело сумно печально
225
високо высоко низько низко

голосно громко тихо тихо
добре хорошо погано плохо
повiльно медленно швидко быстро
праворуч справа лiворуч слева
свiтло светло темно темно
складно сложно просто просто
там там тут тут
холодно холодно тепло тепло
цiкаво интересно нудно скучно
— Куди ти йдеш? — Куда ты идёшь?
— Я йду додому. — Я иду домой.
— Ти далеко живеш? — Ты далко живёшь?
— Ні, я живу недалеко звідси. — Нет, я живу недалеко от-
сюда.
1. поводився по-дитячому — вёл себя по-детски
2. досить пристойно — довольно прилично
3. дуже гарний — очень красивый
4. їхати верхи — ехать верхом
5. швидко йти — быстро идти
6. особливо активно — особенно активно
7. дуже весела людина — очень весёлый человек
8. весело заспівали — весело запели
9. кава по-турецьки — кофе по-турецки
10. поворот направо — поворот направо
11. крутився колесом — крутился колесом
12. щільно зачинена — плотно закрыта
13. добре зробив — хорошо сделал
226
1. швидкий (быстрый) — швидко
2. рішучий (решительный) — рішуче
3. сильний (сильный) — сильно
4. завзятий (задорный) — завзято
5. гарний (красивый) — гарно
6. дешевий (дешёвый) — дешево
7. здоровий (здоровый) — здорово
8. ворожий (вражеский) — вороже
1. Тепло сьогодні. — Сегодня тепло.
2. Сергій добре знає це місто. — Сергей хорошо знает этот
город.
3. Тетяна дуже швидко бігає. — Татьяна очень быстро бегает.
4. Лiтак високо літає. — Самолёт летит высоко.
5. Гарно, що ви тут. — Хорошо, что вы здесь.
6. Оксана голосно співає. — Оксана громко поёт.
7. Тарас важко працює. — Тарас усердно работает.
8. Юлій гарно пише вірші. — Юлий красиво пишет стихи.
9. Студенти весело проводять час. — Студенты весело про-
водят время.
10. Машина коштує дуже дешево. — Машина стоит очень де-
шево.
1. пізно — пізніше — найпізніше
2. рано — раніше — найраніше
3. весело — веселіше — найвеселіше
4. багато — більше — найбільше
5. мало — менше — найменше
6. добре — краще — найркаще
7. погано — гірше — найгірше
8. дешево — дешевше — найдешевше
227
бачити хотiти їхати втрачати

(видеть) (хотеть) (ехать) (терять)
я бачу хочу їду втрачаю
ти бачиш хочеш їдеш втрачаєш
вiн, вона, воно бачить хоче їде втрачає
ми бачимо хочемо їдемо втрачаємо
ви бачите хочете їдете втрачаєте
вони бачать хочуть їдуть втрачають
1. Ми розуміємо. — Мы понимаем.
2. Назар живе. — Назар живёт.
3. Ти обідаєш. — Ты обедаешь.
4. Яна снідає. — Яна завтракает.
5. Ми маємо. — Мы имеем.
6. Ви несете. — Вы несёте.
7. Я йду. — Я иду.
8. Ти гнеш. — Ты гнёшь.
9. Ви купуєте. — Вы покупаете.
10. Ми йдемо. — Мы идём.
1. Вы говорите. — Ви говорите.
2. Мы обедаем. — Ми обідаємо.
3. Они хотят. — Вони хочуть.
4. Я ужинаю. — Я вечеряю.
5. Ты живёшь. — Ти живеш.
6. Я расту. — Я росту.
7. Они знают. — Вони знають.
8. Ты крадёшь. — Ти крадеш.
9. Остап идёт. — Остап йде.
10. Они плавают. — Вони плавають.
228
Добрый день! Позвольте представиться. Меня зовут Тарас.
Я живу на Украине. Я говорю на русском, украинском, англий-
ском языках. Я родился в 2001 году. Мой день рождения 22 сен-
тября. Я не женат. Я работаю в университете.
1. Мілана має гарний сад. — У Миланы красивый сад.
2. Богдан телефонує з Києва. — Богдан звонит из Киева.
3. Я не працюю в суботу. — Я не работаю в субботу.
4. Іванна сiдає в автомобиiль. — Иванна садится в автомо-
биль.
5. На столi лежить книга. — На столе лежит книга.
6. Ти хочеш пити чай. — Ты хочешь пить чай.
7. Я знаю Миколу. — Я знаю Николая.
8. Це є мiй друг Дмитро. — Это мой друг Дмитрий.
9. Я йду на роботу. — Я иду на работу.
10. Ви поспiшаєте. — Вы спешите.
ти ми ви
говорити говори говорімо говоріть
(говорить)
думати думай думаймо думайте
(думать)
зважити зваж зважмо зважте
(взвесить)
звузити звузь звузьмо звузьте
(сузить)
йти (идти) йди йдімо йдіть
казати кажи кажімо кажіть
(сказать)
креслити кресли креслімо кресліть
(чертить)
любити люби любімо любіть
(любить)
229
навчити навчи навчімо навчіть

(научить)
насипати насип насипмо насипте
(насыпать)
носити носи носімо носіть
(носить)
перевіряти перевір перевірмо перевірте
(проверять)
писати пиши пишімо пишіть
(писать)
робити роби робімо робіть
(делать)
сидіти сиди сидімо сидіть
(сидеть)
сісти (сесть) сядь сядьмо сядьте
співати (петь) співай співаймо співайте
ставати стань станьмо станьте
(становиться)
танцювати танцюй танцюймо танцюйте
(танцевать)
читати читай читаймо читайте
(читать)
1. Дайте мені краватку! — Дайте мне галстук!
2. Не бійся! — Не бойся!
3. Покажіть мені цю сумочку. — Покажите мне эту сумочку!
4. Запрошуй друга! — Пригласи друга!
5. Вибачте! — Извините!
6. Прийміть мої найширіші побажання! — Примите мои
наилучшие пожелания!
7. Скажіть, будь ласка. — Скажите, пожалуйста.
8. Не читайте цю книгу! — Не читайте эту книгу!
9. Бувай здоров! — Будь здоров! (при прощании)
10. Не забудь! — Не забудь!
230
1. питати (спрашивать) — хай питає
2. робити (делать) — хай робить
3. казати (сказать) — хай каже
4. любити (любить) — хай любить
5. чекати (ждать) — хай чекає
6. слухати (слушать) — хай слухає
7. купувати (покупать) — хай купує
8. носити (носить) — хай несе
9. писати (писать) — хай пише
10. йти (идти) — хай йде
Спряжение глагола «бiгти» (бежать) в прошедшем времени

я біг/бігла ми бігли
ти біг/бігла ви бігли
вiн біг вони бігли
вона бігла
воно бігло
Спряжение глагола «везти» (везти) в прошедшем времени

я віз/везла ми везли
ти віз/везла ви везли
вiн віз вони везли
вона везла
воно везло
Спряжение глагола «говорити» (говорить) в прошедшем времени

я говорив/гово- ми говорили
рила
ти говорив/гово- ви говорили
рила
вiн говорив вони говорили
вона говорила
воно говорило
231
Спряжение глагола «мести» (мести) в прошедшем времени
я мів/мела ми мели
ти мів/мела ви мели
вiн мів вони мели

вона мела
воно мело
Спряжение глагола «писати» (писать) в прошедшем времени
я писав/писала ми писали
ти писав/писала ви писали
вiн писав вони писали

вона писала
воно писало
Спряжение глагола «робити» (делать) в прошедшем времени
я робив/робила ми робили
ти робив/робила ви робили
вiн робив вони робили

вона робила
воно робило
Спряжение глагола «розповiсти» (рассказать)

в прошедшем времени
я розповів/ ми розповіли
розповіла
ти розповів/ ви розповіли
розповіла
вiн розповів вони розповіли

вона розповіла
воно розповіло
232
Спряжение глагола «читати» (читать) в прошедшем времени

я читав/читала ми читали
ти читав/читала ви читали
вiн читав вони читали
вона читала
воно читало
1. Иван искал свои ключи. — Iван шукав свої ключі.
2. Вы позвонили по телефону. — Ви зателефонували.
3. Надежда искала свою сумку. — Надiя шукала свою сумку.
4. Агата прекрасно пела. — Агата прекрасно співала.
5. Они играли в карты. — Вони грали в карти.
6. Какую газету читал Тарас? — Яку газету читав Тарас?
7. Мы пели песню. — Ми співали пісню.
8. Мы говорили и смеялись. — Ми говорили і сміялися.
9. Тимофей ездил в Карпаты. — Тимофій їздив в Карпати.
10. Они танцевали. — Вони танцювали.
Що ти робив на вихідних? — Что ты делал на выходных?
Що ти робила на вихідних? — Что ты делала на выходных?
Свято-Успенская Свято-Успенська
Киево-Печерская лавра Києво-Печерська лавра
Золотые ворота (г. Киев) Золоті ворота
Хотинская крепость (г. Хотин) Хотиньска фортеця
Собор Святой Софии (г. Киев) Собор Святої Софії
Остров Хортица Хортиця
Наицональный историко-архи- Національний історико-
тектурный заповедник «Каме- архітектурний заповідник
нец» (г. Каменец-Подольский) «Кам’янець»
Национальный дендрологиче- Національний дендрологічний
ский парк «Софиевка» парк «Софіївка»
233
1. Поліна написала роман. — Полина написала роман.
2. Ольга забула про день народження Івана. — Ольга забыла
про день рождения Ивана.
3. Ми встали, умилися і поснідали. — Мы встали, умылись
и позавтракали.
4. Котрий це був рік? — Какой это был год?
5. Студенти були в музеї. — Студенты были в музее.
6. Оксана любила жартувати. — Оксана любила пошутить.
7. Вони продали хату. — Они продали дом.
8. Де народився Матвій? — Где родился Матвей?
9. Ми бачили туристів на вулиці. — Мы видели туристов на
улице.
10. Олег купив цікаву книжку. — Олег купил интересную
книжку.
Спряжение глагола «зробити» (сделать) в будущем времени
я зроблю ми зробимо
ти зробиш ви зробите
вiн зробить вони зроблять
вона зробить
воно зробить
Спряжение глагола «працювати» (работать) в будущем времени

я працюватиму ми працюватимемо
ти працюватимеш ви працюватимете
вiн працюватиме вони працюватимуть
вона працюватиме
воно працюватиме
Спряжение глагола «почати» (начинать) в будущем времени

я почну ми почнемо
234
ти почнем ви почнете
вiн почне вони почнуть
вона почне
воно почне
Спряжение глагола «писати» (писать) в будущем времени

я буду писати ми будемо писати
ти будеш писати ви будете писати
вiн буде писати вони будуть писати
вона буде писати
воно буде писати
Спряжение глагола «читати» (читать) в будущем времени

я буду читати ми будемо читати
ти будеш читати ви будете читати
вiн буде читати вони будуть читати
вона буде читати
воно буде читати
1. Завтра Максим зробить всi вправи. — Завтра Максим сде-
лает все упражнения.
2. Михайло працюватиме багато наступного року. — Миха-
ил будет много работать в следующем году.
3. Кароліна буде читати газету. — Каролина будет читать газету.
4. Я буду дивитися фільм завтра. — Я буду завтра смотреть
фильм.
5. Остап буде грати в шахи сьогоднi ввечорi. — Остап будет
играть в шахматы сегодня вечером.
6. Артем буде директором фiрми. — Артем будет директором
фирмы.
235
7. Завтра я відпочиватиму. — Завтра я буду отдыхать.

8. Якого числа ты летиш до України? — Какого числа ты ле-
тишь на Украину?
9. Єва буде спивати веселу пiсню. — Ева будет петь весёлую
песню.
10. Анна нам телефонуватиме щотижня. — Анна будет нам
звонить каждую неделю.
1. Завтра я начну писать книгу. — Завтра я почну писати
книгу.
2. Когда они купят дом? — Коли вони куплять хату?
3. Сегодня вечером Иванна не будет читать. — Сьогодні
вечері Іванна не читатиме.
4. Они будут слушать концерт. — Вони будуть слухати кон-
церт.
5. Мы будем одеваться. — Ми будемо одягатися.
6. Сергей будет учиться в библиотеке. — Сергiй будет учити-
ся в бiблiотецi.
7. Эмилия сегодня вечером приготовит нам ужин. — Емілія
зготує нам вечерю сьогодні ввечорі.
8. Татьяна будет покупать сувениры. — Тетяна буде купувати
сувенiри.
9. Мы искупаемся в озере. — Ми скупаємося в озері.
10. Я пойду на работу. — Я пiду на роботу.
Киев — столица и крупнейший город Украины, один из
крупнейших и старейших городов Европы. Киев — это полити-
ческий, социально-экономический, транспортный, образова-
тельно-научный, исторический, культурный и духовный центр
Украины. Киев — место расположения центральных органов
власти Украины, иностранных миссий, штаб-квартир большин-
ства предприятий и общественных объединений, работающих
на Украине.
Один из старейших исторических центров Восточной Евро-
пы и христианства — Софийский собор и Киево-Печерская лав-
ра — внесены в список Всемирного наследия ЮНЕСКО.
Современным гербом Киева является изображение святого
покровителя города архангела Михаила на синем щите. Гимном
города служит песня «Как тебя не любить, Киев мой!»
Приложение
Ложные друзья переводчика

адрес — обращение, приветствие (почтовый адрес — адреса)
афини — черника (Афины — Афіни)
бабка — не только «бабка»; также: запеканка
баня — русская баня (любая баня — лазня); также: купол,
глава (у здания церкви)
білет — экзаменационный билет (входной/проездной/член-
ский билет — квиток)
білизна — бельё (белизна — білизна)
безпечний — безопасный (беспечный — безтурботний)
бляха — жесть; также: металлическая пластинка, пряжка
ремня
бойко — представитель этнической группы бойков; (бой-
ко — жваво, моторно, метко)
болото — не только «болото»; также: грязь, слякоть; помимо
брак — не только «испорченная продукция»; нехватка, изъ-
ян; (брачный союз — шлюб)
бракувати — не только «браковать»; также: не хватать, не до-
ставать, быть в дефиците
брехати — врать (брехать в значении «лаять» — гавкати, ва-
лувати)
вважати (уважати) — считать, полагать (уважать — поважати,
шанувати)
вдача — не только «удача»; также: характер, натура
величність — не только «величественность»; также: величе-
ство
вершки — не только «вершки»; также: сливки
весілля — свадьба (веселье — веселощі)
великий — не только «великий»; также: большой
вереск — визг (вереск (кустарник) — верес)
вживати (уживати) — употреблять, использовать (вжив-
лять — вживлювати)
вимагати — требовать (вымогать — силоміць вимагати, зди-
рати, шантажувати)
винний — не только «винный»; также: виноватый, виновен
виразка — язва (мед.)
вистава — спектакль, представление (выставка — виставка)
відкидати — не только «отвергать»; также: откидывать
відміна — не только «отмена»; также: склонение (грамм.), от-
личие
237
відміняти — переменять, изменять (отменять — касувати,

скасовувати)
відомий — известный (ведомый — ведений)
вік — возраст, эпоха (столетие — століття, сторіччя)
вітати — поздравлять (витать — ширяти, літати, носитися)
вітка — разветвление, участок железнодорожного или трам-
вайного пути (ветка — гілка, віть)
власний — собственный (властный — владний)
вовна — шерсть (волна — хвиля)
воєнний — имеющий отношение только к войне (имею-
щий отношение к вооружённым силам или к военному делу —
військовий)
вредний — пакостный (вредный — шкідний, вадкий)
врода (урода) — красота
вродливий (уродливий) — красивый (уродливый — потвор-
ний, бридкий)
втомитись (утомитись) — устать, утомиться (томиться — то-
митись, томитися)
вчинити (учинити) — поступить, устроить, учинить (чи-
нить — лагодити, латати)
гадка — мысль (гадкая — огидна)
гадати — полагать (считать) (гадать — ворожити)
гаразд — хорошо, ладно (горазд — здібний (до чогось))
гарбуз — тыква (арбуз — кавун)
галстук — нашейный платок (галстук — краватка)
гідний — достойный (годный — належний, потрібний)
гній — не только «гной»; также: навоз, помёт
година — час (год — рік)
голитися — бриться (оголиться — оголитися)
горіх — орех (горох — горох)
город — огород (город — місто)
господарство — хозяйство (господство — панування, госу-
дарство — держава)
господар — хозяин
гроші — деньги
гребля — плотина (гребля — веслування)
грубка — печка (грубый — грубий, брутальний)
гурт — группа людей
ґвалт — не только «гвалт»; также: (преступное) насилие
ґніт — фитиль (гнёт — гніт)
ґрунт — не только «грунт»; также: почва
ґудзик — пуговица, кнопка
дарма — зря (дерьмо — лайно)
дворець — вокзал (дворец — палац)
дзвін — не только «звон»; также: колокол
дзвони — колокола (звони! — дзвони!)
дзьоб — клюв (зоб — воло)
дивитися — смотреть (дивиться — дивуватися)
дивний — странный (дивный — чудовий, чарівний)
238
дитина — ребёнок (детина — хлоп’яга, паруб’яга)

дістатись — добраться (достать — дiстати)
добрий — не только «добрый»; также: хороший
довести — доказать, довести (довезти — довезти)
довільний — произвольный (довольный — задоволений)
довільно — произвольно (довольно — досить)
докладний — подробный (докладной — доповідний)
доля — судьба (доля, часть — частка)
домовина — гроб (дом — будинок, дiм)
дрібний — не только «дробный»; также: мелкий
другий — второй (другой — інший)
друк — печать, печатное дело (друг — друг)
дружина — не только «дружина»; также: жена
дужка — скобка
дурно — даром; напрасно, зря (дурно — млосно; погано)
єрусалим — мел (Иерусалим — Єрусалим)
жаба — лягушка (жаба — ропуха)
жалоба — траур (жалоба — скарга)
жалувати — жалеть; щадить (жаловать — дарувати, нагород-
жувати)
жінка — не только «жена»; также: женщина
журавлинний — клюквенный (журавлиный — журавлиний)
загін — отряд (загон — загорода, обора, кошара, бичня,
загінка)
загубити — потерять (загубить — понівечити; занапастити)
зайнятись — не только «заняться»; также: воспламениться
замах — покушение (замах — змах)
закидувати — не только «закидывать»; также: вбрасывать, за-
брасывать
зараз — сейчас; помимо (зараза — зараза)
засада — основание (засада — засідка)
засмучений — утомлённый, уставший, огорчённый (заму-
чить — замучити, закатувати, замордувати)
заступник — не только «заступник»; также: заместитель (за-
ступник — оборонець)
заходи — мероприятия (заходи! — заходь!)
захід — не только «заход»; также: запад
збереження — сохранение (сбережения — заощадження)
збіг — не только «сбег»; также: совпадение, стечение (обсто-
ятельств)
згадка — упоминание (загадка — загадка)
злива — ливень; (слева — ліворуч, зліва; слива — слива)
злидні — бедность, нищета
злодій — вор (злодей — лиходій, злочинець)
знищити — уничтожить, истребить (сделать нищим — зро-
бити Жебраком)
зоря — не только «заря»; также: звезда
зрив — срыв (взрыв — вибух)
іти (йти) — не только «идти»; также: уходить
239
каблучка — обручальное кольцо (каблук — каблук, пiдбор)

канапа — не только «канапе»; также: любой диван
калитка — мошна (калитка — хвіртка, ворітця)
картатий — клетчатый (картавый — гаркавий)
качка — утка (качка — хитавиця)
квасний — кислый (квасной — квасовий)
квасоля — фасоль (квас — квас)
кватирка — форточка (квартира — помешкання, квартира)
кіт — кот (кит — кит)
кішка — кошка (кишка — кишка)
клич — зови! (клич — поклик, заклик)
кожний, кожен — каждый (кожный — шкірний)
коли — когда (коли — якщо)
колись — когда-то
колір — цвет
колія — не только «колея»; также: железнодорожный/трам-
вайный путь
кома — не только «кома»; также: запятая
копати — не только «копать»; также: пинать
копнути — не только «копнуть»; также: пнуть
корисний — полезный (корыстный — корисливий)
коси — не только «коса»; также: волосы
краватка — галстук (кроватка — ліжечко)
кримінал — не только «криминал»; также: тюрьма
кримінальний — не только «криминальный»; также: уголов-
ный, тюремный
криси — поля шляпы (крысы — щури, пацюки)
кріпак — крепостной крестьянин (крепкий человек — кре-
мезна людина)
крупний — крупчатый, крупистый (крупный — великий,
буйний, дорідний)
лавка — скамейка (лавка (магазин) — крамниця)
лад — политический, государственный строй (лад (согла-
сие) — злагода)
лаяти — ругать (лаять — гавкати)
лист — письмо (лист — аркуш)
листівка — не только «листовка»; также: почтовая открытка
листопад — не только «листопад»; также: ноябрь
литвак, литвин — белорус (литовец — литовець)
лихо — горе (лихо — хвацько)
личити — быть к лицу (лечить — лікувати)
лишитися — остаться (лишиться — втратити, позбавитися)
лікар — не только «лекарь»; также: врач
літера — не только «литера»; также: буква
літній — не только «летний»; также: пожилой
лічити — считать (лечить — лікувати)
луна — эхо (луна — місяць)
лупá — перхоть (лупа — лýпа)
любий — милый, любимый (любой — будь-який)
240
люлька — курительная трубка (люлька — колиска)

люстерко — маленькое зеркальце (люстра — люстра)
лютий — не только «лютый»; также: февраль
лягати — ложиться (лягать — брикати, хвицати)
май — имей! (май — травень)
маляр — не только «маляр»; также: живописец, художник
мене — меня (мне — мені)
масло — сливочное масло (растительное масло — олія, ма-
шинное масло — мастило)
медяний — медовый (медный — мідний)
меткий — быстрый, проворный, бойкий (меткий — влучний,
вправний)
мешкати — проживать, квартировать (мешкать — баритися,
гаятися)
ми — мы (ми (нота) — мі)
мить — момент, миг, мгновение (мыть — мити)
мі — ми (нота) (мы — ми)
місто — город (место — мiсце)
міщанин — горожанин (мещанин — обиватель)
могила — не только «могила»; также: курган
москаль — не только «русский, россиянин»; также: солдат,
воин
моторний — не только «моторный»; также: быстрый, про-
ворный, бойкий, шустрый
муляр — каменщик (маляр — маляр)
наживо — не только «наживую»; также: прямой эфир
нагальний — необходимый (нахальний — нахабний)
нагорі — наверху (на горе — на горі)
наглий — внезапный (наглый — нахабний)
наказати — приказать, распорядиться, предписать; нагово-
рить (наказать — покарати)
напади — приступы
наслідувати — подражать (наследовать — успадковувати)
неділя — воскресенье (неделя — тиждень)
нежить — насморк (нежить — нечисть, погань)
незабаром — скоро, в недалёком будущем
низка — ряд, совокупность (низкая — низька)
ніжний — нежный (нижний — нижній)
обґрунтовувати — обосновывать (грунтовка — ґрунтування)
обід — обед
обізватись — отозваться (обзываться — обзиватися)
облік — учёт (облик — подоба)
овочі — овощи-плоды (помидоры, огурцы, баклажаны) (ово-
щи вообще — городина)
окріп — кипяток (укроп — кріп)
оливо — свинец (олово — цина)
орати — пахать (орать — кричати, горлати)
особистий — личный (особенный — особливий)
остаточний — окончательный (остаточный — залишковий)
241
ось — вот (ось — вісь)

отвори — отверстия (отвори! — відкрий!)
палац — дворец (палас — палас)
палити — не только «палить»; также: жечь, курить
пара — не только «пара»; также: пар
парний — не только «парный»; также: чётный
пастка — капкан, ловушка, западня (пасть — паща)
перебіг — не только «перебег»; также: течение (событий)
переказ — не только «пересказ, изложение»; также: денеж-
ный перевод
переказувати — не только «пересказывать»; также: перево-
дить деньги
перекладати — не только «перекладывать»; также: перево-
дить
печеня — жаркое (печень — печінка; печенье — печиво)
печія — изжога (печь — піч)
пильний — внимательный (пыльный — запорошений, запи-
лений)
письмо — письмена, писание (письменное сообщение/по-
слание — лист)
питання — вопрос (питание — (продукти) харчування)
питати — спрашивать (пытать — катувати)
південь — не только «полдень»; также: юг
півень — петух
північ — не только «полночь»; также: север
підґрунтя — не только «подпочва»; также: основа, подоплёка
підніс — поднёс (поднос — піднос, таця)
піти — уйти (пить — питии)
плітка — сплетня, слух (плётка — батіг, канчук, пуга; плит-
ка — плитка)
повернути — не только «повернуть»; также: вернуть, возвратить
погляди — взгляды (погляди! — подивись!)
позірний — внешний, кажущийся (позорный — ганебний)
поїхати — не только «поехать»; также: уехать
полон — плен (полон — повен, повний)
поодинокий — отдельный, некоторый (одинокий —
самотній, одинокий)
порох — не только «порох»; также: пыль
посібник — пособие, учебник (пособник — поплічник,
посіпака, пособник)
поступки — уступки (поступки — учинки)
потребувати — нуждаться (потребовать — зажадати, вима
гати)
потяг — поезд; влечение
похідний — не только «походный»; также: производный
початок — не только «кукурузный початок»; также: начало
почет — свита (почёт — шана)
праска — утюг
приватний — не только «приватный»; также: частный
242
придатний — подходящий, годный (придаточный — додат-

ковий)
приклад — не только «приклад оружия»; также: пример
приступний — доступный (преступный — злочинний)
примус — не только «примус»; также: принуждение
прізвище — фамилия (прозвище — прізвисько)
провід — не только «провод»; также: руководство, водитель-
ство
просто — не только «просто»; также: прямо
пустий — не только «пустой»; также: напрасный, бессмыс-
ленный, шаловливый
пустощі — шалости (пустошь — пустище, пустка, пустовщи-
на)
рація — не только «рация»; также: правота
репетувати — (громко) кричать, вопить, голосить (репетиро-
вать — репетирувати, проводити репетицію, тренуватися)
рисувати — чертить (рисовать — малювати)
рисунок — чертёж (рисунок — малюнок)
ріг — не только «рог»; также: угол (внешний)
рідкий — жидкий (редкий — рідкісний)
річ — вещь, дело (речь — мовлення, промова)
родина — семья (родина — батьківщина, відчизна)
розклад — не только «расклад»; также: расписание
рожа — мальва, шток-роза (рожа — пика, морда, рило, мар-
миза)
розв’язувати — не только «развязывать»; также: решать за-
дачу, проблему, вопрос
російський — не только «российский»; также: русский
рибалка — рыбак (рыбалка — риболовля)
рядок — не только «маленький ряд»; также: строчка
сам — не только «сам»; также: один, в одиночестве
сварити — ругать (сварить — зварити)
сварка — ссора (сварка — зварка, зварювання)
світ — свет (мир, вселенная) (свет (не тьма) — світло)
середмістя — центральная часть города
сир — не только «сыр»; также: творог
сказ — бешенство (сказ — розповідь)
склад — не только «склад»; также: состав, слог
складати — не только «складывать»; также: составлять, сда-
вать экзамен/зачёт, сочинять
складний — сложный, составной; помимо (складный — до-
ладний, зграбний, статурний; складной — складаний)
склянка — стакан
скарб — не только «скарб»; также: сокровище
сливки — сливы ((молочные) сливки — вершки)
смакувати — не только «смаковать»; также: вызывать аппе-
тит/удовольствие, нравиться
смутитися — грустить, расстраиваться (смутиться — збенте-
житися, засоромитися, зніяковіти)
243
спис — копьё (списывание — списування)

справа — дело (справа — праворуч)
ссати — сосать (ссать — сцяти)
стан — не только «(прокатный) стан»; также: состояние
старий — не только «старый»; также: старик
статут — не только «статут»; также: устав
стать — биологический пол, половая принадлежность
(стать — статура, постать)
стільниковий — сотовая (связь) (стильный — стильний)
страта — казнь (затрата — витрата)
стрій — строй, колонна, шеренга; также: костюм (государ-
ственный строй — лад, грамматический строй — будова)
стрічка — лента (строчка (стихотворения) — рядок)
суворий — не только «суровый»; также: строгий
сутичка, сутички — столкновение, схватка, подтасовка, кон-
фликт (сутки — доба)
схід — не только «сход»; также: восток
табір — не только «табор»; также: лагерь
так — не только «так»; также: да
тебе — тебя (тебе — тобі)
термін — не только «термин»; также: срок
твори — сочинения
тиква — лагенария (тыква — гарбуз)
тиски — давления (тиски — лещата)
травлення — пищеварение (травление — щавлення, прощав-
лювання)
троща — тростник (крушение — розбиття)
трубити — не только «трубить»; также: (о грызунах) повреж-
дать грызя/проедая, точить, истачивать
тулуб — туловище (тулуп — кожух, кожушанка, юпка)
уставати (вставати) — вставать (уставать — утомлюватися)
устати (встати) — встать (устать — утомитися)
участь — участие (участь — доля, талан)
учта — банкет, застолье, вечеринка (учёт — облік)
фортеця — крепость, укрепление (форточка — кватирка)
хай живе! — да здравствует!
хлоп’я — мальчик, ребёнок (хлопья — пластівці)
худоба — (рогатый) скот, скотина (худоба — худина)
цап — козёл
цілком — не только «целиком»; также: совершенно, абсо-
лютно, вполне
ціпок — палка, посох, трость (цепочка — ланцюжок)
чари — волшебство (чары — зачарування)
час — время (час — година)
часник — чеснок (частник — приватник)
чайка — не только «чайка»; также: чибис
чинний — действующий (чинный — статечний; поважний)
чоловік — муж, мужчина (человек — Людина)
шайка — бадья, ушат (шайка — зграя, банда)
244
шар — слой (шар — куля)

шибка — (оконное) стекло (шибкая — швидка, прудка,
шпарка, хутка)
шкапа — кобыла, кляча (шкаф — шафа)
шкіра — кожа (шкура — шкура)
шкодувати — жалеть (шкодить — шкодити)
штучний — не только «штучный»; также: искусственный
юпка — тулуп (юбка — спідниця)
як — не только «як, бык»; также: как
Украинско-русский
словарь
А
абетка — алфавит
аби — лишь бы, только бы
абияк — как-нибудь
або — или
абрикос — абрикос
абсолютно — абсолютно
Австралія — Австралия
Австрія — Австрия
автобус — автобус
автомобіль — автомобиль
автостоп — автостоп
агрус — крыжовник
адаптер — адаптер
адвокат — адвокат
адже — ведь
аеропорт — аэропорт
актор — актёр
акторка — актриса
Албанія — Албания
але — но
альбом — альбом
ананас — ананас
англійська — английский
Англія — Англия
Андорра — Андорра
антена — антенна
апельсин — апельсин
аптека — аптека
аптекар — аптекарь
арабська — арабский
арахіс — арахис
Б
бабуся — бабушка
бавовна — хлóпок
багаж — багаж
246
Украинско-русский словарь
багато — много
багатокутник — многоугольник
бажати — желать, хотеть
базилік — базилик
баклажан — баклажан
балакати — болтать
балкон — балкон
банан — банан
банк — банк
банкір — банкир
банкнот — банкнота
барбарис — барбарис
барви; фарби — краски
басейн — бассейн
баскетбол — баскетбол
батарейка — батарейка
батьки — родители
батько — отец
бачити — видеть
бджола — пчела
бежевий — бежевый
без — без
безглуздий — бессмысленный
безіменний палець — безымянный палец
безпосередньо — непосредственно
безхмарне — безоблачное
Бельгія — Бельгия
бергамот — бергамот
березень — март
бесіда — беседа
бик — бык
бібліотека — библиотека
бібліотекар — библиотекарь
бізнесмен — бизнесмен
білий — белый
білка — белка
Білорусь — Беларусь
біль — боль
біля — возле
біолог — биолог
бірюзовий — бирюзовый
благати — умолять
блакитний — голубой
близький — близкий
близько до — близко к
блокнот — блокнот
блуза — блуза
бо, тому що — потому что
бобер — бобёр
247
бодай — хотя бы
бож — ибо
божевільний — безумный, сумасшедший
бокс — бокс
Болгарія — Болгария
боляче — больно
борг — долг
боротись — бороться
боротьба — борьба
борошняної — мучной
борщ — борщ
Боснія і Герцеговина — Босния и Герцеговина
босоніжки — босоножки
боятися — бояться
бракувати — недоставать
брат — брат
брехун — врун
бритва — бритва
брови — брови
бронзовий — бронзовый
брудний — грязный
брудно — грязно
брусниця — брусника
брюки — брюки
будинок — дом, здание
будівля — строение
будувати — строить
будь ласка — пожалуйста
будь-де — где угодно
бузина — бузина
бульйон — бульон
буря — буря
буряк — свёкла
бутерброд — бутерброд
бути винним — быть должным (задолжавшим)
бути повинним — быть должным (обязанным)
бути — быть
бухгалтер — бухгалтер
бюстгальтер — бюстгальтер
В
ваги, терези — весы
вагітність — беременность
вагон — вагон
вагон-ресторан — вагон-ресторан
важiль — рычаг
важка атлетика — тяжёлая атлетика
важкий — трудный
важкий, тяжкий — тяжёлый
248
важко, сильно — сильно

валіза — чемодан
валюта — валюта
ванна кімната — ванная комната
вантаж — груз
вантажiвка — грузовик
вантажний — грузовой
вапняк — известняк
варений — варёный
вареники — вареники
варення — варенье
вартість — стоимость
ватажок — предводитель
Ватикан — Ватикан
ватра — костёр
ваш — ваш
вбивати — убивать
вбиральня — уборная
ввічливий — вежливый
вгору — вверх
вдарити — ударить
вдома — дома
вдячність — благодарность
ведмежа — медвежонок
ведмідь — медведь
вежа — башня
велетень — великан
Великдень — Пасха
великий — большой
великий палець — большой палец
Великобританія — Великобритания
велосипед — велосипед
велосипедний спорт — велосипедный спорт
верба — верба
верблюд — верблюд
вересень — сентябрь
вертоліт, гвинтокрил — вертолёт
верхній поверх — верхний этаж
вершки — сливки
вершкове масло — сливочное масло
веселощі — веселье
весілля — свадьба
веслування — гребля
весна — весна
вести — вести
ветеринар — ветеринар
вечеря — ужин
вже — уже
вжити — применить
249
взагалi — вообще
взаємодопомога — взаимопомощь
взуття — обувь
ви — вы
вибачення — извинение
вибух — взрыв
виделка — вилка
виклик — вызов
виконувати — выполнять
використати — использовать
вилiт — вылет
вилікуватися — выздороветь
вилучення — исключение
вимикач — выключатель
вимушена посадка — вынужденная посадка
виноград — виноград
випадок — случай
вирок — приговор
вирушати — отправляться
висівки — отруби
висловлення — высказывание
високий — высокий
витерати — вытирать
витяг — выписка, извлечение
вихований — воспитанный
виховання — воспитание
вишиванка — вышиванка
вишколений — вышколенный
вишня — вишня
вищезгадане — вышеупомянутое
вівторок — вторник
вівця — овца
від — от
відбуватися — происходить
відважний — отважный
відвідини — посещение
відеокамера — видеокамера
відмінність — отличие
відповідно до — в соответствии с
відповідь — ответ
відпочинок — отдых
відро — ведро
відсоток — процент
відстань — расстояние
відсутність — отсутствие
відтінок — оттенок
відчай — отчаяние
візерунки — узоры
візок — тележка
250
вікно — окно
він — он
вірний — верный
вірність — верность
вісім тисяч — восемь тысяч
вісім — восемь
вісімдесят — восемьдесят
вісімнадцятий — восемнадцатый
вісімнадцять — восемнадцать
вісімсот — восемьсот
вітальня — гостиная
вітамін — витамин
вітання — поздравление
вітати — поздравлять
вітер — ветер
вітрильник — парусник
вітряний — ветреный
вказівний палець — указательный палец
вколоти — кольнуть
влада — власть
власний — собственный
властивості — качества
властивості — свойства
вмирати — умереть
вниз, униз — вниз
вовк — волк
вовна — шерсть
вогонь, ватра — огонь
вода — вода
водопровідник — водопроводчик
водяне поло — водное поло
вокзал — вокзал
волейбол — волейбол
волосатий — волосатый
волосся — волосы
волошки — васильки
вона — она
вони — они
воно — оно
ворона — ворона
ворушитися — шевелиться
восьмеро — восьмеро
восьмий — восьмой
восьмикутник — восьмиугольник
воша — вошь
впроваджений — внедрённый
врода (урода) — красота
вродливий (уродливий) — красивый
врятувати — спасти
251
всередині — внутри
встигати — успевать
втручатися — вмешиваться
вузький — узкий
вулиця — улица
вуха — уши
вухо — ухо
вчений — учёный
вчитель — учитель
вчити — учить
вчора ввечері — вчера вечером
вчора — вчера
Г
гiмнастика — гимнастика
гад — гад
газета — газета
гай — роща
гак — крюк
галасливий — шумный
галузь — отрасль
галявина — поляна
гаманець — бумажник
гараж — гараж
гарантія — гарантия
гарбуз — тыква
гармата — пушка
гарна погода — хорошая погода
гарно — красиво
гарячий — горячий
гасло — девиз
гачок — крючок
гей — эй
генерал — генерал
географія — география
герой — герой
геть — прочь
гігієна — гигиена
гід — гид
гілля — ветви
гінді — хинди
гіркий — горький
гірлянда — гирлянда
гладкий, рівний — гладкий, ровный
глечик — кувшин
глибокий — глубокий
глиняний — глиняный
глузд — смысл
глузувати — насмехаться
252
гнилий — гнилой
говорити — говорить
година — час
годинник — часы
годівниця — кормушка
годувати — кормить
голка — иголка
голова — голова
головним чином — главным образом
голуб — голубь
гомілка — голень
гора — гора
гордощi — гордость
горілка — водка
горло — горло
горнятко — горшочек
горобина чорноплідна — черноплодная рябина
горобина — рябина
город — огород
горох — горох
горщик — горшок
господар — хозяин
господарство — хозяйство
господиня — хозяйка
гостинність — гостеприимство
гострий — острый
готель — гостиница
гра — игра
граблі — грабли
гравець — игрок
грам — грамм
границя — граница
грати — играть
гребінець — расчёска
грейпфрукт — грейпфрут
Греція — Греция
грецька — греческий
гриб — гриб
гривня — гривна
гризти — грызть, кусать
громадянство — гражданство
гроші — деньги
грубий — грубый
грудень — декабрь
груди — грудь
грудна клітина — грудная клетка
груша — груша
губа — губа
губка — губка
253
гумка — ластик
гумор — юмор
гусак — гусь
гуска — гусыня
гуслi — гусли
Ґ
ґанок — крыльцо
ґвалт — насилие
ґвалт — шум
ґвалтівник — насильник
ґей — гей
ґрунт — почва
ґудзик — пуговица
ґума — резина
Д
давати — давать
далекий — далёкий, дальний
далеко від — далеко от
Данія — Дания
дантист — дантист, стоматолог
дах — крыша
два — два
двадцятеро — двадцатеро
двадцятий — двадцатый
двадцять — двадцать
дванадцятеро — двенадцатеро
дванадцятий — двенадцатый
дванадцять — двенадцать
двері — дверь
дверний дзвінок — дверной звонок
дві тисячі — две тысячи
двісті — двести
двічі — дважды
двоє — двое
двомiсний номер — двухместный номер
двоюрідний брат — двоюродный брат
де — где
дебати — дебаты
дев’яносто — девяносто
дев’ятеро — девятеро
дев’ятий — девятый
дев’ятнадцятеро — девятнадцатеро
дев’ятнадцятий — девятнадцатый
дев’ятнадцять — девятнадцать
дев’ятсот — девятьсот
дев’ять тисяч — девять тысяч
дев’ять — девять
254
дезодорант — дезодорант
дельфін — дельфин
день — день
дерев’яний — деревянный
дерево — дерево
десерт — десерт
десятеро — десятеро
десятий — десятый
десять тисяч — десять тысяч
десять — десять
дециметр — дециметр
дешевий — дешёвый
дещо — кое-что
деякі — некоторые
джемпер — джемпер
джерело — источник
джинси — джинсы
джміль — шмель
джунглі — джунгли
дзвінок — звонок
дзвіночок — колокольчик
дзвонити — звонить
дзеркало — зеркало
дивак — чудак
дивитися — смотреть
дизайнер — дизайнер
дим — дым
диня — дыня
дитина, дитя — ребёнок, дитя
дихати — дышать
діаманти — бриллианты
дівча — девчонка
дівчина — девушка
дід — дедушка
дістати — достать
дія — действие
для — для
Дніпро — Днепр
до — до
доба — сутки
добре — хорошо
добрий — хороший
довгий — длинный, долгий
доктор — врач
долар — доллар
долоня — ладонь
домогосподарка — домохозяйка
допомагати — помогать
дорога — дорога
255
дорогий — дорогой
дорожні знаки — дорожные знаки
досить — довольно
досі — по-прежнему
дослідник — исследователь
дочка — дочка
дошка — доска
дощ — дождь
дріжджі — дрожжи
дрова — дрова
друг — друг
другий — второй
дружина, жінка — жена
дружити — дружить
друзі — друзья
дряпати — царапать
дуже — очень
думати, міркувати; гадати — думать
дурний — глупый
дути — дуть
духовка — духовка
душ — душ
дядько — дядя
дякую, благодарю — спасибо
дятел — дятел
Е
експресс — экспресс
електричка — электричка
еліпс — эллипс
Естонія — Эстония
Є
євро — евро
Єгипет — Египет
єнот — енот
Ж
жаба — лягушка
жадібний — жадный
жайворонок — жаворонок
жалощі — жалость
жарт — шутка
желе — желе
живіт — желудок, живот
жилет — жилет
жир — жир
жираф — жираф
256
жити — жить
житло — жилище
жито — рожь
жінка — женщина
жовтень — октябрь
жовтий — жёлтый
жоржини — георгины
жорсткий — жёсткий
жорстокий — жестокий
журавлина — клюква
журнал — журнал
журналіст — журналист
З
з — из, с
за — за, вне
завжди — всегда
завірюха, хуртовина — метель
завтра — завтра
загартовування — закаливание
заєць — заяц
зазвичай — обычно
заздрощi — зависть
закуска — закуска
зал — зал
залiзниця — железная дорога
залізничний переїзд — железнодорожный переезд
замість — вместо
запечений — запечённый
запізнитися — опоздать
запрошуємо — приглашаем
зараз — в настоящее время
зараз — сейчас
заручини — помолвка
засмага — загар
засмагати — загорать
затишно — уютно
затишшя — затишье
затриматися — задержаться
захворіти — заболеть
захворювання — заболевание
захід — запад
зґвалтувати — изнасиловать
здiйснити посадку — совершать посадку
зебра — зебра
зелений — зелёный
земля — земля
зима — зима
зірка — звезда
257
злiт — взлёт
злива — ливень
злий — злой
змерзнути — замёрзнуть, замерзать
змія — змея
знайомий — знакомый
знати, відати — знать
знижка — скидка
зображення — изображение
зовнішність — внешность
зозуля — кукушка
золотий — золотой
зошит — тетрадь
зрідка; рідко — редко
зуб — зуб
зуби — зубы
зубна паста — зубная паста
зубна щітка — зубная щётка
зупинка — остановка
зять — зять
Ї
їжа — еда, питание
їжак — ёж
її — ей
їх; ïхнiй — их
Й
його — его
йти — идти
К
кабан — кабан
кав’ярня — кофейня
кави — кофе
кавоварка — кофеварка
кавун — арбуз
кажан — летучая мышь
казати — говорить, сказать
какао — какао
календар — календарь
калина — калина
калькулятор — калькулятор
калюжа — лужа
Камбоджа — Камбоджа
камінь — камень
Канада — Канада
канікули — каникулы
258
капелюх — шляпа
капуста — капуста
капці — тапки
Карпати — Карпаты
карта — карта
картина — картина
картопля — картофель
каса — касса
каструля — кастрюля
кафе — кафе
каченя — утёнок
качка — утка
качур — селезень
каша — каша
квадрат — квадрат
квадратний — квадратный
квартира — квартира
квасоля — фасоль
кватирка — форточка
квитанція — квитанция
квиток — билет
квітень — апрель
квітка — цветок
кепка — кепка
керуючий — управляющий
кетчуп — кетчуп
кидати — бросать, кидать
кизил — кизил
килим — ковёр
кислий — кислый
кисть руки — кисть руки
Китай — Китай
китайська — китайский
кишеня — карман
ківі — киви
кілька — несколько
кількість — количество
кільце — кольцо
кімната — комната
кіно — фильмы
кінотеатр — кинотеатр
кінь — конь, лошадь
кістка — кость
кішка — кошка
клiщi — клещи
клей — клей
ключ — ключ
кмин — тмин
книга — книга
259
кобра — кобра
коваль — кузнец
ковбаса — колбаса
ковзани — коньки
ковзанярський спорт — конькобежный спорт
коза — коза
козел — козёл
козеня — козлёнок
коктейль — коктейль
коли — когда
коліно — колено
коло — круг
колоти — колоть
кольоровий — цветной
комар — комар
комаха — насекомое
комір — воротник
конвалія — ландыш
конверт — конверт
консерви — консервы
контейнер — контейнер
контролер — контролёр
конус — конус
конфорка — конфорка
копати — копать
кора — кора
корабель — корабль
корейська — корейский
коридор — коридор
корисно — полезно
користь — польза
коричневий — коричневый
коріння — корень
корова — корова
короткий — короткий
короткий — низкорослый
костюм — костюм
котлета — котлета
котрий — который
кофточка — кофточка
кошеня — котёнок
кошик — корзинка
краватка — галстук
кравець — портной
країна — страна
кран — кран
краплинка — капелька
крапля — капля
красивий — красивый
260
крейда — мел
крило — крыло
криниця — колодец
кріп — укроп
крісло — кресло
кріт — крот
кроcсовкі — кроссовки
кров — кровь
крокодил — крокодил
кролик — кролик
круасан — круасан
круглий — круглый
кружляти — кружить
крутити — вращать, вертеть
куб — куб
кубок — кружка
куди — куда
кукурудза — кукуруза
кульбаба — одуванчик
кулька — шарик
купальник — купальник
купатися — купаться
купе — купе
курка — курица
курс — курс
куртка — куртка
курчата — цыплята
куток — уголок
кухар — повар
кухня — кухня
куховарська книга — поваренная книга
кухонне приладдя — кухонные принадлежности
кучугури — сугробы
куштувати — пробовать (на вкус)
Л
лайм — лайм
ламатися — ломаться
лампа — лампа
лампочка — лампочка
ласкаво просимо — добро пожаловать
ласощі — лакомство
ластівка — ласточка
Латвія — Латвия
латинська — латинский
лебідь — лебедь
лев — лев
лёгка атлетика — лёгкая атлетика
легко — легко
261
ледве — едва
лежати — лежать
лелека — аист
лещата — тиски
лижі — лыжи
лижний спорт — лыжный спорт
лимон — лимон
лисий — лысый
лисиця — лисица
лист — лист
лист — письмо
листівка — открытка
листоноша — почтальон
листопад — ноябрь
Литва — Литва
лівий — левый
лід — лёд
ліжко — кровать
лікар — доктор
лікарня — больница
ліки — лекарства
лікоть — локоть
лікування — лечение
лінійка — линейка
ліс — лес
літати — летать
літо — лето
ліхтарик — фонарик
Ліхтенштейн — Лихтенштейн
лічилка — считалка
лічити — считать
лоб — лоб
ложка — ложка
лось — лось
лоша — жеребёнок
любов — любовь
люди — люди
Люксембург — Люксембург
лютий — февраль
М
мавпа — обезьяна
магазин — магазин
майдан — площадь
майже — почти
майка — майка
майонез — майонез
макарони — макароны
макаронні вироби — макаронные изделия
262
маленький — небольшой
малий — маленький
малина — малина
Мальта — Мальта
малювання — рисование
малювати — рисовать
мама — мама
манго — манго
мандарин — мандарин
мандрівник — путешественник
мандрівниця — путешественница
мапа — карта
мариновані огірки — маринованные огурцы
мариновані помідори — маринованные помидоры
марка — марка
мармур — мрамор
Марокко — Марокко
масло — масло
математика — математика
мати — мать
машина — машина
меблi — мебель
медсестра — медсестра
Мексика — Мексика
метелик — бабочка
метр — метр
метро — метро
механік — механик
ми — мы
мигдаль — миндаль
милий — милый
мило — мыло
мистецтво — искусство
мити, умивати — мыть, умывать
миша — мышь
між — между
мізинець — мизинец
мій — мой
мікрохвильова піч — микроволновая печь
мільйон — миллион
мімоза — мимоза
місто — город
місце — место
місцевий — местный
місяць — луна, месяц
млинець — блин
мобільний телефон — мобильный телефон
мокрий — мокрый
Молдова — Молдова
263
молодий — молодой
молодощі — молодость
молодь — молодёжь
молоко — молоко
Монако — Монако
море — море
морква — морковь
морозиво — мороженое
морозилка — морозилка
моста — мост
мотоцикл — мотоцикл
мотузка — верёвка
мрія — мечта
мудрощі — мудрость
музей — музей
музика — музыка
музикант — музыкант
музичний центр — музыкальный центр
мускул — мышца
муха — муха
Н
набережна — набережная
навколо; близько — около
навкруги — раунд
навпроти — напротив
навряд чи — вряд ли
навчання — обучение
навчатися — учиться
над — выше
наперсток — напёрсток
наречена — невеста
наречений — жених
народна мудрість — народная мудрость
насип — насыпь
насіння — семя, семена
наступний — следующий
наука — наука
наш — наш
небагато — немного, мало
небо — небо
небувалиця — небылица
негайно — немедленно
негода — непогода, плохая погода
неділя — воскресенье
недорогий — недорогой
незважаючи на — несмотря на
незнайомець — незнакомец
неисправнiсть — неисправность
264
нелiтна погода — нелётная погода

нероба — бездельник
нижня білизна — нижнее бельё
нижче — ниже
нитка — нитка
ні — не
ніготь — ноготь
ніде — нигде
Нідерланди — Нидерланды
ніж — нож
ніколи — никогда
німецька — немецкий
Німеччина — Германия
ніс — нос
ніч — ночь
новачок — новичок
новий — новый
нога — нога
ножиці — ножницы
Норвегія — Норвегия
носiй — носильщик
ноші — носилки
нутрощi, кишки — внутренности, кишки
нюхати — нюхать, чуять
О
обережно — осторожно
обід — обед
обливатися — обливаться
обличчя — лицо
обліпиха — облепиха
обов’язки — обязанности
овал — овал
овоч — плод
овочі — овощи
огірок — огурец
один мільярд — миллиард
один — один
одинадцятеро — одиннадцатеро
одинадцятий — одиннадцатый
одинадцять — одиннадцать
одна тисяча — тысяча
одноколірний — одноцветный
одномiсний номер — одноместный номер
одяг — одежда
одяг, плаття — платье
одягатися — одеваться
ожина — ежевика
озеро — озеро
265
океан — океан
око — глаз
окуляри — очки
олень — олень
оливки — оливки
олівець — карандаш
онук — внук
онука — внучка
оплата — оплата
орел — орёл
освіжувач — освежитель
осел — осёл
осінь — осень
останнім часом — недавно
острів — остров
офіс — офис
оцінка — оценка
очі — глаза
П
павук — паук
падати — падать
палац — дворец
палець — палец
палити — жечь
палиця — палка
пальто — пальто
пам’ятки — достопримечательности
пам’ятник — памятник
панталони — панталоны
панчохи — чулки
папір — бумага
папуга — попугай
паралелепіпед — параллелепипед
паралелограм — параллелограмм
парасолька — зонтик
парк — парк
парта — парта
парфуми — духи
пательня — сковорода
пейзаж — пейзаж
пекар — пекарь
пенал — пенал
пензлик — кисточка
переговори — переговоры
перегони — гонка
перекладач — переводчик
перемагати — побеждать
перерва — перемена
266
перехід — переход
перець — перец
перон — перрон
персик — персик
персики — персики
Перу — Перу
перукар — парикмахер
перці — перцы
перший — первый
пес — пёс
петрушка — петрушка
печиво — печенье
печінка — печень
пил — пыль
пиріг — пирог
писати — писать
письменник — писатель
питання — вопрос
пити — пить
південний захід — юго-запад
південний схід — юго-восток
південь — юг
півень — петух
півколо — полукруг
північ — север
північний захід — северо-запад
північний схід — северо-восток
пігулки — таблетки
під — под
під час — во время
підборіддя — подбородок
підвальний поверх — подвальный этаж
піджак — пиджак
підлога — пол
підпис — подпись
підручник — учебник
підсніжник — подснежник
підтримка — поддержка
пізніше — позже
піклуватися — заботиться
пілот — пилот
пінгвін — пингвин
піраміда — пирамида
після — после
післязавтра — послезавтра
пісок — песок
піца — пицца
піч — печь
пічка — печка
267
пішохід — пешеход
плавання — плавание
плавати — плавать
плавки — плавки
плем’я — племя
племінник — племянник
племінниця — племянница
плече — плечо
пливти, плисти, плинути — плыть
плювати — плевать
плюс — плюс
пляж — пляж
пляшка — бутылка
по — по
побажання — пожелание
побачити — увидеть
поверх — этаж
повільний — медленный
повільно — медленно
повітряні процедури — воздушные процедуры
повний — полный
поганий — плохой
погода — погода
подарунок — подарок
подвір’я — двор
подія — событие
подорож — поездка
подорож — путешествие
подруга — подруга
подружжя — супруги
пожежна машина — пожарная машина
пожежник — пожарник
позавчора — позавчера
покоївка — горничная
покупець — покупатель
полiт — полёт
поле — поле
полиця — полка
поліклініка — поликлиника
політик — политик
поліцейська машина — полицейская машина
поліцейський — полицейский
поліція — полиция
полуниці — клубника
Польща — Польша
полювати — охотиться
помаранчевий — оранжевый
помело — помело
помиї — помои
268
помирати — умирать
помідори — помидоры
понеділок — понедельник
попіл — зола, пепел
порада — совет
порожній — пустой
порося — поросёнок
порт’є — портье
Португалія — Португалия
портфель — портфель
поруч з — рядом с
посиденьки — посиделки
посуд — посуда
посудомийна машина — посудомоечная машина
потилиця — затылок
потім — затем
потім — потом
потужний — мощный
потяг — поезд
починати — начинать
пошта — почта
правий — правый
правила — правила
правильний — правильный
право — закон
пральна машина — стиральная машина
праска — утюг
працювати — работать
прибиральник — уборщик
пригадати — вспоминать
приємно — приятно
призма — призма
приказка — поговорка
прикраси — украшения
прикрашати — украшать
прислів’я — пословица
прихватка — прихватка
приходити, прийти — приходить, прийти
приятель — приятель
про — о
пробач(те) — извини(те)
продавець — продавец
проливний — проливной
пролісок — пролесок
проти — против
професія — профессия
професор — профессор
прохання — просьба
прохолодний — прохладный
269
прямий — прямой
прямо зараз — прямо сейчас
прямокутник — прямоугольник
пряний — пряный
прянощі — пряности
птах — птица
пурпурний — пурпурный
пустеля — пустыня
пустощі — баловство
путь — путь
пухнути — пухнуть
Р
равлик — улитка
радіо — радио
радощі — радость
раз — раз
разом — вместе
раковина — раковина
рахунок — счёт
рвати, блювати — рвать, блевать
ревнощі — ревность
реготати — хохотать
редис — редис
рейс — рейс
ремінь — ремень
рептилія — рептилия
ресторан — ресторан
рецепт — рецепт
риба — рыба
рибалка — рыбак
ринок, базар — рынок
рис — рис
рись — рысь
ріг — рог
рідня — родня
різати — резать
різнобарвний — разноцветный
рік — год
річка — река
робити — делать
робітник — рабочий
рожевий — розовый
розділяти — разделить
розмальовувати — раскрашивать
розмір — размер
розміри — размеры
розмовник — разговорник
розповідати — рассказывать
270
розпродаж — распродажа
розуміти — понимать
розумний — умный
роковини — годовщина
ромб — ромб
роса — роса
російська — русский
Росія — Россия
рослин — растения
рот — рот
рубель — рубль
рука — рука
рукавиці — варежки
Румунія — Румыния
рухатися — двигаться
рученя — ручонка
ручка — ручка
ручна поклажа — ручная кладь
рушник — полотенце
рятувальник — спасатель
рятувати — спасать
С
сад — сад
салат — салат
сало — сало
сандалі — сандалии
сани — сани
Сан-Марино — Сан-Марино
сантиметр — сантиметр
сарафан — сарафан
сауна — сауна
свiй — свой
свекор — свёкор
свекруха — свекровь
светр — свитер
свинина — свинина
свиня — свинья
свіжий — свежий
світлий — светлый
світлий — свет
світлофор — светофор
святити — святить
секретар — секретарь
секунда — секунда
селера — сельдерей
село — деревня
семеро — семеро
Сербія — Сербия
271
серветки — салфетки
середа — среда
середній палець — средний палец
серпень — август
серце — сердце
сестра — сестра
сидіти — сидеть
сильний — сильный
син — сын
синиця — синица
синій — синий
сир — сыр
сирота — сирота
сік — сок
сіль — соль
сільниця — солонка
сім — семь
сім’я — семья
сімдесят — семьдесят
сімнадцятий — семнадцатый
сімнадцять — семнадцать
сімсот — семьсот
сірий — серый
січень — январь
скiльки — сколько
скатертина — скатерть
скло — стекло
склянка — стакан
скоро — скоро
скоромовка — скороговорка
скрізь — везде
скупощі — скупость
слабкий — слабый
слива — слива
Словаччина — Словакия
Словенія — Словения
словник — словарь
слово — слово
слон — слон
слухати — слушать
смартфон — смартфон
смачно — вкусно
сметана — сметана
сміятися — смеяться
смоктати — сосать
смородина червона — красная смородина
смородина чорна — чёрная смородина
сніг — снег
снігур — снегирь
272
сніданок — завтрак
сніжинка — снежинка
собака — собака
собор — собор
сова — сова
совість — совесть
солодкий — сладкий
солом’яний — соломенный
солоний — солёный
сонце — солнце
сонячний — солнечный
сонячні ванни — солнечные ванны
соняшник — подсолнух
сопілка — дудочка
сорок — сорок
сорочка — рубашка
сорочка — сорочка
соус — соус
спальня — спальня
спати — спать
спеції — специи
спина — спина
співати — петь
спідниця — юбка
спілкуватися — общаться
срібний — серебряный
ставок — пруд
стадіон — стадион
старе місто — старый город
старий — старый
старість — старость
стегно — бедро
стежинка — дорожка
стейк — стейк
стеля — потолок
степ — степь
стискати — сжимать
стіл — стол
стілець — стул
стіна — стена
сто — сто
столиця — столица
стопа — стопа, ступня
сторінка — страница
сторона — сторона
стоянка — стоянка
стояти — стоять
стрiлецький спорт — стрелковый спорт
страхування — страховка
273
струмки — ручейки
стюардеса — стюардесса
субота — суббота
сувенір — сувенир
суддя — судья
суниця — земляника
суп — суп
сусід — сосед
сухий — сухой
сфера (куля) — сфера
схiд — восток
схованки — прятки
сховати — спрятать
сходи — лестница
США — США
сьогодні — сегодня
сьомий — седьмой
Т
Таїланд — Таиланд
таксі — такси
тактичний — тактичный
талановитий — талантливый
там — там
танок — танец
тарілка — тарелка
тато, татусь, татко — папа, папочка
твiй — твой
тварина, звір — зверь, животное
твоє — твоё
театр — театр
текти — течь
телевізор — телевизор
телеграма — телеграмма
телефон — телефон
теля — телёнок
темний — тёмный
тенiс — теннис
теплий — тёплый
тепло — тепло
термiнал — терминал
терти — тереть
тесля — плотник
тесть — тесть
техніка — техника
теща — тёща
ти — ты
тигр — тигр
тин — забор
274
тихий — тихий
ті — те
тікати — бегать
тіло — тело
тільки — в одиночку
тім’я — темя
тітка — тётя
товариш — товарищ
товстий — толстый
той, та, те — тот, та, то
тому — тому назад
тонкий — тонкий
тонна — тонна
тополя — тополь
торговий центр — торговый центр
торт — торт
тостер — тостер
трава — трава
травень — май
трактор — трактор
тракторист — тракторист
трамвай — трамвай
транспорт — транспорт
трапеція — трапеция
тренер — тренер
третій — третий
три тисячі — три тысячи
три — три
тридцятеро — тридцатеро
тридцять — тридцать
трикутник — треугольник
тримати — держать
тринадцятеро — тринадцатеро
тринадцятий — тринадцатый
тринадцять — тринадцать
триноги — тренога
триста — триста
троє — трое
тролейбус — троллейбус
троянда — роза
троянди — розы
труднощі — трудность
труси — труси
туалет — туалет
туалетний папір — туалетная бумага
тулуб — туловище
туман — туман
туманний — туманный
тупий — тупой
275
туризм — туризм
турист — турист
туристичне бюро — туристическое бюро
тут — здесь, тут
туфлі — туфли
тушкований — тушёный
тюльпан — тюльпан
тягнути — тянуть
У
Угорщина — Венгрия
указка — указка
Україна — Украина
улiво — влево
умивати — умывать
умиватися — умываться
універмаг — универмаг
управо — вправо
урду — урду
усе (все) — всё
успішність — успешность
установка — установка
учениця — ученица
учень — ученик
Ф
фартух — фартук
фен — фен
фермер — фермер
фехтування — фехтование
фізик — физик
фізичні вправи — физические упражнения
філософ — философ
фінанси — финансы
Фінляндія — Финляндия
фіолетовий — фиолетовый
форми — формы
фотоальбом — фотоальбом
фотограф — фотограф
франк — франк
Франція — Франция
французька — французский
фрукт — фрукт
фунт стерлінгів — фунт стерлингов
фургон — фургон
футболка — футболка
276
Х
хащі — заросль
хвастощі — хвастовство
хвилина — минута
хвиля — волна
хвіст — хвост
хворий — больной
хвороба — болезнь
хибний — неправильный
хімікалії — химикалии
хірург — хирург
хліб — хлеб
хлопавка — хлопушка
хлопчик — мальчик
хмара — облако
хмара — туча, облако
хмарний — облачный
хокей — хоккей
холодильник — холодильник
холодний, студений, зимний — холодный
Хорватія — Хорватия
храм — храм
хрещена, хрещений — крёстная, крёстный
хробак, черв’як — червь, червяк
хто — кто
худий — худой
художник — художник
хурма — хурма
Ц
це — это
цей, ця, це — этот, эта, это
центнер — центнер
церква — церковь
цибуля — лук
циліндр — цилиндр
ці — эти
цікаво — интересно
ціле — целое
цілком — вполне
ціна — цена
цукерка — конфета
цукор — сахар
цукорниця — сахарница
цуценя — щенок
Ч
чай — чай
чайка — чайка
277
чайник — чайник
час — время
часник — чеснок
частина — часть
часто — часто
частування — угощение
частувати — угощать
чашка — чашка
червень — июнь
червоний — алый
червоний — красный
черговий — дежурный
черевики — ботинки
через — через
черепаха — черепаха
четвер — четверг
четверо — четверо
четвертий — четвёртый
Чехія — Чехия
чий — чей
чистий — чистый
читання — чтение
читати — читать
чоботи — сапоги
човен — лодка
чоловiк — муж, человек, мужчина
чому — почему
чорний — чёрный
чорнило — чернила
чорниця, лохина — черника
чорнобривці — бархатцы (цветы)
Чорногорія — Черногория
чотири тисячі — четыре тысячи
чотири — четыре
чотирикутник — четырёхугольник
чотириста — четыреста
чотирнадцятеро — четырнадцатеро
чотирнадцятий — четырнадцатый
чотирнадцять — четырнадцать
чути — слышать
Ш
шампунь — шампунь
шапка — шапка
шарф — шарф
шафа — шкаф
278
шахи — шахматы
шахтар — шахтёр
шашки — шашки
Швейцарія — Швейцария
Швеція — Швеция
швидка допомога — скорая помощь
швидкий — быстрый
швидко — быстро
шестеро — шестеро
шестикутник — шестиугольник
шинка — ветчина
широкий — широкий
шити — шить
шия — шея
шістдесят — шестьдесят
шістнадцятий — шестнадцатый
шістнадцять — шестнадцать
шістсот — шестьсот
шість — шесть
шкарпетки — носки
шкіра — кожа
школяр — школьник
школярка — школьница
шоколад — шоколад
шори — шоры
шорти — шорты
шостий — шестой
шпак — скворец
штовхати — толкать
Щ
щавель — щавель
ще — ещё
щебетати — щебетать
щедрий — щедрый
що — что
щоденник — дневник
щоки — щёки
Я
я—я
яблуко — яблоко
ягня — ягнёнок
ягода — ягода
язик — язык
яйце — яйцо
279
як — как
який — каков
якщо — если
ялинка — ёлка
яловичина — говядина
Японія — Япония
японська — японский
ярмарка — ярмарка
яскравий — яркий
Русско-украинский
словарь
А
абрикос — абрикос
абсолютно — абсолютно
август — серпень
Австралия — Австралія
Австрия — Австрія
автобус — автобус
автомобиль — автомобіль
автостоп — автостоп
адаптер — адаптер
адвокат — адвокат
аист — лелека
актёр — актор
актриса — акторка
Албания — Албанія
алфавит — абетка
алый — червоний
альбом — альбом
ананас — ананас
английский — англійська
Англия — Англія
Андорра — Андорра
антенна — антена
апельсин — апельсин
апрель — квітень
аптека — аптека
аптекарь — аптекар
арабский — арабська
арахис — арахіс
арбуз — кавун
аэропорт — аеропорт
Б
бабочка — метелик
бабушка — бабуся
багаж — багаж
базилик — базилік
баклажан — баклажан
балкон — балкон
баловство — пустощі
281
банан — банан
банк — банк
банкир — банкір
банкнота — банкнот
барбарис — барбарис
бархатцы (цветы) — чорнобривці
баскетбол — баскетбол
бассейн — басейн
батарейка — батарейка
башня — вежа
бег — бiг
бегать — тікати
бедро — стегно
бежевый — бежевий
без — без
бездельник — нероба
безлюдье — вiдлюддя
безоблачное — безхмарне
безумный — божевільний
безымянный палец — безіменний палець
Беларусь — Білорусь
белка — білка
белый — білий
Бельгия — Бельгія
бельё — бiлизна
бергамот — бергамот
беременность — вагітність
беседа — бесіда
бессмысленный — безглуздий
библиотека — бібліотека
библиотекарь — бібліотекар
бизнесмен — бізнесмен
билет — квиток
биолог — біолог
бирюзовый — бірюзовий
благодарность — вдячність
близкий — близький
близко к — близько до
блин — млинець
блокнот — блокнот
блуза — блуза
бобёр — бобер
бобы — квасоля
бокс — бокс
Болгария — Болгарія
болезнь — хвороба
болтать — балакати
боль — біль
больница — лікарня
больно — боляче
282
Русско-украинский словарь
больной — хворий
большой палец — великий палець
большой, великий — великий
бороться — боротись, змагатись
борщ — борщ
борьба — боротьба
Босния и Герцеговина — Боснія і Герцеговина
босоножки — босоніжки
ботинки — черевики
бояться — боятися, страхатися, лякатися
брат — брат
бриллианты — діаманти
бритва — бритва
брови — брови
бронзовый — бронзовий
бросать, кидать — кидати
брусника — брусниця
брюки — брюки, штани
бузина — бузина
бульон — бульйон
бумага — папір
бумажник — гаманець
буря — буря
бутерброд — бутерброд
бутылка — пляшка
бухгалтер — бухгалтер
бык — бик
быстро — швидко
быстрый — швидкий
быть должным (задолжавшим) — бути винним
быть должным (обязанным) — бути повинним
быть — бути
бюстгальтер — бюстгальтер
В
в настоящее время — зараз
в одиночку — тільки
в отличие от — на відміну від
в соответствии с — відповідно до
в — в, на
в, во — у, в
вагон — вагон
вагон-ресторан — вагон-ресторан
валюта — валюта
ванная комната — ванна кімната
варежки — рукавиці
вареники — вареники
варёный — варений
варенье — варення
васильки — волошки
283
Ватикан — Ватикан
ваш — ваш
вверх — вгору, догори
ведро — відро
ведь — адже
вежливый — ввічливий, чемний
везде — скрізь
великан — велетень
Великобритания — Великобританія
велосипед — велосипед
велосипедный спорт — велосипедний спорт
Венгрия — Угорщина
верба — верба
верблюд — верблюд
верёвка — мотузка
верность — вірність
верный — вірний
вертолёт — вертоліт, гвинтокрил
верхний этаж — верхній поверх
веселье — веселощі
весна — весна
вести — вести
весы — ваги, терези
ветви — гілля
ветер — вітер
ветеринар — ветеринар
ветреный — вітряний
ветчина — шинка
взаимопомощь — взаємодопомога
взлёт — злiт
взрыв — вибух
видеокамера — відеокамера
видеть — бачити
вилка — виделка
виноград — виноград
витамин — вітамін
вишня — вишня
вкусно — смачно
власть — влада
влево — улiво
вместе — разом
вместо — замість
вмешиваться — втручатися
вне — за
внедрённый — впроваджений
внешность — зовнішність
вниз — вниз, униз
внук — онук
внутренности, кишки — нутрощi, кишки
внутри — всередині
284
внучка — онука
во время — під час
вода — вода
водка — горілка
водное поло — водяне поло
водопроводчик — водопровідник
воздушные процедуры — повітряні процедури
возле — біля
вокзал — вокзал
волейбол — волейбол
волк — вовк
волна — хвиля
волосатый — волосатий
волосы — волосся
вон там — он там
вообще — взагалi
вопрос — питання
ворона — ворона
воротник — комір, комірець
восемнадцатеро — вiсiмнадцятеро
восемнадцатый — вісімнадцятий
восемнадцать — вісімнадцять
восемь тысяч — вісім тисяч
восемь — вісім
восемьдесят — вісімдесят
восемьсот — вісімсот
воскресенье — неділя
воспитание — виховання
воспитанный — вихований
восток — схiд
восьмеро — восьмеро
восьмиугольник — восьмикутник
восьмой — восьмий
вошь — воша
вполне — цілком
вправо — управо
врач — доктор, лікар
вращать, вертеть — крутити, вертіти
время — час
врун — брехун
вряд ли — навряд чи
всё — усе (все)
всегда — завжди
вспоминать — пригадати
вторник — вівторок
второй — другий
вчера вечером — вчора ввечері
вчера — вчора
вы — ви
выздороветь — вилікуватися
285
вызов — виклик
выключатель — вимикач
вылет — вилiт
вынужденная посадка — вимушена посадка
выписка, извлечение — витяг
выполнять задания — виконувати завдання
выполнять — виконувати
высказывание — висловлення
высокий — високий
вытирать — витерати
выше — над
вышеупомянутое — вищезгадане
вышиванка — вишиванка
вышколенный — вишколений
вязать, связывать — в’язати, зв’язувати
Г
газета — газета
галстук — краватка
гараж — гараж
гарантия — гарантія
где угодно — будь-де
где — де
гей — ґей
генерал — генерал
география — географія
георгины — жоржини
Германия — Німеччина
герой — герой
гигиена — гігієна
гид — гід
гимнастика — гiмнастика
гирлянда — гірлянда
главным образом — головним чином
гладкий, ровный — гладкий, рівний
глаз — око
глаза — очі
глиняный — глиняний
глубокий — глибокий
глупый — дурний
гнилой — гнилий
говорить, сказать — казати, говорити, балакати
говядина — яловичина
год — рік
годовщина — роковини
голень — гомілка
голова — голова
голубой — блакитний
голубь — голуб
гонка — перегони
286
гора — гора
гордость — гордощi
горло — горло
горничная — покоївка
город — місто
горох — горох
горшок — горщик
горшочек — горнятко
горький — гіркий
горячий — гарячий
гостеприимство — гостинність
гостиная — вітальня
гостиница — готель
грабли — граблі
гражданство — громадянство
грамм — грам
граница — границя
гребля — веслування
грейпфрут — грейпфрукт
Греция — Греція
греческий — грецька
гриб — гриб
гривна — гривня
грубый — грубий
грудная клетка — грудна клітина
грудь — груди
груз — вантаж
грузовик — вантажiвка
грузовой — вантажний
груша — груша
грызть, кусать — гризти
грязно — брудно
грязный — брудний
губа — губа
губка — губка
гусли — гуслi
гусыня — гуска
гусь — гусак
Д
давать — давати
далёкий, дальний — далекий
далеко от — далеко від
Дания — Данія
дантист — дантист
два — два
двадцатеро — двадцятеро
двадцатый — двадцятий
двадцать — двадцять
дважды — двічі
287
две тысячи — дві тисячі

двенадцатеро — дванадцятеро
двенадцатый — дванадцятий
двенадцать — дванадцять
дверной звонок — дверний дзвінок
дверь — двері
двести — двісті
двигаться — рухатися
двое — двоє
двор — подвір’я
дворец — палац
двоюродный брат — двоюрідний брат
двухместный номер — двомiсний номер
дебаты — дебати
девиз — гасло
девушка — дівчина
девчонка — дівча
девяносто — дев’яносто
девятеро — дев’ятеро
девятнадцатеро — дев’ятнадцятеро
девятнадцатый — дев’ятнадцятий
девятнадцать — дев’ятнадцять
девятый — дев’ятий
девять тысяч — дев’ять тисяч
девять — дев’ять
девятьсот — дев’ятсот
дедушка — дід
дежурный — черговий
дезодорант — дезодорант
действие — дія
декабрь — грудень
делать — робити
дельфин — дельфін
день — день
деньги — гроші
деревня — село
дерево — дерево
деревянный — дерев’яний
держать — тримати
десерт — десерт
десятеро — десятеро
десятый — десятий
десять тысяч — десять тисяч
десять — десять
дециметр — дециметр
дешёвый — дешевий
джемпер — джемпер
джинсы — джинси
джунгли — джунглі
дизайнер — дизайнер
288
длинный, долгий — довгий

для — для
дневник — щоденник
Днепр — Дніпро
до — до
добро пожаловать — ласкаво просимо
довольно — досить
дождь — дощ
доктор — лікар
долг — борг
доллар — долар
дом — будинок
дома — вдома
домохозяйка — домогосподарка
дорога — дорога
дорогой — дорогий
дорожка — стежинка
дорожные знаки — дорожні знаки
доска — дошка
достать — дістати
достопримечательности — пам’ятки
дочка — дочка
дрова — дрова
дрожжи — дріжджі
друг — друг
другой, иной — інший
дружить — дружити
друзья — друзі
дудочка — сопілка
думать — думати, міркувати; гадати
дуть — дути
духи — парфуми
духовка — духовка
душ — душ
дым — дим
дыня — диня
дышать — дихати
дядя — дядько
дятел — дятел
Е
евро — євро
Египет — Єгипет
его — його
еда — їжа
едва — ледве
её — ïï
ёж — їжак
ежевика — ожина
ей — її
289
ёлка — ялинка
ему его — його
енот — єнот
если — якщо
есть, кушать — їсти
ещё — ще
Ж
жаворонок — жайворонок
жадный — жадібний
жалость — жалощі
желать — бажати
желе — желе
железная дорога — залiзниця
железнодорожный переезд — залізничний переїзд
жёлтый — жовтий
желудок — живіт
жена — дружина, жінка
жених — наречений
женщина — жінка
жеребёнок — лоша
жёсткий — жорсткий
жестокий — жорстокий
жечь — палити
живот — живіт
жилет — жилет
жилище — житло
жир — жир
жираф — жираф
жить — жити
жмурки — пiiжмурки
журнал — журнал
журналист — журналіст
З
заболевание — захворювання
заболеть — захворіти
забор — тин
заботиться — піклуватися
зависть — заздрощi
завтра — завтра
завтрак — сніданок
загар — засмага
загорать — засмагати
задержаться — затриматися
закаливание — загартовування
закон — право
закуска — закуска
зал — зал
290
замёрзнуть, замерзать — змерзнути

запад — захід
запечённый — запечений
заросль — хащі
затем — потім
затишье — затишшя
затылок — потилиця
заяц — заєць
звезда — зірка
зверь, животное — тварина, звір
звонить — дзвонити
звонок — дзвінок
здание — будинок
здесь — тут
зебра — зебра
зелёный — зелений
земля — земля
земляника — суниця, полуниця
зеркало — дзеркало
зима — зима
злой — злий
змея — змія
знакомый — знайомий
знать — знати, відати
зола, пепел — попіл
золотой — золотий
зонтик — парасолька
зуб — зуб
зубная паста — зубна паста
зубная щётка — зубна щітка
зубы — зуби
зять — зять
И
и — і, й, та
ибо — бож
иврит — іврит
иголка — голка
игра — гра
играть — грати
игрок — гравець
идти — йти
из — з
известняк — вапняк
извинение — вибачення
извини(те) — пробач(те), даруй(те)
из-за — через
изнасиловать — зґвалтувати
изображение — зображення
икра — ікра
291
или — або
им — вони, їх
именины — іменини
имя — ім’я
индейка — індичка
Индия — Індія
Индонезия — Індонезія
индюк — індик
инженер — інженер
инжир — інжир
иногда — іноді, час від часу
иностранный — іноземний
интересно — цікаво
Ирландия — Ірландія
исключение — вилучення
искусство — мистецтво
Исландия — Ісландія
Испания — Іспанія
испанский — iспанська
использовать — використати
исследователь — дослідник
история — історія
источник — джерело
Италия — Італія
итальянский — італійська
их — їх; ïхнiй
июнь — червень
К
кабан — кабан
как — як
какао — какао
каким образом? — як?
как-нибудь — абияк
каков — який
календарь — календар
калина — калина
калькулятор — калькулятор
Камбоджа — Камбоджа
камень — камінь
Канада — Канада
каникулы — канікули
капелька — краплинка
капля — крапля
капуста — капуста
карандаш — олівець
карман — кишеня
Карпаты — Карпати
карта — мапа; карта
картина — картина
292
картофель — картопля
касса — каса
кастрюля — каструля
кафе — кафе
качества — властивості
каша — каша
квадрат — квадрат
квадратный — квадратний
квартира — квартира
квитанция — квитанція
кепка — кепка
кетчуп — кетчуп
киви — ківі
кизил — кизил
килограмм — кiлограм
километр — кiлометр
кинотеатр — кінотеатр
кислый — кислий
кисточка — пензлик
кисть руки — кисть руки
Китай — Китай
китайский — китайська
клей — клей
клещи — клiщi
клубника — полуниці
клюква — журавлина
ключ — ключ
книга — книга
кобра — кобра
ковёр — килим
когда — коли
кое-что — дещо
кожа — шкіра
коза — коза
козёл — козел
козлёнок — козеня
коктейль — коктейль
колбаса — ковбаса
колено — коліно
количество — кількість
колодец — криниця
колокольчик — дзвіночок
колоть — колоти
кольнуть — вколоти
кольцо — кільце
комар — комар
комната — кімната
конверт — конверт
конный спорт — кiнний спорт
консервы — консерви
293
контейнер — контейнер
контролёр — контролер
конус — конус
конфета — цукерка
конфорка — конфорка
конь — кінь
коньки — ковзани
конькобежный спорт — ковзанярський спорт
копать — копати
кора — кора
корабль — корабель
корейский — корейська
корень — коріння, корінь
корзина с крышкой — кошик з кришкою
корзинка — кошик
коридор — коридор
коричневый — коричневий
кормить — годувати
кормушка — годівниця
корова — корова
короткий — короткий
костёр — ватра
кость — кістка
костюм — костюм
котёнок — кошеня
котлета — котлета
который — котрий
кофе — кави
кофеварка — кавоварка
кофейня — кав’ярня
кофточка — кофточка
кошка — кішка
кран — кран
красиво — гарно
красивый — вродливий (уродливий)
краски — барви; фарби
красная смородина — смородина червона
красный — червоний
красота — врода (урода)
кресло — крісло
крёстная, крёстный — хрещена, хрещений
кровать — ліжко
кровь — кров
крокодил — крокодил
кролик — кролик
кроссовки — кроcсовкі
крот — кріт
круасан — круасан
круг — коло
круглый — круглий
294
кружить — кружляти
кружка — кубок
крыжовник — агрус
крыло — крило
крыльцо — ґанок
крыша — дах
крюк — гак
крючок — гачок
кто — хто
куб — куб
кувшин — глечик
куда — куди
кузнец — коваль
кукуруза — кукурудза
кукушка — зозуля
купальник — купальник
купаться — купатися
купе — купе
курица — курка
курс — курс
куртка — куртка
кухня — кухня
кухонные принадлежности — кухонне приладдя
Л
ладонь — долоня
лайм — лайм
лакомство — ласощі
лампа — лампа
лампочка — лампочка
ландыш — конвалія
ластик — гумка
ласточка — ластівка
Латвия — Латвія
латинский — латинська
лебедь — лебідь
лев — лев
левый — лівий
лёгкая атлетика — лёгка атлетика
легко — легко
лёд — лід
лежать — лежати
лекарства — ліки
лес — ліс
лестница — сходи
летать — літати
лето — літо
летучая мышь — кажан
лечение — лікування
295
ливень — злива
лиловый — лiловий
лимон — лимон
линейка — лінійка
лисица — лисиця
лист — лист
Литва — Литва
литр — лiтр
Лихтенштейн — Ліхтенштейн
лицо — обличчя
лишь бы — аби
лоб — лоб
лодка — човен
ложка — ложка
локоть — лікоть
ломаться — ламатися
лось — лось
лошадь — кінь
лужа — калюжа
лук — цибуля
луна, месяц — місяць
лыжи — лижі
лыжный спорт — лижний спорт
лысый — лисий
любовь — любов
люди — люди
Люксембург — Люксембург
лягушка — жаба
М
магазин — магазин
май — травень
майка — майка
майонез — майонез
макаронные изделия — макаронні вироби
макароны — макарони
маленький — малий, маленький
малина — малина
Мальта — Мальта
мальчик — хлопчик
мама, мамочка — мама, матуся
манго — манго
мандарин — мандарин
маринованные огурцы — мариновані огірки
маринованные помидоры — мариновані помідори
марка — марка
Марокко — Марокко
март — березень
масло — масло
296
математика — математика
мать, мама — мати, матір, неня, мама
машина — машина
мебель — меблi
медведь — ведмідь
медвежонок — ведмежа
медленно — повільно
медленный — повільний
медсестра — медсестра
между — між
Мексика — Мексика
мел — крейда
местный — місцевий
место — місце
месяц — місяць
метель — завірюха, хуртовина
метр — метр
метро — метро
механик — механік
мечта — мрія
мизинец — мізинець
микроволновая печь — мікрохвильова піч
миллиард — один мільярд
миллиграмм — мiллiграм
миллиметр — мiлiметр
миллион — мільйон
милый — милий
мимоза — мімоза
миндаль — мигдаль
минута — хвилина
мне — я, мені, мене
много — багато
многоугольник — багатокутник
мобильный телефон — мобільний телефон
мой — мій
мокрый — мокрий
Молдова — Молдова
молодёжь — молодь
молодой — молодий
молодость — молодощі
молоко — молоко
Монако — Монако
море — море
морковь — морква
мороженое — морозиво
морозилка — морозилка
мост — моста
мотоцикл — мотоцикл
мощный — потужний
297
мрамор — мармур
мудрость — мудрощі
муж — чоловiк, муж
мужчина — чоловік, мужчина
музей — музей
музыка — музика
музыкальный центр — музичний центр
музыкант — музикант
муха — муха
мучной — борошняної
мы — ми
мыло — мило
мыть, умывать — мити, умивати
мышца — мускул
мышь — миша
мягкий — м’який
мясо — м’ясо
мяч — м’яч
Н
набережная — набережна
нам — ми, нас
напёрсток — наперсток
напротив — навпроти
народная мудрость — народна мудрість
насекомое — комаха
насилие — ґвалт
насильник — ґвалтівник
насмехаться — глузувати
насыпь — насип
наука — наука
начинать — починати
наш — наш
не — ні
небо — небо
небольшой — маленький
небылица — небувалиця
невеста — наречена
недавно — останнім часом
недорогой — недорогий
недоставать — бракувати
незнакомец — незнайомець
неисправность — неисправнiсть
некоторые — деякі
нелётная погода — нелiтна погода
немедленно — негайно
немецкий — німецька
немного, мало — небагато, мало
непогода — негода
298
непосредственно — безпосередньо
неправильный — хибний
несколько — кілька
несмотря на — незважаючи на
нигде — ніде
Нидерланды — Нідерланди
ниже — нижче
нижнее бельё — нижня білизна
низкорослый — короткий
никогда — ніколи
нитка — нитка
но — але
новичок — новачок
новый — новий
нога — нога
ноготь — ніготь
нож — ніж
ножницы — ножиці
Норвегия — Норвегія
нос — ніс
носилки — ноші
носильщик — носiй
носки — шкарпетки
ночь — ніч
ноябрь — листопад
нюхать, чуять — нюхати
О
обед — обід
обезьяна — мавпа
облако — хмара
облачный — хмарний
облепиха — обліпиха
обливаться — обливатися
обувь — взуття
обучение — навчання
общаться — спілкуватися
обычно — зазвичай
обязанности — обов’язки
овал — овал
овощи — овочі
овца — вівця
огонь — вогонь, ватра
огород — город
огурец — огірок
одеваться — одягатися
одежда — одяг
один — один
одиннадцатеро — одинадцятеро
299
одиннадцатый — одинадцятий
одиннадцать — одинадцять
одноместный номер — одномiсний номер
одноцветный — одноколірний
одуванчик — кульбаба
озеро — озеро
океан — океан
окно — вікно
около — навколо; близько
октябрь — жовтень
олень — олень
оливки — оливки
он — він
она — вона
они — вони
оно — воно
оплата — оплата
опоздать — запізнитися
оранжевый — помаранчевий
орёл — орел
освежитель — освіжувач
осёл — осел
осень — осінь
остановка — зупинка
осторожно — обережно
остров — острів
острый — гострий
от — від
отважный — відважний
ответ — відповідь
отдых — відпочинок
отец — батько
открытка — листівка
отличие — відмінність
отправляться — вирушати
отрасль — галузь
отруби — висівки
отсутствие — відсутність
оттенок — відтінок
отчаяние — відчай
офис — офіс
охотиться — полювати
оценка — оцінка
очень — дуже
очки — окуляри
П
падать — падати
палец — палець
300
палка — палиця
пальто — пальто
памятник — пам’ятник
панталоны — панталони
папа, папочка — тато, татусь, татко
параллелепипед — паралелепіпед
параллелограмм — паралелограм
парикмахер — перукар
парк — парк
парта — парта
парусник — вітрильник
пастух — чабан
Пасха — Великдень
паук — павук
пейзаж — пейзаж
пекарь — пекар
пенал — пенал
первый — перший
переводчик — перекладач
переговоры — переговори
перемена — перерва
переход — перехід
перец — перець
перрон — перон
персик — персик
персики — персики
Перу — Перу
перцы — перці
пёс — пес
песок — пісок
петрушка — петрушка
петух — півень
петь — співати
печень — печінка
печенье — печиво
печка — пічка
печь — піч
пешеход — пішохід
пиджак — піджак
пилот — пілот
пингвин — пінгвін
пирамида — піраміда
пирог — пиріг
писатель — письменник
писать — писати
письмо — лист
питание — їжа
пить — пити
пицца — піца
301
плавание — плавання
плавать — плавати
плавки — плавки
платье — одяг, плаття
плевать — плювати
племя — плем’я
племянник — племінник
племянница — племінниця
плечо — плече
плод, овощ — овоч, плід
плотник — тесля
плохая погода — негода
плохой — поганий
площадь — майдан
плыть — пливти, плисти, плинути
плюс — плюс
пляж — пляж
по — по
побеждать — перемагати
повар — кухар
поваренная книга — куховарська книга
поговорка — приказка
погода — погода
под — під
подарок — подарунок
подбородок — підборіддя
подвальный этаж — підвальний поверх
поддержка — підтримка
подпись — підпис
подруга — подруга
подснежник — підсніжник
подсолнух — соняшник
поезд — потяг / поїзд
поездка — подорож
пожалуйста — будь ласка
пожарная машина — пожежна машина
пожарник — пожежник
пожелание — побажання
позавчера — позавчора
поздравление — вітання
поздравлять — вітати
позже — пізніше
покупатель — покупець
пол — підлога
поле — поле
полезно — корисно
полёт — полiт
поликлиника — поліклініка
политик — політик
302
полицейская машина — поліцейська машина

полицейский — поліцейський
полиция — поліція
полка — полиця
полный — повний
полотенце — рушник
полукруг — півколо
польза — користь
Польша — Польща
поляна — галявина
помело — помело
помидор — помідор
помидоры — помідори
помогать — допомагати
помои — помиї
помолвка — заручини
понедельник — понеділок
понимать — розуміти
по-прежнему — досі
попугай — папуга
поросёнок — порося
портной — кравець
Португалия — Португалія
портфель — портфель
портье — порт’є
посещение — відвідини
посиделки — посиденьки
после — після
послезавтра — післязавтра
пословица — прислів’я
посуда — посуд
посудомоечная машина — посудомийна машина
потолок — стеля
потом — потім
потому что — бо, тому що
почва — ґрунт
почему — чому
почта — пошта
почтальон — листоноша
почти — майже
правила — правила
правильный — правильний
правый — правий
предводитель — ватажок
при, у, возле — біля, коло, при
приглашаем — запрошуємо
приговор — вирок
призма — призма
применить — вжити
303
прихватка — прихватка
приходить, прийти — приходити, прийти
приятель — приятель
приятно — приємно
пробовать (на вкус) — куштувати
продавец — продавець
происходить — відбуватися
пролесок — пролісок
проливной — проливний
просьба — прохання
против — проти
профессия — професія
профессор — професор
прохладный — прохолодний
процент — відсоток
прочь — геть
пруд — ставок
прямо сейчас — прямо зараз
прямой — прямий
прямоугольник — прямокутник
пряности — прянощі
пряный — пряний
прятки — схованки
птенец — чаєня
птица — птах
пуговица — ґудзик
пурпурный — пурпурний
пустой — порожній
пустыня — пустеля
путешественник — мандрівник
путешественница — мандрівниця
путешествие — подорож
путь — путь
пухнуть — пухнути
пушка — гармата
пчела — бджола
пыль — пил
пятеро — п’ятеро
пятиугольник — п’ятикутник
пятка — п’ятка
пятнадцатеро — п’ятнадцятеро
пятнадцатый — п’ятнадцятий
пятнадцать — п’ятнадцять
пятница — п’ятниця
пятый — п’ятий
пять тысяч — п’ять тисяч
пять — п’ять
пятьдесят — п’ятдесят
пятьсот — п’ятсот
304
Р
работать — працювати
рабочий — робітник
радио — радіо
радость — радощі
раз — раз
разговорник — розмовник
разделить — розділяти
размер — розмір
размеры — розміри
разноцветный — різнобарвний
раковина — раковина
раскрашивать — розмальовувати
распродажа — розпродаж
рассказывать — розповідати
расстояние — відстань
растения — рослин
расчёска — гребінець
раунд — навкруги
рвать, блевать — рвати, блювати
ребёнок, дитя — дитина, дитя
ревность — ревнощі
регистрация — реєстрацiя
редис — редис
редко — зрідка; рідко
резать — різати
резина — ґума
рейс — рейс
река — річка
ремень — ремінь
рептилия — рептилія
ресница — вiя
ресторан — ресторан
рецепт — рецепт
рис — рис
рисование — малювання
рисовать — малювати
рог — ріг
родители — батьки
родня — рідня
рожь — жито
роза — троянда
розовый — рожевий
розы — троянди
ромб — ромб
роса — роса
Россия — Росія
рот — рот
роща — гай
305
рубашка — сорочка
рубль — рубель
рука — рука
Румыния — Румунія
русский — російська
ручейки — струмки
ручка — ручка
ручная кладь — ручна поклажа
ручонка — рученя
рыба — риба
рыбак — рибалка
рынок — ринок, базар
рысь — рись
рычаг — важiль
рябина — горобина
рядом с — поруч з
С
сад — сад
садиться в самолёт — сiдати в лiтак
салат — салат
салат-латук — салат-латук
сало — сало
салфетки — серветки
самолёт — лiтак
сандалии — сандалі
санки — сани
Сан-Марино — Сан-Марино
сантиметр — сантиметр
сапоги — чоботи
сарафан — сарафан
сауна — сауна
сахар — цукор
сахарница — цукорниця
свадьба — весілля
свежий — свіжий
свёкла — буряк
свёкор — свекор
свекровь — свекруха
свет — світлий
светлый — світлий
светофор — світлофор
свинина — свинина
свинья — свиня
свитер — светр
свой — свiй
свойства — властивості
святить — святити
север — північ
306
северо-восток — північний схід

северо-запад — північний захід
сегодня вечером — сьогодні ввечері
сегодня утром — сьогодні вранці
сегодня — сьогодні
седьмой — сьомий
сейчас — зараз
секретарь — секретар
секунда — секунда
селезень — качур
сельдерей — селера
семеро — семеро
семнадцатеро — сiмнадцятеро
семнадцатый — сімнадцятий
семнадцать — сімнадцять
семь тысяч — сім тисяч
семь — сім
семьдесят — сімдесят
семьсот — сімсот
семья — сім’я, родина
семя, семена — насіння, сім’я
сентябрь — вересень
Сербия — Сербія
сердце — серце
серебряный — срібний
серый — сірий
сестра — сестра
сжимать — стискати
сидеть — сидіти
сильно — важко, сильно
сильный — сильний
синий — синій
синица — синиця
сирота — сирота
скатерть — скатертина
скворец — шпак
скидка — знижка
сковорода — пательня
сколько — скiльки
скорая помощь — швидка допомога
скоро — скоро
скороговорка — скоромовка
скупость — скупощі
слабый — слабкий
сладкий — солодкий
следующий — наступний
слива — слива
сливки — вершки
сливочное масло — вершкове масло
307
Словакия — Словаччина
словарь — словник
Словения — Словенія
слово — слово
слон — слон
случай — випадок
слушать — слухати
слышать — чути
смартфон — смартфон
сметана — сметана
смеяться — сміятися
смотреть — дивитися
смысл — глузд
снег — сніг
снегирь — снігур
снежинка — сніжинка
собака — собака
собор — собор
собственный — власний
событие — подія
сова — сова
совершать посадку — здiйснити посадку
совесть — совість
совет — порада
сок — сік
солёный — солоний
солнечные ванны — сонячні ванни
солнечный — сонячний
солнце — сонце
соломенный — солом’яний
солонка — сільниця
соль — сіль
сорок — сорок
сорочка — сорочка
сосать — смоктати
сосед — сусід
сотня — сто
соус — соус
спальня — спальня
спасатель — рятувальник
спасать — рятувати
спасибо — дякую, благодарю
спасти — врятувати
спать — спати
специи — спеції
спина — спина
спрятать — сховати
среда — середа
средний палец — середній палець
308
стадион — стадіон
стакан — склянка
старость — старість
старый город — старе місто
старый — старий
стейк — стейк
стекло — скло, чарка, склянка
стена — стіна
степь — степ
стиральная машина — пральна машина
сто — сто
стоимость — вартість
стол — стіл
столица — столиця
столовая — їдальня
стоматолог — дантист
стопа, ступня — стопа
сторона — сторона
стоянка — стоянка
стоять — стояти
страна — країна
страница — сторінка
страховка — страхування
стрелковый спорт — стрiлецький спорт
строение — будівля
строить — будувати
стул — стілець
стюардесса — стюардеса
суббота — субота
сувенир — сувенір
сугробы — кучугури
судья — суддя
сумасшедший — божевільний
суп — суп
супруги — подружжя
сутки — доба
сухой — сухий
сфера — сфера (куля)
сходи — лестница
счёт — рахунок
считалка — лічилка
считать — лічити, рахувати
США — США
сын — син
сыр — сир
Т
таблетки — пігулки
Таиланд — Таїланд
309
такси — таксі
тактичный — тактичний
талантливый — талановитий
там — там
танец — танок
тапки — капці
тарелка — тарілка
твоё — твоє
твой — твiй
те — ті
театр — театр
телевизор — телевізор
телеграмма — телеграма
тележка — візок
телёнок — теля
телефон — телефон
тело — тіло
тёмный — темний
темя — тім’я
теннис — тенiс
тепло — тепло
тёплый — теплий
тереть — терти
терминал — термiнал
тесть — тесть
тетрадь — зошит
тётя — тітка
техника — техніка
течь — текти
тёща — теща
тигр — тигр
тиски — лещата
тихий — тихий
тмин — кмин
товарищ — товариш
толкать, пихать — штовхати, пхати
толстый — товстий
только бы — аби
тому назад — тому
тонкий — тонкий
тонна — тонна
тополь — тополя
торговый центр — торговий центр
торт — торт
тостер — тостер
тот, та, то — той, та, те
трава — трава
трактор — трактор
тракторист — тракторист
310
трамвай — трамвай
транспорт — транспорт
трапеция — трапеція
тренер — тренер
тренога — триноги
третий — третій
треугольник — трикутник
три тысячи — три тисячі
три — три
тридцатеро — тридцятеро
тридцать — тридцять
тринадцатеро — тринадцятеро
тринадцатый — тринадцятий
тринадцать — тринадцять
триста — триста
трое — троє
троллейбус — тролейбус
трудность — труднощі
трудный — важкий
трусы — труси
туалет — туалет
туалетная бумага — туалетний папір
туловище — тулуб
туман — туман, імла
туманный — туманний
тупой — тупий
туризм — туризм
турист — турист
туристическое бюро — туристичне бюро
тут — тут
туфли — туфлі
туча, облако — хмара
тушёный — тушкований
ты — ти
тыква — гарбуз
тысяча — одна тисяча
тюльпан — тюльпан
тюрьма — в’язниця
тяжёлая атлетика — важка атлетика
тяжёлый — важкий, тяжкий
тянуть — тягнути
У
убивать — вбивати
уборная — вбиральня
уборщик — прибиральник
увидеть — побачити
уголок — куток
угощать — частувати, пригощати
311
угощение — частування
ударить — вдарити
уже — вже
ужин — вечеря
узкий — вузький
узник — в’язень
узоры — візерунки
указательный палец — вказівний палець
указка — указка
Украина — Україна
украшать — прикрашати
украшения — прикраси
укроп — кріп
улитка — равлик
улица — вулиця
умирать; умереть — помирати, вмирати
умный — розумний
умолять — благати
умывать — умивати
умываться — умиватися
универмаг — універмаг
управляющий — керуючий
урду — урду
успевать — встигати
успешность — успішність
установка — установка
утёнок — каченя
утка — качка
утюг — праска
ухо — вухо
учебник — підручник
ученик — учень
ученица — учениця
учёный — вчений
учитель — вчитель
учить — вчити
учиться — навчатися
уши — вуха
уютно — затишно
Ф
фартук — фартух
фасоль — квасоля
февраль — лютий
фен — фен
фермер — фермер
фехтование — фехтування
фигурное катание — фiгурне катання
физик — фізик
312
физические упражнения — фізичні вправи

философ — філософ
фильмы — кіно
финансы — фінанси
Финляндия — Фінляндія
фиолетовый — фіолетовий
фонарик — ліхтарик
формы — форми
форточка — кватирка
фотоальбом — фотоальбом
фотограф — фотограф
франк — франк
Франция — Франція
французский — французька
фрукт — фрукт
фунт стерлингов — фунт стерлінгів
фургон — фургон
футболка — футболка
Х
хвастовство — хвастощі
хвост — хвіст
химикалии — хімікалії
хинди — гінді
хирург — хірург
хлóпок — бавовна
хлеб — хліб
хлопушка — хлопавка
ходить, идти — іти, ходити
хозяйка — господиня
хозяин — господар
хозяйство — господарство
хоккей — хокей
холодильник — холодильник
холодный — холодний, студений, зимний
Хорватия — Хорватія
хорошая погода — гарна погода
хороший — добрий, гарний
хорошо — добре
хотеть — бажати
хотя бы — бодай
хохотать — реготати
храм — храм
художник — художник
худой — худий
хурма — хурма
Ц
царапать — дряпати
313
цветной — кольоровий
цветок — квітка
целое — ціле
цена — ціна
центнер — центнер
церковь — церква
цилиндр — циліндр
цыплята — курчата
Ч
чай — чай
чайка — чайка
чайник — чайник
час — година
часто — часто
часть — частина
часы — годинник
чашка — чашка
чей — чий
человек — чоловік, людина
чем — ніж
чемодан — валіза
червь, червяк — хробак, черв’як
через — через
черепаха — черепаха
чёрная смородина — смородина чорна
черника — чорниця, лохина
чернила — чорнило
Черногория — Чорногорія
черноплодная рябина — горобина чорноплідна
чёрный — чорний
чеснок — часник
четверг — четвер
четверо — четверо
четвёртый — четвертий
четыре тысячи — чотири тисячі
четыре — чотири
четыреста — чотириста
четырёхугольник — чотирикутник
четырнадцатеро — чотирнадцятеро
четырнадцатый — чотирнадцятий
четырнадцать — чотирнадцять
Чехия — Чехія
чистый — чистий
читать — читати
чтение — читання
что — що
чудак — дивак
чулки — панчохи
314
Ш
шампунь — шампунь
шапка — шапка
шарик — кулька
шарф — шарф
шахматы — шахи
шахтёр — шахтар
шашки — шашки
Швейцария — Швейцарія
Швеция — Швеція
шевелиться — ворушитися
шерсть — вовна
шестеро — шестеро
шестиугольник — шестикутник
шестнадцатеро — шiстнадцятеро
шестнадцатый — шістнадцятий
шестнадцать — шістнадцять
шестой — шостий
шесть тысяч — шість тисяч
шесть — шість
шестьдесят — шістдесят
шестьсот — шістсот
шея — шия
широкий — широкий
шить — шити
шкаф с ящиками — шафа з ящиками
шкаф — шафа
школьник — школяр
школьница — школярка
шляпа — капелюх
шмель — джміль
шоколад — шоколад
шорты — шорти
шоры — шори
шум — ґвалт
шумный — галасливий
шутка — жарт
Щ
щавель — щавель
щебетать — щебетати
щедрый — щедрий
щёки — щоки
щенок — цуценя
Э
эй — гей
экспресс — експресс
315
электричка — електричка
эллипс — еліпс
Эстония — Естонія
этаж — поверх
эти — ці
это — це
этот, эта, это — цей, ця, це
Ю
юбка — спідниця
юг — південь
юго-восток — південний схід
юго-запад — південний захід
юмор — гумор
Я
я—я
яблоко — яблуко
ягнёнок — ягня
ягода — ягода
язык — язик
яйцо — яйце
январь — січень
Япония — Японія
японский — японська
яркий — яскравий
ярмарка — ярмарка
ОСНОВНЫЕ ВЫРАЖЕНИЯ
Здравствуйте! Здрастуйте!
До свидания! До побачення!
Доброе утро! Доброго ранку!
Добрый день! Добрий день!
Добрый вечер! Добрий вечiр!
Доброй ночи! На добранiч!
Да. Так.
Нет. Нi.
Спасибо. Дякую. Спасибi.
Большое спасибо Велике спасибi.
Пожалуйста. Будь ласка.
Можно…? Чи можна…?
Как дела? Як справи?
Хорошо. Добре.
Прекрасно. Чудово.
Неплохо. Непогано.
Нехорошо. Недобре.
Что нового? Що нового?
Извините! Вибачте!
317
Содержание
УРОК 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
УРОК 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
УРОК 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
УРОК 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
УРОК 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
УРОК 6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
УРОК 7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
УРОК 8 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
УРОК 9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
УРОК 10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74
УРОК 11 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
УРОК 12 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
УРОК 13 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
УРОК 14 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
УРОК 15 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117
УРОК 16 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
УРОК 17 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
УРОК 18 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
УРОК 19 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
УРОК 20 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148
УРОК 21 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
УРОК 22 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164
УРОК 23 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171
УРОК 24 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179
УРОК 25 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
Ответы к упражнениям. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197
Приложение. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 237
Украинско-русский словарь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 246
Русско-украинский словарь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 281
Основные выражения. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 317
318
Грузинский язык без репетитора.
самоучитель ГрузинскоГо языка
ISBN 978-5-17-119997-5
В этой книге — все самое важное
для успешного освоения грузин-
ского языка самостоятельно, без
помощи преподавателя:
• основы произношения и прави-
ла чтения;
• разбор основных грамматичес
ких тем, сопровождаемый нагляд-
ными схемами и таблицами;
• полезная общеупотребительная
лексика;
• упражнения к каждой теме с клю
чами в конце издания.
Пособие предназначено для всех
желающих изучать грузинский
язык и, в первую очередь, для тех,
кто решил овладеть им самостоя-
тельно.
армянский язык без репетитора.

самоучитель армянскоГо языка
ISBN 978-5-17-121136-3
Самоучитель поможет всем жела-
ющим самостоятельно без помощи
преподавателя овладеть основами
армянского языка. Даются правила
чтения и произношения, необхо-
димые грамматические правила,
разговорные фразы на самые нуж-
ные темы.
В каждом уроке есть лексика для
заучивания, упражнения с клю
чами.
В конце книги предлагаются крат-
кие армянско-русский и русско-
армянский словари.
Издание предназначено для всех,
кто стремится познакомиться с ар-
мянским языком и овладеть им на
начальном уровне.
12+ 16+ 6+
18+ 6- 0+
Учебное издание
Для широкого круга читателей
Иностранный без репетИтора
Гончар Степан
УкраинСкий язык без репетитора.
СамоУчитель УкраинСкоГо языка
Заведующий редакцией К. В. Игнатьев

Ответственный редактор П. И. Тарасова
Дизайн обложки А. А. Закопайко
Технический редактор Н. А. Чернышева, М. С. Караматозян
Компьютерная верстка Е. В. Гурьевой
Подписано в печать 21.10.2022. Формат 84x108/32.
Гарнитура Newton . Печать офсетная. Бумага газетная. Усл. печ. л. 16,80
Тираж экз. Заказ
Произведено в Российской Федерации.

Изготовлено в 2022 г. Изготовитель: ООО «Издательство АСТ»
129085, Российская Федерация, г. Москва, Звездный бульвар, д. 21, стр. 1,
комн. 705, пом. I, этаж 7. Наш сайт: www.ast.ru, e-mail: ask@ast.ru
Общероссийский классификатор продукции ОК-034-2014 (КПЕС 2008);

58.11.1 - книги, брошюры печатные
Ищите новинки редакции Lingua здесь: https://ast.ru/redactions/lingua/
«Баспа Аст» ЖШҚ

129085, Мәскеу қ., Звёздный гулзар, 21-үй, 1-құрылыс, 705-бөлме, I жай, 7-қабат.
Біздін электрондық мекенжаймыз: www.ast.ru
Интернет-дүкен: www.book24.kz
Импортер в Республику Казахстан ТОО «РДЦ-Алматы».
Қазақстан Республикасындағы импорттаушы «РДЦ-Алматы» ЖШС.
Дистрибьютор и представитель по приему претензий на продукцию в республике
Казахстан: ТОО«РДЦ-Алматы». Қазақстан Республикасында дистрибьютор және өнім
бойынша арыз-талаптарды қабылдаушының өкілі – «РДЦ-Алматы» ЖШС.
Алматы қ., Домбровский көш., 3«а» үй, Б литері, 1 кеңсе.
Тел.: 8(727) 2 51 59 90,91. факс: 8 (727) 251 59 92 ішкі 107;
E-mail: RDC-Almaty@eksmo.kz,
www.book24.kz Тауар белгісі: «АСТ»
Өндірілген жылы: 2022. Өнімнің жарамдылық мерзімі шектелмеген. Өндірілген
мемлекет: Ресей

Ukrainskii Iazyk Bez Repetitora Samouchitel

Загружено:

Сведения о документе

Авторское право

Доступные форматы

Поделиться этим документом

Поделиться или встроить документ

Параметры публикации

Этот документ был вам полезен?

Это неприемлемый материал?

Авторское право:

Доступные форматы

Ukrainskii Iazyk Bez Repetitora Samouchitel

Загружено:

Авторское право:

Доступные форматы

С.

СамоУчитель УкраинСкоГо языка

© Гончар С., 2022

Ґ ґ ґе (ґе з гачком) [г]

ь знак м’якшення мягкий знак

Б Буква Ґґ встречается редко: в основном, в заимствованных

Особенности украинского языка

Учим новые слова

Посмотрите, как строятся украинские предложения: боль-

Який сьогоднi день? — Какой сегодня день?

Скороговорки для тренировки

4. У Кіндрата куртка короткувата.

Произношение букв и буквосочетаний

Обратите внимание на произношение следующих украин-

Буква Звук Примеры

Буквосочетания дж и дз произносятся часто как один звук:

Но на стыке частей слова буквосочетания дж и дз произно-

Наиболее распространённые слова с буквой ґ:

ґонт, ґонталь, ґонтаниця, ґонтар, ґонтина, ґонтовий, ґонтя,

обґрунтувати (обосновать, подтверждать истинность, пра-

Учим новые слова

Название Название Происхождение

Название Название Происхождение

місяць тому месяц назад

Яке сьогодні число? — Какое сегодня число?

Скороговорки для тренировки

Род имён существительных

Мужской род Женский род Средний род

Хотя род в русском и украинском языках часто совпадает, так

Учим новые слова

Спряжение глагола мати (иметь) в настоящем времени:

она вона має

оно воно має

они вони мають

Це мiй тато. — Это мой папа.

Скороговорки для тренировки

— Сколько лет твоему дедушке?

Мужской род Женский род Средний род

Мужской род Женский род Средний род

Русский язык Украинский язык

Единственное и множественное число

Единственное число Множественное число

Единственное число Множественное число

Единственное число Множественное число

Единственное число Множественное число

Единственное число Множественное число

дитина ребёнок діти дети

курка курица кури курицы

курча цыплёнок курчата цыплята

людина человек люди люди

мати мать матерi матери

Выделяются слова, у которых имеются дублетные формы

Выделяются существительные, которые имеют только

Выделяются также существительные, которые имеют только

Учим новые слова

схід сонця восход солнца

Скороговорки для тренировки

— Почему вчера из дымохода хлебопекарни шёл чёрный

Singularia tantum Pluralia tantum

Падеж «стол» «вода» «цыплёнок»

У существительных определяют четыре склонения (відміни).

Примеры склонения существительных:

Падеж Единственное Множественное

називний ріка сирота ріки сироти