М, МиІІопеп М.

М ул ло н ен
Е. Н а ш а їа іп е п З, Х я м я л я й н е н
Ь. 8іІ1л/егЬегд Л, С и л ь ф в е р б е р г

ЙШ М ЕА
УЧИСЬ ГОВОРИСЬ ПО-ФИНСКИ

І
М агіа МиІІопеп, Еііа Н а т а їа іп е п , Ь еепа 8і1^уегьег§

ОРІ
Р^ Н ^ М ААN
8и О М Е А
І^еііаа иизШи]а Шусіеппеіі}^ раіпоз

Ріешгі
«М .О .У »
2009
Мария Муллонен, Зйла Хямяляйнен, Лена Сильфвербері

УЧИСЬ
ГОВОРИТЬ
ПО-ФИНСКИ
Издание 4-е, исправдеиное, дополиенное

С анкт-П етербург
« М .Г В .»
ВВК 81.2 Фн
М90

Мул.юіїсіі М., Хямяляііііеіі З.у Сіільфвербсрг Л.

М 90 Учись говорить по-фнмски. — 4-е мзд. — Санкт-Петербург: «М.Г.В.»,
2009. — 342 с: илл.
І5ВН 978-5-93361-013-7

Учебник рассчитан на начальиьін псриод обучсння финскому язьгку,

он предназначается для студентов вузов и средннх снециальньїх учебньїх
заведений, а также для тех, кто приступает к самостоятельному изуче-
нию фннского язьіка.
ББК 81.2 Фн

О Мария Муллонен,
Зйла ХямяляГінен,
І5ВК 5-93361-006-2 Лена Сильфверберг, 2009
 К ЧИТАТЕЛЮ

Данмое пособие авторов Марии Муллонен, Злльї Хямя-

ляйнен, Леньї Сильфверберг, пожалуй, самое известное
в России по нзучению финского язьїка. Оно рассчитано
на начальньїй псриод обучения и предназначается для
студентов вузов и средних спеаиальньїх учебньїх заве­
дений, а также для всех кто самостоятсльио изучает
финский язьїк.
Для лучшего усвосння фонетики и правильного произ-
ношения там, где стонт знак ^ , финскими артистами
Тохканен Яакко и Уимонен Рииной начитаньї упражнс-
ння текстьі н диалоги по всему пособию. Так что всегда
єсть возможность себя проверить и сравнить правиль-
ііость произношения.

Творческие и коммерческие предложения по

тел: (812)958-42-52; е-таіі: пі5 \у@Ьк.ги
^ А А К К 05ЕТ
А лф авит

Аа (а) Уі] З.ч [а$]

ВЬ (Ье) Кк [ко) Ті («є]
Сс [ь-е] Ь1 [а1] Уи [и]
оа іае) М т (ііт] Уу [ує]
Ее [є] N0 [ап] Хх [акх]
РГ (аП Оо [0] Уу Іу]
Об [8е] Рр [ре] 2г [І5ЄІ]
НІ) [Ьо] Сч [ко] Аа [а]
1і [і] Кг [аг) Об [б)

Р О N Е Т IIК К А
Ф онетика
Каждому звуку соответствует на письме всегда одна и т а же
буква. Д олгие звуки обозначаю тся двумя одинаковьіми буква­
ми. Значение звука не меняется от того, в каком месте слова на-
ходится буква, обозначаю ш ая данньїй звук.
В финском язьіке 8 гласньїх, все они могут бьіть как кратки-
ми, так и долгими;
а е і о и у З б

аа ее іі 00 ии уу аа до

Краткие и долгае звуки различаю тся по значенню.

Согласньїх звуков 13. П очти все они могут бьіть краткими и
долгими:
() N і к 1 т п г) (п к )

— — — кк П т т пп (п ^ )

р г 5 ! V

рр гг 55 « —

Буква <1 может вьіступать только между гласньїми и после Ь,

например; засіє, іиосіа, паЬсііі, ІеЬсіеі.
6
 У О КА А ЬІТ
Гласньїе

Гласньїе дслятся на заднеязьічньїе и переднеязьічньїе.

Заднеязьічньїми гласньїми являются а, о« и.
Переднеязьічньїми гласньїми являются а, 6, у, е, і.

губньїе негубньїе
передне- задне- передне- задне-
язьічньїе ЯЗЬІЧНЬїе ЯЗЬІЧНЬїе язьічньїе
смьічньїе у и і

полусмьічньїе 0 0 е

открьітьіе ----- ----- а а

я (а) Почти как русское а в словс там. Я і ь і к расположен в зад-

нсй части, низко, подбородок опущен. ГІолость рта от-
крьітая.

о [о] Почти как русское о, например, в слове слон. Язьік нахо-

дится в задней части, губьі округленньїе.
и [и] Почти как русское у, например, в слове тут.- Язьік подни-
мается с силой назад вверх. Губьі округленьї и суженьї
больше, чем при произнош ении о.
й [ае] Как английское а, например, в слове $НаІІ. Язьік располо­
жен в передней части рта, низко. Полость рта открьітая.
Й [0] Как в немецком слове ксНоп или французском соеиг. Язьік
расположен в передней верхней части. Губьі округлен­
ньїе.
у [у] Как в немецком слове тііккеп или французском ти г. Язьік
поднимается с силой вперед вверх. Губьі округленьї и су­
женьї больше, чем при произнош ении 6.
с [с] Почти как русское з в слове >тот. Средняя часть язьїка
поднимается к небу. П одбородок вьіпячивается вперед.
і [і] Как английское і в слове ЬіП. Передняя спинка язьїка под-
мимается вперед вверх. Щ ель между губами узкая.

Разница между краткими и долгим и гласньїми в долготе про-

иінош ения.

^ IГ Г О N С IТ
Д ифтонги

Д ва разньїх гласньїх» входящих в один слог. образую т ди­

фтонг. В финском язьіке 16 наиболее употребитсльньїх дифтон-
гов. Они могут оканчиваться:
на -і: аі. аі, оі. бі, иі, уі. еі (все гласньїе могут образовать дифтонг
на -і);
на -и: аи, ои, еи, іи;
на -у; ау. 6у;
прочие: еі, ио. у6.

V 0 К А А ^ I8 0 IN Т ^
Гармония гласньїх

В простом слове могут виступать либо переднсязьічньїе

гласньїе, либо заднеязьічнме. З т о явление назьівается гармони-
ей гласньїх (уокааІІі$оіп(и). Гласньїе е и і являются нейтральньї-
ми, ОКИ могут виступать как в переднеязьічньїх» так и в заднє*
язьічньїх словах, например: т е їз а — те($о, $і1тй — 5ІІти. Окон-
чания имеют обьічно два варианта — с гласньїми переднего и
заднего ряда (-55а/-5!»а, -пиї/-пуі, -ко/-кб: зіІтЗ-зза — 5І1ти-8$а.
зуб-пуі — ]ио-пиі, о5ІаІ-ко — ту у і-к б ).
При произнош ении переднеязьічньїе и заднеязьічньїе глас­
ньїе нельзя путать, так как они влияют на значение слова. Н а­
пример: аіа — йій, т и и — т у у , іио — туб, іио55а — (убззй.

К 0 ^ 5 0 N А N Т IТ
Согласньїе

В зависимости от способа произнош ения согласньїе делятся

на слелующие группьі:
взрьівньїе (кіизііііі): к, р. (, д;
щелевьіе (Ггікаїііуіі): Н;
 Мосовьіе (па:>аа)іі); тп, п, 'П (пк/п^>;
сонорньїе (Іікуісіаі): І. г;
полугласньїе (риоііуокааііі); і, V.

Мссто
Губно- Губно­ Зубмьіс Небньїе Гортай-
губньїс мубньїс ИЬІС
иріикуляции

Иірьівньїе р 1,11 к
ІЦелсвьіс 5 Ь
Иосовьіе т п ТІ
( 'онорньїс 1, Г
1Іолугласньїе V і

Обратнте вннмание: согласньїе в финском язьіке никогда не

і'мигчаются.

к ь и з іїь іт
Взрьівньїе

К ак русское к, например, в слове культура,

р К ак русское п, например, в слове пара.
!| Почти как русское т, например, в слове тут, но кончик
язьіка задевает альвеольї чуть дальше.
<1 |іІ| Почти как русское д, например, в слове дом, но кончик
Я'іЬіка задевает альвеольї чуть дальше.

РК ІК А ТП У ІТ
Щ елевьіе

• (з)
Кончик язьїка слегка задевает альвеольї. Язьік слегка во-
гнут. Финское 5 всегда глухое.
Ь [Ь) По*гти как русское х, например, в слове хорошо, но н о ­
ток воздуха не такой сильньїй. Сила произношения фин-
ского Н зависит от окруж аю щ их звуков.
 N А 5А А ^IТ
Носовьіе

т [т ] Как русское м, например, в слове мама.

п [п] Как русскос н, например, в слове ііос.
пк[-пк] Если на письме п стоит перед к, то івук произносится
слитно [т|]. Спинка язьїка соприкасается с мягким небом.
Во'ідух ВЬІХОДИТ через Н О С , И Г О Л О С О В Ьіе С В ЯІКИ подраги-
вают.
[ЛЛ] Сочетание букв произносится как долгий слитньїй
звук ТІ [лт]]. (Заметьте: не произносится п + е). Ср.: англ.
50П8.

и к у іо А Т
Сонорньїе

І [І] Как английское 1 в слове Іаке. Кончик язьїка касается

альвеол. Спинка язьїка ревно поднимается к средней ча­
сти рта, и края язьїка приближаю тся к верхним зубам.
Язьік нельзя прижимать к небу или опускать вогнутьім
вниз. В финском язьіке 1не такеє твердее, как в русском
язьіке.
г [г] Как русское р, например. в слове рука.

Р Ь Ю Ь ІУ О К А А Ь ІТ
Полугласньїе

І \)] Как русское й, например. в слове йод.

V [у] Как русское в, например, в слове вот.

ААN ТЕЕN Р Ї Т и Ш
Д ол го та звука

Долгие звуки примерно в два раза длиннее, чем краткие.

Д олгота звуков влияет на значение слова. Например:

іііі — ііііі — ПІІі Іиіе — іиіее

іиіі — Іииіі — ІііПі аиіо — аиіооп
т и іа — шииіа — ш ииа розііп — розіііп

10
 РА IN О
Ударение

І лавиос ударение всегда падает на первьій слог. Например:

«ІІОІП11І1ІІПСП, Ьапаапі.
Краткий гласньїй в ударном слоге не удлиняется, долгий в
СН'іулириом слоге значительно длиннее краткого гласного в
УДйрМОМ слоге.

IN ТО N А А ТIО
И нтонация

Интонация повествовательного предложения ровиая или не-

миоіо нисходящая. Интонация вопросительного и повелитель-
моїо предложения сильно нисходяшая.

ТАУШ АКО
Деление на слоги

Ьсли одиночньїй согласнмй находится между двумя гласньі-

мм, то слогораідел проходит перед согласньїм: коі-га. ти -к а-у а.
і()Мпи-уио*го.
Если между гласними находится сочетание согласньїх, то
И(н:лслний согласньїй начинает новьій слог: кІ5-8а. Кіг^-ііІ-Іа,
І Іг|-ііп*^і$-за, Реі-го 2і-коі-Іііп, Мо5>-ко-уаап.
ІІСЛИ рядом стоящие гласньїе не образую т дифтонга, то они
(ииосгігся к разньїм слогам: аі-оп, каи-ап, ри-іо-аа, по-ре-а.
Н сложньїх словах слогораздел проходит между компонента­
ми сложного слова: ка1-1і$-аг-уоі-пеп, е-1а-тап-і-1оі-псп.

'іаііомните: долгие гласньїе обозначаю тся двумя одинаковьі-

ми буквами и относятся к одному слогу, при письме их нельзя
рщрьівать.
 4•
КА РРА ЬЕ ¥К 8І Е N 8 1 IV 1 М А IN Е N К А Р Р А Ь Е

— Неі, тіп іі оіеп Тііпа К а т а п е п .

— іеіепа Уоікоуа. Н аизка (иш зіиа.
— Наихка іиіикіиа.

— Апіеекіі, тІ8$а оп Е гетіїаазі?

— 8е оп (иоііа. Тио зиигі гакеппш оп Е гетіїаазі.
— К ІІІ0 5 .
— Еі ке5ііі.

Міпіі оіеп Тііпа Капіапеп. Азип НеІ5Іп§ізііа.

Зіпа оІс( зиотаїаіпеп. А$иі $ииге$$а (аіо^^а.
Нііп оп орІ5^кеІі^а. Нііп азии Реігозкоіз^а.
Ме о і е т т е $иотез8а. А з и т т е іааііа.
Те оіеііе Уепа]а11а. Азиие Ріеїагізза.
Не оуаі Іііаііа. Не азиуаі Уізапка^иІІа.

Р Е К 8 0 0 N А Р К 0 N 0 ^ !I N I Т
Личньїе местоимения

тшЯ я те мьі
5Іпа тьі їе вьі
Иап он (она) Не они

VЕКВIN Р Е К 8 0 0 N А Р А А Т Т Е Е Т
Личнмс окончания глаголов

т іп а ■п те -тте
5ІПЙ - ■і іе - -«є
Ьап - -у* Ье - -уаІ/-уаС

• (V = уокааіі) — условиос обоимачснис гласной букви.

12
іі«ии ж ить .чапоа сказать
иііип а$итте !>апоп і»апоттс
имиї а.чиие і»апо! 5»апоие
Ьіііі а!іии Не а^ііуаі Ьііп хапоо Ьс запоуаї

риЬіі» 'говорить' оііа ’бьіть’

риішп риЬ иттс оіеп о іе т т е
риіпіі риЬи((е ОІЄ( оіеис
ИИп риНии Ье риішуаі ЬИп оп Ье оуа(

Міпіі а$ип Неїзіпеі^за. Я живу в Хельсинки.

М І5 8ІІ 8 Іп а а « и і? Где тьі жнвешь?
Міпй а^ип Ріе(агі&$а. Я живу в Петсрбурге.

Ахиіко хіпа іааІІа? Тьі живешь здесь?

Азип. (Ж иву.) Здесь.

Міпй оіеп ЬіІ8апка(1иІ1а. О іепко т і п а Ьіізапкасіиііа?

оіеї орІ8ке1да. О Іеіко 5Іпа орізкеїуа?
КІЙп оп ш аііа. О пко Нкп іааііа?
Ме о і е т т е Уиогікасіиііа. О і е т т е к о т е УиогікасІиІІа?
Тс оіеие ихеіп іааіііі. О іеііеко (є изеіп іааіііі?
Не оуаї Зиотеііха. О уаїко Ье $иоте!і!>а?

Аііип ЬоіеІІІ85а. А:>ипко Ьоіеііізза?

Айиі ьиигезііа іаіоаха.
НИп а^ии НеІ8ІП{;І8$а.
А к и т т е ІааІІа.
Азиїїе Ріеіагізііа.
Не азиуаі Реіго5коІ8і>а.
А зиіко зиигезза (аіозза?
А зиико Ьііп Неїзіп^ізза?
А з и т ш е к о іааііа?
А зиііеко РіеіагІ5ка?
А зи уаїко Не Реігозкоізза?

К У 8 У М У 8 и іТ Е ко/ко
Вопроситсльная частица
инипко риНішко запонко оіепко
ііиіико риНиіко запоіко оіеіко
а іи п к о Нап риЬиико Нап запооко Ьііп опко Ьйп
аііитіпско риЬ иш теко напоттеко о іе т т е к о
азиИеко риііиііско :»апоиеко оіеііеко
а^иуаїко Ье риНнуаїко Ье запоуаїко Ье оуаїко Не

I.А ^5Е К А К Е N Т Е Е 5Т А
О построении предложения

Міпа оіеп орізкеїца. Я студент(ка).

5іпа о!еі іііііііа ихеіп. Тьі бьіваешь здесь часто.
Нііп оп Зиоте^за. О н в Финляндии.

Обьічньїй порядок слов в повествовательном прсдложении:

подлежащее — сказуемое — второстепенньїй член.
В именном сказуемом всегда присутствуст глаголчівя’зка
оііа. которьігі спрягается по лицам.
Л$ип Неїзіп^і^за. Я живу в Хельсинки.
ЛзиНско Ріеіагізза? Вьі живете в Петербурге?

Если подлежашим является личное местоимение І или 2 ли-

ца (шіпа, 5іпа — т е . Ге), его можно опустить. В разговорной ре­
чи личньїе местоимения употребляются чаще, чем при письме.
А іиико Тііпа Зи отезза? Тина живет в Финляндии?
Аі>ииеко іе Мо8коуа$8а? Вьі живете в Москве?

П орядок слов в вопросительном предложении:

сказуемое + частица ко/ко — подлежащее — второстепенньїй
член.
МІ55а? Где?
— Мііі^а 8ІПІІ азиі? Где тьі живешь?
— Л^ип Ьіізапкасіиііа. Я живу на Лиисанкату.
— МІ55а Ьіізапкаїи оп? Где находится Лиисанкату?
— 5е оп ке5ки5(а55а. Ока находится в центре.

Если предложение начинается с вопросительного слова

(напр., іпІ8$а), порядок слов в нем такой же. как в повествова­
тельном предложении.
Ку$уту$5апа 8иЬіек(і Ргедікааиі
МІ8ХІІ іе а$и « е?

14
 8АNАN У А К Т А Ш + 5ІЗА РА А ТЕ
Основа слова + падежное окончание

N отіпа(іІV І У агґаіо 1пє$$Нуі Л()Є$5ІІ>'І

Иоминатив Основа Инессив Адєссив

М Ікіі? М іяча? 5$а/$$а МІ5&а? Ііа/Па

іиигі $ииге- 8ииге5$а зиигсИа
ріспі ріепе- ріеп е55а ріепеїіа
ІЙІО іаіо- (а1о$$а
*^иотІ 5иоте- 5иоте55а
ІІоЬ іп кі НеЬіп^і- НеІіїіп8І55а
І*іс(агі Ріеіагі- Р іеіагІ58а
Ґгігозкоі Реігоіікоі- РеІго5коІ55а
(о п їогі- іогіПа
іи е т а аі»ета- а^етаїїа
1 іікапкаїи Ьіізапкади- ЬіІ5апкас1и1Іа
У и о гік аїи Уиогікади- УиогікаїіиІІа
Уепйііі Уепа]Й- Уепа^аІІа

Перед падсжньїм окончанисм в основе слова могут происхо-

дить изменения (5 и о т і — 5иоте$ііа).

І .и К Ц Т Е К ЗТ І Текст для чтения

1Іти Капіапеп оп 8иота1аіпеп
Орівкеїуа. Тііпа риЬии зи о теа'
уиЬйп Vепа^іііі^ Тііпа ахии
Нап а$ии 5ішге5!>а іаІ05-
ін ЬіІ5апкас1и11а. Тііпа орі^кеїее
УІІ0РІ5ІО55И \епй]ііа’. УііорІ5іо оп
ке«ки5іа55а РаЬіапіпкаіІиІІа.
Ісіепа Уоікоуа оп т у б з орі$ке-
Ііін. іеіепа орі$кеІее у1іорІ8іо$$а
І*іе(агІ5!іа. У1іорІ5іо оп Уазіїіп
«иигеїіа. іеіепа н^іііи РіеЕагі:і5а
Мі^па^а-ка^и1!а. Зекіп^ оп кезкик-
иіка.
1.5
$ЕЬ1ТУ К8ІА Комментарии

1. риЬиа 5 и о теа говорить по-фински

риЬиа \еплЩ говорить по-русски
орІ5ке1Іа <»иотеа изучать финский язьік
орІ2»ке11а уепа]аа изучать русский язьік

К основе слова прибавляется а/а.

2. Частица -кіп в коние слова о б о ’з начает то же, что слово туо5

’тоже, такж е'.

Кика? Кто?
— К и ка іио тіе8 оп?
— Нііп оп ргоГе55огі ЬеЬііпеп.
М іка 8Іпип піте8і оп? Как тебя зовут?
— Апіеекзі, т ік а зіпип пітехі оп?
— МіпіІ оіеп Тііпа.
М іка Теі(1ап п ітеп п е оп? Как Вас зовут?
— Апіеекіїі, т ік а Теісіап п ітеп п е оп?
— Міпа оіеп Уеікко ЬеЬііпеп.

о
О ІА Ь О С Е ІА Диалоги
— Атеекі»і, опко іііт а іаіо уііорі^ю?
— Оп.
— К ІІІ0 5 .
— Еі кезій.

— Апіеекзі. риЬш ко 5ІпЙ Vепа^аа?

— РиНип уаЬап.
— Мікіі іаіо ііітіі оп?
— 5е оп кігіахіо.
— МІ85ІІ уііорізіо оп?
— 5е оп іио Іаіо іиоПа.
— Кіііох.
— Еі ке8ііІ.
16
 ❖
г- Лпіеекзі, риЬиаеко Те зи о теа?
^ РиНип УйНаїї. Оіеііеко Те зиотаїаіпеп?
- ОІеп. ОпкоЬап' ш о іаіо Е гетіїаам ?
Егетіїаазі оп іио ізо, у і Н г є і і г а к е п п и з .
Кіііоз.
Еі ксзіа.
О
Мсі, зіпйЬап’ риНш зи о т е а і О іеїко зіпії зиотаїаіпеп?
ОІсп. Оіеіко зіпіікіп зиотаїаіпеп?
Міпй ОІеп уепаїіііпеп, т и ііа риЬип зи о т е а . Міпіі орізксіеп
«ііотси. Міпіі оіеп іеіепа.
М т а О Іе п Тііпа. Наизка іиіизш а. А зиіко зіпіі Ріеіагізза?
Азип. Епііі зіпа? Мізза зіпа азШ?
Міпа азип Неїзіп^ізза.
Л і\ зе оп кіуа каирипкі.
N110 Ріеіагікіп.

НІ'М ТУКЗІА
І Частица -Нап/-Нап, присоединяясь к вопросительному слову,
Ііриласт вопросу оттенок всжливости.
І Частина -Нап/-1іап может вьіражать такж с удивление, неожи-
ЦіІННОСТЬ.

ї Собсссдник, палучив новую информацию , может начать свою

(♦гіілику с разговорной частицьі аі.

М ІпкйтааІаіпеп Нап оп? М к а к іе к а Ьап риНии?

И какой стране он живет? На каком язьіке он говорнт?
І іи т азіїи З и о тезза. НЯп риЬии зи о теа.
ІІ 1И) оп зиотаїаіпеп.
І.іпііа азии Уігозза. Н^п риЬии уігоа.
Мііп оп уігоіаіпеп.
М|Огп азии Яиотківха. Нап риЬии гиоізіа.
Пан оп гиоізаіаіпеп.
І ке азии Nог^аззи. Нап риЬии по^^аа.
Иіііі оп погіаіаіпеп.
І 0 ІИ1 азии О зА ізза. Нап риЬии еп^іапііа.
Нйі) оп атегіккаїаіпеп.
Мім
К и п а:>ии Зак^а^ііа. Нап риЬии 8акі»аа.
Нап оп $ак8а1аіпеп.
іеап а$ии Кап5ка88а. Нііп риЬии гапзкаа.
Нап оп гапїкаїаіпеп.
Іп^гісі азии ЬаІУІаііза. Нііп риЬии ІаіУІаа.
Нііп оп Іаіуіаіаіпеп.
М агіа аііии ЬіеПиазха. Нііп риКии Ііеииаа.
Нііп оп Ііеііиаіаіпеп.
Ьепа ахии Риоіаііза. Нііп риЬии риоіаа.
Нііп оп риоіаіаіпеп.
іеіепа азии Уепаіаіііі. Нйп риЬии уепіі]йіі.
Нйп оп уепаІИіпеп.

іеіепа а8ии Ріеіагі^^а. Нйп оп ріеіагіїаіпеп.

Тііпа ахии Неїзіп^ізхіі. Нііп оп ЬеІ5Іпкі1аіпеп.
Апііі азии Реігохкоізза. Нііп оп реігозкоііаіпеп.
іига а$ии Мохкоуах^а. Нйп оп то$коуа1аіпеп.
Уега азии Ноу^огосіізза. Н ап оп поу^огосіііаіпеп.
іоЬп азии Ке\у Уогкізза. Нап оп пе\ууогкі1аіпеп.
Ьепа а$ии Рогпапізза. Нйп оп ро 2 папі 1аіпеп.

01А Ш 0 !
— Неї. Міпіі оіеп Тііпа.
— Міпй оіеп ^€1епа Уоікоуа.
— М іпкіітааіаіпеп зіпа оіеі?
— Міпіі оіеп уепйійіпеп. М іп кйтааіаіпеп зіпй оІеГ?
— 5гіота1аіпеп. 5іпйКйп риЬиі Ьууіп зи о т еа .
— КІІІ05. Міпіі орізкеїеп зи о т е а . РиНиіко зіпіі уєпйійіі?
— РиЬип, т и їїа Ьууіп уаЬап.

Н А К .ІО !Т иК 5ІА Упражнения

1. Ответьте на вопрось!.
К ика зіпа оіеі? Мізкй зіпй азиі? О іеіко орІ5ке1і^а? Мізза зіпіі
орізкеїес? ОрізкеІеіко зи о теа? РиЬиіко уепй^ай?
2. Ответьте на вопросьі по тексту.
Опко Тііпа Капіапеп зи о таїаіп еп ? Опко Ьап КеІ5Іпкіііііпеп?Опко
Ьііп орізке1і]а? РиЬиико Ьйп уєпй^йЙ? Мізза Тііпа азии? Мізза Ьйп
орізкеїее? Міззй уііорізіо оп? Опко Тііпа пуі Ріеіагізха? Опко
Егеп[іііаазі ізо іаіо?
18
 І І**и ІИЙАИ гс, что вьі узнали из диалога о Єлене Волковой.
♦ ;(иіі4>нііиіс диалог вопросами.
Ь) Міпй оіеп Тапул Региипеп.
и) Ь) ОІсп. КуПіІ т іп іі оіеп кагіаіаіпсп.
•«) Ь) Лхип Реігозкоізза АпоЬіпіпкасІиІІа.
•«) Ь) Орінкеіеп у1іорі5іо$$а.
Ь) УІіорізіо оп ке5ки8іа55а.
и) Ь) Нйп оп А пи іагу,
•О Ь) Нип аііии ТаНіппах^а.
.0 Ь) КуПа, Ьйп риЬии уігоа.

к Л Г Г А Ь Е К А К 5І Т О IN Е N К А Р Р А Ь Е

Ли(сск5І. риІіиИеко Те Vепа^аа?

І и риіш. уаІі(еПауа$(і.
\/іііИеко 8апоа, кика риЬии Vепа^аа?
ІІіМкіпсп. Тио гоиуа риНии уаііап Vеп^^аа.

МіїШ оіеп уІіорІ5(о$$а. М іп З еп СІЄ уІіоріз(о$$а.

8ІПЙ ОІСІ о р І 5 к е І і і а .
Нйп оп (аЗІІа.
Мс о іе т т е Іапаап коїопа.
Ге оІсКс ІІ5ЄІП (ааІШ.
Не оуа( $иоте5$а.
$ іп а е( о і е о р і ^ е і у а .
Нап еі оіе (ааИа.
Ме е т т е оіе іапаап коїопа.
Те еКе оіе ихеіп хШЇ'і.
Не е і у а і о іе $иоітіе5$а.

К ЇЕ ^Т Е IN Е N УЕКВІ
Отрицательная ф орм а глагола
а$иа риЬиа кузуа
МІГП ОІе- азип - ази- риііип —►риНи- кузуп - кузу-
**НОІС еп а$и еп риіні сп куз>
ГІ ОІС е( ази е( риііи СІ кузу
#1 ОІС еі ази с і риЬи еі кузу
Г И І И І С ОІС е тл те ази с т т е риііп е т т е кузу
( * И г ОІС еИе ази е(!е рііііи еііе кузу
« і у Мі ОІС еіуаС ази е іу я і риЬи еіуаі кузу

Отрицательная форма глагола образуется из отрицания еі.

могорос изменяется по лицам. и основьі спрягаемого глагола.
( К ііо в у глагола получим, отбросив окончание 1 лица.
 К IЕ ^Т Е ^ N Е N К У 8 У М У 8
О трицательньїй вопрос
еп к о т і п а о іс с п к о риЬи
с ік о о іс е ік о риіні
с ік о Нііп о іс е ік о Ьап риЬи
е т п і е к о т е оіс е т т с к о риііи
еПскб (е о іс е п е к о риІпі
е іу а їк о Ііе ОІС е іу а їк б Ііе риИи

В отрицательном вопросе вопросительная частина присое-

диняется к отрицательному глаголу. Подлежащсе стоит между
отрицательньїм и основньїм глаголом.

— Неі. оіеіко хіпіі хиотаїаіпеп?

— Еі, еп оіе. Міпа оіеп гиоіі»а1аіпеп.
— Аі, т и п а 5Іпа риЬиї хиоіпеа.
— РиЬип уаЬііп. т и ііа аіка Ьиопойїі'. О іеіко зіпіі іїиотаїаіпеп?
— Еі. еп оіе. Міпіі оіеп уепаїаіпеп.
— РиЬиіко зіпа гиоійіа?
— Еп риИи.
— Азиіко зіпа Зи отезза?
— Еі, еп ази. Міпа азип Уігозза. О різкеїеіко зіпа зи отеа?
— Еі, еп. орізкеїе. Епііі зіпіі?
— іо о , т іп а орізкеїеп зи о т е а Не1і>іп|»І58а.

— Неі, кика зіпіі оіеі?

— Дпіеекзі?
— Аі, еіко зіпа риНи зи отеа?
— РиЬип, т и к а аіка Ьиопо5!і. У оііко риЬиа Ьііаазіі*?
— У оііко запоа, ті?ч*;а Зепааііпіогі о п ? Уаі е(кб зіпа а^и іаііІШ?
— Еі, еп а.чи.
— Апіеск.»*).
— Еі ке ш ііаап.

5 Е Ь ІТ У $

І. И і прилагательного можно образовать наречие с помощью

су<1>фикса -$1і;
тіїїаіпеп? — Ьиопо ’плохой’, Нісіа*; ’медлительньїй’;
тііеп?/киіпка?— Ьиопо.чіі 'п лохо', Ьі(аа.чїі ’медленно*.
20
 I N п N т I V I ^А У ЕКВ ІТУ У РІТ
Инфинитив и типьі глаголов

Глагольї в финском язьіке делятся на пять типов спряження.

І ми глагола можно определять, напр., по окончанию инфинити-
»й Мскоторьіе глагольї имсют только одну основу (гласную),
іітш ко больш ииство глаголов нмеет две основьі (гласную и со-
1 іІйСІїую).

І>У|)рі 1 а/а

<ииш. риЬиа, кеі^оа, Іаиіаа, імиа. кукуа, е ь іа

ази а ку.яуа
ііміи а8итте кухуп кунутте
иііі ахиііе куNу^ ку.чуие
<ини алиуаі кухуу ку.чууаі

Основа инфинитива и основа презенса (настоящ его време*

ми) одинаковьіе. О снову получим, отбросив окончание инфи-
иміива а/а.
И З лице ед. числа личнмм окончанием является такой же
Иійсньїй, как конечньій гласньїй основьі (т. е. конечний гласньїй
ін ішвьі удлнняется).

іу у р р і 2 сіа/(1а

|жкІй. киа<1а. уоісІа, (иосіа, кубсІа, кау<)а, уіесіа

уоісіа каусіа
уїМіі у о іт т е кііуп кауш те
упії УоіИе к ііу і кііуИ е
V»» у о іу а і кііу к ііу у а і

Основа инфинитива и основа презенса одинаковьіе. Основу

ітлучим, отбросив окончание сіа/сіа. В З лице ед. числа нет лич-
иімо окончания.

іу у р р і з ІаЛа, па/па, га/га, (*;)(а/($)1а

иіін, орІNкеI1а, (иііа, ІииІІа, раппа, теп п а, .чигга, пои>;и, ре.чіа

21
 (иііа тепла пои^іа
!иІеп іиіетпіе теп еп тепетте пои.чоп ію и ч е т т е
іиіеі (иІеКе тспеї тепеИ е пои^іе^ поикеНе
ШІее іиіеуаі теп ее теп еу аі поихее поихеуаі

О снову иифинитива получим, отбросив окончание Іа/Іа,

па/па, га/га, (ч)іа/(*і)1а. Основу презенса получим, прибавив к ос-
нове инфинитива е. Личное окончание З лица ед. числа е.

Т^уррі 4 Іа/Іа

охаіа, Ьаіиіа, 8ІІУоІа, Ьегаїа

о$а(а Ьегаїа
о.чаап о^иатте Ьегаап И егаатте
о.чааі окааЦе Ьегііаі Ьегііаие
о^аа о^аауаі Негііа Нсгаауаі

Основу инфинитива получим, отбросив окончание !а/іа, а ос­

нову прсіснса получим, прибавив к основе инфинитива а/а. В З
лице сд. числа нет личного окончания, если основа инфинитива
оканчивастся на а/а, в других глаголах зто го типа окончание З
лица ед. числа а/а (ср.; Ьііп о$аа — Ьііп хііуоаа).

Тууррі 5 Іа/Іа

^іі]аіІа. уаіііа, Наігіїа

уа!і(а ЬШпІа
уаііі^еп Vа)і!Nетте Наігі{.чеп Ьаігії.четше
уаіііхеї уаіііхеїіе Ьаігі(8е1 Ьаігіі.че((е
уаііі.чес уаІі(хеуаІ Наігіїкее Наігії.чеуаі

Основу инфинитива получим, отбросив окончание инфини­

тива Іа/Іа. Основу презенса получим, прибавив к основе инфи­
нитива Сче. Окончание З лица ед. числа е.
Глагольї 4 и 5 типа кроме гласной основьі имеют также и со-
гласную основу, оканчиваю щ ую ся на -І. Она вьіступает, напр., в
отрицательном имперфекте (см. раздел 14), в императиве ми,
числа (см. раздел 17) и в некоторьіх других формах.

22
 Ап(еек^іі, ти и а еікб .чіпа оіе Тііпа Яапшпеп.
ОІеп.
Мгпіі ОІеп Саііпа Зигікоуа. Є(кб тиі^іа.
N>1 тиікіап. Наихка паЬсіа.
N110 оп.

❖
І*
•• Апіеекхі, уоіиеко хапоа, тіхха роN^і оп?
Мспеїіе уаіп хиогаап еіеепріііп. 5е оп іиоПа оікеаііа.
КІІ(05.

Апіеекхі, хаапко і»(иа. Опко іатіі раікка уараа?

ОІкаа Ьууіі. Оп яе уараа.
КІІІ0.Ч.

Кика оп шо роіка, ]ока Іаиіаа?

- Иііп оп Рекка, Рекка Nіетіпеп.
ІІІІп Іаиіаа Ьууіп.
Nііп. Нііп орічкеїее $іЬеІіи8-ака(етіа8яа.

І ПКиТЕК5ТІ І

Ііт а пои.чее аікаії:іп. КеІІо оп киияі. Тііпа уоітіяїеіее, кііу зиіЬкиііяа,

чуО ]и ]ио. Тііпа оп орі.чкеїііа. Нііп орізкеїее уІІ0 ріі>І0 8 і>а уепа]ііа ]а
«'м^Ііітіа. Нап кау киг»8ІІІа ^ока раіуа ]а імии и.^еіп кідачіоз.ча (аі
<МокопеІиока8.ча.
Яиппипіаіпа Тііпа еі поиі^е иікиі.чіп еіки' орі^ксіе. Зиппипшіпа Ьип
ишііео иіо.ч. Нііп кііуеІее те(8ач8а.
Тііпа еі УІеШ риЬи Ьууіп Vепа^аа. т и ііа Нііп риЬіш оікеіп Ьууіп
ииціипііа }а шоїхіа. Нїіп риНии тубї» уаЬііп гапякаа ]а хакхаа, тиПа
Ьіктомі.
5Е и Т У К 5іА
1. еіка = ]а еі
Союз ]а не может стоять перед отрицательной формой глаго­
ла, вместо него к глаголу присоединяется частица ка: епкіі, еіка.
еіка, етгпекіі, еиекіі, еіуіііка.
Еп риЬи .чакхаа епка гапхкаа. ’Я не говорю ни по-немецки, ни по-
ф ранцузски/

ьи ки тЕ кзті 2
Міпіі оІеп Реігі. Ахип НеЬіп§І88Іі Каг^аIапка(^иIІа. 8е еі оіе іЬап
ке^5ки^^^а^»^іа, а.чито оп ріепі укхіб: Ьиопе, кеі«і6 ^а куІруНиопе. Міпа
орі^кеіеп у1іорІ8(о.ч!{а таїетаїіік к аа. Міпа риНип еп ^іатіа ^а Ьиопох-
(і гиоікіа. ОІеп туо8 іудяхіі ріепеяяіі псЮкопеГігтазха.
Нои:;еп аатиііа (ауа11іче$(і кеІІо яеііііетап. Кауп яиіНки^яа. Зуоп,
]иоп ]а рекеп ак(іа(. Кеііо уНсіек.чап оІеп ^о киг$8ІІІа. Ьшп киг^.чіПа
коїте ш т іа . Зіпеп орі^кеїеп кіг]а$(ояяа. ІІІаІІа кауп китонаІіПа,
еппеп киігк тепеп койіп.
Тогхіаіпа ]а регіапшіпа еп оіе киг.чхіИа, уаап іуб85іі. ОІеп іуд5»ка, еиіі
.чиап УіїНап ІікіігаЬаа. ОріпЮШкі еі сіє коуіп 8иигі.

УаяІакоМіа / Антонимьі
5иигі — ріепі больш ой — маленький
Нууіі — Ьиопо хороший — плохой
уіінупуі — ріпеа устальїй — бодрьій
Ьууіп — ЬиопохіІ хорош о — плохо
ра^оп — уаНііп много — мало
ихеіп — Ьагуоіп часто — редко
аікаі.чіп — туоЬііап рано — лоздно
иІоі> — хіхііііп наружу (на улицу) — внутрь
уІОі^ — аіа.ч вверх — вниз
каикапа — ІаЬеИа далеко — близко
.чата — егі одинаковьій — разньїй

ОІАЬОСЕІА
— Апіеекхі, хаапко Ьаігіїа?
— іоо. ОІе Ьууіі.
— Охааїко хапоа, опко ііігпіі копе гіккі?
— Лі, еікб *іе іоіті?
24
 т і еЬка т іп а іееп ]оіаіп Уііагіп.
N0 , т іп а каїкоґі. КуІШ (агпа уагтаап оп гіккі. ТиоИа оп (оіпеп
Нгіокопе. $е (оітіі уагтамі.
Кіііок.

Аліеекхі, тІ88а (иаііа оп шікгоіиокка'?

1\іоІІа, (оіпеп оуі оікеаііа.
ОпкоНап яіеііа ту б х ргіпііегі*?
іоо, оп.
Кіііо».

М ІЛТУК5ІА

І Слово шікго употребляется в значеним ’микрокомпьютер* и

микроволновая псчь’.
і Олово р гіп и егі 'принтер’ употребляется в разговорной речи,
ифициальное название прибора (иІо$Ііп или кігіоИ іп.

ИАЮ 0ІТиК5ІА

І С!оставьте вопросьі к тексту» задайте их своєму собеседнику.

І Добавьте к глаголам окончания. Составьте подобньїе диалоги.
ОІс- 5Іпа хиотаїаіпеп?
В- оіе. Оіе- у є п і і Ш і п є п .
ІЧіИи- 5Іпа хиотеа?
РиНи- уііЬап. Орі.чкеїе- .чиотеа.
МІ5$а $іпа оріі;кеІе- $иотеа?
Оріккеїе- чиотеа Реіго5коІ85а.

* Огвстьте на вопросьі (утвердительно или отрицательно).

*>Ісііеко Те орі.чкеїі^а? Акиїїеко Мо.чкоуа.ч.ча? А^иііеко .чииге5ха (а1о.ч-

чи? Оіеиеко Те иихі іаііііа? Орі^кеїеиеко .чиотеа? Мія.ча т е пуі
и іо т т е ? Кика (ааііа риЬии .чиотеа? РиЬиико Ьап хиотеа Ьууіп?

Ответьте отрицательно.
Лкико Неїхіп^і.чхіі? РиЬиіко уепа}ііа? Оріхкеїеіко тилііккіа? Ьаиіаїко
инеіп? ОІеіко аНкега орінкеІіЗа? Ьш їко ияеіп кіда8Ш85а? РиЬиіко
раІ]оп? Nои!іе^ко аікаіміп? 5убік6 тубЬііііп? Кауїко киг.ч.чіИа ^ока
раІуЦ? Уоітімеїеіко аатиііи? КауеІескб и.чеіп те(!>и:$.чи?

5. Постаньте глагол в форму пре^енса индикатива.

Агі Магк (а^иа) Ріеіагік.чи. Не (орінкеііа) уііорІ8(о8ка. Агі (орі^ікеI^а)
аЬкегахїі уепціііа. Нііп (риНиа) Иууіп еп ^ іатіа }а гиоїхіа. Магк (еі.
риНиа) ^иотеа еікіі еп^іапсіа. Нііп (Іаиіаа) Ьууіп. Агі ]а Магк (і.чіиа)
^ока раіуа кіг]а5(о8.ча. Не ($уосІа) и^еіп у1іорІ!»(оІ1а. Зиппипіаіпа Не
(пои8Ш) тубНііііп. Не (еі, уоітіхіеііа) ниппипіаіпа. Не ($у6сІа^иосІа ^а
тепла) иІо^і. Зиппишаіпа Не (еі, каусіа) кідаьЮ^ка.

6. Сделайте по образцу. Угютребите слова с противоположньїм

іначением.
М а І І і : ОІеіко уііхупуі? — Еі, еп оіе. ОІеп рігіеа.
Маеікб Ьууіп? 5у6їко раI^оп? Кііуїкб кі^^а1і(о$5а иііеіп? РиЬиіко
.чиотеа Нууіп? Мепеїкб хіхаііп? Моизеїко аікаізіп? А5иіко каикапа?

КАРРАЬЕ КО ЬМ Е З К О ЬМ А 5 КАРРАЬЕ

— Нууііа раіуаіі.
— РаІУіШ.
— Міпіі оіеп Ьеепа, орах. Тегуешіоа Ріеіагііп.
— Кііюх.

РАIКЛN5I^АТ
Местньїе падежи

МІ55ІІ? Где?
Оіеп $иотеіі!>а.
А$ип .чииге8.ча ШІОііьа.
К ііує Ієп теьіі& !іа.
Ьеепа ахии Ріе(агІ8!<а.
Апиі ахии Реіго^коіх.ча.
іоНп оп ^ап(оо^>Nа.
ОІеп ахешаїїа.
А^ип ріікаїїа касіиііа.
К ііуєієп їіе іііі.
Нііп кЦуеІее МеУ8кі рго.чрекііііа.
Кепш а.чии Татрегееііа.
Магій оп КгігпіПа.

26
МКІЙ? Откуда?
І Ним ко(оІ5Іп Зиогтіечіа.
Иіиі Іііісе (убМії.
Мг і и і е т т с те(}»ама.
І іч'па (иіее Ріе(агІ8(а.
Лмііі Іиіее Реіго.чкоікіа.
ЬіІмі оп коїоі.чіп Ьоп(оо^(а.
Тиіеп а?четаІіа.
Вик.чі ШІее а^ета)Iа.
Т и іе т т е іогіїїа.
Нііп іи!ее Меухкі рго.чрекііііа.
Магіа ШІее КгітіІіа.
Кегии оп коІоіі*іп Татрегееііа.

Мііііп? / М іппе? Куда?

ЧЬіікич(ап З и о т с е п .
ІІіиі іпспсе ро.чіііп.
Мі» Пкпспитіе теьііап.
1 (ммт тепее Ріеіагііп.
ЛііИі тепес РеігохкоіЬіп.
Іоіііі тспсе Ьоп(оо.чееп.
Тиіеп а^четаїїе.
Ви^ііі ШІее а^еглаІІе.
М е п е т т е АІекяатегіпкасІиІІе.
Нііп теп ее NеVNкі ргохрекііПе.
Магіа теп ее КгітіПе.
К е т и теп ее Татрегееііе.

Мія%а .чіпіі а^и( (ааІШ НеIніп§ІNна?

Лкип Ко!іке1а.чха .чаигенха кеггоіііаіохха.
яіеііа?
— Аппі Кофіп ііеііа.
Лі, тіпіі и.чип !^атаІІа кисіиііа.

ІІрилагательное в финском язьіке имеет те же падежньїе

икончания, что и следующее за ним суіцествительнос. (Напр.:
яиигскча кегго5іа)о55а« ^ а т а їїа касіиііа).

8І5араікап5ІіаІ ІЛкораікап$Уа1
Внутренне-местньїе падежи Внешне-местньїе падежи

Іпе$5ІІУІ $5а/$5а А(]є55ІІ¥і Па/ІІа

27
 £1аіііуі $іа/5;(а АЬІаІіІУІ На/ІІа

ІПаІіІУІ Уп Лііаіііуі Не
ЬУп
$ееп

В финском я'іьіке єсть групііа т. н. местньїх падежей, обозна-

чающих место или направленис и отвечающих на вопросьі: где?
откуліі? куда? Ріпличаю т внутрение-местііьіе падежи с пока;іаіе-
лсм 5(кром с иллатива), обозначаю щ ие нахождение внутри чего-
либо, и внеиіне-месгньїе падежи с покаїзателем І. обозначаю щ ие
место, на котором можно находиться, на которое можно поло­
жить или с которого можно снять что-либо, напр.: Іиоіі ’стул’,
5оЬга 'диван*. Внсшнс-местньїе падежи употребляются и тогда,
когда речь идет об открьітьіх пространствах. напр.: аикіо ’пло-
щадь*. а $ е т а ’станция', каїи ’ули ц а’, ііе 'дорога*.
Когда говорят о сгранах и городах, употребляют обьічно
внутренне-местньїс падежи: 8иот€5ха ’в Фимляндии’, Рагіікік^а
’в П ариже', Мо5коуа5>:а 'в Москве*. О днако в искою рьіх назіза-
ниях финских городов употребляю т внешне-мсстньїе падежи:
Татреге — ТатрегееІІа — ТіШїрегееЛе — ТатрегееИа
Коуапіеші — КоуапіешеПіі — Яоуапіепіеііе — Коуапіетеїііі
Уепа]а — Vепа^а1Iа — Уепіуаііе — Уепа}аиіі
К гіт — КгітіІІЦ — КгітіПе — КгітіИа
Внешне-местньїс падежи о б о зн а ч аю т такж е нахож дение
вблизи чего-нибудь, напр.: ка$8аІІа ’у кассьГ, оуеііа ’у двери’.

2Х
 Обратите вііимание: в названиях иностранного происхожде-
иия, оканчивающ ихся на согласньїй, основа оканчивается на і.
Моу^огосі — NоV§о^ос^і.чNа в Н овгороде
NоV^огос1іx^а из Н овгорода
NоV§о^ос^ііп в Н овгород

П Х А ТІЇУ І
И ллатив

Если основа слова оканчивается на кратний гласиьій, то

окончание иллатива — удлинение зто го гласного + п:
Зи отееп , іаіооп. теї.чаап.

Если основа оканчивается {іа диф тонг или долгий гласньїй»

то окончание иллатива — Н+ последний гласнмй основьі + п:
РсігочкоіЬіп» іубНоп, тааЬ ап. рииНип.

В двусложньїх словах с основой на долгий гласньїй оконча-

ііие иллатива — 5ееп: Ьоіиоо5ееп. Рогуоозееп.

V 0 К А А ^ I8 0 I N Т ^
Гармония гласнмх

риНиа кухуіі касіиііа гіеІШ

)и(хіа хубсіа касіиііа їіеііа
IиІ0NNа теїїіа.чхіі ^ио^ко .чубіко
(иіома те!^ак(а (иоіко ^аа^ко

В одном простом слове могут употребляться либо персдне-

н іьічньїе гласньїе а, 6, у, либо заднеязьічньїс а, о, и. Гласньїс е, і,
нпляясь персднеязьічньїми, ведут себя нейтрально, т. е. могут со-
чстаться как с гласньгми переднего, так и с гласньїми згіднего ря-
да. З т а фонетическая законом ерность назьівается гармонией
їласньїх.
Благодаря гармонии гласнмх многие окончания вьіступают
и лвух вариантах — переднеязьічном и заднеязьічном. В слож-
иом слове окончание соответствует закону гармонии гласиьіх
последней части слова, напр.:
уіі + оріхїо — уііорімо — уііорііііо +
кіда + ЬуМу — кідаНуИу — кідаНуМу + На
У іік о п р аіу аі / Дни недели
М іка ршуа? Какой день? МіІІоіп? Когда?
таапапіаі — понедельник та а п а т а іп а — в понедельник
(пкіаі — вторник (іікїаіпа — во вторник
ке^»кІVІікко — среда ке8кІУІіккопа — в среду
(огмаі — четверг согзіаіпа — в четверг
рег]ап*аі — пятница реф таш а — в пятницу
Іаиапіаі — суббота Іаиапіаіпа — в субботу
.чиппипіаі — воскресенье чиппипіаіпа — в воскресенье

^^К^ТЕК8ТI І
Тііпа ахии пу( НеІ.чіпеіхяа, т и п а Нііп оп коЮізіп Татрогееіїа. Нііп кііу
ихеіп ТатрегееНа. Нііп шаїкимаа ТатрегееІІе ]ока уіікко. Нііп ппепее
ТатрегееІІе ІауаПіі^мі ]о редапіаіпа ^а іиіее (акаізіп НеІ.яіпкііп яип-
пипіаіпа. Ьаиатаіпа Тііпа оп коїопа ]а кііу заипа^ка. ‘іиппішіаіпа Ьііп
кііуеіее каирип^іііа'. М аапапіаіпаТііпаоп іаа§ Неїхіп^іххіі. Нііп іпепес
уііоріхіооп кеІІо уЬсІекхііп іиіес уііоріхїозіа копій кеііо ^еі^5етап-
(оіма. Тііхіаіпа Тііпа оріхкеїее кіг]а5І05!іа. Нііп тепее кігіа.чіооп кеііо
к у т т е п е п ]а шіее кіда«і08(а кеІІо пе1]іі!оІ5(а. Кехкіуііккопа Иііп оп
ііеіокопеїиокахха. Тогяіаіпа Тііпа теп ее ІубНбп. Нііп кііу (уб-чха
^аігааіаяяа.

8ЕЬІТУ5
1. Падежньїе формьі каирип^І!»5а и каирип^іПа различаю тся по
значенню. Инессив каирип^іяка обозначает ’в городе’, а не в
сельской местности (напр.: Ахип каирип^І55а ’Я живу в горо­
де’). Адессив каирип^іПа обозначает центральную часть города.
а не окраину (напр.: Кауп каирип^іПа *Я схожу в город*).

ЬиКОТЕКЗТІ 2
На]атіе1іпеп ргоСеяхогі шіее уІіорІ8іооп кеІІо уНсіек.'ігіп. Нііп тепее
Ніхікііп ]а ЬІ88І.ч(іі рі(кііііп кііуШуііііп. Ш п теп ее хаіііп питего укхі. Заіі
оп ІуН)а. Нііп тепее хаіііп питего какхі. $аІі оп Іііуппіі. Заііхха риЬии

ЗО
іиігк'п ргоГс.'і.чогі. На]атіеІіпеп
иііісккогі ШІее пореа:«и иІ0 8 .ча-
иііі. Nу^ Ьііп 5ЄІХОО кауіііуііх.ча.
Ко|Іс((а (иіее кауіауаап. Нап
аіиии): )»8іпа е( оіе Іу6<ч8а Шпаап.»
І'нііснхогі тспее НІ88Ііп, Нііі8ІМа
іиііішп. аиіама и1оі>. Нііп кауеіес
коїип — (оІУо((ауа8(і.

ПІАІООЕІА
Кіиііа(їеа.четаІІа.
Ктііиіич: — Ріка^ипа Неініп^і.чііі
ІМвіагііп ШЬ(ее гаісееИа каНсІек-
мам
Нсі пу( оп кііге. іипа ШН(ее.
МіНіп уаипиип т е т е п е т т е ?
Уиипиип питего пеуа. 8е оп (ан5»іі.
ІІууіі, пореахіі хіхаап. МІК.ЧІІ т е іх ш т т е ?
Иііікка кии.чі(оІ8(а ]а как^ікуштепШ.
КииіиіичЗипак.ча: — Т а т а оп ріка^ипа Ріеіагііп. Тегуеіиіоа. ^ипа^^а оп
піуіпіоіауаипи. Нууііа та^каа!

МіНіп 2>іпа та(ки8(а! ке$а!ота11а'?

Мспсп каі ЄП8ІП ТатрегееІІе. Магіка аьии пукуаап зіеІШ. Зіиеп
Ішіиип кйусіа ТикНоІта.чка. ТикНоІтахїа теп еп МаагіапНатіпаап ]а
чігІІИ ТаІІіппаап. Таїїіппахіа раїаап НеІ.чіпкііп. Епііі кіпіі, т іїа хіпа їееі?
Міпіі Ьаіиап еісіаап. Маїкихіап Ехрап]аап.
Міпле ^ііеIІа?
Ми<1гідііп.
N0 . Ьууіііі Іотаа.
Кіііо.ч, хатоіп.

М'.І.ІТУ8

І Слово Іо т а ’отпуск’ употребляется во внешнс-местньїх паде-

імйх, напр.:
М гпсп ІошаІІс. — О Іеп І о т а їїа . — Т\іІеп Іош аИа.
31
 ^^К ^^8А N А Т
Числительньїе

1 ук$і 11 ук.чігог8(а
2 какііі 12 как^ііоі.чіа
3 к о їт е 13 коІте(оія(а
4 пеІ]а 14 пеУа(оІ2>(а
5 УІІ8І 15 уііхіїоіхіа
6 кии.чі 16 кии$і(оІ8Ш
7 хеіі.четап 17 8еі(8етап(0і8{а
8 каЬсІек$ап 18 каЬсІекзатоі.чіа
9 уНсіекяап 19 уН(іек5ап(оі$іа
10 к у тт еп еп 20 как^ікуттепШ

ЗО к о їт е к у т т е п іа
40 п е у а к у т т е т іі
50 уіІ8Ікуттеп Г а
60 к и и $ ік у ттеп са
70 я е ііх е т а п к у т т е п іа
80 к аН с)ек $ ап к у ттета
90 уН (1ек8апкуттепіа
100 .ча(а
1 000 шЬаі
000 000 т іу о о п а

5А N А N ^А 8К ^ Еі оррі оіаап каасіа.

Н А Ю 0ІТиК 8ІА

1. Расскажите. что вьі узнали из первого текста о Тине. Составь-

те вопросьі к текстам и ответьте на них. Составьте диалоги, ис-
пользуя слова текстов.

2. Д обавьте к словам нужньїе окончания.

'П1ГІ5ІІІ (иІеуа( Ноіеііі- ^а т с п е у а і зиііге- іауагаїаіо-. Тауагаїаіооп у о і
т е п п а Рипаііе- іогі- некіі Магхіпкасіи-. Тигіхііі оуаі ти 8ео-. Виз.чі
5ЄІ500 иікопа. Кип пігіяеіг іиіеуас иІ 08 ти яео -, орах хапоо: »NуI
пои<;етте Ьия.чі-, ц і а т т е кехкизш* ^а т е п е т т е гауіпїоіа-.»

32
< иоііолиите диалоги вопросами.
<11 ....?
<Мгм коїоі.чіп Уігохїа.
7

Л«ііп ТаІІіппа.ч^а.
7

МіИкичіал Мочкоуаап.
Ьі
** Р '>
•І аІ« •
Конкіуііккопа. Кеііо 20.

» і Иисгьтс на вопросьі по данному образцу.

КІ й 111: Мепеаекб іауагаїаіооп? (Но(еПі) — Е т т е теп е. М е п е т т е
ЬоіеІІііп.
Иіігіко кідахюма? (іогі)
МіііКішїаііеко Ріеїагііп? (Реігохкоі)
<ііи«квІсіко еп^Іатіи? (ііакїіа)
Мк’М^^кО Ьиііїіі НоіеІІііп? (а$ета)
МпміУІІікб оріїікеїуаі кіеіі^шсііооп? (кіг]а$їо)

’ І (н-пмііьте диалоги, используя данньїй образец.

МімкІІ 8Іла а*іиі?
Лтіп Реіго.чкоіііха. Е тіі хіпа?
МіиІІкіп а.чип ШаІІіі.
Міикіі .чіпіі оІе( (уоііха?
Коиіинха. Е тіі $іпа?
МтіІ оіеп (у6.ч^іа маігааІа.ч$а.
МіНіп хіпіі тепеї пу(?
КіМііп.
МііШкіп тепеп коиіп.

А /Іі>Пивьтс нужное окончание.

Магіа ахиуаі Мохкоуа- Оогкіп ка(іи-. Не акиуаї хииге- їаіо-.
Аімігеі оп 1у6- іпхіііииіі-. Магіа оп ореиа^а. Нап оп ]ока раіуіі коиіи-.
Иніі тспсс іуб- цікаіхіп ул іиіее коїі- тубЬаап. Апсігеі іиіее (уб-
•((Каїчіп, Нап кау каирраїогі-, хуб пореахіі ]а т еп ее кіг]ах(о-. Кіг]а.чіо-
Іит Ніісс ко(і- тубЬііап.

? ІІскггавьтс слова в скобках в иужньїй падеж.

и) і )ііІчкс1даі тепеуііі (кіеіімисііо). Не каууііі (кіеііхшсііо) ]ока ріііуа.
І іишгиаіпа т е п е т т е (.чаипа). К а у т т е (.чаипа) іока Іаиашаі. Тііпа
І ‘І
т;Икіі%іаа (Ташрегс). Иііп кііу (Титреге) ]ока уіікко. Іпчіпббгі
Капїапеп теп ее (Ьаагі). Нііп кііу (Ьаагі) и^еіп.

Ь) РгоҐеххогі оп На]атісІіпеп. Нап шепее (^уЬ^а хаіі). Оріякеїдаї ОУаі

іііпаап (кіеІі.чшЛо). НгоГс.чкогі (иісе иІоя (NаIі) ]а кауеіее (кауіауіі).
Опко Кіш Іііпііііп (іуо)? Нііп теп ее (кігіахіо). Оріккеїуаі еіуііі оіе (кіг-
]ахіо). РгоГс.чхогі тепес (коп).

8. Составьтс свои диалоги по данньїм образцам.

Ма І І і 1: М а І І і 2:
— МІ1І0ІП теп еї іубЬбп? — Мікіі уіікопріііуіі Шпаііп оп?
— КсІ1о8. — Рсдапіаі.
— МіПоіп кііеікоїііп? — МіІІоіп таїки.чїаї Мохкоуаап?
— КеІІо 18. — Маапапіаспа.

9. Отвстьте на вопросьі. используя данньїе в скобках слова.

МІN.ча хапакіда оп? {ЬуПу, іиоіі) Мі.ч.ча каирраіогі оп? (кехки.чіа, Шо
аикіо) Мі.чхіі Рекка оп? (гауіпіоіа, .чіасііоп, іуб) Міяіа .чіпіі Іиіес? (Югі.
ачета, кісіічшсііо) Міма ]ипа :іаарии? (Ріеіагі, Зи о ті, Татреге) МіЬіп
іе оіепе тспочча? (Ьаагі. іуб, Рилаіпеп югі) МіЬіп 8Іпіі таїкияіаі?
(Реіґо.чкоі, Моу^огосі. Ьопгоо, О є п є у є )

10. И імените прс;іложсния по образцу.

М а 11 і : Т ііта оп іхо чаїі. — Мепеп і?чооп .чаїііп.

Тіітіі оп Ьууіі Ьаагі. Тііїш оп ріепі їаіо. Тіітіі оп хиигі ЬоіеІІі.

Тіітіі оп ^уЬ^а аиіа. Т ііта оп ріскі» кауіііуа. Т а тіі оп ЬіІЗаілеп га-
уіпіоЬ.

! 1. Отвстьте на вопросьі, используя названия дней недели.

МІІІОІП т е п е ї к і д а х ї о о п ?
МіИоіп оіеі кіеІічш<ііоч,ча?
МІІІОІП кііуі каирраіогіИа?
МіІІоіп таїки.чіаі Ріеіагііп?
МіІІоіп уоіті.чіеіеі?
МІІІОІП поіі^еі тубЬііііп?

^4
 КЛРРАЬЕ NЕ^^А 4 NЕ^^А8 КАРРАЬЕ

Лпіґскхі. тікіі каїїі іатіі оп?

І ІИпіі оп Ьіі.чипкааі.
УоНїеко хапоа, опко ШПіі касіїїПа рохіі?
І і о)е. ТиоІІа касіїїііа оп ро>;(і. ЗпеІітапіпкадиІІа.

М ікаШ таоп? 5е оп аІЬиті.

М ікаш ооп? 8е оп каїетегі.
МікІі т а а Іатіі оп? 5е оп Мог]а.
Міка т а а шо оп? 8е оп Тапяка.
МІ5?^а таахяа Р о г у о о оп? $е оп Зиотехха.
МіхШ таахіа Раиі оп? Нііп оп ТапхкаМа.
МіЬіп тааЬап .чіпіі таїкичіаі? Зиотееп.
Мікіі кані (игліі оп? 5е оп Ьіі^апкаїи.
МіІШ касіїїііа Каг]а аьии? Нііп ании ЬіічапкасІиІІа.
Мііііі касіиііа Ьич.чі іиісе? 5е іиіее Ьіі^апкасіика.
МіПе касІиНе Ьих8І тепее? 5е піепее Е.чр1апасіі11е.

МікЙ? І) Что? 2) Ч то за...? Какой?

іиімЦ т і ї ї а касІиІІа
иііИи іиіи^іа т іІ І а касІиИа
мнЬІіі (аіооп шіИе касіиііе

ІІопросительное местоимение т і к а употребляется как само-

I ііінісіїьно, так и в качестве определеиия к существительному. В
іи'риом случас оно псреволится местоимеиием ’ч т о \ во втором
І нумиг — местоименисм ’какой*. М ік а склонястся так же. как су-
ііич гіитсльное. Падсжньїе окончания присоединяются к основс
ІИІ

І Ііипі 0 0 Тііпа. Нап оп орі.чкеїда.

І ІІтІІ оп кіда.
Іип еі оіе .чапакіф.
ГіИтІ т а а оп хиигі.
ГіІнМІ Ниопее.ччаоп ргіппегі.
і )1і*п коїоікіп (іЬіа каирип§іх!а.
Мтіііаако Єгккі (аЬап саіооп.
5е оп .чапакіда.
Зе оп кіеііоррі.
Тис т а а оп ріепі.
Тиоч.ча Ниопесч^а оп Гак.чі.
Тиохіа копеечіа поііхее хауиа.
Еі, Ьііп ти и к аа шоЬоп іаіооп.
 Т ііта каш оп ріікіі. Тио каШ оп ІуЬуі.
А?>ип ШІІа ка(1иІІа. Аппі а^ии іиоПа касІиІІа.
Викїіі (иіее їака касіиїїа. ВиN^;і шіее іиока касіиііа.
Вин8І іиіее (а)!е касіиііе. Виххі тепее (иоИе касіиііе.

V К8IКО N ^Е М О N 8Т К А Т IIV IРК О N О М ЇN ЇТ

Указательнме местоимения в единственном числе
іііта — зто . зтот. зта іііта іаіо зто т дом
іио — тот, та, то, зто Шо іаіо тот дом
!;е — зт о . он. она, оно (о предмете) хе іаіо тот дом
(а5$а іаІ055а (ио$$а (аІо$$а $ііпа (аІ055а
їавіа їаіокіа іиокіа іаІо5(а $іі(а іаіокіа
іаЬап (аіооп (иоНоп (аІооп 5ІіНеп (аіооп
[аМа касіиііа шоПа касіиііа 5ІІ1а касіиііа
іаііа ка(іика ш оКа ка<іиІІа 5ІІ{а касІиИа
(аііе касіиііе ШоІІе касіиііе $іІІе касіиііе

Указательньїе местоимения употребляются самостоятельно

и в сочетании с существительньїми. Во втором случае они вьі-
ступают в тех же падежах, что и существительньїе. В местоиме-
ниях е а т а и Іио падежньїе окончания присоединяются к осно­
вам Іа- н (ио-. Склонение местоимения 8е образует исключенис.
МіПаіпеп? / М іпкаїаїпсп? Какой?
— МіИаіпеп кіда Штіі оп?
— 5е оп іНап Ьууіі.
О
— МіИаіпеп хе еіокиуа оіі'?
— 5е оіі аіка готаппіпеп.
❖
— МіИаі.че.чха ЬоіеІІіхха іе а.чиие?
— Ахитгтіе ріепеняіі ЬоіеІІіх.ча.

ЗЕЬІТУЗ
І . оИ 'бьіл'
36
іи'М Іорриікеї п о т іл ії
иИИіІІИі*!! тіПаі.че- тіІІаі.че$$а
нитиііііпсп хиотаїаіхс- .чиотаІаі.'>е.ч(а
чиїїиіисп уепаІаі,‘»е- уепііІаі.чеПа
Н))ИІЦПГП Капиче- КапіахеНа
ітИііітчі рипаі.че- рипаі^е1Iа
■а1І>и)т*п VаIкоі^;е- уаІкоі.че88а
ІМИїіЧІ .чіпіхе- .чіпіхеПа
ІІ«>ІЬИМСП кеііаіхе- кеПаїхееп

І Ь моїіа слов на -пеп оканчивается на -яе:

»ил^'іИІтеп іИтіпеп —►ухШуаИіхе- іЬтіхе— ►у.чїауЦПіїіеІІа іЬтіхеІІа.

1 Ііі|і|)иІ!4сі потіпіЕ

1 Ніимпі З и о те- 5иоте58а

іітиі ^;ии^е- хиигеїіа
|>)ҐМІ ріепе- ріепе$5а
кИІ кіеіе* кіе1е85а
' Кііоіііі КиоЬі- Киоїїііяха
Ііиі Іа}іі- Іахі8(а
Иіоіі іиоіі- (иоІіПа
ІМІ'ІХІ Ьиххі- Ьи.чміп

И мервой группе слов на -і в основе слова конечньгй і меняется

и . і ♦» Иторая группа слов — зто в основном заимствования, в них
і н й и и ) измснения не происходит. ( С м . таблицу на стр. 2 9 2 - 2 9 3 ) .

V Іирріїіїісі п о т іп ії
ІІИИПИ Ниопее- Ьиопее58а
карраіее- карра1ее$$а
►т и * копее- копее5(а
Н г|г кіг]ее- кіг]ее55а
|НМІИ* регЬее- регНеехееп

И словах на -с основа оканчивается на долгий піасньїй — ее.

іи л и о о и А
Амісскхі, шепеекб іііта Ьиї^хі Ьаииахаагееп?
КуІШ тепее.
37.
— Місії Іірри такхаи?
— К акзі еигоа.

— М іЬ іп т е гііпаііп т е п с т т е ?
— Зиоіпепііппаап.
— Міісп .’чіппе раіі?;ео'?
— Ьаииа ШНіее Каирраіогіїїа.
— Киіііка ихеіп N0 ІаиИа киїкее?
— іока ш ті.
— N0 . V оіттеко епчіп кііусіа N11011 каїесігааііхха Ка^а^апокаIIа?
— іоо* ^о.ч хе оп аикі. Епіііч хіиеп кип Ш Іетте їакаі.чіп 5иотепІіп-
па^і^а’?
— М іп іі Н аІи*т т е п п і і т у о .ч К аач аІІі.ч ти .ч со о п .
— 8е теп ее Шпаііп кііппі ]о кеііо кии.чі.
— Аі. по .чіисп т е у о іт т е каі хубсіа Зиотепііппанха.
— Мік.чеі. Таі чіпеп У о іт т е шііа яііНеп ріепееп гауіпЮІаап, ]ока оп
Шохча пааригіїаіо.чча.
— ЯсЧуіІ.

5ЕЬІТУ5

1. Бессубьектнос предложенне, в котором глагол стоит в форме

З лица ел- числа, вм раж ает возможность дейсгвия. Напр.:
Міісп хіппе раахес? ‘К ак туда попасть?’
5аако (ааІШ роїііаа? ’М ож ио ли ідесь курить?’
ТііаІШ еі уоі риЬиа гаиЬа.ч.ча. ’Здссь >їельзя спокойно поговорить.'

М ОN IКО N NОМINАТПVI
НоминатиБ мн. числа

-(
їаіо їаіо- Гаїоі
.чиигі .чииге- чигігеї
Ьич^і Ьііхьі- Ьиіч.чії
рипаіпеп рипаіхе- рипаі.чеі
Ьиопе Ниопее- Ьиопееі

П оказатсль множественного числа -І присоединяется к осно­

во слова.
 П П ригнтс в и н м а їїн с :
і.ііиа пйтіі
«ИІІ пио
ЧІ* пе
НіікІІ ті(ки
Нікй кеікіі

І ИКИТЕК8ТІ
иаіміУіі таїкигіїауаі ІотаМе 55иотееп. Не ШНіеуаі Ріеіагіма ксПо
рмпіі Іуапоуіі ^аариуаі туоНаап іПаІІа Ьарреепгапіаап За
мігмсуШ ИоіеІІііп. АитиІІи Ие Ііиіиауаї ]аікаа шааІІе, токіїїе. Не
кулууіії таїкаііиіоіїтііхіохїа, тіїеп Ье раііяеуаі ЬетіПе. Мбккі оп
І «•ииііи.
МОккі оп іЬапаіІа раікаїїа. ЬііЬеІІа оп Загуі ]а утрагіІШ т с и а .
Мпкіянй оп іхо ул ріепі Ниопе ул кеікіо. Мбкіхіа теп ее ріепі роїки
ііиИіічтіпаап. Заипаїчна оп киі^іі. Іуапоуіі імиуа( іііаііа киіміїїа. ІІ(а оп
киїїіим іа іііт т іп . Аигіпко раі.чіаа. Ьоша аікаа Ьу у і п .

МИІоки? Когда?
«ііиті а а т и ііа
|)іІіуЦ раіуаііа
іИи іПаЛа
уп убПа
Уіікко еп^і УІікоПа

ІИЛІ.ОСИА
ІІІ ІІ О О .
Псі, Мапі іах.чіі. МІіеп тепее?
Кміок, оікеіп Нууіп.
Опко раікка кіуа?
( )Пі оікеіп кІУа. Моккі оп ти к ау а ^а каипа оп Нууа.
N(1, тіїіі (е (ееие?
І.іірчсі иіуа( (іе(уьіі рауоп. Міпа ка1а8(апЗа Магіпа і.чШи уадояка]а
І и к іЧ * . К ііуеіетте ияеіп теЦіііхха.
N0 , кІУа. Тиіеііе ліиеп теіИ е еп.чі УІікоПа.
)ііи. Кіііо.ч. NаЬс]аап.
NаНс1Шіп.
39
 Мі(іі (ипиап (иіее (е1еуі^І0 8 (а?
Зіеіііі ШІее ]оки уапЬа .чиотаїаіпеп еіокиуа.
Аі, тіПоіп?
іо.чки$ іііаііа. Міпіі ка(^оп оН^еIта8(а. Мкчка ІеЬіі оп?
ТиоІІа Ьуііуііа.
аікаа кеііо $еі(і;еіпап.
Кіуа іоо. КііиІ'.

5ЕЬІТУ5

1. В разговорной речи вместо слова кй(о$ часто употребляется

кііиі.

8А N А N ^А 5К^ О т а т а а т а п х ік к а , т и и т а а п ш х й к к а .

НАЮ ОІТиКЗІА

1. Ответьте на вопросьі по текстам.

Мі&(Ц ІаиКа Зиотепііппаап? Мііа так $ аа Ьизкіїірри

Не1хіп£І5!ііі? МіЬіп Іуапоуіі таїкихіауаі Іотаїїе? МіПоіп Ь е ШНієуі И
РіеіагІ8іа? МіПоіп Ье заариуаі Ьарреепгатаап? МіЬіп Ье ]а?кауіи
гпаїкаа Ьарреепгаппа8(а? МіІІаічеІІа раікаїїа тб к к і оп? Мііеп Іуапоуіі
уіеиііуаі Іотаа?

2. Инсценируйте телефонньїй разговор между семьей Иваиова,

приехавшей проводить отпуск в Ф инляндии, и их соседями по
даче.

3. Составьте вопрос к каждому предложению.

ц) Міпа Ьаіиап кііусіа Зиотепііппак^а. Ьаи((а )аН(ее Каирра(огіІ(а.

Ьаи({а киїкее ]ока Шп(і. Т а т а Ьи^^і теп ее Ьаи((аі;аагееп. Ьірри так-
хаа какзі еигоа.

Ь) Моккі оп кіуаііа раікаїїа. Заипа оп]агуеп гаппаїїа. ІІІаІІа регНе і^Ши

киі$ГіІ1а. іИа оп каипікЗа Іііт т іп .
40
 КАРРАЬЕ УІІ8І У ІШ Е8 КАРРАЬЕ

Лпісск.чі, (іесІапеко, опко ^оЬ^и^а Яапіапеп (аиІШ?

КуІІИ Ьііп оп, тиИа НапеІІа оп пуі уіегах. УоіНеко осІоНаа?
Кіііок, тіп а <к1о(ап.

К 0 N 5 0 N А N Т Т IЕ N А 5Т Е У А ІН Т Е Ь и
Чередование ступеней согласнмх

к к ^ к кикка— кика.ч^а пиккиа-— пикип

Іаикки — Іаики.ч.ча Іііккиа •— Ііік и т т е
РІ> — р кааррі — кааріяха (арраа -— іарап
Ьаррі — Ьаріма орріа —- оріп
II 1 т а к с — та(оІІа хошаа—-хоиапе
кеіио — кеісояха оііаа — оіаі
к >^0 гиока — гиоах?іа Іикеа —- Іи е т т е
^аIка— ^а1а!>2>а Ьакеа— Ьаеп
1» — V Іеіріі----ІеІУІІХХІІ 5оріа — • х с у їт т е
Наїра — ЬаІУах.ча .чаариа -— хаауип
1 4І каш — касіиііа ІаЬіеіі—-ІаЬсіеПе
хоіа — хосІаі>5;а ііеїіііі — ■ііесіаі
пк — пк Неі.чіпкі — Неіяіп^іхка Ііпкііі —- Пп§іИе
каирипкі— каирип^іхіа опкіа —- о п £ Іт т е
ІІІ — п п Еп^Іапіі — Еп^1аппіі5.ча апіаа —> аппап
гапіа— гаппаїїа Іепіаіі— -1сппа(
1 1 ^ II іііа — іііаііа кіеІШа -— кіеііап
киїїа — киїїа^іа и«чкаІша — и.чкаїїаїко
ГІ — г г кепа — кеггаїїа кіег(аа -— кіеггатте
рапа — рагга.чха китапиа — китагшп
п ір — п і т к атр а — к а т т а ї атр и а -— а т т и і
Ііітрб — Іатто.чха е т р іа —- е т т і п

Если в основе слова последний слог начинается с согласного

к, І» или і, то при иш енении слова в основе происходит чередо-
нииис согласнмх и сильная ступень чередуется со слабой. Сла-
Оия ступень вьіступает тогда, когда основа оканчивается на
и|>іігкий гласньїй и к ней прибавляется один согласньїй (Іие-п)
иііи два согласньїх + гласньїй (Іие-тш с). В остальньїх случаях
йнступает сильная ступень. З т о правило касается имен. оканчи-
тікииихся на краткий гласньїй (кроме е) и глаголов 1 типа.
Сильная ступень С лабая ступеїіь
— номинатив ед. ч. — номинатив мн. ч. -(
— иллатив -Уп, -ЬУп. — инессив - ‘» 8 а /-5 5 а
•8ЄЄП — златив -8Іа/бІа
— инфинитив -а/-а — адессив -НаУ-Па
— глагол 3 л. ед. и мн. ч. — аблатив >І(а/*І(а
-V, -уаІ/-уаІ — глагол 1 л. -п, - т т е
— глагол 2 л. -(Се
— отриц. форма глагола

А О Е 5ІІУ І
Адессив

Тііпаїїа ОП Ьууа яалакІгЗа. У Тииьі хороший словарь.

Міпіі Іиеп. МіпиІІа оп иияі кіг]а.

8іпа хоііаі Нууіп. $іпи11а оп Ьууіі ріапо.
|-1ап кіг]оіиаа. НііпеІІа оп Нууіі купа.
Ме т е п е т т е іеаиегііп. МеіПа оп Ііриі.
Те ахипе ЬоіеІІіхха. ТеіІІа оп Ниопе Но{еІІі.чча.
Не Іепіііуаі Миппапякііп. НеіПа оп іетоіірри.
ОрІNке1і^а Іиксе. Орі^>кеIі^аПа оп :>апотаІеЬіі.

КепеИа? У кого?

шіпиііа у меня т е іііа у нас

2»іпи11и у тебя іеіііа у вас
ЬапеІІіі у него НеіИа у них

Адессив может вьіражать лицо, у которого что-либо имеется

МіпиІІа оп аиіо. У меня єсть машина.

В такой конструкции всегда присутствует глагол оПа в фор-

ме З л. ед. ч. Слово, обозначаю щ ее лицо, стоит в начале предло-
жения (креме вопросительньїх предложений).

Опко ЬапеІІа а?;ито? Оп. НапеІІа оп а^ипіо.

Есть ли у него квартира? Да. У него есть квартира.
Опко пааригіїїа ( є і є у і х і о ? Оп. НапеІІа оп ( є і є у і .ч і о .
Есть ли у соседа телевизор? Да. У него есть телевизор.
42
 Ііікан же структура присуша предложениям, которьіе обо-
тіічиіот, где єсть что (т. н. зкзистенциальньїе предложения).
Міііір.;
ІИІІІІЧІІ ОП НІ,Ч8І. ’ В доме єсть лифт,'
ІНччії кеггокхехха оп уІеі.чбріїНеііп. ’На зтом зтаж е єсть телефон
иПіигго пользования/
ІІІІІ1І ки(1иІ1а оп Ьи.чхірухаккі. ‘На зтой улицс єсть автобусная ос-
иіионка.'
( ( ’м. отрицательную форму в раіделе 7.)

І ІІКІЯЕКЗТІ 1
МіііИіічсі ахиуаі ТатрегесІІа НатеепкадиіІа. НеіІШ оп ачипіо хиигех.ча
кі^ігоииіох.ча. РегЬеехха оп І8а, іпхіпоогі Яапіапеп, аі(і»рка оп хаігаап-
ІміИп|л, ^а Іархе( Тііпа, Мікко ]а Каі]а. Тііпа еі ачи епаіі коЮпа уаап
ІІі>Іч(п{іх.ча.
Ка(|аІІа ]а МікоПа оп о т а Ьиопе. Мікко іхШи ихеіп Ниопеехха ]а
Іикі'іі Каі]а оп іауаіііхемі оІоЬиопеекха^а хоіиаа ріапоа'. РегНееІІа оп
Уіиііиі ріапо. Ка(^а оп ти.чііккікоиіих.ча ^а НипеІІа оп Ьууіі ореиа^а.
КіИ)іі ношаа Нууіп.
Нуі оп (ауаіііпеп редапіаімиа. Тііпа (иіее НеІ8Іп^і.ч(а коїііп. Іна
тіккии .чоНуаІІа. Аіп ІаНіее (уоЬоп. Мікко яуо кеіиіо.чна. Ка(^а .чоі(-
Ііііі

М І П’У8
І КиI^а 50І((аа ріапоа. ’Катя играет ма пианино*.
|ііііііо — ріапо + а 8 0 ІИаа ріапоа
Ср : Нііп риНіш .чиотеа. Нііп орічкеїее тихііккіа.

и
І іікитекзті г
Аініпч Кікіііп кегіоо: »Ачип Мохкоуахха. Оіеп ЮітіИа]а. ОІеп іубкиа
«иіис*мкц напотаІеНсіех.ча. Ма(ки.ч(ап ра^оп .чека коїітаанха епа иіко-
і п і и і і і і . Н.чітсгкікхі Іокакиихха чаауип Токіохіа ]а ШНсІеп Неї! З у є і і м і п .
Мімшчкиих.ча оп Яііахха іагкеа кокои.ч. Кііама ша(ки!>(ап Тигкиип.
Іиііими оп кап.чаіпуаііпеп коп^гехчі. Ко.чка таїкимап раІ]оп, Наїиап
иітікіп .чоіпаа инеіп коїііп, )а хікхі тіпиііа оп каппукка.»

43
 К и и к аи сІе( / Н а з в а н и я м е с я ц е в
9

1. (аглтікии 5. (оикокии 9. хуу.чкии

2. Неішікии 6. ке5Іікии 10. Іокакии
3. таа1і$кии 7. Ьеіпіікии 11. тагга^кии
4. ЬиЬНкии 8. еіокии 12. ]ои1икии

В ответе на вопрос тіїїо іп ? в названиях месяцев употребляет-

ся инессив: (а т т ік и и к в а и т. д.

ОІАЬОСША
— Зоііаїко ріапоа?
— КуИа, уаЬап.
— Уоііко 50І«аа пуі? Кииіатоііопааііі оп каипіз. Опко зіпиііа пиоіІі?
— Оп. Уоіп $оіиаа.

8ІПІІ 5оіга{ Ьууіп.

КІІІ05.

Опко іеііШ ріапо?

Оп, т и ііа 5е оп уапЬа
Ниопо.
8оііаіко $іпа ріапоа?
Еп $оі(а, ти((а аііі $оіиаа.
8оіааако Ьап Ьууіп?
Аіка Ьууіп.

Опко Ка^а коїопа? ОпкоТііпа коїопа?

— Еі оіе. Нап оп коиіизка. Еі оіе. Нап оп уІіорі 51085а.
Напеїіа оп ріапошші. НапеІІа оп (еп((і.

44
 Лиіеекчі, Ііе(ІіІііеко, піі.чча ргоГсх.чогі Когїіопеп оп?
ІІсікіпсп, тіпіі каїхоп. НапеІІіі оп Іиепїо. Нііп ііііее кеііо ук.чіїоі^їа.
КіИоч.
МіІІоіп .чіпіі ІаЬсІсІ Іакаі.чіп Неі.чіпкііп?
І.ІІІКІСП чиппиікаіпа. Іипа ІаНіее коІІо УІІ8І(оі}і(а.

ІІЛКК)ІТиК5ІА

І П іясті.тена вопросьі по тексту 1.

Міднії Кипіачеі икиуаі?

М||ІIIІнс^Nа іаіох.ча НеіІШ оп а.чито?
ЛмткоТііпа коїопа уаі Неі.чіп^і^хіі?
*»мкі> Каі]аІІа о т а Ниопе?
МікМі Мікко іхШи ичеіп?
Міііі Кш]а іекее ікчеіп?
( Міко Ки(]а1іа иикі ріапо?
КаI^а орічкеїее?
Мііііип Тііпа шіее НеЬіп^і.чіа коїііп?
МИіІ рсгНе (екее ре^^ап(аі-іі(апа?

) ( осгавьте ди ал ог Тиньї и матери в следующей ситуации:

Іииіі приходит домой, мать собирается на работу. Тина спра-

имітіст, куда мать собирается. где отец, что делаю т М икко и
Киїй.

< ( ’оставьте вопросьі к каждому прсдложению текста 2.

( ’оставьте диалоги по образцу:

МII111 : — Уеега, ііесіаїкб ті.Чііа Апо ахии?

«— Тіесіііп. Нііп а.чии КаиЬапкасіиІІа.
— Мічча Ьііп оп (уох.чіі?
— Нііп оп їубх.чіі кіда.чіо.чііа.

45
5. Употребите следующне словосочетания во мн. числе;

НіІ]аіпеп ііїа, ріепі Ігпш, хіпіпеп 'улгу'и іугккіі гап(а, .чиигі каирипкі.
ріїкіі киш, уапНа амипіо. уаіоіха Ьиопе, шіїи піші, Каїра гиока.
у.чіауіііііпеп іуііо, еп.чіттіііпеп іипіі, рипаіпеп Іірри

6. Сделайте по образцу.

МаИі І: КепсПіі оп хапакіг]а? (тіпіі) — МіпиІІа оп хапакіда.

КепеІІіі оп Ьууіі ахипіо? (т е )

КепеІІа оп уапНа ріапо? (аі(і)
КепеІІіі оп иихі кеііо? (Рекка)
КепеІІіі оп ,чиигі регЬе? (іпкіпоогі Кипїапеп)*
КепеІШ оп іипііііп Іиепіо? (Ма«і КогЬопеп)*

М аІ І і 2 : Мімха огкехісгі оп? (хаИ) — Огке^іегі оп хаііхяа.

МІ8ХІІ орсі(а]а оп? (Іиокка)

МІХ.ЧІІ кідаї оуаі? (Іаикки)
Міяхіі Іархеї ОУаГ? (оІоЬиопе)
МІ8ЧІІ іигіііііс оуаі? (Ьаагі)
таікима]аі оуаі? (Іепіокопе)
]ипа кеіяоо? (ахета)
МІХ8ІІ Ьих8І о<1о«аа? (Согі)
Мі.чха Іархеї Іеіккіуііі? (гап(а)
Мілїііі оріїікеїііаі оуаї? (Іиепіо, -11а)
МІ8$Ц Іарчеі 0 У а ( ? (тиьііккішпи, -11а)
Мічхіі аі(і оп? (каирра(огі)

7. Постаньте слова в скобках в соответствующий падеж.

Ореиа]а пгюпее (Іиокка). Уіегааі тепеуііі (оІоЬиопе). ТигІ8(іі тепеуаі

(Ьаагі). ОрІ8кеІі]аі тепеуііг (Іиепіо). Аііі теп ее (каирра(огі). Іха тепее
(іуб). Маікима)аі тепеуііі (Іепіокопе). Ора5> тепее (НоіеІІі). Виі»хі
тепее (каирипкі).

* О іо в н , с іо я іи и с ііерсл ф а м и л и е й и о б сін ачаю ш и е имя и л и т и і у л , ііс

склоиякпся.

46
й < дслайте по обраіцу.
М II11 (: — МіПоіп Nікіїіп таїкихїаа Мо.чкоуааг»?
— Ьаиапіаіпа. Е тіі чіпіі?
— Міпіі таіки!чіап іапііап.
МИІот Ьііп Іепіаи Рагіінііп?
МіІІпиі НЦп .чаарии Ьопіоо.чееп?
МИІіііп Нап коіиаа коїііп?
МИ1і>и) Ьііп ІаНіее іаик Мо-чкоуаап?

и ( 'дслайте по обрааиу.
М ц 11 і І : Т ііта оп уаіоі.ча Ьиопе. — Аьип уа1оіха8*ча Ниопее.чха.

Ьм) пп і.чо каирра. Мепеп ...

МиіІІіі оп уапЬа ашп(о. А .читте ...
ИгИІИ оп Nиошеп кіеіеп ш т і. Не о у а і...
оп пуі Іието. Те теп еке п у і...
ІіігпК оп ріікіі каш. А^итгле ...
ІіИіШ оп ^угкка гапіа. З е і^ о т т е ...
М 1)11і 2: Нііп (иіее а^етаїїе. — Міпакіп шіеп а.четаїїе.
Мііп о(Іопаа а.чешаїїа.
ИіИі ІіеШа, ті.ч.ча Маиі а.чии.
ІІііп поІПии ріипои.
ІІНм Іикее .чиотеа.
ІІНії Іип.чкіі Нууіп.
Иші пііксе Киопочіі.
Міні (ексс аіпа оікеіп.
Ніні Іспіаіі Ми^тапNкііп.

10 Оі встьтс на вопросьі отрицатсльно.

М м11і ; Ьетаііко Рекка Міігтап^кііп? — Еі Іеппіі.
(Нкишико Рекка аі>етпаІІа?
Ммккиико Рекка ^оЬуаІІа?
Ііімч^ііко Рекка Ьууіп?
1 икеско Рекка хаклаа?
Іоіишіко Рекка ріапоа?
ИиіІШкб Рекка. ті^}<а пііпа ачип?

47
II. Употребитс предложсния во ми. числе.
М а 11 і : $аипа оп гаппаїі^а. — 5аипаі оуаї гаппа.чяа.
Кикка оп роусІШІа. Вихкі оп аикіоііа.
КаШа оп хеіпШІа. Ьар.чі оп иікопа.
МаПо оп Іаїїіаііа. Nа^пеп оп оІоНиопеехза.
Ьа5>і оп каарІ8,ча. Тигімі оп Ноіеііі.чяа.
Тиоіі оп Ьиопеехха. Кіг]е оп Іаикияха.

КАРРАЬЕ К ^ ^ 8 I 6 К ^ ^ ^ Е 5 КАРРАЬЕ
»
— Киіпка т о т а кііотеїгіа оп Ріеїагіма Неїхіпкііп?
— У1І 400 кііотеїгіа.
— Киіпка топ іа Іитіа т а їк а ке.чіаіі?
— N010 8 шпііа Ьи.ч.'^іІІа ]а поіп 6 іи т іа ^ипа1Iа.

Киіпка т о п іа ? Сколько?
Киіпка топіа ^а^Vеа Зиотекяа оп?
НеІ.чіп^і.чка оп т о т а рісшії пш.чеоіа.
Еигозза оп вага з е п і і і а г и р і а з з а оп заіа корееккаа.
МіпиІІа оп у і і . ч і Ьууіііі .чапакіфа.
ЗиотаІаі.чеІІа оп іауаііі.чехіі как^і еш пітса.
УаиуаІІа оп ^о пе^іі Ь аттаяіа.
Зкапсііпауіа$8а оп у і і .ч і тааіа.
Тіізка іаіохха ании пе1]аіоікіа регНеиа.

РАКТІТПУІ
П артитив

Ксіа? М ііа? а/а, Іа/Іа, иа/((а

а/а
.чапакіг]а 8апакіг]аа
Ьууіі Ьууііа
репп! рсппіа
каїи каша
піті п ітеа
.чиоті ^иотеа
4К
Іц/ІИ

(.ікеїииіч г а к е п п и х іа
Іиїтімак Ь а ш т а ч іа
И|І|ІЧ ора.чіа
ІИІІІі'ІІП риН е1іп(а
«МіІіІ таа(а
|ИІИ ри и(а
Міііо гасііо(а
іміруїшо ! е іе у ік іо ( а
|мтйіпсп р и п а іь іа
ІІНИИІОП іНтІ!ч(а
Ііимі р іе п іа
•тіИ ^ и и гіа
к іе К а
Іа8(а

и и /и и

н>|)н* р е г Н е Ііа
иитг Ь и о п еМ а
кит* копеК а

Окончанис а/а присоединяется к словам, оканчивающимся в

міімиїштивс на одну гласную (креме е). О кончание (а/(а присос<
аиіімегся к словам, оканчиваю щ имся в номинативе на соглас*
иуи» мли две гласньїе буквьі. О кончание Ка/Ка присоединяется к
1 'ЦіНіім. оканчивающимся на е.
Диусложньїе слова на і с основой на е делятся на две групльї.
11 іісрвой грунпе окончание партитива а/а присоединяется к ос-
иипг на е. ^ о в основном слова, оканчивающиеся на -кі, -т і.
|И, -II. -VI: хисті — ?іиотеа, кіуі — кіуеіі. Во второй группс окон-
*ии(иг партитива іа/!а присоединяется к согласной, которая а о -
иі перед конечной гласной (при зтом конечная гласная оснопьі
¥ ммПіідаст). З т о в основном слова на -Ьі, -И. -пі. -гі: кіеіі —
Иі'ігнніі — кіеііа. ріепі — ріепе.'і.'ііі — ріетіі. (См. таблицу на
и | ) 292).
II словах на -псп окончание партитива Іа/іа присоединяется к
ногмсднсму согласному (-$) основьі: паіпеп — паіхе- — паіх(а.
ІІнпіигп — іЬті^е іЬтІ8!а.

І •ИІ
 ^ ^ К ^ 5 А N А + V К йIК О N РАКТІТІІУІ
Числительное + партитив сд. числа

1 іупо 2 іупоіі

7 іуііба, 14 роікаа, 21 тіечШ, 36 паіМа.

Киіпка т о п іа іЬті<;(а уЬ(есп5а? С колько меловек вссго?

С числительньїми в номинативе (кроме один) употребляется

существительное в партитиве единственного числа.
С о словами т о п (а , киіпка т о п іа существительное вьїступаст
также в форме партитива единственного числа.

Киіпка то п іа киикаиііа оп уиосіехха?

Vио(^е!^Nа оп 12 киикиииа.
Киіпка ппопіа уііккои оп киикаисіе^.ча?
Киикаи(іе.ч.ча оп пе^а уііккоа.
Киіпка то п іа ріііуііа оп уіікохча?
Уіікохха оп хеііхетап раІУііа.
Киіпка т о п іа Шпііа оп уиогокаисІехха?
Уиогокаисіехіїа оп 24 сипііа.
Киіпка то п іа тіпииіііа оп ^иппІNNа?
Типпікі5а оп 60 тіпииіііа.
Киіпка то п іа .чекипііа оп пііпииіі.чха?
Міпииіік.ча оп 60 Nекип^іа.

50
II Іи|і)ніікс( п о т іп ії

И іиових на (ти{іа у с м ) в основе на месте -$і появляется -сіс-

(V**»!*' ). И иллативе вьіступает сильная основа ( у с і є - ; у є і є є п ) . Пар-
іиіміі обраіуется из сильной основи, в которой конечньїй глас-
іімм импадаст ( у є і - : у є с і і і ) . (Слова на -5І см. в таблице на стр. 292).

уио$і киикаи^і
уиоде^.ча киикаисІЄ2*^а
уиоіееп киикаиіееп
уио({а киикаи((а

Міііі кеііо оп? Которьій час?

Апіеек.чі, уоіпеко ^?апоа, т іїіі кеііо оп?

1. КеІІо оп кии^і. КеІІо оп (акап кии.чі.
2 . КеІІо оп риоіі ?;еіі‘?етап.
3 . КеІІо оп уііиаіоіьіа уаіііе яеіікетап.
4 . КеІІо оп хеіі.четііп.
5. КеІІо оп уіі.чіюіма уіі ьеіі.четііп.
6 . КеІІо оп к у т т е п Ш уаіііе каИсІек.чап.

Обратнте вннмание: при обоіначении времени числитсльное.

умй імвающсс на минутьі, употребляется со словом уіі в номина-
іииг. со словом уаІІІе — в партитиве или номинативе.
51
 МіЬіп аікіїап іііпа ІііЬіее?
^ипі> ІаЬісе НсЬ іпіїічііі ксИо
12.00 ^а чаарии Ріеіагііп кеііо
19.10.
Виххі ІііЬісе гаїиаіісахетаиа
кеііо 17.45 ]а %аарии Іетоа.че-
ішііе кіо 18.45.
Ьспіокопс ІііЬіее Моїікоуахіа
кІо 10.00 ^а ‘іаарии Ноїхіпкііп
кІо 11.00.

Кеііо оп 12.00 (как.'ііїоі.чіа поііа поііа).

Іипа ІаЬіее кіо 12.30 (как*;ііоічїа к о їт е к у т т е п іа ).
Виьхі ьаарии кіо 14.50 (пеЦііІоі.чіа уіічікуттспіа).

Если в предложении подлсжащим является числительное ♦

сущ-ествительное, то сказуемое вьіступает в форме З лица ел
числа. Напр.:

Так^;а (аіокка ачии пеі]а(оіма регЬсиа.

Как^і орічкеїізаа імии кіг^а^і(о^Nа.

ьикитЕ к$ті
МеіІШ оп коїопа ^>еі^Nетап кеііоа: 8еіпііке1і0, кіікікеїіо, ЬегаїухкеІІо.
таікаНега(у*<ке1Іо, как.чі гаппекеїіоа ^а (а$кикс!Іо.
Муі оп аати. Негіііу.чкеПо хоі риоіі кииііі. Nои^;еп уіоіі ^а т е т п
кеііііобп. ЗеіпакеІІо іуд киїї.чі кеПаа. Мепеп оІоНиопеехееп. КакікеІІо
киккии уііхі кепаа. Мепеп іакаініп такииНиопеечееп. НегаїухкеІІо оп
уіікі уіі хеіікетііп. МаГкаЬегаїучкеІІо 8ЄІ.чоо, хе оп гіккі.
Мі.ч.чіі гаппекеїіоі оуаі? Тоіпеп оп роусіаНіі. 5е оп риоіі кии^і
Тоіпеп оп ка?;і1аики.чха. $е оп риоіі неііхетііп.
М и ін іа п . еіШ (аякикеИо оп іуо р б у сіа ііа . 5 е оп к у т т е п е п у іі уіім
К у ттеп еп уіі Мі(а кеііо оікеахсаап оп?
ТеIеVІчіо.чNа оп еп^іттііі.чеі ииіічеі киисіеііа*. Аі, т и ц а пуі оп
кехааіка, ]а ииііхеї іиісуаі уа^іа xеі^^ета1^а. Зоііап Меііі А^аI1с'
питегооп 10061. Меіи Ліка хапоо: «Нууіііі Ниотепіа. Тапііііп оп
(ог.чіаі шіпеп рііІуЦ Ьеіпакииіа. КеІІо оп 4 .18 поИа.»
Мепеп іакаі.чіп гіііпкууп.
52
 МІ ГГУК8ІА

І Ми воіірос МіЬіп аікаап? можно ответить двумя способами:

ни питсльное в аблагиве (-Иа) или слово кеИо и числительнос в
ииминіїтиве; ]ипа 1аЬ(ее киисісиа = ]ипа ІаНіее кеНо кии.чі. Обрати-
ір ммимание на 0 бра:і0 вание аблатива следуюїдих числительньїх:
іііИм’шап — хеіїхетаИа. каНсІекхап — каЬдекчаІіа, уНиекхап —
уІмІокчііИа, к у т т е п е п — куттепеїііі.
) N^11 Аіка — зто часьі-автомат, сообш аю щ ие по телефону
м|Ьіпмльное время.

АI)Е58IIVIN К Л У Т Т С и
У потреб лс ниє адсссива

\ Лдсссив вьіражает врсмя.

МіІІпІіі? Когда?

іипа ШЬіее Ріе(агі.ч(а іНаІІа ^а Nаарии Рс(гоNкоіЬіп аатиііа.

РііІУііПа раіхіаа аигіпко, тиЦа убІШ іииіее за Nа^аа.
Vиос^епа^а^ оуаі ке.ча, іак і, хук.чу ^а ксуііі.
Ке.чаїїіі т е и іт т е піегсяча иіі ]іігусх.\а.
ТаІУеІІа т е НііНиііште ^а Іиіхіеіетте.
8укчу11а тииноііппиі Іетауаі е(е1ііап.
КсУааПіі пе ^аариуаі шкаіяіп роЬ^оі^ееп.

к»'!іЦ —кехііІШ — летом

л є 'г о

ІИІУІ — іаіуеііа зима — зимой

чуклу — NукNуIIа осснь — осеиьіо
коуіи — ксуЦаНіі весна — весной

* Адсссив вьіражает средство псредвижсння.

МИШ? !іа чем?

Мспсікб (уоЬоп Ьи^.чіІІа уаі теїгоііа?

МіпиІІа оп уаЬііп аікаа, тепсп {ак.чіИа.
ИсІчіп^ічіаТаІІіппаап у с і таїки.чіаа Іаіуціїа ]а 1еп(окопее))а.
Рісіагіма НеЬіпкііп у с і таїки^їаа ^ипаIіа кекіі ІетокопееІІа.
Тигімії ш аїкиш уаі іауаііі.чекіі ип]а-аи(о1Іа.
^ Ш К и Т Е К 8Т І2

Рекка Зіерапоу оп оріхкеїуа. Нііп а^ии Реіго.чкоіі>8а АпоЬіпіпка<іиІІа.

НапеІІіі оп іуибуміауіі Тап]а. ^ока орі^кеIее Ріеіагі.'^ха. Рекка кііу
Ріеіагільа и.чеіп. Реіго.чкоіМа Ріеїагііп оп 400 кііотеїгііі. 8іппе у о і
теппіі ^ипаI1а, 1іп^а-аи(о11а, ІепіокопсеІІа (аі ІаІУаІІа. Рекка тепее
іауаіііяемі ]ипаІІа. іипа ШН(ее Ре(го^«коІ8(а туоНаііп іііаііа ]а Nаар^Iи
Ріеіагііп аатиііи. Рекка ІаНіее іауаіііхехіі Іаиапіаі-іііапа ]а іиіес,
{акаікіп іп аап атаіаати п а. Зи ппитаіпа Рекка ^а Тап^а каууаі'
ти.чеохха. Іаісіепауііеіу.чха^а іеаНегі.чха іаі копхегііх.ча. ІІІаІІа Рекка ШЬ-
іее іакаі.чіп Ре^го^;коіЬіп. іипатаСка кехііііі 8 Шпііа. Ьетокопееііаі
рііііхее шппі.чха, тііи а Іепіоіірри оп каНіх. Ке.чаИа оп Ьаихка таїкихиш
ІаІУаІІа, ти и а іаіуашаїка кс:;{аа каиап.

^ IА ^ О С Е ^ А
— Ап(еекчі, опко іио кеііо оікеач}>а?
— Еі оіе. 5е хеі.чоо. Оікеа аіка оп хеііхетап уіі пе^іі.
— Кіііоч.

О-
— Т ііт а кеііо оп уагтахіі гіккі. 5 е оп іааь к у т т е п е п тіпииНіа ^а1•
]еххіі.
— Мііп оп.

— Опко ЬегаїухкеІІо есіеИа? 5е оп ]о как.чікуттетіі уіі кии.чі, типа

хеіпакеїіо оп уама киихі.
— Оп хе. Оп Ьууіі, еіііі ЬегаїучкеИо оп есіеІШ.
— Уаі пііп.

— Атеекхі, тіНіп аікаап ІііЬіее .чеигаауа Ьиххі ЬаЬіееп?

— Неікіпеп. Зеигаауа Ьи.чхі ЬаНсееп ШЬіее кеііо 12.45.
— МіПоіп .че оп регіПа?
— 8е оп регіПа 14.40.
— Кіію.ч.
54
 Мепсско іатіі ЬиNxі ЬаНіееп?
Мс^мсс.
ГиІкІеиеко уіі^ііоі.чіа уиіИе укхі?
Куііа,

І ІИШи» оп ТУ-.ххіі иині ГИті.

МіЬіп аікаап .че аікаа?
киисіеііа. $е рііаііуу уама кеііо каЬсІек^ап.

І^пШ^кб Кікіїіп сііпаап МоNкоVиап?

І'.і Ісппа. Нііп ша(ки8(аа Ьиошеппаіипаїїа.

.Чішриико Рекка аати^ипаїїа?

Г’і киауи. Нап шіее р а І У а П а ІепіокопееИа.

МіНіл аіоі теппіі іііаііа?

Ііп Ііссіа УІеШ. ЄЬкіі оіеп коїопа.

1 икичвпиі 100 — 2 000 000 000

•
ММ) киїа
кI1кNІ»а(аа 1000 шЬаі
ИМ) коїтехаїаа 2000 как.чішЬаСіа
псІ]Ц.чагаа 3000 коІтешНаиа
1<>() уіі.чі*;аіаа 4000 пеуШиЬаїїа
Ш) киинікаїаа 5000 уііїїіідЬааи
»еі^четапNа^аа 6000 кии^ішНаиа
МіН) киЬ(1ек*іапкаша 7000 .чеі(5етапГиЬа((а
*МК) уЬ(1екїіііп:їаіаа 8000 каНс)ек?;ап(иНаиа
'^^0 уН(іекхап>;а(аакак.чікуттепіа 9000 уЬсІекхіітиЬаПа
У<1* уЬсІек.'іііп.чаїаакакііікуттета- 1000 000 тіуоопа
КОІП>Є 2 000 000 как.чі ті1]оопаа
55
 9 876
кии^і
65 494 кии!іікуттепIиVІі^^іи|Ьаиапе1^ііNаїаауНс^ек8апкуттеп'
(ііпе1^а
450 871 псІіа.чаіаауіІ8ІкупітепіашНаиакаЬс!ек.чапхашаі*еіье*
тііпкуттепїііукхі
4 842 502 пе1]іі ті|^оопаа каЬ<^екNап.ча^аапе1^акуттепїакак-
кішЬаПаУІі.чі^аіаакак^і
1 000 000 000 тіїіагсіі
2 000 (ХЮ (ХЮ как.чі шіуагиіа

Н А Ю О ІТ и К 5 ІЛ

1. Иімените предложения по образцу.

М а11 і І : Ьар.чсі тепеуіії коиіиип. — Какні ІаМа тепее коиіиип.

Туїоі Іап8>ііуаі. Nаіxе^ кеьки.чіеіеуаі касіиііа. Оре^Iа^а^ кііуеіеуіії коиіиип.

ОріхкеІіЗаі ічшуаі Ьи.чхіх.ча. Тигімії скіоиауаі ЬоіеІІі.чна. Ьіриї такхауиі
50 тагккаа. Кіч^а^ ІеіккІУііі ІапкакегііИа. Коігаї Ьаиккиуаі ріЬаІІа.

М а 11і 2: Ниопее.чча оп і.чо іккипа. — Ниопее.чха оп то п іа іхоа ікки-;

пай.

МіпиПа оп иихі аІЬиші. РегЬеехчіі оп ріепі Іархі. Таїохча ахии .чиип,

регЬе. Коиіихха оп иичі иеіокопе. Каирип§іх:іа оп Ьууіі ти.чео. НііпеІІіі
оп іііпаііп Шгкеіі кокоиіі. НоусіаПіі оп кекаіпеп купіі.

2. Напишите цифрьі словами. Постаньте слова в скобках в пра­

вильную форму.

КадаІап іахауаііамха ахии ІііЬе.ч 800 000 (іЬтіпеп).

$иотЄі)5;а оп уіі 60 000 Оіігуі).
МаариІІоПа оп ІііНеч 3000 (кіеіі).
Оріхкеїиаіка когкеакоиіикка ке^Гаа 5 (уиоьі).
Та.чіііі кіда.чха оп 42 (карраіе).

.V Вьіііишите из тскстов сложньїе слова. Употребите их в прел-

ложениях. Составьте диалог на основе текста 2.
56
^ іЬ толиите диалоги вопросами.

о ....... ? Ь) — .........?
Мочкоуаап. — Коп.чеппіп.
9 ___ 7

ЬспіокопесПа. — КсИо 19.30

9 ___ 9

Риоііюіма ш т іа . — 20 шріаа 50 корееккаа.

...........9

ТиЬаі кі)оте(гіа.

^ * <н:гивьте диалоги по образцу, іаменив подчеркнутьіе пред-

'(ІІШСМИЯ. Обьясните причину своего ухода.

М і*П І : — Миіі кеііо оп?

— К у т т е п іа уаіПе киш і.
— Апіеек^і, т і п и п (ауіуу ШЬ(еа. М іпиііа оп кокоиз риоН
$ е іЬ е т а к а .

ь Прочитайте диалог. Расскажите о своем режиме дня. исполь-

рсплики диалога.

Моивсіко аатиііа аікаіхіп? / .5 ^

Мспічеп їауаПіхе.Мі ,чеЙ5етаІіа.
Мінім аікаап ІаНсіеі іуоЬоп?
ИііоІ) каНсІеккап. .
МіЬіп аікаап іуораіуіі аікаа?
КсгІІо 8.
МіКіп аікаап мпиііа оп шока(ип(і?
КсІІо 12.
МіЬіп аікаап іубраіуіі рааиуу?
N0 рйііиуу кеііо 17 (кеііо 5 іПаІІа).

! Употрсбите в диалоге раіличньїе

числитсльньїе.

М и 111 : — Р ііт і иIки^1 кеііо коїте.

— Нууіі оп. Осіоіап мпиа
к у т т с п їіі уаіИе к о їт е .

ІРЛйІо, т іїа кеііо оп. Которьій час?

^ Ь ІА Ш О Е ІА

— Миіїіїаїко, тікіі Шоп паікеп л іт і оп? Міпіі еп тикчіа.

— АЬаи. Ьаіиаі -чіі.'і їи(ії.ч!иа Нііпееп. Нііп оп М аїіп у а і т о , Каїгі.
— Маїіп, кепеп Маїіп?
— N 0 , Уіпаьеп Маїіп, шеіііап Гігтап xЦНкоа^Vета^ап уціто.
— Аі. НапеІШ оп каипііі 8І1тЦі...

— Кег^еп патіі VаIокиVа^ ОУаГ? Кика Саі»яа киуахяа оп?

— Еіко 8е оіс Ґіпшп рікк^I^ои1иN^а? N2 0 1 ^ оузї уагтаап Реігіп киуаі
рікки]оіі1и.\їа. Т и о ш оп каі ^оЬіа]ап .'ііЬіеегі,
~ К и к а?
— Тио уааіеа, ріікіі. НііпеІІа оп тиіііа рихего ^а шіпіЬате.
— Мікіі июііа тіеЬеІІа оп кас1е>?};а?
— Аі, РеігіІІіі? 5е оп Гігтап иихі е5чі(е.
— Кика Шо тіек оп Реігіп уіегех.чіі*?
— Ьп ііеиіі; еп іиппе Ьііпіа, т ш іа тіеЬеп іакапа 8еіноо Маг]икка.)
Миі^іаїко? Нііп оіі теііііі рагі уиоКа.
— Мі>і8а Ьііп оп пуі?
— Нііп оп іііііухіотаїїа. НііпеІШ оп ріепі роіка.
— Уаі пііп.
— і о о . Ниіиаїко кагчоа уіеііі. уаі у іеп кб киуаі роі.ч?
— Еі, еп Наїиа. Кіііоч.

5ЕІЛТУ$
1. В і1>инском я’.іьіке вместго предлога обьічно употреблястся по-;
слслог. Чаше всего послелог употреблястся с геиитивом.

и8/у5- ^а 0 5/0 5 - іорриіхсс п отіпіс

гакеппи^ ^•акеппик^^е- гакеппик,че.чча
кокои.ч кокоикхе- кокоик.чссп
(еіккаиь Іеіккаикхе- Іеіккаикчечча
ку>;утуч кухуіпукке- ку.чутукхеп
кіііо.'і кіііок.че- кііюк.чеі
кііаппоч каііппбк^е- каііппокнеччіі

аь/а5‘1орриі^е( п о т іп ії
роїііа.ч роіі}аа> роїііааііа
6(}
миіілч Г4?ікаа- галкаахха
^'V.|ц еуііа- суііаі
МІНІ1ІИ (сЬ(аа- (сН(аак;іа
гііукіїн аіуккаа- аІуккііШШ
1лли й основе слов, оканчивающихся на имеется чсредуїо-
иіиИі н согласньїй, то в номинативе и партитиве вьіступаст слабо-
I іуіігііиая основа, а во всех осгальнмх палежах — сильноступенная.
йИорриічсі п о т іп ії
^•итін каипіі- каипііма
Ь)іІІ(ч каїїіі- каїїііііа
т ім
миґ* тіеЬе- тіеКеп
и
І ІІКЦТЕК5Т!
Іииіиі Ігспе Катапеп. оп .%аігаапЬоі(а]а Татрегееп ке}іких>
цйИішІа.чки. Татрегееп кеNки^Nаігаи(а оп чиигі Іаііо.ч. $ісІ1а (уоккепісісе
мниі 2(Х) Іііакагіа ]а уН(ееп8а уіі 2500 Ьспкеа.
Іі^пс Кап(апсп оп іуокка егааііа кішг^іап о.чакіоііа. 5аігаапЬоііа]аІ>
Ьі (иі ги.чках Уіюгоіуо. Уиогоіубххіі уаіНіеІеуаі ріііуіііуо ]а убіуб.
Ігепс Капіакеп (уоуиого аікаа кеііо 8. Ігепеп охачіоПа оп (ауаііі-
м'чіі поіп ЗО рспіахіа. Тііпаііп егііх о.чахіоп роїііак ]оиіии хиигееп
І**іккииккееп, коNка НгіпеІШ оп раНа .чусіііпуіка. Ігспс аииаа Іеіккаик'
••ми. Ьеіккаи>; кемііа каиап. Роїііа.ч Негаіі пагкоокіма у а ш туоНаііп
іІІйріІІУІіІІа. $іІіоіп Ігепе ра1аа)о коїііп.
Всигаауапа аати п а Ігепе піікее, еіііі роїііах у о і Ьууіп, тиПа
ІIМккиикNеп ^Шкесп Ьііп оп ііеіу.чп уіеііі Ьууіп уа.чупуі.

УегЬіІуурИ З ]а 4 а$(суаіЬісІи$.ча
Глагольї З и 4 типа с чередующимися согласиьіми
И инфинитивс вьістуїіает слабая ступень, в л ичньїх формах —
І иііміая ступень.
ІуочкеппеІІа Іеуаіа
ІуОнкспІеІеп іу б х к е п іе іе т т е Іерііііп Іерааіпгле
іуЙйкспІеІеї Іубчкепіеіеке Іерііііі ІераїШе
Іуонкспіеісе іубхкепІеІеуШ ІерШі Іераауііі
^ 01А 10С Ш А

— Мауа Ьеррііпеп.
— Неі, Неіккі іах.чіі. Міііі хіпіі іееі Ьиотеппа?
— Ьииіеп, е«іі уаіп Іераііп. Оіеп аіка уіігіупуі.
— МіШ^оx ШНсІетте ьаагееп?
— Аі ^аа. іоо, тік.чеі. ЬііЬсІеттеко аатиііа? Міьяіі іа р а а т т е ?
— Міпиііа о п аи(о; т і п і і у о і п шііа Nип каи((а.
— Кіуа. МіНіп аікаап?
— Опко уЬ(іекка1іа Іііап аікаі^«іп?
— Еі. 8е 8 0 ріі оікеіп Ьууіп. 8оіїаік.о уіеіа аатиііа, уаі..?
— Еі. Зох кіпіі ш іеї аіаї; уНсІекхаІіа, пііп шіпа осіоіап оуєп е<іеNxа.

— Апіеекьі, тіх.чіі іааііа оп паіхіепИиопе?

— $е оп аіа-аіііа^ііа. уааіепаиіакоп (акапа.
КІІІ05І.

— Ашсекхі, т ш іа тіехіепЬіюпееп оуі оп Іикохха.

— А у ц і п оп кач*;аІ)а.

— Кіібоі».

— Апіеекхі. Нііігіїхепкб? Опко іеіііа аікаа?

— Еие НііігіЬе. Мііеп у о і п аиііаа?

— Татрегееп кехкияхаігааіа.
— Ріііуаа. ТііаІІа риЬии Мауа Каг]а(аіпеп. Уоіііеко ^апоа, тіИіі ом
іоііа роіііа.4 пітеїіа О т о КагЗаІаіпеп оп?
— Нескіпеп. Нііп о п охахіоПа К 5.
— К 5. Кіііок.

— Раіуаіі. Наїїіаіхіп ііеїаа, киіпка роїііа.ч ІІШо Кадаїаіпеп у о і.

— Оіеііеко отаіпеп?
— Оіеп іуїііг
— Нііп У О І Ьууіп, тиМа Ьііп пиккии у і є Ш .
— МІх.чіі Ьиопее.ч.ча Ьііп оп?

62
 ІІііп оп НиопееN^и 3.
У о т к о т е п п іі .чілпс?
КуІШ уоііге.

М Л І0 ()ІТ и К 5 ІА

І *Мистьтс на вопросьі, используя текст. Д айте развернутьіе от-

МіІІімпсгп ол Татрегееп кехки.ч.чаігааіа?

Ммяіі Ігеле Капгапел оп (уо^яіі?
Мий іскчіі кепоо хаігаапНоііаЗап іубміі?

' ( оставьте из данньїх слов возможньїе сложньге слова, исполь-

•ун и первой части слова из группьі а), во второй части — из
і р у и и ь і Ь).

О ку()ап. оіо, .чеіпіі. уиого, Іота. кіі^і. уааіе, Іепіо, гаиіаііе, кекки.ч

ІО йнети. кеІ!о« Іаикки. копв, раіуіі. (у6, Ниоле. .чаігааіа. уіка.

ммиїїікко, таїка

' І 'лслайтс по образцу.

К| II11 і І ; 5аІі.ч,*;а оп огкечіегі. — $аІі:;!їа еі оіс огкеїуіегіа.
МіИгІІіяка оп щуіпіоіа. Таїох.ча оп
КімІїїІІи оп Ьич.чі. Міпиііа оп Ьсг^(уг;кеІ(о.
МіміІнкрІІи оп (ипаап кокои.ч. Каі]аІІа оп Нууіі ріапо.
ІІІІИҐІІІ1 оп о т а Ниопе. МеіІШ оп (апаііп тикііккііип(і.

МііІІі 2: Ьаикич.ча оп ук^і купіі. — Ьаикик.ча еі оіе уН(аап купаіі.

У*иіУаІ1а оп ук.чі Натшах. РегЬсекчіі оп уккі Іарні. Ниопееч‘;а оп укні
уіииіг МуІІуІІа оп ук.чі .чапакіда. РбусіаПіі оп укі;і кіг]е. Каирип^іх.ча
оп укні ти.чео. МеіІІіі оп .чуу.чіикикаисівіїа ук.чі (еп((і.

4 (Иистьтс на вопросьі отрицательно.

М й 11 і : Опко іааіііі уааіспаиіакко? — Еі, іаііііа еі оіе уааіепаиіаккоа.
Имко Ш.ччіі іаіо.ч.ча хаипа? Опко Ш.ч.чіі каирип|[і.чха каирраіогі? Опко
-ниіИи 5иотеп каг((а7 Опко (еіііа ии.чі каїетегі? Опко (акн^ ЬоіеИініча
І»'ии(7 Опко МіепікеПіі регЬе? Опко ИііпеІШ еусібу.чіауіі? Опко .чіпиііа
Міпіім ачоііе? Опко ЬапеІШ Іарчі шикапа? Опко уаііуаііа піші?
5. Измените предложения по обраіцу.

МаІІі: Опко ИуПуИаукм .чипакіда? — Еі. НуНуНаоп топіа'іаші-

кідаа.

Опко іііпиііа укм таїкаїірри? Опко каирипеіхха уккі іеанегі? Опкс

ІеіПа ІапІіап укві Іиепіо? Опко ЬапеИіі укхі еш піті? Опко Ноієііікііі
ук!іі Ьіххі? Опко їііхха укхі уараа раікка?

6. Ответьте на вопросьі, испольіуя слова в скобках.

М а 11 і : Кепеп хапакігЗа іатії оп? (Шо роіка) — 8е оп Іиоп ро^ап ^^апи

кіда.

Кепеп раікка іатпа оп? (ора.ч). Кепеп гоїіуа шо оп? (Міекіпеп). Кепеї
піші кіг]а:$8а оп? (ргоГехзогІ КогЬолеп). Кепеп Іаикки іатіі оп? (ііи
паіпеп). Кепеп Ниопе (атіі оп? (]оНіа]а Міешіпеп). Кепеп кеп^іїї п а т
оуаі? (уіегах). Кепеп капкка т еп еї копхегхиіп? (іка ]а аііі).

7. Поставьте слова в скобках в правильную форму.

(Наїиїа) хіпа оріякеїіа !»иотеа? Мівшії хіпіі (Іеуіііа) кезаНіі? Міп

(Ьаіиїа) таїкияіаа 5ої8ііп. (Тауаіа) т е Ниотеппа? — ЕНкіі (іауаіа) уіі
Ьиотеппа. (Озаіа) чоіііаа ріапоа? — Еп (хоіиаа) ріапоа, (моіиаа) VII
Іиа. Киіпка и*;еіп хіпіі (хііуоіа)? — ( З ііуош)]ока Іаиапіаі. Міпіі (Ьегаїй,
]ока а а т и кеііо 8еіі8етііка. (Уахїаіа) 8іпа риЬеІітееп? Наїиаімп
кузуіі, т іїа (ііта хапа (тегкіїа).

КАРРАЬЕ К А Н ^ЕК8АN 8 КАН ВЕК8А8 КАРРАЬК

— Уоііко апгаа тіпиііе їиоп іяоп .чапакідап?

— Міпкіі ^апакіг]ап .чіпіі Ьа!иаі?
— 5иотаІаІ8-уепа1аІ8Єп.

Заапко ииікеа іккипап? Тааіііі оп куїтіі.

Тіеіу.чіі, оіе Нууа. Міпіікіп у о і п .чиїкеа неп.

64
 А ККиЗАТПУЇ
Аккузатив
!• М а т і апїал ІгепеМе рипаіхеп гии.чип.
Ігепе каа гиіі.чип, ко^ка НапеІІа оп хупіутаріііуа.
Тііпа ауаа іккипап, ти ііа Мікко «иікее ьеп Ьеіі.
КаІ]а охаа хоіїїаа Могапіп Агісіїап.
Уіеп кідееп рок(ііп.
Тііопко хіпиііе кідап кіда.чіохіа?

Ьиеіко каіккі пио кідаї?

Уоіїко уіесііі піїта кіг;ее( роі^їііп?
Ре.чеп (апііііп іккипаї.
Рапеп ауаішеї рбусіаііе.
Уагаап Ііриї коп.чегїіііп.

О В ІЕ К Т І
Прямое дополненне

Акки5а(ііуі
ук$ікко т о п ік к о
-п

5убп ііітап ошепап. Зуоп п а т а ошепаї.

Я сьем зто яблоко. Я сьем зти яблоки.
Ьиеп ІеНсіеп. Ьиеп ІеЬсІеІ.
Я прочитаю газету. Я прочитаю газетьі.
Ауаап іккипап. Ауаап іккипаї.
Я открою окно. Я открою окна.

Падежами обьекта являются аккузатив и партитив. Аккуза-

міи совпадает по формо с генитивом или номинативом. Аккуза-
І ми употребляется тогда, когда обьект вьіражает определснное
миіичсство чего-либо и предложение вьф аж ает результатив-
Н(к. гі, (законченность) действия.
І'СЛИ обьектом вьіступает сочетание числительного с сущест-
нмггпьньїм, то числительное стоит в номинативе, кроме ук 5 І, ко-
ІИ|Н»С имсет форму аккузатива. Напр.: 5уоп как.чі отепаа. — 5у6п
»міЬ'п отепап.
•*« I I
 Р « Г $ < ю п а р г о п о т іп іе п а к к и $ а и іу і
Аккузатив личньїх местоимений

Нип (ип(ее тіпш . NотіпаіііVі Акки$аиіУі

т іп а тіпиі
МіІІоіп паеп 5Іпи(?
8Іпа чіпт
Типпеїко Ьііпеї?
Уоіїко Є5ІІЄІШ теідііі? Нап Ьйпеї
те теісіаі
МІІІОІП іараип (еі<1а(?
Уіеп ЬеідШ ахеїшИе. Се іеідаї г
Не Иеіс1а( і
І

Акку.іатив личньїх местоимений имеет окончание -і. Такані

же форма аккузатива у вопр. слова кика: кепеС.

АЬЬЛТПУІ
А ллатив

КепеІІе .чіпіі кі^^оі(а( кіг^ееп? Уоііко апіаа тіпиііе купііп?

Кіг^оі(ап кідееп у.чіауаііе. $оі(ал 5Іпи)Іе Ьиотеппа.
ЬаНеШп НапеІІе (*ак$іп.

КепеІІе? Кому?

тіпіі тіпиііе мне те теіПе нам

8Іпа $іпиІ1е тебе іе іеіПе вам
Ьап НііпеЛе ему, ей Не НеіПе им

Аллатив часто соответствует дательному падежу русско«

я'іьїка.

ьикитЕ кзті і
Тііпап ЬегаїухкеІІо ьоі. Нііп рапее Ьегаїу.чкеІІоп кііппі ]а ауаа гаьііоіі
Єпкіп Тііпа кііу .чиіНки5і^а ]а рикеиШи. Ко.чка оп куїтіі раіуа, Ьік
рапее рааііе рі(ка( Нои:>и( ]а уіІІарикегоп. Зікеп Тііпа твпее кеіаіоо
ул опаа ^иакаарі^V(а зо§иг(іп, (отаапп ^а уоіракеНп. Нііп (екее уоіієіуії
]а хуб хеп» зо^иПіп ]а отепап.

66
 ІИпії Никсе NиIютаIеЬс1еп еіеі.чеп Ьи(іаиа'. Ним Іикее пореа^(і
ииичіі, гаїїіо-іа Іе1еуі^іо-оН]еІтаі За рапее )еЬ(1еп ЬуПуИе. Нііп рапее
ІкИїйС, ІсЬиоі, кушії За киті( ка^^ііп, рикее (акіп рааііе За рапее гасііоп
Тііпа рапее уіеіа Ьашп раііЬап, ^ааррааі ]а1каап ]а какіпееі
Нал іагкі.чШа, опко ауаіп тикапа, теп ее иіо.ч]а .чиїкее о у є п .

N1 І І Т У К 5 І А

І І імпі Ьаксс чапотаІеНсІеп е(еі^<еп Іааіаіга.

II Финляндни почтальон опускает газетьі и письма в отвер-

іио, которое имеется в двери каждой городской квартири.

> Іііпи рапее уіеііі Ьаіип рааНап, ьааррааі ]аІкаап ]а ка5Іпее(

Обратите вниманис на употреблсние внутренне-местньїх па-

|*>ии*и чааррааі/кеп^аі/Ноичт ]а Ік а и п .
Пііи) ’уїшррааї/кеп^аі/Ьоііьиі ^аIа!;(а.
І'нпімі ки:»іпееї/1ара>іеі каїесп.
КЦнІПССі/Іира^еі о у а і кіі(1е5$а.
(МіИ) кіічіпееї/Іара.чеі касІечіа.
( ’р.:
І'іиюп іакіп/Натееп/ризегоп/раісіап рааііе.
Іі)ккі/Ьате/ри8его/раіш оп рааііа.
Иіііп Шкіп/Натееп/ричегоп/раісіап р а а к а .

Ьаіип/Іакіп НапиЛаккі оп Оіап ЬаШпУІакіп

ІІИЙІІЙІІ. раая.яа. раа5(а.
^ Ш К и Т В К 5 Т 12

Зііуоип а^иппоп ^оки редипіаі. Ауаап іккііпап ^а (ішІеиш Иіюпееі.

Зііуоап епкіп оІоНиопееп, хіПеп такииНиопееп ]а кеіііібп. Ітигоіп
І5І0П таїоп рдІупітигіПа; кау(ііуап т а їо п уіеп иіох. РууНіп раїуі.
ре.чеп Іаіііап ^а і є у і і і і п таїо і 1а«іаІ1е. КаьГеІеп кикаї, рехеп ахіїаі, уаіЬ*:
(іап уиосіеуааиееі ^а рууЬеІііпаї. Зііуоик^еп ^а)кееп о(ап .чиіЬкип.
Зінеп імип по]ашо1ііп. ауаап гасііоп ]а киипіеіеп ии(і*>е(.

ьи к и тЕ к зтіз
Яапіахеї шіеуаї Неїхіпкііп Тііпап Іиокхе. Не уіеиііуііі УІікопІорипІ
НеІчіп§І8ка. Не Ьаіиауаі теппіі копі;ег«ііп Ріпіапсііа-іаіооп. Тііпа
Накее копнепііііриї. Зіиеп Ьап яоіпаа гауіпіоіаап іа уагаа рбусіап,]
кохка Не аікоуаі шеппіі копхеїііп іііікееп гауіпіоіаап.
Огкехіегі хоіиаа епхіп ВееіНоуепіп *;іпГопіап питего 8 О-сіиигі
Уа1іа]ап ]ііІкееп оЬіеІпшх.ча оп у і є і і і ЗіЬеІіикхеп 8ІпГопіа питого^
4 а-то11і.
КопNе^^іп ]а1кееп Ката.чеі ШНієуШ гауіпіоіаап. МаПіі Капіапсп;
хапоо ЬоуітехіагіПе, еіііі НеіПе оп уага(іи Капїа.чеп пітеІШ уіісіеп Ьеп4
§еп роуііі. Ноуітехгагі уіе Иеісіаі роуіаап. Та^^оі1і^а шо шокаїічіап. Нс|
іііаауа! уЬсіеп ріЬуіп, к о їт е Іеікеиіі ]а уЬсІеп УІЬаппехІаиіачеп.
ІПаМі.чеп ]аІкееп Тііпа ]а К а ф шєпєуШ Тііпап аяипюоп ]а тииі
Капіахеї тепеуііі НоіеІІііп.

И ^ К ^ 8 А N О ^ Е N Т А ІУ и Т и З
Склонение числительньїх
Числительньїе укхі и какхі склоняются так:
ук5І (уЬ(іс-)
уНіа уЬіееп
уЬсІеп уЬ^еИіі
уЬсІеххіі уНсіека
уНсіечіа уЬсІеІІе
Числительньїе УІІ5І и кии8і ск л о н яю тся, как слова на -зі.
Числительньїс к о ї т е , пе1]а^ .чаїа т і у с о п а склоняются, кик
(аіо или ка(и.
Ч ислительньїе <;еі(5стап, каИсІек$ап, уЬсіек.^ап и к у т т е л е я
склоняются одинаково, только числительное куттепеї
образует партитив иначе.
6К
 •«гМмтап (кеігчетіі-) к у тш еп еп : рипііііуі к у т т е п іа
«гИяетиа 8еі(.чеіпиап
м’ііястап .чеіі.четаІІа
мчічстіі^.чи .чеіічетаиіі
мчікетіі.чіа .чеіі^етаїїе

<>бра іите
вниманнс: в устной речи числительное часто про-
^імііс'ится сокрашенно.

І укк 20 какйкуї
' кикя ЗО коїкуі
1 коїпіс 40 пеікуі
І іігі^и 50 уіі.чкуі
^ УИК 60 кии^куі
^ кііи.ч 70 .чеіііетапкуі
І нсіПеша 80 каЬек.чапкуі
І киЬск.ча 90 уНек.чііпкуі
І уЬскхіі
10 куїлтспе

ИЛІХХЇЕІА

.Чмуоаїко икеіп?
Нііуоап кеіиіоп ]ока раІУіі, т и и а кокс а.чиппоп уаіп ксггап уіі-

Уоііко уіесіа таю с иіок?

Ітигоіп пе т іе І іш т т іп роІупііпигіПа.

Уоі.чіїко ауа(а гасііоп? Наіиаічіп кииппеїіа ииПчЧеі.

Луцип Ьеіі. Зи)}еп епчіп ( є і є у і з і о п .
 о

— Кика 0 8 іаа Ііриї?

— Міпіі Vоіп охіаа (ірШ.
— N 0 , к іу а .

— Уоіпко .чааиа Іірпп Кагіїа Маиііап копNеп^!Іп, ]ока оп кечк»

уііккопа?
— МіІІаі?;сп раікап Наїиапе?
— Наїиаїкіп раікап іоі^еНа г і у і і і і і уакеттаїїа.
— ОІкаа Ьууіі. 200 тагккаа.
— Оікаа Нууіі.

— Кауіпіоіа Уаакіта. НоуітеМагі КоппЬсг^. Нууііа іііаа.

— ІІіаа. Наїиаіічіп уагаїа роудііп каЬ<}еІІе Неп^еііе кеПо 7.
— МіПіі пітеІШ?
— Ма(їі1ап пітеїіа.
—- Мааііа. Кіііо.ч ]а ісгуеіиіоа.
— Кииіетііп.
— Кииіетііп.

НАЮОІТиКЗІА

!. Расскажите по тексту 1, что Т и н а ест утром, что она надеваеті

на себя, вьіходя на улицу.

2. Постаньте слова в скобках в аккузатив.

Кип ЬегіНухкеІІо хоі, іигі Ьеіііаіі (реіНо) уііаііп, уоіті$іеІее ^а оиаа

(.чиіЬки). 5і»еп Нап рикепїии ^а яуб (аатіаіпеп). Кохка иікопа оп
куітіі, Дигі рапее (іаккі) раііМе, (ЬаЦи) рааЬап ]а (каиіаіііпа) каиіаап
5і«еп Иііп оиаа (герри) ]а ІііЬіее коиіиип. Ніїп оп коиіиііяа кеііо уЬсІск
хаміі кеііо каЬіееп. Іигі хуб (Іоипаї) коиіихяа. Коиіип]ЙІкееп ЬІіп 1ике<
ЄП8ІП (Іідкііуі) За ІііНіее $і«еп коігап кап^.ча иіох.

70
' І'МСскажите от 1-го лица, как Вьі собираетесь утром на рабо-
• > иии на занятия. Используйте материал прельїдущего упражне-
ими и тскста І.

І її) Закажите по телефону билетьі в театр или на концерт.

Л) Закажите в ресторане стол на несколько человек.
•
‘ ҐйССкажитс об уборке квартири, используя слова тексга 2.

II імените предложения по обраіцу.

М й 11 і : Ріііііі ауаіа оуі . — Ауаапко оуєп?

ИіІШі Никса ромі. РіШіі к іф іи а а кіг]е. Рісаа ІаНеиаа .чаНке. Рііаа кііап-
І4ІИігкмі. РіШа Іикеа ииіі.чес. Рііаіі іііаш 8апота1еН(і. Рііаа 8ІІУо(а кеі{-
Ио РііИа рек(іі ^аакааррі.. Рі(аа 0 8 (аа ии^і таїїо. Рі(аа уіесіа Іарні

' І1(иггавьте слова, данньїе в скобках, в аккузатив.

каа«аа (тіпіі) а^етлИе? Яааіап коїііп. Уоііко Накеа ( т е )

•иіоііа? НаІиаі.чіп ки(.чиа ((е) каИуіПе. Киї.чипко (Не) теіПе? Уоііко
ІИ'ИІИШІ (тіпіі) аатиііа аікаі.чіп? Наїиаііііп (ауаса (Ьап) (апаііп.

‘ Нставьте вместо тире подходящее слово в форме аккузатива.

І поиа даньї под чертой.

М ит уоі охіаа ^іиотаїаіх-уепіііаіхеп — ? А тоіко Іаіікіігі хіпиііе — ?

Оі.Ико — Уаі — ? Тап]а хуб — коїопа, т и п а — Кііп хуо коиіихча.
ИііІиШко кииппсіїа иисіеп — ? Кеггоп іеіііе — . Зиогісап — епхі уіікоі-
1и Миапатаіпа р ід ііт т е — . іоиіикиияяа Іиті реіііііа — . Кігріїап
ІІІ1ИҐІІС — .

иатіаіпеп, Іоипа^, иисіпеп, 8апакіг]а, таккагауоііеіра, ]ии8>

IмVИ|Iеіра. (епііі. 1еуу, т а а . кокоих. кіґіе

V І Іо с т а в ь т е с л о в а , д а н н ь їе в с к о б к а х , в н у ж н ь їй п ад еж .

іАнипіо) оуі оп Іикочча. А уаіп оп оуе8.ча, рапеп 8ел (рбу(а). (ИІаІІіпеп)

Іаікееп киипсеїеп ииіі^сс. ($іІУои?!) ^аIкееп тспеп (.чиШки). Маїїгі Ьа-
Іиаа уагаїа ЬоіеІІіМа (Ьиопе). Нііп Іикее ІеЬсіеі (аати). (Тііта роїііах)
оп раЬа !іу(1ипуіка. Ігепе раіаа коїііп уахи (іка). ЗаігаапЬоііаіа апіаи
(ро^іIа^;) ахрігііпіп. Аіоіко тсппіі (аатіаіпеп) ]ііІкееп (кіг^аN^о)?

КАРРЛЬЕ V Н ^ Е К 8А N 9 У Н О ЕК 8А 8 КАРРА^Е

— Уоііко .чіпіі о.ч!аа Іірип?

— Міпіі еп уоі пуі о.чіаа Іірриа. Міпиііа еі оіе гаНаа.

Неї, т іш .чіпіі іееі?

Ьиеп ІеЬіеа.

Неі, т іїа ніпіі Nуб(?

$у6п .чіікіааіа.

Р А К Т ІТ ІЇУ ЇО В Л Е К Т І
Партитивное прямое дополнение

Омап гии^ип. Еп ояіа гии.чиа.

Ауаап іккипап.
Рапеп гасііоп кііппі.
Типпеп Шоп тіеЬеп.
Типпеп Ьііпеї.
Уіеп кігіееп рокіііп.
Еп ауаа іккипаа.
£п рапе гаЛо!а кііппі.
Вп шппе шоіа тіехіа.
Єп Шппе Наша.
Еп уіе кіг]еиа ро^їііп.

В отрицательньїх предложениях прямое дополнение имеет

форму партитивн.

72
 АККІІ8АТІІУІ - ІА РА К ТIТIIV Ю В ^ЕК ТI
Акку^ативное и партитивное дополнение

<)чІіш каЬуіракеїіп. Омап каЬуіа.

Душт таі(о(61кіп.
ІМиїї нокегіаміап каарі^іа.
*Нпи 8иоІа-ачііап кааріміа.
( Мий Іеіуап.
УііКко Іаіпаїа тіїш ііе шагкап?
іиоп таію а.
Рапеп ьокегіа каЬуііп.
Рапеп .««иоіаа кеіиооп.
Зуоп Іеіраа.
Уоііко Іаіпаїа тіпиііе гаЬаа?
Каіккі іНті«)Сі Ьаіиауаі гаиЬаа.
Тагуігхеп іуоШ.
Ьар.чі іагуі(ьее гаккаиаа.

Дополнение. которое обозначает вещество или абстрактное

1ІІШТИС, имеет (|)орму партитива, если речь идет о неопределен-
им или нсограниченном количестве чего-либо.

\ккияа(ііуі Р агіііііуі
\ііку'іатив П артитив

Кіі]оііап кідееп )а уіеп ^еп Ьшп коїопа. іиоп каЬуіа ^а кіг*

ншит.
иги Штап готаапіп раІУа^;Nа.
Ч'нгп (икап Ьиошеппа аатиіїл.
ІіІІІИ ІеууПа ]огта Нуппіпеп Іаи-
•ііі Мегікаппоп Іаиіііп МегеІШ.
]оі{ап кідеиіі.
Оп уо. Еп хаа ипіа. Ьиеп готаа-
піа.
РиЬеІіп хоі. Еп уо і уачіаіа. Рехеп
шккаа.
Касііо оп аикі. Киитеїеп, кип
^ о т 1а Нуппіпеп Іаиіаа Мегікап­
поп іаіііиа.

И финском язьіке, в отличие от русского, не различаются гла-

иім совсршенного и нссовершенного вида. Результативность
•Ік гіия многих глаголов вьіражается при помощи падежа пря-
1ИО дополнения: глагол в сочетании с аккузативом вьіражает
іптзршенность или однократность действия. с партитивом —
нігфльїіость или многократность (процесе дейсгвия).
Иекоторьіе глагольї всегда требуют после себя партитива. Та-
•имми являются, например: аии аа ’пом огать’, а]а(еПа *думать’,
7!^
Наггайіаа ’увлекаться. заниматься чем-либо\ Ьаігіїа ’мешать ко-
му-либо’, осІоЦаа 'ж дать', гакачіаа ’любить’, ре1а(а 'бояться*.
Ашап іііїіа. — Помогаю матери. А^аI^е^еп хіпиа. — Думаю о тебе.
Наггамап игЬеіІия. — Занимаюсь спортом. Одоіап уіега2»1а. — Жлу
гостя. Нііігіїхепкб іеіііі? — Я вам ке мешаю?

Міпип (ауіуу/ріїаа + іпПпиіІУІ

Мне нужно + инфинитив

ЬііЬсІеіко коїііп?
Єп УСІ. Міпип ріШ кйусіа (огіПа.

МіЬіп хіпіі тепеї?

Мепеп рарегікаирраап. Міпип іііуіуу озіаа ІеЬіі ^а рарегіа.

Міпип іауіуу каусіа каирак^а.

5іпип гііуіуу іиііа тубх.
Напеп (ауіуу пои^ш аікаі^іп.
Меісіап іііуіуу іауа(а ріап.
Теісіап іауіуу г^оіиаа тіпиііе.
Неісіип іііуіуу теппіі хаігааіаап.
Тііпап іііуіуу Іикеа раЦоп.
Негга Капіахеп Сііуіуу таїкихШа ра^оп.

ТІіпап (Ііуіуу о:»(аа иикі .чапакіг]а.

Ігепеп (ііуіуу 0 8 іаа Мікоііе иисіеі кеп^ііі.
Міпип (ііуіуу 5аа(іа (ауага .чіпиі.
Меісіап Шу(уу о^іаа таііоа.

В предложениях, вьіражающих долженствование или не

обходимость, лицо, которое долж но что-либо сделать, вьіражс-
но формой геннтива, а прямое дополнение — формой аккуна-
тива бе*і окончания (совпадаю щ его с номинативом) или парти-
тива.
Обратите вннмаїше: в конструкции типа Міпип (ауСуу Іикеа
( а т а кіг]а (Мне нужно прочитать зту книгу) аккузативное лря-:
моє дополнение вьіступает без окончания.
74
 Міпип сі іагУІІ8е + іпПпИііуі
Мне не нужно + инфинитив

МІП 11 П еі і а ї л 'і ь е кііусіа каііран?іа.

8іпип еі (агуі(>;е ІиІІа.

Напеп еі (агуіг.че пои.чіи аікаі.чіп.

Меісіап еі (агуіі.че 0 і>1аа таііоа.
НеісІііп еі іагуіі.че теппіі яаігааіаап.
Тііпап еі іагуісхе оіііаа ии«а хапакіг]аа.

М отрицательньїх прсдложениях прямое доііолнснис вьісту-

ійсіївссгда в форме партитива.

I»ЕК!^ООNАРКОNО^ИN^ЕN СЕNЕТ^IV1 ЗАРАКТІТПУІ

Генитив и лартитив личньїх местоимений
М(ігПІпа(іІУІ СепеІІІУІ РагиііІУІ
ІМІИІІ тіпип тіпиа
іиИ ї^іпип ^ііпиа
ІііИІ Напеп Нііпіа
ИМ' теісіап т е ііа
ц іеісіап (еііа
ІІИ Неісіап Неіід

1ЛіКиТЕК$ТІ 1
Ііишіїа оп уІіЬиотеппа мутутііраіуіі. Аііііп іауіуу ояіаа ИапеІІе ІаЬ]а.
т е п е е ( а у а г а ї а і о о п . Нап к а (80 0 е п ч іп каипі?«(а На]иУЄ8 І р и ІІо а ,
миіНіі а ] а ( і е І е е .ч іп еп , є н а Тііпа е і ( а г у і ь е Ь а ^ и у е И а . Зікеп а і( і п а к е е
Ьиіуіп. Нііп к а ь о о Ьіпіаа ] а а ] а і ( е І е е , е а і і Иііп еі УСІ ОN(аа п ііп
ікііііиіи (аН^аа. НаІиаакоЬап Тііпа к і д а п ? Аі(і к ііу у і е і а ти^ііккіо>іач-
іиііи» тиИа Нап е і ( іе с іа , т і ї ї а і ^ і а т и ^ і і к к і а Тііпа к и и п ( е 1е е , ] а кікні Ьііп
-4 4)»І«і Іе у у іі. У і Ь ^ о і п Нііп раШ ііііі о .ч іа а ТііпаІІе а а ш и ю .ч х и і.

( І И )К иТЕК 5Т12
(имііп орі.чкеїиіоуегі Апііа кеПоо ТііпаИе, тікг>і Ьііп еі епаіі а*»и Тітоп
» іичкл. Т іт о оіі Апісап роікау.чіауіі. НеіІІіі оіі уНгеіпеп а.чито орі.чке-
Іі|іі йкііпіоіа.чча'. Nу( Апіш оп уіЬаіпеп. Нап еі епаа НаІиа а^иа Тітоп
Уаап* Т іто п іііуіуу тиштаа роіх. Апі!а кеПоо ТііпаІІе, еіШ
ІІіпо еі ко.чкаап яііуоа еікіі (і^каа. Т іт о еі ко^каап тиікіа о.чіаа VеN•
•І»и|н;гіа еікіі Ьатта^^а^таа еікіі .чаірриаа. Т іт о еі яиЦе їеіеуі.чіоіа,
уаікка Ьап еі епіііі каїхо хіііі, Т іт о еі кдаа уи(хіе«а еікіі уаіЬсіа рууЬе
Іііпаа. Тігпо еі тиіі»(а Апі(ап кутутараіуііа. Нап еі ко.чкаап іии
АпііаІІе киккаи. Нап еі риЬи тіШап еікіі Ьап киипіеІе Апіша, Ьап уат
ка(8 0 0 іеІеуІ8Іо(а.

5 Е и Т У К 5 ІА

1. Т іт о оіі Апіїап роікау5(аУІі. НеіІШ оіі уНіеіпеп акипіо орі.чкеІі]а-

а.чипіоіаііка.

В Финляндии люди не всегда оформляю ? брак, они могут со-

здать семью, не зарегистрировав брака. Такая форма создания
семьи получила название ауоИіІІо в отличие от ауіоіііио ’зареги-
стрированньїй брак’.

2. Апііа еі Ьаіиа ахиа Т іто п капхка, уаап Т іто п іауіуу шиипаа роіх.

Противительньїй союз уаап уіютребляется после отрииа-

тельного предложения, в других случаях употребляется С О Ю 1І
шиКа.

Кика? - Еі кикаап. Кеіа? - Еі кеіаііп.

Мікіі? - - Еі тікаап. МІїіі? - - Еі тіїаііп.

ОІАЬООША
— Неі» Ьаіиаїко отепап?
— Кіі(о^;, еп НаІиа о теп аа, уаап
Ьапаапіп.

— Кика шо тіеN оп?

— Еп шппе Натіі.

— Наїиаїко каНуіа?
— КуІШ, кіііої».
— Кауіаїкб ке^таа^а і>окегіа?
— КауШп кегтаа, т и и а еп 8окегіа.
76
 Упііко Іаіпаїа тіпиііе гаЬаи?
І’ц||опко гагуііхеї?
Уоико ап(аи чи(и.чеп'» тіпип (ау(уу шакнаа риЬеІіпІа^ки.
МишІІикіп оп аіка уцНап гаЬаа, гпииа у о і п куІШ Іаіпага ііаіа.чеп.

Ке(іі япіі осіоіаі?

СМо(ап Тітоа. Нііп оп іаан тубНііхха.

МііІІ кіпіі е(.чі(?

І((чіп !йапакіг]аа. 5еп іііуіуу оІ!а гааіііірххакіп.

Гііпа! РиНеІіп .чоі. Уахсааїко 8Іпіі?

Ги уоі. Рехеп шккаа.

Мі^^а і.чіі оп?

(ІІкопа. Нап ре.чее аи!оа.

О
Гііуіууко хіпип УІеШ тепла Ьатта.чШакигііп?
1(1 (игуі(.че. Натраа( оуа( пу( киппо^ііа. Міпип (ііуіуу тепла Ьат-
>іі(ИІііикагііл уач(а уиосіеп ки1и(Ша.

Лі(і, тік.чі Ка{]ап еі ко.чкаап гагуііяе ііііуоіа?

НИп оп уіеіа пііп рієлі.

чіі.іт

І УоИко а т а а &аіа$еп?
‘•іЬии'П — ІООсигоа, 100 сшо» зсісіі
>и*ікутрріпеп — 50 сигоа. 50 сигоп зсісіі
кушррі — 10 сигоа, 10 спгоп 5еіс1і
'ИК>ї)СП — 5 еигоа. 5 еигоп зеїсіі
и н /у 5 -Іо р р и ік е і п о т і л і ї

гиккиич гиккиисіе- гаккаииеми гаккаипа (рапі(ііуі)

Іар.чии.ч IарNии(^е~ Іар>;иисіех*іа Іар^іниПа
іііііу.ч ііісіусіе- аі(іусІе.чіа аіїіуаа

е-1орриі.чіеп п о т іп іеп аМеуаіЬіеІи

уио<1е уиоіее* уиоіеегіха уио(іепа

ііесіе ііеіее- ііеіееі їіесіеаа
іиппе Іипїее- (итєеііа Шппсіїа
кое кокее- кокее.ч.ча коеиа
Ниигте Ниигіее- Ьиипее.чха Нииггеиа

В зтом типе слов в номинативе и партитиве вьіступает слаба

основа, во всех остальньїх падежах — сильная.

НАЮОІТУК5ІА

1. Составьте вопросьі по предьідущим текстам и ответьте н

них.

2. Составьте диалог между покупателем и продавцом. Ситуїі

ция; Покупатель вьібирает в магазине подарок.

3. Ответьте на вопросьі отрицательно.

М а 1І і : Опко .чіпиііа ауаіп? — МіпиІІаеі оіе ауаіпіа.

a) Опко кіеііа уараа раікка? Опко (еіІШ каксПіпаиНигі? Опко Тііпаїіі

ріапо? Опко Iа.^Nа (аіо^.ча Ьі.ч^і? Опко Іар.чеііа піші? Опко іеіІІІ
Ьиошеппа >іиотеп кіеіеп (ип(і? Опко (аШШ у1еІ80риНеІіп?

b) Тагуіі8е{ко Nапакіг^ап? 8уб(ко Іоипаап гаУІп(оІак<»а? НаІиаіИ

уоііеіуііп? ЬаЬеїаїкб ЬапеІІе хііЬкееп? Аіоіко каіз;оа иисіеп Гііпііпі
О.чіаїко Штап ро.чіікогііп? 0(а(ко ^;иіЬкип? Ьаіпаа(ко тіпиііе ча(а.чел|
Типпеїко шоп паіііеп? Ьиеіко .чапотаІеН<1еп аашиІІа? Рапеїко Ьа(ц(
рааЬііп? Рісіаиеко Ьиотеппа кокоиккеп? 0.ч(а(ко <»аірриаа? Кау(и(к|
.чокегіа? іиоіко каНуіа? Тагуііхеїко ариа?

7Х
 і ІІоставьте прямое дополнение в аккузатив или в партитив.
імні'іьтс на вопросьі отрицатсльно.

(Іккипа)? О.чааїко .чоікаа (Киисато.хопааКІ)? Наігіїхепкб

(«ПНІ ? Уоііко апіаа тіпиііе (уііюпеп)? 5убікб Іапаап (раіуаіііпеп) га-
иіИі.І<іх,ча? Уоііко аиііаа (шіпа) уііЬап? Уоііко Ьакеа ка.ч.чаш (І1рри)'>
ІоИгаіаІІе? іиоіко (каїїуі) уаі Ьаіиаїко (іее)?
П'ІкШИко (Іеіккаи.ч)? Тагуіїлеїко (гаНа)? Типпеїко (Апііа)?

' Огвстьте на вопросьі отрицатсльно.

М .1 11 і І : Тауіуукб NІпип .чиогіїїаа (епїгі? — Міпип еі іагуіі.че .чиогії-

(аа (ет(ііі.

ІИуіуукб .чіпип уіесіа кіде ро.чїііп?

ііуіуукб ^Іпип очіаа ии.чі Nапакіг^а?
(иуіуукб .чіпип .чііуоіа анипіо?
Ьіуіууко хіпип ішигоісіа таїїо?
!*іуіуук6.чіпип їііага ІеНіі?
Ьіуіуукй .чіпип такчаа риЬеІіпІачки?
Інуїуукб.чіпип Іаіиаа іМаІІіпеп?
Імуіуукб чіпип осіоїш кокс киикаичі?

Мні м 2 : — Тауіуукб (Рекка) кііатііа їекчіі?

— Тііуіууко Рекап каіітаіі (екхїі?
— Рекап еі (агуії.че каатііа іекчіііі.

'ііуіуукб (аіїі) очіаа ІаЬ]а ТііпаІІе?

і*уІуук6 (АпКі) каапіаіі ]оЬїа}ап риНе?
‘*УІуук6 (орач) уагаїа Ьичяі?
•*уІуук6 (тіла) ечіїеМа .чіпш?
. .іуіуукб (т е ) одопаа .чіпиа?
ЇІіуіуукб (хіпа) Ьакеа Неі<1аі аиіоИа?

Й ІІоставьте местоимения в нужньш падеж.

Міні сі иіппе (чіпіі). МіМоіп уоіп іауаіа (Ьііп). Киїхип Ьапеї (т е ) Уоііко
?'Гм- VІегааI1е? Олко (.чіпа) ауаіп
Г І Л м Р і ' І і е Ь т а . (Те) еі іагуіїхе Іикеа іаіа іеккііа.
'Кикц) Іаикки и іта оп? (Кика) хіпіі ІаНеіііг хііНкееп?
7. Измеките предложения по образцу.

М а П і : Мі(іі (атіі Ьа]иуехі так.чаа? — Мікіі їіітап Ьа]иуесіел Ьіпіа оп?!

Міііі ііітіі ЬиІУі так.чаа? МіШ іа т а убраііа такхаа? Мііа іііта хикіааі
так.чаа? Міііі іатіі 1еуу такяаа? Міііі Штіі іаккі такчаа? МіШ їіітіі
Нате такчаа? Мйа Штіі ІеНіі так.чаа? Міііі (ііта каНуіракепі такхаа?!
Мі(й Іатіі Іеіра так;;аа? Міїіі іатіі каїі.чі такхаа?

КАРРАЬЕ КVМ М ЕNЕN 10 К ¥ М М Е \Е 5 КАРРАЬК

— Аі(і, |аNка оп орі^ке1и(оУегіпі Апііа. Апііа, (ан:;а оп аіііпі.

— РЦІУіІа.
— РЦІУііа. Наи^ка іипіхШа.

ОІеиеко іе какяо.чеі?
О І е т т е . Міпип пітепі оп Ра.чі ]а VеI^епі оп Апх.чі.

Кепеп? Чсй?

Татіі кігза оп тіпип. Т а тіі оп тіпип кіф пі.

Мікіі іаккі оп яіпип?
Опко Штіі раікка Ьііпеп?
Тио аиго оп теідііп.
Опко гіітіі таїкаїаикки іеісіап?
Опко ііішіі охоііе ЬеісІііп?
Міка оп .чіпип їаккі.чі?
Опко (атіі Ьапеп раіккап.ча?
Тио оп теісіап а и іо т т е .
Опко Штіі (еідііп таїкаїаиккиппе'^
Опко Штіі Ьеідііп охоіііеепха?

0 ^ ! І 5 Т ^ 8 ^ И Т Т Е Е Т (Роя.чеххіІУІхиГПкзії)
Притяжательньїе суффиксьі

тіпип кіг]апі теісіііп к іг ]а т т е моя книга наша книга

8Іпип кіг]а5І іеісіііп кіг^аппе твоя книга ваша книга
Ьііпеп кіг]ап5а Неі<іііп кіг^ап5а его (ее) юіига их книга

81)
іммтп пітепі т е іс іа п п і т е т т е моє имя наш е нмя
•иині піте5І іеі<Іап пітеппе твоє имя ваше имя
Іінигп пітепяа Неісіпп пітеп$а сго (ес) имя их имя

І гнитив личньїх местоимений (тіп и п , $іпип и т. д.) имеет зна-

ігмис їіритяжательности, т. е. обозначает прииадлежность. Он
милст виступать самостоятельно или в сочетании с существи-
іііікмьім. Если перед существительньїм стоит генитив личного
ми іоимсния. то к существительному присоединястся притяжа-
суффикс.

Цц. ч. Мн. ч.

І тіпип пі теісіип ттс

/ « Ітт 5І іеісіип ппе
< ІіЦпсп п $ а /п $ а Ьеісіап п $ а /п $ а

І Іритяжательньїй суффикс присоединястся к основе слова, в

і 'и»и«х с чередованием согласньїх — к сильной основе (Ниопеехі,
ии^Кбіьіі. кіііепі, Натриапі^ о.чоіПеетте. роікапна, іііііпка^аїкап.ча).
І ’сли слово стоит не в номинативе, а в каком-либо другом па-
•►Фс, прнтяжательньїй суффикс ставится после падежного окон-
«иимм (Ьиопее.ч.чапі» кіісіе.чіапі. Ьатраа.чNапі, охоіпее.чеетте,

І'.сли в конце падежной формьі (кроме номинатива и акку;)а-

ЖйіО стоит краткий гласнмй. то в З лице вместо п.ча/п.яа пред-
**«*питсльнее употреблять удлинение конечного гласного + п:
мііміміїееп. ]а1аххаап, аіііішп.

<М(рятнте вннманис:

І) І сіїи в конце палежной (}юрмьі стоит буква і или п, то перед

м|іигижательньім суффиксом она вьшадает:
к.иі«..кШепі (ном. ед. числа) 'м оя рука’,
кфіп — каїепі (ном. мн. числа) ’мои руки’,
і.иіґм — кіііепі (ген. ед. числа) ’моей руки',
іяілі'и—- кіііеепі (илл. ед. числа) ’в мою руку’.
, 1.^
Дми вьіражения принадлежности в 1-ом и во 2-ом лице обьічно
ин піточно притяжательного су([)фикса, генитив личного место-
И*ммия может бьіть опущен, если он особо не подчеркивается.
* •* І
 N 1111601 оп Ка^^а. Зі.чкопі л іт і оп Тііпа.
М аїкаїаиккитте оуа( ^о уаипи^^а.
Ср.: Меідііп т а їк а їа и к к ііт т е оуаі ]о
уаипи.чка, ти((а (еісіап таїкаїаиккиппе
оуа! уіеіа иікопа.
У потребление притяжательного
суффикса и притяжательного мес-
тоимения 3-го лица можно срав-
^ нить с употрсблением притяжатель­
ного местоимения в русском язьіке.
Ср.: в русском язьіке его комна-
та — в финском язьіке Напсп
Ьиопеепяа (употребляется мсстоимс-
ниє + притяжательньїй суффикс).
Нііп оп Ьиопее.ч^аап (употребляется
только притяжательньїй суффикс без местоимения). ’Он нахо-
дится в своей комнате’. Рекка е.чіїїеіее уаітопха ЗикаІІе, ]а іикка
о]епіаа кикап Иііпеп уаітоііееп ’Пекка представляет свою жену
Юкке, и Ю кка преподносит его жене цветок’. То же во множе-
ствснном числе: Міітіі оуаі Иеісіап Іаряепча ’З т о их дети*. Не рііііуіл
Ііууаіі Ьиоіїа Іарчіхгаап ’Они очень заботятся о своих детях*.

ьикитЕК 5ті
Неі Ьепа!
УПаїуі еЬкіі, кип хааі іііт а п кіг]ееп. Еіхіп іі$еІІепі кіг]еепуаіьі0 і 0 уег1и.
Міте.чі ]а 0N0Іаее8І оііуаі Іаіюк.четте іітоіш ^іаиіиііа. М іпіі орі.чкеїеп
уепа]ап кіеіііі Неі.чіп^іп уііоріхїо.ч^а ]а іагуііхеп Ьафішхш. Наїиап
туон уепіііаіхеп у.чїііуііп. Орі.чкеїеп глуб.ч Гопеїііккаа ]а уІеі.чШ кіеіі*
(іесіепа. паиПа уєпііііі оп раааіпеепі.
Уаікка орі^кеїираіккапі оп Неічіпкі. оіеп коїоі^іп ТатрегееІІа
|)егЬеспі аNии ьіеІШ. А іііп і оп .чаігаапЬоііа]а, ]а і&апі оп іп^;іпд6гі.
Неісіап пітепяа оуаі Ігепе ]а МагКі. МіпиИа ол ІЗ-уиоііа.ч уєіі. ;окі
кііу коиіиа. Нііпеп пітепяіі оп Мікко. Ріккизіїікопі Каї]а оп уа,ч(а іієіЬ
кетапуио(іач.
Міпіі оіеп 20 уиопа уапЬа. Киуа.чіапі пііе(, тіпкапіікоіпеп оіел.
Нагга8(ап уоіші.чіеіиа, 1еп(ора1!оа. ти ^іік к іа ;а (іеіу.чй кідаПі^^иикц.
Реіаап ]еп(ора1Iо^оиккиее.ч8а. і о и к к и е е т т е реіаа игЬеі1иЬаІ1і.ч!іа ксп
гап уііко^іка. Р е І і'іІ І а т т е оп (ііяіаі.
НеІ.чіп^ічШ оп уаікеа Іоуіаа а!«итоа. МіпиИа оІі оппеа. МіпиИа оп

Н2
ииікги-акито, ріепі уккіо. Амитопі оп Никішіетскїіа, чіі« Ьууіп ШЬеІ-
ІІ) Исікіп^іп ке.чкимаа. ТауаІІі.че^іі кііуеіеп (аі а^ап роІкируогаІІа
уііорімоііе.
МіІІаіпеп хіпип регЬеехі оп? Опко коНііі Ріеіагіп кеккихіачха?
Аміїко коїопа уаі ахипіоіа.чяа? Оуаїко (еісіап оріг»кеІі]а-а.чип(оІаппе
ІМІ10ІІІІ уііоріхіоа? Мікіі ніпип рйііаіпее.чі оп?
ТоіVоааVа^«и уамааі ріап кідее.чеепі.
*ЛгУсі^іп Тііпа

ІИАІООЕІА
Лпісскчі. опко іііта ТеісІііп раіккаппе?
і : і оіе, тіпип раіккапі оп (иоііа.

Иууііа ріііуаа, Нууііс ухіііуаі. Тегуеіиіоа Моякоуаап! Міпіі оіеп (еі-

•Іііп оррааппе. Мітепі оп Магіпа Ьакоуа.
ІІтіїіки (иШ8Ши.
Ті1к>;а оп Ьо(еІІіппе. Nу( уоі(іе окаа таїкаїаиккиппе ]а теппа
•йШт.

Коиуа Каг1.ч8оп, тІл};а Теісіііп таїкаїаиккиппе оуаі?

Т^ІN}іа оуа( каіккі таска(ауагапі: (а.ч.ча оп та(каІаиккипі, (а.ч.чіі кахі<
І*ніккипі... Миііа тіхііа категапі оп?
Мікіі гііта оп? Опко їа т а Теісіііп?
Оп, кІііо.ч. Міпіі ^а тіеНепі Наггаіііатте уаіокиуаи^іа. МеіПіі оп
«іміи катега тикапа.

Опко іііта мпип капакігЗані?

Оп.
Миипко Іаіпа(а ніііі?
^иаі. шииа хе еі оіе Нууіі хапакіг^а. Ма(іп .чапакіда оп рагетрі.

МіШ іе іееііе Шпііап?

Меісіап рага.ч ухіііуіітте іиіее т еіііе іііаііа.
— РегЬеепі оп Ьууіп тихікааііпеп. Уаітопі Наг]оіпеІее ріапопяоіиоа.
Роікапі оп гатраіі, Іуііагепі 8 0 ІПаа кіїагаа ]а Іаиіаа.
— Міііі 8ІПІІ іееі?
— Кагкіп НіІ}иа.

Міпкаікіііпеп роікаппе оп? Нііп пауіііііі іЬап аікиіхеїіа.

І7*уиоііах. Нііп кііу ^о іуд.чхіі.
Е тіі іуиіігеппе?
Туиіігепі оп VаN^а 7-уиоііан.

Роіка пауина аікиізеїіа.

Ю нош а кажется взросльїм.
пауііаа + аЬІаІіІУІ
(ипіиа М а(каІаикки (ипши газкаака.
Чемодан кажется тяжельїм.
$А N А N ^А $К ^ Т у і) іе к і] а а п х а к іїг іа а .

НАКЮІТиК$ІА

1. Расскажите, что Вьі узнали о Тине ні ее письма Лене.

2. Ответьтс на вопросьі.

Мікіі оп піте}іі ^а охоіиее.чі?

Кііугкб (уб.чха? Мікіі оп а т т а и ік і?
М І 8 ХІІ І8 ІІ.ЧІ ^а іііііхі оуаі Іубххіі?

Мікіі оп Ьеісїііп аттаїїіп яа?

Міікіі оуаі І8ІІ.ЧІ ]а ііі( і}іі піте(?
Опко .чіпиііа 8Іхаг (аі у є і і ? Міїкіі оуаі Ьеідііп пітепііа?
Міпкііікаіпеп уе1]еьі (аі .чічаге.чі оп?
Опко .чіпиііа ухіііУіі? Мікіі Ьііпеп пішепніі оп?
Мікіі .чіпип Нагга.чіик.чечі оп?

3. Употребите вместо вьіделенного слова мсстоимение Ьапсп

или Неісіап. Прибавьте к следующему за ним слову нужньїй при-
тяжательньїй суффикс.
М а І і і : Аіп ре^ее 1ар$еп кіісіеі. Лііі ре.чее Напеп кіі(епNіі.
»4
Лиі реNее 1ар5еп ]а1а(. Рекка Шо Лппап таїкаїаикип. Та.ч.ча ОУа[
«ІікопІ ро^а^ Т ііта оп Рекап яіііко. Т а т а оп і$ап раікка. Мікіі оп
||ІГУІ.чеп е ш п і т і ? Тііяча оп М агіпап о.чоііе. М і^ я а оуа( Мікоп чаар-
)іа«И? Т а т а оп К аііап ]а Мікоп ко(і. Тіітіі оп Таг]ап ]а Маг]ап
Іиіопе. Мі.чхіі іаг¥І5еп регЬе аїіии?
^ Упо тр еб и те вм есто 1 л и ц а З л и ц е ед и нствен но го числа.
ІчИїп Ниопееьхапі, рбуїііпі аіігеяха. МіпиІІа оп кіг^ераре^іа роусІаІШ ]а
купа кііс)е8чапі. М ітіп рі(аіяі кіг]оіИаа кіг]е иисіеііе кіг]еук(ауаІІепі.
КіИкоп иіо^ іккипах{а ]а а^а((е!еп.
Міїіі т іп іі кеггоп ісхехіап}? ЬііЬеіап уаіокиуапі, »Укхі киуа кегіоо
••иііттап киіп (ііЬаі Nапаа.»
КііУаїчїа УоІ пііЬсІіі, еіїіі .чіітііпі ОУаі .чіпі.чеі, Шккапі оп шхкеа.
ін*іі11пі оп рика. мшпі оп аіка і.чо.
Миііа киуахіа еі уоі пііНсІа каіккеа. Єі уоі паЬсІа, епа ^еікііпі оп
мммп кіреіі, каїепі ракіеуаі Ьеіро.чіі, ііапепі оп Ьі^иіпеп^а Іиопіеепі оп
иііНиІІіпеп.

К А Р Р А Ь Е 11
У Н О Е 8 Т О І8 Т А К А Р Р А Ь Е

Ниіиаіьіп е.чіїеііа .чіпиііе аіііпі.

Иии.чкц іиш.чіии. Міпіі оіеп Ьеепи.
О
Уоі.чіїко Іаіпаїа тіпиМе купаіі?
Уоіп. $е оп Іаикихкапі. Уоі( оиаа Nеп .чіеІШ іі.че.

Уоіхіпеко ауаіа іккипап?

Ауаі.чіїїеко іккипап?
Уоіхіїко ісиїкеа о у є п ?
Зиікіхіїко о у є п ?
Атаі.чіїко тіпиііе .чиоіаа?
НаіиаІ8І(ко каНуіа?
5бІ!ііік6 ^о^акіп?
иіЬсІ8І(к6 капкхапі каЬуіІІе?
Наіиаі*ііп киИуіа.
Ма{ки:»іаіхіп тіеіеііапі Ріе(агііп.
Міпип рііаічі ІаЬеиііа хаЬке. Міяіа ^аіяіп Іотаккееп?
 К О N ^IТ !О N А А ^ I
Кондиционал
8и1кеуат хиіке- $и)кІ8Іуа(
орріуаі оррі- о р р і$іуа (
\'0Іуа( У О І- уоівіуаі
^аауаі хаа- ^аІ$ІУаІ
Ьегііауііі Ь е г а і$ іу ^
^иоVа( іио- 3 0 І$ІУа(
ііуоуаі ї^уб- 8бі$ІУа(
у іє у ііі уіе- у є к іу ііі

ашауаі апіа- а п іаі$ іу а(

кухууііг ку5у- куі>уі$ІУііі

Пока'затель кондиционала -Ьі- присоединяется к основе З л и ­

на. За ним следуют личньїе окончания (З лицо ед. числа не им<.*-
ет личного окончания).
ЬаІиаІБІп На1иаі$іттс Я хотел бьі. Мьі хотел и бьі.
Ьа1иаІ5І( Ьаіиаиіие Тьі хотел бьі. Вьі хотели бЬ!.
Ьаіиаіііі Ііа1иаІ8Іуа( Он хотел бьі. Они хотели бьі.

Отрицательная форма кондиционала образуется из от-

рнцательного глагола, которьій спрягается, и основного глаго­
ла, которьій оканчивается на показатель кондиционала -І5І-; еп
Ьаіиаіхі, еі Ьаіиаілі, Ьап еі Ьаіиаізі, е т т е Ьаіиаізі, еііе ЬаІііаІ5І. Ііе
еіуаі Ьаіиаізі.
При присоединении показателя -І5І- к основе происходят
слелующис изменения:
конемньїе гласньїе основьі -е и -і исчезают;
долгий гласньгй сокрашается;
в дифтонгах -ио, -у6, -іе первьій гласньїй исчезает.
Кондиционал вьіражает вежливую просьбу, пожелание илн
предложение. На русский язьік он может переводиться:
а) словосочстанием можеш 6ьт\ь или вежливьім вопросом
5оі8іікб ]оіакіп? — Может бьіть, поешь чего-нибудь? Не поепь
ли тебе чего-нибудь?
б) условньїм наклоненисм; Маїкийіаізіп тіеіеіійпі Каиказіанп.
— Я охотно поехал бьі на Кавказ.

86
и) ііовслительньїм наклоненисм со словами і ш ж а л у ї а т а , б у д ь т е
іЬ/Л/ш; Запоііііиско, шііеп уоігііп 8 0 Іиаа М озкоуаап? — Скажитс,
тіжалуйста, как мне п о і в о н и т ь в Москву? юіаіиеко
мцікаІІ8іап. — Дсвушка, принесите, пожалуйста, меню.

І ІІК иТ Е К 5Т І 1
ІІг( Тііпа!
Кііїоіі кігіеезііі. ]о з8 а ксггої іізезїазі ^а р егЬ еезіазі. М іп а к іп Ііа-
Іітініп к е П о а зіпііПе уаЬііп і[$езіапі ; а регЬеезСапі. Тіссіаі ^о, е ііа
пипспі о п Ь е п а ] а а з и п Р іеіагізза. О р із к е їе п Р іеїагіп у ііо р ізіо п
(ИпІО£І5е$8а и е с іе к іт п а $ $ а . Р а й а іп с е п і о п з и о т е п кіеіі ^а к ід а їїі-
чіиін. Орііікеїеп п іу б з и п к а г іа . Ріііііп егікоізсзН кіг]а11ізиис1езіа і а
иш кикізіа.
І8ЙПІ о п їубззіі їе іп а а з з а . Н ііп о п 45-уи оііа8. Н й п еп піїп епза оп
Мікоіаі МіЬаі1оуі15. А іііп і п і т і о п У еега Р е їг о у п а . Н ііп о п успіуііп
кісісп о р е ііа за . ИЛп о р е і і а а уепа^іш и І к о т а а І а із іИ е . А іііп і ри Ь ии
УііИИп ги оізіа ^а з а к к а а . Муі Ь ап Ь а іи а а о р р і а іп у б з з и о т е п кіеііа.
ІІЛп у т т И г і й а ^о уй Ь ііп з и о ш е а , т и П а сі о з а а р и Ь и а . З і ю т е п кіеіі
01) т е ї і і а п уНіеіпеп Ь а г г а з і и к з е т т е . М іп и ііа о п т у 5 $ уєіі, Ьііпеп
мііпепзії о п ііігі. Уеі^епі о п 15-уиоїіаз. Н ііп к й у уіеіа к о їііи а . іи г і
Ііиггазіаа и гЬ еіІи а. КезііИИ Нііп р е і а а ]а1кара11оа ^а іа іу е ііа
ІИЛкісккоа. М іп а ^а у є ^ є п і Н а г г а з і а т т е т у б з у а іо к и у а и з іа .
Міііинізіп (іе!ИИ т у б з . т іП а іп с п о п к о ї і к а и р и п к із і ^а к о г к е а к о и іп ,
о р ізк е їеі. Т о і у о п а у а з і і к і ^ о і і а і т і п и і і е р іа п .

Ьспа

І и к іл гЕ К $ ті з

ІІ(М КііПа!
ІсгУсЬсіуз іааз іііаіііі Ьарреепгаппазіа. Мііа зіпиііе кішіии? Nу^
ііііт каі аіка зииппііеііа зііа теісіііп І о т а т а ї к а а т т е . Мііа шісіїа
МІРІ, ІііЬіізіттекб уНсІезза зіИе Вакіап кіеггокзеїіе? Іоз зіпиііе
зіпа уоізії Ьапккіа та(каІірііІ, козка азиі НсІзіп^іззЯ.
М .икизіаізітте спзіп ІаіуаІІа Таїїіппаап ]а ^а1каІ5ІIпте уіскіі
итікиа Ьиззіїїа. У о і з і т т е Ііеіузіі кузуіі, іатЗоаізіко іоки т а їк а -
Іиипі^ііо уаїтізіа р а к е п іт а їк а а . Міпа уо ізіп оНа т а їк а їїа рагі
УІіккоа. Єпііі зіпа. шШаіпеп зіпип аікаїаиіизі оп?
Л інН еИ зії азіа а: и ізіт т е т е ге ззіі, к ііУ Ізіт т е ти зе о ізза .
п а к і ї і т т е раЦоп ииііа, зб ігіітте Ьууіп, к а у т ш т е еЬкіі іеаиегі^-
$а Іеріііі»ітте кішпоИа.
КігзоіиеІеіЬап' ріап.
Тегуеіі»іп Апііа

8 Е Ь ІТ У $

1. Частина -Ьаіі/-Ьап может также придать вопросу или просьбе

оттенок вежливости. Глагол кіг]оие1Іа образован от глагола кіг-
ІоіНаа с помощью суффикса -еіе-, придающего глаголу значсние
многократности действия. О днако в данном случае форма гла­
гола употреблена для обозначения блиіких отношений между
пишущими.

^ IЛ ^ О С Е ^ А
— 01І5>іко ]оІиа]а N 16 1 1 1 1 1 1 6 1 1 іауацауіхха?
— Уа1ііепауа$п Нііп е1 оіе раїкаїїа. Уо1і>1иеко «оіііаа уаЬап а]ап
киїиіпіа ииііеііееп?

Маиі: Оіізіко іеіПа к о їт е п Ьепцеп рбуїа?

Тадоііуа: Оп куІШ. Тііппе, оікаа Ьууа. ЗубНекб?
Ма(іі: Іии, к а їу о іх іт т е гиокаїізіаа.
ТагіоіИіа: ОиаІ8Іііеко аікиип ^о^ак1п ^ио^аVаа'?
Маиі: Міпіі оіап уеиіі.
Рекка: Міпіі о!іаІ8Іп оіиііа.
Неіккі; УсНіі уаіп, кіііох.
Маиі; Міпіі іііаііїіп ^о. Тіеііііп іо т іїіі ЬаІиап. Епііі іе?
рекка: іо о . Іииіеп, еиіі оіап руиіраппип.
НеіккІ! Міпіі оїап іапазопіп кіизаиккеп.
Маиі: Міпиііе раіхіеип зПакаї.
Тадоііііа: Кііі05.

О иаЬіІко каЬуіа?
Оиаііііп т іе іи и т ш іп Іееііі. ]05 зіпиііа оп.

хн
 8оіиаІ8І(ко т іп и ііе іПаІІа?
іоо, тіНіп аікаап?
Ьииіііііп, еиіі оісп коїопа ]о киїніека.

8аІ5Іпко Є5»Кс1!іі: іііт а о п (у и а г е п і Іаапап роіка.

^Туиаге$і роіка? О пко іуийгеПй8І ^о п о іп І8 0 роіка?

МІ5ЇІІ гуЬтііпіоЬіаіа оп? Міпип їауіуу риЬиа Ьапеп кап8:>аап\

Иііп ке$ки8(с1ее шоііа орраап кап^^а.

’Ь ішІеІко, еіііі Апи іііЬііїіі теісійп к а п з л а т т е іеаиегііп?

0 ІСМ1 у а гт а, сХХі\ Нап ШЬіее тіеІеІІЯап’.

МІШ т іеііа Т е оіеііе іпйіпббгі Яапїахеп Ьапккее5іа?

Тагкоііаііско хіііі ииїїа гакеппихзииппііеїтаа? Міеіезійпі зе оп
Ііууіп тісіепкііпіоіпеп. Нііпеп еЬіІоіизіаап каппаНаа Ьагкіїа.

Маїиаіїіііко киріп каЬуіа?

КІІ105. тіеіеііапі.

НІІІ.ІТУК5ІА

І Слово іоіакіп 'что-нибудь, кто-нибудь’ является партитивом

іісопрсделеиного местоимеїіия іокіп. Слово |ио(ауаа — причас-
їмс от глагола )ио(іа ‘пить’. О но употребляется в інамении суще-
I іпіггсльного іи о т а ’питье’.

> Когда послелог следует за личньїм местоимением, к нему при-

«'(ХАНнястся притяжательньїй суф(|)икс (тіпип капііііапі. Напеп
киишап, ср.: Ьіі.чап капзза, Наггіп капзза).
3. Слово глісіеііапі, тіеіеіііі^і, тіеіеііаап ’с удовольствием’ всегдії
у п о т р е б л я с т с я с п р и т я ж а т е л ь н ь їм с у ф ф и к с о м .

Н А Ю О ІТ и К З ІА

1. Расскажитс (по тексту) о Лене и ее семье.

2. Составьте расска^ о себе и своек семье.

3. Расскажите. как вьі намереньї провести свой отпуск или кани-

кульї.

4. Расскажите о семейной или групповой фотографии по данно-

му образцу.

— Типпеїко і а т а п уаіокиуап іНтіі»еі?

— Тиозза кезкеїіа оуаі іхіізі аііізі, Неідіи тіп іі іиппеп, ]а ЬеіОап
ес1еі)8йап оіеі зіпіі.
— А іппі уіеге88а ізшуаі уєі^єпі ^а Ьііпеп уаітопва. Неідап іака-
паап і!еІ8 0 Уаі 8егккиііі Каіза ]а Ьііпеп тіеЬепзй Тиота;;.
— Епік кика оп Іио пиогі паіпеп ізазі уіегеззіі?
— Нйпеп УІсгезкайп оп Ьііпеп зізкопза, Попа-Іаіі, ]а їііііпі Іакапл
оп Ііапеп тіеЬепііа, Тіїпо-епо.

5. Сделайте по образцу.

М а 11 і ! : Уоііко зоіііаа т іп и ііе Н иотеппа? — Зоіиаізіїко т і -

пиііе Ниотеппа?

Уоііко кііапіаа Гатап іекиііп?

Уоііко пауиаіі тіпиііе іиоіа кідаа?
Уоііко раппа іітоііикзеп о у є є п ?
Уоііко Оііїаа теіПе ІіриГ?
Уоііко Ііегаїїаа т іп и і аати ііа?
Уоііко осІоПаа уіеіа уаЬап?
Уоііко аиііаа т іп и а уаЬіІп?

М а 11і 2 : (ТиІІа) іапііап Іиокзепі? — Тиіізіїко іапаап Іиокзепі?

(Зааііаа) т іп и і ^ипаап? (Ьикеа) теіИе гипозі? (Ьаиіаа) теіПс

^о^акіп? (К аїїаа) рбусіап? (Киїзиа) пуі уіегааі рбуїйап? (КааСаа)
тіпиііе киріп каїїуіа? (КідоіПаа) езітегкії іаиіиііе?

90
М а 11 і З : Л улія іккипа. — Ауаі;;іїко іккипап? — Ауаап Неп.

І.НЬеПаа зйЬке. Зуіуиаа уаіо. Зиікеа гаїііо. Тиогіа гіюкаїіхіа.

Ког^аіа уігНе. Н акеа йапотаІеНіі.

К А Р Р А Ь Е 12
К А Н В Е 8 Т О І8 Т А К А Р Р А Ь Е

ЬИЬсіеіїеко и ітаап ?
ЬЗНсІеп.

МіЬіп 5ІПЙ т е п е ї зубтііап?

Міпіі кііуп аіпа КиІтаЬаагіз^а.

ЬаНіІеікб іу о таііп ?
Еп рай5е ІаЬ іетаап іЬап уіеііі. Уоііко оиоііаа тіп и а?
Еп уоі 0 (І0 и а т а а п , козка Аппеїі оіІоааа т іп и а Ьаагізха.

ПІ INРINIТIIV!
ПІ инфинитив

Аппсіі т ^ п е е Ьаагііп $убтаап.

М ані ІйЬіее Ріеіагііп орізкеїетаап.
Тиііхіїко іІІнПа теіііе каїїїотаап Іотакнуаапі?
Уоііко іиііа іа р а а т а а п т іп и а ІапаіІп?

Ьарні оррії Неірохіі ри Ь и таап уіегазіа кіеііа.

5аІиіко Ііеііітаап Аппеїіп озоіііееп?
іоисіип ІаЬ їетаап іуотаїкаїїе.
іааііекб осіоп атаап уаі іиІеПеко Ь а к е т а а п Іааккееі
т у б Ь е т т іп ?

їла кау ІіІ8іаІ5Іп иітаЬаІІізііа. Нап кау и іта зза кеггап упкозза.
ГЦпИ^п Нап т е п е е (ааі> иітаап .
Рекка ізіїїи і і і і є і п кігіазіо^ка. Тапййпкіп Ьап оп зіеііа Іикетах^а.
Инп ІііЬіі Іикетаап иипа го та ап іа.

Тап]н орійкеїее кіеІікегЬозза. Нйп Ьаіиаа орріа у т т а г і й т а а п ^а

ри Ь и таап :»иотеа. Нііп кау изеіп Ьагріие1ета$$а кіе1І8(ииіо8$а.

Таїуеііа кііуп изеіп К ип ШІеп ЬііЬііітахіа, оіеп пііп

уЯі»упуі. єна шепеп Ьеіі п и кки талп .

Е(к6 уоіііі кіекаИ 1а$(а шепеша^Ш иІ05 піііп ту^Наііп?

3. рег8оопа уагіаіо 111 іпЯпііііуі

пиккиуаі пикки- п и к к и т а а п (іііа(ііуі)

пиккита&$а (іпе$$ііуі)
пи кки та$(а (еіаіііуі)
иіУаі — иі- и іїлаап
и іта $ $ а
и іт а 5 (а
орізкеїеуаі — орііікеіе- — о р із к е їе т а а п
орі$ке1ета$$а
о р і$ ке 1 е та $ и
(араауаі іараа- — (араашаап
іараата$$а
іар аата$ !а
Н Й ІГ ІІІІЄ У ІІІ Н Н ІГ І18Є - “ • Ь а і п ік е т й й п
ЬИігі(5етЙ5$а
Ьаігії&еша&іа

О кончания III инф инитива ( т а а п / т а а п , піа55а/іпа$5а,

т а $ Іа /т а !і(а ) присоединяются к осново З лица.
С глаголами движения наряду со словами, обозначающимн
место, можно употреблять также глаголь!. В таких случаях вме-
92
ото обьічного инфинитива (Ьаіиап риНиа 'хочу говорить') упот-
рсбляются формьі III инфинитива. которьіе отвечают на вопро-
сьі шіЬіп ’куда’, ілі$$а ’где’ или тІ8Іа ’откуда‘.
МіНіп? Мі&5а? Мі5іа?
шаап/таап та$$а/та$$а та5 (а/та$ (а
іуЛтаііп 8убтая$а 8у б та5 (а

ИДп теп ее гауіпіоіаап зубтіїап.

Пііп кНу з у б т іі^ а рі(5егіа88а.
Иііп (иіее кубт^іііи каЬсІеп ]а1кееп.
Формьі III инфинитива употребляются такжс со многими
глиголами, не обозначающими движенис или направление. В
гнких случаях речь идет о глагольном управлений.

м м п /т а а п та$$аУта^а
ІиІІа оПа + та$$а/та$8а
гпеппй кяуая ПІ ІпГ. ІПЄ55ІІУІ
ІііНіеа
йаиа
оиіиа
+ та а п /та й п та$ (а/та5 (а
о р р іа (иііа
ПІ ІпГ. і11а(ііуі
ореіеііа раїаіа
гиусіа + та8{а/та$(а
Іакаїа
ореііаа III ІпГ. еіаіііуі
кіеІІНіі
р у у ій іі уагоа
ІМиуоа
імасіа
раппа

Если ПІ инфинитив присоединяется к сочетанию глагола оііа

и прилагательного, то он вьіступает в форме иллатива.

ИИп оп Ііууіі и ітаап . Он хорошо плавает.

Иип оп Ьі(іа5 Іикетаап. Он медленно читает.
ІІЙп оп пореа Іазкетаап. Он бьістро считает.
НИп оп аНкега (екетИИп (у6(іі. Он прилежно работает.
ІІЙп оп 1аІ5ка кігіоіиатаап. Он ленится писать.
НИп оп аіпа уа1ші$ а и и а т а а п . Он всегда готов помочь.
 О б р а т и т с в и н м аи ііе:

аікаа + І іпГіпігіІУІ гиуе(а + III іпГшіІііУІ

АІап Іикеа кідаа. Киреап Іикетаап кіг^аа.
Ріап аікаа $а(аа. Ріап гиреаа каїашаап.

Ш К .и Т Е К 5 Т І
Рекка Зсерапоу оп коїоіхіп каг^аIаІ5е5^а куіазїй. К уі Нйп орізкеІес
Реігозкоіп уІІ0 рі$і055а зи о т е п кіеіеп ]а кі^^а!1І5ии(^еп оіїазіоііа.
Рекка азии орізкеїца-азипіоіазза уяіЙУЙпза Т^ікіїап капзза. Тйзза
оп киуаих Кеісіап Іауа 11і 5ез1а іубраіуахіаііп.
К ікіїа поизее аатиІІа аікаізіп ^а ІаЬіее ІепкіІІе, т и Ц а Рекка ^аіі
уіеіа п и к к и таап . Нііп поизее риоіі каЬсІекзап ]а рапее каЬУІп
кіеЬитаап. Кип Кікіїа раїаа ^иок5ета5^а, роЗаІ ізШУаі зуогпаап
А атіаізеп ^а1кееп Ье тепсуііі уііоріїїоп зиигееп Іиепіозаіііп киип-
іеіетаап Іиепіоа Каїеуаіаіїїа.
Ьиеппоп ^аІкееп Ьеіііа оп ПІоьоГіап зетіпаагі, ^охха т о ї е т т а ї
іоиш уаі ехііпіутаап. 5іііеп оп йиотеп кіеіеп Ьаг^оі^и5^ип^і кіеіі-
5іи(1іо55а, ]055а Ье ореиеіеуаі йаиіатйЯп зи о теа.
Орріїиппії рааиууііі кеііо какзі. Nу^ ро^аі тепеуіК гиокаїаап
5>убтіііІп.
Іііараіуііііа Рекка т е п е е кіг]а5(ооп Іикетаап. Нйп кау Іауаііі-
5Є8ІІ Іикетаііза )икиї>а1І85а; кіеІІИ оп Ьі1]аі$1а еікН кикаап Ьаігіїзе.
Рекка ^ои^ии епхі УІікоИа рігіітаііп езігеїтйп Ііеіееііізехзіі зеигазза.
Nу^ Ьііп теп ее кегаатййп аіпеіхіоа езіїеїтайпзй уаПеп.
Nікіїа1Iа оп газіііетіі Ійпзітаізезіа кіг]а11І5ии(іез(а. Нйп )оиШи
Іикетаап раУоп каипокідаїїізиипа, т и К а Ьап Іикее (ауаііізезіі
іПаІІа. Nу^ Ьап теп ее игЬеіІизаІііп р еіаатаап ІепЮраІІоа. Іозкиз
Ьйп кау реіаатазза тубі> Іеп-
ПІ5ІЯ.
ІПаІіа Р екка іараа іуИб-
узіауйпзй ^а Ье тепеуЯі зи о т а -
Іаізееп їеапегііп каїзош аап
иина пауіеїтйй. ЬаиапіаІ5Іп Ье
каууаі изеіп іапззітазза. Nуї
ЬеіІІа еі киііепкаап оіе аікаа
каусіа їапззітазза, козка уіі-
орізіозза оп ріап (епаікаизі ^а
Ьеісіап Іауіуу зиогіїїаа т о п іа
іеппііі.
94
 О ІА ЬО О Е ІА

і — Неі, Каіха, ІйЬсІеікб рудгйііетйап?

ЬйНс1еп^о8 Іаккаа $а(ата8іа.
• - І05 $аіаа каиап, у о із іт т е теппіі к а їзо т а а п иииа іаісіепііуасіуа.

МіЬіп 5Іпа оіеі тепозза?

К^уп уаіп 05іаша&$а оіиїїа.
АШ оіе каиап, г и р е а т т е ріап зубтіїап.

— К атазеїіа.
! ІІіаа, опкоЬап К аїіа іяуапауізза?
^ ^ Е і о іе п у і.
— У о іі і е к о р у у іа а Н а п ій х о і и а т а а п Т і т о І І е ?
— Нйп ШІее Ісоїііп Ьууіп т у д Ь аап , т и і і а
руусійп НйпШ 5 о іи атаап Ьиотеппа.
КІІІ0 8 . К ииіетііп.

' — Каі]а. Тиіізіїко а и с іа т а а п т іп и а ? Киреап у а ї т і з і а т а а п

І рІІуаі1І5іа. 8ІПЙ У0 І8 І( (иііа к и о г іт а а п регипаї іа Іеіротаап

Шивііккаріігакап.
^ МіпЙ еп 05аа Іеіроа ти зііккаріігаккаа. т и і і а пуіЬап оріп
(•кетайп зепкіп, Зоз зіпа пеиуоі т іп и а . Рапеп уаіп епзіп ^опкіп
|«ууп зо іта ап .

— МІ55Й іе аіоие уіеааа кезаіотаппе?

• - Маїкиь’і а т т е М изіаптегеп гаппаїїе. О і а т т е 1ар5еі т и к а а п
|іі о р е і а т т е Ьеі(ІИ( иітаап .

— ІДЬіІетппекб ]а1ап уаі ^ а і^ т т е к б о с іо а а т а а п Ьиззіа?

2 ОІеп Іаізка кііуеістйііп. Оп р а ге т р і оііонаа Ьи$зіа.
— Раіуйй, іаііПа риНіш Уеікко Уеііаіаіпеп. Оуаїко ІаЬогаїогіоко-
кееп ШІокзеї уаїтііі?
— Куііа оуаі. Ме оуаі ]иигі Шзза рбуііаііапі. М іт ш іНуІуу пуі
куіій кіеііай Теіііі «убтазїіі хокегіа ^а газуаійіа гиокаа. Оіізі Ьууй
туд5 Іакаїа (иракоітакіа. 8еп луаап пеиуоп Теіііі иікоііетаап
раУоп.

Н А К Ю ІТ и К З ІА

1. Продолжите рассказ, используйте материал текста.

Nікі^а кегіоо іїзезишп ]а узІйУЯзШйп: »01еп орізкеїуа. Азип азип-

іоіазза узШУЙпі Рекап капзза. Наггазіап игЬеіІиа. І^оизеп іауаііі-
зезіі а а т и ііа аікаізіп ^а ШЬсіеп Іепкіїіе...»

2. Составьте диалог между студентом и корреспондентом газе­

т и или радио, которьїй берег интервью у студента. Используй-
те материал текста. Разьіграйте диалог.

3. Расскажите о своем рабочем или вьіходном дне, используя

глагольї в форме 111 инфинитива.

4. Поставьте глагольї, данньїе в скобках, в форму III инфинитива

Рекка ]а М ікко кйууйі изеіп (ІиізіеІІа), ійпайп Ье тепеуйі шаз (Іиія-

іеііа). А п«і кііу пауіеІтЯкегЬозза, Ьйп риШ и изеіп (езііпіуа). Мікіїа
оп уаїтіз (зиогіиаа) іепПіпзй. НИп ^ои(ии (кігіоіиаа) т о п іа аіпекіг-
^оі^из^а еппеп киіп раазее (зиогінаа) ІепНіЯ. Орізкеїцаї кйууйі изеіп
(Иаооііеііа) кіеіізшііозза. Тііпа ореїіеіее (риЬиа) уепіі]аа. Апііа оп
уаішіз (УІеІШа) Іо тап за 5оі§ізза. МіІІоіп т е ШНсІетше (Іауаіа)
Ап]аа? — ОІеп уаїтіз (ІаЬіеа) тіііоіп ІаЬапза (когда угодно).
Ьаикагі кіеІШ роїііазіа (ШракоііІа) ]а пеиуоо Ь а т й (кауеііа) раЦоп
иікопа. Роїііаз уагоо (зубсіа) Іііап газуаізіа гиокаа. КаїЗа оп аНкеги
(кйусііі) Іеаиегізза. Не оуаі уаїтііі (аиЧаа) Іоіпеп іоізїаап (друг
другу). Кип Іаккаа (заіаа), ІаЬ сІетте (иікоіііа).

5. Дополните предложения подходящим по смьіслу глаголом в

форме III инфинитива.

96
1) КїіУіікд еііеп ... иікіеп Пітіп? — Еп. Мепеп ... 5еп Ьиотеппа.
2) Мік8І т е п е ї ... паіп аікаі^іп? — іоисіип ... Ь иотеппа аікаІ5Іп.
Рапеп КегіНузксПоп ... киидеііа. 3) ЬііНсіеікб еп8І $ішпип1аіпа ... ?
— Міпиііа оп пуі раїіоп Іуоііі, еп ^ои(^а ... . 4) Наїиаїко орріа ...
8иотеа? — Наїиап орріа ... 5екЙ ... . 5) Ап]а ру$йкі11е ... Ьийзіа.
6) Кікіса кііу кеггап уііко^за игЬеіІизаІізза ... ІепЮраІІоа.
6. Сдслайте по образцу.
М а 11і ; Аііі рууііііі КаїЗаа о іе т а а п Шпййп коїопа. Міїй Нііп иа-
поо Каїіаііе? — Нйп запоо: »Каі]а» оіізіїко ійпііап ко-
Іопа?»

Тііпа рууіііа Магіпаа ІаЬетіатаііп Ьііпеїіе уаіокиуапза. Міііі Ьап

$апоо МагіпаІІе? Аііі рууіаіі Уеегаа а и и а т а а п ЬйпШ уйЬйп. М іій
Нііп 8апоо Уесгаїїе? Т і т о рууійй Апііаа іаЬіетїІЙп Ьапеп капззаап
кйУеІуИе. Міїй Нііп запоо АпііаІІе? Ореііа]а руусйй Кагіа кігЗоіііа-
т а а п 1аіі!іееі іаиіиііе. Міііі Нап запоо КагіІІе? Тигізііі рууїаУіИ
ора8іа кегіотаап Ьеіііе іаиіа пйуііеіузи. МіШ Не запоуаі оррааііе?
7. Сдслайте по образцу.
М а 11 і ; Епі;і уиоппа аіап орііїкеїіа зи о теа. — Еп5І уиолпа
гиреап оріхкеїетаап зи о теа.

Еп8І уиоппа аіап каусІЯ пауіеІтйкегНозза. / — аіап Наг]оііе11а кіеіі-

Ши^ііо^за./ — аіап Наггазіаа игЬеіІиа. / — аіап каусіН ІепкіПа./ —
йіап реіаіа іеппііііі./ — аіап иі<1а ауаппозза./ — аіап поизіа
нікаізіп./— аіап Іаиіаа киогозза./ — аіап зоіііаа кііагаа./

К А Р Р А Ь Е ІЗ
К О Ь М А 8 Т О І5 Т А К А Р Р А Ь Е

и
■*і- Мізза зіпа 0 ІІІ еііеп?
• КНуіп коп5Єгй55а.

^ Каїзоііко еііеп іПаІІа іеісуіліозіа зиотаїаізеп еіокиуап?

Каїзоіп.
Рііііікд зіііа?
% КуИіІ, рісііп. 5е ОІІ іНап Ьууіі.
 ІМ Р Е К Р Е К Т І
Имперфект

Н иотепіа! Кикиііко Ьууіп?

Апіеекіїі, т і ї а Те йапоіїїе?
Кухуіп, шіііі кеІІо оп.
і о к о т а к з о іі риКеІіпІазкип?
Озііп еііеп ии<Іеп риуип.
Рісііікб еііізекга еіокиуазіа?
Ьиіп іа т а п кіцап ]о у ііт е уіікоПа.
Нйп аіоіїїі оріппої уІіорізЮзза уазіа УІіте зукзупа.
Заііко ійпаііп кі^^ееп ізйкії?
М ііа 8біі ^а іоіі аатиІІа?
КЦуеІіікб іубіїбп уаі іиіііко ЬиззіИа?
МіЬіп Аппеїі тепі?
Коизіп аікаізіп.
Т а р а з і т т е іпзіпббгі N іеті$еп аиіопйуиеіузза.
Ьарзі гирезі іікетййп.
РиЬеііп Наігіїзі т іп и а коко іИап.

Ргее$еп8\аг(а1о + і + Рег 8 0 0 параа!е

кегго п
кегго і
кегіо
кегго тте
кегго «е
кегіо

УегЬНууррі 1
РГЄЄ5ЄП8 ІтрегГекІЇ
о + і — сі запоп запоіп
и + і — иі риЬип риНиш
у+і уі кузуп кузуіп

УегЬіСууріІ 1, З, 5

а +і і оіап оііп
а +і і рідНп р іс ііп
е +і і теп еп т е п іп
і +і і Є(8ІП е!$іп
9Н
УегЬкууррі 2
уу + і УІ 8аап 8аіп
ио + і — оі ]иоп Іоіп
у6 + і — 6і ііубп 8дііі
іе + і — еі уіеп УСІП
УегЬИууррі 4

й/ІІ + 8І -* 8І Ьаіиап Ьаіикіп

охаап
Ьегііап Ьегазіп
В финском язьіке имеется З формьі прошедшего времсни: им-
псрфект, перфект и плусквамперфект.
Имперфект употребляется тогда. когда действие относится к
ОПределенному моменту в прошлом.

А1ек8І$ КІУІ $уп(уі уиоппа 1834 ^а киоіі уиоппа 1872. Нап кі^^оіиі
уЬсІеп готаапіп ]а т о п іа гипоа ]а пііуіеїтііа.

Показателем имперфекта является і, он присосдиняется к ос-

нове презенса (настоящего времени). Если основа презенса
оканчивается на -а/-а, -е. -і. то зто т гласньїй исчезает перед по­
казателем имперфекта:
Оііоіап — 01І0ІІП раазіііп — раііііип киЦсп — киуіп
іоііап — 8 0 ІІІП Є5ІІЙП — Є8ІІІП рЄі5ЄП — ре8Іп
рууЬіп — рууЬіп кйгзіп — кагзіп
Если основа глагола оканчивается на долгий гласньїй. то пе­
ред показателем имперфекта -і. зтот гласньїй укорачивастся:
іаап — заіп, т у у п — т у іп , іееп — їеіп.
Если основа глагола оканчивается на дифтонг -ио. -уо, -іе. то
мри прибавленим -і зти дифтонги меняются на -оі. -оі, -еі (ио + і
■ оі, уо + і = оі, іе + і = еі): іиоп — іоіп. Іубп — іоіп, уіеп — у є іп .
Исключеиие: каусіа — кауп — кііуіп.
В глаголах 4 типа конечньїй гласньїй основьі -а/-а исчезает и
перед показателем имперфекта появляется -х: охаап — 0 і»а$іп.
ісІаап — реіахіп, Іараап — їараяіп; кегйііп — кегахіп. Іераап —
враяіп, іаг]оап — іаг]о5Іп, йііуоап — хііуояіп
В имперфекте З лица единственного числа нет личного окон-
чііния. а форма оканчивается на показатель импер(|)екта і: їоі.
УСІ. Наїизі, 5Ііуо$і , аиііоі, киїкі. осіоііі.
 О братнте віінмаиие: такие глигольї как иеіаа, іипіса,
уттіігІИ а, ІепіііИ. каііпііііі. Ібуїаа, рууііііі спрягаются в импср(|)е-
кте так: і і с й і п , иіпкіп, у т т а г з іп , Іепхіп, каііпзіп, Ібуїііп, рууіїіп.

Обратитс вниманне: если в двусложной осново слова и в пср-

вом, и во втором слоге єсть гласний -а. то перед показателсм
имперфекта -а персходит в -о: Іаиіап — Іаиіоіп. аи(ап — аиіоіп.
шакііап — такзоіп.

ьикитЕкзті і
ТАКINА ИОЬМОЬА15і5ТА

Оііра кеггап Нбііпйііі-пііпіпеп куій, ]о5за азиіуаі Ьбітбійіхеї.

НеііЗап іуНтуудезШйп оп о іетазза т о п іа іагіпаа. Тііззії укзі.
Кеггап НбІтбііІізеї рйііиіуЖ гакепїаа СаІоп. Не їекіуаі аМ-
кегазіі іубиі. Ріап іаіо оіі Уа1ті8, т и Н а зе оіі аіуап рітеіі, козка
іаіозза еі оПиі уЬііІііп іккипаа. Нбітбіііізеї тіеи іу й і каиап, т іїе п
Ье заізіуаі уаіоа зізаИп. Ь ориііа егіїх Ьеізіа еЬсІоиі; »іозра
Ю із іт т е уаіоа зізйап зйкіПіІ.» Тоіпеп Іізіізі: »5атаІ1а закіИіі
УоЬмтте уіесіа рішеуаіі иІО!>.»

і(К)
 Н01тб1аІ8ЄІ І1іа;іиііуа1 їііПаіхезіа кекхіїшбзіа. К око уіікоп Ьс
капіоіуаі уаіоа ^і.чаііп ^а рітеуЦ а иіо», т и і і а іира оіі уЬііі рітеіі
киіп епііспкіп. Н бітбіаізеї тіеИІУіи, т іїіі Не пуі кекхіхіуаі. Кеггап
Не пЯкІУііІ, еНіі уііза.ч МаПі киїкі куійп оЬі. Не кузуіуйі Маїіііа
псиуоа. М ані о » і кігуееп ^а Ьакказі зеіпаііп іккипап. Кип
ЬбІтбІіІізеї Ьиошазіуаі, т і(еп уаіоізакні іира іиіі, Не іЬазШІуаі
пііп, еіШ Ьакказіуаі роІ8 коко зеіпйп, зіаеп Іоіхеп, т и і і а кип Не
аікоіуаі Ьакаїа к о їт а їїа зеіпаі!, коко іаіо Ьа^олі.

ьикитЕ К 5ті і
КиNОI^I^А БІМО Ш N О N ЕЬАМАКНКТА

6.7.1878 (кииііех Ьеіпакииіа ш ЬаїкаЬсІекзапзаіаазеіїзетапкут-

тепійкаЬиекііап) зупіуі т а а п т і и а г і Апііі ЬбппЬоЬтіп ]а Ьііпеп
уаітопза Аппа ЬбппЬоЬтіп регЬееп пиогіп Іарзі. А г т а з Еіпаг.
М у б Ь е т т іп Ьііп кауиі гипоііуапітеа Еіпо Ьеіпо.
Еіпо уіеаі Іархииіепііа коїопа Раїїатоіійа, Каіпиизза'. Нііп
оррі ) 0 уагЬиіп Іикетаап ^а кідоіпаппаап. Коиіиип НіІп т е п і
Уиоппа 1887. НЛп кііуі коиіиа Ка^аапІ5^>а, Оиіизза ^а Натеепііп-
пазза. Нііпезіа іиіі уііорріїаз’ уиоппа 1895. Нііп аіоіпі орізкеКш
Неїзіпціп уііорізіоп Ьізіопаїіііі-кіеііііеіееііізеіізіі їіе^екиппакза ул
орі^ікеїі зісИа рагі уио(іа.
Ріепі Еіпо кідоіиі спзіттіїіїїеп гипопка }ои1икии55а 1887.
КезаІІй 1890 ііі о у є і і К а зіт іг Ьеіпо — Напкіп гипоііуа — орсПі
ЕіпоПе гипоіскпііккаа. ЗукзуІШ іітсзіуі Еіпоп еп зіттй іп еп раіпеї-
*и гипо запота1еЬ^е5за. Нйпеп е п з іт т а іп е п гипококоеїтапза
Мааіізкиип Іаикуа іітсзіуі уиоппа 1896. Еіпо Ьеіпо кіг^оікі Іу-
гііккаа коко еііітііпза аіап, ш ина Іуугіпеп гипоиз оп уаіп оза
Ьііпеп ІааЗазіа іиоіаппозіаап. К око а^ап Ьйп кі^^оіиі т у б з ти и іа:
т о п іа пауіеїтаіі, го таап іа, поуеіііа, еззееііі ]а ракіпаа. НЯп кйііпзі
т т . КипеЬег^іп Іиоіапіоа ^а т о п ї а тааіітапкігіаііізиисіеп кіаз-
віккоа. Нііп оіі іпубз є і є у І і кіг]а11ізииз- ^а іеаііегікгіііікко ^а
вапош аІеЬіітіез. Нііп оіі аікапза ^оЬ^ауа киІїіиигіЬаЬто
$ііотех£а.
Ьеіпо шаїкизіі иифіїїі зека Зиошезза сиіі иІкотаіПа; Ьііп кііУІ
шіп. Киоізізза, Тапзказза, Уігозза. З а к за зза іа Иаііазза.
Ьеіпо заігазіі еііітііпзіі ІориІІа п л о та уцоНа, т и ї ї а іаїкоі кіг-
ІоіПатізїа Іорриип азіі. Еіпо Ьеіпо киоіі 10.1.1926 (к у т т е п с з
іа т т ік и и їа іиЬаІуЬсІекзапзаіаакакзікуттепїіікиизі) Тиизиіазза,
Нс1зіпі»іп ІйНеІІіі.
(01
$ Е Ь ІТ У К 5 ІА
1. Кайнуу — область в северо-восточной Финляндий.
2. Напеїіііі Іиіі уііорріїак = Ьйп рііазі у1іоррі1аак$і, зиогіці уііоррі*
Іаиіиікіппоп. Он стал студентом, т.е. он сдал зкзаменьї в сред-
нем учебном заведений. Глагол шНа в сочетании с злативом
употребляется для вьіражения перехода в другое качество.
Напр.: Ні1пе5іа шіі іпхіпббгі. ’Он стал инженером’. Мікіі 8Іпи$іа
ШІее іі»опа? ’Кем тьі хочешь стать, когда вьграстешь?’

(і
р !а ь о с е ; а

— Мізііа Іе кауіііе?
— ОхіокзіПа.
— Міііі оь'ііае?
— иіісіеп категап.
❖
— Рекка рууі»і тіп ііііа гаНаа. Ьаіпаліп Напеїіе і>а(аі»еп.
— МіЬіп Ьііп Іагуіі5і гаЬаа?
— Нішеп рііі т а к ^ а а риЬе1іп1а$ки.

❖
— Міі»5а О І І І Іотаїїа?
— Кііуіп Киоіііізха.
— Мепііко ІаіуаІІа уаі Іетокопееііа?
— Ьеп5Іп ТикНоІіпаап. ОІіп 5ІсІ1а рагі раіуай ^а таїкиііііп зіПеп
]ипа1Іа Уіізіегазііп.
— МІ55ІІ йс оп7
— 5с оп ТіікЬоІтаіііа Іапіесп, еі коуіп каикапа ТикЬоІтахтн.
Тиііп $іека ^іиеп иіа^ ТикНоІшаап ^ипаI1а ;а 1еп5Іп Нсівіпкііп.

— МІіІ5>а 2>ІПІІ ОІІІ сііеп?

— ОІІП ЇСПІІ55ІІ. МіпиІІа оіі Я иотеп Кійіоґіап (спні.
— Уаі пііп. N 0 , т іїе п зе іпепі?
— Аіка Ьууіп. Оііаі>іп уа:»іаиі т е їк е іп ^окаі:>сеп кухутукхееп.
— 8еЬап ІіууІі. Міііі ореіиуа ку^уі?
— N0, е5Ііпсгкік!>і: «КііУІУаїко уіікіп^іі З и о т е п гаппікоПа?
МІІІОІП За т іїс п кгіхіітіїїко іиіі Биотееп? Міііоіп З и о те зіа иііі
Киоізіп т а а к і ї т а ? Кіііпка кішіпі'ііз Кіі5Іаа Уааза іииіі$іі уаі-
І02
[акипіаа? К ика ^а^^е5 їі З и о т е п рохіііаію иеп?» ТспПііп їііуіуі
Іикеа аіаіїїа, ]о к а аікоі ЮОО-ІиуиІІа ]а рііаііуі І600-1иуиІ1а.
Кішкаиіісп киї ипиа ол їеппі а и іо п о т іа п а^а8^а ул хіпеп
іЬепаі^ууіІеп аіазіа.
— Зіпиііа оп ра1]оп 1икеті$1а. Нууіііі ]аікоа!
— К ІІІ0 5 .

— 5аіп уепІуіІіікісІЬсп кі^^сеп Ріеіагіхіа.

— У ттіІг8 Іік б 5сп?
— Еп іНап кокопаап, т и и а Ьеспа кайпі»! 5>еп і>иотек$і.

— Міііі т іп и п іауіуізі іеНсІа? Ьбу^іп ііітй п зеїеііп кадика.

— N 0111 І!іо гаЬа Іііуіуу VІс^й роїіікіп Ібуїбіауагаїоітіхїооп, Ло5
кикаап еі ку$у зіїіі «іеііа, «ааі ьеп т у б Ь е т т ї п іізеїіезі.

— Теіііііп к о іг а п п е 8бі ріЬ аІІа т і п и п к а п а п і,

— КІІІ05, еіїа 8апоіие. Коігапі еі заа Ійпайп т и и іа гиокаа.

^ А К ^ Е 5 Т V 5 ^ ^ V ^ Т 1. — 10,
Порядковьіе числительньїе о т І д о 10
1.еп^ітіпіііпеп 6. кииііей
2. іо іп е п 7. 5еіі5етЯ $
3. к о їт а ^ 8. каНсіекзах
4. пеїзаз 9. уНсіекзаз
5. уіідез 10. к у т т е п е з

Н А К )О ІТ и К 5 ІА

І. Поставьте гяагольї в форму имперфекта.

а) Н бітоіаїзеї (гакепТаа) іаіоп. Не (ІеЬсіа) іубіа а а т и з іа іііаап.
Не (капіаа) уаіоа зізаііп їііікіїїй іа хатаїїа ^акіПіі (уіе^а) рітеупіі
иіох. Кегґап 1іе (Ьиоіпаїа) М аїіп, ^ока (каїзеїіа) ииііа іаіоа. Не
(рууіаа) М аїїіа а и и а т а а п Ьеіііі. Маїїі (іеЬііа) зсіпаап іккипап.
Іібішбіаізеї (іНазіиа).
Ь) Кип М ікко (іиііа) коиіизіа, Ьап (зубсіа) раіуаііізеп ^а
Оиоііа) каЬуіп. Зіцеп Ііап (іізкаїа) ]а (зііуоіа) кеіпібп. Раіуаііізеп
)ЦІкееп М ікко (Іикеа) Ііікзуі ул (ШЬіеа) иіо».
103
с) Яоиуа Каїіззоп (Наггайіаа) уаіокиуаихіа. Кеггап Ьйп (каїїоі-
Еаа) ка тегап за, т и і і а :>іаеп (Ібуїйй) хеп.

2. Прочитайте текстьі, употребив глагольї в форме имперфекта.

а) Апііа ^а Кііііа «ииппіаеіеуаі к о іа іо т а а . Не Ьаіиауаі ІаЬіеЯ
Миіііаііетегеїіе. Не рааИіІУііі т а їк и з іа а Іепіокопееііа. Апііа Ьапк-
кіі таїк аїір и і. Ь е п їо т а їк а кезіаа уаіп іп и и іа та п Іиппіп. Туїбі
оуа( §о(§і8і»а как^і уііккоа, каууііі иіта^за, о и ауаі аигіпкоа ^а
Іераауііі Ьууіп. Піаііііп Ье кііуеіеуаі гаппаїїа За НепбіИауаІ гаі1і$іа
т е гі-ііт а а .
Ь) Тііпи Ьаіиаа оііа кігЗеепуаіКсІ058а Ьепап капіійа. Нап
кідоіиаа ^епа11е кігЗееп, Зо8$а кегіоо іізезіайп За регНеехиШп. Нііп
рууіаа Ьепаа у а^ іаа т а ап ріап. Ьепа уаїїіаа Тііпап кіг]ее5ееп. Нііп
кііиаа Тііпаа кіг]ее$ііі ул Іираа кігЗоіиаа шеіп.
3. Ответьте на вопросьі, употребляя глагольї в ігмперфекте. Ис-
пользуйте материальї диалогов.
a ) Міііїіа іе о і і и е Іо ш аІІа? М іП а к и їк и п е и у о ііа т а ї к и з і і і і е ?
b ) Міііі о р е і і а ] а кунуі о р іїїк е їііаііа 5 и о т е п Ьізіогіап іепіііізії ] а
т і и і орі$к.е1і]а уа^іазі пШКіп к у х у т у к х ііп ? М к н іе іізе у о і и е к е г іо а
$ і і о т е п а и і о п о т і а п хека З и о т е п іі5епаі5уу<іеп а]а$іа?

К А Р Р А Ь Е 14
N Е ^ ^ А 5 Т О I8 Т А К А Р Р А Ь Е

— МІ5>8а іе оііие у ііт е ^иппитаіпа? Зоіііп іеіііе, т и і і а кикаап сі

у а з іа п п и і.
— О і і т т е ку1іі85іі. Р а їа х іт т е туб Ь аііп іііаііа. Е т т е рааз^ееі
аЗоі:>$а коїііп. кип гире$і ^аіашаап.
О

— Мікхі еі іиііпі еііеп кокоикзееп?

— Еп рііах^уі ІаЬіетаап, ко$ка 1ар5І оіі йаігаз.

Мікзі еііе зоііишееі шеіИе еііеп?

Е т т е уоіпееі зоіиаа. РиНеІіп оіі гіккі.

104
 К IЕ ^Т Е IN Е N ІМ Р Е К Р Е К Т !
Отрицательная форми имперфекта
Еіокиуа оіі Ниопо. Еп рііапуі Іахіа еіокиудїіа.
Мікзі іе оііне Ьіізаа? Мікзі еие «апопееі тіїііііп?
Угіїіп ііа а ^ а Іір и ї копзеПїііп, т и п а еп х а а т і ї .
К ііУ іт т е Капзаііізти^еозііа, т и Н а е т т е кйупееі Каирипеіп-
тихеозза.
Мепіп іа р а а т а а п ЬйпШ, т и і і а Ьііп еі оііиі коїопа.
Nааригіп ро^а^ ругкіуаі уііорізіооп, т и И а еІУіИ рйііззееі.
К ііуіп ІеЬїогіп у а х іа а п о с о їін , шиЕІа еп ї а у а п п и і Ь алііі.
Руузіп Неіііі ІііЬіетаап к е за т Й к іП е т т е , т и і і а Ье еіуіїї Наїип-
пееі ІаЬіей.
Нйп оиі засіеіакіп, т и і і а еі іагуіппиі зііа.
МеіПіІ ОІІ еііеп киїзиі; іоіуоиауазіі е т т е Наігіппесі Ісіїа.
Образование отрицательной формьі имперфекта:
І п Л п і и т п ¥ а г (а 1о ( п ) п и І/( п ) п у !
(п )п е е (
У е г Ь іІу у р р і 1
2{апоа запо- ел запопиі
е т т е запопееі
ку^уа куху- еп кузупуі
е т т е кузупее*
кігЗоіиаа кі^оіНа- еп к.іг]оіиапиІ
е т т е кігЗоіиапееІ
УегЬіІууррі 2
]иоі1а —» ^ио- еп ^иопи^
е т т е ^иопее^
вубсіа * зуо- еп &убпуІ
е ш т е зубпееі
УегЬіІууррі 3 (Іи{/1у(, ІесІ; гиі/гуі, гееі; виї/зуї, 5ееї; пи{/пу(
оііа 0І- еп о1Іи(
е т т е оііееі
зигга —^ зиг- еп 8игги(
е т т е зиггееС
поизіа пои$- еп поизниі
е т т е поиззееі
теппіі теп- еп т е п п у і
е т т е теппее<
105
У е г Ь к у у р р і 4 (п п и (/п п у (, п п е с і)
Ьа1и(а —» ЬаІи> еп Ьаіиппиі
е т т е Ьаіиппсеї
Ьегііііі — Ьегії- еп Ьегаппуі
е т т е НегИппее!
У е гЬ іГ у у р р і 5 (п п и (/п п у Г , пп ее ()
Іагуііа —► іагуі- еп (агуіппиі
е т т е іагуіппееі
Ьііігіїа — Ьаігі- еп Нііігіппуі
е т т е Ьаігіппееі
О б р а т н т е в н н м а їїи е : и е ііііі 'зн а т ь ^
еп ііе п п у і — е т т е ііе п п е е і
е і ііе п п у і -► е ііе ііе п п е е і
еі Ііе п п у і — еІУІИ ііе п п е е ї

О т р и ц а т е л ь н а я ф о р м а и м п е р {|)е к т а о б р а з у е т с я и з о т р и и а н и я
е і, к о т о р о е с п р я г а с т с я п о л и ц а м и ч и с л а м , и п р и ч а с т и я н а * п и І/-
п у і. в о м н о ж е с т в е н н о м ч и с л е -п е е і.
О к о н ч а н и е п р и ч а с т и я ( -п и ( /-п у і, -п е е і) п р и с о е д и н я е т с я к о с -
н о в е и н ф и н и т и в а (еп 1и кепиі« еп ]и о л и (, е п т е п п у і ) . Е с л и о с н о в а
и н ф и н и т и в а о к а н ч и в а е т с я н а с о г л а с н ь їй І, г и л и 5 , т о в о к о н ч а -
ним п р и ч а ст и я п уп о д о б л я е тся к о к е ч н о м у с о гл а с н о м у о сн о в ьі
( а с с и м и л и р у е т с я ) (е п о І1и (, е п &игги(, еп іи о $$и (). В г л а г о л а х 4 и 5
т и п а к о н е ч н ь їй с о г л а с н ь їй о с н о в ь і С а с с и м и л и р у е т с я с п о с л е д у ю -
щ и м п, о б р а з у я у д в о е н н ь їй п п (е п (а> 'апп и (, е п Н а іг іп п у і).

ьикитЕК $ті
НегіііуіікеІІо еі ііоіпиі. Еп Ьегаппуі а]оІ8і;а. Рикеисіиіп кіігеезіі. Еп
Іііопиі каЬуіа, еп зубпуі т іїй а п , еп Іикепиї ІеЬіеа, еп аіапиї рагіаа.
іиок^іп Ьи$8Іру8йкіІІе, т і і і іа еп еЬііпуі Ьи^зііп. Угіїіп заасіа (ак^ііі.
т и ііа еп ваапис Ьеіі. Кип заауиіп іуораікаїїе, кикаап еі изкопиі.
еіїіі кеііо еі $оіпиі. Еп у т т а г іііп у і. т ік ^ і Ье паигоіуаі тіпиііе.
Міпип рііі уахіаіа егаахееп кігіеезееп, т и і і а кіг]с еі оПиІ
роу^іїПапі, епка ти ізіап и і, тіЬ іп рапіп зеп еііеп. Угіїіп 50Іиаа кіг-
]ееп 1а1іеиа]ііІ1е, т и і і а Ьііп еі уазіаппиі.
ПіараіуаІІа осіоііп 8ииппіиеІі]а Когреіаа пеиуоііеіиип, т и і і а
Кап еі (иііиі. Зікііі еп УОІпи( кіг^оіиаа гарогпіа рііКіаакзі.
Кип ІііНсІіп коїііп, еп тиіхіапиі, еШі тіпиііе рііі НіПа уіеги8, епка
о^(апи( тіІИііп гиокаа. Еп ьіі^ уоіпиі ^аг]о(а уіегааііепі тіїаап .
11)6
 ЇСип т е п іп п и к к и т а а п . а^апе1іп, еНіі еп оііиг оікеіп
іууіууіііпеп Іііііап раІУііап.

^ IА ^О О Е ^ А
— КииіПеІііко іапііііп ииіізеї?
— Еп кииппеііиі. МіСа ь'іеііа оіі?

— Тараіїіаеко Когреіап?
^ Еп іауаппиі.

^ Мік^і еі т е п п у і еіокиуііп?
— Еп :>аапиі Іірриа.

>
^ МубЬіІіііуіікб іііпаап иіппіНа?
—- Еп туоЬіІзіупуі. Тиііп а]оІ!і5а.

^ Ь б у іііу а їк б Ііе а з и п п о п ?
— Еіуііі 1()уГапееі. Н е еїзіуііі УІеІІі.

і О
^ Мікхі еі іиііиі еііеп уоітІ8іе1етаап?
— Еп ]ак8апШ.

Мікзі еі їіоіиапиі тіпиііе?

Еп изкаИапиі Наігіїа зіпііа.

— Мікуі еі ніііиі киипісіетаап схіїеїтйіі еііеп?

^ Еп Ііеппуі, еиіі 5е ОІІ еііеп.

Каїііоізіїко Іаіа уаіокиуаа? МікаЬііп казуі і а т і і оп? Еп

и^каїїапиі роішіа 8Ііа, уаап оііп уаіокиуап. А]аЦе1іп, єн а зе оп
еЬка Ьагуіпаіпеп.
107
— Нууіі, епіі еі р о ітіп и і ііііа. 5е оп гаиНоііеии', яіПа 8е оп їо-
2>іиапкіп Иагуіпаіпеп. Зеп пігпі оп кап^азуиокко.

5 Е Ь ІТ У 5

1. К а и і ю і і е і і и к а з у і ’о х р а н я е м о е з а к о н о м , о б ь я в л с н н о е з а п о -
в е д н ь їм р а с т е н и е '. Т а к и е р а с т е н н я н е л ь з я с р ь ів а т ь .

Н А К іО ІТ и К З ІА

1 . О т в с т ь т с н а в о п р о с ь і, п о л ь з у я с ь м а т е р и а л о м т е к с т а д л я ч т е н и я .

Мікхі еі Ьегаппуі аіоі^ііа? 5біікб а а т и ііа тіїаііп? Ьиііко ІеЬсІеп?

ЕЬЛікб а а т и ііа Ьи88Ііп уаі а]оііко іубЬбп іакхіПа? МубЬй8ІуіІкб
іубзіа? Мікіїі еі уаіііаппиі кіг]ее5ееп? Мікзі еі кіг]оіЦапиі гарогіїіа
рііЬ(аак$і? Мікііі еі озїапиі іПаІІа т іїй а п вубіауйй? 01і!ко
їууіууіііпеп іубраіуіііійі?

2. П о с т а в ь т е с л о в а , д а н н ь їе в с к о б к а х , в и м п е р ф е к т .

а) Апііа (к«гіоа) Тііпаїїе ухііІУііііїйап Т і т о і і а . Нйп еі (Наїиіа) азиа

епіиі Т і т о п кап^^а. Т і т о еі (тиі$(аа) ко^каап 0 8 (аа 8аірриаа еіка
Ііаттах іаііп аа. Нап еі (зііуоіа) еіка (ііхкаїа). Т і т о еі (зііаіа)
уио(іеТіа еїкіі (уаіЬіаа) рууЬеІііпаа. Нйп еі (тиіхіаа) Апііап 8уп-
іутііраіуйа еіка (іиоііа) АпііаІІе киккіа. Т і т о (т и и ііа а ) роіз азип-
іоіазіа. Нііп (Ійуіііа) іізеїіееп ріепеп азиппоп. Т і т о (кігіоіЦаа)
Апііаііе кіг]ееп, т и К а Апііа еі (уа8(аіа) зііЬеп.
b ) Нбітоііііхеї еіуаі (іеЬсііІ) іаіооп уЬіііЯп іккипаа. Не еіуііі
(ііеіаа), т іїе п іїаізіуаі уаіоа іираап. Н е єіуйі (оьаіа) кекзіи тіїаігп.
Нб1тбІаІ5еі каїПоіуаі уаіоа зізаап закіІІа, т и П а 8Є еі (аиііаа).
c) Рсккн еі (Ьагга$(аа) игЬеіІиа. Нііп еі (поизіа) а а т и ііа аікаіг>іи
еіка (ІііЬіеіі) ІепкіНе. Нап еі (реІаСа) ІепЮраІІоа еікіі іеппііїїіі
Тепиікаиіепа Рекка еі (кау<ій) е1окиуІ88а еікіі Ьііпеїіа (оПа) аікаа
Іап88іа.

3. С д е л а й т е п о о б р а з ц у .

М аІІі: Р е к а п р ііі е 8 Ііп іу а з е т іп а а г із ііа , т и і і а Ь й п еі е х ііп -

іу п у їк а ііп . ‘П е к к а д о л ж е н б ь іл в м с т у п и т ь н а с е м и н а р е , н е о н т а к
и н е в ь іс т у п и л .* ( Ч а с т и ц а к а а п /к й а п з д е с ь о б о з н а ч а е т , ч т о г л а ­
г о л в ь ір а ж а е т д е й с т в и е , п р о т и в о п о л о ж н о е о ж и д а е м о м у .)

І(Ж
 іепиі. і т і і и і ...
N ік і^ а п р ііі х ію г іи а а
Лпііап рііі Ьапккіа таїкаїірп і, т и Ц а ...
Ьаріісп ріїі шеппй пиккіітаііп, т и і і а ...
Ьііп рій раїаїа копіп іішаііп, т и і і а ...
М іп и п р іїі 80і и а а $ іп и 11е , ш и и а ...
Неіеіап ріїі ЬагЗоііеІІа кіеііїїиіііозза. т и і і а Ье ...
Меі(іап ріїі пои^іа аікаі:>іп« т и і і а ...
Теіііап ріїі раппа каЬуі кіеЬитаап, т и п а ...
4. С д с л а й т с п о о б р а з ц у .

М а 11і : Моиііііко іііпаііп аікаізіп? — Еп поиії$иі.

Коизіуаїко Ье іііпііііп аікаі^іп? — Е іуйі пои$хесі.
Уаіііаііііко кідес^ееп? К ауеііікб иікопа? Рііііікб ишіезіа
пйуїеітгїіііа? 5 о іїіік о Тііпа ^іпиііе? ІІт о іііи е к о а^іазіа?
Ка^ісііиеко кикаГ? Киипіеіііко іііаииііьеі? Тіїазіуаїко Не ІіриГ?
УаіЬіІоііко уиоОсуааііееІ? їСііУІікб Ьаттазіаакіігііііііі? Аікоіуаїко
Ье ІИЬїеіі иіоіі? Уеіікб гохкаї иіох?
5. С к а ж и т е в о т р и ц а т е л ь н о й ф о р м е . О б р а т и т е в н и м а н и е н а ф о р ­
му о б гекта.

Таразіп Рекап. Кііапіїіп іекзііп. У т т а г з І п Ьііпеп риЬеепза. Ш іікб

Итоііикііеп? Не Ібу^ІУіН категапха. Ь а Ь е іі т т е зЯЬкееп. Р іііііііп іеп-
Ііііиі. Ьарзеї !^іІVО!>ІVа^ Ьиоасепза. 5и1]іп оуєп. Уеіп ракеїіп роііиіп.
6. О т в с т ь т е н а в о п р о с ь к П р и д у м а й т е п о д х о д я щ е е о б т>ясн сн и с.

М а 11 і : М ікіі еі Іикетії кігЗоііиіііа? — Міпиііа еі оііиі аікаа.

Мікхі еі іиііиі аіоіііза? Мікїі еі кідоіііапиі кіденіі? Мікзі сі
Оііїапиі таііо іі? Мікііі еі Іеікаппиі ІеірЯа? Мікзі еі аии апаї Ьііпіа?
Мікііі еі оііоиапиі тіпиа? Мік^і еі ІаЬсиіІпуі хаЬкеІіа? Мік^і еі
іагісппіП каЬуіа?
К А Р Р А Ь Е 15
У ІГ О Е 8 Т О І8 Т А К А Р Р А Ь Е

— Оиико кегтаа?
— Еп, кіііох, Іиоп каЬуіп аіпа т и зіап а .
❖
— Мікхі кіпіі їііпй пііп УіЬаізепа іхіиі?
— Тиііп УІЬаізекзі, кип іепііі т е п і Ьиопозіі.
ІО')
 Неі, т і ї а зіпіі іееі Ійаііа?
МіпЦ (о ітіп (а$$а кокоикзезза (иіккіпа.

Т К А N 5 ^А Т п V 1
Транслатив

НЙи іиіі і1оІ5ек5І. кип кииіі. еий райхі у1іоррі1аак5І.

5На т и и и и і аигіпкоі^ек^і.
Киіпка хиигекзі ійіпа рии какуаа?
Кепеї Ье уа1іі5Іуаі риЬееп^оЬіа^акзі?
Апгеекзі, Іиііііп Теіїй егіійкзі їоІ8екзі Ьепкіїбкзі.
Коиіиіоуегії $апоуаі т іп и а Кеізкакііі. т и і і а оікеа п ітеп і оп
Кеі]о.
МааІаап шоііп рипаі$екзі.

Е 5 5 1 ІУ ї
Зсси в

Кауеііп ііоіхепа коїііп.

Ьііпі оп гакеппи8іп5іп0бгі, т и і і а Ьііп їубхкепіеіее іу6п]оІііа-
]апа.
ОреіІа]аі рііііуаі Ьапіа 1аЬ]аккаапа.
Нііп аікоі 5оіііаа ріапоа Ьууіп пиогепа.
НапеІШ оіі аііііпа ;о Іар^епа.
Коиіип рагЬаапа и^Ь6І1і^апа Ьйп 5аі ьїірепсііп.
Оіеп хигиИіпеп.
Тиііп 8иги1ІІ5ек5І» кип Іиіп кіг]ее8І.
8игиІ1І5Єпа Іиеп кі^^еиИ5І.
Нііп оп Ійакигі.
Нап Іикі ІИ^кНгікзі.
Нап (оішіі Иіакагіпа каирип^іп кезки^^аігааіа^а.

Тгап8іа1ііуі
-к$і -па/'па
Nотіпа(іІVі Уагіаіо Тгап$ииіуі £&5ІІУІ
І50 І80- і$ок$і і$опа
іуиб іуіб- іуібкзі ІуИбпа
^иигі зииге- 8и\ігек8і зиигепа
роіка роіа- ро]ак5І роікапа
110
ии^і и и с іс - и и с іе к ^ і и и іс п а
іЬ т іп е п іЬ т І8 Є - іЬ т І5 е Іс 5 І іЬ т із е п а
ора$ орраа- орраак^і орраапа

О к о н ч а н и е т р а н с л а т и в а -к х і п р и с о е д и н я е т с я к с л а б о й о с н о в е
им ени. Т р а н с л а т и в употребляется в с о ч е та н и и с та к и м и гл а го ­
л а м и , к о т о р ь іе о б о з н а ч а ю т к а к о е -л и б о и з м е н е н и е . Н а п р .: Н а п
Ііік і Іа а к а г ік к і.
О к о н ч а н и е з с с и в а -п а /-п а п р и с о е д и н я е т с я к с и л ь н о й о с н о в е
и м е н и . З с с и в о б о 'ін а ч а е т с о с т о я н и е и л и п о л о ж с н и е . С р . : Н а п о п
Іа й к іїг і. — О н Б р а м . Н а п Ю і т і і Іїіа к а г іп а . — О н р а б о т а е т в р а ч о м .

Ліапіітаикма
О б о зн аче н и е врем ени

і и о п а а т і ї П а к а И у іа ^а іііа ііа їе е ій .
Т й п іі а а т и п а еп ^иопи^ к а Н у іа .
У іе е п ііа у а и у а п и к к и и у б іїй Ь у у іп , т и П а у і і т е у б п іі Н ап іік і
ра^оп.
КезііІШ Ье оуаг аіпа 5иотез8а ]а ІаІуеПа т а їк и зіа у а і еїеііійп.
М іЬ іп Ье т а ї к и х і а у а і епг>і іа іу е п а ?
У ііт е іїукзупа Ье ШЬііуіИ хууакиихйа МихІаІІетегеІІе.
Е п8і кеуііапй аіоп рааиНіі оріппоі.
М іп іі у и о п п а Е Т У К о іі?
^ о и 1и п а о іі к о у а р а к к а п е п .
Р г е х іи е п їіі р и Ь и и и и іе п а у ііо іе п а іе Іе у і5 Іо 5 5 а .
У а р р и п а о іі к а и п із і і т а .
Т о іу о і і а у а х і і ^ и Ь а п п и к 8 е п а еі хасіа у е ііа .

М іп и п і а у і у у з а а ііа і а т і і іу б у а і т і і к х і т а а п а т а і к х і .
М іп и п р ііа І8 І е Ь (іа к о к о и к з е е п к е ііо к и и с іе к ^ і.
М іЬ іп (е п п е п е и е у іік о п іо р и к х і?
Ш и к а г і іп іІЯ гііііі Ь ііп е ї з а іг а й іо т а їїе к а Ь с Іе к х і у іік о к з і.
Уоііко ЧіИа Ьеікекзі іііппе?
У о іїііік о ^ііа^1^і іу б Ь О п у іе ій и ш п ік з і ?

П р и о б о ін а ч е н и и в р е м е н и (в о т в е т н а в о п р о с т іП о іп ? 'к о -
г д а ? ’) у п о т р е б л я е т с я н е с к о л ь к о п а д е ж е й . В е л и п е р е д с у щ е с т в и -
т с л ь н ь їм , в ь ір а ж а ю щ и м в р е м я с у т о к и л и в р е м я г о д а , н е т о п р е д е -
л е н и я , т о з т о с у щ е с т в и т е л ь н о е у п о т р е б л я е т с я в а д е с с и в е : іііаііа,
вук$уІІа; е с л и ж е п е р е д н и м с т о и т о п р е д е л е н и е ( н а п р .: сп 5 І, (аша,
у і і т о и т . п .) . т о с у щ е с т в и т е л ь н о с у п о т р е б л я е т с я в з с с и в е : (а п а
іИ а п а , еп&і в у к к у п а .
Д н и н е д е л и , н а з в а н и я п р а а д н и к о в и с л о в о уиояі — у и о п п а —
упо тр е б ля ю тся в зссиве.
Т р а н с л а т и в у п о т р е б л я е т с я д л я в ь ір а ж е н и я в р е м е н и , н а к о т о -
ро е ч т о -л и б о п е р е н о с и т с я и л и п л а н и р у е т с я .
Слово к и и к а и з і ’месяц', названия месяцев и слово у іік к о 'не*
д ел я\ отвечая на вопрос тіїїо іп ? ’когда?', склоняются так:
і а т т і к и и ; іа т т ік и и х з а . у ііт е іа т т ік и и з з а , ійзха киизза:
уіікко : у ііт е УіікоИа, іаіііі УІікоПа.

^аг^с5(у51ики^сп С55ІІ¥І
З с с и в п о р я д к о в ь іх ч и с л и т е л ь н ь їх

М о п с 5 к о р іііу а ? М іп а р а іу а п а ?
1. епйітшйіпеп епіііттаііїепа
2. юіпеп Юізепа
3. к о їт а к к о їт а п іеп а
4. пеІ]а;ї пеі^апіепа
5. уіі^е8 уіійепіепа
15. УіісІеі;іоіі»іа уііііепіепаїоі^іа
25. каь^еїікуттепе5уіісіе!і каЬсіепІепакуттепепІепііУІісІепІепа
ЕІіай Ьбппгої хутуі ЬиЬіікішп уЬсіеквапіепа раіуііпа уиоппа 1802
Ьбппгос аііекігіоіиі Каїеуаіап епьііптйізеп раіпокхеп езіриЬееп
Ьеїтікіш п каЬііетепакуіптепепіепакаЬ сіекзатепа рЯІУііпн уиоп­
па 1835.

ьикитЕ К зті
ЕЬІЛЗ ^ 0 NNКОТ(^^Є: ^ОNК^^Т)
Еііаз Ьбппгої 0 ІІ а т т а їіИ а а п ІЯйкагі, т и і і а т е с и п п е т т е Ьапеї
капьапгипоисіеп кеґйіі]йпіі, Каїеуаіап ]а Капіеіеиагеп Іиоіапа,
йиотеп кіеІеп іиікуапа, кйііпїіі^ііпа 5апакіг^ап іекуапіі.
Ьбппгої 5уп(уі З а ш т а їізза уиоппа 1802 гіііііаііп регьее8ееп
пе1]апіепіІ Іаряепа. Зо ріепепй роікапа Ьап оіі егіїїйіп Ііедоп-
Каїиіпеп. Ь о у є іі орепі ЕІІакхеп Іи кетаап . 12-уцоііаапа ЕНак ріііиі
аікеі^коиіиип. Нйп ]аіко і коиіипкаупіііі Рогуооп Інкіозза.
Зи о теп кіеіі еі оПиі зіІІоіп уісііі ореіизкіеІепН, уаап ореіиз іараН-
(иі гиоііїіп іаі Іаііпап кіеІеІШ. Нууііпи Іаїіпап кіеіеп (аі^а^апа
Ьбппгої риазі Ьаг]оіиеи]ак5і Нйтеепііппап аріееккііп. $іеІІЯ Ьііп
їиіиіііиі ШЛкИгіп а т т а ї ї і і п .
112
 Уиоппа 1822 Ьбппгоі кігіоіНаиіиі Тигип уІіорііЛооп.
У1І0рІ8і055а Ьііпіа кііппохїі кап!>апгипои8. Нііп уаііїхі іи ік іти к-
іїеп^а аіИеек^і гипої, Зоїка кегіоіуаі Уіііпат6іі:еуіа. Орійкеїиіїйа
аікапа Ьбппгої і о і т і коїіореііаЗапа.
Уиоппа 1827 Т ипш раїоп іііікееп уііорііііо йіігіуі Неііііпкііп,
^0 і>8 а Ьбппгої гуИіуі орі$ке!етаап ІаакеїіеіІеіііі. Нііп уаїті^иіі
Іаакеїісісеп іоЬіогікііі уиоппа 1832. Нііпеп уаііб8кіг]ап$а аіЬеепа
оііуаі капйапошаіїеі рагаппи^іауаі.
УІіорі8іоп ]іі1кееп Ьоппгої ІаЬіі ріігіїаакіігіп ариіаізекгл
Оиіиип^охїа хіігіуі ріігіїііакагік^і Ка]аапііп.
Кс8аіхіп Ь б п п г о ї таїкизіеІі Каг]а1а55а, Зауозза ]а Натее!>5іі^а
кегііііі іїЬкега^П капхапгипоииа. Нііп іекі укміоі^іа ї и і к і т ш -
т а їк а а , кііуі т і т п тиакза Агкапееіізза. Реігозкоіхза, IпкегІ55а^а
ТаП 05$а. іо спаіттііійеп т а ї к а п ш іс к ^ е п а оіі капзапгипококоеі-
т а Капіеіе. М убЬ етш іп Ьііп кокозі капзапгипої Каїеуаіа-еерок-
8ек8І. ЬуугІ8еііїа гипо- ^а Ьаііасііаіпеіхіозіа тиосіоіііиі Капіеіеіаг-
кокоеіша. Ка!еуа1а І1те5їуі уиоппа 1835. Т а т і ї капаапеерох їиіі
пореахіі Ншпеїикіїі каиКа шааіішап.
Ьбппгої оіі т у б » Іе Ь ііт іеї. Н ап регизіі епі»іттаі8еп
Іїи0тепкіе1і5еп аікакаи^кідап МеЬіІііі^еп'.
Уиосіеіііа 1853 уиоіееп 1862 Ьбппгої і о і т і НеЬіп(»іп уііоріуіоп
ииошеп кіеіеп ]а кіг]аі1І8іиіс1еп ргоГехзогіпа.
Ьбпіігоіім раііїуб кіеіепіиїкітикксп аІаПа оп ^иигі .чиотяіаіїі-
гиоізаіаіпеп яапакігіа. Каапіа]апа Ьап іоі зиигеп таіігао хапа^Юа,
т т . Іакі-, ка$УІ- ^а Ш іікеїіеіееп р еги ^ в ап аіл о п .
УапНии<іеп раіуііп^а Ьбппгої уіеііі $аттаііі»8а. Нйп киоіі 82
(каЬсіекхапкуіпгпепепкаМеп) уиосіеп ікаі.чепа.

5ЕИ ТУ 5

І. Журнал МеНіІіітеп ’П чела’ вьіходил в 1836—37 и 1839—40 ро­

дах. В нем пуб^и1ковались проиіведения устно-позтичсского
творчества, статьи по географии, нстории, здравоохранснию.
арифметико и законодательству.

О б р а т н т е в ііи м а їїи с :

Мікіі Ьап оп аіп таїіііаап ? Міка Ііапеп а т т а и і п я а оп?

Кто он по пр 0 (|>сссии? Какая у иего профессия?

••4025
^ О ІА Ш О Е ІА
— Мікіі 8Іпи!іІа Пііее іхопа?
— Міпиуіа ШІее 5Ігки:»іаііеі1уа.

МіИоіп у о із іт т е Іауаіа?
Зорііко ЄП5І т а а п а т а іп а ?
МіЬіп аікаап?
Коіп риоіі уНсіек^іІІІіІ.

Мікїіі раіуйкііі Ьа)иаі:>іае (І1а(а Ііриї?

Ниоті^екйі.
Н и о теп п а теіІІіі оп уаіп ріііуапауіапіб.
Заізіпко 8ІПеп уІіЬиотізек^і?

А іоіко Іиікікхі?
Еп. Ліон Іикеа ореиа^ак^і« уаікка (о ітіп к іп и^еіп шіккіпа.

Заііко Ііітап кіг^ап 1аЬ;акіїі?

Еп. Озііп 8еп тиіхіокхі Мо$коуа$іа.

— МііЯ теіііа оп іПаІІізекуі?

— Лікираіакйі оп $іІ1іа. :>іиеп раіараІ8ііа ]а ^а1кі^иоакx1
Не(іеІт^$а1аапіа.

МіИоіп 8аа( Іу6$і уаішіік^і?

ЕЬкіі ]о іапй уиоппа.

Ь І 8а а (гап$Ь)(ііУІ> ] а е $ $ і т - і І т а и к 5 Іа

ТеісІап рі(аН каапіаа (ек8(і $иошекі>і.

Міііі кііаті^^а оп уепа;йк8І?

114
Т д т а еі т ак ^ а п и і тіїаНп. §аіп (іітИп і1таі$ек8І.
А п п о іп Ь іш е їіе к о г и п т и із Ю к ііі.
ЬаикіН уоі ІііЬеиііа таїкаїауагап а.
Р й й їіп Іо р е іїа а Іи р а к а п р о ііо п , к о х к а Ь а іи а п рухуЦ іе гу е е п а .
М а г іа о п г а з к а а п а . ( = М а г іа о ііо п а а Іа з іа .)

О б р а т їіт с в н и м а н и е н а с л о в а їликапа и (а к а п а :
О п к о іїіп и ііа к а т е г а іп и к а п а ? ( С р . : О і і і к о к а т е г а п т и к а а п ? )
В и 5 і;ір у ;;а к к і о п к и ї т а п Г а к а п а . ( С р . ; Л и о к х е п к и їїп а п іа а к х е .)

Сравните;

М е п е п к о Е ііп . О іе п к о їо п а . Ь а ііс іе п к о їо а .

М епеп иІ05. О іе п и ік о п а . Т и і е п и ік о а 5 І5 ііа п .

$А N А N ^А $К ^ М іпка тшгеші орріі. лен гапіїшш іаіиш'.

8 Е Ь ІТ У $

І. (аііаа = о^аіа

Н А К Ю ІТ и К З ІА

1. Дополните предложения.

Ь С п п г о ї і и і і іи п п е їи к іїі к а и и а т а а і і т а п ... Н і іп х у п іу і ... і о

р іе п е п Я Ь а п ОІІ ... Н а п р а а з і а ік е із к о и іи и п ... Ь б п п г о їіп а ік а п а
о р е іи з к іе іе п й к о и іи з х а о іі ... Ь б п п г о П п Я іс ііп к іе іі о іі ... Ь ііа к а г іп
а т т а и і і п Ь б п п г о ї и к и з ш і ... Т и г и п у ііо р іїїю з з а Н Я п іа к ііп п о х т і ..
М у б Ь е т т і п Ь б п п г о ї з ііг іу і о р і з к е ї е т а а п ... Н е їз іп ^ із л а Ь ііп
у а І т і $ і и і ... У іі о р із і о п ^а1к ее п Ь б п п г о ї і о і т і ... К ех й і^ їіп Ь іІп к с г а з і
... Ь б п п г о ї іп а їк и х іе іі ... К а п я а п г и п о ї Н ііп к о к о з і ... Ь у у г іїе ^ г и п о ї
Ь й п ^ и 1к а І5 І к о к о е їт а х ^ а ... К а їе у а іа -е е р о з і іт е ^ і у і ... Ь б п п г о ї
р е г и з їі з и о т е п к і е і із е п ... Ь а Ь е з 10 у и о г іа Ь б п п г о ї ( с і т і . . .
К іе іе п їи ік у а п а Ь ііп з и ік а із і ... К а а п ^ а ^ а п а Ь іІп Іо і ...

2. Поставьте слова в скобках в транслатив.

а) Нбітбіаіїїеі заіуаі Іаіоп (уаїті^). Муі Не тіеїііу аі, т і ї е п заівіуаі

Ініоп (уаіоіза). Не капіоіуаі уаіоа хіхйііп закіИа. т и п а іаіо ^аі уЬііі
(рітей) киіп еппепкіп. Кип М апі Ьакказі зеіпііап іккішап, іаіо
ШІі (уаіоіза).
Ь) Тііпа іпаїки^Піа (киикаи^і) Ріеіагііп. Нап рііаа :>іе1Ш еніїеїтап
(успіі]а). А т і і Ііііпее Мо^коуаап (Іиіккі). У а ііїз іт т е Кіііап ко-
коикхсп (рііІіеепЗоІИаіа). Лісііп рііаіхі ТиІІа коїііп кеііо (уііхі). 5ііа
і т т т і і (Іатіпіп). МииИоІіппиі ІепїііУаі (іаІУІ) еіеіаііп. Уоіп
шсппіі $іпііе уаіп (ііши). Міпііп рііаіі уаІтіі»іаа езіїеїтіі ( і а т а іИа).
Кип какулп (аікиіпеп), у о іп каїхоа каіккі Гіітії.

3. У п о т р е б и т е с л о в а , д а н н ь їе в с к о б к а х , в з с с и в е и л и т р а н с л а т и в е .

a) Аіуа Іикі (Іііакагі), пуі Ііап іоііпіі (Іаіікагі) тааііеиііиііа. К.іг:>1і оп

т а ї е т а ї і і к а п ореиаЗа, Нап оп (ореиа]а) регихкоиіихза. Ігепе оп («аі-
I•аапЬоі^а^а) каирипі»іп кеі>ки$8аігаа1а85а. К у і Ьііп ІаЬіі (киикаи8І)
ІотаІІе. Киї.чіііп Ьішеї (уіікопіорри) т а а ііе . Тііпа і о і т і коко кехап
(шіккі). Еп^і ксйапа Ьііп ІііЬіее 1аа$ (Іиіккі). М ііа ^аіі (1аЬ]а)?

b) і о (п и о гі) Ь б п п го ї Іи іи з ш і Іаіікагіп а т т а П і і п . ОрІ5-

кеіи аікап аап Нііп іоііпі (гййіаіі іа коііореііа]а). Уііорііііоііза Нйпеп
кііппо$іик$еп8а (коНсіе) оіі капі>апгипои8.

c) Еіпо Ь еіпо кі^^оіаі е п у іт т а іх е ї гипоп:>а Зо (Іарзі). Нііп Іиіі ш п-

пеиікзі (ІаЬЗакаї; гішоіІіЗа, еіеуіі кгіііікко ]а ІеЬ іітіез). Ьеіпо кііапзі
( з и о т і) ЯипеЬег|*іп ІиоіапЮ а.

4. У п о т р е б и т е с л о в а , д а н и ь іе в с к о б к а х , в з с с и в е .

Н61т61аІ8еї ріііуаі МаНіа (уііхаз тіех). Ореіиуа рііаіі Реккаа

(рага8 орріїа^). Тара^іп Напеї (ега$ іііа) ка^иііа. Кауіііп 1а(а рикиа
уаіп ОиНІарики). Кіг]оіІіп іекїііп (какііі карраіе). У ііте (ксуаі)
іїаіоі іїіієіп уєИЇІ. Раїа^іп коїііп Нууіп (ііоіпеп). Маказіп (заігаі)
какзі уііккоа.

5. Д о п о л н и т е д и а л о г и .

— Аіоіко ореааЗакііі?
— Еп. А іоп ...
— ОІіїко 5ІСІІІІ Іигіїіипа?
— Еп. 01ІП ...
— Тоіпіііко кокоик8Є5і>а риІіееп]оЬіа]апа?
— Еп. Т с іт іп ...
— АІоііко ореіеііа зо іП атаап аікиізепа?
— Еп. АІоіп ...

116
6. Отвстьте на вопросьі.

МіПоіп Ніііі уІіор І8 іо оп ? ( у і і т е ^укзу)

МіПоіп кііуіі у і і т е к ї і і 5 и о т е 5 і і а ? (уііш е \'ио$і)
МіПоіп т а ї к и з і а і гпааііе? ( і о и к о к и и )
МіПоіп у о і і ї і т т с І а у а і а ? (ЄП5І у іік к о )
МіПоіп аіо ї р і і а К а а о р і п п о ї ? (епхі кеУііО
МіПоіп 5ааі Суоп у а ї т і і к ^ і ? ( { а т і і у і і к к о )
МіПоіп ї і п и п і*упіутараіуй5>і о п ? ( і а т а к и и )

КАРРАЬЕ 16
К ии О Е 8Т О І8Т А КАРРАЬЕ

^ о к о поі5»а ии^і^ха іаіоіяза оп а^иккааі?

— Еі каікІ55а.
— О п к о к аікіП а « і ю т а І а і х і П а ііаипа?
— КуПіі пііп уоі а а п о а . Л і п а к і п т а а П а каікіПа регЬеіПіі о п о т а
заіша. Каиріш(;еІ58а о п каікі^ха кеггоі»іаіоІ55а і;аипа, ] о і а
азиккааі уоіуаі Уіюкгаїа. К у к у а а п т о п і П а о п з а и п а т у б $ о т а х ^ а
кегго8(а1оа^иппо88а.

У а 8 і а а і к о а і п а к а і к к і і п кіг)еІ5>ііп?
У г іїа п у а і і а і а , т и і і а ^05ки^! у а іп 8 0 і і а п узіаУІПе.

N О М IN IЕ N М О М К К О
М н о ж е с тв е н н о е ч и с л о имен

Кои1иІ8$а За у1іорІ!іІоІ5:іа а і к а а к е й і і і о т а к е х а к и и п аіихйа.

М іп и п 5іюта1аІ8ІПа ухіаУІПапі о п к е з а т б к к і Б аііп а ап гаппаПа.
Міііі о Ь З е І т а а п у і о п іеаи егеізха?
УапііоІ58іі заипоізаа оп Ьууіі куїреіі.
Н аізііі Ьиопеііііа р и и і і и и уіеіа « а Ь к б .
НІГУЄІ о у а і у а а г а п а т а а п і е і П а .
Таг]оі1і]оіПа о п га^каз Іуб.
М а ї к а о р а х Закоі т а ї к и з и у і П е р а і к к а ї і р и і .
 N о т іп а (іт Уагіаіо МопіккоуагСаІо
0, 6 Іаіо іаіо- іаіоі- іаіоіііііа
и. у каїи ка(іи- касіиі- каїІиіПа
Ісуу 1еуу- Іеууі- ІсууіІІа
а, а а ^ е т а а^ е т а- а^еппі- а8етіІ1а
коіга коіга- коігІ- коігіИе
кеза кеі»а- кЄ5І- ке&іпа
ікііуа ікауіі- ікііуі- ікііуіпа
е кіеіі кіеіе- кісії- кіеіізііі
а кІ8!іа кІ5>5іа- кІ580І- кі^зоіПе
8апа 8апа- запоі- «іапоі^^а
іе с т и іе е т а - іеспюі- іеетоізіа
•

і Тиоіі іиоІі- іиоіеі- ШоІеіИа

У \ таа таа- т а і- піаІ58а
Ьиопе Ішопее- Нио пеі- Ішопеіява
ора$ орраа- орраі- орраіИа
\ \ іуб іуб- (бі- (бІ55а
ііе ііе- Іеі- іеіПа
$ио і»ио- ІОІ-
Обратите віінманнс:
Іикііа ІикііоіПа іккипа іккипоіИа
іекуіі іекуоіііа раагупй ріііігупоіііа
каїїуііа каЬуіІоіХіїа так Ісаги т а к к а го ізіа
куїруїа к у їр у їб іт т а п ^ ік к а шап8Ікоі^(а
Показателем множественного числа в косвенньїх падежах
является -і- (в генитивс и партитиве иногда -і- переходит в
(см. ра'ідел 21)), которьій лрисоеднняется к гласной основе
сдпнствснного числа. За ним следует падежное окончание.
При ирисосдинении -і- к основе слова происходят следу-
ющис изменсния консчной гласной основи:
-с- нсчезает;
-а/-а исчезает или переходит в -о/-6;
-а переходит в -о в двусложньїх словах, если в нервом слоге єсть
гласньїй -а, -е или -і;
~а/-а переходит в -о/-о в многосложньїх словах, оканчивающих-
ся на -ііа/-Ца, -Іа/-1а, -па/-па, -га/-га или -кка/-кка;
-і- переходит в -с;
долгий гласньїй сокращается;
в дифтонгах -ио. -у6. -іе исчезает первьій гласньїй.
ІIX
 Основа мн. числа слов типа УЄ5І совпадает с номинативом ед.
числа, напр.: кїісіех.ча (ед. ч.) — кііхіх.чіі (мн. ч.).
Обратнте вниманме: слова с чередующимися согласньїми
имеют в зссиве и иллативе сильную основу множественного
числа. Окончания иллатива множественного числа: -іп (после
краткого гласного). -Ьіп (после ди(1>тонга), -5ііп (когда в един-
ственном числе -5ЄЄП).
К ііутш е уіікопіорриіпа ксхатдкіїїіі. Уоіуіі т е п п а иіо» ІсіккітіШп
)а (иіи^іитаап поііііп роікііп ]а їуиоіЬіп. ІЬаіііиіп пііИіп ко(1іккаі-
5 ІІП ЬиопеІ5Ііп.

ш китЕ к$ті
Оп ЬиЬіікинп Іорри. К єуйі їиіее. Меїзіїі^а ^а реІІоіПа оп уіеіа
Іипіа, т і к і а каирипвіп касІиіПа уоі ]о кауеііа кііуеІукепеіПа.
и п п и і Іаиіауаі риізна ^а репїаізха. Е п я іт т а із е ї ІехкепІеНсІеі За
8Іпіуиоко( киккіуаі аигіпкоізіПа раікоіПа.
Каирипкіїаізеї іхіиуаі гиокаїиппіИа риізіоійка репкеііііі.
НеЬіпкіІіііаеі оПауаі аигіпкоа гаппоіПа ул Т и о тіо к ігк о п рогіаіПа.
Тоикокиизза у с і Зо іиосіа каЬуіа іаі оІиПа СегаїїхеіІІа.
Кип Інші іініаа. поіі8ее уеиеп когкеиі: ЗНгУІ8.ча ]а Зоіз^а. іо к а
кеуііі 8аа Іикеа РоЬЗаптаап* 5>иигіі>іа іиіуіхіа. Тиіуа поіЛаа уєсієп
реІІоіИе За іеіПе.
К.оі1еіі»і*а кеуііі оп 8ииг$іІУоикі>еп аікаа. ТаІУІУааіІесі іііуіуу
ре5»іа За іииіеііаа 3^ уіе<іа уіпиікотегоіКіп ке5іік8І. Таїуеп Ііаі
иіуіуу ре:>іа роік ікІсипоізїа, еїіа аигіпко уоі раінїаа Ьиопеізііп. N 0 ,
ЗоіІІа оп кеяаш бккі, кііууйі уіікопіорриіпа киппокіатаіїха
кезЯтбккіііЗа йєп утріігіїїіба. МаапУІІЗеІіЗіІї аіоікауаі реііоїуоі.
ІЬтІ5еї риЬіїУаС кехДІотаііииппііеІтіхіаап. Мопеї орії>кеІіЗаі
Напккіуаі кеїіііубраікап. т и п а т о п е ї орізкеІеуаі кезауііоріхюіііза.
8ЕЬІТУ 8
І. Похьянмаа — зто низменная местность на западном побсре-
жье Финляндии. Там протекает несколько больших рек. впада-
ющих в Ботни'іеский залив.

О ІА ЬО О ЕІА
— МІ5ІІІ кикІ5іа рііііи?
РІСІІІП уа1коІ8І${а гиіі$иі$іа.
 Міпка піііїли уаІігхеГ?
— О іап іиоп.
❖
— МІ88ІІ уИоріііІоізза $иоте88а уоі орі^кеїіа Vепа^а^^?
— Мопезза у ІІ 0 р І 8 і0 5 » а : Н е їз іп ^ іп , Т и г и п , іууіізкуШп, Т атрегееп
Іа Іоепхиіш уііорізіоії^а.
<>
— МіПіі гаіііоуаиіпіПа рііазее РіпІапЛа-іаІоПе?
— 5ІППЄ ріиі8ее іааїїіі то п еїіа гаіїіоуаипиііа; коІто5ЄІ1а, пеіозеїіа
]а кутріІІа.
О
— Тапііап оп Е^іегіп пітіраіуа. Т адоаакоЬ ап Ь^п теіііе каЬуіа?
— Езіегі іа д о аа аіпа каікіИе іубіоуегеіііе каЬуіа ]а каккиа.

К у к у ш у к р г о п о т і п і п і і к і і |а ( 1 е т о п 5 ( г а и т р г о п о т і п і ( ( а т а , І и о , 5е
В о п р о с и т е л ь ііо е м е с т о и м е н и е т і к а
и у к а з а т е л ь н ь їе м е с т о и м е н и я І а т а , ї и о . 5е

Ук.ч. Моп. Ук5. Моп.

N001. ПІІка тика {ііта паша
Рап. шііа т іш іШа пііііа
Сеп. тіп ка тіпкіі (атап паісіеп
Іпех.ч. ті.чха тІ8.ча (ііхха паіхна
ЕІаї. ті*ч(а шіхіа (ііїііа паінііі
III. тіИіп тіЬіп (аЬіІп паіЬіп
А<1ех.ч. тіІШ тіїїа іаІІа паіііа
АЬІ. т ік а ті1(а іаііа паіШк
АН. тіїїе тіИе Іііііе паіПе
Тгап.чІ. тікхі тік.чі (акхі паік«чі
Бх.ч. тіпіі т іп а (апіі пЦіпіі

Ук.ч. Моп. Укх. Моп.

N01*0. шо пио -че пе
Рап. (иоіа поііа .чі(а піііа
Сеп. Шоп поісіеп .чеп піі<іеп
Іпехх. іио.чха поіі».ча МІПІІ піі.ч.ча
Е1а(. (иох(а поіхіа кіііа піі.чШ
111. іиоЬоп поіЬіті .чііЬеп пііЬіп
120
Асіе^х. ШоІІа поіііа 8ІІІа пііМа
АЬІ. іио](а поіка .чіка пііка
АИ. іиоііе поіПе .чіііе пііііе
Тгап8І. Ніок.чі поікNІ кікчі піікчі
Єіі^. шопа поіпа кіпіі пііпіі

Н А Я Ю 1 Т и К 5 ІА
1. Ответьте на вопросм по тексту.
МіПоіп Зиошееп Шіее кеуйі? Міікіі кикаї киккіуаі кеуаііПа енхіт-
тііііііпа? Міїіііі каирипкіїаіхеї оНауаі аигіпкоа? МіИоіп у о і ^ио(^а
каНуіа иІкоіІтакаЬуіІоіїїза? МіПоіп ]агУІ83іі ^а ]оІ5;іа пои^ее уесіеп
когкеиїї? Міііі іараЬіии іиІУап пікапа? Мііа іЬ тізсі іекеуаі
кеУіиіИіі? М ізіа іЬтізеї риЬиуаГ? Міїа орІ5ке1і^а^ ііїшппіиеісуаі
кеїіікзі?
2. Поставьтс слова в скобках в требуеммй падеж множественно-
го числа.
У ііо р іа іо т т е оріхкеїізаі іу б з к е п іе Іе У іИ ке:>аі5Іп ( г а к е п п ш ї у б і ) .
Узеіп Ке оуаі Іуб58і1 т у б 5 ( т а ї к а ї о і т і ^ ю і ) - М опеї оуаі
(ро5ііпкапіа]аі ^а 1еЬіІептуу]йі).
ТигізитаїкаІІа к а у і т т е ( т о п е ї каирипеіі, ІеЬіааі, коиіиі,
ти зеоі, іеаііегії. іхої іауагаїаіо! ]а каирраЬаІИО- іоисіип иііеіп і$1и-
т а а п (кокоикхеї). Рі^іїіп коуахіі (іиірраапії пагмхкії). РісІаїко
(тапііікаї)? О пко (теїзйі) уіеіа Іипіа? Тііпа кеуаапіі фігусі ]а ^ое^)
оп раЦоп уеии. Кеііаіотап аікапа орі^іке1і^а^ іо іт іу а і (оррааі,
каапіа]аІ ^а іиікії). 5аіп (Іепііі — еіаі.) Ьууііп агуозапап. Мак^оіп
(пИта Ііриї — еіаі.) каЬ<1ск^»ап^а риоіі сигоа . Т адсзіїко (уісгааі)
каЬуіа? Роіаі 08а1ІІ5Шуаі Ь и о теп п а (кііраііиі — іііаї.). Нап кау
аіпа зи о теп кіеіеп (іиппіО. Мікзі (каіккі Ьиопееі) раїаа уаіо?
(НбІтйШізеї) еі оПиі уаіоа іцуазза, Ье каліоіуаі уаіоа зізайп (закії)-
3. Употребите вьіделенньїе слова во множествсмном числе.
ТубїОУегіпі азии (ио$8а кегг 0 $(аІ0 !»їіа. Каїзоізіїко. раїаако іиокза
Ьиопееяза уаіо? Орі$кеІі]а ІаЬїі іигіі;іігуНтап орраак^і. Міпа (оігліп
(й;П1а (иіккіпа. Нап \а1тії;(ш ІаакагіквІ. Ліон ІореНаа їиракап-
рокоп, ко^ка Наїиап рузуіі (еггеепа. Ореиа^а апіоі іеЬііІуап ро^аііс
іскії ІуІоІІе. МубЬахІуіІкб іапіиіп ІиппіІ»а? Іккипахва оп ииііеі у є г -
Ьоі. Опко піе(5а8$а ]а реііоііа уіеііі Іипіа? ЬезкепІсЬіі киккіі ]о
йигіпкоікеїіа раікаїїа.
121
 КАРРАЬЕ 17
8ЕІТ 8Е М А 5Т О І8Т А КАРРАЬЕ

— Уаго!
— Мііа?
— 8ііпа оп киорра. Меппііап ііііа каиПа.

— Апіеекзі, уоітіеко запоа» тІ55й оп гаиіаііеахета?

— Мепкаіі ЄП8ІП зиогаап еіеепраіп ^а каапіукаа іоізезіа
ка(Іипки1та8(а оікеаііе.

<>

Маііоа!
Міііі?
Аппа іпаііоа!
Руусііі каипіізіі.
Заімпко т а ііо а ?

ІМ РЕ К Л ТП У І
Импсратив
(Повслительное наклонение)

Оіе Ьууіі! ОІкаа Нууа!

Тиіе Іііппе! Тиікаа иіппе!
0(1оіа уаЬап! ОиоПакаа уііЬап!
5апо пуи тіНіп ІаЬіІеі! Запокаа пуі, тіЬ іп ІаЬіІеие!
АШ ІаЬ<1с УІеШ! АІкаіі ІаНіекб уіеШ!
Аііі кегго ІІІІИ МаУаІІе! Аікаіі кегіоко МадаІІе!
АІа ипоНсІа кокоизіа! Аікііа ипоЬ(ако кокои$(а!

ОіІоіеіаап уіеііі уаЬііп аікаа!

ЬаНсіеииІп ]о!
Меппаап еіокиуііп!
£і ІаНііеій уіеІН!
Еі кеггоіа їаїй МауаІІе!

122
 8іпа-ітрега(іі>і
Императив 2 л. ел. числа

ІпЛпІІІІУІ Укк. 1. рег8. уагіаіо Ітрега(иуі

1. $апоа $апо- — ВапоІ ^Лііі запо!

куууіі —- ку^у- — Куху! Аіа кузу!
Іикеа — Іие- — Ьие! Аіа Іие!
50Іиаа зоііа- $оіІа! Аііі 50Ііа!
2. ІиоіІа ию - — Тио! Аіа іио!
уіесііі —• уіе- — Уіе! АІІІ уіе!
3. (иііа іиіс- ^ Тиіс! Аіа іиіе!
теппа — іпепс- — Мене! Аііі
щ І
тепе!
пои8іа пои8е- — Моіі5е! Аііі поизе!
4. ауаіа —
ауаа- — Ауаа! Аіа ауаа!
Ьегіїїа Ьегаіі- — Негііа! Аііі Ьегііа!
5. уаіііа уа1іі5Є- — Уаііье! Аііі уа1іі8е!
Ьаігіїа Ьаігіие- — Нііігіїхе! Аііі Ьаігіїзе!

2 л. ед. числа императива (*ііпа-ііпрегаиіуі) совпадае^г с осно-

вой 1 л. ед. числа. В соврсмениом язмке зта форма глагола не
имеег никакого показателя. одлако исторический гіоказатель -к
чувствуется при произноіиснии следующего за императивом
слова: если зт о слово начинается с согласного, то зто т соглас-
ньій удваивается и слова произгіосятся слитно. Наїїример: І и іе
Ійппс! ((иісиаіше). Мене роіх! (тсперроі»).
Отрицагельная форма 2 л. ед. числа императива совпадаст с
утвердитсльной. перед ией ставится отрицание аіа. Например:
АШ т е п е роІ2і! (аіа тсперроі$).
Т е-ітрегаС іт
Императив 2 л. мн. числа
ІпЛпИіІУІ ІпПпіІіІУІп уаг{а1о Ітрега(іі>'і

1. 8апоа — запо- — Запокаа! Аікаіі ^апоко!

кухуа - куїу- Кухукаа! Аікіііі куііуко!
Іикеа — Іике- — Ьикекаа! АікіііІ Іикско!
зоіПаа — іоіиа- — Зоіиакаа! Аікаа зоіИако!
2. іиоііа -* ию- — Тію каа! Аікаіі Шоко!
уіесіа — уіе- — Уіекаа! Аікаа уіеко!
3. іиііа - П1І- — Тиікаа! Аікаа іиіко!
теппа —* теп- — Мспкаа! Аікіііі тспко!
12^
 поиніа —* ПОИ&- — Коизкаа! Аікаа поизко!
4. ауаіа — ауа- — Ауаїкаа! Лікйіі ауаїко!
Ьеі'ііііі —* Ьегіі- — Негаїкаа! Аікііа Ііегііікб!
5. уаіііа — уаіі- — Уаііікаа! Аікіїіі уаіііко!
Ііаігіїа — Ііііігі- — Наігіїкаа! Аікаа Ьііігіїко!
Окончанис 2 лица мн. числа положительной формьі импера-
тива к а а /к а а присосдіїняется к основе инфинитива. В глаголах
4 и 5 типа окончанис присоединяется к согласной основе на і
(кегііікаа, НіІІі(каа). Огрицательная форма 2 лица мн. числа об-
разуегся из отрицательного слова аікаа и основьі инфинитива
плюс окоичание ко/ко. В глаголах 4 и 5 типа ко/ко присоединя-
стся к согласной основе на ( (ііікаа ксгаїко, а ік а а Ьіііі(кд).

Ме-ітрбга(іі¥і
Императив 1 л. мн. числа
УсгЬііууррі 1
ІпГіпИіІУІ Ук$. 1. рег$. уаг(аІо Іт р е га (и > 'і
1. 8апоа — ;іапо- > ЗапоС аап! Еі $апоІа!
куі>уа — ку^у- - К у зу їа а п ! Еі ку^уіа!
іикса Іие- Ь и е іа а п ! Еі Іиеіа!
8оіИаа — ііоііа- * 8оіісІаап! Еі їоііеіа!
пауііЯа — пауііі- - Nііу^е^аап! Еі пнуїеіа!

УегЬіІууріІ 2, З» 4 іа 5
ІпГтіїііуі Іт р е га (ііу і
2. июсіа — Тиосіаап! Еі ІиосІа!
уіеии -► Уіесіііап! Еі уіесііі!
я. іиііа “«• ТиІІаап! Еі іиііа!
тсппіі Мсппаап! Еі теппа!
поихіл — Ноіі$(аап! Еі поизіа!
4. нуаіа Ауніаап! Еі ауаіа!
Ьегаїа — Негаїаііп! Еі Ьегаїіі!
5. уаііїа — Уаіііаап! Еі уаіііа!
Иаігіїіі — Наігіїііап! Еі Ьаігіїа!
В значений императива І л. мн. числа употребляется презенс
пассива, которьій образуется слеяующим образом: в глаголах
1 типа к основе 1 лица ед. числа присоединяется окончанис

124
-Іаап/-(аап (обратите внимаиїїе; кон ечний піасиьій основи
-а/-а переходит в -с).
В глаголах 2, З, 4 и 5 типа презеис пассива образустся из ии-
финитивной формьі путем прибавления к ней -ап/-ап.
Отрицательная форма гірезенса пассива образуется во всех
типах глагола одинаково: от положитсльной формьі отбрасьіва-
ется окончанис -ап/-ап и перед глаголом ставится огрипание сі.
Наряду с пассивной формой имеется и собственная форма
1 л. ми. числа императива. Ее покаіатсль - к а а т т е / - к а а т т е при-
соединяется к той же основе, что и во 2 л. мн. числа (иапр.;
т е п к а а т т с , а п (а к а а т т е ). Однако зта форма императива упот-
ребляется в современном яіьіке только в вьгсоком етиле.

ІтрсгаїпуИ ІтаикБІа
Примерьі употребления императива

Ауаїкаа 5»ии!

НепйіИакііа хууііап!
УеІІікаа кеиНкої іііуіееп іітаа!
Ріііііиакіїа Ьеп^ііуіііа!

Риішкаа іаЬііп!
Іхиікаа, оікаа Ьууіі.
Тіїуиіікаіі іа т і і Іошаке?

12^
Аіа іаііііа пигтіккоа!

Обратите виїїмаїїне: аккузативное прямое дополненис при

императиве совпадает с номинативом ед. числа. Во мн. чнсле
аккузатив совпадает с номинативом мн. числа.

Сравните:
$іпЗ 0 8 іаї кігіап. 0*5(а к іф !
Те т а к з а и е Іазкип. М акзакаа 1а$ки!
А у а а т т е іккипап. А уаіаап іккипа!
Мак$аііе Іазкиї. М акзакаа 1а$киі!
Сравните с партитивньїм дополнением:
5іпа о 5 іа і 5 окегіа. Озіа зокегіа!
Те осіоіаие т іп и а . О д оііакаа тіпиа!
5ІПІІ еі ауаа іккипаа. А!а аVаа іккипаа!

126
ь и к и т Е к зт іт
5игаіип(аіриІІа ЬуЬеп(ее(
Воскресная булочка Сокращсния

0.5 1 т а ііо а іаі у є і і Я 0,5 І = риоіі Ііігаа — поллитра

50 8 Ьііуаа 1 = Іііга(а) — литр
2 типаа Л = сіезііііга(а) — децилитр
2 СІІ 5окегіа Й = в г а т т а ( а ) — грамм
1 її 5ио1аа її = Іее1и:іікка<а) — чайная ложка
І кц уеЬпіцаиЬоа 0,5 к§ = риоіі кііоа — полкилограмма
150 8 тагеагііпіа к§ = кіІ0 5 г а т т а ( а ) , (кііо) — килограмм

8екоііа Ьііуа пезіеезееп, Іізаа т и п а ї, зиоіа, ііокегі ]а ЗаиЬоі. Зекоііа

зиіа тагеагііпі (аікіпаап ]а аІизіа Саікіпа. Рапе іаікіпа коЬоатаап
Іа т р іт а а п раіккаап. Аппа зеп коЬоіа какхіпкегіаізекзі. Ьеіуо іаікі-
пазіа как5І ркк оа Іаі поіп 25 ріккириііаа. Аппа коЬоІа уаЬйп аікаа.
Раі$(а риііаі 200 (каН(іеп!»ас1ап) а$(ееп ІЯттб$ва.
Кагіаіапраі5(і
Ж аркеє по-карельски
0,5 к^ зіапІіНаа раїа зеїіегіа
0,5 к§ ІатраапІіЬаа І50 зіриіі
0,5 ке паисіапІіЬаа зиоіііа
2 ріепіа рогккапаа рірригіа
уєПЙ

Ьсіккаа 1іЬа( ріепікзі раїоікзі. Киогі рогккапаї, яеііегі ^а $іриІі уа.

Ісіккаа пе ріепікзі раіоікзі. Рапе ІіЬа- ]а УІЬаппе^раІаі раїаап.
 Зекоііа т а ш іе е і ]оиккооп. Каасіа раїаап уеіїа пііп раІ]оп, еНіі
ІіЬаі реіиууіії'. Рапе капхі расіап раііііе]а іубппіі раїа иипііп. Аппа
раїїап оІ!а* ітпіїла шопіа Іипііа. Т а д о а кадаїапраізіі регипап ^а
уіЬаппезхаІааііп кап88а.

8Е ^IТ V К 51А

1. Каасіа рагаап уєПіі п і і п раїіоп. еНіі ІіЬаї реіііууаі.

В финском язьіке имеются такие парьі глаголов, один из кото-
рьіх является возвратньїм (геЯеквіІУІуегЬі), другой — переходньїм
(ігапзИИуіуегЬі): реіПуа 'покри ваться', реіііаа ’покрьівать’.
ЬіЬаі реІЕіууііі уеісеп. М ясо покрьівается водой.
Уеьі реіііііа ІіЬаі. Вода покрмвает мясо.

Другке примерьі:
уаішізіиа Киока уаїті^іши пореазіі. Еда готовится бьістро.
уаїтізіаа Уа1тІ5Іа» гиокаа. Готовлю еду.
раіпиа Зіітііі раіпиуаі кііппі. Глаза закрмваются.
раіпаа Раіпап з ііт а ї кііппі. Закрою глаза.
загкуа Іккипа загкуі. Окно разбилось.
загкей Кика загкі іккипап? Кто разбил окно?
гетоиш а Озааїко гепіоиша? Тьі умеешь
расслабляться?
* гето и и аа Озааїко гепіоиіиіа ІіЬакхеї? Тьі умеешь расслаб-
лять МЬІШЦЬІ?
Показателем возвратного глагола является суффикс ^и-У-у-,
или -иШ-/-уІу-.
2. Аппа радап оПа иипі$$а т о п і а (ипііа.
апіаа + ^епеїііуі + і п П п і і і і у і

ОііЛЛТКО К Е N Т О ^ Т ^ Л ?

ОІеіко ]аппіаупуі? Опко зіпиііа изеіп ріїйпіііігкуіі? Опко зіпип’

уаікеа іііаііа хаасіа ипіа?
Охааїко гепіоиіиа? О р е и е іе т т е пуі гепіоиіитаап.
Тее і а т а 11аг^оі^и8 ]ока ріііуіі! М акаа хеіаііазі ІаПіаІІа іаіаі зио-
гіпа, кііііеі уагіаіоп уіегеіії>а. Непаіїа гаиЬаІІіїезіі. $иІ]Є хіітііі. АІа
Піки. А^аис1с епхіп уазепіа ^а1каа$і. Кепіоиіа зе. Типпеї, киіпка &е
іиісе раіпауакзі. Яепіоиіа уаграаі, піїкка, зШігі, геізі. Тее заша
12Н
оікеаііе ]а1аІ1е. Типпеї, киіпка іаіаі іиісуаі Іа т р іт ік я і ]а у є гі
кіегШії Ьууіп.
Неп^ііа хууаап гаиЬа1ІІ5Єхіі. Кепіоиіа пуі уазеп кіі5І, зогтеї.
гаппе, к іізіу а т . Кахі оп І іі т т і п іа раіпауа. Кепіоиіа оікеа капі.
Оікеа кіізікіп іиіее Ш трітакхі уа. раіпауакзі. Ліппі(у$ оп роізза.
8іпиІ1а оп тіеііупауіі оіо.
Яепіоиіа каиіа]а пізка. Рііа раіпии Іаиіаап. О и а“оп 5І1еа. Розксі
раіпиуаі аіазріііп, Іеика раіпии гіпіаап. К азуоі оуаі І а т р іт а ї.
8іпи11а оп Ьууй оіо. ОІеі аіуап гепЮ. К аіккі ІіЬакйе» оуаі геп-
поі. Неп^іїЙ зууййп ]а паиіі.
Кип Іореіаї, ауаа зііт а ї, уепуаеіе ;а поизе Ьісаазіі ізситаап.

8 Е Ь ІТ У К 5 і А
І. Опко 8Іпип уаікеа іПаІІа заасіа ипіа?
В предложении такого типа, в которое входит глагол оПа,
прилагательное уаікеа ’трудно', Неірро 'легко' или Ьууа ’хорош о’
и инфинитив, действующее лицо вираж ено генитивом.

МІпип оп Ьеірро ЬегіІСІі а а т и ііа уагЬаіп. — Мне легко проси­

паться рано утром.
Зіпип оп Ьууа Ііеііііі а^іазіа. — Тебе неплохо бьі знать об зтом.

ТиІі(ікки(еИ(а\а
Задание со спичками
Зіігга какііі іиііііккиа пііп, еай іаіоп раіііу
(иіее саіоп у а з е т т а їїе риоіеііе.
Перестань две спички так, чтобьі фронтон
дома оказался на левой стороне.
РиЬеІітеп кауИооНіееі
Правила пользования телефоном

РиНе1іпкопее58а Іикее: Т а т й риЬеІіп іо іт іі риііеіикогііііа / Іиоі-

ІокогіеіПа / коІікоіНа. Мозіа Іиигі. пііп пйуібіїе їиіеуаі хеигануаї
оНіееі:
— 8убій коїікоііа. М іп іті 50 5етііа
)о8 кЯуШі риЬеІикогійа, пйуібіїе Шіее іекзіі:
— Зубіа риЬеІикогіїі / Іи о п о к о т і.
МйуійИе (иіее когї(іі>і иаіііо.
— Аіоііа уаііпіа.
М035
РиЬеІип ^а1кееп пауібііе іиіее іекіїі:
— 0(1оіа Ьеікіпеп.
— Роізіа риЬеІикогаі.

^ Т ^^Р Р А А N IТ
Киіпка вааче шірраапії кеііііітііап каиап таУако5за? Кайгікай
Іиірраапікітрип утрагіНе рарегі ^а рапкаа Шірраапії уеіееп.
Апіакаа к іт р и п оііа рарегізза езітегкікзі убп уіі. Ьеікаїкаа
]окаІ8еп іиірраапіп уаггеп рііахіа уеіізеїііі ріепі раіа роіз‘. Рапкаа
т а Ц а к к о о п уаіп уаЬап уєП й. А ікйа рапко та1]аккоа Іііап
к и и т а а п раіккаап. УаіЬіакаа УЄ5І ]ока ріііуа ІуЬепіакаа Шір-
раапії, кип пе казуауаі т а^ ак о зза.
5Е ^IТ V 8

1. Ьеікаїкаа ]окаІ5еп іиірраапіп уаггеп раИзіа Уеіі5еПа ріепі раІа роіз.

Здесь адессив вьіражает орудне действия, отвечая на вопрос:
тіїїа? чем?
Зубп Іи$іка11а іаі НаагикаІІа. — Єм ложкон или вилкой.
Ьеіккаап уеі($е11а іаі закзіНа. — Режу ножом или ножницамн.

О ІА Ш С Е М
М и т т о пеиуоо рікки Маі]аа:
— МиІ5іа оПа уагоуаіпеп, кип уіііііі каїиа. Каїзо епзіп у а зе т -
таїїе, зіиеп оікеаііе. АІіі Зиокзе кадип уИ. ки1]е гаиЬаіІізезіі. УІіііі
каїи гізїеукзезза.
— М и т т о , аіа оіс Ьиоііззазі. КуПЯ т і п а озаап киїкеа ка(іи11а.

— Рууіаїзіиекб Тііпап риЬеІітееп.

— Осіоиакаа Ьеікіпеп. Нап іиіее Ьеіі.
<>
— АІкаіі ІаНіекб уісіа! іиосіаап епзіп каЬуіа.
МіпиІІа 0 ІІЗ І куПіі уііНап кііге, т и и а (аісіап ^йа<^а каНуіПе.
<>
Кііураз' озіатазза теіПе зЗйіеІбі!

130
— МііІі іе Наїиаііе?
— Тио тіггиііе уапіІіаЗіійіеІбЯ )г М ауаііе тап8Ікка^йй^е1ба.

— ЬЯЬсІеійап РіНІа]а5аагееп иітаап!

— Еі т е п п а $іппе. Меппййп иітаЬаІІііп.

— Магіа, кеііо о п риоіі киизі. Меіііап рііііа ІаЬіеіі ріап азе-

таїїе. О пко таїкаїаикки зі уаїтіз?
— Аіа пуі Ь о зи . ОпНап т е і П і і уіеій аікаа. Раккаап Зиигі
таїкаїаикки апі.
— Оіа УІПараііа т и к а а п , аШка ипоНсІа убраіїаа ^а аати іак кіа.
— N6 оуаі ]о іааІШ. МііИз' ІНйІіа уієІй рииіши?
— Миізіа оПаа заірриа ^а Ьатта8Ьа^^а.
— Епіа за^еепзио^а? МіНіп 5еп рапізі?
— АІа рапе 8а^еепзио^аа т аїк аїаи к к и и п . ІЛкопа заіаа.
— Оиаізіпко к а тега п т и к а ап ?
— Оіа уаіп.
— N 0 , пуі оп каіккі киппозза. ЬаЬсіе(йЗп!
— МІ55Й таїкаїірризі оп? Аііі ипоЬіІа таїкаїірриа!
— К ііаа, ті11оіп т е у о ізіш те іауаіа?
— МіпиІІе і:орІ5І Іапаап. Уоіхіїко ІиІІа теіПс?
— М іказ 8ІІПН. Мііеп раіізеп 8Іппе?
— Тііппе раааее теїгоИа ]а Ьи85І1Іа. Мепе т е їго о п гаиіаііеаьетаї-
іа ^а ІіїНіІе ііаііп раіп. }лі\ роі$ теїго зіа Ііаке8кикі>е88а ^а уаіЬ<]а
Ьи$5Ііп п и те го 9 1 Л^а рааіерузЯкіПе. Міпіі осіоіап зіпиа 5Іе1Іа.

Опко іеііій тіїііа п Іакюозіїопіа?

М и з і і к к а р і ї г а к к а о п І а к іо о з і ї о п , « а т о і п п а т и т и п к і ї ^а уііпе-
гіі. Каізза аіекзапіегіпіеіуокзізза оп уоііа, т и і і а еі т а ііо а .
— Уоі еі Ьаіііаа. Оіап рагі Іеіуохіа. і а рапкаа уіеіа раїа іиоїа ши5-
ііккаріігаккаа.

— Опко хіпиііа кііппуккй т и к а п а ?

— Оп ііеіузіі.
— Заіхіпко зоіпаа зіНіі?
— Оіе Нууй. Тазза.
— Nау^іі. т іїе п Іа т іі (оітіі.
— Міпа рапеп зсп епзіп раііПе. Nйррйі1е зиипіапишего ^а риЬеІіп-
типего ^а раіпа УІЬгеаїіі п а р р іа ^ а кип Іореіаі, раіпа рипаізіа.

5ЕЬ1ТУ5

1. Каурая озіашазза теіПе ]анІеІ61.

іМіІаз їаака уіеіа рииііии?
В раіговорной речи между хорош о знакомьіми людьми к им-
перативу или вопросительному слову часто прибавляется час-
тица ра$/ра5, ра/ра. 5: Тиіераз іаппе! (Іие: Іиіерраз). КаукаЗріі
ізіитаап! Осіоіаз пуі! ОІізікоз зіпиііа аікаа?

нлюоїтикзіл
1. Прочитайте текст, постаньте вьіделенньїе слова во множест-
венное число. Начните так:
»Кип М ікко ]а іи к к а Шіеуаі коиіизіа, Ье піікеуаі ііісііп кідеіа-
рип...»
І?2
Кип М ікко <иІсс коиіизіа, Ьап паксс йісііп кігіеіарип^озза іикее:
»Кип Іиіеі коиіизіа, гііки к е п р і еіеікезхіі ]а рапс іоіізиі ^а1каап, аіа
кауеіе коїопа ксп^аі ]аІа55а. Ьаііа іі 8Єіієі:і гиокаа іа 5уо. аіа осіоіа
теііі», коука іиіетіпе ту б Ь аап . 8іі\о а кеііііб ]а (і^каа. Кип роі$Ш(
кеіиіо$(й. аШ ипоЬ()а ь а т т и К а а уаіоа.
Кау каиразза, 05іа т а ііо а , Іеіріііі ^а піеЬиа. Ьис Ііікзузі ^а теп е
аіоІ!>$а п и к к и т а ап . АШ І5іи каиап іе1еУІ$іоп І1агез8а.»
2. Сделайте по образцу.
Ма ї ї і 1; Зиуепко Іе1еУІ5Іоп? — 5гіуе уаіп. Таі аіа 8и1]е уісііі.

З а т т и і а п к о уаіоп? Руусіішкб Іазкип? Зоііапко Тітоііе? Тіїаапко

іаквіп? ЬаЬеіііпкб зііНкееп? Кеііііпкб каНуіа? Риепко іакіп рйаііе?
Зуіуіапкб купаііаі?
М а 11і 2 : Апіаізіїко тіпиііе ау аіте п ? — Аппа тіпиііе ауаіп.
Кегіоізіїко теіііе ииіІ!>еі? Ауаікіїко іккипап? Мепізіїкб пуї ^о
п и кки таап ? Негаїїаіхіїкб т іп и ї а а т и ііа ? Каїїаізіїко рбусіап
уіі(Іе11с ЬепееІІе? Киїйиізіїко уіегааі каЬуіІІе? Кааіаіяііко тіпиііе
киріп каНуіа? Кііапіаііііікб іатЯ п іекзііп? Кіг]оіааІ5ІІко езітегкії
іаиіиііе?

3. Замените множественное число единственнмм.

Уоікаа Нууіп! ОсІоПакаа Неїкіпеп, аікай Іазкеко кииіокеиа!
Тіїаїкаа іИакзі їакзі! ТиІкаа пореахіі, Ьиззі оп ІаЬсІбззй! ОІкаа
Ьууіі ^а Іауііакай Іотаке! Мегкіїкаіі п ітепп е Іиеііеіооп! РіШкаа
тіеіезза ЬоіеІІіп піші ]а Ь и з з і т т е питего! АІкай ипоЬіако
Іауагоііаппе ]ипаап!

К А Р Р А Ь Е 18
К А Н О Е К 8 А 8 Т О І8 Т А К А Р Р А Ь Е

— іиоііаапко Зиотезяа іееіа уаі каЬуіа?

— М оїеіптізіа рісіеійап, т и П а каКуіа ^иосіаап е п е т т іш .
<>
— Мііеп ііііа каНуіпкеіїітіІ к<іуіеіііап?
— Епзіп каасіеіаап куІтЗй у є П іі заіИббп. 5іііеп т іїа іа а п каЬуі
зиосіаііітееп іа кііуппізіеіайп кеіііп.
— К.иіпка рауоп у є п іі ^а каЬуіа іагуііаап?
— 5е гііррии зіііа, киіпка уаЬуаа каЬ^іа ^а киіпка т о т а кирріа
Ьаіиіаап.

— Уоіко і а т а п ризегоп ре5ій резикопеезза?

— Каїзотаап резиоН^еПа! Таззіі еі $апоіа іЙ5$а запоіаап уаіп,
епа 5е рсзїайп Нааіеазза уесіезза ]а зііішаііп Ьааіеаііа гаиііаііа.

Р А 5 8 п V IN Р К Е Е 5Е N 8
П резене пассива

ТаЬап гакеппеїаап зиигі ЬоіеІІі.

Таїуеііа 5иоте5$а ЬііЬсіеіаап ]а кекаііа иісіааіі^а рубгаіііайп.
МеіПа ]иос1аап а а т и ііа іееій.
8 и о т е 5 5 а т а і і о т у у д і і а п і б ік е із з а .
МіИоіп каираї ауаіаап?
Т ііт а іаіо епііхіеійап.
Таїа іаіоа еі ригеїа.
$иоте$$а еі казуаіеіа таіззіа.
Мікзі Ьапіа еі уаіііа риЬееп]оЬіа]ак5І?

См. образование презенса пассива в разделе 17. В 1 л. мн. чис­

ла императива (те-ітрегаїііуі) используется форма презенса пас­
сива.
В финском язьіке пассивная форма глагола вьіражает дейст-
вие, совершаемое неопределенньїм лицом. В пассивном предло-
жении нет подлежащего» действующее лицо не вьіражено. Т а к о ­
му предложснию часто соответствует в руоском язьіке неопреде-
ленно-личное или обобщенно-личное предложенйе.
Пассивное предложенйе обьічно не начинается с глагола, пе­
ред глаголом стоит дополнение или обстоятельство.
Ср.; Таїо іпааіаїаап кеііаізекзі. (Раззііуі.)
Дом покрасят в желтьій цвет.
М ааіаіаап Іаіо кеііаізекзі! (ІтрегасіІУІ).
Давайте покрасим дом в желтьій цвет.

Обратите вниманис: при пассивной форме глагола аккуза-

тивньїй обьект в ед. числе вьіступаег без окончания. Во мн. чис-
ле аккузатив совпадает с номинативом.
134
^ ь и к и т Е К .5 т і

Тоикокиип е п з іт т а із е п раіуііп п іт і оп 5иоте55а уарри,

уарипрИіуіі. Таїіі рйіуііа запоіаап уарик&і. ко8ка хе оп Уарип
пітіраІУЯ. Уарри оп зиотаїаіпеп т и и п п о з 8аккаІаІ8Є5іа паі5еп
піте5іа \Уа1Ьигй.
Киіпка уарриа уіеіеіаііп Зиотезха? Уарри тегкіїііее оікеаз-
Іаап к о їт е а ^иЬ^аа. 5е оп уіеіпеп кеVа^^иЬIа, уагіііпкіп каирип£ЄІ5-
за. ЕгііуІ8Є8іі уІіорріІаіПа оп ріікіН кеуаІіиНІарегіпіееі. ТубіаізіИе
уарри оп капзаіпуаііпеп хоіісіаагіїіиизраіуа.
Уарип УІеПо уіеізепа кеУііі]иЬ1апа аіоііеіаап ]о уарипааііопа.
5 І 1 І О І П оп кацрипееізза кагпеуааіііиппеїта. КасіиіИа За іогеіПа

туусіййп каікепІаІ5іа Ьа^^иа уарршауагаа; т о п е ї озіауаі іітар аі-

ІопЗа уарриуінЬкап'ооікиІ п аатагіп , ріПіп уппа т и и іа .
Уарипраіуапіі кауеІШііп каирип^іИа ]а кау^іаап зубтаззіі га-
уіпіоіазза. НеІ5Іп§І5$а Іарзеї уіе<1аап Ь іп п ап таеп Ьиуіриізіооп,
Зока ауаіаап уаррипа. КаУІпЮІаї, каЬуіІаі За кодії когізіеііаап
іІтараІІоіИа ул зегреШііпеіІШ. Уаррипа ЗиосІаап зітаа* ул зубсійап
іірраіеірйа'.
УІіорізюкаирипееізза орізкеїуаііагЗезіііуаі топепіаізіа Ьаизкаа
оНЗеІтаа. Неїліп^ізза кокооппиіаап ааиоікапа Науіз Атапсіап'
раїзааііе За Науіз Атап(3а 1акііеіаап\ ПІаІІа ]а убИа іапззіїаап ул
аати ііа теппіШп ]иЬ1араікаІ1е КаіУориізюоп.** $іеІІіі рісіеіііап риЬе
]а Іаиіеіаап ]а Зиойаап уатррапЗаа. 5іпеп раїаіаап кезкизіаап.
Риоіиееі Загіезіііуаі о т а ї уарри]иЬІапза.

5 Е Ь ІТ У К 5ІА
1. УарригіиЬка ’первомайский веер’ — зто украшение, состоя-
щее из полуметровой палочки, к которой прикрепленьї раз-
ноцветньїе бумажньїе ленточки.
2. 5 і т а ’медок'—зто традиционньїй финский псрвомайский на-
питок, которьій готовится из водьі, Сахара, лимона и дрожжей.
3. Тірраіеіра — зто традиционное первомайское печенье. кото-
рое делается из жидкого дрожжевого теста и варится в расти-
тсльном масле.
4. Науіз Атап(1а — зто скульптура молодой жеищиньї на рьі-
ночной плоаіади в Хельсинки. Автор Виллє Валгрен, 1908 год.
5. НаУІ5 Л тапїіа 1акі(е(аап (Іакіиаа — надеть на кого-либо сту-
денческую фуражну). По давно сложившемуся обьічаю накану-
не первого мая в 18 часов студентм собираются у скульптурьі

135
Науіх Л т а п ііа . Там они надевают свои студенческие фуражки.
затем кто-нибудь из студентов надевает фуражку на голову
НауІ5 А та п ііа . Студенческую фуражку получают випускники
гимназии (уііорріїааі) в день вьшуска. Ее надевают обьічно
только 1 мая.
6. КаІ¥ориІ8(о — зто часть города Хельсинки, в которой нахо-
дится парк.

О ІА Ь О а Е іА
— Неі, іпііа іііаііа Іан8 каіусіаап?
— ТаЬііп Іаііеїаап ии$і у с з ^ о Ні о .
О
— $аапко 1аі>іп уііпій?
— МеіІІіі еі оіе УІІПІЙ. МеіПй тууііайп уаіп оІиИа.
— Уаіп оІиЦа! N 0 , 5іиеп т і п а оіап уеиа.

іо к о Ііесіеіііап, кепеї уаіііаап риЬеепіоЬіаіакііі? Еікб Міеіііпеп

оіе аіка уаЬуа еЬс1ока$?
— ТосіеппакйІ5Є8іі Ьапеї уаіііаап.
<>
— МІ5іа З и о те еп ойіеіаап каЬуіа?
— Еіеіа-Л тегіказіа.
Н А Ю О ІТ У К 5 ІА

1. Вьіберите из текста предложения с пассивной формой глагола,

преобразуйте ее в активную.
М а 1I I : Уаррипа кйуеііаап каирипеіііа ]а кЗусіайп зубтаззії га-
уіпЮІахза. — Уаррипа іЬ тізеї кауеіегаї каирипеіПа іа
каууйі зубтазйй гауіпіоіазза.

2. Прочитайте кулинарньїе рецегітьі в разделе 17, употребив глаго-

льі в пассивной форме. Измените состветственно порадок слов.

3. Вместо императива дайте пассивную форму глагола.

Ьаііа иипізіїакаї паіп: Іаііо у и о к а а п каїаі ^а 5ІриІі. Зиоіаа і и о г е
каїа. Каасіа р а а і і е ьтеїап аа. Раізіа зііакаї и и п іх з а .

136
4. Преобразуйте предложения по образцу (обратите внимание
на форму прямого дополпения).
М а І І і : Зііуоап аниппоп ^ока уіікко. — Азипіо хііуоіаап ^ока
уіікко. А ат и ііа ]иоп каЬуіа. — А ати ІІа ^ио^1аап каЬуіа.
Ітигоіп т а ї о п рбІупіітігіПа. хіПеп ієуііііп 8еп Іаіііаііе. Каїап рбу-
(ІІІП УІі<1еІІе Ьепееііе. 5у6п кеііоп іауаІ1І5Є$іі Іеіуап капзза. Рисіоіап
кігіееп рокіііааііккооп. Уаррипа поьіап Іірип іапкооп. Раккаап
т а їк а їа и к и п уаїтіікзі. Оіап к а т е г а п т и к а а п . Рапеп «аіеепуадоп
таїкаіаи кки и п . Макі*ап 1а8ки( рапккііп. Уагаап коп8егпі1іриї
еіикаїееп. Кіікип кепцаї еїеізе^хй. Заипап іііікееп ]иоп іііієіп іееііі.

К А Р Р А Ь Е 19
У Н О Е К 8 А 8 Т О І8 Т А К А Р Р А Ь Е

— МІ1І0ІП 5 ію т і ІіііеПііп Vепа^аап?

— Уиоппа 1809.

— Міпй уиоппа 5 и о т і Зиіізіеііііп іі5епаІ8ек5І?

— Уиоппа 1917.

— МіИоіп е п їіт т а іп с п УУА-^оріїпиа' 5 и о т е п іа NеиV05^о1іі^оп

УЙІІ1Ш $о1тіиііп?
— Уиоппа 1948.

Р А 8 8 и У IN ІМ Р Е К Р Е К Т І
Импер(1)ект пассива

Еппеп таїкихіеїіііп Ьеуозеїіа.

ІСіІраііуас ]аеиііп к о їтееп задаап.
Меиуопеїиізза х о у і т і і і п уЬіеіїїуозіа.
УиНа о р р ік іф а кокеіііііп егі ксиїиі^яа.
Епйіп Іаіііаі ітигоііііп ]а зіііеп пе резіііп.
Кауііеіу ауааііп киикаиііеп аіизаа.
5иоіпі— Неиуозіоіііио-Зеига' регизіеиііп уиоппа 1944.
 Мікзі тіп иііе еі кеггоїш ахіахіа?
Кіг^еиа еі уіеіу а]оІ55а розіііп.
НішШ еі Ьаіиаи Ьаігіїа.

8ЕЬІТУ $

1. УУА-5оріти5 = узіііуууз-, уЬіеізіуб- ]а кезкіпіііпеп ауипапіо-

зо р іти з — договор о дружбе, сотрудничестве и взаимопомощи
2. ^ N 8 = 5 и о т і— NеиV05^01іі^І0-5еига — Общество «Финлян-
дия — СССР»

Окончания имперфекта пассива; -»ііп, -Іііп; -іХ и І-П у, - іи і-іу .

УегЬіСууррі 1
ІпЛпІІІІУІ Ук8. 1. рег5. уагіаіо Ра$$іІ¥Іп ітрегГекСі
1. запоа — запо- запоііііп еі запоКи
Іикеа — Іие- — іиеиііп еі Іие«и
пііунаа — пауііі- — пауі^Пііп еі пйуіеиу
УегЬІІуурИ 2, 3, 4 ]а 5
ІпПпіІіІУІ ІпГ. уагСаІо Ра$$іІ¥Іп ітрегГекІі
2. іиосіа — іио- — іиоіііп еі іиоіи
уіесіа — УІе- — уіеіііп еі уіеіу
3. шііа — сиі- — ІиКііп еі іиКи
теппа — теп- — теп іііп еі т е п іу
4. ауаіа — ауа- — ауа(1ііп еі ауаии
Ьегіііа — Ьегіі- Ьегаиііп еі Ьегаиу
5. уаіііа — уаіі- — уа1і((ііп еі уаііии
Ниігіїи — Наігі- — Наігіиііп еі Иаігіиу
Имперфект пассива имеет окончание -«ііп, -Іііп. В глаголах 1
типа к основе 1 лица ед. числа прибавляется -иііп. При зтом ко­
нечний гласньїй основьі -а/-а переходит в -е. В других тилах
глаголов окончание прибавляется к основе инфинитива. В гла­
голах 2 и З типа окончание -іііп, в глаголах 4 и 5 типа — «ііп.
Отрицательная форма имперфекта пассива оканчивается на
-ііиі-ііу или -іиІ-іу, которьіе присоединяются к тем же основам,
что и окончания утвердительной формьі. З т а форма назьіваетгся
ра&8ІІ¥іп II ((оіпеп) рагіікііррі ’второе причастие пассива’.
138
^ ьикитЕ кзті

8иоте55а іііоехіеіаап іока кеза т о п і а зи о т е п кіеіеп іа З и о т е п

киНіиигіп к и ш іа иікотааіаіхіїїе.
Nа^а1іа оіі у ііт е кевііпа капзаіпуйІізеИй хиоіпеп кіеіеп киг55І1іа.
Нап кегіоо, тіїИ киг$5І11а їеЬіііп:
»Киг$5І11а орІ5кеІіііп кіеііорріа, Іиеаііп, риЬиііііп]а кігіоііеііііп
їи о т е а . кииппеКііп т о п ї а Іиепіоа, кехкиьіеііііп, іеЬіііп рагі ріікаіі
геїкеіі ^пе. Піаізіп кйуіііп іапззітазза іаі кауеііііп ]агуеп гаппаїїа
іаі іхіииііп ^и^^е1ета55а. Азипіоіазза ^а^^е5^еиііп т о п і а іИапуіеі-
Юа. Какзі кегіаа уіікозза кауіііп заипазза. А атиізіп ;ио5Іііп
и ітаап . еппеп киіп ШЬсІеИііп коиіиип.
Киг88Іп Іоризза рісіеіїііп ^иЬ1а ^а каікіПе аппепііп ІосІізІиз. Уіі-
теізепа а а т и п а егопііп а$ета11а кигззіїоуегеізіа, іїкеїіііп ]а Ьаіаі-
Іііп, Іиуааііп кі^оіиаа и$еіп. Кигзйіііа зааіііп т о п іа Ьууііа узіауай.»

О ІА Ш О ЕЛ А
— ОІііко ке5іікиг55І1!а Ріегагізха? ЗіпипЬап рііі теппії 5Іппе.
— 0 1 ІП . 0 1 І П к и и к а и і і е п .
— N 0 , тіИаізіа зіеіііі оіі?
— Киг55І ОІІ гоїіі Нууа. 5іе1ІЯ Ьагіоііеііііп аііпіатізіа, кезкихіеііііп
ріепі55іі гуКтізііі, к іг]о іїеііііп . іеНіііп Ь а г]о ііи к 8 іа і а к и и ііііп т о п і а
Ьууаіі Іиепіоа.
— Міїіі (с іеіііе уараа-аікапа?
— МеіПе ^ііг^е5^еиііп т о п і а кіегїоаіеїиа Ріеіагіхза ]а рагі ріікііа
ге їк е й .

— Ьиеіаапко Ш тй кіг]а ійіій кигз^іИа?

— Еі Іиеіа, 8е Іиеііііп іо УІіте уиоппа.

— Ьиеііііпко і а т а кіда у ііт е Іикикаиііеііа?

— Еі Іиеііи, 5е Іиеіаап Іапії уиоппа.

❖
— Ьииііп, еііа копзегіізза зоііеіаап ВееіЬоуепіа, т и і і а зіеИіі
8 0 ІІСІІІІП Могагііа.
— ЕіКо зіеІШ ^о^е^1акаап зоііеПи ВееіЬоуепіа?
 МІ8ІІІ кокоик8Є!і5а риіш іїііп?
8 І С І Ш кахіїеііііп є п і і і уиосіеп Ьисііепіа.

— Міііі к окоикзез^а раЯіеіІііп?

— ЗіеІІіі уаііпііп иизі риЬееп^оЬ^а^а ^а зіЬіеегі ]а зо у іііііп Зіізеп-
та к ііи п 8иигии(іе8(а.

КеггоП ііпко ииіІ5І8їа о іу т р іа к із о іх іа ?

Еі, піІ5)(а еі пуі кеггои и тіІаИ п.

— М іка к о к о и з Ріпіапіііа-іаіохііа пуі оп?

— К у і 5ІеІ1а оп ^окіп р о Ь іо із т а іп е п копегеззі. ЗіеІІйЬап ^а^^с5^е-
іаііп Зока уиохі т о п і а хииіча капзаіпуіііізіа к о к о и зіа. О Іііко Неі-
8ІпуІ85»а, кип ЕУ:п иікоіпіпізіегікокоиз ^аг^е8^еиііп?
— Еп о!1иІ. шиНа кииііп 5Іііа. ЗіііаЬ ап риЬиЦііп ^а кі^^оі^е^^ііп
раІ]оп.

Н А К ІО ІТ и К З ІА

1. П р ео б р азу й те п редлож ен и я, у п о тр еб и в вместо ак ти в н о й ф ор-

мьі гл а го л а пассивную.

М а 11 і ; Туоіаізеї аіо іи іу аі іуб у и о го п кеііо 8. — Т уоуи ого аіоііеі-

іііп кеііо 8. АгккіїеЬсІіІ е5ІІіе1ІуаІ ІеЬдезхіі ии<Іеп зиип-
п іїе їт а п . — ЬеЬсІеззіі езіїекііп иизі з и и п п ііе їт а .

ІЛкош іпізіегії ріїіуііі Оепеуехза іа гк еа п кокоикзеп. ЬеЬїі ]и1каІ5І

ииіізеї еш зіуиііа. О р іїк е їу а і ^ііг^е5^ІVа^ азипіоіазза іПапуіеіоп.
К иого Є5ІИІ І11апуіеі055а иисіеп Іаиіип. О р аз ;а к о і таткизіа]і!1е
раіккаїіриі. М е р а ї а и і і т т е к і ^ а і кіг]азіооп. М уу]а ауазі кіозкіп
кеііо 9 ул зиікі зеп кеііо 17.

2. О тветьте на вопросьі о тр и ц ате л ь н о .

М а 11 і : К и їзи ц ііп к о Іаакагі? — Еі ки їзи ки .

14()
І і і Ь е І с и і ш к о кіг^е еііеп? А п п е и і і п к о хіпиііе іосіі8Ш8‘^ Т а ^ ^ о и ііп к о
5ІЄІІІІ каНуіа? О р е і е і і і і п к о зіеІІЙ и і т а а п ? Р о к с п і і п к о йіеІІИ п и о ііо -
іа? К и ї ш п е ї і і і п к о зіеііа т и ї ї і і к к і а ? Т а л 5 3 І и і і п к о 5Іе1Іа ] о к а іііа?
Ь и у а а і і п к о Ь и о т і х е к ^ і к а и п і з і а $айій?

3. Поставьтс слова, данньїе в скобках, в имперфект пассива.

)игі оіі ке^ііііа ІеігіПа. Нап кегіоі каусгеіііееп, т іїіі зіеіііі (іеЬсІіі).
ЬеігіПа ОІІ Ьаи^каа. А ат и ііа (поизіа) аікаікіп ]а (іиозіа) кіірааіаг-
уеііе и іт а а п . ЗіПеп (уоітізіеііа ]а зубсіа) аашіаіпеп. АатирііІУаІШ
(геїкеіИа) ихеіп^а (Пішзіиа) Іиопіооп. ІІіарйІуаІШ (Іеіккіа. реіаїа)
]а1кара11оа іаі Іепіораііоа ^а (іі^Пезіаа) кііраііиіа. ІІіаііііп (опкіа)
^а^Vеп гаппаИа Іаі («оиіісіїа) уепееІІЙ. іозкиз (іиїііа) пиоііоп
утрагі1Ш]а (Іаиіаа).

К А Р Р А Ь Е 20
К А Н ^ Е 8 К V М М Е N Е 8 К А Р Р А Ь Е

ш к и т Е їс з т іт

ТА^V1NЕN ЗААТІЕООТгіЗ

Е іе іа - ^а Ь і і п з і - З и о т е і і з а р а к к а п е п Ь еік к еп ее . Аіиклі 8еїкеЙа,

т у б Ь е т т і п раіу аіііі І а п з і г а п п і к о П а р а і к о і п у аЬ ііп І и т і - іаі
г а п іа з а с іе а а .
К е з к і - і а І І і Ь З и о т е з з а к о Н іа Іа ізіа р а к к а з і а . Т и и іі Ь е і к к с п е с ; а
5аа зеїкепес.
Р о Ь ] о І 8 - 5 и о т е з 5 а к ігізіууай ракка & іа.

КЕVА1NЕN ЗААТІЕООТиЗ

К оїеа Іиоіеіпеп іітау ігіаи з Ь еіккеп ее таап Іа п з іо зіз за .

Н о д а п т е г е І і а Іііккии к а а к к о о п т а ї а і а р а і п е , ] а зііЬеп Іііп у у
з а д е а іи е , і о к а и іо ііи и Ь о и п а і з - З и о т е е п . Ь а р і з з а зіїй ^а^кии ріі-
уізепй ^а у е з ік и и г о іа езііпіуу т о п і п р а і к о і п .
О(іоіеаауі 8 за іііаап азіі:
М а а п еіеііі’ ] а кезкіо за зза; Ь е і к к о а і а і к о Ь і а І а і з і а к а а к к о і з і и и к а ,
ІізіШпіууііа рііуізуупії ]а ріііуйіія усзізасіеііа; рИІУйп уііп І і і т р б і і і а
12— 15 а з іеП а.
 § и о т е п Іаапії

142
М а а п р0І^^0І508а5!;;^: п а у а к к а а р о Ь іо І!> іи и Ііа , е п і т т і і к з е е п р о и їа а ;
і а т р б і і і а 5 — 8 а .ч іе ііа .
Меі8ара1оуагоііи8 оп е<1е11ееп у о іт а з з а А Ь у еп ап тааІІа ^а
И Я -$ и о тет.

КЕ$АINЕN ЗЛАТІЕООТиЗ

Ьаш рбпіа НеІ5ІпйІ55а 21 азіеіїа. Ь і і т т і п каЦ^ ^а^кии Еіеіа-

8иоте8за. Осіоіеиауізііа Неїзіп^іп зеисіиііа Іаиапіаіаатиип азіі:
Ьеіккоа коіІІі^іиика, уаіНіеІеуаа ріІУІзууиіі. ІІІарйІУііІШ ]а іПаІІа
$І8іІтаа88а раікоіп икко5кииго^а: раіуап уііп Штрбіііа 22—25 азіеі-
іа (каЬііе8іакуттепеіїШкаЬ(іе5Іа каЬіеепкуттепеепуіііееп азіеііа).

ІІтап!»ииппа(
роЬ^оіпеп
Іиосіе коііііпеп
ІНП8І Іиі
Іоипаз ка акко
еіеіа

МіЬіп? Мі&5а? МІ8іа?

роН^оІ5ееп роН]оі$Є58а РОЬ]ОІ8Є8І
кОІ1)І8ЄЄП к 0 ІІ1І8 Є88 а коіІ1І5Є8(а
ІІИИп ісіазза ісіазіа
кааккооп каако$8а каако8(а
еіеіаЯп еіеШзза е(еШ8(а
Іоипаа^ееп іоипаа88а Іоипааніа
Шпіееп Шппе88к Іаппезіа
1и 0 іее 8 ееп 1ио(ее88а Іиоіеезіа

Обратнте внимание: от названий сторон света можно образо-

вьівать сложньїе слова.

РоЬіоІ5-5иоті — Северная Финляндия

Ий-5иоті — Восточная Финляндия
ЕіеШ-Зиоті — Ю жная Финляндия
иіп$і-Зиоті — Западная Финляндия
коі1ІІ5(ииІі — северо-восточньїй ветер
кааккоІ!ітиг(ееі — юго-восточньїе диалектьі
1оипаі$гаппікко — юго-западнос побережье
1ио(еІ8газа — северо-западная граница
5Л А 5А N А 5Т О А

— погода тугзку — буря

Ш трбіііа — температура
воздуха
И51Є — градус
оп ос1оіеаауі58а — ожидается
уаіЬіеІеУа рііуізууз — перемен-
ная облачность; Іізййпїууя
рі1уі^уу5 = рііуізуух, Зока
Іізаапіуу
коїеа 8ЙІІ — прохладная погода
іииіі Неіккепес — ветер осла-
бевает; Ьеіккепеуа Іііиіі =
Іииіі, Зока Неіккепее
хаіаа гапіііа — идет мокрьій снег
$аіаа гакеііа — идет град
&аиеки\іго, уевікииго — ливень
ііЬкизасІе — моросящий дождь
ііаіаа ііНиииаа — дождь моро-
сит
ругу, ШІ5ки — метель, вьюга
ругуааіі, іиіхкиїїаа — мести,
вьюжить
Іииіеприизка — порьів ветра
коЬіаІаіпеп іииіі — умеренньїй
ветер
пауакка іииіі — сильньїй ветер
роиіа — ясная погода
зеікепее — проясняется
ІитізасЗе — снегопад
раказіаа — морозит
раккапеп кігізіуу — мороз
крепчает; кігізіууй раккапеп
— крепнущий мороз
заїаа І и т а — идет снег
загаа уеиа — идет дождь
зио]а (заа) — оттепель
з и т и , изуа — туман
ЬеІІе (Ьеііееп) — зной
и ко п іІта — гроза
иккопеп Зугізее — гром гремит
иккозкииго — грозовой дождь
заіаша — молния
за іа т о і — молния сверкает

О ІЛ Ь О С І
— Неі Еііа! МІІЙ5 кииіии? ^око оіеііе ШНсібзза ІотаІІе?
— ^оо, т е ІаЬсіеіаііп' ІотаІІе епзі УІікоИа,
— МіНіп раіп?
— Ме а3а[е1іііп кіеггеІШ ІІй-5иоте8$а. іа уоі оПа, еіїа т е кііусіаап
т у б 8 роЬрІ5Є55а.
— Аі, т е оіїііп Іііпа уиоппа уаіЬіеекзі Ьііпзі-Зиопіеііза.
ТауаІІіаехііЬап т е оііаап шбкіІШ Таіраїхаагезза, зіеіій
Ьарреепгаппап іаЬеІШ.
— Опко іеіПіі о т а т б к к і?
— Еі, т е уиокгаїаап зе аіпа егааіій таапуіУеІііаІШ. Мііеп іе
шииіеп аіопе т а їк и з іа а , ЗипаІІа уаі о т а їїа аиіоііа?
— КуІІй т е теппййп о т а їїа аиіоИа. У ііт е кезйпН т е т аїк и зіеі-
^ііп^ипа1Iа, т и ї ї а зе оіі аіка Ьапкаіаа, кип оп т о п іа Іазіа.
— Мі$5 ІІ аіоИе каудії?
144
— Ме кауіійіпі аіпакіп Ьарреепгаппанза ^а Ітаїгаїїа ;а еікбЬііп
т е теппіі 5аУоп1іппаапкіп.
— N 0 , киті кеггап кйуііе Ьарреепгаппахза. п ііп кііукаа пуі гІ5-
(еіІуПа Заішаап капауаііа.
— Ме ІеЬїііп 5е1іаіпеп гізіеііу к о ї т е уиоііа зіиеп; т е кауіііп
Уіірипзха азіі. Міпіі Іииіеп. еШІ іапіі уиоппа т е іиіизіиіаап
тизеоіНіп ул пйуПеІуіНіп ул иіііаап ]а каїазгеїаап таЬ<іо11І5Іттап
раУоп. М е Іиуаііііп ІархіІІе, еПй т е убууіаііп ІеіппіііаІиеіПа
Ьаркеї Ьаіиауні пиккиа сеііазза.
— N 0 , Юіуопауазіі зіеІШ іи -8 и о т е а з а оп уНііі каипіії іі т а ї киіп
Іааіііі Еіе1й-5иотЄії5а пуі.
— Ий-5іюте58а оп уіеепзіі І а т т і п і і і ]'а каипізса. еі оіе каи-
пІ5 іа, пііп т е еі яіппе ріікіікзі аікаа, уаап ^аікеїаап т а ї к а а
Ьаррііп. Меіііііп рііі теппй Ьаррііп у ііт е уиоппа, т и і і а т о еі
риіізіу, кип КІ5І0 каігазіиі.
— N 0 , оікеіп Нууііа І о т а а іеіИе ^а Ьаизкаа т а їк а а .
— КІІЮ5. за ЬууіШ ] а ї к о а іізеїіехі.

ЗЕЬІТУЗ
І. В раіговорной речи вместо глагола 1 лица мн. числа обьічно
употребляется пассивная форма глагола в сочетании с личньїм
местоимением мн. числа.

Ме теп п аап . = М е п е т т е .
Ме іиііііп. = Т и і і т т е .
Ме еі т е п п а . = Е ш т е т еп е.
Ме еі іиііи. = Е т т е іиііееі.

К А Р Р А Ь Е 21
К А Н ^ Е 8 К V М М Е N Е 8 V Н ^ Е 8 К А Р Р А Ь Е

— М іШ їе їе е ііе І о т а І І а ?
— К іе г іе іе т т е Ий-Виотезза іа к а їз е ї е т т е каирипке]а.

— МіІЙ Неїхіпціп КаирраіогіІІа тууіііійп?

— N 0 , 5 ІЄІІІІ оп каіккеа: Ьесіеїтій, УІЬаппекхіа, тагзоіа, регипоііа,
рогккапоііа, каїаа. Іеіраіі. казіїбіїіі, таН о^а, т а ік ат и іііго ]а ,
киккіа...
10-502$
— О пко іогіИа ]о таплікоііа?
— Еі, шапзіка! оуаі уіеііі гаакоіа. Кігзікаї оуаі курзііі. Озіа кіг-
5Ікоіиі!

О уаїко пио Іеіуйі іиогеііа?

Ме ОУаі иітапраіуйі$ій.
М О М К О N РАКТІТП У І
П артитив множественного числа
О^іеіаап киккіа!
На1иаі:ііп уа1коі$іа гииїи^а^а кіе1о^а.
Ро8іі Іоі кігЗеИа За когиеЗа.
5апо іегуеІ5ІіІ каікіїїе шіиіііе!
Кіг]аі оуаі $иоте$5а каїїіііа.
Нио тіеЬ еі оуаі игЬеіІуоііа.
Опко іеіПіі Іархіа?
Ке8аІ1й іайіііі оп рауоп ІигізІеЗа.
Киіпка раІЗоп іааіііі оп ааиккаііа?
МеіПе Іиіее уіегаііа Уігозіа.
Образование партитива мн. числа: т о п ік к о у а г іа іо + -а /-а ,
-(аМа (см. раздел 16).
У к$ікоп п о т і п а ! і т іМ опікко¥аг(а1о М о п ік о п рагНгїІУІ
І а іо іа іо і- іа )о ]а
ка(и к а їи і- к а їщ а
Іеуу Іе у у і- ІеууЗа
кІ5$а кІ550І- кІ58о]а
8апа х а п о і- 8 а п о ;а
іе е т а іе е т о і- іе е т о ]а
іи о іі іііо іе і- Іио ІеЗа
Іи п іі іи п іе і- іи п Іе З а
а ііе т а а 5 е т і- а зе т іа
к о іга к о ігі- к о ігіа
кЄ8Й кЄ5І- к е 8 Іа
ік іїу а ік ііу і- ік й у ій
кіеГі к іе іі- к іе ІіЗ
іН т іп е п іЬ т із і- іН т із ій
таа т а і- т а ііа

146
Ьиопе Ііиопеі- Ь и о п е і(а
ора$ орраі- орраііа
Ьатта^ Ь атр аі- Ь а т р а ііа
іуб їбі- іо ііа
ііе іеі- іеііа
иио 50І- 50І(а

Обратите внимание:

ІикУа — Іикдоііа УЄ8І — УЄ5Іа

іекуа — (екі]6 і(а каііі — казіа
каНуіІа — кяНУІ1оі(а уиокі — уиоіііа
куїруїа — ку 1ру 1оі(а УІІ8І — УІІ8Іа
іккипа — іккипоііа
раагупа — ріШгупоііа
Іизікка -* Іигіікоііа
ш а п з ік к а — т а п зік о К а

Во мн. числе окончание партитива а/а или <а/(а прнсоединя-

ется к основе мн. числа, в словах с чередованием согласньїх — к
сильной основе. Если основа ед. числа оканчивается на один
гласний, к ней прибавляется окончание а/а, если основа оканчи­
вается на два гласньїх, то прибавляєте^ окончание (а/(а.
Если в основе мн. числа перед і стоит гласньїй о, и. 6 или у,
показатель мн. числа і переходит в і, кроме многосложньїх слов,
оканчивающихся в номинативе на і)аУі]а, Іа/Іа. па/па, га/га или
кка/кка (см. раздел 16).
Показатель мн. числа і переходит в ] также в словах типа (иоіі.

Употребленне партитива мн. числа:

І) в качестве прямого дополнения;

— в отрицательньїх предложениях; Еп іиппе поііа іЬтіі»іа.— Я
не знаю зтих людей.
— когда глагол вьіражает незаконченное или повторяющееся
действие: Киипіеіеп ииіікіа. — Я слуш аю новости. (Ср.:
К.иипіеІеп ииіІ8Єі ^а кйуп п и к к и т аа п . — Я прослушаю новости и
лягу спать.)
— когда дополнение вьіражает неопределенное множество че-
го-либо: М агиі 05іі Ігепеїіе гиизиіа. — М артти купил для Ирене
розьі.
2) в камсстве подлежащего:
—• в предложсниях. вьіражаюіцих бьітие. сугцествование чсго-
либо; МііІ]ако8і»а оп киккіа. — В вазе стоят цветьі.
— в отрицательньїх предложенмях: Таїохка еі оПиі іккипоііа. —
В доме не бьіло окон.
— когла подлежащее вьіражает леопределенное множсство че-
го-либо: КасіиІІа кйуеіее ііітіїіііі. — На улицс ходят люди.

Обратіїте вііііманне: если подлежащее имеет форму партити-

ва. то сказуемое всегда стоит в единственном число.

РииіагЬа55а ка8\аа о теп ар и іїа. — В саду растут яблони. ТогіИа

оп ра^оп т а д о і а ^а Ьесіеїтіа. — На рьінке много ягод и фруктов.

3) в камсстве имениой части сказуемого, если подлежащее стоит

во множествсином числе: Ме о і е т т е орі^кеїуоііа. — Мьі студен-
тьі. Оіеііеко іс ІиґІ5іс]а? — Вьі туристьі?

Слова, вьіражающие неделимьіе понятия, в сочетании со сло­

вами раїіоп 'много' и уаНап м а л о ’ употребляются в партитиве
множественного числа: ра1]оп іЬті^іа 'много людей’, уаЬап аШо-
Іа мало машин'. (Ср.; слова, вьіражающие делимьіс понятия.
употребляются в партитиве единственного числа: раЦоп геНа
'много водьґ, уаНап яокегіа ‘мало сахару'.) Со словом то п (а 'не-
сколько' слова, вьіражающие неделимьіе понятия, употребляют­
ся в партитиве единственного числа: то п (а іЬті$!а 'несколько
человек*. то п (а аШоа 'несколько машин'.
Запомиитс. что падежом субьекта (подлежащего) является
обьічно иоминатив. Партитивньж субьект употребляется
только в зк:іистенииальньіх предложениях. Позтому слова топ(а
и раЦоп, трсбующие партитива. употребляются только в зкзи-
стенциальньїх предложениях. С нормальньїм (номинативньїм)
субьектом следует употреблять номинатив мн. числа — топе!
'многие'. Напр.; Мопсі іЬтізеї Ьаггазіауаі игЬеіІиа. Мопеї Іарзеї
каїзоуаі Ііікаа іеіеуізіоіа ]а оуаі аашиїїа уазупеіїй.

Запомиите! Числительное + партитив ед. числа;

З іНті^са, 15 ииііа іаіоа.

І4К
^ ьикитЕ кяті І
Раауо РсгИипеп ^а Апііі М ак^ітоу 0 Vа^ у^ійуііі. Не оуаї Рсігоз-
коіп уііорізіоп уиотеп кісіеп озаіііоп орі^кеїуоііа. НеіИй оп егіїаі-
іііа Ьаггаїїикуіа. Апиі Іаиіаа уііорі^іоп киогозза. Напеїііі оп Ьаг-
]оішкііеі какііі кегіаа уііко55а. Киого езіїїаіі каг^аіаіхіа, зиотаїаізіа
!їека УЄпа1ііІ5Іа капі>ап1аи1и;а. Раауо кегіііі каг]а1аІ!ііа капзапрегіп-
пеНіі: запапіахкщаза 5апапраг8Іа, иаіща їекіі раікаппітіа. Кеііаізіїї
Ьііп шаїкизісіее паиЬигі оіаііа ріікіп куііа ]а ІїаавіаИеІее уапНоіа
іЬтІ5Іа. Ореіїаііеп тіеіехііі Апиі ул Раауо оуаі ІаИіаккаііа орізке-
іуоііа. Не запоуаі, еиіі Апіініа іиіее у агтазіі Ьууіі ореПаЗа ]а Раа-
уоіііа ііаниаа (иііа ііесістіез.
ТаІУсПа о р іїік е їііа і р ііі іу а і І і а и з к о і а іИ а п у іе И о іа .іо іх іїа Ь е с у і ііа у а і
т о п ір и о 1 І 5 ііі о Ь з е Ііп а а , ш и ї ш т и а 5 $ а к а п ^ а п іа іііи з а ул -іап хьеза.
О р іх к е Іи п з іїїк с е п Ьеіііїа ШІее о р е і ї а ] і а . и іІ к к е З а ] а І с І и іт іе Ь і й .
Обрагите вниманне:
Апііїїа ШІее ореїіаза. Антти станет учителем.
МеіїїіЙ іиіее ореиа]іа. Мьі станем учителями.
Мікіі 5ши5іа ШІее? Кем тьі стаиеаіь?

И ЛСиТЕК8ТІ 2
Р іе іа г і З и и г і р е г и ї ї і Р іе іа г іп к а и р и п ^ і п у и о п п а 1703 ] а Іе к і 5ІіШ
У е п а ] а п р а а к а и р и п ^ і п у и о п п а 1712. М о п е ї к и и іи і^ а і агккіїеН сІії о іі-
у а і « т ш п і и е і е т а з ї а ]а г а к е п іа т а х к а Р іе іа гіп к а и р и п к іа . Ь о к а к и и п
у а і і а п к и ї п о и к з е п з а і к е е п к а и р и п ^ і п п і т е к з і ШІі Ь е п іп е га с ! у и о п п а
1924. Р а і і к а и р и п к і а 5 е т а п 5 а хе т е п е ї і і у и о п п а 1918, к и п т а а п
Н аїїіп іо і п и и а і М о й к о у а а п . У и о п п а 1991 к а и р и п ^ іИ е р а ї а и г е їі ііп ^сп
е п ііп е п п і т і З а п к І - Р е і е г Ь и г ц еіі Р іе іа г і.
Мукуаап Ріеіагі оп уіікау капааіпуііііпеп тіїіоопакаирипкі,
ЗОпка Уіікіїики оп ііиигіп ріігіеіп уЬїіІ зиигі киіп коко З и о т е п
уакікіки. Ріеіагі^ха оп Іикиіхіа НІ5іогіа11ііїЄ8Іі агуоккаіїа ^а іпіе-
Іепкііпіоізіа пІіЬіаууукзіа: каипіііа гакеппикзіа, когізіееНізіа зіііо-
]а, готаппіїїіа капауіа, уапЬоіа кігккоза, тихеоііа, раїзаііа ]а
2»иигіа риііііоза.
Тигіїїііі кііууііі іауа1ІІ5Є8іі к а їз о т а з з а аіпакіп Е гетіїаазіа,
Іі:іакіп кігккоа, Кахапіп кігккоа. Уазкігаїзазіазаа, Аигогаа ]а
Кеу$кіп уаііакасіип каирро]а.
КеУ5кі аікаа Аіпігаїііееііііа^а т о п е ї іагкеаі паЬіііууусіеі 5І]аіі-
5еуаі 8ЄП ІаЬеііууііе85а. Меузкіп уаггеїіа іаі ІІіЬеІІа зізаіїіїеуаі т т .
149
Казапіп кігкко, Зїгоеапоуіп раїахзі, КаирраЬнІІі, Ри8кіпіп ТеаКегі
^а А1ек$апіегі Ксухкіп Іиозіагі. Меузкіїїй оп ту6& шопіа егіїаізіа
гауіпіоіоііа.
Егетіїаахіп к о к о е їт а ї оуаі т ааі1 тап к и и Іи і‘. 5еп к о к о е їт а ї кй-
іїіаауйі егі-ікИІ5ІіІ (аісіеаагіеііа егі риоііііа т а а і і т а а . Егеті(аа5І55а еі
оіе уепіііаІ5іа іаісіеіеокзіа. МіііЯ уоі паЬсІй УепйІіІізезза ти^іеозза.
5ІС ІШ оп т и іп а І5 У е п Ш ііІ5 еп іаііееп тезіагіїеокхіа, е зіт . ікопеіа.
іпааіаикзіа ^а УЄІ8(ок$іа егі аікакашіИа.
Ріеіагізіа Ібуїуу ^окаІ8еI1е Зоїакіп. Оп уаИапкитоикзеп тиІ5-
^отегкке^а, оп ІеаНегіезіїукзіа ^а коп8егие^а, гІ5іеі1у]а КеуаІІа за
геїкіа Ріеіагіп утрагізіббп.
Уаіоііііпа кезабіпіі у о і іЬаіІІа NеVап гаппаїїа іаіуаап ]а уєсієп
уііге]іі]а іаІУІ-ікоіпа кезкш іап (иппеїтаііізіа 1уЬ{у^и.
5 Е и Т У К 5 ІА

1. Егетіїаазіп к о к о е їт а ї оуаі т а а іІтап к и и 1 и (.

Если подлежащее имеет форму номинатива мн. числа, со-
ставная часть сказуемого имеет обьічно форму партитива мн.
числа: УепііІИізеї кігзаііізаі Тоїзіоі ]а О о 5 іо]еУ5 кі оуаі піааіі-
тап к и и іи іа.
Однако, если подлежащее во мн. числе имеет собирательное
значенис или обозначает парньїе предметьі, составная часть ска-
іуемого имеет форму номинатива мн. числа: Ьеепап з ііт а ї оуаі
.ЧПІ5 ЄІ ул Ьіикзеї тааіеаі. — У Леньг глаза синие и волосьі светлме.
Ср.: Кеп^аі оуаі каИіііа. — Обувь стоит дорого. К й т а кеп^йі
оуаі каІЕііІ. — З т и туфли (зта пара туфлей) дорогие.

О ІА Ш О Е ІА
— О зааїко Іикеа Саїй?
— Еп, зе оп каі уєпйзіііі. Міпа еп озаа уепйіііізіа ааккоіііа.

— Таазко «іпа озііі кіг]оіа?

— N 0 3 0 0 , кип іііеііа оіі пііп ра^оп иизіа іпіеІепкііпСоізіа кігзоза.
❖
— Мепеїко (огіІІе?
— Мепеп.
— Еікб уііізізі озіаа тіпиііе киккіа?

150
 МІ55ІІ іеіІШ о п 1е1ио8а5іо‘?
М еіІІЯ еі о і е о і і е п к а а п Iе1и^а.

М е п п і і й п к б ій Ь ііп г ц у і п і о і а а п ?
М е п п а й п у а і п , Зо5> зіеП а о п у а р а і і а р б у ї і а .

Р а іу ііа , о п к о іеіііа у а р а ііа рдуїій'^

К о ї т е к о іе іїй о п ?
Nііп.
І 0 8 у о і а е Ь е і к е п о і і о и а а , п ііп к о Ь і а у а р а и і и и р о у і а .

О у а ї к о п и о гиихш к а їїіііа ?
Не так^ауаі к ак зі еи гоа к а р р а іе .
Н е о у а і а і к а к а їїіііа . О и п т і е і и и т т і п п о іі а п е ііік о ііа .

О у а Е к о п а т а ( а п х к а їа ііііа о т е п о і і а ?
Е і, п е о у а і и п к а г і ї а і з і а .

— О п к о ^и Ь о з и о т а їа іп е п ?
— Н ііп о п К и о і з і п к а п х а ї а і п е п , т и і і а Ьйпеп у а п Н е т р а п з а о у а ї
$ и о т а 1 а і$ іа .

О п к о сеіІШ к у з у т у к з і й ?
— М і і а Р і е і а г і з з а у о і ІеЬ іііі іИ аІІа? О і і з і к о і с а и е г е і з з а і о і а к і п т і е -
ІепкііпС оізЕ а?
— М і п й у о і п Ь а п к к і а іеіП е і і е і о а о Ь з е І т і х и і . К и к а Ь а іи а і з і І а Ь і е а
ї е а а е г і і п ? Н а ї и а і х і к о ] о к и к а у сііі з і г к и к х е з з а ?
— М е і і і і ІііЬ ііз і а і п а к і п к у т т е п е п і е а и е г і і п ^ а к и и з і х іг к и к з е е п .

їм
Н А К Ю ІТ и К 5 ІА

1. Поставьте слова, данньїс в скобках, в партитив мн. числа.

О репеїетіпе Іііпйііп (иисіеі хапаї). Мііа (уіегааі кіеіеі) іе оїіааііе?

Ойіеіаап кііо (отепаї). Р о ітіп тіеіеіійпі ( т а д а ї) . $іпй оіаі (Ьууйі
уаіокиуаї). МсіІШ кііу изеіп (уіегаас). Тіесіапеко, ра^опко (Іигізііі)
Мо5ко\'а8$а кііу уиозіПаіп? Муб5 Уепі4]аііа оп (зиотаїаіхеї хаипаї)-
К'укуаап Ьш^еізіїа еі о!е (гаЬа5Іа]аї:). Vаап таіки5іа]аі озіауаі Іір-
рип$а кііУеПа]аиа іаі ешкаїееп кіо^кізіа. Мшиїїа оп іайіііі УііЬап
(іііші). НеІтікиші>а оіі (коуаі ракказеї). Кепеп (іауагаї) п а т а
оуаі? МІЄІЄ51ЯПІ !іиота1аІ!іеі Ниопекаїиі оуаі (Ьууііі)-

2. Сделайте по образцу.

М а 11і 1: МаїіПа оп Ьууа ухІііУІІ. — МаїіПа оп рауоп Ьууіа ухїауііі.

МІпиІІа оп уєіі ^а $І8аг. НеіІІе (иіі уіегаз. МеіИе (иіее $апота1еЬіі.

5апота1еЬі1Є8$а оп ииііпеп. Ьарі>е1Іа оп }о Н а т т а з . Міпиііе іиіі
кіде. Мшіш іііуіуу зиогіїїаа сепні. Ноіеіііп Іиопа $еІ500 Ьи85і.
Каппаїї^а оп уєпє. Коіізеи<1иІ1апі оп ізо зйгуі. Тйзза каирип^іпозаз-
за оп іеЬііах. Каирип^ізза оп т и зе о . Ьаикиззапі оп кіг]а, уіЬко
купа. Таз^іі заігааіа^за оп Ьууй Іаакіігі. ТііІІа каїїиііа оп гауітоіа.

М а И і 2 :Т агу Іізеп та т к а їа и к и п . — МіззИ туудіїйп т а с к а -

Іаиккиза?

Тагуіізеп кігіекиогеп. Тагуіізеп розіітегкш . Тагуіізеп Неїзіпеіп

кагїап. Тагуіізеп заіеепуагЗоп. Тагуіізеп засіеіакіп. Тагуіізеп
ки тізаар р ааі. Тагуіізеп зіітіііазії. ТагуІізеп киикаизіїірип.

М а ї ї і 3 : О п к о їйззіі каирип^ізза уаіп укзі кі^^а5^о? — Еі.

теіИ а оп т о п і а кіг]азіоа (раУоп кіг^аз^о^а).

Опко ііізза каирипі’ізза уаіп укзі НоіеИі? О пко ійззй каирип^ізза

уаіп укзі иітагапіа? О пко іазза каирип^ізза уаіп укзі іеаііегі?
Опко іііьзіі каирипеізза уаіп укзі ізо кіг]акаирра? Опко ІІІзза
каирип^ізза уаіп укзі игЬеіІикспаа? Опко ійзза каирип^ізза уаіп
укзі копзсгПізаІі?

152
3. П о с т а в ь т е с у щ е с т в и т е л ь н ь їе в п а р т и т и в м н . чисгга.

М а 11 і : ОІеіко мпа орізкеїуа? — ОІепеко їе оріхкеїуоііа?

Оіеіко 5ІПІІ орах? О пко ЬЗп ореиаЗа?

Оіеіко 5ІПЙ іигізїі? О пко Ьап то8коVа1аіпеп?
Оіеіко 8ІПІІ игЬеіІуа? О пко Ьап кіг]аі1ца?
Оіеіко мпіі аи(опки1;е(Са]а? О п ко ЬИп атегіккаїаіпеп?

4. Дополните предложсния.

МаПі: Роіііізїа у о і озіиа кігіекиогіа, рохіікогие]а ул ро5-

п т е гк к е )а .

КІ05кІ!ііа УОІ о з їа а з а п о т а І е Ь і і а , ...

Рарегікаиразіа уоі 05іаа VІЬко^а,...
У іЬ а п п е зк а и р а зіа уо і о зіа а іо т а а (Г е ]а , ...
Орі;іке1і^а^ кегазІУйі кезаІІЙ хап а п іа зкц іа , ...
ОрІ5ке1ип ^й1кееп Ьеізііі іиіее ореиа]іа, ...
Тагуіі5еп купіа, ...
Кокоикзееп заариі кігіаі1і]оііа, ...
Мозкоуап ]а Ріе(агіп уаііііа кц ІкееЗип іа,...

К А Р Р А Ь Е 22
К А Н ^ Е 8 К V М М Е N Е 8 К А Н ^ Е 8 К А Р Р А Ь Е

(і
— МіїЙ Ьеепа іекее?
— НЗп іо іт Іі пукуййп зи о таїаізіеп іигізііеп орраапа Ріеіагізза.

— МіИоіп оп орІ5ке1і]оіі1еп ііто ік аи ігітізаік а?

— ОріікеIі^оісІеп Ійуіуу і і т о і п а и і и а уіітеі$1ііііп І6.9. (кии-
с1ейІоІ5(а уН^ек$аигі).

— МепеїкО укзіп кіеіікигь'їііііе?

— Еп, т е п е п затозеп іуіібіеп капзза киіп у ііт е кехапіі.
 М ОNIКОN СЕNЕТ1IVI
Генитив множественного числа
Киккіеп Ніппаї пош еуаі аіпа іаіуеііа.
ии8Іеп 5НПОЗЄП орІ5кеІи оп уаікеаа.
Коп^ге8$ііи іиіее то піеп уіегаісіеп таісіеп (уіегаіиеп таіиеп)
а$іапШп(Уоі(а.
М ієііієп ^а паііііеп е іііт а оп егіїаізіа.
РоЬіоізтааІаіііїеп еі іагуіізе Ьапккіа рахзіа, кип Не таїкизіауаі
РоЬ^оІ8таі$$а.
УіеІіі уио^іеп )Н1кееп Ьап тиІ8іе1і (араизіа.

Окончания генитива мн. числа: -еп, -гіеп. -«еп. -!еп.

Мопіккоуагіаіо Мопікоп ^епеНІУІ Мопікоп рагіісііуі

іаіоі- — Іаіоіеп Іаіоіа

ка(иі- — ка^и^еп ка(и^а
Іеууі- — 1еуу]еп Іеуу]а
кізіїоі- — кі^>^^о^еп кІ8$о^а
хапоі- — 8аП0}€П «апоіа
іеето і- — ^еето^еI1 ^есто^а
аііеті- -* азетіеп а ^ е т іа
коігі- — коігіеп коігіа
ке!іі- ке$іеп кезіЗ
ікауі- — ікауіеп ікЙУІа
кіеіі- — кіеііеп кіеііа
іЬтІ8І- — іЬ т іііе п іЬ т із ііі
т а і- — іпаігіеп т а і( а
таіК еп
Ііиопеі- — Ьиопеі(іеп Ииопеііа
Ьиопеіиеп
іб і- (6ІСІЄП ІОІІЙ
(біисп
іеі- — іеМеп Іеііа
іеіиеп
50І- —► ііоідеп 5оі(а

Обратите вннмание:
Іикуоі- — ІикУоі(Іеп/-иеп
іекуоі- — іекубі(Іеп/-и€П
154
каЬуіІоі- — каИУІ1оі(Ісп/-иеп
куїруїбі- — куІру1бі<!еп/-иеп
іккипоі- — іккипоі(ІепУ-(Іел
рііагупбі- раИгупді<1еп/-«еп
такІсагоі- — таккагоі<1еп/-М€п
утругбі- — утруг6і(1еп/-иеп
тап^ікоі- — тап5)ікоід€п/*Иеп
рубгукбі- — ру6гук6і(1еп/*иеп

Ук$ікбп п о т іп а їіт Мопікоп ^епеїііуі Мопікоп раг(і(ііуі

Ш0ІІ —» іиоііеп іиоіе^а
аріееккі аріееккіеп аріеекке]а
рапккі — рапккісп рапккеіа
Ьапаапі — Ьапаапіеп ЬапаапеЗа
Уккікдп рагііНІУІ Мопікоп ^епе(ііуі Мопікоп рагіііііуі
тіеі>(а — ГПІЄ8ІЄП тіеЬ іа
паі^іа — ПИЇ5ІЄП паізіа
Іазіа — Іазіеп Іар5Іа
іЬ тізїа — іЬтіііСеп іЬтізіа
ку5уту$иі — кукутузіеп ку^утукзіа
риЬеІіШа — риЬеІіпІеп риЬеІітіа
іуШПіі -*іуШгІеп іуаЯгіа
а2»ке1(а — аіікеїіеп а8ке1іа
Обратите внимание: окончание генитива может присоеди-
няться также к основе мн. числа.
тіезіеп/тіеЬ і- —^ тіеЬіеп
паІ8іеп/паіхі- паіхіеп
Іазіеп/Іарзі- —^ Іарзіеп
іЬті$іеп/іЬтІ8І- — іНтІ8Іеп
кухутугіїеп/кухутукзі- — к у $ у іп у к : > іе п
риЬеІіпїеп/риЬеІіті- — риЬеІітіеп
ІуШгіеп/іуиагі- — суСШгіеп
— УЄ5СЄП
к іи і- — казіеп
уиозі- — у и о з іе п
У ІІ8 І- — УІІ5ІЄП

Окончание -еп прибавляется к словам, в которьіх основа мн.

числа оканчивается на краткий гласньїй і или
 Окончания -йчпІ-Псп прибавляются к словам, в к о т р и х ос­
нова мн. числа оканчивается на д в а гласньїх.
Окончание -Геп может прибавляться только к тем словам, в ко-
торьіх перед окончаиием партитива -1а/-іа стоит согласньїй. В
зтих словах может употребляться параллельно другая форма, ко-
торая образустся іп основьі мн. числа и окончания -еп (паі.'їіеп —
паі^ісп).
Если в осново мн. числа перед і стоит гласньїй о, и, о или у, то
показатель мн. числа і переходит в ) кроме многосложньїх слов.
оканчивающихся на і|а/ііа, Іа/Іа, га/г^ или кка/кка (см. раздел 16).
В словах типа (иоіі основа мн. числа родительного падежа
совпадает с номинативом ед. числа.
(і
^^К ^ТЕК 5ТI
Ріеіагі оп зиигіеп Іаіїеііуоі(іеп ^а кіг^аіIі^оісIеп каирипкі. 5іе11іі а^иі-
уаі т т . Ри§кіп, С о^оі ^а Оозіо^еухкі, Керіп, Т§аікоУіікі ]а
§05іак0УІі5. Ріеіагііііа уоі ішихша то п іеп ійИаізіеп кииіиі&іеп
Ьепкіїбісіеп коїішияеоіЬіп. Е^ітегкікйі РиЗкіпіп а й и ін о т ш е о
Моікап гаппаїїа ^а Керіпіп коїі Оуупіеп ІаЬеІІа оуаі «ио^іЦи^а ш-
шпкоЬіеііа. Коііти8еоісІеп е8Іпеіс1еп ауиііа пукуіигі$іі раіінее киг-
кі^іатаап паісіеп зиигіеп тіезїеп еіатйііп ]а іубзкепіеІуіароіЬіп.
Коко Ріеіагіп каирипкі оп киіп ауоіп ти^ео. 5еп гакеппизіеп
5ЄІПІЄП ьіїііИЯ, 5еп ка^и^еп ]а аикіоіііеп уагзіїїа ^а 5еп ніііоіеп ]а
капауіеп ііагеїіа Ьегііііуаі Ьепкііп т о п іе п уепа1аІ5іеп кІа85Ікко]еп
іео$іеп іа р а Ь іи т а ї.

О ІЛ Ь О О Е ІА
— КеісІеп' уепа1аі$іеп кігіаіІі]оіііеп 1еокзІ5іа рісііії?
— РІІІІІП егііуІ5е$іі Т§еЬоVІ8^а^а Оо^оИ^та.

МіІ;і уєпіІіііі^ієп кігза11І5ииі1еп к!а85Ікко]а оіеі Іикепиі?

Оіеп Ііікепиі каіккі кииіиізаі.
— Кика оп хіпип Іетрікідаі1і]а5І?
— Т§е1юу.
— РісІаїко еп сш тап Ііапеп поусПеіііаап уаі пауіеїтіхїаап?
— NоVеI^сій^а, коміка Ьііпсп поусіїіепза їи п п е їта ^а Ьепкіїоі о \а і
іауаііізеїіс іИтізеІІе ІаЬеііїііІ. М ауіеїтіеп Ьепкіїб! оуаТ тіпи ііе іо\-
Іакіп иіуаііа е(аіі»іа.
156
 о
МІ88Й коп5еги8і»а оііі еііеп?
—* 01ІП киипіе1ета$8а пиогіеп 8іюта1аі$іеп і>ауе1іа]іеп ииишкхіа.
О
— МіГЯ аіоПе ІеЬсІа раа8ІаІ8Іота11а?
— и аН сІетте Іааз Уігіа^іеп капіка Ріеіагііп.
О
— Тіесіііікб КОІУІ5ІОІЄП 050ІПЄЄП?
— Еп ііеиіі, т и п а 5е оп уагтазті риЬеІіпІиеііеІоііііа.
Б Е Ь ІТ У К З іЛ
1. Кеі(1еп уепіііаііїїеп кідаііцоісіеп Іеокхізіа 8Іпіі рі(Іаі?

у к $ ік к о т о п ік к о
М о т. кика кеіка
Рап. кеіа кеі!іі
Сен. кепеп кеісіеп
Асіеь'з. кепеІІа кеіІШ

Н Л К Ю ІТ и К 5 ІА
1. Сделайте по обра'іцу.
М а 11і : ЬаЬіеуііікб уісгааїкіп кауеіуііе? — КуПіі. Ме Іа Ь сІет т е
уіегаісіеп кап55>а.
ЬііЬїеУіикб їигіїїіікіп гауіпїоіаап? ЬаЬіеуйікб и1котаа1аІ5еікіп
копзегиііп? ЬаЬіеуіНкб орізкеїуаїкіп кокоикзееп? ЬііЬіеуаїкб
орріїааїкіп геапегііп? ^аЬ^еУй^кб Іархеїкіп мгкикзссп?
2. Постаньте слова, данньїе в скобках, в генитив мн. числа.

Ореиа^а кеакизісіее (орріїааі) капхйа. (Орріїиппії) ^аікееп оп ко-

кои 5 . (Тепїіі) есіеіііі (оріякеїуаі) ріііШ Ііікеа раЦоп. (Ріїкаї ііаіееі)
^Ііікееп ШІі роиїа. (К оуаі ракказеї) ^аікееп аікоі $аіаа Іипіа.
К ііу е ііт т е (ииііеі гакеппик$еі) оЬі. М аапііе киїкее Ііірі (теїхіїї),
Ьаікі (реііос іа піііуі). (Зорітик^еі) аііекіооіііатіп еп аікаа єпііі
уіікоИа. (иисіеі запаї) о р р ітіп ел еі оіе Ьеірроа, (Уіегааі кіеІеО
орізкеїи оп т іп и зіа Наизкаа. НЗп іітаійі (ІіікцаО тіеііріїееп кіг-
Іахіа. (Тигіхпі) ш аїкаіаикиї каппепііп Ьогеїіііп. Таїуеііа (регипаї
^а рогккішаї) Ьіппаї поизеуаі.

3. Переведите словосочетания и употребите их в предложениях.

Расписание поездов, цена овощ ей и фруктов, адреса магазинов.

квартира родителсй, продажа сувениров, на страницах газет, се-
мннар псреводчиков, музьїка известньїх композиторов, отноше-
ния между нашими странами, вьіставка финских художников,
распродажа дешевьіх товаров.

4. Переведите.

После новостей будет прогноз погодьі. После тепльїх дождсй

начали расти грибьі. У трем их будит пение птиц. Учителя по­
шли на зкскурсию вместе с учениками. П о мнению учителей
Лена прилежная ученица. Дети пошли в гости вместе с родите-
лями. В зтом магазине продается детская одежда. Продаются ли
у вас произведения финских писателей? Студентам надо сдать
много зкзаменов. Д ороги должньг бьіть в хорошем состоянии
кругльїй год. Н а снегу виднелись следьі зайцев.

КАРРАЬЕ 23
К А Н ^ Е 8К V М М Е N Е 8К О ^ М А 5 КАРРАЬЕ

— Киіпка каиап оіег ахипиі іаііІІЯ?

— К а к з ік у т т е п іа уиоііа. Тиііп іаппе о ріхкеїетаап ^а зіііа Іаіиіеп
о)еп а^ипис (ааіШ.

— Оіеиеко (е зо кііупееі к а їз о т а зз а зеп иисіеп коїітаізеп еіо-

киуап?
— Е т т е оіе уіеій. 5еЬііп оп оііиі еіокиуаіеаиегеізза уазїа какзі
уііккоа.

— ОІеИеко кйупееі Во1§оі-іеаііегІ55а?

— Е т т е оіе еЬііпееі уіеііі кйудіі, т и і і а о і е т т е }о Ьапккіпееі
зіппе 1іри(.
158
 Мі58а Те оіеііе орріпиі поіп Ьууіп р и Ь и таап хиотеа?
Оіеп орізкеїіиі зи о теп кіеіеп ІсигззеіИа.
РЕКРЕКТІ
Перфект

ОІеіко оИиі УепЯ^аіІй?

Оіеп кііупуі УепідаІІіі к о ї т е кегіаа.
Оіеііеко оИееі 5иоте!і8а?
ОVа^ко Ьйпеп уапЬетрапха зупіупееі 5иоте55а?
К ика оп зииппііеііиі НеЬіпвіп гаиіаііеазетап?
Кип о1еп^иопи^ аа ти к аЬ у іп іа Іикепиі ІеЬсІеп. ШЬсіеп ІубЬбп.
Зоіиакаа тіпиііе Неіі, кип оіеііе заарипееі регіІІе.
Еп оіе коь'каап іауаппиі уІіорі5іоп геЬіогіа.
Не еіуііі оіе азипееі ійНПі каиап.
Еікб розіі оіе уіеіакайп іиІІШ?
Еп оіе піїЬпуі Ьеепаа к о їтееп уііккооп.

Образование перфекта:
оІІа-УегЬіп ргеезепіїза рйауегЬіп іпГш і Сііуіп уагіаіо +
-(п)пиї/-(п)пуС
-(п )п е е (

Муоп(еіпбп регГекіі Кіекеіпеп регГеМі

Утвердительная форма Отрицательная форма
оіеп а^ипиї еп оіе а$ипи(
о1е( а^ипиі еі оіе аьипиї
оп а8ипи( еі оіе а^ипи!
о іе т т е аі>ипее( е т т е оіе азипееї
ОІЄЕ(Є аьипееГ еііе оіе а$ипее{
оуаі а&ипее( еіуііі оіе азипееі

оіеп 5уйПуІ еп оіе $уопу!

о іе т т е кубпееі е т т е оіе вубпееі
оіеп {еЬпуІ еп оіе іеЬпуі
о іе т т е ІеЬпееї е т т е оіе їеЬпееІ
оіеп орІ5ке11и( еп оіе орізке11и(
о іе т т е 0рІ5ке1Ісе( е т т е оіе орІ5кеІ1ее(
оіеп те п п уі еп оіе теппу(
о іе т т е теппесї е т т е оіе теппееі
оіеп рЄ55уІ еп оіе рЄ38у(
о іе т т е резхееі е т т е оіе реззееі
ОІеп іауаппиі еп оіе (ауаппи!
о іе т т е (ауаппееі е т т е оіе (ауаппсс!
ОІеп НИігіппуІ еп оіе ННігіппуІ
о іе т т е НИігіппее( е т ш е оіе Нйігіппееі
Перфект — сложная форма прошедшего времени, которая
образуется от глагола оПа в презенсе и причастия прошедшего
времени (!І раги 8Ііррі). (Ср. с образованием отрицательной фор-
мьі имперфекта). Глагол оііа спрягается по лицам.
Перфект обозначает действие в прошедшем времени, кото-
рое длится до настоящего момента или результати которого
видньї в настоящсе время. Действие может бьіть законченньїм
или незаконченньїм.
Оіеп а^а^е1^и^ зіпиа изеіп. — Я думаю о тебе часто. (Действие
мьіслится как длительное или повторяющееся, оно не связано с
определенньїм моментом.) Оіеп азипиі ІйаІІа уіізі уиоііа. — Я жи­
ву здесь пять лет (т. е. прожил уже пять лет и продолжаю жить).
Ср. презенс: Лзип іааІШ уіізі уиоііа. — Я проживу здесь пять лет.
(Здесь презенс имеет значение будущего времени.) Кика ІайПа оп
роКіапиі Іираккаа? — Кто здесь накурил? (Действие произошло
до настоящего момента, но его результат или следьі налицо.)
Оіеп зупіупуі уиоппа 1965. — Я родился в 1965 году. Т а т а
Іаіо оп уаЗтізіипиі ^о у і і з і уиоиа зіиеп. — З т о т дом построен уже
5 лет тому назад. (Когда говорят о дате рождения живьіх людей
или о времени возникновения городов, зданий, предметов, ко-
торьіе существуют и сейчас, употребляют часто перфект, хотя и
указьівается конкретное время). Ср. имперфект: Аіекзіі» Кіуі зуп-
їуі уиоппа 1834. — Алексис Киви родился в 1834 году.

ьи к и тЕ к зті
Неі Апііа!
ОІеп оПиС іиаііа Мозкоуазза пуі киикаисіеп. Апіеекзі, еіій еп оіе
кіг^оіиапи^ зіпиііе а ік а із е т т іп . Киїеп агуааі, тіпиІІа оп оИиі
ра1^оп Іекетізііі.
А1ик5І Мозкоуа Іітіи і т іп и з іа каиНеап хиигеїіа, т и Ч а пуі
160
оіеп іоііипиї Іііккитаап (айПй. Оіеп орріпиі ки їк етаап теїгоі-
Іакіп. І 0 8 оіеі ^о5киїї пііЬпуі Моккоуап т е їг о п каПап. Ііесійі, еіїа
теїгоп каупб еі оіе іЬап Ьеірроа.
Еі уоі киуііеііакаап, киіпка ізо Мозкоуап уаіііопуііорізіо оп.
Еп оіе уіеіакаап орріпит оікеіп Кууіп хииппізіатаап у1іорІ5іоп
аіиееііа. Оіеп каупуі к и и т е їе т а зза Іиепіоіа І800-1и\'ип УепаІНі$е$іа
кіг]а11і$иисІе5Іа зекіі озаіііхіипиі ксзкиїіТеІиЬадоіІикзііп іа кіеііор-
рікиг55еіЬіп. Тагкоііикзепі оп аікаа кегаїй аіпеі$Юа рго егасІи -
ІШкіеІтаапі уагіеп, т и ііа еп оіе уіє Ш заапиї кігіазтокогігіа.
ОІеп Ь и о тап п и і, еіііі оп ЬубсІуІІікій Іііккиа каирип^іПа* ^а
кезкизіеііа іЬ т ізіе п капзза. ЗіИїі іауаііа оІеп орріпиі ра^оп
риЬекіеІїа. Еп оіе УІеШ еЬііпуІ пііЬіііі каіккіа пііїй паЬШууукзіа,
]оіка Ьаіиаізіп паЬсІа, т и і і а е п зіт т а ізе к зі кауіп ііеіузіі Кгетііззії
ул уНсіеп коко рйіУЯп уіеііп Тгеїіакоуіп еаііегіазза .
ОІеп заапиі т у б з узіауій. Не азиуаі каіккі ІЗззЯ з а т а з з а азип-
ЮІазза, ^а о іеіп т е уіеііапееі Ьаи5ко^а іИоза уЬсІеззИ.
М ііа 8ІпиІ1е кииіии? Опко Т іт о уіеііі зоііеііш зіпиііе? КііУІіко
$уу5кии$8а Киоізізза, пііп киіп аіоіі? Кіг^оі^а! 5апо ШіиіИе іегуеізіа!
Тііпа

8ЕЬІТУ5
І. Оп ЬубсІуІІізШ Іііккиа каирипдіПа. — Полезно походить по го­
роду.
КаирипйіІІа = иікопа, охіокзіїїа, ахіоіііа. кезкизіазха.

О ІА Ь О О Е ІА
— Апііа, оіеіко кииИиі Тііпазіа тіїііа п ріікіїап аікаап?
— іооу заіп ЬйпеІіа кіг]ееп еііеп.
— N 0 , т іїе п Ьйп оп УІіЬЕупуІ Мохкоуазііа?
— ІНап Ьууіп. Нап оп орізкеїіиі аЬкегазіі ^а угіиапуі Іиіизїііа
іЬтізііп.
— Опко Нап заапиі ^о уєпііШізіЙ узійуій?
— Нап кіг^оіиаа, єн а Нап оп хаапиі узіііуій.

— Еп оіе іауаппиї зіпиа ріікайп аікаап. Мізза оіеі оііиі?

— ОІеп оИиі коїопа ул ІикепиС аЬкегазіі.
— Оіеіко зиогіїіапиі ^о іепііі?
— Еп оіе зиогіїїапиі УІеШ уЬіййп іепиііі, уаікка оІеп Іикепиі
раІЗоп. Аіоп зиогіпаа ІаЬірЙІУІпіІ.
(І-Л 2 5
 МІ!>іа оіеі оніапиі Іиоп ри^егоп?
Оіеп іеЬпуС 5еп іие.

ТйаІІіі Іиок:»ии Ьууйіііі. Оіеіко Іеіропиі?

ОІсп. Ьеіуоіп какип. $е оп уіеііі І а т т і п , Ііаіиаїко таііііаа?

Каїііо иіоі»! УбПіІ оп яаїапиі Іипіа!

АІіі пу(!

— Оіеі Уііаупееп піікбіпеп. Еїкб пиккипиі Ьууіп?

— Еп пиккиїші оПепкаап уііше убпа. Ьіиіп іккипап ааге88іі ^а
каї^еііп, кип 8аіоі Іипіа.
— Мік^і еі ^аапіп ипіа? М іка 8Іпиа уаіуаа?
— Еп ііесіа. Еп оіе пиккипиі Иууіп раїііп уііккооп.

Оіеіко кииііиі. еніі Т і т о оп іпеппуі паітіхііп?

Кспеп кап8і>а7
іопкіш орІ8ке)іиоусгіп$а кап$$а.

— Киіпка каиап оіспе иіпіспсеї іоізеппе'?

— Какііі киикаиїїа.
— Міиі? і а пуі ^о оІсКе іпепонза паітізііп!

8 Е Ь ІТ У К 5ІА

І. К-иіпка каиап оісііс іипіепееі {оІ5еппе? — Сколько врсмени вьі

інастс друг друга?

162
 те іе Ьс

Лкк. іо ії5 е т іп е ЮІ8ЄППЄ юіїспха

Рагї. (оіяіатш е іоІ8Іаппе (оІ8Іаап
Сен. іо і5 іе т т е ЮІ5ЇЄППЄ юі^іеп^а
111. іо ііііш т е І0І8ІІППЄ (0І8Ііп8а
А11. іоіхіП етте ЮІ$І1! є ПП€ юі^іПееп

Не іііраауаі їоізсп^а Н ію теппа. — Они встретятся завтра.

У т т а г г і і т т е їо ізіаш те Ьууіп. — М м хорошо поніїмаем друг
друга.
Не сіуіії у т т ііг гіі іоіхіепза кіеііа. — Они не понимаїот язьїка
друг друга.
МІ55а ииш иїіие іоіїііппе? — Где вьі почнакоміїлись д р у ге другом?
Кігіоііаиеко ихеіп іоіііііієппє? — Вьі часто пишете друг другу?

Н А К Ю ІТ 0 К 5 І А
1. Продолжите вопросьі и ответьтс иа них.
Мііііїй оіеі ^іупіупуї? Кніпка каиап оіеі ааипиї їііііііа? М ііїзй оіеі
орріпиі р а Ь и т а а п хиотеа? Оіеіко Іикепиі «иотаїаізіа кіг^о^а?...

2. Дополиите предложеиня.
М а 11і ; Еп оіе пііНпуї Ьеепаа ( к о їт е уііккоа). — Еп оіе пііЬпуі
Ьеепаа коїтееп уііккооп.
Еі оіе кауггуі глсіПа (каккі киикаиііа).
Е т т е оіе їіаапееі Ьііпеїіа кідеііа (риоіі уиоііа).
Еп оіе Іауаппиі Тііпаа (рагі уііккоа).
Еп оіе Іикеїнії ІеНїей ( т о п іа раіуіііі).
Не еіуіії оіе ахипееі іаіИІа еп*ЧІі (ріїкй аіка).
3. Дополните дналоги.

— Неі Тііпа. МіПоіп раїа^іі МоїікоУакіа?

— Оіеіко іууіууаіпеп таїкаапі?

— Міііі каіккса пИії кіеіііі?

— Оіііко уаіокцуіа?
4. Слелайте по образцу.

М а 11 і : Ь аЬ и еШ й п З и о т а а п к а Ь у іа . — О і е т т е }0 ]и о п е е і.

ЬііЬіІеіііап зуй таап.

Ь й Ь ііеіііап р а к к а а т а а п т а ї к а ї а и к и ї .
ЬаЬсіеіаап т а і з і а т а а п каккиа.
Ь аЬ сіе(аап о $ і а т а а п ^ЙаіеІба.
ЬііЬ<іеШп Ь ап к кітаап Ііриі.
иаьсіеіййп іи іи зіи таап уіегаізііп.

К А Р Р А Ь Е 24
К А Н ^Е5К V М М ЕN Е8N Е^^А 8 КА РРА ЬЕ

01А Ш 0Ш Л
— Кауіиекб каїхотазха 8еп Гіітіп еііеп?
— У г і ї і т т е куИа, т и П а Ііриї оііуаі }о Іоррипееі.

— Киіпка каиап Ье оуаі орізкеїіеес зи отеа?

— Не оііуаі орізкеїіееі какзі уиоііа кигззеіИа, еппеп киіп Іиііуаі
уііорізїооп. Муі Ье орізкеісуаі іоізга уиоііа уііорізіозза.

— Миізіаїко Неїзіп^іп оіутріаіаізеї?

— МеЬап оііуаі уиоппа 1952. Еп ти І5 іа піі&іа ти й й п , еп оііиі VІеііі
іауЦЯпуі е(Іе$ к о їт е а уиоііа.

Кип оІіп кииппеїіиі ииіізеї, кйуіп п и кки таап .

Міпип рііі кйусіа каиразза. козка т е і к а оіі Іоррипиі Іеірй.
Кокоиз ОІІ ^о аікапис, кип заауиіп.
Еп оііиі УІеІЯ хупіупуі, кип уапЬеіпрапі ти и и іун і каирипкііп.
Не іиіизшіуаі уазіа еііеп. Не є і у і і і оПееі іауаппееі іоізіаап
а ік а із е т т іп .

164
 Р Ь У ЗК У А М Р Е К Р Е К Т І
Плусквамперфект
Образованис плусквамперфекта:
оИа-уегЬіп ітрегГекіі ^а раііуегЬіп іп Гіпііііуіп уагіаІо+

Муопіеіпеп Кіекеіпеп
оііп а$ипи( еп оПиі азипи(
ОІІІ аг>ипи1 еі оііиі азипиі
ОІІ а$ипи{ еі оііис изипиС
о ііт т е азипеес е т т е оПееі азипее(
оііііе азипееі еііе оПееі азішееі
оііуаі азипееі еіуііі оПееі азипееі
Плусквамперфект — сложная форма глагола, которая обра-
зуется от глагола оПа в имперфекте и причастия прошедшего
времени (II рагіізііррі). Плусквамперфект обозначает действие,
которое ііроизошло в прошлом до другого действия, обозначен-
ного имперфектом.
Плусквамперфект употребляется редко, значительно реже,
чем импсрфскт. Его нсльзя употреблять тогда, когда действие
связано с определенньїм моментом в прошлом.
Сі
ь и к и т Е к .8 т і
М а т і Яапіапеп кииіі гасііозіа, еп а Ікаа!І5І58а' оіі оііиі коуа
туг8ку. Козка КапіазіПа оп кезашбккі ]агуеп гаппаїїа, МаПіі
рааиі ІаЬіей к а їзо т а ап . оііко кезашбкіїїе іараЬіипиі т іш а п . Кип
Ьап заариі Ікааіізііп, Кап пйкі. еііа то п іеп іаіоіеп каю іїїа оіі
Іепійпуі каїїореіііп раїазіа ул ііііій. Каіи]еп уагзіІІе оіі кааіипиі
риііа. К икаап еі оИиі уіеііі еЬііпуі ког]аІа піііа роіз.
Н иоісзишеепа М а т і К апіапеп ІаПіі а^ атаап коЬіі
кезіітбккіііап. Рогііп Іиопа Ьііп Ьиошазі, еИа ізозіа коіуиіііа оіі
риііоппиі окка ]а зе оіі гіккопиі ропіп. ІСезатокіп кеіііібп іккипа
ОІІ іпеппуі гіккі. Ьаііигі о!і іггоппиі гаппазіа. Оппекзі М а т і оіі
зііопиі уепееп кііппі гапіакоіуиип, ^о^сп уєпє о іі іаііеііа.
8 Е и Т У К $ іЛ
і. Ікааіізізза оіі оПиі коуа тугзку.
 Ікааііпеп — нсОольшой городок в 70 км от Тампере. На;іва-
ния мест на -пеп в косвенньїх падежах имсют форму множест-
венного числа. Напр.; Ікааіічїеп каирипкі. оііп Каипіаікі<».ча
(К.аипіаіпеп).
Н А К Ю ІТ и К З ІА
1. Поставьте глагольї в форму плусквамперфекта.
a) Кип Апііа (хааііа) Тііпаїїа заЬкееп, Нам ШИїІ ахеїпаїїе Тііпаа
уаліаап. Кип Тііпа (раїаіа) Мо5коуа$іа, Нйп кегіоі АпііаІІе, іпіз^Й
кап (кйусііі) ]а т іїіі (пііЬ(1а). Кип М ікко (5убсіа) Іоипаап ]а Оио<іа)
каНуіп, Ьііп гирехі Іикетаап Іак5у]а. Кип Ьоппгої (іиікаІ5іа)
Каїеуаіап, Напеїііа Іиіі Ьууіп кииіиіза. К ип заіІе (Іакаїа),
І а ї к о і т т е т а їк а а . Кип ореіиуа (Іикеа) кепотик5еп , орріїааі
аікоіуаі кігіоіііаа геГегааиіа. Кип ^икка М ікко (райзіа) коиіих-
іа. Ье ругкіуіїї у1іорІ5Іооп. Кип т с (іиосіа) кии^еп зізаііп, йє аікоі
Іиокзиа. Не (І5їиа) ]о рйуіаЗп, кип т е ї и іі т т е . Ьарзеї еіуйі
(кііуиа) а ік а І5 е т т іп сІйітагКазка. У а п К е т т а ї (кіеііаа) Іарзіа каї-
йотазіа Ійїа Гіітій. Н и о т а й і т т е , ен а Зоки (кйусій) іаіозза. Рекка
хапоі, єн а Ьііп (зоіїїаа) оуікеііоа, т и і і а кикаап сі (ауаіа).

b) Агі кегіоі. епа Ьйп (оПа) ЛИап йупіушараІУІІШ. ЗіеІІа Нііп (іауа-
іа) р а їр п епіііііа коиіиіоуегеіїа. Н е (ти іїїеііа) коиіиуцохіа, (каї-
зеІІа) уапЬоііі уиіокиуіа, (кегіоа) уіікєііі, (кииппеїіа) тизііккіа,
(Іаиіаа ]а (ап58Іа). Піап раііиеекзі Ке (кауеііа) гапіака<1и11а ]а
(оиаа) уаіокиуіа.

К А Р Р А Ь Е 25
К А Н ^ Е 8 К V М М Е N Е 8 V II^ Е 8 К А Р Р А Ь Е

— К и т р і оп уапЬетрі, Ігепе уаі М а т і ?

— Ігепе оп какйі уиоііа уапЬ етрі киіп М а т і .

— К и т р і зіпизіа оп р аге т р а а, каЬуі уаі Гее?

— Міпизіа каЬуі уігкізіаа р а г е т т і п .

— На1иаі$іп 05>іаа т и зіа п паЬкаІаикип.

— Тіі88а оп аіуап ии^і таїїі.
Іб(>
 5е оп куПіі кішпІ5. іпиііа .че і а і ш оііа Уііііап Іііап каїїіу тіпиііс.
Опко іеіПіі Наїуетраа'?
— Куііа шеіПїі 011 ЬаІУетріакіп 1аикки^а.

5оуіііп паіііі кепкіа, шиПа пе оуаі УііЬап ріепеї. 0)іі>іко геіПіі

іііотраа кокоа?
— КуПіі у агтазіі. Ьеікіпеп уаіп. оп І5>отрі питего.

Зоуіііп піііііі Ьоизи]а. т и і і а пе оуаі Іііап ІуЬуеі. ОІііііко іеііій

р і і е т р а і і іп аїїіа?
— Nу^ оп уаікеа Ібуїаіі рііетраіі т а їїіа . кип ІуЬуі оп т и о ііа .
Миііа каі5окаара паіііі, п а т а оуаі УііЬап р ііе т т ііі.

5Е и Т У К 5ІА

1. Ьаикки оп Іііап каїїіз. О пко іеіПа Ь а К е т р а а ?

Когда спрашивают. имеется ли что-либо в наличии, употреб-
ляют часто партитивное подлежащее; Опко (ЗіїПа риЬеІіпїа? —
Есть ли ідесь телефон?

К О М Р А К А Т ІЇУ І
К ом паратив
(Сравнительная степень прилагательньїх)

К и т р і оп йиигетрі, Мо^коуа уаі Ріеіагі?

К и т р і 011 каїїіітраа, уоі уаі тагеагііпі?
У с і о п к а ї ї і і т р а а к и іп т а г е а г і і п і .
М ікко оп ^иккаа п и о г е т р і. = М ікко оп пиогетрі киіп іи к к а.
Міііі к о гкеатр і акета, хіііі хиигетрі уахіии.
Nааригі^Iапі оп какііі іуПігіа; у а п Ь е т т а п п іт і оп Кгіхіііпа ]а
пиогеїтппап ЇСаІгііпа.
М и и і а т т е інотраап а 8 и п і о о п .
Аппа іпіпиііе р а г е т т а ї йакзеї.
К и т т а ї оуаі каїїіітріа, оіпепаї уаі арреїзііпіт?
А іе ш т ій й а кеггок5І85а о п і о і т І 5 ( о ] а За у 1 ет тІ8 5 Й кеггокіїІ8$а
а^ипюіа.
 О бразован и с ком п арати ва;

Г -т р і
уагіаїо -ь
і - т р а - ; - т т а < / -тра> : - т т а -
зиигі
Н от. зии гетрі зиигеттаї
Рагі. зиигетраа зиигетріа
Сеп. зиигеттап зиигетріеп
ІПЄ55. зиигетта$8а зи и геттізза
ііоіпеп
К от. ііоізетрі ііо із е т т а ї
Рагі. ііоізетраа ііоізетріа
Оеп. ііо із е т т а п ііоізетріеп
ІПЄ88. ііо ізе т т а зза і1оІ5еігітІ8$а
гіказ
М от. гіккаатрі гік к а а т т а ї
Рагі. гік каатр аа гіккаатріа
Сеп. г ік к а а т т а п гіккаатріеп
ІПЄ55>. г ік к а а т т а з з а гіккааттІ5за
Показатель компаратива в номинативе единственного числа
-трі. в других падежах единственного числа -тра-/-трй- (в силь-
ной ступени) или - т т а - / - т т а - (в слабой ступени). Во множествен-
ном числе в номинативе - т т а - / - т т й - , в других падежах -т р і- или
- т т і- . В двусложной основе конечньїе гласньїе -а и -а перед пока-
зателем компаратива переходят в -е-: коуа — коуетрі, 5ууй —
зууетрі.
Обратите вниманис: существительное у ап Ь еттаІ ’родители'
склоняется, как компаратив: Азип уапЬетріепі Іиопа. О іеіко кіг-
]оіПапи[ уапЬеттіПезі?

О ІА Ь О О Е ІА
— Кика 1ар5І8Іаппе оп уапЬіп?
— Тііпа оп уапЬіп Ка(]а оп пиогіп^а Ьеісійп уаііззайп оп Мікко.
❖
— Міка оп Ііітап каирип^іп рагаз гауіпіоіа?
— Мопеї ріїауаі рагЬаапа гиокараіккапа егазШ тегепгапіагауіто-
Іаа.
І6К
— МІ1ІОІП іаіуі іиіее Зиотееп?
— Еп5ІттЯі$еі ракка:>еі іиіеуаі іокакиизза. ]а таггазкииз^а оп ]о
^иигітта88а о&а$за т а а і а ІипШ.

Мііеп рішзеп ІуЬіпіа ііеіа гаиіаііеахетаїїе?

Зіпип оп раган теп п й Ііпза-аиіоазетап каиііа.

ЗиРЕКЬА ТИ У І
Суперлатив
(Превосходная степень прилагательньїх)

Зиоглеп зиигіп каирипкі оп Неїзіпкі.

Какзі 5еигаауак5І зиигіпіа оуаі Езроо ]а Т атр еге.
РегЬееп у а п Ь іт т а п іуїШгеп п іт і оп Тііпа.
Ьарзеї азеїеиііп г і у і і п ]аг]е5іук5е55а р іе п іт т а з ііі зиигітраап.
Міікіі оуаі іауа11І5ІттаІ зи о таїаізеї п ітеї?
Уаіааі оуаі т а а і і т а п зиигітріа еіііітіа.
Рі^ІУйЬоі^а^а оп риізіозза пи огітріеп Іазїеп капзза.
З и и г іт т із з а каирип^еізза о п ц еїтаїкіп оуаТ зиигетріа.

О бразование суперлатива:

уаг(а1о ^ І ..............................
І - і т р а - : -ітш а-* І - і т р а - : і т т а -

ІЗО (І50-)
Н от. ізоіп ізо іт т а ї
Рап. ізо іт а ізоітріа
Оеп. із о іт т а п ізоітріеп
Іпезз. іііоіттазза із о іт т із з а

зиигі (зииге-)
N 0111 . зиигіп з и и г іт т а ї
Р ап. зи игіта зиигітріа
Оеп. з и и г іт т а п зиигітріеп
Іпезз. зи и гіт т а зза в и и гіт тізза

16У
 гіказ (гіккаа-)
К от. гіккаіп г ік к а іт т а ї
Рап. гіккаіша гіккаітріа
Сеп. г ік к а іт т а п гіккаітріеп
Іпеї^з. г ік к а іт т а зз а гік к а іт т ізза
каїїіз (каІІіі-)
N001. каІІеіп к а їїе іт т а ї
Рап. к аїїеіта каііеітріа
Сеп. к а їїе іт т а п каїїеітріеп
Іпезз. каїїеітшазза каїіеіттізза

Обратнтс внимаїїііе:
Ук5. Ьууй — р а г е т р і — рагаз
Моп. ЬууіИ — р а г е т т а г — рагЬааі
Ук$. ріікії — р ііе т р і — різіп
Моп. ріікаї — р і і е т т а ї — р і з і т т а ї
Укз. ІуНуІ — іуЬуетрі — 1уЬ(у)іп
Моп. ІуЬуеі — І у Ь у е т т а ї — 1уЬ{у)іттаі
Укї. ІЛ т т іп — Ій т р іш а т р і — І й т р іт іп
Моп. І и т р іт ііі — Іііплрініаттйі — 1атріпліп\п\ііі

Рапіп рааііепі рагЬаап рііуип. Nу( оп рікітріеп бісіеп аіка. Еііеп оіі
І а т р і т а т р і і і т а киіп (ап^ііп.
Показатель суперлатива в номинативе и партитиве единст-
венного числа -іп, в других падежах в сильной ступени -ітр а-/
-ітра-. а в слабой ступени - і т т а - / - і т т а - . Во множественном мис­
ле в номинативе - і т т а - Л і т т а - , в других падежах -ітрі- и - і т т і .
Конечньїе гласньїе основьі -а. -й, -е перед показателем -іп исчеза-
ют, а конечньїе гласньїе -і. -іі переходят в -е: кііпі — кіііі кіі-
Іеіп; каІІІБ — к а їїіі каїїеіп .

котрагаїііуі 5ирег1а(іІ¥І
Укз. пот. ізо ізопіірі ізоіп
5еп. ізоп ізо т т а п ізо іт т а п
іпезз. ізозза ізошпла&за із о іт т а з з а
іііаі. ізооп ізо т р а а п ізо ітр аап
Моп. пот. ізо( ізо т т а ї ізо іт т а ї
Веп. І50^еп ізотр іеп ізоітрїеп
іпезз. ізоізза ізо т т ізза ізоітілізза
іііаі. ізоіЬіп ізошрііп ізоітрііп
170
9 Ш КУ ТБК5ТІ
РіеіагІ8Іа коіНікееп, Ь ааіокап М иппапзкіп уНіііШ хуаіїзсе
К.аг^а1ап іа^ауака. Аіие га]оіііии ісііізза Уіепаптегееп ]а Аапізесп.
Ьааїокка оп Еигоорап хиигіп ^агVІ. Ьааіокап к и и іи ій іттаї ьаагеї
оуаі У а іа т о ]а Копеуііза. Л й п іп е п оп Еигоорап іоізекзі ииигіп
]агуі; 8е оп риоіеі ріепетрі киіп Ь ааіокка. Айпіїїєп кииіиізіп заагі
оп КІ2І.
Аапінеп гаппаііа оп К а^аіап раИкаирипкі- Рсігохкоі. Тіійза
Ка^аіап киигіттазха каирип^ізза оп уіі 280000 акиказіа. Реігозкоі
оп зи и гіт т а к зі озакзі пиогі каирипкі. 5е регизіеііііп 1700-1иуи11а,
т и ііа $иигіп оза у а п Ь іт т ізіа гакеппикзізіа оп іиЬоиіипиі іаі пе оп
ІЙуіупуі ригкаа, ]а піісІеп ІіІаІІа оп иизіа гакеппикзіа.
Ретго5коіп каипеіп аикіо оп Ьепіпіп аикіо. Зеп кезкеїіа оп
Ьепіпіп раїзаз ^а утрагіїїй іаіріа, ^о^ка оуаі тубЬйізкІазкізїа
іууіій. Ьепіпіп аикіоіа зиигетрі оп К ігоуіп аикіо, ^о11а зуаіізеуаі
Реігозкоіп Капзаіііпеп (еаНегі зека УепіІШіпеп т и з іік к і-]а сігаа-
т а їеа ііегі. Каирипціп ій гкеітрііп гакеппикзііп кииіии т у б з
уііорізіогакеппиз, ]ока з^аіізее Ьепіпіп уаііакасіип уаггеїіа.
Реігозкоізіа аікаа Іигізіігеіиі Кі2іп заагеїіе, ]ока оп К адаїап
іагкеіі паЬіііуууз. ЗіеІІЯ уоі іиіизш а Кагзаіап рииагккіїеЬіиигіп
агуоккаітрііп тиізіотегккеііііп, ^оІ5^а Ь иотаїїауіп оп уапЬа
риикігкко.
Аапізеїіа райзее Іаіуаііа ЬааЮкаІІе. У а іа т о п заагі оп кеЬіІ-
іутйззіі Ьааіокап іа г к е іт т а к з і таїкаіІикоЬіеекзі. У а іа т о оп
аіпа кііппозіапиі езітегкікзі иі^еі1і^оі^а ^а Iиоппоти^кі^оі^а.
К око Каг^аіап Іиопіо уєійІі т а їк а ііііо ііа риоіеепза. Уаіоізаі
кезйубі. ІаІУеп Нап^еі. Іааіаі теїзіН ^а уаіЬіеІеуаІ уєзізіос іагіоауаї
роЬ^оІ5(а екзоіііккаа еіеШп азиккаіИе ^а уігкізіузтаЬсіоІІізиикзіа
каікіПе, ^о^ка каіраауаі Іиоппопгаиііаа.

^IА ^О С Е ^А
— Еііа, зіпаЬііп оіеі кйупус Реігозкоізза?
— Оіеп.
— Міпіі оіеп 1аЬ<іб58іІ РеігозкоіЬіп епзі уіікопіоррипа. Мііа уааі-
іеііа зіппе ріШй оііаа? Опко зіеііа к у ї т е т р і киіп теііііі?
— N 0 , зеЬііп оп УіІЬйп роЬ^оІ5етрапа, п ііп е п ії куІШ зіе іііі Іагуіі-
зее іа т р іт Н т р іЯ у а а ііе ііа к и іп ІЯЯПй.
— М іїй зіеІШ кап п аИ аа каусіа к а їз о т а з з а ?
— Міпизіа кііппозіауіп паНійуууз оп Кіііп заагі.
— К и т р і оп уапЬ етрі, Тигки уаі Неїзіпкі?
— Тигки оп поіп 300 уиоиа Неїзіпкій уапЬетрі.

К и т р а а гака$іа( епетгпііп. ти зіік к іа уаі кіфИізииНа?

Какахіап пііііі уЬіл раїіоп.

— К и т р а а п іиіихшії епзіп, уап Ь етр аап уаі п и о гетр аап уеЦееп?

— Тиіизіиіп епзіп п и огетраап. Нііп езіиеіі т іп и і у а п Ь е т т а І к
уеЦеИееп.

К и т т а з і а рііійі е п е т т й п , іаіусзіа уаі кезазій?

КезазШ (іеіузіі.

К и т т а ї зааррааі рапеї ^а1каап?

Рапеп киш ізааррааи зіеіій заіаа уеиц.

— К и т р іа о т е п о ііа озіап, рипаізіа уаі УІЬгеііа?

— Озіа рипаізіа. N6 оуаі ш а к е а т р іа .
Н А Я Ю ІТ и К 5 ІА
1. Постаньте прилагательньїе в форму компаратива.
Тигки оп (уапЬа) каирипкі киіп Неїзіпкі.
Мікко оп (Іаізка) киіп іикка.
Тапаап оп (коуа) тииіі киіп еііеп.
ТИпа уиоппа оіі (куішії) (аіуі киіп у ііт е уиоппа.
РоЬ]оіз-8иотезза їаІУІ оп раЦоп (ріікй) киіп ЕіеШ-$иоте8за.
Іпагі оп (зууа) іагуі киіп ЬааЮкка.
К.еии оп (уіеказ) еІаіп киіп ^апіз.
іагуеззЯ оп (уаЬуа) киіп Зоезза.
2. Употрсбите вместо точек прилагательное с противополож-
ньім значением в компаративе.
172
М ііта кеп^іи оуаЄ ріепеї. 5аІ8Іпко ... кокоа?
N ^0111 Ьоихиі 0 Vа^ ІуЬуеі. 8аІ5Іпко таїїіа?
Т а т іі а$ипіо оп Іііап ріепі. М и ш а т т е ріап ....
N3111^ о т е п а ї оуаі каПіііа. О з і а т т е уаЬкп ... .
Т а т а оп Ьиопо гауіпіоіа. М е п е т т е іоі$ееп,... .
Т ііт а оп різіп ііе азетаїїе. Меіііап оп рагазіа теппй ... ііеіа.
3. Поставьте прилагательньїе в форму суперлатива.
a) Ьааіокка оп Еигоорап (зиигі) Зйгуі.
У аіато п заагеї оуаі ЬааЮкап (каипіії) заагеї.
К о5іати8 оп К.аг]а1ап (иизі) каирипкі.
КІ2ІП «аагі оп АЯпізеп (шппеїіи) заагі.
Уоі^а оп Еигоорап (ріікй)^окі.
Раауо N и г ті оп іш а ііт а п (кииіиіза) ]иокзуа.
т а т а каїи оп каирип^іп ( ієуєй) каїи.
АпПі оп гуЬтІІп (Ьууй) оррі1а$.
^игі оп ]оиккиееп (кууукііз) игЬеіІца.
К а^ а оп раіуіікосііп (кіІИі) Іарзі.
Меіго оп (т и к а у а ) киїкиуаііпе.
b) Тигізііі теп еуй і РипаізеІІе іогіїїе, М озкоуап (уапЬаІІе ^а каи-
пііііе) аикіоПе. К.іегіоаЗе1иип зізакуу кйупіі Ьепіп-уиогіІІа,
Мохкоуап (Ьууаііа) пйкОаІараікаІІа. (Уаіоізіпа) кезабіпа
Ріеіагізза уоі Іикеа запотаІеНіеа иІкопа.

К А Р Р А Ь Е 26
К А Н ^ Е 8 К V М М Е N Е 8 К ^ ^ ^ Е 8 К А Р Р А Ь Е

— Кика уіе кіпееп розіііп?

— 5е оп ^о уіеіу.
❖

— К ика УІе ракеїіі ро5іііп?

— Ме оп Зо уіе(у.
<>

— Опко Уаіпб Ьіппап го т аа п ії уепаіаппеїіу?

— Оіеп Іикепиі аіпакіп Тааіій РоКЗапіаІїсІеп аііа уепа]аппбк8епа.
 Опко і а т а ксгіотих х и о т е п п е т і?
Еі, 8Ііа еі оіе зиотеппеЦ и УіеШ.

Р А 88IЇV IN Р Е К Р Е К Т І
Перфект пассива

Т ііт а Гііті оп кіеііеиу Іар^іНа.

УапЬаі азіакігіаі оп кіг]оііеии казіп.
Т а т іі іаіо оп гакеппеїіи 1800-Іиуи11а.
іиЬІазаІііп оп іиоіи киккіа іа купаіібіїа.
Опко І Ш а&іаа а]аіеии іагреек^і?
МІ5$й 8Є апіккеїі оп ^и1]саІ8^и?
Кепеї оп уаііііи риЬееп^оН^а^ак^^і?

Образование перфекта пассива:

оп 1 + ра88ііуіп II раіЧІ5Ііррі (см. раздел19)

еі оіе / пассивное причастие прошедшего времени

УегЬіІууррі 1

1. опзапогш еі СІЄ 8НПо!Ги

оп ]ие((и еі оіе 1ие((и
оп пііуїеиу еі оіе пііуіеПу

УегЬИуурії 2, З, 4, 5

2. оп іиоіи еі оіе іиоїи

оп уіеіу еі оіе уіе<у
3. оп (иііи еі оіе шіїи
оп т е п іу еі оіе тепгу
4. оп ауаии еі оіе ауаИи
оп Ьегіїиу еі оіе Негапу
5. оп уаІіКи еі оіе уаііКи
оп ЬаігіКу еі ОІе Ьаігіиу

174
^ ьики тЕ кзті

Маг]аііа ахиі т о п ї а уноКа иІкотаіИа. У ііт е кезйпй ЬЯп т іш и і

Іакаізіп Зиошееп. Нйп рДаПі т а їк и ^ іа а к а ї^ о т а а п хуп іута-
раіккааша. Нііп Ь йттаїііуі, кіш Ьйп Ь ію тазі, киіпка рауоп куііі
ОІІ тинПипиІ. N^111 Нііп кегіоі кіфезгііі уйійуаііееп;
»Таа1Ій оп каіккі ти и ііи п и і. Миійіаїко у іє ііі йєп рииіаіоп.
]о55а кЙ У Ітте коиіиа? Зе оп ригепи. 5еп раікаїїе оп гакеппеїіи
зиигі оаіоікезкиз. Коиіи оп хііггеиу а к е т а п іаакіїе. А кета оп зиі-
]е а и ^ и п а ї еіуіИ епііа руйііЬіІу іаЛИй. КуШп Ійрі оп іеНіу і^о ііе. 5еп
Іакіа оп кааііеііи ра^оп теїзаіі. ^о^аіп Ьууййкіп оп ІараЬїипиІ;
куШйп оп УІЬсІоіпкіп і>аа(и кіг]а$ю.
Е т іп е п п а а р и г іт т е оп Іореїіапиі таапуіііеіуп ]а каг]ап-
Ьоісіоп. Нйпеп Іарзепза оуаі ти и Ч ап ееі каирипкііп. Реііоі оп
уиокгаПи, ІеЬтіІІ оп т у у іу ]а пауеііа оп киппохіеііи зауіра]ак5І.
Зіеіііі уа1тІ8Іе1аап то п еп іаізіа кауіахііоііа ^а когі^іе-езіпека.
Кааригі оп еШккееІШ. Нііп ании еііеііееп ріііігакеппик^ехза. іа
Ьііпеї оп гізкеиіііп уаііии киппапуаііиигіїооп!
[кііУІШІі оп, еіій риіпеп колкізіка оп ЬііУІіеиу ^а іііаііе оп гакеп-
печи Ьеіопізіїїа. Оппекзі кохкеа еі оіе іиЬопи.»

О ІА Ь О О Е ІА

— Неі, тіїїо іп пио іаіоі оп гакеппеїіи? Еп оіе пііЬпуІ пііШ

аікаі8ештіп.
— N ііп , к и п зіп ії у ііт е к з і кІІУІІ ІіІііІІіі, їііііі ІііЬ іб ііі еі о іііп а іе ііи
УІеШ гакепіаа.
— Опко зииппііеііи зиигіакіп азиіияаіиеаа?
— ТйНіІп оп рййіеиу гакепіаа р а гік у т теп Т й кеггозіаіоа ул
ріепетрі гіуііаіоаіие.
— І о к о Ш ппе оп зааШ Іазіеп р й іу й к о іі ]а ко и іи ?
— Еп ііесій. Тизкіп пйіп ріепеІіе аІиееПе о т а а коиіиа реги;леіаап-
каап.

Мікзі пйіїй кі^^о^а еі оіе уіеіу іакаізіп кіг^аз^ооп? N6 оуаї

раЬа$(і тудЬйзза.
— Еп оіе еЬііпуІ. Уіеп пе Ьиошеппа.
н л к ю їт и к зїА

1. Постаньте глагольї в форму паосивного перфекта.

Ма І І і : МіІІоіп і й т а іаіо (гакепіаа)? — МіПоіп и і т й іа іо оп

гакеппеїіи?

МІ55а і а т й кіг]а Оиікаізіа)?

МІ8ІЙ іи о ракеК і (Ш КеїШ )?
Мікзі рЯіуйкзі к о к о и з (зіігіаа)?
М о п іа к о ріііуаіі Ьеіііі (осїоиаа)?
МІІІОІП Ріеіагі (регизіаа)?
М опеІІеко кіеіеііе К аїеу аіа (кайпіііа)?
Міїй Н еііа ^VиоИ^оеп п й у іе іт ій іа зза сеаиегізза (езіЧйіі)?
МІ1Ш кіеІеІШ кіґіе (кіг]оіЦаа)?
МіЬіп к и к а ї (раппа)?

2. Измените вопросьі по образцу.

М а 11 і : О іеіко уагаппиі ЬоіеІІіЬиопееп? — Мікзі ЬоіеІІіКиопеиа

еі СІЄ уагаїш ?

ОІеско іііап п ш ІеЬсІеі? О іеік о р ак ап п и і т а їк а Іа и к и п ?

О іеіко ІііЬеиіІпуі кіг]ееп? О Іеіко р и кеп и і Іарзеї?
ОІеіко о зіа п и і Ііриї? О Іеіко ау ап п и і іккипап?
О іеіко Іикепиі Шкзуі? О Іеіко зиікепиі о у є п ?
О іеїко зи о гіп ап и і Гепііі? О іеік о Ьегаиііпуі М ікоп?
О іеіко зііуоппиі азиппоп? О іе їк о гаїкаіззиі ІазкиїеЬійУйп?
О Іеіко реззуі азІіаГ? О іе ік о киїзипиі М агііп?

3. Постаньте данньїе в скобках глагольї в форму пассивного пер­

фекта.

МіпиІІе (ііесіоііаа), еіШ у аіш и зки п іа заарии епзі УІікоПа. и ік о -

т а а іа із іа іигізіеіа уагіеп М о зк о у аап (регизіаа) киіииигікезкиз.
Ріеіагі (гакеп іаа) засіаііе заагеїіе. Реїгозкоіп КапзаІИзезза іеаиегізза
(езіиаа) Аіекзіз КІУЄП пйусеїтіа. М озкоуазза (каусій) пеиуоііеіиіа,
^оізза (казіїеіШ) гаиЬап ^а капзаіпуйіізеп іигуаііізиисіеп о п ^ е їт іа .

176
 К А Р Р А І.Е 27
К А И ^ Е 8 К V [ V Ї М Е N Е 8 8 Е I Т 8 Е М А 8 К А Р Р А І.Е

— Оіііко еііеп 8Ііпа кокоикзезза?

— Еп. 8е ОІІ регииіеии.
О
— Охіііко апіііккікаира8(а пе Іазії, іоіхіа риЬиіі?
— Еп. Мепіп Іііап туб Ь аап . К е оіі ]о тууіу.
О

— Мікзі Капіапеп еі іиііиі кокоик^ееп?

— НйпіЗ еі оііиї киїзипи. Напеї оіі ипоНсІеЦи.

РА55ПV1N Р Ь Ш К У А М Р Е К Г Е К Т !
Плусквамперфект пассива

К а т а п е п еі сиііис кокоикхееп, уаікка ЬИпїіі оіі руу<іеиу риЬееп-

^оЬ^а^ак5І.
Кип роїііаз оіі ІеікаПи, Ьііпеї зііггеПііп озахіоПе.
Кип ОІІ зубіу, ІііЬсІеиііп иІоз кйуеіетййп.
К у х у іт т е раііібяіа аригаЬа-апотикхе8(а, т и і і а азіаа еі оІІиІ
уіеІЯ казіїеііу.
Рааібзііі еі оИиі УІеШ іеЬіу.

Образование плусквамперфекта пассива:

^’*оПиІ ^ ^ раїіхііуіп II раПізііррі

УегЬіІууррі І

1. ОІІ запоии еі оПиі 5 апо«и

ОІІ ІііеКи еі оПиІ ІисНи
ОІІ пауіеМу еі оііиі пііуіеііу

УегЬіеууріІ 2, З, 4, 5

2. ОІІ ш ош еі оііиі ш оіи

ОІІ уіеїу еі оИиІ уіеіу

12-5025 177
3. о!і іиІСи сі оПиі іиііи
оіі т е п іу еі оИиі т е п іу
4. ОІІ ауаііи еі оПиі ауаКи
ОІІ Ьегіису сі оііиі Негйіїу
5. ОІІ уаііііи еі оПиі уа1і!(и
ОІІ ЬаігіКу еі оПиі ЬаігіКу

ьокитЕ кзті
Миійїаїко хасіип ко1те8іа кагЬихІа? Ріепі іу п о ШІі Ьеіііап іаіооп-
8а кеггап, кип Ье оііуаї теі$й85і1. ТуИо піїкі, еНіі рбусіаііе оіі рапіи
к о їт е ригігоіаиіаіяа ]а к о їт е Іахіа, ]оіЬіп оіі каайеііи т а ію а . ІСип
Нап пои5і рОусІііхїіі, іиоіі кааіиі )а т е п і гіккі. Туїіб позіі іиоііп
руїіууп ^а т е п і такииЬ иопеезееп^озза Ьап кауі п и к к и таап ріе-
пітрЦап хапкууп.
Кип кагЬиі іиііуаі коїііп, Ье Ьиошазіуаі Неіі, еНа Іаиіазіїїа оіі
8уоіу, Іа5еІ8іа оІі]иоіи ^а шоіі оіі гікоііи. КагЬш теп іу аі т а к и и -
ішопєєіїєєп. КаЬіїе^за іііо$$а зііпеуззй оіі пикиїПі ^а ріепезйіі
пиккиі ]оки уіеіакіп! Туїтб ІісгИзі. реіазіуі, Ьурразі іккипазіа иІ05
]иок$і коїііп.

( і
^ IА ^ О С Е ^ А
— К а у іік б зу б т а зза ?
— Еп. каЬуіІа оіі }о уиУеііи.
❖
— ОІіко Іаиіаі ітигоііи, кип т е п ії коїііп?
— Еі оИиі, т и П а азііаі оіі їізкаїїи ^а рууккі оіі рехіу.

О
— Кйуіп у іі т е УІікоПа уапЬазза коп каи ри п ^іззап і.
— Міка зісПіі пауііі?
— 5е оіі ти и и и п и і раІЗоп, коїііаіопікіп оіі р и геті.
<>
— Т а р а з іїк о М аг]ап?
— Таразіп. Нііп оіі каиЬеап зигиіііпеп.
— Мікзі? Мікіі ЬапеІІіі оіі?
— Нііпсї 0 ІІ НуІаИу раіі$укокее5$а.

17«
 К А Р Р А Ь Е 28
К А Н ^Е 8К V М М С N Е 8К А Н ^Е К 8А 8 КАРРАЬЕ

— Міїа тіп іі іскіїііп? $аіп аригаЬап иІкотаіПа оріхкеїиа уагіеп.

епка ііесій, тепІ8Іпко Моккоуаап уаі Рісіагііп. Міііі хіпй іекіхії?
— Міпй куііа Іииііауаіііі тепізіп Рісіагііп. Мохкоуа оп пііп
ЬІГУеаП І1І0.
— Нііп, т и п а ^оіі зіпа оіійіі ] 0 оііиі Ріеіагійза еікіі о1І5І кохкаап
каупуі Моіїкоуахха?
— Кііп. Міеіі уіеіа.

— Кііуіііскб уіікопіоррипа тОкіПіі?

— Еі кауїу. 0 1 І5 Іт т е коуазіі Ьаіиппесі теп п й хіппе, іпиаа е т т е
уііїхіпееі. Ісохка паЮі. іо з оііаі оПиІ р а г е т р і ііт а , о1І5Іп аіоіаапиі
рииІагЬаіубі.

— Міпизїа І а р ш кйуїіауіууШ пукуііііп пііп Ьиопойїі.

— Nііп тіпизіакіп. Не оуаі еракоЬіеІіаііа риЬиуаі гитіа.
— Nііп Ііеіу8іі, кип ЬеіПіі еі оіе тіїііа п казуаіизіа пукуайп.
— ІОіі ІархіПе ореіеиаіііііп іароіа еікїі Ьеісіап аппеїіаізі тіїіі
ІаЬап^а, ЬеІ8іа іиіім киппоп іЬтізіа.

Оппііііиіуаїко «ііуоизиіікооі?
— N 0 , еі оікеіп. 5ІППЄ іиіі Іііап уаЬап уакей.
— Мізійі) 5е ^оЬіиі?
— Таїкоііііл еі ііесіепу. )оз піізій оііііі іітоііеііи киппоПа, каіккі
Іубі оііїі зааіи іеНсІукзі^

5 Е Ь ІТ У К 5 ІА
1. . . . еіка Неі(1ап аппсКаім 1еН(1а ...
апіаа + бспсіііуі + іпГшііііуі
А т а к а а Ьапеп риНиа! — Разрешите ему говорить!
Лііі еі а т а п и і інііієп теппіі укзіп и іт а а п . — М ать не разрепіила
детям идти одним купаться.
2. ... (уШ ОІІ8І яааіи (сНсіук^і.
5>аа<іа + -(і)ш/-(Оіу -рагіізііріп ігапзіатііуі
Нап еі ^аапиі 5апо(ик5І і»апаакаап.
(=Нап еі руіїїупуі х ап о таап капаакаап.)
Заііко 8 0 іІсГиккі ЬйпеИе?
(=ОппІ8іиііко 8 0 І(іат а ап ЬапеІІс?)

Кип ^ а а т т е Іарїісі коиіиіеіиікчі, іпииіашіпс шааііе.

( =Кип о і е т т е коиІнПапсеї Іархеї,.. . )
К О ^^тО ^А А ^I
Кондиционал
]05 тіп и ііа оііхі аікаа. иікоііізіп е п е т т а п .
МіШ їекізії, 3 0 5 8іпи1Іа оіізі ра^оп гаЬаа?
І05 5аіиіІ8І пііп, еііа еп еЬіізі кокоикхеп аікиип. уоізіїко 8апоа,
еіШ цііеп ]ока іараик5Є!і5а?
іоі! зоки 0ІІ5І кегїопиі тіпи ііе т а їк а з іа , пііп тіпйкіп оіізіп
ІаЬіепуІ т и к а а п .
0 ІІ5 ІІ еЬііпуі 5>у6 с1а киппоп аатіаізеп , 3 0 5 еі оіізі пои$$иі пііп
іпубНайп.

І05 іе1еуініо55а еі>ііепаІ5Ііп е п е т т а п киІііиигіоЬзеІтіа. тіп а к іп

каі 5>оІ8 Іп іеІеуі$іоіа.
0ІІ5І Ьууіі, 3 0 8 іазіа еі УІеШ кеггоПаізі кепеїіекайп.
І05 іккипаа еі оІі$і заіеііу аикі, Ьиопеезза еі оіізі паіп куїтй.

Образование презенса активного кондиционала (условного

наклоиения) и его употребление в пожеланиях и вежливой
ііросьбе дано в разделе ! 1.
Кондиционал употребляется также в условном придаточном
предложении, которое часто начинается с союза І05 ’если’.
Презеїіс кондиционала употребляется тогда, когда действие
происходит в настоящем или будущем времени, перфект обо-
значает действие в прошедшем времени.

1X0
 Лкіпуіп коп(іі(іопааІіп рсгГок(і
Перфект активного кондииионала
ОІІ&ІП / еп ОІІ&І ^
II рагіізііррі
0ІІ5І1 І е і 0ІІ5І > -(п)пи{/-(п)пуі
0ІІ5І / еі і
о ІІ5 Іт т е І етте о іт
Іі рагііуііррі
ОІІ^иіе / Є((Є 0ІІ8І
оІІ5Іуа( І е і\а ( о1і$і } +
-(п)пее(

(см. раздел 23)

ОІІ5ІП «убпуі еп о1і$і зубпуі
0ІІ5ІІ зубпуі СІ 0ІІ8І зубпуі
0ІІ5І зубпут еі 0ІІ5І 5убпу(
о і т т т е $уопееі е т т е оІійї зубпееі
оіізіие хубпееі еііе ОІІЗІ йубпееї
оіізіуаі $у6пееі еІУІІІ 0ІІ5І зуопееі
Перфект активного кондицнонала образуется т презенса
кондиционала глагола оііа, которьій спрягается, и II причастия
основного глагола.
Ра$$іі\'іп копіііііопааііп ргее^слз
Презенс пассивного кондиционала
-({)(аі5Ііп/-((){аі$ііп
УегЬіІууррі 1
1. 8нпоа 8апо- запоиаі$ііп еі $апо((аі$і
Іикеа Іие- ]иеиаі$ип еі 1иеиаі$і
пйуиНіі пауіе- пау(с(1аі$ііп еі пауІе«аІ5і
УегЬіГуурії 2, 3, 4, 5
2. іиосіа Шо- (иоиі$ііп сі шо(аі5і
іеЬсіа їеН- (еЬ(аі5Іт еі (еЬіШ$і
3. їиііа (иІ(аі$ііп еі иіиаі$і
теппа шеп- тепСаІ$ііп еі теп(аІ5І
4. ауаіа ауа- ауаиаі^ііп еі ауаиаі«>і
Ьегйіа Негії- Ьега((аі$ііп еі ЬегаиаІ5і
5. уаїка уаіі- уа1іиаі$ііп еі уаІіНаі$і
Ьаігіїа Ьаігі- Наігіиаі5рл . еі ЬЯігі.«аі§і, .
иі
 Прсзеис иассивного кондиционала оканчивается на -(і)іаіміп/
В глаголах 1 типа окончанис -Паі$ііп/-иаі$ііп присоедння<
ется к основе І лица ед. числа. Если основа глагола оканчивается
на -а(-а), то зтот гласньїй меняется на -е. В друї их типах глаго-
лов окончание присоединяется к основе инфи-
нитива.
Отрицательная форма образуется из отрицания еі и оконча-
ния

Ра$$іІ¥Іп коін1і(іопаа1іп регГек(і

Перфект пассивного кондиционала

ОІі$і 1 + р а з ііііу іп I I р а г ііх іір р і

еі 0 ІІ8 І / -{1)іФЦ)Ху

Напр.: 0 ІІ8 І 8у6іу/еі о іій і зубіу (см. разлел 26).

Перфект пассивного кондиционаііа образуется из вспомога-

тельного глагола оіікі/еі оіікі и пассивного II причастия основно­
го глагола.

и и к и т Е к зті
ТиКІ5Т!0РРЛЛМ ТУОМАТКАХТА
Тіігіїііікаиаі оп УІІккаіттіПаап'. М аїк аїо ітій іо і 1агуііі»еуаі пуі
ра1]оп т а їк а о р р а ііа . Кокепееі т а їк а о р р а а і ]оиШуаІ коиіиііа-
іпаап ііи$іа орраііа.
УапЬеіпрі ора$ Тиуа Ьіиккопеп кезкизіеіее Заппа $аагеп капк-
ііа Заппа оп ^иигі раїаппиі еп$ітт^і$е1(а іубтаїкаИ аап РіеигІ8іа.
ТЬ: N 0 , киіпка е п з іт т а іп е п т а їк а з і 5и^иі?
55; КІІІ05 кузутйзиі, епзіттаіхекііі т а їк а к з і оікеіп Ьууіп. іоі-
(акіп рікки Ьапкаїиикзіа оіі, іп и аа піІ8(а зеїуіиііп.
Т ^ : МіііІ Ьапкаїиикзіа?
55; Еп8Ікїїікіп аппоіп раннії ]а у іізи тії Іигі^іеіііе Кеті т а їк а п аіиз-
8а. ^ 0 8 0 ІІ8 ІП ііеппуі, е(іа пііп еі рісіа іеЬсІа, оіізіп рііііпуі пе
іі8еІШпі* га^аI1е азіі. Nу^ кіІУІ пііп, еіїЯ кип рузйЬсіуітіпе
еппеп га]аа каЬуіПе, каЬ^еІіа (игізгіка касозі раззі'. NііШ еїзії-
іііп 8ІЇІЄП га]а1Іа ріюіі іишіа. Іоз еп оіізі Ниотаппиї кузуа, оіі-
уаїко Ье (агкіз(апее( т у о з рН^Пузіаккіпза іазкиї, пііп Ьеіс!^(
ОІІЗІ іоисіиїїи ^ааат^іап 5и о тееп .

182
ТЬ: N 0 . спііі РіеіагІ8.ча?
5ІІ; К.ИП й а а у н іт т с ІіоіеІІііп, теїііе «апоііііп, еіііі ЬоїеІІі оіі Зо
ійуппіі, п и т а иіиеп 8е озоін аи іи і сгеНсІук8ек8І. ЕЬсІіп
киііепкіп реШтуа. Міііі тіп іі хіиеп оііхіп іеЬпуі, Зо:» теіПе
ЮііеІІакаап еі оіі$і аппеки Ьиопеііа?
ТЬ: 5ІІПІІ Іараик$е58а іеісіііі о1І5І оЬЗаііи іоіяееп Ьоісііііп. Міііаіпеп
оЬЗеІта іеііііі шиїНеп оіі?
85: К і і у і т т е Егетііаа8І8$а За Ріеіагі-Раауаііп Ііппоііикїех^а 5ека
іііаііа ооррегаззаЗа і!Іґкик8Є85а. МіпиКа т е п і раІЗоп аікаа Іір-
риЗеп Ьапккітійсеп. Іірриуагаикзеї Іюкіепаі^ііп Зо
$иоше88а, оррааііа еі о1і$і пііп раІЗоп іубііі.
ТЬ: М ииа пііпііііп оііхі уоііи іеЬіІіі.
58; N 110 пііп. 0 8 а іигііЯеіїіІа оіікіп уагаппиі Ііриї }о т а с к а їо іт іі-
ї05іа, т и и а оза іппо^їиі уахіа йіеІІІі ІаЬіешііап ооррегаап.

8ЕЬ1ТУ К 5ЇА

1. ТигІ8їікаіі5І оп уііккаіштіїїаап. — Туристский сечон в разгаре.

(= Оп шгіхкікаисіеп уііккаіп аіка.)

2. ОІііііп рііііпуі пе і(5е11апі. (= Еп о іііїі апТапиі пііііі роІ8).

Местоимсние ІІ8Є уііотреблястся следуюшим образом:

а) как несклоняемое, бе‘.ї притяжательного суффикса:

Нііп 8апоі іь е пііп. Он сам сказал так.
ОІеіко іеЬпуі іиоп Тьі сам а сшила (свяіала)
ри^іегоп іі8Є? зту ко(])ту?
б) как склоняемое, с притяжательньїм су(]к1)икс 0 м:
Аппа тіп и ііе о т е п а ул Д ай м>!е яблоко и
оіа Іі8е11е8ікіп. себе возьми.
Нііп риЬии аіпа іізехіііап Он всегда говорит о себе
За регЬее8іайп. и о своей семье.

3. КаИсІека (игІ8(іІ(а ка(05І ра$5І.

-иаДка -+• касІо!й + т і к а

Міпііііа каїозі Іо тр ак к о . У меня пропал кошелек.

РекаНа каїоаа аіпа Зоїакіп П екка всегда что-то теряет
т а їк а їїа . в дороге.
 Обратите виимакие:
ка(іо((аа 'потерять*
Ка(Іоііп Іо тр ак ко п і.
Рекка касіоиаа аіпа ^о^акіл т а їк а їїа .

0 \ А 1 0 0 Е ) А

— М і і а ї о і у о і ї і і , ] о 5 5 Іп и іІе з а п о іі а іх і іп » е іііі к о їт е Іо іУ е и а $ і
Ю (е т с іа а п ?
— Теііріі уаікеап кузутукзеп. Муі т іп и п ііеіузіі рііііііі оПа ера-
іі^ека$ ^а $апоа« епіі юіуоі^іп каіккеа Ьууай т а а ііт а їїе , т и и а
спкбЬііп а}а!іе1І8І іізеапі іа іоіуоізі узійуііі, оппеа }а тепе5Іу8іа.

❖
— и і Ь и е а і і і і і і п к б иІ05?
— Меппаііп уаіп. МіЬіп тепіііІ8Ііп?
— еііііпііеіееіііпеп шиі)ЄО еі оіізі кііппі» т е т а із ііп зіппе.
— ОІізікоЬап ка^уіііеіееіііпеп рииіагЬа аикі?
— Ьииіійіп пііп.

(і
ьикитЕК Я ті
м н и VIКТЛNЕN ЬиКЕЕ УЕМЛіЛЛ
Зи отаІаіпеп орІ8кеІі]а Неіі Уігіапеп Іикее уепаЗіїіІ іоепзиии
у1І0рІ5і05:8а уіісісиа уиоііа. Нііп кііппозіиі уепа]ііп кіеіеіііа
Мозкоуап т а їк а п аікапа.
— Ореиеііп кугіІІізеї кіг^аі|пе^ еий уоізіп Іикеа уаікка касіиппі-
шіа. Зііиі зе уепа]ап кіеіеп Ьагга$(и5 аікоі, Кап кепоо.
— МіПй Іиокаїїа V$иоте85а аіоіїеіаап уіегаісіеп кіеііеп орізкеїи?
— Биоіпеп коиіиізйа еп зіттаізШ уіегазіа кіеііа аіеїаап Іикеа кої-
таппеїіа Іиокаїїа. 5е оп и к е іт т іїе п гаоїзі іаі еп^ІаШі, т и і і а
успііЗііпкіп уоі уаіііа. Vепа^ап орізкеїи аіоііеіаап изеіп іоізепа уіе-
гаапа кіеіепіі регизкоиіип каЬііек^аппеІІа Іиокаїїа. З и и г іт т а з з а
озазза З и о т е а успіуай уоі іикеа уаіп С- іаі О-кіеІепа.
— Опко уепйіа зіпип тіеіезіазі уаікеаа?
— Еі Іаіпкаап. Тагкеаііі оп Іикеа ^ока рйіуіі.
— Киіпка ра1]оп аікаа к’луШ кіеіеп орізкеїиип?
— УйЬіпійап іиппіп раіуіпйіп.
ІК4
 НеІіІІе уепа^іі оп т у о » іиіеуаіхиисіеп уаііпіа. ЬеЬсІіхііа оп
іубраіккаі1тоііик8Іа, ^оІ85а Ьаеіаап Vепа^ап кіеісп іаіюі^іа
Ьепкіїбіі. Vепа^а оп З и о теїіе ііігкса к а и р р аки тр р ап і. иікс-еііі-
тй55а іагуііаап уєпіізііп о^аатіхіа. Мубз т а і и е т т е уйііпеп т а ї -
каііи Іагуіі5ее кіеіііаііоізіа Ьепкіїбхібії.
— Уоіко уепіііап орі^кеіиа ^а^каа коиіип ^а1кееп?
— Куііа, 8е оп таНсІоНізіа уііорізїоілза, когкеакоиіиізіїа ^а егі аіо-
]еп оррі1аіСок5І55а. Мубз іубуйепоріаіоі ійдеііїауаі егіїазоізіа
уепа^ап кіеіеп киг85еіа.
— М ій т и и і а уепа;ап кіеіеп орізкеїи оп а т а п и і .чіпиПе киіп т а Ь -
(ІОІ1І8Є8ІІ іубіііаіііиикзіа?
— Кіеіеп оріхкеіи ауагіаа аіпа т а а ііт а п к и у а а . Зіііі раіім оп оііш
Іаппіиауііа Ьауаііа, киіпка рауоп зи отаїаізеїза ки1ПиигІ55а оп
ііаІ8Ііі уаікиїизіа. ^а апіааЬап кіеіеп о за атіп е п таНсіоІІізиикзіа
іиіизіиа іоікеп киїииигіп іЬтізііп.

Р Е К ^ 8 ^ ^ К ^ ^ Е N ЛА ^АК^I■:8ТV5^^К^^^ЕN ТАІУУТЬ’8
Склонение количественньїх и порядковьіх ЧИСЛИТСЛЬНЬІХ

— Уоііко шИа теіИе Неіі уіісіеп ^а1кееп?

— Еп пііп аікаізіп, т и Ц а іиіеп куіііі еппеп кииПа.

— М и і з і а ї к о , т і8 $ а к е г г о к зе зза п а із іе п у а а ііе е і о у а і?
— N 6 о у а і к о І т а п п е 8 8 а Іаі пеЦ аппеззіі кеггок8С88а.
—• М е п п а а п епзіп ЬІ88І11а п е у а п іе е п к е г г о к з е е п ^а каУсПііап 8Іе1іа
а іа з к о ї т а п і е е п кеггокзееп .
❖

— Т и п п е ї к о п и о т іе Н е ї, і о і к а І8іиуаі е п я і т т а і з е і і і і гіуііШ ?
— Т и п п е п е п 8 і т т и і 8 е п ] а іо ізеп , т и П а еп к о І т а П а .

П о в т о р и т е Т а б Л И Ц у СКЛОНеНИЯ к о л и ч е с т в е н н ь ї х ЧИСЛИТСЛЬНЬІХ
в разделе 8. Вспомните, что числительное согласуется с существи-
т е л ь н ь ї м в п а д е ж е и о б а у п о т р е б л я ю т с я в ед. ч и с л е . Н а л р .: К і і у і п
ко1те85а к а и р а з з а . ’Я б ь і л в трех магазинах’. Уагаап раікаї пеІ]а11е
Неп^еПе. ’Я з а к а ж у м е с т а д л я ч е т ь і р е х ч е л о в е к \
 ^аг^е$^у$1ики^еп (аі¥и(ия
Склонение порядковьіх ЧИСЛИТСЛЬНЬІХ

Nотша1іІVІ Раг(іНІУі УагГаІоС

еп8Іттіііпеп еп8ІттаІ8іа еП8ІттаІ8е-
іоіпеп іоІ8іа ЮІ8Є-
коїта» к о їт а и а ко1таппе-/ко1іпапіе-
ПЄІІІІ8 пе1^аиа пеуаппе-/пеЦапІе-
УІІ4ІЄІ» уіі^еіііі уіі^еппе-/уіі(іепіе-
киисіез киисІеНа кии^еппе-/киисіепіе-
зеіі8етаііа 8еі(8етаппе-/5еіі8етапіе-
каНс]екі»а8 каЬсІекзаиа ка1іі1ек5аппе-/каІіс1ек8аіпе-
уЬиекьа^ уїіііекаапа у1ісіек5аппе-/уІіііек5апіе-
куттепе.ч куттепеиа кутітіепсппе-/куттепеіие-
уЬ(Іе5іоІ8їа у 1ііІеиа( 0 І8 їа у1ісІеппе-/уНс1епіе-+ІоІ5Са
20:ппеі:5а каЬиеппе55акутшепеппеі5а, 2 0 .т е еп к а Ь ііе т е е п к у т -
тепепіееп.
Примерьі употреблеііия ЧИСЛИТСЛЬНЬІХ
Nитс^оіIтаик*ііа
ТскпіИіхеп коїкеякоиііш уіеніуоиккие у о іи і у1іорі:»іоп ]оиккиееп
16 ііекиппіііа (кітіїеііаіоіхиі зекиппіПа).
Кикії уоіаі 1500 шечіп (їиЬаппеп уіісіепза^ап теїгіп) Еигоорап
шеіііагіикіеп?
Таа^ашіеп пореи5га]оііик$іа Іазкеїіііп 40 кііоіпеїгііп іиппіх:>а.
Уегорго5етііпі пои5і 36 ргойетіхіа 38,5 ргоіїепиііп.
Еп иііко. епіі кокои» кезііііі 2 иіп!іа.
Уиоппа 1987 Сіоуаппі Еуапе^ІііЯі іиіі ріиш5Ііуруі>5іі т а а ііт а п іі-
Ьі5;іоІ8ї>а ка1гс1ек2>аппек8І ^а Еигоора^за пеІ]йппек8І.
Кагі т е п е е угіиіітііап зіііі іе їтііі ]о к о їт а їїа кегіаа.
Раіуашііагіеп І1таі*>стіпсп
Міі8ііккікоиІип іітоііи»:
11и$іеп орріїаіііеп ругкітіпеп ІараЬШи 26. — 28.5. (каЬііезкут-
шепеі;кііисіе'і уііуа каІнісіікуттепезкаЬ^ск^аі уііііеиа). Непкіїб-
коїкаііісі аіаі кокеі^ііп уагаїаап риЬ еІітіие 13,5, (коїшакюізіа
уііОеаЯ) ІііЬііеп. 5уу8Іикикаіі5І аікаа 1.9.1999 (епаіттіііпеп уЬсіек-
8аіІа їиЬаіуЬс1ек8ап8аіаауІіс1ек;>апкутіпепЕауЬі1екііап).
0!еп т а їк а їїа у ііс іс іш є іій ріііуакііі каїкіепісепкуіптепепїеепкоі-
шапісеп іпааіі.чкіцца.
1Н6
ЬаЬіІсп т а їк а їїе уііііепіепіі раіуапа шааіііікиига За раїаап каЬ-
ііеппеп куттспепп епкоїтапп еп раіуііп ]аікееп.

Если сущсствитсльное стоит перед числительїіьім, числи-

тельное не склоняегся:
5ІІІЇПІ6 оп зіунііа 25 (как^ікуттепіііуіізі).
Ьиепіо рісіеіаап заіізза 12.
Азип Ьиопее88ц 435.
Зоіііакаа п и тего оп 191 2889. (Ьие: укхі уЬїіекхап ук8І какяі
каЬсіекзап каЬсІекіїап уЬсіекхііп.)
ОІеп зупіупуї Уіюппа 1947.
Уиосіеп 1863 кіе1іаіеаі5 уа1іуі5їі ііиотеп кіеіеп уігаїїііеп а^ешап.
Аґуеііаап. еПіі Неїзіп^іп т е їг о иіоиіш Е^роо^есп еппеп УиоПа
2000 .

Мі((аі1таик.чіа
каЬсІеп еигоп коїікко
$а<іап еигоп $е(е1і
киисіепкуттепеп зепііп рох(ііпсгккі
кутіпепеп т а їк а п Ьш^іікогиі
риоіеп Ііігап риііо
каНсІеп к ііо п ри^ьі
уіісіепіоІ5іа кііотеїгіп т а ї к а
8еі!5етапкупітепеп пеіібп азипю
каЬііеп Ьепцеп Ьиопе

какїікіеііпеп т а а
какіуіраіуаіпеп хстіпаагі
каИ(іепуа1іпеп ^іорітиз
как8Іпкег(аіпеп раїкка

к о ї т і к с г г о к з і п е п іа іо
к о ї т і у и о і і а з 1ар5І
к о І т і о 5 а і п с п ієоіі
к о їт іп к е г іа іп е п ш а а ііт а п т е й їл г і

УЬсІузкапап аікиозапа іикизапаї оуаі Зоко потіпаїііуі^їа, ї*епеііі-

уіїїьа іаі егікоізезь'а шиосіояза; укзіїь, какхіп-, коїтіп-, пеіііі-.
УІІ5ІП-, киизіп- іаі к о їт і-, пеіі-, уіізі-, зеіізсп-, к у т т е п - .
Н А К ^ 0 Iїи К 5 IА
1. Д о п о л н и т е п р е д л о ж е н и я .

a) І05 іпеііій 0ІІ5І е п е т ш а п « и о т е п кіеіеп і и т е і а охаі^іп

ш е а т р і а кіеіііі і о х о р а х о ііііі р и Ь и п и і з и о т е а р а г е т т і п ........
І 0 5 т і п и і і а оіійі у а р а а і і і і а с , ... . І о х еп оІі$і Ь и к а п п и І к а і к к і а гаЬ о -
;а ^о$ Ь и о т е п п а раІ5іаі$і а и г і п к о , ... . і о з у і і к о п і о р р и п а еі
заіаіхі ^05 еп оііхі е Ь ііп у ї ] и п а а п і о з еп о1І8І хеІУІппуі
е п 5 і т т а і 5 е ^ і а і у о т а ї к а ь і а ........

b) І0 5 1ар8Іа кахуаіеііаіііііп к і т п о П а ^05 іа1коі$іа оіІ5І ііесіеі-

\у, ... . касіоппеііа раххеіа еі оііхі ІбусіеПу Зоз рііШІухіа-
кіп і а з к и ] а еі оіі.чі иггкіхіеіги І ой т е і і а еі оіізі р а а у іе іі у Ьоїеі-
1ІІП, ... . і о з Іір р и у а г а и к з е ї оіізі Ь оісіеїш } о е іи к іїїе с п ........

2. П о с т а в ь т е г л а г о л ь ї в п р е з е и с к о н д и ц и о н а л а .

І 08 ю і у є с п і ю і е и і е і а а п , о іе п оппеПіпеп. ^05 к азуіііеіееіііп еп р ии-

іагЬа о п а и к і , к і і у т т е к а ї з о т а з а а к а з у ІЬ и о п е ііа . ЬііЬиеп т і е -
Іеііапі к о п з с г п і і п . Зоз зіеіііі з о і і е і а а п к і а з з і з і а т и з і і к к і а . і о з
р а ї а і а а п а^оіxза кіегіоа]еІи1іа, еЬсІііаІіп іііаііа іеаііегііп.

3. У п о т р с б и т с г л а г о л ь ї в п р е і с н с е а к т и в н о г о к о н д и ц и о н а л а .

і о з т і п и і і а (оііа) р а ^ о п г а Ь а а , (г п а їк и зіе ііа ) раI^оп. і о з (а з и а )

к с з к и з іа з ^ а , еп ( і а і у і і а ) а и і о а . Оіізі т и к а у а а , і о з т е (ІаЬіеіі) їл а ї-
каїїе уіісіеззіі. і о з еі {Ьііігіїіі) т і п и а , ( к і д о і н а а ) кіг]ееп п о р е а т ш і п .
і о з ( п о и з і а ) а а ш іїїіа а і к а і з е ї п т і п . (еЬііа) еп п еп іудїіі кЯусІіі Іеп-
кіііа. і о з т і п і і ( и і п ї е а ) п и о ш іеЬеі. (р у у іаіі) 1іеі<іап а р и а а п .

4. У п о т р с б и т с п е р ф е к т а к т и в н о г о к о н д и ц и о н а л а .

і о з Ьііп ( у о і і і а а ) кііраііиізза, Ііап (рііазіа) о Іу т р іа к ізо іН іп . І о з т е

(кіігсЬпа). т е (сЬііа) а]ОІзза. і о з зіпіі (к ііу ц а у іу а ) коЬїеІіаазїі, еі
{іараЬ иіа) шііііііп ікііууукзііі. І о з іпіпіі (о заіа) епі^ІаШіа. ш а ї к а (оПа)
тіеіепкіііИоіь’е т р і . І о з іи п з іі еі (Ібуїіііі) раззіаап, Ьііп Ооиіиа) р аїаа -
ш а а п коїііп. І о з с т т е ( т у б і ї іі з і у а ) , (заасіа) р а г е т т а ї раікаї.

5. У п о т р с б и т с п с р ф е к г п а с с и в н о г о к о и д и ц и о и а л а .

і о з еі (еізііі) пііп к а и а п р а з з іа , (с Ь ііа ) а]оізза Ьоіеііііп. і о з (^ои^иа)

о і І о И а т а а п Ьііззіа, еі (еЬіііі) зігкіїкзееп. і о з Ііриї ( у а г а їа ) еіи -
кіііесп. (ріііізііі) т у б з о о р р е г а а п . І о з т а ї к а (ійдезіііа) р а г е т т і п ,
(паМ а) е п ет ш а п .
іхк
6. Постаньте піагольї в перфект пассивного кондиционала.
ІО.Ч іу о у и о г о а1оііеиаІ8Ііп кеііо к и и сіеіїа, раііхіііізііп а і к а і з с т т і п
к о їііп . І 08 кіе^^оа^е1и ^аг^е5^е^^аіміп а а т и р а і у й І І і і , ікарйІУйПіІ т е п -
ІаіхіІп к о п х е г и ііп . ^о^і АгЮ уаііііаі.чііп р и Ь е е п ]о Ь іа ]а к зі, к о к о и к
рісІеПаіхііп п о р е а ^ іі. ^08 і а т і і и и ііп с п іи ік а ізїа іх ііп ІеНсІезза, кіііа
Іиііхі х е п з а а ііо . іоі> іііп п с г а к с п п с и а іііііп иизі а$иіиха1ие» т и и н а ї з і п
(Цппе а з и ш а а п .
7. Сделайтс по образцу.
М а 11і : Меппііап еіокиуііп! — МіІЯ ^ 0 8 тспШіхііп еіокиуііп.
5уо(1аап іііа іе іб а ! і и о і і а а п к аЬ у іа! М е п п ііа п ]а1ап! К ехки зіеІІііап
а х іа зіа Ь и о ш е п п н ! Ь ііЬ сіеіаап у іі к о п і о р р и п а т о к іП е ! ^аг^е8^е^аап
іа їк о о і! М а ї к и х і е і а а п І о т а І І а Т а ІИ п п а а п ! О я іе іа а п Ііриї е іи к а їе с п !
У а іііа а п Р с к к а риЬееп]оК(а)ак5І!

КА РРА ЬЕ29
КА Н О Е8К¥М М ЕМ С8У Н О ЕК8А 8 КАРРАЬЕ

— К и и і е , іі е і і і і і к б .чіпіі. к и к а о п Іио п а іп е п , ^ о п к а киуа оп

к а і к к і е п п іііі .Чс п іє Н( ієп к а п п е х х а ?
— N 0 , зеЬап оп епііпеп Мі»5 5 и о т і, зе тіззі, ^оИа оіі роікауяіауіі
Nс\V Уогкізха ^а ^ока хіііеп раїазі З и о т е е п ^а т е п і п а і т т і п зио-
таїаізеп тіеЬ еп капнза.
— Зіпа (аі(іа( Іикеа паі$Ісп1еН(іа.
— N0, куіііі 5ІІІ0ІП Іаіібіп.
<>
— Т а і і і і а о п Л і і а Р єііопєп о р с і и з т і п і з і е г і о з і а Н е ї з і п ^ і ^ і а , р а іу іііі.
— Р а іу а а .
— А з і а п і к о з к е е р г о Г с з з о гі З и о п і з с п М о з к о у а п - у і е г а і і и а . И а п
І и іс е І и і и х і и т а а п а І к о Ь о І і з і і е п к и п і о и і и х і а і і о к з і і п . Н а п е І І е о п
ііт о ііе и и , е и а Ьапеп о р р а а п а а п і о і т і і ІоЬ ю гі З т іг п о у , ^ока оп
І и у а п п и ( ї и і і а а з е т а І І е у а з і а а п . Н е е і у і і і ( и п п е ( о і з і а а п . Р г о Гєііїїогі
З и о п іп е п Ь а іи а ізі ііе іа а , т і п к а п а к б і п е п Іо Ь іо г і 5 т і г п о у о п .
— іаа-а. ТоЬіогі З тігп о у оп Ьууіп рііка тіез. Нішсп Ьіикхепза
оуаі іитіпапгизкеаі. НапеІІа оп зіітаїазії, ^о^ка оуаі І и т т е п -
пеші. Ьииііауакіі НапсПіі оп Ь а г т а а іаккі ]а т и з іа ІигкізНаїїи.
Ноизиі оуаі їлияіаі.
•— Кіігокь'іа. РгоГехкогі Зиопіпеп іаак оп кехкітіїїаіпеп ;а уааіеа-
іиккаіпеп‘. Нап о п іїш ^ а Ьапеїііі оп кауеіукеррі.
- Нууа, т і ц а ксггоп їоЬшгі ЗтігпоУІПе.
-— Кіію$ ]а к и и іс т ііп .
— К и и іетііп .

5ЕЬІТУ 8

1. РгоГея8 0 гі Зиопіпеп (ааз оп кеякітіиаіпеп ^а уааІеаШккаіпсп.

ке5кі + т і и а — к е іік ітіи а іп е п

у ааіеа + С икка —» у ааіеаіи к к аіп еп
і>іпі + ^ іі т а — ?чіпІ8ІІпіаіпеп
рипа + ро8кі -♦ рип арохкіпеп

К Е Ь А Т ІІУ ІЬ Л и З Е
Относитсльное придаточное предложение

Т и ппеїко^опкип,^ока риЬии Ьууіп Vепа^аа?

КаІГ ОоіЬопі, ^о^а Ьаазіаіеііііп ІеЬіІезза, уаііпі киІНиигітаЙ-
^а^аЬо^еп уаЬаіхууїШ.
М іе8^опка уіеге88и І8іиіп іипа58а» кегіоі заігаикзізіаап.
Оіеп касіоиапиі купііп, ]опка хаіп ІаКзакзі.
Меппаап ^оНопкіп зеїіаіхееп раіккаап, 301 :5 а У о іт т е оПа гаи-
Ьа^5а.

К аіккіеп ^о іка оріїікеїеуаі кіеііа. і-луіуу зиогіааа Гопеїіікап ре-

гизкиші.
УапЬаІ кігзаі, зоііа іпуу(1айп апіікуагіааіеіг>за, оуаі уіеепза
ЬаІУетріа киіп иисісі кіди(.

изеіп риЬиіаап піісіеп Іахісп опйсішізіа.]оісІеп у а п Ь е т т а ї оуаі

егоппееї.
ІЬтізеї. )оіЬіп іиіи$іиіп кигззіИа, оііуаі егі т а ім а .
К еп ей і^ о ік а 05ІІП еііеп. оуаі Иіап ріепеї.

АІІІ запо тіїаііп. т ік іі зииіиїїаізі Ьапта.

изкоїко каікеп. т іїіі зіпиііе кеггоіаап?
Уеега запоі іізепза ігіі, тіп кіі ЬууІп у т т а г г а п .
Зіеііа, оіеп коїоізіп. казуаа раІти)а.
Ріепеї уаиуаі оуаі ^иіоізіпіа, шііа ііссіап.

190
 в (І)инском язьіке существует два относитсльньїх местоимс-
н и я — і о к а ' к т о , к о т о р ь і й ’ и ш і к а ’ч т о , к о т о р ь іГ Г .
^ о к а у к а зь ів а е т н а л ю б о е с у щ е с т в и т е л ь н о е и л и на м естои м е-
ние, о б о з н а ч а ю щ е е ч ел о в ек а , п р и ч ем іо к а д о л ж н о с т о я т ь неп о-
с р е д с т в е н н о п о с л е т о г о с л о в а , н а к о т о р о е о и о у к а :їь ів а е т. П е р е д
з т и м с л о в о м м о ж с т с т о я т ь у к а з а т с л ь н о е м е с т о і і м е п м е м ; (хе і а і о ,
^ о к а ; пе Іар к с і, ^ о їк а ).
М і к а у к а 'і ь і в а е т н а м е с т о и м е н и с , о б о з н а ч а ю щ е е к а к о е - т о д с -
л о . о б с т о я т с л ь с г в о ( к а і к к і ііє. т і к і » ' в с е т о , ч т о ') , н а н а р е м и е мс-
с*та (іїіеііа. ш іііз а ' т а м , г д е ') , н а п р е в о с х о д н у ю с т е п е н ь п р и л а г а -
те’л ь н о г о ( р а г а х а и і о , т і И і і о і е п а ] а п и і ’л у ч ш а я н з м а ш и н , н а к о -
т о р о й я к о г д а - л и б о е щ и л ’) и л и н а ц е л о е п р с д л о ж с н и с ( Н е р и Ь и і-
у а і к о у а і і а іій п е їіа . іп ік іі ііг:>уиі т і і і і а т а ї к и з и д і а . ’О н и г о в о р и л и
г р о м к о , ч т о р а з д р а ж а л о д р у г и х п а с с а ж и р о в .') ,
В к о р о т к и х п р е д л о ж е н и я х с л о в о , н а к о т о р о е у к а з ь ів а е т мес-
т о и м е н и е т і к а . м о ж е т о т с у т с т в о в а т ь . н а п р .:

Т е е . т і ї і і іа Ь с Іо ї. Д е л ай , что хочеш ь.
8 а і ( , і п і і а Ііа іи ^ іі. Т ьі п о л у ч и л то , ч то хотел.
Т и іі т і к і і ш іі. Б уд ь ч то будет.

5А N Л N ^А 5К Ш Л З іИ а пш Ш р и и іс .
Еі каіккі оІс киіиш. тікіі кііШіа.
М іп к іі ш ю г с и а оррН . х с п г а п іш іш и п 'и ш .

О б а ОТНОСИТСЛЬНЬЇХ м е с т о и м е н и я с к л о н я ю т с я п о п а д е ж а м .
М е с т о и м е н и е ш і к а и м е е т в о м н . ч и с л е ТОЛЬКО (|)0
ва (т і(к а ).

У к ^ ік к о .М о п і к к о
N0111. ^ока ^о^ка
Р а г і. '}0І< \ ]о іїа
С еп. ]о п ка ^оісIеп
Лкк. Зопка, ^ока Іо їк а
ІПЄ88. ]о8і>а ]о і« $ а
Е іа і . ^0!і^а
ІПаІ. ;о 1 ю п ^ОІI^ІП
А ^ Є і:». ^оI1а ]оі1Іа
А Ь І а і. Іо ііа ]оі11а
А ІІа І. ^о11е ІоіПе
Т ґап їіІ. ^ок^>і ^оік^^і
Еі>х. ^опа ]о іп а
 См. склонсние местоимения т і к а в разделе 16: оно склоняет-
ся так же, как вопросительное местоимение т ік а .
Іп(1еПпіі((іргопоіііілі( іоки ]а ]окіп
Неопределенньїе местоимения іоки и ]окіп
В литературном язьікс местоимение |оки употребляется, ко-
гда говорят о людях, а местоимение іокіп, когда говорят о жи-
вотньїх, предметах или делах. В сочетании с существительньїм
местоимение іоки обозначает ’какой-то’ (іоки іЬтіпеп 'какой-то
чсловек"). В косвеиньїх падежах (кроме генитива и аккузатива)
]оки склоняется так же, как іокіп (напр.; }0І1екіп іЬтізеІІе ’како-
му-то человеку'). Напр.:

іоки $оіиі ^іпиііе. Кто-то звонил тебе.

іоки тіех зоіпі хіпиііе.
ТаНііп (ауіуу оИа ]окіп зе-
Іііуз.
Опко їіііпа ^опкип раікка?
На1иаІ5Іп т а їк и з іа а ]оЬоп-
кіп ІЙ трітаііп тааН ап.
Н о т . іо к и риЬии.
Р ап. 0<іоїаіко ]о(аки(а?
Оеп. О пко гй тй ]опкип
раікка?
Акк. К и и и т т е к о ^опкип
куійап?
Ки(5иіаап ]оки куіііап!
Іоки іубпїекуа.
АЬІ. 8аііко кі^ееп ^оііа-
киїїа?
Ук^ікко
Какой-то мужчина звонил тебе.
З т о м у нужно какое-то обьяс-
ненис.
З т о чье-то место?
я хотел бьі поехать в какую-ли-
бо теплую страну.
іо к и т іе з риЬии.
ОіІоіаІко іоіакіп орізкеїііаа?
РдусійІШ оп іопкип оріхкеїі-
Іап кігіа.
Т ара^іікоіопкип іиШп?
Ь и о іїа т и з т іе Ь е к з і уаіііаап
З аіік о кіг]ееп іоііакіп узіа-
уакй5І?
Мопікко

Н от. іоки Іоїкиї

Рагі. іогакиїа Іо іїа к и ііа
Оеп. іопкип Іоісіепкиісіеп
Акк. іопкип, іоки Іоікиї
Іпе$8. іо$8аки$і»а Іоі$5акиі$5а
ЕІаї. іоіііакиїїіа ІоІ!ііакиІ8Іа
Іііаі. іоЬопкиЬип ІоіНіпкиіЬіп

192
А(ІЄ55. ]о1Іаки11а ЗоіПакиіИа
АЬІ. ЗоИ аки Ііа ]о іи а к и іН а
АПаІ. ЗОІІекиІІе ]оі11екиі11е
Тгапзі. ]ок$ікик&і ^оікзікиікзі
Е55. Зопакипа З о іп а к и іп а

Укзікко М о п ік к о

М от. Іо к іп }оікіп
Р ап. ЗОїакіп ] о і і а к іп
О еп. Іопкіп Зоісіепкіп
Акк. Іо п к іп , ]о к іп Іо ік іп
ІПЄ55. З о т к іп ]оІ88акіп
Еіаі. З о з іа к іп ЗОІ8іакіп
Ніаі. ^ о Ь о п к іп ЗоіЬіпкіп
А с1Є55. ЗоПакіп ЗоіИакіп
АЬІаІ. ^ о и а к іп ЗО Ікакіп
АИ аі. ^о11екіп ]оі11скіп
Т гап зІ. з о к з ік іп ]оік5Ікіп
Е58. іо п а к іп з о іп а к іп

РКЕО ІКАТП УІ
Предикатив (именная часть составного сказуемого)
Кика Ьап оп? Кеі(а Не отаї?
Міка (аша оп? М ііа п а т а оуа(?
ІІизі п а а р и г іт т е оп іаакйгі. І і и с і е і п а а р и г і т т е о у а і Іай кагеііа.
ТйшЗ оп тіе8(еп (аккі. № ш а о у а і тіе5 іеп ^акке^а.

Мі(а ( а т а оп?
Т й т а оп Ьууйй зикіааіа.
Міпкаїаіпеп Нап оп?
МіпкШаіпеп $е оп? МіпкаІаІ5Іа 8с оп?
К е т іа п ореііа^а оп тикауа. К е т і а оп шіеіепкііпіоізіа.
К е т іа п Іиокка оп іііауа. 5ик1аа оп Ьууйа.
Ракеїіі оп раіпауа. Рарегі оп раіпауаа.

Міпкаїаікіа Не оуа(? МіпкаІаЬ>(а оп?

МіпкаІаі$іа пе оуа(? Аашиїїа оіі куішаа ]а козіеаа.
М а а р и г іт т е оуаі ЬіЦаізіа. Опра$ (айііа Ьіуаі$(а!
М иоііуааііееі оуаі каІІіііа.

ІЗ 5035
193
 Рге(1іка(іІУІ1аи5ееп гакеїше
Структура предикативного прсдложения

Предикативнос предложение состоит т субьскта, глагола-

свя'іки оііа и предикатива в форме номинатива или партитива.
Падеж предикатива зависит от того, вьіражает ли субьект дели-
мое или неделимое понятие. К неделимьім О а о и о т а ї запаї) от-
иосятся конкретньїе іюнятия (их можно сосчитать: один, два.
три...). К делиммм запаї) относятся слова, обозначаю-
щие всшество, абстрактньїе и коллсктивньїе слова.
Обратите вниманне: слова во множественном числе могут
обозначать и делимое, и неделимое понятие.

іа о ( (о т іа 5апо|а іао1ІІ8Іа 5апо)а

т іс і Іиіпі
кигкі Іее
аиіо гаккаиз
8орітиз гаЬа
аіка
Іикетіпеп

кеп^аі (ук^і рагі) кеіі8йі ( т о п іа рагіа)

какзеї (уНііеі) 5ак8еі (то п е ї)
5І1таі ($і1тарагі) тіеНеї

а) Субьект в ед. числе

Недслимьій субьект + неделимьій предикатив в номинативе
(кика? тіка?).
Тио тіеи оп Ьи58ІпкиІ]еііа]а.
К.игкі оп Ііпіи.
А т о оп пореа киїкиуаііпе.
Нсделимьій субьект + прилагательное в номинативе (шіпка-
Іаіпеп?).
Кигкі оп І50.
5орітіі5 оп у аїтіз.

т
 Деяимьій субьект + делимьій предикатив в партитиве (ті(а?).
Т ііт іі кап^аь оп і>і1ккіа.
Аіка оп гаЬаа.
Делимьій субьект + неделимьій предикатив в номинативс
(іпіка?).
КаНуі оп паиііпіоаіпе.
Ь и кетіп сп оп Ьууіі Ьаггазіш.
Делимьій субгект + прилагательное в партитиве (шіпка-
Іаік(а?).
Кііііуі оп к іш т а а .
Т е е оп у а їт із іа .
Ь и кетіп еп оп Ьу6<іуИІ8їа.

б) Субьект 8 0 мн. числе

Субгект во мн. числе + предикатив в партитиве мн.чиаіа
(кеі(а? ті(й? тіпкіііаі^іа?).
N ио тіеЬ еі оуаі Ьиахіпкиуеііазіа.
Н іїт а Ьепкіїбі оуаі ]оЬіокиппап ^а5епіа.
КигЗеї оуаі 1іп1и]а.
Nаари^іп Іарзеї оуаі уіеіа ріепііі.
ІІа1іа1аІ5ЄІ к е п ^ а і о у а і каП іііа.
Субьект во ми. числе. но обозначает одну пару или что-либо
цслое + предикатив в номинативе мн. числа (ксіка? ті(к а? тіп-
кЗІаічеІ?).
К а т а Непкіїбі оуаі іоЬіокиппап ]а8епеі (= коко
Іо Ь ю к и т а ).
К ііт іі кеп^ііі {= І а т а рагі) оуа! Іііап каїїііі.
Ьар8еп розкеї оуаі рипаізеї.
ЗіІтНпі оуа( §іпі$е(.
Обратите вннманне: 1) когда говорят о частях тела, предика­
тив всегда в номинативе;
2) предикатив может бьіть в номинативе ед. числа, хотя субьект
стоит во мн. числе, когда предикативиое слово — абстрактное
существительное:
Ьархеї оуаі еііітапі ііо.
К а а р и г і е п е і й т і і п і а у а і у о іу а і о ііа о п е е ї т а .
Р о х іііп егк ії о у а і Ьууіі кегаііу п коЬ ііе;
3) отрицание не влияет на падеж предикатива;
8 о р ііт і5 оп у а їт іа .
З о р іти л еі оіе уаітІ5.
Зіітііпі еІУіК оіе УІЬгеіи.
 Обратпте внимание: предикатив стоит всегда в партитиве в
следующих случаях:
а) предикатив обозначает группу или область, в которую
субьект входит:
Нап оп 5 и о т е п рагЬаііа ЬііЬіазій.
Не оуаі з а т а а зикиа.
Таріоіа оп Езрооіа;
б) предикатив обозначает материал, из которого субьект из-
готовлен:
т а т а рбуїа ]а п З т а Шоііі оуаі коіуиа.
к а т а азііаі оуаі ти о у іа.
Отдельньїе вьіражения:
М іка уйгі луї оп ти о ііа? Какой цвет теперь в моде?
Оіеп егі т іе ііа /з а т а а шіеііа. У меня другое мнсние/такое
же мнение;
в) в бессубьектном предложении предикатив вьіражен прила-
гательньїм в партитиве (шіпкаїаікіа?). В русском язьіке финскому
прилагательному в таком предложении соответствует наречие:
ТааИа оп каипізіа. Здесь красиво.
ІиЬІазза о!і Ьаизкаа. Н а празднике бьіло весело.
Аашиїїа оіі 5НІеІ5іа. Утром бьіло дождливо;
г) субгект вьіражен инфинитивом или придаточньїм предло-
жением + прилагательньїм в партитиве (т ііік а Іа І5 { а ? ). В русском
язьіке такому прилагательному соответствует наречие:
Оп тіеІепкііпІоІ8(а кииппеїіа Ьапіа. Слушать его интересно.
Оп и зк о т аїо п іа, еиа у о і і ипоЬіаа Невероятно, чтобьі тьі мог
азіап. забьіть зто.
Исключенне: некоторьіе короткие прилагательньїе, напр.,
Наизка, Ьеірро, ікауа, ти к ата, раНа, рагетрі, гаікеа могут
употребляться также в номинативе.
Оп Ьууа рііаа іаико.
Оп Ьаизка кииііа Ьууіа иШізіа.
Оп р агетр і а^аіеііа азіаа.
5А Н А К ЬА 5К и РаИ а о п р а їр з ш у а ііїа .

&
Ш К Ц ТЕ К 5Т І 1
миотіА
Коиіи аікаа еіокиип риоІІуаіізза. Ьарзіа, ^о^ка аіоіііауаі региз-
коиіип е п з іт т а із е п Іиокап, зав о іаа п екаїиоккаїаізікзі'.

196
 Е к а 1 и о к к а І а І 8 е і о у а і і п п о 8 і и п е і і а ^а
^ііп п іііу п еііа. Е каІи о ккаІаій еІІе оп
Ь ап к іїїи герри }а иііиіа у а аііеііа
к о и і и а у а гіе п . З и о ш е з ^ а коиІиІаізіИ а
еі оіе к о и іи р и к и а. А ік аізеттіп
р ікк и їу іо і р и еП ііп Іеп іп кііп » ]ока
5 и о і а с ( і і п к а и п і і П а е$і1ііпа11а. Р о З і ї ї а
оіі р и к и іа і р а і і а ^ а Ь о ш и ї . N у к у і^ й п
Іаряіііе 0 5 іе 1 а а п у а а і і е і і а . ^оІ58а о п
Ь еірро Ііік ки а ]а ]о ік а оп Ь еірро ре$1й. Т а у а і і і з і т р і а оуаі п і .'
у а р а а - а ] а п у а а і і е е і , е з і т . Т - р а і і а \ Г агтагіЕ (» Г а гк и ї» ) ^а у е ггу їіеіу -
риуиі (» у егк к агіі» ), ]аІа5за ІепккіЮ іїзиі (»1еп ккагіі»). Т аїуеііа
І а р з е ї ] а п и о г е ї е і у а і е п іій кііуііі ріікЙ Я і а к к і а п ііп к и і п а і к а і з е т -
тіп , уаап К еіІІа оп ІуЬуі игЬ еіІири їїего (» и гьеі1 и р и 8 акка» ) ]а
і у і б і П а к і п р і і к й і Ь о и з Ш . Р а і і з з а о п к о у І И а р а к к а з і ї ї а У ІИ аріІаНіпе
( т у з з у іаі р ір о ).
і о іопкіп аікаа оп оИиІ зиипіаикзепа, еіііі егі-ікіІІ8іеп іКтізіеп
5екїі тіе5іеп є н а паізіеп агкіуааііееі оуаі затап как аізіа. Рикеиіи-
тІ5Є5іа еі аіпа уоі рааїеіій іЬтізеп зикириоіиі Іаі ікаіі еіка 5о-
зіааіііиоккаакаап. М иоіі оп киііепкіп ііт іб , ]ока т и т і ї ї и
пореазіі. 8е т ік їі оп т и о ііа іапа уиоппа, оп рагіп уиоїЗеп киІиПиа
роізза тиосіізіа.
ЗЕ Ь ІТ У К З ІА

1. Ь а р з іа ,] о ік а а іо іп а у а і р еги зкои іи п е п з іт т іііз е п Іи о к ап , зап о-

(аап скаІиоккаІаі$ік$і.

е к а = е п з і т т а і п е п (к о и іи іа із іе п к іеіезза)
е к а їи о к к а їа іп е л = зе, ] о к а о п е п з і т т й і з е і Ш Іи о к аїїа.
С р . : к о и і и і а і п е п = зе* ] о к а к й у к о и і и а ; Ь е ї з і п к і ї і і і п е п = з е , ] о к а
ази и Н еїзіп^ізза.

2. ТауаІІіхітріа оуа( пз. уараа-а]ап уааиееї.......

п.ч. = пііп .чапоии

О братитс вііи м ап и е: при чтении слово

запоИ и согласуется с су щ сств и тсл ь н ь їм в
ч и с л е и п а д е ж е : пііп з а п о ш і Vараа-а^ап у а а і-
(ееі; пііп з а п о ї ш З а игЬ еіІири.чакоіІа.

3 . Т - р а і ( а ‘ф у т б о л к а ’.
^ Ш КиТЕКЗТІ 2

ШОТЗиОМЛЬЛІ 5 ЕТ

З и о т і оп ісІЯп ^а Іаппеп уаіі^зії. З и о т а їа іх іе п |»еепеІ58а оп зека

ііаізііі еиИ ІЙПІІ5ІЙ ріігіеіїй. З и о т а їа із е ї о у аі еп ітш аІсзєеп уааіса-
іиккаіхіа, зіпіїїіітаізіа, 1уЬуі]а1каізіа ^а ріікйзеїкаізііі, у аік к а Ііе-
іузіі оп зеїіаііііакіп іН тііііа^оіІІа оп і и т т а ш к к а , гизкеаі з і і т й і ^а
ріікііі заДгеї.
и ік о т а а І а І 8 е І зап о у аі изеіп, е и а з а о т а їа іх е ї о у аі ціо]а. $е
;о Ь ш и у а г т а з їі еиіі з и о т а їа іх е ї оуаі Ніі^аікіа. 5иота1аІ8ееп
Саракиїїіиигііп кииіии, еНіі кезкизіеіизза Ь у уакзу їаап УйНари-
Ьеізииз^а уаіііоіокіп. З и о т а І а іп е п киипіеіее, т і ї а іоіпеп хапоо, ]а
аіаиеіее, еппеп киіп уазіаа.
5иотаІаізІ88акіп оп ю и а каі егода. У апЬахіаап оп оІІиі Іарап а
риЬиа Ь е іт о е го із іа . Ь а п з із и о т а їа із е ї о у аі у а Ь а р и Ь е ізе т р іа ]а
Н іїа а т р іа киіп іііїх и отаїаізеї, ]о ік а о у аї у іік к аііа ]а риЬеІіаііа.
А і к а і з е т т і п Іарзеї ^а пиогеї казуаіеП ііп к и п п іо іН а т а а п ІубІИ.
8ік$і $иотаІаІ8І11а уіеіакіп оп аЬ кегап капзап т а і п е .
А і к а І 5 е т т а І зи ки ро іуеі зупіуіуаі, еііуат ^а киоііуаг з а т а ї ї а
8еи<іиІ1а. Уііпіе у и о зік у т т е п іе п к а и р и п д із іи т іп е п ^а
кап5аіпуа1І5іутіпеп оуаі зиигезіі т і ш и а п е е і іЬ т із іе п оІо]а ]а
агуо]а. М а а і і т а т и и і и ш .

О ІЛ Ь О С Е ІА
— У оізіїко уіесіа і а т а п к і^ а п ЗігкаІІе?
— КепеІІе 5ігкаІІе?
— N 0 , зіИе ЗігкаІІе, ^ока ізіии аіп а р е г ]а п іа іа а т и п а кідазіохза
іикетаз^іа.
— М іпкапіікдіпеп Ьап оп?
— З с т т о і п е п ріспікокоіпеп, Ь о ік к а ІуПб, ]оІ1а оп ІуЬуі, кіЬага-
іикка...
— У ааіеа уаі ї и ш т а ?
— УааІеа. НйпеІІй оп з ііт а їа з ії.
— Лі, о п к о Нііп зе у а к а у а ііт е іп е п іу и о ^ о П а оп аіпа ріпо запакіг-
^о^а ес1е55і1ап?
— Оп, ]иигі Нйп. Нііп кйаптай ^а Іагуіізее зікзі 8апакіг^о^а.
— N 0 , зіи еп ііе(1ап, кепеїіе уіеп кіг]ап.

І ох
— К а і5 0 ш іи а г ііііа , о п к о и ік о п а р а у о п р а к к а з їа .
— ЗіеПіі 011 каНс1ск8апіоІ8іа аіЯеиа ракказіа.
— ОЬо, опрах куііпа. Міііі аіоі раппа рйаііе?
— 5ІПІ5ЄП Ь а тее п ^а рипаі»еп УІПаризегоп.
— Тагкепеїко' зіпЯ пуС Натее^аа? Еі уагта.чіі іагкепе. Рапе уаіп
ріікїіі Ьоиіїиг ^аікаап ^а ршегоп аііе раііа.
— Куіїй т і п й Іагкепеп, кип тіп и ііа оп п е уіііаіііеі «иккаЬои^иІ
^аIа!)^а ]а рі(ка (аккі.
— М аЬш ико іаіуізаарраіїіііїїі уіеіа УІПаіїикаї?
— Еп Каїиаізі раппа уіПайнккіа, кип зиккаЬоихиІ оуаї ^о пііп
к и и т а ї. іа іа і Нікоауаі.
— Миізіа ітгузху ]а каиіаіііпа!
— ^оо ] 0 0 , ]а каНіІеі Іараііеі.

— Кииіе, ІеЬсІе^ха хапоіаап, еііа ию5іа уапЬаіпкосіііііа оп касіоп-

пиі какііі уапНаа паізіа.
— АІа пуі! Тиозїа уапЬаіпко<іІ5іаоока оп риізіоп іакапа?
— Мііп. Тоіпеп оп 85'Уиоііа5 ]а іоіпеп 80. Тіізза хапоіаап, сіііі Ье
оуаі гііоі!>іпкіе]і:>іа.
— Опко 5Ііпа хапони ш то тегк к еіИ ?
— Оп. У ап Ь етрі оп 160 «епііп рііиіпеп. іапакка ]а рубгеіі-
казуоіпеп. Ніикзеї оуаі Ьаппааі ]а кіЬагаї. ^а Ьап кауиііа хіітіі-
Іазе^а. К и о г е т т а п рііииз оп 169 зепиіа, за Ьап оп Ьууіп ІаіНа. На-
пеіііі оп ІуКуі йиога Шкка.
— Мкіі ЬеіІІа оп рііаііа?
— УапЬетппаІІа оп зіпіпеп Іепіпкі, т и з іа иізіегі, т и з іа і кеп^аі,
раіІ53іІ оп Ьахкегі ]а т и к а п а оп гизкеа кіізіїаикки. К и о г е т т а ІІа
оп т и з іа Наше за УІЬгеіі ризего, ІуЬуі Іигккі ]а раііззіі Ьиіуі.
— Оппекзі Ье оуаі рикеиіипееі І а т р іт а з і і. ІЛкопа оп к у їт а .
— Кііп. Тоі\оИауа5Іі Ьсі^гії ІбуїІеШап ріап.
— ЕЬка Ьеііій еі оіе тіїіШп Ьйіаа. ЕЬка 1к оуйі рааКііпсеї уаіп
т а їк и зіа а зоНопкіп. Тазза еі запоіа, еПіі Ье оіізіуаі Ниопокип-
іоізіа иіі Ьіюпотиі$(і$іа.
5 Е Ь ІТ У К $ ІА

1. УегЬііууррі 6 раеіа (-пе-уаПа1о)

уапЬеІа рае(а (аг]е<а

уапЬепеп ракепеп (агкепеп
уапЬепеї ракепеї Іагкепеї
уапЬепее ракепее іагкепее
уапК епетте ракепетте іа г к е п е т т е
уапКепеІІе ракепеие іагкепеїіе
уапЬепеуаі ракепеуа( іагкепеуаі

Основу презенса получим, если прибавим к основе инфини-

тива -пе-. Если в основе глагола єсть чередующиеся согласньїе,
то в инфинитивс вьіступает слабая ступень, в личньїх формах —
сильная ступень. Многие глагольї зтого типа образованьї от
при л а гатеяьнмх.

уапЬеіа ЧиІІа у а п Ь е т т а к з і» уап Ь акзі’

куІтеШ ЧиІІа к у ї т е т т й к з і , куїтіікзі*
ІуЬеІа ЧиІІа Іу Ь у е т т Я к з і, ІуЬуекзі’
ріс1е(а ЧиІІа р і і е т т а к $ і , ріікйкзі*
Іа т т е їа ЧиІІа Ш т р і т й т т й к з і , І а т р іт й к з і*
Ьсікеїа ЧиІІа Ь е і к о т т а к з і , Ь еікокзі’
р іт е їа ЧиІІа р і т е й т т й к з і , рітейкзі*

Например:
І і т а к у їт е п е е убИа ]а Іа т р е п е е раіуйііа.
Зопо ІуЬепі Ьііаазіі.
КсУйЗІІй раіуЗІ рііепеуаі пореазіі.
Тииіі Ьеіккепее.

Чередование г к е : г іе , 1ке:1іе:
іагкепеп : 1аг]еіа уаікепее : уа1)еіа
загкеа : зЗгіеп киікеа ; ки1]еп
к и г к і: киїзеп ЗШкі: ійЦезза

5А К А КЬА 5Ки МШоіп Іаізка гудп іекее: кезіШа еі кегкіа,

іаЬеІІа еі іагкепе.

200
Н А К Ю ІТ У ІС 5 ІА

1. Постаньте предикатив в нужную форму.

ТоЬіогі З т ігп о у оп Ьууіп (ріікй ІаіЬа). Нйпеп Ьіикзепза оуаі
(Ь агтаа ). Н апеп у а іт о п з а оп ( іи т т а ї и к к а іп е п іа ІіЬауа).
МиоіІуааЦееі оуаі (каїїіз). Опко 8йа іапййп (каипіз уаі гита)?
ІЛкопа оп іапаап (аигіпкоіпеп). Т й т а т г ізіік к іо п (іЬапа). Т а т а
а з и т о оп (іііауа). Оуаїко каг]а1аІ8еі куіаі (зиигі уаі ріепі)? Кіеіеп
орізкеїи оп (тіеіепкііпіоіпеп). їСіеІеп орізкеїип уЬіеуйезза оп
(таЬсІоШпеп) Шіизіиа т у б з т а а п киІПиигііп. № т а Іарзеї оуаі
(екаїиоккаїаіпеп). Куку^йп іуіібіеп ]а роікіеп уааііееі оуаі
(затапкаїїаіпеп). іагуеп гаппаїїа оп (зитиіпеп). АЬзігакІізапаї
оуаі (іаоПіпеп). Кіеіеп орізкеїи оп (уаікеа). № т а Ьиопееі оуаі
(Іііауа). Зізашкзеї оуаі (рііка ]а Ьоікка), к и т т а п к і п іикка оп
(кіЬага). МеісЗап іазіеп іикка оп (уааіеа) ]а з ііт а ї оуаі (зіпіпеп),
т и и а іеісіап Іарзеї оуаі (іи ттаШ к к а іп е п }а гизксазіїтйіпеп).
Опко ІоЧа, еііа зиотаїаізеї оуаі (Ьі^аінеп ]а и]о)? Каг]а1аізізіа
запоіаап, е ч а Ье оуаі (риЬеііаз). Аіпакіп кагіаіаізег Іарзеї оуаі
(уііказ). УерзаШізсі оуаі (іШтегепзиотаІаіпеп).
2. Сделайте по образцу.
М а 11і : З и о т і оп уаікеа кіеіі. — ЕІУЙікб каіккі кіеіеі оІе уаікеііа?
РіЬIа^а оп каипіз рии. Тііпа оп аЬкега орізкеїі^а. М апзікка оп
т а и к а з т а г ]а . Іпііа оп іЬтееІІіпеп т а а . КагЬи оп иЬапаІаіпеп
еіаіп. Биопіпеп оп Ьа]атіе1іпеп ргоГеззогі.
3. Инсценируйте диалог. Составьте сами подобньїе диалоги.

— Раіуай. У оізіїїеко рууійа Раіуіп риЬеІітееп?

— Куііа, Ьеікіпеп уаіп.
— Раіуі риЬеІітезза.
— Нууйа раіуйа. К іт е п і оп 5ерро. Оіеп ^иигі (иІІШ Ріеіагізіа.
5оііап уе1)еппе Т іт о п рууппбзШ.
— АЬаа. Мііеп Ьйп зіеііа уоі?
— ІЬап Ьууіп. Нап руузі іоітіїїатаап Т еіИ е IаЬ^ап. Міззй ]а т ії-
Іоіп у о і з і т т е іауаіа?
— ЗорізікоТеіПе іапаап кеііо 7 іИаІІа?
— Зоріі. Міпй ^а уаітоп і т е п е т т е іііаііа іеаііегііп риоіі каЬдек-
закзі. У о із іт т е к о Іауаіа іеаііегіп Іиопа?
— КуПа 5е кау. М иііа т іїе п т е і и п п е т т е іо із е т т е ?
161
— То5Іааіікіп. Міпіі оіеп ріїкіі уааіеаіиккаіпеп. МіпиПа оп
(иттап$ііііпеп рики рааііа.
— Е т й уаітоппе?
— Нііп оп іи т т а ш к к а іп е п , ке:>кітіпаіпеп. М иїїа тіШ Ьап рапее
раіііісеп? У а гт а а п к іп уааіеапзіпізеп риуип.
— 8еІУіі. І05 т і т і к і п кеїтоп, тіИаіпеп тіп іі оіеп. Міпиііа оп аіуап
ІуЬуі уааіеа іикка. Рапеп райПепі рипаізеп Ь атее п ^а уаїкоіхел
ризегоп.
— N 0 , Ьууа. Куііа т е зіііеп І6у<1йтте і о і з е т т е . N йкетііп.
— Nаке1пііп.
4. Обьедините два предложения с помощ ью относительного ме-
стоимения.
Ма І І і 1: Т ііт а оп иизі п а а р и г іт т е . Нііпіа іе еЦе уіеііі шппе. —
Тііша оп иизі п а а р и г іт т е , }оіл іе еие уіеіа шппе.
a) Ме каїзо ітш е ГіІтііІ. Зііпа кегго(аап иЬапаІаі$і$(а е1аітІ8(а.
b) Іпзпшиїїі ауизіаа іиікуоііа. Не оуаі кііппозіипееі Уепйіап оіоій-
іа. с) Іпзїііииїізза оп кі^^а5^о. Зіеіііі Іикуа заа зап о та- ]а аіка-
каизІеЬпа. сі) и$еіп ]аг]езіеШйп зиотаїаізіеп ]а уєпЯійізісп Шікі-
]оісІеп 5етіпаа^е^а. N11531» кіізіїеііаап уНіеізіубіа. е) Мопеї орізкеїуаі
озаііізїиуат кіеІікигззеіЬіп. Міііа рісІеіИйп З и о те п егі каирипцеізза.
Ма І І і 2: Заппа кегіоі кокетикзізіаап. Нап оіі ^ии^і раїаппиі
т а їк а їїа . — 5аппа, )ока оіі ]иигі раїаппиі т а їк а к а .
кег(оі кокешикзізіаап.
a) Ь а р зе ї ЬегазІУііІ уігкеіп а. Н е о ііу а і т е п п е е і аікаізіп п и к к и т а а п .
b) Роіка оп зегккипі. Нііпеї іаразіп еііеп. с) Кігза оп ^аппіиауа. $ІШ
Іиеп іііаізіп. сі) Nио тіеЬеі оуаі заатеїаізіа. НеіІІа оп уагіккііаі
уааїїееі. е) Азіаі оуаі т о п іт и ік а із іа . N1131^ кезкизіеіітте.
5. Ответьте на вопросьі по образцу.
Ма І І і ; Кеггоіїко тіп и ііе кі^ахіа? — КуПа, Ііітіі опЗиигі зе
кі^^а,^оз^а кеггоіп.

Ахиіко ійххіі ЬоіеІІіш ? Рісійікб паізїа к'икікіа? Тиіизіиііко іапз-

зеізза іііНап іуиббп? Тапззіїко дізкозза іа т ііп іуїбп капзза? Кії-
УІИекб ІЙ35ІІ іеаііегізза? ОІеіко кііпповіипиі Іазіа ооррегазіа? Тоі-
шііко Ій тй п гуЬтііп орраапа? Озіііко Іеууп ійзій каиразіа?
Еізіїко запаа іазШ запакіг]а5іа? НііЬсііікб пЯіПй зикзіїїа? Кииіиїко
іаНііп ^оиккиее5ееп?
202
6. Употребите местоимения ^оки или ]окіп в иужной формс.

Нііп ЄІ5ІІ ... ІеНіеіі. Руусіа ... іеНїеЯ Іиеіїиуакуі. 5аіхіпко ... тіеіеп-
кііпіоІ!іЄП кігіап? Не ІііЬііуаІ ... ууіііуіепзя Іио. ... пеііі ку^еіі 5Іпиа.
КуИіі т іп а уіеііі ... рйіуапа кауйізеп іааііа. Кегіоізіїко ... тн ік аз-
іазі? Міеіезіііггі Ьйп оп ... іиііауапі пакбіпеп. О п а із іт т е к о ...
]аікігиоакйі? ... оп ипоЬіапиІ хаіеепуадопза. Опко ... зоіиапиі
тіпиііе? Епйіштйіхеіїза кеггокзезза оп ... кіо8ке}а.
7. Употребите местоимсние ^ока или т ік їі в нужной форме.
Тигізіікаизі оіі УІІккаіттіПаап, ... іакіа оіі уаікеа заасіа т а їк а їір -
риа. Ноіеііі, ... з а а у и іт т е . оіі ]о Іауапй іигІ5іе]а. Типпеїко
Іо п к и п .... риішікі Ьууіп гапйкаа? Нйпеп ріїаіііі зиогіпаа каіккі іеп-
Ііі уіікозза, ... еі оіе Ьеірроа. Ш коіп каікеп, ... тіпиііе кеггоПііп.
Еп Ьаіиа р\Ш зеїіаіхіа, ... еі оіе т и о ііа . М иоіі оп зеИаіпеп іітіб,
... т и и і іи и пореазїі. NукуЯап оуаі т и о і і а уааиееі. ... оп Иеірро
Іііккиа. Типпеїко іиоп паізеп, ... киуа оп ІеЬсІеззіі? Рісіап іуібізіа,
... оп ( и т т а сикка^а гизкеас зіІтаС. МіеЬеІІа оіі каїохзіїіаіазза,...
ш т и і Ьаззиііа.
8. Дополните относительньїм придаточньїм предложеннем.
Міззіі оп кіг]а, ... ? Оіеіко каупуі пауііеіузза,... ? Миізіаїко каікеп,
... ? Ріііііп Іаиіиізіа,.... Киппіоііап іЬтізіа Ьиоіап іЬшізііп.......
МуоЬахіуіп иіппіііа Рбуїіаііа оп к іф к и о гіа Т а т іі оп рагаз
1аЬ;а.......
9. Употребите местоимсние іоізеї + притяжательньїй суффикс в
нужном падеже.
РґоГеззогі $иопіпеп ]а іоЬіогі З т ігп о у єіуіН їиппе ... . Не іаразіуаі
... азетаїїа. Н е іегусНіІуаі ... . Не ригізііуаі ... каПа. Не іиіизші-
уаі ... . Муі Ке Іітіеу аі ... . Не Ьууіікзуіуіії ... оЬіеїтап. Не аиііоі-
у а і ... . Не еіуаі Ьііігіппееі ... . Не ріїйУііі ... . Не киппіоіііауаї ... .
Не ІаЬзоіиіуаі ... кігіо]а.

КАРРАЬЕ ЗО
КО^МА8КVIV1МЕNЕ8 КАРРАЬЕ

— ЬііЬиеіаапкб тегеїіе?
— Еі каппаїа. Тииіес Ііікаа ]а зіііі раіізі оп куішіі.
 N а .у Ш у а $ у п е е 1іа . м і к а $ іп и а у а іу а а ?
— Еп іісдй. Міпиа уаіп Уйзуиай ^а рааіа з^гкее.
— 5іпип рііаізі Іеуаіа.
— Мііеп уоі ІеуйШ, кип оп кМ еї іауппй іубіа.
У к 5 ір е г 5 0 0 п а І5 Іа І 1 т а и к $ іа
Одноличньїе конструкции
1. Предложения, вьіражающие явлення природьі.
— 5 а іа а .
— Тгіиіее.
— МугЕкуДа.
— Оп куїтй.
— МегеПа оп 5итш5іа.
— натапаа.
— Рітепее.

2. Предложения, вьфажающис физичсское или психическос со-

стояние чсловека.
— Міпиа запоііаа.
— Міпиа узкіїїаа ]а аіуазіииаа.
— Кепаапі киїіиаа.
— 5 і1 т іа к ігу еіее.
— Міпиа паигаиаа.
— Міпиа іікеїіаа.
— Міпиа Ьагтіиаа/зииш иаа/гаіуозіицаа.
3. Предложения, вьіражающие необходимость (пезеззііуііаизе
*нессссивное предложенне’).
— Міпип іауіуу к а а т а а і а т а іекзіі.
— ЬаЬ^ап еі Іагуіізе т а к з а а раЦоп.
— Мікзі зіпип рііі кегіоа зіііа каікіПе, зеЬап оіі заіаі$ииз.
— Каіккіеп іиіізі зио^е11а Іиопіоа.
— Меісіап оп ракко ІаЬіеа.
4. Конструкции с глаголом каплаиаа/еі каппаїа или оп/еі оіе +
Ьу¥а/Ье1рро/уаікеа/гааЬ(1о(оп{а+инфинитив.
— Куі каппаиаізі озіаа аш о. К е оуаі пііп ЬаІро]а.
— Зіпип каппаиаізі о$іаа азипіо.
— Реігозкоізза каппаїїаа кйусіа кезаііа, кип Іиопіо оп к а и п е іт -
тіИаап.
204
 8іпип еі каппаїа раЬоіиаа тіеК ^зі Ь^пеп риЬеізіаап.
0 ІІ5 І Ьууй 5 а а с їа (ЗхіЗ еоіпепкіп тіеІірі<1е.
З іп и п 0 ІІ8 І Ь у у ^ ваасіа ю іп е п к іп т іе іір іс іе .
Оп Ьеірро кгіїізоііЗа іоізіа.
— 5іпип оп Ьеірро $апоа пііп.
— Оп т а Ь д о іо п іа ііеіаа, тіШ ШІее іараН ш таап.
— Міпип оп т а М о іо п іа заасІа іаш іубіа уаїтіікзі пііп ІуЬуезза
а^а$5а.

5. Предложения. в котормх глагол З л. ед. числа обозначает дей-

ствис, относящееся к любому лицу, к кому угодно, в таких прсд-
ложениях действующсе лицо отсутствует.
— Заако Шракоіда?
— Раазеекб іаііа ЬиззіПа гаиШ іеазетаІІе?
— Азіазіа еі уоі запоа тіїййп у а гтаа .
— І 0 8 іекее Ііікаа іу Ш еіка Іераа уйІіПй ^а уіеій зуб укзіриоіізезіі,
іиіее Ьеірозіі заІгаакзі.
— Езіпеізііп еі заа козкеа.

6. Предложения, в которьіх вьгражается чье-либо мненис.

— Міпизіа 0 ІІ8 І тіеіепкііпіоізіа Іишзіиа Ьйпееп.
— Еікб зіпизіакіп оіе Ьаизкаа уйНІІй УйЬап гепюиіиа?
— Ь а р 5 І 5 і а 0ІІ5І т и к а у а а р а а з і а 5 І г к и к з е е п .
— 0 ІІ5 І к і у а і а Ь і е й е і о к и у іі п ,

7. Предложения с глаголом (ипіиа, пауПаа, уаікиПаа, таіз(иа,

кииіозіаа.
— Н ау ч аа зіиа, еиа іиіее уаікеа ^ои1и.
— Nу^ сипсии уйЬЗп Ь еІр о ттаІІа.
— Уаікиїїаа Ьууаіій.
— Маізіии іЬапаІіа.
— Кииіозіаа иккозеїіа.
— т а т а іеквй іипіии Ьеіроііа.
— Н й т й т а п з ік а ї т а ізш у а і такеІН а.
— Зіпа кииіозіаі уазупееііа.
— МіИе зе ш о к а таізіии? — ІЬап ЬууаИе.

В одноличньїх консгрукциях глагол вьгступаст в З л. ед. чис­

ла без субгекта. Если в предложении єсть действующее лицо,
оно вьіражается не падежом субьекта, а иньїми падежами.
1. в предложениях. вьіражающих явлення природьк субьект от-
сутствует.
2. В предложениях. вьіражающих физическое или психическое
чувство, слово, обозначающее человека (или часть тела). испьі-
тьівающего чувство, стоит в партитиве и является обьектом.
3. В несессивном предложении действующее лицо обьічно
вьіражено генитивом.
4. в предложениях с глаголом к а п п а П а а / с і к а п п а ( а + инфинитив
или конструкциях типа о п /е і о!е + Ь у у а /Ь е І р р о /у а ік с а /т а Н с іо І о п І а
+ инфиннтив действующее лицо может отсутствовать или мо-
жет бьіть вьіражено генитивом.
5. в предложении, вьіражающем действие обобщ енного лина,
нет субьекта (вепеегіпеп Іаизе 'обобщ енно-личное предложс-
ние’).
6. В предложениях, вьіражающих чье-либо мнение, слово в зла-
тиве обо'іначает человека, о мнении которого идет речь. Оно
может и отсутствовать в предложении.
7. Глагольї ( и п (и а , п а у и а а , г а і к и И а а , т а І 8 ( и а , к и и І0!»!аа могут
употребляться как без субьекта, так и с субьектом. В последнем
случае они спрягаются по лицам. Прилагательное в таких пред­
ложениях вьіступает в аблативе или аллативе.

Р а$ $ іі\'і1 аи 5 ееп )а § е п е е г і$ с п 1аи:»ееп е г о

Ра'зличия между пассивньїми
и обобиіенно-личньїми предложениями

Тіізіа уоі риНиа Ііиотеппа.

Тахій риЬиіаап Ьиотеппа.

Кип орІ8кеІее кіеііа, орріі утш агіатН Н п т и і(а киІПииге]а.

Мі(И уіегаііа кіеіиі іеі(1ап кои1иі>$аппе орі8ке11аап?

Обобщенно-личное прсдложение вьіражает возможное дей­

ствие, действующим лицом может бьіть кто угодно, человек во*
обще. Пассивное предложение вьіражает реальное действие,
производимое неопределенньїм лицом или группой лиц. Ср.:

Напеї К и о т аа Ьеірозіі. (Нйп оп егікоізеп пакбіпеп ^а Негйаііа

Ь и отіоіа.)
Напеї Ь и о т а їа а п каіккіаііа. (К аіккі Ь и о т а а у а і Ьапеї.)

206
 в обобщсїіно-личном прелложении на месте субьекта в раз-
говорион речи часто употребляется дополнительїіое слово кііа.
Напр.:
Каіккеа і>і(а кииіеекіп.
Кип 8ІІа іиіее уахупеепй коїііп їубзііі, зіііі іоіуоізі, еии коїі оіізі
іа гиока осіоиаі$і роусІаІШ.

ьи китЕ К зті
к^^N $5л Т А к г г и и
ЗуккуИа іииіее іа оп коїеаа іа козіеаа, ]а іКтІ8еІ заігахіиуаї Ьеіроііїі.
У^кіИаа, аіуи5 іи«аа, раїеііаа, пепа уиоїаа ул тииіепкіп оп кида оіо.
іоказукхуіпеп Пипйха-ааііо оп заарипиі. КуІтйПа іітаїїа уііийши
Кеіройїі. уагіііпкіп ]о$ уіеііїкипсо оп Ьеікко. Ке5ііп аікапа аигіпко.
уіЬаппекхеІ і а т а д а ї апіауаі уазІизШіїкукуа. т и і і а ] 0 х ке^і оп уіііеіі
^а ііаіеіпеп, іЬіліхеї оуаі а к іііт р іа уі1и5їитІ5е11е.
ТауаІІі.чезіі ріепе^Га Липіїіїахїа еі оіе зиигіа Каіиаа. Аіпа еі
їагуіііїе есісіі іигуаиіиа Іііаккеіхііп; гііиай кип Іерай;аЗио Іііт т іп іа .
І05 оп к и и т е и а , ^а к и и т е ]аікии р К етр аап . оп хуугіі кауііа іег-
уеу8ке5кик«е58а. ^оі11екіп іЬтіаіПе, киїеп е$ітегкік5І уапЬикзіИе,
іауаіііпеп Пипуііакіп уоі оІІа уаагаїїіпеп іаиіі. §ік$і П8. гіхкігуЬтйі
уіеепїіі гокоіеіаап аікикук^іуь'іа.
изеіп ипоЬаеіаап, еПй Пипзза ГаШии Ьеірохіі. Рііаізі аіпа тііІ5-
іаа, еиеі у8кі за аіуазіа іоі^іа ріііп. 5аігаапа еі тубккаап ріііііхі
т е п п а іубЬбп їа г и іп а т а а п ЮІ5іа.

О ІА Ь О О Е ІА
— Міші Ьаіиаіхіп кокеіііа рааз(оа. тиТїа еп ііе<1а. т іїе п 5е рііііійі
аіоіиаа.
— Мікхі Наїиаі раазіоіа?
— Аіаиеіеа, еНіі 5е оіі^і Ьууа аіки ІаіЬииіизкиигіПе.
— ЕіЬап йіііип Іагуіі8е ІаіЬсІиІіаа.
— К.у!Іа т іп іі пуі киіїспкіп Ьаіиаімп ІаіЬіиа т и и і а т а п кііоп.
— N 0 . ЗОЙ Ііаіиаі р аа 8 ^0 “0 Ь^еі^а, т е п е Іиопіаійіиоіекаирраап.
N1185^ ту у ііа ап раккаикяіа. ]оІ55а оп уаїті!» раазіо-оЬіеІта.
— Тіе<ііикб, тІ55іі 0ІІ5І 5е11аіпеп Іиопіаізїиоїекаирра?
— Nіі^а оп ксіікихгахха и х еатр іак іп , ул то п ізв а уаііпіашуу-
таїбіззіі оп ІиопіаізіиоїеНуІІу. МиПа т и із іа , еііеі раазЮа ріііа
аіоіиаа аккіпііізезіі уаап зііНеп зііггуїііііп УЙНіІсИеп. пііп еиіі
зубііііііп езіїпегкікзі казуікзіа іаі т и и іе п кеууетрііа гиокаа.
207
— N 1111 уаппазіі, т и і і а куІШ пііззЗ раккаикзізза уаппаапкіп
аппеїаап Ьууіа оЬіеііа.

— ТеЬбаапкб іеіПй коїопа гиокаа ^ока рйіуа?

— Еі іеЬсіа. Ме зубсіаЗп іубраікап гиокаїазза ]а ІарзеїЬап зубУй!
коиіиз&а.
— КііиЗйкб коиіигиока ІарзіІІе?
— ЕіЬїІп 5е ііеіузіі гіііа. КуІІй ЬеіИе Зоїаіп ійуіуу іагіоіа, т и а а еі
каппаїа гиуе(а уаішізіашаап уагзіпаізіа аіегіаа, кип каіккі еіуй(
киііепкаап оіе уЬШ аікаа коїопа. іокаізеїіа оп о т а ї Ьаггахіик-
5еп$а.
— МеіПа оИаап уіеі^ пііп уапЬапаікаізіа. ец^ зубсіайп коїопакіп
Іаш тіп аіегіа ]ока рйіуй.
— Еікб оіе іубіазій ІеЬсіа гиокаа іубрйіуйп ]аІкееп?
— ОпЬап 8е, т и П а куИа зіііа зииппіцеїиііа ^убп^ао11а зеїуійй.

5А М А М ЬА 5КШ А Уакіп^о^ш уіізазши.

Міпка шакзееп іаіШа. зеп е(іезіаап ІоуїШ

Н А К ІО ІТ и К З ІА

1. Дополнитс прсдложсния подходящими по смьіслу глаголами в

форме З лица ед. числа, образуя обобщенио-личїіьіс предложения.
ІЬтізеп казуоіз(а ... изеіп Ьеісійп тіеііаіапза. Яипоііуап еШтакег-
гап ... изеіп Ьапеп гипоізіаап. О р р ік іг іа т т е карраіеізіа ... іип-
іе т а а п З и о т е п киіаиигіа. Риізіоізза ... ]05ки$ гікоІШ^а риІІо]а.
Кип ... С0 І8 СП т а а п киїпиигііп, зупіуу іЬтІ8котак^е^а Ьеірозіі.
ІЛкопа оп к у їтй , пуі е і ... іакіпа. Еііпіазоа е і ... позіаа утрагізібп
кизіаппикзеїіа. Міпка пиогепа ..., зеп уапЬапа ... ,
2. Опишите разнос настроение, употребляя одноличиьіе глаго-
льі паигаКаа, іїкеПаа, Ьагіліііаа, ЬауеКЙа, кіикиїїаа, реіо^аа, кии-
(иііаа.

3. О пиш ите зимний день, используя одноличньїе глагольї

Натаг(аа, раказіаа, рітепее, Іииіее, їиізкииаа (ругу(їаа), раІеКаа.

4. Опишите летнюю грозу, используя слова ріігеііее, іугізее,

заіатоі, заіаа; кааіозабе, гаеза<1е, иккозкииго.

208
5. П ереведи тс, употребляя од н оли ч н ьїс конструкц ии .

а) Осснью часто дуст ветер и идет дождь. В такую погоду мож­

но легко простудиться. При простуде надо пить горячий чай с
медом или малиной. Надо помнить, что грипп — заразная бо-
лсзнь. Если у вас температура, стоит обратиться в поликлинику.
Летом и осенью надо єсть больше овощей, фруктоз и ягод.
б) Нам пришлось сделать ремонт зимой, потому что летом у нас
не бьіло врсмени. Студентам нелегко найти дешевую квартиру.
Н ам бьшо интерссно познакомиться с новьім учителем. Мне
придется надеть рсзинозьіс сапоги, потому что на улице кдет
мокрьій снег. По-моему, лучше пить чай, чем кофе. Ему бьіло
интерссно наблюдать за игрой детей. Ему бьіло смешно, а мне
хотслось плакать. Студентам надо сдать несколько зкзаменов.
Нам нужно вьшисать газету на следующий год. Вам стоит схо­
дить на зту вьіставку. Сейчас не стоит вьіходить на улицу, там
сверкает молния и гремит гром. Н а даче приятмо сходить в ба­
ню и викупаться в озере.

К А Р Р А Ь Е 31
К О ^М А 5К V М М Е N Е 5V Н ^Е 8 КА РРА ЬЕ

— Т о іу о к а у а з с і еі а іа з а іа а . О Іеп а ]а іе ІІи і Ш Ьіеа іПаІІа рудгаііе-

таап.
— Уоіі Ьиоіеііа ШЬіеа. ЗааПедоіиз Іиразі каипізіа зааїй.

А ік аа іи ік о зізаап 1ікаі$іпе кепкіпеппе! ОІеп ^ии^і 5ІІУоппиі.

М е р у у Ь і т т е заіаі Ьууіп.
5е еі гіііа. О ц а к а а кеп ^аі роі&!

4^
А іа т е п е иіоз раЦаіп раіп!
Еі 5Іе]]а п уі оіе пііп к у Іт З . К еп еїіак й ап ' еі оіе Ь аііи а раазза.
Зіп а еі к и ііеп к а ап ки1]е Ь аіи ііа (аііаізеїіа ракказеїіа.
І4-50г5
5 Е Ь ІТ У К .5 ІА

І. КепеІІйкаап еі оіе НаЦиа рйИ$і>а.

Местоимение (еі) кикаап склоняется как кика+-каап.
Отрицательиая мастица употребляется в предложении один
раз.
Кикаап еі 0 8 ан ^и о теа пііп Ьууіп киіп Нііп.
Еп іиппе іИаІІа кеіаап.
Е т т е оіе риЬипееі 1й5іа кепеїіскаап.

АВЕ88ПУ І, К О М ІТ А Т ІІУ І ЛА IN 8 Т К ^ К Т IIV I

А бессив, ком итатив и инструктив

НИп оп как$ікіе1і8е5ій кос1і8(а ^а риЬии уаіуаіса $ека з и о т е а еиа

гиоі$іа.
Еі уоі ІйЬіса таїкаІІе гаЬаиа.
Нйп оп о11и( а^иппоиа киикаисІеп.
Нап Іараізі іепііп УІгНеіКа.
Ріеіагі капауіпееп ^а уіііоіпееп іио тіеіееп УепеЬіап.
А у іо є го п ^аікееп у а іт о ти и П і Іарзіпееп іоізеПе раіккакиппаМе.
і і ю к $ і т т е Ьи5!>і11е каіккіпе ш аїк асау аго іп етте.
и іН е з Іу іт т е Мо^коуаа. К аирипкі кігккаіпе уаіоіпееп піікуі
аіариоіеііатіпе.
Нап иідокі т іп и а зиигіп 8І1іпіп.
Не іиііуаі зізйап ерііуагтоіп азкеїіп.
РйаІб5 ІеЬіііп уаіПіпаііііп ііесіоіп.
Тиііікозаіап уаі аиіоИа?

ЛЬе$8ІІУІ Коглі(а{іІУІ Іп$(гик{ііуі

-иа/-иа -іпе (+ро8і».5иГГ.) -п
Nотіпа(іІVІ У а гіа Іо І АЬе$$іІУІ К отіїаіііуі Іп${гик(ііуі
5ііигі їиііге- зиигеїіа 8иигіпе хиигіп
8ІПІПСП 8ІПІ8Є- 5ІпІ8еиа 8ІПІЗІПЄ 8ІПІ5ІП
Іара Іауа-Аара- іауаиа іароіпе- іауоіп
ора8 орраа- оррааПа орраіпе- орраіп
уігЬе уігЬее- уігЬееіій уігЬеіпе- уігЬеіп
уаіуа уніуа- уаіуаііа уаіуоіпе- уаіуоіп
уаіо уаіо- уаіоиа уаіоіпе- уаіоіп
]аІка За1а-/іаІка- ]а1апа Іаікоіпе- ^а]ап/^а]оіп
210
 Окончание абсссива -і(аМ(а присоединяется к основе. Абес-
сив обозначает отсутствие предмета »ли явлення, без которого
происходит действие. Вместо абесснва чаще употрсбляется
прсдлог іішап + партитив.
Ср.: іу б а а = ііт а п іубііі ’без работьГ.
Окончание комитатива -іпе также присоединяется к основе.
Если в основе имеется чередующийся согласньїй, то вьіступает
сильная основа. Гласньїй і в окончании комитатива, являясь по-
карателем мн. числа, приводит к измеиению конечньїх гласних
в основе. Комитатив вьіступает только в форме мн. числа, в су-
ществіїтельньїх к иему присоединяется всегда притяжательньїй
суффикс. Комитатив обозначает наличие чего-то (кого-то).
вместе с чем (кем) происходит действие.
Окончание инструктива -п присоединяется к основе мн.
числа. В редких случаях инструктив может вьіступать в форме
ед. числа: )а]ап.
Абессив, комитатив и инструктив часто вьіступают в идио-
матических вьіражениях:
т и іи а т и ік іа а как ни в чем ни бьівало
р і і е т т і и а риНеіііа без лишних слов
5ууий зиоііа напрасно. без причиньї
іауагоіпееп раіуіпееп со всем скарбом
еЬЗіп паНоіп невредимьім
куп5Іп Ь а т р а іп когтями и зубами (держаться за что-либо)
зиіп раіп опрометью, сломя голову
рагЬаіп рйіп наилучшим образом
ЮІ8ІП ріііп иначе, по-другому
а а т и іп іИоіп по утрам и вечерам
біп ^а раіуіп ночью и днем
8иппипіаіьіп, по воскресеньям,
таапапіаізіп ]пе по понедельникам и т. д.
їоіьіп ііап о еп иииче г о в о р я

Ш К0ТЕК5ТІ
5 и о м л ь л і$ іл ^^н^1Л
Меікеіп каікіПа 8иотаІаі:ііІІа еіипітіИ а оп о т а раіуап^а каїеп-
Іегіііїіа. ТоІ5Іп «апоеп теїкеіп каікіПа оп пітіраіуіі. Зиотезка оп
оПиі іарапл УІеЦаа пітіраіуіа. Т а р а ШІі 8иоіпееп Киоі8Іі»Іа.
Мітіраіуіііїапкагіа оппііеііііп кикказіп іаі оіепіп ІаЬіоіп. іа Ьііп
211
іагіозі каЬуіі іубІоуегеіНееп. Nукуаап іараа еі епШ круіп изеіп
поисіаіеіа. З у п іу т й р а іу аа уіеіеіайп изеіп е п е т т а п киіп
пітіраіуйа.
ЬарзіИе ]йізе8ІеШап ІазіепкиїзШ, ^о^ка Іеіккеіпееп, пйуіеїті-
пееп ^а каккиіпееп оуаі ійгкеа зозіааііпеп Іа р а Ь іи т а .
З у т у т й р а іу а к а к к и оп Шуіекакки, іока оп когізіеііи купніібіп;
купиіібіїа оп уЬіа т о п ( а киіп раіуапзапкагїИа ікауио$іа.
А ік и із іе п з у п Іу т а р а іу із Ш р іс іе іа а п іа г к е іп а п8. руй геіса у и о зіа .
Е п з і т т й і з е ї зи и геї ]иЬ1аІ іа г іе з іе іа а п 5 0 -у и о и зр аіУ й п а. К ііЬ іп
іи Іе у а і з и к и їа із е ї, у з іа у З і ^а Іу б іо у е г ії. Іи Ь Іу а з а а а г у о к к а ііа IаЬ^о-
^а. іи Ь Іц а ІІа о п іа у а ііізе зіі к о к с рШ уЗп у а з іа а п о ііо , ]а ]иЬ1аз5а оп
изеіп а г у о к а з І и п п е їт а : 5Іе1іа р ісЗ еШ п р и Ь еіІа, к о Ь о іе іа а п т а 1 ]о ]а
за у ііз іе іа а п р а іу З п з а п к а г іа к а ік іп іа у о іп .
М у б Ь е т т іп оп Іарапа ЗиЬІіа рубгеііа уиозіа к у т т е п е п уиосІеп
уаіеіп, уап Ь етрап а уіісіеп у и о іеп уаіеіп. Раіуапзапкагіп киуа
уоісіаап зиікаізіа ІеЬсІсзза. іо з Ьап еі Ьаіиа о и аа уазіаап уіегаііа,
киуап аІІа оп (екзіі: МаїкоіПа.

І Ь т і з е п е іа т а п у а іЬ е із ііп ІііП уу т о п І а ^ и Ь І а а : гізііа ізе ї, у а ї т і з -

іи т із З и Ь Іа і, Ь а а і ]а Ь аШ а]аізе(.
Ьарзеп епзітш аіпеп зиЬІараіуЗ оп пітепапсораіуа, Іоз уап-
Ь е т т а ( кииіиуаі кігккооп, п і т і аппеїаап казіесіїаізиисіезза.
іиЬІазіа к а у іе іа а п п іт е З гізііаізеї.
Егі1аІ5Іа уа1тізіиті$зиЬ1іа УІеіеШп, кип оп зиогіїеЦи Зокіп
Іиікіпіо. УаІтізШтіззиЬІізіа еЬка ІууріІіізіп оп у1іорріІа5]иЬ1а. 8е
оп заапиі (оізеп п ітеп за »1аккіаізеі» зіііа, е и а уііорріїааі заауаі
коиіип рааиа]аізізза Уаїкоізеп Іакіп тегкікзі зіііа, еКа оуаі зиогії-
іапееі уііорріїазшікіппоп.
К и п т і е з ^а п аіп еп у і Ь і Ш п а у іо іііііо о п , У ІеіеїаЗп Ь а ііа . М а а ііа
Ь а а і у о іу а і уіеіа п у к у а а п к іп оП а зи и гі ]иЬ1а р ііо р о у ііп е е п , Іа п ззі-
аізіп ееп } з . т о п і п е к у т т е п і п е уіегаіп ееп .
ІЬтізеп ки о іетазіа ііто ііеіаап &апотаІеЬсіе55а, за к а ік к і^ о ік а
Ьаіиауаі, уоіуаі іиііа Ьаиіа]аІ5Ііп.
КаікІ55а їиотаїаізізза регЬезиЬІізза іагзоіаап каЬуіа ]а каЬуі-
Іеіраа.

5Е Ь ІТ У К 8ІА

1. ... іа ьап іагзоаа іубіоуегеіИееп каЬгії.

РиНекіеІезза к а у іе іа а п каЬуі-запап т о п ік о п аккизаіііуіа, кип

какзі іаі и зе а т р іа Ьепкіїбіїа іио каЬуіа: 1ио<1аап каЬуіі!
212
 О ІА Ь О С Е ІА

— Неі, т і ї а кииіии?
— N0, Г П ІІЙ 5 іаззй. Мепее ^о^епки^еп.
— ЗіпаЬйп кииіозіаі тазепіипееііа. М іказ пуі оп?
— У азуцаа пііп катаїазіі.
— 5ІПЙ пауіаїкіп УйзупееІсЗ. Міка $іпиа пуі уа$уіШ ? Уа$іаЬап
теіПа ОІІ Іо т а .
— ^ота}Зі Іо та! 5е оіі уЬіЗ ІуйШ уиогопа'.
— Мііеп пііп?
— N 0 , епзіппйкіп теіПй оіі §е кеіиібгетопН і, ]ока рііі заасіа уаі-
ШІікзі еппеп Іо т а п Іорриа. Ьізйкзі Іараеі заігазііуаі уиогоіеііеп.
Куііа зііпа зіиеп рииЬаа гііиі.

М а т і ]а Міг]а аікоуаі теп п й паітізііп. Неіііа оп Ьааі^ пуі

]иЬаппик5епа. Рііаізі кекзіа ^окіп ЬааіаЬ^а’.
— Кііп. О з іа із іт т е к о уЬіеізеп ІаЬ]ап уаі Каїиаїко озіаа о т а п ?
— Озіеіаап уЬіеіпеп 1аЬ]а, пііп зааіІаап ]оіакіп агу о к каатр аа.
— Оіізіко зіпиііа Ьууіа і(іеоііа?
— У о із і т т е озіаа уаікка* іоіакіп іаісіеіазіа.
— М т т . 5е оп іКап Ьууй ійеа. КаусІаап кагзотазза, т і ї а Ібуїуізі.
Аі, т и п а кииіе, оІеп кииііиі, еііа М а т і іа Міг]а оуаі кііппоз-
Іипеііа §гаГііказіа. МіШ ^оз* у г іи а із іт т е еізіа зопкіп іаиіип?
— Зііакіп уоі аіаіеііа. Рісіеіаап т о ї е т т а ї ісіеаі тіеіезза.

8ЕЬЇТУК5ІА
1. 5е 0 ІІ уЬіЙ Іуоіа уиогоііа = реіккйіі іубіа.

2. НеіИа оп Ьааі пуі іиЬаппикзепа. Рііаізі кекзіа іокіп ЬШаЬ)а.

Названия праздников употребляются обьічно во мн. числе.
Однако, в качествс псрвой части сложного слова они употрсб-
ляются в сд. числс.
ІиЬІаі оііуаі Ьаизка(.
Міі^ап }ііЬІарики оіі иреа.
Ь якк іаі^І оуаі (оикокиизза.
Ьаккіаі5раіуа оп 31. іоикокиша.
3. У о із і т т е озіаа уаікка зоїакіп іаісісіазіа.
уаікка езішегкікзі
4. Мііа І05 у гііїаі5 Ітте еіхій ]опкіп іаиіип?
В разговормой речи можно использовать вьіражение т И а |о$
+ копіііііопаніі.

пиІ/п>Л-1орриІ5ЄІ п о т і п і ї
N уйзупуі уазупееі
Р уазупуПІі уазупеііа
0 уазупееп уйзупеібеп
Іп. Уйі>упсе5ла УІІ$упеІ85Я
Еї. уйзупеезіа уйзупеізіа
III. уіізупеезееп УЯ8уПЄІ5ІІП
Асі. уазупееІІЯ уазупеіІІЯ
АЬІ. уЙзупееІіЯ уазупеіііа
АИ. уазупееііе уазупеіііе
АЬ. уазупееиіі уЯзупеіиа
К от. уЯзупеіпе
Іп&іг. уазупеіп

5 Л М А М Ь А 5 К и іА ^ока кш іиа кітаи, ує ктпішіа киоіее

Іока уууїШ зииііии, зе ІаІфКШ Іерруу.
Н А Ю О ІТ и К З ІА

1. Замените словосочетаиие ііт ап + паргитнв абессивом.

К окс аіие ^аі ііт а п каЬкба ]а уеііа. іоиііиіп іекетй ап їубіа^озкиїі
ііт а п раїккан. ІЬтіпеп еі уоі е їа і ііт а п гиокаа. ЛІкяа ІйЬгекб
та їк аїїе ііт а п еуаііЯ, Тигі$1іі еіуііі ІиІІееі Іоітееп ііт а п оразіа.
2. Замените вьіделенньїе слова инструктивом.
Ліп когі$іі пітіраіуакакип раїауіііа купиііоіііа. NЯ^п $еп отіИа
чіігліііапі. ОІеп іеЬпуі іієп отіИа ка&іИаш. Кииііп ии(і$еп ошіНа
к о т іїа п і. Не ріїіуііі кііппі раа[бк$е8іаап купкіПаап ЬатраіІІаап.
NітіраІVа5апка^іа оппііеііііп кикіїїа ^а ІаЬіоіІІа. Нііпііі кіііеиііп
каікіїїа (а¥оіПа.

3. Употрсбите слова в скобках в инструктиве.

Рапіуаїко іархеї кеп^йі іа їк а а п ? — Еі, Не^иок5ІVа^ (рауааі ^а1а().
Рапіуаїко Не Ьаіип рйііЬапхіІ? — Еі, Не ІЯНііуйї (раІЗаз рйй).
Мііеп уНїеізІубппе кеЬіиуу? — (Ш сІеі іоіуєєі).

2І4
4. Дополните предложения словами справа.

Аіа $иити — и у аго іп ееп

Тигізііі поизіуаі Ьиззііп — еЬ^іп п а Ь о і п
Тизкіп зеїуіусіуіп іарреіизіа — зууіііі 5 ію и а
Кйуп Ьііпеп Іиопаап — куп8Іп Ь а т р а і п
ТеЬіаап рііриї зауцауаі — ЗІ1ІО ІП (аііоіп
Нап ріііїй кііппі Іубраіказіаап ти іИ а т и ік іп а
І8ШІП р б у Ш п — б іп ул ріііуіп

5. Задания по тексту.

1) Зиотеаза оп іарапа уіеайа піші- $ека зупіутараіуііа. Епіа (еіПіі?

2) Аікиіхіеп зупіутараіуізііі рісіеіаап иігкеіпіі П5. »руогеііа
уиохіа». Епіа їеіІІіі?
3) Уіетеїїіапкб іеіИй Іазіеп зупіутаріііуііі? Мііеп?
4) З и о т е з за ріііуапзапкагіп киуа уоісіаап ^иIкаііі^а ІеНсІезза.
Киуап аііа уоі оПа іекзіі: МаїкоіІІа. Мііїї 5е тегк іьее ?
5) 5иоте88а уііорріїааі уіеиііуаі »1аккіаІ5Іа». Міііі зе тегкіїзее?
6) Кегіокаа. т іїе п іеіІШ уіеіеїіійп Ьйііа^а т и і і а регЬе^иЬ1іа.

6. Употребите комитатив по образцу.

М а І І і ; Заариуаїко Ье Іазіепза капзза? — КуИіІ, Не заариуаї

Іарзіпееп.

Тиіеско Рекка узіауіепза капзка? Тиіееко ореиа}а орріїаіиепіїа

кап8$а? ЬаЬіікб те($а$(Й^а те($йііп коіга ти к ап аап ? Заариуаїко
іигізііі ора8 т и к а п а а п ? Т и ііуаїко Іарзеї зикзеї ^а кеікаї
ти к ап аап ? Тиіеіко зиЬІаап уаітозі капзза?

7. Поставьте слова в скобках в комитатив. Не забудьте, что

притяжательньїй суффикс присоединяется только к существи-
тельному.

О Ьіізетіпе УІІаЬіеІі куііа (Іиіккіуас уаіоі). Миіхіап Ьууіп Іархии-

іепі зу п іутаріііуаі (Іеікії ^а какиї). Роуіііа когіхіі хупіутіі-
раіуіікакки (купііііаі). З а а і о і т т е зупіутііраіуазапкагіп (кикаї ^а
1аЬ^а^) коїііп. Зупіутйраіуйгіїиааіііп кииіиуаі іиЬІариЬееї ( т а ї-
^а^). Кип ЬЯаі (ріїорбусіаі ]а іапззіаізеї) оііуаі оЬі, аікоі агкіпеп
еійтй. 8е!1аізіа оп іЬтізеп еШтй (а д е ї ^а зиЬІаі). іиЬІаі { к у т т е п е ї
уіегаат ^а шаЦариНсеї) куІІйзіуиЯуйі т іп и а . Киппоп іаіуі Гпяпккп-
215
уаі ракказеї, когкеаі кіпок$еі Ьиигіеізеї т е їзй і) оп т іп и зіа
іЬапа. Каипіз оп К.аг]а1а кезаііа (зіпізеї іагуепзеШі, УІЬгейІ т е ^ а і
^а уаіоізаі кезйубі). Міеіеепі оп раіпипШ Ріеіагі (ЬізіогіаІІізеІ
т и із іо т е г к и , уапЬаІ кігкої, т и з е о і, раїаїзії зиигеї риізіоі).
М а їк а к о Ь іе е п а т т е оііуаі т т . Е ге т іїаа зі (т а а ііш а п к и и іи і
к о к о е їт а ї) Іа УепйШіпеп т и зе о (тааіаи кзеї, уеізЮкзеї ]а ікопії).

8. Образуйте словосочетания с комитативом и употребите их в

предложениях.

М а 11 і: У а п Ь е т т а І ]а Ьеісіап Іарзепза. — У а п Ь е т т а І Іарзіпееп.

І
М ані ]а Ьапеп уєУєпзй ]а зізагепза. 1
Каїїе ]а Ііапеп зикиїаізепза.
Тигізіі ]а Ьйпеп ізо таїкаїаикки пза. |
Ь о т а р а ік к а ] а зеп каипіі( и ітагап паї. ]Д§ И І ^ ! А
Аапізіагуі ]а зеп кииіиіза Кі^іп заагі. ,а ,

Каирипкі ]а зеп когкеаі зауирііриі.

Міпй ^а т іп и п каЬуікиррІпі. ^
Зіпа ]а зіпип кіг]азі ]а рарегізі. і
8укзу ^а 5еп за(ее( ^а зи т и і.

9. Ответьте на вопросьі, употр>сбляя мсстоимение (еі) к и к а а п в

нужном падежс.

М а 11 і : КепеІІе оіеі кегЮпиі Ійзіа? — Еп кепеїіекаап.

Кика іааііа оп іиракоіпиі?
Кеіа ОІІІ заа и а т а зза ?
Кепеї оп киїзиііи зупІутараіУіИе?
Кспеп ьаііа іааііа уіеіеіаап?
Кепеїіа заіі Ьіізап озоіаееп?
10. Переведите на финский язьїк. Обратите внимание, что мсс-
тоимсниям іоки и іокіп в русском язьіке соотвстствуют место-
имения ’кто-то, что-то, чей-то, какой-то, кто-иибудь, что-ни-
будь, чей-нибудь, какой-нибудь*.

Кто-топостучал в дверь. Н а столе осталась чья-то книга. Н а

столе лежали какие-то книги. М ам а разговаривала с кем-то по
телефону. Тьі читал какие-нибудь стихи зтого позта? Тьі что-
нибудь понял из зтого рассказа? Случилось что-нибудь? Тьі
встретил кого-нибудь на улице?
216
 КАРРАЬЕ 32
КО^МА5КVММЕNЕ5КАН^Е5 КАРРАЬЕ

— Ьиііко а а т и ііа ІеЬсіезіа апіккеїіп, ^ока кегіоо ^еепііекпііказіа?

— Еп еЬііпуі. М і п и і и ' к о к о ^ ІеЬіі ІикетаП а, кип Іиіі пііп кііге.
❖
— МіІіаЬап і а т а п іаЬгап заізі роі5?
— Еі 5е іаЬсіе киіп^ р е5 ета ііа.

❖
МІ5іа зііпа зіпип Іикетаззазі агііккеїізза кеггоиііп?
Егаазіа веепііиікітикзезіа.
Кепеп к іг]о іи ата зе оІІ?
Егаап зиотаїаізеп шікііап.
ЗЕиТУКЗІА
1. МіпиНа ]аі ІеКіі Іи кетап а. ’Я не прочитал газету*.
При сочетании глагола іаайа и абессива, обозначающем, что
что-то остается несделанньїм, действующее лицо вираж ено аб­
лативом.

2. Коко Іекіі ]аі ІикетаК а. = ЬеЬіі ]аі кокопаап Іи к ета п а. Т азе-

та осталась непрочитанной'.
Коко — нссклоняемое слово, схожеє с наречием.
Еп Ііеппуі ко к о азіазіа т іш а п . — Еп ііеппуі азіазіа оИепкаап. ’Я
ничего не знал об з т о м \
3. Еі зе іаЬ<1е киіп резетаїШ. = Еі зе іаЬсІе т и и іе п киіп резетаїШ.
= 5е іаНіее уаіп резетаїїа. 'З т о можно вьівести только стиркой*.
П І IN Р 1 N т 1 V IN АВЕ55ІІУ1 ЗА А0Е551ІУ1
Абессив и адессив III инфинитива

А ік а а іаЬіекО З и о тезіа к а у т а и а Тигизза!

Еп уоіпиі оПа ки иіетаїїа, т із іа риЬиіие.
іаііп (ізкії Іізк аатаи а.
О уі ауаіаап парріа раіпатаїїа.
¥1іарі(іап кіеіііаііоапі Іикетаїїа ІеЬіій ]а киипіеіетаїїа гасііоіа.
 О браіование цбессива ПІ инфинитива:
ІпПпІІІІУІ 3. рег$. уаг(а1о 111 ІпПпІ{ІІ¥І
Іикеа Іике- Іи к е т а и а
кЯусіЙ кііу- каушаПа
іеНіІа іеке- іе к е т а и а
кииііа кииіе- к и и іе т а п а
иуй іа іараа- іа р а а т а їїа
їагуіїа Іагуіі5е- (агуіі$етааа
уаііеіа уиікепе- у аік е п ета и а
Окончлние абессива III инфинитива -т а ((а Л т а ((а присоеди-
няется к основе З лица. Абессив III инфинитива обозначает, что
действие, вьіраженное глаголом, остается невьшолненньїм. З т а
форма употребляется, напр., с глаголами оііа, іаЦаа. іаада.
Образованис адессива ПІ инфинитива:
ІпПпкіІУІ 3. рег§. уагСаІо 111 іпПпйііУІ
Іикеа Іике- ІикетаІІа
к'лу&л кііу- каутЗИа
іеЬсІа іеке- іек етаїїа
кішііа кішіе- кииіетаїїа
Іеуаііі Іерііа- Іераат^Па
уаіііа уаііізе- Уа1іі8ета11а
уапЬеіа уапНепе- уапЬепетаІІа
Окончание адессива ПІ инфинитива -таІІа/-та11а присоеди-
няегся к основе З лица. Адессив ПІ инфинитива обозначает. ка-
ким образом или каким способом совершается действие основ­
ного глагола.
А§еп((іраг(і$ііррі
Агентное причастие
ІпГіПІСІІУІ 3. рег8. уагіаіо Л^епиіраг(І5ііррі
кі^^оі^(аа кі^^оіиа- кіг^оіиата
Іеіроа Іеіро- Іеірота
кііапіаа к ііа т й - кйїіпіата
ІеЬіІіІ іеке- СекетЙ
ореіеііа ореііеіе- о р еи еіета
Ііаїа Іікаа- Іік а а т а
ЬаІІііа Ьа11ііі»е- Каїїіі^ета
218
 Неіуі Н атаїаіьеп кі^^оі^^ата ги п о к о к о еїта »5икироІУепі іт іа »
$аі Ріпіапіііа-раїкіппоп'уиоппа 1988.
Кика е8Іііаіі рііаохаа §ик$іпіп оЬ]аата5за еіокиуаїйа »Рипаіпеп
Ьеіхірии»?
Оіеіко іі8каппиі Іікаатахі а^паї?
Оіеіко таі&іапиі Іеіротіапі ріккиїеірі^?
Ьарзі Іаизиі ореПеІетап$а гипоп коиіип кеуаі]и1і1аі»і>а.
К.ог^а8Іп Ьііпеп каап1атап§а іекзііп УІгЬееі.
Кепеп т а а і а а т а оп »НаІІа»? — 5е оп Ни§о ЗітЬер^іп т а а іа а т а .
Неікауіггет оуаі Еіпо Ьеіпоп кігіоіи атіа.

5 Е Ь ІТ ¥ К 5 ІА

І. ... язі Ріпіаімііа-раїкіппоп. получил премию ’Фимляндия” .

З т о самая большая литературная премия Фииляндии. Она
дается один раз в год.

С помощью того же показателя -та/-п іа, что и в ПІ инфиии-

тиве, из переходньїх глаголов образуется причастие, которое
употребляется подобно прилагательному в качестве определе-
ния и предикатива. Такое причастие ііазьівается агентньїм при-
частием. П ри лем всегда обозначается действующее лицо
(агент), вьіраженное либо генитивом, либо пригяжательньїм
суффиксом. иногда и тем, и другим (когда дейсгвующее лицо
обозначено личньїм местоимением). Вьіступая в качестве опре-
делеиия, агеитное причастие заменяег собой определительное
придаточное предложение (геїаіііуііаизе).

НеІУІ Ната1аі8еп кігЗоіПата ги п о к о к о е їта = гипококоеїта,

^опка НеІУІ Н атіііаіпеп оп кіі^оіиапиі 'сборник стихов, иаписан-
ньіх Хельви Хямяляйнен = сборник стихов. которьій написала
Хельви Хямяляйнен’.
§ик5іпіп оЬіаатахха е1окиуа5:іа = еіокиуа^ха, ]опка §іікЗіп оп
оН]аппиі ’в фильме, поставленном Ш укшиньїм = в фильме, ко-
торьій поставил Ш укш ин’.
Ьікаатахі азііаі = азїіаі, ]оіка оіеі Ііаппиї ’запачканная тобой по-
суда = посуда. которую тьі запачкал*.
Ьар5І Іаизиі ореиеіешапза гипоп = Іарзі Іаизиі гипоп, ^опка оіі
ореіеііиі 'ребенок прочитал вьіученное им стихотворение = ре-
бенок прочитал стихотворение, которое он вьіучил’.
 Обратитс вігнманне: предложсние ’КогЗазіп Ьііпеп кідоітіа-
т а п за їекзііп уігЬееГ нельзя преобразовать в относительнос при-
даточное предложение. т. к. определяемое причастием слово (їекі>-
ііп) само является генитивньїм определснисм (к слову УІгЬееі).
Кепеп т а а і а а т а оп »На1Іа»? = ІСика оп тааіап п и і »На11ап»?
'Кем написана (картина) »На11а»-? = Кто написал (картину)
»На)Іа»?’
8е оп Ницо 8ітЬег§іп т а а і а а т а . = $еп оп тааіап п и і Ницо
$ітЬег8- ’Она написана (художником) Хуго Симбергом. = Ее
написал (художник) Хуго С им берг’.
Неікауіггеї оуаі Еіпо Ьеіпоп кі^^оіиатіа. = Неікауіггеї оп к і ф і ї -
іапиі Еіпо Ьеіпо. ’Песни Троицина дня иаписаньї (позтом) З й н о
Лейно. = Песни Троицина дня написал (позт) З й н о Лейно’.
Обратите внимание: если у основного глагола в З лице и
агентного причастия обший субьект, действующее лицо прича-
стия вьіражается притяжательньїм суффиксом. Если у них раз-
ньіе субьектьі, к агентному причастию необходимо прибавить
местоимснис Ьііпеп/Ьеіиап.
Каі;а уєі кіг^оіиатап5а кігіееп розіііп (К а^ а оіі кіг]оіПапиі кіг-
]ееп). *Катя отнесла написаннос ею письмо на почту (письмо на­
писала К атя)’.
Каі)а УЄІ Ьапеп кіг^оіиатап5а кіг]ееп розіііл (]оки т и и киіп
0 ІІ кі^^оі^^апи^ кіоееп). ’Катя отнесла написаннос им письмо на
почту (письмо написал кто-то другой. а не Катя)*.

ьикитЕК 5ті
5^0МЕN КАК5ЛЬи5Ми5ЕО
$ и о т е п К апзаііізтизео 5І^аі^5ее Неїзіп^іп ке$ки5іа$$а Маппег-
Ь е іт іт іе п уаггеїіа. А]аіи$ капзаііізтизеоп гакепїатізезіа зупіуі
1800-ІиуиІІа уііорізіоп капзаііеіесіїізіеп кокоеітіеп заатізекзі'
укзіеп 5ЄІПІЄП 5І5ІІЙП. Азіаа казіїеііііп уиосіеп 1872 уаіііораіуіпа,
^оі(Іеп а п їа т а з з а азеїизіиоппокзезза еЬсІоіеиііп, еий азіап ЬоіЮ
аппеглап Неїзіпціп уИорізіоп копзізіогіПе. АзеїизеЬсІоіиз
киііепкіп гаикезі, козка ЬаІ1іізі}а еі уаЬуізїапиі зііа. Мопіеп уаі-
Ьеіііеп ]ЙІкееп азеїеііііп зічеп к о т іїе а зииппіїїеіетаап капзаіііз-
тизеоіа. К о т іїе а п Іа а ііт а п оЬ]е1тап регизіееііа зепааііі апіоі
1888 агккіїеЬіі ОгірепЬегзіп їеЬііІуакзі Іааііа тизеогакеппикзеп
ріігизіикзеї.
220
 Зоріуап раікап Іб у їЗ тіп еп т и $ е о 11 е уііуахіуиі гак еп іатізеп
а іо іи а т із іа . К и п раікка Іориііа ІбуІуІ, оііуаі СгірепЬегеіп р ііг іа т а ї
]а зепааііп ЬууакхутЙ І ріігизШкзеї гакеппизіаііееп иизіеп уігіаизіеп
уиокзі уапЬепіипееі. Зи о таїаіз-к ап заііізеп іууііп Іиош ізезіа іиіі
^иигі пуі ійгкеа іауоііе. М еоііа еІ$іиііп капзапгакеппизіаііеезіа, егі-
іуізезіі каI^а 1 аізе 5 ^а рииагккіїеЬШ игізта зекй кезкіаікаізезіа Ііппа-за
іігккоагкІ^геЬіиигізіа. Еигоорраіаізеп ЗиеепсіОДІіп* ]а зи о т а їа із-
капзаііізеп Іууііп Ьеп^езза зупіуі 1800— 1900-1ики]еп іаіп еезза
ІуЬуепЙ а]ап]акзопа зиррса т а й г а гакеппизіаісіеиа, 30 1 а зап оіаап
капзаІІізготапП ізскзі. А]ап Неп^еп т и к а із е з іі Ьаіиііііп, еіШ т у б з
иизі ти зео гак еп п и з есіизіаізі к а п за ііізго т а п и ізіа іууііа. М опіеп
іаііеі1і]оісіеп р а іп о х іа т а кепааііі Іориііа р з а а і уиоппа 1901 ]иІі5 іаа
т и з е о п зииппіпеїикіїраііип агккіїеЬсІеіИе.
К ііраііи и п іаЬеїеііііп 15 еМ о Іи зіа. Р а їк іп іо іа ш а к и п іа азеПі
е п з іт т а із е їіе зцаїїе п іт іт е г к іп С агі X II іе к е т а п еЬсІоіикзеп.
N і т і т е г к і п іаІсаа раЦ азіиіуаі у о іи а іік з і агккіїеЬсііі Н е г т а п
С езеІІіиз, А гтаз У псі^геп ]а ЕІіеІ З аагіп еп . М и зеоп
гакеппизібісіеп у а їт із іе іи аіо ііеи ііп зукзуИа 1905 р и г к а т а їїа
р а ік а к а зиигеї какзікеггокзізеї р и и гакеп п и кзеї, ]оізза оіі азипиі
гаиіаіеійеп Субпіекубка. М изео у а їт із іи і т а гга зк и и зза 1910.
АгккіїеЬїікоІшікоп Оезеїііиз — Ьіпсіегєп — Баагіпеп зииппіі-
іе іе т а тизеогакеппиз оп капзаИізготапііікап а]ап т е гк іи а у іт р іа
гакеппизтопитепііеіа ш а а з з а т т е . К ип каууй азши зізаЗп ]уке-
уізіа ргопззіоуізіа, ЬЗпеп есіеззаап ауаиіии кезкизЬаІІі. НаІІізза
Ь и о тіо кііппіиуу таззііуізіеп За укзіпкегіаізіеп руїуаідеп каппаї-
іа т ііп Ь о іуєіЬ іп , ]оііа когізіауаі Акзеїі Оаііеп-Каїїеіап т а а іа а т а ї
КаІсуаІа-аіЬеізеї Ггезкоі. Т и пп еїта оп заіарегаізеп Ь атагй, зіПй
Іазіпеп кироіі апіаа уаіп піиказіі уаіоа ЬаІИіп, ]а уіакеггап роПаікоп
уаіо зііуіібіїуу Іазітааіаизіеп когізіатіеп іккипоісіеп іауіізе.
Іо з З и о т е п К ап заІІізти зео Іа у егіаа ш опіеп еи гоорраіаізіеп
зии гкаири пкіеп капзаШ зтизеоіЬіп, зе оп ріепі }а. у ааііш аїо п .
К о к о е їт а ї а п іа у а і киііепкіп ЬууЗп казіїукзеп З и о т е п капзап езі-
Ь ізіогіазіа, к езк іаік аізезіа к ігк к о іа ііе е зіа , егі іу у ііз и и т іе п —
гепеззапззіп, Ьагокіп ]а го к о к о о п — зізизіизіууІеізШ зека кап-
за п к и к іи и гізїа , ]о іа гипзаз капзаііеіесП іпеп езіпеізіб уаіаізее.
М іеіепкііпіоізеп о т а п кокопаізиШ епза т и о с іо з іа а о зазіо , Зока
езіиеіее зи о таїаіз-и ^ гііаізіа капзо]а.

Ь а Ь іе е с К а п & а ІІіх т и зе о . О р а 5 . 5. іа г к і$ іе п и р а іп о $ . Н е1$іпкі 1977

К .оріх!о, $ І г к к & .$ и о т е п К а п » ] І і $ т и $ е о . к а п $ а Ііі$ г о ш а п ііі$ е п к аи сіеп г а к е п п и $ ш о п и т е п и і.
Н е и іп к і 1981
5 Е Ь ІТ У ЇС 5 ІА

1. 5аатІ8ек5І = ;оііа §аа(ііп

2. іи^егміїууіі ‘«югендстиль»’ — з т о применяемое обьічно к
мецкому искусству наименование стиля «модерн».

ЬиКЦ ТЕКЗТІ 2
VЕNА^А15IА Т А ІТ Е ІШ 0 1 Т Л
іуа Р.еріп зупіуі уиоппа 1844. Nио^ии(1е58аап Ьап Ьапккі іоітееп-
іиіопза іп ааіаатаїїа т и о іо к и у іа ]а ікопе]а, 1860-1иуи11а Кап
орі$ке1і Ріеіагіп (аісіеака(етіа88а« і а 1890<Іиуи11а Ьапе8{а (иіі
а к а їе т іа п ргоГеззогі.
Керіпіп кииіиізітріа іеокзіа оп »УоІ£ап Іаииигії» (Вигіакії).
АіЬееп (аиіиип Керіп $аі, кип ЬЯп орізкеїиаікапаап ега^Па Іаіуаі-
1а пакі NеVаI1а епзі кегіаа 1оі]апЬіпааЗіа. Кип Ьііп іекі кезйтаїко-
]а Уоі^аііе, Кііп !>ииппіис1і іпааіаивіаап іагккаііетаїїа Іоі^апЬіпаа-
^іа ^а ріігШтЗІІа ІикиІ8Іа 1иоппок$іа. Таиіип каїзеї^а еі у о і оИа
( и т е т а К а туд(ііШп(оа Керіпіп к и у а а т іа іЬтІ5Ііі коЬіаап.
Іуап §і5кіп (1832— 1898) ]а Ізаак Ьеуііап (1860— 1900) оуаі
]яапееІ уепаіііі5еп іаііееп Ьі$іогіаап к и у а а т а їїа уепЯІйізеп таі^е-
т а п 8Іе1иа.
М іЬаіІ УгиЬеІ (1856— 1910) Іоі Іаги по таізе ї тааіаикзепза
кауЦіітйПіІ капвапгипоисІеп аіЬеііа. Н ап іауоіиеіі ікиізіа каипеина
Іа 5ори5оіп«иа заіаатаїїа р е ііу т у з Ш п , кип еі уоіпиі пііШ іауоіПаа.
К и г т а Реігоу-УоіЗкіп (І878— 1939) уаікиїїі каЬдеп аікакаи-
сіеп Іаіііес55а. Нап еі ]аііап уі у а з і а а т а и а уаііапкитоикзеп
Ьаахіеіїііп. К и у аа т аїїа уаііапкитоикіїеп зеп ]а1кеі5еп а]ап
іар аЬ іи тіа Ьап оИ Іи о тазза роЬ^аа пеиуозЮІаііееІІе.
NеиУ05^0(аі^ееп кииіиізішріа егааПкоііа за кцуапуеііііазіа оп
А іекзатіг Веіпека (1899— 1969). А зета п за пеиуозіоіаііееп Ьио-
т а їїа у а п а еііизіазапа Ьйп заі Іи о та їїа иидеп Іеоііізеп уиозізасіап
іаісіеКа іа (иікіїзетаїїа капзапза ізаптааііізіа ш т с іїа .
и .ІЬ и с; С и Ь и г с у . А1ек$;іп(іг. У спіИ іііпеп ти .ч еи . О р а $ . М о з к о у а І9КІ

ьикитЕ кзті з
ТКЕТ^АКОV1N аДЬЬЕКІА
Тгеі]акоуіп ^аПегіа, зока зізаіізее Мозкоуазза, оп Уепа)ііп зиигіп
іаіііетизео, зозза зйііуіеїайп ІиппеПиіеп уепаШізіеп зека тиісіеп
капзаііізиикзіеп іаісістааіагіеп іаиіиіа.
222
 Кииіиіза (аісіетикео заі аікипза 1850-1иуи11а т и и і а т а з і а
Тгеїіакоуіп Ь ап к к іта зіа іаіііизїа. РауеІ Тгеі]акоу оіі зіуізіупуі
т і е 5 . Нііп аииіоі куууккйіїіі пиогіа ІаіІеіІі]оііа ^ а 5 е и г а 8 І Неісіііп
кеЬііузійіІп. Н ап уаізіозі уіеііі и т і с т а ї ї о т а х з а тааіагізза іиіеуап
куууп.
Тгеі]акоуіп реги зіата к о к о е їт а к а г і ї и і п о р е а з ї і , 1880-ІиуиІІа
т и з е о ш іиіі ^иІкіпеп {аісІе^аНегіа. М у б Ь е т т іп ТгеІ]акоу ІаЬ]оіиі
коко к е г й а т й п х а к о к о е ї т а п , ^ока казіИі поіп_как 8 ІіиЬаиа іеозіа,
Мо$коуап каирип^іПе. 5іііЯ ІйЬііеп т и з е о п к о к о е їт а ї оуаі Ьио-
таїїауахіі к а 8 У а п е е і . N6 кйзіаауйі уіі 57000 іеозіа— тааіаикзіа.
рііггокзіа, уеізіокзіа, каіуеггикзіа ^а ікопеіа. К о к о е їт а а ійусіеп-
пеїйіп ілікиУа5їі.
Миіпаііїуепяійі5еп іакееп озазіозза каууЯ у о і іисизіиа тааіі-
тапкии1и^еп Апіігеі КиЬІеуіп, Оіопізіп ^а РеоГап Огекіп (аиІиіЬіп.
МаНіауап уаікшикзеп іекеуаі зииг-Ноуеогосііп ]а РіЬкоуап ікопії.
Мизеоп регизозап ти о й о зіау аі 1800-Іиуип Іорририоіеп іеок-
5 е(, 8 ІІІ0 ІП Еаісеезза Іаіз(е1(ііп акаїеетізииП а уахіаап. Уиоппа 1870
гуЬтй ^аі(еі1і^оі^а т и о д о зіі їоуегікиппап.Зока ^а^^ез^і кіегіопйуПе-
Іа угіиі ІіІЬепїаа іаідеиа капзаап. Ь а ^ а к к а і т т а ї іаііеііуоіхіа
оііуаі іуа Керіп ;а Уазіїі Зигікоу. Неісіап т а а іа а т а п з а іаиіиі оуаі
ТгеЕ;акоуіп §аІІегіа 55 а пйкууаіііі раікаїїа. М у 6 $ т и ііа Іатііп
іоуегікиппап хаііеііуоііа, киїеп К г а т з к о і, Ьеуііап, Регоу ^а §і5кіп,
оп е(1и5іеиипа їіІ55а тихеоііза. К г а т х к о іп т а а іа и з »Кгіі:їи5
аШ іотаазза» оп ^аПегіап рагНаітріа іаиіиіа. Іізе іаііеііуа запоі
ГаиІи5!аап пйіп: »іокаізеп іЬтізеп еШтйззЯ оп Ьеїкі, ]оІІоіп ЬЯп
]оиіии а^аие 1е т а а п , те п п З к б оікеаііе уаі у а з е т т а їїе , туусійкб
зіеіипза гаЬазіа уаі оПако а п ( а т а и а раКаІІе регікзі...»

Н А К Ю ІТ и К 5 ІА

І. Дополните предложения словами справа.

Коїізеиіипі шизео оп... капзапкиІПиигіа

Мизеоп ко ко еїтаї апіауаі кйзіїук- кап5а11І5гошапиі8іа
5ЄП... іууіій
К.ап5аііеіее11іпеп е$іпеізіб уаіаізее... капзап Ьізіогіазіа
Мизеогакеппиз есіизіаа ... пукуаікаіпеп іаісіе
Мизеозза оп есіизіепипа т у й з ... рагЬаітрііп Іиоіпикзііп
Мизеозза кауі]аі у о і у и і піиізша ріепі ]а у ааіітаїо п
Іаііееп ...
2. Дополните предложения агентньїм причастием. О брагите
внимание на употребление притяжательного суффикса.

М а ї ї і : М ааіаш і Ггезкоі. Таііеііцап .... Теісіап . Таііеііцап

т а а і а а т а ї Ггезкоі. Теісіап т а а іа а т а п п е Ггезкої,

Рііггеїіу гакеппиз. АгккіїеЬсІіп ... . Нйпеп ...

Аппеии а$еіи5. УаІііорШуіеп ... . Н е Ш п ...
ЬаасІіии оЬ^еІта. К о т іїе а п ... . Меідап ...
Кіг]оііеі;Ш агііккеїі. ЬеЬіітіеЬеп ... . Міпип ...
ТіІаЦи ІеЬіі. Ізйп .... Зіпип ...

3. Преобразуйте глагол в агентное причастие и замените прида-

точное предложение агентной конструкцией.

М а І І і ; КапзаІІізтизеоп ЬоІУе]а когізіауаі Ггезкої, ]оіка СаІІеп-

Каїїеіа оп тааіаппиі. — Кіапзаііізтизеоп Ьо1Vе^а когізіа-
уаі Саііеп-Каїїеіап т а а і а а т а ї Ггезко(.

Уиоппа 1915 УепйзйІій ]и1каІ8(ііп КаІеуаІа» іопка Саііеп-Каїіеіа

ОІІ кигіпапиі. Уйіпб Каикопеп заі Єііаз Ьдппгоііп раїкіппоп,
^опка К.азаапіп каирипкі оіі тубпійпуі. Тге(]акоуІп ^аПегіазза ш-
гізііі іиіизіиіуаі ікопеіЬіп, іоіІса тиіпаізуепаійізеї іаііеііуаі оШ
тааіаппее!. Т оу егіки та, ]опка Іаііеііуаі тиосіозііта!, ^ЙI^е51і кіег-
^опйуие1у^^. ТаісІе^аІІегіа заі аікипза т и и і а т а з і а (аиіизіа, ^о^ка
Тге(]акоу оИ ЬапккіпиС. К аїзеї^а (ипіее т у д Ш и п Іо а іЬгпізій
коЬіаап, Зоііа Керіп оп китаппиГ М й у іеІтаї^ о ік а НеІІа ^Vио1і^окі
оп кігіоіПапиС, оуаі зиозіїш^а т у о з УепаіаІІа. Кипої, ]оіка Таізіо
З и т т а п е п оп зері((апу(, оуаі Ьууіп Іуугізіа.

4. Употребите вместо точск агентную конструкцию.

Капіазеї збіуаі рйіуйПізеп гауішоїазза. ... раіуйіііпеп т а к з о і заіа

т а г к к а а . РгоГеззогі Зиопіпеп рііі 1иепіо]а у1іорІ5І05$а. ... Іиеппої
кііппозііуаі орізкеіуоііа. Ш п кегйзі аіпеізЮа ш ік іе їт а а уагіеп. ...
аіпеізіо ОІІ (йгкейй. Орізке1і^а іекі іи ік іт и к з е п .... ш ік іт и з аіЬеш-
іі у^іиеіуй. Ме(§еу киуіиі Каїеуаіап. ... КаІеуаІа ^иікаізіііп
Реігозкоізза. Тііпа кіг]оіиі Ьеепаїїе кігіееп. Ьеепа у аз^ зі ... кіг-
^еезееп. Н бітбіаізеї гакепзіуаі і а іо п .... Іаіо оіі рітей. Аііі Іаіуоіі-
іі АпііаІІе іоззШ. Апіїа рііай тіеіеііайп ... іоззиіа.

224
5. Дополните предложения даиной агентпой конструкцисй.

a) рго/е:іііогі Іікіш'п к/г/оіііаппі агііккеН

Аікакни$ІеЬіі Уігіиа]іІ88а ^и1каі^^^ііп ...
Оріьксіуаі оуа( кііппоіііипееі ...
Не сіуііі оіе уісііі Іикепееі ...
ОрсПа^а кііппіііі Нсісіап Ьиотіопха ...
Нііп кегіоі орІ8ке1уоі11с ...
*

b) рспшата шшса
Тгеі]акоу Ііапккі ... уЬа иихіа Іаиіиіа.
Нііпеп ... Іааіепі пореахіі.
Нйп 1аЬ^оі»і ... Моькоуап каирип^іПс.
ТигііЛії каууіИ тіеіеіійап Ьапеп ...

c) т ю ш спіапш гопш іт і
Ьиіп ІЛІа-иі8а Неііюп ...
$иоте}5і;а оп І1тс8(упуі раЦоп Неіпоп ...
Зиотаїаі.чеї ріїйУйі Ьапеп ...
Напсп ... оуаі Нууііі.

6. Преобразуйте предложения по образну.

М а і 1і : Ьакяуіа еі оіе Іиеііи. — ^акNу^ оуаі Іикетаїїа.

КоПІеЬіііУІа еі оіе іеЬіу. Аіпекіг)оіііі5іа еі оіе кігЗоііеии. Текзіііі еі оіе

кііаппеиу. К .іф а сі оіе уіеіа іиІкаізШ. ТепИе]а еі оіе уієШ хиспіеНи.
Оп^еїтіа сі оіе гаікаІ5іи. Ниопеііа еі оіе хііуоии. Ьапіаа еі оіе
ітигоііи. Роїуіа еі оіе рууЬіНу. Рикиа еі оіе о т т е ї ш . Оуеа сі оіе
Іикіаи. Маїкаїаиккиа еі оіе ракаии. Маїкаїірриза еі оІе уага((и.

К А Р Р А Ь Е 33
К 0 ^ 1 V !А 8 К V М М Е N Е 8 К 0 ^М А 8 К А Р Р А Ь Е

— 5 а а п іт е к о гиокаїіхіа»? Кіііоь'.
— Мііа Наїиаііііі?
— КаТ8оіаап пуі єпіііп, тітіі ІіійПа оп... Каїагиокіа; 5теіапа5ї»а
Ьаиііиїсіїиа кігЗоІоЬіа кеіїеиу]еп рсгипоіііеп капх^а. Раіяіеі1и]а
2»і1акоі(а.

15-5025 225
— Епііі ІіНагиоаі? М агіпоіш іа Іі^траапку1^ук!ііа. ОгіПаїїии
Ніігкаа. Нипа^а11а шаи^ісНиа Ьгоііегіа.
— Міпіі аіпакіп оіап раізіеіиі $іІакаг ]а і і іє п і іі і і іауіеіуі Іо тааііі.
Епіа зіпй?
— Міпіі сп уоі 8уді1а каїаа. Таісіап отіаа 1аіпраапкуЦук8Є(.

Аііі, іїлапко теппії каїііотаап $еп і\ииеп Зйппііуііеіокиуап?

Еікбі; 5е оіе Іар^іііа кіеііеиу еіокиуа?
КуИіі хе оп 5аІІіии уіі 12-уиоііаіІІе.
Мепе іііиеп. Оіа гаЬаа киккагозіа.

— НіЬа85а8І оп ^окіп уаїкоіпеп іаізкЯ.

— Кііп оп. Мо]а8Іп уаЬіп808і5а уаіЯа т а а і а т і и п хеіпййп.

— КауаІІа оп 5Іиеп’ аіпа пііп р«г500па11І5>іа уааиеііа.

— Іии-и. ІіапеІІіі оп пііп ра1]оп ІІ5Є ^еI^^у^а уааїїеііа, кип’ Ьап р іШ
киіотІ5Є5Са ^а отреіетізе^іа.
— 5е оп куііа іЬапа ааіа. іі :іє іеЬіІуі уааііееі іиіеуаі ЬаІУ еттік-
$ікіп.

5Е Ь !Т У К 5ІА
1. Яаі^а11а оп 5іиеп аіпа пііп рег5оопаІ1І8Іа уааКеііа.
Слово 5Іиеп в зтом случае не является наречием времени. а
употреблено для усиления чувства удивления. восторга и т.п.
2 .... кип Ьйп ріШа киЮтізехІа ...
Союз кип ‘когда* в разговорной речи обозначает то же, что
ко5іка 'так как. потому что'.
Р А 8 5 IIV IN II Р А К Т 1 5 І1 Р Р І
II причастие пассива
Нууіп «ииппііеки іуд оп риоіікні іеНіу.
О їіакаа кііуіецу аиіо.
Каі]а їоі тууіаІ8Ііп' коїопа Іеіуоииа Іеіраіі.
Р^Нееп^о^^^а^ак5І уаіііиііа НепкіІбІІа оп епііеп кок ети зїа іаіііі
аіаііа.

226
 Кауііузііі* кезки^іеіизіа еі оЛиі іпііііііл Ііубіуіі.
НапеІІа оп кігккааприпаІ8Ік5І т а а 1 а (и і Ьииіеі.
ЗіііІбпіааіпеіІІа казіїеііуі Ь е(іеІтаі Іауіуу резііі іаі киогіа.
Ме58ііі11а еяііеііііп уаітіікй і к а їи ^ іе и ^ а Ііиопеіхіо^а.
Ьарнег ріиіУіЦ рііггеїуііііа еіокиуііііа.
ЗииптіеИ иІ8(а ии(іІ8іик:»І8(а зоисіииііп І и о р и т а а п .

О б р а^ о в ан и е ф о р м м II п ричасти я пасси ва см. в разлеле 19.

5 Е Ь ІТ У К 5 І А

1. К аца Іоі туу)аІ8ііп к о їо п а Іеіуоїіиа Іеіраіі.

МууІаіяеІ — з т о о р г а н и іо в а н н а я к а к и м -л и б о общ еством рас-
продаж а с ц елью поддерж ки д еятел ьн о сти з т о г о общ ества. На
так о й р а с л р о д а ж е п р о д аю т, н ал р и м ер . и зделия руколелия или
п ри го товл ен н у ю д о м а еду.

2. Кау(1у5(а ке5ки$(е1и<і(а еі оИш тіїаН п ЬубіуН.

Кауда ке$ки$іе1и(іа) 'вести о ф и ц и ал ь н ь їе переговорьГ.
В роли определения причастие согласуется с сущ ествитель-
ньім в числе и падеже; в р оли п р ед и к ати в а согласуется с подле-
ж аш им в числе.

А(1іск(іІУІаигіЬиииі
Наїиаі^іп как^і ^ауи^іеіш а зіікаа.
РегЬе т и и п і Уазіагакеппеїіиип кегго8іа1ооп.
Зииппііеііи.чіа т а ( к а 8 ( а еі (иііиі т і ї а а п .
Риоіікні роїіеіи^іа зауиккеезіа поизі йауиа.
Аїекзапіегі II;п р аїзаап у тр й гіІІа оп іо и к о к и и зза і:і(и(е((и]а
киккіа.
ЬуЬуекзі Іеікаїиі Ьіикхеї зоріуаі зіпиІІе.
О різкеїуа їіаі ьиогіїеіиізіа іепіеізіа т е г к і г т і і п оріпЮ кіоаап.

О братите віш манне; причастие д о л ж н о бьіть иепосредствен-

но перед определяем ьім словом . М еж ду ними не д о л ж н о бьіть
других слов. Н апр.;

К іг іа т о о п р аїаіп еїи і к і ф і .
НиопіІ8ек8І нииппііеііи т а ї к а .

Рге(Ііка(іі>і
Т И т а агіікксіі оп Ьууіп к ід о ііе їш .
Р іг т а п езіпсеї оуаі аіпа НууйПс рарегіїїс раіп еїи у а.
8иЬїі(ап(іі\’і
Оуаїко каіккі киї^иПії хаарипееі?
Каипеіттак.чі уаіііиііс ІаНіоіІеиііп аиіо.
$ууісіуі11е Іиеїіііп иіоіпіоі.
ТеЬіИуаііп раїкаїїіуа коиіиїеіаап рагі уііккоа еппеп Ібісїеп аікиа.

(і
ьукитЕ к$т\
к и ітти и к ін і5 то а іл л
Уиоппа 1988 уіеїеиііп хиошаїаізеп кіг]ап 500-уиоіІ5]иН1аа.
Е п $ ітт а іп с п З и о т е а уагіеп раіпеаи кіг]а оіі Іаііпапкіеііпеп
Міххаїе АЬоепзе (»Тигип те8§икігіа^>), Виотеп кігкоііе іагкоііеии
те55икіг]а. ^ока іітезіуі уиоппа 1488. $е раіпеїіііп ЬуурекІ58й»
5І11а З и о те зза еі зіІІоіп уіеій оПиі кіг]араіпоа.
Е п зіттіііп еп зи о т е п кіеіеііа ]и1каізіи к ід а оп рауоп іш огетрі.
5е оп З и о т е п кіг]акіе1еп ізіікзі киїхиіип Мікае! Ацгісоїап
еп зіттіііп еп іеоз, »АВС-кігіа» (ааріпеп). Т а т й п З и о т е п кідаї-
Іізиисіеп езікоізеп іагккаа ііт е зіу т іза ік а а еі (іесіеіа; зе оп іішез-
іупуі уиозіеп 1537 ]а 1543 уйІіПа. ЛегісоІап ^а Ьапеп зеигаа^іепза
іубп іиіокзепа кігзакіеіеп кеЬііуз оіі іо пііп ріікаїїіі, епа 1600-
Іиуиііа кааіііп ]иІкаізіик5І к о к с К а а т а ї ї и зи о т е п кіеіеііа.
Тоіпеп 1600-Іиуип киїїіиигіїїізСогіаІІізезіі тегкіиііУ іі іараЬіи-
т а оіі уііорізіоп регизіатіпеп уиоппа 1640. Т а т ії Тигкиип
регизісПи уііорізіо зііггеііііп уиоппа 1828 Неїзіпкііп.
нлюоїтикзід
1. Употребите адсссив (-таІІаЛ таІІа) или абессив (-іп ааа/-тііи а)
III инфинитива.
ЬеЬсІеі кіг^оіііауас Іиоппопхио^еіиіі оп^еїтізїа (каипізіеІІа ^а заіа-
іа) шіїїійп. ЬеНіі хан зиигіа Ьиоіпіоіа Очікаізїа) роІееті$еп кіг-
^оіIикзсп. РоН^о^5е^ капзаі сііуйї еппеп (каіазіаа ^а тсізазіаа).
Н бітбіаізеї Ііаіизіуаі зааііа іаіооп уаіоа (капіаа) зііа закіПіі.
Какеппихіуоі аіоіїеаііп (ригкаа) уапЬаі рииіаіоі. Не тспіуііі
паітіхііп (ріШа) Ьаі(і\. Ьєуіілп оп Зііаиуі іаііееп Ьіз(огіаап (киуиіа)
успаїаізсп таіхешап зісіиа. Осіпека іиіі іиппсшкзі (іиікіїа) капзап
ізаптааііізіа (и теііа.
2. Сделайте по образцу.
И а I I і ; ОІеїко паЬпуЕ ии^еп П ітіп? — 5 е ^аі тіп иІіа п акетаП а.

22Н
Кішпіеіііко іііпаап ииііхеГ? Ь и іік о ІеЬсісп р аакіг;оіиік5еп?
08Іііко т а ііо а Іеіраіі? К аікаі?» ііко Іахки їеіііауап ?
Оіеїко ілюгігіапт іе т ії? Ь и к іи іік о о у є п ?
Рі(ііиекб еііеп кокоиквеп?

3. Соединитс два прсдложсния, прсобразуя глагол в причастие.

МаИі: У ііш е у іік о ііа рісІеКііп кокоиі». 5 іїп а кй5Ііе1іііп іііг к е ііа
а^іоііа. — У і і т е у іік о ііа рісіеіухгіа кокоик8Єі>5а к ііііііе и ііп
іа г к с іїа а зіо ііа.

1) У ііте уиоппа а\а((ііп ііикі іеаїїегі. 5ііпіі рісіеїаап ияеіп копііегіїеіа.

2) Оіеп (еЬпу! уааПеіга ііхе. Кііііі оп Ьаихка ріііііі. 3) Т о т а а їіі (ауїсі-
(ііп 8ІЄПІІІІІ. N6 оііуаі таиккаііа. 4) ЬаіііаІІа еі ааа кііуеііа. 5е оп уаяіа
тааіаїш . 5) Ниопеезееп оп (иоШ киккіа. N6 іиокяиуаі Ьууаїїіі.
6) Іккипа оп ауа(1и. 5ііііі кііу Шріуеіо. 7) Уиоппа 1640 Тигкиип
реги8(еі(ііп у1іорІ5іо. $ііа пітіїеііііп акаїетіак^і. 8) Мозкоуаіїха
кауіііп Ьиірриіахоп пеиуоііеіиі. ЗапотаІеНіІеІ хеіозііуаі пііііі.
9) Тараатіпеп оіі $ииппие1(и 45 тіпиіііікхі. 5е кеіііі іо їш іипііа.

4. Преобразуйте пассивное причастие в агентное причастие и

употребите его в предложении.

М а И і : РигсПи іаіо. — Какеппи'ііуоіііізіеп ригкатахіа іаіохїа

Ібуїуі Vап1ю^а ки1^а^аЬо^а.

НііУІіеііу каиріткі/Маап]агІ5іук5Єп ... . Зииппііеки аііиіи^аіие/

АгккіїеЬіісп ... . Раізїеии зіІакаї/Аісііп ... . К о ю п а Іеіуоііи
Iеіра/Каі^«^п ... . Кігіоііеііи аг(ікке1і/Напеп ... . Роїїеии
і>ауике/5іпііп ... . Кегаїїу ро8іітегккікокое1та/М іпип ... . ТеЬіу
ааріпеп/ Мікасі Ацгісоїап ... . ЗииппііеІШ іараатшеп/УЬсіузуаІ-
^о^еп ]а Уепіі]ап рааіпіе^іеп... .

К А Р Р Л Ь Ь : 34
К О ^ IV IА 5 К V М IV 1 Е N Е 8 N Е ^ ^ А 8 К А Р Р А Ь Е

Каїхоііко еііеп иті^еГ? Ьааіііпко Моїкоуа^^а аікаап хорітиз?

— Мопізяа ку^ушук^ік^а еі1і:ііуі1ііп. іпиііа уіеііі оп ке.-ікихісіїауа
укї>і(уі$ко1іс1І8іа.
— Мііа т і т ш оііііі ієЬі Йуіі ^аасіак^епі уігкауараиііа?
— Зіпип оп ксхкикїеиауа ехітіеЬеп кап»5а ]а регіїзіеНауа ііуу, тік^і
апої уігкауараиііа. МіЬіп Іагкоііикзсеп іагуіізеї уігкауараиаа?
— Міпип оп кезкіїуиауіі їиікітиіЯубНбп. Міпип оіізі зааіауа
аіо іїїатап і иіікіппіз уаїтіікві. Рйазійкзепі уігкаап тіпиПа оп оі-
Іа\'а пауиоіі ііеіееіііхсхіа іо ітіп п азіа.

— Заапко Ьіііґіїіі? МіпиІІа оі Іїіі уаЬііп кузуїіауаЯ.

— Оіе Ьууй уаап.
❖

— 5аппа. тепізіїкб Ь а к е т а а п кеііагізіа тап8ІккаЬіІ1оа?

— Еп т і п а изкаїїа. Міпиа реіоааа кеііагізза.
— ЕіНіІп 5ІЄІ1И оіе тіїііііп реІаіІіІуЯй.

— Ьиііко зііііі гауіпіоіараіоіііа?

— Ьиіп. Еп уоі казіиай. киіпка яеііаіпеп оп таЬиоПізІа, кип га-
уіпіоіоіііеп аіаизїнкїііп кауіеийуіеп таїсгіааііеп ріійізі таагаузїеп
т и к а а п оПа ра1оШгуаІ1і$іа.
Р А 8 5 П V IN І Р А К Т ІЯ ІІР Р Ї
І причастие пассива
Еікб теісіап о1І8І ^о ІИН(іеі!ауа?
Каіккіеп оп зааіауа (іеійа ійзїй.
Ьазїеп оп т е т і і у а пиккишаап а]оіїі8а.
Уоііко апіаа ]оіакіп ^ио^ауаа?
МіпиІІа оп раЦоп а]аіеііауаа.
Кишка ра^оп зіпиііа оіі у ііт е уиоппа уегоіеііауіа ^и1о^а‘?
Іаіпахіа т а к зс п а у а когко оп 13 %.

І причастие пассива образуется из той же основьі, что и

II причастие пассива. П о к а за т е л ь (ауа/-(а\*а или -иауа/-((а¥а.
Если имперфскт пассива имеет показатель -Кііп, -НиМіу, то
І причастие оканчивается на -иауаУ-иала. Если имперфект пас­
сива имеет показатель -!ііп. то І причастие оканчивае^гся
на -(ауа/Сауіа.
230
іикеа іиеп Іиеии кісиауа
піїупііа пііуіііп пііуіеїіу пауюиііуа
(иосіа їиоіи іиоїауа
уіесііі уіеіу уіеіауа
а]аіеІ1а а]аіеки а^а(е1(аVа
ка8Ііе1ІЯ кахіїеку ка^іїеКауа
ауаіа ауаИи ауа((ауа
ксгіііа кегаїїу кепіайуа
уаіііа уаіісси уаііиауа
Ьаігіїіі Ьаігіиу Ьаігіиауа

І причастие пассива в сочстании с глаголом оііа обочначает

действие. которое необходимо сделать. О ко может вьгступать в
качестве определения, согласуясь с суиіествительньїм в падеже и
чнсле, и в качестве предикатива, согласуясь с подлежащим в
числе.
І причастие пассива, вьіступаюшее как существительное или
прилагательное. содержит значение меобходимости или воз-
можности.

іауіуу

Іккипаї резіііуа. О кна надо бьі вьімьпь.

Зіпип оп хубіЙУа Іаитахезі
іуНІіікзі.
ІіИц ре^іііуаі іккипаї аикі.
Опко уіеііі ]оіакіп резіауЯй уаі
каасіапко Vе^еп роі:>?
Тьі должен сьссть все с тарсл-
ки.
О ставь окна, которьіе надо
вьімьіть, открьітьіми.
Н ад о ли еще что-нибудь по-
мьіть или я вьілью воду?

УОІ

ОІеіка уампа, еїїа п іїт а оуаї
ЗубІІІУІЙ 5ІЄПІІІ?
ОІсіко у а г т а , еПіі п іїт а $іепеі
оуаі хубіііуіи?
Опко шіІЯіт зуоГйуаа?
Тьі уверен, что зто сьсдобньїе
грибьі?
Тьі уверен, что зти грибьі сье-
добиьіе?
Есть ли что-нибудь поесть?
 І ІМ ІINIТIIVIN Р ІТ К М Р І м и о т о
Целевой инфимитив
Коиіиіиокка ^н^^е8и туу]аі^е( $аас1ак8ееп гаНаа гсікеа уагіеп.
О і і т т е Іаіпап о^іаакхеїпте а^иппоп.
Орріакіісеп ріііпітаап кіеііа г>ц)иуа:>іі оп ИадоіІеИауа аЬкегазіі.
Мііа іубіїбш ап Ійуіуу іеЬиіі заасіакхееп іубіїбтуузкогуаиіііа?
Образование цслсвого инфинитива: к І инфинитиву присос-
лнняется окончаиие транслатива и притяжательньїй су(|)фикс.
Перед притяжатсльиьім су<|)фиксом окончанис транслатива і пс-
рсходит в е (-кіїі > -кхе).
Іикеа Іикен + кіе + пі
ііаасіа 5>аас1а + кі»е + 8І
НсгіИа Негаїй + кі>е + т т е

Притяжательньїй суфсіжкс іависит от лица субьекта.

Тап85Іп гспіоиіиакхепі. Я танцую, чтобьі расслабиться.
Тап^хії гспіоіИиак:іЄі:і. Тьі танцуешь, ...
Пап іап88Іі гепіоиїиакхсеп. Он т а н ц у е т ,...
Т а п 5 « іт т е гепіоиіиакхсіпте. Мьі танцуем, ...
Тап88Ііте гепіоиіиакіеппе. Вьі тан ц у ете....
Не їаііійіуаі гепіоииіакііееп. Оии танцуют, ...
В обобіденно-личном предложении употребляется притяжа-
тельньїй суффикс лица. Кепіоиіиакзееп уоі иіп88Іа. *Для того,
чтобьі расслабиться, можно потанцевать.'
Целевой инфинитив нельзя употреблять в таком предложе­
нии, в котором предикат стоит в пассивной форме.
Целевой инфинитив заменяет придаточное предложение це-
ли с союзом еИа: гепіоиіиакзепі = еііа гспіои!иІ8Іп.
(І
іи к и т Е К 8 Т і
иНЛМЛЬЛІ8ЕТ ЕЬЛІМЬТ
З ію теп ІііоіПо оп піииаипиі. УІі ІпЬаІ е1і6Iа^іа оп іоиіипиі
иНапа1аІ8екі>і. ІЬші^еп оп уаікеа Ьиошаїа ушрагі$(о58аап аіНеиІ-
іа т іа а п тіиЦок8Іа.
М а а ііт а п Ьиоппоп 8аа(ібп 5 и о т е п ЯаЬазіо 1аа(1іи1
еп8ІттаІ8еі иЬапаІаііііеп еШіпіеп ^а казуіеп Іиеиеіоі ^о уиоппа
1974. т и ї ї а пе оііуаі уагзіп :»ирреііа ^а ріппаїїіхіа. Уиоппа 1986
уаІіпііЛиі утрагІ5їбтіпІ8Іегібп ісеиіііпй рсгихІееПіхетрі е5Ііу.ч
З и о те п еІід1а]іеп киозсІіЦагрсеі>Іа.
2.^2
 5е1уііук.'іеїі тіік а ап иііапаїаіііііі Iа^е-
оіі ^о (иоПоіп ка^о^а. ЗеІУІіукйсп
ісЬпу( (оітікипіа Ьауіппеікі>і
Іазії, іоііа еі оіе Ііюппозиі іауаїїи уио-
сіеп 1960 ]а1кееп. Егікаіп иЬапаІаіхеї
ІаЗіІ оуаі уаага$Хіі Ьііуііа ул уаагап-
іипееі уоіуас зоиіиа (йЬііп Іиоккаап,
ІоПеі иЬка(еку5і(й роі$іе(а. Віїтаііа
ріііеиііуііі оуаі Іазіи ]оіка оуаі уііЬй-
Іикиіяіа іаі рииПееІІіхези ишпеїшіа.
Зеїопіеко иЬапаІаізіяіа 1а]еійіа оп
зипіНілІя Іиеііауаа, яііііі касіоппииа
т а а і і т а а сі 8аа (акаІ8Ііі.
Нуі>теі5е( оуаі кіігхіпееі уапЬо)еп теїіііеп Ьауііітіхсніа ^а шаа-
іаіоиїікиїїіиигіп тииііитіііе5іа. киїеп еяітегкік*»! уіусіуп копеімпі-
тіїіеяса 5ека іпугккуіеп іа Іапіюіаеіііеп кауіоп Ішапіуті^е^іїа.
NІ8Иккаа^ ул Ііппш риоІе$(аап оуаі кііг^іпееі спііеп тсіііа&іук8Є8іа.
типісп кегіііІуіЯіи Ііаігіппіііїїа ]а утрагіїСбтугкуіхіа.
Мубіі ка«уіі каг^ііуіії Іиоппохііа іараЬиіУІіїїа тииІокм:»іа.
Какеппивіубі, тсізіііаіои:», уагхіпкіп VапI^о^еп риіііеп кааіатіпеп,
5скіі ііт ап ]а УЄ(Зсп хаа^іитіпси оуаі іиЬоппсеї ка5УІ1а)е]а. Егіїуі^сп
Ьегккіії ііт а п йаа^іеіііс оуаі ^ака1а^]а паауаі. NааVа^ іагуіьеуаі каз-
уаак^ееп ^а іпепе^іуакхсеп Іі^ак^і аагпіілсіхап кохісиїїа.
Ь у Ь е ї т с І т і і . К а и г і М і к к о к і п и г і і к к с і і я л «VI» іи Ь и і иіііііи ііі!» ( Т к ч іс 2СНЮ, 4/19К7)

^1 А ^О О Е ^А
— ТеНііп о ііііе ти к ап а пеиУ0 Ііе 1етаіі.ча Ііатегеп $ио^с1и8орітик-
Міііоіп ь'Орііпиі> аііекігіоііегпіп?
— КеиУоис1и]а кауіііп Неиіпі>іііі*а» іа ііоріїпи^і аііекігіоііеиііп
шааіі^кии^ііа і 974. $е а:»іиі у о іт а а п
уиоппа 1980.
— Міііі морітиз кауіаііп088іі іпсгкії-
8СЄ?
— 8е тегк іі8 ее «іїа, еИа Ііа т е г е п
утрагіПіІ оісуат уаіііоі оуаї йііоіИи-
пееі уіиеійіоітіп р іій таііп Ьиоііа
Ііатеге^ііа.
— Мііеп пііі(]еп уаіііокісп уіисіхіуб
оп 5и^ипи(? Опко зорітикзехіа оПиІ
піікууаа Кубіуа?
— Зоріти^уакіоісіеп і о і т е ї оу»і( уаікиПапееі тубшеі!»е$и.
Мопіеп утріігІ8^6ту^кку^еп ріюі^иисісі о у н і УііЬепіупееі. Мубз
о1Іуп(одипіауаІтіи8 оп рагапіипік каікі^за зорітивуакіоізза.

— 5иигкаирипкіеп ііт а п заазіеііа зеигаїаап ^аскиVаx^і, т и і і а тіїіі

Ьуоіуіі зіііа оп, ^о^і еі гуЬсіуїа тіЬ іп каап іо іт ііп Іііапіееп рагап-
іа т ізс к я .
— Кііп. К у І Ш зоїаіп оіізі іеЬііІУіі. М і п і і киЦеп ріііуіпаіп каирип|»іп
уіІказІіікепіеіїііттіПїі аІиеіПа, ]а аиІо^еп ракокаазік аіЬеиПауаі
тіпиііе 5ІІП1ІЄП кігуеіуіі ^а Ьепеііузуаікеикзіа. Аи^о^еп ^уЬ^акауті
оп куПа ] о кіеііепу. т и і і а кип і Ь ш ійє і єіуі И поисіаіа кіеііоа.

— Нсізіпкі оп зіііа т и к а у а каирипкі, еиа теіІИї оп каирипціп

зуіііііпесп уііііуа кезкизриізїо, ^озза у о і иІкоіПа.
— Мііп оп, т и п а изеіп Нагппіиаа куНіі іЬ тізіеп уаііпріїй-
т ііП б ту у з Іиопіоа коНіаап. іо к а раіказза пйкее гікоПіуа ри11о^а
^а ^уН^іа тиоVІказзе^а.
— Nііп. Оп зе іНтееІІізїа, еНіі іЬ тізеї еіуііі у о і кодаїа гозкіаап
роіз.

— Оуаїко шииі Іш отаппееі, еиіі іаІоп І ііт р іт а п уесіеп Іатрбіііа

уаііііеіее. О пко азіаііе ісІїШУізза' тіїііап?
— КуПіІ каі 8е оп когіаііауізза. Миізіаакзепі* азіазіа оп оПиі
риЬеїІа а ік а із е т т іп к іп . О пко ЬиоИотіезій киїзиПи раікаїїе?
— Азіа Уоі<іаап у агтізіаа іаІоптіеНеИа.

$ Е Ь ІТ У К 8 1 А

1. О пко азіаііе (еНіаУІзза ілііаап?

= Уоідаапко азіаііе іеЬсІа т іїа а п ?

Куіііі каі зе оп ког]а((а>і&&а.

= КуІІа каі зе уоіїіаап ког]а(а.

2. М и із(аак$еп і азіазіа оп оІІи(

риКеПа аік а ізе т тіп к іп .

234
= Мікаїі тиІ8(ап оікеіп, ахіахіа ол оИиі риЬеКа аік аізеттіп к іп .

Транслатнв цслевого инфинитива можно использовать не

только для обоуначсния цели, напр.:
ІииІІакїіепі = Іииїїауаїїіі
тиі$іаак$епі = т ік а їі тиі$(ап
їіеіаакзепі = т ік а їі Ііе(Іап
у т т а п а іік з е п і = ]о$ оікеіп у т т а г г й п
Такис вьіражения употрсбляются только в І лице.

н л к ю їт и к зіА

1. Соедините предложсиия, употребляя целевой инфинитив.

М а 11 і : Мепіп кі^акаирраап. Наїизіп 05їаа кідап.
Мепіп кіг^акаирраап озізакхспі кіг;ап.
І) Тіїїю Іикес ІаакеІіесіеІІЛ. Нап Ьаіиаа уаїтіуїиа Шакагікзі. 2) Рег-
Не рааиі уіеаиі\ Іо т а п тегеп гаппаїїа. 5е Ііаіизі Іеуаііі Ьууіп. 3)
НбІтбІаіхеї капіоіуаі уаіоа 5І8йііп закіїііі. Н е Ьаіихіуас 8аа<їа (аіоп
уаіоіііакзі. 4) Кегаі>іікб аіпеізіоа, еий у о і з і і рііаа еііііеїтап хеті-
паагІ58а? 5) Ьоппгої таїкизіеіі К.аг]а1а55а. Нап Ьаіизі кегйїа
кап!>апгипои((а. 6) М а їк и їіііт т с Ріеіагііп. Наїихіїпте цииіііиа
каирип^іп пйЬіаууукііііп.

2. Ответьте на вопросьі, употребляя целевой инфинитив.

МііІі уагїеп оріхкеїеі уіегаііа кіеііа?
Міїїі уагїеп (ііаііі т о п іа ІеНіей?
Міїй уагїеп ки1^е^ аіпа Заіап?
МіїЙ уагїеп іи о і а а т и ііа каЬуіа?
Міїїі уагїеп рапеї ЬегаїухкеІІоп зоішаап?
Міііі уагїеп ти и ію ііп п и і Іепіауііі кеуііаііа роЬіоімееп?
МііЯ уагїеп НЯтаЬйккі киїоо уегккоіа?
3. Вьіразите мьісль иначе, употребляя І прнчастме пассиеа.

М а 11 і ; У трагіхіба рііііа :>ио]еіІа. — У тр а гізіб а оп хио^еііауа.

ТеЬіаіііна ріїіііі кауПаа риЬсіиіііа іекпоіоеіаа. Тудп^оЬ^а^ап ріїаіі
геавоісіа каіккееп ииіееп. О п ^ е їт а ї ріїіііі гаїкаізіа пореаніі.
Иіітегеп іиоЗеІиіїорітихіа рііііа п о и ііаііаа. КапйаіпУІіІізііі
уіігеізїуоііі кіоппопйио^еіип аіаііа ріїіііі іеіюьіаа. Зиигкаирипкіеп
ііт а п 8аа8Сеііа рііаа ^еигаїа ^а(киVа:іи. Аиіозеп (уЬ]йкаупи рї(аіі>і
кіеіиіа. Ьиоппоп:>иоіе1иа кохксуіа а^іоіїа рігіїй іеЬсІй іиппешкхі.
ІЬтііНеп ріііій ізіиїїаа риііа каасіеиіі]еп іііаііе. Нагуіпаізіа еШіпІа-
]еЗа Іауіуу ріШіІ і>іІтаИа. Теісіап Іауіуу 08а11І5;иіа 1иоппопу$іаУІеп
кокоикі5ееп. Мекіап иіуіуу аи и аа іо іх іа т т е .
4. Сделайте по обраіцу.
М а П і : Опко іИаІІа тіїііап (каї^еііа)? — О пко іааііії шііаііп каї-
8еИауаа?
Опко ГіИіНа тіїіШп :»у6іІа, уісіііі, тууО а, ояіаа, капіаа.
орріа)?

К А Р Р А Ь Е 35
К О ^М А 5К V М М Е ^Е 8V I1^Е 5 КА РРА ЕЕ

— Міка5 Теіиі уаіуаа?

— N 0 , иіііп пИуііатаап ііііа каїїіі, кип хііпИ оп 5>е11аіпеп ^а^киVа
кіри.
— МІ55Й коЬсІахза 5С и ш і и и ?
— Та^іііі куупаграахза.
— МіИаіпеп кіри ї>е оп?
— 5е оп аіка ріхїііУа. 5е іипіии раЬііеп 8ІІ1оіп, кип о]еппап каїїіі.
— КииІ05іаа іеппі^куупаграііііа.'

— Опкоііап Я' у ііте УіікоПа аікапиі кигйзі ]о іЬап іауппа?

— Еі киїїіеш та. 5оіііп і>ата8іа азіазіа капзііаап. ]а риіісіітееп
уа:»иіппис Ііепкіїд ^апоі, еия кигії^іПа оп уіеіа іііаа.
8Н иТУ5

1. ТептЧкуупіігра^ ’воспаление локтевого сустава, возникиїсе

при игре в теннис'.

ЛКТIIVЇN І Р А К Т І8 ІІР Р І
І причастие актива

Кепеп ию ііксуЯ Іархі оп?

У о І8 Іїк о ііиоііііеііа тіп и ііе ]о и и п кііп п о 8 іаУ аа кіг^аа?
Таккіпі оп ІеНіу уеиаНуІкІУіізііІ капкаа$(а.

236
 ТііаІІа сі оіе тіпиііе і»орІУІсі кепкііі.
Ори5 кегіоо З и о т е п Ьійїогіакїа Зиопіепііппаап ііинзіиуіПе їи-
ГІ5ІЄІІІЄ.

І причастис актива образуется из основні З лица и показатє-

ля -уа/->а. Во ми. чнслс показатель ->і.
Іикеа Іиксе Іиксуа
іікеіі іікее ііксуа
2>оі(За 80І 80І\а
ікаудіїіа ікііУбі ікііубіуа
орі:>ке1Іа оріакеїее оріїкеїеуа
кауеіііі кііуеіее кііуеіеуа
о^а(а 08аа озаауа
Ьегіііа Негіїіі Ьегаііуа
іагуііа іагуііііее іаі’уііхеуа
Ііаігі(а 1іаіі'іі8ее Каігіиеуа
! причастие актива. вьіступая в качестве опредсления. согла.-
сустся с существитсльньїм в падеже и числе, в качестве предика-
тива оно согласуется с подлежашим в числе.
Причастие может вьіступать и в качестве существительного.
В роли опрсделения зто причастие соответствует определи-
тсльному придаточному предложеиию (геїаіііуііаи^е); іікеуіі
Іархі = Іарііі, ]ока іікее.
Обратите вііимаїїие на порядок слов: причастие должно сто­
ять непосредственно перед определяемьім словом (существи-
тельньїм), все определения. относящиеся к причастию, стоят пе­
ред причастием:
усиаЬуІкІУііхіа капкаа$іа = кап каа^їа.]ока Ііуїкіі у є И й ;
Зиотепііппаап іииізкіуіііе іигіуіеіПе = іигіхїеіПе, іоіка їиіихиіугії
З и о т е п іііт а а п .
А К Т IIV I^ П Р А К Т І8 И Р Р І
II причастие актива

Уаго, тааііііа оп гіккі іпеппуі риііо.

Лїіаа Шїкіпееп іубгуЬшап гарогиі ейііеиііп е^шкиппаїїе.
І8а Іаіуоіпі уііоріїііооп раа88ее11е розаііееп иисіеп кеііоп.
Nаари^ііп ти и и ап е еї ііікотааіаіііеі ОУаі оріхкеіуоііа.
Кехаїубіа таіпоііаіазта кііппозіипеіііе пиогіїїе!
Тагуіі8еш те иіікеікхі г»иотеа орізкеІІеііа Иепкіїбіїн.
 II причіїстис активи обраіуется из осмовьі инфинитива и по-
казателя -пиіі-пуі (или в ^ависимости от основьі глагола
-гШАгуі, -5иї/-5уІ, -ппи(/-ппу!). З т о т а же форма, которая упот-
реблястся в перфекте и в отрицательном импер(|)екте. Основа
II причастия активи -пее- (-Іее-, -гее-,. -5ее-. -ппее).
Напр.: а!>ипиі: аі>ипее-
іиііііі : іиііее-
реііхуі ; рЄ55ЄЄ-
Ьегаппуї: Ьегіїппее-
II причастие активи употребляется так же, как І причастие
активи. В качестве опі>еделения о н о соответствует относитель-
иому придаточкому предложению (і-е1аіііуі1аи5е):
касіоппиі ;іуиіп = ауаіп, ^ока каїозі;
НеІ!ііпі;і«ііа уіегаіііееііа гізіеііуніііі = гізІеіІдйПа» ^ока уіегаііі
НеІ8ІПі>і$8а;
Зиоіпепііппаап іиШіїїипеіие шгілеіМе = іигіїїеіііе, ]оіка іиіинШі-
уаі Зиотепііппаап.
Если действие придаточного прсдложеиия предшествует дей-
ствию главного предложения. придаточное предложение может
бьіть заменено II причастием. Если же действия обоих предло-
жений одновременньї или действие придаточного предложения
следует зи действием главного предложения, придаточное пред­
ложение может бьіть заменено І причастием. Напр.:
ЕІІЄ11 Неїхіикііп «аарипиі іигізпгуїіта ІііЬіі а а т и ііа ТатрегееІІе.
ТііаІІа оієуи гуНтіі іиіизіии іИарйІУЯІІЯ КапхаІІіхтизеооп.
Ніюіпеппа Іиіеуа гуіппіі та]о ііеіаап Ьоїеііі игзиіаап.
(і
ш китЕ кзті
НсІ8Іпкііп регизіеиііп уиоппа 1947 NеиУ05^01іі^^0іпі:сі^ии^^і. ]опки
іеЬійУикзі иііі Ьапккіа ^а ^и1каіі)(а (іеСо^а Меиуо$ш1іі(о$(и ^и ауи$-
иш УІгиі>Ю]а )а (іеіесИізіЯ Іаііокзіа 8екц Неиуо»(о1іі(оп уЬіеізкип-
пама. іаІоис1е!ііа іа киІИішгізіа кііппозШпеііа іиікуоііа. Кип
NеиV0 8 (0 Іій ( 0 ^акаи(иі і($епаІ8Ік8І Уяиіоік$і, іп$(і(иииі 8аі иисіеп
пітеп: Уепаіііпза Иа-Еигоорап іп8іііиииі.
Ііьїііииїїі Ьадоіііаа Уепй]аЯп }а Іій-Еигоорраап іііиууйіі
ч и к іт и ш . Ьаіюкхеїіа оп Iаа^а к і ф з ю іа зііНеп Іііііууа їіеЮраІуеІи.
Ьиіоіі Ііаг]оіІїаа ]а шкее аіаапза Іііиууіа ііеіееіііяіа (иікітикіііа ]а
«сіуііукзііі. Ьаііоз ]и1каі8ее Зіисііа 5Іауіса РіпІапсІепзіа -пітізіа
238
Ііеіе€І1І8Іа аікакаиіікігіаа ьека песІопатоЗа^а каїханкхіа. ЬаіЮ8 аіиаа
піу05 аіапбн «\:ііап(ип(УараІУс1и)а.
Н Л К ІО ІТ и К З ІА
1. Замените придаточное предложение І причастием актнва.
М а 11і : МеіПіі оп раУоп орііікеїуоііа, іо ік а Іикеуаі ііію теа ріііі-
аіпеепа. — МеіПа оп раЦоп хиошеа раііаіпеепа Іикеуіа
орійкеїуоііа.
МеііІап оп 8ио^еиаVй еШітііІ ул кахуеЗа, Зоїка каїоауаі. ЕІаітеї
кіігіііуіи ітіиіокіїікіа, іоііа іараЬіии Іиоппоуха. ЬсКсіеі. іоіка кіг-
]оііиіУаІ 1іюііпоп8ио]е1и5(а. ^аауаі и8еіп раїаиіеііа. Ргеі>коі, ^о^ка
когійіауаі ппі^соп Но1уе^а, оп гпааіаппиі Оаііеп-Каїїеіа.
Ми5е0гакептіі», ^ока Є(.1и«іаа капааІІіїїготапиізіа іууііа, уаїтіїііиі
уіюппа 1910. Міі$ео55а оп гип8а8 капїаііеїееіііпеп аіпеіьіо, ]ока
уаіаі^ее зиошеп кап^ап е^іЬізіогіаа. Іп^ІііииИі іиппеїаап Іаііокзе-
па, ]ока Іикее ііеіееііііііа іи ікіти кзіа. 5иота1аІ5еІ, ^о^ка орі&кеїе-
уаі уепідіііі. ааауаі іпіііііииїіп кіоа^ІОііи оррітаїегіааііа.
2. Замените придаточное предложение II причастием актива.
Ма І І і ; Іккипахіа.Зока 0 ІІ ]аапуі аикі, кииіиі тихііккіа. —
Аикі ііШпеехіа іккііпазіа кішіиі тихііккіа.
Роїіі^і ЄІ5І уапНіі8іа^ока оіі каїІоппиі уапЬаіпкосіі:ііа. Роїііхі^ока
ЄЇ5І каїІоппиііа, руузі уіеізбка ариа. З г п і г п о у , іока іоіпіі Зиопінеп
орраапа, риЬиі епі*1апііа. Зиопіпеп. іо к а іарахі коПе^ап^а. оіі
уа1тІ8 уЬіеігЛуОНбп. Ра^^іі, ]оіка оііуаі шюЬшпееі іакіпіа^киип,
Ібуїуіуііі. Уїкіухуаііаіп рге$іиеп»і, ^ока оіі ^аарипиі Мохкоуаап,
(ара^І Vепа^ап раатіпікіегіп. Зиигуаііаіп рііатіеЬеї. ^о^ка іараяі-
уаТ Моькоуаіїха, кіійіиеііуаї а^егііііиппап оп^еїтіа. Е1аіпIа^е^а,
Іотка оуаі ІаКен ЬііУІппееі, оп уаікеа заасіа Іінаііпіутаап.
3. Замените глагол в скобках активньїм или пассивиьім причас­
тием.
МеіПіі оп іагкеіі іітап Іаашип (уаікиКаа) іекуіі, Руіоп5І(]іі рузіууііі
іар р атаап хаігаикзіа (аіНеиІіаа) Ьакіееге]а. Оуаїко п і і т а иіепеї
(8уос1а). Оіеп Напккіти Іубіа уагіеп каіккі (іагуііа) таїегіааііі.
Атікуагіааіеіііііа (туусііі) кі^аі оуаі уіеепаа Ьаіуетріа киіп иікіеі.
Мопеї ііікотааіаіяеі озаііізшуаі Зиотеака (ріііііі) капї»аіпуа1І8і11е
5иотеп кіеіеп кигі>8ЄІІ1с. Нагуіпаі^еі еііііпіаііі оуаі і>і1тйІ1а (рігіїіі).
 К А Р Р А Ь Е 36
К О ^ М А 8 К V IV IМ Е N Е 5 К ^ ^ ^ Е 8 К А Р Р А Ь Е

— МІ5ХІІ Тііпа оп?

— Н л п ь о і и і ул 8ЙПОІ оіеч'апна $а іга $ .

— Раіхіеіаапко 1еии]а?
— Раізіеіаап уаіп, т и п а ешіп Ійуіуу каусііі каираз^а о їіатах за
т а ііо а .
— 8іпаЬііп 8апоіі кііуііееі5і каираі>8а.
— Мііп кііуіпкіп, т и п а ішоЬіІіп таїсіоп.

Мікні еі оікіі Ьаііап Уііііозіііаі^ииіісхза?

Міііі? О пко Ьаііа уііііеііуі?
Еікб $іпіі иеппуїкаііп? Ьииііп їіпип іісіауап ахіахіа.

МіПоіп Кііііо т а Ь іа а раїаіа Іо та їїа?

Миі^іап ]опкип хаиопееп. еиіі І і і і п раїаи уа^іа є п ііі уіікоііа.

К Е К Т О У А ^ А ^ 5 Е Е N V А 8 Т IК Е
П р и частн ая конструкция

Запоіїко іиіеуайі Ьиотеппа?

Не кегіоІУаі ІаЬіеуапйіі ІотаІІс КгіїпіПе.

Миіяїап пИИпеепі ЬЯпеІ ]055:акіп.

Запоіиеко оПееппс раікаїїа, кип о п и е ію т и и з ї»аииі?

Ргс^іііепїіі капоі риЬее^іїаап аі;еуаґи5іе1ип УііНепеуап.

Бааііеіеііуаі еппиі»иіУаі т а а р а ііо п іітаї^іоп Ііітрепеуап.

Ье1іі]е!і8а кеггоиііп уа1іииіеіиі]еп кс^ки^іеНееп туб 5 таісіеп

уіііізеіїїа каиррауаіНсІойІа.
ЬеЬіі кепоі іараикііеп кегаппееп ічтхаазіі ікеПаліа уіеізбіі.

240
 Многие глаї'ольї могут иметь в качестве обгекта придаточ-
ное предложеннс с союзом еИа.
Н е ксгЮІУаі. е н іі Не ШЬієуііі І о т а ї ї е К г і т і Н е .
Миіхіап, сиИ оісп пііЬпуі Ьапсі Зо88акіп.
Такое придаточнос предложеннс может бьіть заменено кой-
струкцисй, в которой вмссто глагола-сказуемого вьіступает ге-
иитивная форма причастия. Причастная коиструкция может
мрисоедиияться в качестве обьекта к глаголам со значением 'ду­
мать, знать' и 'говорить'. Напр.: а } а ( е І і а , І и и і і а , и<»коа, ( о і у о а ,
(іе(аа, у т т а г і а а , «>апоа, кег(оа, таіпі(а, їодсіа.
Вьібор причастия зависит от соотношения времени действия
в главном и прнлаточном предложении. Если действие главно-
го и придаточного пре;іЛОжсния одноврсменно или дсйствие
придаточного предложеиия происходит после действия главно-
го предложеиия. в причастной конструкции употребляется
І причастис. Если же действие придаточного предложения про­
исходит до действия главного предложения, в конструкции упо­
требляется П причастие.
Тіесіііп, єна Ьііп іиіее. = Тіесійп Ьііпеп піісуап.
Тіе<ійп. еиіі Ііап оп ПіПііт. = Тіеііііп Нйпеп іиііееп.
Субьект придаточного предложения вьіражается в причаст­
ной конструкции генитивом или пригяжательньїм суффиксом.
которьій присоединяется к причастию. Если у главного и прила-
точного предложения один и тот же субьект. в конструкции упо­
требляется притяжательньїй суффикс. Если же у зтих предложс-
ний разньїе субьектьі. в конс'трукции употребляется генитив.
Ьішіеп, еКа у т т іігга п . = Ьииіеп утіпагііЬ'ііпі.
Ьішіеп, єна уттііггіН . = Ьіпііеп «ііпип у ттіігіа у ііп .
МІЄ5 ІІНІІІ, еПіІ Ііііп (іі5е) у т т а г з і. = Міез Іииіі уіптаПаУішза.
Міе!і Іііиіі, еИіі Иііп (^оки їоіпеп) уіптагхі. = Міеі> Кіиіі Ьапеп
у т т а гіау ііп .
Обратигс вііимание: следующие типьі предложении нельзя
или не стоит преобразовьівать в причастньїе конструкции:
— отрицательньїс предложения с союзом с»а,
— предложения с союзом е(іа. вьіражающие необходимость.
— предложения ссою зом еПа. вьіражаюшие принадлежность ( у
кого есгь что).
16-5025
— з ю и с т е їіц и а л ь н ь їе п р е д л о ж с н и я с с о ю з о м еН а (гд е є с т ь ч т о ).

Ьінііеп. єн а Ьап еі іиіе.

Нйп ііпіоіпі, сНіі Ііііпеп {Иуіуу роіхіиа.
Еп іісппуі, еиіі і>іпиІ1а оп коіга.
Ораі> кегіоі, еиіі канрип^ігігіа оп 5>ігки8.

ш китЕ К ЗТ і
VЛNНЕМРIЕN1 КОМЛЛNI
Аіуісі ^атеГ ек (1861 — 1932) оіі зи отаїаіп еп кіг]аі1уа, ]опка ііііі
ЕІі^аЬеї тгіи и і Ріеїагізіа З ію те еп , кіш оіі теп п уї паітійііп 5ію-
ша1аІ5еп АІекїапіІег ^а^пе1еиіп кап55а. »УапНетріепі готаапі»
(іітсіііупуі V . 1928— ЗО) кегіоо кі^аНцап уапКеттІУІа.
К о т а аіііп кіуиіїла XIX ЕІі^аЬеі кегтоо еп5Іттаіие8!Й таїках -
Іаап Зи отееп.
N0111 уиоііеп киїнаиа Ь а і і і е т т е ^а1кееп, ^ои!икии58а 1858.
шіеііспі УСІ шіпііі каикаі$е11е т а їк а їїе Зи отееп . Оііко Іагкоііикзе-
па іт іи ііаа кокопаап Ріеіагізіа ^а ул'Л&л Зи отееп . уаі УІеШ раїаіа
Уепіуаііе а$еііиа Риікоуап оЬзегуаіогіооп ^а^катаап ШНііііеїееІ-
Ііхіа іт к іт и к ^ іа , 5е аіііа еі пауіікпуі оіеуап' уіеіа гаікаі8Ш. уанп
ііірриуап }оІ5Іакіп пеііуоііеіиізіа тіеЬепі $ики1аііЛеп ул егіиаіпкіп’
Ііапеп аіііп:іа кап^^а. Каікі$$а (араик$І8$а оіі уЬіепИ (агкоіїикііепа
е.чіиііа т і т і ї ошаіяіПе, аісііПе ]а зівагикяіІІе, ]о(ка азиіуаі Киоріоп
рісп<»і5а к<иірипі»І55а, каикапа роН]оІ8е$5Н 8иотеі»8а.
М аїка ОІІ (еЬіаУіі укхіпоіпаап кууііЬеуо5ІІ1а, ііііШ еіЬап 8ІіНеп
аікаап оПиі уіеііі гаїиаіеііа. рі(кйі т а ї к а ї Іеіііііп ке5аІ5Іп ііііівепх-
хеіПіі']а ІаІУІїїіп іеіііа.
Еп уоіпш тіеіеепі оПепкаап кііуііеііа пііііі т іП а я т а Н о т іа
іаіуіхіа їаіраіеііа^оіка пуі оііуаі есіехкйтте. $іюте5$а оііп кііупуі
уаіп ииисІІакігкоИа 8Єііі Р^о^гіп т а а іііа ііа ^ а уаіп кехаізеел аікаап.
Таїуіхійїа тааііеи и їтаїко ізіа еп ііеппуі тіїііап. МіеЬепі кегіоі, сНії
їіеііараіп еі епаіі оПиі т е г іа . пііпкиіп Тегі]ое1Іа, уаап оіі ріїкіа
]агусп8е1кіа, ^оїка оііуаі ^і^а5«а. ]а ііе оіі уііюііеїіипа ріепіИа уєуоіі-
1а. ^оі^а кууіітіеііеп іагкка хііта зааііоі уоПакіп егоііаа іоі:іЄііГа
І0 І8 ЄЄП, пііп еиеі шеісіап іагуіппиі екзутізШ реІЯій. Кузутукзеепі
оііко 5иопіЄіі5а яи^іа, іпіеКепі, іока еі тіПоіпкаап еііе8 Іеікіііаап
уаіоіісіеііт, тубп^і пііїй куПіІ уоіуап зіеІІа оІ1а\ т и і і а і:аі тіпііі
гаїїЬоііиїтаап у ак и и ааеп \ еііеі Зиопаехза оПиІ тіПоіпкаап кішііи
5118ІСП НуОккаіІУііп Іаіітоі^за іНппіїїіеп к іт р р и и п , пііпкиіп
гошааіісІ8!іа кеггопііп Уепаіііііа ^0 ііки!і іараіііипееп.
242
8Е Ь 1Т У К $ і А
1. Л8Іа сі пауКапуІ о1е\ап уіеій гаїкаі^іи, уаап (пауііі) гіірритап
Іоізіакіп пеиуоиеіиіхіа.
С глаголами пау!(аа« (ипіиа ул кииіиа употребляется ііричас-
тие в гснитиве без генитивного субьекта или притяжательного
суффикса. Напр.:
Уіегааі шіуиііуаі уііьгууііп.
Типпиі иеіііуііп раЦоп.
Нйп кииіии хаапееп їлірепіііп.
2. егіиаіпкіп — в устаревшем етиле обозначаст то же. что \"лт-
$іпкіп 'особенно\
3. Ріікйі т а ( к а ( іеЬіііп (ІіІі^еп^кеіПа.
і1і1ійеп55І(0 = ро5іІУаипиі ’дилижанс’
4. ... туОпзі пШа куІШ уоіуап зіеііа оііа ...
Партитивньїй субгект, присутствуюш ий в придаточном
предложении с союзом еиіі. сохраняется и в причастиой конст-
рукции.
5. ... т и і і а 8аі т іп и і гаиію іііитаап уакиииаеп, ...
уакииИаеп ’уверяя’ (см. раздел 38)

О ІА Ь О О Е ІА
— Кип $іпа пуї оіеі оііиі ІаііІШ паіп ріікаап, т іїе п оісі угіНїупуї
теісіііп уепа1аі:»(еп рагІ58а?
— Кіііоіі, оікеіп Нууіп. Муї оіеп ]о а ік а т ії іоіїиа іакііІаініНе
ІаУОІПе.'
•— О і е т т е к о т е ьіиеп пііп коуіп егіїаііііа киіп «иопіаіаізеї?
— КуІІа т е ія іа оп раЦоп егіїаізіа.
— N 0 , т іїіі екітегкікзі?
*— $иота]аІ!іеі оуаі ра^оп ЬіУаіхеїпріа ул ріііііііууаізетріа. Тс
УепаШІ8ЄІ оІеНе пііп риЬеІіаіІа ]а зеигаїїіьіа. ТеіІІіІ оп Іаиіи За їапїііі
Ьегкііііїа.* Уакауа «иотаїаіпеп ІііЬіее Нііаахіі т и к а а п ііопріїооп. іа
хіиеп т е 8иота1аіііеі е т т е Ьаіаііе ул і:ииіе1е пііп Негкіі8іі киіп іе.
Ьіхіікхі шіпиЗІе оп хупїупуі хеііаіпеп уаіки їеїта, еїіа іе ріііаїїе
е п е т т ііп Ьиоііа іоіхіуіаппе. Зиотезха еі оіе іарапа рішПиа тиісіеп
ІЬтізіеп аіііоіЬіп, уаікка Зо^ки» 8ІПіі іауаііа у о і ї і аиііаа іЬтііЯй.
З Е Ь ІТ У К Я іЛ

1. Куі аіеп зо аікапиі (о((иа (акііІаі$і1)е (аУоіПе. (Куі оіеп (о(>

и т и і к а у ііау іу т аа п .чатаїїа іауаііа киіп іака)аі:>е(.)
2. ТеіИа оп іаиіи за (ап8«іі Негкаяка. = Те іппо^іиис Ьегка.чіі Іаиіа-
шаап за іапх:?ітаап. (Ср.: НііпеІІа оп ііки 1іегкайі>а. = Нііп оп
ІісгккІі іікепіаііп.)

Н А к ;о іти к 5 іл

1. Замените придаточнос предложенне причастной конструкцией.

a) Тііпа ксгіоо кігзес5>8Иап, спії Нап оп оПиі Мо^коуа^^а ]о

кішкаїкіеп. Нііп ксгіоо. еііа Ьйп оп орріпиі ки їк етаап іпеїгоПа.
Нііп «апоо» еіїіі Ьііп оп кііупуі киипіеіетанза Іиепіоза ]а охаїїіз-
(іти і ^>етіпаагеіІ1 Іп. Нап ьапоо. еИа Ьііп оп $аапи( мекіі иизіа
уніііуііі. Нііп кегіоо, еиіі Ьііп кауеіее ихеіп каирипціПа ]а ке8-
ки^іеіее іНші^ісп капк$а. Нап и^коо. е((а Ьап орріі $і11іі іауоіп
риЬекіеІііІ. Нііп азаПеІее. сИІі Ьііп раїаа коїііп кіеіііаііоізепа.
b) МііІ5іип. еіііі оіеп пііЬпуі Ьііпеї зо85аіп. Ьииііп, еНІі оііп Ібуїапуі
оікеап ґаїкаіхіїп. Рекка ііехі, еіііі Апиі іагуіьее ариа. іоки ііезі, еіШ
К а т а п е п оп таїкіїіііапиі иІкотаіПе, Ніііп, еИИ хіпіі зеізоіі
касінпкіїїтах^а ]а осІоііі тіпііа. Ьииііп, еИіі зіпіі у т т ііг г а ї каїкеп.
Маіза Іиїїіі. сїііі т а їк а к и т р р а п і Ьаіиаа аиііаа ЬііпііІ. Кіаи^ кегіоі,
еиіі Ьііп оп орріпиі риЬишаап х и о теа тіш іатах н а кішкаис1еі>і>а.
Нііп уаііиаа. сПіі уііашііпіеп риіие аіНсиТіаа Ьапеїіе ітеиотиііТІа.
иііікіігі іоіехі, сїііі оіеп 8аапііі апйііпап. Кииііп, еиіі Ьііп кегіоі
таїкахіапп Ьаііхкозазиаиза. Тоіуоп, еиіі каіккі рііііиуу оппєПііієзіі.

2. Употрсбите вместо ігридаточного предложення причастную

коїіструкцию.
a) Уі;коп, еПіі азіаі оуаі кітпо$5а. Киуіиеііп, еИа Ьап оп каіші$
паіпеп. и^'ісіп ипоЬсІеіаап, еіііі Пипііііа іагаии ЬеІро$Іі. Кикаяп еі
о ііо и а п т . еиіі уісгааі ^аариуаізо Іііпііііп. Еп оіе тіІІоіпкаап кииі-
кії. еиіі Ьііп риЬии хи отса.
b) Кеїтоіаап, еиіі Ье таїки х іау аі хикиїаііїїепха кю. иикоиіап, еиіі
аііеісіепііі,'5іітакопГегеп58І рііііхее Ьууііп Іиіок^ііп. Запоіаап, еиіі
йиошаїаізсі оуаі щоза За ЬіІзаіїііа. Іітоііеиііп. еиіі ]ипа хаарии азе-
шаііе.

244
с) Мопеї Іішієуіїі, еий 1іе рухіууііі ке^іуиаіпйііп УІПіеШітііі. Нііп
Юіеаа, еиіі І1ІІП оп еппеп каіккеа Іаакагі. Нсіі Уігіапеп іоіуоо, сііа
Иіш уаіші^ииі ореПа]акхі. Реікаііп. еНіі іпубНахіуп Ціппіііа. Маі]а
хапої, еПа Ніііі оп уаІіпіі» ІііЬіетаап кап^хапі.
(1) Нііп ксґюі, єна оіі о р р іт ії р ііінітаал еп^іаШіа ^о коиіиіиа.
Мікко кегїоі. еїїа о!і кііупуі коїікуіііхіїаап. ТіеіІеііІііп, еЧа Ііііп оіі
кіі]оіИапиі пиогепа піпо]а. Ксггоіаап, еИа Ь;іп оіі раїаппиі
коіікуІаііПі>а.
3. Заменитс причастную конструкцию придатомньїм предложе-
нием с союзом еПіі. Употребнте прелложения в ПрС'іСНСе и пер­
фекте.
Неіі кеїчоі уііьіууапхіі успа1аІ5іеп раїімііа Ііууіп. Нііп кегїоі іоі-
Іипееп8а 8Ікі\1ііІ!іііп іароіЬіп. Нап уіііііаа уепаШіхіеп оІеуап коуіп
егіїаііііа киіп ииотаїаіхеї. Нап Іииіее Шпіеуап^а уепаїііізеї Ьууіп.
Рекка і>апоі паЬпеепаіі каікеп, шіііі ІііаІІа (араїїіиі. ЬсІї^ех^а
кеггоіааіі есіихкипїауааііеп 1аЬс:ііууап. Т о іш ік и т а іоісйі то п іеп
еііііпіазіеп Ьауіппсеп. Ме ііе ( іііт т е 1іп^и^еп каг:їІУап
ушрагііібтугкуійіа. Миі^іап кииІІеспі а^іазіа іоіаіп. Миіуіап
ніпіш кегіопееп іаіпап ^и и т.
Нап шубпііі іпіпип оієукп оікеаїіііа. Нііп Іииіес їиіеуапїіа
(оітееп ошіп пеиуоіп. Запоіаап коиіип орсіїауап уаіп ііеіоа еікіі
а^аиеіиа. 5апоіаап уаіііоп шакііапееп каіккі киїиі. Ьіт1І8І оіеуап
іііууіп ^оІVо^ота оііоПаа епіііі. У т т іігх іп Ьііуіауііпі рсііп.

КА РРА ЬЕЗ?
КО ^М А 5КV [V 1IV 1ЕN Е85ЕЇТ5ЕІV 1А 8 К А Р Р А Ь Е

— Ш ікіеікб Іню теппа капьііапі иішаап?

— Куіііі уоіп Іііїнеіі.
— МІІ1ІП аікаап ш еп іііітте? 5орііко хіпиііе Ьеіі аашіїИа?
— 5оріі. ^а еіЬііп теіиііп іагуіі^е ріиіПіиі аікаа пуі. 5оііа тіпиііс
Ііегііпуіііїі.
О

— ОІІ кіуа ^и^еI1а піііп риЬеІітеіїііа. т и і і а оіііїі Ьаикка оікеіп

іауаіакіп.
— Кііп оііхі. Меіс1;іп рііаіііі угіНаа ісЬсІа зе пуі ]ои1и1отаІ1а.
иикикаи^еп аіеииа еі (аа$ сНсіі.

Неі! Міпіі шепеп пуі.

Неі Ьеі! Аі кииіе, уоііко уієіііі г о х к а ї теппе8і>а8І.
— іиіі.

— К аЬ о іік о еііеп аікиіііа^іа 5еп Раа8ІкІVІ-оЬ^е1тап?

— Еп каі50піи. Міпіі раа:»еп каїаотан п іеіеуі^іоіа уазіа 1а5(еп
пиккііе&5а.

Т Е М Р О К А А Ь ІЗ Е Т ^А ^I8ЕЕN V А 8ТIК К ЕЕТ

Врсменньїе конструкции

Міиі аіоі (еЬіІіі раіііііуазі уііорріїаакііі?

Р ііт іп рйаіуИуіі заііьїа уаіііізі хууіі НіуаІ5ии$.

Міііііап аіпа уапКап коиіипі кйуеііеззапі Кігккокаша.

Ьіпііуеп Іаиіи уаітеп і аигіп^оп Іазкіезза.

Придаточное предложение времени (іетрогааіііаизе) может

бьіть замеиено соответствующей ему времснной конструкцией
(іетрогааііпеп Іаіі^еепуахііке).

1. їієп іаікееп кип —» ра^гіііуіп И рагіізііріп рагіііііуі (партитив !І

причастия пассива).
Если действие придаточного предложения опережает дейст-
вие. главиого предложения, придаточное предложение может
бьіть заменено конструкцией с партитивом II причастия пасси­
ва. Если в главком и придаточном предложении общин субьект.
то в конструкции зт о т субьект заменяется притяжательньїм
су(|х1)иксом, которьій присоединястся к причастию. Если же у
них ра'іньїе субьектм, в конструкции субгект заменяется генкти-
вом. В зтом случае притяжательньїй су(|к1)икс присоединястся к
причастию лишь тогда, когда субьект придаточного предложе­
ния вьіражен личньїм местоимением.

246
Кип оіеп Ьегііппуі, ауаап аіпа іккипйп. = НегііиуНпі ауаап аіпа
іккипап.
Кип ОУЄІ оііуаі зиікеиіипееі, іипа ІаЬіі ІііккееІІе, = О уієп ііиіксії-
сІиЦіиі ]ипа КіЬіі ІііккееІІе.
(МеіІІіі оіі т и к а у а ї пааригії.) К.ип Не т іш п іу а і ЬаЬісеп. ЬеісІап
йіаііееп иііі теїиіка регЬе. = Иеійап тииіеП иаап ^аЬ^ееп Ііеісіап
(ііа)іееі) (ції гоеІШ5>а рсгЬе.

2. ь'атаїїа кип — II іпПпііііуіп іпєіі^ііуі (инессив П инфинитива)

Еспи действие придаточного и главного предложеиия одно-
временно, придаточїюе прсдложение заменяегся конструкцией
с инессивом П инфинитива. Правила употребления субьекта тс
же, что и в конструкциях со II примистием пассива.

П ^NПN1ТПVIN I ^ Е 5 5 и V I
Инессив II инфинитива

пиккиа — п и кки еьйа

Іи кеа — 1іікіе88а
зубсііі — зубіїеззії
оріякеїіа — орІ5ксІІ€55а
іа у а іа -* їауаіеяй а
ЬаігіИІ — Нііігіїеяяіі
к у їт е їа к у їт е їе ь іїа
Инессив II инфинитива образуется из I инфинитива так. что
конечньїй гласньїй а/а переходит в е, и к нему прибавляется
окончание инессива. Если перед конечним гласньїм инфинитн-
ва стоит е, он переходит в і. Напр.:
Тиіи^ипп Ьііпееп оріікеїіехзапі Мозксуа^за.
З а т т і и ц у а і о і ІаЬ ііеззазі Н и о п е езіа.

ьи китЕ К зті
ЗиОМ Л ІЛ ІМ ЕН УїЕ5ТП VЛМ^N ЕЬЕІМ
Уіегааііза т а а з з а 0іезке1іеі:8аап іЬ тіпеп Ь и о т а а шопіа зсіїаікіа
киїииигіп рііпеііа, ЗоіНіп т а а п о т а ї азиккааі єіуііі кітпіїіі
Ьиотіоіа.
»8иотаІаІ5Єі риішуаі уаіп зииііаап.» Nаіп іоіезі аіізігаїіаіаіпеп
уаіЬю-оррі!ау‘ аьигсиаап Зію техза пеіііі кішкаиііа. іокаі^ееп
кіеіееп ^а киїїіиигііп Іііііуу егіїаізія ^аро^а кйуиііа еі-кісіеііізіа
к о т т и п ік а а п о и і. Егої сісіиеп, іішеїсісп ка($екоп(ак(іп кііуіо^^а
иіі Іауа88а кауиаіі коікеїихіа о;іапа уіюгоуаікииіьіа ]оИіауаі Иег-
кіізїі УІгІїссИіїіііп іиІкітоіНін ке^кихіеіикипіррапіп аікотикніхіа ]а
иI^коіи 1к^;і^^а. МіпкЛ1аі$(а оп ^иотаїаіпеп еі-кісІсПіпеп к о ш т и -
іикааііо? Мікіі и І к о т а а 1 а і $ С і > і а ш т и и о тіїи іх еи н . к и п Ііііп
ке2>ки:>(еІес ^иотаїаііісії капі;^а? МіЬіп 8иошаІаІ8(еп (ііііііі кііп>
піПаа Ниошіоіа ке8ки!>(е11е88аап иІкотааіаІ8сп кап:>!>а?
Л т іе іа а п р а уаіЬю-орріІаііІеп заїкаа*.
Иаііаіаіпеп оріхкеїуа і*апоо: »Мс о іе їл те іоНипееі ри1іиеі>-
$аіпте ііілаі^етаап іипіеііатіп е еіеіп ]а іітеіп.» УІкІу^уаИаІаіпеп
орі^кс1і]а Уіііііаа, епсі есіех ілюшаїаі.чіеп ка^уоіхіа у о і Іикеа Ьеісіап
іпіеііаіаапха. 5іюта1аі:іе11а оп Ьііпсп т и к а а п за уаіп как^іі іІтеИіі,
] 0 (ка пскіп оуаі оікеа^іаап аіуап 8апіапІаі$іа. іарапііаіпеп ^а о^а
ке8кіеигоорраІаІ8І:Ла уаіНіо-орріІаізіа оп 8ІШ т іе ііа , еСіа зиигіа
егоіа їіиопіаІаІ8ісп ^а Ьеісіап о т іе п таапіпіе5іепї>а іауоі.ч^а кауіїііа
еіеіііі }а іітсіїа сі оіе.
Мопеї оуаі кііппіііапееі Н ію тіоіа 8ІіЬеп. еііа ^иотаїаі.чеї с і у і і і
ко^їксїа іоіїіаап. »Таіі11а $иоіпе5ха і Ь ш іііє і уаіп каїїеісуііі іауаісь-
:іаап.» »$иоша1аІ8еі (СґУеНііуаі уіегаіїіііе іиіііша 5іікіііаІ8іаиа
реікаііа кіі^епо^сппик8с11а. Енішсгкік:»! иа1іа8$а Ьаіаи^ ]а і>иикко
іасііп тоІсшшіПс рохкіПе оуаі уаНіпіа, т іїіі Уоі а)аіе11а іа11аІ5Є5>і>а
іііатссхха.»
ІаПпа1аі8ашсгікка1аі^іеп ^а еіеІНеигоорраІаі^іеп уаіНіо-оррі-
!аі(Іеп іауоіп ту б $ у1і<]у8Уа1іа1аі:>еі ^а ке$кіеигоорра1аІ8еі каіраа-
уаі Зиошсііііа коїкепі^іа. ^ок ^1 уаііиаа к 0 :^кеііікїеп рииИееп
аіііеипауап Ьапеїіс коїі-ікауііа. Тоіпеп кегіоі орріпееп$а іі8екіп
уагошаап ко^кеНатіхіа Інюшаїїиаап, т іїе п іііапіссп іітаріігі
т и т і и и уаіуаііиіпеек5і '}я капкеак^і. т ік а їі Ьап коїікеиаа
кс>ікиїіс1икитррапіаап. АІуап і і ш є і ^єіЯ і 5*иота1аіпсп еі яіесііі
а^кіраІVаі^^с^»‘>а уііогоуаікіііик:>0 їіі>а ко5>кеіихіа, уаап іекее іііііа
рі(ка11с шепсуіа ЗоІиораа16к.чіа ^а іиікії^ее кс^ки^ісіикишррааіп
И аіиауап уіс^ЯіПаіі ]оІакіп аІУап сгіїуііЯа.
КІ0ІЄІ1ІПСП ]а сі-кіс!е11іпсп к о т т і т і к а а і і о піуоитиуаі кііпіеа&іі
уііїееп. Тіесіоі кикипігіеп УІіІііїі^іа егоі^іа сі-кіеІсИііЄ55а к о т т и -
пікааПояііі оуаі Оііа «іуиула ]а гоЬкеаа кош пптікоіпиіаііоа. Оп
Ьеіротрі .чиїїїаиіиа уттагіііУіійіі е г о із іа аіЬеиіііУІіп іііапіеізііп,
] 0 і{ оп у а г а ї п п т и сгоЗеп о1етаі>і;аоІооп. Тіе<іоі е г о ізіа ехійуаі ту о 5
іскстіііііа Іііап ііккірікаініа, кіеИеі;ііа рааГсІшій уіега^га кіііііиигіа
аіи^іауаіііа ксі^киіііеіикитррапі^иі.

Ьііікіс: Лі^іI М іік і^ и іо Н и о іп іі Ь ііікмі к о т т і ї п і к а а і і о и ік о іп и а ііп к с п .чііпііп ІО/І'ЖХ)

24Х
5 Е и Т У К 8 ІЛ

1. УаіЬю-ирріІач
Финляндия іаключает со многими страмами договор об об-
мснс школькиками. На основаним зтих договоров многис фин-
ские школьиики могут іюехать на год учиться за і раницу. Соот-
ветстпснію учащисся н і других страи присзжают учиться в шко-
льі Финляидии.

2. Лппс(аапра уаіНіо-оррПаИсп ]а(каа.

С ї лаголом ап(аа в :#начеиии 'рапрсшать. Гіо^волять’ употрсб-
лястся генитив + инфипмтив. Напр.:
Аппа ш і т т оПа гаиЬа^:>а!
Мі»іІ сп куИіі апіаікі «еп ікаіхоп Іархсп тсп п іі ук5Іп иітаап .
( і
ОІЛЬООІ
— Каїікка иііее. Опко ;>іпи11а Іірри?
— Еі.
— Меппаап :>іиеп і>іі>аап сіиоусьіа. Уоіс охїаа Іірип киЦеиа]а1иі.
5апо, еіііі Иаіиаї ксгіаіірип, ]о1!а уоі уаіінаа. Ь еїт а а хіііеп Іірри
Іоііпаиі>1аіисс!>8а.

— N 0 ПІІІ1. ііуі «ііпа оп Іеіта.

— КаШо 8ІІа Іеііпаа. 5ііпа оп кеііопаіка. Уоіі уаіЬіаа и тп іп
киІие88а іоі:іееп Ііікеппеуаііпеехееп.
— Кеіраако і а т а Іірри теїгозііакіп?
— Кеіраа. 5е кеіраа НеІ:ііп£Іп аіиееііа гаїікоіхза. Ьихїеія^а, т е ї-
го:>5а )а Іаіііііікетееп )ипін!$а.

Н Л К ^ 0 ІТ ^ К 5 I А

1. Отвеїьте на вопросм, используя врсменньїс конструкции.

МіПоіп іииїй-Иііі Ііііпсеп? — Кип о р іяк еїт Момкоуаїїка.
МіІІоіп 8аіі ініхіа ухіауііі?— Кип оііп иіііЧупуі ииіееп іубраіккаап.
МІ1ІОІП Ьапкіїїс т к іс ї іпюпекаїш? — Кип о і е т т е ш т т а п е е і
ииіесп а8ип(ооп.
МіІІоіп кііппіиіі Н иотіоіа іііті^їеп їароііііп? — Кип оіс^ксісп
иІкотаіПа.
2. Замемитс предложения с сою зом кип временньїми
конструкциями. О братите вниманис на употребление притя-
жательньїх суффиксов и на место подлежащего в предложении.

a) М а 11 і : Кип НИп оіі (и11и( коїііп, Нап ауазі Ье!і іе)еуі:»іоп.

— Тикиаап коїііп Ьііп иуа$і Неіі іє іє у із іо п .

Кип оііп а^ипиї таауаа уиосіеп, Іипхіп ]о уаНііп т а а п Іаро]а. Кип

оііп уаІтІ8Шпиї уНоріхіо^іа. рііа8Іп ібіНіп ореПа]акзі. Кип коиіи
0 ІІ рііаііупуі, І а Ь й іт т е геїкеІІе. Кип 50їа оіі риЬ]еппиІ, уіЬоІІіпеп
ЬубккНіїі га]ап уіі.

b) М а 11 і ; Кип Іархі оіі шііиі коиіихіа, Ііііп аікоі Кеіі іеЬ(1а коїі-
іеЬіііУІаіІп. — Тикиаап коиіикта 1ар5І аікоі Ьеіі іеЬда
коїііеЬіНуіііап. (Обратите внимание на порядок слов!)

Кип 1ар$еі оііуаі Ниотаппееі уіегаап, Ье рузіІКіуІУйі хогті г^ии^ха.

Кип рііаїкупеп оп р а їа т ш і к о їіт а а Ь а п їа . 5е аікаа гакепіаа ре­
пай. Кип ІіпШ 0 ІІ хаапиі ренапііа уаішіікзі. 8е аікоі Наиіоа ти п іа.
Кип Тайно оіі рііаз^уі ііеііе, Нап аікоі ^ио8^а т і п к а ; а к 8 0 І.

c) М а И і : Кип і^шіп Ьи:>і>і$і>а, а;аие1іп ріііуап оН^еIтаа. —

І5(ие$і>апі Ьи88І88а а]аие1іп раіуап оЬ^е1таа.

Кип орі:>ке1етте кіекіі, (иіи^іШтіле $атаП а т а а п киІСШигііп.

МіЬіп теісіап рііаіііі кііппіиіііі Ь и о т іо іа , кип к езки ^іеіетте иіко-
тааіаішеїі капхіїа? Міїїза Іарзеї оуаі рйІУііІІа, кип у а п Ь е т т а ї оуа!
Ібі^ла? Кип Іеіеуіхіокашіуаі Іі^ііапСууйі, кахуауаі уаііппап таїїд оі-
Іі^иисіеі — ^а уаікеисіеі. Кип уіЬгеіі Іііке уапЬепее, аеп геаііі^ті ка:і-
уаа. Кип Іаіуаоппеаотиих ііаііии, т е їе е п ]оиІии б^уЯ ул т и ііа
кстікааIе^а.

її) М а 11і : Кип Іпкегі і:іїиі Ьиххііі.ча. Ьііп а^аае1і рііІУап оЬ}е1пгіііа.
— І8іие58аап Ьи58І8ха Іпкегі а]аиеІі ріііуііп оН^е1ті^а.
(Обратите внимание на порядок слов!)

Кип Меі5еу 0 ІІ З и о теїх а. Ьііп кегниі аіпеІ8іоа іиіеуіа іеокзіаап

уагіеп. Кип Керіп іекі таїко ^а УсІцаИе, Іійп хаі аіашкзеп іаи-
Іиипііа Уоі^ап Іаиііигії. Кип Ііпіи Іаиіаа, 5Є риоіихіаа гєуіігііійп .
Кип Іпкегі каїзоо іеісуіхіога, Ийп мііиаіі рууккій.

25()
е) М а 11 і : Кип ІаШан гиокаа, ХіхуХуу оПа ЬиоІеІІіпеїі. — Киокаа
1й1ігаеі!5аап іііуіуу оИа Киоіеіііпеп.

Кип 8уб каїаа, еі хаа кіігеНіііІ. Кип Іикее іаппіануйн кідаа, еі Нио-
т а а , тіїД утрагіИіІ іараЬШи. Кип ореііаа іоізіа, орріі іі^екіп.
Кип кііапіііа іекхїіа, іоииш кауиіішаап егіїаіхіа !>апакі^^о^а.

КАРРАЬЕ38
К О ^М А 8К V М IV 1Е N Е 5К А Н ^Е К 8А 5 К А Р Р А Ь Е

( і
— Міхіїа 5)Є еіокиуа тепее?
— Р о г и т іііїіа .
— Меппіійпкб гаіііоуаипиііа?
— Еі кип те п п а а п кауеііеп.

— Тбгтаіїіп ахкеп касіиііа Кагііп.

— Міса Нііпеїіе кииіии?
— Н;іп оп іНап епіі8еп8а: кауеіі ііхек^ееп тиіііїїеп Ь и о т іїа т а їїа
кеіііап.
— N 0 , еїко руїіііупапуі Ь ііта?
— Еп уііізіпуі. Нііпеп капіїзнап оп пііп уаікеа зеиги^ііеііа, кип Нап
еі уіеепїіі запо тіїаЯп, хеіяоо уаіп уяійуЯІІізекіі НутуіПеп.

II INРINIТIIVIN IN 5 Т К ^ К Т IIV I
Инструктив II инфинитива

Нііп ксгїоі іараикзехіа іікіеп іа паигаеп уЬіаікаа.

Нііп 1ІЄІІІІЄІІ аіііаа т о п е їіа (ауаііа ннасіеп аікаап рсіккаіі
ЬИтшіпкіа.
ЬаЬиніпкбНііп и ітаап ? Т а г к е т т і п а^аїс1Iеп іаіііапкіп ]аік1а
ко^ііп^а И ітаїа уаіокиуаї аІЬитііп.
Нііп еіепі Ьііаазіі реііііеп кааіиуап^а Ііііккааііа касіиііа.
Нііп Іагіїиі киррііп кіісіеї (агііііеп.
Коіга иііі ізііпїйапііа уахіаап Нііпіа Ьеііиеп.
Аиіо кііашуі гІ5іеук.че5^а гепкааі иіуоеп.
Рііікб 8Іпип кегіоа зііііі каіккіеп кииііеп?
АШ іее поіп ЮІ5ІЄП паЬсІеп.
і^Ніа І5(исп
пиккиа — ініккііеп
8аа0а — 8аа(ісп
уубіїіі — ^убсіеп
орі^кеііа — орІ8ке11еп
кегаїа — кегйіеп
Ііаігіиі — Ьаігіїеп
раеїа — раеіел

О братите впимание: Ііікеа — Іикісп

Ииструктив II инфинитива образуется так же. как и инессив

II инфинитива, только вместо окончания инессива присосдиня-
ется окоичанис инструктива -п.
Ииструктив II инфинитива является в предложении обстоя-
тельством образа действия. Оно показьівает, каким образом
происходит действие главного предложения. На русский язьік
переводится обьічно деепричастием настоящего времени.
Обьічно ииструктив II инфинитива не имеет своего субьекта.
ио в нскоторьгх вьіражениях к нему может присоединяться сло­
во в форме номинатива, которое обозначает какую-то часть на­
стоящего субгскта.

Т у їіб ^ио•к$і Ііііікїїеі Шиїез^а Ьиішиїеп. = Туїіб ]иок5І ^а іуібп Ьіик-

^еі Ьиїтизіуаі ииі1е^8а (развевались по ветру).
К ипструктиву II инфинитива глаголов паЬсІа и кииііа может
присоединяться генитив, обозначаю щий действующес лицо.

Н Л К ІО ЇТ и К З ІА

1. Угютребитс инструкгив II инфинитива.

М а I I і : К.ауе1іп ]а тіеіІ8ке1іп. — К ііуєііп тіеііхкеїіеп.

а) МиінГсІіп іа р а іііи т а а ^а Ьушуіііп. КиЦіп рітеаііха ^а к о т -

ра^іеііп. Рікки роіка ^иок 1іі ]а іїкі. Коіга каІ8оі кииїа За иіуоі.
Іїіїигії ік к іт а п аіігсіїйа іа каї.'іеііп оНікиІкуоіїа. Ьар$еі Зиок^епіеіс-
уаі кііуіііуаіііі За шскіауаі. І $ іи і т т е иІкоіІтакаЬуіІа^ьа ]а 5бішше
ЗііаіеІбіі. Уіеїіп уарааріііуап ї ї і ї є п . еПіі з і і у о з і п ]а р с і і і п рууккііі.
Нап Ііііпі За уіікаі.чі ксПоаап.
252
Ь) Уапіпіз іяіиі по]аІію1іа8а раіі ииізі. Зсі:>оіп раккаііс^їііа ]а Ь а т -
рааі каїіхіуаі. Аиїо т е п і оЬі зііеп, еиіі гепкааі уопкиіуаї. Ьар^еі
8еига5ІУаі екіїувїіі хііеп, еїііі іїіітіи йііііікуіуаі. Туиб Ьуррі пііп, спіі
Іеііі Неііиіуаі.

8 п п о п { а іа р о іа / Отяельньїе вьіражения

Еі Іуб іеНсІеп Іори сікіі ипі тааіеп .

ЬііЬіі І50ІІСІІЄП 5 0 іа а п .
Еі кикко кі^кіеп Іаиіа.
Мікіі Іаиіаеп іиіее, 5е уіЬеІіаеп тепее.

Теіікб $011 ііеіеп іаіиоеп? = Теіікб »еп. іаЬаІІазі?

КіІУІп 8Іе11а оііітеппеп. = Роікке!ііп зіеііа рікаіі;еі»іі.

РО Т Е N Т IА А ^I
Возможностное накяонснис

Таїпіі 5е1іиапее аі5іап.

Тубеїно^оріїтії уаііпійіипее епзі уіікоііа.
Ріііітіпіхіегі раїаппее т а ї к а к а уііЬиотеппа.
У т ш а ї Ч а п с Н е , сПіІ о і е т т е уаікеа:>!>г» уіііікіісіс^.ча.
Кикааіі еі ііеіапе азіазіа.

Каіккі Ііспсуаї каапсеї ехіїуяіійіап. у о і п е т т е аіоіпаа кокоик

5ЄП.
Ьіепеекбііііп кикаап іт іІ8 іа т іІ т а к ііаа хііЬкбІаккиа?
Е ш т е Ііспс (а у а п п с с і а і к а і і і с т т і п .

Аіііа оіеИапееп уаііокіипакіізіиеіууп ріаккоіп.

Аїііаіііа сі ксзки н іеН ап е иі55іі кокоикяеягіа.
Н аш а Ііепес еріііііу ]о каиап.
Тіїїіі кіг]аа еі Непе кааппеиу уепИзакг»і.

Ро(сп(іааІі — зто возможностиое наклонсние глагола, обо-

значающес возможность, вероятность действия. Его показатель
-пе- (при ассимиляцим -Іе-. -ге-, -ке-, -ппе-) присоединястся в а к ­
тиве к осново иифииитива. К показателю присосдиняется лич-
иое окончание.
паИсІа паііпеп еп пИЬпе
паЬпеї СІ пнНпе
паНпее еі паЬпе
паЬ пеш те е т т е п^Ьпс
піїНпеие епе паЬпе
паЬпеУііІ еіуйі пііЬпе

оІІа-УегЬіп р о їе т іаа іііт ю с іо і оуас

Ііепеп, Ііепсі, Ііепее сп Непе, еі Ііепе, еі Непе

Ііе п е т т с , ІіепеМе. і і с п є у і і і е іп т е Ііепе, еПе Непе, еіуііі Непе

У возможностного наклонения (потенциала) одна форма

прошедшего времени - перфект. О на образуется и і презенса по­
тенциала глагола оИа (Непе-) и активного II причастия основно­
го глагола.

Ііепеп паїїпуі еп Непе паНпуі

Непеї пііЬпуі еі Непе паЬпуІ
Непсе пііЬпуї еі Ііепе пііНпуї
Непетше піїЬпееі е т т е Ііепе пИНпееі
Непеїіе паЬпееі еііе Непе паЬпееї
Непеуііі пііЬпееї еіуііт Ііепе пііНпееї

У пассивного потенциала две формьі времени — презенс и

пер(|)скт. Окончанис презенса -(Х)ХлпеепІ~(і)ілпееп присоединяет-
ся к той же осново, что и окончание пассивного кондиционала
(см. раздел 28). Отрицательная форма оканчивается на -(і)(апс/-
(Оіапе.
Пер(|)ект образуется от глагола оИа и пассивного II причас­
тия основного глагола.
паїїїапееп еі пііЬїапе
Нспес піііііу еі Непе пйНіу

Во^можностиое наклоиение (потенциал) употребляется

обьічно в определенном етиле письменной речи, например, в
язьіке газетньїх новостей, политики, в официальньїх письмах и
др. Вмесго потенциала всегда можно улотребить индикатив
(изьявительное наклонение) и какое-либо слово (наречие, вспо-
могательньїй глагол), вьіражающее неуверенность. возмож-
ность. Напр.:
2.‘>4
Тіітіі хеііиііпее азіап. = Т а т а у агтаап кіп аеііиаіі ааіап.
РаіітіпІ8іегі раїаппее т а їк а їїа уІіЬиотеппа. = Раатіпіиіегі раїаа
т а їк а їїа Іииііауа^іі уІіНиотеппа.
А ь і а х і а еі к с ь к и я і е И а п е іііхйа к о к о и к $ е $ 5 а . = А м а у і а еі іаісіеіа
кс8ки:>(е11а (а^:іа к о к о и к ^ е : > 2іа.

В р а з г о в о р н о й речи п о т е н ц и а л употребляется очеиь редко.

^^К ^ТЕК 5ТI І

МіПаіпеп ти іи ап ее т а а і і т а оПа, кип Акиеіі оп іііуііі-ікаіпеп?
Ьіепеекб 5ІІІ0ІП уіеііі риЬсіазіа у є іііі ]а іигуаііііііа гиокаа? Нуі
шеііШ оп Уіеіа іііаауііхіі Іи о п п о п т и к а іш еіітагуіккеііа, тисіа
гііПііпеекб піііа Іи1еуаі$иис1еіі8а. Епіїі утрагіїііб? Ііатегі оп ріепі
уе!ііа1ие, ]оіа іпопсі йііигеї каирип^іі ки о гтіи ау аі. И атегеп хііо-
Зеїиїоріпшк^еі сіуііі шипи ґііііііуап. Зааіапеепко Ийтегеп іііюіеіи
рііііуакіїі?
Акхеїі іиісс еііітііап т а а ііт а х з а , р к а о п ра1)оп іекпіхеїпрі киіп
теіііііп т а а і і т а т т е пуі. 8і11оіп ііє п є у і І і ІапкариЬеІіпіеІ ул
еі-<ііеііаа1І8еї іє іє у іі їі о і к а ^ о т іе с і. ІСаіккі оіліхіапеуаі ріепеп
каппукііп. Теїеуіхіо-оіуеїта уаіінапееп уараа^іі капауіхїа гіір-
р и т а їїа . Каікііїїіа ]окараІуаізееп е іііт а а п ІііПууІ8лй іагреІ5,ча
раїуеііее Ііеіокопе.
Акзеїі еіііпее киіїепкіп уИїй іууіууііізепа киіп текіп , кохка Нап
кайуаа ш оію п ииіееп уЬїеІ5кипіаап.
(і
ьикитЕК 5Ті 2
Кіг^аііуа Маїті Мйкеїіі^иікаііі Уіюппа 1998 іеокхеп, ]опка піші оп
$іііікіда. 5е оп кіда кіііійіа ул 8і1й1іап 1ііИууІ!>Ій еііітукхізіа.
8сіігаауа8і>а оп к а їк е їт іа кі^ап Іиуіііі>1а, ^оі:>^а Макеїа киуаа егі
уиоііепаікоісп Іноппоп^а ї і і і і п іітійіііі.
Кикка-иапаа кауїеПііп а і е т т і п іагкоіИапіаап Ьаріп уіііііаікаа
уйгеіНіп «уиууНіі х у у х таік ета а. МукуіШп .чапа оп Іеуіппуі
тииаііекіп Зиоіпееп, шіка оп реі'и$(екиа, уаікка Е(е1іі’§ и о теп
гіі8ка Ьа^оаа р ііе т т а И е а^а!1с. Кип хію таїаіпсп уіпрагіхіо еіо-
киип Ь о г х т і а , іурхіреііоіа. рииіагКоіа ^а иисіеііееп іиііииа
Наііакап^іпі^иі реІІауаа Іи к и и п о и а т а Ц а оп ( а ^ а і ііе п УІЬгеа.
аигіпкоіі»еп :>ууі>киип :>а(іис!»^а 8Є ЬегйИ и^ікотаКоіпаап уагіїеік-
кііп. ]опка рааозаіла оуаі ІсЬіірииі. К оґкеаиа каїїіоііа каІ:и;11е:ійа
пакее Ііауипіеїхііп ]а ІсЬитеЬ ап епкі»есп, іііт а оп аіпоа аіка, ]о1-
255
ІОІП пс кішіюПії сі'оиаа іоіяі.'іїаап. Рііііуіігі оп коіуіусп ксіиііпсп,
]оііко8.ча сгоііиуаі р і 11Іа^а^. іхо Ь а а р а 1оіі;їаа уіііІсп кііоіпеїгіп
ріиіііап. ЛхіііійтіпіПа «еисіиіііа кеііаіпеп уааЬісга іпиніаа ;і5ІаІаіа
Іаі ш и їїа а уйкієп о п уоііпаккаіп копігаіїїі, еІІеі раікаїїе їіаіа уісііі
к і г к к а а т р а а 11еV0йкамап^•да. Ьеіііткч, хуухкехйп іииНеа. Ьитзі»еуа,
уаікиїїауа ріш ]аа ііукзуИіІ уаг]ооп. ^еп ІсНсІеі уліп Ііа т іа а п П іу а ї ]а
гІ8раапиіуаі, іт і И а каііууііі у іЬ гєіп іі.
Маггаїікиип іііепоіп хаае1ату:і оп сп5І1ипіі. Кіш рішсііа оп
ке^іііпуі УІіккокаираИа, ніісуаі у і і к Іо іп раккаксі ^а ^аіиIуааVа^
таапріїгпап. Зкіеп уНіепіі іиараІУііпіі уаіп аікаа: іаіуааііа Іеі-
^аі1се епіїіп п и ш іа т а Ніиіаіе. опко, куПіІ $е оп Ішпііііиіаїс, йаііе
ііЬепее уаііііеііеп ^а уагиіитпІ8і>а г>е оп ш инииш л уаа1сакі*і, Ьаг-
шаакзі. аіа^ріііп риіоауакні Іііккеекхі. ]оіа $іІтаї паиіііиііпа і5си-
гаауаї. Кип ( ііт а іараіііии, іар аЬ и ш ^оіакіп к и їп т а їїіііа .
Неікезііа ІЄУ0 1 0 П. танепиіпиі іЬ тіп еп гаиіюіиии, т и н и н и еп?»іп
ипс1іаак8І, ііііісп іууіууіііііекііі ]а іпінН атап и т п іп киїиез^іа аікаа
іауИуіі іагтоП а ^а еііпуоітаііа. М ааіішаап. утрагіПс, Нііее Ьеі-
ке:і8іі рузііНїупуі їііа, іїзеїіе Нууіі оіо. З а т а їїа Іиопїо хіігіуу іоізесп
а.чепіооп, таїусеп, осіоиеіетаап іоиіиа, ]ои1ипа1и!>аікаап, Іерооп.

256
 ^05 З и о т е п уиоііеп кіеггохіа ^а зааеііітукзізііі рііїШ уаіііа ук»і
у1іі5е тиісіеп. хе оп тааііхкиип Ьапкікеїі. Регихіеіеп. Напкікеїі
5упіуу аікапа, ^о11оіп іаіуеп к о у і т т а ї Іііапіееі оп оЬііеии, т іе -
ІЄ55а оп ^оІVо кеуйазіа. 8ііпй тіззіі еііеп оіі ироНауа !и т і, оп
аатиІІа коуа, уаппа ііе киїкеа шіЬіп виипіаап Ьууап5>а. КіеЬіоуаа
Ьап8ез$а оп туб» зеп ІуНуІ кеі>іо: Напкі капіаа уагЬаізаатизіа
риоіееп ріііуаап, Ьагуоіп ріІстріШп. Кеіиі оп уаііпауа Ьиоіеііа,
5ІІШ т т и о з оп сігатааиіпеп. Кип Ьапкі капіаа, кауеіеі киіп
рбусііш ріпіаа кі1оте^^е^а шппізза ііе и б т іе п іаіраіеісіеп рааНйп
егатааЬ ап . Кип Ьапкі ироИаа, риЮаІ геіііа т у б іе п Іитееп.
Іііккитіпеп оп пііп газказіа. е((а зе оп кЙуіаппбззЯ таЬсіоіопіа.
Іоз еі заіи о іе т а а п аПег^ікко, укзі іоикокиип у аік и П ау іттізіа
зиаеіатукзізіа оп зе ракаЬсІиИауа Неікі, кип поизее кеуаігеїкеПа
когкеаііе каІІіоПе ]а піікее епй кезй оп іиііиї Зи отееп. УтрагіПа
оп коко кеуйізеп іоикокиип т а і з е т а . Куіуеіуї реііоі, піісіеп
іазаіпеп, к а т т а ї ї и УІЬгеа. пе^іізозаІсЬсІезза оіеуаі коіуиі ]а ріКІа-
;аІ, піісІеп паЬкеа ипПіуа, теїзйззії, ІіНеіікзі раіпипбеп гизкеап
Ьеіпііп ак а Іипкеуаі уаїкоуиокої, иизі казуіПізииз. К око 1иоп(о
Непкіі іиогеїіа заіеепійікеізіа гаіккаиііа ^а ракаКсіииауаа іиппеїіа
кеуййзіа. Таїїаізепа Неікепії іиіее тіеіееп а^а^и5 »іита1ап киппіа
Іиоппозза», т и ізіа а КгізЬпатигип ту зіізеї ІиопіоопзиІаиПітілеп
іи п п еїтаї, Іарзии^іезза Іиеіиі уІеуаЬепкізеІ кі^^а^ Іиоппоп ^а
пиогии(]еп Негаатізезііі. Уаагап Іакі, когкеа каїїіо, кйккіігатііп-
пуі, іаіуаап зіпі, зи о таїаіз-коіітаіп еп ' р е ги зт а ізе т а оп оікеа
раїкка кокеа кеуаап Неікі ^а ^окаізеп рііаізі зіппе Іаеііе іоико-
киизза кііуеііі, ]оіІа аіпакіп кеггап уиоііезза пакізі каипііп коїі-
т а ап за есіеззайп.
З із а т а а п Неіпакии оп Ьеіеіі ]а Негкка. Т иппизотаізіа зіПе
0 Уа( ріепеї киккаке(1оі, к и т р а ге ізе ї аріїареііоі, ІеЬіітеїзііі.
іуупеї Іитреісіеп р е і а а т а ї ^агуе^,^оіI1а у о і зоисіеііа а а т и іп , іПпіп
Іаі кезкіраіуап Іуупіпіі Ьеікіпй. Ріікіпй рои^а^акзоіпа Ьеіпакииз-
за 8ЙЙ іЙгуєіШ оп рйІУаИакіп Ьеііеіпеп, убп зеиіипа Ьіикап уіі*
Іепее.
КаикаіхеІІа т е ге п иікоіиосіоііа іаі заагеїіа іуупі когкеараіп е оп
егіїаіпеп. 8ай еі раіУйІИі оіе іуупі. іуупі т е г і оп Ьагуіпаізииз
каіккіпа уиосіепаікоіпа. Зікзі аигіп^оппоизиі іа Іазкиї оуаі
ІиосІоІІа уаікшіауіп е іа т у з : т е гі оп к о ги ііо тап каипіз, оп уаіп
аигіпко, іаіуаз За у є з і . кІуеіЗа кіуіеп уаг]оі.
иіЬ(Іе; Мані МіІксШ. ЗйіІкігзії. \У50У. Рогуоо-НеІхіпкіОиуа 1998.
17-5025
ЗЕ Ь ІТ У З

1. Прилагательное коїітаіпеп образовано от названия местности

Коїі. Коїі — известная гора в провинции Северная Кар«лия,
недалеко от г. Йознсуу.

К А Р Р А Ь Е 39
К О ^ М А 8 К V іV IМ Е N Е 8 V Н ^ Е К 8 А 5 К А Р Р А Ь Е

(і
— Наппеїекіп ЬаІиаІ5І шПа іаЬіІп ізіи таап . Заако Ьап іиііа?
— Тиікооп уаіп.

— Кии&І8е(кіп оуаі ) 0 ІаЬ(іб85а коїііп. РЦи$І!>іуіІікд Не зіпип

ти к аазі? М аЬш уаїко Не аиіоозі?
— МаЬіиуаі. Тиікооі уаіп.

Кііііа кузуі, тіїїоіп Ьап уоіхі шосіа Іаіпаатапза кі^^ап іакаізіп.

Тиокооп іЬап тіІІоіп НііпеІІе 5оріі. ТйііІШ оп аіп аіоки раікаїіа.

— Оіеіко кииііиі, еіііі М аїїі оп ]иогиппиі зіпизіа іоіакіп ШіиіПе?

— Міпа еп Маїіп риНеізіа рііііаа. РиЬикооп, т і ї а риЬии.

IМРЕКЛТ11V1N 3. Р Е К 5 0 0 N А
З лицо императива

Зоіиакооп Ьиоілеппа. Тапііап оієп уагаїш.

ТеЬкббп Ьеепа гиоап іапаап, т іп й еп уііізі.
Міпіі уоіп рууЬкііі рбіуі, Ііхкаа кіпа риізіеікооп М ані т а їо і.
8еигаікооп оппі ^а тепезсуз хіпиа.
ТараНінкооп 5Іпип ІаЬїо$і.
МіЬіп тіп іі пуї рапІ8Іп пЙтЯ азііаі? N 0 , оікооі пуі уаікка

25Х
 Показатслем З лица императива является -кооп/-к66п. во мно-
жествснном мисле -коо(/-к66Г Показатель присоединяется к ос-
нове инфинитива, как и показатель 2 лица императива множест-
венного числа -каа/-каа (см. раздел 17), в глаголах 4 н 5 типа —
к согласной осново на
1. Іикеа Іикс- Іикекооп/кооГ
2. Шо(іа іиО' шокооп/коо(
3. теппіі теп- тепкобп/кбої
4. ауаіа ауаі- ауаїкооп/коої
5. уаіііа уаііі- уа1іікооп/коо(
Отрицательная форма образуется из отрицательного глагола
ЙІкобп/а1коо( и основного глагола с показателем -ко/-к6: аікооп
Іикеко ’пусть не читает', аІкоо( (еИко ’пусть не делаю т’. О трица­
тельная форма употребляется очень редко.
Положнтельная форма З лица императива тоже не очень угіо-
требительна. Она редко вьіражает приказ или повеление, а
обьічно употребляется для вьіражения разрешения или согла-
сия. Ее можно употреблять также в тех случаях, когда говоря-
щему безразлично, что делает третье лицо. В язьіке Библии и в
вьісоком етиле значение близко к императиву.
При форме З лица императива может бьіть субьект (действу-
ющее лицо): ТеЬкббп Ьсспа гиоап іапайп. ’Пусть Лена пригото-
вит сегодня обед'.
В отличие от других форм императива при форме З лица ак-
кузативньїй обьект имеет окончание -п: ТеНкдбп Ьеепа гиоап
ІІіпйап. Ср.: ТеЬкЯа їе, Ьеепа ]а Ьііза. Ійпййп гиока!

О ІА Ь О О Е ІА
— АргіИаііііпко хіпиа еііеп? ЕіІепНіпі оіі аргіїїірйіуіі.
— КуИіі т іп и а угіїеііііп аргіНаіа. К ау а іієізоі оІоЬиопееііза ]а оіі
Ібуїауіпаап' шісіеп ^ и к к а р а 1 т и т т е ‘ ^иигека заиііаізЬатаЬНкіп.
Міпа Ниніііп Ьйпеїіе, е((а оікооп уаікка кигіі;^а^акаа^те. Агуакіп
п ітіай іп Неіі, єна 8е оіі аргіїїіріїа.
— Міпіі кип еп кохкаап т и із іа аргії-
Іірйіуаа, пііп шепеп аіпа 1апкаап\ пііп
пуїкіп.
— N 0 . п іііеп ?
— Ме о ііт ш е аатіаі^еііа. ^а уЬіііккіа
Лппа<Ьіі^а Ьии^і кеіиібі>(а, сий ріЬаІІа
оіі Ьігуі. Я у п ій їіітте каіккі к а їз о т а а п іккипа$(а. ЄіНйп 5іеІШ
іпііаап оііиі, іа Аппа-Ьііха паигоі: »>Аргі11іа, аргіИіа, іуб хіНіїІ, ]ио
кигиуеиа рааііе!»'*
— N 0 , Іііуіуу іиппихіаа, куіііі т іп и а к іп уєсієПііп пепй5^й^ РйІУаІІй
еп епіііі озаппиі оііа уагиіІІапі, кип К ауа Уйіиі, еііа уазіараізеьза
іаіох^а оп Іиііраіо. Міпа оііп Ьеіі іипіеуіпапі хауип Ьа^иа^аіиокзіп
іккипаап.
— КуИ'А зіпиа уагта^и Ь агтіи і.
— Nо,^ии уаЬііп. пшИа зіИеп а]аие1іп, еціі заакооп К ауа Ниуіпка.
О
— 01ІП іааз кеггап риНиа Уйагіа азіоііа УЙагазза зеигазза. Ьіиіп
Маїіп Ш{(ауіеп капз^а еШ ^^а иииеііееп 8І$и$(е(и$5а гаУіпіоІа85а.
Коко зеигие іЬахіеІі зізизіикзеп УІіЬіуізууПіі. Міпизіа зе оіі к и т -
таІ1і$(а, козка тіеіезіапі зізизшз оіі т е Ік о каїзеа.
— Меіпа^їіі каі Іаизиа тіеііріїеезі ^иIкі?
— ОІіп ^иигі запотаізіііапі.* т і ї а аіаиеіеп, кип тіеіеепі зиоІаЬіі,
еЦа ^оки кеигиеезіа іаізі оПа зізизІизагккіїеЬіі ]а еий еНка Ьап оІі
зізизїапиі гауіпіоіап. М у о Ь е т т іп кауікіп ііт і, еііа гауіпіоіап
зізиз(а^а І5(иі $атаз8а рбусііізза.

Ьиіп егаазіа паізІепІеНсІезііі уапЬап гикоикзеп. ^опка п іт і оп

АЬЬесІіззап гикоиз. 8ііпа оп тіеіезійпі Нууіа е1атйпоЬ]еіІа кепеІІе
ІаЬапза. К.еГегоіп зіііі іуЬуезіі:
АЬЬеіІіііза запоо: »Негга ііеіаа р а г е т т іп киіп т іп а іізе, еаа т і -
пиііе кагпии ікііа ]а еііа ^опакіп раіуйпй оІеп уапЬа.» НЗп рууійй:
— Уадеікооп Неіга іпіпиа риЬеІіаізиисіеІіа }а уагзіпкіп зііій Іии-
Іоііа, сий іпіпип Ійуїуу запоа тіеііріїеепі зока азіазіа.
— Рііазіакбоп Ьйп іпіпиі Таіритикзезіапі ругкій задезійтйап
каіккіеп іЬшізіеп азіаі.
— Е зіакббп т іп и а І а к е г іи т а з іа Іо р и И о тііп укзіІуізкоНіііп,
апіакооп тіп иііе з і іу є ї рйазійкзепі пореазіі азіаап.
— А иііакооп т іп и а о іе т а а п кагзІУйПіпеп.
— Зиікекооп Ьииіепі, етіеп риНиізі о т із іа уаіуоізіапі, уаікка пе
Ііійапїууйі піізій кегіотіпеп оп уиозі уио<іека уЬй Ьаизкетраа.
— АиіСакооп т і п и а о р р іт а а п . еіій т іп й к іп зааіап ^озкиз
егеЬіуа.
— Апіакооп т іп и п рузуа коНіаІаізеп Ьууйпй. РуЬітуз еп Ьаіиа
оііа, зіПіі зеїіаізеп капзза оп уаікеа еіаа» т и і і а Ьарап уапЬа паіпеп
оп раЬоІаііїеп ікйуітрій Іиотикзіа.
Ш)
8ЕиТУ К 8ІА

1. оИ 1оу(а\’іпаііп делала вид, что ііашла'

2. і и к к а р а ї т и — большое комнатное растение

3. т е п е п а іп а Іа п к а а п
теппй Іапкаап ’попадать впросак’

4. А р г іП іа , а р г іїїіа ... — л е р в о а іі р е л ь с к а я д р а з н и л к а

5. ш іп и а к іп уе<Іе((ііп пепа5(а
уєШЯ ПЄПІІ5СК = реікипаа, Ьиуаіа 'водить за нос'

6. оііп к а п о т а і я і іі а п і = теїкеіп :>апоіп 'я чугь не сказал"

К А Р Р А Ь Е 40
N Е ^ ^ А 8 К V 1 V IМ Е N Е 8 К А Р Р А Ь Е

П р а в и л а у п о т р с б л е п и я п р и ч а с т и й и іш ф ш ш т ш ю в
( о б о б щ с іш с )

РаНІ!ііірі( ]ока-1аи5ееп уакіікксспа

Причастие как зквивалент (іаменитель) относительного
придаточного предложения с союзом іока
В качестве определеиия к сушествительному может висту­
пать отиосіїтельное придаточное предложение (іока-Іаизе) или
его зквивалент — причастие. Причастием можно заменить:
а) придаточное предложение. в котором местоимение ]ока
является субьектом,
б) придаточное предложение, в котором іока является обьек-
том пассивной формьі гїіагола,
в) придаточное предложение, в котором іока является обьек-
том активной формьі глагола.
Какое причастие нужно ввібрать?
В случаях а) и б) употребляется І и II причастие (І — (екега^
(еЬ(а\а, 11 — (сЬпуІ, «еЬїу). Основное различие между І и II при­
частием — вьіражсние законченности действия. Если действие
придаточного предложения происходит одновременно с дей-
261
ствисм главного предложения или после него, употребляется
I ііричастис. Если действие придаточного предложения законче-
но до иамала действия главного т\редложсния» употребляется
II причастис. Напр.:
а) НуПуііііапі оп іт ш іа ш іа кІ1■^о^а, ^о^ка кииіиуаі ухіііуаііепі. =
Ну1Іу88іІпі оп п п ш іа т іа у$иіУаІІепі кииіиуіа кіг^о^а.
К ідаі:іо:ійа о п т и і И а т і а кід о За, ^о^ка о у а і к и и іи п ееі
Ь о т о п о 8 о у і і 1 е = Кіг^а:^^ 0 і*^іа о п т и и і а т і а Ь о ш о п о і і о у і і і є
к и и і и і і е і і а кі^^о^а.

б) О р с іи у а к е г і о і еііеп ш еіП е пауПеІуіЯа» ^ о к а а у а і а а п Ь и о т е п п а . =

О р еіи у а к е гіо і еііеп т е і і і е Ь и о т е п п а а у а и а у а з і а п а у ііе іу з іа .
Оре^^а^а к е г і о і т е і і і е і а п а і і п п і ї у і і е і у з і й , ] о к а а у а і і і і п еііеп . =
О реиа^а кегіо і т е і И е і а п а а п еіІеп а у а іи х іа п й у и е іу з іа .

В случае в) нельзя употребить ни І. ни II причастие, а следу-

ет употребить агентное причастие (іе к е т а ). При агентном при-
частин всегда указмвается производитель действия или действу-
ющес липо. Если у главного и придаточного предложения один
и тот же производитель действия (субьект), к причастию присо-
единяется притяжательньїй суффикс. Если у главного и прида­
точного предложения разньїе субь.ектьі, то субьект причастия
вьіражается генитивом.
О б и ш й субьект:
Р г е 8 І і і е п и і к а х і и е і і а їііа а 1 а и 8 і і п п о 8 8 а , ] о п к а ЬНп а п і о і 1еЬс1іі»іб11е. =
РГС8ІІІЄПІІІ к а х і и е і і а з і а а І е Ь Л і і і о І І е а п і а т а з ^ а а п І а и з и п п о з з а .
Разньїе с у б ь е к т ь і;
Т о і ш і ї п у а к о ї п т е п ю і Іа и з и п Ю а . ^ о п к а ргехісіепаі а п іо і. =
Т о і т і ^ ^ а ^ а к о т ш е п і о і рге$іс1епііп а п і а т а а І а и $ и п і о а .

Если субьектом придаточного предложения является место-

имение 1-го или 2-го лица, то достаточно присоединить к агент-
ному причастию соответствующий притяжательньїй суффикс,
даже если у главного и придаточного предложения разньїе субь-
ектьі. Употребление в зтом случае генитива личного местоиме-
ния подчсркивает роль субьекта. Напр.:

Мі:>5а ІсН(.ІЄ88а 8е $ і п и п к і д о і и а т а з і а п і к к е ї і о п і І т е з і у п у Г ?
( = а г ї і к к е ї і о о п к а 5Іпа о і е і к і г ] о і П а п и і ) .
5 а і і к о > і і і а ш а п і у і є ї і і п ? ( = у і є іі і іп . } О п к а ] а і і п ) .

262
 Если субьсктом придаточного предложсния является место-
з
имение лица и у главного и придаточного предложения раа-
ньіе субьектьі. при агснтном причастии необходимо употребить
генитив личного местоимения (Ьішеп. Ьеіііап);
Типпеїко іаііеі1і]а Топіегіп? 5аіп іоиІиІаЬіакхі Ьапеп т а а іа а т а п х а
іаиіип. (Міійі хаіп іаиіип, іопка Ьап оп тааіаппиі).
Ср.: если у главного и придаточного предложения общий
субьект (местоимение З лица), при агентном причастии нельія
употребить местоимение;
Типпеїко іаііеііуа Топіегіп? Нйп апіоі тіпиііе ^ои1и^аЬ^ак5І
т а а іа а т а п з а іаіііип. (Нііп апіоі Таикт, іопка Ьііп оп тааіаппиі).

Агентное причастие вьіражает такое дсйствие, которое про-

изошло до действия главного предложения. Оно может вьіра-
жать также одновременно происходящее действие.

еиа-1аи8ееп уахГіккее!
Зквивалентьі предложений с союзом еііа
Генитив І и II причастия употребляется как заменитель пре­
диката в придаточном предложении, являюшемся обьектом
главного предложения (см. раідел 36).
Если в главном и придаточном предложении разньїе субьек-
тьі, в зквиваленте предложения деятель вьіражен генитивом. Ес­
ли же зти предложения имеют общ ий субьект. в зквиваленте
предложения деятель вьіражен притяжательньїм суффиксом. В
данном типе зквивалента предложсиия не может одновременно
присутствовать и генитив, и притяжательньїй суффикс.

Агуазіп Ьішеп уоіиауап. = Лгуахіп, еіііі Ьііп уоіиаа.

Нііп ііезі уоіпауапха. = Нііп іісііі, еііа Ьііп уоіііаа.
Ьииіеп Ьііпеп уттіігіііп ееп а^іап уііагіп. = Ьииіеп, еіііі Ьііп
у т т ііг з і а^ іа п у і і і і г і п .
Нііп туоп.чі упішіігіііпеепїіі а^іап у і і і і г і п . = Нііп тубпзі, еіііі Ьііп
оіі у т т іігіііп у і ааіап у і і і і г і п .
ТубгуЬтііп кеггоіаап апіауап гарогїіп епяі уіікоііа. = К.еггоіаап,
еіііі іубгуЬтіі апіаа гарогііп еп8І уіікоііа.

Когда главное предложение пассивное, какое-либо слово

придаточной конструкции может встать перед пассивньїм гла­
голом.
 Обра іите віінмаїїие: обьект придаточного предложсния со-
храняет свою форму в зквиваленте предложения. Однако, если
главное предложенис отрицательнос, в зквиваленте предложе-
мия акку'іативньїй обгект меняется на партитивньїй.
Нйп у т т іігй і іеЬпсепзИ УііЬееп. = Нйп утіпйгііі, еиіі Ьйп оіі іе1іпу(
уігЬееп.
НЯп еі уттгіП ііпуі іеЬпеепііа УігЬеиіі. = Нііп еі у т т ііп а п у і, епії
Ьап ОІІ іеЬпуі УІгЬсеп.

к и п -Іа и ^ е е п ¥ а 8 ( ік к е е (
Зквивалентьі предложений с союзом кип

Если действис плавного и придаточного предложения одно-

временно, предикат (сказуемое) придаточного предложения мо-
жет бьіть заменен инессивом II ин({)инитива. Если же действне
придаточного предложения опережает действие главного пред­
ложения. предикат придаточного предложения может бьіть за-
менен пассивньїм 11 причастием в партитиве.
Если у главного и придаточного предложения разньїе субь-
ектьі, в зквиваленте предложения деятель вьіражастся генити-
вом. Если субьект вьіражен личньїм местоимением, к консїрук-
ции автоматически присоединяется притяжательньїй су(1х1)икс.
Местоимение 1-го и 2-го лица в генитиве можно иногда опус­
тить, хотя у предложений разнме субьектьі, в таких случаях до-
статочно притяжательного суффикса.
Если у главного и придаточного предложения один и тот же
субьект. то в придаточном предложении деятель вьіражается
только притяжательньїм суффиксом.

О уієп аиеіез^а іЬпіі:>еі іипйекхіуаї хіііііап. = Кип о у є і аикепіуас,

іЬтІ5Єі Шііеекзіуаі 5І5аііп.
011е8:іаап Рагііі:І58а Е<1е1ГеІІ тааіа^і шопіа ї і ї ї с т т і п кииіиіхаа
Еаіііиа. = Кип ЕсІеІГеІІ оіі Рагііхіііза, Ьііп тааіазі т о п іа « іііс т т іп
кииІиі:іаа {аіііиа.
РоїіІИії V0І^ііп іііігіаа оппеК отиизраікаІіа уазіа Іаакііпп іаауиіПіа.
= Р0ІІІЛ5 У0 ІІІІП оппеїіотіїи^раікаїїа уааїа, кип Іііакагі оіі
^аарипиі.
Нііп сі оПиі епііа раікаїїа і;аарис^8апі. = Нап еі оПиі епііа раікаїїа,
кип ^аауиіп.

2М
 Іо((а-Іаи$сеп уа$Сіке
Зкііивалеит пре;іложсния с союзом )оИа

Целевое придаточное прсдложеиие с союзом е!1а или }оІІа

может бьіть заменено целевьім инфииитивом (с показателем
-кье) в том случае, когда у главного и придаточного предложе-
ния один и тот же субт>ект. К целевому инфинитиву всегда при-
соединяется гіритяжатсльньїй суффикс. п р и пассивной формс
глагола замена не можст бьіть прои'зведеиа.
К а п а а і а і п е п іигуіііієє і і е і о і а і е Ь і і а к з е е п еііітах х аап о ікеііа
г а ік аІ8 и З а і а Ь о і і а а к к е е п а з і о і і а а п .

О ІА ЬО О ЕІА
— У оІ5Ііко р а п п а п и о А п п а п ї и о т а ї к и к а ї т а 1 ) а к к о о п ?
— КуІІіі. МІ85>а 8іпи!1а о п т а Ц а к о і с а ?
— М а Ц а к о і і а р іііііз і о і і а і и о з х а к о г к е а х х а к а а р і з х а . К а ї ї о з іе і іа .
— Н і І т а Ь а п о у а і а і у а п рб іу ізііі.
— N 0 , п е о у а і о П с с і іїіеІІа п ііп к а и а п к а у а а і п а ї и і , еНіі ОУаі ііеіухіі
р б і у у п і у п е е і . Н и и і п е ї е і о к і п п іізііі к и и т а ї ї а уєсієіііі.

— Неі МагЗа! Міііі 8Іпи11е кииіии?

— Кіііоіі коЬіа1аІ8іа. еі пііп Ьууаіі, їлиНа еі пііп Ьиопоакаап.
— N 0 , іпіііі'? О пко Зоїакіп ЬиИизіі?
— Еі. Оіеп уаіп оПіИ коуіп уііхупуі у ііт е аікоіпа.
— $іпип іііуіуу оїіаа І о т а а ]а т а їк и з іа а уаікка еіеіаап.
“ Зііііі еі ІсуНіі іиіе тіїііап. Уоіііакхепі ІІіЬіеа Іотаїїе іагуіізіїїіп
аікаа ^а таіки:ііаак«епі еіеШап іагуіїхізіп гаЬаа. МіпиІІа еі оіс
кіітр аакаап , еі аікаа еіка гаЬаа.

Міиі у с і^ іт т е (иІіаіі>ікі>і Маг]ап рікки(у(бПе?

— У о ііііт т е о^>иш зеїіаізеп іікеуііп ^а $і1]ШП5іі виїкеуап пикеп,
^опка п а і т т е 1е)икаираз$а.
— Ьеіккіуіикб пукуіарзеї уіеііі 5ЄІ1аІ5І11а ІеіккікаІиіИа? Еіуііікб Ье
Наїиа таппекііліпикке^а ]а т и о ііу аап еііа?
— І з о т т а ї Іарзеї куПа. т и і і а Маг]ап іуіііг оп уазіа уіізіуиоііаз.
— Озіеіаап зіиеп зеїіаіпеп пикке.
— Мікіі его оп запоіПа уііорріїах ]а орізкеїуа?
— УИоррИаї оп Іикіоп р а а ііііп у і коиіиіаіпеп. іокаіьєп уііорріїаи-
Ш ікіппо п 5иогі(Іапееп (ауіуу уіеіа о$а11і$іиа рааьіукокеезееп
рйіі$(ак^ееп у1іорІ8(ооп орі^кеїуак^і.

— Неі Кауа! Міііі зіпй оікеіп оіеі іеЬпуі? Ма^^а оп хіпиііе каиЬеап
уіКаіпеп.
— Міпи^іа 8 Є еі оііиі тіїйііп. Запоіп уаіп ЬапеІІе, еіііі Ьапеп о1І8І
Іеікаїїауа іиккап^а, ]а Ьііп Іоиккаапіиі. Еп ііеппуі Ьііпеп хииі-
їиуап пііп Ьеірохіі.
— Кііп, еіЬіІп 8ІІПІІ 1ииІІ8І оіеуап тіїіїйп раНаа, 3 0 3 хапоо поіп. Еп
тіпакііап оіізі уттіІП Й пуі Іоиккаауапі Ьапіа июПаізеІІа Ь иотаи-
іикзеїіа.

— Киіпка уоії киїоа каїзеїіеззазі іеіеуізіоіа?

— ЕіЬііп кНзіїубІа ІагуІЬе ко к с а^ап іиуоПаа. Міпії уаіп уаІіПа
уіікаізеп 8 ІІІІ киїоеззапі.
— Міп<1 еп рузіу кезкіи утаи п тіНіпкйап есіез гасііоп зоі^езза.

Опко (еіііа уіеііі 8 е (аіо т ааііа?

— Еі оіе. АІІІІП киоИиа ул ізап ^ои^іи«иа уапЬаіпкоіііп т у і т т е
зеп.

ь и к :и т Е іс 5 т і
зи озіккію и ш ги и

Неїзіпі^ізза іІтезіууа&зИ, іітаізекзі касІиіИа ^а азетіїїа ]аеиауазза

ІІиііііІеНіі 1 0 0 -пітізеіізії ісікіезха оп ІуНуезії кігіоііеііщеп ииіізіеп
]а гипзаіііеп таіпозіеп Іізакзі ріііуіиіііп кідоіШз ^0 8 ^акіп азап-
коЬіаізезіа аіЬеезіа. Езітегкікзі 16.12.1998 ІеЬсІезза кі^оіїеиііп
}ои1икии$і$са.

266
 ЬеЬ^еп т и к а а п аіїо кииаі оп е(Іе1Іееп киотаїаіхіеп яиозіккі-
Іоиіирии, уаікка ти о у іаіак іп киийіа о^іеіаап. Міюуікииіііа
тууііііііп Уіюіііиаііі поіп 20 000 карраіеііа, аііО]а кии$іа поіп
450 000. VII риоіеі «иотаІаііЯеп ^оиIикии 1їІ1і^а заасІаап о т із іа іаі
хикиїаізіеп шеїхійіа. ІЛ ко таіІІа іію^аап поіп 40 000 киизіа; пе
іиіеуаі рйііайіаіїха Ве1(»іа8іа, ^опкіп уеггап іиіее т у о х Тапзка^іа.
ЬеЬсІехїіі кіг^оі^е^аап: »Тиотіриі(Іеп тіїагап агуеііаап іііпіІ]оиІи-
па т ік е і какі>іпкегіаІ8ШУап у ііт е уиосіезіа.» ^
ЬеЬсіе58іі аппеїаап туоії оЬіеііа ^ои1икииі^еп Ьоісатіуезіа.
Каа(Іеии рии хіІіІуіеїііЯп і о т і п иІкоїііоіУііа, езітегкікні куїтаї^іа
аиіоіаіііііза. Кип киизі оп іиоіи зізйііп. зеп аппеїаап хиіаа ЬііааїЯІ
уіііеіізза раікахза ^а зеп іууі ріііеіаап зиіаіикзеп аіап уезііітрагізза.
Зо5 іоиіии зиІаіСатаап риип І а т р іт а з з Я . езітегкікхі куїру-
Ьиопеезза, каппаПаа зиіЬкиКаа зеп пеиіазеї к у їтаїїа уе<іеі1а Ьеїі
аіикзі ]а їааз іт ш ^ а т а п іиппіп киїиіша.
Кип киизі оп рузіуіепу, киизеп]а1каап іііуіуу кааіаа у є П іі . Оп
тиізіеііауа, еіій у є П іі еі заа раіізіаа Іо р р и та ап , уаап киизеп Іууеп
оп оііауа коко а^ап уесіезза. Уагіііпкіп е п з іт т а із е п уиогокаисіеп
аікапа рии ііпее гипзаазіі уеии.
Киизі УІіЬіуу рагЬаііеп уііІеііНкбзза іііазза. Міііі киіуетрі ]а
І а т р і т і і т р і Ьиопе оп, зіііі п о р е а т т іп пеиіа^еї аікауаі уагізіа.

Н А К І0 ІТ 0 К 5 ІА

1. Замените причіістньїе и временньїе конструкции придаточньї-

ми предложениями.

Оіеп кииііиі Пипзйап гіеЬиуап каирипцізза ^а реікііап заіга;>иіуапі.

Нііп изкоо уоіііауапза кііраііиізза. Уиіізізза кеггоиііп ІеЬііеп Ьіп-
Ю]еп поизеуап. Зап отаІеЬ їі кегіоі иікотіпізіегіп таїкизіапееп
пеиуоНеІиіЬіп. Кагі кеїчоі іоііипеепза у а г о т а а п ІеікіпІазкиа Ьио-
шаииаап, еиеі Нішеп иизі пааригіпза рісііі зіііа. ТауаІІізехіі пиогі
ііііі еі у<Ш іубїаап Іазіеп зуппуиуіі. Кезкі-ікііізеп паізеп оп уаікеа
раіізіа іакаізіп ІуотагккіпоіНе Іазіеп іиііиа і ї о т т і к з і .

2. Замените придаточньїе предложения соотвстствующими кон-

струкциями (зквивалентами предложений).

Кип Апііа оіі заапиі заЬкееп Тііпаїїа, Ьап ІйЬіі азетаїїе Тііпаа
уазіаап. Кип Тііпа оіі раїаппиі М озкоуазіа, Ьііп кегіоі т а їк а -
уаікиїеііпізіаап. Кип М а т і оіі зоиіапиі гапГаап, Нап зііоі уепееп
кііппі. Ти(и$(иіп Нііпееп, кип іо іт іп (иіккіпа. Кип оііп 8Іігіупу(
ЮІ5»ееп іубЬоп, рідіп уЬіеуіііі епііїііп іубіоуегеіЬіп. Кип оііп
Ібуїйпуі Тубраікап, аіоіп еізіа акипіоа. Кип кауеііп каирипеїПа.
рІ!і(аус1уіп пшо(іпау(дкііЄ2»$а. Кип Ьііп оіі іоуіапуі уараап раікап,
Нап І8Іиииіі.
Еп Нууіікїіупуі тіеііріїеіііі, ^оі^а Ьііп еі>іиі. Мікхі еі
кауиііпуїкаап риЬеепуиогоа, іопка оііі уаііпізіапиі? Мопеї ти и г-
ііуаі ІаіЮкхееп, ;о к а оіі уахіа регизіеПи. Кііраііиип, ]ока рісіеиііп
РагіІ8Із$а« ІаЬеіеиііп 15 еН(іоіи5Іа. Н иіррикокоикзезіа, іо к а
^и^^е8^еиііп Мозкоуахза, оп киїипиі ^о уиозіа. Т и і и з ш і т т е зеІУІ-
іукзееп, }опка утрагії>і6тіпі$іегіб оіі іееиііпуі. ЕІаішеї ^а казуіі
кЙгзіуіИ тииіокііізіа. Зоііа Іиоппозза ІараЬіии.

3. Замените относительньіе придаточньїе прсдложения причаст-

ньіми опрсдслениями.

Каириіі^і(, ^о^ка зіЗаіЬеуаС Іііітегеп гаппікоіііа, Іазкеуаі

^а(еуе(еп$а тегееп. Неїзіп^ізза зо їт іи ііп зо р іти з, ^ока козкее
И атегеп ^іио^с1иа. З о р іт и з іа . ]ока зо їтіп ііп Неїзіп^ізза, еі пои-
иаіеііи. Капзаіпуаііпеп котіззіо» Зока оп репізіеїш йорітиккеп
пр]а1Іа« кокоопш и кеггап уиосіезза.
У іуеіузтаа, ^ока оп рііаііи ІаппоіііеіІІа, оп уаагазза. Мугкуі,
^оі(а ^іисуесіе( зізііІіауаі, зааіуіиПауаі іпег(а. Заазіееі, ^оі^а (еоІІі-
аиизіаііокзеї рііахіііуііі. рііішуаі уєйіьіОіі ііт а а . N 1 1 ^ таіз^а,
]оіка оуаі і є о ИііїєзП кеЬіііупееІ, киїиіиз оп ка.чуапиі. ЬеНсіІзІб оп
кепоіш і уаагоізіа, Зоїка иНкаауаІ Іиопіоа.

К А Р Р А Ь Е 41
N Е ^ ^ А 5 К V IV IМ Е N Е 5 V Н ^ Е 8 К А Р Р А Ь Е

— НаІ5іаІ5Ііко ііиіі ІіКаа? Опко 5е уіеій зубіауіііі?

— Еі 8е тіпизїа Ьаі^е раЬаІїа. КуПй зіІИ у агтаап кіп уоі 8уб<ііі
уіеііі.

— Оіеп ипоЬїапиі НегііїузкеПопі коїііп. Киіпка т іп й пуі НегаЙп

а]оізза?
— Міпа уоіп Ьегіїаіій зіпиі. МіНіп аікаап Ьаіиаі Ьегііїй?
— Неіііііі т іп и і кеііо
26К
— Мік^і іиоіа Ііиуііаа еі оіе епііхіеііу?
— $е оп каі аіка каїїіх Ьапке, т и п а оіеп кииііиі, еИіі 5Ііа
гуЬ(іу(аап еті^иип аап ріап.
— 5е іуоіііїііаа каікеїі швікоінеп іоикоп кої кеараіккаііііа а т т а Г -
птіеЬііі.
— КуПа. ]а \у6 оп ІіісіаіЯа іа іагккаа.

Неі, ІііЬіІеііІііпкб а^сIетаап?

МІІ1ІП?
N 0 , ІоЬопкіп таахеиііиііе іаі тегеп гаппаїїе.
іоо. иіЬсІеіііііп уаіп. Мегеп гаппаїїа оп кіуа аіеііа.

— Оіефа 5ІПІІ тіепеїіа^.

— МиіхіеІіп Ііі5і;а у ііт е кехаіі.
— Міїіі 5ІІЇІІ?
— Маїкінїїеііп ктікаїїіЗеп А'улп утріігі Іпііаа. 5с оіі Юзі тіеісп-
кііпїоіпеп т а ї к а . М ітіПа оп т а їк а їїа раІЗоп киуіакіп. Наїиаіііико
іиііа каїііеістаап пііііі ]о8киіі?
— Тіегухіі. МіІЗоіп і'іпиііе ііорІ5І?
— ісякик ЄП5І уіікоііа. Уоі5Ітіпе хокеПа аікиуіікоіїїа]а :>оріа рйіуііп.
— Кіуа. 5оі[е11аап.
— 8оііеІ1аап.

ЬііНиеікб капззапі каЬУІІІе? ОІеіі у іє ііі риоІіипе$і>а.

Мікіі іїіпіт пуі пііп УІійуіійіі?
Міпіі оіеп пііп аати-ипіпеп епкіі оіе у і є і і і ^иопи^ каЬуіа ійпаап.

— Зіпиііа оп каипіз Ііате. Міній оіеі о $ и т и і 5еп?

— Міпіі іееііп ііітііп отреіізаііа.
— Міїіі? Еікбх ііс оіе каїїіхіа?
— Еі !іе оіе неп каїїіітраа киіп у аїтііп Ь а т е е п 0 8 іаіпіпеп. іа кип
іееіііііі уааііеепза, 8аа ^иигі йеПаізіа киіп Ьаіиаа.
 ^око ^аIка.чі оп рагап іітіи ?
КуІІа, Іеіккаих рагап8І $еп.

— Яііпа оп коуахіі т іи іП и т и .
— Каккіпіх каі оп т и и ііа п и і Иапеї. НііпЬап гакавші уііітіе ке^Нпіі.
— Кепееп?
— ЕгИііііееп іткагіїаіііееп. Нііп оіі ипкагізха йііретііааіііпа. іараііі
8ІЄІІІІ ^опкип Іхіуапіп, ^а оріпіотаїка^Га (аІ8І тиоііокіиа кііЬег-
ги^киикіїизі'.

5ЕЬІТУ 5

І . ... о р і п ( о т а ( к а $ и (аі$і т и о ^ о $ ( и а киЬегги8киикаи5І.

(акаа + инфинитив вьіражает вероятность, предположитель-
ность действия основного глагола.
Таііаа іііПа 5>ас1е. = Тиіее І1теіі5е$іі і>аі1е.

У Е К В и О Н О О К З ІА
Производньїе глагольї

В образовании производньїх слов нет точньїх правил. Обмч-

іго словообраіовательиьіе суффиксьі присоединяются к гласной
основе имен или глаголов и чаще к слабой основе, чем к силь-
ной.
П роиіводное слово далеко не всегда образуется непосред-
ственно из корневого слова и суффикса, а в основе корневого
слова конечная гласная может исчезать или сливаться с други­
ми звуками.
Определить корневое слово тоже не всегда просто, напр.,
корнсвьім словом глагола (іесІоИаа может бьіть (іе(о или (іе(аа.
К кориевому слову может присоединяться несколько суф-
фиксов подряд. напр.: (оіи + иа + и(и + а.
Наиболее употрсбительньїми производньїми глаголами яв-
ляются каузативньїе. понудительньїе, фреквентативньїе, пассив-
ньіе И рЄ(|)ЛЄКСИВНЬІЄ.

270
 К А ^5А Т Н V |V Е К В Е ^А
Каузативньїс глаголи

Раіііііііізіїкб коігап иіоіі?

КаїІоііп еііеп Іо тр ак к о п і.
Лигіпко Ійттіи іШ тикауніііі.
Уоіііііко укзіпкегіаііііаа?

Каузативньїе глагольї вьіражают побуждеиие к действию.

обозначснному корневьім глаголом. Они могут бьіть отглаголь-
ньіми и отьіменньїми.
У глаголов З и 4 типа каузативньїе производньїс образуются
от согласной основьі с помощью суф<1)икса - ї а - М а - .
Наі$(а —► ЬаІ8- — Ьаіхіаа
рііиііїН — рЦа5“ — рііазіаіі
Ьега(Іі — ЬегіІІ- Ьегаиаа
ка<1о(а — каїіоі- — ка(іоИаа
Ьііуііа Нііуіі- — ЬаУІИаіі
ІИ т т к а Іа т т ії- — Ш тіпігШ

У глаголов 1 типа каузативньїе прои:іводньіе образуются от

слабой гласной основьі с помощью су(|к|)икса
Ьиккиа — Ьики- — ЬикиНаа
екпуа — екі'у- — ек5у«3а
іааіуіі — ]іІіІсІу- — ЗЙЯіІуЙйа
тіеІіуа — тіеііу- — тіеііуііаа
уйіїугі — Уй!»у- уйїіуМаіі
Іоииа — ю иі- — (оииіаа

Отьїмснньїе проиііводкьіе образуются от согласной основьз

и су(1к1)икса -Іа-/-1а*• или от слабой гласной осіїовьі и суффикса

8ІІУЄІ — 8ІІУЄІ- — 8йуеі!аіі

Іиопі — зиоп- -* ]иопІаа
ораї ораг»- — ораіііаа
$иоша1аіпеп — $иота1аііі- — йиотаїаійіаа
іуйІІіпеп — іуйііііі- іубПіііСаа
раікаїїіпеп — раікаІІІ!:- — раіка1!І5Іаа
уіісіепшикаіпеп — уЬіІептикаІ8- —* уЬс1сптикаіі>иа
271
ук8Іпксгіаіпеп — укі*іпкегІаІ8- ук8ІпкегіаІ8(аа
еНіо — еііііо- еЬіІоНаа
Іопо ^опо- ^опо((аа
:іпкко — ііако- 8ако((аа
УЄГО — уєго - уего(їаа

ТЕЕТТОУЕКВЕЛА
Понудительньїе глагольї

М іпш іа оп кіуа рехііі т а ііо ] а таїїо гап п азза’ кеяйПа, зікуі еп

ре!іеиі т а ііо ]а реііи1а$5а.
Ьар8І гокошїеіїііп.
іаііИаїіп каїїуірауиі каира^зй.
ЗіпеЬгусІюїТ гаксішиаі ігхеїіееп Ііиуііап КагЬиі>аагееп 1800-
ІііуиІІа.
КааппаСа кааппс>8(0ІтІ8(0і;5а.

5ЕЬІТУ 5

1. гпііГГогапІа — место (на берегу) для стирки половиков.

В городах, стоящих на берегу какого-либо большого воло-
ема. вдоль берега построеньї спсциальньїе места для стирки по­
ловиков.

Понудительньїе глагольї являются подгруппой каузативньгх

глаголов. О т і образуются от глаголов. Понудительньїе глаго-
льі обо^начают, что действис корневого глагола совершает кто-
то другой. а не сам деятсль, он как бьі поручает действие друго­
му деятелю.
З т и проиіводньїе образуются от слабой гласной основьі
корневого глагола с п ом ощ ью суффикса -ІГа-/-їІа- или
-ииа-/-у!1а-.

(еЬсІа іее- — іееМаіі

реьііі ре^е- ре:>еиаіі
гокоиаа гокоіа- — гокошпаа
^а^1)1аа ]аиНа- — ^аиЬаИаа
гакепїаа гакеппа- — гакеппи«аа
каапиііі кііііппа- — каііппііиаа
]іЮ5їа ]иок5е- — ^иок5ииаа
ког^аиI к о д аа- — ко^^аииаа

272
 Р К Е К V Е N Т А Т I1 V IV Е К В Е ^ А ( К О N Т 1 ^ ^ А Г ІІУ Ь ^ А )
Ф р е к в е н т а т и в и ь іс гл а го л ь ї

Р і е п е ї ІарйСї ку8СІеУііі а і і ш і х е і і і .
К и о г і і у і і б ійіиі реп кіИ іі І а и і е і і е п Ь і у а а і Ь е к н е е п .
К і г ^ о і и с і е і п ш с і о і н і ї ї е т т е т е ї к о икеіп.
А уиіііп кідеіиі азаШк^і^ііапі.
К е г і а і І і т т е кіеііоріп у а ік е ііа к у н у т у к й іа .

Фреквентативньїе глагольї образуются в основном от глаго-

лов. Они вьіражают повторяющееся. многократное, длитсльное
действие.
Фреквентативньїе гллгольї образуются от гласиой основьі
корневого глагола о помощью суффикса -е!е-/-іІс-. Суф(|)икс
-ііе- присоединяется иногда к основе имсни.

кузуй — ку8у- — куііеіеп ку8еПа

Іаиіан —* Іаиіа- іаіііеіеп Іаіііеііа
кіг]оі(іаа — кіг]оіиа- — кі^оінсіеп кідоііеііа
ауаіа ауаа- — ауаііеп аУаіИа
кеггаїа — кепаа- — ксгіаііеп кегіаіИа
тиіксаа іти2»(а- — тиіііїсісп шиі^і^е]^а
ніаа — аЗа- — а^еIеп а]сІ1а
таіки5(аа — таІкиіЯа- таїкиіїїсіеп шаїкіііііеіісі
іоіп аа — йоіиа- — 80ІЦЄІЄП ^оіісПа
каі$оа — каі 8 0 - — каї^еіеп каї^еііа
ксгіКа —» кегаіі- — ксгаіісп кеі-аіІШ

К Е^^Е К 51IV ІV Е К В Е^А

Рефлексивньїе глагольї

Зиуц піїкуі каіиі5.

МеЬаіііи кииіиі каеп кикішіа.
Ьаруеі кеЬіиууіи пореаніі.
К.ііііппуітте уахетіпаїїс.
5ііггуіп «уоііап.
О уі ауашіїі.
К.іеІіаус1уіп киппіазіа.
Кип пауиііуіуу іааі>.
Ьа1ізаккии5 оіі регіуіупуі ро^а^1е.

І«-5025 273
 Рефлексивньїе гліігольї образуются обьгчно от глаголов. Оии
обоіначаю т. что действие корневого глагола направлено на
субьект.
Ре(|)лексивиьіе глагольї образуются от гласной основьі кор-
нового глагола с помощью су(1)фикса -и-/-у- или -и(и-/-у1у-.

рагапіаа — рагапіа- — рагапШа

ш и т іа а т іш а а - —► т и и и и а
гака^іаа — гаказіа- — гаказіиа
тиосіозіаа — тиосІозіа- — тиосіозіиа
паЬсІа — пйке- — пакуй
кииІІа — кииіе- — кииіиа
кеНіиііа — кеЬіиіі- — кеНіпуа
каііпсаа — каііпїа- — каапіуа.
зіігіаіі — 8ІІГІН- — зіігіуіі
ауаіа —► ауаа- — ауаиіиа
кісИаа -* кіекіі- — кісИауСуа
пауаИіі — пауПіі- — пауиііуіуа
рспіі регі- регіуіуа

Ш КиТЕКЗТІ
КЕ5ЛКиК55ІЬЬЛ
Міпиііа куйсПаап аіііиіііееп. т і к а іигНии ореііаа иікотааіаіхіїїе
яію теа. Уа«іаап іауаііізезїі, еий хе оп тіеіепкііпіоійіа ^а уаіЬіеІе-
уаа. Р а г Ь а і т т а п киуап іубпі топіриоіізиисіезіа апіаізі каі
киііепкіп ]опкіп кигззіп кнуаиз. ^ 0 8 киуаііеп е^ітегкікзі
Ьаррсепгаппап капііаіпуаіііїїа кигіїзіа, тиоііоніиізі їііііі еЬкіі зєіуіп
кііїіїуіі каіке5Іа, т і ї а іубЬйп ііізакуу.
Ьаррсспгаппап кигззі ^аг^е5^еиііп уиохіиаіп Ьсіпакиизха.
Кіігххіп ^ііиппіііеіи іееііі тіїшПа ра1]оп каікепіаізіа Іубіа коко
уіюсісп. шиНа уагзіпаізееп ореїикзсеп аіоіп уаїтііііаи иіа
кезакиип а1ихї:а.
Киг^хіПе іиіі уіеепзіі ЗО—40 оріккеїуаа поіп 15 егі т а а зіа .
Киг:>ііі1аізеі оііуаі «ііх киїииигі- ]а кіеіііаиіііакаап Ьууіп егіїаізіа.
О ррітаїсгіааііп ул ореіихоїііеїтап Іиіі коозш а т а Н ^ о П із іт т а п
шопіриоіі^езіа аіпсізіозїа.
Егііапа ке$апа т е орепа^а^ р а а ііт ш е кокеіПа. т і ї а .чаізіште
аікаап, ^ох орріІаіИа іізеїііиіп іееісііііізііп таїегіааііа. Кіг^оі-
і т і т т е кигхзіІаізіПа раіуаіеіііей, іо п к а іскооп каіккі апіаиіиіУііі

274
іппоккаазіі. Тееіііпше орріїаіхіа »кііііаІаіі>еп ош акиуап»' }і\
а п п о і т т е Ііаіікііі Ьеі(іап рііпіііі о т а к іїу а п з а . Н а д о і и е і і т т с
1иока5$а Ьаахіаііеіиіекпііккаа ]а Іаікчіїптс ^іИсп орівкеїуаі Иаах-
(аііеіешаап Іарреепгапїаіаіїііа. Ь а а с іііи ііт т е орійкеІцоіПа кап-
хаіпуііііііеп кеіиокі^■^ап, ]опка іп п о іііа тап а кигзїііаі^еі ]аде'іііуііі
кап^аіпуаіізеп гиокаіПап.
К.іе1епореиік5еп ^а Інепіо^еп к и и п іеііт Іі^ак^і кигіі5і1аіхі11а оіі
каікеп1аІ5Іа уараа-а]аіі оЬіеІшаа. Оріхкеїуаі уіегаіііуаі Зауопііп-
паіїііа. іиіиіііиіуаі рарегііеЬіааі>ееп ]а паиїтіуаї 5иопісп кеніі^їа
8аипагаппаі>:»а.
Ііпікеоп' раіуііпа іадекіеиііп паатіаіхеї. Кигххіїаіхеї рикеиіиі-
уаі ЬаійиіНіп уааііеіііііп )а ореііа]аі убраііоіНіп. Непііуіікеїіоі оіі
аьеіеНи 8 0 Ігпііап кеііо уініекаііп ііииге^ха Іиепіо^аііііїа. ОріькеІуаа.
]ока еі Нсгііппуі азоі^ха. Ііііісіеиііп зоикоИа Ьсгіїиатаап. Маїкаїїа
а$ипіо1аап риЬаІІепііп ріМеіЬіп ^а раикиїеііііп каиііапкапіііа.
Кип ипікеко оіі ЬегіНеиу, Ьапеп каиіаапза гіриїіїеиііп куіиі,
]о8за Іикі: «Упікеко». Зіііеп ипікеко уіеіііп зіігусп гапіаап ^а Кеі-
Іеиііп усіесп.
Киг8!ііп рааІ(а]аііїеі ріііеііііп пеІЗаппсп уіікоп редапіаіпа. Еп.чіп
зубіііп ]иЬ1аІоипаз, ]а і і є п ]іі1кееп оріякеїуаі езіїїіуіії уаїтізіа-
т а а п з а оК^е1таа. іиіііаі рааПуІУііІ К іетап каіНоізііп ]ааЬууаізііп.

5 Е и Т У К 5 ІА

1. кііпаїаіпеп ошакига
Игра в слова, в которон участники рассказьшают, какими они
бьши бьі. если бьі бьіли. напр.. деревом, птицеіі. цветком и т.д.
2. ипікеко ’засоня, человек, которьій много спит'.
ипікеоп ріііуа — день засони. З т о старьій западно-фиискнй
традиционньїй праздник, которьій проводится 27 июля.

К А Р Р А Ь Е 42
N Е I^А 8 К V М ІV 1 Е ^ Е 5 К А Н ^ Е 5 К А РРА ЬЕ
^ КІЬІХЬЕ. КіиХР.Е К ^^К^N ЬN НЕ^ККVЕN. VЛ^ККVГ.N
К.І1ІЗЄЄ, кіііхее киїкипсп
Ьеіккуеп, уаіккуеп.
Кіііп аікаа егііх ^ои1и1аи1и. Киїкипсп он раїїопіаіпеп тсіаііікеїіо,
]опка 8Ііїаі:8а оісуа кіеіі Іііккии ^а зуппуїіаіі ііоіхеп аііпсп. Еппеп
киїкизіа кііуіеіїііп Іісуозеп 1иокІ88а іаІУсПа. гееИіі а]еиас.ч5а.
275
 Неуо8сп 1аЬе^^уті^ісп кииіі \о каїїкла,
кип киїкипеп кі1І8І.
Запа к і І і $ { а — к і іі $ с е о п аапСіі
киуаіїсуа уєгЬі. Зііпа оісуа і-уокааіі
апіаа у аікіїїсітап ріепе^ііі, кігккаак-
іа аііпсіііа. Зо:» уаіУїсіаште уокааііа,
хупіуу тиипІаІ8Іа аапіИ киуаііеуіа
5 а п о іа : к а Н ж а — к а їія с с . к о 1і$(а —
коїіяее. Еііітегкіккі Ііашрааі каїі^еуні.
кип іНтіпеп (ап8се ку1тИ${а« за (иоІі(
ко1І5ЄУаі, кип іЬтіхег поихеуаі І8ігі-
т а з і а ^а ^іігіііуаі (иоіеіаап.
Ьаиіип аапоічха оп юіпепкіп аапій киуаііеуа уєг Ь і кіІі«а-УЄгЬіп
ІІ8ак:>і: Ьсіккуа. Та(а ічшоПізіа $апаа кііу(е(аап к и у а а т а а п
кігккаііа іійпііі, е5Іт. уоісіаап капоа, еиН Іаиіи Ьеіккуу. Тауаііі-
ііетрі хупопууті оп Ьеіізіа — Ие1І5ес: і»оіио. Іаиіи. паиги Неіі^се, за
305 уніккара 5>иигі аиіо азаа іаіоп оЬі іаі Іеиіокопе таїаІаН а іаіоп
уіі, уоіуаі іккипаїаіяі 1іеііі>іа іагіпап УоітаїЛа.
М ииа іиіпп ііттекіп е:п хізазіа а-Уокаа1іп ]а « ап о тш е
ІіаІІ5{а — На1І8ес. р и Ь и т т е теїихїа: зо5і>акіп уоі оііа Ьаіізсуа
уіікііоикко, Іаряеі Ьіііійєуіії Іиокахза ореіиуаа оііоііаеіізаап ^пе.
К о їтаіі Іаиіияха оіеуа яапа. \а1ккуа. сі киуаа аііпїіі уаап
пакбуаікиїеїтаа. Екіпе. зоНоп Оі»ии \аІо а, уіііккуу іаі УііІкаЬіеІее.
Е^ітегкік^і уаїкоізеї Ь а т р а а і уоіуаі уіііккуи киіп Ьсііпеї. "Уаіокіп
УОІ уаіккуіі. еі пііу іазаіііехіі уаап ІуЬуіп Уііііазоіп; Іаііаііііа
піїкутіііиі запоіаап у іік к и тіь ек зі. е^ітегкік^І т а з а к а п уаіо
уііккии. — Уаіоа за уаіоп Нсіза^иікяіа киуаауіа яапоза оп гип-
ьаа^іі. еїіішегкікііі 1оІ5їаа, НоЬіаа, к іт т е К а а , кііиаа, кШЬкуа,
(иіккіазпе. ЗіІшіИ Іоійїауаі, Іаіііі НоЬсауаі риЬїаиііаап. ]агуеп ріпіа
кіштеїііиі аигіп^’О^аа. риіпааі, (егуееі Ьіикзеї кііііауііі. хіііпаї
-чіііИкууаі уоішаккаа^іа іи тееаіа. іііН(іеі Шіккіуаі.
З и о т е п кіеіс^ха оп егіїїаіп раЦоп хапоза — потіпсза. раг-
ііккеїеііа за уаг$іпкіп УсгЬезіі — зоїка киуаііеуаї аапіа іаі іт іііа
аІ8Ііеп ауиІІа Ьауаіпауіа іітібіїіі. Таїїаі^іа г>апоза пітіїеійііп
<1ЄіікгірііІУІі;апоік5І. М укузію теп 5апакіг]а55а оп раїзоп кахіпокіг-
ЗаІІіхиисІезиі роітіП и]а ^е$кпр^ііVІ^апо-
]а, т и и а уіеіа гип^анштап уаіікоііпап
їагзоауаі шиггепаиЬоіиееІ 3 а і:иотеп
тиг(еіс 1еп «апакіг^ап к о к о еїтаї.
Кігзоіиазаі 3 а кегіозаі киуаіїсуаі

276
ие5кгірІіІУІ8апоі11а топепіаіхіа аі>іоііа. Зеигаауазза т и и і а т і а
С5іте^кке^іі. іоіка Іаакко Яіуиіа оп кегііппуі егі ІііЬісізііі аі їіккс-
Іііпза »Ое5кгіріііУІ5еі запаї»; аПіккеІі оп І 1 т е 8 і у п у і кіда^^а
N уку5иотеп хапауагаї (1989).
Маигашіпеп уо і оІІа топеп1аІ8(а: паига]а уо і кікапаа, НіЬіИаа,
НоНо(!аа, ]ора гакаИаа (аі какаКаа. іи о к зетіп ел пауиііа зо^ки^
кіріиаті$е1(а, іоі$іпаап ¥ІіІс((атІ5еІ(а; каусіу уоі оііа Іатр^ітініа
(аі 1дп(у$(е(еті$іа, уапЬикзеп ІуНуїазкеІізіа кііуеіуй у о і запоа
коро((еІетІ5ек$і. ІЬтіпеп уо і ізіиа покоиаа ^а т а а і а роїкоСіаіі,
шаізкиНаа зубсіеззайп, гуу$(аа ]ио(іеззаап. и$еіп іішаик^езяа оп
как$і у є г Ь ій : уагзіпаізеп іекеїпізеп іітаізеуа у є г Ь і о п іп Гі п і -
іііуітиосіозха ^а кнуаіїсуа у є г Ь і рсгзоопатиосіозііа: Ьарні ізіиа
пбкбийа, Іарзеї ізіиа пбкбИауіИ.
ІЬ тізеп отіпаізиикзіа у о і с і а а п киуаіНа топепІаіхіПа зиЬзіап-
іііуеіііа. Езітегкке]а: роікапиіікка, (у(6п(уІІего, (оКапа, Ьиіііиз,
паЬіи^, Ібгррб ]пе. Озеіп іаііаізеї з а п а ї оуаі ре]огаПІУІ5Іа; піііа оп
кауіеПу Ьепкіїбізііі, іоіка роіккеауаі ]о1Іакіп іауаііа » п о г т І 5 і а » .
Тоізааііа оп т у б з пііп 5апоаи]а ЬеІІіие1узапо}а. ] 0 і1а кііуіеіаап
езітегкікаі Іарзізіа.
$ и о т е а орізкеїеуаі 1икі^а^ ібгтііауйї гйИаізііп киуаііеуііп запоі-
Ьіп зека кіг]оіа епй запотаІеЬпіікіп Іикіеззаап. Запакігзоізза піїііа
запо^а еі аіпа оіе. ^а N укузиотеп залакідакаап еі зеїіш пііііі зиигі
ти и іеп киіп уііііаатаїїа зупопуутеіНіп. Ьикі]ап іауіуу рааіеііа ]а
агуаіа іізе, тіпкіиаІ5Є!і!а Іекеті5е5ій іаі оіетізезіа тіИоіпкіп уо і
оІІа кузутуз. Кип кіеіііаііо каггіии. Ьап уо і уеггаїа иина еіееп
іиіеуаа дезкгіріііуізапаа а ік а із е т т іп оррітііпза ^а рііаіеііа]оіакіп
зеп аапіеі(]еп регизіееііа. Киуаііеуіеп запо^еп уокааііуаініеіизза оп
]опкіп1аІ5іа зй йппбптикаізииііа те гк іїу к зеп каппаїїа, т и п а
каіккеа еі киііепкаап у о і зеїіийа зуаіетаааізезіі.
К Е К Т А и 8 Н А К Ю ІТ и К 8 І А
і. Поставьте слова в скобках в нужньїй падеж.
РгоГеззогі Зиопіпеп іиіизіиі (іоНсогі Зтігпоу). З т ігп о у іо іт і
5иопІ!іеп (ора5). Ьепіокопе ІііЬезіуі (Мозкоуа). КЯтіі кикаї гиок-
зиуаі егіПаіп (Ьууа). Напеп ііііпепза кииіозіі (ерііуагта).
МаізШико (зіпіі) Іа т й гиока (Ііууіі)? (Міпії) іипіии, еаіі ііиіііа
Наізее (раїапиі). (Міпа) оп т и к а у а Ьегаїа а а т и ііа аікаіхіп.
КйуИаа <зе), еПіІ Ііііее засіє. 5іпа пауїЯІ (уйзупу!). Тиііп коїііп
(уіізупуі)- Ьазіеп (уаааесі) еі іагуіізе оііа каїїіііа. (Каіккі іИтізеї)
рііаізі зиоіеііа Іиопіоа. КуІІіі (Іе) і^аішаїїаа кау^И (іоепзии).
Л7.7
2. Поставьтс слова в скобках в иужную форму.

Негіііііп а а т и ііа (коуа тсіи ). Оіеп іНаі»іипиі ( І а т а хеиіи). ІНтіїіііІ

киоіее ^ока Ьеікі (піИка). РеІкіЬііл заігазіиуапі (Пипзка). РиЬеІіп зоі
Іа к к а а т а и а , ел усі іпііепкаап ке^кіпуіі (іуб). Напеп уаікиїикхеп-
5а ((0 І8 ЄІ іЬтіііеі) оіі іЬтееІІіпеп.
Ореиа^а 1І0 ІЇ8 І оррІІаіИепііа (заауіііик^еі). Напеїіе аппеїіііп
8іірепсіі (Ьууй аііііпкіеіеп іаію). Меііііі оп риіаа (Ьууііі гакепіаіаі)-
Мопеї 8иопіаІаІ8сі оуаі кііппохіипеііа Уепа]ап (т а їк а ї). Типпеп
Ьііпеї (ііапі). (Мікіі каирра) оп рагазіа озгаа іпаїкатиіміоіа? Каїііо
хапа (їіапакігіа) . Еі каппаїа аииііиа (УііЬа). Теіп :іеп ( о т а Ьаіи)
спкіі іоуегсі(іеп (кеЬоїих),
Туб іііуіуу 8аа(Іа уаішіікііі Юикокиип (іорри) тепііеззіі. Каткаійи
зіігіуі (5ук5у). Т0ітіта5еі05шк8еп ка$іпеІу зііггепііп (зеигаауа ко-
коих). Еп уоі (иІІа Ьсіі, еп аіпакаап (риоіі іипііа). Еп оіе каупуі
е1окиуІ8яа (рагі уііккоа). Мікзі еі оіе кіг^оіаапиі (рііка аіка)?
ОІеп ГиІІиі їііппе (какхі уііккол), (уарри) таїки хіап коїііп.
Напеп рііаі$і ^аариа (п іїт а раІУЯс). Кокои^ тііагаиііп (уііие»
ріііуіі) іоикокиїїіа.
Усііпуоітаїоіііеп ^аиее^ оуаі уаагаїїізіа іЬті^іеп (іегуеуз).
Меісіап оп хііііуїеиііуа Іиопіо (їиіеуаі хикироіусі). Тіїазіп
раіуаІ1І8еп (уііїі Непкеіі).
0$ііп кідекиогіа ( уііїі т а г к к а а ). Туиб тепезіуу Нууіп (таге-
таїїікк а). Роіка оп Ьууіп уііказ (Іиоппе). К аш а іауагаї оуаі егіп-
оіпаіхіа (Іааїи). Рісііп (рагаз) рісай зиіші кііппі. У агтаапкіп ]оис1ип
(уапЬа) рііііішап 8Ііта1аїіе]а. Каїзо уазіаикхеї (хеигаауа 8Іуи).

3. Вьібсрнте и'і следуюшего перечня подходящий послелог и до-

полните предложения. Прюдолжите рассказ, употрсбляя различ-
и ь і є послелоги. Послелоги; рі(кіп, роіккі, Наїкі, іарі, туо(еп, оЬі, уіі,

іио, аііа, утрагіїїа, (акапа, Іаакї«, (акаа, елпеп, \’а5(аап« кітрриип.

РііпаНіІкка киїкі шеі^аіісіа — . Напііі — іиіі «и^і.

— РіііУіШ, Рипаїїіікка, іапоі $и$і. МіНіп оІеі тепо^^а?
— Ріііуіііі, Ііеїтії 5им, уаііихі РипаКіІккії. Мепеп т и т т о п і — .
— Мііійа іт іш т о й і азіїн? .
— Нііпеп тбккіпзіі оп к о їт е п хиигеп і а т т е п — . РаахеекбНап
йіппс іііііі ііеіа —?
— Мене уаап зиогаа ііеііі — . Тіе киїкее еп$іп іпеі$ап —, 8Іи€П
о^ап — ]а ;;іиеп к о їт е п ^иигеп кииііеп — . 5апо титто1ІЄі»і іег-
уеІ8Іа.
27Х
— КІІІ05. запоі РипаЬіІкка ^а ^а^коі т а ї к а а ііеіа — . М иііа хизі
Іоіккі $иогаап теїзНп — зиоп — . 8е Ьаіийі еЬііа т и т т о п —
— РипаЬіІккаа. Кип 5и8І шіі т б к іп — , 5е пакі, епіі т б к іп — оіі
аііа. $ш і Іоікказі аіііап — ]а ріііоиіиі епхіп т б к іп пигкап — . 5іиеп
8Є кигкізіі пигкап — ^а пакі оуєп оіеуап кііппі. Зихі зеізої уаЬііп
аікаа оуєп — ул киипіеіі. Тосіеаиаап, е іій т и і п т о оіі укхіп, ке
азіиі 8І5йап, ЬубккіЬі т и т т о п — іа піеіаізі Ьйпеї.

4. Употребите подходящее вопросительное слово.

— іигіііиі кііУІУііі іііараіуііііа? — Іарзеї кауиііуіуіуііі іііаііа? — кег-

гокі:е$5а паІ8іеп уаачееі ОУаГ? — кеггокзееп іе теп еїіе? —
піїпііеіііап екаїиоккаїаіііекііі? — іеіііе кииіии? — риоіееп аіоі
каііпіуіі? — іаНііп гакеппеїаап? — іеІеуІ!>іо55а оп ииіізеї? — Еііта
іеЬійУа гаікаІ5іаап? — поізіа каНііе$са Іусохсй Ьаіиаіхії сиіихіиа?
— ти5ІікІ5Іа ріііііі? — капхза оіеі пеиуоіеііиі азіахіа? — Ііегазії
іапііап пііп аікаіїііп? — оіеі кіііо11І5ии«іеп уеіах^а?

5. Постройте предложения по образцам.

1) Оіеп орііікеїіиї хиотеа ^о уио(ісп (2, 3. 4, 5, 6, 7, 8. 9, 10 уиоиа).

— Уио(іе85а оіеп орріпиі р и Ь и т а ап хиотса.
2) Уоізіїко апіаа тіпиііе к о їт е гиріаа (5, 7, 9, 10, 15. 20, 100, 200
гиріаа)? — МіпиІІа еі оіе к о їт е а гиріаа.
3) Нап оп субхкеппеііус ІІіакагіпіі теїкеіп какхі уиоїіа (5, 7, 9, 10,
15, 18, 20 уиоИа). — Нііп іубзкепіеіее Ііііікагіпа ^о іоізіа уиоііа.
4) Роікапі кііу еп8Ітшаіі>іа іиоккаа (2., 3.. 4., 5., 6., 7., 8., 9., 10.
Іиоккаа). — Роіка оп епзіттаіїіеііа Іиокаїїа.
5) Аїіип іоізехза кеггокхезза (3.— 15. кеггокзезза). — Міпип оп
тепіауіі іоізееп кеггокзееп.
6) Тапйііп оп 5. (уііиез) раіуа таггазки иіа. — Оіеп зупіупуі уіісіеп-
іепіі ріііуапа таггахкииіа. (Тііпаап оп 6. ]ои1икииіа, 8. І а т т ік и и -
іа. 18. Ь еїтікииіа, 25. тааіізки и іа. ЗО. ЬиЬикииіа, 1. ю икокииїа,
11. кезакииіа, 15. Ііеіпіікииіа. 31. еіокииіа, 10. зууькииіа, 28.
Іокакииса).
7) Кеііо оп 8. Тиіеп поіп іиппіп киїиїїиа. кеііо уЬіІекііакзі. (КеІІо
оп 11, 15. 18, 19.22).
8) Тауагаїаіо оп ауоіппа 9—21 (уЬсІекзазіа каЬіеепкуштепееп-
уЬіееп). 8— 15, 10—22. 11.30—20.30.
9) Каиригц>іп азиказіики оп казуапиі 25 400 Иепцсзіа 26 500 Ьеп-
кееп (100 300 -2 0 0 000, 1 850 000—2 280 300).
6. Постлвьте глагольї в скобках в форму целевого инфинитива.

Оп пііи т о п и \ хууііі рикеиіиа. Тоікеї рикеиіиуаі (тепезіуіі), іоізеї

ко^ка тепе5!ууаї ^а к о їт а п п е ї (оПа) киіп ти и ік іп . (Напккіа)
еіапіопяа Капеп оіі іеЬіауіІ газкааїіа іубіа. Науирии іагуіізее заіа
уиоііа (ка^уаа) іііуіееп т іи а ап х а . NааVа^ іагуіізеуаі (тепезіуа)
теїііап коБіешіа. Неіі ореаеіі кугіМізеї кіг^аіте 1 (озаіа) Іикеа
Рісіагілха каїиіеп ііітііі. О іеиеко іеЬпееі тіїйііп (аииаа) НеіїЙ?
Т е е т т е к а ї к к е т т е (аиПаа) Ьеіііі.

7. Ответьте иа вопросьі, употребляя временную конструкцию

іпассив II причастия).

М а 11 і ; Міііі іееі. кіш оіеі орріпиі р и Ь и таап зи о те а? — Орії-

іиапі рііНитаап :>иотеа гиреап о р еП атаап зііЗ (оізіїїе.

Міііі іееі. к и п о іе і у о і і і а п и і к і і р а і і и п / к и п о іе і р а І а п п Ш т а ї к а ї -
(а / к и п 0 ІСІ ^ у о п у і і)1а11і$еп / к и п о1е( ( и ііи і $ а и п а 5 (а / к и п о1е(
у ііи ^ и ш ш І к и п о іе і І и к е п и і І й к х у і І к и п о іе і з и о г і и а п и і і е п і і і / к и п
о іе і к іг іо іЕ іа п и і к іг ]е с п ?

8. Доповните ііред;іожеїіия глаголами справа, употребляя вре­

менную коксгрукцию (инессив II инфинитива или пассив прича­
стия).

Уоізіїко їиосіа іубзііі ... к е гт аа ? іиііа

... ] и о т ш е каЬуіа.
... каїаа гиоїо іііі кигккиипі. 5уб^а
ТіеіІИікб тікні кІ55а рехеуїуу ... ?
... іиккаа у о іі кауціШ іаіа х а т р о о іа . резіа
... іикап иіПа $атрооІІа ЬииЬ(еІе Ьіик$еі
ЬааІеаІІа уссієНіі.
8аипа:і5а ... паиііп ІбуІузііі. оііа
... 8аипа8!»а риоіі (ипііа т е п і т ш е и іт а ап .
^ипап ... а^стаїїе шагкихіаіаї аікоіуаі поихіа заариа
раікоіНаап.
Іипап ... анетаПс іт и к и зіа іа і азш іуаі Іаііигіїїе.
Каіті.‘5Ііп ... Ье еіуііі раїіоп іи т е п е е і іоі$іаап. теп п й
Уаі>(а паітілііп ... Ье орріуаі (и п іе таа п іоізепза.

зко
9. Употребитс вместо придаточного предложения п р и ч а с т и у ю
конструкцию.

a) иккоп. еНіі ахіаі оуаі киппо8ла. Киуіиеііп, еііа Ьііп оп каипІ!»

паіпеп. и$еіп ипоііііеіаап, епіі Пип5!>а іагіїии Ьеірозіі. Кикаап еі
0 (і0 Папиі, еПіі уісгааі «аариуаї іііпагіп. Еп о!е тіїїоіп каап кииі-
Іиі, епіі Ьііп риЬии зи о т еа . Когпіііхіо їоїєііі, еай іЯієуєсієі и р р а у а і
каїоіа.
b) Мопеї Іииіеуаї, еиіі Ье руаіууіЦ кезуПатаііп уііііеіііітіа. Нап
їоїеаа, еіііі Ьїіп оп еппеп каіккеа іаакагі. Неіі Уігіапеп іоіуоо, еПіі
Ьііп уаітіїїіии ореііаіикяі. Реікііап. еПіі тубЬіІзіуп (иппіііа. М аца
»апоі, сПіі Ьап оп уаітіі» Іїііиетйап капкяапі.
c) Ма І І і ; 5апоіаап, еНа Ье т и іп іа у а і піааПе. — Неіііап хапо-
іаап т іш ііа у а п тааііе.

Кеггоїаап, епіі Не таїкіїхиіуаі ;;икиІаІ5їеп:>а Іио. О^коінап, еіїіі

а5еі<іепгіІ5итакопГегеміі5І рііа5ее Ьууїіп Іиіокзііп. $апоіаап. еИа
їііоіпаїаі^еї; оуаі иіо]а]а НіЦаІзіа. Птоіїеісііп, еаіі ]ипа ^аарии але-
таїїе.
її) Нііп кегїоі. єна оіі орріпиі риЬиіпаап с п ц іатіа ^о коиіизіїа.
Мікко кегїоі, еКа о!і кііупуі коІікуІЯаііаііп. Тоїехіп, еЦіІ оііп оПиі
уаЯгй!>5й. N€иVоиеIі^а^ тудпьІУИі, е и а оііуаі ераоппііяипееі.
с) Запоіаап, еіііі Ье оуаі т и и ііап ее і т а а ііе . ТіесІеіаЯп, еПа Ьйп оп
кігіоіиапиі пиогепа гипо^а. Кеггоїаап, еПа Нап оп раїаппиі
коїікуіаапаіі. Киикііп, еїіа пеиуоиеіізаі оііуаі ерйоппіхіипеес.

10. Преобразуйте [фичастньїе конструкции в придаточнме

предложения.

Неіі кегїоі УІіНіууііПїіа уепіііаіііісп рагіхза Ьууіп. Нап кегїоі Ю(-

итеепза 5Іка1аії>ііп Іароііііп. Нап Уіііііаа уепаїіііхіеп оіеуап коуіп
егіїаіхіа киіп і>иота1аІ8Єі, Нап Іииіее іипіеуап 2>а Уепа1аі$еі Ьууіп.
Рекка калоі паЬпеепла каікеп, т і ї а іааііа іараЬіиі. ЬеЬсІезза
кеггоїаап есіинкипіауааііеп ІаЬе^іууііп. Т о іт ік и п іа іоіе8І то п іеп
е1аіп1а^іеп Науіппееп. М е ііе с іа т т е (іпіизеп каг8Іуап утріїгізіб"
тугкуіьіа. Миі^іап кішНеепі азіаїла ^о^аіп. МиІ8іап ніпип ксг-
юпееп іаіпап ]иіип.
Нап іпубп!>і шіпип оіеуап оікеаі»і»а. Ьаакіігі іоіехі роїііааііа оіе*
21*1
уап к и и т е п а . Нііп Іииіее гиіеунцза іо іт е е п о т і п пеиуоіп.
^лпоіаап коиіиіі ореКнуип у«ііп їіеіоа еіка аіаїїеіиа. Запоіаап уаі-
іюп шак^апееп каіккі киїиі. иіііІ8г$5а кеггоиііп Каика8Іа88н
іараЬїііпееп таап]іігі:>іуїї. Кіг]ап іоіуоіаап Іеуіауііп т у б » тиіНіп
коиІиіЬіп. У т т ііг ь іп ЬйУІаУііпі реііп.

К А Р Р А Ь Е 43
N Е и А 8 К V М М Е N Е 5 К О ^ М А 5 К А РРА Ь Е

^окараіV аІ5Іа $апопІоіа

Т е г у е Н и т іп е п

НууіШ Ь и о теп іа.

Н иотета.
Нууіііі рйіуаіі.
РИІУІіа.
Нууііа іііаа.
Піаа.
Неі!
Тегуе!
Тегуешіоа!

Нууа&(еІетіпел

Нууаіі убій. Тегуе!

М іікетііп . ШЬііііап!
Нууазіі. $оііеИаап!
Н е і! Тегуеіі>іа Ка^^аI1е/каікіI1е Шіиіііе!

К и и1иті!> е(, у о іп іі

Міїй кииіии?
МіїЙ 8Іпи11е/іеі1Іе/Каі]аие кииіии?
Мігеп теп ее?
Мііеп уоіі/уоіііе?
Мііеп К а д а уоі?
Міііі кииіии?
— Кііїоь' ІіууаИ.
2К2
— Е і т і ї а й п е г ік о із іа .
— N 0 , т іїа х Іаххй.
— N 0 , 8ІіпІІЬап 5е т е п е е .
— Е і к о у іп Ь у у іііі.
— Ниопоа.
М ііе п т е п е е ?
— ІЬ а п Ь у у іп .
— Е і у а ііи а т із іа .
— N 0 , ( з ііп а Ь а п ке) т е п е е .
— Е і Ь у у іп .
— Н и о п о 8 і і.
М і і е п УОІІ?
— КііЮХ, Ьууіп.
— Н у у іп .
— У о іп р а г е т т і п .
— У о і п Ь и о п о з іі.
М і к а з іп и ііа о п ?
М і к й 8Іпиа у а іу а а ?
Апіеекзі, уоіпко ^о^епкіп аиііаа?

Тіе<іи$(е!и(

Апіеекзі» т І5 іа іааііа оп уІеізбриЬеІіп?

Уоіїїеко/уоізіиеко запоа, шіззіі оп уІеізбриЬеІіп?
Апіеекзі. т і ї а кеііо оп?
Лпіеекзі. раУопкоЬап кеііо оп?
Апїеекзі, тікйЬИп оп оікеа аіка?
Уоічеко запоа» тіШ кеііо оп?
Уоізіиеко запоа. т ік й оп оікеа аіка?
УоіПеко запоа, тіЬіп аікаап ШЬіее ]ипа ТатрегееІІе?
Уоіиеко запоа, т іїїе гаііееііе М озкоуап Зипа заарии?
Апіеекзі, теп еек й Ій т а Ьиззі за іа т а а п ?
Апіеекзі, рйазеекб ійИЯ ЬиззіНа за іа т а а п ?
Уоіиеко запон, шіІШ Ьиззіїїа рййзее з а іа т а а п ?
АпСсекзі, риНиИеко уепа]ая?

Руупіо, еН(іо(и$

Апіеекзі, уоізіпеко аиПаа?

Уоіиеко о(іоНаа Ьеікеп?
Оііоиаікіїїеко Неікеп?
Кіпоіііаііііиеко п ітепп е іаЬііп?
Уоііііиеко іиііа Ь иотеппа иисІе$иіагг?
Ауаіііііко іккипап?
$иІкІ5Ііко ОVеп?
Заапко $и1кеа іккипап?
5аІ5Іпко Іаіпаїа ІеЬїеаппе?
Уоіяіиеко уаіЬіаа (ашап куіпріп тагкоікі>і?
УаіЬіаізіНеко іііт а п хаіа.чеп к у т т е п е п т а г к а п коїікоікїі?
ЬііЬсІеіаап каЬуіИе!
Ьаіиііііікб хубтііап?
Заійіпко сауіоіа каЬуіГ?
Заапко Ііі¥ап?
Тап$$і!ко?
Тиіе кііутаап!
Тиікаа кііутаап!
іііикаа. оікаа Ьууй!
Каукііа ізіи таап !

РиЬеІітс$$а

КапіанеПа, Ка(]а риНеІітсяза.

Ігепе Капіапеп.
Наїоо!
Раіуіііі, іааІШ оп Еііа НашіІШіпеп.
Раіуііа. ШаПіі риЬіш Іпкегі Ніиіікка ореіих-
тіпІ5іегіб5ій.
Оііїіко Уіііе Зіуиіа 1ауаііауі$5а?
Заіхіпко риНиа УіІІе Зіуиіап кап$уа? — Ри-
Іісіітезаа.
Неікіпеп.
Нап еі оіе раікаІЬа. Уоіко Ьап хоісіаа ТеіІІе?
Нап еі оіе раікаїїа. НаІиаЦеко заііаіі ііапаїї?
Нііп еі оіе раікаїїа. Уоізіпко шіпіі аиЦаа?
Рууііііііінекб Ьапііі ^ о іи а т а а п пишегооп
123 456?
$апоІ 2>іиеко (е^VеІVЧІа Ігепе Капіа^еІІа. Зоііап
ішііеііееп.
Уоічеко риііиа коуешраа? Еп кииіе.
Кииіии Ниопо^п.
К ииіетііп.
2К4
КоН(еИаІ8ии^

Н аи ^ ка ш іи з ін а .
К и о к а о п Іо ^ е Н а Ь у у іін .
§іпиІ1а о п к а и п і» Н а т е .
Т е іІШ о п к а и п І5 к о ї і .

К іі(ок5еі

КІІ105 УіітеІ8еі> иі. КІІЮ5 кііЬуізіа.

КІІЮ8 кііуппі^Ш. КІІЮ5 кі^^ее5^а.
К І І 108 к и їз и х іа . КІІІ08 50ІІ08Іа.
К ііЮ $ а у и зт а . Кіуа, еиіі 50ІІІІ.

Кауіпіоіа, Ьо(е1Іі, їеаКегі у т .

Н а їи а іх іп у а г а їа к аЬ сІеп Ь е п ц е п р б у Л і п .
О п к о іеіИ И іііа а ?
5 а і5 іп к о г и о к а їіз іа п ?
З а і^ іп к о Іа^ кип?
На1иаІ5Іп у а г а їа к а Ь с іе п Ь єп йєп Ь и о п е е п уЬ сІекхі у б к ї і , епхі рег-
] а п іа ік $ і.
У о іі> іп к о і>аа(іа Ь ега1 ук8 еп к е ііо з с і ь е т а к з і ?
НнІиаіхіп іііаіа Іірип спхі Іа и а т а іп пііуиіпіббп.
О і іь ік о іе іП іі у іе ііі 1ір р и ]а і і і т і і п і к а і і і е е п к о п ^ е г Ц ііп ?
Н а їи а ііііп как^ і р а ік к а а к о І ш а п п е Н а г і у і і и .

ТоІ¥о(ик8е(

Оппекііі оікооп!
ЗусІатеНінеі оппіЦеІиі!
РаУоп оппеа!
Оппіиеіеп ішсіеп (убраікап
ЗоИсІ05(а!
О п п е а и іи ееп коїііп!
НууіШ ^а^коа!
Нууіііі т а їк аа !
Наїїїікаа ііїаа!
НууіііІ гиокаїїаіиа!
Каіккеа Ьууііа!
Тегуеізіа каікіИе іиіиіііе!
МіеПрісІе, о $ ап о и о

Міпизіа... Уоі гаикка!

Міпип тіеіезіііпі... Ікііуа кииііа!
Міе1е8іапі... 8ера ікііуаіі!
ОІеп 8ІІІІ тіеіїй , еіііі... ІкйУй куП а,...
Мііа тіеИ й оіеііе азіазіа?

Оіап 05аа зигииппе.

ОІеп коуіп раЬоіПапі риоіезіаппе.

іиНіаоппіиеіиС

Оппе1ІІ8(а ии аа уиоаа!
Нууйй ^оиIиа!
Наизкаа уарриа!
Наиіікаа ЗиЬаппііїїа!
НууЯа паізіепраіуаа!
Нууііа іііііепраіуііііі
Оппеа 50-уиоііаа11еІ
ЗусіатеІІізеї о п п іііе іи т т е
тегккірйіуап ]оЬсіо8іа!
 І^аиіиіа П есни
Ріспі кап$апІаи1и

І
Уаіп ріе ‘ пі кап • $ап Іаи ІиГ ]а

1 . ^ ^ 1; ^

$ а > п о >]а еі о - Іе о і * Іеп • каап. \/аіп

ріе • пі кап • зап Іаи - !и еіка

за • по • ]а оі • Іеп - каап.

У а і п р іе п і к и п $ а п іа и 1 и ,
^а 8апоЗа е і о іе о ііе п к а а п .
У а і п р іе п і к а п $ а п іа и 1 и
с ік іі 8апо^а о П е п к а а п .

'У а іп іи о к $ и а ш і п ш п ]а ги и ^ и п ,
] о і а Ц іи іі т и к а п а а п к и Ц е їШ а .
У а і п и ю к іїи а т і п і и п ]а ги и ^ и п ,
^ои^ іи и і і к и Ц е їіа а .
 К е $ а іИ а

ОГ кзипіз ке > $а • іі - (а, кип Іаак$08$а ка -ує-

№
*

ііп. 8ІЄІГ коН • (а - $іп т і (у • (6п ]оГ

гг
аі - па ти і$ > (е - Іеп. 8іеІГ коЬ • (а > зіп т д

І Іі і І І і < 1

(у - Шп іоС аі • па ти і5 • їв • Іеп.

О Г к а и п із к е їй іііа ,
к и п 1 аак $ 0 5 $ а к а у е і і п .
5ІЄІГ к о Ь і а х і п т а іуібп.
^о^’ а іп а т и іх с е іе п .

Н и п к а п іе іо а зо іп і
] а І а и і и п І а и іе іі,
8е ІипіеЬепі уоіаі,
^а Ьеііуі з у б т т е п і ’.

куОтшспі' = яуіііітспі
288
 Оп пеісіоПа рипараи!а

Оп пеИоМ а ри -па - рай - Іа кип {апз^ >Ьіп

І* > ‘1І ] І
кау. Каз' уаг • їв *Ьеп киї - (ап - за

8 0 І >т і Ьап 5еп. Каз’ узг Іе - Ьеп

киї • Іапза ЗОЇ • т і Ьап зеп.

Оп пеісіоііа рипараиіа, Мік^’ пііп Іи^аііе 5еп ьоітії,

кип Іап$$іНіп кЛу. оі агтаЬ апі,
Каїі’уагіеЬеп киІіапіїа уаі Іииіеіко. еііа
хоїті Нііп 5»еп. т ії кагкаіап роі5?

Мііп каиап т а !>иа І е т т і п

кіііп отак^епі »аап!
Е п егкапе
еппепкиіп кио1ета8і>а.

«9-5о:?
 Киизи 1аак805$а

Ук ' 8і гиизи оп каз>уа-пи( !аак>$о$-8а ]ока

і
ї

каи - ПІІ8ІІ ки >коі8 > !аа. Ук-5І

киї > кі]а • роі • ка оп піИ - пу( 8еп еі <

•ка

Vоі 8і(а ип • ^оі( • (аа. Ук - 8і

киї • кі - ]а - роі - ка оп паЬ - пуі 8вп еі - ка

290
 ш

уоі 8і(а ип - Ьоіі Іаа.

Ук8І ги и зи о п к а з у а п и і Іа н к з о з з а ,
З о к а каипіІ5{і к и к о і$ (а а .
Укііі киІкі]ароіка оп паЬпуі :ієп
еікіі уоі ЇІІІІ1 ипЬоіиаа.

іа ННп 0ІІ5І куіііі 5еп р о ітіп и і

]а 8еп раіпапиі роуеііееп,
т и п а кбуЬапіі еі оіе іоЬііпис.
уаап оп ]аі(апуі раікоіПееп.
 К ак$И а\ик(еп і>Іоррш$ісп $апоіеп Іиокі((сІи
1. Морриі&іа -с-уаг(аІоі§іа вапо)а

Укі»іуаг(аІоІ5Іа

-кі -ті -р і -(і -УІ

Ііапкі іакі (Іііеі) Ь еїті когрі ІаІііі Ьігуі

Ііаикі такі п іе т і Іа тр і ІеЬіі ІІІГУІ
Ьепкі оікі $а1ті $іірі иіЬіі кіуі
Неікі опкі йогті рагуі
Ьікі розкі Іатті ріІУІ
Іо к і геїкі Іи о т і рої VI
]а1кі хуікі кагуі
кохкі уа^кі 5ауі
ІаІУІ

Роіккеш; Інші — Кшиї. ііеіпі — Ііепііі

КакзІуаіЧаІоіхіа
•

-Ні -Іі -п і -ГІ -5І

ІоиЬі ЬІІІІ Зиопі Ніігі ЬІГ8І раг5І

ІоНі Ьииіі пііпі Зиигі как^і ригіі
гііЬі кіеіі ріепі каагі кап$і
гииііі тіеіі 5ІЄПІ киогі кии^і ійу$і
іи о ііі ІШОІІ $иопі тегі куп8І ииііі
уиоЬі риоіі іуупі пиогі казі уаг5І
зиоіі ипі хаагі Іарзі УЄІІ8І
!»у1і 5иигі УЄ5І
иііі УСГІ те8і укхі
Гииіі у и о гі ог$і

292
 2. і-1орриіїіІ9 ілагіаіоііііа потіпсіа
(уаіп ук$Іуаг(аіоІ8Іа, (ауа11і$е<>(і 1аіпа5апо}а)
• • А

-Іі -ті -ГІ -(і -УІ

Іаіі кааіі киті кагі иііп коїі реііі ІІОУІ
кеіі кааті когі уаагі киІ8іі ГІЗІІ НиІУІ
-кі реіі риоті кигі УІІГІ ІЄ5ІІ зуті НііУІ
Іакі (ІаіО ^аіі Іеігі УІІГІ ІиЬп* (и ті каііУІ
гепкі іаІі >пі Ііегі !ио(і уаіі раїїуі
гіпкі іиоіі капі рагі -5І таН іі уаНіі 8аауі
іііікі репі ріігі кекхі пеііі аі(і
гуупі ІОГІ ІН8І
Югпі р іьі
УІІПІ УІІ8І

^оіі і-п еііеіііі оп йешіпааііа, $апа оп і-уаМа1оіпеп: Іаккі, т о к к і.

ріПі, у є Пі , паррі, коррі, кая8І, рйзііі.

N отіш еп (аіуи(и$
С к л о н е н и е ИМЄ»і

1. роіка Іаїка

N0171. роіка ро^а^ ^а1ка Іаіаі

Рагі. роікаа роікіа Заїкаа ^аIко^а
Оеп. ро]ап роікіеп ^аIап ]аІкоіеп
(роікаіп)
Акк. 1. роіап ро^а^ Заіап ^аіа^
2. роіка — ^а1ка —

Іпезх. ро]а8і:а ро]і85а ^аIа8$а ^аІ015і)а

ЕІаі. ро^а8и^ ро^І5(а )а1а8(а ;аІоІ5іа
Піаі. роікаап роікііп Заїкаап ІаІкоіЬіп
А с1Є8і). ро^а11а ро^іI1а ^а1а11а ]аІоі1Іа
АЬІаі. ро^аііа ро^іиа ^аіаііа ^аІоі1^а
АПаї. ро^а11е роііПе ^а1а1Iе ^а1оі11е
Е і>8. роікапа роікіпа ^аIкапа ^аIкоіпа
Тгапхі. ро]ак$і ро^ік$і ^а1ак8І ]а)оік$і

І9*-5025
2. іеЬ(і когї
N0111. ІеЬіі ІеНсіеІ коїі косііі
Рагі. ІеЬіеіі ІеЬііа коїіа ко(е]а
Оеп. ІеЬсІеп ІеЬиеп косііп коїіеп
Акк. 1. ІеЬсіеп ІеЬсІеі кодіп коїііі
2. ІеЬіі — коїі
ІПЄ55. ІеН(1е5за ІеЬсІІ85а косіізза ко(іеІ8$а
ЕІаі. ІеЬсіезіа 1еЬ(іІ8іа кос1і8(а ко(іеІ5(а
ІІІаі. ІеЬіееп ІеЬіііп коїііп коІеіЬіп
А(1Є55. ІеКсІеІІЯ ІеЬдіИй косІіПа косіеіііа
АЬІаІ. 1еЬ(1е1{й ІеЬсІіІШ косііііа косІеіИа
АПаІ. ІеЬдеІІе ІеЬсІіІІе косііііе косіеіііе
Е55. ІеНіепіі ІеЬііпй ко(іпа коїеіпа
ТгапзІ. ІеЬ(іекяі ІеЬ(іік5І косіікзі косіеікзі
3. кокои$ кое
К от. кокоиз кокоикзеї кое кокееі
Рагі. кокоизіа кокоик&іа коеиа к о к е іи
ІПЄ88. кокоик8Є58а кокоикзізза кокеезза кокеізза
Еіаі. кокоикзезіа кокоикзізїа кокеезіа кокеІ8їа
ІІІаІ. кокоикзееп кокоикзііп кокеезееп кокеІ5Ііп
А(ІЄ58. кокоикзеїіа кокоикзіИа кокееііа кокеіПа
АЬІаІ. кокоик$еІ(а кокоикзіїїа кокееііа кокеіїса
АІІаі. кокоикзеїіе кокоикзіПе кокееііе кокеіііе
Езз. кокоикзепа кокоикзіпа кокеепа кокеіпа
Тгапзі. кокоикзекзі кокоиккікзі кокеекзі кокеікзі
4. риН(1а5 ка$і
М от. риЬсІаз казі риЬіааі кіісіеі
Рагі. риЬсІазіа каПН риЬ(аііа кйзі^
Оеп. риЬіаап касіеп риЬіаісІеп кйзіеп (к^Пеп)
Акк. 1. риЬ(аап касіеп риЬ(аа( ки<іе(
2. риЬсІаз к^зі
ІПЄ$5. риКіаазза кйсіеззЯ риЬ(аі$$а кй$і$$^
ЕІаі. риЬіаазіа кіісіезііі риЬ(аІ8(а кіізізса
ІПаї. риікаахееп каїееп риііїаІ8Ііп кіі^ііп
А сіЄ55. риЬіааІІа кйііеііа риЬіаіІіа кйзіІШ
АЬІаі. риЬіаака касіеки риНіаіка к^зіїїа
АІІаі. риЬіааІІе касіеііе риЬіаіПе кйзіПе
Е35. риЬіаапа каїепії риЬіаіші к^зіпії
Тгап$І. риЬіаакзі каїїекзі риЬіаікзі кіізікм
294
 1 п с1 сП п и ((ір го п о іп іп і(
Неопределенньїе местоимения
У К 8 ІК К О М О Н ІК К О
N001. Іоки ]о (ки (
С еп. ^опкип Іоі<Іепкиіс1еп
Рагі. } о Іа к и іа } о ііа к и ііа
ІПЄ5ІЇ. І05 8аки 55 а ^оІ8 8 аки і8 $ а
Е іа і . З о $ ( а к и 8 іа ] о і5 іа к и і8 іа
ІИаі. ЗоЬопкиК ип ^ о іЬ іп к и іЬ іп
А сІЄ55. ]а11аки11а Іо іііа к и іііа
АЬІні. ^ о ііа к и їїа З о іііа к и іііа
А ІІа і. ^о1Іеки11е ]оі11екиі11е
Є$5. Зопакипа ^ о іп а к и іп а
Т г а п 5 І. ^ок8Іки к$і ^ о ік 8 Ік и ік $ і

N0111. Іокіп Іоікіп

С еп. Іо п к іп ^ о іс іе п к іп
Р а г і. ^ о ^ а к іп (іо іа іп ) ^ о і^ а к іп (^оі^аіп )
ІПЄ58. ^0 ! ^ а к і п () 0 $$аіп) ] о І 8 8 а к іп ()о і$ 8 а іп )
ЕІаі. ^ 0 5 ^ а к іп ( ] 0 5 іа іп ) З о І 8 іа к іп (]о І8 Іа іп )
ІП аї. ^ о Н о п к іп )о іЬ іп к іп
Л<ІЄ38. ^ о I1 а к іп ( іо ііа іп ) ^оі11акіп ( іо ііі а іп )
А Ь ІаІ. ] о І і а к і п ( ] о І іа іп ) ^ о іI ^ а к іп ( і о і і і а і п )
А ііа і. Іо И е к іп І о іП е к іп
Езз. Зопакіп ()Опаіп) Іоіпакіп (іоіпаіп)
ТгапзІ. ^ок$ікіп ]о ік 8 Ік іп

N001. ( е і) к и к а а п (еі) т ік а а п
С еп. (еі) кепспкаап (еі) тіп к а а п
Р а г і. (еі) кеіййп (еі) тіїа й п
ІПЄ55. (еі) кепеззакіійп (еі) тіззаап
Єіаі. (еі) кепехііікйап (еі) тІ8ійап
ІІІаі. (еі) кепеепкЗап (кеЬепкаап) (еі) тіЬіпкіііІп
А(1Є55. (еі) кепеїіакііап (кеІІаЯп) (еі) тіїїііііп
АЬІаі. (ед) кепеїііікаап (кеІіаап) (еі) тіїїаіш
А И а і. (еі) кепеїіекаап (кеііекаап) (еі) тіПекаап
Е58. (еі) т іп а а п
Тгап8І. (еі) тікзікаап
топ ікко — (еіуйі) т ії-
каііп; т и и і тиосіоі ук-
зіккдтиоіоіеп каїїаізіа
Н от. ]о тр ік и тр і китрікіп
Сен. Істтап к и ттап к и т т а п к іп
Рагі. Зотраакитраа ки тр аак іп
ІПЄ55. ^отта58акитта58а к и т т а з^ а к іп
ЕІаі. Іо т т а 5 іа к и т т а $ іа кишта5(акіп
ІІІаі. Іотраап ки траап китраапкіп
А(1Є58. ] о т т а 1 іа к и т т а !1 а к и т т а їїа к іп
АЬІаі. ^ о т ш а и а к и т т а I^ а к и т т а к а к іп
Аііаі. ^отта^1екитта11е к и т т а їїе к іп
Е55. ]отрап аки трап а китрапакіп
Тгап5І. ^оттак8Іки ттак 5І к и т та к $ ік іп
УегЬіеп (аіги(и5
Спряжение глаголов
Ук^іуаПаІоізеі уєгЬіі
ртііттім иооот
Іпсіікаїііуі
Ргеезепз

М уопібтію(1оі К іекотиосіоі
риНиа
Акіііуі

укх. І риЬип еп риКи

2 риЬиІ еі риЬи
3 риЬии еі риЬи
топ. І р и Ь и тте е т т е риЬи
2 риЬиПе еие риЬи
3 риЬиуаі еіуііі риНи
Ра$$ііуі риЬиіаап еі риНиіа
ІтрегГекіі
АкііІУІ
укіі. 1 риішіп еп риїїипиі
2 риЬиіі е( риЬипиІ
3 риЬиі еі риЬипиі
т о п . І р и Ь и іш те е т т е риЬішееі
2 р и К и іііе е(іе риЬипееі
3 р и Ь иІУ аі еіуііі риЬипееі
Рахзііуі риЬиПііп еі риКипи
296
 РегГекіі
А к іііу і
укх. 1 оіеп риЬипиі еп оіе риЬипиі
2 оіеі риЬипиі еі оіе риЬипиг
3 оп риЬипиі еі оіе риЬипиі
т о п . 1 о і е т т е риНипееі е т т е оіе риЬипееі
2 оіеііе риЬипееі еие оіе риЬипееі
3 оуаі риЬипееі еіуаі оіе риЬипееі
Раззііуі оп риЬиПи еі оіе риЬиПи
РІизкуатрегГекіі
Акіііуі
укз. 1 ОІІП риНипи! еп оИиі риНипиІ
2 ОІІІ риКипиІ еі оПиі риЬипиі
3 ОІІ риНипиі еі оПиі риЬипиІ
т о п . 1 о і і т т е риНипееі е т т е оПееі риЬипееі
2 оііііе риЬипееі еііе оПееі риЬипееі
3 оііуаї риЬипееІ еіуііі оПееІ риЬипееі
Раззііуі ОІІ риЬиііи еі оИиі риЬиііи

Копдіїіопааіі
Ргее$еп$
Акіііуі
укз. 1 риЬиізіп еп риЬиізі
2 риЬиі$іі еі риЬиізі
3 риНиІ8І еі риЬиізі
т о п . 1 р и Ь и із іт т е е т т е риЬиІ5І
2 рііЬиі5іие еие риЬиізі
3 риКиІ5ІУа( еіуйі риЬиізі
Ра$зііуі риЬиііаізііп еі риЬииаізі

РегГекіі
А кіііУ І

ук5. 1 ОІІЗІП риЬипиі еп 0 ІІ8 І риЬипиі

2 ОІІЗІІ риЬипиі еі 0ІІ5І риЬипиі
3 оІізі риНипиі еі 0ІІ5І риЬипиі
т о п . І о іізітш е риЬипееі е т т е 0ІІ5І риЬипееі
2 0 ІІ8 ІКЄ риЬипееІ еие 0ІІ5І риЬипееі
3 оіііііуаі риКипееї еіуаі оіізі риНипееІ
Раззііуі 0ІІ5І риЬиіШ еі 0ІІ5І риЬиаи
 Ітрегаїііуі
РГЄЄ8ЄП$
А к іііу і
укз. 2 риЬи НШ риЬи
З риЬикооп ііікббп риЬико
топ. 1 риН икаатте аікайшше риЬико
2 риЬикаа аікй^ риЬико
3 риЬикоої аікббі риЬико
Ра85ІІУі риНиНакооп аікобп риЬиПако
Росепііааіі
РГЄЄ5ЄП5
Лкіііуі
ук:і.1 риЬипеп еп риЬипе
2 риЬипеї СІ риЬипе
3 риЬипее сі риЬипе
топ. І риЬипетте е ш т е риЬипе
2 риНипеИе епе риЬипе
3 риЬипеуаі еіуііі риЬипе
РегГекіі
АкііІУІ
укз. 1 Ііепеп риЬипиі еп Непе риЬипиі
2 Ііепеї риЬипиІ еі Ііепе риЬипиІ
3 Ііепее риЬішиї еі Ііепе риЬипиі
т о п . І І іе п е т т е риЬипееі е т т е Непе риЬипееі
2 ІіепеПе риЬипееі е((е Непе риЬипееі
3 Ііепеуііі риЬипееі еіуйі Непе риЬипееі
Раззііуі Ііепее риЬиПи еі Ііепе риЬшіи
INР1NIТПVIТ Р А К Т І8ІІРІТ
I ІпГ. риЬиа Рагі. І акі. риЬиуа
риЬиакхепі ра$!ї. риЬиііауа
II ІпГ. риЬие^^а Рагі. II акі. риЬипиі
риЬиеп раі>$. риЬиііи
III ІпГ. риЬитаап
р и Ь и тазза
риЬита!>(а
риЬишаІІа
риЬитаиа
29К
 Какаіуагшіоіхсі гегЬіі

Рімпттімиооот
Іпсіікаїііуі
РГЄЄ5ЄП5
М у6пїбтио(Іоі К іеН отиоиоі

1еуа(а
Акіііуі

укь. 1 Іераііп еп
2 Іерііиі еі Іераіі
3 Іеріііі еі ІерНн
топ. 1 Іер ааш те етте
2 Іераііие еііе Іерііа
3 Іерііііуаі еіуііі Іерііії
Ра$:іііуі іє у н Ш п еі Іеуаіа

ІтрегГекіі
Акіііуі
ук$. 1 Іерамп еп Іеуаппуі
2 Іеріі^іі еі Іеуаппуі
3 1еріі$і еі Іеуііппуі
т о п . 1 Іе р іїзіт т е е т т е Іеуііппееі
2 Іера^іие еііе Іеуііппееі
3 Іеразіуйі еіуііі Іеуііппееі
Ра$8ІІУІ Іеуііиііп еі ІеуаЦу

РегГекй
А кііІУ І

укз. 1 оіеп Іеуйппуі еп оіе Іеуйппуі

2 СІЄЇ І е у а п п у і еі оіе Іеуаппуі
3 оп Іеуііппуі еі СІЄ Іеуаппуі
топ. І о і е т т е Іеуйппееі е т т е оіе Іеуііппееі
2 оіеие іє у Яп п є є і еііе оіе Іеуііппееі
2 оуаі Іеуііппееі еіуаі оіе ІеуЦппсеї
Ра5і$ііуі оп ІеУііиу еі оіе Іеуііау

29»^
 РІизкуатрегГекп
Лкйіуі
ук8. 1 оііп Іеуііппуі еп оПиі Іеуаппуі
2 оііі Іеуііппуї ег оПиі Іеуііппуі
3 ОІІ Іе у ііп п у і еі оііиі Ісуаппуі
топ. 1 о і і ш т е Іе у ііп п е е і е т т е оИееІ Іеуаппееі
2 о ііи е Ісуап п ееі еие оііееі Іеуаппееі
3 о і і у а і Іе у ііп п е е і еіуаі оНееі Іеуаппееі
Ра$і»ііуі ОІІ Іе у а Н у еі оііиі ІеУ іиіу
Копсіііюпааіі
Ргееііепз
Акіііуі
ук:і. 1 іе р а і^ іп е п Іер й ізі
2 Іерйіхії еі
З Ісраі$і еі
топ. І Іе р а ізіт т е е т т е 1ераІ8І
2 1ерііі:5іие е и е Іер іїізі
3 ІераіхІУііі е і у а і Іераіііі
Ра^.'іііуі ІеУ ііи аі$ ііп еі 1еуаПаІ8І

РегГекІі
Акіііуі
у к5 . 1 оіііїіп Іе у іІп п у і е п 0ІІ5І Іе у ііп п у і
2 0 ІІ8ІІ І е у а п п у і е і 0ІІ5І І е у й п п у і
3 0 ІІ1ІІ Іе у ііп п у і еі 0 ІІВІ І е у а п п у і
топ. І о І і 5 І т т е І е у ііп п е е і е т т е 0ІІ5І І е у а п п е е і
2 0ІІ5ІИЄ Іеуііппееі е і і е 0ІІ5І Іе у ііп п е е і
3 о іій іу а і І е у а п п е е і еІУІІІ 0ІІ5І І е у й п п е е і
Ра8і5ІІУІ 0ІІІ5І І е у ііи у еі 0 ІІ8І І е у а і і у

Ітрегаїііуі
Ргеехепх
Акїііуі
ук$. 2 Іеріііі
З Іеуііікббп йікббп Іеуаїкб
топ. 1 Іе у й ік ііа т т е іі і к я а т т с Іеуйікб
2 Іеуїіікаа ^ІІкШі іеуаїко
3 Іеуііікббп аікббі Ісуііікб
Ра5>8ІІУІ Ісуаііакббп Ііікббп ІеуаіШкб
 Роїепііааіі
РгЄЄ5ЄП!5
А к іііу і

ук5. 1 1еVаппеп еп іє у ііп п є

2 ^еVаппе^ еі Іеуаппе
3 Іеуііппее еі Іеуаппе
топ. 1 IеV аппетте е т т е Іеуаппе
2 Іеуііппеие еие ІЄУІІППЄ
3 1еVаппеVа^ еіуаі ІЄУІІППЄ
Ра55ІІУІ Іеуаіійпееп еі ієуаиапе

Р е гГ е к Іі
Акіііуі
укх. 1 Ііепеп Іеуііппуі еп Іієпе Ієуііппуі
2 Ііепеї Іеуйппуі ет Непе Іеуаппуі
3 Ііепее Іеуйппуі еі Непе Іеуаппуі
топ. І і іе п е т т е Іеуаппееі е т т е Непе Ієуііппееі
2 Ііепеїіе Іеуаііпееі еііе Непе Ієуаппееі
3 Ііепеуаі Іеуііппееі еіуаі Непе Ієуаппееі
Ра$5ІІУІ Ііепее ІеуаИу еі Непе ІєуЯиу

ІК Р Ш ІТ ІІУ ІТ РА К ТІ5ІІРІТ

I ІпГ. ІЄУЙІІІ РагГ І акі. ІерйаУй

Іеуаіакзепі рай5. Ієуаияуіі
I I ІпГ. 1еуаіеі>5а Рагі. II акі. Ієуііппуі
ІЄ У Й ІЄ П ра$з. Ієуаау
I I I ІпГ. Іераашаап
Іерїіііта$8^
ІераатЦзіа
ІерЗйтНПй
ІерНаша((а

МИ
 Н А К Е М І5 Т О

а Ь с ія ііу і З І . 32 іііп а п іч и и п п а ї 2 0
а Ь І а І іІ У і 3 . 10 і т р е г а ї і і у і 17. 3 9
аииі>5ііуі І. 3. 5. 32 і т р е ї Т е к І і І З . 1 4 . 19
а с іс ік ііу іп к И у К о а 6 і т р е г Г е к і і . а к і і і у і І З , 14
а и ]с к и ІУ ш и г іЬ и и и іп а р а г іізіір р і 33. 40 і т р е г Г е к і і . ра&5ІІУІ 19
а и у с г Ь е у л 2 . 15 іп и с Г ш іи іір г о п о ш іп і еі к и к а а п ЗІ
а { { с п і(ір а г Іі$ іір р і 3 2 . 4 0 іп (іс П п ііи ір г о п о т іп іі ] о к и . ]о к іп 29
а і а п і і ш а и к з і а 6 . 15. 2К іпе& кііуі І, З , 1 2 . 3 7
а к к и 5 и і(ііу і 8 ІПЄ&5ІІУІ. I I I іп П п ііііУ І 12
а к к и $ а і і і у і - ^ а р а ги ^ ііУ ю Ь ^ ск (і 9 іп Г ш іїіІУ І 2 , 1 2 , 3 4 . 3 7 . .ЗЛ
а к к и 5 а и > У ш Ь ] е к і і X. 9 іп 8 іги к (ііу і З І . 38
а к і і і у і п к і с К с і п е п і т р с г Г с к и 14 і$-1орри>!<еі п о т і п і ї 7
а к и іу іа к о п с іи іо п а а іі І і у м їИ іп е п 2 9
а к і і і у і п к о п с і і и о п а а і і п р с г Г с к П 2Х ^ а()I< т 2 9
а к іііу іп р а г и з іір ії 35 ] о к а 29
а к іііу іп р егГ ск іі 23 ]()к а -Іа и $ е е п у а 5 іік с 4 0
а к іііу іп р І и $ к у а т р е г Г е к и 24 ^ о к а р а І V іі і.ч іа $ а п о т о і а 4 3
а к іііу іп р о зіїііу іп с п іт р с ч Г е к іі ІЗ І о к ш 29
а ііа іііу і 3. X І о к и 29
а к /й ^ -Іо р р и іж і п о т т і \ 7 З о и а И а и н с с п у » $ іік е 4 0
а ^ іс у а іН іе Іи 5 . 7. 2 9 Іи Н Ііс п п іп іе і З І
( і с т о п я і г а ї і і у і р г о п о і п і п і ї 4 . 16 І і і г ^ с я і у к і и к щ е п ( а і у и і и $ 2Н
сі к и к а а п ЗІ і а г іі» іу .< ;] и у и і І З . 15
с)кі< 2 к а » п / к а И п 14
ск $ ц » (еп (іаа1 іІаи $ е. р о $ ііііУ Іп с п 5. к а и $ а ( і І У І У с г Ь і ( 41
п с ^ аіііу іт к їп 7 кеIIопа^а^ 6
е ін ііі^ 'і. П І т Г ш і І і і У І 12 к е п о у а Іа и $ е е п у а $ іік е 36
с і а і і і у і 3 . 12 к і с И с і п с п і т р е г Г с к і і . а к і і І У і 14
с -Іо р р и ім :( п о т і л і ї 4 . 9 к іс !(с т е п к у ^ у ту з 2
сп !(іттііі!» сі) іп ііп ііііу іп р ііе іп р і т и о ю 3 4 к і с З і с і п е п У сгЬ і 2
С5ЯІІУІ 15 к іп І
с((а> Іаи!>ссп у а ^ і і к е 3 6 . 4 0 к и Н ( с І і а 5 к у $ у т у $ 11
Г пгкУ Є п (а(іІУ ІУ сгЬ і( 41 к о ї ш а я Іп Гш іїіІУ І, аЬе$$іІУ І 3 2
5СПССППСП І а и х с 4 . ЗО к о ) т а & Іп Г ш іїіІУ І, а<Іі»5ІІУІ 3 2
^ с ік п іу і. т о і і і к к о 22 к о І т а $ іп Г ш іи ІУ І. е і а і і і у і 12
^ е п еІІІУ І + рі>2іІр()$І(І() 7 к о І т а $ Іп Г ш іїіІУ І, іПаІіІУІ 12
(^сік іііу і 7 . 2 2 к о ї т а » Іп Г ш іїіІУ І. іп с $$ ііу і 12
б с п с іііу і. р е г $ о о п а р г о п о т і п і ( 9 к о ш і їа і іі у і ЗІ
Н а п / Ь а п І. 11 к о т р а г а їііу і 25
і*Іорриі»;( п о т іп ії 4 к о п Л іі о п н и І і І І. 28
іИ а и іУ І. І П т Г ш И і І У І 12 к о п ) і п и а і і і У І У е г Ь І І 41
і і і а и і у і 3 . 12 к и їк іїу й ііп е 6

302
к и п 'ї л и . ч с с п у а ч і і к с 3 7 . 4 0 р а .ч к ііу іп і т р с г і ' е к і і 19
к и и к а їїііс і 5 р ііх }(ііу ш к о т і і і і о п а н і і 2 8
к у ^ у т у х ііііс І р ах їіііу іп к о п і і і і і о п а а і і п р г с с к с п к 28
к у :> у т у .ч р г о л о т іп і к и к я . и ііу и іи к 22 р а $ я і і у і п к о п и і і і о п а а і і п р с г Г с к і і 28
к у х у т у х р г ( ) п о і ) ) і п і т і к а . и і і у и і и 8 16 р а к к і і у і п р а г ( і $ і і р і ( 3 3 . .34
кй 2 р а з х іїу іп р а г(і$ іір р і
І іі ( і іі с с п у н $ и к с 3 6 . 3 7 . 4 0 и < ІЗ ек (ііУ іа іи іЬ и и (іш а 33
Ііа /ІІіі ]ІИ ( с к с ш і і і и і « г а к с п п с 3 2 р а к м і у і п р а г ( і $ і і р р і р г с і і і к а П і У ш а 33
Іи к и ^ а п а ї 3. 6, 8 р а $ м І У І п р а г ( і $ і і р р і ‘^ и Ь ж а т і і У І л а 3 3
Іаіілії 2 0 р а .ч ^ і іу і л р с г і 'с к і і 2 6
тн а к ііп п аї 2 р а з^ ікУ Ш р 1 и $ к у а т р с г Г е к ( і 2 7
іп іс я 7 р а $ $ і і у і п р г е с $ с п 8 18
т і к і і . к у .ч у ш у 5 р г < ) п о п і і п і 4 . 16 ра:>5ІІУІп ргси.чсп.чіл т и 0<І08и і 8 17
т ік іі. г о їа іііу ір г о п о т іп і 29 р с гГ с к іі. а к іїіу і 23
т і ( і н і 1 ш < ш к $ і а 2Х р с г Г с к и . р а іія ііу і 2 6
т о п і к к о 16 р е г я о о п а р г о п о т і п і е п аііикі^ііуі 5
п ю п ік о п і ; с п с ( іі у і 22 р с г $ о о п а р г о п о т іп іс п а к к и я а й іу і 8
т о п ік о п п о т іп а їііу і 4 р с ш ) о л а р г о п о п і 1 т с п ^ е п с іїіу і 9
п ю п і к о п р а г п і і і у і 21 р и п > о ч )п а р г о п о ш іп іс п р а г(і(ііу і 9
т о п і к о п і т р е г а ї і і у і 17 р с г н о о п а р г о п о ш і п і ї 1. 5 . 8 . 9
п с ^ а і і і у і л с п і т р е г Г е к і і 14 р с гк о о п а р а ііи с с і І
п еп -Іо р р и ік сі п о т і п і ї 4 р с ги я іи к и іе п іаіу и іи я 8
пс8е$кііуі1аи.чс 9 . ЗО р 1 и 8 к \а тр < ;гГ е к (і. а к іііу і 24
п о ш і п а ї і і у і І. 4 р 1 и і» к у а т р е г Г с к и . р а « іі у і 27
п о ш і п і е п т о п і к к о 16 р о м і і і у і п с п і т р с г Г е к і і . а к п і у і 13
п и т с г о і і т а и к і і і а 28 ро^•^м:^$іІVІ:;иП|к$і( 10. II
п и і/п у і-іо р р іїіііс і п о ш іп ії ЗІ р о ь і р о ^ і і ю 7 . I I . 15
о Ь ] с к и 8. 9 р о $ і р < } $ і іі о * о т І 5 ( и N І і і 1 с 11
о т і< ;Ш !;Ііі(с р о ж р о і ^ і і і о п к а п $ 8 а 11 р о їе п ііа а іі 38
о т і^ іш іііііо с і 10 р г е ї і і к а ї і і у і 2 9 . 33
о т і к і и ^ з і г и к Ш і ї г І . р о ^ і ї й У І п с п 5. р г е їіік а їііу ііа и ^ е с п г а к с п л с 2 9
п и ^ а іііу іп с п 7 р г с ч іік а їїіу іп а р а г п ^ іір р і 33
< )$ /Л 5 -І о р р и і$ с і п о т і п і і 7 р и Ь е к іе Іс п т с - р с г 5 0 0 л а 20
р н / р і і 17 гаЬ изсп п іш сі 9
р н і к а л п і т і е п иііуіііи.*;. - і п с п 2 4 гс П с к з іІУ ІУ С г Ь іі 17. 41
рііікаП2>іЗаі З іс іа іііу ііа и к с 29. 40
ракоп ііт а і^ с іт п с л 9 г е їа іііу ір г о л о ш іп ії (^о к а. т і к а ) 29
р а п і м і р р і 19, 3 2 . 3 3 . 3 4 . 3 5 . 4 0 г с ііір го о к к ір го п о л ііп і 23
р а п ііііу і 6 з а а ^ а ісН сІук:;! - г а к с п п е 2 8
р а г і і і і і у і к у х у п ^ у к їі& ^ іі 2 5 $ а п а ^ іі^ ^ с $ ( у N к у ^ у т у ^ > I а и N с е ^ ;5 а І
р а г и і і і у і . т о п і к к о 21 8 І - І о р р и і н с ( п о т і п і ї 6 . 16
р а г т і і у і , р с г !> ^ н > п « ф г 0 п 0 іп іп іі 9 ііі]іф іііііс 1
р а гіі(іІУ Іо Ь З е к іі 9 $ і$ ар и ік н п $ і^ а( 3. 8
ра:;/ра!у 17 $ и Ь ^ е к ^ іи ) м І а и ^ с 2 9 . ЗО
рак5ІІУ І)ніі$с ЗО н и Ь я ін п ііІУ Іп а р а г ііь іір р і 33
.чирсгЬкііуі 25 уаПнІо 1
яіііі 20. ЗО уегЬііоЬіІоккін 41
ісси о усгЬ іі 41 у с гЬ ііу у р ії 2. 7. 29
іс т р о гіїн ііп е п )аи$сепуц8(ікс 37 У Іікоп ріііУ ііі З
ІОІ5ЄП іпПпіііІУІп іпсххіІУі 37. 40 Уоканіі$оіпіи З
и>і:;сп іпГілііііУІп іп.чігикіііуі ЗК Vиос1епа^н( 6
(гап8ІниІУІ 15 уиогокаи<ісп а^н^ 4
и1корі)ік<ш$Уа( З ук^ікбп іт р е г а їііу і 17
иіі/у$ (;и<1е) -Іорриіі^еі п о т іп ії 9 ук8ірегяоопаІNІа ііт а и к я іа 29. ЗО
и.ч/ук (чікїгс) -І<»рриІ5сі п о т іп ії 7 у]еІ5іауа Іаи.че 4, ЗО
уа<іп-к<>п]икіі() 9
 8А N А 8ТО

а)аа схать
а)аа раг(аа бриться
аакко5е( алфавит а]ап)ак$о пернод (времени)
ааКо волнн а]а(еІІа думать
аатіаіпеп завтрнк мьісль, идея
аати утро а ] е 1 1 а сздить. кататься
аатиГаккі утрснний халат а ] о і $ 5 а вовремя
аати(05$и{ тапки а]оі((аіп временами
ааріпеп букварь аіа область, отрасль
Аа$іа А'іия аІа$ вниз
ааио канун аІЬиті альбом
аЬкега прилежньгй, уссрдньїй аІеп(аа снижать
аЬкегакСі прилсжно аіеіа понижаться, снижаться
аіЬе тема аііп (аІіттаО нижний
аіИеиіиа вьізьівать, причинять аіііиіпеп постоянньїй
аіка І. врсмя; оп аіка пора 2. до- а і к е і я к о и і и начальная школа
вольно; аіка Нууіп довольно хо­ аіки начало
рошо; аіка уаЬііл довольно ма­ аікираіа закуски
ло; шіНіп аікаап? в какое врсмя? а1Іекіг]оіИаа подписать
аікаІ5еттіп раньшс аіоіиаа начинать
аікаі$іп рано аІ(і$ восприимчивьій, склонньїй к
аікакаи5і зпоха чсму-либо
аікакаи$кіг]а журнал аіие тсрритория; область, район
аіка(аиІи расписанис аіип р е г і л с самого начала
аікоа (аіоп) намсрсваться аІи5(аа замесить
аікиіпеп взросльїй атЬиІап$5І машина скорой помоши
аіпа вссгда а тта ({і профессия
аіпе вещество атриа (атшип) стрелять
аіпеі$(о матсриал апоти8 заявлснис
аіпекігіоі(и$ сочинснис ап5Іо$(а благодаря чсму-либо
аілоа сдинствснньїй ал(аа давать
аІ8ІІ чувство. чутьс апіеекзі извинитс
аі(а іабор, ограда апіііккікаирра антикварньїй мага­
аіуап совссм, совсршснно зин
аІ¥а$ІиИаа: тіпиа а. мне хочстся а п (ік у а г іа а ((і букинистическнй
чихать магазин
іірИа клсвср аиааа помогать
а р и іа іп с п п о м о ш н и к а > а іп ( а у а і т е О к л ю м
а р и га Н а д с н с ж і і о с п о с о б и с а у а іа о т к р ь ів а т ь
а г к і (аг]еп ) б у л н и а у аи іи а о т к р ь і в а т ь с я
а гк к іІеЬ с і а р х и т е к т о р а у іо е г о р а з в о д
а гН к к е Іі с т а т ь я а у о іп о т к р ь і т ь і й
а г у а іа д о г а д ь і в а т ь с я ауи5(аа о к а з ь і в а т ь п о м о ш ь
аг>'е!Іа п о л я г а т ь
агуо ц с н н і к т ь В
агуокая ц с н н ь їй
а гу о іап а о ц с н к а . о т м с т к а Ьаагі бар
аве 1. о р у ж и с 2. и н с т р у м е н т и ЬаІеІГі б а л е т
а $ е т а І. в о к з а л , с т а н ц и я 2. п о л о - Ьапаапі банан
ж сннс ЬазкегІ б е р е т
а5еп(0 п о л о ж е н и с . с о с т о я н и с Ье(опі$іІи бетонньїй мост
а5егіі$ип іа р а з о р у ж с н и с Ьи$5і автобус
а$еИ аа п о с т а в и т ь Ьи$5ікогиі проездной билет (на ав­
авеїих п о с т а н о в л с н и е , у к а > тобус)
а5еїи5Іиоппо5 п р о е к т п о с т а н о в л е - Ьи$8Іру$аккі автобусная останов-
ния ка
а$ іа д е л о
а ^іак аз к л н с н т О
а $ іа к іф д о к у м ен т
(І05Є П М ! д о ц е н т
а 5 Іа п іи ті]а с л с и и а л и с т
диигі мажор; АчІиигі ля мажор;
а$ксІ ш а г
0><іиигі ре мажор
а5Іс г р а д у с
а$(і д о
а$гіаС п о с у д и
а$1иа с т у п а т ь , ш а г а т ь е<1е1Іееп п о - п р е ж н е м у
а$иа ж и т ь е<1е)1іпеп п р е д ь і д у щ и й ; п р о ш л ь ї й
а $ и к а$ ж и л с и е(1сИа в п с р с д и ; к е і іо о п есІеІІЗ ч а с ь і
а$ип(о к в а р т и р а с п еи іат
а $ и п (о Іа о б ш с ж и т и с ; о р і в к е ї і і а - еде& д а ж е ( п р и о т р и ц а н и и )
а$ип(оІа с т у д с н м е с к о с о б ш с ж н - с<1е$5а в п с р е д и , п е р е д ( ч е м - л и б о )
тис « і е і а і. д в и г а т ь с я вп еред, п р о д в и -
а$и(и8 п о с е л о к г а т ь с я 2. о т д а л я т ь с я
а (сгіи с д а . п р и с м п и ш и Є(1и$кип(а п а р л а м е н т
аие(а открьіваться. раскрьіватьсй е(1и$(аа п р е д с т а в л я т ь
аикі о т к р ь іт о е<Іи5Гаіа п р е д с т а в и т е л ь , д е п у т а т
а и к іо п л о ш а д ь е с Іи $ (а ]а к о к о и $ с ь с з д
а и іа в е с т и б ю л ь , ф о й с Е є8«і З стония

а и гіп ^ о п п о и $ и в о с х о д ( с о л н ц а ) е е $ ( і З С Т О Н С К И Й Я З Ь ІК
а и г іп к о с о л н ц с ее5(іІаіпеп зстонец, зстонка
а и гіп к о іп е п с о л н с ч н ь ї й еЬ(Іока$ кандидат, претендент
а и ( іо т а а п у с т ьін я еНсІо((аа предлагать
а и (о а в т о м о б и л ь еЬ(Іо(и$ предложенис
Ш
е Ь ]2 ц с л ь їй елаа уже, сше
еЬка может бьіть, возможно ераіііа сомневаться. подозрсвать
еЬііа успсвать ераі($ека$ бсскорьістнмй
еі (еп» е(, еште, е((с, еіуаг) не еракоН(еІіа$ невежливмй
еіііпсп вчсрашний ерауагта неуверенньїй
екаІиоккаіаіпеп первоклассник егеНі1у$ ошибка
ек$у(Іаа І. сбиваться с пути 2. вве­ ЕгетіІаа5І Зрмитаж
сти в заблуждснис егі разньїй, различньїй, отдель-
еіапіо средство сушествования, ньій
проп»гганис егікоіпеп особенньїй
еіе жест, тслодвиженис егік$ееп отдельно, поро'знь
еІіп!атккее( продовольственньіе егіїаіпеп ра'іньїй
товарьі егіІИеп) отдельно. врозь
еііпуоіта жиінснкая сила сгіНаіп особенно
еііеі ссли не ЄГІ(уІ5Є8(І особенно
сіокиуа (кино)фильм: тепла еіоки- егкаап(гіа расставаться
уііп пойти в кино его различие
еіаіп (еіаітег) животное его<а расходиться. разводиться
еІаіп(іе(ее1Ііпеп зоологический егоИаа отделять; различать
еіаке пенсия; оПа еіаккееіі^ бьіть егашаа глушь
на пенсии ега8 (егаап) один, нскто. некий.
еІату$ впсчатлснне. псреживание, некоторьій; егаапа раіуапа од*
собьгтие наждьі
еіата жизнь е$ііпІуа вьіступать
еіатакегіа биография е$ікоілел первенец
еіятапііоіпеп жиінсралостньїй е $ іт е гк ік $ і н а п р и м е р
еіаа жить Є8іп€ предмет
етріа сомневаться Є8ІЛЄІ8ІО предметьі, всщи. матсри-
епеттап больше, более ал
еп^1ап(і английский язьік Є5І(С рехламньїй проспект
епітілак$ееп большей частью е$і(еІІа представлять, знакомить
епііеп больше всего е$і1еІтіі доклад, лекция
еппеп прежде, раньше е$И(аа показьівать. представлять
еппеп киіп прсжде чем е$і(у$Іі&(а повсстка дня
еппи$(аа предскаіьівать, проро­ е$5ее очерк, зссе
чить Є5(аа препятствовать
еппа(у8 рекорд еіееп перед, к. вперед
ЄП5І І. первьій 2. б у д у щ и й . сл ед у - еГеепріІіп в п ер е д
ющий е(еіпеп прихожая
еп$іІиті псрвьій сисг еіеіа юг
еп$іттаіпеп псрвьій е(еуа способньїй
еп$іп сначала е(5Іа искать
етіппакіп во-первьіх. сперва е(ика(с€л заранее
еп(іпеп прежний еіипіті имя
еп(і$!аа реставрировать еуа5 (еуаал) провизия (в дорогу)
епіа а; еп(а $іпа? а тьі?

ГагшагК (Гагки() джинсьі
Пип$5а грипп
Ггс5ко фреска
С Наг]оие1Іа упражняться, трсниро-
^аііегіа галерея
^еспі( гсньї
^гааГікко художник-график
Н Нагтаа ссрьій
Нааіеа прохладньїй
Наара (Наауап) осика
Наа$(а(еІІа бсссдовать. ра.іговари-
вать; интервьюировать
Наа$(е вьізов
Наауеіііа мсчтать
ЬаЬто обра'і, фнгура
ЬаіІакап8Ілілсп блекло-синий
Ьаі5(а пахнуть
Наі$(аа нюхать
Ьаігаїа бьіть помсхой
НаИ(а помсха. вред
На]атісІіпоп расссяниьій
На]оіа 1. ра'іваливаться, разру-
шаться 2. расссиваться
Ьа]и>е8і духи
Ьака(а (Ьаккаап) рубить
Ьакеа (Ьаеп) сходить и принести
(привести)
ЬаІаіІІа обжиматься
Ьаіаи8 обниманио. обгятис
ЬаІІа (ночньїс) заморозки
Ьаіііпіо управлснис
ЬаІІіІш правитсльство
Ьніра (ЬаІуаО дсшовьій
Наїи желанис. охота
ЬаІи(а хотс'ть. желать
Ьате юбка
Ьатта$ (Ьашрааі) зуб
ЬаттаьНиг]а зубная шетка
Ьаттаьіаіікагі зубной врач
ЬаіпшачіаЬііа зубная паста
лок
Ьапкаїа трудньїй. неудобньїй
Напке замьісел. затея
Ьапкі (Ьап^еп) толстьій снсжньїй
покров, снсга; сугроб 2. наст;
Ьапкі кап(аа настдержит
Ьапккіа добьівать. доставать
ваться. практиковаться
ЬагіоІ!(аа заниматься (какой>либо
деятсльностью)
Наг]ои(еІі)а практикант
Нагкі(а (ЬагкіІ$еп) обдумувать
Нагтіиаа: тіпиа Н. мне досадно
Нагга$(аа заниматься чем<либо,
увлекаться
Нагга$(и$ увлсченис
Ьаг(іа( плечи
Нагуіпаіпеп рсдкий
Наг¥ІпаІ8ии$ редкость
Нагуоіп рсдко
На88и нелепьій
Ьаии шляпа, шапка
Наіі$ка всссльїй, приятнмй; Наи5ка
їиїивіиа! приятно поінако-
миться
Науаііа замочать, обнаруживать.
вьіявлять
Ьа>и хвоя
Ьауите($а хвойньїй лес
Не они (о людях)
Ье<1е1та$аІаа((І фруктовьій салат
Ьеі 1. зй; Неі кииіе! зй» послушай
2. привст! 3. по Неі зіКеп! ну по-
ка!
ЬеікеСа (Ьеіккепее) ослабевать
Ьеікко слабьій
Ьеііиа качаться, кольїхаться
Н«іто плсмя, род
Неіпакии июль
НеІ8Ірии калина
Ьеіеа яркий
ЬеІІ8(а звснеть
Ьеіккуа звучать
ЬеІІИіеІузапа ласкатсльнос слово
ЬеІте( бусьі
ЬеІтІ жсмчужинн Ьіи(а1е пушинка; ІитіЬіиГаІе сне<
Ьеїтікии фсвраль жинка
Неіро$гі легко ЬоН(аа сверкать
ЬеІроКаа облсгмать Ноіиа іаботиться о ком-либо*
Ьеиіпкіїіііпеп житель городи Хсль- ухаживать ^а ксм-либо
синки ЬоІУІ свод здания, арка
ЬеИеіпеп І Н О Й Н Ь І Й Иог$та кипрей
ЬоПуа стать чувствительньїм Ьо&иа спешить, суетиться
Ьел{;И(ііа дьішать Ьоіеііі гостиница
Ьепкі (Неп^еп) 1. дух. душа 2. чсло- Нои$и( брюки, шганьї
вск. персона Ьоуіте8іагІ метрдотель
Ьспкіїб чсловск. лимность НиМікии апрель
НепкіІ6коН(аіпеп личньїй. псрсО' Ниірриіаяо вьісший уровень
нальньїй Ьиіуі косьінкії, шарф
Иегкка чувствитсльньїй. впсчат- Никкиа І. тонуть, утопать 2. затс-
лительньій, сентимснтальн ьій ряться
Негга господнн ЬикиКаа утопить
Нега((аа будить ЬиІІи глупьій, дурацкмй
Ьегіі{у$кеІІо будильник ЬиІтііГа раівеваться
Негаїа просьіпаться ЬитІ5ЄУа шумяший
Негаїа Непкііп воскресать Нипаіа мед
Ье(І сейчас, сра'іу НиоІеІІа тшательно. внимательно
Неікі момент, мгмовсние ЬиоІЄ8(ипи( о'^абоченньїй
Но(кіпеп минут(к)а. минуточка, се­ ЬиоІе5(и(їаа заботнть. беспокоить.
кунда трсвожить
Нсуопеп лошцдь; кууНЬ. почтовии ЬиоИ з<ібота
лошадь Ьио1іта(Іа несмотря ма
Ие¥05ка$(апіа конский каштан Ьиота!а замочать
Ьі(Іа8 (Ьі(аап) медлениьій, мсдли- ЬиотаЯауа значитсльньгй. досто-
тсльньїй примечательньїй
НіНа рукав Ьиошепіа, Ьууаа Ниотспіа с доб-
ЬіНіИііа хихіїкать рмм утром! доброе утр^>!
НііН(аа ходить на льіжах Ниотіо виимаиис
Ьп\а дрожжи Ниопе (Ниопееп) комнага
Ні1|аа: тихо; оііа ЬіІ]аа молчать Ьиопеі$(о квартира
ЬіІ]аіпеп тихий Ьиопекаїиі мебель
ЬіІ]аіяии$ тишииа Ниопо плохой
Ні1р«а вссельїм. ридостньїй Ьиопо8(і плохо
Ніп!а цсна Ьиіііич халтурщик. путаник
Ніо(а (Нікоап) потеть НииНсІеНа полоскать
Ьігуі лось Ьииіі губа
НІ55І лифт Ьиигге (Нииг(сеп) инсй
Ні$іогіа ис*тория Нииг(еіпсп покрьітьій инсем
Ні(аа$(і медленно Ьи%і забава, развлечсиис; шагккі-
Ніикап нсмного. чуть паНиуіІ ярмарочньїс увессле-
Ьіик$еі волосьі ния
Ьитіїа днчн, пил;іа іккипа окно
Ьуііу п о л к а ікопі икона
ЬуІЇІа (Ьуїкаііп) отклонять, отвср* ікиіпеп всчньїй
гать іка возраст; МІпка ікаіпеп Нап ол?
Нуріі(а (Ьурраііп) прьігать Скелько ему лет? Какого он
Ьууіп 1. хорошо 2. очснь; Ьууіп возраста?
УііЬап очснь мало; Ьууіп піі&< ікауіі скучньїй. скучно; ікауа куііа
Іепкііпіоіпеп очень »інтсрссньій жаль
Ьууіі хорош>ій; добрьій; Нууііа Нію- ікауоі()а скучать, тосковать
теп(а лоброс утро! Ьууаа раіуаа іИаІІіпел ужин
лобрьій день! йууаа іКаа доб> іІІапуІеКо вечеринка
рьій нсчср! Нууііа уо(іі спокой- ііт а воздух
ной ночи! І1таі5ек«іі бесплатно
Иууіік&уіі одобрять. примимать іІгп2 І$(8 виражать
Ьууакіі г^роіцайтс! іітараііо воздушньїй шар
Ь у о і і у і і і п е п ] І 0 Я С 'Л < Ь І Й іігоауігіаііз поток воздуха. встср
Нуокаїа ]опкип кітрриип напасть іітеіпеп явньїй, очевидний
на кого-нибудь І1те5(уа появляться
Нубіу полька, вьігода ііт іо явление
ЬаігКа (Ьаігі(5еп) мешать. бьіть по> іІшоіПаа обьявить
мсхой іІшоіИаііІиа записаться
НаІІ5(а шумсть (о группе людей, і)тоі(и5(аиІи доска обьявлений
детсй) ііоіпеп весельїй. радосгньїй
Ьіііуіув трсвога іІопрНо веселье, увессление
Иаттіпкі суматоха. нсра.)бсриха іКа всчер; іІІаІІа вечсром; іИаізіп
Ьаттакіуа удивляться, поражать­ по вечерам; (Нууаі) іИаа доб­
ся рий всчер!
НатаНііккі паук іКараІуа вторая половина дня
НатаПаа смсркаться, тсмнсть ітеа всасьівать, впитьівать
Натага сумрачньїй, сумсрки ітигоіда пьілссосить
Нап он. она (о человскс) іппо!»(иа увлскаться, воодушев-
Ь а г к а б ь ік ляться
Ьауі((ііа уничтожать, разрушать іп$іп6огі инженер
Ьііуііа І. (гіо)тсряться. пропадать. іп!о воодушевление
исчсзать 2. проигрьівать ігго!а отходить, отделяться
ИааГ свадьба І50 большой
і$оуеІі старший брат
І5(иа сидсть
І І5(ип(о ссссия
отец
іЬап совссм. совсршснно і$ап(а хозяии
іНапа прскрасньїй і(кеа плакать
іНа$(иа обрадоваться і ( к и к и г к и $ 5 а со слсзами в голосе
іЬтіпеп чсловск і(5е сам, сама
Іізакіп кігкко Исаакисвский со­ і(5епаіпеп самостоятсльньїй
бор і(а восток
3)0

\я н
Іаккаа мочь, бьіть в силах
)ак$о іісриод
|а}2іп пешком
]а1ка (]аІа!) нога
]аІкараІІо футбол, футбольний мяч
]а1караІІо-оиеІи футбольньїй матч
|а1кіпее( обувь
|апо((аа: тілия ]. мис хочстся пить
^ап5$опІп кііі5аи$ рьібная запскинка
^арапі Япония
]арап і я п о н с к и й я іь ік
Іаїкаа продолжать
]аІко продолжснис; Иууаа ]а(коа!
счастливого продолжсния!
]а(киа тіродолжаться
|а(киуа$(і постоянно
|аиЬаа молоть, рашальгвать
Іо уже
]о^игиі йогурт
|оН(1іпаи(о троллсйбус
ІоН(]о!і проиіводнос слово
|оЬ(аа вссти. руководнть
)оН(аіа руководитсль
)оЬ(а¥а руководяший
]оЬ(окип(а дирскция, правлснис
ІоНГиа происходнть
]ока 1. каждьій 2. которьій
Іокаіпеп каждьій
)окарііІУаіпеп побссднсвньій
]окіп кто-то, что-то, кто-нибудь,
что-нибудь
Іоки І. кто-то, кто-нибудь 2. ка-
кой-то. какой-либо 3. нссколь-
ко
]опи((аа стоять в омсрсли
]о<» ссли
)о$ки$ и могла
]о$5»акіп гдс-то. гдс-лнбо
]оГакіп (]о(аіп) см. |окІп
|о{еп так что
)о(спкіп как-нибудь: Уоіпко )оГеп-
кіп аи((аа? Могу ли я чсм-ми-
буДЬ 110М»)ЧЬ?
|оикко грумпа
Іоиккие команда
]оиІи Рождсство
)ои1икии дскабрь
Іоиіипаїикаіка прсдрождсствсн*
скос врсмя
)ои(аа: еі ]оис1а искогда
|ои(иа 1. попалать, окаіьіваться:
приходиться; |ои(1ип ІаН(стаап
мне придстся усхать
]иНаппи5 Ивановдснь
]иЬІа пра здник
ІиЬІазаІі актовьій зал
]иІі$(аа провозпіашать, обьявлять
]иІкаІ5(а нзланать, публиконать
ІиІкіпсп обществснньій
|итаІа бог
]ипа поеід
|ио()а пить
]иок«иГГаа заставлять бсгать
ІиоІаЬ(аа шіеіесп приходить на ум
]иоп(аа вссти (радио или тслспсрс-
дачи)
]иогц(а сплстничать, судачить
Іио5(а бсжать
]и(еІ1а бсссдовать
Іиигі только что. как раз
Іугкка крутой
]аІІе55а сзади, иїсдом: ксПо оп ]аІ-
)е55іі часьі отстают
Іаікесп после
Іаїкігиока десерт
)апі$ заяц
]алпіГ(упу( скованньїй
]агіс$(аа организовьівать
)агуі озеро
]аіеус5і сточная вола
]аІІіІііІ5- гигантский
|аа(1у((аа замораживать
І^ада оставаться
]ааНууаі$с( прошанис
Іаакааррі холодильник
]аакіекко хокксй
]аіііеІб мороженос
)^а(уа замерзать, покрьіваться
льдом
 к кап^апгипоик фольклор, устнос
народно-позтичсскос творчс-
каакко юго-восток ство
кааррі шка({) кап$а(іе(се11іпеп зтнографичсский
каа(аа (каагіап) валить, наливать кап5І (каппеО крьішка
каа(иа повалиться, упасть кап$1іа канцелярия
ка(1о((аа терять кап$$а; ]опкип кап$$а с ксм-либо;
кайипкиїта угол улииьі Ьапеп кап«»&аап с ким
каЬуі кофе кап(аа (каппап) носить
каі всроятно. наверио кагаи (кагкаап) убсгать
каікеН наверное. пожалуй кагіїи медведь
к а ік к і всс. все Каг]аіа Карслия
каіуаа копать кагіаіаіпеп карел(ка)
каіуаіа (каіраап) жсЛать, стрс- каг|апЬоі(о животноводство
миться кагКа карта
каі>егги<і гр^вировка кагКиа воірастать. прибавляться,
какки торт, кекс накапливаться
как$05е( блиінсцьі ка$5еПіпаиНигі кассстньїй магнн-
каїагиока рьібнос блюдо тофон
каІа$(аа ловить рьібу ка85і сумка, авоська
каІеп(егі калсндарь ка$<е роса
каІі$(а стучать, ляігать; Ьатраа( ка$(еІІа поливать, мочить
ка1І5СУа! іубьі стучат какуа(и5 воспитанис
каїііо скала ка$уік$«( овоши
каІІі$ (каїїііі) дорогой ка5УІІІІ5ии5 раститсльность
каЬса шершавьіГі, грубьій, же- ка5\І(іегіе ботаннка
сткий ка$уі(іе(ее11іпеп ботаничсский
каІи$(аа обставлять м сбслью каіесігааіі кафедральньїй собор
катаїа ужасньїй. страшньїй ка(еІ5$а: оНа к. пропасть
ка те га ф отоапп ар ат каскеїта отрьівок
к а т т а їа (к а т р а а п ) примесьівать ка($аи$ (каІ5аик$еп) обзор
капа куриц а ка(5е взгляд
капауа канал ка(5еІі]а іритель
кап^ак тк а н ь ка(8оа смотреть
кап§а$уиокко прострсл весснний каСІореКі кровельнос железо
(растснкс) ка(и улица; касіил уаггеїіа вдоль
капкеа жесткий, негибкий улицьі
каппаПаа І . подлсржмвать 2. (З каиап лолго
рсг5.) стонт (что-либо сдслать) каиа8 далеко
калкаіпуаііпсп международиьій каиНеа ужасньиі
кал$аІІі$ти$со наииональньїй му> каикапа далеко
’)СЙ каиіа шея
кап$аІІі$ии$ наииональность каиіаіііпа шарф
капкапіаиіи народная пссня каипеи$ красота
кап^апрегіппе устнос народнос каипіі$(і красиво
творчество каипі$ (каипіК) красивьій
.М2
каипі*»(с11а приукраішівать ксгГоа (кеггоп) рассказьівать
каипокі‘г)аІііііии$ художсствснная кегаіііа собирать, коллскииони-
лнтература ровать
каирра магалін ксгаїа собирать
каирраНаІІі торговьій :)ал кегаа]а собиратсль
каирраорріїаііоя коммсрчсскос кс$кеІІа посрсдинс. в иснтрс
учебнос чавсдснис ке$кіаікаіпсп срслнсвсковьій
каирраіогі рьінок, рьіночная пло- кезкіИуа сосредоточиваться
шаль кеякіуіікко срсда
каирра\аіИго торговьій оборот кс^ки$$аігааІа ііснтральная боль-
каирипкі город ница
каига овес ке8ки!ііе11а разговаривать. бсседо-
каиьі (каиііеп, к^и(іа) ссюн. псрн- вать
од кс$ки8(оІиЬагіоі(ик$е( уііражнения
каиИа через; по по разговорной речи
ксНіКуа ра ввиваться, становиться. кек(аууу5 прочность, вьіносли-
вьірастать вость. стойкость
кеЬіПаа раівивать кс$(аа 1. длиться. продолжаться 2.
кеЬоІиз прсдложенис. совст. при- еі кехїа не стбит
ІЬ ІВ ке5»у((аа приручать, укрошагь
кеіпи качсли ке5іі лото
кеіиіб кухня кс5$Йкии июнь
кеі((о суп ке8ііІота лстмий отпуск, лстиис
ксіпаа варить каникульї
кек;»іп(о изобрстснис ксяатбккі дача, летний аомик
кеквіа придуммвать. ніобрстать кехауііоріхіо летний унивсрситст
кеіі состоянис дорог: Ьапкікеїі ке!(и лиса
крепкий наст ксиНкоІ лсгкис
кеікка санки ке>а( (кеуаап) пссна
кеііо часьі; міпаксіїо настенньїс ча- кіеН(о>а плснительньїй. очарова-
сьі. какікеїіо часьі с кукушкой. тсльньїй
НегаІу&кеІіо будильник, галпе- кіеЬиа кипсть
кеііо наручньїс часьі. (а^кикеїіо кіеіі (кіеІеО язьік
карманньїс часьі, таїкаНега- кіеІікегЬо кружок по изучснию
Гу5кеІІо лорожньїй будильник язьїка
кеиаіпеп желтьій кіеііоррі грамматика
кетіа химия кІеІі$(и<1іо лингафонньїй кабиист
келкц (ксл^аО обувь кіеіі(аи$(а язьїковой фок, язмко-
кепкакаирра обувной магазин вая (киова
кегиіі (ксгкіап) успсвать кіеІі(іе(!с яіьїкознанис
кегта сливки кіеі(ау(уа отказьіваться
ксггап олнаждьк один раз кісИаа запрещать. отрицать
кеггаїа повторять кіеггеїіа (кіегіеіеп) посздить. разь*
кеггок зтаж сзжать
кеггонїаіо многозтажньїй дом кіегго5 (кіеггоккеп) оборот, круг;
кег(а раз турне
20-5025 31?
кіегІиа]еІи зкскурсня (по городу) к і г к к о церковь
кіег(опау((сІу псрсдвижная вьі< к і г и г ^ і а хирургия
ставкя к іг у е і і а пощипьівать, жсчь, сад­
кіегіаа обходить нить
кіЬага( кудри кігуе<» (кігусеї) топор
кіікаа блестсть. лосниться. свср< кі(ага гитара
кать кіуа интерссньїй. симпатимньїй;
кііппі: ралпа кііппі закрьівать; оп хорошо, ладно
кііппі закрьіт(о) кос (кокееі) испьітание, зкіамсн;
кііппіКаіі Ішолііоіа обрашать вни< 1араІ5іа кокссі вьідержать зк<
мамнс заменьї
кііппо$Гаа ннтсресовать коН(1е об'ьскт
кііппо!і(иа интсрссоваться коЬокоНіа кульминаиионньїй мо­
кііп(еІ5(о нсдвижимость мент
кііп(еа$(і тесно; нсподвижно коНоІа подниматься
кііге спсіика; тіпиііа оп кііге я сле­ коЬоиаа поднимать
шу коН(а месго; кіреа коЬ(а больнос
кіігиМаа спешить место
кіі(оІІі$ии<> благодарность коЬіаап по отношению к кому-ли-
кііИаа благодармть бо, чсму-либо
кііСаа мчаться. нестись коНГаІаіпеп умсренньгй
кііЧеІа (кііреап) вибираться коЬ(сІіа$ всжливьій
кікаНаа хихикать коМі по направленню к чсму-ли-
кіІІ5(а івснеть. звякать бо
кііраіііа сорсвноваться коііііпеп северо-вос'ток
кііраііи соревиоваиие коіуц береза
кіИН послушньій кокеіИа испьітьівать
кіттеИза свсркать. блсстсть кокошач опьіт
кіп05 сугроб к о к е п и ( опьітньїй
кірі((аа бсжать легко и бьістро коккі кок, повар
кіри боль коко 1. весь, цельїй 2. размер
кігі5(уа крспчать (о мороис) кокоеїта коллекция, сборник
кіг]а книга кокопаап совсем, совершенно
кіпаіІі]а писатсль кокопаі$ии$ целое, совокупность
кіг|аіп буква кокооп(иа собираться
кігіакіеіі литсратурньїй Я'іьік коксит собрание
кіг]аІІі*іии5 лнтература коїеа прохлалньій
кіг|араіпо типография коїікко монета
кіг]а$(о библиотска коіі$(а стучать. гремсть
кігіе (кігіесі) письмо коїтікко тройка
кіг]еепуаіЬіо псрсписка КопеУі($а Коневец
кіг]екиогі конверт коп5ег((і концерт
кіг)оіиаа писать коо8(иа состоять
кігіоі((аи(иа записьіваться коо!а собирать
кіфИи$ статья. іаметка кореекка копейка
кігкан (кігккааО яркий к о г4 5 Іаа украшать
314
когі&ІесІІіпеп дскоративньїй. укра-
шснньїй
когі&(е-е$іпе украшснис
ког]а(а І. їісправлять 2. ког]а(а
роі$ убирать
когкеа вьісокиГі
когкеакоиіи вьісшсс учсбнос заве-
денне
когкеараіпе повьішсннос давлс-
нис
когкеи$ вьісота
кого((аа поднимать, повьішать
коги украшснис
когиіоп (когиііотап) естсствсн-
ньій, бс'і прикрас
когУз(а воімсщать
ко5ка так как, потому что
ко$каап: еі коккаап никогда
ко$кеа трогать, касаться
ко$ке1(аа дотрагиваться до чсго-
нибудь, коснуться
ко$кеШ$ І. прикосновснис. сопри-
косновснис 2. контакт, обшс-
нне
козкі порог; водопад
ко${еа сьірой, влажньїй
ко9(еи$ сьірость. влажносгь
коїі дом (жилье, квартира)
ко(ііп домой
коїікаирилкі ролной город
коНтаа родина, родная земля
ко(ітаіпеп отсчестеснньш
ко(ітикео дом-муісй
ко(ікеи(ити<іЄо красвсдчсский му>
зсй
ко(іиіо родной дом
ко(оа Ні дому
ко(оІ5Іп: оПа ко(оі$іп бьіть родом
откуда-либо
коїопа дома
коиіи школа
коиІипка>'п(і учеба в школс
коиІи(0¥егі школьньїй товариш
коиІиКаа обучать
коуа 1. сильнмй 2. твердьій
коуа$(і много. очснь. сильно
Кгсілііп ліиигі Крсмлевская стена
кгІ8(іпи$ко христиаиство
КгІ5Іи8 Христос
киЬегги*»киикаи$і медовьій месяц
киіпка как. киіпка топ(а? сколько?
киІ5Іі крьшьцо
киі(епкаап все же не
кика (кепеп, ке(а) кто
кикаап: еі кикаап никто
кикка цветоїс
киккакеїо цветочная поляна
киккаго кошелек
киккиа куковать
кикоі5(аа цвссти, процветать
ки)]е(Гаа 1. водить, вести 2. везти,
перевозить 3. носить, перено­
сить
ки1]еиа)а водитель
киїкеа илти, ходить
киїкипеп бубеичик
киікипсиуо см. киІки\аІіпе
киїкиуаїте средство псрсдвижения
киїта угол
киїїа !. золото 2. мшіьій, міілая
киІігиигіИаНто фигура (личность)
в КуЛЬТурНОЙ ЖИІНИ
киІ((иигіЬепкіІо дсятель культурм
киІИиигікеякив культурньїй центр
киїиа проходить (во времени)
ки1и( расходьі, издержки
киІи({аа 1. изнашивать. потреб-
лять 2. расходовать
ки1и((иа: уиосіеп киІиНиа через год,
уіікоп киІиКиа черсгі недслю
киїиіих^агрееі предметьі потреблс-
ния
киті резинка. ластик
киші$аарраа( резиновьіе сапоги
киттаїііпеп удивительньїй
китрагсіпеп холмистьій
кишрі которьій (из двух)
китррапі товариш, приятель
кипіп^а$ (кипіпкаап) король
киппапуаІ(ии$(о муниципалитет
киппек пока не
киппіа честь, слава
М5
киппіоіПаа уважить кшіиаа иллюстрировать
киппоііа кяк слсдует, хорошо куеіа мочь. бьіть в состоянии.
киппоч.<»а: оііа киппо$$а бьіть в по- бьіть способньїм
рядкс куку талант
киппо$(аа рсмонтиропнть, бьіть в куііу?» отбивная котлета
порядкс куМа да
кип(а община, коммуиа куІІа$(у((аа надоедать
кипіохаїі физкультурньїГі з<ш куііла холодньїй
кип(ои(иа достигать хорошсй куїреа (куІУеп) мьіться, париться
формьі куІруНиопе ванная коммата
киоіета смерть куІруШ курорт
киорра яма куІКі вьівсска
киогіа очищать от кожурм куКаа ссять
киого кор куіа лсревня
кироіі купол кушррі десятка
киррі (кирі() чашка куп5І ноготь
кига слякоть. грязь кулИПіі свсча
кигі дисциплнна куп(аа пахать
кигІ8(а)акаіігпіе удав купа ручка, перо
киг]а жалкий кугіИіпеп кіг]‘аітія(о кириллица
кигкі журавль ку5Є€55а: к. оіеуа тот, о котором
кигкІ5(аа заглянуть идет рсчь
ки(еп как ку5ЄІІа расспрашивать
киїіиаа щехотать ку5уту<> вопрос
киїоа вя’іать. ткать кувуа спрашивать
ки($иі прнем. звамьій всчср или кууукіі5 споеобиьій
обсд куупеїеі 5ІІтІ58а со слсзами на гла­
киикаи» мссяц вах
кииістта говорят, по слухам куупаграа локоть
кииііа сльїшать касіепоіеппиз протягиванис руки
кииіомаа звучать; кииіозіаа $И(а какі кукушка
киіп похоже на то. что каккагаїлапіу старая, вмсохшая
кииіиа І. сльїшаться; тіЧа кииіии? сосна
как дсла? 2. относиться к чсму- какаиаа стрекотать
либо. принадлежать катліеп ладонь
кииІиі$а извсстньїй каппукка ~ каяіриЬеІІп сотовмй
кииІи!и<» обьявлснис телефон
киита горячий каг$паіІіпеп терпеливьій
киите жнр, повьшіенная темпера­ кіі5І рука
тура ка5ІґеІІа рассматривать
кииппсіїа слушать ка^іИаа заключать в себе, охватьі-
ки\а картини, иллюстрация; фото вать
кигаіПа изображать, описьівать ка»і(у5 представление. понятие
киуап>'еі$(а)а скульптор кііі»Іуаг5І рука (от кисти до плеча)
кичаїа >гіображать каїеИа поздороваться за руку
ки>аи$ описанис каусіїа ходить
316
кііуеіукеррі тросточка Іа іу а о п п е їіо ти и н кораблскрупіс-
кауі|іі пооітитсль нис
кіі¥аі!»іа сходить, сбегать Іа|і вид (юол., бот.)
іакаїа прскрашать(ся). переста­
кііусіа ходить: клуйіі коиіиа учить­
ся в школс; кііусііі о5ііок$іІІа до­ вать
Іикі ((неп) неригіїна, нсрхушка
лать покупки: кііусіа уіегаі^іИа
ходить в гости Іакі(іс(Іе юриспрудсниия
кауИауіуа вссти ссбя Іаккі иіапка. фуражка
ІакГоохіїоп без лактоіьі
кауСГаіі п о л ь з о в ііт ь с я чсм-либо,
употрсблять ІашрааііІіЬа баранина
киу(ііп(о: кауСііппо^^а на дслс, н ІарачеІ варежки
сущности Ьаррі Лапландия
кау(ауа коридор Іар!5І (1арчс<) рсбенок
кааппо$ 1. поворот 2. псрсволі Іар<іиин детство
каапіуа повернуться Іакі (ІакіО І. стекло 2. стакан
кааїкаіа псрсводчик Іамтааіаи^ витраж
каап(аа переводить 1а$і( очки
кбрбіеііа нсуклюжс ступать, ксі- іаяки і. аигіп^опіаяки закат. іаход
вьілять. ходить мслкими шаж­ солнцл 2. счст
ками 1ая(еп(агЬа см раіуако(і
коуНа бсдньїй ІаИіа пол
Іаиапіаі суббота
і. Іаикки сумка
Іаиіаа псть
Іааіа обшириьій. большой ІаиІеІІа петь, напсвать
Іаакїіо долина Іаиіи пссня
Іааііа составлять Іаита стало, стая
Ьааіокка Ладожскос оісро Іаи*іс предложение (грамматнчс-
Іааіи качсство. сорт скос)
ІаЬ)а подарок Іаияиа произносить: Іаияиа іиікі
ІаЬ|ака$ одаренньїй, талантливьій тіеііріїеспяа вьісказать своє
ІаЬ]оі((аа ларить мнсмпс
ІаіН(1и(иккигі диста для похудания Іаиіапсп тарелка
ІаіЬ(иа худсть ІаиКа паром
1аіііа!а одолжить. взять взаймьі Іеікіептууіа продавсц газет
Іаіяка лснивмй ІеНтиз липа
1аІ5ка8(і лсниво ІеЬтіі корова
Іаі(о аппарат. прибор, устройство ІеЬГі і. лист (дерева, бумаги) 2. га­
ІаііО!» учрсждснис зета
Іаі((аа І. устанавливать 2. гото­ ІеЬіітіек журналист, газетчик
вить; іаіКаа гиокаа готониіь ІсЬіірии ліісгвснное дерево
сду ІеЬїіо блокнот
Іаііигі пристань, мостки ІеИіогі прсподаватель
Іаіуа судно, гсплоход. корабль ІеііаіІІа парить, кружить
Іаііатагка пугсііісствнс на тепло­ ІеікаГа рс'іать
ходе, корабло Ісікс (Ісіккееп) шнииель
ІеікіІІа(ііп) іііутя, н шутку
Іеіккаин опсраиия
Ісіккі иі рл
Іеіккікіїїи игрушка
1еіта(а штсмпспсвать, компости-
ровать
Ісітаикіаііе компостер
Іеіроа (Іеіуоп) псмь
Іеіра хлсб
Іе іг іп іа а іи е к с м п н н г
Іеіч'олпаіпеп вьіпсчка
Іеіи и г р у ш к а
І е т р і а с м . гак а< і(аа
Ісп іпкі п л а т ь с
Іелккі: ІаЬ(еа ІепкіІІе идти на при-
бежку
Іепккіїоя^иі (ІслккагіО кроссопки
Іеп(оа$€та аеропорт, азровокзал
Іепіокопе самолет
ІепїоІІрри билст на самолет
ІепСораІІо волейбол
Ісп(аа (Іеплап) лстать
Іеро (ієуоп) отдьіх
Іерруа псрестаїь сердиться,
читься
Іе$кспІеЬ(і мать-и-мачсха
ІсНи блим. блинчик
*еика подборолок
ІеуіПаа расстслить: Іеуіпаа
развсстн руками
Іеуііа распространяться
Іеуо(оп беспокойиьій
Іеуу пласгинка
Іеуа(а отдмхать
Ііаіа (Іікаап) пачкать
ЬіеПиа Литва
ІіеКиа литовский яіьік
і і Иу м я с о
1іЬак$е( мускулм
ІіНагиока мяснос блюдо
Іііап слишком
Іііка (Іиап) лишнVій
Ііікаа слишком много
Іііке движение, упражненис
Иікеппс движение, транспорт
Іііккиа двигаться, ходить
ЗІК
Ііік и їи к в ' і в о л н о в а н н о с с о с 'т о я н и е ,
д у т с в и ь ій п о р ь ів . в о л н ен и е
ІііКуі) п р и с о с д и н я т ь с я
ІііССаа п р и с о с д и н я т ь
І і к а іп е п г р я 'і и м й
Ііп ]а-аи (о а в т о б у с ( м с ж д у г о р о д н и й )
Ііп ] а -а и ( о а м * т а а в т о б у с н а я с т а и и и я
Иппа к р с т к т ь
Ііп іи п т и ц а
Іір р и б и л е т
И яак^і к р о м с . к т о м у ж е
І ія а іа п р и б а в л я т ь
ІЬаапІуа прибавляться, прибьшать
ІІй еа п р н п л ю с н у т ь ій , п р и д а в л е н -
н ь ій
І іи к а ^ с к о л ь з к и й
Іо ік а(а с к а к а т ь , п р ь іг а т ь , п ср сб е-
гать
І о І к к і а (Н у р р іа ) с к а к а т ь , п р ь і г а т ь
Іо І5 (аа с и я т ь , б л с с т е т ь
Іокаки и о к т я б р ь
І о т а отпуск, кнникульї
Іо так е бланк; анкета 1а у ( ( а а
смяг- Іо так е заполиить бланк
І о т а т а ї к а т у р и с 'т с к а я п о с а д к а
Іо гтір ак к о б у м а ж н и к
ІореК аа к о н ч а т ь
Іорри к о н е й
кіі5Іаап Іорриа к о н ч а т ь с я
1ориі(а н а к о н е ц
Іо р и и о тп п д о бесконечности
Іо (] а п Ь іп а а ]а б у р л а к
Іо и к к аати а обидеться, оскор-
биться
Іо и к к а а у а о б и д н ь їй
І о и п а $ ( І о и п а а п ) І. ю г о - ^ а п а д 2.
ленч (в то р о н завтрак)
Іи е п іо л е к ц и я
Іи е п (о $ а и а у д н т о р и я
Іи]а к р е п к и й
І и к е а ч и т а т ь ; Іи к е а Іак5іуС у ч и т ь
уроки, делать уроки
І и к іо г и м н а з и я
ІикіСа з а п и р а т ь
1и к 1(0 з а м о к ; оуі о л 1ико$$а д в е р ь
на зам ке
Іики столстис. вск: ПОО-ІигиІІа в
)8 вскс
іикиі$а многочислснньїй
Іикикаи$і учсбнос полугоднс, се­
местр
Іикикаїі читальньїй зал
1ики(ек$(і текст для чтсния
Іикиип о іи т а їїа іа исключенисм
Іиглі (Іитеп, іип(а) снсг
Іиті$а(1е снсгопад
Іитте (Іитр^еп) кувшинка
Іиосіа со’ідавать, творить
ІиосІе ({ио(есп) ссвсро-іапнд
Іио)а творсц. соідатсль
Іиокка класс, аудитория
Іиоккі дуга (в упряжі()
Іиок!^ к (кому'Либо, чему-либо)
Іиотич творснис, созданис
ІиоппопгаиНа покой на лонс при-
родьі
Іиоппопчио)е1и охраиа природьі
Іиоппоп{и(кі]а сстсствоиспьітатсль
Іиоішоі» набросок. зскиі
Іиоп(о (Іиоппоп) природа
Іиориа отказмваться
Іио^іагі монастьірь, лавра
)ио(о І. подводная скала, риф 2.
скалистьій іктровок
(иоКаа довсрять
Іио((ати$тіе$ довсрсннос лицо
Іио(Іоког!(і кредитная карточка
Іиоуиааа вручать, сдавагь
іииііа думать, полатать
Іииіо лредположснис, мкснис
ІииІи>а.чН вероятно
Іиигі тсле(|)Онная трубка
Іиуаіа (Іираап) обсшать
ІуЬіу фонарь
ІуНуІ (ІуЬуеО короткий
Іуугіпеп лиричсский
Іуіміа бить
ІаЬ(1е (ІаЬіссі) источник
ІііЬеІІа близко (бьіть, находиться)
ІаЬепіаа приближаться
ІаНе(!аа посьілать, отправлять
ІаЬіппа прсждс всего
ІаЬірііІУіпа п Олижайшис дни
ІаЬічеиш окрсстность
ІаНіб городской микрорайон
ІаИ(са отправляться. пойти. по-
схать
Іаіккіі пятно
Іа т т іп (Іатрітііі) тепльїй
ІатлііКаа грсть, нагрсвать:
ІаглтіИаа $аипа истопить баню
(апіітіі(а І. пбдогрсваться 2. то­
питься; яаипа Іатріаа баня то-
пится
Іатрб: (аттд5$а в тсішс
Іатроіііа температура
Іап5І (Іаппеп) іапад
]ап5Ітаіпеп кігіаііі^иия западно-св-
ропейская литература
Іарі сквозь, насквозь
Іарітигіо прорьів. торжество
ІарІ¥е(о сквозняк
ІараіМа вьідержать
1ауі(5е = Іарі сквозь, через
Іааке пекарство
|ааке(іе<іе медицина
Іаакагі врач
Іаапі губерния
ІдпІу8(€І1а плестись, ташиться. пе-
рсваливаться
(огрро пустослов
Іоуіу пар (в бане)
Ібуеуа найтись, отьіскаться
Іоуіаа находить
Іоу(д(а>ага{оІтІ!>(о бюро находок
М
т а а земля, страна; шааІІа в сель-
ской МССТНОСТИ
т а а ііт а мир
глааіІтапкігіаІІі$ии$ мировая лите­
ратура
тааіітапкииіи всемирно извест-
ньій
таакип(а провиниия, область
тааіа(а рисовать, красить
тааіаик картина
тааіі^ кии м арт т а ( а І а р а іп с о О л а с іь н н ік о г о дав­
піаапатаі понелельник лення
ш аапіагіьіуіі чсмлстрясенис т а ( к а путсш сствие. путь, поезлка
п ш а п т Н іа гі ісм л см е р піа(каіІі]а тур и ст
т а а п р іп іа п овср хн остк і с м л и т а їк а ііи ту р и ім
іпаапуі1]е1і)іі зсмлсдслсц таСкаіІикоЬ<1е тур и стски й о б ье к т
таап>'і1]еІу і с м л с д с л и с т а їк а їа и к к и чемодан
таа&еи(и ссльская м ссти ость гла(катиІ8(о І. до р о ж н о с воспо-
таа(аІои!»уН(еі$кип(а ссл ьскохо* минание 2. сувенир
іяйствснм ая обш инл піа(ка(оіліі&(о б ю р о путеш ествий
таа(іІа им снис. пом сстьс та(кш іГаа схать. путеш ествовать
іп а М и 1 іі$ іт т а п раІ]оп как м ож н о таїкихееііа путешсчл'вовать. ездить
б о л ьш с та (Г о к о в ф , половик
таИ(ІоІІіяиич в о ім о ж н о с т ь т а и к а $ вкускьій
таЬ(іо<оп исволмож иьій т а и я и а при правлять
та Ь (а \а м о ш н ь їіі таи$1есІ приіграва
таЬ(иа пом сщ аться т е (теі(Іап« т е і(а ) мьі
т а іп е слава, рспутация ш еікеіп почти
їлаіпііа у ію м и н а т ь глеіко дов ольн о
т а їп о х реклама т е їк о іп е п п о р я д о м н ьїй , значи*
таі:»ета ііс и іііж тсльньїй
таі!»киі(аа ч м о к а ть , п р и м м о к и - те іи і$ а ш ум н ьїй , ш ум лнвьій
вать, чавкать телс!>(у8 ус.ісх
таі$(аа п робо вать тепе5(уа успевать, преуспевать
ш аікіиа (тіи -а) имсть вкус т е п л а идти
т а і( о молоко; т а ііо іо ік к і пакет те п о : о ііа тепо^за намерсваться
м ол ока ИДТИ
т а )а к к а маяк тегепгапса берег моря
т а іо іИ а а р а ім сщ а ть . расквар ти- т е г і м орс
р овьівать т е г і - і і т а м орской в о ід у х
шакеа сладкий т е г і р і И к а Н е І т е ї бусьі и і янтаря
їлаккага колбаса т е г к і п і а іа п и сь
та к гіІІі скум б р и я тегкі((а> а ін ач и тел ьн ьїй . иівест-
так<уаа п латить ньій
такииНиопе спальня ш с г к іїа ( т е г к і ї^ ) отмсмать
таІ|а бокал т с г к к і знак; р о к ііт е г к к і почтовая
та1]ариЬе тост марка
т а їїі модель, образсц т е г к к ір іііу а інамснательная дата,
піаппекііпі манекен іобилей
тап^ ікка чомляника; клубн»іка ярм арка
тагіпоі(1а м ари новать тс$Гагі(ео$ шедевр
ш агккіпа( ярмарка те ч и ги и » чем пионат
їлагга^кии ноябрь т е їг о метро
такепіиа падать духо м , уньївать т с !8 а лсс
та ч е п іи п и і п о д а в л е н и м и , у д р у - те{!>араІО¥агоИи8 прсдупрсж денис
ченньїй о п ож ароопасиости лесов
т
 охоткіїк топі (піопсі) мскоторьіс
п1с(^іІ8(ііа охотиться пюпіп раікоіп местами
пііеісііапі (-яігіін) охотмо. с удо* топірипііпсп раіиос'гороііний
вольствисм топ(а нссколько
тіеІепкііп(оіпсп ин гсрссньїй то$ко>аІаіпеп москвич
тіеІепо8оі(и«і мнтимі' пшіпаім'спаіапеп древнерусский
тіеіе^ііілі по-мосму іпиІ8(аа помнить
тіеіі: ші(іі тіеКія оіеі? что тьі дума- тиі8(еІІа всіїоминать
сиіь (о чеМ'Либо)? (екее тіеіі іпиІ!»(о: ия(аа тиіМокм купить на
хочстся память
гліеііаі^ настросннс тиІ5Іотегккі памнтиик
іліеІірі<Іе мнснис піиі$(ора(5а8 памятник. статуя
тіеІІуКауа приятиьій піиі^іиКаа напоминать
тібІІуКа^ правиться тикаап: о((аа тикаап в і я т ь с с о -
гліскуа полюбить, почувствовать бой
си.мпатмю тикапа бьігь с сооой
тіеіииттіп лучшс. охотнсс тикауа приятньїй. удобньїй
ШІЄ5 {тіеНеп, тіе5(а) мужчина тика земля
тіеМепНиопс мужской туалет пшіїа яйио
тіеКіа думать тиоі1ок('<іа обра і о в ь і й и т ь , форми-
шіНіп куда ровать
тікчі ііочсму; тік*й;і = тікм еі по- тио(1очіиа обра'юньїнаться. появ­
чсму же исг, конечно ляться
т ік іі (тіпка, т і!а ) что: тікіі8 пшо(і мода
ііііпа? в чсм же дсло? піікаїі на- тиоіо форма, вид
сколько; !»ікііІі тік а їі... по- лшоїокича портрет
стольку поскольку тигаНіаа буркнуть
тіІ]оо срсда. о(ктановка тигге диалект
тіИоіп ког'да: еі пііІІоіпкаап никогда ПШ.ЧЄО музей
тііііч(сгіиси>о8(о Совет Минист* тіі!»ііккікоиІи му'іьїкальная школа
ров пшк(а черньїй
шііікатааіаіпсп житель какой шикіікка чсриика; ти$(іккаріігак>
страньї ка чсрничньїй пирог
шіппе куда ти(І8(а бормотать, ворчать
тішги мята тиКа а, но
іпіиа (пііпип, пііпии) я иши другой. ииоіі. пшип тиа*^ка в
ілкіа откуда том «іисле
іііііеп как піииаііа в другом месте
ті((а мера тииппоь' варнанг
тіиаапіагоп иеVI імерVIМЬIй пши(аіла несколько
іпісіі... $еп чем... тем піииіеп кстати. между прочнм
шііаап: оі ті(аап иичего; О<ііі(ко піии(о8 и'імсненис
піі!аап? Тьі купил чего-нибудь? тииКаа псрсезжать
тоіетпіа( оба тии(1оІііі(и иерелетная птица
тоПі: а-тиііі ля минор тиШ(иа 1. меияться 2. превра-
топеїіІаіпеп раїіінчньїн
туг^ку буря пеьіе жидкость
туг5куііі бушовить пеиуо совс'^г
шуусіа продавать пецуоа совстовать
туоЬеттіп п о і д н с с пеиуоіеііа І. совстоваться 2. сове-
туоНа: оііа глуоІі»!;<>а опа.ідьівать шаться
туоНаьІуіі опаудьівать пеиуокеїи сопешанис, персговорьі
туоЬііап поздно іііеііа глотать
тубпїаа !. признавать 2. предо- піїкка щиколотка
ставлять піші имя
туо