Классификация Н.Д. Арутюновой По мнению Арутюновой Н.Д.

, метафора
служит тем орудием мысли, при помощи которого нам удается достигнуть
самых отдаленных участков нашего концептуального поля [2, 72 c]. 1)
Н.Д.Арутюнова, показывая функциональные типы языковой метафоры,
вычленяет: 2) Номинативную метафору. Ее суть заключается в переносе
названия с одного объекта на другой, смене одного дескриптивного значения
другим. Например: нос корабля, ножка стула, лисички (сорт грибов),
гусеница (цепь, надеваемая на колеса). Так как задача номинативной
метафоры – указать на объект, и идентифицировать его, следовательно, в
данном случае необходима опора на контекст, благодаря которому можно
будет понять ее предметную отнесенность. 3) Образную метафору. Данная
метафора связана с переходом идентифицирующего значения в предикатное.
Например: Она такая хитрая, как лиса. Метафора данного типа предполагает
индивидуализацию объекта. Образная метафора помогает расширить
синонимические средства языка, а также ведёт к появлению новых
синонимических обозначений (хитрая и лиса). 4) Когнитивную метафору.
Метафора, которая возникает в результате сдвига сочетаемости предикатных
слов (прилагательных и глаголов) (т.е. переноса значения выражений).
Данный тип метафоры является познавательным, так как благодаря
когнитивной метафоре человек, исходя из конкретного понятия, может
понять абстрактное: холодное сердце, острый взгляд, испариться в значении
«исчезнуть очень быстро». Согласно Н.Д. Арутюновой, когнитивная
метафора из средства создания образа превращается в способ формирования
недостающих языку значений. 5) Генерализирующую метафору (как
конечный результат когнитивной метафоры). Данная метафора стирает в
лексическом значении слова границы между логическими порядками и
стимулирует появление полисемии [2].
1.2.2 Классификация Ю.И. Левина В типологии Ю.И.Левина метафоры
определяются по способу реализации сравнительного элемента: 1)
Метафоры-сравнения (золото лимонов, колоннада рощи); 2) Метафоры-
загадки (ковер зимы, клавиши-булыжники, громада лесов); 3) Метафоры,
приписывающие объекту свойства другого объекта (спит земля, жизнь
сгорела, небо плачет) [18].
1.2.3 Классификация Дж. Лакоффа и М. Джонсона Еще одной
классификацией метафоры, рассмотренной в рамках когнитивной теории
метафоры, является классификация, предложенная Дж. Лакоффом и М.
Джонсоном. Согласно их теории, «…метафора пронизывает всю нашу
повседневную жизнь и проявляется не только в языке, но и в мышлении и
действии. Наша обыденная понятийная система, в рамках которой мы
мыслим и действуем, метафорична по своей сути» [17, с. 35]. По мнению Дж.
Лакоффа и М. Джонсона, метафоризация основана на взаимодействии
структуры «источника» (опыт человека) и структуры «цели» (знание), то есть
на опыте взаимодействия человека и окружающего мира.
Дж. Лакофф и М. Джонсон выделяют два типа метафор, рассматриваемых
относительно времени и пространства [17]: 1. Онтологические метафоры.
Метафоры, которые позволяют видеть события, действия, эмоции, идеи, как
некую субстанцию. То есть они проецируют свойства, объективно присущие
предметам реального мира (хрупкость, твердость, текучесть и т.д.), на такие
абстрактные сущности как ум, эмоции, мораль, право и т.д. Например: Jane is
very fragile. Джейн очень хрупкая. В данном примере происходит
метафорический перенос на эмоциональные качества свойств, характерных
для легко ломающихся предметов объективной реальности. 2.
Ориентационные метафоры. Метафоры, которые связаны с пространственной
ориентацией, с противопоставлениями типа "верх - низ", "внутри - снаружи",
«передняя сторона – задняя сторона», «глубокий – мелкий». Согласно теории
Дж. Лакоффа и М. Джонсона, счастье и радость ориентированы наверх (up), а
печаль и горе - вниз (down): to be in high spirits (быть в хорошем/приподнятом
настроении), to fall into a depression (впасть в депрессию). Здоровье и жизнь
соответствуют верху (up), болезнь и смерть – низу (down): to be in the top of
shape (быть в хорошей форме), to fall ill (заболеть). Данные метафоры не
просто опираются на пространственную отнесенность, они также
ориентированы на наш культурный и физический опыт. Итак, мы привели
несколько типов классификаций различных авторов, которые внесли
огромный вклад в развитие данного понятия. Однако мы не можем в
дальнейшем опираться на данные классификации, так как они недостаточно
широко исследуют понятие метафора, и могут лечь в основу лишь узкого ее
рассмотрения. Наше же исследование представляет собой более обширный
разбор метафорического высказывания.
1.2.4 Классификация А.П. Чудинова А.П. Чудинов подразделяет метафору на
4 вида: природоморфная, артефактная, социоморфная и антропоморфная
[32]. 1. Природоморфная метафора. Источниками метафоризации в данном
случае служат понятийные сферы "Животный мир", "Мир растений", то есть
любые реалии постигаются в концептах мира окружающей человека живой
природы. К данному виду А.П. Чудинов относит следующие метафоры: 1)
Зооморфная метафора (сферой-источником являются весь животный мир),
например: он как мышь (он ведет себя очень тихо); 2) Фитоморфная
метафора (сферой-источником являются растения). Например: он дрожит,
как лист на ветру.
2. Артефактная метафора. В данном виде реалии представляются как
предметы, созданные трудом человека. Исследуются такие понятийные
сферы как "Здания", "Механизмы", «Мир компьютеров» и т.д. В этом виде
представлены следующие метафоры:
1) Метафора дома, например: плавучие турбины, прикрепленные к морскому
полу.
2) Метафора механизма, например: он назвал это переключением на
возобновляемые источники энергии.
3. Социоморфная метафора. Исследуются концепты, которые относятся к
таким понятийным сферам как "Преступность", "Война", "Театр (зрелищные
искусства)", "Игра и спорт", «Экономика». К этому виду относятся такие
метафоры, как: 1) Милитарная метафора, например: футбольное поле – это
поле битвы; 2) Криминальная метафора, например: современная Россия – это
преступное сообщество; 3) Спортивная и игровая метафора, например:
положить очки в копилку
Театральная метафора, например: выборы президента - это театр.
4. Антропоморфная метафора. При исследовании этого вида анализируются
концепты, относящиеся к исходным понятийным сферам "Анатомия и
физиология", "Болезнь", "Секс", "Семья". В данном случае человек
моделирует реальность исключительно по своему подобию. К данному виду
относятся следующие метафоры: 1) Физиологическая метафора: солнечная
ферма имеет дружелюбное лицо; 2) Морбиальная метафора. В соответствии с
данным типом метафоры, образно используется лексика, которая обозначает
раны, возбудители болезней, способы их лечения, а также, лекарства.
Например: энергия разносится как вирус. 3) Метафора родства. Родство —
это связь между людьми, которая основывается на происхождении одного
лица от другого или же разных лиц, но от общего предка, а также на
супружеских отношениях. Достаточно рано данная лексема развивает
переносные значения. По наблюдениям В.В. Колесова, «наличие
родственных связей переосмысляется как наличие определенных связей
между людьми вообще: это близость в идеологическом, духовном плане».
Например: мы родственные души по схожим интересам;
4) Сексуальная метафора. Например: это может показаться не сексуальным,
но изоляция является одним из лучших способов сэкономить энергию и
деньги.
Класифікація Н.Д. Арутюнової. На думку Арутюнової Н.Д., метафора
служить тим знаряддям думки, за допомогою якого нам вдається досягти
найвіддаленіших ділянок нашого концептуального поля [2, 72 c].
Н.Д.Арутюнова, показуючи функціональні типи мовної метафори,
виокремлює:
1) Номінативна метафора. Її суть полягає в перенесенні назви з одного
об'єкта на інший, зміни одного дескриптивного значення іншим. Наприклад:
ніс корабля, ніжка стільця, лисички (сорт грибів), гусениця (ланцюг, що
надівається на колеса). Так як завдання читача метафори - вказати на об'єкт, і
ідентифікувати його, отже, в даному випадку необхідна опора на контекст,
завдяки якому можна буде зрозуміти її предметну віднесеність.
2) Образна метафора. Дана метафора пов'язана з переходом ідентифікує
значення в предикатне. Наприклад: Вона така хитра, як лисиця. Метафора
даного типу передбачає індивідуалізацію об'єкта. Образна метафора
допомагає розширити синонімічні засоби мови, а також веде до появи нових
синонімічних позначень (хитра і лисиця).
3) Когнітивна метафора. Метафора, яка виникає в результаті зсуву
сполучуваності предикатних слів (прикметників і дієслів) (тобто перенесення
значення виразів). Даний тип метафори є пізнавальним, так як завдяки
когнітивної метафори людина, виходячи з конкретного поняття, може
зрозуміти абстрактне: холодне серце, гострий погляд, випаруватися в
значенні «зникнути дуже швидко». Згідно Н.Д. Арутюнова, когнітивна
метафора із засобу створення образу перетворюється в спосіб формування
відсутніх мови значень.
Генералізуюча метафора (як кінцевий результат когнітивної метафори). Дана
метафора стирає в лексичному значенні слова кордону між логічними
порядками і стимулює появу полісемії .
 1.2.2 Класифікація Ю.І. Левіна У типології Ю.І.Левіна метафори
визначаються за способом реалізації порівняльного елемента:
1) Метафори-порівняння
2) Метафори-загадки ( громада лісів);
3) Метафори, що приписують об'єкту властивості іншого об'єкта (спить
земля, життя згоріло, небо плаче) [18].
1.2.3 Класифікація Дж. Лакоффа і М. Джонсона Ще однією класифікацією
метафори, розглянутої в рамках когнітивної теорії метафори, є класифікація,
запропонована Дж. Лакоффом і М. Джонсоном. Згідно з їхньою теорією, «...
метафора пронизує всю наше повсякденне життя і проявляється не тільки в
мові, а й у мисленні і дії. Наша повсякденна понятійна система, в рамках якої
ми мислимо і діємо, метафорична за своєю суттю »[17, с. 35]. На думку Дж.
Лакофф і М. Джонсона, метафоризація заснована на взаємодії структури
«джерела» (досвід людини) і структури «цілі» (знання), тобто на досвіді
взаємодії людини і навколишнього світу.
Дж. Лакофф і М. Джонсон виділяють два типи метафор, що розглядаються
щодо часу і простору [17]:
1. Онтологічні метафори. Метафори, які дозволяють бачити події, дії, емоції,
ідеї, як якусь субстанцію. Тобто вони проектують властивості, об'єктивно
притаманні предметам реального світу (крихкість, твердість, плинність і т.д.),
на такі абстрактні сутності як розум, емоції, мораль, право і т.д. Наприклад:
Jane is very fragile. Джейн дуже тендітна. В даному прикладі відбувається
метафоричне перенесення на емоційні якості властивостей, характерних для
легко ламаються предметів об'єктивної реальності.
2. Орієнтаційні метафори. Метафори, які пов'язані з просторовою
орієнтацією, з противопоставлениями типу "верх - низ", "всередині - зовні",
"передня сторона - задня сторона», «глибокий - дрібний». Відповідно до
теорії Дж. Лакофф і М. Джонсона, щастя і радість орієнтовані наверх (up), а
печаль і горе - вниз (down): to be in high spirits (бути в хорошому /
піднесеному настрої), to fall into a depression (впасти в депресію). Здоров'я і
життя відповідають верху (up), хвороба і смерть - низу (down): to be in the top
of shape (бути в хорошій формі), to fall ill (захворіти). Дані метафори не
просто спираються на просторову віднесеної, вони також орієнтовані на наш
культурний і фізичний досвід.
Отже, ми привели кілька типів класифікацій різних авторів, які внесли
величезний вклад в розвиток даного поняття. Однак ми не можемо в
подальшому спиратися на дані класифікації, так як вони недостатньо широко
досліджують поняття метафора, і можуть лягти в основу лише вузького її
розгляду. Наше ж дослідження є більш великий розбір метафоричного
висловлювання.
1.2.4 Класифікація А.П. Чудінова А.П. Чудінов поділяє метафору на 4 види:
природоморфна, артефактна, соціоморфна і антропоморфна [32].
1. Природоморфна метафора. Джерелами метафоризації в даному випадку
служать понятійні сфери "Тваринний світ", "Світ рослин", тобто будь-які
реалії осягаються в концептах світу, що оточує людину живої природи. До
даного виду А.П. Чудінов відносить наступні метафори:
1) Зооморфна метафора (сферою-джерелом Сферою-джерелом є весь
тваринний світ), наприклад: він як миша (він веде себе дуже тихо);
2) Фітоморфная метафора (сферою-джерелом є рослини). Наприклад: він
тремтить, як лист на вітрі.
 2. артефактна метафора. В даному виді реалії представляються як предмети,
створені працею людини. Досліджуються такі понятійні сфери як "Будівлі",
"Механізми", "Світ комп'ютерів» і т.д. У цьому виді представлені наступні
метафори:
 1) Метафора будинку, наприклад: плавучі турбіни, прикріплені до морського
підлозі.
2) Метафора механізму, наприклад: він назвав це перемиканням на
поновлювані джерела енергії.
 3. Соціоморфна метафора. Досліджуються концепти, які відносяться до
таких понятійним сферам як "Злочинність", "Війна", "Театр (видовищні
мистецтва)", "Гра і спорт", "Економіка". До цього виду відносяться такі
метафори, як:
1) Мілітарна метафора, наприклад: футбольне поле - це поле битви;
2) Кримінальна метафора, наприклад: сучасна Росія - це злочинне
співтовариство;
3) Спортивна і ігрова метафора, наприклад: покласти окуляри в скарбничку
Театральна метафора, наприклад: вибори президента - це театр.
 4. Антропоморфна метафора. При дослідженні цього виду аналізуються
концепти, які стосуються вихідним понятійним сферам "Анатомія і
фізіологія", "Хвороба", "Секс", "Сім'я". В даному випадку людина моделює
реальність виключно за своєю подобою. До даного виду відносяться такі
метафори:
1) Фізіологічна метафора: сонячна ферма має доброзичливе обличчя;
2) Морбіальна метафора. Відповідно до даним типом метафори, образно
використовується лексика, яка позначає рани, збудники хвороб, способи їх
лікування, а також, ліки. Наприклад: енергія розноситься як вірус.
3) Метафора спорідненості. Спорідненість - це зв'язок між людьми, яка
ґрунтується на походженні однієї особи від іншого або ж різних осіб, але від
загального предка, а також на подружніх стосунках. Досить рано дана
лексема розвиває переносні значення.
4) Сексуальна метафора. Наприклад: це може здатися не сексуальним, але
ізоляція є одним з кращих способів заощадити енергію і гроші.